В одному темпіз Латвією kopsolī ar latviju

В одному темпі з Латвією

Kopsolī ar Latviju

1918. gada 18. novembrīLatvijas Tautas padome proklamē Latvijas valstisko neatkarību, Brīvības cīņas jeb cīņas par neatkarīgu Latvijas valsti noslēdzas 1920. gadā. Divus gadus vēlāk, 1922. gadā tiek ieviesta Latvijas valsts valūta Lats, ko izmanto arī šodien.

18 листопада 1918 року

Народна Рада Латвії проголошує державну незалежність. Битви за незалежну Латвію завершились у 1920 році. Через два роки, в 1922 році, була введена національна валюта Латвії – Лат, яким користуються і зараз.

1

Проголошення Латвійської РеспублікиLatvijas valsts proklamēšana

tiek atklāta Latvijas Augstskola (šobrīd – Latvijas Universitāte). 1920. gadā studenti var mācīties 11 fakultātēs.

відкривається Вища Школа Латвії (тепер Латвійський Університет). В 1920 році студенти мають можливість навчатися на одинадцяти факультетах.

Відкриття Латвійської Вищої школиLatvijas Augstskolas atklāšana

1919. gada 28. septembrī

2

28 вересня 1919 року

1922. gada 15. februārītiek pieņemta Latvijas Republikas Satversme.

15 лютого 1922 року прийнята Конституція Латвійської республіки.

3

Перше засідання Конституційних зборів Латвійської Республіки,

1 травня 1920 рокуLatvijas Satversmes sapulces pirmā sēde,

1920. gada 1. maijā

Перший Саейм Латвійської Республіки (1922-1925)

Latvijas Republikas Pirmā Saeima (1922 - 1925)

ar Latvijas Republikas Saeimas likumu tiek apstiprināta Latvijas Augstskolas Satversme, piešķirot augstskolai nosaukumu - Latvijas Universitāte (LU).

законом Саейма Латвійської Республіки затверджена Конституція Вищої Школи, і вона отримує назву - Латвійський Університет (ЛУ).

• Студенти Університету в 20-х роках 20-го століття• Universitātes studenti 20. gs. 20. gados

1923.gada 28. martā

4

28 березня 1923 року

1935. gada 18. novembrītiek atklāts tēlnieka Kārļa Zāles un arhitekta Ernesta Štālberga vei-dotais Brīvības piemineklis Rīgā, kas tiek uzskatīts par Latvijas valstiskuma, latviešu tautas vienotības, neatkarības un brīvības simbolu, bet 1936. gadā tiek iesvētīti Rīgas Brāļu kapi - valstiskas nozīmes memoriāls ansamblis.

18 листопада 1935 року

в Ризі відбувається урочисте відкриття пам’ятника Свободи, авторами якого є скульптор Яніс Зале і архітектор Ернест Шталбергс. Пам’ятник вважають символом незалежності держави, єдності народу і свободи Латвії. А в 1936 році було посвячене Братське кладовище – меморіальний ансамбль державного значення.

5

Відкриття памятника Свободи в РизіBrīvības pieminekļa atklāšana Rīgā

Карліс ЗалеKārlis Zāle

Братське кладовище в РизіBrāļu kapi Rīgā

atklāj un iesvēta Lielo aulu – Latvijas Universitātes svinību zāli, tolaik dēvētu par Jauno aulu. Tā veidota pēc arhitekta Ernesta Štāl-berga projekta.

відкривають і освячують Велику аулу – зал урочистостей Латвійського Університету, в той час він називався Нова аула. Аула створена за проектом архітектора Ернеста Шталбергса.

Ернест ШталбергсErnests Štālbergs

1935.gada 28. septembrī

6


Велика аула Латвійського УніверситетуLatvijas Universitātes Lielā aula

20. gs. 30. gadosLatvijas Republika piedzīvo tautsaimniecības uzplaukumu, pieaug eksports un nacionālais pašlepnums.

У 30-х роках 20-го

століття в Латвії спостерігається розквіт народного господарства, зростає експорт і національна гордість.

7

Збирання радіоприймачів в радіовідділі заводу ВЕФ, 30-і роки 20-го століття

Radioaparātu salikšana VEF Radio nodaļā, 20.gs. 30. gados

Третя автовиставка в Ризі в новобудівлі Центрального базару. 26 квітня 1930 року

III auto izstāde Rīgā, jaunuzceltajā Centrāltirgū, 1930. gada 26. aprīlī

Маслоробня в Рауне, 30-ті роки 20-го століття. Фотограф Матісс Плука

Pienotava Raunā, 20. gs. 30. gados. Fotogrāfs Matīss Pluka

tiek izsludināts likums par „Jelgavas Lauksaimniecības akadēmijas Satversmi”, un Latvijas Universitātes Lauksaimniecības fakultāte tiek pārveidota par atsevišķu augstskolu.

прийнято закон Конституції Латвійської Сільськогосподарської Академії. Факультет Сільського господарства Латвійського Університету стає незалежним ВУЗом.

1938. gadā

8

У 1938 році

Латвійський Сільськогосподарський Університет (Єлгавський замок)Latvijas Lauksaimniecības Universitāte (Jelgavas pils).

1940. gada 16. jūnijāPadomju Sociālistiskās Republikas Savienības (PSRS) valdība uzstā-da ultimāta notu Latvijai, un atkāpjas Latvijas Republikas Ministru kabinets, 17. jūnijā Latvijā ienāk Sarkanās armijas daļas.

16 червня 1940 року

уряд СРСР висуває Латвії ультимативну ноту. Кабінет Міністрів Латвійської Республіки складає свої повноваження. 17 червня Червона Армія порушує кордони країни.

9

16 червня 1940 року1940. gada 17. jūnijs

notiek Latvijas Universitātes reorganizācija - tiek atlaisti 42 mācīb-spēki, izslēgti vairāk kā 2000 studentu, bet jūlijā tiek likvidētas 68 studentu korporācijas un biedrības, slēgtas abas Teoloģijas fakultātes. Tā paša gada 25. septembrī Universitāte tiek pārdēvēta par Latvijas Valsts universitāti, visiem studentiem jāapgūst krievu valoda.

проводиться реорганізація Латвійського Університету, з посад звільнено 42 викладача, виключено 2000 студентів, в липні ліквідовано 68 студентських корпорацій і товариств, закрито факультет Теології. 25 вересня 1949 року Університет перейменовано в Латвійський Державний університет, російська мова стає обов’язковою для всіх студентів.

1940. gada jūnijā

10

У червні 1940 року

Студенти, 1940 рікStudenti, 1940. gads

1941. gada 1. jūlijāLatvijā ienāk Vācijas karaspēks.

1 липня 1941 року Латвійський вторглися німецькі війська.

11

1 липня 1941 року 1941. gada 1. jūlijs

Universitātes nosaukums vēlreiz tiek mainīts un tā kļūst par Rīgas Universitāti. No 1943. gada visiem studentiem ir jāapgūst vācu valoda.

знову міняється назва Університету. Він називається Ризьким Університетом. З 1943 року всі студенти зобовязані були вивчати німецьку мову.

1942. gadā

12

У 1942 році

1 липня 1941 року1941. gada 1. jūlijs

1944. gada 16. jūlijāSarkanās armijas daļas pāriet Latvijas robežu, un 1945. gada 8. maijā vācu karaspēks kapitulē.

16 червня 1944 року

на територію Латвії знову приходить Червона Армія, і 8 травня 1945 року німецька армія оголошує про свою капітуляцію.

13

1944 рік1944. gads

Universitāte atkal kļūst par Latvijas Valsts universitāti.

Університет знову стає Латвійським Державним Університетом.

1944. gadā

14

У 1944 році

Центральна будівля Університету. Бульвар Райня 19Universitātes centrālā ēka Raiņa bulvārī 19

1954. gadā tiek nodibināts Daugavpils Pedagoģiskais institūts (tagad – Dau-gavpils Universitāte) un Liepājas Pedagoģiskais institūts (tagad – Liepājas Universitāte).

У 1954 році

засновано Даугавпілський Педагогічний Інститут (Даугавпілський Університет) і Лієпайський Педагогічний Інститут (Лієпайський Університет).

15

Даугавпилсский педагогічний інститут

Daugavpils Pedagoģiskais institūts

Лиепайский педагогічний інститутLiepājas Pedagoģiskais institūts

no Latvijas Valsts universitātes tiek atdalīta Medicīnas fakultāte un Ķīmijas fakultātes Farmācijas nodaļa, izveidojot Rīgas Medicīnas institūtu (tagad - Rīgas Stradiņa universitāte). 1958. gadā uz Latvi-jas Valsts universitātes tehnisko fakultāšu un Ķīmijas fakultātes bāzes izveido Rīgas Politehnisko institūtu (tagad – Rīgas Tehniskā universitāte), savukārt Latvijas Valsts universitātei pievieno Rīgas Pedagoģisko institūtu. Ķīmijas fakultāti Universitātē atjauno 1964. gadā.

від ЛДУ відокремлюються факультет Медицини і відділення Фармацевтики при факультеті Хімії – вони стають Ризьким Медичним інститутом ( тепер – Ризький університет ім. П.Страдиня). У 1958 році на базі технічних факультетів і факультету Хімії створено Ризький Політехнічний інститут ( тепер – Ризький Технічний університет), а Ризький Педагогічний інститут було приєднано до ЛДУ. Факультет Хімії в Університеті було відновлено в 1964 році.

1950. gadā

16

У 1950 році

Ризький Технічний університетRīgas Tehniskā universitāte

Ризький університет ім. П.СтрадиняRīgas Stradiņa universitāte

1954. gadā Rīgas Televīzijas studija uzsāk regulārus raidījums, bet 1956. gadā pirmo reizi sporta vēsturē latviešu sportiste šķēpmetēja Inese Jaunzeme iegūst olimpisko zelta medaļu.

У 1954 році

Ризька Телевізійна студія розпочинає регулярно виходити в ефір, а в 1954 році перший раз в історії латвійська спортсменка Інеса Яунземе завойовує олімпійське золото в метанні списа.

17

Інеса ЯунземеInese Jaunzeme

ТелебаченняTelevizors

Universitātei tiek papildināts nosaukums, tā kļūst par Pētera Stučkas Latvijas Valsts universitāti, bet 1967. gadā nosaukums tiek papildināts vēlreiz un Universitāte kļūst par Darba Sarkanā Karoga ordeni apbalvoto Pētera Stučkas Latvijas Valsts universitāti.

назва ЛДУ була доповнена, і він став ЛДУ ім.П.Стучки. У1967 році назва доповнюється ще раз – тепер він називається Латвійський ордена Червоного Прапору Державний Університет ім. П.Стучки.

1958. gadā

18

У 1958 році

Центральна будівля Університету. Бульвар Райня 19Universitātes centrālā ēka Raiņa bulvārī 19

1961. gadārūpnīca „VEF” sāk izgatavot pirmos tranzistorus radiouztvērējus Padomju Savienībā, bet 1963. gadā Rīgas Vagonu rūpnīca uzbūvē pirmo dīzeļvilcienu Padomju Savienībā.

У 1961 році

на заводі ВЕФ виготовлені перші в Радянському Союзі транзисторні радіоприймачі, а в 1963 році на Ризькому вагонобудівельному заводі побудовано перший в Союзі дизельний потяг.

19

Дизельний потягDīzeļvilciens

Радіоприймач “Spīdola”Radiouztvērējs “Spīdola”

Universitātē tiek izveidota Svešvalodu fakultāte (vēlāk - Moderno valodu fakultāte).

в ЛДУ створено факультет Іноземних мов (пізніше - Факультет Сучасні Мови).

1965. gadā

20

У 1965 році

Сучасні Факультет Мови Подія річки Мови, 2004 рікModerno valodu fakultātes pasākums Valodu Upe, 2004. gads

1973. gadādibināts pirmais nacionālais parks Latvijā - „Gaujas nacionālais parks”.

У 1973 році

засновано перший національний парк – «Національний парк Гауя».

21

Національний парк ГауяGaujas Nacionālais Parks

pirmo reizi notiek Universitātes jauno studentu svētki „Aristotelis”. Šī tradīcija ir saglabājusies līdz mūsdienām.

вперше проводиться свято студента-першокурсника «Аристотель». Ця традиція існує до нашого часу.


22


Свято Аристотеля, 1968 рікAristoteļa svētki, 1968. gads

1974. gadāekspluatācijā nodota lidosta „Rīga”, kas šobrīd ir lielākā lidosta Baltijā.

У 1974 році

відкривається аеропорт «Рига», який зараз є найбільшим у Прибалтиці.

23

Аеропорт “Рига”Lidosta “Rīga”

Universitātē tiek izveidota Pedagoģijas fakultāte.

в Університеті створено факультет Педагогіки.

1982. gadā

24

У 1982 році

Факультет ПедагогікиPedagoģijas fakultāte

1986. gadādarbību sāk Latvijas Cilvēka tiesību aizstāvēšanas grupa „Helsinki 86”, un 1988. gada 8. un 9. oktobrī Rīgā notiek Latvijas Tautas fron-tes (LTF) dibināšanas kongress. LTF aktīvi iestājās par neatkarīgas Latvijas Republikas atjaunošanu.

У 1986 році

розпочинає свою діяльність група захисту прав людини Латвії « Хельсінки 86», в 1988 році (8 і 9 жовтня) в Ризі проходить конгрес заснування Латвійського Народного Фронту (ЛНФ), ЛНФ активно підтримував відродження Латвійської Республіки.

25

Група захисту прав людини Латвії «Хельсінки 86»Cilvēka tiesību aizstāvēšanas grupa “Helsinki 86”

tiek atjaunotas vairākas studentu un studenšu korporācijas.

відновлені декілька студентських корпорацій.

1989. gadā

26

У 1989 році

Студентських корпораційStudentu un studenšu korporācijas

1988. gadāoficiāli tiek atļauts lietot Latvijas sarkanbaltsarkano karogu un pirmo reizi pēc 1939. gada tiek svinēti 11. novembra un 18. novem-bra Latvijas Valsts svētki. 1989. gada 5. maijā latviešu valoda atgūst vienīgās valsts valodas statusu.

У 1988 році

офіційно дозволяється використовувати червоно-біло-червоний прапор Латвії. Вперше після 1939 року народ святкує державні свята 11-го та 18-го листопада. 5 травня 1989 року латиській мові повертають статус єдиної державної мови.

27

Прапор Латвійської Республіки Latvijas Republikas karogs

Universitātē krievu plūsmas reflektantiem sāk pārbaudīt latviešu valodas zināšanas.

у студентів російськомовних потоків Університету розпочинають перевірку знань латиської мови.

1989. gadā

28

У 1989 році

Студенти біля головної будівлі Studenti pie galvenās ēkas

1989. gada 23. augustā norit Baltijas tautu protesta demonstrācija, akcija „Baltijas ceļš”. Simtiem tūkstošu cilvēku no Lietuvas, Latvijas un Igaunijas sado-das rokās un veido nepārtrauktu ķēdi, lai pievērstu Pasaules uz-manību vēsturiskajiem faktiem, no kuriem cietušas Baltijas valstis.

23 серпня 1989 року

проходить демонстрація-протест Балтійських народів – акція «Балтійський путь». Сотні тисяч людей із Литви, Латвії та Естонії , взявшись за руки, утворили неперервний ланцюжок, щоб звернути увагу світового суспільства на історичні факти, які завдали страждань Балтійським країнам.

29

«Балтійський путь»“Baltijas ceļš”

Latvijas Valsts universitāte atgūst savu agrāko nosaukumu – Latvi-jas Universitāte.

ЛДУ повертають його попередню назву – Латвійський Університет.

1990. gada martā

30

У 1990 році

Латвійський Університет, брошкаLatvijas Universitāte, piespraude

1990. gada 15. februārī LPSR Augstākā padome pieņem lēmumu par Latvijas valsts vēstur-iskās simbolikas atjaunošanu. 4. maijā tiek pieņemta Deklarācija par Latvijas Republikas neatkarības atjaunošanu, nosakot pārejas periodu.

15 лютого 1990 року

Верховна Рада ЛРСР прийняла рішення про повернення історичних символів держави. 4 травня прийнята Декларація про відновлення незалежності Латвійської Республіки з умовним перехідним періодом.

31

1990-і року 4. травень1990. gada 4. maijs

Universitātē tiek atjaunota Teoloģijas fakultāte, kas savu darbību bija spiesta izbeigt 1940. gadā.

в Університеті знову відкривається факультет Теології, який вимушений був припинити свою діяльність у 1940 році.

1990. gadā

32

У 1990 році

Факультет ТеологіїTeoloģijas fakultāte

1991. gada 13. līdz 20. janvārimRīgā norit barikāžu dienas, kurās tiek aizsargāti valstiskas nozīmes objekti, piemēram, valdības nami, radio un televīzijas centrs un citi.

З 13 по 20 січня 1991 року

в Ризі проходять дні барикад, під час яких народ захищав державні об’єкти, наприклад, Будинок уряду, радіоцентр, телебачення.

33

Дні барикадBarikāžu dienas

Latvijas Republikas Augstākā Padome apstiprina atjaunoto Latvijas Universitātes Satversmi.

Верховна Рада Латвійської Республіки затверджує відновлену Конституцію Латвійського Університету.


34


Латвійський УніверситетLatvijas Universitāte

1991. gada 21. augustātiek pieņemts konstitucionālais likums „Par Latvijas Republikas valstisko statusu” un tiek atjaunota 1922. gadā pieņemtā Latvijas Republikas Satversme. 23. augustā kā pirmā no ārvalstīm Latvijas valstisko neatkarību atzīst Islande, un līdz 18. septembrim jau 79 valstis ir atzinušas Latvijas valstisko neatkarību. 18. septembrī Lat-vija kļūst par pilntiesīgu Apvienoto Nāciju Organizācijas (ANO) locekli.

21 серпня 1991 року

прийнято конституційний закон «Про державний статус Латвійської Республіки» і відновлена прийнята в 1922 році Конституція Латвійської Республіки. 23 серпня Ісландія першою визнала державну незалежність Латвії. До 18 вересня незалежність Латвії визнали вже 79 країн. 18 вересня Латвія стає повноцінним членом Організації Об’єднаних Націй (ООН).

35

Організація Об'єднаних НаційApvienoto Nāciju organizācija

Rīgā kā LU viesis ierodas Tibetas dalailama Tendzins Gjatso.

Ригу відвідує гість ЛУ Тібетський далайлама Тьєдзин Гіатсо.

1991. gada 2. oktobrī

36

2 жовтня 1991 року

Тібетський далайлама Тьєдзин ГіатсоTibetas dalailama Tendzins Gjatso

1992. gadāLatvijā kļūst pieejams internets.

У 1992 роців Латвії стає доступним інтернет.

37

Міроприємство популярізації інтернету в РизіInterneta popularizēšanas pasākums Rīgā

Universitātes Satversmē par LU Atklāšanas dienu no jauna tiek no-teikts 28. septembris.

в Конституції Університету записано, що днем відкриття ЛУ вважається 28 вересня.

1992. gadā

38

У 1992 році

Прапор Латвійського Університету, рік 1991Latvijas Universitātes karogs, 1991. gads

1993. gadāLatvijā tiek atjaunota nacionālā valūta – Lats.

У 1993 році в Латвії знову відроджуються Лати.

39

Національна валюта Латвії – ЛатLatvijas nacionālā valūta

no Latvijas Universitātes Latgales filiāles tiek izveidota Rēzeknes Augstskola.

із Латгальської філії ЛУ створюється Резекненська Вища школа.

1993. gadā

40

У 1993 році

Резекненська Вища школаRēzeknes Augstskola

2000. gadāvasaras olimpiskajās spēlēs Sidnejā vingrotājs Igors Vihrovs izcīnī-ja pirmo zelta medaļu neatkarīgās Latvijas vēsturē.

У 2000 році

на літніх олімпійських іграх в Сіднеї латвійський гімнаст Ігор Віхров завойовує першу золоту медаль в історії незалежної Латвії.

41

Ігор Віхров на пєдесталі олімпійських ігорIgors Vihrovs uz olimpiskā goda pjedestāla

Latvijas Universitātē norisinās divi lieli notikumi - darbu atsāk atjaunotā Medicīnas fakultāte un Latvijas Universitāte sāk pie-dalīties augstākās izglītības mobilitātes programmā Socrates (ER-ASMUS).

в ЛУ відбуваються дві великі події – відновлює свою діяльність факультет Медицини, і ЛУ починає приймати участь у програмі мобільності вищої освіти Socrates ( ERASMUS).

1998. gadā

42

У 1998 році

Урочисте засідання на честь відкриття Медичного факультету Латвійського

УніверситетуLU Medicīnas fakultātes atjaunošanas svinīgā

sēde

Ювілейна конференція присвячена 20-річчю ERASMUS, 2007 рік

ERASMUS 20 gadu jubilejas konference, 2007. gads

2004. gadāLatvija kļūst par NATO un ES dalībvalsti.

У 2004 році Латвія стає членом НАТО і Європейсько союзу.

43

Прапор Європейського СоюзуEiropas Savienības karogs

НАТО, глави держав і урядів, які зібралися в Ризі, 2006 рік

NATO valstu un valdību vadītāju sanāksme Rīgā, 2006. gads

Європейський союз пропаганди Латвійського університету, 2003. рікEiropas Savienības propaganda Latvijas

Universitātē, 2003. gads

Universitātē tiek izveidota Sociālo zinātņu fakultāte, bet 2009. gadā tiek nodibināta šobrīd jaunākā fakultāte - Datorikas fakultāte.

в ЛУ створюється факультет Соціальних знань, а в 2009 – факультет Комп’ютерних наук.

2000. gadā

44

У 2000 році

Відкриття факультету Соціальних наук Латвійського Університету

LU Sociālo zinātņu fakultātes atklāšana

Сенат ЛУ приймає рішення про затвердження факультету

Компютерних наукLatvijas Universitātes senātā tiek

pieņemts lēmums par LU Datorikas fakultātes izveidošanu

2008. gadāLatvijas valsts svin savu 90 gadu jubileju, kas tiek atzīmēta ar dažādiem koncertiem un pasākumiem ne tikai Latvijā, bet arī citur pasaulē.

У 2008 році

Латвія святкує свій ювілей – 90 років, який відзначається різними міроприємствами не тільки в Латвії, а й у світі.

45

Захід на честь 90-річчя країни Latvijas 90.dzimšanas pasākumi

Latvijas Universitāte atzīmē savu 90 gadu jubileju.

ЛУ святкує свій 90-літній ювілей.

2009. gadā

46

У 2009 році

1 лат – монета ЛатвійськогоУніверситетуLatvijas Universitātes lata monēta

Ректор ЛатвійськогоУніверситету Марціс Аузиньш запалює святковий факел

LU rektors Mārcis Auziņš aizdedzina svētku lāpu

Урочисте засідання Сенату ЛУ на честь 90-річчя ЛатвійськогоУніверситету

Latvijas Universitātes 90. gadadienai veltīta svinīgā LU Senāta sēde

2012. gadātiek atzīmēti 150 gadi augstākajai izglītībai Latvijā, atceroties Rīgas Politehnisko institūtu un tā darbību.

У 2012 році

святкують 150 років вищій освіті в Латвії, згадують Ризький Політехнічний інститут і його діяльність.

47

Ризький політехнічний інститут, 1907 рікRīgas Politehnikumais institūts 1907. gadā

tiek atzīmēti 150 gadi augstākajai izglītībai Latvijā, atceroties Rīgas Politehnisko institūtu un tā darbību.

святкують 150 років вищій освіті в Латвії, згадують Ризький Політехнічний інститут і його діяльність.

2012. gadā

48

У 2012 році

Відкриття виставки «150 років із знаннями» ,присвяченої ювілею Ризького Політехнічного технікуму в Латвійському Університеті.

Rīgas Politehnikuma jubilejai veltītās izstādes „150 gadi ar zināšanām” atklāšana Latvijas Universitātē

Прапор Латвійської Республіки Latvijas Republikas karogs

Герб Латвійської Республіки Latvijas Republikas ģērbonis

Гімн Латвійської Республіки Latvijas Republikas himna

"Dievs, svētī Latviju,Mūs' dārgo tēviju,Svētī jel Latviju,Ak, svētī jel to!

Kur latvju meitas zied,Kur latvju dēli dzied,Laid mums tur laimē diet,Mūs' Latvijā!"

49

Прапор Латвійського Університету

Герб Латвійського Університету Latvijas Universitātes ģērbonis

Гімн Латвійського Університету Latvijas Universitātes himna

Latvijas Universitātes karogs

Līdzīgi saulei Tu atnes mums dienu,Gudrību vērīgiem gariem Tu sniedz.Celdamās augstāku pati arvienu,Tautai Tu augstāku pacelties liec.

Latvijas slava un Latvijas glītums,Mākslām un zinībām patvērums tur.Svešs lai, kā ozoliem mūžīgiem, vītumsVisiem, kas mūžīgu uguni kur.

50

Президенти Латвійської Республіки

51

Latvijas Republikas prezidentiЯніс Чаксте Jānis Čakste (1859-1927), президент з 1922. до 1927. рокуprezidents no 1922. līdz 1927. gadam

Густавс Земгалс Gustavs Zemgals (1871-1939), президент з 1927. до 1930. рокуprezidents no 1927. līdz 1930. gadam

Валдіс Затлерс Valdis Zatlers (1955- ), президент з 2007. до 2011. рокуprezidents no 2007. līdz 2011. gadam

Вайра Віке-Фрейберга Vaira Vīķe-Freiberga (1937- ), президент з 1999. до 2007. рокуprezidente no 1999. līdz 2007. gadam

Албертс Квіесіс Alberts Kviesis (1881-1944), президент з 1930. до 1936. рокуprezidents no 1930. līdz 1936. gadam

Гунтіс Улманіс Guntis Ulmanis (1939- ), президент з 1993. до 1999. рокуprezidents no 1993. līdz 1999. gadam

Андріс Берзіньш Andris Bērziņš (1944- ), президент з 2011. рокуprezidents no 2011. gada

Карліс Улманіс Kārlis Ulmanis (1877-1942), президент з 1936. до 1940. рокуprezidents no 1936. līdz 1940. gadam

Ректор Латвійського Університету

Latvijas Universitātes rektori

52

Паулс Валденс Pauls Valdens (1863-1957)ректор 1919. рокуrektors 1919. gadā

Ернест Фелсбергс Ernests Felsbergs(1866-1928)ректор з 1920. до 1922, з 1922. до 1923. рокуrektors no 1920. līdz 1922., no 1922. līdz 1923. gadam

Ейженс Лаубе Eižens Laube (1880-1967)ректор з 1922. рокуrektors 1922. gadā

Яніс Рубертс Jānis Ruberts(1874-1934)ректор з 1923. до 1925. рокуrektors no 1923. līdz 1925. gadam

Аугустс Тентеліс Augusts Tentelis (1876-1942)ректор з 1925. до 1927, з 1929. до 1931. рокуrektors no 1925. līdz 1927., no 1929. līdz 1931. gadam

Мартиньш Зіле Mārtiņš Zīle(1864-1945)ректор з 1927. до 1929. рокуrektors no 1927. līdz 1929. gadam

Мартиньш Біманис Mārtiņš Bīmanis (1864-1946)ректор з 1931. до 1933. рокуrektors no 1931. līdz 1933. gadam

Юлійс Аушкапс Jūlijs Auškāps(1884-1942)ректор з 1933. до 1937. рокуrektors no 1933. līdz 1937. gadam

Мартиньш Пріманис Mārtiņš Prīmanis (1878-1950) ректор з 1937. до 1940., з 1941. до 1944. рокуrektors no 1937. līdz 1940., no 1941. līdz 1944. gadam

Яніс Пашкевичс Jānis Paškēvičs (1900.- ? )ректор з 1940. до 1941. рокуrektors no 1940. līdz 1941. gadam

Яніс Юргенс Jānis Jurgens (1900-1983)ректор 1941., з 1949. до 1962. рокуrektors 1941., no 1949. līdz 1962. gadam

Матвейс Кадекс Matvejs Kadeks (1897-1950)ректор з 1944. до 1949. рокуrektors no 1944. līdz 1949. gadam

Валентинс Штейнбергс Valentīns Šteinbergs (1915.- )ректор з 1962. до 1970. рокуrektors no 1962. līdz 1970. gadam

Вісваріс Міллерс Visvaris Millers (1927-1992)ректор з 1970. до 1987. рокуrektors no 1970. līdz 1987. gadam

Юріс Затіс Juris Zaķis (1936.- )ректор з 1987. до 2000. рокуrektors no 1987. līdz 2000. gadam

Іварс Лаціс Ivars Lācis (1949.- )ректор з 2000. до 2007. рокуrektors no 2000. līdz 2007. gadam

Марціс Аузиньш Mārcis Auziņš (1956.- )ректор з 2007. рокуrektors no 2007. gada

Джерела інформації

53

Informācijas avoti1. 90 Latvijas Universitātes mirkļi = 90 moments of the University of Latvia. [Rīga : Latvijas Universitāte, 2009]. 45, [1] lpp. ISBN 9789984451237.2. Ceļš uz Rīgu : NATO vēstnesis [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 15.11.2012]: http://www.na-to.int/docu/review/2006/issue4/latvian/main.htm3. Cita Rīga : Pilsēta no cita skatupunkta [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 15.11.2012]: http://ww-w.citariga.lv/eng/rigas-apskates-vietas/pareja-riga/4. Daugavpils Universitāte [tiešsaiste]. Daugavpils Pedagoģiskais institūts (1952-1993). [skatīts 23.10.2012]: http://du.lv/lv/par_mums/vesture/dpi6. http://liepajasvesture.blogspot.com/2009/11/pedagogiskais-instituts-lenina-iela.html 7. http://www.rsu.lv/par-rsu/vesture-un-tradicijas/rsu-vesture/1950-gads 8. Latvijas enciklopēdija : 5 sēj. Rīga : Valērija Belokoņa izdevniecība, 2002. 926, [1] lpp. ISBN 998494820X.9. Latvijas Lauksaimniecības universitāte [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 15.11.2012]: http://w-ww.llu.lv/vesture-un-personibas10. Latvijas Muzeju biedrība [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 15.11.2012]: http://www.muze-ji.lv/lv/11. Latvijas Nacionālā fronte [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 11.11.2012]: http://fronte.lv/ 12. Latvijas Olimpiskā komiteja [tiešsaiste]. Inese Jaunzeme. [skatīts 23.10.2012]: http://ww-w.olimpiade.lv/lat/lok/olimpiesi/olimpietis/253/ 13. Latvijas Republikas Aizsardzības ministrija [tiešsaiste]. Neatkarības deklarācijas pieņemšana, barikādes (1990–1991. [skatīts 23.10.2012]: http://www.mod.gov.lv/Ministrija/Vesture/Bari-kades_1991.aspx14. Latvijas Republikas Ārlietu ministrija [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 11.11.2012]: http://ww-w.mfa.gov.lv/lv/Ministrija/publikacijas/2007-01/ 15. Latvijas Republikas tautas tribunāls [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 11.11.2012]: http://tau-tastribunals.eu/?p=1868 16. Latvijas Universitāte [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 15.11.2012]: www.lu.lv17. Latvijas Valsts Prezidents [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 15.11.2012]: http://www.presi-dent.lv/ 18. Latvijas Zinātņu akadēmija [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 15.11.2012]: http://www.lza.lv/19. Letonika [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 11.11.2012]: www.letonika.lv 20. Liepāja vēstures līkločos [tiešsaiste]. Pedagoģiskais institūts Ļeņina ielā. [skatīts 23.10.2012]:21. Padomju Latvija : [fotoalbums]. Rīga : Liesma, 1967. [48] lpp. 22. Rīgas pieminekļu aģentūra [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 15.11.2012]: http://www.rigasp-ieminekli.lv/23. Rīgas Stradiņu Universitāte [tiešsaiste]. RSU vēstures lineāls : 1950. gads. [skatīts 23.10.2012]:24. Treijs, Rihards. Prezidenti : Latvijas valsts un ministru prezidenti (1918-1940). Rīga : Latvijas Vēstnesis, 2004. 272 lpp. ISBN 9984731472.25. UNESCO Latvijas Nacionālā komisija [tiešsaiste]. Baltijas Ceļš – cilvēku ķēde trīs valstu vien-otiem centieniem pēc brīvības : prezentācija par Baltijas Ceļu. [skatīts 23.10.2012]: http://www.at-mina.unesco.lv/page/140 26. Valsts izglītības satura centrs [tiešsaiste]. Latvijas vēsture : metodiskie materiāli. [skatīts 11.11.2012]: http://www.arhivi.lv/index.php?&2 27. Valsts izglītības satura centrs [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 11.11.2012]: http://visc.gov.lv/28. Vēsture pamatskolai : Latvija 20. gadsimtā : mācību grāmata. [Rīga] : Zvaigzne ABC, 2006. 175 lpp. ISBN 9984375412. 29. Virtual museum Occupation of Latvia [online]. Riga, 2012. [cited 15.11.2012]: http://www.oc-cupation.lv/#!/lv/lang30. Zudusī Latvija [tiešsaiste]. Rīga, 2012. [skatīts 11.11.2012]: http://zudusilatvija.lv/

Izstāde veltīta Latvijas Valsts neatkarības proklamēšanas 94.gadadienai,

Latvijas Universitātes 93.gadadienai

un sagatavota Latvijas Universitātes Bibliotēkas un M.Dragomanova v.n. Ukrainas Nacionālās

Pedagoģiskās universitātes Zinātniskās bibliotēkas sadarbības līguma ietvaros.

Izstādes veidotājas: • Ruta Garklāva • Alise Ločmele • Vineta Ločmele • Edīte Mališeva • Liene Nikele • Aija Putniņa

Izstādes veidotāju pateicības: • Rīgas Ukraiņu vidusskolas direktorei Lidijai Kravčenko un skolas kolektīvam • Latvijas Universitātes Bibliotēkas direktorei Ivetai Gudakovskai

© Latvijas Universitātes Bibliotēka, 2012

В одному темпіз Латвією kopsolī ar latviju

Documents