01-02-110 - ep3.nuwm.edu.uaep3.nuwm.edu.ua/5034/1/01-02-110.pdf · Готовий проект...

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Навчально-науковий інститут водного господарства та природооб-лаштування

Кафедра водогосподарського будівництва та експлуатації гідроме-ліоративних систем

01-02-110

Методичні вказівки до самостійної роботи та виконання курсового проекту з дисципліни «Основи технічної експлуатації водогос-подарських систем» на тему: «Технічна експлуатація

осушувально-зволожувальної системи» для студен-

тів за напрямом підготовки 6.060103 «Гідротехніка (водні ресурси)» денної та заочної форм навчання

Рекомендовано методичною ко-місією ННІВГП за напрямом під-готовки 6.060103 «Гідротехніка (водні ресурси)» протокол №4

від 28 березня 2016 р.

Рівне - 2016

2

Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Основи технічної експлуатації водогосподарських систем» на тему: «Те-хнічна експлуатація осушувально-зволожувальної системи» для студе-нтів за напрямом підготовки 6.060103 «Гідротехніка (водні ресурси)» ден-

ної та заочної форм навчання /В.П.Востріков, О.М.Новачок, М.Г.Степаненко, О.М.Новачок. Рівне: НУВГП, 2016. – 75 с.

Упорядники: В.П.Востріков, кандидат технічних наук, доцент; О.М.Новачок, кандидат сільськогосподарських наук, доцент. М.Г.Степаненко, кандидат технічних наук, доцент; І.О.Новачок, асистент.

Відповідальний за випуск В.М.Кір’янов, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри водогосподарського будівництва та експлуатації гідро-меліоративних систем.

©В.П.Востріков, ©О.М.Новачок, ©М.Г.Степаненко, ©І.О.Новачок, ©НУВГП, 2016

3

Зміст

1. Загальні рекомендації .................................................................................... 4 1.1. Загальні положення про курсове проектування ....................................... 4 1.2. Оформлення графічних матеріалів ............................................................ 5 1.3. Організація курсового проектування ........................................................ 6 2. Методичні поради до виконання курсового проекту .................................. 6 Курсовий проект: «Технічна експлуатація осушувально-зволожувальної системи» .............................................................................................................. 6 Вступ ................................................................................................................... 7 Розділ 1. Загальна характеристика осушувально-зволожувальної системи . 7 1.1. Природно-кліматичні умови осушуваного масиву .................................. 7 1.2. Агроекономічна характеристика осушувально-зволожувальної системи.............................................................................................................................. 8 1.3. Технічна характеристика осушувально-зволожувальної системи .......... 9 Розділ 2. Водний баланс активного шару ґрунту .......................................... 28 Розділ 3. Експлуатаційний режим зволоження ґрунтів ................................ 35 3.1. Визначення кількості і норм зволожень .................................................. 35 3.2. Визначення строків проведення зволожень розрахунковим методом. 37 3.3. Визначення строків проведення зволожень графоаналітичним методом............................................................................................................................ 38 Розділ 4. Внутрішньогосподарський план зволоження осушуваних земель............................................................................................................................ 41 5.3. Показники внутрішньогосподарського плану зволоження ґрунтів ...... 45 Розділ 5. Технологія підґрунтового зволоження ........................................... 46 5.1. Визначення напору води в каналі при зволоженні ................................. 46 5.2. Порядок проведення експлуатаційних робіт при зволоженні ............... 49 6. Технічне обслуговування і поточний ремонт меліоративної системи .... 52 6.1. Загальний склад робіт і заходів з технічної експлуатації системи та її елементів ........................................................................................................... 52 6.2. Розрахунок об’ємів очистки каналів від мулу ........................................ 58 6.3. Технологія нагляду, догляду і поточного ремонту ................................ 62 Література ......................................................................................................... 63 Додаток1 ........................................................................................................... 65 Додаток 2 .......................................................................................................... 66 Додаток 3 .......................................................................................................... 67 Додаток 4 .......................................................................................................... 68 Додаток 5 .......................................................................................................... 70

4

1. Загальні рекомендації

1.1. Загальні положення про курсове проектування

Курсове проектування є важливою частиною навчального процесу, впродовж якого студенти набувають практичні навички проектування заходів з технічної експлуатації водогосподарських систем та їх складових частин. Курсовий проект є самостійною роботою студента, що виконуєть-ся під керівництвом викладача. Робота над проектами сприяє розвитку технічного мислення і творчого

підходу до вирішення поставлених завдань, усвідомлення необхідності проводити техніко-економічні порівняння варіантів технічних рішень, самостійно вирішувати організаційно-технічні і технологічні питання, користуватись навчальною і нормативною літературою.

В процесі курсового проектування відбувається поглиблення та закріп-

лення теоретичних знань і застосування їх в комплексному вирішенні кон-

кретних інженерних задач, виникає можливість в удосконаленні практич-ної підготовки студентів. Студенти набувають навиків для вирішення (в подальшому) складніших завдань в дипломних проектах та, в подальшому, у практичній діяльності на виробництві. Проект оформляється у відповідності із діючими вимогами щодо офо-

рмлення технічної документації і містить розрахунково-пояснювальну записку і графічну частину. У пояснювальній записці подаються необхідні розрахунки технічних

рішень, таблиці, графіки, обґрунтування порядку організації і виконання основних робіт тощо. На кресленнях наноситься планове і висотне поло-ження об’єктів технічної експлуатації (реконструкції) та окремих їх елеме-нтів. Розрахунково-пояснювальна записка включає в себе: титульний аркуш,

завдання на проектування, зміст, текстову частину, додатки (при потребі), список використаних літературних джерел. Пояснювальна записка повинна бути короткою і технічно грамотною,

відображати завдання, які потребують вирішення і мають містити: вихідні дані, необхідні для проектування; прийняті технічні рішення та їх обґрун-

тування; необхідні гідротехнічні, гідравлічні, статистичні, агротехнічні, кошторисно-фінансові розрахунки з посиланням на нормативні документи, довідники та інші джерела; техніко-економічні показники; часткові та загальні висновки. Розрахунково-пояснювальна записка складається із відповідних розді-

лів та підрозділів з відповідною нумерацією обсягом 40-50 сторінок фор-мату А4.

Умовні позначення застосовуються у відповідності до вимог єдиної си-

стеми конструкторської документації (ЄСКД) та ДБН В.2.4.-1-99. «Меліо-ративні системи та споруди».

5

Гідрологічні, гідротехнічні, гідравлічні та статистичні розрахунки мо-жуть виконуватись за допомогою ПК і повинні ілюструватись розрахунко-

вими схемами, графіками та ескізами, котрі подаються в тексті або на окремих листах, які вкладаються послідовно між сторінками записки. На розрахункових схемах і графіках показують усі необхідні розрахункові величини. Графіки та креслення пояснюють відповідними підписами, а над таб-

лицями вказується номер та назва. В тексті записки робиться посилання на відповідний графік чи таблицю. Текстова частина проекту може бути на-писана вручну чи набрана і роздрукована на комп’ютері. У такому разі використовується стандартний шрифт Times New Roman № 14 для основ-ного тексту і № 12 для таблиць. В кінці розрахунково-пояснювальної записки приводиться список літе-

ратури в якому вказують прізвище автора, чи авторів, повну назву книги, видавництва та рік видання. Усі виконані креслення та розрахунково-пояснювальна записка повинні

бути підписані студентом (автором проекту) на титульній сторінці і в кін-ці. Сторінки пояснювальної записки проекту нумеруються і складається зміст. Готовий проект подається на кафедру на перевірку викладачу. Після виправлення зауважень курсовий проект захищається на оцінку комісії із не менше ніж двох викладачів кафедри, один з яких – лектор, що веде цю

дисципліну. 1.2. Оформлення графічних матеріалів

Усі креслення, схеми та графіки виконують на аркушах стандартного розміру (А1, А2, А3). Схеми, графіки і креслення, які вкладаються (дода-ються) в розрахунково-пояснювальну записку, виконуються на листах формату А4 (297х210 мм) або А3 (297х420 мм).

Креслення виконуються вручну на креслярському папері олівцем, з до-триманням товщини різних типів ліній, в окремих випадках обводять ту-шшю та зафарбовують їх. Дозволяється, за узгодженням з викладачем,

виконувати креслення і рисунки на ПК з використанням графічних редак-торів AutoCAD, Xara, CorelDRAW, КОМПАС тощо. На кожен лист креслення наносять рамку поля креслення. Від межі

(краю) листа формату рамка розташовується на відстані: зверху, знизу та з правої сторони на 5 мм, з лівої сторони на 25 мм (для підшивки). В право-му нижньому кутку наводиться кутовий штамп, над штампом розташову-ється специфікація, зведені таблиці, примітки та умовні позначення. На планах споруди та інші елементи наносять умовними знаками згідно

діючих норм проектування. Усі написи над кресленнями пишуться стандартним креслярським

шрифтом. Кількість та назва креслень повинні відповідати завданню.

6

Акуратне, технічно-грамотне і правильне оформлення розрахунково-

пояснювальної записки та креслень враховується при оцінці проекту. 1.3. Організація курсового проектування

В курсовому проекті кожному студенту видається індивідуальне за-вдання та вихідні дані. На практичних заняттях і консультаціях поясню-

ються задачі та зміст курсового проекту, надаються рекомендації, студенти ознайомлюються з вимогами щодо раціональної організації проектування, зразками виконаних проектів, встановлюється послідовність виконання проекту та надається рекомендована література. Курсовий проект студенти починають виконувати після вивчення тео-

ретичної частини теми проекту; виконаний повністю проект здають на перевірку і після виправлення зауважень захищають проект в призначений викладачем строк до екзаменаційної сесії. Студенти-заочники виконують курсовий проект після вивчення навча-

льних посібників і здачі контрольних робіт. Виконаний проект надсилаєть-ся або здається особисто на кафедру до початку екзаменаційної сесії.

2. Методичні поради до виконання курсового проекту

Курсовий проект: «Технічна експлуатація осушувально-

зволожувальної системи»

Технічна експлуатація водогосподарських систем та об’єктів їх інже-нерної інфраструктури є комплексом (системою) технічних, організацій-

них і господарських заходів, що забезпечують утримання в справному стані всіх інженерних об’єктів, мереж, споруд і обладнання і створюють всі необхідні передумови високоефективного, довготривалого їх викорис-тання та належного збереження.

Як система комплексних заходів технічна експлуатація осушувально-зволожувальних систем (ОЗС) містить такі блоки головних завдань:

• водорозподіл і регулювання водного режиму ґрунтів з метою

створення на осушуваних землях сприятливих умов для вирощування ви-

соких урожаїв сільськогосподарських культур (не нижчих за проектні) за умов раціонального використання земельних і водних ресурсів;

• систематичні спостереження і періодичні заміри, обстеження і оцінка технічного стану (нагляд за технічним станом) всіх елементів мелі-оративних систем;

• утримання (технічний догляд) в справному й працездатному стані (стані готовності виконувати функціональне призначення) всіх елементів меліоративних систем;

• відновлення втрачених первинних експлуатаційних властивостей (ремонт) окремих елементів меліоративної системи чи її частин;

• покращення технічного стану (реконструкція) та переоснащення меліоративних систем з метою підвищення продуктивності праці та еко-номічної віддачі осушених земель;

7

• проведення інженерно-технічних природоохоронних та водоохо-ронних заходів для підтримання необхідної екологічної рівноваги на осу-шених землях. У курсовому проекті, відповідно до вищенаведеного змісту технічної

експлуатації ОЗС повинні бути розроблені такі розділи:

Вступ. 1. Загальна характеристика осушувально-зволожувальної системи. 2. Водний баланс активного шару ґрунту. 3. Експлуатаційний режим зволоження ґрунтів. 4. Господарський план зволоження осушуваних земель. 5. Технологія підґрунтового зволоження. 6. Технічне обслуговування і поточний ремонт меліоративної систе-

ми.

Висновки. Вступ

Отримавши завдання (план-схему осушувально-зволожувальної систе-ми та вихідні дані) студент, користуючись знаннями адміністративно-територіального ділення України та поширення осушувальних меліорацій

в Україні, за погодженням з викладачем обирає місце розташування сис-теми, тобто обирає область, район і прив’язує систему до певного крупно-го річкового басейну. У вступі (обсяг до 1 с. друкованого тексту) потрібно навести значення

водогосподарських систем для економіки України, значення осушувальних меліорацій для сільського господарства, значення правильної технічної експлуатації ОЗС для їх ефективного використання, зокрема навести зна-чення системи для певного регіону, для землекористувачів, для покращен-

ня соціальних умов життя населення тощо, відобразити мету і завдання курсового проекту. Розділ 1. Загальна характеристика осушувально-зволожувальної

системи

Користуючись вихідними даними до курсового проекту, навчальною та довідниковою літературою, необхідно навести результати аналізу загаль-них характеристик осушуваного масиву та осушувально-зволожувальної системи, що передують розробці заходів з технічної експлуатації. Інфор-мацію потрібно викласти у трьох підрозділах: природно-кліматичні умови

осушеного масиву, агроекономічна та технічна характеристика осушува-льно-зволожувальної системи.

1.1. Природно-кліматичні умови осушуваного масиву

1.1.1. Географічне положення – у даному підрозділі потрібно виклас-ти географічне положення системи, а саме: область, район, навести основ-ні водні об’єкти – річки, водосховища, ставки, крупні канали тощо, що наявні в межах осушувально-зволожувальної системи, позначити на плані

8

напрям «північ-південь» і визначити як зорієнтована система за сторонами

світу. 1.1.2. Кліматичні умови – у даному підрозділі, користуючись даними

завдання і довідниками, потрібно навести основну кліматичну характерис-тику району розташування системи – температури повітря і ґрунту, опади та їх розподіл по місяцях, дефіцити вологості повітря, вказати особливості клімату. Інформацію потрібно формувати і подавати у вигляді тексту, таблиць і графіків.

1.1.3. Рельєф та ґрунтовий покрив – у даному підрозділі, аналізуючи

завдання, план системи та користуючись літературою і довідниками, пот-рібно надати інформацію про загальний похил території, похил її частин, напрямок похилу, величини похилу; визначити тип ґрунтового покриву і надати його властивості та характеристику: пористість, водно-фізичні характеристики тощо.

1.2. Агроекономічна характеристика осушувально-зволожувальної

системи

У підрозділі на основі вихідних даних (план-схема системи, рис. 1.1)

необхідно надати інформацію про загальний земельний фонд меліоратив-ної системи та його розподіл у розрізі землекористувачів у табличній фор-мі (табл. 1.1).

Площу брутто господарств виписують з плану-схеми осушувально-зволожувальної системи, а площу нетто розраховують виходячи із серед-нього значення коефіцієнта корисного використання земель на ОЗС, що дорівнює 0,9.

Для одного із господарств (на завдання викладача чи на вибір студента) необхідно надати аналіз сільськогосподарського використання осушува-них земель, а саме: навести (згідно завдання), існуючу сівозміну і фактич-ну урожайність сільськогосподарських культур, розрахувати структуру використання площ (табл.1.2).

Таблиця 1.1

Відомість землекористувачів на осушувально-зволожувальній

системі

№ Найменування Площа, га з/п землекористувачів брутто нетто 1 СВК «Хлібороб» 700 630

2 ПСП «Урожай» 500 450

3 СВК «Супутник» 900 810

4 ПСП ім. Т.Шевченка 1000 900

5 СВК «Привільне» 800 720

6 ПСП «Світоч» 1300 1170

7 СВК «Перлина» 1000 900

9

8 СВК «Добробут» 1000 900

9 СВК «Сонячне» 1000 900

10 СВК «Зоря» 850 765

11 СВК «Промінь» 1500 1350

Всього 10550 9495

Таблиця 1.2.

Сільськогосподарське використання осушуваних земель

в СВК «Зоря»

№ Найменування Площа поля, га Структура Урожайність, поля культури брутто нетто площ, % т/га

1 Багаторічні трави 122 110 14,37 6,6

2 Багаторічні трави 121 109 14,25 6,6

3 Картопля 121 109 14,25 27,5

4 Цукрові буряки 121 109 14,25 37,5

5 Льон 121 109 14,25 0,7

6 Кукурудза на силос 121 109 14,25 49,0

7 Ярові зернові 123 110 14,38 2,8

Всього 850 765 100 -

Перед складанням таблиці 1.2 обране для розрахунків типове господар-ство потрібно перенести на окремий аркуш формату А4, розбити осушува-ну ділянку на рівномірні поля відповідно до заданої сівозміни, показати

границі полів і визначити площі полів (див. зразок, рис.1.2).

При цьому потрібно врахувати, що багаторічні трави мають займати у сівозміні не менше двох полів, а границі між полями потрібно планувати з врахуванням можливих технологій водорегулювання на полях при зволо-женні та границь командування господарських каналів.

1.3. Технічна характеристика осушувально-зволожувальної систе-

ми

У підрозділі на основі наявних вихідних даних і плану-схеми системи необхідно навести інформацію про основні характеристики осушувально-зволожувальної системи. Зокрема надати її класифікаційну характеристику - за характером дії на водний режим ґрунту, за належністю, за конструкці-єю, за типом регулюючої і провідної мережі, за способом відводу надлиш-

кових вод тощо [Л-8].

Далі необхідно надати характеристику основних елементів осушуваль-но-зволожувальної системи (ОЗС), що забезпечують її роботу в режимах осушення і зволоження і пояснити процеси водорозподілу та водорегулю-

вання на системі.

11

Рис.1.2. Схема осушуваної ділянки СВК «Зоря»

12

1.3.1. Канали

У даному підрозділі курсового проекту необхідно проаналізувати наяв-ність відкритих каналів на системі, описати їх функціональне призначення, поділити за належністю на міжгосподарські і господарські. Визначити які з каналів відносяться до головної дрени (магістрального каналу), провідних каналів, нагірно-ловчих каналів, каналів господарського значення. На підставі проведеного аналізу потрібно скласти відомість міжгосподар-

ських каналів на ОЗС та відомість господарських каналів на прикладі одного із господарств, яке було обране за типове. При цьому обов'язково вказати

функціональне призначення кожного каналу для роботи в режимі осушення і в режимі зволоження (табл.1.3).

Таблиця 1.3

Відомість міжгосподарських каналів на осушувально-зволожувальній

системі

№

з/п

Найменуван-

ня каналу

Позна-на-чення на плані

Функціональне призначення для режиму осушення (1) і режиму зволоження (2)

Дов-жина, км

1. Магістральні ГД 1.Приймання транзитних та надлишкових вод з водосховища та р. Вир, надлишкової води з11 провідних, 3 нагірно-ловчих ка-налів та транспортування її у водоприймач – річку Веселуха

24,15

2.Транспортування та передача води на зволоження з річки Вир та при необхіднос-ті з водосховища у 3 зволожувальні канали, 3 нагірно-ловчих та 8 провідних каналів

Всього 24,15

2.

Провідні

1Д

1.Приймання надлишкової води з відкри-тих колекторів СВК «Хлібороб» та нагір-но-ловчого каналу 1Дл та транспортування її у ГД

5,6

2.В режимі зволоження не працює 2Д 1. Приймання надлишкової води з відкри-

тих колекторів ПСП «Урожай» та нагірно-ловчого каналу 2Дл та транспортування її у ГД

5,0

2. В режимі зволоження не працює 3Д

1. Приймання надлишкової води з відкри-

тих колекторів СВК «Супутник» та нагір-но-ловчого каналу 1Дл та транспортування її у ГД

5,05

13

2.Приймання води з нагірно-ловчого кана-лу 1Дл та подача її для зволоження ґрунтів у відкриті колектори СВК «Хлібороб»

4Д 1. Приймання надлишкової води з відкри-

тих колекторів ПСП ім. Т.Шевченка та нагірно-ловчого каналу 2Дл та транспорту-вання її у ГД

5,1

2.Приймання води з нагірно-ловчого кана-лу 2Дл та подача її для зволоження ґрунтів у відкриті колектори ПСП «Урожай»


тих колекторів СВК «Привільне» та нагір-но-ловчого каналу 1Дл і притоки р. Вир та транспортування її у ГД

5,0

2.Приймання води з нагірно-ловчого кана-лу 1Дл і притоки р. Вир та подача її для зволоження ґрунтів у відкриті колектори

СВК «Супутник»


тих колекторів ПСП «Світоч» та нагірно-ловчого каналу 2Дл та транспортування її у ГД

6,2

2.Приймання води з нагірно-ловчого кана-лу 2Дл та подача її для зволоження ґрунтів у відкриті колектори ПСП ім. Т.Шевченка


тих колекторів СВК «Перлина» та нагірно-ловчого каналу 3Дл та транспортування її у ГД

5,0

2. В режимі зволоження не працює 8Д 1. Приймання надлишкової води з відкри-

тих колекторів СВК «Добробут» та нагір-но-ловчого каналу 3Дл та транспортування її у ГД

5,5

2.Приймання води з нагірно-ловчого кана-лу 3Дл та подача її для зволоження ґрунтів у відкриті колектори СВК «Перлина»


тих колекторів СВК «Сонячне» та нагірно-ловчого каналу 3Дл і транспортування її у ГД

5,55

2.Приймання води з нагірно-ловчого кана-

14

лу 3Дл та подача її для зволоження ґрунтів у відкриті колектори СВК «Добробут»


тих колекторів СВК «Зоря» та нагірно-ловчого каналу 3Дл і транспортування її у ГД

4,9

2.Приймання води з нагірно-ловчого кана-лу 3Дл та подача її для зволоження ґрунтів у відкриті колектори СВК «Сонячне»

11Д 1.Приймання надлишкової води з відкри-тих колекторів ПСП «Промінь» та нагірно-ловчого каналу 3Дл і транспортування її у ГД

4,85

2. Приймання води з нагірно-ловчого кана-лу 3Дл та подача її для зволоження ґрунтів у відкриті колектори СВК «Зоря»

Всього 57,75

3.

Нагірно- ловчі

1Дл 1.Приймання надлишкової поверхневої та ґрунтової води з вище розміщеної території та з притоки р. Вир і транспортування її через провідні канали 1Д, 3Д, 5Д у ГД

5,25

2.Приймання води із зволожувального каналу 1Дз та подача її в провідні канали 3Д і 5Д для зволоження ґрунтів СВК «Хлі-бороб» та СВК «Супутник»

2Дл 1.Приймання надлишкової поверхневої та ґрунтової води з вище розміщеної території та транспортування її через провідні кана-ли 2Д, 4Д, 5Д у ГД

6,2

2.Приймання води із зволожувального каналу 2Дз та подача її в провідні канали 4Д і 6Д для зволоження ґрунтів ПСП

«Урожай» та ПСП ім. Т.Шевченка 3Дл 1.Приймання надлишкової поверхневої та

ґрунтової води з вище розміщеної території та з притоки р. Вир і транспортування її через провідні канали 7Д, 8Д, 9Д, 10Д, 11Д

у ГД

13,1

2.Приймання води із зволожувального каналу 3Дз та подача її в провідні канали 8Д, 9Д, 10Д, 11Д для зволоження ґрунтів СВК «Перлина», «Добробут», «Сонячне»,

«Зоря» та ПСП «Промінь»

15

Всього 24,55

4.

Зволожуваль-ні

1Дз 1.В режимі осушення перехоплює частко-во поверхневі та ґрунтові води з прилегло-го масиву та транспортує їх в канал 1Дл

3,7

2.Приймання води на зволоження із ГД та транспортування її в нагірно-ловчий канал 1Дл і відкриті колектори для зволоження земель СВК «Привільне»

2Дз 1.В режимі осушення перехоплює частко-во поверхневі та ґрунтові води з прилегло-го масиву та транспортує їх в канал 2Дл

6,2

2.Приймання води на зволоження із ГД та транспортування її в нагірно-ловчий канал 2Дл і відкриті колектори для зволоження земель ПСП «Світоч»

3Дз 1.В режимі осушення перехоплює частково поверхневі та ґрунтові води з прилеглого масиву та транспортує їх в канал 3Дл

5,2

2.Приймання води на зволоження із ГД та транспортування її в нагірно-ловчий канал 3Дл і відкриті колектори для зволоження земель ПСП «Промінь»

Всього 15,1

Разом 121,55

При складанні відомості каналів потрібно виміряти їх протяжність на плані лінійкою (для прямих ліній) чи ниткою (для викривлених у плані) з наступним перерахунком у кілометри відповідно до масштабу (М 1:50000).

Позначення каналів потрібно використовувати ті, що є на плані системи. У разі відсутності всіх позначень, їх необхідно відновити у відповідності до застосованої системи позначень. В таблицю мають бути внесені всі позначені міжгосподарські канали. Функціональне призначення каналу вказується виходячи із двох режи-

мів роботи системи (осушення і підґрунтове зволоження) та двох технологіч-них процесів на системі - відвід надлишкової води та подача води на зволо-ження. Наприклад для головної дрени (магістрального каналу) функціональ-не призначення може бути таке:

1) в режимі осушення - приймання транзитних вод з вище розташованої ділянки річки Веселуха, надлишкової води з двох гілок магістральних кана-лів, одинадцяти провідних каналів, трьох нагірно-ловчих каналів і транспор-тування її у водоприймач - річку Веселуха (при цьому може бути вказана нумерація каналів);

2) в режимі зволоження - транспортування і передача води річки Веселуха на зволоження у три зволожувальні канали, три нагірно-ловчі канали та вісім

16

провідних каналів (при цьому описі також може бути вказана нумерація ка-налів). Для інших каналів приклади функціонального призначення наведені в

таблиці 1.3. При формулюванні функціонального призначення каналів потрі-бно користуватись навчальною літературою з проектування і експлуатації гідромеліоративних систем, чітко розібратись з планом ОЗС і наявними на ній можливими схемами руху потоків води при осушенні і зволожені. Тому одночасно зі складанням відомості каналів необхідно проаналізу-

вати рух потоків води по системі при осушенні і зволоженні, показати рух води при осушенні синіми стрілками біля каналів, а рух води при зволоженні - червоними стрілками (див. рис. 1.1 та рис. 1.2, у чорно-білому зображенні стрілки з номером 1 – осушення, 2 - зволоження). Одночасно потрібно зрозуміти інженерний задум проектувальника, звідки

і куди направляється вода при осушенні і при зволоженні, якими спорудами

при цьому потрібно управляти, особливо на магістральному каналі, що є джерелом зволоження на системі. У даному підрозділі для одного із господарств, яке обране за типове, не-

обхідно також надати характеристику господарських каналів. Характеристи-

ку господарських каналів подають у табличній формі за аналогією відомості міжгосподарських каналів (табл. 1.4).

Господарські канали, що отримують воду із закритої регулюючої мережі (дренажних колекторів і дрен), або подають в них воду при зволоженні, бу-демо називати відкритими колекторами. Їх потрібно пронумерувати і підпи-сати на плані осушуваної ділянки господарства (рис. 1.2).

Функціональне призначення господарських каналів формулюють виходя-чи із забезпечення потрібного водного режиму на сільськогосподарських полях, зайнятих певною культурою і з врахуванням скиду або отримання води із міжгосподарських каналів. На осушувально-зволожувальній системі можуть бути ділянки, що осу-

шені закритими колекторами. Якщо такі є, їх теж необхідно зазначити у ві-домості господарських каналів, якщо вони відсутні, в таблиці вони не вказу-ються. Протяжність господарських каналів вказують у метрах.

Таблиця 1.4

Відомість господарських каналів на осушувально-зволожувальній сис-

темі в СВК «Зоря»

№

з/п

Наймену-вання кана-

лу

Позна-чення на плані


Довжина, м

1

Відкритий колектор

10.1Д

1. Приймання надлишкової води з коле-кторно-дренажної мережі поля 7 та від-ведення її в канал 10Д

2670

2. Приймання із каналу 11Д води на зволоження та подача її в колекторно-

17

дренажну мережу поля 7

10.2Д


2670

2. Приймання із каналу 11Д води на зволоження та подача її в колекторно-дренажну мережу поля 6

10.3Д


2670 2. Приймання із каналу 11Д води на зволоження та подача її в колекторно-дренажну мережу поля 5

10.4Д


2670


10.5Д


2670


10.6Д 1. Приймання надлишкової води з коле-кторно-дренажної мережі поля 2 та від-ведення її в канал 10Д

2670


10.7Д


2670


2 Закритий колектор

Відсутні -

Всього 7 18690

Разом 7 18690

18

Додатково в курсовому проекті визначають протяжність господарських каналів на свій системі у розрізі всіх господарств. Для цього дані типового господарства перераховують через коефіцієнт співвідношення площ кожного господарства і площі типового господарства (табл.1.5):

К J = А J /А Т И П , (1.1)

де К J - коефіцієнт перерахунку площ;

А J - площа нетто іншого господарства; Атип - площа нетто типового гос-подарства.

Таблиця 1.5

Відомість господарських каналів на осушувально-зволожувальній сис-

темі

№ Найменування Площа, Коефіцієнт перерахун-

ку К J

Протяжність, км

з/п землекористу- га, Відкритих Закритих

вачів нетто колекторів колекторів

1 СВК «Хлібороб» 630 0,824 15,39 Відсутні 2 ПСП «Урожай» 450 0,588 10,99 - « -

3 СВК «Супутник» 810 1,059 19,79 - « -

4 ПСП ім. Т.Шевченка 900 1,176 21,99 - « -

5 СВК «Привільне» 720 0,941 17,59 - « -

6 ПСП «Світоч» 1170 1,529 28,58 - « -

7 СВК «Перлина» 900 1,176 21,99 - « -

8 СВК «Добробут» 900 1,176 21,99 - « -

9 СВК «Сонячне» 900 1,176 21,99 - « -

10 СВК «Зоря» 765 1,000 18,69 - « -

11 СВК «Промінь» 1350 1,765 32,98 - « -

Всього 9495 231,98 - « -

1.3.2. Гідротехнічні споруди на меліоративній мережі

У даному підрозділі виходячи з необхідності виконання двох технологіч-них процесів водорегулюваня на ОЗС - осушення і зволоження, необхідно проаналізувати наявність гідротехнічних споруд на плані системи, при необ-хідності вказати додаткові споруди і після цього їх пронумерувати.

Для регулювання витрат та рівнів води в каналах на ОЗС проектують тру-бчасті регулятори, які можуть бути оснащені затворами різної конструкції: плоскими затворами (РТП), коробчастими затворами (РТК), сегментними

затворами (РТС).

На магістральних каналах для регулювання значних об'ємів води влашто-вують руслові шлюзи-регулятори (РШ), на провідних каналах для регулю-

вання рівнів води, як правило, влаштовують регулятори трубчасті (РТ), а для подачі і регулювання витрат води при зволоженні (із зволожувальних і наго-рно-ловильних каналів) - водовипуски трубчасті (ВТ).

19

При проведенні аналізу наявності регулюючих споруд необхідно повтор-но проаналізувати рух потоків води по міжгосподарській і господарській

мережах, зрозуміти які руслові шлюзи командують і над якою територією, які підтримують рівні води в каналах і які регулюють подачу води. Характеристику споруд на міжгосподарській мережі подають у табличній

формі (табл. 1.6).

Таблиця 1.6

Відомість гідротехнічних споруд на міжгосподарській

мережі

№

з/п

Наймену-вання споруди



Місце розташу-вання

1

Русловий

шлюз-регулятор

РШ-1 1. Регулювання рівнів та витрат води в ГД

(ПК11-ПК94) для забезпечення пропуску санітарних витрат та надлишкової води у водоприймач – р. Веселуха

ГД,

ПК11

2. Регулювання рівнів та витрат води в ГД

РШ-2 1. Регулювання рівнів та витрат води в ГД

(ПК95-ПК230) для забезпечення пропуску санітарних витрат та надлишкової води на РШ-1

ГД,

ПК95


для забезпечення її подачі на зволоження в канали 1Дз та 2Дз і пропуску санітарних витрат на РШ-1

РШ-3


(від ПК231 і вище) для забезпечення про-пуску санітарних витрат та надлишкової води на РШ-2

ГД,

ПК231


для забезпечення її подачі на зволоження в канал 3Дз і пропуску санітарних витрат на РШ-2

Всього 3

2.

Регулятор трубчас-тий зкоробчас-тим за-твором іпереїздом

РТК(П)

№1

1.Регулювання рівнів води та витрат в 1Д

для забезпечення пропуску надлишкової води в ГД

В гирлі 1Д

2. В режимі зволоження не працює РТК(П)

№2

1. Регулювання рівнів води та витрат в 2Д


В гирлі 2Д

2. В режимі зволоження не працює

20

РТК(П)

№3



В гирлі 3Д

2. Регулювання рівнів води та витрат в провідному каналі 3Д для забезпечення зволоження земель в СВК «Хлібороб»

РТК(П)

№4



В гирлі 4Д

2. Регулювання рівнів води та витрат в провідному каналі 4Д для забезпечення зволоження земель в ПСП «Урожай»

РТК(П)

№5



В гирлі каналу 5Д

2. Регулювання рівнів води та витрат в провідному каналі 5Д для забезпечення зволоження земель в СВК «Супутник»

РТК(П)

№6



В гирлі 6Д

2. Регулювання рівнів води та витрат в провідному каналі 6Д для забезпечення зволоження земель в ПСП ім.Т.Шевченка

РТК(П)

№7



В гирлі 7Д

2.В режимі зволоження не працює РТК(П)

№8



В гирлі 8Д

2. Регулювання рівнів води та витрат в провідному каналі 8Д для забезпечення зволоження земель в СВК «Перлина»

РТК(П)

№9



В гирлі 9Д

2. Регулювання рівнів води та витрат в провідному каналі 9Д для забезпечення зволоження земель в СВК «Добробут»

РТК(П)

№10

1. Регулювання рівнів води та витрат в 10Д для забезпечення пропуску надлиш-

В гирлі 10Д

21

кової води в ГД

2. Регулювання рівнів води та витрат в провідному каналі 10Д для забезпечення зволоження земель в СВК «Сонячне»

РТК(П)

№11

1. Регулювання рівнів води та витрат в 11Д для забезпечення пропуску надлиш-

кової води в ГД

В гирлі 11Д

2. Регулювання рівнів води та витрат в провідному каналі 11Д для забезпечення зволоження земель в СВК «Зоря»

Всього 11

Водови-пуск трубчас-тий з переїздом

ВТ(П)

№1

1. В режимі осушення не працює В голові 1Д 2.Перекриває рух води в 1Д при її подачі

в 3Д для зволоження земель СВК «Хлібо-роб»

ВТ(П)

№2

1. В режимі осушення не працює В голові 2Д 2. Перекриває рух води в 2Д при подачі її

в 4Д для зволоження земель ПСП «Уро-жай»

ВТ(П)

№3

1. Регулювання рівнів та витрат води в провідному каналі 3Д для забезпечення випуску надлишкової води із нагірно-ловчого каналу 1Дл

В голові 3Д

2. Регулювання рівнів та витрат води в провідному каналі 3Д для забезпечення забору води із нагірно-ловчого каналу 1Дл для зволоження земель в СВК «Хлібороб»

ВТ(П)

№4


В голові 4Д

2. Регулювання рівнів та витрат води в провідному каналі 4Д для забезпечення забору води із нагірно-ловчого каналу 2Дл для зволоження земель в ПСП «Урожай»

ВТ(П)

№5


В голові 5Д

2. Регулювання рівнів та витрат води в

провідному каналі 5Д для забезпечення забору води із нагірно-ловчого каналу 1Дл

22

для зволоження земель в СВК «Супутник»

ВТ(П)

№6


В голові каналу 6Д

2. Регулювання рівнів та витрат води в провідному каналі 6Д для забезпечення забору води із нагірно-ловчого каналу 2Дл для зволоження земель в ПСП

ім.Т.Шевченка ВТ(П)

№7

1. В режимі осушення не працює В голові 7Д 2. Перекриває рух води в канал 7Д при її

подачі в канал 8Д для зволоження земель СВК «Перлина»

ВТ(П)

№8


В голові 8Д

2. Регулювання рівнів та витрат води в провідному каналі 8Д для забезпечення забору води із нагірно-ловчого каналу 3Дл для зволоження земель в СВК «Перлина»

ВТ(П)

№9


В голові 9Д

2. Регулювання рівнів та витрат води в провідному каналі 9Д для забезпечення забору води із нагірно-ловчого каналу 3Дл для зволоження земель в СВК «Добробут»

ВТ(П)

№10


В голові 10Д

2. Регулювання рівнів та витрат води в провідному каналі 10Д для забезпечення забору води із нагірно-ловчого каналу 3Дл для зволоження земель в СВК «Сонячне»

ВТ(П)

№11


В голові 11Д

23

2. Регулювання рівнів та витрат води в провідному каналі 11Д для забезпечення забору води із нагірно-ловчого каналу 3Дл для зволоження земель в СВК «Зоря»

Всього 11

5.

Водови-пуск трубчас-тий

ВТз(П)

№1

1.В режимі осушення не працює В голові 1Дз 2.Регулювання рівнів та витрат води в

зволожувальному каналі 1Дз для забезпе-чення забору води із ГД при зволоженні земель в СВК «Привільне», «Супутник» та «Хлібороб»

ВТз(П)

№2


зволожувальному каналі 2Дз для забезпе-чення забору води із ГД при зволоженні земель в СВК «Світоч», ПСП

ім.Т.Шевченка, «Урожай»

ВТз(П)

№3


зволожувальному каналі 3Дз для забезпе-чення забору води із ГД при зволоженні земель в СВК «Зоря», «Сонячне», «Добро-бут», «Перлина» та ПСП «Промінь»

Всього 3 3

6

Регуля-тор труб-частий з плоским

затвором

РТП№1 1. В режимі осушення не працює В гирлі 1Дз 2. Перекриває рух води з каналу 1Дз в

канал 1Дл при подачі її на зволоження тільки земель СВК «Привільне»


канал 2Дл при подачі її на зволоження тільки земель ПСП «Світоч»


канал 3Дл при подачі її на зволоження тільки земель ПСП «Промінь»

Всього 3

7 Мости

пішохідні МП№1,

№2, №3

Для проходу людей і тварин На ГД,

3Дл Всього 3

24

8 Переїзди

трубчасті ПТ№1;2;

3;4;5;6

Для переїзду автотранспорту, проходу людей і тварин

На 1Д,

2Д, 2Дл, 7Д, 3Дл

Всього 6

Разом 40

Окрім водорегулюючих гідротехнічних споруд, на системі можуть бути

також споруди для переїзду і переходу через канали: мости пішохідні (МП),

переїзди трубчасті (ПТ) тощо, які поєднують як правило з регулюючими

спорудами. Вказану особливість потрібно врахувати при аналізі та позначен-

ні споруд на системі. Визначаючи трубчасті-регулятори і водовипуски з переїздами слід пам'я-

тати, що дороги різного призначення на осушуваному масиві потрібно мак-симально суміщати. На ОЗС влаштовують дороги міжгосподарські, внутріго-сподарські, експлуатаційні, польові та проїзди.

Проїзди та польові дороги суміщають з внутрігосподарськими та експлуа-таційними. Польові дороги в господарствах проектують так, щоб можна було заїхати на будь-яку ділянку, обмежену постійною сіткою осушувальних і зволожувальних каналів. Експлуатаційні дороги мають обов'язково проходити уздовж магістраль-

них каналів та транспортуючих збирачів (провідні канали). На плані осушу-ваної ділянки господарства дороги розташовують також уздовж осушуваль-них каналів та границь полів сівозмін. Дорога проходить з того боку каналу, де буде менше місць її перетину з іншими каналами. На системі можуть бути передбачені додаткові переїзди, мости автомобі-

льні і пішохідні, мости для прогону худоби (біля населених пунктів і віддале-них ферм тощо), місця для прогону худоби, місця для переходу диких тварин

(при потребі, біля лісових масивів). В курсовому проекті потрібно на плані позначити населені пункти і пе-

редбачити 3-5 трубчастих переїздів і пішохідних мостів. Для типового господарства необхідно також скласти відомість гідротехні-

чних споруд на господарській мережі (табл. 1.7). При цьому також необхідно врахувати наявність дорожньої мережі і передбачити 1-2 пішохідних мости

(МП) чи суміщений переїзд для автотранспорту, проходу та прогону худоби

(ПТ) трубчастого типу. Таблиця 1.7

Відомість гідротехнічних споруд на господарській

мережі СВК «Зоря»

№

з/п

Наймену-вання спо-руди


Функціональне призначення для ре-жиму осушення (1) і режиму зволо-

ження (2)

Місце розташу-вання

1.

Регулятор трубчастий

РТК №1

1. Регулювання рівнів та витрат води в відкритому каналі 10.1Д для забезпе-

В гирлі 10.1Д

25

з коробчас-тим затво-ром

чення відведення надлишкової води в провідний канал 10Д з поля № 7

2.Регулювання рівнів та витрат води в відкритому колекторі 10.1Д для забез-печення зволоження ґрунтів на полі 7

РТК №2 1. Регулювання рівнів та витрат води в відкритому каналі 10.2Д для забезпе-чення відведення надлишкової води в провідний канал 10Д з поля № 6






РТК №4

1. Регулювання рівнів та витрат води в відкритому каналі 10.4Д для забезпе-чення відведення надлишкової води в провідний канал 10Д з поля № 4



РТК №5




РТК №6



2.Регулювання рівнів та витрат води в відкритому колекторі 10.6Д для забез-

26

печення зволоження ґрунтів на полі 2




Всього 7 7

2.

Водовипуск трубчастий з переїздом

ВТ(П)

№1

1.В режимі осушення не працює В голові 10.1Д 2. Регулювання рівнів та витрат води в

відкритому колекторі 10.1Д для забез-печення забору води із провідного каналу 11Д на зволоження ґрунтів на полі 7

ВТ(П)

№2



ВТ(П)

№3



ВТ(П)

№4



ВТ(П)

№5



ВТ(П) 1.В режимі осушення не працює В голові

27

№6 2. Регулювання рівнів та витрат води в відкритому колекторі 10.6Д для забез-печення забору води із провідного каналу 11Д на зволоження ґрунтів на полі 2

10.6Д

ВТ(П)

№7



Всього 7

3 Міст пішо-хідний трубчастий

ПМ Для переходу людей і перегону худо-би через відкритий колектор 10.7Д

На 10.7Д

Всього 1

Разом 15

На підставі відомості гідротехнічних споруд у типовому господарстві ви-значають кількість споруд на всій системі у розрізі всіх господарств. Для цього використовують коефіцієнт співвідношення площ аналогічно до визна-чення протяжності каналів (формула 1.1):

К J = А J /А Т И П , (1.1)

Результати перерахунку кількості споруд на внутрішньогосподарській ме-режі подають у таблиці 1.8.

Таблиця 1.8

Відомість гідротехнічних споруд на господарській мережі осушувально-

зволожувальної системи

№

з/п

Найменування зем-

лекористувачів

Коефіці-єнт пере-рахунку К І

Кількість, шт.

РТК(П) РТК ВТ(П) ВТ ПМ МП

1 СВК «Хлібороб» 0,824 - 6 6 - 1 -

2 ПСП «Урожай» 0,588 - 4 4 - 1 -

3 СВК «Супутник» 1,059 - 7 7 - 1 -

4 ПСП ім.

Т.Шевченка 1,176 - 8 8 - 1 -

5 СВК «Привільне» 0,941 - 7 7 - 1 -

6 ПСП «Світоч» 1,529 - 11 11 - 2 -

7 СВК «Перлина» 1,176 - 8 8 - 1 -

8 СВК «Добробут» 1,176 - 8 8 - 1 -

9 СВК «Сонячне» 1,176 - 8 8 - 1 -

28

10 СВК «Зоря» 1,000 - 7 7 - 1 -

11 СВК «Промінь» 1,765 - 12 12 - 2 -

Всього - 87 87 - 13 -

1.3.3. Регулююча мережа

У даному підрозділі курсового проекту необхідно надати коротку харак-теристику регулюючої мережі - типу дренажу (систематичний чи вибірковий, матеріальний чи кротовий, якщо матеріальний, то з якого матеріалу: гончар-ний чи пластмасовий), навести ухил дрен, діаметр дрен, відстань між дрена-ми і глибину укладання дрен, тип з'єднання дрени з колектором (згідно за-вдання), вказати матеріал фільтру, оцінити в цілому технічний стан дренажу (хороший, задовільний, незадовільний, дуже незадовільний). Потрібно також, користуючись літературними джерелами, навести конс-

труктивні схеми гирлової споруди, оглядового колодязя, з’єднання дрени з колектором.

1.3.4. Водоприймач

У даному підрозділі курсовому проекті потрібно надати загальну характе-ристику водоприймача, вказати який водний об'єкт в межах водогосподарсь-кої системи є водоприймачем, яка можливість використання його як джерела зволоження (навести витрати річки із завдання у табличній формі), вказати

стан водоприймача. Розділ 2. Водний баланс активного шару ґрунту

Необхідність регулювання водного режиму активного шару ґрунту на осушуваному масиві встановлюється на основі розрахунків водного балансу активного шару ґрунту, який в курсовому проекті розраховується для року 75% забезпеченості опадами (таблиця 2.4).

Розрахунок водного балансу в курсовому проекті проводиться для кожної сільськогосподарської культури по місяцях вегетаційного періоду за спроще-ною формулою:

( )n

actecrop

k

act WPETW +−=± , (2.1)

де: k

actW - зміна запасів вологи в активному шарі ґрунту, м3/га; cropET - су-

марне водоспоживання с/г культури за місяць, м3/га;

eP - кількість ефектив-

них опадів за місяць, м3/га;

n

actW - запас продуктивної вологи в активному

шарі ґрунту, м3/га.

Сумарне водоспоживання кожної с/г культури за вегетаційний період в м3

/га визначається за формулою А.М. Янголя [11]

срgrEcrop DKУKET ⋅+⋅= , (2.2)

де: У - урожай основної продукції даної культури, т/га (див. завдання); KE - коефіцієнт, що приймається за даними таблиці (додаток 1);

Kgr - коефіцієнт приймається за даними таблиці (додаток 1);

29

Dср - сума середньодобових дефіцитів вологості повітря за вегетаційний пері-од, мм (див. завдання). Отримані розрахунком величини сумарного водоспоживання за вегета-

ційний період розподіляються по місяцях вегетації у відповідності з відсот-ковим розподілом за даними таблиці (додаток 1). Розрахунок водоспоживан-

ня проводиться в табличній формі (табл.2.1).

Кількість ефективних опадів (м3/га) визначається за формулою:

Pe = 10∙Ke∙he, (2.3)

де: he - шар опадів за розрахунковий період (місяць, див. завдання), мм;

Ke - коефіцієнт використання опадів, приймається 0,7...0,8.

Розрахунок об’єму ефективних опадів проводиться в табличній формі (табл. 2.2).

Продуктивний запас вологи в активному шарі ґрунту на початку вегета-ційного періоду для мінеральних ґрунтів приймається за додатком 1, а для торфових визначається за формулою:

( )min

lim

max

lim ωω −⋅= SS

n

act hAW , (2.4)

де: AS - середня пористість активного шару ґрунту у відсотках від об'єму

(див. завдання); hS - потужність активного шару ґрунту, м (додаток 1); max

limω

- середня вологість активного шару ґрунту у відсотках від повної вологоєм-

кості на початку вегетаційного періоду; min

limω - середня мінімально допустима

для с/г культури вологість активного шару ґрунту у відсотках від повної во-логоємкості. Значення потужності активного шару hS та середню та мінімальну воло-

гість активного шару ґрунту max

limω і min

limω вибирають з таблиці додатку 1.

Розрахунок продуктивного запасу вологи в активному шарі ґрунту прово-диться в табличній формі (табл.2.3).

Таблиця 2.1.

Водоспоживання сільськогосподарських культур для року 75%

забезпеченості опадами

№ п

/п

Культура

КоефіцієнтК

Е

Урожайність

, У

,т/га

Коефіцієнт,К

gr

Сума середньодобових

коефіцієнтів,

Dср

,мм

Сумарне водоспоживання

за вегетаційний період,

м3/га

Водоспоживання по місяцях, ЕТcrop, м

3/га

V VI VII VIII IX

30

1 Багаторічні трави

187,5 6,6 4,1 673 3997 840 879 879 840 559

2 Картопля 57,1 27,5 2,7 557 3074 430 799 1107 738 0

3 Цукрові буряки 46 37,5 2,7 673 3542 354 531 1240 1169 248

4 Льон 580 0,7 3,8 557 2523 378 706 1136 303 0

5 Кукурудза на силос

19,2 49 2,7 557 2445 538 587 733 587 0

6 Ярові зернові 70,6 2,8 3,8 557 2314 578 926 694 116 0

Таблиця 2.2.

Об'єм ефективних опадів для року 75% забезпеченості

№

п/п Місяці

Шар опадів, he, мм

Коефіцієнт використан-

ня опадів, Ke

Об’єм опадів, Pe, м

3/га

1 Травень 39 0,8 312

2 Червень 43 0,8 344

3 Липень 35 0,8 280

4 Серпень 56 0,8 448

5 Вересень 35 0,8 280

Таблиця 2.3.

Продуктивний запас вологи в активному шарі ґрунту на початку

вегетаційного періоду

№

п/п

Найменування культур

Потуж-

ність активного шару ґрунту,

hS, м

Середня порис-тість, AS, %

Початковавологість ґрунту,

max

limω , %

Мінімально допустима вологість,

min

limω , %

Різ-ниця в %

Продук-тивний запас вологи, м3

/га

1 2 3 4 5 6 7 8


0,75 75 95 82 13 731

2 Картопля 1 75 88 75 13 975

3 Цукрові буряки 1 75 90 75 15 1125

4 Льон 0,8 75 90 80 10 600


1 75 88 75 13 975

6 Зернові ярові 0,8 75 90 80 10 600

Приклад розрахунку. Розрахунок водного балансу активного шару ґрунту по місяцях вегетаційного періоду для кожної культури проводимо в табл. 2.4.

31

В розрахунку використовують отримані значення ЕТcrop і Ре з табл. 2.1 і 2.2 і заповнюють перші дві графи (2 і 3, 6 і 7 і т.п.) кожного місяця. Прийма-ємо, що на початок вегетаційного періоду для кожної культури продуктив-ними запасами вологи будуть запаси, розраховані в табл. 2.3.

Значення цих запасів вологи переносимо з табл. 2.3 в табл. 2.4, графа 4.

Після цього проводимо послідовно розрахунок водного балансу по місяцях за формулою 2.1.

Сільськогосподарська культура: цукрові буряки.

Розрахунковий період: травень

Вихідні дані:

354=V

cropET м3/га; 312=V

eP м3/га; 1125=n

actW м3/га;

Розрахунок:

( ) ( ) 10831125312354 −=+−=+−=± n

actecrop

k

act WPETW м3/га,

Аналіз: Опади за травень Ре не покривають витрат на водоспоживання (ETcrop) с.-г. культур. Тому рослинами частково споживається (витрачається) запас продуктивної вологи в об’ємі 354-312=42 м3/га. Залишок продуктивної вологи 1125-42=1083 м3/га, не використаний у травні, заносимо в графу 8 "

n

actW ", як запас продуктивної вологи в ґрунті на початок червня.

Розрахунковий період: червень


531=cropET м3/га; 344=eP м3/га; 1083=n

actW м3/га;


( ) 8961083344531 −=+−=k

actW м3/га;

Аналіз: Опади Ре за червень, як і в травні, не забезпечують необхідних ви-

трат води на водоспоживання (ETcrop). Тому рослинами частково спожитий запас продуктивної вологи із ґрунту 531-344=187 м3/га. Залишок запасу про-дуктивної вологи в ґрунті величиною в 1083-187=896 м3/га переходить на споживання на наступний відрізок вегетації. Цей залишок заносимо в графу

12 "n

actW ", як запас продуктивної вологи на початок липня.

Розрахунковий період: липень



actW м3/га;


( ) 648962801240 +=+−=k

actW м3/га;

Аналіз: Отримане значення знак „+”, показує на недостатню кількість во-логи на водоспоживання цукрових буряків в липні, яку необхідно додатково

подати в ґрунт. Величина „+64” записується в графу 13 "k

actW " липня місяця

32

із вказаним знаком, а продуктивний запас вологи в ґрунті на початок серпня дорівнює 0, так як повністю використаний в липні. Розрахунковий період: серпень



actW м3/га;


( ) 72104481169 +=+−=k

actW м3/га

Аналіз: Дефіцит вологи за серпень складає «+721 м3/га».

Розрахунковий період: вересень



actW м3/га;


( ) 320280248 −=+−=k

actW м3/га.

Аналіз: У вересні опади (Ре) покривають витрати води на випаровування та споживання, а також поповнюють запас продуктивної вологи в ґрунті на кінець вересня. Запас вологи з вересня в об’ємі 32 м3/га переходить на поча-

ток жовтня. В такому випадку в графі 21 "k

actW " ставиться прочерк.

Це значення ”32” ми записали б в графу жовтня, якби цей місяць входив у вегетаційний період вирощування цукрових буряків.

Сумарна за вегетаційний період зволожувальна норма для цукрових буря-

ків в даному випадку складе:

78572164 =+=+= K

actVIII

K

actVIInnt WWI , м3/га

У тих випадках розрахунку, коли на початок вегетаційного періоду, в тра-вні, об'єм ефективних опадів перевищує водоспоживання, тобто Pe

V>ETcrop

V,

то продуктивний запас вологи в ґрунті повністю переходить на наступний місяць, значення якого переносимо в гр. 8. Надлишок вологи (Pe

V - ETcrop

V)

записуємо в графу 5 "±k

actW " зі знаком мінус, який вказує на необхідність

скиду надлишку води в травні місяці. В наступні відрізки вегетаційного періоду (місяці) розрахунок водоспо-

живання інших сільськогосподарських культур проводиться аналогічно. При підрахунку сумарної за вегетаційний період зволожувальної норми

надлишковий об’єм вологи в травні зі знаком мінус не враховується, оскільки

цей надлишок води вже відведений колекторно-дренажною мережею і кана-лами за межі системи. Розрахунок водного балансу активного шару ґрунту може бути виконано

(на вимогу викладача) на ПК за програмою кафедри експлуатації ГМС. Для цього потрібно підготувати вихідні дані, які подаються у такій послідовності (МВ № 081-68):

33

1-й рядок – прізвище студента, код ґрунту (0 для торфових, 1- для мінера-льних ґрунтів), код області (0 для торфових ґрунтів, для мінеральних ґрунтів за додатком 1), кількість культур у сівозміні, кількість місяців вегетаційного періоду, сума дефіцитів вологості повітря за травень-вересень в мм, середня пористість ґрунту в %, коефіцієнт використання опадів;

2-й рядок – порядковий номер сільськогосподарської культури з таблиці додатку № 2;

3-й рядок – урожайність сільськогосподарських культур в т/га; 4-й рядок – шар опадів по місяцях вегетаційного періоду в мм.

Наприклад, для торфових ґрунтів і системи розташованої у Рівненській області, вихідні дані для комп’ютерного розрахунку будуть представлені так:

1-й рядок Шевчук 0 0 6 673 75 0,8

2-й рядок 16 7 3 18 8 10

3-й рядок 6,6 27,5 37,5 0,7 49 2,8

4-й рядок 39 43 35 56 35 .

При аналізі комп’ютерних розрахунків потрібно врахувати, що результати

отримуються у вигляді п’яти таблиць: вихідні дані для програми, водоспожи-

вання сільськогосподарських культур, продуктивний запас вологи в активно-му шарі ґрунту, об’єм ефективно використаних опадів та водного балансу активного шару ґрунту. У таблиці «Водоспоживання…» результат подається для кожної сільсько-

господарської культури за порядком, що записано у другому рядку вхідних даних, у вигляді значення загального сумарного водоспоживання за вегета-ційний період у м3

/га та його розподіл по місяцях вегетаційного періоду. У таблиці «Продуктивний запас вологи…» результат продуктивного запа-

су вологи на початок вегетаційного періоду подається у м3/га також для кож-

ної сільськогосподарської культури у порядку, що і для розрахунку водоспо-живання. У таблиці «Об’єм ефективно використаних опадів…» результат ефектив-

них опадів подається у послідовності місяців вегетаційного періоду у м3/га –

з травня по вересень. У таблиці «Розрахунок водного балансу…» результат розрахунку – зміна

запасів вологи за розрахунковий період у м3/га подається помісячно за по-

рядком представлення сільськогосподарських культур у вхідних даних. При цьому значення зміни запасів вологи (± М) показує для кожної куль-

тури в кожному місяці: « - » на виникнення надлишку вологи в активному шарі ґрунту і відведення його дренажною мережею за межі поля; « + » на виникнення дефіциту запасів вологи в активному шарі ґрунту і потребу у зволоженні; « 0 » на відсутність надлишку чи дефіциту вологозапасів у роз-рахунковому періоді і достатність вологи в активному шарі ґрунту.

34

Таблиця 2.4

Розрахунок водного балансу активного шару ґрунту для року 75% забезпеченості по опадах

№

Наймену- вання культур

Елементи водного балансу активного шару ґрунту по місяцях вегетації в м3/га

Сумарна зволожу- вальна норма, м3

/га

травень червень липень серпень вересень

ET

crop

Pe

Wn

act

±W

act

ET

crop

Pe

Wn

act

±W

act

ET

crop

Pe

Wn

act

±W

act

ET

crop

Pe

Wn

act

±W

act

ET

crop

Pe

Wn

act

±W

act

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23


840 312 731 - 879 344 203 +332 879 280 0 +599 840 448 0 +392 559 280 0 +279 1602

2 Картопля 430 312 975 - 799 344 857 - 1107 280 402 +425 738 448 0 +290 - 280 - - 715

3 Цукрові буряки

354 312 1125 - 531 344 1083 - 1240 280 896 +64 1169 448 0 +721 248 280 0 - 785

4 Льон 378 312 600 - 706 344 534 - 1136 280 172 +684 303 448 0 - - 280 - - 684


538 312 975 - 587 344 749 - 733 280 506 - 587 448 53 +14 - 280 - - 14

6 Ярові зер-нові

578 312 600 - 926 344 334 +248 694 280 0 +414 116 448 - - - 280 - - 662

35

Отримані на комп’ютері розрахунки мають бути проаналізовані, предста-влені за формою таблиць 2.1-2.4, а також додані у вигляді роздруківок до пояснювальної записки курсового проекту. У тексті пояснювальної записки на них потрібно зробити посилання. Розділ 3. Експлуатаційний режим зволоження ґрунтів

3.1. Визначення кількості і норм зволожень

Режим зволоження ґрунтів являє собою сукупність числа, строків і норм

зволоження під різними сільськогосподарськими культурами і розробляється на основі воднобалансових розрахунків. Розрахунок проводимо в табличній формі (табл. 3.1).

Заповнення таблиці 3.1 проводиться в такому порядку. В графу 2 запису-ються тільки ті культури, які по водному балансу (табл. 2.4) потребують до-даткового зволоження. В таблицю не включаються також ті культури, сумар-на за вегетаційний період зволожувальна норма яких складає менше 200

м3/га, вважаючи, що цю нестачу вологи буде покрито за рахунок попередньо-

го шлюзування. Сумарна за вегетаційний період зволожувальна норма (гр. 3) виписується

із табл. 2.4. Спосіб зволоження (гр. 4) приймається підґрунтовим по гончар-них дренах. Технологія зволожувальних робіт наводиться в розділі 5.

Кількість зволожень n (гр. 5) визначається в залежності від величини су-марної за вегетаційний період зволожувальної норми і рекомендованих норм

зволоження за формулою:

P

nnt

m

Jn = , (3.1)

де: Jnnt – сумарна за вегетаційний період зволожувальна норма, м3/га; mр – рекомендована норма зволоження нетто, м3/га (додаток 1). У прик-

ладі для багаторічних трав кількість зволожень визначена так:

4400

1602==n

Відповідно до розрахунку приймаємо 4 норми, з яких три зволоження но-рмою по 400 м3

/га, а одне – 402 м3/га. В графу 6 по кожному зволоженню

записуються норми mnt, які прийняті з врахуванням рекомендованих і отри-

маної розрахунком сумарної за вегетаційний період зволожувальної норми

Jnnt.

Одна із норм зволоження (перша чи остання), для точного врахування су-марної зволожувальної норми, приймається як залишок від сумарної зволо-жувальної норми і суми рекомендованих норм для врахування розрахованих норм з точністю до 1 м3

/га. У прикладі така норма складає 402 м3/га.

Тривалість зволожень залежить від прийнятих способів зволоження, ве-личин зволожувальних норм, водопроникності ґрунту. На торфових ґрунтах з

36

Таблиця 3.1

Розрахунковий режим зволоження ґрунтів для року 75% забезпеченості опадами

№ п/п Культури

Зволожувальнанорма, Jnnt,

м3/га

Спосіб зволо-ження

Номер зволоже-ння

Норма зволо-ження, mnt,

м3/га

Строки зволоження

Тривалість зволоження,

діб початок кінець

1 2 3 4 5 6 7 8 9

1 Багаторічні трави 1602 По гончар-них дренах

1

2

3

4

402

400

400

400

6.06

1.07

21.07

21.08

9.06

4.07

24.07

24.08

4

4

4

4

2 Багаторічні трави 1602 - // -

1

2

3

4

402

400

400

400

2.06

27.06

17.07

17.08

5.06

30.06

20.07

20.08

4

4

4

4

3 Картопля 715 - // - 1

2

365

350

11.07

24.07

14.07

27.07

4

4

4 Цукрові буряки 785 - // - 1

2

400

385

24.07

11.08

27.07

14.08

4

4

5 Льон 684 - // - 1

2

340

344

2.07

14.07

5.07

17.07

4

4

6 Ярові зернові 662 - // - 1

2

330

332

13.06

2.07

16.06

5.07

4

4

37

хорошою водопроникністю при зволоженні по гончарних дренах трива-лість зволоження приймається в межах 4-5 діб при значеннях норм зволо-ження 300-400 м3

/га і збільшується до 5-6 діб при значеннях норм зволожен-

ня 400-500 м3/га.

Строки зволожень визначаються на підставі даних водобалансових розра-хунків в ті періоди, коли спостерігається дефіцит вологи в ґрунті і з таким

розрахунком, щоби цей дефіцит був своєчасно покритий зволоженням.

У курсовому проекті передбачається визначення строків проведення зво-ложень двома методами – розрахунковим і графоаналітичним.

3.2. Визначення строків проведення зволожень розрахунковим мето-

дом

Строки зволоження (гр. 7 і 8) призначаються на основі воднобалансових розрахунків (табл. 4.4) При цьому також враховуються фази розвитку рос-лин. Строки зволоження визначаються в місячному розрізі, починаючи з того місяця, в якому спостерігається дефіцит вологи в ґрунті. В залежності від наявності в цьому періоді запасу продуктивної вологи

(Wnact), атмосферних опадів (Ре) і водоспоживання культури (EТcrop) визна-

чають певні рубіжні дати повного вичерпання запасу вологи. В основу розра-хунків покладено визначення кількості днів від початку розрахункового пері-оду (місяця), або від попереднього зволоження в цьому періоді, до початку зволоження за формулою:

зв

ecrop

n

n

act tPET

tWT −

−⋅

=1, (5.3)

де: tn – тривалість розрахункового періоду в добах, складає 30 або 31 добу в залежності від місяця, в якому ведуться розрахунки; tзв – тривалість зволо-ження в добах, яка береться із розрахункового режиму зволоження. Якщо в розрахунковому періоді (місяці) потрібно три зволоження, то дати

другого і третього зволожень будуть визначатися таким чином:

зв

ecrop

n

n

act tPET

tmWT −

−⋅+

=)( 1

2, (5.4)

зв

ecrop

n

n

act tPET

tmmWT −

−⋅++

=)( 21

3, (5.5)

де: m1,m2 – величина відповідно визначених норм першого і других зво-ложень. Так, для багаторічних трав в червні при дефіциті вологи 332 м3

/га

65344879

302031 =−

−⋅

=VIT діб. Таким чином, строк першого зволоження нор-

мою 402 м3/га призначаємо з 6.06 по 9.06 включно. Із поданої кількості води

в червні буде використано на покриття дефіциту вологи 332 м3/га, а решта

38

(402–332=70 м3/га) складає запас продуктивної вологи в ґрунті на початок

липня. В липні при дефіциті вологи 599–70=529 м3

/га,

4.04280879

31701 =−

−⋅

=VIIT доби.

Строк другого зволоження з початку вегетаційного періоду (першого в липні) нормою 400 м3

/га призначаємо з 1.07 по 4.07. Цим зволоженням дефі-цит вологи буде покритий не повністю: 529–400=129 м3

/га, тому в липні про-водимо ще одне зволоження нормою 400 м3

/га через

3,204280879

31)40070(2 =−

−⋅+

=VIIT доби з початку липня, тобто з 21.07 по

24.07. Після цього зволоження запас продуктивної вологи в ґрунті на початок серпня складе 400–129=271 м3

/га. В серпні ці 271 м3/га будуть використані на

покриття частини дефіциту величиною 392 м3/га, а 392–271=121 м3

/га не будуть покриті. Для їх покриття потрібно дати в серпні зволоження, строк якого розраховуємо з врахуванням запасу вологи 271 м3

/га , що перейшов з попереднього місяця:

24448839

312711 =−

−⋅

=VIIIT доби. Таким чином, строк четвертого зволожен-

ня з початку вегетаційного періоду (першого в серпні) нормою 400 м3/га при-

значаємо з 21.08 по 24.08. Цією нормою буде покрито дефіцит вологи у 121

м3/га і створено продуктивний запас вологи в ґрунті на початок вересня, який

дорівнює 400-121=279 м3/га. А згідно розрахунку водного балансу багаторіч-

ні трави в вересні місяці потребують додатково 279 м3/га вологи. Таким чи-

ном потреба багаторічних трав в додатковій волозі повністю буде забезпече-на. Аналогічно ведеться розрахунок режиму зволоження ґрунтів для інших культур. В курсовому проекті потрібно зробити розрахунки для всіх культур, а в

пояснювальній записці навести детально приклад розрахунку для культури,

що найбільше потребує зволожень. 3.3. Визначення строків проведення зволожень графоаналітичним

методом

Визначення строків проведення зволожень графоаналітичним методом

базується на результатах воднобалансових розрахунків активного шару ґрун-

ту і полягає у побудові для кожної сільськогосподарської культури, що пот-ребує зволоження, інтегральної кривої дефіцитів вологи в ґрунті (рис.3.1).

Для побудови графіку використовують аркуш міліметрівки формату А4 чи А3. На горизонтальній осі відкладають декади і місяці вегетаційного періоду. При цьому одну добу приймають у масштабі 1 мм або 2 мм і врахо-вують, що такі місяці як травень, липень і серпень мають по 31 дню.

39

Рис. 3.1. Визначення строків проведення зволожень багаторічних трав за інтегральною кривою продуктивного запасу та дефіцитів вологи в ґрунті

40

На вертикальній осі відкладають вверх значення дефіцитів вологи в ґрунті W

kact, а вниз, від нульової позначки, значення продуктивного запасу вологи в

ґрунті у м3/га.

Інтегральну криву дефіцитів вологи в ґрунті для культури починають бу-дувати відкладаючи вниз значення продуктивного запасу вологи в ґрунті для того місяця, у якому з’являються перший дефіцит вологи. У наведеному при-кладі для багаторічних трав на рисунку 3.1. це червень місяць і значення запасу вологи в ґрунті на початок місяця складає 203 м3

/га. На кінець цього ж

місяця відкладають значення дефіциту вологи в ґрунті, що складає у прикладі 332 м3

/га. Таким чином отримують дві перші точки А і В на графіку. Для одержання наступних точок інтегральної кривої потрібно на кінець

наступних місяців вегетаційного періоду відкласти значення сум дефіцитів вологи в ґрунті з врахуванням їх значень для попередніх місяців (наростаю-

чим підсумком):

Так, у липні: +Wakt6-7

= 332 +599 = 931 м3/га (точка К);

у серпні: +Wakt6-8

= 931 +392 = 1323 м3/га (точка Е);

у вересні: +Wakt6-9

= 1323 + 279 = 1602 м3/га (точка N).

З’єднавши отримані точки А, В, К, Е, N отримаємо повну інтегральну криву дефіцитів вологи в ґрунті для багаторічних трав. Отриману криву ви-

користаємо для визначення строків проведення зволожень. Перше зволоження призначають тоді, коли інтегральна крива перетинає

нульову горизонтальну лінію (лінію абсцис), тобто у момент повного вичер-пання продуктивного запасу вологи, що був на початку місяця (точка С). Цю

календарну дату (9.06) приймають за дату закінчення першого зволоження. Від цієї точки відкладають вверх відрізок, що чисельно дорівнює значенню

першої зволожувальної норми (m = 402 м3/га) і від отриманої точки вліво

відкладають значення тривалості першого зволоження у добах (4 доби у при-

кладі) і отримують дату початку першого зволоження (6.06).

Для визначення строків другого зволоження потрібно від отриманої верх-ньої точки на вертикальній лінії першого зволоження провести горизонталь-ну лінію до перетину її з інтегральною кривою дефіцитів вологи в ґрунті (точка D). Отримана точка засвідчує дату повного вичерпання запасів вологи, що надійшли з першим зволоженням і приймається за календарну дату заве-ршення другого зволоження (m = 400 м3

/га), у прикладі 4.07.

Від цієї точки вверх відкладають відрізок, що чисельно дорівнює значен-ню другої зволожувальної норми (m = 400 м3

/га) і від отриманої точки вліво відкладають значення тривалості другого зволоження у добах (4 доби у прик-ладі) і отримують дату початку другого зволоження (1.07).

Аналогічно визначають дати проведення наступних зволожень – третього і четвертого, відповідно для третього 21.07 – 24.07, для четвертого 21.08 –

24.08 при разових зволожувальних нормах по 400 м3/га. Останнє зволоження

за ординатою має співпасти зі значенням загального сумарного дефіциту

41

вологи в ґрунті (у прикладі 1602 м3/га), що дорівнює загальній зволожуваль-

ній нормі за результатами розрахунків водного балансу активного шару ґрун-

ту. Розділ 4. Внутрішньогосподарський план зволоження осушуваних зе-

мель

4.1. План проведення зволожень

Господарський план зволожень осушуваних земель є складовою частиною

загального виробничого плану господарства. Він включає в себе план прове-дення зволожень сільськогосподарських культур і план подачі води у внут-рішньогосподарську осушувально-зволожувальну мережу. У курсовому проекті план зволожень складається для одного із госпо-

дарств-землекористувачів осушувальної системи, яке прийнято за типове. Використовують план осушуваної ділянки даного господарства (рис.1.2),

на якому вже показано мережу осушувально-зволожувальних каналів, їх номери, гідротехнічні споруди, дороги, напрямки руху потоків води, границі і площі полів, розміщення сільськогосподарських культур на полях сівозміни.

План проведення зволожень складається по формі таблиці 4.1. на окремо-му аркуші міліметрівці форматом А3 чи більше. Графи 1-4 цієї таблиці запо-внюються за даними, які наведені на плані осушуваної ділянки господарства, графи 5-9 – по даних таблиці режиму зволоження (табл. 3.1, гр. 5,6,7,8,9).

Модуль зволоження qnt в л/с на 1 га (гр..9) визначається за формулою:

qnt=mnt/86.4tзв,

де: mnt – норма зволоження нетто, м3/га;tзв – тривалість зволоження в до-

бах. Витрати води на зволоження брутто (гр. 10):

+⋅

⋅=

1001

1000

efКГbr

QАqQ , (4.1)

де: АКГ – площа під культурою в даному господарстві, га (гр. 3);

Qef – втрати води в каналах на фільтрацію, заповнення „мертвого” об’єму, випаровування і скиди; можуть бути прийнятими рівними 10% від витрат. Об’єм води для зволоження ґрунтів під даною культурою (гр. 11):

+⋅

⋅=

1001

1000

efКГnt

зв

QAmV , (4.2)

Календарні строки проведення зволожень показують горизонтальною лі-нією у відповідній декаді згідно укомплектованого графіка проведення зво-ложень (табл.4.1). Над лінією записують дати початку і закінчення зволожен-

ня.

42

Таблиця 4.1

План проведення зволожень ґрунтів осушуваної ділянки ПСП „Зоря” для року 75% забезпеченості опадами №

поля

сівозміни

Культура

Площа під

культурою

, га

Номер

колектора

Спосіб

зволоження

Номер


Норма зволоження

нетто

, м

3/га

Тривалість


,діб

Модуль зволоження,

л/с

1га

Витрати

води

на зволо

ження брутто

, м

3/с

Об’єм

води

на зволо

ження брутто

, тис.м

3 Календарні строки проведення зволожень

червень липень серпень

I II III I II III I II III

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

1 Багаторі-чні трави

110 10-7Д

По гонча-рних дренах

1

2

3

4

402

400

400

400

4

4

4

4

1,163

1,157

1,157

1,157

0,141

0,140

0,140

0,140

48,64

48,40

48,40

48,40

2 Багаторі-чні трави

109 10-6Д

По гонча-рних дренах

1

2

3

4

402

400

400

400

4

4

4

4

1,163

1,157

1,157

1,157

0,140

0,139

0,139

0,139

48,20

47,96

47,96

47,96

3 Картопля 109 10-5Д - // -

1

2

365

350

4

4

1,056

1,050

0,127

0,121

43,76

41,96

4 Цукрові буряки

109 10-4Д - // - 1

2

400

384

4

4

1,157

1,114

0,139

0,134

47,96

46,16

5 Льон 109 10-3Д - // - 1

2

340

344

4

4

0,98

0,99

0,117

0,119

40,77

41,25

7 Ярові зернові

110 10-1Д - // -

1

2

330

332

4

4

0,955

0,961

0,116

0,119

39,93

40,17

656 727,88

43

1. Потреба господарства в воді для зволоження: а) по декадах, тис. м3

б) середньодекадні витрати, м3/с в) наростаючим підсумком, тис. м3

2. Площа зволоження всіх культур, га: а) по декадах б) наростаючим підсумком

96,84

0,112

96,84

219

219

39,93

0,046

136,77

110

329

47,96

0,056

184,73

109

438

129,34

0,150

314,07

329

767

132,97

0,154

447,04

327

1094

138,32

0,160

585,36

328

1422

-

-

585,36

-

1422

94,12

0,109

679,48

218

1640

48,40

0,056

727,88

110

1750

44

Підсумкові строчки внизу таблиці: потреба у воді для зволоження в тис.м3

і площа зволоження всіх культур в га по декадах визначаються шляхом під-сумовування об’єму води на зволоження і площі зволоження кожної культу-ри у відповідній декаді. При цьому при переході зволоження із одної декади у іншу величини по-

декадних площ зволоження і величини подекадних потреб у воді на зволо-ження отримують розділяючи площі полів і загальні потреби води на зволо-ження пропорційно кількості днів зволоження у відповідних суміжних дека-дах. Ці ж величини наростаючим підсумком визначаються шляхом послідов-

ного додавання подекадних величин. Середньодекадні витрати води на зволоження в м3

/с визначаються для

кожної декади за формулою:

дек

i

декi

дексерt

VQ

⋅=

4,86..

( 4.3)

Де: Viдек – об’єм води в тис. м3

визначений в розрізі кожної декади п.1а підсумкового рядка внизу таблиці 4.1 «1.Потреба господарства в воді для зволоження а)по декадах, тис. м3

»;tдек – тривалість декади в добах; tдек=10 діб.

4.2. План подачі води в господарську мережу

План подачі води у внутрішньогосподарську осушувально-зволожувальну мережу складається по формі табл. 4.2.

Таблиця 4.2

План подачі води на осушувану ділянку СВК „Зоря”

Номер колектора

Строки подачі води Трива-лість подачі в добах

Витрата Q, м3

/с

Об’єм води

за кожний строк подачі V, тис. м3

початок кінець

1 2 3 4 5 6

10-6Д 2.06 5.06 4 0,140 48,20

10-7Д 6.06 9.06 4 0,141 48,64

10-1Д 13.06 16.06 4 0,116 39,93

10-6Д 27.06 30.06 4 0,139 47,96

10-7Д 1.07 1.07 1 0,140 12,10

10-1Д, 10-3Д,

10-7Д

2.07 4.07 3 0,374 97,01

10-1Д, 10-3Д 5.07 5.07 1 0,236 20,23

10-5Д 11.07 13.07 3 0,127 32,82

10-5Д, 10-3Д 14.07 14.07 1 0,246 21,25

10-3Д 5.07 16.07 2 0,119 20,63

10-3Д, 10-6Д 17.07 17.07 1 0,258 22,30

45

10-6Д 18.07 20.07 3 0,139 35,97

10-7Д 21.07 23.07 3 0,140 36,30

10-4Д, 10-

5Д,10-7Д

24.07 24.07 1 0,279 34,13

10-4Д, 10-5Д 25.07 27.07 3 0,260 66,09

10-4Д 11.08 14.08 4 0,134 46,16

10-6Д, 17.08 20.08 4 0,139 47,96

10-7Д 21.08 24.08 4 0,140 48,40

Всього 727,88

Ця таблиця складається на основі даних розробленого плану проведення зволожень і плану осушуваної ділянки господарства. Строки подачі води

виписуються послідовно від самої ранньої до самої пізньої дати зволоження в календарному порядку. При цьому слідкують за зміною витрат і накладанням

термінів зволожень на різних полях сівозміни за кожну добу відображаючи

цю зміну записом окремого рядка в таблиці 4.2.

Витрати води (гр. 5) виписуються з плану проведення зволожень (гр. 10),

а при накладанні зволожень витрати потрібно підсумовувати. Об’єми подачі води (гр. 6) за кожний окремий строк визначаються за відповідною форму-лою:

1000

4.86 tQV

⋅⋅= . (4.3)

Складений таким чином план зволоження ґрунтів на осушуваній ділянці є основним документом, згідно якого проводяться операції з водозабору, тран-

спортування та розподілу води по каналах осушувально-зволожувальної ме-режі, виконуються регулювальні роботи на полях.

5.3. Показники внутрішньогосподарського плану зволоження ґрунтів

За результатами складених планів проведення зволожень і плану подачі води в господарську мережу розраховуються основні планові показники ре-гулювання водного режиму ґрунтів:

1. Площа осушуваної ділянки нетто Аnt=765 га (табл. 1.1, 1.2).

2. Площа зволоження нетто (Азв.г), га – підсумок в гр. 3 (табл. 4.1)

Азв.г = 656 га 3. Площа зволоження в гектарозволоженнях (Ага-зв.), га – значення остан-

ньої декади періоду зволожень в рядку „Площа зволоження всіх культур наростаючим підсумком ” (табл.. 4.1):

Ага-зв. = 1750 га 4. Потреба господарства у воді в тис м3

:

а)за весь період зволоження – підсумок гр. 11 табл. 4.1 (Vw)

Vw = 727.88 тис. м3

5. Середньодекадна потреба господарства у воді на зволоження, тис. м3

46

.

.

дек

wср

Гn

VV = = 727,88/8=90,99 тис. м3

(2-а декада серпня, потреба в цій де-

каді 94,12 тис.м3 є найбільш близькою до 90.99 тис.м3

)

де: nдек. – кількість декад, в які проводяться зволоження впродовж вегета-ційного періоду.

6. Затрати води на зволоження, в тис.м3

а) в декаду з максимальною потребою у воді: 138,32 (3-а декада липня); б) в декаду з мінімальною потребою у воді: 39,93 (2-а декада червня). 7. Середньодекадні витрати води на зволоження в наступні характерні пе-

ріоди, в м3/с :

а) в декаду з максимальною потребою у воді:

=max

..дексерQ 138,32/864=0,160 (3-а декада липня);

б) в декаду з середньою потребою у воді: 90,99/864=0,105 (2-а декада сер-пня) в) в декаду з мінімальною потребою у воді:

=max

..дексерQ 39,93/864=0,046 (2-а декада червня).

8. Середньозважена зволожувальна норма брутто, м3/га

гзв

w

звсрA

VI

.

..

1000⋅= =727,88/656=1109,6=1110 м3

/га

9. Середня кількість зволожень:

гзв

полгаср

А

Аn

.

..

−= =1750/656=2,67=3

Розділ 5. Технологія підґрунтового зволоження

5.1. Визначення напору води в каналі при зволоженні

Технологія підґрунтового зволоження на ОЗС визначається в значній мірі типом водного живлення і водно-фізичними властивостями ґрунтів. Для ОЗС, що розглядається в курсовому проекті, характерним є атмосфе-

рно-ґрунтовий тип живлення і висока водопроникність ґрунтів (понад 0,5-1,0

м/доб.). Для умов атмосферно-ґрунтового живлення можуть бути застосовані два основних способи підґрунтового зволоження:

1. Тривалий підпір ґрунтових вод, що забезпечує підтримання заданих рівнів ґрунтових вод і зволоження ґрунту за рахунок капілярного живлення протягом вегетації;

2. Циклічне інтенсивне піднімання-скид рівнів ґрунтових вод із застосу-ванням проточних схем подачі води, що забезпечує короткочасне входження капілярної кайми у кореневмісний шар ґрунту. Наведені способи зволоження мають свої недоліки і переваги. Тривалий

підпір застосовують при обмежених водних ресурсах і обмежених витратах

47

вододжерела. Циклічний спосіб зволоження застосовують для водооборотних систем, при наявності потужних гарантованих джерел води і технічних мож-

ливостях подачі її в систему за проточною схемою у витоки дрен або витоки зволожувальних колекторів. В курсовому проекті, враховуючи обмеженість водних ресурсів і констру-

ктивні особливості ОЗС, приймаємо спосіб зволоження тривалим підпором

рівня ґрунтових вод з подачею води на зволоження у посушливі періоди із зволожувальних нагірно-ловильних каналів у провідні канали і далі у госпо-дарські відкриті колектори з подальшою подачею її у гирла закритих колек-торів та у дрени. Технологія підґрунтового зволоження і відповідно прийоми зволожуваль-

них робіт визначаються можливими схемами подачі води по системі, необ-хідними напорами води в колекторно-дренажній мережі. Зволоження тривалим підпором РГВ здійснюється за такими схемами:

1) подача води в гирла дренажних колекторів і дрен (проти їх похилу); 2) подача води у витоки дрен (по їх похилу); 3) подача води у витоки дренажних колекторів (по похилу колекторів і

проти ухилу дрен).

Враховуючи конструкцію господарської осушувальної мережі приймаємо схему зволоження подачею води в гирла дренажних колекторів і далі в дрени

проти їх похилу. Основним параметром, що визначає режим подачі води при зволоженні, є

напір води в каналі над гирлом колектора. Напір води над гирлом колектора (Ну) який забезпечує підтримання РГВ на заданій глибині від поверхні ґрунту Н і визначається за формулою:

Hy = hД ± hГ + h1 + hМ, (5.1)

де hД – потрібний напір у дрені, м;

hГ – перевищення дна самої віддаленої дрени у її витоку над гирлом коле-ктора, м;

h1 – втрати напору по довжині колекторно-дренажної мережі, м;

hМ – місцеві втрати напору в мережі, м.

Потрібний напір води в дрені hД визначаємо за формулою:

hД = ∆ hД + ∆ hгр + (НД – Н) (5.2)

де ∆ hД – втрати напору при надходженні води із дрени в ґрунт; ∆ hгр– втрати напору на міждренні, що викликані рухом води від дрени до

міждренних зон;

НД – глибина закладання віддаленої дрени у її витоку; Н – норма осушення (потрібна глибина РГВ від поверхні ґрунту).

48

Величину втрат напору при надходженні води із дрени в ґрунт ∆ hД, що залежить від конструкції дренажного фільтру, діаметра дрени і напору на дрені hД визначаємо за формулою:

∆ hД = (1 – φ) hД (5.3)

де φ – коефіцієнт, який для гончарних дрен діаметром 50 мм приймається в залежності від конструкції дренажного фільтру і коливається в межах 0,55 –

0,70. У прикладі приймаємо φ = 0,6, тоді:

∆ hД = (1 – 0,6) hД = 0,4 hД.

Величину втрат напору води при її русі від дрени до міждрення ∆ hгр ви-

значаємо в залежності від відстані між дренами Е. Для торфових і легких піщаних ґрунтів втрати напору води між дренами визначаємо за рекоменда-ціями табл. 4.1. Для середнього рівня напорів hД і відстані між дренами 24 м

приймаємо ∆ hгр=0,15 м.

Таблиця 5.1

Втрати напору ∆ hгр між дренами, м

Потрібний напір hД, м

Відстань між дренами Е, м

18 24 30

низький 0,5-0,6

0,06 0,08 0,13

середній

0,7-0,8 0,08 0,15 0,17

високий 0,8-1,0

0,14 0,16 0,19

Глибину закладання дрен НД приймаємо із конструктивних даних ОЗС

(дивись вихідні дані до курсового проекту). На осушуваній ділянці типового господарства у прикладі вона складає 1,0 м.

Потрібну глибину ґрунтових вод – норму осушення Н, приймаємо в зале-жності від типу ґрунту і виду культури виходячи із умов забезпечення потрі-бної інтенсивності капілярного живлення кореневмісного шару ґрунту. Для торфових ґрунтів та сільськогосподарської рослини (цукрові буряки) за ре-комендаціями ІГІМ УААН приймаємо норму осушення Н=0,7 м. Для більшо-сті культур норму осушення можна приймати в межах 0,6 – 0,9 м.

Приклад розрахунку. Маючи всі вихідні дані проведемо розрахунок і ви-

значимо спочатку потрібний напір води в дрені: hД = ∆ hД + ∆ hгр + (НД – Н) = 0,4 hД + 0,15 + (1,0 – 0,7);

49

hД = 0,4 hД + 0,45;

hД – 0,4 hД = 0,45;

0,6 hД = 0,45;

hД = 0,45/ 0,6 = 0,75 м. Далі розрахуємо перевищення дна самої віддаленої дрени hГ у її витоку

над гирлом колектора за умов подачі води проти похилу колектора за форму-лою:

hГ = iK× lK + iД × lД + ∆ hКД +∆ hС, (5.4)

де iKта iД – ухил колектора і дрени; lK та lД – довжина колектора і дрени; ∆ hКД – сумарний перепад відміток колекторної труби в оглядових і регу-

люючих колодязях; ∆ hС – перепад відміток дна колектора і дрени в місці їх з’єднання. Виходячи із конструктивних параметрів регулюючої мережі ОЗС, (які на-

ведені в завданні), приймаємо: iK = 0,0005; iД = 0,002; lK = 200 м; lД = 150 м.

Розраховуємо ∆ hКД = 0,06 м (2 колодязя х 3см) з врахуванням наявності двох оглядових колодязів на колекторі, в кожному з яких перепад між входом

і виходом колектора складає 3 см).

Розраховуємо ∆ hС = 0,05 м (перепад, що виникає при з’єднанні дрени і колектора в нахлест). Маючі всі вихідні дані розрахуємо перевищення дрени у її витоку над ги-

рлом колектора: hГ = iK× lK + iД × lД + ∆ hКД +∆ hС = 0,0005 × 200 + 0,002 × 150 + 0,06+

+ 0,05 = 0,1 + 0,3 + 0,06 + 0,05 = 0,51 м. При зволоженні шляхом тривалого підпору і повільної подачі води при

зволоженні величинами втрат напору h1 та hМ можна нехтувати у зв’язку з незначними швидкостями руху води в дренажно-колекторній мережі. Враховуючи отримані параметри технології підґрунтового зволоження,

визначаємо потрібний напір води в каналі над гирлом колектора: НУ = hД + hГ + h1 + hМ = 0,75 + 0,51 + 0 + 0 = 1,26 м.

5.2. Порядок проведення експлуатаційних робіт при зволоженні

Проведення зволожувальних робіт передбачає проведення упорядкованих у часі заходів з підготовки споруд, каналів, пристроїв до подачі води, вико-нання процесів забору, розподілу, регулювання і контролювання витрат і об’ємів води, виконання процесів моніторингу технічного стану всіх елемен-

тів ОЗС, ведення необхідних наглядових робіт і необхідної поточної докуме-нтації. В курсовому проекті потрібно надати опис порядку проведення зволожу-

вальних робіт використовуючи нормативні документи і літературні джерела.

50

Загальний порядок робіт експлуатаційного персоналу може бути заплано-вано таким:

1. Зволоження тривалим підпором починають одразу після завершення весняної повені при зниженні РГВ до 0,5 – 0,6 м на полях. При досягненні потрібного рівня РГВ шлюзи-регулятори на провідних каналах і відкритих колекторах закривають, виставляють необхідні значення глибин води на ко-робчастих затворах шлюзів-регуляторів з метою підтримання потрібного рівня води в каналах. Скид води з системи повністю зупиняють.

2. Оглядачі споруд перед проведенням зволожувальних робіт очищують гирла колекторів і встановлюють на оголовках закритих колекторів спеціаль-ні захисні решітки для запобігання попадання в них сміття, рослинності, мілких тварин, риби тощо.

3. Силами техніків-гідротехніків, регулювальників споруд, оглядачів ГТО відкривають водопропускні споруди – водовипуски в головах зволожу-вальних каналів і проводять подачу води в канали та заповнення їх водою.

При цьому наповнення каналів проводять у найкоротші строки, по найкоро-тшим відстаням, з використанням засобів гідроавтоматики, відповідно до господарських планів водокористування і подачі води.

4. Потоки води на системі переорієнтовують в зволожувальні канали, із них в провідні канали, а із провідних каналів у господарські канали – відкриті колектори і подають воду на зволоження тих полів і культур, що передбачені планом проведення зволожень. Для цього під керівництвом техніків-гідротехніків регулювальники спо-

руд максимально швидко подають воду в мережу каналів і колекторів, відк-риваючи потрібні водовипуски, піднімають ріні води у відкритих колекторах і спрямовують воду у гирла закритих колекторів. Інтенсивно піднімають РГВ

до норми осушення і доводять вологість кореневмісного шару до НВ.

Після видачі зволожувальної норми подачу води у відкритий колектор зу-пиняють і переорієнтовують потоки води по провідному каналу на інше поле у інший відкритий колектор. У попередньому відкритому колекторі одночасно здійснюють тривалий

підпір води, що залишилась і відслідковують, щоб РГВ не знизився нижче рівня закладання дрен.

5. Тривалість подачі води на зволоження дотримують згідно плану по-дач води у колекторно-дренажну мережу з врахуванням часу стабілізації РГВ. Додатковий час стабілізації при проведенні зволожень на торфових ґрунтах встановлюємо за досвідом експлуатації ОЗС в межах 1-2 діб.

6. При значних літніх зливах і підвищенні РГВ вище за максимально допустимий рівень (понад 0,5 м) шлюзи-регулятори на каналах відкривають вручну, скидають надлишок води і після досягнення потрібної норми осу-шення їх знову закривають і продовжують тримати підпір води в каналах за допомогою гідроавтоматів рівня і споруд з коробчастими затворами.

51

7. Після завершення вегетаційного періоду на кожній дренажно-модульній ділянці кожного поля проводять промивку дрен і колекторів напо-вненням їх водою і різким скидом води із мережі, знімають захисні решітки з оголовків труб-колекторів і транспортують їх у місця зберігання.

8. Шлюзи-регулятори на відкритих колекторах і провідних каналах по-вністю відкривають, скидають воду з каналів, проводять огляд і профілакти-

чний ремонт каналів і споруд при потребі. У курсовому проекті на прикладі одного із полів осушуваної ділянки ти-

пового господарства необхідно навести схему подачі і руху води по відкри-

тих каналах і колекторно-дренажній мережі при зволоженні. Приклад такої схеми для варіанту подачі води з нагірно-ловчих каналів у

господарські відкриті колектори і далі у гирла колекторів і дрени проти їх ухилу наведена для поля № 4 СВК «Зоря» на рис. 5.1.

Рух води при цьому показують стрілкам уздовж усього тракту подачі во-ди. Для варіантів подачі води у витоки колекторів, у витоки дрен, при прохо-дженні границь полів уздовж каналів тощо потрібно врахувати ці аспекти для правильного водорегулювання потоками води при проведенні зволоження на полях сівозміни.

Рис. 5.1. Схема подачі води при зволоженні ґрунтів на поле №4

1 – провідний канал; 2 – дорога уздовж провідного каналу; 3 – тру-бчастий - регулятор з переїздом на відкритому колекторі; 4 – закритий

52

колектор; 5 – дрени; 6 – напрямок руху потоків води при зволоженні; 7 – оглядові колодязі на колекторах; 8 – номер поля і площа поля нет-то; 9 – відкритий господарський колектор; 10 – гирлова споруда; 11 –

провідний зволожувальний канал; 12 – водовипуск з переїздом на гос-подарському колекторі; 13 – границя поля; 14 – дорога уздовж госпо-дарського відкритого колектора.

6. Технічне обслуговування і поточний ремонт меліоративної системи

6.1. Загальний склад робіт і заходів з технічної експлуатації системи

та її елементів

Основними заходами з технічної експлуатації меліоративних систем є на-гляд, догляд і ремонт, від своєчасності проведення яких залежить ефектив-ність використання меліорованих земель. У даному розділі курсового проекту використовуючи літературні джерела

необхідно навести загальний склад робіт і заходів, що відносяться до нагля-ду, догляду і ремонтів і що є властивими для даного типу осушувально-зволожувальних систем. Зокрема потрібно врахувати, що:

1. Нагляд за меліоративними системами включає: контроль дотримання правил використання окремих елементів системи; встановлення причин, що викликають руйнування або порушення режиму роботи окремих елементів; спостереження за водним режимом шляхом проведення замірів рівнів води в спостережувальних свердловинах і на гідрометричних постах; контроль за дотриманням правил агротехніки на меліоративних землях; контроль дотри-

мання протипожежних заходів на торфових ґрунтах; виявлення місць можли-

вого виникнення аварій; охорону відкритих каналів і закритої мережі тощо. 2. Догляд за меліоративними системами здійснюється систематично. Він

включає наступні роботи: попередження руйнувань і пошкоджень споруд; видалення із водоприймачів і каналів обвалів ґрунту, наносів, сміття, чагар-ників тощо; скошування рослинності на відкосах і смугах відводу каналів, дамбах і кюветах не менше 2 разів за вегетаційний період; очистку від нано-сів оглядових колодязів, дренажних гирл, трубчастих регуляторів тощо; ви-

правлення знаків берегової обстановки, дрібних пошкоджень на каналах і спорудах; підготовку споруд до пропуску повені; консервації системи на зиму та інше.

3. Ремонти меліоративних систем поділяються на поточні, капітальні та аварійні. Об’єм робіт, вид і характер ремонту визначається за результатами обсте-

ження. Потреба в техніці і робочій силі для виконання робіт з технічної екс-плуатації меліоративних систем визначається складом і об’ємом робіт, які, в свою чергу, залежать від типу меліоративної системи і характеру природних умов.

53

Для виконання курсових проектів з технічної експлуатації ВГС можна ви-ділити наступні типи меліоративних систем:

закриті осушувально-зрошувальні системи з підґрунтовим зволоженням (з додатковою подачею води із джерела) на торфових ґрунтах (I); закриті осушувально-зволожувальні системи з підґрунтовим зволоженням

(з додатковою подачею води із джерела) на мінеральних ґрунтах (II). Всі роботи з технічної експлуатації розподіляються по окремих періодах

року: • роботи в зимовий період (грудень – лютий); • підготовка системи до пропуску повені і її пропуск (березень – пер-

ша половина квітня); • роботи на системі у вегетаційний період (друга половина квітня – ве-

ресень); • підготовка системи до зими (жовтень – листопад). Норми затрат ручної праці по технічному догляду і поточному ремонту

меліоративних систем на 1000 га площі в люд.-днях наведені в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1

Норми затрат ручної праці (люд.-днів на 1000 га)

№

п/п Роботи

Тип системи

I II

1. Пропуск весняної повені 21,20 35,70

2. Очищення від наносів і мулу каналів, ремонт відкосів

211,67 266,67

3. Дрібний ремонт споруд 84,80 142,80

4. Фарбування і побілка споруд 21,20 35,70

5. Видалення водної рослинності 17,20 21,40

6. Видалення трав’яної рослинності 11,63 13,49

7. Видалення деревної рослинності 4,20 5,10

8. Підсів і підживлення трав 30,24 36,64

9. Боротьба із землерийними тваринами 3,04 3,04

10. Контрольне розкриття закритого дренажу 24,09 28,49

11. Відновлення і ремонт закритих дрен 63,51 75,11

12. Спостереження за рівнем ґрунтових вод 0,67 0,67

13. Регулювання водного режиму 2,09 3,85

14. Нівелювання 1,10 1,39

15. Підтримання в справному стані гідрометричних постів і берегової обстановки

9,63 11,61

54

В курсовому проекті потрібно користуючись нормами таблиці 6.1 визна-чити види робіт та норми затрат ручної праці для типового господарства, площа нетто якого відома. Приклад визначення затрат ручної праці в людино-днях по технічному до-

гляду і поточному ремонту осушувально-зволожувальної системи в СВК

«Зоря» (тип системи перший) площею нетто 765 га визначені в таблиці 6.2.

Таблиця 6.2

Затрати ручної праці по догляду і поточному ремонту меліоративної

системи в СВК «Зоря»

№

п/п Роботи

Затрати ручної праці в людино-днях на

1000 га Осушувану ділянку

1. Пропуск весняної повені 21,20 16,22

2. Очищення від наносів і мулу каналів, ре-монт відкосів

211,67 161,93

3. Дрібний ремонт споруд 84,80 64,87

4. Фарбування і побілка споруд 21,20 16,22

5. Видалення водної рослинності 17,20 13,16

6. Видалення трав’яної рослинності 11,63 8,90

7. Видалення деревної рослинності 4,20 3,21

8. Підсів і підживлення трав 30,24 23,13

9. Боротьба із землерийними тваринами 3,04 2,33

10. Контрольне розкриття закритого дренажу 24,09 18,43

11. Відновлення і ремонт закритих дрен 63,51 48,59

12. Спостереження за рівнем ґрунтових вод 0,67 1,00

13. Регулювання водного режиму 2,09 2,00

14. Нівелювання 1,10 0,84

15. Підтримання в справному стані гідрометри-

чних постів і берегової обстановки 9,63 7,37

Всього людино-днів 388,2

Примітка: Спостереження за рівнем ґрунтових вод (п.12) і регулювання водного режиму (п.13) подано кількістю людей на 1000 га. У даному підрозділі курсового проекту потрібно навести орієнтовний ка-

лендарний графік виконання робіт з технічної експлуатації осушувально-зволожувальної системи для типового господарства.

55

Цей графік потрібно подати для чотирьох окремих календарних періодів роботи осушувально-зволожувальної системи і включити в нього роботи в зимовий період, роботи при підготовці меліоративних систем до пропуску повені та її пропуску, роботи на меліоративній системі у вегетаційний період та роботи при підготовці меліоративної системи до зими. Орієнтовний графік виконання робіт з технічної експлуатації осушуваль-

но-зволожувальної системи на прикладі СВК «Зоря» наведено в таблиці 6.3.

Таблиця 6.3

Календарний графік виконання робіт з технічного догляду

за меліоративною системою та її поточного ремонту

Роботи

місяці

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

1. Роботи в зимовий період Очищення від снігу і льоду гирл закритих колекторів переї-здів і регулюючих споруд, а також русел каналів в зоні споруд (у верхній частині не менше 5м і в нижній частині –

3м)

Попередження утворення в гирлах і на поворотах каналів льодових заторів

Сколювання льоду і стінок шлюзів, мостів, гирл закритих колекторів та інших споруд

Заготівля матеріалів та інстру-ментів (каміння, хмизу, фашин,

мішків з піском тощо)

Засипання порожнин навколо труб і під’їздів до гідротехніч-них споруд

Зарівнювання ям, замазування тріщин, вибоїн, усунення про-сідань на всіх типах доріг

Виправлення дрібних пошко-джень пролітних будов і поруч-нів мостів

2. Підготовка меліоративних систем до пропуску повені та її пропуск Влаштування наскрізних прорі-

56

зів в льодовому покриві навко-ло пальових опор (підпор), льодорізів, вздовж укріплених берегів, гідротехнічних споруд Дрібнення і провід крижин в прольотах переїзних і регулю-

ючих споруд

Усунення льодових і снігових заторів у водоприймачах

Контрольна перевірка механіч-ного та іншого обладнання гідротехнічних споруд, підго-товка його до пропуску повені та безаварійного скиду макси-мальних витрат води

Виправлення зсунутих плит кріплення каналів

Оштукатурення окремих частин залізобетонних та бетонних кріплень каналів, гідротехніч-них споруд, гирл закритих колекторів

3. Роботи на меліоративній системі у вегетаційний період Регулювання водного режиму

Очистка відкритих каналів від наносів

Переміщення і розрівнювання ґрунту, який виймається із каналів

4. Підготовка меліоративної системи до зими

Видалення водної рослинності із русла каналів

Покриття захисними сумішами зовнішніх частин споруд і дета-лей для запобігання корозії або гниття

Ремонт гідрометричних постів, берегової обстановки, облад-нання підпірних споруд

Вирубання чагарників

Ремонт покриття доріг

У даному підрозділі додатково за погодженням з викладачем і бажанням

студента для одного із заданих елементів осушувально-зволожувальної сис-

57

Таблиця 6.4

Відомість ознак справного стану, можливих пошкоджень і дефектів,

способів їх усунення і попередження

№

з/п

Найменування елементу ОЗС

Ознаки справності Характеристика можливого технічного стану

№

з/п

Можливі пошко-дження і дефекти

Способи усунення Способи попере-

дження 1 1

2

3

Таблиця 6.5

Опис технологічного процесу виконання роботи з технічної експлуатації на

осушувально-зволожувальній системі

№

з/п

Найменування роботи

Потрібні машини та механізми

Потрібні інструменти та інвентар

Потрібні мате-ріали

Поопераційний порядок виконання робіт і контролю якості робіт

1 1.

2.

3.

58

теми в табличній формі (табл. 6.4) потрібно надати комплексне представ-лення інформації щодо технічної експлуатації даного елементу. Зокрема потрібно навести ознаки справності заданого елемента , перелік

можливих пошкоджень і дефектів, а також можливі способи їх усунення чи

попередження. При формулюванні змістової частини відповідних колонок потрібно використовувати нормативну, відомчу, довідкову і навчальну літе-ратуру, що наведена у списку літературних джерел. Зокрема ознаки справності основних елементів ОЗС приводяться у відом-

чому нормативному документі «Правила технічної експлуатації меліоратив-них систем», можливі пошкодження і дефекти та способи їх усунення в «По-ложенні про проведення планово-попереджувальних ремонтів меліоративних систем і споруд», в навчальній літературі [ Л-1,8,12,13,14,16,17,18].

6.2. Розрахунок об’ємів очистки каналів від мулу

Замулення відкритих каналів є одним із самих поширених видів пошко-джень на осушувально-зволожувальних системах. Воно може бути викликано природно-кліматичними, антропогенними факторами чи їх поєднанням і може привести до часткової або, з часом, і повної відмови роботи каналу. Значне замулення каналів змінює їх проектні розміри і ухили та погіршує

гідравлічні характеристики. Замулені канали підлягають щорічному поточ-ному ремонту – очищенню від мулу, яке виконується переважно механічним

способом і частково вручну біля гирл колекторів і споруд. Величини питомих об’ємів очистки визначають вид ремонтних робіт. При

питомих об’ємах мулу від 5 до 25% від питомих проектних об’ємів виїмки

каналу роботи з очистки відносять до поточного ремонту, а при об’ємах бі-льших за 25% - до капітального ремонту. Об’єм очистки осушувального каналу від мулу визначається за даними

повздовжнього нівелювання дна каналу, вимірювань ширини каналу по верху і по дну та шляхом порівняння отриманих результатів з проектними парамет-рами каналу. Отримані відхилення від проектних значень є підґрунтям для розробки проектно-кошторисної документації на очистку каналу. В курсовому проекті необхідно виконати розрахунок очистки каналу від

мулу для 1000 м одного із відкритих господарських колекторів з подальшим

перерахунком отриманих результатів на всі канали господарської мережі типового господарства та всі господарські канали осушувально-зволожувальної системи. Вихідними даними до розрахунків є такі дані: • пікетні відмітки поверхні землі; • проектний ухил каналу; • проектні і фактичні відмітки дна каналу; • проектні і фактичні ширини каналу по низу і по верху; • проектний коефіцієнт закладання укосів.

59

Рис. 6.1. Повздовжній профіль і розміри 1000 м каналу 10.1.Д з накопиченим

в процесі експлуатації мулом:

1 – поверхня землі; 2 – проектне дно каналу; 3 – фактичне дно каналу

60

В процесі виконання роботи необхідно за заданими даними побудувати

проектний і фактичний повздовжні профілі 1000 м каналу, визначити глиби-ни замулення в каналі, скласти відомість об’ємів очистки каналу від мулу і визначити вид ремонту за значенням питомого об’єму мулу на один погон-

ний метр каналу [Л-8, с. 298].

Приклад розрахунку:

1. За вихідними даними повздовжнього нівелювання і вимірів геометрич-них розмірів каналу по пікетах (відміток поверхні землі і дна, ширини каналу по дну і по верху, дається в завданні) будуємо на міліметрівці форматом А4

чи А3 повздовжній профіль 1000 м каналу 10.1 Д СВК «Зоря» (див. зразок на рис. 6.1). В таблицю повздовжнього профілю записуємо всі задані відмітки від ПК 0 до ПК 10.

2. Визначаємо по кожному пікету глибину замулення за формулою:

Нзам = Zф – Zпр, (6.1)

де Zф і Zпр - фактична і проектна відмітки дна каналу, м.

3. Визначаємо по кожному пікету проектну (Нп) і фактичну (Нф) глибини каналу за формулами:

Нп = Zпов..зем. - Zпр ; Нф = Zпов.зем. – Zф , (6.2)

де Zпов.зем – відмітка поверхні землі, м.

4. Складаємо відомість об’ємів очистки каналу 10.1Д від мулу за формою

таблиці 6.6 і розраховуємо в ній: а) проектну і фактичну площу поперечного перерізу каналу по пікетах

(колонки 2 і 3) за формулами:

Sпр = (Впр + bпр) / 2 × Нпр ; Sф = (Вф + bф) / 2 × Нф , (6.3)

де Впр і Вф – проектна і фактична ширина каналу по верху, м; bпр і bф –

проектна і фактична ширина каналу по дну, м.

б) площу замулення (очистки) каналу по пікетах (колонка 4) за формулою:

Sзам. = Sпр - Sф . (6.4)

в) середню між пікетами площу очистки (колонка 5) за формулою:

S ср.зам.= (Sзам.1 + Sзам.2) / 2 , (6.5)

де Sзам.1 і Sзам.2 – відповідно площа замулення каналу на першому і дру-гому пікетах, м2

.

г) об’єм замулення (очистки) каналу між двома суміжними пікетами (ко-лонка 7) за формулою:

61

Wзам..пік. = S ср.зам × L , (6.6)

де L – відстань між пікетами (100 м).

д) загальний об’єм замулення каналу (Wзам) шляхом підсумовування об’ємів очистки по ділянках між пікетами (у прикладі Wзам = 2828 м3

);

ж) питомий об’єм очистки міжпікетних ділянок каналу (колонка 8) за фо-рмулою:

g зам.пік. = Wзам..пік / 100 , (6.7)

де Wзам..пік – об’єм замулення ділянок каналу між суміжними пікетами, м3.

з) питомий середній об’єм очистки всієї ділянки каналу довжиною 1000 м

за формулою: g зам.ср. = Wзам. / 1000. (6.8)

Таблиця 6.6

Відомість об’ємів очистки 1000 м каналу 10.1Д від мулу

Но-мер піке-ту

Площа перерізу, м2

Площа очист-ки, м2

Серед-ня площа очист-ки, м2

Відс-тань між

пікета-ми, м

Об’єм

очист-ки, м3

Пито-мий об’єм

очист-ки, м3

/п.м.

проек-тна

факти-чна

1 2 3 4 5 6 7 8

ПК 0 19,04 17,55 1,49 1,76 100 176 1,76

ПК 1 18,18 16,16 2,02

2,09 100 209 2,09

ПК 2 13,86 11,70 2,16

2,48 100 248 2,48

ПК 3 15,72 12,93 2,79

3,36 100 336 3,36

ПК 4 16,87 12,93 3,94

4,02 100 402 4,02

ПК 5 18,18 14,07 4,11

3,99 100 399 3,99

ПК 6 16,29 12,42 3,87

3,36 100 336 3,36

ПК 7 18,43 15,56 2,86

2,54 100 254 2,54

ПК 8 20,30 18,07 2,23

2,16 100 216 2,16

ПК 9 20,30 18,20 2,10

2,52 100 252 2,52 ПК 10 17,46 14,53 2,93

Разом - 1000 2828 2,83

62

4. Визначаємо середній питомий об’єм проектної виїмки каналу за

формулою: g пр.ср = Нср. пр.( bпр+ Нср. пр. × mпр) =

=2,68*(1,2 + 2,68 * 2) = 17,58 м3/п.м., (6.9)

де Нср. пр. – середня проектна глибина каналу, що визначена по формулі:

Нср. пр. = ∑Нi /n , (6.10)

де ∑Нi – сума проектних глибин каналу на всіх пікетах, м; n – кількість пікетів, на яких проводились вимірювання параметрів каналу, шт.

5. Визначаємо відсоток питомого об’єму намулу від питомого об’єму ви-

їмки каналу за формулою:

g зам.% = (g зам.ср / g пр.ср)100% = (2,83 / 17,58)*100 = 16,1 % . (6.11)

Одержаний результат свідчить про те, що роботи з очистки каналу від му-

лу потрібно віднести до поточного ремонту (g зам.% < 25%).

6. За результатами проведених розрахунків очистки ділянки 1000 м кана-лу 10.1Д, визначаємо загальний об’єм очистки всього каналу, всіх осушува-льних каналів господарської мережі СВК «Зоря», та всіх господарських кана-лів на осушувально-зволожувальній системі: а) Об’єм очистки від мулу усього каналу 10.1Д складе:

Wзам. 10.1Д = g зам.ср. × L10.1Д = 2,83 х 2670 = 7556,1 м3 , (6.12)

де L10.1Д - повна довжина господарського каналу, що складає 2670 м (див. табл.1.4).

б) Об’єм очистки від мулу всіх осушувальних каналів в СВК «Зоря» скла-де:

Wзам. СВК «Зоря» = g зам.ср. × LСВК «Зоря» = 2,83 × 18690 = 52892,7 м3 , (6.13)

де LСВК«Зоря» - загальна довжина всіх господарських каналів в СВК «Зо-ря», що складає 18690 (див. табл.1.2).

б) Об’єм очистки від мулу всіх господарських осушувальних каналів на осушувально-зволожувальній системі складе:

Wзам. ОЗС = (g зам.ср. × LОЗС ) /1000 =

(2,83 × 231980)/1000 = 656,50 тис.м3 , (6.14)

де LОЗС - протяжність всіх господарських каналів на ОЗС, що складає 231980 м (див. табл.1.5).

6.3. Технологія нагляду, догляду і поточного ремонту

У даному підрозділі додатково за погодженням з викладачем і бажанням

студента відповідно до завдання необхідно навести опис одного із видів робіт з технічної експлуатації на осушувально-зволожувальній системі.

63

Таким описом може бути опис обстеження каналу, споруди, дренажно-колекторної мережі, водоприймача, опис виконання доглядових робіт, опис виконання робіт з поточного ремонту (очистка каналу від мулу, обкошування каналу, очистка водопропускних отворів споруд, промивка дренажу, очистка оглядових колодязів від мулу і сміття тощо. Опис певного виду роботи подається таблицею (див. табл. 6.5), у якій по-

трібно навести необхідні для виконання роботи машини, механізми і інстру-мент, матеріали, викласти поопераційно порядок виконання робіт. Для виконання даного завдання курсового проекту необхідно використо-

вувати технологічні карти [ Л-18], нормативну, відомчу, довідкову і навчаль-ну літературу, що наведена у списку літературних джерел. Література

1. Бадаев Л.И., Донской В.И. Техническая эксплуатация гидромелиоратив-ных систем. – М.: Колос, 1992. –270с.

2. Водне господарство в Україні /За ред. А.В.Яцика, В.М.Хорєва. –К.: Ге-неза, 2000. –456с.

3. Водний кодекс України. – К.: ІВА “Астрея”, 1995. –60с. 4. Кавешников Н.Т. Эксплуатация и ремонт гидротехнических сооруже-

ний. – М.: Агропромиздат, 1989. –272с. 5. Корженевский А.Н. Ремонтные работы на осушительных системах. –М.:

1978. –240с. 6. Про меліорацію земель. Закон України. Від 16 лютого 1999 року. –К.:

ІВА “Астрея”, 2000. –28с. 7. Справочник по водным ресурсам / Под.ред. Б.И.Стрельцова; А.В.Яцык,

О.З.Ревера, В.Д.Дупляк. – К.: Урожай, 1987. – 1987. – 304с. 8. Эксплуатация гидромелиоративных систем / Под ред. Н.А.Орловой. –К.:

Вища школа, 1985. – 368с. 9. Янголь А.М. Двустороннее регулирование влажности при осушении. –

М.: Колос, 1970. –136с. 10. Положення про проведення планово-попереджувальних ремонтів меліо-

ративних систем і споруд. – К., 2000. – 68 с. 11. Правила технічної експлуатації меліоративних систем. – ДГО «Укрво-

дексплуатація». – Держводгосп України. – К., 2001.

12. Зубец В.М., Вакар А.Е. Эксплуатация закрытых осушительных систем. –

М.: Агропромиздат, 1989. – 136 с. 13. Лауринавичус В.С. Надзор и уход за осушительными системами. – М.:

Колос, 1975. – 80 с. 14. Корженевский А.Н. Эксплуатация осушительных систем: организация и

технология. М.: Агропромиздат, 1986. – 88 с. 15. Камышенцев Л.А и др. Механизация работ по ремонту и содержанию

осушительных систем. Л.: Колос. Ленингр. отд – ние, 1982. – 192 с.

64

16. Даишев Т.И. и др. Справочник по эесплуатации мелиоративных систем

Нечерноземной зоны РСФСР. – Л.: Агропромиздат. Ленингр. отд – ние, 1987. – 263 с.

17. Равовой П. У., Иванова Т. П. Эксплуатация мелиоративных и водохозяй-

ственных систем: Учебник. – Горки: Белорусская государственная сель-скохозяйственная академія, 2005. – 312 с.

18. Гурин В.А., Хайтул Н.В. Технологія ремонтно-експлуатаційних робіт. Навчальний посібник. – Рівне: НУВГП, 2010 р. – 245 с.

19. Меліоративні системи та споруди. Частина 1. Норми проектування. Час-тина 2. Організація виконання робіт. ДБН В.2.4.-1-99. -К.: Держбуд України, 1999.-189с.

Додаток1

Продуктивний запас вологи в активному шарі ґрунту на початок вегетаційного періоду (для мінеральних ґрунтів)

Найменування культур

Луцьк

Рівне

Житомир

Київ

Чернігів

Суми

Львів

Тернопіль

Хмельниць

кий

Вінниця

Черкаси

Полтава

Берегово

Івано-

Франківськ

Чернівці

Харків

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

1.Кормовий буряк 710 950 900 830 800 780 950 1070 970 860 850 880 800 880 870 630

2.Столовий буряк 710 950 900 830 800 780 950 1070 970 960 850 880 800 880 870 630

3.Цукровий буряк 710 950 600 830 800 780 950 1070 970 960 850 880 800 880 870 630

4.Морква 810 950 600 830 800 780 950 1070 970 960 850 880 800 880 870 630

5.Капуста 810 950 600 830 800 780 950 1070 970 960 850 880 800 880 870 630

6.Томати 810 950 600 830 800 780 950 1070 970 960 850 880 800 880 870 630

7.Картопля 870 890 810 610 780 860 1140 840 890 940 720 800 910 1140 960 670

8.Кукурудза на зелену масу 850 900 850 800 790 780 580 1090 940 930 760 900 870 1140 970 840

9.Ярі (зерно) 560 900 830 890 1010 810 600 970 940 950 690 810 850 600 920 680

10.Озимі (зерно) 870 880 870 680 970 840 860 870 800 860 600 630 760 860 770 560

11 .Зернобобові (зерно) 570 900 830 890 1010 800 800 970 940 950 690 810 850 600 900 990

12.Багаторічні трави (сіно) 960 820 700 1030 970 850 1140 1000 980 870 710 700 850 1150 900 710

13.Льон (волокно) 840 760 900 690 920 900 760 900 800 910 880 800 700 800 690 850

14.Коноплі (волокно) 750 760 770 760 920 900 760 770 800 910 880 820 700 800 690 850

15.Соняшник 850 900 850 800 790 780 780 1080 940 930 760 900 870 1140 970 840

16.Культурне пасовище 960 820 700 1030 970 650 1140 700 980 870 710 700 890 1150 910 700

17.Бобові на зелену масу 570 900 830 890 1010 800 700 970 940 950 690 810 850 600 900 990

66

Додаток 2 Вихідні дані для розрахунку водного балансу активного шару торф’яних ґрунтів для року 75% забезпеченості опадами

№п/

п Культура

Актив ний шар ґрунту H, м

Початкова вологість ґрунтів, %

Мінімальнодопустима вологість ґрунтів, %

Кое-фіці-єнт КЕ

Коефіці-єнт Кgr

Використання по місяцях веге-тації в процентах від Е

Рекомендо-вана норма зволожен-

ня, м3/га V VI VII VIII IX

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

1 Кормові буряки 0,90 90 78 24,6 3,1 5 17 23 30 25 450...500

2 Столові буряки 0,90 90 78 24,6 3,1 12 16 32 30 10 450...500

3 Цукрові буряки 1,00 90 75 46,0 2,7 10 15 35 33 7 450...500

4 Морква 0,90 90 78 38,2 3,1 13 15 27 30 15 400...500

5 Капуста 0,90 88 78 36,0 3,1 9 21 27 26 17 450...550

6 Помідори 0,90 88 78 24,6 3,1 5 12 33 30 20 400...500

7 Картопля 1,00 88 75 57,1 2,7 14 26 36 24 - 450...500

8 Кукурудза (з/м) 1,00 88 75 19,2 2,7 22 24 30 24 - 450...500

9 Кукурудза (зерно) 1,00 88 75 60,5 2,7 10 20 22 33 15 450...500

10 Зернові ярі (зерно) 0,80 90 80 70,6 3,8 25 40 30 5 - 450...550

11 Зернові ярі (зелена маса) 0,80 90 80 31,5 3,8 27 41 32 - - 450...550

12 Зернові озимі (зерно) 0,80 90 75 70,6 3,8 25 40 30 5 - 450...550

13 Зернові озимі (зелена маса) 0,80 90 75 31,5 3,8 31 41 28 - - 450...550

14 Зернобобові (зерно) 0,80 88 75 100,8 3,8 25 40 30 5 - 450...550

15 Зернобобові (зелена маса) 0,80 88 75 38,0 3,8 27 41 32 - - 450...550

16 Багаторічні трави (сіно) 0,75 95 82 187,5 4,1 21 22 22 21 14 400...550

17 Багаторічні трави (з/м) 0,75 95 82 50,7 4,1 21 22 22 21 14 400…550

18 Льон 0.80 90 80 580,0 3,8 15 28 45 12 - 500...600

19 Конопля 1,00 90 75 580,0 2,7 10 26 38 20 6 500...600

20 Соняшник 1.00 88 75 19,2 2,7 10 21 25 33 11 450...550

21 Культурне пасовище 0,75 95 82 50,7 4,1 21 24 22 21 12 400...550

Додаток 3

Перелік основних видів нагляду за меліоративними системами

№

з/п Види робіт та заходів

Строки

виконання 1 Охорона меліоративної мережі, гідротехнічних споруд,

насосних станцій, ставків, водосховищ, трубопроводів, дощувальних машин. Установлення й утримання вказівних, попереджувальних, дорожніх і геодезичних знаків, пояснювальних стендів. Проведення роз'яснюва-льної роботи з населенням про потребу бережливого ставлення до меліоративних систем і водогосподарсь-ких об'єктів.

Постійно

2 Огляд та інструментальна перевірка технічного стану мережі і ГТС, складання дефектних актів та актів техні-чного стану за 20-30 днів до початку повені та вегета-ційного періоду, а також після пропуску повені та за-кінчення поливного сезону.

За 20-30 днів до початку повені та вегетаційного періоду, а також

після пропуску повені та закін-чення поливного сезону

3 Контроль за меліоративним станом і використанням

меліорованих земель відповідно до рекомендацій. Ве-дення пооб'єктних схем з нанесенням посівів, місць вимочення культур і потреби проведення ремонтних робіт. Заміри рівнів ґрунтових вод у наглядових колодя-зях, витрат води на гідромеліоративних створах, воло-гості ґрунту і спостереження на агрометеопостах.

Квітень-жовтень

4 Виконання контрольних нівелювань з нанесенням на профіль проектних і фактичних відміток:

- гребель і дамб; - водоприймачів і каналів.

Вересень-листопад, один раз на 5

років 5 Спостереження за роботою дощувальних машин і поли-

вної техніки, забезпечення їх якісної роботи (розподі-лення та подання води, обстеження трас напірних тру-бопроводів і відкритих каналів, контроль за робочим

тиском, строками і нормами поливів).

Постійно в період роботи

6 Контроль за додержанням протипожежних заходів на осушуваних торф'яниках.

Квітень-жовтень

7 Забезпечення чергування експлуатаційного персоналу і технічних засобів на відповідальних спорудах.

У відповідальні періоди

68

Додаток 4

Перелік основних видів робіт з технічного догляду за меліоративними

системами

№

з/п Види робіт та заходів

Строки

виконання 1 Підготовка меліоративних систем до пропуску весняної

повені.

1.1 Підготовка каналів і гідротехнічних споруд (далі - ГТС) до пропуску весняної повені (очищення прольотів мостів і труб-переїздів на каналах від льоду, снігу і сторонніх пред-метів, звільнення від заторів у гирлах провідних каналів, місцях можливого пошкодження каналів, дамб і гребель, а також поблизу гідротехнічних споруд).

За 20-30 днів до початку повені

1.2 Підготовка польдерних насосних станцій (перевірка техні-чного стану споруд, каналів, решіток усмоктува-льних трубопроводів, очищення аванкамери та підвідного каналу від наносів та сміття)


1.3 Підготовка ставів і водосховищ до пропуску весняної пове-ні. Зниження в разі потреби рівнів води в них, випробуван-ня підйомно-щитового обладнання, створення аварійного запасу матеріалів.


2 Пропуск весняної повені і скидання талих вод з меліорова-них земель (попередження розмивів каналів і дамб, підми-вів і обходів повеневими водами ГТС, ремонт воронок, інші заходи).

У період прохо-дження повені

3

Підготовка споруд і каналів осушувально-зволожувальних систем до вегетаційного періоду.

За 15-30 днів до початку сівби

3.1 Підготовка до вегетаційного періоду водопідпірних і водо-регулювальних споруд на каналах та дренажних лініях (очищення від сміття і мулу, змащування редукторів і гвин-тів, перевірка роботи підйомних механізмів, ущільнень щитів, затворів та ін.).

За 15-30 днів до початку сезону

4 Післяповеневе очищення каналів, ГТС (усунення перекатів, обвалів, сторонніх предметів, відновлення працездатності гирл закритих систем, зміна фільтрувальних пробок коло-дязів-поглиначів і ін.).

Після прохо-дження повені

5 Розконсервація, монтаж і випробування насосних агрегатів, трубопроводів і споруд зрошувальних систем (огляд трубо-проводів, колодязів і арматури, рибозахисних споруд). Монтаж знятих на зиму вимірювальних приладів, перевірка роботи засувок, вантузів, гідрантів та ін. Очищення та. фарбування арматури, заміна сальників та прокладок. Очи-

щення від мулу і сміття водоприймальних колодязів та інших споруд і ін.).

За 7-10 днів до подачі води

6 Розконсервація, монтаж і випробування поливного облад- За 7-10 днів до

69

нання. подачі води 7 Грейдерування проїжджої частини доріг, гребель і дамб. Постійно протя-

гом сезону 8 Очищення каналів і ГТС від обвалів і сторонніх предметів. Постійно протя-

гом сезону 9 Фарбування (побілка) металоконструкцій, бетонних, цегля-

них, дерев'яних поверхонь ГТС та інших споруд. Постійно протя-гом сезону

10 Обкошування каналів, гребель, дамб і кюветів доріг від рослинності.

У період цвітін-ня, серпень-жовтень

11 Нагляд за роботою зрошувальної і поливної техніки в пері-од поливу і забезпечення їх працездатності (розподіл і подача зрошувальної води, підключення і відключення дощувальних машин, обстеження траси напірних трубоп-

роводів, контроль зі робочим тиском, контроль строків і норм поливів.

Постійно протя-гом сезону

12 Підтримання в справному стані споруд і поливної техніки

на зрошувальній мережі, робочого стану насосно-силового обладнання та ін.

Постійно

13 Контрольне нівелювання споруд, гребель, дамб Серпень-жовтень

14 Демонтаж та консервація поливного обладнання і вимірю-

вальних приладів. Жовтень-листопад

15 Обстеження меліоративної мережі і споруд на ній, складан-ня актів технічного стану.

До 15 листопада

16 Консервація ГТС на зиму. Жовтень 17 Укладання договорів на ремонт, експлуатаційні та інші

види робіт. Жовтень-грудень

18 Підготовка систем до роботи в зимовий період (позначення трас каналів і доріг, установлення віх на гідрантах, колодя-зях та інших відповідальних спорудах).

Жовтень-грудень

70

Додаток 5

Перелік основних робіт за видами ремонтів, що виконуються на

меліоративних системах

Поточний ремонт Капітальний ремонт

1 2

1. Споруди на водосховищах та річках

1.1. Греблі та дамби (земляні, бетонні, залізобетонні, кам’яні)

Усування тріщин, вимоїн, порожнеч у тілі гребель і дамб. Виправлення пошкоджень у кріпленнях укосів і греблі в обсязі до 20% загальної площі кріплення. Усунення деформацій на укосах і гре-бенях. Досипка оплилих і деформованих уко-сів гребель та дамб до проектних відмі-ток на площі не більше 20% від загаль-ної площі укосів. Дернування та посів трав. Очищення і заміна решіток та сіток Очищення колодязів і камер, закритого дренажу та оглядових колодязів від сміття, наносів і т.ін.

Ремонт службових містків та решіток. Ремонт металевих та заміна дерев'яних шандорів. Відновлення захисного шару (гідроізо-ляція, антикорозійний захист і т.ін.) у надводних частинах.

Ремонт дренажу з повною або частковою

заміною його елементів. Заміна зношених кріплень укосів гребель в обсязі понад 20% від загальної площі кріплення. Заміна зношених кріплень укосів гребель з недовговічних матеріалів (біологічних, дерев'яних та інших) на бетонні або залі-зобетонні. Ремонт водовипусків і водоскидних спо-руд при греблях (труби, запірна арматура і т.ін.).

Будівництво водозливної споруди.

Проведення протифільтраційних заходів (досипання, розширення профілю греблі за допомогою призми, укладання поліети-ленової плівки і т.ін.).

Кріплення верхнього б'єфу кам'яним

накидом, залізобетонними плитами на щебені та блоками. Улаштування проїжджої частини гребель і дамб. Відновлення захисного шару (гідроізоля-ція, антикорозійний захист і т.ін.) у підво-дних частинах.

1.2. Водоприймачі осушувальних систем

Очищення русла від наносів, усунення перекатів, зсувів та завалів, видалення водяної рослинності. Вирубування дерев і чагарників, що зменшують площу живого перерізу водоприймача. Відведення поверхневих вод на відрегу-льованих ділянках водоприймачів шля-хом створення воронок та їх закріплен-ня.

Приведення до потрібних розмірів водоп-

риймачів з відновленням поздовжнього і поперечного профілів. Збільшення ухилу річки - водоприймача шляхом її спрямлення. Кріплення ділянок берегів водоприймачів, що розмиваються: а) заміна зношеного кріплення більше 20% від загальної площі кріплення; б) заміна кріплення (біологічного, дере-в'яного, кам'яного) на бетонне, залізобе-

71

тонне та інше, влаштування кріплення в обсязі 20% (одноразово) від загальної площі ділянок водоприймачів, що розми-

ваються. 1.3. Водозабірні споруди, водовипуски і водоскиди

Усунення тріщин, каверн та вибоїн Виправлення пошкоджень у кріпленнях укосів. Відновлення захисного шару в надвод-ній частині залізобетонних та бетонних споруд. Досипання ґрунту з трамбуванням за опори та відкрилки. Заміна пошкоджених елементів льодо-різів. Відновлення планування біля споруди.

Видалення зруйнованих частин споруди.

Відновлення споруд з необхідним їх роз-биранням та випрямленням основ і зворо-тних фільтрів. Заміна спрацьованих кріплень укосів більше 20% від загальної площі кріплен-ня. Заміна кріплень укосів (біологічних, дерев'яних, кам'яних) на бетонні, залізо-бетонні та інші в обсязі більше 20% (од-норазово) від загальної площі кріплення. Відновлення захисного шару в підводних частинах бетонних і залізобетонних спо-руд. Ін'єкція розчином, силікатизація, цемен-тація.

2. Відкриті канали

2.1. Канали в земляному руслі

Очищення від рослинності і сміття. Розбирання перемичок, видалення топ-

ляка. Очищення від наносів: а) зрошувальних каналів - при замулен-ні до 30% робочого поперечного перері-зу каналу; б) осушувальних каналів - при замуленні до 10% робочого поперечно-го перерізу каналу; в) колекторно-дренажних каналів - при

замуленні до 20% робочого поперечно-го перерізу каналу. Виправлення пошкоджень в укосах і їх кріпленні до 20% від загальної площі кріплення. Усунення зсувів з виправленням укосів і закріплення їх дерном чи засівом тра-ви. Здійснення заходів до скорочення ви-трат води на фільтрацію: ущільнення ґрунту, облицювання ложа глиною та ін.

Надання каналам проектних розмірів і ухилів. Зміна траси каналів (більше 20% від зага-льної довжини) на окремих ділянках меліоративних систем (спрямлення, закі-льцьовування, обхід несприятливих діля-нок і т.ін.) з ремонтом або переобладнан-ням елементів системи (чеків, споруд ), яких зачепила зміна трас каналів за узго-дженням з землекористувачами. У разі складних інженерно - геологічних умов ( зсуви, обвали, виклинювання ґрун-

тових вод і т.ін.) та з інших технічних причин допускається зміна проектних параметрів за узгодженням із землекорис-тувачами. Улаштування перепадів або бистротоків у місцях розмивів каналів. Заміна на міжгосподарських та внутріш-

ньогосподарських каналах морально і фізично застарілих споруд на споруди із довговічних матеріалів з поліпшеними

технічними параметрами.

72

Обкошування укосів берм каналів від трав'яної рослинності, вирубування і зрізування чагарників. Виправлення плотових, фашинних та дощатих стінок. Переміщення та розрівнювання каваль-єрів. Планування берм і смуг відчуження у приканальний зоні.

Закріплення увігнутого берега (укосу) або збільшення радіуса заокруглення в разі розмиву. Заміна зношених кріплень укосів більше 20% від загальної площі кріплення. Заміна кріплення (біологічного, дерев'я-ного, кам'яного) на бетонне і залізобетон-

не в обсязі не менше 20% (одноразово) від загальної площі кріплення. Улаштування додаткових пішохідних містків, перегонів для тварин, водопоїв і переїздів з кріпленням при потребі залізо-бетонними плитами у верхньому і ниж-

ньому б'єфах. Очищення каналів від наносів : а) зрошувальних каналів - при замуленні більше 30% робочого поперечного пере-різу; б) осушувальних каналів - при замуленні більше 10% робочого поперечного пере-різу каналу; в) колекторно-дренажних каналів - при

замуленні більше 20% робочого попереч-ного перерізу каналу.

2.2. Канали облицьовані

Очищення каналів від наносів, рослин-

ності і сміття. Перекладання в нормальне положення присілих або зрушених плит облицю-

вання збірної конструкції. Розчищення та замазування тріщин, каверн і вибоїн залізобетонних та бе-тонних облицювань. Заливання пошкоджених швів з наступ-ним торкретуванням.

Відновлення захисного шару в надвод-ній частині залізобетонної конструкції. Відновлення кам'яних, глиняних та інших облицювань на пошкоджених ділянках. Очищення дренажу.

Заміна зношеного облицювання більше 20% від загальної площі. Розбирання дренажу, сортування, проми-

вання і укладання дренувальних матеріа-лів. Відновлення захисного шару в підводній

частині залізобетонного облицювання. Повне відновлення кам'яних, глиняних та інших облицювань. Заміна облицювань з місцевих матеріалів (кам'яних, глиняних та ін.) на бетонні та залізобетонні в обсязі понад 20% (однора-зово) від загальної площі кріплення.

3. Гідротехнічні споруди на каналах

Очищення споруд від наносів. Пофарбування металевих поверхонь. Виправлення оголовків у разі їх зру-шення чи просадки.

Перекладання і заміна оголовків, заміна окремих ланок труб і блоків. Відновлення водобою з досипанням ґрун-

ту замість вимитого водою і укладання

73

Перекладання і заміна окремих блоків ланок (до 20% загального об'єму). Розчищення і замазування тріщин,

каверн і вибоїн у збірних залізобетон-

них та бетонних конструкціях. Відновлення захисного шару в надвод-ній частині споруд. Відновлення пошкоджених ділянок кріплення укосів, вхідних і вихідних ділянок каналів, споруд. Засипання ґрунту в місцях утворення порожнин навколо труб. Відновлення планування біля споруди.

Поновлення маркування споруди.

плит. Повне розбирання рисберми, виправлення основи під нею із заміною зворотного фільтра та відновлення конструкції. Заміна гідроізоляції. Відновлення захисного шару в підводній

частині споруди.

Улаштування трубчатих водовипусків, труб-переїздів, труб-регуляторів, труб-зливопропусків, дюкерів замість існую-

чих або додаткових у разі складних інже-нерно-геологічних умов та інших техно-логічних причин.

4. Дренаж

4.1. Дренаж горизонтальний

Промивання та очищення дренажних ліній і колекторів при замуленні до 50%

перерізу труби.

Засипання вимоїн та просідань над дренажними траншеями. Заміна окремих трубок гончарного дренажу. Заміна до 20 м ділянки пластмасового дренажу на окремій дрені чи колекторі.

Промивання та очищення дренажних ліній і колекторів при замуленні більше 50% перерізу труби.

Розкриття та перекладання окремих дрен, колекторів, які вийшли з ладу. Улаштування окремих додаткових дрен.

4.2. Споруди на горизонтальному дренажі

(оглядові, відстійні колодязі-поглиначі, фільтрувальні колодязі, дренажні гирла, воронки та берегова обстановка)

Очищення від наносів відстійників колодязів, дренажних гирл та лотоків. Ремонт дренажних гирл з відновленням

з'єднання гирлової трубки з дренажною

лінією.

Засипання вимоїн, провалів біля споруд з улаштуванням замка і трамбуванням.

Усунення пошкоджень, замазування зазорів і швів цементним розчином

Виправлення верхнього похиленого кільця. Заміна або ремонт кришок. Ремонт скоб і драбин. Заміна фільтрів-пробок. Поновлення маркування. Підсипання піщано-гравійної суміші. Ремонт або відновлення огорож.

Підсипання ґрунту в місцях розмивів.

Перекладання всього колодязя або його нижніх ланок з відновленням з'єднань з дренами, засипанням і створенням замка. Заміна несправних (розбитих) кілець. Будівництво окремих додаткових погли-

нальних колодязів. Заміна фільтрувального матеріалу. Повне перекладання колодязя. Будівництво окремих фільтрувальних колодязів. Перекладання колектора на ділянці, що прилягає до гирла з улаштуванням нового гирла та оголовка з наступним засипан-ням траншеї і з улаштуванням замка та кріплення. Улаштування нових воронок у місцях розмивів з їх закріпленням і відновленням

74

Видалення намулу. Прочищення гирл, усунення розмивів та намивів з улаштуванням глиняного замка. Відновлення проектного положення гирлової трубки оголовка. Ремонт кріплення гирлової частини Ремонт воронок з підсипанням каміння або гравійно-піщаної суміші. Ремонт кріплення воронок. Улаштування вивідних борозен або труб до воронок. Очищення, пофарбування та ремонт знаків берегової обстановки.

проектного профілю каналу в місці роз-миву. Установка додаткових знаків берегової обстановки.

5. Свердловини вертикального дренажу

Прокачування і очищення свердловин та колони фільтрації. Підсипання гравію, планування навко-ло колонки. Частковий ремонт арматури (вентилі, засувки і т.ін.).

Перебурювання свердловини. Заміна старого фільтру. Відновлення дебіту свердловини пневмо-реагентним методом.

Заміна зношених деталей, вузлів водопід-йомного обладнання і регулювальної арматури.

6. Затвори, підіймальні механізми, решітки

Очищення від іржі та пофарбування металевих конструкцій.

Очищення сміттєзатримувальних реші-ток від іржі та виправлення погнутих металоконструкцій. Усунення течі в ущільненні затворів шляхом підтягування ущільнень з част-ковою заміною гуми, брусків ущільнення, болтів, шайб, гайок. Заварювання тріщин затворів. Дрібний ремонт (без розбирання) меха-нізму затвора із заміною зношених укладишів, підшипників і болтів. Змащування частин, які труться. Заміна електротехнічних деталей. Виправлення пошкоджень та пофарбу-вання службових містків.

Витягування затворів і розбирання підій-мального механізму, випрямлення вузлів. Зварювання, клепання, заміна деталей. Заміна пошкоджених сміттєзатримуваль-них решіток, затворів та підіймальних механізмів на нові, більш сучасні.

7. Свердловини спостережної мережі

Очищення свердловин. Виправлення дефектів захисного кільця. Ремонт кришок. Влаштування глиняного замка.

Перебурювання і влаштування додатко-вих свердловин. Обладнання свердловин більш сучасними

приладами, що підвищують точність вимірів.

75

8. Обладнання для гідрометричних спостережень

Усунення дефектів та пошкоджень для відновлення працездатності гідромет-ричних споруд, обладнання гідрометри-

чних створів, водомірних постів та засобів водо обліку. Відновлення зруйнованих гідрометрич-них споруд, створів, водомірних постів.

9. Дороги та споруди на них

Усунення вибоїн, просідань і невеликих проломів малими (площею до 3м2)

картами, при загальній площі ремонту до 200 м2.

Усунення нерівностей та напливів Ліквідація тріщин і швів. Поверхнева обробка покриття з обсягом

робіт до 300 м2

Відновлення покриття на проїжджій

частині дороги.

Часткове планування укосів насипу та виїмок із засівом травою.

Підсипка, зрізування і планування уз-біччя на окремих ділянках. Виправлення профілю ґрунтових доріг на окремих ділянках без введення доба-вок (грейдерування). Очищення кюветів.

Виправлення земляного полотна з дове-денням його геометричних параметрів до норм, що визначаються категорією доро-ги, яку ремонтують. Усунення спучених, зсувових і обвальних ділянок, улаштування дренажів, ізолюю-

чих прошарків та інші роботи, що забез-печують стійкість земляного полотна. Відновлення існуючих водовідвідних споруд. Виправлення просідань і проломів вели-кими картами (площею понад 25 м2) з одночасним ремонтом (при потребі) осно-ви і земляного полотна при площі ремон-

ту понад 200 м2, поверхнева обробка покрить з обсягом робіт понад 300 м2,

відновлення дорожнього покриття. Профілювання ґрунтових доріг. Зміна трас окремих доріг.

01-02-110 - ep3.nuwm.edu.uaep3.nuwm.edu.ua/5034/1/01-02-110.pdf · Готовий проект...

Documents