Історико-політичні проблеми cучасного світу...

308
1 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Юрія Федьковича ФАКУЛЬТЕТ ІСТОРІЇ, ПОЛІТОЛОГІЇ ТА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН Історико-політичні проблеми cучасного світу Збірник наукових статей Том 21-22 Чернівці „Рута” 2010

Upload: others

Post on 27-Jul-2020

19 views

Category:

Documents


0 download

TRANSCRIPT

  • 1

    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    імені Юрія Федьковича

    ФАКУЛЬТЕТ ІСТОРІЇ, ПОЛІТОЛОГІЇ ТА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНКАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

    Історико-політичні проблемиcучасного світу

    Збірник наукових статей

    Том 21-22

    Чернівці„Рута”

    2010

  • 2

    ББК 93/99+32(100) ”312 ”І-902

    Друкується за ухвалою вченої радиЧернівецького національного університету

    імені Юрія ФедьковичаЗбірник входить до переліку наукових видань ВАК України

    Рецензенти:Бортников В.В., доктор історичних наук, професор;Брицький П.П., доктор історичних наук, профессор;Тихомирова Є.Б., доктор політичних наук, професор

    Історико-політичні проблеми сучасного світу: Збірник наукових статей. – Чернівці: Рута, 2010. – Т. 21-22. – 308 с.

    Випуск присвячений 75-літтю проф. Ю.І. Макара. На сторінках збірника висвітлені теоретичні та методологічні проблеми історичних та політичних досліджень, міжнародних відносин, питання історії України та всесвітньої історії. Традиційною у збірнику є рубрика молодих дослідників.

    Видання розраховане на науковців, викладачів, учителів історії, аспірантів, студентів, державних службовців. Воно є в переліку ВАК України як фахове з історичних, політичних наук та міжнародних відносин.

    Редколегія випуску:

    Макар Ю.І., доктор історичних наук, професор(науковий редактор);Ботушанський В.М., доктор історичних наук, професор;Бурдяк В.І., доктор політичних наук, професор;Гаврилюк С.В., доктор історичних наук, професор;Гдичинський Б.П., кандидат політичних наук;Денисенко В.М., доктор політичних наук, професор;Добржанський О.В., доктор історичних наук, професор;Картунов О.В., доктор політичних наук, професор;Круглашов А.М., доктор політичних наук, професор;Лучак М.М., кандидат філологічних наук, доцент;Макар В.Ю., кандидат політичних наук, доцент;Марусик Т.В., доктор історичних наук, професор;Ротар Н.Ю., доктор політичних наук, доцент;Струтинський В.Є., кандидат філософських наук, доцент (відп. секретар);Троян С.С., доктор історичних наук, професор;Фісанов В.П., доктор історичних наук, професор;Федуняк С.Г., доктор політичних наук, професор;Цепенда І.Є., доктор політичних наук, професор.

    Адреса редколегії: Україна, 58012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2, університет, факультет історії, політології та міжнародних відносин, кафедра міжнародних відносин, тел. (03722) 52-19-94, E-mail: [email protected]

    © Рута, 2010

  • 3

    ЗМІСТПАТРІАРХУ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ БУКОВИНИ,ПРОФЕСОРУ ЮРІЮ МАКАРУ – ТІЛЬКИ 75 .........................................................................11

    ВІТАННЯ ЮВІЛЯРОВІ ................................................................................................................16

    ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИІСТОРИЧНИХ І ПОЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

    Сергій БілошицькийВитіснення національних еліт транснаціональнимияк тенденція сучасності і виклик ліберальній демократії .............................................................33Валентина БогатирецьАлгоритми розв’язання ключових протиріч суспільного розвиткуу контексті євроінтеграції ................................................................................................................37Віра БурдякРізноманітність підходів до дослідження демократичних змін у постсоціалістичному світі ....42Роман ГаратОсновні етапи становлення ГУУАМ та аналіз нормативно-правової бази об’єднання ................46Оксана ДокашПолітичний герой: рольовий міф вождя в політиці на сучасному етапі ......................................50Валентина ДубейКонцептуальні засади транспортної політики ЄСу сфері безпеки автомобільних перевезень ....................................................................................55Микола ІванюкРозвиток концепції громадянського суспільства: проблеми методологічного оновлення ..........59Василь КарпоМаргінальність української політичної еліти: теоретико-методологічний аспект ....................65Тарас ЛупулСоціально-політична амбівалентність моделей „багатокультурність” та „етнічнийканадець” як типів колективного проекту сучасного канадського націєтворення .....................68Микола ЛучакПерегрупування електорату в США за ідеологічними принципами в кінці ХХ ст. ..........................73Віталій МакарУкраїнське питання у внутрішній та зовнішній політиці Канади (1939-1941рр.) ...........................78Тамара МарусикДинаміка етнополітичного конфлікту: міжнародно-політичний аспект .....................................82Іван МонолатійПартії етнічної більшості як суб’єкти політичних процесівна західноукраїнських землях середини ХІХ – початку ХХ ст. ....................................................86Олександр МоцикОсобливості українсько-польських відносин у 2009 році ............................................................91Віталій МоцокПолітика Європейського Союзу щодо демократизації Східної Європи:задля інтеграції чи безпеки?! ...........................................................................................................98Геннадій НовоскольцевПроблема міжнародного тероризму в сучасному політичному процесі ..................................103Людмила НовоскольцеваІндивідуальна свобода як принцип громадянського суспільства ...............................................107

  • 4

    Іван ОсадцаЕтнокультурні аспекти розвитку європейських інтеграційних процесівв Республіці Болгарія .....................................................................................................................110Ігор ПоліщукЕволюція пострадянських України і Росії: політико-режимнийта електорально-культурний аспекти ...........................................................................................114Людмила ПрокопецьВзаємозв’язок багатопартійності Республіки Болгарія та парламентаризмув період демократизації суспільства .............................................................................................118Наталія РотарУчасть громадян України у дискурсі незалежності та конституційному процесі ...................123Віталій СеменкоПолітична партія як інститут демократичного представництва ................................................129Сергій ФедонюкВідкрите співробітництво у політичній комунікації ...................................................................134Тетяна ФедорчакПолітична трансформація Чехії: особливий випадок серед постсоціалістичних країн ..............138Ірина ЦікулОсобливості правового регулювання гендерних відносин в Україні .........................................142Петро ЧерникГеополітика як інструмент аналізу зовнішньополітичної діяльності держави ............................147

    ІСТОРІЯ УКРАЇНИСвітлана ГереговаУкраїнські митці в організації культурно-мистецького життя українцівв Америці (наприкінці 40-х – 60-ті роки ХХ ст.) ..........................................................................153Олександр Даниленко„Не заперечую, якщо не має перешкод ГПУ…”:особливості видачі закордонних паспортів та віз в УСРР (1921–1924 рр.) ...............................157Олександр ДобржанськийФормування ідеї соборної незалежної України на Буковинів кінці ХІХ – на початку ХХ ст. .....................................................................................................162Зінаїда ЗайцеваЕтнокультурне життя Закарпаття у ХІХ – на початку ХХ століття ...........................................166Олег ЛенартовичЗміни в політичній доктрині ОУН-б наприкінці Другої світової війни .....................................171Оксана ЛисаСоціально-економічні процеси кінця ХІХ – початку ХХ ст.та їх вплив на формування політичної свідомості української інтелігенції ..............................176Світлана МарковаУкраїнське село та місто в роки Голодомору 1932-1933 років:аналіз економічних деструкцій (до історіографії питання) ........................................................180Максим Москальов Кланово-корпоративне суспільство в Україні в оцінках аналітиків та експертів ....................184

    ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯJan DrausKształtowanie się stosunków polsko-ukraińskich w latach 1991-2008 (zarys problematyki) .............191

  • 5

    Віктор ПетровОстрів Зміїний – досвід для української дипломатії ...................................................................198Андрій СтецюкГреко-болгарська церковна боротьбана сторінках російських періодичних видань (50-70 рр. ХІХ ст.) ..............................................203

    ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДИХ НАУКОВЦІВСергій БостанВстановлення україно-румунських міждержавних відносин ....................................................209Надія БурейкоЗовнішня політика США стосовно Російської Федерації:нормативно-правове забезпечення відносин ...............................................................................213Вікторія ВоссінаПринципи дипломатії Святого Престолу (понтифікат папи Івана Павла ІІ) .............................216Андрій Гев’юкРосія, ЄС та США як чинник впливу на культурно-духовні процеси в Україні ...........................220Тетяна ГрищукВнесок української західної діаспори у світову культуру ...........................................................224Оксана ДеркачНормативно-правова база регулювання екологічної політики України ....................................229Андрій ДмитрукОсновні напрями російсько-українськогоміждержавного співробітництва у 90-х роках ХХ ст. .................................................................233Оксана ДобржанськаРеакція України на проект ЄС Східне партнерство .....................................................................238Людмила КіянРоль неурядових організацій в системі міжнародних відносин .................................................241Олег КозачукМісце метисів у поліетнічному суспільстві Канадської Федерації ............................................244Дмитро Коротков Трансформація політичних еліт в Україні в контексті транзитологічної парадигми ..............248Ольга КретІнституалізація транспарентності влади ......................................................................................252Олена КузьмічРелігійні загрози в контексті сучасних глобалізаційних перетворень .......................................256Павло МолочкоЕволюція партійної системи Росії після виборів 2007 – 2008 рр. ...............................................260Тетяна МоторнюкВиборчі технології маніпуляцій свідомістю українських виборціву президентській кампанії-2010 ..................................................................................................264Галина ОсадцаПитання боротьби з тероризмом у Середземномор’ї в грецькій зовнішній політиці ...................269Любов СарафінчанЄвроатлантична та європейська інтеграція Румунії в контексті міжнародної безпеки ...............273Альона ТиронОсобливості становлення та розвиткупартійної системи Федеративної Республіки Німеччини ...........................................................278

  • 6

    Галина ТкачОсновні чинники генезису європейської ідентичності ...............................................................282Юлія ФедівВідношення українських політичних сил до вирішення українського питанняна міжнародній арені протягом Першої світової війни ...............................................................287Анатолій ФедорюкМножинність учасників на сучасній міжнародній ареніяк фактор зміни моделі політичного конструювання світу .........................................................290Володимир ЮщукПолітичні, соціально-економічні та культурні процесина Любомльщині в міжвоєнний період ........................................................................................295

    РЕЦЕНЗІЇСергій ФедунякНові можливості для розвитку трансатлантичних відносинThe Obama Moment: European and American Perspectives. – Paris:EU Institute for Security Studies, 2009. – 250 p.Момент Обами: європейські та американські перспективи. – Париж:Інститут безпекових студій ЄС, 2009. – 250 с. ..............................................................................301Володимир ФісановУкраїна і світ: виміри взаємодіїМакар Ю.І., Гдичинський Б.П., Макар В.Ю., Попик С.Д., Ротар Н.Ю.Україна в міжнародних організаціях: Навчальний посібник /За ред Ю.І.Макара. – Чернівці: Прут, 2008. – 880 с. ....................................................................302Іван ВоротнякКалендарні звичаї та обряди в поліетнічному середовищі Мойсей А. А. Магія і мантика у народному календарі східнороманськогонаселення Буковини / Мойсей А. А. – Чернівці: Тов. „Друк-Арт”, 2008. – 320 с.: 16 іл. ...............304

    ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ .....................................................................................................306

  • 7

    CONTENTSPATRIARCH OF BUKOVYNA HISTORY SCIENCE,PROFESSOR YURIY MAKAR CELEBRATES HIS 75-YEAR ANNIVERSARY .......................11

    GREETINGS TO YURIY MAKAR ...............................................................................................16

    THEORETICAL AND METHODOLOGICAL ISSUESOF HISTORY AND POLITICAL STUDIES

    Sergiy Biloshytskyy Ousting of National Elites by Transnational Elitesas a Modern Tendency and a Challenge to Liberal Democracy ..........................................................33Valentyna BohatyretsAlgorithm of Interethnic Issues Solution in the Integration Context ..................................................37Vira Burdiak A Variety of Attitudes to Research of Democratic Changes in the Post-Socialist World ...........................42Roman Garat Key Stages of GUUAM Forming and Analysis of Its Regulatory Framework ...................................46Oksana Dokash Political Hero: Myth of the Role of Leader in Politics at Present .......................................................50Valentyna Dubey Basic Aspects of the EU Transport Policy in Freight Traffic Safety ...................................................55Mykola IvanyukDevelopment of the Concept of Civil Society: Issues of Methodological Renovation .....................59Vasyl KarpoMarginality of the Ukrainian Political Elite: Theoretical and Methodological Aspects ....................65Taras Lupul The Socio-Political Ambivalence Models of „Multiculturalism” and „Ethnic Canadian”as a Type of Collective Project of the Contemporary Canadian Nationhood ......................................68Mykola LuchakIdeological Realignment of the US Electorate in Late 20th Century ..................................................73Vitaliy MakarUkrainian Question in Canada’s Internal and Foreign Policy (1939-1941) ........................................78Tamara MarusykEthno-Political Conflict Dynamics: International and Political Aspect ..............................................82Ivan MonolatiyParties of Ethnic Majority as Subjects of Political Processesin Western Ukraine Lands (Middle of the 19th – Early 20th Centuries) .............................................86Oleksandr MotsykUkrainian-Polish Relations in 2009 ...................................................................................................91Vitaliy MotsokThe EU Policy towards Democratization of Eastern Europe:For the Sake of Integration or Security?! ............................................................................................98Gennadiy NovoskoltsevProblem of International Terrorism in Modern Political Process .....................................................103Liudmyla NovoskoltsevaIndividual Freedom as a Principle of Civil Society ..........................................................................107

  • 8

    Ivan Osadtsa Ethnic and Cultural Issues of the European Integration Processes Developmentin the Republic of Bulgaria ...............................................................................................................110Igor PolishchukEvolution of Post-Soviet Ukraine and Russia:Policy and Regime and Electoral-Cultural Aspects ..........................................................................114Lyudmyla Prokopets’Interconnection between Multi-Party Systemand Parliamentarism in Republic of Bulgaria in the Period of Society Democratization .......................118Nataliya RotarParticipation of the Ukrainian People in Discourse of Independence and Constitutional Process .....123Vitaliy SemenkoPolitical Party as an Institute of Democratic Representation ............................................................129Sergiy Fedonyuk Open Collaboration in Political Communication .............................................................................134Tetiana Fedorchak Political Transformation of Czech Republic: a Special Case among Post-Socialism Countries .........138Iryna TsikulPeculiarities of Legal Regulation of Gender Relations in Ukraine ...................................................142Petro ChernykGeopolitics as a Tool of the State Foreign Policy Activity Analysis .................................................147

    HISTORY OF UKRAINESvitlana Geregova Ukrainian Artists in the Organization of Cultural and Art Lifeof Ukrainians in America (Late 1940s – 1960s of the 20th Century) ................................................153Oleksandr DanylenkoPeculiarities of International Passports and Visas’ Issuance in the UkSSR (1921-1924) .......................157Oleksandr Dobrzhanskyi Molding of Ukraine’s Conciliarism (Sobornist) Sovereigntyin Bukovyna in Late 19th – Early 20th Centuries .............................................................................162Zinaida ZaitsevaEthnocultural Life in Zakarpattia in the 19th – Early 20th Century ..................................................166Oleg Lenartovych Changes in the Political Doctrine of OUN-b at the End of World War II .........................................171Oksana LysaSocio-Economic Processes in Late 19th - Early 20th Centuryand Influence on Political Consciousness Shaping of the Ukrainian Intelligentsia ............................176Svitlana Markova Ukrainian Towns and Villages in the Years of Holodomor in 1932-1933:Analysis of Economic Distractions (Historiography Issues) ............................................................180Maksym Moskaliov Clan and Corporate Society in Ukraine Assessed by Analysts and Experts ......................................184

    WORLD HISTORYJan DrausThe Formation of the Polish-Ukrainian Relations in 1991-2008 (Thinking Over the Problem) .........191Viktor Petrov Zmiinyi Island – Experience for the Ukrainian Diplomacy ..............................................................198

  • 9

    Andriy StesiukGreek-Bulgarian Church Struggle on the Pages of the Russian Periodicals (1850-1870s) ...................203

    WORKS OF YOUNG RESEARCHERSSergii BostanFormation of the Ukrainian-Romanian Interstate Relations .............................................................209Nadiia Bureiko The US Foreign Policy towards the Russian Federation: Legal Ensuring of Relations ..........................213Viktoriia VossinaThe Apostolic See Diplomatic Principles (Pontificate of Pope John Paul ІІ) ....................................216Andriy Gevyuk Russia, the EU and the USA as a Factor of Influence on Culturaland Spiritual Processes in Ukraine ...................................................................................................220Tetyana HryshchukThe Ukrainian Western Diaspora’s Contribution to the World Culture ............................................224Oksana DerkachThe Normative and Legal Base of the Ecological Policy Regulation in Ukraine .............................229Andriy Dmytruk Directions of Russian-Ukrainian Cooperation in 1990s ...................................................................233Oksana DobrzhanskaUkraine’s Reaction to the Eastern Partnership Program ...................................................................238Liudmyla Kiyan The Role of Non-Government Organizations in International Relations .........................................241Oleh KozachukMetis’ Place in the Polyethnic Society of Canadian Federation ........................................................244Dmytro Korotkov Transformation of Political Elites in Ukraine in the Context of Transitology Paradigm .........................248Olga KretThe Institutionalisation of the Authorities Transparency ..................................................................252Olena KuzmichThe Religious Threats in the Processes of Globalization Change .....................................................256Pavlo MolochkoEvolution of the Party System in Russia after the Election of 2007 – 2008 ......................................260Tetyana MotornyukElectoral Technologies in Manipulations of Ukrainian Voters Consciousnessduring Presidential Campaign 2010 .................................................................................................264Galyna OsadtsaTerrorism Fight Issues in the Mediterranean in Greece Foreign Policy ............................................269Liubov SarafinchanEuro-Atlantic and European Integration of Romania in the Context of International Security ............273Alyona TyronPeculiarities of Establishment and Developmentof Federal Republic of Germany’s Party System ..............................................................................278Galyna Tkach Major Factors of the European Identity Genesis ..............................................................................282Yuliia FedivThe Ukrainian Parties’ Attitude towards Solutionof the Ukrainian Issue on International Arena during World War I ...................................................287

  • 10

    Anatoliy Fedoryuk Multiplicity of Participants at the Contemporary International Arenaas a Factor in Changing Patterns of Political Construction of the World ..........................................290Volodymyr YushchukState-Administrative, Social-Economic and Cultural Processesin Liuboml Region during the Interwar Period .................................................................................295

    REVIEWSSergiy FeduniakNew Opportunities for Trans-Atlantic Relations DevelopmentThe Obama Moment: European and American Perspectives. – Paris:EU Institute for Security Studies, 2009. – 250 p. ..............................................................................301Volodymyr FisanovUkraine and World: Dimensions of InteractionUkraine in International Organizations. – Chernivtsi: Prut, 2008. – 880 p. ......................................302Ivan VorotniakCalendar Customs and Rites in the Polyethnic Environment Moisey A.A. Magic Art and Divination in the Folk Calendarof East Roman Population in Bukovyna. – Chernivtsi: DrukArt, 2008. – 320 p.: 16 ill. ..........................304

    INFORMATION ABOUT AUTHORS .........................................................................................306

  • 11

    ПАТРІАРХУ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ БУКОВИНИ,ПРОФЕСОРУ ЮРІЮ МАКАРУ – ТІЛЬКИ 75

    Ювіляр народився 4 лютого 1935 р. на прадавній українській землі Холмщина (тепер у складі Республіки Польща), у селі Новосілки Томашівського повіту Люблинського воєводства в родині Івана та Юлії (з роду Свистун) Макарів. Сім’я не була бідняцькою, бо батьки мали 10 га орної землі і 2 га лісу. Батько ще на початку 20-х років здобув сільськогосподарську освіту. До ведення власного господарства застосував здобуті знання, брав час від часу участь у різноманітних сільськогосподарських виставках. Все було б добре, якби не національно-релігійні утиски з боку польських властей, які будь-що намагалися завершити ополячення місцевих українців.

    З початком Другої світової війни на короткий час наступило деяке відродження українського національного життя. Німецька окупаційна влада, намагаючись використати у своїх цілях українсько-польські протиріччя, дозволили повсюдно відкрити українські школи, повернули українцям уцілілі церкви, дозволили відкрити Холмську єпархію. Більше того, згодилися на створення окремих українських допоміжних інституцій, які діяли під пильним німецьким оком. Це викликало глибокий національний зрив. Проте німецька влада, керуючись принципом „поділяй і володарюй”, слідкувала за тим, щоб ні українці, ні поляки не здобували переваги у взаємному поборюванні одні одних. Тому Холмщина перетворилася з початком війни на арену кривавої розправи над українцями з боку польського підпілля, яке було добре зорганізованим. Серед загиблих був і батько Ювіляра – Іван Макар, який займався організацією молочарських кооперативів у довколишніх селах.

    Ось у таких умовах проходило дитинство майбутнього вченого. Навчання він розпочав 1941 р. в рідних Новосілках у новоствореній Українській народній школі. Лише протягом першого року навчання тривало більш менш задовільно, тобто заняття відбувалися щоденно, хоч увесь навчальний процес обслуговували лише двоє вчителів – чоловік та його дружина. Потім у навчанні з’явилися перебої. Вчителі кудись виїхали. Навчати дітей почали місцеві жінки, які колись здобули освіту у Холмській вчительській семінарії. У зв’язку з неспокоєм у навчанні з’являлися все довші і довші перерви. До третього і четвертого класів Ювіляр мав можливість ходити лише зрідка. Але вимушені пропуски компенсував домашньою самоосвітою.

    Навесні 1945 р. Юлія Макар з двома малолітніми синами була переселена до Херсонської області УРСР. Тоді з Польщі вивезли майже півмільйона українців, розкидавши їх по західних і південно-східних областях України. На Херсонщину Юлія Макар із своїми дітьми потрапила разом з родиною свого найстаршого брата Юрія Свистуна. Там Юрій Макар разом із своїм двоюрідним братом Віталієм Свистуном закінчив четвертий клас вже радянської початкової школи.

    Однак умови проживання у новому середовищі не дуже підійшли прибульцям і вони після відповідної „розвідки” подалися на Волинь, де ще не було колгоспного ладу і де можна було, як здавалося, жити у звичних для себе обставинах, тим більше, що тут проживала досить компактно значна частина таких самих знедолених холмщаків. Спочатку родина поселилася у селі Звірові тодішнього Теремнівського району. Юрій пішов до п’ятого, а його молодший брат Віталій до першого класу семирічної школи у чеському селі Копче, перейменованому у зв’язку з виселенням чехів на Новокотів. Десь з кінця 1947 р. родина почала відчувати матеріальну скруту. Тому Юрій, щоб полегшити матері справу утримання дітей, перейшов навчатися до сьомого класу у Ківецівській середній школі № 1 і проживав протягом року в родині згаданого дядька Юрія Свистуна.

    По закінченні сьомого класу Ювіляр не мав змоги продовжити навчання у школі, тому вступив до Володимир-Волинського педучилища, яке розпочало підготовку вчителів фізкультури. Тут захопився спортом, що дозволило йому не лише набути відповідного фаху, але й розвинутися фізично і, відповідно, зміцнити своє здоров’я. Приступивши, таким чином, чотирнадцятилітнім хлопчаком до навчання в педучилищі, Юрій фактично перейшов на „самостійний хліб”, намагаючись, разом з тим, допомагати матері і молодшому братові, які на той час уже мешкали у тих же Ківерцях, під Луцьком.

    Як зізнається Ювіляр, навчання у фізкультурному навчальному закладі, відкривало перед тими, хто не лінувався, широкі можливості для підзаробітків коштом безпосередньої участі у чисельних змаганнях, а також суддівства на них. А це, у свою чергу, створювало можливість забезпечити собі такі-сякі засоби для існування.

    Молодий спортсмен не лише зміцнював здоров’я, але й приділяв чималу увагу вивченню усіх інших предметів навчального плану. Він ще з ранніх дитячих років проявив потяг до історії. В батька і в діда по батьковій лінії були невеличкі домашні бібліотеки українською, російською, польською і німецькою мовами. У сім’ї панував культ Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та інших видатних українців. У педучилищі історію викладав вихованець Київського університету Олексій Яворський, який своїми лекціями суттєво спричинився до розвитку в юного вихованця бажання зайнятися на майбутнє глибоким вивченням історії вже як науки. Тому Юрій, не вагаючись, вступив 1953 р., після закінчення педучилища, на заочне відділення історичного факультету Київського університету.

    Паралельно Юрій Макар розпочав вчительську роботу в Затурцівській середній школі. Затурці, тоді районний центр, знаходяться на півдороги між Луцьком і Володимиром-Волинським. Після року праці був призваний на військову службу, яку проходив у повітряно-десантних військах, спочатку в Рязані, а потім Рибінську.

  • 12

    Після демобілізації у 1957 р. Юрій Макар продовжив заочно навчання у Київському університеті, рівночасно працюючи вчителем. Вчителював спочатку в Новоукраїнській середній школі Забузького району Львівської області. Тепер цьому колишньому містечку повернена історична назва – Варяж. Воно відноситься до Сокальського району. З наступного навчального року, тобто з вересня 1958 р., у зв’язку з реорганізацією районів, Юрія Макара переведено на посаду вчителя історії і фізкультури до середньої школи № 2 міста Червонограда, яке саме тоді бурхливо розвивалося як столиця Львівсько-Волинського вугільного басейну.

    Коли Юрій Макар 1962 р. закінчив навчання в університеті, його призначено того ж року директором Гірницької восьмирічної школи, яку він реорганізував згодом у Червоноградську середню школу № 6. А через п’ять років він очолив середню школу № 10, яку прийняв з будівництва. У школі з самого початку навчалося майже дві тисячі учнів. Юрій Макар організував досить діяльний педагогічний колектив, який протягом короткого часу зумів під його керівництвом досягти значних успіхів у навчально-виховній роботі. Школа стала однією з кращих у місті, а вчителі хімії та фізики – заслуженими вчителями УРСР. Попрацював Юрій Макар директором ще в одній новоствореній школі № 12, звідки за конкурсом перейшов у 1971 р. до Чернівецького університету.

    Ще працюючи директором школи Юрій Макар наполегливо займався науковою роботою. Восени 1967 р. протягом двох місяців він збирав матеріали у центральних архівах Польщі. Науковий пошук завершив захистом на початку 1971 р. кандидатської дисертації Варшавське збройне повстання 1944 року, опублікувавши попередньо ряд розвідок у київських наукових виданнях.

    Перейшовши до Чернівецького університету Юрій Макар розробив і протягом багатьох років викладав студентам-історикам провідні курси з новітньої історії зарубіжних країн. Він продовжив також розпочату попередньо наукову діяльність. До університету Ювіляр прийшов, будучи вже кандидатом історичних наук, на посаду старшого викладача кафедри всесвітньої історії. Згодом став доцентом кафедри історії нового та новітнього часу.

    Наприкінці 1975 р. колеги обрали Юрія Макара на посаду декана історичного факультету, яку він обіймав повних двадцять сім років, залишивши її з початком 2003 р. Займаючи цю важливу в університетській системі посаду Ювіляр повністю розкрив свій хист здібного організатора викладацького і студентського колективу. Послідовно здійснюючи задуману стратегію розвитку факультету Юрій Макар насамперед подбав про створення життєздатного науково-педагогічного колективу, без якого він не уявляв собі зростання факультету як одного з провідних навчально-наукових підрозділів університету. Цьому передували роки наполегливої, напруженої праці. Запалюючи випускників власним прикладом Ювіляр підбирав для роботи талановитих випускників факультету. Переважна більшість нинішніх професорів, доцентів і асистентів факультету – це власне випускники 70-х – і вже навіть 2000-х рр. З ініціативи Юрія Макара та під його керівництвом з 1994 р. на факультеті діє спеціалізована рада із захисту докторських і кандидатських дисертацій з історичних наук. У зав’язку з перереєстраціями до ради долучалися захисти з філософських, а потім політичних наук. З весни 2004 р. рішенням Президії ВАК України замість однієї спецради на факультеті діє дві – окремо з історичних і політичних наук. Другу очолює професор Макар. Кожна з рад має право приймати до захисту докторські і кандидатські дисертації за двома спеціальностями.

    Подбавши про забезпечення факультету належним науково-педагогічним потенціалом, Юрій Макар створив передумови для того, щоб колектив одночасно працював над розв’язанням посталих перед ним завдань щодо належної підготовки фахівців та власного науково-педагогічного зростання.

    Виростивши колектив однодумців належної кваліфікації Ювіляр приступив разом з ним до структурної перебудови. Але це вимагало добрих двох десятків років наполегливої праці. Отже, з другої половини 90-х рр., вже в умовах незалежної України, Юрій Макар власне націлив колектив на структурну розбудову факультету. Була розроблена стратегічна лінія цієї розбудови з урахуванням потреби в нових кадрах фахівців суспільного спрямування. Ректорат намагання факультету підтримав. З 1998 р. на історичному факультеті розпочалася підготовка фахівців-політологів. Відповідно кафедру історії нового і новітнього часу, яку з початку 1992 р. очолював декан факультету, реорганізовано на кафедру всесвітньої історії та політології. Згодом її розділено на дві окремі кафедри. З’явилася кафедра політології та соціології. Ректорат поклав на неї обов’язки не лише підготовки фахівців з політології, але й викладання курсів політології та соціології на всіх факультетах університету.

    А з 1999 р. на факультеті розпочато підготовку фахівців з напрямку Міжнародні відносини. У черговий раз 2001 р. відбувся поділ кафедри на той час всесвітньої історії та міжнародних відносин на кафедри історії нового та новітнього часу, яку очолив професор Олександр Сич, вихованець Ювіляра, і кафедру міжнародних відносин. Нею керує Юрій Макар.

    Завдяки зусиллям Ювіляра нинішній історичний факультет – це багатопрофільний підрозділ університету, якій готує фахівців за трьома напрямками (Історія, Політологія, Міжнародні відносини). З напрямку Історія за спеціальностями – Історія та Етнологія. З напрямку Міжнародні відносини – з Країнознавства та Міжнародної інформації. Разом з трьох напрямків нинішній факультет історії, політології та міжнародних відносин готує фахівців за п’ятьма спеціальностями. Нині на його семи кафедрах працює близько 90 професорів, доцентів та асистентів, а також понад два десятки учбово-допоміжних працівників. Навчається на факультеті понад тисяча студентів на стаціонарі та поверх 500 – на заочному відділенні.

  • 13

    Усі сім кафедр є випускаючими. Це кафедри: історії України (завідувач – проф. О.Добржанський); етнології, античної та середньовічної історії (завідувач – проф. С.Пивоваров); історії нового та новітнього часу (завідувач –вже згаданий проф. О.Сич); міжнародних відносин (завідувач – проф. Юрій Макар); політології та державного управління (завідувач, перший в університеті д. політ. наук, проф. А.Круглашов); міжнародної інформації (завідувач – проф. В.Фісанов); кафедра сучасних іноземних мов та перекладу (завідувач – доц. Т.Івасютин). Остання створена для підготовки фахівців-міжнародників у галузі іноземних мов. Вони отримують подвійну кваліфікацію фахівців з міжнародних відносин і перекладачів. Кафедра, яка налічує близько двадцяти викладачів, укомплектована переважно випускниками факультету іноземних мов Чернівецького університету. За їх допомогою студенти оволодівають англійською, німецькою, французькою, іспанською, польською та румунською мовами.

    Якщо говорити про суто наукову роботу, то, як вже згадано вище, Ювіляр протягом усіх майже чотирьох десятків років своєї праці в Чернівецькому університеті нею займався постійно. Його перу належить понад чотириста статей, опублікованих у вітчизняних та зарубіжних наукових виданнях, колективні та індивідуальні монографії, підручники та навчальні посібники. Але про все за порядком.

    Протягом 70-х рр. Юрій Макар працював над темою докторської дисертації, пов’язаної з суспільно-політичними та соціально-економічним переустроєм Польщі протягом 1944-1949 рр. Цей період в радянській історіографії іменувався часом „народно-демократичних революцій” у зарубіжних європейських країнах, визволених радянськими військами від гітлерівських поневолювачів і віднесених до радянської сфери впливу по Другій світовій війні. Сказане стосувалось і Польщі. Проте готову дисертацію автор не подав до захисту з огляду на те, що в державах Центрально-Східної Європи як, зрештою, у цілій тодішній „світовій системі соціалізму” надходили зміни, які змушували науковця переосмислити хід суспільних процесів. Ювіляр не відійшов від теми. Він побував додатково в архівах тодішнього Радянського Союзу, Польщі, Канади та США. Наново осмислив тему і успішно захистив 1989 р. дисертацію, як і попередню – кандидатську – в Київському університеті.

    Юрія Макара, цілком заслужено, вважають засновником наукової школи з історико-політичних проблем сучасного світу. До речі, під такою назвою виходить редагована ним збірка наукових праць кафедри міжнародних відносин. За роки праці в Чернівецькому університеті ним підготовлено два з половиною десятків кандидатів та десяток докторів з історичних та політичних наук. Визнанням його авторитету в наукових колах України є шестирічна праця вченого експертом ВАК України з політичних наук.

    Професор Макар виступив засновником ряду наукових видань, які під його орудою стали широко відомими не лише в Україні, а й поза її межами. Вони введені ВАК України до Переліку видань, у яких дозволено публікувати результати дисертаційних досліджень з історичних та політичних наук. Це, передусім, Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. До 2003 р. він виступав у ролі редактора Вісника. А тепер працює як заступник редактора. До речі, разом із відомим українським вченим із США Любомиром Винарем. Сюди ж слід віднести і збірку Історико-політичні проблеми сучасного світу. Юрій Макар бере участь і в редагуванні інших наукових збірок в університеті, поза його межами, в Україні, а також за кордоном. Між іншим, його зусиллями суспільно-політичний Буковинський журнал став ваківським науковим виданням з історичних, політичних, філологічних та філософських наук.

    Не зайвим буде нагадати, що з ініціативи та безпосередньої участі проф. Макара в Чернівецькому університеті проходять великі міжнародні форуми та окремі тематичні конференції. Серед них можна назвати хоча б декілька. Це: в далекому 1975 р. – VIII Всесоюзна конференція істориків-славістів за участю понад 200 вчених; у 1990 р. – тематична конференція Еміграція населення західноукраїнських земель до Північної Америки на рубежі ХІХ – ХХ ст. Її роль в освоєнні канадського Заходу, за участю українських і канадських науковців; у 2000 р. відбувся Перший конґрес українських істориків Українська історична наука на порозі ХХІ століття, організований спільно з Українським історичним товариством, очолюваним професором Любомиром Винаром. У конгресі взяло участь понад 300 вчених; у 2002 р. – V конгрес Міжнародної асоціації україністів, в якому взяло участь понад 900 вчених з 24 країн світу. Матеріали конференцій і конгресів публікуються. Зокрема, доповіді і повідомлення Першого конґресу українських істориків під загальною редакцією проф. Юрія Макара і Любомира Винара вийшли у чотирьох томах, загалом понад 1300 сторінок великого формату. Також вийшли друком семитомним виданням матеріали V Конгресу МАУ.

    Загалом тематика особистих досліджень Ювіляра доволі розгалужена – від конкретних проблем до широких політичних узагальнень. Він бере участь в буковинознавчих дослідженнях, вивченні українсько-польських міжлюдських і міждержавних стосунків на різних етапах історії, дослідженні історії і сьогодення української діаспори, історії Канади, Польщі, сучасних міжнародних відносин тощо.

    Загальновизнаним фактом є заснування Ювіляром напряму Канадознавство у Чернівецькому університеті, насамперед всебічне вивчення усіх сторін життя українських канадців. З цією метою ще на початку 80-х рр. Юрій Макар запропонував канадським вченим спільну тему дослідження Роль національно-етнічних груп в освоєнні канадського Заходу.

    Професор Макар відіграв помітну роль у налагоджені Чернівецьким університетом міжнародних контактів. Згадана вище тема стала досліджуватися тому, що 1977 р. Чернівецький університет уклав угоду про співпрацю

  • 14

    з канадським Саскачеванським університетом. Виконуючи доручення тодішнього ректора проф. К.Червінського декан історичного факультету Юрій Макар вступив у контакт з канадським ректором Робертом Беггом, який саме перебував з візитом у Києві і хотів укласти угоду про співпрацю з одним із західноукраїнських університетів. Вияснивши наміри гостя Юрій Макар, повернувшись до Чернівців, після відповідних консультацій з ректором підготував проект угоди, яка й була підписана. Їй судилося довге і плідне життя. Угода продовжує діяти й тепер. Зараз в Чернівецькому університеті відкрито Центр канадських студій. Центр став суттєвим допоміжним чинником у підготовці фахівців – істориків, політологів, міжнародників та, зрештою, й інших спеціальностей.

    Оскільки зайшла мова про співпрацю з Канадою, то слід нагадати, що з легкої руки Ювіляра Канадознавство у Чернівецькому університеті набуло широкого розвитку. Університет став провідним науковим центром України у цій галузі. Тут захищено з названої проблематики понад десять кандидатських дисертацій з історичних та політичних наук, дві докторські – з історичних наук (проф. О.Сич) та з педагогічних наук (проф. І.Руснак), а тепер подана до захисту докторська дисертація доц. кафедри міжнародних відносин Т.Лупулом. А починалося все з того, що Ювіляр привозив з кожної поїздки до Канади десятки кілограмів матеріалів з Національного архіву Канади (тепер Бібліотека і Архіви Канади), з провінційних архівів Альберти, Саскачевану та Манітоби, а також наукових публікацій з історії, соціології, політології, демографії, різноманітних статистичних довідників та енциклопедій. Ювіляр налагодив широку співпрацю з науковцями не лише Саскачеванського, але й ряду інших університетів Країни кленового листка, зокрема: Альбертським, Торонтським, Карлтонським та Оттавським (обидва в Оттаві), Манітобським. В усіх тих університетах діють українознавчі центри. На цій основі Ювіляр налагодив тісну взаємодію з Канадським інститутом українських студій, Центром української культури та етнографії ім. Гуцуляків – обидва діють у складі Альбертського університету, з Українсько-канадським архівом-музеєм Альберти, що також в Едмонтоні. Такі розгалужені контакти сприяли тому, що родина українського походження з Едмону Іван та Люба Григорії обладнали за посередництвом Канадського інституту українських студій на історичному факультеті Чернівецького університету комп’ютерний клас вартістю у 10 тис. дол. США. З фондів того ж Канадського інституту українських студій студенти факультетів – історії, політології та міжнародних відносин; філологічного, педагогічного та ін. вже протягом багатьох років поспіль отримують стипендії. Стипендіатів визначають конкурсні комісії названих факультетів.

    Подібним чином Ювіляр спричинився до розгортання співпраці з університетами США – Лок-Хевен (Пенсільванія) та Боулінг Грін (Огайо). Туди чернівецькі студенти їздять на навчання від одного семестру до двох років. Щоправда, відсутність коштів та проблеми з візами не дозволяють здійснювати ці студентські поїздки регулярно.

    Важливу роль відіграв Ювіляр у налагодження регулярних контактів з суто українськими науковими установами. Крім згаданих канадських, тут насамперед слід нагадати про співпрацю, започатковану з ініціативи професора Макара, з Українським історичним товариством та його друкованим органом Українським Істориком. Натхненником та організатором Товариства і журналу виступив ще понад півстоліття тому молодий вчений Любомир Винар, який спільно з відомими українськими науковцями заклав їх та далі спрямовує їхню діяльність. Діаспорні вчені після відновлення незалежності України намагаються повернути свої наукові надбання в Україну, що відповідає логіці речей. Отже, завдяки професорові Макару, до Чернівецького університету надходять усі видання Українського історичного товариства, публікації яких вже здійснюються в Україні. На факультеті історії, політології та міжнародних відносин зібраний повний комплект Українського Історика від першого номера, що вийшов у 1963 р. Тепер українські вчені з України і діаспори працюють в одному напрямку, що є дуже важливим фактором розвитку об’єктивно наукової української суспільствознавчої науки.

    Багато працює Ювіляр в галузі українсько-польських наукових контактів, як рівно ж, навчальної роботи. За його безпосередню участь укладені угоди про співпрацю з Варшавським, Жешовським університетами, Люблінським католицьким університетом та Свєнтокшиською політехнікою, які представляють Польщу. Останніми роками до Польщі на літню мовно-культурну практику щорічно виїжджає по 30 студентів-міжнародників. Чернівецькі студенти беруть участь в конкурсах бакалаврських та маґістерських робіт за Програмою Еразмус Мундус, що діє у Консорціумі європейських університетів з ініціативи Жешовського університету. У конкурсах чернівецькі студенти постійно посідають призові місця з історії, політології та міжнародних відносин.

    Професор Макар не лише виступає організатором чи співорганізатором наукових форумів у Чернівцях чи Україні. Він активний їх учасник у Польщі, Румунії, Чехії, Канаді, США. Окремо варто згадати його діяльну участь в українсько-польському семінарі Україна – Польща: важкі питання. Протягом п’яти років відбулося десять засідань семінару, почергово – в Луцьку на базі Волинського університету та Варшаві – в Академії національної оборони. Під час наукових дебатів розглядалися найскладніші моменти у взаємній історії обох народів, що мало б сприяти усуненню нашарувань взаємної відчуженості протягом століть. Наполегливість Ювіляра спричинилася до того, що його рідну Холмщину разом з Підляшшям польські вчені згодилися розглядати як терени, на яких проти українців застосовувався жорстокий релігійно-політичний та фізичний терор з метою їх ополячення. Відповідно й українські вчені отримали багато цікавої документальної інформації з боку своїх польських колег. Матеріали друкувалися під одноіменною назвою українською і польською мовами.

  • 15

    Як вже згадувалося, професорові Макару належить велика кількість наукових та науково-методичних праць. Лише у 2000-х рр. з-під його пера – самостійно чи з колегами – вийшли праці: Холмщина і Підляшшя у першій половині ХХ століття. Політична проблематика (Львів, 2003), З Україною в серці (Чернівці, 2003) – написана спільно з дружиною – Леонорою Макар; Хотинщина. Історичний нарис (Чернівці, 2002) – у співавторстві з проф. О.Добржанським та доц. О. Масаном; Мудрість народна – мудрість міжнародна. Прислів’я, приказки, крилаті вислови та мовні звороти дев’ятьма мовами (Чернівці, 2004) – спільно з доц. А. Жовківським з кафедри сучасних іноземних мов та перекладу та іншими науковцями, в тому числі з Львівського університету. Навесні 2005 р. професор Макар, разом з викладачем кафедри іноземних мов О. Слюсарем, доц. кафедри міжнародних відносин В. Струтинським та доц. тієї ж кафедри В. Макаром опублікував посібник Польська мова. Посібник для студентів-міжнародників, яким користуються студенти при вивченні польської мови. Вкрай потрібними для підготовки висококваліфікованих спеціалістів стали такі видання: Ю. Макар, В. Бурдяк, Т. Івасютин, В. Семенко Європейський Союз: вчора, сьогодні, завтра (нім. мовою). Навч. посібник. – Чернівці: Рута, 2008. та Ю. Макар, Б.Гдичинський, В. Макар, С. Попик, Н. Ротар. Україна в міжнародних організаціях. – Чернівці: Прут, 2009. Зараз на письмовому столі вченого колективна праця Від депортації до депортації, присвячена трагічній долі українців Холмщини і Підляшшя у ХХ столітті.

    Ювіляр пройшов на своєму життєвому шляху чималі випробування. Залишеному у дитячому віці без батька йому довелося у буремні воєнні та повоєнні роки скуштувати гіркого сирітського хліба. Проте труднощі лише загартували його. Він набув великого життєвого досвіду. Близько двадцяти років Ювіляр віддав праці у школі, половину з них на нелегкій директорські посаді. А тепер майже сорок років самовіддано трудиться у Чернівецькому університеті, пройшовши шлях від старшого викладача до знаного в Україні та за її межами професора. Завдяки його цілеспрямованості і наполегливості історичний факультет з малого, маловідомого підрозділу перетворився на багатопрофільну, потужну науково-навчальну складову частину Чернівецького університету.

    Багаторічна творча праця Ювіляра відзначена багатьма заохоченнями з боку ректорату університету, міських та обласних властей, урядовими нагородами, почесними відзнаками за кордоном. Доктор історичних наук, професор Юрій Макар є заслуженим діячем науки і техніки України (2001 р.), академіком Міжнародної слов’янської академії наук (1997 р.), Української академії історичних наук (1999 р.), Української вільної академії наук в США (2006 р.) та Української академії політичних наук (2007 р.), кавалером ордена „За заслуги” ІІІ ступеня (2006 р.), почесним професором Чернівецького (2000 р.), Волинського (2003 р.) та Жешівського (Польща, 2007 р.) університетів. Отримані нагороди свідчать про високу оцінку праці професора Макара в Чернівецькому університеті. Проте найвищою оцінкою для нього є шана і повага з боку тих, з ким він працює та з боку тисяч випускників факультету, як, рівно ж, нинішніх його студентів.

    Вшановуючи професора Юрія Макара з його Ювілеєм бажаємо йому й надалі працювати так само енергійно, на благо факультету та університету, як він робив це протягом попередніх десятиріч.

    Олександр Добржанський,Владислав Струтинський,

    Тарас Івасютин,Анатолій Круглашов,

    Сергій Пивоваров,Олександр Сич,

    Володимир Фісанов

  • 16

    Міністерство освіти і науки України

    ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТімені Юрія Федьковича

    НАКАЗм. Чернівці

    «02» лютого 2010 р. № 40-К

    4 лютого 2010 року виповнюється 75 років доктору історичних наук, професору, завідувачу кафедри міжнародних відносин, почесному професору Чернівецького, Волинського та Жешівського (Польща) університетів, Заслуженому діячу науки і техніки України

    МАКАРУ ЮРІЮ ІВАНОВИЧУЮрій Іванович Макар розпочав свою трудову діяльність у 1953 році після закінчення Володимир-

    Волинського училища фізичної культури вчителем історії і фізкультури Затурцівської середньої школи Волинської області. З 1954 року по 1957 рік – служив в армії, після якої продовжував працювати на посаді вчителя Новоукраїнської середньої школи Львівської області. З 1971 року займав посаду старшого викладача кафедри загальної історії історичного факультету Чернівецького університету, з 1973 року – заступника декана цього ж факультету, з 1974 року – доцента кафедри загальної історії, з 1975 року по 2002 рік – декана історичного факультету, з 1990 року – професора кафедри історії нового та новітнього часу, з 1992 року займає посаду завідувача цієї ж кафедри, зараз кафедри міжнародних відносин.

    В 1971 році захистив кандидатську дисертацію, в 1990 році – докторську. Вчене звання професора втримав у 1991 році.

    За час роботи Макара Ю.І. на посаді декана історичний факультет виріс у багатопрофільний підрозділ університету з потужним науково-педагогічним потенціалом. З’явились нові спеціальності: країнознавство, політологія, етнологія, міжнародна інформація.

    Юрій Іванович – відомий вчений. Автор понад 400 наукових праць в галузі історичних та політичних наук, в тому числі монографій, підручників. Ним підготовлено 24 кандидати та 9 докторів наук. З його ініціативи створено і діють на факультеті дві спеціалізовані ради по захисту докторських і кандидатських дисертацій з історичних та політичних наук, одну з яких очолює Юрій Іванович. Заступник редактора “Наукового вісника Чернівецького університету. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини”. Редактор кафедрального збірника “Історико-політичні проблеми сучасного світу”. Бере участь в редколегіях інших видань, в т.ч. “Public Voice” (США). Тривалий час є співредактором наукового журналу Українського історичного товариства “Український історик” (США). Ініціатор укладання та виконання багатьох міжнародних угод університету з вузами та громадськими організаціями США, Канади, Польщі, Австрії. За його сприяння в університеті створений Центр канадських студій.

    Нині проф. Макар Ю.І. продовжує активно працювати в галузі підготовки фахівців-міжнародників та науковій сфері, бере участь у громадському житті університету та поза його межами. Він активний організатор багатьох українських і міжнародних наукових форумів, керівник студентських наукових робіт.

    За вагомий особистий внесок у підготовку і виховання висококваліфікованих фахівців, активну громадську діяльність у 1995 році був нагороджений знаком “Відмінник освіти України”, у 2002 році – Почесною грамотою МОН України та грамотою Чернівецької обласної державної адміністрації, у 2006 році – орденом “За заслуги” III ступеня.

    Користується заслуженими авторитетом і повагою серед викладачів і співробітників Чернівецького університету.

    ВІТАННЯ ЮВІЛЯРОВІ

  • 17

    Щиро вітаю шановного Юрія Івановича з нагоди ювілею, зичу здоров’я на многії літа, щастя на життєвій стежині, тепла і затишку в родинному колі, оточення справжніх друзів, колег і однодумців, творчих досягнень на освітянській ниві на благо рідної України.

    Наказую:за високі досягнення в навчальній, науковій та громадській діяльності, вагомий внесок у виховання

    інтелектуальної еліти України та з нагоди ювілею оголосити подяку Макару Юрію Івановичу та преміювати його в розмірі посадового окладу.

    Ректор Мельничук С.В.

    ВЕЛЬМИШАНОВНИЙ, ВИСОКОПОВАЖНИЙ ЮРІЮ ІВАНОВИЧУ!!!Ваша рідна кафедра віншує Вас з нагоди Ювілею!

    Ми вітаємо нині щиро Наукового кумира, Щоби в лютому, наче в квітні Вас гріли промені привітні. Щоб достаток був у хаті, Друзів щоб було багато. Щоб щасливо всі жили, Здоровенькими були! Здоров’я, Вам усі бажають, На творчість й успіх надихають. Щоби Вам весело жилось, А все задумане збулось.

    04 дня, лютого місяця, року 2010Чернівці (Підписи членів кафедри)

    Міністерство закордонних справ України Завідувачу кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича професору Макару Ю.І.

    Шановний Юрію Івановичу!Прийміть мої найщиріші поздоровлення з нагоди Вашого 75-літнього ювілею.Протягом багатьох років Ваша академічна і наукова діяльність спрямована на підготовку та виховання

    висококваліфікованих фахівців для Української держави.Мені особливо приємно, що Ви входите до грона українських науковців, які спрямовують свої

    зусилля на поглиблення міжнародних зв’язків із закордонними університетами. Згадані контакти, поряд з розширенням навчальної та наукової співпраці, сприяють формуванню позитивного міжнародного іміджу України як європейської держави з високим рівнем освіти і науки.

    Відрадно, що керована Вами кафедра ініціює та бере участь в численних міжнародних проектах, які спрямовані на пропагування та поширення в українському суспільстві знань про Європейський Союз та НАТО. Особливо важливо, що більшість цих проектів спрямовані до української молоді, яка визначатиме майбутній шлях України.

    У цей урочистий день зичу Вам міцного здоров’я, благополуччя, успіхів у Вашій о�