№ 10 (150) листопад 2011 виходить з 1 вересня 1995 року

З Міжнародним днем студентів!Дорогі студенти Львівського інституту банківської справи УБС НБУ!

Від імені науково-педагогічного колек-тиву ЛІБС УБС НБУ вітаю вас із вашим святом!

Зичу щастя, добра, позитиву, нових від-криттів і здобутків. Знаю, що ви найкра-щі, вірю у ваш потенціал і успішність! А те, чому саме я так вважаю, обґрунтую на сторінках 4–5 нашого часопису.

Микола ВОЗНЮК,директор ЛІБС УБС НБУ.

У листопаді ми святкуємо: 8 листопада – Міжнародний день КВК.

9 листопада – День української писемності та мови. 17 листопада – Міжнародний день філософії і Міжнародний день студентів.

2 № 10 (150) листопад 2011

наші досягнення

УБС НБУ нагороджено золотою медаллю в номінації «Інновації у використанні

інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі»

Нагороду отримано за конкурсну роботу «Проведення екс-перименту з дистанційного навчання в Університеті банківської справи Національного банку України (м. Київ)», подану в рам-ках третьої Національної виставки-презентації «Інноватика в сучасній освіті». За результатами першості наш навчальний

заклад здобув найви-щу нагороду – золоту медаль у номінації «Інновації у викорис-танні інформаційно-комунікаційних тех-нологій в освітньому процесі».

Виставка про-ходила 18–20 жов-тня 2011 року. Організ атори – Міністерство осві-ти і науки, молоді та спорту України, Національна ака-демія педагогічних наук України та ком-панії «Вистав ковий світ».

У світлі завдань УБС НБУ щодо долучення інститутів до регіональ-них інноваційних процесів ЛІБС УБС НБУ відображено в каталозі «Інноватори Львівщини». Це дає змогу розвивати зв’язки з іннова-ційними підприємствами Європи, Львівщини та інших регіонів України.

Корпоративне видання Університету банківської справи Національного банку України «Золотий резерв» стало бронзовим переможцем конкурсу «Краще кор-поративне медіа України 2011».

Попереду – журнали великих підпри-ємств країни. До слова, «Золотий резерв» – єдине корпоративне видання ВНЗ, що потрапило до списку переможців.

За званння кращих цьогоріч змага-лися 102 корпоративні проекти в 14-ти категоріях.

Журнал УБС НБУ виходить з 2007 року і покликаний розповідати про важливі для банківництва та освіти теми, інформує про інновації та події в Університеті; про ідеї, напрацювання,

прогнози та дослідження науковців; роз-повідає про нові бізнес-стратегії; марке-тингові ходи; специфіку відомих освітніх установ світу; про знаних фінансистів в історії України.

Корпоративний календар УБС НБУ «Нам 5 років» став лауреатом конкур-су в номінації «За формування єдиного корпоративного стилю, творчий підхід і сучасний дизайн».

Організатор конкурсу – Асоціація корпоративних медіа України.

РАЗОМ З НАМИ СТАНЬ «ЗОЛОТИМ РЕЗЕРВОМ»

СВОЄЇ ДЕРЖАВИ!

“Золотий резерв” – корпоративне видання Університету банківської справи Національного банку

України. У журналі представлено фінансову аналітику, огляд головних подій та тенденцій на банківському ринку,

аналіз актуальних тем освіти та науки, маркетингові стратегії, інтерв’ю з відомими та успішними

людьми держави, репортажі про найцікавіші події студентського життя в УБС НБУ.п е р е д п л а т н и й і н д е к с : 9 9 4 2 5

№ 10 (150) листопад 2011 3

міжнародна співпраця

Вроцлавський економічний університет – УБС НБУ:

нові грані cпівпраціУ рамках перебування у Вроцлаві делегації Університету банківської справи НБУ в складі: в. о. ректора В. В. Хиленка, радника ректора Т. С. Смовженко, директора ЛІБС УБС НБУ М. А. Вознюка і заступника директора ЛІБС УБС НБУ О. О. Другова досягнуто домовленість про спільне подання до грантодавчих організацій спільного проекту «Конкурентоздатність польського та українського банків-ських секторів як фактор запобігання поширенню фінансових криз» Вроцлавського економічного університету та УБС НБУ.

Рішення про надання коштів для втілення проекту очікуєть-ся найближчим часом. Керівниками проекту з боку польської сторони є професор кафедри банківської справи Гразжина Вознєвська, а від УБС НБУ – професор Тамара Смовженко і доцент Олексій Другов.

Під час зустрічі з керівництвом Вроцлавського економічно-го університету: ректором професором Богуславом Фьодором, проректором Анджеєм Господаровичем, проф. Коперницькою та проф. Гразжиною Вознєвською обговорено можливість спіль-ної навчально-видавничої та наукової діяльності: публікації спільних підручників, зокрема «Макроекономіки», підготовленої науково-педагогічними працівниками кафедри економічної тео-рії ЛІБС УБС НБУ (завідувач кафедри – Г. Я. Стеблій), досягнено домовленостей про здійснення семестрових обмінів студентами в кількості 2–3 осіб на рік, можливостей здійснення аспірантами та докторантами УБС НБУ стажування в науковій бібліотеці Вроцлавського економічного університету.

Краківський економічний університет – ЛІБС УБС НБУ: спільні проекти

Під час візиту також досягнуто домовленості про подання спільного грантового проекту «Комерціалізація наукових досліджень» ЛІБС УБС НБУ та Краківського економічного університе-ту, а також представниками Словаччини, Німеччини, Австрії та Італії до Центру європейських ініціатив.

У ЛІБС УБС НБУ створять

Дитячий університетУ рамках перебування (з 30 вересня до 3 жовтня) директора ЛІБС УБС НБУ М. А. Вознюка та заступника директора з наукової роботи інституту О. О. Другова у Краківському економічному університеті обговорено досвід КЕУ щодо реалізації навчальних проектів. Велике зацікавлення делегації викликала практика створення Університету дитинства – залучення школярів із 7–9 класів на післяурочне навчання в Краківському економічному університеті.

Діти платять невелику суму гро-шей – 1 тис. злотих на рік (2,5 тис грн), після своїх уроків ходять на 1–2 уроки в Університет, де їх вводять у курс уні-верситетського навчання, розповідають про економіку, менеджмент, фінанси, тощо. Цього року було успішно здій-снено перший набір до Університету дитинства.

Директор ЛІБС УБС НБУ Микола Вознюк повідомив про наміри впрова-дження подібної практики в ЛІБС УБС НБУ. Створення Дитячого університе-ту дозволить вийти на більш високий

рівень профорієнтаційної роботи, що її провадить інститут, а також сприятиме формуванню лав майбутніх абітурієн-тів вишу ще з дитячої пори та діятиме в контексті чинної в УБС НБУ програ-ми з поширення фінграмотності серед населення (за участі американських експертів із питань фінансової грамот-ності, представників Національного банку України та Університету бан-ківської справи Національного банку України) і соціально-просвітницького проекту «Дітям про банки і банківську діяльність».

4 № 10 (150) листопад 2011

слово – директорові

Наші студенти – найкращі!

Новизна, неформальність, незаанга-жованість думки молодих людей неодмін-но ведуть до поступу. Успіхи та здобутки в навчанні, спорті, громадських справах – важливий тому доказ. А ще студентст-ська пора – найцікавіша сторінка в житті та інвестиція у власний розвиток, у своє майбутнє. Якщо озирнутися в недалеке минуле, то можна побачити здобутки студентів нашого інституту, з якими вони підійшли до свого свята.

19 травня підбито підсумки ІІ туру конкурсу «Кращий студент УБС НБУ». Шестеро студентів нашого інституту, які взяли участь у другому турі конкурсу, посіли:

перше місце: спортивно-масова робота – Діана Гаргай, студентка групи 201-Ф; науково-дослідна робота – Тетяна Вантух, студентка групи 401-БС; навчальна робо-та – Юлія Петелькіна, студентка групи 401-БС;

друге місце: професійна підготовка – Анна Гохберг, студентка групи 506-БС; культурно-масова робота – Юлія Осечко, студентка групи 304-БС;

третє місце: громадська діяльність – Назар Бермес, студент групи 301-Ф.

Наші студенти, задіяні а органах студентського самоврядування інсти-туту, здобули багато перемог і нагород. За активну громадську діяльність і куль-турно-просвітницьку роботу серед сту-дентської молоді, вагомий внесок у роз-виток молодіжного руху на Львівщині студентська рада інституту отримала у День молоді (27 червня 2011 р.) Подяку голови Львівської обласної державної адміністрації.

Завдяки активній участі студентів ЛІБС у волонтерській, благодійній і гро-мадській діяльності наш інститут отри-мав цілу низку нагород і відзнак: подяку Форуму видавців за підтримку благодійної акції «Подаруй дитині книжку»; подяку від Всеукраїнського благодійного фонду «Серце до серця» за допомогу дітям, хворим на цукровий діабет; подяку ГО «Джерело» за участь в акції «Я дарую дити-

ні кілометр»; Подяку голови Львівської обласної державної адміністрації

Неабиякі здобутки нашого студент-ства в науково-пошуковій роботі. Так, за результатами І Міжнародної сту-дентської науково-практичної кон-ференції «Проблеми і перспективи розвитку національної економіки в умовах євроінтеграції», яка відбулася в Севастопольському інституті банків-ської справи УАБС НБУ 28–29 квітня 2011 року, дипломами І ступеня нагороджено Наталію Петришак, Миколу Онуфрієнка і Степана Ридоша; дипломом ІІ ступеня – Уляну Коваль; грамотами – Мар’яну Шабатюк («За новизну результатів нау-кового дослідження»), Ірину Весну («За творчий підхід»), Христину Грицишин («За найкращу презентацію»).

За результатами ІІ етапу Всеукра-їнського конкурсу студентських науко-вих робіт у 2010/2011 н. р. – підсумкової науково-практичної конференції за напря-мом «Банківська справа», яка відбулася в Харківському інституті банківської спра-ви 7 квітня 2011 року, дипломом І ступеня нагороджено Тетяну Вантух.

Студентка четвертого курсу Юліана Пріндин посіла почесне ІІ місце у VIІІ Всеукраїнській студентській олімпі-аді від UniCredit Bank. Фінал восьмої Всеукраїнської студентської олімпіа-ди на приз Групи UniCredit, ініціато-ром якої виступив UniCredit Bank (ПАТ «Укрсоцбанк»), відбувся 15 жовтня в Києві.

За результатами ІІ етапу Всеукра-їнської студентської олімпіади за 2010/2011 н. р. Олег Хомик (зараз навчається в магістратурі) та Ірина

Майданник (502-Ф) посіли, відповід-но, перше і третє місця [спеціальність «Страхування», місце проведення – Національний університет Державної податкової служби України (м. Ірпінь)]; Юрій Сисун (501-БС) – третє місце зі спеціальності «Банківська справа» (місце проведення – Львівський інститут банків-ської справи УБС НБУ); Юліана Пріндин (402-БС) у Національному педагогічно-му університеті ім. М. П. Драгоманова виборола третє місце зі спеціальності «Політологія»; Ірина Гасюк (302-ФК) у Сумському державному університеті – четверте місце зі спеціальності «Безпека життєдіяльності».

У підсумковому ІІ етапі Всеукра-їнського конкурсу студентських науко-вих робіт із природничих, технічних і гуманітарних наук у 2010/2011 н. р. сту-денти ЛІБСу зарекомендували себе з дуже гарного боку. Зокрема, Тетяна Вантух (501-БС) отримала диплом І ступеня зі спеціальності «Банківська справа», Ірина Гасюк (302-ФК), Уляна Коваль, Наталія Петришак, Христина Воробець (шостий курс) – дипломи ІІ ступеня зі спеціальності «Маркетинг, управління персоналом і еко-номіка праці»; у царині «Кількісні методи в економіці (статистика, економіко-мате-матичне моделювання)» Олександр Цяпа (401-ЕК) здобув диплом ІІ ступеня.

Здобутки студентів ЛІБСу в наукових конкурсах і конференціях міжнародного рівня характеризують їхній успіх отри-маними відзнаками і нагородами. У VIII відкритому конкурсі імені професора Веніамінова на кращу студентську наукову роботу з економіки, управ-

Студентство – могутній вічний двигун. Студентам нашого вишу притаманно творчо мислити, прагнути пізнавати незвідане, висувати перед собою мету і доби-ватися свого.

№ 10 (150) листопад 2011 5

привітання до свята

ління та інформатики в економічній сфері (Росія, Санкт-Петербург) диплом І ступеня здобув Юрій Чабан, диплом ІІІ ступеня – Олександр Цяпа, грамоту Конкурсної комісії – Мар’яна Шабатюк.

На V Міжнародній студентській науковій конференції «Студентська наукова зима в Бресті» у Брестському державному технічному університеті (м. Брест, Республіка Білорусь) Ірина Весна посіла перше місце конкурсу ідей і пропозицій.

На V Міжнародній молодіжній науко-во-практичній конференції «Науковий потенціал молоді – майбутньому Біло-русі» в Поліському державному універ-ситеті (м. Пінськ, Республіка Білорусь) Марта Зварич і Соломія Марко здобули диплом І ступеня.

На першій Всепольській студент-ській конференції «Аналітичні методи в економічних науках» (Економічний уні-верситет в Кракові, Республіка Польща) Ірина Гасюк, Володимир Брудка отри-мали відзнаку доповіді в числі восьми кращих, Людмила Петрусь – диплом ІІІ ступеня.

Успіхи студенів, задіяних у роботі Молодіжного центру, надихають і тішать. Володимир Чижович виборов гран-прі на Міжнародному фестивалі-конкурсі студентських талантів «Барви осені – 2010» (м. Київ). Дівочий ансамбль здобув диплом за участь у ХІІ Різдвяному фестивалі «Велика коляда» (м. Львів). Роксолана Онишкевич перемогла в обласному конкурсі «Студентська міс» (м. Львів) і в номінації «Міс Амбітність» у Всеукраїнському конкурсі. Танцювальний колектив «Екстрем» посів друге місце на Всеукраїнському хореографічному фестивалі «Інший вимір» (м. Луцьк). Роксолана Онишкевич отримала диплом лауреата студентського фестива-лю-конкурсу «Голос молодого серця» (м. Львів).

24–25 вересня в Одесі пройшов ІІІ Всеукраїнський фестиваль-конкурс молодіжної творчості «Віртуоз». У ньому взяли участь вокальні та хореогра-фічні ансамблі, окремі виконавці, а також фотографи та художники. Лауреатами першої премії стали студентки ЛІБС УБС НБУ – вокальна формація «Аверс»! Крім того, солістка ансамблю Ольга Ліщишин – лауреат третьої премії в номінації «Народна пісня».

За результатами успішного навчання, активної громадської роботи, пропаганду здорового способу життя та художньо-

творчу діяльність 23 студентів інститу-ту нагороджено медаллю «70 років ЛІБС УБС НБУ» (латунь), а також грамотами МОНУ, УБС НБУ і подяками ЛІБСу. 30 сту-дентів інституту стали першими учасни-ками літньої школи в Севастопольському інституті банківської справи УАБС НБУ.

Здобутки в спорті. Студенти інститу-ту взяли участь у змаганнях різного рівня: «Універсіада Львівщини», «Універсіада УБС НБУ», Студентський спортив-ний фестиваль. За підсумками облас-них змагань за програмою «Універсіада Львівщини – 2010–2011» серед ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації студенти ЛІБС УБС НБУ взяли участь у 19-ти видах програ-ми і посіли загальне п’яте місце в другій підгрупі.

Збірна команда ЛІБС УБС НБУ вві-йшла в «десятку» кращих студентських команд України (з 51 команди) за під-сумками змагань Всеукраїнського сту-дентського спортивного фестивалю (вересень – жовтень 2010 р., м. Львів). Збірна команда з аеробіки стала пере-можцем Відкритого чемпіонату ЦР ФСТ «Україна», Міжнародного тур-ніру «Біла акація», Відкритого кубка Одеської області і срібним призером Всеукраїнських змагань з аеробіки і фітнесу.

Жіночі збірні команди з футза-лу і з гандболу стали переможцями «Універсіади Львівщини» у другій підгру-пі. Також у цій підгрупі перемогла збірна команда з шахів.

Збірна команда з шахів посіла друге загальнокомандне місце у змаганнях за програмою «Універсіади УБС НБУ». В особистій першості студент Павло Брудка (202-ФК група) посів перше місце; Ольга Гошовська (401-БС група) – третє місце.

Збірна команда з настільного тенісу стала переможцем «Універсіади УБС НБУ».

Студентка групи 501-ОА Оксана Гимон посіла друге місце у змаганнях з легкої атлетики (стрибки у висоту) за програмою «Універсіади Львівщи-ни». Студент групи 201-УП Дмитро Тарнавський посів третє місце у змаганнях з плавання за програмою «Універсіада Львівщини». Студент групи 204-ФК Ярослав Сух посів перше місце у змаганнях на першість Закарпатської області з карате-до за версією SKIF; третє місце в змаганнях першості Львівської області з карате-до за вер-сією WKC і був учасником Кубка світу з карате-до за версією SKIF у складі збір-ної команди Львівської області.

Студентка групи 201-ОА Марта Денека посіла перше місце на V літніх юнацьких спортивних іграх облас-ті з вільної боротьби, перше місце на кубку Львівської області з вільної боротьби серед жінок, третє місце на Всеукраїнських іграх з вільної боротьби серед жінок та стала бронзовим призером Чемпіонату України ФСТ «Колос».

Студентка групи 301-ФК Діана Гаргай посіла перше місце на Чемпіонаті України з карате-до WSKF, стала переможницею конкурсу на кращого студента УБС НБУ в номінації «Спортивно-масова робота».

За підсумками проведення ІІІ Сту-дентського науково-практичного семі-нару УБС НБУ «Фізична культура як засіб залучення студентської молоді до здорового способу життя» студент групи 402-БС Володимир Максим посів перше місце, а студент групи 502-Ф Віталій Турковець – третє.

Від імені науково-педагогічного колек-тиву ЛІБС УБС НБУ вітаю вас із вашим свя-том! Бажаю, щоб саме таке кредо було для вас у житті незмінним. Також зичу, щоб романтика студентських літ назавжди збе-реглася у ваших серцях.

Кажуть, що у студентів є два свята: день студента і кожен день. Тому бажаю студентству інституту успіхів у навчанні, здоров’я і наполегливості, а все інше, як видно з цього матеріалу, у вас і так є!

Микола ВОЗНЮК,директор ЛІБС УБС НБУ.

17–21 жовтня 2011 р. на базі ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ» (м. Суми) відбулися змагання за програмою Спартакіади ВНЗ НБУ

Збірна команда інституту з аеро-біки показала кращий результат у номінації «Базова аеробіка», а збірна команда інституту з футзалу посіла загальне ІІІ місце.

6 № 10 (150) листопад 2011

почесні гості

Візит із Києва

Гість приїхав увечері 18 жовтня і одразу ж попрямував у корпус № 5 інституту – гуртожиток на вул. Жовківській, 56. Там, оглянувши корпус, поверхи, спортивний майдан-чик і територію гуртожитку, де незабаром зросте багато-квартирний житловий будинок для працівників інституту, відвідав Молодіжний центр, зацікавлено зупинившись біля організованої ним фотовиставки. Не зважаючи на пізній час, життя в студентському містечку вирувало: у спортзалі йшли змагання з міні-футболу, в актовому залі репетицію проводив вокальний колектив.

Далі гість вирушив у корпус № 2 на вул. Січових Стрільців, 11. У цьому корпусі ретельно оглянув бібліотеку, зокрема книгосховище, ознайомився із системою електронного читацького квитка, технічним забезпеченням та якісним наповненням фонду.

Оглядова екскурсія закінчилась корпусом № 4 – гурто-житком на вул. Коперника, 14.

19 жовтня Володимир Васильович завітав у корпус № 3 на просп. В. Чорновола, 61. Тут В. В. Хиленко побував у навчально-тренувальному банку та в КС «Галичина», поспіл-кувався з колективами кафедр економічної кібернетики та комп’ютерних технологій, ознайомився зі здобутками колек-тиву кафедри банківської справи, оглянув експозицію видань видавництва УБС НБУ.

У головному корпусі об 11 год. відбулася зустріч-зна-йомство з колективом інституту та представниками органу студентського самоврядування. Першочергово гість висло-вив своє задоволення від перебування у Львові, назвавши наш заклад «істинним храмом науки». Основним завдан-ням зустрічі був розгляд перспектив розвитку і діяльності Університету банківської справи НБУ. Обговорено найближчі віхи діяльності нашого вишу: створення сильної наукової бази, співпраця з іноземними університетами, матеріальне забезпечення.

Володимир Васильович вдячно прийняв з рук директо-ра інституту М. А. Вознюка збірник праць Івана Франка та вишиванку ручної роботи.

На закінчення Володимир Васильович сказав, що та план-ка, до якої ми підняли рейтинг Університету, – похвальна, але зупинятися на досягнутому ми не маємо права і працювати-мемо ще більше, краще і продуктивніше – це наш обов’язок. Високий гість запевнив колектив інституту у сприянні вико-нання всіх поставлених завдань.

Можна впевнено сказати, що зустріч відбулася на найви-щому рівні, і Львівський інститут залишив позитивні вражен-ня в нового керівника.

18–19 жовтня Львівський інститут банківської спра-ви вітав у своїх стінах виконувача обов’язків ректора Університету банківської справи Національного банку України Володимира Васильовича Хиленка.

№ 10 (150) листопад 2011 7

почесні гості

«Ваші знання – багаж, що годуватиме вас упродовж життя»

(з виступу міського голови Львова Андрія Садового)

Сімнадцятого жовтня в ЛІБС УБС НБУ відбулася зустріч міського голови Львова Андрія Садового зі студентством інституту. На заході були також присутні директор інституту Микола Андрійович Вознюк, заступник директо-ра з виховної роботи Ірина Владиславівна Жеребило, декани факультетів: фінансово-економічного – Віталій Васильович Рисін; банківської справи та інформаційних технологій – Марія Львівна Лапішко; підвищення кваліфікації та пере-підготовки – Олена Вікторівна Дубовик, а також редколегія газети Банк’О, представники студентської ради.

Основна тематика заходу – можливості і перспективи сучас-ної молоді. Зустріч відбулася у формі жвавого діалогу, адже, як запевнив присутніх на зустрічі міський голова, живе спілку-вання він цінує понад усе. Свій виступ А. Садовий розпочав, згадавши фразу 20–30-х років минулого століття: «Світ нале-жить сильним, а наша сила – у нас самих». Ось деякі життєві постулати у викладі міського голови.

На думку А. Садового, своє покликання треба зрозуміти, і тільки тоді будеш щасливим. У досягненні своїх цілей він керу-ється інтуїцією, адже це найправильніший шлях, хоч з погляду аналітики – це хибно. Щодо політичної діяльності: у політиці – з 1998 року, 2006-го став міським головою. Від роботи отримує сатисфакцію, одначе вважає сучасних політиків перегноєм і лише 20-літня освічена молодь повинна керувати всіма полі-тичними процесами у країні. Тому міська рада дає можливості

студентам стажуватися, проходити практику, брати участь у волонтерських програмах за конкурсним відбором.

«Кожен із вас хоче однозначно стати директором банку, Головою Націо нального банку чи навіть Прези дентом України. Але не все дається зразу. Я сім років працював, опрацьовував літературу і це становило лише 1% знань. Усе приходить із досві-дом. Гармонією, на мою думку, є сфера, що складається порівну з влади і бізнесу, які підкріплені багаторічним досвідом. Але щоб говорити про щось – треба це відчути», – сказав, можновладець.

Андрій Садовий охоче ділився зі студентами планами. Так, розповів про відкриття стадіону 29 жовтня і закінчення будів-ництва нового термінала Львівського аеропорту. У перспективі – будівництво льодового палацу, який планують збудувати до 2014 року і вже 2022-го приймати Зимову олімпіаду, а також літнього концертного залу на 3 500 місць, а ще конгрес-холу, виставковий комплекс і парк розваг…

Студенти активно брали участь у діалозі, відчувався висо-кий рівень освіченості та обізнаності в політичній і соціально-економічній сферах.

Зустріч закінчилася гучними аплодисментами, врученням міському голові пам’ятної медалі «70 років ЛІБС УБС НБУ» і подарунками для дітей Андрія Івановича від студентської ради – дитячими книжками про банківництво. Як пожартував дирек-тор інституту Микола Андрійович Вознюк, «з цих книжок роз-почалася профорієнтаційна робота в родині Садового».

Н. КОВБ.

Логістика, трансфери та електронні квитки: нововведення у транспортній системі Львова

Другого листопада відбулася обіця-на під час свого візиту до ЛІБСу місь-ким головою Андрієм Садовим зустріч із фахівцем з управління транспорту та зв’язку – зі студентами зустрівся директор Львівського автотранспорт-ного парку № 1 (АТП-1), викладач НУ «Львівська політехніка» Андрій Тимчина.

Гість розповів про важливість гра-мотної логістики в наш час. Також йшлося про модернізацію транспорт-ної системи Львова. Що нового ми дізналися? Із січня 2012 року плану-ється введення трансферних квитків (що дозволяють декілька пересадок за один квиток, у тому числі на примісь-

ких маршрутах), а з березня – введення електронного квитка на всі види тран-спорту. Скоро у Львові буде дев’ять трамвайних, десять тролейбусних маршрутів, а з автобусних – шість раді-альних (що підуть через центр міста), і решта 40 – хордові.

Крім того, Андрій Тимчина радо запросив наших студентів узяти участь у програмі стажування в міському управ-лінні транспорту та зв’язку.

Ольга КЛИМЕНКО.

8 № 10 (150) листопад 2011

школа фаховості

Ключі успіху від Володимира Лавренчука

Зустріч відбулася у формі діалогу в теплій, дружній атмосфері. Упродовж години (саме стільки часу зі свого щіль-ного графіка викроїв банкір) в аудиторії панував дух глибокого поєднання висо-кого інтелекту, життєвої мудрості, жартів і високого професіоналізму харизматич-ного гостя.

Як зізнався на початку зустрічі висо-кий гість, у його родині нікого не було, хто б присвятив себе банківській справі, навіть бухгалтерів не було (саме Воло-димир Лавренчук започаткував бан-ківську династію Лавренчуків – донька пішла по його стопах, працює в банку). Долю, як завжди, вирішив його велич-ність випадок – у виші, що був найближ-чим до дому, Володимир Лавренчук здо-був фах, який таки приніс йому шалені дивіденди. Звичайно ж, не за просто так, а за важку, титанічну працю, у тому числі над собою. «Я впродовж шести років

вибивав із себе «совок», працював над собою», – каже банкір. Роки стагнації в житті країни збіглися з періодом застою в житті пана Лавренчука. Усе змінилося в 1991-му…

У двотисячних прийшли успіх і ви -знання… Звичайно ж, студентів най-більш цікавили не процентні ставки і нові продукти банку. Як завжди, вони хотіли отримати готову працюючу фор-мулу успішності та побудови кар’єри.

Основний критерій успіху за Лаврен-чуком – бути цілісним. Тобто людиною, в якої слово ніколи не розходиться з ділом, яка щиро і чесно ставиться до роботи, яка не боїться мріяти, не ставить собі бар’єрів. Цілісні люди, переконаний банкір, – гармонійні. Гармонійні у своїх діях, справах, думках і мріях. Саме такі люди досягають успіху. Але попри те, що випускник має бути цілісним, він пови-нен знати іноземну мову. Незнання мови

обмежує не тільки контакти, а й знання. Знання мови змінює навіть менталітет. Резюме – нині комунікативні навички без знання іноземної мови прирівнюються до їх відсутності.

Ключ до успіху, за твердженням гостя, – уміння комунікувати, стисло та зрозуміло викладати і подавати інформа-цію. «Так, можна навчитися робити ана-літичні висновки, – каже В. Лавренчук. – але вміння їх продати, подати чи до нес-ти до людей доступно і якісно потрібно відточувати самотужки».

Поговорили також про самовіддану працю («не треба працювати самовідда-но. Потрібно самовіддано жити»), про те, що щодня Володимир Лавренчук відпові-дає на 100–120 електронних листів, тому для цього використовує ноутбук і будь-яку можливість, про хобі – гру на гітарі та катання на лижах, а також про те, що сумні люди не роблять гарних речей і не бувають успішними.

От вам навіть не один ключ до успіху, а навіть більше. Шукайте замки, панове!

Лариса КОЗАНКЕВИЧ.

Тиждень зіркових зустрічей у ЛІБС УБС НБУ завершився не менш зірко-во – до інституту на зустріч зі студентами завітав голова правління «Райффайзен Банку Аваль».

Володимир Миколайович Лавренчук

Голова Правління «Райффайзен Банку Аваль».Народився 17 вересня 1957 року в місті Києві.У 1982 році закінчив фінансово-економічний факультет

Київського інституту народного господарства ім. Д. Коротченка за фахом «економіст». Того ж року почав кар’єру в банківській системі, вступивши на посаду економіста в Українській рес-публіканській конторі Держбанку СРСР.

З 1988 року працював в Ощадному банку України на посадах від головного економіста до заступника голови правління.

У 1997–2002 роках обіймав посаду голови правлін-ня АТ «Укрінбанк». У жовтні 2002 р. став членом правління Райффайзенбанк Україна.

Із жовтня 2005 року – голова Прав ління «Райффайзен Банку Аваль».

Володимир Миколайович Лавренчук є головою Форуму про-відних міжнародних фінансових установ, членом Наглядової ради Українського кредитно-банківського союзу, членом прав-ління Європейської бізнес-асоціації, членом Наглядової ради Міжнародного інституту менеджменту (МІМ-Київ) та Довірчої ради Національного університету «Києво-Моги лянська академія».

Володимир Лавренчук посів перше місце в номінації «Банкір року – 2009» за версією газети «Бізнес». Журнал «ТОП-100. Рейтинг кращих компаній України – 2010» відзначив його як «Кращого менеджера-фінансиста» і «Кращого менеджера з управ-

ління змінами в компанії». Рейтинг «Гвардія керівників» три роки поспіль (з 2008 року до 2010-го) визнає його кращим керівником у банківському секторі України. У 2009 році, згідно з цим рейтин-гом, Володимир Лавренчук увійшов до «трійки» найкращих мене-джерів країни всіх галузей економіки. У 2011 році його визнано кращим ТОП-менеджером у банківській системі України за вер-сією журналу «ТОП-100. Рейтинг лідерів бізнесу України». Того ж року журнал «Банкиръ» назвав Володимира Лавренчука кращим топ-менеджером із упровадження репутаційного маркетингу.

Одружений, має доньку.

№ 10 (150) листопад 2011 9

знай наших!

Студентка четвертого курсу ЛІБС УБС НБУ Юліана Пріндин посіла почесне ІІ місце

на VIІІ Всеукраїнській студентській олімпіаді від UniCredit Bank

Фінал восьмої Всеукраїнської студентської олімпіади на приз групи UniCredit, ініціатором якої виступив UniCredit Bank (ПАТ «Укрсоцбанк»), відбувся 15 жовтня 2011 в Києві. Почесним гостем на церемонію нагородження фіналістів запросили директора ІМПО УБС НБУ Тетяну Дмитрівну Гірченко.

Основною ідеєю заходу є допомо-га талановитій студентській молоді у виявленні та розвитку своїх здібностей, створення сприятливих умов для про-фесійної реалізації.

Цього року в олімпіаді взяли участь 890 студентів із 59 вищих навчальних закладів України. У фінал вийшли 15 студентів, які продемонстрували у пер-шому турі олімпіади найкращі показни-ки знань, освіченості та ерудованості в банківській справі, фінансах. Учасники фіналу, згідно з правилами олімпіади, представили на розгляд журі презен-тацію на одну з п’яти запропонованих тем, спробували себе в ролі фахівців з продажу відділення UniCredit Bank, а також «приміряли» на себе посаду голо-ви правління великого банку.

У трійку кращих студентів восьмої Всеукраїнської олімпіади увійшли:

Наталія Шпигоцька (Київський націо нальний університет імені Тара-са Шев ченко) – І місце;

Юліана Приндін (Львівський інсти-тут банківської справи) – ІІ місце;

Дар’я Пеліван (Одеський державний економічний університет) – ІІІ місце.

Усі фіналісти були нагороджені сер-тифікатами переможця першого туру олімпіади, електронними книгами та пластиковими картками UniCredit Bank, а також отримали право на про-ходження практики в банках UniCredit в Україні. На додаток до основних зао-хочень переможці фінальних змагань були відзначені грошовими преміями: І місце – 8 000 грн, ІІ місце – 6 000 грн, ІІІ місце – 4 000 грн.

Юліана Пріндин, ділячись вражен-нями про освітній захід, зазначила: «Олімпіада на приз UniCredit Group – це цікавий конкурс, що дає великий досвід для всіх учасників. Усі конкурен-ти в змаганні були дуже сильними, тому для виходу в кожен наступний тур дово-дилося мобілізовувати всі свої знання та навички.

Варто сказати, що мені дуже допо-могло те, що в нашому інституті ми моделюємо різні ситуаційні завдання. Також хотіла б подякувати викладачам

кафедри банківської справи і деканові факультету банківської справи та інфор-маційних технологій М. Л. Лапішко за допомогу в підготовці до фіналу конкур-су та моральну підтримку».

«Мені, як викладачеві, було відрадно спостерігати за успіхами нашої студент-ки, яка виявила себе не лише як розум-ний і толерантний майбутній працівник банку, а й успішний майбутній керів-ник банківської установи, відповідно до умов різних конкурсів. – поділилася старший викладач кафедри банківської справи, к. е. н. О. П. Сідельник. – Тож хочу звернутися до студентства. Панове студенти, вчіться! Беріть участь у кон-курсах та олімпіадах! Отримані зараз знання не лише знадобляться вам у про-фесійній діяльності в майбутньому, а й зараз можуть принести як моральне, так матеріальне задоволення».

Студентам надзвичайно сподобалася зустріч. Про це свідчать їхні відгуки

Юлія Бохна: «Я у захваті! Було весело, цікаво. Сподобалося ставлення банкіра до нас, студентів, – як до рів-них. Дуже цікава розповідь про життя, хобі й уподобання. Вразила його фраза «сумні люди не роблять гарних речей». А ще В. Лавренчук дав нам гарну пораду – завжди отримувати задоволення від усього, що робиш».

Віра Осіна: «Ця зустріч – величезне джерело натхненного позитиву, що спонукає рухатися вперед, ризикувати, мріяти й досягати задуманого. Корисно дізнатися, почути це від успіш-ної та шанованої людини, що для роботодавців важливим є твоя особистість, а не зв’язки чи протекції».

Ірина Грудлевська: «Як мені подобається спостерігати за успішними людьми, спілкуватися з ними та дізнаватися від них щось нове! Зустріч із Володимиром Лавренчуком викли-

кала в мене хвилю позитивних емоцій та розбудила бажання розвиватися, учитися, іти вперед до своєї мети».

Юлія Білінська: «Мене особисто гість вразив своєю хариз-матичністю, банкір, направду, викликає багато позитивних емоцій. Володимира Лавренчука було дуже цікаво слухати. Після таких зустрічей дуже хочеться вдосконалюватися, роз-виватися не тільки в плані навчання, а й усебічно».

Ольга Чепіль: «Зустріч була надзвичайною! Не справ-дилися мої побоювання щодо того, що зустріч буде нуд-ною – година пролетіла, наче мить! Володимир Лавренчук розповідав багато такого, чого дехто й не розповість. Особливо запам’яталися слова про те, що треба отримувати кайф від усього і працювати не самовіддано, а для задово- лення».

10 № 10 (150) листопад 2011

країна в країні

Непоганий початок роботи Студентської ради

1 крок. Це, звичайно, поповнення наших рядів новими людьми – першо-курсниками. Ще свіжі погляди та хоро-ші нові ідеї, які ніколи не завадять. Тому голова СР Назар Бермес провів неве-личкі презентації для представлення Студентської ради.

2 крок. 16–17 вересня взяли участь у Франківських читаннях. До нас заві-тали друзі з ХІБС, ЧІБС, ІМПО нашого Університету та СІБС УАБС НБУ. Наше самоврядування, як завжди, було при-вітним, організувало приємні зустрічі з нашими колегами, а також прогулян-

ки цікавими та визначними куточками Львова.

3 крок. Під час Франківських читань створено новий вищий орган студент-ського самоврядування – ВОСС ВНЗ НБУ, в який входять ЛІБС, ЧІБС, ХІБС, ІМПО, а також Севастопольський інститут банків-ської справи Української академії банків-ської справи НБУ. До речі, цю новоство-рену міжвишівську організацію очолює теперішній голова СР нашого інституту Назар Бермес.

4 крок. Представники самоврядуван-ня, а саме Назар Бермес, Вадим Гамза

та Ірина Гасюк, узяли участь у зборах трудового колективу УБС НБУ, які відбу-лися в Києві, де було заслухано звіт про діяльність закладу і затверджено основні плани на новий навчальний рік.

5 крок. Упродовж жовтня брали участь у проведенні Кубка інституту з міні-футболу. У першому етапі взяли участь 16 команд. Наприкінці жовтня визначено нового володаря Кубка.

6 крок. Наприкінці жовтня прове-ли фотоконкурс «Студентська кухня», в якому студенти ЛІБСу мали можливість показати свої таланти, потішити своїх колег і друзів цікавими фото та отрима-ти подарунки.

7 крок. Студентська рада відчиняє двері для наших студентів. Приходьте до нас зі своїми побажаннями, ідеями та втілюйте їх у життя разом із нами. Курс, факультет і вік – не важливі. Зібрання проводять щопонеділка в гуртожитку на вул. Коперника, 14, о 16 год. За деталь-нішою інформацією або консультацією звертайтеся телефоном: (063) 893 37 13, Назар Бермес.

Анна АНТОНИК, студентка групи 302-ФК.

Із самого початку нового навчального року члени студентського само-врядування «Студентська рада» зібралися за одним столом, щоб обго-ворити, що нас чекає і що ми хочемо зробити для того, щоб студентам ЛІБСу жилося цікавіше.

Анонс найближчих подій

Z Зі середини листопада – вечір-ка до Міжнародного дня сту-дентів, конкурс «Міс ЛІБС» і «Містер ЛІБС», за подроби-цями звертайтеся до групи 403-БС.

Z Грудень – січень – VI «Аукціон надій». Цього разу цей масш-табний університетський захід організовуємо ми, львів’яни!

Львів об’єднує лідерів самоврядування

15 вересня у Львові відбулося засідання Координаційної ради студентського самоврядування Університету банків-ської справи, до якої входять представ-ники з ЛІБС, ХІБС, ЧІБС та ІМПО.

Голова зборів Назар Бермес підняв питання про співпрацю з іншими ліде-рами студентського самоврядування, у тому числі закликав до співробітництва студентство Севастопольського інсти-туту банківської справи Академії бан-

ківської справи Національного банку України в особі Артура Кожухара, голови Студентського комітету СІБС. Після цього члени Координаційної ради ухвалили рішення про приєднання Студентського комітету СІБС, а також перейменуван-ня вищевказаної організації з КРСС УБС НБУ на ВОСС ВНЗ НБУ – Вищого органу студентського самоврядування вищих навчальних закладів у структурі Національного банку України.

№ 10 (150) листопад 2011 11

події жовтня

День працівників освіти в УБС НБУ

У жовтні в УБС НБУ студенти вшановували своїх викладачів – у всіх інститутах пройшли святкування Дня працівників освіти. На честь свята студенти гарно прикрасили навчальні корпуси та вітали своїх наставників біля входу. А в ЛІБСі, ЧІБСІ та ХІБСі частували працівників солодощами, вітаючи працівників у від-ділах, деканатах і на кафедрах.

Студенти ЧІБСу підготували святко-ву тематичну стіннівку, а ХІБСу – муль-тимедійну презентацію до свята і теле-газету.

Студенти ІМПО порадували своїх наставників святковим концертом, під час якого побажали міцного здоров’я та щастя, нових вагомих здобутків на освітянській, науковій ниві, успіхів у всіх справах, завжди гарного настрою та упевненості в завтрашньому дні, витримки та великого терпіння, розу-міння й старанності з боку студентів.

У ЛІБСі пройшла святкова акаде-мія, яку підготував Молодіжний центр. Під час концерту директор інституту Микола Вознюк відзначив грамотами та медалями «70 років ЛІБС УБС НБУ» кра-

щих працівників інституту. Музичний номер у святковому концерті підготу-вали випускники інституту, а ветеранів, що прибули на свято, вшанували квіта-ми та словами вдячності за сумлінний труд.

Битва інтелектуалів29 вересня з ініціативи старшого викладача кафедри облі-ку і аудиту Тетяни Дмитрівни Шевченко серед майбутніх банкірів за традицією, уже втретє, розпочався чемпіо-нат гри «Що? Де? Коли?». У змаганнях узяли участь п’ять команд, по 6 осіб у кожній. Спільними зусиллями, захоп-лені грою, студенти змогли здивувати самого Дмитра Стрільчука. Уже досвідчений гравець, член українського елітарного клубу «Що? Де? Коли?» не залишився байдужим і допоміг у підготовці запитань і проведенні гри, за що ми висловлюємо йому своє щире «Дякую!».

У боротьбі за інтелектуальну першість змагалися команди таких груп, як: 401-ОА, 403-БС, 301-ЕК, 301-ФК, і, що найпри-ємніше, у грі, не злякавшись досвідченої конкуренції, мали сміливість спробувати себе студенти групи 201-ОА. І як би кожній із команд не хотілося перемогти, а перше місце все-таки посіла дружба.

Команди групи 301-ЕК «Восьма куля» і групи 401-БС «ТОРТ (Товариство освічених, розумних, творчих)» відповіли на однакову кількість запитань (13/30) і як нагороду змогли поласувати, уже в буквальному розумінні цього слова, тортом.

А щоб ви змогли не тільки читати, а й відчути себе переможцями, закликаємо інші групи також сформувати

команди і долучитися до змагань. Адже є величезний сти-мул для гри:

по-перше, кришталева сова – команді, яка переможе у фіналі гри, що відбудеться в грудні 2011 року;

по-друге, найліпші інтелектуали матимуть можливість зіграти з командою Поліського державного університету в Пінську (Білорусь).

Як бачите, «Що? Де? Коли?» – не лише цікава і захоплю-юча гра, а й величезна можливість зіграти від імені рідного інституту, тому бажаємо всім командам успіху, будемо раді бачити вас у наступному турі!

Марія ГЛАДКА,студентка групи 301-ЕК.

12 № 10 (150) листопад 2011

ми – студенти ЛІБСу

Всеукраїнський студентський референдум щодо освітніх реформ

Думка студентів ЛІБС УБС НБУ24 жовтня в інституті відбувся «Всеукраїнський студентський референдум – 2011». Його організатори – громадські організації «Студентський захист», «Національний студентський союз», «Асоціація правозахисних організато-рів студентів». У ЛІБСі відповідальність за проведення референдуму на себе взяла Студентська рада, яка й проводила соціологічне дослідження на вище-зазначену тему. Ключове питання – підвищення стипендій до прожиткового мінімуму, встановленого Законом у 934 грн. Студентам роздали анкети, що складались із семи питань щодо освітніх реформ законопроекту від 26.06.2011 (детальніше ознайомитися з текстом законопроекту можна за адресою: http://bati.ber.te.ua/informsayt/04-proekt_zakony_ukrainu_28_06_2011.pdf).

Було надруковано 1 002 анкети на кожного студента (не враховуючи сту-дентів шостого курсу). Кількість запов-нених анкет – 689. Усі дані ретельно вивчили і підрахували.

Наводимо статистику отриманих результатів.

1. Чи знаєте про розроблену Міні-стерством освіти і науки, молоді та спор-ту України нову редакцію проекту Закону України «Про вищу освіту» (далі – зако-нопроект)?

«Так» відповіли 424 студенти, «Ні» – 265.

2. Чи підтримуєте норму законопро-екту щодо підняття мінімальної стипен-дії до рівня прожиткового мінімуму (934 грн)?

«Так» – 665, «Ні» – 24.3. Чи підтримуєте норму законопро-

екту щодо незмінності плати за навчання для студентів-контрактників протягом усього строку навчання?

«Так» – 649, «Ні» – 40. 4. Чи підтримуєте норму законопро-

екту щодо прирівнення вищої освіти, здо-бутої за освітньо-кваліфікаційним рівнем

спеціаліста, до вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра?

«Так» – 334, «Ні» – 355. 5. Чи підтримуєте норму законопро-

екту щодо забезпечення обов’язкового фінансування діяльності органів студент-ського самоврядування вищих навчаль-них закладів?

«Так» – 584, «Ні» – 105. 6. Чи підтримуєте норму законопро-

екту щодо вільного вибору студентами навчальних дисциплін у межах варіатив-ної частини змісту освіти?

«Так» – 652, «Ні» – 37. 7. Чи підтримуєте якнайшвидше ухва-

лення законопроекту?«Так» – 624, «Ні» – 57.

Референдум відбувся 25 жовтня в Харкові. Наш інститут та інтереси його студентства представляв голова СР Назар Бермес, який гідно захищав ідею підви-щення стипендій і впевнено «відбивався» від колючих провокативних запитань.

Що ж, сподіватимемося, наші дії не виявилися марними, і все вийде!

Наталія КОВБ.

P. S. Ех, як би хотілося нарешті поба-чити 21-го числа на особистому рахунку суму в 934 грн…

Наш музейУ музеї історії ЛІБС УБС НБУ вже стали традиційними ознайомлювальні огля-дові екскурсії для студентів-першокурсників. Так, студенти всіх груп першого курсу ознайомилися з історією закладу, де навчаються, від часів його ство-рення до сьогодення. Студентів дуже зацікавила експозиція, присвячена 15-й річниці проведення грошової реформи і 20-й річниці створення Національного банку України, тематичні книжкові виставки до цих ювілейних подій.

Про враження відвідувачів музею свідчать їхні відгуки. «Сьогодні ми від-відали музей інституту. Були дуже при-ємно здивовані, отримали масу неймо-вірних вражень. Велика честь – навча-тися в цьому навчальному закладі. Хоч ми вчимося тут усього півтора міся-ця, але вже дуже полюбили цей виш, викладачів і студентів. Сподіваємося, що, можливо, колись побачимо і себе на фотографіях, стендах, у газетах у музеї», – написали в Книзі відгуків сту-денти групи 102-ФКс.

«Були раді відвідати музей навчаль-ного закладу та ознайомитися з його історією, розвитком, досягненнями.

Нам подобається навчатися в цьому закладі і сподіваємося, що десь так років через 20… саме ми будемо творити істо-рію найкращого інституту України». Це відгук студентів групи 106-ФК.

«Захоплені цікавою та пізнавальною розповіддю, що провела нас через усю історію ЛІБСу», – написали студенти групи 10-ЕК.

Після екскурсії першокурсники ви явили бажання випробувати чарів-ну дію «Скриньки мрій», написавши, якими вони хочуть побачити себе в майбутньому, після закінчення вишу.

Ю. Г. ДЕДЮХІНА,зберігач експонатів музею.

№ 10 (150) листопад 2011 13

ми – студенти ЛІБСу

Концерт-оглядини: покажи себе, перший курсе!

Дочекалися! 27 жовтня в ЛІБСі нарешті відбулося офіційне знайомство з першокурсниками. «Які ж вони, новоприбулі студенти?», «Чи розумні, чи здібні?», «Чи є серед них неор-динарні особистості, а чи багато талановитих?» Ці, та безліч інших запитань спливали в головах усіх, хто прийшов того вечора на власні очі побачити все, що приготували студенти-першокурсники. Святковий концерт-оглядини вправно та неперевершено вели студенти торішньої групи-переможця 201-ОА (куратор – В. М. Левченко) Олег Кундря і Віталій Парасківа.

То що ж найбільше запам’яталося в різнобарвному калей-доскопі представлень груп? Студенти групи 101-ОА милували око виготовленими спеціально до свята футболками з написом «Я люблю ЛІБС».

Команда групи 101-ЕК «101 крапка ком» знайшла-таки роль для «сенсаційного студента ЛІБСу» Олександра Царюка, дору-чивши йому урочисте дефіле сценою з ноутбуком під пахвою.

Команда групи 101-УП «Десять відсотків» через весь виступ червоною ниткою провела основну ідею, покладену в назву команди: 10% – саме стільки людей керують рештою 90 від-сотками. Виконання пісні під Майкла Джексона – пісня важка, але вони впоралися, виглядало доволі пристойно.

Група 106-Фк, як на мене, мала найцікавішу презентацію, цілісний сюжет і гарну постановку номерів.

Команда «Майбутнє», саме таку назву мала команда групи 101-ФКс, після довгої презентації порадувала глядачів гарним виконанням східних танців і брейк-дансом.

Група 102-ФКс, як на мене, презентувала найкращий текст пісні.

Група 104-ФК провела нас шістьма сходинками студентсько-го життя. Хм… Уже на першому курсі студенти цієї групи знають інструкцію просування від першого до шостого. На першому курсі – навчитися керувати часом, на другому – виокремити себе серед інших, на третьому – прискоритися… до екватора, на четвертому – поєднати непоєднуване, на п’ятому – нарешті оцінити себе, на шостому – навчитися цінувати час. Бо ми всі в підсумку – кредитори свого часу. О, ще одне незабутнє враження від групи – пісня «Сьогодні екзамен» (пісня «Все буде добре»

гурту «Океан Ельзи») у виконанні Віталія Ковальчука. Це було неперевершено!

Група 105-ФК. Співачка в чудовому костюмі виконала пісню, переспіви якої я ще кілька днів чула в коридорах інституту... Головне, що їм таки «добре тут, у банківському».

Червоною ж ниткою через всі виступи пройшло те, що всі першокурсники почуваються в інституті однією родиною в межах групи, а групи – у межах вишу.

Свято традиційно відбулося у формі конкурсу. Були перемож-ці але, вважаю, переможених не було, бо кожна команда зайняла свою нішу в широкому спектрі запропонованих номінацій.

«Найспівочіша група» – 101-ФК.«Найдрайвовіша групи» – 104-ФК.«Найтанцювальніша група» – 105-ФК.«Найхаризматичніша група» – 101-ЕК.«Найдружніша група» – 101-ФКс.«Найкумедніша група» – 102-ФКс.Переможці конкурсу: І місце – група 106-ФК (куратор –

Зоряна Лапішко), ІІ місце – група 101-УП, ІІІ місце – 101-ОА. Окрім солодких презентів (величезні торти), команда-перемо-жець отримала квитки на відкриття «Арени Львів».

Л. КОЗАНКЕВИЧ.

Слово – групі-організаторовіЦього року ми, група 201-ОА, організовували традицій-

не свято «Будьмо знайомі!». На нас лягла відповідальність повідомити студентів, у яких номінаціях вони братимуть участь, оголосити критерії оцінювання, запросити членів журі, повідомити студентів про час і місце проведення кон-курсу, забезпечити переможцям солодкі призи, а також при-красити сцену і зал.

Наша група взяла активну участь у концерті. Свято ми відкрили запальною піснею про ЛІБС, яку склали самі.

Ми вітаємо групу-перемоця і передаємо їй естафету – наступного року саме вони будуть організаторами свята «Будьмо знайомі!»

Марія РАДИК,студентка групи 201-ОА

14 № 10 (150) листопад 2011

подія місяця –

Почесний титул «Студент»

Навчання. Хто як не студент знає усю сутність навчального процесу в деталях? Він запросто відповідає на запитання: коли, куди, кому, як. Коли краще проки-нутися або коли закінчується пара? Куди піти після пари, перед парами або (в іде-альному варіанті) замість пар? Кому з 20 людей групи піти на «фізру» або кому зробити черговий модуль? Як скласти іспит, знаючи лише прізвище викладача, назву предмета і мати непогані знання з хімії і фізики (жартую). Але якось запи-тання з’являються доволі недоречно: от тільки вересень продзвенів, і тут бац – грудень. А при цьому слові автоматично мозок студента виводить інформацію: сесія… А це вже окрема історія…

Сесія. Грудень – місяць, який пока-зує всі таланти і можливості кожного студента. Адже за три (!!!) тижні треба вивчити, скласти, написати, дописати, переписати, зробити, відробити, «зама-зати» все те, що було заплановано на вересень, жовтень і листопад. Хто ж як не студент зуміє поставити з ніг на голову

весь інститут усього за кілька днів, роз-почавши свою передсесійну кампанію? І завжди вдало: без жертв, травм і з висо-коякісним результатом.

І ось вона – сесія. День початку вели-кого безсоння, яке згадуватиметься як страшний сон. День, коли живі поза-здрять мертвим…=) Але ж девіз нашого інституту: e posse ad asse. Тому клацни пальцями, й усі наші мрії збуваються! І тільки студент може прокрутити такі фокуси.

Відпочинок. Ну, це свята справа для студента. Відвідування офіційних інсти-тутських дискотек не залежить від пори року, місяця, дня, числа чи навіть від розміру стипендії. От що-що, а гуляти ми вміємо. Варто згадати дискотеку на День першокурсника в «Міленіумі», орга-нізаторами якої були Богдан Повшик і Михайло Касьяненко (хлопці взяли на себе всю організацію «нічного гуляння» і досить непогано справилися зі своїм завданням, тому «respect»). Наш ЛІБСик «розірвав» цей нічний клуб: море пози-

тиву, заряд енергії, шалені емоції. І все це створювали студенти нашого інсти-туту.

Ось я показала три основні кити, на яких тримається наше студентство. Так, є й інші, значно цікавіші, але це вже не для преси (жартую). І хіба є сумніви в тому, що ми найкращі? Навряд.

І напередодні 17 листопада хочеть-ся запитати, а чи знає хтось історію виникнення цього свята, звідки така дата? Ні? Так, не проблема. Читайте і запам’ятовуйте!

Походження дати. Наприкінці 1939 року нацистська окупаційна влада в Чехословаччині (на той час – Протекторат Богемія і Моравія) при-душили демонстрацію в Празі, яку про-водили студенти медичного факультету Карлового університету. Демонстрація відбулася 28 жовтня на честь річниці незалежності Чехословацької Республіки. Під час цієї демонстрації студент Ян Оплетал був поранений і 11 листопада помер від ран. 15 листопада його тіло мало бути перевезене з Праги додому в Моравію. Похоронна процесія склада-лася з тисяч студентів, які перетвори-ли цю подію в антинацистську демон-страцію. Однак це призвело до різких заходів з боку нацистів, зокрема штур-му Празького університету. Окупанти закрили всі чеські вищі навчальні закла-ди, понад 1 200 студентів потрапили до концентраційних таборів. 17 листопада дев’ять студентів і викладачів було стра-чено без суду та слідства. На згадку про це дату 17 листопада було обрано як Міжнародний день студентів.

Перше відзначення. День студента вперше відзначили 17 листопада 1941 року в Лондоні Міжнародною студент-ською радою (в якій, на той час, було багато студентів-біженців), що було пого-джено із західними союзниками (час-тиною антигітлерівської коаліції). Цю традицію продовжив і наступник Ради – Міжнародний союз студентів, який разом з Європейською студентською радою та іншими громадськими організаціями пролобіювали визнання цього дня офі-ційною пам’ятною датою ООН.

Свято наближається… Свято наближається… Так, так! Ще зовсім тріш-ки! Уже незабаром наше свято – День студентів! Ех, а як гордо звучить: с-т-у-д-е-н-т! А скільки ж вміщує в собі це слово? Скільки емоцій, умінь і навичок, знань і хитрощів, можливостей і перспектив… І все це в одному невеличкому слові. Кожен з нас розуміє, що бути студентом – прекрасно, це найкраща пора нашої молодості. Не вірите? Що ж, доведу…

№ 10 (150) листопад 2011 15

день студента

Тому іменуватися титулом «Студент» не тільки «круто», а й гордо, адже в нас своя історія, свій шлях, своя перемога. І титул дає нам необмежену кількість можливостей, перспектив, відкриває усі двері і вчить відповідати своєму статусу. Єдина проблема полягає в тому, що бага-то молоді не розуміє свого призначення як студента і частенько просто «вбиває» свою молодість на дрібниці. Тому я звер-нулася за підказкою до наших досвідче-них друзів і викладачів, які точно знають ціну кожному дню студентського життя, бо саме вони – найближчі люди, що тво-рять студента як фахівця і особистість, – куратор, декан і заступник директора з виховної роботи. Вони поділилися своїми секретами заради нашого правильного вибору, упевненого духу і правильних висновків. Отже, вміщуємо інтерв’ю на тему: «Втрачені можливості періоду студентства. Чи хотіли б ви повернути час назад і якщо так, то заради чого?»

О. В. Микитинець, викладач англій-ської мови: Важко говорити про втрачені можливості. А може, не такі вони і втра-чені? Усе відносно. Ось згадалася притча: «Стоїть злочинець перед воротами раю і бачить, як янгол гортає книгу його життя. Запитав янгол: «Для чого вбив ти моло-дого юнака? Добрий це вчинок?» «Ні, не добрий», – відповів злочинець. «А от і ні. Ти врятував світ, адже з того молодика міг вирости серійний вбивця». Задумався злочинець, схилив голову. «А от бабусю перевів через дорогу: добре чи погано?» Не наважився вже відповісти засудже-ний, розуміючи до чого веде янгол. «Ні, не добре це було. Ти перевів її через доро-гу, а на сусідній вулиці її збив автобус. І було втрачено не одне життя, а кілька десятків». Ось і я вважаю, що чаша тере-зів неперервно коливається, і неможливо точно сказати, чия правда. Я вважаю, що всі перепони на нашому шляху – не прос-то так. Своєю вірою, мужністю і досвідом ми в змозі подолати все. А в результаті – перемогти і самовдосконалитися.

Н. К.: Такий ліричний відступ… Заставляє задуматись. Що б порадили нашим студентам?

О. В. Микитинець: Не боятися камін-ня під ногами. Немає нічого неможливо. Ідіть уперед до своєї мети і вірте в пере-могу. Тоді і вона повірить у вас.

В. В. Рисін, декан фінансово-еконо-мічного факультету: За своє студент-

ство небагато втратив. Усі даровані мож-ливості (і приємні, і не дуже) викорис-товував наповну, адже все, що стається, стається з певною метою, хоч і не завжди зразу це розумієш.

Н. К.: А які ж можливості були не дуже приємними?

В. В. Рисін: Та вища школа моя поча-лась із Львівського технікуму банківської справи, але це був не мій вибір, а вимог-ливе прохання батьків. Тоді це здавалось не моїм, а зараз – моє життя. А от перший справжній досвід я отримав, будучи сту-дентом «Львівської політехніки». Саме там навчили самостійності, було здобуто неоціненний досвід.

Н. К.: А щодо втрат?В. В. Рисін: Як таких, глобальних

втрат і не було. Можливо, надто довго захищав дисертацію, а може, і на краще. Єдине, варто було ще в шкільні роки при-діляти більше уваги іноземній мові.

Н. К.: Час не хотіли б повернути на кільканадцять років назад?

В. В. Рисін: Ні, навіщо? Я задоволе-ний своїми студентськими роками. Друзі в мене ще з тих часів, по 18 років дружи-мо – уже і сім’ями.

Н. К.: І що побажаєте нашим студен-там напередодні свята?

В. В. Рисін: Перш за все хочеться побажати знайти себе, визначити цілі та пріоритети. Це те, чого зараз бракує сучасному студентові.

І. В. Жеребило, заступник дирек-тора з навчально-виховної роботи: А моя золота пора студентства була втра-чена. Зразу після школи пішла працю-

вати вчителем у Львівський технікум електрозв’язку. Усе своє життя працюю з молоддю, таким чином компенсуючи відсутність своїх студентських років. І мені це подобається, адже не тільки я вчу і виховую, а й студенти вчать багато чого мене.

Н. К.: А машиною часу скориста- лися б?

І. В. Жеребило: Ні. Кожен повинен вчитися на своїх помилках і робити відповідні висновки. Повернувши час і виправивши помилки, ми б проживали вже не своє життя. Я не живу минулим, та й уперед не поспішаю. Моє життя – моє сьогодення.

Н. К.: Ваші побажання?І. В. Жеребило: Студенти не розумі-

ють, скільки втрачають щодня можли-востей і шансів! Пробуйте все, до най-менших дрібниць! Адже життя одне, і ми повинні отримати максимальну сатис-факцію.

Н. К.: Що ж, дякую за такі відверті зізнання. І сподіваюсь, кожен зробить певні висновки для себе, винесе певну нову інформацію для роздумів.

Ну, пора закінчувати. Багато було написано, але суть та сама: кожен із нас – особистість, яка несе в собі велетен-ський потенціал і важливо вчасно його побачити, відкрити і розвинути задля щасливого майбутнього. Будьте гідними почесного титулу «Студент». Не втра-чайте себе. Тримайтеся за кожну соло-минку, яку підносить життя. А, мож-ливо, це і буде ваш роял-флеш.

Наталія КОВБ.

16 № 10 (150) листопад 2011

цікаві традиції

У студента два свята: Новий рік і кожен день!

Міжнародний день студентів вста-новлено 17 листопада 1946 року на Всесвітньому конгресі студентів, що відбувся в Празі, на пам’ять чеських сту-дентів-патріотів. Законом від 1990 року він був оголошений державним святом – Днем боротьби студентів за свободу і демократію.

Проте нині це свято модернізували і святкують дещо по-іншому в різних кра-їнах світу. Як в українських, так і в іно-земних студентів є свої особливі традиції святкування. Цей знаменний день був, є і залишиться одним із найулюбленіших днів для всіх студентів у всьому світі. Адже це свято – символ молодості!

Отже, як, що і коли святкують наші побратими за кордоном?

У Болгарії молодь відзначає своє свято 8 грудня. Ця дата пов’язана з історією Софійського університету ім. Климента Охридського. Того дня вищі навчальні заклади в усій країні закриті, а студенти гучно святкують День студента. А ми в Болгарії часто відпочиваємо, тому пропоную відзначати наше свято ще й 8 грудня.

Успішне закінчення сесії – гарний привід для зустрічі з друзями-студента-ми в Бельгії. Найчастіше збираються 7–8 чоловік, вони проводять свій вільний час у кав’ярнях. На природу, на так званий пікнік, бельгійські студенти виїжджають украй рідко. Що стосується проведення самого свята, то, на відміну від наших студентів, бельгійці не дуже люблять

співати, хоча послухати сучасну музику зовсім не проти. І як можна не любити співати, особливо такі народні пісні, як «..я иду такая вся в ДольЧе-ГаБана…» або майже гімн планети Земля і Барбари Стрейзинг.

У Данії студенти воліють святкува-ти День студента в колі найближчих друзів (а тепер згадайте те коло най-ближчих друзів у нашому гуртожитку на Жовківській: 30 людей в одній кім-натці, і всі такі рідні). Зазвичай, удень вони збираються в кого-небудь удома, жартують, співають пісні, іноді під гіта-ру, а ввечері вирушають усією компані-єю в кафе. З алкогольних напоїв данці найчастіше віддають перевагу пиву, намагаючись зробити свято приємним, щиросердечним (ми також усе запива-ємо пивом).

Американці в усьому люблять свобо-ду, демократія в них у крові. Можливо, тому студентам у США подобається від-почивати з друзями за містом на при-роді. Утім багато хто з них воліє ходи-ти в дорогі клуби або ресторани, адже більшість американських студентів – із забезпечених родин (ми також ходимо в «дорогі» клуби а-ля «Феномен», «Гелері», «Шоколад», особливо в четвер, коли для дівчат безплатний вхід).

Фінляндія. Студентське свято Ваппу відзначають 1 травня. Молоді люди, що того дня закінчили ліцей, отримують сту-дентські кашкети як символ переходу на новий рівень дорослого життя. За тра-дицією, святкування Ваппу починається

напередодні – 30 квітня – із поздоровлен-ня президента країни. У Гельсінкі прохо-дять студентські гуляння, які відкрива-ються церемонією покладання на голову статуї Хавіс Аманди – символу Гельсінкі – студентського кашкета. Голову статуї заздалегідь милять. Честь покладання кашкета щороку переходить від одного вишу до іншого. Для статуї виготовлено спеціальний кашкет, довжина кола якого – 85 сантиметрів.

Греція. 7 листопада відзначають сту-дентське свято Політехнео, що є рокови-нами студентських протестів 1973 року проти військової хунти «чорних полков-ників», жорстоко пригнічених військо-вими.

Португалія. У Порто і Коїмбре в травні проходить велике студентське свято Кейма (спалювання стрічок). Кейма починається опівночі гучним загальностудентським співом серенад біля пам’ятника одному з португаль-ських королів. У міському парку висту-пають місцеві і заїжджі музичні групи (інколи навіть зірка світового масшта-бу, секс-символ серед дівчат віком 7–11 років – Джастін Бібер!!! Шаленні ова-ції). Кульмінація свята – хід студентів, який проходить через усе місто. Кожен виш одягається у власну уніформу, усі учасники тримають у руках течки зі «своїми» стрічками і рухаються поряд із прикрашеною яскравими пап’є-маше вантажною машиною. У кузові сидять випускники, а першокурсники повзуть на колінах услід по бруківці (мені така традиція подобається, судячи з того, що я на четвертому курсі).

Жарти жартами, але студентська пора – одна з найкращих, час, коли можна щось змінити на краще, але ми цього не розуміємо….

Усіх зі святом, не лише тих, хто має студентський квиток, а й тих, хто по житті залишається студентом!=)

О. ЧЕПІЛЬ.

Міжнародний День студентів святкують 17 листопада – це такий собі міжнародний день солідарності студентів. Усі студенти символічно об’єднуються, не залежно від того, з якого вони факультету, на якому році навчання і з якого навчального закладу. Ми традиційно «відриваємо-ся» наповну, забувши про майбутню сесію і «хвости». Адже День студен-та – це свято, яке не знає національностей і віку, це свято, коли на всій нашій неосяжній планеті святкують і веселяться представники однієї національності – «студенти». А студенти – це рушій нації! Шкода, що ми про це забуваємо...

№ 10 (150) листопад 2011 17

скарбничка пам'яті

Йосафата Гордашевська«О, Ісусе, який є життям душ, учини, щоб моя душа в Тобі, для Тебе й через Тебе жила, нехай вона про Тебе думає, про Тебе говорить, для Тебе ділає, нехай Тебе шукає, до Тебе стремить і з Тобою нехай з’єднається. Ісусе, будь єдиним джерелом і ціллю мого життя. Бо Ти моя мудрість, сила і потіха, моє слово, щастя і скарб тут і у вічності. О, Христе! Ти жив серед людей працював і терпів разом з ними. Так само і я в усіх моїх справах бажаю лише того, чого бажало Твоє пресвяте Серце».

Блаженна Йосафата

Блаженна Йосафата (у народженні – Михайлина Гордашевська) – блажен-на монахиня Української греко-като-лицької церкви, яка передбачила свою смерть і тіло якої після смерті було від-найдено нетлінним, і як мощі святого Йосафата перенесено з Відня до Рима. Сестра Йосафата була першою монахи-нею першого в Україні активного греко-католицького монашого чину, що опи-рається на богослов’я убогого Христа і провадить харизматичну працю серед найбільш упосліджених.

Блаженна Йосафата народилася 20 вересня 1869 року в міщанській роди-ні Якова Пукаса і Ксенії Гордашевської у Львові. Змалку це була незвичайна дитина – відзначалася гострим розумом, людяністю та глибокою релігійністю.

Закінчивши з відзнакою школу, Михайлина через матеріальну скруту не змогла продовжити навчання і пішла працювати на фабрику скла. Згодом змі-нила шум і метушню фабрики на тиху працю гаптувальниці, щоб більше вправ-лятися в духовному житті, спілкуватися з Богом.

Три рази майбутня монахиня склада-ла приватний обіт чистоти, а 1891 року звернулася до свого духівника, отця Єремії Ломницького, за допомогою щодо

вступу до чину сестер-василіанок – єди-ного на той час у Галичині українського жіночого чину. Юна Гордашевська відда-ла перевагу чину, що займався активною працею серед простого народу, дарма, що такий ще не був створений. 1892 року Михайлину посилають жити до монастиря сестер-філіціянок, щоб вона набула потрібного досвіду активного чернечого й апостольського життя.

Через два місяці вона прийняла облечини, узявши ім’я Йосафата. Отець Єремія Ломницький ЧСВВ побачив у Гордашевській моральну силу і потріб-ні чесноти, щоб очолити нову чернечу спільноту. Того ж року вона поїхала в село Жужель (тепер – Жужеляни) на Сокальщині, де місцевий парох уже під-готував будинок для сестер. У 1902 році на загальних зборах сестер-служебниць Йосафату було обрано головною настоя-телькою Згромадження. Мати Йосафата мужньо й терпляче зносила різні випро-бування.

Харизма чину, його апостольська місія мали на той час лише загальні риси. Сестра Йосафата впродовж усьо-го свого життя брала активну участь в їхньому створенні. Вона вміла відчути потреби часу, потреби народу і шукала нових засобів у місійній праці. Галицькі

селяни часто страждали від хвороб — Йосафата привезла зі Львова книжку про лікарські трави та їх використання, ходила із сестрами полями, вишукуючи потрібні рослини, і сама готувала ліки. Вдячні селяни називали її «наша добра сестра-лікар». А коли спільнота стала більшою, посилала послушниць на курси медсестер, які, до речі, закінчила сама. Тому коли в селі з’являлися сестри, люди вже не зверталися до ворожок і знахарів.

На цьому історія не закінчується, але не будемо забігати наперед. Адже свят-кування дня народження блаженної не омине і стіни нашого інституту.

24 листопада в гуртожитку № 4 на вул. Коперника, 14, відбудеться День відкритих дверей, присвяче-ний вшануванню пам’яті Йосафати Гордашевської. Свято матиме пізна-вально-розважальний характер. Усі секрети розкривати не буду, але одне скажу однозначно: атмосферу тепла і домашнього затишку ми гарантуємо.

Усіх, хто бажає, гостинно запро-шуємо на нашу так звану вечірку. Не залишайтеся байдужими. Двері гурто-житку будуть відчинені для кожного. Чекаємо на вас!!!

Наталка КОВБ.

18 № 10 (150) листопад 2011

навчання за обміном

Харків. Частина перша: знайомство

Якими були перші враження?Харків – велике місто. Тут значно більші відстані, ширші

дороги, величезні площі та парки, часом здавалося, що весь Львів до Сихова включно вмістився б у центрі Харкова. А ще тут є метро! Метро – це класно: по-перше, узимку тут тепло, а влітку – прохолодно (що дуже важливо, коли надворі +40), хоча з першого разу лякає неймовірна кількість людей, які кудись їдуть, пересідають на інші лінії чи просто катаються туди-сюди.

Як пройшло знайомство з ХІБСом?Перш за все, мене поселили в гуртожиток. Це важливо,

оскільки я ніколи до того не жила в гуртожитку, а відповід-но, не знала, що таке готувати на кухні, коли там збирається 10–12 дівчат (усі ж після пар їсти хочуть!). Головне тут – точно пам’ятати, куди поставив свою ложку-вилку-ніж-каструлю, бо, якщо пощастить – отримаєш зайву посудину, а якщо – ні, то вибачай: шукатимеш свою виделку в сусіда. Звичайно, гуртожиток має й свої переваги: якщо чогось не вистачає, можна позичити: хліб – цукор – чай – ножиці – степлер – дирокол (на ціну золота, дефіцитний товар) – фен – шам-пунь – сорочку чи штани («мої мені набридли») і ще багато чого.

Тож моє знайомство з ХІБС розпочалося з поселення. А першою мене зустрічала чорна кішка, яку тут усі кличуть Багірою – такий собі пухнастий символ і талісман гуртожитку.

А як стосовно навчання? Чимось відрізняється від львівського?

Хм… Звичайно відрізняється, от тільки конкретизувати ці відмінності не так просто, треба самому спробувати, щоб зрозуміти. Є тут багато чого, що варто б запозичити, а є й таке, що варто б змінити, але то моя власна думка.

Спробую перерахувати те, що здивувало особисто мене: у ХІБСі замість традиційного дзвоника звучить музика. Скажу чесно – слухати приємніше і не так смикаєшся. Також хар-ківським студентам щастить, бо в них не так багато пар у день, хоч програма від того не бідніша. Щоправда, аудиторії не такі вже й великі (зате взимку тепліше). Але найбільше я тішилася тим, що немає потреби їздити між корпусами: він усього один, а ще від гуртожитку до нього цілих… три хвилини ходьби!

Як тебе зустріли студенти?Найперше, я їх частенько дивувала: ніколи до того не

думала, що такі слова, як «горнятко», «баняк», «мешти» чи «канапка», можуть так спантеличити людей. А загалом, сту-денти – вони і в Харкові студенти. Якщо вас хтось лякатиме, що на Сході України не люблять галичан чи просто україно-мовних людей, не вірте, то нагла провокація! Чесно. Тут, на диво, милі та привітні люди. Так, тут частіше чути російську, ніж українську, але це не завадило мені знайти хороших друзів чи гарно провести час.

Якихось цікавинок «назбирала» чи не було часу?

Часу, справді, було обмаль, бо часті переїзди «Львів – Харків – Ще кудись» забирали багато часу, але марнувати нагоду дослідити Харків було б нечемно, тому я чесно спро-бувала харківську каву, яка майже не поступається львівській (просто львівську я люблю більше), власне, як і шоколад. Той факт, що в Харкові також є кондитерська фабрика, робить це місто ріднішим для львів’ян.

Побувала на святкуванні Масляної та щорічному святі Мильних бульбашок, яке відбувається кожного квітня, бачила велетенський термометр, біля якого в Харкові прийнято при-значати зустрічі, як біля Оперного в нас. Є ще багато цікавого, але якщо описувати все, то вже книжка вийде…

Звичайно, безмежно скучала за домом, рідними та друзя-ми, за ЛІБСом, за Львовом з його кавовими буднями і шоко-ладними святами… А тепер ось чекаю, коли наступного разу поїду в гості до Харкова.

Віра ОСІНА.

Думаю, усі вже чули про можливість обміну студента-ми між ЛІБС, ХІБС та ЧІБС. Хочу трішки поділитися власним досвідом, як то відбувається. Але писати нуд-ний монолог мені нецікаво, тому спробую новий метод написання статті – самоінтерв’ю (іншими словами, запитуватиму сама себе).

№ 10 (150) листопад 2011 19

мандрівки, подорожі

«Бонусна» поїзка в місто Коломию

Пам’ятаєте конкурс груп під час Тижня вишиванки? Тоді «найвишивані-шою» стала група 201-УП, тобто – ми. У цій статті – звіт про нашу спільну «бонусну» поїздку в місто Коломию. Мандрівка – нагорода директорату інституту за перемогу в конкурсі.

Місто Коломия відоме з ХІІІ століття як центр видобутку солі, а також як значний економічний, освітній і культурний осе-редок Покуття і загалом Західної України – саме тут виникли коломийки – танець і «ті самі» співанки. Місто невеличке (60 тисяч населення), але, скажу вам, дуже миле – чисте, акуратне і відреставроване.

Через брак часу основним нашим «destination» став музей писанок. У сучас-ному вигляді він з’явився 2000 року, під час міжнародного етно-фестивалю «Коломийка – 2000». У музеї нам розпо-віли про етапи виготовлення писанок, різні техніки їх прикрашання та рестав-рації. Яйце взагалі має дуже масштабне значення – початок, кінець і вічність життя, і на деяких писанках можна поба-чити ще дохристиянські язичницькі сим-воли. Писанки виготовляли не тільки на Великдень, а й на Різдво, на народження дитини, весілля, і кожен майстер пере-давав свою унікальну таємницю розпи-су синові або дочці. Не було в українців кращого компліменту, ніж «дівчина – як писанка». Кожен колір натурального барв-ника може означати стихію природи або регіон (наприклад, для Коломийщини характерна червоно-жовто-чорна гама).

Серед різноманіття цих маленьких витворів мистецтва ми побачили писанки з мармуру, каміння, дерева, прикрашені нитками, бісером, пір’ям, зернами, роз-писані автографами відомих політиків – Ющенка, Луценка, Кучми, Саакашвілі. Музей зібрав 3 тисячі (а з фондами – і всі 12) писанок зі всього світу – Туреччина, Китай, Ізраїль, Єгипет, Індія, США, Канада, країни Європи.

Загалом, цікаво було подивитися на різноманіття візерунків як результат такої філігранної роботи терплячих майстрів та майстерниць. Дякуємо за організацію поїздки! А далі – пряма мова.

Н. Ю. Олійник, куратор групи 201-УП: «Поїздка дуже цікава і пізнавальна. Усе було чудово, починаючи від комфортабель-ного автобуса і приємного водія Тараса. Завжди цікаво дізнаватися щось нове і бувати в нових місцях, але вдвічі при-ємніше вивчати рідний край і подо рожу-вати своєю країною. Цікавим був музей «Писанка». Загалом, поїздка вдалася!»

Леді Х: «Цікаво побачити і відчути культурні особливості іншого регіону. І найбільше сподобалось 8 годин в авто-бусі».

Марічка: «Багато нового дізналися про писанки. Я вперше побачила Коломию і приїхала б ще!»

Мар’яна Яцишин: «Дуже вдячна своїй групі, бо якби не наша спільна пере-мога, поїздка б не відбулася. Екскурсія була лаконічною та вражаючою, адже такий музей «Писанка» – єдиний у світі. Прикро, що ми не змогли привезти туди свою писанку «201-УП», але наступно-го разу обов’язково залишимо по собі згадку!»

Ольга КЛИМЕНКО.

20 № 10 (150) листопад 2011

події, оголошення

Засновник: Університет банківської справи Національного банку України. Реєстраційне свідоцтво: серія ЛВ № 905/158 від 19 березня 2009 року. Керівник проекту: І. Жеребило. Головний редактор: Л. Козанкевич. Cтудентські головні редактори: О. Клименко, Н. Ковб. Редактори відділів: репортерського В. Осіна, О. Деленко; «Студент і наука» Т. Свідницький; інформаційного Б. Лема, Л. Нискогуз; «Особистість – соціум» О. Чепіль; фотозабезпечення І. Берегівський, Н. Воробець. Дизайн, верстка: О. Середа. Коректор: О.  Яремчук.

Адреса редакції: м. Львів, просп. В. Чорновола, 61, навчальний корпус № 3, к. 219, тел.:  297-72-37, e-mail: larisa@lbi.wubn.net. Від по ві даль ність за досто вірність фак тів, ци тат, прізвищ та інших ві до мостей не суть ав то ри публі кацій.

День відкритих дверей у КС «Галичина»

20 жовтня, з нагоди святкування Міжнародного дня кредитних спілок, відбувся День відкритих дверей у студентській кредитній спілці «Галичина». Учасники заходу мали можливість дізнатися історію створення кредитної спілки, про-аналізувати її досягнення та оцінити результати роботи. Зрештою, і в інші дні двері кредитної спілки відчинені для всіх.

Кредитна спілка «Галичина» – орга-нізація, членами та працівниками якої є студенти і працівники Львівського інституту банківської справи. Ця спів-праця дає студентам-працівникам змогу закріпити отримані знання практикою, здійснюючи реальні фінансові операції, та забезпечує членів спілки фінансовими послугами.

Члени кредитної спілки «Галичина» мають змогу отримати кошти в тимча-сове користування для своїх потреб, збе-регти і примножити свої заощадження, внісши їх у спілку, пройти курс стажуван-ня та навчання. Досвід, отриманий тут, позитивно впливає на професійні, орга-нізаторські та комунікативні здібності студентів.

Кредитна спілка «Галичина» невпин-но розширює коло своїх зв’язків. Про це свідчить співпраця із Львівською асоціа-цією кредитних спілок, Асоціацією банків Львівщини.

Сьогодні кредитний портфель та активи спілки зростають, чому сприяє поміркована цінова політика. Зростає і кількість членів кредитної спілки і, відповідно, кількість наданих кре- дитів.

Отже, кредитна спілка «Галичина» є не лише унікальною навчально-трену-вальною моделлю, а й реально діючою фінансовою установою.