Газета видається з 1955 року · жертв голодоморів, який у...

ЗАКОНВИДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Газета видається з 1955 року

ОБОВ’ЯЗОКi

11 листопада 2016 рокуп’ятниця

№ 45 (3295)

“Батьківщина – це твоє рідне слово, – писав

видатний педагог Василь Сухом-линський. – Знай, бережи, зба-гачуй велике духовне надбання свого народу – рідну українську мову. Це мова великого народу, великої культури… Українською мовою написані невмирущі тво-ри Котляревського і Шевченка, Франка і Лесі Українки, Нечуя-

Левицького і Коцюбинського. Українська мова живе в прекрас-них піснях твого народу. Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова”.

Починаючи з 2000-го року, 9 листопада на Українському радіо відбувається Всеукраїн-ський радіодиктант національної єдності. Це унікальна подія, до якої щоразу долучається звідусіль

дедалі більша кількість учасників. Десятки тисяч листів надходять з усіх областей України та з-за кор-дону: Німеччини, Бельгії, Вели-кої Британії, Канади, Аргентини, Литви, Норвегії, Польщі, Швеції, Франції, Росії, Білорусі, Молдо-ви, Таїланду. Пишуть люди різно-го віку і різних професій: школярі і студенти, військові і робітники, пенсіонери і домогосподарки.

Пишуть наодинці з приймачем і цілими колективами. А 2014-го в Київському університеті Б.Грін-ченка встановлено рекорд – “Най масовіший диктант на одній локації”, який одночасно і в од-ній аудиторії писали 869 людей. Підбиття підсумків і урочистий фінал події відбувається в грудні.

Цього дня писали радіодик-тант і вихованки Мелітополь-ської виховної колонії управ-ління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області та представники всіх частин і служб установи.

Цього року це вже шіст-надцятий радіодиктант, який

називається “Україна – на зламі тисячоліть”. Участь у ньому взя-ли і працівники редакції газети “Закон і обов’язок”. Як бачимо, популярність цієї акції зрос-тає. І найголовніше, що це не перевірка знань і не хизування здобутою високою оцінкою чи отриманим подарунком. Важлива солідарність з усіма, хто любить і шанує рідне слово, хто хоче, щоб українці розмовляли українською мовою і зберегли її для нащадків. Бо мова рідного народу і найве-личніша, і найсвятіша.

Зоряна НАГІРНЯКНа фото: під час написання ра-

діодиктанту в Мелітопольській ВК

ЦІ ПРОНИКЛИВІ СЛОВА УКРАЇНСЬКОГО ПОЕТА СУЧАСНОСТІ ЮРІЯ БЕДРИКА АКТУАЛЬНІ НЕ ТІЛЬКИ СЬОГОДНІ, У ДНІ СВЯТКУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ, А ЩОДНЯ, БО ЦЕ ТОЙ ДУХ, ЯКИМ НАПОВНЮЄТЬСЯ ДУША І В ЯКОМУ ЗАКЛАДЕНА ЛЮБОВ ДО БАТЬКІЩИНИ.

ДЕНЬ КАЛЕНДАРЯ

“ЯКЩО ЛЮБИШ ВІТЧИЗНУ – ТО Й МОВУ ЛЮБИ”

2 листопад 2016 року № 45ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

НА ПУЛЬСІ

НА ВАРТІ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ

Передплатний індекс: 23102

04050, м.Київ-50, вул. Мельникова, 81.Редакція газети “Закон і обов’язок”

Талон-замовленняПросимо прийняти передплату на газету

“Закон і обов’язок”: від працівників на перше півріччя 2017 року

в кількості ________ примірників;

від засуджених на перше півріччя 2017 рокув кількості ________ примірників.

Газету просимо надсилати за адресою: ________________

________________________________________________

_______________________________________________Сума ____________ перерахована на рахунок ДЗД ДПтСУ, с/р № 31250227201887 в ДКСУ в м.Києві, код банку 820172,

ЄДРПОУ 08565003

Доручення (авізо) №_____ від “___”________201__ року.

Начальник установи ______________________________

Головний бухгалтер _______________________________

М.П.

(повна поштова адреса та індекс відправника)

(6 міс.)

(6 міс.)

ПЕРЕДПЛАТА

Запрошує на навчан-ня після закінчення

школи, технікуму, коледжу для отримання спеціальності за освітньо-кваліфікаційним рівнем: ОКР “Бакалавр”, “Харчові технології”.

Звертатись за тел.: (044) 527-89-50, моб. (067) 401-86-72 – Баль-Прилипко Лариса Вацлавівна; e-mail: [email protected]

Запрошуємо на “Під-готовчі курси до

зов нішнього незалежного оцінювання знань”, після закінчення яких абітурієнтам додається 10 додаткових балів для вступу до університету.

Звертатись за тел.: (044) 527-89-78, моб. (067) 479-85-08, (099) 565-17-77 – Багацька Оксана; e-mail: [email protected]

ОГОЛОШЕННЯ

Президент України Петро Порошенко видав Указ

про заходи у з’язку з Днем пам’яті жертв голодоморів, який у 2016 році припадає на 26 листопада.

“З метою забезпечення на-лежної організації та гідного вша-нування пам’яті жертв вчинено-го комуністичним тоталітарним режимом геноциду українського народу – Голодомору 1932-1933 років, голодоморів 1921-1922, 1946-1947 років в Україні постановляю: на території України 26 листопада

2016 року приспустити Державний прапор України, обмежити про-ведення розважальних заходів, внести відповідні зміни до програм радіо та телебачення.

Оголосити 26 листопада 2016 року о 16:00 загальнонаціональну хвилину мовчання на вшанування пам’яті жертв геноциду українсько-го народу та провести загально-українську акцію “Засвіти свічку”, – йдеться в Указі Глави держави.

Кабміну доручено створити у десятиденний термін організа-

ційний комітет iз підготовки та проведення заходів у зв’язку з цим жалобним днем, залучивши до його складу й представників Громад-ського комітету.

План заходів має передбачати проведення 26 листопада за участю представників органів державної влади, органів місцевого само-врядування, громадськості, духо-венства, молоді, дипломатичного корпусу іноземних держав, вчених, народних депутатів України жалоб-них заходів.

Також має бути проведено методичну, наукову, інформаційно-просвітницьку роботу, щоб донести до українців об’єктивну інформа-цію про трагічні події голодоморів, що стали наслідком злочинних дій, вчинених комуністичним тоталі-тарним режимом.

Нагадаємо, що, за останніми даними, лише під час голоду, що панував від серпня-вересня 1932-го до липня 1933-го, загалом загинуло 10 мільйонів 63 тисячі українців.

Інф. “ЗіО”

ЗАПАЛИ СВІЧКУ ЗА БЕЗНЕВИННО ЗАГУБЛЕНІ ЖИТТЯНЕВДАЛІ СПРОБИ

У Вільнянській виправній колонії № 20 управління

Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області попе-редили дві спроби доставки заборо-нених предметів.

Невідомі особи намагалися пере-кинути за грати 15 пляшок з рідиною з характерним запахом алкоголю. На-ступного дня була спроба передикиду чотирьох мобільних телефонів.

За цими фактами проводить-ся відповідна перевірка та заходи, спрямовані на встановлення осіб, причетних до правопорушення.

Світлана БАХМУТ

КАРТОПЛЯ З “СЮРПРИЗОМ”

У Коростенській виправній колонії №71 управління

ДПтС України в Житомирській об-ласті співробітники колонії зірвали спробу перекиду за грати забороненої речовини.

Під час обстеження контрольно-слідової смуги та внутрішньої заборо-неної зони співробітники установи виявили та вилучили поліетиленовий згорток з картоплиною, всередині якої містилась зелена подрібнена маса рослинного походження.

На місце події було викликано слідчу-оперативну групу Корос-тенського відділу поліції ГУНП в Житомирській області. Подія задо-кументована згідно з чинним законо-давством, тривають слідчі дії.

Віталій БАБИЧ

ВИЛУЧИЛИ ЗАБОРОНЕНІ ПРЕДМЕТИ

У Чернігівському слідчому ізоляторі затримали чоло-

віка, який намагався скоїти перекид заборонених предметів на територію установи.

Під час патрулювання прилеглої території навколо установи співробіт-ники установи затримали чоловіка, який намагався перекинути згорток через основну огорожу слідчого ізо-лятора. Оглядаючи зазначений згор-ток, співробітники виявили пласти-кову ємність з рідиною коричневого кольору. Крім того, у кишені куртки затриманої особи виявили зброю.

За цим фактом триває перевірка. Ксенія ЛОГВІНЕНКО

“НАРКОТИЧНЕ” МИЛО

У Селидівській виправній колонії № 82 управління

ДПтС України у Донецькій області попередили спробу доставки нарко-тичних речовин.

Так, у кімнаті видачі поштових посилок та передач установи під час догляду посилки, яка надійшла з міста Маріуполь від громадянина Б. засудженому Ф., який відбуває покарання в цій установі, всере-дині мила були виявлені три по-ліетиленові згортки з речовиною темно-зеленого кольору та шприц з речовиною жовтого кольору, яка нагадує наркотичну. Вага речовин буде встановлена після відповідної експертизи.

Цей факт зареєстровано від-повідно до чинного законодавства України.

Юрій КРИШТОПА

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ ТА

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ФАКУЛЬТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ АПК

ЛЮДЯНІСТЬ

Цими днями папа Римський провів у Ватикані службу для тисяч засуджених

із 12 країн світу. Засуджених супроводжували рідні, волонтери та тюремні священики. А ось

співробітників тюремних установ на службі не було. Проте все закінчилось миром та спокоєм.

Понтифік закликав співробітників установ поважати права засуджених і частіше надавати їм

помилування. А також наголосив на необхідності відміни смертної кари в тих країнах, де вона ще існує. “Кожного разу, коли я заходжу до уста-нови, то запитую себе – чому вони, а не я? По-милитися може кожен, кожен! Всі ми не завжди буваємо ідеальними, робимо щось не так. Проте думати, що ці людини не змінять своє життя – лицемірство,” – зазначив Папа Римський.

Наш кор.

ПАПА РИМСЬКИЙ ЗАКЛИКАВ ПОВАЖАТИ ГІДНІСТЬ ЗАСУДЖЕНИХ

ОФІЦІЙНО

Ініційоване Урядом під-вищення з першого січня

2017 року мінімальної зарпла-ти до 3200 гривень викликало жваву дискусію прихильників і противників такого рішення. Найбільші скептики вважають, що рішення Уряду є необдума-ним і не підкріпленим матері-ально. Однак прем’єр-міністр Володимир Гройcман запевняє: “Уряд відповідально підійшов до ініціативи підвищити удвічі міні-мальну зарплатню з 2017 року”. Під час виступу в парламенті він заявив, що в економіці є гроші на це, і наголосив, що, за урядовими розрахунками, підвищення “мі-німалки” не спричинить інфляції і “не потребує жодних верстатів”.

Рішення Уряду про збіль-шення зарплатні в першу чергу має на меті виведення тіньової частини економіки в правову площину. Адже, за інформацією міністра соціальної політики Андрія Реви, близько 30 відсотків працівників в Україні отримують зарплатню, меншу за 2 тисячі гривень, і до цієї категорії також належать майже 50 тисяч керів-ників приватних підприємств, які офіційно отримують менше 1450 гривень на місяць.

Така зарплата дозволяє ско-ристатися правом на соціальну податкову пільгу при сплаті по-датку на доходи фізичних осіб. Відтак в Уряді сподіваються, що рішення про підвищення

мінімальної зарплатні до 3200 гривень дозволить, серед іншого, вивести певні обсяги зарплат із “конвертів” та збільшити над-ходження від ЄСВ до Пенсійного фонду на 7-10 млрд. грн. А це у свою чергу дасть можливість розпочати процес підвищення пенсій. Деталі цього процесу урядовці обіцяють оприлюднити найближчим часом.

Від збільшення мінімальних зарплат також чекають зростання купівельної спроможності на-селення, що дозволить розви-ватися економіці. Виконуючий обов’язки президента Київської школи економіки Тимофій Мі-лованов зазначив: “У будь-якому разі, якщо дійсно мінімальна

зарплата буде підвищена і, мож-ливо, будуть підвищені реальні зарплати, це означає, що деякі люди дійсно почнуть отримувати більше грошей, а отже, вони бу-дуть більше витрачати, і ці гроші підуть працювати в економіку. Це можна назвати такою непрямою монетарною стимуляцією”.

Тим же, хто отримує суб-сидію, хвилюватися не варто. Міністр соціальної політики Андрій Рева заявив: “Призначені субсидії, у зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати, переглядатися не будуть до кінця опалювального сезону... надалі, звичайно, будуть зміни, але це буде вже у травні 2017 року”.

Інф. “ЗіО”

ЧОГО ЧЕКАТИ ВІД ПІДВИЩЕННЯ “МІНІМАЛКИ”

листопад 2016 року № 45 3ОБОВ’ЯЗОК


АКЦЕНТИ

Зокрема, передбачаєть-ся внесення змін до

Кодексу законів про працю України, Закону України “Про відпустки” – стосовно виплати грошової компенсації за решту

днів щорічної відпустки, що перевищують 24 календарні дні, які своєчасно не були ви-користані працівниками. Також врегульовуються порядок та умови надання додаткової від-

пустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А І групи, – з метою її своєчасного та цільового використання.

Крім того, у проекті акта пропонується надавати пра-цівникам, які одночасно на-вчаються у декількох вищих навчальних закладах, навчальну відпустку за їхнім вибором в одному з них. Якщо працівники здобувають другу (наступну) вищу освіту, то право на опла-чувану навчальну відпустку вони матимуть лише в разі їх направлення на нав чання ро-ботодавцем. Водночас передба-чається у такому випадку право працівників на відпустку без збереження заробітної плати.

Також пропонується: збіль-шити тривалість відпустки без збереження заробітної плати, яка надається за угодою сторін

трудового договору, та внести доповнення до Кодексу України про адміністративні правопо-рушення – з метою посилення відповідальності роботодавців за порушення порядку надання (компенсації) відпусток.

Ух в а л е н н я В е р х о в н о ю Радою України зазначено-го законопроекту сприяти-ме своєчасному та за при-значенням використанню працівниками відпусток для зміцнення здоров’я, відновлен-ня працездатності, виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, а також припиненню практики надмірного нако-пичення відпусток за декілька років і посиленню відповідаль-ності роботодавців за порушен-ня порядку їх надання, – під-креслюють у Мінсоцполітики.

Урядовий портал

ЩОРІЧНІ ВІДПУСТКИ: ПОРЯДОК ТА УМОВИ НАДАННЯ

ОФІЦІЙНО

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ СХВАЛИВ ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ УКРАЇНИ ЩОДО ПОРЯДКУ НАДАННЯ ВІДПУСТОК”. ЯК НАГОЛОСИВ ЗАСТУПНИК МІНІСТРА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ СЕРГІЙ УСТИМЕНКО, ПРЕДСТАВЛЯЮЧИ ПРОЕКТ АКТА НА ЗАСІДАННІ УРЯДУ, ДОКУМЕНТ СПРЯМОВАНИЙ НА ВРЕГУЛЮВАННЯ ПИТАНЬ СВОЄЧАСНОГО ТА ЦІЛЬОВОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРАЦІВНИКАМИ ЩОРІЧНИХ ВІДПУСТОК, ДОДАТКОВОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПУСТКИ ПРАЦІВНИКАМ, ЯКІ МАЮТЬ ДІТЕЙ, НАДАННЯ ДОДАТКОВИХ ВІДПУСТОК У ЗВ’ЯЗКУ З НАВЧАННЯМ ТОЩО.

НАМ ПИШУТЬ

“БАЖАЮ ВСІМ ЖАДАНОЇ СВОБОДИ...”

Якщо газета втрачає своїх дописувачів – вона стає

менш цікавою і читабельною. І це зрозуміло. Адже часто саме ваші листи, читачі, підштовхують нас, журналістів, до написання нових матеріалів, порушення тем, які вас цікавлять. Можливо, дехто скептично сприйме сказане, але факт залишається фактом. Ми публікували листи засуджених до своїх рідних, коханих, де вони могли через газету висловити те, що у них на душі. Були надруко-вані і звернення до керівників адміністрацій їхніх установ з ви-словлюванням побажань, а також подяки. Окремі думки тих, хто нині у місцях позбавлення волі, подаємо в оглядах листів. Робимо усе, щоб живий зв’язок з читачами не переривався.

Переді мною – три листи від Валерія Іваніченка, який пере-буває у виправній колонії №35, що в Білій Церкві на Київщині. Він часто спілкується з редакцією, бо листування для нього, на мою думку, є приємним і цікавим. “Щотижня чекаю нової газети, в якій несподівано дізнаюся щось нове, читаю інформацію, яка не дратує..,” – наголошує автор.

“Крім вашої редакції, я пишу до всіх міністерств та органів влади, а також в суди України, – повідомляє наш постійний читач. – Отримую відповіді, які починаються з приємних, але іноді невідвертих слів, залежно від адресата... Тож і змушений листуватися з редакцією газети, яка вміє розуміти та надає мож-ливість досягти найголовнішого... Усвідомлення, що власне життя лише у власному виборі, як його провести. Бажаю всім жаданої свободи і не тільки від ґрат і мурів...”

Тим самим Валерій Івані-ченко стверджує слова народної мудрості: “Як постелиш, так і виспишся”. Дуже хочеться, щоб й інші наші читачі усвідомлювали це і після виходу на волю по-іншому подивилися на світ, по-любили людей і жили за законами справедливості та добра.

Як випливає з листів, не сприймає наш автор несправед-ливість і фальш: “Відверто вам писав, пишу і буду писати...” І називає це так: “Не філософія у моїх думках і мріях, а проста правда життя”.

Та поза тим, Валерій Івані-ченко пише вірші. Ось один з них:Минуты разговора, и часамиСопровождаешь радостно мечты,Жизнь наполняя чудесами!Таким вот чудом стала ты.И я живу реальною мечтою,А вера – непоколебима:Любим отныне я – тобою,И мною ты – любима!Неощутимо даже бремяСей бесполезной суеты.Утратило значенье время,Есть просто я и ты!

Побільше б світла у вашому житті, наші читачі!

Зоряна НАГІРНЯК

Як передбачено частиною першою статті 50 Ко-

дексу законів про працю України (далі – КЗпП України), нормаль-на тривалість робочого часу пра-цівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Підприємства і організації, укладаючи колективний договір, можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті. Встановлюючи меншу норму тривалості робочого часу, слід мати на увазі, що оплату пра-ці в цьому разі потрібно провади-ти за повною тарифною ставкою, повним окладом.

Відповідно до частини пер-шої статті 51 КЗпП України, скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

1) для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може переви-щувати половини максимальної тривалості робочого часу, перед-баченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;

2) для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умова-ми праці, – не більш як 36 годин на тиждень.

Скорочену тривалість робо-чого часу можна встановлювати за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда.

Згідно зі статтею 69 Господар-ського кодексу України, підпри-ємство самостійно встановлює

для своїх працівників скорочений робочий день та інші пільги.

Розраховуючи баланс ро-бочого часу, слід мати на увазі, що, згідно зі статтею 53 КЗпП України, напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП України) тривалість роботи пра-цівників, крім працівників, зазна-чених у статті 51 КЗпП України, скорочується на годину як із п’ятиденним, так і з шестиденним робочим тижнем, а напередодні вихідних тривалість роботи з шестиденним робочим тижнем не може перевищувати 5 годин.

Відповідно до статті 73 КЗпП України, у 2017 році на підпри-ємствах, в установах, організаціях робота не проводиться у такі святкові й неробочі дні:

1 січня – Новий рік;7 січня – Різдво Христове;

8 березня – Міжнародний жіночий день;

16 квітня – Пасха (Велик-день);

1 і 2 травня – День міжнарод-ної солідарності трудящих;

9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);

4 червня – Трійця;28 червня – День Конституції

України;24 серпня – День Незалеж-

ності України;14 жовтня – День захисника

України.Згідно з частиною третьою

статті 67 КЗпП України, якщо святковий або неробочий день (ст. 73 КЗпП України) збігається з вихідним, вихідний переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Тому за графіком п’я ти-денного робочого тижня з ви-хідними у суботу та неділю в 2017 році вихідний день у неділю 1 січня перенесено на понеділок 2 січня, вихідний день у суботу 7 січня – на понеділок 9 січня, вихідний у неділю 16 квітня – на понеділок 17 квітня, вихідний у неділю 4 червня – на понеділок 5 червня, вихідний у суботу 14 жовтня – на понеділок 16 жовтня.

Як правило, для створення сприятливих умов святкування, а також раціонального вико-ристання робочого часу розпо-рядженнями Кабінету Міністрів України рекомендовано перено-сити робочі дні для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихід-ними у суботу та неділю.

У зв’язку з тим, що це розпо-рядження має рекомендаційний характер, рішення про пере-несення робочих днів ухвалює роботодавець самостійно шляхом видання наказу чи іншого розпо-рядчого документа.

Ухвалене роботодавцем рі-шення про перенесення робочих днів змінює графік роботи під-приємства, установи, організації та норму тривалості робочого часу в місяцях, у яких запроваджено перенесення робочих днів. Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здій-снюватися за зміненим у зв’язку з перенесенням робочих днів графіком роботи підприємства.

Варто мати на увазі, що в разі перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробо-чому дню, на інший вихідний, для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи у цей перенесений робочий день має відповідати тривалості пе-редсвяткового робочого дня, як це передбачено статтею 53 КЗпП України.

В. ІВАНКЕВИЧ,“Урядовий кур’єр”

СКІЛЬКИ ЧАСУ ПРАЦЮВАТИМЕМО І ВІДПОЧИВАТИМЕМО НАСТУПНОГО РОКУ

АКТУАЛЬНО

ПІД ЧАС РОЗРАХУНКУ НОРМИ ТРИВАЛОСТІ РОБОЧОГО ЧАСУ БЕЗПОСЕРЕДНЬО НА ПІДПРИЄМСТВІ СЛІД КЕРУВАТИСЯ ТАКИМ.


ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi ОБОВ’ЯЗОК


ТЕМА НОМЕРА

АКТУАЛЬНО

На сьогодні самостійне існування пенітенціарної служби як окремого

органу виконавчої влади нещодавно віді-йшло на сторінки історії, проте залишились живі люди, які мають свої потреби, що вимагають негайного вирішення. Роботі в кримінально-виконавчій системі вони при-святили своє життя і тому сьогодні мають право розраховувати не лише на пошану, а й на підтримку від держави.

Для розв’язання цих нагальних питань і зібралися керівники обласних об’єднань ветеранських організацій під головуванням Івана Штанька.

Розпочинаючи зустріч, голова Асоціації Іван Штанько розповів присутнім про остан-ні заходи на державному рівні, спрямовані на взаємодію ветеранських організацій та державних органів влади, до участі в яких долучилася і Асоціація ветеранів пенітенці-арної служби України.

Зокрема, він зазначив, що делегація ве-теранів пенітенціарної служби 27-28 жовтня взяла участь у VI Всеукраїнському форумі ветеранів. Окрім того, 19 жовтня представ-ництво Асоціації побувало на слуханнях соціальних питань у Верховній Раді Укра-їни, де відбулася розмова про соціальний захист учасників АТО та їхніх сімей, а також ветеранів усіх силових відомств. 30 вересня представники Асоціації також взяли участь у проведенні круглого столу у Конча-Заспі, де розглядалося питання пенсійного забезпе-чення військовослужбовців. Обговорювали зміни, перспективи і плани щодо вирішення цих питань на державному рівні.

На зустріч з ветеранами завітав директор Департаменту державної соціальної допомо-ги Міністерства соціальної політики Віталій Музиченко.

Звертаючись до присутніх, він зазна-чив: “Ми повинні працювати над тим, щоб наші громадяни мали можливість отримати достовірну інформацію про те, що відбува-ється в нашій державі, зокрема, про належну оплату комунальних послуг і отримання тих видів пільг і соціальних гарантій, які гарантує сьогоднішнє законодавство ”.

Він розповів, що найближчою перспек-тивою щодо розвитку системи пільг є їх монетизація. Адже з минулого року гостро постало питання фінансового забезпечення окремих видів пільг. Зокрема, це стосується питання пільгового перевезення окремих категорій громадян.

Віталій Музиченко наголосив, що “на теперішній час жодних видатків у держбю-джеті на пільговий проїзд не закладено. І орі-єнтуватись потрібно на добру волю місцевих бюджетів. А на місцевому рівні були передба-чені певні видатки, але ми всі розуміємо, що не в тих масштабах, які потрібно. На сьогодні ми маємо дуже багато звернень від громадян, особливо учасників бойових дій та ветеранів, про те, що перевізники не реалізують їхнє право на пільгове перевезення. Окрім цього, розуміємо той факт, що законодавство ви-значає рівні права щодо отримання пільг для певних категорій громадян. При цьому абсо-лютно не враховується інфраструктура міста, де проживає громадянин. Тому на сьогодні основним принципом, над яким триває ро-бота, є виплата грошової допомоги залежно від категорії пільговиків. Чим більший набір пільг має певна категорія за законодавством, тим більші у неї видатки, тому й пропонуємо

запровадити грошові монетизовані виплати цим категоріям населення. Монетизація буде запроваджена тільки у тому разі, коли держа-ва надасть відповідні кошти, щоб ми могли виплачувати їх пільговикам. Пропонуємо, щоб ці суми, які будуть призначатись при виплаті грошової компенсації, не врахову-вались при призначенні субсидії чи інших видів соціальної допомоги. За рахунок цих грошей людина буде вирішувати: чи купити санаторно-курортну путівку, чи проїхати в автобусі, чи купити тверде паливо, чи спла-тити за комунальні послуги. Людина матиме абсолютно вільний вибір, як витрачати ці кошти. Разом з цим вона матиме право на нарахування житлової субсидії”.

Темі житлових субсидій було приділено особливу увагу. Звертаючись до присутніх, В. Музиченко сказав: “Просив би вас від імені міністерства провести роботу в середи-ні вашої структури на місцях, для того щоб ознайомити людей з існуючим механізмом з захисту їхніх соціальних інтересів. Наше

завдання – пояснити людям, що проблема є, але є й розв’язання цієї проблеми”.

Він також роз’яснив, що всі громадяни щодо нарахування житлової субсидії можуть звернутися аж до 15-20 грудня. А субсидія, незалежно від дати звернення, буде нарахо-вуватись із початку опалювального періоду, тобто з жовтня місяця. Окрім того, Уряд ініціював для громадян можливість опла-чувати послуги централізованого опалення в опалювальний період наполовину, а іншу половину – в неопалювальний сезон. Тепер за опалення можна сплачувати в розстрочку протягом 12 місяців. Отже, людина має право вибору: або оплачувати і отримати субсидію, або оплачувати у розстрочку, або ж оплачу-вати повну суму.

Віталій Музиченко розповів, що в цьому році було внесено два аспекти змін до про-грами житлових субсидій. “Тут є важливий момент для тих громадян, які отримують пенсію, – наголосив Віталій Володимиро-вич, – із вересня місяця в загальному у нас доходи для призначення субсидії беруться за попередній календарний рік. Проте якщо у вас, припустимо, зменшились доходи, то ви маєте право надати інформацію про доходи тільки за попередній місяць”. Таким чином, саме пенсіонери отримали можливість оби-рати систему врахування своїх доходів.

На сьогодні субсидія призначається всім особам, які зареєстровані на житловій площі, зважаючи на те, скільки їх зареєстровано і

скільки фактично проживає. Плюсується їх сукупний дохід. Потім розраховується середньомісячний дохід на одну особу. Це є той критерій, щодо якого визначається відсоток – скільки від цього доходу повинна платити сім’я.

Ветерани мали можливість особисто по-ставили запитання Віталію Музиченку.

Так, наприклад, постало питання, як бути людині, коли вона одна проживає у трикімнатній квартирі і має пенсію у розмірі три тисячі гривень, а при нових тарифах їй за комунальні послуги нарахують теж три тисячі гривень, то як їй бути в цій ситуації? Відпо-відаючи на запитання, Віталій Музиченко зазначив, що в такому разі вона має подавати документи на комісію і під час неї будуть враховуватись всі індивідуальні моменти цієї конкретної людини.

Щодо оплати комунальних послуг в розстрочку, потрібно повідомити постачаль-ника послуг відповідною заявою. Проте це стосується лише опалення. Пролунало також запитання: чи має, людина за наявності двох будинків можливість отримати субсидію на обидві житлові площі? Відповідь: не має, і субсидія нараховується на одне житлове приміщення. У цьому разі людина сама обирає, на яку житлову площу їй отримувати субсидію.

Долучилася до зустрічі з учасниками з’їзду і Тетяна Радука, начальник управ-ління пенсійного забезпечення військо-вослужбовців та деяких інших категорій

громадян Пенсійного фонду України. У розмові ветерани поцікавились, чи

буде проведено перерахунок пенсій, проте остаточної відповіді вони поки що не отри-мали. Адже наразі це питання перебуває на розгляді у Кабінеті Міністрів України, і вже відповідно до нього Пенсійний фонд матиме можливість зробити перерахунок коштів.

Тетяна Петрівна розповіла про індекса-цію пенсій для непрацюючих пенсіонерів. Якщо пенсіонер звільняється з роботи, то він приносить копію своєї трудової у пенсійний відділ і теж може розраховувати на індекса-цію пенсії. Окрім того, вона зазначила, що на сьогодні індексація проведена на рівні 2014 року, тому Пенсійний фонд опрацьовує мож-ливість проведення індексації і в цьому році.

Окремим питанням висвітлювалась до-помога на поховання, яку отримують родичі

померлого. За законом вона складає розмір трьох пенсій померлої людини. І виплачу-ється у повному обсязі родині померлого. Проте керівник управління наголосила на тому, що родичі повинні вчасно повідомити управління пенсійного забезпечення і напи-сати потрібну заяву на отримання допомоги.

Отже, під час зустрічі ветерани отримали вичерпні відповіді на свої запитання. На-разі залишається спостерігати за тим, як всі перспективи, обіцяні представниками Пен-сійного фонду та Міністерством соціальної політики України, будуть втілені у життя.

Людмила ТОМІНАФото автора

З 3 ПО 4 ЛИСТОПАДА У ПУЩІ ВОДИЦІ ПІД КИЄВОМ ВІДБУВСЯ З’ЇЗД АСОЦІАЦІЇ ВЕТЕРАНІВ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. ДО НЬОГО ДОЛУЧИЛИСЯ ПРЕДСТАВНИКИ ОБЛАСНИХ СПІЛОК ВЕТЕРАНІВ ЗІ ВСІХ КУТОЧКІВ УКРАЇНИ, АБИ ПІД ЧАС ЗУСТРІЧІ ОБГОВОРИТИ ВАЖЛИВІ ПИТАННЯ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ОПЛАТИ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ ТА ІНШІ ПИТАННЯ, ЯКІ ВИМАГАЮТЬ РОЗ’ЯСНЕННЯ ВІДПОВІДНИХ КОМПЕТЕНТНИХ ОРГАНІВ. ДО УЧАСТІ У ЗБОРАХ БУЛИ ЗАПРОШЕНІ ПРЕДСТАВНИКИ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ ТА МІНІСТЕРСТВА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ.

СВОЮ ПІДТРИМКУ НАШИМ ВЕТЕРАНАМ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ – ОБІЦЯЄ!

ВАЖЛИВО ЗНАТИ:

У вересні місяці цього року енергопостачальні організації доставили громадянам бланки заяв та декларацій на призначення житлових субсидій та інструкцію щодо

їх заповнень. Звернутись для отримання субсидії можна чотирма різними способами. Не обов’язково звертатись особисто до управління соцзахисту, щоб подати документи. Перший варіант – відвідати управління самостійно, другий – ті громадяни, які живуть в сільській місцевості, можуть передати ці документи через міські і селищні ради. Третій варіант надає можливість заповнити декларацію самостійно і відправити поштою на управління соціаль-ного захисту. І четвертий варіант – в он-лайн режимі заповнити в електронному вигляді документи і надіслати на електронну пошту управління соціального захисту.

При заповненні заяви потрібно пам’ятати, що основними елементами є інформація про людину і про той набір житлово-комунальних послуг, який вона обирає. У самій же декларації потрібно заповнити весь склад сім’ї, визначившись з тим, хто реально про-живає. І вказати види доходів родини. Вказувати потрібно саме вид доходів, а не розмір. Вираховувати ж суму ваших прибутків управління соцзахисту буде самостійно.


ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi ОБОВ’ЯЗОК


ПАНОРАМА

ЗАГАДКИ

ТАОСЬКИЙ ГУЛ

Уже багато років жителі міста Таос на південному заході США чують з

пустелі низькочастотний шум невідомого походження. Так званий “таоський гул”

схожий на рух важкої техніки по магі-стралі, хоча ніяких великих доріг у районі містечка немає. Нерідко він призводить до важких психічних захворювань і випадків суїциду серед тих, хто чув цей шум. Деякі мешканці бачать у цьому зловісну озна-ку. Вченим знайти джерело гулу поки не вдалося.

ДЕЖАВЮ

Дежавю перекладається з фран-цузької як “вже бачене”. Це дивне

почуття, при якому людина відчуває, що вона вже точно переживала якусь ситуа-цію. Вся сила переживання дежавю по-лягає у відчутті, що були сотні варіантів, які могли статися в цей момент, однак ви прожили життя так, що в результаті ви-явилися саме в цій ситуації і в цьому місці, ніби все це було визначено. Вчені роблять різні припущення такого явища: від зміни координування часу головним мозком до повторення ситуації зі снів. Однак наукові дослідження дежавю утруднені, так як дежавю не вдається викликати штучно.

ВИДІННЯ ПРИ КЛІНІЧНІЙ СМЕРТІ

Люди, які відчували клінічну смерть, іноді повідомляли схожі

один на одне видіння у вигляді тунелю зі світлом у кінці, відчуття польоту, зустрічі зі своїми померлими близькими і т. п. У цього явища навіть є термін – “навколо-смертні переживання”. Основна проблема полягає в тому, що мозок практично по-вністю припиняє свою роботу незабаром після зупинки серця, тобто в стані клініч-

ної смерті людина, в принципі, нічого не може відчувати або переживати. Існують теорії пояснення цієї проблеми і навіть кожного типу видінь. Але чому деякі па-цієнти згадують, що відбувалося в тому місці, де їх реанімували, з точністю до найдрібніших деталей, – цього наука по-яснити не може.

ПРИВИДИ

Згадки про привидів починаються ще в історичних легендах і звучать

в новинах і в сьогоднішні дні. Є не тільки колективні свідоцтва про зустріч з духами, а й такі вражаючі докази, як фотографії і відеозаписи. Вчені розкривають багато паранормальних явищ, пояснюючи це ма-совою істерією, психічними відхиленнями або різними отруєннями організму. Але все ж бувають випадки, які не може пояснити жодна теорія.

ІНТУЇЦІЯ

Або, як ми її ще називаємо, “шос-те чуття”. Наука досі не може

пояснити природу цього явища. Деякі вчені стверджують, що вміння відчувати правильний вибір є абсолютно у кожного з нас. Ця здатність у кожного вкладена з

народження, просто людина розучилася нею користуватися, розвиваючи лише п’ять своїх органів відчуття.

ЕФЕКТ ПЛАЦЕБО

Ефект плацебо – один з головних “невідомих” феноменів медичної

науки. Незрозуміло, як одна лише віра в цілющу властивість прийнятої “порожньої пігулки” може зцілити організм. Чи то вов-чак, чи навіть рак – часом самонавіювання можуть допомогти навіть з найстрашніши-ми хворобами. Якщо людина може лише

силою думки вилікувати себе, бува, навіть від смертельних захворювань, чи не є це поглядом в безодню наших можливостей?

Підготовлено за матеріалами Інтернет-видань

ШІСТЬ ФЕНОМЕНІВ, ЯКІ НАУКА НЕ В ЗМОЗІ ПОЯСНИТИ

(Закінчення. Початок у №35, 37, 38,41)

ВЛАД ТРОЇЦЬКИЙ

Український театральний актор, режисер, драматург

і телеведучий російського похо-дження. Лауреат премії “Київська пектораль” (2001 і 2002 рр.).

Автор щорічного фести-валю сучасного мистецтва “ГoгольFest”. Засновник театру

ДАХ (малий експериментальний театр в м. Києві), музичних ко-лективів – етно-хаос гурту “Даха Браха” та “Dakh Daughters”.

Владислав Троїцький наро-дився в Росії, але коли йому було 13 років (1977 р.) сім’я, що мала українське коріння, переїхала у Прип’ять на Київщині. Закінчив фізико-математичний факультет Київської політехніки, де товари-шував з Олегом Скрипкою.

Закінчив Петербурзький ГІТІС як актор і режисер. Кан-дидат у майстри спорту із самбо. Колекціонує твори сучасного живопису та ікони. Удостоєний почесного звання “Заслужений діяч мистецтв України” (2014 р).

В’ЯЧЕСЛАВ ЧОРНОВІЛ

Символ української неза-лежної ідеї, борець за не-

залежність України. Український політик, публіцист, літературний критик, діяч руху опору проти зросійщення та національної дис-кримінації українського народу, політичний в’язень СРСР. Про-відник українського національ-но-демократичного визвольного руху кінця 80-90-х років; Герой України (2000 р., посмертно).

Лауреат Міжнародної журналіст-ської премії ім. Ніколаса Томаліна (1975 р.).

Ініціатор проголошення Де-кларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акта проголошення Незалежності Укра-їни 24 серпня 1991 року.

В’ячеслав Чорновіл ніколи не був просто актуалізованим політи-ком партійної конкретики. А саме таким його зазвичай сприймали, саме за це з ним воювали, саме на тому стояла його популярність. Це лише одна й далеко не найвизначні-ша іпостась В’ячеслава Чорновола.

Насправді він і донині за-лишається стратегічним генієм українського національного са-моусвідомлення, структурований практикою філософ дисидентства, людина вершинної суспільно-де-мократичної думки XX століт-тя, український демократичний “фундаменталіст”. Немає нічого випадкового в тому, що Чорно-волів товариш по ув’язненню Михайло Хейфец, автор книжки “Вячеслав Чорновил – зэковский генерал”, ще там, у Мордовії, від-значаючи “дирижерские черты” Чорновола, записав:

“Наблюдая за ним со сторо-ны, я сопоставлял его с Ганди, Неру, Кениатой, Нкрумой; это именно подобный им тип наци-онального вожака”.

АНДРІЙ ШЕВЧЕНКО

Єдиний український фут-боліст, який отримав “Зо-

лотий м’яч” за часи незалежності України. Виступав за київське “Динамо”, “Мілан” та лондон-ське “Челсі”. Заслужений майстер спорту України з 2003 року. Наго-роджений найвищою державною відзнакою – “Герой України”.

2003 року став першим укра-їнцем, який виграв Лігу чемпіонів. Володар “Золотого м’яча”-2004 – призу, який вручають найкра-щому футболісту Європи. Один з

найрезультативніших бомбарди-рів єврокубкових турнірів за всі сезони. Найкращий бомбардир національної збірної України в історії. Тричі ставав найкращим

бомбардиром Ліги чемпіонів, двічі – чемпіонату Італії. Другий бом-бардир за всю історію “Мілану”. Наразі – головний тренер збірної України.

Юлія СЕРЕДА

ГОРДІСТЬ НАЦІЇПОСТАТІ

У НАШІ ДНІ НАУКА МОГУТНЯ, АЛЕ НЕ ВСЕМОГУТНЯ. ІСНУЮТЬ ЯВИЩА, ЯКІ СУЧАСНІ ВЧЕНІ НІЯК НЕ МОЖУТЬ ПОЯСНИТИ, І ВОНИ ДОСІ ЗАЛИШАЮТЬСЯ СПРАВЖНЬОЮ ЗАГАДКОЮ ДЛЯ ЛЮДСТВА.



АСПЕКТИ

14 ЛИСТОПАДА – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМ НА ДІАБЕТ

ХТО ДОПОМОЖЕ ЦИМ ХВОРИМ?ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗДОРОВ’Я У 2016 РОЦІ ПРИСВЯЧЕНО ЦУКРОВОМУ ДІАБЕТУ, ЯКИЙ

ВИЗНАНО ЕПІДЕМІЄЮ ХХІ СТОЛІТТЯ. НА ЇЇ ПОДОЛАННЯ ДЕРЖАВИ СВІТУ КИНУЛИ ВСІ РЕЗЕРВИ. ЧИ ГОТОВА ДО ЦЬОГО УКРАЇНА?

Як свідчать статистичні дані Українського інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони

здоров’я України, у нашій країні зареєстровано понад 1 млн. 200 тисяч хворих на цукровий діабет (за статистикою 2015 року, тобто без урахування АР Крим й окупованих територій Донецької та Луганської областей), однак згідно з даними епідеміологічних досліджень насправді їх у 2-2,5 раза більше (за рахунок невиявлених випадків, у тому числі й через значну поширеність латентних форм). Це свідчить про недостатній рівень діагностики захворювання в Укра-їні, а отже, і про потребу посилення уваги до раннього виявлення ЦД, проведення скринінгу серед населення, особливо в групах ризику (пацієнти з ожирінням, артері-альною гіпертензією, люди віком понад 40 років, особливо з обтяженою щодо ЦД спадковістю, вагітні).

Основними симптомами цієї підступної недуги є надмірне вживання води, часте сечовипускання, слаб-кість, втомлюваність, бажання їсти, ломота у м’язах, по-гіршення зору. Узагалі цукровий діабет з часом погіршує діяльність усіх органів людського організму, тому є дуже небезпечним.

За даними ВООЗ, поширеність ЦД і супутніх факторів ризику серед населення України становить понад 9 відсот-ків, тобто майже кожен десятий українець є мішенню для діабету (8,3 відсотка чоловіків, 9,7 відсотка жінок). При цьому, за кількістю випадків смертей, які можна пов’язати з високим рівнем глюкози в крові, Україна – одна з лідерів серед країн Європи, що свідчить про неефективність про-філактичної складової в цьому напрямі.

Цукровий діабет став тривогою всього світу. Протягом

кількох останніх десятиліть кількість хворих на цю недугу та її поширеність в усьому світі неухильно зростають. З 1980 року глобальний рівень захворюваності дорослого населення на ЦД майже подвоївся (з 4,7 до 8,5 відсотка). Оскільки на ЦД страждають переважно особи праце-здатного віку, це завдає значного удару економіці. У 2015 році у світі було 415 млн. хворих на ЦД, а до 2040 року очікується збільшення їх кількості до 642 млн. осіб. І це ще оптимістичний прогноз, оскільки впродовж останньо-го десятиліття реальне зростання захворюваності на ЦД суттєво випереджало прогнози експертів.

Кожні шість секунд у світі реєструють два нові випад-ки діабету, й одна людина помирає від його ускладнень (за-галом ця недуга та її наслідки спричиняють 5 млн. смертей щорічно – більше, ніж кількість жертв СНІДу, малярії та туберкульозу разом узятих). За частотою смертності й ін-валідизації ця хвороба поступається лише серцево-судин-ним і онкологічним захворюванням (до того ж, “серцеву” смертність дуже часто провокує саме ЦД або підвищений вміст глюкози в крові). Більш ніж половина хворих на ЦД є інвалідами І або ІІ групи. З огляду на це, зрозуміло, чому ВООЗ визнала ЦД масштабною медико-соціальною проблемою, а боротьбу з ним – першочерговим завданням усіх національних систем охорони здоров’я.

Епідемія ЦД лягає особливо важким тягарем на країни, що розвиваються, адже впродовж останнього десятиліття рівень захворюваності на цю недугу швидше зростав саме в державах з низьким і середнім рівнями доходу. Натомість, майже через 100 років після відкриття гормону інсуліну основні препарати та технології, по-

трібні для лікування ЦД, доступні лише в одній із трьох найбідніших країн світу.

На жаль, у Національних заходах реагування на цукро-вий діабет, наданих ВООЗ Україною, немає оперативної політики щодо цукрового діабету, як і планів дій щодо зменшення поширеності надмірної маси тіла, ожиріння та недостатньої фізичної активності населення. Натомість такі плани, зазначають фахівці, розроблено переважно в країнах Європи та інших державах світу (зокрема, в Данії, Литві, Швеції, Іспанії, Нідерландах, Німеччині, Канаді, Туреччині та Японії). Національна політика щодо цукро-вого діабету та фізичної активності населення працює в Польщі, Латвії, Норвегії, Чехії.

Шкода, але в Україні немає мультидисциплінарного системного підходу до раннього виявлення ЦД на всіх рів-нях надання медичної допомоги, що погіршує своєчасність діагностики та лікування. Залишаються недосконалими нормативно-правові й організаційно-структурні засади на-дання медичної допомоги та соціального захисту хворих на ЦД. Хоча варто відзначити й позитивні зрушення. Останнім часом було запроваджено реєстр цих хворих, що дає мож-ливість аналізувати поширеність ЦД і захворюваність на нього, відстежувати динаміку його ускладнень, визначити якість надання медичної допомоги за станом компенсації хвороби, а також прогнозувати фінансові витрати на забез-печення профілактики, діагностики й лікування, наголо-шує кандидат медичних наук Світлана Дудник.

Відомо, що відправною точкою для якісного життя з діабетом є рання діагностика хвороби. Мають також бути налагоджені системи направлення хворих до лікарів-фа-хівців. Лікування цукрового діабету є ефективним, якщо проводиться повний спектр необхідних обстежень хворих, зокрема, це стосується генетичної діагностики, які б за-безпечували раннє виявлення та вчасне лікування деяких ускладнень недуги. Цьому держава має приділити особ-ливу увагу, аби зменшити показник захворюваності серед населення та інвалідності серед хворих на цукровий діабет.


УЧЕНІ НАВЧИЛИСЯ ЧИТАТИ ДУМКИ

СПЕЦІАЛІСТИ ІЗ БРЕМЕНСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ В НІМЕЧЧИНІ ПОЯСНИЛИ, ЯК ЗА ДОПОМОГОЮ СИСТЕМИ РОЗПІЗНАВАННЯ МОВИ МОЖНА РОЗШИФРОВУВАТИ СЛОВА, ЯКІ ЗАКОДОВАНІ В СИГНАЛАХ МОЗКУ. ТАКИМ ЧИНОМ ЛЮДИНА МОЖЕ ПЕРЕТВОРИТИ СВОЇ ДУМКИ В СЛОВА. ПОДІБНА СИСТЕМА В ПЕРСПЕКТИВІ МОЖЕ СТАТИ НЕЗАМІННОЮ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ПРОБЛЕМАМИ МОВИ.

У дослідженні брали участь люди з епілепсією, яким рані-

ше вживили в мозок спеціальні елек-троди. Пацієнти зачитували тексти, а комп’ютер відстежував активність їхнього мозку. Отримані результати стали базою шаблонів нейронних сигналів, які узгоджуються з певними елементами мови. Потім вчені додали мовні та словникові моделі до своїх ал-горитмів, після чого їм вдалося пере-вести ней ронні сигнали мозку в текст з високим ступенем достовірності.

Головним мінусом такого методу є потреба у запровадженні електродів в мозок пацієнта, що не дозволить застосовувати його масово. У будь-якому випадку, вчені зробили пер-ший крок на шляху створення нової технології.

За матеріалами Інтернет-видань

ЦІКАВО ЗНАТИ

Свого часу СРСР мав аж 14 науково-дослідних станцій в Антарктиді,

що не лише зміцнювало імідж держави, яка претендувала на роль великої, а й за-безпечувало значну частку квоти, що роз-поділяється між країнами-дослідницями льодового континенту. Насамперед ідеться про вилов антарктичного криля (креветки) і риби та нині вже заборонене добування китів у морях біля материнки. До речі, портом приписки легендарних радянських китобійних флотилій була Одеса, а най-потужніша з них мала промовисту назву “Радянська Україна”. Фактично за раху-нок фінансових і кадрових ресурсів УРСР утримували третину радянських наукових станцій в Антарктиці, а в Києві, Львові й Харкові працювали потужні дослідницькі інститути, що спеціалізувалися на антарк-тичній тематиці.

Зрозуміло, що з розвалом СРСР уже не-залежна Україна звернулася до “братської” Росії з проханням передати хоч одну стан-цію на шостому континенті під українську юрисдикцію, юридично підтвердивши статус-кво. Однак “старший брат” відповів, що всі антарктичні станції вкрай потрібні Російській Федерації для великомасштаб-ної програми наукових досліджень.

Проте вже невдовзі через брак коштів і, головне, фахівців-полярників аж п’ять до-слідницьких баз в Антарктиці росіянам до-велося законсервувати, підтвердивши, що негативна відповідь Україні була зумовлена суто політичними чи радше жлобськими мотивами. Тож на початок 2008 року із ко-лишнього радянського спадку в Антарктиді, монополізованого Росією, лише п’ять стан-цій не втратили статусу постійно діючих.

Тим часом на заснованій ще 1947 року британській науково-дослідній станції

“Фарадей” сталася трагедія – помер по-лярник. На острові, де вона розташована, неможливо збудувати злітно-посадкову смугу, а тому єдиний шлях на велику землю – майже непрохідним у зимовий період мо-рем. Саме тому допомога прибула невчасно. Отож Великобританія, маючи кілька краще оснащених і безпечніших станцій, оголо-сила конкурс на передачу “Фарадея” кра-їні, здатній продовжити дослідження, які впродовж десятиріч виконували англійські полярники.

Перевагу серед двох десятків претен-дентів віддали Україні з огляду на вели-чезний практичний досвід її дослідників льодового континенту та вже наявну мережу спеціалізованих науково-дослідних інсти-тутів. Меморандум про передачу нашій державі “Фарадея” за символічну плату 1 фунт стерлінгів підписали в Лондоні 29 лип-ня 1995 року, але з умовою, що українська полярна експедиція прибуде на станцію не пізніше 7 лютого 1996-го.

На жаль, саме з цим виникли проблеми, адже у дипломатів українського посольства в Аргентині, звідки найпростіше дістатися до “Фарадея”, ще бракувало знань і досвіду. Тим часом спецслужби деяких зацікавлених держав із близького і далекого зарубіжжя отримали завдання будь-якими методами не допустити вчасного прибуття наших полярників, зірвавши передачу британської станції Україні.

Ситуацію врятувала Аргентина, де одна із найчисленніших у Латинській Америці українських діаспор. Криголам “Адмірал Ірісар” аргентинських військо-во-морських сил безкоштовно виконав рейс до станції “Фарадей”, убезпечивши першу українську полярну експедицію від цілком імовірних провокацій і на-

вібеспоцілком імовірних провокацій

віть безпосереднього збройного нападу.6 лютого 1996 року над переданою

Великобританією Україні дослідницькою базою здійнявся синьо-жовтий стяг.

Нині колишній “Фарадей”, який змі-нив назву на “Академіка Вернадського”, належить до 17 базових станцій Глобальної системи спостережень за зміною клімату. Крім суто метеорологічних робіт, тут по-стійно проводять геофізичні, океаногра-фічні та біоресурсні дослідження.

Надання Україні, яка 28 жовтня 1992 року приєдналася до Договору про Ан-тарктику, 2004-го найвищого для країн-учасниць статусу консультативної сторони, який нині мають лише 28 держав, – одне із свідчень вагомості внеску українських полярників у дослідження льодового кон-тиненту.

На відміну від росіян, які продемон-стрували під час “антарктичної епопеї” далекі від “братолюбія” дії, українська стан-ція, де нині працює вже двадцята полярна експедиція, завжди відкрита для гостей, яких тут не бракує у літній туристський сезон із листопада по березень. Отож наші полярники – не лише дослідники, а й пов-преди Української держави на льодовому континенті.

Віктор ШПАК,“Урядовий кур’єр”

10 ЛИСТОПАДА – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ НАУКИ

ПІДНЯТТЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАПОРА НАД СТАНЦІЄЮ “ФАРАДЕЙ”АНТАРКТИЧНА ЕПОПЕЯ УКРАЇНИ



СПАДЩИНА

Велику плідну роботу для розвитку україн-

ського слова проводив ще на початку минулого століття учений Іван Огієнко. В одній із своїх статей “Рідна мова в укра-їнській школі” висловлював переконаність, що для розвит-ку національної самобутності необхідне знання своєї мови: “В нашій новій школі будуть усі потрібні засоби для того, щоб вчити рідної мови, щоб навчатись її якомога більше, якомога краще. Ні на хвилину не забуваймо, що наша рідна мова – це наша краса, це наша душа, це наша ознака націо-нального культурного життя.

Зародившись десь на сві-танні суспільного слов’янського життя, мова наша перенесла страшне лихоліття татарщини, пережила утиски Польщі, здер-жала наскоки Москви і, проте, дійшла до нас чистою, свіжою, звучною, незаплямованою, справді щирослов’янською мовою”.

Над проблемами мово-знавства Іван Огієнко працював не тільки на батьківщині, а й в еміграції. Як зазначає науко-вець, публіцист Володимир Ля-хоцький, майже п’ять років (по-чинаючи з 1923 року) І.Огієнко працював над монографією “Нариси з історії української мови: система українського правопису”, яка стала першим дослідженням, де вся система українського правопису набула історичного пояснення.

Монографія дала пере-конливе пояснення реальним фактам багатовікового проти-борства народної української мови з церковнослов’янською. Як відомо, після запроваджен-

ня християнства у Х столітті богослужіння у православних церквах велося македонською говіркою тодішньої болгарської мови, тобто мовою братів Кос-тянтина (Кирила) і Мефодія. Отож болгарський правопис за-панував аж до початку ХІХ ст. не тільки в церковнослов’янській, а й у літературних мовах. Таке явище спостерігалося в усьому слов’янському світі. В Украї-ні, зокрема, це негативно по-значилося на народній мові, яка мала значні відмінності від офіційної мови. З іменами І.Котляревського, Т.Шевченка та українських учених-мово-знавців ХVІІІ-ХІХ ст. дослідник пов’язує процес перетворення народної української мови на літературну.

Глибокий знавець історич-ного процесу формування і розвитку слов’янських мов Іван Огієнко слушно зауважував, що серед них українська мова помітно відрізняється своєю гнучкістю та милозвучністю. Це зумовлено, передусім, її фізіо-логічно-фонетичною основою, наявністю багатьох подвійних форм, простотою і легкістю вимови.

Водночас автор зазначав, що рідна мова кожній людині здається милозвучною. Зважаю-чи на недостатнє знання євро-пейськими фахівцями україн-ської мови через її багаторічну заборону, ті європейські вчені, які аналізували українську мову, відзначали її розвиненість та милозвучність, а отже, ставали до лав її оборонців.

Окремо варто згадати третій розділ книги – історико-по-рівняльний нарис правопису іншомовних слів. Автор за-

значає, щодо цієї проблеми завжди висловлювалося безліч суб’єктивних поглядів, проте його попередники не розробля-ли основні принципи вживання запозичених термінів.

Дослідник переконливо доводить, що запозичення ін-шомовних слів відбувалося не в односторонньому напрямі із російської мови. Досить вагомо виглядають наведені І.Огієнком приклади культурного впливу українців на російську культуру в ХVІІ-ХVІІІ століттях. Не було жодного аспекту культурного життя Росії, де б представники України не справили помітного впливу. Відбувалося це тому, що вони посідали помітні міс-ця у вищій церковній ієрархії, сферах освіти, науки, зовнішніх відносин тощо. Відтак російська літературна та ділова мови за-позичили дуже багато термінів українських та іншомовного походження, вживаних тут ще сто-двісті років тому, наголошує В.Ляхоцький.

Дещо інакше відбувався цей літературно-мовний процес у Галичині. Однакові форми га-лицькі й польські є свідченням переважного запозичення іно-земних слів із польської мови, особливо у ХVІІ-ХVІІІ століт-тях. Тривалі наукові пошуки дослідника дали змогу сформу-лювати два основні принципи використання іншомовних тер-мінів: по-перше, пристосування їх до законів власної мови, по-друге, дотриматися при за-позиченнях власних культурних традицій.

Наукові розвідки Івана Огі-єнка не втратили свого значення й нині.


ЗАГАЛЬНОВІДОМО, ЩО НАЙДОРОЖЧИЙ ЛЮДСЬКИЙ ДАР – ЦЕ РІДНА МОВА. У ПУБЛІЦИСТИЧНІЙ СТАТТІ “ВІЛЬНЕ СЛОВО” ЛІТЕРАТУРНИЙ КРИТИК, УЧЕНИЙ І ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ СЕРГІЙ ЄФРЕМОВ ПИСАВ: “ВСЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕНСТВА – ЦЕ ІСТОРІЯ САМИХ УТИСКІВ, САМОГО ЗНИЩЕННЯ, САМИЙ МАРТИРОЛОГ, КЛАДОВИЩЕ ТАЛАНТІВ, ЗАГУБЛЕНИХ ПИСЬМЕННИКІВ, НЕНАРОДЖЕНИХ ТВОРІВ... ТЕПЕР ЦЕЙ ЧАС МИНУВ, ТРЕБА СПОДІВАТИСЬ, НА ВІКИ. ГІМН ВІЛЬНОМУ СЛОВУ МОЖЕ ЛУНАТИ БЕЗБОРОННО І БЕЗБОРОННО Ж ВОНО МОЖЕ СЛУЖИТИ ВІЛЬНОМУ НАРОДОВІ”.

9 ЛИСТОПАДА – ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ

ПОЯВА “РУСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ”

Українська громад-ськість Галичини

1886 року була приємно вражена появою нової книжкової серії – “Руської Історичної Бібліотеки”. Причому з’явилася вона не в адміністративному центрі краю – Львові, а у провін-ційному Тернополі – тим самим ще раз доводячи дав-ню істину, що культурний поступ визначають видатні особистості, незалежно від місця їх проживання. Причетним до цієї події був Олександр Барвінський (1847-1927 роки). Він тоді вчителював у тернопіль-ській гімназії і був знаний як активіст всегалицьких

українських культурницьких організацій, що нещодавно виникли: освітньої – “Просвіти” (з 1868 р.) і літературного (згодом – наукового) Товариства імені Тараса Шевченка (з 1873 р.). Та й саме видання “Руської Історичної Бібліотеки” здійснювалося під егідою та за матеріальною й організаторською підтримкою названих організацій.

Як зазначають науковці, нова книжкова серія відіграла визнач-ну роль у процесі українського на-ціонального від-родження. Головна мета видання чітко сформульована у присвяті до першо-го тому: “Світлому Товариству “Про-світа” – вельми заслуженому для розбудження націо-нальної свідомості в руському народі присвячує сей пе-реклад незнакомий перекладчик”.

У цьому томі надруковано укра-їнський переклад праці одного із зас-новників товариств “Просвіта” та імені Тараса Шевченка, письменника і публі-циста Стефана Кача-ли “Коротка історія Руси”, яка вперше побачила світ поль-ською мовою 1879 року у Львові. У ви-давничій передмові до тому видавець О.Барвінський писав: мовляв, на ньому “...має станути велика будівня нашої народної минувшини. За нею слідує перший том дрібних монографій славнозвісного історика М. Костомарова, що пояснюють саму суть і історичний розвиток нашої народності українсько-руської”.

Той том (другий у серійному виданні) розпочинається посвяченням Олександрові Барвінському, зробленим, очевидно, Олександром Ко-ниським (підписано його криптонімом Ф.В.). Було вміщено український переклад однієї з найгостріших полемічних історико-публіцистичних розвідок Миколи Костомарова “Дві руські народності”, статті “Думки про федеративні засновини стародавньої Русі” і “Нариси народної україн-сько-руської історії”. У наступних томах “Руської Історичної Бібліотеки” з’явилися друком українські переклади монографій: “Богдан Хмель-ницький”, “Гетьманування Івана Виговського і Юрія Хмельницького”, “Руїна”, “Мазепа і мазепинці”.

За повідомленнями учених, протягом 18 років існування серії “Руська Історична Бібліотека” було видано 24 томи. На жаль, не всі вони відзна-чаються досконалістю українського перекладу та наукового оформлення тексту. Завершальні 23-й і 24-й томи серії видавалися за редакцією та з передмовами Михайла Грушевського, які доповнювали опубліковані там праці про міста та про церковні відносини в Україні в ХVІІ-ХVІІІ cт. новітньою бібліографією і критичним аналізом видатного ученого, який активно працював над створенням найфундаментальнішого багатотом-ника, що мав розкрити повну картину багатовікового процесу історії України.


НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ

РОДОВІД НАШОГО СЛОВА



КАЛЕЙДОСКОПОБОВ’ЯЗОК


ГАСТРОНОМІЧНИЙ КАЛЕНДАР

Фінансові реквізити: рахунок ДЗД ДПтСУ, р/р №31250227201887 в ДКСУ

в м. Києві, код банку 820172, ЄДРПОУ 08565003. Свідоцтво платника ПДВ №200062177.

Інд. под. № 085650026068

ГазетаДержавної

пенітенціарної служби України

Адреса редакції: 04050, м. Київ50, вул. Ме льни кова, 81.

Телефон: 4810562; еmail: [email protected]

Листування з читачами тільки на сторінках газети. Думки авторів публікацій

не завжди збігаються з точкою зору редакції. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали. За

точність викладених фактів відповідальність несе автор. Художні твори друкуються мо-вою оригіналу. При використанні наших

публікацій посилання на “Закон і обов’язок” обов’язкове.

Головний редакторОксана

ВЄЛКОВА-ЛАГОДАСвідоцтво

про реєстраціюКВ №9609

від 21.02.2005 р. Ціна договірна.

Рукописи і фотознімки не повертаються і не рецензуються. Відповідальність за достовірність

реклами несе рекламодавець.

Передплатний індекс: 23102Наклад: 30000

Замовлення № 50869ТОВ “МЕГА-ПОЛІГРАФ”,

м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14

ОБОВ’ЯЗОКЗАКОНЗАКОН

ОБОВ’ЯЗОКi

І ТАКЕ БУВАЄ

CКАНВОРД

Відповіді на сканворд у № 44

НЕБЕЗПЕЧНИЙ АПЕТИТ

Неконтрольоване бажання ковтати столові ножі привело поліцейського із священно-

го для сикхів міста Амрітсар в індійському штаті Пенджаб на операційний стіл.

Лише за останні два місяці сорока двох річний Сурджит Синг проковтнув 28 ножів. Всього в його шлункові хірурги знайшли 40 ножів: деякі з них почали вже іржавіти та ламатись, деякі були цілком гострими. Та, звичайно, найбільше здивування у медиків викликала та обставина, що пацієнт все ще живий.

Лікуючий лікар розповів, що пацієнт прийшов до лікарні зі скаргою на біль у животі та втратою ваги. “У нас не було жодної інформації про його діагноз. Коли ми розпочали діагностику, то стало зрозуміло, що це надзвичайний випадок. УЗД показало, що в організмі є якийсь твердий об’єкт. Це навело лікарів на думку про ракову пухлину,” – каже хірург. Лікарі спробували зробити біопсію і наштовхнулись на гострі ножі, що були у шлунку. Тільки тоді пацієнт зізнався про свій “гострий” апетит.

Лікар Малхотра зібрав бригаду з п’яти лікарів, які впродовж п’яти годин рятували пацієнта від гострих предметів.

Підготувала Людмила ТОМІНА

ДЕНЬ РОЖДЕНИЯ СОСИСКИ

Английская sausage – вовсе не сосиска, а колбаска. Это слово пошло от латинского

“salsus”– просоленный, поэтому можно назвать и солонину – мясо. А сосиска – это frankfurter или wiener. История сосиски из смеси говядины и свинины начинается с Иоганна Ланера. Он обу-чался ремеслу мясника во Франкфурте, в 1804 году переехал в Вену, открыв там лавку. Спустя год, 13 ноября 1805 года, он и изготовил первые сосиски из смешанного фарша. За это жители баварского Гассельдорфа в 1997 году увековечили земляка к 225-летию его рождения. На бронзового человека с сосисками скинулись 500 жителей.

Но сосисочный бизнес имел и счастливое перерождение. На находке Ланера сделал состо-яние в Америке его земляк, немецкий эмигрант Чарли Фельтман. В мае 1868-го он ехал в своем фургончике по набережной в Бруклине и грустил, смотря на множество готовящихся к открытию точек общепита. Пирожки, которыми он тор-говал, были неконкурентны огромному выбору сэндвичей. И тут он подумал о сосисках. Готовил Чарли паршиво, да и что можно приготовить в фургончике? Но сделать сосиску горячей он мог! И предложил ее горячую, вложенную в булочку и сдобренную соусом. “Гастрономические истори-ки сравнивают значимость рождения хот-дога с изобретением колеса!” – резюмировал в 1963 году журнал “Boys’Life”.

Елена ГРЕБЕННИКОВА

ЦІКАВО ЗНАТИ

“КНИГУ РЕКОРДІВ ГІННЕСА” СТВОРИВ БРИТАНСЬКИЙ ІНЖЕНЕР І ВЛАСНИК ПИВОВАРНІ Х’Ю БІВЕР. 9 ЛИСТОПАДА 1951 РОКУ ВІН ВІДПРАВИВСЯ З ДРУЗЯМИ НА ПОЛЮВАННЯ.

Увечері в барі між чоловіками зав’язалася суперечка, яка з

диких птахів найшвидша. Чоловіки переглянули кілька різних довідників, але відповіді не знайшли. Тоді Бівер вирішив створити книгу, в якій будуть зібрані всі рекорди. Назвав він її на честь своєї пивоварні. Сьогодні “Книга рекордів Гіннеса” є книгою з найбіль-шим тиражем із усіх книг, захищених авторським правом.

Нині продається близько 100 міль-йонів копій “Книги рекордів Гіннеса” у понад 100 країнах світу і на 37 мовах.

Інф.“ЗіО”

ДОВІДНИК РЕКОРДІВ

Газета видається з 1955 року · жертв голодоморів, який у...

Documents