АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФАКТОРІВ ТА ПЕРІОДИЗАЦІЯ...

95

УДК 711. 424

Ю.М. Денисенко Одеська державна академія будівництва та архітектури,

кафедра основ архітектури та дизайну архітектурного середовища

АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФАКТОРІВ ТА ПЕРІОДИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА ЦЕНТРУ МІСТА ЧЕРКАСИ

© Денисенко Ю.М., 2011

Проаналізовано умови і фактори розвитку архітектурного міського середовища Черкас та зокрема міського центру. Виявлено періодизацію та архітектурні і дизайнерські засоби формування середовища загальноміського центру, узагальнено результати аналізу у формі систематизаційних таблиць.

Ключові слова: архітектурне міське середовище Черкас, дизайнерські засоби.

In the article, the author analyzes the factors of development of architectural environment of Cherkassy and city’s centre and show results of analyses in schedule form. The character phases of changes of architecture and design arrangement are presented.

Key words: architectural urban environment of Cherkasy, design tools.

Постановка проблеми На розвиток архітектурного середовища міста і його центру значно впливають фактори, без

аналізу яких не можливо зрозуміти основу і причини тих історико-архітектурних процесів, які визначали і визначають еволюційний процес. Одним з головних принципів методики дослідження архітектурного середовища Черкас і візуалізації результатів дослідження є принцип наочності. Виникає необхідність розроблення таблиць, моделей, макетів, які б давали змогу наочніше оформити результати дослідження і які, спрощені до схематичності, допомагали б віднайти закономірності зазначеного розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Стаття продовжує серію авторських публікацій, присвячених дослідженню характерних етапів та засобів формування архітектурного середовища центру Черкас [1]. Інших досліджень за цією проблематикою сьогодні немає. Дотепер в науковій літературі висвітлювалися лише питання загального архітектурно-містобудівного розвитку міста.

Мета роботи

Дослідити передумови і фактори розвитку архітектурного середовища міста Черкаси і його центру та розробити узагальнювальні схеми і таблиці, які би розкривали характерні періоди і архітектурно-дизайнерські засоби формування різних типів цього архітектурного середовища.

Завдання роботи

Проаналізувати основні фактори впливу на розвиток архітектурного середовища міста Черкаси і його центру у різні історичні періоди. На основі аналізу основних факторів розвитку середовища Черкас розробити наочну схему оцінювання важливості різних факторів впливу на процес формування архітектурного середовища центру міста, виявити характерні періоди його розвитку, змоделювати архітектурні та дизайнерські засоби організації середовища, обґрунтувати вибір кількісних характеристик факторів.

Зв’язок з науковими програмами Робота виконана в зв’язку з комплексною програмою НДР кафедри основ архітектури і

дизайну архітектурного середовища, а також у руслі виконання програм наукових робіт Одеської державної академії будівництва і архітектури.

Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua

96

Виклад основного матеріалу дослідження Місто Черкаси розташоване на правому березі Дніпра, нижче Києва за течією ріки, на відстані

близько 200 км від Києва. Черкаси є географічним центром середньої Наддніпрянщини (рис. 1). З погляду регіонального планування місто займає важливе стратегічне положення на перетині

водного шляху (р. Дніпро), залізничного шляху Одеса – Київ, Одеса – Москва (залізниця Одеса – Бахмач існує з середини XIX ст.), автомобільних доріг, які з’єднують лівобережжя з правобережжям Дніпра і населені пункти вздовж Дніпра. Через місто проходить газопровід Уренгой – Помари – Ужгород.

Місто зазнає впливу від культурних центрів, які розташовані за периметром України, навколо Черкас: перш за все Києва з півночі, Харкова зі сходу, Одеси з півдня, Львова з Заходу, а також від держав, які межують з Україною і значно впливали на історію і культуру Черкас , насамперед Росії і Польщі). Крім того, Черкащина, і зокрема Черкаси, мають свої особливості історичного і культур-ного розвитку як представники центрально-українського регіону. До того ж Черкасам, як і будь-якому місту, притаманні лише їм властиві риси, що є наслідком неповторності умов і факторів життя міста і його населення. Географічне розташування міста стало головним фактором засну-вання міста як міста-фортеці, яке прикривало Київ з півдня, зробило місто одним з головних цент-рів українського козацтва, пізніше – важливою базою лісосплаву. Географічні і природнокліматичні фактори зіграли важливу роль в отриманні містом статусу обласного центру в 1954р., що сприяло активному розвитку міста загалом, і архітектурного середовища міста зокрема.

Природно-кліматичні фактори Місто знаходиться більшою частиною своєї території на нагірному плато (надпойменій терасі

Дніпра), центральною частиною витягнулося вздовж Кременчуцького водосховища, вздовж самого водосховища, у низині, і на крутосхилах знаходиться прибережна зона міста.

Рельєф плато рівнинний, спокійний, з переходом у вигляді крутого уступу 1-ї тераси в 2-гу і поступового переходу в 3-тю. Терасовий уступ місцями має яри. 1-ша тераса частково затоплена водосховищем [3, с. 9] Покрівля ґрунтів являє собою чорноземи. Сільгоспугіддя, які межують з Південно-Західним районом міста, мають глибину до 1,5 м.

За даними “Проекта детальной планировки центрального и прибережного района г. Черкасы, 1974 г.” [3, с. 9] : клімат характеризується теплим літом і м’якою зимою. Середньорічна температура повітря 7,6◦, абсолютний максимум влітку досягає 38◦, мінімум – 36◦.

Рис. 1. Архітектурно-етнографічне зонування України

ХІХ – початку ХХ ст. [2, с. 180] Рис. 2.Фотофіксація автора, 15.06.08


97

Середньорічна кількість опадів 494 мм. Безморозний період у середньому налічує 164 дні. Мак-симально – 212 дні. Середня з найбільших декадних висот сніжної покрівлі буває 16 см, найбільша 46 см. Середня глибина промерзання ґрунту 100 см. Середня швидкість вітру 3,2 м/сек. Найбільша середнь-омісячна у лютому – 4,1 м/с, 23 м/с один раз на 5 років, 25–26 м/с один раз на 10–20 років. За природно-кліматичними умовами територія Черкас входить в II підрайон другої будівельно-кліматичної зони.

З північного сходу місто межує з Дніпром (з середини XX ст. Кременчуцьким водосховищем) – величезним резервуаром питної води, необхідної для задоволення зростаючих потреб населення і промисловості. Цей фактор став вирішальним, коли в середині XX ст. вирішували, яке саме місто буде головним центром нового обласного утворення. І при виборі між Уманню і Черкасами перевагe булj відданj саме Черкасам, в яких є необхідні резерви води. Умань мала в минулому і зараз проблеми з водопостачанням. Відсутність достатньої кількості води зробила б неможливим подальший активний ріст міста, який міг cпостерігатися після надання Умані статусу обласного центру.

Крім питної води, Дніпро був і є природною оборонною перешкодою для руху з північного сходу і сходу, постачальником риби, дніпровські острови – постачальниками дичини (у давнину).

Пойма Дніпра – постачальник якісного будівельного піску, дніпровські береги – якісної глини, необхідної для виробництва як будівельної цегли, так і керамічних виробів. Розливи Дніпра (у період до створенні водосховища) сприяли активному росту прибережних трав – якісного корму домашньої худоби, прибережна верба і рогоза слугували добрим матеріалом для ремісничих артілей.

Дніпро був транспортною артерією. Його використовували і використовують військові, торговельні і пасажирські кораблі. В середині XIX ст. Дніпром сплавляли ліс, у Черкасах його вантажили в залізничні вагони і доставляли у різні міста Південної України, тобто Черкаси слугували перевалочним пунктом лісосплаву, що теж збагачувало місто.

З північного заходу місто межує з сосновим бором, який тягнеться аж до Києва, в давнину – постачальником дичини, в давнину і в наш час –високоякісної деревини, в основному сосни, але також дуба, граба та інших видів дерев, – прекрасного матеріалу для будівництва і виготовлення меблів, що також сприяло активному розвитку міста (до середини XIX ст. деревина була основним будівельним матеріалом у місті). Сосновий бір – легені Києва, які затримують і очищують забруднене повітря з індустріальних півдня и південного сходу.

Сосновий бір і Дніпро – місце розташування спочатку всеросійських, а пізніше всесоюзних, всеукраїнських і місцевих санаторіїв, баз відпочинку, курортів, дач тощо. Сосновий бір з північного заходу, широке водосховище (в районі Черкас до 20 км завширшки), сосновий бір на лівому березі (біля Золотоноші), мають велике значення в оздоровлені повітря Черкас в екологічно складних для людей і природи умовах XX–XXI ст.

З південного заходу, як було зазначено, Черкаси межують с орними чорноземними полями. Черкаси були, перш за все, центром сільськогосподарського регіону. Пшениця, жито, кукурудза, соняшник, цукрові буряки, городина і плоди садів не тільки забезпечували місто і регіон, але були і статтею експорту за межі регіону і України і сировинною базою численних підприємств (цукрових і консервних заводів, млинів, олійних комбінатів) не тільки у місті, а й у багатьох селах регіону. Місто до середини XX ст., а в деяких частинах міста і зараз, втопало і втопає в зелені садів і городів. Регіон також славиться досягненнями тваринництва і продукції тваринництва: м’ясо, ковбаси, молоко і молочні продукти, шкіра, хутро і вироби з них знані далеко за межами міста і регіону.

На південному сході міста історично створилась міська промислова зона. Історичні, політико-економічні та соціальні передумови розвитку архітектурного

середовища міста Черкас та його центру. Завдяки сприятливим географічним і природноекономічним умовам розташування міста на

місцевості, де зараз знаходиться центральна прибережна частина міста, ще в доісторичний період, починаючи з доби неоліту, виникають поселення [4, с. 10].

На цій території були розташовані замки – старий, ХIV–XV ст., новий – XVI ст., та місто ХIV–XVIII ст. “Таким чином, в центральній частині, на природній терасі, обмеженій вул. Гагаріна, Кавказька, Байди Вишневецького, Фрунзе і під нею, збереглися залишки всіх вищезгаданих культур. Це дає право вважати цю територію за історичний центр, навколо якого розвивалося місто” [4, с. 17].


98

Місто Черкаси виникло як укріплений сторожовий пост на південних рубежах Київської Русі. Перші згадки про Черкаси як місто датуються 1282–1286 рр. [4, с. 10]. Хоча точна дата заснування міста невідома, є кілька версій стосовно виникнення міста (у 1986 році відзначили 700-річчя міста).

Різні джерела визначають, що засновниками Черкас були чи то тюркське плем’я чернясів (чорних клобуків), чи то полонені черкеси, яких в XIV ст. заселив у Подніпров’ї литовський князь Гедемін [4, с. 11]. “І. Болтін вважає, що місто заснували десь біля 1282 р. мешканці Рильських Слобід, які підлягали Липецькому баскаку Ахмету та називалися черкасами. Цим ім’ям називали українських козаків в офіційних актах Російської держави XVI–XVIІ ст.” [4, с. 10].

Після 1386 р. Черкаси стали столицею українських гетьманів [4, с. 11]. У Списку замків 1402 р., що належали до володінь литовського князя Скригайла згадується і

Черкаський [4, с. 11]. В XV та XVI ст. Черкаси вважались одним з визначних центрів українського козацтва [4, с. 11].

Місто стає опорним пунктом захисту південних кордонів від турецько-татарської навали.. Черкаси і черкаський замок вистояли від облог і штурмів Манглі-Гірея (1483 р.), орди хана Саадат-Гірея (1532 р.) [4, с. 12] та інших.

“У 1493 р., після нападів татар на Черкаси, князь Богдан Глинський, Староста Черкаський, погромив фортецю Очаків” [4, с. 12]. Волелюбне населення Черкас повстало проти свавілля старости Василя Тишкевича (1536 р.), вигнало з міста старосту, урядовців, литовський військовий загін, погромило каральний загін та утворило своє самоврядування [4, с. 12].

“У 1550–1554 рр. старостою Черкаського та Канівського повітів стає Дмитро Вишневецький, який вважається засновником Запорізької Січі” [4, с. 12].

У 1569 р. Черкаси відійшли до Польщі [4, с. 13]. На той час більшість населення становили козаки, які славились своєю войовничістю та брали активну учать у народних повстаннях і національно-визвольних рухах. Місто неодноразово спалювалось і відроджувалось.

З 1648 р. Черкаси – військово-адміністративний центр Черкаського полку [4, с. 14]. У 1793 р., після другого розділу Польщі Черкаси, як і вся Правобережна Україна, відійшли до

Росії [4, с.14]. “З 1797 р. Черкаси – повітове місто київської губернії” [4, с. 14]. “В цьому році черкаським землеміром Андрієм Холодиловим був зроблений план міста” [4, с. 20].

Згідно з цим планом, місто складалося з двох частин: нагірної, що була розміщена на підвищеному плато, та низинної частини, так званого Подолу, що розміщувався біля Дніпра та його притоків. “Місто мало довільне ландшафтне розпланування, що повторювало абриси річок та рельєф місцевості. Основу довільного розпланування житлових кварталів складали перехрестя торгових шляхів, що вели з Богуслава до Чигирина та Києва і Сміли на Золотоношу, через Дніпровську переправу” [4, с. 20].

Войовничість козаків, потомків чорних клобуків і черкесів, їх військова структурованість виробили в черкасцях любов до чіткості і порядку, що, скоріше за все, не випадково привело до чіткого і наполегливого впровадження в життя першого генерального плану, регулярного за своєю структурою, розробленого у 1815 р. архітектором Вільямом Гесте і затвердженого у 1826 р.

Перший генеральний план був наслідком введення Черкас до складу російської імперії, перетворення міста на повітовий центр Київської губернії. Завдяки зусиллям планувальників і зодчих і можливостям відносно рівнинного рельєфу планувальна структура міста, розроблена В. Гесте, залишається збереженою і спадкоємно розвинутою і є пам’яткою архітектури, про що інформує черкасців і гостей міста пам’ятний рельєф, що прикрашає стіну Черкаської міської ради (рис. 2).

Наступний генеральний план, розроблений у 1893 р. і погоджений у 1896 р. землеміром черкаської міської управи Едмундом Івановським, виник внаслідок бурхливого розвитку промисловості та техніки (еволюція містобудівного розвитку Черкас і центру міста розглядається окремо).

Через Черкаси у середині ХІХ ст. проведена гілка залізниці Одеса – Бахмач. Деякі підприємливі черкасці займаються грабарством – організовують з бідноти черкаської округи артілі будівників залізниць на неосяжних просторах Російської імперії і накопичують величезні багатства. В Черкасах відкриваються підприємства цукрової, цегельної та інших видів промисловості.

Наприкінці XIX ст. – на початку XX століття центр Черкас, який зосереджувався в кварталі, який називався Хрещатик і на близьких до нього територіях, активно забудовувався цікавими архітектурними спорудами, які становлять зараз основний фонд пам’яток архітектури місцевого значення.


99

Докорінну зміну архітектурного середовища міста і його центру обумовили Жовтнева революція і розбудова міста на соціалістичних засадах.

Друга світова війна, крім людських жертв, принесла і великі руйнації міського середовища. На розвиток міста і міського середовища значно вплинули мали також надання у 1954 році місту

статусу обласного центру, оголошення у 1990 році незалежності України, руйнація Радянського союзу і соціалістичної системи економіки і культури, розвиток ринкових відносин. Тобто саме історичні чинники вносили великі зміни в розвиток міста, його архітектури і архітектурного середовища загалом. Тому за основу періодизації розвитку архітектурного середовища взято історичну періодизацію.

Оцінка найбільш значних передумов і факторів, які вплинули на розвиток архітектурного середовища Черкас, згідно з історичними періодами розвитку міста: З доісторичних часів, приблизно до появи Київської Русі, найбільший вплив на розселення, місце і характер розвитку поселень мали природно – кліматичні і географічні фактори. Соціальні фактори мали набагато менше значення, людина мала не великої цінності і часто слугувала знаряддям для захоплення або захисту кращих територій і природно – кліматичних умов існування. Рівень технологічних можливостей не давав змоги істотно змінювати природне середовище [4, с. 16; 5, с. 7].

ХІІІ ст. Заснування міста. На процес виникнення міста (в зручному, стратегічно важливому місті, біля ріки, на краю лісного бору, біля зручних для захисту пагорбів , в сприятливих природно-кліматичних умовах) вплинули, переважно, географічні та природно-кліматичні фактори.

Необхідність захисту Києва з півдня і заселення міста войовничими чорними клобуками і черкесами стали суттєвими факторами подальшого розвитку міста, що добре ілюструється періодами з ХV до кінця ХVІІІ ст., коли головними факторами формування міського середовища були саме соціальний (войовничість і волелюбність козаків, потомків слов’ян, чорних клобуків і черкесів), а також історичний і політичний фактори (Черкаси стають одним з центрів українського козацтва , деякий час були резиденцією гетьманів, брали активну участь у війнах, національно-визвольній боротьбі, були під владою Литви і Польщі, що в сумі вплинуло на національний і соціальний склад населення міста, на формування, руйнування і повторне виникнення міста [4, с. 18–20; 5, с. 14–19].

Кінець ХVІІІ – початок ХІХ ст. Найважливішим фактором подальшого розвитку міста стали історико – політичні: введення Черкас до складу Російської імперії , становлення Черкас як повітового міста Київської губернії, розроблення Вільямом Гесте першого регулярного плану за традицією класицизму і методичне і старанне виконання цього плану дисциплінованими городянами, потомками військово-структурованих чорних клобуків, черкесів і козаків (соціальний фактор) [5, с. 19–22; 6, с. 14].

З другої половини ХІХ ст. до 1917 р. – активний розвиток капіталізму. Головний фактор – економічний, хоча цей період характеризується ще міцною військово-поліційною владою царського самодержавства. З кінця ХІХ ст. в місті з’являються банки, завдяки кредитам, почався будівельний бум, зведення будинків з більш довговічних матеріалів (цегли).

Період з кінця ХІХ ст. по 1917 р. розглядається як період розквіту міського середовища ослаблого імперського устрою з активним розвитком капіталістичних відносин (хоча розквіт міського середовища дореволюційних Черкас точніше було б розглядати до 1914 р., до початку Першої світової війни, але в дослідженні ми не відокремлюємо період 1914–1917 рр., або 1914 – 1921рр., щоб не ускладнювати загальної структури дослідження, і виділяємо цілісний “Дореволюційний період”).

І хоча соціальний фактор залежить від державно-адміністративних чинників, саме підприємливість потужної єврейської общини, сумлінність і працелюбність старовірів, переселенців з Росії, працездатність і любов до охайності і упорядження свого помешкання городян-українців були важливим підґрунтям розвитку підприємництва в Черкасах, “будівельного буму” 90-х рр. ХІХ ст. і якісної зміни характеру архітектурного середовища як міста загалом, так і його центру зокрема.

1917–1920 рр. Жовтнева революція. Зміна формацій. Громадянська війна. Головні фактори: історичні, політичні, військова сила.

Міжвоєнний період (1921–1941 рр. [7]) характеризується домінуванням соціалістичних ідеологічних догм і державної влади в усіх сферах культури і господарства, вирішення економічних питань перш за все командно – адміністративними методами. Значення соціального фактора хоча і було великим,але при проголошенні його домінування він залишався лише декларативним і повністю підкорявся перш за все політичним і навіть економічним інтересам, був знаряддям і інструментом ідеологічної машини, тому в цьому дослідженні не може розглядатись як основний, і збільшення


100

об’єктів саме соціального значення (освітніх, культурних, житлових, партійно-ідеологічних мало перш за все політико-ідеологічне підґрунтя, а не прояв піклування про людей, або виявлення ініціативності і особливості культури і ментальності городян).

1941–1943 рр. Окупація міста військами фашистської Німеччини, руйнація міста. 1943–1954 рр. Післявоєнне відновлення господарства і відбудова міст. Дещо підвищується

значення економічного і технологічного фактора (за час війни наука і техніка зробила якісний стрибок у своєму розвитку).

1954–1991 рр. Становлення Черкас як обласного центру [5, с. 35–36]. Вирішальний період для розвитку архітектурного середовища Черкас і центру міста. Тотальна реконструкція центру міста як демонстрація досягнень радянської планової архітектури і містобудування рівня молодого обласного центру (історико-політичний фактор) [5, с. 36–58]. Знос малоцінної і цінної історичної забудови. Приклади комплексного і ансамблевого рішення середовищних об’єктів, обґрунтованого озеленення міста. Збільшення ролі адміністративних і суспільно-культурних об’єктів, політико-агітаційних засобів, зменшення декоративних елементів архітектурного середовища. Формування сучасного архітектурно-містобудівного образу міста.

1991 р. Розпад Радянського союзу, знищення командно-адміністративної політичної системи і планової економіки, формування стихійної і слабкоконтрольованої ринкової економіки. Безмежне домінування економічних факторів над іншими. Переважний розвиток торговельних і торгово-розважальних об’єктів , реклами і рекламних носіїв (домінування реклами над архітектурою і над простором архітектурного середовища).

Розвиток ринкової конкурентної економіки, інформаційних технологій, відносної відкритості кордонів привели до завезення західних технологій і запозичених зразків планування і предметного наповнення міського середовища, позитивних і негативних іноземних принципів і аналогів в питаннях формування середовищних об’єктів різного рівня. Міська і державна влада капіталу, слабка державна правова влада, відсутність позитивних моральних стримувальних принципів підвищили активність і роль соціального фактора. Буржуазний менталітет і світові процеси стали благодатним ґрунтом появи постмодерністських об’єктів.

Особливості ментальності черкасців (соціальний фактор) примушують міський владний капітал прикривати і стримувати видимі прояви владної злочинності (у вигляді корупції, використання міської влади для сприятливих рішень власних комерційних інтересів і збагачення), намагатись контролювати деякі процеси з утримання хаотичності формування архітектурного середовища міста : спроби контролювати розташування і характеристики рекламних носіїв, вигляд фасадів будинків і т.д.

На час дослідження в місті існують дві дещо протилежні тенденції: з одного боку, підвищення інтересу до минулого, до національної і місцевої самоідентифікації, до історії міста і архітектури міста, з іншого, порушення ряду історичних і місцевих традицій (а саме – озеленення території міста, використання натуральних будівельних матеріалів тощо) в питаннях формування архітектурного середовища. Цей період характеризується порівняно слабим впливом природнокліматичних факторів.

Результати аналізу передумов і факторів формування архітектурного середовища міста Черкаси і його центру, викладені у табл. 1 і 2.

Висновки

1. На ранніх етапах розвитку суспільства найбільше впливають на розвиток міста і його архітектурне середовище природно-кліматичні, географічні і соціальні фактори. З розвитком суспільства найбільше впливають на суспільство і на формування міського середовища історичним і політичним факторам (релігійним, ідеологічним, ролі особистості, подіям, міці влади). З розвитком ринкових відносин і технологій в Україні загалом і в Черкасах зокрема, зменшується значення історичних і політичних факторів ( політичні і історичні залежать від економічних інтересів), дуже мале значення мають природно-кліматичні і географічні фактори, але збільшується значення технологічних і соціальних факторів при повному домінуванні факторів економічних.

2. Періоди “кінець XIX ст. – 1917 р.” і “1991–2010 рр.” мають спільні і відмінні риси. Спільні риси: а) активний розвиток капіталістичних відносин;


101

Таблиця 1 Старовинні поселення

Виникнення

Черкас

Черкаси-вій

ськово

-адм

іністративний

центр Черкаського полку

Відхід Черкас

до Р

осії.

Генеральний п

лан м

іста В

. Гесте

Розвиток

капіт

олістичних в

ідносин

.Будів

ельний

бум

.

період, який досліджується

АНАЛІЗ ЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ФАКТОРІВ, ЯКІ ВПЛИВАЛИ НА РОЗВИТОК АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА МІСТА ЧЕРКАСИ

Кінець ст. -

поч. ст.XVIII

XIX

Револю

ція. Громадянська вій

наРуйнація міста

Форм

ування

середовища

соціа

лістичного міста

Окупація міста гітлеровськими вій

ськами

Руйнація міста

Післявоєнна від

будова

міста

Проголош

ення

міста адмініс

тративним

центром новостворенної області

Форм

ування


молодого

Радянського обласного центру

Проголош

ення

незалежності України

Курс

на р

анкову

економіку

Розвиток

пострадянського

і новокапіта

лістичного міста

1. Таблиця умовно має 21 градацію кількісної оцінки факторів,з розрахунку наявності 6 основних факторів,при їх розкладанні за ступеню значущості на 6 умовних кількісних рівнів:

Найменші значення факторів Другорядні фактори Домінуючі фактори

і більше

2. Таблиця не розглядається як абсолютно остаточна за змістом і формою,потребує подальшого удосконалення ,перевірки і уточнення її структури, деякі положення виносяться на рівні гіпотетичного припущення. 3. Кількісні показники виведені на основі логічних висновків в процесі порівняльного аналізу основних (головних)факторів, більш другорядних і таких, що взагалі мали низький рівень впливу Таблиця не претендує на абсолютно точні кількісні відсоткові співвідношення факторів, не має точного математичного аналізу ,але загалом досить вірно характеризує процеси,яки мали місце в різні періоди розвитку середовища Черкас, і дає змогу зробити основні висновки із домінуванняз цих факторів і ступень важливості факторів,при порівнянні їх впливу на розвиток міста. Проведення більш точного математичного аналізу може дати нові цікаві висновки більш детального рівня. Хоча узагальнюючі висновки не будуть суттєво відрізнятись від таких даних у таблиці,так як застосований історичнийметод аналізу дозволяє, відкинувши деталі,аналізувати сутність питання.4. В дослідженні і у таблиці окремо не виводились релігійні , стилістичні , матеріальні, екологічні та інші фактори,які або виходять з основних факторів ,(як наприклад стилістичні, котрі виходять з історичних,соціальних ,технологічних,географічних, та інших),або входять в основні (як,наприклад релігійні,які в даній таблиці входять в категорію «Політичні і історичні», так як в ІІ тис. н.е. релігійний фактор нерідко був основою або слідством політики і влади).

Умовні позначення:Фактори певного періоду: Головні фактори:

Природно-кліматичні фактори

Географічні фактори

Соціальні фактори

Історичні і політичні фактори

Економічні фактори

Технологічні фактори

1917-1921 рр. 1954 р. 1991 р.

і меньше

Головний фактор (головні ) факториякий ( які ) вплинув ( вплинули ) на подальший розвиток міста(виведено з аналізу історичних фактів)

XIII ст. XV-XVI ст. Х ст.VII 90-ті рр. ст.XIX 1917-1921 рр. 1941-1943 рр. 1954 р. 1991 р. 2010 р.

Черкаси-один

з центрів

Українс

ького козацтва

Примітки:


102

Таблиця 2 Вплив основних факторів на особливості формування архітектурного середовища міста.

1.Природно - кліматичні

1.Територіальні (Географічні)2.Природно- Кліматичні

1.Розвиток і домінування військово-адміністративної влади (політичні фактори)2.Соціальні3.Географічні 1

. Історичні

2. П

олітичні

3

. Ідеологічні

1. Історичні(політичні і ідеологічні). 2. Еконмічні3. Соціальні 1.

Історичні

і політичні 1. Політичні

2. Еконмічні3. Технологічні

1. Еконмічні2. Соціальні (активність індивідуумів)3. Технологічні

Слабість економіки, техніки, технологій

Ослаблення впливуприродно-кліматичногофактору

Слабе врахування традицій.Зменшення впливу кліматичногофактору

Нехтування традиціями,недостатнє врахуваннявпливу екологічних і природно-кліматичнихфакторів

Ігнорування екологічних,природно-кліматичних,факторів,колективних потреб

1.Колективнапраця.2.Задобрюваннясил природи.3.Традиції4.Насилля

1. Насилля, військовий шлях

2. Договір міжчленами суспільства

2. Закони, укази3. Покора мас Н

асилля

і військовий шлях

1. Насилля

2. Пропаганда

3. Коллективна

праця

1. Колективна працяна користь суспільства.2. Пропаганда3. Насилля

1. Економічні важелі2. Вигода3. Обман,підкуп, створення комфортних умов на матеріальному рівні за допомогою технологічних досягнень

Чер каський замок

Старовинні

поселення

Виникнення

Черкас

Черкаси-військово-адміністративний

центр Черкаського полку

Відхід

Черкас до

Росії.

Генеральний план

міста

В. Гесте

Розвиток

капітолістичних відносин

.Будівельний бум.

період, який досліджується

Револю

ція.

Громадянська

війна

Руйнація

міста

Формування середовища

соціалістичного міста

Окупація

міста

гітлеровськими військами

Руйнація

міста

Післявоєнна відбудова міста

Проголош

ення

міста

адміністративним

центром

новостворенної

області

Формування середовища молодого

Радянського обласного центру

Проголош

ення

незалежності України

Курс

на ранкову економіку

Розвиток

пострадянського

і новокапіталістичного

міста

Черкаси-один

з центрів

Українського

козацтва

Основні принципи

існування суспільства

Характеристика

факторів

слабого впливу

Ілюстрації

Домінуюч

споруди

і елементи


іХарактер

демонстрації

принципів епохи

Основні

функції

міста

Насилля

і військовий шлях

Війсково-адміністра-тивні фактори:1.Політичні.2.Економічні (сила капіталу,обмежена війск.-адм. владою).3.Розвиток технологій

1.Війскова.ЖитловаГосподарська

Ге неральни й план В.Гесте П амятник Оле кса ндру ІІ

Соборн а площа

П амятн ик Ле ніну, 19 25

Інститу т соц іального вихова ння

П лоща Ленін а, Будинок Рад Тор гівельно-жи тлов і споруди

Будинок тор гівлі в о то ченні реклами

Домінуючі

фактори

впливу

2. Закони, укази3. Економічні важелі

Прояви силинеприступності,захисту за допомогою матеріальних засобіві всевишніх сил

Прояв раціональної організації існування

Демонстрація величіцентричноївлади,покорамас

Демонстраціяцінності капіталу,принципибезмежного накопичення(мішанина стилів,перенасиченість)

Демонстрація домінування колективного над індивідуальним,сили командно - адміністративної,планово - директивної влади

Демонстрація повної влади капіталу,безмежного накопичення(мішанина стилів,перенасиченістьдеталями),престижу,можливостейтехнологій на службі бізнесу,звязку зі світом

1. Адміністративна2. Торгівельна3. Культурна

1.Адм

іністративна

2.Промислова

3.Культурна

1.Адміністративна

Промислова

2.1.Адм


3.Культурна

Промислова

2.1.

Адм


2. Реміснича

3. Сільсько-

господарська

Житлові,господарські,оборонні,релігійні

Оборонні і

захисні споруди

Торгівельні,торгово-розважальні,посередницькі,обслуговування, житлові,рекламні споруди і елементисередовища,реконструкціяпід новіпотреби,створенняматеріального комфорту і престижу

Партійно-адміністративні,промислові, житлові,суспільно-культурні,освітні, обслуговування,пропагандистські спорудиі елементи середовища( МАФ, пам ятні знаки,агітаційні конструкції)

’

Торгівельні,фінансово-посередницькі,виробничі(будинки,споруди,заводи,майстерні,доходнібудинки,готелі),МАФ,рекламніносії

,

1. Промислова

2. Торгівельна

3. Адм


,4 Культурна

Військові споруди (сила):замки, башти і т.ін.Релігійні споруди(захист за допомогоювсевишніх сил):церкви, монастирі

Величрегулярного плану В..ГестеВ стилікласицизму,“зразкові”будинки

1. Військово- адміністративна2. Реміснича3. Сільсько- господарська

Промислові,ідеологічні,житлові,суспільно-культурні,освітні,реконструк-ція під новіпотреби(житлові, суспільні)

Житлово-господар ськийкомплекс час ів три пілля


103

б) провідним принципом розвитку суспільства і архітектурного середовища є збагачення, торгівля, розвиток торгових і торгово-розважальних закладів і підприємств, насичення міста рекламними носіями, пересиченість форм і кольорів, хаотичність наповнення середовища.

Відмінні риси: а) період з кінця XIX до 1917 рр. характеризується міцністю державної влади, закону і

релігійних догм, які контролювали і обмежували владу капіталу і соціуму в місті. Період з 1991 р. характеризується слабкою державою владою, нехтуванням законності, свавіллям і беззаконням всевладного капіталу, із слабким ступенем обмеження хаотичності в процесі формування архітектурного середовища і залежності цих обмежень від владних структур, які належать капіталу.

б) Період з 1991 р. характеризується підвищенням ролі соціальних і особливо технологічних факторів. Інформаційні, транспортні і технологічні можливості ще більше зменшили значення територіальних і природнокліматичних факторів.

3. Для дослідження дореволюційного періоду найцікавішим є саме період з кінця XІX ст., оскільки основу історико-архітектурного фонду міста складають саме будинки кінця XІX – початку XX ст. До того ж корисно дослідити найбільші досягнення і принципи формування архітектурного середовища міста системи самодержавного капіталізму і порівняти з характеристиками і принципами соціалістичної системи і “нового капіталізму”, котрий почав розвиватись в Україні з 1991 р. після проголошення незалежності країни і переходу до ринкової економіки.

Часові межі дослідження: кінець XІX ст. – початок XXI ст. – дають можливість дослідити процеси формування архітектурного середовища міста протягом трьох формацій, причому дві крайні формації є дещо відмінними варіантами однієї капіталістичної по суті формації.

4. Найбвизначнішими періодами розвитку архітектурного середовища міста Черкаси і його центру є такі періоди і дати:

ХІІІ ст. Виникнення Черкас; ХІV–XVIII ст. Черкаси – один з центрів Українського козацтва; 1815–1825 рр. Розроблення і затвердження регулярного генерального плану міста

(архітектора В. Гесте), сучасної основи містобудівної структури Черкас; 1825–90-ті рр. ХІХ ст. Реалізація генерального регулярного плану В.Гесте. 90-ті роки ХІХ ст. – 1917 рр. Будівельний бум, розквіт архітектурного середовища центру міста

капіталістичної формації, обмеженої самодержавною військово-поліційною владою. Бурхливий розвиток техніки і технологій, початок благоустрою і технічного наповнення вулиць міста. Будівництво будинків і споруд з довговічного матеріалу, які складають історичний фонд сучасного міста;

1917 р. Зміна політичної формації і домінуючих принципів існування суспільства і влади. 1917–1921 рр. Громадянська війна, руйнація міста; 1921–1941 рр. Розбудова архітектурного середовища молодого радянського міста, довоєнний

період. 1941–1943 рр. Окупація міста гітлерівськими військами, руйнація міста; 1954 р. Надання Черкасам статусу обласного центру; 1954 р. – 80-ті роки ХХ ст. Докорінна поетапна планова реконструкція центру міста як

демонстрація досягнень радянської архітектури ( рівня обласного міста); 1991 р. Проголошення Незалежності України, початок розбудови ринкової економіки; З 1991 р. Розвиток ринкових, комерційних відносин. 5. У результаті аналізу передумов і факторів розвитку архітектурного середовища центру

Черкас межі дослідження “Початок ХХ ст. – початок ХХІ ст.” були розширені до періоду “Кінець ХІХ ст. – початок ХХ ст.”, оскільки саме будівельний бум у Черкасах в 90-ті роки ХІХ ст. почав формувати історичний архітектурний образ сучасного міста, а технічні і технологічні досягнення другої половини – кінця ХІХ ст. сформували вуличне середовище дореволюційного міста.

6. Існує чіткий зв’язок між соціально-економічною формацією суспільства і принципами формування архітектурного середовища центру міста:

Кінець XIX ст. – 1917 рр. і 1991–2010 рр. – періоди капіталістичних відносин, епоха торгівлі. Найбільш розвинутими функціями є торговельні (перші поверхи будинків).


104

Житлові функції домінують у соціалістичний період розвитку міста. Періоди: кінець ХІХ – 1917 рр. і 1991–2010 рр. характеризується активним розвитком зовнішньої реклами ( особливо в кінці ХХ – на початку ХХІ ст., коли крім соціально-економічних факторів велике значення має також технологічний фактор). Період кінця ХХ – початок ХХІ ст. характеризується хаотичністю розташування , розмірів і форм рекламних носіїв, домінування рекламних носіїв над архітектурою.

7. За основу періодизації розвитку архітектурного середовища Черкас взято історична періодизацію. У визначення меж періодів розвитку архітектурного середовища міста покладено принцип

визначної події, події-зупинки розвитку середовища, або події-руйнації середовища, які ведуть до формування якісно нового середовища, або середовища, якому притаманні лише йому властиві якості.

Межі дослідження визначені з кінця ХІХ ст. (90-х років) до початку XXI ст. (до 2010 р.) і характеризують час формування сучасного середовища міста, що дає змогу прослідкувати процеси спадкоємства в розвитку середовища центру міста, негативних і позитивних прикладів розвитку середовища центру або його елементів у різні періоди часових меж дослідження, виявити закономірності розвитку середовища різних формацій (термін дослідження збігається з існуванням 3-х формацій). Тому пропонуються такі періоди розвитку архітектурного середовища центру міста і міста загалом ( в часових межах дослідження):

Кінець ХІХ ст. – 1917 рр. Максимальні досягнення розвитку дореволюційного міста і його центру в час формування капіталістичних відносин у комбінації з царською системою правління. Капіталістична формація.

1917–1921 рр. Зміна формації. Зупинка і руйнація архітектурного середовища під час революції і громадянської війни.

1921–1941 рр. У 1921 р. розпочалось відновлення народного господарства [7] і розбудова архітектурного середовища за новими, соціалістичними принципами. Довоєнний розвиток архітектурного середовища міста нової, соціалістичної формації держави.

1941–1943 рр. Зупинка і руйнація архітектурного середовища під час окупації міста фашистськими військами.

1944–1954 рр. Повоєнна відбудова міста. 1954 р. – оголошення міста адміністративним центром області, що змінило і прискорило розвиток міста і його центру.

1954–1990 рр. Активне формування архітектурного середовища центру міста, як зразка архітектурно-планувальних і художньо-проектних досягнень радянського міста.

1990–2010 рр. Зміна формацій. Розвиток архітектурного середовища центру міста у період нової формації, в період розвитку незалежності України і нових ринкових відносин.

Подальші дослідження планується спрямувати на інші питання формування архітектурного середовища міста Черкаси і його центру.

1. Денисенко Ю.М., Денисенко К.В. До питання формування архітектурного середовища

Черкас // Проблемы теории и истории архитектуры Украины. Сборник научных трудов АХИ ОГАСА. / Под ред. Н.М. Ексаревой, В.С. Дорофеева и др. – Одесса: Астропринт, 2008. – Вып. 8. С. 104–110. 2. Прибега Л.В. Концептуальні засади підготовки фахівців з охорони архітектурно-містобудівної спадщини // Проблемы теории и истории архитектуры Украины: Сб. науч. трудов АХИ ОГАСА. Вып. 8 / Под ред. А.Б. Раллева. – Одесса: Астропринт, 2003. – С. 18. 3. Проект детальной планировки центральной и прибрежной зоны: Пояснительная записка / Украинский государственный институт проектирования городов “Гипроград”. – К., 1973. – С. 9–11. 4. Звіт про науково – дослідну роботу: Історико – архітектурний опорний план та зони охорони пам’яток прибережної території м. Черкас. – К.: НДІТІАМ, 2000. – Т. 1. – 102 с. 5. Кілессо С.К. Черкаси (історико-архітектурний нарис). – К.: Будівельник, 1966. – 60 с. 6. Мельниченко В.М. Черкаси. Перший план забудови міста // Нерухомість Черкащини. – 2000. – № 11, 16 жовтня. – С. 14. 7. Всеобщая история архитектуры: В 12 т. / Н.В. Баранов, Н.П. Былинкин, А.В. Иконников, Л.И. Кириллов, Г.М. Орлов, Б.Р. Рубаненко, Ю.Ю. Савицкий, И.Е. Рожин, Ю.С. Яралов / Центральный научно-исследовательский институт теории и истории архитектуры. – М.: Изд-во лит. по строительству. – 1975. – Кн. І, Т. 12. – 756 с.


АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФАКТОРІВ ТА ПЕРІОДИЗАЦІЯ...

Documents