Збірник наукових матеріалів

ХХІІІ Міжнародної науково-практичної

інтернет – конференції

el-conf.com.ua

«НАУКОВІ ЗАПИСКИ СУЧАСНИХ ВЧЕНИХ»

26 жовтня 2018 року

Частина 6

м. Вінниця

Наукові записки сучасних вчених, ХХІІI Міжнародна науково-практична

інтернет-конференція. – м. Вінниця, 26 жовтня 2018 року. – Ч.6, с. 90.

Збірник тез доповідей укладено за матеріалами доповідей ХХІIІ

Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Наукові записки

сучасних вчених», 26 жовтня 2018 року, які оприлюднені на інтернет-сторінці

el-conf.com.ua

Адреса оргкомітету:

2018, Україна, м. Вінниця, а/с 5088

e-mail: el-conf@ukr.net

Оргкомітет інтернет-конференції не завжди поділяє думку учасників. У

збірнику максимально точно збережена орфографія і пунктуація, які були

запропоновані учасниками. Повну відповідальність за достовірну інформацію

несуть учасники, їх наукові керівники та рецензенти.

Всі права захищені. При будь-якому використанні матеріалів конференції

посилання на джерела є обов’язковим.

ЗМІСТ

Педагогічні науки

Остапчук Ю.Ю. НЕСТАНДАРТНИЙ УРОК ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

В УМОВАХ ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ................................... 5

Пікулицька Л.В. МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ЯК НЕРІДНОЇ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК З ІНШИМИ НАУКАМИ ...................................... 7

Подуфала О.О. ДОБІР НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ

ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНЦІЇ В АУДІЮВАННІ В МАЙБУТНІХ

УЧИТЕЛІВ .................................................................................................................. 11

Попова Н.О. ПРОФЕСІЙНА ПОЗИЦІЯ ЯК ОСНОВА ПРОФЕСІЙНОГО

СТАНОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ КОЛЕДЖІВ .................................. 14

Пронтекер В.Є. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ ЗІ

СТУДЕНТАМИ .......................................................................................................... 19

Савчук Л.Д. ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ

КОМУНІКАЦІЇ НА РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ ПІДРОСТАЮЧОГО

ПОКОЛІННЯ .............................................................................................................. 25

Солоха А.С., науковий керівник Соколова О.В. ДОСЛІДЖЕННЯ

АДАПТАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У ФУТБОЛІСТІВ ................................................ 28

Старцева Т.А. РІШЕННЯ ДЕЯКИХ ДИДАКТИЧНИХ ЗАДАЧ

ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЗА ДОПОМОГОЮ ІННОВАЦІЙНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ ............................................................................................................ 32

Стефанів М.З. ПЕДАГОГІЧНА ІДЕЯ «СУЧАСНА ШКОЛА ОЧИМА

МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ» ......................................................................................... 35

Фесенко І.І. МОТИВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АТЕСТАЦІЇ У

ПРОФЕСІЙНОМУ САМОВДОСКОНАЛЕННІ ПЕДАГОГІЧНИХ

ПРАЦІВНИКІВ .......................................................................................................... 41

Чуйко О.С. ДІАГРАМА ФІШБОУН ЯК МЕТОД ГЛИБОКОГО АНАЛІЗУ

НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ ..................................................................................... 45

Чумаченко І.Р., науковий керівник Батраченко Б.А. ПРОФОРІЄНТАЦІЯ:

ПОГЛЯД ЗДОБУВАЧА ОСВІТИ ............................................................................. 50

Яковлева Д. ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТАРШИХ

ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА ................ 55

Природничі науки

Дрогомерецька Г.В., Рева Н.С. ВПЛИВ АВІАЦІЙНОГО ТРАНСПОРТУ

НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ..................................................................... 60

Єременко П.А. ЕКОЛОГІЯ ТА ФАУНА ПРЯМОКРИЛИХ

(ORTHOPTERA: ENSIFERA, CAELIFERA) КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ .................. 64

Кустовський Є.О., Кустовська А.В. ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

ДЕКОРАТИВНИХ ІНТРОДУЦЕНТІВ РОДУ SWIDA OPIZ У СКЛАДІ

МІСЬКИХ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ ...................................................................... 71

Лебіч В.П., науковий керівник Хомюк Н.В. ДИДАКТИЧНІ УМОВИ

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ

ВИВЧЕННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА ....................................................................... 74

Мірошніченко Ю.О. АНАЛІЗ ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ НА ПРИКЛАДІ

С.ТОРЕЦЬКОГО ДОБРОПІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ............................................... 78

Новосад Роман, науковий керівник О.Ю.Раковець СУЧАСНІ

УЯВЛЕННЯ ПРО ВПЛИВ КОФЕЇНУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ..................... 81

Скарвінко А.Р. КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЯК ЗАСІБ

ПІЗНАННЯ У ФІЗИЦІ ............................................................................................... 85

5

УДК 371 Педагогічні науки

НЕСТАНДАРТНИЙ УРОК ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ

ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ

Остапчук Ю.Ю.,

магістрантка педагогічного факультету

Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка

м. Кременець, Україна

Останнім часом зроблено чимало спроб удосконалити побудову уроків як

форми організації навчання, застосовуючи так звані «нестандартні» уроки, а

саме: урок-вікторину, урок-змагання, урок-конкурс, урок-громадський захист

проектів, інтегрований урок тощо.

Особливо важливим для чіткої організації навчально-виховного процесу є

правильне визначення структури й методики уроків різних типів. У поняття

«структура уроку» як цілісного об'єкта вкладається три ознаки: зміст (з яких

елементів чи етапів складається урок), послідовність (у якій послідовності ці

елементи включаються у заняття) і зв'язок (наскільки вони залежать один від

одного).

Універсальної, жорсткої структури уроку, придатної для всіх випадків

організації трудового навчання, бути не може. Однак зрозуміло, що урок не

будується стихійно, хоча досвідчений вчитель нерідко імпровізує, якщо цього

вимагають обставини. Структура, тобто послідовність частин, елементів уроку,

передусім залежить від мети, типу і змісту. Тому для трудового навчання

характерна багатоваріантність структури уроків.

Коли виникла тенденція зниження інтересу школярів до занять,

відчуження учнів від пізнавальної праці вчителі намагались припинити це

різними засобами. На загострення проблеми масова практика школи

відреагувала нестандартними уроками, головною метою яких було збудження і

утримання інтересу учнів до учбової праці.

На думку І. Підласого, причиною появи так званих нестандартних уроків

стали спроби вирішення проблеми підвищення інтересу учнів до навчання [1, c.

6

530]. На його думку, нестандартний урок – це імпровізоване навчальне заняття,

що має нетрадиційну (невстановлену) структуру.

Але ж погляди педагогів на нестандартні уроки різні: одні вбачають в них

прогрес педагогічної думки, вірний шлях у напрямку демократизації школи, а

інші, навпаки, вважають такі уроки небезпечним порушенням педагогічних

принципів, вимушеним відступом педагогів під натиском ледачих учнів, які не

вміють і не бажають серйозно працювати.

Звісно, нестандартні уроки, в тому числі і розглянуті нами, незвичні за

задумом, методикою проведення, більше подобаються учням, ніж навчальні

заняття з витриманою структурою і усталеним режимом роботи. Тому вміти

проводити такі уроки повинні всі вчителі, але перетворювати нестандартні

уроки, в головну форму роботи та вводити їх в систему не варто.

По-перше, через велику трату часу;

по-друге, через відсутність серйозної пізнавальної праці;

по-третє, через невисоку продуктивність.

Отже, використання нестандартних уроків і окремих нестандартних

прийомів педагогічної техніки та технології на уроках сприяє творчості як

вчителя, так і учнів.

Більшість уроків нестандартної форми передбачає групове навчання, що

сприяє реалізації комплексних його цілей, засвоєнню бази знань; формує

навички самоконтролю, вміння висловлювати особисту думку і враховувати

думки інших, почуття обов’язку й відповідальності за результати навчання.

Учень на таких уроках не лише сприймає певну суму знань, а бере активну

участь у їх засвоєнні, опановує способи самостійного їх поповнення і

розширення. Методичний аналіз таких уроків дає підстави стверджувати, що

усі вони можуть успішно використовуватися у вивченні трудового навчання.

Нестандартний урок є одним з останніх етапів навчального циклу, так би

мовити, верхівкою айсберга, оскільки основна навчальна діяльність

відбувається на стадії підготовки до нього.

7

Література:

1. Подласый И. П. Педагогика. Новый курс: учебник для студентов пед.

вузов: в 2-х кн / И. П. Подласый. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. –

Кн. 1: Общие основы. Процесс обучения. – 576 с.

____________________________________________________________________

УДК 378 Педагогічні науки

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК НЕРІДНОЇ ТА ЇЇ

ЗВ'ЯЗОК З ІНШИМИ НАУКАМИ

Пікулицька Л.В.,

старший викладач кафедри іноземних мов

Сумський національний аграрний університет

м. Суми,Україна

Викладання української мови як іноземної стало широко використовував-

тися у нашій країни останні десять років. З роками іноземних студентів стає все

більше і тому виникає потреба у створенні секцій мовної підготовки іноземців.

Основна задача таких секцій – навчити студентів практичному володінню

мовою. Ми вже маємо позитивний досвід у навчанні української мови як

нерідної, в результаті якого сформувалася своя методика викладання.

Предметом методики є навчання мові як засобу спілкування, яка має

кінцеву мету оволодіти мовою. У свою чергу навчання мові – це колективна

робота викладача та студента. Щоб студенти опанували мову, викладач

повинен здійснити певні навчальні дії: пояснити новий матеріал, дати завдання,

запитати та проконтролювати правильність відповіді. З іншого боку студенти

також мають активно прочитати текст, вивчити слова зробити завдання,

відповісти на питання викладача.

Зазвичай при очній формі навчання викладач завжди самостійно

направляє дії студентів. Він вирішує коли, в якій послідовності та що краще

зробити зі студентами. Але ці дії не завжди мають бажаний результат. Виникає

питання: «Що зробити, щоб дії викладача стали ефективнішими?» Відповідь

8

можна знайти, коли викладач зрозуміє, якими методами, способами, прийомами

йому слід користуватися, як їх поєднати, як вести себе в аудиторії. Іншими

словами, слід навчитися свідомо керувати навчальним процесом.

Неможливо запрограмувати викладача раз та назавжди, але можна та

потрібно навчити його будувати навчальний процес так, щоб у будь-яких

конкретних умовах отримати найбільший ефект. Для цього викладачу

необхідно знати, що врахувати в навчанні, тобто які фактори визначають

ефективність його дій; вміти правильно, грамотно здійснити ці дії. Отже,

методика навчання українській мові як іноземній включає: 1) фактори, які

визначають ефективність навчального процесу; 2) їх системний зв'язок, так як

усі фактори залежать один від одного; 3) правила, за якими викладач повинен

будувати навчальну модель.

Можна стверджувати, у методики є свій предмет дослідження, якого

немає в жодній науці, - навчання другій мові як засобу спілкування. Ця

категорія визначає зміст усього навчального процесу, види мовленнєвої

діяльності, котрі потрібно опанувати, рівні оволодіння мовою, які слід

досягнути у кожному з цих видів.

Методика викладання української мови іноземцям, як і будь-яка

методика, має зв'язок з певними науками, першочергово з лінгвістикою,

дидактикою та психологією. Саме висновки цих наук є науковим фундаментом

при вивченні української мови як нерідної.

Ні для кого не секрет, що базовою наукою для методики є лінгвістика

(мовознавство). Практика викладання показує, що не всі способи описання

української мови однаково ефективні при навчанні іноземців. Без лінгвістики

також неможливо зробити викладання успішним.

У навчальному процесі слід враховувати і педагогічні фактори. Серед них

є такі, які вивчаються загальною педагогікою. Наприклад, зв'язок навчання та

виховання.

У процесі викладання належну роль займає дидактика, яка приділяє

багато уваги активній спільній дії викладача та студентів, при цьому

9

контролюється викладачем. Якщо розібратися в цьому, то можна визначити

важливі дидактичні принципи.

Що ж таке спільна дія? Як уже було зазначено, студенти та викладач

прагнуть до єдиної цілі. Щоб її досягнути, і викладач, і студенти повинні

виконувати певні кроки. А викладач, в першу чергу, зобов’язаний забезпечити

виконання завдань у логічній послідовності, з потрібним ефектом. Тому одним

з найголовнішим дидактичним принципом є принцип колективізму 2, с 32].

Другий – це принцип активності. Щоб навчання стало ефективним, саме

студенти мають проявляти ініціативу, вміти самостійно і творчо працювати як

на уроці, так і вдома. Забезпечити, організувати активність студентів – важливе

завдання для вчителя.

Дидактика може підказати як цю активність організувати. Перед

студентом ставиться проблема, для вирішення якої необхідний той багаж знань,

умінь, навичок, який безпосередньо входить до навчальної програми. З кожним

уроком проблема ускладнюється. Цього вимагає принцип проблемності.

Які ж можуть бути проблеми? Коли навчаємо іноземців українській мові,

то першочергово виникають комунікативні проблеми: як поспілкуватися у

різних ситуаціях, на ту чи іншу тему. Коли студент має необхідність вирішити

таку проблему, він легко користується тими словами та граматичними

конструкціями, з якими він ознайомився на уроці.

А що означає «відчувати необхідність»? А те, що сама по собі проблема

ще не забезпечує активності студента. Повинна виникнути потреба цю

проблему вирішити, тобто створюється необхідна мотивація. Мотиваційна

функція викладача - найголовніша. Принцип мотиваційності – це і є особливий

дидактичний принцип. Людина вивчає іноземну мову не тільки для того, щоб

нею користуватися, а й для спілкування. Тут також виникає і пізнавальна

мотивація. Усі студенти в результаті вивчення збагачують самих себе:

свідомість, особистість, діяльність.

Одним з найважливіших принципів дидактики є принцип розвиваючого

навчання. Це означає, що під час вивчення української мови як нерідної,

10

викладач ставить перед студентом усе складніші комунікативні та пізнавальні

задачі. Але слід врахувати, не всяка проблема цінна і викликає вмотивоване

відношення до неї. Вона може бути занадто простою і нецікавою. Або ж

навпаки: складною, що студент не відразу осягне її. Отже, задача змушує

студента йти вперед, розвиватися.

Труднощі навчання українській мові як іноземній ще в тому, що всі

студенти різні. Одні краще сприймають інформацію «очима», інші – «вухами»,

одні відразу починають спілкуватися, використовуючи вивчений матеріал, а

іншим необхідний час, що осмислити, систематизувати матеріал і лише через

деякий час починають говорити. Щоб забезпечити ефективність навчання,

викладач має врахувати особливості усіх присутніх. Тому важливим

принципом є принцип індивідуалізації 2, с.33].

Усі вищезазначені принципи тісно переплітаються в методиці викладання

української мови як нерідної.

Щодо навчального процесу, то він має психологічну природу. Психологія

завжди покаже, якими шляхами треба вивчати мову. По-перше, не можна

навчати мові тільки свідомим шляхом. Доцільно використовувати імітацію чи

пристосування до цих умов. По-друге, викладач навчає не стільки мові, скільки

спілкуванню цією мовою. По-третє, викладачу потрібно враховувати

психологічні фактори: загальні закономірності сприйняття, пам’яті, мислення;

індивідуальні особливості студентів.

Будь-яке навчання – це навчання тій чи іншій діяльності. Навчання

українській мові як нерідній – це навчання мовленнєвій діяльності за

допомогою цієї ж мови. Основна задача викладача – побудувати необхідні

мовленнєві операції і скласти з них ефективні мовленнєві дії. Розрізняють три

можливих шляхи:

1) шляхом імітування;

2) шляхом спроб та помилок, тобто діяти наосліп:

3)ефективним шляхом, тобто поставити перед студентом певну ціль.

11

Якщо студент правильно використовує ту чи іншу мовленнєву операцію,

у нього сформоване мовлення. Але володіння мовленням не означає, що

студент може спілкуватися українською мовою. Потрібно навчитися ще двом

речам:

1) використовувати мовленнєві здібності, щоб самостійно висловлювати

свої думки, почуття, переживання;

2) чітко варіювати вибір мовленнєвих операцій в залежності від цілі,

ситуації.

Отже, якщо студент все це може зробити, значить, у нього сформовані

комунікативно - мовленнєві вміння.

Література:

1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. – К.:

Академія, 2004. – 344с.

2.Чеснакова Н.П. Методика преподавания русского языка как

иностранного: учеб. пособие / М.П. Чеснакова. – 2 изд., перераб. – М.: МАДИ,

2015. – 132с.

____________________________________________________________________

УДК [378.147.091.33- 028.17:005.336.2]:811.111 Педагогічні науки

ДОБІР НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ

КОМПЕТЕНЦІЇ В АУДІЮВАННІ В МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

Подуфала О.О.,

студентка факультету іноземних мов

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

м. Вінниця, Україна

Однією з необхідних умов формування англомовної компетенції в

аудіюванні є раціональний добір аудіотекстів. Говорячи про навчальні

матеріали, потрібно зазначити що одним з основних критеріїв відбору є

автентичність аудіотексту.

12

З лінгвістичної точки зору автентичним матеріалам притаманний ряд

особливостей, які відрізняють їх від неавтентичних. Серед таких особливостей

Н. А. Савінова, та Л. В. Міхальова вирізняють наступні:

− своєрідність лексики (наявність великої кількості займенників,

часток, вигуків, різноманітних слів які несуть в собі емоційне забарвлення,

фразеологізмів, та сленгу);

− своєрідність синтаксису (вживання простих, непоширених речень,

присутня фрагментарність) [3, c. 117].

Важливу роль також відіграє змістове наповнення матеріалу. Серед

основних змістових особливостей автентичності текстів, В. П. Наталін виділяє

наступні:

1) культурологічна (різноманітні матеріали, що надають інформацію про

історію, культуру, традиції народу, міста, та столицю тощо тієї країни, мова

якої вивчається);

2) інформативна (наявність в аудіотексті будь-якої нової інформації, яка

може зацікавити слухача);

3) ситуативна (матеріал формується так, щоб слухач міг впізнати в ньому

певну ситуацію з повсякденного життя);

4) національно-ментальна (автор, та читач належать до різних культур,

соціальні стереотипи, та цінності яких відрізняються);

5) реактивна (здатність тексту провокувати емоційну, розумову і

мовленнєву реакцію на почуте) [1, с. 6].

Слід підкреслити те що, досить важливим фактором використання

автентичних аудіотекстів у навчанні іноземної мови є збереження жанрових

особливостей даних текстів. Мається на увазі те що, жанрово-композиційна

різноманітність дає можливість студентам ознайомитись з різноманітними

мовними кліше, фразеологізмами, лексикою, та іншими мовленнєвими

особливостями носіїв мови що притаманні їм в різних сферах життя.

Завдяки зазначеним характеристикам автентичних матеріалів їх

використання допомагає студентам краще зрозуміти представників різних

13

культур, та народностей. Вони також дають можливість ознайомитись з

особливостями вимови, акценту, та ритму спілкування носіїв мови. Не потрібно

нехтувати використанням автентичних аудіоматеріалів на уроках з іноземної

мови, навіть якщо студенти мають низький рівень володіння мовою. Регулярне

використання таких матеріалів, дозволить ефективніше формувати

комунікативну компетентність майбутніх фахівців. Аудіоматеріал повинен

підбиратися таким чином, щоб студенти могли зрозуміти його суть. У свою

чергу завдання для перевірки розуміння аудіотексту повинні розроблятися

диференційно. З урахуванням рівня сформованості в студентів аудитивного

уміння (достатній, середній, високий) [2, c. 61].

На сьогодні, автентичні аудіоматеріали, а також завдання до них є

доступними у відкритому доступі в мережі Інтернет. Медіа-файли автентичного

походження можна завантажити на свій комп’ютер, або користуватися

безпосередньо з Веб-сторінки. Досить популярними є так звані ―Подкасти‖.

Зазвичай вони розміщуються на сайтах за темами, що дозволяє ефективніше

працювати над засвоєнням тематичної лексики [4, c. 145].

Ознайомлення з мовленнєвими, та поведінковими особливостями

представників різних культур та народностей допомагає якісніше вивчати

іноземну мову.

На думку багатьох дослідників, автентичні аудіотексти є ефективним

засобом формування не тільки навичок і вмінь аудіювання, але й навичок і

вмінь усного іншомовного спілкування. Це пов'язано з лінгвістичною, та

соціокультурною цінністю автентичних аудіотекстів, яка полягає у використан-

ні їх комунікативної специфіки. Тобто автентичні аудіотексти є найкращим

джерелом для презентації різноманітних ситуацій реального спілкування носіїв

мови, що допомагає стимулювати мовленнєву діяльність студентів.

Література:

1. Носонович Е.В. Критерии содержательной аутентичности учебного

текста / Е.В. Носонович, Р.П. Мильруд // Иностр. языки в школе. – 1999. –

№ 2. – С. 6–12.

14

2. Паращук В. Ю. Використання автентичного тексту під час роботи над

розмовною темою // Іноземні мови в школі. – 1999. – №2. – С. 61 – 65.

3. Савинова Н. А., Михалева Л. В. Аутентичные материалы как составная

часть формирования коммуникативной компетенции / Н. А. Савинова, Л.

В. Михалева // Вестн. Том. гос. ун-та. – 2007. – № 294. – С.116-119.

4. Шиян Т. В. Використання подкастів у викладанні курсу «Business

English» для студентів гуманітарних спеціальностей / Т. В. Шиян //

Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. –

№53. – С.145 – 148.

____________________________________________________________________

УДК 377.36:616 – 057.86 Педагогічні науки

ПРОФЕСІЙНА ПОЗИЦІЯ ЯК ОСНОВА ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ

СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ КОЛЕДЖІВ

Попова Н.О.,

аспірант

Центральноукраїнський державний педагогічний

університет імені Володимира Винниченка,

м. Кропивницький, Україна

Враховуючи швидкоплинні процеси розвитку сучасного суспільства,

одним із головних завдань сучасної освіти є підготовка спеціалістів, здатних

компетентно, відповідально й творчо здійснювати професійну діяльність,

постійно прагнути до саморозвитку й самоосвіти, тобто бути активним

суб’єктом діяльності, якому притаманна власна професійна позиція. Сучасний

ринок праці вимагає від працівників максимального використання

внутрішнього потенціалу, вміння навчатися протягом життя, що забезпечить

високий рівень професіоналізму.

У Національній доктрині розвитку освіти України в XXI столітті

зазначено, що пріоритетними напрямами стратегії реформування освіти є

створення умов для самовдосконалення кожної особистості; формування у

15

молоді сучасного світогляду, здібностей і навичок самостійного наукового

пізнання – професійної позиції; навчання основним принципам побудови

професійної кар’єри. Основна ідея – навчити молодь умінню використовувати

здобутті у ВНЗ професійні знання для організації свого життя.

В нових умовах розвитку суспільства неабиякого значення набуває профе-

сійна підготовка фахівців медичної галузі, адже працівники сфери охорони

здоров’я забезпечують в державі належний рівень медичного забезпечення. В

цьому контексті відіграє важливу роль підготовка середнього медичного

персоналу, який потребує відповідного рівня медичних знань та навиків. Тож

головним завданням сучасного медичного коледжу є підготовка молодих

фахівців, майбутніх медиків, до свідомої трудової діяльності в нових умовах.

У сучасній науково-педагогічній літературі різні аспекти соціально-

професійної позиції (змістові, поведінкові, структурно-функціональні,

процесуальні) досліджували Г.Аксьонова, І.Бех, К.Бондаревська, Н.Боритко,

В.Войтко, О.Гонєєв, А.Григорьєва, Н.Гузій, О.Киричук, І.Колеснікова,

Л.Кондрашова, І.Котова, А.Маркова, О.Познякова, Н.Селеванова, В.Сластьонін,

С.Сливка, С.Смирнов, Є.Шиянов, Н.Щуркова, Р.Хмелюк та інші науковці.

Формування професійної позиції особливо актуальне на етапі підготовки

майбутнього фахівця, коли відбувається оформлення сфери його основних

професійних компетенцій.

„Позиція‖ як міждисциплінарне поняття має багато значень, які

відображають різні аспекти досліджуваного феномену. У наукових працях

термін «позиція» використовується у двох основних значеннях: як складна,

відносно усталена система ставлень, установок, мотивів, цінностей людини,

якими вона керується у процесі своєї життєдіяльності; як положення

індивідуума у статусно-рольовій внутрішньогруповій структурі.

На філософському рівні вивчалися проблеми життєвої позиції людини у

співвідношенні з розвитком людства і цивілізації (К.А.Абульханова-Славська,

Е.Муньє, С.Л.Франк, В.Е.Франкл, Е.Фромм та ін.).

16

Одні автори [1, с. 38] ототожнюють позицію з умовами розвитку

самостійної людини, інші – роблять спробу теоретично обґрунтувати тезу щодо

необхідності формування активної соціальної позиції в кожної людини і

доцільності різноманітних форм її вираження в стосунках з оточуючим світом.

Так, К. Абульханова-Славська під позицією розуміє «вироблений особистістю

за певних умов спосіб свого суспільного життя, місця у професії, спосіб

самовираження. На відміну від суб’єктивних стосунків (сенсу, картини і навіть

концепції життя) життєва позиція – сукупність реалізованих життєвих

відносин, цінностей, ідеалів і знайдений характер їх реалізації, який і визначає

подальший хід життя» [2, с. 49].

У сучасній науці виокремлюють два найбільш загальні підходи до

розуміння позиції. Перший (соціологічний) розуміє під позицією щось

зовнішнє до особистості, те місце, яке вона посідає в системі відносин певної

соціальної структури. Чеський психолог Ф.Якубчак вважає, що позиція харак-

теризує місце особистості, класу або категорій людей у суспільній структурі

стосовно інших людей. І.Кон розглядає позицію як соціальне становище

особистості, її місце в соціальній структурі. Другий підхід (психологічний)

розглядає позицію як внутрішній компонент, який належить до структури

особистості. Зокрема, Б.Ананьєв зазначає, що позиція особистості є складною

системою відносин особистості, установок і мотивів, цілей та цінностей.

Враховуючи результати проведеного аналізу наукової літератури, ми

дійшли висновку, що деякі науковці ототожнюють поняття професійної позиції

та професійної ролі. Таким чином, у своїй професійній позиції медичний

працівник реалізує різноманітні професійні ролі, виявляючи особливості

власного характеру, здібностей, та підкреслюючи свою індивідуальність.

Професійна позиція є насамперед важливим показником професійного

розвитку, характеристикою, що визначає вибір професійного спрямування,

здійснення діяльності й поведінки.

Одним із основних шляхів формування професійної свідомості є

активізація професійної позиції студентів шляхом розвитку особистості, змін і

17

перетворень її психологічної структури, зумовлених здійсненням професійної

діяльності. Процес розвитку особистості як професіонала вимагає від неї

власної активності й розвитку в утворенні психологічної структури, що

забезпечуватиме професійну діяльність та професійну ідентичність.

«Професіонал – це суб’єкт професійної діяльності, який має високі

показники професіоналізму особистості і діяльності, високий професійний і

соціальний статус, динамічно розвивальну систему особистісної та діяльнісної

нормативної регуляції, постійно націлений на саморозвиток і

самовдосконалення, особистісні і професійні досягнення, які мають соціально-

позитивне значення» [3, с. 184].

Поняття «професіонал» нерозривно пов’язане з поняттям професіоналізму,

шляхом синтезування теоретичних знань, практичного досвіду і професійних

навиків.

У словнику української мови професіоналізм трактується як «оволодіння

основами і глибинами якої-небудь професії» [4, 508].

Психологічний словник визначає професіоналізм як «високу

підготовленість до виконання завдань професійної діяльності».

Професіоналізм має широкий спектр проявів, починаючи від дилетантства

(поверхневий рівень професійних знань) і закінчуючи формуванням жорстких

професійних стереотипів.

О.О.Бодальов розглядає професіоналізм як «інтегральну характеристику

індивідуальних, особистісних і суб’єктивно-діяльнісних якостей, що

розглядається як цілісне утворення, яке дає можливість на максимальному рівні

успішно вирішувати завдання, котрі є типовими для тієї галузі, в якій працює

спеціаліст» [5, 137].

Аналіз науково-педагогічної та довідникової літератури свідчить про

наявність різних поглядів на розуміння поняття «професіоналізм», проте слід

зазначити, що спільною у всіх визначеннях є ідея сполучення діяльнісної та

особистісної складової у людини будь-якої професії. Процес формування

професійної позиції майбутнього медичного працівника включає в себе етапи

18

особистісного та професійного становлення, рівень готовності до майбутньої

професійної діяльності.

Сучасна реформа системи охорони здоров’я, перехід до надання первинної

медико-санітарної допомоги населенню та бюджетно-страхової медицини,

розвиток наукових та професійних зв’язків з іншими державами потребують

підготовки спеціалістів, які б відповідали світовим стандартам. Підготовка

фахівців-медиків вимагає корінної зміни стратегії й тактики навчання у вищому

навчальному закладі. Головними вимогами до випускника, крім професійних

знань, вмінь та навичок, стають компетентність, мобільність, і як наслідок –

сформована професійна позиція, що в подальшому забезпечить не тільки

успішне виконання професійних обов’язків, а сприятиме творчому розвитку

особистості, забезпечить формування певних способів професійної поведінки

та взаємодії у соціальному середовищі. Сьогодення вимагає від медичного

працівника глибокого професійного самовизначення, адекватної і стабільної

професійної самооцінки, вмотивованості на постійне самовдосконалення у

професійній діяльності, відповідно сформованої професійної позиції.

Література:

1.Бoчкинa Я.В. Пeдaгoгичecкиe ocнoвы фopмиpoвaния caмocтoятeльнocти

шкoльникa: автopeф. дис. д-pa пeд. наук: 13.00.01 / Я. В. Бочкина. – CПб., 1991.

– 43 c.

2.Aбульxaнoвa-Cлaвcкaя К. A. Cтpaтeгия жизни / К. A. Aбульxaнoвa-

Cлaвcкaя. – М.: Мыcль, 1991. – 299 c.

3.Деркач А. А. Акмеологические основы развития профессионала / А. А.

Деркач. – М.: Изд-во Московского психолого - социального института ;

Воронеж: МОДЭК, 2004. – 752 с.

4.Тлумачний словник української мови (уклад. Т. В. Ковальова, Л. П.

Коврига). – Харків: Синтез, 2002. – 672 с.

5.Бодалев А. А. Вершина в развитии взрослого человека. Характеристики

и условия достижения М. Флинта. – Наука, 1998

19

____________________________________________________________________

Педагогічні науки

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ ЗІ СТУДЕНТАМИ

Пронтекер В.Є.

викладач ВП НУБіП України «Мукачівський аграрний коледж»

Форма виховної роботи – це спосіб організації виховного процесу, що

характеризує взаємовідносини викладача і студента-вихованців.

Позагруповою називається різноманітна освітня і виховна робота,

спрямована на задоволення інтересів і запитів студентів, її організовує з

студентами в позаурочний час педагогічний колектив закладу.

Позаколежською роботою називають освітньо-виховну діяльність

позашкільних закладів та гуртожитків для студентів.

Зміст поза групової та позаколежської роботи: естетичне, моральне, пра-

вове та інші напрямки виховання; освітньо-пізнавальна діяльність; заняття з

праці і техніки та профорієнтаційної роботи; заняття різними видами мис-

тецтва; спортивно-масова робота; ігри та розваги; робота в читальних залах.

Принципи організації поза групової та позаколежської роботи:

а) добровільна участь у ній студентів;

б) суспільна спрямованість;

в) ініціатива і самодіяльність студентів;

г) розвиток винахідливості, студентської технічної, художньої творчості;

д) взаємодія різних форм і видів викладача, адміністрації та студента.

Класифікація форм виховної роботи (масові, групові, індивідуальні).

За класифікацією, в основу якої покладено кількість студентів, що беруть

участь у виховному заході, форми виховної роботи поділяють на масові

(фронтальні) (більше ніж 1 студентська група), групові (гурткові)(1 студентська

група) та індивідуальні (1 студент).

За методикою виховного впливу форми виховання поділяють на:

*Словесні (інформація, збори, конференція, зустріч, усний журнал,

радіогазета)

20

* Практичні (похід, екскурсія, спартакіада, олімпіада, конкурс)

* Наочні (музей, галерея, виставка творчості, стенд, книжкова виставка)

До засобів виховання відносять: книги, мистецтво, слово викладача.

Розглянемо найбільш поширені форми масової виховної роботи.

Тематичний вечір. Важливе місце серед форм виховної роботи займають

тематичні вечори. В практиці роботи утвердилась така тематика вечорів:

суспільно-політичні, присвячені державним святам, пам'ятним датам,

політичним подіям; військово-патріотичні, приурочені до історичних дат армії і

флоту України, знаменним датам в житті народів України, працівникам

сільського господарства і дня студента.

Цінність тематичного вечора полягає і в тому, що в його підготовці і

проведенні беруть участь самі студенти. Тут вони мають можливість проявити

свою ініціативу, самостійність, ерудованість в підборі теми, запрошенні гостей,

оформлені приміщення, підготовці книжкової виставки, художньої

самодіяльності, підборі кінофільмів тощо.

Приклади тематичних вечорів: літературно-музичний, випускний, вечір

відпочинку, юридичний. новорічний.

Вечори запитань і відповідей — одна з ефективних форм організації

виховання студентів. Вона зарекомендувала себе як цікавий і живий засіб

роз'яснення студентам різноманітних питань внутрішнього і міжнародного

політичного життя України, виробництва, науки, техніки, культури, спорту,

побуту, явищ природи тощо. На такі вечори часто запрошують працівників

правоохоронних органів, лікарів та інших фахівців, причетних до проблем

виховання підростаючого покоління.

Однією з них є читацька конференція. Вона разом з тим є важливим

засобом пропаганди художньої та науково-популярної літератури серед учнів.

Конференція допомагає студентам глибше зрозуміти зміст та образи твору,

особливості мови та стилю, відрізнити головне від другорядного, прищеплює

літературно-естетичні смаки.

21

В залежності від типу конференцій і індивідуальних особливостей

читацького колективу визначається структура її проведення.

Групові форми виховної роботи

Виховна година - інформаційна виховна година, відкрита виховна година,

година класного керівника або організаційно-виховна година.

Політична інформація, або інформаційна виховна година, як одна з форм

виховної роботи може бути оглядовою або тематичною. Оглядова

політінформація — це коротке популярне повідомлення про найбільш важливі

події, які хвилюють світ, нашу країну. Тематичні політінформації

присвячуються розкриттю певного питання або кількох питань, органічно

пов'язаних між собою. Така політінформація поглиблює знання студентів з

актуальних питань політичного, економічного, культурного і наукового життя

нашої країни або міжнародної обстановки.

Однією з найбільш поширених форм виховної роботи є година класного

керівника, або виховна година куратора. Вона є важливим засобом

формування у студентів наукового світогляду і моральної поведінки.

Тематику таких годин розробляє класний керівник з урахуванням

особливостей колективу студентів. Ці години можуть проводитись у формі

етичної бесіди, лекції, диспуту, усного журналу, зустрічі з цікавими людьми,

обговорення книг і ін. Останню виховну годину місяця доцільно присвячувати

підбиттю підсумків навчально-виховної роботи групи.

До підготовки виховного заходу класний керівник залучає студентів, щоб

вони не були тільки пасивними слухачами і спостерігачами, а брали активну

участь у його проведенні. Адже сам процес такої підготовки справляє

позитивний вплив на студента.

Тему виховного заходу доцільно дати студентам заздалегідь, розподілити

завдання по збору і підготовці наочності до теми, запропонувати почитати

необхідну літературу, підготувати питання, які їх цікавлять, зібрати місцевий

матеріал (цифри, факти, спогади тощо.

Важливе місце серед позаурочних форм навчання займає участь студентів

22

в різноманітних предметних гуртках. Такі гуртки створюються в закладі

відповідно до навчальних предметів (математичні, фізичні, хімічні, літературні

і інші на першому курсі) і предметні спеціалізовані гуртки на старших курсах

(юний економіст, бухгалтер, статист).

Предметні гуртки беруть участь у проведенні масових виховних заходів у

масштабах закладу. Вони готують і проводять тематичні вечори, конкурси,

олімпіади, тижні і місячники знань, випускають стінну газету. Такі заходи

сприяють поглибленню знань студентів і підвищують інтерес до навчальних

предметів, знайомлять всіх зі змістом роботи гуртків на їх заняттях.

У виховному відношенні корисно залучати студентів до технічних

гуртків. Тут вони мають можливість навчитися певного виду практичної

діяльності, виготовленню різноманітних речей. Разом з тим у технічному

гуртку вони одержують і знання з певної професії. З фізичної культури і спорту

в школах організуються різноманітні спортивні секції, до яких залучається

значна частина студентів.

Оскільки предметні, технічні і спортивні гуртки є позаурочними

організаційними формами навчання і виховання і мають своїм головним

завданням поглиблення одержаних на заняття знань, розвиток інтересів і

здібностей студентів в цих галузях. Хочу тільки зауважити, що в ході роботи

цих гуртків педагог повинен передбачати і виховні питання: моральне, трудове,

естетичне і фізичне виховання; високу організованість і дисципліну під час

занять; залучення якомога більше студентів до роботи гуртків; активність і

самостійність студентів під час занять.

Важливе місце у позагруповій виховній роботі займають гуртки худож-

ньої самодіяльності. Виховна цінність студентів в роботі цих гуртків полягає в

тому, що мистецтво зближує їх на сцені, пробуджує почуття відповідальності,

колективне переживання успіхів і невдач. Студенти мають можливість

проявити свою творчість, розумно провести свій вільний час. Досвід показує,

що учасники художньої самодіяльності краще розуміють і відчувають красу

мистецтва і природи, людських відносин, більше тягнуться до книги.

23

У закладі дуже важливо приділяти увагу підбору репертуару художньої

самодіяльності. Студенти часто захоплюються в основному тільки естрадним

мистецтвом. Воно сприяє розвитку їх естетичних смаків, дає їм культурний

відпочинок. Але бажано пропагувати і драматичні гуртки. Хороша п'єса,

інсценівка, де розкривається конфлікт характерів, точок зору, стверджуються

передові ідеї і відкидається все негативне.

У художній самодіяльності доцільно використовувати місцевий матеріал з

життя колективу групи і коледжу. Вдалу частівку, інсценівку, вірш особливо

тепло зустрічають студенти, і вони емоційно діють на них.

1.Екскурсія.Екскурсія — складна форма навчально-виховної роботи

тривалістю 45-90 хв. Під час екскурсії студенти:

а) не тільки засвоюють нові знання, а й поглиблюють, розширюють

наявні; здобувають уміння і навички їх застосування;

б) дає можливість для комплексного використання методів навчання;

в) допомагає виявити практичну значимість знань;

г) сприяє ознайомленню студентів з досягненнями науки;

д)є ефективним засобом виховання студентів, зокрема їх емоційної сфери.

Значення екскурсії: а) знання здобуваються в природних умовах; б)

багатство ілюстрованого матеріалу для спостереження; в) явища сприймаються

в цілісності; г) збирається багатий матеріал для подальшої роботи; д) позитивно

впливає на емоційну сферу студентів.

Групові батьківські збори. Є важливим колективним видом роботи кура-

тора з батьками студентів. Їх проводять 2 рази пртягом року. Такі збори спри-

яють формуванню громадської думки батьків, об'єднанню їх в єдиний колектив.

Тематика зборів визначається загальними завданнями виховання,

умовами навчально-виховної роботи в групі, рівнем загальної культури та

педагогічного кругозору батьків. Збори можуть відбуватися у вигляді лекцій

або доповідей класних керівників, виступів самих батьків та обміну досвідом

виховної роботи з дітьми, із залученням студентів, показом їхніх групових

робіт і художньої самодіяльності, демонструванням кінофільмів.

24

Підготовка зборів залежить від змісту і форми їх проведення. Готуючись

до них, класний керівник визначає порядок денний; продумує форму їх

проведення та визначає осіб, відповідальних за підготовку; безпосередньо готує

збори відповідно до наміченого плану (доповідь, виступи батьків, викладачів,

організація виставки, підготовка рішення зборів); забезпечує явку батьків на

збори. Крім добре оформлених оголошень в коледжі, в місцях роботи батьків,

слід своєчасно надіслати спеціальні запрошення батькам додому. Їх

оформляють сам куратор, а передає батькам студент. У запрошенні зазначають

ім'я, по батькові та прізвище обох батьків, час, місце і порядок дених зборів.

Подібну підготовчу роботу проводять і перед загальноколежськими

батьківськими зборами, на яких обговорюють питання, що стосуються всіх

батьків: про підсумки навчально-виховної роботи з студентам за півріччя або

навчальний рік.

Однією з форм позагрупової виховної роботи є участь студентів у випуску

стінної газети. В коледжі випускаються різноманітні стінні газети: загально-

колежська, групова, предметного гуртка, сатирична і газети присвячені до

знамених дат. Вони допомагають формувати громадську думку, спрямовувати

її на поліпшення успішності студентів, зміцнення їх дисципліни. Газета

повинна не тільки критикувати недоліки в житті і діяльності студентського

колективу, а й схвалювати хороші справи і зразкову поведінку студентів.

Необхідно дбати і про культуру мови стінгазети, стиль викладу її

змісту, колективно вирішувати, кого і за що похвалити чи покритикувати.

Щоб редакційна колегія успішно справлялася зі своїми обов'язками, її

необхідно постійно навчати.

Індивідуальні форми виховної роботи: читання художньої літератури,

колекціонування, філателія, нумізматика, гра на музичних інструментах,

вишивання, малювання тощо. Індивідуальні форми роботи можуть

пов'язуватися з груповими і фронтальними. Це підготовка виступів на

конференцію, підготовка до участі в конкурсах, олімпіадах тощо.

25

____________________________________________________________________

УДК 37.015.311:659.3. Педагогічні науки

ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

НА РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ ПІДРОСТАЮЧОГО ПОКОЛІННЯ

Савчук Л. Д.,

старший викладач кафедри мовознавства

Івано-Франківський національний медичний університет

Людство у ХХІ відчуває гостру потребу в активних, наполегливих,

творчих фахівцях, здатних у нестандартних умовах самостій2но вирішувати

різноманітні завдання, виходячи за рамки традиційного мислення. Отримані під

час навчання знання, уміння і навички вони повинні ефективно застосовувати

для того, щоб вільно почувати себе в новому „постіндустріальному‖ світі. Як

слушно зазначає Е. Тофлер, нова модель освіти повинна „розвинути здібності

індивіда швидко й економно адаптуватися до умов, що безперервно зміню-

ються. Високотехнологічному суспільству, яким є інформаційне,.. потрібні ті,

хто здатні критично міркувати, хто може зорієнтуватися в нових умовах, хто

швидко визначає нові зв’язки в стрімко змінному довкіллі‖ [4, с. 437].

Значний вплив на формування суспільної позиції та особистісної поведін-

ки окремо взятого індивіда відіграють засоби масової комунікації: преса, радіо,

телебачення, інтернет та реклама. Усю важливу інформацію про політику,

економіку та культуру будь-яка нація черпає з екранів телевізорів, моніторів

комп’ютерів або перемикаючи одну за одною хвилі радіоприймачів, виховуючи

таким чином у собі пасивний спосіб сприйняття дійсності. М.М.Скорик важає,

що засоби масової комунікації виконують в житті людей доволі символічну

роль. „Символічно відтворюючи соціальний простір, вирішуючи, кому

надавати слово, а кому ні, відбиваючи події та ранжуючи їх за значущістю й

важливістю для суспільства, масмедії пропонують зразки, моделі для

самоідентифікації в різноманітних сферах життєдіяльності, стаючи чинником

культурно-психологічних перетворень, набуваючи значних можливостей

впливати на свідомість своєї аудиторії та провокуючи імітативну поведінку‖ [3,

26

с. 270]. Світ, в якому ми живемо, за посередництва засобів масової комунікації,

так чи інакше видозмінюється в наших очах.

Тягар усієї відповідальності за достойне виховання і навчання підростаю-

чого покоління повинні взяти на свої плечі як батьки, плекаючи у своїх родинах

високі моральні принципи, власним прикладом демонструючи модель гідного

життя, так і вчителі та викладачі вищих навчальних закладів. Від останніх, до

речі, сучасне суспільство вимагає посиленої роботи над тим, щоб, попри усі

негативні сторони і впливи засобів масової комунікації, їхні позитивні якості

максимально використовувати на шляху до соціалізації особистості.

Сучасне людство потерпає від перенасичення інформацією. Все частіше

дослідники ведуть мову про „інтернет-залежність‖ молодого покоління, яка

часто виливається у зовсім негативні моделі поведінки і мислення.

Прогресивний викладач нашого часу, попри все, не повинен

відмежовуватися і відмовлятися від цього вельми прогресивного явища. Навіть

більше, у процесі навчання робота з інтернетом має стати пріоритетною, адже

лише тоді сучасне „цифрове покоління‖ прийме педагога „за свого‖ і почне

„говорити‖ з ним „однією мовою‖.

Застовування новітніх технологій у вищих навчальних закладах дозволяє

використовувати безліч цікавих, а, головне, продуктивних можливостей інтер-

нету. Так, пояснення нової теми можна унаочнити ілюстраціями, графіками і

таблицями або розвивати творчі можливості студентів шляхом залучення їх до

виконання різноманітних наукових проектів. Величезну кількість „корисних

сайтів‖ викладач повинен умовно розділяти на інформаційні та навчальні і вже

безпосередньо під час роботи використовувати ресурси перших для добору

творчих завдань креативним студентам. Навчальні сайти дуже корисні,

скажімо, для вивчення іноземних мов, вони дозволяють вибирати відповідний

рівень складності і пропонують студентам такі завдання, які їм під силу.

Досить популярним в наш час стало використання так званої технології

веб-квестів з метою інтеграції інформаційних ресурсів інтернету у навчальний

процес. Веб квест – це проблемне завдання з елементами рольової гри. Воно

27

спонукає студентів знаходити потрібну інформацію, створювати комп’ютерні

презентації, веб-сайти, бази даних. Зростає роль самонавчання і

самоорганізації. Молодь отримує навики праці в команді, де вчиться правильно

планувати і розподіляти функції, допомагати партнеру та контролювати його

дії. Майже завжди „гравці‖ стикаються з такою ситуацією, коли одное завдання

можна вирішувати кількома способами. Тут у пригоді стає вміння вести діалог,

відстоювати власну точку зору, здатність почути співрозмовника, зрозуміти хід

його думок, досягти одностайності у прийнятті рішення.

Не таємниця, що Україна сьогодні переживає глибоку духовну кризу.

Загрозу здоровому життю нації становить не тільки посилена модернізація, але

й масове руйнування фундаментальних цінностей християнської культури. Не

останню роль у цьому процесі відіграють також і засоби масової комунікації.

Тож країна потребує максимальної консолідації усіх виховних і навчальних

інституцій для того, щоб із нестійкого і дуже вразливого підліткового

середовища сформувати достойних громадян цивілізованого суспільства.

Література:

1. Ведмеденко Д.В. Трансформація інноваційної культури учителя в

умовах інформаційного суспільства / Д. В. Ведмеденко // Роль українознавства

у вихованні національної свідомості та гідності нової генерації українців: зб.

наук. праць Всеукр. наук.-практ. Інткрнет-конф., 14 – 15 лист. 2013 р. –

Дніпропетровськ: Біла К. О., 2013. – С. 82 – 85.

2. Потапчук Т.В. Становлення ідентичності студентів вищих педагогічних

навчальних закладів / Т. В. Потапчук // Педагогіка і психологія. – 2013. – № 1. –

С. 87 – 91.

3. Скорик М. М. Ґендер і ЗМК / М. М. Скорик // Основи теогії ґендеру:

Навчальний посібник. – К.: „К.І.С.‖, 2004. – С. 266 – 283.

4. Тоффлер Э. Шок будущего / Э Тоффлер – М.: ООО ―Издательство

АСТ‖, 2003. – 557 с.

5. Церковний А. Аспекти формування Інтернет-залежності / А. Церков-

ний // Соціальна психологія. – 2004. – № 5 (7). – C. 149 – 154.

28

____________________________________________________________________

УДК 796.32:796.06:796.048-5 Педагогічні науки

ДОСЛІДЖЕННЯ АДАПТАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У ФУТБОЛІСТІВ

Солоха А.С.

студентка факультету фізичного виховання

науковий керівник: к.фіз.вих., доцент Соколова О.В.

Запорізький національний університет,

Запоріжжя, Україна

Цілісний тренувальний процес будується на основі відносно стійкого

порядку об'єднання компонентів процесу і характеризується:

- доцільним порядком взаємозв'язку різних сторін підготовленості

спортсменів;

- необхідним співвідношенням параметрів тренувального навантаження;

- певними співвідношеннями різних ланок тренувального процесу [2, 5].

На конкретні деталі побудови тренувального процесу впливає вся

сукупність основних умов спортивної діяльності: загальний режим життя

спортсмена, бюджет часу, встановлена система спортивних змагань [3].

Розрізняють три градації циклів тренувального процесу: мікроструктуру,

мезоструктур і макроструктуру. Окремий тренувальний мікроцикл складається

з двох фаз: куммуляціонної й відновної. Серед факторів, що впливають на

структуру мікроцикла, виділяють [5]: число занять, динаміку процесів втоми і

відновлення, загальним режим роботи, місце мікроцикла в макроцикле

підготовки (рис. 1).

Аналіз науково-методичної літератури показав, що недостатньо

розроблено диференційовані застосування відновлювальних засобів. Крім того

виявлено суперечності у використанні фізичних засобів відновлення в

змагальному періоді підготовки спортсменів в ациклічних видах спорту.

Вимагають подальшого вивчення сформовані протиріччя між різноманіттям

методик у відновленні і їх застосуванні в процесі підготовки спортсменів.

Таким чином, з перерахованих факторів побудови тренувального процесу слід,

29

що необхідно враховувати динаміку процесів втоми і відновлення після

тренувальних занять. У навчальній літературі з теорії та методики фізичного

виховання практично не приділяється уваги цій стороні явищ. Виняток

становлять роботи Меєрсона Ф.Ф. із Л.П.Матвеєвим [2], В.М.Заціорського [1],

В.М. Платонова [4], В.Н. Селуянова зі співавторами [6].

Рис. 1 Схема факторів, які впливають на структуру мікроцикла

На всіх етапах змагальної діяльності у футболістів відзначається

різночасовий адаптаційний процес. У молодих гравців до фізичних

навантажень акомодація відбувається швидше, ніж до психічних навантажень.

В експериментальній і контрольної груп під час матчевих зустрічей відзначено

велику кількість єдиноборств (численні удари, дриблінг, перехоплення, підбір

м'яча і т. д.), що свідчить про хорошу фізичну підготовленість гравців.

Відзначено, що у досліджуваних експериментальної групи в порівнянні з

контрольною, достовірно знижені результати рухової активності. Хоча ігрова

активність футболістів експериментальної групи вище за контрольну. При

розгляді рівня технічної підготовленості, відмічено істотний вплив втоми на

змагальну діяльність спортсменів експериментальної групи. До кінця якої у

футболістів, на тлі високого загального стану ЦНС і показників дихальної

30

функції, хорошої працездатності спостерігався психічний дискомфорт,

починалася дезадаптація.

З метою пошуку найбільш оптимальних засобів і методів підвищення

ефективності адаптаційних процесів застосовувалося вимір психофізіологічно-

го статусу, ознак вегетативних змін футболістів, працездатності за показниками

PWCl70 і МСК, стану дихальної функції. Був складений індивідуальний

протокол психофункціональних стану і корекційних профілактичних методик.

Вищевказане дозволило розробити цілеспрямовані індивідуальні рекомендації

по збільшенню навантаження аеробного характеру і регулярного проведення

відновлювальних заходів. Внаслідок цього, нами була розроблена експеримен-

тальна програма використання спрямованої психорегуляції на функціональний

стан серцево-судинної системи в тренувальному процесі футболістів, які

включають спрямований тренувальний вплив і відновлювальні процедури.

Використання експериментальної комплексної методики в навчально-

тренувальний процес експериментальної групи в річному циклі підготовки

позитивно вплинуло на функціональну систему організму спортсменів, дозво-

лило значно знизити психологічну втому. 84% футболістів експериментальної

групи вийшли на хороший і задовільний адаптаційний рівень.

Після закінчення експерименту ми порівняли рівень тривожності в

передзмагальний період в контрольній та експериментальній групах. Виявлено,

що в контрольній групі її рівень склав 61,8%, що на 30,6% вище, ніж в кінці

експерименту. Це говорить не тільки про значний приріст рівня даного

показника, але і функціональній напрузі організму футболістів. В

експериментальній групі тривожність незначно підвищувалася, але з низького

на помірний рівень (на 19,4%), що статистично достовірно (P>0,05).

Футболісти експериментальної групи навчилися регулювати рівень

тривожності і функціональну напругу організму. При порівнянні результатів

змагальної діяльності можна відзначити наступне: з дванадцяти показників, що

характеризують рівень фізичної, техніко-тактичної та психологічної

підготовленості футболістів, в експериментальній групі достовірні прирости

31

отримані за всіма показниками, в контрольній – лише п'ять. Відзначено значний

приріст КПД гравців в експериментальній групі – 108,7%.

Отримані дані нашого дослідження підтверджують необхідність

удосконалення процесу відновлення організму після зростаючих фізичних і

психічних навантажень. Використання програми додаткових заходів, сприяє

підвищенню ефективності змагальної діяльності футболістів на етапі переходу

в групи спортивного вдосконалення.

Література:

1. Зациорский В.М. Основы спортивной метрологии / В.М. Зациорский. –

М.: Физкультура и спорт, 1979. – 152 с.

2. Матвеев Л.П., Меерсон Ф.З. Принципы теории тренировки и

современные положения теории адаптации к физическим нагрузкам: Очерки по

физ. культуре / Под ред. Л.П.Матвеева. М.: Физкультура и спорт, 1984. – С.

224-250.

3. Метаболизм в процессе физической деятельности / под ред.

М. Харгривса. – К.: Олимп. лит., 1997. – 285 с.

4. Платонов В. Н. Периодизация спортивной тренировки. Общая теория и

ее практическое применение / В. Н. Платонов. – К.: Олим. лит., 2013. – 624 с.

5. Портнов Ю.М. Основы управления тренировочно-соревновательным

процессом в спортивных играх. / Портнов Ю.М. – М.: VER. Print, 1996. – 200 с.

6. Селуянов В.Н., Сарсания С.К., Конрад А.Н., Мякинченко Е.Б.

Классификация физических нагрузок в теории физической подготовки. //

Теория и практика физической культуры, 1990. – С. 2-8.

32

____________________________________________________________________

УДК 811.111 Педагогічні науки

РІШЕННЯ ДЕЯКИХ ДИДАКТИЧНИХ ЗАДАЧ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ

МОВИ ЗА ДОПОМОГОЮ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Старцева Т.А.

Доцент кафедри іноземних мов

Державного університету телекомунікацій

м. Київ Україна

В сучасному світі, поряд зі стрімким ростом технологій, бурхливої

діяльності людини, впливу зовнішнього середовища, постає питання, як

поліпшати сучасний процес навчання, удосконалити його та знайти винахід

тісного зв`язку іноземної мови з професійною діяльністю студентів в

майбутньому.

Теперішній навчальний процес має за мету використовувати системний

підхід до цієї проблеми за допомогою підручників, оздоблених засобами до

аудіювання та системою вправ професійної направленості в умовах дефіциту

навчального часу.

Широкий спектр вправ має вміщати комунікативну направленість, що дає

змогу підготувати студентів до вміння вести діалог, висловлювати свою думку,

та поглиблювати знання в сфері вибраної професії.

В вищих учбових закладах освіти надається перевага активним

інноваційним методам навчання, які спрямовані на формування у студентів

вміння самостійної роботи, критичності мислення, пізнавальної діяльності,

розвитку творчих здібностей, варіативності.

Особливе місце в цьому інноваційному процесі займає використання

інформаційних ресурсів мережі Інтернет. Це дає можливість інтегрувати їх у

навчальний процес за умови дидактичної інтерпретації та вирішувати цілий ряд

дидактичних задач на занятті з англійської мови професійної спрямованості:

- формувати навички читання та письма, використовуючи матеріали мережі

рівного ступеню складності;

33

- удосконалювати уміння аудіювання, на основі автентичних звукових

діалогів, текстів мережі Інтернет та сприймання інформації професійного

напрямку на слух;

- удосконалювати письмові уміння індивідуально або в маленьких групах

з метою складання відповідей партнерам та розширювати здібності спільної

діяльності;

- поповнювати свій словниковий запас, як активний, так і пасивний, в

галузевій підготовці;

- ознайомлюватись з галузевою термінологією, розуміти її визначення, та

застосування на практиці;

- формувати стійку мотивацію іншомовної діяльності студентів на занятті

на основі використання,, живих’’ матеріалів,не тільки матеріалів підручника,

але і додаткових галузевих тем для поширення їх знань і тих питань, які їх

цікавлять.

- особливо цікавим є дослідження якогось питання в мережі Інтернет,

його обговорювання, проведення дискусій та обмін думками, створення плану

розгляду інформації та відповіді на питання по тій та іншій проблемі в парах та

маленьких групах, що дає змогу навчити студентів самостійно творчо

працювати, висловлювати індивідуально думки та творити в команді

однодумців.

Важливим методом занурення в іншомовну атмосферу та вільне

спілкування с партерами, відображення ситуативно-комунікативних дій

професійної направленості мають ролеві ігри. Крім того ролева гра має

спонукально-емоційний характер, що дозволяє студенту відчути себе в центрі

соціальних відносин, а саме:

- знайомство в мережі Інтернет;

- листування між веб розробником та представником компанії з метою

визначення обов’язків;

- листування в електронній пошті адміністратора мережі та службовця

компанії;

34

- надання рекомендації для удосконалення роботи торгової компанії;

- презентація компанії та презентація веб сайтів різних типів;

- написання резюме для вступу на посаду та співбесіда в відділі кадрів.

Студенті жваво обговорюють ці ігрові теми, розкривають обов’язки

робітників мережі, пишуть повідомлення, складають плани процесу розвитку

веб сайтів, порівнюють різні веб сайти та надають їм характеристику,

визначають шляхи їх просування в мережі. Ці ігрові завдання роблять заняття

більш яскравими та надають комунікативний напрямок, що впливає на

розвиток мовленнєвої діяльності в галузі, де вони мріють працювати.

Стає зрозумілим, що такий процес навчання готує студентів не тільки до

вільного володіння англійською мовою, надає знання в сфері граматичного

матеріалу та його застосування в мовленнєвій практиці, розвиває здібності

спілкування та праці в колективі, готує до змоги написання доповідей, плану

роботи до наукової діяльності та виступів на семінарах, але й допомагає

зрозуміти зміст своєї майбутньої професії, поняття галузі, в якій студенти

мають працювати, ознайомитись с термінологією та її значенням в галузевій

сфері, визначитися з правильністю свого вибору, бути готовими до труднощів,

які можуть виникнути в роботі та зрозуміти методи їх подолання. Застосування

підручників Оксфордського та Кембриджського університетів, ресурсів в

мережі Інтернет, майстерність та обізнаність викладачів в процесі навчання

іноземної мови та використання інноваційних технологій вміщують в собі

складний системний процес вдосконалення вивчення іноземної мови в

конкретній галузі, в детальній добірки матеріалів, використанні технічних

засобів та поширенні інформаційного поля роботи та шляхів його втілення.

35

____________________________________________________________________

УДК 10 Педагогічні науки

ПЕДАГОГІЧНА ІДЕЯ

«СУЧАСНА ШКОЛА ОЧИМА МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ»

Стефанів М. З.,

Вчитель англійської мови Тисівської

ЗОШ І – ІІІ ступенів Болехівської міської ради

Івано-Франківської області,

Україна

Школа – це майстерня, де формується думка

підростаючого покоління,

треба міцно тримати її в руках,

якщо не хочеш випустити з рук майбутнє.

А.Барбюс

Школа – початкова сходинка в освітньому процесі та в становленні

всебічно розвиненої особистості. Основне її завдання – дати школярам той

мінімум знань, умінь і навичок, які дозволять йому почати самостійне життя в

щасливому майбутньому. Проте, у кожної людини зі словом «школа» свої

власні та індивідуальні асоціації. Для одних – це просто будівля чи споруда, яка

наповнена дитячим шумом та гамом; для інших – це своєрідний будильник та

«безкінечна» кількість уроків; для третіх – це місце, де ти доказуєш собі та

іншим, що ви сильна особистість і можете подолати будь-які труднощі. А для

мене, школа – це веселка, яка розфарбована різними кольорами: червоний – це

любов до своєї роботи та учнів; оранжевий – це дружні й теплі взаємовідносини

з учнями та в колективі; жовтий – це настрій, який як сонечко повинен

панувати в наших серцях, і який не повинен залежати від погоди чи сімейних

обставин; зелений – цілі та завдання (ніколи не зупинятися на досягнутому);

блакитний – дружня атмосфера, яка повинна панувати під час уроку; синій –

яскраве чисте небо над нами, ну і останній, фіолетовий – час для активного

відпочинку.

36

Сучасна школа повинна бути таким осередком, де учні можуть не тільки

отримувати універсальні вміння й навички, а в той же час вона повинна бути

таким середовищем, де діти можуть відкрити себе, розкрити свій творчий

потенціал, тобто знайти себе. Сучасна школа повинна стати таким місцем у

житті кожної дитини, куди б хотіли із задоволенням поспішати школярі.

Сучасна школа повинна стати місцем, де учні опановують універсальними

знаннями і вміннями. Щоб бути повноправним членом у сучасному суспільстві

і добитися певних результатів, ну і, звісно, успіху в сучасному світі, сьогодні

недостатньо просто володіти загальними елементарними навичками (рахунку,

читання і письма). Для того, щоб знайти своє місце у цьому світі, потрібно

знайти себе, розвивати свої особисті й унікальні навички. Для продовження

освіти молодій людині потрібно отримати широкий спектр базових знань в тих

областях, які найбільш затребувані в сучасному суспільстві.

Сьогоднішній світ стрімким кроком «рухається» вперед і, звичайно,

змінюється… Тому до сучасної школи суспільство висуває дещо підвищені

вимоги. Кожна людина бажає кращого для того середовища, в якому вона

знаходиться. Всі ми хочемо щось змінити, щось покращити, інше замінити. Все

це добре, звичайно, але це тільки слова... Але коли справа переходить до

практики стає зрозумілим те, що не все так легко і просто. Недавно, будучи

ученицею, а згодом і студенткою, я хотіла змінити багато чого (покращити

атмосферу в класах, спростити навчальну програму, але не опустивши нічого

важливого і суттєвого, зменшити наповнюваність класів і т. д.). Тоді мені

здавалося, що я б змінила, напевно, більшу частину того, що вже існує. Це

питання дуже хвилювало мене. І це, можливо, стало моїм поштовхом до того,

щоб стати на цю педагогічну стежину. Любов до школи привили мені мої

батьки, за що я безмежно вдячна. А бажання залишити свій слід у житті, і саме

у цій галузі, переслідувало мене кожного дня.

Як змінити стабільність? Як змінити те, що вже існує роками? Як сказати

так, щоб тебе почули? Як переконати інших, що зміни необхідні? Багато хто з

вчителів-початківців переживав такі питання, а також шукав відповіді на них.

37

Дехто опускав руки, навіть не спробувавши, а хто спробував – не мав багато

аргументів для переконання. І тільки малий відсоток вірить, надіється і

сподівається, що все вийде, що все в наших руках.

Перш за все потрібне бажання щось змінити, подивитися на все з іншої

сторони. Наступний крок – порівняти те, що ми маємо із тим, що ми можемо за-

пропонувати. Далі – розробити певний план дій. Отож, перейдемо до

аргументів.

На сьогоднішній день нам складно уявити школу без сучасної матері-

ально-технічної бази. Уміння володіти персональним комп’ютером, працювати

із комп'ютерною технікою, користуватися Інтернетом, володіти загальними

азами пошуку потрібної інформації чи створення певних даних повинні

закладатися саме у стінах навчального закладу. Мені здається, що школа стає

інноваційною тоді, коли вчитель випереджає учнів у користуванні технічними

засобами, але не навпаки. «Вік живи – вік учись» є ключовими складовими у

розвитку самоосвіти самого педагога. Потрібно завжди «йти в ногу» із

сучасність і щоразу розвивати себе, а тоді на практиці доносити це учням.

Сучасна школа часто розглядається як високотехнологічний освітній

комплекс, в якому технічні засоби навчання поєднуються з новими, сучасними

технологіями викладання навчальних дисциплін. Та, нажаль, багато закладів

освіти, навіть, в так звану «комп’ютерну еру» жаліються на брак технологій, які

надзвичайно необхідні в повсякденному житті. Це питання болюче, але, цілком,

підлягає виконанню. Об’єднавши зусилля школи, батьків і місцевої влади

можна досягнути бажаного позитивного результату.

Наступним ключем до успіху є висококваліфікований, відданий своїй

справі педагог. Адже яким би досконалим не було технічне оснащення школи,

найважливіше й основне навантаження із навчання, так само як із виховання

підростаючого покоління несуть на своїх плечах вчителі. Сьогоднішня загальна

освіта гостро потребує молодих й талановитих педагогів, в яких професійна

грамотність та глибокі знання з предмета поєднуються з володінням психоло-

гічних умінь й ефективністю працювати з учнівським колективом в цілому.

38

Компетентний педагог в школі залишається центральною фігурою, від якої

залежить якість навчання як одного із найважливіших суб’єктів освітнього

процесу.

Школа в сучасному її значенні й сприйнятті – це не той осередок

пасивного сприйняття знань. Вона, перш за все, повинна давати дитині навички

активних самостійних й творчих дій. Уроки повинні бути добре сплановані так,

щоб розкрити творчий потенціал учнів, розвивати дитячу ініціативу, формувати

незалежну, але впевнену в собі особистість, здатну самостійно приймати

рішення, вміти обґрунтувати її, а також нести за неї відповідальність. Без

розвитку вище окреслених навичок, суспільство отримуватиме сіру масу

бездумних виконавців, які розраховують виключно на допомогу з боку держави

та інших людей і не здатних самостійно приймати рішення. Тож правильно і в

той же час і цікаво сплановані заняття із індивідуальним підходом до кожного

учня несуть плідний характер у формуванні особистості в майбутньому.

Освітній процес в сучасній школі повинен бути не тільки корисним і

повчальним, але й пізнавально-цікавим. Тому дуже важливо, щоб навчальні

плани були доповнені як позакласною, так і позашкільною роботою. Йдеться

про предметні гуртках, спортивних секціях, творчих об'єднаннях школярів,

тобто позакласна діяльність учнів, яка може бути дуже різноманітною. Такі

форми діяльності дозволяють розвинути та закріпити захоплення та інтерес

школярів до основних навчальних дисциплін, допомагають визначитися з

професійним вибором в майбутньому, розширюють кругозір, ну і, звісно, фор-

мують різнобічно розвинену особистість готову до суспільства ХХІ століття.

Більшу частину свого дня діти проводять у стінах школи. Тому школа –

це не лише певне приміщення, це атмосфера заохочення та розвитку, затишна

оселя, де панує доброзичливість, гармонія і добро. Саме тому, школа нового

покоління повинна бути світлою, яскравою, чистою та відремонтовано. Вона

повинна мати добре оснащені і просторі класи відповідного профілю, необхідне

приладдя і матеріали, ну і їдальню з різноманітним меню. В класі не повинно

навчатися більше ніж 12 учнів, за для ефективного пояснення, сприйняття і

39

відтворення навчального матеріалу. Отже, школа має бути осередком мрій, де

кожен учень міг би розвивати себе, повірити в себе, повірити в те, що зможе

себе реалізувати як особистість у щасливому майбутньому.

«У здоровому тілі – здоровий дух», чи не так? Фізична підготовка також

необхідна для школярів не менше ніж навчальний процес. Саме тому, школа

повинна мати хороший спортивний зал з найсучаснішим обладнанням, який

стане майданчиком, де цінують здоровий спосіб життя. Тому наступний крок –

це спортивна школа.

Школа має навчати дітей мислити глобально та різносторонньо. На

сьогоднішній день у багатьох школах відбувається вивчення кількох іноземних

мов на вибір учнів. Як ми розуміємо, школа нового покоління повинна бути

міжнародною, вона повинна взаємодіяти з іншими сучасними школами з-

закордону, тому вивчення іноземних мов вважається, можливо, найважливішим

і невід’ємним компонентом сучасної школи.

Одна з основних завдань сучасної школи – прищепити дітям навички

творчості. Отже, школа повинна бути осередком талантів. Адже саме тут,

можна відкрити майбутніх зірок. Саме у стінах школи завжди витає дух

творчості та мистецтва, який потрібно розвивати і вчасно виявляти Крім того,

школа допомагає розвивати таланти дітей через організацію багатьох творчих

звітів, позакласних чи позашкільних виховних заходів чи уроків, тощо.

Сучасна школа повинна мотивувати до гармонійного особистісного

розвитку дитини, стати «школою успіху особистості». Вона повинна стати

країною мрій, де кожен учень зможе себе реалізувати як індивідуальність

Школа виховує лідерів та активних громадян з високими моральними

стандартами. Сучасна школа повинна стати середовищем, де думка кожної

дитини має бути почута і вислухана.

Звичайно, я мабуть окреслила модель, можливо, ідеальної школи чи

зразок ідеального вчителя. Але все в наших руках. І ми як педагоги повинні

експериментувати, цікавитися, вивчати та розробляти певні плани щодо

40

вдосконалення школи, не боятися змінюватися самим, шукати себе. Ну і,

звісно, повірити в себе!

А яка ж роль в освітньому процесі самого вчителя? В очах дітей вчитель

найчастіше повинен бути порадником та другом, тою людиною, яка б розуміла

їх, на чию підтримку можна сподіватися, на кого можна покластися. Це

означає, що вчитель повинен володіти такими якостями як доброзичливість,

життєрадісність, готовим прийти на допомогу та надати підтримку. Більше

того, вчитель повинен показати учням позитив та радість від освітнього

процесу; заохочувати їх хоти із задоволенням до школи.

Професія вчителя – вічна! І якби не змінювалося сучасне

суспільство, якби далеко не йшло воно у своєму розвитку, без педагогічних

наставників воно ніколи не обійдеться. Так, ми розуміємо, що у майбутньому

зникнуть деякі професії, але така професія як вчителя повинна бути завжди!

Хіба можна уявити собі освітній процес без ролі педагога? А відповідь проста

«Ні!». Адже учні вчаться у вчителя багато чому: працьовитості, умінню жити в

колективі, бути сміливими і чесними, а це означає, що учитель повинен мати

усі ці якості. Учитель – вічний учень! Цілеспрямовано, невпинно треба

працювати над собою. І так буде завжди!

Отже, всі ми повинні пам’ятати, що школа – це таке освітнє середовище,

де панує дружня атмосфера, взаємна підтримка, жага до навчання, заохочення

до розкриття творчого потенціалу, ну і, звісно, рівності між усіма школярами. І

головне, яка б не була ця школа, найважливіше – ким ти вийдеш із стін

шкільного життя. І пам’ятаймо, залишатися завжди Людиною!

41

____________________________________________________________________

УДК Педагогічні науки

МОТИВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АТЕСТАЦІЇ У ПРОФЕСІЙНОМУ

САМОВДОСКОНАЛЕННІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Фесенко І.І.,

заступник директора з НВР

Стародубівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

«Єдина можливість примусити людину

зробити що-небудь - це зробити так,

щоб він сам цього захотів»

Д. Карнегі

Мотивація займає провідне місце у структурі особистості і є одним з

основних понять, яке використовується для пояснення рушійних сил поведінки

та діяльності. Мотивація задає направленість, характер здібності особистості,

роблячи на них вирішальний вплив [1, 19].

Сучасна школа потребує вчителя нового типу, який володіє високою

фаховою кваліфікацією та професійною культурою, здатний об'єктивно

осмислювати педагогічні явища і факти, критично оцінювати й творчо

перетворювати педагогічну дійсність. Це пов'язано, насамперед, із проблемами

саморозвитку особистості та творчою самореалізацією педагога, новими

концептуальними підходами до Нової української школи.

Значення педагога в суспільстві є визначальним: він не тільки сприяє

розвиткові учня як громадянина, а й фактично будує засади громадянського

суспільства в повсякденній праці класу та школи. Професійна діяльність

учителя наповнюється дедалі глибшим творчим змістом: йому надана

можливість вносити зміни не тільки до окремого уроку, а й навчальної

програми загалом; використовувати як традиційні, так і інноваційні форми

роботи, розробляти і впроваджувати власні підходи до навчання й виховання

учнів.

42

Отже, у вчителя з'явилася реальна можливість виявити себе справжнім

творцем навчального процесу, реалізувати свій духовний потенціал. Нові

завдання, поставлені перед Новою українською школою, вимагають перегляду

змісту педагогічної освіти, яка є ядром професійної компетентності вчителя.

Тому в школі в нових умовах потрібен передусім інтелігентний (знаючий,

розуміючий, культурний) вчитель, який володіє необхідним фаховим знанням

та вмінням, усвідомлює шлях до їх набуття, володіє принципами й методами

пізнання теорії й практики своєї педагогічної діяльності.

Тільки за таких умов вчитель буде здатний творчо мислити, самостійно

орієнтуватися в найрізноманітніших проблемних ситуаціях педагогічної

дійсності, критично їх оцінювати й оперативно знаходити шляхи подолання

суперечностей, що виникають. Тобто сенсом та метою освіти є постійний

розвиток людини та її становлення.

В сучасній освітній системі України атестація педагогічних працівників

посідає важливе місце та відіграє значну роль як вагомий фактор підвищення

якості освіти. Ефективне проведення атестації позитивно впливає на зростання

якості освіти в країні, регіоні, школі.

Атестація - дієвий мотивуючий фактор професійного самовдосконалення

педпрацівників, оскільки підвищення об’єктивності атестації, ефективне

функціонування системи науково-методичного супроводу атестаційних

процесів стимулює педагогічних працівників до професійного зростання. В

сучасних умовах безперервна освіта педагога в міжатестаційний період

виходить за межі суто курсової підготовки. Розвиток професійної

компетентності педагогічного працівника відбувається безперервно, при цьому

значно зростають вимоги до підвищення якості.

Робота з мотивації професійного самовдосконалення педагогічних

працівників розпочинається із створення необхідних умов:

- забезпечення оптимальної організації навчально-виховного процесу;

- раціональний розподіл роботи між працівниками школи з урахуванням їхньої

кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

43

- визначення найефективніших форм і методів керівництва, які відповідають

особливостям роботи навчального закладу та діловим якостям адміністрації;

- забезпечення доцільного використання навчально-матеріальної бази та

створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;

- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників навчально-

виховного процесу, створення здорової творчої атмосфери в педагогічному

колективі;

- забезпечення вільного часу вчителів;

- вирішення питання поінформованості вчителів про досягнення педагогічної

науки, передової педагогічної практики, науково-методичної літератури;

- справедлива оцінка діяльності педагога під час атестації та в між-

атестаційний період.

Таким чином, в практиці роботи школи використовуються такі різновиди

мотивації:

РІЗНОВИДИ

МОТИВАЦІЇ

Професійна

мотивація

Матеріальна

Психологічна Моральні стимули

Підвищення категорії, присвоєння педагогічного

звання

Презентація власного досвіду на шкільному сайті

Рекомендації для кар’єрного підвищення

Рекомендації щодо призначення на керівні посади

закладу

Рекомендації на керівні посади регіонального

рівня

Підвищення заробітної платні

Диференційовані нарахування премій

Пріоритет при розподілі годин варіативної складової

навчального плану

Надання інших матеріальних пільг

Впевненість

Повага

Соціальна значущість

Позитивний психологічно-емоційний настрій -

запорука фізичного здоров’я

Відзначення на педагогічних радах, подяки

Рекомендації на участь в конкурсах різних рівнів,

виставках, семінарах

Нагородження дипломами, грамотами різних

рівнів

Присвоєння звання «Відмінник освіти України»,

Заслужений учитель України»

44

Спрямовуючи зусилля вчителя на творчу діяльність, необхідно зробити

так, щоб у нього самого з’явились потреби до самовдосконалення:

• дайте людині можливість відчути себе переможцем;

• непередбачувані та нерегулярні заохочення стимулюють краще, ніж

очікувані та прогнозовані;

• визначайте проміжні цілі та заохочуйте їх досягнення;

• значні нагороди, що нечасто кому дістаються зазвичай викликають

заздрість, а невеликі та постійні – задоволення;

• розумна внутрішня конкуренція-двигун прогресу педколективу.

Особливого значення в управлінні розвитком творчості слід надавати

стимулюванню. Вчитель мусить знати, що його ініціативу і творчість у роботі

буде заохочено. Стимулювання забезпечує система заходів морального і

матеріального заохочення, організація творчого змагання, конкурси учнівських

робіт, ярмарок педагогічної творчості, дні і тижні творчості в школі, організація

методичних виставок, заснування спеціальних дипломів для творчих педагогів.

Щоб підвищити педагогічну майстерність вчителя, підняти рівень його

інтелекту, навчити переосмислювати сучасні освітні процеси, допомогти в

саморозвитку, самовдосконаленні та самореалізації, потрібно систематично,

продуктивно і результативно працювати над підвищенням рівня його

педагогічної майстерності шляхом модернізації навчально-методичної роботи,

включенням до плану роботи методичної служби інноваційних форм роботи з

педагогічними працівниками.[2,78].

Спрямовуючи зусилля вчителя до творчої діяльності, необхідно зробити так,

щоб у нього самого з'явилися "потреби до самовдосконалення, до творення", а

надалі - корегувати і допомагати організовувати цей творчий процес. Сам по

собі процес методичної підтримки вже стимулює вчителя в роботі. Такими

стимулами є:

- об’єктивний контроль та оцінювання роботи;

-вивчення, узагальнення та впровадження передового педагогічного досвіду;

- об’єктивна атестація;

45

- публічна похвала і різні премії, подяки, нагороди тощо.

Як свідчить практика, найефективнішим стимулом для більшості вчителів

є позитивний результат його особистої праці. Своєчасно помітити і показати

успіх учителя, пропагувати його, сприяти розвитку успіху - це одне із завдань

методичної підтримки. Результативність індивідуальних форм роботи значною

мірою залежить від самих педагогів, від їх бажання і вміння самостійно

навчатися, від внутрішньої мотивації досягнення високого рівня майстерності.

Література:

1. Фролов С.В. Мотивационная сфера педагогов: ориентиры, потребности

и способы их удовлетворения//Директор школы. – № 2. – 2004

2. Данилова Г.С. Педагогічний професіоналізм у контексті акмеології

//Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія і практика: Збірник

наукових праць.− К.: КМПУ ім.. Б.Д. Грінченка, 2006. − №5.− с.74-80.

____________________________________________________________________

УДК 373.3/.5.016:82 Педагогічні науки

ДІАГРАМА ФІШБОУН ЯК МЕТОД ГЛИБОКОГО АНАЛІЗУ

НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ

Чуйко О.С.,

студентка факультету філології та масових комунікацій

Маріупольський державний університет

м. Маріуполь, Україна

Постановка проблеми: На уроці необхідно застосовувати різноманітні

форми та методи навчання, які сприяють швидкому засвоєнню матеріалу.

Важливе місце в технології розвитку критичного мислення займають

інтерактивні методи навчання. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма

організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету –

створити комфортні умови навчання, за якої учень відчуває свою успішність,

інтелектуальну спроможність. [3, c. 10].

46

Мета статті: проаналізувати дієвість використання дидактичного

прийому Фішбоун на уроках літератури.

Виклад основного матеріалу. У сучасній педагогіці все більше стає

популярною технологія розвитку критичного мислення як однин із способів

розвитку самостійного мислення учнів. Адже прогрес не стоїть на місці. Для

того, щоб донести інформацію до сучасного учня, вже не достатньо

використовувати традиційні способи навчання, а необхідно застосовувати нові

технології.

Нині існує безліч визначень поняття «критичне мислення». Регіна

Геральдо-Гарсія разом з Мамта Рой и Хатемом Алотебі у своїй статті

визначають критичне мислення як здатність досліджувати інформацію,

створюючи критичні питання, аналіз і оцінку відповідної інформації,

реалізацію теоретичних понять і ефективну комунікацію з іншими людьми [4].

Тобто, критичне мислення – це основа для мислення людини, один із

природних способів взаємодії з ідеями та інформацією. Ця система стратегій,

дозволяє учням формувати розумові вміння (ефективна робота з інформацією,

прийняття осмислених рішень, взаємодія з навколишнім світом). Технологія

розвитку критичного мислення має багато дидактичних прийомів у своєму

арсеналі, за допомогою яких опановує різноманітні способи інтерпретації та

оцінки інформації, бачить суперечності в тексті, вміє аргументувати свою точку

зору і зіставляти її з точкою зору оточуючих.

Прийом Fishbone, або як його ще називають діаграмою Ішикава, являє

собою графічний діаграму причинно-наслідкових зв’язків. Аналіз причин і

наслідків розробив у 1960-х роках професор у галузі управління якістю Каору

Ісікава. Потім ця техніка була опублікована в його книзі 1990 року «Введення в

контроль якості». Діаграма риби є звичайним інструментом, використовуваним

для визначення складної взаємодії причин для конкретної проблеми або події.

Прийом фішбоун може бути основою для представлення та аналізу джерела.

Використання прийому «Фішбоун» можливе для роботи як з невеликими

текстами, так і з текстами, в яких міститься значна кількість інформації. При

47

цьому допустимо поділяти текст на частини, які доповнюють одна одну.

Інформація, що міститься в цих частинах порівнюється й підсумовується для

повного аналізу й оцінки.

Урок за принципом технології розвитку критичного мислення складаєть-

ся з трьох етапів. Стадія«виклик»є початковим етапом, на якому активізуються

вже набуті учнями знання з вивченої теми, визначаються цілі подальшої робо-

ти. На другому етапі –«осмисленні» учитель з учнями безпосередньо працюють

над новою інформацією, така робота повинна бути спрямована на осмислення

теми. Стадія «рефлексії» – це заключний етап, який передбачає систематизацію

отриманої інформації та її співвіднесеність з попередніми фактами.

Хоча діаграма і була спочатку розроблена як інструмент контролю якості,

але її доцільно використовувати на уроках літератури під час аналізу художніх

творів. Обговорюючи художні твори, учні разом з учителем з’ясовують

проблеми та мають знайти їх рішення. Так, розглядаючи повість Миколи

Васильовича Гоголя «Тарас Бульба», учні стикаються з певними труднощами у

визначенні проблематики твору. Для розв’язання цього завдання вчителеві

необхідно використовувати нестандартні методи навчання.

Доцільно використати дидактичний прийом Фішбоун як домашнє

завдання, у даному випадку – для визначення проблеми твору, адже для того,

щоб переглянути усі важливі аспекти даного твору необхідно багато часу. Для

визначення проблематики твору «Тарас Бульба» риб’ячий скелет може мати

такий вигляд: у «голові» записуємо питання, яке нас хвилює, наразі

розглядаємо «проблематику твору». У «верхніх кісточках» фіксуємо причини:

моральний вибір, зрада, милосердя, патріотизм, різні погляди, відносини між

синами та батьком, а в «нижніх» – зазначаємо факти, які підтверджують або

спростовують наявність тієї чи іншої причини, із зазначених вище: перед

Андрієм стоїть вибір між сім’єю, з одного боку, та коханої, з іншого; хлопець

обирає кохання, чим зраджує близьких та батьківщину. Тарас не виявив до

свого сина милосердя і не зміг простити зраду, виголошуючи: «Я тебе породив,

я тебе і вб’ю!»; запорізькі козаки віддають свої життя за рідну землю у боротьбі

48

з поляками; Тарас Бульба дотримується жорстких правил, яких не дотримується

Андрій; батько суворо виховує дітей, змушує Остапа вчитися. Отже, завдяки

діаграмі стало можливим швидко визначити такі основні проблеми, як:

відносини батьків та дітей, зрада і патріотизм, моральний вибір, який робить

людина у своєму житті.

Прийом Фішбоун є ефективним під час узагальнюючих уроків, коли

потрібно зібрати та систематизувати отриману інформацію. Наприклад, для

того, щоб учням було легше сформулювати своє ставлення до вчинку

головного героя, можна також застосувати прийом «фішбоун». За допомогою

діаграми аналіз цього питання може мати такий вигляд:

1. «Голова», в якій позначене питання: Ваше ставлення до вчинку Тараса

Бульби?

2. «Верхні кісточки», це можлива причина: патріот, гарний товариш,

принциповий, жорстокий, дотримується суворих законів та православної віри.

3. «Нижні кісточки»: очолював запорізьке військо, яке боролося за

незалежність свого народу; не думав про своє життя, навіть під час своєї

страти, хвилюється за своїх сподвижників, щоб вони продовжили їх праведну

справу; виховуючи синів, чітко слідував козацьким традиціям; після перемог

він жорстоко ставився до полонених, знущався над ними; усі запоріжці –

православні християни, які слідують за богом, не піддаючись таким почуттям,

як кохання, жалість, милосердя, вважаючи це слабкістю.

4. «Хвіст», власне, у якому школярі й роблять свої висновки. За

складеною діаграмою, можливо зрозуміти сутність характеру головного героя,

одним із поглядів може бути такий: Тарас Бульба не міг вчинити інакше, бо

вихований у добу жорстоких законів, в яких не було місця тендітним почуттям.

За допомогою даного методу учні можуть виділити та вирішити основні

питання. Така робота має дослідницький характер, тому що для того, щоб

отримати необхідну відповідь на питання, учням необхідно знайти причини

виникнення проблеми та підтвердити її наявність фактами, спочатку самостійно

аналізуючи їх, а потім у класі.

49

Висновок дослідження: Дослідивши дидактичний прийом Фішбоун,

можна зробити висновок, що дана методика необхідна сучасному учневі на

уроці літератури, з її допомогою значно легше визначати основні причини, які

стали в основі проблематики твору; знаходити необхідну інформацію з

літературного твору, узагальнювати та систематизувати її; використовувати

елементи причинно-наслідкового та структурно-функціонального аналізу;

брати участь у проектній діяльності, в організації і проведенні навчально-

дослідницької роботи; узгоджувати та координувати особисту діяльність з

іншими учасниками під час спільної роботи.

Література:

1. Методический прием фишбоун как способ развития критического

мышления при обучении профессионально-ориентированному английскому

языку [Електронний ресурс ]: / Т. Е. Алексеева // Научно-методический

электронный журнал «Концепт». – 2016. – № S13. – Режим доступу:

http://ekoncept.ru/ 2016/76149.htm.

2. Застосування технології розвитку критичного мислення при викладанні

«Історії України» [Електронний ресурс]: / В. І. Панченко // Вісник

Чернігівського національного педагогічного університету. Педагогічні науки. –

2013. – Вип. 108.2. – Режим доступу: http//nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP

_2013_2_108_48

3. Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання:

Наук. – метод. посібн. / Пометун О. І.,. Пироженко Л. В. За ред. О. І. Пометун. –

К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.

4. The Interplay of Technology and Critical Thinking Skills in the 21st Century

Blended Classroom [Електронний ресурс ]: / Regina Giraldo-García, Mamta Roy,

Hatem Alotebi // International Journal of Advanced Research in Eduation

Technology (IJARET) 2015. – Vol. 2, Issue 3. – Режим доступу:

https://www.researchgate.net/publication/321934531_The_Interplay_of_Technology

_and_Critical_Thinking_Skills_in_the_21st_Century_Blended_Classroom

50

____________________________________________________________________

УДК 371 Педагогічні науки

ПРОФОРІЄНТАЦІЯ: ПОГЛЯД ЗДОБУВАЧА ОСВІТИ

Чумаченко І.Р.,

учениця 11 класу

Степанівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Степанівської селищної ради

Науковий керівник:

учитель І категорії Батраченко Б.А.

Якщо ви вдало оберете професію і докладете до неї душу,

то щастя саме знайде вас.

Ч. Дарвін

Вибір професії випускниками – це чи не найважливіший крок у життя

людини, тому саме здобувачі освіти, що завершують навчання у школі є

цільовою аудиторією цієї статті, перед якою і постає цей нелегкий вибір. Слід

зазначити, що зважаючи на обставини, які ми маємо сьогодні, планувати своє

майбутнє необхідно заздалегідь, принаймні за рік чи шість місяців до вступу.

Це пояснюється тим, що вищі навчальні заклади, а саме їх окремі інститути та

факультети висувають певний перелік предметів, з яких абітурієнти мають

скласти іспити для вступу на ту чи іншу спеціальність, а як показує практика

останніх років – підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання займає

багато часу. І саме з цього випливає «ланцюг дій»: спочатку здобувач освіти

мусить визначитися з вибором галузі у якій хотів би працювати, далі з’ясувати

в якій спеціальності зможе себе максимально реалізувати та плідно працювати,

готуючись до «своїх» іспитів.

І ось перед випускниками постає головне питання, як правильно обрати

професію, суть якого ми спробуємо дослідити у цій статті. Перед здобувачем

освіти, що завершує навчання у школі, безліч шляхів і кожен із них знаменує

якусь справу, то на котрий стати щоб не схибити, запитує себе кожен

випускник. Головна порада спеціалістів – не слід боятися помилок, бо як

51

кажуть у народі, гіркий досвід, то найкращий вчитель, до того ж помилки легко

виправляються. Якщо ти не відчуваєш себе щасливим у цьому, не отримуєш

задоволення від роботи, якщо ти не проживаєш усе це як востаннє, то висновки

напрошуються самі: «А може це просто не моє?». Якщо це дійсно так, то

змінюй фах, обирай щось нове, шукай «своє» і ти знайдеш себе і будеш гідним

фахівцем. Адже кожен хороший професіонал любить свою справу, вбачає в ній

важливий сенс, витрачає на неї найкращий час свого життя [1, с.3].

Та як би там не було випускники це все ще діти, тому з вибором професії

їм мають допомогти батьки і вчителі, але в жодному разі не насаджувати своїх

ідей і не відмовляти дітей від їхнього задуму. Вони мають проінформувати

своїх дітей чи учнів про наявність безлічі аспектів, де б ті могли себе

реалізувати. Робота педагога, що стурбований перспективою введення своїх

учнів у соціум в якості свідомого громадянина полягає у тому, що він лише

приймає участь у формуванні майбутнього професійного шляху й організації

випробувань власних сил у різних напрямках діяльності [1, с.10]. Але часто

трапляється так, що батьки змушують своїх дітей піти навчатися туди, де вони

вважають за краще, травмуючи при цьому дитячу психіку, залишаючи відбиток

на подальшому житті, а інколи руйнуючи його. Тому наскільки б дико це не

звучало не треба вірити сліпо своїм «наставникам», які спираються на великий

життєвий досвід, але й дослухатися до поклику душі, писати історію свого

життя самостійно.

Щоб зробити такий важливий вибір здобувач освіти має зважити все, свої

бажання, вміння, навики, можливості, оскільки існує мільйон професій, для

початку необхідно визначити тип професій які притаманні тобі. Слід зазначити

п’ять типи професій:

людина-природа;

людина-техніка;

людина-знакова система;

людина-людина;

людина-художній образ.

52

Характеристика предмету їх праці дасть змогу визначитися з типом, що

притаманний кожному окремому учню й тоді коло пошуків звузиться до однієї

галузі. Провідним предметом праці професій типу людина-природа є живі

організми, умови їх життя, біологічні і мікробіологічні процеси. Саме на ці

об’єкти впливає може впливати агроном, рільник, тваринник, селекціонер.

Основними психологічними вимогами до людини такого типу професій є

сприйняття, увага, пам'ять, мислення, здатність передбачувати та оцінювати

надто мінливі природні фактори [2,ст.78]. До типу людина-техніка можна

віднести професії пов’язані зі створенням, використанням, обслуговуванням

різних технічних устаткувань. Фахівцям даної групи притаманне так зване

технічне мислення, що характеризується чіткістю і точністю розумових

операцій, спрямованість на точні розрахунки, практичність, гнучкість і

нешаблонність. Особливістю типу людина-знакова система є розумова робота,

за допомогою якої відбувається створення і використання різних знакових

систем. Цей тип поділяють на три групи спеціальностей: гностичні,

перетворюючі, пошукові; до професій даного типу належать касири,

бухгалтера, перекладачі, web-майстри [2, с.110].

Спеціалістам типу людина-людина притаманна взаємодія з людьми.

Вміння спілкуватися, контактувати з навколишніми, досягнення взаємо-

розуміння у процесі виконання професійних функцій – головні характеристики

цього типу. Адвокати, вчителі, лікарі, екскурсоводи належать до цієї

професійної ланки. До професійного типу «людина-художній образ» сучасна

професіографія відносить групу спеціальностей, що безпосередньо взаємодіють

з системами художніх образів, простіше кажучи – це представники креативних

професій, такі як актори, фотографи, співаки, поети, художники, дизайнери та

ін. Головною вимогою до них є досконале відтворення образів [2, с.127].

Коли учень обрав свій тип, перед ним постає ще один важливий нюанс –

як обрати конкретну професію, яка цінуватиметься на ринку праці і можна буде

гідно реалізувати продукти власної праці. Для цього треба бути добре

поінформованим про найактуальніші на ринку праці спеціальності, адже світ

53

швидко змінюються і професії, про які ще 10 років тому навіть не чули, зараз

займають провідні позиції. Та перш ніж ознайомитися з ними необхідно

визначити сфер праці, що стануть найактуальнішими. За оцінками експертів

галузі, що будуть розвиватися найінтенсивніше майбутніх 5-10 років:

інноваційні технології;

альтернативна енергетика;

інформаційні технології;

сфера фінансових послуг;

сфера юридичних послуг;

фармацевтична сфера.

Саме галузева оцінка дає змогу обговорювати перспективи того чи

іншого фаху [3].

Якщо брати ТОП-10 загалом, то це різнопланові професії в яких себе

можуть реалізувати себе абітурієнти з різними інтересами та вподобаннями:

IT-фахівець;

інженер з автоматизації виробництва;

маркетолог;

агроінженер;

фінансист;

юрист;

фармаколог;

біохімік;

енергетик;

генетик [4].

Ще можна виокремити ТОП-5 новітніх професій пов’язаних з нано- та IT-

технологіями ХХІ століття:

байєр (шопер);

копірайтер;

SEO-оптимізатор;

Блогер;

54

хед- хантер [5].

Тож виходячи з вищевикладеного, зробимо ще одну ремарку стосовно цих

професій: вони настільки новітні, що поки що більшою мірою прижилися у

високорозвинених країнах, тому сама ще не дуже розумію що й до чого. Байєр

(шопер) – це фахівець, який володіє навичками психолога і стиліста, тому з

легкістю може підбирати образи, що відповідають типу характеру клієнта. Ця

людина знає все про стиль і не тільки: найкращі магазини, найвигідніші акції,

«підробка чи оригінал?». Копірайтер – це майстер з написання текстів, зазвичай

пише на замовлення статті в соціальні мережі, або просто передруковує тексти.

SEO-оптимізатор – це професіонал завдання якого – виводити сайти на панівні

позиції в пошукових системах, це якісна продукція та хороша реклама. Блогер –

людина, що веде так званий інтернет-щоденник, висвітлюючи там питання, яки-

ми цікавляться його фоловери. Хед-хантер–особа завдання якої головним чином

полягає у переманюванні співробітників високого класу з однієї компанії в іншу.

Осягнувши таку кількість інформації здобувачу освіти лишається зробити

правильний вибір, але знову ж таки не треба зважати лише на престиж роду

діяльності чи новітність професії, але треба й брати до уваги свої можливості та

шанси. У такому разі слід діяти за алгоритмом:[6]

Зважаючи та те що треба на ринку праці, до чого прагну я, аналізуючи що

я можу, випускник з легкістю зупиниться на актуальному для себе варіанті.

Вагаючись, необхідно просто згадувати про те, що ти маєш пробити свою

справу з любов’ю, проживати кожен день як востаннє і відчувати, що ти робиш

щось дійсно важливе. Просто пам’ятай про це завжди!

Треба Я хочу Я можу

55

Література:

1. Климов Е.А. Психология професионального самооприделения: Учеб.

пособие для студ. высш. пед. учеб. Заведений.- М.:Издательский центр

«Академия», 2004

2. Карпіловська С.Я., Мітельман Р.Я., Синявський В.В., Ткаченко О.М.,

Федоришин Б.О., Ящишин О.О. Основи професіографії: Навч. посібник.-К,:

МАУП, 1997.- 148с.

3. Катерина Шаповал. Найперспективніші галузі та професії. –

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://focus.ua/ratings/60481/

4. 20 найперспективніших професій // Українська правда. – 28 серпня

2009. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https://life.pravda.com.ua/society/2009/08/28/25602/

5. П’ять новітніх професій XXI століття. – [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: https://www.mindmeister.com/zh/714130890/5-xxi

6. Алгоритм вибору професії. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://kariera.in.ua/vibrati-profesіyu/algoritm-vibor.

____________________________________________________________________

УДК 373.2.015. 78 Педагогічні науки

ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТАРШИХ

ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Яковлева Д.,

студентка факультету дошкільної педагогіки і психології

Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний

університет імені К.Д. Ушинського»,

м.Одеса, Україна

В даний час актуальною є проблема формування естетичної культури

старших дошкільників. Це обумовлено гострою потребою суспільства в

залученні людини до духовних, естетичних цінностей, розвитку здатності в

співпереживанні, формуванні ціннісної, естетичної свідомості, що, у свою

56

чергу, сприяє підвищенню культури суспільства, відродженню гуманістичних

ідеалів, зростанню цінностей естетичного і художнього розвитку людини.

Розвиток естетичної культури дошкільників як одне з актуальних завдань

є важливим показником ефективності навчально-виховного процесу у закладі

дошкільної освіти.

Дослідження проблеми формування естетичної культури старших

дошкільників показало, що це поняття розглядається як залучення

дошкільників до процесу засвоєння культурних норм, явищ, об'єктів мистецтва;

формування естетичної свідомості і культури особистості (А Буров, Д.Джола,

А.Щербо, А.Печко) [2]; як сукупність якостей особистості і властивостей

індивідуальності, що забезпечує естетичну взаємодію дошкільника з

навколишнім світом (Н.Киященко, Е.Квятковський) [3]; як організація

повноцінного спілкування і активне перетворення навколишнього світу «за

законами краси» за допомогою яких відбувається розвиток індивідуальності,

розкриття всіх її сутнісних сил (А А. Мелик-Пашаев) [4 ].

Проаналізувавши ряд літературних джерел, ми з'ясували, що дослідники

виділяють наступні компоненти в структурі естетичної культури старших

дошкільників: пізнавальний (естетичне сприйняття), мотиваційний (естетичні

потреби), емоційний (естетичні відчуття), ціннісний (естетичний ідеал,

естетичний смак, естетична думка (оцінка), діяльнісний компонент (естетична

діяльність), які відповідають сферам індивідуальності старших дошкільників.

Таким чином, сутнісними ознаками естетичної культури старших дошкільників

ми визначаємо:

- сукупність якостей особистості і властивостей індивідуальності дошкільника;

- зміни і новоутворення всіх сфер індивідуальності дошкільника;

- сформованість системи якостей особистості і властивостей індивідуальності,

що забезпечують естетичну взаємодію дошкільника з оточуючім світом.

У експерименті брало участь 46 старших дошкільників, 26 в контрольній

і 20 в експериментальній групі. Метою констатувального етапу педагогічного

57

експерименту було виявлення первісного рівня сформованості естетичної

культури старших дошкільників.

На основі вивченої теоретичної літератури визначені показники і критерії

естетичної культури старших дошкільників. Це інтелектуально –пізнавальний

критерій з показниками: розуміння сенсу твору; знання сенсорних еталонів:

форма, колір, пропорції, ритм; образне сприйняття твору мистецтва; розвинута

уява; великий обсяг зорових образов; уміння оцінити результат своєї роботи.

Емоційно – ціннісний критерій з показниками: наявність емоційного

співпереживання, емоційної оцінки сприйманого; потреба в задоволенні

естетичних почуттів.

Наочно-практичний критерій з показниками: прояв творчості у процесі

естетичної діяльності. Самостійність у постановці мети, робота за власним

задумом. Наявність оцінного відношення до результату діяльності. Виявляючи

рівень естетичної культури старших дошкільників в інтелектуальній сфері,

вивчалися наступні складові: естетичне сприйняття, творча уява, образна

пам'ять, уміння обгрунтувати свій задум діяльності.

Розвиток естетичного сприйняття старших дошкільників вивчався за

допомогою методики «Вивчення особливостей сприйняття дійсності».

Розвиток творчої уяви вивчався за допомогою методики «Вербальна

фантазія», автор Р.Немов. За допомогою методики «Образна пам'ять»

вивчалася короткочасна образна пам'ять [1 ].

Після закінчення констатувального експерименту було встановлено

наступні результати: на високому рівні – 10%; дошкільників; на середньому

рівні 60%, а на низькому 30%. Це дозволило нам провести експериментальну

роботу у галузі формування естетичної культури старших дошкільників.

Формування естетичної культури дошкільника у дослідженні здійснювало-

ся на матеріалі образотворчої діяльності. За основу експериментальної роботи

було взято припущення, що формування естетичної культури дошкільника

залежить від створення умов для розвитку індивідуальності дітей, яки

забезпечують естетичну взаємодію дитини з оточуючим світом, а саме -

58

повноцінне спілкування і активне перетворення навколишнього світу «за

законами краси».

Також наша робота передбачала створення відповідної емоційної

атмосфери, вживанням ігрових методик. Гра завжди пов'язана з переживанням

дитиною позитивних емоційних станів. Визначальну роль для цього процесу

має постійна потреба особистості в насиченні емоційної сфери, що є вельми

необхідним для нормальної життєдіяльності психічно здорової дитини.

Експериментальна робота з формування естетичної культури старших

дошкільників, проводилась за наступними напрямами. Перший напрям – розви-

ток інтелекту старшого дошкільника. Мета: розвиток естетичного сприйняття,

творчої уяви: розвиток образної пам'яті; розвиток уміння обґрунтувати свій

задум естетичної діяльності; уміння оцінити результат своєї роботи.

Другий напрям - розвиток оцінно-мотиваційної сфери. Мета: розвиток

позитивної мотивації до естетичної діяльності, розвиток потреби в естетичному

переживанні; у спілкуванні з естетичними об'єктами; розвиток інтересу до

діяльності; розвиток емоційності при сприйнятті естетичних об'єктів.

Третій напрям – розвиток наочно-практичної сфери. Мета: розвиток

художньо-практичних навиків: відчуття кольору, форми, лінії, пропорцій;

вдосконалення технічних умінь; художніх навичок; розвиток здатності

оцінювати результат своєї діяльності.

Для ефективного формування естетичної культури старших дошкільників

у нашому дослідженні використовувалися різні методичні прийоми:

здивування майстерністю художника, що зумів відмітити в житті і відобразити

в художньому творі різні відтінки настрою; установка, націлена на прояв

індивідуальних здібностей; установка на постійну творчу активність естетичної

уяви («уяви...», «домалюй...», «закінчи...»); ролевий тренінг (уяви себе у будь-

якій ролі); ігрові ситуації.

У нашій роботі ми спиралися на погляди Є.Торшилової, яка створила

концепцію естетичного розвитку дитини дошкільного віку. Торшилова вважає,

що складовими естетичної культури особистості є эмпатия, творча активність і

59

художній смак. Так, за її методикою ми проводили таки ігрові заняття: «Ваза і

горщик», «Фрукти посварилися», «Я на портреті», де образотворча діяльність

дітей була невід'ємною складовою освітнього процесу [5 ].

Після проведення формувального експерименту, нами було проведене

контрольне опитування дошкільників обох груп з метою перевірки

ефективності та результативності запрпонованой методики формування

естетичної культури старших дошкільників. У контрольному експерименті було

запропоноване виконання аналогічних завдань, які пропонувалися у

констатувальному експерименті.

Отримано наступні результати: більшість дошкільників у

експериментальної групі перейшли до високого рівня – 60%; на середньому

рівні залишилось 30%, а на низькому лише 10%.

У процесі роботи на заняттях з образотворчої діяльності діти стали

виявляти власну творчість, самостійне усвідомлення і постановку мети

діяльності, критично-оцінне відношення у процесі діяльності.

Як показали результати діагностики, в ході формувального етапу

експерименту сталося поступове зростання показників естетичної культури від

низьких до більш високого рівня. У кожного дошкільника відбулися позитивні

зміни у розвитку інтелектуальної, мотиваційної, емоційної, наочно-практичної

сфер індивідуальності. Так, в інтелектуальній сфері підвищився рівень

розвитку творчої уяви, образної пам'яті, цілісного сприйняття, відчуття форми.

У мотиваційній сфері помітними стали: потреба в задоволенні

естетичного відчуття, потреба в естетичному переживанні, уміння ставити мету

естетичної діяльності, потреба в спілкуванні з художньо-естетичними

цінностями. У емоційній сфері виявилися досить розвиненими емоційне

співпереживання об'єкту сприйняття. У наочно-практичній сфері виявилися

більш осмислення мети майбутньої діяльності, критично-оцінне відношення в

процесі діяльності, творча робота за власним задумом.

Проведене експериментальне дослідження процесу формування

естетичної культури старших дошкільників показує результативність

60

розробленої педагогічної методики. Отримані дані дозволяють нам вважати

роботу в рамках формувального експерименту з формування естетичної

культури старших дошкільників як вдалу.

Література:

1. Немов Р. С. Психология: Учебник для студентов вузов. В 3 кн.: Кн. 3:

Экспериментальная педагогическая психология и психодиагностика. М.:

Просвещение: ВЛАДОС. 1995. 512 с.

2. Проблемы эстетического развития личности школьника. Под ред. А. И.

Бурова, Е. В. Квятковского. М.: Педагогика. 1987. 96 с.

3. Пути и средства эстетического воспитания Н. И. Киященко. Н. Л.

Лейзеров, Б. Н. Абросимов и др.- М.: Наука. 1989. 192 с.

4. Мелик-Пашаев А А. Психологические проблемы эстетического

воспитания и художественно-творческого развития школьников// Вопросы

психологии. 1989. № 1.С. 15-23.

5. Торшилова Е. М., Морозова Т. В. Развитие эстетических способностей

детей 3- 7 лет: Теория и диагностика. М., 1994. 62 с.

____________________________________________________________________

УДК 504.05/.06 Природничі науки

ВПЛИВ АВІАЦІЙНОГО ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

Дрогомерецька Г.В.

викладач кафедри авіаційного транспорту

Кременчуцького льотного коледжу НАУ

м. Кременчук, Україна

Рева Н.С.

викладач кафедри авіаційного транспорту

Кременчуцького льотного коледжу НАУ

м. Кременчук, Україна

Фахівцями вважається, що вплив повітряного транспорту на довкілля

пов'язано з наступними особливостями авіаційної діяльності: сучасний парк

61

літаків та гелікоптерів має газотурбінні двигуни, які працюють на авіагасі,

хімічний склад якого відрізняється від автомобільного бензину та дизельного

палива кращою якістю з меншим вмістом сірки та механічних домішок, головна

маса відпрацьованих газів викидається повітряними суднами безпосередньо у

повітряному просторі на відносно великій висоті, при високій швидкості та

турбулентному потоці, і лише невелика частка – у безпосередній близькості від

аеропортів та населених пунктів.

До факторів «хімічного впливу» авіації на довкілля фахівці: емісію

шкідливих речовин авіаційними двигунами та дію їх на озоновий шар

атмосфери, до факторів «фізичного впливу» – авіаційний шум та звуковий

ударвідносять [1, с.2-4].

Авіаційний шум істотно впливає на шумовий режим території в околицях

аеропортів. Підраховано, що при 300 зльотах і посадках трансконтинентальних

авіалайнерів за добу в атмосферу поступає 3,7 т оксиду вуглецю, 2 т

вуглеводневих з'єднань і 1,7 т оксидів азоту. У середньому один реактивний

літак, споживаючи протягом 1 години 15 т палива і 625 т повітря, випускає в

довкілля: 18 т водяної пари; 46,8 т діоксину вуглецю; 15 кг оксидів сірки; 635 кг

оксиду вуглецю; 635 кг оксидів азоту; 2,2 кг твердих часток. [2, с.2] Літаки

забруднюють приземні шари атмосфери відпрацьованими газами авіадвигунів,

що складають 87 % усіх викидів цивільної авіації. Загальний викид токсичних

речовин повітряними апаратами може бути приблизно оцінений об'ємом

споживаного авіацією палива, котрий складає десь 4 % від загальних витрат

палива усіма видами транспорту.

Щодо рівня шуму аеропорту (за даними його екологічного паспорта) рівні

звуку від зльотів і посадок літаків (у точці, розташованій під траєкторією

зльоту / посадки) у нічний час доби на 0,5-0,6 дБА перевищують встановлені

допустимі рівні звуку, а в денний час доби перевищують на 8-15 дБА допустимі

еквівалентні рівні.

Крім шуму, авіація призводить до електромагнітного забруднення

середовища. При постійній дії електромагнітних хвиль малої інтенсивності

62

виникають розлади нервової та серцево-судинної системи, ендокринних органів

та інше відносять [3, с.12-13].

Як свідчать результати медичних наукових досліджень [4, с.5], у

населення, що мешкає в зонах впливу аеропортів, спостерігається:

- порушення стану здоров'я:

- підвищена загальна смертність населення – 16,4 на 100 тис. чол., що

перевищує середній міський показник (15,3 на 100 тис. чол.);

- у дитячого населення: частіші функціональні відхилення: з боку

серцево-судинної системи (у 1,3 раза), знижений індекс здоров'я (у 2 – 3,2 раза),

зниження розумової працездатності (у 2,3 раза), послаблення неспецифічного

імунітету зі зниженням лейкоцитарного індексу інтоксикації та імуно

дефіцитними станами (у 2,4 – 3,8 раза), що відповідає реакції стресу;

- вади з боку серцево-судинної системи: підвищення кров'яного тиску

(систолічного) у дітей – 110-120 мм рт. ст. проти 86-110, у дорослих осіб – 140-

180 мм рт. ст. проти 120-140;

- підвищені показники захворюваності природженими аномаліями – у

2,1 раза, кістково-м'язової і сечостатевої системи – у 2,2 раза, органів

кровообігу, шкіри і підшкірної клітковини – в 1,8 раза,

- органів травлення – в 1,5 рази, органів дихання – в 1,2 раза;

- у дорослого населення: підвищена захворюваність у 1,5 рази –

показники захворюваності 951 проти 651 на 1000 чол. населення; зростання

хвороб органів кровообігу, дихання, травлення, новоутворень (темпи приросту

склали, відповідно, 83,9 %, 41,16 %, 56,49 %, 17,9 %); пріоритетними

захворюваннями є гіпертонічна хвороба і вегето-судинна дистонія.

Отже, в результаті активізації розвитку цивільної авіації України

загострюються екологічні проблеми та пов'язані з ними хвороби населення.

Акустична обстановка в районі аеропорту визначається режимом

функціонування авіапідприємства; типами повітряних суден, що

експлуатуються в аеропорту; розташуванням житлової забудови відносно

злітно посадочної смуги, а також заходами, що проводить аеропорт з метою

63

зниження несприятливого впливу авіаційного шуму на довкілля. Отже,

об’єктом негативного впливу цивільної авіації виступає не тільки навколишнє

природне середовище, а й населення.

Слід відмітити посилення уваги до цієї важливої проблеми у повітряному

праві України. Так, у новому Повітряному кодексі України чітко зазначено, що

максимальний допустимий рівень шуму під час експлуатації повітряного судна,

емісії авіаційних двигунів та електро магнітного випромінювання об’єктів авіа-

ційної діяльності не повинен перевищувати гранично допустимого рівня, вста-

новленого авіаційними правилами України; а у разі, якщо рівень шуму під час

експлуатації цивільного повітряного судна перевищує встановлений гранично

допустимий рівень шуму, уповноважений орган з питань цивільної авіаціїмає

право обмежити або заборонити польоти такого повітряного судна [5].

Заходи, спрямовані на зменшення рівня шуму в аеропорту та поблизу

нього на основі збалансованого підходу до регулювання авіаційного шуму,

можуть включати: просторове зонування території навколо аеропорту з

урахуванням умов авіаційного шуму та інших несприятливих екологічних

факторів; запровадження експлуатаційних заходів під час зльоту і посадки

повітряних суден; відповідну організацію повітряного руху з метою зменшення

впливу авіаційного шуму тощо [6].

Література:

1. Електронний ресурс – Режим доступу:

https://www.econa.org.ua/index.php/econa/article/viewFile/358/pdf_77

2. Журнал «Екологія життя» [Електроний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.eco-live.com.ua

3. Загоруй, Я. За технологічний прогрес платить природа: вплив авіації на

довкілля [Електроний ресурс] / Ярослав Загоруй. – [ел. версія журналу

"Екологія" – Режим доступу: http: h.ua/story/5788/

4. Почекаева, Е. И. Здоровье населения и гигиеническая безопасность

территорий, прилегающих к аэропортам [Текст]: автореферат дис. докт. мед.

наук: 14.00.07/ [Почекаева Елена Ивановна]. Москва, 2008. – М.: РГБ (Из

64

фондов Российской Государственной Библиотеки), 2008. – [Электронный

ресурс]. – Режим доступу: http://diss. rsl.ru/diss/140055.

5. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: www.ukrstat.gov.ua/ 17Повітряний кодекс України: Закон України від

19 травня 2011 р. №3393-VI// Відомості Верховної Ради України. – 2011. – №

48–49. – ст.84 (п.п. 1, 3).

6. Державнийкомітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: www.ukrstat.gov.ua/ 17Повітряний кодекс України: Закон України від

19 травня 2011 р. №3393-VI// Відомості Верховної Ради України. – 2011. – №

48–49. – ст.84 (п.4).

____________________________________________________________________

УДК: 595.72 (477-25) Природничі науки

ЕКОЛОГІЯ ТА ФАУНА ПРЯМОКРИЛИХ

(ORTHOPTERA: ENSIFERA, CAELIFERA) КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єременко П. А.,

студент факультету природничо-географічної освіти та екології

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

м. Київ, Україна

Прямокрилі – комахи, які мають важливу біологічну роль поряд з іншими

травоїдними тваринами, являються фактором стабілізації кругообігу речовин у

трав’янистих біомах, займають головні ролі в трофічних ланцюгах усіх типів

ценозів. Крім того, ці комахи мають практичне значення як шкідники

сільськогосподарських культур.

З кожним роком прямокрилі витісняються з природних умов існування

через соціальний, господарський розвиток людства. У таких умовах необхідно

вести періодичні контролі чисельності організмів на територіях, заселених

людьми та, в разі негативних результатів спостережень, застосовувати методи

вирівнювання популяцій.

Цілеспрямованого дослідження популяцій прямокрилих на території

Київської області за останні 10 - 20 років не відбувалося. У літературі наводять-

65

ся лише декілька відомостей про непряме визначення чисельність видів на

території Київщини [1 - 5]. За цими даними популяції довговусих і коротко-

вусих прямокрилих є незначними. Причиною є стрімкий розвиток людства та

погіршення екології, через які поведінка цих комах є неприродною [6 - 8]. У

зв’язку з цим актуальність дослідження полягає у запровадженні комплексного

вивчення популяцій прямокрилих в будь-яких ландшафтних зонах Київщини.

Метою статті є висвітлення стаціальної приуроченості, домінування,

визначення відносної щільності довговусих та коротковусих прямокрилих на

території Київщини з метою запровадження постійних цілеспрямованих

спостережень та контролю чисельності популяцій.

Матеріали та методи. У даній роботі відображено результати зборів

автора за 2018 рік, зроблених на територіях, які зазнають значного

антропічного впливу: надзаплавні луки, штучні лісові насадження, плакорні

луки, міста Києва та області.

Результати «косінь» ентомологічним сачком використали для визначення

стаціальної приуроченості, щільності, домінування Ensifera та Caelifera різних

ландшафтних композицій. Для апробації досліджень керувались показниками,

закріпленими В. Н. Беклемішевим (1961) [9]: індекс щільності (кількість особин

на одиницю обліку), індекс домінування (відсоткове співвідношення

чисельності виду до чисельності усіх видів на досліджуваній ділянці), індекс

стаціальної приуроченості (відношення чисельності виду на одній ділянці до

чисельності цього ж виду на всіх досліджуваних ділянках).

До домінантів відносяться найбільш масові види, субдомінантними

вважались види чисельністю від 45% до 80% чисельності найбільш масового в

угрупуванні виду. Види, менші за чисельністю від зазначеного відносились до

малочисельних, випадкових чи другорядних [10].

Результати дослідження. За зібраними даними у фауні Київщини

налічується 6 видів коротковусих прямокрилих з 3-х родів та 8 видів

довговусих прямокрилих з 6-ти родів.

66

Найбільшими у видовому співвідношенні виявилися два роди: Tettigonia з

підряду Довговусих прямокрилих та Chorthippus з підряду Коротковусих

прямокрилих, інші роди представлені одним видом кожний.

Збори проводилися ентомологічним сачком (діаметр 30см, 100 помахів на

пробу, зрідка менше), ручним збором, також проводилося дослідження літера-

турних джерел, кількісне вимірювання щільності популяції, анкетування та

опитування. Керувалися такими аут-екологічними методами як: порівняльно-

екологічний метод, еколого-географічний метод, методи маршрутного обліку

[10].

Визначення матеріалу проводили за визначниками та монографіями про

комах України, країн Східної Європи та іншими джерелами [11, 12].

Нижче наведений список видів та їхня кількість.

Tettigoniidae

1.Conocephalus discolor Thnb. (fuscus F.)23 ex

2. Homorocoryphus nitidulus Scop. 3 ex

3. Phaneroptera falcata Poda. 4 ex

4. Tettigonia virridissima L. 37 ex

5. Tettigonia cantans Fuess. 5 ex

6. Decticus verrucivorus L. 7 ex

7. Metrioptera roeseli Hag. 3 ex

8. Leptophyes albovittata Koll. 19 ex

Acrididae

1. Оedipoda caerulescens L 14 ex

2. Chorthippus biguttulus L. 23 ex

3. Chorthippus apricarius L. 2 ex

4. Chorthippus brunneus Thnb 2 ex

5. Chorthippus macrocerus F.-W. 2 ex

6. Calliptamus italicus ph. solitaria L. 25 ex

На плакорних луках явним домінуючим видом є Tettigonia viridissima L.,

який становить 60% від загальної кількості. Субдомінантним видом є

67

Calliptamus italicus ph. solitaria L. в кількості 30%. Другорядними являються

види з роду Chorthippus, приблизно 8% та 2% становить малочисельний вид –

Decticus verrucivorus L. (Таблиця 1).

Так, для виду Tettigonia viridissima L. характерна стаціальна

приуроченість до сухих плакорних луків – знайдено на 1 пробу 57%, іншим

видом приуроченим до цих місцевостей є Calliptamus italicus ph. solitaria L. – на

29% відповідає даному ландшафту. 14% відведено іншим малочисельним або

випадковим видам на цій території – Chorthippus brunneus Thnb., Ch.

biguttulus, Ch. macrocerus F.-W., Ch. apricarius L., Decticus verrucivorus.

У змішаному лісі найбільш розповсюджені три види. Вид Conocephalus

discolor Thnb. та Оedipoda caerulescens L. спостерігаються в рівності (20%

кожний). У великій кількості (40%) переважає вид Chorthippus biguttulus L.

Інші види, такі як Phaneroptera falcata Poda., Homorocoryphus nitidulus Scop. та

Metrioptera roeseli Hag. записані, як малочисельні. Однак, на галявинах та узліс-

сях цього ландшафту переважають виключно 1 вид: Leptophyes albovittata Koll.

Стаціально приурочений на 50% до описуваної зони вид Оedipoda

caerulescens, після нього йдуть види Conocephalus discolor та Chorthippus

biguttulus – 45%. 5% відведено іншим видам - Phaneroptera falcata,

Homorocoryphus nitidulus, Metrioptera roeseli.

До надзаплавних луків найбільш пристосований вид Leptophyes

albovittata станом 48% від загальної кількості одного збору. Інший вид

Conocephalus discolor не відстає – 40%. Залишені 12% припадають на види

Tettigonia viridissima, T. cantans.

Щодо показників домінантності цієї ландшафтної зони – домінуючим

видом визнаний Conocephalus discolor, кількість якого складає 66%.

Субдомінантним видом виступає Leptophyes albovittata станом 54%. Види

Tettigonia viridissima та T. cantans – другорядні – 12%.

Таблиця 1. Індекси домінування, стаціальної приуроченості, щільності

довговусих та коротковусих прямокрилих в досліджуваних ландшафтних

елементах Київщини (%).

68

Види Надзаплавні луки Змішаний ліс Плакорні луки

Tettigonia viridissima 6/6/20 60/57/64

Calliptamus italicus 30/29/32

Chorthippus brunneus 2/3/5

Ch. biguttulus 40/22/15 2/3/7

Ch. macrocerus 2/2/1

Ch. apricarius 2/2/1

Conocephalus discolor 40/66/60 20/22/44

Оedipoda caerulescens 20/50/60

Phaneroptera falcata 2/1/2

Homorocoryphus nitidulus 1/2/1

Metrioptera roeseli 1/1/1

Leptophyes albovittata 48/54/52 100/100/100

T. cantans 6/6/10

Висновки. З кожним роком усе більше природних біогеоценозів

зазнають антропічного впливу, з цим пов’язане поступове скорочення

варіювання видів комах.

Моніторинг чисельності видів на антропічних територіях дає

можливість передбачати майбутні наслідки втручання людини у природні

ареали існування живих організмів.

Наведені дані дозволяють оцінити екологічні наслідки впливу на

природу та уникати статистик зі зменшенням чисельності живих істот шляхом

здійснення заходів забезпечення вирівнювання популяцій комах.

Отже, зменшення кількості видів із підрядів Ensifera, Caelifera вказують

на те, що зріс тиск на популяції прямокрилих: зменшилася біомаса рослинності,

змінилися кліматичні умови, кормова база – це значить, що в подальшому буде

змінений ареал існування комах – при подальшому розвитку негативного тиску

комахам загрожує екологічне вимирання.

69

Література:

1. Копанева Л. М., Надворный В. Г. Ортоптероидные насекомые поймы

Днепра и его притоков // Энтомол. обозрение.–1981.–Т.60, вып. 2. – С. 290-305.

2. Копанева Л. М., Надворный В. Г., Стебаев И. В. Распределение

прямокрылых в долинах рек в связи с комплексным подходом к охране

энтомофауны и защите растений на примере Днепра и Иртыша // Исследования

по энтомологии и акарологии на Украине. Киев. 1980. – 380 с.

3. Бригадиренко В. В. Основи систематики комах: Навч. посібник. /

В. В. Бригадиренко. – Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2003. – 205 с.

4. Омелюта В. П. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських

культур / В. П. Омелюта, І. В. Григорович, В. С. Чабан; за ред. В. П. Омелюти. –

К.: Урожай, 1986. – 296 с.

5. Гусєв В. І. Атлас комах України / В. І. Гусєв, В. М. Єрмоленко,

В. В. Свищук, К. А. Шмиговський. – К.: Радянська школа, 1902. – 307 с.

6. Стебаев И. В. Об этапности подхода к изучению адаптаций животных

в эволюционном и биогеоценотическом плане на примере саранчовых //

Механизмы адаптации животных организмов и влияние факторов среды.

Тезисы докладов I Всероссийского совещания. Л.: Изд-во Ленинградского

университета, 1977. – С. 116-117.

7. Литвинова Н.Ф. Реакция саранчового населения на нарушение

заповедности в лесостепной зоне. // 7-й Междунар. симп. по энтомофауне

Средней Европы. Тез. докл. – Л.: Наука, 1979. – С. 357-359.

8. Смирнова Т.П. Реакция прямокрылых на антропогенное изменение

условий местообитания. // Т. П. Смирнова, Л. М. Копанева. Пробл. охраны

генофонда и управления экосистемами в заповед. лесостепной зоны. – М.:

Наука, 1985. – С. 203-204.

9. Beklemishev V.N. Terms and concepts needed for the quantitative

accounting populations ectoparasites and nikodils // Zool. Journal. – 1961. – T. 40,

№ 2. – C. 145-160.

10. Кучерявий В. П. Екологія / В. П. Кучерявий – Л.: Світ, 2001. – 500 с.

70

11. Бей-Биенко Г. Я. Отряд Orthoptera (Saltatoria) – Прямокрылые

(прыгающие прямокрылые) // Определитель насекомых европ. ч. СССР: В 5т. /

Под ред. Г. Я. Бей-Биенко. – М.; Л.: Наука, 1964. – Т. 1: Низшие, древнекрылые,

с неполным превращением. – С. 205-284.

12. Дірш В. М. Матеріали до пізнання простокрильців Київщини // Тр.

фіз.-мат. відділу Укр. акад. наук. – К., 1926. – Т. IV. – C. 52-65.

13. Пушкар Т. І. Закономірності широтного розподілу прямокрилих

(Orthoptera) / Т. І. Пушкар // Ентомологічна наукова конференція, присвячена

60-ій річниці створення Українського ентомологічного товариства «Сучасні

проблеми ентомології» – Умань,12-15 жовтня 2010 року – Умань,2010.–С.70-79.

14. Пушкар Т. І. Зоогеографічна характеристика коротковусих прямокри-

лих (Orthoptera) лісостепу, широколистяних та мішаних лісів України /

Т. І. Пушкар // Тези доповыдей Конферанції молодих дослідників-зоологів-

2010. – м. Київ, Інститут зоології НАН України, 20-21.04.2010 р. – Київ, 2010:

40-41. – (Зоологічний кур’єр, № 4) – http://izan.kiev.ua/rmd/KMDZ10-abstr.pdf

15. Линдерман К. Э. Саранча в Черниговской губ. // Земский зборник

Черниг. губ. – 1983. - № 8-10. – 12 с.

16. Маринич О. М. Українське Полісся. – К.: Радянська школа, 1962. –

162 с.

17. Маринич О. М., Шищенко П. І. Фізична географія України. – К.:

Знання, 2003. – 480с.

18. Прогноз фіто санітарного стану агроценозів України та рекомендації

щодо захисту рослин у 2005 р. / За ред. О. Б. Сядристої. – К., 2005. – 170 с.

71

____________________________________________________________________

УДК 57 Біологічні науки

ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДЕКОРАТИВНИХ ІНТРОДУЦЕНТІВ РОДУ

SWIDA OPIZ У СКЛАДІ МІСЬКИХ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ

Кустовський Є.О1., Кустовська А.В

2.

1студент факультету природничо-географічної освіти та екології

2доцент факультету природничо-географічної освіти та екології

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

м. Київ, Україна

Інтродуковані деревні рослини з високими декоративними якостями

широко використовуються в зеленому будівництві та території України, однак

у міських умовах не всі види можуть нормально розвиватися, цвісти та

плодоносити.

Об’єктами наших досліджень є види роду Swida Opiz, інтродуковані в

Лісостепу України. Свидина біла (Swida alba (L.) Opiz) (Cornaceae) - відома

декоративна рослина, яка традиційно використовується в зеленому будівництві

на території Лісостепу України. Стійкість в умовах промислово-забрудненого

середовища зумовлює їх цінність при озелененні великих міст. Останніми

роками підвищився інтерес до садово-декоративних форм S. alba оскільки не

тільки не поступаються за декоративними якостями основному виду, а й

перевищують його. Сьогодні в асортименті розсадників на території України

широко представлений садивний матеріал садово-декративних форм свидини.

Swida alba має дуже широкий природний ареал, що охоплює території

багатьох провінцій Циркумбореальної, Східноазійської та Ірано-Туранської

флористичних областей [1].

Цей вид природно росте на північному сході Європи, у Західному Сибіру

(середня і південна частина, на північ до 64°30' пн. широти), на Алтаї і в Туві

піднімається в гори до висоти 1200 і 1600 м над р.м. відповідно, у Східному

Сибіру (середня і південна частини, по долині р. Лени на північ до Жиганська,

ізольовано - у верхній середній течії р. Колими: околиці селища Усть-Таскан,

72

гирла річок Коркодона і Сугоя), на Далекому Сході: у Приамур’ї, Примор’ї, на

півдні Охотського узбережжя і на о. Сахалін (середня і південна частина), у

Монголії, Північно-Східному Китаї, Кореї, Японії. S. alba росте поодиноко або

невеликими групами в чагарниках у заплавах річок; зустрічається у підліску

долинних лісів, заростях кущів темнохвойних лісів, а також у найбільш вологих

місцях вздовж струмків у тайгових березняках та березово-осикових лісах

Західного Сибіру. Нерідко росте у заболочених лісах, на окраїнах лісових боліт.

Майже ніколи не утворює самостійних заростей; як правило, росте разом з

Padus avium Mill., Ribes nigrum L., Sambucus sibirica Nakai, Lonicera altaica Pall.

ex DC., Sorbaria sorbifolia (L.) A. Braun та ін. Досить невибагливий до умов

місцезростання, тіневитривалий добре росте на різних типах грунтів [2].

Ареал Swida sericea (L.) Holub знаходиться у межах Північної Америки -

від Нью-Фаундленду на північний захід до Юкону (р. Маккензі, Канада), на

південь до Вашингтону, Федерального округу Колумбії, району Великих озер,

Вірджинії, Кентуккі, Небраски, Айови, Нью-Мексико і Каліфорнії [2].

Росте на берегах річок та озер у заростях чагарників на вологих грунтах.

У горах Адірондак піднімається до висоти 730 м [3].

Інтродукований в Україну на початку XIX століття [4], є найпоширені-

шим серед інтродуцентів у садово-парковій культурі видом свидини. У

культурі - по всій Україні, представлений у колекціях ботанічних садів і

дендропарків та в озелененні міст та сіл.

Токсичні сполуки, що входять до складу димових промислових відходів

та викидів автотранспорту доцільно розглядати як екологічний фактор, що

найбільш згубно діє передовсім на листки. При регулярній дії газів невисоких

концентрацій в рослинних тканинах поступово накопичуються токсичні

сполуки, зокрема сполуки сірки. Некротичні зміни в листках при цьому

відбуваються не одразу, і листопадні рослини, скидаючи листки, позбавляються

від шкідливих сполук [1]. Листки в межах одного річного приросту мають

різний календарний вік, процес облиснення відбувається під час різних

фенофаз. Це обумовлює неоднакові фізіолого-морфологічні особливості,

73

зокрема швидкість та інтенсивність газообмінних процесів у листках,

утворених в різні строки.

У всіх об’єктів дослідження протягом періоду спостережень відмічено

незначний ступінь пошкоджень листків, причому у всіх видів Сornaceae, що

ростуть у вуличних умовах спостерігається незначне зменшення площ

листкових пластинок, порівняно з контрольними рослинами. Найбільша

пошкоджуваність (у вигляді вибоїн по краях листкових пластинок) характерна

для листків, що знаходяться на середній частині річного приросту пагонів. У

всіх об'єктів дослідження поява пошкоджень листків спостерігається тільки в

кінці вегетаційного періоду і при цьому не відбувається зниження їх

декоративності.

Наші дослідження показали, що ступінь пошкодження визначається

сумою впливу несприятливих чинників, а найбільшою стійкістю до

забруднення повітря характеризуються види, які найкраще пристосовані до

несприятливих змін зовнішнього середовища. Як аборигенні, так інтродуковані

види Cornaceae, що були об’єктами наших спостережень, характеризуються

високою зимостійкістю, посухостійкістю, тіневитривалістю, невибагливістю до

грунтових умов. За ступенем стійкості до газового та пилового забруднення

Cornus mas, Swida alba, S. sanguinea і S. sericea належать до стійких рослин за

шкалою В.С. Ніколаєвського [4].

За період наших досліджень в умовах Лісостепу України не було

зафіксовано випадків уражень інтродукованих видів свидини патогенними

грибами.

Таким чином, в умовах Лісостепу України види роду Swida є досить

стійкими до шкідників і хвороб. В цілому, аборигенні види деренових більше

пошкоджуються шкідниками, ніж інтродуценти. Це деякою мірою пояснюється

відсутністю великих масивів інтродукованих рослин і спеціалізованих

шкідників в умовах району досліджень.

Література:

74

1. Кулагин Ю.З. Древесные растения и промышленная среда. – М.: Наука,

1974. – 125 с.

2. Кохно Н.А., Курдюк А.М. Теоретические основы и опыт интродукции

древесных растений в Украине. – К.: Наук. думка, 1994. – 186 с.

3. Деревья и кустарники СССР. Дикорастущие, культивируемые и

перспективные для интродукции (ред. С.Я. Соколов). – М., Л.: Изд-во АН

СССР, 1960. – Т. 5. – 543 с.

4. Николаевский В.С. Биологические основы газоустойчивости растений.

– Новосибирск: Наука, 1979. – 280 с.

____________________________________________________________________

Природничі науки

ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ ШКОЛЯРІВ

У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Лебіч Валентина Петрівна

студентка 3-Г курсу

Науковий керівник: Хомюк Н. В.,

викладач природничих дисциплін,

викладач вищої категорії, старший викладач.

Луцький педагогічний коледж,

Україна

Головною функцією педагогічної діяльності вчителя в умовах розвитку

інформаційного суспільства є організація навчального процесу, в якому учні

виявляють суб’єктну активність, спрямовану на оволодіння знаннями,

уміннями й навичками, самовираження, самореалізацію й самовдосконалення.

Як засвідчує сучасна педагогічна практика, більшість педагогів свою увагу

зосереджують переважно на ґрунтовній презентації навчальної інформації без

моніторингу рівня розуміння школярами нових наукових понять, теорій, а

також об’єктивних явищ, процесів, що становлять предмет наукової інформації.

Важливе завдання сучасного вчителя – організувати навчальний процес таким

75

чином, щоб активізувати розумову діяльність учнів, вмотивувати їх до

виконання різноманітних когнітивних дій, операцій, що дасть їм змогу свідомо

й самостійно опановувати елементами наукових знань, визначати особистісну

позицію. Тому формування екологічних знань, на підставі яких школярі

оволодівають елементами суспільного досвіду – практичними уміннями й

навичками, досвідом виконання творчих завдань, соціальними й моральними

нормами, цінностями, в тому числі й екологічними, є особливо актуальною

педагогічною проблемою.

Питання формування системи екологічних знань, екологічного мислення,

екологічної культури у процесі навчання, в тому числі й на уроках і в

позакласній роботі з природознавства, має першорядне значення у початковій

школі.

Дидактичні умови формування природничих понять в учнів початкових

класів висвітлено в роботі О. М. Варакути [3, с.11]. До них, на думку автора,

належать: здійснення системно-структурного аналізу змісту природничого

матеріалу; дотримання поетапності формування природничих понять;

використання міжпредметних зв’язків у формуванні природничих понять;

конструювання системи пізнавальних завдань для формування природничих

понять. Незважаючи на різнопланові дослідження окресленої проблеми,

аспекти формування екологічних знань молодших школярів у процесі вивчення

природознавства не знайшли належного місця у шкільній практиці.

Як вважає З. Є. Запорожан, значну увагу слід приділяти формуванню у

молодших школярів «розуміння єдності, системності природи; залежності

існування живого від стану навколишнього середовища; об’єктивної

закономірності як трофічних, так і причинно-наслідкових зв’язків у природі»

[4, с.3].

На нашу думку, ефективність викладання на уроках природознавства

значно підвищиться за умов використання краєзнавчого матеріалу. Такий

підхід у значній мірі сприятиме формуванню екологічних знань молодших

школярів. Так, наприклад, початковими екологічними знаннями учні

76

оволодівають вже у 1-2 класах при вивченні курсу «Ознайомлення з оточуючим

світом». Цей навчальний курс містить теми («Організми та їхні ознаки. Умови,

необхідні для життя», «Значення природи для життя людини. Бережне

ставлення до природи» та ін.), які володіють значним потенціалом для

засвоєння системи інтегрованих знань про взаємозв’язки у системі «нежива

природа – жива природа», «природа – людина».

Краєзнавчу основу програми природознавства 3 класу становлять такі

розділи, як «Вода», «Повітря», «Корисні копалини. Ґрунти», «Енергія в нашому

житті», «Живі організми та середовища їх існування». Важливе значення для

глибокого осмислення і запам’ятовування навчального матеріалу екологічного

змісту, узагальнення і систематизації екологічних знань, умінь і навичок

молодших школярів відіграють спостереження та власні дослідження.

Серед різноманітних форм організації позакласної краєзнавчої роботи з

метою оволодіння учнями різноманітними способами екологічної й

природоохоронної діяльності, набуття досвіду творчої діяльності та

застосування його у життєвих ситуаціях надзвичайно поширеними є практичні

роботи, екскурсії і навчальні проекти.

У 4 класі у процесі вивчення природознавства формуються знання учнів

про різноманітність рослин і тварин у природі, розвиваються їхні уявлення про

взаємозв’язок усіх компонентів екосистеми. Краєзнавство, таким чином,

розглядається не лише як діяльність школярів, спрямована на вивчення краю,

але і як одна з умов поліпшення викладання навчальних предметів, зокрема

предметів природничого циклу [5]. На думку Н. В. Баюрко, важливо формувати

готовність майбутніх педагогів до розвитку екологічної компетентності учнів

[2]. Це, на нашу думку, безпосередньо взаємопов’язано.

Отже, формуванню екологічних знань молодших школярів у процесі

вивчення природознавства сприятиме реалізація наступних дидактичних умов:

використання краєзнавчого матеріалу для реалізації екологічного потенціалу

змісту програми навчального предмета «Природознавство», розробленої на

основі Державного стандарту початкової загальної освіти; врахування

77

внутрішньо предметних зв’язків у процесі формування системи екологічних

знань молодших школярів; активізація пізнавальної діяльності учнів

початкових класів шляхом використання практичних методів навчання на

уроках і в позаурочній роботі з природознавства; дотримання поетапності,

системності і систематичності у формуванні екологічних понять у курсі

природознавства початкової школи.

Література:

1. Баюрко Н. В. Екологізація змісту природознавства як засіб формування

екологічної свідомості учнів / Н. В. Баюрко // Наукові записки Вінницького

державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія:

Педагогіка і психологія: зб. наук. пр. – Вип. 41 / Редкол.: В. І. Шахов та ін. –

Вінниця: ТОВ Нілан ЛТД, 2014. – С. 109-113.

2. Баюрко Н. В. Організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх

учителів біології до розвитку екологічної компетентності учнів /Н. В. Баюрко//

Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія

«Педагогіка і психологія». Педагогічні науки, 2016. – №2(12). – С. 140-145.

3. Варакута О. М. Дидактичні умови формування природничих понять в

учнів початкових класів: автореф. дис. …. канд. пед. наук: 13.00.09 - теорія

навчання, Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2001. – 23 с.

4. Запорожан З. Є. Екологія в початковій школі. Дидактичні матеріали з

методикою їх використання / З. Є. Запорожан. – Камянець-Подільський:

Абетка, 1999. – 200 с.

5. Крачило М. П. Краєзнавство і туризм. Навч. посібник / М. П. Крачило.

– К.: Вища школа, 1994. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://buklib.net/books/21992/

78

____________________________________________________________________

УДК 556.3 Природничі науки

АНАЛІЗ ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ НА ПРИКЛАДІ С. ТОРЕЦЬКОГО

ДОБРОПІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ

Мірошніченко Ю. О.

студентка екологічного факультету

Харківський національний університет імені Василя Каразіна

м. Харків, Україна

У наш час вода являється одним із найважливіших ресурсів, які

використовуються людиною. Нестача питної води, а також її низька якість

безпосередньо впливають на рівень життя населення та можуть стати причиною

виникнення проблем зі здоров’ям. За даними Всесвітньої організації охорони

здоров’я (World Health Organization), якість питної води є одним із головних

глобальних факторів ризику, що впливають на здоров’я [1]. 25% населення

постійно ризикує захворіти на хвороби, пов’язані із споживанням неякісної

питної води. У країнах, що розвиваються, кожен третій мешканець страждає

через брак питної води та необхідних санітарних умов – основних вимог для

здорового і гідного життя [2, с.5].

За даними ООН, Україна посідає 95 місце серед 112 країн світу за

рейтингом якості питних джерел. Саме тому належне водозабезпечення є

актуальним для нашої держави, особливо для сільської місцевості [3, с.37-38].

Дослідженням проблем водокористування, складу та якості води

займалися вітчизняні та зарубіжні вчені: В. К. Хільчевський, О. О. Алекін, В. І.

Пелешенко, Л. М. Горєв, М. А. Хвесик, В. Я. Шевчук, Б. М. Данилишин, А. В.

Яцик, С. І. Дорогунцов, Н. С. Бистрицька та інші [4, с.42].

Кожен вид водокористування (питне, технічне, культурно-побутове,

рибогосподарське) ставить свої вимоги до якості води. З огляду на це

нормування набуває важливого значення, зокрема щодо визначення параметрів

показників для конкретних видів водокористування [5, с.5].

79

Вода вважається питною, якщо бактеріологічні, органолептичні і

показники токсичних хімічних речовин знаходяться у межах норми питного

водоспоживання [6, с.112].

Особливо гостро постає питання якості питної води в сільській

місцевості, так як переважна кількість домогосподарств користується водою

саме з джерел децентралізованого водопостачання, які вкрай рідко

облаштовуються згідно з існуючими правилами.

Відбір проб здійснювався на території Добропільського району Донецької

області в межах с. Торецьке. Загалом, було відібрано 6 проб – 3 з

індивідуальних колодязів глибиною до 10 метрів, 2 проби було відібрано зі

свердловин глибиною 10 та 15 метрів, та одна проба водопровідної води.

Аналіз проб води проводився для таких показників – рН, прозорість,

каламутність, аміак, нітрити, нітрати, хлориди, лужність, потенціал та

жорсткість. Також проби досліджувалися на вміст таких важких металів, як Fe,

Cr, Zn, Cd, Cu, Pb, Ni, As та Mn.

Для визначення придатності питної води до споживання отримані дані

лабораторних досліджень були порівняні з існуючими нормативами, які

містяться в ДСанПіН «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для

споживання людиною» [7].

Всі проби води відповідають ДСанПіН за наступними показниками – рН,

прозорість, каламутність, аміак, нітрити та хлориди.

Вміст нітратів у пробах відповідає нормативу (50 мг/дм3) лише у 4-х зі

зразків. Перевищення допустимого вмісту спостерігається в двох пробах,

взятих з індивідуальних колодязів (вміст нітратів – 62,3 мг/дм3 та 82,3 мг/дм

3).

Це можна пояснити відносно невеликою глибиною даних колодязів та

можливим забрудненням підземних вод. Можливими джерелами забруднення є

господарські споруди на території домоволодінь (будівлі для утримання

свійських тварин, вигрібні ями тощо), місця складування відходів тваринницт-

ва, а також використання мінеральних добрив на присадибних ділянках. Все це

є причиною потрапляння нітратів до підземних вод, а потім до колодязів.

80

Перевищення нормативу за жорсткістю наявне в трьох пробах (2 колодязі

та 1 свердловина – 15,4 ммоль/дм3, 20,4 ммоль/дм

3 і 16,4 ммоль/дм

3 відповідно).

Аналіз проб на вміст важких металів не виявив перевищення нормативів

у всіх пробах.

Отже, можна зробити висновок, що найбільш придатною для споживання

є вода з таких джерел, як свердловина глибиною 15 метрів та водопровідна

вода. Також в межах норми знаходяться всі показники у пробі води з колодязя,

який розташований за межами індивідуальних домоволодінь. На основі цього

можна сказати, що можливим рішенням проблеми забруднення питної води з

децентралізованих джерел водопостачання є розташування колодязів та

свердловин за межами впливу джерел забруднення, їх облаштування згідно з

існуючими нормами, а також встановлення фільтрів для очищення або

пом’якшення води.

Література:

1. Всемирная организация здравоохранения [Електронний ресурс]. –

Режим доступу до ресурсу: http://www.who.int/ru/.

2. Сорокіна К. Б. Водопостачання та водовідведення: Конспект лекцій для

студентів 1 курсу денної і заочної форм навчання за напрямом підготовки

6.060103 «Гідротехніка (Водні ресурси)» спеціальності «Водопостачання та

водовідведення» / К. Б. Сорокіна.– Харків: ХНАМГ, 2009. – 80 с.

3. Пономаренко Н.П. Оцінка якості господарсько-питного водопостачань-

ня районів Чернігівської області / Н.П.Пономаренко, М.М.Коршун // Актуальні

проблеми сучасної медицини. – 2014. – Т. 14, Вип. 2. – С. 37-43.

4. Герасимчук Л. О. Оцінка якості питної води з джерел централізованого

водопостачання, що споживається мешканцями м.Житомир / Л. О. Герасимчук

// Наукові читання – 2014: наук.-теорет. зб. / ЖНАЕУ. – Житомир: ЖНАЕУ,

2014. – Т. 2. – С. 42-45.

5. Жемеров О. О. Оцінка якості поверхневих вод суші: Методичний

посібник для студентів-географів вищих навчальних закладів / О.О. Жмеров,

В.Г. Доц. – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2011. – 48 с.

81

6. Ричак Н. Л. Склад та якість питної води різних джерел водопостачання

(на прикладі Дзержинського району міста Харкова) / Н. Л. Ричак, А. О. Чепурна

// Вісник КрНУ ім. М. Остроградського. – Випуск 6/2012 (77). – С. 112-117.

7. Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні

вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН

2.2.4-171-10) [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу:

http://zakon.rada.gov. ua/laws/show/z0452-10.

____________________________________________________________________

УДК 618 Природничі науки

СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ВПЛИВ КОФЕЇНУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

Новосад Роман,

студент відділення «Фізичне виховання»

Луцький педагогічний коледж

Луцьк, Україна

Науковий керівник О. Ю. Раковець,

викладач, Луцький педагогічний коледж

Луцьк, Україна

Кофеїн відноситься до психостимуляторів. Вони підвищують настрій,

здатність до сприйняття зовнішніх подразнень, психомоторну активність. Вони

зменшують відчуття втоми, підвищують фізичну і розумову працездатність

(особливо при стомленні), тимчасово знижують потребу у сні.

Кофеїн - з'єднання з групи метилксантинів. Це алкалоїд, що міститься в

листі чаю (Thea sinensis), в насінні кави (Coffea arabica), в насінні какао

(Theobroma cacao), в насінні кола (Cola acuminata) і в інших рослинах. У кофеїні

поєднуються психостимулюючі і аналептичні властивості. Особливо

виражений в нього прямий збуджуючий вплив на кору головного мозку. Кофеїн

стимулює психічну діяльність, підвищує розумову і фізичну працездатність,

рухову активність, скорочує час реакції. Після його прийому з'являється

бадьорість, тимчасово усуваються або зменшуються стомлення, сонливість.

82

Вплив на вищу нервову діяльність в значній мірі залежить від дози

кофеїну і типу нервової системи. У малих дозах у кофеїну переважає стимулю-

юча дія, у великих - пригнічуюча. При цьому слід враховувати, що для слабкого

типу нервової системи ефект збудження досягається введенням невеликих доз

кофеїну, тоді як для сильного типу потрібно істотно великі дози.

Аналептична активність пов'язана з впливом кофеїну на центри

довгастого мозку. Він надає пряму стимулюючу дію на дихальний і

судиноруховий центри. Виникає почастішання і поглиблення дихання, що

особливо виразно виявляється при пригнічені центра вдиху [1, 23 c.]. Крім того,

кофеїн збуджує центри блукаючого нерва. На спинний мозок препарат діє

тільки у великих дозах. За рахунок полегшення міжнейронної передачі

збудження він підсилює спинномозкові рефлекси.

Значне місце у фармакодинаміці кофеїну займає його вплив на серцево-

судинну систему. Воно складається з периферичних і центральних ефектів. Так,

кофеїн робить прямий стимулюючий вплив на міокард. Однак одночасно

збуджуються центри блукаючого нерва, тому кінцевий ефект буде залежати від

переваги того чи іншого впливу. Зазвичай зміни в діяльності серця (якщо вони

взагалі виникають) невеликі. У великих дозах кофеїн викликає аритмії серцевих

скорочень [2, 53 c.].

Центральний і периферичний компоненти в дії кофеїну є відносно судин-

ного тонусу. Стимулюючи судиноруховий центр, кофеїн підвищує тонус судин,

а при безпосередньому впливі на гладкі м'язи судин знижує їхній тонус.

Кофеїн надає неоднозначний вплив на різні судинні області. Так,

наприклад, коронарні судини найчастіше розширюються (особливо, якщо

серцевий викид збільшений). Разом з тим мозкові судини дещо тонізуються.

Останнє, мабуть, пояснює сприятливий вплив кофеїну при мігрені. Кофеїн

володіє помірною міотропною спазмолітичною дією на інші гладком'язові

органи (бронхи, жовчні шляхи). На скелетні м'язи кофеїн надає стимулюючий

вплив (центральний і прямий).

Ще більш складно змінюється артеріальний тиск, так як він залежить від

83

кардіотропних і судинних ефектів кофеїну. Зазвичай, якщо вихідний

артеріальний тиск був нормальним, кофеїн не змінює або дуже незначно

підвищує його; якщо препарат був уведений на тлі гіпотензії, то артеріальний

тиск підвищується (нормалізується).

Основний обмін кофеїн підвищує. Збільшує глікогеноліз, викликаючи

гіперглікемію. Підвищує ліполіз (зміст вільних жирних кислот у плазмі крові

збільшується). У великих дозах викликає звільнення адреналіну з мозкового

шару надниркових залоз.

Ефекти, які виникають при вживанні кофеїну, здійснюють вплив на

гладкі і поперечносмугасті м'язи, зміну обміну речовин багато авторів

пов'язують з накопиченням циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ).

Відбувається це, мабуть, частково в результаті пригнічення фосфодіастерази і

порушення у зв'язку з цим процесу розпаду цАМФ. Особливо сильно інгібує

кофеїн фосфодіастеразу мозку і серця. Проте вплив на фосфодіестеразу

спостерігається тільки при дуже високих концентраціях кофеїну. За останні

роки накопичилися дані про те, що більш важливим компонентом дії

метилксантинів (кофеїну, теофіліну), очевидно, є їх антагонізм з аденозином.

Важливо відзначити, що останній спостерігається при терапевтичних

концентраціях метилксантинів. На користь цієї точки зору свідчить і те, що

метилксантини і аденозин викликають протилежно спрямовані ефекти.

Крім того, було показано, що зазначені ефекти аденозину усуваються

метилксантинами. Відбувається це в результаті того, що метилксантини

блокують аденозинові рецептори, будучи конкурентними антагоністами

аденозину [3, 1360 p.].

Під впливом кофеїну підвищується секреція залоз шлунку, що може бути

використано з діагностичною метою. Застосування кофеїну при патології

шлунку (гастрит, виразкова хвороба, пухлини) допомагає віддиференціювати

функціональні порушення від органічних.

У невеликій ступені кофеїн підвищує діурез, що пов'язано з пригніченням

процесу реабсорбції в ниркових канальцях іонів натрію і води. Крім того,

84

кофеїн розширює судини нирок і збільшує фільтрацію в ниркових клубочках.

Кофеїн і особливо його водорозчинні солі добре всмоктуються з кишечнику (у

тому числі з товстого). Основна частина піддається біотрансформації

(деметилюється, окислюється). Близько 10% кофеїну виділяється нирками в

незмінному вигляді.

Застосовують кофеїн для стимуляції психічної діяльності, при стомленні,

мігрені, гіпотензії. Він входить до складу багатьох комбінованих препаратів у

поєднанні з ненаркотичними анальгетиками (таблетки "Цитрамон", "Пірамеїн"

та ін) і з алкалоїдами ріжків (таблетки "Кофетамін"). Кофеїн протипоказаний

при вираженій артеріальній гіпертензії, атеросклерозі, порушенні сну, глаукомі.

Література:

1. Heckman, Melanie A., Weil, Jorge, De Mejia, Elvira Gonzalez. "Caffeine (1, 3, 7-

trimethylxanthine) in Foods: A Comprehensive Review on Consumption,

Functionality, Safety, and Regulatory Matters" Journal of Food Science. - 2010. - №

75. - P. 23-24.

2. Рейтинг шкідливих продуктів / В.M. Кульчицька, I.A. Козярін, О.О.

Мартинчук [та ін ] // Споживач інфо. - 2009. -№7. - с. 52 -53.

3. Cook D. G., Peacock J. L., Feyerabend C., et al. Relation of caffeine intake and

blood caffeine concentrations during pregnancy to fetal growth: prospective

population based study. // BMJ. - 1996. - № 313. – Р.1358-62.

85

____________________________________________________________________

УДК 53:004.43 Природничі науки

КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЯК ЗАСІБ ПІЗНАННЯ У ФІЗИЦІ

Скарвінко А. Р.,

вчитель фізики

Рокинівського навчально-виховного комплексу

Княгининівської сільської ради

смт. Рокині, Україна

Одним із проблемних питань методики навчання фізики постає

необхідність засвоєння учнями великого обсягу інформації. Як наслідок, стає

актуальним використання у процесі навчання фізики методів ефективного

засвоєння знань та оволодіння методами їх здобутки. Математичне

моделювання як загальнонауковий метод дослідження не тільки спрощує, а й

розширює можливості учнів у вивченні та дослідженні фізичних процесів. Цей

метод пізнання, конструювання, проектування поєднує в собі переваги як

теорії, так і експерименту. Робота не з самим об’єктом (явищем, процесом), а з

його моделлю дає можливість безболісно, відносно швидко і без суттєвих

витрат вивчати цього властивості і поведінку в будь-яких можливих ситуаціях.

У той же час, обчислювальні експерименти (комп’ютерні, стимуляційні,

імітаційні) з моделями об’єктів дозволяють, опираючись на можливості

сучасних обчислювальних методів і технічних засобів інформатики, детально й

глибоко вивчати об’єкти з достатньою повнотою, недоступною чисто

теоретичним (аналітичним) підходам (переваги експерименту) [1,ст. 5-8].

Ніяке визначення не може в повному обсязі охопити реально існуючу

діяльність процесу моделювання. Однак визначення корисні тим, що в них

робиться спроба виділити найбільш істотні риси моделей та моделювання.

Вільна міжнародна енциклопедія – вікіпедія, дає таке поняття: моделювання

(анг. scientific modeling, simulation) – це метод дослідження явищ і процесів, що

ґрунтується на заміні конкретного об’єкта досліджень (оригіналу) іншим,

подібним до нього (моделлю). Відомий математик Ляпунов А.А. дав таке

86

поняття: моделювання – це опосередковане практичне чи теоретичне

дослідження об’єкта, при якому безпосередньо вивчається не сам об’єкт, який

нас цікавить, а деяка допоміжна штучна чи природна система (модель), а

Совєтов Б.Я. і Яковлєв С.А., таке: модель – це об’єкт-замінник об’єкта-

оригінала, який забезпечує вивчення деяких властивостей оригіналу. Є декілька

видів моделювання: фізичне (при якому модель і об’єкт, що моделюється,

мають одну і ту ж фізичну природу) та математичне (при якому модель - це

система математичних співвідношень, що описує певні технологічні,

економічні чи інші процеси [3, ст. 38].

Моделювання широко застосовується у фізиці, для дослідження явищ та

процесів. Сьогодні досить популярним є використання середовища

програмування Delphi, яке містить у собі повний набір візуальних інструментів

для швидкої розробки програм (RAD – rapid application development), що

підтримує розробку інтерфейсу користувача та підключення до корпоративних

баз даних [2, ст. 3-5].

Вивчення будь-якого програмного забезпечення звичайно починається з

візуальної оцінки програми, тобто ми шукаємо, де знаходяться основні меню,

панелі інструментів, щоб потім швидко ними скористатися.

Розглянемо це середовище (Рис. 1):

1. Головне вікно Delphi

2. Конструктор форми.

3. Редактор коду.

4. Об’єктний інспектор.

5. Дерево об’єктів.

Однією із основних цілей Delphi була представити засоби розробки для

баз даних, як ключову можливість, а популярним пакетом баз даних на той час

був Oracle. І так розробник Дені Торп вибрав кодове ім’я Delphi, пов’язавши

його з оракулом із Дельфів (анг. Oracle at Delphi). ―Якщо ви хочете поговорити

з оракулом, ідіть до Дельфів‖ (англ. ―If you want to talk the Oracle, go to Delphi‖).

Компанія Borland випустила першу версію програми Borland Delphi 1 у

87

1995 році для 16-ти бітної платформи Windows. Пізніше слідувало безліч версій

Delphi, які доповнювали і розвивали дану програму [4, ст.1].

Пізніше розробка даного середовища була передана Codegear, а потім

продана Embarcadero Technologies, яка володіє правами на програму.

І так, чому саме Delphi слід вибирати вам для розробки:

в ній Ви можете реалізувати будь-що;

середовище доволі просте у вивченні;

середовище розвивається;

забезпечує швидке створення Ваших програм.

Математичне моделювання у навчанні фізики учнів виконує пізнавальну,

систематизуючи, ілюстрацій ну, розвиваючу функції, сприяє кращому

розумінню суті і структури фізичних теорій та законів. Математичне

моделювання є засобом створювання проблемних ситуацій, засобом реалізації

математичних знань та здібностей учнів, що є дуже важливим для сучасної

старшої школі в умовах профільного навчання фізики.

Рис. 1. Середовище Delphi

88

Література:

1. Атаманчук П. Моделювання природних явищ як ефективний засіб

вивчення загальної фізики / П. Атаманчук, А. Губанова, Р. Ткачук. // Фізика та

астрономія в школі: Науково-методичний журнал. – К.: «Педагогічна преса»,

2008. – №2. – ст. 20.

2. Застосування комп'ютерного моделювання [Електронний ресурс]. -

Режим доступу: URL: http://informatika-ikt.at.ua/_fr/2/_27.pdf.

3. Процес навчання як цілісна система [Електронний ресурс]. - Режим

доступу: URL:

http://pidruchniki.com/13250621/pedagogika/tema_protses_navchannya_tsilisna_sistema.

4. Що таке Delphi? [Електронний ресурс]. – Режим до доступу: URL:

http://programming.in.ua/programming/delphi/41-what-the-delphi.html.

89

НОТАТКИ

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

90

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________