1. ОПИС ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ....................................................................................................... 4

1.1. Опис місця впровадження планової діяльності .................................................................... 4

1.1.1. Розрахункові гідрологічні характеристики р.Корчик............................................................. 6

1.2. Цілі провадження планової діяльності ................................................................................. 7

1.3. Опис основних характеристик планованої діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планової діяльності…….………………………………………..8 1.4. Опис основних характеристик планованої діяльності, які планується використати …..…..9 1.4.1. Заплановані заходи по відновленню сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану р. Корчик…………………………………………………………………………………………9 1.4.2. Характеристика земляних робіт………………………….……………………………………..10 1.4.3. Потреба в основних будівельних машинах і механізмах……………………………………...10

1.5. Оцінка за видами та кількість очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення води,

повітря, ґрунту та надр, шумового, відраційного, світлового, теплового та радіаційного

забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті виконання підготовчих і

будівельних робіт та впровадження планованої діяльності ........................................................... 11

1.5.1. Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів……………………….………………….11

1.5.2. Оцінка за видами та кількістю скидів………………………………………………………….13

1.5.3. Оцінка очікуваних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря………………...14

1.5.4. Оцінка за видами та кількістю забруднення грунту та надр…………………………………16

1.5.5. Оцінка впливу на природно-заповідні обєкти ……………………………………………..…17

1.5.6. Оцінка впливу на рослинний та тваринний світ……………………………………………...17

1.5.7. Оцінка впливу на на водне середовище ..………………………………………………….…..19

1.5.8. Оцінка збитків та компенсаційні заходи рибному господарству……………………………21

1.5.9. Оцінка впливу на території та об’єкти екологічної мережі…………………………………..26

1.5.10. Оцінка впливу на об’єкти архітектурної, археологічної та культурної спадщини………..26

1.5.11. Шумове, вібраційне, світлове та теплове забруднення …………………………………..…27

2. ОПИС ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ОСНОВНИХ ПРИЧИН

ОБРАННЯ ЗАПРОПОНОВАНОГО ВАРІАНТА …………………………………………………………29

3. ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ (БАЗОВИЙ СЦЕНАРІЙ) ТА ОПИС ЙОГО

ЙМОВІРНОЇ ЗМІНИ БЕЗ ПРОВАДЖЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ....................................... 29

3.1.1. Загальна фізико-географічна характеристика……………………………………………….29

3.1.2. Кліматичні характеристика району….…………………………………………………...…..31

3.1.3. Геморфологічна характеристика…………………………………………………………...…33

3.1.4. Гідрогеологічна характеристика району………………………………………………..……33

3.1.5. Характеристика рунтів району ……………………………………………………………….34

3.1.6. Геологічна характеристика району…………………………………………………………..37

3.1.7. Обєкти природно-заповідного фонду………………………………………………………..37

4. ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ З БОКУ ПЛАНОВОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ………………………………………………………………………………………………..38

5. ОПИС І ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ………….39

5.1. Виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планової діяльності………….39

5.2. Використання у процесі провадження планової діяльності природних ресурсів…………....40

5.3. Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності зумовленого ризиками

для здоров’я людей, об’єктів культурної спадщини та довкілля, у тому числі через можливість

виникнення аварійних ситуацій. ..................................................................................................... 41

5.3.1. Оцінка соціального ризику впливу господарської діяльності…………..…………………...41

5.3.2. Оцінка ризику впливу планової діяльності на об’єкти культурної спадщини………………42

2

5.4. Кумулятивний вплив інших наявних об’єктів, планованої діяльності та об’єктів, щодо яких

отримано рішення про провадження планованої діяльності, з урахуванням усіх існуючих ........ 42

5.5. Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності зумовленого впливом

діяльності на клімат, у тому числі характер і масштаби викидів парникових газів, та чутливості

діяльності до зміни клімату ............................................................................................................ 42

5.6. Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності зумовленого

технологією і речовинами, що використовуються ......................................................................... 43

6. ОПИС МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАЛИСЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ

НА ДОВКІЛЛЯ ........................................................................................................................................ 43

7. ОПИС ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗАПОБІГАННЯ, ВІДВЕРНЕННЯ,

УНИКНЕННЯ, ЗМЕНШЕННЯ, УСУНЕННЯ ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА

ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ (ЗА МОЖЛИВОСТІ) КОМПЕНСАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ ……….….46

8. ОПИС ОЧІКУВАНОГО ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ НА ДОВКІЛЛЯ,

ЗУМОВЛЕНОГО ВРАЗЛИВІСТЮ ПРОЕКТУ ДО РИЗИКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ,…......49

9. ОПИС ВИЗНАЧЕННЯ УСІХ ТРУДНОЩІВ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ЗВІТУ З ОЦІНКИ

ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ…………………………………………………………………………………50

10.УСІ ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ,

ОБСЯГУ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА РІВНЯ ДЕТАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО ПІДЛЯГАЄ ВКЛЮЧЕННЮ

ДО ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ………………………………………………………..51

11.СТИСЛИЙ ЗМІСТ ПРОГРАМ МОНІТОРИНГУ ТА КОНТРОЛЮ ЩОДО ВПЛИВУ НА

ДОВКІЛЛЯ ПІД ЧАС ПРОВАДЖЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, А ТАКОЖ (ЗА ПОТРЕБИ)

ПЛАНІВ ПІСЛЯПРОЕКТНОГО МОНІТОРИНГУ………………………………………………………51

12.РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКЕТРУ…………………………………………………………...53

13.СПИСОК ПОСИЛАНЬ………………………………………………………………………………….54

ДОДАТКИ

ТЕКСТОВІ ДОДАТКИ

Додаток 1 Повідомлення про планову діяльність (реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля 20193213159/9572 від 25.03.19р.)

Додаток 2 Повідомлення про діяльність,яка підлягає оцінці впливу на довкілля (газета

«Вільне Слово» від 21,03.2019 12)

Додаток 3 Повідомлення про діяльність,яка підлягає оцінці впливу на довкілля (газета «Вісник Кореччини» від 23.03.2019 12)

Додаток 4 Зауваження і пропозиції громадськості до планової діяльності, обсягу

досліджень (лист департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації від 23.04.2019р. 1147/04/1-08/19

Додаток 5 Копія оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу

на довкілля (газета «Вільне Слово» від 10.10.2019 41). Додаток 6 Копія оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу

на довкілля (газета «Вісник Кореччини» від 11.10.2019 41). Додаток 7 Копія Охоронного зобов’язання щодо забезпечення режиму охорони та

збереження геологічного заказника місцевого значення «Корецькі граніти». Додаток 8 Копія Положення про геологічний заказник місцевого значення

«Корецькі граніти» Додаток 9 Копія довідки по складуванню видаленого грунту виданої виконавчим

комітетом Корецької міської ради

Додаток 10 Копія Сертифікату відповідального виконавця. Копія Свідоцтва про

підвищення кваліфікації.

Додаток 11 Копія платіжного доручення 372 від 26.09.2019р. за проведення громадського обговорення ОВД

ГРАФІЧНІ ДОДАТКИ

Найменування

1 Карта-схема проектованої діяльності.

4

1. ОПИС ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на

довкілля" п. 3, п.п. 10 – "проведення робіт з розчищення і днопоглиблення

русла та дна річок, берегоукріплення, зміни і стабілізації стану русел

річок" підлягає оцінці впливу на довкілля.

Запроектовані заходи забезпечують повну санітарно - епідеміологічну

безпеку для населення, сприятливо вплинуть на соціальне середовище у

зв’язку із меліоративним і екологічним покращенням р. Корчик.

1.1 Опис місця провадження планованої діяльності

В адміністративному відношенні ділянки проведення робіт по

розчищенню русла р.Корчик розташовані в адміністративних межах міста

Корець Корецького райну Рівненської області.

Витоки річки Корчик знаходяться у заболоченому лісовому масиві в

межах Волинської височини в районі селищ Корчик, Романів на

Хмельниччині. Згідно даних паспорту річки, її довжина становить 84,2 км,

площа водозбору – 1470 км2, лісистість складає 17%, заболоченість 1,3%.

Довжина річки в межах Рівненської області – 42 км. Басейн річки

розташований у межах лісостепової і лісової зони. Протікає річка територією

Рівненської і Хмельницької областей та межею Рівненської та Житомирської

областей. Вона має 13 приток довжиною понад 10 км, загальна довжина яких

складає 221 км.

5

Основні притоки:

Праві: Безіменна, Безіменна, Безіменна, Титиж, Кропивня.

Ліві: Жариха, Черниця, Богданівка, Дубниця, Кобилянка.

За своїм режимом річка відноситься до східноєвропейського типу, її

живлення відбувається переважно за рахунок атмосферних опадів.

У межах басейну р. Корчик розташовано 3 міста і селища міського

типу (в т.ч. м. Корець), а також 36 сіл. Сільськогосподарська освоєність

водозбору висока і складає 84%. Сільськогосподарські землі басейну

складають 90 тис. га чи 61,2% від його загальної площі. Орні землі займають

75,7 тис. га. Загальне екологічне становище в басейні характеризується як

задовільне. Стік зарегульований майже 50-ма ставками. Річка Корчик –

водоприймач низки гідромеліоративних осушувальних систем.

6

В 1951 році в м. Корець на р.Корчик був збудований гідровузол та

водойма. Існуюча споруда, вік якої становить близько 70 років, виконана із

збірного і монолітного залізобетону без проїжджої частини. Водойма

руслова, створена для технологічних потреб Корецького цукрового заводу,

має сезонний вид регулювання стоку.

Після будівництва шлюзу рівень води в річці був піднятий на 2,5м. Це

призвело до затоплення заплави р.Корчик в межах міста і утворенням

мілководних зон.

В результаті мілководна зона з часом заросла надводною рослинністю

(очерет, рогоза та інш.). На поверхні водойми з’явилася рослинність з

плаваючими листями (ряска, водяна кропивка), що призвело до погіршення

екологічного та санітарного стану р.Корчик.

Нині в Україні понад 22 тисячі малих річок. Ще декілька десятиліть

тому їх було понад 60 тисяч. Лише в незначній мірі в басейнах малих річок

залишилися природні території. Розораність земель водозбірних басейнів

сягає 80%, лісистість в 2-3 рази нижча за оптимальний рівень.

В останні 10÷15 років ситуація погіршилась й тим, що відбувається

землевідведення в прибережних захисних зонах з порушенням режиму

використання їх територій. В результаті малі річки замулюються і зникають

з карт.

Для відновлення екосистеми малих річок необхідно проводити

комплекс водоохоронних заходів. Одним із таких заходів є відновлення

гідрологічного режиму та покращення санітарного стану шляхом розчистки

до природних відміток.

Згідно ДБН В.2.2-12-2018 «Планування і забудова територій» п.14.4.3 - в

межах населених пунктів заболочені ділянки підлягають біотехнічному

оздоровленню з видаленням болотної рослинності.

Відновлення малих річок повинно стати пріоритетним державним

завданням.

1.1.1. Розрахункові гідрологічні характеристики р.Корчик

Матеріали гідрометричних спостережень в розрахунковому створі

відсутні. Згідно з СНиП 2.01.14-83, для визначення розрахункових

гідрологічних характеристик використана карта середнього багаторічного

модуля річного стоку та дані спостережень на вод - посту аналогу р.Хомора –

смт. Понінка.

Площа водозбору річки Корчик в розрахунковому створі (м.Корець) –

1455км2.

Середній багаторічний модуль річного стоку – 3,5 л/с км2.

Середня багаторічна витрата води становить:

Q0 = 3,5*1455 = 5,09 м3/с.

7

Коефіціенти варіації річного стоку становлять: Cv = 0.50; Cs = 2,5Cv;

Модульні коефіцієнти розрахункових забезпеченностей становлять:

k10% = 1.67 k50% = 0.91; k75% = 0.64; k95% = 0.37.

Витрата води розрахункових забезпеченностей становить:

Q50% = 4,63м3/с; Q75% = 3,26м3/с; Q95% = 1,88м3/с;

Внутрішньорічний розподіл стоку за типовою схемою в м3/с (район ІІІ)

р.Корчик – Корець наведений в таблиці 2. Таблиця 2

Водність

року

І

ІІ ІІІ ІУ У УІ УІІ УІІІ ІХ Х ХІ ХІІ

Р = 50% 2,33 6,56 18,4 7,28 3,44 2,72 1,39 1,83 2,0 2,61 3,78 3,22

Р = 75% 1,65 3,48 12,1 6,03 3,36 1,81 0,95 1,21 1,45 2,03 2,86 2,19

Р = 95% 0,83 1,78 7,51 3,79 2,14 0,88 0,48 0,61 0,79 1,11 1,53 1,14

Весняна повінь (максимальні витрати).

Середній багаторічний модуль максимальної витрати річки – аналога

(р.Хомора-Понінка,

F = 1410 км2 – 0,051 м3/с км2.

Середня багаторічна витрата (максимальна для р.Корчик-Корець)

становить:

Qсеред.макс = 0,051*1350 = 74,2м3/с.

Модульні коефіцієнти розрахункових забезпеченностей становлять:

k 1% = 3,84; k3% = 3,02; k5% = 2,63;

Відповідно максимальні витрати становлять:

Q1% = 285м3/с; Q3% = 224м3/с; Q5% = 195м3/с;

1.2. Цілі провадження планованої діяльності

Плановими рішеннями передбачено заходи, які направлені для

відновлення сприятливого гідрологічного режиму та підтримання

санітарного стану річки Корчик на ділянці в межах Корецької міської ради.

Передбачено розчищення ділянок русла, приведення до належного стану

прибережної смуги не змінюючи умови живлення річки.

Розчистка вестиметься в межах існуючого русла, тобто зміни руслового,

термічного та льодового режимів не передбачено. Будівництво

розміщуватиметься в районі з сейсмічністю 5 балів і не може привести до

зміни сейсмологічного стану. Грунт, що розробляється при очищенні русла

річки, після зневоднення в тимчасових кавальєрах частково розрівнюється в

межах водоохоронної зони на відстань до 20 м шаром 20 – 40 см, і частково

вибраний ґрунт вивозиться автотранспортом для подальшого використання в

господарських цілях.

Розчистка проводитемиться на окремих визначених чотирьох ділянках в

межах 3642 м річки. Середня ширина розчищення ділянок до – 8 м, середня

глибина чистки – 0,95 м.

Основна причина замулення – зменшення швидкості течії підпором

8

водосховища, затоплювання і заболочення пойми весняними повенями,

внаслідок чого пойма річки заросла очеретом, русло замулене, місцями

затоплюючи значну частину прибережної зони. Розчистка даної ділянки

передбачена екскаватором в тимчасові кавальєри.

Вплив на розташований поруч геологічний заказник місцевого

значення «Корецькі граніти» виключений, так як розчистка буде проводитись

за його межами.

1.3. Опис характеристик діяльності протягом виконання

підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності.

Топографічна зйомка р. Корчик була виконана ПП «Інтесивсервіс» в

січні 2019р. Зйомка в плані виконана в системі координат СК-2000, висотна у

Балтійській системі висот. Масштаб зйомки 1:500 з січенням рельєфу 0,5м.

Крім того проведена зйомка річки поперечними перетинами (ПП-1…ПП-23).

На день зйомки відмітка урізу води в верхньому б′єфі водоскидної

споруди (ПК-0) становила 192,03 м, в верхній частині ділянки р.Корчик

193,05 м (ПК-38). Середній гідравлічний похил річки 0,00027. (див.

Графічний додаток).

Роботи по розчищенню р.Корчик передбачається виконувати силами

підрядної організації, яка має в своєму розпорядженні кваліфікований

персонал, а також будівельні машини та механізми для виконання

будівельних робіт.

Для обслуговування робітників на період будівництва, за рахунок

коштів передбачених у зведеному кошторисі на тимчасові будівлі і споруди,

на будівельному майданчику встановлюються інвентарні будинки – будинок

для виконроба разом з побутовим будинком.

Проживання робітників передбачається за рахунок оренди житла в

м.Корець. Роботи на об’єкті передбачено виконувати в такій технологічній

послідовності:

підготовчі роботи;

проведення земляних робіт;

До складу підготовчих робіт входять:

- винесення проекту в натуру;

- встановлення попереджувальних знаків;

- завезення на об’єкт необхідних машин і механізмів, матеріальних

ресурсів;

забезпечення об’єкту необхідними робочими кадрами,

облаштування їх побуту.

На будівельному майданчику необхідно встановити контейнери для

збору ТПВ та пожежний щит з засобами пожежогасіння.

9

Перелік тимчасових будівель і споруд на будмайданчику

п/п

Найменування Площа, м2 Типовий проект

Кіль кість

1.

Вагон-контора начальника та обігрівання

робітників і прийняття їжі.

20 420-01-3 1

2. Відкрита

механізмів

площадка для стоянки 100 1

3. Біотуалет 1,50 1

1.4. Опис основних характеристик планованої діяльності, які

планується використовувати

В даному випадку саме будівельні роботи є планованою діяльністю,

тому що після проведення усіх будівельних робіт, а саме розчистки русла

річки, ніякої іншої діяльності на даних ділянках не передбачено.

Також не передбачено демонтажних робіт, так як ніяких споруд, які

потребують демонтажу на ділянках розчистки немає.

Будівельні роботи (планована діяльність) полягають у наступному:

- розчистка до проектних відміток з розміщенням грунту в тимчасових

відвалах для просушки з подальшим розрівнюванням і вивезенням;

- роботи по благоустрою (планування, посів трав).

1.4.1. Заплановані заходи по відновленню сприятливого гідрологічного

режиму та санітарного стану р. Корчик

Метою планованих заходів є збереження водних ресурсів головної

водної артерії м. Корець шляхом очищення підводної частини акваторії річки

та приведення до належного санітарного стану прибережної захисної смуги з

ліквідацією мілководних зон, біотехнічному оздоровленню з видаленням

болотної рослинності.

Ділянки проведення робіт по розчищенню русла р.Корчик були

попередньо визначені на нараді в Корецькій міській раді за участю

проектантів та Рівненського міжрайонного управління водних ресурсів.

Ділянки проведення робіт наведені на плані запроектованих заходів. (див.

Графічний додаток).

Заплановано очищення підводної частини акваторії р.Корчик від мулу,

коріння водорослів; очищення водного дзеркала річки від водяної кропивки

та ряски; приведення до належного стану прибережної смуги шляхом

розчищення від повалених дерев, побутових відходів і сміття; озеленити

прибережну смугу та схили, посадивши дерева та кущі.

Проведення запланованих заходів призведе до покращення санітарно-

екологічного та технічного стану водного об’єкту міста, збереження водного

балансу, відновлення пропускної спроможності русла річки Корчик в межах

м.Корець.

10

1.4.2. Характеристика земляних робіт

Загальний комплекс заходів по екологічному та санітарному

поліпшенню стану навколишнього середовища включає розчистку та

поглиблення русла річки з метою ліквідації мілководної зони і мулуватих

відкладів.

Розчистка проводитемиться на окремих визначених чотирьох ділянках в

межах 3642 м річки;

Середня ширина розчищення – 8 м;

Середня глибина чистки – 0,95 м.

Об`єм земляних робіт (виїмка грунту) – 12540 м3: в т.ч.:

- об`єм розрівнювання грунту – 10032 м3;

- об`єм вивозки грунту у відвал на відстань до 6 км – 2508 м3.

Уточнення об′ємів земляних та культуртехнічних робіт, розміри ділянок

де будуть проводитись роботи, буде проведено на стадії розробки робочого

проекту.

Грунт, що розробляється при очищенні русла річки, після зневоднення в

тимчасових кавальєрах частково розрівнюється в межах водоохоронної зони

на відстань до 20 м шаром 20 – 40 см, і частково вибраний ґрунт вивозиться

автотранспортом на відстань до 6 км для подальшого використання в

господарських цілях.

Закладання укосів річки прийняті в залежності від фізико-механічних

властивостей грунтів і дорівнюють 1:1,5 – 1:3,0.

Основні техніко-економічні показники п/п

Найменування показників Од. виміру Показники

1. Об’єм земляних робіт м3 12540

2. Загальна тривалість будівництва, міс. 3,5

в тому числі: підготовчий період міс. 1

3. Максимальна чисельність працюючих люд. 8

Відводу додаткових земель не потрібно.

1.4.3. Потреба в основних будівельних машинах і механізмах

Техніко-економічний розрахунок (ТЕР) виконання робіт враховує

наявність екскаваторної, бульдозерної та автотранспортної техніки.

Склад автомобільного парку вибраний із урахуванням видів

перевезення вантажу, відстані, об’ємів перевезенні і типу доріг, по яких

здійснюється транспортування.

Потреба в основних будівельних машинах і механізмах встановлена на

основі фізичних об’ємів робіт, об’ємів вантажних перевезень і норм

виробітки будівельних машин і засобів транспорту та наведена в таблиці 1.4.

11

Потреба в основних будівельних машинах і механізмах

з /п Найменування

Потреба

1. Бульдозер Т-75 1

2. Екскаватор з гідравлічним приводом обладнаний

зворотньою лопатою ємкістю ковша 0,65 м3

1

3. Автомобіль-самоскид вантажопідйомністю 8 т 1

1.5. Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів

(скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового,

вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а

також випромінення, які виникають у результаті виконання

підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої

діяльності.

1.5.1. Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів

Основними принципами державної політики у сфері поводження з

відходами є пріоритетний захист навколишнього природного середовища

та здоров'я людини від негативного впливу відходів, забезпечення

ощадливого використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів,

науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних

інтересів суспільства щодо утворення та використання відходів з метою

забезпечення його сталого розвитку.

До основних напрямів державної політики щодо реалізації зазначених

принципів належить:

забезпечення повного збирання і своєчасного знешкодження та

видалення відходів, а також дотримання правил екологічної безпеки при

поводженні з ними;

зведення до мінімуму утворення відходів та зменшення їх

небезпечності;

забезпечення комплексного використання матеріально-

сировинних ресурсів;

забезпечення безпечного видалення відходів, що не підлягають

утилізації, шляхом розроблення відповідних технологій, екологічно

безпечних методів та засобів поводження з відходами;

організація контролю за місцями чи об'єктами розміщення

відходів для запобігання шкідливому впливу їх на навколишнє природне

середовище та здоров'я людини;

забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих у сфері

поводження з відходами.

Під час робіт з відновлення гідрологічного режиму та санітарного

стану р. Корчик в м.Корець будуть утворюватися відходи від

12

культуртехнічних робіт прирівняні до будівельних (корневища, каміння,

очерет, тощо) та побутові відходи.

Відходи від культуртехнічних робіт:

Сумарна площа розчищення складає орієнтовно 1,0 га=10000 м2.

Норматив утворення відходів складає 0,006 м3 на 1 м2

території.

Щільність відходів складає 1,5 т/м3.

Обсяг утворення будівельних відходів складає:

Vn = 10000 м2 × 0,006 м3/м2 ×1,5 т/м3

= 90,0 т.

Згідно ТЕР, обсяг земляних робіт орієнтовано складає 12540 м3 .

При щільності вийнятого замуленого ґрунту 750 кг/м3, норматив

утворення відходу складає:

Vn = 12540 ×750×10-3 = 9405.0 т.

Тимчасове складування мулу передбачається у відвал для просушки з

подальшим розрівнюванням по берегах річки, частину грунту передбачено

вивезти в місця тимчасового складування (землі запасу Корецької міської

ради), додаток 9..

Побутові відходи:

Побутові відходи збираються в спеціальних металевих контейнерах, що

установлюються на відкритому майданчику з водонепроникною основою. До

складу побутових відходів входять: забруднений папір та картон, харчові

відходи, деревина, пластмаса, змет з території.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про

затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів» від

10.12.2008 1070 норма утворення побутових відходів на 1 робоче місце -

0,32 кг/добу.

Норматив утворення побутових відходів при проведенні

розчистки складає:

M побут. відх = 8 люд. × 0,32 м3/рік людину = 2,56 м3/рік = 0,768 т/рік

(γ=0,3т/м3)

M побут. відх = (0,768/365)∙100 = 0,210 т/ на період будівництва

8 – кількість працівників, осіб

100 – період будівництва, днів.

Загальна характеристика та кількість відходів, що можуть бути

утворені при розробці родовища в таблиці 1.5.1.

Таблиця 1.5.1.

п/п

Найменуванн

я відходів

Код відходів Клас

небезпеки відходів

Кількість

відходів т/рік

Місце тимчасового

зберігання

1 Будівельні

відходи

4510.2.9.09

IV клас 90,0 Тимчасово відведені

майданчики до вивозу

на сміттєзвалище

2 Вийнятий

грунт

4510.2.9.01 IV клас 9405,0 Тимчасове складування

мулового ґрунту

13

передбачається у відвал

для просушки з подальшим розрівнюванням. Частину

грунту передбачено

вивезти на постійне місце

складування з розрівнюванням та посівом

трав.

3 Відходи комунальні

(міські)

змішані, у т.ч.

сміття з урн

7720.3.1.01 IV клас 0,210 Контейнер металевий для сміття, V-1м3

Заходи з управління відходами під час будівництва наступні:

• оснащення будівельного майданчика контейнером збору побутових

відходів;

• вивезення та подальша утилізація будівельних відходів.

Таким чином при виконанні запланованих заходів буде виключено

негативний вплив відходів на компоненти навколишнього середовища.

1.5.2. Оцінка за видами та кількістю скидів

ТЕР передбачено очистка русла від мулових наносів не заглиблюючись

в корінний грунт і не змінюючи умови живлення річки та фільтраційні

витрати через дно.

Розчистка вестиметься в межах існуючого русла, тобто зміни

руслового, термічного та льодового режимів не передбачено. Будівництво

ведеться в районі з сейсмічністю 5 балів і не може привести до зміни

сейсмологічного стану.

Зміна ландшафту передбачена по берегах річки, так як частина

вийнятого грунту розгортається з влаштуванням захисного валика, що

попереджає забруднення поверхневими водами. Даний захід захистить флору

і фауну річки.

Тому проектні рішення не впливатимуть на забруднення водного

середовища.

Згідно ст.88 Водного кодексу України прибережна захисна смуга р.

Корчик становить 25 м, так як відноситься до малих річок України, так як

водозбірна площа становить понад 1455 км2. Якщо крутизна схилів перевищує

три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

На даний час ПЗС річки становить 25м. Документація по встановленню

та винесенню меж ПЗС на даній ділянці річки Корчик не розроблялась.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом

обмеженої господарської діяльності згідно статті 89 Водного кодексу.

У прибережній захисній смузі забороняється:

- розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження та залісення);

- зберігання та застосування пестицидів і добрив;

- влаштування літніх таборів для худоби;

14

- будівництво будь яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та

лінійних), в тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

- миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

- влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих

відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації, то що.

1.5.3. Оцінка очікуваних викидів забруднюючих речовин в атмосферне

повітря

Основними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферу є:

будівельна техніка, робота якої супроводжується викидами в атмосферне

повітря пилу при виймально-навантажувальних роботах та переміщенні

грунту, викидами забруднюючих речовин при роботі двигунів

внутрішнього згоряння, а саме:

1. Бульдозер Т-75;

2. Екскаватор ємк. ковша 0,65 м3;

3. Автосамоскид КаМАЗ в/п 8 тн.

Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферу проводиться

згідно:

1. «Методичного посібника по розрахунку викидів від неорганізованих

джерел в промисловості будівельних матеріалів», Новороссийск, 1989 г.;

2. «Методики розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових

газів у повітря від транспортних засобів», затверджена наказом

Держкомстату 452 від 13.11.2008 р.

3. «Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин

різними виробництвами. Том.1», Донецьк, 2004.

Розрахунок викидів забруднюючих речовин від двигунів внутрішнього

згоряння при роботі автотранспорту та будівельної техніки

Розрахунок кількості викидів забруднюючих речовин, що

викидаються в атмосферу від транспортних засобів визначається згідно

«Методики розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у

повітря від транспортних засобів», затвердженої наказом Держкомстату

452 від 13.11.2008р. за формулами:

ріктККВП ТСПВ /10 3

сгККВМ ТСПВ /3600/

де: В - витрати палива, т/рік; кг/год;

ріккгnLNbВ /103

КПВ - питомі викиди j-ї забруднюючої речовини від використання

палива, кг/т (табл. 2);

КТС - коефіцієнт впливу ехнічного стану автомобіля на

питомі

викиди j-ї забруднюючої речовини (табл. 2).

15

Розрахунки викидів забруднюючих речовин при роботі

автотранспорту зведені в таблицю. Таблиця 11.1

В

ид

п

али

ва

Назва

забруднюючої

речовини

Пи

том

і ви

ки

ди

,

кг/

т

КП

В

Ко

ефіц

ієн

т вп

ли

ву

тех

ніч

но

го с

тан

у

КТ

С

Ви

трат

а п

али

ва

1-м

авто

мо

біл

ем,

b, т

/км

Кіл

ькіс

ть

авто

мо

біл

ів N

, ш

т.

Пр

об

іг п

о

тер

ито

рії

, L

, к

м

Кіл

ькіс

ть в’ї

здів

–

ви

їзд

ів,

n, ш

т.

Час

р

об

оти

,

Го

д/р

ік

Викиди

забруднюючих речовин

г/с

т/рік

Автомобіль – самоскид КаМАЗ в/п 8 т

Ди

зельн

е п

али

во

Діоксид азоту 31,4 0,95

0,00017

1

4,2

2

1160

0,0149 0,0060

Оксид вуглецю 36,2 1,5 0,0272 0,0109

Сажа 3,85 1,8 0,0035 0,0014

НМЛОС 8,16 1,0 0,0041 0,0016

Метан 0,25 1,4 0,0002 0,00007

Оксид азоту 0,12 1,0 0,00006 0,00002

Вуглекислий газ 3138,0 1,0 1.5690 0,6276

Діоксид сірки 4,3 1,0 0,0022 0,0009

Бенз(а)пірен 0,03 1,0 0,00002 0,00000

6

Розрахунки викидів забруднюючих речовин при роботі будівельної

техніки зведені в таблицю. Таблиця 11.2

Ви

д п

али

ва

Назва

забруднюючої

речовини

Пи

том

і ви

ки

ди

,

кг/

т

КП

В

Коеф

іціє

нт

вп

ли

ву

техн

ічн

ого

ста

ну

КТ

С

Витрата палива

Час

роботи

,

год

/рік

Викиди забруднюючих речовин

кг/год

т/рік

г/с

т/рік

Бульдозер Т-75

Ди

зельн

е п

али

во Діоксид азоту 31,4 0,95

4,3

1,5

350

0,0356 0,0447

Оксид вуглецю 36,2 1,5 0,0649 0,0815

Сажа 3,85 1,8 0,0083 0,0104

НМЛОС 8,16 1,0 0,0097 0,0122

Метан 0,25 1,4 0,0004 0,0005

Оксид азоту 0,12 1,0 0,0001 0,0002

Вуглекислий газ 3138,0 1,0 3,7482 4,7070

Діоксид сірки 4,3 1,0 0,0051 0,0065

Бенз(а)пірен 0,03 1,0 0,00004 0,00005

Екскаватор 0,65 м3

Ди

зельн

е п

али

во

Діоксид азоту 31,4 0,95

6,2

5,3

850

0,0514 0,1581

Оксид вуглецю 36,2 1,5 0,0935 0,1279

Сажа 3,85 1,8 0,0119 0,0367

НМЛОС 8,16 1,0 0,0141 0,0432

Метан 0,25 1,4 0,0006 0,0019

Оксид азоту 0,12 1,0 0,0002 0,0006

Вуглекислий газ 3138,0 1,0 5,4043 16,6314

Діоксид сірки 4,3 1,0 0,0074 0,0228

Бенз(а)пірен 0,03 1,0 0,00005 0,0002

16

Розрахунок викидів пилу при виймально-навантажувальних роботах

Розрахунок викидів пилу при навантаженні грунту в автосамоскиди

проводиться за формулою 8 «Методичного посібника по розрахунку викидів

від неорганізованих джерел в промисловості будівельних матеріалів»,

Новоросійськ, 1989 р.

сгGBPРРРР

М /,3600

106

54321

де: Р1 - частка пилової фракції в породі;

Р2 - частка пилу (від всієї маси пилу), що переходить в аерозоль;

Р3 - коефіцієнт, що враховує швидкість вітру в зоні роботи

навантажувачів,

Р3 = 1,0;

Р4 - коефіцієнт, , що враховує вологість матеріалу;

Р5 - коефіцієнт, що враховує крупніють матеріалу;

В´ - коефіцієнт, що враховує висоту пересипки, В´=0,4;

G - кількість породи, що переробляється, т/год.

Розрахунки викидів пилу зведені в таблиці . Таблиця 11.3

Назва

Р1

Р2

Р3

Р4

Р5

Режим

роботи, год/рік

G Викиди пилу

т/рік

т/год

г/сек

т/рік

Навантаження

грунту екскаватором

в автосамоскид

0,05

0,03

1,0

0,01

0,5

850

4620,0

5,4

0,0045

0,0138

Вплив будівельних робіт на стан повітряного басейну носить

короткочасний характер і тільки в період виконання будівництва. Виходячи з

вищевикладеного, можна зробити висновок про короткочасний локальний

викид в атмосферу забруднюючих речовин в зоні ведення робіт.

Після закінчення всіх будівельних робіт негативний вплив техніки на

повітря призупиняється. З цієї точки зору вплив робіт на атмосферне повітря

можна вважати допустимим.

1.5.4. Оцінка за видами та кількістю забруднення грунту та надр

Грунти, що знаходяться на території існуючого об’єкта належать до

урбанізованої території і не відносяться до цінних сільськогосподарських

угідь. Проектні рішення не передбачають додаткового відведення земель.

При нормальній роботі на ділянці проведення робіт аварійні ситуації не

передбачаються. При короткочасних порушеннях технологічного процесу і

стихійних лихах (зливи, підтоплення та ін.) суттєвого впливу на навколишнє

17

середовище не буде, так як ці процеси носитимуть місцевий характер.

Обслуговування механізмів здійснюється за межами будівельного

майданчика. Таким чином, забруднення ґрунтів і підземних вод відходами

діяльності повністю виключено.

Надлишковий ґрунт буде використано для благоустрою території після

завершення будівельно-монтажних робіт. При здійсненні будівельно-

монтажних робіт утворення неорганізованих забруднених стоків, які можуть

потрапити у ґрунт, не передбачається.

1.5.5. Оцінка впливу на природно-заповідні об’єкти

Одним із об’єктів природно-заповідного фонду, біля якого буде

проводитись розчистка русла річки Корчик в межах м. Корець є геологічний

заказник місцевого значення “Корецькі граніти”, що розташований на

території Корецької міської ради між селом Новий Корець та містом Корець.

Заказник складається з чотирьох ділянок виходів на денну поверхню

кристалічних порід. Загальна площа 15 га. Статус надано 1983 року.

Перебуває у віданні Корецької міської ради, на що міською радою отримано

охоронне зобов’язання за 61 ЗМЗ щодо забезпечення режиму охорони та

збереження пам’ятки природи. (Додаток 5).

Заказник створений з метою збереження гранітних скель вздовж

берегів річки Корчик, де збереглися залишки старовинного замку.

В пункті 3.2 «Положення про геологічний заказник місцевого значення

«Корецькі граніти»» зазначено що для збереження і відтворення природних

комплексів допускається виконання відновлювальних робіт, а також заходів

щодо запобігання змінам природних комплексів заказника в тому числі

відновлення гідрологічного режиму. (Додаток 6).

Слід зазначити що роботи з розчистки річки будуть проводитись за

межами геологічного заказника. (див. Графічний додаток).

Вплив на розташований геологічний заказник місцевого значення

«Корецькі граніти» мінімальний.

1.5.6. Оцінка впливу на рослинний та тваринний світ

Русло річки населяють різноманітні рослини і тварини. Первинним

біологічним субстратом для формування гідро біоценозу в річці, особливо

малій, є рослинні угруповання. Особливо велику середовищеутворюючу

роль для гідробіоценозу відіграють вищі водні рослини, які також

називають судинними макрофітами. Вищі водні рослини відіграють роль

первинних продуцентів органічної речовини та кисню, беруть активну

участь у самоочищенні води, виконують бар'єрну функцію на шляху

надходження органічних та мінеральних забруднень із водозбірної площі у

річку, а головне – є субстратом для річкового біоценозу в цілому.

Вищі водні рослини зосереджені біля берегів річки, у затоках і мілковод-

дях. Проективне вкриття водного дзеркала р. Корчик вищою водною

18

рослинністю складає від 1 до 15 %.

До групи повітряно-водних рослин, які найчастіше зустрічаються на

р. Корчик, належать: Phragmites australis (Cav.), Trin. ex Steud.), Typha

angustifolia (L.), T. latifolia (L.), Alisma plantago-aquatica (L.), Butomus

umbellatus (L.), Sagittaria sagittifolia (L.), Sparganium erectum (L.), Glyceria

maxima (C. Hartm.) Holub.) та багато видів осок. В угрупованнях нейстофітів переважають види: Polygonum amphibium

(L.), P. natans (L.), Nuphar lutea (L.) Smith., Nymphaea alba (L.).

Найпоширеніші вільноплаваючі рослини (плейстофіти): Lemna minor (L.),

Spirodela polyrrhiza (L.) Schleid.), Hydrocharis morsus-ranae (L.).

До групи укорінених водних рослин (еугідатофітів) належать такі

числен- ні на р. Корчик види: Ceratophyllum demersum (L.), Elodea

canadensis (Michx.), Potamogeton crispus (L.), P. perfoliatus (L.), P. lucens (L.).

Важливим аспектом є виявлення та охорона рідкісних рослинних

угруповань. Серед рослинних угруповань, занесених до «Зеленої книги

України», на території Рівненської області є ценози гідрофітів, які

потребують охорони. Угруповання формації латаття білого (Nymphaeeta

albae) у переліку рідкісних природних рослинних угруповань, які

підлягають охороні. Досить поширені на Рівненщині ценози латаття зу-

стрічаються на водоймах та малопроточних ділянках річок, у тому числі і

на Корчику. В умовах посилення антропогенного евтрофування водойм

життєвість і продуктивність популяцій латаття білого знижується.

Угруповання формації глечиків жовтих (Nuphareta luteae) належить до

переліку типових природних рослинних угруповань, які підлягають

охороні. Угруповання глечиків широко розповсюджені на непроточних

ділянках річок, в межах руслових ставків і водосховищ, а також на ділянках

з повільною течією. Угруповання глечиків зустрічаються на р. Корчик у

межах м. Корець.

Іхтіофауна Корчика представлена 21 видом, що складає 8,5% від чисель-

ності видів риб України, і 7 родинами, найчисленнішою з яких є родина

коропових – 13 видів. Звичайними для водотоку є Rutilus rutilus (L.), Blicca

bjoerkna (L.), Alburnus alburnus (L.), Carassius gibelio (Bloch, 1782), Perca

fluviatilis (L.), Esox lucius (L.). Значно рідше зустрічаються Silurus glanis

(L.), Abramis brama (L.), Cyprinus carpio (L.), Tinca tinca (L.) та ін.

Синьо-зелені водорості у складі домінантного комплексу

мікрофітобентосу представлені як планктонною формою, що осідає на

дно з товщі води – Aphanizomenon flos-aquae (L.) Ralfs, так і облігатними

та факультативними бентонтами. Облігатний бентонт Oscillatoria

ucrainica Vladim. активно вегетував, переважно, на замуленому та слабо

замуленому піску; факультативний бентонт O. redekei van Goor –

бентопланктонна форма, яка у значній кількості зустрічалася як на дні, так і у

товщі води літоральної зони. Також великим різноманіттям відзначалися і

інші компонентигідро біоценозу малих річок лісостепової зони України.

19

Зоопланктон р Корчик складається із широко розповсюджених

річкових форм та видів, характерних для малих річок. На верхній ділянці

річки зоопланктон представлений, головним чином, організмами заростево-

придонного комплексу і налічує 44 видита форми, серед яких коловертки -

25, гіллястовусі – 11, веслоногі – 8.

Що стосується зообентосу, то в складі донної фауни р. Корчик

виявлено більш 20 видів безхребетних, в тому числі, молюски,

хірономіди, олігохети, клопи та інші. Збільшення чисельності

малощетинкових черв’яків вказує на посилення органічного забруднення

річки. На мулах в нижній ділянці річки спостерігається велика кількість

пелофільних олігохет. Глибина річки на значній відстані в районі

планованої діяльності значно зменшилась.

Вплив планованої діяльності на наземну флору і фауну

спричинятися не буде у зв’язку з відсутністю постійних організованих

джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Виснаження або деградація рослинних і тваринних співтовариств,

що склалися в цьому районі, в результаті планованої діяльності не

настане.

Соціальна організація прилеглих територій, умови проживання

місцевого населення, діяльність житлово-цивільних об'єктів в ході

планованої діяльності не порушуються.

1.5.7. Оцінка впливу на водне середовище

Будь-яка господарська діяльність на водозборі так чи інакше впливає на

екологічний режим річки. Зараз в Україні майже не залишилося річок у

первісному природному стані. Практично усі вони якоюсь мірою змінені

діяльністю людини. Різноманітні форми антропогенного впливу на малі річки, пов'язані з

їхнім використанням, можна звести до трьох основних груп: 1) зміни водного режиму; 2) зміни якості води; 3) зміни, пов'язані з експлуатацією біоресурсів і підвищенням виходу

біопродукції. Зміни водного режиму

Порушення природного стоку на площі водозбору.

Погіршення природного регулювання стоку і швидкий розвиток

ерозійних процесів призвели до зниження водності річки. Багато постійних

водотоків, які створюють водозабірну площу річки Корчик перетворилися на

низку непротічних невеличких водоймищ і боліт, а деякі водотоки, що

збереглися, – обміліли. Найзначніші перетворення річкової мережі сталися на

початку XX сторіччя внаслідок сільськогосподарського освоєння земельних

угідь. Знищення лісів і лугів, що залишилися, їх заміна ріллею, розорювання

20

крутосхилів, верхів'їв річкових долин, балок, ярів, піщаних пустищ істотно

порушили природний стік. Певне місце у цьому процесі займало

непродумане осушення заплавних боліт, неощадливе зрошення полів,

видобування торфу в долинах і балках. Рослинний покрив є головним фактором стримування процесів ерозії.

При відсутності багатоярусної рослинності і потужного дернового покриву

зливові потоки легко розмивають береги, а русло річки заповнюється

великою кількістю наносів. Після повіддя в руслі утворюються мілини та

острівці, які швидко заселяються повітряно-водними рослинами з

розвинутими кореневищами. Через деякий час русло річки виявляється

замуленим і заболоченим. Під час рясних опадів таке звужене русло не в

змозі забезпечити відповідний протік води (дренаж). Замулення русла. Потужні відкладення рідкого мулу і незначна

прозорість води створюють несприятливі умови для розвитку занурених

водних рослин і рослин з листками, що плавають на поверхні. Тому

заростання русла йде переважно за рахунок земноводної рослинності.

Замулення на одній з ділянок річки викликає також замулення на іншій і т.д.

Замулення русла викликає істотне підвищення місцевого базису ерозії,

підйом рівня ґрунтових вод і, як наслідок, вторинне заболочування заплави. Замулення річки, що веде до її поступового відмирання, прогресує в

умовах інтенсивної сільськогосподарської діяльності на водозборі. Тому

основною умовою організації сільськогосподарського виробництва в басейні

річки повинно бути суворе дотримання протиерозійних заходів.

Вторинне заболочування заплави. Надлишки води, що не входять в

межі зарослого звуженого русла, накопичуються у зниженнях заплави. Якщо

русло не розчистити, то внаслідок надмірного зволоження ґрунту через 12-15

років заплавні луки перетворяться на низинні болота зі своєрідною

рослинністю. Такі порушення природного покриву заплави, як знищення

деревної і чагарникової рослинності та оранка прибережних ділянок,

сприяють посиленню процесу. Наявність занедбаних меліоративних каналів, копанок і ям, які

заповнюються ґрунтовими, дощовими і поталими водами, веде до

погіршення санітарно-гігієнічної ситуації. В усіх подібних водоймах,

особливо тимчасово-періодичних, масово розвиваються личинки

кровосисних двокрилих.

В процесі виконання робіт буде втручання в теперішній стан

гідробіогеоценозу р. Корчик на ділянках розчистки за рахунок видалення

донних відкладень, тимчасового складування їх на березі річки.

Видалення донних відкладень в період проведення робіт приведе

до тимчасового руйнування бентосного (донного) ценозу, збільшення

21

каламутності, зменшення прозорості води. Все це приведе й до негативного

впливу на зоо- та фітопланктон річки та на вищу водну рослинність на даних

ділянках.

Підкреслюємо, що всі ці явища будуть спостерігатися тільки в період

проведення розчистки річки й тільки на ділянці розчистки. Іхтіофауна річки

не потерпить будь якого впливу в зв’язку з можливістю швидкого

переміщення з ділянок з несприятливим станом в більш сприятливі для

життєдіяльності ділянки водойми.

Також, в процесі виконання планованої діяльності, буде відсутнє

будь яке забруднення річки стічними водами, або забруднюючими

речовинами іншого походження. Забір води з річки на технічні та

господарсько питні потреби також відсутній.

При виконанні робіт з відновлення гідрологічного режиму та санітарного

стану р. Корчик планується тимчасове розміщення видалених донних

відкладень на березі річки.

Таким чином, якщо не прийняти необхідного втручання в

гідрологічний стан р. Корчик, буде спостерігатися деградація її

гідрологічного та гідробіологічного стану.

Тому, розчистка р. Корчик вкрай необхідна, в першу чергу на

ділянках де спостерігається підвищений антропогенний вплив.

Поглиблення русла річки, розчистка її від зарощувань,

встановлення постійної течі, можливе розкриття підземних джерел живлення,

безумовно приведе до оздоровлення річки та до відновлення її

екологічного стану.

1.5.8. Оцінка збитків та компенсаційні заходи рибному господарству

Загальновідомо, що одним з досить вагомих антропогенних чинників

впливу на абіотичні та біотичні параметри середовища існування іхтіофауни

природних водойм виступають берегочищувальні роботи. В результаті дії

цього негативного фактору у рибогосподарських водоймах з різним ступенем

відбуваються порушення звичних біологічних процесів, зокрема відтворення,

нагулу та інш. При цьому дія несприятливого фактору спостерігається

практично на всіх стадіях життєвого циклу представників іхтіофауни. Саме

це призводить до певних негативних змін якісних та кількісних структурних

характеристик іхтіоценозів.

Різні дослідження доводять, що в районі проведення

берегочищувальних робіт якісна та кількісна структура зоопланктону

потерпає суттєвих трансформацій, а саме знижується чисельність

ракоподібних, біомасові показники можуть зменшуватися навіть у декілька

разів. З огляду на те, що зоопланктон є об’єктом живлення молоді практично

всіх представників іхтіофауни, навіть незалежно від характеру живлення

старших вікових груп.

22

Досить суттєвим напрямком негативного впливу берегочищувальних

робіт є пошкодження зообентосу та нерестовищ.

Вплив антропогенного фактору на біологічні ресурси водойм, в

кінцевому підсумку виявляється у зменшенні запасів риб, їх якісному

погіршенню та зменшенню рибопродуктивності водойми взагалі. З огляду на

те, що рибні запаси є обмеженими природними ресурсами, їх втрата

невпинно викликає несприятливі економічні наслідки – збитки рибному

господарству. А саме це обумовлює необхідність розробки компенсаційних

рибогосподарських заходів.

Зоопланктон даної ділянки сформований переважно за рахунок

кладоцерно-копеподного комплексу. Середня біомаса може бути встановлена

на рівні 0,38 г/м3.

Кормовий зообентос середньої течії р. Корчик формується в основному

за рахунок личинок хірономід та олігохет, на окремих ділянках значного

розвитку набувають молюски, зокрема двостулкові. Для розрахунків втрат

кормової бази була використана величина біомаси лише "м'якого" бентосу –

2,0 г/м2.

Розрахунок збитків виконувався згідно діючих на сьогодення

відповідних методик. З урахуванням вимог існуючих на наш час методик

«Методика розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок

порушення законодавства про охорону навколишнього природного

середовища» затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього

природного середовища та ядерної безпеки України 36 від 18.05.1995 р. та

«Временная методика оценки ущерба, наносимого рыбным запасам в

результате строительства, реконструкции и расширения предприятий,

сооружений и других объектов и проведения различных видов работ на

рыбохозяйственных водоемах», яка відповідно до Постанови Верховної

ради України від 12.09.1991 за 1545-XII діюча на території України.

Враховуючи склад запроектованих заходів, будівельні роботи

призведуть до часткової втрати рибопродуктивності водойми на р. Корчик

площею 1 га, а також часткового пригнічення кормових організмів у складі

зоопланктону та зообентосу.

Оцінка впливу робіт на гідробіонтів

Виходячи з проектних рішень внаслідок проведення робіт матимуть

місце наступні негативні фактори:

- тимчасова часткова втрата місць нересту;

- тимчасове зменшення чисельності кормових організмів у складі -

зоопланктону, та зообентосу внаслідок надходження їх до основного русла

річки та спуску, разом з водою, вниз за течією;

- тимчасове зменшення чисельності молоді риб.

23

Розрахунок збитків

Розрахунки збитків за організмами кормової бази (зоопланктон,

зообентос) здійснено у відповідності до наступних формул:

а) для зоопланктону за формулою:

N =(S× H × П × p/b × K1 × A)/ (100 ×K2) (1)

б) для зообентосу за формулою:

N = (S× П × p/b × K1 × A)/ (100 ×K2), (2)

де:

N - збитки в натуральному вираженні, кг; S

S - площа пошкодження, 10000 м2;

H – середня глибина розчистки, 0,95 м;

П – середня концентрація кормових організмів, 0,38 г/м3(для планктону) та

2,0 г/м2 (для бентосу);

p/b – коефіцієнт переведення біомаси кормових організмів в продукцію (для

планктону-20) та (для бентосу- 5);

К1 – показник гранично можливого використання кормової бази рибою,

70%;

К2 – кормовий коефіцієнт для переведення продукції кормових організмів в

рибопродукцію (для планктону-6,0), (для бентосу- 5,0);

А- 10-6- коефіцієнт переведення грамів в тонни.

Розрахунок втрат рибопродуктивності внаслідок виключення частини

прибережних біотопів з нерестового фонду здійснювався за формулою (2)

методики «Временная методика оценки ущерба, наносимого рыбным запасам

в результате строительства, реконструкции и расширения предприятий,

сооружений и других объектов и проведения различных видов работ на

рыбохозяйственных водоемах».

3

0

1 10 qF

FSPN i

де,

Pi – рибопродуктивність водойми за і-тим видом, кг/га.

S – площа водного дзеркала при НПР, 2,914га

Fo – загальна площа нерестовищ, 1,0га;

Fi – площа пошкодження нерестовищ, 0,7га;

q – коефіцієнт різноякісності (внаслідок відсутності даних щодо

якісного складу уловів молоді на різних ділянках р. Корчик в межах

Рівненської області, приймався, як 1).

24

Втрати від загибелі зоопланктону

Загибель кормових організмів у складі зоопланктону внаслідок

розчистки буде зумовлена осіданням його на береговій лінії разом з

рештками макрофітів, а також ізолювання окремих організмів у заглибинах

дна.

На ділянках розчистки втрати зоопланктону будуть зумовлені

потраплянням його до ковша екскаватора разом з водою.

Середня біомаса становить –0,38 г/м3.

Втрати зоопланктону:

N = (10000 * 0,95 * 0,38 * 20 * 70 * 10-6 ) / (100* 6) = 0,008 т

Втрати від загибелі зообентосу

На ділянках розчистки втрати зообентосу будуть зумовлені

потраплянням його до ковша екскаватора разом з водою. За рахунок того, що

водойма не осушуватиметься 70% зообентосу буде збережено.

Середня біомаса становить – 2,0 г/м2

Втрати зообентосу:

N = (10000 * 2,0 * 5,0 * 70 * 10-6 ) / (100* 5) = 0,014 т

Усі визначені збитки є тимчасовими, тобто такими, наслідки від яких

через певний час зникають. Відновлення планктонних організмів з

врахуванням тривалості виконання робіт, циклічності розмноження

гідробіонтів та особливостей гідрологічного режиму р. Корчик проходить

через 1 рік після завершення будівельних робіт, тому приймаємо загальний

час відновлення організмів планктону 1 рік. Освоєння субстрату та створення

сприятливих умов для розвитку бентосу на водоймі відбувається протягом 1

року після завершення наповнення водойми до НПР.

Втрати від загибелі молоді риб

Наступним елементом заподіяної шкоди є порушення у зоні прямого

впливу та у зоні дії підвищеної мутності нерестовищ, які можуть бути

використані іхтіофауною для відтворення. Площа пошкодження донної

поверхні прибережних зон становить 10,0 тис. м2, або 30,0 % загальної площі

дзеркала, що відповідає середній питомій площі нерестовищ для

незарегульованої ділянки річки. Відповідно, розрахунки проводились для

варіанту 70% пошкодження потенційних нерестовищ при роботі екскаватора.

Результати розрахунків збитків за рибопродуктивністю нерестовищ р.

Корчик представлено у таблиці 1.5.

25

Таблиця 1.5 - Втрати рибопродукції від пошкодження нерестовищ

Види риб Pi, кг/га Fi, га Fo, га q Втрати рибної

продукції, тонн

Плітка 2,5 0,7 1,0 1,0 0,005

Плоскирка 2,0 0,7 1,0 1,0 0,004

Лящ 1,2 0,7 1,0 1,0 0,002

Окунь 2,1 0,7 1,0 1,0 0,004

Щука 1,8 0,7 1,0 1,0 0,003

Верховодка 1,1 0,7 1,0 1,0 0,002

Карась срібл. 3,5 0,7 1,0 1,0 0,007

Краснопірка 1,8 0,7 1,0 1,0 0,003

Інші види 3,7 0,7 1,0 1,0 0,008

Разом 0,038

Таким чином, в зоні дії несприятливого фактору збитки від пошкодження

нерестовищ складуть 0,038 т.

Згідно даних інституту «Укррибпроект» (лист від 04.07.2018р.

01/131) питомі капіловкладення на відтворення 1 тонни риби сирцю з

урахуванням промислового повернення в цінах станом на початок

01.05.2018р. для обєктів аналогів (Канівський риборозплідник Черкаської

області) становлять 301990 тис. грн. При цьому враховується коефіцієнт

економічної ефективності капіловкладень, який дорівнює 0.12 та період

відновлення елементів кормової бази – для планктонних організмів 1 рік, для

бентичних організмів 2 роки. У вартісному відношенні обсяги збитків є

наступними:

С зоопланктон = 301990 * 0,008 * 0,12 * 1,0 = 289,91 грн;

С зообентос = 301990 * 0,014 * 0,12 * 1,0 = 507,34 грн;

С збитки від пошкодження нерестовищ = 301990 * 0,038 * 0,12 * 2,0 = 2754,15 грн.

Компенсаційні кошти в розмірі 3551,40 грн. (без ПДВ) відповідно до

чинного законодавства необхідно перерахувати до Держбюджету України

для використання їх при проведенні заходів з відтворення рибних запасів у

водоймах Рівненської області.

На час перерахування компенсаційних коштів необхідно відкоригувати

їх суму за діючими коефіцієнтами вартості будівельних робіт для врахування

інфляційних процесів, що можуть мати місце в період між часом визначення

збитків та датою перерахування коштів.

26

Вимоги рибного господарства щодо виконання будівельних робіт

на водоймах

З метою зниження негативних наслідків проведення будівельних робіт

на рибні запаси необхідно дотримуватись вимог Закону України "Про

охорону навколишнього природного середовища", а також інших

природоохоронних документів та наступних рибогосподарських вимог, а

саме:

- обов’язково узгодити ділянки і терміни проведення робіт з

рибоохоронними органами;

- під час роботи автотехніки у воду не повинні потрапляти

паливно- мастильні матеріали, виробничі та побутові відходи;

- здійснювати спуск води в терміни, які не зашкодять нересту риб;

- при обладнанні будівельно-монтажного майданчика передбачити

спеціальні зони для технічного утаткування, миття, заправки машин та

механізмів. Розміщення цих зон повинно виключити можливість попадання

стічних вод, палива, мастил у проточну воду, на рослинність;

- по закінченню робіт ділянки, на яких вони проводились, повинні

бути очищені від сміття і матеріалів.

Дотримання наведених вимог дає можливість зменшити негативний

вплив виконання будівельних робіт на рибні ресурси.

1.5.9. Оцінка впливу на території та об'єкти екологічної мережі.

Екомережа - єдина територіальна система, яка утворюється з метою

поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення

природно-ресурсного потенціалу території України, збереження

ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів

тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин

через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також

інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього

природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань

України підлягають особливій охороні.

Територія планованої діяльності у відповідності до вимог «Порядку

включення територій та об’єктів до переліків територій та об’єктів

екологічної мережі» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 16 грудня 2015 р. 1196 не включена до переліків територій та об’єктів

екологічної мережі Рівненської області.

1.5.10. Оцінка впливу на об'єкти архітектурної, археологічної та

культурної спадщини.

Місто Корець є населеним пунктом, занесеним до Списку історичних

міст України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від

26.07.2001 878. На державному обліку знаходиться 74 пам’ятки історії та

27

культури.

Головною архітектурно-історичною перлиною Корця без сумніву є

живописні руїни старого замку. Замок оточений високими стінами і ровом,

куди в свій час були відведені води р. Корчик.

Найбільшим архітектурним ансамблем м. Корця є жіночий Свято-

Троїцький монастир. Збудований в 1620 році.

У разі виявлення на території під час реалізації планованої діяльності

об'єктів культурної спадщини чи їх частин, об'єктів або предметів

археологічної спадщини, знахідок археологічного або історичного характеру,

об'єктів архітектурної спадщини:

- у відповідності до вимог статті 23 Закону України «Про охорону

культурної спадщини» буде укладено з відповідним органом охорони

культурної спадщини охоронний договір;

- у відповідності до вимог статті 19 Закону України «Про охорону

археологічної спадщини» необхідно буде інформовано орган охорони

культурної спадщини, а також організовано відповідне сприяння у

проведенні будь-яких робіт з виявлення, обліку та вивчення археологічних

об'єктів або предметів.

Якщо під час проведення будь-яких земляних робіт буде виявлено

археологічні обєкти, у відповідності до вимог статті 36 Закону України «Про

охорону культурної спадщини», виконавець робіт зобов'язаний зупинити їх

подальше ведення і протягом однієї доби повідомити про це відповідний

орган охорони культурної спадщини, на території якого проводяться земляні

роботи.

Земляні роботи можуть бути відновлені лише згідно з письмовим

дозволом відповідного органу охорони культурної спадщини після

завершення археологічних досліджень відповідної території.

Крім того, в процесі планованої діяльності повинні бути додержані

відповідні принципи щодо охорони архітектурної, археологічної та

культурної спадщини визначені ратифікованою Конвенцією про охорону

архітектурної спадщини Європи, Конвенцією про охорону всесвітньої

культурної і природної спадщини, Європейською конвенцією про охорону

археологічної спадщини.

Вплив на об’єкти архітектурної, археологічної і культурної спадщини,

що пов’язаний з розчисткою русла річки Корчик здійснюватися не буде.

1.5.11. Оцінка за видами та кількістю очікуваного шумового,

вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а

також випромінювання

Гідротехнічні роботи здійснюються з застосуванням технології, яка в

значній мірі не порушує екологічної рівноваги водного середовища.

В період проведення робіт шуми і вібрації працюючих вузлів

механізмів, робота та переміщення допоміжних механізмів порушують

звичайні умови відпочинку. Але, як вже визначалося, негативний вплив на

28

навколишнє середовище матиме тимчасовий характер і буде спостерігатися

лише в період проведення робіт.

Роботи механізмів повинні виконуватися у суворій відповідності з

проектом, а експлуатація механізмів – відповідно до вимог будівельних норм

та правил щодо організації будівельного виробництва та інструкцій заводів-

виробників.

Джерелом виробничого шуму на об’єкті є шум від автотранспорту і

будівельної техніки. При дотриманні вимог техніки безпеки та санітарії

згідно ДБН В.1.1-31:2013, допустимий еквівалентний рівень звукового тиску

на території сельбищної зони становить 55 Дб. (табл.1).

Мінімальна віддаль від джерел шуму до найближчої житлової

забудови (м. Корець) становить 30 м.

Найбільший шум при будівництві спортивного комплексу створює

автомобільний транспорт та будівельна техніка. Максимально можливий

рівень шуму може бути при одночасній роботі 2-х одиниць обладнання з

наступними рівнями шуму:

- екскаватора ємк. ковша 0,65 м3 (L1=79 дБА);

- автосамоскида КаМАЗ в/п 8 тн (L2=85 дБА).

Сумарний рівень звукової потужності LP від кількох джерел

визначається як сума рівнів звукової потужності Lі від кожного джерела

шуму за формулою:

дБАLn

i

L

Ai

ЭКВ,10lg10

1

1,0

𝐿𝐴экв = 10𝑙𝑔 (∑100,1∙791

+∑100,1∙851

) = 85,9дБА

Октавні рівні звукового тиску L в Дб в розрахункових точках, якщо

джерело шуму і розрахункові точки розміщені на території житлової

забудови або на проммайданчику підприємства, визначаються за формулою:

За

p Lr

ФrLL

lg101000

lg10lg15

де: Lp - сумарний рівень звукового тиску, що випромінюється джерелами

шуму, дБ;

r - відстань від джерела шуму до розрахункової точки, м;

βa - затухання звуку в атмосфері; дБ/км (табл. 6);

Ф - фактор направленості джерела шуму (для джерел шуму з рівномірним

випромінюванням звуку приймається рівним 1);

Ω - кут у просторі випромінювання звуку (для джерел шуму,

розміщених на поверхні території приймається 2π;

∆LЗ - зниження рівня звуку смугами зелених насаджень, становить 8дБ.

𝐿 = 85,9 − 15𝑙𝑔30 + 10𝑙𝑔1 −3,0∙30

1000-10lg6,28-8=47,6дБА

Згідно з результатами розрахунків, рівні звукового тиску не

29

перевищують нормативних на межі житлової забудови (ДБН В.1.1-31:2013

«Захист територій, будинків і споруд від шуму»), отже, додаткові заходи по

зниженню шуму при експлуатації родовища базальтів не потрібні.

Основними джерелами випромінювання електромагнітних хвиль в

населених пунктах є радіопередавальні, радіотелевізійні, радіолокаційні

станції, відкриті розподільні установки.

Джерелами іонізуючого випромінювання, які можуть несприятливо

впливати на навколишнє середовище та здоров'я населення, є різні

радіаційно-ядерні об'єкти: енергетичні, промислові, дослідні,

експериментальні реактори; електростанції, виробництва, установки,

обладнання, склади, сховища, транспортні засоби, що використовують або

містять ядерні матеріали.

Всі вище перераховані джерела випромінювання відсутні, тому впливи

на довкілля від перерахованих фізичних факторів відсутні.

2. Опис виправданих альтернатив планованої

діяльності

Альтернатива щодо місця провадження планованої діяльності не

розглядалась, тому що розчистка р. Корчик передбачається по існуючому

руслу річки Корчик на території Корецької міської ради Корецького району

Рівненської області, згідно повідомлення про плановану діяльність, та

специфічністю проекту, в якому розчистка річки Корчик і є планованою

діяльністю.

3. Опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис

його ймовірної зміни без здійснення планованої діяльності

3.1.1. Фізико-географічне положення

Рівненська область розташована в північно-західній частині України й

займає територію 20,1 тисячі квадратних кілометрів. Територія області

розташована між 50°01' та 51°58' північної широти й між 25°01' та 27°38'

східної довготи. Протяжність області з півночі на південь 215 км, а із заходу

на схід — 186 км. Межує на півночі з Берестейською та Гомельською

областями Білорусі, на сході з Житомирською, на південному сході з

Хмельницькою, на півдні з Тернопільською, на південному заході із

Львівською, на заході з Волинською областями.

30

Корецький район — адміністративно-територіальна одиниця,

розташована у південно-східній частині Рівненської області України.

Межує на сході — з Новоград-Волинським районом Житомирської

області, на півдні — зі Славутським районом Хмельницької області, на

заході — з Гощанським, на півночі — з Березнівським районами

Рівненської області.

Площа — 720 км², протяжність з півночі на південь — 25 км, зі сходу

на захід — 32 км. Адміністративний центр — місто Корець, яке відоме з

1150 р. як Корчеськ. Населених пунктів — 50, в тому числі міст — 1, сіл —

49. Основна водойма — річка Корчик.

31

Корець — місто районного значення в Україні, центр Корецького району

Рівненської області, Україна, розташоване на річці Корчик, за 63 км від

обласного центру міста Рівного; населення — 7 428 осіб; перша згадка —

1150 рік (як Корчеськ; Київський літопис). Місто Корець є населеним

пунктом, занесеним до Списку історичних міст України, затвердженого

постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 878

3.1.2. Кліматична характеристика району

Клімат району континентальний (помірно-теплий, вологий), і

характеризується тривалим вологим теплим літом, м’якою хмарною зимою з

частими відлигами.

Атмосферна циркуляція, тобто переміщення повітряних мас, зумовлена

нерівномірностями у розподілі тепла в часі і просторі. Вона помітніше

проявляється у холодну пору року, коли зменшується приплив радіаційного

тепла. Тому на формування клімату району впливають вологі повітряні маси,

що надходять з Атлантики у вигляді циклонів та спричиняють підвищенню

кількості атмосферних опадів, деякого похолодання літом та потепління

зимою. Арктичні повітряні маси лише зимою час від часу викликають значне

похолодання, а весною пізні заморозки. З другої половини осені зростає

повторюваність атлантичних циклонів з притаманними їм дощами,

посиленням вітру; зростає кількість днів з туманами, і поступово

наближаючи зимову стабілізацію в атмосфері.

Середня багаторічна температура змінюється мало і становить 7,30С.

З температурним режимом зими тісно пов’язані строки і тривалість

промерзання ґрунту. Стійке промерзанні ґрунту триває від 30 до 100 днів;

глибина його досягає 80 см (деколи до 100 см). Вологість повітря

характеризується трьома основними показниками – абсолютною і відносною

вологістю та дефіцитом вологості (недостачею насичення). Абсолютна

вологість повітря в січні досягає 4 мб, у квітні – 8 мб, в липні – 16 мб та в

жовтні – 9 мб. Відносна вологість повітря в осінньо-зимовий період не

перевищує 82 %.

32

Вітровий режим зумовлюється атмосферною циркуляцією і характером

підстеляючої поверхні. У холодну пору року переважають північно-східні та

західні вітри, а навесні – вітри південно-східного і північно-західного

напрямків. Середня швидкість вітру у зимово-весняний період вища, ніж

влітку і восени, і становить до 3,7 – 6,1 м/с. В окремі прохолодні дні,

швидкість вітру може сягати 10 – 20 м/с.

Середня річна кількість опадів на території дослідження становить

683мм. Основна маса опадів випадає протягом теплого періоду року.

Найменша кількість опадів спостерігається у березні (30 мм).

Найбільші місячні суми опадів в окремі роки сягають 200 – 250 мм, а

добові максимуми 120 – 170 мм. Впродовж року бувають затяжні дощові

періоди (до 7-8 діб). Середня ж тривалість бездощових періодів становить 2 –

3 дні. Ймовірність безперервних періодів без опадів тривалістю 40 – 50 днів

(велика посуха) становить 5 – 10 %, такі періоди спостерігаються один раз на

десять-двадцять років.

Сніговий покрив, який утворюється в холодний період року, із-за

частих відлиг нестійкий. Без стійкого снігового покриву спостерігається 8-

10% зим, але в окремі роки сніг лежить 2-3 місяці і його висота досягає 0,6-

0,7 м і вище.

Величина випаровування становить 525–550 мм/рік. На літні місяці

припадають максимальні значення випаровування (280 мм), протягом осені

вона зменшується з 40–45 мм у вересні до 6 – 7 мм у листопаді.

Середньодобова температура повітря понад 50С утримується 195 – 205 діб.

Останні заморозки мають місце в травні, перші заморозки восени у першій

декаді вересня – на початку жовтня; тривалість без морозного періоду – 140 –

142 діб.

Річна амплітуда коливання рівнів на річці становить 0,7–2,6 м. Стік

річки протягом року нерівномірний.

Весняний льодохід триває 5–7 днів, співпадаючи у часі з найвищими

рівнями повені.

Ділянка планової діяльності розташована у поясі помірно-

континентального клімату. Літо прохолодне і вологе, зима помірно холодна.

Середня температура січня на рівнині - 4,8...-5,0 °С, липня відповідно + 18,7

°С. Опади: 520—600 мм. Влітку при проходженні холодних фронтів і

пов’язаними з ними циклонів випадають дощі зливового характеру, які

формують дощові паводки. У зимовий період майже щорічно

спостерігаються відлиги, пов’язані з переміщенням через територію басейну

південних та південно-західних циклонів.

Зміну метеорологічних елементів на протязі року можна прослідкувати

по даним найближче розташованої метеостанції Рівне:

33

Основні метеорологічні характеристики по МС Рівне

Таблиця 3

Місяці Рік

01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 Рік

Середньомісячна та річна температура повітря, оС

-5,1 -3,8 0,5 8,1 14,2 17,2 18,7 18,0 13,3 7,6 1,8 -2,9 7,3

Місячні та річні суми опадів, мм

29 33 32 42 62 74 95 65 57 35 35 36 595

3.1.3. Геоморфологічна характеристика

Дана ділянка знаходиться в межах геологічної структури - Волино –

Подільської плити, безпосередньо це долина ріки Случ з накладеною

заплавою малої р. Корчик.

В геоморфологічному відношенні територія розташована в межах

геоморфологічної структури – границя Кристалічного щита і Волино-

Подільського підняття.

В гідрогеологічному відношенні - це Волино-Подільський

артезіанський басейн на крейдяній і гранітній основі, де мають місце

тріщинні кристалічні води і крейдяні.

На гідрогеологічну обстановку ділянки чинить вплив грунтовий

водоносний горизонт, заключений в четвертиннних відкладах , та напірний в

верхньокрейдяних.

Водоупором для четвертинної товщі служать верхньокрейдяні мергелі і

крейда пластична, монолітний граніт , в місцях виходу на денну поверхню.

Водовміщаючими породами грунтового водоносного горизонту являються

сучасні четвертиннні відклади, представлені торфами та замуленими

супісками, супісками з лінзами піску пилуватого, пісок різнозернистий.

Підвищення в межах заплави виконанні піщано – супіщаною товщею

потужністю до 8.0 м.

В пониженнях грунтові води залягають з поверхні, на глибинах 0,15 -

0,60 м, на схилах - глибина їх становить 1.20…3.50 м.

3.1.4. Гідрогеологічна характеристика району

Щодо досліджуваної території, то її дренують ліві притоки р. Случ:

р. Корчик (42 км), р. Стави (49 км) та р. Устя (24 км) з численними

річечками, що впадають в р. Стави (р. Топчака, р. Воробіївка (15 км), р.

Клецька (17 км)).

Швидкість течії води сягає 0,3 – 1,2 м/г. Річна амплітуда коливання

рівнів на малих річках становить 0,7–2,6 м, середніх і великих – 1,1–3,2 м.

Підвищення рівнів води несе загрозу господарству і населення краю. Стік

34

води протягом року нерівномірний. Ця нерівномірність визначається

гідрогеологічними умовами, характером грунтів, опадами.

Під час повеней і паводків відбувається інтенсивний змив грунтів, ріст

ярів, замулення водойм, ставків тощо. Інтенсивність ерозійних процесів у

басейнах рік визначається мутністю води і кількістю наносів. Саме навесні

переноситься 50-70 % (інколи 80-95 %) річного стоку наносів. Весняний

льодохід триває 5–7 днів, співпадаючи у часі з найвищими рівнями повені.

Ставки споруджуються з найрозманітнішою метою: риборозведення,

водопостачання, боротьба з ерозією, регулювання поверхневого стоку тощо.

Значна кількість ставків знаходиться у занедбаному стані, водойми

замулюються та заболочуються.

У районі м. Корець та с. Маренин за допомогою свердловин під

неогеновими глинами в тріщинуватих гранітах виявлено підземні води з

підвищеним вмістом радону, мінералізація води – 1 – 1,1 г/л. Вона належить

до гідрокарбонатно-хлоридно-кальцієво-магнієвого типу. Це холодна

радонова вода, якою лікують органи руху, нервову систему. Місцеве

населення використовувало воду із джерел для лікування очей.

Слабомінералізовані залізисті води з вмістом загального заліза 11 – 40

мг/дм3 виявлено в районі м. Корця.

Водозабір підземних вод за видами використання розподіляється так:

на господарсько-питні потреби – 245 тис. м3 на добу, на виробничо-технічні –

39,4 тис. м3 на добу; самовилив – 6 тис. м3 на добу; нераціональний скид

кар’єрних вод – 26,6 тис. м3 на добу. Всього 317 тис. м3 на добу.

3.1.5. Характеристика грунтів району

Найбільш розповсюдженими типами ґрунтів на території району є

дерново-підзолисті, болотно-підзолисті, дернові і лучно-болотні, які

розпадаються на багато різновидів в залежності від складу материнських

порід, і глибини залягання ґрунтових вод.

1. Дерново-підзолисті ґрунти утворюються під шаром листяно-хвойних

дерев за участю травної рослинності. За ступенем підзолистості вони

бувають слабо- та середньопідзолисті; за ступенем оглеєності – глеюваті,

глейові; за механічним складом – піщані, глинисто-піщані та супіщані.

Цей тип ґрунту має низький вміст гумусу (1,0-2,0 %), ємкість вбирання

2-6 мг-екв на 100 г ґрунту, кислу реакцію і низьку насиченість основами.

Завдяки інтенсивному промиванню ці ґрунти мають низький вміст поживних

речовин, погані водні і фізичні властивості, низький ступінь оструктуреності.

2. Дерново-підзолисті оглеєні (глеюваті та глеєві) ґрунти розташовані у

знижених ділянках. Глеюватість, зумовлена тимчасовим застоєм вод,

випаданням атмосферних опадів або близькістю залягання ґрунтових вод.

Оглеєння – біохімічний процес перетворення окисних сполук, заліза і

алюмінію у закисні форми, що відбуваються за анаеробних умов при

тривалому перезволоженні ґрунту. Глеюваті ґрунти їх ознаки помітні в

35

материнській породі у нижній частині ілювіального горизонту, оглеєння

поширилось на весь ілювіальний горизонт.

Під гумусовим горизонтом дерново-підзолисто-глеєвих ґрунтів залягає

вимитий білястий елювіальний пісок. Глибина цього горизонту 10-40 см.

Ілювіальний горизонт має вигляд брудно-бурого ущільненого глинисто-

піщаного прошарку. Глеєві ґрунти відзначаються малим вмістом гумусу і

підвищеною кислотністю, зумовленою рухомим алюмінієм, іоном, найбільш

шкідливий для рослин.

Родючість дерново-підзолистих ґрунтів можна підвищувати за

допомогою комплекту заходів: вапнуванням і внесенням органічних та

мінеральних добрив (азотні, фосфорні і калійні), мікродобрив (мідних,

борних, марганцевих).

На цих ґрунтах вирощують овочеві, технічні і кормові культури,

зокрема трави.

3. Болотно-підзолисті ґрунти. На водно-льодовикових та

давньоалювіальних легкосупіщаних і супіщаних відкладах утворився

торфово-підзолистий легкопупіщаний грунт.

4. Дернові ґрунти. Ці грунти мають добре виражений дерновий і

слаборозвинений підзолистий горизонти, високий вміст гумусу, слабокислу

або найтральну реакцію, міцну грудкувату структуру та інші позитивні

властивості, які забезпечують йому високу родючість.

5. Лучно-болотні ґрунти. Вони сформовані у понижених ділянках

рельєфу та в заплавах річок на алювіальних і льодовикових відкладах під

трав’янистою рослинністю. Ці ґрунти мають глибокий гумусний горизонт і

порівняно високий вміст гумусу (3-5%), мають високу потенціальну

природну родючість і з успіхом використовують для вирощування овочевих і

кормових культур.

На водно-льодовикових і давньоалювіальних легкосупіщаних і

супіщаних відкладах утворився лучно-болотний супіщаний. На

мергелізованих суглинках – лучно-болотний супіщаний осушений грунт. На

водно-льодовикових та давньоалювіальних суглинистих відкладах – лучно-

болотні суглинисті і лучно-болотні легкосуглинисті ґрунти. На сучасних

алювіальних відкладах – лучно-болотні супіщані.

6. Болотні ґрунти. Вони сформувалить у понижених місцях озерно-

льодовикового і річкового походження, де на сучасних елювіальних

відкладах сформувався муловато-болотний супіщаний грунт.

Торфувато-болотні грунти мають шар торфу близько 20 см, торфово-

болотні – 20-50 см, торфовища – 50 см. Глибина шару торфу 75-300 см

Переважаючим типом водного живлення низинних боліт є грунтово-напірне,

води якого мінералізовані дещо більше, ніж поверхневі; різноманітний

рослинний покрив (очеретяні, осокові), характеризується значним ступенем

розкладу (20-50 %), вміст золи коливання у межах 8-20 % (50 %).

Низинні торфовища мають великі запаси N (2,6-4%), Р (0,6-0,8%),

К (0,01-0,1%), щоправда азот міститься в них в важкодоступній для рослин

формі. Доступність його залежить від інтенсивності процесів мінералізації

36

органічних речовин торфу, мають карбонатну (слабокислу) реакцію

ґрунтового розчину.

Основними заходами для підвищення родючості цих ґрунтів є

вапнування, поглиблення орного горизонту, внесення високих доз органічних

і мінеральних добрив, осушення перезволожених ґрунтів, глинування

піщаних ґрунтів.

3.1.6. Геологічна характеристика Корецького району

По східному краю території проходить західна межа Українського

Кристалічного Щита (УКЩ), тобто територія знаходиться на межі УКЩ і

Волино-Подільської плити (ВПП), оскільки Рівненська область розташована

на західній окраїні Руської (Докембрійської, або Східно-Європейської)

платформи, то на Захід від лінії Березове – Блажове – Клесів – Соснове –

Корець, кристалічний фундамент заглиблюється і перекривається

комплексами молодих відкладів фанерозою. Власне тут починається

Західний схил Українського Щита, який широкою смугою (70 – 120 км)

простягається у межах області зі сходу на захід. В межах території

дослідження древні кристалічні породи перекриваються лише тонким шаром

четвертинних відкладів, а місцями по долинах річок виходять на донну

поверхню. В цій частині Український Щит становить собою перем’яте у

складки, пронизане магматичними тілами та значною мірою

метаморфізоване „коріння” докембрійської (архею-протерозою) гірської

системи, що простиралася від східних меж Рівненської області у південно-

східному напрямку сягаючи берегів Азовського моря. Вважають, що середня

висота цих гір наприкінці протерозою (близько 600 млн. р. т.) перевищувала

2500 м.

Волино-Подільська плита становить основну тектонічну структуру в

межах території, яка розташовується від Березове – Клесів – Корець до

західних границь області. Однією з характерних ознак ВПП є досить чіткий

багатоповерховий характер її будови: на урвистих східцях – блоках

кристалічного фундаменту з виразним стратиграфічним неузгодженням

послідовно залягають пласти осадових і вулканогенних утворень пізнього

протерозою, раннього і середнього палеозою та мезозою (остані утворюють

менш спадисту монокліналь). Верхній поверх ВПП складають кайнозойські

утворення палеогену та неогену, що майже повсюдно перекриваються

різноманітними за генезисом нашаруваннями четвертинного (антропогену)

періоду.

Отже, ВПП – це розбита розломами земна кора, через які відбувався

інтенсивний вилив лави базальтового типу; кристалічний фундамент

перекритий моноклінальними нашаруваннями палеозою, на якому у свою

чергу горизонтально залягають карбонатні відклади – вапняки та уламкові –

піщано-глинисті осади кайнозою.

Не менш важливу роль у формуванні сучасного рельєфу Поліської

низовини відіграли поверхневі водотоки. Їх геоморфологічна роль головним

37

чином виявилася в утворенні річкових долин (долинний рельєф). За

підрахунками О. М. Маринича (1962 р.), на давні та сучасні річкові долини

припадає 45% території.

На основі аналізу геологічних та геоморфологічних даних, територія

дослідження характеризується близьким заляганням від поверхні

кристалічного фундаменту УКЩ, що позначилось на загальному

гіпсометричному рівні поверхні, яка значно вища від поверхні Поліської

низовини, оскільки тут вона становить 195 – 220 м н. р. м. Проте, поширення

в цьому районі водно-льодовикових та алювіальних відкладів зі слідами

еолової діяльності, а також деяка заболоченість території створюють

загальний геоморфологічний ландшафт, типовий для підобласті південного

Полісся.

3.1.7. Обєкти природно-заповідного фонду

Для забезпечення екологічного збалансованого розвитку, збереження

популяцій видів рослин і тварин в Рівненській області створена та існує

мережа природно-заповідного фонду, до якої станом на 01.01.2019 року

віднесено 314 територій та об’єктів загальною площею 181,5 тис. га, що

складає 9% від загальної площі області, в тому числі 27 об'єктів

загальнодержавного значення площею 64,9 тис. га і 287 об'єктів місцевого

значення площею 116,6 тис. га.

Природно-заповідний фонд Корецького району включає 5 обєктів,

загальною площею 321,4 га. Коефіцієнт заповідності становить 0,44%.

Коефіцієнт інсуляризованості – 0.66. На одного мешканця району припадає

89,9 м2 природно-заповідного фонду.

На території Корецької міської ради знаходиться один природо-

заповідний обєкт:

Геологічний заказник місцевого значення «Корецькі граніти» -

створений рішенням Рівненського облвиконкому 343 від 22.11.1983р.

Знаходиться на території Корецької міської ради. Площа 15 га.

38

Геологічний заказник складається з чотирьох ділянок виходів на денну

поверхню кристалічних порід вздовж р. Корчик у межах м. Корець. Це

гранітні кручі розкидані по берегах річки на одній з них на правому березі

зберігаються залишки старовинного замку князів Корецьких XIV-XV ст..

Породи представлені, в основному, гранітами житомирського

комплексу, а також просторово та генетично зв’язаними з ними мігматитами,

аплітопегматоїдними гранітами та пегматитами. Граніти складають невеликі

тіла та масиви, які мають тісні контакти з породами гнейсово-мігматитової

товщі, що їх вміщують. Граніти масивні, темно-сірі та сірі. Складені вони

кварцом, зернами польового шпату, лусками біотиту, місцями – мусковітом.

Серед них зустрічаються прожилки аплітів, пегматитів, а також ксеноліти

мігматитів. З виходами гранітів на денну поверхню у вигляді обривистих

скель можна ознайомитись по правому і лівому берегах річки Корчик. На

одній із ділянок, що знаходиться на правому березі, в минулому велось

добування гранітів. Нині вона заросла деревами та чагарниками. Серед дерев

переважають граби, рідше клен гостролистий, ясен звичайний, верби. Досить

часто зустрічаються старі віковічні дуплисті липи. Із чагарників відмічені

бруслина бородавчаста, ліщина звичайна, бузина чорна, свидина кровяна,

шипшина. Травянистий покрив різноманітний, сформувався залежно від

рівня освітленості. У більш затінених місцях травянистий покрив

розріджений, на освітлених – густіший і різноманітніший. Відмічено кілька

джерел, що стікають по схилу у р. Корчик.

4. ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ

ВПЛИВУ З БОКУ ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ

АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВАРІАНТІВ

При реалізації планованої діяльності відносно розчистки річки Корчик

на території Корецької міської ради Корецького району Рівненської області

можливі наступні ймовірні впливи планованої діяльності на фактори

довкілля:

- здоров’я населення – допустимий вплив, що відповідає санітарним та

екологічним вимогам.

- соціальний ризик - оцінюється як «прийнятий».

- стан фауни, флори, біорізноманіття землі – має локальний тимчасовий

вплив.

- потенційний вплив планованої діяльності на ґрунт та надра не

передбачається.

- вода - діяльність не передбачає скидання забруднених стічних вод в

поверхневі водні об’єкти, а також в підземні водоносні горизонти.

В процесі виконання робіт буде втручання в теперішній стан

гідробіогеоценозу р.Корчик на ділянках розчистки за рахунок

видалення донних відкладень, тимчасового складування донних

39

відкладень на березі річки. Видалення донних відкладень в період

проведення робіт приведе до тимчасового руйнування бентосного

(донного) ценозу, взмучування, збільшення каламутності, зменшення

прозорості води. Все це приведе й до негативного впливу на зоо- та

фітопланктон річки та на вищу водну рослинність на даних ділянках.

Всі ці явища будуть спостерігатися тільки в період проведення

розчистки річки й тільки на ділянці розчистки. Іхтіофауна річки не

потерпить будь якого впливу в зв’язку з можливістю швидкого

переміщення з ділянок з несприятливим станом в більш сприятливі для

життєдіяльності ділянки водойми.

- атмосферне повітря – незначний вплив. Концентрації забруднюючих

речовин не перевищуватимуть встановлені гранично-допустимі

нормативи

- кліматичні фактори - негативних впливів не передбачається.

- соціально-економічні умови – позитивний вплив.

- шумове, вібраційне, світлове та теплове забруднення - відсутнє.

Шумове забруднення від робочої техніки має тимчасовий характер та

не перевищує допустимого звукового рівня для житлової забудови –

46.7дБА.

5.0. Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планової

діяльності

5.1. Виконання підготовчих і будівельних робіт та провадженням

планованої діяльності

При виконанні підготовчих робіт та будівельних робіт можливий вплив:

- атмосферне повітря- викиди при роботі техніки при очистці та від

автотранспорту, викиди від пересипки мулового грунту

- Шумовий вплив – від роботи екскаватора та автотранспорту

- Ґрунти та надра – планова діяльність не передбачає вплив на грунти та надра

- Водне середовище- тимчасове скаламучення води в р. Корчик.

- Клімат - планована діяльність не матиме значного впливу на клімат і

мікроклімат в даному районі.

Організаційно-технічна підготовка до будівництва повинна забезпечувати:

- планомірне розгортання і проведення будівельно-монтажних робіт

індустріальними методами;

- введення в експлуатацію об’єктів будівництва в установлені планом строки,

що не перевищують норм тривалості будівництва;

- виконання будівельно-монтажною організацією установлених завдань по

росту продуктивності праці і зниженню собівартості при високій якості

виконання робіт.

До заходів організаційно-технічної підготовки належать:

- розроблення та затвердження робочого проекту і зведеного кошторису;

40

- забезпечення об’єкту проектом виробництва робіт;

- визначення складу будівельних, монтажних і спеціалізованих організацій,

які будуть вести будівництво (при підрядному способі ведення робіт);

- оформлення договірних взаємовідносин з генпідрядником (при підрядному

способі ведення робіт);

- відкриття фінансування будівництва;

- вирішення питань забезпечення будівництва матеріалами, конструкціями,

деталями, механізмами і робочою силою.

В процесі будівництва необхідно повсякденно суворо дотримуватись

вимог техніки безпеки до будівельних, монтажних, спеціальних і інших робіт

згідно із ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека у

будівництві". При цьому ведення будівельно-монтажних робіт та інших видів

будівництва повинні проводитись з ув’язкою з "Правилами пожежної безпеки

при виконанні будівельно-монтажних робіт" та іншими діючими

нормативними документами.

Для виконання земляних робіт потрібно одержати дозвіл на виконання

земляних робіт при перетинах з інженерними мережами викликати

представників даних мереж згідно з матеріалами погоджень.

На майданчиках, де ведуться будівельно-монтажні роботи, не

допускається виконання інших робіт і знаходження сторонніх осіб.

Не допускається виконувати будівельні роботи на висоті у відкритих

місцях при швидкості вітру більше 15 м/с, при ожеледі, бурях чи туманах.

Перевірка знань робочими безпечних методів виконання робот оформлюється

в журналі з видачею посвідчень.

Для забезпечення охорони праці, техніки безпеки передбачити:

1. Використання технічно удосконаленого обладнання;

2. Розміщення обладнання, яке забезпечує вільний доступ для

його обслуговування.

Пожежна безпека забезпечується застосуванням вогнетривких

конструкцій, автоматичним відключенням струмів короткого замикання,

заземленням, зануленням.

На підприємстві повинні бути затверджені інструкції з експлуатації і

техніки безпеки, що враховують технічні умови експлуатації.

Територія будівельного майданчику повинна бути облаштована засобами

пожежогасіння. Протипожежне обладнання повинне утримуватись в

справному, робочому стані. Підходи до протипожежного обладнання повинні

бути вільними і позначеними відповідними знаками.

5.2. Використання у процесі провадження планованої діяльності

природних ресурсів.

Виходячи з переліку робіт, який наведено вище, планована діяльність

не буде здійснювати негативний вплив на територію та населення, навпаки,

вона створюватиме більш сприятливі умови для населення м. Корець, в тому

числі забезпечить захист від шкідливої дії повеней. Також не буде

41

опосередкованого, побічного, кумулятивного, транскордонного,

короткострокового, середньострокового та довгострокового, постійного і

тимчасового негативного впливу, зумовленого виконанням підготовчих

робіт та провадженням планованої (будівельної) діяльності.

Роботи по відновленню і підтриманню сприятливого гідрологічного

режиму та санітарного стану р. Корчик в м. Корець з проведенням робіт по

розчищенню водойми не передбачають використання у процесі провадження

планованої діяльності природних ресурсів, зокрема додаткових земель, води

та біоресурсів. Для тимчасового зберігання вийнятого мулу

використовуються землі вздовж берегів. Частково відбуватиметься

планування порушеного ландшафту вздовж берегів.

5.3. Ризики для здоровя людей, об’єктів культурної спадщини та

довкілля, у тому числі через можливість виникнення надзвичайних

ситуацій

Оцінка ризику впливу планованої діяльності на здоров’я населення

від забруднення атмосферного повітря проводиться за розрахунками

ризику розвитку неканцерогенних і канцерогенних ефектів.

Об’єкт, що розглядається викидає в атмосферне повітря наступні

забруднюючі речовини: оксид вуглецю, діоксид азоту, діоксид сірки,

неметанові леткі органічні сполуки, метан, оксид азоту, аміак, сажа,

бенз(а)пірен, які утворюються в результаті роботи техніки та механізмів.

Викиди забруднюючих речовин є технологічно-залповими і утворюються

при виробничій необхідності.

Відповідно до додатку 4.3.1 Методичних рекомендацій «Оцінка

ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря»

ризик розвитку неканцерогенного ризику є вкрай малий.

Це означає, що об’єкт планованої діяльності не здійснює будь-

яких ризиків з точки зору неканцерогенних ефектів.

Речовини, що викидаються об’єктом планованої діяльності

(діоксид азоту, оксид вуглецю, вуглеводні граничні) відсутні у додатку

4.3.2 Методичних рекомендацій «Оцінка ризику для здоров’я населення від

забруднення атмосферного повітря». Це означає, що вони не мають

факторів канцерогенного потенціалу, тобто не є канцерогенними.

Зважаючи що дані речовини не є канцерогенними ризик розвитку

канцерогенного ризику є прийнятним. ,

Це означає, що об’єкт планованої діяльності не здійснює будь-

яких ризиків з точки зору канцерогенних ефектів.

5.3.1. Оцінка соціального ризику впливу господарської діяльності

Планована діяльність не буде мати ризиків на здоров’я людей, так

як при проведенні планованої діяльності відсутні негативні фактори

впливу на здоров’я людей.

42

5.3.2. Оцінка ризику впливу планованої діяльності на об’єкти

культурної спадщини

Місто Корець є населеним пунктом, занесеним до Списку історичних

міст України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від

26.07.2001 878. На державному обліку знаходиться 74 пам’ятки історії та

культури.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про охорону культурної

спадщини», у випадку виявлення в процесі проведення земляних робіт

об'єктів археологічного або історичного характеру, роботи необхідно

припинити до здійснення заходів, що забезпечать збереження пам'яток.

5.4. Кумулятивний вплив інших наявних об’єктів, планованої

діяльності та об’єктів, щодо яких отримано рішення про

провадження планованої діяльності, з урахуванням усіх існуючих

екологічних проблем, пов’язаних з територіями, які мають

особливе природоохоронне значення, на які може поширитися

вплив або на яких може здійснюватися використання природних

ресурсів

Дана планована діяльність не буде мати кумулятивного впливу інших

об’єктів в зв’язку з їх відсутністю на теперішній час.

Також, не має рішень про провадження іншої планованої діяльності з

будівництва будь яких об’єктів в даному районі. Позитивний екологічний

аспект проектованої діяльності полягає в створенні сприятливого

гідрологічного режиму та санітарного стану річки.

5.5. Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої

діяльності зумовленого впливом діяльності на клімат, у тому

числі характер і масштаби викидів парникових газів, та

чутливості діяльності до зміни клімату

Будівельно-монтажні роботи при реалізації проектних рішень, повинні

здійснюватися з дотриманням вимог природно-охоронного законодавства та

забезпечення ефективного захисту навколишнього природного середовища.

Майданчик будівництва повинен бути облаштований необхідним

інженерним устаткуванням, будівництво не потребуватиме додаткових

тимчасових доріг, комунікацій і складських приміщень.

Джерелами потенційного впливу планованої діяльності з розчистки р.

Корчик на даних ділянках на навколишнє середовище є будівельна техніка,

43

яка буде використовуватися в процесі розчистки - бульдозер, екскаватор,

автотранспорт. В період виконання робіт від будівельної техніки будуть

здійснюватися неорганізовані викиди деяких забруднюючих речовин в

атмосферне повітря. По закінченні розчистки дія даних джерел впливу на

навколишнє середовище буде відсутня. Постійні організовані джерела

викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на проектованому

об’єкті відсутні.

Протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження

планової діяльності очікується незначний та допустимий вплив на

атмосферне повітря.

Заходи по охороні атмосферного повітря не передбачені, так як вплив є

короткостроковим та під час експлуатації відсутній.

Значного виділення інертних газів, теплоти, вологи та ін. при

розчистцірусла річки не відбуватиметься, тому змін мікроклімату не

передбачається.

Особливості кліматичних умов не сприяють зростанню інтенсивності

впливів планованої діяльності на навколишнє середовище.

Необхідність передбачення заходів з запобігання негативним впливам

планованої діяльності на клімат і мікроклімат відсутня.

5.6. Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої

діяльності зумовленого технологією і речовинами, що

використовуються

Планована діяльність ретельно описана в попередніх розділах. Будь-які

виробничі технології або шкідливі речовини при розчистці річки не

використовуються.

6. Опис методів прогнозування.

Основною метою прогнозу є оцінка можливої реакції навколишнього

природного середовища на прямий чи опосередкований вплив планованої

діяльності, вирішення задач раціонального природокористування у

відповідності з очікуваним станом природного середовища.

Основною метою прогнозу є оцінка можливої реакції навколишнього

природного середовища на прямий чи опосередкований вплив людини,

вирішення задач раціонального природокористування у відповідності з

очікуваним станом природного середовища.

Всі методи прогнозування об'єднують у дві групи: логічні і

формалізовані. До логічних методів відносять методи індукції, дедукції,

експертнихоцінок, аналогії.

При відсутності про об'єкт прогнозування достовірних відомостей і,

якщо об'єкт не підлягає математичному аналізу, використовують метод

експертних оцінок, суть якого полягає у визначені майбутнього на основі

44

думок кваліфікованих спеціалістів-експертів. Метод аналогій полягає в тому,

що закономірності розвитку одного процесу з певними поправками можна

перенести на інший процес, для якого потрібно зробити прогноз.

Формалізовані методи поділяють на статистичний, екстраполяції і

моделювання. Статистичний метод ґрунтується на кількісних показниках, які

дають можливість зробити висновок про темпи розвитку процесу в

майбутньому.

Сутність його полягає в отриманні і спеціалізованому обробленні

прогнозних оцінок об'єкта через опитування висококваліфікованих фахівців

(експертів) у певній сфері науки, техніки, виробництва.

Метод екстраполяції полягає в перенесенні встановленого характеру

розвитку певної території чи процесу в майбутнє. Цей метод ефективний при

короткостроковому прогнозуванні стосовно об'єкта, який тривалий час

розвивався рівномірно без значних відхилень. Ґрунтується він на вивченні

кількісних і якісних параметрів досліджуваного об'єкта за попередні роки з

подальшим логічним продовженням, окресленням тенденцій його розвитку у

прогнозованому періоді.

Метод моделювання полягає у побудові моделей, які розглядають з

урахуванням імовірної або бажаної зміни прогнозованого явища на певний

період, користуючись прямими або опосередкованими даними про масштаби

та напрями змін. При побудові прогнозних моделей необхідно виявити

фактори, від яких суттєво залежить прогноз; з'ясувати їх співвідношення з

прогнозованим явищем; розробити алгоритм і програми моделювання змін

довкілля під дією певних факторів.

При прогнозуванні оцінки впливів на довкілля в даному звіті

використовувався метод математичного моделювання, за допомогою якого

можливо кількісно оцінити величину значень та відносну участь

різноманітних впливів.

Прогнозна проектна оцінка впливу на довкілля визначалася як сума

прогнозної фонової оцінки і оцінки впливу планованої діяльності.

Кількісна оцінка впливу на атмосферне повітря виконана за

нормативами діючого законодавства в сфері охорони навколишнього

природного середовища,саме за значеннями гранично-допустимих

концентрацій (ГДК) в атмосферному повітрі житлової забудови, а також

нормативами гранично допустимих викидів, встановлених Наказом

Міністерства охорони навколишнього природного середовища України

309 від 27.06.2006 р. та наказом Мінприроди України від 13.10.2009 р. 540.

При прогнозуванні фізичного впливу планованої діяльності на

навколишнє середовищу використані діючі на території України методики

розрахунку та нормативні документи, що встановлюють гранично допустимі

рівні впливу.

«Зона впливу» планованої діяльності визначалася згідно п. 2.19 ОНД-

86 на підставі виконаних розрахунків розсіювання забруднюючих речовин в

атмосферному повітрі.

При прогнозуванні фізичного впливу планованої діяльності на

45

навколишнє середовищу використані діючі на території України методики

розрахунку та нормативні документи, що встановлюють гранично допустимі

рівні впливу. Розрахунок очікуваного рівню шуму виконаний згідно ДБН

В.1.1-31:2013 “Захист територій, будинків і споруд від шуму”, ДСТУ-Н Б

В.1.1-33:2013 “Настанова з розрахунку та проектування захисту від шуму

сельбищних територій”. Нормативне значення максимального рівню звуку

прийняте згідно додатку 16 ДСП-173-96.

Брались за увагу припущення щодо можливих причин негативного

впливу на навколишнє природне середовище та стан довкілля. Разом з тим

більшість із можливих ризиків, що можуть виникнути в процесі провадження

планованої діяльності не несуть істотної шкоди для навколишнього

природного середовища та життя і здоров’я людей.

Вважаємо можливим зробити прогноз:

- проведення робіт по розчищенню водойми р. Корчик в м. Корець безумовно

приведе до оздоровлення гідрологічного, гідробіологічного та санітарного

стану річки: після впровадження запланованих заходів не будуть відбуватися

процеси евтрофіфкації; вода збагатиться киснем, що благотворно подіє на

розвиток риби, а також збільшить її різновид; зменшиться вірогідність

паводків;

- прибережні території річки мають сприятливі мікрокліматичні умови для

організації рекреації. Врахування мікрокліматичних особливостей

прибережних територій є важливим фактором забезпечення оптимальних

умов для відпочинку населення м. Корець;

- поліпшення гідрологічного стану р. Корчик не буде негативно впливати

на будь-які компоненти навколишнього середовища, і матиме позитивний

вплив на соціальне середовище, а це значно поліпшить умови

життєдіяльності населення;

- навколо річки необхідно створити прибережну захисну смугу, де необхідно

забезпечити раціональне використання природних та матеріальних ресурсів

без порушення екологічної рівноваги річки, що захистить її від шкідливого

впливу прилеглих територій. Господарська діяльність на території

водоохоронних зон регулюється з урахуванням місцевих соціально-

економічних, природних і антропогенних умов, вимог Водного, Земельного,

Лісового кодексів України та інших правових актів;

- для збереження русла річки в місцях розчистки в належному стані після

виконання усіх заходів, необхідно один раз на рік проводити ревізію її стану

та профілактичні заходи.

Для оцінки впливу на довкілля використано методи, які описані в

наступній нормативно-технічній літературі:

- «Сборник методик по расчету содержания загрязняющих веществ в

выбросах от неорганизованных источников загрязнения атмосферы.» –

Донецк,УНЦТЄ, 1994;

46

- Містобудування. Планування в забудова міських і сільських

поселень. ДБН 360-92. – К.: Мінбудархітектури України, 1993;

- Державні санітарні правила планування та забудови населених

пунктів 173-96;

- «Методическое пособие по расчету выбросов от неорганизованых

источников в промишлености строительних материалов» - Новоросийск,

1989г.;

Сборник методик по расчету содержания загрязняющих веществ в

выбросах от неорганизованных источников загрязнения атмосферы. Донецк:

ОАО «УкрнТЭК», 1999. – 154 с.;

- «Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин

в атмосферне повітря різними виробництвами», т.1, 2 – Донецьк, 2004 р;

- «Збірник методик розрахунку викидів в атмосферу забруднюючих

речовин різними виробництвами», - Гідрометеовидав, 1986 р.

Розрахунок концентрацій забруднюючих речовин на межі санітарно-

захисної зони:

- ОНД-86 Держкомгідромет «Методика розрахунку концентрацій в

атмосферному повітрі шкідливих речовин, які містяться у викидах

підприємства».

7. Опис передбачених заходів, спрямованих на

запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення

значного негативного впливу на довкілля, у тому числі (за

можливості) компенсаційних заходів.

При виконанні заходів з охорони навколишнього середовища,

передбачених проектом, запланована діяльність не вплине на сформований

стан природного середовища в районі його розміщення.

Для захисту природного середовища від впливу розчистки

р. Корчик в м. Корець проектом передбачається наступні заходи:

Методи забезпечення нормативного стану атмосферного повітря:

- облаштування необхідних огороджень будівельного майданчика

(охоронних, захисних або сигнальних);

- контроль за точним виконанням технології проведення робіт;

- розосередження в часі роботи будівельних машин і механізмів, не задіяних

у єдиному безперервному технологічному процесі;

- виключення роботи машин і механізмів на холостому ходу;

- використання існуючих доріг з твердим покриттям для зменшення

утворення пилу.

Захист від шуму і вібрації:

Основними джерелами шуму і вібрації при будівництві є будівельна

техніка та автотранспорт.

Методи для зменшення впливу шуму і вібрації на прилеглі території і

на території будівельного майданчика включають:

47

- установка шумозахисних екранів, установка вихлопних систем (глушників)

на транспортних засобах і шумозахисних пристроїв на обладнанні;

- заборона робіт у районах житлової забудови в нічний час, за винятком

випадків, коли розпочаті будівельні роботи не можуть бути припинені.

Охорона поверхневих і підземних вод

Методи для забезпечення нормативного стану поверхневих і підземних

вод під час будівництва включають:

- облаштування будівельного майданчика і оснащення робочих місць

інвентарними контейнерами для збору побутових;

- не допускати потрапляння нафтопродуктів у ґрунт;

- зливання паливно-мастильних матеріалів виконувати у спеціально

відведених і обладнаних місцях;

- мийка машин і механізмів в місцях, в яких стічні води можуть попасти в

водоймища, забороняється;

- забороняється скидання у водні об’єкти виробничих, побутових,

радіоактивних та інших видів відходів і сміття;

- навколо водойми створюється прибережна захисна смуга.

Охорона ґрунту

Забруднення ґрунту під час будівництва можливе у разі витоку палива

та мастил від автотранспорту і будівельних машин, також можливе

забруднення території відходами та сміттям.

Засоби забезпечення нормативного стану земельних ресурсів під час

будівництва включають:

- обов'язково дотримуватися меж території, відведеної для будівництва;

- всі будівельні матеріали повинні бути розміщені на спеціально відведеному

майданчику;

- контроль за роботою інженерного обладнання, механізмів і транспортних

засобів, своєчасний ремонт, недопущення роботи несправних механізмів;

- заправка будівельної техніки тільки закритим способом або поза територією

будівельного майданчика – автозаправниками;

- заправка автотранспорту повинна бути тільки на автозаправних станціях;

- технічне обслуговування будівельних машин автотранспорту повинно

проводиться на базах будівельних організацій;

- при експлуатації будівельних машин з двигунами внутрішнього згоряння не

допускаються витоки на ґрунт пально-мастильних матеріалів;

- складування будівельних матеріалів і конструкцій в межах території

відведення на вільних майданчиках, щоб уникнути захаращення проїздів і

проходів;

- забороняється спалювання всіх видів горючих відходів на території

прилеглої до ділянки розчистки;

- після закінчення будівельних робіт повинні бути виконані планувальні

роботи в місцях стоянки і ремонту машин і механізмів, а також на всіх інших

ділянках, де були допущені порушення поверхні землі в процесі будівництва;

- територію, відведену у тимчасове користування для проведення

будівельних робіт, зберігання матеріалів або розміщення техніки на

48

будівельному майданчику, після закінчення будівництва слід рекультивувати

і довести до придатного до використання стану;

Охорона флори

Розроблення траншей, котлованів і виїмок допускається здійснювати

не ближче ніж 2 м від стовбура дорослого дерева, причому укіс виробки у

зоні кореневої системи слід закріпити від обвалювання. Коріння обрізають на

відстані 0,2-0,3 м від краю укосу і утворений простір заповнюють родючим

ґрунтом з ущільненням.

Не допускається: забивати у стовбури дерев цвяхи, штирі та ін.;

прив’язувати до стовбурів або гілок дріт; закопувати або забивати стовпи,

кілки у зоні активного розвитку дерев; складати під кроною дерева

матеріали, конструкції, ставити будівельні машини і вантажні автомобілі.

Заходи при поводженні з відходами під час розчистки річки

наступні:

- оснащення будівельного майданчика контейнерами для роздільного збору

побутових відходів;

- тимчасове складування відходів у пересувних контейнерах в спеціально

відведених місцях;

- побутові відходи, які будуть утворюватися, повинні бути локалізовані з

наступним централізованим вивезенням спеціалізованим підприємством.

Охорона праці, пожежна безпека

Для забезпечення безпечних умов праці під час будівництва необхідно:

- створення належних умов праці, санітарно-побутове та медичне

обслуговування працюючих у відповідності з діючими санітарними нормами;

- суворе дотримання правил охорони праці та техніки безпеки відповідно до

Закону України «Про охорону праці», пожежної безпеки відповідно до

Закону України «Про пожежну безпеку», Правил техніки безпеки в Україні і

«Положенням по розробці інструкцій по охороні праці

Держнаглядохоронпраці» від 29.01.98 року за N99;

- комплекс робіт по будівництву повинно виконувати спеціалізоване

будівельно-монтажне підприємство;

- перед початком земельних робіт на місцевості повинні бути відмічені всі

підземні комунікації, розташовані в зоні розробки грунту. Земляні роботи в

зонах підземних комунікацій можна виконувати тільки з письмового дозволу

організації, в ведінні якої знаходяться ці комунікації і в присутності їх

представника;

- в місцях розташування електричних кабелів грунт дозволяють розробити

тільки з допомогою лопат, ударні пристрої (ломи, кірки та інше)

застосовувати забороняється;

- на всіх ділянках виробництва, де це потребують умови роботи, повинні

бути встановлені попереджувальні і вказівні знаки або написи з техніки

безпеки. Крім того, всі небезпечні зони роботи повинні бути огороджені;

- нагляд за спорудами і догляд за ними повинні бути систематичними,

особливо в період експлуатації споруд;

49

- під час розробки ґрунту перебування людей в межах призми обрушення,

розвороту стріли екскаватору, а також в межах небезпечної зони роботи

кранів забороняється;

- забороняється виконувати будівельні роботи, складування матеріалів і

влаштовувати стоянки машин та охоронній зоні високовольтних ліній без

узгодження з організацією, яка експлуатує лінію;

- робітники, які працюють протягом змін, зобов'язані доповідати начальнику

або іншому старшому за посадою про всі неполадки у роботі;

- робітники повинні бути забезпечені всіма захисними засобами,

передбаченими інструкцією щодо правил безпеки та промсанітарії;

- застосовані пристрої повинні відповідати вимогам технічної експлуатації і

вимогам техніки безпеки;

- нa кожному робочому місці повинні бути посадові інструкції щодо техніки

безпеки та охорони праці для даного виду робіт. Робітники повинні бути

забезпечені необхідними інструментами тa пристроями, інвентарем;

- робочі місця та прилеглі території повинні утримуватись у чистоті;

- нa будівництві в якості санітарно-побутових приміщень передбачено

використання пересувних вагончиків, обладнаних опаленням, забезпечених

аптечками з медикаментами і засобами першої медичної допомоги.

В цілому заходи, що передбачені ТЕР, не мають негативної дії на

ґрунти, рослинний і тваринний світ, клімат і мікроклімат, повітряне,

геологічне і водне середовище.

Проектований об’єкт є комплексом заходів природоохоронного

призначення та не здійснюватиме негативного впливу на довкілля.

8. Опис очікуваного значного впливу діяльності на довкілля,

зумовленого вразливістю проекту до ризиків надзвичайних ситуацій,

заходів запобігання чи пом’якшення впливу надзвичайних ситуацій на

довкілля та заходів реагування на надзвичайні ситуації

Відповідно до ЗУ «Про об’єкти підвищеної небезпеки» (відомості

ВРУ 2001 р., 15, ст. 73, 18.01 2001 2245-111) об’єкт, що

розглядається, не входить до об’єктів підвищеної небезпеки.

Для зменшення можливого впливу діяльності на довкілля необхідно

дотримуватись природоохоронних заходів.

Виникнення аварійних ситуацій у період будівництва малоймовірно.

Основними заходами для попередження аварійних ситуацій на об’єкті

при будівництві є:

- належна організація й інженерно-технічне забезпечення будівельних

робіт;

- дотримання правил експлуатації задіяних засобів механізації;

- дотриманням правил пожежної безпеки.

50

9. Визначення усіх труднощів виявлених у процесі підготовки звіту з

оцінки впливу на довкілля.

Основну складність під час виконання ОВД викликали:

- відсутність затверджених методів управління ризиками та управління

екологічною безпекою;

- відсутність затверджених методів прогнозування впливу на навколишнє

природне та соціальне середовища такого специфічного виду діяльності, як

поліпшення гідрологічного стану річок;

- відсутність у науковій літературі досліджень з аналізу довгострокових змін

при виконанні робіт з розчистки малих річок.

51

10. Зауваження і пропозиції, що надійшли до уповноваженого

територіального органу.

Інформування громадськості щодо планованої діяльності - відновлення

гідрологічного режиму та санітарного стану річки Корчик в межах м. Корець

Корецького району Рівненської області, здійснювалось згідно статей 4 та 5

Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на

довкілля, було оприлюднено 25.03.2019р. на офіційному веб-сайті в мережі

Інтернет (http://eia.menr.gov.ua) – єдиний реєстр оцінки впливу на довкілля

(ідентифікаційний номер повідомлення 20193213159/9572).

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на

довкілля було опубліковано в двох друкованих засобах масової інформації

(газета «Вільне Слово» 12/15100) від 21.03.2019р. (Додаток Б); газета

«Вісник Кореччини» від 23.03.2019 12 Протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення (20 робочих

днів) повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на

довкілля, зауважень і пропозицій від громадськості не надходило (лист

Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА 1147/04/1-

08/19 від 23.04.2019р.) наведений у додатку.

11. Стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу

на довкілля під час провадження планованої діяльності.

Моніторинг поверхневих вод — це система послідовних спостережень,

збору та обробки даних про статус водних тіл, прогнозування їх змін та

розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських

рішень, які мають підвищити їх статус. Моніторинг є одним з головних

інструментів управління потенціалом водних-ресурсів.

Функціонування системи державного моніторингу стану природних

вод в Україні регламентується Законом України «Про охорону

навколишнього природного середовища», а також постановами Кабінету

Міністрів України 391 від 30.03.1998 «Про затвердження Положення про

державну систему моніторингу довкілля» та 815 від 20.07.1996 «Про

затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод».

На основі цих урядових документів та з метою встановлення єдиних

технічних вимог до організації та здійснення спостережень за станом вод

наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 485 від

24.12.2001 затверджено «Єдине міжвідомче керівництво по організації та

здійсненню державного моніторингу вод», згідно якого, залежно від

функціонального призначення, розрізняють три основні види моніторингу:

52

1) загальний (моніторинг на державній мережі пунктів

спостережень), що здійснюється систематично на базовій мережі

спостережень з метою встановлення статусу водних об'єктів. .

2) оперативний (кризовий) — в зонах підвищеного ризику і в зонах

впливу аварій і надзвичайних ситуацій з метою оповіщення та розроблення

оперативних заходів по ліквідації їх наслідків та захисту населення.

3) фоновий (науковий) — на водних об'єктах в місцях

мінімального антропогенного впливу, для виявлення природного стану

водних тіл, одержання інформації для оцінки і прогнозування його змін, що

виникають як наслідок здійснення господарської діяльності (Наказ

Міністерства екології та природних ресурсів України 485 від 24.12.2001).

В області спостереженням за станом поверхневих вод за

гідрохімічними показниками здійснюють:

- Державна еклогічна енспекція у Рівненській області;

- Рівненський обласний центр з гідрометеорології;

- Рівненська гідролого-меліоративна експедиція РОУВР;

- ДУ «РОЛЦ МОЗ України»;

- РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал».

53

12. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ

Ділянка річки Корчик, де передбачені заходи по відновленню

сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану, знаходиться на

землях Корецької міської ради Корецького району Рівненської області.

Річка Корчик належить до числа малих річок України басейн річки

Случ.

Метою запланованих заходів є збереження водних ресурсів головної

водної артерії м.Корець шляхом очищення підводної частини акваторії річки

та приведення до належного санітарного стану прибережної захисної смуги з

ліквідацією мілководних зон, біотехнічному оздоровленню з видаленням

болотної рослинності.

Розчистка проводитемиться на чотирьох окремо визначених ділянках в

адміністративних межах міста Корець.

Середня ширина розчищення – 8 м;

Середня глибина чистки – 0,95 м.

Об`єм земляних робіт (виїмка грунту) – 12540 м3: в т.ч.:

- об`єм розрівнювання грунту – 10032 м3;

- об`єм вивозки грунту у відвал на відстань до 6 км – 2508 м3.

Грунт, що розробляється при очищенні русла річки, після зневоднення в

тимчасових кавальєрах частково розрівнюється в межах водоохоронної зони

на відстань до 20 м шаром 20 – 40 см, і частково вибраний ґрунт вивозиться

автотранспортом на відстань до 6 км для подальшого використання в

господарських цілях.

В рамках виконання природоохоронних заходів передбачено розробка

лише мулових відкладень, не заглиблюючись в материкову основу дна,

розширення русла в верхній частині розчистки до поперечного перерізу, який

пропустить розрахункові витрати не затоплюючи прибережно-захисні зони.

Запроектовані заходи з розчищення річки Корчик в межах міста Корець

забезпечать нормативний стан компонентів довкілля за умови дотримання

всіх вимог природоохоронного та водоохоронного законодавства.

54

1. СПИСОК ПОСИЛАНЬ

1. Закон України «Про оцінку впливу на довкілля».

2. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».

3. Закон України «Про відходи».

4. Закон України «Про охорону атмосферного повітря».

5. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного

благополуччя населення».

6. Закон України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації».

7. Водний кодекс України.

8. Постанова кабінету Міністрів України 615 від 30.05.2011 р. «Про

затвердження Порядку надання спеціальних дозволів користування

надрами».

9. Постанова кабінету Міністрів України 118 від 18.02.2016 р.

«Прозатвердження Порядку подання декларації про відходи та її форми».

10. Постанова кабінету Міністрів України 486 від 08.05.1996 р.

«Прозатвердження порядку визначення розмірів меж водоохоронних зон

та режиму ведення господарської діяльності в них».

11. «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів»,

затверджені наказом МОЗ України від 19.06.1996 р. 173.

12. Методичні рекомендації МР 2.2.12-142-2007 «Оцінка ризику для здоров’я

населення від забруднення атмосферного повітря», затверджені наказом

МОЗ України від 13.04.2007 р. 184.

13. «Збірник методик по розрахунку вмісту забруднюючих речовин у

викидах від неорганізованих джерел забруднення атмосфери» – Донецьк:

УНЦТЭ, 1994 р;

14. «Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в

атмосферне повітря різними виробництвами», т.1, 2 – Донецьк, 2004 р;

15. «Збірник методик розрахунку викидів в атмосферу забруднюючих

речовин різними виробництвами», - Гідрометеовидав, 1986 р.

16. «Методические указания по регулированию выбросов при НМУ». РД

52.04.52-85.

17. ДБН А.2.2-1-2003. «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на

навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві

підприємств, будинків і споруд. Проектування».

18. ДБН А.2.2-3-2014. «Склад та зміст проектної документації на

будівництво».

19. ДБН В.1.1-31-2013 «Захист території будинків і споруд від шуму».

20. ДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013. Настанова з розрахунку та проектування захисту

від шуму сельбищних територій.

21. ДБН В.2.8-12-2000 «Типові норми витрат пального і змащувальних матеріалів для

експлуатації техніки в будівництві».

22. Гранично допустимі концентрації хімічних і біологічних речовин в

атмосферному повітрі населених місць, затверджені т.в.о. головного

55

державного санітарного лікаря України від 03.03.2015 р.

23. Орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ) забруднюючих речовин в

атмосферному повітрі населених місць. ГН 2.2.6.-184-2013, Київ,

Державна санітарно-епідеміологічна служба. Постанова 9 від

15.04.2013 р.

24. Методика розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих

речовин, що містяться в викидах підприємств. ОНД-86. Госкомгідромет.

25. Класифікатор відходів ДК 005-96.

26. Вісник НУВГП УДК 504.453 «Екологічний стан та гідробіологічна

характеристика р. Корчик».

27. «Методика розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству

внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього

природного середовища» затверджена наказом Міністерства охорони

навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України 36

від 18.05.1995 р.

28. «Временная методика оценки ущерба, наносимого рыбным запасам в

результате строительства, реконструкции и расширения предприятий,

сооружений и других объектов и проведения различных видов работ на

рыбохозяйственных водоемах», яка відповідно до Постанови Верховної

ради України від 12.09.1991 за 1545-XII діюча на території України.

ТЕКСТОВІ ДОДАТКИ

Додаток М

Графічні додатки

Н

Н

Ж

Н

КН

КН

КЖ

Н

Н

Н

Н

КН

КЖ

КН

КН

2КЖ

К

Н

Н

8А

193.0516.01

193.0516.01

193.0416.01

193.0416.01

193.0416.01

193.0416.01

193.0416.01

193.0416.01

193.0316.01

193.0316.01

193.0216.01

193.0216.01

193.0216.01

193.0016.01

192.9916.01

192.9916.01

192.9816.01

192.9816.01

192.9816.01

192.9816.01 192.96

16.01

192.9516.01

192.9516.01

192.9516.01

192.9516.01

192.9516.01

192.9516.01

192.9516.01

192.9516.01

192.9416.01

192.9416.01

192.9316.01

192.9416.01

190.9316.01

192.9416.01

ПП1

ПК0+19

ПП6

ПК10+13

ПП5ПК8+25

ПП4

ПК6+48

ПП3

ПК3+61

ПП2

ПК1+96

ПП7

ПК12+47

ПП8

ПК14+40

ПП9

ПК16+52

ПП10

ПК18+44

ПП11

ПК19+22

ПП12

ПК21+14

ПП13ПК22+86

ПП14ПК24+86

ПП15

ПК25+32

ПП16

ПК26+72

ПП17

ПК27+60

ПП18

ПК29+37

ПП19

ПК31+56

ПП23ПК38+07

ПП20

ПК33+07

ПП21

ПК34+75

ПП22

ПК36+24