Барак Обама 18 березня 2008

RACE МОВА: http://www.slideshare.net/VogelDenise/031808-obama-race-speech

«Ми, люди, для того, щоб утворити досконаліший союз".

Двісті двадцять один рік тому, в залі, який до цих пір стоїть на вулиці, група людей зібралася, і з цими простими словами, початок неймовірного експерименту Америки в демократію. Фермери та вчені, державні діячі і патріоти, які подорожували через океан, щоб уникнути тиранії і переслідувань, нарешті, зробили реальну декларацію своєї незалежності у Філадельфії конвенції, яка тривала до весни 1787 року.

У документі вони справили в кінцевому рахунку був підписаний, але в кінцевому рахунку незавершеною. Була заплямована первородним гріхом цій країні рабства, питання, який розділений колоній і привів конвенцію в тупик, поки засновники вирішили дозволити работоргівлі продовжувати, принаймні, двадцять більше років, і залишає остаточне рішення майбутнім поколінням.

Звичайно, відповідь на питання про рабство був вже закладений в нашій Конституції - Конституції, які були в самій серцевині я т и ідеально рівного громадянства відповідно до закону, Конституції, що обіцяв своєму народу свободу і справедливість, і союз, який може бути і повинна бути вдосконалена з плином часу.

І все ж слова на пергаменті не буде бути достатньо, щоб доставити рабів від рабства, або надати чоловікам і жінкам всіх кольорів і віросповідання повному обсязі їх прав та обов'язків як громадян Сполучених Штатів Що необхідно було американцям в наступних поколіннях, які були готові виконати свою частину -. через протести і боротьбу, на вулицях і у дворах, через громадянську війну та громадянської непокори і завжди з великим ризиком - скоротити цей розрив між обіцянками наші ідеали та реальність свого часу.

Це була одна із задач, які ми викладеними на початку цієї кампанії - продовжувати довгий шлях з тих, хто був до нас, марш за більш справедливий, більше рівні, більш вільним, . Більш дбайливого і більш процвітаючою Америці, я вирішив балотуватися на пост президента в цей момент в історії, тому що я глибоко вірю, що ми не можемо вирішити проблеми нашого часу, якщо ми не будемо вирішувати їх разом - якщо ми не будемо вдосконалювати наш союз, розуміючи, що у нас можуть бути різні історії, але ми вважаємо, спільні надії, що ми не можемо виглядати так само і ми, можливо, не прийшли з того ж місця, але ми всі хочемо, щоб рухатися в тому ж напрямку - до кращого майбутнього для дітей і наших внуків.

Ця віра приходить від моєї непохитної віри в порядність і щедрість американського народу. Але він також виходить з моєї власної американської історії.

Я син негра з Кенії та білої жінки з Канзасу. Я був вихований за допомогою білого діда, який пережив депресію служити в армії Паттона під час Другої світової війни і білої бабусі, яка працювала на бомбардувальнику збірки лінії в Форт Leavenworth, коли він був за кордоном. Я пішов на деякі з кращих шкіл в Америці і жив в одному з найбідніших країн у світі. Я одружений на чорній американській хто несе в своїй крові рабів і рабовласників - успадкування ми передаємо нашим два дорогоцінні дочок. У мене є брати, сестри, племінниці, племінники, дядьки, двоюрідні брати, всіх рас і всіх мастей, розкиданих на трьох континентах, і так довго, як я живу, я ніколи не забуду, що ні в одній іншій країні Земля моя історія ще можливо.

Це історія, яка не зробила мені самий звичайний кандидат. Але це історія, яка закарбувалися в моїй генетичної про те, що ця країна більше, ніж сума його частин - що з багатьох, ми дійсно один.

Протягом першого року цієї кампанії, незважаючи на всі прогнози, навпаки, ми бачили, як голодний американський народ за це повідомлення єдності. Незважаючи на спокусу, щоб переглянути мою кандидатуру шляхом чисто расових об'єктива, ми виграли командир перемоги в державах з деякими з біліше населення в країні. У Південній Кароліні, де прапор Конфедерації, як і раніше літає, ми побудували потужну коаліцію афроамериканців і білих американців.

Це не означає, що гонка не була проблема в кампанії. На різних етапах кампанії, деякі коментатори вважають мене або "занадто чорний" або "не чорний достатньо." Ми бачили, расову напруженість бульбашок на поверхні протягом тижня перед праймеріз в Південній

Кароліні. У пресі обшукували кожного екзит-полу за останні доказів расової поляризації, не тільки з точки білого і чорного, але чорний і коричневий, а також.

І все ж, він був тільки в останні пару тижнів, що обговорення гонки в цій кампанії прийняло особливо розбіжності чергу.

На одному кінці спектра ми чули, мається на увазі, що моя кандидатура якось вправи в позитивних дій; що вона заснована виключно на бажанні широко розкритими очима лібералів придбати расового примирення задешево З іншого боку, ми. Чув мого колишнього пастора, преподобного Єремії Райта, використання запалювальних мовою висловлювати свої погляди, які можуть не тільки розширити расового поділу, але погляди, які принижують як велич і доброту нашої нації, то справедливо ображають білого і чорного, так .

Я вже засуджені, недвозначно, заяви преподобним Райтом, які викликали таку полеміку. Для деяких неприємні запитання залишаються. Чи знав я, щоб він іноді лютим критиком американської внутрішній і зовнішній політиці? Звичайно. Хіба я коли-небудь чув його робити зауваження, які можуть вважатися спірними, а я сидів в церкві? Так. Хіба я категорично не згоден з багатьма його політичними поглядами? Абсолютно - так само, як я впевнений, багато хто з вас чули зауважень від вашого пастора, священика, рабина або, з яким ви категорично не

погодився.

Але зазначає, що викликало бурю цьому останні були не просто спірним. Вони були не просто зусилля релігійних лідерів, щоб виступити проти несправедливості Замість цього, вони висловили глибоке спотворене уявлення про нашу країну -. Думка, що бачить білий

расизм як ендемічні, і що підносить що не так з Америкою, перш за все, що ми знаємо,

це право з Америкою; думка, що бачить конфліктів на Близькому Сході, корениться передусім у діях стійких союзників, таких як Ізраїль, замість того, випливають з порочних і ненависної ідеології радикального ісламу.

Таким чином, коментарі преподобний Райт був не тільки неправильно, але розкол, розкол в той час, коли нам потрібна єдність; расово стягується в той час, коли ми повинні зібратися разом, щоб вирішити безліч монументальних проблем - дві війни, терористична загроза, падіння економіка, хронічна криза охорони здоров'я і потенційно руйнівні зміни клімату, проблеми, які не є чорний або білий або латиноамериканець або азіат, а проблеми, які стоять перед усіма нами.

Враховуючи моє минуле, моя політика, і мої сповідували цінності та ідеали, то, безсумнівно, будуть ті, для кого мої заяви засудження недостатньо. Чому асоціювати себе з преподобним Райтом, в першу чергу, вони можуть запитати? Чому б не приєднатися до іншої церкви? І я зізнаюся, що, якщо все, що я знав преподобного Райта були фрагменти з тих проповідей, які працюють в нескінченному циклі на телебаченні та You Tube, або якщо Трійці Об'єднаної церкви Христа відповідала карикатури час поширюваними деякими коментаторами, немає ніяких сумнівів, що я буду реагувати так само,

Але правда в тому, що не все, що я знаю цю людину. Людина, яку я зустрів більше двадцяти років тому, людина, яка допомогла познайомити мене з моєї християнської віри, людина, яка говорила зі мною про наш обов'язок любити один одного, піклуватися про хворих і підняти бідних. Він є людиною, який служив своїй країні в якості морської піхоти США, який вивчав і читав лекції в деяких з кращих університетах та семінаріях в країні, і які протягом більше тридцяти років очолював церкву, яка служить спільноті, виконуючи роботу Бога тут, на Землі - на житло бездомним, служінні потребуючим, надання послуг денного догляду та стипендії і служіння у в'язницях, і звернення до страждаючим від ВІЛ / СНІДу.

У моїй першій книзі, Мрії від мого батька, я розповів про досвід моєї першої службі в Троїце:

"Люди почали кричати, щоб піднятися з своїх місць і плескати в долоні і кричати, сильний вітер проведення голос преподобного вгору в крокв .... А в тому, що одна нота - надія - Я чув, щось ще;! Біля підніжжя , що хрест, всередині тисячах церков по всьому місту, я уявляв собі розповіді звичайних чорних людей злиття з історії Давида і Голіафа, Мойсей і фараон, християни в лігво лева, Поля Єзекіїля про сухих кістках Ці історії - виживання, і свобода, і надія - стала наша історія, моя історія,. Кров, яка була пролита була кров, сльози наші сльози, поки ця чорна церква, в цей світлий день, здавалося, ще раз судно, на борту історії народу в майбутніх поколіннях і в великому світі. Наші випробувань і перемог відразу став унікальним і універсальним, чорний і більше, ніж чорний, в хроніку нашої подорожі, розповіді та пісні дали нам кошти, щоб повернути спогади, які ми не повинні відчувати сором ... спогади, що всі люди могли б вивчити і плекати - і з яким ми могли б почати відновлення ".

Це був мій досвід, на Трійцю. Як і інші переважно чорний церков по всій країні, Трійця втілює в чорному співтоваристві в цілому - лікар і добробуту мама, модель студента і колишнього банди феєрверками Як і в інших чорних церков, послуги Трійці повні хрипкий сміх, а іноді і сороміцькі. гумор. Вони повні танці, плескати, кричав і кричав, що може здатися

різким для нетренованого вуха. Церква містить у повному доброти і жорстокості, жорстокий розум і шокуючим невіглаством, боротьби і успіхів, любові і, звичайно, гіркота і упередженості , Які складають чорні досвіду в Америці.

І це допомагає пояснити, мабуть, мої стосунки з преподобним Райтом. Як недосконалою, як він, може бути, він був як сім'я для мене. Він зміцнив мою віру, очолив моє весілля, і хрестив моїх дітей. Жодного разу в моєї бесіди з ним я чув, як він говорити про будь-якої етнічної групи в зневажливих термінів, або лікувати білі, з якими він взаємодіяв з нічого, крім ввічливості і поваги. Він містить у собі протиріччя - хороше і погане - зі спільноти, що він працював старанно протягом багатьох років.

Я не можу відректися від нього більше, ніж я можу відректися від чорного співтовариства. Я не можу відректися від нього більше, ніж я можу мої білі бабуся - жінка, яка допомогла підняти мене, жінку, яка пожертвувала знову і знову для мене, жінка, яка любить мене так, як вона любить нічого в цьому світі, але жінка, яка раз зізнався їй страх чорних чоловіків, які проходили повз неї на вулицю, і який на більш ніж один раз прорік расових або етнічних стереотипів, що змусило мене зіщулитися.

Ці люди є частиною мене. І вони є частиною Америки, ця країна, яку я люблю.

Деякі розглядають це як спробу виправдати або вибачити коментарі, які просто непробачно. Я можу запевнити вас, це не так. Я вважаю, що політично безпечний всього було б перейти від цього епізоду і просто сподіваюся, що це відходить на другий дереву. Ми можемо звільнити преподобний Райт, як рукоятку або демагог, як і деякі з них звільнені Джеральдін Ферраро, в період після її останні заяви, як приховування деяких глибинних расових забобонів.

Але гонка це питання, яке я вважаю, ця нація не може дозволити собі ігнорувати Зараз ми зробили б ту ж помилку, що преподобний Райт зробив у своїй проповіді образити про Америку -., щоб спростити і стереотипів і підсилюють негативні до того, що воно спотворює реальність.

Справа в тому, що зауваження, які були зроблені і питання, які з'явилися за останні кілька тижнів відображають складності гонки в цій країні, що ми ніколи не працював через - частина нашого союзу, який нам ще належить удосконалювати. І якщо ми піти зараз, якщо ми просто відступити в наших відповідних кутах, ми ніколи не зможемо зібратися разом і вирішити такі проблеми, як охорона здоров'я чи освіта, чи необхідність знайти хорошу роботу для кожного американця.

Розуміння цієї реальності вимагає нагадування про те, як ми прийшли до цієї точки. Як Вільям Фолкнер писав: "Минуле не померло і поховано. Насправді, це навіть не минуле". Нам не потрібно повторювати тут історію расової несправедливості в цій країні. Але ми повинні нагадувати собі, що так багато відмінностей, які існують в афро-американської громади сьогодні можна прямо пов'язати з нерівністю передається від попереднього покоління, які постраждали у відповідності з жорстоким спадщиною рабства і Джима Кроу.

Роздільні школи були, і, поступається школам, ми досі не встановив їх через п'ятдесят років після Браун проти Ради з освіти, а також недостатню освіту, вони надали, тоді і зараз, допомагає пояснити повсюдне досягнення розрив між чорним сьогодні і біле студентів.

Завірена дискримінації - де чорношкірі були позбавлені, Часто за допомогою насильства, від володіння власністю, або кредити були надані не в афро-американських власників бізнесу, або чорна домовласники не могли отримати доступ FHA іпотечні кредити, або чорні, були виключені з асоціації, або поліції, або пожежних - означає, що чорна сім'ї не могли нажити багатство будь-якого значимого передати майбутнім поколінням. Ця історія допомагає пояснити багатство і розрив у доходах між чорним і білим, і концентровані осередки бідності, яка зберігається у багатьох міських та сільських громадах сьогодні.

Відсутність економічних можливостей серед чорних чоловіків, і сором і розчарування, які прийшли з не в змозі забезпечити свою родину, свій внесок в ерозію чорної сім'ї - проблема, яка соціальної політики протягом багатьох років, можливо, погіршився, і відсутності. основні послуги в багатьох міських чорних кварталах - парки для дітей, щоб грати в, поліція ходьбі в такт, звичайним сміттям пікапи і будівництва виконавчого кодексу - все це допомогло створити цикл насильства, гнилі і зневага, які продовжують переслідувати

нас.

Це реальність, в якій преподобний Райт та інші афро-американців його покоління виросли. Вони вийшли з віку в кінці п'ятдесятих і на початку шістдесятих років, коли сегрегація і раніше законом землі і можливість систематично звужені. Що примітно не те, як багато вдалося в обличчя дискримінації, а те, як багато чоловіків і жінок долали шансів, скільки змогли зробити вихід з жодним чином не для таких, як я, хто прийде після них.

Але для всіх тих, хто подряпав кігтями і їх спосіб отримати шматок американської мрії, було багато тих, хто не зробив це - ті, хто в кінцевому підсумку були розбиті, в тій чи

іншій формі, дискримінація Це спадщина поразки був прийнятий. для майбутніх поколінь - тих молодих людей, і все більше молодих жінок, які ми бачимо, стоячи на перехрестях або нудяться в наших тюрмах, без надії і перспективи на майбутнє. Навіть для тих чорношкірих, які робили це, питання раси і расизму, продовжують визначати їх світогляд докорінно Для чоловіків і жінок покоління преподобного Райта, спогади про приниження і сумніви і страх нікуди не поділися;. Ні має гнів і гіркоту тих років. Те гнів не може отримати виражений в державних, перед білим співробітників або білі друзі. Але це знайти голоси в перукарні або навколо кухонного столу. Час від часу, що гнів експлуатується політиками, щоб джин до

голосів за расовою ознакою, або щоб компенсувати власні недоліки політика.

І іноді вона знаходить голосу в церкві в неділю вранці, на кафедрі і на лавах. Той факт, що так багато людей здивовані, дізнавшись, що гнів у деяких з проповідей преподобного Райта просто нагадує нам про старих Загальновідомо, що самим відділені години в американське життя відбувається в неділю вранці. Цей гнів не завжди продуктивно, більш того, дуже часто він відволікає увагу від вирішення реальних проблем, вона дає нам прямо перед нашими власними співучасть в наших умовах, а також запобігає афро-американського співтовариства від кування альянсів це повинно привести до реальних Але міняти гнів реально,. це потужний, і просто шкода, що це далеко, щоб засудити його, не розуміючи його коріння, служить тільки розширити прірву нерозуміння, яка існує між расами.

Насправді, подібний гнів існує в сегментах білого співтовариства. Більшість робітників і середнього класу білих американців не відчувають, що вони були особливо привілейованої раси. Їх досвід є іммігрантом досвід - наскільки вони стурбовані, ніхто не вручив їм що-небудь, вони побудували його з нуля. Вони трудилися все своє життя, багато разів тільки щоб побачити свою роботу відправкою за кордон або їх пенсійні скидали після довгих років праці. Вони турбуються про своє майбутнє, і відчувають, що їхні мрії вислизає, в епоху застійного заробітної плати та глобальної конкуренції, можливість приходить слід розглядати як гру з нульовою сумою, в якій ваші мрії на мій рахунок Тому, коли їм кажуть. автобус своїх дітей в школу через все місто, коли вони чують, що афро-американської отримує перевагу в посадці хорошу роботу або місце в хороший коледж через несправедливість, що вони самі ніколи не скоював, коли їм кажуть, що їхні страхи про злочинність в міських районах, так чи інакше упереджено, образи будується з плином часу.

Як і гнів в чорному співтоваристві, ці образи не завжди виражається в пристойному суспільстві. Але вони допомогли сформувати політичний ландшафт в перебіг принаймні одного покоління. Anger за благополуччя і позитивні дії допомогли сформувати коаліцію Рейгана. Політики регулярно експлуатованих побоювання злочин, за власні виборчі цілі. Ток-шоу і консервативні коментатори побудували всю свою кар'єру викриття фіктивних претензій расизму в той час як звільнення законним обговорення расової несправедливості і нерівності як простий політичної коректності або зворотний расизм.

Так само, як чорні гнів часто виявляється контрпродуктивним, так і вони білі образи відволікає увагу від реальних винуватців середині стиск класу - корпоративна культура рясніє всередині справу, сумнівної практики бухгалтерського обліку та короткострокові жадібності; Вашингтона домінують лобісти і спеціальні інтересів, економічної політики, які сприяють декілька більш багатьма. І все ж, побажати від образи білих американців, щоб позначити їх як помилковими або навіть расистським, не визнаючи вони засновані на законних інтересів - це теж розширює расової нерівності, і блокує шлях до розуміння.

Це те, де ми зараз знаходимося. Це расового безвиході ми застрягли в протягом багатьох років. Всупереч твердженням деяких моїх критиків, чорний і білий, я ніколи не був настільки наївні,

щоб думати, що ми можемо вийти за межі наших расових підрозділів в одному виборчому циклі, або з однієї кандидатури - зокрема, кандидатури, як недосконалі, як моя власні.

Але я стверджував тверде переконання - переконання йде корінням в мій віру в Бога і віру в американський народ - що працюючи разом, ми можемо вийти за рамки деяких з наших старих расових рани, і що насправді у нас немає вибору, ми повинні продовжувати йти по шляху більш досконалого союзу.

Для афро-американської громади, цей шлях означає, що охоплює тягар наше минуле, не стаючи жертвами нашого минулого. Це означає, продовжуючи наполягати на повній мірою справедливості у всіх аспектах американської життя, але це також означає зв'язування нашої особливої образи -. Для покращення медичного обслуговування і кращі школи та кращих робочих місць - у великих сподівань всіх американців - Біла жінка щосили намагаються розбити скло стелі, біла людина, були звільнені, іммігрант намагається прогодувати свою сім'ю. А це означає прийняття повної відповідальності за власне життя - вимагаючи більшого від наших батьків, і проводити більше часу з нашими дітьми, і читати їх, і вчити їх, що поки вони можуть зіткнутися з труднощами і дискримінацією в їх власного життя, вони ніколи не повинні піддаватися до відчаю чи цинізму, вони завжди повинні

вірити, що вони можуть написати свою власну долю.

За іронією долі, це типово американський - і так, консервативно - поняття самодопомоги знайдений часті вираження в проповідях преподобного Райта. Але те, що мій колишній пастор занадто часто не розуміють, що приступати до програми самодопомоги також вимагає переконання, що суспільство не може змінитися.

Глибока помилка проповіді преподобний Райт не те, що він говорив про расизм в нашому суспільстві це, що він говорив, як якщо б наше суспільство було статичним, як якщо б не було досягнуто прогресу;., Як якщо б ця країна - країна, яка зробила можливим для одного зі своїх членів балотуватися на вищий державний пост в країні і створити коаліцію білий і чорний; виходець з Латинської Америки та Азії, багаті і бідні, молоді і старі - все ще остаточно прив'язаний до трагічним минулим, але що ми знаємо -. - те, що ми бачили, - це те, що Америка може змінитися. Тобто справжній геній цього народу. Те, що ми вже досягли дає нам надію - сміливість сподіватися, - за те, що ми можемо і повинні досягти завтра.

У білій общині, шлях до більш досконалого союзу означає визнання того, що турбує, що афро-американського співтовариства не просто існують у свідомості чорні люди, що спадщина дискримінації - і струм випадки дискримінації, хоча і менш явний, ніж у минуле - це реальна і повинні вирішуватися не тільки на словах, але з. справи - на інвестування в наші школи і наші громади; шляхом застосування наших законів про громадянські права і забезпечення справедливості в нашій системі кримінального правосуддя; шляхом надання цього покоління зі сходів можливості, які були недоступні для попередніх поколінь. Він вимагає, щоб всі американці розуміють, що ваші мрії не повинні йти на шкоду моєї мрії, що інвестиції в охорону здоров'я, соціальне забезпечення та освіту чорних та коричневих і білих дітей в

кінцевому підсумку допоможе всій Америці процвітає.

Зрештою, те, що необхідно, так це нічого більше, і не менше, ніж те, що все в світі великим попитом релігій -. Що ми стався до інших так, як ми хотіли б, щоб чинили з тобою Будемо зберігачем нашого брата, Писання говорить нам. Давайте будемо хранитель нашої сестри. Знайдемо, що загальна частка у всіх нас є один в одного, і нехай наші політики відображають той дух, а також.

Для нас є вибір у цю країну. Ми можемо прийняти політику, яка породжує розділення і конфлікт, і цинізму. Ми можемо вирішувати гонку тільки як видовище - як ми це робили в суд OJ - або по слідах трагедії, як ми це робили у зв'язку з наслідками урагану Катріна - або як корм для вечірніх новин. Ми можемо грати проповіді преподобного Райта на кожному каналі, кожен день і говорити про них з сьогоднішнього дня і до виборів, і зробити єдине питання в цій кампанії чи ні американська люди думають, що я якось вірити чи співчувати його самі образливі слова. Ми може накинутися на деякі помилки по прихильник Хілларі як доказ того, що вона грає карту гонки, або ми можемо спекулювати про те, білих людей буде все стікаються Джон Маккейн в ході загальних виборів, незалежно від його політики.

Ми можемо зробити це.

Але якщо ми це зробимо, я можу вам сказати, що на наступних виборах, ми будемо говорити про деяких інших відволікання. А потім ще один. А потім ще один. І нічого не зміниться.

Це один варіант. Або, на даний момент, на цих виборах, ми можемо зібратися разом і сказати: "Не цього разу". На цей раз ми хочемо говорити про разрушающейся школи, які крадуть майбутнє чорні і білі діти діти і діти азіатського і латиноамериканського дітей і індіанських дітей. На цей раз ми хочемо відмовитися від цинізму, який говорить нам, що ці діти не можуть вчитися, що ті діти, які не схожі на нас чужі проблеми. Діти Америці не ті діти, це наші діти, і ми не дозволимо їм відстати в економіці 21 століття. Не цього разу.

На цей раз ми хочемо поговорити про те, як лінії в Emergency Room заповнені білих і чорних і латиноамериканців, які не мають медичної допомоги;, які не мають право на свої власні, щоб подолати особливі інтереси в Вашингтоні, але хто може взяти їх, якщо ми зробимо це разом.

На цей раз ми хочемо говорити про віконницями заводів, які колись забезпечували гідне життя для чоловіків і жінок в кожній гонці, і будинки для продажу, які колись належали американцям з кожної релігії, в кожному регіоні, у всіх сферах життя. На цей раз ми хочемо говорити про те, що реальна проблема не в тому, хто не схожий на вас може знадобитися ваша робота, це те, що корпорація ти працюєш на відправимо його за кордон не більше ніж прибуток.

На цей раз ми хочемо говорити про тих чоловіків і жінок всіх кольорів шкіри і віросповідання, які працюють разом, і боротися разом, і кровоточити разом під одним гордий прапор. Ми хочемо поговорити про те, як повернути їх додому з війни, який ніколи не повинен » ве був уповноважений і не повинен був велася, і ми хочемо поговорити про те, як ми покажемо наш патріотизм, турбота про них, і їх сім'ям, і дає їм переваги, які вони заробили.

Я не буду балотуватися на пост президента, якщо я не вірю всім серцем, що це те, що переважна

більшість американців хочуть для цієї країни. Цей союз ніколи не може бути ідеальним, але з покоління в покоління показало, що він завжди може бути вдосконалена. І сьогодні, коли я ловлю себе почуває сумнівних або цинічний про таку можливість, те, що дає мені надію самих являє собою нове покоління - молоді люди, чиї погляди та переконання і відкритість до змін вже увійшов в історію цих виборів.

Існує одна історія, зокрема, що я хотів би залишити вас з сьогоднішнього дня - історія, яку я розповів, коли в мене була велика честь виступати на дні народження доктора Кінга в його домі церква, Ебенезер Хрестителя, в Атланті.

Існує молодий, двадцяти трьох річної білої жінки по імені Ешлі Байя, який організував для нашої кампанії у Флоренції, штат Південна Кароліна. Вона працювала організувати основному афро-американської громади з початку цієї кампанії, і в один прекрасний день вона була на круглому столі, де всі ходили розповідати свої історії, і чому вони були там.

І Ешлі сказав, що, коли їй було дев'ять років, її мати захворіла на рак. І тому, що їй довелося пропустити днів роботи, вона відпустила, і вона втратила охорони здоров'я. Вони повинні були подати на банкрутство, і ось, коли Ешлі вирішила, що вона повинна була зробити щось, щоб допомогти мамі.

Вона знала, що їжа була одним з найдорожчих витрат, і тому Ешлі переконали її матері, що їй дуже сподобалося і дуже хотів, щоб з'їсти більше, ніж все інше було гірчиці і задоволенням бутерброди. Тому що це був найдешевший спосіб, щоб поїсти.

Вона зробила це протягом року, поки її мама стала краще, і вона сказала всім, на круглому столі, що з цієї причини вона приєдналася до нашої кампанії було так, що вона могла б допомогти мільйонам інших дітей у країні, які хочуть і повинні допомагати батькам теж.

Тепер Ешлі, можливо, зробили інший вибір. Може бути, хтось сказав їй по шляху, що джерелом проблеми її матері були чорні, які були на добробут і занадто ледачий, щоб працювати, або вихідці з Латинської Америки, які приїжджали в країну нелегально. Але вона цього не зробила. Вона шукала союзників у її боротьбі проти несправедливості.

У всякому разі, Ешлі закінчує свою історію, а потім йде по кімнаті і питає всіх інших, чому вони

підтримують кампанію. Всі вони мають різні історії і причин. Багато довести до конкретного питання. І, нарешті, вони приходять в цей літній чорношкірий чоловік, який сидів там тихо весь час. І Ешлі питає його, чому він там. І він не довести до конкретного питання. Він не говорить, охорони здоров'я або економіки. Він не говорить, освіта або війна. Він не сказав, що він був там, тому Барака Обами. Він просто говорить, щоб все в кімнаті: "Я тут, тому що Ешлі".

"Я тут, тому що Ешлі". Сам по собі той єдиний момент визнання між цією молодою білою дівчиною і, що старий негр не достатньо. Це не достатньо, щоб дати медичну допомогу хворим, або робочі місця для безробітних, або освіту для наших дітей.

Але це, де ми починаємо. Це місце, де наш союз стає сильнішою. І, як і багато поколінь прийшли до розуміння протягом двісті двадцять один рік, так як група патріотів підписала цей документ у Філадельфії, тобто де починається досконалість.