ЗВІТ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ...

ЗВІТ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ

СИТУАЦІЇ З ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

Березень 2018 року

Міністерство соціальної політики України

Фото на обкладинці та внутрішній сторінці обкладинки:Світлана поїхала з Донбасу разом із чоловіком та дітьми. Тепер родина живе в Івано-Франківську. Завдяки обладнанню, отриманому від МОМ, Світлана готує варення на продаж.

© Володимир Шуваєв / МОМ

Цю публікацію підготовлено за фінансування Європейського Союзу. Думки та погляди, викладені в цій публікації, не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу та Міжнародної організації з міграції (МОМ).

3Березень 2018 року

Проект фінансується Європейським Союзом та

впроваджується Міжнародною організацією з міграції (МОМ)

3

ЗМІСТ

ОГЛЯД МЕТОДОЛОГІЇ РАУНДУ 9 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

КОРОТКИЙ ОГЛЯД . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

1 . ХАРАКТЕРИСТИКИ ВПО ТА ЇХНІХ ДОМОГОСПОДАРСТВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

• Члени домогосподарств ВПО . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10

• Статево-вікова структура . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

• ВПО з інвалідністю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

• Освіта . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

2 . ЗАЙНЯТІСТЬ ВПО . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

• Рівень зайнятості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

• Рівень безробіття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14

3 . ДОБРОБУТ ВПО . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17

• Засоби до існування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17

• Умови проживання та види житла . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23

• Призупинення соціальних виплат . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

• Безпека середовища та інфраструктури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

• Кредити та боргові зобов’язання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32

4 . ДОСТУП ДО СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33

5 . МОБІЛЬНІСТЬ ВПО . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36

• Переміщення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36

• Наміри щодо повернення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36

• Наміри виїхати за кордон . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38

• Відвідання колишніх місць проживання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38

6 . ІНТЕГРАЦІЯ В МІСЦЕВІ ГРОМАДИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42

• Рівень інтеграції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42

• Дискримінація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47

• Виборчі права . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49

7 . ОСОБИ, ЯКІ ПОВЕРНУЛИСЯ НА ТЕРИТОРІЇ, НЕ КОНТРОЛЬОВАНІ УРЯДОМ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51

8 . ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61

4 ЗВІТ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ СИТУАЦІЇ З ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

Проект фінансується Європейським Союзом та впроваджується Міжнародною організацією з міграції (МОМ)

ОГЛЯД МЕТОДОЛОГІЇ РАУНДУ 9Особисті інтерв’ю з ВПО

Дві тисячі чотириста двадцять (2 420) ВПО були опитані із застосуванням цього методу у спів-праці з Центром «Соціальні індикатори» в 300 те-риторіальних одиницях країни протягом лютого 2018 року . Вибірка територіальних одиниць була створена для всіх областей України, контрольо-ваних урядом, та структурована пропорційно до кількості зареєстрованих ВПО .

Телефонне опитування ВПО

Чотири тисячі тринадцять (4 013) ВПО були опитані за допомогою цього методу в лютому 2018 року . Із цієї загальної кількості 3 611 інтерв’ю були про-ведені з ВПО, які перебувають на території, конт-рольованій урядом, і 402 інтерв’ю були проведе-ні з особами, котрі повернулися на територію, не контрольовану урядом (ТНКУ) . Вибірка була ство-рена на основі бази даних реєстрації ВПО, що ве-деться Міністерством соціальної політики України .

У цьому раунді дані телефонних інтерв’ю були об’єднані з даними особистих інтерв’ю . Об’єднання цих двох масивів даних було здійсне-но за допомогою методу статистичного зважуван-ня . Обидва масиви даних були зважені відповід-но до регіонального розподілу зареєстрованих ВПО . Телефонні дані були також зважені відпо-відно до соціально-демографічних характеристик ВПО, опитаних шляхом особистих інтерв’ю .

Особисті інтерв’ю з ключовими інформантами

Шістсот шістнадцять (616) ключових інформан-тів (КІ) були опитані за допомогою цього методу . Список був сформований спільно з Центром «Со-ціальні індикатори» у масштабах країни для моні-торингу розвитку ситуації з ВПО у відповідній об-ласті . Більшість ключових інформантів працювала в неурядових організаціях (41%), значна частина ключових інформантів представляла установи со-ціального захисту (21%) . Крім того, 14% працювали в місцевих органах влади, 10% – у навчальних за-кладах, 5% були представниками закладів охорони здоров’я, і 9% – працівниками інших організацій .

Метою запровадження Національної моніто-рингової системи (НМС) в Україні, що діє на основі підходів Матриці відстеження перемі-щень (МВП) МОМ, є підтримка Уряду України у збиранні та аналізі інформації щодо соціально-економічних характеристик внутрішньо пере-міщених осіб (ВПО) та домогосподарств ВПО, а також викликів, з котрими вони стикаються . МОМ адаптувала МВП, систему, створену для регулярного збору, опрацювання та поширення інформації про ситуацію у сфері переміщення, до українських реалій . НМС забезпечує краще розуміння перебігу переміщень, а також місць перебування, чисельності, вразливості та потреб переміщеного населення в Україні .

У ході опитування було зібрано інформацію про соціально-економічні характеристики ВПО на рів-ні окремих осіб та домогосподарств, у тому числі про тенденції та наміри стосовно переміщення, зайнятість та засоби до існування, доступ до со-ціальних послуг та потреби в допомозі у 24 облас-тях України та м . Києві .

У цьому раунді збір даних було розширено в ко-ординації з відповідними партнерами, зокрема з Кластером продовольчої безпеки та життєдіяль-ності та Кластером з питань житла, щоб включити інформацію про додаткові виклики, з якими сти-каються ВПО та ВПО, які повернулися на ТНКУ .

Головні джерела інформації, використані в НМС:

i) Дані вибіркового опитування ВПО шляхом особистих інтерв’ю;

ii) Дані вибіркового опитування ВПО шляхом телефонних інтерв’ю;

iii) Дані вибіркового опитування ключових ін-формантів шляхом особистих інтерв’ю;

iv) Дані вибіркового опитування осіб, які пе-ретинали лінію зіткнення, шляхом особис-того інтерв’ю;

v) Обговорення у фокус-групах;vi) Офіційні дані та відповідні дані з інших

джерел .




Особисті інтерв’ю з особами, які перетинали лінію зіткнення

Одна тисяча двісті п’ятдесят три (1 253) особи, які перетинали лінію зіткнення, були опитані за допо-могою цього методу у співпраці з Центром «Соці-альні індикатори» в лютому 2018 року . Опитуван-ня проводилося на п’ятьох контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ), які на даний момент функ-ціонують у Луганській та Донецькій областях, у напрямку до не контрольованої урядом території (НТКУ) . Дані, отримані внаслідок опитування осіб, які перетинали лінію зіткнення, були використані для доповнення поточних даних у розділах «Мо-більність ВПО» та «Особи, які повернулися на те-риторії, не контрольовані урядом» .

Обговорення у фокус-групах

Два обговорення у фокус-групах з ключовими ін-формантами, два обговорення у фокус-групах з ВПО та два обговорення у фокус-групах з ВПО, які повернулися на ТНКУ, були проведені у співпраці з Центром «Соціальні індикатори» протягом лю-того 2018 року . Обговорення у фокус-групах з ВПО відбулися в Києві і Харкові, з ключовими інфор-мантами – у Дніпрі та Запоріжжі, а з ВПО, які по-вернулися, – у Маріуполі та Старобільську (Доне-цька область, територія, контрольована урядом) . Учасниками обговорення у фокус-групах були міські та сільські жителі .

Докладніша інформація про методологію наведе-на в Додатку 1 .



КОРОТКИЙ ОГЛЯД1. Характеристики ВПО та їхніх домогосподарств.

Середній розмір домогосподарства

Розподіл членів домогосподарств за віком

Розподіл членів домогосподарств за статтю

Домогосподарства з дітьми

Домогосподарства з особами з інвалідністю

2,57 осіб60 років та більше – 15%

18–59 років – 58%До 18 років – 27%

жінки – 57%чоловіки – 43%

45% домогосподарств

ВПО

13% домогосподарств ВПО

2. Зайнятість ВПО. Ситуація у сфері зайнятості ВПО залишається відносно стабільною з червня 2017 року, і станом на березень 2018 року частка зайнятих серед ВПО становила 48% з найбільшою кількістю за-йнятих ВПО в місті Київ .

35

Раунди 1–3(березень–

червень 2016)

40

Раунд 4(вересень

2016)

41

Раунд 5(березень

2017)

46

Раунд 6(червень

2017)

49 48


2017)


2018)

50

Раунд 8(грудень

2017)

Дванадцять (12%) відсотків ВПО повідомили, що активно шукають роботу та готові вийти на роботу протягом двох тижнів . Переважна більшість (80%) з них зазначили, що зіткнулися з труднощами при пошуку роботи, з яких найчастіше згадуваними були: відсутність вакансій (39%), незручний робо-чий графік (15%) та низька заробітна плата за за-пропонованими вакансіями (15%) .

Економічно неактивне населення становить 40% опитаних ВПО з найбільшою часткою пенсі-онерів (16%), а також осіб, зайнятих роботою по дому, доглядом за дітьми або іншими членами домогосподарства (13%) .

2 005


2017)

2 340


2017)

2 4462 239


2017)


2018)

3. Добробут ВПО. Добробут ВПО дещо погіршився порівняно з груднем 2017 року, про що свідчить зниження середньомісячного доходу на одного члена домогосподарства ВПО, а також самооцін-ка ВПО фінансової ситуації їхніх домогосподарств .

Зайнятість ВПО після переміщення за раундами, %

Середній дохід на одну особу (на місяць), за раундами, грн




Дані відображають загальну економічну незахи-щеність домогосподарств ВПО, оскільки серед-ньомісячний дохід на одного члена домогоспо-дарства ВПО значно нижчий, ніж середньомісяч-ний дохід на одного члена в цілому серед домо-господарств України, а рівень середньомісячного доходу ВПО залишається низьким порівняно з фактичним прожитковим мінімумом, встановле-ним Міністерством соціальної політики України . Крім того, ВПО досі значною мірою покладаються на державну підтримку, яка є другим за частотою згадування джерелом доходу .

Найбільш проблемними питаннями для ВПО є житлові умови (20%), оплата оренди (15%) та оплата комунальних послуг (15%) . Упродовж останніх чотирьох раундів ситуація залишалася незмінною, хоча важливість житлових умов зрос-ла на 7% порівняно з попереднім раундом .

Більшість ВПО досі мешкають в орендованому житлі, зокрема 47% проживають в орендованих квартирах, 9% в орендованих будинках та 5% в орендованих кімнатах .

4. Доступ до соціальних послуг. Рівень задово-леності ВПО доступністю основних соціальних послуг знизився з грудня 2017 року . Респонденти були найменше задоволеними доступністю мож-ливостей працевлаштування (56%) .

За результатами опитування ВПО щодо їх задо-воленості різними аспектами системи охорони здоров’я в поточному місці проживання, вартість лікарських засобів та медичних послуг є категорі-ями, що характеризуються найнижчим рівнем за-доволеності ВПО .

5. Мобільність ВПО. У березні 2018 року 70% опитаних ВПО повідомили, що мешкали у поточному місці проживання більше від 31 мі-сяця . Згідно з результатами, загалом ВПО зали-шаються у своєму місці проживання та не мають наміру переїжджати .

Частка тих, хто має наміри повернутися до попе-реднього місця проживання після закінчення кон-флікту, становить 25% . Водночас 38% респонден-тів повідомили про намір не повертатися навіть після завершення конфлікту, що на 10% вище, ніж у попередньому раунді . Уперше за період прове-

дення опитування частка ВПО, які повідомили про намір не повертатися, перевищила частку ВПО, які мають намір повернутися до попереднього місця проживання після закінчення конфлікту .

Наміри шукати роботу за кордоном залишають-ся низькими, 48% ВПО повідомили, що не мають нічого проти роботи за кордоном, але особисто вони не планують працювати в інших країнах .

П’ятдесят один (51%) відсоток ВПО повідомили, що відвідували місце проживання в зоні конфлік-ту після переміщення . Головними причинами по-їздок на НТКУ є утримання житла та відвідування друзів та/або родичів .

6. Інтеграція в місцеві громади. У 9 раунді спо-стерігалося зміщення до більш помірних оцінок ВПО власної інтегрованості в місцеві громади . Основними умовами успішної інтеграції, що їх зазначають ВПО, є житло, постійний дохід та за-йнятість . Проте порівняно з попереднім раундом суттєво збільшилася частка ВПО (47%), які зазна-чили необхідною умовою інтеграції перебування сім’ї та друзів в одному місці .

Результати подальшого аналізу різних аспектів соціальної інтеграції ВПО в приймаючі грома-ди свідчать, що загалом більш соціально інте-грованими є ВПО, які проживають у сільській місцевості .

Частка ВПО, які повідомляють, що відчувають дискримінацію у зв’язку зі статусом ВПО, стано-вить 13% опитаних у 9 раунді й зберігається на тому ж рівні, що й у 8 раунді . Загалом спостеріга-ються зміни щодо ситуацій, у зв’язку з якими ВПО відчували дискримінацію . У минулих раундах НМС ВПО найчастіше повідомляли, що відчували дискримінацію у зв’язку з житлом та зайнятістю . У поточному раунді найбільша частка ВПО зазначи-ли, що відчували дискримінацію у зв’язку зі своїм статусом у взаємодії з місцевим населенням .

Тридцять вісім (38%) відсотків опитаних ВПО по-відомили про свій намір голосувати на наступних президентських та парламентських виборах в Україні, 31% – не мають наміру голосувати, і ще 26% повідомили, що не знають . Найбільш поши-реними причинами відсутності наміру голосувати на наступних президентських та парламентських



виборах є незнання процедури голосування для ВПО (44%) . У цілому, лише 29% ВПО повідомили, що знають процедуру голосування в поточному місці проживання . Дані свідчать про зв’язок між наміром голосувати та обізнаністю з процедурою . Порівняно з усіма респондентами, які повідоми-ли про намір голосувати на наступних президент-ських та парламентських виборах, ВПО, які відпо-віли, що знають процедуру голосування, частіше повідомляли про свій намір голосувати .

7. Повернення до НТКУ. У ході проведення теле-фонного опитування в лютому 2018 року в Доне-цькій області (ТНКУ) було призупинено надання послуг мобільного зв’язку . Як наслідок, порівняно з попереднім раундом менша кількість респон-дентів була ідентифікована як ВПО, які поверну-лися та наразі проживають на ТНКУ (10%), також більший відсоток дзвінків було здійснено до Лу-ганської області (ТНКУ) .

Шістдесят чотири (64%) відсотки респондентів на ТНКУ повідомили, що причиною їхнього повер-нення є володіння приватною власністю, у зв’язку із чим вони не мусять платити за оренду .

У цілому опитані, котрі повернулися на ТНКУ, старші, аніж ВПО на ТКУ, середній вік становить 49,6 років, у порівнянні з 36,8 роками відповідно, згідно з об’єднаними даними .

Економічно неактивне населення сягнуло 67% опитаних ВПО, котрі повернулися на ТНКУ, найбільшу частку становлять пенсіонери (57%) .

Основною відмінністю, поміченою між ВПО на ТКУ та ВПО, котрі повернулися на ТНКУ, є те, як вони оцінюють свою безпеку . Лише 39% опитаних осіб, які повернулися на ТНКУ, повідомляють, що почу-ваються безпечно, у порівнянні з 70% ВПО на ТКУ .

Сімдесят вісім (78%) відсотків громадян, що по-вернулися, планують залишатися на ТНКУ протя-гом наступних трьох місяців .




Майже всі опитані ВПО зазначають, що вони за-реєстровані в системі соціального захисту Мініс-терства соціальної політики . Відсоток ВПО, заре-єстрованих у системі соціального захисту, зали-шається відносно постійним в усіх раундах НМС (Діаграма 1 .1) .

Під час обговорення у фокус-групах ВПО та клю-чові інформанти зазначили, що зазвичай осо-би, котрі не реєструються, не потребують дер-жавної підтримки . Однак іноді брак реєстрації пов’язаний з бюрократичними перешкодами (Джерело: фокус-групи з ВПО; фокус-групи з клю-човими інформантами) .

1. ХАРАКТЕРИСТИКИ ВПО ТА ЇХНІХ ДОМОГОСПОДАРСТВ

Діаграма 1.1. Реєстрація ВПО системою Міністерством соціальної політики, за раундами, %




2016)


2017)


2017)


2017)

Раунд 8 (грудень

2017)


2018)

Так 92,7 92,1 96,5 94,4 94,5 95,2 94,2

Ні 7,0 7,6 3,5 5,4 5,3 4,8 5,1

Не знаю 0,3 0,3 0,0 0,2 0,2 0,0 0,7

Джерело: Особисті інтерв’ю з ВПО

Ключовий інформант (чоловік, 47 років):

«Люди реєструються тільки заради отри-мання соціальної допомоги. А люди, яким це не потрібно, то вони й не займаються цим питанням. Вони працюють, і їм немає сенсу витрачати свій час за 400 гривень на місяць».1

Джерело: обговорення у фокус-групах з КІ

1

1 Розмір грошової допомоги для пенсіонерів, осіб з інвалідністю та дітей до 18 років становить 884 грн, розмір грошової допомоги для працездатних ВПО віком від 18 років становить 442 грн . Станом на січень 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Рішення щодо збільшення розміру грошової допомоги для пенсіонерів, осіб з інвалідністю та дітей до 18 років до 1 000 грн .

ВПО (чоловік, 51 рік) з Донецької області:

«Я реєструвався, щоб продовжити гру-пу інвалідності. Реєстрація дозволяє мені отримувати свою пенсію по інвалідності та адресну допомогу ВПО».

Джерело: обговорення у фокус-групах з ВПО

ВПО (жінка, 42 роки) з Донецької області:

«Коли восени 2014 року почали всіх реєстру-вати на вокзалах, були величезні черги. Я відпросилася з роботи і зрозуміла, що не встигну зареєструватися. На наступний раз було те ж саме. Я подумала, що заради 400 гривень воно мені не потрібно. На робо-ті довідку переселенця не просять, і в полі-клініці достатньо паспорта з пропискою».




У ході інтерв’ю респондентів запитували про склад їхніх домогосподарств . Було встановлено, що в середньому домогосподарство складаєть-ся з 2,57 осіб, як і середнє домогосподарство на-селення України (2,58 особи) згідно з даними за 2017 рік2 (Діаграма 1 .2) . Двадцять три (23%) від-сотки опитаних домогосподарств ВПО складають-ся з однієї особи, що дещо більше, ніж середній показник для домогосподарств усього населення України (20%)3 . З цих 23% домогосподарств з од-нієї особи 66% становлять жінки .

Діаграма 1.2. Розподіл домогосподарств ВПО в Україні, за числом членів, %

1 особа

2 особи

3 особи

4 особи та більше

23

29

26

22

Джерело: Інтерв’ю з ВПО (об’єднані дані)

2 Соціально-демографічні характеристики домогосподарств України . Статистичний збірник . Державна служба статистики України . – K ., 2017 .


Домогосподарства з дітьми становлять 45% усіх опитаних домогосподарств ВПО, що трохи біль-ше, ніж середній показник для домогосподарств усього населення України (38%)4 (Діаграма 1 .3) . Домогосподарства ВПО з однією дитиною станов-лять 59% від загальної кількості домогосподарств із дітьми . Частка багатодітних домогосподарств ВПО з трьома та більше дітьми становить 4%, а частка домогосподарств ВПО, у яких немає одно-го з батьків, становить 17% .

Діаграма 1.3. Розподіл домогосподарств з дітьми або без дітей, %

55 45Домогосподарства з дітьмиДомогосподарства без дітей


Жінки становлять 57% членів домогосподарств опитаних ВПО, що дещо перевищує частку жінок серед усього населення України (54% станом на 1 січня 2018 року5) . Серед цих 57% жінок 18% є жінками віком понад 60 років, що трохи більше, ніж частка чоловіків того ж віку . Більша частка жі-нок серед ВПО спостерігається в усіх вікових гру-пах від 18 років і старших, що відповідає результа-там попередніх досліджень (Діаграма 1 .4) .


5 Розподіл постійного населення України за статтю та віком на 1 січня 2018 року . Статистичний збірник . Державна служба статистики України . – K ., 2018 .




Діаграма 1.4. Статево-віковий розподіл членів домогосподарств ВПО, %

Чоловіки (43%)Жінки (57%)

0–4 роки

5–17 років

18–34 роки

35–59 років

60+ років

8

24

22

12

34

6

17

23

18

36


Частка ВПО віком 60 років і старших у 1,6 раза нижча в порівнянні з усім населенням . Водночас частка ВПО віком до 18 років майже в 1,6 раза вища6 . Домогосподарства, що складаються лише з осіб, старших від 60 років, становлять 13% усіх опитаних домогосподарств ВПО .

Тринадцять (13%) відсотків домогосподарств ВПО повідомляють, що до їх складу входять члени ро-дини з інвалідністю (Діаграма 1 .5) .

Діаграма 1.5. Розподіл домогосподарств ВПО з особами з інвалідністю (I–III група інвалідності, діти з інвалідністю), %

Домогосподарства з особами з інвалідністюДомогосподарства без осіб з інвалідністю

13

87


6 Розподіл постійного населення України за статтю та віком на 1 січня 2018 року . Статистичний збірник . Державна служба статистики України . – K ., 2018 .

Рівень освіти серед голів домогосподарств ВПО є високим, 59% опитаних мають ту чи іншу форму вищої освіти (Діаграма 1 .6) .

Діаграма 1.6. Розподіл голів домогосподарств ВПО за здобутою освітою, %

36

11

12

26

13

2

Повна вища освіта

Базова вища освіта

Неповна вища освіта

Професійно-технічна освіта

Повна загальна середня освіта

Базова загальна середня освіта




Рівень зайнятості Ситуація із зайнятістю ВПО залишається відносно стабільною з червня 2017 року . Порівняно з бе-резнем 2016 року частка зайнятого населення се-ред ВПО зросла з 35% у 1–3 раундах до 46% у 6 ра-унді, згодом частка зайнятих ВПО стабілізувалася та станом на березень 2018 року становила 48% (Діаграма 2 .1) . З цих 48% зайнятого населення се-ред ВПО, 3% становлять самозайняті особи .

Київ залишився місцем з найвищим показником зайнятого населення серед ВПО (Діаграма 2 .2), що є характерним для зайнятого населення Укра-їни загалом .

Частка ВПО з довгостроковою зайнятістю (до-вше ніж 12 місяців) залишалася високою та до-сягла 68% (Діаграма 2 .3) . Дані відображають позитивну тенденцію щодо стабілізації ситуації у сфері зайнятості серед ВПО . Порівняно з берез-нем 2016 року частка довгострокової зайнятості збільшилася з 33% у 1–3 раундах до 67% у 6 ра-унді, після чого почала стабілізуватися та залиша-ється відносно без змін з червня 2017 року .

У 9 раунді НМС частка ВПО, чия нинішня робота відповідає їхній кваліфікації, становила 69% . Це дещо менше, ніж у попередньому раунді, і близь-ко до показника, отриманого в березні 2017 року (Діаграма 2 .4) . Найбільша частка (74%) ВПО, чия нинішня робота відповідає їхній кваліфікації, про-

живає в першій географічній зоні (Донецька і Лу-ганська області, ТКУ) .

Діаграма 2.2. Зайнятість ВПО після переміщення, за географічними зонами7, % від ВПО віком 18–59 років

61% 54%54%

46%

57%

80%

– Зона 5 – Зона 4 (без м .Києва) – Київ – Зона 3 – Зона 2 – Зона 1


7 Об’єднання областей у зони за відстанню від ТНКУ До-нецької та Луганської областей . Зона 1 – Донецька (ТКУ) та Луганська (ТКУ) області; зона 2 – Дніпропетровська, Харківська та Запорізька області; зона 3 – Кіровоград-ська, Миколаївська, Полтавська, Сумська, Херсонська та Черкаська області; зона 4 – Чернігівська, Київська, Жито-мирська, Вінницька, Одеська області; зона 5 – Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька та Чернівецька області .

2. ЗАЙНЯТІСТЬ ВПО

Джерело: Особисті інтерв’ю з ВПОДо переміщення Після переміщення

61 59 60 61 62 64 64

3540 41 46

49 50 48




2016)


2017)


2017)


2017)


2017)


2018)

Діаграма 2.1. Зайнятість ВПО до та після переміщення, за раундами, %




Діаграма 2.3. Розподіл ВПО за тривалістю працевлаштування на нинішньому робочому місці, за раундами, % від зайнятих респондентів



Раунд 4 (вересень

2016)


2017)


2017)


2017)


2017)


2018)

Менше 1 місяця 6 5 3 1 2 2 2

1–6 місяців 27 23 10 12 12 13 9

7–12 місяців 33 30 23 19 14 14 17

Більше ніж 12 місяців 33 41 62 67 71 71 68

Немає відповіді 1 1 2 1 1 0 4


Діаграма 2.4. Відповідність нинішньої роботи ВПО їхній кваліфікації, за раундами, % від зайнятих респондентів

Раунд 4

(вересень 2016)

Раунд 5 (березень

2017)

Раунд 6 (червень

2017)

Раунд 7 (вересень

2017)


2017)


2018)

Відповідає 59 67 74 75 78 69

Не відповідає 41 33 26 25 22 31


Різниця між рівнями зайнятості до та після пере-міщення є найбільшою в промисловому секторі . Так, частка ВПО, котрі працюють в промислово-му секторі, після переміщення зменшилася на 8% (Діаграма 2 .5) .

Діаграма 2.5. Зміни в секторі зайнятості до та після переміщення, % від ВПО віком 18–59 років


Сфера послуг

Торгівля

Державне управління

Освіта

Промисловість

Транспорт

Будівництво

Охорона здоров’я

Сільське господарство

Інше

Немає відповіді

Зайняті після переміщення Зайняті до переміщення

20

15

15

9

7

13

5

5

1

5

5

19

18

13

17

2

11

4

5

1

6

4



Рівень безробіття Серед опитаних ВПО частка економічно актив-ного населення становить 60%, з них 48% пра-цевлаштованих респондентів та 12% опитаних ВПО, які наразі шукають роботу і готові розпо-чати виконання обов’язків протягом двох тиж-нів (Діаграма 2 .6) .

Частка економічно неактивного населення серед опитаних ВПО становить 40% . З них найбільша частка припадає на пенсіонерів (16%), 13% – осо-би, зайняті роботою по дому, доглядом за дітьми або іншими членами домогосподарства, 5% – осо-би з інвалідністю, 4% – студенти, 2% – непрацевла-штовані, які не шукають роботу (Діаграма 2 .6) .

Діаграма 2.6. Нинішній статус зайнятості ВПО, %

Оплачувана робота

Безробітні, які активно шукають роботу

Пенсіонери

Зайняті роботою по дому, доглядом за

дітьми або іншими особами

Особи з інвалідністю

Студенти

Непрацевлаштовані, що хочуть знайти роботу, але

активно її не шукають

Економічно активне населення: 60%

Економічно неактивне населення: 40%

48

12

16

13

5

4

2


З-поміж 12% безробітних ВПО, 78% становлять жінки та 22% – чоловіки . Половина ВПО, які ак-тивно шукають роботу (52%), були безробітни-ми понад рік, а 8% ніколи не працювали до того (Діаграма 2 .7) .

Вісімдесят (80%) відсотків ВПО, які активно шука-ють роботу, зазначили, що стикалися з трудноща-ми під час пошуку роботи . Серед цих 80% ВПО, які стикнулися з труднощами під час пошуку роботи, 77% становлять жінки та 23% – чоловіки . Пробле-мою, яку зазначали найчастіше, була відсутність вакансій (39%) (Діаграма 2 .8), її вказували частіше ВПО в сільській місцевості .

Серед інших часто згадуваних були зазначені такі проблеми, як вакансії з незручним графіком ро-боти (15%), низька заробітна плата запропонова-них вакансій (15%), відсутність вакансій, які від-повідають кваліфікації (10%), а також різні види дискримінації (16%), у тому числі дискримінація через статус та реєстрацію ВПО (9%) та дискримі-нація за віком (7%) (Діаграма 2 .8) .

Діаграма 2.7. Тривалість безробіття, % від ВПО, які активно шукають роботу

До 12 місяців

13–24 місяці

25–36 місяців

37–48 місяців

Довше 48 місяців

Ніколи раніше не працювали

Важко відповісти


33

13

17

17

5

8

5

2





Діаграма 2.8. Труднощі, з якими стикаються ВПО при пошуку роботи, % від ВПО, які активно шукають роботу

Відсутність можливостей працевлаштування

Незручний графік роботи

Низька заробітна плата за запропонованими вакансіями

Відсутність вакансій, які відповідають кваліфікації

Дискримінація через статус, реєстрацію ВПО

Дискримінація за віком

Труднощі при поєднанні професійних і

сімейних обов’язків

Обмеження за станом здоров’я, інвалідністю

Відсутність знань та навичок

Довго добиратися до місця роботи

Інше

39

15

15

10

9

7

5

4

3

3

2

Примітка: Респонденти могли вибрати кілька варіантів відповіді


Ключовий інформант (жінка, 28 років):

«ВПО важче знайти роботу. Наприклад, жінка хотіла влаштуватися працювати касиром в магазині. То їй відмовив пред-ставник служби охорони, зі словами, що вона з донецькою реєстрацією, тільки отримає доступ до каси, гроші забере і втече до себе на Донбас. І з таким став-ленням, з такою недовірою як людям зна-йти роботу?»

Джерело: Обговорення у фокус-групах з КІ


«Мені по телефону відмовили. Іншим ра-зом – ми вас можемо взяти, але через те, що посада передбачає матеріальну від-повідальність, не можемо брати людину з Донецька. Якщо людина поїде до Львова, то можна звернутися до суду. А там, на непідконтрольній території, ти ні до кого не звернешся, навіть заяву в міліцію не на-пишеш. Це як поїхати за кордон».

Джерело: Обговорення у фокус-групах з ВПО


«Я шукала роботу за допомогою Інтерне-ту. Але мені вже 52 роки, і це все ускладнює. Навіть на роботу посудомийки потрібні жінки до 35 років».



«Я офіційно шукала роботу. Розсилала ре-зюме на вакансії викладача у вузі. І наче ре-зюме непогане, і досвід роботи хороший, і послужний список. А в мене питають: діти є? Я кажу: є, донька, 3 рочки. І мені одразу відмовили. А мотивація яка? Тому що я са-мотня мати з маленькою дитиною! І якщо вони мене візьмуть на роботу, то потім за законом ніяк не зможуть звільнити. А те, що я можу бути хорошим працівником і маю стаж роботи 23 роки, нікого не цікавить».




Безпосереднє працевлаштування розглядається серед безробітних ВПО як найбільш ефективний засіб підтримки, про що повідомляють 72% опи-таних (Діаграма 2 .9) . Серед ВПО, які шукають роботу, 62% шукають її через Інтернет, 59% – че-рез друзів та родичів та 49% – через Державний центр зайнятості (Діаграма 2 .10) .

Діаграма 2.9. Тип бажаної підтримки, % від ВПО, які активно шукають роботу

Безпосереднє працевлаштування

Перепідготовка

Започаткування власного бізнесу

Консультація в центрі зайнятості

Освіта


72

24

17

13

10

9



Діаграма 2.10. Розподіл безробітних ВПО, котрі активно шукають роботу, за методом пошуків, %

Інтернет

Через друзів або родичів

Державний центр зайнятості

Газети

Рекрутингові агенства


62

59

49

28

6

3






Засоби до існуванняДобробут ВПО дещо погіршився в порівнянні з груднем 2017 року (Діаграма 3 .1) . Частка найбільш уразливих домогосподарств, котрі «змушені за-ощаджувати навіть на харчуванні», зросла на 5% у порівнянні з попереднім раундом, так само, як частка домогосподарств, яким «коштів вистачає лише на харчування» (з 33% до 38%) (Діаграма 3 .1) .

Найбільша частка ВПО, які проживають у великих містах, оцінили фінансову ситуацію своїх домо-господарств як «коштів вистачає на харчування, необхідний одяг, взуття, базові потреби», у той час як найбільша частка ВПО, які проживають у малих містах та селах, оцінили свою фінансову си-туацію як «коштів вистачає лише на харчування», 41% та 55% відповідно (Діаграма 3 .2) .

3. ДОБРОБУТ ВПО

Діаграма 3.1. Самооцінка ВПО фінансової ситуації своїх домогосподарств за раундами, %

Раунд 6(червень 2017)

Раунд 7(вересень 2017)

Раунд 8(грудень 2017)

Раунд 9(березень 2018)

Змушені заощаджувати навіть на харчуванні 10 7 11 16

Коштів вистачає лише на харчування 37 40 33 38

Коштів вистачає на харчування, необхідний одяг, взуття, нагальні потреби 44 48 51 40

Коштів вистачає на основні та додаткові потреби . Маємо заощадження 5 5 4 4

Немає відповіді 4 0 1 2


Діаграма 3.2. Самооцінка ВПО фінансової ситуації своїх домогосподарств, за типом населеного пункту, %

Змушені заощаджувати навіть на харчуванні

Коштів вистачає лише на харчування

Коштів вистачає на харчування, необхідний

одяг, взуття, нагальні потреби

Коштів вистачає на основні та додаткові

потреби . Маємо заощадження


Велике місто (від 100 000)Мале місто (до 100 000)Село

11

34

48

5

2

23

41

31

3

2

16

55

26

3

0




Середньомісячний дохід на одну особу домо-господарства ВПО дещо зменшився з 2 446 грн у грудні 2017 року до 2 239 грн у березні 2018 року (Діаграма 3 .3), оскільки спостерігається деяке зменшення частки домогосподарств ВПО, які за-значають, що їхній середньомісячний дохід на особу становить від 5 001 до 7 000 грн, та збіль-шення частки домогосподарств ВПО, чий серед-ньомісячний дохід на особу становить від 1 500 до 3 000 грн, зокрема з 16% у грудні 2017 року до 22% у березні 2018 року (Діаграма 3 .4) .

Діаграма 3.3. Середній дохід на особу (на місяць), за раундами, грн

2 005


2017)

2 340


2017)

2 4462 239


2017)


2018)


Рівень середньомісячного доходу на одну особу домогосподарства ВПО значно нижчий порівняно із середньомісячним доходом на одну особу до-могосподарства в цілому серед населення України, який становив 3 640 грн у січні-вересні 2017 року8 . Крім того, рівень середньомісячного доходу ВПО усе ще залишається низьким у порівнянні з фак-тичним прожитковим мінімумом, який за розра-хунком Міністерства соціальної політики України становив 3 215 грн9 на березень 2018 року .

Рівень середньомісячного доходу різниться за географічними зонами й типами населених пунк-тів . Середньомісячний дохід на одну особу є най-вищим у Києві – 3 739 грн, і найнижчим у третій зоні – 1 655 грн (Діаграма 3 .5) .

8 Витрати та ресурси домогосподарств в Україні (згідно з даними вибіркового опитування щодо житлових умов домогосподарств) за 9 місяців 2017 р . Статистичний збірник . Державна служба статистики України . – K ., 2017 . (http://www .ukrstat .gov .ua/operativ/operativ2018/gdvdg/vrdu9m_w .zip)

9 Фактичний прожитковий мінімум у 2015–2018 рр . Міністерство соціальної політики України / http://www .msp .gov .ua/news/15164 .html

Діаграма 3.4. Рівень середньомісячного доходу домогосподарств ВПО, за раундами, % від ВПО, котрі відповіли на запитання





До 1 500 грн 6 5 5 4

1 500–3 000 грн 27 22 16 22

3 001–5 000 грн 30 28 27 27

5 001–7 000 грн 21 21 25 22

7 001–11 000 грн 12 16 18 16

Понад 11 000 грн 4 8 9 9





Рівень середньомісячного доходу у великих міс-тах (2 514 грн) є вищим у порівнянні із доходом у малих містах (2 030 грн), у той час як рівень дохо-ду в сільській місцевості є найнижчим (1 521 грн), що відповідає ситуації, яка склалася в Україні в ці-лому . У великих та малих містах рівень середньо-місячного доходу вищий, ніж у селах (3 725 грн у містах, 3 476 грн у селах10) .

Діаграма 3.5. Середній дохід на одну особу (на місяць), за географічними зонами11, грн

1 906 2 1591 655

1 879

2 210

3 739



10 Витрати та ресурси домогосподарств в Україні (згідно з даними вибіркового опитування щодо житлових умов домогосподарств) за 9 місяців 2017 р . Статистичний збірник . Державна служба статистики України . – K ., 2017 . (htt p://www .ukrstat .gov .ua/operati v/operati v2018/gdvdg/vrdu9m_w .zip)

11 Групування областей у зони за відстанню від ТНКУ Донецької та Луганської областей . Зона 1 – Донецька (ТКУ) та Луганська (ТКУ) області; зона 2 – Дніпропетровська, Харківська та Запорізька області; зона 3 – Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська, Сумська, Херсонська та Черкаська області; зона 4 – Чернігівська, Київська, Житомирська, Вінницька, Одеська області; зона 5 – Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька та Чернівецька області .

Щоб покращити розуміння того, як ВПО адапту-ються до переміщення та довгострокових можли-востей виживання, у ВПО запитали, чи доводилося комусь із їхнього домогосподарства вдаватися до стратегій виживання через відсутність їжі або гро-шей на купівлю їжі . Стратегії виживання12 різняться за рівнем критичності: від стресових стратегій, як-от позичання грошей, до надзвичайних стратегій, як-от продаж земельної ділянки або житла .

• Стресові стратегії, наприклад позичан-ня грошей або витрачання заощаджень, вказують на зменшення здатності проти-стояти майбутнім потрясінням у зв’язку з поточним скороченням ресурсів або зростанням заборгованості .

• Кризові стратегії, наприклад продаж виробничих активів, безпосереднім чином скорочують майбутню продук-тивність, у тому числі накопичення люд-ського капіталу .

• Надзвичайні стратегії, наприклад продаж земельної ділянки, негативно впливають на майбутню продуктивність, при цьому їх наслідки важко скасувати або ж вони мають більш критичний характер .

12 Докладніша інформація про Індекс стратегій виживання на основі засобів до існування наведена в аналізі продовольчої безпеки та соціально-економічних тенденцій – Схід України, ПБЗІ, березень 2018: htt p://fscluster .org/sites/default/fi les/documents/fslc_report_trend_analysis_food_security_and_socio-economic_situati on_29_march_2018_0 .pdf



Дані відображають загальну економічну незахи-щеність домогосподарств ВПО, оскільки 59% по-відомили, що вдавалися до принаймні однієї зі стратегій виживання . Найчастіше ВПО вдавалися до таких стратегій виживання, як витрачання за-ощаджень (39%), грошові позики (28%) та скоро-чення базових витрат на медичне обслуговуван-ня (28%) (Діаграма 3 .6) . П’ятдесят (50%) відсотків ВПО вдавалися принаймні до однієї зі стресових стратегій виживання та 31% вдавалися принаймні до однієї з кризових стратегій виживання . Над-звичайні стратегії виживання, зокрема продаж землі чи житла, були використані 2% ВПО упро-довж останніх 12 місяців .

Окрім того, багатодітні сім’ї та сім’ї, у складі яких є особи з інвалідністю, частіше повідомляють про використання стратегій виживання . Домогоспо-дарства ВПО, які мають трьох або більше дітей, частіше повідомляють про використання стресо-вих стратегій, порівняно з домогосподарствами без дітей (65% та 47% відповідно), а також кри-зових стратегій, 38% та 31% відповідно (Діагра-ма 3 .7) . Те ж саме стосується домогосподарств, у складі яких є особи з інвалідністю . Вони частіше повідомляють про використання кризових стра-тегій порівняно з домогосподарствами, членами яких не є особи із інвалідністю .

Діаграма 3.7. Стратегії виживання за структурою домогосподарств, %

Примітка: Респонденти могли вибрати кілька варіантів відповіді Джерело: Особисті інтерв’ю з ВПО

Не вдавалися до стратегій виживання Стресові стратегіїКризові стратегії Інші стратегії виживання

42 4027

4230

4753

65

50 54

31 2938

28

50

3 39

3 4

ДГ без дітей ДГ з 1–2 дітьми ДГ з 3+ дітьми ДГ без осіб з інвалідністю

ДГ з особами з інвалідністю

Діаграма 3.6. Стратегії виживання, якими скористалися домогосподарства ВПО через відсутність їжі або грошей на їжу впродовж останніх 12 місяців, %



Витрачання заощаджень

Позичання грошей

Продаж особистого майна

Скорочення необхідних витрат на охорону

здоров’я

Продаж виробничих фондів

Продаж транспортних засобів

Переїзд з метою пошуку роботи

Продаж житла або землі

Стресові стратегії(50% ВПО скористалися принаймні однією стресовою стратегією)

Кризові стратегії(31% ВПО скористалися принаймні однією кризовою стратегією)

Нейтральна стратегія

Надзвичайна стратегія

39

7

3

2

28

2

28

2




Державна допомога ВПО є другим найчастіше зга-дуваним джерелом доходів, частка якого збіль-шилася порівняно з попереднім раундом і стано-вила 55% (Діаграма 3 .9) . Частка респондентів, що отримують допомогу від держави, залишається великою, це показує, що значна частина ВПО про-довжує потребувати державної підтримки .

Іншими часто згадуваними джерела доходів були пенсії за віком/вислугою років (32%) та соціальна допомога (29%) . Частка ВПО, які повідомили про гуманітарну допомогу як джерело доходу, є не-значною (6%) (Діаграма 3 .9) .1 3

ВПО (жінка, 57 років) з Донецької області:«Мало того, що ми зобов’язані зареєстру-ватися, тому що не дадуть ці 800 гривень допомоги13. Ми завжди маємо писати в заяві «на оплату оренди житла і на кому-нальні послуги». Це така маячня, розуміє-те? За 800 гривень! Де ви бачили житло за 800 гривень?»


13 Розмір грошової допомоги для пенсіонерів, осіб з інва-лідністю та дітей до 18 років становить 884 грн ., розмір грошової допомоги для працездатних ВПО віком від 18 років становить 442 грн . Станом на січень 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Рішення щодо збіль-шення розміру грошової допомоги для пенсіонерів, осіб з інвалідністю та дітей до 18 років до 1 000 грн .

Діаграма 3.9. Основні джерела доходів у домогосподарствах опитаних ВПО протягом останніх 12 місяців, за раундами, %

Раунд 6

(червень 2017)


2017)


2017)


2018)Заробітна плата 56 58 59 63Державна підтримка ВПО 43 34 41 55Пенсія за віком або вислугою років 37 38 37 32Соціальна допомога 23 26 27 29Випадкові заробітки 11 9 10 9Фінансова підтримка з боку родичів, які проживають в Україні 9 10 10 9Гуманітарна допомога 7 6 5 6Пенсія по інвалідності 4 4 4 5Соціальна пенсія 4 3 2 3Інші доходи 2 4 4 3

Примітка: Респонденти могли вибрати кілька варіантів відповідіДжерело: Інтерв’ю з ВПО (об’єднані дані)

З іншого боку, спостерігається позитивна тенден-ція, яка полягає в тому, що 63% опитаних ВПО назвали заробітну плату головним джерелом своїх доходів (Діаграма 3 .8), показник поступово зростає з червня 2017 року (56%) . ВПО, котрі на-звали заробітну плату головним джерелом своїх доходів, оцінювали свою фінансову ситуацію як «коштів вистачає на харчування, необхідний одяг, взуття, базові потреби» частіше в порівнянні з усі-ма учасниками опитування .

Діаграма 3.8. Заробітна плата як основне джерело доходу домогосподарств ВПО, за раундами, %

56


2017)

58


2017)

59 63


2017)


2018)




Діаграма 3.10. Найбільш проблемні питання для домогосподарств ВПО за раундами, %





Умови проживання 18 12 13 20

Оплата оренди 18 22 23 15

Оплата комунальних послуг 20 15 16 15

Відсутність можливості повернутися до місця свого постійного проживання 9 8 9 10

Безробіття 7 6 6 7

Доступ до лікарських засобів 3 4 6 4

Доступ до послуг з охорони здоров’я 1 1 1 3

Призупинення соціальних виплат 4 4 3 2

Безпека 1 1 1 1

Інше 1 6 1 11

Жодне з вищезазначених питань нас не турбує 17 20 20 11



Найбільш проблемними питаннями, названими ВПО, є умови проживання (20%), оплата орен-ди (15%) та оплата комунальних послуг (15%), і така ситуація залишається незмінною впродовж останніх чотирьох раундів НМС, хоча значущість умов проживання зросла на 7%, порівняно з по-переднім раундом (Діаграма 3 .10) . «Інші» про-блемні питання включали в себе головним чином відсутність грошей та відсутність власного житла .

Ключові інформанти сприймають серйозність про-блем ВПО дещо інакше . На думку ключових інфор-мантів, умови проживання також розглядаються як найбільш проблемне питання (34%), за ним слідують безробіття (24%), відсутність можливості повернутись у місце постійного проживання (10%), оплата оренди (9%) та оплата комунальних послуг (6%) . Іншими проблемними питаннями, що їх за-

значали ключові інформанти, були призупинення соціальних виплат/пенсій (3%), доступ до медич-них послуг (2%), дефіцит їжі (1%), безпека (1%), доступ до лікарських засобів (1%), відпустка (1%) та «інше» (2%) . Шість (6%) відсотків респонден-тів утрималися від відповіді . (Джерело: Особисті інтерв’ю з ключовими інформантами) .

За словами ключових інформантів, найважливі-шими видами підтримки ВПО є житло (86%), гідна робота (67%) та надання державою фінансової під-тримки (63%) . Також важливими вважаються отри-мання гуманітарної допомоги (49%), надання пси-хологічної підтримки (46%), грошової допомоги від неурядових організацій (42%), медичної (40%) та правової допомоги (40%) (Джерело: Особисті інтерв’ю з ключовими інформантами, респон-денти могли вибрати кілька варіантів відповіді) .




Умови проживання та види житла Більшість ВПО продовжує проживати в орендо-ваному житлі, зокрема 47% опитаних мешкають в орендованих квартирах, 9% в орендованих будинках та 5% в орендованих кімнатах (Діа-грама 3 .11) . Частка ВПО, які проживають із ро-дичами або приймаючими родинами, зменши-лася на 11% порівняно з попереднім раундом . Дванадцять (12%) відсотків ВПО проживають у власному житлі, 13% продовжують мешкати з родичами або приймаючими родинами (Діа-грама 3 .9) . Сорок (40%) відсотків ВПО, які не проживають у власному житлі або з родичами, повідомляють, що знайшли житло за допомо-гою друзів або родичів, 20% – через Інтернет, а 18% – за допомогою ріелтерів . Інші зазначе-ні джерела пошуку житла були НУО (6%), газе-ти (5%), житло, надане навчальним закладом або роботодавцем (4%), державні органи влади та служби соціального захисту (3%) . Крім того, 1% ВПО зазначили про інші способи пошуку житла, а 3% – не відповіли на запитання .

Подальший аналіз стосується житлових умов ВПО, які мешкають у житлі, що їм не належить . Найчастіше згадуваним типом житла, у якому мешкають 73% опитаних, є багатоквартирні бу-динки, 22% респондентів проживають у приват-них будинках, та 3% – в інших видах житла, як-от модульні містечка (Діаграма 3 .12) . Більшість ВПО (85%), які мешкають у містах, проживають у бага-токвартирних будинках, тоді як найбільша частка ВПО (83%), які мешкають у селах, проживають у приватних будинках . У малих містах 67% опита-них ВПО проживають у багатоквартирних, 29% – у приватних будинках, 2% – в інших видах житла, і 2% на відповіли на запитання .

Діаграма 3.12. Види житла, % від ВПО, які мешкають НЕ у власному житлі

Багатоквартирний будинокПриватний будинок ІншеНемає відповіді

22

73

3 2


Діаграма 3.11. Види житла ВПО, за раундами, %





Орендована квартира 46 49 47 47

Приймаюча сім’я / родичі 26 25 24 13

Власне житло 9 10 11 12

Орендований дім 8 6 8 9

Гуртожиток 3 3 3 7

Орендована кімната у квартирі 4 4 3 5

Центр колективного проживання ВПО 2 1 1 4

Інше 2 2 3 3




Переважна більшість ВПО (82%), які проживають у житлі, що їм не належить, мешкають у будин-ках, побудованих за радянських часів (Діагра-ма 3 .13), а саме в бетонних/цегляних будинках, побудованих у 1980–90-ті рр . (30%), у так зва-них «брежнєвках», які були побудовані в період 1960–80-х рр . (28%), та у «хрущовках», побудова-них у 1950–60-ті рр . (20%), тоді як лише 4% ВПО проживають у більш сучасних будинках .

«Хрущовка» та «брежнєвка» – це найдоступніші види житла з огляду на вартість оренди та ко-мунальних послуг, тоді як «новобудови» є най-дорожчим видом житла . У середньому кварти-ри в бетонних/цегляних будинках, де проживає найбільша частка ВПО (30%), мають приблизно 39 квадратних метрів житлової площі . У серед-ньому вартість оренди такої квартири стано-вить 2 780 грн, а вартість комунальних послуг – 1 528 грн на місяць (Діаграма 3 .14) .

Діаграма 3.14. Житлова площа, витрати на оренду та комунальні послуги домогосподарств ВПО, які мешкають НЕ у власному житлі, за типом багатоквартирного будинку, середнє значення

Житлова площа,

квадратних метрів

Витрати на оренду,

грн

Витрати на комунальні послуги,

грн

Дореволюційні / царські / «сталінки» (≈до 1950-х рр .) 34 2 341 1 685

«Хрущовки» (≈1950–60-ті рр .) 31 2 048 1 439

«Брежнєвки» (≈1960–80-ті рр .) 32 2 109 1 440

Бетонні/цегляні (≈1980–90-ті рр .) 39 2 780 1 528

«Новобудови» (≈2000 рр . +) 53 4 781 1 912


Діаграма 3.13. Типи багатоквартирних будинків, % від ВПО, які мешкають НЕ у власному житлі

Дореволюційні / царські / «сталінки» (≈до 1950-х рр .)

«Хрущовки» (≈1950–60-ті рр .)

«Брежнєвки» (≈1960–80-ті рр .)

Бетонні/цегляні (≈1980–90-ті рр .)

«Новобудови» (≈2000 рр . +)



4

20

28

30

4

12

2





Крім того, 38% опитаних повідомили, що мешка-ють у житлі, яке останній раз було відремонто-вано більше ніж десять років тому, у той час як 22% мешкають у приміщеннях, які були відремон-товані протягом останніх десяти років . Інші ВПО, які мешкають не у власному житлі, не змогли ви-значити час проведення останнього ремонту в їх-ньому нинішньому житлі (34%), а 6% не відповіли на запитання .

Більшість ВПО (66%), які мешкають не у власно-му житлі, повідомили про наявність системи цен-тралізованого опалення у своїх будинках . Інші респонденти повідомили про наявність систем індивідуального газового опалення (17%), інди-відуального опалення твердим паливом (10%) та індивідуального електричного опалення (4%), а 3% не відповіли на запитання .

Витрати на оренду та комунальні послуги також різняться за географічними зонами й типами населених пунктів . Найвищий розмір орендної плати за місяць спостерігається в Києві, де ВПО в середньому сплачують 5 098 грн за оренду (Діа-грама 3 .15) . Водночас у першій географічній зоні вартість оренди є найнижчою та в середньому становить 1 634 грн . Вартість оренди є вищою у великих містах (2 647 грн) порівняно з малими містами (1 540 грн) та селами (1 332 грн) (Діагра-ма 3 .16) . Відмінності у витратах на комунальні по-слуги не були настільки помітними в різних гео-графічних зонах і типах населених пунктів, хоча ВПО, які проживають у Києві, сплачують за кому-нальні послуги більше (1 890 грн на місяць) .

Діаграма 3.15. Середня вартість оренди та комунальних послуг для ВПО, які мешкають НЕ у власному житлі, за географічними зонами14, грн

Оренда (грн)Комунальні

послуги (грн)

2 6161 423 3 219

1 667 1 9851 406 1 945

1 220

1 6341 406

5 0981 890



Діаграма 3.16. Середня вартість оренди та комунальних послуг для ВПО, які мешкають НЕ у власному житлі, за типом населеного пункту, грн

2 647

1 5581 540 1 3031 332 1 372

Оренда Комунальні послуги

Велике місто (від 100 000) Мале місто (до 100 000) Село


14 Групування областей у зони за відстанню від ТНКУ Донецької та Луганської областей . Зона 1 – Донецька (ТКУ) та Луганська (ТКУ) області; зона 2 – Дніпропетровська, Харківська та Запорізька області; зона 3 – Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська, Сумська, Херсонська та Черкаська області; зона 4 – Чернігівська, Київська, Житомирська, Вінницька, Одеська області; зона 5 – Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька та Чернівецька області .



Загалом більшість ВПО, які мешкають у житлі, яке їм не належить, сплатили за електропостачання (82%), холодне водопостачання (72%), опалення (61%), постачання газу (59%) та каналізацію (49%) в минулому місяці (Діаграма 3 .17) . Водночас ви-трати на Інтернет, гаряче водопостачання, утри-мання прибудинкових територій та телебачення згадувалися рідше .

Рівень задоволеності ВПО умовами проживан-ня знизився в порівнянні з попереднім раундом (Діаграма 3 .18) . Електроенергія залишилася кате-горією з найвищим рівнем задоволеності, тоді як ВПО найменш задоволені опаленням (77%), те-плоізоляцією (72%) та площею житла (72%) .

Решта опитаних висловили незадоволеність умо-вами проживання . Серед цих респондентів рі-вень висловленої незадоволеності різниться за географічними зонами (Діаграма 3 .19) . У першій зоні відповіді «не задоволений» або «не повніс-тю задоволений» стосувалися найчастіше тепло-ізоляції (26%) та площі житла (24%) . У другій зоні ВПО найчастіше висловлювали незадоволеність площею житла (38%), теплоізоляцією (34%), водо-постачанням (28%) та опаленням (24%) . У третій, четвертій, п’ятій зонах та Києві найчастіше ви-словлювалася незадоволеність площею житла, теплоізоляцією та опаленням .

Діаграма 3.18. Задоволеність ВПО умовами проживання, за раундами, % задоволених





Електроенергія 96 92 93 92

Безпека 93 88 90 82

Каналізація 91 89 90 80

Водопостачання 91 86 86 78

Опалення 87 85 83 77

Площа житла 84 81 84 72

Теплоізоляція 86 85 83 72

Примітка: Респонденти могли обрати кілька варіантів відповідіДжерело: Інтерв’ю з ВПО (об’єднані дані)

Діаграма 3.17. Оплата комунальних послуг, % від ВПО, які мешкають НЕ у власному житлі

Електроенергія

Холодне водопостачання

Опалення

Газопостачання

Каналізація

Стаціонарний Інтернет

Гаряче водопостачання

Обслуговування прибудинкових територій

Телебачення

Стаціонарний телефон

Послуги консьєржа

82

72

61

59

49

40

38

38

30

11

2






Діаграма 3.19. Незадоволеність ВПО умовами проживання, за географічними зонами15, % незадоволених


15 Групування областей у зони за відстанню від ТНКУ Донецької та Луганської області . Зона 1 – Донецька (ТКУ) та Луганська (ТКУ) області; зона 2 – Дніпропетровська, Харківська та Запорізька області; зона 3 – Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська, Сумська, Херсонська та Черкаська області; зона 4 – Чернігівська, Київська, Житомирська, Вінницька, Одеська області; зона 5 – Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька та Чернівецька області .

ЕлектроенергіяБезпека

КаналізаціяВодопостачання

ОпаленняПлоща житлаТеплоізоляція

711

1816

2231

29





7161716

3128




516

13

18




715

2128

2438

34




71717

2121

2426

242323

18




20252728

3640

36



Рівень незадоволеності різниться за типами на-селених пунктів . Рівень незадоволеності значно вищий у селах, ніж у великих та малих містах . У селах найчастіше повідомляють про незадо-воленість теплоізоляцією (41%), каналізацією (41%), опаленням (38%) та водопостачанням (35%) (Діаграма 3 .20) .

Тридцять сім (37%) відсотків ВПО повідомляли, що принаймні один раз змінили житло у ме жах населеного пункту, у якому наразі мешкають . Висока вартість житла була основною причиною переїзду в інше помешкання, як повідомляли 42% ВПО, що змінили житло в межах нинішнього населеного пункту . Серед інших причин, про які часто згадували, були погані умови проживання (26%) та виселення з ініціативи власника житла (23%) (респонденти могли вибрати кілька варі-антів відповіді) .

Абсолютна більшість ВПО (87%) володіли житлом до переміщення, 77% повідомили, що мають офі-ційні документи, які підтверджують право влас-ності на нерухомість .


7 8 9

Наявністю електроенергії

Безпекою Каналізацією Водопостачанням Опаленням Площею житла

Теплоізоляцією

15 14 1720

31

2420 18

25 24 2529

12

4135

38

19

41

Діаграма 3.20. Незадоволеність ВПО умовами проживання, за типом населеного пункту, % незадоволених

Діаграма 3.21. Стан помешкання, в якому проживали ВПО до переміщення, %

Не постраждалоПошкодженеЗруйнованеІншеВажко відповістиНемає відповіді

5521

512

6

1


На момент збору даних приблизно чверть ВПО знали, що їхнє житло або зруйноване (6%), або пошкоджене (21%), і більше половини ВПО (55%) знали, що їхнє житло не постраждало через кон-флікт (Діаграма 3 .21) .

Велике місто (від 100 000) Мале місто (до 100 000) Село




Половина ВПО (51%) повідомили, що їхнє житло залишилося порожнім, водночас 25% зазначили, що в їхньому житлі мешкають родичі, а житло 4% респондентів зайняли інші особи з їхнього до-зволу (Діаграма 3 .22) .

Діаграма 3.22. Мешканці житла, у якому ВПО проживали до переміщення, %

Ніхто не проживаєПроживають родичіПроживають інші особи з нашого дозволуІншеВажко сказатиНемає відповіді

51

25

712

4

1



«У чому специфіка програми доступного житла для переселенців? По-перше, за цією програмою можна претендувати лише на первинний ринок, який значно дорожчий за вторинний ринок житла. По-друге, в цю програму може ввійти лише обмежене коло забудовників. При цьому 50% сплачує держа-ва, а на решту 50% вартості переселенець може взяти кредит аж під 20% річних».


Лише 4% ВПО, які мешкають у житлі, що їм не належить, мають заощадження, щоб придбати житло на ТКУ, 86% не можуть собі дозволити при-дбати власне житло, і лише 6% сказали, що вони не хочуть або не планують купувати житло на ТКУ (Діаграма 3 .23) . Серед ВПО, які повідомляли, що мають заощадження на придбання житла на ТКУ, 34% мали до 5 000 доларів США, 12% мали до 10 000 доларів США, тоді як 54% відмовилися від-повідати на запитання .

Діаграма 3.23. Заощадження ВПО на придбання житла на ТКУ, % від ВПО, які мешкають НЕ у власному житлі

Мають заощадженняНе мають заощадженьНе хочуть чи не планують купувати житло на ТКУНемає відповіді86

6 4 4


Призупинення соціальних виплатВісімнадцять (18%) відсотків домогосподарств ВПО повідомили, що зазнали призупинення со-ціальних виплат з часу початку конфлікту (Діа-грама 3 .24) . Серед цих 18%, 60% припадають на період із січня 2017 до березня 2018 .

Діаграма 3.24. ВПО, які стикнулися з проблемою призупинення соціальних виплат, за раундами, %

12


2017)

13


2017)

8

18


2017)


2018)




Найбільша кількість випадків призупинення соці-альної допомоги стосувалася щомісячної адрес-ної допомоги ВПО на проживання (73%), відсоток таких випадків підвищився на 33% в порівнянні з попереднім раундом (Діаграма 3 .25) . Ще один тип соціальних виплат, призупинення якого час-то згадувалося, – це пенсія за віком або вислугою років, про що повідомили 22% респондентів .

ВПО (жінка, 57 років) з Донецької області:

«Виплати постійно затримують. Ти про-йшов перевірку за півроку, і тут 2 місяці тобі не виплачують. Якщо людина зміни-ла адресу, перереєструвалася, то взагалі півроку не виплачують. Зупиняють, якщо хтось поїхав на непідконтрольну терито-рію і в строк не вклався, або іноді не знають навіть люди, з якої причини зупиняють».


Серед ВПО, які зазнали призупинення соціальних виплат, 68% респондентам були відомі причини призупинення соціальних виплат, що значно біль-ше, ніж у попередніх раундах (Діаграма 3 .26) .

Діаграма 3.26. ВПО, яким були відомі причини призупинення соціальних виплат, за раундами, % від респондентів, котрі зазнали призупинення соціальних виплат

35


2017)

37


2017)

40

68


2017)


2018)


Більшість ВПО, котрі зазнали призупинення со-ціальних виплат (68%), повідомляє, що вони знайомі з процедурою відновлення соціальних виплат, що значно більше, ніж у грудні 2017 (Діа-грама 3 .27) . Крім цього, середня тривалість при-зупинення становила 4,4 місяця для ВПО, які за-знали призупинення соціальних виплат у 2017 та 2018 роках .

Діаграма 3.25. Розподіл за видами призупинених соціальних виплат, за раундами, % від респондентів, соціальні виплати котрим були призупинені




Допомога ВПО (щомісячна адресна допомога ВПО на проживання) 46 40 73

Пенсія за віком або вислугою років 48 49 22

Пенсія по інвалідності 3 7 4

Допомога сім’ям з дітьми 4 6 6

Інші види пенсії (у зв’язку із втратою годувальника, соціальна пенсія) 1 3 2

Допомога малозабезпеченим сім’ям 1 0 3

Інше 0 1 2





Діаграма 3.27. ВПО, яким була відома процедура відновлення соціальних виплат, за раундами, % від респондентів, котрі зазнали призупинення соціальних виплат

48


2017)

42


2017)

41

68


2017)


2018)


Безпека середовища та інфраструктуриПереважна більшість ВПО (70%) почувалися без-печно в нинішньому місці проживання, хоча спо-стерігалося значне зниження частки ВПО, які вка-зали, що почуваються безпечно (Діаграма 3 .28) . У порівнянні з попереднім раундом, респонденти частіше зазначали, що вони почуваються в небез-пеці вечорами та у віддалених частинах свого на-селеного пункту (22%) . Крім цього, 7% ВПО повідо-мляли, що вони почуваються в небезпеці через за-грозу воєнних дій (Діаграма 3 .29), а 8% почувалися в небезпеці через злочинність (Діаграма 3 .30) .

Діаграма 3.29. Оцінка ВПО їхньої безпеки з точки зору воєнних дій, %

Я почуваюся в безпеці

Ні те, ні інше

Я не почуваюся в безпеці

Немає відповіді/Не знаю

74

17

7

2


Діаграма 3.30. Оцінка ВПО їхньої безпеки з точки зору злочинності, %





60

27

8

5


Діаграма 3.28. Оцінка ВПО безпеки середовища та інфраструктури населеного пункту, за раундами, %




Раунд 9 (березень 2018)

Я почуваюся в безпеці 91 83 86 70

Я почуваюся в небезпеці вечорами та у віддалених частинах населеного пункту 8 14 10 22

Я почуваюся в небезпеці більшість часу 1 3 2 5

Інше 0 0 0 0





Кредити та боргові зобов’язанняЛише 8% ВПО повідомили, що мають кредити або боргові зобов’язання (Діаграма 3 .28) . Переважна більшість (82%) ВПО, які мають кредити чи бор-гові зобов’язання, використовувала банківські кошти, і 15% позичали у приватних осіб (зокрема в друзів, знайомих) . Інші згадані варіанти – спе-ціалізована кредитно-фінансова установа (4%), 1% не відповіли на запитання (респонденти мо-гли обрати кілька варіантів відповіді) .

ВПО повідомляли, що позичали кошти на при-дбання (15%) або ремонт (12%) житла, придбання одягу (11%), оплату за медичні послуги (14%) та на інші потреби (40%) (респонденти могли обрати кілька варіантів відповіді) . Водночас 46% заува-жили, що мають труднощі з кредитами чи борго-вими зобов’язаннями, які переважно стосувалися проблем з погашенням, як зазначили 84% ВПО, котрі вказали, що мають труднощі .

Діаграма 3.31. Розподіл домогосподарства ВПО, які мають кредити або борги, за раундами, %





Мали кредити чи борги 5 3 4 8

Не мали 94 97 94 89




«Я хотіла взяти кредит на лікування на де-сять тисяч, у мами катаракта, і я розумію, що гроші потрібні терміново і зарплатня дозволяє. Я могла б по тисячі гривень на мі-сяць виплачувати. Я все розрахувала, хоті-ла відвести маму в лікарню і одразу зроби-ти очі. На що мені всі банки відмовляють».





Рівень задоволеності ВПО доступністю основних соціальних послуг погіршився з грудня 2017 року . ВПО найбільше були задоволені доступом до освіти (80%) і найменше задоволені можливостя-ми працевлаштування (56%) (Діаграма 4 .1) . Клю-чові інформанти також оцінюють доступ ВПО до працевлаштування, а також житла як обмежений, лише 35% та 26% відповідно оцінили ці сфери як «повністю доступні» . Такі сфери як медичні послуги, освіта, соціальний захист та соціальні послуги були оцінені як більш доступні (65% та вище) (Джерело: Особисті інтерв’ю з ключови-ми інформантами) .

При ретельнішому огляді різних аспектів охоро-ни здоров’я, вартість ліків та послуг були катего-ріями з найнижчим рівнем задоволеності серед ВПО . Коли у ВПО запитали про їхню задоволеність різними аспектами медичного обслуговування за теперішнім місцем проживання, значна частина ВПО повідомили, що вони «не задоволені» вар-тістю ліків та послуг, 60% та 49% відповідно (Діа-грама 4 .2) . Загалом ВПО переважно задоволені відстанню до найближчого медичного закладу,

як зазначило 62% опитаних, дещо менше задово-лені зручністю медичних закладів (55%), наявніс-тю необхідного персоналу (51%), наявністю ліків (49%) та рівнем кваліфікації персоналу (47%) . Так, згідно з отриманими даними, загалом ВПО мають доступ до медичного обслуговування, втім для більшості воно залишається недоступним через брак коштів . З іншого боку, рівень задоволеності різниться за типами населених пунктів . ВПО, які проживають у сільській місцевості, частіше по-відомляли, що «не задоволені» практично всіма аспектами медичного обслуговування (відстань до найближчого закладу та його якість, рівень кваліфікації персоналу, наявність персоналу, ліків та спеціалізованої допомоги) .


«У нас був лікар три в одному. Він хірург, він травматолог, він же може терапевта за-мінити. А насправді – нуль в усьому».


4. ДОСТУП ДО СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

Діаграма 4.1. Задоволеність ВПО доступністю основних соціальних послуг, за раундами, % задоволених серед респондентів, що висловили потребу в певному типі послуг


2017)


2017)


2017)


2018)

Можливість отримати освіту та влаштувати дитину в школу/дитсадок 84 89 90 80

Доступність адміністративних послуг 84 81 81 69

Можливість отримання пенсії та соціальної допомоги 79 74 79 68

Доступність медичних послуг 88 84 85 62

Можливості працевлаштування 69 66 69 56





«Суми на лікування непідйомні ні для кого. А скільки людей так і залишилися зі своєю проблемою! Вони розуміють, що куди б вони не подалися, їм скажуть «гроші, гро-ші». І вони просто змиряються з тим, що помирають. От і все. На цьому закінчуєть-ся вся допомога для них».


Незадоволеність доступом до основних соціаль-них послуг серед ВПО була в основному зумов-лена відсутністю коштів (причина була зазначе-на 37% респондентів) (Діаграма 4 .3) . Іншими при-чинами, що їх часто зазначали респонденти, були відсутність робочих місць (28%), відсутність інфор-мації (25%) та негативне ставлення (20%) . Віднос-но рідше висловлювали незадоволеність через корупцію (16%), транспортну доступність (14%), відсутність необхідних документів (10%) .

Діаграма 4.2. Задоволеність ВПО різними аспектами медичного обслуговування за теперішнім місцем проживання, % від респондентів, що висловили потребу в певному типі послуг

Джерело Інтерв’ю з ВПО (об’єднані дані)

Близькість медустанови

Зручність медустанови

Наявність персоналу

Наявність ліків

Рівень кваліфікації персоналу

Доступність спеціалізованих медичних послуг

Вартість послуг

Вартість ліків

62

55

51

49

47

36

17

14

21

29

26

23

28

27

22

20

4

6

9

10

10

13

12

6

13

10

14

18

15

24

49

60

Задоволені Ні задоволені, ані незадоволені Не задоволені Немає відповіді/не знаю

Діаграма 4.3. Причини незадоволеності доступом до соціальних послуг, % серед осіб, що висловили незадоволеність доступністю принаймні одним із типів послуг

Відсутність коштів

Відсутність робочих місць

Відсутність інформації

Негативне ставлення

Корупція

Транспортна доступність

Відсутність необхідних документів

Інше


37

28

25

20

16

14

10

16

9

Примітка: Респонденти могли обрати кілька варіантів відповіді

Джерело Інтерв’ю з ВПО (об’єднані дані)




Заклади, що надають основні соціальні послу-ги, були загалом доступними для ВПО . Зупинка громадського транспорту чи продуктовий мага-зин знаходилися на відстані 15 хвилин пішки для більшості ВПО, а аптека, медичний чи освітній за-клад – на відстані 30 хвилин пішки (Діаграма 4 .4) . ВПО, що проживають у великих містах, частіше вказували, що згадані заклади знаходяться на від-стані 15 хвилин пішки, ніж ВПО, що проживають у

малих містах або сільській місцевості . Найбільша відмінність спостерігалася у відстані до найближ-чої лікарні, і тоді як у великих та малих містах більшість ВПО (79% та 77% відповідно) повідо-мили, що поліклініка чи лікарня розташована на відстані 30 хвилин пішки, найбільша частка ВПО в селах (35%) повідомили, що найближча полі-клініка чи лікарня знаходиться на відстані години пішого ходу .

Діаграма 4.4. Відстань до закладів інфраструктури, %

Зупинка громадського транспорту

Продуктовий магазин/супермаркет/ринок Аптека Школа/дитячий

садочокПоліклініка/

лікарня

До 15 хвилин пішки 76 74 62 49 37

15–30 хвилин 19 22 29 29 38

30–60 хвилин 2 2 6 6 16

Більше години пішки 0 1 2 2 7

Не знаю 1 0 1 12 2

Немає відповіді 2 1 0 2 0




ПереміщенняЧастка ВПО, які повідомляли, що перебували в нинішньому місці проживання більше ніж три роки, досягла майже половини загальної кіль-кості респондентів (48%), а 70% ВПО зазначили, що залишалися на тому ж самому місці протягом більш ніж 30 місяців (Діаграма 5 .1) .

5. МОБІЛЬНІСТЬ ВПО

Діаграма 5.2. Загальні наміри ВПО щодо повернення у місце проживання до переміщення, за раундами, %

Раунд 7 (вересень 2017) Раунд 8 (грудень 2017) Раунд 9 (березень 2018)

Так, найближчим часом 1 2 1

Так, після завершення конфлікту 32 25 25

Так, можливо, у майбутньому 17 18 14

Ні 29 28 38

Важко відповісти 21 25 20

Немає відповіді 0 2 2


не повертатися навіть після закінчення конфлікту (38%), збільшилася на 10% у порівнянні з попере-днім раундом . У 9 раунді вперше частка ВПО, які повідомили про намір не повертатися, переви-щила частку ВПО, які планують повертатися на ко-лишнє місце проживання після завершення кон-флікту . Водночас частка ВПО, які обрали відповідь «важко відповісти», є доволі високою – 20% . Такі

Наміри щодо поверненняЧастка ВПО, які повідомили про свій намір повер-нутися до місця свого проживання до переміщен-ня після закінчення конфлікту становила 25%, так само, як і в попередньому раунді (Діаграма 5 .2) . З іншого боку, частка ВПО, які висловили намір

результати можуть свідчити про невизначеність ситуації ВПО, як було зазначено учасниками об-говорень у фокус-групах . На питання про плани на три наступні місяці переважна більшість ВПО (81%) відповідає, що планує залишатися в ни-нішньому місці проживання . Інші називали по-вернення на місце проживання до переміщення

Діаграма 5.1. Тривалість перебування у нинішньому місці проживання, за раундами, %

Раунд 6 (червень 2017) Раунд 7 (вересень 2017) Раунд 8 (грудень 2017) Раунд 9 (березень 2018)

До 6 місяців 5 3 3 4

7–12 місяців 10 6 6 5

13–18 місяців 4 4 2 4

19–24 місяців 13 10 10 8

25–30 місяців 28 11 8 4

31–36 місяців 36 49 42 22

Більше ніж 36 місяців 1 15 25 48






Діаграма 5.3. Наміри ВПО щодо повернення в місце проживання до переміщення, за географічними зонами16, %



(3%), переїзд в іншу область (переїзд по Украї-ні) (2%), «інше» (3%), «важко відповісти» (9%), а 2% не відповіли на запитання .

Наміри залишитися значно посилюються в міру віддалення місця перебування ВПО від ТНКУ (Діа-грама 5 .3) . Ці результати залишаються незмінни-ми у всіх раундах дослідження . Крім цього, дані показали, що більше половини (55%) ВПО мають близьких родичів, котрі наразі проживають на ТНКУ . ВПО, близькі родичі яких проживають на ТНКУ, частіше висловлювали намір повернутися

(47%), ніж ВПО, які не мають близьких родичів на ТНКУ (32%) .


«Єдине, що тримає на непідконтрольній території, – це те, що там є своє житло. Людина там народилася, там жила. У неї все життя там. Родичі й нерухомість – це два фактори, які тягнуть туди приїхати».


52%56%

50% 43%30%

– Зона 5 – Зона 4 – Зона 3 – Зона 2 – Зона 1

Так, найближчим часомТак, після завершення

конфліктуТак, можливо, у майбутньому

НіВажко відповісти

1

14

1052

23




120

1250

17




11215

5616




221

1343

21




132

1430

23



Наміри виїхати за кордонЗагалом наміри знайти роботу за кордоном є низькими . Сорок вісім (48%) відсотків ВПО повідо-мляють, що не мають нічого проти роботи за кор-доном, проте особисто вони не збираються цього робити, і 28% зазначили, що ніколи не працювали б за кордоном (Діаграма 5 .4) . Лише 1% ВПО по-відомив, що вже знайшов роботу за кордоном і збирається їхати, 5% відмітили, що невдовзі ма-ють намір знайти роботу за кордоном . Зміни по-рівняно з попереднім раундом є незначними .

ВПО (чоловік, 30 років) з Луганської області:

«Була можливість поїхати, поки ще все це не почалося, в Росію на свердловини. Там, виходить, місяць працюєш, місяць – удо-ма. Але ця можливість зникла одразу в 2014 році, коли я це збирався зробити, тому що в тебе там немає прописки. Тобто ти з України, ти не можеш уже приїхати і пра-цювати там, за кордоном».


Лише 3% ключових інформантів повідомляють, що ВПО з їхньої області виїхали до інших кра-їн з метою роботи в останні три місяці . Загалом 25% ключових інформантів зазначають, що в їхньому населеному пункті рекламуються мож-ливості виїхати за кордон (Джерело: Особисті інтерв’ю з ключовими інформантами) .

Відвідання колишніх місць проживанняЧастка ВПО, що відвідували своє місце проживан-ня в зоні конфлікту після того, як були переміщені, становила 51% у 9 раунді (Діаграма 5 .5) . Зміни по-казника є мінімальними впродовж усього періоду проведення дослідження .

Діаграма 5.5. Частка ВПО, котрі відвідували місце свого проживання до переміщення, за раундами, %

58


2017)

54


2017)

5751


2017)


2018)


Діаграма 5.4. Загальні наміри ВПО знайти роботу за кордоном, за раундами, %

Раунд 8 (грудень 2017) Раунд 9 (березень 2018)

Уже знайшли роботу за кордоном та збираються їхати 1 1

Мали намір невдовзі знайти роботу за кордоном 4 5

Не мають нічого проти роботи за кордоном, але особисто вони не збираються їхати 45 48

Ніколи не будуть працювати за кордоном 31 28

Інше 0 2

Важко відповісти 8 10

Немає відповіді 11 6





Головними причинами поїздок на ТНКУ були від-відання та утримання житла (62%), відвідання друзів та сім’ї (57%), а також перевезення майна (28%) (Діаграма 5 .6) . Ці результати залишаються незмінними протягом усього періоду опитування .

Для ВПО, які не відвідували ТНКУ після перемі-щення, головною причиною було відчуття, що це «небезпечно для життя», як повідомили 55% рес-пондентів (Діаграма 5 .7) .

Діаграма 5.6. Причини відвідання ВПО ТНКУ після переміщення, за раундами, % від респондентів, що відвідують ТНКУ





Відвідання та/або утримання житла 75 75 75 62

Відвідання друзів та/або сім’ї 53 54 58 57

Перевезення майна 26 25 22 28

Особливі випадки, такі як весілля або похорон 6 7 4 5

Дослідження можливостей повернення 5 7 4 4

Операції з майном (продаж, оренда) 2 2 1 2

Інше 1 1 2 3



Діаграма 5.7. Причини, з котрих ВПО НЕ відвідують ТНКУ після переміщення, за раундами, % від ВПО, які не відвідували ТНКУ, за раундами





Небезпечно для життя 44 33 36 55

Через політичні мотиви 16 20 16 27

Через відсутність фінансових можливостей 11 13 15 18

Там не залишилося ні майна, ні родичів/друзів 10 10 14 14

Через стан здоров’я 9 13 8 13

Інше 7 9 3 10





Основними перешкодами, названими ВПО, котрі відвідують ТНКУ, залишаються черги в контроль-них пунктах в’їзду-виїзду на лінії розмежування, а також брак транспортного сполучення (Діагра-ма 5 .8) . Частка осіб, котрі називають брак тран-спортного сполучення та страх за власне життя, збільшилася в порівнянні з попереднім раундом .

Дані опитування осіб, які перетинають лінію роз-межування, показали, що причини того, чому рес-

понденти обирають певний контрольний пункт в’їзду-виїзду, – це переважно наближеність до місця проживання та місця призначення, як повідомляли 56% та 53% відповідно (Діаграма 5 .9) . Контрольний пункт «Гнутове» найчастіше обирали через коротші черги (36%) та менший час перетину (29%), у той час як «Станицю Луганську», єдиний контрольний пункт у Луганській області, часто обирали через де-шевше транспортне сполучення (44%) .

Діаграма 5.8. Найсуттєвіші перешкоди для відвідання ТНКУ, повідомлені респондентами, котрі відвідували ТНКУ після переміщення, за раундами, %





Черги на лінії розмежування 55 55 63 61

Доступність транспортного сполучення 30 26 24 37

Страх за життя 21 13 12 25

Стан здоров’я 13 10 16 12

Проблеми з реєстраційними документами для перетину 6 11 3 9

Страх пограбування 3 3 2 3

Страх перед насильством 2 2 2 3

Інше 2 2 2 7


Немає перешкод 16 30 25 18


Діаграма 5.9. Причини вибору певного контрольного пункту для проїзду, %

Усього Станиця Луганська Гнутове Майорське Мар’їнка Новотроїцьке

Наближеність до місця проживання 56 71 49 95 26 31

Наближеність до місця призначення 53 56 29 6 84 82

Дешевше транспортне сполучення 12 44 3 0 4 4

Коротша черга 9 2 36 0 12 9

Менший час перетину 8 4 29 0 7 12

Доступне транспортне сполучення 2 2 4 0 2 6

Кращі умови очікування 1 0 3 0 1 4

Краща ситуація з безпекою 1 0 3 0 1 2

Немає іншого контрольного пункту 7 30 0 0 0 0

Інше 1 1 2 0 0 2

Важко відповісти 1 0 2 0 0 1





Шістдесят один (61%) відсоток респондентів, ко-трі перетинали лінію розмежування, повідомив, що витрати на останню поїздку становили до 250 грн (Діаграма 5 .10) . Витрати відрізняються залежно від способу перетину, тобто машиною чи пішки . Найбільша частка (55%) респондентів, що їхали на ТНКУ автомобілем, повідомляли, що витратили до 500 грн на останню поїздку, у той час як 71% респондентів, що подорожували на ТНКУ власним ходом, повідомив, що витратив до 250 грн .

Діаграма 5.10. Витрати на останню поїздку в один кінець, за напрямом та способом транспортного сполучення, %

Джерело: інтерв’ю з особами, що перетинають лінію розмежування

Усі респонденти

З ТКУ на ТНКУ (пішки)

З ТНКУ на ТКУ (пішки)

З ТКУ до ТНКУ (автомобілем)

61 31 7 1

32671

74 23 3

3195523

До 250 грн 251–500 грн 501–1 000 грн Більше 1 000 грн

Інтернет

ТВ

Родичі або друзі, що проживають на ТНКУРодичі або друзі, що

відвідують ТНКУ

Особисті поїздки

Газети

Державні органи

Громадські організації

Інше


54

52

49

18

17

6

2

2

1

6

Примітка: Респонденти могли обрати кілька варіантів відповіді


Основними джерелами інформації щодо ситуації на ТНКУ для ВПО були Інтернет (54%), телебачен-ня (52%), та родичі або друзі, що живуть на ТНКУ (49%) (Діаграма 5 .11) .

Діаграма 5.11. Джерела інформації ВПО про ситуацію на ТНКУ, %



Рівень інтеграціїУ 9 раунді частка ВПО, котрі повідомили, що інте-грувалися в місцеву громаду, помітно зменшила-ся в порівнянні з попереднім раундом, водночас частка ВПО, котрі повідомляли, що вони частково інтегрувалися в місцеву громаду, значно зросла (Діаграма 6 .1) . У цілому частка (80%) ВПО, які по-відомили про певний рівень інтегрованості, суттє-во не змінилася, результати подібні до результатів 7 раунду дослідження (86%) . Утім, спостерігається зміщення до помірніших оцінок ВПО власної інте-грованості . Частка ВПО, які повідомляли, що не ін-тегрувалися в місцеві громади, становить 14%, що аналогічно до результатів 7 раунду .

Порівняння відповідей респондентів, які проходи-ли опитування в попередньому раунді, що прово-дилося з метою забезпечення більш точної оцінки змін між раундами, також виявило зменшення частки ВПО, котрі повідомляють, що вони інтегру-валися в місцеві громади, а саме з 64% до 35%, та збільшення частки ВПО, котрі повідомляють, що вони частково інтегрувалися, з 28% до 46% . Відбу-лося зміщення до помірніших оцінок .

Дані, отримані під час інтерв’ю з ключовими ін-формантами, вказують на зменшення частки від-повідей «так» на 27% у порівнянні з попереднім раундом та збільшення на 23% частки ключових інформантів, які вважають, що ВПО частково інте-гровані в місцеві громади (Діаграма 6 .2) .

6. ІНТЕГРАЦІЯ В МІСЦЕВІ ГРОМАДИ

Діаграма 6.1. Самооцінка ВПО своєї інтегрованості в місцеві громади, за раундами, %




Раунд 8 (грудень 2017)


Так 56 68 59 65 38

Частково 32 25 27 27 42

Ні 11 6 13 7 14

Немає відповіді 1 1 1 1 6


Діаграма 6.2. Оцінка ключовими інформантами інтегрованості ВПО у місцеву громаду, за раундами, %



Раунд 8 (грудень 2017)


Так 45 58 54 27

Частково 46 37 39 62

Ні 4 2 2 4


Джерело: Особисті інтерв’ю з КІ




Найбільша зміна в бік помірніших відповідей спостерігається серед ВПО, які проживають у першій географічній зоні, а саме частка тих, хто повідомляв, що вони інтегрувалися, зменшила-

ся з 83% до 32%, а частка тих, хто повідомляв, що вони частково інтегрувалися, збільшилася з 12% до 44% . (Діаграма 6 .3) .

Діаграма 6.3. Самооцінка ВПО своєї інтегрованості в місцеві громади, за географічними зонами17, %



53%42%

58%46%

32%

– Зона 5 – Зона 4 – Зона 3 – Зона 2 – Зона 1

Так

Частково

Ні


39

53

8

0Так

Частково

Ні


44

32

14

10

Так

Частково

Ні


4642

12

0

Так

Частково

Ні


28

58

14

0

Так

Частково

Ні


17

1

40

42



Головними умовами успішної інтеграції, що їх на-зивають ВПО, є житло (82%), постійний дохід (62%) та зайнятість (53%), і це залишається незмінним протягом усього дослідження (Діаграма 6 .4) . При цьому в порівнянні з попереднім раундом спосте-рігається суттєве збільшення частки ВПО, які на-звали умову «родичі і друзі проживають зі мною в одному населеному пункті» ключовою для влас-ної інтеграції, про що свідчать відповіді 47% ВПО . Більше того, у порівнянні з даними попереднього раунду, умову «родичі і друзі проживають зі мною в одному населеному пункті» також найчасті-ше зазначали ВПО, які повторно брали участь в опитуванні, частка таких відповідей зросла з 35% до 51% . Отже, через три з половиною роки пере-бування у статусі переміщених осіб соціальний аспект інтеграції ВПО набуває значимості .

Ключовий інформант (чоловік, 47 років):

«ВПО в набагато гіршому становищі, ніж місцеві. Вони відрізані від родини, немає нікого, хто міг би підтримати їх. Мій син може прийти в гості, адже ми живемо по-руч. А поряд з ними немає близьких, які мог-ли б їх підтримати».


При детальнішому розгляді різних аспектів соці-альної інтеграції ВПО у приймаючі громади, зо-крема таких, як соціальне оточення, рівень довіри та почуття приналежності, дані показали, що зага-лом ВПО, які проживають у сільській місцевості, краще соціально інтегровані . П’ятдесят дев’ять (59%) відсотків усіх опитаних ВПО зазначили, що майже всі або більше половини людей, з якими вони регулярно взаємодіють, належать до місце-вого населення (Діаграма 6 .5) . Цей показник на-багато вищий серед ВПО, що проживають у селах (82%) . Лише 2% всіх ВПО, що взяли участь в опи-туванні, сказали, що не спілкуються із членами місцевої громади .

Дані свідчать про те, що відчуття довіри серед ВПО та приймаючої громади досить сильне . П’ятдесят шість (56%) відсотків ВПО повідоми-ли про певний рівень довіри до місцевого насе-лення за місцем проживання (значення 1 та 2 за п’ятибальною шкалою), 52% – до людей, що про-живають у тому ж районі, та 54% – до людей, з якими ВПО працюють (Діаграма 6 .6) . Частка ВПО, котрі повідомляли про довіру до місцево-го населення та мешканців того ж району, була вища серед ВПО, що проживають у селах, 81% та 79% відповідно .

Діаграма 6.4. Умови інтеграції ВПО у місцеву громаду, за раундами, %

Примітка: Респонденти могли обрати кілька варіантів відповідіДжерело: Особисті інтерв’ю з ВПО

Постійний дохід

Зайнятість Доступ до соціальних

послуг

Щоб родичі та друзі проживали зі мною в одному

населеному пункті

Підтримка місцевої

спільноти

Легкий доступдо документів

Можливість голосувати на місцевих

виборах

67

55

4230 34

26

148

79

6452

33 3728

18

6

83

6154

33 3124

8 5

84

66

52

35 35 34

147

82

6253

47

3325 24

15

Раунд 5 (березень 2017)Раунд 6 (червень 2017)Раунд 7 (вересень 2017)Раунд 8 (грудень 2017)Раунд 9 (березень 2018)

Житло




Діаграма 6.5. Частка місцевого населення, з якими регулярно взаємодіють ВПО, за типом населеного пункту, %



«У нас гарні стосунки із сусідами. На Новий рік нас запросили в гості. З колегами теж ладимо. Якось їздили в театр з головою ра-йонної ради».


Велике місто (від 100 000)

Мале місто (до 100 000)

Село


30 35 16 14 3 2

7317242920

48 34 12 4 2

2 61432 1927

Майже всі

Приблизно половина

Ніхто Не знаю/ Немає відповіді

Значно менше половини

Значно більше половини

Діаграма 6.6. Рівень довіри ВПО до місцевого населення, %

Джерело: Особисті інтерв’ю з ВПО*Запитання ставили тільки тим ВПО, які працювали або навчалися на момент опитування

Місцевим мешканцям у вашому населеному пункті (не ВПО)

Мешканцям вашого району

Людям, з якими ви працюєте або навчаєтеся*

14 42 30 4 2 8

914343913

17 37 27 153 1

1 Цілком можна довіряти

3Певною мірою

5Не можна довіряти

Не знаю/ Немає відповіді

42



Подальший огляд рівня довіри свідчить, що на-багато менше ВПО розраховують на членів при-ймаючої громади в разі необхідності повсякден-ної допомоги, як-от: підвезти, позичити гроші чи посидіти з дитиною . Вісімнадцять (18%) відсотків усіх опитаних ВПО вказали, що розраховують на місцеве населення «завжди» або «часто», тоді як 46% усіх опитаних ВПО дали відповіді «рідко» або «ніколи» (Діаграма 6 .7) . Частка ВПО, які зазначи-ли, що вони «часто» або «завжди» розраховували на членів місцевої громади у щоденній підтрим-

ці, значно більша серед ВПО, які мешкають у сіль-ській місцевості (41%) .

Дані вказують, що ВПО все ще мають сильніше від-чуття приналежності до людей у своєму колишньо-му місці проживання, ніж до жителів населених пунктів, де вони мешкають нині . Усього 50% ВПО відзначили «дуже сильне» або «сильне» відчуття приналежності до мешканців у колишньому місці проживання, порівняно з 30% до мешканців у ни-нішньому місці проживання (Діаграма 6 .8) .

Діаграма 6.8. Сила почуття приналежності у ВПО до населення у своєму колишньому/ нинішньому місці проживання, %


Люди у…вашому нинішньому місці проживання (мале місто, велике місто, село)

…вашому колишньому місці проживання (мале місто, велике місто, село)

…регіоні, де ви зараз проживаєте

…регіоні, де ви проживали раніше

6 24 40 13 4 2 11

12326273515

255 41 9 4 3 13

3 3 15534 2713

Діаграма 6.7. Частота звернень ВПО до місцевих мешканців у повсякденному житті, за останні 6 місяців, за типом населеного пункту, %


Велике місто (від 100 000)

Мале місто (до 100 000)

Село


5 14 30 26 20 5

122 25262510

35 38 5156 1

74 2129 2514

Завжди Інколи Ніколи Не знаю/ Немає відповіді

РідкоЧасто

1 Дуже сильне

3Помірне

5Дуже слабке

Немає почуття прина-лежності

Не знаю/ Немає відповіді

4Слабке

2Сильне




ДискримінаціяЧастка ВПО, які повідомляють про те, що відчува-ли дискримінацію чи несправедливе ставлення до них у зв’язку зі своїм статусом ВПО, становить 13% у 9 раунді (Діаграма 6 .9), що незначно відріз-няється в порівнянні з попереднім раундом .

Відчуття дискримінації чи несправедливого став-лення, про котре повідомляють ВПО, стосуєть-ся взаємодії з місцевим населенням (32%), ме-дичного обслуговування (31%) та освіти (29%) (Діаграма 6 .10) . Загалом спостерігаються зміни відносно того, в яких сферах ВПО відчувають дискримінацію . У попередніх раундах ВПО най-частіше повідомляли, що відчувають дискриміна-цію у зв’язку зі статусом ВПО у сферах житла та зайнятості . У цьому раунді НМС частка ВПО відчу-

вала дискримінацію при взаємодії з місцевим на-селенням (32%) . Ці дані додатково демонструють важливість соціального аспекту інтеграції ВПО, так само як і суттєве зменшення частки ВПО, які повідомляли про відчуття дискримінації у сфері житла (з 50% до 25%) та зайнятості (з 19% до 8%) (Діаграма 6 .10) .


«У мого сина були проблеми в школі. Цьку-вали так, що ми навіть школу змушені були змінити. Мій син сказав: «Я ніколи в житті більше нікому не скажу, звідки я». І він ніби стер це з пам’яті».


Діаграма 6.9. Розподіл ВПО за відчуттям дискримінації у зв’язку зі статусом ВПО, за раундами, %







Так 9 18 10 15 14 13

Ні 90 77 86 84 85 81

Немає відповіді 1 5 4 1 1 6


Діаграма 6.10. Сфери дискримінації, за раундами, % від ВПО, що відчували дискримінацію

Освіта Житло Зайнятість

221912

46

312623

6

65

28

16

39

16

50

19

3132 2925

8

Раунд 6 (червень 2017)Раунд 7 (вересень 2017)Раунд 8 (грудень 2017)Раунд 9 (березень 2018)

Охорона здоров’яСтосунки з місцевим населенням




Дані показали зв’язок між відсутністю довіри до міс-цевої громади та відчуттям дискримінації або не-справедливого ставлення . У порівнянні з усіма рес-пондентами, ВПО, які повідомляли, що не можуть довіряти місцевим жителям, частіше вказували на несправедливе ставлення або почуття дискриміна-ції . Зокрема, серед ВПО, котрі повідомляли про від-сутність довіри (значення 4 або 5 за п’ятибальною шкалою), 35% згадували про випадки, коли вони відчували дискримінацію, тоді як серед усіх опи-таних респондентів 13% повідомляли про відчуття дискримінації чи несправедливе ставлення .

Лише 8% ключових інформантів повідомили про відомі їх випадки дискримінації, які в основному стосувалися взаємодії з місцевим населенням (25%), доступу до соціального забезпечення та розгляду документів ВПО органами влади (23%), а також житла (20%) та зайнятості (16%) (Джере-ло: Особисті інтерв’ю з ключовими інформан-тами, респонденти могли обрати кілька варі-антів відповіді) .

Відчуття дискримінації, про котре повідомляють ВПО, також може бути пояснене призупиненням соціальних виплат, оскільки ВПО, які повідомля-ли про відчуття дискримінації частіше, зазначали,

що вони стикалися з призупиненням соціальних виплат . Зокрема, серед ВПО, котрі відмічають випадки дискримінації, 43% повідомляють про призупинення соціальних виплат, тоді як з усіх опитаних ВПО 24% зазначають, що стикалися з призупиненням соціальних виплат . Такі результа-ти залишаються незмінними в усі раунди дослі-дження . Відчуття дискримінації може бути також результатом необхідності відповідати суворим вимогам процедури перевірки ВПО, що відбува-ється кожні шість місяців, як зазначається учасни-ками обговорення у фокус-групах18 .

На думку ВПО, найбільш ефективними каналами інформування суспільства про проблеми, з яки-ми стикаються ВПО, є засоби масової інформації (49%), спілкування з міжнародними організація-ми та міжнародними неурядовими організаціями (43%), спілкування з місцевими органами влади (35%) та центральними органами влади (35%) (Діаграма 6 .11) .

18 Постанова Кабінету Міністрів України №365 від 8 червня 2016 року «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» http://www .kmu .gov .ua/control/uk/cardnpd?docid=249110200

Раунд 4 (вересень 2016)Раунд 5 (березень 2017)Раунд 6 (червень 2017)

Раунд 7 (вересень 2017)Раунд 8 (грудень 2017)Раунд 9 (березень 2018)

ЗМІ Спілкування з міжнародними організаціями

(міжнародними НДО)

Спілкування з місцевими органами

влади

Спілкування з центральними

органами влади

Спілкування з недержавними організаціями

Діаграма 6.11. Найкращий спосіб донесення думки ВПО щодо шляхів розв’язання існуючих проблем, за раундами, %


3530 27

23

11

2631 33

30

10

43

25

46

36

13

4137

44 41

20

54

32

4440

19

4943

35 35 34





«Погіршилися, наскільки я знаю, перевірки зараз. Можливо, законодавство змінило-ся, не знаю. Але ходять і перевіряють, щоб були вдома. Конкретно мій випадок: моя мати була вдома, вони підійшли, просто залишили папірець і сказали: «Вас не було вдома, ви маєте з’явитися в триденний термін і відмітитися». Навіть у двері не постукали! Вона цілий день удома була. А там ставляться так, ніби ми, як в’язні, по-винні сидіти вдома і кожні три місяці зві-тувати, тут ми чи ні».



«Не треба поширювати негативну інфор-мацію серед людей. Отой сепаратист, той хороший... ЗМІ вкидають стільки негативу, і ці ярлики тільки провокують конфлікт. Навіщо баламутити народ?»


Виборчі праваКонституція України гарантує рівні права всім гро-мадянам, включно з виборчими правами . Більше того, участь у політичному житті є необхідною пе-редумовою інтеграції ВПО у місцеві громади . ВПО реалізують своє право голосу відповідно до про-цедури тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси згідно з Законом України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб» .

Процедура вимагає подання письмового запиту, а також копій паспорта та документів, які підтвер-джують необхідність змінити місце голосування: проїзного документа, довідки з місця навчання, договору оренди житла та ін . ВПО, чия вибор-ча адреса знаходиться в Автономній Республіці Крим та м . Севастополі, звільняються від подан-ня документів, що підтверджують потребу в тим-часовій зміні місця голосування . Однак втрата

чи знищення документів, що посвідчують особу, відсутність договору оренди житла, незнання по-рядку голосування в місці переміщення унемож-ливлюють активну участь ВПО у виборах, попри існуючу процедуру .

На практиці ВПО стикаються з кількома бар’єрами, що не дозволяють їм реалізувати своє право го-лосу, особливо під час парламентських виборів в одномандатних округах та на місцевих виборах . За даними Центральної виборчої комісії, ВПО не мають права голосувати на виборах, що про-водяться за місцем їх фактичного проживання, оскільки не належать до територіальної громади, у якій наразі проживають . Що стосується місце-вих виборів, адреса виборця визначається за за-реєстрованим місцем проживання . Відтак, ВПО матимуть можливість голосувати на місцевих виборах, якщо стануть членами територіальної громади, тобто зареєструються на новому місці проживання відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця про-живання в Україні» . Однак більшість ВПО не має власного житла та можливості зареєструватися .

Тридцять вісім (38%) відсотків ВПО, що взяли участь в опитуванні, висловили намір голосувати на наступних президентських та парламентських виборах в Україні, у той час як 31% не мають на-міру голосувати, а 26% ще не визначилися (Діа-грама 6 .12) .

Діаграма 6.12. Наміри ВПО голосувати на наступних президентських та парламентських виборах в Україні, %

Збираюся голосуватиНе збираюся голосуватиНе знаюНемає відповіді

38

5

26

31




Крім цього, 52% зазначили, що проголосували б на наступних місцевих виборах, якби мали таку можливість (Діаграма 6 .13) .

Діаграма 6.13. Наміри ВПО голосувати на наступних місцевих виборах за нинішнім місцем проживання, якби вони мали таку можливість, %

Так, якщо буде можливістьНіНе знаюНемає відповіді

52

4

23

21


Головними причинами, через які ВПО не мають наміру голосувати на наступних президентських та парламентських виборах, є незнання порядку голосування для ВПО у теперішньому місці про-живання (44%) . Більше того, 7% були переконані, що вони, як ВПО, не мають права голосу на ви-борах (Діаграма 6 .14) . Другою найчастіше згаду-ваною причиною була незацікавленість в участі у виборах (28%) . Крім цього, для 7% ВПО причи-ною не брати участі у виборах була недовіра до органів влади .

Загалом лише 29% ВПО повідомили, що знають порядок голосування в теперішньому місці прожи-вання, у той час як 67% ВПО не знали, як голосувати в нинішньому місці проживання (Діаграма 6 .15) . Дані вказують на зв’язок між наміром голосувати та знанням про порядок голосування . У порівнянні з усіма респондентами, що висловили свої наміри стосовно наступних президентських та парламент-ських виборів, ВПО, які повідомляли, що знають про порядок голосування, частіше заявляли про намір голосувати . Зокрема, серед ВПО, які знайо-мі з порядком голосування, 76% повідомили про намір голосувати, тоді як серед усіх респондентів опитування 52% заявили про свої наміри голосу-вати, а серед тих респондентів, котрі не обізнані з порядком голосування, – 44% .

Діаграма 6.14. Причини, через які ВПО не збираються голосувати на наступних президентських та парламентських виборах, % з числа осіб, що не мають наміру голосувати

Я не знаю, як проголосувати у місці

переселення

Я ніколи не цікавився виборами

Не бачу сенсу, не вірю у вибори, не довіряю владі

Як ВПО я не маю права голосу

Не маю часу

Немає за кого голосувати


44

28

7

7

4

1

9


Діаграма 6.15. Обізнаність ВПО з порядком голосування в місці переміщення на президентських та парламентських виборах, %

ТакНіНемає відповіді

29

67

4





Під час проведення телефонного опитування в лютому 2018 року в Донецькій області (ТНКУ) були перебої в наданні послуг мобільного зв’язку . У результаті цього менша кількість респондентів, порівняно з попереднім раундом, була іденти-фікована як ВПО, котрі повернулися і зараз про-живають на ТНКУ, а саме 402 респонденти (10%) (Діаграма 7 .1), а також більший відсоток телефон-них інтерв’ю було проведено з особами, які про-живають у Луганській області (ТНКУ) .

Діаграма 7.1. Респонденти, ідентифіковані під час телефонного опитування як ВПО, котрі повернулися на ТНКУ, за раундами, %

8

1316

14

10


2017)


2017)


2017)


2017)


2018)

Джерело: Телефонні інтерв’ю

Під час інтерв’ю респондентів запитували про склад їхніх домогосподарств . Було встановлено, що в середньому домогосподарство складаєть-ся з 2,04 особи, що менше, ніж середній роз-мір домогосподарств ВПО на ТКУ (2,57 особи), згідно з об’єднаними даними, зібраними в ході телефонних та особистих інтерв’ю на ТКУ . Най-більша частка опитаних домогосподарств ВПО, котрі повернулися на ТНКУ, складається з двох осіб (43%), а 33% домогосподарств складаються з однієї особи (Діаграма 7 .2) . Серед цих 33% до-могосподарств, які складаються з однієї людини, 68% становлять жінки .

Діаграма 7.2. Розподіл домогосподарств ВПО, що повернулися на ТНКУ, за кількістю членів, %

1 особа

2 особи

3 особи

4 особи та більше

33

43

15

9

Джерело: Телефонні інтерв’ю з ВПО, які повернулися на ТНКУ

Домогосподарства з дітьми становлять лише 20% від усієї кількості домогосподарств ВПО, які повернулися на ТНКУ (Діаграма 7 .3), згідно з об’єднаними даними цей показник є нижчим за показник для домогосподарств ВПО (45%) . Сім’ї з однією дитиною становлять 65% від загальної кількості домогосподарств ВПО, які повернулися і у яких є діти . Відсоток великих родин, у яких є троє чи більше дітей, становить лише 5% від кіль-кості домогосподарств ВПО з дітьми, які поверну-лися на ТНКУ .

Діаграма 7.3. Розподіл домогосподарств ВПО, що повернулися, за наявністю дітей, %

Домогосподарства з дітьмиДомогосподарства без дітей

20

80


7. ОСОБИ, ЯКІ ПОВЕРНУЛИСЯ НА ТЕРИТОРІЇ, НЕ КОНТРОЛЬОВАНІ УРЯДОМ



ВПО, що повернувся (чоловік, 47 років):

«Я повернувся на непідконтрольну тери-торію доглядати за домом, а сім’я на під-контрольній. Дитина вчиться в українській школі, тому що потім треба буде вступа-ти до університету, складати ЗНО».

Джерело: Обговорення у фокус-групах з ВПО, які повернулися

Жінки становлять 57% членів домогосподарств ВПО, які повернулися, і ця частка збігається із часткою жінок у домогосподарствах ВПО згідно з об’єднаними даними . Серед цих 57% жінок, 41% – це жінки віком від 60 років, що дещо біль-ше за частку чоловіків того самого віку (Діагра-ма 7 .4) . Загалом опитані ВПО, що повернулися, є старшими за ВПО на ТКУ, згідно з об’єднаними даними, середній вік становить 49,6 років і 36,8 років відповідно .

Діаграма 7.4. Статево-віковий розподіл членів домогосподарств ВПО, котрі повернулися, %

Чоловіки (43%)Жінки (57%)

0–4 роки

5–17 років

18–34 роки

35–59 років

60+ років

5

12

13

35

35

4

7

15

41

33



«Люди в шістдесят років і старші, вони вже не такі гнучкі. Куди вони поїдуть? У мене мати теж у Донецьку зараз. І не тому, що вона хоче там перебувати, а тому що вона змушена».


Десять (10%) відсотків домогосподарств ВПО, котрі повернулися, повідомили, що до їх складу входять особи із інвалідністю . (Діаграма 7 .5) . Серед осіб з інвалідністю в домогосподарствах ВПО, що повер-нулися, 37% – це люди віком від 60 років .

Діаграма 7.5. Розподіл домогосподарств ВПО, що повернулися, за наявністю людей з інвалідністю (I–III групи інвалідності, діти з інвалідністю), %

Домогосподарства з особами з інвалідністюДомогосподарства без осіб з інвалідністю

10

90



«Я отримав поранення, на міні підірвався. Був у лікарні в Станиці, потім у Луганську, а звідти відвезли до Харкова. Я потім почав шукати роботу, але оскільки я ще інвалід-ність отримав, у мене просто не було шан-сів отримати роботу».


Найбільша частка голів домогосподарств ВПО, що повернулися, мають професійно-технічну освіту (42%) (Діаграма 7 .6), у той час як 59% голів домо-господарств серед ВПО мають повну чи неповну вищу освіту, згідно з об’єднаними даними . Це відповідає віковому складу респондентів, оскіль-ки наявність вищої освіти більше притаманна мо-лодшому поколінню .


«Причина повернення, я думаю, одна, най-очевидніша – там, на підконтрольній те-риторії, у тебe житла немає, а тут жит-ло своє. Тут втратиш житло, яке так важко дісталося, і там не купиш. Що тоді залишається робити?»





Діаграма 7.6. Розподіл голів домогосподарств ВПО, що повернулися, за здобутою освітою, %

17

15

11

42

12

1

2

Повна вища освіта

Базова вища освіта

Неповна вища освіта

Професійно-технічна освіта

Повна загальна середня освіта

Базова загальна середня освіта




«Ми повернулися через те, що мій брат та батьки-пенсіонери залишилися в Луганську, уся сім’я, і разом все ж таки легше. І вік батьків, уже й хворіють, і серце, потрібно доглядати».


ВПО, що повернулася (жінка, 38 років):

«Я прив’язана душею і серцем до своїх рід-них. Навіть не до міста, не до обстановки. Тут важко, але мені й важко знаходитися на підконтрольній території, я тут вирос-ла, тут у мене друзі».


Більшість респондентів (64%) на ТНКУ зазна-чають, що причиною їх повернення є володіння приватною власністю, у зв’язку з чим немає по-треби платити за оренду житла . Другим найчасті-ше згадуваним фактором є сімейні причини (43%) (Діаграма 7 .7) . Причини повернення лишалися незмінними впродовж усіх раундів моніторингу .

Діаграма 7.7. Причини повернення та проживання на ТНКУ, %

64

43

9

4

2

9

11

Там є власність і нам непотрібно платити орендну плату

Сімейні обставини

Недостатні можливості працевлаштуватися на ТКУ

Обмежений доступ до соціальних послуг – медичного

обслуговування, освіти і т .д .

Неможливість інтегруватися в місцеву громаду на ТКУ

Інше


Примітка: Респонденти могли обрати більше ніж один варіант відповіді

Джерело: Телефонні інтерв’ю із ВПО, які повернулися на ТНКУ

Серед опитаних ВПО, що повернулися на ТНКУ, частка економічно активного населення стано-вить 33% (Діаграма 7 .8), а саме респонденти, які є працевлаштованими (28%), або респонденти, які активно шукають роботу і готові почати працюва-ти впродовж двох тижнів (5%) . Частка економічно активного населення на ТНКУ є значно нижчою за відповідну частку ВПО на ТКУ (60%) .


«У мене в Луганську є робота, то я хоч можу забезпечити свою сім’ю. Мені достатньо того, що я знаю, що вони в безпеці на під-контрольній території, а я вже переживу. Так я хоч можу їм гроші надсилати. Хоча місто, в якому я живу, майже вимерло. Сму-ток та запустіння. Не знаю, що буде далі».




Серед опитаних ВПО, які повернулися на ТНКУ, частка економічно неактивного населення сягає 65% . Найбільший відсоток становлять пенсіонери (57%), 5% – особи, які виконують роботу по дому, доглядають за дітьми або іншими членами сім’ї, 2% – особи з інвалідністю, 1% – непрацевлашто-вані особи, які не шукають роботу, а ще 2% не дали відповідь на це запитання (Діаграма 7 .8) .

Діаграма 7.8. Нинішній статус зайнятості опитаних ВПО, що повернулися на ТНКУ, %

Оплачувана робота

Безробітні, які активно шукають роботу

Пенсіонери

Виконують роботу по дому, доглядають за дітьми чи іншими

особами

Особи з інвалідністю

Непрацевлаштовані, що хочуть знайти роботу, але

активно її не шукають


Економічно активні: 33%

Економiчно неактивні: 65%

28

5

57

5

2

1

2


Згідно з даними опитування людей, що перетина-ють лінію розмежування, 36% ВПО, що повернулися, втратили свою роботу в результаті конфлікту, і цей показник є вищим, ніж відповідна частка серед ін-ших осіб, що проживають на ТНКУ й були опитані при перетині лінії розмежування (23%) (Діаграма 7 .9) .

Згідно з оцінкою респондентів власної фінансової ситуації, найбільша частка ВПО, що повернулися (43%), оцінюють її як «грошей вистачає лише на продукти харчування» (Діаграма 7 .10) . Крім того, 33% ВПО, що повернулися на ТНКУ, повідомили, що «грошей вистачає на базові потреби» . Порів-няно з об’єднаними даними, зібраними в ході телефонних та особистих інтерв’ю на ТКУ, частка ВПО, які оцінили власну фінансову ситуацію як «грошей вистачає на базові потреби», була дещо вищою (40%) . Частка найбільш уразливої катего-рії ВПО, що повернулися на ТНКУ, які мають «об-

межу вати свої витрати навіть при купівлі їжі», ста-новить 19% (Діаграма 7 .10) .

Діаграма 7.9. Втрата роботи через конфлікт, %

ВПО, котрі повернулися

Інші жителі ТНКУ


36

23

25

64

77

75

Втратили роботу через конфлікт Не втрачали роботи через конфлікт

Джерело: Інтерв’ю з людьми, що перетинають лінію розмежування

Діаграма 7.10. Самооцінка ВПО, що повернулися на ТНКУ, фінансової ситуації своїх домогосподарств, %

19

43

33

4

1

Змушені заощаджувати навіть на харчуванні

Коштів вистачає лише на харчування

Коштів вистачає на харчування, необхідний одяг,

взуття, базові потребиКоштів вистачає на базові

та додаткові потреби . Маємо заощадження



Домогосподарства ВПО, що повернулися на ТНКУ, відчувають значну економічну незахищеність, оскільки 52% з них застосовують принаймні одну стратегію виживання19 через нестачу їжі або гро-шей, щоб купити продукти харчування . Серед стра-тегій виживання респонденти найчастіше вказують

19 Докладніша інформація про Індекс стратегій виживання на основі засобів до існування наведена в аналізі продовольчої безпеки та соціально-економічних тенденцій – Схід України, ПБЗІ, березень 2018: http://fscluster .org/sites/default/files/documents/fslc_report_trend_analysis_food_security_and_socio-economic_situation_29_march_2018_0 .pdf




такі: «витрата заощаджень», про яку повідомляють 36% ВПО, що повернулися, «зменшення витрат на базові потреби, пов’язані зі здоров’ям» (28%), та «отримання грошей у борг» (24%) (Діаграма 7 .11) . Щонайменше одну із «стресових стратегій» вико-ристовують 43% ВПО, що повернулися, і принай-мні одну з «кризових стратегій» використовують 31% ВПО, які повернулися на ТНКУ .

Діаграма 7.11. Стратегії виживання, які ВПО, що повернулися, використовували впродовж останніх 12 місяців через нестачу їжі або грошей на купівлю їжі, %

Витрачали заощадження

Позичали гроші

Продавали предмети домашнього вжитку

Зменшували витрати на базові потреби,

пов’язані зі здоров’ям

Продавали виробничі активи

Продавали транспортні засоби

Мігрували кудись у пошуках роботи

Стресові стратегії(43% ВПО, що повернулися, використовували принаймні одну стресову стратегію)

Кризові стратегії (31% ВПО, що повернулися, використовували принаймні одну кризову стратегію)

Нейтральні стратегії

36

7

7

1

28

24

1

Примітка: Респонденти могли обрати більше від одного варіанта відповіді


• Стресові стратегії, наприклад позичан-ня грошей або витрачання заощаджень, вказують на зменшення здатності проти-стояти майбутнім потрясінням у зв’язку з поточним скороченням ресурсів або зростанням заборгованості .

• Кризові стратегії, наприклад продаж виробничих активів, безпосереднім чином скорочують майбутню продук-тивність, у тому числі накопичення люд-ського капіталу .

• Надзвичайні стратегії, наприклад продаж земельної ділянки, негативно впливають на майбутню продуктивність, при цьому їх наслідки важко скасувати або ж вони мають більш критичний характер .

Під час проведення інтерв’ю з особами, які пере-тинають лінію розмежування, респондентів запи-тували, яким чином їх домогосподарства могли б покрити неочікувані витрати на суму 1 700 грн (прожитковий мінімум згідно з державним бю-джетом України, станом на грудень 2017) та на суму 3 700 грн (мінімальна місячна заробітна плата станом на січень 2018) відповідно . Лише 12% ВПО, що повернулися, та 13% інших мешканців ТНКУ відповіли, що для них покрити 1 700 грн було б лег-ко . Утім, неочікувані витрати обсягом 3 700 грн не змогли б собі дозволити більше ніж 60% респон-дентів з обох груп . Отже, шість із десяти респон-дентів не мають заощаджень, які дорівнюють хоча б мінімальній заробітній платі (Діаграма 7 .12) .

Діаграма 7.12. Здатність домогосподарств справлятися з незапланованими витратами за рахунок власних ресурсів, % від жителів ТНКУ

Джерело: Інтерв’ю з особами, які перетинають лінію розмежування

ВПО, що повернулися: 1 700 грн

Інші жителі ТНКУ: 1 700 грн

ВПО, що повернулися: 3 700 грн

Інші жителі ТНКУ: 3 700 грн

12 26 38 24

36 193213

3 19 60 18

1565182

Так, легко Так, це буде складно Ні Важко сказати, відмова



Дані 9 раунду вказують, що місячний дохід біль-шості домогосподарств ВПО, що повернулися, не перевищує 5 000 грн – 51% (Діаграма 7 .13) . Однак 29% респондентів не відповіли на це запитання . Середньомісячний дохід на особу серед ВПО, які повернулися, становить 2 171 грн . Також учасни-ки фокус-груп продовжують зазначати, що ціни на продукти харчування та ліки на ТНКУ вищі, ніж на ТКУ, що загострює їхню вразливість (Джерело: фокус-групи з ВПО, які повернулися) .

Діаграма 7.13. Рівень середньомісячного доходу домогосподарств осіб, котрі повернулися на ТНКУ, %

До 1,500грн 5

1,500–3,000 грн 20

3,001–5,000грн 26

5,001–7,000грн 13

7,001–11,000грн 4

Більше ніж 11,000 грн 3

Важко сказати або немає відповіді 29

Джерело: Телефонні інтерв’ю із ВПО, що повернулися на ТНКУ


«Зараз у людей немає грошей, щоб ходити, веселитися, крім можновладців. Але є пробле-ма, що стосується затяжної депресії, в якій знаходиться переважна більшість людей. Особливо ті, які пережили реальні бойові дії. Радості немає в людей. Барв немає в людей».


Основним джерелом доходу для найбільшої част-ки опитаних осіб, які повернулися на ТНКУ, є пен-сія за віком або пенсія за вислугу років (60%) . Дру-гим джерелом доходу, яке називалося найчасті-ше, є заробітна плата (37%), що значно нижче, ніж 62%, про котрі повідомляють на ТКУ, згідно з об’єднаними даними . Іншими джерелами дохо-ду, які згадуються найчастіше, є соціальна допо-мога (11%), фінансова допомога від рідних (9%) та випадкові заробітки (7%) (Діаграма 7 .14) .

Діаграма 7.14. Джерела доходу домогосподарств ВПО, що повернулися, за останні 12 місяців (п’ять найчастіше згадуваних), %

60

37

11

9

7

Пенсія за віком чи вислугою років

Заробітна плата

Соціальна допомога

Фінансова допомога від рідних

Випадкові заробітки

Примітка: Респонденти могли обрати більше від одного варіанта відповіді


Безпека залишається основною проблемою для ВПО, які повернулися на ТНКУ, про що повідомля-ють 15% респондентів (Діаграма 7 .15) . Іншими часто згадуваними проблемами є плата за кому-нальні послуги (12%) та доступ до медикаментів (9%) . Рівень задоволеності базовими характерис-тиками житла (площею житла, електропостачан-ням та каналізацією) є високим – між 87% та 90% . Менш задоволеними респонденти були теплоізо-ляцією – 83%, опаленням – 80% та водопостачан-ням – 79% .

Діаграма 7.15. Найгостріші проблеми домо-господарств ВПО, які повернулися на ТНКУ, %

Безпека 15

Плата за комунальні послуги 12

Доступ до медикаментів 9

Затримка соціальних виплат/ пенсій 7

Проблеми із працевлаштуванням 6

Доступ до медичного обслуговування 5

Умови проживання 4

Інше 13

Жодна з вищезазначених проблем нас не турбує 29

Джерело: Телефонні інтерв’ю із ВПО, які повернулися на НКТ





«Скрізь, по всьому регіону – комендантська година. Так у нас люди намагаються і не ви-ходити в темну пору. По-перше, страх. Тут сидиш у себе в будинку і не знаєш: чи стріля-ти почнуть, чи в двері постукають».


Однією з основних відмінностей між ВПО на ТКУ та ВПО, які повернулися на ТНКУ, є те, як вони оці-нюють свою безпеку . Лише 39% опитаних ВПО, що повернулися на ТНКУ, повідомляють, що по-чуваються в безпеці, порівняно із 70% ВПО, що проживають на ТКУ, згідно з об’єднаними дани-ми (Діаграма 7 .16) . Тридцять шість (36%) відсотків ВПО, що повернулися, зазначають, що вони не по-чуваються в безпеці ввечері та коли перебувають у віддалених районах населеного пункту, в якому проживають, й 21% повідомляє, що вони не по-чуваються в безпеці більшість часу . У порівнянні з об’єднаними даними, що були зібрані на ТКУ, част-ка респондентів, які повідомляють, що більшість часу не почуваються в безпеці, становить 5% . До того ж, ВПО, що повернулися, частіше зазначають, що не почувають себе у безпеці через воєнні дії та злочини, їх частка становить 26% та 12% відповід-но (Діаграма 7 .17 та Діаграма 7 .18) . Частка ВПО, які повідомляють, що не почуваються в безпеці через воєнні дії на ТКУ, є значно меншою та стано-вить 7%, згідно з об’єднаними даними .

Діаграма 7.16. Оцінка ВПО, що повернулися, безпеки та інфраструктури населеного пункту, в якому вони проживають, %

Я почуваюся в безпеці 39

Я не почуваюся в безпеці ввечері та у віддалених районах населеного пункту 36

Я не почуваюся в безпеці більшість часу 21

Інше 1

Немає відповіді 3


Діаграма 7.17. Оцінка ВПО, що повернулися, їньої безпеки з точки зору воєнних дій, %





33

39

26

2


Діаграма 7.18. Оцінка ВПО, що повернулися, їхньої безпеки з точки зору злочинності, %





38

44

12

6




Діаграма 7.19. Задоволеність ВПО, що повернулися, доступністю базових соціальних послуг, % задоволених серед респондентів, що висловили потребу в певному типі послуг

Джерело: Телефонні інтерв’ю з ВПО, що повернулися на ТНКУ

Загалом ВПО, що повернулися, повідомляють про помірний рівень задоволеності доступністю всіх базових соціальних послуг . Можливості для пра-цевлаштування – це категорія, у якій спостеріга-ється найвищий рівень задоволеності, можливо, через той факт, що ця проблема може бути менш гострою для населення, старшого за 60 років, ніж для населення віком 18–59 років . Категорія, якою

найменше задоволені ВПО, що повернулися, – це доступність медичного обслуговування (Діагра-ма 7 .19) .

Що стосується послуг у сфері охорони здоров’я, ВПО, що повернулися, були найменше задоволе-ні вартістю ліків, як повідомили 53%, і вартістю послуг (43%) (Діаграма 7 .20) .

Можливості для працевлаштування

Можливості для отримання пенсії

Доступність адміністративних послуг

Можливості здобути освіту та записати дітей до шкіл/дитячих садків

Доступність медичного обслуговування

82 16 11

17 1469

68 17 13 2

420

12

8

27

68

61

Задоволені Ні те, ні те Не задоволені Немає відповіді/Не знаю

Діаграма 7.20. Задоволеність ВПО, що повернулися, різними аспектами медичного обслуговування в місці їх проживання, % від респондентів, що висловили потребу в певному типі послуг


Близькість медустанови

Зручність медустанови

Наявність ліків

Наявність необхідного персоналу

Рівень кваліфікації персоналу

Доступність спеціалізованих медичних послуг

Вартість послуг

Вартість ліків

71

62

62

59

57

42

26

21

18

26

24

23

23

30

26

24

2

1

4

3

7

9

5

2

9

11

10

15

13

19

43

53

Задоволені Ні те, ні те Не задоволені Немає відповіді/Не знаю





«Є певна група дешевих ліків, що постача-ються з Росії: аспірин, дротаверин, які за цінами набагато дешевші за українські. Що стосується фірмових, зарубіжних ліків, мож-на купити на непідконтрольній території з подвійною націнкою. Те, що в Україні коштує 300 гривень, там буде коштувати 600 гри-вень. Те, що коштує 800 гривень в Україні, там буде коштувати 1600 гривень».


Більшість ВПО, що повернулися (57%), зазнача-ють, що не відвідували територій, які перебува-ють під контролем Уряду України (Діаграма 7 .21) . Частоту «один раз на два місяці» чи більшу вказу-ють лише 13% респондентів . Водночас 13% опи-таних ВПО, що повернулися, не дали відповіді на це запитання .

Діаграма 7.21. Частота, з якою ВПО, що повернулися на ТНКУ, відвідують ТКУ, %

Один раз на тиждень 0

2–3 рази на місяць 2

Раз на місяць 4

Раз на два місяці 7

Раз на три місяці 3

Рідше ніж раз на три місяці 14

Я не відвідував/ла ТКУ 57

Немає відповіді 13


Дані, зібрані в ході опитування осіб, що перетина-ють лінію розмежування, вказують на те, що пере-важна більшість ВПО, що повернулися, перетина-ють лінію розмежування щонайменше раз на квар-тал (91%), так само як і інші мешканці ТНКУ (89%) (Діаграма 7 .22) . Утім, частка тих, хто перетинає лінію розмежування принаймні раз на місяць, є вищою серед ВПО, що повернулися, ніж серед інших меш-канців ТНКУ, 40% та 31% відповідно . Проте слід за-значити, що опитування осіб, які перетинають лінію розмежування, найвірогідніше, охоплює таких лю-дей, які частіше подорожують, перетинаючи лінію розмежування в той чи інший бік .

За даними опитування осіб, котрі перетинають лі-нію розмежування, ВПО, які повернулися, з-поміж послуг, заради яких їм доводилося відвідувати ТКУ від початку конфлікту, найчастіше називають такі: банківські послуги (62%), отримання виплат та со-ціальної допомоги (59%), купівля товарів (54%), відновлення або отримання документів (54%), ку-півля ліків (53%) та реєстрація для отримання пен-сії (48%) (респонденти могли обрати більше ніж одну відповідь) . Лише 16% ВПО, котрі повернули-ся, повідомляють, що їм не доводилося перетина-ти лінію розмежування задля отримання послуг з тих пір, як розпочався конфлікт .

Серед тих ВПО, які повернулися й планують упро-довж наступних шести місяців перетинати лінію розмежування задля купівлі товарів, 93% зби-раються купувати продукти харчування, а ще 18% – побутові товари (Діаграма 7 .23) . До того ж, 13% ВПО, що повернулися, зазначають, що названі товари не можна купити в місці, де вони наразі про-

Діаграма 7.22. Частота перетину лінії розмежування, % від мешканців ТНКУ

9

40 42

90

8

31

50

8 3

Принаймні раз на

тиждень

Принаймні раз на місяць

Принаймні раз на

квартал

Кожні шість місяців

чи рідше

Вперше

ВПО, що повернулися

Інші мешканці ТНКУ

Джерело: Інтерв’ю з особами, що перетинають лінію розмежування

Діаграма 7.23. Товари, які купують на ТКУ, % від респондентів, які планують купувати товари протягом наступних 6 місяців



93

182 5

92

22

2 3

Іжа Побутова хімія

Одяг, взуття Гігієнічні засоби

Примітка: Респонденти могли обрати більше, ніж один варіант відповіді




живають, і ще близько трьох чвертей респондентів стверджують, що в місці їх проживання відповідні товари дорожчі, а їхня якість часто є гіршою . Від-мінності в порівнянні з іншими мешканцями ТНКУ є незначними .

Серед тих ВПО, що повернулися і планують перети-нати лінію розмежування протягом наступних шести місяців задля купівлі ліків, 57% повідомляють, що вони збираються купувати препарати для лікуван-ня серцево-судинних захворювань, включаючи ви-сокий тиск, а ще 14% – протизастудні/антивірусні/протигрипозні препарати (Діаграма 7 .24) . Порівняно з іншими мешканцями ТНКУ, відмінності є незначни-ми . До того ж, більше від 25% ВПО, що повернулися, повідомляють, що вони не можуть купити потрібні їм ліки за місцем свого проживання . Серед респонден-тів, які стверджують, що мають доступ до потрібних їм препаратів, близько 70% зазначає, що ціна на них є вищою, а 18% повідомляють про нижчу якість .

Загалом наміри шукати роботу за кордоном є низь-кими; лише 2% ВПО, що повернулися, повідомля-ють про наміри шукати роботу за кордоном (Діа-грама 7 .25) . Тридцять вісім (38%) відсотків ВПО, що повернулися, зазначають, що вони не мають нічого проти того, щоб працювати за кордоном, але осо-бисто не збираються цього робити, а 41% ствер-джують, що вони б ніколи не стали працювати за кордоном, тоді як 17% не відповіли на це запитан-ня або обрали відповідь «важко відповісти» .

Сімдесят вісім (78%) відсотків осіб, що повернули-ся, планує залишатися на ТНКУ протягом наступ-них трьох місяців, і лише 8% планують переїхати на ТКУ (Діаграма 7 .26) . Плани осіб, які повернули-ся, на наступні три місяці лишаються незмінними впродовж усіх раундів дослідження .


«Є велике відчуття невизначеності. Добре, що є будинок, ти не платиш. А що буде за-втра? Ніхто не знає».Джерело: Обговорення у фокус-групах з ВПО, які повернулися


«Немає впевненості в завтрашньому дні. У мене для дитини є зібрана сумочка про всяк випадок, і для нас готова також».Джерело: Обговорення у фокус-групах з ВПО, які повернулися

Діаграма 7.24. Топ-5 ліків, які купують на ТКУ, % від респондентів, які планують купувати ліки впродовж наступних 6 місяців

57

146 8 7

60

10 9 6 4

Захв

орю

ванн

я се

рцев

о-су

динн

ої

сист

еми

Прот

изас

тудн

і / а

нтив

ірус

ні /

прот

игри

позн

і за

соби

Ліки

від

ді

абет

у

Знеб

олю

валь

ні

Віта

мін

и



Примітка: Респонденти могли обрати більше, ніж один варіант відповіді


Діаграма 7.25. Загальні наміри ВПО, що повернулися, шукати роботу за кордоном, %

41

38

2

14

2

0

3

Ніколи не працюватимуть за кордоном

Не мають нічого проти того, щоб працювати за кордоном,

але особисто не плануютьМають намір шукати роботу за

кордоном у найближчому майбутньому

Уже знайшли роботу за кордоном і збираються переїжджати

Інше




Діаграма 7.26. Плани осіб, котрі повернулися на ТНКУ, на наступні три місяці, %

78

8

0

0

14

Я планую лишатися на ТНКУ

Я планую переїхати на ТКУ

Я планую виїхати за кордон

Інше

Немає відповіді/Важко сказати





8. ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1 . Методологія

ДОДАТОК 2 . Групування областей у зони за відстанню від ТНКУ Донецької та Луганської областей

ДОДАТОК 3 . Статистика дзвінків у ході телефонного опитування



ДОДАТОК 1. Загальна методологіяМетодологія дослідження, розроблена в рамках проекту, забезпечила збір даних у 24 областях Укра-їни та м . Києві, їх обробку й аналіз щодо місць роз-міщення ВПО, здійснених ними переміщень та на-мірів переміщуватися надалі, намірів щодо повер-нення, основних соціально-економічних проблем, сприйняття громадянами ситуації ВПО, інтегрова-ності ВПО у місцеві громади, а також інших соціаль-но-економічних характеристик ВПО в Україні .

НМС функціонує, об’єднуючи дані, отримані з ба-гатьох джерел, а саме:

• Дані вибіркових опитувань домогоспо-дарств ВПО у рамках особистих та телефон-них інтерв’ю .

• Дані, отримані від ключових інформантів, опитаних у місцях проживання ВПО у рам-ках особистих інтерв’ю .

• Дані обговорень у фокус-групах з ключови-ми інформантами, ВПО та ВПО, котрі повер-нулися на ТНКУ .

• Дані вибіркових опитувань осіб, які пере-тинають лінію розмежування, шляхом осо-бистих інтерв’ю .

• Адміністративні дані .

Обсяг вибірки домогосподарств ВПО у 300 випад-ково відібраних територіальних одиницях, обра-них для проведення особистих інтерв’ю, стано-вив 2 420 домогосподарств (розподіл вибірки за областями наведено в Діаграмі 1 та Діаграмі 3) . Вибірка територіальних одиниць сформована за всіма областями України та структурована пропо-рційно чисельності ВПО, зареєстрованих у кожній області . Слід зазначити, що близько 11% вибірки ВПО для особистих інтерв’ю в цьому раунді були також опитані в ході попереднього раунду . Ме-тою збереження домогосподарств ВПО у вибірці було забезпечення можливості більш точної оцін-ки змін у показниках між суміжними раундами .

У кожній територіальній одиниці, відібраній для мо-ніторингу, були вісім домогосподарств ВПО та двоє ключових інформантів (представники місцевої гро-мади, ВПО, місцевих органів влади, а також НУО, що займаються проблемами, з котрими стикаються

ВПО) . Розподіл числа опитаних ключових інформан-тів за областями представлений у Діаграмі 2 .

Вибірка для телефонного опитування була сфор-мована на основі бази даних реєстрації ВПО, яка ведеться Міністерством соціальної політики Укра-їни . У лютому 2018 року 4 013 домогосподарства ВПО були опитані за допомогою цього методу у 24 областях України . З них 402 інтерв’ю було про-ведено з особами, котрі повернулися на ТНКУ . Розподіл кількості опитаних домогосподарств за областями представлено на Діаграмі 4 .

Протягом періоду реалізації дослідження було проведено шість обговорень у фокус-групах із представниками загалу ВПО (два обговорення у фокус-групах у Києві та Харкові), ключових інфор-мантів (два обговорення у фокус-групах у Дніпрі та Запоріжжі) та осіб, що повернулися на ТНКУ (два обговорення у фокус-групах у Маріуполі, Донецька область (ТКУ) та Старобільську, Луганська область (ТКУ)) . Обговорення у фокус-групах охоплювали людей, які проживають у містах та сільській міс-цевості . Зокрема, фокус-група в Харкові була про-ведена із залученням ВПО, які проживають у сіль-ській місцевості, фокус-група в Запоріжжі – ключо-вих інформантів, діяльність яких охоплює сільську місцевість, а обидва обговорення у фокус-групах із особами, які повернулися на ТНКУ, включали жите-лів сільської місцевості .

Опитування осіб, що перетинають лінію розмежу-вання, було проведено на п’яти діючих контроль-них пунктах в’їзду-виїзду, розташованих у Доне-цькій (Гнутове, Майорське, Мар’їнка, Новотроїцьке) та Луганській (Станиця Луганська) областях . Усього було проведено 1 253 інтерв’ю . Кількість інтерв’ю на кожному контрольному пункті в’їзду-виїзду роз-поділялася пропорційно до кількості поїздок через лінію розмежування за одну добу, яка щоденно публікується Державною прикордонною службою України . Опитування проводилося шляхом особис-тих інтерв’ю із використанням планшетів, у чергах та на виходах з КПВВ . Інтерв’юери працювали як у пішохідній, так і в автомобільній черзі на території КПВВ з боку ТКУ . Інтерв’ю були рівномірно розпо-ділені між робочими та вихідними днями, а також між різними часовими проміжками в межах від 8 ранку до 5 вечора . Розподіл кількості інтерв’ю представлений на Діаграмах 5 та 6 .




Діаграма 1. Розподіл вибірки територіальних одиниць за областями України

Область Кількість відібраних територіальних одиниць

Усього 300

Вінницька 6

Волинська 6

Дніпропетровська 18

Донецька 70

Житомирська 6

Закарпатська 6

Запорізька 18

Івано-Франківська 6

Київська область (без м . Київ) 10

Кіровоградська 6

Луганська 36

Львівська 6

Миколаївська 6

Одеська 8

Полтавська 6

Рівненська 6

Сумська 6

Тернопільська 6

Харківська 18

Херсонська 6

Хмельницька 6

Черкаська 6

Чернівецька 6

Чернігівська 6

м . Київ 20

Діаграма 2. Розподіл ключових інформантів для проведення особистих інтерв’ю за областями

Область Кількість ключових інформантів

Усього 616




Донецька 138










Одеська 16



Сумська 12








м . Київ 40



Діаграма 3. Розподіл господарств ВПО для проведення особистих інтерв’ю за областями

Область Кількість

Усього 2 420




Донецька 570










Одеська 65



Сумська 48








м . Київ 160

Діаграма 4. Розподіл домогосподарств ВПО для проведення телефонних інтерв’ю за областями

Область Кількість

Усього 4 013




Донецька, ТКУ 816







Луганська, ТКУ 193



Одеська 113



Сумська 80








м . Київ 269

Донецька, ТНКУ 115

Луганська, ТНКУ 287




Діаграма 5. Розподіл людей, що перетинають лінію розмежування, за КПВВ

КПВВ Кількість респондентів

Усього 1 253

Гнутове 140

Майорське 301

Мар’їнка 305

Новотроїцьке 232

Станиця Луганська 275

Діаграма 6. Розподіл людей, що перетинають лінію розмежування на КПВВ в кожному з напрямків, за автомобільною та пішохідною чергою

Усього Гнутове Майорське Мар’їнка Новотроїцьке Станиця Луганська

Усього 1 253 140 301 305 232 275

Автомобільна черга до ТНКУ 298 45 80 96 77 0*

Пішохідна черга до ТНКУ 329 25 71 56 40 137

Пішохідний вихід до ТКУ 626 70 150 153 115 138

* «Станиця Луганська» наразі відкрита лише для пішохідного проходу



ДОДАТОК 2. Групування областей у географічні зони за відстанню від ТНКУ Донецької та Луганської областей

Зона Область

1Донецька область (ТКУ)

Луганська область (ТКУ)

2

Дніпропетровська область

Харківська область

Запорізька область

3

Кіровоградська область

Миколаївська область

Полтавська область

Сумська область

Херсонська область

Черкаська область

4

Вінницька область

Житомирська область

Київська область

м . Київ

Одеська область

Чернігівська область

5

Волинська область

Закарпатська область

Івано-Франківська область

Львівська область

Рівненська область

Тернопільська область

Хмельницька область

Чернівецька область




ДОДАТОК 3. Статистика дзвінків телефонного опитування

Підсумування дзвінків

Усього 22 947

Проведені інтерв’ю (ТКУ) 3 611 16%

Проведені інтерв’ю (ТНКУ) 402 2%

Немає відповіді / телефон не відповідає (після трьох спроб) 1 700 7%

Немає зв’язку 10 624 46%

Не обслуговується 4 535 20%

Не ВПО 531 2%

Відмова брати участь в опитуванні 1 544 7%

Немає зв’язку

Усього 10 624

Vodafone 9 245 87%

Kyivstar 776 7%

lifecell 598 6%

Інші 5 0%

Не обслуговується

Усього 4 535

Vodafone 2 531 56%

Kyivstar 725 16%

lifecell 1 249 28%

Інші 30 0%


За подальшою інформацією, будь ласка, звертайтеся до

Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні:

вул. Михайлівська, 8, Київ, Україна, 01001

Тел.: (044) 568–50–15 • Факс: (044) 568–50–16

E-mail: [email protected]

ЗВІТ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ...

Documents