11 (11)/2017

11 (11)2017

VOL1

ldquoThe scientific methodrdquo

(Warszawa Poland)

ISSN 2708-5341

The journal is registered and published in Poland

It is published 12 times a year

Articles are accepted in Polish English Russian Ukrainian German

French languages for publication

The journal is a batch of articles embracing all fields of modern sciences enabling our

readers seeing a wholesome picture of the development of science The multi-science

format attracts readers from throughout the world which increases the citation index

of each author of our journal

Editorial board

Chief editor Mariusz Nowak - Adam Mickiewicz University Warsaw

Managing editor

Dariusz Kowalski - University of Maria Curie-Sklodowska University Lublin

Tadeusz Wisniewski - University of Lodz Lodz

Mateusz Woacutejcik - Nicolaus Copernicus University Torun

Jerzy Kowalczyk - University of Silesia Katowice

Zbigniew Kaminski - University of Gdansk Gdansk

Joacutezef Lewandowski - Opole University Opole

Adam Zielinski - University of Warmia and Mazury Olsztyn

Lukasz Szymanski - Rzeszow University Rzeszow

Grzegorz Wozniak - University of Zielona Goacutera Green Gora

Marek Dabrowski - University of Casimir the Great Bydgoszcz

Michal Kozlowski - Jan Kochanowski University Kielce

Ciołka 13 Warszawa Poland

E-mai publicsmt-journalcom

Web wwwsmt-journalcom

CONTENT

HUMANITARIAN SCIENCES

Meriacre A N INTERACTIVE TECHNIQUES IN PROMOTING

AUTHENTIC MATERIALS USE THROUGH

PROVERBS AND SAYINGS 3

MEDICAL SCIENCES

Kanovska L V Antoniv AA IMPLEMENTATION OF THE PRINCIPLES OF

EVIDENCE-BASED MEDICINE IN THE

EDUCATIONAL PROCESS IN STUDY OF

INTERNAL MEDICINE 9

Hukhlina OS Antoniv AA Voevidko OS Dudka IV Dudka TV FEATURES OF THE FUNCTIONAL STATE OF

THE LIVER IN PATIENTS WITH NON-

ALCOHOLIC STEATOHEPATITIS AND

CHRONIC KIDNEY DISEASE OF THE І-ІІ

STAGE 12

Darashkevich IP Mokhort TV FEATURES OF SLEEP IN DIFFERENT HALF OF

THE NIGHT IN DIABETES MELLITUS

TYPE 1 15

Syniachenko OVIermolaieva MV Aliieva TYu Iegudina YeD MORPHOLOGY OF GLOMERULONEPHRITIS IN

RHEUMATOID ARTRITIS 20

NATURAL SCIENCES

Sobirov JF Safarov MM THERMOPHYSICAL PROPERTIES OF THE

SEGNET-ELECTRIC-SEMICONDUCTOR GeTe IN

THE PARAELECTRIC CONDITION 24

SOCIAL SCIENCES

Valentin Petrushin Maria Dymnikowa MUSICAL MEMORY IN MUSIC ABILITIESrsquo

CLASSIFICATIONS AND IN PROFESSIONAL

MUSICAL ACTIVITY 28

Mariola Kokowska Maria Dymnikowa MUSIC TYPESrsquo PREFERENCE

CHARACTERISTIC IN MOOD REGULATION

PROCESSING BY MUSIC 46

Ivaskevych KI STRATEGIC PRIORITIES FOR REFORMING

MECHANISM OF STATE FINANCIAL CONTROL

IN UKRAINE 62

Myasoedov SA

AN ANALYSIS OF THE FOUNDATIONS OF

FORMATION OF ECONOMIC SECURITY

SYSTEM OF SUBSOIL USE IN THE RUSSIAN

FEDERATION 65

Naganova T E A JADGEMENT ABOUT PROPORTIONS

BETWEEN ENTERPRISES OF ANY FORM OF

PROPERTY IN STATE 69 Pogorila NI FEATURES AND SPECIFICITY OF

PROFESSIONAL PREPARATION FOR

STUDENTS OF THE AGRICULTURAL SPHERE

OF MANUFACTURE 73

TECHNICAL SCIENCES

Zakharchenko NV Bektursunov DN Hajiyev MM Golev DV Tolkachev AV INCREASE IN THE ENTROPY OF THE CODE

WORD WITH CONSTANT DURATION

0mtTck constm 76

The scientific method 11 (11)2017 3


INTERACTIVE TECHNIQUES IN PROMOTING AUTHENTIC MATERIALS USE THROUGH PROVERBS AND SAYINGS

Meriacre A N

ldquoPerspectiva-Intrdquo University

Moldova

Abstract

The present paper focuses on the role of authentic material in TEFL which offers an insight into peoplersquos

worldview develops learnersrsquo cross-cultural awareness and builds independent language users It aims at integrat-

ing authentic materials mainly proverbs and sayings in the EFL classroom through different interactive techniques

and fun activities that will help teachers to measure student understanding to assess if students have really mas-

tered the material and revive them from the passivity of merely listening to a lecture and instead become attentive

and engaged Therefore this practical research describes a variety of modern ways created and applied to incor-

porate proverbs and sayings into the lesson The paper shares authorrsquos view experience application results and

guidelines on using authentic materials in the classroom in the most effective way in order to enhance EFL learning

in the XXI century

Keywords Cultural awareness linguistic worldview interactive technique authentic material proverb say-

ing successful learning cross-cultural communication creativity critical thinking collaboration

1 The role of authentic material in the EFL

classroom

Using authentic materials can be rewarding and

stimulating for both educators and students Incorporat-

ing them in an interactive way can be one of the main-

stays of motivating EFL learning at any level Moreo-

ver it can prevent the feeling of panic when faced with

unfamiliar words and expressions of the target lan-

guage

Basic sources of authentic materials are books

newspaper and magazine articles web sites songs po-

ems radio and TV broadcasts films CDs restaurant

menus advertisements flyers posters leaflets tickets

indeed ldquoanything written in the target language and

used unedited in the classroomrdquo[1]

The necessity to work with them is motivated dif-

ferently For example

The learners easily might be exposed to au-

thentic materials outside class (using internet watching

TV listening to music traveling meeting English for-

eigners) Thus they need to prepare for that in advance

in a safe classroom environment

Coping with authentic materials gives tremen-

dous sense of achievement to lower as well as middle

level students

Using authentic materials in class will encour-

age learners to try to lsquoget out therersquo and start practicing

out of class which is great for language acquisition [2]

Thus when interacting with authentic material a

key skill is dealing with its comprehension and use

Teaching our students this skill and developing their

confidence at coping with the unknown native material

actually is an essential element in their development as

independent language users Therefore using authentic

corpora is a relatively convenient approach of improv-

ing not only students language skills but also their be-

lief in themselves and their needful abilities in a real

life situation which is of great importance nowadays

ldquoAuthentic language videos CDs newscasts and radio

programs can provide invaluable insight into current

events and cultural aspects of English-speaking coun-

tries for language teachers and learners in other parts of

the worldrdquo[3]

Consequently making use of authentic materials

provides effective resources for teaching a foreign lan-

guage It contributes to the development of students

cultural awareness cross-cultural communicative com-

petence and linguistic worldview comprehension Ad-

ditionally it develops their confidence at coping with

the unknown language corpus build independent lan-

guage users and motivates EFL learning for success

2 Using proverbs and sayings in TEFL via in-

teractive techniques

Among other target language materials proverbs

and sayings are considered by scholars short but com-

plete authentic corpora which stood the test of time As

authentic materials of a foreign language they bring the

culture into the classroom and give learners insights

into peoplersquos worldview in the foreign culture They

can easily fit into the lesson or syllabus and be used as

a ldquospringboardrdquo [4] for different language learning ac-

tivities such as role-play creative writing project-

based activities and so on Proverbs and sayings can be

used in all stages of the lesson as warm ndash ups ice-

brakes fun activities for practicing pronunciation

learning vocabulary and grammar structures debate

and essay writing as well As they are short funny and

often rhyme proverbs and sayings can make learning

process stimulating and more effective

Incorporating English proverbs and sayings in the

EFL classroom through different interactive techniques

and teaching-learning situations is an easy and quick

way to develop the four Cs to measure student under-

standing to assess if students have really mastered the

material and revive them from the passivity of merely

listening to a lecture and instead become attentive and

engaged

In most of cases these interactive techniques are

perceived as ldquofun activitiesrdquo ldquoclassroom gamesrdquo

4 The scientific method 11 (11)2017

ldquoteaching tricksrdquo yet they are frequently more efficient

than lectures at enabling student learning as proved by

didactical experience All in one interactive techniques

become main prerequisites of successful learning They

stimulate motivation creativity communicative lan-

guage practice and classroom collaboration ie the

learnersrsquo ability development in the EFL use

3 Some interactive techniques in teaching-

learning EFL proverbs and sayings

Inside-outside circle

Inside-outside circle is a communication activity

where students explain different new English proverbs

and sayings to their classmates Each student receives a

card with a proverb or saying with an explanation [5]

Example of cards

Proverb

Better safe than sorry

Meaning

It is better to be careful than to

take a chance and risk an accident

or illness or a failure which you

may regret

Proverb

Honesty is the best policy

Meaning

Telling the truth is better than lying

even when it is hard to do

Proverb

Shape up or ship out

Meaning

Behave properly or leave

Proverb

Empty vessels make the most

noise

Meaning

Those people who have a little

knowledge usually talk the most

and make the greatest fuss

Proverb

Birds of a feather flock together

Meaning

People of the same sort of character

or belief always go together

Proverb

Charity begins at home

Meaning

A personrsquos first obligation should

be to help the member of his own

family before he can begin think-

ing of talking about helping oth-

ers

The educator tells them to memorize the infor-

mation from the cards (this takes about a minute) then

takes away the cards and hands out the activity sheet

Students will have to go around talk to other students

and exchange information on proverbs and sayings

For a better class management the educator di-

vides the class in two groups or halves Half of the stu-

dents will stand up and form a circle with their backs to

the inside of the circle They are partner A The other

half of the students will form a circle facing a partner

from the first circle1 These students are partner B A

set time is given (about one-two minutes per pair) Both

partner A and partner B communicate their proverbs

and sayings information and fill in the table from the

worksheet

Example of activity sheet

Proverb Meaning

1 Better safe than sorry

It is better to be careful than to take a chance and risk an accident or

illness or a failure which you may regret

2 Honesty is the best policy

hellip

3 hellip

hellip

The learners can use the dialogue below as a

guide

ldquoA Do you know any good proverbs

B Sure How about Opportunity only knocks once

A Where does it come from

1Photo credit [6]

B Its an English proverb

A What does it mean

B It means you should act quickly when you have

a chance to do something In other words you might

not get a second chancerdquo [7]


Meanwhile the educator monitors studentsrsquo re-

sponses Then heshe asks the inside circle to rotate and

students turn to face their new partner and do it again

until the list of proverbs and sayings is filled in When

students have finished exchanging information the ed-

ucator gives them about five minutes (depending on the

number of proverbs and sayings) to review their activ-

ity sheet Then heshe can give them a quiz on these

proverbs and sayings in order to measure their commu-

nication and comprehension skills It is important that

students know that they will be given a quiz before-

hand This helps to focus their attention while doing the

activity and have better results at the quiz

Proverbs and sayings inside-outside circle is a kin-

aesthetic activity that involves all students in the class

facilitates communication and learning of new proverbs

and sayings and their meaning2

Pictionary

Pictionary is another game that works well with

children teenagers and adults as well because they can

get creative in the classroom and it does not feel like

they are learning ndash even though they will Pictionary

can help learners practice proverbs and sayings and test

if they remember them as they play

Prepare a bunch of proverbs and sayings already

learnt during the lessons print them on little strips of

paper put them in a ldquomagic boxrdquo (you can use a bag or

a hat as well) and mix them Then split your class in

two teams Invite one volunteer give himher a marker

and ask himher to choose a strip from the box Tell the

student to read it for himself and draw the written prov-

erb or saying from the strip as picture on the board For

more efficiency you might let the student write a clue

word next to the picture which has to be an abstract

one Meanwhile encourage the teams to guess the prov-

erb or saying The first team to shout the correct answer

gets a point The student who has completed drawing

should then nominate someone else to draw another

proverb or saying

If the student who has to draw shows a distinct

lack of creativity you can give himher the chance to

find the right flashcard with this proverbsaying already

illustrated but with no written answer and make

himher try to draw it or just show it to the class3

Pictionary cards4

Too many cooks spoil

the broth

Its no use crying over

spilt milk

Half a loaf is better than

none

Curiosity killed the cat

Charades or mime

2You can watch a video about inside-outside circle related to

other topic to see how it looks like here[8]

3To watch a video modeling a variation of this activity go to

[9] 4Picture credit[ 10 11 12 13]


Charades is a classic mime game Miming is funny and

a perfect way for students to practice proverbs and say-

ings learned during a lesson or more It doesnrsquot require

your students to be professional actors but it might re-

quire them (some of teenagers or adults) to get outside

their comfort zone a little bit especially if they do not

naturally use a lot of gestures in their normal everyday

interactions This game is almost similar to the Piction-

ary game but this time students have to act out the

proverbs and sayings using miming and gestures

To play this game prepare in advance a bunch of

well-known proverbs and sayings that generally can be

mimed Print them on little strips of paper and put them

in a ldquomagic bagrdquo Split the class into two teams bring

one student to the front of the class and invite himher

to choose a strip with a proverbsaying from the bag

The player has to act out the proverbsaying using no

words sounds or props Give your students a set time

limit mdash a time of three minutes about If the actorrsquos

team guesses the right phrase within this set time they

get a point If they cannot get the answer the point is

given to the other team Alternatively for more excite-

ment you can give the second team the chance to guess

the phrase If they agree and give the correct answer

they get a point if not - they will lose one point After

a player from one team has had a turn the next team

has a go and it continues like this See some easy prov-

erbs and sayings to mime as a try

1 A noisy cow gives little milk

2 A bird in hand is worth two in a bush

3 You are what you eat

4 Time is money

5 Time has wings

Thus mime and gestures help educators to facili-

tate communication understanding and participation

Consequently students will be more engaged and more

likely to retain proverbs and sayings through this excit-

ing technique5 and the educator will make hisher de-

livery more interesting

Guess the proverb saying on your back

This game is used to practice communication and

proverbsaying memory as well as meaning consolida-

tion

Draw two columns on the board split the students

in two teams and ask them to prepare some cards with

different proverbs and sayings previously learned word

for word and discussed during the lessonlessons (one

proverbsaying per card) Ask them flip the cards and

mix them on the desk Invite a player in front of the

class A member from opposite team takes a card with

a written proverbsaying and sticks it on the playerrsquos

back Then heshe has to explain it The player goes to

5 There are different ways to use mime and gestures in the

language classroom without being a ldquoHollywood-caliber ac-

torrdquo like teaching vocabulary giving directions practicing

the board and writes the answer in the column of hisher

team If the player guesses the proverbsaying hisher

team gets a point Then you ask another volunteer from

the second team to do the same

As a variation the educator can use proverb pic-

tures instead of text cards Heshe can invite a couple

of volunteers from both teams simultaneously

Just a minute

dialogues teaching cultural differences etc If you are inter-

ested to find out more about this see [14]


Each student is given a proverbsaying connected

to the topic and must talk for a minute about it without

hesitating repeating information or deviating from its

meaning

This game can be realized in groups (for a five-

minute activity have five members per group) in order

to save time and have all students involved in the les-

son The educator will provide each group with a num-

ber of proverbs and sayings (at least one proverbsaying

per member but you can include them more) written on

a sheet and cut out on separate pieces of paper The

strips of paper will be folded over and put in a hat a

box or something like this Each student in turn will

take a strip of paper with a secret proverb or saying and

will speak about for a minute The player has to be as

quick and inventive as possible While a student is

speaking the groupmates should respectfully listen

During this time the educator will monitor the groups

and time will encourage reluctant speakers to have a

go They can be suggested to try to talk for half a minute

at least and even to take another strip if it is needed

The educator might give bonus points for especially

good choices of vocabulary effective use of a tricky

grammar point or original ideas and good arguments

concerning the proverb or saying

This game is ideal for the TEFL classroom and

great for practicing speaking skills developing confi-

dence improving the ability to speak spontaneously

getting fluency practice and encouraging listening

skills as well It is very simple to prepare and great fun

to play6

A template of handout Proverbs and sayings about ldquoJobs people successrdquo

Another day another dollar ~ unknown

Diligence is the mother of good luck ~ Ben Franklin (1706-1790)

Genius is ninety percent perspiration and ten percent inspiration ~ Thomas Edison

He that hath a trade hath an estate ~ Ben Franklin (1706-1790)

Words are mere bubbles of water deeds are drops of gold ~ Tibetan

Be the first in the field and the last to the couch ~ Chinese

Board races

The aim of this activity is to remember and write

as many proverbs and sayings as possible It is a good

way for our students to brainstorm the proverbs and

sayings connected to the theme or in general as an as-

sessment or evaluation activity

6Picture credit [15]

The educator splits the class into two-three teams

and draws respectively two-three columns on the

board Each team lines up in front of a column and the

educator gives the first player in each team a marker or

chalk During five minutes students have to write as

many proverbs and sayings as they know f e about


work and jobs family friendship love or others The

first player in each team runs to the board writes a

proverb or a saying connected to the category gives the

markerchalk to the next student and goes to the back

of the line Then the second player runs to the board and

so on The first team to reach the target number have

appropriate proverbs and sayings and correct spelling

becomes the winner

This enjoyable category game helps students to fo-

cus on the vocabulary as well as proverbs and sayings

for the subject or topic you are teaching or assessing7

Conclusion

Based on the results it can be concluded that in-

teractive techniques represent valuable practical meth-

ods of incorporating proverbs and sayings in the class-

room Not all of them listed here might have universal

appeal with factors such as your teaching style and per-

sonality influencing which choices may be right for you

as well as for your EFL students However it is a great

way to make your lesson delivery more exciting and

enjoyable through a variety of activities on proverbs

and sayings as small pieces of wisdom and short au-

thentic materials that develop learnersrsquo cross-cultural

awareness communicative competence linguistic

worldview comprehension and self-confidence in their

language proficiency

All in one these techniques really help your EFL

students remain attentive and involved at the same

time enjoy the learning process and enhance vocabu-

lary development communicative language practice

critical thinking skills and classroom collaboration fos-

tering language development and boosting social skills

References

[1] Shepher Sam Using authentic materials -

httpswwwteachingenglishorgukarticleusing-au-

thentic-materials (accessed 28022017)

[2] Sergeeva Olya (2017) Authentic listening

with lower levels possible and highly recommended -

httpseltgeekwordpresscom (accessed 28022017)

[3] Lynch Larry Throw away the course book

and adapt authentic materials -

httpwwweslbasecomteachingadapt-authentic-ma-

terials (accessed 28022017)

[4] Homolovaacute Eva Proverbs and Sayings in the

Lesson Humanising Language Teaching Magazine

Roč 12 č 1 (2010) s 1-5 - Cantenbury Pilgrims

2010 - wwwhltmagcoukfeb10less05rtf (accessed

28022017)

[5] The idiom connection Proverbs and sayings -

httpwwwidiomconnectioncomproverbshtml (ac-

cessed 21022017)

[6] Kagan Cooperative Learning -

httpcooperativelearningresourcesweeblycomin-

side-outside-circlehtml (accessed 23022017)

[7] Gunn Chris Proverb Communication Activity

on Lanternfish - httpbogglesworldeslcom (ac-

cessed 23022017)

[8] Inside Outside Circle -

httpswwwyoutubecomwatchv=jT33NoDizgI (ac-

cessed 24022017)

[9] Pictionary with Megan Fox Nick Cannon and

Wiz Khalifa ndash Part 1 -

httpswwwyoutubecomwatchv=97xL-DNDHEI

(accessed 22022017)

[10] Dead Cat Curiosity killed the cat (2012) -

httpshancockfamilyartwordpresscomtagcuriosity-

killed-the-cat (accessed 23022017)

[11] Its no use crying over spilt milk (2013) -

httpwwwrowa-doug-

lascomappsblogshow27090746-it-s-no-use-crying-

over-spilt-milk-idiom (accessed 23022017)

[12] Too many cooks spoil the broth (2013) -

httpwwwchicagonowcomworld-series-dream-

ing201306too-many-cooks-spoil-the-broth (ac-

cessed 22022017)

[13] Английский по средам Half a loaf is better

than none (2015) - httpnihon81livejour-

nalcom813343html (accessed 20022017)

[14] Zurakowski Victoria ESL Teaching Tips 5

Ways to Use Mime and Gesture in Your ESL Class-

room - httpwwwfluentucomenglisheduca-

torblogesl-teaching-tips-gestures (accessed

23022017)

[15] Literary Arts Just a minute (JAM) -

httpwwwnmumangorgliteraryhtml (accessed

20022017)

[16] Teaching Grammar with Board Races - TEFL

ESL -

httpswwwyoutubecomwatchv=wam5PscoSjU

(accessed 21022017)

7To watch a video about this type of game see [16]


MEDICAL SCIENCES

IMPLEMENTATION OF THE PRINCIPLES OF EVIDENCE-BASED MEDICINE IN THE EDUCATIONAL PROCESS IN STUDY OF INTERNAL MEDICINE

Kanovska L V

Antoniv AA

HSEE of Ukraine ldquoBukovinian State Medical Universityrdquo

Ukraine Chernivtsi

ВПРОВАДЖЕННЯ ПРИНЦИПІВ ДОКАЗОВОЇ МЕДИЦИНИ В НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

ПРИ ВИВЧЕННІ ОСНОВ ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ

Каньовська ЛВ

Антонів АА

ВДНЗ України

laquoБуковинський державний медичний університетraquo Україна м Чернівці

Abstract

The article is devoted to the introduction of the principles of evidence-based medicine in the educational

process This is a new direction which is developing in a rather enthusiastic way The multicentre placebo-con-

trolled studies allowed to review the old viewpoints of diagnosis and treatment of internal diseases

Анотація

Стаття присвячена впровадженню принципів доказової медицини в навчальний процес Це новий

напрямок який досить інтесивно розвивається Проведені багатоцентрові плацебо-контрольовані до-

слідження дозволили переглянути старі погляди діагностики та лікування внутрішніх хвороб Чимало ме-

тодів ефективних у наукових дослідженнях у клінічній практиці виявились такими що не впливають на

кінцеві точки захворювання

Keywords training evidence-based medicine clinical epidemiology internal medicine students

Ключові слова навчання доказова медицина клінічна епідеміологія внутрішня медицина студенти

Актуальність Стратегія реформування системи охорони здо-

ровя спрямована на забезпечення підвищення

якості медичних послуг в Україні тому підготовка

випускника з високим рівнем належить до пріори-

тетних напрямків навчального процесу Всесвітня

організація охорони здоровя впровадила визна-

чення сучасного висококваліфікованого лікаря як

особи що надає допомогу приймає рішення

спілкується керує та враховує інтереси й потреби

суспільства [1 2 3]

Кінцева мета підготовки лікаря ndash навчити його

логічно мислити вміти обрати з великого обlsquoєму

субlsquoєктивної та обlsquoєктивної інформації найбільш

суттєве для обґрунтуван ня діагнозу тобто здат-

ності вирішити основне завдання без якого немож-

ливе адекватне лікування Водночас якість про-

фесійної підготовки молодого фахівця визна-

чається тим наскільки він уміє застосовувати

отримані знання на практиці

Розробка й аналіз практичного використання

нових навчальних моделей і педагогічних техно-

логій безперервного професійного росту рівня

практичних навичок майбутніх лікарів стають де-

далі актуальнішими темами Важливим надбанням

сучасної медицини слід розглядати створення

laquoконцепції доказової медициниraquo та впровадження її

принципів в навчальний процес

Мета дослідження Дослідити особливості

впровадження принципів доказової медицини в на-

вчальний процес

Методи та результати дослідження Впрова-

джена в медичній освіті України кредитно-моду-

льна система навчання направлена на підвищення

якості освіти шляхом засвоєння студентами теоре-

тичних знань та кваліфікаційних навичок що від-

повідають сучасним потребам та підвищення мо-

тивації студентів навчання З огляду на це головним

завданням викладання курсу Основи внутрішньої

медицини (Модуль 2) є розвиток у студентів кліні-

чного мислення що досягається синтезом глибоких

теоретичних знань практичних навичок та клініч-

ного досвіду та вивчення принципів доказової ме-

дицини [1 2 345]

Термін laquoдоказова медицинаraquo є перекладом ан-

глійських слів laquoEvidence-based medicineraquo Доказова

медицина розглядається не як самостійний розділ

науки оскільки в медицині вже давно і широко за-

стосовують статистичні методи аналізу і оцінки ре-

зультатів досліджень а як новий підхід напрямок

або технологія збору аналізу узагальнення та інте-

рпретації наукової інформації [35] Загальним для

всього напряму залишається використання прин-

ципу доказовості на будь-якому рівні прийняття

рішень - від державної програми до призначення

індивідуальної терапії Доказова медицина перед-

бачає ретельне обґрунтоване виважене викорис-

тання найкращих сучасних досягнень для ліку-

вання кожного пацієнта ndash це базовий фундамент

для формування на науковій основі з урахуванням


новітньої та достовірної інформації стандартів лі-

кування хворих на підставі обєктивних критеріїв у

всіх розділах фармакотерапії

Єдині ефективні підходи передбачають наяв-

ність стандартів обстеження і лікування хворих

Одними з основних понять доказової медицини

(ДМ) є формуляри і протоколи лікування тобто

лікар при першому спілкуванні з хворим уже пови-

нен мати чітко обумовлений і головне науково

обґрунтований і доведений алгоритм постановки

діагнозу і призначення схеми терапії [5 6] Під час

вивчення будь-якої теми при обговоренні діагно-

стичної та лікувальної стратегії профілактики за-

хворювання наголос ставиться на необхідності

брати за основу дані доказової медицини

Контроль вивченого та засвоєного при підго-

товці до практичного заняття матеріалу

здійснюється шляхом рішення запропонованих те-

стових завдань та ситуаційних задач у тому числі

завдань на зразок laquoКрок-2raquo з обовязковим обгово-

ренням протоколів надання допомоги при певних

нозологіях Під час курації хворого за темою за-

няття викладач акцентує увагу на опитуванні хво-

рого зборі скарг анамнезі захворювання та життя

клінічному обстеженні по системам та органам фо-

рмуванні попереднього діагнозу призначенні

плану обстеження інтерпретації результатів дослі-

дження формулюванні остаточного клінічного діа-

гнозу та виборі стратегії лікування хворого згідно

стандартів діагностики та лікування при певних но-

зологіях Значну увагу на заняттях приділяється фо-

рмулярній системі раціональному і нераціональ-

ному використанню лікарських засобів небажаним

ефектам при проведенні фармакотерапії

При вивченні окремих тем змістового модуля

laquoЗахворювання органів диханняraquo викладачі наголо-

шують на ефективність засобів базисної терапії з

позицій доказової медицини Так препаратом пер-

шої лінії у лікуванні хворих на хронічне обструкти-

вне захворювання легень (ХОЗЛ) груп В С і D є ті-

отропію бромід Доведено що застосування тіотро-

піуму асоціюється зі зниженням ризику загострень

і смерті у хворих на ХОЗЛ Такі дані отримані вна-

слідок проведення наступних досліджень

1 Рандомізоване подвійне сліпе дослідження

MISTRAL mdash вивчали Спірива + стандартна терапія

vs плацебо + стандартна терапія Було продемон-

стровано зменшення частоти загострень у пацієнтів

з ХОЗЛ легкої та середньої тяжкості (ОФВ1 gt 50

від належного) на 39 а з тяжким (ОФВ1 le 50

від належного) mdash на 32 Таким чином прийом

тіотропію асоціюється зі зниженням ризику за-

гострень ХОЗЛ незалежно від тяжкості перебігу за-

хворювання

2 Рандомізоване плацебо-контрольоване до-

слідження UPLIFT mdash вивчали Спірива + стан-

дартна терапія vs плацебо + стандартна терапія

Тіотропій знижував кількість загострень ХОЗЛ на

14 і смертність від усіх причин - на 16 під час

прийому препарату порівняно з плацебо Також

тіотропій подовжував час до першого загострення в

середньому на 167 міс порівняно з 125 міс у групі

плацебо

3 Дослідження POET-СOPD mdash вивчали

Спірива vs сальметерол Відносний ризик виник-

нення загострення у пацієнтів які раніше не отри-

мували лікуання у групі тіотропію був на 21

нижче ніж у групі сальметерола

Застосування інгаляційних глюкокортикоїдів

(ІГКС) в лікуванні бронхіальної астми на сьогодні

передбачено протоколами ведення хворих з даною

нозологією Ці засоби є найбільш ефективними

протизапальними препаратами для лікування брон-

хіальної астми (БА) Багаточисельні контрольовані

дослідження проведені з урахуванням вимог меди-

цини доказів показали їх ефективність в плані по-

ліпшення функції дихання зменшення гіперреакти-

вності дихальних шляхів вираженості симптомів

частоти та тяжкості загострень (рівень доказовості

А) Ряд фундаментальних досліджень показав що

включення інгаляційних бета2-агоністів тривалої

дії (сальметеролу та формотеролу) в схему ліку-

вання хворих у яких БА не вдається повністю кон-

тролювати різними дозами ІГКС дозволяє досягти

кращого контролю над захворюванням ніж просто

збільшення дози ІГКС в два рази і більше (рівень

доказовості А)

Клінічна епідеміологія (КЕ) ndash методологічна

основа ДМ Вона вивчає закономірності розповсю-

дження будь-яких захворювань здійснює прогно-

зування їх у кожного конкретного пацієнта на ос-

нові вивчення клінічного перебігу хвороби в анало-

гічних випадках КЕ всі свої проблеми вирішує

безпосередньо на людях і ні в якому разі на твари-

нах або елементах людського організму ndash культурі

тканин клітинних мембран тощо КЕ забезпечує

ДМ методами біостатистики обlsquoєктивними крите-

ріями достовірності обlsquoєктивних лабораторних і ін-

струментальних досліджень та способами їх уза-

гальнення Поряд із цим КЕ вивчає ускладнення та

прогнозування захворювань результати багато

центрових плацебо-контрольованих досліджень по

визначенні обlsquoєктивності різних методів лікування

та побічної дії препаратів Основною метою КЕ є

введення методів клінічного спостереження і ана-

лізу даних які забезпечують прийняття правильних

та адекватних рішень у лікуванні хворих з ураху-

ванням економічного забезпечення

Основні принципи доказової медицини

обовrsquoязково використовуються в роботі студентсь-

кого наукового гуртка При залученні студента до

наукового дослідження викладач обговорює з сту-

дентом наскільки воно відповідає критеріям дока-

зової медицини шукає шляхи наближення даної

методики дослідження до відповідних вимог Ме-

тою такої роботи є навчання студентів вмінню ор-

ганізувати і провести дослідження на сучасному

рівні та отримання даних що будуть мати дока-

зовість

Від уміння лікаря прогнозувати перебіг захво-

рювання в значній мірі залежить його професійна

репутація Майбутній лікар повинен не тільки знати

загальноприйняті протоколи але й володіти су-

часними технологіями пошуку нової доказової

клінічної інформації Доказова медицина на


сьогодні ndash це ідеологія вдосконалення системи охо-

рони здоровrsquoя баланс інтересів конкретного

пацієнта й держави провідний інструмент сучасної

освіти в медицині і фармації Систематичні огляди

та мета-аналізи ndash найважливіший спосіб підви-

щення якості і ефективності надання медичної до-

помоги

Окрім вміння використовувати на практиці

стандарти та протоколи лікування при певних нозо-

логіях увагу студентів звертають на те що одним

із напрямів доказової медицини є аналіз результатів

клінічних досліджень які можуть стати підставою

для прийняття рішень Лікар може зробити це ви-

користовуючи оглядові публікації та електронні ре-

сурси Завдяки використанню принципів клінічної

епідеміології лікарі різного профілю отримують

єдину наукову базу даних оскільки спираються на

висновки добре організованих та достовірних до-

слідженьтак при вивченні кардіологічних тем на-

водяться наступні дані про важливість взаємовідно-

шення дієтичного режиму і ризику розвитку основ-

них серцево-судинних захворювань в Україні

Реальність впливу маси тіла та дієтичного режиму

на розвиток АГ доведена у відомих дослідженнях

Scottish Heart Health Study TOPH-I TOPH-II Health

Professional Follow-up Study Hypertension Control

Program DASH Доказовою медициною доведено

немедикаментозний вплив омега-3-поліненасиче-

них жирних кислот при ІХС (попередження виник-

нення повторних загострень ІХС після перенесе-

ного інфаркту міокарда уповільнення прогресу-

вання коронарного атеросклерозу) Так у

Ліонському дієтичному дослідженні (Lyon Diet

Heart Study 1999) показано що вживання середнь-

оземноморської дієти попереджує виникнення по-

вторних загострень ІХС після першого інфаркту

міокарда Вплив омега-3-поліненасичених жирних

кислот на коронарний атеросклероз (Effect of Die-

tary w-3 Fatty Acids on Coronary Atherosclerosis

1999) є ще одним дослідженням де показано що

вживання продуктів що містять омега-3-полінена-

сичені жирні кислоти уповільнює прогресування

коронарного атеросклерозуМожливість впливу

раціонального харчування на перебіг ІХС було по-

казано також у дослідженнях The Atherosclerosis

Risk in Communities Study TOMHS DASH

Таким чином завдання вищої школи навчити

студентів правильному та обrsquoєктивному викори-

станню наукової інформації застосуванню загаль-

ноприй нятих стандартів діагностики та лікування

що послужить підвищенню ефективності роботи

лікаря в майбутньому Для сучасного лікаря вимо-

гою часу є достатній обсяг знань необхідних для

розуміння причин і механізмів захворювання

клінічний досвід інтуїція та набір якостей які в су-

купності становлять так зване клінічне мислення

Висновки Таким чином застосування прин-

ципів доказової медицини в навчальний процес ви-

вчення протоколів надання медичної допомоги при

певних нозологіях дозволяє студентам отримати

кращі теоретичні знання та в подальшому бути кон-

курентноспроможним випускником

Література

1 Александров МА Использование доказа-

тельной медицины и экономического анализа при

разработке протоколов ведения больных и меди-

цинских стандартов МА Александров Вопросы

экспертизы и качества медицинской помощи -

2011 - 2

2 Білик ПС До питання організаційного та

методичного забезпечення самостійної роботи сту-

дентів ПС Білик ЗІ Грабовецька ОП Петрунів

та ін Буковинський медичний вісник Спеціаль-

ний випуск- 2007- С 66

3 Вакарчук І Вища освіта України ndash Євро-

пейський вимір стан проблеми перспективи І

Вакарчук Вища школа ndash 2008 - 3 ndash С 3-19

4 Власов ВВ Доказательная медицина ин-

формационные инструменты В В Власов О Ю

Реброва Заместитель главного врача лечебная ра-

бота и медицинская экспертиза - 2010 - 3 (46)

5 Волосовець ОП Стратегія євроінтегра-

ційного формування вищої медичної освіти в

Україні ОП Волосовець Проблеми медичної

науки та освіти- 2006- 2- С5-12

6 Денисюк ВІ Денисюк ОВ Доказова вну-

трішня медицина Таємниці стандарти діагностики

та лікування ndash Вінниця ДП ДКФ 2006 ndash 704 с

7 Котельников ГП Система внедрения и ре-

ализация принципов доказательной медицины ndash не-

обходимый и оязательный компонент повышения

качества образования в условиях модернизации

здравоохранения ГП Котельников АС Шпигель

Медицинское образование и профессиональное

развитие- 2012- 1 (7)- С43-50

8 Мартиненко ЛВ Медицина заснована на

доказах Жіночий лікар ndash 2005 - 2 ndash С27

9 Петров В ИМедицина основанная на до-

казательствах учебное пособие ВИ Петров С

В Недогода - М ГЭОТАР-Медиа- 2009- 127 с

10 Покровский ВИ Брико НИ Эпидемиоло-

гические исследования ndash основа клинической эпи-

демиологии и доказательной медицины Эпиде-

миология иинфекционные болезни ndash 2008 - 5 -

С 4-8


FEATURES OF THE FUNCTIONAL STATE OF THE LIVER IN PATIENTS WITH NON-ALCOHOLIC STEATOHEPATITIS AND CHRONIC KIDNEY DISEASE OF

THE І-ІІ STAGE

Hukhlina OS

Antoniv AA

Voevidko OS

Dudka IV

Dudka TV


Ukraine Chernivtsi

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ПЕЧІНКИ У ХВОРИХ НА

НЕАЛКОГОЛЬНИЙ СТЕАТОГЕПАТИТ ТА ХРОНІЧНУ ХВОРОБУ НИРОК І-ІІ СТАДІЇ

Хухліна ОС

Антонів АА

Воєвідка ОС

Дудка ІВ

Дудка ТВ



Abstract

This article is devoted to the generalization of the results of the effectiveness of S-adenosylmethionine in

patients with non-alcoholic steatohepatitis (NASH) in comorbidity with obesity and chronic kidney disease (CKD)

of the 1st and 2nd centuries which provides a significant reduction in the degree of insulin resistance omitting

the lipid profile of the blood and reducing the degree of hepatocyte steatosis

Анотація

Дана стаття присвячена узагальненням результатів ефективності S-аденозилметіоніну у пацієнтів з

неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ) за коморбідності з ожирінням та хронічною хворобою нирок

(ХХН) І-ІІ ст який забезпечує істотне зниженням ступеня інсулінорезистентності отимізацією ліпідного

спектру крові та зниженням ступеня стеатозу гепатоцитів

Keywords non-alcoholic steatohepatitis chronic kidney disease insulin resistance lipid profile S-adeno-

sylmethionine

Ключові слова неалкогольний стеатогепатит хронічна хвороба нирок інсулінорезистентність ліпі-

дний спектр крові S-аденозилметіонін

Проблема коморбідного перебігу неалкоголь-

ного стеатогепатиту (НАСГ) у хворих на ожиріння

та ХХН полягає у каскаді реакцій взаємообтяження

які призводять до прогресування усіх супровідних

захворювань [148] З цієї точки зору оптималь-

ним на нашу думку є препарат S-аденозилметіонін

(SAM) який згідно з даними літератури володіє

антиоксидантними мембранапротекторними влас-

тивостями здатністю гальмувати цитоліз гепатоци-

тів відновлювати транспорт жовчної міцели та усу-

вати внутрішньопечінковий холестаз знижувати

активність мезенхімального запалення [4 6 10 ]

Зазначені властивості були встановлені під час

експериментальної та клінічної апробації брендо-

вого препарату SAM ndash Гептралу і наявна доказова

база більше ніж переконлива [4 10 14] Аналіз

літературних джерел вказує на наявність до-

сліджень ефективності застосування Агепта в ліку-

ванні захворювань печінки і відсутність таких щодо

корекції метаболічних проявів у пацієнтів з даним

видом коморбідності


ймовірного впливу засобу S-аденозилметіонін

(Агепта) на перебіг НАСГ на тлі ожиріння та ХХН

а саме стан ліпідного спектру крові ступінь інсулі-

норезистетності та функціональний стан печінки

Методи та результати дослідження Обсте-

жено 75 хворих на НАСГ із коморбідними ожирін-

ням І ступеня та ХХН І-ІІ ст Для визначення ефек-

тивності лікування було сформовано 3 групи паціє-

нтів які були рандомізовані за віком статтю

ступенем ожиріння активністю цитолітичного син-

дрому НАСГ та стадією ХХН (хронічний неусклад-

нений пієлонефрит із латентним перебігом у фазі

стихаючого загострення) Контрольна група (1) (24

особи) отримувала гіпокалорійну дієту метформін

по 500 мг 2 рази на день розувастатин 10 мг 1 раз

на добу ессенціалє Н у якості гепатопротекторного

препарату (по 1 капсулі 3 рази в день) канефрон (по

50 мг 3 рази на день) упродовж 90 днів Друга група

(2) (26 осіб) отримувала гіпокалорійну дієту мет-

формін по 500 мг 2 рази на день розувастатин 10 мг

1 раз на добу канефрон (по 50 мг 3 рази на день)

аденозилметіонін (Агепта) (SAM) в якості гепато-

протекторного препарату (по 200 мг 3 рази на день

сублінгвально) упродовж 90 днів Третя група (3)

(25 осіб) отримувала гіпокалорійну дієту метфор-

мін по 500 мг 2 рази на день розувастатин 10 мг 1


раз на добу канефрон (по 50 мг 3 рази на день)

SAM (Агепта) (по 200 мг 3 рази на день сублінгва-

льно) у якості стабілізатора енергетичного ліпід-

ного вуглеводного обміну упродовж 90 днів Сере-

дній вік пацієнтів склав (458plusmn381) років Протягом

дослідження випадків побічної дії ліків не було

встановлено

Статистичний аналіз отриманих результатів

проводили відповідно до виду проведеного дослі-

дження та типів числових даних які були отримані

Нормальність розподілу перевіряли за допомогою

тестів Лілієфорса Шапіро-Уїлка та методом прямої

візуальної оцінки гістограм розподілу власних зна-

чень Кількісні показники які мали нормальний

розподіл представлені у вигляді середнє (М) plusmn ста-

ндартне відхилення (S) Дискретні величини пред-

ставлені у вигляді абсолютних та відносних частот

(процент спостережень до загальної кількості обс-

тежених) Для порівнянь даних які мали нормаль-

ний характер розподілу використовували парамет-

ричні тести з оцінкою t-критерію Стьюдента F-кри-

терію Фішера У випадку ненормального розподілу

використовували медіанний тест розрахунок ран-

гового U-критерію Манна-Уїтні для множинного

порівняння ndash Т-критерій Вілкоксона (у випадку до-

слідження залежних груп) Для проведення статис-

тичного та графічного аналізу отриманих результа-

тів використовували програмні пакети Statistica for

Windows версії 80 (Stat Soft inc США) Microsoft

Excel 2007 (Microsoft США)

Результати дослідження За результатами наших

досліджень було встановлена наступна порівняльна ди-

наміка інтенсивності основних клінічних синдромів на

30-й день лікування а саме загальні прояви диспепсич-

ного синдрому зменшились у порівнянні з показником

після лікування у хворих 1 групи відповідно у 2 групі ndash у

24-29 рази (рlt005) 3 групі ndash у 28 ndash 32 рази клінічні

прояви холестазу ndash відповідно у 29 та 31 рази (рlt005)

абомінального дискомфорту ndash у 18 та 20 рази (рlt005)

гепатомегалії ndash 13 та 15 рази відповідно (рlt005) Через

30 днів від початку лікування було зареєстровано вірогі-

дне зниження вмісту загального білірубіну в крові лише

у хворих 2 та 3 груп відповідно у 14 та 18 рази (рlt005)

із досягненням нормативних меж (рgt005) у той час як

у хворих 1 групи спостерігалася лише тенденція до його

зниження (рgt005) Через 90 днів лікування зниження

було істотнішим відповідно у 18 та 21 рази (рlt005) із

невірогідними змінами в 1 групі (рgt005) Вміст

конrsquoюгованого білірубіну на 30 день лікування у хворих

2 та 3 груп зменшився у 18 та 20 рази із нормалізацією

показника (рlt005) у той час як у 1 групі зміни були не-

вірогідні (рgt005) що свідчить про потужні мембрана-

протекторні властивості сублінгвальної форми SAM та

його спроможність усувати синдром цитолізу гепатоци-

тів та холестатичний компонент НАСГ (табл 1)

Таблиця 1 Біохімічні показники функціонального стану печінки у хворих на неалкогольний стеатогепатит та ХХН

І-ІІ ст у динаміці лікування (Mplusmnm)

Показник ПЗО n=20

Групи

До лікування Через 30 днів Через 90 днів

Через

3 міс після ліку-

вання

Загальний біліру-

бін мкмольл

192plusmn

112

1 352plusmn103 309plusmn41 289plusmn38 252plusmn37


3 353plusmn116 202plusmn105

169plusmn083

162plusmn048

АлАТ

мкмольгодtimesл

038plusmn

0014




04plusmn001

04plusmn001

γ-ГТ

ммольгодtimesл 522plusmn 013




513plusmn011

512plusmn005

Жовчні к-ти

ммольл 127plusmn 001



157plusmn005 139plusmn004


136plusmn002

120plusmn005

Тимолова проба

уо 282plusmn 013





290plusmn006

276plusmn007

Примітки 1 різниця вірогідна порівняно з показником у практично здорових осіб (рlt005) 2 різниця

вірогідна порівняно з показником до лікування (рlt005) 3 різниця вірогідна порівняно з показником після

лікування у хворих групи 1 (рlt005) 4 - різниця вірогідна порівняно з показником після лікування у хворих групи

2 (рlt005)


Комплексна терапія за участі SAM також вірогідно

активізувала процеси конrsquoюгації вільної фракції біліру-

біну зі зниженням його вмісту в крові на 30 день ліку-

вання ndash відповідно у 13 та 16 рази (рlt005) на 90 день

лікування ndash у 16 та 19 рази (рlt005) і продовжував зни-

жуватись упродовж 3 міс після лікування (рlt005) на ві-

дміну від традиційної терапії де зменшення неконrsquoюго-

ваного білірубіну через місяць лікування склало 12 рази

через 3 місяці лікування ndash показник знизився у 13 рази

однак нормативних значень так і не досяг (рlt005)

Ще одним підтвердженням можливості усувати

прояви цитолітичного синдрому у хворих на НАСГ

впродовж одного місяця лікування є вірогідне зниження

активності АсАТ у крові відповідно на 112 484 та

600 (рlt005) причому з істотно вищою ефективністю

комплексної терапії SAM (рlt005) При спостереженні

через 90 днів лікування зниження активності АсАТ було

більш суттєве ніж у перший термін спостереження від-

повідно у 16 рази 31 та 42 рази (рlt005) із стабільною

нормалізацією показника лише у хворих 2 та 3 групи

(рgt005) Нами було встановлено також зниження акти-

вності АлАТ на 30 день лікування у хворих 2 та 3 груп

відповідно у 23 та 28 рази (рlt005) проти лише тенден-

ції до зниження (рgt005) у 1 групі з вірогідною міжгру-

повою різницею (рlt005) Застосування SAM також

справило потужний протизапальний ефект Так у хво-

рих 2 та 3 груп у динаміці лікування показник тимолової

проби знизився у 12 та 13 рази (рlt005) із невірогідними

змінами у 1 групі (рgt005) коефіцієнт альбуміниглобу-

ліни зріс у 13 та 14 рази (рlt005) проти тенденції до зро-

стання у 1 групі (рgt005) Про вищий протизапальний

ефект терапії SAM свідчать результати дослідження по-

казника тимолової проби через 90 днів лікування відпо-

відно зниження у 13 та 15 рази (рlt005) та через 3 міс

після лікування зі стабільною нормалізацією показника

(рgt005) Застосування SAM на відміну від традиційної

терапії призвело до вірогідного зниження інтенсивності

холестатичного синдрому зниження вмісту в крові жов-

чних кислот в динаміці лікування спостерігалося лише у

хворих 2 та 3 групи через 1 міс - у 13 та 14 рази (рlt005)

через 3 місяці лікування у 18 та 21 рази (рlt005) із ста-

більною нормалізацією показника зниження активності

γ-ГТ відповідно на 89 та 176 (рlt005) ndash на 30 день

лікування із нормалізацією показників (рgt005) на

167 та 234 - через 90 днів лікування (див табл 1)

Ультрасонографічне дослідження печінки після лі-

кування хворих на НАСГ 2 групи виявило вірогідне зни-

ження ступеня гепатомегалії (вертикальний розмір пра-

вої частки печінки (154plusmn22) мм проти (1685plusmn32) мм до

лікування) у той час як через 3 міс після лікування да-

ний параметр вже становив (145plusmn21) мм (137

(рlt005)) трансформацію середньозернистої структури

паренхіми у дрібнозернисту та більш однорідну а також

істотне зниження ступеня стеатозу печінки (зменшення

відсотка дорзального згасання ехосигналу) При цьому

ГРІ знизився на 119 (рlt005) а через 90 днів ndash на 257

(рlt005) із прогресуючим зниженням через 3 міс ndash у

14 рази (рlt005) У хворих 3 групи розміри печінки віро-

гідно не відрізнялися від показників у хворих 2 групи

(рgt005) і також планомірно зменшувалися у вказані те-

рміни спостереження При цьому ГРІ знизився у 3 групі

на 30 день на 165 (рlt005) а через 90 днів ndash на 342

(рlt005) із прогресуючим зниженням через 3 міс ndash у 16

рази (рlt005) і вірогідно відрізнявся від показника у 1 та

2 групах (рlt005)

Нами також був проаналізований інтегральний біо-

хімічний показник який відображає ступінь стеатозу пе-

чінки без проведення інвазивних методик ndash індекс стеа-

тозу печінки за даними Steato-test який у хворих 2 та 3

груп вірогідно знижувався на 90-й день лікування у 15

та 20 рази (рlt005) а також при обстеженні через 3 міс

після лікування знизився у 16 та 22 рази і в 3 групі досяг

нормативних значень У 1 групі індекс стеатозу також

знижувався під впливом лікування але невірогідно

(рgt005)) і нормативних значень не досяг

Висновки S-аденозинметіонін (Агепта) у хво-

рих на неалкогольний стеатогепатит на тлі ожи-

ріння та хронічної хвороби нирок І-ІІ ст справляє

потужні мембраностабілізувальні ефекти щодо ура-

жених гепатоцитів стабільно усуває клінічні про-

яви захворювання інтенсивність цитолізу холес-

тазу мезенхімально-запального синдрому


1 Бабак ОЯ Лапшина ЕА Лечебная так-

тика у пациентов с неалкогольной жировой болез-

нью печени с учетом уровня цитокератина-18 в

плазме крови Сучасна гастроентерол 2016 2

(88) С 15-20

2 Барановский АЮ Райхельсон КЛ Мар-

ченко НВ Применение S-аденозилметионина

(Гептралаreg) в терапии больных неалкогольным

стеатогепатитом Клин персп гастроэнтерол гепа-

тол 2010 Т 9 1 C3-10

3 Винницкая ЕВ Гепатопротекторы рацио-

нальное применение при алкогольной болезни пе-

чени Фарматека 2008 2 С 41-45

4 Ивашкин ВТ Буеверов АО Патогенети-

ческое и клиническое обоснование применения

адеметионина в лечении больных с внутрипеченоч-

ным холестазом Клин персп гастроэнтерол гепа-

тол 2009 5 С 17-22

5 Панькив ВИ Изучение эффективности

препарата Вазонат в комплексном лечении боль-

ных сахарным диабетом 2-го типа Міжнар ендо-

кринол журнал 2016 4 (76) С 80-84

6 Фадеенко ГД Кравченко НА Стеатоге-

патит Биохимические маркеры и проблемы диа-

гностики Сучасна гастроентерол 2006 1 (27) С

8-13

7 Anstee Q M Day CP S-adenosylmethionine

(SAMe) therapy in liver disease A review of current

evidence and clinical utility J of Hepatol 2012 Vol

57 Issue 5 P 1097-1109

8 Cederbaum А Hepatoprotective effects of S-

adenosy l-L-methionine against alcohol- and cyto-

chrome P450 2E1-induced liver injury World J Gas-

troenterol 2010 Vol 16 11 P1366-1376

9 Day CP Anstee QM Targher G Progres-

sion of NAFLD to diabetes mellitus cardiovascular

disease or cirrhosis Nat Rev Gastroenterol Hepatol

2013 Vol 10 P 330-344

10 Kowdley KV Advances in the diagnosis and

treatment of nonalcoholic steatohepatitis


Gastroenterol Hepatol (N Y) 2014 Vol10 3 Р

184ndash186

11 Lam В Younossi ZM Treatment options for

nonalcoholic fatty liver diseasе Therap Adv

Gastroenterol 2010 Vol 3 2 Р 121ndash137

12 Mazen N Mato JM Shelly CL Nonalco-

holic fatty liver disease Update on pathogenesis diag-

nosis treatment and the role of S-adenosylmethionine

Exper Biol and Med 2015 Vol 240 809ndash820

13 Wiernsperger N Treatment Strategies For

Fatty Liver Diseases Rev Recent Clin Trials 2014

Vol 9 3 P185-194

FEATURES OF SLEEP IN DIFFERENT HALF OF THE NIGHT IN DIABETES MELLITUS TYPE 1

Darashkevich IP

Grodno State Medical University Grodno Belarus

Mokhort TV

Belarusian State Medical University Minsk Belarus

ОСОБЕННОСТИ СНА В РАЗЛИЧНЫЕ ПОЛОВИНЫ НОЧИ

ПРИ САХАРНОМ ДИАБЕТЕ 1 ТИПА

Дорошкевич ИП

УО laquoГродненский государственный медицинский университетraquo Гродно Беларусь

Мохорт ТВ

УО laquoБелорусский государственный медицинский университетraquo Минск Беларусь

Abstract

In this article we analyse the phases and stages of sleep in the first and second halves of the night in patients

with type 1 diabetes mellitus Formation of groups depending on the value of glycated hemoglobin allowed to

establish differences in the duration of stages of slow wave sleep insufficient in both compensation and decom-

pensation condition of type 1 diabetes and also the predominance of REM stage sleep in the general structure of

sleep

Аннотация

В данной работе представлен анализ фаз и стадий сна в первой и второй половинах ночи у пациентов

с сахарным диабетом 1 типа Формирование групп в зависимости от значения гликированного гемогло-

бина позволило установить различия в продолжительности стадий медленноволнового сна его недоста-

ток как при компенсации так и при декомпенсации сахарного диабета 1 типа а также преобладание в

общей структуре сна REM сна

Keywords sleep type 1 diabetes mellitus sleep stages

Ключевые слова сон сахарный диабет 1 типа

В состоянии сна человек проводит треть своей

жизни Функции этого физиологического процесса

разнообразны и важны для организма Роль каждой

фазы сна исследуется в течение длительного вре-

мени что привело к формированию множества раз-

личных теорий и гипотез описывающих полифунк-

циональное значение сна [1] Прежде всего можно

выделить два основных направления в изучении

функций сна ndash энергетическая и информационная

Энергетическая основывается на восстановитель-

ных свойствах сна способствующих восполнению

затрат после бодрствования Информационная

функция заключается в переработке полученной

информации ее анализе обеспечении когнитивной

деятельности психической адаптации [12] Выде-

ление NREM (non rapid eye movement) и REM (rapid

eye movement) фаз сна позволило соотнести эти

функции с фазами сна Так установлено что

NREM сон - медленноволновой сон отвечает за вос-

становление организма Во время медленного сна

выделяется соматотропный гормон (СТГ) тесто-

стерон восполняется количество клеточных бел-

ков рибонуклеиновых кислот наибольшей актив-

ностью обладает иммунная система происходит

восстановление гомеостаза мозговой ткани REM

сон (парадоксальный сон) формирует поведение на

будущее участвует в процессах консолидации па-

мяти [234]

Важность структуры и продолжительности сна

неоспорима и изучение его у пациентов с терапев-

тической патологией возможно позволит улуч-

шить терапию и прогноз заболевания Неуклонный

рост заболеваемости сахарным диабетом (СД) по-

буждает специалистов заниматься не только поис-

ком новых факторов риска развития заболевания

но и определением новых подходов в лечении забо-

левания Изучение особенностей сна позволило до-

казать что продолжительность сна влияет на разви-

тие ожирения нарушения толерантности к глюкозе

[56] В тоже время изучение сомнологических осо-

бенностей характерных для СД 1 типа находится

на начальном этапе и не позволяет однозначно оце-

нивать выявленные нарушения


Цель исследования установить различия в

продолжительности фаз и стадий сна в первой и

второй половинах ночи у пациентов с СД 1 типа

Материалы и методы Нами обследовано 114

человек (79 пациентов с СД 1 типа и 35 ndash практиче-

ски здоровых лиц (группа контроля) Всем участни-

кам исследования был определен показатель глики-

рованного гемоглобина (НвА1с) выполнено поли-

сомнографическое исследование (ПСГ) Проведен

анализ медицинской документации анамнестиче-

ских данных Исследование НвА1с выполнено с по-

мощью автоматического биохимического анализа-

тора Architect с 8000 (Abbott USA) и реагентов

фирмы Cormay ПСГ мониторинг проводился в

условиях сомнологической лаборатории с исполь-

зованием laquoSOMNO lab 2 Weinmann RampKraquo (Герма-

ния) с определением показателей общее время сна

(ОВС) длительность NREM фазы - каждой его ста-

дии N1 N2 N3 N4 (выраженных в от ОВС) про-

должительность REM ndash сна ( от ОВС) В соответ-

ствии с правилами ESRS2014г выполнен анализ

указанных ПСГ параметров[7]

Пациенты с СД 1 типа были разделены в зави-

симости от показателя НвА1с на 2 группы

в группу 1 включены пациенты с СД 1 типа и

значением НвА1с le7 (36 человек)

в группу 2 ndash пациенты с СД 1 типа в стадии де-

компенсации - НвА1с ge70 (35 человек)

3-ю группу составили практически здоровые

лица ndash группа контроля Характеристика пациентов

групп включенных в исследование представлена в

таблице 1

Таблица 1 - Сравнительная характеристика пациентов включенных в исследование

Показатель Группа 1

(n=36)

Ме [2575]

Группа 2

(n=43)

Me [2575]

Группа 3

(n=35)

Ме [2575]

Возраст (к-во лет) 335[265450] 340[260450] 345[245 435]

Индекс массы тела (кгмsup2) 2432[2275 2630] 241[214261] 230[200 240]

Стаж СД 1 типа (лет) 100[80 130] 110 [90160] -

- рlt005

Анализ полученных результатов выполнен компьютерной программой Statistiсa 100 (Statс Soft Inc

США)

Результаты и обсуждения Основные показатели сна в группах сравнения представлены в таблице 2

Таблица 2 ndash Анализ показателей сна пациентов с СД 1 типа и группы контроля

Показатель

Группа 1

(n=36)

Ме [2575]

Группа 2

(n=43)

Me [2575]

Группа 3

(n=35)

Ме [2575]

НвА1с () 605[590693] 840[770930] 402[390490]

ОВС (мин) 3420[2940 3840] 3180 [28803720] 2892 [2400 3720]

REM фаза ()

3560

[2300 5850]

3890

[2470 7370]

2530

[1710 3200]

NREM

фаза ()

N1

стадия()

1160

[6701520]

1090

[5001410]

585

[270 1340]

N2

стадия()

4387

[34506910]

4450

[1640 5390]

5145

[2990 5860]

N3

стадия()

425

[120770]

290

[060520]

675

[560 740]

N4

стадия()

270

[010705]

130

[000640]

860

[530 1120]

-plt005 между группами 1 и 3 - plt005 между группами 2 и 3

Анализ результатов позволяет заключить что

наиболее длительный сон отмечается при компен-

сации СД 1типа ndash 3420 мин против контрольной

группы ndash 2892 мин (р=00205) Доля фазы REM сна

оказалась большей в группе 1 при компенсации СД

1 типа ndash 356 и в группе 2 при декомпенсации ndash

389 против 253 в группе практически здоро-

вых лиц (р=00464 р=00007) Доля поверхностной

стадии N1 NREM фазы в 19 раз превысила значе-

ния группы контроля 585 (р=00292) Недоста-

точность доли N3 фиксируется при компенсации

декомпенсации СД 1типа - 425 290 соответ-

ственно против контрольной группы 675

(р=00158 рlt00001) Доля N4 стадии минимальна

при СД 1 типа и составляет и составляет - 270 при

компенсации и 130 при декомпенсации СД 1

типа в сравнении с контрольной группой где этот

показатель составил 86 (р=00163 р=00134)

Для достижения поставленной цели в процессе

исследования всю диагностическую ночь разде-

лили на 2 части Первая половина диагностической

ночи laquoАraquo - с момента засыпания и до 300 часов и

вторая laquoВraquo ndash с 300 и до утреннего пробуждения

Результаты структуры сна первой и второй половин

ночи представлены в таблицах 2 3


Таблица 2 - Сравнительная характеристика фаз и стадий сна в первой половине ночи групп 1А 2А 3А


Группа 1А

(n=36)

Ме [2575]

Группа 2А

(n=43)

Me[2575]

Группа 3А

(n=35)

Ме [2575]

REM ()

1550

[10001750]

1510

[11601650]

910

[745 966]

NREM ndashN1()

850

[460760]

930

[2701134]

290

[125 354]

NREM - N2()

2407

[16503570]

2501

[18702861]

2655

[184 315]

NREM ndash N3()

100

[000180]

040

[000080]

515

[345 623]

NREM ndash N4()

120

[000160]amp

073

[000 172]

630

[450631]

- plt005 между группами 1A и 3А - plt005 между группами 1А и 3А

Анализ приведенных данных в таблице позво-

лил установить что с момента засыпания и до сере-

дины ночи REM сон наиболее продолжителен при

СД 1 типа Продолжительность сна в группах паци-

ентов с компенсированным (1510) и декомпенси-

рованным (1550) СД 1 типа имеет различия в

04 против 910 в группе контроля (рlt00001 и

рlt00001) Наибольшая доля N1 стадии сна отме-

чена также в подгруппах с СД 1 типа 85 93 vs

290 (р=00039 и р=00033) Значимые различия

отмечаются в доле стадии сна N3 при сравнении с

контрольной группой (515) Указанная стадия в

128 раз меньше при декомпенсации (040) и в 51

раз меньше при компенсации (100) СД 1 типа

(рlt00001 при сравнении всех групп) Стадия cна

NREM N4 является дефицитарной стадией в первой

половине ночного сна декомпенсация (073) со-

кращает N4 в 86 раз (р=00001) компенсация СД 1

типа в 525 раз (120) при сравнении с группой

контроля(630) (р=00001 р=00013)

Длительность фаз и стадий сна с 300 и до мо-

мента пробуждения в группах исследования пред-

ставлена в таблице 3

Таблица 3 - Характеристика показателей сна в группах laquo1В laquo2Вraquo laquo3Вraquo во второй половине ночи


Группа 1В (n=36)

Ме [2575]


Me[2575]

Группа 3В (n=35) Ме

[2575]

REM () 1900

[14702925]

2490

[1790 3685]

1930

[1430 2310]

NREM ndashN1() 690

[450890]

360

[165 456]

360

[267670]

NREM - N2() 195

[1542050]

1770

[678 2012]

2340

[ 1903 2870]

NREM ndash N3() 305

[122401]

271

[165 312]

170

[067 234]

NREM ndash N4() 156

[102360]

090

[000182]

200

[145323]

- plt005 между группами 1В и 3В - plt005 между группами 2В и 3В

В сравнении с первой половиной ночи суще-

ственных различий в REM сне во второй половине

ночного сна не было отмечено Выявлена наиболее

большая доля N1 стадии сна при компенсирован-

ном СД 1типа ndash 690 против групп декомпенсации

ndash 360 и контроля ndash 360 (р=00042) Доля стадии

NREM сна N3 в нашем исследовании преобладала

у пациентов СД 1 типа в группе с компенсирован-

ным - 305 и декомпенсированным ndash 271 про-

тив группы контроля где этот показатель составил

170 (р=00023 р=00034)

Для определения связи сомнологических пока-

зателей и уровня НвА1с был проведен корреляци-

онный анализ методом Спирмена Анализ результа-

тов не выявил зависимостей между значением

НвА1с и сомнологическими показателями в первой

и во второй половине ночи корреляционных связей

Учитывая факт различий стадий сна в двух по-

ловинах ночи было проведено сравнение долей

стадий сна первой половины ночного сна и второй

между собой Представленные результаты особен-

ностей REM сна отражены на рисунке 1


Рисунок 1 ndash Различия продолжительности REM сна в двух половинах ночи

Наиболее продолжительный REM сон отмечен

во второй половине ночи во всех группах 1900

2490 и 1930 в группе контроля (для всех срав-

ниваемых величин рlt00001) Полученный резуль-

тат соответствует распространенному мнению со-

гласно которому парадоксальный сон преобладает

во второй половине ночного сна ближе к [3] Функ-

ции этой стадии сна разнообразны и подчеркивают

важность и необходимость его участия в анализе

информации в обучении формировании поведе-

ния Считается что метаболические процессы про-

исходящие во время этой фазы сна в частности ме-

таболизм глюкозы ускорен при сравнении с мед-

ленным сном [8] учитывая условия хронической

гипергликемии - глюкозы в кровяном русле много

и возможно этим объясняется увеличенная продол-

жительность REM сна

Достоверные различия получены между фа-

зами NREM сна Различия полученных данных

представлены на рисунке 2

Рисунок 2 - Различия показателей NREM сна (N1 N3 стадий) в группах1А2А3А и 1В2В3В в двух

половинах ночи

Стадия NREM сна N1 является поверхностной

и наибольшая представленность до 300 часов ночи

отмечается при декомпенсации и в стадии компен-

сации СД (р=00042 р=00436) N3 стадия имеет

наименьшую долю от ОВС в первой половине ночи

1550

1900

1510

2490

910

1930

000

500

1000

1500

2000

2500

3000

1A 2A 3A 1B 2B 3B

REM сон ()

Группа 1

Группа 2

Группа 3

plt00001 между

группами 1А и 1B

plt00001 между

группами 2A и 2B

plt00001 между


0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Группа 1

Группа 2

Группа 3

1А 2А 3А 1В 2В 3В

р=00436 между 1А и 1В


0

1

2

3

4

5

6

1А 2А 3А 1В 2В 3В

poundplt00001 между

группами 1А и 1В 2А

и 2В

р=00021 между

группами 3А и 3В

pound

N1 () N3 ()


при СД 1 типа причем минимально ее значение на

фоне декомпенсации СД 1 типа и компенсации

(рlt00001) при сравнении с контрольной группой

отмечается преобладание этой стадии до 300 ночи

и существенное ее снижение к пробуждению

(р=00021) Наши данные не находят подтвержде-

ния в исследовании пациентов с СД 1 типа в кото-

ром отмечалась лишь тенденция к увеличению дли-

тельности глубоких стадий NREM сна [9]

Дефицит глубоких стадий сна при СД 1 типа

отмечен в другой нашей работе [10] Однако пред-

ставляет определенный интерес факт определения

выраженного дефицита N3 и N4 при сравнении с

контрольной группой в первой половине ночи что

возможно и объясняет развитие нарушений процес-

сов регулирования гомеостаза глюкозы в ночное

время В здоровом организме до 300 ночи во время

преобладания глубоких стадий NREM сна происхо-

дит пик секреции СТГ [123] являющегося мощ-

ным контринсулярным фактором В исследовании

пациентов с СД 1 типа было показано что уровень

СТГ увеличен у пациентов с СД 1 типа при сравне-

нии со здоровыми пациентами ближе к утру [9]

Уменьшение дельта-сна в первой половине ночи и

преобладание во второй а также уменьшение ис-

пользования глюкозы тканями во время глубоких

стадий медленного сна возможно способствуют

повышению утренних показателей гликемии Необ-

ходимо отметить что независимо от стадий сна

происходит секреция кортизола Известно что осо-

бенности циркадного ритма секреции кортизола ха-

рактеризуется его увеличением во второй половине

ночи в ранние утренние часы [3] Совместное дей-

ствие двух мощных контринсулярных гормонов

способствует выбросу глюкозы из депо в кровяное

русло вызывая тощаковую гипергликемию Од-

нако существуют исследования указывающие ин-

гибирующее влияние медленноволнового сна на

синтез кортизола у здоровых пациентов но среди

СД 1 типа такая взаимосвязь не подтвердилась

[911]

Полученные данные cвидетельствуют о том

что структура NREM и REM сна на фоне СД 1типа

отличается от сна здоровых пациентов и вероятно

может определять вклад в развитие цепочки мета-

болических нарушений объясняющих развитие фе-

номена повышения гликемии в утренние часы (фе-

номен утреней зари)

Выводы 1 У пациентов с СД 1 типа регистри-

руется дефицит глубоких стадий NREM сна увели-

чение продолжительности REM фазы сна по срав-

нению с контрольной группой практически здоро-

вых лиц

2В первой половине ночи (с момента засыпа-

ния и до 300) при СД 1 типа увеличена длитель-

ность REM сна N1 стадии NREM сна Декомпенса-

ция СД 1типа сокращает N3 стадию NREM сна в

123 раза и N4 cтадию NREM сна в 86 раз При ком-

пенсации СД отмечается уменьшение длительно-

сти N3 стадии NREM сна в 51 раза и N4 стадии

NREM сна в 525 раз в сравнении с группой кон-

троля

3 Во второй половине ночи (с 300 до пробуж-

дения) при СД 1типа увеличивается доля глубоких

стадий NREM сна

Литература

[1] Стрыгин КН Нарушения сна при остром и

хроническом стрессе протективная роль снотвор-

ных перпаратов Эффективная фармакотерапия

Спецвыпуск laquoСон и его расстройства-2raquo 22

2014 С16-22

[2] Петров А М Гиниатуллин АР Нейробио-

логия сна современный взгляд Учебное пособие

Казань 2012

[3] Ковальзон ВМ Основы сомнологии фи-

зиология и нейрохимия цикла laquoбодрствование-

сонraquo M БИНОМ Лаборатория знаний 2014

[4] Полуэктов МГ Сомнология и медицина

сна национальное руководство памяти АМ Вейна

и ЯИ Левина М Медфорум 2016

[5] Mari I Moklisi B Sleep and glucose intoler-

ance diabetes mellitus Sleep MedClin 2 2007 Р

19-29

[6] Meisinger C Heier M Loewel H Sleep dis-

turbance as a predictor of type 2 diabetes mellitus in

men and women from the general population Diabeto-

logia 48(2) 2005 Р 235-241

[7] Bassetti C Dogas Z Peigneux P ESRS Eu-

ropean sleep medicine textbook Bonn VG Bild ndash

Kunst 2014

[8] Knutson KL Impact of sleep and sleep loss on

glucose homeostasis and appetite regulation Sleep

Med Clin 2(2) 2007 Р 187-197

[9] Jauch-Chara K Schmid S M Hallschmid M

Born J Fehm HL Altered neuroendocrine sleep archi-

tecture in patients with type 1 diabetes Diadetes Care

31(6) 2008 P 1183-1188

[10] Дорошкевич ИП Респираторные события

сна у пациентов с сахарным диабетом 1 типа роль

компенсации углеводного обмена Журнал Грод-

ненского государственного медицинского универ-

ситета 4 2015 С 39-43

[11] Bierwolf C Struve K Marshall L Born J

Fehm HL Slow wave sleep drives inhibition of pitui-

tary-adrenal secretion in humans J Neuroendocrinol

9 1997 Р 479-484


MORPHOLOGY OF GLOMERULONEPHRITIS IN RHEUMATOID ARTRITIS

Syniachenko OV

DM professor Donetsk National Medical University

Lyman Ukraine

Iermolaieva MV


Lyman Ukraine

Aliieva TYu

Donetsk National Medical University

Lyman Ukraine

Iegudina YeD

PhD associate professor Dnepropetrovsk Medical Academy

Dnipro Ukraine

МОРФОЛОГИЯ ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТА

ПРИ РЕВМАТОИДНОМ АРТРИТЕ

Синяченко ОВ

доктор медицинских наук профессор

Донецкий национальный медицинский университет Лиман Украина

Ермолаева МВ



Алиева ТЮ


Егудина ЕД

кандидат медицинских наук доцент

Днепропетровская медицинская академия Днепр Украина

Abstract In patients with rheumatoid arthritis mesangioproliferative or mesangiocapillary glomerulonephritis develops

in a ratio of 21 and the nature of the lesion of certain kidney structures depends on the degree of the activity and

radiographic stage of the disease if it seropositive of rheumatoid factor and anti-cyclic citrullinated peptides on

parameters in blood of C-reactive protein and circulating immune complexes on rate of progression of joint syn-

drome presence of peripheral neuropathy tenosynovitis and enthesopathy while structural changes in renal vas-

cular closely connected with clinical and instrumental manifestations of systemic rheumatoid angiopathy The

severity of glomerular changes correlated with the level of nitrituria tubular ndash with containing of β2-

microglobulinuria vascular ndash with level of fibronektinuria Rheumatoid glomerulonephritis occurs with appropri-

ate tubulointerstitial component deposition of immunoglobulins C3- C1q- and complement components (in the

stromagt glomeruligt tubulesgt vessels) and there is a common pathogenetic constructions in the joints and kidney

disease

Аннотация У больных ревматоидным артритом развивается мезангиопролиферативный или мезангиокапилляр-

ный гломерулонефрит в соотношении 21 а характер поражения отдельных почечных структур зависит от

степени активности и рентгенологической стадии заболевания его серопозитивности по ревматоидному

фактору и антителам к циклическому цитруллиновому пептиду параметров в крови С-реактивного проте-

ина и циркулирующих иммунных комплексов темпов прогрессирования суставного синдрома наличия

периферической нейропатии тендовагинитов и энтезопатии при этом структурные изменений сосудов

почек тесно связаны с клинико-инструментальными проявлениями системной ревматоидной ангиопатии

Тяжесть гломерулярных изменений коррелирует с уровнем нитритурии тубулярных ndash с содержанием 2-

микроглобулинурии сосудистых ndash с показателем фибронектинурии Ревматоидный гломерулонефрит

протекает с закономерным тубулоинтерстициальным компонентом депозицией иммуноглобулинов C3- и

C1q-компонентов комплемента (в строме gt клубочках gt канальцах gt сосудах) причем существует общ-

ность в патогенетических построениях суставной и почечной патологии

Keywords arthritis rheumatoid glomerulonephritis morphology diagnosis pathogenesis

Ключевые слова артрит ревматоидный гломерулонефрит морфология диагностика патогенез

Актуальность При ревматоидном артрите

(РА) известна возможность развития почечной па-

тологии в виде разных клинико-морфологических

вариантов гломерулонефрита и тубулоинтерстици-

ального нефрита но особенности течения такой

нефропатии и ее патогенез остаются изученными

недостаточно [1 2] Соотношение I II III IV и V

стадий хронической болезни почек (ХБП) у боль-

ных РА составило 25561821 [3] ХБП возникает

у 10-20 от числа пациентов страдающих РА


чаще в случаях высокой степени активности пато-

логического процесса прямо коррелируя с уров-

нями в крови С-реактивного протеина (СRP) рев-

матоидного фактора (RF) и антител к циклическому

цитруллиновому пептиду (aCCP) [4] ХБП диагно-

стировали в frac14 от числа больных РА а при длитель-

ном дальнейшем наблюдении за больными те или

иные варианты нефропатии стали выявляться у

60 случаев при этом средняя скорость клубочко-

вой фильтрации (СКФ) составила 60 млмин173

м2 а 10-летняя выживаемость обследованных лиц ndash

79 [5] JPVinicki et al [6] по результатам изуче-

ния нефробиоптатов при РА АА-амилоидоз обна-

ружили в 31 случаев мезангиальные гломеруло-

нефриты ndash в 18 мембранозную нефропатию ndash в

17 экстракапиллярный пролиферативный гломе-

рулонефрит ndash в 15 фокально-сегментарный гло-

мерулосклероз ndash в 10 липоидный нефроз и изо-

лированный хронический тубулоинтерстициаль-

ный нефрит ndash соответственно в 5 При этом за

четыре десятилетия отмечено увеличение относи-

тельной частоты мезангиальных РГН

Цель работы ndash у больных мезангиальным РГН

при разных клинико-лабораторных вариантах тече-

ния РА определить прижизненный характер пора-

жения структур почек (клубочков стромы каналь-

цев сосудов) и частоту в них иммунных депозитов

оценить взаимосвязь с суставным синдромом и

экстраартикулярными проявлениями заболевания

Материалы и методы Проанализированы не-

фробиоптаты 17 больных (5 мужчин и 12 женщин в

возрасте от 32 до 68 лет в среднем 501plusmn233 лет) с

мезангиальным РГН Из разработки были исклю-

чены пациенты с вторичным АА-амилоидозом по-

чек и другими морфологическими формами РГН

Длительность заболевания от первых признаков его

манифестации составила 124plusmn199 лет соотноше-

ние общей І ІІ и ІІІ степени активности патологи-

ческого процесса было как 122 I-II III и IV стадии

ndash как 1151 Системный остеопороз был обнаружен

у 14 пациентов Энтезопатии диагностированы в 10

случаях тендовагиниты ndash в 8 поражение сердца ndash

в 7 периферической нервной системы ndash в 6 скелет-

ных мышц ndash в 5 серозных оболочек ndash в 4 синдром

Рейно имел место в 3 наблюдениях дигитальный

артериит ndash в 2 увеит ndash в 1

Характер суставного синдрома оценивали по

параметрам индексов Лансбури Ричи активности

для 28 суставов тяжести и прогрессирования РА

(ИПА) Больным выполняли рентгенологическое

исследование суставов (laquoMultix-Compact-Siеmensraquo

Германия) сонографию суставов и внутренних ор-

ганов (сканер laquoEnvisor-Philipsraquo (Нидерланды) осте-

оденситометрию проксимального отдела бедрен-

ной кости (денситометр laquoQDR-4500-Delphi-

Hologicraquo США) С помощью биохимического ана-

лизатора laquoOlympus-AU-640raquo (Японияraquo) исследо-

вали в крови уровни креатинина CRP RF иммуно-

глобулинов (Ig) A G M и циркулирующих иммун-

ных комплексов (CIC) а иммуноферментным

методом (ридер laquoPR2100 Sanofi diagnostic pasteurraquo

Франция) изучали содержание aCCP Серопозитив-

ность по RF (gt14 МЕмл) имела место в 9 случаях

по aCCP (gt17 Емл) ndash в 16 При оценке функциона-

льного состояния почек пользовались определе-

нием СКФ по формуле Кокрофта-Голта ХБП I II

III и IV стадий обнаружена в соотношении 9521

(средний показатель СКФ составил 970plusmn735

млмин173 м2) В двух случаях констатирован

нефротический синдром

Пункционную нефробиопсию выполняли на

фоне атаралгезии под контролем ультразвукового

исследования почки Использовалась методика

laquoTrue-Cutraquo (laquoнастоящего срезаraquo) с применением

высокоскоростного пистолета laquoBiopty-Bardraquo Ги-

стологические срезы окрашивали гематоксилином-

эозином альциановым синим и по ван-Гизону ста-

вилась PAS-реакция Кроме того проводили имму-

ноферментный (с пероксидазной меткой) и имму-

нофлюоресцентный методы исследования тканей

почек Изучали отложения IgA IgG IgM C3- и

Cq1-компонентов комплемента Исследование осу-

ществляли на микроскопах laquoOlympus-AX40raquo и

laquoOlympus-AX70-Provisraquo с цифровой видеокамерой

laquoOlympus-DP50raquo Поражение отдельных почечных

структур (клубочков стромы канальцев сосудов)

у больных оценивали в баллах (от 0 до 3) При этом

подсчитывали средний показатель повреждений

(СПП) по формуле СПП=(a+2b+3c)(a+b+c+d) где

laquoa b craquo ndash число больных соответствено с 1 2 и 3

баллами а laquodraquo ndash число больных с отсутствием дан-

ного признака

Статистическая обработка полученных резуль-

татов исследований проведена с помощью компью-

терного вариационного непараметрического кор-

реляционного регрессионного одно- (ANOVA) и

многофакторного (ANOVAMANOVA) дисперси-

онного анализа (программы laquoMicrosoft Excelraquo и

laquoStatistica-Stat-Softraquo США) Оценивали средние

значения их стандартные ошибки и отклонения

коэффициенты параметрической корреляции Пир-

сона и непараметрической Кендалла критерии

Макнемара-Фишера дисперсии Брауна-Форсайта и

Уилкоксона-Рао а также достоверности статисти-

ческих показателей

Результаты исследования Во всех случаях

РГН имел место тубулярный и интерстициальный

компонент Частота отдельных признаков пораже-

ния клубочков стромы канальцев и сосудов почек

представлена на рис 1 В целом соотношение ме-

зангиопролиферативного к мезангиокапиллярному

варианту РГН составило как 21 СПП клубочков

был равен 070plusmn0058 ое стромы ndash 124plusmn0067 ое

канальцев ndash 083plusmn0079 ое сосудов ndash 043plusmn0050

ое

Как видно из рис 2 депозиты IgA обнаружены

в строме клубочках канальцах и сосудах соответ-

ственно у 15 15 9 и 4 больных IgG ndash у 17 14 11 и

4 IgM ndash у 17 14 5 и 1 С3-компонента комплемента

ndash у 8 6 10 и 1 C1q-компонента ndash у 5 2 4 и 1 Таким

образом частота локализации иммунных депози-

тов была в laquoинтерстиции gt клубочках gt канальцах

gt сосудахraquo достоверность отличий которой под-

твердил множественный непараметрический ана-

лиз Макнемара-Фишера Соотношение отложений

IgA IgG IgM C3 и C1q в клубочках составило как


87731 в строме ndash 33321 канальцах ndash 23121

сосудах ndash 44111

По данным многофакторного дисперсионного

анализа Уилкоксона-Рао на морфологические при-

знаки поражений клубочков почек оказывают воз-

действие серопозитивность РА по аССР и наличие

периферической полинейропатии интерстиция ndash

рентгенологическая стадия заболевания и энтезопа-

тии канальцев ndash развитие тендовагинитов сосудов

ndash серопозитивность по RF

0

2

4

6

8

10

12

14

16

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42

Рис 1 Абсолютная частота отдельных морфологических признаков РГН

1 ndash пролиферация мезангиоцитов 2 ndash лимфогистиоцитарная инфильтрация стромы 3 ndash атрофия

эпителия канальцев 4 ndash перигломерулярный склероз стромы 5 ndash вакуольная дистрофия канальцев

6 ndash утолщение и расщепление базальной мембраны канальцев 7 ndash синехии капилляров с капсулой

клубочков 8 ndash периваскулярный склероз 9 ndash слущивание эпителия канальцев 10 ndash некроз

эпителиальных клеток канальцев 11 ndash увеличение мезангиального матрикса 12 ndash утолщение и

расщепление базальной мембраны капсулы клубочков 13 ndash склероз клубочков 14 ndash зернистая

дистрофия канальцев 15 ndash гиалиноз клубочков 16 ndash гиалиново-капельная дистрофия канальцев

17 ndash увеличение размеров клубочков 18 ndash утолщение базальной мембраны клубочков

19 ndash нейтрофильная инфильтрация стромы 20 ndash утолщение стенки капилляров клубочков

21 ndash микрополулуния в клубочках 22 ndash интертубулярный склероз 23 ndash склероз стенки артериол

24 ndash пролиферация эндотелиоцитов капилляров клубочков 25 ndash пролиферация эпителия капсулы

клубочков 26 ndash отложения фибрина в клубочках 27 ndash фибриноидное набухание сосудов

28 ndash пролиферация эндотелия сосудов 29 ndash гиалиноз сосудов 30 ndash эластофиброз сосудов

31 ndash периваскулярный склероз 32 ndash кариорексис мезангиоцитов 33 ndash пролиферация эпителия капсулы

34 ndash плазматическое пропитывание капилляров клубочков 35 ndash кистозные расширения канальцев

36 ndash плазматическое пропитывание стенки сосудов 37 ndash лимфогистиоцитарная инфильтрация

стенки сосудов 38 ndash мезангиолизис 39 ndash наличие пенистых клеток в клубочках 40 ndash нейтрофильная

инфильтрация капилляров клубочков 41 ndash жировая дистрофия канальцев 42 ndash петрификаты в

канальцах

Для оценки влияния отдельных факторов тече-

ния РА на те или иные морфологические признаки

РГН мы отобрали параметры которые одновре-

менно соответствовали достоверным критериям

дисперсионного анализа Брауна-Форсайта и непа-

раметрического корреляционного анализа Кен-

далла Оказалось что от возраста больных прямо

зависят отложения в клубочках фибрина от дли-

тельности заболевания ndash фибриноидное набухание

сосудистой стенки от стадии РА ndash пролиферация

эпителия капсулы клубочков и гиалиноз артериол

от степени активности основного патологического

процесса ndash отложения в клубочках C1q и нейтро-

фильная инфильтрация стромы от серопозитивно-

сти по RF ndash утолщение и расщепление базальной

мембраны канальцев от серопозитивности по аССР

ndash депозиция IgG в сосудах

IgA IgG IgM C3 C1q

строма

IgA IgG IgM C3 C1q

клубочки

IgA IgG IgM C3 C1q

канальцы

IgA IgG IgM C3 C1q

сосуды

Рис 2 Частота иммунных депозитов в структурах почек (черный цвет)

от общего числа обследованных больных РГН


СПП клубочков прямо коррелирует с поли-

нейропатией СПП стромы ndash с активностью РА

СПП канальцев ndash с наличием энтезопатий СПП со-

судов ndash с длительностью заболевания рентгеноло-

гической стадией артрита и тендовагинитами что

демонстрирует анализ Кендалла Как показал ана-

лиз Пирсона имеет место прямая связь СПП клу-

бочков с уровнем в крови СIC СПП интерстиция ndash

с концентрацией CRP а СПП канальцев обратно со-

относится с показателем ИПА

Дисперсионный анализ Брауна-Форсайта про-

демонстрировал влияние СПП канальцев на показа-

тель ИПА a также связь СПП стромы с содержа-

нием в крови CRP С учетом статистической обра-

ботки полученных результатов исследования

сделаны заключения имеющие определенную

практическую направленность 1) при РГН СПП ка-

нальцев gt15 oe является фактором риска высоких

темпов прогрессирования суставного синдрома 2)

показатель в крови CRP gt20 мгл относится к про-

гнознегативным признакам в отношении поврежде-

ний стромы почек

У пациентов страдающих РГН от СПП клу-

бочков прямо зависит уровень нитритурии от СПП

канальцев ndash 2-микроглобулинурии а с СПП сосу-

дов обратно соотносятся показатели фибронекти-

нурии Кроме того степень СПП канальцев оказы-

вает влияние на концентрацию в моче 2-микрогло-

булина в связи с чем сделано заключение что

значения 2-микроглобулина gt70 мгл (больше ме-

дианы показателя с ее стандартным отклонением у

больных с РГН) отражают при РА тяжесть пораже-

ния почек

Критерии Брауна-Форсайта и Кендалла свиде-

тельствуют о том что степени атрофии канальцев и

лимфогистиоцитарной инфильтрации сосудов ока-

зывают прямое воздействие на параметры перифе-

рического сосудистого сопротивления а с выра-

женностью лимфогистиоцитарной инфильтрации

стромы и депозитами IgM сосудов обратно соотно-

сится СКФ

Выводы

1 У больных РА развивается мезангиопроли-

феративный или мезангиокапиллярный гломеруло-

нефрит в соотношении 21 с закономерным тубуло-

интерстициальным компонентом и депозицией

IgA IgG IgM C3 и C1q (в строме gt клубочках gt

канальцах gt сосудах)

2 Характер поражения отдельных почечных

структур зависит от степени активности и рентге-

нологической стадии заболевания его серопози-

тивности по RF и aCCP параметров в крови CRP и

CIC темпов прогрессирования суставного син-

дрома наличия периферической нейропатии тен-

довагинитов и энтезопатии

3 Структурные изменений сосудов почек

тесно связаны с клинико-инструментальными про-

явлениями системной ревматоидной ангиопатии а

тяжесть гломерулярных изменений коррелирует с

уровнем нитритурии тубулярных ndash с содержанием

2-микроглобулинурии сосудистых ndash с показате-

лем фибронектинурии

Литература 1 Cheungpasitporn W Thongprayoon C

Ungprasert P Erickson SB Outcomes of living kidney

donors with rheumatoid arthritis Prog Transplant

2015 25 (4) 307-10

2 Chiu HY Huang HL Li CH Increased risk of

chronic kidney disease in rheumatoid arthritis associ-

ated with cardiovascular complications ndash a national

population-based cohort study PLoS One 2015 10 (9)

0136508

3 Saisho K Yoshikawa N Sugata K Prevalence

of chronic kidney disease and administration of RA-

related drugs in patients with RA The NinJa 2012

study in Japan Mod Rheumatol 2016 26 (3) 331-5

4 Kochi M Kohagura K Shiohira Y Iseki K

Inflammation as a risk of developing chronic kidney

disease in rheumatoid arthritis PLoS One 2016 11 (8)

0160225

5 Tokoroyama T Ando M Setoguchi K Preva-

lence incidence and prognosis of chronic kidney dis-

ease classified according to current guidelines a large

retrospective cohort study of rheumatoid arthritis pa-

tients Nephrol Dial Transplant 2016 16 (9) 182-8

6 Vinicki JP Pellet SC De Rosa G Analysis of

65 renal biopsies from patients with rheumatoid arthri-

tis (1976-2015) change in treatment strategies de-

creased frequency and modified histopathological find-

ings J Clin Rheumatol 2015 21 (7) 335-40


NATURAL SCIENCES

THERMOPHYSICAL PROPERTIES OF THE SEGNET-ELECTRIC-SEMICONDUCTOR GeTe IN THE PARAELECTRIC CONDITION

Sobirov JF

Safarov MM

Kurgan-Tubin State University Nosirа Khusrawa

Branch of Moscow State University MV Lomonosov in the city of Dushanbe

Tajikistan

ТЕПЛОФИЗИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА СЕГНЕТОЭЛЕКТРИКА- ПОЛУПРОВОДНИКА GeTe В

ПАРАЭЛЕКТРИЧЕСКОМ СОСТОЯНИИ

Собиров ДжФ

Сафаров ММ

Курган-Тюбинский государственный университет им Носири Хусрава

Филиал МГУ им МВ Ломоносова в г Душанбе

Таджикистан

Abstraсt

The paper presents the results of an experimental theoretical study of the thermal diffusivity and thermal

conductivity of a ferroelectric-semiconductor GeTe in the paraelectric state in the temperature range Tge660-720K

To measure the thermal conductivity and thermal diffusivity of the ferroelectric semiconductors under investiga-

tion we used the dynamic method with a differential scanning calorimeter (DSC) It was found that with increasing

temperature the thermal conductivity and thermal diffusivity of the semiconductors under investigation at the be-

ginning of the paraelectric state up to 15 K above the Curie point Tc increases sharply but with separation from

the Curie point has a monotonically increased character The paper presents the results of an experimental theo-

retical study of the thermal diffusivity and thermal conductivity of a ferroelectric-semiconductor GeTe in the

paraelectric state in the temperature range Tge660-720K To measure the thermal conductivity and thermal diffu-

sivity of the ferroelectric semiconductors under investigation we used the dynamic method with a differential

scanning calorimeter (DSC) It was found that with increasing temperature the thermal conductivity and thermal

diffusivity of the semiconductors under investigation at the beginning of the paraelectric state up to 15 K above

the Curie point Tc increases sharply but with separation from the Curie point has a monotonically increased char-

acter

Аннотация

В работе приводятся результаты экспериментально-теоретического исследования температуропро-

водности и теплопроводности сегнетоэлектрика-полупроводника GeTe в параэлектрическом состоянии в

интервале температур Тge 660-720К Для измерения теплопроводности и температуропроводности иссле-

дуемых сегнетоэлектриков-полупроводников нами использована динамический метод с дифференциаль-

ным сканируюшим калориметром (ДСК) Установлено что с ростом температуры теплопроводность и

температуропроводность исследуемых полупроводников в начале параэлектрическом состоянии до 15К

выше точки Кюри Тс резко увеличивается но с отделением от точки Кюри имеет монотонно увеличенный

характер

Keywords Ferroelectric GeTe semiconductor Differential Scanning Calorimeter (DSC) Curie temperature

paraphase thermal conductivity and thermal diffusivity

Ключевые слова сегнетоэлектрик полупроводник GeTe дифференциальный сканирующий калори-

метр (DSC) температура Кюри парафраз теплопроводность и термодиффузия

Сегнетоэлектрики - вещества обладающие

спонтанной поляризацией направление которой

может быть изменено с помощью внешнего элек-

трического поля Сегнетоэлектрики обладают ря-

дом специфических свойств которые проявляются

лишь в определенном диапазоне температур Тем-

пература Тс выше которой спонтанная поляриза-

ция отсутствует называется температурой Кюри

Температура Кюри Тс является температурой фазо-

вого перехода ниже этой температуры сегнето-

электрик обладает доменной структурой и харак-

терными сегнетоэлектрическими свойствами

выше этой температуры происходит распад домен-

ной структуры и сегнетоэлектрик переходит в

параэлектрическое состояние [12]

В широкощельных сегнетоэлектрических ма-

териалах благодаря легированию возникают до-

норные и акцепторные уровни и проводимость по-

вышается в миллиарды раз до значений соответ-

ствующих типичным полупроводникам Однако

высокая проводимость наблюдается лишь в сегне-

тофазе при температурах ниже точки Кюри Тс Но

вблизи точки Кюри проводимость резко уменьша-

ется - в 102 divide106 раз и лишь при нагреве много

выше точки Кюри (ТgeТс) она снова начинает расти


с увеличением температуры Такой эффект называ-

ется позисторным Керамические элементы mdash по-

зисторы имеют низкое laquoхолодноеraquo и высокое laquoго-

рячееraquo сопротивление Они широко применяются в

системах теплового контроля измерительной тех-

нике в пусковых системах двигателей для авторе-

гулировки и в других устройствах [34]

Теплофизические свойства сегнетоэлектрика-

полупроводника теллурида германия в том числе и

теплоемкость и теплопроводность довольно полно

изучены в широком интервале температур [6-

111417] включая области фазового перехода

[12131516] но в частности не изучены температу-

ропроводность теллурида германия в параэлектри-

ческом состоянии те при выше температур Кюри

( ТgeТс )

Температуропроводность как известно явля-

ется членом термодинамического тождества

аequiv λ (Срmiddot 120588) м2с (1)

По физическому смыслу она определяет ско-

рость перемещения температурного фронта или

температурной волны в образце То есть коэффици-

ент температуропроводности характеризует тепло-

инерционные свойства вещества или как физиче-

ская величина характеризующая скорость измене-

ния (выравнивания) температуры вещества в

неравновесных тепловых процессах Чем больше

температуропроводность (а (м2с)) тем быстрее

происходит изменение температурного поля в ве-

ществе

Измерения теплопроводности (λ Вт(мmiddotК)) и

удельной теплоемкости (Ср Дж(кгmiddotК)) проводи-

лись на установке описанной в [18] и [1516] Ис-

следование удельной теплоемкости сегнетоэлек-

трика-полупроводника теллурида германия в ши-

роком интервале температур от комнатной до 800К

проводилось с помощью дифференциального ска-

нирующего калориметра (ДСК) динамическим ме-

тодом Все экспериментальные данные выполнены

на базе специализированного управля-ющего вы-

числительного комплекса с использованием

ЭВМ[185]

На основе экспериментальных данных по теп-

лопроводности и удельной теплоемкости и плотно-

сти нами вычислена температуропроводность GeTe

в параэлектрическом состоянии те при выше тем-

пературы Кюри ТgeТС Значения температуропро-

водности а и теплопроводности λ сегнетоэлек-

трика-полупроводника теллурида германия для

различных температур в параэлектрическом фазе

представлена в таблице 1 Из таблица 1 видно что

с ростом температуры а и λ сегнетоэлектрика-полу-

проводника GeTe в параэлектрическом фазе моно-

тонно увеличивается По результатам измерения

теллурида германия построены зависимости темпе-

ратуропроводности а и теплопроводности λ от тем-

пературы в парафазе (рисунок 1 и 2) Полученная

температурная зависимость теплопроводности тел-

лурида германия (рисунок 2) в начале парафазе до

15К выше точки Кюри Тс резко увеличивается теп-

лопроводность но с отделением от точки Кюри

имеет монотонно увеличенный характер Для обоб-

щения и обработки экспериментальных данных ис-

следуемых образцов нами использован метод

наименьших квадратов или компьютерный про-

грамма Exsel

λ = -53837middot10-5 Т2 + 76023middot10-2 Т -222656 Вт (м К) (2)

где Т- температура процентная оцениваемая

нами общая погрешность определения λ не превы-

шает ~012 (таблица 2)

Экспериментальное измерение удельной теп-

лоемкости для разных интервалов температуры яв-

ляется основным методом определения теплофизи-

ческих свойств веществ Для расчета температур-

ной зависимости температуропроводности

теллурида германия использовали уравнение

а = -95016middot10-10 Т2 +13426middot10-6 Т ndash 47110middot10-4 м2с (3)

На рисунке 1 представлены температурные за-

висимости температуропроводности теллурида

германия и их сравнение результатов расчета по

уравнению (3) с опытными данными для параэлек-

трической фазы В начало параэлектрической фазе

до 15К выше точки Кюри (Тс) у GeTe наблюдается

значительное увеличение температуропроводно-

сти но с отделением от точки Кюри имеет моно-

тонно увеличенный характер (таблица1)

Таблица 1Температурная зависимость температуропроводности (аmiddot106м2с) и теплопроводности (λ Вт

(мmiddot К)) сегнетоэлектрика-полупроводника GeTe в параэлектрическом фазе (Т ge ТС)

Т К аmiddot 106 м2с λ Вт(мmiddotК) Ср Дж(кгmiddotК)

66588 13227 4483 550

67160 19856 4517 370

67732 24441 4520 300

68304 26402 4541 279

68876 27387 4558 270

69448 29183 4568 254

70020 29960 4578 248

70592 30630 4568 242

71164 30636 4568 242

71736 4578 236

Экспериментальные данные[1114-16]


Рисунок 1 Температурная зависимость температуропроводности а

сегнетоэлектрика-полупроводника GeTe в параэлектрическом состоянии

Таблица 2Вычисленные значения температуропроводности теплопроводности по формуле (3) с экспери-

ментальными значениями исследуемых образцов при различных температурах

ТК аэксmiddot 106 м2с арасчmiddot 106 м2с ∆ λ экс Вт(мmiddotК) λрасч Вт(мmiddotК)

∆

66588 13227 15954 1709 4483 44822 002

67160 19856 20057 1002 4517 45051 026

67732 24441 23538 383 4520 45245 009

68304 26402 26397 002 4541 45404 013

68876 27387 28635 436 4558 45528 011

69448 29183 30250 353 4568 45616 014

70020 29960 31244 410 4578 45669 024

70592 30630 31616 312 4568 45687 002

71164 30636 31667 326 4568 45670 002

Рисунок 2 Температурная зависимость теплопроводности λ сегнетоэлектрика-

полупроводника GeTe в параэлектрическом состоянии

а middot 106

м2с

Т

С

а middot 106

м2с

Т

С


Обработка экспериментальных данных позво-

лила получить эмпирические уравнения (2) и (3)

позволяющие рассчитать температуропроводность

и теплопроводность сегнетоэлектрика-полупровод-

ника теллурида германия в зависимости от темпе-

ратуры в парафазе не проводя эксперимент


[1] Лайнс М Гласс А Сегнетоэлектрики и род-

ственные им материалыndashММир1981 -650 с

[2] Смоленский ГА Боков ВА Исупов ВА

Крайник НН Пасынков РЕ Шур МС Сегнето-

электрики и антисегнетоэлектрики ndash Л Наука

1971- 476 с

[3] Бурсиан ЭВ Нелинейный кристалл Тита-

нат бария-М Наука 1974 -295 с

[4] Фридкин ВМ Сегнетоэлектрики-полупро-

водники ndashМ Наука 1976 -408 с

[5] Собиров ДжФ Сафаров ММ Поведение

теплоемкости энтальпии энтропии и энергии Гиб-

бса полупроводника GeTe в сегнетофазном состоя-

нии XXV международная конференция laquoРазви-

тие науки в XXI векеraquo (15052017г) 1 часть copy

Научно-информационный центр laquoЗнаниеraquo г Харь-

ков 2017 стр 80-88

[6] Lewis JE A low temperature enhancement in

the specific heat o germanium telluridePhys Lett -

1974-V47A 5 ndashP 404-406

[7] Меджидов РА Расулов СМ Энтальпия и

теплоемкость GeTe при высоких температурах

ТВТ-1976 ndashТ14 3 ndashС 6544-656

[8] Валевский БЛ Вечер АА Гусаков АГ и

др Исследование теплоемкостей соединений си-

стемы GeTe и Вi2Те3 ЖФХ -1983-ТLV11 1-

С 213-214

[9] Gaur U Pultz G Wiedemeier H Wunderlich

B Analysisjf the heat capacities of group 1V chalco-

genides using Debye temptratures JTherAnal-

1981-V212-Р309-326

[10] Абрикосов НХ Коржуев МА Деменский

ГК Теплов ОА Тепловые эффекты плавления по-

лиморфных превращений в GeTe Электрон Тех-

ника Сер 6 Материалы-1984 -10 (195) ndashС 40-

43

[11] Коржуев МА Теллурид германия и его

физические свойства М Наук 1986 -С 103

[12] Калимуллин РХ Собиров ДФ Гиршберг

ЯГ Харионовский ЮС Бушмарина ГС Влияние

носителей на аномалию теплоемкости GeTe в обла-

сти фазового переходаФТТ 1989Т31 8 С

329-331

[13] Калимуллин РХ Собиров ДФ Бурсиан

ЭВ Гиршберг ЯГ Влияние носителей на теплоем-

кость сегнетоэлектрика-полупроводника в области

фазового перехода Изв АН СССР Серия физ

1990 Т54 54 С 699-702

[14] Kelemen F Heat conductivity semiconductor

GeTe Phys Stat Sol 1965 ndashV11 -P865

[15] Бурсиан Э В Гиршберг ЯГ Калимуллин

РХ Клецкин АВ Харионовский Ю С Полярная

теплопроводность в сегнетоэлектрике ФТТ-

1985 ndashТ27 9 С 2825-2826

[16] Клецкин АВ Калимуллин РХ Швецов

НА Особенности теплопроводности и термоЭДС в

узкощельном сегнетоэлектрике GeTe В сбор

Межзонная модель сегнетоэлектрика Л 1987 -С

108-132

[17] Федоров ВИ Мачуев ВИ Теплопровод-

ность теллуридов свинца и германияТВТ 1969

Т7 5 С1027-1029

[18] Собиров ДжФ Влияние носителей на

теплоемкость сегнето-электрика-полупроводника в

окрестности фазового перехода Джурабой Файза-

лиевич Собиров Автhelliphellip канд дис Ленинград

1990 г 12с


SOCIAL SCIENCES

MUSICAL MEMORY IN MUSIC ABILITIESrsquo CLASSIFICATIONS AND IN PROFESSIONAL MUSICAL ACTIVITY

Valentin Petrushin 1

Maria Dymnikowa 2

music psychologists ( education)

F Chopin University of Music Warsaw Poland 2

Moscow State Institute of Culture Moscow Russia 1

P I Tchaikovsky Moscow State Conservatory Russia 1

SWPS University of Social Sciences and Humanities Warsaw Poland 2

Association of Musical Psychologists and Psychotherapist Moscow Russia 1 2

МУЗЫКАЛЬНАЯ ПАМЯТЬ В КЛАССИФИКАЦИЯХ МУЗЫКАЛЬНЫХ СПОСОБНОСТЕЙ

И В ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ МУЗЫКАЛЬНОЙ АКТИВНОСТИ

Валентин Петрушин 1

Мария Дымникова 2

музыкальные психологи ( образование)

Университет Музыки им Ф Шопена Варшава Польша 2

Московский Государственный Институт Культуры Москва Россия 1

СВПС Университет Гуманитарно - Социальных Наук Варшава Польша 2

Ассоциация Музыкальных Психологов и Психотерапевтов Москва Россия 1 2

Московская Государственная Консерватория им П И Чайкосвкого Россия 1

Abstract

The article describes the musical memory position in historical classifications of musical abilities with the

specification of its properties in professional musical activity in the music psychology scientific range including

features of the kinesthetic memory

Аннотация

В статье описано место музыкальной памяти в исторических классификациях музыкальных способ-

ностей со спецификацией её свойств в профессиональной - музыкальной активности в научном направле-

нии музыкальной психологии с учётом особенностей кинестетической памяти

Keywords musical memory kinesthetic memory musical abilities

Ключевые слова музыкальная память кинестетическая память музыкальные способности

Введение

Музыкальная память является одним из самых

ярких показателей наличия музыкального таланта

Все великие музыканты начиная от Моцарта и за-

канчивая Рахманиновым обладали феноменальной

музыкальной памятью которая позволяла им про-

слушав один раз музыкальное произведение повто-

рить его наизусть Обладание хорошей памятью от-

крывает музыканту путь к высокому профессио-

нальному мастерству поскольку хорошая память

экономит время на заучивание музыкального про-

изведения которое при такой памяти запоминается

само по себе

Профессиональная память музыканта стоит на

трех опорах Первая из них ndash слуховая память вто-

рая ndash моторно-двигательная и третья опора музы-

кальной памяти ndash эмоционально образная сфера

Все эти виды памяти от природы могут быть пред-

ставлены неравномерно Слуховая память может

быть сильнее моторно-двигательной или наоборот

Поэтому специальные приёмы и методы развития

конкретного вида музыкальной памяти требуют

своего отдельного пристального научного изуче-

ния

Музыкальная память в классификациях

музыкальных способностей

Для чёткого определения термина музыкаль-

ной памяти следует обратиться изначально к источ-

нику семантического значения термина музыки

как структуры либо формы осмысленных звуковых

laquoпоследованийraquo состоящих в основном из тонов

которые в специальном порядке организованы по

высоте гармонии тембру громкости и времени [8

33] как физические акустические характеристики

музыкального звука Эти структуры создают мо-

тивы формирующие мелодию как семантическую

единицу музыкальных произведений [56] на базе

высотно-ритмической-тембровой-темповой орга-

низации музыкальных фраз [63 74] Возможность

восприятия и исполнения музыки как звуковой ма-

терии обусловлено наличием музыкального слуха

в чувствительности к восприятию отдельных базо-

вых физическо-математических характеристик му-

зыкальных звуков - высоты длительности (ритма)

тембра (краски) и громкости [9] Следовательно из-


начальная и первичная музыкальная память харак-

теризуется слуховым запоминанием узнаванием и

исполнением музыки без нот

В зарубежной музыкальной психологии вос-

приятие музыки обусловливающее наличие музы-

кальной памяти классифицировано в 1983 году в

структуру музыкального интеллекта как отдель-

ного независимого вида интеллекта согласно опре-

делению H Gardner [12 57 58 60] включающего

способность воспринимать запоминать и оцени-

вать характеристики музыкального звука [3 59]

Это также объясняет отсутствие выделения такого

вида памяти в классических классификациях видов

памяти поскольку музыкальная память касается

вида материала и её сложно отнести к какому-то

конкретному виду памяти Она является видом об-

щей памяти для музыки в разных её видах поэтому

все параметры классификации общей памяти каса-

ются также музыкальной памяти в связи с её много-

вариантностью проявлений [22 38 44 48]

В отечественной психологии интеллект харак-

теризует уровень выраженности развития психиче-

ских познавательных процессов [1] в том числе и

памяти [21] формирующих отличительные особен-

ности интеллектуальной системы человека по

принципам нормальности распределения результа-

тов в популяции на уровне усвоения навыков уме-

ний и знаний [36] которые означают содержание

термина способностей При этом эксперименталь-

ные исследования музыкальных способностей E E

Gordon [55 62] выявили нормальное распределение

музыкального слуха в популяции обуславливаю-

щего нормальное распределение также музыкаль-

ной памяти [67 76] как вида общего когнитивного

музыкального процесса и её сенсорных рецептор-

ных видов и временных видов оперативной рабо-

чей кратковременной и долговременной Дополни-

тельно тесная связь между музыкальным слухом а

музыкальной памятью обусловлена абсолютным

музыкальным слухом являющемся по сути долго-

временной слуховой музыкальной памятью что

также можно приравнять к памяти алфавита линг-

вистического языка На этом фоне по эмпириче-

ским данным J Horbulewicz [64] музыкальные за-

нятия и музыкальная активность не являются реша-

ющим фактором в развитии музыкальной памяти и

темп её роста не меняется под влиянием этих фак-

торов что является независимым доказательством

свойств музыкальной памяти как общего психоло-

гического когнитивного процесса

В ниже представленных 30 классификаций му-

зыкальных способностей [таблица 1] музыкальная

память отмечается в 15 классификациях те в по-

ловине из них в 10 как базовая способность [ав-

торы 1 1883 - К Штумф 1895 - Т Билрот 1926

2005 - Дж Крес 2 1919 - К Сишор 3 1978 - К

Левандовска 4 1979 - О М Нежинский 5 1985 -

С И Торичная 6 1986 - И А Левочкина 7 1988 -

К В Тарасова 8 1990 - М Мантужевска 9 1994 -

Г М Цыпин 10 2004 - Д К Кирнарская] в 6 как

составляющая музыкальности [авторы по струк-

туре музыкальности 1 1981 - А Л Готсдинер 2

2008 - Ю А Цагарелли авторы по другим опреде-

лениям музыкальной памяти 3 1883 - К Штумф

1895 - Т Билрот 1926 2005 - Дж Крес составляю-

щая интеллектуальной музыкальности 4 1957 - С

Шуман - способности вне-музыкальные определя-

ющие музыкальность 5 1985 - К Спинор - музы-

кальность как совокупность отдельных способно-

стей 6 2016 - Ф Гекер и Т Циген - Компоненты

музыкальности]

Таблица 1

ИСТОРИЧЕСКИЕ КЛАССИФИКАЦИИ БАЗОВЫХ МУЗЫКАЛЬНЫХ СПОСОБНОСТЕЙ

ГОД АВТОР 1883 - К Штумф 1895 - Т Билрот 1926 2005 - Дж Крес

ИСТОЧНИК

Stumpf С Tonpsychologie 11 Leipzig Hirzel-Verlag 1883

Billroth T Wer ist musikalisch Berlin Paetel 1895

Kries J Wer ist musikalisch Berlin Springer 1926

Н Л Нагибина Н Г Артемцева Т Н Грекова Психология искусства типологи-

ческий подход Москва изд Моск Гум Унив 2005 - 240 с

КЛАССИФИКАЦИЯ

Основные музыкальные слуховые способности

- способность дифференцировать высоту музыкального звука (высотный слух)

- способность к анализу созвучий (гармонический слух)

- чувство ритма (ритмический слух) - музыкальная память

Виды музыкальности

1) интеллектуальная музыкальность которая характеризуется

а) музыкальным слухом т е способностью различать высоту интенсивность тембр звуков

б) чувством ритма в) музыкальной памятью

2) эмоциональная или эмоционально-эстетическая музыкальность выражающаяся в эмоциональ-

ной восприимчивости к музыке в любви к музыке

3) творческая музыкальность в которой обнаруживается деятельность творческой фантазии сво-

бодно изобретающего воображения

ГОД АВТОР 1911 - Н А Римский - Корсаков

ИСТОЧНИК

Н А Римский-Корсаков Музыкальные статьи и заметки О музыкальном образо-

вании Ленинград 1911

В А Вазлеев Развитие музыкальных способностей в младшем школьном возрасте

Молодой учёный 24 (128) Ноябрь 2016 г с 280 - 282



Основные музыкальные способности

1) технические (исполнительские способности к игре на данном инструменте или пение)

2) слуховые (музыкальный слух) - элементарные (гармонический и ритмический слух)

- высшие (абсолютный слух чувство тональности и внутренний слух - способность к мысленному

представлению музыкальных тонов и их отношений)

ГОД АВТОР 1919 - К Сишор

ИСТОЧНИК

C E Seashore The psychology of musical talent ed Boston Silver Burdett Company

1919 310 p

C E Seashore Psychology of music New York McGraw-Hill 1938



- сенсорные способности - контроль высоты контроль интенсивности звука контроль времени те

способности различать мелкие разницы в высоте интенсивности и длительности звуков

Структура музыкальных способностей

I Музыкальные ощущения и восприятия

А Простые формы ощущений 1 Чувство высоты звука 2 Чувство интенсивности звука

3 Чувство времени 4 Чувство протяженности звука

Б Сложные формы восприятия

5 Чувство ритма 6 Чувство тембра 7 Чувство объёмности звука 8 Чувство консонанса

II Музыкальное действование

А Простые формы ощущений

9 Контроль высоты 10 Контроль интенсивности 11 Контроль времени


12 Контроль ритма 13 Контроль тембра 14 Контроль объёмности звука

III Музыкальная память и музыкальное воображение


15 Слуховые представления 16 Двигательные представления 17 Творческое воображение


18 Объём памяти 19 Способности к обучению

IV Музыкальный интеллект

20 Свободные музыкальные ассоциации 21 Способность к музыкальной рефлексии

22 Общая умственная одаренность

V Музыкальное чувствование

23 Музыкальный вкус 24 Эмоциональная реакция на музыку

25 Способность эмоционально выражать себя в музыке

Музыкальный ум ( англ musical mind ) ndash музыкальная активность ангажирующая эмоциональную

когнитивную и мотивационную сферу человека

ГОД АВТОР 1946 - Г Ревеш

ИСТОЧНИК G Revesz Beziehung zwischen mathematischer und musikalischer Begabung

Schweizerischer Zeitszchńft fur Psychologie 1946 5 p 269 - 281



I музыкально - акустические

- сенсорные (аналитический слух высотный слух)

- способность к структурированию материала - способность транспонировать и импровизировать

- чувство гармонии - чувство ритма

II музыкальность

- способность к переживанию автономных воздействий музыки

- способность к объективной эстетической оценке музыки

- способность к пониманию структуры музыкальной фразы формы произведения и его стиля

- специальная эмоционально ndash эстетическая чувствительность музыкальные структуры

ГОД АВТОР 1957 - С Шуман

ИСТОЧНИК S Szuman Istota kierunki i struktura uzdolnien muzycznych Szkola artystyczna 1957

tom III (1-2) s 8-30


Структура музыкальности

- основная - музыкальный слух чувство ритма слуховые воображения

- развитая - способность переживать исполнять и сочинять музыкальные пьесы

- способности вне-музыкальные определяющие музыкальность внимание память воображения

эмоции чувства

ГОД АВТОР 1960 - А Г Ковалев и В Н Мясищев


ИСТОЧНИК

А Г Ковалев В Н Мясищев Психические особенности человека Т 2 Способно-

сти Ленинград ЛГУ 1960

Т Б Родина Теория музыкальных способностей в трудах отечественных ученых

(ХХ и ХХI вв) Преподаватель ХХI век 1 2007 с 60 - 66


Основные музыкальные способности - музыкальный слух - чувство ритма

Соотношение музыкальных способностей с определенными видами деятельности - творческой

и исполнительской

ГОД АВТОР 1965 - Э Гордон

ИСТОЧНИК E E Gordon Musical aptitude profile Boston MA Houghton Mifflin Company 1965

GIA Music 2005 - 162 p



- высотные представления (мелодические и гармонические)

- ритмические представления (темп метр)

- музыкальную восприимчивость (выбор предпочитаемой фразы на основании фразировки сораз-

мерности стиля музыкального произведения)

ГОД АВТОР 1968 - Н А Ветлугина

ИСТОЧНИК Н А Ветлугина Музыкальное развитие ребенка Москва Просвещение 1968

- 414 с



1) общие музыкально-эстетические способности для которых характерно эстетическое отношение

проявляющееся laquoв восприятии воспроизведении представлении и творчестве в форме динамики

разнообразных чувств творческого воображения возникновении оценочного отношенияraquo

2) специальные способности которые выражаются в способности к переживанию различению

представлению и воспроизведению ладовысотных соотношений и музыкального ритма

ГОД АВТОР 1968 - К Буртон

ИСТОЧНИК

A E Sekowski Osobowosc a osiagniecia artystyczne uczniow szkol muzycznych

Warszawa Krakow Wroclaw Zaklad narodowy im Ossolinskich Monografie

psychologiczne Tom 57 1989 170 s



- нижний уровень сенсорные музыкальные способности - дифференциации высоты времени

тембра и громкости музыкального звука

- верхний уровень процессы эстетической оценки музыки

ГОД АВТОР 1972 - Е В Назайкинский

ИСТОЧНИК Е В Назайкинский О психологии музыкального восприятия Москва Музыка

1972 - 384 с


Структура слушательского опыта - сенсорный компонент - моторно-динамический компонент

- социально-коммуникативный компонент

ГОД АВТОР 1978 - К Левандовска

ИСТОЧНИК K Lewandowska Rozwoj zdolnosci muzycznych Warszawa WSiP1978 s11-14 161



- Музыкальный слух - высотный - тембровый - гармонический

- Чувство ритма - Музыкальная память - Музыкальный эстетический вкус

ГОД АВТОР 1979 - О М Нежинский

ИСТОЧНИК

О М Нежинский К вопросу об определении структуры дирижерской одаренности

Обучение дирижированию и оркестровое исполнительство Труды ГМПИ им Гне-

синых Вып 42 Москва 1979 с 49 - 70



- эмоциональность и тонкое слуховое восприятие - интонационный гармонический слух

- внутренний слух - чувство ритма - музыкальная память

ГОД АВТОР 1979 - Я Вершиловски

ИСТОЧНИК J Wierszylowski Psychologia muzyki Warszawa 1979 s 116 -117



- общие музыкальные способности (интеллект)

- специальные музыкальные способности (слуховые технические)


ГОД АВТОР 1981 - А Л Готсдинер

ИСТОЧНИК

А Л Готсдинер О восприятии и музыкальном слухе Роль музыки в эстетическом

воспитании детей и юношества Сб статей Ленинград Музыка 1981 с10 - 57

А Л Готсдинер Музыкальная психология Москва Просвещение 1983



- ладовое чувство - музыкальный слух - музыкально-слуховые представления

- музыкально-ритмическое чувство - общая и музыкальная память - психомоторные способности

Базовая музыкальная способность - музыкальный слух

Уровни и виды слуха

1) микродифференциальный (сенсорный досемантический) - для которого характерен тонкий сен-

сорный анализ элементарных качеств звука и их взаимодействия между собой

Данный уровень представлен микродифференциальным и абсолютным видами слуха

2) звуковысотно-интонационный - звук оценивается как часть мотива интервала аккорда

Для данного уровня характерно наличие звуковысотно-интонационного слуха

3) эмоционально-семантический - эмоциональная и дискурсивная оценка звучания даёт возмож-

ность интерпретировать его как содержательную семантическую структуру а накопленный музы-

кальный опыт позволяет предвосхищать развитие мелодии Данный уровень представлен мелоди-

ческим гармоническим полифоническим видами относительно музыкального слуха

4) интегрально-семантический - высший уровень развития музыкального слуха - осознание и це-

лостное переживание формы и структуры музыкального произведения музыкальное творчество

Данный уровень представлен архитектоническим музыкальным слухом

ГОД АВТОР 1982 - С И Науменко

ИСТОЧНИК

С И Науменко Индивидуально-психологические особенности музыкальности

Вопросы психологии 51982 с 86 - 90

С И Науменко Формирование музыкальности у младших школьников в процессе

индивидуального обучения Вопросы психологии 4 - 1987 с 71 - 76


виды музыкальности - эмоционально-образная - рациональная - продуктивная

структура музыкальности - музыкальный слух - творческое воображение - чувство целого

- эмоциональность

ГОД АВТОР 1985 - С И Торичная

ИСТОЧНИК Б М Теплов Психология музыкальных способностей Избранные труды В 2 т

Москва Педагогика 1985 Т1 - 328 с


Основные музыкальные способности - сенсорно-перцептивные способности - музыкальная память

- эмоциональная отзывчивость на музыку - музыкальное воображение - исполнительские умения

- навыки

ГОД АВТОР 1985 - С И Савшинский




Основные музыкальные способности - общие музыкально-эстетические

- психомоторные способности - художественные технические и эстетические

ГОД АВТОР 1985 - К Спинор




музыкальность как совокупность отдельных способностей

- музыкальные ощущения и восприятие - музыкальное действование

- музыкальная память и музыкальное воображение - музыкальный интеллект

- музыкальное чувствование

ГОД АВТОР 1985 - Б М Теплов





1 Ладовое чувство т е способность эмоционально различать ладовые функции звуков мелодии

или чувствовать эмоциональную выразительность звуковысотного движения

2 Способность произвольно пользоваться слуховыми представлениями отражающими

звуковысотное движение


3 Музыкально-ритмическое чувство т е способность активно (двигательно) переживать музыку

чувствовать эмоциональную выразительность музыкального ритма и точно воспроизводить его

Музыкальном слух

- перцептивный восприятие мелодического движения (ладовое чувство)

- репродуктивный (слуховое представлении мелодии)

Признак музыкальности laquoпереживание музыки как выражение некоторого содержанияraquo

ГОД АВТОР 1986 - И А Левочкина

ИСТОЧНИК

И А Левочкина Своеобразие проявления музыкальных способностей и их связь с

некоторыми особенностями нервной системы Новые исследования по психоло-

гии Москва изд Педагогика 1986 1 34 стр 9 -13


Основные музыкальные способности - слух - ритм

- музыкальная память (способность запомнить и воспроизвести мелодию ритм тембр)

- эмоциональность (степень эмоционального отношения к музыке)

- логическое мышление (способность проникать в структуру музыкального произведения вычле-

нять его компоненты)

ГОД АВТОР 1988 - К В Тарасова

ИСТОЧНИК К В Тарасова Онтогенез музыкальных способностей Москва Педагогика 1988 -

176 с


Основные музыкальные способности - эмоциональная отзывчивость на музыку

- сенсорные познавательные музыкальные способности

- интеллектуальные музыкальные способности - музыкальная память

ГОД АВТОР 1988 - В Д Остроменский

ИСТОЧНИК В Д Остроменский Формирование музыкального познания Кишинев Штиинца

1988 - 160 с


Основные музыкальные способности - ладовое чувство - слуховые представления

- метроритмическое чувство


ИСТОЧНИК


Warszawa Krakow Wroclaw Zaklad Narodowy im Ossolinskich Monografie

psychologiczne Tom 57 1989 - 170 s






ГОД АВТОР 1990 - М Мантужевска

ИСТОЧНИК M Manturzewska H Kotarska Wybrane zagadnienia z psychologii muzyki Warszawa

WSiP 1990 - 391 s


Основные музыкальные способности - чувство ритма

- музыкальный слух ndash высотный ритмический тембровый громкости гармонический

- музыкальная память ndash непосредственная (рабочая) мелодических фраз долговременная

- музыкальный густ ndash выделение и оценка артистических свойств музыки

ГОД АВТОР 1994 - Г М Цыпин

ИСТОЧНИК Г М Цыпин Психология музыкальной деятельности Проблемы суждения мне-

ния Москва Интерпракс 1994 - 384 с



- музыкальная память

ГОД АВТОР 1997 - В Сахер

ИСТОЧНИК W Sacher Wczesnoszkolna edukacja muzyczna Krakow Impuls 1997 s 25 - 26


Основные музыкальные способности чувство гармонии чувство тональности чувство ритма

чувство высоты звуков

ГОД АВТОР 2003 - М С Старчеус

ИСТОЧНИК

Д К Кирнарская Н И Киященко К В Тарасова Психология музыкальной дея-

тельности Теория и практика под ред Г М Цыпина Москва Академия 2003 -

368 с




- чувство музыкальной высоты - ладовое чувство - чувство ритма

ГОД АВТОР 2004 - Д К Кирнарская

ИСТОЧНИК Д К Кирнарская Музыкальные способности Москва Таланты-XXI век 2004 - 496

с


Основные музыкальные способности музыкальный слух контроль ритма музыкальная память

ГОД АВТОР 2008 - Ю А Цагарелли

ИСТОЧНИК Ю А Цагарелли Психология музыкально-исполнительской деятельности Санкт-

Петербург изд Композитор 2008 - 368 с


Структура музыкальности - музыкальный слух - музыкально-ритмическая способность

- музыкальная память - музыкальное мышление - музыкальное воображение

- эмоциональная отзывчивость на музыку

Музыкально-ритмическая способность представлена тремя уровнями

- сенсорно-перцептивным - представленческим - мыслительным

Структура музыкального слуха - сенсорно-перцептивный уровень - представленческий уровень

Иерархическая организация эмоциональной отзывчивости на музыку

- внутренняя эмоциональная отзывчивость связанная с постижением эмоционального содержания

произведения

- внешняя эмоциональная отзывчивость

послеконцертные и предконцертные психоэмоциональные состояния

- общая эмоциональность лежащая в основе всех проявлений музыканта-исполнителя

ГОД АВТОР 2016 - Ф Гекер и Т Циген

ИСТОЧНИК В А Вазлеев Развитие музыкальных способностей в младшем школьном возрасте



Компоненты музыкальности

1) сенсорный компонент - чувствительность к различению высоты интенсивности и длительности

звуков

2) ретентивный компонент - память на высоту интенсивность и длительность звуков и их комплек-

сов

3) синтетический компонент - восприятие целостных образований - мотивов мелодий тем ритми-

ческих фигур

4) моторный компонент - перенесение звукового образа на голос или инструмент

5) идеативный компонент - установление связи между звуковыми образами и неакустическими

идеями (содержания музыки)

Особенности кинестетической памяти

Понятие двигательной памяти было введено А

Бергсоном [4] как телесной привычки появив-

шейся в процессе действий в настоящем времени

Здесь память также касается использования и уча-

стия предыдущего опыта в настоящем поведении

те деятельности как в моменте закрепления так и

при воспроизведении движения [11]

По мнению Д Уотсон [45] эта память касалась

телесных навыков в которых процессы запомина-

ния сохранения и воспроизведения двигательной

памяти могут трактоваться как процессы выра-

ботки сохранения и воспроизведения двигатель-

ных навыков

П П Блонский [7] зачислял моторную память

присущую и животным и человеку как первичную

в генетическом ряду развития человеческой па-

мяти выражающуюся в заучивании сохранении и

воспроизведении самих двигательных действий

У И С Бериташвили [5] она названа условно-

рефлекторной памятью а у Э Тулвинга она названа

процедурной памятью как низшая форма памяти в

которой хранятся связи между стимулами и ответ-

ными реакциями те рефлексы и навыки

У Л А Венгера и B C Мухиной [10] двига-

тельная память касается запоминания собственных

движений в регуляции которых используется сен-

сорная двигательная (проприоцептивная) модаль-

ность восприятия информации выражена в виде

образования навыков Тем самым запоминание соб-

ственных движений осуществляется за счёт про-

приорецептивной памяти

По П А Рудику [40] двигательная память ка-

сается мышечно-двигательных образов заученных

движений - как мышечно-двигательные представ-

ления формы величины скорости амплитуды дви-

жений их последовательности темпа ритма и т д

По Р С Немову [35] двигательная память

представляет собой запоминание сохранение и

воспроизведение с достаточной точностью много-

образных сложных движений Она обусловливает

формирование профессиональных двигательных

умений и навыков

Е П Ильин [19] выделил отдельные понятия

двигательной памяти как образной памяти на кине-

стетические (проприорецептивные) ощущения и

памяти на движения как полимодальное запомина-

ние движений с участием зрительной слуховой


тактильной вестибулярной и двигательной памяти

Структура памяти на движения учитывает два вида

1 памяти на форму и параметры движений (про-

странственные временные скоростные силовые)

2 памяти на последовательность движений Здесь

память на одиночное движение исключает память

на последовательность движений с соотношением

процессов возбуждения и торможения с формиро-

ванием системы временных условно-рефлекторных

связей между элементами обеспечивающими ком-

плексные двигательное действия к которым при-

надлежит музыкальная инструментальная игра

В нейропсихологическом контексте по функ-

циональным особенностям различают межполу-

шарную асимметрию и функциональную специали-

зацию полушарий Межполушарная асимметрия

касается временного доминирования активности

структур одного полушария связанного с типом

предъявляемых задач а функциональная специали-

зация полушарий касается обработки информации

каждым полушарием определенного типа При

этом левое полушарие контролирует моторную де-

ятельность правой руки а правое полушарие кон-

тролирует моторную деятельность левой руки по

закону контралатеральной иннервации двигатель-

ной активности

Когнитивная и эмоционально-мотивационная

асимметрии обусловлены различным способом об-

работки информации каждым полушарием мозга и

видом её специализации В нейропсихологической

функциональной организации слухового восприя-

тия музыки музыкальные функции высотной и гар-

монической обработки преимущественны правому

полушарию [65 78] а музыкальные функции вре-

менной и ритмической обработки преимуще-

ственны левому полушарию [54 72] Эти законо-

мерности сходны с функциональной игрой на

струнных смычковых музыкальных инструментах

в которых исключительная функция левой руки

принадлежит высотному извлечению и регуляции

чистого строящегося музыкального звука Допол-

нительно левое полушарие обрабатывает информа-

цию поступающую в мозг последовательно в сен-

сорном восприятии и связано с серийной организа-

цией движений [66] обеспечивающее рутинные

привычные процессы За то правое полушарие об-

рабатывает информацию одновременно и целостно

(холистически) [77] оно связано с формированием

новых знаний [61] Это определяется психофизио-

логической асимметрией в своеобразии психиче-

ской деятельности и сопровождающих её физиоло-

гических процессов связанных с активностью ле-

вого или правого полушарий

С позиции функциональной асимметрии музы-

кальной деятельности важно упомянуть что левая

лобная доля включена в регуляцию интеллектуаль-

ной деятельности правая лобная доля включена в

регуляцию эмоционального реагирования а третий

функциональный блок в концепции А Р Лурия от-

вечает за контроль и программирование деятельно-

сти человека [47] При этом открытым остается во-

прос о соотношениях показателей моторной и сен-

сорной асимметрии с наличием эмпирических

доказательств их независимости [24 25 32] они

обнаруживаются в разных видах двигательной ак-

тивности неодинаково [75] Такие показатели могут

отражать только активацию соответствующих

структур левого или правого полушария а не веду-

щую роль этого полушария в когнитивных процес-

сах в целом Таким образом люди с левым профи-

лем не противоположны людям с правым профилем

с точки зрения особенностей психических процес-

сов при этом моторные и сенсорные признаки не

сцеплены с этим параметром и не зависимы от него

Здесь неизбежно упомянуть что в норме оба полу-

шария тесно связаны комиссурами мозолистым те-

лом и между ними происходит постоянный обмен

информацией а каждое их них в разной мере и сте-

пени активности включено в текущую деятель-

ность Поэтому часто синхронизация полушарий и

билатеральность являются наиболее предпочти-

тельными состояниями для оптимизации межполу-

шарного взаимодействия Это также касается игры

на музыкальных духовых ударных и клавишных

инструментах с равномерным функциональным

синхронизированным задействованием рук в ис-

полнении музыки В музыкальной профессиональ-

ной исполнительской активности на фоне проявле-

ния разных вариантов сенсорной асимметрии клю-

чевая роль принадлежит доминирующей

рецепторной модальности обусловливающей спе-

цифические методические приёмы эффективности

процесса изучения музыкального произведения

В нейропсихологической основе музыкальной

исполнительной деятельности ключевыми явля-

ются две мозговые структуры Мозжечок в области

заднего мозга получает и анализирует информацию

о положении тела в пространстве [37] а структура

planum temporale в задней части височной доли

каждого полушария входящая в область Вернике и

занимающая поля 21 22 37 39 и 40 по Брод-

ману отвечает за музыкальные способности [73] В

анатомическом плане мозг музыкантов характери-

зуется увеличением мозолистого тела (corpus

callosum) отвечающего за моторные двигательные

навыки и за взаимодействие между правым и левым

полушариями а у музыкантов с абсолютным слу-

хом характеризуется увеличением части слуховой

зоны коры головного мозга planum temporale [71]

При этом в экспериментальных музыкальных ис-

следованиях D J Levitin [68 69] выявлено что аб-

солютный музыкальный слух является слуховой

долговременной памятью в определении высоты и

названия музыкального звука без сравнения её с

высотой других музыкальных звуков

Формирование памятного следа происходит

поэтапно [15] Изначально активность сенсорных

анализаторов обусловливает возникновение сен-

сорного следа который в корковых зонах в гиппо-

кампе и в лимбической системе передаётся обра-

ботке на нервных тканях в консолидации памят-

ного следа Благодаря гиппокампу наступает

организация сенсорных следов в долговременной

памяти а также извлечение их из долговременной

памяти при целенаправленной мотивации и воспо-


минании Височная доля отвечает за происхожде-

ние оптимальной реорганизации нейронных сетей в

процессе усвоения новых знаний с наличием хране-

ния ранней информации Затем переход информа-

ции из кратковременной памяти в долговременную

происходит в состояниях бодрствования и во сне

Исследования Е М Филиппенко [46] выявили

что быстрота заучивания и точность запоминания с

воспроизведением пространственных параметров

отдельных движений не связаны между собой Спо-

собность точного воспроизведения развивается

быстро и к 10-12 годам достигает зрелого взрослого

уровня зато в быстроте заучивания дети и под-

ростки значительно уступают взрослым При этом

быстрота заучивания движений напрямую зависит

от объёма кратковременной памяти человека что

крайне важно в обучении новых мануальных навы-

ках в игре на музыкальном инструменте

Исследования В В Заика [17] показали нали-

чие тенденции к прямой связи между объёмом про-

приоцептивной кратковременной памяти и точно-

стью воспроизведения простых движений за то

снижение показателей объёма было отмечено при

очень высоких значениях точности сложных дви-

жений что доказывает ограничения объёма памяти

для эффективности обучения комплексных двига-

тельных движений Продуктивность запоминания

серий последовательных движений зависит от их

координационной сложности а быстрота заучива-

ния тем выше чем меньше координационная слож-

ность движений При этом запоминание и воспро-

изведение с опорой на время движения является бо-

лее эффективным в отличие от опоры

кинестетические пространственные ощущения

[16] Также продуктивность запоминания про-

странственных параметров - статических положе-

ний наилучшая в случае когда движения восприни-

маются кинестетическим путём а не зрительно что

особенно важно в обучении профессиональной му-

зыкальной деятельности и доказывает невозможно-

сти самостоятельного изучения по самим учебни-

кам без наличия музыкального учителя - професси-

онала

Исследования А В Менхина [30] показали

что при увеличении перерыва после окончания

упражнения наиболее быстрое забывание происхо-

дит на протяжении 6 часов после обучения затем

объём забывания значительно снижается и умень-

шение точности воспроизведения в течение послед-

них 42 часов уже не существенно что доказано за-

коном кривой забывания Эбингхауза Одновре-

менно для двигательной памяти в сохранении

эффекта обучения отмечаются две фазы в течение

первых 24 часов после обучения происходит про-

цесс усвоения затем в последующие сутки наблю-

дается процесс забывания что свидетельствует о

динамическом временном опоздании возникнове-

ния функциональности закона Эбингхауза Это

также доказывает различные свойства двигатель-

ного запоминания от других сенсорных модально-

стей

Г Б Мейксон [29] в исследовании проприоре-

цептивной памяти у детей школьного возраста с 7

до 17 лет выявил что скорость и прочность произ-

вольного двигательного запоминания возрастает

больше всего в период от 12 до 15 лет При этом

самым трудным материалом для запоминания ока-

залось мышечное усилие более легким простран-

ственное положение тела и самым простым темп

движений

Задача запомнить движения включает в себя

комплекс отдельных мнемических задач ndash таких

как запомнить форму отдельных элементов движе-

ний с фиксацией их параметров и затем порядок

следования элементов друг за другом в сложном

двигательном акте изучения музыкального произ-

ведения Здесь высокий уровень технического ма-

стерства связан с автоматизацией двигательных

навыков когда мануальный музыкальный приём

выполняется с минимальным участием сознания В

состоянии заученного действия и сформированного

навыка осознаваемыми остаются опорные пункты

которые при целостном выполнении музыкального

произведения являются контрольными в сознатель-

ной его регуляции [20] При этом при выполнении

автоматизированных движений отчетливому осо-

знанию и осмыслению поддаются тактильно-мы-

шечные и слуховые ощущения а также финальный

результат совершаемого двигательного музыкаль-

ного действия [6] Если музыкант при изначальном

овладении двигательным действием приучен ана-

лизировать качество его выполнения в музыкаль-

ной деятельности тогда преднамеренное привлече-

ние повышенного концентрированного внимания к

выполняемому музыкальному исполнительному

действию не снижает качества его выполнения [2]

К процессу улучшения техники выполнения

двигательного музыкального действия приводит не

само по себе упражнение а коррекция неточностей

особенно их осмысливание и исправление ошибок

в повторных попытках В понимании Н А Берн-

штейна [18] упражнение является повторением ран-

него движения без повторения его ошибок в новом

исполнении Здесь ключевым является осознание

неточностей и ошибок в двигательных действиях

что является обязательным принципиальным усло-

вием на первой стадии обучения музыкального про-

изведения иначе повторное выполнение действий

может лишь закреплять ошибку и даже усугублять

её что требует часто формирования состояния по-

стоянной де-автоматизации Она возникает при

условии когда человек в течение длительного вре-

мени не пользовался выученным ранее действием

что значительно нарушает биографический ритм и

цикл профессионального роста музыканта Здесь

срабатывают механизмы угасания динамического

стереотипа и забывания двигательных ощущений с

расстройством моторной координации Временная

де-автоматизация по своей сути является преднаме-

ренной и всегда нарушает жизненный цикл проби-

вания музыкантов в профессиональной музыкаль-

ной деятельности

Стадия и свойства формирования двига-

тельных навыков в профессиональной музы-

кальной активности


Этапы управления двигательным действием

характеризуются тремя фазами с разным уровнем

комбинаций свойств обобщенности развернутости

и усвоения [39] Обобщенность является степенью

осознания цели и главного принципа действия поз-

воляющая выбрать разные программы движения в

мануальном двигательном изучении Разверну-

тость является степенью осознания отдельных ком-

понентов и операций конкретного двигательного

действия являющаяся принципиально важной для

исправления технических ошибок на стадии ману-

ального двигательного заучивания Усвоение явля-

ется степенью владения действием обеспечиваю-

щее его оптимальное профессиональное выполне-

ние в разных условиях Первая фаза начального

разучивания характеризуется большой обобщенно-

стью с малой развернутостью и освоенностью Вто-

рая фаза углубленного разучивания характеризу-

ется малой обобщенностью большой развернуто-

стью и средней освоенностью Третья фаза

закрепления и совершенствования характеризуется

средней обобщенностью малой развернутостью и

большой освоенностью

На этапах формирования двигательного дей-

ствия фаза двигательного умения касается возмож-

ности целостного выполнения двигательной актив-

ности под внешним контролем фаза вариативности

двигательного умения касается целостного само-

стоятельного выполнения двигательной активно-

сти под внутренним контролем фаза двигательного

навыка касается многократного повторения в вари-

ативных условиях Дополнительно В Д Мазни-

ченко [26] выделяет изначальную психологиче-

скую стадию связанную с формированием у обуча-

ющегося понятия и представления о двигательном

действии в целом Здесь представление о двига-

тельном действии носит обобщенный характер и не

подкреплено мышечно-двигательными ощущени-

ями Это принципиально важно для определения

мнемического фактора в процессе формирования

двигательных умений и навыков

В процессе обучения игры на музыкальном ин-

струменте воздействие с обучающим педагогом мо-

жет независимо проявлять педагогические влияния

с положительными либо отрицательными послед-

ствиями для формирования качества профессио-

нального музыкального образования и исполнения

музыкальной деятельности [49 50 51 52 53] в

связи с чем это тоже отражается на качестве дина-

мике и индивидуальных характеристик формирова-

ния двигательных навыков учащихся на музыкаль-

ном инструменте В мануально-двигательной ак-

тивности упражнения на музыкальном

инструменте связаны с освоением различных тех-

нических приёмов и форм звуко-извлечения пере-

ходящие постепенно в работу над музыкальным

произведением

В формировании двигательных моторных

навыков могут возникать у учащихся скрытые

напряжения при извлечении звука которые могут

быстро превратиться в автоматизированный невер-

ный навык обусловливая неправильные приёмы

музыкальной мануальной игры если педагог во-

время не обратит на них внимание Тогда между ху-

дожественным развитием ученика и его техниче-

скими возможностями возникает разрыв Также мо-

гут возникать ситуации когда педагог не всегда

самостоятельно понимает некоторые естественные

приёмы ученика который подсознательно само

естественно приспособляется к инструменту и бо-

рется с ними что приводит к нарушениям двига-

тельной мануальной свободы игры ученика По-

этому педагог должен уметь анализировать состоя-

ние ученика понимать и чувствовать что ему

мешает какие движения вызывают неудобства

чтобы вовремя прийти на помощь А показывать

приёмы нужно в достаточно живой и увлекатель-

ной форме чтобы ученик сам убедился в их пра-

вильности и удобстве на собственных ощущениях

так как он часто не в состоянии заметить напряже-

ние без целенаправленного внимания на этот эле-

мент музыкальных профессиональных упражне-

ний Самым главным критерием верности функци-

ональности мануально двигательного аппарата

учащегося музыканта является качество звучания в

котором малейшее неудобство либо напряжение

сразу же отражается на звуке поэтому необходимо

стремиться к ощущению удобства и все внимание

направить на контроль над звуковым результатом

Физиологические стадии формирования дви-

гательных навыков содержат последовательность

процессов генерализации концентрации и автома-

тизации [13 23 70] Закономерности установлены

Н А Бернштейном [6] касаются формирования и

проявления двигательных навыков на уровне энер-

гетических процессов возбуждения и торможения с

учётом достижения уровня овладения двигатель-

ным действием путём установления временных

условно-рефлекторных связей

1 Фаза генерализации содержит ознакомление

с общей структурой движения и общее присвоение

основного прохождения движения Эта стадия кон-

кретизации по Н А Бернштейну [6] содержит про-

цессы установления ведущего уровня движения

определения двигательного состава движения и вы-

явления адекватных коррекций для всех деталей и

компонентов движения в непосредственном све-

жем заучивании с последующим дальнейшем пере-

ключением его фоновых коррекций в процесс авто-

матизации

Эта фаза связана с начальным поиском тех

двигательных (межмышечных) координации кото-

рые обеспечат выполнение двигательной задачи

Она характеризуется широкой иррадиацией воз-

буждения по нервным центрам при недостаточно-

сти внутреннего торможения и генерализацией от-

ветных реакций Иррадиация возбуждения прояв-

ляется в избыточной фиксированности

двигательного аппарата так как в движение вклю-

чаются и ненужные мышечные группы По мнению

Н А Бернштейна излишнее закрепощение имеет

тоже положительную сторону потому что блокиру-

ются излишние степени свободы био-кинематиче-

ской цепи и движение получает определенную

направленность а мышцы-антагонисты тормозят и


позволяют вносить коррективы по ходу осуществ-

ления движения Эта стадия может дополняться

психологическими свойствами - эмоциональной ре-

акцией на новизну и избыточным возбуждением во-

левого усилия с наличием неуверенности либо бо-

язни что формирует защитные двигательные реак-

ции либо скованность На этом уровне контроль за

действиями осуществляется за счет зрения и слуха

а мышечные ощущения еще слабо дифференциру-

ются Поэтому представление о двигательном дей-

ствии уточняется на этом этапе за счёт экстероцеп-

тивной внешней обратной связи

В фазе генерализации неизбежны знания о тех-

нике выполнения двигательного действия его опи-

сание и презентация самим музыкальным тренером

и учителем непосредственно перед обучающимся

музыкантом Здесь упражняющийся музыкант вхо-

дит в фазу формирования двигательного навыка На

этой стадии он испытывает вступительные пробы

владения своим телом для конкретного движения

профессиональной музыкальной деятельности

При поиске и овладении базовыми нужными дви-

жения он совершает натуральным естественным

образом довольно грубые ошибки и много лишних

движений Это приводит к ускоренной физической

усталости организма На этой стадии у него его от-

сутствует двигательный навык а мануальный и

зрительный контроль тренера над выполнением

движения упражняющегося музыканта необходим

На этом этапе для эффективности профессиональ-

ного музыкального обучения противопоказано са-

мостоятельное упражнение учащегося новым дви-

жениям из-за возможности неосознанного заучива-

ния неверных движений над которыми нет полного

контроля и управления

На этой стадии показано упражняться только в

личном непосредственном присутствии музыкаль-

ного тренера и учителя Здесь происходит форми-

рование программы навыка и расчленение отдель-

ных движений на их составляющие компоненты

Здесь производятся пробные и ориентировочные

движения с целью формирования навыка без задей-

ствования лишних мышц и их напряжений Двига-

тельные активности не имеют плавности и получа-

ются периодически в несколько проб Это обуслов-

ливает опасность самостоятельно упражнения

нового двигательного навыка в музыкальной игро-

вой активности Этот этап также аналитический

Движения на этом этапе выполняются раздельно

происходит чувственный анализ силы величины и

длительности каждого движения Формируются от-

дельные двигательные действия Для этого этапа

характерен чрезвычайно суженный объём восприя-

тия и быстрая умственная утомляемость с потерей

концентрацией внимания Поэтому освоение новых

двигательных действий требует очень кратких уро-

ков с длительными пробами в непосредственном

наблюдении музыкального тренера и учителя

Для эффективности полагается изучать все ме-

ста музыкального произведения с новым движе-

нием во время одного урока Чтобы оно было цели-

ком или в большей степени посвящено упражне-

нию вблизи учителя так как потом оно не может

быть продолжено в самостоятельной музыкальной

тренировке ученика С учётом особенностей двига-

тельной памяти и физиологии двигательных навы-

ков рекомендовано изначальное упражнение в раз-

ных темпах конкретного двигательного навыка В

оптимальных условиях музыкальный тренер и учи-

тель должен наблюдать свободу и плавность вы-

полнения учеником конкретного движения в раз-

ных темпах и в изначально требуемой артикуляции

нумерации пальцев силы извлечения звука дыха-

тельной кондиции музыкальной фразы итп

По музыкальным критериям данная стадия ка-

сается пробы игры с листа в нужном требуемом фи-

нальном исполнении отдельных тактов (кусков му-

зыкальных фраз) музыкального произведения для

формирования свободы игры в конечном концерт-

ном исполнении В этой фазе проектирования дви-

гательного навыка его упражнения в медленном

темпе формируют другое состояние координаций

мышц и их действия нежели в быстром движении

поэтому противопоказано укрепление двигатель-

ных навыков не соответствующих движениям

окончательного требуемого концертного исполне-

ния музыкального произведения

Окончательным этапом этой стадии является

плавное беглое выполнение учащимся музыкантом

требуемых двигательных навыков в концертном

окончательном темпе музыкального произведения

на отдельных музыкальных тактах или частей его

музыкальных фраз Здесь неизбежно изначальное

заучивание требуемых финальных двигательных

навыков для концертного исполнения музыкаль-

ного произведения чтобы изначально учащийся

музыкант проявлял свободу игры с нужными дви-

жениями Это ему позволит почувствовать и осо-

знать мануально состояние ndash которое он должен со-

хранить и закрепить в себе в процессе складывания

целостности музыкального произведения Чтобы

каждое наступление данного движения было им за-

ранее приготовлено продумано и проконтролиро-

вано в самостоятельной музыкальной тренировке в

следующих фазах формирования и закрепления

двигательных навыков

Фага генерализации принадлежит изначаль-

ному профессиональному обучению музыкальной

инструментальной игры до момента овладения му-

зыкантом всех отдельных технических двигатель-

ных навыков требуемых для конкретного музы-

кального инструмента Под этим понимается овла-

дение музыкальным техническим ремеслом в

совершенствовании В изучении хрестоматии игры

на конкретном инструменте такой тренинг зани-

мает в среднем от нескольких месяцев до несколь-

ких лет в зависимости от плана обучения музыкаль-

ного тренера или учителя На старших этапах про-

фессиональной музыкальной деятельности эта фаза

отсутствует

2 Фаза концентрации содержит овладение

приёмами формирования навыка Эта стадия стаби-

лизации по Н А Бернштейну [6] содержит про-

цессы осваивания и автоматизации отдельных фо-

новых уровней компонентов двигательного состава

и срабатывания между ними что может вызывать


наибольшие трудности в обучении также осу-

ществление стабилизации двигательного акта с

укреплением его устойчивости против явления сби-

ваемости Здесь наиболее значимое соотношение



связей между функциональными элементами са-

мого двигательного действия

Эта стадия характеризуется возбуждением в

нервных центрах участвующих в управлении кон-

кретным двигательным актом с развитием внутрен-

него торможения позволяющего более четко и

точно точнее различать сигналы о совершаемом

двигательном действии поступающие с проприоре-

цепторов Здесь правильное выполнение разучива-

емых движений снимает чувство неуверенности и

боязни с постепенной ликвидацией защитных дви-

гательных реакций которые мешающие правиль-

ному выполнению двигательных действий Возни-

кает формирование динамический стереотип с еще

возможным проявлением ошибок при переключе-

нии внимания учащегося на внешние информации

хотя он уже понимает и чувствует принципы вы-

полнения действия но его внимание полностью

концентрируется в основном на самих движениях

В этой стадии происходит начальная автоматиза-

ция действия а техника движения приобретает

условленную стабильность с контролем за движе-

нием за счёт проприорецептивных сигналов с вспо-

могательной внешней слуховой связью что обеспе-

чивает более высокое качество исполнения движе-

ний

В фазе концентрации происходит формирова-

ние верной двигательной техники для исполнения

конкретных музыкальных произведений Сюда

входят исправление совершенствование и диффе-

ренциация На этой стадии важны поиск и закреп-

ление наиболее эффективных движений необходи-

мых для правильного выполнения исполнения му-

зыкального произведения Здесь двигательные

представления становятся более полными и точ-

ными а мышечно-двигательные ощущения и вос-

приятия более четкими осознанными и экономич-

ными без присутствия лишних движений Зритель-

ный контроль за выполнением двигательного

действия перестает быть ведущим а отводится дви-

гательным и вестибулярным компонентам Лишние

движения исчезают с длительностью упражнения

Начинается усвоение ряда элементов формирую-

щих автоматические двигательные действия Раз-

вивается изначальное положительное осознанное

управление двигательным навыком Здесь упраж-

няющийся музыкант входит в фазу безопасной са-

мостоятельной тренировки а музыкальный тренер

или учитель непосредственно на ходу исправляет

ошибки упражняющегося музыканта Этот этап

также синтетический Отдельные элементы двига-

тельного действия объединяются в одно целое ис-

полнение с осознанной последовательностью от-

дельных движений и их последующей взаимосвязи

Здесь движения становятся более гармоничными

четкими и контролируемые непосредственно са-

мим упражняющимся музыкантом Он уже спосо-

бен направлять внимание на элиминацию двига-

тельных ошибок во время изучения музыкального


На этой стадии неизбежно постоянно контро-

лировать качество звучания интонации динамики

и четкой музыкальной реализации нотной записи

Здесь особенно важное эргономичное двигательное

музыкальное упражнение и осознанная дозировка

музыкального материала для заучивания наизусть

для последующего музыкального исполнения Про-

двинутый музыкант может самостоятельно изна-

чально использовать разные темпа и формы испол-

нения нового материала в разучивании музыкаль-

ного произведения в одной тренировочной сессии

Его обращение в музыкальному тренеру или учи-

телю обусловлено мелкими фрагментами музы-

кальных произведений в которых он испытывает

сложности в овладении музыкальными движени-

ями либо не знает форму выполнения двигательных

навыков редких музыкальных фрагментов с кото-

рыми раньше не столкнулся С учётом особенно-

стей двигательной памяти и физиологии двигатель-

ных навыков в этой стадии рекомендовано изна-

чальное изучение наизусть мелких фрагментов

музыкального произведения в окончательной тре-

буемой исполнительной форме Это минимизирует

риски формирования состояния пере-играния и

надоедания музыкального произведения Это также

исключает риски его неверного исполнительного

заучивания

Оптимальным максимальным размером дозы

музыкального произведения является 1 страница

музыкального произведения либо музыкальный

объём до 2 ndash 3 минут его звучания в концертном ис-

полнении Для эргономии эффективного изучения

рекомендуется работа над более мелкими частями

музыкального произведения с сохранением не-

скольких проб возврата к изучению данного музы-

кального фрагмента в течение дня Это означает пе-

риодичность музыкального упражнения с частыми

перерывами и многократное краткое возвращение к

изучаемому музыкальному фрагменту Здесь музы-

кальный тренер или учитель контролирует эф-

фекты упражнения музыкального учащегося в при-

готовлении музыкального произведения Самосто-

ятельный профессиональный музыкант сам

контролирует длительность этой изначальной его

стадии изучения нового музыкального произведе-

ния

3 Фаза автоматизации содержит закрепление

сформированного двигательного навыка и его со-

вершенствование Эта стадия стабилизации по Н

А Бернштейну [6] характеризуется высокой коор-

динацией и автоматизацией движений где созна-

ние принимает минимальное участие в контроле

двигательных действий которые начинают выпол-

няться быстро четко точно эффективно с нали-

чием высокой устойчивости и опоры к сбивающим

факторам На этом этапе появляется необходимая

вариативность движений позволяющая добиваться

максимального результата в изменяющихся усло-


виях особенно в разных акустических условиях му-

зыкальной сцены Здесь происходит завершение

формирования системы временных условно-ре-

флекторных связей вегетативного и координаци-

онно-двигательного характера

В фазе автоматизации происходит окончатель-

ное устранение излишних движений излишней мы-

шечной напряженности и чрезмерного контроля

тренирующегося музыканта над двигательными

действиями Двигательное действие выполняется

быстро точно и экономно Оно опорное на внеш-

ние препятствия с сохранением плавности и не тре-

бует отдельного внимания в его исполнении Здесь

контроль движения переходит к осязанию и кине-

стезии осуществляется в основном при помощи

мышечно-двигательных ощущений На этом этапе

появляется возможность произвольно регулировать

темп выполняемых действий и образуется ритм

движений

В этой стадии в процессе многократных двига-

тельных повторений действий они формируются в

двигательные автоматизированные навыки кото-

рые создают свободу игры и адаптацию к разным

внешним условиям исполнения музыкального про-

изведения Здесь все заученные двигательные дей-

ствия исполняются без сознательного контроля над

их формированием но в сознательном контроле их

управлением в выполнении музыкального произве-

дения с разными условиями исполнения либо ин-

терпретации Это видно в ходе исполнения музы-

кантом разных интерпретаций одного музыкаль-

ного произведения когда двигательная

техническая гибкость обусловлена разными авто-

матическими навыками используемыми в эластич-

ной и гибкой форме с охранением живости звуча-

ния и исполнения музыкального произведения

Эта стадия не имеет завершения и не требует

контроля со стороны музыкального тренера или

учителя Она полностью самостоятельно контроли-

руется учащимся либо профессиональным музы-

кантов и продолжается до тех пор пока он практи-

чески тренируется и выступает с исполнением му-

зыкального произведения Скорость заучивания

музыкальных произведений в этой стадии обуслов-

лена биологическими ограничениями каждого ин-

дивидуального человека поэтому её невозможно

ускорить за счёт увеличения объёма часов музы-

кального упражнения Здесь эффективность зало-

жена в регулярности тренировок и их краткости в

частных тренировочных сессиях Здесь возможно

многократное повторение и проигрывание музы-

кального произведения без уменьшения его четко-

сти и качества исполнения Поэтому эта стадия тре-

бует наиболее осторожного музыкального двига-

тельного упражнения в заучивании музыкального

произведения поскольку она ведет к рискам фор-

мирования двигательного состояния laquoпереигран-

ногоraquo и laquoзаболтанногоraquo исполнения музыкального


С учётом особенностей двигательной памяти и

физиологии двигательных навыков в этой стадии

рекомендовано проигрывание музыкального про-

изведения в разных темпах с паро-кратными испол-

нениями целостности музыкального произведения

в концертной исполнительной форме в течение од-

ной сессии музыкального упражнения Для сохран-

ности и поддержки двигательной концертной

формы исполнения музыкального произведения ре-

комендовано его проигрывать по возможности еже-

дневно пару раз в том числе большие крупные му-

зыкальные произведения

В условиях приготовления цикла музыкаль-

ных произведений для концертного выступления

желательно обеспечить себе одноразовое проигры-

вание целиком всех произведений без перерывов

каждые 2 ndash 3 календарных суток в цели сохранения

физической - умственной - музыкальной выносли-

вости организма При этом между такими пробами

рекомендовано заниматься и упражняться над от-

дельными фрагментами музыкальных произведе-

ний которые по-прежнему создают мелкие двига-

тельные неудобства либо дискомфорт В случае от-

сутствия каких либо двигательных неудобств в

исполнении музыкальных произведений в целях со-

хранения свежей памятной кондиции их положено

целостно проигрывать не больше 1 ndash 2 раз во время

одной тренировочной сессии (переменно в медлен-

ном и быстром темпе) которых должно быть до 2 ndash

3 в течение суток для оптимизации музыкального

упражнения Следовательно они должны быть до-

статочно короткими а перерывы между ними

должны быть предназначен для другого вида дея-

тельности либо отдыха В этом плане традицион-

ные стереотипные взгляды отложения музыкаль-

ного произведения на несколько недель являются

противопоказанными для оптимизации процессов

памяти и двигательных навыков которые теряют

физиологическую свежесть и гибкость в случае пе-

рерыва в тренировке Поскольку частота музыкаль-

ного упражнения и его регулярность во времени

обеспечивает оптимальную функциональность ме-

ханизмов памяти и двигательных навыков в про-

фессиональной деятельности музыканта в концерт-

ном исполнении музыкальных произведений

Свойства формирования двигательных

навыков О сформированности навыка говорят тогда

когда память действия переходит на мышцы Этот

переход разгружает сознание и музыкант выучив

технически трудный пассаж может заботиться о его

более тонкой нюансировке

Экспериментальным путём доказано что про-

цесс формирования двигательного навыка имеет

следующие закономерности

1 образование двигательного навыка носит

прогрессивно-поступательный характер

2 рост результатов в процессе формирования

навыка неравномерен в начале усвоения навыка

растут быстро ndash когда он выполняется при полном

задействовании контроля внимания а затем кри-

сталлизация навыка замедляется ndash когда он выпол-

няется при состоянии автоматизации


3 результаты растут скачкообразно ndash со взле-

тами и спадами ndash это свойственно механизмам па-

мяти и формированию памятных следов для кон-

кретных автоматизированных двигательных навы-

ков

4 на стадии совершенствования навыка возни-

кает стойкая стабилизация результатов хотя они

могут исчезать в случае прекращения поддержива-

ющего регулярного двигательного тренинга Это

обусловлено физиологией двигательных и умствен-

ных памятных навыков

Когда в процессе профессионального музы-

кального обучения применяемые приёмы совер-

шенствования уже не обеспечивают оптимального

развития музыкального ремесла тогда неизбежно

вносить рациональные изменения в методику му-

зыкального обучения и тренировки музыкального

упражнения

В психологии упражнением называется по-

вторное многократное выполнение действий орга-

низованное определенным образом с целью разви-

тия умений и навыков Упражнения направлены на

отработку и автоматизацию действий на закрепле-

ние их правильности точности и быстроты Основ-

ными требованиями к организации упражнений яв-

ляются определенность задачи упражнений пони-

мание цели упражнений и способов её достижения

Необходимым условием успешности выполнения

упражнения являются своевременные объективные

оценки полученных результатов Активный само-

контроль и самооценка являются основным усло-

вием сознательной регуляции и усовершенствова-

ния заучиваемых действий Правильная организа-

ция обратной связи является основным условием

эффективности выполняемых упражнений у про-

фессиональных музыкантов

Процесс музыкального упражнения заключа-

ется в динамическом формировании свободного

эластичного уровня действия в результате много-

кратных повторений который характеризуется ап-

паратной автоматизацией высокой точностью эф-

фективностью и минимизацией необходимого вре-

мени для его выполнения а умение формируется на

базе отдельных навыков [14] позволяющих осу-

ществлять действия и музыкальную исполнитель-

скую деятельность При ежедневном упражнении

обучение сложным движениям происходит значи-

тельно быстрее чем при организации упражнения

через день Условием успешности музыкального

упражнения и музыкальных тренировок является

активность самих упражняющихся музыкантов в

преодолении трудностей при овладении навыком

когда они сами настойчиво ищут правильные спо-

собы выполнения заучиваемых действий преодо-

ления ошибок закрепления полученного успеха

Только при этом условии музыкальное упражнение

становится не механическим повторением одних и

тех же действий а активным и сознательным про-

цессом их усовершенствования

Оптимально сформированный двигательный

навык характеризуется использованием верной

силы кинетической энергии скорости и объёма

движения Он четкий точный эргономичный про-

являет свой циклический ритм всегда проходит

плавно а степень плавности свидетельствует об его

координации и гибкости Свойством верно сформи-

рованного навыка является его своевременное

предвидение и приготовление в ходе исполнения

музыкального произведения что требует планиро-

вание определенной концепции движений ведущей

к нужной цели Это закрепляется во время музы-

кального упражнения над конкретным произведе-

нием Правильное сформирование двигательного

навыка обусловливает его лёгкость и отсутствие

любых зажимов в ходе всего музыкального упраж-

нения и концертного исполнения музыкального

произведения Верно сформированные двигатель-

ные навыки обуславливают совершенство овладе-

ния музыкальным инструментов и лишение эстрад-

ного волнения на почве сложностей управления му-

зыкальным инструментов во время концертной

профессиональной музыкальной исполнительской

деятельности

Двигательный навык должен обладать по мне-

нию Ю В Менхина [31] функциональной и коор-

динационной надёжностью те стабильностью си-

ловых временных и пространственных параметров

с возможностью целенаправленных сознательных

изменений человеком также координацией обеспе-

чивающей проявления навыка в комплексной и

комбинированной деятельности человека Это обу-

словливает фазу совершенствования навыка По-

скольку автоматизация двигательных умений не

означает отключения сознания от управления ими

Стоит учитывать что процесс выработки двига-

тельного навыка сам по себе неравномерен с за-

держками или ускорениями Здесь положительное

ускорение обусловлено медленным началом и даль-

нейшим ускорением освоения а отрицательное

ускорение обусловлено быстрым изначальным

формированием навыка и затем его замедлением

особенно при более качественном выполнении

сложных мануальных движений

Сформированные двигательные навыки обла-

дают высокой степенью прочности и сохраняются

на долгие годы однако процесс освоения новых

движений бывает очень трудоемким и мучитель-

ным в случае отсутствия верного тренерского ин-

структажа от музыкального учителя Они также

быстро регрессируют без подкрепления упражне-

ниями поэтому требуют постоянной практики в

музыкальной деятельности В изначальном этапе

обучения навыками выявляется связь между степе-

нью сформирования навыка и его сохранением без

подкрепления а в продвинутом этапе обучения из-

быточные повторения не улучшают сохранение хо-

рошо сформированных навыков что доказывает

принципиальную значимость формирования изна-

чально верных навыков в начальной стадии ману-

ального разучивания музыкального произведения

Заключение

Анализ научной литературы в области музы-

кальной психологии позволяет делать следующие

практические научные выводы и рекомендации


Для музыканта-исполнителя наибольшее зна-

чение имеет слуховая и двигательная моторная ки-

нестетическая память К настоящему времени в

теории музыкального исполнительства утверди-

лась точка зрения согласно которой наиболее

надёжной формой исполнительской памяти явля-

ется единство слуховых и моторных компонентов

Процесс запоминания требует неоднократного по-

вторения заучиваемого материала Однако без це-

ленаправленной установки на запоминание простое

механическое повторение информации не приво-

дит к её запоминанию

Особенностью нашего мозга является то что

он способен обрабатывать и укладывать информа-

цию в долговременную память при помощи бессо-

знательных повторений без нашего прямого уча-

стия Одна из ловушек в которую попадаются мно-

гие музыканты разучивая новую вещь наизусть

запоминание её в результате многократных повто-

рений Основная нагрузка при таком способе заучи-

вания ложится на двигательную память Но такой

способ решения проблемы как справедливо отме-

чала знаменитая французская пианистка Маргарита

Лонг является ленивым решением с сомнительной

верностью и дополнительно расточающее драго-

ценное время Бесконечные механистические по-

вторения тормозят развитие музыканта ограничи-

вают его репертуар притупляют художественное

восприятие

Аналитическое изучение музыки даёт значи-

тельное улучшение процесса запоминания по срав-

нению с немедленной практической работой за ин-

струментом а без изучения структуры материала

запоминание его сводится к приобретению чисто

технических навыков которые сами по себе зави-

сят от бесчисленных и долгих тренировок [34]

По мнению Л Маккиннон [27] формирование

и установления сознательных ассоциаций является

единственно надёжным способом анализа для запо-

минания музыки А что отмечено сознательно воз-

можно припомнить впоследствии по собственной

воле

Немецкий педагог К Мартинсен [28] рассуж-

дая о процессах запоминания музыкального произ-

ведения говорил о конструктивной памяти подра-

зумевая под этим умение исполнителя хорошо раз-

бираться во всех мельчайших подробностях

разучиваемой вещи в их обособленности и умение

собирать их воедино

Условием улучшения процессов запоминания

оказывается формирование процессов понимания

как специально организованных умственных дей-

ствий Эти умственные действия представляют со-

бой мыслительные операции которые ведут к хо-

рошему запоминанию После первого ознакомле-

ния начинается детальная проработка

произведения вычленяются смысловые опорные

пункты выявляются трудные места выставляется

удобная аппликатура в медленном темпе осваива-

ются непривычные исполнительские движения На

этом этапе продолжается осознание мелодических

гармонических и фактурных особенностей произ-

ведения уясняется его тонально-гармонический

план в рамках которого осуществляется развитие

художественного образа Непрестанная умственная

работа постоянное вдумывание в то что играется ndash

это и есть залог успешного запоминания произве-

дения наизусть Поскольку хорошо запоминается

только то что реально и хорошо понятно

При произвольном запоминании произведение

тщательно анализируется с точки зрения его

формы фактуры гармонического плана нахожде-

ния опорных пунктов В случае забывания во время

исполнения память обращается к опорным пунк-

там которые являются как бы включателем очеред-

ной серии исполнительских движений Однако

преждевременное laquoвспоминаниеraquo опорных пунк-

тов может отрицательно сказаться на свободе ис-

полнения Использование приёма смысловой груп-

пировки оправдывает себя на начальных этапах ра-

зучивания вещи

Достижение особой прочности запоминания

характеризуется у музыкантов высокой квалифика-

ции переводом временных отношений музыкаль-

ного произведения в пространственные отношения

Возможность такого уровня запоминания обеспе-

чивается многократным проигрыванием музыкаль-

ного произведения в уме на уровне музыкально-

слуховых представлений

Следует учитывать при запоминании действие

проактивного и ретроактивного торможения Про-

активное торможение действует как бы laquoнапередraquo

Утомление от прошлых усилий будет препятство-

вать заучиванию нового материала Ретроактивное

торможение действует как бы laquoназадraquo В этом слу-

чае усилия и напряжения прикладываемые к новой

работе сотрут из памяти то что было недавно вы-

учено Установлено что середина произведения

подлежащего заучиванию запоминается хуже чем

его начало и конец В психологии памяти этот эф-

фект называется laquoфеномен краяraquo Поэтому сере-

дина произведения для запоминания должна прора-

батываться отдельно

Для того чтобы процесс запоминания протекал

наиболее эффективно необходимо включать в ра-

боту деятельность всех анализаторов музыканта а

именно

1 - вглядываясь и всматриваясь в ноты можно

запомнить текст зрительно и потом во время игры

наизусть представлять его мысленно перед гла-

зами

2 - вслушиваясь в мелодию пропевая ее от-

дельно голосом без инструмента можно запомнить

мелодию на слух

3 - laquoввыгрываясьraquo пальцами в фактуру произ-

ведения можно запомнить ее моторно-двига-

тельно

4 - отмечая во время игры опорные пункты

произведения можно подключать логическую па-

мять основанную на запоминании логики развития

гармонического плана

Чем выше чувственная сенсорная и мысли-

тельная активность в процессе разучивания произ-

ведения тем быстрее оно выучивается наизусть

Огромную пользу для запоминания произведения

приносит также игра в медленном темпе которой


не должны пренебрегать даже учащиеся с хорошей

памятью Это помогает по мнению болгарского ме-

тодиста А А Стоянова [41] освежить музыкальные

представления и уяснить все то что могло с тече-

нием времени ускользнуть из памяти и от контроля

сознания

Повторение материала при запоминании мо-

жет быть целостным фрагментарным и комбини-

рованным когда сначала музыкальное произведе-

ние разучивается по частям а затем повторяется от

начала до конца без остановок Важно учитывать

что погрешности в исполнении чаще всего возни-

кают на стыке отдельных фрагментов Поэтому их

надо особенно внимательно прорабатывать Запо-

минание больших объёмов текста лучше заучивать

разбивая их на небольшие фрагменты Количество

повторений желательно распределять во времени

Процент сохранения заученного материала обратно

пропорционален объёму этого материала поэтому

разумная дозировка выучиваемого должна соблю-

даться

Когда произведение уже выучено наизусть

оно нуждается в регулярных повторениях для за-

крепления в памяти При заучивании наизусть хо-

рошо зарекомендовали себя приёмы пассивного и

активного повторения при которых материал сна-

чала играется по нотам а затем делается попытка

воспроизведения его по памяти laquoПробноеraquo проиг-

рывание наизусть во многих случаях сопровожда-

ется неточностями и ошибками которые по мне-

нию В И Муцмахера [34] требуют от учащегося

сосредоточенного внимания собранной воли и по-

вышенного слухового контроля Все это необхо-

димо для фиксирования допущенных ошибок Осо-

бого внимания требуют места ldquoстыковкиrdquo отдель-

ных отрывков и эпизодов Практика показывает

что часто учащийся не может сыграть наизусть все

произведение в то время как каждую его часть в от-

дельности он знает на память довольно хорошо По-

вторение по нотам должно регулярно чередоваться

с проигрыванием наизусть Быстрота и прочность

заучивания оказываются связанными и с рацио-

нальным распределением повторений во времени

При этом прочность запоминания находится в об-

ратной зависимости от объёма запоминаемого ма-

териала

По данным С И Савшинского [42] заучивание

музыкального произведения распределенное на

ряд дней даёт более длительное запоминание чем

упорное заучивание в один приём И оно тем самым

оказывается более экономным Так как можно вы-

учить произведение за один день но оно забыва-

ется едва ли назавтра Поэтому повторение лучше

распределить на несколько дней Наиболее эффек-

тивным является неравное распределение повторе-

ний когда на первый приём изучения или повторе-

ния отводится больше времени и повторений чем в

последующие приёмы изучения учебного матери-

ала Наилучшие результаты запоминания оказыва-

ются как показывают исследования при повторе-

нии материала каждый день либо через день Не ре-

комендуется делать слишком большие перерывы

при заучивании так как в этом случае оно может

превратиться в новое выучивание наизусть

Хорошая музыкальная память - это быстрое за-

поминание музыкального произведения его проч-

ное сохранение и максимально точное воспроизве-

дение даже спустя длительный срок после выучи-

вания Выдающейся музыкальной памятью

обладали Моцарт Лист Рубинштейн Рахманинов

Тосканини Согласно точке зрения крупных музы-

кантов-исполнителей - таких как Нейгауз Игумнов

Рихтер Ойстрах Фейнберг - запоминание не явля-

ется специальной задачей исполнителя а в про-

цессе самой работы над художественным содержа-

нием произведения оно запоминается без насилия

над памятью По мнению Нейгауза просто играется

произведение пока не будет выученным Если

нужно играть наизусть то учится и играется пока не

запомнится а если не нужно играть наизусть то то-

гда оно не запоминается С точки зрения Римского-

Корсакова [43] музыкальная память труднее под-

даётся искусственным способам развития и это за-

ставляет каждого человека более или менее прими-

риться с тем что есть у него данного от природы

Тем не менее современные научные знания в обла-

стях когнитивной нейропсихологии когнитивной

психологии когнитивной музыкальной психоло-

гии когнитивной музыкальной нейронауки нейро-

биологии и нейрофизиологии памяти создают воз-

можности условия и надежды на разработку созна-

тельных технологий развития и управления

музыкальной памятью человека в будущем что

позволит профессиональным музыкантам исполь-

зовать музыкальную память на ином техногенном

уровне в исполнительском профессиональном му-

зыкальном искусстве


1 Азимов Э Г Щукин А Н Новый словарь

методических терминов и понятий Москва изд

ИКАР 2009 - 448 с

2 Аскназий А А К вопросу о физиологиче-

ских механизмах автоматизации двигательного

навыка Материалы VII научной конференции по

вопросам морфологии физиологии и биохимии

мышечной деятельности Тарту 1962 с 16 - 18

3 Аткинсон Р Л Аткинсон Р С Смит Э Е

Бем Д Дж Нолен-Хоэксема С Введение в психо-

логию под ред В П Зинченко А И Назарова Н

Ю Спомиора Санкт-Петербург изд Прайм-Ев-

рознак 2007 - 816 с

4 Бергсон А Материя и память Минск изд

Харвест 1999 - 1408 с

5 Бериташвили И С Память позвоночных

животных ее характеристика и происхождение

Москва изд Наука 1974 - 212 с

6 Бернштейн Н А Очерки по физиологии

движений и физиологии активности Москва изд

Медицина 1966 - 349 с

7 Блонский П П Память и мышление

Москва Ленинград изд ГСЭИ 1935 - 215 с

8 Большая российская энциклопедия Му-

зыка под ред Т В Чередниченко О Д Чехович

Москва изд БРЭ 2012 Том 21


9 Бочкарёв Л Л Психология музыкальной де-

ятельности Москва изд Классика 2008 - 352 с

10 Венгер Л А Мухина В С Психология

Москва изд Просвещение 1988 - 336 с

11 Выготский Л С Лурия А Р Этюды по

истории поведения Москва изд Педагогика-

Пресс 1993 - 224 с

12 Гарднер Г Структура разума теория мно-

жественного интеллекта Москва изд ООО laquoИД

Вильямсraquo 2007 - 512 с

13 Гогунов Е Н Мартьянов Б И Психоло-

гия физического воспитания и спорта Москва

Академия 2000 - 288 с

14 Голубев Г Г Платонов К К Психология

Москва изд Высшая школа 1973 - 256 с

15 Данилова Н Н Крылова А Л Физиоло-

гия высшей нервной деятельности Ростов на

Дону изд Феникс 2005 - 478 с

16 Девишвили В М Мдивани М О Яко-

влева Н В Способы контроля при воспроизведе-

нии амплитуды движения Москва Вестник МГУ

Психология Серия 14 1984 3 с 20 - 26

17 Заика Е В Соотношение объёма моторной

кратковременной памяти и точности воспроизведе-

ния движений Психологический журнал 1993

Том 14 3 c126 - 130

18 Ильин Е П Двигательная память точ-

ность воспроизведения амплитуды движений и

свойства нервной системы Психомоторика Сбор-

ник научных трудов ред Б А Ашмарина Ленин-

град изд ЛГПИ им А И Герцена 1976 с 62 - 68

19 Ильин Е П Двигательная память и память

на движения - синонимы Вопросы психологии

1990 4 с 134 - 141

20 Ильин Е П Двигательные умения и

навыки Теория и практика физической культуры

2001 5 c 45 - 49

21 Кандель Э В поисках памяти Возникнове-

ние новой науки о человеческой психике Москва

изд Астрель 2012 - 736 с

22 Кирнарская Д К Музыкальные способно-

сти Москва изд Таланты-XXI век 2004 - 496 с

23 Коц Я М Спортивная физиология

Москва изд Физкультура и спорт 1998 - 200 с

24 Леутин В П Николаева Е И Психофи-

зиологические механизмы адаптации и функцио-

нальная асимметрия мозга Новосибирск изд

Наука 1988 - 193 с

25 Леутин В П Николаева Е И Функцио-

нальная асимметрия мозга мифы и действитель-

ность Санкт-Петербург изд Речь 2005 - 366 с

26 Мазниченко В Д Методологические пред-

посылки к пониманию сущности и механизмов дви-

гательных навыков Теория и практика физиче-

ской культуры 1984 7 с 49 - 50

27 Маккиннон Л Игра наизусть Москва

изд Классика-XXI 2009 - 152 c

28 Мартинсен К А Индивидуальная форте-

пианная техника на основе звукотворческой воли

Москва изд Музыка 1966 - 220 с

29 Мейксон Г Б Психологические особенно-

сти заучивания школьниками отдельных парамет-

ров движения ред П А Рудик Психологические

вопросы физического воспитания

в школе Москва изд Физкультура и спорт

1966 - 166 с

30 Менхин Ю В Влияние интерференции на

запоминание движений Теория и практика физи-

ческой культуры 1970 11 c 8 - 11

31 Менхин Ю В К проблеме понимания и

формирования двигательного навыка Теория и

практика физической культуры 2007 2 c 12 -

17

32 Мосидзе В М Рижинашвили Р С Сама-

дашвили З В Турашвили Р И Функциональная

асимметрия мозга Тбилиси изд Мецниереба

1977 - 124 с

33 Музыкальная энциклопедия Музыка А

Н Сохор (под ред Ю В Келдыша) Москва изд

Советская энциклопедия 1976 Т 3

34 Муцмахер В И Совершенствование музы-

кальной памяти в процессе обучения игре на фор-

тепиано Москва изд МГПИ 1984 - 54 с

35 Немов Р С Психология Общие основы

психологии Книга 1 Москва изд Владос 2003 -

688 с

36 Немов Р С Психологический словарь

Москва изд ВЛАДОС 2007 - 560 с

37 Николаева Е И Психофизиология психо-

логическая физиология с основами физиологиче-

ской психологии Москва изд Пер Сэ Логос

2003 - 544 с

38 Петрушин В И Музыкальная психология

Москва изд Академический проект 2008 - 400 с

39 Родионов В А Родионов А В Сивиц-

кий В Г Спортивная психология Москва изд

Юрайт 2015 - 367 с

40 Рудик П А 1976 Психология Москва

изд Физкультура и спорт - 240 с

41 Стоянов А Искусство пианиста Москва

изд Гос Муз Изд 1958 - 147 с

42 Савишинский С И Пианист и его работа

Москва изд Классика-XXI 2002 - 244 c

43 Теплов Б М Психология музыкальных

способностей Москва изд Наука 2004 - 384 стр

44 Торопова А В Музыкальная психология и

психология музыкального образования Москва

изд Юрайт 2017 - 245 с

45 Уотсон Д Психология как наука о поведе-

нии Москва Ленинград 1926

46 Филипенко Е М Экспериментальное

обоснование приёмов обучения детей и подростков

двигательным действиям в связи с особенностями

запоминания движений Автореферат дисс канд

пед наук Ленинград изд Гос Инст Физ Кул им

П Ф Лесгафта 1979 - 18 с

47 Хомская Е Д Ефимова И В Будыка Е

В Ениколопова Е В Нейропсихология индивиду-

альных различий Москва изд Российское педа-

гогическое агентство 1997 - 282 с

48 Цагарелли Ю А Психология музыкально-

исполнительской деятельности Санкт-Петербург

изд Композитор 2008 - 368 с


49 Chmurzynska M Poczucie kompetencji i

skutecznosci zawodowej a wyniki pracy pedagogicznej

nauczycieli fortepianu PhD dissertation F Chopin

University of Music Warsaw Poland 2009

50 Chmurzynska M Self-efficacy on piano

teachersrsquo of specialized music school 7th Triennial

conference of European society for the cognitive sci-

ences of music Louhivuoti J Eerola Saarikallio S

Himberg T Eerola P S (ed) ESCOM proceedings

Jyvaskyla University of Jyvaskyla 2009 p 44 - 51

51 Chmurzynska M Personality conditions of pi-

anistrsquos achievements Cambouropoulos C Tsougras

P Mavromatis K Pastiadis E (ed) Proceedings of the

12th International conference on music perception and

cognition and the 8th Triennial conference of the Euro-

pean Society for the Cognitive Sciences of Music July

23-28 Thessaloniki Greece 2011 p 214 - 221

httpicmpc-escom2012webauthgrfilespa-

pers214_Procpdf

52 Chmurzynska M The optimal piano teacher

Sosniakrsquos model versus Polish teachers from public

music school Interdisciplinary studies in musicology

2011 10 p 111 - 130

53 Chmurzynska M How (not) to discourage

youngsters from playing the piano On bad and good

piano teaching The 5th Intercultural arts education

conference design learning Elsevier Procedia - social

and behavioral sciences 2012 45 p 306 - 317

54 Cuddy L Duffin J Music memory and Alz-

heimerrsquos disease is music recognition spared in de-

mentia and how can it be assessed Medical hypoth-

eses 2005 64 p 229 - 235

55 Cutietta R A Edwin Gordons Impact on the

Field of Music Aptitude Philosophy in music educa-

tion Fall 1991 volume II number 1 and 2 p 74

56 Deutsch D Psychology of Music San Diego

Elsevier USA 2013 - 786 p

57 Gardner H Frames of mind The theory of

multiple intelligences New York Basic Books U S

A 1983 - 440 p

58 Gardner H The mindrsquos new science A history

of the cognitive revolution New York Basic Books

U S A 1985 - 423 p

59 Gardner H Hatch T Multiple intelligences

go to school educational implications of the theory of

multiple intelligences Educational researcher 1989

Vol 18 No 8 November p 4 - 10

60 Gardner H Intelligence reframed multiple in-

telligences for the 21st century New York Basic

Books U S A 1999 - 292 p

61 Goldberg E Costa L D Hemispheric differ-

ences in the acquisition and use of descriptive systems

Brain and language 1981 September 14 (1) p 144 -

173

62 Gordon E E The Musical Aptitude Profile

Music educators journal 1967 53(6) p 52 - 54

63 Harvard Dictionary of Music ed Don Mi-

chael Randel Harvard College 2003 - 978 p

64 Horbulewicz J Musical memory develop-

ment PhD dissertation University Adam Mickiewicz

Poznan Poland 1963

65 Hyde K L Peretz I Zatorre R J Evidence

for the role of the right auditory cortex in fine pitch res-

olution Neuropsychologia 2008 46 (2) p 632 - 639

66 Kimura D Archibald Y Motor functions of

the left hemisphere Brain 1974 vol 97 issue 2 1

June p 337 - 350

67 Law L Assessing and Understanding Individ-

ual Differences in Music Perception Abilities PhD

dissertation University of York 2012

68 Levitin D J Absolute memory for musical

pitch evidence from the production of learned melo-

dies Perception and Psychophysics 1994 56 (4) p

414 - 423

69 Levitin D J Mechanisms of memory for mu-

sical attributes PhD dissertation University of Ore-

gon USA 1996

70 Michalik K Ksztaltowanie nawykow

ruchowych w grze na wiolonczeli Zeszyt Naukowy

Panstwowej Wyzszej Szkoly Muzycznej w Poznaniu

1979 Nr 1 - 123 s

71 Pantev C Oostenveld R Engellen A Ross

B Roberts L E Hoke M Increased auditory cortical

representation in musicians Nature 1998 392 (6) p

811 - 814

72 Peretz I Zatorre R J Brain organization for

music processing Annual review of psychology

2005 vol 56 p 89 - 114

73 Rumsey J M Horwitz B Donohue B C

Nace K Maisog J M Andreason P Phonological

and orthographic components of word recognition A

PET-rCBF study Brain 1997 120 pt 5 May p 739

- 759

74 Snyder B Music and memory Cambridge

MA MIT Press U S A 2000 - 291 p

75 Treffner P J Turvey M (1995) Handedness

and the asymmetric dynamics of bimanual rhythmic co-

ordination Journal of experimental psychology hu-

man perception and performance vol 21 no2 p 318

- 333

76 Visser B A Ashton M C Vernon P A G

and the measurement of multiple intelligences a re-

sponse to Gardner Intelligence 2006 vol 34 issue 5

September - October p 507 - 510

77 Zaidel E Schweiger A On wrong hypothe-

sis about the right hemisphere commentary on K Pat-

terson and D Besner ldquoIs the right hemisphere lit-

eraterdquo Cognitive Neuropsychology 1984 1 (4) p

351 - 364

78 Zatorre R J Evans A C Meyer E Neural

mechanisms underlying melodic perception and

memory for pitch Journal of Neuroscience 1994

April 14 (4) p 1908 - 1919


MUSIC TYPESrsquo PREFERENCE CHARACTERISTIC IN MOOD REGULATION PROCESSING BY MUSIC

Mariola Kokowska

Institute of Psychology Polish Academy of Sciences Warsaw Poland

Maria Dymnikowa

SWPS University of Social Sciences and Humanities Warsaw Poland

CHARAKTERYSTYKA PREFERENCJI GATUNKOacuteW MUZYCZNYCH W PROCESIE

REGULACJI NASTROJU MUZYKĄ

Mariola Kokowska Instytut Psychologii Polskiej Akademii Nauk Warszawa Polska

Maria Dymnikowa

Uniwersytet Humanistycznospołeczny SWPS Warszawa Polska

Abstract

The article deals with the problems of empirical research containing content from the field of psychology

and sociology of music and musicology The topic of the subject matter is an attempt to capture the interaction of

man with the art of music in the context of conscious use thus referring to the specificities of musical preferences

dominated by popular music and mood regulation Addition of this problem is a brief description of the character-

istics of musical genres and spectrum analyzes of the fragments of music used in the study

Streszczenie

Artykuł porusza problematykę wynikoacutew badania empirycznego zawierającego treści z obszaru psychologii

i socjologii muzyki oraz muzykologii Tematyka podejmowanych zagadnień jest proacutebą uchwycenia interakcji

człowieka z tworami sztuki muzycznej w kontekście świadomego jej użytkowania przez co odnosi się do specyfiki

uwarunkowań preferencji muzycznych zdominowanych przez muzykę popularną oraz zagadnienia regulacji

nastroju Uzupełnienie tej problematyki stanowi zwięzły opis charakterystyk gatunkoacutew muzycznych i analiz

widma fragmentoacutew muzyki zastosowanej w badaniu

Keywords regulatory musical regulation by music unipolar depression

Słowa kluczowe preferencje muzyczne regulacja muzyką depresja jednobiegunowa

WPROWADZENIE

Kontakt człowieka z muzyką dotyczy interakcji z

wytworami artystycznymi oraz kształtowania

świadomych postaw w celu użytkowania i korzystania

ze sztuki muzycznej Jednocześnie w ostatnich latach

wzrasta ilość osoacuteb z zachorowalnością na zaburzenia

nastroju i roacutewnowagi emocjonalnej zalicza się stan

depresji W tym celu przeprowadzono badanie

jakościowe muzyczne dla wyłonienia charakterystyki

preferencji dla gatunkoacutew muzycznych oraz korzystania

ze strategii regulacji nastroju wśroacuted osoacuteb zdrowych i z

depresją w tym z uwzględnieniem specyfiki płci oraz

wykształcenia (średniego wyższego) z wyłonieniem

proacuteby losowej empirycznej 100 osoacuteb w wieku od 18

do 64 lat Dane jakościowe muzyczne uzyskano w

ramach użycia narzędzi muzycznych

kwestionariuszowych STOMP (preferencji gatunkoacutew

muzycznych) z prezentacją słuchową oraz MMR

(funkcji użytkowych muzyki w ramach strategii

regulacji emocji i nastroju) Analiza wynikoacutew

uwzględniała wskaźniki częstości procentowych

preferencji muzycznych w proacutebie empirycznej z

uwzględnieniem kategorii grupowych

ESTETYCZNE PRZEJAWY MUZYKI -

CHARAKTERYSTYKA GATUNKOacuteW

MUZYCZNYCH

Postawy człowieka wobec kontaktu z muzyką

warunkują świadome jej użytkowanie na bazie

kształtowania wrażliwości na estetyczne przejawy

form muzycznych oraz preferencji dla wybranych

gatunkoacutew muzycznych Termin formy muzyczne

stosowany w aspekcie estetyki muzycznej oznacza

dualizm relacji forma-treść odwołując się do

asemantyczności muzyki oraz wieloznaczności treści w

niej zawartej [18] Forma muzyczna w tradycyjnym

ujęciu jest jednocześnie traktowana jako wyznacznik

gatunkowy muzyki [7 79] W aspekcie teoretycznym

forma muzyczna jest określana w dwoacutech znaczeniach

a) jako ogoacutelny model teoretyczny (schemat) budowy

określonych typoacutew kompozycji (np 3-częsciowa

budowa allegra sonatowego tj formy sonatowej suita

poemat symfoniczny) lub jako model zawierający

sposoacuteb kształtowania materiału dźwiękowego (np

kanon fuga wariacja) b) jako szczegoacutelny

indywidualny przejaw twoacuterczości kompozytora ujętej

w formę zawierającą prawidłowości i preferowane

zabiegi techniczne tworzące indywidualny styl

kompozytorski ktoacutery uwydatnia typowe cechy muzyki

danej epoki czy otoczenia [19] Aspekt użytkowy

wskazuje iż pojęcie forma muzyczna stanowi

określenie procedury komponowania i efekt tej

procedury tj konstrukcję dzieła muzycznego gdzie

odbywa się wspoacutełdziałanie wszystkich elementoacutew

muzyki (rytmu metrum harmoniki dynamiki agogiki

i kolorystyki [32] podlegające pod analizę muzyczną

Estetyczne przejawy form muzycznych mieszczą

się w klasyfikacji ogoacutelnej ktoacutera przyjmuje udział

muzyki poważnej (art music) (nazywanej klasyczną) i

popularnej (popular music) [8] (nazywanej szerzej


rozrywkowa) w percepcji danych doacutebr kultury w

oparciu o preferencje odbiorcy Zdobycze muzyki

poważnej w obszarze konstrukcji uniwersalnych form

estetycznych są pierwotne względem popularnej

muzyki rozrywkowej bowiem są podstawą

kształtowania się jej innych postaci jako wytworoacutew

przemysłu kulturowego będącego dla rozrywki

zawierających standaryzację [3] pozwalających na

łatwość odbioru i dostępność w ramach masowego

rozpowszechniania za pomocą nośnikoacutew medialnych

Muzyka rozrywkowa (popular music) zawiera nurty

ktoacutere są wyodrębniane zasadniczo w oparciu o

preferencje odbiorcoacutew ndash jest postrzegana jako

dziedzina sztuki tworzona dla zaspokojenia gustoacutew

szerokiego grona odbiorcoacutew Jej tworzywem

artystycznym są dźwięki będące zorganizowaniem

kompozycyjnym melodycznym i wykonawczym

ktoacuterych prezentacja odbywa się instrumentalnie lub z

udziałem ludzkiego głosu [26]

Składową materii muzyki są gatunki muzyczne

określane w uproszeniu terminologicznym jako

pewien strukturalny typ kompozycji [9] lub wyrazisty

styl muzyki [50] Istnieje duża złożoność oraz

dynamika organizacji społeczno-muzycznych

kategorii znanych pod nazwą gatunku Gatunki

muzyczne w społecznym kontekście są uznawane za

możliwe deskryptory cech słuchaczy (Gosling i

Rentfrow 2003) ktoacutere są obecnie szeroko stosowane

w przemyśle muzycznym pod postacią roacuteżnych

taksonomii [54] oraz występują jako przykład

wyłaniania się wielu form i ich ewolucji lub zanikania

[40] Gatunek muzyki ma taksonomiczne znaczenie

bowiem dotyczy on proacuteb grupowania materii muzyki w

system klasyfikacji dokonywany w sposoacuteb arbitralny i

łączenie go w hierarchiczne formy (np muzyka

instrumentalna wokalna) obejmujące strukturalne

gatunki muzyki i ich podgrupy (np pop rock jazz

etc) Klasyfikacja gatunkowa ma tendencję do

tworzenia się na podstawie trendoacutew sztuki

kompozytorskiej oraz aktualnych potrzeb i preferencji

słuchaczy ktoacutere dotyczą estetycznych i strukturalnych

atrybutoacutew muzyki ndash utrzymując się ewoluując lub

zmieniając się w czasie W ramach gatunkoacutew

muzycznych kategorie są odnoszone do szeroko

definiowanych aspektoacutew wspoacutelnych kompozycji

muzycznych (np instrumentacji muzycznych) lub

szczegoacutelnego ich wykorzystania etniczności (np

popowy rockowy punk rock) W kontekście materii

muzyki pojęcie styl muzyczny jest odnoszone do

spoacutejnego zespołu norm i reguł techniki

kompozytorskiej i ich abstrakcyjnych relacji ktoacutere

uwspoacutelniają utwory powstałe w danej epoce (np barok

klasyczny) Hierarchiczność tej kategorii ma

odniesienia do epok historycznych lub

podporządkowania im kierunku (prąd) muzycznego

(np styl narodowy) pod względem zgodności ze

standardowymi cechami norm techniki

kompozytorskiej danego okresu i norm kulturowych ndash

wskazując na ukształtowanie dzieła w sposoacuteb

systemowy bądź indywidualny [33]

Do składowych materii muzyki z atrybutami

emotogennego bodźca [23] przy danym gatunku

muzycznym dodać można pojęcie związane z

koncepcją preferencji muzycznych [61] Gatunki

muzyczne mając wyrazisty styl muzyczny określają

potencjalny związek istniejący z preferencjami

słuchaczy Preferencje muzyczne opisywane są w

literaturze muzycznej jako nadanie pierwszeństwa

danemu rodzajowi muzyki i uprzywilejowanie go

względem innych co warunkowane jest

wartościowaniem na osi bdquolubię ndash nie lubięrdquo Postawy

wobec muzyki są warunkowane przez predyspozycje

poznawczo-emocjonalne ktoacutere biorą udział w

percepcji i rozumieniu określonych gatunkoacutew

muzycznych w odpowiedzi na ich sensoryczne

oddziaływanie [13 16] Analizując preferencje

muzyczne zazwyczaj dąży się do określenia

hierarchicznej struktury muzycznych wyboroacutew

słuchaczy poszukuje cech i waloroacutew cieszących się

najwyższym uznaniem lub poszukuje się

roacuteżnorodności osobistych ich uwarunkowań [42] W

rozważaniach o preferencjach muzycznych ndash

zachowujących względną stabilność w czasie

poszukuje relacji łączących je z wyborami danych

sposoboacutew regulacji nastroju [41 53] także przy

udziale muzyki [66] W sieci tych zagadnień znajdują

się zdobycze form artystycznego wyrazu a wśroacuted nich

ich składowe tj gatunki muzyczne o podłożu

społeczno-kulturowym ktoacutere w ujęciu koncepcji

preferencji muzycznych [61] obejmują 14 podkategorii

classical blues country danceelectronica folk

raphip-hop soulfunk religious alternative jazz

rock pop heavy metal soundtrackstheme songs

Niniejsze rodzaje muzyki są uwzględnione w

kwestionariuszu preferencji muzycznych STOMP z 7-

punktową skalą oceny każdego gatunku muzycznego

(gdzie 1 to bardzo nisko a 7 to bardzo wysoko)

Koncepcja narzędzia Short Test of Music

Preferences (STOMP-14) opiera się na modelu

preferencji muzycznych gdzie oceny dokonywane są

pod względem strukturalnych atrybutoacutew muzyki [61]

co potwierdzone jest w badaniach empirycznych z

obszaru psychologii muzyki i muzykologii Model

preferencji muzycznych zakłada istnienie czterech

niezależnych wymiaroacutew zawierających podkategorie

w postaci gatunkoacutew muzycznych 1) Upbeat and

Conventional ndash definiowany jako gatunki muzyczne

Country Religious Pop Soundtrackstheme songs 2)

Intense and Rebellious ndash definiowany jako Rock

Alternative rock Heavy Metal 3) Energetic and

Rhythmic ndash definiowany jako DanceElectronica

Raphip-hop Soulfunk 4) Reflective and Complex ndash

definiowany jako Classical Blues Folk Jazz

Opis poszczegoacutelnych 14 podkategorii zawartych

w powyższych wymiarach przedstawia się następująco

1 Classical [tj Muzyka

klasycznaartystycznapoważna] [57] Łaciński termin

classicus oznacza doskonały wzorowy [75] W

aspekcie europejskiej muzyki zachodniej muzyka

klasyczna obejmuje muzykę komponowaną i

wykonywaną przez profesjonalnych artystoacutew

muzykoacutew Muzykę classical charakteryzuje

kontynuacja dzieła poprzednikoacutew czyli oparcie

kompozycji na tradycji i klasycznych formach

muzycznych oraz zasadach utrwalonych przez wieki

[35] Zastosowanie klasycznych reguł w zakresie sztuki


kompozytorskiej jest osadzone w estetyce minionych

epok (np klasycyzm) rejestrowanej notacją muzyczną

Muzykę klasyczną charakteryzuje zespoacuteł

instrumentalny zapisywany w systemie harmonicznym

w skład ktoacuterego wchodzą instrumenty smyczkowe

szarpane dęte perkusyjne Cechami podkategorii

classical są zasadniczo a) synteza roacutewnowagi

wszystkich elementoacutew muzyki ktoacutere mają stanowić

wzoacuter piękna i doskonałości formy ndash jej przejrzystości

klarowności symetrii i roacutewnowagi [63] b) celem

pełniejszego odbioru wymaga się od słuchacza

przygotowania teoretycznego czyli znajomości styloacutew

form i kompozytoroacutew [8] Bazowymi właściwościami

muzyki klasycznej są jej atrybuty skupione wokoacuteł

uniwersalnych i ponadczasowo uznawanych wartości

estetycznych (np muzyka W A Mozarta)

reprezentowanych w kulturze wyższej przez pryzmat

umiaru harmonii i roacutewnowagi [63] Muzyka klasyczna

łączy w sobie pojęcie styl klasyczny ktoacutery w muzyce

charakteryzuje kryterium doskonałości w łączeniu

treści i formy w odniesieniu do wszystkich dzieł

powstałych w odrębnych okresach Nadrzędnym celem

dla stylu klasycznego jest realizacja treści wyrazu oraz

doboacuter właściwej formy ktoacutere mają możliwe najlepiej

służyć przedstawianiu treści [19]

2 Blues (ang troski rozterki smutek rozpacz)

charakteryzowany jest przez Afroamerykański gatunek

pieśni solowej (Negro songs) rozwijanej od ostatniej

dekady XIX na południu USA ktoacutera zawiera strukturę

responsorialną typu bdquozawołanie-odpowiedźrdquo

Konstrukcja klasycznego bluesa opera się zazwyczaj na

regularnych 12-taktowych odcinkach o stałym

schemacie harmonicznym systemu tonalnego dur-moll

(tonika dominanta subdominanta) ktoacuterego cechą

charakterystyczną w melodyce skali majorowej są

obniżone dźwięki o około frac12 tonu tercja kwitna i

septyma zwane blue notes [82] Blues jest przykładem

amerykanizacji muzyki afrykańskiej w procesie

akulturacji [15 55] Cechami podkategorii bluesrsquoa są

a) treści skupiające się wokoacuteł tematyki społecznej (np

pracy wolności nieroacutewności rasowej) i osobistej (np

relacji międzyludzkich miłość wierność zazdrość

samotność) b) podstawowymi instrumentami

wykonywania bluesa są harmonijka ustna gitara

czasem instrumenty dęte lub pianino oraz instrumenty

perkusyjne lub korzystanie z klaszczących dłoni c)

otwarcie się na elementy improwizacji tekstoacutew

śpiewanych Blues wykształcił style i regionalne pod-

gatunki ktoacutere obejmują m in chicago blues country

blues classical blues delta blues harpharmonica

blues electric blues urban blues rhythm and blues

[31] Blues stał się podstawą rozwoju muzyki XX

wieku

3 Country Muzyka ta jako gatunek pochodzi z

muzyki ludowej Appallachoacutew Powstała w pierwszym

10-leciu XX wieku na południu Stanoacutew Zjednoczonych

oraz w zachodniej Kanadzie Pierwotnie oparta była na

3-akordowym schemacie i prostym instrumentarium

gitara akustyczna skrzypce zestaw perkusyjny

harmonijka ustna Z upływem lat nabrała bardziej

wyrafinowanej formy ulegając wpływom innych

gatunkoacutew muzyki rozrywkowej (np rock jazz pop)

Muzyka country jest postrzegana jako tradycyjna o

dość konserwatywnym systemie przekonań [14]

promując uproszczony pogląd na świat Koncentruje

się wokoacuteł tematoacutew społecznych i odzwierciedla

tradycyjne wydarzenia codzienności [25]

Podejmowane tematy pozwalając na identyfikację z

piosenkami country obejmują m in relacje

międzyludzkie rodzinę i pracę [10] opowieści o

miłości cierpieniu i więziach rodzinnych osoacuteb w

średnim wieku [20] W Polsce odbywa się w Mrągowie

międzynarodowy Piknik Country a od 30 września

2015r jest obchodzony Polski Dzień Muzyki Country

ndash integrujący roacuteżne środowiska ktoacuterym bliski jest

temat tego gatunku Do najważniejszych podgatunkoacutew

należą country rock country punk alternative country

bluegrass wspoacutełczesne country country pop honky

tonk progressive country neotraditional country west-

ern swing

4 DanceElectronica Termin dance (ang taniec)

w szerokim znaczeniu oznacza wszelkie formy

tanecznej muzyki rozrywkowej W węższym

znaczeniu gatunek ten pochodzi z Europy (np

eurodance dancefloor) przełomu lat 8090-tych XX

wieku oraz Stanoacutew Zjednoczonych (Electronic Dance

Music (EDM) Bywa określany jako styl taneczny

muzyki pop [69] lub styl muzyki klubowej (club-

dance) EDM utożsamiany jest z socjologiczną

koncepcją tzw bdquoczarnej estetykirdquo (conceptions of black

aesthetics) [83] Gatunek danceelectronica

charakteryzuje się pulsującym rytmicznym

przebiegiem utworu oraz elektronicznym brzmieniem

instrumentoacutew pokrewnych komercyjnym gatunkom

elektronicznej muzyki tanecznej (np disco post-disco

house electro trance) [70] Początki historii muzyki

dance w Polsce są datowane na połowę lat 90-tych

gdzie utwory polskich wykonawcoacutew (np Stachursky

United D-Bomb Zero) zawierały elementy styloacutew

euro disco i gatunku muzyki tanecznej Hi-RNG

Pokrewne gatunki disco EMD house pop techno

Podgatunki anthem house eurodance italo disco eu-

robeat epic housetrance vocal trance hard dance vo-

cal house Podgatunki łączone z innym stylem dance-

pop dance-rock latin-style teen-pop

5 Folk Termin folk music zawiera znaczenie

eklektyczne jednak ogoacutelnie odnosi się do muzyki

ludowej Jest to gatunek muzyki popularnej ktoacuterej

korzenie sięgają europejskiej muzyki ludowej ustnie

przekazywanej przez dane społeczności W

tradycyjnym ujęciu folk wykonywany był na łatwo

dostępnych instrumentach (np banjo gitara flet

prosty perkusyjne czasem skrzypce lub akordeon)

ktoacuterym niekiedy towarzyszył śpiew Piosenki w stylu

folk odroacuteżniał charakter ktoacutery był biesiadny

(rubaszność skoczność) lub balladowy

(melancholijność) Bazowe właściwości tego gatunku

opierają się na niepisanych regułach ktoacutere dotyczyły

a) sprawiania wrażenia autentyczności b) opisywały

pewną społeczność c) utwory miały charakter

niekomercyjny (np wartość darmowego grania u Pete

Seegerrsquoa) oraz regionalny (Ameryka Europa) i

cechowała je prostota d) tematyka pozwalała czasem

na wyrażenie buntu niezadowolenia (np Bob Dylan)

lub idei idealizmu Typ muzyki folk łączy w sobie

kulturę z polityką Popularność muzyki ludowej


danych kultur została zaadaptowana jako elementy

muzyki folk przez co powstała roacuteżnorodność styloacutew

determinowanych przez kulturę danych społeczeństw

(np folk bałkański celtycki polski węgierski

goacuteralski etc) Wybrani polscy przedstawiciele folku

Trebunie-Tutki Kwartet Jorgi Muzykanci Zespoacuteł

Polski Kapela ze wsi Warszawa Dorobek poezji

śpiewanej zawiera elementy muzyki folk inspirowane

twoacuterczością folk-singeroacutew (np B Okudżawa Wł

Wysocki B Springsteen B Dylan J Kaczmarski

grupa Dobre Stare Małżeństwo Wolna Grupa

Bukowina)

6 Raphip-hop Gatunek muzyki rozrywkowej

ktoacutery ma swoje korzenie w muzyce Afryki (rap) i

powstał w latach 70-tych XX w w Stanach

Zjednoczonych Pojęcie hip w amerykańskim slangu

oznacza bdquobycie świadomymrdquo a określenie hop ndash

podskakiwanie na nogach czyli oznacza ekspresję

taneczną Muzyka rap jest elementem kultury hip-hop

ktoacuterej źroacutedła są obecne w muzyce reggae lub dab przy

wykorzystaniu tzw samplingu [80] RapHip-hop

charakteryzuje się tzw rapowaniem czyli techniką

wokalną polegającą na rytmicznym akcentowaniu

wypowiadanego tekstu (melorecytacja) przy

towarzyszeniu instrumentoacutew W połowie lat 90-tych

XX w hip-hop był świetnie sprzedającym się

gatunkiem muzyki a po 2000 r zaobserwowano jego

zbliżenie się do zasadniczego nurtu muzyki pop W

Polsce najważniejszymi wykonawcami hip-hop są m

in Paktofonika Peja Pezet Eis Fenomen Tede

Podgatunki alternative hip-hop acid rap

chrześcijański lub komediowy vs świadomy hip-hop

crunk bogunce braggadocio electro-hop freestyle

rap G-funk etc

7 Soulfunk Funk ndash jest to gatunek muzyki

rozrywkowej ktoacutery powstał w Stanach Zjednoczonych

w latach 60-tych XX w przez połączenie go z etniczną

muzyką pochodzenia afroamerykańskiego czyli soul

(ang dusza) rhythm and blues Cechami podkategorii

funksoul są zasadniczo a) podkreślanie rytmu przez

sekcję rytmiczną kosztem melodyki i harmonii b)

utwory soul mają większe zroacuteżnicowanie harmoniczne

a piosenki funk opierają się na większej prostocie

zawartej w jednym akordzie c) wykonywane są

spontanicznie i aktywnie na instrumentach z kategorii

gitara (basowa elektryczna) perkusja instrument

klawiszowy czasem sekcja smyczkowa i dęta

(saksofony trąbki) rodzina bębnoacutew kubańskich typu

kongi ndash wywodząca się z Afryki d) mocno

akcentowane są linie basoacutew i riffy (np technika klang

z mocnym uderzeniem kciuka) e) korzystanie w

muzyce funk z akordoacutew septymowych i

undecymowych (jak np w bebop) Badania wskazują

że preferencje dla słuchania muzyki soul u nastolatkoacutew

(np dziewcząt) są czynnikiem chroniącym przed

depresją (Miranda i Claes 2008) Gatunki pokrewne

disco hip-hop boogie electro liquid funk house

Podgatunki p-funk deep funk nu-funk Podgatunki

ktoacutere powstały z łączenia z innym stylem muzycznym

np free-funk funk-metal jazz-funk [49] Przed-

stawiciele R Charles S Cooke J Brown O Redding

I Hayes A Franklin R Flack S Wonder i in

Przedstawiciele muzyki soul ktoacutera wywodzi się z nurtu

muzyki jazzowej Ch Mingus J Connoball Adderley

J Griffin

8 Religious Muzyka religijna obejmuje swym

znaczeniem muzykę przeznaczoną do liturgii oraz

muzykę nieliturgiczną W popularnym znaczeniu za

muzykę religijną uznaje się muzykę stosowaną w

czynnościach liturgicznych Zasadniczymi kryteriami

uznania muzyki za wyłącznie religijną lecz nie

nadającą się do liturgii są a) w muzyce artystycznej

kompozytorzy posługują się tekstem liturgicznym w

sposoacuteb niezgodny z przyjętymi normami posoborowej

liturgii (np Missa in h-moll JS Bacha Missa brevis K

Penderecki b) posługiwanie się tekstem religijnym o

charakterze pozaliturgicznym (np litanie kantaty

oratoria pieśni oparte na modlitwie Ave Maria

piosenki religijne) c) muzyka instrumentalna nie

posługująca się żadnym tekstem jednak przez tytuł lub

intencję kompozytora jest związana z tematyką

religijną (np twoacuterczość organowa Bacha

Buxtehudego Francka Preludium organowe J

Podbielskiego z tzw tabulatury organowej

warszawskiej M Surzyński etc) [58] Oproacutecz tego

ogoacutelnego nurtu muzyki religijnej wyroacuteżnia się muzykę

kościelną sakralną liturgiczną Ten typ muzyki łączy

w sobie roacuteżnorodne podejścia religijne W Europie

style i formy muzyczne koncentrują się raczej w swoich

przejawach religii na koncepcjach katolickiej (np

chorał gregoriański organum motet polifonia styl

choacuteralny arsquocapella oratorium kantaty) luterańskiej

(np chorał jednogłosowy oparty na kontrapunktycznej

technice nota contra notam) lub prawosławnej (np

chorał południowosłowiański styl recytacyjno-

psalmodyczny wielogłosowy śpiew choacuteralny

arsquocapella)

9 Alternative rock Rock alternatywny jest grupą

styloacutew muzyki rockowej ktoacutera pochodzi z początku lat

80-tych XX w ze Stanoacutew Zjednoczonych i Wielkiej

Brytanii Początkoacutew tego gatunku pojawiającego się

jako odpowiedź na komercyjny rock [62] należy szukać

w muzyce punk a jej największej popularności w latach

90-tych podczas sukcesu muzyki grunge i brit pop

Charakterystycznymi właściwościami rocka

alternatywnego są m in a) hałaśliwość brzemienia

gitar (basowych elektrycznych) i perkusji

inspirowanych rockiem b) odchodzenie od muzyki

punk w poszukiwaniu nowych środkoacutew wyrazu czego

skutkiem jest powstanie grupy styloacutew muzycznych (np

rock gotycki hardcore nowa fala post punk)

stanowiących fundament alternative rock Gatunki

pokrewne np metal alternatywny rock industrialny

gothabilly madchester Podgatunki np brit pop

college rock dream pop rock gotycki grunge noise

pop post rock

10 Jazz Gatunek muzyczny ktoacutery powstał na

południu Stanoacutew Zjednoczonych (Nowy Orlean) na

początku XX w (ok 1900r) Tradycyjne początki

jazzu są nawiązaniem do składnikoacutew muzyki

zachodnioafrykańskiej i europejsko-amerykańskiej

(blues ragtime folk marsz) Jazz charakteryzuje się

rytmem synkopowanym występuje w metrum

parzystym (44) oraz tendencją do improwizacji i

swobodą interpretacyjno-aranżacyjną Wyroacuteżnia się 3

zasadnicze atrybuty jazzu według J L Collier a) swing


- polega na podziale taktu na nieroacutewne niemożliwe do

zapisu muzycznego jednostki rytmiczne oraz

okazjonalnym stosowaniu vibrato urozmaiceniu linii

melodycznej akcentami rytmicznymi na zmianach

dynamiki tworzącej efekt bdquomowyrdquo instrumentoacutew b)

funkcja ekstatyczna jazzu nawiązująca do

improwizowanej obrzędowości tańcoacutew (np jam

sessions) c) kod indywidualny jazzu tj wielofazowy

proces rozwoju i inkorporacji muzyki (afrykańskiej

amerykańskiej i europejskiej) wyodrębniania się

gatunkoacutew i krystalizowania się głoacutewnego nurtu [34]

Zasadnicze instrumentarium saksofon trąbka puzon

klarnet fagot wiolonczela skrzypce fortepian gitara

kontrabas perkusja śpiew Podgatunki m in jazz

awangardowy asian-american jazz bebop big band

chamber jazz cool jazz Ska-jazz free jazz mini-jazz

modal jazz orkiestralny jazz swing trad jazz rhird

stream wokaliza Podgatunki powstałe z połączenia z

innym stylem muzycznym m in acid jazz bluegrass

bossa nova calypso jazz jam band jazz blues jazz

funk jazz fusion reggae soul jazz etc W Polsce

początek jazzu datowany jest na lata 20-te XX w

ktoacuterego muzykę popularyzują kluby jazzowe (np Eljaz

w Bydgoszczy mający orkiestrę studio nagraniowe i

agencję koncertową) radio wytwoacuternie płytowe (np

Odeon Syrena-Record) zespoły i soliści (np

Buchholz) Po 1954 roku jazz był wykonywany już

oficjalnie powstawały festiwale jazzowe (np

Międzynarodowy Festiwal Jazzowy w Sopocie Jazz

Jamboree JVC Jazz Festiwal Warsaw Summer Jazz

Days) czasopisma (np Jazz Forum Jazz Muzyk)

Przedstawiciele m in L Amstrong M Davies J

Coltrane E Fitzgerald H Hancock The Cinematic

orchestra w Polsce m in Z Karasiński H Wars M

Trzaska etc Jazz jako pewien typ muzyki łączy w

sobie elementy muzyki ludowej artystycznej i

rozrywkowej

11 Rock Gatunek muzyki rozrywkowej

wyrastający w połowie XX w w Stanach

Zjednoczonych ktoacutery oparty jest na muzyce wokalno-

instrumentalnej łączącej elementy amerykańskiego

folkloru muzycznego z bluesem Charakterystycznymi

cechami rocka są metrum parzyste mocno i

motorycznie akcentowany rytm harmonia systemu

dur-moll powtarzalność i jednostajność figur

melodyczno-rytmicznych ciężkie i nierzadko

agresywne brzmienie Zasadniczą postacią rocka jest

piosenka oparta na strukturze zwrotki i refrenu z

towarzyszeniem instrumentalnym lub wykonywana

arsquocapella Instrumentarium opiera się na sekcji

rytmicznej (gitara basowa perkusja) i melodycznej

złożonej z instrumentoacutew klawiszowych wzmocnionych

elektrycznie syntezatoroacutew i dętych a występy

wykonawcoacutew mają bogatą oprawę świetlną (lasery

efekty dymne) i akustyczno-choreograficzną

(wzmacnianie dźwiękoacutew choacutery grupy baletowe

orkiestra symfoniczna w tle) Gatunek ten jest

związany z uformowaniem się subkultury

młodzieżowej a tematyka tekstoacutew rocka oscyluje

wokoacuteł wątkoacutew społecznych psychodelicznych buntu

Gatunki pokrewne rock alternatywny heavy metal

post-rock punk-rock

12 Pop Gatunek muzyki popularnej pochodzący

ze Stanoacutew Zjednoczonych i Wielkiej Brytanii ktoacutery

jest utożsamiany z podgatunkiem muzyki rockowej

oraz funkcją ilustracyjno-użytkową dla rozrywki i

łatwością obioru Muzykę pop charakteryzuje prostota

struktury melodycznej i rytmicznej przejawiająca się

w wokalno-instrumentalnej ekspresji o charakterze

tanecznym utrzymana w tonacjach durowych i mająca

przeznaczenie komercyjne [37] Pop jest uznawany za

każdy rodzaj muzyki rozrywkowej (Encyklopedia

PWN) ktoacutery stanowi kombinację łagodnych odmian

styloacutew pochodzących z muzyki rozrywkowej (np

country rock and roll jazz soul) Sugeruje się że

muzyka pop obejmuje skomercjalizowane piosenki

umiejętnie spreparowane dla osiągnięcia efektu

rozrywki u wielu słuchaczy (Frith 2001) chociaż

podejmuje tematy dotyczące rozwoju kwestii

interpersonalnych młodzieży (np romantyk w relacji

przyjaźń i adaptacja w szkole) (Schwartz i Fouts

2003) Teksty w muzyce pop są preferowane przez

mniej przygnębione nastolatki zatem mogą wyrażać

możliwość zmniejszania lub utrzymywania się

objawoacutew depresyjnych na niskim poziomie [47 48]

Zasadnicze instrumentarium gitara (basowa) perkusja

instrumenty klawiszowe Podgatunki brit pop twee

pop jangle pop pop symfoniczny noise pop power

pop Podgatunki ktoacutere powstały z połączenia z innym

stylem muzycznym dream pop pop rock pop punk

country pop

13 Heavy Metal Gatunek muzyki rozrywkowej

ktoacuterego pochodzenie wiąże się z gatunkami blues rock

rock psychodeliczny hard rock (np R Zeplin D

Purple) rock progresywny Narodził się w latach 90 i

70-tych XX wieku w Wielkiej Brytanii i Stanach

Zjednoczonych stanowiąc pochodną muzyki rockowej

i będąc podstawą rozwoju subkultury metalowcoacutew

wyrastającej na fali punk rock Charakteryzuje się

intensywnością sekcji rytmicznej dynamicznym

ciężkim brzemieniem instrumentacji (gitar

elektrycznych i basowych perkusji instr

klawiszowych) oraz ostrym śpiewem szybszym

rytmem niż w innych gatunkach rocka (Encyklopedia

muzyki PWN) Jedną z technik metalu jest tzw cymbal

choke polegająca na uderzaniu talerza perkusyjnego i

natychmiastowym wyciszaniu go Socjologowie

sugerują że metal grany bdquona żywordquo na koncertach jest

oparty na działaniu potężnych dźwiękoacutew tembrze i

głośności [81] zmysłowości [5] Tematyka tekstoacutew

dotyczy wątkoacutew depresyjności motywoacutew śmierci (np

zespoacuteł Black Sabath) [74] zmysłowości

młodzieńczych lękoacutew i wyobcowania nawiązywania

do oklutyzmu Badania wskazują że młodzi słuchacze

preferujący heavy metal i rockrsquoa wykazują więcej

zachowań ryzykownych [6] a treści zawarte w gatunki

muzyki są uważane za raczej szkodliwe dla zdrowia

[17] Opinii tej przeciwstawiona jest sugestia iż młodzi

fani heavy metal wykazują mniej lękoacutew i symptomoacutew

depresji [60] Podgatunki m in black metal death

metal glam metal gothic metal power metal metal

symfoniczny viking metal nu metal etc Podgatunki

ktoacutere są połączeniem z innym stylem muzycznym np

metal alternatywny metal chrześcijański crust punk


folk metal grunge metalcore post-metal progressive

metal

14 Soundtrackstheme songs Termin soundtracks

oznacza ścieżkę dźwiękową będącą zapisem

dźwiękowym utworu muzycznego występującego w

filmie lub grze komputerowej w postaci ilustracji ich

treści lub pojawiającego się od nich niezależnie

Dotyczy pieśni zawierającej tekst z tematem

przewodnim ktoacutera jest używana w muzyce filmowej

jako forma niezależna lub w pełni zależna od filmu

ANALIZA WIDMA GATUNKOacuteW

MUZYCZNYCH W NARZĘDZIU STOMP-14

Percypowany przez słuchacza w badaniu dźwięk

muzyczny jest sygnałem wytwarzanym przez

instrument muzyczny Jego podstawowymi

parametrami są wysokość (związana z częstotliwością

podstawową) barwa (brzmienie) związana ze strukturą

widmową obwiednia (zmiana głośności w czasie)

analiza czasoacutew dostarczająca informacji o zmienności

amplitudy w czasie Widmo dźwięku jest

przedstawiane jako rozkład natężenia składowych

zależnie od częstotliwości tych składowych Analiza

częstotliwościowa dostarcza informacji o strukturze

widmowej sygnału (obliczana przez transformację

Fouriera) Widmo dźwiękoacutew muzycznych jest

dynamiczne w czasie czyli ewoluuje dlatego zostanie

tu podane dla tej samej częstotliwości w punkcie (2509

Hz) jako przykład we wszystkich omawianych

gatunkach muzyki Dane analizy widma fragmentoacutew

muzycznych prezentowanych słuchowo dla osoacuteb

badanych w procedurze uzupełnienia kwestionariusza

są przytoczone w tabeli nr 1 Centralną kategorią dla

opisu i pomiaru widma dźwiękoacutew ustanowiono 14

gatunkoacutew muzycznych narzędzia muzycznego STOMP

(Gosling i Renfrow 2003) gdzie podstawowymi

parametrami pomiaru są częstotliwość dźwiękoacutew

(mierzona w Hertzach Hz) i natężenie głośności

(mierzone w decybelach dB) Analiza

częstotliwościowa widma recypowanych gatunkoacutew

muzyki ma formę spektogramu [71] i jest dokonana w

oparciu o następujące elementy a) funkcję okna

Humming window b) rozmiar 512 i c) oś na skali

liniowej Wynik korelacji wskazuje że parametry

częstotliwości dźwięku (Hz) korelowane z jego

głośnością (dB) są istotne statystycznie (plt005) na

poziomie tendencji (rs=0133) o sile i kierunku

(=0088) Pierwsza wartość jest sygnałem

wywoławczym (jest jednakowa dla każdego gatunku)

a druga ulega zmianom Widma reprezentują

fragmenty konkretnych fragmentoacutew muzyki gdzie

wyniki wskazują na ich niezależność

FUNKCJA UŻYTKOWA MUZYKI ndash

PROCESY REGULACYJNE EMOCJE I

NASTROacuteJ

Kształtowania świadomych postaw w celu

użytkowania i korzystania ze sztuki muzycznej

uwarunkowane jest funkcjami muzyki o podłożu

psychologicznym W badaniach psychologicznych M

Tramo [77] dotyczących anatomii percepcji muzyki

wyłoniono na poziomie empirycznym funkcje

specjalizacyjne Wśroacuted nich wyroacuteżniono analizę

słuchową dźwiękoacutew muzycznych odbioacuter wzrokowy

ekspresji muzycznej percepcje psychomotoryczną z

aktywnością ruchową nastawienie intelektualne na

oczekiwanie kontynuacji z kulminacją treściową i

zakończeniem zdania muzycznego aktywność

emocjonalna i pobudzenie afektu z wpływem na sferę

fizjologiczną samokontrola świadoma z projekcją oraz

kształtowaniem osobowości i tożsamości własnej

asocjacje z wydarzeniami i ludźmi z przeszłości

aktywowanymi w pamięci autobiograficznej pod

wpływem słyszenia muzyki

Funkcja aktywności emocjonalnej w procesie

słuchania muzyki dotyczy także procesoacutew regulacji

emocji i nastroju przez muzykę Regulacja emocji jest

definiowana jako proces ktoacutery inicjuje moduluje i

podtrzymuje doświadczenie emocji i operacji

poznawczych oraz zachowań występujących w relacji

z tymi doświadczeniami w celu ułatwienia jednostce

realizacji celoacutew w otoczeniu zewnętrznym (Doliński

za Strelau 2000) Proces regulacji emocji dotyczy

poziomoacutew w obszarze ktoacuterych zachodzi np recepcji

informacji sfery intrapsychicznej ekspresji i treści

emocji pobudzenia fizjologicznego przerzutności

uwagi w związku z pojawianiem się bodźca etc

Możliwym sposobem regulowania emocji lub nastroju

są strategie ktoacutere są podejmowane kroacutetko-

długoterminowo i preferowane ze względu na

roacuteżnorodne motywy (np hedonistyczny społeczny

osobisty) Regulacja nastroju definiowana jest przez

zagadnienia dotyczące procesoacutew ktoacutere mają na celu

zmianę bądź utrzymanie pozytywnych lub

negatywnych nastrojoacutew uwzględniając czas ich trwania

i intensywność [12 28]

Roacuteżnorodność zachowań w reakcji na poddanie

człowieka określonym bodźcom należy do barwnej

mozaiki form z ktoacuterej korzysta się podczas proacuteb

regulacji nastroju Muzyka z mechanizmami

rządzącymi jej wpływem na człowieka jest jedną z

takich form oddziaływań ndash badana pod względem

strukturalnych cech [38 43] fizjologicznych reakcji na

emocjonalne doświadczenie z nią związane (Sloboda

Juslin 2001) i powodowania zmian stanu afektywnego

[64 65 66] Mechanizmy indukowania emocji z

udziałem muzyki jako regulacyjnego składnika afektu

ndash tj nastroju są poddawane procesom ich poznawania

i weryfikacji Odmienny efekt wpływu bodźcoacutew

muzycznych na słuchaczy wiąże się z rodzajem stanu

psychicznego i ludzkich doświadczeń oraz

preferencjami dla danego rodzaju lub gatunku muzyki

[68]

Właściwości użytkowe muzyki dla regulacji

nastroju i emocji są uwzględnione w kwestionariuszu

MMR Koncepcja tego narzędzia opiera się na modelu

teoretycznym wyłonionym i potwierdzonym w

badaniach empirycznych z obszaru psychologii

muzyki Badania Thayer Newman McClain [76]

Saarikallio [51] Erkkila [66] Van Goethem [78]

Juslin i Vaumlstfjaumlll [36] wykazały skuteczność słuchania

muzyki jako metody zmiany nastroju i stanu

emocjonalnego w życiu codziennym w kategoriach

świadomych inicjonowań czynnościach

behawioralnych Regulacja nastroju przez muzykę jest

definiowana jako forma ogoacutelnej regulacji nastroju

ktoacutera przejawia się roacuteżnicami indywidualnymi


charakterystycznymi dla poszczegoacutelnych warstw

społecznych i kulturowych w tym także wśroacuted osoacuteb z

zakłoacuteceniami funkcjonowania nastroju i sfery

emocjonalnej Do regulacji emocji i nastroju należą

takie czynności jak tworzenie miłej atmosfery i

poczucia szczęścia w celu kształtowania pozytywnego

nastroju (rozrywka) odnowa i relaksacja w celu

uzyskania energii w stanie stresu lub zmęczenia

(regeneracja) indukowanie i pobudzanie doznania

silnych doświadczeń emocjonalnych we wzmacnianiu

aktywacji nastroju (silne przeżycia) zapominanie

niechcianych myśli i uczuć (oderwanie) uwolnienie i

pozbycie się negatywnych emocji i uczuć

(rozładowanie) praca mentalna poznawcza z ramach

myślenia kontemplacyjnego i medytacyjnego w celu

wyjaśnienia zmartwień emocjonalnych drogą refleksji

(przepracowanie uczuć) Dane mechanizmy regulacji

emocji i nastroju stanowią podłoże naukowe podejścia

samokontroli behawioralnej świadomego

kształtowania oraz poprawy stanu emocjonalnego i

nastroju przez użycie muzyki [65] One stanowią

strukturę kwestionariusza MMR z 5-punktową skalą

oceny pytań każdej z 6 strategii muzycznych (gdzie 1

to bardzo nisko a 5 to bardzo wysoko)

WYNIKI EMPIRYCZNE BADANIA

MUZYCZNEGO

PREFERENCJE SŁUCHACZY DLA

GATUNKOacuteW MUZYCZNYCH

Ranking preferencji gatunkoacutew muzycznych na

podstawie narzędzia STOMP wyłoniono w oparciu o

analizę ich wskaźnikoacutew wartości średniej w całej

proacutebie badanej przedstawionych hierarchicznie w

tabeli 1

Tabela 1

Schemat hierarchiczny wartości średnich dla gatunkoacutew muzycznych STOMP

[nr gatunku ndash nazwa gatunku ndash (wartość średniej) niższy larrdarrrarr wyższy]

12 Pop (337) rarr 1 Classical (374) rarr 14 Soundtracks Theme songs (378) darr

darr 8 Religious (455) larr 11 Rock (423) larr 4 Dance Electronica (405)

2 Blues (464) rarr 7 Soul Funk (469) rarr 10 Jazz (479) rarr 3 Country (489) darr

13Heavy metal (568)larr9Alternative (538)larr6RapHip-hop (494)larr5Folk(49)

Źroacutedło opracowanie własne

Preferencje dominujące dla gatunkoacutew

muzycznych wśroacuted grup badawczych wyłoniono w

oparciu o analizę wskaźnikoacutew ich najwyższych

wynikoacutew z natężeniem częstościowym powyżej 20

Cała proacuteba badawcza wykazała się preferencjami

dominującymi dla trzech gatunkoacutew muzycznych

najwyższa wartość dla heavy metal (51) zbliżone ku

sobie wartości dla raphip-hop (32) i rock

alternatywny (30) Dana tendencja przejawia się

roacutewnież w tendencji ich średnich zajmujących

najwyższe wskaźniki w poroacutewnaniu do pozostałych

gatunkoacutew muzycznych Ich wspoacutelną cechą strukturalną

jest przewaga szybkich głośnych struktur rytmicznych

nad fakturą wysokościowo-melodyczną przy

jednoczesnym zachowaniu dość szybkiego tempa

muzycznego One charakteryzują grupę muzyki

intensywnej buntowniczej pobudzającej energicznej

rytmicznej

Zainteresowanie muzyką heavy metal wśroacuted

uczonych dotyczy m in aspektoacutew szkolenia

muzycznego twoacutercoacutew tego gatunku gdzie w przekazie

tekstoacutew obserwuje się unikanie zaangażowania w

rzeczywistość opisującą struktury dźwiękoacutew

muzycznych jako mające znaczenie na rzecz treści

społecznych subkultury politycznych [22] Mimo to

coraz częściej omawiane bywa podejście dotyczące

elementoacutew muzyki ndash harmonia rytm forma heavy

metal jednak najbardziej uderzająca wśroacuted nich jest

kwestia barwy rozwijanej w instrumentach Ogoacutelnie

podejmowany kontekst kształtowania doświadczeń

muzycznych słuchaczy przez brzmienie gitar

elektrycznych (np riff w postaci skal pentatonicznych

w niższych średnicach) w nawiązaniu do praktyki

przemysłu rozrywkowego w ramach rozwoju

instrumentoacutew rzuca światło na dokonywany stopień

zniekształceń dźwiękowych mogących wpływać na

motywację odbiorcy do słuchania muzyki Podejście

oparte na specyfice barw grupy gatunkoacutew muzyki (np

heavy metal rockalternatywny) zauważa że

tradycyjna melodia i harmonia są coraz trudniejsze do

recepcji za pomocą czystej złożoności muzyki lub

registralnych skrajności Poroacutewnania badawcze w

kierunku zagadnienia barwy muzyki heavy metal oraz

rockalternative i raphip-hop mogą być korzystne z

punktu widzenia poznania dominujących preferencji i

motywacji słuchaczy (w zdrowiu lub chorobie)

percypujących stylowe ostro brzmiące sekwencje

odzwierciedlające jakiś konflikt (np wewnętrzny

osobisty z gatunkiem muzyki np pop) prezentujące

wirtuozerię i zapotrzebowanie na urzeczywistnienie

przejawoacutew buntowniczości dezintegracji i pojawiania

się przeciwstawnych sił roacuteżnej natury

Pojawiają się opinie iż dzięki słuchaniu

mocniejszych brzmień heavy metal słuchacze relaksują

się i zapominają o drobnych trudnościach życia

codziennego zwłaszcza gdy chodzi o muzykoacutew

wykonawcoacutew oraz twoacutercoacutew muzykoacutew (N=552) tego

gatunku (spośroacuted ktoacuterych ok 60 cierpi na depresję

lub inne problemy psychiczne) [1] Obecne są też

sugestie wskazujące że tendencja do preferowania

rocka i heavy metal percypowanych jako dźwięki

mocne nieprzyjemne i pełne dysonansowych

wspoacutełbrzmień wiąże się z psychotyzmem [59] tj

predyktorem upodobań do muzyki o natężeniu

dźwiękoacutew niskich basowych Dodatkowo gatunek

muzyczny religious uzyskał wysokie preferencje w

dwoacutech grupach ndash zdrowej (30) i z wykształceniem

średnim (22) gatunki muzyczne country (32) i rock

(24) uzyskały wysokie preferencje w grupie zdrowej

a gatunek muzyczny jazz (32) uzyskał wysokie

preferencje w grupie wykształcenia średniego W

świetle tych wynikoacutew (OBOP 2007) opisujących


poszczegoacutelne preferencje grup badanych warto

zaznaczyć że w badaniach preferencji polskiej

populacji muzyka country (12) i jazz (8) są raczej

mniej popularne względem rocka (27) Ponadto

wykazuje się iż preferencje wobec muzyki

pobudzającej (heavy metal alternatywny rap i dance)

korelują dodatnio z chronicznym poziomem

pobudzenia i potrzebą poszukiwania doznań [45]

Nabywanie doświadczeń związanych z muzyką i jej

lubieniem a znajomością języka muzycznego i

antycypowaniem oczekiwań muzycznych [46]

dokonujące się przez powtarzanie i adaptację

kulturową wzmacnia prawdopodobnie preferencje

słuchacza względem gatunkoacutew muzyki co wymaga

empirycznych potwierdzeń

Analiza czynnikowa gatunkoacutew muzycznych

STOMP z zastosowaniem metody centroidalnej

wyodrębniania czynnikoacutew głoacutewnych wyłoniła

grupowanie gatunkoacutew muzycznych w 3 składowe

zgodnie z klasyfikacja troacutejkąta aksjologicznego

muzyki z wyjaśnieniem modelu na poziomie 62

Pierwszą grupę stanowią gatunki muzyki klasycznej i

pochodne na jej korzeniach w rozwoju form

muzycznych classical blues country folk religious

oraz jazz Niezależna weryfikacja takiego układu

została wyłoniona w analizie relacji między gatunkami

stomp na całej proacutebie badawczej Drugą grupę stanową

gatunki muzyki rozrywkowej i jej pochodne

danceelectronica raphip-hop soulfunk rock

alternative rock pop heavy metal Potwierdzenie tego

układu zostało roacutewnież wyłonione w najwyższych

preferencjach gatunkach muzycznych na całej proacutebie

empirycznej we wskaźnikach średnich Trzecim

czynnikiem okazał się gatunek muzyczny pieśni

tematycznerdquo występujący samodzielnie ze względu na

przewagę ważności tekstu i słowa nad fakturą

dźwiękową takiej muzyki Wartości średnich dla takich

czynnikoacutew tematycznych STOMP (w tym także dla

czynnikoacutew tematycznych MMR) są przedstawione na

wykresie 1 Badanie roacutewnież wykazało że osoby z

niską tendencją poszukiwania intensywnych doznań

emocjonalnych przez muzykę preferują słuchanie

muzyki klasycznej natomiast wśroacuted nich osoby

zdrowe preferują dodatkowo słuchanie muzyki jazowej

i bluesrsquoa o charakterze refleksyjno- kompleksowym

Natomiast osoby z wykształceniem wyższym oraz

mężczyźni z niską tendencją rozładowywania smutku i

gniewu przez muzykę preferują słuchanie muzyki

elektronicznej rap-u hip-hop-u oraz funk o

charakterze energetyczno-rytmicznym

Wykres 1

Wykres srednich struktur czynnikowych MMR i STOMP w grupach badawczych

MMR profilaktyka

MMR kompensacja

STOMP classic

STOMP rock

STOMP theme songs

gr depresji

gr zdrowa

kobiety

mezczyzni

wyk srednie

wyk wyzsze

60

65

70

75

80

85

90

95

100

105

Na tle takiego układu strukturalnego w całej

proacutebie empirycznej wyłonione wartości średnie dla

preferencji pieśni tematycznych (M=756) są znacznie

niższe w stosunku do preferencji gatunkoacutew muzyki

klasycznej (M=9166) oraz rozrywkowej (M=9603)

przy czym osoby z wykształceniem średnim bardziej

preferują muzykę rozrywkową (M=101) w stosunku

do osoacuteb z wykształceniem wyższym (M=91)

Niniejsze dane potwierdzają niezależne wyniki z tabeli

2 hierarchicznego układu preferencji gatunkoacutew

muzycznych w ktoacuterym pieśni tematyczne zajmują

trzecie dolne miejsce Roacuteżnicowanie typu

wykształcenia dla preferencji muzycznych może być

uwarunkowane wychowaniem estetycznym a także

właściwością większego obciążenia umysłowego w

edukacji wyższej przy ktoacuterym muzyka rozrywkowa

może częściej wywoływać efekty zmęczenia i

rozpraszania kondycji poznawczej co może skutkować

zmniejszonym poziomem jej konsumpcji Filmowe

ścieżki dźwiękowe są w mniejszym stopniu

preferowane przez słuchaczy w badaniu niż gatunki

muzyki klasycznej i rozrywkowej co może mieć

związek z incydentalnością prezentowania tego rodzaju

gatunku wśroacuted dominującej kulturowo reprezentacji


gatunkoacutew muzyki rozrywkowej Ponadto niższe

preferencje dla soundrack wiązać się mogą z

zapotrzebowaniem na odmienny rodzaj stymulacji i

odzwierciedlać zroacuteżnicowaną potrzebę doświadczania

muzyki jako przekazu treści sensualistycznych

bardziej wewnętrznych i odbieranie tego gatunku

muzyki jako bardziej osobistego przeżycia

kierowanego słowem względem obrazu (np u

introwertykoacutew) bądź przeciwnie - jako potrzebę

doświadczania muzyki niosącej treści nastawione na

interpersonalną wymianę (np u ekstrawertykoacutew) co

wymaga dodatkowych badawczych działań

weryfikacyjnych

Wyższe preferencje dla gatunku muzycznego

pieśni tematycznych wiążą się z wyższą preferencją do

kompensacyjnego użycia muzyki dla regulacji emocji i

nastroju wyłonioną w grupach kobiet z depresją oraz z

wykształceniem średnim także z niższą preferencją do

profilaktycznego użycia muzyki dla regulacji emocji i

nastroju wyłonioną w grupach mężczyzn zdrowych

oraz z wykształceniem średnim Uzyskane dane

empiryczne świadczą o właściwościach muzycznych

pieśni tematycznych sprzyjających naprawie

samopoczucia emocjonalnego i nastroju co jest

uwarunkowane ich formą muzyczną i treścią

semantyczno-komunikacyjną ktoacutera pomaga drogą

projekcyjną rozładować w sobie niekorzystny stan

emocjonalny na bieżąco w trakcie obcowania z taką

muzyką Grupa populacyjna wykształcenia średniego

jest tu czynnikiem możliwości zaobserwowania takiej

charakterystyki preferencji muzycznych Jednocześnie

wyższe preferencje dla gatunkoacutew muzyki rozrywkowej

wiążą się z niższą preferencją do kompensacyjnego

użycia muzyki dla regulacji emocji i nastroju

wyłonioną w grupach mężczyzn z depresją oraz kobiet

zdrowych Na tle najwyższych preferencji w populacji

dla muzyki rozrywkowej zrozumiałym staje się fakt jej

powszechnego konsumowania ktoacutery nadaje

właściwości profilaktyczne użytkowe takim gatunkom

muzycznym

Wzajemne związki gatunkoacutew muzycznych

wyłoniono w oparciu o analizę ich istotnych

statystycznie wskaźnikoacutew zależności między

pojedynczymi gatunkami w całej proacutebie badanej z

określeniem wyjaśnienia zmienności związku oraz z

natężeniem częstościowym powyżej 20 Cała proacuteba

badawcza ujawniła relacje strukturalne między trzema

gatunkami muzycznymi ndash Classical Blues oraz Jazz ze

wskaźnikami wyjaśnienia związku na poziomie od 10

do 16 z natężeniem częstości wynikoacutew jednakowej

wartości normy (1-poniżej normy lub 2- normy lub 3-

powyżej normy) na poziomie 35 dla całej proacuteby 28

dla grupy depresji 42 dla grupy zdrowej 32 dla

grupy kobiet 385 dla grupy mężczyzn 30 dla

grupy wykształcenia średniego oraz 40 dla grupy

wykształcenia wyższego Niższy poziom wyjaśnienia

związku między 3 gatunkami muzycznymi wynika z

niskiej preferencji classic obserwowanej w badaniu (2

najniższy wskaźnik średniej w tabeli nr 2 z wartością

374) Ich wspoacutelną cechą strukturalną jest przewaga lub

roacutewnowaga melodycznej struktury kompozycji

muzycznych w stosunku do treści rytmicznej muzyki z

tendencją przewagi średniego tempa w twoacuterczości

muzycznej kompozytorskiej tych gatunkoacutew One

charakteryzują grupę muzyki refleksyjnej i

kompleksowej zaklasyfikowanej tak roacutewnież w

konstrukcji narzędzia kwestionariusza STOMP

Niniejsze dane dowodzą rzetelności i

funkcjonalności tej grupy rodzajoacutew muzyki jednakowo

na polskiej populacji oraz w danych z badań

zagranicznych na odmiennych kulturowo populacjach

Zatem cechy strukturalne tych gatunkoacutew muzycznych

wykazują jednakowe tendencje preferencyjne w

roacuteżnych krajach oraz zbieżność niektoacuterych elementoacutew

struktury form muzycznych w kontekście teorii

muzyki Powyższy niewielki wskaźnik determinacji

wyjaśnienia związku gatunkoacutew muzycznych z

preferencjami w całej grupie badanych jest raczej

zbieżny z wynikami badania OBOP z 2007 r [2]

zgodnie z ktoacuterymi jazz (8) i blues (9) są u polskich

słuchaczy (N=1005) jednymi z najmniej

preferowanych gatunkoacutew a muzyka klasyczna

(poważna) ma nieco wyższą w stosunku do nich

wartość (15) Mimo ogoacutelnie niskich wynikoacutew w

badaniu własnym (wskaźnik determinacji 10-16)

wskazać jednak można na łagodnie rosnącą wśroacuted osoacuteb

zdrowych (42) i z wyższym wykształceniem (40)

tendencję do preferowania muzyki klasycznej bluesrsquoa

i jazzu ndash muzyki złożonej i refleksyjnej ktoacutera wymaga

od słuchacza większego zaangażowania w edukację i

aktywność muzyczną oraz uwrażliwienia na

uniwersalne i ponadczasowe wartości estetyczne a

także wokalno-instrumentalne przekazy bluesa i

improwizacyjną nośność swobody jazzu

Dodatkowo wyłoniono istotnie statystyczne

pojedyncze relacje między układami dwoacutech gatunkoacutew

muzycznych ndash jak blues i folk (zaklasyfikowane w

narzędziu STOMP w ramach 1 grupy muzyki

refleksyjnej i kompleksowej) oraz 5 grup 1 pop i

danceelectronica 2 pop i soulfunk 3 pop i rock 4

rock alternative i jazz 5 blues i country ze


do 19 Ostatnie 5 grup relacji wyłonionych w

badaniu nie wchodzą w 1 grupę muzyki w narzędziu

STOMP zatem mogą stanowić właściwości relacyjne

między gatunkami muzycznymi charakterystycznymi

dla populacji polskiej mogą być uwarunkowane

dostępnością do tej muzyki na rynku polskim oraz

tradycjami wychowawczymi z zakresu estetyki

muzycznej W odniesieniu do powyższych wynikoacutew

warto podać iż badania OBOP z 2007 r [2] wskazują

że gatunkiem muzycznym najczęściej słuchanymi

przez Polakoacutew (N=1005) jest pop (37) (wiek 15-

39lat) disco polo (29) (wiek powyżej 50 lat

wykształcenie podstawowe i zawodowe) rock (27)

(15-19 lat miasto) muzyka filmowa (20) m

poważna (15) dance and DJ (15) raphip-hop

(13) country (12) jazz smoothchill out (10)

blues (9) jazz (8) muzyka elektroniczna (7)

Biorąc pod uwagę dostępność w TV muzyki dzielonej

na poważną i rozrywkową w kształtowaniu

muzycznych preferencji słuchaczy KRRiT [39] podaje

że udział muzyki poważnej w TVP1 i TVP2 od 2007

do 2010 r utrzymuje się odpowiednio w kolejnych

latach na poziomie od 03ndash05 (2007) 02ndash02 (2008)

02ndash04 (2009) 02ndash03 (2010) Udział muzyki


rozrywkowej jest wyższy określając wartości jej

udziału w TVP1 i TVP2 na poziomie (mierzona w )

od 20 ndash 26 (2007) 14ndash14 (2008) 14ndash27 (2009)

13ndash21 (2010) [39] Uruchomiony w kwietniu 2013r

program TVP Rozrywka ndash kanał o profilu

rozrywkowym ktoacutery emituje rodzimy repertuar ndash

wypełniał 24 struktury pasma pod względem emisji

muzyki rozrywkowej będąc uzupełniany przez treści

TVP Kultura ndash emitująca informacje o wydarzeniach

kulturalnych i artystycznych oraz kwestiach

związanych z muzyką niszową ndash poważną klasyką

jazz oraz piosenką aktorską i poetycką czy rock

alternatywny W 2013r przeprowadzony monitoring n

proacutebie 7-dniowej emisji (16-23 września 2013r)

wykazał iż ambitne nurty wspoacutełczesnej kultury i sztuki

w kwestii muzyki (np jazz reggae) są popularyzowane

w TVP2 częściej niż w TVP1 [39] (za IMIT z 2014 r

[52]) W tym kontekście wykazane w analizie

własnego badania grupy 5-ciu relacji przy wskaźniku

determinacji (Rsup2) wyjaśniającym związki mieści się na

poziomie 12ndash19 dając nieznacznie wyższy wynik

niż w przypadku muzyki klasycznej blues i jazz (10ndash

16) Wydaje się że aspekt popularyzowania danego

rodzaju muzyki (poważnej i rozrywkowej) oraz jej

dostępności w środkach masowego przekazu na

przestrzeni wspomnianego okresu może być

czynnikiem wypływającym na kształtowanie gustoacutew

roacuteżnych grup społecznych lub jednostek ktoacutere można

zaobserwować jako element ich codziennego życia

W zagadnieniach dotyczących profilaktyki

muzycznej kierowanej do osoacuteb zdrowych lub z

depresją w sposoacuteb pośredni może więc odzwierciedlać

osobiste preferencje osoacuteb badanych kwalifikowanych

do muzykoterapii ndash gdzie bada się pod kątem procesoacutew

regulacyjnych [21] (tj w jaki sposoacuteb ludzie regulują

swoacutej nastroacutej) aspekt pierwszeństwa nadawany

poszczegoacutelnym gatunkom muzycznym lub

muzycznym strategiom regulacji nastoju ktoacutere są

osadzone do pewnego stopnia w osobistym i

społecznym doświadczeniu Bywa że aspekt

preferencji muzycznych wśroacuted osoacuteb z depresją ociera

się niekiedy o problematykę suicydalną co jak

wskazują badania może zależeć od społecznych i

osobistych warunkoacutew przynależności do subkultur i

zaburzeń psychicznych (w tym nastroju) [73] Wpływ

sztuki muzycznej zakotwiczonej o gatunki muzyki na

ryzyko samoboacutejstwa jest rzadko podejmowanym

wątkiem w badaniach Sugeruje się że jeśli chodzi o

gatunki muzyczne to mogą one być uznane za

nieodpowiednie ze względu na treść i przesłanie tej

muzyki przez efekt procesu identyfikacji z nią

słuchacza (np Gloomy Sunday the ldquoHungarian suicide

songrdquo Reszo Seress [27] ndash podczas wielkiego kryzysu

lat 30-tych w Wlk Brytanii mającego realny oddźwięk

w obniżonych nastrojach piosenka ta była zabroniona

do słuchania przez radio BBS do 2002r) Istnieją

publiczne debaty na temat rozwijania tendencji do

samoboacutejstw przy udziale muzyki ale niewiele badań

W jednym z nich sugeruje się że przy kontroli innych

predyktoroacutew celowego aktu odebrania sobie życia im

wyższa jest siła subkultury muzyki heavy metal tym

wyższa jest tendencja do samoboacutejstw wśroacuted młodzieży

[72] Ogoacutełem przeprowadzono ok 19 badań [56]

związku między prezentacją tematyki samoboacutejstwa w

gatunkach muzycznych emitowanych w mediach a

rzeczywistymi zachowaniami samoboacutejczymi Około

23 z nich zawiera pośrednie dowody na taką relację [6

17 74] (np sympatia dla pop rock u mężczyzn jest

predykcją samoboacutejstwa) a część z nich nie potwierdza

tego typu hipotez [4 60] co sugeruje że ustalenia tego

rodzaju są niespoacutejne i wymagają ciągłej weryfikacji

W analizie poroacutewnawczej wyłoniono 6 relacji

między gatunkami STOMP charakterystycznych dla 4

grup empirycznych przedstawionych w tabeli 2 z

wyjaśnieniem zmienności związkoacutew ge 25 wśroacuted

nich dla grupy mężczyzn 2 relacje wewnątrz rodzajoacutew

muzyki (refleksyjnej i kompleksowej dla relacji

classical harr religious intensywnej i buntowniczej dla

relacji rock alternatywny harr rock) wydzielonej w

badaniach zagranicznych oraz 4 relacje specyficzne dla

populacji polskiej (dla grupy depresji kobiet i

wykształcenia wyższego) Uzyskane dane badawcze

wskazują na wspoacutelne właściwości gatunkoacutew

muzycznych rock alternative raphip-hop heavy

metal rock pop i danceelectronica - jako

zastosowanie dźwięku elektronicznego rozwiniętej

struktury rytmicznej oraz tendencji do żywego tempa

wykonania muzyki ktoacutere wykazują wzajemne relacje

w roacuteżnych grupach badawczych

Tabela 2

Wykaz charakterystycznych relacji gatunkoacutew muzycznych STOMP w grupach

[1- typ grupy 2- relacja gatunkoacutew STOMP 1harr2 3- poziom wyjaśnienia związku]

1 2 3

Depresja Rock alternative harr Rap Hip-hop 255

Kobiety Rock harr Pop 25

Mężczyźni Classical harr Religious 29

Rock alternative harr Rock 26

Wykształcenie wyższe

Dance Electronica harr Pop 30

RapHip-hop harr Heavy metal 25



Przedstawione powyżej w czterech grupach

empirycznych związki (tab 2) wyjaśniające swą

zmienność na poziomie powyżej 25 wskazują iż w

muzyce rozrywkowej dla pary gatunkoacutew muzyki

danceelectronica ndash pop (30) określającej osoby z

wykształceniem wyższym oraz classical ndash religious


(29) opisującej mężczyzn ndash wskaźnik jest ogoacutełem

najwyższy spośroacuted wyłonionych w analizie Względem

nich pary gatunkoacutew muzyki typu rock alternative ndash

rock (26) obserwowany u mężczyzn alternative rock

ndash raphip-hop (255) określający grupę z depresją

oraz rock ndash pop (25) występujący wśroacuted kobiet a

także raphip-hop ndash heavy metal (25) obserwowany

u ludzi z wyższym wykształceniem ndash dane wykazują

wartości na zbliżonym poziomie Zbliżone właściwości

poroacutewnywanych parami gatunkoacutew muzyki są

stosunkowo wyższe wśroacuted wyżej edukowanych osoacuteb

dla komercyjnych form tanecznych muzyki

rozrywkowej (danceelectronicandashpop) ktoacuterych

atrybutami są elektroniczne brzmienie instrumentoacutew

puls i rytmiczny przebieg muzyki lub prostota struktury

melodycznej i rytmicznej sprzyjająca łatwemu

odbiorowi ndash pokrewnych podgatunkom muzyki dance i

pop [70] utożsamianymi z łagodnym przekazem rocka

Według badań TNS OBOP (2007) pop jest

najchętniej słuchanym gatunkiem muzyki (37) a

muzyka dance cieszy się o połowę mniejszą

popularnością (15) Zaobserwowane wartości są

podobnie wyższe dla muzyki artystycznej

reprezentowanej przez gatunek classical w parze z

muzyką religijną (29) obecnej wśroacuted mężczyzn co

wskazuje na tendencje do preferowania w muzyce

wartości uniwersalnych i ponadczasowych (wzoacuter

piękna symetrii umiaru harmonii) znajomości

zagadnień związanych z muzyką a ponadto wartości

duchowych reprezentowanych przez muzykę religijną

(w pieśni i piosence muzyce nie-i liturgicznej

sakralnej kościelnej) Wydaje się że wspoacutełczesna

namiastka przejawoacutew zdobyczy antycznej filozofii i

estetyki oraz duchowych uniesień w preferowanych

relacjach gatunkoacutew classical ndash religious nie pozostawia

człowieka w pozycji całkiem bezbronnego wobec

dysharmonijnych rytmoacutew i nasilonych wartości

akustyki w przebiegach dźwiękoacutew Wartość muzyki

tonalnej pozbawionej drażniących dysonansoacutew bez

rozwiązań jej strukturalna powtarzalność

pulsacyjność i podobieństwo dolny rejestr natężenia

dźwiękoacutew oraz zroacutewnoważona dynamika jest znana w

terapeutycznym oddziaływaniu wobec sytuacji stresu

[11 30 44] uwzględniającym synchronizację struktur

dźwiękowych z organizmem i procesami psychicznymi

słuchacza [24] choć wymaga dalszych badań

Nieznaczne przedkładanie nad inne gatunki

wspoacutełczesnych form tanecznych odwołujących się w

swej prostocie struktur i harmonicznej tonalności do

sfery emocjonalno-motorycznej i fizjologii wydaje się

korzystne w procesie regulacji nastroju u badanych

mężczyzn

REGULACJA NASTROJU PRZY

ZASTOSOWANIU STRATEGII MUZYCZNYCH

Ranking strategii użycia muzyki w procesie

regulacji emocji i nastroju na podstawie narzędzia

MMR wyłoniono w oparciu o analizę ich wskaźnikoacutew

wartości średniej w całej proacutebie badanej

przedstawionych hierarchicznie w tabeli 3

Tabela 3

Schemat hierarchiczny wartości średnich dla strategii muzycznych MMR

[nr strategii ndash nazwa strategii ndash (wartość średniej) niższy larrdarrrarr wyższy]

4 Rozładowanie (123) rarr 3 Regeneracja (1646) rarr 2 Oderwanie (1871) darr

1Rozrywka (2139)larr5Silne przeżycia (2131)larr6Przepracowanie uczuć (2009)


Preferencje dominujące dla pojedynczych strategii

użycia muzyki w regulacji emocji i nastroju wśroacuted grup

badawczych wyłoniono w oparciu o analizę

wskaźnikoacutew ich najwyższych wynikoacutew z natężeniem

częstościowym powyżej 20 Cała proacuteba badawcza

wykazała się wyroacutewnanymi preferencjami w użyciu

muzyki dla regulacji emocji i nastroju W analizie

poroacutewnawczej grupa depresji wykazała wysokie

preferencje strategii rozrywkardquo i silne przeżyciardquo

(łącznie 26) natomiast grupa wykształcenia

wyższego wykazała wysokie preferencje strategii

rozrywkardquo i silne przeżyciardquo oraz przepracowanie

uczućrdquo (łącznie 32) Strategie regulacji emocji i

nastroju przez muzykę dotyczące kształtowania miłej

atmosfery i odczuwania szczęścia w celu kształtowania

pozytywnego nastroju (rozrywka) a także budowanie

doznania silnych emocji we wzmacnianiu nastroju

dotyczą kierunku profilaktyki sfery emocji w

kontekście roacutewnowagi i opanowania Są jednymi z

najskuteczniejszych metod zapobiegania pojawieniu

się dłuższych stanoacutew nastrojoacutew negatywnych oraz

przykrych w tym niekorzystnych dla zdrowia

człowieka w kontekście choroacuteb psychosomatycznych

Osoby chorujące na depresję przeważnie są świadome

swego stanu jego ograniczeń i możliwości pracy nad

nim w kierunku poprawy stanu emocjonalnego oraz

nastroju Proces nabycia wykształcenia wyższego

wymaga większej i świadomej aktywności poznawczej

w życiu codziennym w trakcie przyswajania wiedzy i

kompetencji profesjonalnych Czas doświadczania

wzmożonej aktywności umysłowej w drodze edukacji

formalnej wyższej warunkuje wykształcenie nawykoacutew

głębszej pracy mentalnej z udziałem roacuteżnych rodzajoacutew

myślenia Dany stan sprzyja świadomemu

kształtowaniu i rozwoju myślenia kontemplacyjnego i

medytacyjnego One też warunkują możliwość analizy

oceny i zrozumienia trudności oraz pogorszeń

emocjonalnych drogą refleksji co należy do czynności

przepracowania uczuć ktoacutere także jest możliwe przez

muzykę

Dominacja trzech strategii regulacji nastroju

muzyką (Entertainment Strong Sensation Mental

Work) zaobserwowana wśroacuted osoacuteb z wykształceniem

wyższym (32) lub osoacuteb z depresją (26

Entertainment Strong Sensation) nasuwa swoistą

refleksję W przypadku Entertainment koncepcja S

Saarikallio i J Erkillauml przyjmuje założenie o

występowaniu nastroju wyjściowego jako neutralnego

lub lekko pozytywnego muzyka jest słuchana samotnie

lub niekiedy w towarzystwie innych ludzi zwykle jako


tło a celem regulacji jest utrzymanie pozytywnego

nastroju lub wzmocnienie na duchu Strategia Strong

Sensation dotyczy osoacuteb bez specyficznego nastroju

(wyjściowego) odnosząc się do wszystkich rodzajoacutew

aktywności muzycznej oraz silnego zaangażowania w

tę aktywność słuchanie muzyki odbywa się samotnie

lub z innymi a celem stosowania takiej strategii

regulacji nastroju jest wzbudzenie intensywnych

doznań i koncentracja na muzyce oraz silnych

odczuciach z nią związanych Strategia Mental Work

jako jedyna dotyczy sytuacji o charakterze

poznawczym kiedy u osoacuteb obserwuje się potrzebę

przemyślenia spraw i konfliktoacutew osobistych muzyka

ma odnosić się do samotnego słuchania lub pisania

piosenek zawierających złożone treści a celem

regulacji nastroju muzyką jest wspomaganie

wyobraźni wgląd we własne doświadczenia i

przeżycia oraz uściślenie i wyjaśnienie znaczeń

biograficznych wydarzeń w kierunku ich

przewartościowania W aspekcie preferowanych

sposoboacutew regulacji nastroju u osoacuteb z depresją refleksja

dotyczy tego że muzyka jest postrzegana jako bodziec

silnie emotogenny [23] (Strong Sensation) i

hedonistyczny służący filozoficzno-estetycznym

doświadczeniom jednostki (Entertainment) Jest jednak

mniej dostrzegana w sensie poznawczym (Mental

Work) gdy bodziec słuchowy wzbudza mentalne

przetwarzanie osobistej narracji po ktoacutery sięga się w

celach regulacyjnych

Materia muzyki pozwala na dotarcie do procesoacutew

afektywnych (emocje nastroacutej uczucia) odbywających

się na odmiennych poziomach funkcjonowania od

fizjologicznego przez emocjonalne aż po złożone

procesy poznawcze [23] Choć emocje estetyczne nie

odzwierciedlają rzeczywistości biograficznej

jednostki a raczej są środkiem do wykraczania poza

własne doświadczenie - to podstawa doznania

estetycznego oproacutecz pragmatycznej funkcji

wartościowości na osi bdquolubięndashnie lubięrdquo zawiera

nieodwołalną odpowiedź na bodziec i pojawia się w

nim udział refleksyjnej świadomości Włączenie w

regulację nastroju strategii z własnościami muzyki

posługującej się kontrolą świadomości w pracy

mentalnej podczas kontemplacji ilub tworzenia

piosenek (Mental Work) oraz łączenie jej z

uprzywilejowaniem dla emocjonalnego i

hedonistycznego przekazu muzyki (cel nadrzędny

epikurejska droga do szczęścia osobistego lub

utylitarna filozofia stawiająca na szczęście

społeczeństwa) (Strong Sensation Entertainment) jest

obecne w grupie badanych z wyższym wykształceniem

(32) W stosunku do osoacuteb chorych na depresję w

grupie osoacuteb z wykształceniem wyższym sposoby

regulacji nastroju muzyką nawiązujące do wartości

estetycznych i emocjonalności są wzbogacone o aspekt

poznawczy Można sądzić że komercyjna popularność

i rosnąca dostępność piosenek na świecie [67] zyskuje

na znaczeniu wśroacuted osoacuteb bardziej wyedukowanych

gdy podejmują one świadomą proacutebę korzystnej zmiany

nastroju przez bierny udział w aktywnie percypowanej

piosence lub czynny udział w akcie jej tworzenia

Muzyka nabiera więc funkcji semantycznego nośnika

informacji i znaczeń ktoacutere są niezbędne do eksploracji

wnętrza jednostki oraz pojawienia się pojęcia katharsis

(odreagowanie zablokowanych napięć i tłumionych

emocji myśli i wyobrażeń oczyszczenie przez istotę i

wartość estetycznych doznań w sztuce) występującego

jako efekt zaangażowania w głęboką pracę

terapeutyczną

Preferencje dominujące dla układoacutew kombinacji

strategii użycia muzyki w regulacji emocji i nastroju

wśroacuted grup badawczych wyłoniono w oparciu o analizę

wskaźnikoacutew normalizowanych z natężeniem

częstościowym powyżej 30 przedstawionych

hierarchicznie w tabeli 4

Tabela 4

Wykaz charakterystycznych układoacutew preferencji cech MMR w grupach

mmr1 - mmr2rarr grupa cech MMR mmr 1 = rozrywka mmr 2 = oderwanie mmr 3 = regeneracja

mmr 4=rozładowanie mmr 5 = silne przeżycia mmr 6 = przepracowanie uczuć

wynik rarr grupa norm 1=poniżej normy 2=w normie 3=powyżej normy rarr wartość w grupie

I rarr mmr1 II rarr mmr2 III rarr wynik IV rarr V rarr mmr1 VI rarr mmr2 VII rarr wynik VIII rarr

GRUPA I II III IV V VI VII VIII

CAŁA 1 3 13 31

ZDROWA 1 2 22 30 1 5 22 34

1 3 23 54

KOBIETY 1 3 23 445

WYKSZTAŁCENIE WYŻSZE 1 3 23 48

WYKSZTAŁCENIE ŚREDNIE 1 3 23 44


KOBIETY Z DEPRESJĄ 1 3 23 40 2 6 33 32

1 3 33 40 4 6 12 32

MĘŻCZYŹNI Z DEPRESJĄ 1 3 13 36 1 5 11 36

1 3 23 36 2 4 22 32

KOBIETY ZDROWE

1 3 13 39 2 3 22 35

1 3 23 48 3 4 23 32

1 5 22 32 3 6 11 32

2 3 11 32


MĘŻCZYŹNI ZDROWI 1 2 22 37 1 4 22 315

1 3 23 63 1 5 22 37


DEPRESJI Z WYKSTAŁCENIEM

WYŻSZYM

1 3 23 405 1 3 23 33

1 3 33 31 1 3 33 39

1 2 33 33

ZDROWA Z WYKSTAŁCENIEM

WYŻSZYM

1 3 23 61 3 4 23 33

1 5 22 33 3 5 21 33

2 3 22 33 4 6 33 33

2 4 23 33


ŚREDNIM

1 2 22 31 1 5 22 345

1 3 13 405 3 6 11 31

1 3 23 50

KOBIETY Z WYKSTAŁCENIEM

WYŻSZYM

1 3 23 52 1 5 22 40


ŚREDNIM

1 3 13 39 2 3 11 355

1 3 23 39 3 6 11 32

MĘŻCZYŹNI Z WYKSTAŁCENIEM

WYŻSZYM

1 3 13 32 1 5 11 32

1 3 23 44 2 4 22 32


ŚREDNIM

1 2 22 315 1 5 22 42

1 3 13 315 4 6 22 315

1 3 23 53


Strategie rozrywkardquo oraz regeneracjardquo

wykazały się najbardziej dyskryminacyjnymi cechami

w grupach empirycznych (największą ilością układoacutew

kombinowanych z ich udziałem) po 28 układoacutew z

poziomem rozwoju symetrycznego (roacutewne przedziały

normy wynikoacutew kombinowanych) oraz

asymetrycznego (roacuteżne przedziały normy wynikoacutew

kombinowanych) między cechami poroacutewnanymi

Sposoacuteb regulowania nastroju muzyką kojarzoną z

funkcją ożywieniaregeneracji przez relaks (Revival)

oraz funkcją rozrywki (Entertainment) ktoacutera ma na

celu utrzymanie lub wzbudzenie pozytywnego nastroju

ndash występuje w roacuteżnych grupach badanych na

zmiennym poziomie Duża ilość jej kombinowanych

układoacutew wskazuje na wartość procesu ewaluatywnego

warunkowania (evaluative conditioning) ktoacutery jest

przykładem wielokrotnego indukowania słuchacza tym

samym bodźcem muzycznym wzbudzającym

przyjemne lub nieprzyjemne doświadczenia ndash

doznawane prawdopodobnie empirycznie w życiu

Dlatego możliwe jest iż kolejne pojawienie się bodźca

bez wzmocnienia skutkuje emocjonalną odpowiedzią

osoacuteb badanych ndash pośrednio uwidocznioną w

charakterystycznych układach preferencji dla

korzystania z wymienionych wyżej strategii

Na tym tle warto jednak zaznaczyć że strategia

Revival (ożywienie regeneracja) zawiera wewnątrz

swej struktury dwie składowe (tj zmienne ukryte) a)

pierwsza składowa wchodzi do modelu

jednoczynnikowy z pięcioma zmiennymi (strategiami

MMR) b) natomiast druga składowa należy do

zmiennej rozładowanie (Discharge) czyli oddzielnego

drugiego czynnika Strategia regulacji nastroju Revival

stanowi jedyny rodzaj strategii w narzędziu MMR

ktoacutery jednocześnie koreluje z dwoma czynnikami

osobną strategią rozładowanie wchodzącą w skład

innego czynnika Można powiedzieć że Revival jest

jedyną zmienną o strukturalnie ukrytych treściach

czyli posiadającą w swojej strukturze składniki dwoacutech

odmiennych niezależnych czynnikoacutew Ponieważ

strategia MMR laquoregeneracjaraquo wchodzi w pierwszy

czynnik strukturalny MMR profilaktykardquo z 5

strategiami reprezentującymi tendencje

profilaktycznego zapobiegawczego użycia muzyki dla

regulacji emocji i nastroju [rozrywka regeneracja silne

przeżycia oderwanie przepracowanie uczuć] a

jednocześnie ma związek ze strategią laquorozładowanieraquo

stanowiącą osobny czynnik diagnostyczny strukturalny

MMR kompensacjardquo z charakterystyką skutkoacutew

następczego użycia muzyki służących regulacji emocji

i nastroju (tj już po fakcie doznania stanu

klinicznegordquo wymagającego naprawienia w celu

przywroacutecenia roacutewnowagi emocjonalnej i nastroju)

Oba czynniki MMR są niezależne i stanowią strukturę

diagnostyczną tego narzędzia psychologicznego

Wzajemne związki strategii użycia muzyki dla

regulacji emocjonalnej oraz nastroju wyłoniono w

oparciu o analizę ich istotnych statystycznie

wskaźnikoacutew zależności między pojedynczymi

strategiami w całej proacutebie badanej z określeniem

wyjaśnienia zmienności związku oraz z natężeniem


ujawniła 10 relacji dwu-członowych między 5

strategiami użycia muzyki ndash rozrywka oderwanie

regeneracja silne przeżycia oraz przepracowanie uczuć

ndash ze wskaźnikami wyjaśnienia związku na poziomie od

10 do 325 tworzącymi jedną strukturę czynnikową

określającą kierunek profilaktyczno-zapobiegawczy

dla regulacji nastroju i emocji W całej proacutebie

wskaźniki natężenia częstości wynikoacutew jednakowej

wartości normy (1-poniżej normy lub 2-normy lub 3-

powyżej normy) uzyskano na poziomie 58 dla relacji

rozrywka ndash oderwanie 23 dla relacji rozrywka ndash

regeneracja 62 dla relacji rozrywka ndash silne

przeżycia 54 dla relacji rozrywka ndash przepracowanie

uczuć 57 dla relacji oderwanie ndash regeneracja 46


dla relacji oderwanie ndash silne przeżycia 56 dla relacji

oderwanie ndash przepracowanie uczuć 42 dla relacji

regeneracja ndash silne przeżycia 52 dla relacji

regeneracja ndash przepracowanie uczuć 48 dla relacji

silne przeżycia ndash przepracowanie uczuć Wynik analiz

wskazuje że dla całej proacuteby badawczej związki między

strategiami regulacji nastroju rozrywka

(Entertainment) ndash silne przeżycia (Strong Sensation)

(62) oraz rozrywka (Entertainment) ndash oderwanie

(Diversion) (58) są procentowo najwyższe choć

relacja Entertainment ndash Revival jest sumarycznie na

poziomie najniższych wartości (23) Łączenie parami

w związek elementoacutew powyższych strategii pozwala

wskazać na prawdopodobną istotę natury zbliżeń

dokonywanych w ramach ich wewnętrznych

charakterystyk Wynik analizy związkoacutew otwiera

drogę do pojawiania się tendencji do stawiania

kolejnych pytań oraz ich weryfikacji co jest takiego w

trzech preferowanych strategiach muzycznych co

zbliża je ku sobie lub oddala pod względem wskaźnika

wyjaśnienia związkoacutew (np częstości stosowania i

zawartych w nich struktur) w procesach regulacji

nastroju osoacuteb badanych dążących do osiągania

optymalnych efektoacutew dla własnego stanu lub zdrowia

Dodatkowo według danych wykresu 1 w całej


preferencji profilaktycznego użycia muzyki służące

regulacji emocji i nastroju (M=946) są znacznie

wyższe w stosunku do preferowania kompensacyjnego

użycia muzyki dla regulacji emocji i nastroju (M=69)

ktoacutere bardziej preferują osoby zdrowe (M=736) w

stosunku do osoacuteb z depresją (M=645) Przewaga

profilaktycznego konsumowania muzyki może być

uwarunkowana powszechnością obcowania z nią i

zachowaniem świadomych postaw dbania o własne

zdrowie drogą metod naturalnych do ktoacuterych należy

muzykoterapia Natomiast kompensacyjne użycie

muzyki służące regulacji emocji i nastroju jest

stosowane w stanie pogorszenia samopoczucia

utrzymującego się przez pewien czas ktoacuterego osoby

zdrowe są bardziej wrażliwe i świadome w chwili

pojawienia się takiej kondycji zdrowotnej aniżeli

osoby z depresją ndash doświadczające bardziej ciągłego

stanu obniżenia nastroju i samopoczucia

emocjonalnego ktoacutery staje się dla nich bardziej

powszechnym i zaakceptowanym

Należy zaznaczyć iż pierwotnie uzyskane w

polskiej adaptacji Gunkowskiej [29] nazwy podskal

narzędzia MMR (Rozrywka Oderwanie Regeneracja

Rozładowanie Silne Przeżycia Przepracowanie

Uczuć) po przeprowadzonych analizach na danych

niniejszego badania wyłoniły składowe czynnikoacutew

strukturalnych MMR1 i MMR 2 tj MMR1 ndash

Rozrywka i MMR2 ndash Oderwanie ktoacutere jako

pojawiające się ukryte zmienne strukturalne uzyskały

w tym opracowaniu nowe nazwy pod względem

funkcji użytkowania muzyki profilaktyka (tj

zapobiegawczo zdrowotne użytkowanie muzyki) i

kompensacja (tj kompensacyjne czyli wyroacutewnująco-

naprawcze użytkowanie muzyki) Ponadto w całej

proacutebie badawczej wyłoniono istotnie statystyczną

pojedynczą relację między strategiami rozładowania a

regeneracji ze wskaźnikiem wyjaśnienia związku na

poziomie 105 ze wskaźnikiem natężenia częstości

wynikoacutew jednakowej wartości normy na poziomie

43 Grupy depresji oraz wykształcenia wyższego

wykazały dodatkowe relacje pojedyncze między

strategiami rozładowania i oderwania (wskaźnikiem

wyjaśnienia związku na poziomie od 117 do 18

wskaźnikiem natężenia częstości wynikoacutew jednakowej

wartości normy na poziomie od 44 do 46) oraz

rozładowania i przepracowania uczuć (wskaźnikiem



wartości normy na poziomie od 40 do 42) Dane

tendencje mogą być uwarunkowane poziomem

dojrzałości poznawczej w regulacji emocjonalnej i

nastroju wynikające z faktu doświadczenia choroby

oraz odbycia edukacji zaawansowanej ktoacutere stwarzają

warunki dla kształtowania większej świadomości w tej

tematyce o charakterze pragmatycznym

ZAKOŃCZENIE

Podsumowując rozważania dotyczące ludzkiej

interakcji z wytworami sztuki muzycznej

zdominowanej przez komercję w aspekcie jej

prozdrowotnego i terapeutycznego użytkowania są na

przykładzie osoacuteb zdrowych i z depresją wskazaniem na

naturę istoty zagadnień związanych z kontekstem

preferencji muzycznych i procesoacutew regulacji nastroju

Prozdrowotny cel muzyki będącej nośnikiem

semantycznych znaczeń strukturalnym tworzywem

złożonym ze składnikoacutew treści i akustyki zawiera

pewne wymagania oraz właściwości względem wielu

czynnikoacutew mających odniesienia do wewnętrznego i

zewnętrznego świata podmiotu Przyjęcie do badania

muzyki rozrywkowej jako kontekst proponowanej

koncepcji preferencji muzycznych oraz idei regulacji

nastroju muzyką wymaga dla roacutewnowagi poszerzenia

o przykłady muzyki klasycznej zwłaszcza z obszaru

neutralnej fizjologicznie tzw therapeutic music

Okazało się bowiem że najbardziej preferowane

gatunki muzyczne ujawnione w badaniu muzycznym

należą do muzyki przejawiającej niekorzystny wpływ

na zdrowie człowieka w świetle badań medycznych

gerontologicznych [84] Zaobserwowana tendencja

preferencyjna wymaga dalszych badań naukowych w

celu wyjaśnienia przyczynowości wystąpienia jej w

obecnych warunkach wspoacutełczesnej konsumpcji i

korzystania ze sztuki muzycznej

Literatura 1 Badanie przeprowadzone przez brytyjską

organizację Help Musicians UK

2 Badanie zostało zrealizowane przez TNS

OBOP na zlecenie agencji STX JAMBOREE Dane

pochodzą z badania face-to-face typu omnibusowego

przeprowadzonego na reprezentatywnej grupie 1005

Polakoacutew w wieku powyżej 15 roku życia metodą

PAPI (Paper and Pencil Interview) w okresie listopad-

grudzień 2007 r

3 Adorno (1941) On popular music W Studies

in philosophy and social science New York Institute

of Social Research IX s17-48


4 Arnett J (1991) Adolescents and heavy metal

music From the mouths of metalheads Youth and so-

ciety 23 p76-98

5 Arnett J J (1996) Metalheads heavy metal

music and adolescent alienation Westview Press Inc

6 Backer F i Bor W (2008) Can music prefer-

ence indicate mental health status in young people

Australasian Psychiatry 2008 16 (4) p284-289

7 Balcerzan E (2000) W stronę genologii

multimedialnej W Genologia dzisiaj red W Bolecki

I Opacki Warszawa wyd PWN s 87-88

8 Borhulevych L (2016) Medialne formy

popularyzacji muzyki poważnej Rozprawy społeczne

3 (10) s28-35

9 Brożek A (2014) Historia muzyki oczyma

metodologa Zagadnienia naukoznawstwa 4 (202)

s313-319

10 Buckley J (1993) Country music and Amer-

ican values In G H Lewis (ed) All that glitters

Country music in America Bowling Green OH Bowl-

ing Green State University Popular Press p198-207

11 Chen X (1992) Active music therapy for se-

nile depression Chinese journal of neurology and psy-

chiatry 25 (4) p208-210 252-253

12 Cole P M Martin S E Dennis T A

(2004) Emotion regulation as a scientific construct

methodological challenges and directions for child de-

velopment research Child development 75 (2) p317-

333

13 Collingwood J (2008) Preferred music style

is tied to personality Psych Central Retrieved on De-

cember 11 2013 http psychcentralcomlibpre-

ferred-music-style-is-tied-topersonality0001438

dostęp z dnia 05082017r

14 Conservatism (2001) In J M Palmisano

(ed) World of sociology vol 1 p 120 Farmington

Hills MI The Gale Group

15 Djedje J (1998) African American music to

1900 In D Nicholls (ed) The Cambridge history of

American music The Cambridge of music Cambridge

Cambridge Univeristy Press p103-134

16 Delsing M J M H ter Bogt T F M En-

gels R C M E Meeus W H J (2008) Adolescentsrsquo

music preferences and personality characteristics Eu-

ropean journal of personality 22 (2) p109-130

17 Domergue B (2000) Culture barock et gothic

flamboyant La musique extreme un echo surgi des

abimes Francois-Xavier Guibert Paris France 2000

18 Encyklopedia Muzyki RMF Classic dostęp z

dnia 05082017r

httpwwwrmfclassicplencyklopediaforma-

muzycznahtml

19 Encyklopedia muzyki (1995) red A

Chodkowski Warszawa wyd PWN

20 Feiler B (1996) Gone country The New Re-

public February 5 p19-24

21 Forgas J P (red) (2000) Feeling and think-

ing the role of affect in social cognition New York

Cambridge University Press

22 Forshaw J (2011) Metal in three modes of

enmity political musical cosmic Current musicology

91 p140-162

23 Galińska E (2005) Muzykoterapia W Lidia

Grzesiuk (red) Psychoterapia teoria Podręcznik

akademicki Warszawa Wydawnictwo Psychologii i

Kultury Eneteia t 1 p 531-542

24 Galińska E (2008) Muzyka jako nośnik cech

człowieka - Muzyczny test tożsamości (MTT) Prze-

gląd Psychologiczny 51 (4) p423-441

25 Gehrke J (2009) A narrative analysis of

country musicrsquos discussion of 911 patriotism and

war Washington State University August p11-12

26 Gloger R (2002) Skrzydlewski W

Ilustrowany leksykon muzyki popularnej Poznań

KURPISZ S A s5-7

27 Gloomy Sunday the Hungarian suicide song

httpswwwyoutubecomwatchv=KUCyjDOlnPU

28 Gross J J (1998) Sharpening the Focus

Emotion Regulation Arousal and Social Competence

Psychological Inquiry 9 (4) p287-290

29 Gugnowska K (2015) Inwentarz Music in

mood regulation (MMR) w wersji pełnej i skroacuteconej

(Brief music in mood regulation B-MMR) Suvi

Saarikallio - polska adaptacja Implikacje teoretyczne

Warszawa Uniwersytet Warszawski

30 Guetin S Portet F Picot MC (2009) Impact

of music therapy on anxiety and depression for patients

with Alzheimerrsquos disease and burden felt by the main

caregiver Encephale 35 (1) p57-65

31 Gussow A (2002) Seems like murder here

southern violence and the blues tradition Chicago

University of Chicago Press

32 Habela J (1998) Słowniczek muzyczny

Krakoacutew Polskie wydawnictwo muzyczne PWN

33 Helman Z (2006) Pojęcie stylu a muzyka XX

wieku Polski rocznik muzykologiczny Sekcja

muzykologoacutew związku kompozytoroacutew polskich t 5

s19

34 Hersch Ch (2017) Jaws and jazz improvis-

ing ethnicity New York and London Routledge Taylor

and Francis Group

35

httpwwwmazowszechopinaplindexphpcat=10_H

omeamppage=07_Cechy-nbsp~muzyki-nbsp~klasycznej

dostęp z dnia 05 08 2017r

36 Juslin P N Vastfjall D (2008) Emotional

responses to music The need to consider underlying

mechanisms Behavioral and Brain Sciences 31

p559-621

37 Kluszczyński (red) (2009) Encyklopedia

Powszechna t 9 Krakoacutew Wydawnictwo PWN s

380

38 Krummhansl C (1997) An exploratory study

of musical emotions and 88 psychophysiology

Canadian journal of experimental psychology 51 (4)

p336-352

39 KRRiT (Krajowa Rada Radiofonii i

Telewizji) Informacja o podstawowych problemach

Warszawa marzec 2008ndash2011 W I Starzec-

Kosowska Dziennikarstwo muzyczne w TVP Wrocław

w latach 1994ndash2010 Wrocław 2014 s143

40 Lamont M Molnar V (2002) The study of

boundaries in the social sciences Annual review of so-

ciology 28 s167-195


41 Larsen R J (2000) Toward a science of

mood regulation Psychological inquiry 11 s129-141

42 Lawendowski R (2011) Osobowościowe

uwarunkowania preferencji muzycznych w zależności

od wieku Krakoacutew oficyna Wydawnicza IMPULS

43 Lingham J Theorell T (2009) Self-selected

lsquolsquofavouritersquorsquo stimulative and sedative music listening -

how does familiar and preferred music listening affect

the body Nordic journal of music therapy 18 p150-

166

44 Maratos A Crawford M J Procter S

(2011) Music therapy for depression it seems to work

but how British journal of psychiatry 199 (2) p92-93

45 McNamara L Ballard M E (1999) Resting

arousal sensation seeking and music preference Ge-

netic social and general psychology monographs 125

p229-250

46 Meyer L B (1974) Emocja i znaczenie w

muzyce Krakoacutew wyd PWM

47 Miranda D Claes M (2007) Musical pref-

erences and depression in adolescence International

journal of adolescence and youth 13 p 285-309

48 Miranda D Claes M (2008) Personality

traits music preferences and depression in adolescence

International journal of adolescence and youth14 (3)

p277-298

49 Miszczyński M (2016) Hip-Hop w Polsce

od blokowisk do kultury popularnej Warszawa

Wydawnictwo UW

50 Music genre (ang) thefreedictionarycom


51 Music in mood regulation Initial scale devel-

opment Musicae Scientiae 12 p291-309

52 Muzyka polska 2013 Raport roczny (2014)

red J Grotowska Warszawa Instytut Muzyki i Tańca

2014r

httpnckplmediaattachments317208Muzyka

20polska20201320Raport20rocznypdf

53 Nowicka M (2012) Regulacja nastroju w

lęku i depresji Doniesienie z badań Studia

psychologiczne 50 (2) p43-60

54 Pachet F i Cazaly D (2000) A taxonomy of

musical genres Content-Based Multimedia Infor-

mation Access Conference (RIAO) Paris April

httpswwwcslsonyfrdownloadspa-

pers2000pachet-riao2000pdf

55 Piotrowska A G (2010) Kształtowanie idei

narodowej muzyki amerykańskiej w Stanach

Zjednoczonych Ars inter culturas (1) p133-144

56 Pirkis J Blood W (2010) Suicide and the

entertainment media A critical review Common-

wealth of Australia [Dostęp 14082017r]

httpwwwmindframe-mediainfo__dataas-

setspdf_file00056494Suicide-and-the-entertain-

ment-mediapdf

57 Pogue D Speck S (2015) Muzyka klasyczna

dla bystrzakoacutew Gliwice wyd HELION

58 Przybylski T (2006) Polska muzyka

kościelna od końca XXIII do początku XX wieku W

K Turek i B Mika (red) Polska muzyka religijna -

między epokami i kulturami Katowice Wydawnictwo

Uniwersytetu Śląskiego s20-31

59 Rawlings D Hodge M Sherr D Dempsey

A (1995) Toughmindedness and preference for musi-

cal excerpts categories and triads Psychology of music

23 p63-80

60 Recours R Aussaguel F (2009) Trujillo N

Metal music and mental health in France Culture med-

icine and psychiatry 33 (3) p473-488

61 Rentfrow P J Gosling S D (2003) The do

re mirsquos of everyday life The structure and personality

correlates of music preferences Journal of personality

and social psychology 84 (6) p1236-1256

62 Rosenfeld J (2003) Debates of artistic value

in rock music a case study of the band weezer 1994-

2001 Harward College

httpwwwfasharvardedu~mustasterockthesispdf


63 Rostalska H (2010) Persona (non) Grata ndash

muzyka poważna Specyfika i percepcja

httpchopin2010plfileadmincontentDo_pobrania_-

_newsyhanna_rostowska_persona_non__gratapdf

64 Saarikallio S (2011) Music-related emo-

tional self-regulation across adulthood years Psychol-

ogy of Music 39 (3) p307-327

65 Saarikallio S (2012) Development and vali-

dation of the brief music in mood regulation scale (B-

MMR) Music perception 30 (1) p97-105

66 Saarikallio S Erkkila J (2007) The role of

music in adolescentsrsquo mood regulation Psychology of

music 35 (1) p 88-109

67 Scannell J (2001) Renegade Refrains Con-

vergence The international journal of research into

new media technologies 7 (3) p62-82

68 Sloboda J Lamont A Greasley A (2009)

Choosing to hear music Motivation process and ef-

fect W S Hallam I Cross M Thaut (red) The Ox-

ford handbok of music psychology Oxford Oxford

University Press p431-440

69 Słownik języka polskiego (2007) red L

Drabik E Sobol Warszawa wyd PWN

70 Smith E (2010) Electronic dance music and

academic music genre culture and turntables In M

Wolf A Hill (eds) Proceedings of sound sight space

and play 2010 Postgraduate Symposium for the Crea-

tive Sonic Arts De Montfort University Leicester

United Kingdom 2-4 June 2010

71 Spektogram ndash to wykres widma ampli-

tudowego sygnału

72 Stack S Gundlach J Reeves J L (1994)

The heavy metal subculture and suicide Suicide life

threat behaviour 24 (1) p15-23

73 Stack S Kysinska K Lester D (2008)

Gloomy sunday did the ldquoHungarian Suicide Songrdquo re-

ally create a suicide epidemic OMEGA - Journal of

death and drying 56 p349-358

74 Starr L and Waterman C (2006) American

popular music The rock years New York Oxford

University Press

75 Tatarkiewicz W (1976) Dzieje sześciu pojęć

sztuka piękno forma twoacuterczość odtwoacuterczość

przeżycie estetyczne Warszawa wyd PWN s 207-

211


76 Thayer R E Newman J R McClain T M

(1994) Self-regulation of mood Strategies for chang-

ing a bad mood raising energy and reducing tension

Journal of personality and social psychology 67

p910-925

77 Tramo M J (2001) Biology and music Mu-

sic of the hemispheres Science January vol 291 issue

5501 p54-56

78 Van Goethem A (2009) The functions of mu-

sic for affect regulation Paper presented at the 1st In-

ternational Conference on Music and Emotion Au-

gustSeptember Durham UK

79 Wasilewska-Chmura (2011) Przestrzeń

intermedialna literatury i muzyki Krakoacutew

Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego s331

80 Websterrsquos New Dictionary and Thesaurus

(1990) New York s262

81 Weinstein D (2000) Heavy metal The music

and its culture Da Capo Press

82 Weisethaunet H (2001) Is there such a thing

as the lsquoblue notersquo Popular music 20 (1) Cambridge


83 Wiltsher N (2016) The aesthetics of elec-

tronic dance music part I history genre scenes iden-

tity blackness Philosophy compass vol11 is8

p415-425

84 Zharinov G M Anisimov V N (2014) Mu-

sic and longevity Advances in gerontology vol4 no4

p283-289

STRATEGIC PRIORITIES FOR REFORMING MECHANISM OF STATE FINANCIAL CONTROL IN UKRAINE

Ivaskevych KI

Postgraduate student of the Department of Finance

Money and Credit of the Ivan Franko National University of Lviv

Ukraine

СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ РЕФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО

ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ

Іваськевич ХІ

Аспірант кафедри фінансів грошового обігу і кредиту

Львівського національного університету імені Івана Франка

Україна

Abstract

The article substantiates the strategic priorities of reforming the mechanism of state financial control in

Ukraine which are aimed at preventing violations while using budget funds It was concluded that the implemen-

tation of state financial control precisely through introduction of procedures of preliminary operational (current)

control over the activities of the largest economic entities of the state sector of the economy will contribute to

improving the state of financial discipline in the state and will launch a new and promising direction

Анотація

У статті обґрунтовано стратегічні пріоритети реформування механізму державного фінансового кон-

тролю в Україні що орієнтовані на попередження порушень під час використання бюджетних коштів

Зроблено висновок що здійснення державного фінансового контролю саме через упровадження процедур

попереднього оперативного (поточного) контролю за діяльністю найбільших субrsquoєктів господарювання

державного сектору економіки сприятиме покращенню стану фінансової дисципліни в державі та започа-

ткує новий і перспективний його напрямок

Keywords control financial control mechanism of state financial control strategic priorities reforming

Ключові слова контроль фінансовий контроль механізм державного фінансового контролю стра-

тегічні пріоритети реформування

Постановка проблеми Державний фінансо-

вий контроль посідає провідне місце у системі дер-

жавного регулювання економіки та спрямований на

забезпечення законності операцій під час утво-

рення та використання фінансових ресурсів В умо-

вах сьогодення вкрай важливим є посилення конт-

ролю за витрачанням фінансових ресурсів держав-

ними підприємствами для забезпечення законного

ефективного та найголовніше економного їх вико-

ристання Водночас особливого значення набуває

спрямування зусиль на попередження порушень під

час використання державних коштів

Саме на попередження порушень законодав-

ства під час ведення фінансово-господарської дія-

льності субrsquoєктами господарювання спрямований

операційний аудит основним завданням якого є

сприяння забезпеченню субrsquoєктами господарю-

вання законного й ефективного використання дер-

жавних чи комунальних коштів і майна інших ак-

тивів держави правильності ведення бухгалтер-

ського обліку складання достовірної фінансової

звітності тощо [4 с 34]

Аналіз останніх досліджень і публікацій Окресленню та обґрунтуванню напрямів удоскона-

лення системи державного фінансового контролю в


Україні присвячені праці таких вчених і науковців

як Азаренкова Г [1] Дребот С [3] Назаренко І

[4] Молдован О [7] та інші

Постановка завдання Метою дослідження є

обґрунтування стратегічних пріоритетів реформу-

вання механізму державного фінансового конт-

ролю в Україні що орієнтовані на попередження

порушень під час використання бюджетних коштів

Виклад основного матеріалу дослідження У

сучасних умовах розвитку ринкових відносин в Ук-

раїні які супроводжуються процесами поширення

форм обсягів та наслідків шахрайств у сфері бю-

джетних коштів та державного майна на перше мі-

сце виходить необхідність здійснення оператив-

ного державного фінансового контролю який би

сприяв законності та раціональності використання

коштів та майна які належать державі та став важ-

ливим фактором забезпечення ефективності бю-

джетних видатків та підвищення рівня результати-

вності бюджетного процесу

Вітчизняна система державного фінансового

контролю розглядається як трирівнева модель у

якій найвищим рівнем контролю є централізований

зовнішній контроль від імені Уряду та Парламенту

З метою забезпечення проходження такого конт-

ролю на другому рівні діють децентралізовані під-

розділи внутрішнього аудиту які оцінюють та під-

тримують ефективність діючої системи внутріш-

нього контролю яка і є останнім рівнем на якому

базується система державного фінансового конт-

ролю

Фактично останні два щабля цієї моделі базу-

ючись на відповідальності та підзвітності керівника

організації будь-якого рівня і являють собою сис-

тему державного внутрішнього фінансового конт-

ролю європейського зразка прийняту в Україні як

основу реформування

Державний фінансовий контроль забезпечу-

ється органом державного фінансового контролю

через проведення державного фінансового аудиту

перевірки державних закупівель та інспектування

Порядок проведення органом державного фінансо-

вого контролю державного фінансового аудиту ви-

значено Порядком проведення Державною ауди-

торською службою її міжрегіональними територіа-

льними органами державного фінансового аудиту

діяльності субrsquoєктів господарювання затвердженим

постановою Кабінету Міністрів України 361 від

25 березня 2006 р [5]

Цей Порядок визначає механізм проведення

Держаудитслужбою її міжрегіональними територі-

альними органами державного фінансового аудиту

що полягає у перевірці та аналізі діяльності факти-

чного стану справ щодо законного та ефективного

використання державних чи комунальних коштів і

майна інших активів держави правильності ве-

дення бухгалтерського обліку і достовірності фі-

нансової звітності функціонування системи внут-

рішнього контролю субrsquoєктів господарювання дер-

жавного сектору економіки а також інших

субrsquoєктів господарювання що отримують (отриму-

вали в період який перевіряється) кошти з бюдже-

тів усіх рівнів та державних фондів або використо-

вують (використовували у період який перевіря-

ється) державне чи комунальне майно

Під час аудиту обовrsquoязковій оцінці підлягає рі-

вень управління фінансово-господарською діяльні-

стю субrsquoєкта господарювання яке полягає у забез-

печенні дотримання вимог законодавства актів і

рішень органів управління та субrsquoєкта господарю-

вання достовірності даних бухгалтерського обліку

та фінансової звітності збереження активів досяг-

нення визначених цілей і завдань або набуття кра-

щого досвіду діяльності інших субrsquoєктів господа-

рювання з виконання показників економічності

продуктивності і результативності

Процес аудиту складається з чотирьох етапів

На першому етапі ndash планування аудиту з метою

збору інформації про правове забезпечення фінан-

сово-господарської діяльності субrsquoєкта господарю-

вання систему управління зокрема організацію

внутрішнього контролю та досягнення субrsquoєктом

господарювання визначених цілей і завдань або на-

буття кращого досвіду діяльності інших субrsquoєктів

господарювання ndash вивчаються та аналізуються но-

рмативно-правові акти установчі розпорядчі та

інші документи субrsquoєкта господарювання розпоря-

дчі документи органу управління субrsquoєкта господа-

рювання фінансова і статистична звітність

субrsquoєкта господарювання та у разі потреби інших

субrsquoєктів господарювання однотипних за певними

характеристиками їх діяльності матеріали попере-

дніх контрольних заходів

За результатами опрацювання інформації скла-

дається план аудиту який затверджує керівник

Держаудитслужби її міжрегіонального територіа-

льного органу

Під час другого етапу ndash підготовка програми

проведення аудиту з урахуванням його плану уто-

чнюється інформація зібрана на першому етапі та

конкретизуються і аналізуються недоліки і про-

блеми які вплинули або можуть негативно впли-

нути на рівень управління фінансово-господарсь-

кою діяльністю субrsquoєкта господарювання готу-

ється програма проведення аудиту що

затверджується керівником Держаудитслужби її

міжрегіонального територіального органу У про-

грамі зазначається перелік ризикових операцій фі-

нансово-господарської діяльності субrsquoєкта госпо-

дарювання які передбачається перевірити методи

перевірки та процедура їх застосування а також

відповідальні особи та графік проведення

Під час третього етапу ndash перевірка ризикових

операцій фінансово-господарської діяльності

субrsquoєкта господарювання ndash підтверджується або

спростовується інформація стосовно недоліків і

проблем в управлінні такою діяльністю

Обрані методи перевірки та процедура їх за-

стосування повинні забезпечувати обґрунтованість

висновків за результатами оцінки рівня управління

фінансово-господарською діяльністю субrsquoєкта гос-

подарювання

У ході перевірки аналізуються дані фінансо-

вих та бізнес-планів бухгалтерських (первинних і

зведених) документів статистичної та фінансової


звітності договорів розпорядчих та інших докуме-

нтів субrsquoєкта господарювання повrsquoязаних з плану-

ванням і провадженням фінансово-господарської

діяльності веденням бухгалтерського обліку скла-

денням фінансової звітності та організацією внутрі-

шнього контролю фактична наявність та стан акти-

вів

Під час четвертого етапу ndash звітування про ре-

зультати аудиту ndash готуються висновки за результа-

тами оцінки рівня управління фінансово-господар-

ською діяльністю субrsquoєкта господарювання вихо-

дячи з істотності їх впливу на фінансово-

господарську діяльність за такими загальними роз-

ділами 1) зовнішній ndash незалежний від субrsquoєкта го-

сподарювання характер зокрема стосовно достат-

ності нормативно-правового забезпечення його ді-

яльності рівня її регламентації органом управління

субrsquoєкта 2) внутрішній ndash прийняття рішень або без-

діяльність посадових осіб субrsquoєкта господарю-

вання передусім щодо організації системи внутрі-

шнього контролю

За результатами аудиту складається звіт який

повинен включати висновки стосовно дотримання

законодавства і забезпечення ефективності фінан-


вання та обґрунтовані рекомендації щодо її удоско-

налення Аудиторський звіт розглядається за уча-

стю посадових осіб субrsquoєкта господарювання Їх

зауваження і пропозиції враховуються або відобра-

жаються у протоколі розбіжностей який додається

до звіту

Аудиторський звіт подається керівникові

субrsquoєкта господарювання його органу управління

а також відповідно до визначених законодавством

повноважень Кабінетові Міністрів України та Мін-

фіну За рішенням керівника Держаудитслужби її

міжрегіонального територіального органу поса-

дові особи якого проводили аудит аудиторський

звіт може надсилатися іншим заінтересованим ор-

ганам державної влади а також органам місцевого

самоврядування Результати аудиту можуть опри-

люднюватися через засоби масової інформації

Керівник субrsquoєкта господарювання зобовrsquoяза-

ний інформувати Держаудитслужбу її міжрегіона-

льний територіальний орган про стан врахування

рекомендацій що містяться у аудиторському звіті

Як випливає з вищезазначеного порядок зоріє-

нтований на наступний фінансовий контроль що не

дає змоги ефективно попереджати порушення фі-

нансового законодавства

Протягом 2016 року територіальними підроз-

ділами Державної аудиторської служби охоплено

контролем майже 23 тис підприємств установ і

організацій усіх форм власності на понад 18 тис

обrsquoєктах контролю встановлено незаконне і неці-

льове витрачання коштів і матеріальних цінностей

їх недостачі на загальну суму понад 10 млрд грн

у тому числі бюджетних ресурсів ndash майже 6188

млн грн (з них понад 2999 млн грн ndash кошти дер-

жавного бюджету) У 863 відсотка з обревізованих

понад 13 тис бюджетних установ і організацій ви-

явлено факти незаконного і нецільового витрачання

бюджетних коштів матеріальних цінностей та їх

недостачі на загальну суму понад 5783 млн гри-

вень [2]

Аналіз виявлених фінансових порушень свід-

чить про те що найбільш поширеними серед них

залишаються нецільове та незаконне витрачання

бюджетних коштів при виконанні державних цільо-

вих програм оплаті вартості будівельних і ремонт-

них робіт послуг матеріальних цінностей Числен-

ними є порушення при наданні у користування при-

родних і матеріальних ресурсів реалізації товарів і

послуг Крім того виявлено факти відчуження дер-

жавного та комунального майна а також недостачі

коштів та матеріальних цінностей безпідставне їх

списання тощо

Допущення такої кількості фінансових пору-

шень у державному секторі треба відносити не

тільки до низької фінансової дисципліни та зловжи-

вань а й до недоліків організаційної та функціона-

льної складових державного фінансового конт-

ролю З метою подолання останніх прийнято Стра-

тегію реформування системи управління

державними фінансами на 2017-2021 роки [6]

Ця Стратегія базується на таких стратегічних

документах як Порядок денний сталого розвитку

на період до 2030 року ухвалений на саміті сталого

розвитку що проходив 25 вересня 2015 р у м Нью-

Йорку Стратегія сталого розвитку ldquoУкраїна ndash

2020rdquo схвалена Указом Президента України від 12

січня 2015 р 5 Коаліційна угода план пріорите-

тних дій Уряду на 2016 рік та Стратегія реформу-

вання державного управління України на 2016-2020

роки затверджена розпорядженням Кабінету Міні-

стрів України від 24 червня 2016 р 474 ldquoДеякі

питання реформування державного управління Ук-

раїниrdquo і відображає міжнародні зобовrsquoязання Укра-

їни відповідно до Угоди про асоціацію між Украї-

ною з однієї сторони та Європейським Союзом

Європейським Співтовариством з атомної енергії і

їхніми державами-членами з іншої сторони спіль-

ної з МВФ програми в рамках механізму розшире-

ного фінансування (EFF) умов бюджетної підтри-

мки та макрофінансової допомоги ЄС До розроб-

лення цієї Стратегії Мінфіном залучені експерти

Світового банку Програми підтримки вдоскона-

лення врядування та менеджменту (SIGMA) та інші

експерти ЄС Міністерства фінансів США а також

експерти Асоціації міст України та Реанімаційного

пакета реформ Проект обговорювався з представ-

никами усіх заінтересованих державних органів

міжнародними експертами а також представни-

ками громадянського суспільства

Метою цієї Стратегії є побудова сучасної та

ефективної системи управління державними фінан-

сами яка здатна надавати якісні державні послуги

ефективно акумулюючи ресурси та розподіляючи

їх відповідно до пріоритетів розвитку держави у се-

редньо- та довгостроковій перспективі

Для досягнення цієї мети необхідно виконати

завдання за низкою пріоритетних напрямів з яких

особливу увагу у контексті даної статті заслуговує

забезпечення ефективного виконання державного

бюджету


Підвищення фінансової дисципліни у держав-ному секторі економіки та оцінка ефективного за-конного цільового результативного використання бюджетних коштів є важливим завданням в умовах обмеженості державних фінансових ресурсів З цією метою у червні 2016 року Кабінетом Міністрів України завершена реорганізація Державної фінан-сової інспекції у Держаудитслужбу Цей крок має забезпечити перехід від функцій контролю до ау-диту що буде спрямований на запобігання нецільо-вому неефективному використанню бюджетних коштів та майна переорієнтування інспектування саме на значні фінансові порушення а також забез-печення проведення ревізій виключно з урахуван-ням рівня ризиків

Разом з тим на шляху до досягнення цієї мети існує ряд перешкод Зокрема заходи фінансового інспектування все ще не достатньою мірою базу-ються на ризикоорієнтованому відборі обrsquoєктів з акцентом на серйозні порушення та шахрайство Причиною цього є відсутність у Держаудитслужбі доступу до всієї необхідної інформації та недоско-налість відповідної методики Крім того спромож-ність Держаудитслужби щодо проведення спеціалі-зованих аудитів залишається низькою

Враховуючи це з метою підвищення ефектив-ності державного фінансового контролю Держау-дитслужбою буде вдосконалено методологічне та інформаційне забезпечення системи державного фінансового аудиту розроблено програму розвитку діючих та впровадження нових напрямів аудиту у Держаудитслужбі та їх стандартизацію розроблено підходи та запроваджено навчальні програми під-вищення кваліфікації для державних аудиторів ме-тодику ризикоорієнтованого відбору що застосову-ється для проведення фінансових інспекцій та створено інформаційно-аналітичну систему для ав-томатизованого ризикоорієнтованого відбору обrsquoєктів контролю

Висновки з проведеного дослідження Нині можна вважати теоретично доведеним і практично підтвердженим досвідом багатьох розвинених країн що для досягнення оптимальної ефективно-сті державного фінансового контролю потрібно ру-

хатися одночасно і досить рівномірно одразу за де-кількома напрямами зокрема такими як форму-вання правової бази контролю яка відповідає полі-тичному устрою і економічному розвитку країни створення на всій території країни єдиного поля фі-нансового контролю за наявності вираженої конт-рольної вертикалі утворення стійкого кваліфікова-ного кадрового потенціалу органів фінансового ко-нтролю Здійснення державного фінансового контролю саме через упровадження процедур попе-реднього оперативного (поточного) контролю за ді-яльністю найбільших субrsquoєктів господарювання державного сектору економіки сприятиме покра-щенню стану фінансової дисципліни в державі та започаткує новий і перспективний його напрямок

Література 1 Азаренкова ГМ Шляхи вдосконалення дер-

жавного фінансового контролю в Україні окрес-лення та обґрунтування ГМ Азаренкова БІЗНЕСІНФОРМ ndash 2013 ndash 12 ndash С 280-283

2 Державна аудиторська служба України [Еле-ктронний ресурс] ndash Режим доступу httpwwwdkrs govuakruukindex

3 Дребот С Європейський вектор у сфері пе-ребудови системи державного фінансового конт-ролю С Дребот Фінансовий контроль ndash 2015 ndash 2 ndash С 42-47

4 Назаренко І Перезавантаження курс на по-передження порушень І Назаренко Фінансовий контроль ndash 2015 ndash 12 ndash С 34-35

5 Порядок проведення Державною аудиторсь-кою службою її міжрегіональними територіаль-ними органами державного фінансового аудиту ді-яльності субrsquoєктів господарювання затверджений постановою Кабінету Міністрів України 361 від 25 березня 2006 р [Електронний ресурс] ndash Режим доступу httpwwwradagovua

6 Про схвалення Стратегії реформування сис-теми управління державними фінансами на 2017-2020 роки Розпорядження КМУ 142-р від 8 лю-того 2017 р [Електронний ресурс] ndash Режим дос-тупу httpwwwradagovua

7 Стратегія реформування системи державних фінансів України завдання пріоритети механізми аналіт допООМолдован ndash К НІСД 2014ndash48 с

АНАЛИЗ ОСНОВ ФОРМИРОВАНИЯ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ СИСТЕМЫ НЕДРОПОЛЬЗОВАНИЯ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ

Мясоедов СА

ФГБОУ ВО laquoДальневосточный государственный аграрный университетraquo

Российская Федерация

AN ANALYSIS OF THE FOUNDATIONS OF FORMATION OF ECONOMIC SECURITY SYSTEM OF SUBSOIL USE IN THE RUSSIAN FEDERATION

Myasoedov SA

Аннотация

Минерально-сырьевой комплекс Российской Федерации является богатейшим источником формиро-

вания прибавочного продукта и сферой пристального внимания транснациональных корпораций Россий-

ская Федерация должна обеспечивать свои и интересы жёстко отстаивая позицию по ограничению до-

пуска иностранных компаний к разработке месторождений полезных ископаемых и вопросы националь-

ной безопасности в системе недропользования


Abstract

The article focuses on the transformation of the natural- resource system in mining Russia Analysis of the

function economical mechanism policy economical security of mining industry of Russia

Ключевые слова экономическая безопасность минерально-сырьевой комплекс угрозы государ-

ственная политика национальная безопасность

Keywords mining security policy natural resources economics mining industry

Если в международном праве воздействия во-

енной силы ограничено и однозначно определены

случаи её применения то использование экономи-

ческой и особенно финансовой мощи позволяет

обеспечить не менее эффективное насильственное

воздействие на суверенные интересы другого госу-

дарства и присвоение его ресурсов как это можно

сделать с помощью вооружённых сил

Поэтому экономическую безопасность можно

трактовать как состояние экономики и институтов

власти при которых обеспечивается гарантирован-

ная защита национальных интересов социально-

экономическое направленное развитие страны в це-

лом достаточный оборонный потенциал

Экономическая безопасность страны должна

обеспечиваться прежде всего эффективностью са-

мой экономики она должна защищать сама себя на

основе эффективного и поступательного развития

всех составных элементов повышая потенциал без-

опасности

Имеющиеся в наличии одни из лучших в мире

геологические кадры средства и способы геолого-

разведки научно-технические разработки уни-

кальная минерально-сырьевая база России инстру-

менты государственной политики и другие состав-

ляющие потенциала национальной безопасности

золотодобывающей отрасли не способны выпол-

нить функцию экономической защиты отрасли без

правильного ими управления

В Е Р О Я Т Н О С Т Ь

Реаль-ная

- Не полное извле-

чение золота из руды

- Сетевая война

Высокая Контро-банда

Экологиче-ская ката-строфа на от-дельном ме-сторождении

- Техногенные ава-рии - Теневой бизнес -Недостаточность трудовых ресурсов

Администра-тивные барь-еры - Коррупция -Не возврат кредитов - Рост коэффи-циента износа основных средств

Суще-ствен-

ная

Смена ми-ровых ли-деров госу-дарств про-дуцентов золота

Ухудшение профессио-нальных навыков раз-норабочих

-Институциональ-ные изменения - Трудовые кон-фликты

Межхозяй-ственные споры Техно-логическое от-ставание Сни-жение уровня подготовки квалифициро-ванных кадров

Геологиче-ские риски (риски не-подтвержде-ния заявлен-ных объёмов и характери-стик)

Низкая

laquoУходraquo иностран-ного капи-тала из от-расли

-Потеря кон-курентоспо-собности

- Резкие ценовые колебания на ме-талл -Социальные про-тесты на террито-риях месторожде-ния Открытие но-вых крупных месторождений

Рейдерский захват Миро-вые политиче-ские и эконо-мические кри-зисы Отказ закупок

Глобальные катастрофы

Незна-читель-

ная

Рост числа мелких ар-телей

Отказ госу-дарства от за-купок мине-рального сы-рья

Национализация

-Нехватка при-родных ресур-сов -Мировой во-енный кон-фликт

Сворачива-ние геолого-разведочных работ

незначи-тельная

Низкая существенная высокая катастрофи-

ческая

СТЕПЕНЬ ВОЗДЕЙСТВИЯ НА УСТОЙЧИВОЕ ПОЗИТИВНОЕ РАЗВИТИЕ ОТРАСЛИ

Рисунок 1 - Обзор основных рисков для золотодобывающей отрасли Российской Федерации


Только развитие экономики в целом государ-

ства как системы может обеспечить развитие и без-

опасность всех его составных частей

В современных условиях в условиях геоэконо-

мики особую роль играют внешние угрозы Среди

основных причин возникновения внешних угроз

безопасности России в сфере недропользования по

нашему мнению следует выделить следующие

стремительное развитие процесса трансна-

ционализации экономических связей интернацио-

нализации мирового хозяйства - глобализация

неравномерное распределение месторож-

дений полезных ископаемых по основным странам

потребителям минеральных ресурсов

растущая независимость интернациональ-

ных коммерческих субъектов (транснациональ-

ных) располагающих значительной политической

и финансовой властью обладающих весомым вли-

янием на минерально-сырьевые комплексы отдель-

ных стран

высокая степень мобильности и взаимо-

связи сырьевых рынков на базе новейших информа-

ционных технологий (возможность спланирован-

ной акции по обвалу какого-либо рынка металлов)

многообразие экономических и политиче-

ских инструментов по защите национальных инте-

ресов стран производителей и стран потребителей

минерального сырья и высокая степень изменчиво-

сти политики основных ресурсодобывающих и по-

требляющих государств

взаимопроникновение и взаимосвязь сырь-

евой политики государства и его внешней и внут-

ренней политики

усиление конкуренции и трений между

государствами в сферах добычи поставки мине-

рального сырья производства продуктов его пере-

работки и иных сферах по причине защиты ресур-

сов отечественных транснациональных сырьевых

компаний в том числе при разработке и реализации

стратегий завоевания мировых сырьевых рынков и

уникальных богатых месторождений полезных ис-

копаемых

наращивание доли в отечественной добы-

вающей отрасли иностранного капитала

физическое ограничение невозобновляе-

мых полезных ископаемых в природе и отсутствие

перечня градации по степени стратегической важ-

ности полезных ископаемых для основных потре-

бителей продукции минерально-сырьевого ком-

плекса в Российской Федерации

В таких условиях проблему безопасности Рос-

сии в недропользовании трудно переоценить По-

этому в современных условиях особую актуаль-

ность имеет задача разработки государственной

стратегии безопасности минерально-сырьевого

комплекса

В целом отсутствует комплексная программа

развития добывающей отрасли страны но при этом

действуют и реализуются в некоторых регионах

разрозненные отраслевые программы развития кон-

кретной добывающей отрасли Сложившаяся дис-

пропорция в величине экспортной продукции явля-

ется веским аргументом для создания и реализации

стратегии экономической безопасности в сфере

недропользования

Основные цели комплексной отраслевой стра-

тегии по экономической защите отечественных

недропользователей и государственных интересов

в системе недропользования должны по нашему

мнению включать как минимум

определение приоритетных стратегиче-

ских зон влияния России на мировых рынках мине-

рального сырья (исходя из собственной обеспечен-

ности конкретным полезным ископаемых и из

национальных интересов России)

определение критериев и параметров (ко-

личественных и качественных пороговых значе-

ний) минерально-сырьевой политики России отве-

чающих требованиям экономической безопасно-

сти

разработку механизмов и мер идентифика-

ции угроз и их носителей для безопасности России

в минерально-сырьевом секторе

характеристику сфер локализации угроз и

их направлений проявления

установление основных субъектов угроз

механизмов функционирования угроз критериев

оценки уровня их наличия и развития области воз-

действия угроз на экономику социально-экономи-

ческую систему в целом и на минерально-сырьевой

комплекс страны в частности

разработку методологии прогнозирования

сценариев развития выработку тактики действий в

момент выявления определённых угроз с целью их

локализации и нейтрализации проведение исследо-

ваний по оценки тенденций и возможностей моди-

фикации прогнозных угроз

организацию эффективной и адекватной

системы органов государственного контроля за

приоритетными мировыми рынками минерального

сырья

формирование сценариев развития отрасли

с использованием политических законодательных

экономических механизмов и мер государственной

политики при изменении определённых парамет-

ров функционирования институциональных пре-

образований с оценкой их способности нейтрали-

зовать или смягчать воздействие негативных фак-

торов

определение объектов предметов пара-

метров контроля за обеспечением экономической

безопасности России в системе недропользования

Все вышеперечисленные факторы входят в

зону геоэкономических интересов России в сфере

мирового недропользования и должны регулиро-

ваться на государственном уровне либо при непо-

средственной поддержке государственных ве-

домств и служб

При этом для совершенствования системы эко-

номической безопасности в минерально-сырьевом

комплексе Российской Федерации для предотвра-

щения развития возможных потенциальных угроз


следует жёстко контролировать в быстроменяю-

щихся условиях следующие параметры

пределы иностранного участия в капитале

отечественных организаций недропользователей

отраслевые ограничения для иностранного

капитала при разработке месторождений стратеги-

ческих полезных ископаемых

систему мер иностранных компаний ТНК

и её результативность по ограничению и снижению

конкурентных возможностей отечественных орга-

низаций

соблюдения экологических требований

при разработке месторождений полезных ископае-

мых

эффективность привлечения и использова-

ния средств в минерально-сырьевом комплексе

соблюдения технологического процесса

освоения месторождения

внедрение экономических и налоговых ин-

струментов стимулирующих разработку и приме-

нение передовых и инновационных методов до-

бычи и способов переработки сырья

В рамках рассматриваемой проблемы форми-

руется необходимость дополнения в структуре Ми-

нистерств либо Совета Безопасности Российской

Федерации в виде создания постоянно действую-

щей межведомственной комиссии целью которой

являлись бы оперативный мониторинг и контроль

за обеспечением экономической безопасности Рос-

сийской Федерации в сфере недропользования раз-

работка и оценка среднесрочных и долгосрочных

программ развития системы недропользования

От межведомственной комиссии потребуется

в том числе создание организационно-методиче-

ского обеспечения внесения поправок в соответ-

ствующие правовые акты и главное привлечение

высококвалифицированных специалистов

Аппарат межведомственной комиссии по

нашему мнению будет принимать участие в реше-

нии как минимум следующих вопросов

разрабатывать и координировать работу по

утверждению концепции безопасности страны в

минерально-сырьевом секторе ставить и анализи-

ровать проблемные вопросы экономической без-

опасности

оценивать обоснованность реализуемых

государством программ и проектов в геологораз-

ведке в создании основ недропользования с пози-

ции интересов национальной безопасности и тд

анализировать результаты заключенных

договоров соглашений выигранных конкурсов

условий конкурсов и обязательств арендатора при

освоении месторождений полезных ископаемых с

точки зрения обеспечения государственных инте-

ресов

оценивать законность и обоснованность (в

плане влияния на экономическую безопасность)

принимаемых государственными органами реше-

ний в рамках политики недропользования (напри-

мер оценивать ценовую политику налоговую та-

моженную политики политику в отношении ва-

лютного курса рубля по пополнению

золотовалютных резервов угрозы при выпуске ак-

ций долговых обязательств основными сырьевыми

компаниями страны приватизации государствен-

ных организаций в определении приоритетов раз-

вития системы недропользования и отраслей мине-

рально-сырьевого комплекса страны и тд)

проверять качество информации представ-

ляемой для принятия решений в рамках выработки

основных направлений развития отрасли

осуществлять оценку обоснованности до-

пуска иностранных компаний к разработке место-

рождений полезных ископаемых на территории

страны

координировать деятельность крупнейших

сырьевых компаний страны по проведению единой

политики на внешнем рынке по освоению зарубе-

жом месторождений дефицитных для России мине-

рально-сырьевых полезных ископаемых и тд

Экономическая безопасность страны в си-

стеме недропользования должна обеспечивать и

быть направлена на эффективное поступательное

развитие отечественного бизнеса как на внутрен-

нем так и на мировом рынках

Исходя из выше изложенного необходимо со-

вершенствовать работу по формированию набора

инструментов стимулирующих устойчивое разви-

тие системы недропользования в целом в рамках

следующих направлений

- корректировка соответствующей норма-

тивно-правовой базы (одновременное ужесточение

институциональных основ недропользования при

повышении гибкости использования норм недро-

пользования пересмотр налоговой политики в

направлении изменения налогооблагаемой базы

рентных налогов и платежей и дифференциации

ставок рентных налогов и платежей по горно-гео-

логическим и географо-экономическим характери-

стикам месторождений)

- более детальное расширение перечня показа-

телей предоставляемых недропользователями в

бухгалтерской (финансовой) отчётности по

направлению средств на ГГР по привлечению за-

ёмных средств в том числе от иностранных инве-

сторов о величине задолженности иностранным

компаниям либо компаниям с иностранным уча-

стием и другие показатели определяемые парамет-

рами национальной безопасности

- создание единого информационного поля

между контролирующими региональными феде-

ральными государственными структурами

- издание регулярного ежегодного справоч-

ника перечня основных действующих и потенци-

альных угроз национальной безопасности либо в

рамках экономической безопасности с обязатель-

ной детализацией угроз в минерально-сырьевом

секторе экономики

- включение в систему подготовки кадров для

государственной службы и минерально-сырьевого

сектора изучение дисциплины laquoЭкономическая

безопасностьraquo либо изучение её базовых дидакти-

ческих единиц в виде факультатива

- создать межведомственную комиссию по вы-

явлению и нейтрализации угроз экономической


безопасности в минерально-сырьевом комплексе в

обязанности которой входило бы и стратегическое

планирование в данной сфере экономики

- стимулирование создания вертикально инте-

грированных промышленных групп в различных

недродобывающих отраслях

- стимулирование внутреннего спроса на про-

дукцию минерально-сырьевого комплекса в раз-

личных стадиях его передела


[1]Глазьев СЮ Стратегия опережающего раз-

вития России в условиях глобального кризиса М

Экономика 2010

[2]Дроздов ЮИ Илларионов СИ На рубеже

эпох ndash о современных геополитических потрясе-

ниях М Издательство ООО laquoАртстиль-полигра-

фияraquo 2009

[3]Дроздов ЮИ Маркин АГ Наглый орёл ndash

2009 (Разведка и война в системе США) М Изда-

тельство ООО laquoАртстиль-полиграфияraquo 2009

[4]Мясоедов СА Оценка эффективности си-

стемы управления минерально-сырьевым комплек-

сом страны в условиях проведения не войсковой

(экономической) фазы сетевой войны Проблемы

развития предприятий теория и практика сборник

статей III Всероссийской научно-практической

конференции МНИЦ ПГСХА Пенза РИО

ПГСХА 2010 С107-110

[5]httpwwwnamakonru

[6]httpunstatsunorg

[7]httpwwwgscom

A JADGEMENT ABOUT PROPORTIONS BETWEEN ENTERPRISES OF ANY FORM OF PROPERTY IN STATE

Naganova T E

Republic of Belarus

К ВОПРОСУ ОБ ОБОСНОВАНИИ ПРОПОРЦИЙ МЕЖДУ ПРОМЫШЛЕННЫМИ

ПРЕДПРИЯТИЯМИ ЛЮБОЙ ФОРМЫ СОБСТВЕННОСТИ В ГОСУДАРСТВЕ

Наганова ТЕ Республика Беларусь

laquoТеория ndash это интеллектуальный

инструмент позволяющий

делать правильные выводыraquo

Дж М Кейнс

Abstract

The Article Describes the Theoretical Method of Calculation Average Proportions between Small Average

amp Large Enterprises in any Country with using Main Rules of Cenoeses Formation

Анотация

В статье с привлечением системного подхода и теории социоценозов излагаются теоретические под-

ходы и требования предъявляемые к образованию ценоза промышленных предприятий в государстве а

также пропорций между крупными средними и малыми предприятиями что позволяет сделать научный

вывод о требуемом количестве структурных элементов ценоза

Keywords Systems An Outline of General System Theory Cenoeses Technical Cenoeses Social Cenoeses

Rangersquos Allocation Law of Cypf H ndashallocation (Normal Allocation) Elite Locustrsquos Groups (LocustrsquoTail) the

Point of Bifurcation The Common Law of Community of Nature of any Cenoeses

Ключевые слова система системный подход ценозы техноценозы социоценозы ранговое распре-

деление Закон Ципфа Н-распределение (нормальное) элита саранчевые группы саранчевый хвост точка

бифуркации общность ценозов любой природы

В нашей стране 2017 год был объявлен указом

президента Республики Беларусь Годом науки В

связи этим актуально вспомнить о том что дости-

жения одних наук можно и нужно использовать в

других науках

Системный подход к пониманию различных

явлений окружающей действительности является

основой всех наук Существует общность систем

любой природы ndash материальных и нематериальных

Если материальные (осязаемые) системы возможно

структурировать то при описании систем имею-

щих нематериальную (неосязаемую) природу

например законодательство отдельно взятой

страны говорят о так называемых составляющих

описываемой системы

Система ndash это комплекс взаимодействующих

элементов В системном подходе любое явление

рассматривается как система которая включает в

себя подсистемы (как системы более низкого по-

рядка или структурные элементы) При этом сама

система входит составной частью в некую (некие)


системы более высокого порядка ndash метасистему(ы)

Это и есть так называемая структурная (предмет-

ная) ось системного подхода Также каждый эле-

мент системы (подсистемы) выполняет одну или

несколько функций Функциональная ось систем-

ного подхода - это еще один аспект в изучении ис-

следуемого явления Генетическая (временная) ось

системного подхода ndash это третий аспект изучаемого

явления Системный подход можно рассматривать

схематично как пересечение трех осей анализа

предметного анализа функционального анализа и

исторического анализа

Три оси системного подхода предметная

(структурная) функциональная временная при

изучении (описании) любого анализируемого явле-

ния выступают в качестве 6 (шести) полуосей При

многократном итеративном описании исследуе-

мого явления мы описываем 5 (пять) полуосей но в

итоге возможно описать шестую полуось ndash досто-

верный научный прогноз развития системы [1]

Объективные законы природы и общества

формулирует не только философия но в гораздо

большем объеме и с большей достоверностью каж-

дая из естественных наук математика биология

кибернетика ипо мнению автора работы [2] наука

mdash это производство заключающееся в расшиф-

ровке объективно существующей в окружающей

действительности информации и в преобразовании

этой информации к виду пригодному для тиражи-

рования и трансляции

Для целей данной статьи применим системный

подход по теоретическому обоснованию необходи-

мого количества промышленныхпредприятий ма-

лого среднего и крупного бизнеса в Республике Бе-

ларусь Но для этого необходимо рассмотреть мно-

жество промышленных предприятий в нашей

стране как ценоз При определении величины про-

мышленных предприятий учитываем один пара-

метр ndash численность промышленно производствен-

ного персонала (ППП)

Обратимся к работам Кудрина БИ

В 70-80 гг профессором БИ Кудриным было

опубликовано более двадцати статей по новому

направлению которое впоследствии получило

название технетики (Примечание ТНв 1993 году

вышло уже 2-ое издание его книги под названием

Введение в технетику Томск Изд-во ТГУ1993 ndash

552 с Один экземпляр этой книги есть в фондах

Национальной библиотеки Республики Беларусь)

Основная руководящая идея обширных иссле-

дований БИ Кудрина заключается в использовании

достижений биологии при разработке вопросов

теории техники Разработчик теории предложил по-

строение системы понятий для области теории тех-

ники на основе системы понятий биологических

наук путем заимствования Так удачно были заим-

ствованы и адаптированы понятия вид популяция

экосистема техноценоз (по аналогии с биоцено-

зом) генетика (техногенетика) генотип фенотип

Одна из несомненных заслуг БИ Кудрина за-

ключается в том что он указал на существование

генетики техники (так называемой техногенетики)

на необходимость ее разработки как отдельной

научной дисциплины Техногенетика охватывает

вопросы создания и передачи генетической

(наследственной) информации в виде конструктор-

ско-технологической документации и других

средств хранения и передачи информации

Прежде всего следует отметить данное БИ

Кудриным методологическое обоснование техноге-

нетики Он показал что во-первых в природе су-

ществует глобальное историческое развитие (эво-

люция) способов взаимодействия между реаль-

ными физическими объектами и процессами и

информацией (знаниями) которые отображают эти

реальные объекты и процессы во-вторых в живой

природе и технике существует принципиальное

различие в способах передачи наследственной ин-

формации обеспечивающей размножение (воспро-

изведение) одинаковых особей При этом в своих

работах БИ Кудрин достаточно четко излагает

эволюцию способов взаимодействия между реаль-

ными физическими объектами и отображающей их

информацией (знаниями) для трех классов объек-

тов физические системы - биологические системы

ndash технологические системы а также разрешает

очень важный вопрос существует ли какой-то есте-

ственный порядок в хаосе разнообразия оборудова-

ния большого завода города или промышленного

региона Да существует Более того имеет место

действие фундаментального закона природы пред-

ставленного в ранговом виде например в виде за-

кона Ципфа согласно которому в любой системе

состоящей из родственных элементов одной при-

роды большая их часть относится к редко встреча-

ющимся а меньшая ndash к часто Расположение таких

элементов в порядке убывания их встречаемости

отображается кривой из семейства гипербол

Такое распределение (распределение видов по

повторяемости в ценозе) имеют как физические си-

стемы например астрономические объекты хими-

ческие соединения биологические системы этому

же распределению подчиняется использование че-

ловеком имеющегося словарного запаса и другие

информационные системы например массивы

научных публикаций

Б И Кудрин на основе доказательств приходит

к выводу о том что повторяемость видов в техно-

цеозе тоже подчиняется видовому H- распределе-

нию который может быть получен из закона

Ципфа Вот выдержка из работы Б И Кудрина Ис-

следование технических систем как сообществ из-

делий-техноценозов Построение техноценозов

аналогично формированию биоценозов закономер-

ностям создания текстов массивов научных публи-

каций и других совокупностей описываемых зако-

ном Ципфаhellip Техноценоз ndash это множество изделий

с отношениями и связями между ними образую-

щих определенную иерархически организованную

целостность

Поскольку техноценозы по своей системной

сущности наиболее близки к биоценозам тоинте-

ресна и такая мысль высказанная БИ Кудриным в

работе Системный анализ техноценозов Иссле-

дование видового разнообразия в сообществах ви-

дов по повторяемости привело к важному выводу


разделяемому многочисленными биологами чем

больше разнообразие живого в экосистеме тем она

устойчивее Разнообразие характеризует стабиль-

ность биологической системы оптимальность ис-

пользования ее вещественно-энергетических ре-

сурсов

Сам БИ Кудрин в работе Теория эволюции

техники и технологий составил перечень основ-

ных положений технетики в частности определил

что существует общность организации ценозов

любой природы Признание подобия процессов

управления и связи в машинах живых организмах

и обществах что является стержнем кибернетики

следует дополнить подобием и общностью форми-

рования биоценозов информценозов (докумен-

тальных систем) Оптимизация создаваемых си-

стем рассматриваемых не как единичное соедине-

ние организм изделие документ а как их ценозы

требует нового мышления оформления нового

научного направления наконец становления само-

стоятельной науки ndash технетики Конец цитаты [3]

БИ Кудрин экспериментально и теоретически

обосновал закономерности определяющие созда-

ние функционирование и развитие технических си-

стем типа цех предприятие отрасль город село

регион предположил что использование законо-

мерностей техники позволит резко повысить произ-

водительность труда качественно улучшить проек-

тирование и планирование расширить область уни-

фикации и стандартизации изменить систему

ценообразования создать систему оценок экономи-

ческой эффективности управляющих воздействий

на структуру ценоза а в области науки ndash изменить

стиль мышления осознать действие новых посту-

латов резко повысит продуктивность исследова-

ний [2]

У нас в Республике Беларусь ученый АВ

Наганов развил идеи БИ Кудрина в своей работе

Теория общества государства и права (1997г)[4]

где сделал попытку применения достижений кибер-

нетики (науки об управлении) к теории общества

государства и права с использованием терминов и

понятий системного анализа и технетики Обще-

ство у АВ Наганова рассматривается как ценоз

применительно к достаточно большим группам лю-

дей выделенных по какому ndash либо признаку (осно-

ванию) При этом ценозы в обществе ndash это и не

классы и не малые группы которые раасматрива-

ются в теории малых групп Аушры Августнавичуте

ndash автора также новой науки ndash соционики Социоце-

ноз по Наганову АВ - это множество элементов с

недетерминированными связями представляющее

собой людей осознающих свою общность и отли-

чие своего множества от других множеств при

этом люди входящие в этот социоценоз признают

упомянутую общность Утверждается что крите-

рием эволюции ценоза является приближение осо-

бей по видам к Н-распределению АВ Наганов не

претендует на создание теории общества государ-

ства и права а предлагает лишь одну из простей-

ших моделей саму же теорию как он отмечает не-

плохо было бы создать объединенными усилиями

социологов экономистов юристов и математиков

При этом необходимо помнить что решающим

фактором производства в современном обществе

являются знания [Там же]

Согласно Википедии электронной энциклопе-

дии ценоз ndash это любое сообщество организация

Другой электронный источник определяет ценоз

как функциональное объединение людей групп в

единое целое [5]

Рассматривая предмет настоящей работы це-

нозом будем считать множество промышленных

предприятий в нашей стране а структурными со-

ставляющими этого ценоза - количество людей за-

нятых на промышленных предприятиях Респуб-

лики Беларусь а именно промышленно-производ-

ственный персонал (ППП)

Устойчивость ценоза определяется тем

насколько его кривая распределения особей по ви-

дам приближается к кривой Н-распределения

Характеристикой такого множества как ценоз

может служить только соответствие или отклоне-

ние его от кривой Ципфа а любые инновации в том

числе и перенос опыта других ценозов который мо-

жет быть только ассимилирован но ни в коем слу-

чае не скопирован оцениваются по приближению

или отдалению ценоза от кривой Ципфа в резуль-

тате проведенных инноваций [2]

Критерием эволюции ценоза является прибли-

жение распределения особей по видам к Н-распре-

делению[2]

Социоценоз использует понятия элита (редко

встречающиеся элементы количество которых не

превышает 5-10 от всего ценоза) саранчевого

хвоста под которым подразумеваются часто встре-

чающиееся элементы ценоза которые составляют

60-70 элементов ценоза точки бифуркации ndash

условного обозначения границы между элитными

группами и саранчовым хвостом В точке бифурка-

ции возможны деструктивные перемены в ценозе

если не соблюдаются условия распределения

структурных элементов ценоза в виде близком к

нормальному (H ndash распределению)

Применение системного подхода к анализу об-

щественных явлений ndash задача исключительно

сложная поскольку системы в таком случае ndash это

функции от большого количества переменных но

решаемая поскольку сложные системы состоят из

систем более простых

Экономическая модель белорусского государ-

ства политологи определяют как социально-ориен-

тированную рыночную экономику инновационного

типа Не секрет что строительство рыночной эко-

номики находится в процессе поэтому очень мно-

гие вопросы требуют взвешенных решений нельзя

слепо перенимать чужой опыт Одним из таких во-

просов можно считать установление пропорций

между промышленными предприятиями крупного

среднего и малого бизнеса любой формы собствен-

ности включенными в Государственный реестр

предприятий На сайте по е-адресу [6] размещена

статья laquoТоп 200 самых многочисленных коллекти-

вов Беларусиraquo Согласно этой статье в этот список

вошли следующие предприятия (Таблица 1 Самые


крупные предприятия Республики Беларусь по

числу ППП)

Таблица 1 Самые крупные предприятия Рес-

публики Беларусь (по числу ППП)

1МТЗ свыше 30 (тысчел)

2МАЗ 218

3laquoБеларуськалийraquo 183

4Гомсельмаш 173

5Минскэнерго 143

6БМЗ свыше 13

7Белшина 125

8Белаз 125

9Нафтан 122

10Витебскэнерго около 11

11Гомельэнерго около 9

12МАПИД 86

13Могилевхимволокно около 65

14Гродноазот 72

15ММЗ около 7

16Могилевэнерго около 65

17Белтрансгаз около 65

18Гродноэнерго около 64

19Интеграл 62

20Брестэнерго около 6

Для анализа занятых на малых и средних пред-

приятиях нашей страны воспользуемся статьей [7]

Данные статьи относятся к 2014 году В статье да-

ется классификация предприятий по числу занятых

Микроорганизации имеют численность до 15 чело-

век Малые организации ndash это зарегистрированные

в Республике Беларусь коммерческие организации

со средней численностью от 16 до 100 человек

включительно К субъектам среднего производства

относятся зарегистрированные в Республике Бела-

русь коммерческие предприятия со средней чис-

ленностью за календарный год от 101 до 250 чело-

век включительно

Таблица 2 Распределение белорусских пред-

приятий МСП (малого и среднего бизнеса) по числу

сотрудников [7]

1-10 чел - 188 ед (438 )

11 до 50 чел - 156 ед (364 )

от 51 до 100 чел - 32 ед (75 )

от 100 до 200 чел - 26 ед (61 )

свыше 200 чел - 27 ед (63 )

ВСЕГО 429 ед (100 )

Сам малый и средний бизнес (МСП) в нашей

стране представлен не только промышленными

предприятиями но и другими видами деятельно-

сти

Таблица 3 Распределение белорусских МСП

по сфере деятельности в 2014 году

Торговля 133 ед 309

Общественное питание 22 ед 51

Производство (промышленность) 68 ед 158

Строительство 60 ед 139

Транспорт и связь 40 ед 93

Бытовое обслуживание 27 ед 63

Консалтинговые услуги 2 ед 05

Образование 4 ед 09

Компьютерные услуги 14 ед 32

Туризм 18 ед 42

Реклама 14 ед 32

ПолиграфияИздательство 7 ед 16

Недвижимость 11 ед 26

Другое 11 ед 26

Построим кривую Ципфа по данным таблицы

1 и 3 Таблица 2 носит справочный характер

Для этого образуем график где по оси y ndash

число занятых тыс чел а по оси x ndash количество

предприятий Нетрудно определить что получен-

ная прямая от одного предприятия с диапазоном

численности занятых от 6 до 30 тыс чел резко идет

вниз чтобы отразить на графике 68 предприятий

МСБ с условной численностью до 200 (250) чел В

промышленном производстве отсутствует средний

бизнес

В любом ценозе элитные группы играют реша-

ющую роль ndash именно их интересы в первую оче-

редь удовлетворяются и оберегаются Однако ценоз

утратит устойчивость при отсутствии или заметном

сокращении саранчовых групп Поэтому государ-

ство с развитием человеческого общества все

больше и больше усилий тратит на свой саранчо-

вый хвост Не потому что побеждают идеи соци-

альной справедливости а потому что опыт суще-

ствования социоценозов заставляет элитные

группы уступать свои права и привилегии для со-

хранения ценоза [2] Свободная конкуренция обес-

печивает самоорганизацию ценоза [Там же] Это

хорошо понимают в Республике Беларусь где уже

к 1 октября 2017 года появятся документы о либе-

рализации бизнеса [8]


[1]Титов ВВ Системный подход Учебное по-

собие М ВНИИПИ 1990

[2]Наганов АВ Теория общества государства

и права Электронный ресурс

[wwwnaganova3dnru ЭКОЦЕНОЗ]

[3]Половинкин АИ Техноэволюция и техно-

ценозы Обзор работ проф БИ Кудрина ndash Волго-

град Бюллетень laquoТехническое творчество Всесо-

юзной ассоциации технического творчества laquoЭври-

стикаraquo 1990

[4]Наганова ТЕ Предисловие к работе Нага-

нова АВ Теория общества государства и права

Электронный ресурс [wwwnaganova3dnru

ЭКОЦЕНОЗ]

[5]Электронный ресурс [httpsvocabularyru]

[6]Электронный ресурс [wwwzautraby]

[7]А Скриба Белорусский малый и средний

бизнес Электронный ресурс [wwwresearchby]

[8]Газета laquoРеспубликаraquo от 9 августа 2017 г сс

1-2


FEATURES AND SPECIFICITY OF PROFESSIONAL PREPARATION FOR STUDENTS OF THE AGRICULTURAL SPHERE OF MANUFACTURE

Pogorila NI

Separate structural unit of the Gorodyshchensky college of Uman National University of Horticulture

Ukraine

ОСОБЛИВОСТІ ТА СПЕЦИФІКА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ АГРАРНОЇ

СФЕРИ ВИРОБНИЦТВА

Погоріла НІ Відокремленого структурного підрозділу Городищенського коледжу

Уманського національного університету садівництва

Україна

Abstract

The article reveals the main aspects of the peculiarities and specifics of the professional training of students

in the agrarian sector of production The basic personal components of students professional readiness are deter-

mined The importance of the formation of a holistic educational process in agrarian educational institutions is

shown as the key to the effective formation of psychologically trained specialists in agrarian business

Анотація

Стаття розкриває головні аспекти особливостей та специфіки професійної підготовки студентів аг-

рарної сфери виробництва Визначено основні особистісні компоненти професійної готовності студентів

Показана важливість становлення цілісного навчально-виховного процесу в аграрних навчальних закладах

як запоруки досягнення ефективного формування психологічно підготовлених фахівців аграрного бізнесу

Keywords professional readiness professional activity personal components professional qualities of train-

ing

Ключові слова професійна готовність професійна діяльність особистісні компоненти професійні

риси підготовки

Організація професійної освіти стрімко зміни-

лася за останні роки під впливом таких чинників як

поява й поширення нових виробничих та інфор-

маційних технологій стирання чітких меж між

окремими сферами діяльності професіоналів ви-

никнення необхідності переорієнтації підготовки

представників багатьох професій у відповідності з

вимогами сьогодення Водночас створюються нові

умови для професійного розвитку та саморозвитку

особистості яка прагне стати компетентним і

успішним фахівцем-аграрієм [6]

Педагогічні дослідження професійної готов-

ності майбутніх фахівців-аграріїв зосереджені на

вивченні таких питань професійна спрямованість

особистості студента-аграрія (Л Сподін) про-

фесійне становлення студентів в аграрних ВНЗ

(С Виговська) професійна підготовка студентів

різних сільськогосподарських спеціальностей

(Н Кожемякіна ВЛозовецька В Свистун М Хо-

менко та ін) Водночас проблеми професійної

підготовки майбутніх фахівців-агрономів у ВНЗ

зокрема формування професійної готовності по-

требують окремого дослідження

У своєму дослідженні виходимо з того що

формування професійної готовності майбутніх

фахівців-агрономів є складником розвитку їхнього

професійного становлення Професійне станов-

лення фахівця розглядаємо у контексті його осо-

бистісного становлення При цьому спираємось на

запропоновані науковцями закономірності ро-

звитку особистості

- розвиток особистості має наслідувальний ха-

рактер

- особистість людини розвивається під впли-

вом середовища

- людська особистість розвивається внаслідок

впливу на всі сторони її психіки

- людина розвивається в діяльності

- зміна особистості вимагає зміни ставлення до

неї [2]

Серед вищевказаних закономірностей особ-

ливо значущими для нашого дослідження є вплив

середовища на розвиток особистості й діяльнісний

підхід до розвитку особистості та різних аспектів її

становлення зокрема професійного

Під професійним становленням розуміємо

процес формування професійного самосприйняття

професійної компетентності та професійної готов-

ності студентів На нашу думку формування про-

фесійного становлення майбутніх агрономів є бага-

товимірним процесом який здійснюється в аграр-

них ВНЗ у рамках цілісного педагогічного процесу

як цілеспрямованої мотивованої доцільно ор-

ганізованої та змістовно-насиченої системи

взаємодії субrsquoєктів та обrsquoєктів навчально-вихов-

ного процесу щодо підготовки студентів до про-

фесійної діяльності й суспільного життя [1]

Професійну готовність студентів як майбутніх

фахівців-агрономів розглядаємо як інтегративну

особистісну якість і суттєву передумову ефектив-

ності їхньої професійної діяльності після закін-

чення ВНЗ Професійна готовність допомагає моло-

дому фахівцю успішно виконувати свої обовязки


правильно використовувати знання досвід

зберігати самоконтроль і перебудовуватися при по-

яві непередбачених перешкод Професійна го-

товність студента ndash вирішальна умова швидкої

адаптації до умов праці подальшого професійного

їх вдосконалення та підвищення кваліфікації

Як професійно важлива якість особистості

професійна готовність студента є складним психо-

логічним утворенням і включає такі компоненти

ndash мотиваційний

ndash орієнтаційний

ndash операційний

ndash вольовий

ndash оцінковий

Достатня розвиненість і прояв цих компо-

нентів та їх цілісної єдності ndash показник високого

рівня професійної готовності випускника ВНЗ до

праці Істотним компонентом професійної готов-

ності є психологічна готовність яка може висту-

пати як у вигляді стійких установок мотивів рис

характеру так і у вигляді психічного стану

Психічний стан готовності особистості студента ndash

це його внутрішня налаштованість на певну по-

ведінку при виконанні навчальних і трудових зав-

дань орієнтованість на активні і доцільні дії (під

час навчання і з початком роботи після вишу)

Обидва види готовності студента до праці

(професійна і психологічна) перебувають у єдності

й взаємодіють у ході його діяльності Одним з по-

казників професійної готовності студента є про-

фесійна мобільність яка залежить від підготовле-

ності студента не до одного а до різноманітних

видів діяльності до розуміння принципів

функціонування не однієї соціальної спільності а

різних до участі в діяльності різних соціальних

спільнот з існуючими в них правилами до коорди-

нації різних типів діяльності при збереженні свого

laquoЯraquo одночасно в різних соціальних спільнотах і

нарешті впливу на розвиток цих спільнот до ство-

рення в разі практичної необхідності нових соціаль-

них спільнот і проектування відповідних їм видів

діяльності

Професійна мобільність має бути результатом

оволодіння не одним видом підготовленості до

діяльності а історично утвореними узагальненими

формами і способами діяльності [4]

Проте неможливо говорити про досягнення

професійної готовності студентів не звертаючись

до такого поняття як професійна компетентність

Це багатоаспектне явище яке розглядається у чис-

ленних працях вітчизняних і зарубіжних вчених

Професійна компетентність визначається як певне

підтверджене право належності до певної про-

фесійної групи працівників що визнається з боку

соціальної системи в цілому і представниками не

лише конкретної професійної групи а й інших

соціальних і професійних груп Крім того про-

фесійна компетентність визначає обсяг компетен-

цій коло повноважень у сфері професійної діяль-

ності У більш вузькому розумінні під професійною

компетентністю розуміється коло питань у яких

субєкт має пізнання досвід і сукупність яких відоб-

ражає соціально-професійний статус і професійну

кваліфікацію а також якісь особистісні індивіду-

альні особливості (здібності) або якості що забез-

печують можливість реалізації певної професійної

діяльності [5]

Таким чином метою педагогічної діяльності

аграрного ВНЗ на наш погляд є формування про-

фесійної готовності студентів в тому числі і май-

бутніх агрономів їхнє професійне становлення До

цілей професійної підготовки має належати й фор-

мування професійної компетентності майбутніх аг-

рономів [3] В умовах вищого навчального закладу

необхідно створити умови що сприяли б досяг-

ненню цих цілей При визначенні умов потрібно

враховувати всі складові педагогічного процесу у

ВНЗ Розглянемо навчальний процес як одну із

складових педагогічного процесу і ті умови що мо-

жуть сприяти формуванню професійної готовності

й розвитку професійного становлення студентів

Сутність навчання у вищій школі відрізняється

своєю специфікою як процесу викладання так і

учіння що зумовлено метою і завданнями вищої

школи На нашу думку викладач вищої школи при

організації навчального процесу окремої навчаль-

ної дисципліни повинен враховувати взаємозвrsquoязок

з іншими дисциплінами для того щоб сформувати

в студентів цілісне розуміння професії та про-

фесійної діяльності Адже неможливо виховати

професійно сформовану особистість без розуміння

міждисциплінарного звrsquoязку навчальних предметів

Для того щоб виховати це розуміння у ВНЗ можна

організовувати наприклад науково-практичні сту-

дентські конференції Важливим у цьому сенсі є та-

кож звrsquoязок з виробництвом (починаючи від

екскурсій на виробництво та зустрічей із

провідними фахівцями галузі і закінчуючи нав-

чально-виробничими практиками протягом нав-

чання та переддипломною остання включає в себе

також основу наукового дослідження що прово-

дить студент)

Проведений розгляд питання формування про-

фесійної готовності майбутніх агрономів дозволяє

зробити висновок про те що формування про-

фесійної готовності є одним із складників розвитку

професійного становлення фахівців Майбутній аг-

роном має не тільки засвоїти певний обсяг знань

умінь і навичок але й бути готовим до застосування

їх у стандартних та проблемних ситуаціях при ви-

конанні своїх професійних обовrsquoязків

Перспективи подальшого дослідження

повrsquoязані з вивченням питань професійного са-

мосприйняття професійної компетентності й фор-

мування ключових компетенцій майбутніх

фахівців-агрономів у навчально-виховному процесі

аграрних вищих навчальних закладів освіти


1 Головаха ЕИ Жизненные перспективы и

профессиональное самоопределение молодежи ndash

К Наукова думка 1988

2 Джура О Д Теоретико-методологічні про-

блеми дослідження процесу професійного само-

визначення особистості Вища освіта України


Теоретичний і науково-методичний часопис ndash К

Інститут вищої освіти АПН України 2003 ndash 4

3 Дмитрієв А В Загальна соціологія Учеб

посібник ndash М 2001 ndash С 136

4 Климов ЕА Человек и профессия Е А

Климов ndash Л 1984

5 Климов ЄА Шлях до професії Є А Кли-

мов ndash Л 1974

6 Нємов Р С Психологія Підручник для

студентів вищ пед навч закладів У 3-х кн-х Кн 1

Загальні основи психології ndash 2-е вид ndash М Просве-

щение ВЛАДОС 2004


TECHNICAL SCIENCES

INCREASE IN THE ENTROPY OF THE CODE WORD WITH CONSTANT

DURATION 0mtTck constm

Zakharchenko NV

Bektursunov DN

Hajiyev MM

Golev DV

Tolkachev AV

УВЕЛИЧЕНИЕ ЭНТРОПИИ КОДОВОГО СЛОВА ПРИ ПОСТОЯННОЙ ДЛИТЕЛЬНОСТИ

0mtTck constm

Захарченко НВ

Бектурсунов ДН

Гаджиев ММ

Голев ДВ

Толкачев АВ Одесская национальная академия связи им АСПопова

УКРАИНА

Abstract

Temporal efficiency of transmission of two-character ensembles in the binary channel by one code construc-

tion on the basis of timer signals is estimated

Аннотация

Оценивается временная эффективность передачи двухсимвольных ансамблей в двоичном канале од-

ной кодовой конструкцией на базе таймерных сигналов

Keywords two-character ensembles signal timer entropy

Ключевые слова двухсимвольные ансамбли сигнал таймер энтропия

1 Дискретные сообщения и сигналы при по-

зиционном кодировании Существуют два вида

сообщений и соответствующих им источников [1]

ndash непрерывные сообщения характеризующи-

еся бесконечным числом значений на конечном ин-

тервале времени

ndash дискретные сообщения характеризующиеся

конечным числом значений на бесконечном интер-

вале времени

Примером первого могут быть датчики атмо-

сферного и звукового давления в которых отсут-

ствует квантование измеряемой величины Приме-

ром дискретных сообщений могут быть датчики ко-

манд в системах телекодовой связи те источники

с конечным алфавитным объемом

Оба источника характеризуются общим пара-

метром H ndash называемой энтропией сообщений [2]

Для непрерывных сообщений энтропия H со-

держащаяся в одном замере случайной величины

определяется [2]

minmax

2log)(

xxL

Lm

myH

k

k

(1)

где ndash погрешность измерения случайной ве-

личины

Для дискретных сообщений энтропия )(Д xH

равна [2]

n

i

ii xPxPH1

2Дсообщ

двед)(log)()x( (2)

При этом информация о каждом состоянии ix

обозначает среднее количество информации при-

ходящееся на одно достоверное сообщение о собы-

тии ix при передаче большого количества таких

сообщений

Слагаемые в выражении (2) могут представ-

лять вероятности появления (передачи) кодовых

конструкций представляющих события ix Эти ко-

довые конструкции могут иметь равное число дво-

ичных элементов (0 или 1) для двоичного канала

или неравное число элементов

Неравномерные коды появляются вследствие

представления десятичных номеров ( 10N ) собы-

тий ix в двоичной или троичной системе счисле-

ния В двоичной системе десятичные числа пред-

ставляются в системе имеющей два значения ин-

формационного параметра ( 102 aa ) а в

троичной три параметра ( 1013 aa )


Представление десятичных номеров ndash симво-

лов в двоичной ( 2a ) или троичной ( 3a ) си-

стемах производится на основе полинома [1] 0

01

13

32

21

1)( aaaaaaG nn

nn

nn

(3)

В таблице 1 представлены записи десятичных

номеров 10110 N при 2a и 3a

Отметим что при 2a коэффициенты в вы-

ражении (3) 10 21 а при 3a коэффи-

циентами i могут быть 210i

Таблица 1 ndash Представление десятичных чисел при 2a и 3a

10N

a

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

2a v

1000 0100v

1100v

0010v

0110v

1010v

1110v

0001v

0011v

0101v

3a v

100 v

200 010v

110v

210v

020v

120v

220v

0010v

0110v

Из таблицы 1 следует

1) с увеличением a число цифр в представле-

нии десятичного числа уменьшается те кодовая

таблица имеет неодинаковое число цифр в пред-

ставлении десятичных чисел

2) для получения равномерных кодов необхо-

димо к кодовым словам неравномерного двоичного

кода после последней слева laquo1raquo добавить laquo0raquo так

чтобы число цифр в каждой кодовой конструкции

соответствовало максимальному десятичному

числу представленному в двоичном виде Для кода

с 3a также необходимо добавить laquo0raquo левее

цифр laquo1raquo или laquo2raquo так чтобы число цифр было рав-

ным 3 (для табл 1) В табл 1 дописанные слева laquo0raquo

отмечены знаком laquovraquo над цифрами 1 (двоичная си-

стема) и над цифрами laquo1raquo или laquo2raquo для 3a

Анализ табл 1 показывает что для формиро-

вания таблицы кодовых слов равной длительности

необходимо число элементов п удовлетворяющего

условию

022 log NEn

или (4)

033 log NEn

где 0N ndash число объектов о которых передается

информация (или их состояний) E ndash символ

числа большего 0log N (до ближайшего целого)

Исходя из (4) для передачи информации о 32

символах русского языка необходимо иметь (

532log2 n ) пять двоичных элементов в кодо-

вых словах

Учитывая это задача состоит в минимизации

времени передачи информации о двух символах

русского языка 2N в каждой кодовой конструк-

ции то общее число которых составит

102432322 N кодовых слова

При любом разделении 1024 реализаций на две

группы произведение чисел реализаций которых

равно 1024 не позволяет получить время реализа-

ции 101024log2 nTp элементов (см

табл 2)

Таблица 2 ndash Количество реализаций в группах n

Мощности групп 1n

2n n

I II

1024 0 10 0 10

32 32 5 5 10

64 16 6 4 10

128 8 7 3 10

256 4 8 2 10

512 2 9 1 10

Из анализа табл 2 следует что при позицион-

ном кодировании передачу двух символов русского

языка невозможно передать на интервале меньшем

10 элементарных сигналов

2 Таймерное кодирование Таймерное коди-

рование основано на двух принципах отличающих

его от позиционного кодирования

1 Если в позиционном двоичном кодировании

информация содержится в n отрезках имеющих


длину F

t

1

0 и отличающихся двумя информа-

ционными параметрами (амплитуды частоты или

фазы) то в таймерных кодах информационными яв-

ляются i отрезков длина которых ci удовлетво-

ряет условию

числацелыеSSS

t

Ztci

00

0

1

(5)

В выражении (5) слагаемое 0t обеспечивает

окончание переходного процесса а Z laquoсодер-

житraquo информацию о кодовом слове

2 Если при позиционном кодировании

0ntTCK можно реализовать множество мощно-

стью nN 2РП то при таймерном кодировании ко-

личество реализаций РТN определяется выраже-

нием [3]

1РТ

imSi

SimSN

(6)

В таблице 3 приведено количество реализаций

РТN для 43 ii при 104m для

876S

Таблица 3 ndash РТN для 43 ii при 104m для 876S

i S m 4

1624

5

3225

6

6426

7

12827

8

25628

9

51229

10

1024210

3

6 РТN 84 455 1330 2925 5456 9139 14190

7 РТN 120 680 2024 4495 8436 14190 22100

8 РТN 165 969 2925 6545 12341 20825 32509

4

6 РТN 1 210 1820 7315 20475 46376 91390

7 РТN 1 330 3060 12650 35960 82251 163185

8 РТN 1 495 4845 20475 58905 135751 270725

Из табл 3 следует

1) при любом constm и consti с уве-

личением S РТN растет

2) при mi 0РТ N при mi 1РТ N

3) получить 1024 реализации можно на интер-

вале 05tTCK взяв реализации при 3i и 8S

969РТ N и при 4i 8S из 495 реализаций

взять (1024-969=55) 55 реализаций

Из третьего свойства табл 3 следует основное

преимущество таймерных сигналов ndash намного

большее количество реализаций по сравнению с по-

зиционным кодированием

Оценим насколько больше можно передать

информации на одном интервале Найквиста HI по

сравнению с позиционным кодированием которое

обеспечивает 1 бит информации в одном найкви-

стовом элементе 12log2HП I

Оценим количество информации через энтро-

пию Н и информационную емкость одного эле-

мента HI [4] кодовых слов при 51 m и 62 m

при 821 SS

m

NI

NH

PH

P

2

2

log

log

(7)

Согласно табл 3

969385 iSmNPT при 4i

495PTN а при 6m

2969361

imNPT

484546 imNPT В соответствии с (7)

969log385 21 iSmHT

2925log386 22 iSmHT

495log485 23 iSmHT

4845log486 24 iSmHT

2212511

958889

42

31

TT

TT

HH

HH

03626

2212791

5

958

9116

5119761

5

889

43

21

HH

HH

II

II

Из приведенных расчетов для 5m и 6m

при 8 constS видно влияние числа отрезков i

на энтропию Н и информационную емкость одного

элемента HI

Согласно выражения (6) рассчитаем множе-

ства ансамблей PTN при 8S 104m

61i Рассчеты приведены в таблице 4


Таблица 4 ndash Количество реализацийРТN при 8S 104m 61i

i т 4 5 6 7 8 9 10

1 РТN 25 33 41 49 57 65 7

2 РТN 153 325 561 861 1225 1653 2145

3 РТN 165 969 2925 6545 12341 20825 32509

4 РТN 1 495 4845 20475 58905 135751 270725

5 РТN 0 1 1287 20349 118755 435897 1221759

6 РТN 0 0 1 3003 74613 593775 2760881

По табл 4 можно подобрать подмножества ко-

личества реализаций так чтобы сумма

1024РТN (например 5m 3i

969РТN а недостающие (1024-969) 55 реализа-

ций взять из множества 2i ) Из этой таблицы

можно оценить параметры ансамбля обеспечиваю-

щих на интервале 08tTCK множества кодовых

слов обеспечивающих передачу двух байтов 65536

реализаций (256256) Согласно табл 4 при 8m

5i 118755РТN Из этого множества

можно выбрать требуемое количество 65536 реали-

заций Можно пересчитать для 7S согласно

формуле (6) и получить 65780РТN что больше

величины 65536

Заметим что в обоих случаях

1) передачу двух букв русского алфавита мы

передаем на интервале 05tTCK что обеспечивает

синтез 10243232 РТN укрупненных сим-

вола

2) передачу двух байтов информации синте-

зируем на интервале одного байта 08tTCK

В обоих случаях мы решаем задачу увеличения

информационной емкости одного двоичного эле-

мента с одного бита до двух бит Это увеличение

происходит за счет кодового уплотнения то есть

передачи двух кодовых слов на интервале одного

слова В тоже время по табл 4 можно оценить не-

эффективность использования таймерных сигналь-

ных конструкций длиной 010tTCK обеспечива-

ющей реализацию 32509 кодовых конструкций

вместо двух множеств реализованных на интер-

вале 021 5tnn обеспечивающих совместно

938961 кодовых конструкций (969969) что в

(938961532509) 289 раз больше РТN ( 10m

8S 3i )


Для увеличения скорости передачи информа-

ции таймерными сигнальными конструкциями при

constm целесообразно использовать длину ко-

довых слов 05tTCK при которой информацион-

ная емкость одного элемента максимальна [2]


1 Зюко АГ Кловский ДД Коржик ВИ

Назаров МВ Теория электрической связи учебн

для вузов под ред ДД Кловского ndash М Радио и

связь 1999 ndash 432 с

2 Захарченко НВ Горохов СМ Кочетков

АВ Горицкий ВМ Толкачев АВ Информацион-

ные параметры таймерных сигнальных конструк-

ций при кодовом уплотнении канала Наукові

праці ОНАЗ ім ОСПопова ndash 2016 ndash 2 ndashС 25-

29

3 Захарченко МВ Кільдішев ВЙ Марти-

нова ОМ Ільїн ДЮ Трінтіна НА Системи пере-

давання даних laquoРадіотехнікаraquo ndash Т 1 Ефективність

блокового кодування ndash Одеса ОНАЗ ім ОС По-

пова 2014 ndash 488 с

4 Фельдбаум АА Дудыкин АД Мановцев

АП Миролюбов НН Теоретические основы

связи и управления ndash М Физматгиз 1963 ndash 932 с

5 Выгодский МЯ Справочник по высшей ма-

тематике ndash М АСТ Астрель 2006 ndash 991 с

11 (11)2017

VOL1


(Warszawa Poland)

ISSN 2708-5341





The journal is a batch of articles embracing all fields of modern sciences enabling our readers

seeing a wholesome picture of the development of science The multi-science format attracts

readers from throughout the world which increases the citation index of each author of our

journal

Editorial board


Managing editor















CONTENT


Meriacre A N INTERACTIVE TECHNIQUES IN PROMOTING

AUTHENTIC MATERIALS USE THROUGH

PROVERBS AND SAYINGS 3

MEDICAL SCIENCES

Kanovska L V Antoniv AA IMPLEMENTATION OF THE PRINCIPLES OF

EVIDENCE-BASED MEDICINE IN THE

EDUCATIONAL PROCESS IN STUDY OF

INTERNAL MEDICINE 9

Hukhlina OS Antoniv AA Voevidko OS Dudka IV Dudka TV FEATURES OF THE FUNCTIONAL STATE OF

THE LIVER IN PATIENTS WITH NON-

ALCOHOLIC STEATOHEPATITIS AND

CHRONIC KIDNEY DISEASE OF THE І-ІІ

STAGE 12

Darashkevich IP Mokhort TV FEATURES OF SLEEP IN DIFFERENT HALF OF

THE NIGHT IN DIABETES MELLITUS

TYPE 1 15

Syniachenko OVIermolaieva MV Aliieva TYu Iegudina YeD MORPHOLOGY OF GLOMERULONEPHRITIS IN

RHEUMATOID ARTRITIS 20

NATURAL SCIENCES

Sobirov JF Safarov MM THERMOPHYSICAL PROPERTIES OF THE

SEGNET-ELECTRIC-SEMICONDUCTOR GeTe IN

THE PARAELECTRIC CONDITION 24

SOCIAL SCIENCES

Valentin Petrushin Maria Dymnikowa MUSICAL MEMORY IN MUSIC ABILITIESrsquo

CLASSIFICATIONS AND IN PROFESSIONAL

MUSICAL ACTIVITY 28

Mariola Kokowska Maria Dymnikowa MUSIC TYPESrsquo PREFERENCE

CHARACTERISTIC IN MOOD REGULATION

PROCESSING BY MUSIC 46

Ivaskevych KI STRATEGIC PRIORITIES FOR REFORMING

MECHANISM OF STATE FINANCIAL CONTROL

IN UKRAINE 62

Myasoedov SA

AN ANALYSIS OF THE FOUNDATIONS OF

FORMATION OF ECONOMIC SECURITY

SYSTEM OF SUBSOIL USE IN THE RUSSIAN

FEDERATION 65

Naganova T E A JADGEMENT ABOUT PROPORTIONS

BETWEEN ENTERPRISES OF ANY FORM OF

PROPERTY IN STATE 69 Pogorila NI FEATURES AND SPECIFICITY OF

PROFESSIONAL PREPARATION FOR

STUDENTS OF THE AGRICULTURAL SPHERE

OF MANUFACTURE 73

TECHNICAL SCIENCES

Zakharchenko NV Bektursunov DN Hajiyev MM Golev DV Tolkachev AV INCREASE IN THE ENTROPY OF THE CODE

WORD WITH CONSTANT DURATION

0mtTck constm 76




Meriacre A N


Moldova

Abstract









in the XXI century




classroom







guage
















level students


















the worldrdquo[3]


































engaged


















Example of cards

Proverb


Meaning




may regret

Proverb


Meaning



Proverb


Meaning


Proverb


noise

Meaning




Proverb


Meaning



Proverb


Meaning





ers















worksheet


Proverb Meaning





hellip

3 hellip

hellip


guide




1Photo credit [6]


A What does it mean






















Pictionary





















proverb or saying






Pictionary cards4


the broth


spilt milk


none


Charades or mime




[9] 4Picture credit[ 10 11 12 13]

































4 Time is money

5 Time has wings










tion




















Just a minute







meaning



























to play6








Board races





















becomes the winner




Conclusion





















References















28022017)



cessed 21022017)






cessed 23022017)



cessed 24022017)




(accessed 22022017)





httpwwwrowa-doug-






cessed 22022017)








23022017)



20022017)


ESL -


(accessed 21022017)



MEDICAL SCIENCES


Kanovska L V

Antoniv AA


Ukraine Chernivtsi




Антонів АА



Abstract




Анотація


















































дицини [1 2 345]
















































































плацебо
























































зовість














помоги






























































2011 - 2


























развитие- 2012- 1 (7)- С43-50










С 4-8



THE І-ІІ STAGE

Hukhlina OS

Antoniv AA

Voevidko OS

Dudka IV

Dudka TV


Ukraine Chernivtsi



Хухліна ОС

Антонів АА


Дудка ІВ

Дудка ТВ



Abstract





Анотація






sylmethionine














































































































Групи


Через


вання



192plusmn

112




169plusmn083

162plusmn048

АлАТ


038plusmn

0014




04plusmn001

04plusmn001

γ-ГТ





513plusmn011

512plusmn005







136plusmn002

120plusmn005


уо 282plusmn 013





290plusmn006

276plusmn007




2 (рlt005)

























































































(88) С 15-20





тол 2010 Т 9 1 C3-10








тол 2009 5 С 17-22




кринол журнал 2016 4 (76) С 80-84




8-13




57 Issue 5 P 1097-1109




troenterol 2010 Vol 16 11 P1366-1376




2013 Vol 10 P 330-344





184ndash186










Vol 9 3 P185-194


Darashkevich IP


Mokhort TV






Мохорт ТВ


Abstract





sleep

Аннотация



































мяти [234]
















































таблице 1



(n=36)

Ме [2575]

Группа 2

(n=43)

Me [2575]

Группа 3

(n=35)

Ме [2575]

Возраст (к-во лет) 335[265450] 340[260450] 345[245 435]


Стаж СД 1 типа (лет) 100[80 130] 110 [90160] -

- рlt005


США)




Группа 1

(n=36)

Ме [2575]

Группа 2

(n=43)

Me [2575]

Группа 3

(n=35)

Ме [2575]

НвА1с () 605[590693] 840[770930] 402[390490]

ОВС (мин) 3420[2940 3840] 3180 [28803720] 2892 [2400 3720]

REM фаза ()

3560

[2300 5850]

3890

[2470 7370]

2530

[1710 3200]

NREM

фаза ()

N1

стадия()

1160

[6701520]

1090

[5001410]

585

[270 1340]

N2

стадия()

4387

[34506910]

4450

[1640 5390]

5145

[2990 5860]

N3

стадия()

425

[120770]

290

[060520]

675

[560 740]

N4

стадия()

270

[010705]

130

[000640]

860

[530 1120]






























Группа 1А

(n=36)

Ме [2575]

Группа 2А

(n=43)

Me[2575]

Группа 3А

(n=35)

Ме [2575]

REM ()

1550

[10001750]

1510

[11601650]

910

[745 966]

NREM ndashN1()

850

[460760]

930

[2701134]

290

[125 354]

NREM - N2()

2407

[16503570]

2501

[18702861]

2655

[184 315]

NREM ndash N3()

100

[000180]

040

[000080]

515

[345 623]

NREM ndash N4()

120

[000160]amp

073

[000 172]

630

[450631]





















контроля(630) (р=00001 р=00013)







Ме [2575]


Me[2575]


[2575]

REM () 1900

[14702925]

2490

[1790 3685]

1930

[1430 2310]

NREM ndashN1() 690

[450890]

360

[165 456]

360

[267670]

NREM - N2() 195

[1542050]

1770

[678 2012]

2340

[ 1903 2870]

NREM ndash N3() 305

[122401]

271

[165 312]

170

[067 234]

NREM ndash N4() 156

[102360]

090

[000182]

200

[145323]












170 (р=00023 р=00034)









































1550

1900

1510

2490

910

1930

000

500

1000

1500

2000

2500

3000

1A 2A 3A 1B 2B 3B

REM сон ()

Группа 1

Группа 2

Группа 3

plt00001 между


plt00001 между


plt00001 между


0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Группа 1

Группа 2

Группа 3

1А 2А 3А 1В 2В 3В



0

1

2

3

4

5

6

1А 2А 3А 1В 2В 3В



и 2В

р=00021 между


pound

N1 () N3 ()










































[911]












вых лиц









троля









2014 С16-22



Казань 2012









19-29




logia 48(2) 2005 Р 235-241



Kunst 2014



Med Clin 2(2) 2007 Р 187-197




31(6) 2008 P 1183-1188





ситета 4 2015 С 39-43




9 1997 Р 479-484



Syniachenko OV


Lyman Ukraine

Iermolaieva MV


Lyman Ukraine

Aliieva TYu


Lyman Ukraine

Iegudina YeD


Dnipro Ukraine









Алиева ТЮ


Егудина ЕД













disease












































































































































ое























0

2

4

6

8

10

12

14

16

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42




















канальцах


















IgA IgG IgM C3 C1q

строма

IgA IgG IgM C3 C1q

клубочки

IgA IgG IgM C3 C1q

канальцы

IgA IgG IgM C3 C1q

сосуды




































ния почек








сится СКФ

Выводы
























2015 25 (4) 307-10





0136508








0160225












NATURAL SCIENCES


Sobirov JF

Safarov MM



Tajikistan




Сафаров ММ




Abstraсt














acter

Аннотация








характер














































( ТgeТс )














ществе












ЭВМ[185]
























грамма Exsel
























66588 13227 4483 550

67160 19856 4517 370

67732 24441 4520 300

68304 26402 4541 279

68876 27387 4558 270

69448 29183 4568 254

70020 29960 4578 248

70592 30630 4568 242

71164 30636 4568 242

71736 4578 236








∆

66588 13227 15954 1709 4483 44822 002

67160 19856 20057 1002 4517 45051 026

67732 24441 23538 383 4520 45245 009

68304 26402 26397 002 4541 45404 013

68876 27387 28635 436 4558 45528 011

69448 29183 30250 353 4568 45616 014

70020 29960 31244 410 4578 45669 024

70592 30630 31616 312 4568 45687 002

71164 30636 31667 326 4568 45670 002



а middot 106

м2с

Т

С

а middot 106

м2с

Т

С














1971- 476 с











ков 2017 стр 80-88



1974-V47A 5 ndashP 404-406







С 213-214




1981-V212-Р309-326





43







329-331





1990 Т54 54 С 699-702






1985 ndashТ27 9 С 2825-2826





108-132



Т7 5 С1027-1029





1990 г 12с


SOCIAL SCIENCES



Maria Dymnikowa 2

















Abstract




Аннотация






Введение























ния














































































2005 - Дж Крес 2 1919 - К Сишор 3 1978 - К
















Таблица 1



ИСТОЧНИК




















ИСТОЧНИК













ИСТОЧНИК


1919 310 p














































tom III (1-2) s 8-30









ИСТОЧНИК




















- 414 с









ИСТОЧНИК











1972 - 384 с











ИСТОЧНИК
















ИСТОЧНИК























ИСТОЧНИК















- навыки
































ИСТОЧНИК












176 с







1988 - 160 с





ИСТОЧНИК











WSiP 1990 - 391 s


















ИСТОЧНИК



368 с







с

























звуков


сов































































































































































































































онала


















стей









движений






































































































































































матизации















































































































































































ний
















































































ния
































движений












































































































ков


































































































































































воле

































































именно




зами






тельно
















сознания















даться

























териала























































ИКАР 2009 - 448 с










рознак 2007 - 816 с


Харвест 1999 - 1408 с



















Пресс 1993 - 224 с



















Том 14 3 c126 - 130








1990 4 с 134 - 141



2001 5 c 45 - 49











Наука 1988 - 193 с


















1966 - 166 с







17




1977 - 124 с









688 с






2003 - 544 с





Юрайт 2015 - 367 с














































pers214_Procpdf




2011 10 p 111 - 130









eses 2005 64 p 229 - 235








A 1983 - 440 p



U S A 1985 - 423 p







Books U S A 1999 - 292 p




173







Poznan Poland 1963






June p 337 - 350







414 - 423



gon USA 1996




1979 Nr 1 - 123 s




811 - 814



2005 vol 56 p 89 - 114





- 759







- 333









351 - 364




April 14 (4) p 1908 - 1919



Mariola Kokowska


Maria Dymnikowa





Maria Dymnikowa


Abstract






Streszczenie









WPROWADZENIE

























MUZYCZNYCH






















































































































































































































wieku



























ern swing



























































Bukowina)






















rap G-funk etc































J Griffin
































arsquocapella)



















pop post rock
















































rozrywkowej

























post-rock punk-rock





























country pop




































metal




















































NASTROacuteJ

























































[68]









































MUZYCZNEGO







tabeli 1

Tabela 1

























rytmicznej










































































































Wykres 1


MMR profilaktyka

MMR kompensacja

STOMP classic

STOMP rock

STOMP theme songs

gr depresji

gr zdrowa

kobiety

mezczyzni

wyk srednie

wyk wyzsze

60

65

70

75

80

85

90

95

100

105






































weryfikacyjnych



























muzycznym

















































































































































































Tabela 2



1 2 3




































































mężczyzn








Tabela 3













































muzykę
















































































terapeutyczną







Tabela 4







CAŁA 1 3 13 31

ZDROWA 1 2 22 30 1 5 22 34

1 3 23 54

KOBIETY 1 3 23 445





1 3 33 40 4 6 12 32


1 3 23 36 2 4 22 32

KOBIETY ZDROWE

1 3 13 39 2 3 22 35

1 3 23 48 3 4 23 32

1 5 22 32 3 6 11 32

2 3 11 32



1 3 23 63 1 5 22 37



WYŻSZYM

1 3 23 405 1 3 23 33

1 3 33 31 1 3 33 39

1 2 33 33


WYŻSZYM

1 3 23 61 3 4 23 33

1 5 22 33 3 5 21 33

2 3 22 33 4 6 33 33

2 4 23 33


ŚREDNIM

1 2 22 31 1 5 22 345

1 3 13 405 3 6 11 31

1 3 23 50


WYŻSZYM

1 3 23 52 1 5 22 40


ŚREDNIM

1 3 13 39 2 3 11 355

1 3 23 39 3 6 11 32


WYŻSZYM

1 3 13 32 1 5 11 32

1 3 23 44 2 4 22 32


ŚREDNIM

1 2 22 315 1 5 22 42

1 3 13 315 4 6 22 315

1 3 23 53
































































































































































ZAKOŃCZENIE




































grudzień 2007 r







ciety 23 p76-98











3 (10) s28-35



s313-319







chiatry 25 (4) p208-210 252-253





333





















dnia 05082017r


muzycznahtml










91 p140-162













KURPISZ S A s5-7























s19



and Francis Group

35







p559-621



380




p336-352








ciology 28 s167-195











166







p229-250









p277-298



Wydawnictwo UW







2014r



















ment-mediapdf











23 p63-80



















ogy of Music 39 (3) p307-327






music 35 (1) p 88-109


















tudowego sygnału










University Press




211






p910-925



5501 p54-56


















p415-425



p283-289


Ivaskevych KI



Ukraine






Україна

Abstract






Анотація

































































ролю


















25 березня 2006 р [5]




















































































вів
























до звіту


































вень [2]




























































бюджету




















Myasoedov SA

Аннотация







Abstract

























опасности











Реаль-ная









ная






Низкая







ная








ческая























ных стран






















копаемых














комплекса
























сти





















сырья








торов

























низаций



мых































опасности










ресов




















страны




































































фияraquo 2009











ПГСХА 2010 С107-110

[5]httpwwwnamakonru

[6]httpunstatsunorg

[7]httpwwwgscom


Naganova T E

Republic of Belarus







Дж М Кейнс

Abstract



Анотация





































































































































































сурсов






























ний [2]
























































делению[2]




































числу ППП)




2МАЗ 218





7Белшина 125

8Белаз 125

9Нафтан 122



12МАПИД 86

























1-10 чел - 188 ед (438 )

11 до 50 чел - 156 ед (364 )

от 51 до 100 чел - 32 ед (75 )

от 100 до 200 чел - 26 ед (61 )

свыше 200 чел - 27 ед (63 )

ВСЕГО 429 ед (100 )




сти



























бизнес































ЭКОЦЕНОЗ]






1-2



Pogorila NI


Ukraine





Україна

Abstract





Анотація






ing



































рактер







неї [2]



































































































































































TECHNICAL SCIENCES



Zakharchenko NV

Bektursunov DN

Hajiyev MM

Golev DV

Tolkachev AV


0mtTck constm



Гаджиев ММ

Голев ДВ


УКРАИНА

Abstract



Аннотация

























minmax

2log)(

xxL

Lm

myH

k

k

(1)


личины


равна [2]

n

i

ii xPxPH1

2Дсообщ






сообщений


















01

13

32

21

1)( aaaaaaG nn

nn

nn

(3)







10N

a

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

2a v

1000 0100v

1100v

0010v

0110v

1010v

1110v

0001v

0011v

0101v

3a v

100 v

200 010v

110v

210v

020v

120v

220v

0010v

0110v




















условию

022 log NEn

или (4)

033 log NEn







вых словах










табл 2)



2n n

I II

1024 0 10 0 10

32 32 5 5 10

64 16 6 4 10

128 8 7 3 10

256 4 8 2 10

512 2 9 1 10











длину F

t

1







t

Ztci

00

0

1

(5)








нием [3]

1РТ

imSi

SimSN

(6)



876S


i S m 4

1624

5

3225

6

6426

7

12827

8

25628

9

51229

10

1024210

3

6 РТN 84 455 1330 2925 5456 9139 14190

7 РТN 120 680 2024 4495 8436 14190 22100

8 РТN 165 969 2925 6545 12341 20825 32509

4

6 РТN 1 210 1820 7315 20475 46376 91390

7 РТN 1 330 3060 12650 35960 82251 163185

8 РТN 1 495 4845 20475 58905 135751 270725





















при 821 SS

m

NI

NH

PH

P

2

2

log

log

(7)



495PTN а при 6m

2969361

imNPT


969log385 21 iSmHT

2925log386 22 iSmHT

495log485 23 iSmHT

4845log486 24 iSmHT

2212511

958889

42

31

TT

TT

HH

HH

03626

2212791

5

958

9116

5119761

5

889

43

21

HH

HH

II

II




элемента HI






i т 4 5 6 7 8 9 10

1 РТN 25 33 41 49 57 65 7

2 РТN 153 325 561 861 1225 1653 2145

3 РТN 165 969 2925 6545 12341 20825 32509

4 РТN 1 495 4845 20475 58905 135751 270725

5 РТN 0 1 1287 20349 118755 435897 1221759

6 РТN 0 0 1 3003 74613 593775 2760881



















вола















(938961532509) 289 раз больше РТN ( 10m

8S 3i )

















29











11 (11)2017

VOL1


(Warszawa Poland)

ISSN 2708-5341








journal

Editorial board


Managing editor


















Meriacre A N


Moldova

Abstract









in the XXI century




classroom







guage
















level students


















the worldrdquo[3]


































engaged


















Example of cards

Proverb


Meaning




may regret

Proverb


Meaning



Proverb


Meaning


Proverb


noise

Meaning




Proverb


Meaning



Proverb


Meaning





ers















worksheet


Proverb Meaning





hellip

3 hellip

hellip


guide




1Photo credit [6]


A What does it mean






















Pictionary





















proverb or saying






Pictionary cards4


the broth


spilt milk


none


Charades or mime




[9] 4Picture credit[ 10 11 12 13]

































4 Time is money

5 Time has wings










tion




















Just a minute







meaning



























to play6








Board races





















becomes the winner




Conclusion





















References















28022017)



cessed 21022017)






cessed 23022017)



cessed 24022017)




(accessed 22022017)





httpwwwrowa-doug-






cessed 22022017)








23022017)



20022017)


ESL -


(accessed 21022017)



MEDICAL SCIENCES


Kanovska L V

Antoniv AA


Ukraine Chernivtsi




Антонів АА



Abstract




Анотація


















































дицини [1 2 345]
















































































плацебо
























































зовість














помоги






























































2011 - 2


























развитие- 2012- 1 (7)- С43-50










С 4-8



THE І-ІІ STAGE

Hukhlina OS

Antoniv AA

Voevidko OS

Dudka IV

Dudka TV


Ukraine Chernivtsi



Хухліна ОС

Антонів АА


Дудка ІВ

Дудка ТВ



Abstract





Анотація






sylmethionine














































































































Групи


Через


вання



192plusmn

112




169plusmn083

162plusmn048

АлАТ


038plusmn

0014




04plusmn001

04plusmn001

γ-ГТ





513plusmn011

512plusmn005







136plusmn002

120plusmn005


уо 282plusmn 013





290plusmn006

276plusmn007




2 (рlt005)

























































































(88) С 15-20





тол 2010 Т 9 1 C3-10








тол 2009 5 С 17-22




кринол журнал 2016 4 (76) С 80-84




8-13




57 Issue 5 P 1097-1109




troenterol 2010 Vol 16 11 P1366-1376




2013 Vol 10 P 330-344





184ndash186










Vol 9 3 P185-194


Darashkevich IP


Mokhort TV






Мохорт ТВ


Abstract





sleep

Аннотация



































мяти [234]
















































таблице 1



(n=36)

Ме [2575]

Группа 2

(n=43)

Me [2575]

Группа 3

(n=35)

Ме [2575]

Возраст (к-во лет) 335[265450] 340[260450] 345[245 435]


Стаж СД 1 типа (лет) 100[80 130] 110 [90160] -

- рlt005


США)




Группа 1

(n=36)

Ме [2575]

Группа 2

(n=43)

Me [2575]

Группа 3

(n=35)

Ме [2575]

НвА1с () 605[590693] 840[770930] 402[390490]

ОВС (мин) 3420[2940 3840] 3180 [28803720] 2892 [2400 3720]

REM фаза ()

3560

[2300 5850]

3890

[2470 7370]

2530

[1710 3200]

NREM

фаза ()

N1

стадия()

1160

[6701520]

1090

[5001410]

585

[270 1340]

N2

стадия()

4387

[34506910]

4450

[1640 5390]

5145

[2990 5860]

N3

стадия()

425

[120770]

290

[060520]

675

[560 740]

N4

стадия()

270

[010705]

130

[000640]

860

[530 1120]






























Группа 1А

(n=36)

Ме [2575]

Группа 2А

(n=43)

Me[2575]

Группа 3А

(n=35)

Ме [2575]

REM ()

1550

[10001750]

1510

[11601650]

910

[745 966]

NREM ndashN1()

850

[460760]

930

[2701134]

290

[125 354]

NREM - N2()

2407

[16503570]

2501

[18702861]

2655

[184 315]

NREM ndash N3()

100

[000180]

040

[000080]

515

[345 623]

NREM ndash N4()

120

[000160]amp

073

[000 172]

630

[450631]





















контроля(630) (р=00001 р=00013)







Ме [2575]


Me[2575]


[2575]

REM () 1900

[14702925]

2490

[1790 3685]

1930

[1430 2310]

NREM ndashN1() 690

[450890]

360

[165 456]

360

[267670]

NREM - N2() 195

[1542050]

1770

[678 2012]

2340

[ 1903 2870]

NREM ndash N3() 305

[122401]

271

[165 312]

170

[067 234]

NREM ndash N4() 156

[102360]

090

[000182]

200

[145323]












170 (р=00023 р=00034)









































1550

1900

1510

2490

910

1930

000

500

1000

1500

2000

2500

3000

1A 2A 3A 1B 2B 3B

REM сон ()

Группа 1

Группа 2

Группа 3

plt00001 между


plt00001 между


plt00001 между


0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Группа 1

Группа 2

Группа 3

1А 2А 3А 1В 2В 3В



0

1

2

3

4

5

6

1А 2А 3А 1В 2В 3В



и 2В

р=00021 между


pound

N1 () N3 ()










































[911]












вых лиц









троля









2014 С16-22



Казань 2012









19-29




logia 48(2) 2005 Р 235-241



Kunst 2014



Med Clin 2(2) 2007 Р 187-197




31(6) 2008 P 1183-1188





ситета 4 2015 С 39-43




9 1997 Р 479-484



Syniachenko OV


Lyman Ukraine

Iermolaieva MV


Lyman Ukraine

Aliieva TYu


Lyman Ukraine

Iegudina YeD


Dnipro Ukraine









Алиева ТЮ


Егудина ЕД













disease












































































































































ое























0

2

4

6

8

10

12

14

16

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42




















канальцах


















IgA IgG IgM C3 C1q

строма

IgA IgG IgM C3 C1q

клубочки

IgA IgG IgM C3 C1q

канальцы

IgA IgG IgM C3 C1q

сосуды




































ния почек








сится СКФ

Выводы
























2015 25 (4) 307-10





0136508








0160225












NATURAL SCIENCES


Sobirov JF

Safarov MM



Tajikistan




Сафаров ММ




Abstraсt














acter

Аннотация








характер














































( ТgeТс )














ществе












ЭВМ[185]
























грамма Exsel
























66588 13227 4483 550

67160 19856 4517 370

67732 24441 4520 300

68304 26402 4541 279

68876 27387 4558 270

69448 29183 4568 254

70020 29960 4578 248

70592 30630 4568 242

71164 30636 4568 242

71736 4578 236








∆

66588 13227 15954 1709 4483 44822 002

67160 19856 20057 1002 4517 45051 026

67732 24441 23538 383 4520 45245 009

68304 26402 26397 002 4541 45404 013

68876 27387 28635 436 4558 45528 011

69448 29183 30250 353 4568 45616 014

70020 29960 31244 410 4578 45669 024

70592 30630 31616 312 4568 45687 002

71164 30636 31667 326 4568 45670 002



а middot 106

м2с

Т

С

а middot 106

м2с

Т

С














1971- 476 с











ков 2017 стр 80-88



1974-V47A 5 ndashP 404-406







С 213-214




1981-V212-Р309-326





43







329-331





1990 Т54 54 С 699-702






1985 ndashТ27 9 С 2825-2826





108-132



Т7 5 С1027-1029





1990 г 12с


SOCIAL SCIENCES



Maria Dymnikowa 2

















Abstract




Аннотация






Введение























ния














































































2005 - Дж Крес 2 1919 - К Сишор 3 1978 - К
















Таблица 1



ИСТОЧНИК




















ИСТОЧНИК













ИСТОЧНИК


1919 310 p














































tom III (1-2) s 8-30









ИСТОЧНИК




















- 414 с









ИСТОЧНИК











1972 - 384 с











ИСТОЧНИК
















ИСТОЧНИК























ИСТОЧНИК















- навыки
































ИСТОЧНИК












176 с







1988 - 160 с





ИСТОЧНИК











WSiP 1990 - 391 s


















ИСТОЧНИК



368 с







с

























звуков


сов































































































































































































































онала


















стей









движений






































































































































































матизации















































































































































































ний
















































































ния
































движений












































































































ков


































































































































































воле

































































именно




зами






тельно
















сознания















даться

























териала























































ИКАР 2009 - 448 с










рознак 2007 - 816 с


Харвест 1999 - 1408 с



















Пресс 1993 - 224 с



















Том 14 3 c126 - 130








1990 4 с 134 - 141



2001 5 c 45 - 49











Наука 1988 - 193 с


















1966 - 166 с







17




1977 - 124 с









688 с






2003 - 544 с





Юрайт 2015 - 367 с














































pers214_Procpdf




2011 10 p 111 - 130









eses 2005 64 p 229 - 235








A 1983 - 440 p



U S A 1985 - 423 p







Books U S A 1999 - 292 p




173







Poznan Poland 1963






June p 337 - 350







414 - 423



gon USA 1996




1979 Nr 1 - 123 s




811 - 814



2005 vol 56 p 89 - 114





- 759







- 333









351 - 364




April 14 (4) p 1908 - 1919



Mariola Kokowska


Maria Dymnikowa





Maria Dymnikowa


Abstract






Streszczenie









WPROWADZENIE

























MUZYCZNYCH






















































































































































































































wieku



























ern swing



























































Bukowina)






















rap G-funk etc































J Griffin
































arsquocapella)



















pop post rock
















































rozrywkowej

























post-rock punk-rock





























country pop




































metal




















































NASTROacuteJ

























































[68]









































MUZYCZNEGO







tabeli 1

Tabela 1

























rytmicznej










































































































Wykres 1


MMR profilaktyka

MMR kompensacja

STOMP classic

STOMP rock

STOMP theme songs

gr depresji

gr zdrowa

kobiety

mezczyzni

wyk srednie

wyk wyzsze

60

65

70

75

80

85

90

95

100

105






































weryfikacyjnych



























muzycznym

















































































































































































Tabela 2



1 2 3




































































mężczyzn








Tabela 3













































muzykę
















































































terapeutyczną







Tabela 4







CAŁA 1 3 13 31

ZDROWA 1 2 22 30 1 5 22 34

1 3 23 54

KOBIETY 1 3 23 445





1 3 33 40 4 6 12 32


1 3 23 36 2 4 22 32

KOBIETY ZDROWE

1 3 13 39 2 3 22 35

1 3 23 48 3 4 23 32

1 5 22 32 3 6 11 32

2 3 11 32



1 3 23 63 1 5 22 37



WYŻSZYM

1 3 23 405 1 3 23 33

1 3 33 31 1 3 33 39

1 2 33 33


WYŻSZYM

1 3 23 61 3 4 23 33

1 5 22 33 3 5 21 33

2 3 22 33 4 6 33 33

2 4 23 33


ŚREDNIM

1 2 22 31 1 5 22 345

1 3 13 405 3 6 11 31

1 3 23 50


WYŻSZYM

1 3 23 52 1 5 22 40


ŚREDNIM

1 3 13 39 2 3 11 355

1 3 23 39 3 6 11 32


WYŻSZYM

1 3 13 32 1 5 11 32

1 3 23 44 2 4 22 32


ŚREDNIM

1 2 22 315 1 5 22 42

1 3 13 315 4 6 22 315

1 3 23 53
































































































































































ZAKOŃCZENIE




































grudzień 2007 r







ciety 23 p76-98











3 (10) s28-35



s313-319







chiatry 25 (4) p208-210 252-253





333





















dnia 05082017r


muzycznahtml










91 p140-162













KURPISZ S A s5-7























s19



and Francis Group

35







p559-621



380




p336-352








ciology 28 s167-195











166







p229-250









p277-298



Wydawnictwo UW







2014r



















ment-mediapdf











23 p63-80



















ogy of Music 39 (3) p307-327






music 35 (1) p 88-109


















tudowego sygnału










University Press




211






p910-925



5501 p54-56


















p415-425



p283-289


Ivaskevych KI



Ukraine






Україна

Abstract






Анотація

































































ролю


















25 березня 2006 р [5]




















































































вів
























до звіту


































вень [2]




























































бюджету




















Myasoedov SA

Аннотация







Abstract

























опасности











Реаль-ная









ная






Низкая







ная








ческая























ных стран






















копаемых














комплекса
























сти





















сырья








торов

























низаций



мых































опасности










ресов




















страны




































































фияraquo 2009











ПГСХА 2010 С107-110

[5]httpwwwnamakonru

[6]httpunstatsunorg

[7]httpwwwgscom


Naganova T E

Republic of Belarus







Дж М Кейнс

Abstract



Анотация





































































































































































сурсов






























ний [2]
























































делению[2]




































числу ППП)




2МАЗ 218





7Белшина 125

8Белаз 125

9Нафтан 122



12МАПИД 86

























1-10 чел - 188 ед (438 )

11 до 50 чел - 156 ед (364 )

от 51 до 100 чел - 32 ед (75 )

от 100 до 200 чел - 26 ед (61 )

свыше 200 чел - 27 ед (63 )

ВСЕГО 429 ед (100 )




сти



























бизнес































ЭКОЦЕНОЗ]






1-2



Pogorila NI


Ukraine





Україна

Abstract





Анотація






ing



































рактер







неї [2]



































































































































































TECHNICAL SCIENCES



Zakharchenko NV

Bektursunov DN

Hajiyev MM

Golev DV

Tolkachev AV


0mtTck constm



Гаджиев ММ

Голев ДВ


УКРАИНА

Abstract



Аннотация

























minmax

2log)(

xxL

Lm

myH

k

k

(1)


личины


равна [2]

n

i

ii xPxPH1

2Дсообщ






сообщений


















01

13

32

21

1)( aaaaaaG nn

nn

nn

(3)







10N

a

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

2a v

1000 0100v

1100v

0010v

0110v

1010v

1110v

0001v

0011v

0101v

3a v

100 v

200 010v

110v

210v

020v

120v

220v

0010v

0110v




















условию

022 log NEn

или (4)

033 log NEn







вых словах










табл 2)



2n n

I II

1024 0 10 0 10

32 32 5 5 10

64 16 6 4 10

128 8 7 3 10

256 4 8 2 10

512 2 9 1 10











длину F

t

1







t

Ztci

00

0

1

(5)








нием [3]

1РТ

imSi

SimSN

(6)



876S


i S m 4

1624

5

3225

6

6426

7

12827

8

25628

9

51229

10

1024210

3

6 РТN 84 455 1330 2925 5456 9139 14190

7 РТN 120 680 2024 4495 8436 14190 22100

8 РТN 165 969 2925 6545 12341 20825 32509

4

6 РТN 1 210 1820 7315 20475 46376 91390

7 РТN 1 330 3060 12650 35960 82251 163185

8 РТN 1 495 4845 20475 58905 135751 270725





















при 821 SS

m

NI

NH

PH

P

2

2

log

log

(7)



495PTN а при 6m

2969361

imNPT


969log385 21 iSmHT

2925log386 22 iSmHT

495log485 23 iSmHT

4845log486 24 iSmHT

2212511

958889

42

31

TT

TT

HH

HH

03626

2212791

5

958

9116

5119761

5

889

43

21

HH

HH

II

II




элемента HI






i т 4 5 6 7 8 9 10

1 РТN 25 33 41 49 57 65 7

2 РТN 153 325 561 861 1225 1653 2145

3 РТN 165 969 2925 6545 12341 20825 32509

4 РТN 1 495 4845 20475 58905 135751 270725

5 РТN 0 1 1287 20349 118755 435897 1221759

6 РТN 0 0 1 3003 74613 593775 2760881



















вола















(938961532509) 289 раз больше РТN ( 10m

8S 3i )

















29











11 (11)2017

VOL1


(Warszawa Poland)

ISSN 2708-5341








journal

Editorial board


Managing editor






























Example of cards

Proverb


Meaning




may regret

Proverb


Meaning



Proverb


Meaning


Proverb


noise

Meaning




Proverb


Meaning



Proverb


Meaning





ers















worksheet


Proverb Meaning





hellip

3 hellip

hellip


guide




1Photo credit [6]


A What does it mean






















Pictionary





















proverb or saying






Pictionary cards4


the broth


spilt milk


none


Charades or mime




[9] 4Picture credit[ 10 11 12 13]

































4 Time is money

5 Time has wings










tion




















Just a minute







meaning



























to play6








Board races





















becomes the winner




Conclusion





















References















28022017)



cessed 21022017)






cessed 23022017)



cessed 24022017)




(accessed 22022017)





httpwwwrowa-doug-






cessed 22022017)








23022017)



20022017)


ESL -


(accessed 21022017)



MEDICAL SCIENCES


Kanovska L V

Antoniv AA


Ukraine Chernivtsi




Антонів АА



Abstract




Анотація


















































дицини [1 2 345]
















































































плацебо
























































зовість














помоги






























































2011 - 2


























развитие- 2012- 1 (7)- С43-50










С 4-8



THE І-ІІ STAGE

Hukhlina OS

Antoniv AA

Voevidko OS

Dudka IV

Dudka TV


Ukraine Chernivtsi



Хухліна ОС

Антонів АА


Дудка ІВ

Дудка ТВ



Abstract





Анотація






sylmethionine














































































































Групи


Через


вання



192plusmn

112




169plusmn083

162plusmn048

АлАТ


038plusmn

0014




04plusmn001

04plusmn001

γ-ГТ





513plusmn011

512plusmn005







136plusmn002

120plusmn005


уо 282plusmn 013





290plusmn006

276plusmn007




2 (рlt005)

























































































(88) С 15-20





тол 2010 Т 9 1 C3-10








тол 2009 5 С 17-22




кринол журнал 2016 4 (76) С 80-84




8-13




57 Issue 5 P 1097-1109




troenterol 2010 Vol 16 11 P1366-1376




2013 Vol 10 P 330-344





184ndash186










Vol 9 3 P185-194


Darashkevich IP


Mokhort TV






Мохорт ТВ


Abstract





sleep

Аннотация



































мяти [234]
















































таблице 1



(n=36)

Ме [2575]

Группа 2

(n=43)

Me [2575]

Группа 3

(n=35)

Ме [2575]

Возраст (к-во лет) 335[265450] 340[260450] 345[245 435]


Стаж СД 1 типа (лет) 100[80 130] 110 [90160] -

- рlt005


США)




Группа 1

(n=36)

Ме [2575]

Группа 2

(n=43)

Me [2575]

Группа 3

(n=35)

Ме [2575]

НвА1с () 605[590693] 840[770930] 402[390490]

ОВС (мин) 3420[2940 3840] 3180 [28803720] 2892 [2400 3720]

REM фаза ()

3560

[2300 5850]

3890

[2470 7370]

2530

[1710 3200]

NREM

фаза ()

N1

стадия()

1160

[6701520]

1090

[5001410]

585

[270 1340]

N2

стадия()

4387

[34506910]

4450

[1640 5390]

5145

[2990 5860]

N3

стадия()

425

[120770]

290

[060520]

675

[560 740]

N4

стадия()

270

[010705]

130

[000640]

860

[530 1120]






























Группа 1А

(n=36)

Ме [2575]

Группа 2А

(n=43)

Me[2575]

Группа 3А

(n=35)

Ме [2575]

REM ()

1550

[10001750]

1510

[11601650]

910

[745 966]

NREM ndashN1()

850

[460760]

930

[2701134]

290

[125 354]

NREM - N2()

2407

[16503570]

2501

[18702861]

2655

[184 315]

NREM ndash N3()

100

[000180]

040

[000080]

515

[345 623]

NREM ndash N4()

120

[000160]amp

073

[000 172]

630

[450631]





















контроля(630) (р=00001 р=00013)







Ме [2575]


Me[2575]


[2575]

REM () 1900

[14702925]

2490

[1790 3685]

1930

[1430 2310]

NREM ndashN1() 690

[450890]

360

[165 456]

360

[267670]

NREM - N2() 195

[1542050]

1770

[678 2012]

2340

[ 1903 2870]

NREM ndash N3() 305

[122401]

271

[165 312]

170

[067 234]

NREM ndash N4() 156

[102360]

090

[000182]

200

[145323]












170 (р=00023 р=00034)









































1550

1900

1510

2490

910

1930

000

500

1000

1500

2000

2500

3000

1A 2A 3A 1B 2B 3B

REM сон ()

Группа 1

Группа 2

Группа 3

plt00001 между


plt00001 между


plt00001 между


0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Группа 1

Группа 2

Группа 3

1А 2А 3А 1В 2В 3В



0

1

2

3

4

5

6

1А 2А 3А 1В 2В 3В



и 2В

р=00021 между


pound

N1 () N3 ()










































[911]












вых лиц









троля









2014 С16-22



Казань 2012









19-29




logia 48(2) 2005 Р 235-241



Kunst 2014



Med Clin 2(2) 2007 Р 187-197




31(6) 2008 P 1183-1188





ситета 4 2015 С 39-43




9 1997 Р 479-484



Syniachenko OV


Lyman Ukraine

Iermolaieva MV


Lyman Ukraine

Aliieva TYu


Lyman Ukraine

Iegudina YeD


Dnipro Ukraine









Алиева ТЮ


Егудина ЕД













disease












































































































































ое























0

2

4

6

8

10

12

14

16

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42




















канальцах


















IgA IgG IgM C3 C1q

строма

IgA IgG IgM C3 C1q

клубочки

IgA IgG IgM C3 C1q

канальцы

IgA IgG IgM C3 C1q

сосуды




































ния почек








сится СКФ

Выводы
























2015 25 (4) 307-10





0136508








0160225












NATURAL SCIENCES


Sobirov JF

Safarov MM



Tajikistan




Сафаров ММ




Abstraсt














acter

Аннотация








характер














































( ТgeТс )














ществе












ЭВМ[185]
























грамма Exsel
























66588 13227 4483 550

67160 19856 4517 370

67732 24441 4520 300

68304 26402 4541 279

68876 27387 4558 270

69448 29183 4568 254

70020 29960 4578 248

70592 30630 4568 242

71164 30636 4568 242

71736 4578 236








∆

66588 13227 15954 1709 4483 44822 002

67160 19856 20057 1002 4517 45051 026

67732 24441 23538 383 4520 45245 009

68304 26402 26397 002 4541 45404 013

68876 27387 28635 436 4558 45528 011

69448 29183 30250 353 4568 45616 014

70020 29960 31244 410 4578 45669 024

70592 30630 31616 312 4568 45687 002

71164 30636 31667 326 4568 45670 002



а middot 106

м2с

Т

С

а middot 106

м2с

Т

С














1971- 476 с











ков 2017 стр 80-88



1974-V47A 5 ndashP 404-406







С 213-214




1981-V212-Р309-326





43







329-331





1990 Т54 54 С 699-702






1985 ndashТ27 9 С 2825-2826





108-132



Т7 5 С1027-1029





1990 г 12с


SOCIAL SCIENCES



Maria Dymnikowa 2

















Abstract




Аннотация






Введение























ния














































































2005 - Дж Крес 2 1919 - К Сишор 3 1978 - К
















Таблица 1



ИСТОЧНИК




















ИСТОЧНИК













ИСТОЧНИК


1919 310 p














































tom III (1-2) s 8-30









ИСТОЧНИК




















- 414 с









ИСТОЧНИК











1972 - 384 с











ИСТОЧНИК
















ИСТОЧНИК























ИСТОЧНИК















- навыки
































ИСТОЧНИК












176 с







1988 - 160 с





ИСТОЧНИК











WSiP 1990 - 391 s


















ИСТОЧНИК



368 с







с

























звуков


сов































































































































































































































онала


















стей









движений






































































































































































матизации















































































































































































ний
















































































ния
































движений












































































































ков


































































































































































воле

































































именно




зами






тельно
















сознания















даться

























териала























































ИКАР 2009 - 448 с










рознак 2007 - 816 с


Харвест 1999 - 1408 с



















Пресс 1993 - 224 с



















Том 14 3 c126 - 130








1990 4 с 134 - 141



2001 5 c 45 - 49











Наука 1988 - 193 с


















1966 - 166 с







17




1977 - 124 с









688 с






2003 - 544 с





Юрайт 2015 - 367 с














































pers214_Procpdf




2011 10 p 111 - 130









eses 2005 64 p 229 - 235








A 1983 - 440 p



U S A 1985 - 423 p







Books U S A 1999 - 292 p




173







Poznan Poland 1963






June p 337 - 350







414 - 423



gon USA 1996




1979 Nr 1 - 123 s




811 - 814



2005 vol 56 p 89 - 114





- 759







- 333









351 - 364




April 14 (4) p 1908 - 1919



Mariola Kokowska


Maria Dymnikowa





Maria Dymnikowa


Abstract






Streszczenie









WPROWADZENIE

























MUZYCZNYCH






















































































































































































































wieku



























ern swing



























































Bukowina)






















rap G-funk etc































J Griffin
































arsquocapella)



















pop post rock
















































rozrywkowej

























post-rock punk-rock





























country pop




































metal




















































NASTROacuteJ

























































[68]









































MUZYCZNEGO







tabeli 1

Tabela 1

























rytmicznej










































































































Wykres 1


MMR profilaktyka

MMR kompensacja

STOMP classic

STOMP rock

STOMP theme songs

gr depresji

gr zdrowa

kobiety

mezczyzni

wyk srednie

wyk wyzsze

60

65

70

75

80

85

90

95

100

105






































weryfikacyjnych



























muzycznym

















































































































































































Tabela 2



1 2 3




































































mężczyzn








Tabela 3













































muzykę
















































































terapeutyczną







Tabela 4







CAŁA 1 3 13 31

ZDROWA 1 2 22 30 1 5 22 34

1 3 23 54

KOBIETY 1 3 23 445





1 3 33 40 4 6 12 32


1 3 23 36 2 4 22 32

KOBIETY ZDROWE

1 3 13 39 2 3 22 35

1 3 23 48 3 4 23 32

1 5 22 32 3 6 11 32

2 3 11 32



1 3 23 63 1 5 22 37



WYŻSZYM

1 3 23 405 1 3 23 33

1 3 33 31 1 3 33 39

1 2 33 33


WYŻSZYM

1 3 23 61 3 4 23 33

1 5 22 33 3 5 21 33

2 3 22 33 4 6 33 33

2 4 23 33


ŚREDNIM

1 2 22 31 1 5 22 345

1 3 13 405 3 6 11 31

1 3 23 50


WYŻSZYM

1 3 23 52 1 5 22 40


ŚREDNIM

1 3 13 39 2 3 11 355

1 3 23 39 3 6 11 32


WYŻSZYM

1 3 13 32 1 5 11 32

1 3 23 44 2 4 22 32


ŚREDNIM

1 2 22 315 1 5 22 42

1 3 13 315 4 6 22 315

1 3 23 53
































































































































































ZAKOŃCZENIE




































grudzień 2007 r







ciety 23 p76-98











3 (10) s28-35



s313-319







chiatry 25 (4) p208-210 252-253





333





















dnia 05082017r


muzycznahtml










91 p140-162













KURPISZ S A s5-7























s19



and Francis Group

35







p559-621



380




p336-352








ciology 28 s167-195











166







p229-250









p277-298



Wydawnictwo UW







2014r



















ment-mediapdf











23 p63-80



















ogy of Music 39 (3) p307-327






music 35 (1) p 88-109


















tudowego sygnału










University Press




211






p910-925



5501 p54-56


















p415-425



p283-289


Ivaskevych KI



Ukraine






Україна

Abstract






Анотація

































































ролю


















25 березня 2006 р [5]




















































































вів
























до звіту


































вень [2]




























































бюджету




















Myasoedov SA

Аннотация







Abstract

























опасности











Реаль-ная









ная






Низкая







ная








ческая























ных стран






















копаемых














комплекса
























сти





















сырья








торов

























низаций



мых































опасности










ресов




















страны




































































фияraquo 2009











ПГСХА 2010 С107-110

[5]httpwwwnamakonru

[6]httpunstatsunorg

[7]httpwwwgscom


Naganova T E

Republic of Belarus







Дж М Кейнс

Abstract



Анотация





































































































































































сурсов






























ний [2]
























































делению[2]




































числу ППП)




2МАЗ 218





7Белшина 125

8Белаз 125

9Нафтан 122



12МАПИД 86

























1-10 чел - 188 ед (438 )

11 до 50 чел - 156 ед (364 )

от 51 до 100 чел - 32 ед (75 )

от 100 до 200 чел - 26 ед (61 )

свыше 200 чел - 27 ед (63 )

ВСЕГО 429 ед (100 )




сти



























бизнес































ЭКОЦЕНОЗ]






1-2



Pogorila NI


Ukraine





Україна

Abstract





Анотація






ing



































рактер







неї [2]



































































































































































TECHNICAL SCIENCES



Zakharchenko NV

Bektursunov DN

Hajiyev MM

Golev DV

Tolkachev AV


0mtTck constm



Гаджиев ММ

Голев ДВ


УКРАИНА

Abstract



Аннотация

























minmax

2log)(

xxL

Lm

myH

k

k

(1)


личины


равна [2]

n

i

ii xPxPH1

2Дсообщ






сообщений


















01

13

32

21

1)( aaaaaaG nn

nn

nn

(3)







10N

a

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

2a v

1000 0100v

1100v

0010v

0110v

1010v

1110v

0001v

0011v

0101v

3a v

100 v

200 010v

110v

210v

020v

120v

220v

0010v

0110v




















условию

022 log NEn

или (4)

033 log NEn







вых словах










табл 2)



2n n

I II

1024 0 10 0 10

32 32 5 5 10

64 16 6 4 10

128 8 7 3 10

256 4 8 2 10

512 2 9 1 10











длину F

t

1







t

Ztci

00

0

1

(5)








нием [3]

1РТ

imSi

SimSN

(6)



876S


i S m 4

1624

5

3225

6

6426

7

12827

8

25628

9

51229

10

1024210

3

6 РТN 84 455 1330 2925 5456 9139 14190

7 РТN 120 680 2024 4495 8436 14190 22100

8 РТN 165 969 2925 6545 12341 20825 32509

4

6 РТN 1 210 1820 7315 20475 46376 91390

7 РТN 1 330 3060 12650 35960 82251 163185

8 РТN 1 495 4845 20475 58905 135751 270725





















при 821 SS

m

NI

NH

PH

P

2

2

log

log

(7)



495PTN а при 6m

2969361

imNPT


969log385 21 iSmHT

2925log386 22 iSmHT

495log485 23 iSmHT

4845log486 24 iSmHT

2212511

958889

42

31

TT

TT

HH

HH

03626

2212791

5

958

9116

5119761

5

889

43

21

HH

HH

II

II




элемента HI






i т 4 5 6 7 8 9 10

1 РТN 25 33 41 49 57 65 7

2 РТN 153 325 561 861 1225 1653 2145

3 РТN 165 969 2925 6545 12341 20825 32509

4 РТN 1 495 4845 20475 58905 135751 270725

5 РТN 0 1 1287 20349 118755 435897 1221759

6 РТN 0 0 1 3003 74613 593775 2760881



















вола















(938961532509) 289 раз больше РТN ( 10m

8S 3i )

















29











11 (11)2017

VOL1


(Warszawa Poland)

ISSN 2708-5341








journal

Editorial board


Managing editor















11 (11)/2017

Documents