1

Існує щось рідкісніше, тонше, більш дивовижне, ніж обдарованість.Це здатність визнавати обдарованість інших.

Елберт Хаббард

Добрий день, дорогі читачі!Зустрічаючись на сторінках нашого Інтернет –

видання ми намагаємось хоч на малесеньку часточкузменшити величезну прогалину у здійсненні пошукуобдарованої молоді. Спільна участь у проведенніконкурсів, масових заходів, конкурсів науковихрозробок, у секціях, гуртках, товариствах, турнірахконкурсах, змаганнях дасть змогу реформуваннядержавної підтримки обдарованої молоді. Наша ціль –не втратити ресурс економічного та гуманітарногорозвитку у вигляді обдарованої особистості, а плекатийого і примножувати. І кожна людина, яка виділяєтьсяяскравою своєрідністю проявів – уже обдарована.

Велике прохання до керівників усіх навчальних закладів, інститутів, академій – небудьте байдужими до таланту ваших співробітників, учнів, колег. Дайте їм змогувикористати шанс, поділитись своїми думками та працями зі світом, знайти однодумців,підтримку. Нехай адреса нашого сайту www.som.org.ua стане першим кроком допереможної вершини, до здійснення їх творчих бажань.

Присилайте ваші розповіді, напрацювання головному редактору Ірині Чукань,Irene_Chykan@hotmail.com . Ми будемо раді співпрацювати з вами!

Бажаємо вам творчого натхнення і зростання в Новому Році!Ірина Чукань

№1 (22) 1 січня 2011 року

2

Зміст

Молодь і часЩо таке молодість ………………………………………………………………………………………….Знай нашихДіана КАССЕМ: «Найбільше мене підтримує моя родина…»……………….……………..Наталія ЖЕРЖ : «Життя навчає тебе і ти навчайся усе життя. Не буває великихперемог без великих перешкод»……………………………………………………………………..Ірина ГРИЦЮК: «Проблем у молоді багато, але є люди, які не втратили людськіцінності і готові працювати»……………………………………………….…………………………...Сергій КЛОК: «Друзі або сміялись і казали "ботанік" або трохи заздрили. Але яніколи не звертав на це уваги…»……………………………………………………………………..Олена ГЛИНЯНСЬКА: «Планую розвивати українську юридичну науку…»…………Катерина БОЛДИРЄВА: «Найбільше пишаюсь тим, що я перша зізналасьхлопцеві у коханні» …………………………..…………………………..…………….………………….Віталій ТКАЧОВ: «Спільно з колегами я відкрив першу комету в незалежнійУкраїні…»…………………………………………………………………….....................................Дар'я ЛІФЕРЕНКО: «Вчителів завжди видно у натовпі…»………………………………..Олексій ЗАХАРЧЕНКО: «Переконувати людей потрібно власним прикладом, а ненамагатися вирішити недоліки інших»…………………………………………………………….Роман ГОЛОВАЦЬКИЙ: «В майбутньому хочу бачити наше місто дійсномолодіжним» …………………………..…………………………..……………………..………………..Лінія довіриКультура спілкування – шлях до визнання….…………………………….…………………….Наш етикет ………………………………………………….………………………………………………..Які предмети здавати на ЗНО для вступу до вузу у 2011 році………………………….Світ творчостіВідчуваю...........................................................................................................Новорічна ніч……………………………………………………………………..….………………………«Не формат!»Про везіння і щастя…………………………………………………………..………………………….Перли відомих людей………………………………….……………………..……..………………….Про «винуватців свята» Нового 2011 року – про Котів і про Кроликів………..…..Цікаві фактиКого з відомих людей вигнали зі школи…………………………………..….....................

3

5

6

7

10

11

12

1314

15

17

182021

2223

242425

26

3

Наука – це не тільки знання, а ще й усвідомлення.Ключевський В.

Молодість: спроба визначення поняття Що таке молодість? Пора, що досить швидко минає? Епоха пошуків сенсу життя?Роки ілюзій? Час потенційних можливостей? Хвилини роздумів для прийняттянайважливіших рішень? Секунди, що миттєво перетворюються на тисячоліття,очікування посмішки? Що таке молодість? Пора невирішених проблем? Епоха відкриття материків власноїчуттєвості і озер глибокої підсвідомості з детальним нанесенням їх на карту життя?Роки боротьби зі світом за право бути собою? Час, проведений безцільно, зсправедливим переконанням, що його вдосталь, бо пам’ятаєш стару ірландськуприказку про те, що коли Бог створював час, він його створив достатньо? Хвилини «неспілкування» з можливими коханими на станціях метро, в переходах, на сходахескалаторів? Секунди перед стартом чи то надій чи безнадійних побачень… Що таке молодість? Пора розвитку внутрішнього потенціалу і реалізації життєвоїпрограми? Епоха становлення індивідуальності і руйнування будь-яких стереотипів?Роки утвердження власної незалежності: фінансової, територіальної, інтелектуальної?Час, що науковці характеризують, сухо і безбарвно, як певну біологічно універсальнуфазу життєвого циклу людини з конкретними віковими рамками до 30, інколи до 35,років? Хвилини першого кохання, «глобальних» розчарувань і грандіозних обіцянок?Секунди панічного страху перед майбуттям? Молодість – це завжди складно, і на превеликий жаль, ця тремтлива і непевна«біологічно універсальна фаза», яку проходить з різними ускладненнями, рецидивами інадбаннями кожна людина, дуже швидко минає, залишаючи в душі приємний присмаквтрачених ілюзій. ««Час минає», звикли казати Ви. Час стоїть, минаєте Ви» - так, говорять, записано вТалмуді.

4

Дивно, але старше покоління, мабуть, починаючи з Сократа, який ще у V ст.дон.е., прагнучи пробудити у молоді бунтарський дух та прищепити бажання вчитисяставити питання і шукати відповіді на них, відзначав погані манери і втрату молодимпоколінням поваги до авторитетів, до старших, та Гесіода, який втрачав будь – які надіївідносно майбутнього своєї країни, якщо тогочасна молодь візьме до своїх рук важелівлади, бо молодь та «невыносима, невыдержана, просто ужасна», продовжуєтрадиції тотальної критики молоді, не помічаючи, що молодь - різна, забуваючи, щосамі теж були колись молодими. І ця вічна критика – від бабці біля «парадного» до політика на високій трибуні –постійна, методична, науково обґрунтована, одягнена у шати соціологічних досліджень,власних комплексів і політичних «викликів». Критика – явище нормальне, звичне, навіть життєво необхідне, інколи… Гірше, коли, через критику, свідомо формується негативний портрет сучасноїмолоді: неформали, «готи», «пивне покоління», комп’ютерні зомбі, наркомани,аполітичні сноби, мажорики, срібна молодь, націоналістичні збочинці, «принцеси ібагіні»…Як ще називають молодь? Ми – різні! Вчимося і працюємо, самовдосконалюємося і втрачаємо цікавість до реальногожиття, залишаючи безцінні хвилини свідомого існування в інтернетівській павутині,маскуючи безмежну самотність у блогах та на сторінках «Контакту», закінчуємо ВУЗита коледжі, і отримавши дипломи, поповнюємо ряди тимчасово непрацюючих, рокамипрацюємо без офіційного оформлення і наймаємо житло у столиці, бо в малих містечкахі великих селах суцільне, явне і приховане, безробіття, закохуємося і страждаємо,робимо кар’єру, об’єднуємося у партії і союзи, потайки відвідуємо психоаналітиків ітренінги розвитку креативності, народжуємо і прагнемо-прагнемо духовно іматеріально збагатитися: заробити на нові черевики, гламурне лахміттячко, квитокдо театру, на яхту, власну квартиру, авто, відпочинок на Мальдівах чи Балі… Ми – різні! Часи – різні! Оскар Уайльд писав: «Душа народжується старою і поступово молодшає. Цекомедійна сторона життя. Тіло народжується молодим і поступово старіє. Це сторонатрагедійна». Здається, на межі комедій і трагедії і є час молодості, епоха створення ілюзій,пора відкриттів і пізнання, хвилини розпачу і секунди найвищої насолоди… Радіймо і шануймося, бо молоді! Шануймося і радіймо, бо були молодими! Час минає! Час минає? Чи минаємо ми?

Розпутна Марія,студентка ІІ курсу

Інституту філософської освіти та науки

5

Золота медаль Союзу обдарованої молодіШановні члени СОМ!

СОМ з нового 2011 року запускає новий проект. Робоча назва - "Золота медальСоюзу обдарованої молоді".

Перший етап: серія інтервью з номінантами, які ми почерзі опублікуємо у нашомуВіснику. Наприкінці етапу - спеціальний випуск Вісника з переліком та презентаціямиусіх номінантів (січень-червень 2011 року).

Другий етап: голосування членів СОМ, яке визначить валодаря Відзнаки (липень-вересень 2011 року).

Третій етап: підготовка та проведення урочистостей з ушанування володарівВідзнаки (до 16 листопада 2011 - Дня народження СОМ).

Для того щоб взяти участь потрібно дати відповіді на зазначені нижче питання:· Розкажіть про себе, де ви народились, навчались?· Якими були ваші шкільні роки? Що найбільше запам'яталось?· Хто підтримував вас найбільше: родина, школа?· Як ставились ваші друзі до того, чим ви займаєтесь?· Яким своїм досягненням ви найбільше пишаєтесь?· Над якими проектами ви наразі працюєте?· Які ваші плани на майбутнє?

Перелік орієнтовний, можна адаптувати його "під себе".В рамках проекту «Золота медаль Союзу обдарованої молоді» ми починаємо

знайомити вас, шановні читачі, з номінантами цієї відзнаки.

Діана КАССЕМ: «Найбільше мене підтримує мояродина…»

Діана, розкажіть про себе, де ви народились, навчались?Мене звати Кассем Діана. Я народилася у м. Черкаси, але заразпроживаю в с. Мошни Черкаської обл., Черкаського району. Ядитина з багатодітної сім'ї: у мене 3 менші сестрички та старшийбрат.

Якими були ваші шкільні роки? Що найбільшезапам'яталось?

В молодших класах навчалася у школі №28. В ті роки я захоплювалася фехтуванням,це було моїм улюбленим заняттям. Декілька разів добровільно починала музичнушколу.Коли мені було майже 10 років, моя родина переїхала до с.Мошни. Саме в цьому селі язмогла відкрити багато своїх талантів та проявити себе.В Мошнах лише одна школа, але велика і дружня, адже всі вчителі і учні добре знаютьодне одного. В школі я навчаюся середньо, але часто беру участь у районнихолімпіадах, спортивних змаганнях(настільний теніс, волейбол, баскетбол та інші.) такультурно-масовому житті школи.Приїхавши в це село я знову почала ходити до муз. школи, і вже в цьому році її закінчу.Я брала участь в обласних та районних конкурсах по класу фортепіано. Також я почала

6

відвідувати фотогурток, який знаходиться на СЮТ (Станція Юних Техніків). Найбільшихуспіхів я досягла саме у фотосправі. Я декілька років беру участь та займаю призові тапризерські місця на Всеукраїнському фестивалі юних фотоаматорів "Ми - діти України",також неодноразово займаю призові місця у обласних конкурсах. За досягнення уфотосправі, цього року я отримала путівку до "Артеку". Також я відвідую туристичнийгурток.

Хто підтримував вас найбільше: родина, школа, друзі?Найбільше мене підтримує моя родина, керівник фотогуртка Моргун І.І та директорСЮТ Якименко М.М. Звичайно, у школі є декілька вчителів, які мене підтримують нелише у своїй сфері, але й в інших. І, звичайно, друзі. Вони не лише підтримують менеморально, але подають нові ідеї. Вони позитивно відносяться до моїх захоплень, аджезавдяки своїй різносторонності я багато вчому можу їм допомогти.

Яким своїм досягненням ви найбільше пишаєтесь?Найбільше я пишаюся досягненнями у фотосправі. Це перемоги у обласних таВсеукраїнських конкурсах. Але для мене перемога та навіть лише участь у різних іншихконкурсах та олімпіадах вже є великим досягненням. Адже для того, щоб десь прийнятиучасть треба досягти неабияких результатів.

Над якими проектами ви наразі працюєте?На даний момент я навчаюсь в 11-му класі. Тому мій основний проект це підготовка довступу у вуз. Я хочу навчатися у університеті ім. Карпенка-Карого на кіно-телеоператора. Для цього мені необхідно якомога більше досягти і дізнатися у сферіфотографії. В майбутньому мені хотілося б стати успішним оператором та фотографом.

Довідково: Кассем Діана – член СОМ, учениця Мошнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Наталія ЖЕРЖ : «Життя навчає тебе і тинавчайся усе життя. Не буває великихперемог без великих перешкод»

Наталіє, розкажіть про себе, де ви народились,навчались?Я народилась на чарівній Волині, Де зелені ліси, річки й озера сині,В серпневу теплу ніч під співом солов’я,Де квітує і життя дає земля.Я не Мавка , не РусалкаПросто дівчина НАТАЛКА!!!

Навчалась в Забродівській ЗОШ І-ІІІ ступеня. Закінчила школу із золотоюмедаллю, неодноразово брала участь у різних олімпіадах, конкурсах. Була старостоюкласу, президентом школи.

Якими були ваші шкільні роки? Що найбільше запам'яталось?Про шкільні роки згадую завжди згадую з радістю, адже це безтурботне ДИТИНСТВО,пора яка так швидко проходить і в яку повернутись вже ніяк не можна. Згадатиприємного зі школи можна дуже багато, адже це й прекрасні шкільні вечори, сценарії,це шкільні уроки та конкурси. Згадується безперечно Перша вчителька, яка повеластежиною знань, потім класний керівник та інші наставники, яким хочеться щиро

7

подякувати!!! Багато чудових моментів згадую просто із буденного, щоденного життякласу, ну і звичайно ВИПУСКНИЙ БАЛ!!!!

Хто підтримував вас найбільше: родина, школа?Підтримка звичайно в першу чергу від сім’ї, яка постійно підтримувала і надаліпідтримує мене у всіх моїх починаннях: матусі, татусеві, сестричці, бабусі. Безперечновідчувалась підтримка і з боку вчителів, які прививали любов до науки, потяг до знань,до нового, незвіданого, що ще необхідно осягнути.

Як ставились ваші друзі до того, чим ви займаєтесь?Важливе місце посідає і підтримка друзів, адже вони теж постійно вірять в мене,вболівають, якщо я їду на якийсь конкурс чи олімпіаду, підтримують в скрутну хвилинкуі завжди порадіють у хвилини щастя!!! Тим більше зараз, коли я знаходжусь за сотнікілометрів від рідної домівки, то дійсно вірні друзі стали уже частинкою родини.

Яким своїм досягненням ви найбільше пишаєтесь?Найбільше чим пишаюсь, то це такими досягненнями:

· Стала ФІНАЛІСТОМ Всеукраїнського конкурсу «ЮРИСТ РОКУ» у номінації«СТУДЕНТ-ЮРИСТ»

· Стала ТОП-СПІКЕРОМ в дебатному турнірі «Перший крок»· Стала ПЕРЕМОЖНИЦЕЮ конкурсу в проекті «ОСВІТА КРАЇНОЮ».· Зайняла 1 місце на Всеукраїнському конкурсі наукових есе по вдосконаленню

судової системи у світлі судової реформиНад якими проектами ви наразі працюєте?

Наразі працюю над створенням ГО «Асоціація випускників НУДПСУ»Які ваші плани на майбутнє?

Постійний творчий розвиток та вдосконалення. Планую пройти стажування в юридичнійфірмі, оскільки в органах державної влади уже практикувалась, щоб на практиціпорівняти держслужбу та роботу в ОДВ. Окрім цього і надалі продовжувати працюватинад проблемами та вдосконаленням захисту прав людини і громадянина в Україні.

Довідково: Жерж Наталія – член СОМ, студентка національного університетудержавної податкової служби України, Член наукового товариства кафедри теорії таісторії держави і права; Член наукового товариства студентів та курсантів кафедрикримінального права, процесу та криміналістики; Студент-консультант НПЦ «Ірпінськаюридична клініка «СПРАВЕДЛИВІСТЬ».

Ірина ГРИЦЮК: «Проблем у молоді багато,але є люди, які не втратили людськіцінності і готові працювати»

Іро, розкажіть про себе, де ви народились,навчались?

Від самого народження я живу в Франковому місті (м.Івано-Франківськ). В минулому воно називалося Станіславів начесть сина польських магнатів Потоцьких. Насправді містонадзвичайно гарне з духом старовини, але сучасність дещопсує архітектуру гламурними вивісками та пластиковимивікнами J. Сьогодні мій обласний центр є своєрідними

воротами до Карпатських гір, туристичним центром. Як людина, яка здобуває вищуекономічну освіту, то мушу відзначити, що м. Івано-Франківськ займає 3-тє місце в

8

рейтингу як за кількістю обслугованих туристів так і за платежами до держбюджету,отриманих від туристичної індустрії, поступаючись тільки м. Києву та АР Крим.Щоправда сама я дуже рідко буваю в Карпатах.

Якими були ваші шкільні роки? Що найбільше запам'яталось?Я навчалася в ЗОШ № 21, з восьмого класу обрала спрямування «Інформатика»,

а вже 9-11 класи фізико-математичний профіль. Як і для кожної людини шкільні роки –це, в першу чергу, незабутні враження, які в більшості випадків пов’язані з чимосьновим. Я ніколи не забуду як ми годинами поверталися з навчання, бо по дорозі требабуло зайти і на гойдалки, і каштанами кидати один в одного, і з гірки зимою з’їхати.Перший і єдиний раз отримала «трійку», точно не пам’ятаю з якого саме предмету і вякому класі, але повертатися з таким соромом додому зовсім не хотілося і було в деякіймірі страшно «А що мама з татом скаже?». Хвилювалася, мабуть, за мамину реакцію, босаме вона в більшості займалася зі мною в шкільні роки, тато навчав мене читати,рахувати саме в дитсадку. Щоправда батьки досить демократично до мене відносились.Чому? Вони були впевнені в мені з дитинства, бо я завжди була сумлінною. Я завждипам’ятала, що повинна принести до дитсадку, чи то жолуді, чи то каштани на урокитрудового навчання. Домашнє завдання зі мною робили тільки в першому класі,звичайно, що надалі могли дещо проконтролювати словом. Загалом я вдячна батькамза таке виховання, бо вони мене змалку навчили бути самостійною та відповідальною.В школі я завжди була ведучою на різних заходах, також декламувала поезію,відвідувала гурток художнього слова «Іскра» Центру дитячої творчості. Ніколи незабуду свою першу вчительку Гобко Марію Василівну, яка як-то кажуть від природи єучителем і базові знання надалі допомогли мені зрозуміти «вищу матерію», за що їйнизький уклін. В загальному, школа дала мені досить гарні знання, я рада, що обраласаме спрямування точних наук тому, що вже у ВНЗ мені багато чого знадобилося і…. нулюблю я цифри J

Хто підтримував вас найбільше: родина, школа?Я вважаю, що мене як і підтримувала родина та школа , так і підтримує надалі.

Просто сама підтримка інша. Школа – знаннями, досвідом першого виходу на сцену,незабутніми враженнями першої дискотеки; батько – мудрими словами, порадами; мама– теплим чаєм, смачною їжею, сімейним вогнищем взаємопорозуміння.

Як ставились ваші друзі до того, чим ви займаєтесь?Чесно кажучи мої друзі мають просто неймовірне терпіння і розуміння, мабуть

тому вони і є моїми друзями. За гороскопом я - Риба, є дуже відданою людиною. Дужечасто я повністю присвячую себе роботі, яку роблю, тому не можу виділити час,наприклад для дівочих посиденьок. Така самопожертва не завжди є позитивною рисою,бо дуже мало людей її цінують. Мої ж друзі знають, що я надійна людина і не можудозволити собі «схалявити», вони поважають мою працю і гордяться мною. В менестався один випадок, коли я запрошувала вступити в одну молодіжну організаціюподругу, розповіла їй про діяльність і вона сказала: «Іра, я вдячна тобі, знаю, що типогане не порадиш. Проте, бачачи кожний день як ти бігаєш туди-сюди, вічно кудисьпоспішаючи, я розумію, що таке життя для мене не підходить». Я ж, навпаки, постійнов дії, не можу сидіти склавши руки і просто вже не уявляю собі життя без такого темпу,це мій ритм життя і мені в ньому комфортно.

Яким своїм досягненням ви найбільше пишаєтесь?Так як минає вже 2010 рік і всі підбивають підсумки, то я можу сказати, що цей

рік був просто неймовірний для мене (тьху-тьху). Я вперше побувала в столиці, більшетого – я жила в Києві протягом двох місяців так як стала переможницеюзагальнонаціонального Проекту внутрішньої мобільності студентів «Освіта країною»фонду Святослава Вакарчука «Люди майбутнього». Я вперше побувала закордоном,знову ж таки пожила трішки в Польщі в рамках міжнародної програми «Study Tours toPoland». Міністерство економіки України нагородило мене дипломом ІІІ-ого ступеня.

9

Також у своєму ВНЗ я виступила керівником зовнішнього середовища благодійногопроекту «Подаруй частинку свого Тепла», який став лауреатом Всеукраїнськогоконкурсу благодійних проектів «Добро починається з тебе» Міжнародного благодійногоФонду «Україна 3000». Я тішуся своїми здобутками так як для людини, яка справдіпрацює важливо розуміти і відчувати, що її труд немарний, а є люди, які його помітили іоцінили. Це найголовніше, а також дуже важливо, щоб твої напрацювання буливикористані в подальшій роботі не тільки тобою, а й іншими, щоб вони принесликористь суспільству.

Над якими проектами ви наразі працюєте?Наразі я волонтер-адміністратор нової соціальної ініціативи Фонду Святослава

Вакарчука «Люди Майбутнього» – «3D-Проект: Dумай! Dій! Dопомагай!», якийспрямований на вирішення проблеми комп’ютеризації дитячих будинків в м. Івано-Франківську. Мої обов’язки можна назвати «проміжним комунікаційним ланцюжком»,адже я спілкуюся з волонтерами, відповідаю на їхні запитання, організовую тренінги,обговорюємо подальшу нашу діяльність і доношу всю інформацію до координатораПроекту і навпаки. Проект досить цікавий, бо сповідує саме ті принципи, які янамагалася вирішити, реалізовуючи благодійний проект «Подаруй частинку свогоТепла» на рівні свого ВНЗ. По-перше, ми даруємо дітям-сиротам те, що вважаємо занеобхідне і ніколи не запитуємо, що саме їм потрібно. Хоча це не тільки наша проблема,скажімо мої польські колеги також з цим стикаються. По-друге, про благодійністьзгадують чомусь саме напередодні Дня Св. Миколая і везуть дітям цукерки, хоча малохто знає, що таких благодійників в цей час багато і Санстанція забороняє дітям їстисолодощі, окрім сухого печива. Мало хто задумується над елементарними речами,наприклад те, що дітям позбавлених батьківської опіки насамперед потрібна увага,теплота і дружня розмова. З власного досвіду можу Вам сказати, що такі діти Васзустрічають і проводжають обіймами з ніг до голови, а також більшості з них потрібнадодаткова допомога у навчанні. Я була вражена, коли дівчинка-третьокласниця писаламені домашнє завдання – вивчити вірш, і вона не просто пропускала букви у словах, азовсім не розділяла слова, писала все одним реченням. У перспективі нашогоінститутського проекту «Подаруй частинку свого Тепла» я писала, що обов’язковопотрібно готувати студентів до таких відвідин, тобто навчати їх як саме поводитися здітьми, бо часто виникають складні ситуації, де потрібно себе повести по-педагогічному, адже діти-сироти є іншими в силу пережитих сімейних драм. «3D-Проект: Dумай! Dій! Dопомагай!» вирішує саме ці проблеми. Волонтери Проектупроходять тренінги, де вчаться бути впевненими у собі, вміти слухати інших, а такожнавчання по педагогіці, конфліктології і т.д. Після цього ми – волонтери зможемоповноправно працювати з дітьми, навчати їх шкільних дисциплін, готувати до вступу доВНЗ, тобто станемо тьюторами. Крім цього, Фонд поставив собі за мету подолатистереотип недовіри до благодійної справи шляхом запровадження прозорого рухугрошових коштів, тобто на офіційному сайті можна побачити хто, скільки і колиперерахував кошти на користь Проекту, згодом будуть вивішуватися і фінансові звіти. Япереконана, що волонтери 3D-Проекту будуть і надалі працювати з дітьми-сиротами,тобто поза межами Проекту, а також передаватимуть досвід молодшим, таким чиномнаша благодійна діяльність набуде системного характеру, а це найголовніше.

Які ваші плани на майбутнє?Цікаве запитання. Відразу нагадався вислів: «Хочеш, щоб Бог сміявся? Розкажи

про свої плани!». Щодо громадської діяльності, то наразі працюю над організацієюФотоконкурсу. Перший крок вже зроблений, тобто написала положення Конкурсу, алеосновні питання такі як фінансова сторона залишаються невирішеними. Сучасна молодьживе фотомистецтвом і дуже цікаво як саме вона сприймає суспільство через об’єктивсвоєї фотокамери. Я завжди повторюю слова заступника директора школи: «Я вірю вмолодь, тільки щоб вона не погналася за грішми!». Хочеться доказати старшим, що за

10

нами майбутнє і ми не є безнадійно деградованими людьми, змінюється мода,змінюється світ, але це не означає катастрофу! Бо часто можна почути: «Та що молодь?Вони зовсім не такі як ми.». Звичайно, що проблем у нас багато, але є люди, які невтратили людські цінності і готові працювати!

Довідково: Іра ГРИЦЮК – член Ради СОМ, студентка 4-ого курсу «Міжнароднаекономіка» Івано-Франківського інституту менеджменту Тернопільського національногоекономічного університету.

Сергій КЛОК: «Друзі або сміялись іказали "ботанік" або трохизаздрили. Але я ніколи не звертавна це уваги…»

Сергій, розкажіть про себе, де винародились, навчались?Мене звати Клок Сергій Олександрович,народився на півдні України, у мальовничому

Херсоні 22 лютого 1986 року. У дитинстві з 8 до 12 років займався розповсюдженнямгазет та батонів. Цей час мені дуже запам’ятався і я його згадую завжди з любов’ю.

Якими були ваші шкільні і університетські роки? Що найбільшезапам'яталось?Навчався у загальноосвітній школі І-ІІ ст. № 14 м.Херсона до 9 класу, своїх вчителів ізараз згадую з любов’ю. Потім вирішив вступити до Херсонського політехнічногоколеджу на спеціальність Програмування для ЕОТ та АС, але до цього ПК майже ніколине користувався. Тому, коли почав навчатись, зрозумів, що це не моє, але було вжепізно. Але, у коледжі я познайомився з чудовим викладачем економіки підприємства -Чернишенко Ольгою Дмитрівною і вона закохала мене у свій предмет. Тому, післязакінчення коледжу, я вирішив вступати на спеціальність, яка пов’язана з економікою.І вступив до Херсонського національного технічного університету на спеціальністьМенеджмент зовнішньоекономічної діяльності. Там вивчав багато цікавих предметів ізнову познайомився з людиною, яка мені дуже допомогла - Пляскіна Олена Ігорівна.Зявдяки цій людині я почав займатись науковою діяльністю. Писав наукові роботи натеми українознавства, економіки і зовнішньоекономічної діяльності. Почав їздити нарізні семінари, конференції та круглі столи.

Хто підтримував вас найбільше: родина, друзі?Батьки, звичайно, завжди мене підтримували у науковій діяльності і будь-яких

починаннях. А друзі або сміялись і казали "ботанік" або трохи заздрили. Але я ніколи незвертав на це уваги і продовжував займатись науковою діяльністю і далі.

Яким своїм досягненням ви найбільше пишаєтесь?Найбільше досягнення було - 3 місце на всеукраїнському конкурсі наукових робіт

з українознавства, який проводило Товариство української мови університету ім.Т.Г.Шевченка. Після цього двічі був фіналістом Новітнього інтелекту України іучасником третього відбіркового етапу стипендіальної програми Пінчука. В 2010 роціприймав участь в освітніх заходах програми Розуміємо права людини, які проводитьУкраїнська хельсінська спілка з прав людини. Також, кожного року приймав участь у

11

конференціях, які проводив наш факультет у ХНТУ, маю роботи у студентськомузбірнику наукових робіт.

Над якими проектами ви наразі працюєте?Після закінчення університету, нажаль, науковою роботою майже не займаюсь,

знаходжусь у пошуках нормальної роботи. Але, нещодавно, допомагав у проведенніміжнародного кінофестивалю документального кіно Docudays UA, який проходив унашому місті.

Які ваші плани на майбутнє?Стосовно планів - все банально - знайти гарну роботу, одружитись, і по можливості,займатись науковою роботою.... Ще раз дякую за таку гарну ідею СОМ. Успіхів!

Довідково: Клок Сергій – член Ради СОМ, випускник Херсонського національноготехнічного університету, має наукові роботи на економічні теми, на темифункціонування української мови, має зелений пояс з шотокан карате, кандидат умайстри спорту з шашок.

Олена ГЛИНЯНСЬКА: «Плануюрозвивати українську юридичнунауку…»

Олено, розкажіть про себе, де винародились, навчались?

Я народилась в с.Званівка, Артемівськогорайону, Донецької області, де навчалась в школі з1996 по 2007 рік. За за роки навчання булаактивною ученицею, приймала участь волімпіадах, де займала перші місця, творчихконкурсах, житті школи. Закінчила школу іззолотою медаллю.Паралельно навчалася вмузичній школі та заочній школі для обдарованоїмолоді "Ерудит" в Донецьку. Була старостоюкласу 8 років, президентом школи 2 роки тапрезидентом обєднання шкіл в Артемівському

районі 1 рік. Також відвідувала заочну школу в Донецьку "Лідер". За роки навчання вшколі була нагороджена десятками грамот та подяк.

Хто підтримував вас найбільше: родина, школа?Надзвичайно підтримували мене батьки, які у всьому мене підтримували і

допомагали.

Як ставились ваші друзі до того, чим ви займаєтесь?Мої друзі раділи за мої успіхи та допомагали у моїй науковій та творчій діяльності.

В багатьох заходах ми разом приймали участь, що зближувало нас ще більше!!!

Яким своїм досягненням ви найбільше пишаєтесь?Найбільше я пишаюсь тим, що закінчила школу із золотою медаллю, вступила в 3 ВУЗина бюджетну форму навчання та зараз маю близько 30 наукових публікацій з права, єфіналісткою конкурсу при Міністерстві Юстиції України "Студент-юрист року 2010".

12

Над якими проектами ви наразі працюєте?Наразі працюю над написанням статтей до наукових журналів.

Які ваші плани на майбутнє?На майбутнє в планах написати дисертацію та розвивати науку!!!

Довідково: Глинянська Олена – член СОМ, студентка Національної юридичної

академії України імені Ярослава Мудрого, сфера наукових інтересів: конституційне іцивільне право.

Катерина БОЛДИРЄВА: «Найбільшепишаюсь тим, що я перша зізналасьхлопцеві у коханні»

Катю, розкажіть про себе, де винародились, навчались?

Народилась у маленькому містечку КраснийЛуч Луганської області. Дитинство ж промайнулоу м. Петровське (передмістя Красного Луча), там

же пішла до першого класу загальноосвітньої школи №22.

Якими були ваші шкільні роки? Що найбільше запам'яталось?Побутує думка, що шкільні роки – то найкращі роки нашого життя. Може, для когось цесаме так, проте не для мене. Звісно, це був дуже світлий період мого життя, якийсьогодні я розглядаю як позитивний старт до яскравого майбутнього :) Запам’яталасьатмосфера – дружній клас, і все це завдяки нашій неповторному класному керівнику –Ірині Володимирівні Нарижній.

Хто підтримував вас найбільше: родина, школа?У всьому я звикла покладатись тільки на себе, отож джерело підтримки треба шукати усобі. Якщо ти будеш впевнений у своїх діях, і будеш діяти, а не тільки декларуватинаміри, і якщо твої дії будуть спрямовані на благо тобі та суспільству, то підтримка – і збоку родини, і з боку товаришів, наставників (школа) не забариться.

Як ставились ваші друзі до того, чим ви займаєтесь?Не заважали – це точно :) Про інше краще запитати у них.

Яким своїм досягненням ви найбільше пишаєтесь?Те, що я перша зізналась хлопцеві у коханні. Якщо для чоловіка це героїчний

вчинок, то для дівчини, певна, не менш значущий J А якщо серйозно – те, що я ісказала. Серйозні почуття потребують від нас серйозних вчинків.

Над якими проектами ви наразі працюєте?Наразі працюю над проектом дисертаційної роботи, розробляю власний курс з

економічної категорії прибутку, паралельно навчаюсь на психоаналітика і намагаюсь

13

тримати руку на пульсі суспільних проектів. Наприклад, 6 грудня їздила колядувати додитячого будинку J) Дарувати оточуючим радість – це проект всього мого життя.

Які ваші плани на майбутнє?Плани змінюються залежно від обставин, проте мета єдина – зробити наш світ

кращим. Це важко, але робити треба. І починати потрібно з себе.

Довідково: Катерина Болдирєва – член Ради СОМ, журналіст, науковець-економіст; цікавиться живописом, письменництвом (оповідання, есе), бере участь ваматорському театрі.

Віталій ТКАЧОВ: «Спільно з колегамия відкрив першу комету в незалежнійУкраїні…»

Віталій, розкажіть про себе, де винародились, навчались?Я народився 23 лютого 1989 року, в день Радянськоїармії. Варто зауважити, що мама зробила величезний

подарунок таткові, ще й в такий день.Навчався спочатку вдома, а саме - до 6 років моєю наукою займалася мама.Математика і географія - ось що стало рушіями в моєму життєвому кредо. Потім я пішовдо школи. Навчався в Охтирській загальноосвітній школі 1-2 ст. № 9, яку закінчив зчервоним свідоцтвом. Саме тут з 5 класу почав відвідувати гурток радіотехніки. З 7класу став відвідувати також Метеогурток, а з 8-го - ЮІД.

Якими були ваші шкільні роки? Що найбільше запам'яталось?В 2004 році вступив до Охтирської ЗОШ 1-3 ст. № 1 ім. Леніна. Новостворений

клас Г, - випускники шк. № 9, - стали ядром. Під час навчання став головнимредактором єдиного в Сумській області радіотелевізійного центру при школі,обладнання для якого було с Останкіно. Також працював на Охтирському міськомурадіо звукооператором, а потім звукорежисером на громадських засадах підкерівництвом М.Г. Баюстрюченка, - директора КП "ТРК "Охтирка". Бав участь волімпіадах, конкурсах. В 2004 році виборов звання "Учень року-2004". Про шкільні рокиможу сказати лаконічно - мені щастило на гарних людей. Яскравими моментами булапраця в позашкільний час - керівництво гуртками, радіотелецентром.В 2006 році вступив до навчання в ХНУРЕ по держзамовленню. Однак навчання вХНУРЕ - інша тема.

Хто підтримував вас найбільше: родина, школа?Підтримувала школа. Підтримували батьки. Більшість часу я проводив в школі, однакмоя духовна сторона - батьки.

Як ставились ваші друзі до того, чим ви займаєтесь?Друзів я включав в склад редколегій, брав в диктори. Мої друзі - це моя опора.

Яким своїм досягненням ви найбільше пишаєтесь?

14

Моє головне досягнення - це досягнення, яке я зробив для держави. На сьогодні - цеспівпраця с моїм науковим керівником Саваневичем В.Є., під кервництвом якого буланаписана програма, що відкрила першу комету в пострадянському просторі. Це заслугаколективу, і я радий, що в ньому опинився і працюю.

Над якими проектами ви наразі працюєте?Головний мій проект - моя дисертація. Також я задіяний в проектах по створеннюзагальнонаціональної інформаційно-аналітичної системи освіти, є технічним редакторомЕНФВ "Проблеми телекомунікації", в астрономії.

Які ваші плани на майбутнє?Плани на майбутнє - захистити дисертацію та працювати над майбуттям вітчизняноїнауки.

Довідково: Ткачов Віталій – член СОМ, студент Харківського національного університету

радіоелектроніки, адміністратор проектів у сфері телекомунікації.

Дар'я ЛІФЕРЕНКО: «Вчителів завждивидно у натовпі…»

Розкажіть про себе, де ви народились,навчались?

Я не люблю багато про себе говорити. Вважаю, щопро мене мають говорити мої вчинки та люди, що поряд. Янародилася 1985 року в Житомирі у родині інженерів. Маюбрата, що старший за мене на 16 років. З дитинства мріяластати інженером, але батьки були проти. Коли пішла дошколи однозначно зрозуміла, що хочу стати вчителем. І вжеу 2008 році закінчила Житомирський державний університетімені Івана Франка за спеціальністю «Педагогіка і методика

середньої освіти. Мова і література (англійська)» та здобула класифікацію магістра педагогічної

освіти, викладача англійської мови і зарубіжної літератури, вчителя німецької мови тазарубіжної літератури. Крім того, до того як стати дипломованим вчителем я сталадипломованою медсестрою, закінчивши Житомирський базовий медичний коледж довступу у ВУЗ.

Якими були ваші шкільні роки? Що найбільше запам'яталось?Шкільні роки були дуже дружніми та цікавими. Важко назвати найулюбленіший предмету школі. Подобались майже усі – за дуже незначними виключеннями, які безумовнобули пов’язані з особистостями вчителів. Досі достатньо непогано орієнтуюсь у хімії,мовах, літературах та історії – це нещодавно вияснилось, коли учням, у яких проводжуфакультатив, пояснювала давно вивчені шкільні дисципліни.

Хто підтримував вас найбільше: родина, школа?Безумовно родина завжди підтримувала мене у шкільні, університетські роки та зараз. Я

15

впевнена, що якби моя родина була іншою – я була б абсолютно іншою людиною.Безумовно та завжди вдячна моїм батькам за те, що я така яка є.

Як ставились ваші друзі до того, чим ви займаєтесь?Вчителям буває дуже складно спілкуватись з людьми інших професій. Впевнена, що випомічали, що вчителів навіть завжди видно у натовпі. Дуже хочеться вірити, що ятрішки інший вчитель, дякуючи моїм друзям. Саме вони, люди, що мене розуміють,завжди допомагають та розуміють мене.

Яким своїм досягненням ви найбільше пишаєтесь?Я вважаю, що мої найбільші досягнення ще попереду. Не знаю, чи можна це віднестидо особистих досягнень, але я пишаюсь людьми, з якими спілкуюсь та які є моїмидрузями. Останнім часом моїм девізом є «Я щаслива, що я спілкуюсь з тими людьми, зякими я спілкуюсь».

Над якими проектами ви наразі працюєте?Наразі працюю керівником двох шкільних гуртків: Англомовні дебати (за методикоюКарла Поппера) та «Що? Де? Коли?» на базі Житомирського міського ліцею приЖитомирському державному технологічному університеті. Безпосередньо працюю злінгвістично та інтелектуально обдарованою молоддю, що є частиною могодисертаційного дослідження , тема якого „Професійна підготовка майбутнього вчителяіноземної мови до позакласної роботи з обдарованими старшокласниками”. Крім тоговикладаю у Навчально-науковому інституті у Житомирському державному університетіімені Івана Франка на кафедрі англійської мови. Обидва вектори роботи дужеподобаються та надихають на подальшу роботу.

Які ваші плани на майбутнє?Планую стати найкращим вчителем та викладачем!

Довідково: Ліференко Дар'я – член Ради СОМ, аспірантка Житомирськогодержавного університету імені Івана Франка, грунтовно займається історичноюреконструкцією, інтелектуальними іграми, пише квести та камерні рольові ігри,цікавиться дебатами (україномовними та англомовними).

Олексій ЗАХАРЧЕНКО: «Переконуватилюдей потрібно власним прикладом,а не намагатися вирішити недоліки інших»

Олексію, розкажіть про себе, де ви народились,навчались?

Народився я у маленькому місті Комсомольську, що наПолтавщині, у звичайній робітничій родині: батько працювавелектриком на Гірничо-збагачувальному комбінаті, а мамалаборантом у міській лікарні. Коли мені було чотири рочки,батьки подарували мені ще й сестричку. Взагалі дитинствобуло цікавим і веселим: друзі, футбол, риболовля ну ізвичайно ж пустощі…

Якими були ваші шкільні роки? Що найбільше запам'яталось?У школі я навчався дуже добре – з усіх предметів мав відмінно. Сумлінно вчив

уроки, готувався до олімпіад та захисту наукових робіт у Малій академії наук. Звичайнож багато перемагав. Окрім цього активно займався народними танцями. Життя йшло успокійному розміреному темпі. Готувався вступати до вишу на юриста чи тоекономіста…

16

Але одного разу я випадково познайомився із Андрієм Васильовичем Мельником– Президентом Асоціації сприяння міжнародному бізнесу та розвитку, з містаКременчука. Йому вдалося настільки сильно розвинути у мені любов до молодіжноїдипломатії, що у виборі майбутньої професії годі було й сумніватися… І здавши навідмінно Зовнішнє незалежне оцінювання, що давало мені можливість вступити у будь-який юридичний ВНЗ на бюджет, я вступаю до приватної Міжрегіональної Академіїуправління персоналом на спеціальність «дипломатія країн ЄС». Це був не легкий іжертовний вибір, як для мене, так і для моїх рідних. Батько мусив переїхати працюватиу Київ, щоб мати змогу оплачувати моє навчання. Я прекрасно розумів чого цевартувало родині, і тому по цей день залишаюсь безмірно вдячним своїм батькам.

Найбільше запам’ятались закордонні поїздки до Польщі, Словаччини та Білорусі урамках молодіжних обмінів та проектів. Також не можу не згадати про моїх шкільнихдрузів, з якими ми товаришуємо і до сьогодні. Стільки пригод з ними було, що неперелічиш.

Хто підтримував вас найбільше: родина, школа?Звичайно ж батьки дуже підтримували. Вони не відмовляли мені ні в чому, що

було необхідним для мого розвитку. Постійно їздив на усі екскурсії, відвідував необхіднікурси та репетиторів. Також вчителі та директор допомогали, допомогали втілювати усіідеї.

Як ставились ваші друзі до того, чим ви займаєтесь?Друзі ставилися нейтрально. Раділи моїм успіхам, поздоровляли. Але у діяльності

майже не підтримували. Це було їм не цікаво. Яким своїм досягненням ви найбільше пишаєтесь?Найбільшим своїм досягненням я вважаю те, що в Молодому Народному Русі та

Молодіжному об’єднанні народних дипломатів мені вдалося знайти себе, свою сутність,як патріота нашої держави, людини, сенсом життя якої є розвиток та процвітанняУкраїни.

Але якщо взяти до уваги якісь практичні досягнення, то найбільш вагомимвважаю долучення нашої країни до Атлантичної Асоціації молодих політичних лідерів(ААМПЛ). Україну було прийнято до ААМПЛ 7-го жовтня 2009 року, під час проведенняГенеральної Асамблеї ААМПЛ. За прийняття України усі делегати проголосувалиодноголосно. Ще великим успіхом української делегації, яку я очолював, сталовключення Голови ВГО «Молодий Народний Рух» Івана Крулька до складуМіжнародного Бюро ААМПЛ.

Я особисто, вбачаю велику перспективу розвитку та співпраці України з ААМПЛ.Так як одними із найважливіших тем Асоціації на сьогодні є: розвиток енергетики,малого бізнесу та економічної співпраці з молодими бізнесменами зі Східної Європи вконтексті євроатлантичної інтеграції, то молоді українські політики та бізнесмениотримують чудову можливість зав’язати конструктивний діалог та домовитись проспівпрацю із європейцями. Над якими проектами наразі працює МОНД?

Ми працюємо зараз над багатьма проектами, серед яких хотілося б відзначити:· “Дипломатичний Бомонд” – конкурс серед ВНЗ України на знання

дипломатичного протоколу та історії міжнародних відносин, який дає можливістьнавчатись молоді та проявити свої таланти та здібності. В журі конкурсу мизапрошуємо дипломатів високого рангу та видатних політичних діячів.

· Всеукраїнський форум молодіжної дипломатії. В Україні є багато центрівмолодіжної дипломатії, євроклубів, шкіл ООН, клубів НАТО, і в цьому проекті минамагаємось об’єднати якомога більше учасників з усіх регіонів України.

17

· “Дискусійний Клуб” – це довготривала серія круглих столів на спеціальновизначену тему, до якого ми запрошуємо видатних діячів сучасної державної таміжнародної політики, Послів, діячів культури та мистецтва. Суттю цього проектує надати можливість молоді зустрічатись і дискутувати із відомими дипломатамита політиками з України та інших країн. Гостями клубу вже були Борис Тарасюк,Володимир Огризко, Геннадій Удовенко, Атіс С’янітс, Євген Бистрицький та інші.

· Аудієнція у дипломатів – аудієнція у Послів та співробітників дипломатичноїслужби в посольствах, консульствах та інших органах зовнішніх зносин. Цевключає в себе різні види дипломатичних прийомів, наприклад: келих вина,фуршет, перегляд кінофільмів та іншні заходи.

· «Інтерв’ю з дипломатом» – проект, який допомагає молодим журналістам-міжнародникам, отримати досвід для майбутньої роботи та взяти інтерв’ю увідомих закордонних та вітчизняних дипломатів.

Ви нещодавно взяли участь у Міжнародній молодіжній конференції уМоскві. Чим запамяталась ця поїздка?

Дійсно, з 8 по 10 грудня у Москві відбулася «Міжнародна молодіжна інноваційнасесія СНД-2010», приурочена до завершення «Року науки та інновацій уСпівдружності», у якій я узяв участь, як офіційний делегат тоді ще від МіністерстваУкраїни у справах сім’ї, молоді та спорту. У рамках сесій обговорювалися питання ролідержави у розвитку інноваційного середовища, реалій та перспектив розвитку СНД,створення спільних проектів та міжнародної співпраці молоді та ін.

Членам української делегації, зокрема і мені, вдалося гідно відстояти позиціюнашої держави, виступити на багатьох пленарних засіданнях, завести корисні контактиз представниками Азербайджану, Киргизстану, Молдови, Туркменістану та ін.

Які ваші плани на майбутнє?Працювати! Працювати багато і плідно. Розвивати та розбудовувати свої

організації та реалізовувати усе нові й нові проекти.Найбільшим і найважливішим проектом у цьому році має стати Міжнародний

Форум молоді діаспори «Молодь діаспори – майбутнє закордонного українства», нареалізацію якого я отримав Грант Президента України для обдарованої молоді. Форумвідбудеться улітку цього року в Києві та збере десятки молодіжних лідерів українськоїдіаспори.Довідково: Олексій Захарченко – почесний член СОМ,Президент Молодіжного об’єднання народних дипломатів,Голова Київської міської організації та секретар з міжнародних питань ВГО «МолодийНародний Рух».

Роман ГОЛОВАЦЬКИЙ: «Вмайбутньому хочу бачитинаше місто дійсномолодіжним»

Романе, роскажи про себе, своєзахоплення.

Народився я 11 грудня 1981 року вм. Хорол. З 1989 по 1997 рік навчається вСШ 3 м. Хорола. За час навчаннянеодноразово відстоював честьнавчального закладу на районних

олімпіадах з географії . З 1997 по 2002 рік навчався в Хорольському агропромисловому

18

коледж на відділенн "Механізація сільського господарства", котрий закінчує звідзнакою.

За час навчання відвідував секцію гирьового спорту, з 1998 року був капітаном командиХорольського району з гирьового спорту, в 2001 році виконав норматив кандидата вмайстри спорту з гирьового спорту. Неодноразовий чемпіон Хорольського району тапризер Полтавської області з гирьового спорту. Протягом 2002-2003 навчального рокупрацював майстром виробничого навчання в СШ 4 м. Хорола.

В 2003 році став студентом заочного відділення факультету фізичного вихованняПолтавського державного педагогічного університету, котрий закінчив в 2008 році звідзнакою, староста групи та кращий студент курсу. Методичні рекомендації збодібілдингу покладені в основу методичних рекомендацій Полтавського університетуспоживчої кооперації України та використовуються під час самостійних занятьатлетичною гімнастикою студентами всих спеціальностей.З 2003 р. працював вчителем фізично культури та допризовної підготовки вХорольській гімназії . Одночасно вів тренування з волейболу та атлетизму. Впідвальному приміщенні гімназї разом з учнями розпочав ремонт гімнастичного залу. З11 лютого 2004 року я та мої учні реєструюємося в Полтавській обласній федераціїпауерліфтингу України, а вже восени мій вихованець Наумчук Олександр стаєчемпіоном області з пауерліфтингу.

Починаючи з 2005 року приймав участь у суддівстві обласних змагань зпауерліфтингу. http://powerlifting.poltava.ua/docs/suddiFPPO.doc

Влітку 2007 року очолив Хорольський осередок Полтавської обласної громадськоїорганізації "Спортивний молодіжний союз "Сила молоді ".Федерація пауерліфтингу м. Хорола неодноразово проводить районні змагання зпауерлі фтингу , команда спортивного клубу "Вікінг" постійно перемага на цихзмаганнях, а переможц приймають участь в обласних змаганнях.http://powerlifting.poltava.ua/docs/chlenuFPPO.doc

В 2008 та 2009 роц федерація пауерліфтингу м. Хорола організовує та проводитьЧемпі онати Полтавської област з пауерліфтингу. Вихованц тренера Гловацького -Кулаченко Євген, чемпіон області , двічі посідав 4 місце на чемпіонатахУкраїни(http://allpowerlifting.com/lifters/UKR/kulachenko-ev...); Нікітенко Ігор- срібнийпризер чемпіонату України з пауерліфтингу 2008 р. м.Севастополь(http://allpowerlifting.com/lifters/UKR/nikitenko-ego...).

Хорольський осередок ПОГО "СМС"Сила молод " восени 2008 р. вперше наХорольщині Богатирські ігри, переможцем стає вихованець Гловацького Р. М. - ТроцАнатолій.

Взимку 2008 року Гловацький Р. М. стає членом Всеукраїнської молодіжноїгромадської організацї "Союз обдарованої молоді ". З 2010 року він членом Ради ВМГО"Союз обдарованої молоді ".http://my.som.org.ua/indexdet.html?id=645З 2009 року завдяки вкладеним коштам СМС "Сила молоді ", моїми зуссилями тавихованцям було зроблено капітальний ремонт. Спортивний клуб "Вікінг" змінив своюназву на спортивний клуб "Стимул". http://vkontakte.ru/club6366868.За час тренерсько діяльност я підготував більше 25 чемпіоів області з пауерліфтингу.

Хто підтримував вас найбільше: родина, школа?За час навчання та тренувань особливої підтримки від батьків та однокласників,одногрупників не отримував. Вони не розуміли цього, адже з моєї родини професійноспортом ніхто не займався, а однокласники одногрупники вважали краще підтипогуляти, ніж витрачати енергію та сили на тренування . Лише було бажання, метадосягти тих цілей, котрі поставив перед собою.

Як ставились ваш друзі до того, чим ви займаєтесь?Мої друзі займалися разом зі мною, тому ставилися нормально. У нас була одна мета.

19

Яким своїм досягненням ви найбільше пишаєтесь?На даний час мене обрано депутатом Хорольської місько ради. Я вважаю це найбільшиммоїм досягненням, адже мої виборці довірилися мені . Завдяки моїм досягненням я змігпереконати людей в власній програмі розвитку міста.

Над якими проектами ви нараз працюєте? Зараз працюю над розвитком молодіжного руху в місті . 27 грудня проводжу КВК середшкіл міста, в січні заплановано змагання з пауерліфтингу та проведення 1-ї районноїмолодіжної конференцї .

Які ваші плани на майбутнє?В майбутньому хочу бачити наше місто дійсно молодіжним. У нас в місті 4 школи, 1коледж, 1 міжрегіональний центр (училище). Але для відпочинку молоді майже нічогоне робиться. Хочеться в майбутньому проводити більше змагань з різних видів спорту,музичні вечори , дискотеки, квк т.п.

Довідково: Головацький Роман – член Ради СОМ, депутат Хорольської міської ради.

Життя іде і все без коректур, і як напишеш, так уже і буде.Ліна Костенко

Культура спілкування – шлях до визнання…

Скільки б не існувало людство, його хвилюватиме одне важливе питання: «Щоробити, щоб мене визнавали та цінували інші?».

Власне, питання це хвилює не так все людство в цілому, як окремих йогопредставників. А, по-простому – кожну нормальну звичайну людину. І якщо людинаусвідомлює свою нормальність, але відчуває себе звичайною – прикро. Прагненнявизнання (найкраще світового або в своїй країні) є цілком закономірним. А не вдаєтьсяу таких масштабах, то принаймні у своєму місті, районі, будинку, товаристві або хоча бу своїй родині. Найоптимальнішим цей шлях є через те, заради чого ми приходимо уцей світ, – кохання. Врешті – решт, відчуття, що тебе кохають, приносить людинізначно більше задоволення, аніж випадковий секс, оскільки це тішить не стільки тіло,скільки серце й душу. Психологічна радість порядком вища фізичної, солодша, а тому –надзвичайно бажана.

В народі побутує думка, що для того, аби спізнати людину, потрібно дати їйможливість висловитись.

Спілкування починається із звертання. Дуже неприємно, коли незнайома людиназвертається до нас на "ти". Це не тільки свідчить про її невихованість, а й викликаєвідразу зневагу до цієї людини, небажання з нею спілкуватися.

На "ти" звертаються, як правило, один до одного родичі, друзі, колеги, приятелі,діти. Перш, ніж перейти у спілкуванні на "ти", слід поцікавитись, якою є ця людина і чи

20

цей "місток" буде на вашу користь. Пропозиція перейти на "ти" повинна виходити відбільш літньої, поважної людини, чи особи, що займає вище службове становище.Молодші можуть попросити звертатися до них на "ти", хоча самі продовжуютьзвертатися на "ви". Однак жінкам дозволено відмовитися від переходу на "ти" зчоловіком без будь-якого пояснення.

Мистецтво спілкування полягає також і у загальній інтелігентності, освіченості, азвідси - вибору та підтримання теми розмови та правильного тону бесіди. Не слідкричати, «тріскотіти», зловживати увагою іншої чемної людини. А інколи ще більшиммистецтвом, ніж мистецтво спілкування, є мистецтво помовчати в слушний момент.

Коли ви розмовляєте з ким-небудь у товаристві, важливо зосередитися на темірозмови, взяти в ній участь, підтримати її і внести якийсь цікавий нюанс, щоб ви, якспіврозмовник, запам'яталися іншим. Це буде свого роду "зеленим світлом" дляподальшого підтримання стосунків з цими людьми. Розмова повинна бутиненав'язливою, невимушеною. Розповідаючи якісь жартівливі історії, подумайте, чи нескривдять вони когось з ваших співрозмовників прямим чи непрямим значенням.

Поганим тоном вважається не відповідати на запитання, поставлені вам. Цедопускається лише в тому випадку, коли запитання, на вашу думку, було некоректнимчи недоречним. В такому разі слід залишити його без уваги і постаратися перевестирозмову в інше русло.

Коли у розмові висловлюються різні точки зору чи погляди, слід дослухатися івзяти участь в розмові, але лише за умови, що ви твердо знаєте, про що говорите.Відстоювати власну точку зору, не будучи повністю впевненим в правильності думки,виглядає немудро.

У спілкуванні не слід допускати суперечок, у яких вже, як правило, ніхто неперемагає і які відбуваються просто заради суперечки. В цьому разі співрозмовники вжезовсім не чують і не хочуть чути один одного, дозволяють собі різкі висловлювання,прояви зневаги. Не слід бути у розмові нав'язливим, а дотримуватися принципу по черзівисловлювання. Не слід перебивати співрозмовника, чекайте, коли він закінчить думку іви зможете донести до нього свою точку зору. Зрештою, скільки людей – стільки йрозумінь істини. А тому слід поважати переконання іншої людини, бо, як кажуть, укожного своя правда життя, своя доля.

Якщо ви не розчули звертання до себе, то слід перепитати, а не старатисявідповісти будь-що. Бо це може бути розцінено, як ваша неуважність або й зневага доспіврозмовника. Намагайтеся висловлюватись повними логічно завершеними виразами,а не уривками з одного чи декількох коротких слів.

Якщо в процесі розмови до вас приєднується ще хтось, то слід йому короткопояснити, про що саме велась мова. Якщо це його зовсім не стосується, то можнасказати, що тема була приватна, сімейна, тощо. Але чемна людина, яка бажаєдолучитися до розмови, насамперед переконається, чи доречною буде її участь вспілкуванні.

Традиційно спілкування українського народу ґрунтується на такихзагальнолюдських морально-етичних цінностях, як доброзичливість, любов, лагідність,привітність, шанобливість. Власне цими чеснотами здавна славився український народ.Це відмічали завжди мандрівники, офіційні особи, котрі бували в наших краях.

На жаль, сьогодні ми стикаємося все частіше з молодіжним сленгом у спілкуванні,який пересипаний нав'язаними нам з інших мов здебільшого брутальними словами,виразами, які вживаються в прямому чи переносному значенні, злиттям слів, які невластиві українській мовній традиції.

Чомусь деякі молоді люди вважають таке спілкування модним, сучасним, в тойчас, коли молоді люди, які мають національну свідомість та гідність і поціновують її,відроджуючи національно-етнічні мовленеві традиції українського народу, намагаютьсяспілкуватись шляхетно та поводитись доречно, чим викликають до себе значну

21

симпатію та бажання наслідування. Зрозуміло, що існуючи в багатонаціональнійспільноті, ми так чи інакше несвідомо копіюємо та використовуємо деякі оригінальніслова, притаманні певній значимій для нас спільноті.

Тому наш обов'язок нині – відродити втрачене у спілкуванні людей, узвичаїтипризабуте, відкинути невластиве українській культурі спілкування, силоміць нав'язаненашому народові або бездумно перейняте. Адже за багатовікову історію у нашогонароду склалася своя власна система мовленевого етикету, що є свого роду феноменомта відображенням загальної культури мови, яка за багатством, милозвучністю таповновартісністю понять є однією з найдавніших мов світу, більше того – 80%праукраїнської мови складають основу санскриту, мови, з якої постала індо-європейськакультура.

ПсихологМЦ «Роднний дім»

Аніна Шитікова

Правила етикету –запорука виживання в діловому світі

NN

Наш етикетНині дуже актуальним є питання етикету, дуже часто ми не не знаємо як треба

поводити себе у тій чи іншій ситуації. Саме тому, щоб СОМІВЦІ ніколи не опинились вподібній ситуації в цьому і наступних номерах ми будемо писати статті про етикет навсяк випадок.

Етикет в метроПравила поведінки в метро такі ж, як і в

наземному транспорті, проте є й кількаспецифічних правил, що стосуються тільки цьоговиду транспорту:

- спокойно і обережно входити наескалатор, намагатися не підштовхувати людейпопереду та не робити непотрібних рухів у бікоточуючих;

- якщо біля вас виявився літня людина - постарайтеся допомогти йому/їй при

вході на ескалатор або у вагон (і при виході з нього);- не біжіть по ескалатору;- не кидайте сміття, монети або інші дрібні предмети, перебуваючи на ескалаторі

або у вестибюлі метро, і стежте, щоб цього не робили діти;- не притискайтеся до поручнів ескалатора і до дверей вагонів електричок;- на ескалаторі слід стояти з правого боку;- входячи у вестибюль метро і виходячи з нього, притримуйте двері.

Виконуючи всі ці нескладні правила, ви забезпечите безпеку як свою, так і оточуючих.

22

Які предмети здавати на ЗНО для вступу до вузу у 2011 році

Перелік необхідних сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) длявступу у 2011 році до вищих навчальних закладів І-ІV рівня акредитації (технікуми,училища, коледжі, інститути, академії, університети)

В 2011 році зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) навчальних досягнень осіб,які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів України, будепроводитись з української мови та літератури, історії України, математики, біології,географії, фізики, хімії, російської мови, однієї з іноземних мов (за вибором):англійської, німецької, французької, іспанської.

Для вступу до вищого навчального закладу абітурієнт має подати до вищогонавчального закладу сертифікати ЗНО з трьох предметів (для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень "бакалавр"), або двох предметів (для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень "молодший спеціаліст" на основі повної загальної середньоїосвіти).

Для конкурсного відбору осіб, які на основі повної загальної середньої освіти (11класів школи) вступають до вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації дляздобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра (спеціаліста, магістра медичного таветеринарно-медичного спрямувань), зараховуються бали сертифіката Українськогоцентру оцінювання якості освіти (результати вступних екзаменів, творчих конкурсів) зтрьох предметів за переліком. Предмети, з яких вступник має надати сертифікати ЗНО,визначені в залежності від напряму підготовки (спеціальності) на яку вступає абітурієнт.

При цьому, перший та другий предмети є обов’язковими. Третій предмет, іззазначених у додатку №1, обирається вступником, крім випадків, коли такий предметвже визначений у додатку №1 або вказаний у правилах прийому до конкретноговищого навчального закладу. Один або два конкурсних предмети визначаються якпрофільні.

Для конкурсного відбору осіб, які на основі повної загальної середньої освіти (11класів) вступають до вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації для здобуттяосвітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, зараховуються балисертифіката Українського центру оцінювання якості освіти (результати вступнихекзаменів) з двох предметів за переліком, що наведений у додатку №2 до умовприйому до вищих навчальних закладів. При цьому один конкурсний предметвизначається як профільний.

Примітка: Особи, які на основі базової загальної середньої освіти (9 класів школи)вступають на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшогоспеціаліста, не приймають участі у зовнішньому незалежному оцінюванні, азараховуються за результатами вступних випробувань з двох предметів за переліком.При цьому, один конкурсний предмет визначається як профільний.

Джерело: Освіта.ua

23

Талант варто було б заохочувати,але ми навіть не навчилися його пробачати

Володимир Бірашевич

ВідчуваюВідчуваю себе коханоюУ пелюстки надій загорнуту

Килимами з сердець застеленуУ будинок із дій возведену

Відчуваю себе потрібноюУ богиню життя увінчану

У повітря наскрізь пронизануЩоб ти дихати міг ним щодоби

Відчуваю себе я сильноюКоролевою всемогутньою

Захисницею непохитноюІ життя твого берегинею

Відчуваю тебе завжди яТи в клітини мої проникненийХоч у мізках моїх небажанийАле в серці засів ти навіки

Розумію тебе я глибокоПідіймаю тебе я високо

Віддаю тобі все без залишкуІ прошу лиш міліметр затишку

на краю у безмежній душі твоїй...

Дозволь

Дозволь до себе злегка доторкнутися...Можливо буде це в останній раз...Дозволь мені до тебе повернутисяБез сцен, без фальші, криків та образ

Сьогодні ти женеш мене.. я піду.Мені не шкода прожитих ночейЛиш хочу на секунду обернутися,Щоб пам"ятати блиск твоїх очей

Що є годинник - збір пластмаси та металу,Так чітко відміряє нам життя.Секунди однієї є комусь замало,Для когось буде довше ніж буття...

Простооля 2010

24

Новорічна ніч

У новорічну ніч приходить дивна казкаДо всіх: людей великих і малих.

В серцях засвічується щиро радість,ласка,

Любов народжується, щастя, сміх.І це чудово. Хай так завжди-завжди

буде!Хай добра усмішка прикрасить нам

лице.Живімо в мирі, українці, рідні люди,Ми — вільні! Пам’ятаймо всі про це.

Хай світить сонце помаранчеве яскравоЙ веселка над землею хай встає.

Ми побудуємо життя своє на славу,Бо в нас і сила, й мудрість, і натхнення є!

Зінов’єва ІринаСтудентка ІІ курсу Інституту філософської освіти та науки

Здібним заздрять, талановитим шкодять,геніальним мстять.Нікколо Паганіні

Перли відомих людей

У житті більше копій, ніж оригіналів.Пабло Пікассо

Будучи на вершині, ти перебуваєш над безоднею.Станіслав Єжи ЛЕЦ

Біль - це засіб і часо найкращий.Стівен Кінг

Моя єдина сила- це моя наполегливість.Пастер

Мало просто бажати - добивайся, прагни!Овідій

Недостатньо тільки мати добрий розум, але головне - це добре використати його.Декарт

25

Новий Рік - це нова надія змінити своє життя на краще, нічого для цього нероблячи.

Навіть якщо в тебе немає нічого - у тебе є життя, в якому є все ....

Не треба сприймати окрему невдачу, як цілковиту поразку.Френціс Скот Фіцжеральд

· Життю короткому, але чесному, завжди віддавай перевагу перед життям довгим,але ганебним.

Епіктет

· Життя – це те, що люди найбільше намагаються зберегти і найменше бережуть.Лабрюйєр

Про везіння і щастя

Дружина моя колишня, бойова така баба, ну ви бачили її, джином вона була. Тані. Горівка тут ні до чого. Я спочатку було і сам не повірив. Ми вже разом жили коливона мені сказала, що джин. А я не повірив було спочатку. Добре що не подумав як пробожевільну, а то б мене вже давно на цьому світі не було. Джини вони ж добрі, алетільки коли з ними по доброму. Через неї власне і не курю. Прийшов додому з фінгаломпід оком. Я окурок викидав коли гопнікі підрулили. Ну от я викидаю і кажу немаєпацани сигарети. Ну получив троха. Дома вона мене полікувала. Звичайними ліками, заптеки внизу. Не любила вона це діло на дрібниці тратити. Ну лікує вона мене, а я кажуот би як тільки мене попросять завжди сигарета б була. Цілу ніч потім гралися гади.Прив’язали до дерева і сигарети сріляли цілу ніч. "Сигаретки не буде?" – хоп і рукасигарету дає… Ледь рука не відвалилась зранку. Потом слух пішов по місту, що вмужика такого чорного, з очима сірими, не дуже високого і в шапці зеленій з білоюполосою можна завжди сигарету нахаляву стрільнути. Ну тут почалось… Прилітаюдодому і з порогу кричу – ліпше взагалі ніколи не курити, і вона в цей момент на менедивиться. Ну злякався звичайно зараз знову щось вчудить. А вона просто сказала: "тасам, сам кинеш, куда ж ти дінешся", і пішла на кухню. А я на балкон покурити. Післятого як покурив зразу в туалет побіг, легені в унітаз випльовувати, частинаминевеликими такими… до ранку правда нові виросли. Але курити я кинув. Сам, ага…

Так от, Ваську небіжчика ми зустріли якось. Вона не через нього пішла, нє.Просто набридло їй зі мною… Я на неї не ображаюсь, чесно, хороші роки в нас з неюбули. Зустріли ми значить Ваську, ну та й якось слово за слово каже - хотів би щоб менівезло. Ну моя каже: "Добре! Буде тобі везти", обернулась і пішла. Васька в той деньдодому на таксі доїхав. Ну просто так склалось. Не безплатно звичайно, заплатив всенормально, от тільки таксист йому здачу дав як з тисячі, а вася дав десятку. Дома до

26

паперу порізався коли, вибачте, в туалеті зад підтирав. Як не відомо. Лікарі казали щотам в папері скрепка з степлера була. Як туда попала ніхто не знає. Так й чи бал вонатам також ніхто не перевіряв. Його швидка так і привезла з кривавим задом, а в руцібумажка з гавном. Лікарі таке перший раз бачили. Коли в лікарні був кнопку втелефоні-автоматі всередину вдавив і застряв пальцем. Зубочисткою собі шиюпроштрикнув, каже сам не знає як так сталось. Добре що в лікарні був, вижив. Багаточого з ним було, багато. Він було вирішив вже в лотерею зіграти, ну везе ж як не як.Виграв. Правда при пред’явленні талон фальшивим виявився. Цікаві випадки з нимбували, уже цікаві. Останній раз на нього яхта впала коли він пробував шнуркизав’язати. Собака йому їх розв’язала казав. Підбігла вхватила і побігла. От він і сівшнурувати. А ту яхту якраз везли кудась. Звідки я знаю куда, просто везли. Нузакріпили погано, чи що там, але впала вона. Нє, вижив звичайно, без рук правда, очіледве бачать, але живий. Ми з дружиною, ну тою самою, прийшли провідати. Ну вонатам йому очі і відкрила на везіння. Коли везе - це ж не значить, що постійно щосьхороше стається, це значить що з тобою стається щось з малим шансом. От який шансщо на тебе в маленькому місті впаде морська яхта? А то, що ти після цього виживеш?Везе значить тобі, везе, радій тепер, хотів же щоб везло. Він після цього випадку пішовтопитись, казав що краще вбити себе ніж так жити. Не витримали нерви значить, пронерви ж то він нічого не загадував, тільки про везіння. А вона назад не поверне вже.Може звичайно повернути, але не хоче. Та нє, не лінива вона, просто думає не так якми. Чи може це ми думаєм не так як вона. Так коли він пригнув з мосту, на камерупопав надувну. Морду розпоров, в лікарню попав. Ну там вона вже на ньогозглянулась, пожаліла. Як пожаліла, ну а як джини жаліють? Вбила звичайно. Дображінка була. Пішла правда. А я щасливий зараз. Вона так і сказала – "Йду я Коля, будьщасливим".

Loter, 2010

Про «винуватців свята» Нового 2011 року

– про Котів і про КроликівНі для кого не секрет, що наступний, 2011-ий рік, за японським гороскопом буде

роком кота, а за китайським – кролика. Обидві ці тварини є дуже поширеними, їм незагрожує зникнення і більшість з нас добре з ними знайома.Почнемо, мабуть що, з котів. Багато хто тримає вдома цих лагідних хижаків, але не всізнають про те, що:

· “Товариські” коти ходять за Вами з кімнати в кімнату, щоб контролювати Ваші дії.· Чим більше ви говорите з котами, тим більше вони говорять з Вами.· Малюнок поверхні носа котів унікальний, як і відбиток пальця людини.· Жираф, верблюд і кіт це єдині тварини - іноходці, при ходьбі у них йдуть

спочатку ліві лапи, а потім праві. Така ходьба гарантує швидкість, спритність ітишу.

· Котам, щоб бачити, вистачає 1/6-ї світла, необхідного людині. Їх нічний зірдивний! У темноті очі кота використовують навіть світло, яке відбилося відсітківки.

· Чутливість кішки до гучності звуку в 3 рази вища, ніж у людини!

27

· Коти сприймають звукові частоти в діапазоні від 50 до 60 кГц. Собака реагує назвук частотою близько 40 кГц. Людина здатна уловлювати звуки частотою 20кГц.

· Коли ми гладимо кота, у нас знижується частота серцебиття і кров’яний тиск. Алюди з сердечно-судинними захворюваннями мають шанс прожити довше, якщоу них є кіт, на відміну від тих, хто не має ні кота, ні собаки.

Кролик – не менш цікава тваринка. І хоч довговухий не став твариною японськогокалендаря, до речі, як і в'єтнамського, саме кролик був першим господарем року,оскільки з’явився в першому східному гороскопі - китайському.

· Кролики не гризуни, вони відносяться до родини зайцеподібних.· Кролики в чомусь схожі на людей. Наприклад, вони можуть хропіти! Не всі

кролики хропуть, але деякі роблять це з великим задоволенням.· Кролики соціальні тварини, тобто в дикій природі живуть групами. Це відрізняє їх

від зайців, які більш схильні до самотності.· Кролики, як і коти, пітніють лише через подушечки на лапах.· І так само, як і коти, ходять кролики, ступаючи на кінчики пальців.· Хижак може налякати кролика до смерті (в буквальному сенсі).· Двокілограмовий кролик може випити стільки ж води, скільки

десятикілограмовий собака.· Кролики можуть видавати звуки, схожі на котяче муркотіння.Ось ми і віддали пошану тваринам, які в наступному році стануть до керма правління

нашими долями (якщо ви, звісно, вірите в такі речі). Хоча це тільки нам, людям зєвропейською культурою, здається, що між котом і кроликом велика різниця. Длясхідної свідомості важливо, що обидві ці тварини приземляються на чотири лапи, тобтовміють виходити сухими з води. Чого і вам наперед бажаємо в новому році!

Джерело: http://www.eco-live.com.ua

Кого з відомих людей вигнали зі школиБагато не дуже старанних учнів так і не

змогли здати «злощасне» ЗНО, а комусь отриматиатестат «про повну середню освіту» перешкодилиінші причини. Роки, проведені в стінах школи,стали втраченим часом, а громадська думкапоспішила повісити на них ярлик – «невдахи».

Але чи дійсно відсутність атестата ставить хрест на успішній життєвій дорозі, і чиварто впадати у відчай? Відповідь на це питання залежить від багатьох чинників, протебагатьом видатним людям відрахування зі школи не змогло перешкодити статизнаменитими…

Альберт Ейнштейн, не дивлячись на те, що так і не зміг закінчити гімназію, зумівотримати Нобелівську премію. А батьків Моцарта вчитель просив «не мучити синанавчанням, він же все одно – ідіот!», але хто зараз пам'ятає, як звали того викладача?

28

Знаменитого іспанського художника і режисера Сальвадора Далі також не минуладоля стати вигнаним з учбового закладу. Не дивлячись на воістину чудові успіхималенького Далі в живопису – в 10 років він уже зумів намалювати свою першуповноцінну картину – в 15 років його вигнали з чернечої школи за «негідну поведінку».

Складні стосунки з вчителями складалися і в майбутнього грецькогомультимільйонера – Арістотеля Онасіса. Через складний характер його постійновиганяли з учбових закладів. Його рідко можна було побачити за партою, а одного разуАрі ущипнув за попу молоду вчительку, і це стало черговим приводом поміняти школу.Не дивлячись на подвиги юності, Арістотель залишив своїй внучці статок в 1,7 мільярдівдоларів і острів в Егейському морі.

Найвідоміший «італієць» Голлівуду, Сильвестр Сталлоне, також не відрізнявсястаранним відношенням до навчання. До того, як він почав вчитися в спеціальній школідля важких підлітків, йому довелося змінити більше 10(!) шкіл. І виганяли його, восновному, через поведінку.

Самою невинністю в християнській школі американського містечка Кантон бувмаленький хлопчик Брайан Уорнер. Правда, любив малювати всякі непристойнікартинки і продавати їх своїм однокласникам. Незабаром за це його і вигнали. А щечерез декілька років Брайана взнав весь світ під ім'ям Мерлін Менсон.

Молоде покоління зірок естради також не страждає гіпертрофованою тягою донавчання. Авріл Лавін тричі доводилося міняти учбові заклади, її виганяли, восновному, за бійки і прогули. Дівчинці в школі було нецікаво, і вона вважала за кращеграти в хокей – в команду її взяли в 10 років.

Російські знаменитості жодним чином не відстають від своїх зарубіжних колег.Сергій Жигунов, наприклад, перепалював проводку в школі, а одного разу підклавдріжджі в туалет. За ці подвиги «Alma mater» його усунула від себе у восьмому класі.

Гарик «Бульдог» Харламов любить пожартувати. Ця якість допомогла йому нелише стати зіркою «Камеді Клаб», але і свого часу заслужити популярність у різнихмосковських учбових закладах. Вчителі Гарика не були вдячною публікою – йоговиганяли з чотирьох шкіл підряд.

Олексій Панін, що отримав в 2002 році Державну премію з рук президентаПутіна, був вигнаний з двох шкіл – вперше за те, що стер з портрета В.І. Леніна пилразом з фарбою, а другий раз за неуспішність.

Всі ці люди пробили собі дорогу в житті, не дивлячись на труднощі з навчанням.Коли птиця успіху пролітала мимо, кожен з них зміг схопити її за хвіст зі свого вікна.Немає нічого неможливого для тих, хто вірить в себе, але все-таки, як би там не було, зчервоним дипломом і вікно більше, і птиці пролітають частіше...

Ірина ЧуканьСтудентка ІІ курсу

Інституту філософської освіти та науки

29

ОГОЛОШЕННЯКонкурс есе СОМ: "Новий погляд на Інтернет"

Завдяки можливості наданій організацією СОМ тепер будь-хто з нашихактивних громадян віком 15-35 років може стати учасником нового цікавогоконкурсу, написавшия твір у вигляді есе на одну із запропонованих нижчетем.

Теми конкурсних есе:1. Інтернет в житті сучасної молодої людини2. Соціальні мережі Інтернет в сучасному українському суспільстві3. Чи можливо в Україні студенту заснувати власний бізнес4. Моя 10-ка найулюбленіших Інтернет-ресурсів5. Комунікативна природа Інтенету

Партнер конкурсу: Web-студія webmarker.com.uaВинагорода переможцю (від партнера конкурсу): безкоштовна

розробка професійного персонального сайту або 50% знижка на розробкукомерційного сайту переможця.Конкурс триває до 01 березня 2011 р.Переможець буде визначений голосуванням членів СОМ до 1 квітня 2011року.Живіть, відчувайте та творіть! Свої праці надсилайте через спеціальну формуна сайті http://www.som.org.ua/k178l1.html , або через скайп sergii17061984,або у друкованому вигляді на поштову адресу: 01030 Київ - 030 а/с 223Терепищому С.О.

Засновник і видавецьВсеукраїнська молодіжна громадська організація «Союз обдарованої молоді»Головний редакторІрина ЧуканьХудожник номераТарас КоблюкСтатті, новини, оголошення, пропозиції приймаються за адресою редакції:

Редакція має право скорочувати та редагувати надіслані матеріали.Статті не рецензуються і не повертаються. Листування завторами та колективами через поштову скриньку головногоредактора або «Вісника обдарованої молоді».Вісник розповсюджується безкоштовно. Цитування і передрукматеріалів з обов`язковим посиланням на «Вісник обдарованоїмолоді».Даний примірник розіслано за понад 2000 електронними адресами.Підписатися на «Вісник обдарованої молоді» можна на сайтіwww.som.org.ua .

© ВМГО «Союз обдарованої молоді», 1999-2011© Автори матеріалів, 2011