10 «Освіта України"

Конгрес відбувся з 25 по 27 вересня 2012 року в Національному авіаційному університеті. Метою були обговорення науково-технічних досягнень, визначення перспективних напрямів досліджень, організація міжнародної співпраці в галузі авіаційного транспорту та його інфраструктури, аналіз глобальних тенденцій і практичних, експериментальних, теоретичних досягнень наукової спільноти щодо безпеки авіації й космічних технологій.

ОСНОВНЕ - БЕЗПЕКА ПОЛЬОТІВ

П'ятий Всесвітній конгрес «Авіація у XXI столітті» - «Безпека в авіації та космічні технології» -наступний крок у розвитку міжнародної науково-інноваційної співпраці в аерокосмічній галузі

• І о транскордонної науко-Щ Щ во-інноваційної диску-

ґ " ^ с і ї приєднались науковці Азербайджану, Бельгії, Білорусі, Бразилії, Великої Британії, Гру­зії, Німеччини, Індії, Італії, Казах­стану, Китаю, Йорданії, Литви, Мексики, Нідерландів, Польщі, Сербії, Сполучених Штатів Аме­рики, Росії, Туреччини, Швейца­рії, Угорщини, Фінляндії, Фран­ції, Чехії, Японії й інших країн світу. Пряма он-лайн трансляція дала змогу ознайомитися з робо­тою конгресу в будь-якому ку­точку світу. Про цю непересічну для української і світової науки подію розповідає ректор Націо­нального авіаційного університе­ту Микола Кулик.

ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ

Конгрес проводився під егідою Міжнародної організації ци­вільної авіації (ІКАО) за під­тримки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Украї­ни, Національної академії наук України. Співорганізаторами були Європейська конферен­ція цивільної авіації, престиж­ні авіаційні і транспортні уні­верситети світу, зокрема, вищі навчальні заклади Азербайджа­ну, Грузії, Казахстану, Китаю, Литви, Польщі, Росії.

Зустріч розпочалася з відео-звернення Генерального секре­таря ІКАО Раймонда Бенджамі-на, в якому він наголосив, що

Україна й Національний авіа­ційний університет завжди були всесвітньо відомими осе­редками розвитку аерокосміч­ної галузі й наукового пошу­ку в цій сфері. Він зупинився на пріоритетних аспектах роз­витку світової цивільної авіа­ції. Серед стратегічних завдань ІКАО Раймонд Бенджамін ви­окремив зміцнення авіаційної безпеки, розвиток пропускної здатності й ефективності ін­фраструктури, вдосконалення обслуговування пасажирів, по­ліпшення економічних показ­ників і зменшення негативно­го впливу цивільної авіації на довкілля.

На Пленарному засідан­ні також виступили: перший заступник голови Держав­ної авіаційної служби України Олександр Гречко; академік-секретар відділення інформа­тики НАН України Василь Дей­нека; ректор Державної вищої школи в Хелмі, сенатор Сей­му Республіки Польщі Йозеф Зайонц; канцлер Вищої школи логістики і транспорту у Вроц-лаві, директор Польсько-Укра-їнського дослідницького інсти­туту Януш Павенска; директор Департаменту озброєння Мі­ністерства національної оборо­ни Республіки Польщі Лежек Сводзинські; ректор Тбілісь­кого авіаційного університету Серго Тепнадзе. Було заслуха­но ключову доповідь «Пробле­ми розвитку цивільної авіації» ректора Національного авіацій­ного університету Миколи Ку­лика.

У доповіді «Ініціативи ІКАО у сфері безпеки» регіональ­ного директора Європейсько­го / Північноатлантичного офі­са ІКАО Луіша Фонсеки де Альмейди визначено пріори­тетні сфери безпеки цивільної авіації: безпека на злітно-по­садковій смузі, система ри-зик-менеджменту втомленос­ті екіпажів, підготовка нового покоління авіаційних професіо­налів, зменшення часу польо­ту через оптимізацію марш­рутів, боротьба з природними джерелами забруднення, пе­ревезення небезпечних ванта-

Д О Р Е Ч І

Розвиток світової авіаційної й космічної галузей є одним із пріоритетних на­прямів науково-технічного прогресу. За короткий час людство піднялось у небо, скоротило відстані між найвіддаленішими куточками Земної кулі, від­крило космічні простори. Важливу роль в аерокосмічному прогресі відіграє Національний авіаційний університет (НАУ), який протягом 80 років є осеред­ком наукового пошуку й місцем підготовки висококваліфікованих кадрів для аерокосмічної галузі більш ніж 120 країн світу. Саме він понад 10 років е ініціатором проведення Всесвітніх конгресів «Авіація у XXI столітті» - «Без­пека в авіації та космічні технології».

жш, мовна підготовка авіацій­ного персоналу. Наголошено на актуальності розробки й підтримки нормативно-право­вої бази, необхідності сприян­ня міжнародних організацій і держав впровадженню безпі­лотних авіаційних систем у сві­товий авіаційний простір.

Виконавчий секретар Євро­пейської конференції цивіль­ної авіації Сальваторе Шікіта-но визначив у своїй доповіді «Роль Європейської конфе­ренції цивільної авіації в роз­витку безпеки польотів, авіа­ційної безпеки й охорони навколишнього середовища в Європейському регіоні» осо­бливості імплементації стан­дартів і рекомендованої прак­тики ІКАО у сфері безпеки польотів, авіаційної безпе­ки й охорони навколишнього середовища в Європейсько­му регіоні, що впроваджують­ся з допомогою Європейської конференції цивільної авіації. Конференція проводить ко­ординацію авіаційного розви­тку 44 країн, до яких входить і Україна. Розглянуто шляхи співпраці з провідними євро­пейськими організаціями — Європейським агентством безпеки авіації (EASA) й Євро­пейською організацією з гаран­тування безпеки аеронавігації (EUROCONTROL). Особли­ву увагу приділено розвитко­ві підготовки й перепідготовки авіаційних кадрів для цивіль­ної авіації й відзначено істот­ну роль, яку відіграє в цьому Інститут ІКАО Національного авіаційного університету.

Також заслухано доповіді «Спостереження цілей та по­годи для управління повітря­ним рухом; роль досліджень та діяльність університету Тор Вергата» професора Гас-паре Галаті (Італія), «Роль ан­глійської мови в сучасній авіа­ції» директора коледжу MLS International Саймона Кука (Велика Британія) й «Стан та перспективи розвитку косміч­ної галузі України» заступника начальника Управління спеці­альних програм Національного космічного агентства України Сергія Єнчевського.

ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ГЛОБАЛЬНИХ НАВІГАЦІЙНИХ СУПУТНИКОВИХ СИСТЕМ

У рамках П'ятого Всесвітнього авіаційного конгресу «Авіація у XXI столітті» відбувся кру­глий стіл «Майбутні перспек­тиви EGNOS і GNSS техно­логій в Україні», де зібралися учасники з різних країн світу для обміну інформацією й по­

ліпшення взаєморозуміння се­ред організацій, які працюють у сфері GNSS. Зустріч організо­вано Національним авіаційним університетом спільно з італій­ською компанією Valdani Vicari & Associati S.r.l. Серед учасни­ків були закордонні організації: RSOE — Національна асоціація радіооповіщення про надзви­чайні ситуації й інфокомуніка-ції (Угорщина), компанія CLAAS Agrosystems (Німеччина), Ака­демія цивільної авіації (Казах­стан) і Мінський державний вищий авіаційний коледж (Бі­лорусь). Україну представляли Державне космічне агентство України, Головна астрономіч­на обсерваторія HAH Украї­ни, Державна авіаційна служ­ба України, науково-дослідні інститути радіотехнічних вимі­рювань і навігації й управлін­ня, компанія System Solutions тощо. Розглянуто план дій з розширення EGNOS на терито­рії України, стратегію розвитку GNSS технологій в Україні, біз-нес-кейси й найкращі практики європейських організацій щодо використання GNSS технологій. Також обговорювалися питан­ня відносно перспектив засто­сування EGNOS у пріоритетних для України секторах розвитку обладнання й послуг на осно­ві GNSS, міжнародної співпраці в сфері GNSS технологій. Піс­ля завершення круглого столу представники W A запропону­вали продовжити співпрацю з НАУ з підтримки проекту ство­рення наукового парку «Аеро­космічні інноваційні технології» й об'єднання учасників для ре­алізації спільних наукових про­ектів. Учасники домовилися про підготовку офіційного звернен­ня до Представництва Євро­пейського Союзу в Україні за­для прискорення розширення EGNOS на її території.

МОВНЕ ПИТАННЯ Окремо необхідно розглянути діяльність Всесвітнього конгресу «Авіація у XXI столітті» в рамках симпозіуму «Авіаційна англій­ська мова й безпека польотів». Зібрання було присвячене ролі англійської мови в сучасній цивільній авіації. Проводилося воно на кафедрі авіаційної ан­глійської мови Інституту аеро­навігації НАУ. Учасниками були викладацько-професорський склад кафедри, студенти, а та­кож гості — директор коледжу MLS International Саймон Кук (Велика Британія), викладачі ан­глійської мови Київцентраеро й навчально-сертифікаційного центру Украероруху. На симпо­зіумі обговорювалася проблема мовної підготовки майбутніх авіаційних диспетчерів на рів­

ні, що дає можливість знизити до мінімуму негативний вплив людського фактора в англомов­ному середовищі. Це зумовлює потребу врахування різноманіт­них чинників, які можуть прямо або опосередковано впливати на здатність і готовність диспетче­ра до англомовного спілкування з екіпажем. Так, уперше дослі­джували ступінь впливу інди-відуально-особистісних якос­тей диспетчера під час ведення радіозв'язку, рівня педагогічної компетенції й майстерності дис-петчера-інструктора в процесі тренажерної підготовки. Одні­єю з ключових проблем мовної підготовки авіаційних фахівців є оцінювання мовної компетен­ції. В доповідях розглянули пи­тання навчання й оцінювання вмінь усномовленнєвої взаємодії під час радіозв'язку. Визначено ключові параметри тренування таких умінь на рівні, якого вима­гають міжнародні норми. Допо­відь Саймона Кука присвячено підготовці фахівців, які здійсню­ють оцінювання усномовленнє-вих вмінь (рейтери) відповід­но до міжнародних стандартів (шкала ІКАО). В процесі дис­кусії за круглим столом обго­ворено механізми впроваджен­ня нових міжнародних вимог до володіння англійською мо­вою авіаційних фахівців уже на етапі університетської підготов­ки, а також напрацювання кафе­дри авіаційної англійської мови Інституту аеронавігації НАУ.

За результатами роботи кон­гресу ухвалили такі рішення. Згідно зі стратегічними завдан­нями ІКАО, державам необхід­но зосередити особливу увагу на розробці заходів з підви­щення безпеки авіації, зміц­нення авіаційної безпеки, роз­витку пропускної здатності й ефективності інфраструктури, вдосконалення обслуговування пасажирів, поліпшення еконо­мічних показників і зменшен­ня впливу цивільної авіації на довкілля, підготовки й перепід­готовки нової генерації авіа­ційних працівників. Наступний конгрес планується провести в 2014 році.

Науково-технічні заходи та­кого рівня є підґрунтям для подальшого інноваційного роз­витку авіації й космонавтики щодо підвищення рівня безпе­ки і створення новітніх аеро­космічних технологій, що по­вністю відповідає контекстові основних нормативних доку­ментів ІКАО й проекту Зако­ну України «Про затвердження Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації».

Микола КУЛИК, ректор Національного авіаційного університету