Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування Навчально-науковий інститут будівництва і архітектури

Кафедра основ архітектурного проектування, конструювання та графіки

03-06- 01

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання курсового проекту з дисципліни «Архітектура будівель і споруд» на тему „Промислова будівля” для студентів за напрямом підготовки 6.060101

"Будівництво" денної та заочної форм навчання

Рекомендовано методичною

комісією за напрямом підготовки:

6.060101 ”Будівництво”,

протокол № 10 від ”11” червня 2013 р.

Рівне – 2013

Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Архітектура будівель і споруд» на тему „Промислова будівля” для студентів за напрямом підготовки 6.060100 "Будівництво" / Пугачов Є.В., Гур'янов О.В., Гарбарук Л.Т., Гарбарук Ю.В. - Рівне, НУВГП. - 2013. - 28 c. Упорядники: Є.В. Пугачов, професор, доктор тех. наук; О.В. Гур'янов, доцент, к.т.н.; Л.Т. Гарбарук, асистент; Ю.В. Гарбарук, асистент. Відповідальний за випуск: Є.П. Олійник, доцент, завідувач кафедри основ архітектурного проектування, конструювання та графіки

© Пугачов Є.В., Гур'янов О.В., Гарбарук Л.Т.,

Гарбарук Ю. В., 2013 © НУВГП, 2013

3

З М І С Т

1. Загальні положення.................................................................................................. 4 2. Склад проекту.......................................................................................................... 4 3. Розробка об'ємно-планувальних та архітектурно-конструктивних рішень проекту...........................................................................................................................

5

3.1 Генеральний план................................................................................................... 5 3.2 План цеху................................................................................................................ 6 3.3 Поперечний і поздовжній розрізи........................................................................ 7 3.4 Фасад....................................................................................................................... 9 3.5 Конструктивний розріз по стіні з прорізами....................................................... 9 3.6 Схеми розміщення елементів фундаментів і фундаментних балок, кроквяних конструкцій та плит покриття.................................................................. 9 3.7 План покрівлі.......................................................................................................... 10 3.8 Проектування адміністративно-побутових будівель та приміщень................. 10 3.9 Визначення основних об'ємно-планувальних параметрів цеху........................ 13 3.10 Вибір конструктивних рішень основних елементів будівлі............................ 14 4. Рекомендована література........................................................ .............................. 16 Додатки........................................................................................................................ 18

4

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Методичні вказівки до виконання курсового проекту на тему „Промислова

будівля” з дисципліни „Архітектура будівель і споруд” складені відповідно до робочої програми з дисципліни „Архітектура будівель і споруд”, а також відповідно до вимог освітньо–професійної програми вищої освіти за напрямом 0921 „Будівництво”. На виконання курсового проекту відводиться 36 год.

Основна мета курсового проекту – запроектувати промислову будівлю на основі знань і навичок, отриманих при вивченні дисципліни „Архітектура будівель і споруд”.

Методичні вказівки містять вимоги до складу та оформлення графічної частини проекту та основні особливості архітектурного проектування промислових будівель. Наведена методика вибору основних об'ємно-планувальних параметрів цеху виробничої будівлі (крок, прогін, висота, довжина), висвітлюється питання підбору основних конструктивних елементів одноповерхової виробничої будівлі.

2. СКЛАД ПРОЕКТУ

№ п/п

Вид креслення Масштаб, що рекомендується

1. План будівлі М 1:200 2. Поперечний розріз М 1:100 (1:200) 3. Поздовжній розріз М 1:100 (1:200) 4. Головний фасад М 1:200 5. Конструктивний розріз по стіні з прорізами М 1:25 (1:20)

6.

План фундаментів, схема розташування кроквяних конструкцій, план покриття, план покрівлі (дозволяється виконувати фрагменти планів і схеми)

М 1:200

7. Адміністративно-побутовий корпус: плани поверхів, фасад

М 1:100 (1:200)

8. Схема генерального плану підприємства М 1:500 9. Зміст пояснювальної записки:

9.1. Короткий виклад завдання 9.2. Кліматичний паспорт району будівництва 9.3. Об’ємно-планувальне рішення 9.4. Конструктивне рішення 9.5 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни за зимових умов 9.6 Світлотехнічний розрахунок виробничого приміщення 9.7 Оздоблення фасаду та інтер’єрів 9.8 Інженерне обладнання 9.9 Техніко-економічні показники 9.10 Використана література

5

Примітки 1. Текстові документи до планів (відомість прорізів воріт і дверей,

специфікації елементів заповнення прорізів і перемичок) і специфікацію залізобетонних елементів подають на аркушах креслення або (при неможливості) у розділі “Конструктивне рішення” пояснювальної записки.

2. Графічна частина виконується олівцем. Головний фасад відмивається акварельними фарбами чи графічно в туші. Обсяг креслень – 2 аркуші паперу формату А1 (594 х 841 мм). Можливе виконання проекту в електронних редакторах (AutoCAD, ArchiCAD та ін.).

3. Пояснювальну записку, орієнтовним обсягом у 15-20 сторінок, на стандартних аркушах паперу формату А-4 (210 х 297 мм) з текстом на одній стороні студенти виконують від руки чорнилом (синім, фіолетовим, чорним) чи роздруковують на принтері.

4. Бланк завдання, додаток до нього та ескізні розробки підшиваються у пояснювальну записку.

3. РОЗРОБКА ОБ' ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ ТА АРХІТЕКТУРНО- КОНСТРУКТИВНИХ РІШЕНЬ ПРОЕКТУ

3.1. ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН

Генеральний план це зведений документ проектування забудови

території. У комплекс креслень марки ГП (генеральний план), входять: креслення розпланування, план організації рельєфу, план благоустрою та ряд інших креслень. У курсовому проекті виконується, як правило, креслення розпланування.

На ньому зображують: будівельну координаційну сітку (не зображують у разі прив'язки будівлі, що проектується, до існуючих будівель, до червоної лінії або до розпланувального базису); червону лінію забудови і границю відводу території ; будівлі, споруди (в тому числі – галереї , естакади і т. п.), виробничі і складські майданчики, тротуари, доріжки, автомобільні дороги (та їх осі), залізничні колії; огорожу території з воротами.

Для будівлі, що проектується, вказують: прорізи воріт та дверей (і їх осі); відмітку, що відповідає умовній нульовій відмітці; вимощення навколо контуру будівлі; в’їзні пандуси, площадки біля входів та зовнішні сходи; номер згідно експлікації будівель і споруд – у нижньому правому куті контуру.

Приклад графічного оформлення креслення розпланування – додаток 1 та [2, с.394], [17, c.255], плану організації рельєфу та плану благоустрою з переліком зображень, що вказують на цих кресленнях, - [2, c. 395 - 401], [17, c.257 - 259].

Розробку генерального плану виконують на основі [2, 3, 4,12, 19, 32].

6

Функціональне зонування території (на передзаводську, виробничу, підсобно-транспортну і складську зони), визначення мінімальної щільності забудови підприємства, орієнтацію будівель, що проектуються, за сторонами світу та розміщення їх з урахуванням переважаючих вітрів, визначення відстані між будівлями (протипожежні розриви) та відстані від робочих місць до санітарно-побутових приміщень, розміщення пожежних депо та пожежних постів, проектування доріг, тротуарів, в'їздів, проїздів, прохідних пунктів, благоустрій і озеленення території виконують згідно з вимогами [33].

Поряд із генеральним планом будують рози повторюваності та швидкості вітрів для літнього та зимового періоду [14, с.34]). Для цього з однієї точки проводять прямі у напрямі 8-ми румбів (північ, північний схід, схід, південний схід, південь, південний захід, захід, північний захід). Виписують з [27, додаток 4] значення повторюваності вітру (%) та середньої швидкості вітру (м/с) для кожного напряму за січень та липень. Потім значення повторюваності кожного напрямку в довільному масштабі відкладають в напрямі відповідного румбу. Біля отриманих точок проставляють значення повторюваності вітру і з’єднують точки відрізками прямих. Аналогічно будують розу вітрів для швидкості вітру. На одній діаграмі показують дві рози вітрів (за повторюваністю та швидкістю) – за липень, чи за січень.

3.2. ПЛАН ЦЕХУ

При виконанні плану цеху положення уявної горизонтальної площини

перерізу приймають на рівні 1/3 висоти поверху або 1 м над рівнем, що зображується. У випадках, коли віконні прорізи розташовані вище цієї площини, горизонтальну площину перерізу слід приймати на рівні віконних прорізів.

На плані повинна бути нанесена і промаркована координатна сітка осей. Поперечні осі маркують арабськими цифрами, поздовжні – літерами ( за винятком літер "з", "і", "ї", "й", "о", "х", "щ", "ь" ). Марки координаційних осей зазначають у кружках з лівого та нижнього боків плану. У разі асиметричної розбивки осей за периметром будівлі осі наносять з усіх боків. Проміжні осі позначають з індексом, наприклад, А1 і т. п. На кресленні довгий бік плану розміщують уздовж горизонтального (довгого) боку аркуша.

Планам дають назву із зазначенням відмітки чистої підлоги, наприклад: "План на відм. 0.000", "План на відм. 4.800" (для багатоповерхової будівлі).

Після нанесення координаційних осей будівлі розміщують колони, стіни та інші конструктивні елементи будівель. Величина прив'язки до поздовжніх і поперечних координаційних осей визначається згідно правил: - для будівель із несучими стінами – див. [7, с.69]; - для каркасних одноповерхових будівель – див. [7, с. 65 -69], [14, с. 88-90] та додаток 2; - для каркасних багатоповерхових будівель – див. [7, с.69-70], [14, с. 90-92].

7

Стояки каркасу (колони) зображують із збереженням подібності форм поперечного перерізу, але без вказування їх розмірів.

На плані цеху вказують відмітки ділянок, що розташовані на різних рівнях; напрями і значення ухилу підлог; товщини стін, перегородок та їх прив'язку; всі прорізи, отвори та ніші в стінах і перегородках із розмірами та прив'язками; умовні позначення та вантажопідйомність підйомно-транспортного устаткування (мостові крани позначають умовно прямокутником із перехрещеними діагоналями і викреслюють, як і осі кранових колій, штрих-пунктирними лініями); прив'язку осей кранових колій до координаційних осей будівлі; в'язи, температурний шов, назву приміщень або технологічних ділянок із зазначенням категорії розміщених у них виробництв за вибуховою, вибухопожежною та пожежною небезпекою [24] (вказують під назвою приміщень), при цьому припустимо назву приміщень або технологічних ділянок та їх площі вказувати в експлікації; площі приміщень (вказують у нижньому правому куті плану та підкреслюють суцільною лінією); тип заповнення прорізів воріт і дверей (у кружках діаметром 5 мм), що зводять у специфікацію елементів заповнення прорізів; специфікацію перемичок (тільки для цегляних стін) [2, с.295], [17, с. 137]; марки елементів будівлі, наприклад, сходів; посилання на фрагменти та вузли; напрями та позначення площин поздовжнього і поперечного розрізів.

Все стаціонарне технологічне устаткування, рейкові колії та стояки естакад мають бути прив'язані до поздовжніх і поперечних координаційних осей.

Залізничні колії наносять лініями з прив'язкою осей кожної колії до найближчих осей будівлі з зазначенням ширини колії.

Конструкції, що розташовані вище горизонтальної площини перерізу (антресолі, робочі площадки), схематично зображують штрих-пунктирною лінією з двома точками. Тунелі схематично позначають тонкою штриховою лінією.

Розміри побутових приміщень і конструктивних елементів (в тому числі відстані між опорними конструкціями естакад, робочих площадок та інших конструктивних елементів, пов'язаних з технологічним устаткуванням) призначають відповідно до вимог [24, 25, 26].

Приклади графічного оформлення плану виробничої будівлі – додаток 3 та [2, с. 270, 349], [17, с. 135], [37, с. 31].

3.3. ПОПЕРЕЧНИЙ І ПОЗДОВЖНІЙ РОЗРІЗИ

Розрізи призначені для виявлення об'ємно-планувального та конструктивного рішення будівлі. Положення уявної площини перерізу задають на плані лінією перерізу таким чином, щоб на зображення потрапили прорізи вікон, воріт і дверей.

8

При проектуванні промислових будівель виконують, як правило, поперечний і поздовжній розрізи. У разі застосування різної конструктивної схеми по довжині будівлі вказують додаткові розрізи.

Над розрізом розміщують напис "1 - 1" або "Розріз 1 - 1". При значних габаритних розмірах будівлі розрізи припустимо робити із розривами. Спочатку розробляють поперечний розріз, а потім поздовжній. Викреслювання розрізів починають з нанесення координаційних осей та розмірів між ними у відповідності до плану. Потім проводять лінію чистої підлоги на рівні нульової відмітки, і ув'язують із нею всі відмітки і висотні розміри.

Зображення будівельних конструкцій суміщають із зображенням технологічного устаткування, що потрапило у розріз. З видимих елементів на розрізах зображують тільки елементи конструкцій будівлі, підйомно-транспортне устаткування, відкриті сходи і площадки, що знаходяться безпосередньо за уявною площиною розрізу. На розрізах будівлі без підвалів ґрунт і елементи конструкцій, що розташовані нижче фундаментних балок і верхньої частини стрічкових фундаментів, не зображують.

Підлогу на ґрунті зображують однією суцільною товстою лінією, підлогу на перекритті і покрівлю – однією суцільною тонкою лінією незалежно від кількості шарів їх конструкції. На розрізах вказують: координаційні осі та осі біля деформаційних швів; відмітки рівня землі (частіше всього на 150 мм нижче чистої підлоги); відмітки низу несучих конструкцій покриття одноповерхових будівель; відмітки низу плит покриття верхнього поверху багатоповерхових будівель; відмітки верху стін (карнизів або парапетів), уступів стін, головки рейок кранових колій; місця стиків підкранових балок та кінцеві упори; розміри і прив'язку (по висоті) прорізів, отворів, ніш у стінах і перегородках, що потрапили у площину перерізу; товщину стін та їх прив'язку до координаційних осей будівлі, марки елементів будівлі, що не промарковані на плані; посилання на вузли.

Відмітки вказують у метрах (з трьома десятковими знаками після коми). Матеріал і тип несучих, огороджувальних та інших елементів вказують написами на виносках. При цьому обов'язково наводять склад та товщину шарів покриття (див. [2, c.244], [17, c.169]) та підлоги (див. [2, c. 253]], [17, c. 166]). Матеріал елементів конструкцій у перерізі зображують умовними позначеннями у відповідності до ГОСТ 2.306-68 (див.[2, c.55], [17, c.45]). Якщо на декількох розрізах зображені покриття, що не відрізняються за складом, виносний напис роблять лише на одному з розрізів, а на інших дають посилання на розріз, що містить повний виносний напис.

Крани на розрізах викреслюють за їх габаритами тонкою контурною лінією (без нанесення решітки форм мостового крану, візка та ін.), вантажопідйомність кранів у прогоні вказують написом.

Приклади графічного оформлення поперечного розрізу – додаток 4 та [2, c. 307, 349], [17, c. 185, 206], [37, с. 34], поздовжнього розрізу - [2, c. 306, 349], [17, c. 185].

9

3.4. ФАСАД

Креслення фасаду дає уяву про архітектурну композицію будівлі, що проектується. Його виконують на основі розрізів і планувальних рішень.

На кресленні фасаду вказують загальний вигляд будівлі та деталі (для будівель з панельними і великоблоковими стінами показують розрізку стін); координаційні осі, що проходять у характерних місцях фасаду (крайніх, біля деформаційних швів, біля одного з боків кожного прорізу воріт та в місцях перепаду висот і уступів на плані); висотні відмітки: рівня землі, верху і низу прорізів, верху стін, вхідних площадок, козирків, виносних тамбурів зовнішні пожежні та евакуаційні сходи; вид опорядження окремих ділянок стін, що відрізняються від інших (переважаючих); примикання перехідних галерей; посилання на фрагменти та вузли; вимощення.

Розміри між координаційними осями не проставляють. Фасад називають з позначеннями крайніх координаційних осей будівлі, між якими він розміщений, наприклад: "Фасад 1 - 12", "Фасад А - Д".

Приклад графічного оформлення фасаду виробничої будівлі - додаток 5 та [2, c.315], [17, c.187], [37, с. 37].

3.5. КОНСТРУКТИВНИЙ РОЗРІЗ ПО СТІНІ З ПРОРІЗАМИ При зображені конструкцій стіни вертикальну площину перерізу

проводять по віконним та дверним прорізам, прорізам воріт. На креслені конструктивного розрізу по стіні допускається застосовувати

розриви по висоті в місцях конструктивних рішень, що повторюються. На ньому наносять відмітки рівня землі, чистої підлоги, відмітки низу несучих конструкцій покриття, головки рейок кранових колій, низу та верху віконних та дверних прорізів (прорізів воріт), верху парапету (карнизу), розміри і прив'язку (по висоті) прорізів, отворів, ніш, що потрапили у площину перерізу; товщину стіни та її прив'язку до координаційної осі будівлі, марки елементів будівлі, що не промарковані на плані; посилання на вузли.

Приклад графічного оформлення конструктивного розрізу по стіні з прорізами виробничої будівлі [17, c.150].

3.6. СХЕМИ РОЗМІЩЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ФУНДАМЕНТІВ І

ФУНДАМЕНТНИХ БАЛОК, КРОКВЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ ТА ПЛИТ ПОКРИТТЯ

На схемі розміщення елементів конструкцій вказують у вигляді умовних або спрощених графічних зображень елементи конструкцій і в’язі між ними.

10

На схему розміщення наносять: а) координаційні осі будівлі, розміри, які визначають відстань між ними і

між крайніми осями, розмірну прив’язку осей або поверхонь елементів конструкцій до координаційних осей будівлі;

б) відмітки найбільш характерних рівнів елементів конструкцій; в) марки елементів конструкцій; г) позначення вузлів і фрагментів. Приклад графічного оформлення плану фундаментів виробничої будівлі

– додаток 6 та [37, с. 43]. Приклад графічного оформлення схеми розміщення кроквяних

конструкцій виробничої будівлі – [37, с. 46]. Приклад графічного оформлення схеми розміщення плит покриття

виробничої будівлі – [37, с. 44]. 3.7. ПЛАН ПОКРІВЛІ

На план покрівлі наносять: а) координаційні осі: крайні, біля деформаційних швів, по краях ділянок

покрівлі з різними конструктивними та іншими особливостями з розмірними прив’язками таких ділянок;

б) позначення уклонів покрівлі; в) відмітки або схематичний поперечний профіль покрівлі; г) відмітки парапетів; д) позиції (марки) елементів і пристроїв покрівлі. На плані покрівлі вказують деформаційні шви двома тонкими лініями,

парапетні плити та інші елементи огородження покрівлі, воронки (прив’язують до найближчих осей), дефлектори, вентиляційні шахти, пожежні сходи тощо.

Приклад графічного оформлення плану покрівлі виробничої будівлі – додаток 7 та [17, c.170], [37, с. 40].

3.8. ПРОЕКТУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПОБУТОВИХ БУДІВЕЛЬ

ТА ПРИМІЩЕНЬ

Проектування й спорудження адміністративно-побутових будівель (АПБ) та приміщень регламентується санітарними нормами та ДБН (СНіП 2.09.04 - 87 "Административные и бытовые здания"). Приміщення, що відносяться до сфери обслуговування працюючих, називають побутовими, а приміщення, що призначені для розміщення у них служб координації діяльності виробництва, його управління – адміністративними. Залежно від призначення та положення відносно місця праці АПБ поділяють на цехові, загальнозаводські та позазаводські.

Цехові приміщення розміщують на виробничих площах цехів у вбудованих приміщеннях, вставках або у безпосередній близькості від виробничих площ – в окремо стоячих будівлях.

11

У склад цехових входить більша кількість побутових, а також ряд адміністративних приміщень, що мають бути наближеними до робочих місць: гардеробні, душові, туалети, кімнати для паління, столові, буфети, медпункти, а також кабінети начальників цехів, цехові контори, кімнати майстрів та технічного контролю.

Загальнозаводські приміщення на крупних підприємствах розміщують, як правило, у будівлях на передзаводських територіях. До них відноситься більшість адміністративних приміщень, включаючи управління підприємств, конструкторські та технологічні бюро, підрозділи інформатики та обчислювальної техніки.

Позазаводські приміщення культурно-побутового призначення розміщують на території житлової забудови.

До складу АПБ промислових підприємств входять приміщення та установи: 1. Санітарно-гігієнічні (гардеробні, душові, кімнати відпочинку, умивальні, туалети, кімнати для паління, респіраторні тощо). 2. Громадського харчування ( їдальні, буфети, кімнати приймання їжі). 3. Торгівлі та побуту (магазини замовлень продовольчих товарів, ательє). 4. Охорони здоров'я (медичні пункти, інгаляторні , фотарії , сауни, приміщення психологічного розвантаження, кімнати особистої гігієни жінок, санаторії-профілакторії ). 5. Адміністрації (приміщення керівництва, конструкторських бюро, учбових занять та громадських організацій). 6. Інформаційно-технічного призначення (підрозділи обчислювальної та копіювальної техніки, технічні бібліотеки, архіви, телефонні станції, диспетчерські пункти). 7. Культурно-масового призначення (зали для проведення зборів, профспілкові клуби, спортивні зали). АПБ можуть бути розташованими окремо від промислової будівлі (тоді вони повинні з'єднуватись з опалювальними цехами закритими наземними, надземними чи підземними переходами), бути вбудованими у промислову будівлю або прибудованими до неї. АПБ, що окремо стоять, споруджують на цементних, хімічних, гірничих та деяких інших підприємствах, пов'язаних із значним шумом, виділенням тепла, газу та пилу, підвищеною пожежо- та вибухонебезпекою, а також для підземних виробництв та підприємств із відкритим розташуванням технологічного устаткування. Відстань в осях між АПБ та промисловою будівлею має бути кратною 6 м та не менш 12 м. Окремо розташовані АПБ у найбільшій мірі відповідають вимогам природного освітлення та провітрювання, зв'язку з оточуючим середовищем. Вони краще захищені від шкідливих впливів виробничих процесів, а зі свого боку не перешкоджають аерації виробничих будівель та вводам у них залізничного та автомобільного транспорту.

12

Недоліком окремо розташованих АПБ є ускладнення сполучення їх із робочими місцями, збільшення площі забудови та підвищення вартості будівель.

Прибудовані АПБ хоч і поступаються за планувальними можливостями окремо розташованим АПБ, однак забезпечують більш короткі зв'язки з робочими місцями. Їх найбільш доцільно застосовувати на підприємствах, де виробничі процеси протікають при нормальних метеорологічних умовах (підприємства радіоелектроніки, машинобудування, легкої та харчової промисловості). Прибудовані АПБ можуть бути як з боку торцевих, так і поздовжніх стін. При цьому враховують характер технологічного процесу, основні маршрути руху людей та транспорту, можливість розширення виробництва, питання аерації тощо.

Примикання АБК може бути торцем або поздовжньою стороною до торців прольотів одноповерхових виробничих будівель, що дозволяє розширення підприємств шляхом добудови прольотів. Примикання АБК поздовжньою стороною має недолік – виключення природної освітленості та провітрювання половини приміщень, що знаходяться суміжно з виробничим корпусом. Розміщення адміністративно-побутових приміщень усередині виробничих будівель (у міжколонному просторі, на антресолях, у міжфермовому просторі, на покриттях, у підвалах та напівпідвалах) дає змогу наблизити їх до робочих місць, раціонально використовувати об'єм та площу промислових будівель і нерідко - знизити вартість будівництва. При цьому слід мати на увазі, що таке розміщення знижує гнучкість цехів, ускладнює модернізацію технологічного устаткування та прокладання промислових комунікаційних мереж. Крім того, треба враховувати санітарні вимоги й характер технологічного процесу виробництва.

Так, розміщувати адміністративно-побутові приміщення всередині цехів можна тільки для виробництв, що належать за санітарною характеристикою до 1 групи, в яких технологічні процеси відбуваються за нормальних метеорологічних умов і коли нема шкідливих газів і пилу. В АПБ повинно бути не менш 2 евакуаційних виходів. Гардеробні призначені для зберігання вуличного одягу (пальто, головний убір), домашнього одягу (костюм, плаття, білизна) та робочого одягу з дотриманням умов самообслуговування. Кількість місць у гардеробних для зберігання одягу приймають:

- для зберігання одягу на вішалках – за кількістю робітників у двох найбільш численних змінах;

- для зберігання одягу у шафах – за кількістю робітників в усіх змінах. При обліковій чисельності працюючих на підприємстві до 50 чоловік допускається передбачати загальні гардеробні для всіх груп виробничих процесів. У гардеробних належить передбачати комору спецодягу, туалети,

13

приміщення для чергового персоналу з місцем для прибиральницького інвентарю, місця для чищення взуття, гоління, сушіння волосся.

Душові розміщують суміжно з гардеробами й обладнують кабінами з розмірами в плані 0.9 х 0.9 м (відкриті) та 1.8 х 0.9 м (закриті), що розташовані в один або два ряди. Кількість душових кабін, умивальників та спеціального побутового обладнання визначається в залежності від групи виробничих процесів. При цьому їх площа та кількість душових кабін, умивальників та спеціального побутового обладнання розраховуються на чисельність працюючих у найбільшій зміні, або частини цієї зміни, що одночасно закінчують роботу. Розміщення душових приміщень безпосередньо біля зовнішніх стін не допускається. Душові обладнуються відкритими душовими кабінами. До 20% душових кабін допускається передбачати закритими. Приклад графiчного оформлення фасаду та планів адміністративно-побутового корпусу – додаток 9 та [1, c.120 - 130], [14, c.205 - 207], [16, c.51], [17, c.136], [18 c.70 - 73].

3.9. ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ОБ' ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ ПАРАМЕТРІВ ЦЕХУ

Компонування технологічного устаткування цеху виконується з урахуванням можливості розміщення його в уніфікованих типових прогонах (УТП) з використанням стандартного підйомно-транспортного устаткування та діючої номенклатури будівельних конструкцій.

За даними технологічно частини проекту обґрунтовується висота виробничих приміщень, відмітки підкранових колій, необхідність підземних приміщень, довжина і прогін цеху. Раціональний вибір цих об'ємно-планувальних параметрів визначає економічність рішення архітектурно-будівельної частини проекту.

Для визначення прогону та висоти цеху рекомендується керуватися схемою (Додаток 8). На схемі прийняті позначення: А0 – відмітка головки підкранової рейки; А1 – відмітка максимально висоти підйому гака крана; А2 – те саме, при підйомі виробу під кабіною крана; А3, А4 – відмітка верхніх габаритів технологічного устаткування або конструкції внутрішніх естакад, враховуючи висоту поручнів на робочих площадках; А5 – відмітка низу конструкцій покриття; H1 – габарит крана від осі головки рейки вверх (приймається за ГОСТ 22045-82 та ГОСТ 6711-81); H2 – те саме, вниз; H3 – загальна висота виробу, траверси і строп;

14

H4 – відстань, передбачена правилами техніки безпеки (приймають в залежності від вантажопідйомності крана, але не менше 500 мм); B0 – розмір перерізу колони вздовж прогону (приймають в залежності від вантажопідйомності крана, величини прогону і висоти цеху); B1 – розмір прив'язки зовнішньої грані колон до поздовжніх координаційних осей; B2 – розмір прив'язки осі підкранової рейки до поздовжніх координаційних осей; C1, C2, C3 – найбільші розміри технологічного устаткування і місць складування вздовж прогону; L, H – прогін та висота цеху; S1, S2, S3 – розміри технологічних проходів і проїздів з врахуванням вимог правил техніки безпеки.

Прогін цеху визначається за формулою

L=∑ Ci+∑ S

i+2⋅( B0− B1 ) .

Якщо найближчий більший типовий прогін суттєво перевищує потрібне значення L, то слід перекомпонувати технологічні лінії за рахунок зміни їх довжини, розмірів та розташування місць складування матеріалів, проїздів і проходів. Загальна довжина цеху (кількість кроків) визначається довжиною технологічних ліній, а також компоновкою побутових приміщень, розміщенням сантехнічного устаткування (вентиляційні камери, калорифери та ін.) і виробничих приміщень допоміжного призначення (лабораторії, ВТК, інструментальні майстерні і т. п.).

Висота цеху визначається у такій послідовності: 1. З урахуванням відміток А3 та А4, а також розмірів H3 та H4 приймається відмітка головки підкранової рейки А0 (за довідниками [14, с. 82], [17, с. 123], [23] приймають залежно від вантажопідйомності крана найближче більше значення). 2. За значеннями відмітки А0, прогону L та вантажопідйомності крана приймають тип та висоту колони (відмітку А5). 3. Перевіряють відстань від головки підкранової рейки до низу кроквяної конструкції , тобто: A5− A0≥ H 1+100 мм , де 100 мм – мінімальний припустимий верхній зазор між мостовим краном і кров'яною конструкцією.

3.10. ВИБІР КОНСТРУКТИВНИХ РІШЕНЬ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ БУДІВЛІ

Після визначення основних об'ємно-планувальних параметрів цеху

приймають конструктивну систему (каркасну, з неповним каркасом, стінову, оболонкову) та конструктивну схему (з поперечним або поздовжнім розташуванням ригелів або несучих стін) будівлі.

15

Відповідно до обраної конструктивної системи та схеми підбирають основні конструктивні елементи будівлі.

Колони основного каркаса Тип і розміри поперечного перерізу (прямокутні або двовіткові)

визначають за довідниками або каталогами в залежності від прийнятого кроку, прогону, висоти цеху та вантажопідйомності кранів (наприклад, аркуш 3.01 та 3.02 [19] або ІІ.7 і ІІ.8 [18]. При центрифугованих колонах – аркуш 3.03 [19]).

Колони фахверка Колони фахверка мають прямокутний переріз. Вони необхідні для

кріплення стінових панелей у торцях будівлі, а також між колонами основного каркасу при кроці 12 м і довжині стінових панелей 6 м. Розміри перерізу приймають залежно від необхідної висоти за довідниками і каталогами (наприклад, ІІ.9 [18]).

Фундаменти У будівлях з мостовими кранами під колони основного каркасу

влаштовують зазвичай монолітні фундаменти. Розмір підколонника приймають залежно від перерізу колони. Розміри підошви фундаменту залежать від нормативного тиску на грунт та розмірів підколонника. Орієнтовно можуть прийматися за даними, наведеними на аркушах 1.01 та 1.02 [19] або в розділі ІІ-2 [18]. Відмітка верху підколонника завжди приймається - 0.150.

Стіни Тип конструкцій (суцільні легкобетонні, тришарові залізобетонні або

сталеві тришарові) та їх довжина визначаються завданням. Площа світлопрозорих панелей визначається за даними світлотехнічного розрахунку. Ширину панелей та їх кількість по висоті стіни приймають залежно від висоти будівлі та конструкції покриття.

Відповідні типорозміри підбирають за каталогами та довідниками (таблиця ІІ.22 [18] або аркуш 6.01; 6.02; 6.08 [19]).

Товщину стінових панелей приймають за даними теплотехнічного розрахунку.

В'язі жорсткості В'язі жорсткості поздовжні вертикальні приймають при кроці колон

крайніх рядів у 6м – хрестовими, при кроці 12 м – портальними за типовими рішеннями (аркуш 3.05 [19]). Їх встановлюють між двома поперечними рядами колон посередині температурних відсіків.

Горизонтальні в'язі або вітрові ферми влаштовують у площині низу кроквяних конструкцій тільки в прогонах у торці будівлі.

Підкранові балки

16

Підкранові балки при кроці колон 6 м та 12 м і вантажопідйомності кранів менш за 50 т із середнім режимом роботи приймають залізобетонними (аркуш 3.06 [19]).

Інші елементи будівель (підлоги, ворота, вікна, двері, сходи і т.д.) виконують в залежності від технологічних вимог за типовими рішеннями [18, 19, 23].

Покриття Рекомендується приймати такі несучі конструкції покриття: - при прогонах 12 м і кроці колон 6 м двотаврові односхилі балки

постійного перерізу (аркуш ІІ.13 [18]) або залізобетонні уніфіковані двосхилі решітчасті балки (аркуш ІІ.12 (табл. ІІ.15) [18] чи аркуш 3.07 [19]); - при прогонах 18 м і кроці колон 6 м уніфіковані двосхилі решітчасті балки (аркуш 3.07 [19] або аркуш ІІ.12 [18]) та уніфіковані безрозкісні ферми (аркуш 3.08 [19] або аркуш ІІ.14 [18]); - при прогонах 18 м та 24 м і кроці колон 6 м та 12 м уніфіковані безрозкісні ферми (аркуш 3.08 [19], аркуш ІІ.14 [18]). Можливе застосування типових розкісних ферм [7]. При прогонах більш за 24 м застосовують сталеві ферми (аркуш 2.06 та 2.07 [19] або рис.ІІІ.6 і аркуш ІІІ.7 [18]). Несучі конструкції огороджувальної частини покриття виконують з ребристих залізобетонних плит довжиною 6 м та 12 м (аркуші ІІ.19 і ІІ.20 [18] або аркуші 8.01 і 8.03 [19]) або з сталевого профільованого настилу за прогонами (аркуш 8.03 [19]). Решта елементів конструкцій покриття приймають за типовими рішеннями [18, 19, 23].

4. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Архитектура гражданских и промышленных зданий: Промышленные здания // Л.Ф.Шубин. - М.: Стройиздат, 1986. - Т. 5. - 355 с. 2. Будасов Б.В., Каминский В.П. Строительное черчение. - М.: Стройиздат, 1990. - 464 с. 3. Быстрыкин и др. Организация промышленных предприятий строительной индустрии. - М.: Высшая школа, 1969. - 254 с. 4. Горяйнов К.Э. Проектирование заводов железобетонных изделий. - М.: Высшая школа, 1970. - 400 с. 5. Демидов С.В. Архитектурное проектирование промышленных предприятий. - М.: Стойиздат, 1984. - 391 с. 6. Домбровский В.Д., Коригольд Е. Проектирование предприятий сборного железобетона. - К.: Будівельник, 1978. - 144 с. 7. Дятков С.В. Архитектура промышленных зданий. - М.: Высшая школа, 1984. - 411 с. 8. Ильяшев А.С., Тимянский Ю.С., Хромец Ю.Н. Пособие по проектированию промышленных зданий. - М.: Высшая школа, 1990. - 304 с.

17

9. Конструкции промышленных зданий / Под общей ред. А.Н.Попова. - М.: Стойиздат, 1972. - 302 с. 10. Короев Ю.И. Строительное черчение и рисование. - М.: Высшая школа, 1983. - 288 с. 11. Кутухтин Е.Г., Коробков В.А. Конструкции промышленных и сельскохозяйственных зданий и сооружений. - М.: Высшая школа, 1982.- 208с. 12. Маклакова Т.Г. Архитектура гражданских и промышленных зданий. - Учебник. М.: Стройиздат, 1981. -386 с. 13. Орловский Б.Я., Казаков С.В. Типология в проектировании промышленных предприятий. - М.: Стойиздат, 1990. - 408 с. 14. Орловский Б.Я. Архитектура гражданских и промышленных зданий. Промышленные здания. - М.: Высшая школа, 1991. - 304 с. 15. Проектирование вспомогательных зданий и помещений промышленных предприятий / Под ред. Л.Ф. Шубина. - М.: Высшая школа, 1986. - 325 с. 16. Скроб Л.А. Административно-бытовые помещения предприятий. – М.: Стройиздат, 1990. - 188 с. 17. Справочник по инженерно-строительному черчению /Русскевич Н.Л., Ткач Д.И., Ткач М.Н. - К.: Будівельник, 1987. - 264 с. 18. Трепененков Р.И. Альбом чертежей конструкций и деталей промышленных зданий. - М.: Стойиздат, 1980. - 284 с. 19. Шерешевский И.А. Конструирование промышленных зданий и сооружений. - Л.: Стойиздат, 1979. 167 с. 20. Цителаури Г.И. Проектирование предприятий сборного железобетона. - М.: Высшая школа, 1986. - 312 с. 21. Методичнi вказiвки кафедри 052-106 (Теплотехнічний розрахунок огородждуючих конструкцій). 22. Методичнi вказiвки кафедри 052-100 (світлотехнічний розрахунок). 23. Каталоги індустріальних виробів. 24. СНиП 2.09.02-89. Производственные здания. 25. СНиП 2.09.04-87. Административные и бытовые здания. 26. СНиП 2.09.03-85. Сооружения промышленных предприятий. 27. Будівельна кліматологія. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. К.: Мінрегіонбуд України. – 2010. – 123 с. 28. ДБН В.2.6–31:2006. Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель. – К.: Мінбуд України, 2006. – 64 с. 29. ДБН В.2.5. – 28 – 2006. Природне і штучне освітлення. – К.: Мінбуд України, 2006. – 76 с. 30. ДБН В. 1.1.7-2002 Пожежна безпека об’єктів будівництва. – К.: Держбуд України, 2003. 31. СНиП ІІ-26-76. Кровли. 32. СНиП 2.03.12-88. Полы. Нормы проектирования. 33. СНиП ІІ-89-80. Генеральные планы промышленных предприятий. 34. ГОСТ 23838 - 79. Здания промышленных предприятий одноэтажные. Параметры.

18

35. ГОСТ 23837 - 79. Здания промышленных предприятий одноэтажные. Габаритные схемы. 36. СН 245 - 71. Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий. 37. ДСТУ Б А.2.4.-7-95 (ГОСТ 21.503-93) Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень.

19

Додаток 1 Креслення розпланування М 1:500

20

Додаток 2 ПРИВ′ЯЗКИ КОЛОН ОДНОПОВЕРХОВИХ ПРОМИСЛОВИХ

БУДІВЕЛЬ ДО ПОЗДОВЖНІХ КООРДИНАЦІЙНИХ ОСЕЙ

Висота колон H,

м

Будівля без мостових кранів Будівля з мостовими кранами

З/б каркас Мішаний

каркас Сталевий

каркас

З/б каркас Мішаний каркас Сталевий каркас

Q<20т Q>20т Q<20т Q>20т Q<20т Q>20т

Крок колон крайнього ряду 6 м

H<12

12<H<14,4

H>14,4

“0” “0” “0”

“0” “0” “0”

“0” “0” “0”

“0” “0”

“250”

“0”

“250” “250”

“0” “0”

“250”

“0”

“250” “250”

“250” “250” “250”

“250” “250” “250”

Крок колон крайнього ряду 12 м

H<18 “0”

“0” (при довжині

панелей 12 м)

“250” (при довжині панелей

6 м)

“250” “250” “250” “250” “250” “250” “250”

21

5 (2)

2000

Приямок

А

Б

В

Г

Д

Е

Є

Ж

И

К

Л

М

1

590

500побутовий корпус

Адміністративно-

6000

12000

побутового корпусуВісь адміністративно-

2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

1000

1 1

ИРК

Q=10т

Q=10т

Q=10т

2

2400

0

1125

0

6000

6000

4 (2) 1000 500 500

Фрагмент плану 1

16 х 12000 = 19200

ВВ1

1

1

3750

Вісь рейкової колії

Др.1

Площадка посадочна

Др.2 Площадка 2 на відм. +4,000

750

750

750

750

2400

0

3000

-2,500

м.р

.1,5

т

2000 800050

0065

00 3500

3000

5000

Площадка 1

+1,000

8000

Пресовий цех

Заготівельний цех

План на відм. 0,000

Додаток 3

22

Асфальтобетон 40 ммБетонна підготовка 100 ммУщільнений грунт

450

+10,800750 750 750

Підкрокв'яна ферма

+0,000

Q=20,0 т

- 0,150

+1,200

А Д

24000 24000

К-1К-2 6

600

+7,000

+12,585

700

0

+6,600

+8,150

450

З/б ребриста плита покриття 300 мм Плівка пароізоляційна Тарпаулін

Плити з ніздрюватого бетону А-100.60.16 100 мм Цементна стяжка 20 мм

3 шари склоруберойду С-РМ на біт. мастиці Гравій втоплений в бітумну мастику

Бетонне покриття 40 мм

-0,630

Бетонна підготовка 150 мм

Ущільнений грунт

Розріз 1 - 1

Додаток 4

23

750750

30000

+0,000

1260

0; 1

4400

8100

; 990

0

1350

1350

8500

; 103

00+8,300; +10,300

+8,100; +9,900

+12,600; +14,400 Конструкції підкрокв'яної ферми

Q=20,0 т

- 0,150

+1,200

750

450450

- 0,080

Варіант розрізу для змішаного каркасу і прогіну 30,0 м

А Д

К-1 К-2

24

А

- 0,150

Д К

18000

+1,200

750 750 750 750 750

600

+0,000

18000 18000

+5,800; +7,000+5,400; +6,600

+9,600; +10,800

5400

; 660

0

9600

; 108

00

Підкрокв'яна ферма 10

00

Q=10,0 т Q=10,0 т

Підкрокв'яна ферма

450450 450

Варіант розрізу для прогіну 18,0 м

К-1 К-2 К-2

5800

; 700

0

- 0,080

25

1 12

+12,585

+4,800

+1,200

- 0,150 Фрагмент фасаду

Фасад 1 - 22

1211

Фрагмент фасаду

11 12

1

6000

5000500

1200 3600

1 1

1 - 1

А

200

30

220

160

2000

- 0,150

0,000

+ 1,200

+ 4,200

+ 4,800

ВК-1

Цегла лицьова

з розшиттям швів

Додаток 5

26

В

А

Б

2500750

2500

2500

2900

6000

3х60

00=1

8000

1250

1250

1050

750 1250 1350 1350 1250

6000

2500 2500 2700 2700

1050

1150

3100

12х6000=72000

низ на відм. -1,800

низ на відм. -1,900

4

3

1

низ на відм. -1,900

8

8

7

низ на відм. -2,100

Підбетонка

1 2 3 4 5

План фундаментів

Додаток 6

27

1

24000Адміністративно-побутовий корпус

3 5 11 13 1512 14 34 36

450450450450Д.Ш.

Легкоскидна покрівля Д1

192000

Д1

Д160

00

9600

0

1200

0

А

Д

К

КП

У

Водоприймальна

воронка

500

500

500

1:12

1:12

План покрівлі12,585

500

500

Додаток 7

28

Додаток 8 СХЕМА ВИЗНАЧЕННЯ ПРОГОНУ ТА ВИСОТИ ЦЕХУ

H

1

0

B

B

0.00

A

cs1 s1 2

2B

A

A0

5

1H

4

L

c2 s c3 3

H4

BB

B1

A

Bs4 0

3

4A

1A

A2

H

B2

29

Додаток 9

30

31