Інформація - hnpu.edu.uahnpu.edu.ua › sites › default › files › files ›...

Інформація про викладача начальної дисципліни №з/п

ПІБ викладача кафедри

Посада Науковий ступень

Вчене звання

Наукові інтереси Навчальний корпус (адреса)

Контактна інформація: № телефону e-mail

1 Бачинська Яна Олександрівна

доцент кафедри зоології

к. с.-г. н

доцент Пошук нових програм розведення комах, дослідження теоретичних основ розведення та підтримання культур комах. Вивчення можливостей та розробка технології використання культур комах в програмах утилізації відходів антропогенного походження.

Валентинiвська 2, кор. Б, к. 324

тел. 050 220 89 68 e-mail: [email protected]

Режим надання консультацій: вівторок – четвер з 14.00 до 16.00

1. Політика навчальної дисципліни

Навчальний матеріал курсу поділений на два модулі. У тематичному плані представлено розподіл годин кожного змістового

модуля за видами навчальних занять та самостійної роботи студентів. Самостійна робота має дві складові: самостійна підготовка до аудиторних занять та підготовка до модульного контролю.

Поряд з традиційними видами аудиторних занять, планується виконання індивідуальної аудиторної роботи під керівництвом викладача, коли проводиться колективне чи індивідуальне консультування студентів та модульний контроль.

Кожен модуль має свою форму контролю у вигляді індивідуальних завдань, виконання яких передбачається в письмовому вигляді. Система оцінювання дозволяє як врахувати поточну підготовку студентів до аудиторних занять, так і визначати рівень засвоєння навчального матеріалу окремого модуля.

У програмі передбачено паралельне вивчення лекційного курсу та лабораторного практикуму, що дозволить студентам одержати не тільки ґрунтовні теоретичні знання, а й практичні навички та уміння проводити експериментальні дослідження у цій галузі, що є необхідною умовою для організації позакласної роботи з учнями (факультативи, гуртки тощо).

Здобувач вищої освіти повинен:

виконувати графік навчального процесу та вимоги навчального плану;

в обов’язковому порядку відвідувати всі види навчальних занять, передбачені навчальним планом;

глибоко та всебічно оволодіти знаннями та вміннями, котрі будуть необхідні майбутньому працівнику високої кваліфікації;

заздалегідь інформувати викладача у разі неможливості з поважних причин відвідувати заняття;

складати іспит, виконувати контрольні та інші роботи, що визначені робочими навчальними планами.

Обов’язковою є присутність здобувача освіти першого (бакалаврського) рівня освіти на модульному і підсумковому контролях.

Здобувач успішно навчається, якщо послідовно набирає кредити, необхідні для здобуття бажаного ступеня. Для цього потрібно, щоб накопичувальний бал був не нижче, ніж 60 протягом семестру. Якщо накопичувальний бал нижче 60, здобувач вважається неуспішним і може бути відрахований відповідно до «Положення про організацію освітнього процесу у ЗНПУ мені Г. С. Сковороди (у новій редакції)».

2. Пререквізити і постреквізити навчальної дисципліни.

Пререквізити навчальної дисципліни «Мікробіологія з основами вірусології»: біологія з основами медичної біології та генетики людини; хімія; біохімія; загальна теорія здоров᾽я; основи здорового способу життя та культура; основи медичних знань з методикою викладання та проведення санпросвітницької роботи.

Зазначені дисципліни є підготовчими для формування системи знань, умінь і навичок із навчальної дисципліни 1,35 «Мікробіологія з основами вірусології» зокрема її змістовних модулів:

1. Загальні мікробіологія. 2. Основи вірусології. Постреквізити навчальної дисципліни «Мікробіологія з основами

вірусології»: основи репродуктивного здоров’я та планування сім’ї; гігієна з основами шкільної гігієни; діагностика і моніторинг рівня здоров᾽я; екологічна валеологія з основами екології людини.

3. Характеристика навчальної дисципліни

Призначення навчальної дисципліни «Мікробіологія з основами вірусології». Мікробіологія з основами вірусології – галузь біології, що вивчає

прокаріотичні клітини та неклітинні форми життя. Будову, функції, генетичні особливості, екологію та систематику

мікроорганізмів, їх вплив на здоров’я людини та захисні механізми імунної системи.

Метою вивчення навчальної дисципліни «Мікробіологія з основами вірусології» є засвоєння студентами морфологічних, фізіологічних і культуральних ознак мікроорганізмів; вивчення біохімічних процесів, зумовлених їх життєдіяльністю; визначення ролі мікроорганізмів у круговороті речовин у природі, змін якості харчових продуктів та можливих захворюваннь. Курс передбачає не лише познайомити майбутніх вчителів основ здоров’я з представниками царств прокаріотів і вірусів, а й розкрити значення мікробіологічної науки у розв’язанні сучасних глобальних проблем промисловості, сільського господарства, екології, медицини.

Завдання вивчення навчальної дисципліни: сформувати у здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня

вищої освіти систему наукових знань з мікробіології. - ознайомити майбутніх вчителів з різноманітністю мікроорганізмів,

сформувати уявлення про роль мікроорганізмів у природі та житті людини; - дати поняття про структуру прокаріотичної клітини; - ознайомити студентів з систематикою, генетикою, фізіологією і

екологією мікроорганізмів; - висвітлити значення антибіотиків та їх вплив на бактерії і організм

людини; - дати поняття про природу і походження неклітинних форм життя; - ознайомити з морфологією та хімічним складом вірусів; - висвітлити питання поширення СНІДу та інших вірусних хвороб; Вивчення курсу передбачає формування у студентів знань про: • історію розвитку мікробіології та вірусології; • роль мікроорганізмів у природі та житті людини; • морфологію й ультраструктуру прокарітичної клітини; • особливості росту та розмноження бактерій, їх систематику, генетику,

фізіологію й екологію; • мікробіологічну промисловість як розділ біотехнології; • взаємовідносини мікроорганізмів з людиною, тваринами і рослинами; • природу та походження неклітинної форми життя (вірусів), їх

морфологію, структуру, хімічний склад, роль у природі та житті людини; • сучасні проблеми людства, пов’язані з поширенням СНІДу та інших

захворювань вірусної природи. На основі цих знань повинні бути сформовані вміння:

• критично аналізувати навчальну та науково-популярну літературу; • працювати з мікроскопічною технікою; • виготовляти мікробіологічні препарати живих і неживих

мікроорганізмів; • володіти методами фарбування мікроорганізмів та їхніх структур; • готувати синтетичні і напівсинтетичні поживні середовища; • володіти методами стерилізації поживних середовищ, посуду та

інструментів;

• володіти методами дослідження мікрофлори води, повітря, ґрунту; • володіти методами дослідження мікрофлори людського тіла; • оцінювати вплив антибіотиків на мікроорганізми; • диференціювати особливості цитопатичного вірусного ефекту; • складати алгоритм захисту від ВІЛ\СНІДу в залежності від шляху

зараження; • вирішувати ситуаційні задачі, пов’язані з превентивною ВІЛ\СНІД

освітою, спрямованою на профілактику захворювання. Програмні результати навчання за навчальною дисципліною

«Мікробіологія з основами вірусології»: Сформовані компетентності

Результати навчання за дисципліною

Методи оцінювання

Методи навчання Пояснювально-ілюстративні Проблемного викладу Частково-пошукові Лабораторні Дослідницькі Презентації Ситуаційні завдання

Інтегральна компетентність. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми в сфері освіти зі здоров’я людини, що передбачає застосування теорій та методів валеології, психолого-педагогічних, медико-біологічних наук і характеризується комплексністю та невизначеністю педагогічних умов організації здоров’язбережувального освітнього процесу в початковій та основній (базовій) середній школі. ПРН 42. Здатність до проведення уроків основ здоров’я, застосовувати методики й технології інклюзивної освіти для дітей із різними освітніми потребами та різними порушеннями розвитку, творчо інтерпретувати ці методики і технології для

Модуль 1. Загальна мікробіологія Знати: - про історію розвитку мікробіології і вірусології; - про роль мікроорганізмів у природі та житті людини; - про морфологію і ультраструктуру прокаріотичної клітини; - про особливості росту і розмноження бактерій, їх систематику, генетику, фізіологію і екологію; - про мікробіологічну промисловість як розділ біотехнології; - про взаємовідносини мікроорганізмів з людиною, тваринами і рослинами; Вмiти: - критично аналізувати

Усний контроль (усне опитування). Письмовий контроль. Практична перевірка. Тестовий контроль. Метод самооцінювання.

навчання, виховання та розвитку дітей з особливими освітніми потребами. ПРН 27. Здатність застосовувати знання про охорону здоров’я та формування здорового способу життя людини; забезпечення збереження фізичного, соціального, психічного та духовного здоров’я дітей з особливими освітніми потребами.

навчальну і науково-популярну літературу; - працювати з мікроскопічною технікою; - виготовити мікробіологічні препарати живих і неживих мікроорганізмів; - володіти методами фарбування мікроорганізмів та їх структур; - готувати синтетичні і напівсинтетичні поживні середовища; - володіти методами стерилізації поживних середовищ, посуду та інструментів; - володіти методами дослідження мікрофлори води, повітря, ґрунту; - володіти методами дослідження мікрофлори людського тіла; - оцінювати вплив антибіотиків на мікроорганізми; Модуль 2. Основи вірусології Знати: - про природу і походження неклітинної форми життя – вірусів їх морфологію, структуру, хімічний склад, роль у природі

та житті людини; - про сучасні проблеми людства, пов`язані з поширенням СНІДу та інших захворювань вірусної природи. Вмiти: - диференціювати особливості цитопатичного вірусного ефекту; - скласти алгоритм захисту від ВІЛ\СНІДу в залежності від шляху зараження; - вирішувати ситуаційні задачі, пов`язані з превентивною ВІЛ\СНІД освітою, спрямованою на профілактику захворювання.

4. Зміст навчальної дисципліни Види занять: Лекції: 12 годин Лабораторні заняття: 24 годин Самостійна робота: 54 годин 5. План вивчення дисципліни: «Мікробіологія з основами вірусології» Розподіл годин/тем за видами занять

Форми організації навчання у годинах

№ з/п

Назва теми/розділу дисципліни

Лекції Лабораторні заняття

Семінарські заняття

СР

Всього

1. Предмет, проблеми, завдання та методи мікробіології. . Короткий нарис з історії розвитку мікробіології та основ вірусології.

2 4 6

2. Морфологія й анатомія бактеріальної клітини. Пріони, віруси, бактерії.

2 6 6 18

3. Ріст і розмноження бактерій, репродукція вірусів. Генетика бактерій.

2 6 16

4. Екологія мікроорганізмів. Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на життєдіяльність мікроорганізмів.

2 4 6 14

5 Значення мікроорганізмів у кругообігу біогенних речовин. Мікроорганізми, як геологічні фактори.

2 6 10

6 Взаємовідносини мікроорганізмів між собою і з макроорганізмами. Санітарно-мікробіологічний контроль.

4 4 8

7. Мікрофлора води, ґрунту, повітря та організму людини.

2 4 6 14

8 Патогенні мікроби. Інфекція. Токсини. Найпоширеніші інфекційні хвороби людини.

4 8 14

9 Основи вірусології. Відкриття неклітинних форм життя – вірусів. Бактеріофаги. Вірусні хвороби людини і тварин. Виникнення інфекції ВІЛ та захворювання на СНІД. Шляхи інфікування, засоби і шляхи попередження ВІЛ-інфекції. Біологія віруса ВІЛ та інших ретровірусів. Соціально-економічні наслідки епідемії ВІЛ/СНІДу. Профілактика та боротьба з вірусними хворобами. Основи імунології. Учення про імунітет.

2 8 20

Всього 12 24 54 90

Тематичний план лекцій

№ з/п

Назва теми лекції Кількість годин

Форма проведення (оглядова, проблемна та ін.)

Завдання для студентів до лекції

1. Предмет, проблеми, завдання та методи мікробіології. . Короткий нарис з історії розвитку мікробіології.

2 оглядова Переглянути презентацію, відповісти на запитання до лекції

2. Морфологія й анатомія бактеріальної клітини. Пріони, віруси, бактерії.

2 проблемна Переглянути презентацію, відповісти на запитання до лекції

3. Ріст і розмноження бактерій, репродукція вірусів. Генетика бактерій.


4. Екологія мікроорганізмів. Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на життєдіяльність мікроорганізмів.


5. Мікрофлора води, ґрунту, повітря та організму людини. Патогенні мікроби. Інфекція. Токсини. Найпоширеніші інфекційні хвороби людини.


6. Основи вірусології. Відкриття неклітинних форм життя – вірусів.

Бактеріофаги. Вірусні хвороби людини і тварин. Виникнення інфекції ВІЛ та захворювання на СНІД. Шляхи інфікування, засоби і


шляхи попередження ВІЛ-інфекції. Біологія віруса ВІЛ та інших ретровірусів. Соціально-економічні наслідки епідемії ВІЛ/СНІДу. Профілактика та боротьба з вірусними хворобами. Основи імунології. Учення про імунітет.

Тематичний план лабораторних занять

№ з/п

Назва теми заняття

Кількість годин

Форма проведення

Завдання для студентів до заняття

1 Організація роботи в мікробіологічній лабораторії. Методи стерилізації та дезінфекції

2 Лабораторна робота № 1.

Завдання 1. Ознайомитися з улаштуванням і обладнанням мікробіологічної лабораторії. Завдання 2. Ознайомитися з правилами роботи в мікробіологічній лабораторії і з технікою безпеки при роботі з мікроорганізмами. Завдання 3. Ознайомитися з методами стерилізації і дезінфекції.

2 Будова мікроскопа і техніка мікроскопування. Методи виготовлення мікроскопічних препаратів


Завдання 1. Ознайомитися з будовою і правилами роботи з мікроскопом. Завдання 2. Ознайомитися з методами виготовлення мікробіологічних препаратів. Завдання 3. Із елективної культури Bacillus subtilis виготовити препарат «роздавлена крапля» і фіксований забарвлений мазок. Розглянути препарати під мікроскопом (мазок розглянути в імерсійній системі) і замалювати в робочий зошит.

3 Морфологія мікроорганізмів і структура бактеріальної клітини. Форми бактерій


Завдання 1. Ознайомитися з морфологією мікроорганізмів та структурою бактеріальної клітини. Позначити на рисунку структурні компоненти бактеріальної клітини. Завдання 2.Ознайомитися з основними формами бактерій та замалювати їх в робочий зошит. Завдання 3.Ознайомитися з нитчастими і новими формами бактерій та замалювати їх в робочий альбом. Завдання 4. На прикладі Bacillus subtilis, Staphylococcus aureus і Sarcina flava вивчити основні форми бактерій.

4 Грампозитивні та грамнегативні бактерії. Метод фарбування за грамом


Завдання 1. Ознайомитися з особливостями будови клітинної стінки грампозитивних і грамнегативних бактерій. Завдання 2. Позначити на рисунку структури клітинної стінки грампозитивних і грамнегативних бактерій Завдання 3. Ознайомитись з методикою і оволодіти технікою фарбування бактерій за Грамом.

5 Капсули та ендоспори бактерій. Включення клітин мікроорганізмів


Завдання 1. Ознайомитися з будовою капсул і ендоспор у бактерій. Завдання 2. Виявити капсулу у культур мікроорганізмів використовуючи метод Антоні. Замалювати препарат. Завдання 3. Виявити ендоспори у бацил за методом Шефера-Фултона та замалювати. Завдання 4. Ознайомитися з включеннями мікробної клітини. Завдання 5. Виявити гранули волютину у клітинах дріжджів за методом Леффлера та замалювати.

6 Рух бактерій 1 Лабораторна Завдання 1. Ознайомитися з

робота № 6. механізмом руху бактерій Завдання 2. Виготовити мікропрепарати і провести спостереження за рухом бактерій.

7 Будова мікроскопічних грибів. Оцінка якості пресованих і сушених хлібопекарських дріжджів


Завдання 1. Ознайомитися з будовою гіфальних грибів та формами спороношення у цвільових грибів. Завдання 2. Ознайомитися з будовою дріжджових грибів, замалювати форми клітин та міцелію дріжджів. Завдання 3. Дослідити будову і розмноження дріжджових грибів і включення дріжджової клітини. Завдання 4. Дослідити якість пресованих та сухих хлібопекарських дріжджів. Завдання 5. Дослідити морфологічні та культуральні властивості міцеліальних грибів.

8 Мікроскопічне дослідження актиноміцетів


Завдання 1. Ознайомитися з біологією актиноміцетів, замалювати будову міцелію актиноміцетів. Завдання 2.Дослідити колонії актиноміцетів на поживному середовищі і замалювати їх в робочий зошит.

9 Виготовлення поживних середовищ. Методи виділення і культивування мікроорганізмів


Завдання 1. Ознайомитися з методами приготування поживних середовищ Завдання 2. Виготовити щільне натуральне загальновживане середовище – м'ясо-пептонний агар (МПА). Завдання 3. Ознайомитися з методами виділення і культивування мікроорганізмів.

10

Взяття змивів з обладнання. Санітарно-бактеріологічний аналіз проб


Завдання 1. Визначити загальну мікробну забрудненість поверхні столу методом змиву. Завдання 2. Визначити мікробне число досліджуваної поверхні,

повітря, води, змивів з рук

висловити його кількістю мікробів на 1 см2 поверхні. Завдання 3. Провести санітарно-мікробіологічне дослідження змиву рук персоналу. Завдання 4. Визначити кількість мікроорганізмів на поверхні рук. Завдання 5. Ознайомитися з основними методами аналізу мікрофлори повітря. Завдання 6. Приготувати живильне середовище і зробити посів мікрофлори повітря приміщень. Завдання 7. Провести посів води на поживне середовище. Завдання 8. Провести підрахунок мікроорганізмів, що розвинулися в чашках Петрі і визначити кількість мікроорганізмів в 1 мл води.

11

Основні типи бродіння. Спиртове і молочнокисле бродіння


Завдання 1. Ознайомитися з механізмом бродіння. Завдання 2. Ознайомитися з особливостями перебігу і збудниками спиртового бродіння. Завдання 3. Виконати практичні завдання по дослідженню процесу спиртового бродіння: 1. Провести якісну реакцію на етиловий спирт. 2. Розглянути дріжджі під мікроскопом. Завдання 4. Ознайомитися з особливостями перебігу і збудниками молочнокислого бродіння. Завдання 5 Виконати практичні завдання по дослідженню процесу молочнокислого бродіння: 1. Визначити кількість утвореної молочної кислоти; 2. Провести якісну реакцію на

молочну кислоту; 3. Розглянути під мікроскопом молочнокислі бактерії.

12

Основні типи бродіння. Маслянокисле і оцтовокисле бродіння


Завдання 1. Ознайомитися з особливостями перебігу і збудниками маслянокислого бродіння. Завдання 2. Виконати практичні завдання по дослідженню процесу маслянокислого бродіння: 1. Виявити масляну кислоту; 2. Провести якісні реакції на масляну кислоту; 3. Промікроскопіювати маслянокислі бактерії. Завдання 3. Ознайомитись з особливостями процесу бродіння пектинових речовин і замалювати збудників в робочий зошит. Завдання 4. Ознайомитись з особливостями процесу бродіння клітковини і замалювати збудників в робочий зошит. Завдання 5. Ознайомитися з особливостями перебігу і збудниками оцтовокислого бродіння. Завдання 6. Виконати практичні завдання по дослідженню процесу оцтовокислого бродіння: 1. Одержати елективну культуру оцтовокислих бактерій. 2. Промікроскопіювати оцтовокислі бактерії. 3. Виявити оцтову кислоту.

13

Перетворення азоту мікроорганізмами


Завдання 1. Ознайомитися з процесами перетворення азоту в ґрунті. Завдання 2. Ознайомитися з процесами амоніфікації. Завдання 3. Ознайомитися із методикою дослідження

амоніфікаторів білкових речовин і замалювати їх в робочий альбом. Завдання 4. Ознайомитися з процесами нітрифікації. Завдання 5. Ознайомитися з процесами денітрифікації. Завдання 6. Ознайомитися з процесами біологічної фіксації атмосферного азоту. Замалювати в робочий альбом бульбочкові бактерії. Завдання 7. Дослідити вільноживучі азотфіксатори.

14

Перетворення мікроорганізмами сполук вуглецю


Завдання 1. Ознайомитися із особливостями перетворення мікроорганізмами сполук вуглецю. Завдання 2. Ознайомитися із особливостями розщеплення целюлози целюлозоруйнівними мікроорганізми. Завдання 3. Ознайомитися із методикою отримання накопичувальної культури аеробних целюлозоруйнівних мікроорганізмів. Завдання 4. Ознайомитися із методикою дослідження целюлозоруйнівних мікроорганізмів.

15-16

Інфекційні захворювання та їх профілактика. Ситуаційні задачі на тему: Патогенні мікроорганізми. Харчові захворювання та шляхи їх знешкодження

4 Лабораторна робота № 15-16.

Завдання 1. Виконати практичні завдання по дослідженню патогенних мікроорганізмів. Завдання 2. Вивчити типи інфекційних захворювань та методи їх профілактики Завдання 3. Ознайомитися з типами харчових отруєнь і методами їх профілактики Вирішення ситуаційних задач на тему: Патогенні мікроорганізми. харчові захворювання та шляхи їх знешкодження.

6. Контроль і оцінка результатів навчання (види контролю, форми контролю)

6.1 Види контролю У процесі вивчення навчальної дисципліни використовуються наступні

види контролю: 1. Поточний — здійснюється на практичних заняттях. За змістом він

включає перевірку розуміння та запам'ятовування студентом навчального матеріалу, який охоплюється темою лекційного та практичного занять а також самостійною роботою здобувача освіти (умінь самостійно опрацьовувати навчальний матеріал), здатність осмислити зміст вивчаємої теми, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал, а також завдань самостійної роботи;

2. Модульний контроль проводиться на останньому занятті модуля, протягом двох академічних годин. До модульного контролю допускаються лише ті студенти, які виконали у повному обсязі всі види навчальних робіт (реферати, самостійні роботи тощо), передбачені робочою навчальною програмою та силабусом.

Студент вважається таким, що приступив до проходження модульного контролю, якщо він допущений до модульного контролю, з'явився на контрольний захід та отримав кваліфікаційні завдання.

3. Підсумковий — здійснюється у формі письмової комплексної контрольної роботи, яка охоплює весь матеріал тем модуля. Кожному студенту видається варіант контрольних завдань.

Виконання кваліфікаційних завдань кожний студент здійснює індивідуально. Студент може звернутися до викладача за роз'ясненням змісту завдання. При виконанні завдань студент може користуватися за дозволом викладача, словниками. Під час контрольного заходу студенту забороняється у будь якій формі обмінюватися інформацією з іншими студентами або використовувати не дозволені матеріали чи засоби.

Поточне оцінювання та самостійна робота: 60 балів Сума

Модуль I Модуль II ІнДЗ (реферат)

Іспит

Т1 5

Т2 5

Т3 5

Т4 5

Т5 5

Т6 5

Т7 5

Т8 5

Т9 5

МКР 10

5

40

100

6.2 Форми контролю – індивідуальна, фронтальна перевірка, контрольно-модульна робота, іспит.

Графік виконання завдань з дисципліни «Мікробіологія з основами вірусології»:

Здобувачі вищої освіти мають виконувати та надавати викладачеві виконані завдання до кожного практичного заняття, в день його проведення, визначеного навчальним розкладом. Оцінюванню підлягають завдання як до практичного заняття, так і завдання для самостійної роботи. У результаті виставляється загальна оцінка з кожної теми. Максимальна оцінка за кожну тему 5 балів. У випадку, коли завдання виконуються не своєчасно без поважної на те причини, максимальна оцінка за тему знижується і складає 3 бали.

Наприкінці вивчення дисципліни здобувач має здати усний модульний контроль, максимальна оцінка за який складає 10 малів. А також виконати індивідуальне завдання за переліком запропонованих тем, за яке також може отримати додатково 5 балів.

У сесійний період здобувач вищої освіти першого (бакалаврського) рівня складає іспит, максимальна оцінка за який 40 балів. Максимальна оцінка за курс складає 100 балів.

6.3 Критерії оцінювання знань студентів:

«Відмінно» - студент ґрунтовно засвоїв навчальний матеріал; послідовно і повно відповідає на поставлені запитання (в усній та письмовій формі), відповідно до вимог програми курсу; вільно застосовує одержані знання на практиці, оперує відомим фактами та відомостями з інших предметів; домашню самостійну роботу виконує правильно, у встановлені терміни.

«Добре» - студент достатньо володіє навчальним матеріалом; відповідає без навідних запитань, припускає окремі несуттєві помилки, неточності, які здатний виправити після вказівки на них викладача; вміє застосовувати одержані знання на практиці; домашню самостійну роботу виконує з несуттєвими зауваженнями.

«Задовільно» - студент обізнаний у матеріалі навчального предмету; на задані запитання не завжди може відповісти чітко і повно, що потребує додаткових і уточнюючих запитань викладача; домашню самостійну роботу виконує не повністю, з помилками.

«Незадовільно» - студент має поверхневі, окремі уявлення про навчальний предмет; часто не может правильно відповісти на поставлені запитання, при відповіді припускає грубі помилки; домашню самостійну роботу не завжди спроможний зробити правильно.

Шкала оцінювання: Сума балів за всі види навчальної

діяльності Оцінка за національною шкалою

90 – 100 74-89 60-73

зараховано

35-59 не зараховано, з можливістю повторного складання

1-34 не зараховано, з обов’язковим повторним вивченням

дисципліни 7. Самостійна робота

№ з/п

Назва теми/розділу Форми роботи

Оціночні форми

Графік консультацій

1 Розвиток мікробіології в Україні. Вказати використані джерела (ресурси).

реферат 2 бали (надається для перевірки та оцінюється на практичному занятті 1)

вівторок – четвер з 14.00 до 16.00

2 Створити схему механізмів надходження поживних речовин у мікробну клітину, вказати використані джерела (ресурси).

схема 2 бали (надається для перевірки та оцінюється на практичному занятті 3)


3 Мутації. Використання досягнень генетики бактерій на практиці. Вказати використані джерела (ресурси).

реферат 2 бали (надається для перевірки та оцінюється на практичному занятті 4)


4 Здійснити порівняльний аналіз (у вигляді таблиці) Форми спокою у бактерій: ендоспори, екзоспори, цисти та мікроспори. Процес споруляції у бактерій Заповнити порівняльну таблицю та

таблиця 2 бали (надається для перевірки та оцінюється на практичному занятті 5)


вказати використані джерела (ресурси).

5 Здійснити порівняльний аналіз (у вигляді таблиці). Значення дріжджів у природі і практиці. Заповнити порівняльну таблицю та вказати використані джерела (ресурси).



6 Здійснити порівняльний аналіз (у вигляді таблиці). Форми антагонізму. Чим відрізняється хижацтво та паразитизм. Різновиди симбіозу мікроорганізмів і макроорганізмів. Заповнити порівняльну таблицю та вказати використані джерела (ресурси).



7 Скласти схеми. Пропіоновокисле бродіння. Ацетонобутилове бродіння. Проаналізувати їх, дати оцінку даним процесам та вказати використані джерела (ресурси).

схема 2 бали (надається для перевірки та оцінюється на практичних заняттях 11,12)


8 1. Залежність між родючістю ґрунту і чисельністю мікроорганізмів певних еколого-трофічних груп. 2. Геологічне значення мікроорганізмів. Процеси ґрунтоутворення. 3. Мікроорганізми, як засіб пошуку нафтових і газових родовищ. Вказати використані джерела (ресурси).

Реферати або презентації

2 бали (надається для перевірки та оцінюється на практичних заняттях 13 та 14)


9 1. Амоніфікація органічних азотовмісних сполук. 2. Тіонові бактерії, ниткоподібні і пурпурні

Реферати або презентації

2 бали (надається для перевірки та оцінюється


сіркобактерії. 3. Сульфатредукуючі бактерії. Вказати використані джерела (ресурси).

на практичних заняттях 13 та 14)

10 1. Здійснити порівняльний аналіз (у вигляді таблиці). Види і механізм імунітету. Вакцини, вакцинопрофілактика та вакцинотерапія. 2. Здійснити порівняльний аналіз (у вигляді таблиці або презентації). Найпоширеніші вірусні хвороби рослин, тварин і людини та заходи боротьби з ними. Вказати використані джерела (ресурси). 3. Здійснити порівняльний аналіз (у вигляді таблиці). Віроїди та пріони. Бактеріофаги, їх класифікація. Заповнити порівняльну таблицю та вказати використані джерела (ресурси).

Таблиця Презентація Таблиця або презентація

2 бали (надається для перевірки та оцінюється на практичних заняттях 15, 16)


Теми ІНДЗ з навчальної дисципліни «Мікробіології з основами вірусології»

1. Сучасні уявлення про систематику бактерій. 2. Архебактерії як окрема систематична категорія. 3. Біологія актиноміцетів. 4. Біологія рикетсій і хламідій. 5. Біологія мікоплазм. 6. Мікроорганізми в екологічному моніторингу довкілля. 7. Геохімічна діяльність мікроорганізмів. Значення мікроорганізмів у

рудоутворенні. 8. Використання мікроорганізмів у біотехнології та генній інженерії. 9. Сучасний стан захворюваності населення світу на інфекційні

захворювання. Розповсюдження інфекційних захворювань в Україні. 10. Значення забруднення довкілля у еволюції патогенних

мікроорганізмів. 11. Зоонозні та антропозоонозні інфекційні хвороби. 12. Явище антагонізму в мікроорганізмів.

13. Еволюція паразитизму у бактерій. 14. Нові інфекційні хвороби як наслідок антропогенного тиску на

природне середовище. 15. Походження та еволюція бактеріальної клітини. 16. Основні типи бродіння і їх значенняв різних галузях промисловості. 17. Порівняльна характеристика прокаріотичної і еукаріотичної

клітини. 18. Теорія самозародження та докази по її спростуванню. 19. Теорії походження вірусів. 20. Особливості еволюції прокаріот. 21. Видатні вчені-мікробіологи – Л. Пастер, Р. Кох, І.І. Мечников,

С.М. Виноградський, Д.І. Івановський, Л.С. Ценковський, П. Ерліх, Д.К. Заболотний (короткі автобіографічні дані, характеристика їх наукових відкриттів та досягнень).

22. Науково-дослідні, академічні інститути, де займаються проблемами мікробіології (Україна, м. Харків). Охарактеризувати проблематику і основні наукові досягнення цих установ (по кожному інституту окремий реферат).

23. Хімічний склад мікроорганізмів. 24. Перетворення мікроорганізмами сполук вуглецю, фосфору, сірки,

заліза у природі. 25. Азотфіксуючі мікроорганізми і їх значення у кругообігу речовин. 26. Навести по 2 приклади усіх типів взаємовідносин між

мікроорганізмами та між мікро- та макроорганізмами. 27. Історія відкриття антибіотиків; антибіотики рослинного, тваринного

та бактеріального походження. Вибірковість дії антибіотиків. 28. Навести приклади розмноження мікроорганізмів (безстатеве,

аналоги статевого розмноження). Презентація. 29. Схарактеризувати практичне значення мікроорганізмів (позитивне і

негативне). 30. Неклітинні форми живої матерії – бактеріофаги. 31. Неклітинні форми живої матерії – пріони.

ОРІЄНТОВНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ З ДИСЦИПЛІНИ «МІКРОБІОЛОГІЯ З ОСНОВАМИ ВІРУСОЛОГІЇ І

ІМУНОЛОГІЇ» 1. Функціональне значення мікроорганізмів у біосфері та житті людини. 2. Предмет мікробіологи, її завдання та зв'язки з іншими науками. 3. Особливості будови бактеріальної клітини. 4. Охарактеризуйте різницю між прокаріотами, еукаріотами і

внутрішньоклітинними паразитами? Які основні фактори визначає приналежність кожного класу мікроорганізмів до однієї з названих груп. Основні принципи систематики бактерій.

5. Охарактеризуйте морфологічні і фізіологічні ознаки, які відрізняють мікроорганізми від макроорганизмов. Назвіть основні властивості, які визначають масове їх поширення в природі, харчових продуктах і різноманітність біохімічної діяльності.

6. Видова різноманітність мікроорганізмів (бактерії, міксобактерії, мікоплазми, рикетсії, хламідії, спірохети, найпростіші, гриби, актиноміцети)

7. Морфологія бактерій: форма, розміри, будова клітини. Фактори рухливості бактерій.

8. Способи і швидкість розмноження бактерій. Привести приклади. Значення швидкості розмноження бактерій в практиці.

9. Рух бактерій. 10. Характеристика здатності до спороутворення мікроорганізмів.

Порівняльна характеристика стійкості до факторів зовнішнього середовища вегетативних клітин і їх суперечка. Практичне значення цього явища.

11. Спороутворення та біологічне значення у дріжджів, бактерій і цвілевих грибів.

12. Що таке віруси і фаги? Відмінності їх будови від будови інших мікроорганізмів. Властивості і значення вірусів і фагів.

13. Ферменти, їх властивості та значення в життєдіяльності мікроорганізмів. Вплив на активність ферментів умов зовнішнього середовища (температури, рН середовища, променевої енергії).

14. Ферменти, їх хімічна природа, оптимальні умови дії, активатори та інгібітори.

15. Можливості використання мікроорганізмів для виробництва ферментних препаратів. Поняття про екзо- і ендоферменти. Які ферментні препарати мікробного походження використовуються в промисловості?

16. Особливості обміну речовин у мікроорганізмів. Конструктивний і енергетичний обмін речовин. Роль ферментів у процесах обміну. Охарактеризувати поняття: "метаболізм", "катаболізм", "анаболізм".

17. Порівняльна характеристика ефективності отримання енергії мікроорганізмами в процесі дихання і бродіння. Причини самозігрівання зерна, картоплі та інших органічних матеріалів.

18. Джерела і шляхи отримання енергії мікроорганізмами. Енергетична цінність процесів бродіння. Приклади анаеробних мікроорганізмів, які мають практичне значення.

19. Аеробні мікроорганізми. Джерела і шляхи отримання ними енергії. Роль молекул АТФ в енергетичних процесах. Енергетична цінність процесу. Кінцеві продукти процесів дихання.

20. Дихання мікроорганізмів. Його біологічне значення. Аеробні та анаеробні мікроорганізми.

21. Джерела вуглецю, які використовуються мікроорганізмами. Автотрофні і гетеротрофні мікроорганізми.

22. У чому полягає суть автотрофного харчування мікроорганізмів? Чим відрізняються фото- і хемосинтезуючі мікроорганізми.

23. У чому полягає сутність гетеротрофного харчування мікроорганізмів? Чим відрізняються сапрофіти від паразитів? Роль гетеротрофних мікроорганізмів в процесах псування харчових продуктів.

24. Шляхи надходження поживних речовин в бактеріальну клітину. Пасивна і активна транспортування речовин в клітку.

25. Джерела азоту, які використовуються автотрофними і гетеротрофних мікроорганізмами.

26. Хімічний склад мікроорганізмів. 27. Можливості використання мікроорганізмів для промислового

виробництва ферментних препаратів. Поняття про екзо- і ендоферменти. Які ферментні препарати мікробного походження використовуються в харчовій промисловості?

28. Взаємовідносини, які виникають між мікроорганізмами в процесі життєдіяльності (симбіоз, метабіозу, паразитизм, антагонізм).

29. Вплив вологості середовища на розвиток і біохімічну активність мікроорганізмів. Поняття про активність води. Що таке гидрофіти, мезофіти, ксерофіти? При якій вологості середовища можливий розвиток цвілевих грибів, бактерій, дріжджів? Використання цього фактору для продовження терміну зберігання харчових продуктів.

30. Вплив підвищеної концентрації розчинених речовин в субстраті на розвиток мікроорганізмів. Дати визначення: осмофільні, галофільні, осмотолерантні мікроорганізми. Значення їх в народному господарстві.

31. Вплив температури на розвиток мікроорганізмів. Дати визначення Психрофільні, мезофільні та термофільні мікроорганізмів. Назвіть мінімальні, максимальні і оптимальні температури їх розвитку. Практичне використання цього фактору.

32. Що таке антибіотики і фітонциди? їх властивості і можливості правильного використання для продовження термінів зберігання харчових продуктів.

33. Антисептики: поняття, приклади, можливості використання їх для продовження терміну зберігання харчових продуктів.

34. Порівняльна характеристика холодостійкості мікроорганізмів. Використання впливу низьких температур на життєдіяльність мікроорганізмів при обробці, зберіганні та реалізації харчових продуктів.

35. Вплив на мікроорганізми ультрафіолетових променів, радіоактивного опромінення, нагрівання в поле ВЧ і НВЧ. На чому ґрунтується згубний вплив

названих форм променевої енергії на мікроорганізми? Використання цих факторів на практиці.

36. Порівняльна характеристика чутливості до реакції середовища (рН) бактерій, дріжджів і цвілевих грибів. Використання цього фактору в практиці зберігання і переробки харчових продуктів.

37. Мікрофлора повітря і її склад, значення в інфікуванні харчових продуктів. Способи знезараження повітря.

38. Мікрофлора ґрунту. Ступінь забрудненості мікроорганізмами. Санітарно-показовий мікроорганізм, який визначає санітарно-гігієнічний стан чистоти ґрунту. Показники, які характеризують бактеріологічну чистоту ґрунту.

39. Процес спиртового бродіння: хімізм процесу, оптимальні умови протікання. Основні збудники процесу, їх характеристика.

40. Оптимальні умови протікання спиртового бродіння. Його практичне значення в харчовій промисловості. Роль процесу спиртового бродіння в псуванні харчових продуктів.

41. Маслянокисле бродіння: збудники, умови протікання, галузі використання.

42. Що являє собою процес молочнокислого бродіння? Хімізм процесу (гомо- і гетероферментативного) бродіння. Основні збудники молочнокислого бродіння і їх характеристика.

43. Оцтовокисле бродіння. Його хімізм. Характеристика основних збудників. Практичне значення оцтовокислого бродіння, його роль в процесах псування харчових продуктів. Привести приклади.

44. Характеристика оцтовокислих бактерій, їх промислове значення і роль в процесах псування харчових продуктів. Привести приклади псування харчових продуктів в результаті розвитку оцтовокислих бактерій.

45. Роль гнильних мікроорганізмів в природі і в процесах псування харчових продуктів. Привести приклади найбільш активних гнильних бактерій.

46. У чому полягає суть пропіоновокислого бродіння? Характеристика збудників цього процесу. Практичне використання пропіоновокислого бродіння.

47. Практичне значення молочнокислого бродіння. Привести приклади основних молочнокислих бактерій, які використовуються в молочній і хлібопекарської промисловості. Значення молочнокислого бродіння в процесах псування харчових продуктів.

48.Що таке «окисне бродіння»? Чим вони відрізняються від типових бродінь? Привести приклади. Практичне значення.

49. Лимоннокисле бродіння. Характеристика збудників. Практичне значення.

50. Причини виникнення харчових захворювань (інфекції, токсикоінфекції та інтоксикації) і заходи, необхідні для їх попередження.

51. Характеристика процесу гниття. Хімізм процесу в аеробних і анаеробних умовах. Значення цього процесу в народному господарстві.

52. Сальмонельоз. Його характеристика. Основні збудники. Умови розвитку в харчових продуктах. Причини виникнення. Профілактичні заходи.

53. Поняття про санітарно-показових мікроорганізмів. Їх значення при санітарно-епідеміологічної оцінки продуктів. Які мікроорганізми використовуються для цього?

54. Бактерії групи кишкової палички. Їх характеристика. Оптимальні умови розвитку. Здатність викликати харчові отруєння. Значення і методи виявлення кишкової палички в харчових продуктах.

55. Сапрофіти і паразити, їх характеристика. 56. Поняття про інфекцію. Умови виникнення і розвиток інфекційного

захворювання. Відмінності між сироваткою і вакциною. 57. Що таке кишкові інфекції? Їх види, характеристика, збудники, шляхи

інфікування харчових продуктів. Профілактичні заходи. 58. Харчові отруєння. Типи і їх характеристика. Приклади. Роль

харчових продуктів в їх виникненні. 59. Харчові інтоксикації і їх види. Характеристика збудників, шляхи

інфікування харчових продуктів. 60. Значення санітарно-гігієнічного дослідження води, повітря,

виробничих приміщень в профілактиці інфікування харчових продуктів збудниками псування і виникнення харчових отруєнь.

61. Мікрофлора повітря виробничих приміщень та її роль при виготовленні та зберіганні харчових продуктів. Значення в інфікуванні харчових продуктів. Способи знезараження повітря.

62. Мікрофлора води. Вимоги до питної води. Бактеріологічні показники, встановлені нормативно-технічною документацією.

63. Питна вода як можлива причина виникнення харчових отруєнь. 64. Мікрофлора ґрунту, її значення в інфікуванні харчових продуктів. 65. Вірусні хвороби рослин. 66. Найпоширеніші вірусні хвороби тварин. 67. Хвороби людини, викликані вірусами.

8. Список основної та додаткової літератури

8.1 Основна література:

1. Векірчик К.М. Мікробіологія з основами вірусології. – К.: Либідь, 2001. – 312 с.

2. Векірчик К.М. Практикум з мікробіології з основами вірусології. – К.: Либідь, 2001. – 144 с.

3. Ґудзь С.П. та ін. Основи мікробіології. – К.: УМКВО, 1991. – 236 с. 4. Пяткін К.Д., Кривршеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. –

К.: Вища школа, 1992. – 431 с. 8.2 Додаткова література

1. Айземан Б.Е., Смирнов В.В., Бондаренко А.С. Фитонциды и антибиотики высших растений. – К.: Наукова думка, 1984. – 277 с.

2. Аникиев В.В., Лукомская К.А. Руководство к практическим занятиям по микробиологии. – М.: Просвещение, 1983. – 127 с.

3. Бойко А.Л. Экология вирусов. – К.: Вища школа, 1990. – 165 с.

4. Громов Б.В., Павленко Г.В. Экология бактерий. – Л.: ЛГУ, 1989. – 246 с.

5. Ситнік І.О., Климнюк С.І., Творчо М.С. Мікробіологія, вірусологія, імунологія. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1988. – 392 с.

6. Гусев М.В., Минева Л.А. Микробиология. – М.: МГУ, 1992. – 448 с. 8.3 Інформаційні ресурси

1. Електронні підручники з курсу "Мікробіологія з основами вірусології" 2. Періодичні фахові та науково-популярні видання та наукові журнали. 3. Наукові та науково-популярні фільми: 4. "Еволюція мікроорганізмів" 5. " Генетика мікроорганізмів " 6. " Метаболізм мікроорганізмів" 7. " Мікроби і вищі організми" 8. " Мікробна екологія" 9. " Захисна система організму" 10. " Єдність живих організмів" 11. " Мікроби і хвороби" Аудіолекції для студентів з вадами зору 12. https://pidruchniki.com/82747/psihologiya/spetsialna_psihologiya 13. http://www.zipsites.ru/psy/psylib 14. http://library. evro-bit.ru 15. http://www.alleng..ru/d/psy/psy075.htm 16. http://www.twirpx.com/files/humanitarian/psychology practice/ 17. http://www.twirpx.com/file/47189

9. Матеріально-технічне забезпечення дисципліни Мультимедійний проектор Epson EB-S92- основне призначення для презентацій; Технологія (матриця): LCD; Яскравість (лм) 2300; Дозвіл (пікс): 800x600; Формати зображення: 4: 3, 16: 9, 16:10; Мін. відстань (м): 0.87; Макс. відстань (м): 8.8; Діагональ зображення (м): 0.58 - 8.89; Фокусування: ручна; Зворотній високий рівень яскравості 2300 люмен і контрастність 2000: 1. Проектор з'єднується з комп'ютером одним USB-проводом і виводить зображення на екран лампа Epson Е-TORL забезпечує до 5 000 годин в режимі ECO якісне зображення.

Інформація - hnpu.edu.uahnpu.edu.ua › sites › default › files › files ›...

Documents