Захист зернових культур -...

1

Захист зернових культур

Шановний виробнику! Перед Вами перший спеціалізований випуск по захисту зернових колосових культур. Найближчим часом чекайте продовження – випуски по захисту інших основних культур.

Для першого випуску збірки ми обрали пшеницю та ячмінь, адже ці культури першочергово були та залишаються важливими для нашої країни (як основний продукт харчування, так і на експортні цілі). Пшениця та ячмінь належать до найінтенсивніших культур. Протягом останніх років до нас прийшли нові технології (наприклад No-till, Mini-till), а з ними – нові виклики до виробників щодо перебудови підходів до обробітку ґрунту, систем захисту рослин, живлення та ін. Ці зміни викликані необхідністю одержувати стабільний урожай у той час, коли клімат у Світі змінюється. І ми наочно бачимо кліматичні зміни в Україні: зими стають все теплішими та з меншою кількістю снігового покриву, а літо – спекотнішим. Це спричинює зміну видового складу та кількості шкідників і збудників хвороб, спектру бур’янів у регіонах країни. Навіть ті самі цільові об’єкти стали більш стійкими до діючих речовин, і тому багатокомпонентні препарати – це вже не просто, так би мовити, «стильно», це необхідність для вирішення проблем. Компанія «Август» має у своєму портфоліо широкий спектр препаратів, завдяки якому можна побудувати систему захисту та вирішити практично будь-які питання у вирощуванні зернових колосових культур. Уже цього року на ринок виходять нові цікаві продукти, які ще краще будуть вирізняти компанію серед представлених на ринку компаній.

У 2015 році представництво «Август-Україна» відкрило власний сайт ua.avgust.com, що дає змогу бути ще ближче до Вас і надавати більшу кількість інформації. Цей ресурс, окрім інформації по продуктах компанії, має багато інноваційних речей. Одна із них – можливість користувача подивитись, як обраний препарат працював протягом сезону або декількох сезонів у конкретних господарствах у повній динаміці вирощування культури по всій території України. Це можливість переконатись у ефективності препарату на власні очі та при бажанні залишити запитання на теми, що Вас зацікавили, – і Вам нададуть кваліфіковану відповідь. Крім того, на сайті є можливість провести розрахунок для підбору форсунок на обприскувач та розрахувати мінеральні добрива. А адаптований дизайн сайту – зручне рішення для користувачів, адже сайт пристосовується під розмір Вашого телефону чи планшету. Заходьте за адресою ua.avgust.com та переконайтесь!

Під час підготовки цього випуску ми намагались зібрати та систематизувати інформацію таким чином, щоб Вам було зручно нею користуватись та простіше приймати рішення щодо технології вирощування. Хотілось охопити якомога більше корисної та цікавої інформації. Сподіваюсь, ця книга стане надійним Вашим помічником на шляху до високих врожаїв та процвітання!

Щиро Ваш,Дмитро Стратієвський,

керівник відділу маркетингу компанії «Август»в Україні, Білорусі, Казахстані та Молдові

Загальні показники пшениці та ячменю ...................................................................................................2

Фази розвитку культури (BBCH) .................................................................................................................8

Захист насіннєвого матеріалу. Препарати для протруювання насіння .............................................10Загальна інформація ..............................................................................................................................................................................................11Віал ТрасТ ...................................................................................................................................................................................................................14Віал Тріо ......................................................................................................................................................................................................................16Оплот ............................................................................................................................................................................................................................18Табу ................................................................................................................................................................................................................................20Табу Нео ......................................................................................................................................................................................................................22Терція ............................................................................................................................................................................................................................24

Сівба ..............................................................................................................................................................26

Бур’яни та методи захисту. Гербіциди ......................................................................................................32Загальна інформація ..............................................................................................................................................................................................33Вплив бур’янів на урожайність ...........................................................................................................................................................................36Спектр гербіцидної активності препаратів ..................................................................................................................................................38Балерина .....................................................................................................................................................................................................................40Балерина Мікс...........................................................................................................................................................................................................42Деметра Мікс .............................................................................................................................................................................................................44Плуггєр + Лазурит ...................................................................................................................................................................................................46Румба Мікс .................................................................................................................................................................................................................48Система захисту пшениці гербіцидами ..........................................................................................................................................................50Система захисту ячменю гербіцидами ...........................................................................................................................................................52

Хвороби та методи захисту. Фунгіциди ..................................................................................................54Загальна інформація ..............................................................................................................................................................................................55Бенорад .......................................................................................................................................................................................................................72Колосаль ......................................................................................................................................................................................................................74Колосаль Про.............................................................................................................................................................................................................76Ракурс ...........................................................................................................................................................................................................................78Спіріт .............................................................................................................................................................................................................................80Система захисту пшениці фунгіцидами .........................................................................................................................................................84Система захисту ячменю фунгіцидами ...........................................................................................................................................................86

Захист рослин від шкідників. Інсектициди .............................................................................................88Загальна інформація ..............................................................................................................................................................................................89Борей ............................................................................................................................................................................................................................98 Борей Нео ................................................................................................................................................................................................................ 100 Брейк ......................................................................................................................................................................................................................... 102Сірокко ...................................................................................................................................................................................................................... 104 Сірокко Дуо ............................................................................................................................................................................................................. 106

Живлення зернових культур .................................................................................................................. 108

Значення розпилювачів у захисті ......................................................................................................... 118

Вплив факторів на ефективність обробки пестицидами .................................................................. 122

Зміст

2

Пшениця (Triticum spp.) – рід трав’янистих рослин родини злаків. Об’єднує понад 20 дикорослих і культурних видів, що належать до 3 рядів (диплоїдного, тетраплоїдного, гексаплоїдного) з різним числом хромосом у соматичних клітинах.

Істотне економічне значення мають лише три види пшениці:• пшениця літня, м’яка або звичайна (T. aestivum) – звичайна

хлібопекарська пшениця, що вирощується в усьому світі;• пшениця тверда (T. durum) і пшениця щільноколоса або карликова

(T. compactum). Використовується для виробництва макаронних виробів, оскільки багата клейковиною – сумішшю білків, що утворюють липку масу, яка пов’язує тісто та утримує в ньому пухирці вуглекислого газу (тісто набуває пишності).

Для вирощування озимини найкраще підходять суглинисті та важкосуглинисті ґрунти з достатньою кількістю кальцію.

Загальні показники пшениці та ячменю

Суцвіття – складний колос. Складається з вузлів і міжвузлів. Кожне міжвузля розширене догори. Колоски – це редуковані пагони. Кожен колосок складається з двох колоскових лусочок і квіток. Кількість квіток становить 2 - 6 шт. На дванадцяти уступах-члениках колоскового стебла пшениці утворюються 2 - 4 колоски (в середньому чотирма квіточками), які могли б дати 96 зерен. Як правило, формується лише третина усієї кількості. І лише окремі колоски містять від 40 до 50 зерен. Зернівка – це однонасіннєвий плід з тонким і щільним навколопліддям (перикарпієм). Зернівка овальна або видовжена. Зародок займає 1/6 - 1/4 частину зернівки. Зародок розвивається швидше, ніж ендосперм. Поверхня зернівки гладенька або злегка зморшкувата. На кінці є пучок волосків (чубчик). На черевному боці – борозенка.

Показники Озима пшениця Яра пшениця

Мінімальна температура проростання,°С +2…+4

Максимальна температура проростання,°С +25…+30

Мінімальна температура для початку росту,°С +3…+5 +4…+5

Морозостійкість (°С без снігового покриву) -20 -6

Сума температур,°С (з першого листка до повної стиглості) 1900…2500 1600…1800

Температура верналізації,°С 0…+5 -

Тривалість верналізації, днів 40 - 70 -

Початок приросту сухої маси,°С +4…+6 +6…+8

Коефіцієнт транспірації (кг води/кг сухої маси) 340…690

рН сприятливий для вирощування 6,3 - 7,5 6,0 - 7,3

Показники, необхідні для росту та розвитку пшениці

Пшениця

3

Ячмінь (Hordeum spp.) належить до родини злакові. Культурний ячмінь (Horderum sativum) нараховує 20 різновидів й 3 підвиди, які відрізняються один від одного кількістю плодючих колосків, що перебувають на членику стрижня.

В Україні в посівах зустрічаються наступні підвиди:• Багаторядний ячмінь, або звичайний. Поділяється на дві групи:

шестирядні ячмені, що мають щільний колос, з кожної сторони якого три ряди вертикальних колосків; чотирирядні ячмені, у яких колос менш щільний із двома вузькими гранями (з бічних сторін колосся) і двома широкими з лицьових сторін колоса;

• Дворядний ячмінь проміжний – має з кожної сторони колоскового стрижня лише по одному ряду колосків, тобто два ряди на колос.

Ячмінь дає найкращі врожаї на родючих суглинках із нейтральною та навіть слабколужною ґрунтовою реакцією і потребує вільного карбонату кальцію в ґрунтовому шарі.

Показники Озимий ячмінь Ярий ячмінь

Мінімальна температура проростання,°С +2…+4

Максимальна температура проростання,°С +25…+30

Мінімальна температура початку росту,°С +3…+5 +4…+5

Морозостійкість (°С без снігового покриву) -15 -3

Сума температур,°С (з першого листка до повної стиглості) 1900…2500 1600…1800

Температура верналізації,°С 0…+5 -

Тривалість верналізації, днів 20 - 40 -

Початок приросту сухої маси,°С +4…+6 +6…+8

Коефіцієнт транспірації (кг води/кг сухої маси) 310…520

рН сприятливий для вирощування 6,3 - 7,5 6,0 - 7,3

Суцвіття – колос. Колоски бувають тільки остисті. Ості довші за колос і розташовані паралельно до нього (у фуркатного ячменю замість остюків є трилопатеві придатки). У багаторядного ячменю на кожному уступі стрижня колоса знаходиться три одноквіткові колоски. Вони нормально розвиваються і дають повноцінне зерно. У дворядного ячменю з трьох колосків тільки середній нормально розвивається і дає зерно. Забарвлення колоса жовте, рідше чорне. Зерно з борозенкою без чубчика, плівчасте, рідко голе, еліптичної форми, до обох кінців загострене. Забарвлення плівчастого зерна жовте або світло-жовте.

Показники, необхідні для росту та розвитку ячменю

Ячмінь

4

Шар ґрунту, см Фаза розвиткуЗапаси

продуктивної вологи, мм

Оцінка запасів вологи

0 - 20

Сівба – сходи

<5 Насіння не проростає

0 - 20 5 - 10Запаси вологи незадовільні.Проростання насіння затримується, сходи зріджені

0 - 20 11 - 20 Недостатні запаси вологи

0 - 20 21 - 30Запаси вологи достатні щоб забезпечити появу дружніх сходів

0 - 20 >30 Оптимальні умови зволоження

0 - 20

Сходи – кущення

<10Незначне зволоження, при якому стан рослин погіршується

0 - 20 11 - 20 Недостатнє зволоження

0 - 20 >30Відмінні запаси вологи, які забезпечують нормальний розвиток вегетативної та кореневої маси

0 - 100

На початок весни

<60 Дуже погані

0 - 100 61 - 90 Незадовільні

0 - 100 91 - 130 Задовільні

0 - 100 131 - 160 Добрі

0 - 100 >160 Відмінні

0 - 20

Вихід рослин в трубку – цвітіння

20 - 30 та більше Достатні

0 - 100 <60 - 80 Недостатні

0 - 100 90 - 100 Задовільні

0 - 100 101 - 120 Добрі

0 - 100 121 - 175 Оптимальні

0 - 100Цвітіння – воскова стиглість (формування та наливання зерна)

<25Незадовільні, спричиняють зменшення абсолютної маси зерна

0 - 100 30 - 50 Достатні

0 - 100 60 - 80 Оптимальні

0 - 100 >125 Надмірні, можливе вилягання посівів

Тривалість процесів життєдіяльності та фаз розвитку у ярої та озимої пшениці і ярого та озимого ячменю відрізняються. Це пов’язано з біологією рослини та погодними умовами. Об’єднує те, що основний період часу пшениця формує вегетативну, а на генеративну частину та на формування самого врожаю витрачається біля третини терміну. Кількість стеблостою є важливим фактором формування інтегрованої системи захисту. При підвищеній щільності рослина здатна краще конкурувати з багатьма бур’янами, але сильніше уражується хворобами та схильна до вилягання. За таких умов більшу увагу приділяють застосуванню фунгіцидів та регуляторів росту. Також необхідно регулювати внесення азотних добрив і вносити більшу кількість після початку виходу в трубку.

Потреба в запасі продуктивної вологи в період вегетації (пшениця, ячмінь)

Тривалість розвитку окремих фаз пшениці/ячменю, дні

СтадіїФази

розвитку

Пшениця Ячмінь ярийозима яра

00…13 Проростання 35 8 - 15 6 - 9

20…30 Кущення 135 45 8 - 18

31…49 Трубкування 41 25 17 - 23

50…59 Колосіння 6 8 13 - 15

60…69 Цвітіння 11 6 4

70…92 Дозрівання 41 - 50 50 20 - 25

Тривалість, всього 270 - 315 150 60 - 110

5

Щільність стеблостою, колосся/м2

Кількість зерен у колосі

Врожайність при масі 1000 зерен, ц/га

35 г 40 г 45 г 50 г 55 г

300

20 21 24 27 30 33

25 26 30 34 38 42

30 32 36 41 45 50

35 37 42 47 53 56

40 42 48 54 60 66

400

20 26 32 36 40 44

25 35 40 45 50 55

30 42 48 54 60 66

35 49 56 63 70 77

40 56 64 72 80 88

500

20 35 40 45 50 55

25 44 50 56 63 70

30 53 60 68 75 83

35 61 70 78 88 97

40 70 80 90 100 110

600

20 42 48 52 60 66

25 53 60 68 75 83

30 63 72 81 90 99

35 74 84 95 105 115

40 84 96 108 120 -

700

20 49 56 63 70 77

25 61 70 78 88 96

30 74 84 94 104 116

35 86 98 110 - -

40 98 12 - - -

800

20 56 64 72 80 88

25 70 80 90 100 110

30 84 96 108 120 -

35 98 112 - - -

40 112 - - - -

900

20 63 72 81 90 99

25 79 90 101 112 -

30 95 108 - - -

35 110 - - - -

40 - - - - -

Таблиця для розрахунку потенційної врожайності пшениці (використовують від фази BBCH 49)

6

ДСТУ 3760:2009 Для пшениці

Показники

Характеристики

А Б6

1 2 3 4 5

Натура, г/л, не менше ніж 760 740 730 710 710 Необмежено

Склоподібність, %, не менше ніж 50 40 30 Необмежено

Вологість, %, не більше ніж 14,0 14,0 14,0 14,0 14,0 14,0

Зернова домішка, %, не більше ніж 5,0 8,0 8,0 10,0 12,0 15,0

Зокрема:зерна злакових культур

4,0 4,0 4,0 4,0 4,0У межах зернової

домішки

пророслі зерна 2,0 3,0 4,0 4,0 4,0У межах зернової

домішки

Сміттєва домішка, %, не більше ніж 1,0 2,0 2,0 2,0 2,0 5,0

Зокрема:мінеральна домішка

0,3 0,5 0,5 0,5 0,5 1,0

Зокрема:галька, шлак, руда

0,15 0,15 0,2 0,15 0,2У межах

мінеральної домішки

зіпсовані зерна 0,3 0,3 0,5 0,3 0,5 1,0

Зокрема:фузаріозні зерна

У межах зіпсованих зерен

шкідливі домішки 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,5

Зокрема:сажка, ріжки

0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,1

триходесма сива Не дозволено

кукіль У межах шкідливої домішки

кожен із видів іншого токсичного насіння 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,1

Сажкове зерно, %, не більше ніж 5,0 5,0 8,0 5,0 8,0 10,0

Масова частка білку, у перерахункуна суху речовину, %, не менше ніж

14,0 12,5 11,0 12,5 11,0 Необмежено

Масова частка сирої клейковини, %, не менше ніж

28,0 23,0 18,0 Необмежено

Якість клейковини:група

I-II I-II I-IIНеобмежено

одиниць приладу ВДК 45 - 100 45 - 100 45 - 100

Число падіння, с, не менше ніж 220 180 150 150 130 Необмежено

У 2009 році було змінено ДСТУ, в якому чіткіше розподілені показники між продовольчою пшеницею та непродовольчою. Одним із факторів відмінності є клейковина. Ми розглянемо основні показники та методи їх визначення. У клейковині, відмитої водою з тіста, міститься 75 - 90% білку, 10 - 25% крохмалю, клітковини, зольних елементів, цукру, ліпідів. Інше – це нерозчинні у воді фракції білкових речовин борошна, які утворюють пластичну, пружну масу, що має здатність розтягуватись. Існує пряма залежність: чим більший вміст білку, тим більше клейковини, за винятком пошкоджень зерна (клопом черепашкою, внаслідок морозобою, сушіння зерна за високих температур, пошкодження фузаріозом).

Показники якості зерна м’якої пшениці

7

ПоказникиХарактеристика і норма для твердої пшениці за класами

1 2 3 4 5

Зерна твердої пшениці, %, не більше ніж 4 4 8 10 Необмежено

Натура, г/л, не менше ніж 750 750 730 710 Необмежено

Склоподібність, %, не менше ніж 70 60 50 40 Необмежено

Вологість, %, не більше ніж 14,5 14,5 14,5 14,5 14,5

Зернова домішка, %, не більше ніж 5,0 5,0 8,0 10,0 15,0

Зокрема:пророслі зерна

1,0 1,0 3,0 3,0У межах зернової

домішки

Сміттєва домішка, %, не більше ніж 2,0 2,0 2,0 5,0 5,0

Зокрема:мінеральна домішка

0,3 0,3 0,5 0,5 1,0

Зокрема:галька, шлак, руда

0,15 0,15 0,2 0,3У межах

мінеральної домішки

Зіпсовані зерна 0,2 0,2 0,5 1,0 1,0

Зокрема:фузаріозні зерна

У межах зіпсованих зерен

шкідливі домішки 0,2 0,3 0,5 0,5 0,5

Зокрема:сажка, ріжки

0,05 0,05 0,1 0,1 0,1

триходесма сива Не дозволено

кукіль У межах шкідливої домішки

кожен з видів іншого токсичного насіння 0,05 0,05 0,05 0,05 0,1

Сажкове зерно, %, не більше ніж 5,0 5,0 5,0 5,0 10,0

Масова частка білку, у перерахунку на суху речовину, %, не менше ніж

15,0 14,0 12,0 11,0 Необмежено

Число падіння, с, не менше ніж 200 200 150 100 Необмежено

ВДК (вимірювання деформації клейковини).Для визначення пружних властивостей клейковини використовують прилад. Суть методу полягає в тому, що за проміжок часу (30 с) проходить зміна пружних властивостей тіста під дією тарованого навантаження. Число падіння, с.Під час дозрівання несприятливі погодні умови (підвищена вологість повітря, дощі та ін.) спонукають зерно до проростання. Під час проростання активізується фермент альфа-амілаза, який в свою чергу впливає на склад крохмалю під час випікання тіста. Хліб погано підходить та проходить процес декстринізації (крохмаль стає розчинний у воді, що впливає на липкість та вологість хлібного м’якуша).Пристрій, що визначає число падіння, імітує теплові умови під час випікання. Число визначається в секундах, необхідних для проходження штока-змішувача пристрою під дією своєї маси в клестеризованій водно- борошняній суспензії.

Показники якості зерна твердої пшениці

8

00 Сухе зерно.01 Початок поглинання води.03 Закінчення поглинання води.05 Поява кінчика зародкового корінця.06 Зародковий корінь подовжується, видно кореневі волоски

та бічні корені.07 Поява кінчика зародкової піхви (колеоптиля).09 Сходи: колеоптиль проходить поверхню ґрунту; листок досяг кінчика

колеоптиля.

10 Перший листок виходить з колеоптиля.11 Стадія 1-го листка. Перший листок розвернутий. З’явилось вістря

другого листка.12 Стадія 2-го листка. Другий листок розвернутий. З’явилось вістря

третього листка.13 Стадія 3-го листка. Третій листок розвернутий. З’явилось вістря

четвертого листка.1… Стадії повторюються до.. 18.19 9 та більше листків, розвернуті.

20 Немає кущення.21 Початок кущення. З’являється перший пагін кущення.22 З’являється другий пагін кущення. 23 З’являється третій пагін кущення.2... Стадії продовжуються до.. 28.29 Кінець кущення. Досягнута максимальна кількість пагонів кущення.

30 Початок виходу в трубку: головний пагін та пагони кущення сильно направлені до гори, починають тягнутися. Відстань від вузла кущення до колосу біля 1 см.

31 Стадія 1-го вузла: перший вузол видно на поверхні землі, відстань від нього до вузла кущення біля 1 см.

32 Стадія 2-го вузла: другий вузол видно. Відстань від 1-го вузла біля 2 см.33 Стадія 3-го вузла: третій вузол видно, відстань від 2-го вузла біля 2 см.34 Стадія 4-го вузла: четвертий вузол видно, відстань від 3-го вузла

біля 2 см.37 Поява останнього (прапорцевого) листка.39 Стадія лігули. Прапорцевий листок повністю розвинутий.

41 Листкова піхва прапорцевого листка подовжується.43 Суцвіття (колос або волоть) в середині стебла зсунуте догори, листкова

піхва прапорцевого листка починає набрякати.45 Листкова піхва прапорцевого листка набрякла.47 Листкова піхва прапорцевого листка розкривається.49 Поява остей. Ості з’являються над лігулою прапорцевого листка.

Фази розвитку культури (ВВСН)

ВВСН 12 - 13 ВВСН 21

ВВСН 25 ВВСН 29



Макростадія 0: Проростання

Макростадія 1: Розвиток листків

Макростадія 2: Кущення

Макростадія 3: Трубкування (головне стебло)

Макростадія 4: Набухання суцвіть (колосся)

9

51 Початок появи суцвіття. Видно верхню частину колоса.52 Поява 20% суцвіття.53 Поява 30% суцвіття.54 Поява 40% суцвіття.55 Поява половини суцвіття. Нижня частина ще в листковій піхві.56 Поява 60% суцвіття.57 Поява 70% суцвіття.58 Поява 80% суцвіття.59 Повна поява суцвіття. Колос повністю видно.

61 Початок цвітіння. З’являються перші тичинки.65 Середина цвітіння. 50% зрілих тичинок.69 Кінець цвітіння.

71 Перші зерна мають половину свого кінцевого розміру. Водянистий вміст зерен.73 Рання молочна стиглість.75 Середня молочна стиглість. Всі зерна досягли свого кінцевого розміру. Молочний вміст зерен. Зерна мають зелений колір.77 Пізня молочна стиглість.

83 Рання воскова стиглість85 М’яка воскова стиглість. Вміст зерен ще м’який, але вже сухий. Вм’ятина від нігтя випрямляється.87 Тверда воскова стиглість. Вм’ятина від нігтя не випрямляється.89 Рання повна стиглість. Зерно тверде, важко розколюється нігтем великого пальця.

92 Пізня повна стиглість. Зерно тверде, не ламається нігтем великого пальця.93 В денний час можливе осипання зерна.97 Рослина повністю відмерла. Солома ламається.99 Зібраний врожай.

ВВСН 51 - 59

Макростадія 5: Поява суцвіть (колосіння)

Макростадія 6: Цвітіння

Макростадія 7: Формування зерен (каріопсів)

ВВСН 00 ВВСН 12-13

ВВСН 21 ВВСН 25 ВВСН 29 ВВСН 31 ВВСН 37 ВВСН61 - 69

ВВСН 91

Макростадія 8: Визрівання зерен

Макростадія 9: Відмирання

ВВСН 61 - 69

ВВСН 71 ВВСН 80 - 89

Захист насіннєвого матеріалу

Препарати для протруювання насіння

10

11

Загальна інформаціяОднією з важливих передумов отримання повноцінного, якісного врожаю та рентабельного виробництва є протруювання насіння. Насіння – носій генетичного потенціалу будь-якої культури і становить велику цінність для розвитку сільського господарства. Воно також несе у собі значну кількість енергії, що робить його дуже привабливим для шкідників і хвороб. Тому захист насіння від хвороб і шкідників є першочерговим завданням для виробництва сільськогосподарської продукції та отримання максимальних врожаїв. Протруювання – економічний, ефективний і найменш токсичний для довкілля спосіб захисту рослин від хвороб і шкідників.

• пролонгований термін дії;• забезпечення оптимальної густоти посівів;• зниження екологічного навантаження;• безпечний для корисних комах та мікроорганізмів.

Переваги використання протруєного насіння:

Тверда сажка ячменю

Хвороби кореневої системи і проростків пшениці, ячменю

Тверда сажка пшениці

Септоріоз пшениці

Гельмінтоспоріоз ячменю

Фузаріозні кореневі гнилі пшениці, ячменю (крім снігової плісняви)

Сітчаста плямистість пшениці, ячменю

Летюча сажка пшениці, ячменю

1

2

3

4

6

5

1

2

Насіннєва оболонка

Перикарпій

3 Алейроновий шар

4 Ендосперм

5 Зародок

6 Волосяний чубчик

Хлібне зерно з насіннєвою оболонкою

12

Залежно від виду шкідливих організмів використовують за такими напрямками

фунгіцидні (обмежують розвиток хвороб сільськогосподарських культур,

спричинених збудниками грибного і бактеріального походження)

інсектицидні (контролюють комах-шкідників, які живляться вмістом

насіння, надземною частиною й кореневою системою рослини)

Залежно від спектра дії розрізняють

протруйники одноцільового призначення (оберігають рослину від

одного типу шкідливих організмів)

протруйники комплексної дії (багатокомпонентні) (мають широкий спектр впливу і захищають культуру

від різних типів шкідливих організмів, підвищують стійкість рослин до

несприятливих факторів зовнішнього середовища)

За характером дії розрізняють:• контактні діючі речовини. Вони частіше використовуються в профілактичних цілях, так як створюють на

поверхні насіння захисну оболонку і пригнічують патогени в ґрунті навколо насінини;• системні діючі речовини. Велика кількість системних діючих речовин одночасно створюють захисну оболонку

і знезаражують насіння зсередини. Залежно від виду діючої речовини, їй притаманні більш або менш виражена системна або контактна властивість, а також рухливість у самій рослині. Рух діючої речовини у рослині також обумовлений базипетальним та акропетальним рухом.

У сучасних технологіях протруювання насіння пшениці не використовують фунгіцидні протруйники контактної дії, адже вони не здатні достатньою мірою захистити насінину від хвороб. Системні діючі речовини забезпечують повний захист рослини, рухаючись по рослині вгору та вниз. Щодо інсектицидних протруйників, то контактні інсектицидні протруйники здатні тримати захист протягом 10 днів, тоді коли системні зберігають ефективність до 40 днів.

В якості протруйників насіння пшениці, ячменю та інших культур зазвичай використовують водорозчинні препарати: концентрати суспензій; порошки, що змочуються; концентрат, що емульгується; концентрат, який тече, та ін. Перед використанням протруйників слід очистити насіння основної культури від насіння бур’янів, зернової луски і пилу, оскільки вони поглинають велику кількість препарату. У цьому випадку насіння основної культури не протруюється достатньою мірою, що знижує ефективність препарату. Якість необробленого насіння в такому випадку знижується і втрати сягають 20 - 30%, що досить багато, враховуючи багато інших чинників, через які можна втратити частину врожаю.

Особливості застосування протруйників

На сьогоднішній день хімічні засоби обробки насіння є пріоритетними. Протруйники – хімічні препарати з діючими речовинами знезаражуючої і захисної дії. Залежно від властивостей речовини, знищують шкідливі організми як на поверхні, так і всередині насіння, захищають їх від кореневих гнилей, сажкових інфекцій, бактерій, шкідників і грибної інфекції, що локалізуються в ґрунті.

Протруйники

13

0

5

10

15

20

25

30

35

40

45

1 2 3 4 5 6 7

Засм

ічен

ість

нас

іннє

вого

мат

еріа

лу

(пил

, ост

юки

, бит

е зе

рно,

плі

вка)

Втрати препарату, % від норми витрати

Вплив засміченості насіннєвого матеріалу на якість протруювання

Залежно від типу збудників, особливостей культур та типу препаратів виділяють кілька способів протруювання насіння:• мокре протруювання проводиться з допомогою обприскування, замочування або поливу насіннєвого матеріалу

суспензією порошків, що змочуються, або водними розчинами. Такий спосіб вимагає подальшого просушування насіння до вологого стану.

• гідрофобізація – передпосівна обробка розчинами полімерних речовин, у результаті чого на насінні утворюється тонка, щільно прилегла плівка.

До складу протруйників входять хімічні сполуки, тому при протруюванні насіння необхідно дотримуватися всіх вимог безпеки.

Необроблене та оброблене протруйником Оплот™ зерно

14

Віал® ТрасТ Турбота про здоров’я кожної насінини

Двокомпонентний системний фунгіцид для передпосівної обробки насіння

• ефективний проти широкого спектра хвороб; - контролює усі види сажки; - стимулює ріст;• підвищує схожість та енергію проростання насіння;• антистресові компоненти унеможливлюють прояв ретардантного ефекту.

тебуконазол, 60 г/л + тіабендазол, 80 г/л + антистресові компоненти.Тебуконазол належить до хімічної групи триазолів, проявляє профілактичну та лікувальну системну дію, перешкоджає розвитку зовнішньої (тверда сажка, септоріоз, гельмінтоспоріоз) і внутрішньої (летюча сажка) інфекції насіння. Тіабендазол належить до групи бензимідазолів. Проявляє також профілактичну та лікувальну системну дію. Він значно підсилює ефективність тебуконазолу проти збудників хвороб, які уражують кореневу систему (кореневі та прикореневі гнилі, снігова пліснява), основна маса яких перебуває на кореневих та пожнивних рештках у ґрунті.

концентрат суспензії.

тебуконазол пригнічує біосинтез ергостерину в мембранах клітин патогенів, тіабендазол порушує процес поділу клітинних ядер патогенів.Проникаючи в зернівки та пересуваючись у зародки насінин зернових культур, препарат знищує сажкові інфекції. Далі він пересувається до точок росту проростків, захищаючи сходи та кореневу систему молодих рослин від ураження ґрунтовими патогенами.

Пліснявіння насіння(види)

Тверда сажка

Снігова пліснява

Фузаріозна коренева гниль

Ринхоспоріоз

Летюча сажка

Біологічна ефективність протруйника Віал® ТрасТ (0,4 л/т)

Гельмінтоспоріозна коренева гниль

Сітчаста плямистість

низька ефективність

високаефективність

Переваги:

Діючі речовини:

Препаративна форма:

Механізм дії:

Септоріоз сходів

Смугаста плямистість

15

Швидкість дії:

Упаковка:

Рекомендації:

Віал® ТрасТ не тільки дезінфікує насіння, але й частково знезаражує ґрунт і рослинні рештки навколо нього. Тому він незамінний у сучасних технологіях виробництва зерна з використанням мінімального та "нульового" обробітків ґрунту, а також у сівозмінах із насиченням зерновими культурами понад 50%, де утворюється високий інфекційний фон. Віал® ТрасТ пригнічує також листостеблову інфекцію на початкових етапах росту і розвитку рослин.Антистресові компоненти, що входять до складу протруйника, містять біологічно активні рослинні модулятори. Вони знижують можливий ретардантний ефект. Виявлено, що Віал® ТрасТ зміцнює імунітет рослин, підвищує схожість насіння та енергію його проростання, забезпечує дружні сходи та стимулює ріст рослин.

на насіннєву інфекцію препарат починає діяти вже через 2 - 4 години. Він захищає сходи та кореневу систему молодих рослин упродовж тривалого часу.

для обробки рекомендується брати очищене від пилу та домішок насіння, що забезпечує кращу якість прилипання та протруювання. Якість обробки контролюється за інтенсивністю забарвлення насіння барвником.Для обробки 1 т насіння потрібно використати не менше 10 л робочої рідини.

каністри – 5 л.

Культура Захворювання Норма витрати препарату, л/т

Пшениця озима Летюча сажка, тверда сажка, гельмінтоспоріозна і фузаріозна кореневі гнилі, пліснявіння насіння

0,3 - 0,4

Ячмінь ярий 0,4 - 0,5

Регламенти застосування

Посіви пшениці озимої у період осіннього кущення, результат застосування Віал® ТрасТ, 0,4 л/т

Віал® ТрасТКонтроль

(без обробки)

Результат застосування протруйника Віал® ТрасТ, пшениця озима, 2015 р. (1 клітинка – 1 см)

Контроль (без обробки) Віал® ТрасТ (0,4 л/т)

16

Віал® Тріо Потрійна турбота про здоров’я кожної насінини

Новий трикомпонентний протруйник насіння зернових культур для захисту від широкого комплексу патогенів

• новий трикомпонентний протруйник;• контроль сажкових хвороб;• захист від кореневих гнилей;• ефективність проти пліснявіння насіння;• надійний та тривалий захист проростків і молодих рослин;• поліпшена препаративна форма.

ципроконазол, 5 г/л + тіабендазол, 30 г/л + прохлораз, 120 г/л.Ципроконазол належить до хімічного класу триазолів, є системною діючою речовиною з захисною та лікувальною дією. Один з найбільш ефективних триазолів, надійно захищає від усіх видів сажки.Тіабендазол належить до класу бензимідазолів, характеризується захисною і лікувальною системною дією. Він значною мірою посилює ефективність інших діючих речовин проти збудників кореневих і прикореневих гнилей, снігової плісняви, що уражують підземну частину рослин. Основна маса цих збудників знаходиться на кореневих і пожнивних рештках у ґрунті.Прохлораз належить до імідазолів, проявляє локально-системну, захисну і сильну лікувальну дію. Забезпечує високий рівень фунгіцидної активності проти кореневих гнилей та церкоспорельозу. За рахунок високої ґрунтової стабільності захищає озимі від снігової плісняви.

концентрат суспензії. До його складу також входить спеціально розроблений для протруйників барвник у формі суспензії з розміром частинок менше 1 мікрона. Крім того, для поліпшення нанесення компонентів протруйника на зернівку та зменшення їх осипання при механічному впливі до складу препарату Віал® Тріо введено спеціально підібрані полімерні добавки, що утворюють мікроплівку на зернівці.

Переваги:



РіжкиСепторіоз сходів

Біологічна ефективність протруйника Віал® Тріо (1 л/т)







Фузаріозна коренева гнильСітчаста плямистість

Пліснявіння насіння (види)

Темно-бура плямистість


17

ципроконазол інгібує біосинтез клітинних стінок грибів шляхом гальмування утворення ферменту деметилази. На відміну від інших інгібіторів біосинтезу стеринів, має більш широкий ареал дії в рослинах, пересувається в молоді проростки і забезпечує тривалий захист вегетуючих частин рослини.Тіабендазол порушує процес поділу ядра клітин фітопатогенів.Прохлораз інгібує біосинтез клітинних стінок грибів шляхом гальмування утворення ферменту деметилази. Проникає в оброблене насіння неглибоко, завдяки чому високоефективний проти збудників, що знаходяться на поверхні й у верхніх покривах насіння.

на деякі види насіннєвої інфекції препарат починає діяти вже через 2 - 4 години після обробки, повний спектр дії розкривається після висівання протруєного насіння в ґрунт. Ефект зберігається з моменту проростання насіння до фази початку виходу в трубку.

для обробки 1 т насіння потрібно використати до 10 л робочої рідини.


Викорінює насіннєву інфекцію, надійно знищує первинну аерогенну інфекцію, знезаражує ґрунт, захищає кореневу систему і листковий апарат


Пшениця озимаТверда та летюча сажка, фузаріозна та гельмінтоспоріозна кореневі гнилі, пліснявіння насіння, снігова пліснява

0,8 - 1,25

Ячмінь ярийКам’яна та летюча сажка, фузаріозна та гельмінтоспоріозна кореневі гнилі, пліснявіння насіння



Упаковка:


Еталон

Контроль(без обробки) Віал® Тріо


Результат застосування Віал® Тріо, 1 л/т (озима пшениця, 2014 р.)

18

Оплот™ Досягати успіху, реалізуючи потенціал!

Комбінований фунгіцидний протруйник із системною дією для захисту зернових культур від комплексу насіннєвої та ґрунтової інфекції

• має викорінюючу і надійну захисну дію;• ефективний проти карликової сажки;• висока швидкість дії;• ефективний контроль комплексу хвороб насіння;• відсутність аналогів.

тебуконазол, 45 г/л + дифеноконазол, 90 г/л. Тебуконазол відноситься до хімічного класу триазолів, відрізняється високою рухливістю, має профілактичну і лікувальну системну дію. Перешкоджає розвитку зовнішньої (карликова та тверда сажка, септоріоз, гельмінтоспоріоз) і внутрішньої (летюча сажка) інфекції насіння.Дифеноконазол також належить до класу триазолів, володіє системними властивостями, але менш рухливий, що дає йому додаткові переваги з контролю ряду патогенів.


тебуконазол пригнічує біосинтез ергостерину в мембранах клітин фітопатогенів. Дифеноконазол інгібує синтез стиролів у клітинах грибів, що призводить до порушення процесу утворення клітинних мембран патогенних грибів та їх загибелі.Поглинання дифеноконазолу насінням і паростками відбувається поступово, забезпечуючи тривалий захист колеоптилю від інфікування твердою сажкою, а також захищає сходи біля поверхні ґрунту в період проростання

Пліснявіння насіння(види)


РіжкиСмугаста плямистість


Біологічна ефективність протруйника Оплот™ (0,5 л/т)

Септоріоз (на початкових стадіях)

Сітчаста плямистістьнизька

ефективність


Переваги:




Карликова сажка


19


Упаковка:


від ураження карликовою сажкою пшениці. Позитивно впливає на асиміляцію рослин, прискорює процес фотосинтезу і збільшує продуктивну кущистість.


Ячмінь ярийЛетюча сажка, кам’яна сажка, пліснявіння насіння, кореневі гнилі, септоріоз (на початкових стадіях розвитку культури)

0,4 - 0,6

Пшениця озимаСажкові хвороби, кореневі гнилі, пліснявіння насіння, септоріоз (на початкових стадіях розвитку культури)


препарат починає діяти, як тільки зернівка починає набухати і зростає осмотичний тиск, тим самим не даючи розвиватися патогенам за найбільш сприятливих умов для їх розвитку.

для обробки 1 т насіння потрібно використати не менше 10 л робочої рідини. Протруювання насіння проводять завчасно (1 рік) або безпосередньо перед сівбою. Завчасно можна обробляти тільки кондиційне насіння за належних умов подальшого зберігання.


Результат застосування протруйника Оплот™, озима пшениця, Одеська обл., 2015 р. (1 клітинка – 1 см)

Контроль (без обробки) Оплот (0,4 л/т)

20

Табу® Шкідники – під забороною

Інсектицидний системний протруйник насіння для захисту від шкідників сходів та ґрунтових шкідників

• захист рослин від початку росту;• контроль комплексу шкідників: - ґрунтоживучих; - наземних;• висока швидкість дії;• період захисної дії – до 45 днів;• сумісність із фунгіцидними протруйниками.

імідаклоприд, 500 г/л.Належить до хімічного класу неонікотиноїдів.

концентрат суспензії. Це сучасна складна рецептура, яка забезпечує рівномірне нанесення діючої речовини на насіння та утворення на його поверхні дуже якісно профарбованої, достатньо міцної плівки препарату, яка не осипається після висихання.

імідаклоприд характеризується гострою кишково-контактною дією на шкідники.Табу® має виражену системну активність, проникає в проростки та молоді рослини з насіння, захищаючи їх у найбільш уразливий період. Він активно впливає на нервову систему шкідників, блокуючи нікотинергічні рецептори постсинаптичного нерва.

Злакові мухи

Трипси

Хлібні блішки

Дротяники

Хлібний турун

Злакові попелиці

Біологічна ефективність протруйника Табу® (0,5 л/т)

Цикадки

Озима совка низька ефективність


Переваги:

Діюча речовина:



21


Упаковка:


Табу® швидко пригнічує передачу сигналів центральною нервовою системою комах. За умови дотримання рекомендацій із застосування препарат забезпечує повний захист сходів культури до фази кущення.

Контроль(без обробки)Табу® (0,4 л/т)

Культура Шкідник Норма витрати препарату, л/т

Пшениця озима та яра Злакові мухи, совки*, цикадки, трипси 0,4 - 0,5


Пошкодження хлібними блішками рослин з непротруєного насіння (озима пшениця, 2015 р.)

Результат дії Табу® (0,4 л/т) – пошкодження хлібними блішками відсутні (озима пшениця, 2015 р.)

* – профілактична дія

Посіви озимої пшениці, 2015 р.

для обробки 1 т насіння потрібно використати до 10 л робочої рідини. Препарат дозволяється застосовувати з фунгіцидними протруйниками насіння, наприклад Віал® Тріо, Оплот™, Віал® ТрасТ, ТМТД™ та іншими.


22

Табу® Нео* Швидкість і стійкість у боротьбі зі шкідниками сходів

Унікальний двокомпонентний інсектицидний протруйник для захисту від ґрунтових і наземних шкідників

• надійний захист на найбільш вразливому етапі;• ефективний проти сисних і гризучих шкідників;• синергізм, що забезпечує високу швидкість і тривалість дії;• стабільний за різних погодних умов.

імідаклоприд, 400 г/л + клотіанідин, 100 г/л. Обидві діючі речовини препарату належать до хімічного класу неонікотиноїдів, володіють контактно-кишковою дією і системною активністю, але відрізняються ступенем розчинності та рухомості.Клотіанідин менш розчинний і менш рухомий порівняно з імідаклопридом, тому краще закріплюється в просторі навколо насінини, забезпечує надійний захист насінини і відростаючої кореневої системи.Імідаклоприд має вищу розчинність, ніж клотіанідин, швидше поглинається кореневою системою і переміщується по тканинах, позбавляючи комах можливості нанести рослині суттєві пошкодження.


клотіанідин та імідаклоприд блокують нікотинергічні рецептори постсинаптичного нерву. У результаті порушується нормальна провідність нервового імпульсу, що призводить до повної блокади його проходження і, як наслідок, – до загибелі шкідника від надмірного нервового збудження. Завдяки системній активності обидві діючі речовини проникають у насіння, потім – в кореневу систему рослини і розподіляються по її вегетуючих частинах у міру росту. За рахунок поступового перерозподілу препарату в системі «ґрунт – рослина» підтримується постійна ефективна концентрація діючих речовин у таких уразливих частинах рослини, як вузол кущення і листя.

Трипси

Цикадки


Дротяники


Злакові попелиці

Біологічна ефективність протруйника Табу® Нео* (0,8 л/т)


Озима совка низька ефективність


Переваги:




23


Упаковка:


при проникненні препарату в організм шкідників вони першочергово втрачають рухливу активність, припиняють живитися, а потім гинуть протягом доби. Період захисної дії залежить від норми витрати препарату та умов вегетації культури. Табу® Нео* забезпечує захист сходів культури до фази початок кущення – вихід у трубку.

протруювання насіння проводять заздалегідь (до 1 року) і безпосередньо перед сівбою. За ранньої сівби рекомендується застосовувати максимальні норми витрати протруйника. Заздалегідь можна обробляти тільки кондиційне насіння за належних умов подальшого зберігання. При обробці рекомендується використовувати очищене від пилу та домішок насіння, що забезпечить добре прилипання і кращу якість протруювання. Якість обробки контролюють по інтенсивності забарвлення насіння. Протруювання слід проводити зі зволоженням. Витрата робочої рідини – до 11 л/т. Табу® Нео* можна застосовувати з фунгіцидними протруйниками (Віал® ТрасТ, Віал® Тріо, Оплот™ та ТМТД™).


Культура Шкідник Норма витрати препарату, л/т

Пшениця яра та озимаКомплекс наземних та ґрунтових шкідників, у т. ч. внутрішньостеблові: злакові мухи, попелиці, хлібні блішки, хлібний турун, трипси, цикадки

0,3 - 1

Пшениця озима Хлібний турун 0,8 - 1

Ячмінь ярий та озимийКомплекс наземних та ґрунтових шкідників, у т. ч. внутрішньостеблові: злакові мухи, попелиці, хлібні блішки, хлібний турун, трипси, цикадки

0,3 - 1


* – завершується реєстрація препарату

Рослини пшениці озимої, насіння якої було оброблене протруйником Табу® Нео*, 0,3 л/т, 2015 р. (1 клітинка – 1 см)

24

Терція®Новий стандарт захисту зернових від снігової плісняви

Новий трикомпонентний протруйник системної дії проти снігової плісняви та комплексу інших хвороб зернових культур

• неперевершена ефективність проти снігової плісняви;• унікальна комбінація трьох діючих речовин;• стимулює проростання насіння;• у складі має стробілурин.

тритіконазол, 20 г/л + прохлораз, 60 г/л + азоксистробін, 10 г/л.Тритіконазол належить до класу триазолів, володіє тривалою системною дією, активно пригнічує розвиток збудників зовнішньої та внутрішньої інфекції. Прохлораз відноситься до класу імідазолів, проявляє локально-системну захисну та сильну лікувальну дію на патогени, що знаходяться на поверхні насіння, в алейроновому шарі, також викликає пригнічення збудників патогенної мікрофлори навколо насіння в ґрунті. Азоксистробін належить до класу стробілуринів. Характеризується тривалим захисним ефектом проти зовнішньої та внутрішньої інфекції; володіє ефектом озеленення. Має позитивну фізіологічну дію на рослину, збільшує засвоєння азоту завдяки інактивації нітратредуктази в темряві, зменшує споживання води, регулюючи процес закриття продихів та посилюючи асиміляцію вуглекислого газу, що дуже важливо у період посухи. Продовжує період вегетації, пригнічуючи процес утворення етилену (гормону старіння) в рослині.


завдяки комбінації трьох діючих речовин Терція® володіє багатостороннім механізмом дії. Це забезпечує високу ефективність проти патогенів та запобігає появі резистентності до препарату.

Фузаріозна коренева гниль


Гельмінтоспоріозна коренева гниль

Борошниста роса (профілактично)

Альтернаріозна насіннєва інфекція


Біологічна ефективність протруйника Терція® (2,5 л/т)


Септоріоз



Переваги:





Пліснявіння насіння

Церкоспорельозна гниль

25


Упаковка:


Тритіконазол пригнічує процес деметилювання біосинтезу стиролів та призводить до порушення вибіркової проникності клітинних мембран патогена. Володіючи системною дією, з високою ефективністю контролює усі види сажкових хвороб.Прохлораз пригнічує біосинтез клітинних стінок грибів шляхом призупинення утворення ферменту деметилази. Високоефективний проти збудників, що знаходяться на поверхні насіння. За рахунок високої ґрунтової стабільності захищає озимі від снігової плісняви.Азоксистробін – зовнішній інгібітор хінону. Діє на дихальну систему грибів, порушуючи роботу мітохондрій. Контролює штами патогенів, резистентних до інгібіторів С-14-деметилази, феніламідів, дикарбоксамідів та бензимідазолів. Пригнічує утворення спор та ріст міцелію патогенів.


Пшениця озима

Снігова пліснява, фузаріозна та гельмінтоспоріозна кореневі гнилі, церкоспорельозна гниль, пліснявіння насіння, альтернаріозна насіннєва інфекція, септоріоз, тверда та летюча сажка, борошниста роса (профілактично)

2 - 2,5

Ячмінь озимий та ярий

Кам’яна сажка, фузаріозна та гельмінтоспоріозна кореневі гнилі, альтернаріозна насіннєва інфекція, пліснявіння насіння, сітчаста плямистість, борошниста роса (профілактично)


Результат застосування протруйника Терція®, озима пшениця, Одеська обл., 2015 р. (1 клітинка – 1 см)

Контроль (без обробки) Терція® (2,5 л/т)

на насіннєву інфекцію Терція® починає діяти через 2 - 4 год після обробки насіння.

протруювання насіння проводять завчасно або безпосередньо перед сівбою. Витрата робочої рідини – 10 л/т. Препарат сумісний з більшістю фунгіцидних та інсектицидних протруйників, крім препаратів, що володіють сильною лужною або сильною кислою реакцією.

каністри – 5 та 10 л.

26

Механічні сівалки

На формування врожаю впливає не тільки щільність рослин у посіві але й рівномірне їх розташування на площі. Критична відстань між рослинами зернових колосових культур у рядку варіює від 1 до 1,4 см. При міжряддях 15 см і нормі висіву 5 - 6 млн/га схожого насіння середня відстань між рослинами в рядку складає від 1,1 до 1,3 см, тобто близька до критичної. За даними Інституту експериментальної ботаніки АН Білорусі, фізіологічний оптимум ширини міжрядь хлібних злаків становить 8 - 12 см. У нашій країні для основних зернових культур прийнята ширина міжрядь 15 см, яка склалася історично і в першу чергу відображає можливості конструкції сівалок.

Сівалки для зернових колосових відрізняються багатьма технологічними рішеннями, але принцип висіву в основному буває механічний або пневматичний.

Механічні сівалки дешевші і технічно прості, обладнані висіваючим апаратом котушкового типу, або штифтові чи зубчасті з комірками для насіння. До такого типу належать сівалки СЗ-3,6 «Астра», СЗ-5,4 «Астра», СЗМ-4 «Ніка», СЗМ-6 «Ніка», Rasat 3000, Multidrill eco-line 300 A, 2SF 30, 3S-3000F Great Plains, Polonez 3/550 Unia, Amazone 08 Super Amazonen-werke, DKL 300 Hassia, Mega 600, Maria 400 Gaspardo, Vitasem 302 Poettinger та інші.

Переваги механічних сівалок: • простота конструкції; • агрегатуються з малопотужними тракторами; • дешевизна порівняно з посівними комплексами.

Недоліки механічних сівалок: • менш точні параметри висіву; • не зовсім добре прикочування та копіювання

рельєфу поля;• відсутність контролю роботи висіваючих апаратів.

Пневматичні сівалки універсальніші та технологічніші, придатні для роботи за нульовою технологією (No-till) та технологією смугового обробітку і сівби (Strip-till). Солітер 8, Rapid A 800С, Оріон 9,6, Flexi Coil ST 820, Condor 15001, Джон Дір 1830 та ін.

Переваги пневматичних сівалок:• точніше і рівномірніше висівання насіння;• копіювання рельєфу поля;• добре загортання висіяного насіння; • комп’ютерний контроль процесів сівби; • посівні комплекси здатні виконувати обробіток

ґрунту;• висівання насіння, внесення добрив та якісне

їх загортання.

Недоліки пневматичних сівалок: • агрегатуються лише з тракторами відповідних

класів;• потребують висококваліфікованого обслуговування.

Пневматичні сівалки

СівбаТехніка, норми висіву, способи сівби, сівозміна

27

Висівний пристрій Fenix виготовлений із стійкого до корозії матеріалу, що добре підходить для дозування як насіння, так і добрив. Завдяки наявності заслінки, що перекриває подачу насіння і добрив до дозуючої системи, полегшується робота з машиною навіть у випадку наявності цілком заповненого бункера. Для чіткої роботи дозуючого пристрою Fenix на сівалці встановлено радар швидкості, який відмінно працює у будь-яких умовах і оперативно передає інформацію. Системою контролю висіву можна повністю контролювати кожен рядок, який висівається. При зміні кількості потоку або забивання інформація миттєво подається на монітор у кабіну трактора. Це виключає ризик припинення висіву насіння у випадку блокування шлангів, по яких переміщається насіння.

Метод FIX За допомогою FIX методу добрива вносяться 5-ти сантиметровою стрічкою через сошники мінеральних добрив, які закріплені через 12,5 см на системі ґрунтообробних знарядь.

Метод NordicДобрива вносяться у рядок між двома рядками насіння та на кілька сантиметрів глибше з міжрядковим інтервалом 25 см.

Для сівалок Spirit з можливістю одночасного внесення добрив компанія Väderstad спеціально розробила новий спосіб внесення добрив: FIX і Nordic, при яких добрива вносяться під кожен рядок насіння смугами та покриваються шаром ґрунту, що перемішується в процесі роботи дисків.

28

Для одержання технологічних колій перекривають відповідні висівні апарати сівалки. Ширину технологічних колій і відстань між ними беруть таку, щоб можна було ефективно використовувати серійну техніку по догляду за рослинами.Так, якщо в господарстві є машини для внесення добрив типу МВД-1000 чи MDS 935 і обприскувачі ОПШ-2000, ОП-2000-2-01, ОП-3200-1, Харді TZ, TWIN-TA, то формують технологічні колії шириною 1,8 м з відстанню між серединами проходів агрегату 21,6 м і шириною доріжок 0,45 м. Для цього на середній сівалці СЗ-3,6А трисівалкового агрегату перекривають 6, 7, 18 і 19-й висівні апарати через один прохід. При наявності обприскувачів ПОМ-630, ОПШ-15-01, ОМ-630-2, TWIN-LA та розкидачів МВУ-6, МВД-600 між серединами технологічних колій встановлюють відстань 16,2 м, а технологічні колії – 1,8 м. У цьому випадку сіють двома агрегатами в одній загінці – односівалковим (сівалка СЗ-5,4) і трисівалковим на базі СЗ-3,6А або односівалковим (сівалка СЗ-10,8). На середній сівалці СЗ-3,6А трисівалкового агрегату перекривають 6, 7, 18 і 19-й висівні апарати (у сівалці СЗП-10,8 перекривають 30, 31, 42 і 43-й висівні апарати).Якщо в господарстві є розкидачі МВД-600, МВУ-6, МД-4 і обприскувачі ОПІШ-15-01, ОМ-320-2, відстань між серединами технологічних колій становить 10,8 м. Озиму пшеницю сіють трисівалковим агрегатом із перекритими у середній сівалці 6, 7, 18 і 19-м апаратами.

Спосіб перший

Вільні колії

Спосіб другий

Вільні коліївперед

назад

3 м

6 м 6 м 6 м

12 м

Вільна колія для внесення

добрив і пестицидів

Для забезпечення економії витрат на насіння, з якого не буде отримано врожаю, використовується технологія формування колій. Вони є орієнтиром для полегшення точного проїзду без травмування посівів при:• внесенні гербіцидів;• регуляторів росту;• боротьбі зі шкідниками;• профілактиці та обмеженні розвитку збудників хвороб;• проведенні підживлень.

Технологія формування колій

29

В окремих господарствах використовують одномаркерну колію, яка утворюється за рахунок перекриття лише 18-го висівного апарата сівалок типу СЗ-3,6А. Агрегати з догляду за посівами рухаються по ній правим колесом трактора. За рахунок одномаркерної колії зменшується дія водної і вітрової ерозій на доріжках та заростання їх бур’янами.У беззчіпкової трисекційної стерньової сівалки-культиватора СЗС-6 у середній секції перекривають 1 і 9-й висівні апарати через один прохід агрегату. Ширина доріжки становить 0,46 м, колії – 1,82 м, а відстань між коліями при суміжних проходах – 12,3 м. Цього можна досягти також, якщо в загінці працюватимуть два агрегати, один з яких з постійно перекритими відповідними сошниками.

Базисні норми висіву – число схожих зерен на м2: пшениця – 400; ячмінь – 350

Поправкові величини

Якість насіння

Строки сівби

Стан ґрунту,підготовленого під сівбу

Відсоток вимерзання

Норма кущення

Щільність продуктивного стеблостою (кількість продуктивних стебел на м2)

На легких ґрунтах +10

На суглинистих +/-

На глинистих +/-

Насіннєве ложеЗазвичай добре +/-Дуже добре -10Погано +20

Маса 1000 зерен > 40 г -30Маса 1000 зерен < 35 г +30

Кінцева норма для сівби

Ранній -20Нормальний +/-Пізній +20

Добре +/-Менш добре +10Погано +20

Менше 10% -2010 - 15% +/-Більше 15% +30

Більше 1,6 -201,4 - 1,6 +/-Менше 1,4 +20

Менше 400 +20400 - 450 +/-Більше 500 -20

Розрахунок норми висіву

Символи:+ Підвищення норми- Зменшення норми+/- Норма без змін

Кінцева норма для сівби повинна бути в межах 300 - 600 зерен/м2

Під час формування норми висіву попередньо визначається кількість насіння на м2. Також необхідно враховувати регіон вирощування пшениці.

30

У 2013 році це був основний спосіб сівби для більшості зернових (пшениці, ячменю, жита, кукурудзи, соняшника). При рядковому способі сівби у ґрунті прорізається щілина, в яку висипається ланцюжок насіння. Цей спосіб забезпечує однакову глибину загортання насіння, крім того, сівалки прості у використанні та обслуговуванні. Головний недолік цього методу – нерівномірність розподілу: з часом у рядках насінню стає тісно, а поруч – порожні міжряддя, як правило 15 см завширшки.Саме тому у методу дуже багато різновидів:• вузькорядний з міжряддям 7,5 - 10 см (спроба зменшити міжряддя і «включити» їх у роботу, зменшення

міжряддя на 1 см дає прибавку врожаю – 1%);• перехресний рядковий (сіють в рядок вздовж, а потім впоперек, намагаючись якомога густіше засіяти поле,

проте сівалка проходить по полю двічі);• пунктирний або точний. З’явився завдяки впровадженню процесорів і датчиків, що поштучно рахують

насіння. Дає змогу викладати на погонний метр рядка задану кількість насіння з рівним проміжком. Масово застосовується для просапних культур (кукурудзи та соняшнику), з міжряддям 70 см для прополювання і внесення добрив;

• стрічковий (смуговий) – ще одна спроба зайняти міжряддя. Стрічку роблять ширше за рахунок прорізання в ґрунті ширшої канавки і розсіюють насіння стрічкою до 10 см.

Звичайні розміри міжряддя:• овес, пшениця яра, жито, ячмінь, вика – 10 - 20 см.

Окрім рядкового способу сівби, практикується ще й розкидний спосіб, при якому насіння розкидається рукою по поверхні поля або за допомогою обладнання для мінеральних добрив РУМ, РД. Розкидачі забезпечують рівномірний розподіл насіння, але при цьому воно лежить на поверхні ґрунту. Для загортання насіння в ґрунт проходять бороною, у результаті чого воно загортається на різну глибину, що є головним недоліком розкидного способу сівби, адже за відсутності вологи на поверхні ґрунту насіння не проросте. Цей метод сівби дає змогу швидко засіяти великі площі.

Завдяки сучасним технологіям створено машини для способу сівби, що поєднує у собі рівномірний розподіл по полю (як у розкидному способі) і однакову глибину загортання (як у рядковому). Цей метод ще називають ґрунтово-розкидним. Процес відбувається в тимчасово утвореній порожнині (0,5 с), під хвилею ґрунту, яку піднімає культиваторна лапа. Насіння подається по шлангах-насіннєпроводах під культиваторну лапу і там спеціальними розсікачами потік насіння розподіляється віялом. Зверху насіння відразу ж накривається шаром піднятого ґрунту. Після сівалки залишаються стрічки до 30 см завширшки, які стикуються одна з одною, тобто без міжрядь. Оптичні датчики запобігають забиванню шлангів-насіннєпроводів. Вони відстежують кількість насіння, яке пролітає, і сигналізують на пульт тракториста про зниження або припинення потоку насіння. За суцільної сівби оптимальніше заповнюється простір поля, що дає змогу збільшити норму висіву з 5 млн до 7 млн насінин (для пшениці). При цьому рослини не загущені, їм вистачає площі живлення та освітлення, а бур’янам не залишається вільного місця. За допомогою цього методу можна сіяти всі зернові культури, крім кукурудзи на зерно.

Рядковий спосіб сівби

Розкидний спосіб сівби

Суцільний спосіб сівби

Висіяно розкидним методом, пшениця озима пізніх строків сівби (Тернопільська обл., 2015 р.)

31

Сівозміна – основа вирощування будь-якої культури, від неї першочергово залежить планування системи захисту та внесення добрив. Бажано уникати сівбу зернових культур після таких попередників, як кукурудза та зернові культури, адже це пов’язано зі спільними хворобами та шкідниками, які здатні накопичуватись в ґрунті, а короткий період не дає можливості їх знешкодити.

Назва культури

Пов

ерне

ння

куль

тури

, рок

иНазва попередника

Баш

танн

і

Буря

ки

Горо

х

Греч

ка

Еспа

рцет

Жит

о оз

име

Карт

опля

Коню

шин

а

Куку

рудз

а

Льо

н

Лю

пин

Лю

церн

а

Ове

с

Про

со

Пш

ениц

я оз

има

Ріпа

к оз

имий

Соня

шни

к

Соя

Трав

и од

норі

чні

Ячм

інь

озим

ий

Ячм

інь

ярий

Пар

и чо

рні

Пар

и за

йнят

і

Баштанні 3 - 4

Буряки (цукр. та корм.) 3 - 4

Горох 3 - 4

Гречка 1 - 2

Еспарцет 1 укіс 2 - 3

Жито озиме 1 - 2

Картопля пізня 1 - 2

Картопля рання 1 - 2

Конюшина 1 укіс 3 - 4

Кукурудза з/к 1 - 5

Кукурудза на зерно 1 - 5

Кукурудза на силос 1 - 5

Льон 7 - 9

Люпин з/к 7 - 8

Люпин на зерно 7 - 8

Люцерна 1 укіс 3 - 4

Овес 1 - 2

Просо 3 - 4

Пшениця озима 2 - 3

Ріпак озимий 3 - 4

Соняшник 7 - 9

Соя 3 - 4

Трави баг. боб. (2 роки) 3 - 4

Трави однор. на сіно 3 - 4

Ячмінь озимий 1 - 2

Ячмінь ярий 1 - 2

Добрі попередники

Недопустимі попередники

Допустимі попередники

Попередники в сівозміні

Сівозміна

Бур’яни та методи захисту

Гербіциди

32

33

Загальна інформаціяБур’яни в агроценозах останніми роками набули особливої актуальності внаслідок порушення сівозмін, спрощення системи обробітку, що сприяло накопиченню в орному шарі ґрунту різних ґрунтово-кліматичних зон країни до 1,14 - 1,47 млрд шт./га насіння бур’янів. За такої засміченості у вегетаційний період з’являється від 1100 до 2300 сходів бур’янів на 1 м2. (Трибель С.О., Ретьман С.В. та ін., 2012 р.) Формуючи велику вегетативну масу, бур’яни затінюють посіви і зменшують кількість сонячної енергії, яка досягає листкової поверхні культурних рослин, внаслідок чого стебла стають тонкими і довгими зі слабко сформованою механічною тканиною, рослини вилягають після рясних дощів, що призводить до значних втрат урожаю. Окремі бур’яни впливають механічно на рослини зернових колосових культур (березка польова, гречка витка березковидна та інші), обвиваючи культурні рослини і спричинюючи їх вилягання та різке зниження врожаю. Зерно із забур’янених площ при обмолоті має підвищену вологість, що потребує додаткових затрат на його досушування. А коли в посівах є 25% і більше (загальної маси) зелених бур’янів, то збирання комбайнами стає зовсім неможливим. Домішки насіння бур’янів знижують не тільки якість зерна і виробів з нього, а й іноді роблять їх непридатними до вживання. Насіння гірчиці польової, полину гіркого, редьки дикої, талабану та багатьох інших бур’янів при розмелюванні із зерном надають борошну неприємного смаку, а наявність у борошні розмеленого насіння куколю, дурману, пажитниці п’янкої, блекоти чорної роблять його отруйним і непридатним до вживання, насіння гречки татарської надає борошну темного кольору. (Єщенко В.О. та ін., 2004 р.) Внаслідок конкуренції бур’янів з рослинами культури суцільного висівання втрати продуктивності останніх можуть становити 20 - 50%. При цьому забезпечити належну урожайність без застосування гербіцидів неможливо. (Трибель С.О., Ретьман С.В. та ін., 2012 р.) Гербіциди (від лат. «herba» – трава і «caedo» – вбивати) – хімічні сполуки (або їхні композиції), які використовуються для знищення паростків і сходів бур'янів на посівах сільськогосподарських культур, або іншої небажаної рослинності. Їм властива висока фізіологічна активність і достатня ефективність для використання з невеликими нормами витрат.

За характером дії на рослини розрізняють гербіциди вибіркової (селективної) та суцільної (загальної) дії. Гербіциди вибіркової дії при певних нормах застосування у відповідні строки знищують тільки бур’яни, не пошкоджуючи при цьому рослини культури. Гербіциди суцільної дії знищують і бур'яни, і культурну рослинність.

За способом дії (характер пошкодження рослин) гербіциди поділяють на:• гербіциди контактної дії діють на ті органи рослин, на які потрапляють,

спричинюючи пошкодження листя і стебел. Вони викликають опіки листків у місцях потрапляння препарату, руйнування хлорофілу і в’янення рослин. Проте при використанні контактних гербіцидів часто спостерігається подальше відростання нових пагонів бур’янів.

• гербіциди системної дії проникають в органи рослини, переміщуються її судинною системою, призводячи до її загибелі. Ця група гербіцидів поділяється на дві підгрупи. До першої належать гербіциди, що спричинюють порушення росту і поділу клітин, розростання тканини, деформацію стебел і листків. До другої – гербіциди, що впливають на процеси фотосинтезу та інші життєво важливі процеси; в уражених рослинах змінюється забарвлення листя, воно поступово в’яне і відмирає. Використання препаратів системної дії особливо цінне в боротьбі з багаторічними бур’янами та з бур'янами з потужною кореневою системою.

За способом проникнення в рослину розрізняють ґрунтові та післясходові гербіциди. Ґрунтові гербіциди проникають у рослини через кореневу систему і діють на рослини, які проростають з насіння. Такі гербіциди можуть стримувати кілька «хвиль» бур’янів, так як мають тривалу дію.Післясходові гербіциди застосовують під час вегетації рослин культури. Вони знищують тільки пророслі рослини і не контролюють наступні «хвилі» бур’янів. Післясходові гербіциди ефективно застосовують у боротьбі з багаторічними бур’янами.

Молекула трибенурон-метилу (гербіцид вибіркової дії)

H

HH

H

HH

H

H

O

O

O

OC

N

N

CC

C

CC

HH

H

C

C

O

HH

H

N

CC

C

CC

C

C

O

H

HH

S

N

N

34

ТОП-10 найбільш шкодочинних бур’янів у посівах

35

зернових колосових по агрокліматичних зонах України

36

Бур’яни – конкуренти рослин культури за фактори життя. Відчутним є алелопатичний вплив рослин бур’янів на рослини культури кореневими виділеннями (колінами) і продуктами деструкції органічних решток (маразмінами).Важливим фактором є здатність рослин бур’янів виносити своє листя над рослинами культури. Затінення – найбільш потужна перевага у конкурентних відносинах між рослинами. Перевагу має та рослина, яка має можливість активно здійснювати процеси фотосинтезу.

У південних і східних регіонах країни важливим є рівень розвитку кореневої системи і здатності засвоювати дефіцитну вологу з ґрунту. Оцінювати негативний вплив за показниками чисельності рослин бур’янів у посівах можливо, проте така оцінка досить не точна. Такий спосіб дає тісну кореляцію лише за використання значних статистичних рядів обліків, що є не практично. Найбільш точно оцінити ситуацію можна ваговим способом (за величиною накопиченої маси бур’янів у посівах). Оптимальним шляхом визначення необхідності проведення заходів захисту від бур’янів є прогнозний, який дає можливість на основі знань динаміки процесів забур’янення і накопичення рослинами бур’янів конкретних видів своєї маси у посівах передбачати розвиток ситуації з гостротою конкуренції у наступні періоди вегетації посівів.

Для їх практичного використання в оцінці негативного впливу присутності бур’янів у посівах у фазу колосіння – цвітіння рослин культури необхідно:1. Провести обліки величини накопичення маси бур’янів у посівах

пшениці чи ячменю згідно з методиками у перерахунку на м2 посіву.2. Отриману масу розділити за видами рослин бур’янів і відповідно

зважити.3. Показники маси кожного виду бур’янів перемножити на величину

зазначених у таблиці коефіцієнтів і отримати величину втрат зерна у г/м2. 4. Отримані показники перерахувати у центнери або тонни на гектар

посіву.5. До реально одержаного урожаю зерна додати отриманий від

присутності бур’янів недобір і визначити величину можливого рівня урожайності на чистих посівах.

Наприклад, в результаті обліків встановлено, що свіжа маса бур’янів складається з рослин таких видів:• осот рожевий – 65 г/м2, зниження урожайності – 33 г/м2;• підмаренник чіпкий – 30 г/м2, зниження урожайності – 9,3 г/м2;• лобода біла – 50 г/м2, зниження урожайності – 6,0 г/м2;• кучерявець Софії – 75 г/м2, зниження урожайності – 24,8 г/м2;• щириця (види) – 30 г/м2, зниження урожайності – 6,3 г/м2. Маса бур’янів у посіві пшениці у фазу колосіння, всього – 250 г/м2, зниження урожайності зерна, всього – 79,4 г/м2, або 7,94 ц/га.

Вплив бур’янів на урожайність

Талабан польовий

Ромашка непахуча

Гірчак березковидний

37

Назва бур’яну Коефіцієнт

Ромашка непахуча Matricaria inodora L. 0,19

Волошка синя Centaurea cyanis L. 0,17

Гірчак березкоподібний Polygonum convolvulus L. 0,23

Гірчак рожевий (польовий) Acroptilon repens L. 0,6

Вівсюг звичайний Avena fatua L. 0,14

Кучерявець Софії Descurainia sophia (L.) Webb. 0,33

Сухоребрик лікарський Sisymbrium officinale (L.) 0,30

Лутига розлога Atriplex patula L. 0,23

Падалиця соняшника Helianthus annus L. 0,32

Молочай (види) Euphorbia 0,30

Талабан польовий Thlaspi arvense L. 0,30

Підмаренник чіпкий Galium aparine L. 0,31

Березка польова Convolvulus arvensis L. 0,36

Лобода (види) Chenopodium 0,24

Щириця (види) Amaranthus 0,21

Осоти (польовий, городній) Sonchus 0,5

Осот рожевий Cirsium arvense L. 0,5

Амброзія полинолиста Ambrosia artemisiifolia L. 0,37

Пирій повзучий Elymus repens (L.) Gould 0,33

Мак-самосійка Papaver rhoeas L. 0,18

Мак сумнівний Papaver dubium L. 0,16

Вероніка польова Veronica arvensis L. 0,14

Зниження рівня урожайності посівів (коефіцієнт зниження маси зерна, на 100 г/м2 маси рослин бур’янів)

Березка польова

Лобода біла

Осот рожевий

Підмаренник чіпкий

38

Основні види бур’янів Балерина Балерина + Мортира Румба Балерина +

Румба

назва латинська назва 1 2 3 4

Амброзія полинолиста Ambrosia artemisiifolia L.

Березка польова Convolvulus arvensis L.

Вероніка (види) Veronica

Волошка синя Centaurea cyanis L.

Гірчак (види) Polygonum

Гірчиця польова Sinapis arvensis L.

Глуха кропива (види) Lamium

Грицики звичайні Capsella bursa-pastoris (L.)

Жабрій (види) Galeopsis

Жовтозілля звичайне Senecio vulgaris L.

Зірочник середній Stellaria media (L.) Vill.

Калачики маленькі Malva pusilla Smith.

Калачики непомітні Malva neglecta Wallr.

Канатник Теофраста Abutilon theophasti Medicus

Коноплі дикі Cannabis ruderalis Janisch

Кудрявець (кучерявець) Софії Descurania sophia (L.) Webb.

Куколиця біла Silene alba (Mill.) E.H.L.Krause

Кульбаба лікарська Taracxacum officinale Wigg.

Лобода (види) Chenopodium

Лутига (види) Atriplex

Мак дикий (самосійка) Papaver rhoeas L.

Молочай (види) Euphorbia

Нетреба звичайна Xanthium strumarium L.

Осот жовтий (польовий) Sonchus arvensis L.

Осот рожевий Cirsium arvense L.

Падалиця соняшника однорічного Helianthus annus L.

Падалиця соняшника стійкого Helianthus annus L.

Падалиця ріпаку стійкого Brássica nápus

Паслін (види) Solanum

Підмаренник чіпкий Galium aparine L.

Подорожник великий Plantago major L.

Полин звичайний (чорнобиль) Artemisia vulgaris L.

Портулак городній Portulaca oleracea L.

Редька дика Raphanus raphanistrum L.

Ромашка непахуча Matricaria inodora L.

Рутка лікарська Fumaria officinalis L.

Скереда покрівельна Crepis tectorum L.

Суріпиця звичайна Barbarea vulgaris R.Br.

Сухоребрик (види) Sisymbrium

Талабан польовий Thlaspi arvense L.

Фіалка польова Viola arvensis Murr.

Чина бульбиста Lathyrus tuberosus L.

Чистець польовий Stachys arvensis (L.)

Чорнощир нетреболистий Iva xanthiifolia Nutt.

Шпергель звичайний Spergula arvensis L.

Щавель кінський Rumex confertus Willd.

Щириця (види) Amaranthus

Примітка: чутливі (понад 90%) – ; середньочутливі (70 - 90%) – ; малочутливі (менше 70%) – ; стійкі – прочерк

Спектр гербіцидної активності препаратів

39

Основні види бур'янів Гербітокс Деметра Деметра + Мортира

Плуггєр + Лазурит

назва латинська назва 5 6 7 8

Амброзія полинолиста Ambrosia artemisiifolia L.

Березка польова Convolvulus arvensis L.

Вероніка (види) Veronica

Волошка синя Centaurea cyanis L.

Гірчак (види) Polygonum

Гірчиця польова Sinapis arvensis L.

Глуха кропива (види) Lamium

Грицики звичайні Capsella bursa-pastoris (L.)

Жабрій (види) Galeopsis

Жовтозілля звичайне Senecio vulgaris L.

Зірочник середній Stellaria media (L.) Vill.

Калачики маленькі Malva pusilla Smith.

Калачики непомітні Malva neglecta Wallr.

Канатник Теофраста Abutilon theophasti Medicus -

Коноплі дикі Cannabis ruderalis Janisch

Кудрявець (кучерявець) Софії Descurania sophia (L.) Webb.

Куколиця біла Silene alba (Mill.) E.H.L.Krause

Кульбаба лікарська Taracxacum officinale Wigg.

Лобода (види) Chenopodium

Лутига (види) Atriplex

Мак дикий (самосійка) Papaver rhoeas L.

Молочай (види) Euphorbia

Нетреба звичайна Xanthium strumarium L.

Осот жовтий (польовий) Sonchus arvensis L.

Осот рожевий Cirsium arvense L.

Падалиця соняшника однорічного Helianthus annus L.

Падалиця соняшника стійкого Helianthus annus L.

Падалиця ріпаку стійкого Brássica nápus

Паслін (види) Solanum

Підмаренник чіпкий Galium aparine L.

Подорожник великий Plantago major L. -

Полин звичайний (чорнобиль) Artemisia vulgaris L.

Портулак городній Portulaca oleracea L. -

Редька дика Raphanus raphanistrum L.

Ромашка непахуча Matricaria inodora L. -

Рутка лікарська Fumaria officinalis L.

Скереда покрівельна Crepis tectorum L.

Суріпиця звичайна Barbarea vulgaris R.Br.

Сухоребрик (види) Sisymbrium

Талабан польовий Thlaspi arvense L.

Фіалка польова Viola arvensis Murr.

Чина бульбиста Lathyrus tuberosus L. -

Чистець польовий Stachys arvensis (L.)

Чорнощир нетреболистий Iva xanthiifolia Nutt.

Шпергель звичайний Spergula arvensis L. -

Щавель кінський Rumex confertus Willd. -

Щириця (види) Amaranthus

40

Балерина® Останній танок бур’янів

Системний гербіцид проти однорічних дводольних, у тому числі стійких до 2,4-Д і МЦПА, та деяких багаторічних коренепаросткових бур’янів

• ефективний навіть проти підмаренника, ромашки та осоту;• висока швидкість дії;• широкий період застосування;• контролює стійкі форми падалиці соняшнику;• відсутність післядії.

складний 2-етилгексиловий ефір 2,4-Д, 615 г/л і флорасулам, 7,4 г/лЕфір 2,4-Д належить до похідних арилоксиалканкарбонових кислот, флорасулам – до класу триазолопіримідинів.

суспо-емульсія.

флорасулам є інгібітором утворення ферменту ацетолактатсинтази, 2,4-Д викликає реакцію ауксинового типу. Ця подвійна дія гербіциду знижує ймовірність виникнення резистентності у бур’янів. Гербіцид має системну активність, швидко (протягом 1 год) проникає в рослину і поширюється в усі її частини, включаючи коріння, при цьому блокує ріст клітин у молодих тканинах.

ріст оброблених препаратом бур’янів зупиняється через добу після обприскування. Видимі ознаки дії (знебарвлення та скручування листя, скорочення міжвузлів) проявляються через 3 - 4 дні, а повна загибель настає через 2 - 3 тижні.

Переваги:





Біологічна ефективність гербіциду Балерина® (0,4 л/га)



Амброзія полинолиста

Волошка синя

Талабан польовийЩириця (види)

Молочай (види)

Фіалка польова Гірчак березковидний

Грицики звичайні

Кучерявець Софії

Лобода (види)

Падалиця соняшника звичайного

Падалиця соняшника, стійкого до ALS–блокаторів


Підмаренник чіпкий(4-6 кілець)


Березка польова (10-15 см)

Вероніка (види)

Осот городній

Підмаренник чіпкий,(6-8 кілець)

Мак-самосійка

41

Культура Норма витрати препарату, л/га Спосіб і строки обробки

Пшениця, ячмінь 0,3 - 0,5Обприскування посівів із фази кущення до утворення 1 - 2 міжвузлів культури


Балерина® знищує понад 150 видів дводольних бур’янів (у тому числі стійкі до 2,4-Д і МЦПА), серед яких підмаренник чіпкий, ромашка (види), осот польовий, осот жовтий, березка польова, волошка синя, гірчиця польова, грицики, талабан польовий, редька дика, лобода біла, мак дикий, щириця (види), зірочник середній, гірчак (види), гречка березкоподібна, амброзія полинолиста, кучерявець Софії, латук татарський, кульбаба лікарська та ін.

Спектр дії:

Упаковка:


Кучерявець Софії, результат дії гербіциду Балерина®, 0,4 л/га на 21 день після обробки (пшениця озима, 2015 р.)

Хрінниця крупкоподібна, результат дії гербіциду Балерина®, 0,4 л/га на 21 день після обробки (пшениця озима, 2015 р.)

Контроль (без обробки) Балерина®

найкраща дія препарату досягається за обробки однорічних дводольних бур’янів у фазі 3 - 5 листків, багаторічних коренепаросткових – з фази розетки до початку стеблування.Витрата робочої рідини препарату – 200 - 300 л/га.


Контроль (без обробки) Балерина®

42

Балерина® Мікс*Тотальне розширення спектра гербіцидної дії

Комерційна пропозиція у вигляді комплекту гербіцидів у твін пак упаковці.

Застосовується проти широкого спектру однорічних і багаторічних дводольних бур’янів

• знищує навіть підмаренник, осот, ромашку, молочай;• стримуюча дія на березку польову;• запобігання виникненню резистентності;• відсутність післядії.

складний 2-етилгексиловий ефір 2,4-Д, 615 г/л і флорасулам, 7,4 г/л (Балерина®) та трибенурон-метил, 750 г/кг (Мортира®).Всі три діючі речовини належать до різних хімічних класів: флорасулам – до класу триазолопіримідинів, складний 2-етилгексиловий ефір 2,4-Д – до похідних арилоксиалканкарбонових кислот, трибенурон-метил – до класу похідних сульфонілсечовин.

Балерина® – суспензійна емульсія, Мортира® – водорозчинні гранули.

флорасулам і трибенурон-метил є інгібіторами формування ферменту ацетолактатсинтази, складний 2-етилгексиловий ефір 2,4-Д викликає реакцію ауксинового типу.Балерина® і Мортира® володіють системною активністю, швидко (протягом 1 години) проникають через листя і поширюються по всіх частинах бур’янів, включаючи коріння, блокують ріст клітин у молодих тканинах.

Переваги:




Біологічна ефективність комплекту гербіцидів Балерина® Мікс*



Щириця (види)Ромашка непахуча

Падалиця соняшника, стійкого до ALS-блокаторів

Підмаренник чіпкий (4-6 кілець)




Хрестоцвітні





Талабан польовийМак-самосійка


Фіалка польова







Балерина® (0,4 л/га) Мортира® (0,015 кг/га) + Балерина® (0,3 л/га)

43

Культура Бур’яни Норма витрати Спосіб, час обробки, обмеження

Пшениця озима, ячмінь ярий

Широкий спектр однорічних і багаторічних дводольних бур’янів

1 комплектна 15 - 20 га

Обприскування на 15 га: культура у фазі середина кущення – початок трубкування.

Обприскування на 20 га: культура у фазі початку і середини кущення

* – до складу комплекту Балерина® Мікс входять препарати Балерина® та Мортира®


ріст оброблених комплектом Балерина® Мікс* бур’янів пригнічується вже через кілька годин після обприскування, а через добу – повністю зупиняється. Видимі ознаки дії (знебарвлення і скручування листя, скорочення міжвузлів, почервоніння жилок, хлороз листя, відмирання точок росту, некроз тканин) проявляються через 3 - 4 дні. Залежно від виду бур’янів та погодних умов остаточна загибель бур’янів відбувається через 2 - 3 тижні після обробки.

комплект препаратів Балерина® Мікс* знищує понад 150 видів дводольних бур’янів (у тому числі стійкі до 2,4-Д і МЦПА), серед яких підмаренник чіпкий, ромашка (види), осот (види), березка польова, молочай лозяний, волошка синя, гірчиця польова, жабрій (види), талабан польовий, редька дика, лобода біла, мак дикий, щириця (види), зірочник середній, гірчак (види), гречишка березковидна, амброзія полинолиста, кучерявець Софії, латук татарський, кульбаба лікарська, жабрій (види), глуха кропива (види), вероніка (види), хориспора ніжна, падалиця стійкого до блокаторів ALS соняшника та ін.



Упаковка:

Рекомендації:комплект препаратів застосовують на пшениці озимій, ячмені ярому. Суміш високоселективна для культур і дає можливість проводити обприскування до фази другого міжвузля. Максимальна норма витрати використовується у випадках: вихідної високої засміченості, переважання в посівах багаторічних коренепаросткових бур’янів, наявності перерослих бур’янів (підмаренник чіпкий при висоті 15 - 20 см, види ромашки – до 20 см, види осоту – до бутонізації). Препарати стримують розвиток березки польової у фазі розвитку до 10 см.

оригінальна твін пак упаковка, що складається з пластикової каністри препарату Балерина®, 4,2 л з додатковим відсіком для сухої препаративної форми – Мортира®, 0,23 кг.

Контроль (без обробки) Балерина® Мікс*

Результат застосування комплекту Балерина® Мікс* (Мортира®, 0,015 кг/га + Балерина®, 0,3 л/га), 14 днів після обробки (пшениця озима, 2015 р.)

44

Деметра® Мікс*Неперевершена комбінація проти березки і підмаренника

Переваги:





Застосовується для контролю однорічних та багаторічних дводольних бур’янів, у тому числі стійких до 2,4-Д та МЦПА

• знищує дводольні бур’яни, у тому числі: - види осотів, - березку польову, - підмаренника чіпкого;• контроль пізніх сходів березки та інших бур’янів завдяки широкому «вікну» застосування (до фази

прапорцевого листка культури);• запобігання виникненню резистентності у бур’янів;• відсутність післядії.

флуроксипір-мептил, 350 г/л (Деметра®) і трибенурон-метил, 750 г/кг (Мортира®). Флуроксипір-мептил належить до похідних піридилоксиоцтової кислоти, має системну дію; трибенурон-метил – до класу похідних сульфонілсечовин.

Деметра® – концентрат емульсії, Мортира® – гранули, що диспергуються у воді.

флуроксипір викликає реакцію ауксинового типу, швидко, протягом 1 години, поглинається листям бур’янів, частково абсорбується корінням рослин з ґрунту. Він активно переміщується і розподіляється по всій рослині, включаючи точки росту, порушує розвиток клітин рослин і впливає на процеси росту в цілому. За принципом дії

Біологічна ефективність комплекту гербіцидів Деметра Мікс*





Мак дикий










Щириця (види)




Падалиця соняшника, стійкого до блокаторів ALS






Мортира® (0,02 кг/га) Мортира® (0,015 кг/га) + Деметра® (0,21 л/га)

45


Культура Бур’яниНорма витрати

комплектуСпосіб, час обробки, обмеження


Однорічні та багаторічні дводольні, у тому числі стійкі до 2,4-Д і МЦПА

Один комплект на 15 - 20 га

Обприскування у період від 3 листків культури до фази прапорцевого листка



Упаковка:

флуроксипір-мептил подібний до натурального рослинного гормону – індолілоцтової кислоти. Трибенурон-метил володіє системною активністю, поглинається через листя та коріння і легко переміщується в бур’янах. У чутливих рослинах блокує фермент ацетолактатсинтазу, що бере участь у синтезі незамінних амінокислот, спричинюючи швидку зупинку росту рослин, а згодом і їх загибель.

перші ознаки пригнічення бур’янів за сприятливих умов проявляються через кілька годин після застосування комплекту. Видимі ознаки дії (знебарвлення і скручування листя, скорочення міжвузлів, почервоніння жилок, хлороз листя, відмирання точок росту, некроз тканин) спостерігаються через 3 - 4 дні. Залежно від виду бур’янів та погодних умов остаточна загибель бур’янів відбувається через 2 - 3 тижні після обробки.

* – до складу комплекту Деметра Мікс входять препарати Деметра® та Мортира®

завдяки унікальному поєднанню двох діючих речовин комплект Деметра® Мікс* знищує підмаренник чіпкий на всіх стадіях його розвитку і ефективно контролює березку польову (до висоти 30 см у момент обробки). Крім того, комплект ефективний проти широкого спектра інших дводольних бур’янів, серед яких: гірчак (види), жабрій (види), щавель (види), зірочник середній, незабудка польова, кохія вінична, паслін чорний, кульбаба лікарська, вероніка (види), рутка лікарська, кропива пекуча, очний цвіт польовий, соняшник (самосів), шпергель звичайний, роман польовий, фіалка (види), глуха кропива (види), борщівник (види), осот (види), лобода біла, мак дикий, ромашка непахуча, грицики звичайні, гірчиця польова, амброзія полинолиста.

оригінальна твін пак упаковка, що складається з пластикової каністри (Деметра®, 4,2 л) з додатковим відсіком для сухої препаративної форми (Мортира®, 300 г).

Контроль (без обробки) Деметра® Мікс*

Результат застосування комплекту Деметра® Мікс* (Мортира®, 0,015 кг/га + Деметра®, 0,21 л/га), пшениця озима, 2015 р.

46

Плуггєр™ + Лазурит®І ніяких бур’янів аж до збирання врожаю

Бакова суміш гербіцидів проти широкого спектру однорічних злакових та дводольних, а також деяких багаторічних дводольних бур’янів у посівах пшениці озимої для застосування восени

• контроль дводольних та однорічних злакових бур’янів;• знищення стійких форм падалиці соняшнику та ріпаку;• довготривалий захист;• вигідне рішення для осіннього внесення.

Біологічна ефективність бакової суміші гербіцидів Плуггєр™ + Лазурит®






Осот рожевий (з насіння)

Осот городній (з насіння)

Падалиця ріпаку звичайного


Вероніка види

Метлюг звичайний


Талабан польовийВівсюг звичайний



Березка польова (5 см)

Падалиця соняшника, стійкого блокаторів ALS


Падалиця ріпаку, стійкого до блокаторів ALS

Підмаренник чіпкий (до 3 кілець)

Переваги:





Бакова суміш препаратів:Плуггєр™ (трибенурон-метил, 625 г/кг + метсульфурон-метил, 125 г/кг) та Лазурит® (метрибузин, 700 г/кг).Трибенурон-метил та метсульфурон-метил належать до хімічного класу похідних сульфонілсечовин, метрибузин – до класу 1,2,4-триазинонів.

Плуггєр™ – гранули, що диспергуються у воді, Лазурит® – порошок, що змочується.

трибенурон-метил та метсульфурон-метил блокують утворення ферменту ацетолактатсинтази, що бере участь у синтезі незамінних амінокислот, володіє системною дією, поглинається листям та частково – корінням, швидко переміщується по всій рослині бур’яну, зупиняючи її ріст.Метрибузин пригнічує процес фотосинтезу, підсилює дію інгібіторів ацетолактатсинтази (трибенурон-метилу та метсульфурон-метилу) і сприяє більш ефективному контролю стійких форм падалиці соняшнику та ріпаку.Комбінація діє на бур’яни через листя та ґрунт. Проникаючи через листя, запропонована суміш гербіцидів забезпечує дуже високу (100%) ефективність проти вегетуючих вищевказаних бур’янів та високу (87,5 - 90,0%) – проти підмаренника чіпкого та метлюга звичайного на посівах пшениці озимої вже восени.


Плуггєр™ (20 г/га) Плуггєр™ (20 г/га) + Лазурит® (250 г/га)

47

Регламенти застосуванняКультура Норма витрати, л/га Спектр дії, спосіб і строки обробки

Пшениця озимаБакова суміш:

Плуггєр™ – 20 г/га + Лазурит® – 250 г/га

Однорічні злакові та дводольні бур’яни, а також деякі багаторічні дводольні бур’яни.

Обприскування посівів у фазі кущення культури, від фази 3 листка культури до середини кущення (восени)


Упаковка:

Частина суміші зберігається впродовж зими у верхніх шарах ґрунту і весною продовжує свою дію на бур’яни, що проростають.При застосуванні комбінації препаратів, яка діє проти вегетуючих бур’янів, а також потрапляє на поверхню ґрунту, діючі речовини препаратів розкладаються у ґрунті за допомогою мікроорганізмів. За умов низьких температур, які настають у цей період, активність мікроорганізмів знижується і настає період спокою, що зберігається впродовж зими у верхніх шарах ґрунту. Навесні, при підвищенні температури, комбінація починає проявляти свою дію на бур’яни, що проростають. Таким чином з самого початку весняного відростання озимих зернових бур’яни гинуть завдяки ґрунтовій активності діючих речовин гербіцидів.

Своєчасний захист від бур’янів – це дуже важливий етап в технології вирощування культур. Дослідженнями доведено, що за відсутності необхідного рівня контролю бур’янів у посівах сільськогосподарських культур вони здатні виносити з ґрунту 160 – 200 кг у діючій речовині з 1 гектара азоту, 55 – 90 кг – фосфору, 170 – 250 кг/га – калію, а також споживати 60 – 120 мм/га продуктивної вологи.Цієї кількості вистачило б для формування врожаю зерна озимої пшениці на рівні 30 ц/га.

застосування суміші Плуггєр™ (20 г/га) + Лазурит® (250 г/га) на посівах пшениці озимої восени забезпечує високу ефективність до збирання врожаю культури.Бакова суміш гербіцидів високоефективна проти бур’янів при різних температурах повітря (6 - 20°С).

Не слід застосовувати суміш: – до фази трьох листків у культури; – на легких ґрунтах (піщаних); – на озимому ячмені; – весною на озимих та ярих культурах.

флакони – 0,1 кг (Плуггєр™), коробки – 0,5 кг та пакети – 2 кг (Лазурит®).

Результат навесні (25.04.2015 р.), обробку було проведено 28.10.2014 р.

Плуггєр™ (20 г/га) + Лазурит® (250 г/га) Контроль (без обробки)

48

Румба™ Мікс*Ефективні рішення, недоступні для інших гербіцидів


Проти підмаренника чіпкого і широкого спектра дводольних бур’янів, у тому числі стійких до 2,4-Д і МЦПА, а також осоту

• унікальне рішення проти підмаренника;• широкий спектр дводольних бур’янів;• контроль падалиці соняшнику та ріпаку, стійких до імідазолінонів;• широкий період застосування.

трибенурон-метил, 563 г/кг + флорасулам, 187 г/кг (Румба™) і складний 2-етилгексиловий ефір 2,4-Д, 615 г/л і флорасулам, 7,4 г/л (Балерина®).Діючі речовини комплекту препаратів належать до різних хімічних класів: трибенурон-метил – до похідних сульфонілсечовини; флорасулам – до триазолопіримідинів; складний 2-етилгексиловий ефір 2,4-Д – до похідних арилоксиалканкарбонових кислот.

Румба™ – розчинні гранули, Балерина® – суспензійна емульсія.

трибенурон-метил і флорасулам є інгібіторами формування ферменту ацетолактатсинтази, що бере участь у синтезі незамінних амінокислот; ефір 2,4-Д викликає реакцію ауксинового типу.Усі діючі речовини комплекту препаратів Румба™ Мікс* володіють системною дією, швидко проникають у рослини бур’янів і зупиняють їх ріст, а наявність складного ефіру 2,4-Д посилює системні властивості трибенурон-метилу і флорасуламу.

Біологічна ефективність комплекту гербіцидів Румба™ Мікс*




Підмаренник (4-6 кілець)



Падалиця соняшника, стійкого до блокаторів ALS














Підмаренник чіпкий(6-8 кілець)


Хрестоцвіті

Переваги:





Румба™ (0,025 кг/га) + Ад'ю™ (0,2 л/га) Румба™ (0,015 кг/га) + Балерина® (0,25 л/га)

49


Культура Бур’яни Норма витрати Спосіб, час обробки, обмеження


Підмаренник чіпкийі широкий спектр дводольних бур’янів, у тому числі стійких до 2,4-Д і МЦПА

1 комплект (Балерина®, 5 л + + Румба™, 0,3 кг)

на 20 - 25 га

Обприскування на 15 га: культура у фази середина кущення – початок трубкування.

Обприскування на 20 га: культура у фази початку і середини кущення



Упаковка:

діючі речовини надходять у бур’ян через листя і переміщуються по всій рослині. Ріст чутливих бур’янів припиняється через кілька годин після обробки, їх листя поступово стає хлоротичним, точка росту відмирає. Повна загибель настає через 2 - 3 тижні після обприскування. Швидкість прояву затримки росту залежить від погодних умов під час обробки (вологість, температура), видового складу бур’янів і фази їх розвитку.

високочутливі до суміші препаратів понад 100 видів бур’янів (у тому числі стійкі до 2,4-Д і МЦПА), серед яких підмаренник чіпкий, ромашка (види), осот польовий, амброзія полинолиста, волошка синя, вероніка персидська, герань (види), гірчак (види) та ін. Препарат ефективно стримує березку польову до висоти 5 - 10 см. Застосування комплекту Румба™ Мікс* є одним з кращих технологічних рішень для боротьби з підмаренником чіпким і видами ромашки. Складний ефір 2,4-Д у складі суміші гербіцидів посилює її ефективність проти амброзії полинолистої, видів лободи, осоту.

оригінальна твін пак упаковка, що складається з двох пластикових каністр препарату Балерина®, 5 л та двох флаконів препарату Румба™, 0,3 кг.

Результат через 30 днів після внесення Румба™ Мікс* (Румба™, 0,015 кг/га + Балерина®, 0,25 л/га), пшениця озима, 2014 р.

Контроль(без обробки)

Румба™ Мікс*

* – до складу комплекту Румба Мікс входять препарати Румба™ та Балерина®

50

12 - 13 21 25 29 30 31 32 37 61 - 69

До сівби 2 - 3 листки Початок кущення

Середина кущення

Кінець кущення

Вихід у трубку

1-е міжвузля


Прапорцевийлисток Цвітіння

Усі види дводольних та злакових бур’янів Торнадо® 500, 2,0 - 4,0 л/га

Рекомендується осіннє внесення проти падалиці соняшнику та ріпаку (в т. ч. стійких форм) і деяких злакових однорічних зимуючих

Лазурит®, 0,25 кг/га + + Плуггєр®, 0,02 кг/га

Однорічні дводольні (в т. ч. стійкі до 2,4-Д та МЦПА) і деякі багаторічні дводольні бур’яни (при значній забур’яненості з осені рекомендується осіннє внесення)

Плуггєр®, 0,02 кг/га + + Ад’ютм, 0,2 л/га

Однорічні дводольні (в т. ч. стійкі до 2,4-Д та МЦПА) і деякі багаторічні дводольні бур’яни

Балерина®, 0,3 - 0,5 л/га; комплект Румбатм Мікс на 20 - 25 га; комплект Балерина® Мікс на 15 - 20 га

Багаторічні й однорічні дводольні бур’яни, в т. ч. березка польова, підмаренник чіпкий, види гірчаку, падалиця соняшника звичайного та стійкого до блокаторів ALS

Плуггєр®, 0,01 - 0,02 кг/га + Ад’ютм, 0,2 л/га; комплект Румбатм Супер Мікс на 15 - 17 га; комплект Деметра® Мікс на 15 - 20 га

Cистема захисту пшениці гербіцидами компанії «Август»

Фаза розвитку

Шкодочинний об’єкт

51

12 - 13 21 25 29 30 31 32 37 61 - 69







Прапорцевийлисток Цвітіння


Рекомендується осіннє внесення проти падалиці соняшнику та ріпаку (в т. ч. стійких форм) і деяких злакових однорічних зимуючих

Лазурит®, 0,25 кг/га + + Плуггєр®, 0,02 кг/га







52

12 - 13 21 25 29 30 31 32 33 61 - 69







Підпрапорцевийлисток Цвітіння








Система захисту ячменю гербіцидами компанії «Август»



53

12 - 13 21 25 29 30 31 32 33 61 - 69















Хвороби та методи захисту

Фунгіциди

54

55

Загальна інформаціяЗначної шкоди зерновим колосовим культурам завдають численні хвороби різної етіології (грибного, бактеріального та вірусного походження), які нерідко призводять до загибелі посівів або суттєвого зниження врожаю та погіршення його якості. За даними науковців, у випадку високої ураженості озимої пшениці втрати врожаю можуть сягати 15 - 32%, а в роки епіфітотійного розвитку – 50% і більше (Трибель С.О., Ретьман С.В. та ін. , 2012 р.).

Хвороби колосалетюча сажка (10 - 15%);

тверда сажка (15 - 20%);

фузаріоз (40 - 80%);

базальний бактеріоз (10 - 40%);.

септоріоз (до 30%);

чорний плямистий бактеріоз

(15 - 60%).

Хвороби прикореневої частини та кореневої системи снігова пліснява (15 - 45%);

офіобульозна коренева гниль

(20 - 60%);

гельмінтоспоріозна коренева гниль (20 - 60%).

Хвороби листя і стебластеблова іржа (60 - 70% і більше);

септоріоз (40%);

смугаста мозаїка (30 - 50%);

борошниста роса (15 - 45%);

піренофороз (20 - 50%);

темно-бура плямистість (30 - 40%);

карликова сажка (15 - 20%);

стеблова сажка (20%);

звичайна мозаїка (20 - 50% і більше).

Найбільш ефективний метод обмеження шкодочинності хвороб сільськогосподарських культур – застосування фунгіцидів.

Фунгіциди (від лат. «fungus» – гриб і «caedo» – вбиваю) – хімічні речовини, які повністю (фунгіцидність) або частково (фунгістатичність) пригнічують розвиток збудників хвороб сільськогосподарських рослин і використовуються для боротьби з ними.Використання фунгіцидів забезпечує оптимальний розвиток рослин на початкових етапах органогенезу, що є запорукою формування високопродуктивного якісного врожаю. Крім того, фунгіциди контролюють широкий спектр хвороб та забезпечують тривалий захисний ефект. Фунгіциди розподіляють на такі групи: неорганічні та органічні.Залежно від дії на збудника розрізняють профілактичні (захисні) та лікувальні (викорінюючі) фунгіциди, а за характером розподілу всередині тканин рослин – контактні (локальні) та системні (внутрішньорослинні). На сьогодні до складу фунгіцидів входять контактні та системні діючі речовини. У більшості випадків для ефективної дії фунгіцидів роблять суміші з контактною та системною діючою речовиною. При обробці контактні діючі речовини залишаються на поверхні рослини і спричинюють загибель збудника при контакті з ним. Вони не здатні проникати в тканини рослин, а пригнічують збудників хвороб на поверхні листків, плодів, насінні тощо за безпосереднього контакту з їх репродуктивними органами і запобігають їхньому зараженню. Системні діючі речовини проникають у тканини через надземні органи, кореневу систему рослин і насіння, рухаються судинною системою і запобігають ураженню тканин, що знаходяться на певній відстані від місця нанесення фунгіциду. Застосування фунгіцидів на основі системних діючих речовин дає можливість цілеспрямованіше здійснювати захист сільськогосподарських культур від інфекційних хвороб. Навіть під час виявлення перших симптомів можна запобігти спалаху хвороби, використовуючи фунгіциди з системними діючими речовинами, так як вони здатні під час інкубаційного періоду збудників обмежувати їх подальший розвиток і спороутворення. Ефективність фунгіцидів із системною діючою речовиною в основному визначається швидкістю проникнення в тканини рослин і меншою мірою залежить від умов навколишнього середовища.

Шкодочинність найбільш поширених хвороб пшениці озимої (втрати урожаю, %) (Марков І.Л., 2011 р.)

56

Переваги фунгіцидів із системною діючою речовиною:• швидке (протягом 0,5 - 4 год) поглинання рослинами; тому їх ефективність меншою мірою, ніж контактних,

залежить від опадів;• тривалість захисної дії становить 2 - 4 тижні, а іноді і більше, залежно від погодних умов, тоді як

контактних – 7 - 10 днів;• системні діючі речовини в більшості випадків мають захисну і лікувальну дію, а контактні – лише

захисну, тому застосовувати їх можна не тільки до початку захворювання рослин за прогнозом, але й після появи видимих ознак хвороб (симптомів). Проте кращий ефект отримуємо у випадку застосування до проявів хвороби.

При застосуванні фунгіцидів на посівах важливим є вибір часу, дотримання температурного режиму, відсутність сонячної інсоляції. Вибір часу застосування фунгіцидного обприскування щодо стадії розвитку культури є запорукою отримання високоякісних врожаїв. Тож коли потрібно застосовувати фунгіциди на зернових колосових культурах?

Проти хвороб, що паразитують на листі, оптимальний час для застосування фунгіцидів – від початку виходу в трубку до колосіння (BBCH 30 - 59). Цей період співпадає із появою 4 найбільш важливих листків для формування колосу і врожаю. Найкращий час для застосування фунгіцидів – поява нового листка. Листя, яке не з’явилося на момент обприскування, не буде захищене належним чином. Листки, що з’являються після обробки, зазвичай не уражені хворобою, але й не захищені фунгіцидом. Тільки оброблене фунгіцидом листя має захист від тих хвороб, проти яких цей препарат ефективний. При плануванні обробки фунгіцидами необхідно враховувати латентний період розвитку збудника – проміжок часу між моментом, коли спори збудника хвороби потрапляють на листя і коли ми можемо спостерігати симптоми. Цей період залежить від умов навколишнього середовища (температури, вологи і т. д.) та від біології розвитку збудника. У жовтої плямистості листя, борошнистої роси латентний період дуже короткий (7 днів), тоді як у інших збудників захворювань (наприклад Septoria tritici) він може бути в 3 рази довшим. Це означає, що невдовзі після зараження листя може ззовні виглядати здоровим, а хвороба поширюватися на молоді тканини. Перші симптоми хвороби проявляються на новому листі, зазвичай на верхньому боці листя, так як ця частина піддається ураженню збудниками хвороб раніше та протягом найбільш тривалого періоду. Якщо ж рослина уже уражена хворобою, то чим довше ми зволікаємо зі внесенням фунгіцидів після появи нового листя, тим важче буде контролювати захворювання. Починати обприскування необхідно тоді, коли з’являється новий листок, який ми плануємо захистити. Інтенсивність розвитку хвороби залежатиме від погодних умов, що сприяють розвитку хвороби. Основні моменти фунгіцидного захисту:1. Залежно від листка, який ви хочете захистити,

метою повинно бути обприскування в період, близький до появи цього листка.

2. Ключова фаза для захисту пшениці – поява прапорцевого листка (37 - 39 по шкалі BBCH).

3. Для захисту ячменю ключовою фазою є поява підпрапорцевого листка, що з’являється приблизно в стадії 3-го вузла (BBCH 33).

Захист від хвороб листя

Септоріоз листя

Фаза прапорцевого листка пшениці

57

Стадія росту (фаза розвитку)

BBCH 32 BBCH 33 BBCH 37 BBCH 59

Нові листки (поява листків)

Підпідпрапорцевий листок

Підпрапорцевий листок

Прапорцевий листок

Колос

Яке листя захищене при обприскуванні у фазу BBCH 32?

Немає захисту Захист фунгіцидами

У фазу третього вузла (BBCH 33) можемо захистити підпрапорцевий листок і нижнє листя, але не прапорцевий листок.

Стадія росту (фаза розвитку)

BBCH 32 BBCH 33 BBCH 37 BBCH 59

Нові листки (поява листків)

Підпідпрапорцевий листок

Підпрапорцевий листок

Прапорцевий листок

Колос

Яке листя захищене при обприскуванні у фазу BBCH 33?

Немає захисту Захист фунгіцидами

При появі прапорцевого листка BBCH 39 все листя буде захищено за умови використання ефективних препаратів у фазу BBCH 30 - 39

Застосування фунгіцидів на пшениці до появи прапорцевого листка (BBCH 30 - 39)Поява прапорцевого листка BBCH 37-39 (прапорцевий листок помітно – прапорцевий листок повністю вийшов, до початку виходу колоса) є ключовим етапом росту культури для застосування фунгіцидів, так як застосування на цьому етапі означає, що всі 3 листки (підпідпрапорцевий, підпрапорцевий та прапорцевий), які мають найбільший вплив на формування врожаю, захищені фунгіцидами. Внесення фунгіцидів до цїєї стадії розвитку означає, що може бути необхідність у другій обробці для захисту листя, яке не з‘явилось на час попереднього обприскування. З іншого боку, відсутність фунгіцидної обробки до появи колоса (фаза BBCH 59) може призвести до значної шкоди, адже збудник хвороби спричинить ураження двох найбільш важливих листків – прапорцевого та підпрапорцевого.

58

Триазоли – найчисленніша група фунгіцидів. Ці сполуки належать до інгібіторів біосинтезу ергостерину першої групи, тобто інгібують деметилювання в положенні 14 ланостерину, введення подвійного зв’язку біля С-22 і відновлення подвійного зв’язку біля С-24. (Мельничук Ф.С., Ретьман М.С., Лепешкін І.В., 2014 р.)Серед триазолів трапляються препарати як широкого, так і вузького спектру дії. Другі застосовуються переважно проти борошнистої роси.Триазоли мають широкий спектр активності проти таких хвороб зернових колосових культур, як бура іржа, фузаріоз колоса, сітчаста плямистість, септоріоз, церкоспорельоз, піренофороз, стеблова іржа, смугаста плямистість, карликова іржа, ринхоспоріоз, жовта іржа, темно-бура плямистість, борошниста роса та мають залежно від хвороби і діючої речовини різну ефективність. На прикладі септоріозу з діаграми видно, що епоксиконазол має найвищу ефективність (понад 85%). Ця діюча речовина входить до складу препаратів Ракурс™ та Спіріт™.

Триазоли у контролі хвороб листя та стебла

епоксиконазолпротіоконазол

метконазолпрохлораз

дифеноконазолципроконазолпропіконазолтетраконазол

флутріафолтебуконазол

Ефективність, %

Ефективність триазолів проти септоріозу

0 20 40 60Джерело: друковані матеріали конференції ААВ, 2006 р.

Для якісного захисту колоса від хвороб необхідно застосовувати препарати, які контролюють цільові хвороби, у конкретний період і відповідну техніку. Для обробки колоса обов’язкове використання двоплощинних форсунок.Три головні чинники захисту колоса:1. Ефективний фунгіцид та норма використання;2. Час внесення – цвітіння культури (ВВСН 60 - 69);3. Двоплощинні форсунки.

Захист колоса від хвороб

Фаза цвітіння Фузаріоз колоса

59

Альтернаріоз 8,2%Летюча сажка 0,4%

Тверда сажка 1,6%

Тифульоз 8,2%

Кореневі гнилі 16,3%

Фузаріоз колоса 4,9%

Іржасті хвороби 14,7%

Борошниста роса 12,2%

Септоріоз колоса 3,3%

Септоріоз листя 20,4%

Піренофороз 6,5%Інші 3,3%

Іржасті 10,2%

Гельмінтоспоріоз 15,2%

Сітчаста плямистість 25,4%

Кореневі гнилі 12,2%

Смугаста плямистість 3,6%

Летюча сажка 3,7%

Ринхоспоріоз 4,5%

Борошниста роса 23,2%

Фузаріоз колоса 0,5%Кам’яна сажка 0,5%

Септоріоз 1%

Видовий склад хвороб пшениці озимої, 2015 р. (дані Ретьмана С.В., д-р с.-г. наук, ІЗР НААН)

Видовий склад хвороб ячменю ярого, 2015 р. (дані Ретьмана С.В., д-р с.-г. наук, ІЗР НААН)

60

Збудник – Blumeria graminis (Erysiphe graminis)

Хвороба спостерігається на різноманітних хлібних та дикорослих злаках. Упродовж вегетації інфекція поширюється конідіями повітряно-крапельним шляхом. Зимує гриб переважно у вигляді плодових тіл хазмотеціїв (застар. – клейстотеції) на рослинних рештках.

На зовнішній поверхні наземної частини рослин утворюються спочатку матові плями, а згодом – білий павутинний наліт, який складається з міцелію та конідій патогену. Через певний час наліт буріє, і на ньому з’являються темно- коричневі (або майже чорні) повністю замкнені плодові тіла – хазмотеції.

Умови для розвитку: температура – +3°С…30°С, відносна вологість повітря – 50 - 100%.

Уразливі частини рослини: стебла, листя, листкові піхви, іноді колоски.

Інкубаційний період: від 3 до 11 днів, за підвищення температури понад +30°С розвиток хвороби уповільнюється.

Чинники, що сприяють розвитку хвороби:1. Підвищена впродовж вегетації відносна вологість повітря і температура +10°С…+15°С.2. Густий стеблостій.3. Завищені норми азотних добрив.4. Чергування посухи зі зволоженням ґрунтів, сильний перепад температур.

1. Вирощування стійких сортів.2. Дотримання сівозміни і просторова ізоляція полів озимих культур від ярих і посівів минулого року.3. Своєчасне збирання; лущення стерні і рання зяблева оранка до появи сходів озимих.4. Внесення фосфорно-калійних добрив.5. Передпосівна обробка насіння мікроелементами (марганець, кобальт, залізо).6. Висівання ярих зернових у ранні строки, озимих – у оптимальний для зони термін.7. Дотримання норми висіву насіння, недопущення загущених посівів.8. Осінньо-весняна обробка вегетуючих рослин фунгіцидами: Бенорад®, Спіріт™.

Перезараження наступних ярусів листків та інших рослин відбувається розповсюдженням

конідій повітряним шляхом.

Клейстотеції гриба розвиваються на нижніх

листках

Міцелій та клейстотеції перезимовують на озимині та падалиці пшениці

Клейстотеції гриба розвиваються на нижніх

листках

Навесні конідії та аскоспори починають уражувати

молоді рослини

Захисні заходи:

Борошниста роса

61

Збудник – Puccinia reconditа (Puccinia dispersa)

Хвороба уражує хлібні (переважно пшеницю та жито) та численні дикорослі злаки. Проміжні рослини-господарі: рутвиця, рівноплідник, кривоцвіт польовий, воловик лікарський, синяк звичайний та ін. Упродовж вегетації злаків збудник поширюється уредініоспорами. Зимує у вигляді уредініогрибниці на посівах озимої пшениці та дикорослих злакових культур. Навесні теліоспори проростають базидіями з базидіоспорами, які інфікують проміжного господаря.

Хвороба проявляється у вигляді хаотично розташованих на поверхні листя бурих дрібних округлих або овальних пустул, які розпорошуються уредініоспорами. Останні округлі, буруваті, з шипуватою оболонкою. Пізніше (на старіючих листках) з нижнього боку можна виявити теліоложа з двоклітинними теліоспорами, які мають вигляд чорних блискучих подушечок, що розвиваються під епідермісом листка.

Умови для розвитку: наявність крапельної вологи в температурному діапазоні +2,5°С…31°С (оптимум – +15°С…25°С).

Уразливі частини рослини: листки, пазухи листків.

Інкубаційний період: за температури від +4°С до 25°С триває від 5 до 18 діб.

Чинники, що сприяють розвитку хвороби:1. Раннє висівання нестійких сортів.2. Підвищені норми азотних добрив.3. Тепла погода восени і взимку, тепла і волога весна.4. Масові сходи падалиці.5. Наявність проміжних рослин-господарів.6. Спалах іржі в попередньому році.

1. Використання стійких сортів.2. Сівозміна.3. Внесення повного мінерального добрива з підвищеними дозами калію та фосфору.4. Обробка насіння мікроелементами.5. Знищення сходів падалиці пшениці та диких злаків (пирій повзучий, бромус м’який, тонконіг звичайний та вузьколистий, костриця лучна, житняк та ін.).6. Обробка вегетуючих рослин фунгіцидами: Колосаль® Про, Ракурс™, Спіріт™, Колосаль®.


Бура листкова іржа

У кінці літа утворюються чорні теліопустули з теліоспорами

Теліоспори утворюють базидії та базидіоспори

На проміжні рослини-господарі (рутвиця, рівноплідник, кривоцвіт польовий,

воловик лікарський, синяк звичайний)

Зимує гриб на проміжних рослинах-господарях

Первинне зараження рослин відбувається уредініоспорами

за допомогою вітру

Пустули лопаються, випускаючи уредініоспори

Теліопустули

Хвороба розповсюджується вітром на рослини

Літо

ОсіньВесна

Уредініопустули

62

Збудник – Puccinia striiformis (Puccinia glumarum)

Вид розвивається на пшениці, ячмені, інколи житі та деяких диких злаках (відомо кілька спеціалізованих форм). Гриб має спрощений життєвий цикл; проміжний господар досі не відомий. Основну роль в інфікуванні злаків відіграють уредініоспори. Теліоспори хоча й утворюються, проте, вірогідно, не мають особливого значення в житті гриба. Збудник хвороби зберігається у вигляді уредініогрибниці на озимих культурах та багаторічних злакових травах. У період вегетації інфекція поширюється уредініоспорами за допомогою повітряних потоків. На озимих культурах хвороба з’являється досить рано – у травні-червні.

На нестійких сортах поміж жилками з верхнього і нижнього боків листкової пластинки рядами або групами розташовані лимонно-жовті уредініопустули, тканина навколо них стає хлоротичною. Під кінець вегетаційного сезону (зазвичай на нижньому боці листка) утворюються чорні блискучі прикриті епідермісом теліоложа з двоклітинними бурими теліоспорами з короткою безбарвною ніжкою.

Умови для розвитку: висока вологість повітря (близько 100%) і температура від 0°С до 25°С (оптимум – +11°С…13°С).

Уразливі частини рослини: усі надземні органи, переважно листя.

Інкубаційний період: за температури +10°С…15°С триває 10 - 11 днів.

Чинники, що сприяють розвитку хвороби:1. Прохолодна погода навесні і в першу половину літа.2. Часті опади в період колосіння.3. Температура повітря від +4°С до 11°С.4. Надмірно ранні посіви озимих.5. Забур’яненість посівів злаковими бур’янами.

1. Використання стійких сортів.2. Сівозміна.3. Внесення повного мінерального добрива і рання зяблева оранка.4. Обробка насіння мікроелементами.5. Знищення падалиці.6. Боротьба з бур’янами.7. Обробка вегетуючих рослин фунгіцидами: Колосаль® Про, Ракурс™, Спіріт™, Колосаль®.




Жовта іржа

На проміжні рослини-господарі (барбарис)

Зимує гриб на проміжних рослинах-господарях






Літо



63

Збудник – Drechslera tritici-repentis Телеоморфа – Pyrenophora tritici-repentis

Хвороба трапляється переважно на пшениці і на деяких дикорослих злаках. Збудник поширюється конідіями повітряно-крапельним шляхом. Гриб зимує у післяжнивних рештках та насінні. На листках і стеблах, що перезимували, утворюється сумчаста стадія збудника – чорні псевдотеції з аскоспорами.

Хвороба проявляється з обох частин листка і на листкових піхвах озимої пшениці та інших злакових культур у вигляді дрібних поодиноких або численних плям овальної чи округлої форми діаметром 2 - 5 мм, з жовтим або світло-коричневим забарвленням. У центрі плями епідерміс злегка піднятий. З часом плями розростаються, стають темно-коричневими, завдовжки від 12 мм до 20 мм. За кольором у цей період вони не відрізняються від плям, що виникають за септоріозу, але не утворюють пікнід. Плями можуть бути у вигляді смуг і охоплювати 30 - 50% листкової поверхні. Лише наприкінці вегетаційного сезону на плямах з’являється оливково-бурий наліт конідіального спороношення. На листках стійких сортів рослин плями розростаються незначною мірою або залишаються без змін, особливо на прапорцевому листку. Гриб може викликати ураження колоскових лусочок. На них плями видовжені або у вигляді рисок розміром 2 - 4 х 1 - 2 мм, не розростаються.

Умови для розвитку: краплинна волога, температура – +5°С…35°С, оптимальна – +21°С…23°С.

Уразливі частини рослини: листкова поверхня, колоскові лусочки і зернівка пшениці, ячменю та жита.

Інкубаційний період: за оптимальної температури 6 - 8 днів.

Чинники, що сприяють розвитку хвороби:1. Тривалість зволоження: для стійких сортів – 24 - 48 год; середньостійких – 14 - 18 год; для нестійких –12 год.2. Мінімальні технології обробітку ґрунту.

1. Сорти з підвищеною стійкістю до хвороби.2. Ретельне знищення післяжнивних решток.3. Дотримання сівозміни.4. Здоровий насіннєвий матеріал.5. Протруєння насіння препаратами: Віал® Тріо, Терція®.6. Обробка вегетуючих рослин фунгіцидами: Ракурс™, Спіріт™, Колосаль®.

Восени/взимку розвиваються псевдотеції

Зимує грибниця на стерні і рослинних рештках пшениці

Навесні, під час дощу, відбувається первинне

зараження у результаті виходу аскоспор


Піренофороз (жовта плямистість)

Конідії, джерело вторинної інфекції, розносяться вітром

Розповсюдження конідій по рослині

Характерні конусоподібні плями на листках

64

Збудник – Stagonospora nodorum (Septoria nodorum) Телеоморфа – Phaeosphaeria nodorum

Уражуються всі надземні органи пшениці, жита, ячменю та інших злаків. Упродовж вегетації зараження здійснюється конідіями (пікноспорами), які поширюються повітряно-крапельними шляхом. Міцелій і пікноспори зимують на рослинних рештках, на посівах озимини, падалиці, бур’янах. Важливим джерелом інфекції є хворе насіння, за висіву якого часто спостерігається ураження сходів.

На листках і стеблах, починаючи з фази сходів – кущення, з’являються світло-бурі плями з хлоротичною облямівкою або без неї. У центрі або на всій поверхні плями утворюються чорні дрібні пікніди зі спороношенням збудника. На стеблах хвороба проявляється в період дозрівання у вигляді буруватих розмитих плям без облямівки. Поряд із листками з часом уражуються колоскові лусочки й інші частини колоса, починаючи з його верхньої частини. На колоскових лусочках – темно-бурі або темно-фіолетові плями, які пізніше світліють, містять чисельні пікніди у вигляді чорних крапок. З колоскових лусочок хвороба переходить на зерно.

Умови для розвитку: температура – +5°С…35°С, оптимум – +15°С…25°С, висока вологість повітря.

Уразливі частини рослини: листки, листкові піхви, стебла, стрижень колоса, колоскові лусочки, зерно.

Інкубаційний період: 8 - 20 днів.

Чинники, що сприяють розвитку хвороби:1. Сильні роси, вилягання культур.2. Часті опади в поєднанні з температурою +15°С…25°С.3. Високі дози азотних добрив.4. Передозування гербіцидів, регуляторів росту.

1. Впровадження стійких сортів.2. Заорювання післяжнивних решток і сходів падалиці.3. Дотримання сівозміни.4. Оптимальні строки сівби і норми висіву насіння.5. Внесення повного мінерального добрива (NPK) з мікроелементами (марганець, бор, мідь).6. Своєчасне збирання, сушіння зерна, теплове обігрівання, знезараження насіння.7. Обробка вегетуючих рослин фунгіцидами: Колосаль®, Ракурс™.

Уражене насіння

Перезимовує гриб на рослинних рештках та злакових бур’янах

Аскоспори


Септоріоз колосу

Пікноспори

Листя та колос інфікується від ура-жених частин рослини або

за допомогою дощу

Навесні культура також інфікується пікноспорами

та аскоспорами

65

Збудник – Septoria tritici (Septoria graminicola) Телеоморфа – Mycosphaerella graminicola

Збудник уражує понад 40 видів культурних і дикорослих злаків, у тому числі пшеницю, ячмінь, жито, овес. Влітку інфекція поширюється конідіями (пікноспорами) повітряно-крапельним шляхом. Зимує у вигляді перитеціїв і пікнід на рослинних рештках.

Плями з обох боків листків – лінійні, жовтувато-коричневі, іржасто-бурі або зеленувато-бурі, в центрі – іноді білясті, без облямівки або з жовтою чи темно-пурпурною облямівкою, 5 - 10 х 2 - 5 мм, іноді вони зливаються докупи. У центрі плями утворюються дрібні кулеподібні темно-бурі пікніди, всередині яких формуються довгі світлозабарвлені септовані конідії.

Умови для розвитку: краплинна волога, температура – +9°С…28°С (оптимум – +20°С…22°С).

Уразливі частини рослини: листки (рідше піхви і стебла).

Інкубаційний період: 6 - 9 днів.

Чинники, що сприяють розвитку хвороби:1. Дощі, рясні роси, вилягання культури.2. Високі дози азотних добрив.3. Вітряна погода.

1. Районування відносно стійких сортів.2. Дотримання сівозміни.3. Заорювання післяжнивних решток і сходів падалиці.4. Оптимальні строки сівби і дотримання норми висіву насіння.5. Внесення повного мінерального добрива (NPK) з мікроелементами (марганець, бор, мідь).6. Обробка вегетуючих рослин фунгіцидами: Спіріт™, Ракурс™, Колосаль® Про, Колосаль®.

Перитеції(аскоспори поширюються

вітром)

Міцелій, пікніди та псевдотеції перезимовують на рослинних рештках та озимині

Зараження культури відбувається восени та навесні аскоспорами

повітряним шляхом



Перезараження наступних ярусів листків та інших рослин відбувається розповсюдженням

конідій повітряним шляхом.

Псевдотеції та пікніди розвиваються на пошкоджених частинах листка.

Ураження листка

Пікніди(розповсюдження за

допомогою дощу)

Аскоспори Пікноспори

Аскоспори

66

Збудник – Drechslera teres (Helminthosporium teres) Телеоморфа – Pyrenophora teres

Хвороба проявляється на озимому і ярому ячмені. Зараження здійснюється конідіями, які переносяться повітряними потоками і краплями дощу. Гриб зимує у вигляді міцелію і конідій на післяжнивних рештках. Після перезимівлі на рослинних рештках утворюються псевдотеції із сумками та сумкоспорами, які також заражують культуру навесні. Важливим джерелом інфекції є хворе насіння, уражені рослинні рештки, на яких збудник зберігається грибницею і конідіями.

Проявляється в період кущення, але найбільший розвиток хвороби спостерігається під час цвітіння і наливання зерна. Характерна ознака цієї хвороби – утворення на листках овальних бурих плям із блідо-жовтою облямівкою, а також із поздовжніми і поперечними рисками, які утворюють сітчастий малюнок. Злиття плям і розщеплення листкової пластинки, як за смугастого гельмінтоспоріозу (збудник – D. graminea), не відбувається. Після колосіння рослин сітчаста плямистість призводить до швидкого всихання верхніх листків. У вологих умовах на некротичних плямах утворюється темний наліт конідіального спороношення гриба.

Умови для розвитку: 100% відносна вологість повітря в діапазоні температур – +15°С…25°С; оптимальною температурою є +22°С.

Уразливі частини рослини: листки, листкові пазухи, колоски і зерна.

Інкубаційний період: ураження відбувається на 5-20 день, залежно від погодних умов.

Чинники, що сприяють розвитку хвороби:1. Сівба у ранні строки.2. Температура повітря у фазі сходів – +12°С…16°С.3. Велика кількість азотних добрив.4. Застосування фунгіцидів, які не мають високої активності проти Drechslera teres.

1. Вирощування відносно стійких сортів.2. Дотримання сівозміни.3. Рання глибока зяблева оранка.4. Внесення фосфорно-калійних добрив у суміші з мікроелементами (мідь, марганець).5. Оптимальні строки сівби.6. Протруєння насіння препаратами: Віал® Тріо, Терція®, Оплот™.7. Обробка вегетуючих рослин фунгіцидами: Спіріт™, Ракурс™, Колосаль®.

Наприкінці сезону розвиваються псевдотеції

Перезимовує міцелієм на насінні та псевдотеціями на рослинних рештках

Потужний вітер розносить конідії, спричинюючи повторне зараження

Первинна інфекція виникає в результаті зараження конідіями та аскоспорами


Сітчаста плямистість ячменю

Розповсюдження конідій

на рослині

Характерні сіткоподібні плями на листках

Джерелом інфекції може бути уражене насіння

67

Збудник – Drechslera graminea (Helminthosporium gramineum) Телеоморфа – Pyrenophora graminea

Збудник уражує ячмінь від початку сходів до дозрівання. Впродовж періоду вегетації інфекція поширюється конідіями повітряно-крапельним шляхом. Гриб зберігається у формі конідій та міцелію на рослинних рештках, у ґрунті, в насінні. На рослинних рештках навесні утворюються псевдотеції. Життєвий цикл гриба подібний до циклу збудника сітчастої плямистості ячменю.

На листках ячменю утворюються спочатку блідо-жовті з поступовим потемнінням, видовжені, витягнуті від основи до вершини листка плями, оточені вузькою темною облямівкою з нерівними краями. Нерідко листки розщеплюються вздовж на дві-три частини, відмирають і опадають. У вологих умовах на потемнілих смугах утворюється темний наліт, що складається з циліндричних спор оливкового кольору з кількома поперечними перетинками. У нестійких сортів гриб викликає побуріння зерна в зоні зародка, а інколи й усієї зернівки. Під час проростання хворих зерен часто спостерігається руйнування зародкових коренів.

Умови для розвитку: температура від +10°С до 33°С.

Уразливі частини рослини: листки, зернівка під час її формування.

Інкубаційний період: 6 - 9 днів за температури +18°С…22°С.

Чинники, що сприяють розвитку хвороби:1. Пізні строки сівби.2. Завищені дози азотних добрив.3. Пізні сходи.

1. Вирощування сортів з підвищеною стійкістю до хвороби.2. Дотримання сівозміни.3. Внесення фосфорно-калійних добрив у суміші з мікроелементами (мідь, марганець).4. Оптимальні строки сівби.5. Протруєння насіння препаратами: Віал® Тріо, Терція®, Оплот™.6. Обробка вегетуючих рослин фунгіцидами: Спіріт™, Ракурс™, Колосаль®.


Смугаста плямистість ячменю






Під час дощу конідії переносяться по рослині на інші яруси листків

68

Збудник – Puccinia graminis

Хвороба уражує найрізноманітніші хлібні та дикорослі злаки. Puccinia graminis var. graminis колонізує пшеницю, а Puccinia graminis var. stakmanii – овес, ячмінь та жито. Весняна стадія (еціоспори) утворюється на проміжній рослині-господарі – барбарисі або магонії. Впродовж вегетаційного сезону патоген поширюється повітряними потоками за допомогою уредініоспор. Узимку теліоспори іржі зберігаються на рослинних рештках, а уредініогрибниця – на озимій пшениці та інших злакових культурах.

Хвороба проявляється у вигляді іржастих видовжених літніх пустул (уредініопустул), що прориваються з-під епідермісу. Чорні видовжені теліоложа з двоклітинними теліоспорами зазвичай утворюються на місці уредініопустул, інколи зливаються і утворюють смуги завдовжки до 22 мм.

Умови для розвитку: теліоспори проростають лише навесні за температури +9°С…29°С (оптимум – +18°С…22°С) і вологості повітря – 95 - 100%.

Уразливі частини рослини: стебло, інколи також листя, пазухи листя і колос.

Інкубаційний період: за температури +20°С триває близько 7 діб.

Чинники, що сприяють розвитку хвороби:1. Рання сівба озимих і пізня сівба ярих культур.2. Надлишкове внесення азотних добрив.3. Тепла осінь; волога, тепла, затяжна весна.4. Масовий розвиток хвороби в попередньому році.5. Забур’яненість посівів злаковими бур’янами.

1. Використання стійких сортів.2. Дотримання сівозмін.3. Лущення стерні та рання глибока оранка.4. Внесення підвищених норм фосфорно-калійних добрив і обробка насіння мікроелементами (бор, магній, мідь, марганець).5. Знищення проміжних господарів – барбарису і магонії.6. Боротьба з бур’янами.7. Обробка вегетуючих рослин фунгіцидами: Спіріт™, Ракурс™, Колосаль® Про, Колосаль®.


Стеблова (лінійна) іржа



На проміжні рослини-господарі (барбарис, магонія)





Літо





69

Збудник – Bipolaris sorokiniana (Helminthosporium sativum) Телеоморфа – Cochliobolus sativus

Гриб уражує різноманітні хлібні та дикі злаки. Найбільш сприйнятлива до хвороби культура – ярий ячмінь, найстійкіша – овес. Упродовж вегетаційного періоду інфекція поширюється за допомогою конідій повітряно-крапельним шляхом. Сумчаста стадія трапляється дуже рідко і, вірогідно, великого значення не має. Збудник зберігається у ґрунті, на інфікованих рослинних рештках, на поверхні і всередині насіння (чорний зародок). Окрім плямистості, гриб викликає також загнивання сходів та звичайну (гельмінтоспоріозну) кореневу гниль.

На нижніх листках уражених рослин утворюються темно-бурі плями та виразки, що поступово поширюються по всій поверхні листка; водночас відмерлі листки набувають чорно-коричневого забарвлення. Зараження колосків проявляється на колоскових лусочках, остюках і зернах у вигляді коричнево-чорних некрозів, що має назву «чорний зародок».

Умови для розвитку: оптимальна температура для росту гриба – +27°С…28°С, для утворення конідій – +16°С…25°С, мінімальна – +10°С, максимальна – +29°С. Світло прискорює спороутворення. Оптимальна вологість субстрату для розвитку гриба – 60 - 80% повної вологоємності; оптимальна кислотність середовища – pH 6 - 7. В умовах посушливого клімату конідії C. sativus зберігаються у ґрунті до п’яти років.

Уразливі частини рослини: збудник уражує листки, а також основу стебла і колос.

Чинники, що сприяють розвитку хвороби:1. Тепла погода з рясними опадами в період дозрівання зернових культур.2. Незбалансованість мінерального живлення, особливо за азотом і фосфором.3. Несвоєчасне збирання врожаю.

1. Ретельне переорювання післяжнивних решток.2. Уникнення щільної сівозміни з чергуванням пшениці і ячменю.3. Внесення добрив відповідно до потреби.4. Обробка вегетуючих рослин фунгіцидами: Спіріт™, Ракурс™. 5. Протруєння насіння препаратом Віал® Тріо, Терція®.








Під час дощу конідії переносяться по рослині на інші яруси листків

70

Збудник – Fusarium avenaceum, F. culmorum, F. graminearum, F. oxysporum та ін.

Хворобою уражуються пшениця, ячмінь, жито, значно рідше овес. Упродовж вегетації гриб поширюється конідіями і (в деяких видів) аскоспорами. Вони розносяться дощем, вітром, комахами. Деякі види збудників фузаріозу утворюють структури спокою – склероції та хламідоспори, деякі перезимовують у вигляді міцелію, а також у вигляді плодових тіл – перитеціїв на рослинних рештках.

Хвороба стає помітною в період наливання зерна або молочної стиглості, коли окремі колоски, частини колоса або цілі недозрілі колоски біліють, у той час як здорові залишаються зеленими. У місці змикання лусочок утворюється слабко помітний наліт рожевого, червоного або помаранчевого кольорів. Пізніше на колоскових лусочках можуть з’являтися плодові тіла гриба – перитеції. Іноді на колосі утворюється суцільний міцеліальний наліт. Унаслідок ураження зерна стають плюсклими, втрачають схожість або дають слабкі сходи.

Умови для розвитку: температура – +20°С…25°С і відносна вологість повітря – 70 - 80%.

Уразливі частини рослини: листки, пазухи листків, колос, зерно.

Інкубаційний період: за температури +20°С триває близько 7 діб.

Чинники, що сприяють розвитку хвороби:1. Тепла погода з рясними опадами в період дозрівання зернових культур.2. Незбалансованість мінерального живлення, особливо за азотом і фосфором.3. Несвоєчасне збирання врожаю.

1. Просушування, очищення, повітряно-теплове або сонячне обігрівання й знезараження насіннєвого матеріалу.2. Оптимально ранні строки сівби ярих зернових.3. Внесення фосфорно-калійних добрив і мікроелементів.4. Зберігання зерна в умовах оптимальної вологості.5. Дотримання сівозміни.6. Знищення стерні і глибока зяблева оранка.7. Районування сортів підвищеної стійкості.8. Обробка вегетуючих рослин фунгіцидом Колосаль®.

Ураження прикореневої частини рослини

та стеблаПожнивні рештки, заражені грибом

Розповсюдження конідій по рослині

Аскоспори гриба


Фузаріоз колоса і зерна

Зараження колосу

Заражене зерно

Зараженийпроросток

Конідії гриба

71

Збудник – Microdochium nivale (Fusarium nivale) Телеоморфа – Monographella nivalis (Calonectria graminicola)

Хвороба уражує озимі пшеницю, ячмінь та жито, а також багаторічні злаки і проявляється після танення снігу. Інфекція зберігається переважно на рослинних рештках і в ґрунті. Впродовж вегетації збудник поширюється конідіями повітряно-крапельним шляхом.

На нижніх листках та вузлі кущення утворюється ніжний павутинний наліт білого або рожевого кольору. Конідіальне спороношення має вигляд дрібних блідо-рожевих або помаранчевих подушок, зазвичай біля основи стебла. Через певний час на поверхні відмерлих органів рослини також утворюються кулясті тіла діаметром 0,3 мм – спочатку золотаво-помаранчеві, згодом темно-бурі. Інфіковані листки часто склеюються і загнивають. Вузол кущення руйнується. Збудник хвороби інфікує коріння, пазуху листка та колеоптиль при температурі 0°С…+5°С, росте при температурі -6°С…+32°С. Збудник хвороби може інфікувати рослини на всіх стадіях їхнього розвитку та зберігатися навіть у насінні.

Чинники, що сприяють розвитку хвороби:1. Ослаблення рослин унаслідок несприятливих умов (відлига, надмірна вологість ґрунту, відносно низька

температура навесні, повільне танення снігу і його випадання на непромерзлий ґрунт). Утворення щільної льодової кірки (насту) над рослинами.

2. Висока вологість повітря за відносно низької температури (< +4°С) навесні.3. Повторні та загущені посіви культури.4. Завищені дози азотних добрив.5. Розташування посівів озимих культур у низинних місцях.

1. Створення і впровадження стійких сортів.2. Якісний насіннєвий матеріал.3. Правильний вибір попередників.4. Дренування і вапнування вологих кислих ґрунтів.5. Зяблева оранка.6. Сівба озимих в оптимальні строки.7. Осінні підживлення фосфорно-калійними добривами.8. Обробка вегетуючих рослин фунгіцидами (восени якнайпізніше, але до випадання снігу на поля).9. Обробка насіння препаратом Віал® Тріо, Терція®.


Фузаріозна снігова пліснява

Перитеції розвиваються пізно навесні та влітку

Рослини інфікуються восени гіфами з перитецій, аскоспорами

та конідіями

Перезимовує на рослинних рештках

Конідії та міцелій розповсюджуються з рослинних решток

В основному інфекція з’являється на нижніх листках та основі

стебла

72

Бенорад®Класичний універсальний фунгіцид на основі беномілу

Захисний і лікувальний системний фунгіцид

• висока системна активність;• профілактична і лікувальна дія;• ефективний проти борошнистої роси, снігової плісняви та прикореневих гнилей.

Піренофороз


Бура іржа







Біологічна ефективність фунгіциду Бенорад® (0,6 кг/га)

Переваги:

беноміл, 500 г/кг.Беноміл належить до класу бензимідазолів, має системну лікувальну та профілактичну дію.

порошок, що змочується.

діюча речовина Бенораду® пригнічує утворення ростових трубочок під час проростання спор або конідій, а також формування апресоріїв і ріст міцелію шляхом інгібування біосинтезу мікротубул під час поділу ядра клітини.

діюча речовина препарату швидко проникає в рослину. Період захисної дії за обробки рослин у період вегетації – 8 - 10 днів.



Церкоспорельоз


73


Упаковка:

Культура Захворювання Норма витрати препарату, кг/га

Пшениця озима Снігова пліснява, борошниста роса, церкоспорельоз 0,3 - 0,6


Для розширення ефективності рекомендується застосування препарату Бенорад® у фазу Т1 (кущення – початок трубкування) у баковій суміші з препаратами Колосаль® Про, Колосаль®, Ракурс™ або Спіріт™. Під час приготування бакових сумішей Бенораду® з Колосалем® Про останній треба вносити безпосередньо в бак обприскувача в останню чергу.

Під час розчинення Бенораду® в водорозчинних пакетах (ВРП) слід звернути увагу на те, що на швидкість розчинення упаковки впливають такі фактори: об’єм ємкості в обприскувачі, потужність гідрозмішувача, жорсткість води та додавання мікродобрив. Для пом’якшення жорсткості води рекомендовано додавати сульфат амонію. При необхідності застосування Бенораду® ВРП разом із мікродобривами останні потрібно додавати тільки після повного розчинення упаковки.

пакети – 3 кг; мішки – 12 кг; коробки 12 кг = 4 упаковки = 12 водорозчинних пакетів.

Результат застосування препарату Бенорад, 0,6 кг/га (пшениця озима, весна 2015 р.)

Контроль(без обробки) Бенорад®

74

Колосаль® Здоровий колос – КОЛОСАЛЬний урожай!

Системний фунгіцид профілактичної та лікувальної дії для боротьби з хворобами зернових культур

• cтандарт проти фузаріозу колоса;• широкий спектр дії;• профілактика і лікування хвороб;• довготривалий період захисту.

тебуконазол, 250 г/л.Належить до групи триазолів, має системні властивості, володіє захисною та лікувальною дією.

концентрат, що емульгується.

поширюється ксилемою, пригнічує біосинтез ергостерину в мембранах клітин патогенів та порушує процес метаболізму.

проникає в рослину через надземні органи протягом 2 - 4 годин після застосування.

Забезпечує захист посівів від інфекції протягом 4 - 5 тижнів з моменту обробки. Володіє відмінною стійкістю до дощу: Колосаль® гарантує надійний захист навіть у разі випадання опадів після застосування.

Септоріоз колосуСітчаста плямистість

Переваги:





Біологічна ефективність фунгіциду Колосаль® (1 л/га)



Бура іржа

Жовта іржа

Фузаріоз колосу


Стеблова іржаПіренофороз




75

пшеницю обробляють у стадії розвитку 37 (прапорцевий листок) та (або) 51 (початок колосіння); ячмінь – у фазу 32 – 49 (два вузли – розкриття останньої листкової піхви).Проти фузаріозу колоса треба обробляти в стадії розвитку 55 – 65 (колосіння – цвітіння). Під час цвітіння відкриваються лусочки квітки, і спори збудника фузаріозу колоса повітряно-крапельним шляхом потрапляють до квітки. Після проростання гіфи гриба розвиваються базипетально до зав’язі, спричинюючи її руйнування.Для підвищення ефективності фунгіциду використовують двоплощинні форсунки. Вони краще вкривають колос робочою рідиною, а за рахунок розташування під кутом проходить краще проникнення в квітку.Витрата робочої рідини на зернових – 300 л/га.


Культура Захворювання Норма витрати препарату, л/га

Пшениця озимаБура іржа 0,5

Фузаріоз колосу, септоріоз 1,0 (під час цвітіння)

Ячмінь ярийБура іржа 0,5

Сітчаста плямистість, фузаріоз колоса 1,0 (під час цвітіння)



Упаковка:

Ефективність препарату Колосаль®, озима пшениця, 2015 р.(1 клітинка – 1 см)

Напрямок розпилювання робочого розчину двоплощинною форсункою

Контроль (без обробки)

Оброблено Колосалем®

76

Колосаль® Про

Колосальна протидія хворобам!

Двокомпонентний системний фунгіцид з тривалим періодом захисту

• пригнічує широкий спектр патогенів;• відмінна системна дія;• висока проникна здатність;• швидкість фунгіцидної дії;• тривалий період захисту.

пропіконазол, 300 г/л + тебуконазол, 200 г/л.Ці діючі речовини належать до хімічного класу триазолів, але відрізняються спектром патогенів, які пригнічують, та доповнюють дію один одного.Тебуконазол має профілактичну і лікувально-системну дію, високоефективний проти іржі. Діє більш повільно, довго зберігається в поверхневих тканинах листків.Пропіконазол чинить профілактичну, сильну лікувальну та викорінюючу системну дію, високоефективний проти різних плямистостей. Володіє активністю в газовій фазі, перерозподіляється на рослинах, захищаючи їх при підвищеній густоті стояння.

мікроемульсія. Спеціально підібрана система допоміжних речовин (сурфактантів і ад’юванту) забезпечує одержання робочого розчину фунгіциду з розміром часток менше 200 нанометрів, що сприяє вищій, порівняно з концентратами емульсії, проникності діючих речовин у рослину.

тебуконазол і пропіконазол є інгібіторами біосинтезу ергостеролу в мембранах клітин патогенів. У результаті цього відбувається руйнування стінок клітин збудників, ріст міцелію зупиняється.

Септоріоз листяСітчаста плямистість

Біологічна ефективність фунгіциду Колосаль® Про (0,4 л/га)



Стеблова іржа

Бура іржа

Жовта іржа





Борошниста роса (профілактично)

Переваги:




77


Пшениця озима Борошниста роса*, іржа, септоріоз, церкоспорельоз 0,3 - 0,4

Ячмінь ярий Борошниста роса*, іржа, плямистості листя, септоріоз 0,3 - 0,4


Діючі речовини рухаються акропетально ксилемою (знизу вгору по стеблу і від основи листка до його верхівки), швидко абсорбуються вегетативними частинами рослини.

фунгіцид проникає в рослину через листя та стебло протягом 2 - 4 годин після обробки, швидко та рівномірно розподіляється по тканинах рослини. Захищає рослини культури протягом 4 - 5 тижнів.


Упаковка:


при приготуванні бакових сумішей з Колосалем® Про його треба вносити безпосередньо в бак обприскувача в останню чергу.Витрата робочої рідини препарату – 200 - 300 л/га.Допускаються дві обробки протягом вегетаційного сезону.

каністри – 5 л


Результат застосування препарату Колосаль® Про, 0,4 л/га (пшениця озима, 2015 р.)

Контроль(без обробки)Колосаль® Про

78

Новий двокомпонентний системний фунгіцид для захисту зернових культур від широкого комплексу хвороб

• унікальна комбінація двох триазолів;• надійний контроль хвороб;• тривалий захисний період (до 4 тижнів); • стійкий до змивання опадами.

ципроконазол, 160 г/л + епоксиконазол, 240 г/л.Ципроконазол – фунгіцид з класу триазолів із захисною, лікувальною і стримуючою дією. Володіє порівняно високою розчинністю у воді і сильними системними властивостями.Дуже швидко сорбується листям (протягом 30 хв після обприскування) і пересувається в ньому. При підвищеній вологості (понад 90%), оптимальній для розвитку захворювань, ципроконазол високоефективний незалежно від температури. Епоксиконазол – системний фунгіцид широкого спектра дії, що володіє профілактичною, викорінюючою і тривалою залишковою дією. Після обробки інтенсивно поглинається листям і переміщується по рослині, зберігаючись в ній протягом тривалого часу. Активний і при холодній, і вологій погоді.

випускається у формі концентрату суспензії, який містить специфічні полімери, що забезпечують додаткове прилипання краплі до поверхні листка і швидке проникнення препарату.

ципроконазол є інгібітором біосинтезу стеринів, у т. ч. ергостеролу, в клітинах грибів, але, на відміну від інших інгібіторів біосинтезу стеринів, має більш широкий спектр дії, обумовлений фізико-хімічними властивостями, поведінкою в рослинах.

Ракурс™

Фунгіцид для професіоналів

недостатня ефективність

ПіренофорозСітчаста плямистість

Біологічна ефективність фунгіциду Ракурс™ (0,4 л/га)



Бура іржа

Септоріоз листяСмугаста плямистість

Борошниста роса Стеблова іржа

Жовта іржа



Переваги:





79

Епоксиконазол пригнічує біосинтез ергостеролу в мембранах клітин фітопатогенів, у результаті чого відбувається руйнування стінок клітин збудників, ріст міцелію зупиняється.

фунгіцид проникає в рослину протягом 2 год після обробки.

Результат застосування препарату Ракурс™, 0,4 л/га (пшениця озима, 2015 р.)

80

Контроль(без обробки)Ракурс


Упаковка:


Пшениця озима та яра

Борошниста роса*, бура, стеблова та жовта іржа, піренофороз, септоріоз листя

0,3 - 0,40,3 - 0,4 (А)

Ячмінь озимий та ярий

Борошниста роса*, карликова іржа, сітчаста, смугаста та темно-бура плямистості, ринхоспоріоз

0,3 - 0,4




високу ефективність демонструє застосування препарату Ракурс™ у баковій суміші з фунгіцидом Бенорад®у фазу Т1 (кущення – початок трубкування).Витрата робочої рідини препарату: при наземному обприскуванні – 200 л/га, при авіаційному – 50 - 100 л/га.


80

Спіріт™

Новий комбінований системний фунгіцид широкого спектра дії для захисту зернових культур від листостеблових інфекцій

• інгібує синтез етилену;• високоефективний проти хвороб листя та стебла;• лікувальна та довготривала профілактична дія;• збільшує урожай;• антистресовий ефект.

епоксиконазол, 160 г/л + азоксистробін, 240 г/л.Унікальна комбінація двох діючих речовин з різних хімічних класів з різними механізмами дії обумовлює поєднання у фунгіциді сильного лікувального ефекту (завдяки наявності триазолу) і пролонгованої профілактичної дії (за рахунок адитивності дії активних речовин).Епоксиконазол – діюча речовина широкого спектра дії з класу триазолів, що володіє профілактичною, викорінюючою і тривалою дією. Після обробки активно поглинається листям і переміщується по рослині.Азоксистробін – діюча речовина з класу стробілуринів. Характеризується тривалим захисним і озеленюючим ефектом. Азоксистробін підвищує активність нітратредуктази, що призводить до посилення поглинання азоту і стимулює ріст вегетативної маси рослини. Крім того, підвищується стійкість рослин до стресових (абіотичних) факторів. В умовах стресу рослина посилено виробляє етилен (гормон старіння), що руйнує життєво важливі структури рослинної клітини, а азоксистробін інгібує процес формування етилену.

концентрат суспензії, що містить специфічні полімери, які забезпечують додаткове прилипання краплі до поверхні листка.

Урожай від усієї душі!

Септоріоз колосуТемно-бура плямистість

Біологічна ефективність фунгіциду Спіріт™ (0,6 л/га)



Бура іржа

Жовта іржа



Ринхоспоріоз Борошниста роса

Стеблова іржа



Переваги:



81

Механізм розповсюдження діючих речовин препарату Спіріт™ у рослині

епоксиконазол порушує утворення клітинних мембран міцелію грибів, азоксистробін інгібує мітохондріальне дихання, блокуючи транспорт електронів у ланцюзі цитохромів b і c1. Препарат Спіріт™ забезпечує захисну і антиспорулюючу дію, крім того, продовжує вегетацію рослин, що дозволяє повністю реалізувати потенціал сорту. Гальмуючи передчасне старіння рослини, препарат Спіріт дає можливість листю триваліший час лишатись зеленим. Тому хлорофіл довше знаходиться в активному стані і може синтезувати більше вуглеводів. Зростає також активність асиміляції азоту, що забезпечує утворення більше амінокислот та протеїнів, а також збільшується час для передачі асимілятів (вуглеводів та амінокислот) у зерна колосків, що сприяє кращому їх виповненню і збільшенню маси 1000 зерен до періоду збирання урожаю.

діє відразу ж після контакту з оброблюваною листковою поверхнею.



20%

45%35%

Виробництво асимілятів під час формування врожаю

82

Результат дії фунгіцидів (пшениця озима, 2015 р.):1. Контроль (без обробки);2. Обробка Колосаль® Про, 0,4 л/га (у фазу 2 міжвузля) + Колосаль® Про, 0,4 л/га (у фазу прапорцевого листка);3. Обробка Бенорад®, 0,5 кг/га (у фазу вихід у трубку) + Колосаль® Про, 0,4 л/га (фаза другого міжвузля) +

Колосаль® Про, 0,4 л/га (фаза прапорцевого листка);4. Обробка Колосаль® Про, 0,4 л/га (у фазу 2 міжвузля) + Ракурс™, 0,4 л/га (у фазу прапорцевого листка);5. Обробка Колосаль® Про, 0,4 л/га (у фазу 2 міжвузля) + Спіріт™, 0,6 л/га (у фазу прапорцевого листка).

1 2 3 4 5

00 12 - 13 21 25 29 30 31 32 37 51 - 59 61 - 69 80 - 89 91

21

3

21 3Продуктивні стебла Зернин у колосі Маса 1000 насінин

Формування врожаю зернових культур

Про

рост

ання

Ріст

пр

орос

тків

Кущення Вихід у трубку

Коло

сінн

я

Цвітіння + дозрівання

83

Культура ЗахворюванняНорма витратипрепарату, л/га

Спосіб, час обробки, обмеження

Пшениця озима та яра

Борошниста роса, бура іржа, стеблова іржа, септоріоз листя, піренофороз

0,5 - 0,6 0,5 - 0,6 (А)

Обприскування в фази: кінець кущення – початок виходу в трубку

0,6 - 0,7 0,6 - 0,7 (А)

Обприскування в фази: поява прапорцевого листка – початок колосіння

Ячмінь озимийта ярий

Борошниста роса, карликова іржа, стеблова іржа, сітчаста плямистість, темно-бура плямистість, ринхоспоріоз

0,5 - 0,6Обприскування в фази: кінець кущення – початок виходу в трубку

0,6 - 0,7Обприскування в фази: поява прапорцевого листка – колосіння


високу ефективність демонструє застосування препарату Спіріт™ у баковій суміші з фунгіцидом Бенорад® у фазу Т1 (кущення – початок трубкування). Рекомендується проводити обприскування рослин у період вегетації профілактично або при появі перших симптомів захворювань.На всіх культурах дозволена дворазова обробка.Витрата робочої рідини препарату – 200 л/га.


Упаковка:


(А) – авіаційна обробка

84

12 - 13 21 25 29 30 31 32 37 51 - 59 61 - 69 71 - 91

До сівби 2 - 3 листки

Початок кущення






Прапорцевийлисток Колосіння Цвітіння

Молочна – повна

стиглість

Снігова пліснява, борошниста роса*, церкоспорельоз, септоріоз, іржасті хвороби

Бенорад®, 0,6 кг/га; Колосаль® Про, 0,3 - 0,4 л/га; Спіріт™, 0,6 - 0,7 л/га; Ракурс™, 0,3 - 0,4 л/га

Снігова пліснява, борошниста роса*, церкоспорельоз, септоріоз, іржасті хвороби Бенорад®, 0,6 кг/га Колосаль® Про,

0,3 - 0,4 л/га

Снігова пліснява, борошниста роса*, церкоспорельоз, септоріоз, іржасті хвороби Бенорад®, 0,5 кг/га + + Колосаль® Про, 0,3 - 0,4 л/га Ракурс™,

0,3 - 0,4 л/га

Борошниста роса, церкоспорельоз, септоріоз, піренофороз, іржасті хвороби, фізіологічний ефект

Спіріт™, 0,6 л/га Ракурс™, 0,3 - 0,4 л/га

Борошниста роса*, церкоспорельоз, септоріоз, піренофороз, іржасті хвороби, фізіологічний ефект

Ракурс™, 0,3 - 0,4 л/га Спіріт™, 0,6 - 0,7 л/га

Снігова пліснява, борошниста роса, церкоспорельоз, септоріоз, піренофороз, іржасті хвороби, фізіологічний ефект

Бенорад®, 0,3 кг/га + + Спіріт™, 0,6 л/га Ракурс™, 0,3 - 0,4 л/га


Бенорад®, 0,4 кг/га + + Ракурс™, 0,3 - 0,4 л/га Спіріт™, 0,6 - 0,7 л/га

Фузаріоз, альтернаріоз колосу Колосаль®, 1,0 л/га

Система захисту пшениці фунгіцидами компанії «Август»




85

12 - 13 21 25 29 30 31 32 37 61 - 69 71 - 91

Шкодочинний об’єкт До сівби 2 - 3 листки







Прапорцевийлисток Цвітіння Молочна –

повна стиглість




0,3 - 0,4 л/га


0,3 - 0,4 л/га

Борошниста роса, церкоспорельоз, септоріоз, піренофороз, іржасті хвороби, фізіологічний ефект

Спіріт™, 0,6 л/га Ракурс™, 0,3 - 0,4 л/га








86

12 - 13 21 25 29 30 31 32 33 61 - 69 71 - 91

До сівби 2 - 3 листки









стиглість




0,3 - 0,4 л/га


0,3 - 0,4 л/га

Борошниста роса, церкоспорельоз, септоріоз, піренофороз, іржасті хвороби, фізіологічний ефект Спіріт™, 0,6 л/га Ракурс™,

0,3 - 0,4 л/га



Снігова пліснява, борошниста роса, церкоспорельоз, септоріоз, смугаста плямистість, піренофороз, іржасті хвороби, фізіологічний ефект




Система захисту ячменю фунгіцидами компанії «Август»




87

12 - 13 21 25 29 30 31 32 33 61 - 69 71 - 91

Шкодочинний об’єкт До сівби 2 - 3 листки









стиглість




0,3 - 0,4 л/га


0,3 - 0,4 л/га

Борошниста роса, церкоспорельоз, септоріоз, піренофороз, іржасті хвороби, фізіологічний ефект Спіріт™, 0,6 л/га Ракурс™,

0,3 - 0,4 л/га



Снігова пліснява, борошниста роса, церкоспорельоз, септоріоз, смугаста плямистість, піренофороз, іржасті хвороби, фізіологічний ефект




Захист рослин від шкідників

Інсектициди

88

89

Загальна інформаціяЗерновим колосовим культурам завдають шкоди понад 300 видів фітофагів, серед яких істотне значення мають близько 140 видів. До небезпечних шкідників озимої пшениці, які систематично чи спорадично завдають відчутних пошкоджень її посівам, належать майже 50 видів, а саме: злакові мухи, стеблові хлібні пильщики, п’явиці, попелиці, клопи, трипси і ряд інших фітофагів.За невмілої організації заходів з обмеження їх чисельності до економічно невідчутного рівня, тобто за масового розмноження в посівах, вони можуть призвести до істотного недобору врожаю та зниження його якості. В окремі роки втрати врожаю, спричинені шкідниками, можуть перевищувати 50%. Обліки чисельності шкідників – найдоступніший метод визначення потенційної загрози для посіву. Для цього в певний період вегетації та заселеності рослин, прояву шкідливості кожного фітофага, групи фітофагів обстежують посіви. Підрахунком загальної кількості та пошкоджених рослин у різних місцях поля на певну облікову одиницю (0,25; 0,33; 0,50; 1 м рядка; 1 м2) визначають загальний відсоток пошкодженості рослин. За характерними ознаками пошкодженості рослин та морфологічною характеристикою шкідливих стадій фітофагів визначають видовий склад шкідників.

Характерні ознаки пошкодження озимої пшениці в різні періоди вегетації (Трибель С.О., Ретьман С.В. та ін., 2012 р.)

Період, фенофаза

Ознаки пошкодження Зовнішні ознаки шкідливої стадії Шкідники

Осінь. Висіяне та проростаюче насіння – початок кущення-

Пошкоджене висіяне зерно, з’їдений паросток, перегризене стебло нижче поверхні ґрунту. Зріджені сходи, об’їдені листки лежать біля рослин або об’їдені повністю

Неглибоко в ґрунті гусениці землисто-сірого кольору з масним полиском та зеленуватим відтінком

Підгризаючі совки:озима – Agrotis segetum Schiff.;оклична – A. exclamationis L.; іпсилон – A. ypsilon Hfn.;короцвіта – A. corticea Schiff.

Жовті, коричнево-жовті личинки-дротяники з твердим покривом та 3-ма парами однакових грудних ніг

Личинки коваликів:посівного – Agriotes sputator L.; темного – A. obckurus L.; степового – A. gurgistanus Fald.; смугастого – A. lineatus L.; широкого – Selatosomus latus L.; чорного – Athous niger L. та ін.

У ґрунті безнога брудно-біла личинка, з 4-ма горбочками по нижньому краю, довжина – до 7 мм, тіло звужене з переднього кінця, останній сегмент скошений

Паросткова муха –Delia platura Mg.

В ґрунті чи під грудочками чорні жуки з металевим синюватим полиском

Tуpунu (жужелиці) родів:Harpalus, Amara та ін.

Нижні листки рослин сильно змочалені, частково затягнуті в нірку поруч із пошкодженою рослиною

Шкодить брудно-біла личинка з темними плямами на спині, завдовжки до 25 мм

Хлібний турун (жужелиця) – Zabrus tenebrioides Goeze.

Пошкоджені листки між жилками у вигляді продовгуватих смужок. За сильних пошкоджень смужки зливаються, листки стають сірувато-білими

Дрібні стрибаючі жуки чорного кольору з продовгуватими жовтими смужками на надкрилах, завдовжки 1,5 - 2 мм

Смугаста хлібна блішка – Phyllotreta vittula Redt.

Верхня частина листка знебарвлена, з великою кількістю дрібних сіруватих виразок

Шкодять дрібні стрибаючі комахи коричнево-сірого кольору, з 3-члениковими вусиками і хоботком

Злакові цикадки:шестикрапкова – Macrosteles laevis Rib.;смугаста – Psammotettix striatus L.; темна – Laodelphax striatella Fall.

90

Період, фенофаза Ознаки пошкодження Зовнішні ознаки шкідливої стадії Шкідники

Сходи – кущення

На листках світло-жовті чи червонуваті плями з фіолетовою облямівкою

На верхній та нижній частині листків і стеблах великі зеленуваті чи жовто-бурі комахи (до 2,5 - 3,2 мм) з довгими ногами, масивними трубочками і хвостиком. Не утворюють колоній. Крилаті особини червоно-бурі, черевце зелене

Велика злакова попелиця – Sitobion avenae F.

На листках світло-жовті чи червонуваті плями з фіолетовою облямівкою. За сильного заселення рослина має знебарвлену піхву, гофрований і скручений верхній листок

Переважно за піхвами листків, попелиці в щільних колоніях, темно-зеленого кольору

Черемхова попелиця –Rhopalosiphum padi L.

Верхній листок пожовтів, засох, нахилився до землі або виглядає жовтим шильцем із піхви листка. Стебло всередині виїдене. Основна частина не потовщена

Всередині стебла жовтувато-біла безнога личинка або жовтувато-коричневий несправжньококон. Тіло личинки звужене спереду і закінчується серпоподібним ротовим гачком. Задній кінець тупо заокруглений з 2-ма широко розставленими відростками.Несправжньококон з 4-ма зубчиками на передньому кінці і 2-ма – на задньому

Шведські мухи:вівсяна – Oscinella frit L.;ячмінна – O. pusilla Md.

Характер пошкодження такий самий

Личинка всередині стебла зеленувата, доросла – смарагдово-зелена; задній кінець тіла тупий, зверху з глибокою виїмкою. Довжина дорослої личинки – 7 мм. Несправжньококон циліндричний, жовтувато-зелений

Хлібна мероміза –Meromyza nigriventris Meg.

Основна частина пошкодженого стебла потовщена. Листки трохи ширші, ніж нормальні. Верхівковий листок не засох

Шкодить молочно-біла личинка; тіло циліндричне, передній і задній кінці заокруглені, останній сегмент тіла приплюснутий. Довжина дорослої личинки – до 7 мм

Зеленоочка – Chlorops pumilionis Bjerk.

Верхівковий листок не пожовтів, проте його ріст припинився. Пошкоджене стебло темно-зелене з деяким потовщенням, листки розширені

За піхвою листка біля основи стебла присмокталась одна або декілька личинок веретеноподібної форми, трохи приплюснутих. Тіло личинки молочно-біле із зеленуватою плямою посередині. Несправжньококон каштаново-бурий, схожий за формою на насіння льону

Гессенська муха –Mayetiola destructor Say.

Весна. Кущення – трубкування

Нижні листки змочалені та частково затягнуті в нірку біля рослини

У ґрунті поруч із рослиною брудно-біла личинка жука, з темними плямами на спині. Довжина тіла – до 25 мм

Хлібний турун (жужелиця) – Zabrus tenebrioides Goeze

Центральний чи верхівковий листок пожовтів. В основі стебла вигризено невеликий отвір, через який личинка проникла в стебло. За пошкодження вузла кущення гине рослина

Шкодить водянисто-біла личинка мухи, майже циліндрична, завдовжки до 9 мм; задній кінець тіла зрізаний навскіс і закінчується на нижній стороні 4-ма зубцями

Озима муха –Leptohylemia coarctata Flln.

Аналогічні пошкодження Водянисто-біла, ледь жовтувата личинка мухи. Останній сегмент тіла закінчується 2-ма відростками з глибокою виїмкою між ними, довжина тіла – до 7,5 мм

Опоміза –Opomyza florum F.

Продовження таблиці

91


Верхівкова частина стебла зелена, проте потовщена; верхівка міжвузля вкорочена, пошкоджене стебло нижче за здорові

Всередині стебла молочно-біла личинка мухи чи несправжньококон

Зеленоочка –Chlorops pumilionis Bjerk.

Верхівкова частина стебла не потовщена. За великої кількості личинок стебло біля основи тонке та легко ламається

За пазухою листка в основі одна чи кілька личинок молочно-білого кольору, які присмокталися до нього. Личинки з прозорою зеленуватою смужкою на спині або темно-коричневі несправжньококони


Стебло всередині виїдено, основна частина його не потовщена. Верхівковий листок пожовтів, засох і нахилився до землі, стирчить у вигляді жовтого загострення з піхви зеленого листка

Всередині стебла жовтувато-біла чи зеленувата личинка мухи без ніг, чи жовтувато-коричневий несправжньококон. Тіло личинки звужене спереду і закінчується серпоподібним ротовим гачком. Задній кінець тупо заокруглений з 2-ма широко розставленими відростками. Несправжньококон з 4-ма зубчиками на передньому кінці і 2-ма на задньому. Довжина дорослої личинки – 4 - 5 мм

Шведські мухи: ячмінна – Oscinella pusilla Mg.;вівсяна – Oscinella frit L.

Центральний чи верхівковий листок пожовтів, стебло тривалий час залишається зеленим, проте не росте і не виходить у трубку. При відхиленні листка стебло в 1 чи 2 місцях зібране в складку – місця уколів сисними комахами

Всередині стебла личинок немає. У нижньому ярусі травостою, у вузлах кущення, в тріщинах ґрунту, під грудочками землі дорослі клопи. Тіло широкоовальне, довжина – 9 - 13 мм, ширина – 6 - 7 мм. Забарвлення світло-коричневе, сіре, світло-сіре, інколи чорне. Щиток великий, широкий, хітинізований, вкриває крила і усе черевце, на вершині заокруглений, рідше прямий. Посередині голови добре помітний наличник, обмежений з боків трикутними щелепними пластинками. Яйце кулясте, завширшки до 1 мм, спочатку зелене, потім темніє. Яйцекладки в 2 ряди на листку

Хлібні клопи:шкідлива черепашка –Eurigaster integriceps Put.

Передній кінець носового валика замкнутий щелепними відростками, що більші за довжину валика. Ширина голови рівна довжині, голова спереду загострена. Довжина тіла – 12 - 13 мм.

Австрійський клоп –Е. austriacus Sch.

Бічний край передньоспинки прямий, ледь вигнутий по всій довжині. Довжина тіла – 10 - 12 мм

Маврський клоп – Е. maurus L

Весняно-літній період. Кущення – воскова стиглість

У період кущення – верхівковий листок пожовтів, засох, нахилився до землі, стебло всередині заповнене потертю і білуватими екскрементами та має внизу отвір. За пошкодження в період виколошування зупинений ріст, колос не вийшов із піхви листка, пізніше з’являється білоколосиця і полягання стебел

Всередині стебла 6-нога личинка жука молочно-білого кольору, залежно від віку завдовжки 3 - 5 мм, з темними чи коричневими цятками зверху і темно-бурою головою та першим щитком, і темно-бурим щитком на останньому сегменті

Стеблові хлібні блішки: велика – Chaetocnema aridula Gyll.;звичайна – Ch. hortensis Geoffr.


92


Листки з країв не обгризені. Пошкоджені пластинки листка у вигляді наскрізних отворів, виразок чи вузьких білуватих смужок. Листки пошкоджені в фазу виходу в трубку: зверху виїдена паренхіма у вигляді довгих смужок, за сильного пошкодження листок стає брудно-білим

На листках невеликі (4 - 4,8 мм) видовжені жуки із синьою чи червоною передньоспинкою і правильними рядами крапок на надкрилах. Шкодять вкриті зелено-бурим слизом личинки, що нагадують п’явок

П’явиці:червоногруда – Oulema melanopus L.; синя – 0. lichenis Voet.

На листках поодинокі отвори, переважно між жилками вигризена паренхіма у вигляді довгастих смужок.За сильних пошкоджень смужки зливаються

Шкодять дрібні (1,5 - 2 мм) стрибаючі жуки з поздовжніми жовтими смужками на надкрилах

Смугаста хлібна блішка –Phyllotreta vittula Redt.

Колос викривлений. За сильного заселення колосся деформоване, частково знебарвлене, частина загинула

На колосі поодинокі особини чи колонії попелиць з різною щільністю (10 - 15 до 50 - 100 особин на колос). Зеленуваті чи жовто-бурі – завдовжки 2,5 - 3,2 мм з довгими ногами, соковитими трубочками і хвостиком

Велика злакова попелиця –Sitobion avenae F.

Літо. Колосіння – цвітіння

Знизу і зверху на листках світло-зелені попелиці. У місцях колоній листки знебарвлені, інколи червоніють

Дрібні (1,2 - 2 мм) світло-зелені безкрилі партеногенетичні самиці з видовженою зеленою смужкою на спині, без опушення, з короткими волосками в одному поперечному ряду на сегменті. Переносять вірусні хвороби

Звичайна злакова попелиця –Schizaphis graminum Rond.

Знизу і зверху на листках та на колосі в піхвах листків колонії. За сильного пошкодження попелицями рослини не виколошуються

Безкрилі партеногенетичні самиці еліпсоподібні, світло-зелені з іржаво-коричневими плямами навколо трубочок, вкриті восковим нальотом. Довжина безкрилої самиці – 2,4 - 2,5 мм, вусики довші за половину довжини тіла

Черемхова попелиця – Rhopalosiphum padi L.

Листки скручені в трубку, де зосереджені попелиці. Листки жовтіють і засихають, колосся скручується. За великої щільності попелиць за посухи рослини засихають і гинуть

Безкрила самиця 2,5 мм завдовжки, світло-жовта, біло-опилена, веретеноподібної форми. Трубочки короткі, хвостик трикутний, на вершині черевця є виріст, схожий на довгий хвостик

Ячмінна попелиця –Brachycolus noxius Mordv.

На стеблі є отвори чи вздовж верхнього міжвузля прогризена борозенка. Верхня частина стебла, колос і верхнє міжвузля побіліло. На побілілій частині стебла помітні отвори, колос зверху наполовину обгризений

Жовто-зелена гусениця з червоно-бурою чи жовтою головою і 4-ма поздовжніми сірими смужками на спині. Довжина дорослої гусениці – 25 - 30 мм

Південна стеблова совка –Oria musculosa Hb.


93


Стебло і колос нормально забарвлені, але на стеблі від основи верхнього міжвузля в напрямку до колосу вигризена широка борозенка. Якщо борозенка прикрита пазухою листка, то в ній є личинка

Личинка мухи чи циліндричної форми світло-жовтий несправжньококон

Зеленоочка –Chlorops puminiolis Bjerk.

На стеблі, біля нижнього вузла, одна чи кілька вм'ятин, в яких є личинки чи несправжньококон. На місці вм’ятин стебло витончене, надламується і падає.

У місцях вм'ятин одна чи кілька личинок або несправжньококонів


Цвітіння – наливання зерна

Колос білий, порожній, прямостоячий. Верхнє міжвузля і прапорцевий листок також знебарвлені. Стебло ближче до основи міжвузля в одному, частіше в 2 - 3-х місцях зібране у складки – місце уколів клопами

На рослинах дорослі клопи Хлібні клопи:шкідлива черепашка – Eurigaster integriceps Put.;австрійський клоп – Е. austriacus Sch.;маврський клоп – Е. maurus L.; гостроголовий щитник –Aelia acuminata L.

Верхні міжвузля стебла в різних місцях спірально закручені

Шкодить дуже дрібний (0,1 - 0,3 мм) кліщ Хлібний кліщ –Siteroptes graminum Reut.

Колос і міжвузля дуже зігнуті. Прапорцевий листок зелений, інколи пожовтілий

Шкодять дрібні (самиця – 1,8 - 2,2 мм, самець – 1,3 мм), дуже рухливі комахи; крила прозорі, з дрібними торочками, біля основи затемнені

Пшеничний трипс –Haplothrips tritici Kurd.

Стебло пошкоджене всередині. На стеблах гали (тканина стебла розрослася у вигляді округлих чи видовжених напливів). У місцях галів стебло часто згинається

Всередині гали розділені на кілька камер, у кожній із яких жовто-біла безнога личинка

Пшенична галова товстоніжка –Harmolita tritici Fisch.

Верхня частина колосу обгризена наполовину чи менше разом зі стрижнем. Нижня частина колосу побіліла

Гусениця до 30 мм, від жовтувато-зеленого до коричневого забарвлення, на спині тонкі хвилясті лінії, на боках темні смуги, під ними – світло-жовті, на черевних сегментах біля дихалець – білі плями

Стеблові совки: південна стеблова совка –Oria musculosa Hb.

Гусениця (18 - 30 мм) зеленувата, на спині 2 червонуватих смужки, на боках – по одній жовтій лінії; голова, грудний і анальний щитки – буро-жовті, дихальця жовті, з чорною облямівкою

Північна стеблова совка –Mesapamea secalis L.

Колоски верхньої частини колосу вигризені, але стрижень не пошкоджений. Колос пощерблений

Циліндрична личинка мухи прозоро-зеленувата до смарагдово-зеленого кольору, довжина – до 7 мм. Задній кінець тупий з глибокою виїмкою зверху. Пупарій циліндричний, паличкоподібний, жовтувато-зелений

Хлібна мероміза – Meromyza nigriventris Meg.


94


Більша частина остюків, верхівки колосу обгризені, окремі колоски вигризені. Непошкоджена нижня частина колосу зелена

Шкодить брудно-жовта, звужена на кінці гусениця, голова і грудний щиток – чорні; довжина тіла – 18 - 20 мм. За період розвитку гусениця пошкоджує 5 - 9 колосків. Заляльковується за піхвами нижніх листків у шовковистому коконі

Стеблова хлібна міль –Ochsenheimeria vacculella F.R.

Колос із трубки не вийшов, слабко розвинений і порожній

Всередині верхнього міжвузля, вкритого блискучою плівкою, оранжево-червона личинка

Злакова стеблова галиця –Hybolasioptera cerealis Lind.

Весь колос чи його частина біла і без зерна. Нижня частина колосу із нормально розвиненим зерном

Пошкодження відбулося до виколошування в стрижень колосу клопами

Хлібні клопи – Рід Eurigaster

Молочна стиглість – повна стиглість

На зерні, пошкодженому в фазу молочної стиглості, з одного чи двох боків неглибокі вм’ятини. У разі пошкодження зерна у фазі воскової стиглості на його оболонці утворюються чітко окреслені світло-жовті плями з чорною цяткою посередині. Ендосперм у місці плями пухкий, білого кольору, за натискання кінцем голки кришиться

На колосі личинки L3 – L5 віку клопів та дорослі клопи

Хлібні клопи: шкідлива черепашка – Eurigaster integriceps Put.;австрійський клоп – Е. austriacus Sch.; маврський клоп – Е. maurus L.

На зерні у фазу молочної стиглості жовто-бурі плями, в борозенці зернівок чи під квітковими лусками – оранжево-червоні личинки. На стиглому зерні різної величини і форми світлі плями зі срібним відтінком. Оболонка зерна на місці плями зморщена. Борозенка зернівки розширена

Шкодять дрібні (1,2 - 2,3 мм), дуже рухливі комахи; крила прозорі, з дрібними торочками, біля основи затемнені

Пшеничний трипс –Haplothrips tritici Kurd.

Колосові луски не обгризені, помітно розгорнуті. Зерно в фазу молочно-воскової і воскової стиглості дуже погризене, частина зерна в колосі осипалась

Шкодять вдень жуки з червоно-бурими надкрилами і чорною 4-кутною плямою біля щитка або плямою у вигляді хреста, чи опушеним тілом

Хлібні жуки: кузька – Anisoplia austriaca Hrbst.; хрестоносець – Anisoplia agricola Poda.;красун – Anisoplia segetum Hrbst.

У колоссі з побілілими колосковими лусками зерно вигризене

Під квітковими плівками жовтувато-біла безнога личинка з несклеротизованою головою

Шведська муха вівсяна – Oscinella frit L.


95


Всередині нестиглого зерна вигризена поздовжня порожнина. Згодом залишається лише його оболонка

Всередині зерна 16-ногі, блідо-зелені чи жовто-рожеві гусениці, які з L4 віку проникають у зерно через колосову плівку – ці пошкодження вже помітні. Гусениці шкодять вночі, вдень ховаються у піхвах листків, або під грудочками ґрунту чи рослинними рештками

Зернові совки: звичайна зернова – Apamea sordens Hfn.; сіра зернова – Apamea anceps Schiff.

Пошкоджує достигаюче зерно, залишаючи лише оболонку

Шкодять чорні жуки завдовжки до 15 мм. Живляться вночі, вдень ховаються в ґрунті чи під рослинними рештками

Хлібні mуpуни (жужелиці):малий – Zabrus tenebrioides Goeze.; великий – Z. spinipes F.

Колос нормального забарвлення, але пошкоджені стебла перед збиранням урожаю нахилилися або лежать на поверхні ґрунту. Стебло легко відривається, залишаючи невеликий (1 - 5 см) «пеньок», закритий корочком із огризків стебла

У «пеньку» біла з жовтою головою личинка, в щільному пергаментному коконі

Стеблові хлібні пильщики:звичайний хлібний – Cephus pygmaeus L.; чорний хлібний – Trachelus tabidus F.

Період, фенофаза рослин

Шкідник, стадія Метод обліку ЕПШ, облікова одиниця

Весняне відростання

Хлібний турун, личинки

Ґрунтові розкопки на 10 майданчиках 50 х 50 х 30 см 3 - 5 екз./м2

Весняне кущення – трубкування

П'явиці, жуки; злакова листокрутка, стеблова міль

Облік на 15 - 20 майданчиках 50 x 50 см 30 - 50 екз./м2

Аналіз листків і стебел у 10 місцях на відрізку рядка 50 см

40 - 50 екз./м2

Злакові мухи, імаго, личинки, пупарії

Пастки Мйорике чи клейові 40 - 50 екз./пастку за день

Косіння ентомологічним сачком у 10-12 місцях по 10 помахів

30 - 50 екз./100 помахів сачка

Клоп шкідлива черепашка, імаго

Збір по 5 рослин у 20 місцях, аналіз у лабораторії 10 - 15% стебел заселено

На 10 - 15 облікових майданчиках 1 х 1 м огляд рослин у вузлах кущення та на поверхні ґрунту, огляд листків

1 - 2 екз./м2

Колосіння П'явиці, жуки і личинки

Підрахунок у 20 місцях по 5 стебел 50 екз./м2

Злакові попелиці Підрахунок у 20 місцях по 5 стебел 15% рослин заселено,8 - 12 екз./стебло

Цвітіння – наливання зерна

Клоп шкідлива черепашка, личинки

Підрахунок на 10 - 15 майданчиках 50 x 50 см 10 - 15 екз./м2

Хлібні жуки Візуальний підрахунок жуків на 10 - 15 майданчиках 1 м2

2 - 4 екз./м2

Система обліків і економічні пороги шкідливості основних фітофагів пшениці (Трибель С.О, Ретьман С.В. та ін., 2012 р.)


96



Осінь. Сходи – кущення озимого ячменю

Злакові мухи: шведські, гессенська – імаго

Відловлювання пастками Мйорике, жовтими клейовими 11 - 20 екз./ пастку за день

Косіння ентомологічними сачком по 10 помахів у 10 місцях

40 - 50 екз./ 100 помахів

Обліки кладок яєць у період інтенсивного льоту, 0,25 рядка

5 - 15 шт./ рослину

Пошкоджено личинками рослин на 1 м рядка Пошкоджено 10 - 15%

Злакові попелиці (велика, звичайна, черемхова)

Облік мігранток пастками Мйорике 5 - 10 екз./пастку за день

Заселеність рослин личинками і самицями 10 - 30% заселено

Облік зимуючих яєць на рослинах, 0,25 м рядка 3 - 5 шт./рослину

Система обліків шкідників та економічні пороги їх шкідливості на посівах озимого та ярого ячменю (Трибель С.О., Ретьман С.В. та ін., 2012 р.)

Період, фенофаза рослин Шкідник, стадія Метод обліку ЕПШ, облікова одиниця

Трипси, личинки Огляд у 20 місцях по 5 колосів 15 - 20 екз./колос

Злакові мухи Аналіз стебел із 12 - 16 відрізків рядка по 50 см 6 - 10% стебел заселено

Злакові попелиці Огляд у 10 - 12 місцях по 10 рослин 30% рослин заселено, 15 - 40 екз./стебло

Звичайна зернова совка

Струшування і підрахунок гусениць на 16 - 20 майданчиках 50 х 50 см

10 - 20 екз./м2

Молочна – повна стиглість зерна

Клоп шкідлива черепашка, личинки, імаго

Підрахунок на 10 - 15 майданчиках 50 x 50 см 3 - 6 екз./м2

Трипси, личинки Аналіз у 10 місцях по 5 колосів із лущінням 40 - 50 екз./колос

Злакові попелиці Огляд у 10 місцях по 10 рослин 30% рослин заселено, 15 - 40 екз./стебло

Хлібні жуки Облік на 10 - 20 майданчиках 100 х 100 см 3 - 5 екз./м2

Хлібний турун, жуки

Облік на 20 майданчиках 100 х 100 см 3 - 5 екз./м2

Хлібні пильщики Збір у 20 місцях по 5 стебел і їх аналіз у лабораторії 10% стебел заселено

Осінь, 3-4 листки – кущення

Зеленоочка, гессенська муха, шведські мухи, муха пшенична, муха яра

Відловлювання мух на пастки: Мйорике, клейові < 10 екз./пастку за день

Щільність яєць у період інтенсивного льоту мух 1 - 4 шт./рослину, підрахунок з 0,5 м рядка

Пошкоджено рослин личинками мух 3 - 5%, проба з 1 м2

Загинуло стебел 3 - 5%, проба – 100 рослин

Середня щільність личинок (пупаріїв) 1 - 2 екз./рослину, проба рослин з 0,25 м рядка

Інтенсивність кущення 4 - 5 стебел/рослину, проба – 100 рослин

Весна, кущення— колосіння

Зеленоочка,гессенськамуха, мероміза,шведські мухи,муха пшенична, муха яра, озима, опоміза

Відловлювання мух на пастки: Мйорике, клейові < 10 екз./пастку за день

Щільність яєць у період інтенсивного льоту мух 1 - 4 шт./рослину, підрахунок з 0,25 м рядка

Щільність личинок (пупаріїв) 1 - 2 екз./рослину, проба рослин з 0,25 м рядка

Загинуло стебел 3 - 5%, проба – 100 рослин


97

За порівняння фактичної чисельності шкідників, встановленої відповідними методами, з економічним порогом шкідливості (ЕПШ) визначають доцільність захисних заходів. З-поміж усіх заходів контролю шкідників (агротехнічний, дотримання сівозміни, просторова ізоляція посівів, біологічний та ін.) застосування інсектицидів є найбільш ефективним. Інсектициди (від лат. «іnsectum» – комаха, «caedo» – знищувати, вбивати) – речовини, призначені для знищення комах. Окремі з них здатні пригнічувати розвиток рослиноїдних кліщів і називаються акарицидами. Залежно від способу проникнення в організм комах інсектициди поділяють на:• контактні (діють на шкідники отруйно лише за безпосереднього контакту з їх тілом);• кишкові (спричинюють отруєння шкідників при надходженні в організм разом із кормом);• системні (проникають у рослину через вегетуючі органи, коріння, насіння; пересуваються провідною системою

рослини; роблять рослинний сік тривалий час отруйним для шкідників);• фуміганти (у вигляді отруйного газу або пару проникають в організм комах через органи дихання і

спричинюють їх отруєння);• комплексної дії (поєднують кілька варіантів впливу на комах, тобто діють одночасно контактно, кишково,

системно, фумігаційно).Залежно від характеру дії на шкідника розрізняють інсектициди суцільної та вибіркової дії. Інсектициди суцільної дії знищують усіх комах, а вибіркової – спрямовуються на знищення конкретних видів шкідників. За хімічною природою інсектициди поділяють на фосфорорганічні, синтетичні піретроїди, неонікотиноїди, похідні тіадіазинів, карбамати, фенілпіразоли та інші.



Цикадки (смугаста, шестикрапкова, темна, ін.)

Облік пастками Мйорике, жовтими клейовими 5 - 10 екз./пастку за день

Облік пристроєм Петлюка в 16 місцях 3 - 5 екз./м2

Косіння ентомологічним сачком 50 - 100 екз./ 100 помахів

Хлібний турун (жужелиця)

Ґрунтові розкопки на майданчиках 50 х 50 x 30 см у 10 місцях

3 - 5 екз./м2

Весна. Відновлення вегетації. Кущення – трубкування озимого, сходи – трубкування ярого ячменю

Хлібний турун, личинки

Ґрунтові розкопки на майданчиках 50 x 50 x 30 см у 10 місцях

3 - 5 екз./м2

Смугаста хлібна блішка

Облік пристроєм Петлюка в 16 місцях (1 м2) 60 - 100 екз./м2

Злакові мухи (імаго, личинки, пупарії)

Косіння сачком в 10 місцях по 10 помахів 40 - 50 екз./ 100 помахів сачка

Відбір по 5 рослин в 20 місцях та аналіз у лабораторії 10 - 15% заселено

Клоп черепашка На облікових майданчиках 50 х 50 см у 10 місцях 3 - 4 екз./м2

Весна. Трубкування – колосіння

П'явиці, жуки На майданчиках 50 x 50 см у 10 місцях поля 10 - 15 екз./м2

Злакова листовійка

На майданчиках 50 x 50 см у 10 місцях поля 100 екз./м2

Злакові попелиці На 0,25 м рядка 8 - 10 екз./ стебло

Літо. Колосіння – достигання зерна

Шкідлива черепашка, личинки

На майданчиках 50 x 50 см у 10 місцях 8 - 10 екз./м2

Хлібні пильщики Косіння сачком у 10 місцях по 10 помахів 40 - 50 екз./100 помахів

Злакові попелиці Оглядання по 5 стебел у 10 місцях 10 - 20 екз./стебло

Злакові трипси, імаго

Косіння сачком 50 - 100 екз./100 помахів

Злакові трипси, личинка

Відбір у 10 місцях по 5 колосків, аналіз у лабораторії

30 - 40 екз./колос

П'явиці, личинки По 10 стебел у 10 місцях 15% рослин заселено, 8 - 12 екз. на стебло

Хлібні жуки На майданчиках 1 м2 у 10 місцях 3 - 5 екз./м2

Хлібний турун На майданчиках 1 м2 у 10 місцях 3 - 5 екз./м2


98

Борей®Шкідників з поля – легким подувом вітру!

Двокомпонентний інсектицид для боротьби з широким спектром гризучих і сисних шкідників, включаючи прихованоживучих

• комбінація двох діючих речовин з різним механізмом дії;• поєднання швидкості дії і тривалого періоду захисту;• потрійна дія: контактна, кишкова і системна;• знищення прихованоживучих шкідників;• ефективний навіть проти стійких популяцій шкідників.

імідаклоприд, 150 г/л + лямбда-цигалотрин, 50 г/л.Імідаклоприд належить до класу неонікотиноїдів (хлорнікотиніли), проявляє системну активність, справляє контактно-кишкову дію на багато видів гризучих і сисних шкідливих комах, проникає в рослини через листки, стебла і коріння, розподіляється паренхімою та пересувається ксилемою. Лямбда-цигалотрин належить до синтетичних піретроїдів, залишається ззовні на обробленій поверхні рослин, проявляє контактно-кишкову дію, але, на відміну від більшості піретроїдів, ефективний і проти кліщів-фітофагів.


діючі речовини інсектициду мають різні механізми дії, тому їхня комбінація дає змогу досягати високої ефективності. Борей® швидко пригнічує передачу сигналів центральною нервовою системою шкідників. Шкідники уражуються як від прямого контакту під час обприскування, так і під час живлення обробленими рослинами, в тому числі всередині них. Це особливо важливо для знищення прихованоживучих шкідників, таких як стеблові пильщики на зернових культурах, а також фітофагів, які живляться зісподу листків і на інших частинах, на які робочий розчин інсектициду не може потрапити.

Цикадки

П’явиці


Клоп шкідлива черепашка

Біологічна ефективність препарату Борей® (0,14 л/га)




ПопелиціТрипси


Хлібні жуки

Переваги:




99

Культура Шкідник Норма витрати препарату, л/га

Пшениця озима Злакові мухи, совки*, цикадки, трипси 0,12 - 0,14

Ячмінь ярийКлоп шкідлива черепашка, злакові мухи, хлібні блішки, п’явиці, злакові попелиці, трипси, хлібні жуки

0,1 - 0,16

Пшениця озима,ячмінь ярий

Авіаційна обробка проти шкідників:клоп шкідлива черепашка, п’явиці, попелиці, злакові мухи, хлібні жуки, трипси, хлібні блішки

0,12 - 0,16


через декілька хвилин після потрапляння препарату в організм шкідників вони припиняють живлення і гинуть протягом 24 год.

можна використовувати до 2 разів за сезон, витримуючи строк очікування – 28 днів.Борей® можна застосовувати в бакових сумішах з фунгіцидами, наприклад: на зернових культурах – з Колосалем®. Витрата робочої рідини – 200 - 400 л/га.

банка – 1 л, каністра – 5 л.

* – личинки до другого віку



Упаковка:

Злакові попелиці Пошкодження хлібними блішками

Імаго п’явиці Личинки і пошкодження п’явиці

100

Борей® НеоПотрійний удар по шкідниках!

Унікальний трикомпонентний інсектицид для захисту від комплексу шкідників

• унікальна комбінація трьох діючих речовин;• висока швидкість дії та тривалий період захисту;• знищення прихованоживучих шкідників.

альфа-циперметрин, 125 г/л + імідаклоприд, 100 г/л + клотіанідин, 50 г/л.Альфа-циперметрин належить до хімічного класу синтетичних піретроїдів, володіє швидкою контактно-кишковою дією, проявляє так званий «нокдаун-ефект». Імідаклоприд та клотіанідин – речовини із класу неонікотиноїдів з гострою контактно-кишковою дією та високою системною активністю, які відрізняються своєю розчинністю та рухомістю.

концентрат суспензії, що містить дисперговані часточки препарату розміром менше 5 мікрон. До складу формуляції входять високоефективні сурфактанти, що забезпечують високу стабільність препаративної форми (навіть при заморожуванні) та добру диспергованість у воді.

альфа-циперметрин концентрується на поверхні рослини та (або) в кутикулі. Володіє дуже швидкою контактно-кишковою дією, впливає на нервову систему комах. Проявляє досить тривалу залишкову, а також репелентну дію.Клотіанідин краще затримується в тих частинах рослини, на котрі він попав. Володіє потрійною дією – контактною, кишковою та системною.Імідаклоприд більш розчинний, ніж клотіанідин, швидше поглинається рослинами та переміщується по тканинах. За рахунок поступового перерозподілу цієї діючої речовини в рослині підтримується її постійна ефективна концентрація в найбільш уразливих частинах – листках і колосі.Ці три діючі речовини ефективні не тільки поодинці, а й володіють вираженим синергізмом, впливаючи на різні етапи передачі нервового імпульсу. Синергізм проявляється в одночасному надмірному збудженні пресинаптичних і постсинаптичних нейронів.

Попелиці

П’явиці



Біологічна ефективність препарату Борей® Нео (0,3 л/га)




ТрипсиЦикадки



Переваги:




101


Пшениця озима

Хлібні блішки, клоп шкідлива черепашка, хлібні жуки, попелиці, п’явиці, трипси

0,15 - 0,3

Хлібний турун, злакові мухи 0,2 - 0,4

Ячмінь ярий Попелиці, п’явиці, злакові мухи, трипси 0,15 - 0,3


препарат починає діяти відразу після потрапляння на рослину. Протягом 1 год після надходження діючих речовин в організм шкідників вони припиняють живитися, а їх загибель настає протягом 24 год.

можливе дворазове застосування інсектициду. Строк очікування – 20 днів.Борей® Нео сумісний з більшістю пестицидів, за винятком лужних препаратів.Витрата робочої рідини – 100 - 200 л/га.

каністра – 5 л.



Упаковка:

Злакові попелиці Личинка пшеничного трипса

Імаго п’явиці Личинка п’явиці

102

Брейк® Швидкодіючий піретроїдний інсектицид

Піретроїдний інсектицид для захисту зернових від комплексу листогризучих і сисних шкідників

• знищення основних гризучих і сисних шкідників;• потрійна дія: контактна, кишкова і залишкова;• дуже швидка загибель шкідників;• сумісність у бакових сумішах з більшістю пестицидів.

лямбда-цигалотрин, 100 г/л.Лямбда-цигалотрин належить до хімічного класу синтетичних піретроїдів і має контактно-кишкову дію на шкідливі комахи. На відміну від більшості піретроїдів, Брейк® володіє також акарицидними властивостями, що дає змогу скоротити кількість обробок проти шкідливих кліщів.

мікроемульсія – високотехнологічна препаративна форма, що сприяє більшій стійкості препарату до впливу високих температур.

швидко проникає в організм шкідників через кутикулярний шар та діє на їх нервову систему. Брейк® деякий час зберігається на поверхні оброблених рослин, проявляючи залишкову активність і створюючи тимчасовий захисний ефект.


Трипси

Попелиці

Рослиноїдні кліщі


П’явиці

Біологічна ефективність інсектициду Брейк® (0,12 л/га)


Цикадки низька ефективність


Переваги:




103

Регламенти застосуванняКультура Шкідник Норма витрати препарату, л/га

Пшениця, ячмінь П’явиця, злакові попелиці, трипси, клоп шкідлива черепашка, хлібні жуки 0,07 - 0,12

Пшениця, ячміньАвіаційна обробка проти шкідників:п’явиця, злакові попелиці, трипси, клоп шкідлива черепашка, хлібні жуки

0,07 - 0,12

протягом декількох хвилин після обробки настає дезорієнтація шкідників, вони припиняють живитися, після чого гинуть у результаті загального паралічу.

Брейк® використовують для обприскування рослин у період вегетації за появи шкідників.За сезон проводять 1 - 2 обробки.Витрата робочої рідини – 100 - 400 л/га.


Личинка п’явиці та її пошкодження

Клоп шкідлива черепашка Пошкодження клопа шкідливої черепашки



Упаковка:

Хлібний жук-кузька

104

Сірокко™

Налетить – не пощадить

Системний інсектицид для захисту зернових культур від комплексу листогризучих і сисних шкідників, у тому числі кліщів

• діє проти гризучих, сисних та мінуючих шкідливих комах;• поєднання системної активності та контактної дії;• тривалий період захисної дії;• стабільно висока ефективність за різних погодних умов;• хороший баковий партнер для піретроїдів.

Трипси


П’явиці


Біологічна ефективність препарату Сірокко™ (1,5 л/га)

Цикадкинизька

ефективність


ПопелиціХлібні блішки



Переваги:





диметоат, 400 г/л.Належить до класу фосфорорганічних сполук (складний ефір фосфорної кислоти). Він швидко поглинається листям, стеблами та корінням рослин і переноситься в акропетальному напрямку по всій рослині.

концентрат емульсії.

препарат проявляє високу системну активність та контактну дію. В організмі шкідників інгібує холінестеразу, впливаючи на нервову систему та викликаючи пригнічення дихання і серцевої діяльності.

висока – на рівні більшості фосфорорганічних інсектицидів.Загибель шкідників та їх личинок настає протягом перших 48 год після застосування препарату.

105


Упаковка:


Пшениця озима Клоп шкідлива черепашка, злакові мухи, злакові попелиці, п’явиці, трипси 1,0 - 1,5


обприскування проводять у період вегетації культур, коли на полі з’явилися шкідники в кількості, що перевищує економічний поріг шкідливості.

каністри – 5 та 10 л.

Клоп шкідлива черепашка Хлібний жук-кузька

106

Сірокко™ Дуо*Подвійна дія – подвійний ефект

Комерційна пропозиція у вигляді комплекту інсектицидів у твін пак упаковці.

Суміш двох інсектицидів із широким спектром дії, призначених для захисту зернових культур від комплексу гризучих та сисних шкідників, а також рослиноїдних кліщів

• широкий спектр дії;• ефективний проти рослиноїдних кліщів;• поєднання системної та контактної дії;• нокдаун-ефект;• висока ефективність за різноманітних погодних умов.

Переваги:




П’явиці


Попелиці


Біологічна ефективність комплекту інсектицидів Сірокко™ Дуо*



ТрипсиХлібні блішки



Брейк® (0,12 л/га) Сірокко™ (0,7 л/га) + Брейк® (0,075 л/га)

диметоат, 400 г/л (Сірокко™) + лямбда-цигалотрин, 100 г/л (Брейк®).Диметоат належить до класу фосфорорганічних сполук (складний ефір фосфорної кислоти). Він швидко поглинається листям, стеблами і корінням рослин та переноситься далі в акропетальному напрямку.Лямбда-цигалотрин належить до класу синтетичних піретроїдів і володіє контактно-кишковою, репелентною дією.

Сірокко™ – концентрат емульсії, Брейк® – мікроемульсія.

диметоат володіє високою системною активністю і контактною дією. В організмі шкідників інгібує холінестеразу, впливаючи на нервову систему і викликаючи пригнічення дихання та серцевої діяльності.

Цикадки

107



Упаковка:

Культура Шкідник Норма витрати

Пшениця озима Клоп шкідлива черепашка, п’явиці, злакові мухи, попелиці, трипси 1 комплект на 6 га


* – до складу комплекту Сірокко Дуо входять препарати Сірокко™ та Брейк®

Лямбда-цигалотрин швидко попадає в організм шкідників через кутикулу, порушує обмін натрію і калію в пресинаптичній мембрані, що провокує безперервне нервове збудження в м’язах та призводить до паралічу.

протягом декількох хвилин після обробки настає дезорієнтація шкідників, вони припиняють харчуватися, після чого гинуть у результаті загального паралічу.

обприскування у період вегетації культур, коли на полі з’явилися шкідники в кількості, що перевищує ЕПШ.Витрата робочої рідини – 200 - 400 л/га.

оригінальна твін пак упаковка, що складається з пластикової каністри – 4,2 л (Сірокко™) з додатковим відсіком для рідкої препаративної форми – 0,45 л (Брейк®).

Пошкодження хлібними блішками Личинка пшеничного трипса

Злакова попелиця Пошкодження личинками п’явиці

108

Живлення зернових культур

Потреба рослин у добривах визначається кількома способами.

Недолік елементів живлення порушує процеси обміну речовин у рослинах і це призводить до помітних зовнішніх змін стану посівів. Змінюються розміри листя, висота рослин, з’являється нетипове для даної рослини забарвлення, на листках і стеблах починається відмирання окремих ділянок тканин. Такі ознаки голодування з’являються спочатку в окремих рослин, а потім поступово поширюються по всьому полю.Переваги цього методу – доступність проведення і швидкість. Недоліки – багато візуальних ознак голодування рослин дуже схожі з ураженням різними хворобами і шкідниками та наслідками впливу несприятливих погодних умов (низькі і дуже високі температури, стійкий дефіцит вологи в ґрунті та повітрі).Візуальні прояви нестачі окремих елементів живлення рослин зводяться до наступного.

Ознаки нестачі елементів живлення у рослин Азот. Восени листя дрібне, блідо-зеленого забарвлення. При сильному голодуванні верхівки нижніх листків набувають жовтого забарвлення з рожевим відтінком, з часом ці тканини відмирають. Кущення слабке або зовсім відсутнє. Утворене навесні листя дрібне, блідо-зеленого забарвлення. Стебло тонке, щільне і коротке. Колос і зерно дрібні, дозрівання передчасне.

1. Візуальна діагностика

Сеникація – це пізнє позакореневе підживлення пшениці озимої макро- та мікроелементами або високими концентраціями азотних добрив з метою поліпшення відтоку пластичних речовин із вегетативних органів у зерно. Сеникація демонструє добрі результати за умови, коли в листках пшениці озимої вміст азоту (N) – не менше 2,5%. Фізіологічна роль сеникації полягає в тому, що іони амонію добрива прискорюють процеси достигання зерна,

Кругообіг азоту (для схематичного зображення використано матеріали Синтії Грант, Міністерство сільського господарства Канади, Дослідний центр Університету Брендона)

109

Культура Вміст (Р2О5) в ґрунті (за Олсеном)

Пшениця озима 25

Соя 15

Кукурудза 15

Таблиця 1. Критичні рівні вмісту сполук фосфору в ґрунті

коли настав тістоподібний стан зерна. При цьому пшеницю озиму підживлюють сульфатом амонію з розрахунку 25 кг/га на 200 - 300 л води за середньодобової температури повітря понад +19°С та вологості повітря нижче 65%. У разі низької температури та підвищеної вологості повітря дозу сульфату амонію потрібно підвищувати до 50 кг/га. Сеникація пшениці озимої поліпшує скловидність зерна, збільшує вміст білку, натуру зерна та підвищує її врожайність на 2 - 3 ц/га.

Фосфор. Верхівки нижніх листків набувають червоного або червоно-фіолетового забарвлення, а інша частина листка – темно-зелена з блакитним відтінком. Листя дрібне, вузьке, кущення слабке або відсутнє.

Рослини озимої пшениці значну частину сполук фосфору споживають на початкових фенологічних фазах та у фазу колосіння. За сильної нестачі фосфору функції клітини можуть частково або й зовсім призупиняються. Добре забезпечення пшениці фосфором стимулює ріст і розвиток кореневої системи та прискорює дозрівання зерна. Застосування фосфорних добрив на пшениці озимій потребує врахування великої кількості факторів. Сполуки фосфору в ґрунті погано розчиняються та не є мобільними. За лужного рН ґрунту сполуки фосфору зв’язуються з кальцієм і стають не доступними для пшениці озимої, а за кислого рН – з катіонами алюмінію, заліза і теж майже не доступні. Проте коріння пшениці повинно безпосередньо дорости (дотягнутися) до сполук фосфору, бо його дифузія проходить дуже повільно. Рослини пшениці озимої здатні споживати сполуки фосфору в діапазоні рН від 6 до 7,5, проте найліпше – за рН 6,5. Проблема зв’язування фосфору з фосфорних добрив може бути зведена до мінімуму, якщо їх вносити локально в ґрунт стрічковим способом перед сівбою або під час сівби, розміщуючи добрива на 5 см нижче насіннєвого ложе. Отримати високу окупність фосфорних добрив врожайністю пшениці озимої можна лише при їх застосуванні стрічковим способом. Крім того, урожайність залежить від здатності кореневої системи культури утворювати величезну кількість бічних кореневих волосків, які активно адсорбують сполуки фосфору з добрив та ґрунту.

Кругообіг фосфору (для схематичного зображення використано матеріали Синтії Грант, Міністерство сільського господарства Канади, Дослідний центр Університету Брендона)

110

Слід відмітити, що при вирощуванні пшениці озимої у трьохпільній сівозміні ґрунт знезаражується попередніми культурами і тоді отримується її висока врожайність навіть за низького вмісту сполук фосфору в ґрунті. Однак коли пшениця озима вирощується в монокультурі, ґрунт заражується різного роду хворобами, кореневими гнилями тощо, тоді погіршуються ріст і розвиток кореневої системи, і, як наслідок, застосування фосфорних добрив необхідне, навіть за середнього або високого вмісту сполук фосфору в ґрунті.

Калій. Верхівки листя жовтіють, відмирають по краях, стають коричневими. Сірка. Листя дрібне, блідо-зелене, стебла жорсткі. Ознаки нестачі сірки (S) з'являються на молодих листках і зустрічаються частіше у рослин родини бобових. Сполуки сірки відіграють ключову роль у синтезі білків – амінокислот (метіоніну, цистину, цистеїну), формуванні ферментів, вітамінів пшениці озимої. Між живленням культури сполуками азоту та сірки існує тісна синергія. У складі її білків повинно бути оптимальне співвідношення між N : S = 16 : 1. За дефіциту сполук сірки не лише знижується врожайність пшениці озимої, але й погіршується якість її товарної продукції та знижується коефіцієнт засвоєння культурою азоту з азотних добрив та з ґрунту. Розрахунки німецьких вчених (Шнаг та Ханеклаус, 2005) засвідчують, що дефіцит одиниці сірки (S) в ґрунті потенційно призводить до втрат 15 одиниць азоту (N), що складає понад 10% азоту (або це становить 300 млн кг N) від загального його вжитку в Німеччині. Сполуки сірки також підвищують коефіцієнт споживання з ґрунту такого важливого мікроелементу для пшениці озимої, як цинк (Zn). Від вмісту цинку в тканинах рослин пшениці озимої залежить і якість її білка. Низький вміст сполук сірки в ґрунтовому розчині викликаний тим, що аніони сірки (SO4) мігрують у нижні шари ґрунту. Особливо це проявляється за випадання опадів восени та взимку або за поливу методом дощування, а також на ґрунтах легкого гранулометричного складу (світло-сірих та сірих лісових). Втрати сполук сірки за рік внаслідок вимивання – від 5 до 60 кг S/га, що залежить від ґрунтово-кліматичної зони. Вміст сірки у ґрунті визначається запасами гумусу, адже її 70 - 90% міститься в органічних сполуках. В основному культури споживають сірку у вигляді сульфатів (SO4). Дози добрив, які застосовуються у вітчизняному землеробстві, не завжди повністю забезпечують бездефіцитний баланс сірки у ґрунті. За рекомендаціями лабораторії «ЯРА АНАЛІТИК СЕРВІС» (Великобританія), вміст сірки у ґрунті повинен становити не менше 10 мг/кг. Сірка на пшениці озимій застосовується у дозах – 20 - 30 кг сірки (S) на 1 га, що залежить від величини врожаю, фізико-хімічних властивостей ґрунту (величини рН, забезпечення ґрунту сполуками сірки, вмісту гумусу). Уміст сірки в основних добривах, які застосовуються у вітчизняному землеробстві, становить: у сульфаті амонію – 24% S, у сульфаті калію – 17 - 18% S, у сульфаті магнію – епсоміті (MgS04 х 7Н20) – 13,5% S, у гною та компостах – 0,03 - 1,0% S з розрахунку на суху речовину. З опадами в Україні випадає близько 6 - 9 кг S/га.

111

Кальцій. Молоде листя неправильної форми і викривлене, по краях з'являються бурі плями, відмирає точка росту, після чого утворюються нові пагони, у яких теж відмирає точка росту.

Магній. На краях і між жилками забарвлення листя стає жовтим, червоним, фіолетовим або іншого кольору, з'являються плями різного кольору, що пов'язано з відмиранням тканин. Ознаки голодування поширюються від нижніх листків вгору.

Залізо. Хлорозне молоде листя. При тривалому голодуванні відмирають тканини по краях листя і засихають пагони. Найбільш часто нестача заліза зустрічається на ґрунтах, багатих кальцієм і з лужною реакцією.

Бор. Відмирають верхівкові бруньки, посилено розвиваються бічні пагони, які також можуть відмирати. Спостерігається хлороз на верхівкових листках.

Мідь. Хлороз листя, втрата тургору, в'янення рослин. Спостерігається на молодих частинах рослин. Велика кількість азоту в живильному середовищі збільшує нестачу міді.

Марганець. Хлороз між жилками листя, що мають жовтувате забарвлення, з часом ці тканини відмирають.

Цинк. Пожовтіння і плямистість листя, що інколи переходить на жилки, листя дрібне, укорочені міжвузля, асиметричність та поява бронзовості в забарвленні листя.

Молібден. Слабке зелене забарвлення листя, при сильному голодуванні хлорозні тканини відмирають, листя викривлюється.

2. Листкова і тканинна діагностикаҐрунтується на результатах хімічного аналізу всієї рослини (тканинна діагностика) або верхніх листків (листкова діагностика). В аналізованих рослинних об'єктах визначається вміст азоту або фосфору. Оптимальний вміст азоту і фосфору в листках озимої та ярої пшениці за фазами їх росту показано в табл. 2. Якщо в рослинних зразках азот або фосфор знаходиться в межах наведених значень, то потреба в проведенні підживлення в той чи інший термін визначення відсутня. Рослини в цьому випадку сформують запланований урожай за рахунок ґрунтових запасів. Якщо вміст азоту або фосфору перевищує вказані значення, це свідчить про підвищене або високе накопичення елементів живлення в ґрунті. При низькому вмісті (нижче параметрів, зазначених у табл. 2, рослини потребують відповідного підживлення.

Фаза розвитку Аналізована частина рослини Загальний вміст, % на абсолютно суху речовину

N P

Оптимальний вміст азоту і фосфору в листках озимої пшениці

Кущення Всі рослини 5,0 - 5,5 0,55 - 0,60

Трубкування Всі рослини 4,6 - 5,0 0,45 - 0,50

Колосіння Листя 3,0 - 4,5 0,35 - 0,45

Оптимальний вміст азоту і фосфору в листках ярої пшениці

Кущення Всі рослини 4,2 - 4,5 0,45 - 0,50

Трубкування Всі рослини 3,8 - 4,2 0,36 - 0,45

Колосіння Листя 3,1 - 3,5 0,31 - 0,35

У період цвітіння – початку формування зернівки на пшениці проводять азотні підживлення для отримання високоякісного зерна. Такі підживлення підвищують в зерні вміст білка і кількість клейковини (залежно від ґрунтово-кліматичних умов – на 3 - 6%). Для визначення доцільності такого підживлення використовуються інші градації. Як приклад можуть служити рекомендації НДІСГ (табл. 3).

Таблиця 2. Оптимальний вміст азоту і фосфору в листках пшениці для одержання запланованого врожаю високоякісного зерна

112

Елементи живлення

Пшениця Ячмінь

озима яра озимий ярий

кг/т

N 33,3 37,5 23,8 26,8

P2O5 10,4 10,8 11,0 12,1

K2O 21,7 23,9 22,6 18,9

CaO 6,3 3,3 4,1 4,8

MgO 3,6 2,6 1,5 2,2

S 5,0 3,4 2,9 4,0

г/т

Zn 66,9 48,3 71,1 126,0

Mo 0,4 1,0 1,5 2,1

Cu 8,2 7,9 12,8 25,4

Mn 37,8 26,8 40,9 70,4

Co 0,1 0,2 0,9 1,2

B 6,3 8,9 7,7 8,8

Таблиця 4. Потреба в макроелементах живлення (кг/т) і мікроелементах (г/т) зерна з відповідною кількістю побічної продукції

3. Визначення доз добрив розрахунковим способом

Таблиця 3. Визначення доз азоту за даними листкової діагностики озимої пшениціВміст загального азоту в листі, % на абсолютно суху речовину

Потреба в підживленні Доза азоту, кг/га д. р.Колосіння — початок цвітіння

Кінець цвітіння — початок формування зернівки

менше 3 менше 2 дуже сильна 60

3,1 - 3,5 2,1 - 2,5 сильна 40

3,6 - 4,0 2,6 - 3,0 середня 30

4,1 - 4,5 3,1 - 3,5 слабка 20

понад 4,5 понад 3,5 відсутня -

В основу всіх розрахункових методів визначення доз добрив покладено принцип повернення винесених з поля поживних речовин з урожаєм сільськогосподарських культур. Для розрахунків необхідно мати відомості про споживання рослинами елементів живлення на формування одиниці врожаю основної та побічної продукції (зерно + солома). Такі дані представлено в табл. 4.

У виробничих умовах найбільш зручним є спосіб визначення доз добрив на заплановане збільшення врожаю. Цей метод враховує рівень родючості ґрунту (у т. ч. кількість доступних для рослин поживних речовин) непрямим способом – за величиною врожаю тієї чи іншої культури без застосування добрив або по вихідному урожаю за останні кілька років. Розрахунки виконуються за формулою:

113

де: Д – дози добрива, кг/га д. р. (N, P2O5 або K2O);А – запланований урожай, який можна отримати на високому агрофоні в конкретних ґрунтово-кліматичних

умовах, т/га;Б – доступний рівень урожайності за рахунок ґрунтових запасів елементів живлення, т/га;В – винесення елементу живлення для формування одиниці врожаю основної та побічної продукції, кг/т;К – коефіцієнти використання поживних речовин з мінеральних добрив, % (середні величини становлять:

N – 55 - 60%; P2O5 – 18 - 22%; K2O – 60 - 65%. У зазначених інтервалах для районів недостатнього зволоження використовують мінімальні значення, при нормальному вологозабезпеченні – максимальні).

Приклад розрахунку дози азоту. Урожайність зерна озимої пшениці без добрив за останні роки в господарстві становить 3,5 т/га. Створення високого агрофону і кліматичні умови дають можливість отримати 4,8 т/га зерна. На формування 1 т зерна витрачається 33,3 кг азоту (табл. 4). Підставивши значення у формулу, виходить:

Аналогічним шляхом розраховуються дози фосфорних і калійних добрив. Для встановлення дози добрива у фізичній вазі користуються формулою:

Дф – фізична маса добрива, кг/га; Кф – вміст діючої речовини в застосовуваному добриві, %.

Мінеральні добрива під пшеницю (озиму та яру) вносять у такі терміни: до сівби (під основний або передпосівний обробіток ґрунту), одночасно зі сівбою у підживлення. Строки внесення визначаються насамперед видом добрив. Так, фосфорні добрива під озиму пшеницю вносять у чистому пару або під обробіток непарових попередників у дозах – 40 - 60 кг/га д. р. Під час сівби цієї культури вносять у рядки 15 - 20 кг/га д. р. фосфору (можна замінити 50 кг/га амофосу). Для ярої пшениці доза фосфорного добрива становить 30 - 40 кг/га д. р. під основний обробіток ґрунту і 15 - 20 кг/га д. р. під час сівби. На полях із високим вмістом фосфору в ґрунті дозу основного добрива зменшують приблизно на третину.Калійні добрива позитивно впливають на врожай зернових культур тільки на піщаних ґрунтах. Тут їх вносять до сівби в дозах 30 - 40 кг/га д. р.

Найбільш широко при вирощуванні зернових культур використовуються азотні добрива. На озимій пшениці, у випадку попередника чистий пар вносять азотні підживлення – 30 - 40 кг/га д. р. Залежно від стану посівів і погодних умов підживлюють один або два рази (наприклад, восени і рано навесні). Після непарових попередників азотні добрива (40 - 60 кг/га д. р.) вносять під обробіток культури, відведеної під пар. Дозу азотних підживлень при цьому збільшують до 60 кг/га д. р. кожна.

Для поліпшення якості зерна пшеницю підживлюють у період цвітіння – початок формування зернівок, потребу в якій визначають за критеріями, наведеними в табл. 2 і 3.У підвищенні врожаю зерна пшениці велику роль відіграють мікроелементи і біологічно активні речовини.

Позакореневі підживлення пшениці озимої.На пшеницю озиму добре впливають позакореневі підживлення амідним азотом (NH2), калієм (K), сполуками сірки (SO4), магнієм (Mg), марганцем (Mn), цинком (Zn), міддю (Cu), амінокислотами та ріст-регулюючими речовинами (фітогормонами) рослинного походження. Приймаючи рішення щодо позакореневих підживлень, потрібно враховувати фактори, які впливають на доступність для пшениці озимої мікроелементів з ґрунту.

4. Строки та способи застосування макро- і мікродобрив під пшеницю

114

Фактори Cu Fe Mn Zn B Mo

Лужне рН>7 --- --- -- --- -- ++

Кисле рН<5,5 ++ +++ +++ + -- --

Надмірне зволоження ґрунту + -- + +

Надмірно сухий ґрунт --- --- --- - --- --

Високий вміст гумусу --- ++ ++ ++ ++ -

Високий вміст фосфору (Р) - --- - --- - +++

Піщані ґрунти легкого гранулометричного стану

--- --- -- --- -- -

Ущільнені ґрунти + ++ + + + +

Оптимальні дози і терміни внесення позакореневого підживлення показано на схемі

Обов’язкова програмаПереваги:• збалансована програма у співвідношенні

інвестиції - результат;• стимулювання росту рослин у критичні фази

розвитку;• антистресова дія при сумісному застосуванні

з пестицидами;• збільшення ефективності листкового підживлення

мінеральними добривами при сумісному застосуванні (можливе зменшення дози мінеральних добрив на 15 - 20%);

• збільшення урожайності та якості.

Рекомендована програмаПереваги:• ефективна програма, що значно збільшує

урожайність;• одержання урожаю високої якості;• антистресова дія при сумісному застосуванні

з пестицидами;• стимулювання росту та оптимальне живлення

мінералами через обробку листя;• можливість зниження норм внесення мінеральних

добрив у ґрунт на 25 - 100%.

Примітка: --- низька доступність; +++ висока доступність

Елемент живлення

pH

4 4,5 5 5,5 6 6,5 7 7,5 8 8,5

Нітроген

Фосфор

Калій

Сульфур

Кальцій

Магній

Залізо

Марганець

Бор

Мідь

Молібден

Примітка: темніше забарвлення комірки позначає краще засвоєння елементу

Вплив рН ґрунту на засвоєння елементів живлення

Таблиця 5. Фактори, які впливають на доступність мікроелементів у ґрунті

115

Рекомендована витрата робочої рідини при внесенні добрив по листку – від 300 л/га (мін. л/га)При гострій нестачі окремих мезо- та мікроелементів вносити в ґрунт або по листку Carb-Ca-Amino, Amino B, Amino Zn,

Amino Fe, Amino Mn, Amino Cu, Amino Mo.

ПРОГРАМА ОБРОБКИ ПШЕНИЦІ (ОЗИМОЇ, ЯРОЇ)

Гумат К/Na з мікроелементами

1 л/га


1 л/га


1 л/га


1 л/га

Carb-N-Humic, 0,5 л/т +Семя Старт, 1,5 л/т

Carb-N-Humic, 2 л/га +Hidro Mix, 1 л/га

Amino Zn, 1 л/га + Carb-N-Humic, 2 л/га

Carb-N-Humic, 2-4 л/га +

Комбо Актив, 1 л/га

Carb-N-Humic10-15 л/га

До сівби Кущення Вихід у трубкуКолосіння

(молочна стиглість)Обробка стерні

та рослинних решток

За зниженої або середньої родючості ґрунту, за вирощування в богарних умовах Степу та Лісостепу

ПРОГРАМА ОБРОБКИ ОЗИМИХ ПШЕНИЦІ ТА ЯЧМЕНЮ

Райкат старт – 0,5 - 0,75 л/т Мікрокат зерновий старт – 1,5 л/га Келік калію – 0,5 л/га

Передпосівна обробка насіння Кущення – початок виходу в трубку Початок колосіння (молочна стиглість)

Приріст урожайності – 4 - 5 ц/га, поліпшення натури зерна та підвищення вмісту білку на 1 - 2%

За середньої або високої родючості ґрунту та достатнього забезпечення ґрунту вологою

ПРОГРАМА ОБРОБКИ ЯЧМЕНЮ ПИВОВАРНОГО

Райкат старт – 0,5 - 0,75 л/т

Мікрокат зерновий старт – 1,5 л/га + Мікрокат Zn – 0,5 л/га

Келік калію – 0,5 л/га Келік калію – 0,5 л/га

Передпосівна обробка насіння

Весна: кущення – початок виходу в трубку

Літо: початок колосінняЛіто: початок молочної

стиглості

Приріст урожайності – 5 - 6 ц/га, зниження вмісту білку до 11% та поліпшення пивоварних якостей

116

Назва Головні компоненти Вміст елементів, %

Прості добрива

Аміак рідкий синтетичний NH3 82,3 N

Аміак водний технічний NH3 + H2O 16,0 N

Аміак водний технічний NH3 + H2O 20,5 N

Селітра аміачна (нітрат амонію) NH4NO3 35,0 N

Сульфат амонію (NH4)2SO4 20,5 N

Хлорид амонію технічний NH4Cl 24,5 - 25,0 N

Бікарбонат амонію NH4HCO3 18,0 N

Сульфонітрат амонію (NH4)2SO4*2NH4NO3 25,0 - 27,0 N

Суміш сульфату амонію та сульфату натрію (NH4)2SO4*Na2SO4 16,0 N

Селітра натрієва (нітрат натрію) NaNO3 16,0 N

Селітра кальцієва Ca (NO3)2*3H2O 16,0 N

Сечовина (карбамід) CO(NH2)2 46,0 N

Солі вуглеамонійнi, що містять вільний аміак NH3 + NH4NO3 + CO(NH2)2 17,0 - 49,0 N

Водні розчини селітри аміачної та карбаміду NH4NO3 + CO(NH2)2 16,0 - 32,0 N

Селітра вапняно-аміачна NH4NO3 + CaCO3 20,0 - 30,0 N

Селітра магнієво-вапняно-аміачна NH4NO3 + CaCO3 + MgCO3

25,0 - 30,0 N 2,0 - 4,0 MgO

Калуреа 4CO(NH2)2 + Ca(NO3)2 34,0 N

Урамон CO(NH2)2 + органічні або неорганічні сполуки 42,0 N

Добриво карбамідо-альдегідне NH2CONHCH2 33,0 - 42,0 N

Цианамід кальцію CaCN2 + C 18,0 - 23,0 N

Суперфосфат простий,гранульований та порошковидний Ca(H2PO4)2H2O + H3PO4 + CaSO4 14,0 - 21,0 P2O5

Суперфосфат збагачений Ca(H2PO4)2 + H3PO4 22,5 - 40,0 P2O5

Суперфосфат подвійний Ca(H2PO4)2*H2O + H3PO4 40,0 - 50,0 P2O5

Преципітат CaHPO4*2H2O 27,0 - 46,0 P2O5

Борошно фосфоритне Ca3(PO4)2*CaF2 16,0 - 35,0 P2O5

Шлак фосфорний 4CaO*P2O5 + 5CaO*P2O5*SiO2 14,0 - 20,0 P2O5

Термофосфат Na2O*4CaO* P2O5*SiO2 20,0 - 35,0 P2O5

Фосфат плавлений 4(CaMg)O*P2O5 + 5(CaMg)O*P2O5*SiO2

20,0 - 35,0 P2O5 12,0 MgO

Борошно кісткове біле Ca3(PO4)2*CaCO3 + органічні сполуки 30,0 P2O5; 38,0 CaO; 1,0 N

Борошно кісткове чорне Ca3(PO4)2*CaCO3 + органічні сполуки 12,0 - 15,0 P2O5 3,0 - 5,0 N

Фосфат знефторений 3CaO*P2O5 + 4CaO* P2O5*SiO2 28 - 32 P2O5

Метафосфат кальцію Ca(PO3)2 65 - 70 P2O5

Поліфосфат кальцію CanPnO(3n + 1) до 60,0 P2O5 23,0 - 24,0 CaO

Хлорид калію К-40 KCl + NaCl 38,0 - 42,0 K2O

Хлорид калію К-50 KCl + NaCl 48,0 - 52,0 K2O

Хлорид калію К-60 KCl не менше 60,0 K2O

Перелік добрив

117

Назва Головні компоненти Вміст елементів, %

Камекс KCl = MgSO4

38,0 - 42,0 K2O не менше 3,5 Mg

Сульфат калію K2SO4 48,0 - 52,0 K2O

Сульфат калію-магнію (калімагнезія) K2SO4 + MgSO4

28,0 - 30,0 K2O 10,0 - 18,0 MgO

Каїніт MgSO4*KCl*3H2O або + NaCl + K2SO4 + CaSO4

10,0 - 14,0 K2O до 22,0 MgSO4

Карналіт MgCl2*KCl*5H2O до 13,0 K2O

Складні добрива

Амофос NH4H2PO4 + (NH4)2HPO4

11,0 - 11,5 N 48,0 - 50,0 P2O5

Діамофос (діамоній фосфат) (NH4)2HPO4 + NH4H2PO4

18,1 - 21,0 N 50,5 - 51,7 P2O5

Нітроамофос NH4NO3 + NH4H2PO4

21,0 - 25,0 N 16,0 - 20,0 P2O5

Сульфоамофос (NH4)2HPO4 + (NH4)2SO4

21,0 - 25,0 N 20,0 - 25,5 P2O5

Селітра калієва KNO3

13,5 N 46,6 K2O

Селітра калієвоаміачна NH4NO3 + KNO3 + NH4Cl + KCl 14,0 - 16,0 N 32,0 - 38,0 K2O

Амофоска (NH4)2HPO4 + NH4H2PO4 + (NH4)2SO4 + KNO3 + NH4Cl + KCl

8,0 - 12,0 N 10,0 - 24,0 P2O5 15,0 - 24,0 K2O

Карбоамофос CO(NH2)2 + NH4H2H2PO4 + (NH4)2HPO4

27,0 - 30,0 N 27,0 - 30,0 P2O5

Карбоамофоска CO(NH2)2 + NH4H2PO4 + (NH4)2HPO4 + KCl18,0 - 20,0 N 18,0 - 20,0 P2O5 18,0 - 20,0 K2O

Суперфосфат амонізований CaHPO4 + NH4H2PO4 + CaSO4+ Ca(H2PO4)2*H2O + H3PO4

1,5 - 3,0 N 19,0 - 20,0 P2O5

Суперфосфат подвійний амонізований CaHPO4 + NH4H2PO4 + Ca(H2PO4)2*H2O + H3PO4

1,0 - 3,0 N 44,0 - 48,0 P2O5

Нітроамофоска NH4NO3 + NH4H2PO4 + KNO3+ NH4H2PO4 + KNO3 + NH4Cl + KCl + Ca(NO3)2

17,0 - 18,5 N 17,0 - 18,5 P2O517,0 - 18,5 K2O

Фосфат магнію-амонію MgNH4PO4*H2O + (NH4)2PO4 + NH4H2PO4 + CaSO4

9,0 N 34,0 - 36,0 P2O5 17,0 - 19,0 MgO

Метафосфат амонію (NH4PO3)n

17,0 N 80,0 P2O5

Поліфосфат амонію (NH4)nH2PnO3n = 1 16,0 - 17,0 N 60,0 - 61,0 P2O5

Карбамід-поліфосфат CO(NH2)2 + (NH4)nH2PnO3n + 1 31,0 N 31,0 P2O5

Поліфосфат калію KnH2PnO3n + 1 51,0 P2O5 32,0 K2O

Метафосфат калію (KPO3)n

57,0 - 59,0 P2O5 38,0 - 40,0 K2O

118

Значення розпилювачів у захисті

Оптимального ефекту будь-якого препарату можна досягти за відповідної густоти покриття оброблюваної поверхні. Для цього важливо перш за все застосувати якісний препарат у комбінації з правильно підібраним розпилювачем. Важливий фактор – витрата води. Обов’язково дотримуйтесь рекомендацій виробників засобів захисту рослин щодо витрат води! Менша витрата води вимагає використання розпилювачів менших типорозмірів, у яких, як правило, крапля буде меншою, а знесення – більшим.З крупнокрапельними інжекторними однофакельними ID та асиметричними двофакельними IDTA розпилювачами знесення крапель можна уникнути. Тільки в тому випадку, коли обприскувач не в змозі працювати з тиском 4 - 7 бар, який потрібен для оптимальної роботи розпилювачів ID та IDTA, потрібно переходити на компактні інжекторні однофакельні IDK/IDKN та двофакельні IDKT розпилювачі.

• значні переваги у зниженні дрейфування порівняно зі стандартними щілинними розпилювачами;• за рахунок роздвоєння факелу утворюється більша кількість крапель, ніж у звичайного однофакельного

розпилювача, що сприяє поліпшенню щільності покриття;• ідеально підходить для покриття вертикальних поверхонь (колос, стебло);• мундштук оптимально захищений від механічних пошкоджень за рахунок подовжених бічних сторін корпусу

розпилювача.

Для того, щоб правильно підібрати форсунку, треба пам’ятати, що контактними препаратами необхідно рівномірно покривати оброблювану поверхню, а системні препарати, навпаки, краще наносити на нижню частину культури, звідки вони, проникнувши всередину, разом із соками поширюються по всій рослині.Крім того, слід пам’ятати, що площа листкового покриття збільшується в процесі вегетаційного періоду і у зернових може досягати від 70 000 до 125 000 м2/га. Витрати води мають відповідати площі оброблюваної поверхні для досягнення рівномірного розподілу біологічно активної речовини.

Рекомендації щодо застосування на зернових культурах. Стратегія двох форсунок. ID, IDK, IDKN – хороше проникнення у стеблостій;IDTA, IDKT – оптимальна щільність покриття без тіньових зон

Переваги інжекторних двофакельних розпилювачів IDTA та IDKT

BBCH стадії розвитку рослин

119

Стратегія двох форсунок полягає в тому, що для оптимального внесення препаратів на зернових культурах бажано мати два комплекти розпилювачів: один комплект двофакельних інжекторних (IDTA, IDKT) і один комплект однофакельних інжекторних (ID, IDK) розпилювачів. Оптимальний вибір розпилювача залежить від поєднання двох чинників: стадія росту культури і характеристики препарату. Такі фактори, як вплив погодних та інших умов, від яких залежатиме режим роботи і типорозмір розпилювача, розглядати не будемо, оскільки це окрема і досить велика тема.

Застосування розпилювачів у хронологічному порядку: 1. Зазвичай обробки сходів починаються із боротьби з бур’янами (часто вони починаються ще до сходів із застосуванням ґрунтових гербіцидів) в комбінації з фунгіцидами. При внесенні ґрунтових препаратів (гербіцидів) рекомендується використовувати інжекторні двофакельні розпилювачі IDKT, IDTA. З практики відомо, що розпилювачі встановлюються так, щоб факели двох сусідніх розпилювачів перетиналися, не стикаючись один з одним. Ідеально, коли це відбувається на середині відстані від розпилювача до цілі. Тому кожна точка поверхні обробляється двічі у одноструменевих розпилювачів і чотири рази – у двофакельних. Крім того, двофакельні інжекторні форсунки IDKT розпилюють препарат під кутом 30° вперед і назад, IDTA – 30° вперед і 50° назад вирішуючи таким чином проблему тіньових зон (бульби, солома на полі і т. д. створюють тіньові зони, куди не потрапляє препарат при внесенні «звичайними» однофакельними розпилювачами). Двофакельні розпилювачі можна використовувати, поки культура не досягне фази виходу в трубку, при цьому краще покривати робочою рідиною всю цільову поверхню по всій висоті для досягнення високої ефективності обробки.

Рекомендації щодо застосування форсунок

2. Для наступних фунгіцидних обробок, які часто комбінують з інсектицидами, потрібно переходити на однофакельні розпилювачі IDK, ID. Це пов’язано з тим, що виникає необхідність донести препарат, як правило системної дії (особливо фунгіцид), до нижнього ярусу рослин, де він повинен проникнути і після того акропетально рухатися по стеблу. У даному випадку розпилювати препарат у верхньому ярусі рослин немає сенсу і не вигідно. Препарат потрібно вносити вертикально, зверху вниз, щоб досягти максимального проникнення в масив («пробити» стеблостій). Ідеально підходить для цього розпилювач ID (повноформатний інжекторний розпилювач високого тиску). Перевага цього розпилювача в тому, що, працюючи на високому (5 - 7 бар) тиску, ми отримуємо лише рівномірний розпил з краплями, що рухаються на високій швидкості і володіють властивістю проникати глибоко в масив. Крім того, ці краплі мало схильні до знесення і випаровування. Якщо обприскувачі в господарстві не можуть підтримувати такий тиск, то потрібно використовувати компактний інжекторний розпилювач типу IDK. Робочий тиск цього розпилювача – 1,5 - 3 бар (в безвітряну погоду може сягати 4 - 5); краплі дрібніші, рухаються повільніше, тому може бути більше втрат у зв’язку зі знесенням та випаровуванням.

Використання двоплощинних форсунок. Висота стеблостою 81 - 85 см. На штативі закріплений індикаторний папір для перевірки якості обприскування на різних ярусах рослин

Індикаторний папір після обприскування двоплощинними форсунками

Колос

BBCH 32

Ґрунт

Горизонтальне

ВертикальнеПопереду Позаду

Точки відбору зразків (вигляд збоку)

120

Тип

ID 01 – 04: 4.0 – 8.0 атм.

ID 05 – 08: 4.0 – 8.0 атм.

IDK/IDKT 01 – 03: 1.5 – 3.0 атм.

IDK/IDKT 04 – 06: 1.0 – 3.0 атм.

IDKN 03 – 04: 1.0 – 3.0 атм.

Діапазон оптимального робочого тиску

Розмір крапель форсунок залежно від тиску

ID-120-03 (5.0 атм)

60 sec. = 6,0 км/год 45 sec. = 8,0 км/год 36 sec. = 10,0 км/год

80°/ 90°h = 60-75-90 cm

110°/ 120°h = 60-50-90 cm

230 л/га 8 л/га

ID IDTA IDK/IDKN IDKT

ST DFADLU

Дотримуйтесь оптимального режиму тиску! Для різних типів розпилювачів він різний! Під час роботи повноформатним розпилювачем ID та IDTA на малому тиску 2 - 3 бар виходять занадто великі краплі (і їх буде набагато менше), тому можна програти в ефективності! Теж саме відбуватиметься у зворотному напрямку: з підвищенням тиску на компактних або на звичайних щілинних розпилювачах створюється таке невелике розпилювання, що краплі просто не долетять до цільової поверхні через знесення та випаровування.

Важливо!

3. При обробці у фази прапорцевого листка і колосіння (наприклад, обробка фунгіцидом проти фузаріозу) потрібно знову переходити на двофакельний розпилювач IDKT, IDTA. Колос – це вертикальна поверхня, і найкраще його обприскувати збоку під кутом. Це дозволяє нанести препарат, більш рівномірно обробляючи задню і передню сторони колоса. Працюючи однофакельними розпилювачами, велика частина розчину потрапила б тільки на передню частину колоса, а це спричинює зниження ефективності препарату.

Переваги двофакельного розпилювача

IDN 120-025 IDKT 120-05 CОбробка колосу:7 км/год; 250 л/га;4,5 атм

попереду

зверху

позаду

Форсунки

Формула розрахунку робочого тиску

121

атм. л/хв

л/га

атм. л/хв

л/га

5,0 км/год

6,0 км/год

7,0 км/год

8,0 км/год

10,0 км/год

12,0 км/год

16,0 км/год

20,0 км/год

5,0 км/год

6,0 км/год

7,0 км/год

8,0 км/год

10,0 км/год

12,0 км/год

16,0 км/год

20,0 км/год

-01 ID(60 M)IDK(80 M)

1.5 0.28 67 56 48 42 34 28 21 17

-03 IDIDK/IDKNIDKT(60 M)

1.0 0.69 166 138 118 104 83 69 52 41

1.5 0.84 202 168 144 126 101 84 63 50

2.0 0.32 77 64 55 48 38 32 24 19 2.0 0.97 233 194 166 146 115 97 73 58

2.5 0.36 86 72 62 54 43 36 27 22 2.5 1.05 259 216 185 162 130 108 81 65

3.0 0.39 94 78 67 59 47 39 29 23 3.0 1.19 286 238 204 179 143 119 89 71

3.5 0.42 101 84 72 63 50 42 32 25 3.5 1.28 307 256 219 192 154 128 96 77

4.0 0.45 108 90 77 68 54 45 34 27 4.0 1.37 329 274 235 206 164 137 103 82

4.5 0.48 115 96 82 72 58 48 36 29 4.5 1.46 350 292 260 219 175 146 110 88

5.0 0.51 122 102 87 77 61 51 38 31 5.0 1.53 367 306 262 230 184 153 115 92

6.0 0.55 132 110 94 83 66 55 41 33 6.0 1.68 403 336 288 252 202 168 125 101

7.0 0.60 144 120 103 90 72 60 45 36 7.0 1.81 434 362 310 272 217 181 135 109

8.0 0.64 154 128 110 96 77 64 48 38 8.0 1.94 466 388 333 291 233 194 145 118

-015 IDIDK(60 M)(80 M)

1.5 0.42 101 84 72 63 50 42 32 25

-04 IDIDK/IDKNIDKT(60 M)

1.0 0.91 218 182 156 137 109 91 68 55

2.0 0.48 115 96 82 72 58 48 36 29 1.5 1.12 269 224 192 168 134 112 84 67

2.5 0.54 130 108 93 81 65 54 41 32 2.0 1.29 310 268 221 194 155 129 97 77

3.0 0.59 142 118 101 89 71 59 44 35 2.5 1.44 346 288 247 216 173 144 108 86

3.5 0.63 151 126 108 96 76 63 47 38 3.0 1.58 379 316 271 237 190 158 119 95

4.0 0.68 163 136 117 102 82 68 51 41 3.5 1.71 410 342 293 257 205 171 128 103

4.5 0.72 173 144 123 108 86 72 54 43 4.0 1.82 437 364 312 273 218 182 137 109

5.0 0.76 182 152 130 114 91 76 57 46 5.0 2.04 490 408 350 306 245 204 153 122

6.0 0.83 199 166 142 125 100 83 62 50 6.0 2.23 535 446 382 335 268 223 157 134

7.0 0.90 216 180 154 135 106 90 68 54 7.0 2.41 578 482 413 362 289 241 181 145

8.0 0.96 230 192 166 144 115 96 72 58 8.0 2.58 619 516 442 387 310 258 194 155

-02IDIDK(60 M)

1.5 0.56 134 112 96 84 67 56 42 34

-05IDIDK(25 M)IDKT

1.0 1.14 274 228 195 171 137 114 85 68

2.0 0.65 165 130 111 98 78 65 49 39 1.5 1.39 334 278 238 209 167 139 104 83

2.5 0.73 175 146 125 110 88 73 55 44 2.0 1.61 386 322 276 242 193 161 121 97

3.0 0.80 192 160 137 120 96 80 60 48 2.5 1.80 432 360 309 270 216 180 135 108

3.5 0.86 206 172 147 129 103 86 65 52 3.0 1.97 473 394 338 298 236 197 148 118

4.0 0.92 221 184 158 138 110 92 69 55 3.5 2.13 511 426 365 320 256 213 150 128

4.5 0.98 235 196 168 147 118 98 74 59 4.0 2.28 547 456 391 342 274 228 171 137

5.0 1.03 247 206 177 155 124 103 77 62 5.0 2.55 612 510 437 383 306 255 191 153

6.0 1.13 271 226 194 170 136 113 85 68 6.0 2.79 670 558 478 419 335 279 209 167

7.0 1.22 293 244 209 183 146 122 92 73 7.0 3.01 722 602 516 452 361 301 226 181

8.0 1.30 312 260 223 195 156 130 98 78 8.0 3.22 773 644 552 483 386 322 242 193

-025IDIDK(60 M)

1.5 0.70 168 140 120 105 84 70 53 42

-06IDIDK(25 M)

1.0 1.36 326 272 233 204 163 136 102 82

2.0 0.81 194 162 139 122 97 81 61 49 1.5 1.67 401 334 286 251 200 167 125 100

2.5 0.91 218 182 156 137 109 9 68 55 2.0 1.93 463 386 331 290 232 193 145 116

3.0 0.99 238 198 170 149 119 99 74 59 2.5 2.16 518 432 370 324 259 215 162 130

3.5 1.07 257 214 183 161 128 107 80 64 3.0 2.36 566 472 405 354 283 236 177 142

4.0 1.15 276 230 197 173 138 115 86 69 3.5 2.55 612 510 437 383 306 255 191 153

4.5 1.22 293 244 209 183 146 122 92 73 4.0 2.73 655 546 468 410 328 273 205 164

5.0 1.28 307 256 219 192 154 128 96 77 5.0 3.06 732 610 523 458 366 305 229 183

6.0 1.40 336 280 240 210 168 140 105 84 6.0 3.34 802 668 573 501 401 334 251 200

7.0 1.52 365 304 261 228 182 152 114 91 7.0 3.61 866 722 619 542 433 361 271 217

8.0 1.62 389 324 278 243 194 162 122 97 8.0 3.86 926 772 662 579 483 385 290 232

Таблиця витрати робочого розчину

122

Погодно-кліматичні умови

Кожен препарат має температурні межі, при яких спостерігається максимальна його ефективність. Наприклад, препарати гліфосатної групи можуть знизити свою ефективність за температур нижче +10 - 12°C, дикамба – за температур нижче +12 - 15°C.Іншим аспектом урахування температурного режиму є верхня його межа, коли дозволено обробки. У більшості випадків вона обмежується приблизно температурою +27 - 28°C, коли фізіологічна активність у рослині суттєво обмежується. Проте необхідно розуміти, що припинити обробку посівів пестицидами потрібно заздалегідь до настання такої температури. Для ефективної дії внесеного препарату необхідне його перебування на рослині впродовж 1 - 3 год після обприскування до настання граничної температури +27 - 28°C, за якої рекомендується припинення робіт з обприскування. Тому у рекомендаціях для застосування препаратів Ви знайдете верхній показник температури – +25°C.

Норми застосування більшості препаратів передбачають, щоб протягом 3 год після внесення опадів не було, оскільки змив діючої речовини з поверхні рослин різко знижує ефективність. Трьох годин цілком достатньо, щоб препарат досяг своєї «мішені», хоча для досягнення максимального ефекту опадів не має бути протягом 6 - 8 год після внесення пестициду. При цьому існують винятки. Так, при внесенні ґрунтових гербіцидів подальші помірні опади дозволяють відмовитися від заробки препарату в ґрунт за допомогою боронування чи коткування. Зволожений після опадів ґрунт найбільшою мірою зв’язує препарат і забезпечує його максимальну ефективність. Однак якщо препарат містить хімічно високоактивну речовину або використовуються відповідні хімічні компоненти, які сприяють швидкому проникненню всередину рослини, то висока ефективність обробки гарантується навіть при опадах через годину після застосування препарату.

У більшості випадків регламент наземного обприскування вимагає дотримання умови, за якої швидкість вітру не перевищує 3 - 5 м/с. У випадку перевищення цих показників можна спостерігати нерівномірний розподіл робочого розчину, перенесення препарату на сусідні культури. Це у свою чергу може мати негативні наслідки як для оброблюваної культури, так і для рослин на сусідніх посівах. Це обмеження не стосується обприскувачів зі спеціальним захистом від вітру («рукав»), застосування яких допускається при швидкості вітру до 10 - 15 м/с.

Існує правило, що за присутності роси на листі рослин обробка пестицидами не проводиться. Такої вимоги необхідно ретельно дотримуватись при обробці гербіцидами на основі гліфосатів, клетодиму, бетанальної групи та деяких інших діючих речовин, для високої ефективності яких необхідна відповідна концентрація робочого розчину. Обприскування по росі приведе до суттєвого зниження концентрації діючих речовин і відповідно до зниження ефективності обробки. Тому обробки проводять з урахуванням випадання роси за 2 - 3 год до обприскування посівів. Проте за обробки більшою кількістю фунгіцидів за незначної присутності роси, що не стікає з рослин при їх коливанні від вітру або у випадку проходу техніки, ефективність обробки може, навпаки, підвищуватись у зв’язку з більш рівномірним розподілом препарату по листку та довшим перебуванням на листі у зволоженому стані.

Можна отримати різну ефективність при обприскуванні одним і тим самим препаратом в ранкові, денні або вечірні години. Насамперед на таку ефективність будуть впливати температурний фактор, сонячне випромінювання та відносна вологість повітря у найближчі після внесення препарату години. Наприклад, вищу ефективність більшості препаратів, як правило, можна отримати при обробці у вечірні години. У цей час складаються сприятливі умови: помірні температури у вечірні та нічні години у найближчий період після обробки посівів; сприятливий режим вологості, коли рослини активізуються фізіологічно та діючі речовини легше і швидше проникають у рослину; відсутність сонячної інсоляції дозволяє діючим речовинам, які не стійкі до цього фактору, бути активними довший період.

Температура

Опади

Швидкість вітру

Роса

Час внесення

Вплив факторів на ефективність обробки пестицидами

123

Якість води

Технологія приготування робочого розчину

Для приготування робочого розчину потрібна якісна чиста вода. Вода нижчої якості може знизити ефективність пестицидів і пошкодити обладнання для внесення. Існує декілька параметрів якості води, які впливають на її хімічну природу: вода не повинна бути іржавою, з мулом, має бути не жорсткою та з належним рівнем рН.

У брудній воді містяться маленькі часточки (мул або глина). Ці ґрунтові часточки можуть поглинати або зв’язувати активні інгредієнти препаратів, знижуючи їх ефективність. Особливо це стосується гліфосатів, паракватів та дикватів. Бруд може засмічувати форсунки, лінії і фільтри, а також знижувати продуктивність і термін експлуатації обприскувача.

Вода вважається жорсткою при високому процентному вмісті кальцію і магнію. У жорсткій воді погано розчиняється мило. Жорстка вода може спричинити випадання в осад деяких хімічних елементів. Як правило, чутливі препарати часто містять добавки, які допомагають вирішити цю проблему. Відомо, що такі гербіциди, як гліфосат, 2,4-D амінна сіль і MCPA, клопіралід і дифлуценікан зазнають впливу з боку жорсткої води (>400 мг/екв. CaCO3). Жорстка вода також може вплинути на баланс системи поверхнево-активних речовин і, відповідно, на такі умови, як зволоження, емульгування і дисперсія. Дуже жорстка вода може знизити ефективність речовин, які використовуються для очищення брудної води.

Бруд

Жорсткість води

pH кислотність водиБільшість природних вод мають показник pH між 6,5 і 8. Багато пестицидів є чутливими до лужного гідролізу (руйнація в лужному середовищі >pH 8). Цей процес викликає розпад активних інгредієнтів, що може знизити ефективність пестицидів. Це одна з причин, чому не рекомендується залишати робочі суміші для обприскування навіть на одну ніч. Висококислотна вода також може вплинути на стабільність і фізичні властивості деяких хімічних формуляцій. Крім того, нині багато господарств поєднують обробку засобами захисту рослин з листковим підживленням. Оптимальний рівень рН робочого розчину, що забезпечує максимальну ефективність листкового підживлення, знаходиться в межах рН від 5,0 до 5,5. Більшість органофосфатів, карбаматів і деякі піретроїди, а також фунгіциди є чутливими до лужного гідролізу. При рівні pH 4 - 7 період напіврозпаду деяких органофосфатів складає від 1/2 до 1 дня. При pH 7,5 чи вище період напіврозпаду при нормальній робочій температурі зменшується до 20 хв. Деякі гербіциди також можуть бути залежними від рівня рН. Низький рівень pH посилює активність деяких інгредієнтів гербіцидів, що робить їх ефективнішими.

124

Інсектициди: паратіон-метил, перметрин, імідаклоприд. Фунгіциди: тіофанат-метил, беноміл, ципродиніл, флудіоксоніл, манкоцеб, каптан. Фітогормони: гіберелінова кислота.

Загальна кількість мінеральних солей, розчинених у воді, зазвичай вимірюється за допомогою електропровідності (ЕП) води. ЕП води у свердловинах і дамбах значною мірою залежить від рівня солей у скелястій породі і ґрунті, що їх оточують. Під час посухи рівень солей у воді підвищується. Дуже солона вода може викликати засмічення обладнання і є більш стійкою до змін рН.

Надто гаряча чи холодна вода може негативно вплинути на дію деяких хімічних елементів. При використанні дуже холодної води (нижче +12 - 15°С) можуть виникнути проблеми зі швидким розчиненням препаратів, препаративна форма яких – водорозчинні порошки та гранули. Для їх повноцінного розчинення у робочому розчині може знадобитися більше часу, ніж зазвичай. У іншому випадку виникне ситуація із забиванням форсунок і фільтрів або осіданням частини препарату на дні баку обприскувача, що спричинює недостатню ефективність обробки (зниження норми витрати препарату на початкових етапах обробки).

Вода містить багато органічних речовин – мул, рослинні залишки або водорості, які блокують форсунки, лінії та фільтри. Вода з мулом та іншими органічними компонентами значно знижує ефективність обробки, оскільки практично будь-яка органіка зв’язує частину діючої речовини.

Вода з великим вмістом кальцієвих або магнієвих солей (жорстка вода) може спричинити проблеми зі змішуванням, оскільки знижуватиметься стабільність суспензії і емульсії. Активність гліфосату знижується за наявності високого рівня кальцієвих і магнієвих солей, а також за наявності гідрокарбоната натрію. Цю проблему можна усунути шляхом додавання препаратів, які містять сульфат амонію. Якщо відомо, що вода є лужною, обприскування слід починати негайно після змішування. Як альтернативу для зниження рівня рН у воду можна додати буферну добавку. Придатність води для обприскування можна визначити за допомогою тесту: приготуйте 500 мл правильно розведеного розчину в скляній ємкості відповідно до рекомендацій виробника; ретельно змішайте; дайте розчину постояти протягом 30 хв; якщо через 30 хв помітні сліди кремоподібного осаду або розшарування робочого розчину, це означає, що вода є непридатною для хімічної обробки. Якщо є підозра на непридатність, то зразок такої води необхідно надати для хімічного аналізу рівня солей і жорсткості.

Підвищення якості води

Органічна речовина

Розчинені солі

Температура води

Активні компоненти пестицидів, дуже чутливі до лужного гідролізу

УДК 633.1 ББК 42.11

Матеріал підготували: Стратієвський Д.А., Малиш І.Ю.

Дякуємо за інформаційну підтримку у підготовці розділів: – «Сівба» – генеральному директору компанії «Ведерстад» Віталію Філатову (www.vaderstad.com/ua) та

доценту кафедри польових і овочевих культур Одеського державного аграрного університету, кандидату с.-г. наук Мішину Станіславу;

– «Бур’яни та методи захисту. Гербіциди» – доктору с.-г. наук, академіку-секретарю НААН Іващенку Олександру Олексійовичу;

– «Хвороби та методи захисту. Фунгіциди» – заступнику директора з наукової роботи ІЗР НААН, доктору с.-г. наук Ретьману Сергію Васильовичу;

– «Живлення зернових культур» – компаніям НПО «СИЛА ЖИЗНИ» (www.silazhizni.ru) та «ВІТЕРА УКРАЇНА» (www.nutritech.com.ua);

– «Значення розпилювачів у захисті» – компанії «Лехлер», Ротенбергу Юрію, Полянській Євгенії та Плетенчуку Миколі (www.lechler-forsunki.ru).

Розділ «Захист насіннєвого матеріалу. Препарати для протруювання насіння» готували Касьяненко І.О., Черненко Є.П., Саблук А.О., Коваль В.В.; розділ «Сівба» – Омельчук А.О.; розділ «Бур’яни та методи захисту. Гербіциди» – Касьяненко І.О., Ігнатенко Є.В., Саблук А.О.; розділ «Хвороби та методи захисту. Фунгіциди» – Касьяненко І.О., Черненко Є.П., Коваль В.В., Шевчик С.Г.; розділ «Захист рослин від шкідників. Інсектициди» – Єсип С.І., Саблук А.О., Земсков О.В.

Для підготовки випуску використано літературні джерела:1. Єщенко В.О., Копитко П.Г., Опришко В.П. та ін. Загальне землеробство. – За ред. доктора с.-г. наук, професора

В.О. Єщенка. – К.: Вища освіта, 2004. – 335 с.2. Марков І.Л. Практикум із сільськогосподарської фітопатології: навч. посіб. – К.: ННЦ ІАЕ, 2011. – 528 с. 3. Мельничук Ф.С., Ретьман М.С., Лепешкін І.В. Механізми фунгіцидного захисту. – За ред. Ф.С. Мельничука. – К.:

Фенікс, Колобіг, 2014. – 192 с.4. Трибель С.О., Ретьман С.В., Борзих О.І., Стригун О.О. Стратегічні культури. – За ред. С.О. Трибеля. – К.: Фенікс,

Колобіг, 2012. – 368 с.

ISBN 978-966-2578-09-6

ТОВ «Август-Україна»тел./факс: (044) 290-89-05 (-06)e-mail: [email protected]

2016 рік. Відомості, що містяться у виданні, мають загальний характер. Перед використанням препаратів потрібно уважно прочитати інструкцію з їх застосування на тарній етикетці

www.ua.avgust.com

Захист зернових культур -...

Documents