листова форма хвороби

стеблова форма хвороби

Піренофороз пшениці (жовто-бура плямистість – tan spot)

розробник Акулов О.Ю., ХНУ ім. Каразіна

ураження зерна

Польові диагностичні ознаки

«tan» – жовтувато-бурий

патотип 1 – nec+ chl+ патотип 2 – nec+ chl- патотип 3 – nec- chl+ патотип 4 – nec- chl-

Піренофороз пшениці (tan spot, DTR)

збудник – гриб Drechslera tritici-repentis (Died.) Shoemaker

статеве спороношення – Pyrenophora tritici-repentis (Died.) Drechsler

Смугаста плямистість ячменю

(Drechsera graminea, = Pyrenophora graminea)

Сітчаста плямистість ячменю

(Drechslera teres, = Pyrenophora teres)

Споріднені хвороби:

Гриб інфікує дуже різноманітні злаки (пшениця, жито, ячмінь, пирій…),

але шкодочинним є лише для пшениці (Triticum aestivum, Triticum turgidum)

Уражуються усі надземні органи рослини: спочатку листя, згодом стебла та колос

Інфекція зберігається в немінералізованих рослинних рештках та в насінні

втрати врожаю 3 - 15%, але інколи до 30 – 40 (50) %

Основне джерело інфекції – немінералізовані рослинні рештки пшениці на поверхні ґрунту

Хвороба поширилася світом починаючи з 1970-х рр. у зв'язку запровадженням технологій безвідвальної оранки «non-inversion tillage» (Mini-Till, No-Till)

Станом на цей час піренофороз –

одна з найбільш поширених та небезпечних хвороб пшениці в світі

У Центральній Європі спалах піренофорозу вперше зареєстрований лише у 2000 р.

Поширення: усі континенти окрім Антарктиди

центр походження пшениці, регіон, де збудник хвороби найбільш різноманітний та шкодочинний

Основний фактор шкодочинності – видоспецифічні токсини, що руйнують хлоропласти у пшениці

уражує лише пшеницю

продукує видоспецифічний токсин Sn Tox A

На ранніх етапах симптоми хвороби ідентичні септоріозу колосу (збудник Stagonospora nodorum, = Septoria nodorum)

ХВОРОБА Латентний

період (доби)

Піренофороз 3-8

Септоріоз листя

(Septoria tritici)

14-42

Септоріоз колосу

(Stagonospora nodorum)

8-16

Спори Pyrenophora tritici-repentis інфікують рослини при температурі (6-) 10-28 (-30) град. С за наявності крапельної вологи

Міцелій проникає через продихи. Час інфікування – 6 – 48 годин

Збудник сітчастого гельмінтоспоріозу також отримав токсин Ptr Tox A

нестатеве спороношення (конідії)

статеве спороношення (аскоспори)

Типи спор Drechslera tritici-repentis

гриб гомоталічний (здатний до самозапліднення)

Конідії

Аскоспори

Конідії утворюються на некротичних

плямах через 2-3 тижні після

зараження за умов високої вологості (пік

– червень-липень). У посушливий період плямі залишаються

стерильними.

Зрілі аскоспори масово утворюються на рослинних рештках з середини квітня

протягом кількох місяців (за умов високої вологості повітря)

1

2

3

ШЛЯХИ ВІДНОВЛЕННЯ ІНФЕКЦІЇ

Життєвий цикл Drechslera tritici-repentis

вивільнення аскоспор вночі

вивільнення конідій вдень

Аскоспори та конідії поширюються на великі відстані потоками повітря (аерогенно)

та інфікують листки рослини через продихи

Видоспецифічні токсини Ptr трех типов: А, В, С

доведений горизонтальний перенос гена SnTox A від Stagonospora nodorum

специфічні токсини – причина високої шкодочинності по відношенню до пшениці

Ptr Tox A (білок) Ptr Tox B (білок) Ptr Tox C (низькомолекулярний)

Руйнується за температури вище 70 град. С

На пшениці описано 8 рас, що різняться комбінацією цих токсинів

США, Канада – раси 1, 2, 3, 4, 5 Північна Африка – раси 1, 2, 5, 6 Кавказ (Азербайджан) – раси 1, 2, 5, 6, 7, 8 Сирія, Туреччина – раси 1, 2, 3, 5, 7, 8 Чехія (2010 р.) – раси 1, 2, 3, 4, 6, 8

Сорти пшениці суттєво різняться за стійкістю до DTR

механізм стійкості пшениці – наявність фермента протеінази К, що розрізає та знешкоджує токсин

Ptr Tox A

Здатність ферменту розрізати токсин різниться у різних сортів (зв'язок з рецептором, поглинання…)

Джерела стійкості до піренофорозу: Stakado, Legron, Senat …

Насіннєва інфекція піренофорозу

Насіннєва інфекція проявляється найпершою ще в фазу проростка

Інфекція зосереджена в перикарпії (навколоплоднику) насінин. Зберігає життєздатність до 3 років

При приростанні зерна міцелій в перикарпії активується і інфікує колеоптиле, а звідти 1-2 справжні листки

Інфекція не є системною і потім поширюється по листках рослини аерогенно (за допомогою спор)

Контроль насіннєвої

інфекції

Динаміка розвитку піренофорозу (у разі якщо інфекція не є насіннєвою)

Латвія

Данія

Динаміка розвитку піренофорозу на окремих листках пшениці

GS 31 (завершення кущення) GS 37-39 (утворення прапорцевого листка) GS 65 (середина цвітіння) GS 73-77 (молочна стиглість)

Фунгіцидні обробки:

фази розвитку пшениці (по Задоксу)

для захисту від піренофорозу рекомендуються 2 (3) фунгіцидні обробки протягом сезону

+ використання ефективних протруйників насіння

***

2007

2011

2015

***

три обробки в фази 33, 39, 69

Обмеження шкодочинності піренофорозу: - Сівозміна - Вирощування стійких сортів - Якісне протруєння насіння - Сприяння прискоренню мінералізації рослинних решток пшениці - Моніторинг розвитку хвороби та вчасне використання фунгіцидів