Фітопатологія

Лабораторна робота 9

ТЕМА: Хвороби зернових бобових культур

1. Хвороби гороху

Горох - цінна продовольча і кормова культура, з якого виготовляють

високопоживні крупи, борошно, консервоване насіння (зелений горошок).

Продукти переробки насіння гороху багаті на високоякісні білки і вуглеводи.

Горох використовують як концентрований корм і білкові добавки до

комбікормів, а зелену масу, силос, трав'яну муку, сіно і солому гороху для

годівлі тварин. Одним із шляхів збільшення валових зборів урожаю гороху є

зниження недоборів і втрат в результаті ураження рослин хворобами.

Недобір урожаю від ураження рослин аскохітозами може досягати 0,3-0,4

т/га; несправжньою борошнистою росою - 0,5-0,8 т/га. Тому вивчення

симптоматики хвороб на горосі, біологічних особливостей їх збудників дасть

можливість ефекгивно застосовувати захисні заходи на культурі проти

поширених захворювань. Якість вирощеної продукції повинна відповідати

чинним стандартам ДСТУ 4523:2006; СОУ 01.4-37-429:2006; СОУ 01.4-37-

35:2005; ДСТУ EN 12393-1:2003; ДСТУ EN 12393-2:2003; ДСТУ ISO 6322-

2:2004 (ISO 6322-1:2000, IDT).

Кореневі гнилі гороху.

Хвороба проявляється протягом вегетації. Особливу велику небезпеку

становить для сходів, спричиняючи загнивання проростків, коренів. Залежно

від збудників хвороби розрізняють фузаріозну, ризоктоніозну, афаноміцетну,

аскохітозну та інші гнилі.

Фузаріозна гниль проявляється у вигляді побуріння і загнивання коренів

від з'явлення сходів до формування бобів. Захворювання розпочинається в

прикореневій частині стебла проростка. Пізніше уражуються основа стебла і

тканини коренів, на яких у вологу погоду спостерігається білий або рожевий

наліт з оранжевими чи рожевими подушечками. Збудником хвороби є гриби

із роду Fusarium Link. В циклі розвитку патогени формують макро- і

мікроконідії. Більшість із грибів утворюють також хламідоспори і склероції,

які є основним джерелом інфекції. Морфологічні і біологічні особливості цих

грибів описані при розгляді кореневих гнилей пшениці, кукурудзи, фузаріозу

рису.

Ризоктоніозна коренева гниль виявляється на підземній частині стебла,

стрижневих та бокових коренях у вигляді коричневих розпливчастих

вдавлених плям, які можуть охоплювати стебло. Уражується точка росту

молодих корінців. На зрізі ураженої тканини коренів проглядаються світло-

забарвлені товсті колінчасто-зігнуті гіфи гриба, які пронизують уражену

тканину.

Збудником хвороби є гриб Thanatephorus cucumeris (Frank) Donk (син.

Hupochnus solani Pr. et Del.), анаморфа; Rhizdctonia solani Kuehn, який

належить до царства Fungi, штаму Basidiomycota, класу Basidiomycetes,

порядку Ceratobasidiales (раніше: кл&сBasidiomycetes, порядок

Aphyllophorales). Належність анаморфи гриба раніше вважалась: клас

Deuteromycetes, порядок Micelia sterilia.

Гриб формує базидіальну стадію, базидіоспори безбарвні, гладенькі, 8-14 х

4-6 мкм. Основне джерело інфекції - склероції гриба.

Афаноміцетна коренева гниль характеризується розм'якшенням стебла на

висоті 2-3 см над поверхнею ґрунту. Уражена тканина стає водянистою. Такі

самі симптоми і на коренях. Кора злегка жовтіє, потім буріє і відмирає.

Корені загнивають і залишаються в грунті при висмикуванні рослин.

Характерною діагностичною ознакою є виявлення в ураженій тканині ооспор

гриба.

Збудником хвороби є гриб Aphanomyces euteiches Drechs. f sp. pisi, який

належить до царства Chromista, штаму Oomycota, порядку Saprolegniales

(раніше: клас Oomycetes, порядок Saprolegniales).

Гриб формує зооспорангії з двома джгутиковими зооспорами, розміром 12-

15 х 6-8 мкм і ооспори діаметром 18-27 мкм. Гриб поширюється зооспорами,

зберігаються ооспори в ґрунті. Їх життєдіяльність зберігається до 5-6 років.

Аскохітозна гниль проявляється на проростках у вигляді великих

розпливчастих, неправильної форми плям. Прикоренева частина буріє і

загниває, потім підсихає. В ураженій тканині коренів і основи стебла під

мікроскопом добре помітні пікніди гриба у вигляді бурих крапок.

Збудником хвороби є гриб Didymella pinodes Retr. (син. Mycosphaerella

pinodes Mig), анаморфа: Ascochyta pinodes L. K. Jones, який належить до

царства Fungi, штаму Ascomycota, порядку Dothideales (раніше: клас

Ascomycetes, порядок Dothideales). Належність анаморфи гриба раніше

вважалась: клас Deuteromycetes, порядок Sphaeropsidales.

Пікніди кулясті, темно-бурі, вдавлені в уражену тканину, діаметром 80-200

мкм. Пікноспори безбарвні, одноклітинні, іноді 3-4-клітинні, з перетинкою,

8,5-21,5 х 3,4-3,5 мкм.

Перитеції кулясті, чорні, з сітчастою оболонкою, діаметром 65-200 мкм.

Сумки булавоподібні, містять 4-6 безбарвних сумкоспор з перетинкою,

розміром 15-23 х 5-8 мкм. Зараження рослин відбувається за рахунок

сумкоспор і пікноспор.

Основне джерело інфекції - уражені рештки, в яких зберігаються перитеції

і пікніди, а в ураженому насінні – грибниця патогена.

Фузаріозне в'янення.

Хвороба проявляється на сходах і дорослих рослинах у вигляді в'янення і

пожовтіння. Провідна система коренів, стебел, черешків листків і

квітконіжок набувають коричнювато-червонуватого забарвлення з різними

відтінками. Рослини легко висмикуються із грунту. На зрізі нижньої частини

стебла, кореневої шийки добре помітне побуріння центрального циліндра.

Збудником хвороби є гриби із роду Fusarium Link, (частіше гриб Fusarium

oxysporum Schl. / sp. pisi (Linford) Snyder & Hansen, морфологічні й біологічні

особливості гриба описані при розгляді фузаріозу рису.

Захворювання, як правило, проявляється «вогнищами». Інтенсивний

розвиток хвороби спостерігається у районах з достатньою вологістю.

Основне джерело інфекції - уражені рештки і насіння.

Темно-плямистий аскохітоз.

Зовнішні ознаки хвороби проявляються на листках, стеблах і бобах у

вигляді червонувато-бурих плям, які не мають чіткої межі, з темним центром

та облямівкою відмерлої тканини, різних за величиною і формою, розміром

від окремих темних крапок до плям діаметром 5-10 мм. На поверхні великих

плям формуються концентричними колами чорні крапки - пікніди гриба. На

бобах виникають темні горбочки. Уражене насіння має чітко виражені темні

округлі плями. На сходах хвороба проявляється у вигляді аскохітозної

кореневої гнилі.

Збудником хвороби є гриб Didymella pinodes Retr. (анамор-фа: Ascochyta

pinodes L. K. Jones), морфологічні й біологічні особливості якого описано при

розгляді кореневих гнилей гороху.

Блідо-плямистий аскохітоз. Хвороба проявляється на листках у вигляді

округлих або овальних крупних світло-коричневих чи сірих плям з темною

облямівкою і коричневими крапками - пікнідами гриба. На стеблах плями

дещо вдавлені, в центрі видовжені, а на бобах вони вдавлені, рожеві.

Уражене насіння зморшкувате, світло-жовте.

Збудником хвороби є мітоспоровий гриб Ascochyta pisi Lib (раніше: клас

Deuteromycetes, порядок Hyphomycetales). Пікніди діаметром до 210 мкм.

Пікноспори продовгуваті, із заокругленими кінцями, часто нерівнобокі,

злегка зігнуті, з однією перегородкою і перетинкою, рідко з двома-трьома

перегородками, безбарвні, розміром 8,5-19 х 2,5-6,0 мкм. Поширюється гриб

пікноспорами.

Основне джерело інфекції - уражені рештки, на яких зберігаються пікніди і

уражене насіння, в якому знаходиться грибниця патогена.

Зливний аскохітоз.

Симптоми хвороби виявляються на листках і стеблах у вигляді округлих

або злегка витягнутих світ-лозабарвлених, з темною облямівкою плям, які

часто зливаються, утворюючи суцільні ураження великих розмірів. Уражена

тканина покрита чорними пікнідами гриба.

Збудником хвороби є мітоспоровий гриб Ascochyta pisicola Sacc (раніше:

клас Deuteromycetes, порядок Hyphomycetales). Пікніди кулясті, злегка

вдавлені в уражену тканину, діаметром 100-210 мкм. Пікноспори безбарвні

одно- або двоклітинні, розміром 9,5-12 х 3-3,5 мкм. Поширюється гриб

пікноспорами.

Основне джерело інфекції - уражені рештки, в яких зимують пікніди, і

уражене насіння, в якому зберігається грибниця патогена. На насінні патоген

може не втрачати життєздатність до п'яти років і навіть більше.

Інтенсивний розвиток аскохітозних захворювань спостерігають за

підвищеної вологості і температури повітря 20-25°С, що сприяє виходу з

пікнід пікноспор, які легко поширюються крапельками дощу і вітром.

Аскохітози на горосі призводять до випадання сходів, стримують розвиток

рослин і достигання насіння.

Сіра гниль. Хвороба проявляється за надмірної вологості повітря і грунту

на листках, стеблах, квітконіжках та бобах у вигляді бурих або бурувато-

зелених, розпливчастих, мокрих мацерованих плям, що покриваються густим

сірим нальотом, який при дотику до нього легко розпорошується. Наліт являє

собою грибницю і конідіальне спороношення гриба. Уражене стебло часто

надламується, листки жовтіють і відмирають. Велика кількість уражених

квіток і зав'язей обпадає; на бобах, що утворилися, виникають виразки.

Насіння недорозвинуте, втрачає схожість.

Збудником хвороби є гриб Botryotiana fuckeliana (de Вагу) Whetzel

(анаморфа: Botrytis cinerea (Fr.) Pers), морфологічні і біологічні особливості

якого описані при розгляді сірої гнилі гречки.

Основне джерело інфекції - склероції гриба на уражених рештках.

Іржа.

Хвороба проявляється на листках, стеблах і рідше на бобах спочатку у

вигляді світло-коричневих, а пізніше темно-коричневих подушечок уредініо і

теліопустул гриба. Пустули спочатку закладаються під епідермісом, який

пізніше розривається, і вони порошать.

Збудниками хвороби є два іржасті гриби: дводомний гриб Uromyces pisi

(DC, Pers, Schroet) Otth (син. U. pisi-sativi (Pers) Liro) і Uromyces fabae f. pisi -

sativae (dBy.) Hiratsuka. Обидва гриби належить до штаму Basidiomycota,

класу Teliomycetes, порядку Uredinales (раніше: клас Basidiomycetes, порядок

Uredinales).

Проміжний живитель - молочай {Euphorbia cyparissia L., Е. esula L.).

Збудник розвивається за повним циклом. Ураження молочаю базидіоспорами

відбувається навесні. Інкубаційний період розвитку хвороби - один рік.

Наступного року навесні на листках молочаю формуються спермогонії і еції

оранжевого забарвлення. Уражені рослини набувають потворної форми, з

укороченими ложкоподібними листочками замість ланцетоподібних.

Еціоспори викликають первинне ураження рослин гороху, потім з'являються

уредінії і теліопустули, які іноді розташовані колами.

Уредініоспори з тонкою оболонкою, кулясті, діаметром 21-25мкм.

Теліоспори еліпсоподібні, округлі або обернені-яйцеподібні, 20-31 х 14-22

мкм, дрібно-бородавчасті з коротенькою безбарвною ніжкою, іноді

розташовані колами.

Протягом вегетації гороху U. pisi дає кілька поколінь уредіній з

урединіоспорами. Часті опади і температура повітря 20-25°С є оптимальними

умовами для розвитку гриба. Гриб уражує також і чину.

Гриб U fabaef. pisi є однодомним, всі його стадії розвиваються на горосі.

На відміну від U. pisi він утворює світло-коричневі компактні урединії, в

яких знаходяться округлі, або дещо видовжені, одноклітинні світло-

коричневі урединіоспори, 21-30 х 18-25 мкм. Телії у гриба темно-бурі, майже

чорні, компактні. Теліоспори одноклітинні, 25-40 х 18-28 мкм, темно-

коричневі, майже округлі, гладенькі, на безбарвній ніжці.

Основне джерело інфекції - уражені рештки, а додаткове -грибниця, яка

зберігається в кореневищах молочаю.

Борошниста роса.

Зовнішні ознаки хвороби проявляються на листках, стеблах, рідше на

квітках і бобах, які покриваються білим рідким борошнистим нальотом з

грибниці й конідіального спороношення гриба. Пізніше наліт набуває

брудно-сірого забарвлення в результаті утворення великої кількості чорних

крапок -клейстотеціїв гриба.

Збудником хвороби є гриб Erysiphe trifolii Grev. (син. Е. communis Grev./

pisi Dietrich; E. martiihev), який належить до царства Fungi, штаму

Ascomycota, порядку Erysiphales (раніше: клас Ascomycetes, порядок

Erysiphales)

На поверхневій грибниці формуються нерозгалужені коні-дієносці, на їх

верхівках - одноклітинні, безбарвні, округлі конідії, розміром 28-44 х 17-18

мкм. Клейстотеції кулясті, діаметром 84—180 мкм, з простими придатками.

Сумкоспори еліпсоподібні, нерівнобокі, розміром 16-24 х 9-12 мкм. Під час

вегетації гриб поширюється конідіями. Первинне зараження рослин

викликають сумкоспори гриба.

Основне джерело інфекції - уражені рештки, на яких гриб зберігається

клейстотеціями.

Несправжня борошниста роса, або пероноспороз.

Хвороба проявляється у вигляді місцевого і дифузного ураження рослин. У

першому випадку на листках з'являються жовті або хлоротичні плями, які у

вологу погоду, з нижнього боку пластинки, вкриваються сірофіолетовим

бархатистим нальотом; на стеблах і бобах плями блідо-зелені, розпливчасті.

Під час достигання внутрішні стулки бобів і зовнішні оболонки насіння

набувають кремового або фіолетового відтінку. Стулки бобів деформуються,

передчасно засихають. Насіння покривається коричневими плямами, а за

інтенсивного ураження бобів воно покрите суцільним шаром сірувато-

фіолетової грибниці, від чого втрачає блиск і стає зморшкуватим.

У разі дифузного ураження хлоротичні плями охоплюють усі листки,

окремі гілки або всю рослину. Уражена рослина має карликовий вигляд,

верхівки стебел та листки щільно прилягають один до одного, нагадуючи

качани цвітної капусти. У вологу погоду вся поверхня її вкривається сіро-

фіолетовим нальотом. На системно уражених рослинах зерно не

утворюється.

Збудником хвороби є гриб Peronospora pisi Syd, який належить до царства

Chromista, штаму Oomycota, порядку Peronosporales (раніше: клас Oomycetes,

порядок Peronosporales).

Сіро-фіолетовий наліт являє собою конідіальне спороношення гриба.

Конідієносці 4-9-кратно дихотомічно розгалужені (250-450 х 6-9мкм) з

кінцевими гілками, які відходять під прямим кутом. Конідії безбарвні або

жовтуваті, яйцеподібні чи округло-еліпсоподібні (21—26 х 17-22мкм).

Ооспори з сітчасто-зморшкуватою оболонкою, округлі, жовтуваті, діаметром

40-50 мкм.

Поширюється гриб під час вегетації гороху конідіями.

Основне джерело інфекції - уражені рештки, на яких зберігаються ооспори

гриба, і уражене насіння, в оболонці якого знаходяться ооспори і грибниця.

Ооспори проростають тільки після перезимівлі. Невелика частина ооспор

проростає на другий чи третій рік.

Оливкова плісень.

Хвороба поширена повсюди де вирощують горох. Зовнішні ознаки

виявляються у період достигання гороху. У вологу погоди на листках,

стеблах і бобах з'являється оливково-чорний, оксамитовий щільний наліт у

формі дернинок, які нагадують теліоспори збудників сажкових хвороб.

Збудником хвороби є сумчастий гриб Mycosphaerella tassiana de Not

(анаморфа: Cladosporium herbarum Link), який належить до штаму

Ascomycota, порядку Dolhideales (раніше: клас Ascomycetes, порядок

Dothideales). Належність анаморфи гриба раніше вважалась: клас

Deuteromycetes, порядок Hypho-mycetales.

Гриб уражує багато рослин. Зберігається на рослинних рештках і зерні.

Дуже уражене зерно має меншу масу і втрачає схожість.

Бактеріози.

На горосі розрізняють три бактеріальні хвороби: бактеріальний опік,

смугасту плямистість і бактеріальний рак.

Бактеріальний опік проявляється на листках, стеблах і бобах у вигляді

значних за розміром (0,2-2,5 см) червоно-коричневих плям різної

конфігурації, які по периферії мають маслянисту облямівку. Згодом плями

буріють, на них часто виявляється ексудат, а навколо плям тоненькі плівки.

Хвороба, як правило, розпочинається на нижніх листках і поступово

поширюється на верхні. Уражені рослини в'януть і відмирають. В насіння

бактерії проникають по судинах плодоніжки і розташовуються на

внутрішньому боці оболонки і поверхні насіння.

Збудником хвороби є бактерії Pseudomonas syringae pv. pisi (Sackett) Voung

et al. Це рухомі грамнегативні поліморфні палички, розміром 0,4-0,6 х 1,6-1,8

мкм, з заокругленими кінцями і з одним полярними джгутиком, одиничні або

групами, утворюють ланцюжки, аероби.

Смугаста плямистість характеризується появою на листках дуже

дрібних, 1-2 мм у діаметрі, світло-коричневих водянистих плям, які в центрі

забарвлені темніше, а по периферії мають маслянисту облямівку. На стеблах,

черешках дрібні плями, смуги, штрихи червоно-коричневого, пурпурового

або палевого кольору, які зливаючись, утворюють темно-коричневі

поздовжні смуги.

Збудником хвороби є бактерії Erwinia lathyri Holland, які являють собою

рухомі грампозитивні поліморфні палички, розміром 0,6-0,85 х 0,75-1,5 мкм,

із заокругленими кінцями і пери-трихально розташованими джгутиками,

спор і капсул не утворюють, переважно поодинокі, в бульйоні утворюють

ланцюжки із 4-5 клітин, факультативний анаероб.

Бактеріальний рак виявляється на коренях, кореневій шийці рослин у

вигляді наростів різної величини і конфігурації. Нарости спочатку білі, м'які,

пізніше темні й тверді.

Збудником хвороби є бактерії Agrobacterium tumefaciens (Smith et

Townsend) Con (син. Pseudomonas tumefaciens (Smith et Townsend) Dugar), які

є космополітом і уражують рослини більш як із 140 родин.

Бактерії являють собою короткі рухомі грамнегативні палички, розміром

0,4-0,8 х 1,0-3,0 мкм, з полярними джгутиками, утворюють капсули, але не

утворюють спор, аероби.

Всі збудники бактеріозів передаються механічним шляхом. Основним

джерелом інфекції є неперегнилі уражені рештки, на яких зберігаються

бактерії. Збудники бактеріального опіку і смугастої плямистості передаються

також насінням.

Деформуюча мозаїка.

Хвороба проявляється у вигляді крапчастості, кучерявості листків,

зморшкуватості прицвітків. На листках з'являються жовтуваті, світлі,

прозорі, часом білі плями, які зливаючись, утворюють вузенькі смуги вздовж

жилок, пластинки листків деформуються. Стулки бобів деформовані або

сильно потворні, часто мають кутасті вирости. Верхівка рослин набуває

потворної форми, скручується, зав'язь відмирає і опадає. Ріст і розвиток

рослин часто припиняються, нижні листочки утворюють химерну розетку.

Насіння із уражених рослин має більш інтенсивне жовте забарвлення.

Збудником хвороби є вірус Pea enation mosaic virus (PEMV), який

належить до родини Luteoviride, роду Enamovirus. Віріони збудника хвороби

мають сферичну форму, діаметром ЗО нм.

Переносником вірусу є різні види попелиць. Крім гороху, вірус уражує

велику кількість видів культурних і дикорослих рослин. Зберігається вірус до

наступного вегетаційного періоду в соку уражених багаторічних рослин.

Насінням збудник хвороби не передається.

Звичайна мозаїка.

Характерні ознаки хвороби - посвітління жилок на листках, а пізніше

пожовтіння окремих ділянок листкової пластинки. Уражені листки мають

строкате мозаїчне забарвлення, часто набувають потворної форми, самі

рослини пригнічені, суттєво відстають у рості. Хвороба в посівах гороху має

вогнищевий характер.

Збудником хвороби є вірус Pea mosaic virus (PMV), який відноситься до

родини Potyviride, роду Potyvirus.

Віріони збудника хвороби мають ниткоподібну форму, довжиною 750 нм.

Вірус-поліфаг уражує понад 30 видів рослин з родини бобових. Передається

вірус різними видами попелиць неперсистентним способом.

Основне джерело інфекції - багаторічні бобові трави, особливо конюшина і

буркун, в соку яких зберігається вірус. З насінням гороху вірус не

передається.

Контрольні запитання

1. Які діагностичні ознаки проявлення різоктоніозної, фузаріозної,

афаноміцетної і аскохітозної кореневих гнилей на горосі? В які фази

розвитку рослин вони проявляються? Назвіть джерела резервації інфекції і

спочиваючі форми збудників хвороб.

2. За якими ознаками можна відрізнити сіру гниль від оливкової плісені на

горосі? Які біологічні особливості збудників цих захворювань?

3. Які діагностичні симптоми проявлення на горосі аскохітозів? Як

зберігаються збудники темно-плямистого, блідо-плямистого і зливного

аскохітозів і які цикли розвитку патогенів?

4. За якими ознаками можна відрізнити борошнисту росу від несправжньої

борошнистої роси на горосі? Які збудники спричиняють ці хвороби?

5. Які діагностичні симптоми проявлення на горосі бактеріальних і

вірусних хвороб? Вкажіть місця резервації збудників хвороб.

2. Хвороби сої

Сою широко використовують як продовольчу і кормову культуру. Вона

характеризується високим вмістом білка, повноцінного за амінокислотним

складом. Соєва олія широко використовується для продовольчих і технічних

цілей. Як кормову культуру її вирощують на зелений корм, для виготовлення

силосу, отримання сіна.

Одним із факторів низької урожайності сої є ураження рослин численними

хворобами, які суттєво знижують і якість отриманого врожаю. Якість

вирощеної продукції повинна відповідати чинним стандартам СОУ 01.4-37-

35:2005; СОУ 01.4-37-429:2006; ОСТУ EN 12393-1:2003; ОСТУ EN 12393-

2:2003; CAC/ GL 44-2008; CAC/ GL 45-2008.

Фузаріоз.

Зовнішні ознаки хвороби проявляються протягом вегетації рослин у

вигляді загнивання проростків і сходів, в'янення рослин, побуріння і

загнивання кореневої системи стебла, стрижневого кореня і бокових

корінців, ураження бобів та насіння. Уражене насіння часто не проростає,

воно загниває і при достатній вологості покривається біло-рожевими

подушечками конідіального спороношення збудників хвороб. Іноді

проростки формуються, але вони нерівномірно потовщені, здеформовані й

часто гинуть після з'явлення на поверхні грунту. Для уражених сходів сої

характерне прилипання оболонки насіння до сім'ядолей. Такі сім'ядолі з обох

боків вкриваються бурими, округлими плямами або виразками. Часто

сім'ядолі не розкриваються і сходи гинуть.

У більш пізніші фази розвитку рослин хвороба проявляється у вигляді

пожовтіння листків, окремі листки закручені краями вгору у вигляді

«човника», листки засихають і опадають. Стебло біля кореневої шийки

набуває темно-коричневого забарвлення, у вологу погоду покривається

блідо-рожевим нальотом. У суху погоду рослина в'яне і відмирає. На

уражених рослинах боби часто знебарвлюються, насіння формується щупле,

бородавчасте.

Збудниками хвороби є різні види грибів із роду Fusarium Link.,

морфологічні й біологічні особливості яких описано при розгляді фузаріозної

кореневої гнилі пшениці, фузаріозу колоса пшениці, кореневих гнилей

кукурудзи і гороху. Гриб F. oxysporum уражує також судинну систему

рослин, закупорюючи її, викликає інтоксикацію, що є причиною їх в'янення.

Основне джерело інфекції - уражені післяжнивні рештки і насіння. На

насінні гриби здебільшого виявляються в оболонці, але нерідко проникають в

епідерміс і зародок.

Аскохітоз сої.

Хвороба проявляється на рослинах від з'явлення сходів до достигання

насіння. На сім'ядолях утворюються темно-коричневі плями, які пізніше

перетворюються у виразки. На листках плями округлі, сірі, з чіткою бурою

облямівкою. Іноді плями зливаються, утворюючи значні площі ураження

листкової пластинки.

На стеблах формуються видовжені темні плями, уражена тканина часто

розтріскується на поздовжні смуги. Уражені боби трухляві, сіруваті, як

правило, стерильні. В центрі плям формуються чорні, добре помітні крапки -

пікніди гриба.

Збудником хвороби є мітоспоровий гриб Ascochyta phase-olorum (Sacc)

Suddon & Waterston (син. A. sojaecola Abramov), належність якого раніше

вважалась: клас Deuteromycetes, порядок Sphaeropsidales. Окрім сої гриб

уражує квасолю.

Пікніди кулясті, темно-коричневі, діаметром 90-220 мкм. Пікноспори

циліндричні, безбарвні, з однією перегородкою, розміром 9-11 х 3-4,5 мкм.

Під час вегетації гриб поширюється пікноспорами. Основне джерело

інфекції - уражене насіння, в якому зберігається грибниця, і уражені рештки,

де знаходяться пікніди гриба.

Пероноспороз, або несправжня борошниста роса.

Хвороба проявляється так само, як і на горосі - у вигляді дифузного і

місцевого ураження.

При дифузному ураженні на сім'ядолях, і особливо, на листках

виявляються хлоротичні плями, які іноді охоплюють її повністю, а у вологу

погоду з нижнього боку пластинки з'являється сіро-фіолетовий наліт.

Уражені рослини відстають у рості, мають пригнічений вигляд, часто

відмирають.

Місцева форма ураження характеризується утворенням на листках

спочатку фіолетового нальоту. Уражені листки передчасно відмирають. При

дозріванні рослин внутрішні стінки стулок інфікованих бобів і насіння

вкриваються кремовою плівкою.

Збудником хвороби є гриб Peronospora manshurica (Naumov) H. Sudov,

який належить до царства Chromista, штаму ОотусоШ, порядку

Peronosporales (раніше: клас Oomycetes, порядок Peronosporales).

Конідієносці дихотомічно розгалужені, безбарвні. Конідії яйцеподібні або

округлі, розміром 17-39 х 14-27 мкм. Ооспори з двошаровою оболонкою,

діаметром 19-51 мкм.

Первинне зараження рослин здійснюється від ооспор, а вторинне - від

конідій. Основне джерело інфекції - уражені рештки і насіння, в яких гриб

зберігається у вигляді ооспор.

Борошниста роса.

Зовнішні ознаки проявлення хвороби на сої такі ж самі, як і на горосі.

Збудником хвороби є гриб Erysiphe trifolii Grev (син. Е. communis Grev. /

glycine Jacz), який належить до царства Fungi, штаму Ascomycota, порядку

Erysiphales (раніше: клас Ascomycetes, порядок Erysiphales).

Збудник уражує всі зернобобові культури. Морфологічні і біологічні

особливості гриба описано при розгляді борошнистої роси гороху. Основне

джерело інфекції - клейстотеції гриба, які зберігаються на уражених рештках.

Іржа.

Хвороба проявляється на листках, стеблах і бобах у вигляді дрібних,

округлих, іржасто-коричневих уредіній, які порошать при розтріскуванні

епідермісу. Пізніше формуються темні теліопустули. Уражені листки

відмирають, в інфікованих бобах насіння щупле.

Збудником хвороби є однодомний гриб Uromyces fabae (Grev.) de Вагу &

Fuskel (син. U. sojae Syd), який належить до класу Teliomycetes, порядку

Uredinales (раніше: клас Basidiomycetes, порядок Uredinales).

Гриб розвивається за повним циклом, формує всі стадії спороношень.

Спермогоніальна і еціальна стадії формуються на весні. Протягом вегетації

збудник розвивається в уредініостадії. Уредініоспори яйцеподібні,

одноклітинні, світло-коричневі, розміром 15-20 х 12-20 мкм з шипуватою

оболонкою. Теліоспори одноклітинні, округлі, світло-коричневі з

сосочкоподібним виростом на верхівці, діаметром 20-25 мкм.

Протягом вегетації гриб формує 2-3 генерації уредініостадії на рослинах, а

теліостадія - телії з теліоспорами, утворюються наприкінці вегетації.

Основне джерело інфекції - уражені рештки, на яких зберігаються

теліоспори гриба.

Церкоспороз.

Зовнішні ознаки хвороби проявляються на всіх органах. На сім'ядолях

з'являються коричневі плями з брудно-сірим нальотом або наскрізні виразки.

На листках хвороба проявляється у вигляді округлих поодиноких, спочатку

темно-коричневих, пізніше - в центрі світло-сірих з темно-коричневою

облямівкою плям, діаметром 3-6 мкм. З нижнього боку листка в місцях

ураження з'являється темно-сірий наліт. На стеблах формуються видовжені

фіолетово-червонуваті плями з коричневою облямівкою. На стулках бобів

утворюються вдавлені, округлі плями бурого кольору з коричневою

облямівкою без нальоту. На насінні з'являються різної конфігурації

розпливчасті сірувато-коричневі або округлі сірі з коричневою облямівкою

плями.

Збудником хвороби є мітоспоровий гриб Cercospora sojina Нага (син. С.

daizu Miura), належність якого раніше вважалась: клас Deuteromycetes,

порядок Huphomycetales.

Конідієносці зібрані в пучки, прості, бурувато-оливкового забарвлення.

Конідії обернено-булавоподібні або циліндричні, на кінцях звужені, з

однією-двома перегородками, розміром 50-82 х 6-8 мкм.»

Під час вегетації гриб поширюється конідіями. Основне джерело інфекції -

уражені післязбиральні рештки і насіння, в яких патоген зберігається у формі

грибниці. Навесні на грибниці утворюються нові конідії.

Біла гниль.

Перші ознаки хвороби з'являються у фазі цвітіння - початок формування

бобів. Серед нормально вегетуючих рослин трапляються пригнічені

екземпляри, які в'януть і відмирають.

Біля кореневої шийки, на стеблі, а також у місцях розгалужень гілок

з'являються світлі, світло-бурі плями, які у вологу погоду загнивають і

покриваються білим нальотом, який являє собою грибницю збудника

хвороби. Потім в окремих місцях грибниця ущільнюється і формуються

склероції. Спочатку вони жовто-сірі, пізніше темніють і стають чорними.

Склероції утворюються не тільки на поверхні стебла, гілок, бобів, а й

всередині їх. Залежно від місця формування змінюється і форма склероціїв. У

стеблах і гілках вони видовжені, циліндричні, 5-10 мм завдовжки і 2-3 мм

завширшки; в бобах - плоскі, черв'якоподібні, а на поверхні уражених органів

- кулясті, блюдце подібні та іншої форми.

Уражені частини , рослини в суху погоду знебарвлюються, набувають

сірувато-білого відтінку. В місцях уражень стебла, гілки і черешки листків

стають трухлявими, легко надломлюються і засихають. Насіння в бобах

загниває, боби обпадають.

Збудником хвороби є гриб Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) Korf. et Dumont.

Морфологічні і біологічні особливості гриба описані при розгляді білої

гнилі кукурудзи.

Основне джерело інфекції - уражені рештки, на яких зберігається гриб у

формі склероціїв.

Південна склероціальна гниль.

Симптоми хвороби появляються на стеблах у ділянці кореневої шийки, на

полеглих гілках, коренях. У місцях ураження у вологу погоду тканина

загниває і покривається пухким шовкоподібним білим нальотом, на якому

пізніше з'являються своєрідні ниткоподібні тяжі та склероції. Вони округлі,

темно-коричневі, діаметром 0,8-1,7 мм. Частіше вони розміщуються групами.

Уражені рослини в'януть і відмирають.

Збудником хвороби є гриб-поліфаг Athelia rolfsii (Curzi) Tu & Kimb.

(анаморфа: Sclerotium rolfsii Sacc), який належить до царства Fungi, штаму

Basidiomycota, класу Basidiomycetes, порядку Ceratobasidiales (раніше: клас

Basidiomycetes, порядок Aphyllophorales).

Під час вегетації збудник поширюється грибницею, а зберігається у

вигляді склероціїв у грунті протягом кількох років.

Септоріоз, або іржаста плямистість.

Хвороба проявляється на сім'ядолях, листках, стеблах, черешках, бобах і

на насінні. На сім'ядолях формуються наскрізні плями з валикоподібними

напливами по периферії. Сім'ядолі загнивають і обпадають.

На листках з обох боків з'являються кутасті, червонувато-бурі, буруваті,

пізніше майже чорні дрібні плями з сірим центром, діаметром до 1-4 мм, які

часто зливаються між собою. На стеблах - бурувато-сірі плями завдовжки до

3-10 мм. Подібні плями формуються і на бобах. У місцях уражень тканина

вкривається чорними крапками - пікнідами гриба.

Уражені листки жовтіють і обпадають, а боби залишаються

недорозвиненими. Особливо велика шкода від хвороби буває при її

інтенсивному розвитку, за 3-5 тижнів до збирання врожаю.

Збудником хвороби є мітоспоровий гриб Septoria glycines Hemmi,

належність якого раніше вважалась: клас Deuteromycetes, порядок

Sphaeropsidales.

Пікніди втиснуті в уражену тканину, округлі, діаметром 44-100 мкм.

Пікноспори безбарвні, злегка зігнуті, одно-чотириклітинні, розміром 30-55 х

1,4-2 мкм.

Під час вегетації гриб поширюється пікноспорами. Основне джерело

інфекції - уражені рештки, в яких зберігаються пікніди, і уражене насіння, в

якому знаходиться грибниця.

Кутаста плямистість, або бактеріальний опік.

Зовнішні ознаки хвороби проявляються на листках у вигляді дрібних,

майже чорних кутастих плям з жовтою облямівкою; на черешках листків - у

вигляді чорних смуг; на бобах - у вигляді округлих вдавлених плям.

На насінні плями невеликі, вдавлені, з темною облямівкою. На всіх

уражених органах рослин у місцях плям утворюється білувато-сірий ексудат

бактерій. Уражене насіння ослизнюється, при проростанні дає проростки з

бурими плямами на сім'ядолях, які пізніше гинуть.

Збудником хвороби є бактерія Pseudomonas savastanoi pv. glycinea

(Coerper) Gardan et al. (син. P. syringaepv. glycinea (Coer-pcr) Young et al.; P.

glycineum Coerper.)

Це рухомі грамнегативні поліморфні палички, розміром 2,3-1,2 х 0,5-0,4

мкм, із заокругленими кінцями і з кількома полярними джгутиками, мають

капсули, факультативний анаероб.

Основне джерело інфекції - неперегнилі уражені рештки і насіння, в

оболонці якого зберігаються бактерії.

Пустульний бактеріоз, або іржасто-бура плямистість.

Хвороба проявляється на всіх органах рослин, але частіше уражуються

листки. На них утворюються червоно- або зеленувато-коричневі плями.

Уражена тканина здувається і має вигляд пустул (пухлин). Пізніше плями

набувають сірувато-брудного забарвлення, уражена тканина в суху погоду

розтріскується, випадає і в листках утворюються дірки.

На стеблах з'являються поздовжні коричнюваті смуги, уражена тканина

руйнується, стебла надламуються.

На бобах плями округлі, темно-бурі.

Збудником хвороби є бактерія Xantomonas axonopodis pv. glycines (Nokano)

Vauterin et al. (син. X. campestris pv. phaseoli Voung et al; X. phaseoli var.

sonjense (Hedges) Starr et Burkh)

Це рухомі грамнегативні палички, розміром 1,4-2,3 х 0,5-0,9 мкм, з одним-

двома полярними джгутиками, спор не утворюють, аероби.

Основне джерело інфекції - післязбиральні уражені неперегнилі рештки і

насіння.

Бактеріальне в'янення.

Зовнішні ознаки хвороби проявляються у вигляді зморщування та в'янення

листків. Часто на них з'являються плями і смуги, на поперечному розрізі яких

помітне потемніння судин. Уражені рослини недорозвинуті, набувають

карликового вигляду.

Збудником хвороби є бактерія Ralstonia solanacearum (Smith) Yabunchi et

al. (син. Pseudomonas solanacearum Smith)

Це рухомі грамнегативні палички, розміром 1,5-1,1 х 0,6-0,4 мкм, з одним-

трьома полярними джгутиками, спор не утворюють, аероб.

Джерело інфекції - неперегнилі уражені рештки і насіння.

Зморшкувата мозаїка.

Симптоми хвороби на листках: посвітління жилок листків і поява вздовж

них темно-зелених здуттів. Пізніше краї листкових пластинок закручуються

вниз, а їхні верхівки - вгору. Листки зморщуються, стають крихкими, шкіря-

стими. Уражені рослини відстають в рості й розвитку.

Боби уражених рослин часто деформовані, серпоподібні, мають пістряве

забарвлення, насіння в них крапчасте.

Збудником хвороби є вірус Bean wrinkle mosaic virus (BWMV), син. Bean

mosaic virus (BMV). Належить до родини Роtyviride, роду Potyvirus. Його

віріони ниткоподібні, довжиною до 750 нм. Уражує тільки сою.

Передається інокуляцією, багатьма видами попелиць і з насінням.

Основним джерелом інфекції є заражене насіння. Чим більше

пігментованого насіння в посівному матеріалі сої, тим більше отримаємо

інфікованих рослин.

Жовта мозаїка сої.

Характерні симптоми хвороби на листках - це суцільно яскраво-жовті

плями. Хвороба також проявляється у вигляді жовто-зеленої крапчастості або

жовтуватих смуг, які межують з жилками. Деформації пластинок уражених

листків при цьому не спостерігається. Пізніше листки жовтіють, стають

ламкими, крихкими, засихають і відмирають.

Збудником хвороби є вірус жовтої мозаїки квасолі - Bean yellow mosaic

virus (BYMV), який належить до родини Potyviride, роду Potyvirus.

Віріони вірусу ниткоподібні, довжиною до 750 нм. Вірус уражує всі бобові

культури.

У період вегетації рослин вірус передається різними видами попелиць.

Насінням інфекція не передається.

Місцем резервації вірусу є багаторічні бобові трави.

Контрольні запитання

1.Які діагностичні ознаки проявлення фузаріозу, аскохітозу,

пероноспорозу на сої? В які фази розвитку рослин вони проявляються? Які

цикли розвитку збудників цих захворювань?

2.За якими ознаками можна відрізнити білу гниль від південної

склероціальної гнилі на сої? Назвіть основні джерела резервації інфекції.

3.Які зовнішні ознаки проявлення на сої септоріозу, іржі, борошнистої

роси? Назвіть збудників цих захворювань та опишіть цикли їх розвитку.

4.Охарактеризуйте діагностичні ознаки проявлення на сої кутастої

бактеріальної плямистості, пустульного бактеріозу, бактеріального в'янення.

Назвіть основні джерела зберігання інфекції.

5. Які діагностичні ознаки проявлення на сої вірусних хвороб? Які способи

передачі і поширення вірусної інфекції?

3. Хвороби квасолі

Квасоля - цінна продовольча культура. Насіння і зелені боби квасолі

використовують в їжу. Вони багаті білком, вуглеводами, мінеральними

речовинами і вітамінами. Страви із насіння мають високі поживні і смакові

якості.

Цій культурі значної шкоди завдають хвороби, які знижують

продуктивність рослин і якість отриманої продукції. Вони зумовлюють

випадання сходів, погіршують товарні й посівні якості насіння, зменшують

надземну масу рослин. Так, недобір урожаю насіння квасолі в результаті

ураження рослин борошнистою росою досягає 10-15%, антракнозом - 20-

40%, бактеріозами ~ 20-50%. Якість вирощеної продукції повинна

відповідати чинним стандартам ДСТУ 4138-2002; БСТУ EN 12393-1:2003;

DCTY EN 12393-2:2003.

Борошниста роса.

Зовнішні ознаки хвороби на квасолі такі самі, як і на горосі, сої. Збудником

хвороби є гриб Erysiphe tri-folii Grev (син. E. communis Grev. / phaseoli Jacz),

який належить до царства Fungi, штаму Ascomycota, порядку Erysiphales

(раніше: клас Ascomycetes, порядок Erysiphales). Гриб уражує всі зернобобові

культури. Морфологічні і біологічні особливості патогена описано при

розгляді борошнистої роси гороху.

Основне джерело інфекції - уражені рештки, на яких гриб зберігається у

формі клейстотеціїв.

Антракноз.

Рослини уражуються протягом вегетації. Хвороба проявляється на всіх

органах. На сім'ядолях плями дрібні, червонувато-бурі, в центрі світліші,

округлі, а на підсім'ядольному коліні видовжені у вигляді штрихів, які

пізніше зливаються, утворюючи виразки. На листках дорослих рослин

виникають кутасті, бурі або темно-бурі плями. Тканина, уражена в суху

погоду, випадає, внаслідок чого утворюються дірки.

На стеблах і черешках з'являються темні, глибокі смуги або виразки з

червонуватою облямівкою. На бобах плями бурувато-червоні, ямчасті,

вдавлені, часто зливаються. У вологу погоду в місцях виразок з'являються

рожеві подушечки - конідіальне спороношення збудника хвороби. В

уражених бобах насіння зморшкувате, покрите бурувато-темними плямами

або повністю темно-бурими.

Збудником хвороби є гриб Clomerella lindemuthiana Shear (анаморфа:

Colletotrichum lindemuthianum (Sacc. et Magn.) Br. et Cav.), який належить до

царства Fungi, штаму Ascomycota, порядку Phyllachorales (раніше: клас

Ascomycetes, порядок Pleospo-rales). Належність анаморфи гриба раніше

вважалась: клас Deuteromucetes, порядок Melanconiales.

Конідіальне спороношення формується у вигляді ложа. Спороложа

спочатку темно-бурі, потім сірі чи брудно-сірі, розміщені концентричними

колами. Щетинки прямі або злегка зігнуті, з однією-чотирма перегородками,

40-110 х 4-6 мкм, розкидані по ложу або по його периферії. Конідієносці

безбарвні або в нижній частині слабо забарвлені, циліндричні, розміром 20-

55 х 3,5-5,0 мкм. Конідії продовгувато-циліндричні, із закругленими кінцями,

злегка шпилькоподібні або конусоподібні, прямі чи зігнуті, розміром 10,5-23

хЗ,5-6,5 мкм.

Поширюється гриб конідіями. Основне джерело інфекції - уражені рештки

і насіння, в яких зберігається патоген у формі грибниці.

Іржа.

Перші ознаки хвороби виявляються з верхнього боку листкової пластинки

у вигляді буруватих крапок, які являють собою спермогонії з спермаціями

гриба. Через кілька днів у місцях уражень з нижнього боку листкової

пластинки з'являються світло-жовті еції з еціоспорами патогена.

Пізніше ознаки хвороби проявляються на листках, стеблах і бобах у

вигляді бурих порошистих пустул - уредіній, а під кінець вегетації темно-

бурих телій.

Збудником хвороби є однодомний іржастий гриб Uromyces appendiculattts

(Pers.:Pers) Unger (син. Uromyces phaseoli Wint), який належить до штаму

Basidiomycota класу Teliomycetes, порядку Uredinales (раніше: клас

Basidiomycetes, порядок Uredinales).

Еціоспори еліпсоподібні, безбарвні, розміром 20-27 х 16-21 мкм.

Уредініоспори округлі або яйцеподібні, світло-бурі, з шипуватою оболонкою,

розміром 20-28 х 16-24 мкм.

Теліоспори лимоноподібні або еліпсоподібні, покриті темно-бурою

гладенькою оболонкою, на верхівці мають соскоподібний безбарвний виріст,

розміром 24-35 х 18-27 мкм. Первинне зараження рослин викликають

базидіоспори. Вторинне зараження рослин відбувається за рахунок

уредініоспор.

Основне джерело інфекції - уражені рештки, на яких зберігаються

теліоспори гриба. Навесні вони проростають і утворюють базидії з

базидіоспорами, від яких відбувається зараження рослин навесні.

Біла гниль.

Ознаки проявлення хвороби на квасолі такі самі, як і на сої. Збудником

хвороби є гриб Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) Korf. et Dumont. Його

морфологічні і біологічні особливості описані при розгляді білої гнилі

кукурудзи.

Сіра гниль.

Симптоми проявлення хвороби на квасолі такі самі, як і на горосі. Збудник

хвороби є гриб Botryotiana fuckeliana (de Вагу) Whetzel (анаморфа: Botrytis

cinerea (Fr.) Pers), морфологічні й біологічні особливості якого описані при

розгляді сірої гнилі гречки, гороху.

Бактеріальні хвороби.

На квасолі серед великої кількості бактеріальних хвороб найбільш

поширеними і шкодочинними є бура і кутаста плямистості.

Бура бактеріальна плямистість, або бактеріальний опік. Захворювання

проявляється протягом вегетації рослин. Уражуються всі надземні органи.

Найбільш характерні ознаки хвороби на листках. Спочатку на листках

з'являються світло-жовті, хлоротичні, округлі дрібні плями. Згодом плями

розростаються, утворюючи крупні за розмірами, округлі, довгасті або

неправильної форми маслянисті плями, які набувають бурого чи буро-

коричневого забарвлення з жовтою облямівкою. Уражені ділянки листка

можуть зморщуватися, інколи на них утворюються дірки. Поступово листок

жовтіє, відмирає і опадає.

На стеблах появляються червонуваті з коричневим або іржастим відтінком

продовгуваті плями або смуги.

На бобах плями дрібні, розпливчасті, потім тканина набуває мокрого

вигляду, плями збільшуються і стають темно-маслянистими або іржасто-

коричневими. На насінні утворюються жовтуваті, буруваті, іржасто-

коричневі плями різної величини і форми, які ослизнюються у вологій

камері. Якщо насіння уражується ще зеленим, то воно залишається

недорозвинутим, зморшкуватим і щуплим. Часто інфекція в насіння проникає

дифузно через судинну систему і насіннєвий рубчик.

Збудником хвороби є бактерія Xanthomonas axonopodis pv. phaseoli (Smith)

Vauterin et al. (син. X campestris pv. phaseoli Vound et al.). Це рухомі

грамнегативні палички, розміром 0,3-0,6 х 0,5-3,0 мкм, із заокругленими

кінцями, рухливі, з одним полярним джгутиком, розташовується поодиноко

або ланцюжками, спор не утворюють, аероби.

Бактерії поширюються механічним шляхом. Зараження рослин, в

основному, відбувається через продихи рослин. Бактерії легко проникають в

тканини за наявності механічних пошкоджень.

У тканинах рослин бактерії легко поширюються в міжклітинниках

паренхім, по судинній системі, викликаючи деструктивні процеси, мацерацію

клітин і закупорку судин. Остання і призводить до відмирання всієї рослини.

Основне джерело інфекції - неперегнилі уражені рештки і насіння, в

оболонці якого бактерії можуть зберігати життєздатність до 4-5 років.

Кутаста бактеріальна плямистість. Зовнішні ознаки хвороби

виявляються на всіх надземних органах рослин.

На листках квасолі утворюються дрібні кутасті маслянисті темні плями.

Іноді хвороба проявляється у вигляді зональної хлоротичної плямистості.

На стеблах і бобах з'являються темні, мокрі, вдавлені смуги або виразки.

Уражене насіння зморшкувате, жовто-буре з блискучим відтінком.

Збудником хвороби є бактерія Pseudomonas savastanoi pv. phaseolicola

(Burh) Gardan et al. {син. P. syringae pv. phaseolicola (Burh) Voung et al.).

Це рухомі грамнегативні палички, розміром 0,5-1,2 х 1,5-3,0 мкм, із

заокругленими кінцями, розташовуються поодиноко, парами або у вигляді

довгих ланцюжків і ниток, капсул і спор не утворюють.

Основне джерело інфекції - неперегнилі уражені рештки і насіння. В

ураженому насінні бактерії зберігаються до 4-5 років.

Звичайна, або зелена, мозаїка.

Симптоми хвороби варіюють залежно від сорту, часу зараження і

грунтово-кліматичних умов. Хвороба проявляється у вигляді хлорозу листків

або нерівномірного мозаїчного забарвлення листків. На світлому фоні

листкової пластинки біля жилок часто виникають зелені здуття. Краї листків

закручуються донизу, уражені листки скручуються і поникають, їхні черешки

вкорочені.

Уражена рослина відстає у рості й розвитку. Пізніше виявляється

загальний хлороз рослин, на листках з'являються пухирчасті здуття.

Збудник хвороби - вірус Bean common mosaic virus (BCMV), який належить

до родини Potyviride, роду Potyvirus. Вірусні частки мають ниткоподібну

форму, розміром І х 750 нм.

Переносником інфекції є різні види попелиць. Вірус може передаватися

інокуляцією соком. Основне джерело інфекції -заражене насіння.

Жовта мозаїка.

Хвороба проявляється у вигляді загального пригнічення росту й розвитку

рослин. На листках з'являється типова мозаїчність у вигляді чергування

хлоротичних світло-жовтих плям на здоровій пластинці листка. Уражені

листки пізніше поникають або скручуються донизу у місцях прикріплення до

черешка. Уражені рослини тургор не втрачають. Поверхня листків стає

хвилястою, вкривається світло-жовтими плямами. Молоді листки, що

відростають, стають ламкими, крихкими.

Міжвузля на стеблах укорочені, рослини набувають колосоподібної

форми, стають кущистими, на листках з'являється крапчастість, вони також

поступово жовтіють і відмирають.

Збудником хвороби є вірус Bean yellow mosaic virus (BYMV), який

належить до родини Potyviride, роду Potyvirus. Вірусні частки мають

ниткоподібну форму, довжиною до 750 нм.

Вірус передається різними видами попелиць та інокуляцією соком. У

насінні вірус не зберігається.

Основне джерело інфекції - уражені багаторічні бобові трави, у соку яких

зберігається вірус.

Контрольні запитання

1. Які діагностичні ознаки проявлення антракнозу на квасолі? Який цикл

розвитку збудника хвороби?

2. За якими ознаками можна відрізнити білу гниль від сірої гнилі на

квасолі? Назвіть основні джерела резервації інфекції.

3. Які зовнішні ознаки проявлення на квасолі борошнистої роси? Назвіть

збудника захворювання та опишіть цикли його розвитку.

4.Охарактеризуйте діагностичні ознаки проявлення на квасолі

бактеріальних хвороб. Назвіть основні джерела зберігання інфекції.

5.Які діагностичні ознаки проявлення на квасолі вірусних хвороб? Які

способи передачі і місця резервування вірусної інфекції?