2

ІНФОРМАЦІЯ

ІНФОРМ

АЦІЯ

(283) 4/19 3

ІНФОРМАЦІЯ

(283) 4/19

Най д жел Твейтс роз по чав свою кар’єру в ком панії Zeneca, де відповідав за роз ви ток бізне су

на рин ках Аф ри ки та Близь ко го Схо ду. З по чат ку 2000-х рр. пра цю вав у ком панії Syngenta на по саді ко мерційно го ме не д-же ра в Східній Європі — про ва див свою діяльність спо чат ку в Швей царії, потім у Сло ваччині. Та кож Най д жел Твейтс очо-лю вав пред став ництво Syngenta в Чехії, а 2009 ро ку був при зна че ний ге не раль-ним ди рек то ром Syngenta Ук раїна. За ли-шив ши ком панію Syngenta в 2012 році, він за сну вав влас ну дис триб’юторсь ку ком панію Agriyield, яка зай ма лась по став ка ми в Ук раїну за собів за хи с ту рос лин і біос ти му ля торів із Євро пи, Ки таю та Індії. Крім то го, Най д жел Твейтс кон суль ту вав аг ро хол дин ги в Ук раїні з пи тань стра тегії та опе раційної ефек тив ності, от ри мав ши ве ли кий досвід ро бо ти на ук раїнсько му рин ку.

Сьо годні Най д жел Твейтс, досвідче-ний бізне с мен, зна ний у ба га ть ох краї-нах світу, і про сто ціка вий співроз мов-ник, — наш гість.

? Ви вже пра цю ва ли в Ук раїні, і тут, на пев но, Вас пам’ята ють. Але, га даю, не бу де зай вим ще раз по знай о ми ти ся з Ва ми. От же, кіль­ка слів про се бе…

— За освітою я фіто па то лог. Дип лом з аг ро номії от ри мав у Об’єдна но му Ко ролівстві. І відра зу після закінчен ня універ си те ту по чав пра цю ва ти в ком-

панії Syngenta. В той час во на ще на зи-ва лась «ICI». Спо чат ку я зай мав ся по льо ви ми досліджен ня ми но вих фунгі цидів у Ве ликій Бри танії, а там, як відо мо, ду же си ро та мо к ро. Тож са ме че рез та кий клімат фунгіци ди там ду же за тре бу вані. Досліджен ня ми я зай мав ся два ро ки, потім пе рей шов у відділ реє-страції ЗЗР.

Усі зна ють, що 1991 ро ку бу ла ди рек ти ва ЄС що до ви ко ри с тан ня фунгі цидів. Тож я про пра цю вав у Європі два ро ки, про тя гом яких зай-мав ся са ме оціню ван ня м ри зиків що до

впли ву цих пре па ратів на здо ров’я лю дей, довкілля то що. Це ча с то при-зво ди ло до конфлік тів із дру зя ми та інши ми спільно та ми, які не завжди по го д жу ва ли ся з моїми вис нов ка ми що до ри зи ку за сто су ван ня фунгіцидів. Адже дум ки лю дей ду же різнять ся, до того ж ба га то з них не ро зуміють по -тен ційних за гроз. Оскільки за своєю при ро дою я до пит ли вий і дієвий, то вирішив спро бу ва ти се бе й у інших на пря мах діяль ності, ос во ю ю чи ню ан-си функціону ван ня бізне со вої аг ро-сфе ри та її особ ли вості в різних краї-нах. Тож із відділу реєстрації і роз вит-ку я пе рей шов у ко мерційний. Так моя ко мер ційна кар’єра роз по ча ла ся на сході Аф ри ки з по зиції ко мер ційно го ме не д же ра. Я на ма гав ся поєдну ва ти знан ня ко мерційно го бізне су із досві-дом по льо вих досліджень, от ри ма них раніше.

Я ча с то зустріча ю ся з людь ми, які не зна ють про по хо д жен ня тієї чи іншої їжі. І по ки лю ди на цьо го не знає, во на по чу вається до б ре, від неї ви не по чуєте скарг. Але зго дом, ко ли ви ни-ка ють пев ні про бле ми після вжи ван ня їжі, во на по чи нає жаліти ся на її якість. Ад же ко ли по чи на ють ся про бле ми зі шлун ком чи вза галі ор ганізм дає пев-ний збій і лю ди на по чу вається, м’яко ка жу чи, не ду же до б ре, це спо ну кає її за мис ли ти ся над пи тан ням сво го хар-чу ван ня. Тож от ри мані знан ня мені ду же до по мог ли са ме у пер со наль но му роз вит ку.

Я ніко ли не за бу ду ту жах ли ву бід-ність, яку я по ба чив у Півден но му Су дані. Там жінки но си ли на ру ках дітей, які так і по ми ра ли від го ло ду в них на ру ках. Са ме в та ких ней мовір-них умо вах мож на дізна ти ся ба га то про людсь ку при ро ду за га лом. І по чи-наєш ро зуміти цінність тієї ро бо ти, яку ви ко нуєш. Як що ти на вчиш лю дей, як про го ду ва ти се бе, як ста ви ти ся «з ро зу мом» до спо жи ван ня їжі, то зовсім ско ро во ни відірвуть ся від життєво го «дна» й поч нуть праг ну ти кра що го. Тоб то поч нуть вчи ти ся, от ри му ва ти кра щу освіту та ре тельніше дба ти про се бе. Ця ро бо та бу ла пов’яза на з ви со-кою відповіда ль ністю і важ ли вим

впли вом, який ми мо же мо при вне с ти в пев ну спільно ту лю дей. В Аф риці я про пра цю вав шість до волі зна чу щих у моєму житті років.

Потім у Syngenta зно ву по ча ли ся зміни, і я про дов жив свою ро бо ту вже в Цюріху (2001 рік) у Східно-Євро пейсь-ко му відділенні ком панії. Два ро ки піш-ло на те, щоб об’єдна ти бізнес Zeneca та Novartis і ство ри ти влас не куль ту ру ком панії Syngenta. Це бу ло ду же ціка ве поєднан ня різних бізнес-куль тур. Для ме не са ме об’єднан ня із Zeneca бу ло вель ми ціка вим, ос кіль ки на той час вона бу ла провідною ком панією у світі. Я тоді вив чив усі німецькі бізнес-про-це си з точ ки зо ру бри тан ця. Тож кор по-ра тив ну куль ту ру Syngenta ми ство рю-ва ли та роз ви ва ли ра зом. Це був ду же інтен сив ний час роз вит ку, але са ме тоді я ба га то вив чив і зро зумів що до про-цесів, які відбу ва ють ся в ком панії.

А 2004 ро ку я очо лив ок ре мий про-ект зі ство рен ня бізне су в Сло вач чині, яка тоді щой но приєдна ла ся до ЄС. Керівництво мені ска за ло, що вкла да-ти ме ко ш ти в цю ком панію ли ше за умо ви, що я її очо лю. За зви чай од на лю ди на ство рює ідею, а дру га — втілює її рішен ня в жит тя. Але цьо го ра зу бу ло інак ше: я сам ство рив цей про ект, а потім по чав не ли ше втілю ва ти власні ідеї, а й сто я ти на чолі цьо го про це су. Ад же як що ти в бізнесі щось по обіцяв, то маєш це ви ко на ти. Я щас ли вий від то го, що са ме Syngenta в Сло вач чині ста ла при кла дом тих над зви чай но ве ли ких амбіцій, які все ж та ки вда ло ся повністю втіли ти. Це бу ла не ве ли ка

ко ман да — всьо го 25 осіб, але са ме ко манд на ро бо та бу ла на ду же ви со ко-му рівні й да ла очіку ва ний ре зуль тат. За три ро ки із 18% ча ст ки рин ку ми збільши ли її до 24%. Це бу ла ко ман да про фесіоналів, але там не бу ло та ких собі ок ре мих «зірок», а всі пра цю ва ли як єди ний зла го д же ний ме ханізм.

Десь че рез три ро ки ро бо ти ту ди навіда лось керівництво ком панії — ро бо ту здебільшо го пе ревіря ли в по лях. Після «по льо во го» дня ро бо ти мені за про по ну ва ли взя ти ся за та ку са му ро бо ту в Чехії. А зре ш тою закін-чи ло ся все в Ук раїні. Са ме відтоді я тро хи по бо ю ю ся (всміхається. — Прим. ред.), ко ли бос хо че навіда тись у по ля, ад же після цьо го за зви чай до во-дить ся зміню ва ти місце ро бо ти та кра-їну. В Чехії я зай мав ся інте г рацією чесь ко-сло ваць ко го бізне су в один. Те пер я в Ук раїні, де пра цю вав май же

де сять років то му, навіть в одній і тій самій будівлі.

Ко ли я по чав пра цю ва ти у Syngenta в Ук раїні, ми на ма га ли ся зміни ти стра-тегію ком панії, але, на жаль, та ких змін бу ло не ба га то. Я про аналізу вав нагаль-ні про б ле ми й зро зумів, що во ни ви -ник ли не че рез її працівників (оскільки всі співробітни ки пе ре бу ва ли під ти с-ком за вдань, які ста ви ло пе ред ни ми керівництво ком панії з цен т раль но го офісу). Ко ман ди, які зай ма ли ся за со ба-ми за хи с ту рос лин і насінням, май же не співпра цю ва ли між со бою. Ми по тро ху по ча ли об’єдну ва ти лю дей, аби во ни вчи ли ся пра цю ва ти ра зом, тоб то в одній ко манді. Я ска зав керівни кам від-

Най д жел Твейтс: «Ми є ча с ти ною світу фер мерів»

Ком панія Euralis по си лює свою при сутність в Ук раїні

і пе ре фор ма то вує свою ук раїнську філію — ТОВ

«Євраліс Се менс Ук раїна» в ок ре мий бізнес-під розділ

Euralis Ukraine Business Unit (раніше Ук раїна вхо ди ла до чор но морсь ко го підрозділу

Euralis Black Sea Business Unit ра зом з та ки ми країна ми, як

Ру мунія, Бол гарія, Ту реч чи на, Мол до ва, Сербія, Греція).

У зв’яз ку з цим із 21 лю то го 2019 ро ку при зна че но но во го

очільни ка ТОВ «Євраліс Се менс Ук раї на» — ге не-раль ним ди рек то ром став

Най д жел Твейтс. Ба зу ю чись у Києві, він та кож бу де чле-

ном Ра ди Ди рек торів Euralis Semences (Франція).

ГІСТЬ НОМЕРА

«Насіння відіграє чи не найважливішу роль у фермерській роботі, і саме воно — наш ключовий бізнес»»

4

ІНФОРМАЦІЯ

ІНФОРМ

АЦІЯ

(283) 4/19 5

ІНФОРМАЦІЯ

(283) 4/19

ділів, що їм не потрібно над то точ но втілю ва ти в жит тя все, що ка жуть у цен т раль но му офісі, ад же вони самі мають ба га то чу до вих ідей. Але спо чат-ку вар то оціни ти, чи спра цю ють ці ідеї са ме в Ук раїні. Щой но лю ди зро зуміли, що во ни ма ють усі вказівки адап ту ва ти під ук раїнські ре алії, відра зу спра цю вав ко манд ний дух, і во ни по ча ли пра цю-ва ти ра зом за ра ди спільної ме ти. Мож-на ска за ти, що ко ман да «прозріла».

Тоб то ми по винні чу ти не те, що нам на ка зу ють, а оп ти маль но те, що ма ти ме успіх в Ук раїні. У ме не були три стра-тегічні за вдан ня, які я мав втіли ти. Пер-ше — це впро ва ди ти або за сну ва ти біз-нес, пов’яза ний із про да жа ми то варів. Дру га стра тегія бу ла пов’яза на з мар ке-тин гом, де фер ме рові відво ди лось ос нов не місце. Потрібно бу ло розібра-ти ся, як ко муніку ва ти з цим фер ме ром, як ус та но ви ти з ним без по се редні зв’яз-ки. Третій про ект був пов’яза ний із тим, щоб об’єдна ти два бізне си: ЗЗР та насін-ня. Мож ли во, са ме цей про ект був най-с кладніший. Але ко ман да до сяг ла успіху і в цьо му. Тож ком панія за два ро ки ро бо ти пе ре тво ри лась із однієї з лідерів на №1 у цьо му рей тин гу, тоб то очо ли ла йо го. Цей рух був ду же стрімкий і швид кий, але вод но час за хоп лю ю чий. І го ло вне — ми до сяг ли ба жа но го успіху, чим ду же пи шаємо ся.

Після цьо го ме не за про си ли в цен т-раль ний офіс — очо ли ти ко ман ду, яка зай ма лась стра тегічним ме недж мен том у всіх бізнес-підрозділах ком панії Syngenta. Так, після 24 років плідної ро бо ти в ком панії, мені зда ло ся, що там я вже зро бив усе що міг. Я тут до сяг ви со ко го рівня, і ця ро бо та ме не вже не вель ми при ваб лювала. Ад же про во ди ти півро ку в діло во му ко с тюмі, ман д ру ю-чи від офісу до офісу Syngenta в різних країнах — це вже за над то. Тож я вирі-шив, що за ли ша ти мусь у ком панії до ти, до ки мені про по ну ва ти муть ціка ву ро бо ту, нові знан ня та нові вик ли ки для са мо го се бе. Це для ме не бу ло склад ним і важ ли вим кро ком, та ким своєрідним підбит тям підсумків. Але я жив у країні, де сільське гос по дар ст во роз ви вається найш вид ше у світі, тож са ме це спо ну ка ло до ство рен ня влас-но го бізне су, влас ної спра ви. І зре ш тою — до прий нят тя рішен ня піти, так би мо ви ти, на вільні хліби.

Та ким чи ном на ро ди ла ся ком панія Agriyield, яка зай мається реєстрацією та дис три буцією ге не рич них пе с ти-цидів, біос ти му ля торів та ад’ювантів. Для ме не це був ціка вий по даль ший крок для роз вит ку са ме біоп ре па ратів. Так, на разі ос но вою за хи с ту рос лин є хімічні пре па ра ти, але я вва жаю, що са ме за біос ти му ля то ра ми й ад’юван та-ми — май бутнє. Іншим на пря мом діяль ності ком панії є на дан ня кон суль-таційних по слуг. Я кон суль ту вав ве ликі ком панії що до стра тегічно го роз вит ку, хол дин ги — що до стра тегії, ве ден ня опе раційної діяль ності та бю д же ту ван-ня. Та кож я пра цю вав із інве с то ра ми,

які приїжджа ли в Ук раїну, кон суль ту вав їх у пи тан нях ком плекс ної пе ревірки ак тивів. Ще два ро ки я був ди рек то ром гос по дар ст ва, яке ма ло в об робітку 20 тис. га землі(!). Ком панія Agriyield успішно пра цює й досі, але під керівни-цтвом но во го ге не раль но го ди рек то ра.

? Як роз ви ва ла ся Ва ша кар’єра після Syngenta? Як Ви приєдна ли ся до «Євраліс»?

— Ко ли я йшов із ком панії Syngenta, то ду мав, що вже все знаю про сільське гос по дар ст во, але за раз я зро-зумів, що знаю зовсім не ба га то. Про те до сте мен но знаю, як пра цює сільське гос по дар ст во, по чи на ю чи з по ля і до то го, як по ви нен пра цю ва ти керівник. Ма ю чи чи ма лий досвід у цій сфері діяль ності, мо жу впев не но ка за ти, що на ле жу до не ве ли кої гру пи міжна род-них ме не д жерів в Ук раїні, які зна ють, як пра цює цей бізнес — від по ля до ви що го керівництва.

Потім я по чав тісно співпра цю ва ти із ком панією «Євраліс», де далі більше пізна ю чи її куль ту ру та цілі. Тож я вирішив, що це чу до ва на го да про дов-жи ти свій осо би с тий роз ви ток. Це зро с тан ня відо б ра жа ти меть ся у вті-ленні то го, що я раніше вив чав про тя-гом 15 років. Хо чу ска за ти, що вик лик в особі ком панії «Євраліс» був ду же вчас ний. Хо ча мені по до ба ла ся моя не за леж ність, ко ли я пра цю вав у ком-панії Agriyield, од нак ме не при ваб лю-ють са ме стра тегічні вик ли ки і шлях їхньо го по до лан ня. Керівництво «Євраліса» за про по ну ва ло мені са ме те, до чо го я праг ну і чим мені по до-бається зай ма ти ся. Звісно, ця ком-панія мен ша за Syngenta, але во на має ду же хо ро ший ге не тич ний ма теріал. У нас енергійна ко ман да. І вик лик за раз по ля гає в то му, щоб зміни ти бізнес-мо дель і спря му ва ти її на підтрим ку ук раїнсько го фер ме ра. Ад же, фо ку су-ю чись без по се ред ньо на фер ме рові, мож на ство ри ти більший по пит на потрібну йо му про дукцію.

«Євраліс» має справді кон ку рентні якісні про дук ти, кон ку рент ну ціну. Із та ким ба га жем ми ба чи мо пер спек ти ву роз вит ку та пла нуємо зай ня ти більшу ча ст ку на ук раїнсько му рин ку. Тож у чо му різни ця між «Євраліс» та Syngenta? На справді ве ли кої різниці не має. Бізне сом, мож на ска за ти, ке ру-ють фер ме ри. І це ду же важ ли вий факт що до ро зуміння діяль ності «Євраліс». І це те, з чо го ми маємо взя ти мак си мум.

Це, на справді, ос но ва на шо го бізне су. Ми є ча с ти ною світу фер мерів.

Що важ ли во для «Євраліс» в Ук раїні? Це те, що в нас тут є свій насіннє вий бізнес, влас ний за вод і май же 5 тис. га землі під зро шен ням для ви ро щу ван ня насіння. Тож для сво го роз вит ку ми маємо ще «вільні» по туж ності, які цілком мож ли во за пов ни ти.

? Що са ме?— На разі ча ст ка со няш ни ку на

рин ку — 10%. От же, як що бра ти за ос но ву якість на шо го ге не тич но го ма теріалу, то 20% — це та кож не ме жа.

Що сто сує ться цієї куль ту ри, то ми кон ку рентні в усіх сег мен тах рин ку, оскільки маємо що за про по ну ва ти ви роб ни кам. Для то го щоб до сяг ти цієї ча ст ки рин ку, по трібна по туж на ко мерційно-мар ке тин го ва стра тегія про да жу. Лю ди ма ють зна ти наші про-дук ти та те, які пе ре ва ги й при бу ток із гек та ра во ни от ри ма ють за вдя ки їхньо му ви ко ри с тан ню. І за вдан ня по ля гає в то му, яким са ме чи ном ство-ри ти цей по пит. Тож са ме для цьо го я тут. Але на разі в ме не по ки не має від-повіді на це пи тан ня. Та са ме за вдя ки ко мандній ро боті, сподіва ю ся, ско ро ми її ма ти ме мо.

? Чи встиг ли по знай о ми ти ся із ко ман дою?

— Ще не повністю, втім я вже від-відав за вод, був на фермі, а не що дав но був у Франції в го ло вно му офісі ком-панії. В Ук раїні в «Євраліс» уже пра-цює близь ко 600 осіб, вра хо ву ю чи се зон них працівників, і стільки ж — у Франції. Я сподіва юсь, що ду же швид-ко я по бу дую корпоративну ме ре жу знай омств і сподіва ю ся от ри ма ти без-ліч по зи тив них емоцій, оскільки ме не вже прий ня ли як у свою сім’ю. Всі ду же бу ли приємні під час зустрічі зі мною, їх ціка ви ло, чим я зай мав ся до

ГІСТЬ НОМЕРА

пр

о о

со

би

сте

Я, мож на ска за ти, бри тансь кий ук раїнець, оскільки в ме не ук раїнки дру жи на та до неч ка, якій, до речі, ско ро ви пов нить ся два роч ки. У моєї дру жи ни є стар ша доч ка, їй уже 18 років, во на на вчається в Польщі. У ме не пре крас на сім’я, і я ду же щас ли вий. Моя сім’я для ме не — це все. Ко ли я приїхав в Ук раїну, був оди на-ком і до сить не по га но по чу вав се бе в цьо му ста тусі, але те пер я ро зумію, як важ ли во ма ти сім’ю. Для ме не ос нов не ща с тя — са ме сім’я.

Я от ри мую за до во лен ня від успіхів у ро боті та від співпраці з людь ми, які ме не ото чу ють. Для ме не са ти с факція в то му, що я до по ма гаю лю дям зро ста ти, роз ви ва ти ся. Але найбільше моє ща с тя, по вто рю ще раз, — це сім’я.

? Ви, на пев но, на ле жи те до тих лю дей, які люб лять більше да ру ва ти, аніж от ри му­ва ти по да рун ки.

— Справді, от ри му ва ти по да рун ки — це, звісно, приємно, але да ру ва ти — емоційно на ба га то приємніше.

? Яке у Вас хобі?— Ко ли я го тую їжу, то по-справжнь о му ре лак сую. Нічо го не має

кра що го, ніж за про си ти вісім — де сять друзів, по са ди ти їх за стіл та при го с ти ти смач ни ми стра ва ми, при го то ва ни ми для них влас но руч. Я ду же по люб ляю індій сь ке карі, італійську ла за нью, японсь кий ло сось із со усом теріякі, бри тансь кий ростбіф та ін. До речі, мої друзі із за до-во лен ням навіду ють ме не та ла су ють при го то вані мною стра ви. Але найбільше моє хобі — моя сім’я, тоб то час, про ве де ний ра зом. За раз моя ма лень ка донь ка за би рає весь мій вільний час, від чо го я ду же щас ли вий.

Оскільки я ро дом із Бри танії, а це, як відо мо острів, то всі мої за хоп лен ня пов’язані з во дою: дайвінг, пла ван ня, уп равління ях тою то що. Та кож я люб лю ка та ти ся на ли жах та про сто зи мо вий відпо чи-нок у засніже них го рах і ек с т рим. Я ніко ли не ка жу, що мені щось не по до бається, по ки сам не спро бую. Тре ба завжди ціну ва ти те, що маєш. Як що ти маєш сім’ю, друзів, то це, повірте, на ба га то більше, ніж но вий комп’ютер чи но вий ав то мобіль.

Я відвіду вав ба га то тренінгів що до то го, як ви хо ву ва ти в собі ліде ра, там лю ди роз повіда ли про свій влас ний досвід і що во ни зро-би ли для то го, аби цьо го до сяг ти. Я зро зумів, що для цьо го потрібно

по ди ви ти ся на се бе зза ду (так би мо ви ти, собі в спи ну), ад же за зви чай ми ба чи мо ли ше те, що пе ред на ми. Але ми — це не ли ше те, що пе ред на ми, а комбінація уяв лень та ду мок інших лю дей про нас. Ми по винні чітко уяв ля ти, який ви гляд має на ша «спи на», а про це ми мо же мо довіда тись ли ше від інших, оскільки самі по ба-чи ти це не мо же мо. Як що ви бу де те відкриті до лю дей, то ли ше від них ви змо же те по чу ти справжні дум ки про вас. Я ду же до б ре ро зумію та відчу ваю лю дей, відра зу ба чу їхні пе ре ва ги та не доліки. Ро бо та хо ро шо го керівни ка по ля-гає в то му, щоб ви хо ва ти хо ро ших ме не д жерів. Як що ви не роз ви ваєте своїх співробітників, то ви не керівник, а про сто адміністра тор. Ко ман-да по ки цьо го не зро зуміла, але до сить швид ко все ста не яс но.

? Якою мо вою спілкуєтесь із дру жи ною?— Пе ре важ но англійською, але ко ли ми

по знай о ми ли ся, то во на май же не го во ри ла англійською. За цей час во на вже до сить до б ре за своїла цю мо ву. А на справді хо ча ми спо чат ку не ду же до б ре ро зуміли один од но го вер-баль но, але бу ли ду же близькі за ду хом, май же споріднені душі. А на ша донь ка ро зуміє вже три мо ви: англійську — від ме не, ук раїнську — від ма ми та російську — від няні. Я сам тро хи роз мов ляю фран-цузь кою, потрібно ли ше тро хи освіжи ти свої знан ня, ад же 20 років то му я вільно во лодів цією мо вою, оскільки пра цю вав на фран цузькій те ри торії в Аф риці.

«Сьо годні ор ганічне зем ле роб ст­во для нас — усьо го ли ше ніше вий

ри нок, але ба чи мо в цьо му по тенціал для роз вит ку»

6

ІНФОРМАЦІЯ

ІНФОРМ

АЦІЯ

(283) 4/19

ГІСТЬ НОМЕРА

цьо го і що ду маю про прий ня те рішен-ня. І це не по оди но кий ви па док — це гло баль на ча с ти на куль ту ри ком панії «Євраліс». У нас но вий опе раційний ди рек тор, який уза галі прий шов із ав то мобільної про мис ло вості. Хо ча ба га то хто ка же, що ав то індустрія не має нічо го спільно го із се лекцією та

насінням, але як що глиб ше по ди ви ти-ся на всі про це си, що пов’язу ють ви роб ництво, логісти ку та якість, то са ме ця галузь мо же бу ти й тут при-кла дом для роз вит ку. Тим па че німець-ка автоіндустрія.

«Євраліс» має свою стра тегію роз-вит ку, і ос новні фо ку си пов’язані са ме з Ук раїною та Росією. Але го ло вний наш ак цент — це якість про дукції. От ри ма ти якісне насіння склад но, оскільки, на відміну від хімікатів, це жи вий біоло гічний про дукт. Тож най-більше ува ги приділя ти ме мо са ме підви щен ню якості насіння. Хо ча, хо чу за зна чи ти, що якість і за раз у нас пе ре-бу ває на ви со ко му рівні, але хо четь ся завжди до ся га ти мак си му му. Нині це наріжний камінь як для ком панії, так і для ме не на сам пе ред.

Звісно, мож на гра ти ся з різни ми мар ке тин го ви ми інстру мен та ми, на при клад діджиталізація, ство рю ва ти якісь інстру мен ти для цьо го, але як що про дукція не ма ти ме на леж ної якості, то все це не спра цює.

Спо чат ку ми хо че мо збільши ти по пит на рівні фер мерів — це на ша ціль на най б лижчі декілька років. Тоб-то ми вже го тові до зро с тан ня, до то го, аби зро би ти більше. Ком панія роз ши-рю ва ти меть ся як за кількістю співро-

бітників, так і у своїх ком пе тенціях, на бу ва ти ме влас но го досвіду.

За най б лижчі три місяці я маю по бу ду ва ти план на шої по даль шої ро бо ти. Сподіва ю ся, що роз роб лю но ву стра тегію та ра зом із ко ман дою зро би мо дієві кро ки для її ре алізації. І в май бут нь о му що ра зу, як ви сти ка ти-

ме тесь із «Євраліс» (із будь-яким її підрозділом), не одмінно по винні відчу-ва ти впев неність, ком пе тентність та якість. Я ду маю, що так і бу де. Звісно, ще потрібно зро би ти ба га то, але нічо го над то склад но го я не ба чу — всі про це-си ма ють бу ти про сти ми для то го, щоб підви щи ти мож ливість до сяг нен ня успіху.

Насіння відіграє чи не най важ ли-вішу роль у фер мерській ро боті, і са ме во но — наш клю чо вий бізнес.

? На яких ви дах насіння скон цен­т ро ва на ро бо та «Євраліс»?

— Як відо мо, в «Євраліс» є п’ять ос нов них куль тур, і най б лиж чим ча сом яко гось роз ши рен ня не пла нуємо. Що найбільше ціка во для Ук раїни, це дві клю чові куль ту ри — со няш ник і ку ку-руд за. Роз ши рюємо про по зицію у сег-менті ози мо го ріпа ку, та кож ак тив но зай маємо ся соєю, оскільки соєвий ри нок ду же ціка вий для Ук раїни, але ми ство рюємо не гібри ди, а сор ти. Що до сор го, то це но вий вик лик, но ва мож-ливість для країни, але, на жаль, ри нок ще не ство ре ний са ме в Ук раїні. Я вва-жаю, що ця куль ту ра має май бутнє са ме тут, але на ступні декілька років потріб-но по пра цю ва ти над тим, щоб ство ри ти свої ка на ли збу ту для фер мерів.

? А що Ви мо же те ска за ти що до ніше вих куль тур?

— Ду же ціка ва те ма, ад же навіть го рох має тен денцію до 100% зро с тан-ня на сам пе ред як корм для тва рин без ГМО. Справді, нішеві куль ту ри — це ду же ве ли ка пер спек ти ва для Ук раїни. Особ ли во як що взя ти до ува ги землі, які досі не ви ко ри с то ву ють, та інші мож ли вості, які є в сільсько му гос по-дарстві Ук раїни. Як що до цьо го ще до да ти 0,5 млн га зе мель під ор га ніч-ним зем ле роб ст вом та ре алізацію про-дукції за 0 чи 1%-вим ек с порт ним та ри фом до ЄС, то це вза галі ве ли чезні мож ли вості.

Тож ве ликі аг ро хол дин ги пе ре важ но зай ма ють ся клю чо ви ми куль ту ра ми, а от дрібні фер ме ри (на при клад, у Фран-ції малі фер ме ри ма ють у об робітку всьо го 5 га) мо жуть собі доз во ли ти зай-ня ти ся ніше ви ми куль ту ра ми і збільшу-ва ти площі са ме під ни ми. І ма ти муть від цьо го хо ро ший при бу ток.

Се ред ніше вих куль тур нині ду же ціка вий ягідний бізнес. На разі біль-шість ягід ек с пор ту ють до Польщі, де на них кріплять яр ли чок «Зроб ле но в Польщі». І в су пер мар ке тах во ни ко ш ту-ють не де ше во. Чо му має роз ви ва ти ся са ме ук раїнський мар ке тинг? Та са ме для то го, щоб лю ди більше дізна лися про цю про дукцію і її ви роб ни ка.

На разі Ук раїна зна на у світі як ек с-пор тер зер но вих. Усі ма ють зна ти, що в Ук раїні мож на ку пи ти не ли ше зер нові, а й іншу якісну, хо ро шу про дукцію за ду же при ваб ли вою ціною, приміром яб лу ка, груші, яго ди та ін.

Нішеві куль ту ри, та са ма со че ви ця, є ви со ко мар жи наль ни ми, як що ми по ра хуємо при бу ток із гек та ра. Як що бра ти до ува ги ті 0,5 млн га під ор га-нічним зем ле роб ст вом і не зу пи ня ти ся на цьо му, то Ук раїна зовсім ско ро ви ро с те із «хлібно го ко ши ка» до ек с-пор ту ви со ко мар жи наль ної про дукції.

І це бу де ли ше «вер ши ною айс бер-га» по тенціаль них мож ли во с тей країни та сільсько го гос по дар ст ва зо к ре ма. Тоб то країна ста не та ким собі зваб ли-вим «тор ти ком», а не «хлібним ко ши-ком». То му, аби цьо го до сяг ти, ду же

«“Євраліс” має справді кон ку­рентні якісні про дук ти, кон ку­рент ну ціну. Із та ким ба га жем

ми ба чи мо пер спек ти ву роз вит­ку та пла нуємо зай ня ти більшу ча ст ку на ук раїнсько му рин ку»

ЕС МЕТОД ФАО 380СТАБІЛЬНО ВИСОКИЙ УРОЖАЙ В УСЬОМУКУКУРУДЗЯНОМУ ПОЯСІ УКРАЇНИ!

КУКУРУДЗА НА СИЛОСКУКУРУДЗА НА ЗЕРНО

ЗАВОДСЬКА ФУНГІЦИДНО-ІНСЕКТИЦИДНА ОБРОБКАЗ ДОДАВАННЯМ РЕГУЛЯТОРА РОСТУБЕЗ ЗБІЛЬШЕННЯ ВАРТОСТІ НАСІННЯ!

ЗАЗАЗАЗАААЗАВОВОВОВОВОВВВОДСДСДСДСДСДДСД ЬКЬКЬКЬКЬКЬКЬКААА А АААА ФУФУФУФУФФФУФУФУНГНГНГНННГНГІЦІЦІЦЦЦІЦІЦІЦЦИДИДИДИДИДИДИДНОНОНОНОНОНОННО-І-І-І-І-ІІНСНСНСНСНННСНСЕКЕКЕКЕКЕКЕКТИТИИИИТИТИТИЦИЦИЦИЦИИЦИЦИЦИЦ ДНДНДНДНННДНДНД АА А АААА ОБОБОБОБОБОБОБРОРОРОРОРРОРОРОБКБКБКБКБКБКАААААААЗЗЗЗ ДОДОДОДОДОДОД ДАДАДАДАДААВАВАВАВАВАВАВАННННННННННННЯМЯМЯМЯМЯМЯМЯММ РРРРРРЕГЕГЕГЕГЕЕГУЛУЛУЛУЛУЛУЛЯТЯТЯТЯТЯТЯТЯТОРОРОРОРОРОРАААААААА РОРОРОРОРОРОР СТСТСТСТСТСТУУУУУУУБЕБЕБЕБЕБЕЗЗЗЗЗ ЗБЗБЗБЗББЗ ІЛІЛІЛІЛЛІЛЬШЬШЬШЬЬШЬШЬШШЕНЕНЕНЕНЕНЕНЕЕ НЯНЯНЯНЯНЯНЯЯ ВВВВВВАРАРАРАРАРАРАРРТОТОТОТОТОТТТ СТСТСТСТСТІІІІ НАНАНАНАНАНААСІСІСІСІСІСІНННННННННННННЯ!Я!Я!Я!ЯЯЯ!

ЗАВОДСЬКА ФУНГІЦИДНО-ІНСЕКТИЦИДНА ОБРОБКАЗ ДОДАВАННЯМ РЕГУЛЯТОРА РОСТУБЕЗ ЗБІЛЬШЕННЯ ВАРТОСТІ НАСІННЯ!

Урожай 18 тон/га на товарних посівах 120 га (не на зрошенні!) досягнуто у Тиврівському р-ні Вінницької обл.

ЕС МЕТОД — ЧЕМПІОНз урожайності 2018в Україні серед гібридівкукурудзи Євраліс*

ТОВ «ЄВРАЛІС СЕМЕНС УКРАЇНА»03040, Київ, вул. Васильківська, 14, оф. 513Тел.: +38 (044) 353-45-73e-mail: kiev.seeds@euralis.comwww.euralis.uaЄвраліс. Створюємо насіння і довіру.

8

ІНФОРМАЦІЯ

ІНФОРМ

АЦІЯ

(283) 4/19 9

ІНФОРМАЦІЯ

(283) 4/19

про дук ти. Де які дис три буційні ком-панії пра цю ють про сто як логістичні з не ве ли кою мар жею, а є такі, що на справді ство рю ють по пит. Ми маємо пе ре ко на ти ся в то му, що в ком панії підтри муєть ся ба ланс між дис три бу-торсь ки ми зу сил ля ми та ти ми, які до кла дає са ма ком панія. Нам потрібно по ба чи ти, як ми вміємо уп рав ля ти сво-їми ри зи ка ми. У Франції у нас ду же до б ре роз ви не ний бізнес-трей динг, чо го, на жаль, не має в Ук раїні. Хо чу по ди ви ти ся, чи це пра цю ва ти ме у нас, але вод но час потрібно до б ре уп рав ля-ти ри зи ка ми.

? Сво го ча су Ви ство ри ли в ком­панії «Син ген та» відділ про да жу, який зай мав ся про да жем та купів­лею/обміном ви ро ще ної аг ро ви роб­ни ка ми про дукції. Тоді, під час кри­зи, в цьо му бу ла по тре ба, а чи за раз Ви маєте намір за про ва ди ти це в «Євралісі», скажімо, як один із ме ханізмів ро бо ти з ук раїнськи ми аг раріями?

— По ди ви мо ся, як це бу де ево-люціону ва ти і чи потрібен трей динг на цьо му етапі. Втім, це до сить хо ро ший засіб для фер мерів, аби змен ши ти ри зи ки не пла тежів. Як що ми змо же мо ук ла с ти такі фор вардні кон трак ти, то це бу де не ли ше роз ви ток бізне су, а й та кий собі мар ке тин го вий інстру мент для роз ши рен ня бізне су. На разі нічо-го кон крет но го не мо жу ска за ти, оскільки я пе ре бу ваю ли ше на се ре-дині про це су оціню ван ня. Але, що я мо жу по обіця ти, так це те, що «Євраліс» в Ук раїні ма ти ме зовсім інший ви гляд, аніж раніше. «Євраліс Ук раїна» має бу ти кра щим, і для цьо го у нас є все — су пер про дук ти, су пер ко-ман да, су перклієнти і, звісно, своя іден тичність, своя енер ге ти ка!

? Су часні ре алії — гло бальні зміни, об’єднан ня бізне су різних сфер і насін нє во го зо к ре ма. Конкуренція зростає... Чи готовий «Євраліс» до таких змін?

— На разі важ ко ска за ти, хто бу де на шим найбільшим кон ку рен том, але це так — кон ку ренція бу де до волі знач на, оскільки в їхніх ру ках скон-цен т ро ва на найбільша ча ст ка рин ку. Звісно, ми на ма га ти ме мо ся кон ку ру-ва ти з провідни ми ком паніями на ук раїнсько му рин ку. Але не вар то за бу ва ти, що знач на ча ст ка скон цен т-ро ва на тут, у місце во му ви роб ництві,

тоб то це ук раїн ська ге не ти ка. У цьо му сег менті ми та кож мо же мо на ро щу ва-ти рин ко ву ча ст ку, оскільки вітчиз ня-на ге не ти ка втра чає в якості порівня-но з ве ли кою фран цузь кою ме ре жею «Євраліс». Са ме тут є ку ди ру ха ти ся, оскільки ми вва жаємо, що як у сег-менті ку ку руд зи, так і со няш ни ку де далі більше фер мерів за про ва д жу ва-ти муть нові тех но логії то що. Тоб то во ни по тре бу ва ти муть якіснішо го насіннєво го ма теріалу.

Є ба га то спо собів збільши ти ча ст ку рин ку, і во ни по ля га ють не ли ше в то му, щоб «відщип ну ти» її в на ших пря мих кон ку рентів, а го ло вна мож-ливість — у то му, аби за про по ну ва ти ук раїнсько му фер ме рові більше при-бут ку з гек та ра.

? Чи пла нуєте ско ри с та ти ся здо­бут ка ми ук раїнської ге не ти ки, яки­мось чи ном об’єдна ти мож ли вості, тоб то ство ри ти щось спільне?

— «Євраліс» ду же ба га то до сяг у се лекції сої — наші сор ти найбільш знані в Європі. Так, це справді ду же ціка ва кон цепція, але на цьо му етапі планів та ких не має. Ви хо дя чи з досві-ду по пе ред ньої ро бо ти, на справді, в де я ких ком паніях за кла да ли та ку ме ре жу дослід жень зер но вих ко ло со-вих куль тур. Од нак усі ці спро би за кла дан ня спільної ме режі ду же не га-тив но сприй ма лись са ме з ук раїнсько-го бо ку, оскільки це вва жа ють націо-наль ним над бан ням і ци ми знан ня ми ніхто діли ти ся не хотів. Спра ва тут у мен таль ності. Приміром, прий де якась ком панія і за про по нує гроші на роз ви-ток на взамін усіх до сяг нень та на пра-цю вань — повірте, не ко жен на це

по го дить ся. Звісно, ук раїнська се лек-ція та кож не па се задніх, але в нас, у Фран ції, вже те пер є ви сокі здо бут ки зі ство рен ня ви со ко тех но логічних сортів і гібридів.

? Які вла с ти вості во ни ма ють, чим вирізня ють ся з­поміж інших?

— Що до ку ку руд зи в нас влас не надбан ня — ге не тич ний ек с клю зив ний ма теріал. На справді, в нас є про по зиції для будь-яко го сег мен ту рин ку: на при-клад, Roots Power, Tropical Dent. Це саме сто сує ться й інших на ших куль-тур. Ще для ме не ціка вий об’єкт для досліджен ня — це ре зуль тат об роб ки, про тру ю ван ня насіння, а са ме взаємо-дія насіни ни з ґрун то ви ми мікро ор-ганізма ми. На ша ге не ти ка має ще ве ли-кий по тенціал для зро с тан ня, для то го щоб зро би ти наші сор ти та гібри ди ще вро жайніши ми, то му ми досліджуємо й вив чаємо всі шля хи збільшен ня цьо го по тенціалу.

? Ви на цій по саді — зовсім ко рот­кий термін, і цілком зро зуміло, що го во ри ти про ре алізацію Ва ших планів ще за ра но. Тож що до роз вит­ку бізне су є про по зиція: да вай те зустріне мо ся, скажімо, че рез три місяці…

— До мо ви лись, тим більше, що на по чат ку серп ня у Вінниці, на базі ТОВ «Оль га», ми пла нуємо про ве с ти фран цузь кий День по ля. Так, я, корін-ний бри та нець, пла ную про ве с ти фран цузь кий День по ля!)) Я ду маю, що на той час я змо жу да ти кон крет-ніші відповіді на ва ше за пи тан ня. Фран цузь ка мен тальність — це ба га то різних ідей, і я, за вдя ки своєму міжна-род но му досвіду, мо жу ці ідеї інтер пре-ту ва ти й на да ти їм пев ну фор му. Я ду маю, що навіть от ри му ва ти му від цьо го за до во лен ня.

Хо чу ска за ти, що за ме жа ми Фран-ції, батьківщи ни «Євраліс», Ук раїна — най важ ливіша для неї країна. То му са ме тут відкри ли ок ре мий бізнес-підрозділ, і са ме то му я тут. Зі сво го бо ку, я відчу ваю до сить по туж ну інте-лек ту аль ну та фінан со ву підтрим ку ма те ринсь кої ком панії, але ми са мо-стійно ве с ти ме мо бізнес в Ук раїні. Тут ми мо же мо бу ти більш ди намічни ми в прий нятті пев них рішень і швид ко зміню ва ти на пря мок ру ху, тоб то ми до сить гнучкі та мобіль ні. Ми мо же мо ду же швид ко адап ту ва ти ся до різних змін.

важ ли во роз ви ва ти банківську си с те му та кож.

У Ве ликій Бри танії — 3,5 млн га ор них зе мель, ма буть 10% від то го, що є Ук раїні, але та цінність, що ство-рюється пе ре роб ною про мис ловістю, на справді ду же ве ли ка. Інве с тиції в Ук раїну в хар чо ву про мис ловість над-хо дять — і це вже ду же до б ре. Сільське гос по дар ст во змінюється ду же швид ко. Хар чо ва про мис ловість не мо же роз ви ва ти ся та ки ми са ми ми тем па ми, до то го ж дається взна ки пев на еко номіч на й політич на не стабільність у дер жаві. Та ком панії, які дав но зай ш ли на ук раїнський ри нок, про дов жу ють пра цю ва ти і віри ти в зміни на кра ще.

? Що, на Ва шу дум ку, зміни ло ся в Ук раїні звідтоді, як Ви по ча ли свою діяльність у нашій країні? Ці зміни відбу ли ся на кра ще чи в гір­ший бік?

— Од на з найбільших змін — це кон цен т рація землі. Де сять років то му її ча ст ка у ко ри с ту ванні аг ро хол дингів зай ма ла ли ше 10% усіх зе мель Ук раї-ни. Ве ликі аг ро кон цер ни ма ють у се бе в об робітку ве ли чезні площі, які во ни «стя гу ва ли», сподіва ю чись на швид кий при бу ток, при цьо му не ду ма ю чи про інте ре си дрібних фер мерів. А мо ра то-рій на про даж землі все за тя гується, тож во ни відчу ва ють, що втра ча ють гроші. То му нині сільсько го с по дарські підприємства по ча ли ро зуміти, що потрібно от ри му ва ти при бу ток із

землі, а не ли ше на ма га ти ся ма ти його побільше. А це спо ну кає їх по-іншо му ста ви ти ся до зе мель но го ре сур су.

Ще ми обійшли ува гою се редніх фер мерів, які ма ють у об робітку до 1 тис. га. Ад же тих, хто був най менш при бут ко вим, уже по гли ну ли хол дин ги. Та чи ма ло з них на вчи ли ся от ри му ва ти до сить хо роші при бут ки. Са ме во ни по туж но збільши ли рівень упро ва д же-них тех но логій і вже ро зуміють, як пра виль но ве с ти сільське гос по дар ст-во, аби пра цю ва ти при бут ко во. Най-біль ший вик лик для ук раїнських аг раріїв — це не кліма тичні зміни, а те, як на вчи ти ся уп рав ля ти своїм бізне-сом. Са ме на та ких фер мерів, які зумі-ли ефек тив но по бу ду ва ти свій бізнес в Ук раїні, орієнто вані про дук ти на шої ком панії.

? Ви ду же до б ре ро зумієте спе­цифіку сільсько го гос по дар ст ва. Ва ша осо би с та дум ка про те, що очікує Ук раїну? Хто бу де у ви г раші — ве ликі хол дин ги чи все ж та ки ці самі се редні фер ме ри?

— У чо му їхня різни ця? Аг ро хол-дин ги ма ють змо гу ку пу ва ти та вигідно збу ва ти свою про дукцію, і в цьо му по ля гає їхня пе ре ва га. Візьме мо, при-міром, МХП (Ми ронівський хлібо про-дукт) — ча с ти на бізне су там птахівни-цтво (ку ри), а ре ш та — ви ро щу ван ня сільсько го с по дарсь ких куль тур. Тоб то це різно с пря мо ва не підприємство. Там ду же ва го ма ча ст ка ро бо ти пов’яза на зі збу том влас ної про дукції. У них є влас-ний кінце вий про дукт — ку ря ти на, є гос по дар ст ва, ро бо та яких по ля гає в за без пе ченні всьо го ви роб ни чо го лан-цюж ка. Втім, є аг ро хол дин ги, ро бо та яких зво дить ся ли ше до то го, як обійти мо ра торій на зем лю.

Що сто сується тих підприємств, які не на вчи ли ся ство рю ва ти про дукцію з до да ною вартістю: у них є ще ба га то про блем, пов’яза них із тим, що во ни не вміють пра виль но ве с ти свій бізнес, усе кон тро лю ва ти, не зна ють, де знай-ти гроші, як скон цен т ру ва ти у своїх ру ках більше землі то що. Сім років

то му бу ла про ве де на оцінка землі що до при ва ти зації — за її підра хун ка ми для цьо го про це су зна до бить ся 40 млрд дол. США.

На мою дум ку, в май бут нь о му сіль-ське гос по дар ст во в Ук раїні роз ви ва ти-меть ся за вдя ки се реднім фер ме рам, ад же са ме во ни на ма га ють ся ефек тив-но ве с ти свій бізнес, уп ро ва д жу ю чи нові тех но логії, аби от ри ма ти мак си-маль ний при бу ток із гек та ра. Са ме в них бу де мож ливість прид ба ти більше землі, оскільки во ни ма ють хо роші при бут ки. Та кож вар то зга да ти кон-тро ль о ва ний і сімей ний бізнес (утім, са ме такі мо делі при ваб ливіші для ком паній, які ве дуть свій бізнес у Франції). Я ду маю, що зовсім ско ро ве ликі хол дин ги про да ва ти муть не ве-ликі відда лені від ос нов но го ма си ву кла с те ри, аби звільни ти ко ш ти для прид бан ня і впро ва д жен ня су час них тех но логій. Тоб то я вва жаю, що ос нов-ний роз ви ток бу де са ме за вдя ки ма ло-му та се ред нь о му бізне су.

? Чи го то вий «Євраліс» бра ти участь у роз вит ку ор ганічно го рин­ку в Ук раїні?

— Так, ми вже про по нуємо насіння для ор ганічно го зем ле роб ст ва. І, ма ю чи свій насіннєвий за вод в Ук раїні, бу де мо ве с ти ду же гнуч ку політи ку, аби за до-воль ни ти будь-які по тре би фер мерів Ук раїни. Сьо годні ор ганічне зем ле роб-ст во для нас — всьо го ли ше ніше вий ри нок, але ба чи мо в цьо му по тенціал для роз вит ку.

? Що до зміни ста ту су ком панії «Євраліс»: відте пер уже бу де ок ре­мий бізнес­підрозділ «Євраліс Ук раїна», чи по зна чить ся це на ро боті ком панії без по се ред ньо в Ук раїні?

— Звісно, фо кус бу де на Ук раїні та Росії, оскільки ми вва жаємо, що тут про дажі мож на збільши ти вдвічі.

? Як пра цю ва ти ме те в «Євраліс» після ор ганізаційних змін: че рез дис­три бу торів, ви ко ри с то ву ва ти ме те прямі про дажі, щось іще?

— На цьо му етапі ми не пла нуємо зміню ва ти наш ме тод про дажів. Потріб но пе ре ос мис ли ти свої відно си-ни з дис три бу то ра ми, пе ре ко на ти ся в то му, що ми справді по кри ваємо цією ме ре жею всю Ук раїну. Дис три бу то ри та кож по винні от ри му ва ти при бут ки від то го, що во ни по пу ля ри зу ють наші

«Якість і за раз у нас пе ре бу ває на ви со ко му рівні, але хо четь ся

завжди до ся га ти мак си му му. Нині це наріжний камінь

як для ком панії, так і для ме не на сам пе ред»

ГІСТЬ НОМЕРА