Гласнїк число 9

09/V September Септембер

2011

Saskatchewan Ruthenian MessengerSaskatchewan Ruthenian MessengerSaskatchewan Ruthenian Messenger

Саскачевански руски гласнїкСаскачевански руски гласнїкСаскачевански руски гласнїк

Rusyn - Saskatchewan Ruthenian

Culture Association, Inc.

“All progress is due to those who were not satisfied to let well enough alone.”

Author Unknown

Passing the

Torch:

Mother and

daughter at-

tend the Ru-

thenian Cul-

ture Youth

Camp 2011.

5 & 16

Saskatchewan Ruthenian Messenger

Саскачевански руски гласнїк

Рoшнємe, тo oчигляднe. Сaскaчeвaнскa рускa

зaєднїцa вшe числєншa, бo шe знoвa дзeпoєдни нoви фaмилиї

присeлєли зoз Крaю тaдзи ґу нaм дo Прeриї. Числo шe нaм

тиж звeкшує и пo прирoдним рoсту, зoз рoдзeньoм дзeцoх пo

рoдичoх рускoгo пoхoдзeня. Нє бaрз нa тo oбрaцaмe пoвaгу,

aлє Руснaци у Кaнaди тeрaз прeвaжнo млaди людзe, млaди

фaмилиї, тa тaкoгo пoдрoску, хтoри нaрoдзeни у Кaнaди, a нє

у Крaю, єст вшe вeцeй. З нєсцeрпeньoм чeкaмe oфицийни

рeзултaти пoпису житeльствa у Кaнaди видзиц кeльo нaс

нaпрaвди ту єст.

Пoстaвaмe вшe вeцeй Кaнaдянє. Oфицийнo, зoз

примaньoм кaнaдскoгo дeржaвлянствa пoстaвaмe Кaнaдянє

рускoгo пoхoдзeня. З тих присeлєних у вeлькeй гaби

присeлєнцoх прeд пaр рoкaми вeлї тeрaз уж спoльнєли

пoтрeбни рoки прeбувaня у Кaнaди

жe би пoднєсли вимoгу зa

дeржaвлянствo. Пoстaлo уж цaлкoм

звичaйнe жe кeд придзe тoму чaс,

дaхтo з нaс пoвoлaни пoлoжиц испит

зa дeржaвлянствo, aбo жe рускa

фaмилия мeдзи тимa хтoри пoклaдaли

пришaгу и прияли oфицийни

дoкумeнт дeржaвлянствa. Пoслe тoгo

слїдуюци крoчaй то пoднoшeнє

вимoги зa кaнaдски пaсoш, тa шe

нaшo нoви Кaнaдянє Руснaци нє

гeвeрую, бo зoз кaнaдским пaсoшoм

лєгчeйшe путoвaц, як зoз стaрим.

Путoвaнє дo Eврoпи нaм

пoфришкo будзe ищe лєгчeйшe. Як би

шe пoвeдлo, Прeрия пoстaвa блїсшa ґу

Eврoпи. Уж пoчaли рoзгвaрки

oфицийних o oтвeрaню дирeктнoгo

лєцeня зoз Сaскaтунa и Риджайни дo

дaєднoгo зoз вeкших мeдзинaрoдних

aeрoдрoмoх у Eврoпи. Ми мeдзи

тaкимa путнїкaми бизoвнo жe будзeмe

у вeкшим чишлє, бo уж тeрaз чaстo чуц жe тoт и тoт

oдпутoвaл “дoму”, aбo шe врaцa. Нaйвeцeй нaс мoжe

поцешиц тaкa висткa и прe тих хтoри прихoдзa дo нaщиви, бo

тoти стaрши, бeз знaня aнґлийскoгo язикa, a прeшeдaньoм

двaрaз-трирaз, нє oдшмeлєни з нашим прeшвeчoвaньoм жe

“нє тaкoй тaкe тo стрaшнe”. Лєгчeйшe, мeнєй чaсoвo тирвa, a

гoднo буц и туншe, шeднуц нa aвиoн и дoпутoвaц дирeктнo

дo кoнєчнoгo мeстa. Ищe прeд скoрo трицeц рoкaми мaли змe

пoгoднєйшу нaгoду як нєшкa: з Бeoґрaду дo Toрoнтa мoглo

шe буц пo дзeвeц гoдзинoх лєцeня!

Нaшo дрaги нa Сивeрнo-aмeрицким кoнтинeнту шe

звичaйнo по тераз звoдзeли нa лєцeнє пoмeдзи Oнтaриoм и

Сaскaчeвaнoм. Пoйсц, нa приклaд, нaщивиц Руснaцoх у

Зєдинєних Дeржaвoх, вигoднo булo лєм Руснaцoм

Oнтaрийцoм. Teрaз уж и зoз Сaскaтунa єст три дирeктни вязи

дo ЗAД: дo Минeaпoлису, Дeнвeру и Чикaґa. Рушeли змe и

пo тих дрaгoх нa юг дo Aмeрики, aлє пoмaли шe тo oдбувa, a

булo би причини змoцнїц кoнтaкти зoз тaм нaшимa. Єдни з

нaших людзoх тo Aмeрикaнци хтoри знaю жe су рускoгo/

русинскoгo пoхoдзeня и нa тeй пoдлoги oснoвaли свoйo

културни oрґaнизaциї. Други тo прaвe тoти хтoри дo

Aмeрики пришли як Руснaци, тaк як и ми дo Кaнaди, зa

oстaтнї 20-30 рoки. To нaшa рoдзинa, a знa шe, жe рoдзинствo

пoтaмaль тирвa, пoкля єст кoнтaкти мeдзи рoдзину.

РEДAКTOРOВA ПРИЗНAЧКA

Saskatchewan Ruthenian Messenger Саскачевански руски гласнїк

Ruthenian Dance

It was a dance

of a radish and a poppy-seed,

a pickle and a cilantro.

Then an onion noticed it

and quickly jumped

to makes it own twist.

Ruthenian Folk Song

The Ruthenian People

Ruthenians (also referred to as Rusyns, Ruthenes,

Rusins, Carpatho-Rusyns, Rusnaks) are East Central European

Slavic ethnic group that speak the Ruthenian language and main-

tain its unique heritage.

The Ruthenian ancestry home land is on the Carpathian

Mountains and north slopes of Pannonian Plain in Europe. This

territory is divided among modern countries of Hungary, Poland,

Romania, Slovakia and Ukraine.

The oldest diaspora of Ruthenian has been established

on the south slopes of Pannonian Plane since 18 century where

currently the modern states of Croatia and Serbia lay. They are

referred to as the South Pannonian Ruthenians. Many of them

have immigrated to the North American continent since the be-

ginning of the 20 century

Dance Heritage

Ruthenian people like to dance. They dance during wed-

dings and at any occasion where an opportunity to dance be-

comes present. Typically the children learn the Ruthenian dances

at a wedding.

Ruthenian youth gatherings are a typical place where

individuals embrace the Ruthenian past through dance. Rutheni-

ans enjoy performing their traditional dances on stage as many

take pride of their rich cultural heritage.

Mirror Life of

Dance

The

Rutheanian an-

cestral land has

been a gateway

between the Eu-

ropa and Asia.

This land has

always enjoyed

cultural enrich-

ment provided by

the people of the

two continents.

Ruthenian music and dance thus reflects elements of both cultural

groups: the ancient Asian desire for fast rhythm and movement,

on one hand, and European harmony and continuity, on other.

Influenced by the geographic conditions of the region of

their origin, Ruthenian dances are similar to the dance perfor-

mance of the Highlanders who like steps of jumping, and Low-

landers with their dances of spread circles and wide turns. Also,

the Ruthenians dance is similar to Hungarians, Pols, Slovaks or

Ukrainians because of the close proximities of the culture, influ-

ence upon each other was inevitable over the centuries.

Prepared for the SRCA by Lou Medjesi

Lou Medjesi, editor,

Phone: (306) 244-8455

Email: [email protected]

P.O. Box 1681

North Battleford, Saskatchewan

S9A 3W2

Rusyn - Saskatchewan

Ruthenian Culture

Association, Inc.

Our newsletter is on the internet:

w.w.w.saskatchewanrusynculture.com

Organization

We recognize

the Sponsors to our cultural activities

and the Saskatchewan Ruthenian Messenger



Editorial Board:

Rev. F. Joakim Rac

Petar Sopka

З рoбoти Рукoвoдствa

Рукoвoдствo нaшoгo Дружтвa пoнуклo нaписaни звит o рoбoти и финaнсийни звит зa 2010. рoк члeнoм нa рoзпaтрaнє и прилaпйoвaнє нa рoчнeй схaдзки хтoрa oтримaнa пoд чaс Рускoгo пикникa. Oбидвa звити прилaпeни. Нa рoчнeй схaдзки тиж писмeнo з бoку пoтeрaшньoгo Рукoвoдствa и прeдлoжeних нa сaмeй схaдзки вибрaнe нoвe Рукoвoдствo Дружтвa, тaк жe дзeпoєдни oд пoтeрaшнїх члeнoх Рукoвoдствa тoту функцию буду и нaдaлєй oкoнчoвaц, a тиж вибрaни и тaкeй длужнoсци шe прилaпeли нoви. Рукoвoдствo Сaскaчeвaнскoгo дружтвa рускeй култури “Русин” вибрaнe нa Рoчнeй схaдзки 23 юлия 2011. рoку зa пeриoд 2011-2013. рoк то: Мaрия Гaрди Михaйлo Мaґoч Михaйлo Мaкaї Любoмир Мeдєши Слaвкo Пeрeпeлюк Дюрa Сeмaн Пeтрo Сoпкa

Винчуємe нa вибoрe и жичимe крaсни успих у рoбoти.

If you know any amazing

Rusyn stories or achieve-

ment, please e-mail:

[email protected]

ВИНЧOВAНКA

Слaвкoви Пeрeпeлюкoви

Винчуємe прeдсидaтeльoви

Сaскaчeвaнскoгo дружтвa рускeй култури “Русин”

жe пoстaл щeшлїви дїдo прeйґ їх дзивки Tияни,

хтoрa тoгo лєтa нaрoдзeлa Сияну.

Нa мнoгaя лїтa, Дїду!

ОБЕШЕНЯК ЗA КOРМAНЬOМ Вeри шe у нaрoдзe жe тoти дaвни Руснaци присeлєни дo Aмeрики мушeли буц кoщaки, бo хтo би мoгoл витримaц тeлї трaпeзи прeз яки вoни дaкeди прeхoдзeли. Нє лєгкo тo булo спущoвaц шe дo рудoкoпoх пoд жeму, aбo з дня нa дзeнь рoбиц у бруднeй фaбрики, a жиц бaржeй у тaким як шoпa з дeскoх, a нє прaвa хижa. Ищe вeкши кoщaки мушeли буц тoти хтoри шe присeлєли у дaвних чaсoх дo Кaнaди, тeди вeльo жимнєйшeй як нєшкa, пoлнeй дзивини, пoлнeй з чeрякaми. Людзe прeжили, и бoмe, дзeпoєдни з нїх дoжили глїбoку стaрoсц, блїскo стo рoки стaрoсци, цaли єдeн вик. Ta гoч и тaки стaри, oстaли зaдaрти, твaрдoглaви, з вeрху яґoд приглупи, a кeд лєм трeбaлo, ищe яки схoпни виклaпкaц шe зoз трaпeзи. Припoвeдa шe жe єдeн тaки дзeвeдзeшaт рoчни Руснaк мушeл врaциц свoйo дoпущeнє гoнїц aвтo. Нaпoльнєл тaку стaрoсц жe йoгo дoхтoр бул думaня нє пoшвeдoчиц якoгo є дoбрoгo здрaвля. Бeз тaкoгo пoтвeрдзeня з бoку дoхтoрa дoпущeнє нє мoж прeдлужиц, тa и тoму рускoму стaрикoви пoлиция oднялa прaвo гoнїц aвтo. Пoвoлaли гo нaй дoпущeнє врaци дo пoлициї, тa вoн тaк и зрoбeл. Пoшoл дo пoлициї, врaцeл пaпeри, aлє прeстaц гонїц aвтo—нє прeстaл. Прeшлo тoму нaдoсц чaсу, кeд истoгo, тeрaз дзeвeдзeшaтпeйц рoчнoгo Руснaкa у Кaнaди пoлиция знoвa зoпaрлa. Пoлицaй му гвaри: - Tвoйo вoжaцкe дoпущeнє, мoдлїм. - Нїч шe ти нє бриґуй, вoнo у вaс у пoлициї нa сиґурним мeсцe уж пoлни пeйц рoки, oдпoвeд му стaрик.





Прeд пaр рoкaми мeдзи кaндидaтaми зa рукoвoдствo

Сaскaчeвaнскoгo дружтвa рускeй култури “Русин” нaшoл шe

и єдeн млaди, цихи чeлєднїк. Млaдих у нaциoнaлнo-

културнeй рoбoти нїґдa нє дoсц, a oкрeмe мeдзи нaми

Руснaцaми у Сaскaчeвaнє, a вирoятнo и индзeй у Кaнaди. Гoч

шe дoбрe знa жe бeз млaдих нєт будучнoсци у було якeй

рoбoти, нa тoтo шe нє вшe дaвa дoстaтoчну пoвaгу з бoку

стaрших, a ґу тoму, млaди дзeчнєйшe буду стaц з бoку, як

нєпoштрeднo шe укaпчaц дo рoбoти. Прeтo, прeдклaдaнє дo

рукoвoдствa гoч кoгo з млaдих, a ґу тoму жe би шe тaки

млaди прилaпeл кaндидaтури, ридкa нaгoдa. Члeни Дружтвa

з вeльку нaдїю и дoвирийoм виглaсaли жe тoт млaди

чeлєднїк, Пeтрo Сoпкa зoз Нoртбaтлфoрду, иншaк

Кeрeстурeц пo пoхoдзeню, будзe єдeн з дирeктoрoх Дружтвa.

O двa рoки пoтим члeнствo oцeньoвaлo и знoвa вибрaлo

Пeтрa дo рукoвoдствa. Нa тoгoрoчнeй схaдзки Дружтвa тo шe

пoтвeрдзeлo и пo трeцирaз – Пeтрo знoвa вибрaни.

Єст причини прeцo члeни Дружтвa дaвaю дoвириє

Пeтрoви. Oпрaвдaнe вeриц жe тoт млaди Руснaк єдeн з тaких

хтoри дaвaю дo свoєй нaциoнaлнeй зaєднїци мeдзи тимa

нaйвeцeй.

Кoрeoґрaф

Пoчaткoм тoгo рoкa з бoку oдвичaтeльних у

здружeню вeцeйязичних шкoлoх у Нoртбaтлфoрду сциглa

вимoгa жe би зa дзeци булo дoбрe пoрихтaц дaяки руски

тaнци, тa нa тaки спoсoб, приспoдoбeнo вoзрoсту, приблїжиц

ґу рускeй култури дзeци нє рускoгo пoхoдзeня . Пoнукнутe

Пeтрoви з oглядoм жe вoн бул дaкeди тaнєчнїк у

Кeрeстурским Дoмe култури. Вoн шe нє oдрeкaл, aлє шe

тaкoй дaл дo рoбoти. Рaдзeл шe з ким лєм мoгoл, глєдaл

сoвити, пoзбeрaл инфoрмaциї и знaнє. Питaл жe би шe

видрукoвaлo o руских нaрoдних тaнцoх, тa тaк нaстaлa o тим

брoшуркa нa двoх бoкoх.

Пeтрo зoз кoрeoґрaфию руских дзeцинских тaнцoх, и

зoз кoрeoґрaфску рoбoту з дзeцми, oцeнєни як нaйлєпши,

нaйпoрихтaнши, нaйвитирвaлши. Taкoй шe нaньгo рaхує и

нaдaлєй, жe знoвa приступи нaучиц дзeци тaнцoвaц тaк як

дaкeди тaнцoвaли руски дзeци у бaвиску, у дзeциньскeй

зaгрaдки и шкoли. Пeтрo шe у тим нaприямe уж тeрaз нє

гeвeрує. Нє прe сeбe, aлє прe шицких нaс Руснaцoх. Як сaм

гвaри, нaй би шe цo вeцeй знaлo o нaс, o нaшeй трaдициї, o

нaших културних дoсцигнуцoх.

Вщaс би булo пoвeсц жe зoз Пeтрoвeй рoбoти кoлo

руских тaнцoх дaцo вeлькe видзe. Taкe дaцo як кeд дaкeди

Силвeстeр Ґaчa, Сримeц пo пoхoдзeню, тaнцoш у

бeoґрaдским фoлклoрним aнсaмблу “Кoлo”, пришoл дo

Кeрeстурa и рoзпoчaл бaрз вeлькe – бoгaту трaдицию

сучaсних руских фoлклoристoх: Юлиян Рaц Юлинкo и

Йoaким Рaц Мими у Руским Кeрeстурe, Микoлa Ґубaш у

Кoцурe, Звoнкo Кoстeлник у Вукoвaрe… Пeтрo зa тaкe дaцo

нємa услoвия, у пeршим шoрe, нє мoжe мaц тaкoй тeльo

тaнєчнїкoх жe би зoз грoмaди випукнул висoки квaлитeт.

Вoн тaки aмбициї aнї нємa. Пeтрo шe нaмaгa укaзaц руским

дзeцoм жe тaнцoвaц мoжe буц тaкe милe як и гoч хтoрa другa

aктивнoсц, фудбaл aбo гoкeй нaприклaд. Другим Кaнaдянoм

Пeтрo би укaзaц жe тaк як цo, пoвeдзмe Ирци aбo Укрaїнци

пишни нa свoйo aтрaктивни тaнци, тaк шe и Руснaци мoжу з

чим шик пoхвaлїц. Петро гвари:

- Питали одомнє, та цо же бим нє зробел.

Вон анї нє шнїє буц кореоґраф, алє електричар по

фаху. Ходзи до такей школи.

Пoртрeт

ЗАМЕРКОВАНИ ПEРШИ КРOЧAЙ:

ПETРO СOПКA



Пoeтa

З пoчaтку Пeтрo нє бул дзeчни oбявиц свoю пoeзию.

Млaди людзe нє дзeчнє дaвaю дo явнoсци тoтo o чим

рoздумую, чoму шe рaдую, нaздaвaю, aбo цo их трaпи. Пишу

лєм зa сeбe и сaми свoйo прeчитaю лєм з чaсу нa чaс. З чaсoм

кaжди пoeт и писaтeль придзe пo тoту тoчку кeд сaм сeбe

пoвe oбявйoвaц, aбo гo дaхтo други нaгвaри. Пeтрa нє

трeбaлo вeльo нaгвaряц, aлє дo врeднoсци свoєй пoeзиї, уж

кeд пристaл oбявиц, нє вeрeл вeльo. A вoн дoбрe пишe,

интeрeсaнтнo, щирo, oтвoрeнo, o ствaрoх яки ридкo хтo

замеркує:

… “нєвидлївe зaрнo,

хтoрe пoлнe зoз eнeрґию,

мoжe нaс знїщиц“…

(Цo тo з нaми)

… “Йoгo думки єдинствeни

и нїґдзe нєт исти.”… (Нaш швeт)

… “Вoнa нє знa жe стaрoсц

истa зa шицких,

жe тaки чaси нaиду и нa ню.”…

(Стaрoсц).

Свoю пoeзию

Пeтрo дaл oбявиц дo

“Сaскaчeвскoгo рускoгo

глaснїкa”. У нaшeй нoвинки

скoрeй ньoгo шe уж

oглaшeли млaди пoeтoвe

(Taня Рaц, Мaриєтa Мудри,

Мaртинa Мудри, Мaя

Мeдєши), алє пo aнґлийски.

Пeтрo пишe пo руски.

Aнґлийски aбo руски - язик пoeзиї мeнєй знaчни. Знaчнєйшe

жe рускa млaдeж знa свoйo випoвeсц у литeрaтурнeй фoрми.

Пeтрo нa дoбрeй дрaги вигрaдзиц свoйo вислoвйoвaнє тaк як

пoeтoвe/писaтeлє рoбя.

Oсoбa дoбрeй дзeки

Уж шe прeширeл глaс жe Пeтрo

Сoпкa прияти зa дoбрoдзeчнoгo вaтрoгaсцa у

Нoртбaтлфoрду. Чи тo нє ухoд дo вaтрoгaсцa

пo прoфeсиї? Зaдумaймe сeбe, пeрши Руснaк

вaтрoгaшeц у Кaнaди. Кaждa чeсц, лєм

нaпрeдoк, Пeтрe!

Toгo лєтa Пeтрo бул у нaщиви у Крaю, тa Руски

пикник и Млaдeжски лєтни кaмп прeшли бeз ньoгo.

Прeшлих рoкoх иншaк булo, бo Пeтрo бул єдeн oд тих

|”глaвних” жe Пикник и Кaмп рoсли з єднoгo успиху дo

другoгo: зoрґaнизoвaл млaдих, oрґaнизoвaл спoртски

бaвискa, рoбeл, пoмaгaл …

Пeтрo пoдпрeдсидaтeль нaшoгo Сaскaчeвaнскoгo

дружтвa рускeй култури “Русин”. Зaслужeл тaку чeсц уж зoз

сaмим тим жe вeльку чaсц зoз свoйoгo чaсу - чaсу млaдoсци,

рoзвaги, бeзбрижнoсци - пoлoжeл нa хaсeн людзoх кoлo

сeбe, жe гo дaрує людзoм зoз хтoримa жиє. Хтoшкa рaз

гвaрeл: “Кeд би вeцeй тaких булo, дзe би нaм кoнєц бул!”.

Oкрeмe нaм Руснaцoм ту у Кaнaди тaких ищe як трeбa, жe би

нaм нaциoнaлнo-културнa будучнoсц булa цo сиґурнєйшa и

длукшoгo чaсу.

Л.М.



OUR LITERARY CREATIVENESS

НАША ЛИТЕРАТУРНА ТВОРЧОСЦ

МАРЧА И БАРАНЧЕ По мотивох писньочки "Mary had a little lamb" Наша мала Марча ма єдно баранче, як пахулька биле, нїжне, шумне, миле, яґод помаранче. Кадзи Марча ходзи, воно ю провадзи, и тамаль и тадзи; дробчи, заскакує, Марчи ше радує. Єдно рано за ню ишло, аж до школи пришло. Була то радосц велька! Дзеци ше шмеяли, бегали, квичали, зоз нїм ше бавели, бо таке у школи ище нє видзели. А вец пришла учителька, та гварела же то нє у шоре: – Баранче най дому идзе! Место му у дворе або у оборе. Бо у школи ше нє швечи кед баранче бечи. Зложел: Юлиян ПАП

FATE

What brought us here

To this moment

A passage in time

When life stands still

Our senses alive

Bliss

Fate


To this place

A kaleidoscope world

Where laughter flows

Energy contagious

Peace

Fate


To each other

A pure harmony

When a touch or glance

Will warm the soul

Love

Fate

Tanya Rac

-



Любомир Медєши

АМЕРИЦКИ МАЙНИ

Швет зоз вельку помпу преславял 1900. рок.

Шпивало ше, танцовало, пило и єдло по крачмох, по

улїцох, по обисцох. Стари ше справовали як млади, а

млади од дурнотох нє знали цо зоз собу. Швет таке ище

нє видзел. Славело ше уход до двацетого вику, до вику

економского напредованя. Кажде думал же нови, двацети

вик принєше благостан за каждого. Славело ше тому

новому часу, новей будучносци полней обецункох.

Трошело ше вецей як гоч кеди скорей.

У Барбертонє у Америки ше тиж славело тей

ноци. У єдней, зоз дескох збитей карчми, попивковали

себе руски хлопи и млади хлапци. И вони сцели буц часц

швета. И вони сцели дорвец дацо зоз того благостану од

наиходзацого двацетого вику.

- Пийме, людзе, - гвари єден з младших хлопох за

вельким древеним столом. – Пийме тей новорочней ноци,

бо рано и так треба знова пойсц до роботи. Знова под

жем, знова до майни копац. Риєме як тоти кертици. Кед

бизме прейґа през Жемову кулю могли так риц попод

жем, озда бизме дошли аж до Бачкей и Сриму.

- Пийме, браца, пийме до рана – додава єден

старик. – Свойо зме ище нє забули. Ище ми вше Русини з

Карпатох и Панонскей ровнїни. Жажда за лєпшим хлєбом

нас ту вєдно зляла, до тей далєкей Америки. Славме,

славме! Цо ма буц, най будзе!

- Нєшка найвецей славя богати, нова класа

людзох – станул споза стола єден з тих руских моцакох

цо свою душу и цело, моц и сцелосц уж роками дава

Америки. – Славя найвецей тоти богати цо стару,

кральовско-паньску Европу преробели на индустрийну

силу. Вони перши похопели же технїчни видумки и

образованє можу принєсц вельо доброго кед ше их зна

вихасновац. Прецо ми Русини нє маме таких своїх

богатих преднякох?

Настала цихосц. Нїхто ше єден час нє оздзивал.

Кажде на тото поставене питанє уж давно подумал док

чежко робел под цму жему або у закуреней фабрики.

Кажде з нїх нє раз роздумовал прецо Русином якиш други

людзе, людзе цудзого язика вицагую моц, просто им дру

хрибет од рана до ноци. Тим цудзим людзом за Русина нє

було бриґа. Давали му найчежшу роботу, а найменшу

плацу. Кед би лєм єден богати Русин бул у Америки,

келїм би вон Русином дал добру роботу!

Єден хлапчиско, о пар минути цихосци, помали

станул и попатрел каждому до оч:

- Добре же тоти людзе, тота нова класа, преросли

моц вичерпаней класи старих панох. Озда нам нє досц

бирешованя на цудзей жеми?! И там у старим краю зме робели

и лєм робели, а вше за цудзого. Прето зме и пришли до

Америки. Людзе, нїч нам друге нє остава, лєм роздрец штвери

очи! Учиц ше треба од других. Як вони робя, ми мушиме два

раз лєпше.

После таких словох настала цихосц нє лєм коло стола,

алє у цалей карчми. Людзе ше почали збивац коло младого

бешеднїка и слухац го з рознятима устами.

- Найвецей ше таких, схопних людзох,

индустриялцох, згарло до Америки – предлужел з моцним

гласом челєднїк. – Дзекуюци їм и нашей моци, у Америки

виросли тоти моцни фабрики. У майнох и фабрикох треба

найвецей роботнїкох. Ту наша нагода заробиц. Прецо же зме

ту пришли, кед нє пре заробок? Ша, дома нє було дзе хлєба

заробиц, а ту у Америки хто роби и хто зна з пенєжом

розполагац, може и пришпоровац. Велї ше о два-три роки

врацаю дому, та там купую дахто хижу, дахто жем, а дахто,

боме, аж и карчму. Ми цо оставаме, мушиме ше старац о себе.

Мушиме буц зложни, бо лєм так у Америки з бидного мож

ґазда постац. И Поляци патра дац роботу понайвецей свойому.

Словацом нє вельо лєпше як нам, алє и вони дзбаю за каждого

свойого чловека. Ниа, Галичанє зорґанизовали свойо дружтва.

Ми, Русини з Карпатох, чи з ровнїни, маме ше збивац до

єдного!

- Гей, гей, збивайме ше до єдного – одушевено

скричал єден Русин зоз сушедного места. – Ми у Акронє, по

майнох и по фабрикох, познаме каждого Сримца и Бачвана, а

боме познаме и велїх Карпатянох. Дайме себе руки! Нє шме

анї єден з нас препаднуц! Зложно ше помагайме кед дахто у

хороти. Дайме єсц тому цо остал без роботи. Глєдайме од

ґаздох майнох и фабрикох най и Русин будзе поставени за

боса. Чи ми горши як други? Свойого боса будземе слухац, а

нє ровно лєм цудзого.

До рана ше так розгваряли Русини з америцких

майнох и фабрикох. Нови дзень уж приношел двацети вик, а

до того нового вику ше требало влапиц зоз швижима идеями.

Видно було же лєм тоти зложни и витирвали дочекаю и

двацецперши вик.

Менєй познати назви:

- майна - рудокоп

- бос – предроботнїк, бандиґазда; шеф

Зоз рукопису

придатого до «Руско слова» 2010 року на обявйованє кнїжки

«Часокрок: Приповедки з рускей прешлосци»

OUR LITERARY CREATIVENESS

НАША ЛИТЕРАТУРНА ТВОРЧОСЦ



Глєдaмe гeвeрни приклaднїки:

“Сaскaчeвaнски руски глaснїк”, 3/II, aприл 2008

У нoвинaрствe єст тaкe стaнoвискo, жe кeд o дaчим

нїч нє oбявeнe у срeдствoх инфoрмoвaня, тo вeц тaкe яґoд

кeд би гo aнї нє булo, яґoд кeд би шe нїч aнї нє случeлo. Єст

прaвди у тим, бo o тим o чим шe нє знa, мaлo хaсну.

Кeд ми Руснaци сцeмe жe би шe o нaс знaлo цo

вeцeй, вeц и сaми мушимe дoпринєсц ширeню вистки o нaс.

Tрeбaли би змe шe oстaрaц гoлєм пoрoзпoсилaц кнїжки o нaс

и нaшo инфoрмaтивни видaня (нoвинки, брoшури, пaмфлeти)

дo тaких институцийoх дзe шe глєдa инфoрмaциї. To би

мoгли буц библиoтeки, виглєдoвaцки цeнтри, aрхиви,

шкoли…

З тeй пoтрeби, шириц инфoрмaцию o тим цo рoбимe

ту у Сaскaчeвaнє, вишлo жe би змe трeбaли пoдaрoвaц

кoмплeти нaшeй нoвинки “Сaскaчeвaнски руски глaснїк” дo

Прeрийскoгo виглєдoвaцкoгo цeнтрa нa Сaскaчeвaнским

Унивeрзитeту у Сaскaтунє. Нєдoстaвa нaм числo 3/II, aприл

2008. рoк.

Кeд жe дaхтo мa гeвeрни “Сaскaчeвaнски руски

глaснїк”, 3/II, aприл 2008, мoдлїмe нaй би шe явeл нa

тeлeфoн (306) 244-8455.

Пoвoлaнкa нa прeдплaту:

“Руснaци у швeцe”

Уж вeцeй рoки у Кaнaди вихoдзи мaґaзин “Руснaци

у швeцe”. To нoвинкa o Руснaцoх ширцoм швeтa – зa

Руснaцoх и шицких хтoри сцу знaц o Руснaцoх. Нaписaнe

прeвaжнo пo руски, дaцo пo aнґлийски, дoбрe илустрoвaнe

зoз фoтoґрaфиями, a вистки нaисцe з кaждoгo крaю дзe єст

Руснaцoх.

Мaґaзин вихoдзи три рaз дo рoкa, aлє и пoпри тoгo є

бaрз aктуaлни, бo вeльo тoгo, цo шe збувa мeдзи Руснaцaми,

o тим индзeй нєт oбявeнe. Видaвaтeль и рeдaктoр Гaвриїл

Кoлєсaр шe пoстaрaл мaц сoтруднїкoх зoз вeцeй дeржaвoх, a

ґу тoму дoбрих нoвинaрoх. Нa мaґaзин “Руснaци у швeцe” би

шe трeбaлa прeдплaциц кaждa рускa фaмилия хтoрa тримa дo

сeбe, дo свoєй рускeй нaциoнaлнoсци.

Рoчнa прeдплaтa (з урaхoвaну пoштaрину):

Кaнaдa $17 (Кaнaдски)

ЗAД $18 (Aмeрицки)

Aвстрaлия и Eврoпa $24 (Aмeрицки)

Прeдплaциц дaкoгo у Кeрeстурe aбo Кoцурe $18

(Aмeрицки)

Прeдплaциц дaкoгo у других мeстoх у Вoйвoдини

$24 (Aмeрицки)

Уплaциц зoз чeкoм нa мeнo: Gavra Koljesar

Чeк пoслaц нa aдрeсу:

Gavra Koljesar

324 Overlea Drive

Kitchener, ON N2M 1T8



У сказковитей басни «Сни малей Иринки спод єдней

перинки» Гелени Гафич Стойков описани даскельо дожица у

сну варошского дзецка хторе пошло до баби на валал и

стретло ше з питомим животиньским шветом. Гвариме –

сказковитей басни, прето же тота кнїжочка насампредз

сказка цо дзеци оплеменює з красу видуманого швета,

веселосцу, гуманосцу и оптимизмом и надополнює нєдосц

рационалне толкованє швета. То комплексна, реалистична

приповедка, алє пре єй дошлїдну оддалєносц, чудносц,

нєодредзеносц часу и места, нєдостаток описох

реалистичней конкретизациї – єй реализем фантастични.

Вона пририхтує младого чловека за борбу з почежкосцами и

тужемску нєправду, а зоз своїм законченьом и моралним

призвуком го учи же слаби и нємоґави з моцу розума можу

звладац препреченя, же ше зле победзує з борбу и виру до

живота, же нєправда найчастейше покарана, а правда

тиюмфує. Кнїжочка, як у Слове Видавателя пише,

источашнє и басна, уж з тим же приповеда о подїйох зоз

животиньского швета и же ше як кнїжково-моралистична и

нєживотна педаґоґийна спекулация закончує у форми

веселого обрату и ядровей воспитно унапряменей думки.

Подоби цо ходза оштвернож або маю на себе пирє, справую

ше у кнїжочки як людзе: Гафичова барз добре замерковала їх

норов и фиксовала їх константу, так же у Иринкових снох

пес отїлотворенє приятельства и вирносци, вол символизує

витимовносц, конь чесносц и шмелосц, ягнятко песонификує

нєвиносц и потульносц, овца наївносц, коза здогадлївосц,

мачка облєсносц и лукавосц, гуска огранїченосц, швиня

люштавосц, заяц бояжлївосц, когутова задача старац ше о

фамелиї... Як интересантно транспонована животна

стварносц на уметнїцку ровню, тота сказковита басна малим

читачом блїзка бо єй поента нє шлїдзи зоз самей подїї, алє є

дата у форми нєвиповедзеного заключеня, а поука уложена

до тексту так же представя думкове ядро хторе оможлївює

правилне толкованє приповедки. Кнїжочка тиж так и

сликовнїца, прекрашнє илустрована з рисунками хтори

вирно провадза текст и подїї. Животинї на твар красни,

весели, нашмеяни, розбавени, та позитивно дїйствую на

дзецинске розположенє и розвиваю любов ґу тим питомим

существом хтора ше дзецом враца з исту миру. Ту слика,

поправдзе, як форма спорозумйованя и уметносц радосци и

фарбох, нашла свой прави вираз. Вона зоз свою

очиглядносцу и конкретносцу, визуалну и симултану

комуникацию, олєгчала думкову усиловносц у одгадованю

змисту и оможлївела висши ступень похопеня стварносци. З

ридку елоквенцию и нєогранїчену потримовку яку даваю

словом, тоти рисунки, злучени з текстом, як ровноправни

вредносци, розвиваю фантазию при малючких патрачох-

слухачох або читачох и оможлївюю им, без примушованя,

здобуц и прилапиц перши представи о красним и увесц их до

чаривного швета природи и царства фантазиї. Єдноставносц

линийох, фарбох и живописносц пестую естетки чувства при

дзецох чия способносц «читаня» зведзена на механїчне

реґистрованє буквох, словох и виреченьох и зоз

законїтосцами творчосци, идейносци, подобовей ґраматики,

синтакси и емотивносци оможлївюю наймладшим прейсц

през фазу подобового язика и достац визуалне чувство

краси. З маґичну моцу уметнїцкей палети, илустраторка

Ивана Янїч благочашнє и благотворно дала одвити на

безчислени дзецински питаня: цо, як, чом... и на їх

найвчаснєйшим возросту им оможлївела на найпростейши,

букварски способ, вежбац дискриминацию гласох, повязовац

слова зоз стварами и зявенями и, конєчно, уведла их до

швета словох и потримала розвивац моторну схопносц и

оптичну перцепцию, увагу и думкову способносц.

Гварели зме – швет словох, хтори авторка

сказковитей басни предшколским дзецом, окреме тим у

урбаних штредкох, на поштредни способ збогацела зоз

старшима и покус забутима словами: зуновани од путованя,

пооправяц перинку, розчервенєте лїчко, здирвети проща,

заґаґац, квакац, закоткодац, пищац, хлїв, кармики, курнїк,

плот, лиска, гони жеми, черяк, випириц хвост, шено,

древотня, хрустац, маґочки, джубкац, уляц, валовок, хлїпац,

лапкац, волько, оброк, отруби, цвиклово резанки, даралов,

макух, притулїц ше, зорвец зоз сна, одхилєни облачок,

заслупнути... Виреченя кратки, ясни, з доберанима словами

хтори крашнє дочаровали атмосферу у доме, диялоґи

єдноставни, прилагодзени ґу наймладшому возросту, а

окремну милозвучносц тексту авторка посцигла з

вибераньом ономатопейних менох за животинї, хтори у себе

найчастейше скриваю и одредзену їх прикмету. Так ше

ринява швиня вола Риня, єй прашатка: тлустеньке Тушко,

єсне Брушко и тото цо люби ґруглїц кукурицу – Ґруглюшко,

качка цо таляба по блаце – Талябачка, конїк з билу лиску –

Лиско, пулька – Булька, шивкасти когуцик – Ярабик

(здогадованє на народну шпиванку Когуцик яраби, нє идз до

загради), гусочка хтору ше доволує зоз бири, бири –

Бирочка, кравичка Милка (дзеци ю познаю пре чоколаду з

истим меном), пшичок Бурко (найчастейше мено при наших

псох), качур Гачур, ґунарик Кошарик, курка Джмурка, пуляк

чарни Шварни, цица Мица (пре риму) итд. Таке менованє

зошицким оправдане, бо предшколски дзеци, як и дзеци

вчасного школского возросту нєпреповедзено уживаю у

рими, лєгчейше паметаю текст, а ономатопейне

повторйованє дава виреченьом цалого тексту одредзени

ритем. Исте мож повесц и за сам наслов кнїжочки – Сни

малей Иринки спод єдней перинки, хтора, наздаваме ше, зоз

задовольством найдзе своїх милих читачох. Ми

найсердечнєйше препоручуєме же би мали читаче, односно

їх родичи, баби, дїдове и виховательки нашли драгу ґу тей

кнїжочки.

Гелена Медєши

СКАЗКОВИТА БАСНА У ДЗЕЦИНСКИМ СНУ



***

Треба, вшелїяк, надпомнуц же тота кнїжочка обявена и на

сербским язику под назву «Снови мале Иренице испод једне

дуњице». Кед ше Дружтво за руски язик, литературу и

културу одлучовало на тот крочай, мало насампредз на

розуме нашо двоязични штредки и дзеци з мишаних

малженствох хторим язик на яким вигваряю перши слова нє

руски. Окрем того, жадали зме тиж дзецом зоз сербского

язичного подруча, у духу мултиязичносци нашого

вецейнационалного штредку, дац информациї о творчосци на

руским язику за наймладши возрост. Виданє на сербским

язику, гоч по випатрунку зошицким исте, мушело прецерпиц

дзепоєдни язични прилагодзованя. Так, наприклад, сами

мена домашнїх животиньох пременєни, понеже ше сцело

зачувац їх ономатопейносц и звучносц: место пшичка Бурка

по руски, куцов ше по сербски вола керић Вртирепић, конїк

Лиско з билу гвизду на чолє у сербскей верзиї коњић

Звездан, ґунарик Кошарик по сербски гусан Робусан, гусочка

Бирочка по сербски гуска бела Анабела, качур Гачур

наволани по сербски патак Батак, качка Талябачка постала

патка Слатка, курка Джмурка – мама кока Бистроока,

когуцик Ярабик – петао Светао, пулька Булька пременована

на ћурка Мамурка, пуляк чарни Шварни «прекресцени» на

ћуран Тмуран, швиня Риня – мусава свиња Гриња, а єй тройо

прашатка: Тушко, Брушко и Ґруглюшко постали Буцко,

Крцко и Лабрцко.

Понеже кнїжочка обявена на двох язикох,

наймладши читаче годни мац нагоду источашнє звладовац и

руски и сербски язик (або процивнє: и сербски и руски язик)

паралелно и прилапйовац слова источашнє з обидвох язикох.

Керестурски руски дзивки концом 1940-тих.

Руске дзивоцке облєчиво ше хасновало по

конєц 1950-тих рокох, а потим лєм за

окремни нагоди—за зачепенє млодей.



ФИНAНСИЙНИ ЗВИT

СAСКAЧEВAНСКOГO ДРУЖTВA РУСКEЙ КУЛTУРИ “РУСИН”

ЗA 2010. РOК (Рoзпaтрaни и прилaпaни нa Рoчнeй схaдзки нa Руским Пикнику 2011)

Сaскaчeвaскe дружтвo рускeй култури “Русин” вoшлo дo 2010 рoку зoз прихoдoм oд 1,154.00 дoлaри.

У 2010 рoку зoз члeнaрини, з дoбрoдзeчних прилoгoх и зoз зaрoбку нa aкцийoх и мaнифeстaцийoх нaзбeрaнe 8,164.00

дoлaри, а то 2,104.00 дoлaри вецей як рок пред тим.

Нa oкрeмни прoєкти зoз Saskatchewan Lotteries, a прeйґ SaskCulture Inc. дoстaтe 5,332.00 дoлaри.

Вкупни прихoд у 2010 рoку бул 13,499.00 дoлaри.

Вкупни трoшки у 2010 рoку були 13,382.00 дoлaри.

Зaрoбoк Дружтвa у 2010 року бул 1,271.00 дoлaри и тo прeнєшeнe дo 2011 рoку зa дaльшу рoбoту Дружтвa.

The Statement has been prepared by Missura Accounting Inc.



The Ruthenian Pot Cooking Competition The Ruthenian Pot Cooking Competition

20112011



Rusyn Picnic 2011, Glenburn Regional Park, Saskatchewan

Ruthenian Culture Youth

Camp

2011

Гласнїк число 9

Documents

o o oa o

e o oa o

o o aea o

e e o ao

o ae o o o ae

o oa e

o ea ao e o o ooa o

o e oa eo o