Тема номеру: Вічна слава героям!

9 травня Україна відзначає велике свято – День Перемоги. Цього дня традиційно зустрічаються фронтовики, покладаються вінки до пам'ятників військової доблесті та гримить святковий салют. Щоправда, так було не завжди. З 1945 до 1965 року, при Йосипі Сталіні та Микиті Хрущові, це був звичайний робочий день. Тепер же у людей є можливість вшанувати пам'ять і пригадати тих, кому ми зобов'язані життям. Тому це свято не тільки радісне, але і сумне, адже практично кожна сім'я постраждала у тій страшній війні. Україна зазнала найбільших втрат серед усіх колишніх радянських республік. Під час німецької окупації на фронтах, за підрахунками історика Мюнхенського Інституту Історії Дітера Поля, загинуло приблизно 5 мільйонів жителів нашої країни. Але активні дії НКВС у цей час додали до цієї цифри декілька сотень тисяч. З 1941 до 1946 населення України скоротилося на 9 мільйонів - з 41 до 32 мільйонів.У ці травневі дні ми з жахом згадуємо ту страшну війну і дякуємо всім, хто зміг, не дивлячись ні на що, захистити нашу землю. Дегтяр Кирило, шеф-редактор

З 5 по 8 травня у нашому закладі проходили заходи присвячені 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни. Було проведено конкурс учнівських проектів «Війна очима дітей» серед учнів 6-11 класів.Учні 9-11 класів презентували проект у вигляді книги спогадів “Війна у спогадах ветеранів…”Учні 8-х класів презентували проект у вигляді виставки у кабінеті історії “Велика Вітчизняна війна у назвах вулиць м. Харкова”.Справив враження міні-музей учнів 6-х класів “Історія одного фото”Учні 7-8 класів створили портфоліо “Пам’ять про Велику Вітчизняну війну у літописі мого міста ”. Дегтяр К., шеф-редактор

 

8 травня було проведено святковий концерт для мешканців мікрорайону та вихованців ДНЗ №240, ДНЗ №268 «1939-1945. Пам’ятаємо! Перемагаємо!» .Гостей свята привітала директор школи Золотоверха Олена Едуардівна.

 

Учні 3-х та 7-А класу підготували літературно-музичну композицію “Ніколи знову”

 

Найкращі учні навчального закладу демонстрували свої таланти.

В кожному класі було проведено уроки-реквієми, години спілкування , усні журнали тощо

 

Учні покладали квіти до братської могили по вул. Луї Пастера.

 

НЕ ПУСКАЛИ МЕНЕ ВОЮВАТИ…Не пускали мене воюватиЯблуневі, вишневі сади,Не хотіла і мати пускати,Але тихо сказала: - Іди!..Подивилась у вічі: - Бо треба…Вже на заході грізно гуло,І, як хмара вечірнього неба,Серед поля лежало село.Причувалися стогони й дзвони,Що віщують навали біди.При дорозі джерельце безсонеСтукотіло, як серце: - Іди!..На шляху шикувались солдати,На травиці – сльоза чи роса…І стояла на вигоні мати,

А  за нею – поля й небеса.

ТРАВНЕВИЙ РАНОКЗнову ранок травневий Білим квітом кружляє.Ніжний килим зеленийРозстеляє до ніг.Вітер шепче вітанняІ приносить зітхання:«Знов поменшало стежокВід воєнних доріг»Хоч рідіють колони – Кличуть друзі далекі,Та порожнім не будеВаше м’ясце в строю

Учнівська творчість

9 травня - особливе свято!Велика Вітчизняна війна почалася в 1939 році, а закінчилася в 1945 році. Загинуло дуже багато людей. Війна - це найжахливіше, що може статися в житті людини. У цьому році 9 травня ми всі будемо відзначати 70 років з дня закінчення війни.9 травня - особливе свято! У цей день весь народ відзначає свято Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Сумно стоять ветерани. Сумно, тому що багато солдатів не повернулося додому. Щороку на свято їх приходить все менше і менше. Вони слухають привітальні промови, приймають вітання, а в пам'яті проносяться ті далекі суворі дні. І кожен згадує щось своє.Дні, місяці, чотири довгих роки солдату дивилася в його очі смерть. Але солдат не відводив погляду. Вона була йому не страшна. Страшніше і болючіше було дивитися на розорені села і міста, на голодуючих і виснажених дітлахів, на змучених і втомлених жінок. Війна постукала в кожен будинок і принесла біду: матері втратили своїх синів, дружини - чоловіків, діти - батьків і матерів. Зараз живемо ми під мирним небом, але завжди будемо пам'ятати, якою ціною здобули люди цей світ.Ми люди 21 століття. І ми повинні берегти ветеранів, тому що їх залишається все менше. Я бажаю всім ветеранам здоров'я, щастя і удачі!

Літвінова С., 5-А

Велика Вітчизняна ВійнаМи знаємо, що Велика Вітчизняна Війна - це найстрашніша війна. Скільки жертв! Скільки спалених міст, селищ і сіл! Взяти, наприклад, історію білоруського села Хатинь, яке було спалено дотла разом з жителями села. На цій війні дітям з міст довелося встати за верстати на заводах, на місця своїх братів і батьків, що пішли на війну. Не доїдаючи і не досипаючи, діти стояли біля верстатів і випускали снаряди для танків, гармат. Сільські хлопчаки та дівчата йшли в ліс і ставали партизанами. Підривали німецькі ешелони з військовою технікою і ризикували життями, перебуваючи в стані ворога, добуваючи цінну інформацію для партизанів. Дуже важко довелося дітям воєнної доби.У мене прадід - ветеран війни. Він воював всю війну і дійшов до Берліна. Воював артилеристом. Правда, він не любить говорити і розповідати про війну. Дуже багато болю і горя він бачив. Дуже багато втратив друзів на фронті. Сам він теж отримав важке поранення. У нього немає половини стегна, але він до цих пір тримає поставу, хоча ходить за допомогою тростини. Я дуже пишаюся своїм прадідом. Бажаю йому довгих років життя. І хочу, щоб довго жили наші ветерани.Лук’янченко В., 6-А

Твори про Велику Вітчизняну війну

Прес-центр:Дегтяр К, 11-АМайсурадзе Анна, 11-АСиротинська Софія, 10-А

Вдячні за співпрацю:Трусовій В.Лукянченко В.Літвіновій С.

НАШІ КООРДИНАТИ:

м. Харків, вул. 12 Квітня,28http://school26.klasna.com