ЯК ЕКСПЛУАТУЮТЬСЯ КАНАТНІ ДОРОГИ КАРПАТopb.org.ua/2786/4/Стор...

Як правило, власники канатнихдоріг намагаються отриматимаксимум прибутку при скоро�

ченні витрат на обстеження, плано�во�попереджувальні ремонтиобладнання, підготовку персоналу.В окремих випадках кошти на ці ро�боти не виділяються взагалі, тож об�слуговування канатної дороги зво�диться до «натискання кнопки» таремонту, «коли щось зламається».

Враховуючи специфіку регіонута наявність оздоровчо�екологіч�них зон на Прикарпатті, зокрема,гірськолижного курорту «Буко�вель», з ініціативи Карпатського ЕТЦналагоджено контакти з австрійсь�кою компанією «Доппельмаєр» —світовим лідером з виготовлення табудівництва сучасних канатних до�ріг, комфортних підйомників та фу�нікулерів.

Канатні дороги «Доппельма�єр/Гаравента» можуть перевозитивід ста до кількох тисяч пасажирів загодину в кожному напрямі та прац�ювати в автоматичному режимі. Прицьому вони безпечні та комфорта�бельні, прості в обслуговуванні, не�залежні від кліматичних умов, іде�альні для будь�якого рельєфу та еко�логічно безпечні.

Компанією вже споруджено 13пасажирських канатних доріг на ту�ристичних комплексах України, зо�крема в Карпатах. Левова частка їхприпадає на оздоровчий гірсько�лижний комплекс «Буковель», якийв перспективі матиме 35 канатнихдоріг і траси для катання загальноюдовжиною 280 км. У майбутньому«Буковель», за оцінками спеціалі�стів, увійде до двадцятки найбіль�ших і найпопулярніших гірськолиж�них курортів світу.

З метою максимальної гармоні�зації з вимогами європейських стан�дартів розроблено нову редакціюПравил будови і безпечної експлуа�

тації пасажирських підвісних канат�них доріг. У розробці проекту взялиучасть працівники Карпатськогоекспертно�технічного центру.

Сьогодні фахівці КарпатськогоЕТЦ обслуговують майже 50 ППКД,включаючи буксирні канатні витяги,які розташовані на території Івано�Франківщини та інших областейКарпатського регіону.

Спеціалістами центру впрова�джено метод магнітної дефектоскопіїсталевих канатів. Впродовж двохостанніх років для контролю вико�ристовується вимірювач зносу ка�ната ИИСК�5. Варто підкреслити,що для оперативного та якісного виз�начення ступеня зношеності канатафахівці застосували цифровий елек�тронний реєстратор ЦЭР�К, вигото�влений за сучасними новітніми тех�нологіями. Прилад під’єднується докомп’ютера, який виводить необхід�ну інформацію безпосередньо намонітор, роздруковує дефектограмуканата по всій його довжині. Післяперевірки проводиться оцінка мо�жливостей та умов експлуатації ка�ната (або її заборона), надаєтьсявисновок щодо дефектоскопії кана�та, а у разі критичного зносу надси�лається вимога власнику пасажирсь�кої підвісної канатної дороги про йо�го заміну.

За словами технічного інспекто�ра з промислової безпеки ЕТЦ В. Ше�влюка, під час технічного огляду ка�натних доріг особлива увага приді�ляється лінійним опорам, канатам такріслам. Нерідко на опорах фіксуєть�ся неправильне положення каната вканавках роликів балансирів, люфтна осях роликових батарей переви�щує допустимий, зношена футеров�ка роликів. Є випадки відсутності кін�цевих вимикачів сходження канату.

Виникають проблеми з каната�ми, на яких стаються обриви окре�мих дротинок, пошкоджуються стал�

ки, а поверхневе зношення і корозіядротинок місцями досягає 35%. Втакому випадку експлуатація кана�та забороняється, він підлягає замі�ні. Не менше турбують ослабленнякріплення і тріщини в обоймах за�пірних важелів крісел.

Одна з важливих проблем —створення на кожному гірськолиж�ному курорті, де експлуатуються пі�двісні пасажирські канатні дороги,професійної аварійно�рятувальноїслужби. Рятувальники МНС часто неможуть оперативно прибути на міс�це події, а рятувальні роботи потріб�но розпочинати відразу після того,як буде з’ясовано, що ні на основно�му, ні на резервному приводахППКД транспортування людей нем�ожливе, і таке рішення слід прийнятимаксимум через 5—10 хв після зу�пинки (аварії). Дії рятувальних бри�гад, персоналу ППКД, механізаторіві водіїв транспортних засобів маютьбути скоординованими, а потерпілі— поінформованими і попереджени�ми.

Висновок однозначний: кожномугірськолижному курорту необхіднапостійно діюча професійна ряту�вальна служба. Такий підрозділ вжефункціонує на гірськолижному ку�рорті «Буковель». Тут працюють дос�відчені, треновані й відповідно осна�щені рятувальні загони. Звичайно,дрібним власникам така служба непо кишені, але можна придбати ряту�вальні комплекти, підготувати ряту�вальників з числа персоналу ППКД.

Канатні дороги вимагають сер�йозного ставлення до себе. ФахівціКарпатського ЕТЦ готові до співпраціз власниками ППКД, можуть нада�вати їм постійну технічну підтримкуз питань безпеки та поділитись на�бутим досвідом.

С. ЛИЗАНЧУК, керівник прес-служби теруправління Держгірпромна-

ЯК ЕКСПЛУАТУЮТЬСЯ ЯК ЕКСПЛУАТУЮТЬСЯ КАНАТНІ ДОРОГИ КАРПАТ

Вирішення проблем без�пеки на підвісних пасажир�ських канатних дорогах(ППКД) починається зі зміну ставленні до технологічно�го обладнання та механізмів.Канатні дороги — об’єктипідвищеної небезпеки, полом�ки на них здебільшого стано�влять серйозну загрозу жит�тю та здоров’ю громадян, якікористуються їх послугами.

20 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

ДО 50�РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ

Саме таку мету мав семінар�на�рада за участі керівників службохорони праці, пожежної без�

пеки та безпеки дорожнього рухуголовних управлінь агропроми�слового розвитку усіх областей Ук�раїни, який відбувся у Запорізькійобласті на базі головного галузево�го наукового навчально�методично�

го центру з пи�тань охоронипраці Таврійсь�кого державно�го агротехно�логічного уні�верситету (Ме�літополь).

Край коза�цької слави зу�стрічав без зов�нішньої показо�вості. Та й у цьо�му у господарівне було ніякоїнеобхідност і .Здобутки в аг�

ропромисловому секторі області,де 225 днів на рік — безхмарне не�бо,— вагомі. Зібрано хорошийурожай ранніх зернових. Гірше зпізніми, але теж непогано. Що жстосується охорони праці, то запо�ріжці теж на перших позиціях. За9 місяців 2008 р. не втратили на ви�робництві жодної людини. О. Ко�валь, який багато років незмінноочолює службу охорони праці, по�жежної безпеки, безпеки дорожньо�го руху головного управління агро�промислового розвитку області,переконаний: досягнення — це ре�зультат системного підходу. Тут ус�пішно стає у нагоді головний галузе�вий науковий навчально�методич�ний центр з питань охорони праціпід керівництвом В. Петрова. Занят�тя проводяться практично увесьрік. У комп’ютерній базі даних —близько 1500 прізвищ керівників іспеціалістів підприємств АПК обла�сті. Відкрив той чи інший список — івсе як на долоні: «Минуло три роки,тож ласкаво запрошуємо на навчан�ня!»

Головою комісії з перевірки

знань є начальник головного упра�вління агропромислового розвиткуобласті В. Журавльов. І треба ба�чити, як зникає «бойовий запал» убагатьох керівників, коли дізнають�ся, що екзамен у них прийматимеособисто Володимир Анатолійович.

Такий підхід дозволяє позбутисязначної частини проблем, від якихстраждають працівники агропромис�лового сектору. Передусім, це став�лення керівника підприємства доохорони праці. І воно розпочина�ється з вивчення вимог Закону «Проохорону праці».

На сьогодні в Україні маємотенденцію, коли від районного і дообласного рівня керівники органіввиконавчої влади намагаються ви�лучити посаду фахівця службиохорони праці зі штатного розпи�су, вважаючи його роботу друго�рядною. Якщо ж це не вдається, то�ді такого спеціаліста завантажуютьще й іншими справами. Власне, вінперебуває на побігеньках, не бу�ваючи у господарствах місяцями.А тоді маємо 192 загиблих (сумнастатистика вітчизняного АПК у2007 р.) як наслідок недолугогоконтролю за охороною праці з бо�ку відповідальних осіб агрофірм,товариств чи фермерських госпо�дарств. І мова не йде про якісь не�реальні вимоги. Аналіз стану ви�робничого травматизму на місцяхпоказує, що 50% працівників непроходили навчання за спеціальні�стю. Їх просто привели на робочемісце, дали завдання і... працюй!

30% працівників сільськогогосподарства проходили інструктаж 8і більше років тому. І лише 10%представників приблизно 200 про�фесій АПК пройшли інструктаж про�тягом року.

Абсурдним звучить запитання:«Чи повинні працівники агропроми�слового комплексу проходити що�річні медичні огляди?» Однозначно,повинні. Але кожного року до ліка�рів потрапляє лише третина хлібо�робів. І маємо наслідки, які з цьоговипливають: людина з початковимиознаками захворювання залиша�ється поза увагою профпатологів.

З цього приводу у сільській міс�цевості ви обов’язково почуєте:«Немає коштів, щоб заплатити заогляди». Не вірте і ще раз не вірте!Кошти є, і немалі. Значна частинаінвестицій в економіку України

СЕМІНАР, ЯКИЙ ВСЕЛЯЄ НАДІЮ

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008 21


Коли б на сьогодні існувала

можливість одночасно зібра�

ти на 3—4 дні всіх 700 керів�

ників служб охорони праці

агропромислового комплексу

України на рівні районної та

обласної ланок, це був би

масштабний захід з

високим коефіцієн�

том віддачі. В. Гаври�

люк, завідувачка сек�

тору охорони пра�

ці, пожежної безпеки

та безпеки дорож�

нього руху Мінагро�

політики, у цьому

твердо переконана.

Її позиція визначена

станом справ на

підприємствах АПК

і відбиває непоказову

тривогу керівників міністер�

ства: порівняно з минулим

роком загальна кількість не�

щасних випадків зменшилася,

але коефіцієнт їх тяжкості

не викликає оптимізму. Тому

всі зусилля спрямовані на те,

щоб забезпечити системні

підходи у вирішенні завдань

охорони праці. Показово, що

міністр Ю. Мельник погодив�

ся на збільшення кількості

фахівців сектору, які пере�

ймаються питаннями охоро�

ни праці міністерства. За�

охочуються всі випробувані

методи вивчення й поширен�

ня кращого досвіду організа�

ції роботи з охорони праці в

регіонах. Головна їх мета —

профілактика і ще раз профі�

лактика нещасних випадків

та професійних захворювань.



прийшла саме в аграрний сектор. Єдержавна підтримка сільського то�варовиробника. Ось тільки гроші

необхідно витрачати не на прид�бання престижних іномарок, а настворення безпечних умов праці.

Сьогодні Мінагрополітики маєтвердий намір змінити ситуацію накраще. Відбувається укрупнення гос�подарств, створюються потужні під�приємства, корпорації, на поля якихвиходить високопродуктина техніка4—5 поколінь. Дирекція вже не по�садить за її кермо першого�ліпшогомеханізатора. Приймають людину,як правило, з вищою освітою. Прицьому інструктажі, навчання набува�ють особливого значення. Про цесвідчать факти, а вони — річ уперта.Фахівцями Мінагрополітики проа�налізовано нещасні випадки заостанні 10 років. Виявилося, що в ос�нові 40% пригод на виробництвілежить незнання потерпілими пра�вил, норм, інструкцій з охорони пра�ці. Тому акцент віднині зроблено нанавчанні і ще раз на навчанні керів�ного складу, починаючи від керівни�ків підприємств до керівників се�редньої ланки. На цьому особливонаголошував, звертаючись до при�сутніх, заступник міністра агрополі�тики О. Шевченко, який провів пле�нарну частину семінару�наради. Цюпозицію підтримали начальник го�ловного управління агропромисло�вого розвитку Запорізької області В.Журавльов, ректор Таврійськогодержавного агротехнологічного уні�верситету В. Кюрчев, директор го�ловного галузевого наукового нав�чально�методичного центру з питаньохорони праці В. Петров, завідувачкафедри охорони праці та інженер�ної екології Національного аграрно�го університету О. Войналович, ке�рівник служби охорони праці голов�

ного управління агропромисловогорозвитку Івано�Франківської обла�сті Й. Лапківський та інші учасники.

Саме працівникислужб охорони працімусять донести слушніідеї семінару своїм зе�млякам, скоординува�ти роботу з органамиДержгірпромнагляду,Держтехнагляду, відді�леннями виконавчоїдирекції Фонду со�ціального страхуваннявід нещасних випадківна виробництві та про�фесійних захворю�вань України. Останні

починають звертати увагу на про�блеми навчання з охорони праці ке�рівників дрібних фермерських гос�подарств, виділяють необхідні кош�ти. Про це говорив і начальник

управління виконавчої дирекціїФонду у Запорізькій області М.Олійник. А результат такої співпра�ці керівництво Мінагрополітики маєнамір оцінювати за щомісячнимрейтингом роботи служб охоронипраці головних управлінь агропро�мислового розвитку в областях татрьома грошовими преміями й ін�формувати про це не лише керівни�ків головних управлінь, а й відпові�дальних за цю ділянку посадовихосіб облдержадміністрацій.

Таким чином, частково вирішить�ся питання галузевого контролю напериферії, про що неодноразовойшла мова на попередніх зібраннях.Організатори цього семінару споді�ваються, що такий підхід позитивновплине на рівень розробки інструк�цій, оновлення підзаконних актів,більшість з яких прийнята понад 10років тому.

Те, що сьогодні працювати мож�

на і досить успішно, учасники семі�нару переконалися, відвідавши ВАТ«Мелавтотранс». Його керівникГ. Шанін розповів, як за 6 років під�приємство піднялося з руїн, автопаркзбільшився з 38 до 215 автомобілів.Тут зразковий порядок на територіїта у приміщеннях, висока трудова івиконавська дисципліна. Реальнофункціонує СУОП. Кожен з 297 пра�цівників, які є в штаті підприємства,має повний соціальний пакет, у разінеобхідності — пільгові путівки на лі�кування й оздоровлення. Службуохорони праці уособлює один фахі�вець. Він же одночасно обіймає поса�ду заступника директора з охоронипраці та безпеки дорожнього руху.

А ось на відомому на всю Украї�ну державному підприємстві «Дос�лідне господарство «Мелітопольсь�ке» з охороною праці більше ніж на«Ви». У господарстві — 1000 га са�

дів, які протягом року16—18 разів необхід�но обробити отрутохі�мікатами. Додаєтьсяпроблем й у періодзбирання плодів. Доцієї роботи залучаєть�ся до 400 людей зі сто�рони. Є випадки, колив роки великого вро�жаю черешень у гос�подарстві працюваловід 1000 до 1500 тим�часових робітників. Ікожного треба забез�

печити перевіреними допоміжнимизасобами, проконтролювати пра�вильність дотримання інструкцій. Од�нак команда фахівців, яку очолюєдиректор Ю. Єрещенко, знає, як цезробити. Сам Юрій Миколайович, атакож головний інженер та інженер зохорони праці охоче відповідали начисленні запитання учасників нав�чання.

Підсумовуючи роботу семінару,В. Гаврилюк сказала: «Ми маємотверду надію, що побачене регіо�нальними фахівцями знайде прак�тичне застосування на місцях». На�скільки це вдається, Мінагрополіти�ки планує розглянути у січні�лютому2009 року.

Леонід БЕЗУГЛИЙ,наш власкор

На знімках:пленарну частину семінару

веде заступник міністра АПК


РРааппттоовваа ссммееррттьь ггііррннииккіівв ннааррооббооччооммуу ммііссцціі —— ооддннаа зз ппррииччиинн ввииссооккооггоо ррііввнняяттррааввммааттииззммуу ннаа шшааххттааххДДооннббаассуу.. ТТаакк,, ттііллььккии уу жжооввттнніі зз ііннттееррввааллоомм уу 55 дднніівв««ппррииррооддннооюю»» ссммееррттюю ззааккііннччииллииссввіійй жжииттттєєввиийй шшлляяхх ддввааппррааццііввннииккии ((ннаа шшааххттіі ««РРооссііяя»» ДДПП ««ССееллііддооввввууггіілллляя»» ттаа ннаа шшааххттііііммеенніі ОО.. ФФ.. ЗЗаассяяддььккаа)).. ООббииддввааммааллии ббііллььшш ннііжж ддввааддццяяттииррііччннииййссттаажж ррооббооттии.. ЗЗаа ммииннууллиийй рріікк уу ввууггііллььнніійй ппррооммииссллооввооссттіі ссввооєєююссммееррттюю ннаа ррооббооччооммуу ммііссццііппооммееррллоо 4400 ггііррннииккіівв,, уу 22000066 рр.. —— 4477.. ППррииччииннааббііллььшшооссттіі ттааккиихх ннеещщаассннииххввииппааддккіівв —— ннееяяккіісснниийй ммееддииччнниийй оогглляядд ггііррннииккіівв,, яяккииххддооппууссккааююттьь ддоо ппііддззееммнниихх ррооббіітт..

** ** **ЗЗаа ііннііццііааттииввооююДДеерржжффллооттііннссппееккццііїї ДДеерржжааввннооггооддееппааррттааммееннттуу ммооррссььккооггоо іі ррііччккооввооггоо ффллооттуу ссппееццііааллііссттии,, яяккіі ііннссппееккттууююттьь ссууддннаа зз ннееббееззппееччннииммии ввааннттаажжааммии ттаа ррооззссллііддууююттьь ааввааррііййнніі ссииттууааццііїї,,ззаассттооссооввууююттьь ппааннооррааммнніі ммаассккииіізз ззмміінннниимм ппррооттииппииллооввииммффііллььттрроомм ффііррммии ««ДДррееггеерр»»..ВВооннии ввииссооккооееффееккттииввнніі,, ззддааттннііззааххииссттииттии ллююддииннуу ввіідд 5500——8800ввииддіівв ттооккссииччннооггоо ппииллуу,, ппааррии ттаа ггааззуу.. ЗЗаассооббии ззааххииссттуу ооррггааннііввддииххаанннняя ввжжее ппррииддббааллииККееррччееннссььккиийй,, ММааррііууппооллььссььккиийй,,ІІллллііччііввссььккиийй,, ООддеессььккиийй ммооррссььккііттооррггооввееллььнніі ппооррттии..

** ** **ААннаалліізз ввииррооббннииччооггооттррааввммааттииззммуу ззаа 99 ммііссяяцціівв 22000088 рр..уу ММииккооллааїїввссььккіійй ооббллаассттііссввііддччииттьь,, щщоо ббііллььшшііссттьь ((ддоо 8800%%))ннеещщаасснниихх ввииппааддккіівв ссттааллаассяя зз ооррггааннііззааццііййнниихх ппррииччиинн((ннееддооддеерржжаанннняя ііннссттррууккцціійй зз ооххооррооннии ппрраацціі,, ппррааввииллддоорроожжннььооггоо ррууххуу,, ннееддооллііккии вв ннааввччаанннніі ббееззппееччннооггоо ввееддеенннняяррооббіітт іі ппоорруушшеенннняяттееххннооллооггііччннооггоо ппррооццеессуу));; зз ттееххннііччнниихх ппррииччиинн((ннееззааддооввііллььнниийй ссттаанн ввииррооббннииччииххообб’’єєккттіівв)) —— ббллииззььккоо 1155%%;; зз ппссииххооффііззііооллооггііччнниихх —— 55%% ннеещщаасснниихх ввииппааддккіівв..

КККК оооо рррр оооо тттт кккк ииии ммммрррр яяяя дддд кккк оооо мммм

Управління Львівського гірничого

округу, як самостійний підроз!

діл у системі Держгіртехнагля!

ду СРСР, було створено у лютому

1951 р. У штаті округу тоді було 18

осіб. Тривалий час управління здій!

снювало нагляд за безпечним ве!

денням гірничих робіт на території

нинішніх семи областей — Волин!

ської, Закарпатської, Львівської,

Івано!Франківської, Рівненської, Тер!

нопільської та Чернівецької. За час

свого існування Львівський гірничий

округ безліч разів переживав різно!

манітні трансформації. Особливо

багато їх припало на 50!ті роки.

Наприклад, у 1953 р. Львівський

і Київський гірничі округи були

об’єднані в один — Київський. Од!

нак наступного року управління Ль!

вівського округу відновило свою

діяльність. Тут додатково були ство!

рені два виробничих відділи — газо!

вого контролю та котлонагляду. В

оновленому управлінні було перед!

бачено 24 штатних працівники.

У зв’язку з великим обсягом ро!

біт, які виконувало управління Ль!

вівського округу, Держтехнагляд

СРСР у 1956 р. прийняв рішення

про створення Нововолинської та

Бориславської районних гірничо!

технічних інспекцій (РГТІ). Перша

опікувалась відповідними підприєм!

ствами Волині, а друга — тодішньої

Дрогобицької області. У 1958 р. у

складі управління було створено Ль!

вівську РГТІ. Проте наступного року

її було скасовано. Замість неї дода!

лися Червоноградська та Станіслав!

ська РГТІ. А в 1966 р. до складу

управління округу було введено За!

карпатську РГТІ. Львівську міжобла!

сну гірничотехнічну інспекцію було

створено значно пізніше — у 1974

р., після суттєвих змін у структурі

Пріоритетом у діяльності теруправління Держгірпром�нагляду по Львівській області є здійснення державногонагляду за станом промислової безпеки і охорони праці навугільних підприємствах. Цим напрямом діяльності займа�ється Львівський гірничий округ. До його складу входятьЛьвівська державна гірничотехнічна інспекція (ДГТІ) знагляду за охороною надр та у гірничодобувній промислово�сті, а також дві ДГТІ у вугільній промисловості — Червоно�градська і Нововолинська, які безпосередньо здійснюютьнагляд на вуглевидобувних і шахтобудівних підприємствахЛьвівщини та Волині.

СТОРІНКИСТОРІНКИ

Б І О Г Р А Ф І Ї О К Р У Г УБ І О Г Р А Ф І Ї О К Р У Г У

ББЕЕЗЗППЕЕККАА ППРРААЦЦІІДО 50�РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ


управління округу. Тоді ж було лікві!

довано Івано!Франківську (колишню

Станіславську) РГТІ.

Оновлений Львівський гірничий

округ був створений у 2003 р. Його

очолив гірничий інженер В. Гришин.

До складу округу тоді увійшли дві

інспекції — Львівська ДГТІ з нагляду

за охороною надр та у гірничоруд!

ній і нерудній промисловості і Чер!

воноградська ДГТІ з нагляду у ву!

гільній промисловості. А на початку

2007 р. до складу округу було пе!

редано Нововолинську ДГТІ з нагля!

ду у вугільній промисловості.

На вугільних підприємствах

Львівщини та Волині зараз працює

23 770 осіб. Червоноградська ДГТІ

здійснює нагляд на 40 підприєм!

ствах, з них 9 вугільних шахт, цен!

тральна збагачувальна фабрика

ЗАТ «Львівсистеменерго», 3 шахто!

будівних управління та 2 торфобри!

кетних заводи. Серед 29 підпри!

ємств і організацій різної форми

власності, де здійснює нагляд Ново!

волинська ДГТІ,— 4 вугільні шахти

та шахта № 10 «Нововолинська»,

яка будується. Гірничий нагляд на

підприємствах вугільної галузі двох

областей здійснюють 16 державних

інспекторів. Кілька місяців тому їхній

штат був розширений, але поки що

повністю не укомплектований.

Усі шахти Львівсько!Волинського

вугільного басейну за рівнем небез!

печності через виділення метану та

вугільного пилу належать до надка!

тегорійних. Тому першочерговим

завданням інспекцій є систематич!

ний контроль за провітрюванням і

пилогазовим режимом у підземних

виробках, запобігання вибухам ме!

тану та вугільного пилу.

За 9 місяців цього року на вуг!

левидобувних і шахтобудівних

підприємствах Львівщини та Воли!

ні було проведено 2420 оператив!

них, 29 комплексних, 34 цільових

перевірки стану охорони праці.

Було виявлено майже 27,7 тис.

порушень правил безпеки. У 760

випадках заборонялося ведення

робіт або експлуатація окремих

машин і механізмів. Слід зазначи!

ти, що особлива увага при цьому

приділяється усуненню всіх вия!

влених порушень. Відновлення пе!

реважної більшості призупинених

робіт здійснюється тільки після

особистої перевірки державним

інспектором усунення всіх пору!

шень. До адміністративної відпові!

дальності було притягнено 954

особи, серед яких 167 — перші

керівники підприємств. Сума

штрафів становила

84 тис. грн. За порушення законо!

давства про охорону праці 45 ма!

теріалів було направлено слідчим

органам.

Львівська ДГТІ з нагляду за охо!

роною надр та у гірничодобувній

промисловості безперервно функ!

ціонує з часу створення Львівського

округу і здійснює нагляд на 18 під!

приємствах і 318 об’єктах Львівщи!

ни та на вугільних шахтах Волині. У

складі інспекції працює міжрегіо!

нальна група, яка обслуговує тери!

торію семи зазначених областей.

На її піднаглядових підприємствах і

об’єктах з 2005 р. не зареєстрова!

но жодного нещасного випадку зі

смертельним наслідком, а у 2008 р.

— жодного випадку виробничого

травматизму.

Чимало було зроблено для

впровадження і вдосконалення си!

стеми організації державного нагля!

ду за безпечним веденням робіт у

Львівському гірничому окрузі й те!

руправлінні Держгірпромнагляду по

Львівській області загалом. Робота

ця триває. А її результатом є збере!

жене життя і здоров’я людей праці.

Ю. ЦАРИК, перший заступник

начальника теруправління Держгір'

промнагляду по Львівській області —

начальник Львівського гірничого округу,

Ігор ПАРФЕНЮК, наш власкор

На знімку:

заступник начальника

теруправління Держгірпромнагляду

по Львівській області — начальник

гірничого округу Ю. Царик,

директор шахти «Червоноградська»

А. Митрофанов,

заступник начальника Червоноградсь'

кої ДГТІ С. Смеречанський

та начальник Червоноградської ДГТІ

В. Юрків (зліва направо) обговорюють

виробничі питання.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ



П ід час засідання колегії Держгірпромнагляду 31жовтня було розглянуто стан промислової безпекив Україні за 9 місяців поточного року та визначено

завдання щодо подальшого вдосконалення наглядовоїдіяльності у сфері промислової безпеки.

За звітний період кількість нещасних випадків за!гального травматизму зменшилась на 1097 випадків,або на 8,5%. Впродовж звітного періоду травмовано 11828 осіб, за аналогічний період 2007 р. — 12 925. Ра!зом з тим кількість смертельно травмованих на вироб!ництві порівняно з минулим роком збільшилась на 0,38%(за 9 місяців 2008 р. загинуло 784 особи).

Майже 60% нещасних випадків зі смертельними на!слідками, пов’язаних з виробництвом, сталися у вугіль!ній галузі, будівництві, агропромисловому комплексі тасоціально!культурній сфері.

Збільшилась кількість нещасних випадків у АР Крим,Черкаській, Львівській, Херсонській, Хмельницькій, Во!линській, Кіровоградській, Сумській, Київській, Одесь!кій, Івано!Франківській, Миколаївській, Полтавській таЧернігівській областях.

Аналіз причин нещасних випадків свідчить, що 73%нещасних випадків зі смертельними наслідками сталосьз організаційних причин, з технічних — 19%, а з психо!фізіологічних — 8%. Основні види подій, які призвели донещасних випадків зі смертельними наслідками на ви!робництві, протягом 9 місяців 2008 р. були такі: дорож!ньо!транспортні пригоди та наїзд транспортного засобу(28%), падіння потерпілих (17%), падіння, обрушення,обвалення предметів, матеріалів, породи, грунту тощо(16%), дія предметів і деталей, що рухаються (10%),ураження електричним струмом (8%), пожежі (3%).

З метою підвищення рівня промислової безпеки в ус!іх галузях економіки України у січні—вересні 2008 р.інспекторами Держгірпромнагляду проведено 1610комплексних перевірок, майже 143 тис. оперативнихобстежень підприємств. У ході перевірок здійсненомайже 125 тис. призупинок експлуатації об’єктів та ве!дення робіт. До адміністративної відповідальності за по!рушення вимог чинного законодавства про охоронупраці та охорону надр притягнено понад 75 тис. праців!ників, з них — понад 18 тис. керівників підприємств. Су!ма штрафів становить більш як 6,4 млн. грн.

Як зазначила у своїй доповіді начальник управлінняорганізації державного нагляду та обліку травматизмуДержгірпромнагляду Н. Ємельянова, забезпечення на!лежної якості державного нагляду полягає в посиленніконтролю за виконанням роботодавцями наших розпо!ряджень і приписів, а також за роботою державних ін!спекторів.

Потрібно домагатися від суб’єктів господарюванняобов’язкового і стовідсоткового виконання виданихприписів та усунення виявлених порушень. Для цьогонеобхідно під час планування перевірок передбачати,крім планових, терміни для проведення позаплановихперевірок виконання раніше виданих приписів та поно!влення зупинених робіт.

Необхідність цього назріла вже давно, і ще більшеми в цьому переконалися, ознайомившись із системою

організації державного нагляду у Сполучених ШтатахАмерики, зазначила начальник управління організаціїдержавного нагляду.

У зв’язку з цим Комітетом розроблено проект новоїметодики організації планування, обліку та контролюроботи органів Держгірпромнагляду.

В ній, окрім деяких змін у системі планування, перед!бачено зміни, що стосуються звітних форм з наглядовоїдіяльності. Це дасть змогу забезпечити більш ретельнийконтроль за щоденною роботою інспектора, витратамичасу на виконання поставлених завдань та обов’язків.Тобто з’явиться можливість проводити аналіз наглядо!вої діяльності не стільки за кількісними показниками,скільки за показниками ефективності безпосередньоїроботи інспектора.

Потрібно поліпшити початкову підготовку держав!них інспекторів. Питання дуже важливе, і для його вирі!шення треба буде провести велику роботу. Це і розроб!ка нових форм та методів навчання, і опрацювання про!грам та визначення термінів навчання. Потрібно будевнести цілий ряд змін до чинного законодавства, а та!кож вирішити організаційні та фінансові питання.

Сьогодні катастрофічно не вистачає інспекторів.А після затвердження критеріїв оцінки ризиків доведеть!ся забезпечити не тільки якість, а й кількість перевіроксуб’єктів господарювання залежно від ступеня ризику.Для цього необхідно звільнити якомога більше інспекто!рів від розслідувань нещасних випадків та аварій і відрозгляду скарг.

Тому під час опрацювання та затвердження новихструктур на наступний рік потрібно провести певні роз!рахунки, виходячи з кількості проведених розслідуваньта кількості скарг, які розглядались у теруправліннях.Залежно від їх кількості необхідно передбачити ство!рення у теруправліннях окремих підрозділів (груп, сек!торів або відділів), які будуть займатися цими питання!ми. До їх складу, на думку Н. Ємельянової, доцільновключити також юристів. Таким чином інспектор не будепостійно відволікатися від здійснення перевірок. Занеобхідності його фахові знання можна буде викори!стати, залучивши до складу комісії.

Збільшення кількості перевірок дасть змогу забезпе!чити необхідну щільність нагляду, що, в кінцевому підсум!ку, сприятиме покращанню стану безпеки на виробниц!тві.

На колегії також зазначалось, що практично в усіхтеруправліннях недостатньо використовуються такі ва!желі впливу на суб’єктів господарювання, як направлен!ня матеріалів про порушення посадовими особами під!приємств вимог законодавства про охорону праці доорганів прокуратури. З цього приводу вирішено зо!бов’язати державних інспекторів у разі виявлення фак!тів невиконання приписів чи самовільного відновленняробіт, експлуатації об’єктів та устаткування притягатипорушників до адміністративної відповідальності згі!дно зі ст. 188!4 Кодексу України про адміністративніправопорушення, а у випадках невиконання робото!давцями законних вимог щодо усунення порушеньпісля притягнення до відповідальності — направляти по!

У ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДІ

ЗАСІДАННЯ КОЛЕГІЇ

Після минулорічної трагедії усмт Чаплинка Херсонської обла!сті, коли отруїлося клоачним га!

зом 16 осіб, троє з них — смертель!но, було виконано серйозну профі!лактичну роботу: на всіх підприєм!ствах комунального господарстваобласті проведено навчання персо!налу, замінено застаріле обладнан!ня, відремонтовано аварійні об’єк!ти, придбано необхідні ЗІЗ. Здавало!ся б, тепер тільки організовуй без!печне ведення робіт, застосовуйнеобхідні ЗІЗ — і безпека праці лю!дей забезпечена.

Необхідні протигази ПШ!2,шланги до них з механічною венти!ляцією, костюми Л!1, запобіжні по!яси, страхувальні канати, рукавицібуло придбано і випробувано ВАТ«Каланчацький комбінат хлібопро!дуктів», яке обслуговує каналізацій!ну насосну станцію та колектор усмт Каланчак. Але троє робітників,яким було доручено прочистити ка!налізацію, приступили до виконан!ня робіт без їх застосування.Обв’язавшись «для порядку» мотуз!кою, один робітник спустився в ко!лодязь. Ця мотузка сповзла з нього,коли його, непритомного внаслідокраптового викиду стоків і газу, на!магалися витягти. Рятуючи товари!ша, два інших робітники по черзіспустилися в колодязь, де і загинуливсі разом, залишивши семеро не!повнолітніх дітей без батьків. А пе!релічені вище новенькі ЗІЗ на тойчас спокійно лежали у спеціальновідведеному приміщенні за 135 мвід колодязя... То де були керівникицих «відважних» робітників? Чомувони не організували безпечне ви!конання робіт? А яку роль відіграє

на цьому підприємстві служба охо!рони праці?

Таке зневажливе ставлення від!повідальних працівників до своїхобов’язків щодо забезпечення без!пеки виробництва, самих робітниківдо свого життя характерне не тількидля Херсонщини.

18 червня 2008 р. під час вико!нання робіт з прочищання каналіза!ційної системи житлового будинкуотруїлись газом троє працівниківКобеляцького комунального підпри!ємства «Водоканал» (Полтавськаобласть). Двоє з них померли намісці, третій потрапив до реаніма!ційного відділення лікарні.

18 липня 2008 р. на територіїМКП «Добробут» (Тернопільськаобласть) під час очищення каналіза!ційного колодязя отруїлись газоммайстер і робітник підприємства.

Того ж дня під час очищення ка!налізаційного колодязя отруїлисьгазом двоє працівників КП «Кагар!ликводоканал» (Київська область)— слюсар помер на місці, а майстерпотрапив до лікарні.

22 липня 2008 р. під час вико!нання робіт з очищення каналіза!ційного колодязя отруїлись газомтроє працівників Кіровського вироб!ничого управління водопровідно!каналізаційного господарства КП«Компанія «Вода Донбасу» (До!нецька область). Двоє потерпілихпомерли на місці, третього достави!ли до лікарні.

11 серпня 2008 р. під час вико!нання робіт з очищення каналіза!ційного колодязя отруїлись газомчетверо працівників ТОВ «М’ясніпродукти» (Тернопільська область).Двоє померли на місці, двох відпра!

вили до лікарні.І це тільки окремі випадки, які

трапились впродовж останніх міся!ців на зареєстрованих підприєм!ствах з офіційно працевлаштовани!ми працівниками. А скільки ще без!господарних каналізаційних ме!реж, колодязів, які не обслуговують!ся і не ремонтуються? «Бомбоюуповільненої дії» назвав таку ситуа!цію начальник теруправління Дер!жгірпромнагляду по Херсонськійобласті Є. Омельченко.

Багато об’єктів комунальногогосподарства обслуговуються вироб!ничими підприємствами (в смт Ка!ланчак — місцевим комбінатом хлі!бопродуктів, у смт Іванівка — моло!козаводом і т. д.). Звичайно, у пер!шу чергу питання безпеки вирішу!ються керівництвом такихпідприємств, їх службами охоронипраці на основному виробництві, асистеми водовідведення, тим більшеколи вони ще й громадського приз!начення, є додатковим навантажен!ням. Та й інспектори теруправління,які здійснюють нагляд за функціону!ванням СУОП на таких підприєм!ствах, також приділяють недостат!ньо уваги проведенню обстежень,виявленню порушень на неосновнихоб’єктах виробництва.

Значна частина водопровідно!каналізаційного господарства усільській місцевості перебуває у ко!мунальній власності територіаль!них громад. Обов’язки щодо на!гляду, здійснення запусків у роботучи відключень та інші дрібні функціїпокладено на господарського ро!бітника або охоронника, які непройшли відповідного навчання, незабезпечені ЗІЗ тощо. Але ж це

ЦЕ НЕПОКОЇТЬ

НННН ЕЕЕЕ ЛЛЛЛ ІІІІ ЗЗЗЗ ЬЬЬЬ УУУУ КККК ОООО ЛЛЛЛ ОООО ДДДД ЯЯЯЯ ЗЗЗЗ ЬЬЬЬ БЕЗ ЗІЗ!БЕЗ ЗІЗ!Те, що слов’яни сміливі й відважні, знають усі. Не лякають нас ні вогонь, ні вода, наші

жінки і в будинок, що палає, ввійдуть, і коня на скаку зупинять. Можливо, іноді такий ри�зик є виправданим, але українці постійно демонструють ще один різновид «героїзму», якийаж ніяк не може бути зрозумілим — спускаються у каналізаційні колодязі без засобів інди�відуального захисту (ЗІЗ).



в Іллінецькому державному аграрному коледжі (Вінницька

область) робітник за допомогою підйомника «Піонер» піднімав на дах на!

вчального корпусу будівельні матеріали. Внаслідок перевантаження під!

йомник упав з даху разом з робітником. Потерпілий отримав тяжкі травми,

від яких помер у лікарні.

у котельні локомотивного депо Слов’янськ Донецької залізниці

під час підйому по драбині для заміни лампи прожектора електромонтер

упав з висоти 4 м. Потерпілий одержав травми, не сумісні з життям.

в конвеєрному хіднику № 1 дільниці ПР!1 шахти «Дуванна» ВАТ

«Краснодонвугілля» (Луганська область) внаслідок вибуху метану загину!

ло шестеро робітників.

у Броварському районі Київської області під час виконання ро!

біт у траншеї обвалився грунт. Від асфіксії загинув робітник ВАТ «ПМК!

50В» (м. Бориспіль).

у м. Запоріжжя на території промзони вогнетривкого заводу під

колеса залізничного потягу потрапив охоронець ПФ «Левіт» (смт Ювілей!

не Дніпропетровської області). Від одержаних травм потерпілий помер че!

рез три дні в лікарні.

на дільниці навантаження ЦЗФ «Павлоградська» (Дніпропе!

тровська область) під час роботи робітник упав у бункер для концентрату.

Від одержаних травм потерпілий помер на місці події.

у ФГ «Бондаренко» (Олександрівський район Кіровоградської

області) під час накачування розірвалося колесо трактора Т!150К. Загинув

робітник ТОВ «Триліси!Агро».

у ливарно!механічному цеху № 2 ВАТ «Регом» (м. Кривий Ріг

Дніпропетровської області) під час переведення траверси ковша у гори!

зонтальне положення скоба гака крана вийшла із зіва. Траверса впала і

смертельно травмувала сталевара.

0000 2222 .... 1111 0000

0000 3333 .... 1111 0000

0000 4444 .... 1111 0000

1111 1111 .... 1111 0000

1111 5555 .... 1111 0000

1111 3333 .... 1111 0000

1111 7777 .... 1111 0000

2222 2222 .... 1111 0000

об’єкти підвищеної небезпеки! Не!щодавно, під час аварійного ре!монту каналізаційного колектора зтрубами діаметром 1 м у м. Херсо!ні, з’ясувалося, що колектор немає власника, і він не обслугову!ється вже багато років.

Своє занепокоєння цією ситуа!цією Є. Омельченко висловив назасіданні колегії Херсонської об!лдержадміністрації у серпні 2008р. Рішенням колегії управлінню ЖКГоблдержадміністрації, головамміських, районних держадміністра!цій були дані доручення провестиінвентаризацію всіх об’єктів водо!провідно!каналізаційного госпо!дарства, визначити їх власників,внести пропозиції щодо створеннянових і реорганізації наявних спе!ціалізованих підприємств ЖКГ. Ви!конання таких заходів дасть змогузабезпечити обслуговування цихоб’єктів підприємствами, які маютьнеобхідні ліцензії, дозволи на екс!плуатацію об’єктів підвищеної не!безпеки, які укомплектовані необ!хідними службами, аварійнимибригадами тощо. Спеціалісти те!руправління Держгірпромнагляду поХерсонській області паралельнопроводять відповідну роботу із за!лученням спеціалістів з охоронипраці райдержадміністрацій, пред!ставників служб МНС, робочих ор!ганів Фонду соціального страх!ування від нещасних випадків навиробництві та профзахворювань(Фонду). Проводиться перевірканаявних комунальних підприємств ітаких, які обслуговують об’єктиЖКГ. Основним завданням запла!нованого заходу є з’ясування наяв!ності призначених спеціалістів іслужб, проходження ними навчан!ня, рівня їхньої підготовки, забезпе!ченості необхідними засобами ко!лективного та індивідуального за!хисту.

На виконання доручення головиоблдержадміністрації запланованопровести чергове засідання колегії,де мають бути заслухані звіти яквідповідальних за виконання рі!шень серпневої колегії, так і обла!сного управління виконавчої ди!рекції Фонду про проведення її ор!ганами профілактичної роботи напідприємствах ЖКГ. За результата!ми обговорення будуть внесеніпропозиції щодо виділення коштівз обласного бюджету на 2009 р. танаступні роки.

Залишається сподіватись, що за!плановані заходи будуть виконані,і це сприятиме покращанню безпеч!


ГІРКА СТАТИСТИКА

ЦЦЦЦЬЬЬЬООООГГГГООООММММООООГГГГЛЛЛЛОООО ННННЕЕЕЕ ССССТТТТААААТТТТИИИИССССЯЯЯЯ

За оперативними даними, у жовтні 2008 р. в Україні на вироб'

ництві загинуло 92 особи — на 17 менше, ніж за такий самий період

минулого року; сталося 32 групових нещасних випадки, під час

яких травмовано 80 осіб, у тому числі 27 — смертельно.

Коротко про обставини деяких нещасних випадків:




ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАЛА

Підтвердженням цього є комп!

лексна перевірка Сумськогообласного державного об’єд!

нання спиртової та лікеро!горілча!ної промисловості «Сумиспирт», щобула проведена співробітникаминаглядових органів у другому квар!талі 2008 р.

До обласного об’єднання вхо!дить 5 спиртових заводів. На нихпрацює понад 800 працівників.Перевірки проводилися на трьохпідприємствах об’єднання: на ДП«Дубов’язівський спиртовий завод»,«Наумівський спиртовий завод» і«Сумиспирт». Два інших спиртзаво!ди, що входять до складу об’єднан!ня, на момент перевірки не прац!ювали.

Яка ж загальна картина з безпе!кою виробництва на цих підприєм!ствах? Яка роль об’єднання у коор!динації працеохоронної роботи, удодержанні вимог нормативно!пра!вових актів з охорони праці?

Під час перевірок було встано!влено, що на підприємствах об’єд!нання проводиться певна робота зістворення здорових і безпечнихумов праці працюючих. З цією ме!тою посадові особи об’єднання іструктурних підрозділів пройшлинавчання та перевірку знань з пи!тань охорони праці. Ведеться до!кументація з питань охорони пра!ці, розроблено інструкції за про!

фесіями і видами робіт, а такожпосадові інструкції; створено йпроводять роботу комісії з пере!вірки знань з питань охорони пра!ці у працівників.

Технологічне устаткування, без!посередньо задіяне в технологічно!му процесі виробництва спирту, іншімашини та механізми, що забезпе!чують основне виробництво, пас!портизовано, їх технічний стан і ек!сплуатація в основному відповіда!ють вимогам заводів!виготівників.

Укладено колективні договори, уяких передбачено розділи «Охоро!на праці». У них передбачено вико!нання комплексних заходів щододосягнення встановлених нормати!вів безпеки й гігієни праці, підви!щення існуючого рівня охоронипраці. У 2008 р. на ці цілі в ціломупо об’єднанню планується витрати!ти близько 920 тис. грн. Працівникиоб’єднання непогано забезпеченіспецодягом, спецвзуттям та іншимиЗІЗ. Виділяються кошти й на спец!харчування, на оздоровлення пра!цівників під час відпусток.

Проте порушень у різних струк!турних підрозділах і на допоміжнихдільницях спиртових заводів, судячиз акта комплексної перевірки,— хочгреблю гати. На всіх підприємствахоб’єднання порушуються вимогибезпеки під час експлуатації пові!тряних компресорів.

На ДП «Дубов’язівський спирто!вий завод» повітряний компресорне оснащено системою безпеки(блокуванням за параметрами тем!ператури повітря і температуримасла в системі змащення). Тут непроведено паспортизацію будівельі споруд, немає наказу по підприєм!ству із зазначенням об’єктів, що під!лягають обстеженням, термінів об!стежень; відсутні журнали облікуробіт з поточного ремонту тієї чи ін!шої допоміжної виробничої спору!ди. Приміщення РП!10 кВ потребуєремонту, відсутні протоколи випро!бування монтажних поясів. Електро!технічний персонал не забезпеченозахисними касками. Не проведенонавчання та перевірку знань з пи!тань охорони праці 17 працівниківцеху лікувальних препаратів.

На ДП «Наумівський спиртовийзавод» не створено комісію з оглядубудівель і споруд. Не проводятьсяперіодичні обстеження будівель іспоруд, не заведено журнал з їх ек!сплуатації, немає програми навчан!ня та перевірки знань електротех!нічного персоналу під час виконан!ня робіт у вибухонебезпечних зо!нах, відсутні паспорти на вибухоне!безпечне устаткування. Формажурналу вступного інструктажу невідповідає вимогам нормативнихдокументів. Не переглянуто тут ізастарілі інструкції з охорони пра!ці. Немає графіка навчально!трену!вальних занять, перевірка та прочи!щення димових пристроїв і газохо!дів виконуються службами підпри!ємства без одержання дозволів навиконання робіт підвищеної небез!пеки.

На ДП «Сумиспирт» немає поло!ження про енергетичну службу, увиробничих приміщеннях електро!проводку прокладено без захистувід пошкоджень. З серпня 2005 р.не проводилося опосвідчення ва!рильних котлів, не проведено черго!вий технічний огляд котла ДКВР!10/13, не проводяться інструктажі збезпеки дорожнього руху, оглядовіканави автомайстерень захаращеністоронніми предметами. Під час ре!монту автотехніки персонал замість

Технологічний процес виробництва спирту має свої осо�бливості. У той же час одержання готової продукції — ети�лового спирту з рослинної сировини забезпечується на під�приємствах галузі, як і на багатьох інших виробництвах, нетільки однією технологічною установкою з його випуску, ай низкою допоміжних операцій. Злагоджена робота всіх безвинятку дільниць виробництва так чи інакше впливає як наякість кінцевої продукції, що виготовляється, так і назагальний рівень промислової безпеки будь�якого підприєм�ства. На жаль, практика показує, що далеко не завжди допо�міжним дільницям приділяється належна увага з боку окре�мих керівників і фахівців.

І НА ДОПОМІЖНИХ ДІЛЬНИЦЯХНЕ МОЖНА ЗАБУВАТИПРО БЕЗПЕКУ



спеціальних підставок (козелків) за!стосовує випадкові предмети. Нідене проводяться випробування дом!кратів. Направляючи водіїв у далекірейси, посадові особи підприємствспиртоб’єднання не вказують у по!дорожніх листах маршрути сліду!вання. Не вказуються в них і місцязупинок для відпочинку водіїв.

Знайшлося, безумовно, чималопретензій до адміністрацій спиртза!водів і у співробітників Держсане!піднагляду, і в інспекторів Держ!пожнагляду. Не будемо зупинятисяна них, адже й наведених вищефактів достатньо, щоб зрозуміти,що роботу адміністрацій перевіре!них підприємств, керівництва об’єд!нання щодо створення безпечнихумов праці задовільною назвати ні!як не можна.

У ході комплексної перевіркиоб’єднання «Сумиспирт» співробіт!никами наглядових органів буловиявлено 136 порушень норматив!но!правових актів з охорони праці.Державні інспектори видали 12приписів, роботу 53 одиниць устат!кування, машин і механізмів, по!дальша експлуатація яких створю!вала загрозу для життя і здоров’япрацівників, було заборонено. Ше!стеро посадових осіб підприємствзазнали адміністративного пока!рання.

Недостатньою роботу керівниц!тва об’єднання та адміністрації під!приємств визнали й на виїзному за!сіданні ради теруправління Дер!жгірпромнагляду по Сумській обла!сті.

Було вказано, що подібна си!туація склалася внаслідок низькоїефективності роботи служб охоро!ни праці перевірених підприємств,відсутності ефективної СУОП іслужби охорони праці об’єднання.

З метою своєчасного усунення вповному обсязі виявлених пору!шень у запропонований термін ра!да теруправління запропонувалагенеральному директорові об’єд!нання «Сумиспирт» Ю. Тимошкустворити службу охорони праціоб’єднання і забезпечити з її допо!могою контроль за виконанням при!писів, виданих за результатами пе!ревірки, проведеної державними

ВИНЕН? ВІДПОВІДАЙ!

У жовтні 2008 р. органами Держгірпромнагляду

за допущені порушення законодавчих

і нормативно�правових актів з охорони праці притягнено

до адміністративної відповідальності

(оштрафовано) 710 керівників

підприємств, установ та організацій.

Серед оштрафованих:

ДОШКА неПОШАНИ

КОЛЕСНИКОВА Н. Г. — директор ДП «Дослідне господарство», Саксь!

кий район, АР Крим; ОСАДЧИЙ О. Г. — директор ТОВ «Липовецький це!

гельний завод», Вінницька область; ДРАП В. М. — директор ТОВ «Консоль!

буд», м. Вінниця; ТАРНАВСЬКИЙ А. І. — директор ТОВ «Дукат!Ойл», м.

Луцьк; ТОРХОВ В. В. — голова правління ЗАТ «Зеленбуд», м. Дніпропе!

тровськ; ЛЕЩИНСЬКИЙ В. М. — директор ТОВ «Оселя», м. Дніпродзер!

жинськ Дніпропетровської області; ПУШКАРЬОВ С. О. — директор ВАТ

«Павлоград!Авто», Дніпропетровська область; РИЖКО В. І. — директор

ТОВ «Валс», м. Донецьк; ЧЕРНИШ О. М. — директор ТОВ «Сонячна доли!

на», м. Горлівка Донецької області; БАКАН М. П. — директор шахти «Пол!

тавська», м. Єнакієве Донецької області; МИХАЛЬЧУК О. А. — директор

ТОВ «Фактор!Коммерс», м. Коростень Житомирської області; СТОЛЯР В. В.

— директор ПП «Малинспецбуд!3», Житомирська область; ВАШКОВИЧ Г.

І. — директор ТОВ «Стефаніка», м. Ужгород; КАЛУГІНА О. В. — директор

ВАТ «Україна!квант», м. Запоріжжя; ШЕВЧЕНКО О. М. — директор ТОВ

«Промінь», Василівський район Запорізької області; ГЕНЕГА В. В. — дирек!

тор КП «Житловик», м. Рогатин Івано!Франківської області; КОЛОС А. І. —

голова правління ВАТ «Томак», м. Київ; УМРІХІН В. К. — голова правління

ВАТ «Кіровоградолія», Кіровоградська область; ЯНІЄВ Д. В. — голова пра!

вління ВАТ «Луганськгеологія», м. Луганськ; БОДАК В. А. — директор

ВК «Богема», м. Трускавець Львівської області; ІЛЮК І. Г. — директор ДП

«Темп» ВАТ «Бориславський озокерит», Львівська область; КУЗНЄЦОВА Г.

М. — директор ТОВ «Фудмейкер», м. Миколаїв; ДЕЛІГІОС Л. О. — дирек!

тор ТОВ «Овиком», смт Овідіополь Одеської області; ДІДІК І. П. — дирек!

тор кафе «Карамболь», м. Одеса; БАРАБАШ В. М. — директор ТОВ

«Мрія», Гадяцький район Полтавської області; ФУРМАНЧУК В. І. — голова

правління ЗАТ «Здолбунівський завод пластмасових виробів», Рівненська

область; ЗАЄЦЬ О. С. — директор СФГ «Еліта», Буринський район Сумсь!

кої області; ЛЯШЕНКО В. В. — директор фірми «Аттік», м. Шостка Сумсь!

кої області; БОГОНІС П. М. — директор ТОВ «Зірка», Гусятинський район

Тернопільської області; ШПЕТКО Б. В. — директор ТОВ «Темп», смт Козо!

ва Тернопільської області; ГВАЛТ М. М. — директор ТОВ «Куп’янська дру!

карня», Харківська область; ТЕРТИШНІКОВ Я. А. — директор ТОВ «Ел!

мет», Дергачівський район Харківської області; БОДНАРЧУК В. В. — дирек!

тор КП «Тепловик», смт Теофіполь Хмельницької області; ЗЕЛЯК М. А. — ге!

неральний директор ТОВ «Сузір’я», Жашківський район Черкаської обла!

сті; СКРИПНИК І. В. — директор ПБП «Магнат», м. Новоселиця Чернівецької

області; ДІДОВИЧ К. М. — директор ТОВ «Згода», м. Прилуки Чернігів!

ської області; МАТЯШ А. В. — директор СТОВ «Тростянське», Борзнянський



Буква закону повинна бути включена до алфавіту

О станнім часом Держгірпромна!гляд виступив з низкою законо!давчих ініціатив, спрямованих

на покращання стану охорони пра!ці та промислової безпеки в Україні,багато з яких уже набрали чинності.Про те, які саме пропозиції до зако!нодавства було внесено і з якої при!чини, йшлося у перший день роботиконференції в рамках теми «Упра!вління охороною праці та промисло!вою безпекою».

Насамперед учасники розгляда!ли проект Закону «Про промисловубезпеку», що доповнює та удос!коналює чинні законодавчі акти— Закони «Про охорону пра!ці» та «Про об’єкти підвищеноїнебезпеки». Обговорювавсятакож Закон «Про основні за!сади державного нагляду (кон!тролю) у сфері господарськоїдіяльності» та пропоновані Ко!мітетом зміни до нього, спрямо!вані на розширення прав орга!нів державного нагляду. Вели!ка увага приділялася законо!давчим ініціативам, які повинніпідвищити економічну зацікав!леність роботодавця у забезпе!ченні безпеки на підприємстві. На!приклад, зміни, внесені до Закону«Про загальнообов’язкове держав!не соціальне страхування від неща!сного випадку на виробництві тапрофесійного захворювання, якіспричинили втрату працездатно!сті», дадуть змогу диференціюватирозмір страхових внесків залежновід стану безпеки, рівня виробничо!го травматизму та професійної зах!ворюваності. Також говорилося пропропозиції, внесені Комітетом доАдміністративного та Кримінально!го кодексів України, щодо збільшен!ня розмірів штрафів за невиконаннявимог законодавства про охоронупраці.

Законодавчі ініціативи Комітетуне тільки існують на папері, але й ді!ють. Їх беруть до уваги керівники ве!ликих підприємств України. Так, ди!

ректор з охорони праці ВАТ «Мико!лаївський глиноземний завод» Р.Рахманкулов розповів про особли!вості розвитку системи управлінняохороною праці підприємства. Цейвиступ викликав інтерес усіх учасни!ків конференції як українських, так ізакордонних.

Небезпеці краще йти назу,стріч,

ніж очікувати на місці

У ході конференції вперше розгля!далися обставини та причини резо!нансних аварій, заходи, розробленіекспертами та державними комісіями,

спрямовані на запобігання трагедіяму майбутньому. Насамперед це стос!ується ситуації, що склалася у вугіль!ній галузі України. Незважаючи навиконання різних програм підвищен!ня безпеки гірничих робіт, кількістьаварій у вугільних шахтах як і рані!ше залишається високою і супрово!джується смертельним травматизмом.У середньому за рік гинуть 200 пра!цівників. Проблеми промислової без!пеки у вугільній галузі України нале!жать до категорії державної та сус!пільної значущості, і одним із пріори!тетних завдань є їх вирішення на ви!щому державному рівні. Значними вцьому відношенні стали два засіданняуряду, за підсумками яких розпоря!дженням Кабінету Міністрів було виз!начено заходи для підвищення безпе!ки галузі. А результатом засідання Ра!ди національної безпеки та оборони

України став Указ Президента «Простан і перспективи розвитку вугільноїпромисловості та невідкладні заходищодо підвищення безпеки праці в ційгалузі».

У своїх доповідях учасники конфе!ренції, переважно фахівці з великимдосвідом роботи у вугільній галузі,проаналізували результати дослі!джень закономірностей виникненняаварій та нещасних випадків на ву!гільних шахтах. Основними травмую!чими факторами визнано обвали йобвалення гірської породи, вибухи йспалахи газу, підземний транспорт іпідйом. Доповідачі внесли ряд прак!тичних пропозицій щодо зниження

рівня травматизму та запобіган!ня аваріям у шахтах. Насампе!ред це стосується впровадженнясучасних засобів колективногозахисту, розробки та практично!го застосування нових (нетради!ційних) технологій вуглевидоб!ування, зокрема використаннянемеханічних способів вуглеви!добування, автоматизація кон!тролю параметрів безпеки вугіль!них шахт. На підставі виступів рі!шенням конференції було внесе!но рекомендації та пропозиції,адресовані Міністерству вугіль!ної промисловості. Наприклад,

включати до програми забезпеченнябезпеки на вугільних шахтах розроб!ку положень про службу охоронипраці на підприємствах вугільної про!мисловості, методику прогнозуванняаварій та інші.

Для України сьогодні проблемибезпеки використання газу в проми!словості і в побуті стали актуальними.На пам’яті кожного торішня трагедія,що сталася в Дніпропетровську. Цяподія, що забрала життя 24 осіб, ста!ла причиною покладення урядом кра!їни на Держгірпромнагляд новоїфункції — проведення технічнихрозслідувань обставин і причин ава!рій, пов’язаних з використанням газув побуті. Тому цього року тему безпе!ки використання газу в промисловостіта в побуті було винесено на обгово!рення учасниками конференції.

Незважаючи на те, що теми, що

МІЖНАРОДНІ КОНТАКТИ

IIIIII МІЖНАРОДНАМІЖНАРОДНАНАУКОВО ТЕХНІЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

Як уже повідомлялося в журналі, в Ялті 6—9 жовтня відбулася III Міжнародна науково�

технічна конференція «Промислова безпека та охорона праці — 2008. Проблеми. Перспективи».

Друкуємо звіт про конференцію, підготовлений прес�службою теруправління Держгір�

промнагляду по Автономній Республіці Крим і м. Севастополю.



Стан справ з охороною праці у

світі стає все більш актуальноюпроблемою як для профспілок,

так і для міждержавних структур,насамперед Міжнародної організа!ції праці. МОП розглядає цю тему якчастину своєї Програми гідної праці.

Підвищена увага до проблембезпеки праці пояснюється в першучергу тим, що з кожним роком, не!зважаючи на заходи, що вживають!ся, у різних країнах зростає рівеньвиробничого травматизму, у томучислі зі смертельними наслідками, ікількість профзахворювань. Причо!му це стосується і тих країн, де їмприділяється, здавалося б, підвище!на увага. До сфери безпеки праці

все більшою мірою залучаються пи!тання, пов’язані з самопочуттямпрацівника, і фактори, що побічновпливають на трудову діяльність,—вживання алкоголю, наркотиків інавіть інтернетозалежність (за да!ними Стенфордського університе!ту, в США 14% жителів мають такузалежність).

Згідно з даними МОП, щороку всвіті реєструється приблизно 270млн. нещасних випадків, пов’язанихз трудовою діяльністю людини, і 160млн. професійних захворювань. Навиробництві гине майже 354 тис.працівників, з них у країнах з роз!виненою ринковою економікою —16,2 тис., у колишніх соцкраїнах —

21,4 тис., у Китаї — 73,6 тис., в Ін!дії — 48,2 тис., в інших країнах Азіїі Тихого океану — 83 тис., у країнахБлизького Сходу — 28 тис., у краї!нах Африки південніше Сахари —54,7 тис., у країнах Латинської Аме!рики та Карибського басейну —28,6 тис. (цифри округлено.— Прим.автора). Близько 12 тис. загиблих —діти.

До цих даних необхідно додатикількість тих, хто одержав профза!хворювання і вибув з виробничогопроцесу,— цей показник у 2004 р.становив 2,2 млн. осіб, причому се!ред захворювань 32% становилионкологічні, 23% — серцево!судин!ні, 19% — травматологічні, 17% —інфекційні.

Щодня у світі відсутні наробочому місці внаслідокхвороби (тимчасової непра�цездатності) близько 5% робо�чої сили. Через витрати,пов’язані з нещасними випад�ками на виробництві, втрача�ється до 1250 млрд. доларівСША, або майже 4% світового

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

СССС ТТТТ АААА ННННБЕЗПЕКИ ПРАЦІ В СВІТІ

За матеріалами Департаменту Всесвітньої конфе,дерації профспілок по роботі з членськими органі,

заціями

стосуються безпечної експлуатації га!зового господарства, у доповідачівбули різними, об’єднало їх те, що ко!жен з них у своєму виступі називавзаходи, спрямовані на запобіганнятрагедіям, подібним дніпропетров!ській. Представники підприємств наф!тогазового комплексу України, обл! іміськгазів виступили з пропозиціямипро організацію нагляду та проведен!ня експертизи під час технічного роз!слідування аварій, пов’язаних з вико!ристанням газу в побуті. Розглядалисяперспективи розвитку систем газопо!стачання міст і населених пунктів Ук!раїни, автоматизації виробничих про!цесів та підвищення рівня безпеки си!стем газопостачання.

У своєму виступі начальник упра!вління організації державного нагля!ду за промисловою безпекою на ви!робництвах і об’єктах підвищеної не!безпеки Держгірпромнагляду В. Мо!розов повідомив, що Комітет ініціюва!тиме перед Кабінетом МіністрівУкраїни розробку Державної та ре!гіональних програм із заміни фізичнозношеного обладнання газифікаціїбагатоквартирних житлових будинків,а також обладнання їх сигналізатора!ми довибухонебезпечних концентра!цій газу та мікроконцентрацій чадно!го газу. Він також підкреслив, що Дер!

жгірпромнагляд має намір підвищитивимогливість під час оформлення до!зволів на провадження робіт з будів!ництва систем газопостачання й об!слуговування димових і вентиляційнихканалів багатоквартирних житловихбудинків.

Початок — найважливіша частина справ

Не менш важливою темою конфе!ренції було питання про експертнудіяльність у сфері промислової безпе!ки. Минулого року в Україні булостворено єдину систему науково!тех!нічної підтримки державного наглядуза охороною праці, що об’єднала по!тенціал експертних організацій і На!ціонального науково!дослідного ін!ституту промислової безпеки та охо!рони праці. Робота цієї структуриспрямована на удосконалення та пі!двищення ефективності державногонагляду. Досвідом у галузі експертноїдіяльності поділилися представникиекспертних організацій Росії та Укра!їни. Розглядалися теми: «Аналіз ризи!ку та забезпечення промислової без!пеки в умовах переходу до ринку»,«Єдина оцінка відповідності на об’єк!тах, підконтрольних Ростехнагляду».

Вперше за всю історію проведення

ялтинських конференцій обговорюва!лася тема інформаційної підтримкидержавного нагляду. Діяльності ін!формаційних центрів Держгірпромна!гляд приділяє величезну увагу. Роботаз інформацією — це самостійний фак!тор, що визначає стан промисловоїбезпеки. Практично в усіх регіонахУкраїни діють свої прес!служби, зав!дання яких — донести до аудиторії ін!формацію про роботу Держгірпром!нагляду, змінити ставлення громадяндо власної безпеки на виробництві.

За підсумками ІІІ Міжнародної на!уково!технічної конференції булиприйняті рішення, спрямовані на пі!двищення рівня промислової безпекита охорони праці в різних галузях ви!робництва. Інтерес до конференції зкожним роком зростає. Цього рокусеред її 235 учасників були представ!ники Росії, Білорусі, Казахстану, Тад!жикистану, Молдови, Румунії, Азер!байджану. За кожною людиною зак!ріплено конституційне право на збе!реження життя і здоров’я у процесітрудової діяльності. Тому коло про!блем і питань, що обговорюються наконференції, стосується будь!кого, не!залежно від того, в якій країні він жи!ве.



валового внутрішнього про�дукту.

Починаючи з 2002 р., за ініціа!тиви МОП щороку 28 квітня відзна!чається Всесвітній день охоронипраці (раніше в цей день відзначав!ся День пам’яті загиблих на робо!чих місцях). З цього ж року Міжна!родна федерація транспортників(МФТ) щороку 15 жовтня відзначаєВсесвітній день протесту проти негі!дних умов праці на транспорті.

Взагалі галузевий аспект безпе!ки праці потребує окремого розгля!ду, оскільки деякі галузі економіки єнайбільш небезпечними для зайня!тих у них працівників.

У 2004 р. було проведено Євро!пейський тиждень безпеки праці вбудівництві та деревообробці, підчас якого було оголошено дані Ду!блінського фонду поліпшення умовжиття і праці, згідно з якими у 15країнах, що входили тоді до складуЄС, щороку реєструвалося 820 тис.нещасних випадків, з них 1200 — зісмертельними наслідками, а збиткивід них становили 75 млрд. євро з900 млрд. євро загального обігу га!лузі. Було повідомлено, що у Велико!британії в цій галузі щороку гине 13працівників із 100 тис. зайнятих, утой час як у цілому в економіці кра!їни — 5 осіб. У США в 2003 р. набудівництві загинуло 1126 праців!ників, у той час як на транспорті —850, у сільському господарстві тарибальстві — 707. У Данії, за дани!ми профспілок, ймовірність загинутина роботі у будівельників втричібільша, ніж у представників будь!якої іншої професії.

Серйозне занепокоєння з приво!ду виробничого травматизму висло!влюють профспілки транспортників.У 2003 р. у Японії пройшла тристо!роння конференція з безпеки праціна залізницях за участі 210 делега!тів з більш як 40 країн світу, яка, зо!крема, констатувала, що становищев даному питанні погіршується в мі!ру приватизації галузі. У тому ж ро!ці Європейська федерація транс!порту зажадала від Єврокомісіївжиття заходів щодо захисту водіїв!далекобійників від нападів на нихбандитів на території всіх євро!пейських країн.

Велика кількість нещаснихвипадків на виробництві

стається на дрібних і середніхприватних підприємствах. УБельгії, наприклад, половинанещасних випадків зі смер�тельними наслідками і 40%профзахворювань припадаєна підприємства з кількістюпрацівників до 100 осіб. В Ав�стрії в 2001 р. створено спе�ціальний підрозділ (Всесвітняслужба страхування від неща�сних випадків на виробництві— AUVA) для обслуговуванняпідприємств з чисельністюпрацюючих менш як 50 осіб.

Багато уваги приділяється питан!ням охорони праці та здоров’я навиробництві у Європейському Сою!зі і країнах, що входять до нього.Комісія ЄС у 2001 р. прийняла Про!граму заходів з охорони праці таздоров’я на робочих місцях на2002—2006 рр., а в 2005 р.— Про!граму REACH — реєстрації, оцінкита обмеження застосування хіміка!тів, відповідно до якої підприємства,які застосовують будь!які хімічні ре!човини з 30 тис. внесених у додатокдо Програми, повинні одержувати унаціональної влади ліцензію на їхвикористання. Щорічна конферен!ція партнерства провела в 2006 р. уВідні Міжнародну профспілковуконференцію, на якій було висунутовимогу посилити контроль за реалі!зацією цієї Програми.

У структурі ЄС є кілька органів,які спеціально займаються пробле!мами трудового життя. В іспансько!му місті Більбао діє Європейськеагентство з безпеки праці та охоро!ни здоров’я на робочому місці. У Ду!бліні (Ірландія) працює Європейсь!кий фонд поліпшення умов життя іпраці, що веде дослідження з широ!кого кола пов’язаних з цим питань.

З числа тем, що особливо дослі!джуються у ЄС, відзначимо пробле!му стресів на робочому місці. Заз!начене агентство ЄС у Більбао виз!начило стрес як «негативно забар!влену емоційну реакцію на трудо!вий процес, що виникає внаслідокпсихічних перенавантажень праців!ників, у тому числі через надмірнівимоги до роботи, авторитарногокерівництва, конфліктів на робочо!му місці, насильства і моббінгу»(третирування з боку колег.— Прим.автора). До «класичних» факторів

стресу віднесено також шуми, ві!брацію та монотонність праці. Заданими агентства, до 40 млн. пра!цівників у країнах ЄС страждаютьна захворювання, пов’язані зі стре!сом. На наслідки стресів припадає25% робочих днів, пропущених че!рез хворобу, а витрати тільки зоплати лікарняних у зв’язку з цимстановлять 20 млн. євро на рік. У ці!лому ж економічні втрати від стресуоцінюються в 150 млн. євро.

Дублінський Фонд вважає, щовід стресових явищ страждає при!близно 28% працюючих у країнахЄС, у 23% виявлено симптоми хро!нічної перевтоми, 60% скаржатьсяна постійний брак часу на роботі. УФранції профспілки вимагають ви!знання стресу професійним захво!рюванням, оскільки його жертваминазивають себе 72% опитаних пра!цюючих, насамперед службовці, та11% працівників одержували звіль!нення від роботи з цієї причини. УВеликобританії 32% опитаних на!звали основною причиною стресупроблеми під час поїздок на роботу,23% — складність поєднання трудо!вих і домашніх навантажень і лише31% заявили, що стресу взагалі невідчувають. Значна частина праців!ників у країнах ЄС вважає причи!ною стресу психологічні наслідкиконкуренції за робочі місця.

У 2006 р. загальноєвропейськеопитування про самопочуття на ви!робництві провів інший орган —Євробарометр. Згідно з одержани!ми даними, позитивно оцінили тру!дове середовище на своєму підпри!ємстві 84% респондентів у 25 краї!нах ЄС, у 15 «старих» членах ЄС цяцифра дорівнювала 86%, а в Даніїта Норвегії — навіть 93%. Ці резуль!тати явно відрізняються від наведе!них вище. Очевидно, багато чогозалежить від того, хто проводить ан!кетування і як ставляться запитання.

Комісія ЄС прийняла рішен�ня розробити Європейськустратегію з питань трудовогосередовища на період до 2012р. Європейська конфедераціяпрофспілок (ЄКП) запропону�вала включити до неї превен�тивні заходи в галузі безпекипраці, ввести в країнах ЄС ре�гіональних уповноважених зохорони праці та посилити



санкції стосовно роботодавців,винних у порушенні правилбезпеки на виробництві, а та�кож поширити положення цієїстратегії на працюючих у рам�ках нетипової зайнятості. Вартопри цьому згадати, що Британськийконгрес тред!юніонів у 2005 р. по!рушив питання про те, що карати запорушення правил охорони праціпотрібно не тільки роботодавців,але й директорів підприємств.

У 2006 р. було підписано Угодуєвропейських соціальних партнерів— ЄКП та об’єднань роботодавцівЄС — про спільні заходи щодо за!побігання та ліквідації моббінгу. Задеякими даними, у країнах ЄС моб!бінгу постійно зазнають близько 12млн. працівників. У Норвегії при Мі!ністерстві праці в 2005 р. встано!влено «телефон трудового життя»спеціально для приймання скаргпрацюючих на прояви моббінгу наїхніх підприємствах.

Останніми роками в ряді країнЄС підвищилася увага до проблемохорони праці та здоров’я на робо!чому місці з боку урядів. У Швеціїсоціал!демократичний уряд прий!няв у 2002 р. п’ятирічний план бо!ротьби зі смертельним травматиз!мом. У Франції також діє «п’ятиріч!ка» охорони здоров’я у трудовомусередовищі, у контролі за перебігомякої беруть участь, поряд з урядови!ми органами, сторони ринку праці,тобто профспілки та організації ро!ботодавців. У Фінляндії у 2002—2005 рр. існувала державна Про!грама боротьби з виробничим трав!матизмом.

Особливо варто зупинитися надосвіді Норвегії. У жовтні 2001 р. уцій країні було укладено Угоду проконсолідоване трудове життя, відпо!відно до якої мають бути вжиті захо!ди щодо зменшення кількості робо!чих днів, пропущених працівникамичерез хворобу, збільшення кількостіробочих місць для осіб з обмежени!ми трудовими можливостями та що!до зниження фактичного віку вихо!ду на пенсію (тобто щодо розвиткусистем дострокового пенсіонуван!ня). До 2005 р., згідно з Угодою,перший із зазначених показниківмав бути зменшений на 20%, аостанній — до 59 років. Забігаючинаперед, відзначимо, що вже до

2004 р. відсоток відсутності прац!юючих через хворобу на підприєм!ствах, включених до Угоди, знизив!ся з 6,6 до 6,4% загального робо!чого часу (при середньому показ!нику по країні — 7,2%), і на робо!ту було прийнято близько 36 тис.інвалідів.

Угоду підписали всі профцентри,об’єднання приватних роботодав!ців і торговельних підприємців, спіл!ка муніципальних органів та Відділ задміністративних питань МінпраціНорвегії. Вже до кінця 2003 р. донього приєдналися 5,6 тис. компа!ній, на підприємствах яких прац!ювало 951 тис. працівників, або51% робочої сили країни. В 2005 р.Угоду було продовжено на невизна!чений термін. На сприяння її вико!нанню з держбюджету щороку виді!ляються кошти. В 2006 р. вони ста!новили 276 млн. норвезьких крон.

Додамо, що зазначені проблемитипові не тільки для цієї країни. В Ав!стрії в 2003 р. засновано державневідомство інтерактивного професій!ного навчання, основне завданняякого полягає у підготовці інвалідівдо трудової діяльності.

Серйозно ставляться у ЄС допроблеми вживання алкоголю і нар!котиків як до фактора, що негативновпливає на продуктивність і безпекупраці. Хоча в країнах ЄС алкоголь!но залежними вважаються лише 5%працівників, зловживання алкого!лем є головною причиною смертімолоді у віці 15—19 років і 30—50% дорожньо!транспортних подій.Найбільш «питущими» країнамивизнано Ірландію (12,3 л чистогоалкоголю на рік на одного доросло!го жителя), Румунію (11,7 л) і Шве!цію (10 л). У Фінляндії з причин,пов’язаних із вживанням алкоголю,щороку втрачається близько 5 млн.робочих годин, або 2,5 робочогодня на одного працівника. Христи!янський профцентр Бельгії оголосиву 2005 р. кампанію з боротьби з«дрінками» (випивками.— Прим. ав'тора) у робочий час, що стали по!пулярними в установах країни. Заданими ВООЗ, у 2002 р. у країнахЄС із вживанням алкоголю булопов’язано 600 тис. нещасних ви!падків на виробництві зі смертельни!ми наслідками, їх середньорічне зро!стання перевищує 7%.

Ще кілька цифр по ЄС: на нічнихроботах у країнах ЄС у 2004 р. бу!ло зайнято близько 20 млн. працю!ючих, або 12% економічно актив!ного населення; найвищі показникивідзначено у Великобританії(21,3%), Ісландії (19,2%) та Австрії(12,8%), найнижчі — в Іспанії(9,9%).

Як і раніше, багато говорять і пи!шуть у світі про шкідливий вплив наздоров’я працюючих азбесту й аз!бестовмісних сполук. У 2004 р.МОП і ВООЗ обнародували підсум!ки спільного дослідження, в якомусказано, що основними виробника!ми азбесту в світі є Росія (за їхнімиданими, близько 50% світового ви!робництва, причому майже полови!ну працюючих в азбестовому ви!робництві становлять жінки), Китай,Канада і Бразилія, а головними спо!живачами — Індія, Таїланд, Нігерія,Ангола, Мексика, Уругвай та Арген!тина. Від застосування азбесту, заданими, що містяться в цій роботі,щороку гинуть до 100 тис. осіб.

МОП нещодавно знову заклика!ла до повної заборони застосуван!ня азбесту. У період проведення Ге!неральної конференції праці 2005р. Міжнародна конфедерація віль!них профспілок оголосила про по!чаток кампанії за повну заборонуазбесту та його похідних. За її то!дішніми даними, навіть у Фінляндії,де така заборона діє, від наслідківконтактів з азбестом щороку хворі!ють до 500 працівників, з яких 120— на рак.

У тому ж 2005 р. профцентрАФТ—КПП виступив за прийняттяКонгресом США закону про ство!рення Фонду допомоги потерпілимвід застосування азбесту, яких, зайого даними, у країні нараховуєть!ся 300—600 тис. осіб. У Бельгії, детакий Фонд уже створено, христи!янський профцентр КХПБ запропо!нував у 2006 р. поширити дію цьо!го закону на «непрофесіоналів» —самозайнятих працівників, членів сі!мей захворілих і жителів тих райо!нів, де розташовані підприємства,що використовують азбест.

З 1 січня 2005 р. набрала чинно!сті директива Єврокомісії про повнузаборону застосування в країнахЄС азбестовмісних матеріалів. У нійтакож визначено заходи захисту

3. Зам. №

ШШККООЛЛАА ІІННЖЖЕЕННЕЕРРАА ЗЗ ООХХООРРООННИИ ППРРААЦЦІІ


БЕЗПЕЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДІЙМАЧІВ*

Будівельні підіймачі є аль!тернативою будівельнихриштовань та колисок, а в

порівнянні з вантажопідіймаль!ними кранами вони більш зруч!ні під час експлуатації, монта!жу та транспортування. Запризначенням підіймачі бува!ють будівельні, пожежні, інспек!ційні тощо; за принципом улаш!тування — стаціонарні, мобільні(самохідні або причіпні); за ха!рактером переміщуваних ван!тажів — вантажні (мають від!криту платформу); пасажирські(мають закриту платформу —кабіну) та вантажопасажирсь!

кі; за типом механізму підіймання — з канатним і рей!ковим механізмом підіймання. Стаціонарні будівельніпідіймачі бувають: приставні (щоглові), коли передба!чається закріплення щогли до елементів конструкції бу!дівлі, та стоякові (вільностоячі), які розраховані на нез!начні висоти підіймання. Щоглові будівельні підіймачібувають однощоглові та двощоглові. Двощоглові маютьпідвищену вантажопідйомність, більшу довжину плат!форми і швидкість підіймання та розраховані на значніобсяги будівельних робіт. Вантажопідіймальність щогло!вих підіймачів — від 100 до 5000 кг, максимальна висо!та встановлення (з анкерним кріпленням) — до 300 м.Робочі платформи сучасних підіймачів мають модульнуконструкцію. Вантажні підіймачі за призначенням ван!тажонесучого органу можуть бути без подачі та з пода!чею вантажу досередини прорізу будівлі.

Вимоги безпечної експлуатації будівельних підій!мачів визначені такими нормативними документами:розділом 10 Правил будови і безпечної експлуатаціїліфтів (НПАОП 0.00!1.02!08), розділами 3.3 та 4.11Правил охорони праці при будівництві та ремонтіоб’єктів житлово!комунального господарства (НПАОП45.2!1.02!90), розділом 6.5 Правил охорони праці підчас виконання робіт на висоті (НПАОП 0.00!1.15!07);а вимоги електробезпеки — розділом 7 Правил будо!ви електроустановок. Електрообладнання спеціальнихустановок (НПАОП 40.1!1.32!01). Номенклатура й

основні параметри будівельних підіймачів (ТП!14, ТП!16, ТП!17, БТМ!76!33, ПГМ!2268 тощо), які викори!стовувались за часів СРСР, наведені в додатку 4 ДБНГ.1!4!95 «Правила перевезення, складування та збе!рігання матеріалів, виробів, конструкцій і устаткуван!ня в будівництві». Поряд з вітчизняними будівельними пі!діймачами все частіше застосовуються підіймачі інозем!ного виробництва, які мають необхідні сертифікаційнідокументи, в тому числі: будівельні підіймачі фірмSCANCLIMBER (Польща), GEDA (Німеччина), ENCO!MAT та ONIK (Іспанія).

Технічні вимоги щодо стаціонарних будівельних що!глових вантажних підіймачів (з висотою підіймання до100 м та вантажопідйомністю до 630 кг) регламентуєГОСТ 29168—91 «Подъемники мачтовые грузовые стро!ительные. Технические условия». Чинними є також ДСТУEN 1756!1:2005 «Підіймачі тигельні. Платформи під!йомні для встановлення на колісних транспортних засо!бах. Вимоги безпеки», ч. 1; «Підіймач для поштучнихвантажів», ч. 2; «Підіймач для пасажирів». Є також ОСТ3413!015!83 «Експлуатація самохідних вишок та під!йомників».

Нормативним документом міжнародної організаціїпраці, який регламентує вимоги щодо експлуатації пі!діймачів, є Рекомендації щодо техніки безпеки в буді!вельній промисловості № 53. Міжнародні організації тасоюзи (Правила 34).

Необхідно зазначити, що у п. 2.7.1 та п. 6.5 ГОСТ29168—91 є вказівки на те, що конструкція будівель!них вантажних підіймачів і вимоги щодо технологічно!го процесу з їх використанням повинні відповідати ви!могам Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів.На думку автора, не зовсім зрозумілою є «універ!сальність» вимог п. 6.5.2 НПАОП 0.00!1.15!07:«умови безпечної експлуатації підйомників під час ви!конання робіт на висоті мають відповідати вимогамПравил будови і безпечної експлуатації підйомників»,оскільки очевидним є те, що Правила будови та без!печної експлуатації підйомників (НПАОП 0.00!1.36!03) поширюються тільки на самохідні (автомобільні, наспеціальному шасі, пневмоколісні, гусеничні, залізнич!ні тощо) та причіпні підіймачі (п. 1.2 НПАОП 0.00!1.36!03). Анахронізмом можна вважати вимоги п.4.11.21 НПАОП 45.2!1.02!90 — «стоякові та щоглові

* У нормативних документах використовуютья як термін «підйомник» (наприклад, «Правила будови та безпечної експлуатації підйом'ників, п. 6.5.2 НПАОП 0.00!1.15!07), так і термін «підіймач» (наприклад, додаток 1 (п. 67) НПАОП 0.00!4.05!03 «роботи… з механічнимипідіймачами»; ДСТУ EN 1756!1:2005. Підіймачі тигельні. Платформи підйомні для встановлення на колісних транспортних засобах. Вимогибезпеки. Ч. 1. Підіймач для поштучних вантажів). Крім того, водночас з терміном «будівельний підіймач» використовуються терміни «фасаднаплатформа», «щоглова робоча платформа» тощо. Враховуючи те, що Класифікатор професій в Україні (ДК 003:2005) передбачає професію«машиніст підіймача», то надалі автор використовує термін «підіймач».

Безпека будівельного виробництва визначається прийнятою техно�логією, організацією робочих місць, засобами виробництва та захисту.Аналіз виробничого травматизму у будівельній галузі свідчить про знач�ну кількість нещасних випадків, які сталися під час експлуатації буді�вельних підіймачів, що являють собою вантажопідіймальну установку(транспортний засіб перервної дії, машину), призначену для оператив�ного переміщення працівників та вантажів на робочі місця, розташова�ні на висоті, а також проведення фасадних робіт з робочої платформи.


ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

підйомники використовувати для підіймання і спускулюдей заборонено».

Будівельні підіймачі підлягають обов’язковій держав!ній сертифікації згідно з Переліком продукції, що підля!гає обов’язковій сертифікації в Україні, затвердженимнаказом Державного комітету України з питань техніч!ного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005р. № 28, передбачено також отримання суб’єктом гос!подарської діяльності дозволу щодо спроможності ви!конання робіт з використанням підіймачів (п. 3, додаток1 (п. 67 «Роботи… з механічними підіймачами та авто!механічними драбинами») Порядку видачі дозволівДержавним комітетом з нагляду за охороною праці тайого територіальними органами (НПАОП 0.00!4.05!03).

Розглянемо умови безпечної експлуатації будівель!них підіймачів.

До керування підіймачем допускається особа, якамає професію машиніста підіймача (код професії8333.2 за ДК 003:2005), не молодша 18 років та прой!шла відповідне навчання і перевірку знань з питань охо!рони праці, медичний огляд, має допуск до керуванняпідіймачем. Особа, яка експлуатує будівельний підій!мач, повинна мати групу ІІ з електробезпеки (п. 4, до!даток 2 ГОСТ 12.1.013—78 «Электробезопасность»).

Будівельний підіймач перед введенням в експлуата!цію та періодично 1 раз на 1 рік* підлягає перевірці тех!нічного стану (технічному опосвідченню, технічномуоглядові) у повному обсязі під керівництвом інженерно!технічного працівника, відповідального за нагляд забезпечною експлуатацією вантажопідйомних механіз!мів підприємства — власника підіймача (наприклад, го!ловного механіка) або уповноваженої особи спеціалі!зованої організації із записом результатів випробуван!ня у технічному паспорті підіймача. Контроль за техніч!ним станом підіймача (справністю запобіжних пристро!їв) здійснюється з періодичністю не рідше 1 разу на 10днів (п. 4.11.5 НПАОП 45.2!1.02!90) особою, відпові!дальною за безпечну експлуатацію вантажопідйомнихмеханізмів і знімних вантажозахоплювальних пристро!їв (виконробом або майстром, у розпорядженні якогопідіймач).

Підіймач, призначений для роботи з провідником(тобто машиністом, який керує підіймачем з платфор!ми), підлягає реєстрації в органах Держгірпромна!гляду (п. 10.32 НПАОП 0.00!1.02!08). Реєстрація ван!тажного підіймача проводиться у відповідному журналіобліку суб’єкта господарювання** з присвоєнням йомуінвентарного номера. Експлуатація підіймача передба!чає технічне обслуговування та ремонт згідно з експлу!атаційною документацією заводу!виготівника. Перед!бачається, що запас міцності несучих канатів для ван!

тажних підіймачів має становити не менше 5 (п. 10.18НПАОП 0.00!1.02!08). На випадок обриву несучих ка!натів підіймач забезпечується автоматичними уловлю!вачами.

Улаштування підіймача, в тому числі й місця кріплен!ня його щогли до елементів будівлі, обумовлюється про!ектом виконання робіт, розробленим відповідно до кон!кретних умов об’єкта будівництва. Не допускається за!кріплення підіймача до будівельних риштовань. Допу!скається улаштування підіймача без закріплення щоглиза наявності розрахунку на стійкість з урахуванням ді!ючих експлуатаційних і випробувальних навантажень.Улаштування приямка та шахт для будівельних підійма!чів не є обов’язковим. Раму підіймача улаштовують нагоризонтальній площадці з твердим покриттям, а за на!явності недостатньо щільної основи або у випадку мо!жливого просідання грунту під час відтаювання під ра!му підкладають залізобетонну плиту або дерев’янийщит. Небезпечна зона підіймача повинна бути огоро!джена і мати попереджуючий напис: «Небезпечна зона.Вхід заборонено!» Межа небезпечної зони визначаєть!ся відстанню по горизонталі від можливого місця верти!кального падіння вантажу, піднятого на платформі, і цямежа при висоті підіймання до 6 м становить 3 м; 6—12м — 4 м, 12—20 м — 5 м; 20—30 м — 6 м; понад 30 м —8 м, але не повинна бути меншою 1/3 максимально мо!жливої висоти підіймання вантажу (п. 3.5.31 НПАОП45.2!1.02!90).

Під час роботи з підіймачем не передбачено викори!стання засобів індивідуального захисту (запобіжного по!яса, страхувального каната), хоча у п. 6.5.3 НПАОП0.00!1.15!07 вказано, що «конструкція робочої плат!форми підіймача повинна мати місця для кріплення ка!рабінів запобіжних поясів і фалів для інструменту».

У вантажопасажирського підіймача на нижнійприймальній (посадочній)*** площадці на висоті неменш як 2 м від її рівня улаштовується огородженняшляху руху кабіни і противаги, причому це огоро!дження повинно мати двері. Підіймач улаштовують та!ким чином, щоб відстань від порогу платформи до по!рогу приймальної площадки (виступаючих частин бу!дівлі) була не менш як 50 мм і не більше ніж 100 мм(п. 10.10 НПАОП 0.00!1.02!08, п. 4.11.10 НПАОП45.2!1.02!90). У разі неможливості дотримання нор!мативних відстаней між порогами приймальної пло!щадки і порогом кабіни використовують висувнийтрап з перилами висотою не менше ніж 1 м, керуван!ня яким здійснюється з кабіни, при цьому крайні поло!ження трапу повинні надійно фіксуватись жорсткимиупорами для запобігання його самовільного перемі!щення. Крім того, передбачається блокування відкри!вання дверей кабіни з переміщенням трапу (двері по!

* Нормативні вимоги щодо терміну повної перевірки технічного стану (технічного огляду) будівельного підіймача є неоднозначни!ми. Так, згідно з п. 10.2 НПАОП 0.00!1.02!08 будівельний підіймач повинен проходити повний технічний огляд 1 раз на 4 роки, алезгідно з пп. 4.1.11, 4.2.7 НПАОП 45.2!1.02!90 будівельний підіймач повинен проходити повний технічний огляд 1 раз на 3 роки.

** Для обліку результатів перевірки технічного стану підіймачів у нормативних документах не дано єдиний тип журналу, наприклад, мо!жуть використовуватись такі журнали: «Журнал обліку вантажопідіймальних машин» (п. 17.3 НПАОП 0.00!1.02!99), «Журнал робіт» (п.4.11.2 НПАОП 45.2!1.02!90), «Журнал здавання та приймання підіймача» (п. 3.3.104 НПАОП 45.2!1.02!90).

*** У нормативній документації не є однозначною термінологія щодо площадки, яка улаштовується в місцях зупинки платформи (ка!біни). А саме: НПАОП 0.00!1.02!99 використовує термін «посадочна площадка» (п. 17.4), «приймальна площадка» (п. 17.5), «вантажнаплощадка» (п. 17.10), «навантажувальна площадка» (п. 17.11), «вантажно!розвантажувальна площадка» (п. 17.24); НПАОП 45.2!1.02!90— термін «розвантажувальна площадка» (п. 4.10.10), «вантажоприймальна площадка» (п. 4.11.12). Замість терміну «платформа» (п. 17.18НПАОП 0.00!1.02!99) використовуються терміни «вантажонесучий орган» (п. 3.3.105 НПАОП 45.2!1.02!90; п. 2.2 ГОСТ 29168—91), «пе!ресувна платформа» (п. 4.11.10 НПАОП 45.2!1.02!90), «робоча платформа» (п. 6.5.3 НПАОП 0.00!1.15!07). Надалі автор використовуєтерміни «приймальна площадка» та «платформа».

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ


винні відкриватись тільки після висування трапу на ве!личину робочого ходу, а зворотне переміщення тра!пу можливе тільки тоді, коли зачинені двері кабіни).Двері кабіни повинні мати кінцевий вимикач, що кон!тролює закриття стулок дверей, а в кабіні має бутисигнальний пристрій (не залежний від електроживлен!ня підіймача) для виклику чергового персоналу. Две!рі підіймача і його нижнього огородження потрібнозакривати (відчиняти) ключем, який повинен бути упровідника (машиніста підіймача). Використання ав!томатичного запірного пристрою не є обов’язковим(п. 10.16 НПАОП 0.00!1.02!08).

Платформа підіймача повинна мати огородження зусіх сторін (п. 4.11.12 НПАОП 45.2!1.02!90), хо!ча п. 10.12 НПАОП 0.00!1.02!08 допускає огоро!дження платформи з трьох сторін за умови наявностіпристрою, що запобігає можливому зсуву вантажу замежі платформи. Огородження зі сторони платформивиконується у вигляді двостулкових дверей, що відкри!ваються в сторону приймальної площадки (п.4.11.12 НПАОП 45.2!1.02!90). Висота огородженняплатформи повинна бути не менше ніж 1 м з суцільнимобшиттям знизу (бортовою дошкою) на висоту не мен!ше 200 мм*, причому огородження платформи повин!но відповідати висоті переміщуваного вантажу (згідноз п. 10.12 НПАОП 0.00!1.02!08 для вантажних плат!форм висота огородження може бути зменшена до 0,5м). Приймальні площадки повинні мати перильне ого!родження з двох сторін, аналогічне огородженню плат!форми. Прорізи в стінах будівлі, через які приймаютьсявантажі, повинні мати знімне огородження (п. 4.11.13НПАОП 45.2!1.02!90), а прорізи, вздовж яких перемі!щується платформа та не виконуються вантажно!роз!вантажувальні роботи, закривають суцільним огоро!дженням на всю висоту.

Підіймач має бути забезпечено кінцевим вимикачем,що відключає його електропривод при переході плат!форми (кабіни) за крайні робочі положення не більшеніж 0,2 м, хоча п. 4.11.3 НПАОП 45.2!1.02!90 перед!бачено наявність тільки обмежувача висоти підйомукрайнього верхнього положення. Гнучкий кабель, підві!шений до платформи (кабіни), може закріплюватись добудівлі або бути обладнаний пристроєм, що запобігаєрозгойдуванню кабелю. З метою запобігання обривунесучого каната та деформації щогли переміщенняплатформи (кабіни) повинно відбуватися без ривків, різ!кого перемикання прямого ходу на зворотний, а такожне можна використовувати кінцеві вимикачі для автома!тичної зупинки роботи підіймача. Вантажі мають бутирівномірно розміщені по всій площині платформи. Скуп!чений вантаж треба поміщати в центральній частиніплатформи або ближче до щогли. Дрібнопоштучні ван!тажі переміщуються в тарі. Вантаж не повинен виходи!ти за межі платформи.

У вантажопасажирському підіймачі апарат керуван!ня улаштовується в кабіні. У вантажному підіймачі робо!че місце машиніста має бути розташоване біля будівлі в

зоні з достатньою видимістю приймальних площадок іпереміщення платформи, за межами небезпечної зониабо над ним повинен бути захисний козирок для захи!сту від можливого падіння предметів з висоти та від дії ат!мосферних опадів**. До робочого місця машиніста тре!ба підвести сигналізацію від усіх поверхів, де проводять!ся вантажно!розвантажувальні роботи. У разі недостат!ньої видимості робочої зони підіймача забезпечуютьдвосторонній радіозв’язок або наявність сигнальника(попередньо узгодивши порядок сигналізації). В місцях,де виконуються роботи з використанням підіймача, по!винні вивішуватись Правила використання підіймача(п. 10.28 НПАОП 0.00!1.02!08), а також добре види!мі написи (таблички), що вказують його вантажопідйом!ність, тип та реєстраційний (інвентарний) номер. Прове!дення будь!яких робіт та прокладання електропроводіву робочій зоні підіймача не допускається.

Робоча зона підіймача в нічний час повинна мати до!статнє освітлення. Електропроводка до підіймача, укла!дена на рівні землі і на висоті до 2,5 м, повинна улаш!товуватись у металевих трубах (п. 3.3.116 НПАОП45.2!1.02!90), а електричні пристрої, що розташованів місцях, доступних для випадкового доторкування, по!винні огороджуватись захисними кожухами. Підіймачпідключається до електрощита через пристрої захистуз нормативною уставкою, при цьому його металеві ча!стини занулюються та заземлюються. Вимоги щодо без!печної експлуатації окремих конструктивних елементівпідіймача встановлюються відповідними нормативно!правовими актами з охорони праці (наприклад, лебі!док, вантажозахоплювальних пристроїв — Правиламибудови і безпечної експлуатації вантажопідіймальнихкранів (НПАОП 0.00!1.01!07), електрообладнання —розділом 7 НПАОП 40.1!1.32!01). Після виконання ро!біт (з метою запобігання несанкціонованого доступу)апарат керування підіймачем потрібно помістити у ша!фу із запірним пристроєм (для вантажних підйомників уп. 2.3.8 ГОСТ 29168—91 є вимога щодо наявності бло!кувального пристрою, що запобігає включенню меха!нізмів сторонньою особою).

Одночасна робота розташованих поруч баштовогокрана та підіймача допускається за умови, що підіймачне міститься в зоні дії баштового крана, причому для су!місної дії баштового крана та вантажопасажирськогопідіймача потрібно скласти графік їх роботи (п. 3.3.113НПАОП 45.2!1.02!90). У разі необхідності подачі ма!теріалів на покрівлю консольна ділянка щогли, що роз!ташована над найвищою настінною опорою, повиннастановити не більше ніж 4 м для підіймачів вантажопід!йомністю 500 кг і не перевищувати 2 м для підіймачівбільшої вантажопідйомності (п. 3.3.114 НПАОП45.2!1.02!90).

Єдиним шляхом запобігання виробничому травма!тизму під час робіт з використанням підіймачів є поси!лення контролю за їх технічним станом, дотриманнямвимог безпечної експлуатації та відповідністю фахово!го рівня обслуговуючого персоналу.

* Цікаво порівняти вимоги щодо параметрів перильного огородження будівельного підіймача та будівельної колиски, де встановлено нор!мативну висоту бортового елемента — 0,15 м, огородження з неробочої сторони — не менше ніж 1,2 м, зі сторони фронту робіт — 1,0м (п. 1.3.10 ГОСТ 27372—87).

** Пульт керування вантажним підіймачем повинен бути розташований таким чином, щоб забезпечити огляд вантажно!розвантажуваль!них робіт, які виконуються на землі та на поверхах, розміщення вантажу на платформі. Пульт керування або кабіну машиніста підіймача, роз!ташовану на землі, необхідно улаштовувати зі сторони платформи таким чином, щоб машиніст бачив підіймач під кутом 45° (у плані) до бу!дівлі. Відстань кабіни машиніста від будівлі повинна дорівнювати 2/3 максимальної висоти підіймання. Пульт необхідно розташовувати над рів!нем землі таким чином, щоб відстань від нього до ока машиніста була не меншою ніж 2 м (пп. 3.3.94, 3.3.95 НПАОП 45.2!1.02!90).

ЯК ЕКСПЛУАТУЮТЬСЯ КАНАТНІ ДОРОГИ КАРПАТopb.org.ua/2786/4/Стор...

Documents