ПРИНЕСУТЬ ДОПОМОГУ І ЗЦІЛЕННЯ З Днем...

№ 8Червень, 2011

11 99 чч ее рр вв нн яя –– ДД ЕЕ НН ЬЬ ММ ЕЕ ДД ИИ ЧЧ НН ОО ГГ ОО ПП РР АА ЦЦ ІІ ВВ НН ИИ КК АА !!

Дорогі мої колеги та співробітники!Від щирого серця вітаю вас

зі світлим Днем медичногопрацівника! Бажаю невичерп-ного і міцного здоров’я, благо-получчя, достатку та сімей-ного затишку в родинах.

Нехай ваші безвідмовні ідосвідчені, майстерні і вправ-ні, чудодійні і невтомні рукипринесуть ще багатьомлюдям своєчасну допомогу і

зцілення. Адже найголовніша наша мета – допо-могти людині оздоровитись, вилікувати її недуги,вкладаючи всю душу, знання і вміння в свою добро-чинну і добру справу, повернути їмвіру і надію у краще майбутнє.

Тож творчої наснаги і терпіннявам на тернистій ниві медичногопрацівника!

З глибокою повагою О. ТАРАСЕНКО,

головний лікар облпсихлікарні.

ПРИНЕСУТЬ ДОПОМОГУ І ЗЦІЛЕННЯ З Днем медичного працiвникаУ третю неділю червня ми святкуємо День медичного

працівника. Ніколи не змінюється, є сталимбажання людей бути здоровими, і їхня вдячністьсвоїм рятівникам. Прагнення працювати в ім'ялюдини, що так високо цінується в кожномусуспільстві, — невід'ємна риса професії медика.Тільки той, хто вірить у світле завтра, надя-гає білий халат. Тільки той, хто абсолют-но впевнений у можливості торжествадобра і перемоги людини над обставина-ми, здатний поставити заслін усім жит-тєвим негараздам і кинути виклик самійсмерті.

Цього дня слід привітати людей найгу-маннішої професії — тих, хто обрав своїм фахом зміцнюватий берегти здоров'я громадян, благополуччя нашої нації.Професія медичного працівника — почесна і складна, саметому й була шанована за всіх часів. Лікарі щодня стоять наварті людського життя, виконуючи клятву Гіппократа, вониповертають людям життя, упевненість у власних силах тавіру в завтрашній день. Лікар і медсестра — наче єдинийживий організм, зусилля цих двох людей мають бути об'єдна-ні задля досягнення найкращого результату. А клятваГіппократа вимагає від медиків не робити різниці між пацієн-тами. У мирний час медичним сестрам буває часом не легше,ніж на війні. Тому, хто хоч раз у житті доглядав тяжкохворулюдину, не варто пояснювати, що це за праця.

Фізкабінет.

Упродовж свого життя кожна людинане раз потрапляє до лікарні – чи точерез погіршення власного здоров'я, чито через хвороби когось зі своїх близь-ких. Тож всі з власного досвіду знають,як нелегко буває в період лікування іодужання. Багато людей відчувають вцей час нестерпні фізичнімуки, біль, страх за своєжиття, інші страждаютьбільш психологічно.

Перебуваючи в лікар-ні людина починаєзамислюватись надсвоїм життям, здоров’ям,відчуває безпорадністьстановища. Важко сказа-ти, який біль дошкуляєбільше – фізичний чиморальний. І знаючи проці муки, хворим завждина допомогу прийдутьлюди в білих халатах.

Дуже часто медики віддають себеулюбленій благородній професії,забуваючи про втому та власні про-блеми. Кожен медичний працівник,будь-то лікар чи медсестра,обов'язково володіє добрим сер-цем, чуйністю, ввічливістю і уважні-

стю. Він вникає впроблеми свогопацієнта, уважновислуховує і даєпоради, які полег-шують не тількифізичний, але йморальний біль.Найголовнішою рисоюлюдей у білих халатах єне тільки високий рівеньпрофесійності, а й про-сто людяність. Адже,погодьтесь, кожен хво-рий, коли відчиняютьсядвері, хоче побачити не

того лікаря,який розкидаєналіво й напра-во незрозумілімедичні терміниі слова, а люди-ну зі світлимиочима, привіт-ною посмішкоюі добрим сер-цем.

Я можу зчесністю і упев-неністю сказа-ти, що багато

моїх колег, друзів, родичів і знайомих,які вирішили присвятити своє життямедицині, є саме такими медпрацівни-ками, добрими, чуйними, привітними івідданими цій благородній професії.

Н.І. БАГРІЙ, медична сестра відділення № 10.

ЛЮДЯНІСТЬ – НАЙБІЛЬША ЧЕСНОТА МЕДПРАЦІВНИКА

ЖЖииттттяя ллііккааррнніі

У третю неділю червня за багаторіч-ною традицією в Україні відзначаєтьсяДень медичного працівника.

«Присягаюся Аполлоном – лікарем,Асклепієм, Гігіеєю і Панакеєю і всімабогами та богинями, беручи їх в свідки,виконувати чесно відповідно моїмсилам і моєму розумінню, наступну при-сягу і письмове зобов'язання. Вважати,що навчив мене лікарському мистецтвунарівні з моїми батьками, ділитися зним своїми достатками і у разі потребидопомагати йому в його потребах. Янаправлю режим хворих до їх вигодизгідно з моїми силами і моїм розумін-ням, утримуючись від спричинення вся-кої шкоди і несправедливості. Я не дамнікому просити у мене смертельногозасобу і не покажу шляху для подібногозадуму. Чисто і непорочно проводитимуя своє життя і своє мистецтво, щоб прилікуванні – а також і без лікування – я непобачив або не почув відносно життялюдського з того, що не слід коли-небудь розголошувати, я умовчу про те,вважаючи подібні речі таємницею. Мені,що непорушно виконує клятву, та будедано щастя в житті і в мистецтві і слава

у всіх людей на вічні часи; що пересту-пає ж і дає помилкову клятву та будезворотне цьому».

Так звучить лікарська клятва – клят-ва Гіппократа, написана в V столітті донашої ери на іонійському діалектідавньогрецької мови, яку дають медич-ні працівники і сьогодні, отримуючи дип-лом про закінчення навчального закла-ду, і якої повинні дотримуватися протя-гом всього свого життя.

Здоров'я – найдорожче, що можебути у людини: його не купиш ні за якігроші. Це прописні істини, які ми всічудово знаємо. Хоча рідко хто з усімрозумінням стежить за своїм здоров'ям.Досить часто ми чомусь думаємо, щонас недуга обійде стороною.

Треба сказати, що керівництвонашої лікарні завжди приділяло і приді-ляє велику увагу здоров'ю своїх співро-бітників. Це постійні медогляди, фінан-сова підтримка лікарні, на територіїпрацюють високопрофесійні фахівці.

Професія медпрацівника – одна знайповажніших на землі. Лікар вчитьсявсе життя, і кожен його робочий день –це найчастіше нове і не завжди просте

завдання. Неможливо уявити будь-якийаспект життя нашого суспільства, де бмогли обійтися без уваги медичноїслужби. Вона завжди була і залишаєть-ся однією з найбільш ефективних скла-дових охорони здоров'я. Хочеться віри-ти, що авторитет фахівців, їх високі про-фесійні якості і надалі будуть затребу-вані суспільством, а гуманізм і вірністьвибраному шляху залишаться незмін-ними супутниками на життєвому шляху.

У цей важливий і прекрасний длянас, працівників медицини, день доз-вольте сердечно побажати вам і вашимблизьким міцного здоров'я, довголіття,мирного і щасливого життя.

З повагою співробітники відділення № 2.

ПРОФЕСІЯ МЕДПРАЦІВНИКА – ОДНА З НАЙПОВАЖНІШИХ

МОЛОДША МЕДИЧНА СЕСТРАПрофесія молодшої медичної сестри не менш складна і відпові-

дальна, ніж інші професії сфери – такі, як лікарі, медсе-стри, ветеринари. Адже молодша медична сестра повин-на відмінно знати не тільки теорію своєї роботи, а й бутичудовим практиком. Тим більше, її кваліфікація важлива зпогляду кар'єрного зростання. Погодьтесь, навряд чикерівництво підвищить некомпетентну молодшу медичнусестру і дасть зелене світло в подальшому просуванні в

роботі. Що стосується фінансового питання, то тут, як і в багатьох інших спеці-альностях, зарплата залежить в першу чергу від регіону проживання, специфі-ки і політики установи щодо рівня заробітної плати для співробітників.

12 травня – Всесвітнійдень медичної сестри

Під час Кримськоївійни, в середині XIXстоліття, англійськасестра милосердяФлоренс Найтінгейлзі своїми помічницямивперше надала допо-могу пораненим наполі бою. Завдякисестрам милосердябули врятовані сотніжиттів. Відтодівищою нагородою,якою відзначаються медичні сестри –учасниці бойових подій, є медаль"Флоренс Найтінгейл", а 12 травня, в деньнародження Флоренс Найтінгейл, свят-кують Міжнародний день медичної сестри.Працівники патронажної служби СпілкиЧервоного Хреста України, заснованої в1961 році, користуються заслуженоюшаною на міжнародному рівні.Міжнародний Комітет Червоного Хрестаприсуджує до 50 медалей імені ФлоренсНайтінгейл один раз на два роки. За особ-ливі заслуги такою медаллю нагороджено17 українських патронажних сестерЧервоного Хреста.

Медик – одна з найгуманніших профе-сій на землі, але серед медиків найлюдя-ніша, найпочесніша та подеколи найважчапрофесія – медична сестра. У всі часимедичні сестри є зосередженням мило-сердя, їх так і називають – сестри мило-сердя. І, мабуть, невипадково, що важкамісія медичної сестри здебільшого лягаєна тендітні жіночі плечі. Бо саме жіночечутливе серце, добрі руки та велике тер-піння так необхідні у цій професії.

За словами Парацельса, «найкращіліки – це любов і турбота». І сьогодні вепоху передових технологій та досягненьфармації, ці слова не втрачають своєї акту-альності, особливо коли йдеться про працюмедичних сестер.

Нині у системі охорони здоров'яУкраїни працює майже 428 тисяч молод-ших медичних спеціалістів, з них – 298 тис.медичних сестер (52 тисячі – у сільськіймісцевості). В умовах реформи охорониздоров'я значення якості медсестринськоїдопомоги зростає, а отже, зростають івимоги до персоналу. Тому за роки неза-лежності України було модернізованосестринську освіту: запроваджено ступене-ву освіту; розроблено стандартисестринських маніпуляцій та догляду запацієнтами; медичних сестер залучено уробочі групи з розробки галузевих норма-тивних документів: введено посади заступ-ників головного лікаря з медсестринства вбагатопрофільних лікарнях. За підтримкиМОЗ України у 1998 році було створеноАсоціацію медичних сестер України (нинідо її складу входять 153 тис. членів з 23регіонів), запроваджено конкурс професій-ної майстерності «Ескулап-професіонал».Однак якість медсестринської допомоги

залежить не лише від професійної май-стерності, дисциплінованості та відпові-дальності персоналу, а й від умов, створе-них для роботи. Сьогодні ж останнє викли-кає багато нарікань. Важко очікуватиналежної якості роботи при значному пере-вантаженні персоналу, коли одна медичнасестра обслуговує 20-30 пацієнтів. І наврядчи стимулом до роботи може бути вкрайнизька заробітна плата. Станом на 1 квітняц. р. молодша медична сестра і медичнасестра без категорії отримують 960 грн., звищою категорією і 10-річним стажем –1081 грн. Професія медсестри – тяжкеремесло ще й тому, що в галузі практичновідсутні сучасні засоби малої механізації.Високою є частка ручних трудомісткихробіт, непродуктивно використовуєтьсяробочий час медсестри, пов'язаний зведенням медичної документації. Все цезумовлює падіння престижу професії меди-ка, відтоку висококваліфікованих кадрів.

За сумлінну працю, професійне став-лення до своїх обов’язків, милосердя,самовіддане служіння людям та з нагодиміжнародного Дня медичної сестри вітаємовсіх медсестер з цим святом.

З повагою до вас співробітникивідділення № 8.

Професія медсестри – тяжке ремесло


Діти завжди потребують пильноїуваги, а хворі особливо. Потрапляючина лікування у відділення, дитина лиша-ється без батьків, близьких, опиняєтьсяу незвичному для неї становищі, що неможе не відбитися на її стані і настрої.Тому з перших хвилин перебування увідділенні хворий повинен відчуватитурботу, тепле ставлення, спокій, впев-неність в тому, що його тут не скрив-дять. Часто добре слово, посмішка пер-соналу, заспокоюють краще від будь-якого нейролептика.

У дитячому відділенні лікуєтьсябагато дітей з неблагополучних сімейабо дітей-сиріт, які скривджені, знедоле-ні й особливо потребують підтримки.Дитина не завжди може розповісти прохворобу, і тут необхідний уважнийнагляд персоналу, щоб своєчасно помі-тити проблему і допомогти вирішити її.Кожний співробітник відділення наперіод лікування стає для дитинимамою. На увагу заслуговує затишнаатмосфера у відділенні, наявність ігра-шок, різноманітних розваг, якісно приго-тована їжа. Досягнення останнього –велика заслуга турботливих співробіт-ників харчоблоку, які навіть при наявно-сті мінімального фінансування завждиготують добрий і якісний обід.

Я вдячна адміністрації лікарні за

постійне розуміння наших проблем іготовність допомогти в будь-якій склад-ній ситуації. Вдячна співробітникам від-ділення, більшість з яких протягомбагатьох років терпляче працюють і від-дають кожного дня частку свого теплахворим дітям.

Більше 30 років у нас невтомно пра-цює лікар Миронова ГалинаМиколаївна. Кожний день її заповненийтурботою про маленьких пацієнтів.Немало часу віддає бесіді з батьками,щоб зменшити їхнє хвилювання і триво-гу. Взаєморозуміння лікаря і батьків –запорука успішного лікування.

Постійно в творчому пошуку нашіпедагогічні працівники: психолог, вихо-вателі, логопеди. Змінюється сучаснийпідхід до надання допомоги дітям з роз-ладами психіки та поведінки, більшеуваги надається психологічній корекції,соціальній адаптації, саме цим зайнятіфахівці.

Нелегка праця медичних сестер імолодшого медичного персоналу.Дитина відмовляється пити пігулки,боїться ін'єкцій, процедур, кожномутреба пояснити про необхідність і без-печність лікування, вночі вкрити, вранцідопомогти одягнутися, вмитися, і все цевиконується з турботою та любов'юмедичними працівниками. У відділенні

склався сприятливий мікроклімат, від-сутні чвари, незлагоди, натомість при-сутні постійне взаєморозуміння, готов-ність допомогти один одному, в цьомунемала заслуга старшої медичноїсестри Дмітрієвої Олени Іванівни.

На початку року ми розлучилися з 10співробітниками, які зараз на заслуже-ному відпочинку. Їх нам дуже не виста-чає, і вони теж сумують, навідують від-ділення, телефонують.

У переддень Дня медичного праців-ника вітаю весь колектив лікарні та зособливою теплотою співробітниківдитячого відділення, які для мене сталимоєю родиною. Бажаю всім здоров'я,душевного тепла, турботи близьких,розуміння пацієнтів і рідних, творчихуспіхів, благополуччя.

Н.І. МАРЦУНОВА, зав. відділенням № 14.

З ТУРБОТОЮ ПРО ДІТЕЙ

ЛЮДИ В БІЛИХ ХАЛАТАХМедицина з'явилася і стала розвива-

тися дуже давно. І це не дивно, тому щонема в світі нічого ціннішого, ніж здо-ров’я. Це головне багатство і щастя.Кожна людина, незалежно від віку і статі,прагне прожити довге, активне життя,наповнене рухом. Тому люди намагають-ся попередити хвороби, прагнуть їх ліку-вати.

Після отримання диплома лікаря вивчен-ня цієї професії стає індивідуальним питанняпрофесійної майстерності та зросту. Тому,якщо інженер чи юрист навчається 5 років івиходить вже готовим спеціалістом, то лікарвчиться не менше 10 років і продовжуєнавчання все життя. Так формується лікарвід Бога, який прекрасно відчуває особливо-сті своїх пацієнтів і позитивно використовуєсвої знання в процесі лікування і вилікову-вання, лікує навіть ціною свого здоров’я.Видужання хворих іде за рахунок позитивноїенергетики. Хочеться нагадати всім цитатуГіппократа: „В яку б домівку я не зайшов, явийду звідти з користю для хворого, будудалекий від всього надуманого, несправед-ливого та згубного". Так іноді буває – медсе-стра чи навіть санітарочка можуть допомогтихворому, просто ставлячись до нього з розу-мінням, по-людськи. Праця медпрацівника –це тяжка праця, велика відповідальність зажиття пацієнтів. Немає в світі більш почес-ної, більш відповідальної професії, ніж мед-працівник і в усі часи люди в білих халатахкористувалися особливою довірою, вонирятують життя, лікують хвороби, несумісні зжиттям, вони чарівники, а може і Боги!

День медичного працівника традиційносвяткується в нашій країні як свято людей,які присвятили себе благородній справі збе-реження життя і здоров’я людей. Ця датадавно вийшла за рамки професійного свята,оскільки у світі немає людини, яка б не звер-талася за допомогою до медичного закладу.

Саме в цей день медики по-особливому від-чувають свою необхідність, свою значимість,пишаються своєю професією, своїми успіха-ми і досягненнями. Ми не повинні забувати,що ніякий кардіограф, ніякий магнітофон незамінять добре серце медика, його добрудушу. Пацієнтам іноді не так важливі таблет-ки, роздані холоднокровною рукою, і не тер-мометр під пахвою в призначений час, а теп-лий погляд, добре слово, душевна розмова.

Вибір професії – найважливіший життє-вий крок, а вибір медичної спеціальності,особливо відповідальний, тому що хибнерішення в цьому разі може обернутися ні зчим не порівняними втратами як для самоїлюдини, так і для суспільства. Медикамлюди довіряють найдорожче – здоров’я іжиття своє і своїх близьких, від них чекаютьповної самовідданості, тобто докладаннявсіх зусиль і знань, причому знань, які відоб-ражають досягнення науки і практики в тійгалузі, яку представляє спеціаліст. Робочийдень медпрацівника – це спілкування злюдьми, надання допомоги, причому частопсихологічної. Люди приходять часто не тіль-ки за лікарською допомогою, а ще й за розу-мінням та співпереживанням. Медик – пред-ставник найгуманнішої професії, йому прита-манні такі якості, як доброта, працелюбство,чесність, дисциплінованість. Дуже важливіскромність і привітність, в поведінці – швид-кість і чіткість, в думках і бажаннях – на пер-шому місці інтереси хворого.

Користуючись нагодою, в переддень Днямедика, хочу теплим словом згадати осново-положників геріатричного відділення:Гречишкіна Г.В. та Філоненко Г.І., які заклалиміцний фундамент для майбутнього відді-лення, були гарними наставниками в роботі,мали світлу душу і велике серце. Вічна їмпам’ять! Також вітаю з Днем медика тихлюдей, які пішли на заслужений відпочинок:Масленікову А.Л., Полякову, В.І., КозаченкоЛ.О. , Любанчук Л.Д., Ткаченко Л.І., ЛубенецьТ.Г., Прокопчук Н.М.

Особливі слова подяки і привітання зпрофесійним святом – Днем медичного пра-цівника висловлюю своєму керівництву:головному лікарю Тарасенку О.І., начмедуМаслянко О.В., головній медсестрі ТупчієнкоO.K. та завідуючому відділенням Присяж-ному О.В.

Успіхів вам, терпіння. Нехай той вогникдоброти ніколи не згасає у ваших серцях, а зроками горить ще яскравіше.

Хочу побажати всім медпрацівникамнашої лікарні успіхів у роботі, побажати знай-ти панацею від тих хвороб, які все ще тер-зають людство.

О.В. ЛЯХ, старша медсестра відділення № 3.

ДД ЕЕ НН ЬЬ ММ ЕЕ ДД ИИ ЧЧ НН ОО ГГ ООПП РР АА ЦЦ ІІ ВВ НН ИИ КК АА

День медичного працівника –Це, справді, свято всенародне.На честь людей, в чиїх руках Священне діло благородне.Здоров'я нації, народу –Державна справа нелегка, Але ця справа звіку-зродуЄ суттю й медпрацівника.І в день, і в ніч, в мороз і в спеку Медпрацівник з людьми завжди, В дорогу ближню чи далекуВін хворим йде допомогти. Медпрацівник не Бог – людина, Але від нього, як від Бога, Для зцілення украй потрібна Недужим людям допомога.І дай нам. Боже, всім надовго Здорового, безхмарного життя.Ми людям віддаєм для цього Свої знання, і сили, й почуття.

ЖЖииттттяя ллііккааррннііВІДЧУТТЯ ЩАСТЯЄ такий стан людської душі, коли хочеть-

ся жити і жити, злетіти в небо, сміятися і спі-вати, дарувати свою радість усім, хто поряд.Таке почуття називають щастям. Але,мабуть, ніхто не може дати точного визна-чення цього поняття, як ніхто досі не визна-чив точно, що таке кохання.

Люди прагнуть бути щасливими і спокон-віку намагаються зрозуміти, як цього досяг-ти. Справа в тому, що щастя для кожногорізне, залежно від особистості людини, від їїдуховної сутності, світогляду тощо. А це, всвою чергу, залежить від виховання, оточен-ня, умов життя і ще від багатьох чинників.

"Навчити людину бути щасливою неможна, – писав А. С. Макаренко, – але вихо-вати її так, щоб вона була щасливою,можна".

Г. Сковорода з ним, мабуть, не погодивсяб, він намагався вчити людей саме бутищасливими, але не такі вже протилежні цідумки: мандрівний філософ передбачав удосягненні щастя момент самопізнання інавіть самовиховання. У підґрунті щастя, найого думку, лежать душевність, сердечність,простота, скромність, але не приниженість, ідуже важливо – вміння розуміти власні

бажання і посідати місце в житті, відповідневнутрішнім здібностям. Але останньому вчи-тись було важко, хоча ідея ніби проста. Некожен здатен дивитись у власну душу.

"Шукаємо щастя по країнах, століттях, авоно скрізь і завжди з нами; – писав він, – якриба в воді, так і ми у ньому, і воно біля насшукає нас самих. Нема його ніде від того, щовоно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва– відхили лише вхід у душу свою". Отже, укожного з нас свої шляхи до щастя і своєйого розуміння.

Для одних – це матеріальний добробут.Для інших особисте щастя нерозривне ізщастям усієї Батьківщини.

Когось робить щасливим влада, улесли-вість підлеглих, гроші. А, наприклад, якийсьвчений сприймає підвищення, керівну поса-ду як біду – йому більше до душі тиха лабо-раторія, де можна творити, а не витрачатичас на адміністрування. Одні люди керують-ся в житті прислів'ям "Покірливе теляткодвох мамок ссе" і ладні жити хоч у клітці, абигодували. Інші, як соловей, не можуть співа-ти в неволі.

Золотих не хочу лаврів,З ними славу не здобуду,Бо як ними увінчаюсь,То поетом вже не буду – говорить поет з

"Давньої казки" Лесі Українки. А он як казав

про своє сповнене поневірянь життя ВасильСтус: "Це щастя: мати таку долю, як у мене...Чуюся добре, бо нікому не зробив зла, бодбав не тільки про себе. І від того мені світлона душі". Вбачали люди щастя і в боротьбі заідеали. "Лише боротись – значить жить!" –таким було життєве кредо Каменяра.

Багато хто знаходить щастя у праці. Єнавіть напівжартівливе прислів'я приблизнотакого змісту: якщо людина хоче бути щасли-вою на місяць, їй треба закохатися, якщо нарік – одружитися, а якщо на все життя – знай-ти роботу до душі.

Щасливий художник, що дивиться нащойно створене полотно. Щаслива швачка,яка милується чистотою ліній пошитої неюсукні. Щаслива дівчинка-першокласниця, щовперше виконала завдання на "відмінно".

А яким незрівняним щастям може бутикохання! Навіть інколи не розділене (як уФранка або Лесі Українки), воно здатненадихати на подвиги і на творчість. Тутйдеться не про фізіологічну потребу – самепро духовне кохання, високе і чисте, за якене треба червоніти. Скільки людей – стілький шляхів до щастя...

А про яке щастя мрію я сьогодні?

Н.Г. КАРАНДАШЕВА, психолог відділення № 11.

ЧИ ЛІКУЮТЬ КАЗКИНапевно, в кожному класі знай-

деться такий учень, а може бути і неодин, до якого навічно приліпиласякличка «ледар», «нероба» або й тогогірше – «дебіл», «нездатний».

Але частіше за все справа зовсім нев розумових здібностях або недостат-ній старанності цих учнів. Формуваннясвідомості починається у всіх дітей фак-тично відразу ж із моменту народження,деякі вчені доводять, що ще й раніше, вутробі матері. Але ось розвиток мозку івсієї нервової системи у кожної дитинивідбувається різночасно і по-різному.Іншими словами, існує як би спеціальнапрограма – своєрідний розклад, згідно зяким кожна функція мозку має суворопевний час початку і завершення роз-витку. Це можна уявити так, що всере-дині кожної людини з моменту її народ-ження запускається якийсь біологічнийгодинник, причому у всіх він іде за своїмрозкладом. Наприклад, у когось спочат-ку активніше розвивається пам’ять, а в

іншої дитини пам'ять развиваєтьсяповільніше, зате вона швидше починаєговорити. Тому називати дитину нездат-ним немає ніяких підстав, якщо, звичай-но, мову вести про здорових дітей (ухворих свої показники), тому що дітипогано читають, пишуть чи вирішуютьзавдання частіше за все тому, що їхнімозкові центри, відповідальні за читан-ня, писання або логічне мислення, про-сто ще не встигли розвинутися. Але цене означає, що вони відстали назавжди.Через якийсь час такі відстаючі учні

несподівано для всіх перетворюютьсяна успішних, а іноді й у відмінників.

Якщо не враховувати такі властиво-сті мозку і навантажувати дитину над-мірною кількістю знань та інформації,які вона поки що в міру об'єктивних при-чин не може засвоїти, то відбуваєтьсязбій біологічних годин.

Чи існують ліки проти такого збою?Виявляється, є, і їх кілька. Зараз у дитя-чих садках і школах діти освоюють дужеважливу інформацію в іграх, в якиходночасно задіяні інтелектуальні таемоційні сфери свідомості. Один зосновних рецептів, який пропонуютьучені, виглядає не зовсім звичайно.«Читайте дітям побільше казок», – гово-рять вони. Чарівний казковий світ зісвоїми моральними цінностями, вдяч-ними героями, де добро завжди тріум-фує над злом, допомагає дитині гармо-нійно розвиватися і оберігає його відзбою біологічних годин.

І.М. СТРАТІЧУК, Г.В. ЗОЛОТУХІНА,трудінструктори.

СЕКРЕТИ ВІЧНОЇ МОЛОДОСТІЩоб завжди залишатися моло-

дою, потрібно: мало їсти, частішеїсти рибу, пити побільше води, займа-тися спортом, якомога більше ходити,дихати свіжим повітрям, спатидостатньо, побільше СМІЯТИСЯ, берег-ти тонку талію, народити дитину в 40років, подорожувати, стати молодою ікрасивою бабусею, любити життя.

І не потрібно: переїдати, вживатиалкоголь, багато курити, сидіти вдома,дивитися годинами телевізор, вдава-тися до похмурих думок, дутися наоточуючих, похмуро одягатися, носитинадвисокі підбори, втрачати почуттягумору, сварити молодих, страшитисянового, економити почуття.

Денний стаціонар.

Нам, батькам маленьких пацієнтів, нераз доводилось отримувати належнудопомогу, проходячи курс лікування вдитячому відділенні № 14 Кіровоградськоїобласної психіатричної лікарні. Колективцього відділення приділяє максимумуваги, ставиться із великим терпінням,витримкою, турботою і любов'ю до нашиххворих дітей.

Шановні працівники відділення!Прийміть наші сердечні вітання з нагодиДня медичного працівника! Поздоров-ляючи з цим професійним святом, зичимовам невпинного руху вперед, успішногоздійснення всіх планів і задумів. Бажаємо,щоб підґрунтям щасливого життя та плід-ної професійної діяльності були міцне здо-ров'я, серце, сповнене любові та добра,натхненна думка. Бажаємо також, щоб

ваше життя було світлим і радісним, як цейсвятковий день, а наші привітання дода-дуть життєвої наснаги у скарбничку вашихдуш. Нехай людська шана буде подякоювам за плідну працю, чуйність, уміння тво-рити добро.

Бажаємо багато літ прожити.Душею й серцем молодіти.Щоб щастя й радість не минали,Щоб ви постійно гарний

настрій мали.Щоб злагода, мир панували в домі,Були здорові і не знали втоми.

З вдячністю та повагою мамималеньких пацієнтів:

ЛОЖЧЕНКО Вікторія Анатоліївна,ШЕВЧУК Єлизавета Абрамівна,

ВАЛЬЧЕВСЬКА Тетяна Василівна,АНІСІМОВА Ольга Миколаївна.

ЩОБ ЖИТТЯ БУЛО СВІТЛИМ І РАДІСНИМ


З авданням номер один в будь-якому психіатричному відділенні єпрофілактика надзвичайних

подій. Найбільш небезпечним усклад-ненням депресії є суїциїдальні дії. Цевідомо всім, хто працює в психіатрії.Проте найбільшу небезпеку в планіможливості суїциїдальних дій представ-ляють не ті хворі, у яких депресивнасимптоматика більш виражена, – пер-сонал відділення насторожений віднос-но них, а хворі, у яких фасадні проявидепресії часто менш помітні, але єсхильність до тривожної ажитації. Занашими спостереженнями у хворих зтривожною депресією частіше буваютьсуїциїдальні дії імпульсивного характе-ру. Такі спроби не готуються, відсутніхарактерні для дійсних суїциїдальнихспроб застережливі дії. Іноді такі діїполягають в прагненні до самоушкод-ження.

Тому чергова зміна, та й всі співро-бітники відділення, не повинні втрачатипильність відносно тих хворих, психіч-ний стан яких, здавалося би, не пови-нен вселяти особливого побоювання.

Нам нерідко доводиться стикатися зтаким патологічним явищем, як інверсіяфази – швидкий перехід від депресив-ного стану в гіпоманію або навпаки. Утаких випадках роль сестринського спо-стереження є ключовою, оскільки змінаафекту вимагає негайної корекції ліку-вання. Досвідчений персонал легкопомічає надмірну "розкрученість" паці-єнта. Менш досвідчені медсестри нерід-ко оцінюють перехід від депресії до гіпо-

манії як поліпшення стану внаслідоклікування і лише явні зміни в поведінціпривертають їхню увагу до таких хво-рих. Вважаю некомпетентними дії мед-сестри, яка замість того, щоб звернутиувагу лікаря на можливу зміну станухворого, продовжує давати йому ранішепризначені антидепресанти.

Що стосується хворих з гіпоманіями,то догляд за ними не менш, а часомбільш складніший, ніж за хворими здепресіями. При гіпоманії швидко втра-чається критика, такі хворі з їх підвище-ною активністю не тільки заважаютьперсоналу, але і схильні до дрібнихпорушень режиму, які, у свою чергу,збільшують небезпеку НП у відділенні.Робота з гипоманіакальними хворимивимагає від медсестри доброї психоло-гічної підготовки і уміння знайти індиві-дуальний підхід до такого хворого,направити його підвищену активність в"мирне русло".

Згідно зі статистикою, на депресіїчастіше хворіють літні люди. У "вікових"пацієнтів нерідко зустрічається сома-тична патологія, яка не тільки посилюєперебіг психічного розладу, але і самапо собі вимагає від персоналу додатко-вих зусиль по нагляду і спостереженню.Особливу складність для чергових мед-сестер мають хворі з іпохондричноюдепресією. Тут, головне, не пропуститив низці іпохондричних скарг ті, які гово-рять про реальне погіршення соматич-ного стану. В такому випадку кращепроявити терпіння, ніж відмахнутися і

пропустити щось важливе. Також особ-ливий контроль потрібний за літнімихворими, які отримують тріциклічніантидепресанти.

Напевно, основні якості, затребуванідля роботи з аффектологічними хвори-ми, – це терпіння і уміння надавати емо-ційну підтримку. Зрозуміло, ці якостіпотрібні для роботи зі всіма континген-тами психіатричних пацієнтів, але вафектології особливо. Адже наші паці-єнти страждають від порушення емоційі украй потребують саме емоційної під-тримки.

У афектології важливі та дієві реабі-літаційні методи. Медичній сестрі дово-диться допомагати лікареві і психолого-ві в проведенні психо– і арттерапії,інших реабілітаційних заходів.

У нашій роботі багато складнощів.Але вони забуваються, коли бачиш, яквчорашні хворі повертаються до свогонормального колишнього життя.

Ольга ЖОСАН, старша медсестра відділення № 6.

Особливості медсестринського спостереження та нагляду за хворими на афективну патологію

Наше відділення більше восьми років виконує функції спе-ціалізованого відділення для лікування хворих з афективноюпатологією. За цей час накопичився певний досвід. Здається,цей досвід може виявитися корисним персоналу нашої лікарні,оскільки хворі з цією патологією зустрічаються практично увсіх відділеннях.

Соя дає довголіття і бадьорістьСоєві боби – справжня скарб-

ниця поживних речовин. Вонимістять від 35 до 40% цінних біл-ків (у м'ясі їх всього 18-20%) і 14-20% жирів, причому без холесте-рину. У сої приблизно 30% вугле-водів, багато баластних речовин івітамінів РР і групи В, фосфор,магній, кальцій, калій, залізо іцинк. Ті, хто дотримується веге-таріанської дієти, нерідко страж-дають білковим дефіцитом. Якнаслідок – з'являються втома,апатія, нервозність і почуття

страху. Соєві продукти є гарним енергетичним підживленням– швидко відновлюють сили, бадьорять.

Здатність соєвих білків активно пов’язувати соду визна-чає желеподібну консистенцію соєвих продуктів. Це власти-вість дуже цінна для лікувального харчування хворих шлун-ково-кишковими захворюваннями, які потребують «слизо-вих» дієт.

«ЇЖА БОГІВ» ЗНІМЕ СТРЕСЯк відомо, шоколад роблять з

порошку, який отримують із плодівшоколадного дерева. Але мало хтознає, що ботанічна назва цієї рос-лини звучить як «Теоброма», що вперекладі з грецької означає «їжабогів». Какао-порошок міститьвелику кількість калію, є в ньомутакож магній, кальцій, залізо, мар-ганець, мідь, цинк, вітаміни РР,групи В. Алкалоїди какао надаютьзбудливу дію на центральну нерво-ву систему. Тому шоколад і какаокорисні здоровим людям, щозазнають фізичних та емоційнихнавантажень, показані для віднов-лення сил після перевтоми, травм, опіків і т.д.

У той же час не рекомендується вживати при серцево-судинних захворюваннях, хворобах печінки, нирок, подагрі,сечокам’яній і виразковій хворобах.



Загальновідомо, що кожний медич-ний працівник переобтяжений необхід-ністю заповнення великої кількості облі-кових статистичних форм та іншоїмедичної документації.

З іншого боку, без використаннясучасних технологій важко якісно запов-нити статистичні форми звітності, щонегативно позначається на цілісностіданих та статистики охорони здоров'я ідіяльності медичних установ. Сучасніінформаційні технології є дуже впливо-вим фактором в нашій повсякденнійдіяльності.

Комп'ютеризація медичних закладівпередбачає створення баз даних різно-го призначення та отримання показни-ків роботи (вихідних форм) в автоматич-ному режимі.

На даний час в лікарні функціонуємедична комп'ютерна інформаційнасистема, яка охоплює всі підрозділилікарні, починаючи з приймального від-ділення та поліклініки і закінчуючи допо-міжними службами. Інформаційнасистема створена згідно зі стандартамиведення медичної документації,затверджених МОЗ, і стандартів форму-вання баз даних. Система виконуєфункції електронної історії пацієнта,пошукової системи, аналітико-стати-стичних програм та вирішує іншізавдання.

У лікарні налічується більше 30 оди-ниць комп'ютерної техніки, яка частковооб'єднана в єдину локальну мережу здоступом в глобальну систему Інтернет.

Значно зменшились витратиробочого часу медпрацівників наоформлення медичної документації тана заповнення облікових статистичних

форм, які тепер отримуються в автома-тичному режимі.

Відпала необхідність заповнювативелику кількість журналів, передбаче-них стандартами МОЗ (форма № 001/0"Журнал обліку прийому хворих в ста-ціонар", "Журнал обліку прийому хворихкримінального характеру", "Журналобліку прийому травмованих в ДТП","Журнал обліку амбулаторного прийомухворих"). Ці журнали створюються авто-матично, що дає змогу медичному пер-соналу приймального відділення біль-ше уваги приділяти хворому.Автоматичне створення обліковихформ (таких, як форми 007/0 "Листокобліку руху хворих і ліжкового фондустаціонару", рапорту чергового лікарята довідок про перебування пацієнтів устаціонарі) скорочує медперсоналубагато робочого часу.

Лікарі стаціонарних відділень знач-но більше уваги можуть приділяти хво-рим, а не "писанині" завдяки тому, щооформлення історій хвороб, епікризів,та іншої меддокументації ведеться задопомогою відпрацьованої системи зшироким застосуванням шаблонів, доз-воляючи економити робочий час.

Впровадження комп'ютеризаціїреєстратури поліклінічного відділеннядало змогу скоротити час на оформлен-ня пацієнта на прийом до лікаря.З'явилася можливість попередньогозапису на прийом до лікаря.

Значно покращилась якість оформ-лення статистичних форм.

У лікарні впроваджена автоматиза-ція обліку кадрів і бухгалтерського облі-ку, що дозволяє швидко та якісно фор-

мувати звітність цим структурним під-розділам.

У лікарні створений свій веб-сайт тадоступ до глобальної системи Інтернет,який надає можливість інформуватинаселення області та за її межами пронадання медичної допомоги.

Комп'ютеризація також дозволяєкерівникам отримувати оперативні даніта на їх основі своєчасно прийматиуправлінські рішення, цілеспрямовановпливати на кінцеві результати роботи.

Керівництво лікарні може отриматиінформацію про роботу лікарні за будь-який період та в будь-яких обсягах. Так,наприклад, заступник головного лікаряможе отримати інформацію про кіль-кість госпіталізованих хворих по відді-леннях, про виконання плановогозавдання щодо тривалості лікування таінші.

Можливість використання інформа-ційної системи дозволить більш раціо-нально використовувати ресурси в охо-роні здоров'я, гарантувати якість медич-ної допомоги та забезпечувати інфор-мацією управлінську діяльність.

О.А. БОБРИШЕВ, відділення № 1.

КОМП’ЮТЕРИЗАЦІЯ В МЕДИЦИНІ

Очі, як відомо, дзеркало душі. І всімнам, безсумнівно, хочеться зберегти їхкрасу і чарівність як можна довше. Часневблаганно летить, ми дорослішаємо. Аразом з нами стає старшою і наша шкіра.В першу чергу це стосується тонкої і ніж-ної шкіри – навколо очей.

Подивившисъ один раз в дзеркало, випобачите, що навколо ваших очей з'яви-лися зморшки. Не треба панікувати і тур-буватися. Адже це не що інше, як природ-на зміна, подарована, природою: з вітря-ної дівчини ви перетворюєтеся в чудовужінку.

Але не варто забувати про те, що при-чиною «малюнка» на тонкій шкірі навколоочей є тільки час і природа. Дуже частосаме ми мимоволі наближаємо появузморшок навколо очей. Так-так, саме так,не дивуйтеся – тут відіграє свою роль іпросте примруження, якщо у вас поганийзір, і тривале перебування на яскравомусонці без сонцезахисних окулярів, і вели-чезна кількість косметичних засобів... Щож робити, щоб не провокувати появу змор-шок? Давайте поговоримо про це деталь-ніше ...

На допомогу приходять перевіренінародні засоби.

Часто ми, на жаль, випускаємо з видувірні та перевірені народні засоби протизморшок. Звичайно, куди простіше купитиготовий крем проти зморшок, ніж самимприготувати свіжу маску. Даремно, аджесаме такі маски з народних засобів – най-чудодійніші.

Розглянемо найбільш відомі та улюб-лені багатьма народні засоби протизморшок навколо очей.

1. Яєчний білок з медом. Збийте яєч-ний білок і додайте до нього столовуложку талого теплого меду і трохи борош-на. Перемішайте і акуратно нанесіть наніжну шкіру біля ваших очей. Почекайтекілька хвилин і коли маска охолоне, змий-те її.

2. Маска з хліба. Невелику кількістьзлегка підсохлого білого хліба, змішайте зтеплим молоком до утворення кашки.Обережними рухами нанесіть отриманусуміш на 20 хвилин на шкіру повік.Змийте.

3. Картопляна маска. Безперечно,картопля є одним з найбільш ефективнихкомпонентів багатьох масок, в тому числі імасок проти зморшок навколо очей. Сирукартоплю подрібніть на дрібній тертці, вотриману масу додайте жирні вершки. Цю

повітряну маску нанесіть на шкіру повік на15 хвилин, потім змийте теплою водою.

4. «Смачна» полунична маска. Шкіранавколо очей, як і весь організм, страждаєвід нестачі вітамінів, що в свою чергувпливає на утворення зморшок. Для при-готування маски достатньо всього 3-4 ягід-ки. Приготуйте полуничну масу і змішайтеїї з ложечкою меду. Отриману сумішпокладіть в марлю і залиште на 15-20 хви-лин на шкірі повік. Після протріть шкіруватним диском, змоченим в молоці.

5. Сік алое – дивовижний народнийзасіб проти зморшок навколо чутливоїшкіри очей. Щоб позбутися від «візерун-ків» на тонких ділянках шкіри, перед сномрегулярно легкими рухами змащуйтесоком алое область навколо очей.

6. Звичайна оливкова олія, яку мищодня використовуємо для приготуваннястрав – відмінний народний засіб протизморшок навколо очей. Просто нанесіть їїна віки у вигляді звичайного компресу.

Народні засоби проти зморшок ... Як їхбагато! Це лише частина простих порад. Аскільки їх ще! Не забувайте, не лінуйтеся,приділіть собі зовсім небагато часу –порадуйте свої очі, адже це так просто!Вони будуть найчарівніші, адже у гарнихочей є свій секрет.


ЗМОРШКИ НАВКОЛО ОЧЕЙ. Народні засоби


Щорічно у понад 100 країнах світувідзначають День охорони праці.

З метою привернення уваги суспіль-ства, органів державної влади, суб'єктівгосподарювання та громадських органі-зацій до проблем охорони праці 28 квіт-ня в Україні згідно з Указом ПрезидентаУкраїни від 18 серпня 2006 року №685/2006 відзначається День охоронипраці.

Цей день в Україні збігається ізВсесвітнім днем охорони праці, девізякого у 2011 році за рекомендацієюМОП – «Система управління охороноюпраці: шлях до постійного вдосконален-ня».

Система управління охороною праці– це сукупність методів та засобів, якісприяють запобіганню нещаснимвипадкам та професійним захворюван-ням на виробництві, у галузі, у регіоні наоснові заходів, спрямованих на вико-нання вимог законодавчих та норматив-но-правових актів з охорони праці.

Суб'єктами системи управління охо-рони праці на державному рівні є: робо-тодавець, держава та працівник,

завданням яких є постійне взаємовигід-не співробітництво. Це оптимальнийшлях для збереження життя, здоров'ята працездатності людини у процесітрудової діяльності.

Ефективне управління бізнесомпередбачає в тому числі створення діє-вої системи управління, невід'ємноюскладовою якої має бути системауправління охороною праці, головноюметою якої є забезпечення безпеки,збереження здоров'я та працездатностілюдини праці.

Роботодавці повинні усвідомлювати,що їх бізнес матиме успіх, а вони самізможуть без остраху дивитися у май-бутнє лише за умови забезпечення наробочих місцях здорових та безпечнихумов праці, а, отже, і збереження життяпрацівників. Нагальна необхідність сьо-годення для дієвого функціонуваннясистеми управління охороною праці –своєчасне врахування нових факторів,які виникають в ході трудової діяльно-сті.

Оновлення форм і методів безпекипраці, зокрема поліпшення культури

безпеки праці, позитив-но вплине на продук-тивність праці та їїякість.

Але варто зазначити, що не останнюроль у організації безпечного трудовогопроцесу відіграє усвідомлення кожнимпрацівником своєї ролі. Як кажуть, ряту-вання потопаючих – справа рук самихпотопаючих. Тобто, повне знання і чіткевиконання інструкцій з охорони праці,серйозне ставлення до своїх професій-них обов'язків забезпечать мінімальнийризик для здоров’я під час роботи.

До Дня охорони праці у нашій лікар-ні було проведено конкурс на краще від-ділення у плані наглядної агітації (куточ-ків з охорони праці) та знання інструкційпрацівниками. Комісія перевірила всівідділення і дійшла висновку, що, зага-лом, кожний структурний підрозділ маєзадовільну підготовку. Але найкращимвизнано відділення № 8. З чим, власне,їх і привітали на нараді старших медич-них сестер.

Профспілковий комітет лікарні.

22 88 кк вв іі тт нн яя –– ВВ сс ее сс вв іі тт нн іі йй дд ее нн ьь оо хх оо рр оо нн ии пп рр аа цц ііДевіз 2011 року – «Система управління охороною

праці: шлях до постійного вдосконалення»

Схиляю голову перед мужністюі професіоналізмом

Вперше потрапила до психіат-ричної лікарні в 1981 р. Дотепервдячна Богу за те, що оформилимене саме в 17-е відділення, якимв ту пору завідував РовінськийЄвген Матвійович. Інтелігентна,благородна людина, лікар з вели-кої букви, він допоміг мені зновуповірити в себе, примусив закінчи-ти навчання в інституті. З йогодопомогою я змогла повернутися до нормальногожиття.

Через роки, волею долі, знову потрапила в 17-е від-ділення, яким тепер керує Григор’єва Ірина Віталіївна. Яіз задоволенням відзначила, що все найцінніше, найко-рисніше черпнула Ірина Віталіївна у Ровінського і тепервтілює у своїй щоденній, нелегкій роботі.

Деколи достатньо однієї її усмішки або доброгослова, щоб настрій хворого покращав.

Завжди елегантна, завжди доброзичлива, вонавикликає захоплення у хворих і служить прикладом длянаслідування медичному персоналу.

Щороку мені доводиться лікуватися в 17-ому відді-ленні, і з кожного разу помічаю все більше змін. Осьз'явилися нові мийки в туалеті, вікно із склопластика,новий посуд. На вікнах по-домашньому затишні фіран-ки, гаряча вода – все це сприяє нашому одужанню.

Найголовнішим антидепресантом Кіровоградськоїоблпсихлікарні вважаю не мелипрамін, а ландшафтнийдизайн! На сьогоднішній день територія лікарні можезмагатися навіть з дендропарком.

Напередодні Дня медичного працівника я схиляюголову перед мужністю і професіоналізмом людей, якісвоєю благородною працею сприяють одужанню тисячстраждаючих.

Нехай благословить Господь вас і ваші сім'ї здо-ров'ям і процвітанням!

Лариса ЧАЙКА.

РАКИ НА ПОРОЗІГумореска

На поріг кімна-ти виліз рак. Петросаме снідав.Побачивши клешнястого вусаня,враз вирячився і пробелькотів. –Казали ж люди: «Петю! Різко кидатипити не можна!». Не послухав. Осьі маю. Ухопила білочка. А може,здалося?

Петро долонями затулив очі.Відкрив через хвилину. Рак щез.

– А що ж то було – спитав себе.Праворуч почув якесь шкрябо-

тіння. Повернув голову на той звук.Рак. Повзе під батарею. Мабуть, грі-тися. Петра зморозило. «Так воно іє. Прийшла, клята. А казали ж…Треба випити. А де рак? Сидить!Гріється, наволоч біла… Він жезелений. Чому я сказав «біла»?

Раптом Петро захитався, мовбадилина од вітру – на порозі зновусидів рак. Уже більший.

Петро подивився в бік батареї –рак звідти не вилазив. «Два, – поду-мав Петро і зблід, бо з-під ліжкавиповз третій. – Треба випити».

Він ступив до серванта. Діставіз бару почату пляшку коньяку,келишок. Підійшов до столу. Налив.Поспіхом випив. Але раки нещезли. На порозі вже сиділо ще двараки. Вусами ворушили, ніби анте-нами.

– Ач! – хмикнув Петро – обста-новку розвідують! Чи не дійшов я докондиції! – І він мимоволі почавзагинати пальці на руках. – Раз.Два. Три. Чотири… А чому нечорти? Чому раки? Зазвичай, втаких випадках рогаті приходять.

Принаймні так у народі кажуть.Треба повторити.

Налив другу. Хильнув. Ракисидять. Та їх, клятих, ще додалося.Вже біля ніг повзають! Ось-ось і настіл видряпаються, окаянні!

Петро геть розхвилювався.Зиркнув ліворуч і… краще туди недивився б: на порозі стояв рак. Татакий, що ледь у дверях вміщався:клешні впер у одвірки і єхиднопосміхається.

Петро заплющив очі, струснувголовою, розплющив. На порозістояв… Сашко. Його син.

– Тату, а ти раків не бачив? –спитав він.

У Петра аж очі на лоба полізли.– То тебе теж вона… вхопила?

– прошепотів пересохлими губами.– Що вхопило? – не зрозумів

Сашко, тут-таки додаючи. – Кажу,раків не бачив? Учора наловив. Увідрі на веранді стояли. Відро пере-кинуте, а раків немає.

– Та тут вони, дорогенькі, тут! –невимовно зрадів Петро. – А ядумав, що вже капець…

– Кому капець? – дивуючись,спитав син.

– Та… зам’явся батько. А відтакбадьоро запропонував. – Давайзбирати раків. Збирати нашихрачечків. А-а-а-а-о-о-о! – зненацьказарепетував, ніби різаний. – Укусив,гад! Зніми його, Сашко, з пальця!Хутчіш зніми того вилупка!

Коли син відчепив зеленоговусаня, Петро з полегшенням поду-мав: «Значить, не вона приходила!Ех, яке життя прекрасне! За це йвипити годилося б…».

Н. СУМСЬКА.(Гумореску надав журнал

«Перець». Автор Микола МАРУСЯК).

«Життя л iкарнi» – га зе та Кі ро вог рад ської об лас ної пси -

хі ат рич ної лі кар ні. Ви да єть ся ук ра їн -ською мо вою. Сві доц тво про ре єс тра цію

КГ № 476/54Р. Редактор Л. Коцар.

Адреса редакції: Україна, 25006, cелище Нове, вул. Металургів, 2 а.

Тел./факс: (0522) 31-99-45 (приймальня),31-99-10 (головний лікар).

Наш веб-сайт: www.kopb1.narod.ru

Газета віддрукована у ФОП Недолужко Г.Д., вул. Садова, 88 а.

Тел.: 22-47-17, 22-64-52. Зам. № 428. Тираж 300 прим.


ЩАСТЯ І СТРЕСЯкщо ви часто або постійно зна-

ходитеся у стані туги, спробуйте слі-дувати порадам, і ви відчуєте зміни вкращий бік:

1. Прагнути прокидатися вранці внайбільш приємний для вас час (кращеперед світанком), для цього розрахову-вати сон не менше 7 годин (в середньо-му), а після стресів не менше 9-12годин.

2. Якщо ви прокинулися у піднесено-му настрої, постарайтеся продовжитицей стан ще декілька миттєвостей.

3. Якщо у вас бувають періодиневмотивованої радості, тобто непов'язаної з подіями життя, цінуйте їх івважайте найціннішим еліксиром.

4. Дивіться на дрібниці життя зпогляду лам Тибету: « Я з цим стикаю-ся, але моя душа вище цього».

5. Прагніть частіше радувати тих,хто з вами поряд, оскільки від них зале-жить, в якій емоційній атмосфері вимешкатимете.

6. Щиро радійте успіхам близьких ідрузів, це додасть вам здоров'я.

7. Прагніть частіше слухати вашіулюблені мелодії і інструментальнумузику, а ще краще співати або гратисамому.

8. Якщо з'явилася злість або гнів, їхнеобхідно витратити, бажано за допо-могою тяжкої фізичної праці (до відчут-

тя сильної стомленості і відсутностіемоцій).

9. Прагніть завжди говорити правду(це значно підвищує вашу самооцінку),особливо у відносинах з друзями іродичами. Брехня в порятунок частішевбиває, ніж рятує.

10. Завжди цінуйте щирі дружні від-носини вище будь-яких матеріальнихблаг і вигод.

11. Переможець сварок частішестраждає на «невиліковні захворюван-ня», ніж переможений.

Стреси руйнують організм, відні-мають енергію, яку можна використо-вувати на корисні справи. І, взагалі,заподіюють неприємні відчуття.

Щоб позбутися стресів, вамнеобхідно:

1. Змінювати те, що ви можете змі-нити, і приймати як долю те, чого покищо змінити неможливо. Пам'ятайте:нам в цьому світі ніхто нічого не винен!І Бог ніколи не закриває одних дверей,не відкривши інші!

2. Позитивно ставитись до всьоготого, що відбувається. В будь-чомунавіть вельми негативній події знаходь-те вигоду для себе.

3. Навчитися жити сьогоднішнімднем і отримувати задоволення від кож-ного дня.

4. Ніколи не ображатися на долю.Пам'ятати, що може бути набагатогірше!

5. Уникати неприємних людей. Якщодоводиться спілкуватися з людьминестерпними, то радійте, що ви нетакий, як вони. Пам'ятайте – вонипомруть раніше вас!

6. Підвищити самооцінку і меншетурбуватися про те, що про васдумають інші.

7. Більше спілкуйтеся з цікавимилюдьми. Опановуйте навички спілку-вання.

8. Переоцініть свої цінності, якщонеобхідно.

9. Організуйте свій побут так, щоб невитрачати час даремно.

10. Плануйте своє життя.А. ЛОБАНОВА, психолог,

денний стаціонар.

БАЖАЄМО ПРОМЕНИСТОГОЗДОРОВ’Я

Колектив відділення № 7 щиро вітає зДнем народження Тетяну СергіївнуКолєснікову (02.06.1969 р. н.), НадіюГнатівну Сумську (17.06.1947 р. н.), атакож ювілярів зі 40-річчям: НаталюВолодимирівну Рожицьку (12.06.1971 р.н.) та Людмилу ВолодимирівнуЩетініну (27.06.1971 р. н.) і бажає їм про-менистого щастя, безкінечної радостіта квітучого здоров’я!

ВСЬОГО НАЙСВІТЛІШОГО,НАЙПРЕКРАСНІШОГО

Колектив фізкабінету облпсихлікарніщиросердно вітає своїх працівників-юві-лярів: Зою Андріївну Коцар – з 50-річчям!

Тетяну ВікторівнуЗабудську – з 55-річчям ізичать їм стобарвногощастя, велетенськогоздоров’я, легкокрилоїрадості і всього най-світлішого, найпрекрас-

нішого!

ЯК КИНУТИ ПАЛИТИКорінні жителі Америки – амери-

канські індіанці – все ж таки зумілипомститися «блідолицим» за своєвинищення – привчили своїх кривдни-ків, жителів Європи, курити тютюн.Погана звичка охопила весь світ,почалася «пандемія» тютюнопалін-ня. Зараз медична наука називаєкуріння «малою наркоманією».Клініцисти визначають три стадіїрозвитку тютюнової залежності.

Як же кинути палити? Перш за все,потрібна мотивація в людини, сильнебажання покінчити з цією шкідливоюзвичкою. Мотивами можуть бути бажаннязберегти своє здоров'я та довголіття, тур-боти про оточуючих, як удома, так і нароботі, котрі потерпають від вдиханнятютюнового диму ще більш, ніж ви.Можливі і економічні мотиви, такі, як вит-рати на придбання тютюнових виробів,на лікування хвороб, що виникли внаслі-док куріння.

Раптово кинути паління нелегко.Тільки люди із сильною волею можутьпокласти пачку сигарет на стіл і сказати,що більше не палять. Інші ж сповідуютьвідомий вислів американського письмен-ника Марка Твена: «Немає нічого легшо-го, як кинути палити – я це робив сотнюразів». Дійсно, протримавшись якусьгодину чи день без сигарет, часто-густолюдина знову починає палити. Цепов'язано із тим, що тютюн, як малийнаркотичний засіб, при припиненні курін-

ня викликає ряд змін в організмі, якфізичних, так і психологічних: це перш завсе сухість у горлі, тяжкість у грудях,спазми, людині важко зосередитися,можливі погіршення настрою, втрата пра-цездатності. Багато хто не витримує ізнову починає палити. А дарма. Чимдовше людина не курить, тим легше їйбуде обходитися без сигарети. Тож про-понуємо вибрати два вихідні дні, попере-дити оточуючих про те, що ви збираєтесякинути палити, попросити їх якнайменшевас турбувати. Цих два дні ви повинніпролежати перед телевізором, не підні-маючись навіть для прийому їжі, а прикожному бажанні закурити пити по кількаковтків мінеральної води. Виходити навулицю не потрібно навіть на кілька хви-лин, наприклад, щоб винести сміття, боваша воля тут же згасне, і такий похідзакінчиться викуреною сигаретою, апотім другою-третьою.... На третій деньвам уже легше буде втриматися. Тодідотримуйтеся правила: не підходьте дотих, хто палить, не бувайте в компаніях,де є курці. Не можна навіть випити з нимикухоль пива, бо ваша воля ще не доситьстійка. Десь через тиждень ви вже змо-жете спокійно все це перенести. Але ком-панії курців уникайте протягом року,оскільки тютюновий дим у колишніх кур-ців може викликати відразу або нападалергічного кашлю. І бажаю успіху уперемозі над собою, зміцненні вашоїволі.

В.В. МАМУНЯ, лікар-психіатр відділення № 12.

ПРИНЕСУТЬ ДОПОМОГУ І ЗЦІЛЕННЯ З Днем...

Documents