ТЕХНІЧНІ НАУКИ Випуск 173mtf.khntusg.com.ua/files/visniki/173.pdf ·...

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

В І С Н И К ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО

УНІВЕРСИТЕТУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ІМЕНІ ПЕТРА ВАСИЛЕНКА

ТЕХНІЧНІ НАУКИ

Випуск 173

«МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА»

Харків 2016

УДК 631.171

ББК 40.71

Друкується за рішенням вченої ради Харківського національного технічного

університету сільського господарства імені Петра Василенка від 31.03.2016 р.,

протокол № 7

В збірник включені наукові праці Харківського національного технічного

університету сільського господарства імені Петра Василенка, провідних вищих

навчальних закладів, науково-дослідних інститутів і підприємств, в яких

відображені результати теоретичних і експериментальних досліджень.

Редакційна колегія:

Академік НААНУ, професор, д. т. н. Тіщенко Л.М. (відповідальний редактор);

член-кореспондент НААНУ, професор Мазоренко Д.І.; професор, д. т. н.

Войтов В.А.; професор, д. т. н. Завгородній О.І.; професор, д. т. н. Лебедєв А.Т.;

професор, д. т. н. Мельник В.І.; професор, д. т. н. Пастухов В.І.; доцент, к. т. н.

Харченко С.О. (заступник відповідального редактора); доцент, к. т. н.

Лук’яненко В.М. (відповідальний секретар); професор, к. т. н. Науменко О.А.;

професор, к. т. н. Бакум М.В.; доцент, к. т. н. Кірієнко М.М.

Технічний секретар: Жиліна О.О.

Відповідальний за випуск Антощенков В.М.

Наукове фахове видання

Вісник Харківського національного технічного університету сільського

господарства імені Петра Василенка

Випуск 173

«Механізація сільськогосподарського виробництва»

ISBN 5-7987-0176 Х Харківський національний технічний

університет сільського господарства

імені Петра Василенка, 2016 р.

АНОТАЦІЯ

Вісник Харківського національного технічного університету сільського

господарства імені Петра Василенка (ХНТУСГ) включає статті, в яких приведені

результати науково-дослідних робіт, проведених в університеті, а також в інших

навчальних закладах України, на підприємствах, що мають

сільськогосподарський профіль.

У вісник включені статті за напрямками: механотроніка технічних систем;

тракторна енергетика; експлуатація машинно-тракторного парку;

сільськогосподарські машини; якість, стандартизація та сертифікація;

механізація тваринницьких ферм і безпека життєдіяльності. Вісник

розрахований на наукових співробітників, викладачів, аспірантів, магістрів,

студентів інженерно-технічних факультетів вузів сільськогосподарського

профілю, фахівців сільськогосподарського виробництва.

АННОТАЦИЯ

Вестник Харьковского национального технического университета

сельского хозяйства имени Петра Василенко (ХНТУСХ) включает статьи, в

которых приведены результаты научно-исследовательских работ, проведенных

в университете, а также в других учебных заведениях Украины, на предприятиях,

которые имеют сельскохозяйственный профиль.

Вестник содержит статьи за направлениями: механотроника технических

систем; тракторная энергетика; эксплуатация машинно-тракторного парка;

сельскохозяйственные машины; качество, стандартизация и сертификация;

механизация животноводческих ферм и безопасность жизнедеятельности.

Вестник рассчитан на научных сотрудников, преподавателей, аспирантов,

магистров, студентов инженерно-технических факультетов вузов

сельскохозяйственного профиля, специалистов сельскохозяйственного

производства.

ABSTRACT

The bulletin of the Kharkiv national technical university of agriculture of the

name of Peter Vasilenko (KHNTUSKH) includes the articles, in that the brought

results over of the research works conducted in an university, and also in other

educational establishments of Ukraine, on enterprises that have an agricultural profile.

In announcer the included articles after directions: mechanotronics engineering

systems; tractor energy; exploitation of machine tractor park; agricultural machines;

quality, standardization and certification; mechanization of stock-raising farms and

safety of vital functions. An announcer is counted on research workers, teachers,

graduate students, master's degrees, students of technical faculties of institutions of

higher learning of agricultural profile, specialists of agricultural production.

5

УДК 635.1/8

ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КАРТОПЛІ НА

ПОВЕРХНІ ПОЛЯ ПІД ШАРОМ СОЛОМИ

Пастухов В.І., д.т.н., проф., Бакум Н.В., к.т.н., проф., Вісхам А.І. інж.,

Майборода М.М., к.е.н., ст. викл., Крохмаль Д.В., асист., Головін І.О., інж.

Харківський національний технічний університет сільського господарства

імені Петра Василенка

Адамчук В.В., д.т.н., проф., Присяжний В.Г., к.т.н., Борис А.Н., к.т.н.

ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства»

Корнієнко С.І., д.с-г.н., Могильна О.М., к.с-г.н., Муравйов В.О., к.с-г.н.,

Мельник О.В., к.с-г.н.

Інститут овочівництва і баштанництва НААНУ

Порівняльними дослідженнями підтверджено не лише збільшення

врожайності картоплі в 1,75-2,09 рази при вирощуванні на поверхні поля під

шаром соломи у засушливий рік, а і зниження витрат праці та палива більше ніж на 4400 грн/га, в порівнянні з традиційною технологією вирощування.

Постановка задачі. На урожайність картоплі останнім часом істотно

впливають погодні умови, пов’язані із змінами клімату. Більшість прогнозистів

вважають, що зміни погодних умов в традиційних аграрних районах буде

пов’язано з тим, що клімат стане не тільки більш теплим, а й більш сухим.

Зміщення природно-кліматичних поясів на північ може створити негативні

процеси, які проявляться в тому, що значно зросте площа степової зони. П’ять

років середньодобова температура повітря становила вище 20о впродовж

вегетації картоплі в лісостеповій зоні з тривалим посушливим періодом, і де

сьогодні зосереджено основне сільськогосподарське виробництво. Так, в останні

чотири роки – в лісостеповій і степовій зонах України перевищувала багаторічні

показники, а незначна кількість опадів у осіннє-зимовий період, тривалі посухи

та зливовий характер опадів у весняно-літній період призвели до нестачі

продуктивної вологи в ґрунті та порушення його структури. Суттєво зростає

імовірність настання жаркого періоду з температурою більше 30ºС. Контрастні

перепади температури призводять до активізації процесу випаровування опадів.

Відомо, що оптимальні умови для формування столонів та бульб картоплі

створюються при температурі 16-20ºС. Висока температура (понад 23-25ºС) не

лише затримує ріст бульб, а й викликає так зване екологічне вироджування, а при

температурі повітря понад 27-29ºС формування врожаю не відбувається. Відтак,

якість та врожайність картоплі знаходиться на низькому рівні.

Тому виникає необхідність пошуку нових агротехнічних заходів та

технологій вирощування для створення оптимальних умов для росту та розвитку

рослин картоплі. Одним із таких рішень є мульчування ґрунту.

6

В залежності від матеріалу мульчі, його кольору, строків мульчування,

часу, доби та періоду року цей агрозахід може збільшувати або зменшувати

температурний режим ґрунту та згладжувати коливання температури. Виходячи

з цього, та опираючись на попередні пошукові дослідження, перспективним є

вирощування картоплі під шаром соломи.

Мета роботи. Обґрунтування технології вирощування картоплі на

поверхні поля під шаром соломи.

Результати досліджень. Дослідження проводились на полях Інституту

овочівництва та баштанництва НААНУ та ННЦ «ІМЕСГ». При цьому картопля

висаджувалась на поверхню ґрунту картоплесаджалкою без загортання ґрунтом

з міжряддям 70 см (рис. 1) і вкрита шаром соломи товщиною 18-20 см (рис. 2). В

процесі вегетації картоплі заміряли вологість та температуру поверхні ґрунту під

соломою та на контролі, де картопля була посаджена традиційним способом – у

гребні (див. технологічні карти).

Встановлено, що денна температура поверхні гранту під шаром соломи в

сонячні дні знаходилася в межах оптимальних значень – 16,5-20,5ºС, в той час як

на традиційних посівах картоплі коливалась в межах 16-32ºС, тобто рослини

картоплі протягом 8 годин знаходились в стресових умовах, а це негативно

впливає на формування повноцінного урожаю (рис. 3,4).

Рис. 1 – Посадка картоплі на поверхню поля

7

Рис. 2 – Накривання картоплі шаром соломи

Рис. 3 – Моніторинг температури ґрунту на глибині розташування бульб за весь період

вегетації

8

Таблиця 1 – Технологічна карта вирощування картоплі на насіння (традиційна)

№ п/п

Вид робіт

Обсяг

робіт Склад агрегату

Кількість

робочих для

виконання

робіт

Норма виробі

тку за

7 годин

Затрати

праці мехізато

рів на

весь період,

люд-год

Пальне

один

иця

виміру

кільк

ість

марка

тракторів

,автомашин

марка с.-г.

машин

механіза-

торів

робочих

на

ручних роботах

на одиницю

, кг/га

1 Лущення стерні га 20 МТЗ-80 ЛДГ-5 1 0 10,2 13,72 4,4

5 Зяблева оранка га 10 ДТ-75М ПЛН-4-35 1 0 2,4 29,19 25,7

6 Боронування в 2 сліди га 20 ДТ-75М

С-11У+

1,00 0 72,3 1,96 1 4*БЗТС-1.0

+6*ЗБП-0.6А

7 Перша культивація (10-12) га 10 Т-150К КПС-4 1 0 15,8 4,41 6,8

8 Друга культивація (14-17 см) га 10 Т-150К КПС-4 1 0 15,8 4,41 6,8

9 Сортування картоплі, підготовка до посадки до 3 т/га

т 30 3 1 0

10 Навантаження картоплі на транспортні засоби т 30 1 6 0

11 Перевезення картоплі до садильних агрегатів т 30 МТЗ-80 2ПТС-4М 1 0 8,5 24,71 3,8

12 Навантаження мінеральних добрив у мішках т 3 1 7 0

13 Перевезення мінеральних добрив т 3 МТЗ-80 2ПТС-4М 1 0 8,5 2,45 3,8

14 Завантаження картоплі та добрив в

кароплесаджалки т 30 1 6 0

15 Садіння картоплі з одночасним внесенням

добрив га 10 МТЗ-80 СН-4Б-2 1 4 2,5 28 10,4

16 Формування гребнів га 10 МТЗ-80 КФГ-2.8 1 5,5 12,74 9,1

17 Підвезення води для приготування розчину

гербіцидів м3 4 МТЗ-80 ВУ-3 1 0 23,6 1,19 1,67

18 Внесення гербіциду (зенкор 1,5 л/га) га 10 МТЗ-80 ОН-400 1 0 15,6 4,48 2,15

19 Вегетаційний полив (350 м3/га) га 10 ДТ-75М ДДА-100МА 1 1 5,4 12,95 15,1

20 Підвезення води для приготування розчину фунгіциду

м3 4 МТЗ-80 ВУ-3 1 23,6 1,19 1,67

21 Обприскування (рідоміл голд 1,5 кг/га) га 10 МТЗ-80 ОН-400 1 15,6 4,48 2,15


23 Підвезення води для приготування розчину інсектицидів

м3 4 МТЗ-80 ВУ-3 1 23,6 1,19 1,67

24 Обприскування (актара 0,08 кг/га) га 10 МТЗ-80 ОН-400 1 15,6 4,48 2,15


інсектицидів м3 4 МТЗ-80 ВУ-3 1 23,6 1,19 1,67

26 Обприскування (актара 0,08 кг/га) га 10 МТЗ-80 ОН-400 1 34 2,03 0,95


інсектицидів м3 4 МТЗ-80 ВУ-3 1 23,6 1,19 1,67



30 Скошування бадилля га 10 МТЗ-80 КІР-1.5 1 4,5 15,54 10,9

31 Підкопування бульб га 10 МТЗ-80 ККУ-2А 1 1 1,2 0 36,6

32 Навантаження картоплі в мішках т 200 1 6 0

33 Перевезення в сховище т 200 МТЗ-80 2ПТС-4 1 16 87,5 1,9

34 Розвантаження картоплі в сховищі т 200 1 7 0

35 Затарювання картоплі у контейнери т 180 1 5 0

36 Перебирання картоплі у сховищі т 180 2 1 0

Всього 24 19 432,8 289,38 184,4

9

Крім того, солома зберігає вологу в ґрунті, є дієвим заходом в боротьбі з

бур’янами та створює оптимальні умови для розвитку мікроорганізмів у

поверхневому шарі ґрунту. Наведені позитивні складові мульчування

дозволяють отримувати екологічно безпечні продукти харчування та

високоякісний посадковий матеріал без застосування гербіцидів та хімічних

препаратів.

Встановлено, що урожайність картоплі вирощеної під шаром соломи була

в 1,75-2,09 раз більша, ніж на контролі (таблиця 3, рис. 6).

Таблиця 2 – Технологічна карта вирощування картоплі на насіння під шаром соломи на

поверхні поля

№

п/п Вид робіт

Обсяг робіт Склад агрегату

Кількість

робочих для

виконання

робіт Норма

виробіт-

ку за 7

годин

Затрати

праці

механізато-

рів на весь

період, люд-

год

Пальне

Одини-

ця

виміру

Кількі-

сть

марка

тракторів,

автома-

шин

марка с.-

г. машин

Меха-

ніза-

торів

Робо-

чих на

ручних

роботах

на

одиницю,кг/га

1 Сортування картоплі, підготовка до посадки 3 т/га т 30 3 1 0

2 Навантаження картоплі на транспортні засоби т 30 1 6 0

3 Перевезення картоплі до садильних агрегатів т 30 МТЗ-80 2ПТС-

4М 1 0 8,5 24,71 3,8

4 Навантаження мінеральних добрив у мішках т 3 1 7 0

5 Перевезення мінеральних добрив т 3 МТЗ-80 2ПТС-

4М 1 0 8,5 2,45 3,8

6 Навантаження картоплі та добрив в кароплесаджалки т 30 1 6 0

7 Садіння картоплі з одночасним внесенням добрив га 10 МТЗ-80 СН-4Б-2 1 4 2,5 28 5,2

8 Підвезення соломи т 530 МТЗ-80 2ПТС-4 1 2 16 0

9 Розкидання соломи га 10 МТЗ-80 KUHN 1 1 2,6 0

10 Підвезення води для приготування розчину фунгіциду м3 4 МТЗ-80 ВУ-3 1 23,6 1,19 1,67

11 Обприскування (рідоміл голд 1,5 кг/га) га 10 МТЗ-80 ОН-400 1 15,6 4,48 2,15

12 Підвезення води для приготування розчину інсектицидів м3 4 МТЗ-80 ВУ-3 1 23,6 1,19 1,67



15 Обприскування (актара 0,08 кг/га) га 10 МТЗ-80 ОН-400 1 34 2,03 0,95



18 Збирання картоплі га 10 МТЗ-80 ККУ-2А 1 1 3,9 0 12,2

19 Навантаження картоплі в мішках т 200 1 6 0 0

20 Перевезення в сховище т 200 МТЗ-80 2ПТС-4 1 16 87,5 1,9

21 Розвантаження картоплі в сховищі т 200 1 7 0 0

22 Затарювання картоплі у контейнери т 180 1 5 0 0

23 Перебирання картоплі у сховищі т 180 2 1 0 0

24 Підбирання соломи га 10 МТЗ-80 ГВК-6 1 1 24,5 4

Всього 16 20 296,7 166,89 40,98

10

Таблиця 3 – Результати польових досліджень

Способи

посадки

картоплі

Урожайність картоплі Результати біохімічного аналізу

загальний

урожай

товарний

урожай,т/га

товарність

урожаю,%

суха

речовина,% крохмаль,% цукор,%

аскорбінова

кислота,

мг/100 г

нітрати

мг/кг

на поверхні з

укриттям

соломою

25,0 22,0 88 22,97 10,35 0,41 15,06 36,9

в гребні з

укриттям

соломою

30,0 28,0 93 22,88 12,89 0,48 12,79 34,5

в гребні

(контроль) 14,3 12,8 90 17,52 16,82 1,21 11,17 39,6

Рис. 4 – Динаміка денної температури ґрунту

Вирощування картоплі на поверхні поля під шаром соломи в порівнянні з

традиційним способом зменшило затрати праці механізаторів на весь період

вегетації з 289,38 до 166,89 люд-год, витрати пального з 184,4 до 40,98 л/га, не

потребувало додаткового зрошення (не потрібно зрошувальна система і

дощувальна установки, а також резерви води). При цьому в усіх дослідженнях

отримано збільшення урожаю картоплі в 1,75-2,09 рази. При достатньому шарі

соломи бульби картоплі практично знаходились всі на поверхні поля, що

зменшило не тільки затрати на її збирання, а і пошкодження самих бульб.

11

Рис. 5 – Загальний вигляд поля після прибирання соломи з рядків картоплі

Рис. 6 – Загальний вигляд кущів картоплі після прибирання соломи з рядків

Економічний ефект за рахунок скорочення витрат праці та палива

становить:

Е1 = Цп ∙ (Вб − Ве) + Тст ∙ (𝑡б − 𝑡е), (1)

де: Цп – ціна палива, грн/л (Цп=18 грн/л); Вб, Ве – витрати палива за базовою та експериментальною технологією вирощування картоплі;

Тст – тарифна ставка механізатора (Тст=15 грн/год);

12

𝑡б, 𝑡е – затрати праці механізатора на весь період вирощування картоплі (дивись технологічну карти).

Е1=18 (184,4-40,98)+15 (289,38-166,89) = 2581,56 + 1837,35 = 4424,91 грн/га.

Економічний ефект отриманий від підвищення урожайності картоплі при

вирощуванні на поверхні поля під соломою складає:

Е2 = Цк ∙ (Уе − Уб), (2)

де: Цк – оптова ціна картоплі (Цк = 250 грн/ц );

Уе,Уб – урожайність за експериментальною та базовою технологіями

вирощування картоплі (таблиця 1,2), ц/га.

Е2 = 250 (300-143) = 39250 грн/га.

Загальний економічний ефект від використання запропонованої технології

вирощування картоплі на поверхні поля під шаром соломи складає:

Е = Е1 + Е2 = 4424,91 + 39250 = 43674,91 грн/га. (3)

Висновки.

Запропонована технологія вирощування картоплі забезпечує отримання

високих урожаїв картоплі навіть без застосування системи штучного зрошення і

використання гербіцидів для знищення бур’янів. За наявності комплексу машин

( машин для накривання рядків картоплі соломою, картоплесаджалок, машин для

розкривання рядків ) затрати на впровадження запропонованого способу

окупаються за один сезон.

Список використаних джерел

1. Перспективи розвитку галузі картоплярства в Україні // Режим доступу –http://potatoclub.com.ua.

2. Мельцаев И.Г. Урожай и качество картофеля зависят от технологии картофеля // «Картофель и овощи», № 3. 2004. – С. 6-7.

3. Пастухов В.І, Бакум М.В, Ащук А.Д. До обгрунтування енергозберігаючої механізованої технології виробництва картоплів лісостеповій зоні України

// Пастухов В.І, Бакум М.В, Ащук А.Д. Вісник ХНТУСГ ім. Петра

Василенка. – Харків: ХНТУСГ, 2014. – С 106-114.

4. Yuri F. Drygin. Highly sensitive field test lateral flow immunodiagnostics of PVX infection / Yuri F. Drygin, Anatoly N. Blintsov, Vitaly G. Grigorenko, Irina P.

Andreeva, Alexander P. Osipov, Yuri A. Varitzev, Alexander I. Uskov, Dmitry V.

Kravchenko, Joseph G. Atabekov //Appl Microbiol Biotechnol., In pres.

5. Ильина Л.В. Использование растительной биомассы для повышения плодородия почв и продуктивности земледелия / Ильина Л. В., Ушаков Р. Н.,

Возняковская Ю.М., Аврова М.П. // «Земледелие», № 6. 1998. – С. 42-43.

6. Маслов Г.Г. Природозащитная технология использования соломы на удобрение / Маслов Г.Г. // «Механизация и электрификация сельского

хозяйства», № 8. 1994. – С. 13-16.

13

7. Bhardwaj К. Effect of legume grech manuzino on nitrogen mineralization and gom, microbiological properties in acid zice soil / Bhardwaj К., Datte N. //

Biology and Fertility soil. 1995. – № 1. – P. 19.

8. Патент України №81963, МПК А01С 9/00. Спосіб механізованого вирощування картоплі на поверхні поля / Пастухов В.І., Бакум М.В.,

Пастухов І.В., Могильна О.М., Присяжний В.Г., Борис А.М. Опубл.

10.07.2013, Бюл.№13.

9. Патент України №93005, МПК А01В 19/00. Підбирач мульчі з рядків картоплі/ Адамчук В.В., Пастухов В.І., Бакум М.В., Нікітін С.П., Михайлов

А.Д., Абдуєв М.М., Ящук Д.А., Присяжний В.Г., Борис А.М. Опубл.

10.09.2014, Бюл.№17.

10. Патент України №9572, МПК А01С 9/00.Спосіб механізованого вирощування картоплі / Адамчук В.В., Корнієнко С.І., Бакум М.В.,

Пастухов В.І., Майборода М.М., Могильна О.М. Присяжний В.Г. Опубл.

12.01.2015, Бюл.№1.

11. Патент України №95816, МПК А01С 9/00.Спосіб вирощування картоплі / Бакум М.В., Пастухов В.І., Майборода М.М., Корнієнко С.І., Могильна

О.М., Муравйов В.О., Мельник О.В. Опубл. 12.01.2015, Бюл.№1.

Аннотация

ОБОСНОВАНИЕ ТЕХНОЛОГИИ ВЫРАЩИВАНИЯ КАРТОФЕЛЯ НА

ПОЛЕ ПОД СЛОЕМ СОЛОМЫ

Пастухов В.И., Бакум Н.В., Висхам А.И., Майборода Н.М., Крохмаль Д.В.,

Головин И.А., Адамчук В.В., Присяжный В., Борис А.Н., Корниенко С.И.,

Могильная А.Н., Муравьев В.А., Мельник А.В.

Сравнительными исследованиями подтверждено не только увеличение

урожайности картофеля в 1,75-2,09 раза при выращивании на поле под слоем

соломы в засушливый год, а и снижение затрат труда и топлива больше чем на

4400 грн / га, по сравнению с традиционной технологией выращивания.

Abstract

RATIONALE FOR TECHNOLOGY GROWING POTATO IN THE OPEN

FIELD UNDER A LAYER STRAW

V. Pastukhov, M. Bakum, A. Viskham, M. Mayboroda, D. Krohmal,

I. Golovin, V. Adamchuk, V Prysjaznyi, A. Borys, S. Kornienko,

E. Mogilna, V. Muravyov, A. Melnik

Comparative studies confirmed not only increase the yield of potatoes in 1,75-

2,09 times when grown in the open field under a layer of straw in arid year, and lower

cost of labor and fuel to more than 4400 UAH / ha, compared with traditional

cultivation technology.

14

УДК 631.3.631

МАТЕМАТИЧЕСКОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ ВНУТРИСЛОЕВЫХ

ПРОЦЕССОВ СЕМЕННОЙ СМЕСИ НА ПЛОСКИХ

НЕПЕРФОРИРОВАННЫХ ВИБРИРУЮЩИХ ПОВЕРХНОСТЯХ

Лукьяненко В.М., к.т.н., доц.

Харьковский национальный технический университет сельского хозяйства

имени Петра Василенко

Сделан анализ математического моделирования процесса вибрационного

сепарирования семенных смесей на шероховатых неперфорированных

плоскостях вибрационных семяочистительных машин на основе использования

положений механики сплошной среды. Показано, что для более адекватного

отражения процесса целесообразно при разработке математических моделей,

с помощью которых описываются процессы вибрационного движения смесей, использовать модель идеальной сжимаемой вязкой жидкости.

Постановка проблемы. Анализ математического моделирования

процесса сепарирования семенных смесей на неперфорированных поверхностях

вибрационных семяочистительных машин показал, что процесс движения семян,

как в безотрывном, так и в режиме с непрерывным подбрасыванием, во всех

математических моделях рассматривается как движение изолированных тел.

Разработанные модели рассматривают движение семенной смеси как

движение множества изолированных частиц (семян), каждая из которых

взаимодействует только с рабочей поверхностью. При условии, что смесь

совершает движение при монослое сыпучего континуума, данное положение о

фрактальности свойств семенной смеси (кинематические параметры,

рассчитанные для одной частицы, повторяются для всех остальных частиц

континуума) – справедливо.

Однако подача исходного материала на фрикционные колеблющиеся

поверхности вибрационной семеочистительной машины сопровождается

образованием зоны рассредоточения семенного материала, которая

характеризуется многослойным движением семян.

Поэтому для разработки новых высокопродуктивных конструкций

мультиплоскостных вибрационных семяочистительных машин очень важно

иметь адекватные математические модели движения семенных смесей по

рабочим поверхностям, и анализ предшествующих работ в этом направлении

будет очень полезен.

Результаты исследований. Многослойная сепарация семенных смесей на

фрикционных неперфорированных поверхностях вибрационных

семяочистительных машин в зонах подачи состоит из двух процессов, которые

между собой тесно взаимосвязаны: это собственно внутрислоевой процесс

сегрегации (расслоение и самосортирование) и перемещение по фрикционной

поверхности.

15

Математические модели движения семенных смесей на вибрационных

рабочих поверхностях, в которых используются положения механики сплошной

среды, относятся к широкому классу задач, где исследуется вибрационное

движение сыпучих сред.

С конца пятидесятых годов прошлого века многими исследователями,

например: Захаровым Н.М. в [1], Косиловым О.Н. в [2], Блехманом И.И. в [3] и

др., отмечалось, что при воздействии вибраций сыпучие смеси ведут себя

подобно жидкости. Явление «ожижения» сыпучих смесей происходит при

достижении значения ускорения вибраций, в вертикальной плоскости, до

величины, равной ускорению свободного падения, а в плоскости скольжения –

до величины ускорения сил сухого трения покоя.

При этом основным предметом исследований вибрационного движения

является вопрос проникновения вибрации в рассматриваемую сыпучую среду, а

также, вопрос возникновения вибрационных сил, вызывающих «медленные» или

«диффузионные» процессы движения фракций смесей.

В зависимости от физико-механических и геометрических параметров

вибрационных поверхностей толщины слоя сыпучей смеси и геометрических

размеров частиц, амплитуды, частоты и направленности вибраций различают два

больших класса моделей или схемы исследований вибрационного движения. Это

модели «вибротранспортирования» смеси по поверхности и

«виброперемешивания» или «вибросепарации» фракций смеси в замкнутом

объёме.

В первом случае при рассмотрении «вибротранспортирования» смеси

наиболее обобщённой моделью является модель вибрационного движения слоя

сыпучей смеси переменной высоты по вибрирующей криволинейной

поверхности, в каждой точке которой имеют место колебания, отличающиеся по

амплитуде и направлению. В зависимости от толщины слоя меняется степень

«ожижения» смеси. С ростом толщины слоя степень подвижности частиц

уменьшается вплоть до нулевой относительной подвижности. При этом

появляется слой, в котором сыпучая смесь ведёт себя как твёрдое тело.

При построении математических моделей данного класса

принципиальными моментами, определяющими характер вибродвижения,

являются такие вопросы, как:

– определение критической толщины слоя, при котором начинает

образовываться область смеси, где частицы прижаты друг к другу и ведут себя

как одно твёрдое тело;

– определение коэффициента эффективной вибровязкости смеси в

зависимости от параметров колебаний поверхности, толщины слоя смеси и

физико-механических свойств частиц смеси.

Названным научным направлениям исследований посвящено множество

работ исследователей как в нашей стране, так и за рубежом. Так в [4]

представлена методика экспериментального определения коэффициента

эффективной вибровязкости.

В [5 – 7] приведены результаты по сведению трёхмерной модели

вибродвижения семенной смеси по цилиндрической поверхности вращающихся

16

и вибрирующих калибровочных решет к плоской двумерной модели. За счёт

вводимых допущений о постоянстве толщины слоя для стационарного случая

авторами получено решение системы уравнений, которая описывает движение

ньютоновской сжимаемой вязкой жидкости в квадратурах.

В [8] установлено, что движение высокодисперсных порошков по

вибрирующей поверхности также подобно течению вязкой ньютоновской

жидкости.

Теоретическому определению коэффициента эффективной вибровязкости

зерновой смеси посвящены работы [9 – 11]. Исследования по теории

псевдоожижения слоя сыпучего материала систематизированы в работах [12,

13]. В первой из них собраны задачи псевдоожижения сыпучей среды

воздушным потоком, которые поставлены и решены отечественными и

зарубежными авторами. Во второй – изложены теории виброожижения и

виброкипения, а также их экспериментальная проверка. Моделирование потоков

сыпучей среды по виброповерхностям методами гидродинамики [14, 15]

успешно развивается в России [16 – 18] и других станах [19 – 21].

Для второй группы моделей вибрационного движения сыпучих смесей,

когда рассматривается конвективное движение фракций смеси в замкнутом

объёме, становится необходимым учитывать помимо поверхностных

вибрационных сил ещё объёмные вибрационные силы (аналог

Архимедовой силы).

Так А.Я. Фидлин, создав трёхмерную модель вибрационного движения

фракций сыпучей смеси с учётом действия объёмных вибрационных сил, смог

объяснить и описать медленные «конвективные» потоки, возникающие в

симметричном и симметрично вибрирующем сосуде [22].

А.Я. Фидлин моделирует сыпучую среду в виде сжимаемой ньютоновской

жидкости с плотностью и другими параметрами, зависящими от характеристик

вибрации в данной точке среды. При этом предполагается, что поле вибрации в

среде может быть описано одним скалярным параметром –

«вибротемпературой», которая согласно теории вибропроводности [23, 24]

подчиняется уравнению теплопроводности при наличии стока тепла. В таких

предположениях роль объёмных вибрационных сил играют входящие через

зависимость плотности от вибротемпературы силы типа архимедовых.

Полученные теоретические результаты послужили основой для

построения Е.Б.Кремером и АЛ.Фидлиным одномерной континуальной модели

поведения сыпучей среды под действием вибрации [25]. Эта модель в известной

степени также может быть отнесена к числу виброреологических моделей.

Один из основных фактов, обнаруженных при численном моделировании,

состоял в том, что частота столкновения между частицами оказалась

значительно превышающей частоту вибрации. Это позволило провести

статистическое усреднение уравнений переноса энергии и импульса с

использованием центральной предельной теоремы теории вероятностей.

Полученную на этой основе сложную нелинейную систему дифференциальных

уравнений в частных производных удается аналитически решить в некоторых

простейших частных случаях.

17

В [26] на основе рассмотренных моделей оказалось возможным описать

также хаотическое движение слоя сыпучей среды над вибрирующей плоскостью.

Такие движения, хорошо известные для жидкостей, действительно удалось

наблюдать и в случае сыпучей среды, что служит еще одним подтверждением

возможности моделирования медленных движений сыпучей среды при вибрации

как движение вязкой идеальной жидкости.

Выводы. Проведенный анализ показал, что в качестве базовой

математической модели, с помощью которой описываются процессы

вибрационного движения смесей, можно использовать модель идеальной

сжимаемой вязкой жидкости.

Данная модель позволяет корректно описывать динамику движения частиц

сыпучих смесей при многослойном континууме, а также при возникновении

«сжатых областей» или поглощении и вовлечении в своё движение частиц малых

фракций частицами фракций более массовых.


1. Захаров Н.М. Об аналогии вибрируемого слоя с вязкой жидкостью /

Н.М. Захаров // Доклады МИИСП. – М.: МИИСП, 1966. – Т. 3, Вып. 1. –

С. 201-210.

2. Косилов О.Н. Исследование вибровязких свойств сыпучих сельско-

хозяйственных материалов: Автореф. дис. канд. техн. наук / РИСХМ. –

Ростов на Дону, 1966. – 20 с.

3. Блехман И.И. Что может вибрация? О «вибрационной механике» и

вибрационной технике. – М.: Наука, 1988. – 208 с.

4. Злочевский В.Л. Исследование процесса сепарирования зернового

материала на решётной поверхности со сложным движением /

В.Л. Злочевский, С.В. Тарасевич // Материалы VIII Междунар. научн.-

практ. конф. "Современные проблемы техники и технологии пищевых

производств" – Барнаул: АлтГТУ, 2005. – С. 39 – 43.

5. Тищенко Л.Н. Колебания зерновых потоков: монография / Л.Н. Тищенко,

В.П. Ольшанский, С.В. Ольшанский. – Харьков: КП «Міська друкарня»,

2012. – 266 с.

6. Блехман И.И. Некоторые вопросы вибротранспортирования и

вибробункеризации насыпных грузов // Сборник статей по

вибропогрузочным машинам, вибробункеризации и вибровыпуску

насыпных грузов. – М.: ЦНИИЕЭИ угля, 1963.

7. Вибрации в технике: Справочник. В 6-ти т. – М.: Машиностроение, 1981.

– Т. 4. Вибрационные процессы и машины / Под ред. Э.Э. Лавендела. 1981.

– 509 с.

8. Урьев Н.Б. Исследование реологических свойств высокодисперсных

порошков в процессе вибраций / Н.Б. Урьев, Н.В. Михайлов,

П.А. Ребиндер // Доклады АН СССР, 1969. – Т. 184, №2. – С. 387 – 390.

9. Тищенко Л.Н. Гидродинамические характеристики пседоожижеиных

сыпучих сред при виброцентробежном сепарировании на

18

зерноперерабатывающих предприятиях / Л.Н. Тищенко // Сучасні

напрямки технологіi та механізаціi процесів переробн. i харч. виробництв:

Вісник ХДТУСГ. – Харків: ХДТУСГ, 2001. – Вип. 5. – С. 13 – 33.

10. Тищенко Л.Н. Интенсификация сепарирования зерна / Л.Н. Тищенко. –

Харьков: Основа, 2004. –224 с.

11. Тищенко Л.Н. Сравнение двух способов вычисления коэффициента

вибровязкости псевдоожиженой зерновой смеси при виброцентробежном

сепарировании / Л.Н. Тищенко, Ф.М. Абдуева, В.П. Ольшанский //

Вибрации в технике и технологиях. – 2008. – № 1(50) – С. 96 – 100.

12. Протодьяконов И.О. Гидромеханика псевдоожиженного слоя /

И.О. Протодьяконов, Ю.Г. Чесноков. – Л.: Химия, 1982. – 264 с.

13. Членов В.А. Виброкипящий слой / В.А. Членов, Н.В. Михайлов. – М.:

Наука, 1972. – 343 с.

14. Тищенко Л.Н. Гидродинамика сепарирования зерна / Л.Н. Тищенко,

В.П. Ольшанский, С.В. Ольшанский. - Харкiв: "Мiськдрук", 2010. – 174 с.

15. Тищенко Л.Н. Виброрешётная сепарация зерновых смесей / Л.Н. Тищенко,

В.П. Ольшанский, С.В. Ольшанский. – Харьков: "Міськдрук", 2011. – 280с.

16. Злочевский В.Л. Моделирование движения зернового материала на

сепараторах со сложным движением рабочих органов / В.Л. Злочевский,

А.В. Баранов, С.В. Тарасевич // Материалы XII Международной научно-

практической конференции "Природные и интеллектуальные ресурсы

Сибири". – Томск: ТГУ, 2005. – С. 139 – 141.

17. Тарасевич С.В. Исследование динамики движения сепарируемого

зернового материала на виброкачающейся решётной поверхности /

С.В. Тарасевич, В.Л. Злочевский, А.В. Баранов // Хранение и переработка

зерна. – 2006. – № 6 (84). – С. 32 – 35.

18. Тарасевич С.В. Обоснование параметров сепаратора с вибрационно-

качающейся решётной поверхностью для зерновых материалов: Автореф.

дис. кан. техн. наук / Алт ГТУ. – Барнаул, 2006. – 27 с.

19. Brilliantov N. Hydrodynamics and transport coefficients for Granular Gases / N.

Brilliantov, Т. Роschel // arXiv: cond-mat\0301152.V.1,10 Jan., 2003.

20. Dufty James W. Hydrodynamic Models for Granular Gases / W. Dufty James //

arXiv: cond-mat \ 0302170. V.1, 10 Feb., 2003.

21. Paolotti D. Dynamical properties of vibro fluidized granular mixture / D.

Paolotti, С. Cattuto, U. Marini, В. Marconi, А. Puglisi // arXiv: соnd-

mаt\0207601 .V.1 25 JuI., 2002.

22. Фидлин А.Я. Образование циркуляционных потоков сыпучего материала

при вибрационном воздействии // Обогащение руд. – 1991. – № 1.

23. Беляев А.К. Теория вибропроводности / А.К. Беляев, В.А. Пальмов // Вопросы

динамики и прочности. – Рига: Зинатне, 1980. – Вып. 36. – С. 93-102.

24. Пальмов В.А. Описание высокочастотных вибраций сложных

динамичесих систем методом теории теплопроводности // Избранные

проблемы прикладной механики: Сборник, посвящённый 60-летию

академика В.Н.Челомея. – М.: ВИНИТИ, 1974.

25. Кремер Е.Б. Одномерная динамическая континуальная модель сыпучей

19

среды / Е.Б. Кремер, А.Я. Фидлин // ДАН СССР. – 1988. – Т. 309, №4.

26. Федоренко И.Я. Анализ поведения сыпучей среды при вибрациях на

основе теории аттрактора Лоренца // Изв. Сиб. отд. АН СССР, Сер. техн.

наук. – 1990. – №3.

Анотація

МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ВНУТРІШНЬОШАРОВИХ ПРОЦЕСІВ

НАСІННЄВОЇ СУМІШІ НА ПЛОСКИХ НЕПЕРФОРОВАНИХ

ВІБРУЮЧИХ ПОВЕРХНЯХ

Лук'яненко В.М.

Виконано аналіз математичного моделювання процесу вібраційного

сепарування насіннєвих сумішей на шорстких неперфорованих площинах

вібраційних насінняочисних машин на основі використання положень механіки

суцільного середовища. Показано, що для більш адекватного відображення

процесу доцільно при розробці математичних моделей, за допомогою яких

описуються процеси вібраційного руху сумішей, використовувати модель

ідеальної в'язкої рідини, що стискається.

Abstract

A MATHEMATICAL MODELING INSIDE THE LAYERED PROCESSES OF

SEED MIXTURE, WHICH IS PERFORATED ON A FLAT

VIBRATING SURFACE

V. Lukyanenko

The analysis of mathematical modeling of the process of vibratory separation of

seed mixtures on a rough non-perforated planes, vibrating seed cleaning machines on

the basis of the provisions of continuum mechanics. It is shown that to more adequately

reflect the process is useful for developing mathematical models, which describes the

processes of vibrational motion of mixtures, using the model of an ideal compressible

viscous fluid.

20

УДК 631.333

КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИЙОМІВ ЛОКАЛЬНОГО ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ

Пономаренко Н.О.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

Класифіковано прийоми локального внесення добрив.

З’ясовані причини нерівномірності розсівання добрив машинами для

локального внесення добрив. Виявлені відмінності в техніці локального внесення

добрив, що характеризуються багатьма ознаками, які суттєво впливають на

ефективність розподілу добрив у ґрунті. Проаналізовано технології і способи

внесення мінеральних добрив, де встановлено, що локальне внесення добрив,

порівняно з розкидним, збільшує їх ефективність, при цьому врожайність

зернових зростає, коефіцієнт використання поживних речовин рослинами

підвищується.

Звертається велика увага на підґрунтовий (локальний ) спосіб внесення

туків, проводяться досліди та конструкторські пошуки по розробці ефективних

робочих органів для його здійснення, та створення на їх базі нових машин.

Відомо, що при поверхневому внесенні ефективність добрив часто буває нижче

очікуваної, тому актуальним є питання про вдосконалення технології та

способів їх використання.

Поєднання локального внесення добрив з обробітком ґрунту або з

обробітком ґрунту і посівом значно скорочує витрати праці, але наведені

витрати коштів у всіх випадках при локальному внесенні добрив вище, ніж при

розкидному, однак за вартістю продукції, одержуваної при розкидному ефект

перевищує суму додаткових витрат.

Урожайність сільськогосподарських культур від локалізації туків зростає

при збільшенні норм добрив до певних меж.

За цією межею слід очікувати зниження ефекту локалізації, а можливо, і

негативний вплив надмірних норм добрив. Тому при локальному внесенні туків

необхідно строго підходити до розрахунку їх норм у відповідність з потребою вирощуваної культури і конкретними ґрунтово-кліматичними умовами.

Вступ. Підвищення ефективності хімізації землеробства нерозривно

пов'язане з раціональним застосуванням добрив.

Добрива – найбільш суттєвий спосіб підвищення врожайності

сільськогосподарських культур. Оптимальне забезпечення посівів культурних

рослин поживними речовинами, шляхом цілеспрямованого застосування

мінеральних добрив - одне з найважливіших заходів для інтенсифікації

сільськогосподарського виробництва. Чим більше підвищується рівень

застосування добрив, тим важливіше використовувати в повному обсязі наукові

знання і практичний досвід, щоб забезпечити цим високу економічну

ефективність добрив. При цьому вони завжди повинні розглядатися як складова

21

частина системи виробництва рослинницької продукції. Добриво необхідно

вносити в агротехнічні терміни, дотримуватися встановлених доз, рівномірно

розподіляти добрива по всій площі поля. Дози внесення визначають агрохіміки

для кожного з картограми, величині запланованого врожаю і наявності добрив в

господарстві [1].

В останні роки як у нас, так і за кордоном, звертається велика увага на

підґрунтовий (локальний ) спосіб внесення туків, проводяться досліди та

конструкторські пошуки по розробці ефективних робочих органів для його

здійснення, та створення на їх базі нових машин [2–5].

Відомо, що при поверхневому внесенні ефективність добрив часто буває

нижче очікуваної, тому актуальним є питання про вдосконалення технології та

способів їх використання.

Мета дослідження: класифікувати прийоми локального внесення добрив.

Аналіз літературних даних. Вагомий внесок у науку з розробки та

впровадження машин для локального внесення добрив зробили вчені А. А.

Каликинський, І. С. Вільдфлуш, Г. І. Мангутова, В. Є. Булаєв, В. Є. Белаєв та ін.

Основна частина. Добрива, внесені розкидним способом, при закладенні

їх плугом або культиватором розподіляються в ґрунті нерівномірно. У пошуках

живлення рослина змушена мимоволі витрачати енергію на формування сильно

розгалуженої кореневої системи у поверхневому шарі грунту. Це призводить до

скорочення приросту надземних органів і зменшенню кількості коренів у більш

вологих ґрунтових горизонтах. У сухому удобреному шарі грунту припиняється

ріст головного і придаткового коріння, відмирають волоски. У той же час багато

частинок добрив, що роззосереджені в ґрунті, не вступають в контакт з

поглинаючою поверхнею коренів і залишаються невикористаними.

З цих причин розкидний спосіб внесення добрив не забезпечує достатньо

повного використання рослинами поживних речовин і не гарантує високої

віддачі туків.

Залежно від характеру розміщення мінеральних добрив в ґрунті способи їх

внесення поділяються на суцільний і локальний, в свою чергу кожен з них може

бути поверхневим і внутрішньоґрунтовим.

При внесенні добрив культиваторами і важкими дисковими боронами до

70% їх залишається в шарі ґрунту 0-0,1м. якщо закладання добрив здійснюється

плугами, в шарі 0-0,1м розміщується 50-60% туків, а в шарі 0,1-0,2 м

близько 20%.

Таким чином, при поверхневому внесенні і подальшому закладанні

ґрунтообробними знаряддями більше 50% їх розміщується в шарі ґрунту від 0-

0,1м. А якщо врахувати, що при нестачі вологи цей шар ґрунту швидко

пересихає, то можна зробити висновок: більше половини внесених добрив стає

недоступно для кореневої системи рослин.

Добрива, що вносяться локально, розміщуються в ґрунті суцільним шаром,

безперервними або пунктирними стрічками. При локальному внесенні

мінеральних добрив рекомендується застосовувати переважно стрічковий спосіб

одночасно з посівом. Такий спосіб дозволяє орієнтувати стрічки добрив,

22

розташовувати їх на оптимальній відстані від насіння.

Допосівне внесення мінеральних добрив дозволяє виконувати ці операції

однієї і тієї ж машиною, і завчасно, що знижує енергоємність виконання робіт.

Накопичені досвідом дані вказують на те, що з точки зору агрохімічної

ефективності стрічки добрив слід розташовувати під зернові культури і культури

суцільної сівби з інтервалом 0,15-0,3 м. В залежності від культури і зони

оптимальна глибина закладення основного добрива, при локальному внесенні,

повинна бути 0,08-0,15 м. добрива необхідно розміщувати поруч з насінням і на

більшій глибині, щоб утворився прошарок ґрунту 0,03-0,07 м, що захищає

рослини від опіків.

За численними даними наукових установ, локальне внесення, в порівнянні

з розкидним, збільшує їх ефективність до 20%, при цьому врожайність зернових

збільшується на 2-5 ц/га, коефіцієнт використання поживних речовин рослинами

підвищується на 7-13%.

Так, поєднання локального внесення добрив з обробітком ґрунту або з

обробітком ґрунту і посівом значно скорочує витрати праці, але наведені витрати

коштів у всіх випадках при локальному внесенні добрив вище, ніж при

розкидному, однак за вартістю продукції, одержуваної при розкидному ефект

перевищує суму додаткових витрат.

Урожайність сільськогосподарських культур від локалізації туків зростає

при збільшенні норм добрив до певних меж.

За цією межею слід очікувати зниження ефекту локалізації, а можливо, і

негативний вплив надмірних норм добрив. Тому при локальному внесенні туків

необхідно строго підходити до розрахунку їх норм у відповідність з потребою

вирощуваної культури і конкретними ґрунтово-кліматичними умовами.

Прийоми локального внесення добрив розрізняються і ярусність

розташування вогнищ. При багатоярусному (пошаровому) розподілі добрив

конфігурація вогнищ не обов'язково однакова у всіх ярусах. Наприклад, в

нижньому ярусі вони можуть бути внесені суцільним екраном, в верхньому -

стрічками.

Відмітною ознакою різних модифікацій локального внесення добрив

служить характер розподілу добрив по вертикалі в межах окремого вогнища. Він

залежить від конструкції робочих органів машини. Одні з них щільно укладають

добрива на дно борозенки, інші частково перемішують їх з вище розміщеним

шаром ґрунту.

Деякими авторами розроблений сошник, який забезпечує укладання

добрив концентрованими стрічками в ущільнені борозенки. Називають цей

спосіб лінійчатим на відміну від стрічкового, при якому добрива частково

перемішуються з ґрунтом, а дно борозенки не ущільнюється. Внесення добрив

під зернові культури лінійчатим способом значно ефективніше, ніж стрічковим.

Важливою характеристикою для всіх без винятку прийомів локального внесення

добрив є зміщення вогнища щодо насіння по вертикалі. Добрива можуть

перебувати на рівні насіння, нижче або вище за них [2].

Модифікації допосівного стрічкового, стрічкового або гніздового внесення

добрив розрізняються спрямованістю стрічок, смуг або рядів гнізд щодо

23

посівних рядків. Зазвичай рекомендується внесення добрив здійснювати уздовж

одного боку поля, а наступний посів - в поперечному напрямку або по діагоналі.

Це сприяє більш рівномірному (по глибині) укладанні насіння, але з точки зору

організації робіт іноді зручніше здійснювати обидві операції паралельними

проходами машин.

Щоб звести до мінімуму пошкодження рослин, кореневе підживлення

просапних культур здійснюють уздовж посівних рядків, а зернових - в

поперечному напрямку. Припосівне внесення добрив зумовлює розташування

стрічок, смуг або рядів гнізд паралельно рядкам насіння. На відміну від

допосівного цей прийом дозволяє більш-менш строго витримати задані

розташування вогнищ добрив щодо насіння не тільки по глибині, але і по

горизонталі. Відповідні модифікації прийому розрізняються знаходженням

добрив в одній вертикальній площині з рядком насіння або зміщенням їх в

сторону від насіння. В останньому випадку добриво вносять з одного боку від

рядка насіння або по обидва боки (під просапні культури).

При посіві зернових, зернобобових та деяких інших культур зазвичай

витримують порівняно невелику ширину міжрядь. Це дозволяє вносити добрива

не тільки в кожне міжряддя, а й через одне, щоб зменшити тяговий опір машини.

Відповідно, концентрація добрив у зоні їх розташування подвоюється, що

істотно змінює умови використання поживних речовин рослинами.

Особливе місце займає двохопераційний прийом локального внесення

добрив. Полягає він у тому, що добрива вносять стрічками на поверхню ґрунту

або на невелику глибину в ґрунт, а потім заорюють плугом. Оранку проводять

уздовж стрічок добрив.

Висновки. Таким чином, відмінності в техніці локального внесення

добрив характеризуються багатьма ознаками. Вони суттєво впливають на

ефективність внесення добрив. На підставі аналізу технологій і способів

внесення мінеральних добрив за даними наукових установ встановлено, що

локальне внесення добрив, порівняно з розкидним, збільшує їх ефективність до

25% і більше. При цьому врожайність зернових зростає на 1,2-5 ц/га, коефіцієнт

використання поживних речовин рослинами підвищується на 7-13%.

З агроекономічної точки зору фосфорні мінеральні добрива слід вносити

при посіві стрічковим способом. Розташовувати добрива доцільно поряд з

посівним рядком і на велику глибину, щоб утворився прошарок ґрунту 0,03-0,07

м, що захищає рослини від опіків.


1. Кобец А.С. Обґрунтування конструктивних особливостей робочого органа

розкидача мінеральних добрив відцентрового типу / А.С. Кобець,

М.М. Науменко, Н.О. Пономаренко // Вісник НУБІП. №226. К., 2015.

– С. 95-102.

2. Булаев В.Е. Локальное внесение удобрений / В.Е. Белаев // Земледелие,

1973. – № 11.

3. Воропін П.І., Воропіна В.О. Ефективність способів лоралізації

24

мінеральних добрив при допосівному їх внесенні під ярий ячмінь //

Продуктивність і якість сільськогосподарської продукції. Наукові праці –

том 17. – Полтава, 1995. – С. 81–84.

4. Воропин П.И., Хейло М.И., Воропина В.А. Влияние доз и способов

внесения ЖКУ и инокуляции семян на продуктивность сои //

Информационный листок № 086-92 ЦНТИ. – Харьков, 1992. – 4 с.

5. Хейло М.І. Механізація підґрунтового внесення рідких мінеральних

добрив під посіви багаторічних трав // Тез. доп. міжнарод. науково-техніч.

конф. з питань розвитку механізації, електрофікації; автоматизації та

технічного сервісу АПК в умовах ринкових відносин (26–28 вересня

1995 р.) – Глеваха, 1995. – С.27–28.

Аннотация

КЛАССИФИКАЦИЯ ПРИЕМОВ ЛОКАЛЬНОГО ВНЕСЕНИЯ

УДОБРЕНИЙ

Пономаренко Н.А.

Классифицированы приемы локального внесения удобрений. Выясненные

причины неравномерности рассеивания удобрений машинами для локального

внесения удобрений. Обнаруженные отличия в технике локального внесения

удобрений, которые характеризуются многими признаками, которые

существенно влияют на эффективность внесения удобрений.

Проанализированы технологии и способы внесения минеральных удобрений, где

установлено, что локальное внесение удобрений, в сравнении с разбросным,

увеличивает их эффективность, при этом урожайность зерновых растет,

коэффициент использования питательных веществ растениями повышается.

Обращается большое внимание на подпочвенный (локальный) способ

внесения туков, проводятся опыты и конструкторские поиски по разработке

эффективных рабочих органов для его осуществления, и создание на их базе

новых машин. Известно, что при поверхностном внесении эффективность

удобрений часто бывает ниже ожидаемой, поэтому актуален вопрос о

совершенствовании технологии и способов их использования.

Сочетание локального внесения удобрений с обработкой почвы или с

обработкой почвы и посевом значительно сокращает затраты труда, но

приведенные затраты средств во всех случаях при локальном внесении

удобрений выше, чем при разбросном, однако по стоимости продукции,

получаемой при разбросном эффект превышает сумму дополнительных

расходов. Урожайность сельскохозяйственных культур от локализации туков

возрастает при увеличении норм удобрений до определенных пределов. За этим

пределом следует ожидать снижения эффекта локализации, а возможно, и

негативное влияние чрезмерных норм удобрений. Поэтому при локальном

внесении туков необходимо строго подходить к расчету их норм в

соответствие с потребностью выращиваемой культуры и конкретными

почвенно-климатическими условиями.

25

Abstract

CLASSIFICATION OF RECEPTIONS OF LOCAL BRINGING OF

FERTILIZERS

N. Ponomarenko

Local classified techniques of fertilizer application. Clarified the reasons for

the uneven scattering fertilizers machines for local application of fertilizers. In

addition to differences in the technique of local application of fertilizers, which are

characterized by many symptoms, which significantly affect the efficiency of fertilizers.

Analyzed technology and methods of application of mineral fertilizers, where it is

established that the local fertilizer compared to broadcast applications, increases their

efficiency, crop yield increases, the utilization of nutrien

ТЕХНІЧНІ НАУКИ Випуск 173mtf.khntusg.com.ua/files/visniki/173.pdf ·...

Documents