Цей документ є концептуальним та ана-лізує сутність і характер сучасних воєн-них конфліктів, визначає принципи ішляхи запобігання їхньому виникненню,

підготовку держави до загрози воєнногоконфлікту тощо.

Проект пройшов громадське обговорення іззалученням як представників органів державноївлади України, так і експертів недержавних ор-ганізацій, а також іноземних радників, акредито-ваних при Офісі НАТО в Україні.

«Нова Воєнна доктрина України офіційно кон-статує, що воєнним противником України єРосійська Федерація, та ставить завдання з пе-редислокації військових частин і з’єднань і ство-рення належної військової інфраструктури усхідних та південних областях», — заявив Прези-дент Петро Порошенко.

Новизна Воєнної доктрини, за словами главидержави, полягає у відмові від політики позабло-ковості та відновленні стратегічного курсу наєвроатлантичну інтеграцію, у зміщенні акцентів уведенні воєнних конфліктів на комплексне вико-ристання воєнних і невоєнних інструментів: еко-номічних, політичних, інформаційно-психологіч-них тощо.

Він також зазначив, що «червоною ниткою»через весь цей стратегічний документ проходитьтема євроатлантичної інтеграції, необхідністьприведення всієї нашої оборонно-воєнної систе-ми у відповідність зі стандартами НАТО, досяг-нення критеріїв членства. Ставиться завдання до2020 року забезпечити повну сумісність Зброй-них Сил України з відповідними силами країн-членів НАТО.

4 вересня, 2015

#77 {5412}

«ГАРЯЧА» ЛІНІЯCALL-ЦЕНТР МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ

УКРАЇНИ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ

ПИТАНЬ ГРОМАДЯН — (044) 454-41-36.

ЦЕНТР ПРАЦЮЄ ЩОДНЯ З 9.00 ДО 18.00стор. 2

«ПІСНЯ ЗДАТНАНАДИХАТИ І ПОВЕРТАТИ ДО ЖИТТЯ»

Кожен артист має допомагатилюдям, які страждають від війни на Донбасі, вважаєнародна артистка України Наталя Бучинськастор. 14

80 ВІДСОТКІВ ФУГАСІВВИЯВЛЯЮТЬ КІНОЛОГІЧНІ ПАРИ

Головним їхнім завданням є пошук та фіксація мінуваньстор. 7

ВІЙСЬКОВІ ДАЙВЕРИ КРАЇН-ПАРТНЕРІВДІЮТЬ ГРАМОТНО Й ОПЕРАТИВНО

У ході українсько-американських навчань «Сі Бриз-2015» в акваторії Одеського морського портутривають практичні дії військових водолазів із використанням різного типу спорядження.стор. 2

ВИПРОБОВУВАНО НОВИЙ120-мм МІНОМЕТ

Його виготовлено з високоякіснихкомплектуючих вітчизняноговиробництва.На військовому полігоні поблизуЧернігова спеціалісти Державногонауково-випробувального центруЗбройних Сил України перевірилибойові можливості нового вітчизняного 120-міліметрового мінометастор. 9

ЛИШЕ ІСТОРИЧНА ПРАВДА ВИВЕДЕЛЮДЕЙ З ПОЛОНУ ІДЕОЛОГІЧНИХ МІФІВ

Директор Українського інституту національної пам’ятіВолодимир В’ятрович переконаний, що коли букраїнське суспільство порвало зі своїм тоталітарнимминулим, то, цілком імовірно, не було б і тих трагічнихподій, які маємо нині на Сході державистор. 12

У БОЮ БРАТ СТОЯВ ЗА БРАТА

Серед тих, хто зупинявворога під Дебальцевим,були брати Ламбурські,42-річний Олександр та 39-річний Тарас. Ці запеклі боїзалишаться в їхнійпам’яті на все життястор. 6

Примітно, що здебільшогоекспертами ікоментаторами відносноподій, які відбувалисянаприкінці серпня 2014року в районі Іловайська,виступають журналісти та командири добровольчих підрозділів. А що з цього приводу думають професійні військові?стор. 4�5

Рада національної безпеки і оборони України схвалила проект нової редакції

Воєнної доктрини України

ККууррсс ннаа єєввррооааттллааннттииччннуу ііннттееггррааццііюю

ЯК ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ РЕЧОВИМ МАЙНОМНАШИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Фахівці Тилу Збройних Сил України надають роз’ясненнящодо порядку та норм речового забезпеченнявійськовослужбовцівстор. 11

#77 {5412} 4 ВЕРЕСНЯ, 2015

ПІДСТУПНИЙ РОЗСТРІЛ УКРАЇНЦІВ,ЩО ПОВІРИЛИ У ДОМОВЛЕНІСТЬ —ЦЕ ГАНЬБА РОСІЯН

НОВА ВОЄННАДОКТРИНА ВИМАГАТИМЕ ПОВНОЇ СУМІСНОСТІ

ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

ЗІ СТАНДАРТАМИ НАТО

2

НОВИНИ

ПРИВІТАННЯ З НАГОДИ 23-ї РІЧНИЦІ

ВОЄННОЇ РОЗВІДКИ УКРАЇНИ

До участі в підводній компоненті навчаньзалучаються: дивізіон пошуково-ряту-вальних суден, водолази з екіпажів ко-раблів та спеціальних підрозділів, фахівці

Прикордонної служби України, а також водолаз-на група ВМС США та спостерігачі з Румунії.

Під час підготовки та виконання практичнихспусків військовослужбовці активно працюютьнад підвищенням сумісності та спроможностіспільно виконувати завдання як персоналу на бе-резі, так і водолазів під водою.

Усі роботи проводяться із застосуванням аме-риканського спорядження на глибинах до десятиметрів.

Уже перші тренування підтвердили високий рі-вень сумісності українських та американських ко-лег під час виконання спільних завдань, а такожякісну професійну підготовку всіх учасників під-водної компоненти цих навчань.

За словами начальника пошуково-рятувальноїслужби Військово-Морських Сил Збройних СилУкраїни капітана другого рангу Олександра Ми-китка, сумісні тренування відбувалися у звичай-ному режимі. Для багатьох молодих водолазівзанурення під воду є звичайною справою, протехвилювання в хлопців завжди присутнє.

— Спектр завдань, що доводиться виконуватилегководолазам, широкий. На них покладені за-вдання щодо огляду підводної частини корабля,ґвинтів, рульової групи, підготовка до підйому ле-жачих на дні предметів, а також монтажні роботи,пов’язані з підняттям на поверхню затонулих об’єк-тів: катерів, суден, кораблів, — зазначає офіцер.

Водолази ніколи не виконують роботу поодин-ці. У наметі, обладнаному для приготуваннядо занурення, старший корабельний офіцер

Дональд Тортен, старший уорент офіцер третьо-го класу Стівен Хобсен і головний корабельнийстаршина Джон Трості відточеними рухами допо-магають українським й американським військо-вим одягати спеціальне водолазне спорядження.Страхуючим водолазом цього разу був старшийматрос військової служби за контрактом МиколаРябко. Він теж у водолазному костюмі та готовийу разі потреби прийти на допомогу, адже вонаможе знадобитися будь-якої миті: працюючий во-долаз може заплутатися у тросах, невдало заче-питися за щось, втратити свідомість.

Після ретельної перевірки спорядження, зок-рема функціонування кабель-шлангової зв’язки,призначеної для подачі повітря, здійснення зв’яз-ку, підводного освітлення, а також перевірки під-водної відеокамери, водолаз приступає до ви-значених робіт.

Старшині другої статті військової служби за кон-трактом Степану Лисенку і старшині другої статтіКевіну Джейкабсу належало виконати під час за-нурення стропування лежачих на дні предметів,щоб потім підняти їх на поверхню, а також скластита розібрати прості механізми та з’єднання.

— Найскладнішим завданням під водою є, ма-буть, розрізання предметів, — розповідає Сте-пан Лисенко. — Доводиться досить сильно стис-кати інструмент, щоб його утримати.

За оцінкою керівництва навчання, того дня всіцілі, поставлені перед водолазами, були досягну-ті. Представники командування переконалися,що за потреби військові дайвери країн-партнерівготові оперативно і грамотно, використовуючинові технічні засоби, ефективно виконати по-ставленні завдання.

Сергій ДАНИЛЕНКО

ВІЙСЬКОВІ ДАЙВЕРИ КРАЇН-ПАРТНЕРІВ ДІЮТЬ ГРАМОТНО Й ОПЕРАТИВНО

ННоовваа ВВооєєннннаа ддооккттррииннаа УУккррааїїннии::� визначає Російську Федерацію воєнним про-

тивником України та умови звільнення тимчасовоокупованих територій України;� виходить із високої імовірності великомасштаб-

ного застосування проти України воєнної сили якголовної загрози національній безпеці Україниу військовій сфері;� підтверджує відмову від політики позаблоковос-

ті та відновлення стратегічного курсу на євроатлан-тичну інтеграцію;� визначає ознаки виникнення збройного конф-

лікту всередині України, зокрема інспірованого ін-шими державами;� враховує збільшення ролі інформаційно-психо-

логічних операцій;� наголошує на потребі вдосконалення системи

мобілізаційної підготовки і мобілізації та суттєвогозбільшення професійної складової у ЗбройнихСилах України та в інших військових формуваннях;� формулює заходи з підготовки держави

до оборони, необхідні для відновлення державногосуверенітету та територіальної цілісності держави,а також завдання розвитку оборонного та безпеко-вого потенціалу України як необхідної умови відсічізбройній агресії тощо.

Також Рада національної безпеки і оборони Українипідтримала пропозиції Кабінету Міністрів Україниі Служби безпеки України та вирішила розширити пе-релік юридичних та фізичних осіб Російської Феде-рації та інших країн, щодо яких застосовуються санк-ції. Ці особи здійснюють терористичну діяльність, бе-руть участь у фінансуванні тероризму чи іншій під-тримці цієї злочинної діяльності, а також у порушеннянорм міжнародного права підтримують анексію Ро-сійською Федерацією частини території України.

Слід зауважити, що нещодавнє рішення Комітетупостійних представників Європейського Союзупродовжує персональні санкції проти російськихкомпаній і юридичних осіб до березня 2016 року.

Інф. «НА»

Необхідно якнайшвидше внестизміни до змісту процесу навчан-ня відповідно до досвіду, набу-того Збройними Силами Українипід час проведення антитеро-ристичної операції. На цьому на-голосив перший заступникМіністра оборони України ІванРуснак у Національному універ-ситеті оборони України імені Іва-на Черняховського.

— За останній час ми отрима-ли серйозний досвід підготовкита ведення бойових дій, якийнеобхідно запровадити в на-вчальний процес, — зазначивІван Руснак.

Перший заступник Міністраоборони України повідомив, що

на сьогодні оборонним відомст-вом уточнено військово-адмініс-тративний та оперативно-стра-тегічний поділ України, яким за-кріплені повноваження та відпо-відальність органів військовогоуправління. На Сході Українирозгорнуто потужне угрупован-ня військ для відсічі можливоїагресії. На завершальному ета-пі реалізація пілотного проектувідродження та розвитку Війсь-ково-Морських Сил. Формують-ся нові сили спеціальних опера-цій та реорганізовуються висо-комобільні десантні війська.

— У Збройних Силах Україниреорганізовано 22 існуючі бри-гади та сформовано 12 нових

військових частин, реформо-вано систему управління війсь-ком. Формується об’єднанийоперативний штаб, запровад-жено та адаптовано комплекс-ну систему підготовки штабів,наближену до стандартів НАТОз урахуванням досвіду АТО.Проведено 637 військових на-вчань, 8 із яких — міжнародні,реформується система мобілі-заційної підготовки та мобіліза-ції. Сформовано понад 130 но-вих військових комісаріатів,створюється єдиний держав-ний реєстр військовозо-бов’язаних, — повідомив ІванРуснак.

Вадим КОВАЛЬОВ

ДОСВІД ПІДГОТОВКИ ТА ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ ЗАПРОВАДЖУЮТЬ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ВИШІВ

Шановні військовослужбовці, працівники та вете-рани воєнної розвідки України!

Прийміть щирі вітання з нагоди вашого профе-сійного свята!

Воєнна розвідка є важливою складовою систе-ми національної безпеки України, її значення длянашої держави важко переоцінити.

Успадкувавши кращі традиції та безцінний до-свід попередніх поколінь, воїни-розвідники, особ-ливо у цей складний час, коли відбувається ви-пробування війною, є яскравим прикладом само-відданого служіння Батьківщині та Українськомународові. Разом із представниками інших сило-вих структур ви відстоюєте незалежність та тери-торіальну цілісність нашої держави на східних їїрубежах, де виконуєте складні завдання.

Завдяки оперативній, достовірній інформації,здобутій розвідниками, також і у складних бойо-вих умовах, приймаються важливі стратегічні рі-шення, які наближають нашу спільну, таку довго-очікувану перемогу.

Вдячний усім вам за професіоналізм, патріотизм,мужність та відвагу у справі захисту України.

З болем у серці згадуємо ваших колег, які покла-ли своє життя за мирне майбутнє України. Їхня муж-ність та жертовність є взірцем для кожного із нас.

Глибока шана ветеранам за вагомий внесоку розбудову і розвиток воєнної розвідки Українита військово-патріотичне виховання молоді.

У День воєнної розвідки України бажаю всім міц-ного здоров’я, добробуту, незламності духута нових успіхів і перемог в ім’я України!

Слава воєнній розвідці! Слава Україні!Міністр оборони України

генерал-полковник С.Т. ПОЛТОРАК

У ході українсько-американських навчань «Сі Бриз-2015» в акваторії Одеського

морського порту тривають практичні дії військових водолазів із використанням

різного типу спорядження.

Рада національної безпеки і оборони

України схвалила проект нової редакції

Воєнної доктрини України

Початок на 1-й стор.

НОВА ВОЄННА ДОКТРИНАВИМАГАТИМЕ ПОВНОЇ

СУМІСНОСТІ ЗБРОЙНИХ СИЛ

УКРАЇНИ ЗІ СТАНДАРТАМИ НАТО

ВВооддооллааззии ннііккооллии ннее ввииккооннууююттьь ззааввддаанннняя ппооооддииннцціі

#77 {5412} 4 ВЕРЕСНЯ, 2015 3

НОВИНИ

Про підсумки півторарічної діяльностівійськових медиків в умовах проведенняантитерористичної операції було проін-формовано представників ЗМІ на бри-

фінгу. Зокрема, помічник Міністра оборони України

полковник медичної служби Всеволод Стеблюкнаголосив, що на початку проведення антитеро-ристичної операції фактично була з нуля створе-на військово-польова, тобто тактична, медицина,яка сьогодні відповідає натовським стандартам.За цей час ці ж етапи пройшла медицина другоїланки — госпітально-польова, системи забезпе-чення медичних установ ліками, реабілітації по-ранених бійців на передовій.

Також були наведені деякі приклади реформу-вання і розвитку сфери надання медичних по-слуг учасникам антитерористичної операції. Зок-рема, за цей період було сформовано 32 мобіль-ні лікарсько-сестринські бригади, групи підси-лення цивільних лікарень, пересувні структуримедичного постачання в районі проведення АТО.Cтворили та розгорнули у визначених районахтри військові мобільні госпіталі, дві окремі авто-санітарні роти. За час проведення антитерорис-тичної операції фахівці військово-медичної служ-би розконсервували та підготовили до викори-стання за призначенням 395 одиниць медичноїта санітарної техніки,з яких 350 спрямувалина передову. Середних — санітарні машини,автоперев’язувальн і ,дезінфекційно-душовіустановки та інші зразкимедичної техніки.

Затверджено новийсклад індивідуальної ап-течки, що містить засоби надання первинноїмедичної допомоги на передовій за стандарта-ми НАТО. Сформовано понад 30 тисяч комплек-тів і вже розпочалася відправка їх у район про-ведення антитерористичної операції. Роботав зазначеному напрямі триває. Для покращеннякоординації дій військових і цивільних медиківу районі проведення АТО створено Військо-во-цивільний координаційний штаб медичноїдопомоги.

Якість лікування та адаптація учасників анти-терористичної операції залежить від рівня фінан-сового забезпечення військово-медичної служ-би. Як повідомив начальник Військово-медично-

го департаменту Міністерства оборони України(головний державний санітарний лікар Міністер-ства оборони України) генерал-майор медичноїслужби Андрій Верба, 2015 року на медичне за-безпечення Міністерству оборони з державногобюджету передбачено 367,1 млн гривень. Протя-гом січня-серпня 2015 року було отримано 226,2млн грн. Станом на кінець серпня 175,7 млн грн

з них фактично викори-стано. Значну частинукоштів виділили на заку-півлю медикаментів.На такі цілі спрямувалитакож 2,2 млн грн, що якблагодійна допомога на-дійшли на рахунок Мініс-терства оборони України.

Про стан лікуваннята реабілітації учасників АТО проінформував на-чальник Національного військово-медичногоклінічного центру «ГВКГ» генерал-майор медич-ної служби Анатолій Казмірчук. За його слова-ми, у столичному військовому госпіталі вжепройшли курс лікування 6605 бійців. З початку2015 року надали медичні послуги з реабілітаціїпонад 1200 військовослужбовцям. Нещодавнотут створено поки що єдине у Збройних Силахпозаштатне відділення для оздоровлення паці-єнтів з тяжкими черепно-мозковими травмамиі тих, хто перебуває в комі. На цей час воно роз-раховане на лікування до десяти осіб.

Володимир ЧІКАЛІН

Розсмішили стогони «Марш незалежності — цепоказуха». Так ніхто й не заперечує. Показуємонові військові частини, показуємо сформовані но-ві традиції. І форму теж показуємо.

Рік тому на парад ледве-ледве назбирали фор-му нового зразка, потім її примушували здати.Та що форма. За 2013 рік купівля озброєнняі військової техніки для Сухопутних військ: авто-мобіль КрАЗ — 3 штуки; танків — 0; гармат — 0;БТР — 0. За 2014 рік купівля озброєння і військо-вої техніки для Сухопутних військ: автомобільКрАЗ — 100 штук; танків — 9; гармат — 18 (САУ);БТР — 32. Речове забезпечення: за 2013 рік —3% від потреб, за 2014 рік — 28% від потреб. Цьо-го року дотягуємо до 60% від потреб.

Торік волонтери бігали і шукали хоч якийсь бро-нежилет або каску, хоч яку-небудь форму, хочякісь берці. Цього року ми сперечаємося і диску-туємо щодо фасону бойової сорочки, типів тка-нин і стосовно водовідштовхувальних мембрану загальновійськових берцях.

Так от, про Марш незалежності. Давайте поди-вимося на стройовий розрахунок зведеного під-розділу ВДВ, котрий чомусь не потрапив у об’єк-тив одного дуже серйозного журналіста-експер-та. Для участі в марші були зібрані бійці всіх бри-гад ВДВ — учасники рейдів, боїв.

Всім бійцям видані: літня польова форма в за-барвленні «Варан-ЗСУ», нові берці, бронежилет«Корсар М3-с 1–4» в забарвленні «Койот», рей-довий рюкзак у забарвленні «Койот», розванта-жувальна поясна система (РПС) з комплектомпідсумків (аптечка, універсальний підсумок), бе-рети, тільники, патчі.

Так виглядатимуть усі бійці ВДВ протягом най-ближчих двох місяців.

Сьогодні 12000 комплектів форми вже лежатьна складах військових частин, повним ходом йдепереодягання 4-ї хвилі мобілізації, у навчальнихцентрах повністю забезпечена 6-та хвиля. Тількиза один тиждень промисловість здала нам 25000комплектів форми. Це половина всього обсягу,отриманого 2014 року.

Рюкзаки, розвантаження РПС — закуповуютьсявже, зараз. Десятками тисяч. Взуття поставляєть-ся — уже, зараз. Десятками тисяч. А закупленімайже три сотні тисяч пар.

І знову про Марш незалежності. Спеціально за-куповувалися тільки берети і РПС, все інше бра-лося з регулярних поставок для всього війська.РПС будуть закуповуватися зовсім скоро, 20000одиниць. І ще за волонтерські гроші було купле-но 400 балістичних окулярів-масок. Тендер МО наїх придбання теж не за горами (закуповувати-муться кілька десятків тисяч одиниць).

Все видане екіпірування залишилося у бійців не-залежно від норм забезпечення, наказ МО. Та йне належить форма до розряду інвентарного май-на. Так само, як і берці. І інвентарне майно (екіпі-рування — рюкзак, РПС), суворо і рівно за ін-струкцією Служби тилу ГШ оформлене на відпо-відні бригади і передано речовим службам.

Не про Марш незалежності. Якщо хтось забув,то нагадую: наказом Міністра оборони України,розпорядженням заступника НГШ, наказом на-чальника Служби тилу ГШ форма з тканини 2701має бути вилучена.

Протягом осені цього року ми одержимо по за-купках МО достатню кількість форми, білизниі взуття. І будемо вимагати від Служби тилу вида-чі бійцям відразу річного комплекту (отже — двакомплекти форми, 2 пари берців і т.д.).

І ще один важливий момент. Ви знаєте, що колибійцеві видали щось браковане — берці, форму,спальник — їх можна і потрібно поміняти. Інструк-ція по роботі з рекламаціями датована 98-м ро-ком. І ніхто ніколи її не виконував. Настав час і длянеї. Одна з цеглинок нового рівня забезпеченняармії — ми будемо змушувати виробників мінятивідбракування.

ТАКТИЧНА МЕДИЦИНАБУЛА СТВОРЕНА ФАКТИЧНО З НУЛЯ

Прийом громадян з особистихпитань у громадській приймаль-ні Міністра оборони Українив Рівненському обласномувійськовому комісаріаті провівзаступник Міністра оборониУкраїни — керівник апаратуПетро Мехед.

Загалом із проханням про до-помогу у вирішенні тих чи іншихпроблемних питань звернулисядев’ять мешканців Рівненськоїобласті. Вдови бійців АТО по-просили допомогти в отриманнівсіх необхідних довідок із війсь-кових частин для набуття стату-су членів сімей загиблих учас-ників бойових дій. Демобілізова-ні військовослужбовці, які при-були на прийом, нарікали на іг-норування командирами окре-мих підрозділів запитів щодо ви-требування документів проучасть в АТО. Представник од-нієї з волонтерських організаційРівненщини попросив заступни-ка Міністра оборони впорядку-вати питання щодо обліку та пе-редачі в інші військові частинитак званих «волонтерських» ав-томобілів.

— Більшість питань, з якими

звернулися люди, лежать у пло-щині вирішення військова час-тина — військовий комісаріат. Ябачу проблему не в солдатахта їхніх дружинах, а в окремихкомандирах військових частин,які не налагодили належної ро-боти штабів, — зазначив ПетроМехед. — Потрібно перефор-матувати процес так, щоб війсь-ковослужбовці та члени їхніхродин вчасно отримували доку-менти і належні їм статуси.

Також робоча група на чолііз заступником Міністра оборо-ни України — керівником апара-ту вивчила стан справ на Воли-ні. Зокрема у військових части-нах та установах Луцького гар-нізону було проведено робочізустрічі з представниками орга-нів державного управління.

За словами заступника головиВолинської ОДА Сергія Кошару-ка, в області запроваджено низ-ку ініціатив, спрямованих на соці-альну підтримку та адаптацію ук-раїнських воїнів. Зокрема ство-рюється механізм забезпеченнявійськових житлом, учасникамАТО надаються земельні ділянки.До того ж, окрім передбаченої

одноразової грошової допомогиу разі загибелі бійців, їхні родиниотримують з бюджету областіпо 100 тисяч гривень. У тіснійспівпраці з військовослужбовця-ми Збройних Сил ведеться робо-та з військово-патріотичного ви-ховання молоді. Також на Волинідіє потужний волонтерський рух,який на громадських засадахпідтримує військовослужбовцівне лише у сфері логістики, але йу питаннях соціальної адаптаціїдемобілізованих, посттравматич-ної реабілітації після пораненьтощо.

У військовому госпіталі ПетроМехед разом із начальникомцієї установи полковником ме-дичної служби ОлександромХоменком оглянув палати та лі-кувальні відділення, поспілку-вався із медичним персоналомта пацієнтами. Проблем щодонадання фахової медичної до-помоги військовослужбовцям,які перебувають на лікуванні,виявлено не було. Єдине, чогосьогодні потребує госпіталь, —це оновлення деякої медичноїтехніки.

Олександр ГАЙН

БІЛЬШІСТЬ ПИТАНЬ, З ЯКИМИ ЗВЕРТАЮТЬСЯ ЛЮДИ, ЛЕЖАТЬ У ПЛОЩИНІ РОЗВ’ЯЗАННЯ ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА — КОМІСАРІАТ

ПОТОЧНОГО РОКУ НА ПОТРЕБИ

МЕДЗАБЕЗПЕЧЕННЯ З ДЕРЖБЮДЖЕТУ ОТРИМАНО

226,2 МІЛЬЙОНА ГРИВЕНЬ

«ПОКАЗУЄМО НОВІ ВІЙСЬКОВІ ЧАСТИНИ. І ФОРМУ ТЕЖ ПОКАЗУЄМО»

Юрій Бірюков,

помічник

Міністра оборони

України

ННаассааммппеерреедд —— ооппееррааттииввннаа ддііааггннооссттииккаа

4

ПОГЛЯД

ННааччааллььнниикк шшттааббуу —— ппеерршшиийй ззаассттууппнниикк ккооммааннддууввааччаа ррааккееттннииххввііййссьькк іі ааррттииллееррііїї ЗЗббррооййнниихх ССиилл УУккррааїїннииппооллккооввнниикк ЮЮрріійй ЯЯррууссееввиичч зз 77 ссееррппнняяппоо 1111 ввеерреесснняя 22001144 ррооккуу ккооооррддииннуувваавв ррооббооттуу ддааллееккооббііййннооїїттаа ррееааккттииввннооїї ааррттииллееррііїїннаа ввссіійй ттееррииттооррііїї ппррооввееддеенннняя ААТТОО

— Всі події серпня минулого року можна поді-лити на два етапи — до 23 числа, коли під часпроведення антитерористичної операції нашівійська здійснювали ізоляцію районів, де у вели-кій кількості перебували бойовики, та після цієїдати. До 23 серпня зона АТО була фактично роз-різана нашими частинами, з одним коридором,який уможливлював відхід російських найманцівза кордон. Луганськ, Донецьк та Горлівка булиблоковані. Ми перекрили постачання зброї, боє-припасів та продуктів харчування терористам, якіперебували в цих містах, — згадує полковникЮрій Ярусевич. — А починаючи з 23 серпня, регу-лярні війська Російської Федерації розпочаливторгнення. Спочатку це був потужний удар ро-сійської артилерії з їхньої території по наших ко-мандних пунктах секторів (особливо «А» і «Д»),бригад, батальйонних тактичних груп і по нашихартилерійських батареях та дивізіонах. Колиу штаб антитерористичної операції почали надхо-дити повідомлення, що обстріл ведеться з ро-сійської території, ніхто не міг повірити в такий ци-нізм наших «братів».

За словами офіцера, станом на 20–22 серпняукраїнські підрозділи обійшли Іловайськ, західнайого частина була під їхнім контролем. Навколоміста були виставлені блокпости. Підрозділи, якіувійшли в місто для зачистки від терористів, під-тримувала наша артилерія. Тож на Іловайськ ук-раїнські підрозділи пішли, як зараз дехто гово-рить, не з «голими руками». Проте всі рішеннящодо завдання артилерійського удару були вива-жені. І одним із пунктів застосування нашої арти-лерії було дотримання норм Міжнародного гумані-тарного права.

— Мене вже неодноразово запитували: «Чомув Іловайську свою роль не відіграла артилерія.Не під час виходу наших військ, а саме в місті», —говорить Юрій Ярусевич. — А як ми мали засто-совувати артилерію по Іловайську? Ми ж не мог-ли стріляти по мирному населенню. Завдавалиудари поблизу міста по окремих об’єктах, алене по житлових кварталах.

Тут також треба сказати, що під час іловайськоїтрагедії у зоні АТО відбувались й інші дуже важ-ливі події. Точилися бої за луганський аеропортта за трасу Хрящувате-Новосвітлівка. І якби війсь-ка сектору «А» не зупинили противника, то він бивийшов на Бахмутську трасу. А це була пряма до-рога на Слов’янськ. Тоді бойовики могли повністювідрізати наше угруповання, яке знаходилося підДебальцевим.

Ще одним напрямком був сам Маріуполь. Томущо російські війська вже підходили до Новоазовсь-ка. 28–29 серпня вони зайняли цей населений

ПІДСТУПНИЙ РОЗСТРІЛ УКРАЇНЦІВ,

ЩО ПОВІРИЛИ У ДОМОВЛЕНІСТЬ —

ЦЕ ГАНЬБА РОСІЯНОцінюючи події в районі Іловайська, що відбувалися наприкінці сер-

пня 2014 року, українське суспільство розділилось на кілька таборів.Беручи до уваги втрати, яких зазнала українська армія, одні вважаютьте, що сталося, наслідком слабкого керівництва з боку командуванняАТО, другі — результатом неочікуваної російської агресії, треті — ре-

зультатом паніки, що охопила добровольчі підрозділи, четверті гово-рять про поєднання всіх зазначених факторів. Примітно, що здебіль-шого експертами і коментаторами тих подій виступають журналістита командири добровольчих підрозділів. А от що з цього приводу ду-мають професійні військові.

— Мої спецпризначенці безпосередню участьу боях за Іловайськ та у виході з нього не бра-ли, — розповів Едуард Шевченко. — Але ми ма-ли можливість спостерігати ситуацію, яка в цейчас відбувалась у тилу противника. В районі Іло-вайська спецпризначенці працювали після 24серпня. Ми чітко бачили колони, що рухалисьу напрямку Іловайська. Без сумніву, це були росія-ни, хоча не було ніяких знаків ідентифікації.По-перше, це підтверджувало радіоперехоплен-ня. По-друге, відрізнити воєнізоване скупченнямісцевих бойовиків або найманців, навіть якщовони в минулому були військовими, від регуляр-них підрозділів нескладно. Одразу ж помічаєш, яккомандири ставлять завдання вишикуваниму строю підлеглим, як дотримується субординаціяв поведінці, як злагоджено і одноманітно вистав-ляється техніка на позиціях, як діють солдати підчас її маскування, як виконується інженерне об-ладнання позицій, ведуться переговори по радіо.А ще одноманітно пофар-бована техніка і десяткиінших дрібниць, які длядосвідченого ока дужепомітні. По-третє, інфор-мацію про росіян нам під-твердили захоплені в по-лон місцеві бойовики.Один з них, узятийв районі Гранітного, на-віть жалівся, що росіянине підпускають до місцьсвого розташування міс-цевих «бійців». За це,по аналогії з «ввічливимилюдьми», бойовики називали російських військо-вих «злими людьми». Більше того, росіяни навітьмогли відкрити вогонь, якщо до них наближалисьополченці. Коли ми проходили по місцях, де зупи-нялись їхні колони чи підрозділи, бачили залишкиросійських сухих пайків, іноді — медикаментів.

Коли спецпризначенці діяли в районі Комсо-мольського, Широкого та Тельманового, вонищоразу фіксували різницю з тими бандформу-ваннями, з якими мали справу до цього. Такакількість БМД (бойових машин десанту), як у ро-сійських підрозділів, в українській армії могла бу-ти тільки в 25-ї повітряно-десантної бригади.

— Це не ті 10 машин, відібрані в десантниківна початку АТО, — говорить спецпризначе-нець, — А ще виправка, мова, форма одягу, орга-нізованість, ну все вказувало на те, що це не шах-тарі з трактористами.

— Я мав нагоду поспілкуватись з тими 10-маполоненими десантниками, про яких Путін казав,

«заблукали». Брехав Путін, — продовжує полков-ник Едуард Шевченко. — Взяли їх у полон післятого, як наша артилерія розбила колону 331-гопарашутно-десантного полку. Питаю: ви що,не бачили, що мобільні телефони в роумінг пе-рейшли? А вони відповіли, що мобільники коман-дир роти із командиром взводу забрали щев Ростовській області. Разом із військовими квит-ками. Мовляв, аби не загубили під час навчань. Яподивився перелік вилучених речей, дійсно, жод-ного мобільного телефона. Про те, що вонив Україні, російські десантники почали здогадува-тись, коли побачили написи на дорожніх вказів-никах з літерами «і» та «ї».

Як вважає спецпризначенець, під Іловайськомдобровольчі батальйони в певному сенсі піддали-ся паніці.

— Втрати в них були незначні. Росіяни, навітьпопри перевагу в особовому складі та важкомуозброєнні, зазнавали відчутних втрат. Необстрі-ляні солдати відчували страх вже після першихударів нашої артилерії, — впевнений полков-ник. — Крім того, наші знали місцевість краще.За таких умов можна було успішно скориста-тись цими факторами. Не треба було залишатиІловайськ. У місті можна було організувати обо-рону і триматись тривалий час. Стіни бережуть.У нас також була схожа ситуація — у Дзер-жинську. Нашу групу заблокували в будівлі,бойовики вели інтенсивний вогонь — тількиз танка 21 раз вгатили. Але стіни укривають,а якби ми почали відходити, нас перестріляли б,як куріпок.

За словами офіцера, російські підрозділи за-знали відчутних втрат. Після легкого шоку, ви-кликаного вторгненням, українська розвідка по-чала давати досить точну інформацію про пере-сування російських підрозділів, їхні зупинки

та місця розташування.На кінець серпня керів-ництвом АТО в район ужебуло підтягнуто достат-ньо артилерії.

— Артилеристам слідза життя пам’ятник стави-ти, — впевнений ЕдуардШевченко. — Працюваливони тоді чітко. Наша ар-тилерія методично зни-щувала інтервентів.На власні очі бачив, якза нашими координата-ми артилеристи накрива-

ли росіян. Зазвичай ті забирали тіла своїх сол-датів, але нерідко кидали, можливо, через пані-ку. Їх потім ховали місцеві в загальних ямах.У районі Слов’янська доводилось бачити свіжімогили, на яких на табличках був напис «Сол-дат». Саме через сильний опір українців не пі-шла друга хвиля російських військ. Другий еше-лон необхідно вводити, коли перший чогось до-сяг. А перший ешелон суттєвих успіхів не мав.Хіба що під Іловайськом, і то це було досягнутоне в бою, не тактикою, а за рахунок російськоїпідступності та кількості загиблих українців.У тактичному і оперативно-тактичному плані —нічого видатного. Просто закидали наші підроз-діли мінами і снарядами. Тож нехай росіянине пишаються. Іловайськ для них — не перемо-га. Розстріляти противника, який повірив у до-мовленість і не чинив опору — це ганьба. Силь-ні так не роблять.

Роман ТУРОВЕЦЬ

ПІД ЧАС ВИХОДУ З МІСТА НАШІ ПІДРОЗДІЛИ АКТИВНО ПІДТРИМУВАЛА АРТИЛЕРІЯ

РОСІЯНИ, НАВІТЬ ПОПРИПЕРЕВАГУ В ОСОБОВОМУ

СКЛАДІ ТА ВАЖКОМУОЗБРОЄННІ, ЗАЗНАВАЛИ

ВІДЧУТНИХ ВТРАТ.НЕОБСТРІЛЯНІ СОЛДАТИ

ВІДЧУВАЛИ СТРАХ ВЖЕ ПІСЛЯ ПЕРШИХ

УДАРІВ НАШОЇ АРТИЛЕРІЇ

ЧЕРЕЗ СИЛЬНИЙ ОПІР УКРАЇНЦІВ НЕ ПІШЛА ДРУГА ХВИЛЯРОСІЙСЬКИХ ВІЙСЬК

ССввооїїммии ссппооссттеерреежжеенннняяммии щщооддоо ппооддіійй ппіідд ІІллооввааййссььккоомм ппооддііллииввссяя ккооммааннддиирр ззааггооннуу ссппееццііааллььннооггооппррииззннааччеенннняя ппооллккооввннииккЕЕддууааррдд ШШееввччееннккоо

Через годину під прикриттям двох Мі-24 де-сантники по-штурмовому (без приземленнявертольота) висадились на околиці Стили, не-величкого населеного пункту на Донеччині, щонеподалік Старобешевого. На той час це булатеоретично нічийна територія, але фактично во-на контролювалася бойовиками.

— Нашим завданням було забезпечити вихідз підконтрольної бойовикам території війсь-ковослужбовців, які залишались там після роз-стрілу колон з Іловайська, — згадує Петро Мас-нюк, — Діяти належало разом із батальйонноютактичною групою однієї з механізованихбригад, ставши її лівим флангом. Але коли при-летіли на місце, з’ясувалось, що піхотинців не-має. Там були проблеми із морально-психоло-гічним станом бійців, які відмовлялись йтиу бій. Зрештою ми залишилися самі. Страшновід цього не стало, але знати, що десь попере-ду діють кілька батальйонів росіян, було не над-то приємно. Тим більше, що важкого озброєннями не мали, тільки стрілецьке та боєкомплектна три дні.

Розвідники, відправлені вперед, повідомили,що Старобешеве переповнене бойовиками.

— Там були також люди в російських камуф-ляжах на БМД з російськими прапорами. Місце-ві жителі підтвердили, що там є росіяни, — роз-повідає десантник. — Кожного вечора навколоселища виїжджали і ставали ворожі танки, вонивиконували роль спостережних постів. Напев-но, російські військові боялись, що українці пі-дуть у наступ.

Здійснивши піший марш, українці за півторакілометри від Старобешевого, фактично під но-сом у супротивника, встановили на дорозі блок-пост і почали контролювати місцевість.

— Буквально за кілька годин просто на насвиїхала група бойовиків з батальйону «Оплот».Вони пересувалися на двох легковиках. Зустрі-ти нас тут вони явно не сподівалися, тому йпід’їхали впритул, відстань була не більше 10метрів. На дорозі стояло тільки двоє наших бій-ців, решта розташувалися в кущах біля траси.З автівок вийшли шестеро, які тільки тоді зрозу-міли, що перед ними — українські військові. Минаправили один на одного зброю, але бойовикивідразу почали кричати, що, мовляв, стрілятине можна, що є домовленість, якщо ми вистрі-лимо, то зі Старобешевого підійде російська ко-лона, і нас тут покладуть усіх, — розповідаєофіцер. — Домовленість про припинення вогнюдійсно була, тому ми їх відпустили і відразу змі-нили місце дислокації — відійшли метрів на 500.І добре зробили, бо хвилин за 20–30 по томумісцю почали прицільно бити міномети.

Так під постійними обстрілами десантникистояли кілька діб. Але недаремно, бо зустрілиі вивели до своїх кілька груп, які виходили з ото-чення.

— Першу групу з п’яти бійців ми зустрілиблизько третьої години ночі, вони блукали на-вколо Старобешевого. Бійці були без зброї,пам’ятаю тільки молодшого лейтенанта, якиймав при собі пістолет. Ми їх нагодували, далиодяг, хто який мав. Саме тоді до нас прийшламашина, це 72-га бригада підвозила продоволь-ство, на ній ми й відправили бійців. Потім буладруга група. Нас із ними зв’язали по мобільно-му телефону, — згадує десантник.

Коментуючи домовленості з росіянами щодовиходу українських військових з-під Іловайська,майор Маснюк говорить, що не бачить у цьомунічого надзвичайного.

— Це війна. Обставини, як і домовленості, бу-вають різні, нічого дивного, — говорить офіцер.— Я не можу судити про ситуацію, що там скла-лась, бо я там не був. Можливо, було б доцільнішепродовжити опір. На момент, коли постало питан-ня про виведення підрозділів, втрати нашої сторо-ни критичними не були. А за цей час встигли бсформувати підкріплення. Але батальйони вима-гали виведення. І якщо противник сам запропону-вав надати коридор для виходу, то чому б не пого-дитися, адже це сприяє збереженню життя людей.Зрештою, якби наші виходили з боєм, були бвтрати з обох сторін, це однозначно. Проте меніважко усвідомити, що домовленість про безпеч-ний вихід так підступно була порушена російськи-ми офіцерами. Тому сказати, що так ніхто не чи-нить, це практично нічого не сказати.

Роман ТУРОВЕЦЬ

#77 {5412} 4 ВЕРЕСНЯ, 2015 5

ПОГЛЯД

ПІД ПОСТІЙНИМИ ОБСТРІЛАМИВОРОГА НАШІ ДЕСАНТНИКИСТОЯЛИ КІЛЬКА ДІБ

2299 ссееррппнняя 22001144 ррооккууоо 1177::0000 зз ллееттооввиищщаауу ККррааммааттооррссььккуу ззддііййнняя��ллииссьь ччооттииррии ттррааннсс��ппооррттнніі ввееррттооллььооттии ММіі��88..ННаа їїххннііхх ббооррттаахх ззннааххооддииввссяя ппооввііттрряяннииййттааккттииччнниийй ддеессааннтт ——ббллииззььккоо ппііввссооттнніі ддеессааннттннииккіівв 9955��її ааеерроо��ммооббііллььннооїї ббррииггааддииннаа ччоолліі зз ммааййоорроомм ППееттрроомм ММаассннююккоомм

пункт і до Маріуполя залишалося якихось 18–20 кі-лометрів. Завданням російських військових буловідрізати нас від Азовського моря та за сприятли-вих умов просунутися вглиб нашої країни.А на цей час, скажу відверто, в Маріуполі нашихвійськ було мало. Тому довелося цей напрямокоперативно посилювати артилерійськими підроз-ділами. Звичайно, гармаші самі не воюють. Та ко-ли механізовані підрозділи побачили, що їхні спи-ни прикривають вогневі засоби, то почали вгриза-тися в берег Кальміуса. І рубіж, на якому наступросіян там було зупинено, — результат цієї роботи.

— В іловайській трагедії відіграло певну рольі вимушене залишення позицій військами сектору«Д». Як я вже говорив, цьому посприяв шквальнийобстріл з території Російської Федерації, — про-довжує артилерист. — Також ні для кого не є сек-ретом, як поводилися в Іловайську добровольчібатальйони, які ставили командувачу секторомультиматуми: «Або ви нас звідси виводите, або микидаємо зброю і виходимо самі». А це була доситьвелика кількість військовослужбовців, які такожмогли б давати ворогу гідну відсіч. Проте, на жаль,вони воювати відмовилися. Це також стало однієюз причин сумнозвісних подій. Адже якби нашівійськові протрималися в Іловайську деякий час,то це місто згодом могли повністю деблокувати.Для цього, наскільки я знаю, готувалося кілька під-розділів. Але розвиток подій був такий швидкий,що рішення належало приймати негайно.

Під час виходу з Іловайська наші підрозділи ак-тивно підтримувала артилерія, яка і пробивала їмкоридор. Правда, на той час у районі Іловайськанадто великих артилерійських резервів не було —підрозділи артилерії виконували безліч вогневихзавдань з прикриття наших військовослужбовцівпо всій зоні АТО.

— І ще раз хочу зазначити, що не було б ніякоїтрагедії під Іловайськом, якби не вторгнення ро-сійських військ, — наголошує полковник Ярусе-вич. — Загалом можу з впевненістю сказати, щотерористи та російські найманці постійно знахо-дилися під нашим вогневим впливом. Вони зазна-ли значних втрат від нашої артилерії як під Іло-вайськом, так і по всій території проведення анти-терористичної операції.

Роман ВУС

ТЕРОРИСТИ ТА РОСІЙСЬКІНАЙМАНЦІ ПОСТІЙНО

ЗНАХОДИЛИСЯ ПІД НАШИМВОГНЕВИМ ВПЛИВОМ

ННаашшиимм ааррттииллееррииссттаамм ззаа ввмміілліі ддііїї сслліідд ззаа жжииттттяя ппаамм’’яяттнниикк ссттааввииттии

6

ЗАХИСНИК

Коли на початку лютого бойовикизайняли Логвинове, невеликий на-селений пункт на трасі Дебальцеве-Артемівськ, це створило загрозуоперативного оточення угрупован-ня, що обороняло Дебальцеве.На зачистку села командування на-правило 4-ту механізовану роту 30-їбригади та підрозділ батальйону«Донбас». Серед тих, хто 12 лютогойшли зупиняти ворога, були братиЛамбурські, 42-річний Олександр та39-річний Тарас.

— З початком війни ми займалисьволонтерством, допомагали армії.Потім призвалися до 30-ї брига-ди, — згадує Олександр. — Бойовехрещення пройшли біля населе-ного пункту Круглик на Луганщині.Як тільки розпочався обстріл, пер-ша думка була про брата, кинувсяйого шукати в окопах, але все за-кінчилося добре, Тарас знаходивсяв бліндажі. Далі були бої від лу-ганського аеропорту до Щастя.Після виведення з зони АТО підроз-діл направили на відновлення боє-здатності й доукомплектуванняособовим складом та технікоюна полігоні в Миколаївській області,потім з листопада по січень охоро-няли кордон на кримському на-прямку. А 30 січня нас перекинулив район Дебальцевого.

…На підході до Логвинового бійціпобачили «Урал», що стояв поперекдороги. Як тільки БМП-2, що йшлана чолі колони, зупинилась, збокупролунав хлопок, за мить останняБМП загорілася — реактивна грана-та влучила в бік бойової машини.Водночас з найближчих будинківпо українцях відкрили смертоноснийвогонь. Бойовики почали розстрілю-вати техніку — постріл з танка підбивпершу машину, за мить запалала щеодна. Охоплена вогнем БМП почалавідповзати назад, одночасно вдарив-ши з гармати по одному з будинків,де засіли вороги.

— Це старший навідник Міша Лев-ківський дав можливість піхоті зай-няти оборону, — говорить Олек-сандр. — Тільки розрядивши весьбоєзапас, вони з механіком-водіємІваном Хомовським, який, до речі,родом із Донбасу, залишили вже не-боєздатну машину.

Олександр заліг під «Уралом» і по-чав обстрілювати місце засідкибойовиків довгими чергами з куле-мета. За кілька секунд вогонь по бу-динках відкрили й решта бійців. Пе-рестрілка була інтенсивною, кулібезперервно цокотіли по металу ма-шини, підкидували грудки мерзлоїземлі. Перші хвилини бою тягнулисядовго. Зіткнувшись на короткій від-стані, обидві сторони добре бачилиодна одну, чули крики поранених.

На перших секундах бою підшквальний вогонь потрапив «Урал»батальйону «Донбас». Це було жах-ливе видовище — подірявлена«на друшляк» автівка, навколо —вбиті й поранені бійці, які, стрибнув-ши з неї, тут же падали під зливоюкуль. Зазнав втрат й підрозділ бра-тів Ламбурських. Тарас, якого при-кривали його товариші, почав відтя-гати поранених у безпечне місце.Один з них, механік-водій БМПАндрій Браух, який не міг самостій-но вести бій, за неписаним прави-лом війни почав виймати із кишеньавтоматні магазини. Такий закон —не стріляєш сам, віддай патронитим, хто веде вогонь. Коли Андрійпідвівся, аби кинути Тарасові черго-вий магазин, ворожа куля вразилахлопця на смерть.

Коли ефект раптовості минув, ук-раїнці вже не просто відстрілюва-

лись, вони вели вогонь по кожномубойовику, який намагався підвес-тись і рухатись, щоб охопити коло-ну з флангів. Шалений опір україн-ців змусив противника відмовитисьвід намірів оточити сміливців, алебій не вщухав. У хід пішли ручні гра-нати. А на полі неподалік, гупалитанкові гармати — це кілька екіпа-жів 1-ї танкової бригади, придані пі-хотинцям, вели бій із танками про-тивника.

Загалом перестрілка, яку вели бій-ці 4-ї роти, тривала майже три годи-ни. Тримаючись поряд, Олександрі Тарас намагались ні на мить не ви-пускати один одного з поля зору.Поки один веде вогонь, інший спо-ряджає магазини. Періодично хтосьз них вигукував: «Брате, граната!»і тоді вони обидва мерщій ховалисьв укритті.

— У тому бою бились не тільки

за Україну, — говорить Тарас, —брат стояв за брата.

Але одна з гранат впала доситьблизько, і гострі, як леза, осколкивп’ялися в праву ногу Олександра.У запалі бою боєць спочатку навітьне звернув увагу на поранення і ста-ранно збільшував кількість «двохсо-тих» серед російських найманців.

Бій, що раптово розпочався, за-кінчився так само несподівано. Ку-леметні черги й вибухи стихли, тіль-ки тріскотіло полум’я палаючих ма-шин. Чорний дим стелився по зем-лі. Брати озирнулися довкола. По-ряд стояв розтрощений «Урал», на-вколо нього лежали тіла загиблихбійців. Десь голосно стогнав пора-нений.

Продовжувати бій з переважаючи-ми силами противника далі було не-можливо, під прикриттям димовоїзавіси українці відійшли. Під час боюТарас навіть не помітив, що загубивмобілку.

А за два дні в матері Тараса за-дзвонив телефон. Побачивши но-мер сина, мати спочатку зраділа,але в слухавці почула незнайомийголос. Виродок-терорист, явно глу-зуючи, промовив: «Всё, ваш сынв земле Новороссии, так будетс каждым» і ще щось подібне. На-певно, в іншій ситуації слухати такебуло б важко, але серце матері булоспокійне — вона вже знала, щообидва її сини живі, а телефон бувзагублений.

Та не всі матері могли радіти спа-сінню своїх дітей. Свого єдиногосина оплакувала мати Андрія Брау-ха. До речі, кошти, які товаришіпо службі зібрали на похоронта пам’ятник, мати героя поверну-ла їм: «Купіть собі речі, які вас за-хистять». На ті гроші бійці 4-ї ротизакупили тактичні пояси і медика-менти.

Зараз підрозділ, де служать брати,під постійними мінометно-артиле-рійськими обстрілами утримує пози-ції на Луганщині. Попереду в чолові-ків демобілізація та поверненнядо рідних домівок, до сімей. А вониу братів Ламбурських не маленькі —у Тараса троє дітей, в Олександ-ра — четверо.

Роман ТУРОВЕЦЬ

ББррааттии ЛЛааммббууррссььккіі ввііддппррааввииллииссяя ннаа ввііййннуу вв ссееррппнніі 22001144 ррооккуу

Запеклий бій під Дебальцевим 12 лютого 2015 року залишиться в пам’яті Олександра та Тараса Ламбурських на все життя

ЗІТКНУВШИСЬ НА КОРОТКІЙ

ВІДСТАНІ, ОБИДВІСТОРОНИ ДОБРЕ

БАЧИЛИ ОДНА ОДНУ,ЧУЛИ КРИКИ,

ЗОЙКИ ПОРАНЕНИХ

У БОЮ БРАТ СТОЯВ ЗА БРАТА

Батальйон майора Олександра Порхунаприйняв перший бій ще 2 травня минуло-го року на мосту під Слов’янськом. Міс-цеве населення заблокувало дорогу,

а з гори Карачун, яка на той час була під контро-лем бойовиків, посипалися перші кулі. Вогоньна ураження підрозділом був відкритий миттєво.А потім бої йшли безперервно…

Після взяття гори Карачун батальйон звільняввід незаконних збройних формувань КраснийЛиман, Криву Луку, Миколаївку, Семенівку, Се-лезнівку, Слов’янськ та Краматорськ.

Олександр згадує свої найважчі дві добина війні. Перша — червневий день 2014 року, ко-ли під Лисичанськом у бою загинув командир 3-їаеромобільної роти та 22 січня 2015 року — підСпартаком, коли поблизу донецького аеропорту

він втратив командира 1-ї аеромобільної ротита головного старшину батальйону, з якими дру-жив і воював пліч-о-пліч.

— Для мене головне повернути назад живимибійців, з якими я пішов виконувати завдання.Якщо підрозділ злагоджений, тоді кожен солдатдіє в складі колективу, а не бореться сам за се-бе. Хлопці рятують один одному життя, виносятьпоранених з поля бою. Щоб досягнути злагодже-ності підрозділу, потрібно щоденно спілкуватисяз особовим складом, проводити заняття і обгово-рювати помилки, допущені під час бою. Звертатиувагу не стільки на програму бойової підготовки,скільки на новітню тактику, яка дозволить солда-ту успішно виконати завдання. У сучасній війнівиграє той, хто діє нестандартно, несподіванодля ворога. Радянські часи, коли воювали

не вмінням, а кількістю, коли людське життя нічо-го не було варте, минули. Думаю, по завершеннівійни ми перепишемо військові підручники, —говорить майор Олександр Порхун.

Віктор ШЕВЧЕНКО

Вважає Герой України командир 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї окремої

аеромобільної бригади майор Олександр Порхун

ММааййоорр ООллееккссааннддрр ППооррххуунн

«ПО ЗАВЕРШЕННІ ВІЙНИМИ ПЕРЕПИШЕМОВІЙСЬКОВІ ПІДРУЧНИКИ»

#77 {5412} 4 ВЕРЕСНЯ, 2015 7

ВІЙСЬКО

Водному з таборів сил АТО того дня відбу-валася ротація мінно-саперних підрозді-лів. Командир спеціального загону Цент-ру розмінування ЗС України — майор

з позивним «Васильович» якраз відправлявна передову три розрахунки з добре навченимисобаками. Ті вже працювали на лінії зіткнення,тому міняли товаришів на передовій першими.А кінологи з молодняком ще мали пройти адап-тацію, зокрема до запахів чужого регіону.

— Васильовичу, за своїх хлопців з необстріля-ними псами не хвилюєтеся? — цікавлюся у офі-цера.

— Помірно. Всі вони мають кваліфікацію, безперебільшення, світового рівня, зокрема в тактич-ному розмінуванні. Стандартні вибухові пристроївони можуть без проблем знешкодити самотуж-ки. Наприклад, жоден із наших кінологів на відмі-ну від бойовиків не сплутає спосіб встановленнядетонатора на міні спрямованої дії. Російські най-манці нерідко помилково направляють їхній вибух«на себе». Дилетанти! Легко можуть самих себеперепустити «на фарш»,бо ці протипіхотні міниза вражаючою дією вибу-хових елементів — доволістрашна річ, — говорить«Васильович».

Попри кваліфікацію кі-нологів, у полі разоміз ними завжди працюють мінери. Це «законжанру». Перед бойовими виходами їх інструкту-ють щодо особливостей дій у мінній обстановціданої ділянки, доводять до відома інформаціюпро «ноу-хау» проросійських мінерів. Далі кіно-логи працюють на власний розсуд. Головнимдля них є виявлення та фіксація мінувань.За відносно короткий час вони обстежують ве-личезні території. Тому на знешкодження боє-припасів їх не відволікають. Більшість фугасівзнищуються накладними зарядами на місці.А в особливих випадках, у населених пунктахабо будівлях, спеціально підготовлені фахівційдуть на фізичне розмінування.

— Там собаки також приносять користь. Буввипадок на дорозі в Дебальцевому з дуже хитро-мудрим фугасом. Якби не бездоганна робота со-бак, серед наших військових були б чималі втра-ти. Бойовики висвердлили на значній глибині підасфальтом шурф, в якому встановили за склад-ною схемою на невилучення чотири мінометні мі-ни часів Другої світової. Навіть детонаторидо фугасу були комбінованими, починаючи з гра-натної розтяжки й закінчуючи дистанційним фа-лом підриву. Візуально та міношукачами мизмогли виявити лише частину пасток. А собаказнайшов усі, тому ми зняли фугас тихо, — розпо-вів «Васильович».

Невдовзі до нас підійшов кремезний 42-річ-ний військовий кінолог Віталій. Я вже знав, щодля нього ця ротація в зону АТО не перша.Старшина відзначився бездоганною роботоюпід Веселою Горою та Щастям на Луганськомунапрямку. Також Віталій свого часу працювавразом з легендою серед українських мінерів —

ротвейлером Ремою. Зазвичай пошуковий песслужить від сили пять років. Рема ж протрима-лась шістнадцять. У парі з хазяїном вона знай-шла тисячі різноманітних мін в Афганістані, Лі-вані та Іраку. Скільком людям Рема збереглажиття, сказати достеменно важко. Проте лічбаможе бути вкрай нехитрою: скільки мін, стілький потенційних жертв.

На заміну Ремі старшина Віталій обрав золо-тавого лабрадора Грея. З розрахунком старшинаВіталій - Грей знайомлюся в організаційній ме-тушні.

— Взагалі Греєм він зветься за паспортомі при сторонніх. Для своїх він Гриша. Греєм йогозаписали за традицією для родовитих собак.Батько й мати цього красеня мають майже «кня-зівське» коріння. Для Грея це третя війна йогоокремої собачої династії. Порода є порода, вінмінно-пошуковий пес у третьому саперному по-колінні.

Нині цей лабрадор вміє майже все. Як прави-ло, курс базової та спеціальної підготовки для

собак його фаху триваєвід одного до двох років.Та Грей впорався з на-укою за десять місяців.Зараз Віталій виводитьйого на «вищий пілотаж»,вчить не тільки виявляти,а й обходити розтяжки.

Кожне замінування має певні запахи, Грей за ни-ми вже легко відрізняє, наприклад, мастило віддротів.

Прошу показати якісь його навички. Віталій,ледве ховаючи посмішку, саджає Грея перед со-бою і голосно вигукує: «Слава Україні!» Пес під-німає морду й заходиться частим гавканням.

— Мій партнер має бути налаштований патріо-тично, — сміється старшина. — А якщо бутисерйозним, до особливих навичок ця команда,напевно, не належить. Талант собаки-розшуко-вика полягає в абсолютному взаєморозумінніз людиною та безумовній дисципліні. Тому мивідбираємо одного з десяти найкращих під влас-ну вдачу. Я Гришу виховував у суто ігровому сти-лі за тим же принципом, що й власних, тепер ужедорослих, дітей. Різниця тільки в наслідках тако-го виховання. Помилка дітей у житті може при-звести лише до побутового конфлікту. Помилкасобаки в бойовій роботі буде коштувати здоров’яабо життя. Це я щодо «вищого пілотажу» з роз-тяжками. Уявіть що буде, коли недосконало ви-школений саперний пес під час розмінування зі-рве струну з запалу гранати. Або зачепить «стри-баючу» протипіхотну міну МОН-72. Як ви думає-те, з моїм досвідом взяв би я Гришу на війну безвіри в нього? Вже незабаром ми йдемо на бойо-ве завдання…

За кілька годин до зустрічі з Віталієм та Греємя слухав коротку промову легендарного мінераофіцера Центру розмінування майора Олександ-ра Тарасова, який у судженнях про своїх кіноло-гів був категоричним:

— Кінологи і мінно-розшукові собаки — це од-не ціле. Інакше й бути не може. Живуть і їдять ра-

зом. Разом ризикують життям. Нерідко сплятьпоруч в одному окопі. Не забувайте, що 80 від-сотків вибухових пристроїв знаходять саме вони.Якби пари не діяли як одне ціле, результати булиб інші. І не було б у нас такого авторитету.Пам’ятаю цікаві випадки на блокпостах. Водії де-яких автомобілів, щойно побачивши там кіноло-гічний розрахунок, розвертали транспорт і тікализ черги. Ми їх зупиняли і відпрацьовували на на-явність вибухових речовин. Зажди успішно.

Я слухав майора Тарасова. Пізніше спостері-гав за гармонією відносин між Віталієм та Греємна тренуваннях. Згадалося побачене на початкуцьогорічної весни: боєць вигулював собаку…на руках. Пес пошкодив на розмінуванні лапи,але йому психологічно був потрібний звичний рухза розкладом. І кінолог по півгодини носив 50-кі-лограмового друга по розташуванню підрозділуфактично по коліна в рідкій багнюці.

У мене багато власноруч зроблених світлиніз собаками і бійцями на численних позиціях на-ших військових. На них в очах людей — любові ніжність до підопічних. В очах братів наших мен-ших — відданість й увага. Та й взагалі немає, на-певно, в зоні АТО опорного пункту або блокпос-та, де не прижився хоча б один чотирилапийулюбленець.

Мабуть, ми все ж таки дуже відрізняємось відросіян та їхніх найманців. Бо на їхніх світлинахв Інтернеті собак майже немає. Може, й собакив нас інші?

Віктор ШЕВЧЕНКО

ВВ ооччаахх ллююддеейй —— ллююббоовв іі ннііжжннііссттьь ддоо ппііддооппііччнниихх.. ВВ ооччаахх ббррааттіівв ннаашшиихх ммеенншшиихх —— ввііддддааннііссттьь йй ууввааггаа

80 ВІДСОТКІВ ФУГАСІВВИЯВЛЯЮТЬ КІНОЛОГІЧНІ ПАРИГоловним їхнім завднням є пошук та фіксація мінувань

КІНОЛОГИ І МІННО-РОЗШУКОВІ

СОБАКИ — ЦЕ ЄДИНЕ ЦІЛЕ.ІНАКШЕ БУТИ І НЕ МОЖЕ

Звичайно ж, в собак має бути хоро-ший нюх, але цього мало. Пес не маєбути агресивним до сторонніх (нага-даємо, він — не сторож, а сапер) абобоятися їх, оскільки йому належитьпрацювати також і серед великоїкількості людей (наприклад, в аеро-порту). Він має добре навчатися,а також мати стійку психіку і не реагу-вати на різні сторонні подразники —від запаху м’яса до гучних звуків.

Останній критерій особливо важли-вий, адже на мінному полі собака,який починає панікувати при пострі-лах і вибухах, — це вірна смерть якдля нього, так і для кінолога. Всі ціякості перевіряються на «вступних іс-

питах», через які проходять цуценятавіком від 10 місяців до 1 року, і потімрозвиваються у процесі навчання.Для мінно-пошукової служби найкра-ще підходять такі визнані «нюхачі», яклабрадори, ретривери і спанієлі, а та-кож універсальні породи — німецькіта бельгійські вівчарки. Власне на-вчання складається із загального кур-су дресирування (для собак це нібинаша середня школа) та спеціалізова-ного навчання (в цьому випадку це по-шук вибухових речовин). Навчаннятриває від декількох місяців до року,до того ж, як правило, разом із соба-кою вчать і кінолога — людину, яказ нею працюватиме.

Міношукачі реагують на метал,а він насправді не є основноюознакою вибухових пристроїв. Со-бака шукає запах того, без чогоне обходиться ні один вибуховийпристрій — ані фабрична міна, ані«пекельна машина» кустарноговиготовлення — вибухівка. У ре-зультаті навіть у бойових умовахсобака виявляє міни в три-п’ять ра-зів (!) швидше, ніж це робить люди-на з міношукачем. Та все ж такиробляться спроби доповнити мож-ливості чотирилапих саперів су-часною електронікою. Правда,не міношукачами, а в першу чергу

засобами зв’язку. В деяких країнахрозробляються відеошлейки з ка-мерою і передавачем, завдякияким кінолог може бачити на мініа-тюрному нарукавному екрані все,що бачить собака, який знаходить-ся від нього на відстані в десяткиметрів. Це робить роботу кінологабільш безпечною, хоча при цьомудоводиться стикатися з такимипроблемами, як розпізнаванняспотвореного радіозв’язком голо-су господаря. Однак, як говорятьфахівці, цілком можливо, що май-бутнє саме за таким комбінованимпідходом.

ЯКИМИ МАЮТЬ БУТИ ЧОТИРИЛАПІ САПЕРИ? НАВІЩО ПОТРІБНІ СОБАКИ, КОЛИ ІСНУЮТЬ СУЧАСНІ ЕЛЕКТРОННІ МІНОШУКАЧІ?

8

ОБОРОНОЗДАТНІСТЬ

Відмінністю бойових дій, які нині триваютьна Сході України, є масоване застосуван-ня артилерії та мінометів. Зважаючи на те,що вогонь терористи, як правило, ведуть

з житлових кварталів окупованих населених пунк-тів, адекватну відповідь українські військові мо-жуть дати не завжди. Тож питання захисту особо-вого складу є вкрай актуальним, а захисні спорудиповинні бути міцні та надійні. Тому до справи бе-руться військові інженери, які обладнують бійцямоборонні споруди, бліндажі та укриття.

Сьогодні, як відомо, вже майже готові три лініїфортифікаційних споруд. Перша лінія контролю-ється ЗС України, друга та третя охороняютьсячастинами Нацгвардії.

Близько 600 кілометрів фортифікаційних спо-руд на Сході України побудовані в найкоротшітерміни. Жодна країна після Другої світової війнине зводила такі грандіозні оборонні об’єкти менш,ніж за півроку. І все це — в умовах бойових дій.

Під час випробувань фортифікації витрималивогонь з усіх видів стрілецької зброї, гранатоме-тів, мінометів та важкої артилерії. Свою реальнуефективність вони вже довели і в бойових умо-вах. Під час боїв під Мар’їнкою ворог зазнавзначних втрат, але так і не зміг прорвати нашу лі-нію оборони.

Як розповів начальник Центрального управ-ління інженерних військ Головного управлінняоперативного забезпечення ЗС України полков-ник Юрій Лукашик, при будівництві ліній оборонизастосовувалися і нові методики. Наприклад, об-лаштовувалися опорні пункти кругової оборони.Вони розташовані таким чином, що військо про-тивника в разі наступу ніби втягується в «мішок».І з якої б сторони ворог не зайшов, все одно бу-де знищений нашими військовими.

Схожим способом під час Другої світової війниобороняли населені пункти. Зараз же такі опорніпункти встановлюються в чистому полі.

При цьому враховуються і всі нюанси інженер-ної справи. Наприклад, будь-який опорний пунктнеобхідно розміщувати на панівній висоті. І вкрайбажано, щоб перед ним було 300 або більше мет-рів місцевості, що добре проглядається. Це ро-биться для того, щоб супротивник не міг раптовоз’явитися перед нашим переднім краєм, викорис-товуючи природний рельєф або чагарники.

Сьогодні одне з головних завдань військовихінженерів — фортифікаційне обладнання пози-

цій, яке допоможе військовим надійно закріпити-ся на рубежах. Тож риються траншеї для солда-тів, окопи — для танків, БМП і БТР, будуютьсябліндажі. Позиції «закопуються» в землю, щобсолдати мали надійний захист від стрілецького,а головне — від артилерійського вогню.

— Кількість інженерних військ у зоні АТО до-статня для виконання поставлених завдань.Та існує одна проблема — інколи військовослуж-бовці підрозділів відверто чекають, коли приїдеінженер і все їм обладнає. Особисто мені одногоразу довелося почути від бійців Національноїгвардії: «Ви повинні нам все зробити, а ми прий-ти зайняти позиції, вести спостереження та стрі-ляти», — розповів полковник Юрій Лукашик.— Прикро, що такі думки існують і серед деякихвійськовослужбовців Збройних Сил. Досвідченийпіхотинець, який неодноразово побував під об-стрілами й у бою, по прибутті на нове місце від-разу «закопується» в землю. І не сподіваєтьсяна екскаватор, який по дорозі можуть розстріля-ти, а інший прибуде за певний час.

За словами офіцера, військова наука вима-гає, щоб військовослужбовці, які вийшли на новіпозиції, передусім самостійно обладнали собіокоп для стрільби лежачи. Якщо противникне веде вогонь — для стрільби з коліна, а по-тім — повноцінний окоп, в якому можна стояти.Надалі ці окопи з’єднуються і починається зако-пування техніки.

— Це прописні істини, — наголошує офі-цер. — Звичайно, що для таких робіт ми завждинамагаємося надати інженерну техніку. Та, як явже говорив, вона не завжди може доїхатидо передової. Терористи намагаються її знищу-вати однією з перших. Одного разу розвідникиперехопили розмову бойовиків біля Дебальце-вого: «Вижу коробочку (БМП) и крота (ПЗМ).Что первое расстреливать?» Відповідь від ко-мандира: «Крота, крота вали». Землерийну ма-шину знищили з ПТУРів. Тож на передньому

краї ми пішли іншим шляхом — робимо окопиза допомогою окопних зарядів. Їх зараз у війсь-ку цілком достатньо.

Як розповів полковник Юрій Лукашик, заразза рішенням Міністра оборони додатково виділе-ні кошти на закупівлю нових зразків землерийноїтехніки. Вже сьогодні одне із державних підпри-ємств України розробляє, а за два місяці прове-де випробування новітніх вітчизняних полковихземлерийних машин ПЗМ-3. Основною перева-гою нової машини стане те, що в неї буде бро-ньована кабіна, яка захистить водія від кулемет-ного вогню. Також десятки машин відновлюють-ся на заводах.

Для надійного облаштування оборонних ру-бежів військовослужбовці отримали і близько30 тисяч комплектів малопомітних перешкод(МПП, між людьми «путанка»), які не подолаєнавіть танк. Це окрім «їжаків», пірамід, проти-танкових ровів тощо.

— Ми поставляємо та встановлюємо для про-живання особового складу на передньому краї,особливо в зимову пору року, контейнери. Це,звичайно, значно скорочує час на обладнаннямісця проживання особового складу. Також вонибезпечніші та надійніші за звичайні укриття,— говорить офіцер. — Встановлюються вонив яму та обов’язково перекриваються дереви-ною. Далі зверху можна покласти залізобетоннуплиту, гуму та зробити насип. Потім до них роби-мо зигзагоподібні підходи.

Також військові інженери видали на передовучимало маскувальних сіток нового зразка. Прав-да, поки що їхня кількість не відповідає потре-бам. Та до кінця року новими маскувальними за-собами планують оснастити всі підрозділи, яківиконують завдання в зоні проведення антитеро-ристичної операції.

— Наразі виходимо із ситуації наступним чи-ном. Як відомо, скоро буде ротація військ. Мипідготували і розіслали розпорядження за під-писом першого заступника начальника Гене-рального штабу, щоб підрозділи, які відійдутьв тил на відновлення боєздатності, передалимаскувальні засоби тим, котрі їх замінять. Щобне було такого: «Я отримав, це моє», — продов-жує Юрій Лукашик.

Окрім цього, військові інженери встановлю-ють і вибухові інженерні загородження, сувородотримуючись при цьому міжнародних норм. Їх,наприклад, можна встановити біля опорногопункту, проте тільки в зоні видимості. Врахову-ється й те, що лінія оборони проходить у безпо-середній близькості від населених пунктів. Тожзгідно з міжнародними конвенціями мінно-вибу-хові загородження встановлюють тільки в керо-ваному варіанті та якщо поблизу немає населе-них пунктів.

— Хочеться сказати, що терористи, не гребую-чи нічим, встановлюють розтяжки та розкидаютьзаборонені міни, незважаючи ні на населені пун-кти, ні на мирних мешканців, — говорить офі-цер. — Це, наприклад, протипіхотні міни натиск-ної дії ще радянського виробництва ПФМ-1С, такзвані «пелюстки». Вони використовувалися щепід час війни в Афганістані. Якщо стати на такуміну, то можна втратити частину ступні, а кінців-ка починає гнити, тож лікарям дуже складно вря-тувати солдату ногу.

Інженерне обладнання позицій, зокрема і фор-тифікаційне, як говорить полковник Юрій Лука-шик, не завершується ніколи. Є, звичайно, роз-поділ — роботи першої черги, другої тощо. На-приклад, артилеристи працюють по всьомуфронту. Відстрілявшись на одній позиції, вонивідразу переїжджають на іншу. А повернутисьна першу позицію можуть, змінивши після неї щез десяток рубежів. Таких позицій по всій зоні про-ведення антитерористичної операції в них маєбути достатньо. І всі вони мають бути обладнанів інженерному відношенні. Тож без роботи війсь-кові інженери не сидять.

Роман ВУС

Сьогодні одне з головних завдань військових інженерів — фортифікаційне обладнання позицій

ТТааккее ууккррііппллеенннняя ззааххииссттииттьь ввіідд ннееггооддии ттаа ссннаарряяддіівв

600 КІЛОМЕТРІВ ОБОРОННИХ СПОРУД

ЗАХИЩАТИМУТЬ НАДІЙНО

ПРИ БУДІВНИЦТВІ ФОРТИФІКАЦІЙНИХ СПОРУД

ОБЛАШТОВУВАЛИСЯ ОПОРНІ ПУНКТИ

КРУГОВОЇ ОБОРОНИ

#77 {5412} 4 ВЕРЕСНЯ, 2015 9

ОПК

Бронемашина «Барс-6» має звичайне компону-вання з переднім розташуванням двигуна, відді-ленням управління в середній частині машини, в їїкормовій частині розташоване десантне відділен-ня з бойовим модулем на даху. Екіпаж «Барса»становлять дві особи — водій і командир. У де-сантному відділенні передбачена можливість пе-

ревезення вантажів чи 4–6 піхотинців у повномуекіпіруванні.

Корпус бронемашини зварений, виготовленийзі сталевих броньових листів, розташованих підкутом. Бронювання забезпечує захист від5,45-мм і 7,62-мм боєприпасів. Фронтальна час-тина автомобіля, зокрема кришка моторного від-сіку, захищає від ураження 7,62-мм кулею припострілі впритул.

У бортах бойового відділення є двоє дверей дляводія і командира машини, у верхній частині якихвстановлений куленепробивний склоблок. Лобо-ве скло куленепробивне, складається з двохсклоблоків. У кормі корпуса розташовані дверідля посадки і висадки десанту. Також є люкна даху. У верхній частині бортів десантного від-ділення розташовані амбразури для ведення вог-ню зі стрілецької зброї (по дві з кожного боку).

На вікна у бортах бронемашини встановленограти, які забезпечують захист склоблоків від ме-ханічних ушкоджень (ударів палицями, кинутихкаменів).

Тривісний бронеавтомо-біль КрАЗ Feona базуєть-ся на шасі вантажівкиКрАЗ-6322 (6х6). Вінстворений спільно з ка-надсько-ем іратськоюкомпанією Streit Group.Машина оснащена двигу-ном Cummins і автоматич-ною коробкою передачAllison, має балістичнийзахист рівня Level 2за стандартом Stanag4569. У десантне відділен-ня ведуть відкидні дверів кормі, що утворює зруч-ну апарель, по якій бійціможуть швидко залишитимашину.

Українські військові, які беруть участь в антите-рористичній операції на Сході України, почали от-римувати нові засоби індивідуального маскуван-ня міцнефет (характерний чохол на каску). Цесвоєрідна шапка-невидимка, яка «ламає» силуетбійця, чим робить його непомітним на полі бою.Ці індивідуальні засоби маскування надійшли якдопомога від Ізраїлю.

Відтепер ворожомуснайперу буде склад-ніше ідентифікуватинашого бійця і приці-литися. Відповіднозростає ймовірністьпромаху або завдан-ня нелетального по-ранення людині, щоносить міцнефет.

Людське око най-більш різко і оператив-но сприймає добрезнайомі йому форми. Таким чином незамаскова-ний силует солдата на відкритій місцевості відра-зу виділяється серед решти предметів. А ось міц-нефет «ламає» звичні контури і не видає солда-та на місцевості. Так би мовити, буквально «кра-де» голову. Під боковим кутом зору солдат вза-галі стає невидимим, а на відстані від 100 метріві більше прицілитися йому в голову стає практич-но неможливо.

Міцнефет — це ексклюзивна ізраїльська роз-робка, яка використовувалася спецпризначенця-ми в Південному Лівані. З середини 90-х років їхактивно стали застосовувати в усіх піхотних під-розділах ізраїльської армії, повідомляє УкропOrg.

На військовому полігоні поблизу Черніго-ва спеціалісти Державного науково-випробувального центру Збройних СилУкраїни перевірили бойові можливості

нового вітчизняного 120-міліметрового міномета.Спільна розробка київського оборонного під-

приємства «Маяк» та Старокраматорського маши-нобудівного заводу створена за аналогом ра-дянського зразка, але виготовлена виключно з ви-сокоякісних комплектуючих вітчизняного вироб-ництва, значно легша і має витриваліший ствол.

Як показали результати полігонних випробу-вань, уже незабаром вітчизняний міномет можебути прийнятий на озброєння української армії.

Це великий крок у процесі імпортозаміщенняартилерійського озброєння, який дозволитьЗбройним Силам України замінити застарілізразки віком 50–60 років.

Уже цього року фахівці столичного оборонно-го підприємства готові виготовити близько 50вітчизняних мінометів, а наступного року —близько 300–400 одиниць.

СТВОРЕНО НОВИЙ БРОНЬОВАНИЙ АВТОМОБІЛЬ КРАЗ FEONA

Одне з вітчизняних підприємств, що спеціалі-зується на виготовленні засобів індивідуальногозахисту, презентувало кевларовий шолом.За словами його представника Костянтина Ма-рушевського, основною відмінністю від рештибойових шоломів, які виробляються в Україні, єрівень захисту каски ІІІА за стандартом STANAG2920 NATO. Цього вдалося досягти завдяки за-стосуванню при її розробці оригінальних техно-логічних рішень.

Для перевірки захисних якостей на практицікаску піддали ретельним випробуванням: під ку-том 90 градусів з трьох метрів у неї по черзі булиздійснені чотири постріли — три з пістолета«Форт» (кулею 9х19 мм) та один з ПМ (кулею9х18 мм). Причому цілили у найбільш уразливізони — ділянку скроні та вуха по зрізу каски. По-при те, що постріли здійснювалися з такої малоївідстані, усередині каски не було вихідних отво-рів, а лише незначні позамежні виступи. Звісно,що і цього буде цілком достатньо, аби військово-службовець перейшов у стан нокдауну. Аби міні-мізувати негативний вплив від появи випуклинусередині каски, розробники розмістили на їївнутрішній поверхні модульні подушки із анти-бактеріальним покриттям.

При тому, що ця каска важить лише 1,5 кілогра-ма, розробники планують полегшити її ще на 150грамів. Це робиться для того, аби військовослуж-бовцю було зручніше виконувати в ній поставле-ні бойові завдання.

Сергій ВОРОНКОВ

ВІТЧИЗНЯНА КАСКА ВИГОТОВЛЕНА ЗА НАТОВСЬКИМСТАНДАРТОМ

НАШІ ВІЙСЬКОВІ НАДЯГНУЛИ«ШАПКИ-НЕВИДИМКИ»

Бійці на передовій почали отримувати

ізраїльські індивідуальні

засоби маскування

При її розробці застосували

оригінальні технологічні рішення

Його виготовлено з високоякісних комплектуючих вітчизняного виробництва

ККооссттяяннттиинн ММаарруушшееввссььккиийй

ддееммооннссттррууєє ррееззууллььттааттии ппррааккттииччнниихх

ввииппррооббуувваанньь ввііттччииззнняяннооїї

ккаассккии ннаа ммііццннііссттьь

ББррооннееааввттооммооббіілльь ККррААЗЗ FFeeoonnaa ммааєє ббааллііссттииччнниийй ззааххиисстт ввииссооккооггоо ррііввнняя

УКРАЇНСЬКИХ ДЕСАНТНИКІВ ЗАХИЩАТИМЕ «БАРС»На Черкаському автомобільному заводі розроблений сучасний бронеавтомобіль

ББррооннюювваанннняя ««ББааррсс%%66»» ззааббееззппееччууєє ззааххиисстт ввіідд 55,,4455%%мммм іі 77,,6622%%мммм ббооєєппррииппаассіівв

ППррееддссттааввннииккии ррооззррооббннииккаа ттаа ввііййссььккооввооїї ччаассттииннии ппееррееввііррииллии ххааррааккттееррииссттииккии ооззббррооєєнннняя вв ппооллььооввиихх ууммоовваахх

ММііццннееффеетт ««ллааммааєє»» ссииллууеетт ббііййццяя

ВИПРОБОВУВАНОНОВИЙ 120-мм МІНОМЕТ

10

ПРОФЕСІОНАЛ

Нині чи не кожен пересічний українецьусвідомлює, що продовжити життя мож-на, зокрема, і завдяки досягненням ме-дицини. Особливо тієї її складової, яка

відповідає за серце та судини. А ще кілька деся-тиліть тому такі оперативні втручання, як замінасерцевих клапанів, шунтування, протезуванняаорти, встановлення кардіостимуляторів тощоназивали фантастичними. Вони навіть виклика-ли неабияку пересторогу.

Сьогодні такими операціями здивувати важко.І передусім тому, що українські лікарі як профе-сіонали не пасуть задніх. Начальник клініки хі-рургії серця та магістральних судин Військо-во-медичного клінічного центру Західного регіо-ну працівник ЗС України, заслужений лікарУкраїни Михайло Сироїд — один із таких фахівців.

Я добре пам’ятаю ті часи, коли в Михайла Ва-сильовича лише зароджувалася ідея запровад-ження передових технологій у своїй діяльності.Тоді, а це було на початку 90-х минулого століття,він дивувався: як за кордоном, де фаховість ліка-рів аж ніяк не вища, ніж в його колег, здійснюютьпотужні оперативні втручання? При цьому чіткоусвідомлював: успіху сприяє передусім сучаснемедичне обладнання, про яке українські, зокремаі військові, хірурги, лише мріяли. Однак і на заста-рілих апаратах та обладнанні вони робили дива.

Приміром, 1992 року, коли відділення судинноїхірургії військового госпіталю Прикарпатськоговійськового округу тільки-но очолив підполковникмедичної служби Михайло Сироїд, у колективі вжезаговорили про операцію на відкритому серці.Певна річ, розпочали з навчання та відвідуванняпровідних кардіосудинних центрів України та країн,що раніше становили СРСР, запозичували досвідзакордонних колег. І вже наприкінці 1994 рокувійськові кардіохірурги за допомогою фахівцівЛьвівської обласної лікарні здійснили перше проте-зування аортального клапана в умовах штучногокровообігу військовослужбовцю строкової служби.

Тоді ж вони опанували операції на сонній арте-рії, які за рік-два поставили, як кажуть, на потік.Відтоді щорічно їх виконують понад сотню. До ре-чі, якщо 2014 року в Україні таких операцій булозроблено 463, то третину провели саме у ВМКЦЗахідного регіону.

Освоїли у клініці й оперативні втручання з лі-кування ішемічної хвороби серця. Перше само-

стійне аортокоронарне шунтування провели2002 року майору І. Технічно це досить складнаоперація, нині її проводять як на працюючомусерці, так і з його зупинкою в умовах штучногокровообігу. А це свідчить про високу кваліфіка-цію кардіохірургів, обслуговуючого медичногоперсоналу.

За майже чверть століття діяльності кардіо-хірурги Військово-медичного клінічного центру За-хідного регіону завдяки новітнім технологіям вря-тували сотні життів українців. Вони провели біль-ше 300 операцій на серці та понад 2000 реконст-рукцій сонних артерій з хорошими результатами.

Досить плідною є їхня робота і нині, коли із зо-ни проведення антитерористичної операціїу військово-медичний заклад надходять військово-службовці з множинними осколковими поранен-нями судин. І це щастя, що два роки тому клінікаотримала сучасну рентгенохірургічну ангіогра-фічну систему Toshiba Infinix, яку кардіохірургиефективно використовують при проведенні опе-ративних втручань.

Саме за її допомогою військові кардіохірургирятують людей у перші ж години після серцевогонападу, коли в ураженій зоні ще не відбулися не-зворотні зміни. Іншими словами, коли щене встиг розвитися інфаркт міокарда. І роблятьце шляхом введення в коронарну артерію катете-ра, а по ньому — спеціальної речовини для роз-чинення тромбу. За потреби встановлюють та-кож коронарні стенти — спеціальні пружинки, якій збільшують отвір коронарних судин.

На сьогодні у клініці проліковано більше двохдесятків пацієнтів з пораненням магістральнихсудин. Врятували життя і мобілізованому війсь-ковослужбовцю К. з Івано-Франківщини, який от-римав мінно-вибухову травму з пошкодженнямклубової артерії та вени. Ендопротезуванняуспішно провів начальник відділення ендоваску-лярної хірургії підполковник медичної служби Ро-

ман Павчак. Вже за тиждень військовослужбов-ця виписали з клініки.

Не менш складним видалося оперативне втру-чання у військовослужбовця М., який отримаву зоні АТО поранення сонної артерії та яремноївени. Задля того, аби зменшити крововтрату,військові хірурги задіяли оклюзійний балон, якийперекрив кровопотік, що дозволило успішно ви-ділити судини й усунути дефект артерії та вени.

Колектив клініки продовжує запроваджуватиу своїй роботі новітні технології. Ще 7 років томульвів’яни першими в Україні почали виконуватиоперації з лінійного ендопротезування аорти.Та після чотирьох таких оперативних втручань(ендопротез вставляється лише в аорту — Авт.)відмовилися від цієї методики і перейшли на бі-фуркаційні ендопротезування, які більш ефек-тивні.

— Ендопротезування аорти виконується та-ким чином: у стегні робиться прокол і через ньо-го заводиться стент-графт — пружина в тканин-ній оболонці, — пояснює Михайло Сироїд. — Во-на перекриває доступ крові в мішок аневризмиі запобігає її розриву. Така операція на сьогодніє досить дорогою. Потрібно затратити кілька со-тень тисяч гривень на придбання препаратів,розхідних матеріалів. Саме тому ми виконалилише три біфуркаційні ендопротезування. Однез них — 87-річному хворому, який до того ж мавбезліч супутніх захворювань, також і крові. Ми-нув рік, а пацієнт непогано почувається! Я пере-конаний, що саме за цією технологією майбутнє!

Ігор МАХНО

КАРДІОХІРУРГИВ ПОГОНАХ ЗАЖИЛИ ВИЗНАННЯТретину операцій на сонній артерії в Україні виконують львівські військові медики

ННааччааллььнниикк ккллііннііккии ххііррууррггііїї ссееррццяя ттаа ммааггііссттррааллььннииххссууддиинн ВВііййссььккооввоо��ммееддииччннооггоо ккллііннііччннооггоо ццееннттррууЗЗааххііддннооггоо ррееггііооннуу ппррааццііввнниикк ЗЗСС УУккррааїїннии,,ззаассллуужжеенниийй ллііккаарр УУккррааїїннии ММииххааййллоо ССииррооїїдд

Доктор медичних наук, заслуже-ний лікар України, лауреат Дер-жавної премії України в галузі науки і техніки, професор кафедритравматології і ортопедії Донець-кого національного медичногоуніверситету Олександр Борзих,проживши півстоліття в Донець-ку, де зробив блискучу кар’єру,сьогодні в Києві ставить на ногиукраїнських військових.

Стати лікарем Олександру Борзихбуло визначено долею. Іншого вибо-ру, як він жартує, в нього й не було.Адже по лінії матері представникикількох поколінь були лікарями щез XVIII сторіччя! Після закінчення До-нецького медичного інституту він по-чав медичну практику з посади за-гального хірурга, згодом переквалі-фікувався на травматолога. Набув-ши досвіду, очолив відділ мікрохі-рургії і відновного лікування наслід-

ків травм Донецького науково-до-слідного інституту травматології і ор-топедії. А ще Олександр Борзих єавтором майже 200 наукових робіт,3 монографій, 17 винаходів. Під йо-го керівництвом п’ятеро молодих лі-

карів захистили дисертації кандида-тів медичних наук.

На запитання щодо кількості про-оперованих пацієнтів відповідає, щоніколи не займався такими підрахун-ками, але, напевно, чимало.

У Донецьку мав улюблену роботу,велику та дружню родину, його зна-ли і поважали тисячі людей, яким віндопоміг або врятував життя. Та всезмінилося навесні 2014-го, коли бу-ло оголошено про створення такзваної «ДНР».

Минув майже рік, як професорОлександр Борзих працює у Націо-нальному військово-медичному клі-нічному центрі «ГВКГ» МО України.За цей час виконав десятки опера-цій, рятуючи бійців. Більшістьз них — надскладні.

Старший лейтенант ОлександрЧорпіта, солдат Олексій Соколовсь-кий та багато інших завжди пам’ята-тимуть лікаря, який їх поставив

на ноги. У новому колективі профе-сора Борзих поважають і колеги,і пацієнти, насамперед — за високуфаховість.

— Олександр Володимирович єнадзвичайно фаховим спеціаліс-том, — каже начальник клінікиушкоджень Національного військо-во-медичного клінічного центру«ГВКГ» МО України, доктор медич-них наук полковник медичної служ-би Ігор Савка. — Він — професіоналіз великої літери, адже оперує припошкодженнях периферичних нер-вів, дефектах кінцівок, плечовогосплетіння, застосовуючи мікрохірур-гічні методи лікування, що не кожно-му під силу. При цьому використо-вує методики, які особисто напра-цював за понад 30 років роботиу Донецькому НДІ. За ними, до речі,навчаються студенти медичних уні-верситетів.

Сергій ЗЯТЬЄВ

ЛІКАР З ДОНЕЦЬКА СТАВИТЬ НА НОГИ НАШИХ ВІЙСЬКОВИХ

ДДооккттоорр ммееддииччнниихх ннаауукк ООллееккссааннддрр ББооррззиихх

ВІЙСЬКОВІ МЕДИКИПРОВЕЛИ БІЛЬШЕ

300 ОПЕРАЦІЙ НА СЕРЦІ ТАПОНАД 2000 РЕКОНСТРУКЦІЙ

СОННИХ АРТЕРІЙ

#77 {5412} 4 ВЕРЕСНЯ, 2015 11

СОЦІАЛЬНА ПАНОРАМА

Петро, мобілізований військово-службовець:

— Яке військове обмундируваннямені видадуть при прибутті до війсь-

кової частини?— Забезпечення речовим майном військово-

службовців Збройних Сил України, призванихза мобілізацією, врегульоване постановою Кабі-нету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444 «Про речове забезпечення військовослуж-бовців Збройних Сил та інших військових форму-вань у мирний час». Відповідно до норми № 10 підчас призову військовослужбовці отримують по се-зону головні убори, літній польовий костюм, утеп-лену польову куртку та штани, черевики з високи-ми берцями, білизну та шкарпетки тощо.

Микола, військовослужбовець:— Я загубив бронежилет та каску.

Мені нарахували відшкодуванняв 10-кратному розмірі. Наскільки цеправомірно? Який порядок нараху-

вань та розміри відшкодування за втраченевійськовослужбовцем військове обмундиру-вання та майно?

— У разі втрати військовослужбовцем речовогомайна призначається службове розслідування,за результатами якого приймається рішення щодоподальшого його списання. Коли втрата майнасталася з вини військовослужбовця і не булапов’язана із виконанням бойового завдання, його

вартість відшкодовується винними особами відпо-відно до постанови Верховної Ради України «Прозатвердження Положення про матеріальну відпо-відальність військовослужбовців за шкоду, запо-діяну державі» від 23.06.1995 р. № 243.

У разі втрати речового майна в результаті бойо-вих дій військовослужбовець доповідає команди-ру підрозділу, згодом за результатами службово-го розслідування приймається рішення щодо спи-сання речового майна з обліку частини за рахунокдержави.

За втрачене майно військовослужбовці несутьматеріальну відповідальність з урахуваннямкратності. Так, за втрату зброї та боєприпасів,оптичних приладів, засобів зв’язку, спеціальноїтехніки, льотно-технічного, спеціального морсь-кого і десантного обмундирування, штурмансь-кого спорядження, спеціального одягу і взуття,інвентарних речей та деяких інших видів військо-вого майна військовослужбовці несуть матері-альну відповідальність у 2-, 3-, 5- та 10-кратномурозмірі вартості.

Тетяна, мати військовослужбовця:— Чи має право мобілізований

військовослужбовець на виплатугрошової компенсації за недоотри-

мане за рік служби обмундирування?— Відповідно до постанови Кабінету Міністрів

України від 28 жовтня 2004 р. № 1444 «Про ре-чове забезпечення військовослужбовців Зброй-

них Сил та інших формувань у мирний час» вій-ськовослужбовці, призвані за мобілізацією,не мають права на отримання такої грошовоїкомпенсації.

Олександр, військовослужбовець:— Командир відмовляється прово-

дити розслідування по втраті броне-жилета під час виконання бойового

завдання. Який порядок оскарження дій?— У разі відмови в проведенні розслідування

командиром підрозділу відповідно до п.14 Статутувнутрішньої служби ви маєте право письмовозвернутися до наступного прямого начальника.

Дмитро, військовослужбовець:— Назвіть, будь ласка, повний пе-

релік військового обмундирування,з яким демобілізується військово-

службовець. Чи підлягатиме здачі при демобі-лізації видане раніше зимове обмундируваннята майно особистого користування?

— Звільнення військовослужбовців, призванихза мобілізацією, здійснюється у тій формі одягу(за сезоном), що перебувала в його особистомукористуванні. Під час звільнення військовослуж-бовець зобов’язаний здати інвентарні предметиречового майна: флягу, казанок, плащ-намет, за-соби індивідуального захисту (шолом, бронежи-лет), мішок спальний, каремат, рушники, постіль-ні предмети тощо.

Записала Тетяна МОРОЗ

ЯК ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ РЕЧОВИМ МАЙНОМ

НАШИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВФахівці Тилу Збройних Сил України надають роз’яснення щодо порядку та норм речового забезпечення військовослужбовців

ННооррммаа №№1100 ззааббееззппееччеенннняя ррееччооввиимм ммааййнноомм

ввііййссььккооввооззооббоовв''яяззаанниихх ттаа ррееззееррввііссттіівв,, ппррииззвваанниихх ннаа ннааввччааллььнніі ттаа ссппееццііааллььнніі ззббооррии уу ЗЗббррооййнніі ССииллии

ттаа вв іінншшіі ввііййссььккооввіі ффооррммуувваанннняя ((ккрріімм ттиихх,, щщоо ззааббееззппееччууююттььссяя ззаа ннооррммааммии №№2200,, 2211))

-------------------------------------------------------------------------------------------- | | Кількість на одну | Строк | | Найменування предмета | людину, штук, | носіння, | | | пар, комплектів | років | -------------------------------------------------------------------------------------------- ООббммууннддиирруувваанннняя 1. Кашкет польовий бавовняний 1 6 місяців 2. Шапка зі штучного хутра 1 1 3. Костюм (куртка і штани) 1 6 місяців польовий 4. Куртка польова утеплена 1 2 5. Штани польові утеплені 1 2 ВВззууттттяя 6. Черевики з високими берцями 1 6 місяців 6-1. Черевики з високими берцями 1 1 утеплені ББііллииззннаа 7. Білизна натільна 2 6 місяців 8. Білизна тепла 1 6 місяців 9. Рушник 2 6 місяців 10. Рукавиці бавовняні теплі 1 6 місяців 11. Шкарпетки літні 3 6 місяців 12. Шкарпетки зимові 2 6 місяців ССппоорряядджжеенннняя 13. Ремінь поясний з пряжкою 1 3 14. Ремінь до штанів 1 3

У десятикратному розмірі:За вогнепальну та холодну зброю,

боєприпаси, вибухові речовини і за-соби підриву, висадження:� вогнепальна і холодна зброя (пі-

столети, револьвери, автомати,гвинтівки, карабіни, кулемети, гра-натомети, вогнемети);� боєприпаси, набої до стрілецької

і газової зброї усіх калібрів (ручнігранати, піротехнічні засоби, набої,імітаційні інженерні боєприпаси);� вибухові речовини і засоби під-

риву;� засоби активної оборони (газо-

вий пістолет, газовий балончик, на-ручники,електрошокові пристрої,гумовий кийок);� засоби бронезахисту (бронежи-

лети усіх типів, шоломи захисні усіхтипів, протиударні щити усіх типів);� оперативна спецтехніка серійно-

го виробництва.У п’ятикратному розмірі:За льотно-технічне, спеціальне

морське і десантне обмундируван-ня, штурманське спорядження, спе-ціальний одяг і взуття, хутряні виро-би та інші інвентарні речі, пара-шутно-десантне майно, засоби ін-дивідуального захисту шкіри, за ім-портні кінофоторадіотелевізійну,розмножувальну апаратуру всіхнайменувань та апаратуру відеозву-козапису, спеціальні технічні засо-би, прилади до засобів зв’язку, тех-нічні засоби охорони та оргтехніку:� льотно-технічне обмундирування;� спеціальне морське обмундиру-

вання;� десантне обмундирування;� спеціальний одяг і взуття;� хутряні вироби;� інвентарні речі (плащ-намет ба-

вовняний, казанок металевий, фля-га металева і поліетиленова, каза-нок комбінований, простирадла,

підодіяльник, наволочки подушкові,верхні ковдри шерстяні та напів-шерстяні);� парашутно-десантне майно;� засоби індивідуального захисту

шкіри;� імпортна кінофоторадіотелеві-

зійна, розмножувальна апаратураусіх найменувань;� оргтехніка.У трикратному розмірі:За агрегати, запасні частини,

інструменти, прилади і приладдядо озброєння, військової техніки,устаткування, апаратури, засобівзв’язку, технічних засобів охорониі до обчислювальної техніки, за оп-тичні прилади, імпортні електрифі-ковані інструменти, пальне, маслоі мастила, спирти і спеціальні ріди-ни, паливо:� агрегати, запасні частини, ін-

струменти і приладдя до озброєння,військової техніки;� запасні частини, інструменти,

прилади і приладдя до засобівзв’язку, технічних засобів охорониі обчислювальної техніки;� імпортний електрифікований ін-

струмент (усіх найменувань);� пальне, масла і мастила, спирти

і спеціальні рідини;� паливний мазут, вугілля, дрова.У двократному розмірі:За малогабаритні засоби зв’язку

і приладдя до них і до технічних за-собів охорони, за надувні переправ-ні засоби, засоби малої механізаціїдля проведення інженерних робіт,продукти харчування:� малогабаритні засоби зв’язку

та приладдя до них і до технічнихзасобів охорони;� надувні переправні засоби;� засоби малої механізації для

проведення інженерних робіт;� продукти харчування.

ПЕРЕЛІК ВІЙСЬКОВОГО МАЙНА, НЕСТАЧА АБО РОЗКРАДАННЯ ЯКОГО ВІДШКОДОВУЄТЬСЯВИННИМИ ОСОБАМИ У КРАТНОМУ СПІВВІДНОШЕННІ ДО ЙОГО ВАРТОСТІ

12

СУСПІЛЬСТВО

Сьогодні через події на Донбасі до Украї-ни прикута увага всього світу. Політики,журналісти й експерти обговорюють си-туацію, що склалася, прогнозують на-

слідки тощо. А ще — дивуються підступності Ро-сії, яка розв’язала проти нас гібридну війну. Про-те директор Українського інституту національноїпам’яті Володимир В’ятрович дії сусідньої країнивважає цілком прогнозованими. Про це та іншевін розповів у інтерв’ю «Народній армії».

— Володимире Михайловичу! Чому, на ва-шу думку, Росія розпочала проти нас цю під-ступну війну?

— Для того, щоб зрозуміти це, варто згадатиісторію українсько-російських відносин. Аджепротягом століть Російська імперія не могла на-віть уявити існування на політичній карті світу не-залежної Української держави. Тому завжди при-душувала будь-які прояви вільнодумства, зокре-ма й використовуючи військо.

Варто було постати Українській Народній Рес-публіці, як «вождь світового пролетаріату» відра-зу пішов на неї війною. А коли в 20–30-х рокахминулого століття почали спалахувати селянськіповстання, більшовицька влада, щоб упокоритинас, влаштувала страшний голодомор.

Так сталося, що нам випало стати сусідами.За цей час багато води сплило в Дніпрі та Волзі,змінилися десятки поколінь, але не змінилосяставлення російських вождів до нас. І царі-само-держці, і генеральні секретарі партії, і нинішніправителі не бажали й не бажають бачити нашінароди рівноправними, їм кортить бути «старши-ми братами».

— УНР програла війну більшовицькій Росії.Чому? Адже патріотично налаштованих укра-їнців, які щиро воліли мати свою державу,і тоді не бракувало…

— Однозначно на це запитання не відповісти:причин було багато. Зокрема, складна зовніш-ньополітична ситуація, неузгодженість дій керів-ників УНР, відсутність ефективної військової до-помоги. А також розпорошеність еліт, низька сві-домість більшості українців, які не переймалисядолею країни. До того ж про Україну як незалеж-ну державу мало хто знав. У абсолютній більшос-ті країн Європи, а про світ годі й казати, вона асо-ціювалася з Російською імперією як її складова.

— Чи не спіткає сьогоднішню Україну доляУНР?

— Ні. Сьогодні, на відміну від тих років, ніхтоне сумнівається, що ми повинні мати власну дер-жаву, з кожним днем більшає людей, які намсимпатизують. УНР, нагадаю, проіснувала лишекілька років, а сьогоднішня Україна, слава Богу,вже майже чверть століття є самостійною держа-вою, членом ООН, інших поважних міжнароднихінституцій, її визнав весь цивілізований світ.

— Ви тривалий час очолювали архів СБУ,маючи доступ до багатьох документів під гри-фом «цілком таємно». І, напевно, знаєте, чививіз КДБ найбільш таємні з них, відчуваючи,що Радянська імперія ось-ось розсиплеться…

— Масив історичних документів архіву Службибезпеки України становлять понад 800 тисячсправ, деякі з них — з кількох десятків томів.Збереглися сотні тисяч свідчень про жертв полі-тичних репресій 1920–1950 років, терору, розгор-нутого проти дисидентського руху в УкраїнськійРСР, який був найпотужнішим серед решти ра-дянських республік.

Тут можна побачити й оперативно-розшуковісправи або ж справи-формуляри із зібраноюКДБ інформацією про тих чи інших осіб, якими ці-кавилася спецслужба. А також матеріали підслу-ховування, зовнішнього спостереження, доноси,

матеріали перлюстрації листування, які яскравосвідчать про втручання КДБ у приватне, творчежиття людей, їхнє фізичне і моральне ламання.

— Відомі імена часто зустрічаються?— Їх дуже багато. Це, зокрема, Михайло Гру-

шевський, Микола Бажан, Андрій Малишко,Володимир Сосюра, Павло Тичина, МаксимРильський, Остап Вишня, Олександр Довженко,Юрій Яновський та інші відомі постаті. Фактично«під ковпаком» КДБ перебувала вся творча інте-лігенція, творчість якої вивчалася в українськихрадянських школах.

— Скажіть, а свідчення про співпрацю їїпредставників із КДБ збереглися?

— Так, але їх дуже мало.— Як ви вважаєте, багато архівних даних

було знищено радянським режимом?— В архіві, про який йдеться, збереглося чима-

ло унікальних документів, без яких неможливецілісне розуміння історії України ХХ століття.Проте архів КДБ був не лише місцем, де їх хова-ли від сторонніх очей, але й місцем, де їх знищу-вали. Великі чистки для приховування слідів зло-чинів відбулися у 1944, 1953, 1954 роках. Одназ останніх і найбільш масштабних проводиласявлітку 1990-го, коли на виконання наказу№00150 нищили документи, що містили компро-матну інформацію на працівників спецслужби.

— Чому за часів свого президентства Вік-тор Янукович намагався приховати правдупро страхіття, які пережив наш народ під часпанування комуністичного режиму?

— Одним з перших указів Януковича був указпро моє звільнення з посади керівника архівуСБУ, який з’явився буквально у перший тижденьйого президентства. Про те, що останнім часомСБУ керували агенти Кремля, які, до речі, і втек-ли з Януковичем, сказано багато. Я ж нагадаю,що взимку 2010-го голова спецслужби згорнув

розсекречування архівів, бо «вся правда, якутреба було відкрити, вже відкрита».

— Володимире Михайловичу, сьогодніможна назвати точну кількість жертв більшо-вицького режиму в Україні?

— На це запитання ніхто не дасть достеменноївідповіді. Але відомо, що більшовицький режимвідібрав життя в понад 10 мільйонів українців.

— Парламент ухвалив, а Президент підпи-сав пакет так званих декомунізаційних зако-нів. Чи не запізно це сталося? І чи не розхиту-ватимуть вони українське суспільство?

— Ні. Суспільство розхитують брехня, ідеоло-гічні міфи, покликані обслуговувати владу, якікомпартійна влада вбивала в наші голови, виро-щуючи манкуртів. А історична правда, навіть ду-же гірка, очищує будь-яке суспільство, сприяючивідродженню нації.

Коли б українське суспільство рішуче порвалозі своїм тоталітарним минулим, викинувши, зок-рема, на смітник історії пам’ятники Леніну та ін-шим більшовицьким вождям, перейменувавшивулиці, сквери, названі на їхню честь, то, цілкомімовірно, не було б і тих трагічних подій, які має-мо сьогодні на Донбасі.

— Як ви особисто ставитесь до ідеї спору-дити Національний меморіал на честь усіхукраїнців, які боролися за кращу долюУкраїни?

— І як людина, і як громадянин країни, і як ке-рівник Українського інституту національноїпам’яті — дуже позитивно. Ми вже працюємо надвтіленням цієї ідеї. Вона полягає у спорудженнінаціонального пантеону борцям за незалежнуУкраїнську державу, де б покоїлися останкиМихайла Грушевського, Володимира Винниченка,Симона Петлюри, Євгена Коновальця, СтепанаБандери, Романа Шухевича та інших видатнихособистостей.

— Не можу не поцікавитись і долею Націо-нального меморіалу пам’яті жертв голодомо-рів в Україні: чи буде завершене його будів-ництво?

— Нині, особливо у листопаді, коли вшановує-мо пам’ять українців, померлих голодною смер-тю, до цього меморіалу приходять тисячі людей.Але не всі знають, що з самого початку передба-чалося спорудження другої його черги. Звісно,що за часів попередньої влади про це і мовине могло бути, ну а сьогодні…

Сказати, коли це станеться, не можу, оскількипотрібні чималі кошти, яких у держави через по-дії на Донбасі бракує. Але впевнений, що цеобов’язково буде зроблено.

— Коли, на вашу думку, Україна нарешті по-збудеться свого комуністичного минулого?Адже воно живе не лише в пам’ятниках,назвах вулиць, які його символізують, а йу свідомості багатьох наших громадян.

— Хоч і повільно, але ми позбавляємось цього.І це при тому, що протягом 24 років Українськадержава, на відміну, скажімо, від Литви, Латвіїі Естонії, дуже мало сприяла цьому. Впевнений:не за горами часи, коли імена Леніна, Сталіна,Дзержинського та їхніх соратників асоціювати-муться в наших громадян з найжорстокішимизлочинами проти людства, що позбавили життямільйони людей. І не більше...

Інтерв’ю вів Сергій ЗЯТЬЄВ

ЛИШЕ ІСТОРИЧНА ПРАВДАВИВЕДЕ ЛЮДЕЙ З ПОЛОНУІДЕОЛОГІЧНИХ МІФІВ

БІЛЬШОВИЦЬКИЙ РЕЖИМВІДІБРАВ ЖИТТЯ В ПОНАД 10 МІЛЬЙОНІВ УКРАЇНЦІВ

Директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович переконаний, що коли б українське суспільство

порвало зі своїм тоталітарним минулим, то, цілком імовірно, не було б і тих трагічних подій, які маємо нині на Сході держави

ДДииррееккттоорр УУккррааїїннссььккооггоо ііннссттииттууттуу ннааццііооннааллььннооїїппаамм’’яяттіі ВВооллооддииммиирр ВВ’’яяттррооввиичч

#77 {5412} 4 ВЕРЕСНЯ, 2015 13

БЕЗПЕКА

На тлі сучасних тенденцій до підвищенняавтоматизації, зокрема використаннядистанційно керованої зброї і автономноївійськової техніки, оснащеної штучним

інтелектом, російські збройні сили дедалі частішеопиняються в невигідному становищі, зазначаєамериканське видання. У Кремля немає техніки,порівнянної з західними автоматичними система-ми, і немає можливостей розробляти в осяжномумайбутньому такі системи самостійно. Російсь-кий військово-промисловий комплекс значно від-стає від оборонної індустрії західних країн у ви-робництві систем автоматичного управління,ударних безпілотних літальних апаратів (БПЛА),а також різної складної електроніки.

Усвідомивши ці недоліки, російська влада на-магалася усунути їх у співпраці з оборонною про-мисловістю західних країн. Однак заморожуван-ня співробітництва з країнами-членами НАТОвнаслідок анексії Криму та ведення гібридної вій-ни на Сході України, одночасне запровадження

більшістю західних країн санкцій позбавить ро-сійські підприємства ВПК можливості купуватинайближчим часом сучасні військові технологіїі техніку подвійного призначення. Фінансові обме-ження, що виникли через бюджетну кризу, спри-чинену падінням цін на нафту, також неабиякускладнять розробку і розгортання озброєнь, щовикористовують сучасні технології, йдетьсяу статті.

У результаті Росія буде змушена шукати аль-тернативні способи протидії західній автомати-зованій техніці. Зокрема йдеться про спробустворення перешкод у каналах зв’язку против-ника, а також виведення з ладу БПЛА та іншоїавтоматичної техніки за допомогою радіоелект-ронної зброї. Це якраз ті дві сфери, в яких ро-сійська армія має чималий досвід. Нещодавнопредставлена широкому загалу система радіо-електронної боротьби «Рычаг-АВ» призначенадля пригнічення радіолокаційних станцій у радіу-сі кількох сотень кілометрів з метою протидії су-

часним ракетним комплексам супротивника. Но-ві системи РЕБ можуть монтуватися на базі різ-них наземних, повітряних об’єктів, а також на ко-раблях, і за своїми характеристиками значно пе-ревершують західні аналоги — принаймніза офіційними заявами російських фахівців.

Також російська армія намагається протистоя-ти військово-технічній перевазі Заходу за допо-могою іррегулярних і кібернетичних війн протизахідних країн — як у випадку виникнення конф-лікту, так і в ході непрямих воєнних дій у періодзагострення ворожих відносин.

Що ж стосується більш традиційних військовихзасобів ведення бойових дій, дедалі більше стра-тегічне значення для Росії матимуть високоточнікеровані боєприпаси. Захист російських терито-рій здійснюватиметься за допомогою обороннихсистем. Такі ешелоновані системи оборонина сьогодні встановлюються в окупованому Кри-му, і в майбутньому вони, цілком ймовірно, бу-дуть розміщені на Курильських островах, в Калі-нінградській області і, можливо, на інших прибе-режних територіях.

Високоточні керовані боєприпаси можуть ви-користовуватися і в наступальних цілях. Ракетикласу «поверхня-поверхня», наприклад, «Іскан-дери» з максимальною дальністю ураження ціліна 500 кілометрів можуть застосовуватися длязалякування сусідніх держав. У даний час ро-сійська армія оснащує багато кораблів і підвод-них човнів потужними крилатими ракетами дляураження наземних цілей, на які не поширюєтьсядія договору про ліквідацію ядерних засобів се-редньої і меншої дальності, бо максимальнадальність їхнього польоту становить 2,5–3 тисячікілометрів. Ці ракети дозволять російській арміїлякати не тільки найближчих сусідів, але й краї-ни, що розташовані на більшій відстані, причомувона зможе це робити й у безпечних територіаль-них водах — наприклад, з Чорного, Балтійськогоабо Охотського морів.

Оскільки дуже малоймовірно, що Росія зможеназдогнати США за звичайним озброєнням абостворити ефективну систему неядерного заляку-вання з урахуванням військово-технічної перева-ги Заходу, російська армія буде й надалі робитиакцент на своїх ядерних засобах ураження. Зок-рема російські військові стратеги почали розгля-дати ядерну зброю як засіб, що дозволяє ком-пенсувати відносний брак у країні сучасних зви-чайних озброєнь.

Російське керівництво явно усвідомлює, щовійськовий потенціал країни не зможе зрівнятисяз американським і в найближчі два десятиліття бу-де також поступатися китайській військовій моці.

Західним же військовим стратегам слід зосе-редити свою увагу на тому, щоб нейтралізуватиперевагу Росії в таких сферах, як кібернетичнівійни, й усунути потенційну загрозу з боку Росії,яка може використовувати крилаті ракети і так-тичну ядерну зброю для досягнення своїх полі-тичних цілей у сусідніх країнах.

Підготував Вадим КОВАЛЬОВ

УУ ллііддииррууююччіійй ппооззииццііїї ААммееррииккии ннееммааєє ннііччооггоо ооссооббллииввооггоо,, ккррааїїннаа ввииттррааччааєє 557777 ммллррдд ддооллаарріівв ннаа рріікк ннаа ааррммііюю,,щщоо ммааййжжее уу ддеессяяттьь ррааззіівв ббііллььшшее ввииттрраатт РРооссііїї

ВІЙСЬКОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ РФ

НЕ ЗМОЖЕ ЗРІВНЯТИСЯЗ АМЕРИКАНСЬКИМЗважаючи на те, яку увагу в останній рік приділяють питанням, пов’язаним з можли-

востями російської армії, американське видання «The National Interest» проаналізу-

вало, як у наступні 10–20 років мінливий характер війни може вплинути на військо-

вий потенціал Росії в порівнянні з провідними країнами Заходу

РОСІЙСЬКИЙ ВПК ЗНАЧНО ВІДСТАЄ

ВІД ОБОРОННОЇ ІНДУСТРІЇЗАХІДНИХ КРАЇН

КРЕМЛЬ ЗАЗНАЄ ЗБИТКІВ ВІД УКРАЇНСЬКОГО ЕМБАРГОЗ часу припинення виробничої коо-перації з боку України, Росія зазналасерйозних втрат одразу в кількохсферах оборонно-промисловогокомплексу. Зокрема, це позначилосяна проектах створення нових літаків,вертольотів, кораблів і ракет, під-тримки придатності старої техніки.

Ще з 2014 року Київ поступовозгортав процес військово-технічно-го співробітництва з Москвою,оскільки Росія становить загрозудля безпеки України. Нині процесліквідації всіх спільних проектів пе-рейшов до завершального етапу.

Наприкінці липня гендиректор за-воду «Авіакор» Анатолій Гусєв за-явив про припинення випуску літака

Ан-140 через відмову України по-ставляти деталі й неможливість здій-снити швидке імпортозаміщення.Припинення випуску Ан-140 лишечастково демонструє масштаб проб-лем російського ВПК, що виникличерез ембарго на військові поставкиі конфлікт між двома країнами.

Окрім Ан-140, також згорнуто про-ект спільного виробництва військо-во-транспортного Ан-70. А теперпроблеми можуть бути і з паса-жирським Ан-148, що складаєтьсяу Воронежі.

Не набагато краща ситуаціяу Кремля і з вертольотобудуванням.Практично всі двигуни для російсь-ких гелікоптерів, а також для нових

навчально-бойових літаків Як-130,виробляються в Запоріжжі компа-нією «Мотор Січ». Хоча для най-більш популярних машин Мі-8і Мі-17 вже є російський аналог, об-сягу його виробництва поки недо-статньо (потреба Росії — близько500–550 таких двигунів на рік).

З огляду на це припинення поста-вок двигунів із Запоріжжя призвелодо зриву поставок вертольотів зару-біжним партнерам, отже, Росія під-дається репутаційним ризикам.

Випуск газових турбін для бойовихкораблів у Росії не налагодженийдосі — з часів СРСР вони виробля-лися тільки на підприємствах Украї-ни. На верфях у Калінінграді і Санкт-

Петербурзі розпочато будівництво10 бойових фрегатів для оновленняфлоту. До ембарго Росія встигла от-римати тільки п’ять установок, тожтепер намагається освоїти випусктурбін у Рибінську. Будівництво ко-раблів без турбін призупинене. Щеє нетривіальне завдання — навчити-ся без української допомоги монту-вати і обслуговувати ці установки.

У лютому Україна також відмовила-ся постачати системи управліннядля ракет-носіїв «Рокот». Вони вико-ристовувалися для запусків супут-ників. За різними оцінками, процесімпортозаміщення у сфері ВПК в Ро-сії може тривати до 10 років.

Наталія ПЕЧОРІНА

14

ГІСТЬ «НА»

Наш сьогоднішній гість — відома україн-ська співачка, народна артистка Украї-ни, лауреат ордена Святої великомуче-ниці Варвари за благодійну діяльність

Наталя Бучинська. Її пісні стають хітами, які спі-ває вся Україна. Достатньо лише згадати такіз них, як «Перемога», «Моя Україна», «Дівчина-весна», «Молитва», «Ми українці» тощо.

— «Ти шляхом праведним, святим йшладо волі, Україно. Ти перед ворогом своїм не ста-вала на коліна»... Ці слова однієї з найвідомішихпісень з вашого репертуару стали особливо ак-туальними в наш час. А чи доводилось вам да-вати концерти для наших військових?

— Дякую, що нагадали читачам рядки на-справді дивовижної пісні «Моя Україна». Вонадійсно унікальна, бо хоч і написана давно, але ак-туальності не втратила і, мені здається, здатнанеабияк зміцнити бойовий дух наших військових.Стосовно концертів — їх була майже сотня.Із особливим трепетом у серці разом з іншими ук-раїнськими артистами виступала у військовомушпиталі Києва перед пораненими бійцями, спіл-кувалася з ними, дякувала. Чимало виступів при-свячено допомозі родинам воїнів, біженцямзі Сходу України, під час яких збираються коштина допомогу дітям військових, які загинули в АТО.Вважаю, що кожен український артист має допо-магати людям, які страждають від цієї війни.

— Відомо, що вам довелося носити одно-стрій. Розкажіть, будь ласка, про вашу спів-працю зі Збройними Силами України.

— Справді, форму я носила, коли була соліст-кою Державного ансамблю пісні й танцю МВСУкраїни. А стосовно співпраці власне зі Збройни-ми Силами, то мала нагоду працювати із Заслу-женим академічним ансамблем пісні і танцю ЗСУкраїни та його художнім керівником ДмитромАнтонюком. І, сподіваюся, ця співпраця тривати-ме, бо маю ідею записати пісню «Перемога»спільно з цим творчим колективом.

— Ви стали наймолодшою народною ар-тисткою України. Як ви вважаєте, це — усміш-ка фортуни чи підсумок наполегливої та кро-піткої праці?

— Це звання я отримала у 27 років, після 9 ро-ків виступів на професійній сцені, зокрема шістьіз них — в ансамблі МВС. При цьому, наприклад,за період літа й осені 1999 року ми разом далиаж 250 концертів, загалом за час співпраці з ан-самблем — понад 2000. Тому впевнена, саме на-полеглива праця допомогла мені стати народноюартисткою. А усмішка Фортуни лише в тому, щоніхто не заважав працювати.

— У 2003 році ви літали у Косово, де булавійна. Розкажіть про це детальніше.

— Пригадую, що дуже хвилювалася, дивля-чись новини напередодні. Щоб вберегти нерви

моїх рідних, не сказала їм нічого, адже усвідом-лювала, на який ризик наважилась, але висту-пити перед нашими миротворцями та підтрима-ти їх було моїм обов’язком. І ще в той час, поба-чивши розриту снарядами землю, зруйнованібудинки, людські сльози, я подумала: не дайБог такого в моїй країні… На диво, нам органі-зували в Косові теплий прийом. Нас із радістюзустрічали місцеві жителі, накрили великийстіл, який був справді домашнім. Ми сиділи,спілкувалися і вже потім дізналися, що, наприк-лад, картопля для місцевих була тоді на вагу зо-лота. Війна — це страшно. Я дуже хочу, щобв Україні війна закінчилась чимшвидше! І біль-ше її ніколи не було!

— Нещодавно ваш репертуар поповнилапісня «Молитва». Яка історія її створення?

— «Молитва» була написана ще три роки то-му. Я довго не могла її записати в студії. Робиладекілька спроб, але щоразу щось не влаштову-вало. А ось минулого року під впливом жахливихподій на Сході країни мій душевний стан змінив-ся. Я змогла максимально відчути й «пережити»цю пісню, бо так само, як усі жінки, матері молю-ся за те, щоб війна на нашій землі закінчилась,а Україна розвивалась і міцнішала.

— 20-річчя творчої діяльності ви відзначає-те великим всеукраїнським туром. Розкажіть,будь ласка, про його перебіг.

— Разом із Ніколо Петрашем ми вирушилиу спільний тур «Моя Україна». Нашою ме-тою було дарувати свято й позитивні емоції.Сьогодні це дуже важливо, бо саме пісня здат-на і надихати, і виліковувати, і повертатидо життя. Ми встигли побувати в багатьох міс-тах, а восени плануємо продовжити їздити кра-їною з ювілейною програмою. Окрім цього,з кожного концерту всеукраїнського туру «МояУкраїна» ми віддаємо частину коштів на допо-могу сім’ям загиблих.

— Ви плідно працюєте з метрами українсь-кої естради. А чи змогли б ви включитидо свого репертуару пісні на вірші учасниківАТО?

— Звичайно змогла б, аби вірші були красиві.На перший погляд здається, що на фронті людямне до творчості. Але я переконана, що саме лю-бов, яка живе в серці кожного, стимулює, підтри-мує у найскладніших умовах і здатна при цьомунадихати. Тому згодом усе можливе.

— А про що ви зараз мрієте?— Мрію не зупинятися на досягнутому, щоб

жити й працювати було щоразу цікавіше. Дужехочу, щоб вистачало сил і мудрості робити пра-вильні кроки вперед як в особистому житті, такі на сцені.

— Насичена концертна діяльність, зйомкикліпів, благодійність. Наталіє, а чи залишаєть-ся у вас час для відпочинку?

— Час на відпочинок потрібно вміти знаходи-ти, навіть якщо здається, що його немає. А відпо-чивати люблю в мандрах. Не можу сказати, щофанатію від активного відпочинку. Завжди нама-гаюся знайти золоту середину.

— Ваші побажання захисникам Вітчизни.— Здоров’я вам міцного, дорогі! Вертайтесь

додому живі й неушкоджені. Дякую вам за нашспокійний сон і мирні міста, за вашу мужністьі безстрашність. Бог з нами! Все буде добре! Вій-на скінчиться, і ми разом відбудуємо Україну —найкращу країну в світі!

Бесіду вела Олена КРУГЛЄНЯ

МОЛЮСЯ ЗА ТЕ, ЩОБ ВІЙНА НА НАШІЙ ЗЕМЛІ

ЗАКІНЧИЛАСЬ

Раїса Василівна стала відомою за-вдяки тому, що на Андріївськомуузвозі продавала вишиті вручну хус-тинки, а всі зароблені гроші віддалана потреби українських військових.

Історія благодійності 78-річної киян-ки почалася ще 1992 року, коли Раї-са Василівна почала щомісяця над-силати частинку своєї пенсії благо-дійним фондам, що допомагаютьхворим дітям. А коли на Донбасі роз-горілася війна, вирішила допомогтибійцям української армії. Протягоммайже року вона щодня по 8–10 го-дин вишивала невеличкі хустинки.

— На кожну хустинку мені потрібнобуло 4 дні, — говорить майстриня. —

Коли виготовила 80 штук, пішла їхпродавати.

За кілька тижнів нехитрий крам Раї-си Василівни був розпроданий. Із по-чуттям виконаного обов’язку ста-ренька передала майже дві з поло-виною тисячі гривень на потребиЗбройних Сил України.

Найбільше в цій історії дивує те, щобабуся Раїса отримує мінімальнуза українськими мірками пенсію.Та благодійниця не нарікає, говорить,що на прожиття цілком вистачає.

— У мене болить душа за Україну,за ту важку ситуацію, яка зараз є, і ярозумію, що комусь ці гроші потріб-ніші, ніж мені. Приїхавши свого часу

в Україну, я зрозуміла, що це та кра-їна, яка мені найближча до душі, тутдобрі та чуйні люди, родючі землі,працелюбний народ, який має ви-тривалість у праці, дисциплінова-ність та сильний індивідуалізм, —каже Раїса Василівна.

Жінка безмежно щаслива тим, щодопомагає іншим.

— Ви знаєте, гроші мені не потріб-ні, — говорить вона, — я завжди на-магаюся комусь допомогти. Рані-ше — дітям, а згодом учасникамРеволюції гідності на Майдані, те-пер — українській армії. Це і є мійвнесок у нашу перемогу.

Анна КОСТІНА

78-РІЧНА КИЯНКА ДОПОМАГАЄ УКРАЇНСЬКИМ ВОЯКАМЗароблені від продажу власноруч вишитих хустинок гроші жінка перерахувала на потреби бійців у зоні АТО

РРааїїссаа ВВаассииллііввннаа

ННааттаалляя ББууччииннссььккаа ооттррииммааллаа ззвваанннняя ннааррооддннооїї ааррттииссттккии УУккррааїїннии уу 2277 ррооккіівв

Кожен артист має допомагати людям, які страждають від війни на Донбасі

«ПІСНЯ ЗДАТНА НАДИХАТИ

І ПОВЕРТАТИ ДО ЖИТТЯ»

#77 {5412} 4 ВЕРЕСНЯ, 2015 15

ОГОЛОШЕННЯ

Державний науково-випробувальний центр Збройних Сил України(м. Чернігів) оголошує конкурс на заміщення вакантних посад:

Посади, які заміщуються працівниками Збройних Сил України:1. Старший науковий співробітник відділу наукових досліджень і випробувань

повітрянодесантної і авіаційної аварійно-рятувальної техніки та підготовки ін-структорського складу сил спеціальних операцій, аеромобільних військ і авіа-ції.

2. Старший науковий співробітник відділу наукових досліджень і випробуваньполігонних систем.

Кваліфікаційні вимоги: наявність наукового ступеня з технічних наук (за від-сутності наукового ступеня стаж наукової діяльності не менше 15 років, наяв-ність вищої освіти за фахом рівня спеціаліста, магістра); стаж наукової і науко-во-технічної діяльності не менше 10 років; досвід участі у випробуваннях зраз-ків озброєння і військової техніки не менше 5 років.

3. Науковий співробітник відділу наукових досліджень і випробувань повітря-нодесантної і авіаційної аварійно-рятувальної техніки та підготовки інструк-торського складу сил спеціальних операцій, аеромобільних військ і авіації.

4. Науковий співробітник відділу наукових досліджень і випробувань вимірю-вальних систем та метрологічного забезпечення.

Кваліфікаційні вимоги: вища освіта за фахом рівня спеціаліста, магістра;стаж наукової і науково-технічної діяльності не менше 5 років.

Документи надсилаються на адресу: 14013, м. Чернігів, вул. Шевченка, 57,начальнику Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України.

***Івано-Франківська КЕЧ району оголошує конкурс з відбору суб’єктів

оцінної діяльності, які залучатимуться до проведення незалежної оцінкидержавного (військового) майна.

Назва об’єкта оцінки: нерухоме військове майно-приміщення складу техніч-ного майна будівлі № 557 загальною площею 433кв.м та технічного майданчи-ка (бетонного) площею 73 кв.м.

Місцезнаходження об’єкта: Івано-Франківська область, Надвірнянськийрайон, смт Делятин, вул. Авіаційна.

Орган управління: Міністерство оборони України.Балансоутримувач: Івано-Франківська КЕЧ району (м. Івано-Франківськ,

вул. Національної Гвардії 14Г), тел.: (0342) 75–07–10, факс: (0342) 75–07–10.Мета проведення незалежної оцінки: визначення ринкової вартості об’єкта

оренди для укладення договору оренди.Балансова залишкова вартість будівлі та технічного майданчика:

55371,00 грн станом на 30.07.2015 р. (зокрема 433 кв.м — 4505,00 грн; 73 кв.м— 3510,00 грн).

Розмір земельної ділянки: 1497,84 га, розмір земельної ділянки під об’єктоморенди пропорційний площі будівлі, техмайданчику (приміщення 433,0 кв.м; 73кв.м).

Дата оцінки (дата, на яку проводиться оцінка майна) : орієнтовна дата оцін-ки — 31.08.2015р.

Конкурсний відбір суб’єктів оцінної діяльності буде здійснюватися відповіднодо Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності, у випадкахоренди нерухомого військового майна, затвердженого наказом Міністерстваоборони України від 06.04.2015 №156 та зареєстрованого в Міністерстві юсти-ції України 11.06.2015 за №699/27144.

У конкурсі приймають участь суб’єкти оцінної діяльності, які:— отримали сертифікат суб’єкта оцінної діяльності, виданий відповідно

до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночнудіяльність в Україні», яким передбачено здійснення діяльності з оцінки майназа напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах цих напрямів, що від-повідають об’єкту оцінки;

— мають чинне кваліфікаційне свідоцтво оцінювача за відповідними напря-мами оцінки майна та спеціалізаціями у межах таких напрямів, видане відпо-відно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оці-ночну діяльність в Україні»;

— мають свідоцтво про включення інформації про оцінювача до Державногореєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності, видане відповідно до По-рядку ведення Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльнос-ті, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 10.06.2013р.№769, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.06.2013р.за №937/23469;

— до встановленого в інформаційному повідомленні про оголошення конкур-су терміну надали документи, передбачені пунктом 4 розділу II Положення.

Учасникам конкурсу потрібно подати в Івано-Франківську КЕЧ району кон-курсну документацію, яка складається з конкурсної пропозиції та підтверднихдокументів. До підтвердних документів належать:

— заява про участь у конкурсному відборі суб’єктів оцінної діяльності (дода-ток 1 Положення);

— копія установчих документів суб’єкта оцінної діяльності (для юридичнихосіб) ;

— копії кваліфікаційних свідоцтв оцінювача;— копія сертифіката суб’єкта оцінної діяльності;— копія свідоцтв про включення інформації про оцінювача до Державного ре-

єстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності;— конкурентну пропозицію;— інформація про претендента (документ, який містить відомості про претен-

дента щодо його досвіду роботи, кваліфікації та особистого досвіду роботи оці-нювачів, які працюють у його штатному складі та додатково залучаються ним,з незалежної оцінки майна, зокрема подібного майна тощо).

Конкурсна пропозиція претендента подається у запечатаному конверті і маємістити пропозицію щодо вартості виконання робіт, калькуляції витрат, пов’яза-них з виконанням робіт, а також терміну виконання робіт у календарних днях,який не перевищує 5 календарних днів.

Конкурсну документацію слід подавати в Івано-Франківську КЕЧ районуза адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, 14Г, каб.20до 16:45 14.09.2015 р. (не пізніше ніж за чотири робочі дні до оголошеної датипроведення конкурсу включно).

Претенденти для участі в конкурсі надсилають (або подають) до Івано-Фран-ківської КЕЧ району конкурсну документацію в запечатаному конверті з опи-сом підтверджуючих документів, що в ньому містяться. Копії документів, щоподаються у складі конкурсної документації, завіряються відміткою «Згідноз оригіналом» із зазначенням посади, ініціалів та прізвища особи, яка завіряєкопію, її особистого підпису, дати завірення копії.

На конверті необхідно зробити відмітку «На конкурс з відбору суб’єктів оцін-ної діяльності», а також зазначити назву об’єкта, на який подано заяву проучасть у конкурсі, та назву суб’єкта господарювання, який подає заяву.

Конкурс відбудеться 18 вересня 2015 року об 11:00 в Івано-ФранківськійКЕЧ району за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Національної Гвар-дії,14Г, (каб.№20).

Телефон для довідок: (0342) 75–07–10.

***КЕВ м.Чернівці оголошує конкурс з відбору суб’єктів оцінної діяльності,

які залучатимуться до проведення незалежної оцінки державного (війсь-кового) майна.

Назва об’єкта оцінки: нежитлові вбудовані приміщення підвалу в будівлі №4(літ.А), загальною площею 610,6 кв.м.

Місцезнаходження об’єкта: м.Чернівці, пл.Театральна,6.Орган управління: Міністерство оборони України.Балансоутримувач: КЕВ м.Чернівці. (м.Чернівці, вул.Україн-ська,43), тел.:

(0372) 52–57–50, факс: (0372) 52–58–16.Мета проведення незалежної оцінки: передача в оренду.Балансова залишкова вартість основних засобів: 3878286,00 грн станом

на 30.07.2015 р. (зокрема 610,60 кв.м — 199367 грн).Розмір земельної ділянки: 0,0156 га, розмір земельної ділянки під об’єктом

оренди пропорційний площі будівлі (приміщення 610,6 кв.м).Місце розташування земельної ділянки: м.Чернівці, пл.Театральна,6.Цільове призначення земельної ділянки: для господарських потреб (держав-

ний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії б/н31.10.1979р.).

Правовий режим земельної ділянки: право постійного користування.Нормативна грошова оцінка земельної ділянки:Наявність об’єктів, що містять державну таємницю (так, ні): ні.Дата оцінки (дата, на яку проводиться оцінка майна): орієнтовна дата оцін-

ки — 31.08.2015р.Конкурсний відбір суб’єктів оцінної діяльності буде здійснюватися відповідно

до Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності, у випадкахоренди нерухомого військового майна, затвердженого наказом Міністерстваоборони України від 06.04.2015 №156 та зареєстрованого в Міністерстві юсти-ції України 11.06.2015 за №699/27144.

У конкурсі приймають участь суб’єкти оцінної діяльності, які:— отримали сертифікат суб’єкта оцінної діяльності, виданий відповідно

до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночнудіяльність в Україні», яким передбачено здійснення діяльності з оцінки майназа напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах цих напрямів, що від-повідають об’єкту оцінки;

— мають чинне кваліфікаційне свідоцтво оцінювача за відповідними напря-мами оцінки майна та спеціалізаціями у межах таких напрямів, видане відпо-відно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оці-ночну діяльність в Україні»;

— мають свідоцтво про включення інформації про оцінювача до Державногореєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності, видане відповідно до По-

рядку ведення Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльнос-ті, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 10.06.2013р.№769, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.06.2013р.за №937/23469;

— до встановленого в інформаційному повідомленні про оголошення конкур-су терміну надали документи, передбачені пунктом 4 розділу II Положення.

Учасникам конкурсу потрібно подати в КЕВ м.Чернівці конкурсну документа-цію, яка складається з конкурсної пропозиції та підтвердних документів. До під-твердних документів належать:

— заява про участь у конкурсному відборі суб’єктів оцінної діяльності (дода-ток 1 Положення);

— копія установчих документів суб’єкта оцінної діяльності (для юридичнихосіб);

— копії кваліфікаційних свідоцтв оцінювача;— копія сертифіката суб’єкта оцінної діяльності;— копія свідоцтв про включення інформації про оцінювача до Державного ре-

єстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності;— конкурентну пропозицію;— інформація про претендента (документ, який містить відомості про претен-

дента щодо його досвіду роботи, кваліфікації та особистого досвіду роботи оці-нювачів, які працюють у його штатному складі та додатково залучаються ним,з незалежної оцінки майна, зокрема подібного майна тощо).

Конкурсна пропозиція претендента подається у запечатаному конверті і маємістити пропозицію щодо вартості виконання робіт, калькуляції витрат, пов’яза-них з виконанням робіт, а також терміну виконання робіт у календарних днях,який не перевищує 5 календарних днів.

Конкурсну документацію слід подавати в КЕВ м.Чернівці за адресою: м. Чер-нівці, вул. Українська,43, каб.№6 до 17:45 15.09.2015 р.

Конкурсна документація подається в запечатаному конверті з описом під-твердних документів, що містяться в конверті. На конверті необхідно зробитивідмітку «На конкурс з відбору суб’єктів оціночної діяльності», а також зазначи-ти назву об’єкта, на який подано заяву про участь у конкурсі, та назву суб’єктагосподарювання, який подає заяву.

Конкурс відбудеться 21 вересня 2015 року об 11:00 в КЕВ м.Чернівціза адресою: м. Чернівці, вул. Українська,43, (каб.№5).

Телефон для довідок: (0372) 52–67–23.

***Українська військово-медична академія проводить набір на заміщення

вакантної посади:Водій автотранспортних засобів відділення забезпечення навчального проце-

су.Звертатися за адресою: 04655, м. Київ, вул. Мельникова 24.

***Оголошення про проведення конкурсу на заміщення посад наукових

співробітників Центрального науково-дослідного інституту озброєння та війсь-кової техніки Збройних Сил України.

На посади осіб офіцерського складу:науковий співробітник науково-дослідного відділу розвитку зенітних систем

та комплексів, ШПК «майор», посадовий оклад 1180–1250грн;начальник науково-дослідного відділу розвитку авіаційної техніки та озброєн-

ня, ШПК «полковник», посадовий оклад 1490–1590грн;начальник науково-дослідного відділу розвитку радіотехнічних засобів, ШПК

«полковник», посадовий оклад 1490–1590грн.Кваліфікаційні вимоги до кандидатів: вища технічна освіта, досвід наукової

та організаційної роботи не менше 10 років, наявність наукових праць або ав-торських свідоцтв.

На обіймання посади начальника науково-дослідного відділу (лабораторії) —науковий ступінь доктора або кандидата наук.

Для участі в конкурсі надсилати такі документи (матеріали): рапорт за підпо-рядкованістю, автобіографія, копії документів про освіту та кваліфікацію, пронауковий ступінь, службова характеристика, службова картка, медична книж-ка, довідка про проходження військової служби, витяг із Резерву кандидатівна 2015 рік, список наукових праць (винаходів).

На посади працівників Збройних Сил України:молодший науковий співробітник науково-дослідного відділу формування прі-

оритетних напрямків воєнно-технічної політики, посадовий оклад1551–2198 грн;

науковий співробітник науково-дослідного відділу воєнно-економічного аналі-зу розробок озброєння та військової техніки, посадовий оклад 1806–2556 грн;

науковий співробітник науково-дослідного відділу розвитку засобів інженер-ного озброєння та радіаційного, хімічного і біологічного захисту, посадовийоклад 1806–2556 грн.

Кваліфікаційні вимоги до кандидата: вища технічна освіта, наявність науко-вих праць або авторських свідоцтв, науковий ступінь доктора або кандидатанаук.

Для участі в конкурсі надсилати такі документи (матеріали): заява, автобіо-графія, копії документів про освіту та кваліфікацію, про науковий ступінь, спи-сок наукових праць (винаходів).

Особи офіцерського складу, які проходять військову службу за місцем прове-дення конкурсу, разом з рапортом про бажання взяти участь в конкурсі пода-ють тільки службову характеристику та список наукових праць.

Дата проведення конкурсу — 16.10.2015 р.Термін подання документів — до 06.10.2015 р.Документи надсилати на адресу: 03049, м. Київ, Повітрофлотський про-

спект, буд. 28, голові конкурсної комісії Центрального науково-дослідного інс-титуту озброєння та військової техніки Збройних Сил України.

За довідками звертатися за телефонами: (044) 271–08–55, (044)271–09–66, (044) 520–12–84.

***На виконання «Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльнос-

ті у випадках відчуження військового майна», затвердженого наказом Міністер-ства оборони України від 20 січня 2015 року № 29, зареєстрованого в Міністер-стві юстиції України 19 лютого 2015 року за № 202/26647 (далі — Наказ), Мініс-терство оборони України інформує про результати проведення конкурсного від-бору суб’єктів оцінної діяльності у випадках відчуження окремо визначеноговійськового майна, який відбувся 1 вересня 2015 року о 10:00 за адресою:03113, м. Київ-113, проспект Перемоги, 55/2, Департамент відчуження та ути-лізації військового майна Міністерства оборони України, каб. 223 (інформаціяпро проведення конкурсного відбору суб’єктів оцінної діяльності була розміще-на на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України 14 серпня 2015 рокута опублікована у друкованому виданні «Народна армія» номер № 74 (5409) від14 серпня 2015 року).

За результатами наданих конкурсних пропозицій та відповідно до критеріїв,визначених наказом, рішенням конкурсної комісії оголошено переможцем на-ступного суб’єкта оцінної діяльності:

за лотом 1 переможець — ФОП Лазебник А.Б.

***Кафедра військової підготовки Кам’янець-Подільського національного

університету імені Івана Огієнка оголошує конкурс на заміщення вакантнихпосад:

1. Начальник кафедри військової підготовки, ШПК «полковник», посадовийоклад 1560 —1720 грн.

Кваліфікаційні вимоги: повна вища військова освіта оперативно-тактичногорівня за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, науковий ступінь або вченезвання за профілем діяльності, стаж військової служби на посадах науково-пе-дагогічних працівників (наукових працівників) не менше п’яти років, досвідвійськової служби на командних посадах та посадах керівного складу в орга-нах військового управління (військових частинах).

Посади, які заміщуються працівниками Збройних Сил України на умовах

строкового трудового договору1. Викладач кафедри військової підготовки, посадовий оклад 2377 грн.Кваліфікаційні вимоги: повна вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем

магістра. Можуть призначатися випускники аспірантури.Для участі в конкурсі надсилаються такі документи:— рапорт, який подається за командою (заява);— автобіографія;— копії документів про освіту, кваліфікацію, науковий ступінь, вчене звання;— службова характеристика;— службова картка;— медична книжка;— довідка про проходження військової служби;— список наукових праць (винаходів).— витяг з Резерву кандидатів для просування по службі (якщо особа офі-

церського складу бере участь в конкурсі на посаду вищу, ніж та, на якій пере-буває).

Термін подання документів: до 03.10.2015 р.Дата проведення конкурсу: 14.10.2015 р.Документи надсилаються на адресу: 03168, м.Київ-68, Повітрофлотський

проспект, буд. 6, Департамент військової освіти та науки Міністерства оборониУкраїни.

***ОГОЛОШЕННЯ №227/1/2643-НЕР про результати проведення конкурсу щодо закупівлі квартир на вторинному

ринку в регіонах України 1. Замовник: 1.1. Найменування: Міністерство оборони України.1.2. Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 00034022.1.3. Місцезнаходження: Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168.1.4. Головний розпорядник коштів (повне найменування та ідентифікаційний

код за ЄДРПОУ): Міністерство оборони України, 00034022.2. Джерело фінансування закупівлі: кошти державного бюджету України.3. Інформація про предмет закупівлі:3.1. Найменування предмета закупівлі: закупівля квартир на вторинному

ринку в регіонах України.3.2. Кількість та місце поставки товарів чи надання послуг: лот 1 — м. Київ,

до 50 квартир; лот 2 — Київська область, до 30 квартир; лот 3 — Київськаобласть (Києво-Святошинський р-н та м. Васильків), до 27 квартир; лот 4 —Київська область (м. Біла Церква), до 15 квартир; лот 5 — Київська область(м. Бориспіль та м. Бровари), до 15 квартир; лот 6 — м. Вінниця, до 85 квар-тир; лот 7 — Вінницька область, до 50 квартир; лот 8 — м. Дніпропетровськ,до 24 квартир; лот 9 — Дніпропетровська область, до 20 квартир; лот 10 —Донецька область (м. Артемівськ), до 20 квартир; лот 11 — Донецька область(м. Краматорськ), до 20 квартир; лот 12 — Донецька область (м.Костянтинів-ка), до 20 квартир; лот 13 — м. Житомир, до 45 квартир; лот 14 — Жито-мирська область, до 20 квартир; лот 15 — Івано-Франківська область, до 20квартир; лот 16 — Закарпатська область (м. Мукачеве), до 3 квартир; лот 17 — Закарпатська область (м. Ужгород), до 4 квартир; лот 18 — м. Львів,до 50 квартир; лот 19 — Львівська область, до 10 квартир лот 20 — м. Ми-колаїв, до 39 квартир; лот 21 — Миколаївська область, до 95 квартир; лот 22— м. Одеса, до 50 квартир; лот 23 — Одеська область, до 95 квартир; лот 24— м. Полтава, до 30 квартир; лот 25 — м. Рівне, до 50 квартир; лот 26 — Рів-ненська область, до 20 квартир; лот 27 — м. Суми, до 40 квартир; лот 28 —Сумська область, до 25 квартир; лот 29 — м. Харків, Харківська область, до30 квартир; лот 30 — м. Херсон, Херсонська область, до 20 квартир; лот 31 — м. Чернігів, до 50 квартир.

3.3. Строк поставки товарів або надання послуг: до 15 жовтня 2015 року.4. Інформування про процедуру закупівлі:4.1. Адреса веб-сайту, на якому замовником розміщується інформація про

закупівлю: www.mil.gov.ua, розділ «Державні закупівлі».4.2. Дата оприлюднення та номер оголошення про проведення процедури за-

купівлі, опублікованого в засобах масової інформації: № 227/1/2424-НЕР у га-зеті «Народна армія» від 14.08.2015 року № 74 (5409).

5. Результат проведення процедури закупівлі:5.1. Дата визначення переможця конкурсу, який подав найвигіднішу конкурс-

ну пропозицію: 02.09.2015 року.5.2. Конкурс відмінено чи визнано таким, що не відбувся: 5.2.1. Дата прийняття рішення: 02.09.2015 року.5.2.2. Причина: 1, 4, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 13, 14, 16, 17, 20, 21, 22, 24, 25, 26, 27,

30 та 31 — у зв’язку з поданням для участі в конкурсі менше двох конкурснихпропозицій; за лотами 10, 18, 23, 28 та 29 — у зв’язку з відхиленням всіх кон-курсних пропозицій.

6. Ціна найбільш економічно вигідних конкурсних пропозицій: за лотом 2 — 24 670 260 (двадцять чотири мільйони шістсот сімдесят ти-

сяч двісті шістдесят)грн 00 коп. без ПДВ (13 800,00 грн/м2 (без ПДВ);за лотом 3 — 12 912 355 (дванадцять мільйонів дев’ятсот дванадцять ти-

сяч триста п’ятдесят п’ять) грн 00 коп. без ПДВ (13 850,00 грн/м2 (без ПДВ).за лотом 9 — 9 560 565 (дев’ять мільйонів п’ятсот шістдесят тисяч п’ятсот

шістдесят п’ять) грн 00 коп. без ПДВ (10 050,00 грн/м2 (без ПДВ);за лотом 15 — 3 376 527 (три мільйони триста сімдесят шість тисяч п’ят-

сот двадцять сім) грн 00 коп. без ПДВ (9 870,00 грн/м2 (без ПДВ);за лотом 19 — 10 710 205 (десять мільйонів сімсот десять тисяч двісті

п’ять) грн 00 коп. без ПДВ (10 450,00 грн/м2 (без ПДВ).7. Інформація про переможця конкурсу: за лотом 2:7.1.1. Найменування/прізвище, ім’я, по батькові: Фізична особа Кривобок

Тетяна Доріївна;7.2.1. Ідентифікаційний код/ідентифікаційний номер: 3047714148;7.3.1. Місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання (для фі-

зичної особи): 04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, буд. 8, корп. 3, кв. 28;за лотом 3:7.1.2. Найменування/прізвище, ім’я, по батькові: Товариство з обмеженою

відповідальністю «Будівельна сервісна компанія «УКРАЇНА».7.2.2. Ідентифікаційний код/ідентифікаційний номер: 36971905.7.3.2. Місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання (для

фізичної особи): 02002, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Микільсько-Сло-бідська, буд. 1А, офіс 291;

за лотом 9:7.1.3. Найменування/прізвище, ім’я, по батькові: Товариство з обмеженою

відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ДИКОЛ».7.2.3. Ідентифікаційний код/ідентифікаційний номер: 23204797.7.3.3. Місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання (для

фізичної особи): 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Буді-вельна, 8Б.

за лотом 15:7.1.4. Найменування/прізвище, ім’я, по батькові: Дочірнє підприємство

«РАЙБУД» Товариства з обмеженою відповідальністю агропромисловогокомплексу «ДОБРОТА».

7.2.4. Ідентифікаційний код/ідентифікаційний номер: 31774054.7.3.4. Місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання (для

фізичної особи): 78217, Івано-Франківська область, Коломийський р-н, с. Сопів, вул. Коломийська, 35;

за лотом 19:7.1.5. Найменування/прізвище, ім’я, по батькові: Товариство з обмеженою

відповідальністю «ЯНТАР».7.2.5. Ідентифікаційний код/ідентифікаційний номер: 19141186.7.3.5. Місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання (для

фізичної особи): 81652, Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Вяч. Чор-новола, 14А.

ККввааррттииррнноо--ееккссппллууааттааццііййнниийй ввііддддіілл мм.. ЛЛььввоовваа ііннффооррммууєє ппрроо ккооннккууррсснниийй ввііддббіірр ссуубб’’єєккттіівв ооццііннннооїї ддііяяллььннооссттіі зз ммееттооюю ввииззннааччеенннняя ррииннккооввооїї ввааррттооссттіі ддлляя ррооззррааххууннккууооррееннддннооїї ппллааттии ддлляя ууккллааддеенннняя ддооггооввоорруу ооррееннддии ннееррууххооммооггоо ввііййссььккооввооггоо ммааййннаа,, щщоо ззннааххооддииттььссяя ннаа ККЕЕВВ мм.. ЛЛььввоовваа

ННааззвваа іі ммііссццее ррооззттаашшуувваанннняя ооррггааннуу,, щщоо ппррооввооддииттьь ккооннккууррсс:: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, адреса: 79007, м. Львів, вул. Батуринська,2.ООссннооввнніі ууммооввии ккооннккууррссуу::У конкурсі беруть участь суб’єкти оцінної діяльності, які отримали сертифікат суб’єкта оцінної діяльності, мають чинне кваліфікаційне свідоцтво оцінювача за від-

повідними напрямами оцінювання майна та спеціалізаціями в межах таких напрямів, мають свідоцтво про включення інформації про оцінювача до Державного ре-єстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності та у визначений термін надали необхідні документи.

ККііннццееввиийй ттееррмміінн ппррииййооммуу ддооккууммееннттіівв ннаа ккооннккууррсс::Конкурсні пропозиції подаються в окремому конверті з написом «На конкурс», запечатаному печаткою учасника конкурсу. Кінцевий термін прийняття докумен-

тів на конкурс — за 4 робочі дні до оголошеної дати проведення конкурсу (включно). Конкурс буде проведено о 10:00 через 14 календарних днів після публікаціїповідомлення в газеті в КЕВ м. Львова за адресою: 79007, м.Львів, вул. Батуринська,2:

ТТееллееффоонн ддлляя ддооввііддоокк:: (0322) 55-74-80.ДДлляя ууччаассттіі вв ккооннккууррссіі ууччаасснниикк ппооддааєє ннаа ррооззгглляядд ккооннккууррссннооїї ккооммііссііїї ттааккіі ддооккууммееннттии::1. Копії документів, що подаються у складі конкурсної документації, завіряються позначкою «Згідно з оригіналом» із зазначенням назви посади, ініціалів та пріз-

вища особи, яка завіряє копію, її особистого підпису, дати завірення копії, засвідченої печаткою (за наявності).2. Документація подається в запечатаному конверті з описом документів, що в ньому містяться, та включає: заяву про участь у конкурсному відборі суб’єктів оцін-

ної діяльності за встановленою формою; копії установчих документів суб’єкта оцінної діяльності (для юридичних осіб); копії кваліфікаційних свідоцтв оцінювача; ко-пію сертифіката суб’єкта оцінної діяльності; копію свідоцтва про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної ді-яльності; конкурсну пропозицію.

3. Конкурсна пропозиція подається в окремо запечатаному конверті з позначкою «Конкурсна пропозиція» і має містити пропозиції щодо ціни виконання робіт,калькуляції витрат, пов’язаних з виконанням робіт, а також строк виконання робіт.

№ Опис об’єкта оцінювання Площа, кв.м Адреса об’єкта оцінювання

Запланована датап/п оцінювання

Технічний майданчик в/м №288, для розміщення м.Львів,автостоянки та надання послуг населенню 3500,00 вул. Луганська,3 25.09.2015

ДОЗВІЛЛЯ

Сканворд підготував Василь СОЛТИС, Тернопіль

ЖИВИ БЕЗ ГНІВУ...

Заповіді 104-річного карпатськогомудреця Андрія Ворона

— То як тобі нова робота?— Хороша, але за старою

сумую.— А де ти раніше працював?— Ніде.

***

Головне, не добре зробити роботу, головне вмі-ти пояснити, чому погано вийшло.

***

Разом, я можу перемогти роздвоєння особис-тості!

***

Вам буде легше прокидатись вранці на роботу,якщо на будильник ви поставите мишоловку.

***

— І як перший сніданок молодому чоловіку?— Нормально, завтра виписують.

***

Жінки закохуються в те, що чують, а чоловіки —у те, що бачать. Тому жінки фарбуються, а чоло-віки брешуть…

***

Дві блондинки:— Оля, скажи, а коли я копіюю мишкою текст,

де він зберігається?— Як де? Звичайно в мишці!

СМІЄМОСЬ, ОТЖЕ, НЕ ЗДАЄМОСЬ!

До 10 жовтня 2015 року триває конкурс вільних лю-дей «Креативна Україна» у номінаціях: «Поетичнийтвір»; «Гумористичне оповідання»; «Музичний твір»(пісня, балада, романс); «Карикатура»; «Фотографія»;«Відеоролик».

Право взяти участь у творчому конкурсі мають гро-мадяни України та всі охочі зі всього світу. Конкурсне має жодних вікових чи будь-яких інших обмежень.

РРооббооттии ннааддссииллааййттее ззаа ааддрреессооюю:: 0011000011,, ККииїївв--11,, аа//сс 117755 ааббоо ннаа ее--mmaaiill:: ttvvkk@@iinneett..uuaa

Малюнок Віктора ГОЛУБА

� Якщо служитимеш опорою іншим, ти й сам їїматимеш. Якщо допомагатимеш людям досягтиуспіху, то й сам його досягнеш. Може, людяністьі приязність і не дадуть тобі багатства, зате да-дуть насолоду, що миліша за багатства.� Не старайся бути прикладом для інших. Шукайприклад поблизу.� Не змагайся ні в чому і ні з ким. Краще — по-ступайтесь. Не бійся підкорятися тому, хто тобіблизький, — і він стане опорою тобі.� Бути людяним — не означає всіх любити. Мож-на зневажати деяких людей, але залишатисяз ними людяним — треба. Не для них — для се-бе. В цьому твоя чистота.� Не соромся двічі поклонитися добрій людині.Та уникай нікчемних, але не принижуй їх. Я не йдуслідом за поганими людьми. І я не наближаюсядуже до хороших людей.� Позбавляйся від поганого в собі і не торкайсяпоганого в інших. Роби діло і не думай про ре-зультат. Живи без гніву, навіть короткого.� Якщо ти поводишся правильно, то за тобою пі-дуть без слів.

РЕДАКЦІЙНА КОЛОНКА ЗАСНОВНИК – МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

Рeєстраційне свідоцтво КВ № 2026 від 25.06.1996 р.

Газета надрукована у друкарні ТОВ «Укрполіграфмедіа»(вул. Фрунзе, 104А, м. Київ, 04080).

Наклад 31922 Замовлення 53077

Ціна вроздріб – договірна

ТВО головного редактора Анатолій МАРКЕВИЧ

Чергові по номеру — Роман ТУРОВЕЦЬ,Вадим КОВАЛЬОВ

Провідний літературний співробітник — Наталія ШАРОЙКО

Адреса редакції: вул. Мельникова, 24, м. Київ, МСП, 04655

e-mail: n_army@army.kiev.ua

http://www.na.mil.gov.ua

Відділ передплати: тел.: 0(44) 489 50 12

— Реклама редакції (подається безкоштовно)

— Реклама платна

Листування з читачами

тільки на сторінках газети.

Відповідальність за достовірність

інформації та реклами несуть автори

та рекламодавці. Редакція може

не поділяти погляди автора.

При передруку матеріалів посилання

на «Народну армію» обов’язкове.

Рр

Р

««ББііллььшш,, ннііжж ммеечч,, іі ооггоонньь,, іі ссттррііллаа,, іі ккооссаа,,ННееббееззппееччннее оорруужжжжяя —— жжііннооччаа ккрраассаа»»..

ІІвваанн ФФРРААННККОО