1

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

РІВНЕНСЬКИЙ АВТОТРАНСПОРТНИЙ КОЛЕДЖ

Робочий зошит для лабораторних

та практичних робіт

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

_____________________________________________________________________

РІВНЕ 2014

2

Робочий зошит з предмета Біологія для студентів першого курсу

спеціальності 5.07010602 « Обслуговування та ремонт автомобілів і

двигунів» (робочий зошит для лабораторних та практичних робіт)/

К.О. Дмитрійчук – Рівне, РАТК НУВГП, 2014. – 58 с.

Розглянуто на засіданні

предметної(циклової) комісії

природничо-гуманітарних дисциплін

Протокол № від 2014 р.

Голова комісії Т.Б. Жданюк

К.О. Дмитрійчук

РАТК НУВГП, 2014

3

Рівненський автотранспортний коледж

НУВГП

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

для лабораторних та практичних робіт з предмета “Біологія ”

зі спеціальності 5.090240 “Обслуговування та

ремонт автомобілів і двигунів ”

Студента групи__________________________________________

_______________________________________________________________

( назва навчального закладу)

( прізвище, ім’я, по-батькові )

2014 рік

4

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Робочий зошит складено з метою:

забезпечення раціонального використання часу під час проведення навчальних занять;

закріплення теоретичних знань з курсу загальної біології; навчання студентів працювати з підручником, довідниками,

додатковою літературою; контролю знань студентів.

Після опрацювання програми лабораторних та практичних

занять студент повинен уміти:

виконувати елементарні вправи з молекулярної біології; розв’язувати типові задачі з генетики; наводити приклади значення біології в житті людини і

суспільства, застосовувати різні методи у вивчені живої природи;

користуватися мікроскопом для вивчення будови клітин та мікроорганізмів;

спостерігати властивості органічних молекул і дію ферментів, розпізнавати клітини прокаріотів та еукаріотів на малюнках, таблицях, під мікроскопом;

пояснювати біологічне значення та різні форми розмноження;

характеризувати основні закони генетики; застосовувати знання законів генетики для

обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних факторів;

наводити приклади різних форм боротьби за існування та природного добору;

описувати погляди різних вчених на виникнення життя на Землі;

робити самостійні висновки про виникнення життя і його розвиток.

5

ЛАБОТАТОРНА РОБОТА №1

Тема: Визначення деяких органічних речовин та їхніх

властивостей.

Мета: ознайомитися з методами ідентифікації деяких органічних

речовин, що входять до складу живих організмів, та властивостями

цих речовин.

Обладнання: олія, 0,1%-й розчин крохмалю, бульба картоплі,

пробірки, піпетки, воронка, вода, очищений гас чи бензин (інші

розчинники), розчин Люголя або спиртовий розчин йоду.

Хід роботи

Завдання 1. Визначення наявності крохмалю в бульбах картоплі.

1. Розріжте бульбу картоплі.

2. Зі свіжозрізаної поверхні візьміть скальпелем невелику

кількість мутної рідини, що виступила, помістіть її в краплю води

на предметне скло та накрийте покривним склом.

3. Розгляньте препарат при малому збільшенні мікроскопа.

Замалюйте прості, складні та напівскладні зерна крохмалю.

Завдання 2. Якісна реакція на крохмаль.

1. Налийте у пробірку 2мл розчину крохмалю й додайте кілька

крапель розчину Люголя або спиртового розчину йоду. Що

спостерігаєте?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

6

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

2. Нагрійте суміш у пробірці на водяній бані чи у посудині з

гарячою водою. Підвищена температура руйнує сполуку йоду з

крохмалем. Що спостерігаєте?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Завдання 3. Вивчення фізичних властивостей жирів.

1. У дві пробірки помістіть по 0,5 мл олії. В одну пробірку

додайте 5 мл води, а в другу - 5 мл очищеного гасу чи бензину.

Вміст пробірок перемішайте або енергійно струсіть. Через хвилину

подивіться результат.

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Висновок: вкажіть, з якими способами ідентифікації органічних

речовин ознайомилися та які властивості досліджуваних речовин

спостерігали.

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

7

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2.

Тема: Вивчення властивостей ферментів

Мета роботи: вивчення каталітичної функції ферментів і

виявлення сутності денатурації.

Обладнання: 5%-ний розчин Н2О2, піпетка, бульби сирої і вареної

картоплі, пробірки, тліюча скіпка.

До відома!

1. Властивості ферментів. Не діють ( у більшості випадків ) при

температурі вище 70-800С. При температурі нижче 00 С ферменти

втрачають активність, але не руйнуються. Оптимальна дія

ферментів при температурі 35-40 С0.

2. На активність ферментів впливає кислотність середовища

(рН).

3. Ферменти мають специфічну дію - каталізують лише одну чи

декілька хімічних реакцій.

4. Білок - фермент каталаза є в кожній рослинній і тваринній

клітині.

8

5. Розщеплюючи пероксид гідрогену (пероксид водню), каталаза

відіграє захисну роль, знешкоджуючи отруйну речовину (Н2О2), яка

безперервно утворюється в рослинних клітинах у процесі їх

життєдіяльності.

Хід роботи

1.Помістіть у першу пробірку кілька кусочків сирої картоплі, у

другу - стільки ж вареної. В обидві пробірки долийте по 5 мл

пероксиду гідрогену(Н2О2).

Що спостерігаєте ?

У першій пробірці____________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

У другій пробірці:_____________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

2.Дослідіть газ, що виділяється, за допомогою тліючої скіпки. Що

спостерігаєте?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

9

Висновок : 1. За яких умов ферменти найактивніші і чому?

___________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

2. Як впливає теплова обробка і низька температура на активність

ферментів?_____________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

3. Пригадайте: за яких умов діють ферменти травних залоз людини

( птіалін, амілаза, мальтаза, пепсин, трипсин, ліпаза)?_________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

10

Поміркуйте! Чому пероксид гідрогену використовують для

дезінфекції ран? Який механізм його дії?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3

Тема: Будова клітин прокаріотів та еукаріотів.

Мета роботи: розглянувши будову клітин прокаріот і еукаріот,

знайти риси подібності і відмінності між ними.

Обладнання: препарати рослин, тварин і бактерій, таблиці,

мікроскопи.

До відома! 1. Клітини, з яких складаються живі організми, не є

тотожними й ідентичними, однак усі вони побудовані за єдиним

принципом ( зовнішня клітинна мембрана, цитоплазма ) і мають

багато загальних ознак.

2. Клітини - індивідууми універсальні.

3. Клітини багатоклітинних організмів спеціалізовані на виконання

певних функцій.

Хід роботи

1. Розгляньте водорості в пробірках і зверніть увагу на

характерне синьо - зелене забарвлення.

2. Покладіть небагато слані водорості на предметне скло в

краплю води, прикрийте покривним склом і розгляньте при

малому збільшенні.

11

3. Зверніть увагу на нитки, що складаються з довгого ряду

вузьких синьо-зелених клітин. Замалюйте ці нитки.

4. Розгляньте водорості при великому збільшенні мікроскопа,

зверніть увагу на відсутність у клітинах ядра і хлоропластів

(хлорофіл не зосереджений у хлоропластах, а розкиданий у вигляді

дрібних зерен у цитоплазмі).

5. Розгляньте під мікроскопом бактеріальну клітину. Замалюйте

її і підпишіть.

6. Розгляньте під мікроскопом готові препарати рослинної і

тваринної клітини. Замалюйте їх і підпишіть.

12

Висновок : Заповніть таблицю. Вкажіть, у яких клітинах

зустрічається кожна з названих нижче структур - у тварин, у

рослин, у прокаріот (є - нема).

Структури Клітини

Еукаріоти Прокаріоти

Рослинні Тваринні Рибосоми ЕПС Клітинна стінка Комплекс Гольджі

Лізосоми Вакуолі Війки, джгутики Ядро Нуклеоїд ДНК Мітохондрії Пластиди

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4

Тема: Спостереження явища плазмолізу та деплазмолізу в клітинах

рослин. Мікроскопічна та ультрамікроскопічна будова ядра.

Мета роботи: пересвідчитися у вибірковій проникності мембран

клітин, спостерігати явища плазмолізу та деплазмолізу;

розглянути мікроскопічну будову ядра, вивчити будову і функції

13

хромосом, закріпити вміння розв'язувати задачі з молекулярної

біології.

Обладнання: мікроскоп, предметні та покривні скельця, пінцети,

склянка з водою, 10%-й розчин NaCl, піпетка, фільтрувальний

папір, листки елодеї або лусочки цибулі, дистильована вода,

готові препарати клітин з ядрами.

Хід роботи

Завдання 1. Вивчення явища плазмолізу та деплазмолізу.

1. Приготувати тимчасовий препарат листка елодеї або шкірки

цибулі та розглянути під малим збільшення мікроскопа.

2. Роздивитися препарат під великим збільшенням.

3. Воду у препараті замінити на 10%-й розчин NaCl. Для цього

піпеткою з одного боку покривного скельця нанести розчин солі, а

з іншого - прикласти фільтрувальний папір.

4. Замалювати вигляд клітин, які спостерігаєте.

5. Замінити хлорид натрію на воду, виконавши ті самі операції.

Замалювати вигляд клітин.

14

Висновок: 1. Яке значення має рух цитоплазми для

життєдіяльності клітин?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

2. В чому суть явища плазмолізу?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

3. В чому суть явища деплазмолізу?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

4. Які причини осмотичних властивостей клітин?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

5. Яке біологічне значення даних явищ у природі?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

15

Завдання 2. Вивчення будови ядра клітини.

1. Розглянути ядро клітини при малому збільшенні мікроскопа

на готовому мікропрепараті

2. Перевести мікроскоп на велике збільшення, розглянути

внутрішню будову ядра. Замалювати та підписати внутрішню

будову ядра.

3. Розв'язати задачі: а) ДНК : ГГЦАТГЦЦААТТГГЦ

ДНК : ?

б) ДНК : АТЦЦГГЦТАААГЦЦЦ

і-РНК : ?

в) і-РНК : АЦГГУАЦЦУАГГАУА

ДНК : ?

Висновок: 1. Які функції виконує ядро в клітині?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

16

2. Яка роль у клітині ядерця ?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

3. Яка структура виконує функцію ядра у прокаріотичних

клітинах?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №5

Тема: Будова хромосом. Мітотичний поділ клітин.

Мета: вивчити будову хромосом, розрізняти їх структурні

компоненти; вивчити та навчитися розрізняти фази мітозу.

Обладнання: мікроскоп, постійні мікропрепарати хромосом,

малюнки та електронні знімки хромосом, електронні знімки

мітотичного поділу клітин, відеозапис процесу мітозу.

Хід роботи

Завдання 1. Вивчення будови хромосом.

1. Візьміть постійний препарат і роздивіться ядра клітин.

2. Переведіть мікроскоп на велике збільшення і розгляньте

хромосоми та прозору каріоплазму.

17

3. На найкоротшій хромосомі знайдіть ядерце.

4. Замалюйте будову хромосоми й позначте її частини.

Висновок: 1. Яке біологічне значення хромосом?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

2. До яких наслідків призводить зміна числа хромосом у людини?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

3.Як відрізняються між собою чоловічі та жіночі хромосоми?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

18

Завдання 2. Вивчення процесу мітотичного поділу клітин.

1. Розгляньте при великому збільшенні на готовому препараті

зону поділу клітин (можна використати фото чи відео мітотичних

клітин).

2. Знайдіть клітину на стадії інтерфази, замалюйте та

підпишіть.

3. Роздивіться клітини, що діляться. Замалюйте клітини у всіх

фазах мітозу: профазі, метафазі, анафазі, телофазі. Запам'ятайте

особливості кожної фази.

Висновок: за якими ознаками можна розрізнити фази мітозу ?

Профаза

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

19

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Метафаза

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Анафаза

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Телофаза

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №6

Тема: Будова тканин тваринного організму і тканин рослинного

організму.

Мета: ознайомитися з тканинами рослинних та тваринних

організмів, порівняти їх між собою.

Обладнання: мікроскоп, постійні мікропрепарати тканин рослин і

тварин, фотографії та малюнки.

20

Хід роботи

Завдання 1. Тканини рослин.

1. Розгляньте під мікроскопом мікропрепарати різних типів

тканин рослин (при необхідності скористайтеся

малюнками). Заповніть таблицю.

Назва

тканини

Особливості будови

Функції Графічне

зображення

Твірна

Основна

Провідна

Покривна

Механічна

21

Завдання 2. Тканини тваринних організмів.

1. Розгляньте мікропрепарати тканин тваринного організму

(при необхідності скористайтеся малюнками). Заповніть таблицю.

Назва

тканини

Особливості будови

Функції Графічне

зображення

Епітеліальна

М’язова

Сполучна

Нервова

22

Висновок: 1. Пояснити причини відмінностей у будові тканин

рослин та тварин.

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

2. Що вивчає гістологія? Перспективи її розвитку у сучасних

умовах.

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7

Тема: Будова статевих клітин. Форми розмноження організмів

Мета: ознайомитися з будовою статевих клітин, різними формами

розмноження організмів.

Обладнання: мікроскоп, постійні мікропрепарати сперматозоїдів

морської свинки та яєчників кішки, розчин пивних дріжджів, вода,

піпетка, предметне та покривне скельця, малюнки та фотографії із

зображеннями статевих клітин, інший роздатковий матеріал.

Хід роботи

Завдання 1. Вивчення будови статевих клітин.

1.1. Розгляньте під мікроскопом при малому збільшенні готові

препарати сперматозоїдів морської свинки.

23

1.2. Знайдіть дрібні ниткоподібні клітини й переведіть мікроскоп

на велике збільшення. Замалюйте і підпишіть будову

сперматозоїда.

1.3 На малюнках і фотографіях роздивіться будову яйцеклітини.

Замалюйте та підпишіть її будову.

1.4. Порівняйте будову чоловічих та жіночих гамет.

Яйцеклітина

Сперматозоїд

1.

1.

2.

2.

3.

3.

4

4.

Завдання 2. Вивчення різних форм розмноження організмів.

2.1. На предметне скло піпеткою нанесіть краплю розведених

пивних дріжджів. Накрийте покривним скельцем і розгляньте

препарат при малому збільшенні мікроскопа. Знайдіть ділянку де

24

найбільше скупчення клітин і переведіть мікроскоп на велике

збільшення. Серед овальних, витягнутих дріжджових клітин

знайдіть ті, що брунькуються. Замалюйте клітини які не

брунькуються і ті, що брунькуються. Підпишіть їх.

2.2. Використовуючи роздатковий матеріал, розгляньте інші форми

розмноження організмів. Замалюйте.

2.3. Заповніть таблицю.

Форми розмноження

Особливості Приклади організмів

Статеве розмноження Статевий процес

Кон’югація

Копуляція

25

Партеногенез

Нестатеве розмноження Поділ клітини

Спорами

Вегетативне

Висновок: заповнити таблицю

Вид

Форми розмноження

Способи

розмноження Інфузорія-туфелька

Гідра прісноводна

Гриб-трутовик

Суниця лісова

Зозулин льон

Малина звичайна

Бегонія

26

Ялина

Цибуля ріпчаста

Бджола медоносна

Заєць-русак

Виноградний слимак

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №8

Тема: Спостереження нормальних та мутантних форм дрозофіл, їх

порівняння

Мета: на прикладі плодової мушки - дрозофіли, розглянути

причини та наслідки мутацій для живого організму, мутагенні

фактори та можливість зменшення їх негативного впливу на

організми.

Обладнання : плодові мушки, препарувальні голки, лупи, малюнки

різних видів мутацій у дрозофіли.

До відома ! Мутації - це раптові стрибкоподібні зміни спадковості

будь-якої ознаки, які різко відрізняють організм від вихідних форм.

Мутації поділяються на соматичні і генеративні. Більшість мутацій

шкідливі для організму, але можуть стати корисними за даних

умов. Мутації бувають природними (спонтанними) та штучними

(індукованими).

Хід роботи :

1. Оброблені ефіром мушки, висипати на білий папір. За

допомогою препарувальних голок, розмістити їх на папері по одній.

27

2. Кожну мушку уважно розглянути за допомогою лупи,

визначити нормальні особини та особини з явними мутаціями

(зміни довжини тіла, крил, кольору очей та ін.).

3. Замалювати усі знайдені форми мутацій у дрозофіл (форма

крилець).

4. Заповніть таблицю.

Форми дрозофіл

Форма і колір очей Забарвлення

тіла Форма і колір

крил Нормальна

Мутантна

Висновок: Значення мутацій у природі та житті людини

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

28

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №9

Тема: Вивчення мінливості у рослин. Побудова варіаційного ряду і

варіаційної кривої

Мета: сформувати знання про модифікаційну мінливість.

Навчитися оцінювати ступінь і характер мінливості. Ознайомитися

зі статистичними закономірностями мінливості, навчитися

будувати варіаційний ряд та графік мінливості досліджуваної

ознаки.

Обладнання: гербарні зразки різних видів рослин, листки

лавровишні, лінійки.

І. Робота з біологічними термінами і поняттями.

Термін Визначення

терміна

Приклад застосування

терміна

Варіанта Одиноке вираження ознаки

Частота зустрічальностей варіант даної ознаки.

Варіаційний ряд

Ряд мінливості даної ознаки, що складається з окремих варіант.

Якщо декілька листків розташувати в порядку наростання або убування довжини, то вийде варіаційний ряд довжини листків.

Варіаційна крива

Графічне вираження мінливості ознаки, що відображає розмах варіацій і частоту зустрічальності окремих варіант.

Використовуючи дані варіаційної кривої, визначають середню величину ознаки.

Пам'ятайте ! Фенотип ? генотип + зовнішнє середовище

29

Хід роботи

1. Порівняйте 2 - 3 рослини одного виду , знайдіть, чим вони

подібні і чим відрізняються. Поясніть причини подібності.

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

2. Подумайте, у чому причина відмінностей?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

ІІ. Варіаційний ряд довжини листкових пластинок лавровишні

Пам'ятайте ! Одиничне - це випадкове, якщо випадкове

повторюється часто, воно стає закономірним.

Варіанта (V). Довжина листкової пластинки

Частота зустрічальності (Р). Кількість листків.

1. Подумайте, якими причинами викликаний такий розподіл

варіант у варіаційному ряді ?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

30

ІІІ. Варіаційна крива довжини листкових пластинок

За даними варіаційного ряду (таблиці ) будується варіаційна крива

(підберіть масштаб)

Р

V

Для характеристики мінливості ознаки вираховують середню

величину за формулою:

Де : М - середня величина

∑ - знак суми

V - варіанти (величина ознаки )

n - загальне число листків

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Висновок :

1.Організм успадковує : а) ознаку ; б) норму реакції.

31

2. Які з перелічених нижче захворювань є прикладом

модифікаційної мінливості : а) гемофілія; б) грип; в) дизентерія.

3. Значення модифікаційної мінливості організмів у природі.

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Практична робота №1

Тема: Розв'язування задач і вправ з молекулярної біології

Мета роботи: сформувати практичні уміння і навички

розв'язування задач і вправ з молекулярної біології.

I. Будова білків

Для розв'язування задач необхідно знати:

1. L - довжина однієї амінокислоти - 0,35 нм ;

2. М - середня молекулярна маса амінокислоти - 100 Дальтон

3. При розщепленні і окисненні 1г жиру виділяється - 38,9 кДж

4. При розщепленні і окисненні 1г білка виділяється - 17,2 кДж

5. При розщепленні і окисненні 1г вуглеводу виділяється - 17,6кДж

6. Інтрони - неінформативні ділянки гена

Задача 1. Молекулярна маса одного з білків 33000 Да. Скільки

амінокислотних залишків у цій молекулі?

32

Розв’язування:

Дано:

М (амінокислоти) =

М (білка) =

n - (амінокислотних залиш.) = ?

Відповідь : ___________________________________________ (330)

Задача 2. Молекулярна маса каталази 224000 Дальтон. Яка

довжина первинної структури цього білка? (784 нм)

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Задача 3. Інтрони - неінформативні ділянки гена. Яка кількість

нуклеотидів міститься в ланцюжку ДНК , що кодує поліпептид з

250 амінокислот, якщо 25% триплетів входять до складу інтронів.

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________(1000 нуклеотидів)

Задача 4. Молекула ДНК вірусу тютюнової мозаїки складається з

6500 нуклеотидів. Молекула одного з білків вірусу складається з

158 амінокислот. Визначте : а) довжину гена , який містить

інформацію про структуру цього білка. (161 нм)

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

33

б) скільки видів білка закодовано в РНК вірусу? (13)

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Задача 5. Молекулярна маса білка 9000. Визначте довжину гена,

який кодує цей білок, якщо молекулярна маса амінокислоти - 100.

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________(91,8 нм)

Дати відповіді на запитання:

1. Які амінокислоти відносяться до незамінних?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

2.Які білки-токсини людина використовує з лікувальною метою?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

34

3.Чому генетичний код вважається надлишковим та

універсальним?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Практична робота №2

Тема : Розв'язування задач і вправ з молекулярної біології

Мета роботи: сформувати практичні уміння і навички

розв'язування задач і вправ з молекулярної біології.

ІІ. Будова нуклеїнових кислот

Для розв'язування вправ необхідно знати:

1. А - Т ; Ц - Г (комплементарні),

2. Правило Е. Чаргаффа: А = Т ; Ц = Г ; А + Г = Т + Ц;

(А+Т)+(Г+Ц)=100%

3. М - молекулярна маса одного нуклеотида - 350 Дальтон

4. L- довжина однієї пари нуклеотидів ДНК - 0,34 нм

Задача 1. Фрагмент молекули ДНК містить 28% від загальної

кількості тимідинових нуклеотидів. Визначте відсотковий вміст

інших видів нуклеотидів.

Дано: Розв'язування :

Т =28 %

А(%) - ?

Г(%) - ?

Ц(%) -?

Відповідь: _______________________________________________ (28%, 22%, 22%)

35

Задача 2. Фрагмент одного з ланцюгів ДНК має такий склад

нуклеотидів :

-АТГ - ГАЦ - АЦГ - ТГА-

Визначте : а) послідовність нуклеотидів у другому ланцюзі ДНК ;

_________________________________________________________________________________

б) довжину цієї ділянки ДНК (4,08 нм)

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Задача 3. Визначте відсотковий вміст кожного нуклеотида в

даному фрагменті ДНК і довжину цього фрагмента.

(3,06 нм)

…- ГЦА - ГТА - АЦЦ - …

| | | | | | | | |

… -ЦГТ - ЦАТ - ТГГ - ….

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Задача 4. Фрагмент молекули ДНК містить 560 тимідинових

нуклеотидів , що складає 28% від загальної кількості. Визначте :

а) скільки в даному фрагменті аденінових, гуанінових,

цитозинових нуклеотидів?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

б) розмір даного фрагмента

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

36

___________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________ (680нм)

Задача 5. Альбумін сироватка крові людини має молекулярну масу

68400 . Визначте :

а) кількість нуклеотидів ДНК , що кодують цей білок (2052)

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

б) довжину гена. Молекулярна маса амінокислоти - 100. (697,68нм)

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Дати відповіді на запитання:

1.Які функції виконують білки?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

2.Які чинники можуть викликати денатурацію білка?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

37

3.Яку функцію у біосинтезі білка виконують стоп-кодони?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Практична робота №3

Тема: Порівняння мітозу і мейозу.

Мета: розглянути процеси, які відбуваються в клітині під час

мітозу і мейозу, порівняти їх між собою.

Обладнання: таблиці або слайди презентації "Мітоз", "Мейоз",

фотографії клітин на різних стадіях мітозу і мейозу.

Хід роботи

1. Розгляньте фотографії клітин на стадії профази мітозу і

профази І та профази ІІ мейозу. Зверніть увагу на спільні та

відмінні особливості цієї фази. Замалюйте побачене.

2. Розгляньте фотографії клітин на стадії метафази мітозу і

метафази І і метафази ІІ мейозу. Зверніть увагу на спільні та

відмінні особливості цієї фази. Замалюйте побачене.

38

3. Розгляньте фотографії клітин на стадії анафази мітозу і

анафази І і анафази ІІ мейозу. Зверніть увагу на спільні та відмінні

особливості цієї фази. Замалюйте побачене.

4. Розгляньте фотографії клітин на стадії телофази мітозу і

телофази І і телофази ІІ мейозу. Зверніть увагу на спільні та

відмінні особливості цієї фази. Замалюйте побачене.

Висновок: Вкажіть спільні та відмінні риси мітозу та мейозу

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Практична робота №4

Тема: Розв'язування типових задач з генетики. Моногібридне

схрещування.

Мета: сформувати практичні вміння та навички розв'язування

вправ і типових задач на моногібридне схрещування.

Хід роботи

Задача 1. Особини мають такі генотипи : КК, кк, Кк, ВВDd,

ВbDD, BbDd. Які зних: а)гомозиготи ?_____________________________________

б) гетерозиготи ?______________________________________________________________

39

Задача 2. Які типи гамет утворюються у таких особин :

а) Іі, іі, СС_______________________________________________________________________

б) ІіСС, ІІСс, ІіСс ______________________________________________________________

До відома ! Для полегшення визначення генотипів батьків по

фенотипу потомства (при повному домінуванні) можна

скористатися таблицею.

Фенотип потомства Генотипи батьків Розщеплення 3:1

Аа × Аа

Розщеплення 1:1

Аа × аа

Все потомство одноманітне

Аа × АА АА × АА АА × аа аа × аа

Багато задач можна розв'язати за допомогою решітки Пеннета.

У решітці по вертикалі записують алелі , які містяться в

жіночих гаметах, а по горизонталі - ті, що в чоловічих.

Задача 3. Сірих мишей схрестили з білими. У першому поколінні

одержали тільки сірих мишей, у другому - 201 сіру і 73 білих. Як

успадковуються ці ознаки ?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

40

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Задача 4. У помідорів кругла форма плоду домінує над

грушоподібною. Які генотипи батьківських рослин, якщо в

потомстві круглих і грушоподібних плодів порівну ?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Задача 5. У пшениці алель карликовості домінує над алелем

нормального росту. Які генотипи вихідних форм, якщо в потомстві

¼ рослин - нормального росту ?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Задача 6. У помідорів нормальна висота і червоний колір плодів -

домінантні ознаки, а карликовість і жовтоплідність - рецесивні. Які

плоди будуть у рослин, отриманих у результаті схрещування :

ААbb × АаВВ ?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

41

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Задача 7. Руде волосся - рецесивна ознака, а неруде - домінантна.

При якому шлюбі ймовірність народження дитини з рудим

волоссям дорівнює 50%?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Практична робота №5

Тема: Розв'язування типових задач з генетики. Дигібридне

схрещування.

Мета: сформувати практичні вміння та навички розв'язування

вправ і типових задач на дигібридне схрещування.

Хід роботи

Задача 1. При яких генотипах батьків буде спостерігатись

однаковість гібридів першого покоління?

а) АаВв × ааbb ; б) АаВВ × АаВв ; в) ААВВ × аавв

42

Задача 2. Які типи гамет утворюють рослини наступних

генотипів:

а) ААВВ _________________ б) ааВВ ________________в) аавв __________________

Задача 3. При схрещуванні сірих довговухих овець з чорними

коротковухими в F1 все потомство було сірим коротковухим. Яке

потомство слід очікувати в F2 ?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Задача 4. У людини нормальна пігментація шкіри (С) домінує над

альбінізмом (с), наявність ластовиння (К) - його відсутність (к).

Визначте фенотипи людей з такими генотипами:

СсКК_____________________________________________________________________________

ссКК_____________________________________________________________________________

сскк______________________________________________________________________________

ссКк______________________________________________________________________________

Задача 5. Короткозорий (домінантна ознака) без ластовиння

чоловік одружився з жінкою у якої зір нормальний та присутнє

ластовиння (домінантна ознака). У сім'ї троє дітей - усі короткозорі

і з ластовинням. Визначте генотипи батьків і дітей.

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Задача 6. Чоловік з темним прямим волоссям одружився із жінкою

зі світлим кучерявим волоссям. У них народилися троє дітей і всі з

темним і кучерявим волоссям. Чи може народитися у цій родині

дитина зі світлим і прямим волоссям?

43

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Задача 7. Від здорових батьків народилася дитина - глухий

альбінос. Напишіть генотипи батьків та дитини.

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Практична робота № 6

Тема: Розв'язування типових задач з генетики. Хромосомна теорія

спадковості.

Мета: сформувати практичні вміння та навички розв'язування

вправ і типових задач з використанням знань хромосомної теорії

спадковості.

Хід роботи

До відома! 1. З метою полегшення розв'язування задач

використовують особливий запис генотипу. Наприклад,

дигетерозигота

АаВb або А В або А а або А b

а в В в а В

2. Гамети з вихідними групами зчеплення називають

некросоверними, а з новими комбінаціями генів - кросоверними

А В ; аb - за умови повного зчеплення, а також кросоверними є

гамети Аb ; аВ (за умови неповного зчеплення).

3. Відсоток кросинговеру є мірою відстані між генами. Для

визначення цієї відстані використовують виключно аналізуюче

44

схрещування (рецесивною гомозиготою). Припустимо, що від

аналізую чого схрещування дигетерозиготи АВ одержано 10%

кросоверів. аb

Схема схрещування

Р: ♀ АВ × ♂аb

аb аb

G: АВ аb аb

некросоверні

Аb аВ

кросоверні

F1 АВ ; аb Ab ; аВ

аb аb некросовери ab ab кросовери

Некросовери - особини, що розвиваються з некросоверних гамет.

Всього 100% - 10%

90% по 45% кожного типу.

Кросовери - особини, що розвиваються із кросоверних гамет.

Всього 10%, по 5% кожного типу.

4.За одиницю відстані прийнята одна МОРГАНІДА, яка дорівнює

1% кросинговеру.

5.Для розрахунку відносної відстані між генами користуються

формулою

Х = а

де: Х - відсоток кросоверів від аналізую чого схрещування;

а + с - кількість кросоверів;

n - загальна кількість потомства.

Задача 1. Які типи кросоверних і некросоверних гамет

утворюються в організмів, що мають такі генотипи :

а) СВ б) Сb

cb cB ?

45

Задача 2. Що таке кросинговер? Які чинники впливають на

частоту кросинговеру? Яке його біологічне значення?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Задача 3. На яких положеннях ґрунтується закон незалежного

успадкування ознак?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Задача 4. Якою буде відносна відстань між генами, якщо загальна

кількість особин потомства становить 1142, з них - 42 особини-

кросовери? Який відсоток вони становлять? (3,67%)

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

46

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Задача 5. Як визначити, чи успадковуються гени зчеплено, чи

незалежно?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Практична робота №7

Тема: Складання родоводів. Розв'язування типових задач на

визначення виду мутацій.

Мета: сформувати практичні вміння та навички складання

родоводів, розв'язування задач на визначення видів мутацій,

вивчення їх причин та наслідків.

Хід роботи

І. Складання родоводів.

До уваги! Для вивчення спадковості людини використовують

генеалогічний метод. Він включає ряд етапів: збір інформації про

родичів, складання родоводу, його аналіз. Людина, для якої

складається родовід, називається пробандом, її на родоводі

позначають стрілкою. Брати та сестри мають назву сибси.

47

При складанні родоводів використовують такі символи:

□ - чоловік □ - шлюб ●, - носій ознаки

- жінка

◊ - стать не виявлено - пробанд

- помер

При складанні родоводу членів одного покоління розміщують на

одному рівні, старші покоління - вище, молодші - нижче.

батьки

діти

За допомогою родоводу можна встановити тип успадкування

раритетних ознак, які мають просту (моногенну) генетичну

природу. При цьому необхідно враховувати, що:

1. Домінантна ознака передається без пропусків поколінь.

2. Рецесивна ознака передається через покоління; дитина з

рецесивною ознакою може народитися в родині, де в жодного з

батьків такої ознаки немає.

3. Аутосомна ознака зустрічається з однаковою частотою і у

чоловіків і у жінок.

4. Ознака, зчеплена зі статтю, звичайно зустрічається в особин

однієї статі.

5. Аутосомний ген мати та батько передають дачкам і синам.

6. Ген, зчеплений з Х- хромосомою, мати передає як синам так і

дочкам, а батько - тільки дочкам.

7. Ген, локалізований в У-хромосомі, батько передає тільки синам.

8. Цитоплазматичні гени діти успадковують тільки від матері.

48

За допомогою родоводу можна встановити генотипи окремих

членів роду, а також розрахувати ймовірність народження

нащадка з тією чи іншою ознакою.

Завдання 1. Гемофілія - рецесивна ознака, зчеплена з

Х-хромосомою. Якою є ймовірність гемофілії в дитини, на яку

чекають в родині Олени? Як впливає на цю ймовірність допологова

діагностика статі дитини? Дарина

Олена

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Завдання 2. Скласти родовід своєї родини

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

49

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

ІІ. Визначення виду мутацій.

Заповнити таблицю:

Типи

мутацій

Характеристика Приклади

Де виникають Генеративні

Соматичні

Вплив на життєдіяльність організму Летальні

Сублетальні

50

Нейтральні

Зміни генетичного апарата Геномні

Генні

Хромосомні

Висновок: Пояснити різницю між мутаціями та модифікаціями?

Яка роль мутацій у природі?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Практична робота № 8

Тема: Розв'язування задач з екології

Мета: сформувати практичні вміння та навички розв'язування

задач екології.

51

Хід роботи

Зразок розв'язування задачі.

Користуючись правилом екологічної піраміди, визначте, яка площа

(в га) певного біоценозу може прогодувати особину останньої

ланки в ланцюзі живлення: планктон риба тюлень

(300 кг). Суха біомаса планктону з 1 м2 моря становить 600 г (вода

60%)

Розв'язування: 1. Визначаємо суху масу тіла тюленя

300 кг - 100%

Х кг - 40%, звідси Х=120 кг

2. За правилом екологічної піраміди визначаємо кількість

планктону

12000 кг 1200 кг 120кг

Планктон риба тюлень

3. Визначаємо площу даного біоценозу, якщо відомо, що суха

біомаса планктону з 1 м2 моря - 600 г.(0,6 кг)

Отже, 1 м2 - 0,6 кг

Х м2 - 1200 кг, звідки, Х=2000 м2 =2 га

Відповідь: необхідно 2га планктону.

Задача 1. На основі правила екологічної піраміди визначте

кількість рослинної речовини, необхідної для того, щоб в даному

біоценозі могли існувати 4 сови масою по 1,5 кг.

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Задача 2. Скільки потрібно фітопланктону, щоб у Чорному морі

виріс дельфін - білобочка масою 300 кг?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Задача 3. Складіть ланцюг живлення. Користуючись правилом

екологічної піраміди, визначте, скільки гектарів луки потрібно,

52

щоб прохарчувати людину масою 58 кг (із них 66% становить

вода). Суха біомаса трави з 1 м2 луки становить 200 г за рік.

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Задача 4. Користуючись правилом екологічної піраміди, визначте,

яка площа (в га) певного біоценозу може прогодувати особину

останньої ланки в ланцюзі живлення: рослини заєць

лисиця вовк (50кг). Суха біомаса наземної рослинності з 1м2

становить 1000г за рік.(Із вказаної в дужках маси 60% - вода).

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Практична робота №9

Тема: Складання схем колообігу речовин в екосистемах.

Мета: сформувати практичні навички та вміння складати схеми

колообігу речовин в екологічних системах.

Хід роботи

Завдання 1. Використовуючи роздатковий матеріал та тексти

підручників, скласти схему малого та великого циклів колообігу

води у природі.

53

Завдання 2. Використовуючи роздатковий матеріал та тексти

підручників, скласти схему колообігу азоту (нітрогену) в біосфері.

Завдання 3. Використовуючи роздатковий матеріал та тексти

підручників, скласти схему колообігу вуглецю (карбону) в біосфері.

Яка роль карбону у функціонуванні біосфери?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

54

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Висновок: Які причини порушення колообігу речовин у біосфері?

Наслідки порушень обігу речовин у природі.

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Практична робота №10

Тема: Порівняння поновлюваних та не поновлюваних ресурсів

біосфери

Мета: порівняти особливості поновлюваних та не поновлюваних

ресурсів біосфери, сформувати практичні навички та вміння

аналізувати причини та наслідки деградаційних процесів у

біосфері.

Хід роботи

Завдання 1. Користуючись роздатковим матеріалом та текстом

підручника, дати визначення поняттям та заповнити таблицю.

55

Природні ресурси:

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Корисні копалини___________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Природні ресурси

Знаходження в природі

Роль у біосфері

Альтернативні джерела

Відновлювані

Невідновлювані

Висновок: Проаналізувати глобальні екологічні проблеми, як

наслідок діяльності людства в біосфері, запропонувати шляхи їх

розв'язання.

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

56

Практична робота №11

Тема: Порівняння природного і штучного добору.

Мета: закріпити матеріал, засвоєний під час вивчення

теоретичного курсу. Формувати практичні навички та вміння

порівнювати особливості природного та штучного добору.

Хід роботи

Завдання 1. Пояснити суть природного добору:

а) стабілізуючого

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

б) рушійного (спрямованого)

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

в) розриваючого (дизруптивного)

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Завдання 2. Порівняти дію і результат штучного і природного

добору. Заповнити таблицю.

Штучний добір Природний добір Добираючий та спрямовуючий фактор

З якого часу відбувається на Землі

57

Матеріал для добору

Значення для людини

Наслідки добору

Висновок: У чому полягає творча роль і природного і штучного

добору?

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

Практична робота № 12

Тема: Аналіз пристосувань організмів до умов середовища

Мета: закріпити матеріал, вивчений на теоретичному занятті,

розвивати вміння аналізувати особливості пристосувань

організмів до умов середовища, прогнозувати наслідки

антропогенного впливу на організми.

Хід роботи

Завдання 1. Пояснити терміни:

макроеволюція________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

ароморфоз______________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

філогенез_______________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

58

Завдання 2. Заповнити таблицю

Адаптації, що відбулися підчас еволюції

Напрями еволюції

Виникнення хлорофілу Виникнення фотосинтезу Диференціація слані (тіла рослин) на листок, стебло, корінь

Розвиток повзучого стебла у суниці

Виникнення статевого процесу

Поява квітки у покритонасінних

Перетворення листків на колючки у кактуса

Утворення плоду в покритонасінних

Поява насіння у голонасінних

Поява лазячого стебла у винограду і плюща

Розвиток крилець і волосків на плодах клена і кульбаби

Утворення гачків на плодах череди і лопуха

Поява соковитої м'якоті у малини та суниці

Втрата листків, коренів, судинної системи у ряски

Втрата коренів, хлорофілу і листків у повитиці