м. Вінниця, 2010 рік

Пам’ятка підприємцю

До Вас прийшли з перевіркою

1

ЗМІСТ

1. Вступна частина __________________________________________________ 2

Загальна частина:2. Ведення журналу реєстрації перевірок: право або обов’язок? _____________ 33. До Вас прийшли з перевіркою! Що робити?! __________________________ 3

Порядок та підстави проведення перевірок окремими державними органами:4. Перевірки силовими структурами ___________________________________ 85. Перевірки Державною податковою службою _________________________ 146. Перевірки Державним пожежним наглядом __________________________ 227. Перевірки санітарно-епідеміологічною службою ______________________ 278. Перевірки спеціального захисника прав споживачів ____________________ 329. Перевірки програмного забезпечення ________________________________ 3610. Перевірки Фондом соціального страхування по тимчасовій втраті

працездатності _________________________________________________ 4411. Перевірки Центром зайнятості ____________________________________ 5012. Перевірки Держнаглядпраці ______________________________________ 5313. Перевірки органами державної статистики __________________________ 5914. Перевірки у сфері торгівлі і громадського харчування _________________ 64

Контрольні функції окремих державних органів:15. Контрольні функції антимонопольних органів _______________________ 6716. Контрольні функції Головного контрольно-ревізійного управління ______ 6817. Контрольні функції Державного комітету стандартизації, метрології та

сертифікації ___________________________________________________ 6818. Контрольні функції Державної інспекції з контролю за цінами _________ 69

Інформація міститься на сайті: www.vmr.gov.uaв розділі “Економіка міста”/”Рада підприємців”

2

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством

(Конституція України, Стаття 19)

ВСТУПНА ЧАСТИНА ...Проблема перевірок контролюючими органами суб’єктів підприємницької

діяльності, як і раніш, не втрачає гостроти та актуальності серед підприємців.Корені багатьох проблем досі криються в недосконалому законодавстві.

Надмірне регулювання зокрема податкових відносин, широкі права і недосконалість механізмів відповідальності органів контролю в державі створюють несприятливі умови для ділової активності. Головним недоліком чинного законодавства України є правове регулювання діяльності контролюючих органів на рівні підзаконних актів. Це порушує конституційний принцип діяльності органів державної влади, згідно з яким органи контролю та їх службові особи зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

В ході спілкування із підприємцями були зроблені важливі спостереження та висновки, щодо психологічного боку даної проблеми. Невпевненість в завтрашньому дні, страх, перед різного роду перевірками приводять до психологічного дискомфорту, стресів та депресій. Підприємець, пригнічений своєю беззахисністю, не в змозі побачити вихід із цієї ситуації. В 9 випадках з 10 “спілкування” підприємця з “контролером” виливається в конфлікт. По-друге, формуванню нормальних стосунків між підприємцями та державними посадовцями перешкоджає аж ніяк не відсутність законодавчих та нормативних актів. Виявляється, підприємець нерідко сам одразу займає позицію “жертви”. Причина – в повній правовій необізнаності: “Він – чиновник, у нього всі закони в руках! Хтозна, що там, у тих законах? А вони ще й змінюються щодня. “То може, настав час вивчити ці закони? Також, не завадить, побороти в собі страх, а інстинкт до самозбереження має пролягати не через жертвоприношення своєї гідності бюрократії.

Людина, яка веде себе з гідністю, заслуговує на повагу оточуючих в тому числі і перевіряючи!

Чи можливо “вистояти” за таких умов? Так! Насамперед потрібно добре знати права, обов’язки та повноваження контрольних органів.

Хочеш процвітати! Вмій за себе постояти!

3

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНАЗгідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади і місцевого

самоврядування, їх посадовці зобов’язані діяти виключно на підставі, у межах повноважень і способами, передбаченими Конституцією і законами України.

Вказане означає, що всі дії посадових осіб відносно суб’єкта господарювання повинні здійснюватись в чіткій відповідності з вимогами закону і не виходити за межі прав, ним наданих.

Положенням п.п. 5, 6 ст. 19 Господарського кодексу України, забороняється незаконне втручання і перешкоджання господарської діяльності суб’єктів господарювання з сторони органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю і нагляду. Органи державної влади і посадові осбои зобов’язані здійснювати контроль і перевірки діяльності суб’єктів господарювання неупереджено, об’єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб’єктів господарювання.

ВЕДЕННЯ ЖУРНАЛУ РЕЄСТРАЦІЇ ПЕРЕВІРОК: ПРАВО АБО ОБОВ’ЯЗОК?

Указ №817 і Закон №877 передбачають ведення журналу реєстрації перевірок як право суб’єкта господарювання, як гарантію, а nому наявність такого журналу на підприємстві не є обов’язковим. Це загальне правило, з якого можуть бути зроблені виключення. Так, наприклад, згідно п. 38 Порядку здійснення торгової діяльності і правил торгового обслуговування населення, затвердженого Постановою КМУ від 15.06.2006 р. №833, суб’єкт господарювання повинен мати журнал реєстрації перевірок встановленого зразка, в якому особи, які їх проводять, роблять відповідні записи. Для суб’єктів господарювання, здійснюючих роздрібну торгівлю непродовольчими і продовольчими товарами, обов’язкова наявність журналу реєстрації перевірок передбачено абзацом другим п. 41 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Мінекономіки від 19.04.2007 р. №104, і абзацом другим п. 22 Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених наказом Мінекономіки від 11.07.2003 р. №185, відповідно. Аналогічні розпорядження містяться у абзаці третьому п. 1.9 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Мінекономіки від 24.07.2002 р. №219.

ДО ВАС ПРИЙШЛИ З ПЕРЕВІРКОЮ! ЩО РОБИТИ!?!Крок 1.З’ясуйте хто до Вас прийшов і з якої причини. Для цього вимагайте направлення

на перевірку, у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:• найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;• найменування суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу

або прізвище, ім’я та по-батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

• місцезнаходження суб’єкта господарювання та/або його відокремленою

4

підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;• номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід;• перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх

посади, прізвища, ім’я та по-батькові;• дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий);

вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо):• підстави для здійснення заходу:• предмет здійснення заходу;• інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його

здійснення)

ЗНІМІТЬ КОПІЮ ПОСВІДЧЕННЯ (НАПРАВЛЕННЯ)Відповідно до ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду

(контролю) у сфері господарської діяльності »:Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення

(направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб’єкта господарювання.

Суб’єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного наї ляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред’явили документів, передбачених цією статтею.

Крок 2.Запропонуйте перевіряючим записати перевірку до «Журналу відвідування

підприємця представниками контролюючих органів» з позначкою дати перевірки, її мети та строків, посади і прізвища представника контролюючих органів, підпису перевіряючого (форма журналу наведена в додатках).

У разі відмови з’ясуйте мотиви та посилання перевіряючого на відповідні нормативні галузеві документи, зафіксуйте отриману інформацію, інформуйте про факт відмови керівництво перевіряючого. Відмова від реєстрації є причиною відмови у вчиненні перевірки.

Крок 3.ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРКИ:1. Визначте на підприємстві особу, яка спілкуватиметься з перевіряючими

органами. Вона повинна знати повноваження того чи іншого органу, мати окрему папку з усіма нормативними актами, що регулюють повноваження контролюючих органів, знати або мати перелік телефонів усіх державних органів, а також мати журнал реєстрації перевірок, бланки протоколів тощо.

2. Виділіть окреме приміщення для роботи перевіряючих. Таким чином Ви позбавляєте їх можливості спілкуватися з іншими працівниками підприємства та ходити коридорами, відволікаючи Ваших працівників та порушуючи звичний режим роботи.

5

3. Не залишайте перевіряючих на самоті.4. Виконуйте лише ті вимоги перевіряючих, які ці органи мають право висувати

(зловживання посадовим та службовим становищем є злочином).5. Надавайте перевіряючим лише ті документи, обґрунтована вимога про надання

яких викладено у письмовій формі. Повідомте перевіряючих, що вся документація підприємства є конфіденційною інформацією та передається іншим особам лише на письмовий запит (при цьому Ви можете надати їм копію положення про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію, яка діє на Вашому підприємстві). Запропонуйте перевіряючим скласти запит – звертатись з конкретним запитаннями набагато важче, ніж просто вимагати показати документи. По-друге, легше довести неправомірність дій перевіряючих. Оскільки ви матимете письмовий доказ.

6. Не надавайте перевіряючим інформацію та не відповідайте одразуж, як отримаєте запит. Чинне законодавство справді зобов’язує Вас надавати перевіряючим необхідну для проведення перевірки інформацію та відповідати на їх запитання. Але законодавство не забороняє вам робити це протягом певного часу. Занотуйте всі запитання перевіряючого та повідомте йому, що Ви не можете чітко та повно відповісти на його запитання одразу та боїтеся дезінформувати його, атому викладете всі відповіді письмово та передасте їх йому найближчим часом. Аргументи в даному випадку можуть бути різними, наприклад, Ви просто фізично не можете пам’ятати про всі факти господарської діяльності підприємства.

Крок 4.Обов’язково отримайте документ, який складається за результатами перевірки.

Перед підписанням Ви зможете перевірити заповнення необхідних граф та достовірність викладеної в документі інформації.

Перед підписанням відповідного документа, що складається за результатами перевірки, закреслюйте усі вільні місця та графи, які в ньому залишилися.

Зазначте про наявність зауважень до процедури проведення перевірки та висновків за її результатами в документі, що складається за результатами перевірки. Якщо, на Вашу думку, під час перевірки перевіряючі порушили Ваші права або процедуру, визначену законодавчо, перед своїм підписом поставте запис «Підписано із зауваженнями, що будуть надані протягом трьох днів з моменту підписання». Свої зауваження передавайте до контролюючого органу під підпис або надсилайте цінним або рекомендованим листом із повідомленням.

ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПЛАНОВИХ І ПОЗАПЛАНОВИХ ПЕРЕВІРОК

Загальні правила оформлення результатів перевірочних заходів обумовлені ст. 7 Закону №877. Так, у разі виявлення порушень законодавства по результатам проведення планового або позапланового заходу посадовець органу держнагляду (контролю) складає акт, в якому указуються стан виконання вимог законодавства суб’єктом господарювання, а у разі невиконання – детальний опис виявленого

6

порушення з посиланням на відповідні вимоги законодавства. Акт складається в двох екземплярах і підписується посадовцями органу держнагляду, що проводив перевірку, а також суб’єктом господарювання (або уповноваженою їм особою). Один екземпляр акту вручається суб’єкту господарювання (або уповноваженій їм особі), а другий – зберігається в органі держнагляду. При цьому – акт складається в останній день перевірки. Тим самим, мабуть, передбачається прискорити фінальний етап перевірочного заходу. І хоча в цьому випадку в п. 6 ст. 7 Закону №877 також присутня обмовка «якщо інше не передбачене законом», така перевірочна норма, на думку автора одержить пріорітет над тим, що стосується оформлення результатів податкових перевірок підзаконним Порядком №327, п. 4.2 якого на сьогоднішній день передбачає, що складання і підписання акту (в двох екземплярах) за наслідками перевірок податківців здійснюється протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення встановленого для проведення перевірки терміну (в перебіг 3-х робочих днів – для суб’єктів малого підприємництва; протягом 10-ти робочих днів – для суб’єктів господарювання, що мають філії і знаходяться на консолідованій сплаті). Також уточнюється: у разі коли суб’єкт господарювання не згоден з актом, він має право підписати акт із зауваженнями (такі зауваження є невід’ємною частиною акту перевірки). А ось при відмові суб’єкта господарювання підписати акт відповідний запис про це вноситься в акт посадовцем органу держнагляду. Після цього згідно п. 7 ст. 7 Закону №877 на підставі акту, складеного за наслідками проведення планової перевірки (в ході якої виявлено порушення вимог законодавства) протягом 5 робочих днів з дня завершення перевірки складається розпорядження, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених при перевірці, які є обов’язковими для виконання. Очевидно, що при податкових перевірках роль такого документа, зокрема, є податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій). Помітимо, що в існуючому сьогодні п. 4.11 Порядку №327 для складання податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відведений 10-дневний термін. Проте з урахуванням норм Закону №877 він, очевидно, повинен становити до 5-денного. При цьому, звичайно, не слід забувати, що розпорядчі документи контролюючих органів про усунення порушень вимог законодавства, видані за результатами перевірки можуть бути оскаржені суб’єктами господарювання до відповідного органу держнагляду або до суду у встановленому законом порядку.

Крок 5.1. Пильно спостерігайте за дотриманням державними органами процедури

провадження у справах про порушення.2. Обов’язково підписуйте протокол та акти. Не підписавши їх, Ви не зможете

запобігти провадженню в справі про правопорушення – протокол/акт однаково буде доказом проти Вас. Крім того, Ви зможете викласти перед своїм підписом усі свої зауваження щодо його змісту, вказати, що Ви не вважаєте себе винним у вчиненні правопорушення та обгрунтувати свою позицію. При розгляді справи Ваші

7

зауваження обов’язково повинні бути розглянуті та враховані.3. Перед підписанням протоколу/акт уважно його прочитайте та обов’язково

перевірте правильність викладених фактів. Протокол/акт про правопорушення є основним доказом по справі, тому важливо впевнитись, що він містить об’єктивні дані.

4. Оскаржуйте рішення в справі про правопорушення, прийняте без запрошення Вас на його розгляд. Якщо Ви отримали копію рішення про притягнення до відповідальності, але перед цим не отримували повідомлень про розгляд справи, то таке рішення було прийнято з порушенням Ваших прав.

5. Пам’ятайте, що Ви маєте право відмовитися давати пояснення, що стосуються Вас, членів Вашої сім’ї чи близьких родичів. Таке право гарантується ст. 63 Конституції України. Кримінальну відповідальність за порушення з боку підприємства несуть його керівник та головний бухгалтер, тому показання щодо діяльності підприємства можуть бути показаннями проти них. Саме тому ці особи мають право відмовитися від дачі пояснень.

8

ПЕРЕВІРКА СИЛОВИМИ СТРУТУРАМИ ЧИ Є СИЛОВІ СТРУКТУРИ ОРГАНАМИ КОНТРОЛЮ?

Ні, жодна із силових структур не є органом планового контролю! Як визначено в законі «Про оперативно-розшукову діяльність», податкова міліція, державна служба боротьби з економічною злочинністю, Служба безпеки України можуть провадити оперативно-розшукову діяльність, дізнання і попереднє слідство. Натомість представники цих органів не мають права прийти до підприємця з перевіркою, якщо той не скоїв злочину або не вчинив правопорушення.

КОЛИ МОЖУТЬ ПРИЙТИ З ПЕРЕВІРКОЮПрацівники міліції можуть прийти з перевіркою за наявності таких підстав:1) для перевірки інформації, «яка надійшла» про здійснення або підготовку до

скоєння злочину, до порушення кримінальної справи – у межах дослідчої перевірки (ч. 4 ст. 97 КПК);

2) для отримання документів – пунктом 17 ст. II Закону «Про міліцію» міліції надано право безперешкодно одержувати відомості (у т. ч. й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні в справах про злочини, які перебувають у провадженні міліції за ПИСЬМОВИМ запитом;

3) для проведення оперативно-розшукових заходів – якщо порушено ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВУ справу (ст. 8, 9 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність», ч. 5 ст. 97 КПК).

Частиною 1 ст. 9 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» (далі -Закон про ОРД) зазначено, що у кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. Постанова про це підлягає затвердженню начальником органу внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, охорони вищих посадових осіб. Служби зовнішньої розвідки України, оперативного підрозділу податкової міліції, органу, установи виконання покарань, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону або його уповноваженим заступником.

4) для огляду приміщень – пунктом 15 ст. 11 Закону «Про міліцію» міліції надано, серед інших, право БЕЗПЕРЕШКОДНО у будь-який час доби входити на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій та оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів, при стихійних лихах та інших надзвичайних обставинах.

Крім цього п. 6 ст. 8 Закону про ОРД оперативно-розшуковим підрозділам надано право відвідувати житлові та інші приміщення для з’ясування обставин вчиненого або такого, що готується, злочину. Проте і в цьому випадку відвідування приміщень здійснюється за згодою їх власників;

5) для проведення слідчих дій (обшук та виїмка, огляд місця події) – якщо порушена КРИМІНАЛЬНА СПРАВА (глави 14, 16, 17 КПК).

9

Згідно зі ст. 177 КПК ОБШУК проводиться, коли є достатні підстави вважати, що знаряддя злочину, речі і цінності, придбані злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встановлення істини у справі, перебувають у конкретному приміщенні чи місці або у певної особи. ВИЇМКА, згідно зі ст.178 КПК, проводиться, коли є точні дані, що предмети і документи, які мають значення для справи, перебувають у певної особи або у певному місці.

Відповідно до КПК при проведенні слідчих дій складаються протоколи. Слідчий проводить ОГЛЯД місцевості, приміщення, предметів та документів для виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з’ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи. Складання протоколу огляду місця події також передбачене ч. З ст. 190 КПК.

ЯКІ ДОКУМЕНТИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ ПРЕД’ЯВИТИВідповідно до частини 2 ст. 5 Закону «Про міліцію» працівник міліції перед

перевіркою зобов’язаний назвати своє прізвище, звання та пред’явити СЛУЖБОВЕ ПОСВІДЧЕННЯ.

Починаючи з 16 лютого 2005 року – дати набрання чинності Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)» від 12.01.2005 р. №2322, – окрім службового посвідчення працівники міліції зобов’язані пред’явити НАПРАВЛЕННЯ НА ПЕРЕВІРКУ. Воно пред’являється з будь-якої підстави, розглянутої вище.

У направленні зазначаються дата його видачі, на.ва підрозділу міліції, мета, вид, підстави, дати початку та закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб, які проводитимуть перевірку.

Направлення на перевірку дійсне за наявності підпису керівника підрозділу міліції, скріпленого печаткою органу міліції (п. 24 ст. 11 Закону «Про міліцію»).

Форма направлення затверджується МВС України, але досі жодним документом вона офіційно не визначена

Якщо працівник міліції прийшов на перевірку, запишіть номер його посвідчення, прізвище, ім’я, по батькові та поцікавтеся місцем роботи. Після цього можна зателефонувати й уточнити, чи працює він у цьому відділі, чи порушено оперативно-розшукову справу, і чи справді видано направлення на перевірку.

Якщо направлення немає, або у ньому немає хоча б одного з обов’язкових реквізитів, ви маєте право на законних підставах відмовити у проведенні перевірки.

ЩО МОЖУТЬ ПЕРЕВІРЯТИПри перевірці міліціонери повинні діяти виключно у межах своїх прав, які

потрібно знати тим, кого перевіряють. Відповідно до законів «Про міліцію» та про ОРД міліції для виконання покладених на неї обов’язків крім прав, про які йшлося у пунктах 2 і 4 першої частини цього матеріалу, надано право:

10

Проводити перевірки ЗА ФАКТАМИ порушення законодавства, контроль за додержанням якого віднесено до компетенції міліції, вимагати проведення інвентаризацій та ревізій відповідних сфер фінансово-господарської діяльності (абз. 1 п. 24 ст. 11 Закону «Про міліцію»).

ЗА РІШЕННЯМ СУДУ в присутності понятих та керівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, щодо яких проводиться перевірка, ВИТРЕБУВАТИ і ВИЛУЧАТИ оригінали документів, що свідчать про правопорушення, зразки сировини і продукції, до ухвалення такого рішення суду -у присутності понятих та керівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, щодо яких проводиться перевірка, ВИВЧАТИ документи, що свідчать про правопорушення, за рахунок відповідного органу міліції робити з них копії із залишенням особам, щодо яких проводиться перевірка, опису документів, з яких виготовлено копії, ОПЕЧАТУВАТИ каси, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту опечатування, зазначеного в протоколі (абз. 4 п. 24 ст. 11 Закону «Про міліцію»),

Проводити контрольну та оперативну закупівлю та постачання товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності з метою виявлення та документування фактів протиправних дій (п. 2 ст. 8 Закону про ОРД).

Ведучи мову про право правоохоронців проводити контрольні закупки, слід знати, що терміну «контрольна закупка» немає у жодному законі, який регламентує діяльність даних органів. Єдиний законодавчий акт, у якому згадується контрольна закупка – це Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність». У ньому ж з січня 2001 року з’явився ще термін «оперативна закупка». Згідно цього Закону, дія, яка визначається терміном «контрольна (оперативна) закупка», є заходом оперативного характеру та застосовується лише за наявності достатньої інформації, отриманої в установленому законом порядку, що вимагає перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів та засобів, про: злочини, які готуються або вчинені невстановленими особами; осіб, які готують або вчинили злочин; осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від карного покарання.

Останнім часом збільшилася кількість запитів різних державних структур, у тому числі що відносяться до правоохоронних органів, про надання документів підприємств, допуску представників таких структур на територію підприємств і тому подібне. У випадку якщо такі дії проводяться в рамках проведення «податкової» перевірки, підприємцеві зрозуміло, до якого нормативного документа звернутися, які документи витребувати при допуску. Проте частенько підприємству не вочевидь, що дії здійснюються в рамках проведення перевірки. У відповідності с п. 5 Постанов №510 підрозділів Державної служби боротьби з економічною злочинністю користуються правами, передбаченими Законами №565, №2135, УПК України.

Відносно прав Державної служби боротьби з економічною злочинністю відносно надання інформації (пояснень, документів) суб’єктами господарювання відзначимо:

11

згідно п. 24 ст. 11 Закону №565 для виконання функцій, покладених на вказаний державний орган, йому надаються права вимагати від керівників підприємств, установ і організацій пояснення. В той же час, згідно вказаній нормі Закону №565, такі пояснення повинні стосуватися виключно фактів порушення чинного законодавства, перевірка дотримання якого віднесена до компетенції відповідного органу.

Проведення перевірок суб’єктів господарювання вказаним органом можливо лише по фактах порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесений до компетенції відповідного державного органу. Що стосується права витребування і вилучення документів, то такі дії можливі лише за рішенням суду у присутності понятих і керівників підприємств, відносно яких проводиться перевірка. Причому можливе витребування і вилучення лише оригіналів документів, що свідчать про правопорушення. До ухвалення такого рішення суду необхідно у присутності понятих і керівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, відносно яких проводиться перевірка, вивчати документи, що свідчать про правопорушення, за рахунок відповідного органу міліції зробити з них копії із складанням опису таких документів, опечатати каси і архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатання, вказаного в протоколі.

Згідно нормам п. 3 Постанови №510 головними завданнями Державної служби боротьби з економічною злочинністю є:

- своєчасне припинення злочинів в області економіки і запобігання їх;- аналіз і прогнозування криміногенних процесів в економіці і своєчасне

інформування органів виконавчої влади;- виявлення і припинення фактів порушення прав інтелектуальної власності;- виявлення причин і умов, які сприяють здійсненню правопорушень в області

економіки, і вживання заходів до їх усунення.Таким чином, Постанова №510 вказує – виконання головного завдання даного

державного органу безпосередньо пов’язане з наданням, виявленням, припиненням правопорушень.

Згідно п. 4 цієї ж Постанови Державній службі боротьби з економічною злочинністю, відповідно до покладених на неї завдань, визначені наступні функції:

- виявлення і розкриття господарських, посадових і інших злочинів в області економіки на підприємствах, в організаціях, комерційних структурах, фінансово-кредитній і банківській системах і вживання заходів до їх запобігання;

- аналіз стану злочинності, визначення основних напрямів і тактики оперативно-службової діяльності, пов’язаної з виявленням правопорушень в державному, колективному і частному секторах економіки;

- проведення у встановленому законом порядку перевірок матеріалів про корисливі зловживання, дізнання в кримінальних справах відносно злочинів в області економіки;

- проведення в установленому порядку оперативно-розшукових заходів, у тому числі пов’язаних зі встановленням фактів порушення прав інтелектуальної

12

власності;- виявлення фактів хабарництва, корупції і інших зловживань, вживання заходів

до їх запобігання;- виявлення осіб, грошей, що займаються підробкою, чекових книжок, акцій,

векселів і інших коштовних паперів;- підготовка інформаційно-аналітичної документації попитанням боротьби із злочинністю у сфері економіки для органів виконавчої

влади і інше.Як видно з приведеного, функції даного державного органу нерозривно пов’язані

з виявленням фактів правопорушень.Пунктом 5 Постанов №510 визначені права, надані даному державному органу,

у тому числі:- безперешкодно входити в приміщення підприємств, установ, організацій,

незалежно від форм власності, в приміщенняякі використовуються громадянами для заняття підприємництвом;- проводити за участю власника, його представників огляд виробничих,

складських, торгівельних, службових приміщень, транспортних засобів і інших місць зберігання майна і його використання;

- вилучати необхідні матеріали про кредитні і фінансові операції, матеріальні цінності, грошові кошти, а також сировину і продукцію у встановленому законодавством порядку;

- опечатувати каси, приміщення і місця зберігання документів, грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей;

- проводити контрольні закупівлі;- вимагати обов’язкового проведення перевірок, інвентаризації і ревізій

виробничої і фінансової діяльності підприємств, установ і організацій; отримувати від посадових і матеріально відповідальних осіб зведення і пояснення про факти порушення законодавства;

- вилучати у громадян і посадових осіб документи, що мають ознаки підробки;- отримувати безкоштовно від підприємств, установ, організацій і громадян

інформацію, за винятком випадків, коли законом встановлений спеціальний порядок її здобуття;

- перевіряти на підприємствах, в установах і організаціях грошові і бухгалтерські документи, звіти, кошториси, інші документи, які підтверджують вступ і витрачання засобів і матеріальних цінностей;

- проводити перевірку фактичної наявності цінностей (грошових коштів, коштовних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування) і ін.

В той же час, при реалізації вказаних повноважень, необхідно враховувати наведені вище положення відносно завдань і функцій даного органу, а також положення Закону №565.

Про це свідчить пряма вказівка норми п. 5 Постанов №510, в якій визначено, що права даного державного органу реалізуються за наявності даних про порушення

13

законодавства, яке регулює фінансову, господарську і іншу підприємницьку діяльність, що спричиняють за собою кримінальну відповідальність.

Витребування інформації або документів фінансово господарській діяльності суб’єкта господарювання можливо лише за наявності фактів порушення чинного законодавства (абзац 1 п. 24 ст. 11 Закону №565, п. 5 Постанов №510).

Отже, право на витребування документів, проведення перевірки суб’єкта господарювання і інших дій відносно підприємства працівники даного державного органу можуть реалізувати лише за наявності даних про порушення законодавства, регулюючого фінансову, господарську і іншу підприємницьку діяльність, які спричиняють за собою кримінальну відповідальність.

Відносно проведення перевірок Державною службою боротьби з економічною злочинністю, вважаємо, що такі дії є оперативно-розшуковими заходами.

Крім того, згідно п. 5 Постанов №510, підрозділи Державної служби боротьби з економічною злочинністю користуються правами, передбаченими Законом №565, Законом №2135, УПК України.

Оскільки підрозділи Державної служби боротьби з економічною злочинністю є складовими частинами кримінальної міліції системи МВС, оперативними підрозділами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, і органами дізнання і слідства, то працівники цих підрозділів несуть обов’язки і здійснюють свою діяльність відповідно до цих законів.

У частині 6 ст. 9 Закону №2135 наголошується, що за наявності достатніх підстав дозвіл на проведення оперативно-розшукової діяльності дає керівник відповідного оперативного підрозділу, який несе відповідальність за законність здійснюваних заходів згідно чинному законодавству. Згідно ч. 1 даної статті в кожному випадку за наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. Постанова про заклад такої справи підлягає затвердженню начальником органу внутрішніх справ.

Отже, перед проведенням перевірок, передбачених п.п. 8, 9 Постанов №510, повинна порушуватися оперативно-розшукова справа, затверджуватися постанова про збудження такої справи і надаватися дозвіл на проведення такого оперативно-розшукового заходу.

Відповідно до частини 4 ст. 25 Закону «Про міліцію» дії працівника міліції можуть бути оскаржені у встановленому порядку в органах внутрішніх справ, суді або прокуратурі.

Якщо ви вважаєте, що відомості, які хочуть від вас отримати, можуть зашкодити вам особисто, – не відповідайте. При цьому посилайтеся на ст. 63 Конституції України: «Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

14

ПЕРЕВІРКИ ДЕРЖАВНОЮ ПОДАТКОВОЮ СЛУЖБОЮ КОНТРОЛЬНІ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ

СЛУЖБИПодаткові органи передусім перевіряють, чи дотримуються підприємці вимог

податкового законодавства, тобто чи правильно обчислюють і сплачують податки та інші збори. За порушення законодавства в цій сфері вказані органи застосовують фінансові санкції. До компетенції податківців належить також контроль за підприємницькою діяльністю з таких питань:• дотримання порядку, за яким належить подавати декларації, звіти та інші

документи, що відображають нарахування і сплату податків;• операції в іноземній валюті;• операції з готівкою, зокрема дотримання лімітів каси, розрахунки зі споживачами

через реєстратори розрахункових операцій (РРО), розрахункові книжки (РК) та книги обліку розрахункових операцій (КОРО);

• наявність ліцензій, патентів та інших дозвільних документів на провадження підприємницької діяльності;

• наявність державної реєстрації підприємницької діяльності.В законі «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що під час

проведення перевірки податківці мають такі повноваження:• перевіряти документи та прилади, бухгалтерські книги, звіти, кошториси,

декларації, РК та КОРО, показники реєстраторів розрахункових операцій і комп’ютерних систем, застосовуваних для розрахунків за готівку із споживачами, а також інші документи, в яких відображено обчислення і сплату податків та інших платежів;

• перевіряти наявність свідоцтв про державну реєстрацію підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів) на її провадження, документів, що засвідчують особу;

• одержувати від посадових осіб і громадян письмові пояснення, довідки та інформацію щодо питань, які виникають під час перевірки;

• на підставі відповідного рішення за підписом керівника податкового органу або його заступника накласти 96-го-динний арешт на активи підприємства.Податкову міліцію формують спеціальні підрозділи боротьби з податковими

правопорушеннями. Ці структурні одиниці, діють у складі відповідних органів державної податкової служби. В статті 19 закону «Про державну податкову службу в Україні» визначено такі головні функції податкової міліції:• контроль за дотриманням податкового законодавства:• оперативно-розшукова діяльність;• кримінально-процесуальна діяльність;• охоронна діяльність.

Держава ставить перед податковою міліцією такі завдання:• запобігати злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування,

15

розкривати й розслідувати ці злочини та порушення, відкривати справи про адміністративні правопорушення;

• розшукувати платників, які ухиляються від сплати податків та інших платежів;• запобігати фактам корупції в податкових органах і виявляти такі факти;• гарантувати безпеку діяльності працівників податкових органів, захищати їх від

протиправних замірів, пов’язаних з виконанням службових обов’язків.Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні

планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов’язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні.

КОЛИ МОЖУТЬ ПРИЙТИ З ПЕРЕВІРКОЮВиключною компетенцією органів державної податкової служби є проведення

планових і позапланових виїзних перевірок стосовно сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, а також неподаткових платежів.

Згідно ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»: плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів обов’язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах, роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію

16

або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації,

поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;

5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку,

Встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв’язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;

8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов’язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов’язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

9) платником подано декларацію з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках – за рішенням суду.

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обгрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку,

17

документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб’єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду – інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб’єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

ЯКІ ДОКУМЕНТИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ ПРЕД’ЯВИТИПосадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до

проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку.

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку.

2) Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

3) Копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

ЩО МОЖУТЬ ПЕРЕВІРЯТИОргани державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у

порядку, встановлених законами України, мають право:1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових

декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім

18

Національного банку України та його установ (далі – платники податків);2) здійснювати контроль за:- додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги)

у встановленому законом порядку;- наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької

діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів;

3) одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу;

4) запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків);

5) одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України та комерційних банків у порядку, встановленому

Законом України «Про банки і банківську діяльність», довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду – про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб’єктів підприємницької діяльності;

6) одержувати безоплатно необхідні відомості для формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та зборів (обов’язкових платежів) від платників податків, а також Національного банку України та його установ – про суми доходів, виплачених фізичним особам, і утриманих з них податків та зборів (обов’язкових платежів), від органів, уповноважених проводити державну реєстрацію суб’єктів, а також видавати ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону. – про видачу таких свідоцтв про державну реєстрацію та ліцензій суб’єктам господарської діяльності, від органів внутрішніх справ – про громадян, які прибули на проживання до відповідного населеного пункту чи вибули з нього, від органів реєстрації актів громадянського стану – прогромадян, які померли;

7) одержувати безоплатно від митних органів щомісяця звітні дані про ввезення на митну територію України імпортних товарів і справляння при цьому податків та зборів (обов’язкових платежів) та інформацію про експортно-імпортні операції, що здійснюють резиденти і нерезиденти, за формою, погодженою з Державною податковою адміністрацією України, та від органів статистики – дані, необхідні для використання їх у проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності

19

підприємств, установ, організацій усіх форм власності;8) вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення

виявлених порушень податкового законодавства, контролювати виконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби;

9) при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов’язкових платежів), а при проведенні арешту активів платника податків на підставі рішення суду – вилучати оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державної податкової служби та платника податків, і залишенням копій таких документів платнику податків. Забороняється вилучення у суб’єктів господарської діяльності документів, що не підтверджують факти порушення законів України про оподаткування;

10) надавати відстрочення та розстрочення податкових зобов’язань, вирішувати питання щодо податкового компромісу, а також приймати рішення про списання безнадійного боргу в порядку, передбаченому законом;

11) застосовувати до латників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України;

12) застосовувати до платників податків, які у встановлений законом строк не повідомили про відкриття або закриття рахунків у банках, а також до установ банків, що не подали відповідним органам державної податкової служби в установлений законом строк повідомлень про закриття рахунків платників податків або розпочали здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків до отримання повідомлення відповідного органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби, фінансові (штрафні) санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

13) за несвоєчасне виконання установами банків та іншими фінансово-кредитними установами рішень суду та доручень платників податків про сплату податків та зборів (обов’язкових платежів) стягувати з установ банків та інших фінансово-кредитних установ пеню за кожний день прострочення (включаючи день сплати) у порядку та розмірах, встановлених законами України щодо таких видів платежів;

14) користуватися у службових справах засобами зв’язку, які належать підприємствам, установам та організаціям, з дозволу їх керівників;

15) вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій або при проведенні адміністративного арешту

20

активів – звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом – у присутності понятих та представників підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться перевірка, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України;

16) надавати інформацію з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів іншим органам державної влади відповідно до закону;

17) звертатися у передбачених законом випадках до .судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.

Права, передбачені пунктами 1-9, 14 і 15 частини першої цієї статті, надаються посадовим особам органів державної податкової служби, а права, передбачені пунктами 10-13, 16 і 17, – головам державних податкових адміністрацій і начальникам державних податкових інспекцій та їх заступникам.

ЯК ЗАХИСТИТИСЯЯкщо Ви вважаєте, що перевірка є неправомірною, безпідставною зробіть напис

про це на направленні («з призначенням перевірки не згоден»). Важливим на даному етапі оперативне реагування на спробу працівників ДПС розпочати перевірку або у випадку складання акту не допуску до проведення перевірки (що ймовірно, з огляду на Ваші заперечення) реалізувати права на захист. Дієвим таке реагування буде у випадку негайного звернення до суду з відповідним адміністративним позовом, з обов’язковим клопотанням про вжиття заходів забезпечення шляхом заборони працівникам ДПС вчиняти дії пов’язані з проведенням перевірки. У випадку складання акту недопуску до перевірки – з адміністративним позовом про визнання дій щодо його складання неправомірними. Зволікання слугуватиме наслідком ймовірного застосування до платника податків адміністративного арешту активів.

Такі ж дії рекомендуються у випадку, коли Ви не отримали письмового попередження про здійснення планової перевірки.

У разі відсутності у перевіряючих з органів ДПС посвідчень (направлень) на проведення перевірки та у випадку відмови перевіряючих зареєструватись в журналі реєстрації перевірок, або ж відмови перевіряючих в заповненні всіх граф даного журналу, – платник може не допустити перевіряючих до перевірки. Про таку відмову платник в триденний строк має повідомити відповідний контролюючий орган письмовою заявою із зазначенням причин недопуску перевіряючих до проведення перевірки.

За результатами планової чи позапланової перевірки складається відповідний акт, що підписується підприємцем і представником контролюючого органу.

Уважно і прискіпливо ознайомтесь з актом і, у разі незгоди з якимось із його положень, ні в якому разі не відмовляйтесь взагалі підписувати акт. Потрібно підписати з приміткою про отримання такого акту та зазначенням зауваження до

21

нього. Підприємець має право протягом трьох робочих днів, від дня отримання примірника акта перевірки подати до органу контролю заперечення до нього.

Протягом п’яти робочих днів з дня завершення перевірки складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. У разі невиконання приписів на підприємця накладаються штрафні санкції.

Оскаржувати у судовому чи адміністративному порядку можна лише рішення із зазначеними приписами згідно акта перевірки. Незаконне втручання і перешкоджання діяльності суб’єктів господарювання з боку органів державної влади та їхніх посадових осіб забороняється на підставі ст. 19 Господарського кодексу України.

У разі заподіяння шкоди внаслідок порушення перевіряючими прав суб’єктів господарювання, а також вимог щодо проведення перевірок, підприємець може звернутися до суду із заявою про відшкодування матеріальних та моральних збитків. При цьому суб’єкти малого підприємництва звільняються від сплати державного мита.

22

ДЕРЖАВНИЙ ПОЖЕЖНИЙ НАГЛЯД

КОНТРОЛЬНІ ФУНКЦІЇ ОРГАНІВ ПОЖЕЖНОГО НАГЛЯДУДержавну пожежну охорону підпорядковано Міністерству внутрішніх справ

(МВС). Рішення МВС з питань пожежної безпеки є обов’язковими для всіх підприємців, так само як і для всіх установ, організацій, приватних осіб та органів виконавчої влади. Безпосередній контроль за протипожежним станом приміщень, будівель і прилеглих до них ділянок здійснюють інспектори пожежного нагляду. За статтею 7 закону «Про пожежну безпеку», інспекторів пожежного нагляду наділено такими правами:• проводити перевірки протипожежного стану приміщень, будівель та всіх інших

об’єктів підприємства в будь-який час. Ці обстеження можна робити тільки за вашої присутності абсц за присутності вашого представника. При цьому ви мусите надавати інспекторові пояснення, матеріали та іншу інформацію, що стосується справи;

• надсилати обов’язкові для виконання розпорядження щодо усунення порушень і недоліків в організації пожежної безпеки. В деяких випадках інспектори мають право припинити або навіть заборонити роботу підприємства чи його виробничих підрозділів, а також не дати дозволу на використання приміщень, опалювальних приладів, ділянок електричної мережі тощо. Ваш бізнес може підпасти під такі обмеження в тому разі, якщо через порушення правил пожежної безпеки на вашому підприємстві виникла загроза пожежі або якщо існують якісь перешкоди гасінню пожежі та евакуації людей. Інспектор має право “накласти вето” на вашу діяльність також за інших обставин, наприклад, якщо ви виробляєте пожежонебезпечну продукцію, не дотримуючи стандартів і технічних умов;

• контролювати, наскільки точно ви виконуєте протипожежні вимоги, визначені в стандартах, нормах та правилах. Йдеться про всі види будівельних і ремонтних робіт. Виявивши порушення, пожежний інспектор має право припинити такі роботи доти, доки не буде усунено виявлених недоліків;

• притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб та інших працівників вашого підприємства, якщо з їхньої вини на фірмі порушують правила пожежної безпеки, не виконують розпоряджень пожежної служби чи використовують засоби гасіння пожежі не за призначенням;

• накласти на підприємство штраф за порушення вимог пожежної безпеки, а також за невиконання розпоряджень, що їх видали посадові особи органів пожежного нагляду.

КОЛИ МОЖУТЬ ПРИЙТИ З ПЕРЕВІРКОЮЗгідно зі статтею 7 Закону «Про пожежну безпеку» від 17.12.93 р. №3745-XII,

державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки здійснюється в населених пунктах і на об’єктах НЕЗАЛЕЖНО від форм власності.

На об’єктах приватної власності органи державного пожежного нагляду

23

контролюють ЛИШЕ умови безпеки людей на випадок пожежі, а також вирішення питань пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

Державний пожежний нагляд за виконанням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки суб’єктами господарювання, а також здійснюється відповідними органами державного пожежного нагляду шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Планові перевірки об’єктів, які належать до сфери управління (власності, володіння, користування) суб’єктів господарювання, здійснюються відповідно до квартальних планів-графіків, які затверджуються керівниками відповідних органів держпожнагляду до 20 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

У разі взяття на облік нового об’єкта (при підписанні акту державної комісії, видачі дозволу, реєстрації декларації тощо) в кварталі, на який затверджений план-графік, планова перевірка такого об’єкта проводиться в наступному кварталі.

Планові перевірки об’єктів суб’єктів господарювання та інших підконтрольних об’єктів проводяться у присутності керівників (власників) підприємств, установ, організацій, або їх заступників, або фізичних осіб-підприємців (далі – керівники об’єктів), або уповноважених ними осіб за умови їх письмового повідомлення про перевірку (далі – повідомлення) не пізніше як за десять днів до дня їх здійснення.

Строк здійснення планової перевірки об’єктів, які належать до сфери управління суб’єктів господарювання, не може перевищувати п’ятнадцяти робочих днів, а для суб’єктів малого підприємництва – п’яти робочих днів. Продовження строку здійснення планової перевірки не допускається.

Періодичність проведення планових перевірок об’єктів суб’єктів господарювання встановлюється з урахуванням ступеня ризику їх господарської діяльності, який визначається відповідно до Порядку розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров’я населення, навколишнього природного середовища щодо пожежної безпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2007 року №1324.

Планові перевірки суб’єктів господарювання з високим ступенем прийнятного ризику проводяться щороку. Планові перевірки суб’єктів господарювання з середнім ступенем прийнятного ризику проводяться один раз на три роки. Планові перевірки суб’єктів господарювання з незначним ступенем прийнятного ризику проводяться один раз на п’ять років.

Відповідні органи держпожнагляду оприлюднюють критерії та періодичність проведення планових перевірок протипожежного стану об’єктів суб’єктів господарювання шляхом розміщення інформації в мережі Інтернет або на власних веб-сайтах.

Позапланові перевірки об’єктів суб’єктів господарювання з високим, середнім і незначним ступенями прийнятного ризику та інших підконтрольних об’єктів, які проводяться з метою контролю за виконанням приписів, постанов та розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, здійснюються за рішенням керівника

24

відповідного органу держпожнагляду.Позапланові перевірки об’єктів суб’єктів господарювання з середнім та

незначним ступенями прийнятного ризику не проводяться за умови укладення договорів добровільного страхування відповідальності перед третіми особами, за винятком здійснення перевірок об’єктів будівництва, а також умов виконання постанов про застосування запобіжних заходів та перевірки виконання приписів, виданих за результатами проведення планової перевірки.

Позапланові перевірки щодо контролю за виконанням постанов про застосування запобіжних заходів, дотриманням умов відкриття об’єктів та усунення недоліків проводяться за рішенням керівника відповідного органу держпожнагляду у разі, якщо протягом місяця від дати приведення постанови в дію не надійшло звернення керівника об’єкта або уповноваженої ним особи щодо необхідності проведення робіт з виконання заходів пожежної безпеки, а також у разі відсутності звернень про отримання права на подальшу роботу (експлуатацію) або перевищення термінів виконання протипожежних заходів, зазначених у гарантійних зобов’язаннях, та/або в плані виконання заходів.

ЯКІ ДОКУМЕНТИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ ПРЕД’ЯВИТИПосвідчення перед початком здійснення перевірки разом із службовим

посвідченням, що засвідчує особу органу держпожнагляду, пред’являється керівнику об’єкта або уповноваженій ним особі. Копія посвідчення на проведення перевірки надається суб’єкту господарювання.

За відсутності даних про найменування суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвища, ім’я та по-батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснюється перевірка, а також у разі початку роботи суб’єктом господарювання без отримання відповідних дозвільних документів у посвідченні на проведення перевірки зазначається тільки місцезнаходження об’єкта та інші дані без найменування суб’єкта господарювання.

Посадова особа органу держпожнагляду без посвідчення на проведення перевірки та службового посвідчення не має права на здійснення перевірки.

Перед початком здійснення перевірки посадова особа органу держпожнагляду вносить запис до відповідного журналу суб’єкта господарювання (за його наявності).

При проведенні позапланових перевірок повідомлення керівнику об’єкта або уповноваженій ним особі не надсилається.

Під час проведення позапланової перевірки з’ясовуються лише ті питання, необхідність яких стала підставою для здійснення вказаного заходу, з обов’язковим їх зазначенням у посвідченні. Керівник об’єкта або уповноважена ним особа має право ознайомитися з підставою проведення позапланової перевірки та отримати копії відповідних документів.

25

ЩО МОЖУТЬ ПЕРЕВІРЯТИПозапланові перевірки об’єктів суб’єктів господарювання з високим, середнім

і незначним ступенями прийнятного ризику та інших підконтрольних об’єктів, які проводяться з метою контролю за виконанням приписів, постанов та розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, здійснюються за рішенням керівника відповідного органу держпожнагляду.

Позапланові перевірки об’єктів суб’єктів господарювання з середнім та незначним ступенями прийнятного ризику не проводяться за умови укладення договорів добровільного страхування відповідальності перед третіми особами, за винятком здійснення перевірок об’єктів будівництва, а також умов виконання постанов про застосування запобіжних заходів та перевірки виконання приписів, виданих за результатами проведення планової перевірки.

Позапланові перевірки щодо контролю за виконанням постанов про застосування запобіжних заходів, дотриманням умов відкриття об’єктів та усунення недоліків проводяться за рішенням керівника відповідного органу держпожнагляду у разі, якщо протягом місяця від дати приведення постанови в дію не надійшло звернення керівника об’єкта або уповноваженої ним особи щодо необхідності проведення робіт з виконання заходів пожежної безпеки, а також у разі відсутності звернень про отримання права на подальшу роботу (експлуатацію) або перевищення термінів виконання протипожежних заходів, зазначених у гарантійних зобов’язаннях, та/або в плані виконання заходів.

Працівники Державного департаменту пожежної безпеки МАЮТЬ ПРАВО:1. Проводити в будь-який час у присутності власника чи його представника

пожежно-технічні ОБСТЕЖЕННІ! та ПЕРЕВІРКИ підприємств, установ, організацій, будівель, споруд, новобудов та інших підконтрольних об’єктів незалежно від форм власності, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію.

2. Давати (надсилати) керівникам та іншим посадовим особам підприємств, установ та організацій, а також громадянам обов’язкові для виконання РОЗПОРЯДЖЕННЯ (ПРИПИСИ) про усунення порушень і недоліків.

У разі порушення правил пожежної безпеки, що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню та евакуації людей, а також у випадках випуску пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту з відхиленням від стандартів чи технічних умов або у разі їх відсутності ПРИПИНЯТИ чи ЗАБОРОНЯТИ роботу підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатацію будівель, споруд, окремих приміщень, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі, проведення пожежонебезпечних робіт, випуск та реалізацію пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, дію виданих дозволів на право проведення робіт.

3. Здійснювати контроль за виконанням ПРОТИПОЖЕЖНИХ ВИМОГ, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час проектування (вибірково), будівництва, реконструкції, розширення чи технічного переоснащення, капітального ремонту підприємств, будівель, споруд та інших об’єктів. У разі виявлення порушень

26

забороняти до їх усунення випуск і застосування проектів, зупиняти проведення будівельно-монтажних робіт та вносити пропозиції про припинення фінансування цих робіт.

4. ПРИТЯГАТИ до адміністративної відповідальності посадових осіб, інших працівників підприємств, установ, організацій та громадян, винних у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанні приписів, постанов органів державного пожежного нагляду, використанні пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням.

5. Застосовувати ШТРАФИ] САНКЦІЇ до підприємств, установ та організацій за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органів державного пожежного нагляду

ЯК ЗАХИСТИТИСЯЯкщо підприємство перевіряє орган пожежного нагляду, то інспектор повинен

мати розпорядження його керівництва. Наполягайте на відображені візиту контролера у журналі реєстрації перевірок.

У разі підписання підприємцем договору страхування цивільної відповідальності перед третіми особами про відшкодування наслідків можливої пожежі позапланові і контрольні перевірки не повинні стосуватися його підприємства.

В договорі оренди (найму) доцільно вписати положення про відповідальність власника (Орендодавця) за невідповідність помешкання правилам пожежної безпеки.

Слід пам’ятати, що результати будь-якої перевірки підприємець має право оскаржити в судовому порядку.

27

ПЕРЕВІРКИ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЮ СЛУЖБОЮ

КОНТРОЛЬНІ ФУНКЦІЇ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИСанітарно-епідеміологічна служба (СЕС) підпорядковується Міністерству

охорони здоров’я. Посадові особи цієї служби мають повноваження діяти тільки на відповідних адміністративних територіях Одним з головних завдань СЕС є попередження інфекційної захворюваності населення шляхом санітарно-епідеміологічного контролю у сфері підприємництва. Проведення попереднього нагляду за об’єктами будівництва (як житлового так і промислового). Здійснюючи такий нагляд представники вказаної служби перевіряють, якою мірою бізнесмени дотримують норм санітарного законодавства, зокрема закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Працівники СЕС наглядають за відповідністю об’єктів санітарним нормам, проводять державну санітарно-епідеміологічну експертизу й видають відповідні дозволи (або не видають таких документів).

Головних санітарних лікарів адміністративних територій наділено досить широкими повноваженнями. Ці особи, зокрема, мають такі права:

• давати згоду (або Ті не давати) на виділення земельної ділянки для забудови та інших потреб;

• робити висновок про те. чи відповідають санітарним нормам щойно збудовані чи реконструйовані об’єкти та споруди;

• вирішувати питання про те, чи потрібно проводити державну санітарно-епідеміологічну експертизу товарів;

• контролювати, як на підприємствах здійснюють санітарні та протиепідемічні заходи;

• давати згоду (або її не давати) на видачу дозволу провадити діяльність певних видів;

• безперешкодно входити на територію підприємства та до всіх офісних приміщень;

• давати вказівки щодо того, щоб усунути виявлені порушення санітарних норм, а також провадити потрібні лабораторні дослідження;

• безкоштовно отримувати від підприємців дані про санітарний та епідемічний стан приміщень, прилеглої території та здоров’я людей;

• відбирати зразки сировини чи продукції для державної санітарно-епідеміологічної експертизи;

• вживати заходів, що унеможливлюють порушення санітарного законодавства.

КОЛИ МОЖУТЬ ПРИЙТИ З ПЕРЕВІРКОЮОргани СЕС мають право приводити з перевірками передусім на ті підприємства

і до тих підприємців, які працюють у сфері виробництва та торгівлі продовольчими товарами й у сфері громадського харчування.

У законі «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ( №877 від 5 квітня 2007 року) визначено, що обстеження

28

та перевірки органи СЕС проводять згідно з планом роботи або позапланово.Планові перевірки відбуваються за річними або квартальними планами, що

їх затверджують органи СЕС. Періодичність таких планових заходів залежить від ступеня ризику господарської діяльності (високий, середній, невеликий). Ступені ризику і періодичність проведення планових перевірок найближчим часом має затвердити у своїй постанові Кабінет Міністрів України. Поки такої постанови не затверджено, планові перевірки підприємців та підприємств працівники СЕС можуть проводити не частіше, ніж раз на п’ять років.

На всі органи СЕС покладено обов’язок публікувати в Інтернеті списки підприємців та підприємств, які заплановано перевіряти протягом року.

За 10 днів перед плановою перевіркою територіальний орган СЕС мусить надіслати рекомендованим листом тому суб’єктові господарювання, якого перевірятиме, письмове повідомлення. Якщо ви не отримали повідомлення про планову перевірку СЕС, то маєте право не допускати працівників СЕС до перевірки.

Час проведення планової перевірки не може перевищувати 15 робочих днів, а для суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів. Закон не допускає продовження терміну планової перевірки. Позапланова перевірка може відбутися, якщо виникла відповідна санітарна та епідемічна ситуація або якщо підприємство.

установа, організація чи громадяни звернулися до органу СЕС з відповідною заявою.

Під час позапланової перевірки працівники СЕС мають вивчати лише ті питання, які зазначено в направленні на перевірку.

Позапланові перевірки здійснюються за повідомленнями підприємств, установ та організацій та заявами громадян.

Обов’язкові позапланові перевірки проводяться під час:• Проведення санітарних та протиепідемічних заходів, виконання програм

профілактики захворювань;• Обстежень об’єктів та споруд, що вводяться в експлуатацію;• Розгляду пропозицій стосовно відведення земельних ділянок під забудову та

інші види землекористування, під місця водоборів та скидання стічних вод, під розташування промислових та інших об’єктів;

• Видачі дозволів на здійснення діяльності, виконання якої вимагає дозволу СЕС (наприклад, якщо Ви бажаєте відкрити стоматологічний кабінет, до вас прийдуть для обстеження приміщення та обладнання тощо);

• Розслідування причин та умов виникнення професійних або інфекційних захворювань, отруєнь, радіаційних інцидентів (аварій).У інших випадках державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється

шляхом вибіркових перевірок, в залежності від санітарно-гігієнічної та епідеміологічної ситуації.

Існує також таке поняття як державна санітарно-епідеміологічна експертиза діючих об’єктів. Згідно чинного санітарного законодавства, рішення про необхідність та періодичність її проведення приймається самостійно кожною СЕС.

29

Тобто такий візит до вас спеціалістів СЕС може бути виправданий необхідністю проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи діючого об’єкта (тобто вашого підприємства).

Позапланова перевірка не може тривати довше, ніж 10 робочих днів, а якщо йдеться про суб’єктів малого підприємництва, – то 2 робочих дня. Закон не допускає продовження терміну позапланової перевірки.

Звичайну перевірку проводять на підставі плану роботи СЕС, позапланову – за рішенням головного державного санітарного лікаря чи його заступника за наявності підстав.

ЯКІ ДОКУМЕНТИ ЗОБОВ’ЯЗАННІ ПРЕД’ЯВИТИПідстави планової чи позапланової перевірки СЕС та питання, які вона

охоплюватиме, мають бути вказані в письмовому направленні встановленої форми, яке видає головний лікар територіальної СЕС чи його заступник. Перед початком перевірки працівники СЕС мусять показати керівникові підприємства направлення та службові посвідчення і надати йому копію такого направлення. Якщо вам не показали й не надали таких документів, ви можете не допускати представників СЕС до перевірки.

Підстави для здійснення позапланових перевірок виникають за таких обставин:• суб’єкт господарювання подав до відповідного органу СЕС письмову заяву

щодо здійснення перевірки за його бажанням;• виникла потреба перевірити, чи виконує суб’єкт господарювання приписи,

розпорядження або інші розпорядчі документи щодо усунення порушень законодавчих вимог, видані за результатами здійснення планових заходів органу СЕС;

• фізична чи юридична особа звернулася до СЕС, заявивши, що суб’єкт господарювання порушує вимоги санітарного законодавства перевірка відбувається лише за наявності згоди МОЗ України на її проведення);

• ускладнилася санітарна та епідемічна ситуація, іде розслідування причин і умов виникнення професійних чи групових інфекційних захворювань, отруєнь, радіаційних аварій;

• виявлено, що суб’єкт господарювання вказав недостовірні дані в документах обов’язкової звітності;

• протягом встановленого терміну суб’єкт господарювання не подав документів обов’язкової звітності без поважних причин, а також не надав письмових пояснень про причини, які перешкодили йому подати такі документи.

ЯК ЗАХИСТИТИСЯЗахищаючи свої права, порушені під час перевірки органів СЕС, підприємець

може вдаватися до таких кроків:• оскаржувати дії та рішення посадових осіб органів СЕС. Дії та рішення можна

оскаржити і в адміністративному порядку, і в суді. Відповідну скаргу чи позов треба подати протягом місяця від моменту вчинення оскаржуваної дії чи

30

винесення оскаржуваного рішення. Варто пам’ятати, що оскарження ухваленого рішення не зупиняє його дії. Тому ми рекомендуємо оскаржувати дії органів СЕС у суді. В позові радимо сформулювати вимогу зупинити дію оскаржуваного рішення до моменту його розгляду в суді;

• підписувати акти та протоколи перевірок, вносити до них свої зауваження і пояснення, вимагати копії цих документів. Копія акту (протоколу) перевірки з внесеними до нього вашими зауваженнями стане вам у пригоді, якщо доведеться захищати свої інтереси в суді чи в адміністративному порядку;

• залучати свідків для підтримки своєї позиції. Контактувати з представниками СЕС краще при свідках. Якщо ви певні, що рішення посадової особи є необґрунтованим, попросіть свідків поставити підпис на документі, складеному не на вашу користь. Присутність якомога більшої кількості свідків і наявність їхніх підписів у відповідному документі (акті, протоколі) допоможуть вам захистити свої інтереси в суді або у вищому органі СЕС (у разі адміністративного оскарження);

• ознайомлюватися з матеріалами справи, подавати клопотання, давати пояснення, залучати свідків, експертів, адвокатів та інших осіб під час розгляду справи про адміністративне правопорушення або накладення фінансових санкцій. Закон надає вам широкі права, щоб захищати свої інтереси. Тому якщо вас викликали до органу СЕС чи до суду на розгляд вашої справи, використайте якнайбільше своїх прав. Давайте пояснення, залучайте свідків і експертів, адвоката для представництва ваших інтересів. “Не нехтуйте своїми правами – завдяки їм ви одержуєте багато переваг і можливостей захистити себе і свій бізнес від незаконних претензій і санкцій.Постанову про застосування до вашого підприємства фінансових санкцій ви

можете оскаржити в головного державного санітарного лікаря вищої інстанції або в господарському суді протягом місяця відтоді як її винесено.

Подаючи скаргу до головного державного санітарного лікаря вищої інстанції, потрібно вказати таке:• своє прізвище, ім’я та по-батькові або повне найменування, юридичну адресу та

інформацію про відомчу підпорядкованість вашого підприємства;• номер, дату винесення постанови, посаду особи, що наклала стягнення;• порушені норми законодавства, якими ви аргументуєте свою думку про

незаконність накладеного на вас стягнення.Вашу скаргу мають розглянути протягом 10 календарних днів після дня її

надходження. Головний державний санітарний лікар вищої інстанції має право на одне з таких рішень:• залишити постанову без змін, а скаргу без задоволення;• скасувати постанову і передати справу на новий розгляд;• скасувати постанову і закрити справу.

Як ви знаєте, постанову також можна оскаржити в суді. В момент подання судового позову її дія не зупиняється. Постанова буде чинною доти, доки відповідне

31

рішення або постанову не винесе господарський суд, якщо ви не заявите клопотання про призупинення дії постанови до вирішення справи по суті.

До господарського суду ви маєте право подати заяву про визнання недійсною постанови (припису тощо) головного державного санітарного лікаря СЕС. У такому разі за докази правитимуть тільки документи, наприклад, експертні висновки незалежних експертів. А до суду загальної юрисдикції ви можете звернутися зі скаргою на неправомочні дії конкретного працівника СЕС. За таких обставин доказами на вашу користь можуть бути також показання свідків.

Постанову головного санітарного лікаря про накладення на вас штрафу чи застосування фінансової санкції ви мусите виконати добровільно протягом 15 днів. В іншому разі СЕС надсилає постанову про накладення штрафу чи фінансової санкції до виконавчої служби для примусового стягнення.

Постанову про застосування фінансової санкції будь-коли може опротестувати прокурор. Посадова особа, яка винесла постанову, розглядає протест прокурора протягом 10 днів після одержання протесту і виносить одне з таких рішень:

• залишити постанову без змін, а протест прокурора – без задоволення;• скасувати постанову і закрити справу.Про результати розгляду протесту обов’язково сповіщають прокурора. Якщо

постанову скасовано або якщо змінено обсяг накладеного на вас штрафу, то про це повідомляють також вам.

У разі скасування постанови стягнені суми фінансових санкцій підлягають поверненню з тих бюджетів, фондів і рахунків установ (закладів, частин, підрозділів) державної санітарно-епідеміологічної служби України, до яких вони надійшли (таку норму визначено в пунктах 3.8, 3.12 «Порядку застосування фінансових санкцій за порушення санітарного законодавства», затвердженого в наказі Міністерства охорони здоров’я України №135 від 20 липня 1995 року).

Зазначимо, що штраф, визначений у постанові санітарного лікаря, підприємець мусить сплатити протягом 15 днів добровільно. В іншому разі такі кошти стягує примусово виконавча служба. Зупинити чи скасувати дію постанови може лише суд, а судовий розгляд зазвичай триває довше ніж 15 днів.

32

ПЕРЕВІРКИ СПЕЦІАЛЬНОГО ЗАХИСНИКА ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

КОНТРОЛЬНІ ФУНКЦІЇ СПЕЦІАЛЬНОГО ЗАХИСНИКА ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

Спеціально уповноваженим органом у сфері захисту прав споживачів в даний час є Державний комітет України з питань технічного регулювання і споживчої політики. Державний комітет України з питань технічного регулювання і споживчої політики (далі – Держспоживстандарт) відповідно до повноважень, передбачених в Положенні №225 і ст. 26 Закону №1023, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, зокрема, перевіряє суб’єктів господарювання сфери торгівлі, послуг, ресторанного господарства стосовно якості продукції, дотримання обов’язкових вимог до безпеки продукції, правил торгівлі і надання послуг, а також надання споживачам необхідної, доступної, достовірної і своєчасної інформації про продукцію.

На місцях контроль за дотриманням законодавства в сфері захисти прав споживачів здійснюють територіальні органи Держспоживстандарту. Їх повноваження визначені в Положенні №217 Зверніть увагу: територіальні органи здійснюють свою діяльність тільки на території відповідного регіону (п. 1 Положення №217).

Відповідно до п. 1.4 Порядку проведення перевірок перевіряючі мають право:1) безперешкодно відвідувати і обстежувати відповідно до законодавством

виробничі, складські, торгові і інші приміщення суб’єктів господарювання. Зверніть увагу: таке обстеження приміщень повинне проводитися тільки в присутності посадовців підприємства;

2) відбирати у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості. Процес такого відбору регламентований Порядком відбору зразків. Слід відзначити, що зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектующих виробів, відібрані для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи, оплачуються за рахунок засобів держбюджету. Але якщо перевіркою або експертизою буде встановлений факт реалізації продукції неналежної якості чи/або фальсифікованої продукції, то суб’єкт, що перевіряється, повинен буде відшкодувати витрати держбюджету;

3) проводити контрольні перевірки правильності розрахунків з споживачами за реалізовану продукцію. Як відзначив Держспоживстандарт в листі від 11.06.2007 р. №4761-4-6/16, негласна контрольна закупівля товару (замовлення, отримання послуги) проводиться з метою встановлення відповідності одержаної продавцем (виконавцем) платні за реалізований споживачу товар (замовлену, надану послугу) теперішнього часу його вартості. При цьому службовою особою перевіряються фактичні кількість, міра, маса, об’їм, якісні показники, ціна і вартість даного товару (послуги), правильність підрахунку і остаточного розрахунку за реалізований товар (замовлену, надану послугу). Контрольна перевірка проводиться службовою особою

33

Держспоживстандарту, що має відповідне посвідчення, у присутності особи, що здійснює продаж товарів (виконуючого роботу, надаючого послуги), при нагоді, представника суб’єкта господарювання, що перевіряється і оформляється актом контрольної перевірки.

4) одержувати безкоштовно копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції, а також супровідних документів на продукцію, яка находиться на реалізації;

5) застосовувати у встановленому порядку передбачені законодавством заходи до суб’єктів господарювання, які допустили порушення прав споживачів, і вносити відповідні пропозиції щодо їх подальшої діяльності та притягнення до відповідальності винних в порушенні прав споживачів. Під заходами перевіряючих, що вживаються, до порушників слід розуміти дії, вказані в пп. 6-13 ст. 26 Закону №1023.

КОЛИ МОЖУТЬ ПРИЙТИ З ПЕРЕВІРКОЮКонтроль у сфері захисту прав споживачів має на увазі проведення перевірок

суб’єктів господарювання. На сьогоднішній день згідно п. 1.3 Порядку проведення перевірок перевіряючі можуть проводити тематичні і позапланові перевірки.

Тематичні (планові) перевірки здійснюються на підставі затвердженого тематичного плану роботи органів у справах захисту прав споживачів.

Позапланові перевірки проводяться посадовцями виключно на підставі одержаного від споживачів скарг про порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів. В ході проведення позапланової перевірки встановлюються обставини, які привели до порушенню вимог законодавства про захист прав споживачів (п. 2.4 Порядку №311).

ЯКІ ДОКУМЕНТИ ЗОБОВ’ЯЗАННІ ПРЕД’ЯВИТИПеред початком перевірки перевіряючі, інформують керівника підприємства,

його заступника або особу, що здійснює реалізацію продукції в випадку відсутності керівника і заступника, про мету перевірки. При цьому перевіряючі зобов’язані пред’явити службове посвідчення, яке видається окремо кожному працівнику, що приймає участь в перевірці, і направлення на перевірку. У направленні повинні бути вказані:

- дата видачі направлення;- прізвище та ініціали перевіряючих, яким доручено провести перевірку;- місце проведення перевірки;- назва суб’єкта господарювання (назва зазначається після початку перевірки

згідно наданим суб’єктом господарювання свідоцтва про держреєстрацію або патенту на здійснення підприємницької діяльності, або свідоцтва про сплату єдиного податку);

- тематичне завдання перевірки;- термін дії направлення.

34

У разі проведення перевірки шляхом негласної закупівлі продукції або інших методів контролю наглядового характеру, які здійснюються до початку перевірки, оголошення про контрольну перевірку та інформування керівника або його заступника про мету перевірки здійснюються відразу після виконання відповідних контрольних процедур. Інформування відбувається також шляхом пред’явлення посвідчень і направлення на перевірку.

Направлення на перевірку є дійсним при умові наявності підпису керівника органу у справах захисту прав споживачів, а у разі відсутності (відпустки, хвороби, відрядження) – його заступника, скріпленого гербовою печаткою.

Зверніть увагу: направлення Держспоживстандарту складається одне на всіх перевіряючих відразу із зазначенням відомостей про суб’єкта перевірки (назва підприємства; поштова адреса; номер телефону (факсу)); прізвище, ім’я і по батькові керівника (власника); дозвільні документи на здійснення певного виду діяльності; режим роботи; дані, вказані в свідоцтві про держреєстрацію, свідоцтво про реєстрацію платника податків; реквізити) записуються в нього не наперед (до початку перевірки), а вже після початку перевірки. Причому дані про суб’єкта перевірки мають право надати тільки його керівник (власник) або особа, яка його заміщає. Майте на увазі, що перевіряючі з Держспоживстандарту, що прийшли з перевіркою на підприємство, запис в Журналі реєстрації перевірки суб’єктів підприємницької діяльності робити не зобов’язані – Порядок проведення перевірок цього не вимагає.

ЯК ЗАХИСТИТИСЯРезультати перевірок оформляються відповідними актами, форми яких затверджені

наказом №679. Основний акт – це акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів (форма №1). Зміст порушення, викладений в акті, повинен бути конкретизованим і висловлений відповідно до норм законодавства.

Зверніть увагу: довільний виклад або трактування вимог нормативно-правових актів і документів не допускається. Незаповнені місця в акті закреслюються значком «Z». Скорочення слів, назв, окрім загальновідомих абревіатур, не допускається. Виправлення в акті допускаються лише за умови їх посвідчення підписом осіб, які приймають участь в перевірці. Акт складається в двох екземплярах і підписуються посадовими особами, які проводили перевірку, особами, що брали участь в перевірці, і особами, в присутності яких проведена перевірка і які ознайомлені з актом. Поряд з підписом осіб указуються їх прізвища і ініціали. Залежно від характеру перевірки, що проводиться, до основного акту (форма №1) можуть бути прикладені і додаткові акти:

- акт відбору зразків товару (форма №2);- акт контрольної перевірки правильності розрахунків за реалізованні товари,

надані послуги (форма №3).У разі відмови від підпису акту з боку того, що перевіряється підприємства

перевіряючий територіального органу, що проводив перевірку, робить запис в акті про те, що вказана особа ознайомлено із змістом акту і від його підпису відмовилась.

35

У разі відмови представника суб’єкта господарювання від підпису, підтверджуючого отримання акту для вручення керівнику суб’єкта господарювання, його копія протягом 3 робочих днів після реєстрації направляється поштою з повідомленням про вручення по місцю знаходження суб’єкта, діяльність якого перевірялась.

Особи, що перевіряються мають право:1) вимагати від посадовців дотримання вимог законодавства України під час

здійснення ними державного контролю;2) знайомитися з документами, які є підставою для проведення перевірки.

Такими документами є службові посвідчення перевіряючих і направлення на перевірку. Ознайомлення з тематичним планом роботи Держспоживстандарту і його територіальними органами Порядком проведення перевірок не передбачено;

3) не допускати до проведення перевірки посадовців, у яких відсутні належним чином оформлені документи для проведення перевірки;

4) знайомити посадовців з переліком відомостей, які складають комерційну таємницю суб’єкта господарювання, і вимагати їх нерозголошення;

5) одержувати і знайомитись з матеріалами перевірки в порядку, визначеному чинним законодавством;

6) давати у письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення, які додаються до акту перевірки;

7) оскаржити у встановленому законом порядку дії посадових осіб при проведенні перевірок і видані розпорядження про припинення порушень прав споживачів.

36

ПЕРЕВІРКИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ХТО МОЖЕ ПРИЙТИ З ПЕРЕВІРКОЮЕпопея з перевірками законності використання програмного забезпечення (далі

– ПЗ) почалася ще в 2001 році з появою Указу Президента України «Про заходи по охороні інтелектуальної власності в Україні» від 27.04.2001 р. №285/2001, яким було передбачено створення у складі МВС і СБУ спеціальних підрозділів боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності, а у складі Державного департаменту інтелектуальної власності – підрозділу інспекторів з питань інтелектуальної власності.

Після цього увага державних органів до проблеми використання суб’єктами господарювання контрафактних (неліцензійних) екземплярів ПО вже не слабшала. Чимала заслуга в цьому належить корпорації майкрософту, яка не втомлюється нагадувати державі Україна про взяті на себе по міжнародним договорам зобов’язання забезпечити захист прав інтелектуальної власності.

Отже, як на сьогодні виглядає перелік органів, уповноважених проводити перевірки у сфері інтелектуальної власності? В листі Держдепартаменту інтелектуальної власності Міносвіти від 24.02.2003 р. №16-14/565 серед перевіряючи названі:

- державні інспектори з питань інтелектуальної власності;- Державна служба боротьби з економічною злочинністю Міністерства

внутрішніх справ України (ДСБЕЗ);- органи податкової служби України.Певними повноваженнями по здійсненню контролю за захистом прав

інтелектуальної власності також наділені органи СБУ, Державної митної служби, антимонопольного комітету України, державний комітет з питань технічного регулювання і споживполітики (див. лист Держдепартаменту інтелектуальної власності від 23.12.2004 р. №16-12/5480).

Проте прийти з перевіркою на предмет використання на підприємстві неліцензійного ПЗ представники цих органів не можуть.

Як ми вже говорили, перевірки дотримання законодавства в сфері інтелектуальної власності, окрім держінспекторів по питанням інтелектуальної власності, також здійснюють ДСБЕЗ і органи податкової служби.

Коротко зупинимося на їх компетенції.Як відомо, основною задачею податкових органів є здійснення контролю за

дотриманням податкового законодавства (ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. №509-XII), а тому – правопорушення у сфері інтелектуальної власності можуть бути виявлені податковими органами тільки в ході податкової перевірки. Прийти ж із спеціальною перевіркою «інтелектуального» законодавства податківці не можуть. Максимум, що можуть зробити податківців в випадку виявлення порушень у сфері інтелектуальної власності, – скласти адміністративний протокол по ст. 51-2 КУпАП і передати його для розгляду в суд.

37

Ще одна загроза з боку податківців – вилучення комп’ютерної техніки. Згідно КУпАП вилучення речей виступає засобом встановлення доказів в справі про адміністративне право рушення (ст. 251). При цьому вилучаються тільки речі, які є засобом або безпосереднім об’єктом правопорушення (ст. 265 КУпАП). Як бачимо, як аргумент проти проведення вилучення комп’ютерної техніки податківцями буде бути той факт, що при використанні неліцензійного програмного забезпечення комп’ютер ніяк не може вважатися ні засобом, ні безпосереднім об’єктом правопорушення. Проте відразу попередимо, що податківців цей аргумент навряд зупинить, а тому його, швидше за все, доведеться приберегти для суду. Не потрібно забувати і про те, що про вилучення речей повинен бути складений протокол або зроблений відповідний запис в протоколі про адміністративне правопорушення (ч. 2 ст. 265 КУпАП).

Що стосується співробітників ДСБЕЗ, то вони можуть прийти тільки в тому випадку, якщо у них є дані про здійснення фізичною особою – підприємцем або посадовою особою підприємства злочини у сфері інтелектуальної власності. Вказані дані можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадовців, суспільних організацій, ЗМІ, в письмових дорученнях і ухвалах слідчого, вказівках прокурора, визначеннях суду, матеріалах органів дізнання, інших правоохоронних органів, в запитах оперативних підрозділів міжнародних правоохоронних органів і організацій інших держав.

За наявності таких даних заводиться оперативно-розшукова справа або порушується кримінальна справа. Їх відсутність робить проведення будь-яких дій відносно суб’єктів господарювання співробітниками ДСБЕЗ незаконними.

В той же час, як вказує Держкомпідприємництва в листі від 28.11.2006 р. №8527, обов’язок надати посвідчення на перевірку для співробітників ДСБЕЗ не передбачена. З цим висновком суб’єктам господарювання радимо не згодитися, посилаючись на п. 24 ст. 11 Закону України «Про міліцію» від 20.12.90 р. №565-ХII, який передбачає, що органи міліції мають право приступити до проведення перевірки суб’єктів господарської діяльності за умови наявності направлення на перевірку. В направленні повинні бути вказані: дата його видачі, назва підрозділу міліції, мета, вид, підстави, дата початку і дата закінчення перевірки, посади, звання і прізвища посадовців, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника підрозділу міліції, що скріплений печаткою органу міліції. Співробітники ДСБЕЗ повинні також представитися і пред’явити службове посвідчення (лист Держдепартаменту по боротьбі з економічною злочинністю від 02.02.2006 р. №5/809).

Наприкінці зупинимося на тому, які аргументи проти вилучення комп’ютерної техніки можна підготувати на випадок візиту співробітників ДСБЕЗ. Основний з них – примусове вилучення з житла або іншого володіння особи проводиться тільки на підставі постанови суду (ст. 178 КПК). При цьому виїмка обов’язково повинна проводитися вдень і в присутності не менше ніж двох понятих (статті 127, 180 КПК), а також представників підприємства(ч. 2 ст. 181 КПК), яким перед початком проведення

38

виїмки слідчим повинна бути надана відповідна постанова про її проведення (ч. 1 ст. 183 КПК). Про проведення виїмки обов’язково повинен бути складений протокол, в якому зазначаються підстави для проведення виїмки, приміщення, в якому вона проводилася, особи, присутні при цьому, дії слідчого і результати виїмки (ч. 1 ст. 188 КПК). В протокол заносяться всі заяви і зауваження присутніх під час виїмки осіб, зроблені з приводу тих або інших дій слідчого. Протокол повинен бути складений в двох примірниках, кожний з яких, а також опис вилучених предметів підписують слідчий, особа, у якої проводилася виїмка, і запрошені особи, які були присутніми при її проведенні (ч. 2 ст. 188 КПК). Один примірник протоколу і опису вручаються особі, у якої проводилася виїмка (ч. 1 ст. 189 КПК).

КОЛИ МОЖУТЬ ПРИЙТИ З ПЕРЕВІРКОЮКожний з органів, уповноважених проводити «інтелектуальні» перевірки, діє

відповідно до загальних положень, що регламентують діяльність даного органу – якого-небудь спеціального порядку проведення таких перевірок немає. В данному розділі розглянемо, в якому порядку такі перевірки проводять представники єдиного спеціально створеного для цього органу – Департаменту по інтелектуальній власності (адже для органів податкової служби і ДСБЕЗ перевірка ліцензійного ПЗ – далеко не основне заняття).

Для цього звернемося до Положення №674.Інспектори по інтелектуальній власності можуть проводити як планові, так

і позапланові перевірки. Підставою для проведення планових перевірок, як і за загальним правилом, є план проведення перевірок, який, як вказано в п. 11 Положення №674, затверджується Департаментом по інтелектуальній власності.

Що стосується позапланових (раптових) перевірок, то вони проводяться без попереднього повідомлення суб’єкта господарювання за:

- дорученням Держдепартаменту інтелектуальної власності, яке затверджується наказом його голови;

- зверненнями інших центральних і місцевих органів виконавчої влади;- ініціативою державного інспектора у разі виявлення порушень вимог

законодавства у сфері інтелектуальної власності;- письмовим зверненням заявників – осіб, яким належать права інтелектуальної

власності, зокрема авторське право і/або суміжні права, майнове право на знак для товарів і послуг або наданий дозвіл (ліцензія) на використання вказаних прав, а також їх представників;

- дорученням інших контролюючих і правоохоронних органів і т.д.

ЯКІ ДОКУМЕНТИ ЗОБОВ’ЯЗАННІ ПРЕД’ЯВИТИПланова перевірка суб’єкта господарювання проводиться обов’язково у

присутності керівника суб’єкта господарювання або особи, яка його замінює (п. 14 Положення №674).

Позапланова ж перевірка може проводитися не тільки в присутності керівника або особи, яка його замінює, але і у разі їх відсутності, – у присутності матеріально

39

відповідальної особи суб’єкта господарювання.Є відмінності і в допустимому часі проведення перевірок.Так, згідно п. 15 Положення №674 планова перевірка проводиться в робочі дні з

9 до 18 годин, позапланова, як вказано в п. 16 Положення, – у будь-який час (зокрема в позаробочий) в робочі або вихідні дні.

Проте навряд у держінспектора є підстави розраховувати знайти когось з перерахованих вище осіб на роботі в неробочий час або у вихідний день. Можна припустити, що, встановлюючи це положення, Департамент з питань інтелектуальної власності виходив не з розуміння робочого часу як часу роботи суб’єкта господарювання, діяльність якого підлягає перевірці, а з того, що робочий час – це час з 9 до 18 годин, а вихідні дні – це дні, коли відпочивають держінспектори. При такій логіці стає зрозуміло, о прийти з перевіркою в нічний клуб, в якому можуть публічно виконуватися естрадні пісні без виплати відповідної винагороди власникам прав на них, держінспектору потрібно в свій неробочий час і, може бути, навіть в свій вихідний день. Часто присутність представників компанії «майкрософту – Україна» при перевірках пояснюється нормою п. 20 в Положення №674, згідно якої на вимогу суб’єкта права інтелектуальної власності держінспектор приймає рішення про залучення такого суб’єкта або його представника до проведенню перевірок.

У свою чергу суб’єкт господарювання, до якого прийшли з перевіркою, до участі в ній може залучати консультантів, експертів та інших фахівців з метою надання роз’яснень і захисти своїх прав і законних інтересів (п. 21 Положення №674).

Ще одним стримуючим чинником виступає необхідність повідомити суб’єкта господарювання про планову перевірку, а також пред’явити йому перед початком перевірки службове посвідчення і документи, підтверджуючі підстави для її проведення. Не дивлячись на те що Положення №674 прямо такого обов’язку для держінспекторів не передбачає, на нього вказав в своєму листі від 26.02.2007 р. №16-07/851 Департамент інтелектуальної власності.

ЩО МОЖУТЬ ПЕРЕВІРЯТИПорушення законодавства у сфері інтелектуальної власності можуть набувати

самі різні форми. Так, в засобах масовій інформації все частіше можна зустріти повідомлення про ті або інші порушення авторських прав телевізійними каналами і радіостанціями, видавництвами, нічними клубами, інтернет-кафе, пунктами продажу (прокату) аудіо- і відеодисків та іншими суб’єктами, господарська діяльність яких напряму пов’язана з об’єктами авторського або патентного права. Зосередимо свою увагу на особливостях проведення перевірок ліцензійного ПО, оскільки з такою перевіркою можуть прийти практично на будь-яке підприємство.

Сам Держдепартамент інтелектуальної власності серед порушень, що найчастіше зустрічаються, називає (лист від 16.05.2005 р. №16-09/2127):

- придбання контрафактних екземплярів комп’ютерних програм, виготовлених, наприклад, шляхом запису програм на магнітні або оптичні диски;

- придбання комп’ютерної техніки з попереднє встановленим на жорсткі диски таких комп’ютерів неліцензійним програмним забезпеченням;

40

- створення в організації контрафактних екземплярів програм як шляхом запису на магнітні диски, так і шляхом установки на жорсткому диску персональних комп’ютерів в об’ємі, що перевищує кількість екземплярів комп’ютерних програм, дозволених правовласником за умовами договору по розпорядженню майновими правами інтелектуальної власності.

Виявлення вказаних порушень може стати причиною притягнення фізичних осіб підприємців, посадовців підприємства (або осіб, відповідальних за програмне забезпечення для тих, що використовуються на підприємстві комп’ютерів, якщо наказом по підприємству такі особи чітко визначені) до адміністративної або кримінальної відповідальності. Так, ст. 51-2 КУпАП встановлює відповідальність за незаконне використання об’єкту права інтелектуальної власності (зокрема комп’ютерної програми) або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, яке охороняється законом, у вигляді штрафу від 10 до 200 нмдг (від 170 до 3400 грн.) з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, а також устаткування і матеріалів, призначених для її виготовлення (див. також лист Мінекономіки від 27.01.2003 р. №83-20/35).

Загроза притягнення до кримінальної відповідальності може виникнути тільки тоді, коли використання неліцензійного ПО потягнуло спричинення матеріального збитку в значному і перевищуючому його розмірі, тобто такому, що становить двадцять і більше нмдг (насьогоднішній день – 4000 грн. і більше).

Окрім адміністративної або кримінальної відповідальності, використання неліцензійного ПЗ може спричинити цивільно-правову відповідальність у вигляді відшкодування заподіяних таким використанням збитків.

ЯК ЗАХИСТИТИСЯЗа результатами перевірки незалежно від того, чи були виявлені правопорушення,

державний інспектор в день її закінчення складає акт перевірки в двох екземплярах (п. 2.1 Інструкції 273 ), які підписуються держінспектором і всіма особами, які брали участь в проведенні перевірки (п. 22 Положення №674 ). Один екземпляр акту перевірки залишається у суб’єкта господарювання або його уповноваженої особи, а другий передається до Департаменту (п. 26 Положення №674, п. 2.3 Інструкції №273).

На останній сторінці першого екземпляра акту перевірки робиться запис про його отримання суб’єктом господарювання (вказується кількість додатків) з підписом особи, що одержала акт перевірки. При відмові особи від підпису державний інспектор робить про це відповідний запис на першому екземплярі акту перевірки і протягом 3 днів з дня перевірки пересилає другий екземпляр акту перевірки (з копіями додатків) суб’єкту господарювання рекомендованим листом з поштовим повідомленням про отримання.

Якщо суб’єкт господарювання не згоден із змістом акту, він підписує такий акт із зауваженнями.

У разі виявлення порушення прав інтелектуальної власності держінспектор, окрім складання акту перевірки, виносить розпорядження про усунення виявлених

41

порушень, яке може бути оскаржено до Департаменту з питань інтелектуальної власності або в суд (п. 28 Положення №674).

Крім того, за наслідками проведення перевірки держінспектор по інтелектуальній власності може скласти протокол про адміністративне правопорушення, передбачений ст. 51-2 КУпАП.

У разі складання протоколу не уповноваженою на це особою, суд повинен його скасувати (див. п. 2.1. Узагальнення ВСУ по правопорушенням у сфері інтелектуальної власності). Слід також звернути увагу і на те, що особа, відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення у зв’язку з виявленням неліцензійного ПЗ, може розраховувати на закриття адміністративної справи, якщо контролюючий орган не встановив потерпілого правопорушення (наприклад, у випадку з використовуванням контрафактного екземпляра програми Microsoft потерпілим виступатиме суб’єкт господарювання, який представляє інтереси корпорації на території України).

Якщо ж в ході перевірки виявлені ознаки злочину, передбаченого ст. 176 Кримінального кодексу України, інспектор повідомляє про це органи внутрішніх справ.

Як підтвердити правомірність використання ПЗ?Якщо суб’єкт господарювання використовує комп’ютерну програму як

користувач ПК, то йому достатньо підтвердити, що він правомірно володіє правомірно виготовленим екземпляром комп’ютерної програми (ст. 24 Закону про авторське право), п. 2.1.1 Узагальнення Верховного Суду України застосування судами законодавства у справах про адміністративні правопорушення в сфері інтелектуальної власності (статті 51-2, 164-9 КУпAП). На наш погляд, для цього достатньо наявності на упаковці екземпляра комп’ютерної програми контрольної марки (див. Постанову КМУ від 13.10.2000 р. №1555 Про затвердження положень з питань розповсюдження екземплярів аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних»).

Проте органи державної влади дотримуються іншої думки, наполягаючи на тому, що покупець екземпляра комп’ютерної програми повинен одержати від продавця документальне підтвердження правомірності використання комп’ютерних програм, яким виступатимуть ліцензії і договори (див. лист Департаменту інтелектуальної власності від 16.05.2005 р. №16-09/2127).

Відзначимо, що у версіях ПЗ, які отримуються разом з комп’ютером, ярличок сертифікату достовірності обов’язково повинен бути приклеєний до корпусу комп’ютера виробником ПК і вже по цій ознаці будь-який перевіряючий зможе з першого погляду визначити, ліцензійне ПЗ встановлене на комп’ютері чи ні. Хоча сьогодні вже багатьом суб’єктам господарювання відомо, що наявність сертифікату не є стовідсотковою гарантією використання ліцензійного ПЗ. Так, користувач може придбати застарілу ліцензійну ПЗ-версію з сертифікатом, а потім замінити її на нову неліцензійну без сертифікату. Проте при вимкненому комп’ютері таку каверзу розпізнати практично неможливо.

42

Крім того, екземпляри комп’ютерної програми повинні бути марковані контрольними марками (див. Закон України «Про розповсюдження екземплярів аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» від 23.03.2000 р. №1587-III). Відсутність контрольної марки може спричинити вилучення екземпляра комп’ютерної програми, на упаковку якої вона не наклеєна або наклеєна контрольна марка, що має серію і номер, не відповідні даним Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок, або на яку нанесено назву комп’ютерної програми, не відповідну назві екземпляра.

Проте якщо покупець не знав і не міг знати про те, що екземпляри ПЗ контрафактні, він на підставі ст. 661 ЦКУ може звернутися до суду з позовом до продавця про відшкодування йому заподіяних збитків.

Якщо вам все-таки не пощастило і у вас на підприємстві був виявлений факт використання неліцензійного ПЗ, в уникнення адмінштрафу можна спробувати послатися на позицію ВГСУ, по думці якого, порушує авторські права не покупець контрафактного екземпляра комп’ютерної програми, а продавець, і саме він повинен нести відповідальність (п. 31 Рекомендацій президії ВГСУ від 10.06.2004 р. №04-5/1107 «Про деякі питання практики Вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності»).

Чи можуть вилучити комп’ютер?Це питання, напевно, найболючіше для суб’єктів господарювання.Згідно Положенню №674 при проведенні перевірки держінспектор з

питань інтелектуальної власності може проводити огляд і вилучати у суб’єктів господарювання з метою вивчення на необхідний термін, але не більше 30 днів, об’єкти права інтелектуальної власності у випадку, якщо є обґрунтовані підстави підозрювати здійснення порушення вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності (п.п. 3 п. 8 Положення №674), вилучати у разі потреби на період до рішення питання в судовому порядку носії, які містять об’єкти права інтелектуальної власності (п.п. 4 п. 8 Положення №674).

Найчастіше на практиці у інспекторів інтелектуальної власності виникає бажання вилучити у суб’єкта господарювання комп’ютерну техніку. У зв’язку з цим виникає необхідність з’ясувати, чи відноситься комп’ютерна техніка до об’єктів права інтелектуальної власності або до їх носіїв.

Так, Верховний Суд України указує, що на практиці суди часто ухвалюють неправильні рішення про вилучення предметів, які не можуть вважатися об’єктами права інтелектуальної власності, їх носіями або предметами, призначеними для виготовлення контрафактних екземплярів (п. 3.1 узагальнення ВСУ по правопорушеннях у сфері інтелектуальної власності). Як вважає ВСУ, до таких предметів не може бути віднесена комп’ютерна техніка у разі залучення до відповідальності за використовування неліцензійних комп’ютерних програм.

Таким чином, якщо йдеться про використання на підприємстві неліцензійних комп’ютерних програм, то в цьому випадку при дотриманні всіх вимог до порядку проведення перевірки контролюючі органи можуть ставити питання лише про

43

вилучення носіїв таких програм (наприклад, жорсткого диска), але не комп’ютерної техніки, оскільки вона до числа носіїв не відноситься. І навіть зберігання інформації на вінчестері не може стати підставою для вилучення комп’ютера, оскільки насправді зняти вінчестер буде нескладно навіть неспеціалісту.

Не повинна стати підставою для вилучення комп’ютерної техніки і необхідність експертного дослідження, яке неможливе без дослідження системних блоків. Експертиза повинна проводитися в час перевірки діяльності підприємства, для чого контролюючий орган залучає експерта в день перевірки.

Якщо ж контролюючі органи не зважили на всі наведені аргументи та вилучили комп’ютерну техніку, то, по-перше, суб’єкту господарювання слід прослідити, щоб факт вилучення і підстави для його проведення були зафіксовані в акті перевірки, і, по-друге, у суб’єкта господарювання завжди є можливість оскаржити такі дії до вищестоящого органу, прокуратуру або в суд (ст. 267 КУпАП).

44

ПЕРЕВІРКИ ОРГАНАМИ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ПО ТИМЧАСОВІЙ ВТРАТІ

ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

КОНТРОЛЬНІ ФУНКЦІЇ ОРГАНІВ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ПО ТИМЧАСОВІЙ ВТРАТІ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

Постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Про затвердження Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» №38 від 19.09.2001 року, визначені обов’язки перевіряючих:

- керуватись чинними законодавчими і нормативними актами України, постановами правління Фонду та наказами директора Виконавчої дирекції Фонду, постановами правлінь відділень Фонду та наказами директорів органів Фонду;

- об’єктивно і чітко у своїх висновках відображати діяльність органів Фонду, страхувальників та одержувачів коштів Фонду в частині дотримання ними чинного законодавства з питань загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

- якісно та своєчасно проводити ревізії і перевірки відповідно до затвердженого плану ревізії та програми перевірки. У процесі перевірки домагатися усунення виявлених порушень і недоліків у роботі органів Фонду і зазначити в акті ревізії, яких вжито для цього заходів;

- забезпечувати дотримання службової таємниці.Перевіряючі мають право:- у разі невиконання вимог наказу (листа), рекомендацій та пропозицій за

результатами попередньої ревізії керівник ревізійної групи повинен відобразити ці факти в загальному акті комплексної ревізії;

- перевіряти грошові документи, регістри бухгалтерського обліку, звіти, кошториси, плани, грошову готівку, цінні папери та матеріальні цінності, а також путівки;

- призначати і проводити повну або часткову інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, які обліковуються за Фондом;

- опечатувати, в необхідних випадках, приміщення (касу) або шафи, де зберігаються фінансові, архівні матеріали, а також путівки та інші документи, здійснювати огляд виробничих приміщень, території, будівель;

- за згодою керівництва робочих органів Фонду залучати потрібних спеціалістів для виконання окремих завдань, пов’язаних з ревізією або перевіркою;

- одержувати письмові пояснення від службових осіб робочих органів Фонду, страхувальників, застрахованих осіб та необхідні довідки з питань, що виникають під час проведення ревізії або перевірки;

- одержувати по банківським, кредитним та фінансовим установам необхідні документальні підтвердження операцій і стану рахунків об’єктів, які

45

перевіряються;- одержувати необхідні довідки та копії документів від підприємств, установ,

організацій щодо операцій і розрахунків з організацією, яка ревізується;- на строк до закінчення ревізії або перевірки вилучати оригінали документів у

випадках, коли їх збереження в організації, що ревізується, не гарантується, а також у випадках виявлення фіктивних документів, підробок і фальсифікацій. У цьому випадку в справах організації залишається акт про вилучення та копії вилучених документів, завірені підписами ревізуючого та головного бухгалтера або іншої відповідальної особи організації, яка ревізується. Про вилучення в період ревізії (перевірки) оригіналів документів невідкладно повідомляється керівнику ревізійної групи (начальнику контрольно-ревізійного управління виконавчої дирекції Фонду, завідуючому контрольно-ревізійним відділом виконавчої дирекції відділення Фонду – в разі якщо ревізія (перевірка) здійснюється одноосібно), який вирішує питання щодо забезпечення їх збереження та подальшого використання;

- готувати у випадку наявності порушень пропозиції по застосуванню до підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності та господарювання, або фізичних осіб, які використовують найману працю, санкцій, передбачених чинним законодавством;

- готувати, у разі виявлення зловживань, матеріали ревізії до подання правоохоронним органам.

КОЛИ МОЖУТЬ ПРИЙТИ З ПЕРЕВІРКОЮПланові ревізії страхувальників плануються робочими органами відділень

Фонду на квартал. Строки проведення ревізій в частині спільних перевірок з контролюючими органами, визначеними Указом Президента від 23.07.98 р. №817/98, згідно Постанови КМУ від 15.10.2003 р. №1625 узгоджуються з податковими органами. Не вимагають узгодження строки проведення ревізій, які в плановому періоді передбачаються тільки одним з контролюючих органів.

Всі перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності повинні починатися в один день. Тільки у випадку якщо перевірку неможливо провести одночасно, оскільки немає умов для роботи всіх перевіряючих або неможливо спілкуватися одночасно зі всіма контролерами, перевірки проводяться всіма органами окремо в різні терміни.

У такому разі контролюючі органи погоджують термін проведення перевірки з суб’єктом підприємницької діяльності.

Тривалість проведення ревізії (перевірки) встановлюється з урахуванням об’єму робіт, які необхідно виконати при її проведенні. Термін проведення планової ревізії (перевірки) підприємств не повинен перевищувати 20 робочих днів, а страхувальників – суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів.

Продовження термінів проведення планової ревізії (перевірки) можливе не більше ніж на 10 робочих днів, а суб’єктів малого підприємництва – на 5 робочих днів.

Важливо пам’ятати: якщо посадовці Фонду прийшли на планову перевірку

46

самостійно (без представників податкової служби) і при цьому заявили, що термін проведення перевірки з податковою службою вони не погоджували, це ще не свідчить про те, що перевірка проводиться незаконно. В поточному календарному році податкова може не включити ваше підприємство в план перевірок, а Фонд може перевірку запланувати. У такому разі Фонд не повинен погоджувати термін проведення планової перевірки.

Позаплановою, згідно п. 15.3 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.09.2001 р. №38, вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу Фонду і проводиться за наявності однієї або декількох наступних обставин:

а) за наслідками зустрічної перевірки виявлені факти, що свідчать про порушення страхувальником норм законодавства;

б) страхувальник не подано у встановлений строк документи обов’язкової звітності;

в) внаслідок камеральної перевірки виявлена недостовірність даних в заявлених документах обов’язкової звітності;

г) страхувальник подав листа з проханням провести ревізію. Також ревізія може проводитися, якщо страхувальник звернувся по довідку щодо що відсутності у нього заборгованості по коштах Фонду, а керівником органу Фонду приймається рішення про недостатність для видачі довідки камеральної перевірки;

д) отримано заяву від страхувальника на отримання коштів для відшкодування витрат з бюджету Фонду, а камеральною перевіркою виявлені факти, які можуть свідчити про порушення ним порядку витрачання коштів Фонду (середньоденний розмір допомоги з тимчасової непрацездатності або вагітності і пологів перевищує середньоденну заробітну плату застрахованих осіб; загальна сума витрат, які здійснюються за рахунок коштів Фонду, значно перевищує суму нарахованих страхових внесків тощо);

е) страхувальник подав в установленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу Фонду при проведенні планової або позапланової ревізії;

є) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини із страхувальником, і якщо страхувальник не дає пояснення та документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу Фонду протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту;

ж) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства, порушено справу про банкрутство суб’єкта господарювання, припинення його діяльності на тривалий час тощо;

з) у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у страхувальників від органів прокуратури, МВС, Служби безпеки України з питань, які віднесені до компетенції Фонду.

Для проведення позапланової ревізії на підставах, вказаних в пп. «ж» цього

47

пункту, призначають інших ревізорів робочого органу Фонду.

ЯКІ ДОКУМЕНТИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ ПРЕД’ЯВИТИП.п. 15.6., 15.7. Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по

коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №38 передбачається, що на проведення кожної ревізії ревізору видається доручення на право проведення ревізії (перевірки). Право на проведення планової ревізії (перевірки) надається лише у тому разі, коли не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано повідомлення страхувальнику із зазначенням дати її проведення. В окремих випадках ревізія може бути проведена без додаткового попередження страхувальника за взаємною згодою сторін.

Ревізор (перевіряючий) зобов’язаний пред’явити керівнику підприємства (установи, організації), яке буде ревізуватись, посвідчення на право проведення ревізії чи перевірки та на його прохання проставити підписи в журналі реєстрації ревізій (перевірок) підприємства (установи, організації).

ЯК ЗАХИСТИТИСЯПланова перевіркаПеревірте кореспонденцію, що надходило впродовж попередніх двох тижнів за

вашою адресою. За 10 днів вас повинні письмово попередити про дату проведення планової перевірки. Якщо Вас письмово не попередили або попередили письмово, але десять днів після цього ще не пройшло Ви можете не допускати перевіряючих до перевірки.

Якщо Вас письмово попередили про планову перевірку за десять днів або ще раніше (тобто після попередження пройшло більше 10 днів) АБО вас письмово не попередили про майбутню планову перевірку у зв’язку з тим, що термін проведення планової перевірки встановлений за взаємною угодою сторін і у поточному календарному році у вас вже проводилася планова перевірка органами Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності – можете відмовити в проведенні перевірки.

Пояснення. Комплексні ревізії страхувальників з чисельністю працівників 300 чоловік і більш проводяться один раз в рік, страхувальників з меншою чисельністю працівників – не рідше ніж один разу в два роки. Таким чином, планова перевірка страховика може проводитися не частіше одного разу на рік.

Якщо Вас письмово попередили про планову перевірку за десять днів або ще раніше (тобто після попередження пройшло більше 10 днів) АБО вас письмово не попередили про майбутню планову перевірку у зв’язку з тим, що термін проведення планової перевірки встановлений за взаємною угодою сторін і у поточному календарному році у вас вже проводилася планова перевірка органами Державної податкової служби, при цьому представники органу Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності спільно з податковою службою на планову перевірку не приходили, окремих термінів проведення планової перевірки цього року з вами не погоджували – можете відмовити в проведенні перевірки.

48

Пояснення. Всі перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності повинні починатися в один день. Тільки у випадку якщо перевірку неможливо провести одночасно, оскільки немає умов для роботи всіх перевіряючих або неможливо спілкуватися одночасно зі всіма контролерами, перевірки проводяться всіма органами окремо в різні терміни.

У такому разі контролюючі органи погоджують термін проведення перевірки з суб’єктом підприємницької діяльності.

Те, що це Положення стосується і органів Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності, підтверджується Постановою правління Фонду від 19.09.2001 року №38. Таким чином, якщо Державна податкова служба планову перевірку вже провела, а Фонд її пропустив, ви маєте повне право не допускати його посадових осіб до планової перевірки.

3) у поточному календарному році планова перевірка не проводилася ні органами Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності, ні податковою службою АБО в поточному календарному році органи податкової служби перевірку вже провели, але органи Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності з вами погоджували окремі терміни проведення перевірки.

Тривалість проведення ревізії (перевірки) встановлюється з урахуванням об’єму робіт, які необхідно виконати при її проведенні. Термін проведення планової ревізії (перевірки) підприємств не повинен перевищувати 20 робочих днів, а страхувальників – суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів.

Продовження термінів проведення планової ревізії (перевірки) можливе не більше ніж на 10 робочих днів, а суб’єктів малого підприємництва – на 5 робочих днів.

Важливо пам’ятати: якщо посадовці Фонду прийшли на планову перевірку самостійно (без представників податкової служби) і при цьому заявили, що термін проведення перевірки з податковою службою вони не погоджували, це ще не свідчить про те, що перевірка проводиться незаконно. В поточному календарному році податкова може не включити ваше підприємство в план перевірок, а Фонд може перевірку запланувати. У такому разі Фонд не повинен погоджувати термін проведення планової перевірки.

Позапланова перевіркаВиберіть обставину, яка вказана як підстава для позапланової перевірки:1) за наслідками зустрічної перевірки виявлені факти, що свідчать про порушення

страхувальником норм законодавства.З’ясуйте, про які конкретні порушення законодавства йде мова.2) страхувальник не подав у встановлений термін документи обов’язкової

звітності. У разі, якщо звітність була подана своєчасно та у Вас є докази своєчасної подачі звітності – можете відмовити в проведенні перевірки.

3) Внаслідок камеральної перевірки виявлена недостовірність даних в заявлених документах обов’язкової звітності. Вам відмовилися пояснити, яка недостовірність встановлена в документах обов’язкової звітності – можете відмовити в проведенні

49

позапланової перевірки.Пояснення. В листі від 25.04.2003 р. №2643 Держкомпідприємництво акцентує

увагу на тому, що контролюючі органи при проведенні перевірки на підприємстві на цій підставі зобов’язані вказати, які саме недостовірні дані були виявлені в документах обов’язкової звітності.

4) при дефіциті коштів, їх перевитраті або використовуванні не за призначенням. З’ясуйте, як встановлено і в чому виражається ця підстава.

5) ви подали заяву на отримання коштів для відшкодування витрат з бюджету Фонду або вам направлено лист з проханням провести ревізію. Якщо заява або лист не подавалися – можете відмовити в проведенні перевірки.

6) ви в установленому порядку подали скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу Фонду в ході планової або позапланової ревізії. Якщо скарга не подавалася – в проведенні перевірки можна відмовити.

7) у разі виникнення необхідності в перевірці відомостей, одержаних від особи, що мала правові відносини з платником, якщо платник не надасть пояснень і документальних підтверджень на обов’язковий письмовий запит органу Фонду протягом 3 робочих днів з дня отримання запиту. Якщо пояснення були надані своєчасно і у вас є докази своєчасного задоволення запиту – можете відмовити в проведенні перевірки.

Пояснення. Доказом своєчасного задоволення запиту може бути опис вкладення цінного листа і квитанція про його відправку за адресою Фонду або другий екземпляр відповіді з відміткою посадової особи Фонду про отримання.

8) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; порушено справа про банкрутство суб’єкта господарювання; проводиться припинення діяльності суб’єкта на тривалий час тощо. Якщо реорганізація (припинення діяльності на тривалий час) не проводиться, справа про банкрутство не порушувалася – можете відмовити в проведенні перевірки.

9) у разі надходження доручення на проведення ревізій у страхувальників від органів прокуратури, МВС, Служби безпеки України з питань, віднесених до компетенції Фонду. З’ясуйте наявність такого доручення, у разі, якщо довіреність відсутня – можете відмовити в проведенні перевірки.

У разі, якщо страхувальник відмовляється від проведення планової або позапланової перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених законами України та цією Інструкцією, ревізорами (перевіряючими) складається акт про відмову від допуску до перевірки в довільній формі.

Акт про відмову від допуску до перевірки підписується не менш як двома службовими особами органу Фонду.

50

ПЕРЕВІРКИ ЦЕНТРОМ ЗАЙНЯТОСТІ

КОЛИ МОЖУТЬ ПРИЙТИ НА ПЕРЕВІРКУКонтроль за правильністю нарахування і своєчасністю сплати страхових

внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд) згідно п. 2 ст. 34 Закону №1533 є обов’язком даного Фонду. При цьому функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центри зайнятості Автономної республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські і районні в містах центри зайнятості (ст. 12 Закону №1533). Тобто перевірки по цьому питанню здійснюються вказаними вище робочими органами виконавчої дирекції Фонду – центрами зайнятості.

Помітимо, що на перевірки, що проводяться центрами зайнятості, норми Закону про перевірки не розповсюджуються. Перевірки здійснюються відповідно до Інструкції №339, про що заявив Державний центр зайнятості в листі від 03.10.2007 р. №ДЦ-04-5708/0/6-07

Згідно п. 7.1 Інструкції №339 контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним переліком і надходженням страхових внесків здійснюється центрами зайнятості шляхом проведення планових перевірок. Періодичність і тривалість таких планових перевірок законодавчо не встановлені.

Центри зайнятості також можуть проводити перевірки, які не передбачені в планах його роботи – позапланові перевірки. Підставою для їх проведення можуть бути лише (п. 7.1 Інструкції №339):

- реорганізація;- зміна місцезнаходження;- ліквідація підприємства, установи, організації;- інші випадки, передбачені законодавством.

ЯКІ ДОКУМЕНТИ ЗОБОВ’ЯЗАННІ ПРЕД’ЯВИТИНемає в нормативно-правових актах вимоги спрямовувати повідомлення про

майбутню перевірку. Тому поширеною є ситуація, коли співробітники центру зайнятості повідомляють про наміри прийти на перевірку за допомогою телефонного дзвінка.

ЩО МОЖУТЬ ПЕРЕВІРЯТИПід час перевірки, як на підприємствах, так і у фізичних осіб, що використовують

найману працю, перевіряються бухгалтерські документи про нарахований заробіток і інші виплати, повнота нарахування страхових внесків, платіжні документи про перелік сум страхових внесків на рахунок Фонду, розрахункові і касові документи (п. 7.2 Інструкції №339). З цього виходить, що будь-які інші документи співробітникам центру зайнятості можна не надавати.

При цьому перевірці підлягають документи за поточний і що пройшли роки без вживання терміну давності. Іншими словами, перевіряючі мають право зажадати

51

документи за будь-який період з початку діяльності підприємства. Слід помітити, що ніде не сказане, що центр зайнятості не має права перевіряти документи, які вже одного разу перевірялися. Тому якщо співробітники центру зайнятості побажають подивитися документи за період, який вже перевірявся, – заперечити їм не вийде.

ЯК ЗАХИСТИТИСЯЗа результатами перевірки складається акт в двох екземплярах і підписується

особами, що проводили перевірку, керівником і головним бухгалтером страхувальника. Один екземпляр акту повинен бути переданий керівнику або головному бухгалтеру страхувальника під розпис.

У акті обов’язково повинен бути вказано (п. 7.4 Інструкції №339):- за який період проведена перевірка;- які виявлені порушення при нарахуванні і сплаті страхових внесків.Як і при будь-якій іншій перевірці, якщо ви не згодні з актом, ми рекомендуємо

не відмовлятися від підпису, а підписати його разом з вашими зауваженнями.У разі виявлення порушення посадовці підприємства і приватні підприємці-

працедавці можуть бути привернуті до відповідальності по ст. 165-3 КУпАП. В цьому випадку посадовці центру зайнятості складають протокол про адміністративне правопорушення формою, наведеною в додатку 1 до Інструкції №196.

Протокол складається по кожному факту адміністративного правопорушення. Якщо правопорушення вчинено декількома особами, то протокол складається на кожне обличчя окремо.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення указуються:

- дата і місце його складання;- посада, прізвище, ім’я, по батькові посадовця, який склав протокол;- відомості про особу-порушника (прізвище, ім’я і по батькові, дата і місце

народження, громадянство, місце роботи і посада, місячний заробіток, кількість осіб на утриманні, фактичне місце проживання на момент здійснення правопорушення, чи піддавався в цьому році адміністративному стягненню);

- місце, час здійснення і суть адміністративного правопорушення;- прізвища, адреси свідків при їх наявності;- пояснення порушника;- інші відомості, необхідні для вирішення справи.Підписується протокол особою, що зробила адміністративне правопорушення,

і особою, яка його склало. При цьому відмова порушника від підписання протоколу не є підставою для припинення справи про адміністративне правопорушення. Особа, яка скоїла правопорушення, має право дати в протоколі пояснення і зауваження по його змісту, а також висловити мотиви своєї відмови від його підписання.

Протокол складається в двох екземплярах. Оригінал протоколу направляється посадовцю, який розглядатиме справу про адміністративне правопорушення, а копія направляється рекомендованим листом або вручається правопорушнику особисто.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в 15-денний термін

52

посадовцем центру зайнятості. За результатами розгляду протоколу, посадовець, уповноважений його розглядати, приймає постанову у справі про адміністративне правопорушення, в якому виноситься рішення про накладення адміністративного стягнення або закритті провадження у справі. Копія постанови повинна бути вручена впродовж 3-х днів особі, в відношенні якої винесено постанову.

Також, у разі коли роботодавець не згоден з розрахунком суми недоїмки, пені та штрафу, зазначених у рішенні, він має право протягом десяти робочих днів, наступних за днем отримання рішення, звернутися до центру зайнятості, який його прийняв, із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які роботодавець уважає за потрібне надати.

Центр зайнятості протягом двадцяти робочих днів, наступних за днем отримання скарги, зобов’язаний розглянути її та надіслати роботодавцю вмотивоване рішення. У разі, коли центр зайнятості відмовив у задоволенні скарги повністю або частково, роботодавець має право звернутися до центру зайнятості вищого рівня.

Днем подання скарги вважається день фактичного подання скарги до відповідного центру зайнятості, а в разі надсилання скарги поштою – дата відправлення скарги, зазначена відділенням поштового зв’язку з повідомленням про вручення поштового відправлення або на конверті чи на фіскальному чеку про оплату послуг зв’язку з пересилки скарги.

Рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу, роботодавець також має право оскаржити в судовому порядку, про що він повідомляє центр зайнятості, який прийняв зазначене рішення.

53

ПЕРЕВІРКИ ДЕРЖНАГЛЯДПРАЦІ

КОНТРОЛЬНІ ФУНКЦІЇ ДЕРЖНАГЛЯДПРАЦІПорядок проведення перевірок Держнаглядпраці, повноваження, права та

обов’язки державних інспекторів праці регламентують національні та міжнародні акти. Зважаючи на те, що існують неузгодження між національними та ратифікованими міжнародними актами, наведемо роз’яснення щодо їх застосування, що дасть змогу уникнути непорозумінь під час перевірок.

Державній департамент нагляду за додержанням законодавства про працю (далі – Держнаглядпраці) та його територіальні органи здійснюють державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю на підставі:

- Кодексу законів про працю України, статтею 259 якого визначено, що нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу;

- Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. №108/95-ВР, статтею 35 якого визначено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють Міністерство праці та його органи;

- Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. №504/96-ВР, статтею 27 якого визначено, що нагляд за додержанням законодавства про відпустки здійснюють спеціально уповноважені на те органі та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.

На виконання вищевказаних законодавчих норм постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю» від 18 січня 2003 р. №50 було затверджено чинне на сьогодні Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, яким визначено повноваження, права та обов’язки державних інспекторів праці (далі – Положення №50). Крім того, відповідно до Положення №50 наказом Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження нормативно-правових актів щодо виконання функцій посадовими особами Держнаглядпраці та його територіальними органами» від 21 березня 2003 р. №72 було затверджено нормативно-правові акти щодо виконання функцій посадовими особами Держнаглядпраці та його територіальних органів.

Крім вищеназваних національних законодавчих актів, на сьогодні права та обов’язки державних інспекторів праці визначаються й міжнародними актами.

Міжнародними актами, які встановлюють повноваження, права та обов’язки державних інспекторів праці, уповноважених здійснювати державній нагляд (контроль) за додержанням трудового законодавства, є Конвенція Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» від 8 вересня 2004 р. №1985-ІV (далі – Конвенція №81), та Конвенція Міжнародної організації

54

праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві» від 8 вересня 2004 р. №1986-IV (далі – Конвенція №129).

Порядок проведення перевірок посадовими особами державних органів, уповноважених на здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, регламентує Закон України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 р. №877-V (далі – Закон).

Статтею 15 Закону України «Про міжнародні договори в України» від 29 червня 2004 р. №1906-IV встановлено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Для держав-членів МОП конвенції Міжнародної організації праці є обов’язковими у разі їх ратифікації. Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Закон не відповідає таким нормам вищеназваних ратифікованих Україною конвенцій Міжнародної організації праці.

КОЛИ МОЖУТЬ ПРИЙТИ З ПЕРЕВІРКОЮПункт 3 статті 4 Закону щодо здійснення планових та позапланових заходів

у робочий час суб’єкта господарювання, встановленій правилами внутрішнього трудового розпорядку, не відповідає підпункту «а» пункту 1 статті 12 Конвенції №81, яка надає право проходити на підприємство у будь-яку годину доби. Зазначене право пов’язане із необхідністю здійснення контролю за дотриманням роботодавцем законодавства про працю щодо залучення працівників до надурочних робіт. Крім того, правилами внутрішнього трудового розпорядку встановлюється режим роботи працівників, який при застосуванні змінної роботі є відмінним від режиму роботи підприємства, тобто суб’єкта господарювання. Разом з тим для здійснення контролю за додержанням законодавства про працю при залученні працівників до роботі у понаднормовий час, тобто той час, який не може бути передбачений правилами внутрішнього трудового розпорядку, виникає необхідність проведення контрольних заходів у позаурочний час, тобто, не встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Пункт 11 статті 4 Закону щодо здійснення планового чи позапланового заходу в присутності керівника чи уповноваженої ним особини не відповідає пункту 2 статті 12 Конвенції №81, яка дозволяє інспекторам праці не повідомляти роботодавця або його представника про свою присутність на підприємстві, якщо такі інспектори вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їх обов’язків. Наявність такої норми у міжнародному законодавстві є цілком виправданою, хоча б з огляду на те, що є потреба здійснювати державній контроль за легалізацією зайнятості, використанням праці дітей тощо.

Пункт 12 статті 4 Закону щодо внесення перед початком здійснення державного

55

нагляду (контролю) посадовою особою органу державного нагляду (контролю) запису до відповідного журналу (за його наявності) не відповідає підпункту «а» пункту 1 та пункту 2 статті 12 Конвенції №81, які надають право державному інспектору праці безперешкодно проходити на підприємство та у разі необхідності не повідомляти роботодавця або його представника про свою присутність на підприємстві.

Пункті 1 та 2 статті 5, пункт 3 статті 22 Закону щодо формування планів контрольних заходів від ступеня ризику покладу їх господарської діяльності для життєдіяльності не відповідає статті 16 Конвенції №81, відповідно до якої контрольні заходи проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних положень законодавства.

ЯКІ ДОКУМЕНТИ ЗОБОВ’ЯЗАННІ ПРЕД’ЯВИТИПункт 4 статті 5 Закону щодо попереднього письмового повідомлення суб’єкта

господарювання про проведення планового контрольного заходу не пізніше ніж за десять днів до дня здійснення цього заходу не відповідає підпункту «а» пункту 1 статті 12 Конвенції №81, яким встановлено що відвідування проводитися без попереднього повідомлення.

Частина друга пункту 1 та пункт 3 статті 6 Закону щодо наявності у державного інспектора праці посвідчення (направлення) на проведення перевірки та необхідності надання суб’єкту господарювання копії документа, який є підставою для проведення перевірки, не відповідає вимогам підпункту «а» пункту 1 статті 12 Конвенції №81 щодо прав державного інспектора праці безперешкодно проходити на підприємство, оскільки необхідність оформлення посвідчення (направлення) на проведення перевірки не дозволить йому оперативно реагувати на порушення законодавства про працю.

Крім того, пункт «с» статті 15 Конвенції №81 зобов’язує державного інспектора праці вважати абсолютно конфіденційним джерело будь-якої скарги чи інформації про недоліки або порушення правових норм і утримуватись від повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що перевірка проводитися у зв’язку з отриманням такої скарги. Таким чином, державній інспектор праці не може повідомити представнику суб’єкта господарювання про те, що перевірка проводитися на виконання доручення керівництва перевірити факти, викладені у скарзі певного громадянина.

Норма абзацу п’ятого пункту 1 статті 6 Закону щодо необхідності отримання згоди центрального органу виконавчої владі на проведення позапланового заходу за скаргою громадянина, яка надійшла або безпосередньо до державного інспектора праці чи територіальної державної інспекції праці, або через місцевий орган виконавчої влади чи через орган місцевого самоврядування, не дозволить забезпечити розгляд звернення у порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 р. №393/96-ВР, оскільки звернення інспектора праці до територіальної інспекції праці та до Держнаглядпраці та Мінпраці, як центрального органу виконавчої влади, і отримання від цих органів відповідного дозволу потребуватиме певного часу.

56

Все це спонукатиме громадян подавати будь-які скарги, зокрема й ті, що підлягають розгляду на місцевому рівні, лише до центральних органів виконавчої влади.

Пункти1–5 статті 7 Закону щодо необхідності оформлення наказу та посвідчення (направлення) на проведення планового та позапланового заходу не відповідають вимогам абзацу першого пункту 1 статті 12 Конвенції №81, яким встановлено, що державній інспектор праці має бути забезпечений лише документами, що засвідчують його повноваження. Такими документами можуть буті службове посвідчення та копії нормативно-правових актів, які встановлюють повноваження, права та обов’язки державного інспектора праці. Оформлення всіх інших документів потребує додаткового часу, що, у свою чергу, створює перешкоду державному інспектору праці негайно відвідати підприємство та забезпечити дотримання роботодавцем вимог законодавства про працю.

У зв’язку з вищезазначеним не відповідають міжнародним нормам умови абзацу третього статті 10 Закону у частині прав суб’єкта господарювання на час здійснення державного нагляду (контролю) одержувати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) копії посвідчення (направлення) на проведення планового та позапланового заходу та, відповідно, не допускати їх до проведення заходу.

Аналогічні нормі викладені й у Конвенції №129, зокрема у статтях 16, 20 та 21.Таким чином, національні законодавчо-нормативні акті, якими керуються у

своїй роботі посадові особини Держнаглядпраці, чинні у частині, що не суперечить чинним міжнародним нормам.

ЩО МОЖУТЬ ПЕРЕВІРЯТИПеревірка об’єкта складається з таких етапів:Робота з документами, наданими для перевірки:- ознайомлення із статутом підприємства для встановлення легітимності

підприємства і повноважень його керівника. Для підтвердження повноважень керівника необхідно подивитись контракт, наказ про його призначення;

- вивчення документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування (колективний договір; правила внутрішнього трудового розпорядку; трудові книжки; накази по кадрах, особові картки, особові справи; штатний розпис; документи, що засвідчують своєчасність виплати заробітної плати, проведення індексації та компенсації; дотримання гарантій та пільг щодо окремих категорій працівників: жінок, неповнолітніх, працівників, які поєднують роботу з навчанням, тощо).

ЯК ЗАХИСТИТИСЯЗа результатами кожної перевірки обов’язково складається акт перевірки, а в разі

виявлення порушень законодавства про працю чи загальнообов’язкове державне соціальне страхування – припис щодо їх усунення.

Акт – документ, складений посадовою особою Держнаглядпраці чи ТДІП, що підтверджує будь-які встановлені факти порушення законодавства про працю чи

57

загальнообов’язкове державне соціальне страхування.Припис – документ органів Держнаглядпраці про усунення виявлених порушень,

що можуть призвести до шкідливих наслідків.Один примірник акта та припису під розпис надається керівнику підприємства,

установи, організації (у т.ч. керівникам робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування) чи фізичній особі, яка використовує найману працю, або особі, що виконує його обов’язки в день їх винесення.

У разі неможливості особистого вручення акта та припису керівнику (про це робиться відмітка в акті та приписі із зазначенням причини) вони надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Приписи підлягають обов’язковому виконанню з письмовим повідомленням особи, що його видала, про вжиті заходи в установлений нею термін.

В описовій частині акта та припису вказуються: номер відповідно до журнального обліку реєстрації актів та приписів; дата (останній день проведення перевірки); назва населеного пункту, де розміщені підприємство, установа, організація чи виробничі приміщення суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб, які використовують найману працю; прізвище, ім’я та по батькові (повністю) державного інспектора праці; посада, прізвище та ініціали представника іншого державного органу або профспілкової організації, якщо такий бере участь у проведенні перевірки; посада, прізвище, ім’я та по батькові керівника або призначеної ним посадової особи, якій доручено представляти інтереси підприємства під час проведення перевірки; вид перевірки (відповідно до зазначених у типовій формі рекомендацій); назва підприємства (зазначається відповідно до його статуту). Крім цього, в акті зазначаються: форма власності підприємства, вид економічної діяльності, вид підприємства, підпорядкованість, юридична адреса, банківські реквізити, юридична особа (реквізити підприємства зазначаються на підставі довідки про включення до державного реєстру суб’єктів підприємницької діяльності, виданої органом статистики). В акті почергово описується кожне виявлене порушення законодавства про працю чи загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Акт оформляється останнім днем проведення перевірки. У разі незгоди з фактами, викладеними в акті перевірки, до них додаються заперечення, які повинні бути підтверджені документально.

У приписі вказуються порушення відповідно до висновків акта, і в резолютивній частині окремо встановлюється термін усунення кожного із порушень із зазначенням строку письмового повідомлення щодо їх усунення. У разі, якщо термін усунення порушень перевищує календарний місяць, установлюються вимоги подання щомісячного письмового повідомлення на визначену дату до повного усунення зазначеного порушення.

Припис оформляється днем підписання акта.Захищаючи свої права, порушені під час перевірки органами Держнаглядпраці,

підприємець може вдаватися до таких кроків:

58

• оскаржувати дії та рішення посадових осіб органів Держнаглядпраці. Дії та рішення можна оскаржити і в адміністративному порядку, і в суді;

• підписувати акти перевірок, вносити до них свої зауваження і пояснення, вимагати копії цих документів. Копія акту перевірки з внесеними до нього вашими зауваженнями стане вам у пригоді, якщо доведеться захищати свої інтереси в суді чи в адміністративному порядку;

• ознайомлюватися з матеріалами справи, подавати клопотання, давати пояснення, залучати свідків, експертів, адвокатів та інших осіб під час розгляду справи про адміністративне правопорушення або накладення фінансових санкцій. Закон надає вам широкі права, щоб захищати свої інтереси. Тому якщо вас викликали до органу Держнаглядпраці чи до суду на розгляд вашої справи, використайте якнайбільше своїх прав. Давайте пояснення, залучайте свідків і експертів, адвоката для представництва ваших інтересів.“Не нехтуйте своїми правами – завдяки їм ви одержуєте багато переваг і

можливостей захистити себе і свій бізнес від незаконних претензій і санкцій.

59

ПЕРЕВІРКИ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ СТАТИСТИКИ

КОНТРОЛЬНІ ФУНКЦІЇ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ СТАТИСТИКИПрава і функції органів державної статистики, організаційні основи здійснення

статистичної діяльності регламентуються Законом «Про державну статистику» від 17.09.92 р. №2614-ХІІ.

Керівництвом в проведенні перевірок органами статистики є Порядок проведення перевірок достовірності первинних та статистичних даних, вивчення стану первинного обліку і статистичної звітності органами державної статистики, затверджений наказом Державного комітету статистики України від 19.06.2003 р. №186, зареєстрований в Мінюсті України 26.09.2003 р. під №862/8183.

Згідно п. 3.2 Порядку проведення перевірок №186, співробітники органів держстатистики зобов’язані:

- дотримуватися вимог Конституції України, Законів «Про державну статистику», «Про державну службу», інших нормативно-правових актів і цього Порядку;

- пред’являти суб’єкту перевірки доручення на проведення перевірки;- проводити перевірку згідно програми, затвердженої керівником органу

державної статистики, що організовує дану перевірку;- дотримуватися принципів законності, об’єктивності і доказовості результатів

перевірки;- при перевірці даних, що мають відповідний гриф секретності, дотримувати

вимоги Закону «Про державну таємницю»;- детально відображати в акті перевірки виявлені факти недостовірності

первинних і статистичних даних, обставини і причини їх допущення;- приймати від суб’єктів перевірки надані ними письмові пояснення,

обґрунтування і заяви щодо результатів перевірки та долучати їх до матеріалів перевірки;

- складати за результатами перевірки акт в двох примірниках, підписувати їх і ознайомлювати з ними суб’єкт перевірки;

- залишати суб’єкту перевірки один екземпляр підписаного перевіряючими і суб’єктом перевірки акту;

- прикладати у разі незгоди суб’єкта перевірки з фактами, висловленими в акті, представлені суб’єктом перевірки письмові зауваження до нього, які є невід’ємною частиною матеріалів перевірки;

- у всіх випадках відмови суб’єкта перевірки допускати перевіряючих у виробничі, службові і інші приміщення надавати їм необхідну інформацію, документацію, у разі невиконання або неналежного виконання суб’єктом перевірки інших законних вимог перевіряючих складати акт про відмову виконувати вимоги перевіряючих з вказівкою в ньому дати, часу, місця і реквізитів суб’єкта перевірки, що допустив протиправні дії, з подальшим невідкладним повідомленням про це керівництво органу держстатистики для вживання заходів, передбачених чинним законодавством, в цілях усунення перешкод в проведенні перевірки. Такою мірою

60

є надання відповідних матеріалів по проведенню перевірки (листування, акти, програма перевірки і т.п.) до органів прокуратури.

КОЛИ МОЖУТЬ ПРИЙТИ З ПЕРЕВІРКОЮОкрім органів держстатистики і посадовців, які від імені цих органів беруть

участь в проведенні статистичних спостережень і мають відповідне доручення на проведення перевірки, цей Порядок поширюється на респондентів, що підлягають статистичним обстеженням, до яких відносяться:

- юридичні особи, їх філії, відділення, представництва та інші відособлені структурні підрозділи, що знаходяться на території України;

- фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, що знаходяться на території України.

Пунктом 2 Порядку №186 визначено чотири види перевірок:1) тематичні – проводяться за однією або декількома формами звітності однієї

галузі статистики з одночасною перевіркою документів первинного обліку і даних статистичних спостережень;

2) комплексні – проводяться за двома і більше галузями статистики і відповідно за декількома формами звітності;

3) повторні – проводяться упродовж року з часу попередньої перевірки за однією або декількома формами звітності, що вже перевірялися, або за розширеним переліком форм з метою контролю усунення встановлених попередньою перевіркою недоліків і вивчення поточного стану обліку і звітності, а також достовірності первинних і статистичних даних;

4) спільні перевірки (тематичні, комплексні, повторні) проводяться органами державної статистики на запрошенням інших уповноважених на це органів, зокрема контролюючих органів, визначених ст. 5 Указу Президента від 23.07.98 р. №817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності». Запросити на спільну перевірку можуть органи державної податкової служби; митні органи; органи державного казначейства і органи державної контрольно-ревізійної служби в межах їх компетенції.

Як бачимо, Деркомсатистики – один з небагатьох державних органів, якому дозволені тематичні, комплексні, повторні і спільні перевірки. Для інших перевіряючих, зокрема ДПІ, передбачені звичні планові і позапланові виїзні перевірки з певною періодичністю і підставами для проведення.

Що стосується підстав для проведення перевірок, тривалості і періодичності, то ні Закон «Про держану статистику», ні Порядок проведення перевірок №186 ці питання не регулює.

Згідно ст. 5 Указу Президента від 23.07.98 р. №817/98, органи держстатистики не відносяться до контролюючих органів, тому порядок проведення планових і позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, встановлений Указом №817/98, на них не розповсюджується. Тому, зокрема, органи держстатистики можуть не реєструватися в журналі реєстрації перевірок.

61

ЯКІ ДОКУМЕНТИ ЗОБОВ’ЯЗАННІ ПРЕД’ЯВИТИЗгідно Порядку проведення перевірок №186, суб’єкт перевірки попереджається

про проведення перевірки письмово не пізніше ніж за три календарні дні до початку перевірки.

Держкомстатистики – один з небагатьох державних органів, якому дозволені тематичні, комплексні, повторні і спільні перевірки. Для інших перевіряючих, зокрема ДПІ, передбачені звичні планові і позапланові виїзні перевірки з певною періодичністю і підставами для проведення.

Згідно Порядку проведення перевірок №186, у повідомленні про проведення перевірки повинні бути вказані:

1) посади, прізвища, імена, по батькові осіб, які проводитимуть перевірку;2) вид перевірки;3) програма перевірки. Повідомлення повинне містити посилання на один

з чотирьох дозволених видів перевірки (тематична, комплексна, повторна або спільна).

Кожна перевірка повинна проводитися за детально відпрацьованою і затвердженою тим же керівником програмою. Відповідно, програма перевірки обов’язково повинна містити:

- перелік форм звітності, інших статистичних формулярів, що підлягають перевірці;

- звітний період, за який перевіряються дані;- реквізити суб’єкта перевірки, який підлягає перевірці за певними ознаками

(форма власності, вид економічної діяльності, розмір, тощо);- якими інструкціями і роз’ясненнями необхідно керуватися при перевірці;- перелік основних первинних документів, на підставі яких складаються форми

звітності, інші статистичні формуляри, що перевіряються;- порядок порівняння і взаємозв’язку показників форм звітності, інших

статистичних формулярів з показниками інших форм звітності і статистичних формулярів, що перевіряються;

- строк проведення перевірки і подання матеріалів про її результати.Керівнику групи перевіряючих на всіх учасників перевірки видається

відповідне доручення на проведення перевірки, в якому указуються посади осіб, які здійснюватимуть перевірку, їх прізвища, імена і по батькові.

Перед початком перевірки перевіряючі зобов’язані пред’явити доручення на проведення перевірки і особисті службові посвідчення.

Непред’явлення доручення і посвідчень або їх пред’явлення з порушенням встановлених вимог є підставою для недопуску перевіряючих до перевірки.

Доручення повинно бути підписано керівником органу держстатистики, що організовує перевірку. Обов’язок перевіряючих пред’явити доручення на перевірку закріплений в п. 5.3 і 5.4 Порядку проведення перевірок №186.

Згідно Порядку проведення перевірок №186, підконтрольний суб’єкт зобов’язаний допустити перевіряючих до перевірки тільки за наявності доручення

62

на її проведення.

ЩО МОЖУТЬ ПЕРЕВІРЯТИОдне з основних завдань, покладених п. 4 ст. 12 Закону «Про державну

статистику» на органи державної статистики – забезпечення надійності і об’єктивності статистичної інформації.

Згідно п. 3.1 Порядку проведення перевірок №186, під час проведення перевірки органи державної статистики мають право:

- безпосередньо відвідувати виробничі, службові і інші приміщення, ділянки суб’єктів перевірки;

- отримувати та ознайомлюватися з усією без винятку інформацією і документацією про стан первинного обліку і даних статистичних спостережень;

- одержувати первинні фінансові і бухгалтерські документи, робити копії або виписки з усіх без винятку документів щодо об’єкту перевірки;

- у разі потреби в детальному з’ясуванні практичного стану справ здійснювати вивчення і огляд документів (огляд проводиться обов’язково у присутності суб’єкта перевірки);

- вимагати і одержувати від суб’єктів перевірки письмові пояснення та обґрунтування з питань, що відносяться до перевірки;

- вимагати від суб’єктів перевірки у разі виявлення приписок і інших перекручень первинних і статистичних даних внести виправлення у форми звітності і інші статистичні формуляри;

- у разі невиконання вимоги про внесення в тижневий термін виправлень у форми звітності, інші статистичні формуляри самостійно вносити вказані виправлення подальшим повідомленням, про це, суб’єкта перевірки.

ЯК ЗАХИСТИТИСЯБезумовно, візит будь-яких перевіряючих – подія не з приємних, оскільки у

будь-якому випадку відволікає працівників від виконання основних обов’язків. Очевидно, що візитери з держстатистики відволікатимуть і без того завантаженого головного бухгалтера. Чи можна не пустити перевіряючих з держстатистики?

Суб’єкт перевірки має право на законних підставах не допустити перевіряючих до проведення перевірки, якщо вона організована з порушенням Порядку проведення перевірок №186, зокрема:

1. Якщо повідомлення про майбутню перевірку направлено із запізненням (за день або два до перевірки) (порушення вимоги п. 5.1 Порядку);

2. Якщо у перевіряючих відсутнє належним чином оформлене доручення на перевірку (п. 5.2 Порядку).

3. У разі непред’явлення доручення і службового посвідчення або їх пред’явлення з порушенням встановлених вимог (порушення вимоги п. 5.4 Порядку).

Згідно п. 4.1 Порядку проведення перевірок №186, суб’єкти перевірки мають право:

- вимагати від перевіряючих пред’явлення доручення на право проведення

63

перевірки;- надавати перевіряючим на будь-якій стадії перевірки усні і письмові пояснення,

обґрунтування і заяви по ходу і результатам перевірки;- вимагати від перевіряючих після закінчення перевірки один екземпляр

підписаного акту перевірки;- подавати письмові зауваження до акту перевірки у разі незгоди з висловленими

в ньому фактами і доказами, вимагати їх розгляду перевіряючими;- оскаржити у разі потреби дії перевіряючих безпосередньо у керівника

відповідного органу державної статистики або в судовому порядку.

64

ПЕРЕВІРКИ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ І ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ

Основна увага надається порушенням норм Закону Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і Положення про ведення касових операцій, затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 р. №637.

КОЛИ МОЖУТЬ ПРИЙТИ З ПЕРЕВІРКОЮЗаконом Про застосування РРО передбачається, що контроль за додержанням

суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти здійснюють Національний банк України, органи державної податкової служби України шляхом проведення оперативних перевірок.

Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов’язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.

Позапланова перевірка, що провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у частині другій цієї статті, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.

Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Забороняється проведення перевірок осіб, визначених у пунктах 5-9 статті 9 цього Закону, щодо діяльності, передбаченої лише цим Законом, іншими державними органами, ніж ті, що визначені контролюючими органами згідно із законодавством України.

ЯКІ ДОКУМЕНТИ ЗОБОВ’ЯЗАННІ ПРЕД’ЯВИТИПосадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до

проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

65

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

ЩО МОЖУТЬ ПЕРЕВІРЯТИПерш за все, слід з’ясувати, що перевірятимуть. Ймовірно перевіряючі

досліджуватимуть питання дотримання вимог законів «Закону Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування певних видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв й тютюнових виробів», Положення про ведення касових операцій. У цей перелік ГНАУ додає ще і контроль за дотриманням вимог Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на що не має повноважень.

1. Уповноваженій особі (керівництву, матеріально відповідальній особі) підприємства пропонується роздрукувати денний звіт РРО (X-звіт) і перерахувати наявні кошти, що є на місці проведення розрахунків.

2. Перевіряється наявність дозвільних документів: патент, який повинен висіти в доступному для огляду місці, ліцензії, реєстраційні документи (РРО, книга КУРО, контрольні стрічки).

3. Перевіряючим необхідно визначити період контролю, на початок якого надані будь-які документи попередньої перевірки, акт останньої інвентаризації ТМЦ, акт прийому-передачі ТМЦ і т.д.

4. Уповноваженій особі підприємства пропонується надати первинні бухгалтерські документи (прибуткові накладні, контрольні стрічки, оборотно-сальдова відомість рахунку 28) і письмово засвідчити, що до початку перевірки всі витратні і прибуткові документи на товари (цінності) включені в товарні звіти, здані в бухгалтерію, всі цінності, що поступили під відповідальність, оприбутковані, вибулі списані у витрату, а залишки на час проведення перевірки за даними звіту складають... (сума прописом).

5. Перевіряючі здійснюють відбір товарів групи ризику (штучні товари – алкогольні напої, тютюнові вироби, меблі, автомобілі і т.п.), які відповідно до документів поступали в реалізацію.

6. Уповноваженій особі підприємства пропонується зняти фактичні залишки товарів групи ризику товарів, що є на час проведення перевірки.

7. Визначається залишок товарів групи ризику на початок періоду.8. Згідно наданим прибутковими накладними визначається надходження товарів

групи ризику за період перевірки.

66

9. За вищезгаданий період визначається реалізація (вибуття) відповідно до контрольних стрічок, витратних накладних.

10. Розрахунковий залишок товарів групи ризику рівний різниці між фактичним залишком і надходженням товарів і їх реалізацією.

11. Одержавши такі результати, перевіряючі заповнюють додаток до п. 5 Методичних рекомендацій з оформлення матеріалів перевірок дотримання суб’єктами господарювання порядку здійснення розрахунків за товари (послуги), вимогам з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених Наказом ДПАУ від 12.08.2008 р. №534.

Взявши до уваги інформацію в додатку і зіставивши розрахунковий залишок товарів з фактичним, перевіряючі повинні підтвердити правильність ведення обліку товарів по місцю їх реалізації або виявити недостачу товарів або їх надлишок.

12. У разі виявлення розбіжності між розрахунковим залишком товарів і фактичним в акті перевірки фіксується факт реалізації товарів, не врахованих в установленому порядку.

Статтею 20 Закону про РРО встановлена санкція, що передбачає 200% штрафу за реалізацію не врахованих в установленому порядку матеріальних цінностей на складах і в точках продажів.

Таким чином, ДПАУ вважає: якщо виявиться розбіжність, це і буде реалізацією товарів, не врахованих в установленому порядку. Якщо ви продали більше, ніж поступило, різниця полягатиме в продажу не врахованих товарів. Якщо є недостача, це означає що продали те, що не було порибутковано. Так чи інакше – штраф.

ЯК ЗАХИСТИТИСЯУ першу чергу, ви не зобов’язані йти назустріч податківцям. Не повинні

давати розписки, чи все проведено. А якщо ДПАУ вважає за необхідне проводити інвентаризацію, то в Законі Про ДПС від 04.12.90 р. №509-ХІІ йдеться, що співробітники податкової інспекції при проведенні перевірок мають право вимагати проведення інвентаризації матеріальних цінностей, але не мають права її проводити.

Тим більше, ніде не вказано, що перевіряючі мають право вимагати, щоб ви провели огляд і проаналізували рух матеріальних цінностей: скільки одержали, скільки продали, який залишок, а податківець оцінить, чи співпадає він з вашими даними. Якщо місце торгівлі дійсно працює і має багато залишків ТМЦ, це зробити нереально.

Як указує ДПНАУ, перевірка починається з пред’явлення направлення. В напрямі указується тип перевірки – позапланова відповідно до вимог частини сьомої ст. 11 Закону про ДПС.

Спірним є саме питання, чи слід допускати контролерів до таких позапланових перевірок. Зокрема, ст. 11-1 Закону про ДПС передбачений винятковий перелік підстав для проведення позапланової документальної перевірки.

Як визначено ст. 11-1 Закону про ДПС, позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом про

67

РРО. Тобто це звична позапланова перевірка. Не допустити до перевірки можна, якщо ви категорично і упевнено зажадаєте вказати підстави для позапланової перевірки (а такої підстави, що ви, мов, записані в плані ДПАУ або ж податківці схотіли вас перевірити, ні).

Для проведення позапланової перевірки вам повинні надати письмовий запит, обґрунтувати допущені вами порушення, і якщо ви не дасте протягом 10 днів відповідь на нього, це буде підставою для перевірки. Але щоб дати запит і обгрунтувати порушення, треба спочатку їх встановити.

Також посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

КОНТРОЛЬНІ ФУНКЦІЇ АНТИМОНОПОЛЬНИХ ОРГАНІВДіяльність Антимонопольного комітету регламентують закони «Про

Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції» та «Про захист економічної конкуренції». Ця державна структура має наглядати за дотриманням антимонопольного законодавства й захищати інтереси підприємців та споживачів, тобто не допускати зловживань монопольним становищем, сприяти розвиткові чесної конкуренції тощо. Антимонопольний комітет має, зокрема, такі повноваження:• давати підприємцям обов’язкові для виконання розпорядження про усунення

порушень антимонопольного законодавства;• порушувати перед відповідними державними органами питання про скасування

дії ліцензій, припиняти зовнішньоекономічну діяльність підприємців, якщо вони порушують антимонопольне законодавство;

• накладати передбачені в законодавстві штрафи за виявлені порушення. Державні уповноважені Комітету, проводячи на підприємстві перевірку на

предмет дотримання норм антимонопольного законодавства, мають право, зокрема, на такі дії:

• показавши службове посвідчення, безперешкодно входити до приміщень підприємства;

• знайомитися з документами та іншими матеріалами, які потрібно оглянути під час перевірки;

• вимагати, щоб підприємці та працівники підприємства давали усні й письмові пояснення з питань, що постають під час перевірки;

68

• складати протоколи про адміністративні порушення;• накладати адміністративні стягнення за порушення антимонопольного

законодавства.

КОНТРОЛЬНІ ФУНКЦІЇ ГОЛОВНОГО КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОГО УПРАВЛІННЯ

Органи Контрольно-ревізійного управління (КРУ) можуть проводити ревізії та перевірки лише з одного питання: як у державних органах виконавчої влади, державних фондах, установах і організаціях, на підприємствах, фінансованих з державного бюджету, дотримують порядку надходження і витрачання державних коштів.

Натомість органи КРУ не мають права приходити з ревізіями та перевірками фінансово-господарської діяльності на підприємства недержавної форми власності, які не отримують коштів з бюджету або з валютних фондів. Виняток становить лише той випадок, коли правоохоронний орган доручає КРУ провести таку перевірку.

КОНТРОЛЬНІ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ СТАНДАРТИЗАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ

Однією з важливих функцій Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарту) є захист прав споживачів. Повноваження Комітету визначено в декреті Кабінету Міністрів України «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення». Уповноважені органи цього комітету перевіряють якість продукції та послуг, виконання обов’язкових вимог щодо безпеки товарів (робіт, послуг), а також дотримання правил торгівлі й надання послуг. Органи Держстандарту мають право на такі дії:• перевіряти якість товарів, робіт, послуг, проводити контрольні перевірки

правильності розрахунків із споживачами за надані послуги та реалізовані товари;

• припиняти продаж товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, доти, доки виявлених недоліків не буде усунено;

• перевіряти, чи дотримують рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами вимог законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів. Зокрема, представники цього Комітету можуть накласти штраф, наприклад,

за такі порушення:• підприємець продає товари (виконує роботи чи надає послуги), не маючи

сертифікату відповідності, якого вимагає законодавство;• підприємство виготовляє чи реалізовує товари (виконує роботи чи надає

послуги), які не відповідають вимогам нормативних документів щодо безпеки

69

для здоров’я та майна споживачів;• підприємство продає небезпечний товар без належного попереджувального

маркування, а також без інформації про правила та умови його безпечного використання;

• підприємець продає товар, термін придатності якого вже минув.Отже, представники Держстандарту можуть перевіряти якість ваших товарів чи

послуг і накладати відповідні штрафи за виявлені порушення. Натомість посадові особи цього Комітету не мають права вилучати конфіденційні дані про контрагентів і ліцензії на провадження діяльності певного виду.

КОНТРОЛЬНІ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ІНСПЕКЦІЇ З КОНТРОЛЮ ЗА ЦІНАМИ

Контроль за цінами в Україні здійснюють Державна інспекція з контролю за цінами та підпорядковані їй державні інспекції в областях. Повноваження та функції цієї служби визначено в законі «Про ціни і ціноутворення» та в постанові Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з контролю за цінами».

Посадові особи згаданої інспекції мають право вдаватися до таких дій:• проводити на підприємствах перевірки бухгалтерських документів, книг,

звітів, калькуляцій, пов’язаних з встановленням і застосуванням цін, а також одержувати на лежні пояснення, довідки та відомості з питань, що виникають під час перевірок;

• отримувати потрібні для перевірки документи та копії з них, які свідчать про порядок встановлення та застосування цін і тарифів, про рівень і економічну обґрунтованість цін;

• обстежувати виробничі, складські, торговельні приміщення підприємств, використовувані для виготовлення, зберігання і продажу товарів та сировини, а також приміщення підприємств, що надають побутові та інші послуги;

• у разі відмови в проведенні перевірки, припиняти операції підприємств на банківських рахунках та рахунках в інших фінансово-кредитних установах.Фінансові санкції представники згаданої інспекції можуть застосовувати лише

в тому разі, якщо підприємець (або підприємство) одержав виручку, порушивши порядок встановлення та застосування цін і тарифів, що їх регулюють уповноважені органи.

За порушення вважають такі дії:• нарахування не передбачених у законодавстві націнок і підвищення регульованих

тарифів понад норму;• застосування вільних цін і тарифів, щодо яких запроваджено режим державного

регулювання;• встановлення цін на продукцію (послуги), що забезпечують такий рівень

прибутковості, який виходить поза визначену в законодавстві межу;• відхилення підприємств-монополістів від запровадженого порядку, за яким

70

належить декларувати зміни цін і тарифів;• завищення або заниження величини визначених у законодавстві податків і

зборів, що входять до структури ціни, не внесення сум цих податків та зборів до структури регульованої ціни;

• внесення до структури регульованих цін (тарифів) таких витрат, яких не передбачає законодавство або які перевищують встановлені норми;

• зарахування фактично не наданих послуг до вартості продукції та послуг, ціни на які регулює держава;

• встановлення торговельних націнок, що перевищують лімітований рівень.Всю виручку, отриману за наявності вказаних порушень, в підприємства

вилучають. На додаток посадові особи Державної інспекції з контролю за цінами можуть накласти штраф, що відповідає подвійному розмірові суми такої виручки. Рішення про застосування фінансових санкцій приймають інспектори, які приходять на підприємство з перевіркою. Оскаржити дії цих посадовців ви можете у відповідному обласному органі або в Державній інспекції з контролю за цінами. Пам’ятайте, що скаргу належить подати протягом місяця від того дня, коли вам повідомили про рішення щодо застосування фінансових санкцій.

71

72