30 вересня кожного року Україна святкує Всеукраїнський день бібліотек.

Публічна бібліотека №13ЦБС Солом’янського району м.Києващиро вітає всіх, хто причетний до книги, читання і бібліотеки зі святомІ запрошує здійснити віртуальну подорож до нашої бібліотеки.

Бібліотека –

це не тільки

сховище

літератури.

Це цілий світ,

відкритий

кожному, хто

любить книгу.

Книга – казкова лампа, що дарує людині світло на далеких і темних дорогах життя.Бібліотеки – це скарбниці всіх багатств людського духу. Г. Лейбніц

Читайте! І нехай у вашому житті не буде жодного дня коли б ви не прочитали хоча б сторінки з нової книги. К. Паустовський

Читання – це віконце, через яке діти бачать, пізнають світ і самих себе.В. Сухомлинський

Книги – кораблі думки, які плавають хвилями часу і несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління. Ф. Бекон

Людину можна пізнати по тих книгах, які вона читає. С. Самолов

Без пристрасті до книжки людині недоступна культура сучасного світу, інтелектуальне та емоційне вдосконалення. В.О. Сухомлинський

Кожна книга – це країна і час. З минулого в майбутнє час. Якщо ви хочете, щоб молодь тягнулася до знань, турбуйтеся про головні , найважливіші джерела духовної культури – бібліотеки. В.Сухомлинський

Книги – морська глибина:

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав

досить

Дивнії перлини

виносить. (Франко І. Я.)

віддає читачам свою мудрість і

силу знань. Він як лоцман у книжковому морі, що

веде впевнено свій корабель у чудову країну

знань.

Сільська кадрильСл. Є.Рибаса, муз. Л.Рибас

Обнімався вечір з річкою і ліхтариком світив.До кімнати невеличкої так кортіло увійти.Та ще книжка не дочитана, не закінчився роман,Де кохався з Афродітою сільський парубок Роман.

Приспів:Осокори біля клубу заглядають у вікно,І мою вітають любу, мов не бачили давно.

Та зайду в бібліотеку я, прямо дівчині скажу,Що люблю бібліотекаря, тому й з книжками дружу.Всюди бачу очі лагідні та смарагдову косу,І тому дарую нагідки, і свою любов несу.

Обнімався вечір з річкою ще й ліхтариком світив.До кімнати невеличкої поспішаю увійти.Щоб зустріти очі лагідні та смарагдову косу,Цілувати губи ягідні і молитись на красу.

Приспів.

Приспів.

Бібліотекарям

В абонементі чи в читальнім заліВіддаєте ви часточку життя,Олени, Віти, Аллочки, Наталі –Всіх не згадаєш за мого буття.

Такі завжди ласкаві і привітні,Ви всі щоденно радуєте нас,Романи й вірші – давні і новітні,Читати даєте нам повсякчас.

Ви з радістю нас завше зустрічали,Завжди, коли б ми не прийшли,А в кожної ж є смутки і печалі,І прикрощі, і сльози, і жалі.

Чи вчора чоловік прийшов під «мухою»,Чи заробітну плату не дали –А може посварились зі свекрухою…В Вас на обличчях посмішки цвіли.

Хай Ваше серце сходило журбою,А може навіть плакали вночі…Та Ви завжди були самі собою –Так, щоб не здогадались читачі.

Сюди прийшов хлоп’ям, а зараз – татко.І може навіть скоро стану дід…Скажу одне –«Спасибі вам дівчатка!Ви в моїм серці залишили слід!»

А.Тимошенко