«Підготовка вчителя до реалізації змістових ліній Державного стандарту

базової і повної загальної середньої освіти (освітня галузь «Мови і література)

(від 23.11.2011р. № 1392)

Стандарт (за тлумачним словником)1.Норма, зразок, мірило. 2.Прийнятий тип виробів, який відповідає певним вимогам. 3.Щось позбавлене індивідуальних особливостей, оригінальності; шаблон, трафарет.

Станда́рт (Вікіпедія)Документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим. Стандарт може містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи послуги.

Мета ознайомити зі змістом нового стандарту; повторити понятійний апарат (основні поняття); порівняти стандарти 2004 та 2011; звернути увагу на терміни впровадження документа в

освітню практику; проаналізувати освітню галузь «Мова та література»; розкрити зміст нової змістової лінії (компатативна); ознайомитись з моделлю інтегрованого уроку

компаративного аналізу.

Державний стандарт базової і повної загальної середньої

освіти спрямований на виконання завдань загальноосвітніх навчальних

закладів і визначає вимоги до освіченості учнів основної

і старшої школи

Установіть відповідність1. Особистісно зорієнтований

підхід

2. Компетентнісний

підхід

3. Діяльніснийпідхід

А) Спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності в спілкуванні та партнерства в навчанні;

Б) орієнтація навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці набутих знань із різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти;

В) спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загально предметна й предметна (галузева) компетентності.

Установіть відповідність4. Ключова

компетентність

5. Загально предметна

компетентність

6. Предметнакомпетентність

А) Здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей;

Б) Спеціально структурований комплекс характеристик (рис) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти в різних сферах життєдіяльностій належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;

В) Сукупність знань, умінь і характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій із метою розв'язання навчальних проблем, завдань, ситуацій.

Установіть відповідність

7. Компетенція

8. Компетентність

А) Суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;

Б) Набута в процесі навчання інтегрована здатність учня, яка складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці.

Установіть відповідністьА) Здатність учня аналізувати й оцінювати

досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності;

Б) Здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами в групі та команді, виконувати різні ролі та функції в колективі;

В) Здатність учня активно, відповідально й ефективно реалізовувати права та обов'язки з метою розвитку демократичного суспільства;

Г) здатність особистості застосовувати в конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи в групі, володіння різними соціальними ролями.

9. Комунікативна компетентність

10. Громадянська

11. Загально культурна

12. Соціальна

ВідповідіВідповіді::

1А , 2В, 3Б, 4Б, 5А,6В, 1А , 2В, 3Б, 4Б, 5А,6В, 7А, 8Б, 9Г, 10В, 11А, 7А, 8Б, 9Г, 10В, 11А,

12Б.12Б.

Термін впровадженняЗазначений Державний стандарт впроваджується в частині базової

загальної середньої освіти

з 1 вересня 2013 р., а в частині повної загальної

середньої освіти –з 1 вересня 2018 року.

У Державному стандарті поняття вживаються у такому значенні:

1) громадянська компетентність; 2) діяльнісний підхід; 3) загальнокультурна компетентність;4) здоров’язбережувальна компетентність;5) інформаційно-комунікаційна компетентність;6) ключова компетентність;7) ключова компетенція;8) компетентнісний підхід;9) компетентність;10) компетенція;

11) комунікативна компетентність;12) міжпредметна естетична компетентність;13) міжпредметна компетентність;14) навчальна програма;15) особистісно зорієнтований підхід; 16) предметна (галузева) компетентність;17) предметна компетенція;18) предметна мистецька компетентність;19) проектно-технологічна компетентність;20) соціальна компетентність.

.

Державний стандарт ґрунтується на Державний стандарт ґрунтується на засадахзасадах взаємодію і плідний розвиток особистості

педагога та його учнів на основі рівності в спілкуванні та партнерства в навчанні, що

забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-

психологічних та інших здібностей учнів

досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загально предметна й предметна (галузева)

компетентності. Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей

розвиток умінь і навичок, застосування на практиці набутих знань із різних навчальних

предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію,

формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти, пошук шляхів

інтеграції до соціокультурного та природного середовища

Особистісно зорієнтованого

підходу

Компетентнісного підходу

Діяльнісного підходу

Предметні (галузеві) компетен-

тності

ЗНАЄ І РОЗУМІЄ

УМІЄ І ЗАСТОСОВУЄ

ВИЯВЛЯЄ СТАВЛЕННЯ І ОЦІНЮЄ

Формування предметних (галузевих) компетентностей

Державний стандарт складається із:

загальної характеристики складових змісту освіти; базового навчального плану (додаток 1); державних вимог до рівня загальноосвітньої

підготовки учнів (додаток 2).

Державний стандарт розроблений на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462

Зміст середньої освіти є Зміст середньої освіти є складною багаторівневою складною багаторівневою

системою, що складається системою, що складається з з 7 освітніх галузей, 7 освітніх галузей, десятків десятків

навчальних предметів і навчальних предметів і сотень виховних заходів.сотень виховних заходів.

Це Це 12 тисяч тем 12 тисяч тем уроків,уроків, які які повинен повинен опановувати опановувати український український учень учень протягом протягом усього усього шкільного курсу шкільного курсу навчання. навчання.

№ з/п

ДС (2004 р.) Новий ДС (2011р)

1 Особистісно зорієнтований підхід

Особистісно зорієнтований підхід. Компетентнісний. Діяльнісний

2 — Понятійний апарат

3 Освітня галузь «Естетична культура»

Мистецтво

4 — Співвідношення навчальних годин обов'язкових і обраних 50 на 50 %

5 Знання, уміння, навички використовувати, визначати,

користуватися

Ключові слова предметних компетентностей: «знає, розуміє»,

«уміє, застосовує», «виявляє ставлення, оцінює»

6 Аксіологічна змістова лінія Ціннісна

7 — Компаративна

Порівняльна таблиця

II. Освітня галузь

“Мови і літератури”Мета - розвиток особистості учня, формування мовленнєвої, читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

Освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів.

Кожен із компонентів містить кілька наскрізних змістових ліній.

Наскрізні змістові лініїНаскрізні змістові лініїМовний

компонент

Мовна лінія

Соціокультурна

лінія

Мовленнєва лінія

Діяльнісналінія

Мовленнєва лінія

забезпечує формування мовленнєвої компетентності шляхом формування та удосконалення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі), а також готовності розв’язувати проблеми особистісного і суспільного характеру.

Мовна лінія

передбачає формування мовної компетентності шляхом засвоєння системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів.

Соціокультурна лінія

сприяє формуванню соціокультурної компетентності шляхом засвоєння культурних і духовних цінностей, норм, що регулюють соціально-комунікативні відносини між статями, поколіннями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові учнів.

Діяльнісна (стратегічна) лінія

сприяє формуванню діяльнісної компетентності шляхом формування навчальних умінь і навичок, опанування стратегіями, що визначають мовленнєву діяльність, соціально-комунікативну поведінку учнів, спрямовані на виконання навчальних завдань і розв’язання життєвих проблем.

Наскрізні змістові лініїНаскрізні змістові лініїЛітературний

компонент

Емоційно-ціннісна лінія Культурологічна

лінія

Літературознавча лінія Компаративна

лінія

Емоційно-ціннісна лінія

забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності творів літератури, формування світогляду учнів, їх національної свідомості, моралі та громадянської позиції.

Літературознавча лінія передбачає вивчення літературних творів у

єдності змісту і форми, оволодіння учнями основними літературознавчими поняттями, застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації художніх творів, розгляд літературних творів, явищ і фактів у контексті літературного процесу, виявлення специфіки літературних напрямів, течій, шкіл у розвитку літератури, розкриття жанрово-стильових особливостей художніх творів, ознайомлення учнів з основними принципами художнього перекладу.

Культурологічна лінія передбачає усвідомлення творів художньої

літератури як важливої складової мистецтва, ознайомлення учнів з основними цінностями світової художньої культури, розкриття особливостей творів, літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті, висвітлення зв’язків літератури з філософією, міфологією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей, розширення ерудиції учнів, виховання їх загальної культури, поваги до національних і світових традицій, толерантного ставлення до представників різних культур, віросповідань, рас і національностей.

Компаративна лініяпорівняння літературних творів, їх компонентів (тем, мотивів, образів, поетичних засобів та іншого), явищ і фактів, що належать до різних літератур,

встановлення зв’язків між українською, світовою літературою і літературами національних меншин, розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літературах,

зіставлення оригінальних творів і україномовних перекладів літературних творів, увиразнення особливостей української культури та літератури на основі світової,

демонстрацію лексичного багатства і невичерпних стилістичних можливостей української мови.

Урок компаративного аналізу — який він? Що ми маємо на увазі, плануючи урок

компаративного аналізу? Що досліджує компаративізм? Хто запропонував цей метод? Що вивчають його прибічники? Які аргументи наводять компаративісти

для утвердження цього методу в методиці викладання?

Назвіть мету уроку компаративного аналізу.

Які педагогічні можливості таких уроків?

Компаративістика –Компаративістика –

це порівняльне вивчення фольклору, національних літератур, процесів їх взаємозв'язку, взаємодії, взаємовпливів на основі порівняльно-історичного підходу (методу).

Літературознавчий словник-довідник Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва та ін.

КомпаративізмКомпаративізм - (лат., порівняльний) Порівняльно-історичний метод у мовознавстві, що виник на початку 19 ст.

Один з методів літературознавства 2-ї половини 19-початку 20 ст., суть якого полягала у зіставленні творів літератур різних народів.

Компаративний метод, запропонований Теодором Бенфеєм (1809-1881), ґрунтується на теорії “запозичень”.Його прибічники вивчають певний сюжет, мотив, образ, простежуючи їхню долю в літературах різних народів та епох.

Розвиток компаративРозвиток компаративіістикистики

Дашкевич М.П.

Драгоманов М.П.

Франко І.Я.

Теодор БенфейАрістотель

Компаративна лініяКомпаративна лініяСпільне й відмінне в різних літературах (українській, світовій, національних меншин), у творах різних жанрів ( казка фольклорна і літературна, оповідання, новела, повість, роман, поема, трагедія, комедія, драма). Вплив міфології та фольклору на літературу. Поняття про традиційне (вічне) в літературі.

Уміти зіставляти сюжети, образи, теми, мотиви, що належать до різних нац. літератур, визначати й порівнювати типологічні ознаки (жанрові та стильові) художніх творів, виявляти специфіку окремих відображених міфологічних і фольклорних, а також традиційних (вічних) тем, сюжетів, образів, мотивів у літературному творі (спадщини письменника).

Компаративний аналіз -Компаративний аналіз -

це аналіз, при якому досліджуються явища мистецтва слова через порівняння їх з іншими такими явищами переважно в різних національних письменствах.

Мета уроку компаративного аналізу:Мета уроку компаративного аналізу: глибше розкрити ідейно-естетичну сутність

кожного з порівнювальних творів;

дати історико-літературне пояснення відповідностей або відмінностей літературних явищ різних письменств;

сприяти розумінню духовної єдності, національної своєрідності різних літератур

Елементи компаративного аналізуЕлементи компаративного аналізу

Порівняння оригінального твору та його перекладу

Порівняння різнонаціональних

літературних явищ на рівні їх походження

Вивчення різнонаціональних творів, близьких за темою, ідеєю,

сюжетом, образами

Порівняння оригінального твору

та кількох його перекладів

Розгляд творчих зв'язків між письменниками

різних літератур

Аналіз творів одного напряму,

течії, школи

Етапи компаративного аналізуЕтапи компаративного аналізуПідготовка

з'ясування зв'язків двох художніх творів; вивчення позатекстової сфери обох творів.

Реалізація: розгляд типологічних зв'язків між двома творами різнонаціональних літератур; розкриття причинно -наслідкових зв'язків

Узагальненнядоведення спорідненості світоглядних позицій та художньої манери авторів порівнюваних творів

творче читання; евристичний; дослідницький; метод перекладу; індивідуального й коментованого читання

типологічно близьких текстів; проблемної ситуації; проблемних пізнавальних завдань;«вслуховування» в оригінальний текст твору;порівняння художніх творів; зіставлення твору з його генетичним джерелом;евристичної бесіди, диспуту;діалогу тощо.

Методи і прийоми

УСЕ ПІЗНАЄТЬСЯ В ПОРІВНЯННІ

Іван Франко Іван Франко «Фарбований лис»«Фарбований лис»

та індійська народна казка та індійська народна казка «Фарбований шакал»«Фарбований шакал»

Іван Франко “Мойсей”

Кевін Конор “В начале” Пророк Мойсей Микеланджело Буонаротті “Мойсей”

Фанфік (також фенфік; фанфінік від англ. Fan — прихильник та fiction — художня література) — це різновид творчості шанувальників популярних творів мистецтва (так званого фан-арту в широкому значенні цього слова), літературний твір, заснований на якому-небудь оригінальному творі (як правило, літературному чи кінематографічному), що використовує його ідеї, сюжет або персонажів. Фанфік може бути продовженням, передісторію, пародією, «альтернативним всесвітом», кросовером ("переплетінням" кількох творів) тощо.

Мотиваційно-організаційний етап

Вступне слово вчителівМотивація

інтегрованої навчальної діяльностіВиконавчо-діяльнісний етап

Аналіз-дослідження твору української літератури

Аналіз-дослідження твору світової літератури

Аспекти аналізутема, ідея, жанр, сюжет, композиція, образи, проблематика, літературні напрями тощо

Синтез аналізованої інформації – визначення спільного та відмінного у творах української та світової літератури

Контрольно-корекційний етапПідбиття підсумків

Рефлексія Д/ завдання

І етап

Інтертекстуальна творча діяльність

ІІ етап

ІІІ етап

Пам’ятаймо!Порівняння літературних творів дає можливість показати учням спільне — те, що об'єднує різні народи, й відмінне — те, що свідчить про неповторність націй.

БАЗОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН загальноосвітніх навчальних закладів II-III ступеня

Найменуванняосвітньої галузі

Загальна кількість годин

II ступінь (5—9 класи)

III ступінь (10—11 класи)

Разом II і III ступені (5—11 класи)

на тиждень

на рік

відсот-ків

на тиждень

на рік

відсот-ків

на тиждень

на рік

відсот-ків

Інваріантна складова

Мови і літератури

45 1575 27 12 420 15,8 57 1995 23,4

Варіативна складова

1. Цикл профільних предметів***

24 840 31,6 24 840 10,2

Дякую за співпрацю!