Вітаємо!2

Вкотре прийшло радісне свято — 8 Березня!Повертає тепло, повертає весна, й символічно, що найперше свято при-

свячене Вам і осяяне Вами, мов сонцем.Любі жінки, дозвольте привітати Вас із цим чудовим днем та висловити

слова глибокої вдячності, адже на Вашій мудрості, силі та терпінні трима-ється світ. У буднях сьогодення ми часто не помічаємо, скільки прекрас-них, розумних, добросовісних, самовідданих жінок працює серед нас.

Здавна повелося, що жінка в сім’ї — берегиня. Незважаючи на жодні пе-рипетії життя, жінки народжують дітей і кохають чоловіків, шукають су-джених, завмираючи у передчутті щастя... Дбають про тепло і світло,добробут і красу в своїй оселі. І як добре, що у Вас є світле весняне і бажанесвято — свято надії, краси та мрій. Нехай цей весняний день завжди даруєВам тепло сонячних променів та ніжність перших весняних квітів.

Бажаємо Вам, дорогі наші колеги і подруги, мами і сестри, дружини, ба-бусі, онучки і доні, міцного здоров’я, невичерпної творчої енергії, добра йупевненості у своїх силах, розуміння, кохання та вірності Ваших близьких.

Редакція газети “СтудPOL”

Вкотре прийшло радісне свято — 8 Березня!Повертає тепло, повертає весна, й символічно, що найперше свято при-

свячене Вам і осяяне Вами, мов сонцем.Любі жінки, дозвольте привітати Вас із цим чудовим днем та висловити

слова глибокої вдячності, адже на Вашій мудрості, силі та терпінні трима-ється світ. У буднях сьогодення ми часто не помічаємо, скільки прекрас-них, розумних, добросовісних, самовідданих жінок працює серед нас.

Здавна повелося, що жінка в сім’ї — берегиня. Незважаючи на жодні пе-рипетії життя, жінки народжують дітей і кохають чоловіків, шукають су-джених, завмираючи у передчутті щастя... Дбають про тепло і світло,добробут і красу в своїй оселі. І як добре, що у Вас є світле весняне і бажанесвято — свято надії, краси та мрій. Нехай цей весняний день завжди даруєВам тепло сонячних променів та ніжність перших весняних квітів.

Бажаємо Вам, дорогі наші колеги і подруги, мами і сестри, дружини, ба-бусі, онучки і доні, міцного здоров’я, невичерпної творчої енергії, добра йупевненості у своїх силах, розуміння, кохання та вірності Ваших близьких.

Редакція газети “СтудPOL”

Запрошуємо відвідати наш оновлений веб-сайт - studpol.at.ua

Жiночий день 3

Вканун 8 марта принято по-здравлять любимых женщин,делать им уйму комплиментов

и приносить завтраки в постель. Од-нако даже при всей этой волнитель-ной атмосфере праздника находятся«экземпляры», считающие женскийдень пустой тратой денег и времени.

Настало время реванша, господамужчины. Закройте глаза и пред-ставьте, что случилось бы, исчезни слица Земли женщины. Сами бы вы несправились…

Кто бы удивлял нас своей изобретательностью?

Только ленивый представитель сильногопола никогда не отпускал колкости по по-воду того, что место женщины на кухне. Чтогреха таить, прекрасная половина человече-ства прекрасно орудует кастрюлей, однаконе только в рамках плиты.

Да, в руках женщины она не всегда слу-жила только лишь ёмкостью для приготов-ления вкусных борщей. Парой веков ранеекастрюля выступила своего рода светиломв царстве несправедливости и ущемлениягендерных прав. 8 марта 1857 года отмеченов истории как дата «Марша пустых ка-стрюль». Работницы текстильной промыш-ленности и фабрик по пошиву одежды вНью-Йорке провели его в знак протеста про-тив неприемлемых условий труда и низкойзаработной платы. Участницы создавалижуткий шум, ударяя в пустые кастрюли идругую домашнюю утварь. Основными тре-бованиями марша были десятичасовой ра-бочий день и равная с мужчинами зарплата.

Кто бы создавал уют?Думаете, опечатка? Но-но! Формулировка

«мастер на все руки» как-то безоснова-тельно применяется исключительно по отно-шению к мужчине. Вы исправно вкручиваете

лампочки и ремонтируете электропроводку,однако не стоит забывать о наличии серьёз-ной конкуренции. И не от соседа слева, а,быть может, от соседки.

Посудите сами. Никаких ночей напролётза сетевыми играми, никаких футбольныхонлайн-трансляций и заказов пиццы по Ин-тернету, если бы не восхитительная ХэдиЛамарр. Именно она в 1941 году запатенто-вала секретное средство связи, котороебыло способно динамически изменять ча-стоту вещания и планировалось разработ-чицей как устройство с технологиейпомехоустойчивой радиопередачи поборьбе с фашизмом. Но в 1962 году этоустройство использовалось в американских

торпедах, а позднее, в 1991 легло в основутакого привычного для нас Wi-Fi. Да-да, вы-ходит, что Wi-Fi изобрела женщина! Живи быона сейчас и видя своего полусонного кава-лера за «Дотой» в три часа ночи, сто раз по-жалела бы…

Кто бы восхищал сердобольностью?Ни для кого не секрет, что женщины – су-

щества эмоциональные, нестабильные, спо-собные легко расплакаться и через минутурассмеяться.

Однако, повышенная женская эмоцио-нальность и чувствительность всегдавстречалась с недоумением сильных мирасего. Порой она имела очень даже практи-ческую ценность.

Сострадательная Мэри Андерсон пожа-лела своего водителя, которому приходи-лось постоянно останавливать автомобиль,чтобы очистить лобовое стекло от снега, и в1903 году она придумала «дворники».

Кто бы продолжал «видеть пароль,видеть ориентир»?

Вера Брежнева, сама того не подозревая,спела пророческие слова в одной из песен.А ученые из университета Кентукки тем вре-менем выяснили, что при равном уровне ал-когольного опьянения мужчина в три раза

быстрее теряет ориентацию, чем женщина.Так что ну их, эти мальчишники. Испитьбокал-другой безопаснее в компании жен-щины. Желательно, своей.

Кто был бы красивым?То, что мужчина должен быть чуточку кра-

сивее обезьяны утверждение спорное, нопопулярное. Тем не менее, как бы он ни ста-рался не ударить в грязь лицом, женщинавсё-равно красивее.

Сатоси Канадзава из Лондонской школыэкономики выяснил, что более привлека-тельные родители чаще становятся родите-лями именно дочерей. Он проанализировалданные двух лонгитюдных американских ис-

следований (около 15 тысяч американцев вобщей сложности) и выяснил, что те роди-тели, чьи фотографии оценивали, как фото-графии привлекательных людей, имеют на26% меньше шансов завести сыновей. Ка-надзава также определил, что привлека-тельные люди чаще становилисьродителями симпатичных детей.

Кто бы заботился о детях?Ученые справедливо считают, что рожде-

ние детей большим грузом ложится на плечиматерей и мешает их карьере. Они побесе-довали с семьями, где оба родителя рабо-тают, и выяснили, что, пока ребенку неисполнится год, 32% матерей жалуются наночные пробуждения. В то время как у муж-чин этот показатель всего 11%. Порази-тельно, что этот процент почти не снижаетсядаже в том случае, если женщина обеспечи-вает свою семью в одиночку (28%). А вотмужчина-добытчик больше заботится освоем сне (всего 4%).

Подобных вопросов миллионы и перечис-лять их можно до бесконечности. Так что,дорогие мужчины, отбросьте свой скепти-цизм и поздравьте своих дам. Они вам ещёпригодятся.

Наталія АВІЛОВА, ГП-419с

Без женщин никуда...

Студентська весна – 20144

Укожного з нас прихід весниасоціюється з різним. Для ко-гось це любов, романтика, спів

пташок, для когось – привід початинове життя; хтось уже в передчуттіприходу канікул, чекає літа-літечка.Для студентів гуманітарно-правовогофакультету весна починається насам-перед з підготовки до університетсь-кого фестивалю талантів.

«Студвесна» наприкінцізими – досить симво-лічна подія в житті на-

шого університету. В актовій заліЗНТУ 28 лютого стартувала перша«Студентська весна – 2014», підго-товлена студентами Інститутууправління та права.

Організатори вирішили взяти заосновну тему концерту спектакльНіла Саймона «Босоніж попарку». Глядачі із захватом спосте-рігали за любовними перипетіямимолодої пари на сцені, адже ак-торська гра Дарини Деркач таДмитра Сухацького була на ви-соті.

Цього року я долучилася донашої університетської команди імала змогу спостерігати за кропіт-кою працею людей, що готуютьцей захід, та підготувати власнийномер. Усі хвилювання компенсу-вав результат – концерт пройшовна «ура!». Журі відзначило найви-щими балами сценарій, режисуру,звукове та світове оформленнязалу, народну та естрадну хорео-графію, драму та багато інших но-мерів.

Ті глядачі, які регулярно відві-дують такі концерти, знають, що«Студвесна» збирає найрізноманіт-ніші таланти. Гості фестивалю мали

змогу насолодитися чудовим спі-вом вокально-інструментальногоансамблю, солістів-вокалістів, хору,танцями різних напрямів (від укра-їнських до сучасних), оригінальнимжанром у вигляді світлового шоу,пластичністю та силою акробатів згімнастами.

Найбільше враження як на мене,так і на глядачів, справили танцю-вальні колективи. Особливо хорео-графія Марини Сахно у яскравомутанцювальному номері з джампе-рами та виступ Євгена Тонкошку-рика. Вибухав зал сміхом під часвиступу наших СТЕМів, КВК у ви-конанні команди «Порт 777».

Незабутнє враження залишилимелодійне виконання авторськоїпісні Анни Денисової та оригіналь-ний жанр Дарини Мартовицької зістрічками, що світились в ультра-фіолеті. Бурхливі оплески від гляда-чів та відмінні бали від журіотримали талановиті гімнасти Вла-дислав Шеховцов і Володимир На-уменко.

Фінальна пісня концерту у вико-нанні хору і побажання конфе-ранс’є «Любити один одного,здійснювати божевільні вчинки за-ради коханих, дарувати добро сві-тові» гармонійно закінчили кон-церт. Всі студенти, що брали участь

у підготовці «Студвесни», проща-лись зі своїми глядачами, аплоду-вали, а коли закрилася завіса,радісно обіймали один одного і дя-кували за все.

Зрештою, це далеко не все, щоприготувало цьогорічне свято сту-дентських талантів. Навпроти ак-тової зали присутні мали змогувідвідати музей нагород, кубків імедалей наших студентів, а такожчарівний куточок незвичайних по-дарунків. Не можна було пройтиповз величезного ведмедя і влас-норуч намальованих портретів.Оце так гідні подарунки!

Що ж, залишається тільки подяку-вати організаторам, усім тим, хтодопоміг та підготував такий пре-красний концерт! Я чула схвальнівідгуки глядачів і приймала по-хвалу особисто. На вустах усмішка,очі повні щастя, а внутрішній голосстверджує: «Нам вдалося!». Зали-шилось чекати на наступні виступиінститутів та гала-концерт «Сту-дентської весни – 2014» в ЗНТУ.

Пройшло зовсім мало часу, а вжене вистачає бурхливої діяльності тавідчуття свята. Все знову поверну-лося на свої місця. Але не зовсім.Ми стали ближче і дружніше, і явважаю це головною перемогою.

Анастасія МАРОТЧАК, ГП-411

нам вдалося!

Студентська весна – 2014 5

Культпросвiт6

Фільм Юрія Макарова «Мій Шевченко» є нешаблонною спробою по-казати справжнього, живого Кобзаря, і при тому без втрат пошани йлюбові до нього. Протягом чотирьохсерійного документального

фільму його творці ведуть глядача від невеличкої хати в Моринцях, де наро-дився, до Чернечої гори біля Канева, де похований.

Від загальновідомих фактів біографії нікуди не дінешся, однак авторам вда-ється знайти в кожному епізоді з життя Шевченка невідомий нюанс і податице по-новому. Причому погляд авторів суголосний сприйняттю сучасної лю-дини, бо він не лише об’єктивний, фактографічний, а й емоційний.

Вдалий у фільмі «поліекран»: справжні документи, картини і стара кінохро-ніка чи фільми про Шевченка (використано картини Ігоря Савченка і Стані-слава Клименка). А телевізійна візуалізація придатних до реального показуфактів, місць подій — взагалі річ безпрецедентна. «І все ж краще один раз по-бачити...» — тут як стовідсоткова істина. Вільнюс, Петербург, Арал — це вжене якісь загальні назви, а конкретні місця, де бував поет. Там і сьогодні живутьлюди. І хоча в цьому немає нічого незвичайного, живуть собі, як і сто чи двістіроків тому, але в контексті мало не міфічної постаті Шевченка. Ходив цимивулицями чи степами, жив у цих кімнатах, страждав, любив, вірив, сумнівався,сподівався — усе справжнє. Авторам фільму вдалось уникнути й іншої край-ності — надмірного, сказати б, оживлення міфу.

Фільм доступний у відкритому доступі на сайті: http://www.ex.ua/1731838

Цікаві відеопроекти про життя татворчість Тараса Шевченка

“Мій Шевченко” в уяві Юрія Макарова

До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка команда Де-партаменту журналістських розслідувань «1+1» під керів-ництвом Максима Шиленка готує документальний фільм.

Прем’єра фільму про Великого Кобзаря відбудеться у Шевченківськідні.

Автором ідеї та сценарію документального фільму про ТарасаШевченка стала журналістка та ведуча Світлана Усенко. Вона закадром і в кадрі буде вести розповідь про життя поета.

До фільму були залучені експерти-шевченкознавці та дослідникибіографії поета. Життєвий шлях Шевченка досліджували й нестан-дартними методами: через графологічні експертизи, астрологічніпрогнози та ідентифікацію осіб за фізіогномічними ознаками.

«Ідея зняти документальний фільм про Шевченка прийшла меніще навесні минулого року. Для мене — це надзвичайно важливо ро-бота. По-перше, саме ім’я Шевченка та дата зобов’язують; а, по-друге, я вже скучила за серйозною журналістикою. Відтоді яперечитала біографії Шевченка, написані різними біографами, в різнічаси — від дореволюційного до радянського, вкотре перечитала тапроаналізувала творчість самого Шевченка. І мушу сказати, щопопри нашу загальну вседоступність до Шевченка сьогодні, ми йогозовсім не знаємо... Ми й досі живемо в полоні ще радянських ілюзійпро життя цієї людини», — розповіла автор фільму Світлана Усенко.

Зйомки докуфільму відбувались у Санкт-Петербурзі, Москві, Орен-бурзі, Ізраїлі, Люксембурзі та Казахстані. Знімальна група проїхаламісцями заслання Тараса Шевченка — узбережжям Аральськогоморя та місцями, де колись розташовувалось Новопетрівське укріп-лення.

Нагадаємо, у березні на каналі «Інтер» виходитиме спецпроект«Шевченко. 200 років самотності».

За матеріалами сайту «Телекритика»

“Розслідування” каналу 1+1

Культпросвiт 7

Оксана Забужко:"…Тема Шевченка належить в Україні до віч-

них тем. Шевченко був важливий не лише у 90-х роках ХХ століття. Питання, що робити ізТарасом Шевченком, залишається в українсь-кій культурі актуальне і надалі. Україна після1991 року з цим питанням також не впоралася.Шевченко є таким центром, навколо якого безупину точаться дискусії й суперечки, важливідля сучасної української ідентичності…"

"…Годі оцінити те, що Шевченко зробив длялітератури, для поезії, міру революційностійого поезії – я говорю тут про контекст суто лі-тературний, це була титанічна праця. Наприк-лад, те, що йому одному вдалося досягнути упоезії, російській поезії вдалося досягнутилише у 20-х роках ХХ століття, і – а я не ста-вила би цього на останньому місці – також,значною мірою, під впливом Шевченкової по-езії. В епоху романтизму і постромантизму уцьому просторі у такий спосіб ніхто інший неписав, так почали писати лише у ХХ столітті,це була чиста асоціативна лірика, що чита-ється з акцентом на інтонації й голосі. У росій-ській поезії це вдалося лише ВладіміруМаяковському, який, зрештою, за походжен-ням був українцем і виріс на "Кобзарі"..."

"…У його біографії були всі елементи, з якихможна прекрасно сконструювати міф. Своєюбіографією він влучав якраз у ті всі найважли-віші нервові вузли епохи, в яку йому випаложити. Він "зшив" їх своїм життям, а також давїм назви і впровадив до публічного дискурсу.Його біографія і творчість вписувалися у три

основні віхи світогляду ХІХ століття: демокра-тизм, антиколоніалізм, націоналізм. Усі ці трискладові можна знайти у Шевченка, і у своїй ці-лісності вони значною мірою і надалі зали-шаються непрочитаними…"

"…На 2014 рік припадає 200-річчя з дня на-родження Тараса Шевченка. За двадцять роківнезалежності небагато зроблено, щоб очи-

стити образ Шевченка від усіх колоніальнихрадянських схем, від сприйняття його як "сіль-ського генія"…"

Із книжки "Український палімпсест. Ок-сана Забужко у розмові з Ізою Хруслінсь-кою", "КОМОРА", 2013.

Переглянути лекцію можна сайті BeTV:http://betv.com.ua/culturalproject/

Оксана Забужко: «Шевченко у ХХІ столітті: спроба перезавантаження»

Презентація нової книги “Художник”Уцентрі сюжету роману-біографії «Ху-

дожник» — історія життя великогоукраїнського поета та художника Та-

раса Шевченка, а саме той доленосний мо-мент, коли кріпак-підмайстер зміг стативільною людиною. У 1836 році з Італії до Росіїповертається відомий митець Карл Брюллов, ів одному селі бачить портрет дівчини роботиневідомого майстра. Так доля звела цихлюдей, щоб відкрити світові Тараса Шевченка— великого художника і поета.

Знайомство з видатними діячами українсь-кої та російської культури — художником Со-шенком, поетом Гребінкою, мистецтво-знавцем Григоровичем, участь Брюллова і са-мого Жуковського і, нарешті, знакова лотерея,що дала можливість зібрати необхідні для ви-купу кріпосного художника гроші, — ці справжніісторичні події і формують сюжет роману. Книгадемонструє інший, не хрестоматійний поглядна особистість Шевченка, живу людину, а нестаттю з підручника. Це історія про те, як ні-кому не відомий малярчук із майстерні Ши-ряєва перетворився на модного столичногохудожника.

Шевченко, на думку критиків і рецензентів,постає у романі творцем з багатогранним сві-тоглядом, молодим романтичним живописцемі поетом, що підкорив столицю імперії лише за-вдяки своєму таланту. Власне, як і було на-справді. Цікаво, що авторами роману стали

кіносценаристи — Костянтин Тур-Коновалов іДенис Замрій, які вже подарували українцямобраз українського героя в кіноепопеї «Той, хтопройшов крізь вогонь».

«Власне, нам нічого не треба було вигаду-вати чи придумувати. Шевченко у романітакий, яким він був у свої 24 роки — життєра-дісний, оптимістичний, з романтичними погля-дами на світ. Ми хочемо передати читачевіісторію його блискучого злету, історію його ко-хання, історію взаємин з передовими людьмисвоєї епохи. За жанром ми написали кіноро-ман — твір, гідний екранізації», — говоритьодин із авторів книги Костянтин Тур-Конова-лов.

«Шевченко, зверніть увагу, не був простиммалярем. Шевченко був художником-академі-стом, його долею цікавились Карл Брюллов,Василь Жуковський, члени імператорської ро-дини, не кажучи вже про мільйони співвітчиз-ників. Наш роман — це ще й історія простихлюдських взаємин, без яких неможливийжоден твір. Читач, який зверне свою увагу нанаш роман, дізнається багато чого нового длясебе — ми створюємо якісну сучасну історичнубелетристику, наповнену подіями, деталями,історичними постатями. Це проза, на якудавно вже чекає наш читач і глядач», — наго-лошує автор книги Денис Замрій.

За матеріалами сайту 1tv.com.ua

У рамках 11-лекційного курсу «Історія літератури в авторах і текстах», створеного освітньо-громадською організацією «КультурнийПроект», 1 лютого Оксана Забужко прочитала лекцію «Шевченко у ХХІ столітті: спроба перезавантаження».

Ще не вмерла Тарасова груша...А тим часом, стоїть собі пожурившись Тарасова груша! Об-

несли її злісні забудовники великим парканом та й гадають, що знею робити, поки всі забули...

А колись, у 1843 році вкривала вона собою молодого Тараса,який проїздом зупинився переночувати у Прокопа Булата. Та незберіглися ті біленькі вознисенівські хатинки. Прийшли їм назмніну багатоповерхові новобудови. Древину огородили та й по-вісили табличку “Стара груша, вік 170 років”.

Кординати: 47°49'45"N 35°7'51"E.

Запорiзька Шевченкiана8

Дні Шевченка вобласній бібліотеці

Вобласній універсальній науковій бібліотеці ім. О.М. Горь-кого відбулось відкриття виставки «Свята пора Кобзаря»,присвяченої 200-річчю від дня народження видатного укра-

їнського поета Тараса Григоровича Шевченка. У відкритті виставкивзяли участь представники Департаменту культури, туризму, націо-нальностей та релігій облдержадміністрації, громадських організа-цій, письменники, працівники культури, науковці.

Для огляду відвідувачам пропонують близько 300 видань, щозгруповані за розділами: «Вдивляючись в рядки пророчі», «Шев-ченко – апостол правди», «Поет-художник», «Лауреати Національ-ної премії України імені Тараса Шевченка», «Шевченко іЗапоріжжя», «Нам треба голосу Тараса».

Особливо цікавими є книги з фонду цінних та рідкісних видань,зокрема, поезія Тараса Шевченка 1936 року видання, а також книги,подаровані Канадським товариством друзів України.

Родзинки експозиції – сучасні видання, серед яких є «Усі твори водному томі», «Дитячий Кобзар», «Національний музей ТарасаШевченка». Окрасою виставки стали роботи запорізької майстриніВалентини Харлової «Шевченко у вишивці».

Експозиція працюватиме до 15 березня 2014 року.

Заходи, організовані ЗОУНБ у березні до юбілею Шевченка:

• Вулична акція «Запоріжжя читає Шевченка»;• Виставка живопису, присвячена 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка;

• Книжково-ілюстративна виставка «Нескорений Прометей»;• Книжкова виставка «Шевченкіана у книжкових пам’ятках»;• Шевченкове слово і слава: Твори Т. Г. Шевченка іноземнимимовами;

• Шевченківські читання: Читаємо Т. Г. Шевченка різними мовами.

Ювілей Кобзаря на Хортиці

Щороку у перші березневі дні колектив Національного заповідника«Хортиця» вшановує пам’ять співця козацької історії Тараса Гри-горовича Шевченка. Влітку 2013 року минуло 170 років, з того

часу коли Шевченко під час першої подорожі Україною 1843р. побував наХортиці, а уже цьогоріч, у Кобзаря ювілей — 200 років з дня народження.

Як і вся країна, Національний заповідник «Хортиця» готується до ювілеювеликого поета. 6 березня співробітники установи організовують захід при-свячений українському поету. В його програмі виступ ансамблю «Пернач»,відкриття тематичної виставки «Шевченкіана Національного заповідника„Хортиця“», презентація картини В.Булата «Кобзар на Хортиці», демонстра-ція фільму «Стежина до себе», шевченківські читання та виступ хору музич-ного училища. Початок о 14-00 в кінолекційній залі музею на острові Хортиця.

Крім того для всіх небайдужих до творчості та життя Кобзаря у заповідникурозроблені і діють екскурсії «Тарасова стежина» та «Кобзар на Хортиці», атакож лекції «Шевченко і Запорозький край», «Тарас Шевченко — автографкрізь життя» та «Етнографія у творчості Шевченка».

200 дубів до 200-річчя Тараса Шевченка

УЗапоріжжі на честь 200-річчя Тараса Шевченка плануєтьсявисадити 200 дубів, – повідомляє Запорізьке обласне об’єд-нання «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка.

«Головною метою та завданням акції є долучення дітей до духов-них джерел українського народу, екологічно-естетичне виховання під-ростаючого покоління та виховання у дітей духовної краси, загальноїкультури, колективної злагодженості», – йдеться у повідомленні.

«Просвітою» погоджено проведення акції серед навчальних закла-дів нашого краю з департаментом науки і освіти, молоді та спорту За-порізької облдержадміністрації. Акція розпочалась у жовтні 2013 рокуі закінчується 25 листопада 2014 року.

Тарасова груша за парканом біля Вознесенівського ринку

Запорiзька Шевченкiана 9

Шевченкіана у Запорізькому художньому музеї

До 200-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка в Запорізькомухудожньому музеї відбулося відкриття виставки живопису іграфіки з музейної колекції «Шевченкіана».

Музейна «Шевченкіана» налічує близько 250 творів живопису,графіки, скульптури і декоративно-прикладного мистецтва. Однакна ювілейній виставці представлена лише половина з них.

Почесне місце в колекції займає один з останніх офортів ТарасаШевченка, виконаний в 1860 році — «Автопортрет у шапці та кап-тані», який є найбільш популярним зображенням поета. У графічнійшевченкіані представлена збірка творів, виконаних на початку1960-х років: «Безсмертна творчість Кобзаря. Альбом ліногравюркиївських художників» і «Ілюстрації до поезії Тараса Шевченка.Офорти київських художників».

Окреме місце займає ювілейне видання. Воно включає роботи,що розповідають про місця, де він бував, які освячені ім’ям Кобзаря.Серед них — «Шевченківські місця. Альбом естампів київських ху-дожників» (1964), де зібрано офорти, ліногравюри, дереворити талітографії.

На виставці також представлені наступні роботи: «Будинок, дежив Т. Г. Шевченко в Москві у М. Щепкіна» В. Якубича (1927), «Видна Замкову гору Кремінці» і «Острозький замок» В. Масика (1917—1996), «Форт Шевченка. Землянка» і «Верба, яку посадив Т. Г. Шев-ченко» Р. Зубковського (1921) та ін. Частину виставки становлятьілюстрації до «Кобзаря», створені в 1960-ті роки.

Шевченков ефірі!

Запорізька ОДТРК започаткувала новий телевізійний проект під рубрикою «Запоріжжя читаєШевченка». Шевченківські рядки лунають у виконанні не лише телеведучих та авторів пере-дач, але й відомих людей Запоріжжя, студентів, школярів. На сьогодні до циклу входить

понад два десятки віршів Т. Г. Шевченка, що виходять в телеефірі щоденно по кілька разів.Крім того, в рамках Плану заходів з нагоди відзначення 200-річчя від дня народження Т. Г. Шев-

ченка Запорізька ОДТРК підготувала низку передач «Суботні зустрічі», «Легенди Запоріжжя», при-свячених життю і творчості Великого кобзаря.

Малою академією наук України розроб-ляється навчально-освітній портал «ТарасГригорович Шевченко», для його наповненнядепартаментом направлено фотоматеріалипам’ятників Великому Кобзарю, розташова-них на території області, зокрема восьми на-селених пунктів, названих на честь ТарасаШевченка. Оцифровані рукописи ТарасаШевченка можна буде почитати на інтернет-порталі, присвяченому українському Кобза-реві, «Погляд крізь час».

Акція «Запоріжжя читає Шевченка» прово-диться з метою популяризації творчості ве-ликого українського поета. У ній берутьучасть публічні, відомчі, спеціалізовані біб-ліотеки області, їх партнери, жителі регіону.Вона стартувала 15 січня і проводиться вусіх бібліотеках області. Читацький марафоні вуличні акції відбудуться 6 березня.

- Серед найбільш цікавих заходів, запла-нованих районами області, - культурно-ми-стецька акція «Віршами твоїми натхненнотворимо» в Оріхівському районі. В її ходібуде створено книгу, на сторінках якої май-стрині-вишивальниці з території кожної сіль-

ської ради вишиють уривки творів ТарасаШевченка, - зазначила Наталія Паращук. Ме-літопольські майстрині також готують сюр-приз: вони вишивають «Рушник Шевченка»,який також буде презентовано 9 березня.

Національна премія ім. Тараса Шевченка,яка щорічно вручається 9 березня, в день на-родження письменника є найвищою вУкраїні. Творчу відзнаку за вагомий внесок урозвиток культури та мистецтва заснували у1961 році. Минулого року розмір премії ста-новив приблизно 300 тис. гривень.

Цікаві факти

Love Story10

Шевченківські музи

Перше кохання торкнулосясерця Тараса в дитячомувіці. Оксані Коваленко він

присвятив «Мені тринадцятий ми-нало», «Ми вкупочці росли», «Немолилася за мене».

Крізь пута кріпацтва линули ніжніпочуття Шевченка до вільної і пре-красної Дуні Гусаківської.

У студентські роки Тарас зако-хався у натурницю Амалію Клоберг.Вона не стала частиною йогожиття, але зайняла місце у повісті«Художник» під ім’ям Паші.

Російськомовну поему «Тризна»поет присвятив доньці російськогодержавного діяча Варварі Репніній.Дівчина закохалась у талановитогопоета, називала його геніальним,незважаючи на прірву між нею —заможною панянкою та біднимхлопцем. Почуття Тараса до Варібули позбавлені пристрасті, нага-дуючи більше любов до сестри.Шевченко подарував Рєпіній свійавтопортрет.

Ганна Закревська була у шлюбііз полковником Платоном, коли унеї закохався Тарас Шевченко.«Ганна вродлива», «Свято чорноб-рове» вона залишилася у шевчен-кових віршах і поемі «Слепая».

Після отримання посади вКиївському університеті Тарас спо-дівався створити свою справжнюродину. Він мав намір подаруватируку і серце донці попа ФеодосіїКошиці. Потенційний наречений за-вітав до батьківського дому коханої

під час церковного свята. Однак,сватання не мало успіху. Мама ітато Феодосії не побачили в Тара-сові чоловіка, гідного своєї доньки.Набожна дівчина скорилася волібатьків.

Будучи у засланні поет закоху-ється у заміжню жінку — дружинукоменданта Новопетровського ук-ріплення Агату Ускову. Таємницеюсвоїх почуттів поет ділився у ли-стах до свого приятеля Залеського.Взаємне кохання переросло удружні почуття.

Повертаючись із заслання, Шев-ченко зупинився у Нижньому Нов-городі. Тут поет зустрівся ізКатрусею Піуновою. 16-річна ар-тистка полонила серце поета, алейого знов спіткала невдача. Матиюної красуні не готова була віддатидочку за старшого чоловіка.

Самотній митець все ще не втра-чав надії знайти свою другу поло-винку. Ликера Полусмакова, щобула наймичкою і кріпачкою, отри-мала пропозицію руки і серця відвідомого поета. Але згодом сталадружиною перукаря.

Слово «Муза» має два символіч-них значення: це творче натхнення,його джерело, або творчість та ми-стецтво поета в цілому. Жодна ізкоханих жінок Тараса Шевченка нестала його другою половинкою, алекожна була для нього джереломнатхнення. У цьому доля спра-вжнього поета.

Анастасія ІЛьєВА, ГП-419м

Оксана, Амалія, Дуня, Варвара, Ганна, Феодосія,Агата, Катруся, Ликера — кожна з них відіграла

особливу роль у долі поета.

Свiт Кобзарiв 11

Найменша книга в світі – це Кобзар!

Умільці багатьох країн створили цілу низку мініа-тюрних книжок. Та найменша книжка у світі — цемікромініатюрна книжка "Кобзар", створена укра-

їнським майстром Миколою Сядристим: її площа — 0.6кв. мм. Це майже у 19 разів менше від найменшоїяпонської книги. Сторінки настільки тонкі, що перегортатиїх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшитокнигу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюсткибезсмертника.

Кобзар Миколи Сядристого і звичайна голка. Книга менше аніж макова зернина!

ТернопільськийКобзар-бандура

Унікальну книгу у вигляді бандури створили у Тернополі. У такий"музичний інструмент" працівники Тернопільської бібліотеки №4для дорослих помістили поезію Кобзаря. Свій оригінальний арт-

бук "На струнах Кобзаревої душі" присвятили 200-річчю з дня народженнявеликого поета.

Грати на цьому незвичному музичному інструменті не зможе ніхто. Вінне має справжніх струн, виготовлений із фанери та бамбуку. А от зазир-нути у його середину дуже просто. В артбуці із розмірами 64 на 41 см єне тільки вірші Шевченка, а і його вишитий портрет, портрет із кавової гущіта ще багато цікавинок.

Шевченко на Хортицi12

Укладачі: В.Л. Погребна, С.А. Панченко,О.Ю. Пода, Н.В. Островська, О.В. Юфе-рева.

Рецензенти: В.П. Беломорець, Г.М. Волинець

Редколегія: Н. Авілова, Б. Герасименко,А. Ільєва, А. Кешко, О. Немикіна, А. Ма-ротчак, М. Сахно, І. Плішак

Навчально-методичні матеріали:Студентська газета “Студпол”

Випуск №1 (31) за 3 березня 2014

E-mail: studpol@ukr.netНаш сайт: studpol.at.uaВКонтакте: vk.com/studpol

Затверджено на засіданнікафедри журналістики

Протокол №9від 25 лютого 2014

Телефон кафедри: 769-8-463

Дизайн обкладинки та комп’ютерна верстка:

Герасименко Богдан

Картина Костянтина Трутовського«Тарас Шевченко з кобзою над Дніпром»

УЗапоріжжя і Тараса Шевченка є свояісторія. Вона починається у 1843 році,саме тоді нога великого Кобзаря

вперше ступила на Хортицю. Зараз це досто-вірно відомий факт, а ще колись запоріжці пе-редавали спогади про подорож поета на острівс покоління в покоління, щоб не загубити такіцінні відомості у вирі подій.

До Катеринослава (нині — Дніпропетровськ)молодий Тарас припливкораблем, а далі йшовпішки. За версією істо-рика Юрія Вілінова,Шевченко ночував уселі Августинівка, читав«Катерину» селянам,які зібралися на гостиниу хатині Сербиненків (заіншою версією — Сер-бинових). Наступногоранку він пішов далі і надвечір, здолавши Кіч-каську переправу, зупинився біля вітряків наоколиці села Вознесенівка. Там він і зустрівПрокіпа Булата, у сім’ї якого Тарас Шевченкогостював наступні дні.

Син господаря, Роман Булат, кілька днів по-

спіль перевозив гостя на острів і з часом роз-повідав, де саме пролягла основна «Тарасовастежка» (ночував Шевченко у Булатів у плете-ній бесідці під грушею, яка збереглася донині!Розповіді саме цього Романа Булата викори-став Яків Новицький, систематизуючи легендипро козацькі скарби в урочищі Сагайдачне).Років двадцять тому онук Романа, член Геогра-фічного товариства АН України Дмитро Булат,

показував журналістам місце, де стояла ха-тина його діда, а також знамениту грушу.

У 1843 році Тараса Шевченка також при-ймала сім’я Яценків. Шляхетним олександрів-цям поет подарував свого «Кобзаря» завтографом (на жаль, раритет пропав під час

евакуації Запорізького краєзнавчого музею у40-х роках минулого сторіччя). У супроводі Ро-мана Булата Кобзар відвідав ярмарок — чи неосновне місце тодішнього спілкування меш-канців Олександрівська. Ця обставина спону-кала міську думу до вельми прогресивного, зогляду на час і постать Шевченка, рішення: Яр-маркову площу 17 травня 1905 року було пе-рейменовано на Шевченківську!

Сьогодні з’явило-ся багато легендщодо історії подо-рожі Великого поетана Хортицю.

Запоріжці кепку-ють із художників,які малюють кар-тину прибуття Шев-ченка на острів зо-всім спотворено: бі-

ля човна — не Тарас, а вже Тарас Григорович,з розкішними вусами і такою ж вражаючою ли-синою. А насправді, він побачив запорізькийострів у 29 років!

Олександра НЕМИКІНА, ГП-419м

“ Був я уторік на Україні — був у Межигорського Спаса. Буві на Хортиці, і скрізь був і все плакав: сплюндрували нашуУкраїну катової віри німота з москалями, щоб вони перека-зилися”

(З листа Тараса Шевченка до його друга Якова Кухаренка).