СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИhistory.karazin.ua › themes ›...

1

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна

Кафедра історіографії, джерелознавства

та археології_

„ЗАТВЕРДЖУЮ”

Перший проректор

__________________________

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ (шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки історія 6.020302________________________________ (шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності _______________ історія ______________________________________ (шифр і назва спеціальності(тей))

спеціалізації __________________________________________________ (назва спеціалізації)

факультет історичний____________________________________ (назва факультету)

Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

Харків 2010

2

Спеціальні історичні дисципліни. Робоча програма навчальної дисципліни

для студентів (назва навчальної дисципліни)

за напрямом підготовки історія___, спеціальністю __архівознавство__

” ____ ” _ІІ______ , 2010 - ________ с.

Розробники Посохов Сергій Іванович. Докт. істор. наук, професор.

Іващенко Вікторія Юріївна. Канд. істор. наук, доцент____

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри історіографії,

джерелознавства та археології_

Протокол № _______ від ” ______”_____ІІ_____ 2010 р.

Завідувач кафедри історіографії, джерелознавства та археології_

______ (Посохов С. І.)___ (підпис) (прізвище та ініціали)

” ______” _____ІІ_______ 2010 р.

Схвалено методичною комісією

історичного факультету__________________________

Протокол № _______від ” _____” _______ІІ______ 2010 р.

”______” _____ІІ_______ 2010 р. Голова _______________ (Тумаков О. І.) (підпис) (прізвище та ініціали)

3

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування

показників

Галузь знань, напрям

підготовки, освітньо-

кваліфікаційний рівень

Характеристика

навчальної дисципліни

денна форма навчання

Кількість кредитів - 2,5

Галузь знань (шифр і назва)

Нормативна Напрям підготовки

історія (шифр і назва)

Модулів - 3

Спеціальність

(професійне спрямування):

архівознавство

Рік підготовки:

Індивідуальне науково-

дослідне завдання -

курсова робота (назва)

2-й

Семестр

Загальна кількість годин -

81

4-й

Тижневих годин для денної

форми навчання:

аудиторних -

2

самостійної роботи

студента-

-

Освітньо-кваліфікаційний

рівень:

„бакалавр”

Л е к ц і ї

50 год.

Практичні , семінарські

12 год.

Самостійна роботи

19 год.

ІНДЗ: год.

Вид контролю: і с п и т

4

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Курс "Спеціальні історичні дисципліни" є загальним нормативним

курсом для студентів історичного факультету.

Ці дисципліни традиційно називали допоміжними, оскільки вони

надають історику технічний арсенал засобів роботи з історичними

джерелами. Втім, на сьогодні у багатьох з них чітко визначені власні об’єкт,

предмет та методи дослідження, категоріальний апарат. Це дає змогу відійти

від "допоміжного" статусу цих дисциплін і свідчить на користь того, що вони

набули статусу самостійних дисциплін. У зв’язку з цим ці дисципліни

сьогодні все частіше іменують "спеціальними".

Для всебічного обговорення та набуття практичних навичок аналізу

історичних джерел під час лекцій та семінарських (практичних) занять

винесено теми, які стосуються кількох традиційних спеціальних історичних

дисциплін: історична хронологія, нумізматика, палеографія, археологія,

історична ономастика, генеалогія, геральдика, сфрагістика.

Такі знання та навички в галузі спеціальних історичних дисциплін

дозволяють історику-професіоналу відповідним чином залучати та

використовувати в дослідженнях історичні джерела, вдумливо ставитись до

кожного історичного факту та твердження.

Метою курсу є формування професійних основ історика, який володіє

сучасними методами джерелознавчого аналізу.

Знання

Під час навчання студенти засвоюють основи джерелознавства (теорія,

історія та методи), набувають знань щодо особливостей різноманітних типів

та видів джерел, предмету та завдань окремих спеціальних дисциплін.

Навички

Під час лекцій та семінарських (практичних) занять студенти повинні

оволодіти навичками роботи з історичними джерелами, визначаючи ступінь

автентичності та вірогідності джерела, здійснюючи його всебічне вивчення

(як зовнішніх ознак, так і змісту) з метою одержання достовірної інформації

про історичні події та явища.

Уміння

Вивчення курсу дозволяє сформувати уміння застосовувати принцип

історизму до джерел, робити аргументовані висновки, користуватися

довідковою та науковою літературою тощо.

5

3. Програма навчальної дисципліни

М О Д У Л Ь 1

ТЕМА 1. Об’єкт, предмет і завдання спеціальних історичних дисциплін.

Об’єкт та предмет наукового пізнання спеціальних історичних дисциплін.

Класифікація спеціальних історичних дисциплін.

Соціальні та практичні завдання спеціальних історичних дисциплін.

ТЕМА 1. Теорія та методика джерелознавчих досліджень

Специфіка історичного пізнання.

Історичний факт та історичне джерело.

Проблеми підвищення інформативної віддачі історичних джерел.

Репрезентативність джерельної бази.

Критерії класифікації історичних джерел.

Характеристика видів писемних джерел.

"Зовнішня" та "внутрішня" критика історичних джерел.

Проблеми встановлення місця та часу виникнення історичного джерела.

Встановлення авторства писемного джерела.

6

М О Д У Л Ь 2

ТЕМА 3. Предмет і завдання історичної хронології.

Предмет і завдання історичної хронології

Астрономічні основи літочислення, одиниці виміру часу.

Виникнення та розвиток засобів вимірювання часу.

Типи календарів та принципи їх побудови. Ери.

Календарі народів давнього Сходу.

Юліанський та григоріанський календарі.

Історія календаря в Україні і Росії з найдавніших часів до сьогодення.

Правила переводу дат з юліанського на григоріанський календар.

Індикти. Визначення індикту року.

Визначення дня тижня за юліанським та григоріанським календарями.

Датування подій на підставі повідомлень джерел про астрономічні явища.

Переклад дат з мусульманського календаря та календаря доби Великої

Французької революції на сучасне літочислення.

ТЕМА 4. Предмет і завдання нумізматики

Предмет нумізматики та її завдання

Нумізматична термінологія

Історія нумізматики

Виникнення грошей, види грошей, їх роль у суспільстві.

Технологія виготовлення монет

Монета як джерело історичної інформації.

Методика роботи з нумізматичним матеріалом.

Історія грошового обігу на території Східної Європи

ТЕМА 5. Предмет та завдання палеографії.

Предмет та завдання палеографії

Історія палеографії

Зародження писемності у східних слов’ян.

Особливості зовнішніх ознак пам’яток писемності періоду Київської Русі.

Пам’ятки української та російської писемності XV-XVII ст.ст.

Характерні зовнішні ознаки пам’яток писемності XVIII ст.

Основні тенденції еволюції знарядь письма та матеріалу для письма.

Зміни у графіці та способах запису.

Основні принципи прочитання та опису рукописів.

ТЕМА 6. Предмет і завдання археографії

7

Предмет та задачі археографії.

Виявлення, атрибуція та каталогізація пам’яток писемності.

Принципи публікації історичних документів.

Типи та види археографічних праць.

ТЕМА 7. Предмет і завдання історичної ономастики

Предмет і завдання історичної ономастики

Принципи топоніміки.

Антропоніми – носії декількох функцій.

Завдання етноніміки.

Дескриптивний метод.

Етимологічний метод.

Стратиграфічний та ареальний методи.

Семіотичний (формантний) метод.

ТЕМА 8. Предмет і завдання генеалогії.

Історія генеалогічних досліджень у Східній Європі.

Методика генеалогічних досліджень.

ТЕМА 9. Предмет і завдання геральдики та сфрагістики.

Предмет і завдання геральдики та сфрагістики

Основні принципи та правила герботворення.

Родові та міські герби Східної Європи як історичне джерело.

Призначення та характеристика типів печаток.

ТЕМА 10. Інші спеціальні історичні дисципліни.

Фалеристика.

Емблематика.

Уніформознавство.

Геортологія.

8

4. Структура навчальної дисципліни

Назви

модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Усього у тому числі

Лекції прак-

тичні

лаб. інд. ср

1 2 3 4 5 6 7

М о д у л ь 1

Тема 1. Об’єкт, предмет і завдання

спеціальних історичних

дисциплін

4 4

Тема 2. Теорія та методика

історичних досліджень

14 8 4 2

Всього годин 18 12 4 2

М о д у л ь 2

Тема 3. Предмет і завдання

історичної хронології

6 6


нумізматики

6 6


палеографії

9 4 2 3


археографії

6 4 2


ономастики

4 4


генеалогії

4 4


геральдики та сфрагістики

6 4 2

Тема 10. Інші спеціальні історичні

дисципліни

22 6 4 12

Всього годин 63 38 8 17

Всього 81 50 12 19

9

5. Теми семінарських занять

№

з/п

Н а з в а т е м и Кількість

годин

1. Тема: Теоретичні проблеми джерелознавства.

1. Історичне джерело та історичне пізнання.

2. Класифікація історичних джерел.

3. Основні види писемних джерел.

4. Методика роботи з історичними джерелами.

Основна література:

Джерелознавство історії України: Довідник. – К., 1998.

Історичне джерелознавство / Я.С. Калакура, І.Н.

Войцехівська, С.Ф. Павленко та ін. – К., 2002.

Источниковедение: Теория. История. Метод. – М., 1998.

Пушкарев Л.Н. Классификация русских письменных

источников по отечественной истории.

Санцевич А.В. Методика исторического исследования. –

2-е изд. – К., 1990.

2 год.

2. Тема: Мемуаристика.

1. Джерела особистого походження.

2. Предмет, завдання та методи мемуаристики.


Источниковедение: Теория. История. Метод. Источники

российской истории: Учеб. пособие / Данилевский И.Н.,

Кабанов В.В., Медушевская О.О., Румянцева М.Ф.– М.,

1998.

Курносов А.А. Приемы внутренней критики мемуаров:

(Воспоминания участников партизанского движения в

период Великой Отечественной войны как исторический

источник) // Источниковедение: Теорет. и метод

проблемы. – М., 1969. – С. 478-505.

Румянцева М.Ф. Теория истории. – М., 2002.

Тартаковский А.Г. Русская мемуаристика VIII – первой

половины XIX в.: От рукописи к книге. – М.: Наука, 1991.

Тартаковский А.Г. Русская мемуаристика и историческое

сознание ХІХ в. – М., 1997.

Тартаковский А.Г. 1812 год и русская мемуаристика:

Опыт источниковедческого изучения. – М., 1980.

2 год.

3. Тема: Кодикологія. 2 год.

10

1. Місце кодикології в системі спеціальних історичних

дисциплін.

2. Кодикологічна модель опису рукописної книги.

3. Рукописна книга Давньої Русі (ХІ – ХІV ст.).

4. Рукописна книга у Східній Європі в ХV – ХVІІІ ст.


Древнерусское искусство: рукописная книга. – М.,1974.

Дубровіна Л.А. Кодикологія та кодикографія рукописної

книги. – К., 1992.

Дубровіна Л.А., Гальченко О.М. Кодикографія української

та східнослов’янської рукописної книги і кодикологічна

модель структури формалізованого опису рукопису. –

К.,1992.

Історична наука: термінологічний і понятійний довідник. –

К., 2002.

Розов Н.Н. Русская рукописная книга. – Л, 1971.

Розов Н.Н. Книга Древней Руси XI – XIV вв. – М., 1977.

Рукописная и печатная книга. – М, 1985.

Сапунов Б.В. Книга в России в ХІ – ХІІІ вв. – Л.,1998.

4. Тема: Предмет та завдання археографії.

1. Пошук та класифікація друкованих писемних пам’яток.

2. Принципи публікації історичних документів.

3. Довідковий апарат наукових та науково-популярних

видань.

4. Екслібриси.


Адарюков В.Я. Русский книжный знак. – М., 1925. – 50 с.

Вопросы собирания, учета, хранения и использования

документальных памятников истории и культуры. – М.,

1982.

Лукомский В.К. Анонимные экслибрисы с гербами и

методы их определения // Труды Ленинградского

Общества Экслибрисов. – Л., 1924. – Вып. 2. – С. 1-8.

Методическое пособие по археографии. – М.,1991. – Ч.1-2.

2 год.

5. Тема: Маргіналістика.

1. Предмет, об’єкт та завдання маргіналістики.

2. Класифікація маргіналій.

3. Методика роботи з маргінальними записами.

2 год.

11


Апанович Е.М. Исторические записи на старопечатных и

рукописных древних книгах // История СССР. – 1979. - №

2. – С. 151 – 161.

Дмитрієнко М.Ф., Войцехівська І.Н. Маргіналії і

маргіналістика // УІЖ. – 1990. - № 3.

Жолтовський П. Канцеляристи малюють на полях //

Жовтень. – 1980. - № 8. – С. 118-124.

Ісаєвич Я.Д. Джерела з історії української культури доби

феодалізму. – К., 1972. – 144 с.

Розов Н.Н. Книга в России в XV в. – Л.: Наука, 1981.

Розов Н.Н. Книга древней Руси XI – XIV вв. – М.: Книга,

1977.

Сапунов Б.В. Изучение приписок на старопечатных

книгах с применением элементов математической

статистики // Федоровские чтения 1978. – М., 1981. – С.

152-158.

6. Тема: Фальсифікація писемних джерел.

1. Фальсифікація документальних джерел.

2. Підробка історичних та літературних творів.

3. Методи визначення підробок.


Козлов В.П. Тайны фальсификации: Анализ подделок

исторических источников XVIII – XIX вв. – 1996

Ланн Е. Литературные мистификации. - М.; Л., 1930.

Лихачев Д. К вопросу о подделках литературных

памятников и исторических источников // Исторический

архив. – 1961. - № 6. – С. 144-158.

Масанов Ю. Литературные мистификации // Сов.

Библиография. – М., 1940. – Вып. 1 (18).

2 год.

12

6. Самостійна робота

№

з/п

Н а з в а т е м и Кіль

кість

годи

н

1. Палеографія та сумісні дисципліни. 3

2. Історична метрологія. 3

3. Іконографія. 3

4. Предмет та завдання фалеристики. 3

5. Становлення та розвиток нагородної справи в Україні. 3

6. Українська міська геральдика. 2

7. Міжпредметні зв’язки спеціальних історичних дисциплін. 2

Разом

7. Індивідуальне навчально-дослідне завдання

Курсова робота з курсу.

8. Методи навчання

Лекція, семінарські заняття, застосування інформаційних та ігрових

технологій.

9. Методи контролю

Контрольна робота, співбесіда, іспит.

10. Розподіл балів, які отримують студенти

Для заліку

Поточне тестування та самостійна робота Підсумко

-ввй

семестро

вий

контроль

(залік)

Сума

Модуль 1 Модуль 2

Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6 Т7 Т8 Т9 Т10

Для екзамену

13

Поточне тестування та самостійна робота

Під

сум

ко

ви

йс

емес

тро

ви

й

кон

тро

ль

(екза

мен

)

Сум

а

Модуль 1

Модуль 2

Т1

Т2 Т3

Т4 Т5 Т 6 Т 7 Т 8 Т 9 Т 10 40 100

5

10 5 5 5 5 5 5 5 10

Шкала оцінювання

Сума балів за

всі

види

навчальної

діяльності

протягом

семестру

Оцінка

ЕСТS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсової роботи

(проекту), практики

для заліку

90 - 100 А відмінно зараховано

80 - 89 В добре

70 - 79 С

60 – 69 D задовільно

50 – 59 E

1 – 49 FX незадовільно не

зараховано

11. Методичне забезпечення

1. Бази даних.

2. Наочність.

12. Рекомендована література

Базова

1. Бондаренко Г. Спеціальні (допоміжні) історичні дисципліни. – Луцьк,

1997.

2. Введение в специальные исторические дисциплины. – М., 1990.

3. Введенський А.О., Дядиченко В.А., Стрельський В.І. Допоміжні

історичні дисципліни: Навч. посібник. – К., 1963.

14

4. Вспомогательные исторические дисциплины: Историография и теория.

– К., 1988.

5. Каменцева Е.И. История вспомогательных исторических дисциплин:

Учеб. пособие. – М., 1979.

6. Кобрин В.Б., Леонтьева Г.А., Шорин П.А. Вспомогательные

исторические дисциплины. – М., 1984.

7. Пронштейн А.П. Использование вспомогательных исторических

дисциплин при работе над историческими источниками. – М., 1972.

8. Пронштейн А.П., Кияшко В.Я. Вспомогательные исторические

дисциплины: Учеб. пособие. – М., 1973.

9. Специальные исторические дисциплины. – К., 1992.

10. Довгопол В.М., Литвиненко М.А., Лях Р.Д. Джерелознавство історії

Української РСР. – К., 1986.

11. Шерман И.Л. Русские исторические источники Х – XVIII вв. – Харьков,

1959.

12. Зайцев Б.П., Куделко С.М., Посохов С.И. Материалы к практическим

занятиям по исторической хронологии. Методические указания. – Харьков,

1992.

13. Каменцева Е.И. Хронология. – М., 1967.

14. Пронштейн А.П., Кияшко В.Я. Хронология. – М., 1981.

15. Кісь Я.П. Палеографія: Навч. посібник. – Львів, 1975.

16. Пирко В.А. Русская палеография. – К., 1991.

17. Рейсер С.А. Палеография и текстология нового времени. – М., 1970.

18. Каменцева Е.И., Устюгов Н.В. Русская сфрагистика и геральдика. – М.,

1974.

Допоміжна

1. Исторические дисциплины: Краткий библиографический справочник-

указатель. – К., 1990.

2. Джерелознавство історії України: Довідник. – К., 1998.

15

3. Вспомогательные исторические дисциплины. Хронология: Рек. указ.

лит. / Сост.: Б.П. Зайцев, Ю.Г. Шевченко. – Харьков, 1984.

4. Дьячков А.Н., Узденников В.В. Монеты России и СССР: Определитель.

– М., 1978.

5. Зварич В. Нумізматичний словник. – Львів, 1972.

6. Рылов И., Соболин В. Монеты России и СССР: Каталог. – М., 1994.

7. Спеціальні історичні дисципліни. Зведений бібліогр. довідник-

покажчик: Нумізматика, сфрагістика. – К., 1997. – Число 2.

8. Фенглер Х., Гироу Г., Унгер В. Словарь нумизмата. – М., 1993.

9. Щелоков А. Монеты СССР: Каталог. – М., 1989.

10. Правила издания исторических документов в СССР. – М., 1969.

11. Унбегаун Б.О. Русские фамилии. – М., 1989.

12. Лукомский В., Модзолевский В. Малороссийский гербовник. – К.,

1993.

13. Фарсобин В.В. Источниковедение и его метод. – М., 1983.

14. Шевелев Л.Е. Источниковедение и вспомогательные исторические

дисциплины: К вопросу о их задачах и роли в историческом исследовании //

Вспомогат. ист. дисциплины. – 1981. – Т. 13.

15. Варшавчик М.А. Вопросы логики исторического исследования и

исторический источник // Вопр. истории. – 1968. - № 10.

16. Дружинин Н.М. К вопросу о подборе и обработке исторических

источников // Источниковедение отечественной истории. – М., 1983. – Вып.

1.

17. Черепнин Л.В. К вопросу о методологии и методике источниковедения

и вспомогательных исторических дисциплин // Источниковедение

отечественной истории. – М., 1973. – Вып. 1.

18. Бережков Г. Хронология русского летосчисления. – М., 1963.

19. Бикарман Э. Хронология древнего мира. – М., 1976.

20. Селешников С.И. История календаря и хронология. – М., 1977.

16

21. Титаренко П. Історія календаря в Росії і на Україні в зв’язку з

загальною історією календарів. – К., 1972.

22. Хренов Л., Голуб И. Время и календарь. – М., 1989.

23. Дьяченко А.Г., Зайцев Б.П., Михеев В.К. Нумизматические памятники

Белгородской и Харьковской областей. – Белгород, 1990.

24. Казаманова Л.Н. Введение в античную нумизматику. – М., 1969.

25. Котляр М.Ф. Грошовий обіг на території України доби феодалізму. –

К., 1971.

26. Котляр М.Ф. Нариси історії обігу й лічби монет на Україні XIV – XVII

ст. – К., 1981.

27. Жуковская Л.П. Развитие славянорусской палеографии (в

дореволюционной России и СССР). – М., 1963.

28. Мацюк О.Я. Папір та філіграні на українських землях (XVI – поч. ХХ

ст.). – К., 1992.

29. Вопросы собирания, учета, хранения и использования документальных

памятников истории и культуры. – М., 1982.

30. Корнева И.И., Тальман Е.М., Эпштейн Д.М. История археографии в

дореволюционной России. – М., 1969.

31. Сохань П. Археографічна робота в Україні: проблеми і перспективи //

Вісник Академіх наук УРСР. – 1993. - № 6.

32. Шевченко Ф.П. Археографія у зв’язках із спеціальними історичними

дисциплінами // Укр. археографія: сучасний стан та перспективи розвитку. –

К., 1988.

33. Принципы топонимики. – М., 1964.

34. Суперанская А.В. Имя через века и страны. – М., 1990.

35. Худаш М.Л. З історії української антропоніміки. – К., 1977.

36. Этнонимы. – М., 1970.

37. Гавриленко В.О. Українська сфрагістика: Питання предмета та

історіографії. – К., 1977.

38. Гречило А. Земельна геральдика // Пам’ятки України. – 1991. - № 3.

17

39. Румянцева В. Эмблемы земель и городов Левобережной Украины

периода феодализма. – К., 1986.

40. Соболева Н.А. Российская городская и областная геральдика XVIII –

XIX вв. – М., 1981.

41. Соболева Н.А. Старинные гербы российских городов. – М., 1985.

42. Иванов Г.М. Исторический источник и историческое познание

(Методологические аспекты). – Томск, 1973.

43. Ковальченко И.Д. Методы исторического исследования. – М., 1987.

44. Медушевская О.М. теоретические проблемы источниковедения. – М.,

1977.

45. Пронштейн А.П. Методика исторического исследования. – Ростов н/Д.,

1971.

46. Пронштейн А.П. Методика исторического источниковедения: Учеб.

пособие. – 2-е изд., доп. и испр. – Ростов, 1976.

47. Стрельский В.И. Теория и методика источниковедения истории СССР.

– К., 1968.

48. Старцев П.А. О китайском календаре // Историко-астрономические

исследования. – 1975. – Вып. 12.

49. Цыбульский В. Календари и хронология стран мира. – М., 1982.

50. Александров П. Українська монета: історія і сучасність //

Старожитності. – 1994. – Число 3-4, 5-6.

51. Котляр М.Ф. Шукачі та дослідники скарбів. – К., 1971.

52. Черепнин Л.В. Русская палеография. – М., 1956.

53. Эпштейн Д.М. История археографии в дореволюционной России.

Период феодализма. – М., 1979.

54. Мурзаев Э.М. География в названиях. – М., 1979.

55. Сухомлин Т.Д. Питання антропоніміки в Українській мові: Навч.

посібник. – Дніпропетровськ, 1975.

56. Лакиер А. Русская геральдика. – М., 1990.

18

13. Інформаційні ресурси

1. Мультимедійний проектор, діапроектор, диски

14. Теми рефератів та контрольних робіт для здійснення поточного й

рубіжного контролю знань студентів

1 Система спеціальних історичних дисциплін.

2 Роль спеціальних дисциплін у розвитку історичної науки.

3 Діловодна документація як історичне джерело.

4 Мемуари як історичне джерело, основні принципи та методи їх

вивчення.

5 Законодавчі акти як історичне джерело.

6 Методи наукової критики письмових джерел.

7 Предмет та задачі історичної хронології.

8 Одиниці вимірювання часу. Розвиток засобів вимірювання часу.

9 Типи календарів та принципи їх побудови, поняття "ера".

10 Календар стародавнього Єгипту.

11 Юліанський календар.

12 Григоріанський календар.

13 Принципи переводу дат з мусульманського на григоріанський календар

14 Французький республіканський календар.

15 Характерні риси грошового обігу у давньогрецьких містах Північного

Причорномор’я.

16 Грошовий обіг на східнослов’янських землях у І тис. н.е.

17 Технологій карбування монет у середньовіччі.

18 Паперові гроші: історія виникнення та функції.

19 Грошовий обіг у Київської Русі.

20 Історія розвитку нумізматики.

21 Зародження писемності у східних слов’ян.

22 Історія графіки у Східній Європі

23 Скоропис як вид графіки у Східній Європі.

24 Предмет та задачі філігранології.

25 Топоніміка та її принципи.

26 Предмет та задачі антропоніміки.

27 Походження та значення особових імен. Історичні тенденції розвитку

антропонімів.

28 Основні етапи розвитку української та російської антропонімії.

29 Предмет і задачі етноніміки. Методи роботи з етнонімами.

30 Предмет та задачі археографії.

31 Предмет та задачі генеалогії.

32 Історія генеалогічних досліджень.

33 Охарактеризуйте герб як історичне джерело.

19

34 Предмет та задачі геральдики.

35 Українська міська геральдика.

36 Предмет та задачі історичної метрології.

37 Предмет та задачі фалеристики.

38 Становлення та розвиток нагородної справи в Україні.

39 Основні розділи ономастики.

40 Основні методи ономастичних досліджень.

14. Тематика курсових, бакалаврських та магістерських робіт

Курсові роботи

1. Билини як історичне джерело.

2. Методика внутрішньої критики мемуарів (на матеріалах "Записок

імператриці Катерини ІІ").

3. Епіграфічні пам’ятки доби Київської Русі як історичне джерело.

4. Фалеристичний матеріал як історичне джерело.

5. Історія введення григоріанського календаря в Росії і СРСР.

6. Українські назви місяців (український народний календар).

7. Твір Кирика Новгородця "Наставление как человеку познать счисление

лет" ХІІ ст.).

8. Історія найдавніших обсерваторій.

9. Календар Майя.

10. Історія та правила колекціонування монет.

11. Монетна справа в античних містах Північного Причорномор’я.

12. Монети Київської Русі.

13. Історія найдавнішої графіки східних слов’ян.

14. Берестяні грамоти.

15. Мініатюра та орнамент рукописної книги Східної Европи.

16. Філіграні.

17. Правила написання листів у XVIII – на поч. ХХ ст.

18. Методи фотографічного виявлення згаслих текстів.

19. Техніка виробництва паперу та чорнил.

20. Історія у псевдонімах.

20

21. Імена та прізвища перших мешканців м. Харкова.

22. Назви "Русь", "Україна", "українець", "росіянин".

23. Принципи вибору нових імен іноземцями в Росії.

24. С.Б. Веселовський як генеалог.

25. О.М. Лазаревський як генеалог.

26. Російські родовідні книги як історичне джерело.

27. Опричнина Івана Грозного за результатами генеалогічних досліджень.

28. Склад боярської думи Московського царства за генеалогічними

даними.

29. Українська національна символіка.

30. Історія герба Російської імперії.

31. Історія герба м. Харкова.

32. Українські печатки козацької доби.

33. Символи науки та освіти в їх історичному розвитку.

34. Герби університетів світу.

35. Екслібриси вчених Харківського університету.

Бакалаврські та магістерські роботи.

1. Монети в побуті, традиціях, обрядах.

2. Паперові гроші в Східній Європі.

3. Рукописна книга Київської Русі.

4. С.Н. Валк як археограф.

5. Діяльність Київської археографічної комісії.

6. Підробки історичних документів та рукописів у XVIII – на поч. ХХ ст.

7. Топоніми Харківщини.

8. Історія перейменувань урбанонімів м. Харкова.

9. Топоніміка України в творчості Т.Г. Шевченка.

10. Історія діяльності російського генеалогічного товариства.

11. Символи та емблеми навчальних закладів і наукових установ.

12. Монетні клади в фондах Музею археології та етнографії ХНУ.

21

13. Ономастикон Харківського університету.

14. Фалеристичний матеріал в фондах Музею археології та етнографії ХНУ.

15. Генеалогія рода Каразіних.

СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИhistory.karazin.ua › themes ›...

Documents