ГА ЗЕ ТА ФІ НАН СО ВО−ПРА ВО ВО ГО КО ЛЕ ДЖУ

№ 2 (26),червень ó жовтень, 2015 р.

СтудентІнформ

Вітаємо з Днем

Фінансово-правового коледжу!

СтудентІнформ№ 2 (26), червень ñ жовтвень, 2015 р. ПОСВЯТА2

КОЛОНКА РЕДАКТОРАВересень, перші дні ніжної, лагідної, тур-

ботливої осені. Всі ми у житті переступає -мо поріг дитинства, зазираємо у юність,

торкаємося зрілості.Вже в котре наш Коледж відкриває две-

рі перед молоддю, яка прагне здобути новізнання, бажає знайти тут вірних наставни-ків та нових друзів. Після насиченого літньо-го відпочинку ми з великим ентузіазмом і но-вими силами розпочинаємо довгий сезонклопіткої роботи. Вона обов’язково стане за-порукою значних успіхів у навчанні, культур-ній, науковій та спортивній сферах. Маємонадію, що кожен член великої дружньої сім’їпроявить ініціативу і обов’язково долучитьсядо загальних справ нашого навчальногозакладу.

«СтудентІнформ» сердечно вітає всіх із по-чатком нового навчального року та Днемзнань — всенародним святом мудрості, до-бра, натхнення та нових відкриттів.

У зв’яз ку з тим, що Брюшковська Яна ус-пішно закінчила Коледж і стала студенткоюмагістратури юридичного факультету КНУім. Т. Шевченка, у складі редколегії відбули-ся зміни. Наступним Головним редакторомобрано Козачук Поліну, студентку ІІ курсуекономічного факультету, а заступником —Гавриш Анастасію, студентку І курсу юридич-ного факультету.

Газета «СтудентІнформ» продовжуватимевисвітлювати навчальну, наукову, культурну,спортивну та суспільну діяльність студентіві викладачів Фінансово-правового коледжу.Значне місце на шпальтах газети і далі будевідводитися висвітленню роботи студентсько-го самоврядування та наукового товариства.

Ця газета про тих, хто продовжує тради-ції та творить історію рідного Коледжу.

Запрошуємо ініціативних, креативних,сповнених енергії студентів до нашої друж-ньої журналістської команди. Чекаємо наваші пропозиції, ідеї та проекти.

РЕДКОЛЕГІЯ ГАЗЕТИ

2 Посвята у студенти4 Престиж Коледжу5 Наша гордість6 Незабутні імена 7 День працівників освіти

День юриста8 Екскурсія до Пирогово

Екскурсія до Національного історичного музею

9 Екскурсія до Верховної Ради10 Цікаво знати12 Покрова Пресвятої Богородиці13 Ми вимагаємо.. .14 День захісника Вітчизни15 Поетична сторінка16 Вітання

ЗМІС

Т

ПОСВЯТА У ПЕРШОКУР

СтудентІнформ№ 2 (26), червень ñ жовтвень, 2015 р.ПОСВЯТА 3

Швидко промайнуло літо, ще, здавалося б, зовсімнедав но Коледж прощався з випускниками–2015,вручав їм дипломи і, та вже позаду пристрасті

вступної кампанії й розпочався черговий етап у житті нашо-го колективу — новий навчальний рік зі своїми хвилюван-нями, здобутками й новим поповненням — першокурсника-ми, які роблять свої перші, поки що трохи невпевнені кро-ки по сходинках до професійних вершин.

Розпочався новий навчальний рік. У першокурсників вінасоціюється з початком нового етапу життя. Позаду — не-визначеність, тремтіння та втома від очікування результатівприймальної комісії. Попереду — цікаве студентське життя,сповнене хвилюючих подій, формування дорослої особистос-ті, яка свідомо обрала свій життєвий шлях. І перша сходин-ка у цьому житті — посвята в студенти. Це дійство симво-лічне, але глибоко хвилююче. Відтепер вони справді відчу-ли себе повноправними членами студентської родини.

Цей день завжди особливо урочистий і хвилюючий, аджесаме з нього починається незвіданий, цікавий і, водночас,нелег кий шлях до пізнання, до нових звершень, до самос -тійного життя. Бажаємо студентам на цьому шляху підко -рити нові вершини знань, зустріти добрих і надійних друзівта досягти омріяної мети. Переконані, ваші здібності, напо -лег ливість стануть запорукою визначних успіхів у доросло-му житті.

На всіх вас чекає безліч цікавих та приємних справ: чер-гові вибори Студентських рад, всеукраїнські семінари, між-народні науково-практичні конференції, спортивні вузівськізмагання. традиційні свята та ін.

Отож, дорогі студенти, не упустіть свій шанс! Беріть ак-тивну участь у всьому, станьте головними персонажами ново -го життя у Коледжі. Ваш успіх гарантовано! Ви обов’язковознайдете визнання, станете найкращими, а головне — отри -маєте величезне задоволення від навчально-виховного про-цесу у стінах нашого закладу. Тому бажаємо вам терпіння,сил і натхнення для підкорення нових горизонтів. Нехай вашазірка запалає саме у Фінансово-правовому коледжі! �

РСНИКИ ТА ВРУЧЕННЯ СТУДЕНТСЬКИХ

СтудентІнформ№ 2 (26), червень ñ жовтвень, 2015 р. ВІТАЄМО!4

Природа святкує прихід чудової, яскравої та красивої порироку. Навкруги стільки барв та такої чарівної мінливості...Впевнено входить у свої права осінь.

Дерева й земля вкриті різнобарв’ям — жовтим, червоним, жов-тогарячим листям. У ці напрочуд красиві й поетичні дні ми щировітаємо весь колектив з Днем Коледжу.

Тож 14 жовтня для нашого Коледжу — день особливий.Двадцять перший рік навчальний заклад відзначає свій день на-родження.

Коледж відзначає своє свято якраз в день Покрови ПресвятоїБогородиці, адже вважається покровителькою саме святаПокрова.

Тож ця дата для Коледжу стала першою сходинкою початкуйого історії.

Головним завданням науково-педагогічного колективуФінансово-правового коледжу є підготовка висококваліфікованихта конкурентноздатних спеціалістів. Адже основи фаху та любовдо професії формуються саме на заняттях, під час безпосеред-нього спілкування з викладачами.

Щедро діляться своїм великим і багатим досвідом педагоги,які з перших років працюють у навчальному закладі і яких поправу називаємо нашими ветеранами.

Історія Коледжу — це його здобутки та успіхи студентів і на-уково-педагогічного колективу, який плекає нове покоління і даєпутівку в життя молодим спеціалістам галузі економіки та права.

21-річниця для навчального закладу — це не просто дата —це знак якості. Тут зібралися висококласні спеціалісти та розум-не, прогресивне молоде покоління. Кожного року ми з новимисилами доводимо успішність свого закладу. І завдяки цьому, ук-раїнське суспільство збагачується новими високопрофесійнимикадрами.

Останні роки для нас, як і для всієї країни були нелегкими,але не зважаючи на це, ми рухаємося вперед і намагаємося ро-бити все можливе для покращення якості навчання та викорис-товуємо наявні можливості для підвищення конкурентоздатнос-ті на ринку освітянських послуг.

Сьогодні в Коледжі працюють циклові комісії. Беручи участьу ро боті циклових комісій, викладачі коледжу підвищують свійтеоретичний рівень, удосконалюють педагогічну майстерність, роз-глядають питання удосконалення професійної підготовки сту -дентів.

Співпраця викладачів і студентів сприяє формуванню пізна-вальних інтересів, умінь та навичок творчої роботи, підвищує рі-вень інтелектуальних можливостей молодої людини. Результатомцієї співпраці є постійна участь студентів Коледжу у міжнарод-них науково-практичних студентських конференціях з правовихта економічних дисциплін, що проходять як на юридичному таекономічному факультетах КНУ, так і в інших ВНЗ України.Резуль та тами цієї роботи є опубліковані статті у наукових збір-никах.

Розвиток особистості, професіоналізм, патріотизм — це ті орі-єнтири, за якими педагогічний колектив звіряє складнийбагатоаспект ний процес підготовки майбутніх фахівців.

За період існування Фінансово-правовий коледж закінчили по-над 2,5 тисячі випускників. Зазначимо, що багато отримали дип-ломи з відзнакою. Більшість випускників продовжують навчанняу Київському національному університеті імені Тараса Шевченкана юридичному та економічному факультетах.

Студентське життя Коледжу є дуже насиченим і має свої дав-ні й цікаві традиції: День першо курсника та посвята у студенти,День Коледжу, День студента, День святого Валентина…

Крім того, під керівництвом своїх кураторів студенти відвіду-ють багато музеїв і визначних культурно-історичних місць нашоїБать ківщини.

Урочисті заходи з нагоди святкування Дня Коледжу відбудуть-ся 14 жовтня. Студенти, викладачі та весь колектив разом від-значатимуть цю дату.

Цікавою, насиченою різноманітними конкурсами і змагання-ми програма не залишить байдужими ні студентів, ні виклада-чів і співробітників Коледжу. Активними учасниками у святі бу-дуть студенти юридичного та економічного факультетів.

Вітаємо зі святом!

14 ЖОВТНЯ – ДЕНЬ КОЛЕДЖУ

СтудентІнформ№ 2 (26), червень ñ жовтвень, 2015 р.НАШІ ВИПУСКНИКИ 5

ГОРДІСТЬ КОЛЕДЖУ –ЙОГО ВИПУСКНИКИ, ЯКІ СТАЛИ СТУДЕНТАМИ

КИЇВСЬКОГО НАЦІНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ1. Брюшковська Яна (денна, бюджет)2. Гатак Анелія (заочна, контракт)3. Грохольський Іван (заочна, бюджет)4. Єрмоленко Марина (заочна, бюджет)5. Івашко Марина (заочна, бюджет)6. Кисиль Нікіта (заочна, контракт)7. Кравцов Антон (заочна, контракт)8. Мороз Ольга (заочна, контракт)9. Резніченко Ярослав (заочна, бюджет)

10. Рибак Світлана (заочна, контракт)11. Сідлецька Катерина (заочна, контракт)12. Скібіцький Роман (денна, бюджет)13. Сопільняк Богдан (денна, бюджет)14. Ткаченко Назар (заочна, бюджет)15. Чучуй Юлія (заочна, бюджет)16. Шевченко Сергій (заочна, бюджет)

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ1. Алексанян Роксана (заочна, контракт)2. Аль Омар Малік (денна, контракт)3. Андрусенко Аліна (заочна, контракт)4. Битюк Анастасія (денна, бюджет)

5. Борцова Марія (денна, контракт)6. Бочаров Антон (денна, контракт)7. Видиборець Олександр (заочна, контракт)8. Джагарян Гор (заочна, контракт)9. Дробаха Анастасія (денна, контракт)

10. Євтухов Сергій (заочна, контракт)11. Зоценко Анна (заочна, контракт)12. Кальніченко Василь (заочна, контракт)13. Кіров Дмитро (заочна, контракт)14. Крупа Тетяна (заочна, контракт)15. Литвин Данило (денна, контракт)16. Логвиненко Владислав (денна, бюджет)17. Лаптєва Валерія (денна, контракт)18. Ложешнік Артем (денна, контракт)19. Милованова Катерина (денна, бюджет)20. Мицак Дмитро (денна, контракт)21. Нечипоренко Сергій (заочна, контракт)22. Остапенко Дар’я (денна, контракт)23. Петрук Тетяна (денна, контракт)24. Семиредченко Поліна (денна, контракт)25. Стоцький Вадим (заочна, контракт)26. Хіргій Дмитро (заочна, контракт)27. Цуркан Альона (заочна, контракт)

СтудентІнформ№ 2 (26), червень ñ жовтвень, 2015 р. НАША ІСТОРІЯ6

15вересня 2015 року, у 211-й День народженняпершого і наймолодшого ректора університетуСвятого Володимира, Михайла ОлександровичаМаксимовича, його бюст встановили у внутріш-ньому дворику Червоного корпусу Київського на-

ціонального університету імені Тараса Шевченка. Авторамицього пам’ятника є українські скульптори Олександр і МаксимРачковські (Київська творча майстерня архітектури, скуль-птури та дизайну). Поява цього ошатного пам’ятника — цесвідчення великої пошани і любові сучасного покоління про-фесорів, доцентів, співробітників і просто вихованців універ-ситету до своїх попередників, до свого Храму науки, освітиі культури. Це символ вдячності тим, хто стояв на початкушляху творення та становлення провідного вузу нашої краї-ни, що дав Україні та світу видатних діячів, імена яких на-завжди викарбувані в пам’яті нащадків. Але цьому переду-вала надзвичайно цікава і захоплююча історія.

Указом російського імператора Миколи І, 18 жовтня1834 ро ку на посаду першого ректора Київського універси-тету Святого Володимира було призначено 30-річного про-фесора Московського університету, Михайла Максимовича.Михайло Олександрович Максимович (1804—1873), видат-ний вчений-природознавець, історик, фольклорист, літератор,громадський діяч, письменник, академік Російської академіїнаук, українець за походженням. М. О. Максимович був ви-хідцем із знатної козацької старшини. У 1819 році закінчивНовгород-Сіверську гімназію. У 1823 р.— Московський уні-верситет (словесний і природничий відділ філософського фа-культету, згодом і медичний). У 1833 році одержав ученийступінь доктора і займав посаду ординарного професора ка-федри ботаніки. У 1834 році обійняв посаду професора ро-сійської словесності Київського імператорського університе-ту Святого Володимира, тоді ж, його обрано першим ректо-ром, а згодом деканом філософського факультету. За ста-ном здоров’я пішов у відставку наприкінці 1845 року. Далі,все життя, займався науковою роботою. Був почесним чле-ном кількох українських та російських університетів, багатьохнаукових товариств. Максимович не раз намагався повер-нутись до активної науково-академічної діяльності, але ро-сійське міністерство освіти, побоюючись українофільських по-глядів М. О. Максимовича, усувало його від наукової діяль-ності.

М. О. Максимович був справжнім вченим широкого діа-пазону — від ботаніки до історії. Його наукові праці з приро -дознавства, опубліковані в 1820-х рр.— на початку 1830-х р.,не тільки стояли на рівні тогочасної науки, але й проклалидля неї методологічні шляхи. Як фольклорист Максимовичвидав у 1827 році в Москві «Малороссийские песни»,у 1834 — «Украинские народные песни». Його третя збіркапід назвою «Сборник украинских песен» вийшла в Києвіу 1849 році. Як мовознавець Максимович опублікував низ-ку статей про класифікацію слов’янських мов (1838, 1845,1850). Як літературознавець Максимович переклав «Словоо полку Ігоревім» українською мовою. Йому належить видан-ня і дослідження найдавніших літературних пам’яток КиївськоїРусі — «Руської Правди», «Повісті минулих літ». Був авто-ром праці «История древней русской словесности». Крім тогонаписав низку віршів, у тому числі «Ой, як дуже за тобоюту жила Вкраїна», присвячену Т. Г. Шевченку. В історичнихтворах Максимович був прихильником панівного тоді роман-тизму та ідеї народності. Чисельні праці з історії княжої Ук -раїни, Києва та його пам’яток («Очерк Киева» (1847), «Пись -ма о Киеве М. Погодину» (1871) та ін.); з історії козаччини,гетьманщини й гайдамаччини («История письма о козакахприднепровских» (1863—1865), «Письма о Б. Хмельницком»(1859), «Бубновская сотня» (1848—1849) та ін.). В 1840 і 1848роках у Києві видав історичний альманах та в 1850 роціу Москві — «Киевлянин», і у 1850 році в Москві — «Украи -нец». Наукові праці з природознавства дають підстави вва-жати вченого основоположником вітчизняної ботаніки.

З Київським національним університетом пов’язані тися-чі славетних і світлих імен: М. О. Максимовича, Т. Г. Шев -чен ка, М. І. Костомарова, В. Б. Антоновича, М. П. Авенаріуса,С. П. Реформатського, І. Ф. Шмальгаузена, М. П. Драгома -нова, М. С. Грушевського, М. М. Боголюбова та багатьох ін-ших. Імена його вихованців і професорів оздоблюють яскра-ві сторінки історії духу, вільнодумства становлення фунда-ментальних наукових ідей, шкіл, що здобули визнання у віт-чизняній і світовій науці.

Добру славу університету творили і творять люди, які нес -ли й несуть нове мислення, культ знань, загальну культуру і на-ціональну свідомість, високу ерудицію і прагнення творити.

Т. О. ГУБАНОВА, директор�Коледжу�

НЕЗАБУТНІ ІМЕНА

СтудентІнформ№ 2 (26), червень ñ жовтвень, 2015 р.З ПРОФЕСІЙНИМ СВЯТОМ! 7

ВУкраїні 8 жовтня юристи відзначаютьсвоє професійне свято. У 1997 році накалендарі нашої країни з’явилося свято,День юриста, яке об’єднує всіх юристівУкраїни, незалежно від сфери та напря-

му діяльності. Це — свято корпоративної єднос-ті. Це спільне свято для тисяч людей, чия про-фесійна діяльність пов’язана з творенням, реа-лізацією та захистом права.

Традиційно День юриста відзначають і в Ко -леджі. Саме до цього дня кращими студентамиКоледжу спеціальності «Правознавство» булапідготовлена низка цікавих, змістовних матеріа-лів, які дали змогу більш детально ознайомитиоднокурсників-правознавців з історією та відоми-ми іменами юридичного факультету Універси -тету. Це матеріали з бібліотечних архівів та му-зею КНУ ім. Т. Шевченка. Недаремно, мабуть,музеї називають скарбницями пам’яті. Вони пе-редають послання минулих поколінь майбутнім,вчать пам’ятати минуле і будувати майбутнє.

Цікаво знати, що першим професором наюридичному факультеті по кафедрі римськогоправа був О. Міцкевич, а ініціатором створен-ня юридичного факультету і головним уклада-чем першого плану його структурної побудовибув М. Сперанський, більшість учнів якого ста-ли професорами юридичного факультету Київ -ського університету: К. Неволін на кафедрі ен-циклопедії законодавства, С. Богородський накафедрі законів благочинства і благоустрою,С. Орнатський на кафедрі цивільних законів,А. Федотов-Чеховський на кафедрі римського

права замість переведеного до Харківського уні-верситету проф. А.Міцкевича. Всі вони згодомстали визначними вченими і керівниками юри-дичної освіти Університету Св. Володимира.

Учені та викладачі Київського університетузробили гідний внесок у розвиток науки та сус-пільно-політичної думки. З університетськихстін вийшла ціла плеяда визначних юристів:К. О. Неволін, М. Д. Іванишев, М. Ф. Владимир -ський-Буданов, О. Ф. Кістяківський, Л. С. Біло -гриць-Котляревський, Ф. І. Леонтович, О. О. Ма -ли новський, К. А. Мітюков, О. М. Гуляєв,Г. К. Мат вєєв, П. С. Матишевський, О. В. Рома -но вич-Славатинський, С. С. Яценко, І. Ю. Анд -рєє вський та інші.

Випускники юридичного факультету працю-ють суддями, прокурорами, нотаріусами, в комі -те тах Верховної Ради, у Верховному та Конс -титуційному судах (три завідувачі кафедр юри-дичного факультету університету імені ТарасаШевченка були призначені суддями Консти ту -ційного суду України). Викладачі факультету ак-тивно займаються науковою та нормотворчоюдіяльністю, входять до складу робочих груп попідготовці законопроектів та кодексів.

Бути юристом — велика честь та ще біль-ша відповідальність.

Отже, шановні юристи, а також студенти — майбут-ні правознавці! Сердечно вітаємо вас із професійнимсвятом. Зичимо вам успіхів у навчанні, в професійнійдіяльності на ниві юридичної освіти, творчої наснаги,міцного здоров’я, благополуччя!

ДЕНЬ ЮРИСТА

расива осінь вишиває клени, а перший день жовтня дарує нам тепле і радісне

свято — День працівників освіти. Вчитель. Викладач… Одна з найважливі -

ших професій. Вона — для обраних. Ви щодня стоїте перед прицілом сотень до-

питливих дитячих оченят, доросліші — палите як хмиз нерви, і все ж ведете дітей на вищі схо-

динки пізнання. До викладача йдуть зі своїми болями і радощами, черпають сили для підкорен-

ня нових висот, бо він заглядає у минуле, живе у сьогоденні, прокладає місток у майбутнє.

Яке ж серце потрібно мати викладачеві, щоб рік у рік щоденно віддавати його студентам, і якою

має бути любов до дітей у його добрій, терпеливій, нестаріючій душі. Саме таким — мудрим і тер-

пеливим, добрим і справедливим, закоханим у свою справу викладачам і присвячується це свято.

Щиро вітаємо вас з професійним святом і висловлюємо сердечну вдячність за невтомну пра-

цю, великий талант, творчий пошук та любов до своїх студентів. Нехай Вам завжди всміхається

доля, дарує Вам міцне здоров’я та довголіття, бажаємо Вам здійснення найзаповітніших мрій, а та-

кож, щоб у ваших родинах завжди панували тепло, радість та затишок.

Дух навчання, який по-справжньому вибухнув енергією ще першого вересня не перестає нади-

хати нас і зараз. А дійсне продовження Дня знань усі ми відчуваємо у першу неділю жовтня, коли

у чудову осінню пору відзначаємо День працівника освіти!

Хай буде здоров’я міцне, мов граніт,

І з ним Вам прожити не менше ста літ.

Хай горе обходить Вас стороною,

А щастя приходить і ллється рікою!

Хай кожен день до Вас приходить радість,

І довго десь блукає старість,

Щоб ніколи не старіли,

А душею молоділи.

СтудентІнформ№ 2 (26), червень ñ жовтвень, 2015 р. ЕКСКУРСІЇ8

Дар’я ТКАЧЕНКО, І� курс,�юр.�ф-т

Нещодавно група юрис-тів-першокурсників ра-зом з куратором відві-

дали Національний музей історії України. Серед запропонованих нам екскурсій

ми обрали саме цю, адже нам цікаво булопоєднати теоретичні знання з предмету«Історія України» та побачити експозиції,пов’язані з темами, що ми вивчаємо з цьо-го предмету.

Дорогою до музею ми обговорили ос-новні моменти, які б було цікаво нам по-бачити. Підготувавшись до екскурсії та от-римавши насолоду від прогулянки осінні-ми вулицями, ми прибули до музею.

Знаходиться музей на місці народжен-ня української столиці — на Старокиїв -ській горі.

Ця будівля є пам’яткою архітектури.Всередині музею зберігаються етнографіч-ні, археологічні експонати, твори живопи-су, колекції зброї, стародруки.

Нараховано понад 800 тисяч унікаль-

них експонатів. У Національному музеї іс-торії України можна простежити основнівіхи розвитку суспільства на території ук-раїнської держави, починаючи від глибо-кої давнини і закінчуючи сучасними подія-ми. Матеріальні свідчення Трипільськоїкультури, військової зброї половців, екс-понати періоду Київської Русі, матеріаличасів Радянського Союзу, а також неве-лика експозиція, що розповідає про подіїПомаранчевої революції та Євромайдану.Тут працює більш 15 експозицій. Націо -наль ний музей історії України — один знайбільших відвідуваних у Києві.

Після екскурсії трьох поверхів нам на-дали можливість самостійно ознайоми-тись з експозиціями. Екскурсія до музеює вдалим початком зародження традиціївідкривати нові місця в Києві, а в майбут-ніх наших планах і всієї України.

Підсумовуючи поїздку, ми б хотіли ви-словити вдячність музейним працівникам.Ми були дуже задоволені цією екскурсією.Споді ваємося, це тільки початок пізнаннянашої держави. Дякуємо Коледжу за мож-ливість відвідувати такі місця, розвиватисебе та дух патріотизму. �

Анастасія ГАВРИШ, І� курс,�юр.�ф-т

На південній окраїні міста Києва колись іс-нувало селище Пирогів. На територіїякого, у далекому 1969 році заснували

найбільший музей Європи (просто неба). В наро-ді його звикли називати «Музей Пирогово», але повна назва«Національний музей народної архітектури та побуту України».Музей розташований серед зелених дібров стародавньогоГолосіївського лісу.

Мальовничі краєвиди відтворюють і доповнюють історичнесередовище різних реґіонів України. Тут можна побачити й осяг-нути всю Україну, якою вона була понад сто років тому.

Саме там кожен відвідувач має змогу поринути на кілька сто-літь назад у минуле українського села, така своєрідна машиначасу, опинитися в якій випала можливість і нам, студентам Ікурсу юридичного факультету Фінансово-правового коледжу.

Ми гуляли тихими вуличками українського села, насолоджу-валися атмосферою, знайомилися з архітектурою та побутом.Екскурсовод розповів нам одну таємницю, наприклад, той, хтосфотографується біля будинку заможного селянина — сам роз-багатіє. Звичайно, ніхто не упустив свій шанс. Також ми не лишедізналися про тогочасний алкотестер, а й мали змогу переві-рити його на собі. Спосіб, звичайно, цікавий, але не точний. Нажаль, ми не змогли зайти до школи, розташованої на терито-рії музею, саме тоді там відбувалися зйомки другої частини філь-му «Останній москаль», що для нас виявилось не менш ціка-вим за всю архітектуру.

На території музею розташовано близько 275 архітектурнихекспонатів народного будівництва XVI—XX століть, що гармо-нічно вписалися в довколишній історичний ландшафт.Особливістю музею є те, що тут відбуваються гуляння під часнародних свят. На мою думку, саме тоді можна повністю пори-нути в минулі часи. Коли нас оточує не лише архітектура, а йзвичаї, одяг, ремесло, співи, танці та навіть улюблені стравинаших предків.

Музей — улюблене місце відпочинку киян та гостей міста.За один день його не обійти ,щоб все побачити. Тож сюди по-вертаються, щоб відкрити для себе старовинну Україну. �

ЕКСКУРСІЯ В ІСТОРІЮ УКРАЇНИ

МУЗЕЙПРОСТОНЕБА

СтудентІнформ№ 2 (26), червень ñ жовтвень, 2015 р.ЕКСКУРСІЇ 9

Аліна МОГИЛЬНА, ІІІ� курс,�юр.�ф-т

Студенти 3 курсу,правознавці, підкерівництвом ви-

кладача цивільного права та міжнарод-ного цивільного права, к. ю. н. Мель -ника Я. Я. побували на екскурсії у Вер -ховній Раді України.

З цікавістю ознайомилися з найго-ловнішими віхами вітчизняного держа-вотворення, побачили на власні очі бу-динок Верховної Ради України «під ку-полом», відчули дух робочих буднів на-родних депутатів, почули цікаві історіїта неймовірні «секрети», побачили се-сійну залу та кабінет де проходять зус-трічі з іноземними делегаціями, а такожпобували в кулуарах Верховної Ради,конференц-залі.

До речі, сесійний будинок ВерховноїРади є не тільки важливим осередкомполітичного життя країни, а й архітек-турною пам’яткою нашої столиці.

Будинок парламенту споруджувавсяпротягом 1936—1939 років і на почат-ку літа 1939-го був прийнятий держав-ною комісією з оцінкою «відмінно», айого автор В. Заболотний через рікудостоєний Державної премії та призна-чений головним архітектором Києва.Ця будівля є зразком «української ар-хітектурної класики». У ній ще з 25 лип-ня 1939 року відбуваються засідання ук-раїнського парламенту. Будинок увін-чує купол з металу і скла, через якийосвітлюється зала для сесійних засі-дань. Остання розрахована на 1000місць та має загальну площу близько650 м2. У холі відбуваються терміновізасідання депутатських фракцій і груп,розміщено кулуари ложи преси, де від-буваються прес-конференції, брифінги,інтерв’ю.

З перших хвилин студенти були вра-жені красою та масштабами величноїбудівлі. Особливо вражає картина підназвою «Державотворення».

Саме на ній автор Кулаков О. Г. зоб-разив момент прийняття Акту проголо-шення Незалежності України. Відкриттякартини відбулося 22 серпня 2001 рокуз нагоди 10-ї річниці НезалежностіУкраїни.

Учасники екскурсії висловлюють сло-ва щирої вдячність адміністрації Ко -леджу та Мельнику Я. Я. за сприянняу проведенні екскурсії, яка дала змогумайбутнім юристам відчути атмосферуприміщення, в якому приймалися істо-ричні, доленосні для України рішення.Студенти глибоко переконалися, щодля подальшого зростання правовоїкультури, прийняття важливих норма-тивно-правових актів їм необхідні фа-хові ґрунтовні знання, що стануть її гли-бокими переконаннями. Сьогоднішністуденти, а у майбутньому досвідченіюристи, назавжди запам’ятають зна -йомство з центром політичного життякраїни. �

ЕКСКУРСІЯУ ВЕР ХОВНУ

РАДУУКРАЇНИ

СтудентІнформ№ 2 (26), червень ñ жовтвень, 2015 р. ЦІКАВО ЗНАТИ10

1вересня — початок нового на-вчального року. А чи знаєш ти,чому школярі та студенти почина -ють навчатися саме в цей день?

Перш ніж відповісти на це питання, да-вай трохи поговоримо про саму школу.Коли ж вона з’явилася? У Середньовіччя,в Ста родавній Греції, Римі чи Єгипті, а мо -же бути, ще раніше? Школа і вчитель —ці два слова тісно пов’язані. Може бути,ми можемо говорити про школу з тогочасу, коли з’явилися перші вчителі.

На самій ранній стадії розвитку людствавже вчили дітей. Правда, ті вчителі не малиніякого поняття про грамоту, але з ранніхроків вони навчали дітей жити за тими пра-вилами, які були прийняті в тій чи іншій гро-маді. Від знання цих правил часто залежа-ло життя дитини. Особливо вчили дітейскладним правилам вітання: в одних племе-нах було прийнято, побачивши чужака сіда-ти навпочіпки в знак миролюбства, в ін-ших — знімати головні убори, до речі, цейзвичай дійшов до наших днів у багатьох на-родів. Були племена, в яких при зустрічі тер-лися носами або простягали руку відкритоюдолонею вгору, що також свідчило про доб -рі наміри. Сьогодні ми часто при зустрічіз добрим знайомим обмінюємося дружнімпоцілунком, а раніше у багатьох племен по-цілунок вважався однією з форм людоїдстваі був суворо заборонений.

Коли проходило раннє дитинство, хлоп-чики пізнавали мистецтво полювання і ве-дення війни, а дівчатка повинні були навчи-тися прясти, шити одяг, готувати їжу. Післяцього діти «здавали» іспит — обряд ініціа-ції. Для хлопчиків ініціація була важким ви-пробуванням: їх могли бити, катувати вог-нем, розсікати шкіру. Часто після такого іс-питу випробуваний втрачав свідомість. Але,«здавши іспит», хлопчик ставав дорослимчленом суспільства і дуже цим пишався.

Йшли роки, століття, і стали з’являтисяшколи, чимось вже нагадували сучасні.Відомості про перші школах ми знаходимов історії Стародавнього Сходу. Шумери. Процей давно зниклий народ дізналися тількив XIX столітті. Жили шумери в низинах рі-чок Тигру і Євфрату і створили високу куль-туру. Вони вміли багато чого: зрошувалиполя, пряли і ткали, кували з міді і бронзизнаряддя праці, знали гончарне мистецтво.За 3000 років до н. е. шумери вже мали пи-семність, володіли основними правилами ал-гебри і навіть вміли витягувати квадратнийкорінь з будь-якого числа. Були в них і шко-ли, які називалися «будинками табличок»,

адже їхні учні писали на глиняних таблич-ках, читали і вчилися по них.

Майбутніх переписувачів — «дітей доматабличок» — вчителі тримали досить суво-ро. Головою школи був наставник — умміа.Йому допомагали «старший брат» — поміч-ник наставника, кілька вчителів, а також лю-дина, що стежила за дисципліною. Те, як вінце робив, зрозуміло з найменування його по-сади — «володар батога». До нашого часудійшло безліч табличок, написаних учнями,з яких можна дізнатися, які предмети вивча-ли шумерські школярі. На одній такій таб-личці учень у «вигадуванні» дякує вчителівза науку — вони навчили його розрахову-вати площу, і тепер він зможе сам зробитирозрахунки при будівництві або ритті кана-лу. Археологами були знайдені таблички, наяких записані імена богів, назви тварин і рос-лин, перераховані всі городові та храмові по-сади і звання — словом, все, що учень бувзобов’язаний твердо знати. Навчання булорозтягнуто на багато років. Ті, хто закінчу-вав «будинку табличок», ставали начальни-ками робіт у майстернях, на будівництві, приобробітку земель. Без таких шкіл не було бу цього древнього народу високої культури:шумери вміли не тільки читати, множити іділити, а й писати вірші, складати музику,вони знали астрономію і багато, багато ін-шого.

Про жителів іншої давнього держави —Єгипту — ми знаємо незрівнянно більше, ніжпро шумерів. Знаємо ми й те, що у них тежбули школи, і що вчитися в Єгипті було зов-сім не просто. Треба було знати і вміти опе-рувати сімома сотнями букв — ієрогліфів,стежити, щоб рядочки при письмі були рів-ними, а самі ієрогліфи красивими. В однихвипадках слід було писати зліва направо, вінших — справа наліво, в третіх — зверхувниз. Це теж потрібно було пам’ятати.

Як же виглядала єгипетська школа тихчасів? Уявіть двір при храмі бога Амона(Ра) — головного єгипетського божества.У тіні сидять дванадцятирічні хлопчаки, пе-ред ними учитель. На ньому білий набедрен-ник, голова в знак чистоти гладко виголе-на, на грудях підвіска, що зображає павіа-на. Ця мавпа вважалася священною твари-ною бога Тота, який був переписувачем богаРа і покровителем знань, магії та медици-ни, йому були відомі всі чарівні слова і чу-додійні заклинання. Біля ніг учителя лежитьнеодмінний атрибут навчання — трьоххвос-тий батіг. Учні сидять на плетених циновках,у кожного плетена сумка, в якій дощечка іззаглибленнями для чорної і червоної фар-би, пенал з китицями, сосудик для води і ос-

ПЕРШЕВЕРЕСНЯ

ТА ІСТОРІЯШКОЛИ

СтудентІнформ№ 2 (26), червень ñ жовтвень, 2015 р.11ЦІКАВО ЗНАТИ

травкі — глиняні таблички для письма (напапірусі дозволялося писати тільки старшо -класниками). Учитель диктує, а учні пишутьна своїх табличках.

А в Стародавній Греції шкільний день по-чинався із віршів. Учитель читав їх, а учніповторювали. Тривало це до тих пір, покивсе не заучать напам’ять досить великийуривок або навіть цілий твір. Для «кращо-го» запам’ятовування вчитель іноді ставивна стіл рельєф з віршами. Закінчувався на-вчальний день: вчитель знімав рельєф з вір-шами і ставив замість нього амфору із зоб-раженням прочуханки школярів. До речі,слово «педагог» в перекладі з грецького оз-начає «вихователь», «наставник». В обов’яз-ки педагога входило навчати дітей хорошимманерам, стежити за поведінкою дітей на ву-лиці, проводжати їх до школи.

У школі існували свої правила: «Голосноне говори, не клади ногу на ногу, встань,коли входить старший». У програму навчан-ня крім письма і читання входили ще сімвільних мистецтв. На першому етапі вивча-лися граматика, риторика, діалектика, а надругому — арифметика, геометрія, музикай астрономія. Велика увага приділялася фі-зичним вправам. З 12 років школярі другуполовину дня проводили в палестрі — гім-настичній школі. Її назва «палестра» похо-дить від слова «пале» — боротьба. Тут учнібігали, стрибали, навчалися верховій їзді,метали диски.

У Стародавньому Римі хлопчиків почина-ли навчати з 7 років. Діти бідняків відвіду-вали початкову школу, де протягом п’яти ро-ків навчалися читати, писати і рахувати.Вчителем в такій школі була, як правило, лю-дина «низького походження», яка знала гра-моту. Заняття проходили під відкритим не-бом, під простим навісом, де стояв стілецьдля вчителя і лава для учнів. Щоб хлопчи-ків нічого не відволікало, їх відгороджувализавісою. Навчальний день починався рано.Опівдні діти йшли додому поснідати, а по-тім знову поверталися до школи. Ніяких під-ручників у них не було, всі записи велисяпід диктовку вчителя. Власне на початковійшколі і закінчувалося навчання дітей бідня-ків. Діти заможних батьків початкову школуне відвідували, а ази навчання проходиливдома під керівництвом батька або спеціаль-но найнятих вчителів.

Навчившись читати й писати, ці діти ви-рушали до граматиків. Граматики — це ос-вічені люди, що серйозно займалися істо -рією, літературою, критикою і іншими наука-ми. Вони тлумачили тексти стародавніх ав-торів, складали довідники. Їх завданняполягало в тому, щоб навчити хлопчиків пра-вильно говорити і писати, ґрунтовно по-знайомити з літературою, дати початкові по-няття в самих різних галузях знань — відфілософії до астрономії. Після такої серйоз-ної підготовки хлопчик років в 14 мав змо-гу вступити до «вищого навчального закла-ду» — ріторскіх шкіл.

У Середньовіччя основну освіту діти от-римували в родині. Вдома дитина дізнавав-ся про навколишній світ, отримувала профе-сійну підготовку, тобто освоювала вміння танавички, необхідні для праці і спілкування.Найпершими навчальними закладами

Середньовіччя були церковні й монастирськішколи. Навчання в них було платним і ве-лося латинською мовою. Відвідувати такушколу могли тільки діти багатих людей. Тутїх навчали читання та письма, найпростішо-го рахунку, основам християнського віров-чення і церковного співу.

Перші світські навчальні заклади стализ’являтися в XI столітті, а ще через два сто-ліття в Європі найбільші єпископські і світ-ські школи починають перетворюватися вуніверситети. Система освіти в середньовіч-ній школі ділилася на дві сходинки, два рів-ня. На першому ступені (тривіум) вивчалиграматику, риторику і логіку, а якщо ученьнавчався успішно, то переходив на наступ-ний рівень (квадривіум), де вивчав арифме-тику, геометрію, астрономію і музику.Повний курс всіх наук займав 12—13 років.

У Київській Русі школи з’явилися ще вдомонгольський час. Після прийняття хрис-тиянства (988) князь Володимир наказав від-давати «на книжкове навчання» дітей «кра-щих людей». Ярослав Мудрий створив шко-лу в Новгороді для дітей старост і духовнихосіб. Навчання в ній велося рідною мовою,навчали читання, письма, основам христи-янського віровчення і рахунку. У КиївськійРусі були школи і вищого типу, котрі готу-вали до державної та церковної діяльності.У таких школах поряд з богослов’ям вивча-лися філософія, риторика, граматика, знайо-милися з історичними, географічними і при-родничонауковими творами. Освіта цінува-лася дуже високо. Добре освічених людейлітописи називали «книжковими мужами».

Про значне поширення грамотності середнаселення свідчать берестяні грамоти, знай-дені археологами у великій кількості. Вониявляють собою приватні листи, господарськізаписи, розписки і... навчальні зошити. Крімтого, були знайдені дерев’яні дощечки, з ви-різаними на них буквами. Ймовірно, такі аз-буки служили підручниками при навчанні ді-тей. Збереглися також письмові свідченняпро існування в XIII—XV століттях училищдля дітей і про вчителів — «Книжник». Учи -лища існували не тільки в містах, але і у сіль-ській місцевості. У них навчали читання,письма, церковного співу і рахунком, тобтонадавали початкову освіту.

Зараз, щороку, 1 вересня для хлопців ідівчат відкриваються двері численних шкіл,ліцеїв, гімназій, коледжів, технікумів. Алечому саме 1 вересня, а не 10, 15 чи 1 жовт -ня ми розпочинаємо новий навчальний рік?Ця традиція прийшла до нас в XV столітті зВізантії, де 1 вересня відзначали настаннянового (не тільки навчального) року. У цьо-му святкуванні був і духовний, і світськийзміст. Духовний — тому, що візантійські бо-гослови і мислителі припускали, що Бог при-ступив до створення світу саме 1 вересня,а значить, з цього дня почався і сам час.

Світський (мирській) зміст полягав у тому,що до вересня закінчувалися всі польові ро-боти. Одружившись на останній візантійськійпринцесі, великий князь Іван III в 1492 роціоголосив 1 вересня початком нового року(новоліття), зробивши його офіційним цер-ковно-державним святом. З 1700 року ци-вільний Новий рік указом Петра Великого

стали святкувати 1 січня. Однак церковний,а головне сільськогосподарський календар,залишилися колишніми. Тим більше, щобзнайти дітей (навіть дворянських) з села вміські навчальні заклади до закінчення жнивбуло не можливим. Правда, не всі навчаль-ні заклади починали навчальний рік 1 ве -ресня.

Якщо за гімназіями держава стежилабільш-менш строго, то недержавні навчаль-ні заклади Російської імперії починали на-вчальний рік вроздріб. У документах трап-ляються дати 20 та 31 серпня, 15 і 26 ве-ресня, 1 і 15 жовтня, а сільські школи гра-моти починали працювати тільки 1 грудня.Що стосується радянського часу, то до се-редини 30-х років директори шкіл до почат-ку навчального року ставилися вельми віль-но. Навіть постанова Раднаркому від14 серп ня 1930 зобов’язувало, щоб всі дітиу віці 8—10 років «були прийняті в школувосени». Єдиний початок навчального рокубуло введено 3 вересня 1935 року: у пер-шій же статті Постанови Раднаркому і ЦКВКП(б) було встановлено, що «у всіх шко-лах СРСР початок навчальних занять з1 ве ресня і закінчення їх: в перших трьохкласах — 1 червня, о 4—7 класах — 10 черв -ня і 8—10 класах — 20 червня».

Тож коли починають вчитися діти в іншихкраїнах? 1 вересня відкриваються дверішкіл в Чехії, в Білорусії, в країнах При -балтики. А ось у дітей в Німеччині немає чіт-кого графіку початку навчального року: укожній з 16 федеральних земель навчальнізаклади починають працювати протягомсерпня — вересня. В Іспанії також в різнихпровінціях навчальний рік починається по-різному, в залежності від періоду збиранняврожаю, проте затягувати пізніше 1 жовтнясуворо забороняється. В Італії, навпаки,тільки з 1 жовтня починають відвідувати шко-лу. У Франції немає чіткого терміну Днязнань. Десь навчальний рік починається 1вересня, а десь і 15. З середини серпня по-чинають вчитися діти в Данії, а в Англії,Канаді та США навчальний рік завжди по-чинається в перший вівторок вересня. УКраїні висхідного сонця — Японії — виріши-ли, що початок навчання — це дуже весе-ло, і починають новий навчальний рік...1 квітня. �

СтудентІнформ№ 2 (26), червень ñ жовтвень, 2015 р. НАРОДНА СКАРБНИЦЯ12

14жовтня — свято Покрови Пре -святої Богородиці або, як кажутьв народі, Святої Покрови. «Пок -рова накриває траву листям,землю снігом, воду — льодом, а

дівчат — шлюбним вінцем». В українськихсе лах і до сьогодні дотримуються давньоїнародної традиції справляти весілля піс-ля Покрови. Від Покрови і до початкуПилипівки — пора наймасовіших шлюбівв Україні.

Свято Покрови посідає почесне місцесеред пошанованих свят в Україні. Що ці-каво — шанується воно одночасно хрис-тиянами і рідновірами України, тількизміст свята, навіть за однакової назви,зовсім різний.

Свято Покрови Матері Слави в Ко ло -дарі православних рідновірів ознаменовуєзасинання Природи, та вкривання Земліна зиму. Справді, в жовтні перші деревавтрачають листя, всі плоди уже дозріли:«Прийшла Покрова — на дереві голо».Сивий Яр вступає в свою повну силу впершу п’ятницю, після дев’яти днів від осін-нього рівнодення і ми вшановуємо Пок -рову Матері Слави. Це також свято вояць-кої честі та звитяги, на якому оборонціМатері-Землі показують свою вправність.

Незвичайна популярність та величністьсвята Покрови пояснюється дуже просто,хоч цього вперто не бажають визнаватиі помічати представники християнства.Корені виникнення свята сягають сивої ба-гатотисячолітньої давнини і пов’язані зкосмічним станом природи і, відповідно,особливим етапом у житті людини.

Які ж це особливості? Загальновідомою ознакою Покрови є

те, що вона покриває Землю або листям,або снігом.

До Покрови завершувався період сва-тань і приготування до весіль, який почи-нався після Першої Пречистої.

До початку жовтня закінчуються усі най-важливіші сільські роботи на Землі (в томучислі сівба озимих) — завершений хлібо-робський цикл робіт. Зібраний урожай (до-статок) та більш-менш вільний час даютьможливість для проведення весіль. Це най-благодатніша пора для весільних гулянь,початку вечорниць. Звідси беруть свій по-чаток весільні осінні тижні. Це свято — по-кровитель весіль, початок сезону на сва-тання та весілля, які закінчувались за дватижні до Пилипівського посту. Це вже по-тім під впливом християнства воно офор-милося у те, що дівчата, котрі бажали взя-ти шлюб саме цього року, мали побуватина святі Покрови у церкві і помоли тися:«Свята Покрівонько, покрий мені голівонь-ку», «Мати-Покрівонько, покрий Ма тір сируЗемлю і мене молоду», «Свята мати,Покровонько, накрий мою головоньку, хочганчіркою, аби не зостатися дівкою».

А на Поділлі дівчата казали: «Святамати, Покровонько, завинь мою головонь-ку, чи в шматку чи в онучу — най ся дів-кою не мучу!»

Існувала навіть прикмета: якщо наПокрову сніг — буде багато весіль.

Сніг дає привід порівнювати сніговий

покрів з весільним покривалом, а оскіль-ки в цей час свідомо призначене і святоПресвятої Богородиці, то ці порівняннярозповсюджуються і на неї.

У багатьох народів, зокрема і у слов’ян,покривало (фата) вважалося дуже важли-вою весільною оздобою, взагалі слугува-ло ознакою заміжжя. За описами арабсько-го письменника XII ст. свідчиться, що якщокомусь подобалась дівчина, то він накидавїй на голову покривало і вона мусила ста-ти його дружиною (точніше, мабуть, цебула пропозиція до шлюбу). Та і зараз мизнаємо, що весільна фата ще широкопредставлена у весільному обряді.

Як відомо, після одруження дівчинабула вже молодицею і мала покривати го-лову наміткою чи хусткою. Намітка — цестародавнє вбрання заміжніх жінок, якезав’язували навколо голови. Вже післяпросватання дівчині-нареченій покривалиголову хусткою. Для дівчат Покро -ва — найбільше свято: у моло-ді починався сезон вечор-ниць, а у господарів —період весіль, і юнакиз а л ю б к и б р а л иучасть у весільнихобрядодійствах.

В КарпатськійУкраїні до По -крови остаточноповерталися всіпастуші отари зполонин і завер-шували останнюмандрівку чума-ки. Тому й казали:«Прийшла Покро -ва — сиди, чумаче,вдома».

Для того, щоб усiчлени сім’ї були здорови-ми, на Покрову старша гос-подиня брала вишитого рушника,що був над іконою Богородиці, і розві-шувала його над вхідними дверима. Підним ставали, як йшли до церкви.

На Покрову майстри сходилися і покри-вали дах вдовиці чи сироті «би щастя їхсудьбу від нещастя накрило...», що свід-чить про існування давнього благородно-го звичаю допомагати членам Роду, якіпотребують цього.

Покрова — це також старовинне народ-не свято, пов’язане з культом поминанняПредків та творення нових родин.

На Покрову упродовж всього дня спос-терігали за погодою: якщо з Півдня дувнизовий вітер, зима буде теплою, якщодув вітер із Півночі — холодною, із Захо -ду — сніжною. Коли протягом дня вітерзмінює напрямок, то й зима буде нестій-кою. Якщо на Покрову листя з вишень неопало, зима буде теплою, і якщо сніг невипав, то його не буде і в листопаді.

Цікаво, що в народі збереглося повір’я,що у Пресвятої Діви є опікун Покров, яко-го просили: «Батеньку Покров, накрийнашу хату теплом, а господаря — доб -ром».

Свято Покрови було введено у христи-янство в Х столітті і має під собою чи то

ІСТОРІЯ СВЯТА ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

СтудентІнформ№ 2 (26), червень ñ жовтвень, 2015 р.ГРОМАДЯНСЬКА ПОЗИЦІЯ 13

ЗМІНИ, ЯКІ МИМАЄМО ВИМАГАТИ

ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТО. ПАВЛОВСЬКИЙ, ІІ� курс,�юр.�ф-т

Мабуть я не поми-люсь, коли скажу,що не менш ніж

60—70% студентів користуються гро-мадським транспортом? Чи звертав Ти,шановний студенте, увагу на «якість»обслуговування в громадському транс-порті? Особливо, це стосується мар-шрутних таксі (маршрутки), хоча і в ав-тобусах, трамваях і тролейбусах теж бу-вають такі випадки.

Знайома, мабуть, ситуація із забити-ми, не зручними, у поганому технічно-му стані, ще й з хамовитим (є відсотків10—15 чемних та уважних) водієм,марш рутками? А як НАС везуть ці во-дії? Різко по гальмах, майже екстренегальмування, різкий поворот, коли три-матися доводиться обома руками завсе що побачив, та встиг ухопитись, різ-ке прискорення,— «треба ж обігнатитого нахабу» при цьому пасажири, мак-симум, щось не добре буркочуть собіпід ніс, не роблячи жодних зауваженьводію, а це наша безпека і безпека ін-ших учасників руху!!! Що до квитків,давно ви їх бачили в маршрутках? А цеподатки, дороги, амортизація того жтранспортного парку. До речі, водій от-римує заробітну платню саме з нашихз вами кишень, так само, ми з вами за-безпечуємо прибуток перевізнику.

Десь місяць або два тому, один мійзнайомий, як раз під час подібних ша-ленств водія, а потім екстреного галь-мування та удару у попереду їдучу ав-тівку, пролетів із задніх сидінь майжедо лобового скла, отримавши відкритийперелам ноги і таких випадків безліч!!!Чи варто вимагати від водіїв іншого під-ходу до перевезень? Напевно, що так!

Окрема тема — графік руху громад-ського транспорту. Очікування протягом15—20 хв. переповненої маршрутки, вяку і влізти вже не можливо, стоянкана кінцевій зупинці до ПОВНОГО «за-вантаження», маршрути деяких ав., тр.,трам., на яких після 22-ї години, натранспорт і годі чекати, тощо…

Правила дорожнього руху теж бага-то тих горе-водіїв підзабули: посадка-ви-садка пасажирів на другій, а то і третійполосі руху, відкриття і закриття дверейпід час руху та інше. І це далеко не пов -ний перелік. Водієм с телефоном білявуха, вже нікого не здивуєш, підрахунокрешти коштів під час руху...

Тож давайте не мовчати, нагадаймоводіям, що вони везуть не себе чи авто,а ЛЮДЕЙ у салоні, на роботу, навчан-ня, чи лікаря на термінову операцію!�

легенду, чи то подію, яка відбулася вЦаргороді (Константинополі). Місто булооточене чужинцями (за різними джерела-ми — то могли бути як давні руси (ски-ти) на чолі з князем Аскольдом, так і ага-ряни (магометани — араби або турки), іБожа Мати начебто покрила своїм омо-фором городян, які молилися на всенош-ній службі у Влахерській церкві.

Це побачив святий Андрій: під церков-ним склепінням з’явилася ПресвятаБогородиця в оточенні ангелів, пророківi апостолів і накрила своїм омофором пра-вославних християн. Це було провістямперемоги. Так і сталося: невдовзі надійш-ли воїни-захисники і звільнили населен-ня від нападників.

Тобто християнське свято Покрова свя-тої Богородиці запроваджене у Візантії назгадку про чудесне визволення Конс -тантинополя від нападників. За церковнимкалендарем це звичайне собі невеличкесвятце, присвячене, практично, незначнійподії.

Візантійський патріарх проголосив (ка-нонізував) «Свято Похвали Богородиці»,яка «допомогла візантійцям затопити ски-тів у Босфорі» (ще одне розходження —вже саме скитів). У п’яту суботу велико-го посту (а це, як відомо, навесні) грекиз акафістом хвалять «Покрову» за таке«покровительство».

Як бачимо, наведені джерела, а вонине єдині, засвідчують досить туманне,неод нозначне, малозначиме та порівнянонещодавнє походження свята. Одночаснобачимо досить вузьку «спеціалізацію»християнського свята — порятунок від во-рога.

Очевидно, цей сюжет і прислуживсятому, що для козаків свято Покрови булонайбільшим і найзначущим святом. В цейдень у козаків відбувалися вибори ново-го отамана. Козаки вірили, що святаПокрова охороняє їх, а Пресвяту Бого -родицю вважали своєю заступницею і по-кровителькою. На Запоріжжі в козаківбула церква святої Покрови. В козацькійдумі про Самійла Кішку співається:

А срібло-золото на три частини паювали:Первую часть брали, на церкви накладали,На святого Межигорського Спаса, На Терехтемировський монастир, На святую Січовую Покрову давали — Котрі давнім козацьким скарбом будували, Щоб за їх, встаючи і лягаючи, Милосердного Бога благали.

Відомий дослідник звичаїв українсько-го народу Олекса Воропай писав, що піс-ля зруйнування Запорізької Січі в1775 році козаки, що пішли за Дунай наеміграцію, взяли з собою образ ПокровиПресвятої Богородиці.

Козаки настільки вірили в силу По кро -ви Пресвятої Богородиці і настільки щирой урочисто відзначали свято Покрови, щовпродовж століть в Україні воно набуло щей козацького змісту і отримало другу на-зву — Козацька Покрова. Тож з недавніхпір свято Покрови в Україні відзначає тьсяще й як День Українського козацтва. �

СтудентІнформ№ 2 (26), червень ñ жовтвень, 2015 р. НАША ІСТОРІЯ14

За період незалежності України у суспільстві закріпила-ся традиція відзначення святкових та інших знаменнихдат, пов’язаних із подіями і персоналіями українськоїісторії. У зв’язку з цим виникла об’єктивна потреба у їхзаконодавчому закріпленні, що особливо актуально

в період політичної нестабільності, спровокованої зовнішньоюагресією.

З метою вшанування мужності та героїзму захисників неза-лежності і територіальної цілісності України, військових тради-цій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцнен-ню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативигромадськості 14 жовтня 2014 року видано Указ ПрезидентаУкраїни № 806, яким установлено День захисника України, щовідзначатиметься щорічно 14 жовтня. При цьому скасовано УказПрезидента України від 23 лютого 1999 року № 202 «Про Деньзахисника Вітчизни».

14 жовтня також відзначається велике релігійне свято —Покрова Пресвятої Богородиці. Завдяки шанобливому ставлен-ню українського козацтва за цим святом закріпилася ще й дру-га назва — Козацька Покрова, а у свідомості народу воно поча -ло асоціюватися з такими поняттями, як військова честь, звитя -га, мужність та лицарство. Указом Президента України від7 серп ня 1999 року № 966 14 жовтня — у день свята ПокровиПречистої Богородиці — встановлено День українського козац-тва. У XX столітті козацькі традиції наслідували борці за неза-лежність України. У роки Другої світової війни, попри всю радян -ську атеїстичну пропаганду, багато українців — солдат радян-ської армії перед боєм з нацистами зверталися до Господа таДіви Марії з молитвою про порятунок та перемогу.

Особливого значення набуває це свято для сучасного україн -ського воїнства та цивільних громадян, які активно долучають-ся до захисту своєї країни від зовнішнього агресора та йоговнут рішніх приспішників.

Встановлення Дня захисника України як державного святазасвідчить увагу і шанобливе ставлення держави до людей, які,не шкодуючи себе, відстоюють територіальну цілісність, сувере -нітет та інші державницькі цінності. У цей день громадяни ма-тимуть змогу взяти участь у молитовних заходах з нагоди свя-та Покрови Пречистої Богородиці та у молитвах за захисниківУкраїни.

Таким чином, установлення у день свята Покрови ПречистоїБогородиці Дня захисника України, як державного свята мати-ме духовно-патріотичне і об’єднавче значення для громадян Ук -раїни, а також сприятиме упорядкуванню календаря державнихсвят в Україні відповідно до сучасних політичних реалій та по-треб суспільства. �

ДЕНЬ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ

СтудентІнформ№ 2 (26), червень ñ жовтвень, 2015 р.ПОЕТИЧНА СТОРІНКА 15

Заходжу до класу і поглядом звичнимНа карту Європи дивлюсь політичну.Там різні народи є, різні країни.Не має там тільки, на жаль, України.

Не знаю я більше такого народу, Щоб дорого так заплатив за свободу.Життям міліонів, найкращого цвіту,І був невідомим… для вільного світу.

Живуть скандинави на півночі, збоку.Живуть, хазяйнують і добре ніврокуДатчани і шведи, норвежці і фіни.Невже від них гірший народ України?

У центрі Європи — могутня компанія:Німеччина, Франція, Великобританія.Багаті, розвинуті сильні країни,А чим вони кращі від України?

Чи сонце їм з неба яскравіше світить?Чи краще сади розцвітають і квіти?Чи надра багатші? Чи землі в них кращі?О Боже! Не вже ми навіки пропащі?

Здобули нарешті свободу поляки, Угорці, болгари і чехословаки.Минуло їх горе, минули їх біди.Я щиро їм заздрю — щасливі сусіди.

Самі, без диктату, вирішують справи,Будують свої незалежні держави.І наших людей величезні потокиПливуть до них густо вже декілька років.

Та плакати годі, ридати не треба,Бо Воля нікому не впала ще з неба.І той лиш свободу жадану здобуде,Хто стійко за неї боротися буде.

Я вірю: час волі Вкраїни настане,Моя Україна державою стане.Європи красуня і світу окраса, Я вірю, що збудеться мрія Тараса!

Я вірю: нарешті наш люд зрозуміє.Що він є рабом, ярмо скинуть зумієІ вільним народом зробитися може.Дай силу йому, поможи йому, Боже!

Я знаю: безмежне Твоє милосердя.Хоч злюся на Тебе, бува, з-пересердя.Бо хочу, щоб щезли всі наші незгоди,Щоб жив мій народ, як всі вільні народи.

Що скоро настане та вільна хвилина. Засяє нам воля як чудо-перлина,І встане Вкраїна, з кайданів розкута,Навіки порвавши невольничі пута.

М. КОШЕЛОВИЧ

Я ВІРЮ

А ми в цю жадану, священну годинуЗгадаємо всіх, хто за Волю загинув,В походах козацьких, стрілецькому бою,Хто в рейдах повстанських наклав головою,

У тюрмах пропав, у катівнях, в Сибіру,Але не скорився, боровся і вірив,Що час торжества України настане,І вільна Вкраїна ще вільною стане!

Я вірю, що сядуть ще учні за партиЗаглянуть у атлас, чи підуть до картиІ рідну державу на карті побачитьІ вчителю радісні сльози пробачать.

СтудентІнформ№ 2 (26), червень ñ жовтвень, 2015 р. 16

ГО ЛОВ НИЙ РЕ ДАК ТОР

КОЗАЧУК Поліна, II курс, ек. ф-т

ЗА СТУП НИК ГО ЛОВ НО ГО РЕ ДАК ТО РА

ГАВРИШ Анастасія, I курс, юр. ф-т

Сту ден тІн формГа зе та

Фі нан со во�пра во во гоко ле джу

Започаткована у 2009 році.

№ 2 (26),червень ó жовтень,

2015 р.Під пи са но до дру ку 5.10.2015. На клад 300 пр. Зам. № 15�321. Ди зайн, вер стка, друк СМП «АВЕРС»

НАД НО МЕ РОМ ПРАЦ ЮВА ЛИ: ГУ БА НО ВА Т. О., ПА РИМ СЬ КА М. М., МУЛЯНОВА Т. М., ДЕМ’ЯНЕНКО М. Г., ІВАШКО М. В., БЄЛІК К. О.

Відповідальність за зміст статей несуть автори. Точка зору авторів може не співпадати з думкою редакції.

РЕДКОЛЕГІЯ

БОГУН Мар’яна, IV курс, юр. ф-т БОДНАР Павло, III курс, юр. ф-т БУДКОВА Віолета, IV курс, юр. ф-т ВАСИЛЬЄВА Анна, III курс, ек. ф-т ДЬОМІНА Вероніка, III курс, ек. ф-тЖИГУН Олег, IV курс, юр. ф-тІВАНЮК Олександра, III курс, ек. ф-тКОБЗОВА Анастасія, III курс, ек. ф-т

МАЙОРОВА Юлія, IV курс, ек. ф-тМИХАЛЬСЬКИЙ Дмитро, IV курс, юр. ф-тНАУМЕНКО Валерія, I курс, юр. ф-т ПРОЦАН Богдан, III курс, юр. ф-т СЕМЕНЕНКО Вікторія, IV курс, юр. ф-т СОВА Марія, III курс, ек. ф-тТКАЧЕНКО Павло, III курс, юр. ф-т ШАМАН Яна, III курс, ек. ф-т ЯКОВЕНКО Аліна, II курс, ек. ф-т

Як один день промайнуло літо і у перші дні нового навчального року

ми сердечно вітаємо тих членів нашої дружньої коледжанської сім’ї, що святкують свої дні народження

у червні: САЛЕНКО Ірину Володимирівну,БЄЛІК Катерину Олександрівну,ПАВЛЕНКО Людмилу Анатоліївну,СТЕПАНЧУК Інну Михайлівну,ГАВРЮНІНУ Тамару Володимирівну;

у липні: МЕЛЬНИКА Ярослава Ярославовича,МАРИНЕНКО Тетяну Миколаївну,ГІРНИК Наталію Степанівну;

у серпні: БАЛЛУ Оксану Володимирівну,ОНИЩУК Ірину Володимирівну,ІВАШКО Марину Василівну,РИБАК Олену Анатоліївну;

у вересні: ПАРИМСЬКУ Марію Михайлівну,ГРІНЧЕНКО Оксану Миколаївну,АДРУСІВА Валерія Григоровича,ГРИЦЕНКА Івана Сергійовича,МИГАЛЯ Сергія Михайловича,МУЛЯНОВУ Тетяну Миколаївну;

у жовтні: МУСІЄНКО Валерію Юріївну,ВАСИЛЕНКО Світлану Миколаївну.

Найвища мудрість — доброта, саме вона робитьсвіт кращим.

Найбільше багатство — розум. (А. Аліб-Таліб)

Лише осмислені знання приносять плоди. (В. Борисов)

Я не народився зі знаннями. Я пізнаю все з до-помогою однієї істини. (Конфуцій)

Перемоги вчать наївних, а поразки — мудрих; ус-піх дають одиниці уроків, а невдачі — тисячі.Вчіться на уроках переможених. (Й. В. Гете)

Справжнє знання — знання речей, а не слів. (М. Монтаг'ю)

Є тільки одне благо — знання і одне тільки зло —неуцтво. (Сократ)

Жити — значить працювати. Праця є життя лю-дини. (Вольтер)

Успіх приходить до того, хто робить те, що най-більше любить. (М. Форбс)

Той, хто перемагає інших — сильний, той, хто пе-ремагає самого себе — могутній. (Конфуцій)