Хроніка наукового життя · присвячена 90-річчю від дня...

Наука та наукознавство, 2013, № 3 125

Хроніка наукового життя

У рік свого 95-річного ювілею На-ціональна академія наук України вша-нувала пам’ять багатьох своїх видатних членів, а особливо – засновника Акаде-мії Володимира Івановича Вернадсько-го та засновника вітчизняної кіберне-тики Віктора Михайловича Глушкова.

Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України (що є вищою формою вшанування Академією свого члена), присвячена 90-річчю від дня народ-ження академіка В.М. Глушкова, від-булася 12 вересня 2013 р. у Великому конференц-залі НАН України.

Відкриваючи сесію, президент НАН України академік Б.Є. Патон сказав:

«Шановні колеги! 24 серпня цього року виповнилося 90 років від дня на-родження геніального математика, фун-датора вітчизняної кібернетики, Героя соціалістичної праці, лауреата Ленін-ської та Державних премій академіка Ві-ктора Михайловича Глушкова.

Свій шлях у науці Віктор Михай-лович розпочав у математиці. Розв’я-зання ним однієї з найскладніших у сучасній алгебрі узагальненої п’ятої проблеми Гілберта одразу поставило його в число видатних математиків світу. Академік В.М. Глушков од-ним з перших усвідомив важливість і перспективи для людства розвитку електронно-обчислювальної техні-ки, який розпочався в Радянському Союзі створенням у місті Києві під керівництвом видатного академіка Сергія Олексійовича Лебедєва пер-шої в континентальній Європі Малої електронної лічильної машини.

Глибоке розуміння пріоритетів на-уково-технічного прогресу та життєвих інтересів держави спонукали Віктора Михайловича до кардинальних змін

у сфері своєї наукової діяльності, ос-новним напрямом якої стала кіберне-тика. Глибокі енциклопедичні знання, багатогранність наукових інтересів, державний підхід до вирішення питань дозволили Віктору Михайловичу зроби-ти неоціненний внесок у розвиток цієї нової галузі науки, забезпечити світове

визнання досягнень вітчизняних уче-них-кібернетиків.

Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України та інші заходи, присвячені 90-річчю від дня народження

академіка В.М. Глушкова

Запрошення-програмаЮвілейної сесії

Science and Science of Science, 2013, № 3126

ЮВІЛЕЙНА СЕСІЯ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ НАН УКРАЇНИ

Спадщина академіка Віктора Ми-хайловича Глушкова – сьогодні це не лише всесвітньо відома наукова школа, підготовлені ним доктори і кандидати наук, понад 800 друкованих праць. Це й успішна праця вчених-кібернетиків усіх установ Відділення інформатики Національної академії наук України. Передусім це заслуга заснованого ним Інституту кібернетики, який по праву носить його знамените ім’я.

Віктор Михайлович був активним громадським діячем, організатором і лідером багатьох масштабних про-ектів, добре розумів перспективи ви-користання досягнень кібернетики і обчислювальної техніки для розв’язу-вання проблем управління державою, економікою, складними технологія-ми, технологічними процесами і ви-робничими комплексами, а також не-обхідність їх широкого застосування для потреб обороноздатності країни.

Ідеї та розробки вченого на багато де-сятиріч визначили напрями розвитку су-часної кібернетики, інформатики та об-числювальної техніки – одних з найбільш динамічних складових у світовому науко-во-технічному прогресі».

Відкривши сесію, академік Б.Є. Патон запросив до слова радника Президента України, керівника Голов-ного управління з питань гуманітар-ного розвитку Ю.П. Богуцького, який

оголосив вітання Президента України В.Ф. Януковича: «Щиро вітаю учас-ників Загальних зборів Національної академії наук України, присвячених 90-річчю від дня народження Віктора Михайловича Глушкова – видатного науковця, засновника школи україн-ської кібернетики. Все його життя є яскравим прикладом самовідданого служіння обраній справі та своєму на-родові. Ідеї академіка В.М. Глушкова набагато випередили свій час. Учений, мислитель, громадський діяч – він став знаковою постаттю не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Упевнений, що творчий доробок В.М. Глушкова у сфе-рі інформаційних технологій і надалі надихатиме його послідовників на нові відкриття в ім’я прогресу».

Далі на запрошення Б.Є. Пато-на радник Прем’єр-міністра України академік В.П. Семиноженко оголосив вітання Прем’єр-міністра України М.Я. Азарова: «Цього року Україна від-значає 90-у річницю від дня народжен-ня Віктора Михайловича Глушкова – піонера комп’ютерної техніки, автора фундаментальних праць у галузі кібер-нетики, математики й обчислювальної техніки, засновника та керівника уні-кального у світі Інституту кібернетики АН України. Ідеї академіка Глушкова завжди випереджали час, вважалися навіть нереальними. Але вони продов-

Президент НАН України Б.Є. Патон відкриває сесію Загальних зборів НАН України, присвячену 90-річчю від дня народження академіка В.М. Глушкова



жують доводити свою актуальність і сьогодні – через декілька десятиліть. І досі світ користується багатьма розроб-ками, в основі яких – справжні наукові прозріння нашого видатного співві-тчизника. Завдяки відкриттям цього видатного вченого, Україна сьогодні має той науково-технічний фундамент, на якому ми успішно розвиваємо ін-формаційно-комунікаційні технології, будуємо складні моделі економічного прогнозування, утілюємо нові підхо-ди до електронного урядування. Отже, сьогодні, згадуючи про академіка Глушкова, ми повинні ще раз прого-лосити нашу амбіційну мету – відно-вити колишні передові позиції Украї-ни. Адже тільки віддаючи шану нашій славній науковій історії та спираючись на здобутки великих попередників, ми разом зможемо розбудувати нову Укра-їну – конкурентоспроможну, прогре-сивну, інтелектуальну державу».

Як голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформа-тизації, яке певною мірою є втіленням низки аспектів спадщини В.М. Глуш-кова, академік В.П. Семиноженко від-значив, що «у багатьох присутніх є осо-бисті спогади і особисті моменти, які, можливо, в значній мірі й визначили життя. Я, скажімо, досі під враженням тих зустрічей з молодими тоді вчени-ми, які проводив Віктор Михайлович, починаючи з шкіл молодих учених і завершуючи зборами керівників і го-лів рад молодих учених України. Я аб-солютно впевнений, що коли Україна має такі постаті, як Віктор Михайлович Глушков, то ми в самому доброму ро-зумінні приречені на науково-технічне лідерство на Землі».

Запрошений до слова голова Під-комітету з питань науки, інноваційної діяльності та інтелектуальної власно-сті Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України народний де-путат України Р.М. Павленко зачитав привітання від голови Верховної Ради України В.В. Рибака: «Щиро вітаю вас, учасників Ювілейної сесії, присвяче-ної 90-й річниці від дня народження видатного вченого – фундатора вітчиз-

няної кібернетики та інформатики, громадського діяча й організатора на-уки Віктора Михайловича Глушкова. Саме академік Глушков заклав основи новітніх інформаційних технологій, су-перкомп’ютерних інформаційних сис-тем. Його ідеї, отримавши міжнародне визнання, і дотепер продовжують уті-люватися в найрізноманітніших сфе-рах суспільства. Переконаний, що вче-ні Національної академії наук України результатами своїх фундаментальних та прикладних наукових досліджень і надалі сприятимуть успішному еконо-мічному та соціальному розвиткові на-шої держави і розбудові демократично-го суспільства знань».

Від імені Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України Р.М. Пав-ленко запевнив, що «члени Комітету з науки і освіти робитимуть все можливе для того, щоб ставлення до науки в на-шій державі було таким, як в часи Вікто-ра Михайловича Глушкова, бо тільки таке ставлення, тільки введення науки в безумовний пріоритет розвитку може за-безпечити для України поступальний рух уперед. Незважаючи на те, що робити це щодалі важче, ми робитимемо для того все можливе».

З основною доповіддю «Він бачив майбутнє комп’ютерних технологій» висту-пив директор Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України академік І.В. Сергієнко, який сказав, зокрема, на-ступне.

В.М. Глушков – видатний учений ХХ ст., автор фундаментальних праць у галу-зі кібернетики, математики та обчислю-вальної техніки, ініціатор і організатор великих науково-дослідних програм введення програмно-технічних комп-лексів для інформатизації господарської і оборонної діяльності країни. Під його керівництвом розроблялися машини «СЭСМ», «Київ», «Промінь», серія ма-шин «МИР», «Україна», «Днепр», ряд спеціалізованих мінімашин, суперЕОМ з макроконвейерною архітектурою ЄС 2701 і ЄС 1766.

Початок його наукової творчості був пов’язаний з розробкою актуаль-них аспектів сучасної алгебри. У док-



торській дисертації він вирішив загаль-ну п’яту проблему Гілберта. Це висуну-ло його в число провідних алгебраїстів. На запрошення академіка Б.В. Гнеден-ка в серпні 1956 р. В.М. Глушков став завідуючим лабораторії обчислюваль-ної техніки Інституту математики АН УРСР, у якій 1951 р. під керівництвом С.О. Лебедєва було створено першу в континентальній Європі Малу елек-тронну лічильну машину «МЭСМ».

Під керівництвом В.М. Глушкова було сформовано програму робіт, для реалізації якої в 1957 р. лабораторія була перетворена в Обчислювальний центр АН УРСР. У 1959 р. було завершено ро-боти зі створення першої в Україні вели-кої обчислювальної машини «Київ», на якій, крім розв’язання обчислювальних задач, було проведено перші експери-менти з автоматизованого проектуван-ня електронних схем, розв’язано задачі з розпізнавання зорових образів, діяла перша база даних «Автодиректор», здійс-нено першу в Європі спробу керування на відстані технологічними процесами заводів Дніпродзержинська та Слов’ян-ська. Замовником другого екземпляра ЕОМ «Київ» став Інститут ядерних дослі-джень у Дубні. Важливу роль відіграли та-кож дослідження методів розв’язування складних оптимізаційних задач у галузі транспорту.

У 1961 р. В.М. Глушкова обрано дійсним членом АН УРСР, у 1962 р. – віце-президентом української Академії наук, у 1964 р. – академіком союзної Академії. Він був обраний також іно-земним членом ряду зарубіжних акаде-мій. Значну роботу проводив як депу-тат Верховної ради СРСР.

У 1961 р. на базі Обчислювального центру було створено Інститут кіберне-тики, очолений В.М. Глушковим. Тоді ж було зроблено машину «Днепр», яка понад 10 років використовувалась у ви-робництві.

Особливе значення В.М. Глушков надавав дослідженням і розробкам фундаментального характеру: створен-ню методів оптимізації розв’язування складних задач, розробці математич-них моделей процесів і об’єктів, нових

методів захисту інформації в автома-тизованих системах і базах даних. Він наголошував, що справжнього успіху в комп’ютерних технологіях не можна досягти без використання досягнень інших наук, і високо цінував співпрацю кібернетиків і фахівців інших наукових напрямів – економістів, біологів, ме-диків, механіків, географів, військових.

Вже на початку розвитку обчислю-вальної техніки, коли багато хто вба-чав у ЕОМ лише великі арифмометри, В.М. Глушков ініціював дослідження моделювання інтелектуальної діяль-ності людини. В Обчислювальному центрі ставилися і розв’язувалися різні проблеми штучного інтелекту, моде-лювання еволюції, автоматичного до-ведення теорем, побудови робототех-нічних систем, розпізнавання зорових образів і усної мови, змісту фраз тощо. Основні зусилля в цій галузі він зосере-див на розробці теорії систем, що само-організуються.

Створений В.М. Глушковим Ін-ститут кібернетики перетворився на великий науково-технічний комплекс, де виросли висококваліфіковані кадри дослідників, склалися авторитетні нау-кові школи.

В.М. Глушков був активним по-борником широкого практичного ви-користання обчислювальної техніки і одним з перших усвідомив велике майбутнє комп’ютерних технологій – справжнього двигуна всіх сфер діяль-ності людини.

Як ніхто інший, він міг правильно і вчасно поставити задачу з розробки актуальних комп’ютерних технологій і привернути увагу фахівців і керівників важливих галузей виробництва до пер-спективних застосувань комп’ютерної техніки. Цю сторону його діяльності високо оцінювали такі видатні вчені, як М.М. Боголюбов, А.О. Дородні-цин, М.В. Келдиш, М.О. Лаврентьєв, Г.І. Марчук. Доповідач особливо від-значив роль академіка А.О. Дородні-цина, який завжди допомагав укра-їнським кібернетикам, коли йшлося про розробку засобів обчислювальної техніки і систем, що створювалися на



державне замовлення і приймалися державними комісіями, які, як прави-ло, він і очолював.

У спадщині В.М. Глушкова важли-ве місце посідає теорія цифрових авто-матів. Створена методика синтезу циф-рових автоматів дала можливість ефек-тивно застосовувати методи алгебри для розв’язання задач проектування обчислювальної техніки. Ці результати увійшли в монографію «Синтез цифро-вих автоматів», відзначену Ленінською премією.

Особливого значення В.М. Глуш-ков надавав узгодженості зусиль у межах єдиної науково-технічної по-літики в масштабах держави. Він очо-лював міжвідомчу наукову раду з упро-вадження обчислювальної техніки й економіко-математичних методів у народне господарство СРСР, а також Наукову раду з обчислювальної техні-ки і систем управління Держкомітету СРСР з науки і техніки та Президії со-юзної Академії. Предметом його тур-бот стало створення автоматизованих систем керування у виробництві, на транспорті, у військовій справі, будів-ництві, медицині, аерокосмічних до-слідженнях.

Результати теоретичних пошуків В.М. Глушкова і його учнів отримали втілення в низці автоматизованих сис-тем управління і проектування. Інсти-тутом кібернетики була розроблена й реалізована на практиці спільно з Львів-ським телевізійним заводом система керування виробництвом «Львів». У цей же час в 60-ті рр. минулого століт-тя Інститут разом з Київським заводом «Арсенал» розробили автоматизовану систему кернування процесом гальвані-зації деталей АСУ «Гальванік». Це була перша АСУ такого класу; її неоднора-зово відзначено нагородами: золотими медалями на виставках у Москві, Вар-шаві, Берліні. Розробники АСУ «Львів» і «Гальванік» були відзначені Держав-ними преміями України. Цей успіх дав поштовх до розробки нових автомати-зованих систем різного типу.

Разом з медиками В.М. Глушков активно працював над проблемами

комп’ютерної діагностики, комп’ю-терної стимуляції, створення систем реабілітації. Усі ці дослідження були спрямовані в майбутнє, реалії якого ми сьогодні спостерігаємо. Ця праця дала змогу розробити потужний техніч-ний комплекс і комп’ютерну техноло-гію для дослідження серцево-судинної системи людини. Цей комплекс сьо-годні успішно експлуатується в Інсти-туті кардіології ім. М.Д. Стражеска та Міському шпиталі в Києві. Ще один напрямок використання комп’ютерної засобів – розробка інтелектуального комп’ютерного комплексу широкого призначення.

Предметом особливої уваги В.М. Глушкова були автоматизовані системи проектування, системи керу-вання науковими експериментами і системи обробки результатів випробу-вань нової техніки. Було створено сис-теми, які давали змогу оцінити роботу двигуна, керували злетом та посадкою палубної авіації, визначали експлуа-таційні якості літаків і гелікоптерів, зокрема, найбільшого у світі літака «Руслан». Успішно використовува-лися розроблені в інституті системи, призначені для автоматизації проек-тування надводних і підводних суден.

Комплекс керованих В.М. Глуш-ковим розробок був орієнтований на автоматизацію керування космічних експериментів. Розроблена система відображення інформації була вико-ристана, зокрема, у програмі «Союз-А-поллон», а система обробки результатів експериментів дала можливість розв’я-зати низку задач при дослідженнях ко-мети Галлея.

Комп’ютерні технології дозволяють не тільки розв’язувати надскладні зада-чі з великим обсягом обчислень, але й вибрати оптимальне рішення в склад-них системах управління. Ці системи і технології надзвичайно важливі також у дослідженнях недоступних об’єктів чи в шкідливих для людини умовах. У цьо-му неоціненну допомогу, як передбачав В.М. Глушков, надають інтелектуальні роботи та інші технології, контроль за якими здійснюється дистанційно.



Комп’ютерні технології можуть ефективно використовуватися для по-ліпшення спілкування людей з вадами слуху і мови. Співробітники Інституту разом з Київським університетом, його спеціалістами, розробили комп’ютерну систему на основі використання мови жестів. Ця розробка також є втіленням ідей В.М. Глушкова.

Віктор Михайлович підкреслював необхідність поєднувати близькі та да-лекі цілі. Розробляючи системи сьо-годні, слід бачити можливість викори-стання їх у майбутніх перспективних технологіях. Дуже важливо за деревами бачити контури лісу.

В.М.Глушков розумів, що для розв’я-зання проблем у галузі інформатики та створення десятків і сотень ефектив-них систем керування і технологій од-ного інституту недостатньо. Тому він усіляко сприяв організації підрозділів і структур у різних державних закладах, які б брали участь у роботах кіберне-тичного напряму, а на базі Інституту кі-бернетики він задумав створити Кібер-нетичний центр національної Академії. Цей задум став його заповітом, і його вдалося успішно втілити за допомогою президента Академії Бориса Євгенови-ча Патона. До складу Кібцентру сьо-годні входять шість відомих інститутів.

В.М. Глушков багато зусиль при-клав для створення в Україні індустрії електронного машинобудування. За його ініціативи й при безпосередній участі було організовано Київський завод обчислювальних і управляючих машин («ВУМ»), нині Електронмаш, який став основним виробником елек-тронних машин і пристроїв, розроблю-ваних Інститутом кібернетики.

Предметом пильної уваги В.М. Глушкова було програмуван-ня. Він запропонував ряд концепцій перетворення програмування на ши-роко застосовну інженерну практи-ку. Розвиваючи ідеї В.М. Глушкова, його учні в останні роки розробили низку визнаних у світі новітніх сис-тем програмування. Це, зокрема, си-стема його учня академіка О.А. Ле-тичевського, яка дає можливість на

порядок підняти ефективність роботи програмістів при розробці складних комп’ютерних технологій і комп’ю-терних систем.

В.М. Глушков заснував журна-ли «Кібернетика», «Управляюшие системы и машины», до роботи в яких залучив найавторитетніших учених Союзу. Ці журнали видаються пони-ні; причому журнал «Кібернетика і системний аналіз» перевидається анг-лійською мовою. Віктору Михайловичу належить ініціатива створення першої в СРСР Енциклопедії кібернетики, яка вийшла 1973 р. українською, а 1974 р. – російською мовами. Все це сприяло широкій популяризації ідей кібернети-ки, залученню до її розвитку широкого кола фахівців.

Дослідження з автоматизації ке-рування виробництвом В.М. Глушков здійснював, виходячи з глобальної ідеї створення Загальнодержавної систе-ми управління економікою країни. Він розробив програму створення загаль-нодержавної автоматизованої системи збору й обробки інформації для облі-ку, планування й управління народ-ним господарством країни, союзних республік, а також державної системи обчислювальних центрів. За його за-думом, ця система мала являти собою об’єднану лініями комунікацій єдину мережу АСУ підприємств і галузей ви-робництва, обчислювальних центрів, і здійснювати моніторинг виконання виробничих програм та адекватно реа-гувати на всі ситуації.

Масштабні починання В.М. Глуш-кова мали викликати корінні зрушення в організації управління, забезпечи-ти перехід на безпаперову технологію управління. Для втілення в життя цих планів потрібні були обчислювальні машини дуже високої продуктивності. Але комп’ютери традиційної архітекту-ри не задовольняли вимог до швидкодії та об’єму пам’яті, і В.М. Глушков од-ним з перших переглянув принцип Дж. фон Неймана про послідовні обчис-лення і запропонував ідею комп’ютера нової архітектури, що реалізує прин-цип розпаралелювання обчислень на



багатопроцесорних обчислювальних комплексах. Цю ідею він доповів на міжнародному конгресі 1978 р.

На основі ідеї розпаралелювання обчислень в Інституті кібернетики зро-блено низку суперкомп’ютерів серії СКІТ. Сьогодні СКІТ-4 є найпотуж-нішим комп’ютером в Україні. Загаль-на пікова продуктивність цього комп-лексу нині становить 33,3 терафлопс, тобто 33,3 трлн операцій за секунду, вона може бути суттєво підвищена за рахунок доопрацювань. Сьогодні це найпотужніший обчислювальний ре-сурс України, що надає Українському національному гріду близько половини сукупної обчислювальної продуктив-ності та понад 30% обсягу елементів збереження. Комплекс СКІТ об’єд-нано високошвидкісною економіч-ною мережею з понад 30 інститутами й університетами з різних регіонів України, він доступний для проведен-ня обчислювальних експериментів та застосування в наукових досліджен-нях усіма установами НАН України через Український національний грід. Суперкомп’ютери СКІТ використову-ються також для розв’язання загально-державних завдань: зовнішня розвідка, державний бюджет, оптимізація обслу-говування державного боргу, задачі ви-сокотехнологічних державних підпри-ємств (АНТК «Антонов», Український державний геологорозвідувальний ін-ститут тощо).

Багато уваги В.М. Глушков приді-ляв роз’ясненню можливості побудови інформаційного суспільства на основі використання комп’ютерів і телекому-нікаційних мереж. Особливу увагу звер-тав на необхідність надійного захисту інформації у базах даних та в мережах їх передачі. Нині з’явилась реальна мож-ливість будувати й досліджувати інфор-маційне суспільство. Використовуючи комп’ютери, Інтернет та телекомуніка-ційні мережі, можна моделювати різні соціальні процеси, виявляти тенденції розвитку суспільства та шукати шляхи вдосконалення.

В.М. Глушков вів активну педаго-гічну діяльність, був блискучим лекто-

ром. Аудиторії були завжди перепов-нені. Це теж допомагало створити в Україні сприятливі умови для розвитку кібернетики. Учений закликав своїх учнів і соратників шукати майбутніх кібернетиків в середній школі, серед студентів, залучати першокурсників до участі в реальних розробках. Він був іні-ціатором створення у Київському уні-верситеті ім. Тараса Шевченка факуль-тету кібернетики. Також організована ним при Інституті кібернетики базова кафедра Московського фізико-техно-логічного інституту функціонує вже понад 40 років і підготувала понад 400 спеціалістів. Кібернетиків нині гото-вить також Національний технічний університет України «Київський по-літехнічний інститут» (НТУУ «КПІ»). Практика доводить ефективність під-готовки фахівців з інформатики спіль-ними зусиллями вчених інститутів та викладачів вузів. Щорічно в Криму в Будинку творчості вчених «Кацівелі» відбуваються міжнародні конференції чи школи з проблем розвитку інформа-тики; першу таку школу тут організував сам Віктор Михайлович.

З академіком В.М. Глушковим мож-на було і цікаво було сперечатись. Він умів слухати і чути іншу думку, приста-вати на неї, коли ідея була переконли-вою. Він завжди керувався інтересами розвитку науки, це було головним для нього. Життєвий шлях В.М. Глушкова – справжній подвиг ученого в ім’я роз-витку науки. Його наукова спадщина на роки визначила напрями розвитку кібернетики і інформатики.

Після доповіді академіка І.В. Сергі-єнка відбулися виступи учасників Юві-лейної сесії.

Академік НАН України В.С. Королюк висловив вдячність долі за працю й спілкування з видатним ученим ХХ ст. В.М. Глушковим з моменту відроджен-ня директором Інституту математики академіком Б.В. Гнеденком діяльності лабораторії обчислювальної техніки, яка залишилась без керівництва піс-ля переїзду С.О. Лебедєва до Москви. Для підготовки кадрів з програмуван-ня Б.В. Гнеденко залучив доповідача,



К.К. Грачову та В.С. Михалевича, а після річного пошуку запропонував очолити лабораторію В.М. Глушкову. Віктор Михайлович упевнено увій-шов у тематику лабораторії, об’єднав абстрактну алгебраїчну теорію та ма-тематичну логіку з прикладними про-блемами обчислювальних автоматів і алгоритмів. Зберігаючи абстрактний рівень розглядуваних проблем, він став лідером обчислювальної матема-тики та техніки.

Директор державного науково-ви-роб-ничого підприємства «Електро-нмаш» В.І. Мова розповів про співп-рацю керованого ним підприємства з Інститутом кібернетики. Завод об-числювальних та управляючих машин (російською: «ВУМ») був побудований саме завдяки В.М. Глушкову. У той час в Україні зовсім не планувалося будівництво жодного приладобудівно-го заводу. Але В.М. Глушков розумів, що, якщо науку не матеріалізувати, то результат залишиться лише на папері. Починаючи з березня 1965 р., ВУМ по-чав випускати техніку, розроблювану в Інституті кібернетики. До цього перші машини випускалися окремими це-хами радіозаводу «Радиоприбор», що нині носить ім’я С.П. Корольова. На базі цих цехів і було утворено «ВУМ», де були вироблено машини «МИР», «Днепр» тощо. Було також, зокрема, державне завдання з теми «Вихрь» у рамках розроблення ракетоносіїв, які повинні були доставляти апаратуру на Місяць; при цьому використовувалася машина «Днепр». Загалом завод ви-пустив 1944 машин, розроблених під керівництвом В.М. Глушкова. Можна було б створити багато більше вітчиз-няної техніки, «але не судьба». Після 1974 р. завод став випускати зовсім інші машини, прототипами яких були IBM-360 тощо. Вітчизняна школа на цьому практично закінчувалась. Але завод продовжує підтримувати з Ін-ститутом кібернетики діловий зв’язок і рухатися в сторону вирішення завдань, залишених В.М. Глушковим. Як на-слідок, було створено інтелектуаль-ний ряд комп’ютерів. Молоді люди,

що приймають у цьому участь – це той потенціал, що відродить кібернетичну школу і ще скаже своє слово на користь нашого суспільства. Дружба науки та виробництва була й залишається, і при добрій волі держави ми здатні багато зробити для підняття й науки, і матері-ального виробництва в Україні.

Член-кореспондент НАН України Б.М. Малиновський розказав про свою співпрацю з В.М. Глушковим та про кілька моментів історії вітчизняної об-числювальної техніки.

Коли Віктор Михайлович став ке-рувати лабораторією обчислювальної техніки С.О. Лебедєва, яка була в Ін-ституті математики АН УРСР, через кілька місяців він написав записку на ім’я директора академіка Б.В. Гне-денка з проханням перейти на посаду старшого наукового співробітника, оскільки організаційні питання пере-шкоджали займатися наукою. Борис Володимирович відповів приблизно так: «Заперечую. Знайти заступника».

Десь у 1960 р. після зустрічі зі сво-їм колишнім керівником професором О.Г. Курошем у Москві, В.М. Глуш-ков запропонував доповідачеві, який на той час був його заступником: «Ви будете директором, а я – старшим на-уковим співробітником, але з умовою, що Ви дасте мені можливість розпо-ряджатися своїм часом». У цей період велись напружені роботи зі створення машини «Днепр», і Б.М. Малинов-ський відповів: «Віктор Михайлович, усі організаційні питання, пов’язані зі створенням машини, я беру на себе, а ви продовжуйте свою наукову працю». Це дозволило В.М. Глушкову, напру-жено працюючи, завершити книгу з теорії цифрових автоматів і одночасно здати державній комісії першу в Радян-ському Союзі управляючу машину ши-рокого призначення «Днепр».

На початку 60-х рр. В.М. Глушков вийшов на Голову Ради міністрів СРСР О.М. Косигіна з пропозицією створи-ти об’єднану автоматизовану систе-му управління економікою держави (ОГАС). На цей час він мав досвід ство-рення під його керівництвом мережі



державних обчислювальних центрів, де проявлялись зачатки ОГАС і, до деякої міри, Інтернету. О.М. Косигін розпоря-дився організувати комісію щодо ОГАС. Але виникли значні складнощі, пов’яза-ні, зокрема, з величезним обсягом робіт та низкою наукових і технічних питань. Однією з найбільших перепон була відсутність потрібної техніки для при-близно 20 000 обчислювальних центрів малого масштабу та 200 великих центрів колективного користування. А машини були 2–3 покоління, і вирішувалося пи-тання про перехід до 4 покоління – мік-ропроцесорної техніки.

С.О. Лебедєв і В.М. Глушков були вкрай зацікавлені в створенні вітчиз-няної техніки. Але Міністерство елек-тронної промисловості (МЕП) пішло шляхом копіювання американської техніки, який був тупиковим, оскільки повторити інтегральні схеми і навіть розібратися в них вже не змогли. Крім американської IBM-360 як основи створення ряду ЕОМ, була пропозиція покласти в основу англійську «Систе-му-4», більш технологічну, але й це не було прийнято. У грудні 1969 р. у Мін-радіопромі (де були присутні академіки А.О. Дородніцин і С.О. Лебедєв, пред-ставники Мінприладу, Мінрадіопро-му, ЦК КПСС тощо) відбулося при-йняття рішення щодо цього питання. Англійці, захоплені думкою першими перейти до комп’ютерів 4 покоління, запропонували Манрадіопрому прода-ти Радянському Союзу готову техніку «Система-4», її повне програмне забез-печення та провести відповідну підго-товку спеціалістів. Заступник міністра Радіопрому підтримав цю пропозицію, також С.О. Лебедєв і А.О. Дородніцин, але керівник НДІ електронних управ-ляючих машин С.А. Куровських напо-ліг, що значно легше повторити IBM, а програмне забезпечення ми дістанемо. Врешті-решт, було прийнято рішення копіювати IBM. В.М. Глушкова на цю зустріч не запросили, його ставлення до цього рішення було категорично негативне. Доповідач висловив думку, що просування Сполученими Штата-ми у Радянський Союз IBM-360 було

свідомим планом залишити ОГАС без потрібної техніки.

Доповідач відмітив, що в час відзна-чення 50-річного ювілею В.М. Глуш-кова він чув від нього: «ОГАС – це головна справа мого життя». Але вико-нати це вдалося лише частково через безліч перепон. Напрями, розвинуті В.М. Глушковим в Інституті кіберне-тики, повністю лежать у руслі, що нині називається інформаційними техно-логіями, завдяки яким зараз насту-пив час великих перетворень. І саме В.М. Глушков, який ще не застосову-вав цього словосполучення, є безумов-ним основоположником інформацій-них технологій, тобто того провідного науково-технічного напряму, що нині дозволяє створити нове суспільство.

Дуже красиво й зворушливо роз-повіла про В.М. Глушкова його дочка О.В. Китова: «Мій батько володів багать-ма талантами і чудовими людськими яко-стями… Для справжнього таланту потріб-на іскра Божа… На прикладі мого батька особливо видно, що талант – це в першу чергу праця і щоденні зусилля. Батько завжди говорив, що головне в людині – це його дух. І дух треба постійно розви-вати. Тому необхідно любити труднощі і щодня здійснювати, нехай маленькі, але подвиги, долати себе. І той день, коли він не робив цього, він вважав втраченим для свого життя. Батько постійно займався розвитком своїх розумових здібностей, тренуванням пам’яті. І постійно здійс-нював подвиги до останнього дня свого життя, навіть коли лежав у лікарні, вми-рав, жив за допомогою апарату штучно-го дихання, він продовжував диктувати мені свої спогади на магнітофон, що, безумовно, теж є незабутнім його подви-гом. В.М. Глушков опублікував понад 800 друкованих праць, понад 30 моно-графій, 500 праць він написав особисто. Це – дивовижний результат при тій вели-чезній організаційній роботі, яку він вів. Пояснення в тому, що він був справжнім подвижником, і в нього було два робо-чих дня: перший він проводив з 9 ранку до вечора, займаючись організаційни-ми справами, потім вечеряв і до 2 ночі у нього за письмовим столом був час, коли



він займався власне наукою. Основним талантом В.М. Глушкова, безумовно, був талант ученого і мислителя. При цьому його думка не обмежувалося матема-тикою, кібернетикою, інформатикою, конструюванням комп’ютерів нового покоління. Він був філософом і теорети-ком наукового пізнання. Був одержимий ідеями штучного інтелекту. Його роботи в цій області досі актуальні – в галузі ав-томатизації доказів теорем, проектуван-ня ЕОМ, робототехніки тощо. Батько був енциклопедично освіченою люди-ною і щедро ділився своїми знаннями, ідеями з усіма оточуючими людьми. Він умів мріяти, був прекрасним оратором… Він буквально заворожував людей свої-ми ідеями. Його інтелектуальна енергія так впливала на людей, що вони почи-нали генерувати власні ідеї в заданому напрямку і їх реалізовувати. Саме таким чином, не змушуючи, а надихаючи, він і організував ті колективи, які працювали під його керівництвом… Наш будинок завжди був відкритий для вчених, гостей з усіх куточків Земної кулі. У побуті батько був дуже скромною людиною, не любив розкоші, вів спартанський спосіб життя, дуже любив порядок. Любив відпочивати в наметі, міг сам розпалити багаття, при-готувати їжу. Дуже любив співати укра-їнські пісні, знав багато віршів… Він був людиною доброю, але дуже вимогливим, і треба сказати, що ніколи при цьому не тиснув, а вмів логічно переконати і сам підводив до прийняття правильного рі-шення… Він дуже любив свою Батьків-щину, дуже багато для неї робив і дійсно переживав. Він відчував, що буде криза, що справа йде все гірше і гірше, і присвя-тив останні роки свого життя реалізації ідеї ОГАС, сподіваючись, що це допомо-же нашій країні зберегтися. Багато чого він зробив для обороноздатності краї-ни і практично всіх галузей народного господарства. Мій батько не просто був видатним математиком, піонером інфор-матики і кібернетики. Він стоїть в одному рядку з видатними вченими й мислите-лями ХХ ст., такими як А. Ейнштейн, А. Тьюринг, К. Шеннон, М. Келдиш… Не випадково газети Нью-Йорк Таймс і Вашінгітон Пост у некролозі, присвяче-

ному В.М. Глушкову, писали, що помер цар радянської кібернетики.

Медаль "Піонер комп'ютерів"Він є визнаним авторитетом у науці. Отримав медаль «Піонер кібернетики». Був членом багатьох зарубіжних акаде-мій. У 60-ті роки у нього був кабінет у штаб-квартирі ООН, де він відповідав за розвиток обчислювальної техніки та ін-форматизацію країн, що розвиваються. Був редактором багатьох наукових ви-дань, членом редколегій і членом про-грамних комітетів багатьох конференцій. Багато його ідей ще чекають своєї реалі-зації. Я сподіваюся, що учні та соратники продовжать його справу, і ми чудово ба-чимо на конференції, яка проходить нині в Інституті кібернетики, що учні дійсно продовжують справу свого вчителя».

Додатково до програми виступила професор К.М. Лавришева, яка розпові-ла про кілька епізодів своєї співпраці з В.М. Глушковим.

Напередодні здачі державній комі-сії машини «Днепр-2», над якою вона працювала з іншими співробітниками Інституту кібернетики, сталася авто-катастрофа, і доповідач потрапила у лікарню. Віктор Михайлович узнав про це в той же день і приїхав у лікарню з хризантемами, хоча до цього не знав її особисто.

Машину «Днепр-2» купила ГДР для створення автоматизованої систе-ми управління технологічними проце-сами в металургійній промисловості. Треба було автоматизувати комбінати в Берліні та під Лейпцигом. В.М. Глуш-ков керував цією роботою. Одного разу



він погодився поїхати в палац Сан-Су-сі в Потсдамі на екскурсію. Коли їха-ли, навколо дороги серед озимих було безліч червоних маків. В.М. Глушков попросив зупинити машину, усі вийш-ли, і він сказав: «Подивіться, це – кров наших бійців». А в Сан-Сусі виявилося, що про цей палац він знав більше, ніж екскурсоводи.

А коли здали систему, німці організу-вали зустріч у ресторані, де В.М. Глушков уразив усіх не тільки знанням страв, але й тим, що декламував німецькою мовою твори Й.В. Гьоте.

У 1975 р. В.М. Глушков провів ве-ликий семінар в Інституті кібернетики, де сказав: «Мине 20–30 років, і програ-ми будуть випускатися, як на фабриці Форда. Буде конвеєр програм, і з гото-вих деталей і заготовок будуть збирати складні програми». Цій ідеї створення конвеєрного програмування доповідач присвятила своє життя.

Доповідач відзначила також тісний, на рівні телепатичного, духовний зв’я-зок із учителем: «Я перша взнала, що В.М. Глушков помер. Мені приснився сон: Уходить, улітає від нас Глушков». Це був той саме день і час.

Закриваючи Ювілейну сесію, Б.Є. Патон сказав: «Спогади, з якими виступили наші колеги, ще і ще раз по-казують велич наукового генію академі-ка В.М. Глушкова - безумовно яскравої особистості, постаті світового масштабу і в той же час чудової людини. Його уні-кальні якості організатора, далекогляд-ність, вміння розв’язати найскладніші задачі та проблеми і в подальшому бу-дуть яскравим прикладом самовіддано-го служіння науці, суспільству і всьому людству».

По завершенні основної програми піс-ля перерви відбувся показ документально-го фільму «Інститут Академіка Глушкова» (режисер – Галина Черняк), створеного на державне замовлення ДТРК «Культура» до ювілею вченого. У зйомці фільму брали участь академіки НАН України І.Д. Вой-тович, О.А. Летичевський, О.В. Палагін, І.В. Сергієнко, чл.-кор. НАН України

В.П. Боюн, доктори наук М.М. Будник, Ю.В. Крак, В.Г. Писаренко і В.О. Рома-нов та науковий співробітник Віктор Про-копчук. З фільмом можна ознайомитись у Інтернеті*.

У час Ювілейної сесії відбулося також покладання квітів на могилу В.М. Глушкова на Байковому кладо-вищі. Цю почесну місію здійснили академік НАН України О.В. Палагін і члени-кореспонденти НАН України А.В. Анісімов і А.А. Крючин.

Раніше, 27 серпня, соратники В.М.Глушкова теж зібралися на цьому місці, сказавши багато добрих слів про свого вчителя. З промовами про його життя й діяльність виступили академіки НАН України Ю.Г. Кривонос, О.В. Пала-гін і О.А. Летичевський, інші працівники Академії, КНУ ім. Т. Шевченка, НТУУ «КПІ» тощо. Були відзначені заслуги В.М. Глушкова у науці, освіті, оборо-ноздатності та народному господарстві країни, його якості як людини. Зокре-ма, професор і адмірал В.А. Тарасов під-креслив, що лише В.М. Глушков та ге-нерал В.В. Дружинін цілком розуміли, що необхідно армії з точки зору інфор-матизації, і що створені під керівниц-твом В.М. Глушкова в 70-х рр. минулого століття системи на військових полі-гонах були не гіршими, ніж нинішні. А декан факультету кібернетики КНУ ім. Т. Шевченка чл.-кор. НАН України А.В. Анісімов підкреслив, що ніхто, крім В.М. Глушкова не зміг би створити цей факультет в умовах, коли не було навіть підручників; і тільки завдяки лекціям Віктора Михайловича стало можливо запустити навчальний процес.

Напередодні Ювілейної сесії За-гальних зборів НАН України, 10–11 вересня 2013 р. у приміщеннях НТУУ «КПІ» та КНУ ім. Тараса Шевченка були проведені «Глушковські читання» – щорічна наукова конференція, присвя-чена пам’яті академіка В.М. Глушкова. Її робота складалась з наступних заходів:

10 вересня – пленарне засідання (Зала засідань Адміністративної ради НТУУ «КПІ»), відкриття виставки,

* http://www.youtube.com/watch?v=YjHifzQL3Cc&feature=youtu.be



присвяченої В.М. Глушкову (Держав-ний політехнічний музей при НТУУ «КПІ»), диспут на тему «Чи можливий штучний розум?» (корпус №7 НТУУ «КПІ»). 11 вересня – тематичні засі-дання на базі факультету кібернетики КНУ ім. Тараса Шевченка.

У пленарному засіданні взяли участь: ректор НТУУ «КПІ» академік НАН України М.З. Згуровський, за-ступник директора з наукової роботи Інституту кібернетики ім. В.М. Глуш-кова НАН України академік НАН України О.В. Палагін, декан ФІОТ НТУУ «КПІ» професор О.А. Павлов, проректор з науково-педагогічної роботи КНУ ім. Тараса Шевченка доцент В.А. Бугров, завідувач кафе-дри філософії НТУУ «КПІ» профе-сор Б.В. Новіков, старший науковий співробітник Інституту кібернетики канд. фіз.-мат. наук В.В. Глушкова. Почесним гостем засідання був рад-ник директора Інституту кібернети-ки член-кореспондент НАН Украї-ни Б.М. Малиновський, який брав участь у створенні «МЭСМ» і був головним конструктором ЕОМ «Дні-про». На засіданні були присутні на-укові співробітники Кібернетичного центру, викладачі столичних вузів, аспіранти, студенти та представники громадських організацій м. Києва.

Модератор конференції О.А. Пав-лов відкрив пленарне засідання і на-дав вступне слово М.З. Згуровському («Шлях до суспільства, заснованого на знаннях»). Привітання конферен-ції від імені керівництва КНУ ім. Та-раса Шевченка зачитав В.А. Бугров. Були також презентовані доповіді: «Інформатика та трансдисциплінар-ні дослідження» (О.В. Палагін), «Ідеї В.М. Глушкова та електронне суспіль-ство» (О.С. Бичков), «Головна справа життя» (Б.M. Малиновський), «Доля ідейної спадщини В.М. Глушкова» (В.В. Глушкова), «Від управління ре-ального до дійсного» (Б.В. Новіков), «В.М. Глушков – піонер розробки ав-томатизованих систем управління» (О.А. Павлов), «Роль організаційних рішень при побудові автоматизованих

систем загальнодержавного значення» (В.В. Вишневський) та ін.

Метою «Глушковських читань» було, зокрема, ознайомлення студент-ської молоді з науковою спадщиною ви-датного вченого і пошук шляхів викори-стання його ідей у сучасному розвитку українського інформаційного суспіль-ства. Доповідь О.С. Бичкова особли-во яскраво і цікаво розкрила завдання конференції. В.М. Глушков ще в 1980 р. передбачив низку речей, які вже реалі-зовані сьогодні або знаходяться у стадії реалізації: від мобільних телефонів з мі-кропроцесорами до електронного уря-ду. О.С. Бичков також виклав концеп-цію електронного університету.

Після пленарного засідання в Дер-жавному політехнічному музеї при НТУУ «КПІ» відбулося урочисте від-криття виставки, присвяченої В.М. Глушкову, створеної за матеріалами фондів музею та родини В.М. Глушко-ва. На відкриття завітали учасники слу-хань та члени Київської Малої академії наук учнівської молоді.

Серед експонатів виставки – речі унікальні, які є не лише пам’ятками життя окремої людини, але й яскрави-ми свідченнями цілої епохи: атестат про закінчення середньої школи Віктора Глушкова з відмінними оцінками з усіх предметів; оригінал довідки про трагіч-ну загибель його матері від рук гестапо в час німецької окупації; особистий блок-нот, розкритий на сторінці, де записані номери телефонів видатного фізика й математика академіка М.М. Боголюбо-ва та генерального секретаря КПРС Л.І. Брежнєва та багато іншого.

А ще – записи живого голосу Ві-ктора Михайловича – уривки з його виступів на різноманітних наукових і громадських заходах, які може про-слухати будь-хто з відвідувачів.

У день Ювілейної сесії розпочало-ся також урочисте святкування юві-лею вченого в Інституті кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України у фор-мі міжнародної наукової конференції «Cучасна інформатика: проблеми, досяг-нення та перспективи розвитку» (12–13 вересня 2013 р.).

ЮВІЛЕЙНА СЕСІЯ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ НАН УКРАЇНИ ТА ІНШІ


У конференції взяли участь: ди-ректор Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України академік І.В. Сергієнко, заступники директора з наукової роботи Інституту кібернетики академіки О.В. Палагін і Ю.Г. Криво-нос, завідувач відділом теорії цифрових автоматів Інституту кібернетики ака-демік О.А. Летичевский, директор Ін-ституту проблем реєстрації інформації НАН України академік В.В. Петров), академік НАН України І.Д. Войтович. На засіданні були присутні іноземні вчені з країн Європи та Америки, на-укові співробітники Кібернетичного центру та представники громадських організацій м. Києва.

Пленарне засідання в Малому кон-ференц-залі Інституту кібернетики відкрив академік І.В. Сергієнко, який привітав усіх присутніх і стисло розпо-вів про визначні досягнення піонера радянської кібернетики В.М. Глушко-ва та про заходи, організовані в НАН України з відзначення 90-річного юві-лею вченого.

Були також презентовані допо-віді: «В.М. Глушков та сучасна ін-форматика: від теорії цифрових ав-томатів до когнітивних архітектур» (О.А. Летичевський), «Безпека ін-формаційного суспільства та су-спільства, заснованого на знаннях» (М.З. Згуровський), «Neuromorphic Sonar Using Echo Waveform Sampling» (R. Kuc), «Data Mining and Knowledge Discovery in Dynamic Networks» (Panos M. Pardalos), «Abstraction Approach for Developing and Delivering Cloud-based Services» (L. Hluchy), «From Makroconeyor Computing on Algebras of Data Structures To High-Level Programming for Many-Core Multi-GPU Systems» (S. Gorlach) та «Технології створення перспективих оптичних носіїв» (В.В. Петров, А.А. Кючин, С.М. Шанойло, А.С. Лап-чук).

Тематика конференції була окресле-на по чотирьом секціям, які проходили 13 вересня в установах Кібернетичного центру: 1. Теорія автоматів та алгорит-мів; формальні методи в проектуванні

комп’ютерних систем; розподілені бага-тоагентні комп’ютерні системи та інсек-ційне моделювання; штучний інтелект (керівники: академіки Ю.Г. Кривонос і О.А. Летичевський та канд. техн. наук М.І. Колбасін). 2. Математичне моделю-вання; системний аналіз та оптимізація (керівники: академік НАН України В.С. Дейнека, член-кор. НАН України А.М. Гупал, д-р фіз.-мат. наук О.М. Хіміч). 3. Бази даних та знань; теоретичне та при-кладне програмування (керівники: ака-демік НАН України П.І. Андон, д-р техн. наук А.Ю. Дорошенко, д-р фіз.-мат. наук В.А. Пепеляєв). 4. Комп’ютерна архітек-тура та інженерія; автоматизовані та авто-матичні системи керування в технічних та економічних системах; комп’ютерна безпека та криптографія; телекомуні-каційні системи; реєстрація інформації (керівники: академіки НАН України В.М. Кунцевич, В.В. Петров, О.В. Пала-гін, д-р техн. наук В.О. Романов).

Учасники конференції у доповідях показали, що інформаційно-комуніка-ційні технології в Україні мають май-бутнє за умови належної вітчизняної підтримки наукових досліджень.

Святкування ювілею В.М. Глушко-ва продовжилося в Київському будинку вчених, де 4 жовтня відбувся ювілейний семінар, проведений під керівництвом канд. физ.-мат. наук В.В. Глушкової та чл.-кор. НАН України Б.М. Малінов-ського.

В.В. Глушкова розповіла про захо-ди, проведені в честь ювілею її батька. Зокрема, Голосіївською районною ра-дою в м. Києві (а саме в цьому райо-ні знаходиться Кібернетичний центр) було прийнято рішення про прове-дення ювілейних заходів у всіх шко-лах цього району (доповідач особли-во відзначила Київську СШ № 132). Ювілейні заходи проводились також у бібліотеках, зокрема Бібліотеці Го-лосіївського району №152, та інших закладах. Було багато публікацій у пресі, зокрема, в «Урядовому кур’єрі», «Дзеркалі тижня», «Факти», «День». Відновлено меморіальну кімнату-му-зей В.М. Глушкова, де проведено низ-ку ювілейних заходів; створюється му-

ЮВІЛЕЙНА СЕСІЯ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ НАН УКРАЇНИ ТА ІНШІ


зей в Інституті проблем математичних машин і систем НАН України, відкри-то виставку в НТУУ «КПІ».

Вийшла також низка книжок, при-урочених до ювілею*.

Б.М.Маліновський розказав про свою співпрацю з В.М. Глушковим та презентував нову книгу, присвячену академікам С.О. Лебедєву, В.М. Глуш-кову та Н.М. Амосову**

Багато матеріалів, присвячених юві-лею В.М. Глушкова, розміщено на сайтах, керованих В.В. Глушковою*** та Б.М. Ма-линовським****.

Учасники зустрічі поділилися свої-ми спогадами про геніального вченого, відзначивши його професійні, грома-дянські та особистісні якості та риси, зокрема, «магію Глушкова» – його над-звичайну енергетику, що нез’ясовно передавалася іншим людям, які става-ли його однодумцями і починали гене-рувати власні ідеї.

Як неодноразово згадувалося в час ювілею В.М. Глушкова, він знав бага-то віршів і пісень, а улюбленою була пісня Олександра Зацепіна на слова Леоніда Дербеньова з кінофільму «Зем-ля Саннікова». Віддаючи шану вчено-

му, учасники ювілейного семінару під акомпанемент на фортепіано академі-ка О.В. Палагіна хором проспівали:

«Чем дорожу, чем рискую на свете я?– Мигом одним, только мигом одним».

У цих словах була чути беззастережна готовність В.М. Глушкова віддати своє життя за достойні цілі, якими для нього були розвиток науки та благо суспільства.

«Він пішов з життя надто рано, у розквіті сил, у січні 1982 р. – сказав на Ювілейній сесії академік І.В. Сер-гієнко. – Лишилась робота, лишилась створена ним міцна школа теоретич-ної кібернетики. З неї вийшли інші наукові школи, які відіграють сьогодні важливу роль у розвитку сучасної ін-форматики. Це передусім школи теорії оптимізації системного аналізу, теорії математичного моделювання і про-грамування, комп’ютерної і обчис-лювальної математики, теорії збере-ження і захисту інформації в системах обчислювальної та комп’ютерної тех-ніки, теорії управляння та побутових телекомунікаційних мереж. Лишились учні, перевірені на надійність впро-довж багатьох років спільної роботи. які добре засвоїли уроки вчителя».

О.П. Пилипенко, С.О. Жабін ,наукові співробітники ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України,

учасники Ювілейної сесісії Загальних зборів НАН України

*Сергієнко І.В. Наукові ідеї В.М. Глушкова та розвиток актуальних напрямів інформатики. – К.: Наук.

думка, 2013.– 287 с.; Петрук В.І. В.М. Глушков і Київський університет. – К.: Київський університет,

2013. – 200 с.; Прошлое, устремленное в будуще / Сост. Т.П. Марьянович. – К.: Наук. думка, 2013.

**Маленькие рассказы о больших учених / Сб. под. ред. Б.Н. Малиновского. - К.: Горобец, 2013. - 400 с.

*** http://ogas.kiev.ua/glushkov?page=1.

**** http://ua.uacomputing.com.

Хроніка наукового життя · присвячена 90-річчю від дня...

Documents