2016

Дана публікація випущена в рамках проекту «Збільшення впливу громадянського суспільства у моніторингу та політичному діалозі щодо реформ в енергетиці та суміжних секторах відповідно до імплементації Угоди про Асоціацію», що здійснюється ГО «Діксі Груп» спільно з Ресурсно-аналітичним центром «Суспільство і довкілля», ВГО «Громадянська мережа «Опора», Асоціацією «Європейсько-Українське енергетичне агентство» та ГО «Енергетична Асоціація України», а також за участі незалежних експертів.

Цей проект фінансується Європейським Союзом. Зміст цієї публікації не може жодним чином бути сприйнятий як такий, що відображає погляди Європейського Союзу.

This publication was prepared with the support of the European Union. The contents of this publication are the sole responsibility of NGO “DIXI GROUP”, as well as Civil Network “OPORA”, All-Ukrainian NGO “Energy Association of Ukraine”, Resource & Analysis Center “Society and Environment”, Association “European-Ukrainian Energy Agency”, and can under no circumstances be regarded as reflecting the position of the European Union.

Дана публікація підготовлена експертами ГО “Національний екологічний центр України“, Громадянської мережі “ОПОРА“, ГО “Український центр європейської політики” в рамках ІК “Сильніші разом!”, ГО “Діксі Груп” за фінансової підтримки Європейського Союзу та Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні.

3

На початку опалювального се-зону найбільш актуальна тема в Україні - нові підвищені платіжки за опалення та електроенергію. Очікуване невдоволення з боку населення Уряд планує пом’якши-ти за рахунок масштабної програ-ми соціальних субсидій та пільг на комунальні послуги та оплату енергоносіїв.

В той час, як національні вироб-ники природого газу тільки пла-нують збільшити видобуток газу, а ризик перебоїв з постачанням вугілля до ТЕС, ТЕЦ та підпри-ємств теплокомуненерго зали-шається високим, значна частина цих коштів (Держбюджет на 2016 рік передбачав приблизно 35 млрд грн, у 2017 році планується виділити приблизно 51 млрд грн.) буде направлена на закупівлю імпортних енергетичних товарів.

Враховуючи критично низький рівень енергозбереження в Укра-їні, впровадження заходів з енер-гоефективності може зробити більшу частину енергії, що сьо-годні споживається населенням та бізнесом, не потрібною. Це шлях до економії багатьох десят-ків мільярдів бюджетних гривень, які можуть бути направлені на потреби армії або інші соціальні видатки.

Та чи є енергоефективність серед пріоритетів Уряду сьогодні? Як свідчить викладений нижче аналіз двох державних програм підтримки енергомодернізації житла, одна з яких має ризик за-лишитися без фінансування вже з січня 2017 року, а інша - далека від початку фактичної реалізації, це не так. Явним є дисбаланс між серйозністю викликів, які кидає Україні катастрофічний рівень енергоефективності житла та економіки в порівнянні з по-літичною волею знайти шляхи підтримати ініціативних грома-дян, що воліють заощадити гроші на комунальних рахунках.

Шалений попит на «теплі» кре-дити, ентузіазм щодо програми IQ Energy під егідою ЄБРР, а також великі надії на Фонд енер-гоефективності з боку українців свідчать про те, що населення готове до масштабного впрова-дження енергоефективних захо-дів.

Залишається запитання - чи гото-вий до цього Уряд?

“Спалювати” або інвестувати?

4

Урядова програма з енергое-фективності, більше відома як програма “теплих” кредитів, є найпопулярнішим інструментом для допомоги населенню у запро-вадженні заходів з підвищення енергоефективності, для чого є декілька причин. Крім достатньо привабливих відсотків компен-сації (в різний час та для різних категорій позичальників - від 20% до 70%), держава пропонує зручний механізм модернізації окремих елементів будівель, які потребують її найбільше, чим до-сягається значна відносна ефек-тивність вкладених коштів. До того ж, програма діє вже більш ніж 2 роки, при чому, навіть враховую-чи переривання наявності коштів у третьому кварталі, тільки у 2016 році програма набрала значних обертів.

Така динаміка наочно свідчить про важливість послідовного підходу для нарощування довіри з боку населення.

Простота, зрозумілість кредиту як фінансового інструменту та швид-кість обслуговування, що забезпе-чуються уніфікованами умовами та лише базовими вимогами до позичальників, так само зроби-ли внесок до високого попиту. Відносно невелика середня сума кредитування (за час дії програми

найчастіше кредити брали фізичні особи для придбання енергое-фективного обладнання та мате-ріалів, а саме віконних систем) також є як сильною стороною, так і зумовлює певні недоліки. З одного боку, повернути кредит на окремий проект з підвищення енергозбереження може дозво-лити собі переважна більшість домогосподарств, з іншого боку - несистемний підхід, який не передбачає комплексних рішень щодо підвищення енергоефек-тивності не може гарантувати оптимальні результати вкладення коштів.

До того ж, серед недоліків програ-ми часто називають брак стимулів для проведенню енергетичної сертифікації та аудиту і пов’язану з цим проблему неможливості чіткого відслідковування та вери-фікації результатів профінансова-них заходів.

В абсолютних цифрах, станом на кінець жовтня 2016 року в рамках програми було видано 150 659 “теплих” кредитів на загальну суму понад 2 495,6 млн. грн. З цього числа лише приблизно 1/6 частина кредитів була видана на придбан-ня теплових котлів, 444 кредитів отримали об’єднання мешканців багатоквартирних будинків, в той час як абсолютним лідером серед

“Теплі” кредити. Якими є результати та чи варто продовжувати?

5

обсяг виданих кредитів, млн грн

кількість виданих кредитів, од.

за матеріалами ДАЕЕ станом на 10.10.2016 року

4-й квартал 2014 року

1-й квартал 2015 року

2-й квартал 2015 року

3-й квартал 2015 року

4-й квартал 2015 року

1-й квартал 2016 року

2-й квартал 2016 року

3-й квартал 2016 року

4-й квартал 2016 року

Динаміка попиту на державну підтримкуз боку фізичних осіб та ОСББ

2,3

12,4

28,0

29,4

35,0

41,4

50,2

71,3

131,0

251,3

392,5

583,1

810,9

1 113,2

1 274,7

1 287,2

1 287,3

1 302,6

1 514,6

1 805,0

2 155,0

2 379,7

2 382,9

2 396,3

2 402,3

140

737

1604

1688

2 007

2 339

2 838

3 984

7 405

14 474

23 132

34 756

48 113

68 845

79 545

80 120

80 122

80 997

93 489

111 011

132 191

145 666

145 696

145 753

145 830

6

цілей кредитування стало при-дбання енергоефективного об-ладнання та матеріалів фізичними особами, найчастіше - нових вікон, задля чого були взяті майже 131 тисяча кредитів на загальну суму у 2,1 млрд грн.

Загалом, за час дії програма допо-могла провести часткову енерго-модернізацію житла більш ніж 185 тисячам родин. Що ж відбувається з нею зараз? Станом на початок липня 2016 року установлений річний бюджет програми за на-прямком обслуговування фізичних осіб були повністю вичерпано - попит населення перевершив виділені фінансові ліміти (із враху-ванням коштів для ОСББ/ЖБК на 2016 рік з Держбюджету на про-граму було виділено загалом 893,8 млн. грн). Відновити роботу цього найбільш популярного напрямку

вдалося лише 6 жовтня, коли до нього були перерозподілені при-близно 90 млн грн з кредитування ОСББ. Менш ніж за 3 тижні після відновлення кредитування фізич-них осіб практично усі додаткові кошти були використані.

Як стверджують фахівці Держ- енергоефективності, потенціал ринку кредитування енергоефек-тивних заходів у 2017 рік стано-вить не менше 5,6 млрд. грн. Для його реалізації урядова програма “теплих” кредитів потребує 1,96 млрд. грн. Загалом три відповідні бюджетні заявки на погодження Міністерства фінансів України на-прявляло як Держенергоефектив-ності, так і Мінрегіон. Ця пропози-ція не була підтримана, і наразі у проекті Держбюджету на 2017 рік коштів для фінансування програми не передбачено взагалі.

за матеріалами ДАЕЕ станом на 27.10.2016 рокуКількість кредитів за метою фінансування, од.

Обладнання Котли ОСББ/ЖБК (комплексні заходи)

7

Станом на середину жовтня ін-терактивна база даних місцевих програм з відшкодування частини відсотків за кредитами на уте-плення Держенергоефективності містить інформацію про 199 таких програм, з яких 93 прийняті з фінансуванням, 100 прийняті без фінансування і 6 знаходяться на етапі розробки. У разі вірогідного замороження урядової програ-ми “теплих” кредитів на 2017 рік існує ризик того, що ці числені місцеві та регіональні програми додаткового співфінансування населення на утеплення теж не будуть продовжені.

Підводячи підсумки, можна зазна-чити, що програма “теплих” кре-дитів є фактично єдиним дієвим механізмом державної допомоги у впровадженні населенням енер-гоефективних заходів. Зважаючи

на зазначені недоліки, її не можна назвати досконалою, але вибухо-вий ріст популярності програми свідчить про те, що навіть базові можливості раціоналізувати спо-живання енергії користуються ве-ликим попитом. Не останню роль в цьому відіграла послідовність, з якою програма діяла з мінімаль-ними змінами протягом двох років активного періоду.

Тому видається небезпечним кроком з боку Уряду та Верхов-ної Ради залишити програму без бюджетного фінансування в той час, як вона набрала найбільших обертів. При цьому ризиком є не тільки неможливість для нових та досвідчених заявників отримати часткове відшкодування, але й у тому, що непослідовність урядової політики та недостатнє інфор-мування про інші програми може

за матеріалами ДАЕЕ станом на 27.10.2016 року

Обладнання Котли ОСББ/ЖБК (комплексні заходи)

Обсяг кредитних коштів за метою фінансування, млн. грн.

8

Створення Фонду енергоефективності (далі – Фонду) має стати поворотною точкою у спробах держави нарешті запропонувати комплексний фінансовий інструмент підтримки для тих, хто бажає вкладати кошти у енергомодернізацію власного житла з огляду на очікуваний масштаб цього проекту. Ідея створення такого Фонду не нова – цей інструмент підтримки енергоефективності у житловому секторі з боку держави вже давно працює і довів свою ефективність в ЄС. Зобов’язання зі створення таких фондів прямо вказані у Директиві 2012/27/ЄС, а в ряді країн Східної Європи такий інструмент підтримки за

фінансової підтримки ЄС було досить успішно застосовано для модернізації пострадянського житлового фонду.

Від озвучення перших ідей розробки Фонду до презентації Мінрегіоном Концепції Фонду енергоефективності на Нацраді реформ пройшло більш ніж два з половиною роки, робота над виробленням остаточного бачення того, яким чином має виглядати Фонд, досі триває. Однак вже на даному етапі можна скласти перше враження стосовно того, яким чином буде виглядати конструкція майбутнього Фонду, офіційний запуск якого заплановано на квітень 2017 року.

підірвати довіру з боку населення щодо майбутніх програм, включа-ючи діяльність планованого Фон-ду з енергоефективності.

Розмірковуючи над джерелами можливого фінансування Фонду, не можна не зауважити на очевид-ній незбалансованості державної соціальної політики та політики у сфері енергоефективності. Так, на-разі проект Держбюджету на 2017 рік передбачає майже 51 млрд грн на забезпечення житлових субси-дій і пільг, лише 0,8 млрд грн - на створення Фонду з енергоефек-

тивності і припинення фінансу-вання діючої програми “теплих” кредитів.

Принаймні часткове використан-ня “соціальних” коштів на цілі енергомодернізації житлового фонду, крім очевидної вигоди у створені нових робочих місць, пожвавлення будівельної галузі та сфери послуг, дозволить у май-бутні роки поступово відмовля-тися від такого бездумного “спа-лення” грошей на нераціональне використання дорогих імпортова-них енергоносіїв.

Фонд енергоефективності: навіщо він потрібен і як буде працювати?

9

Чому важливий саме комплексний підхід? Україна має вкрай неефективний сектор споживання тепла та гарячої води. Споживання теплової енергії на 1 куб. м житлової площі у нас є в 2 рази вищим, ніж поточний рівень аналогічних витрат в ЄС. Втрати газу на етапі споживання тепла житловими будинками сьогодні оцінюються на рівні 9,0 млрд куб. м на рік, втрати газу в системі централізованого

теплопостачання – 2,4 млрд. куб. м на рік. Отже, загальний потенціал скорочення споживання газу складає - 11,4 млрд куб. м на рік, а це 70% від обсягу імпортованого природного газу до України у 2015 році.

При цьому, найбільший потенціал до скорочення будуть мати заходи, направлені на теплову санацію будинків (близько 7,3 млрд куб. м) та заміну індивідуальних котлів (1,7

за розрахунками УЦЄП, 2016 рік

Теплова санація будинків Модернізація ТЕЦ Заміна індивідуальних котлів

Потенціал збереження природного газу, млрд куб.м

7,31,7

2,4

Загальний обсяг імпорту природного газу в Україні, 2015 рік

ДЛЯ ПОРІВНЯННЯ

11,4 млрд куб.м 16,4 млрд куб.м

10

млрд куб. м). Заходи з модернізації муніципальних ТЕЦ можуть дати інші 2,4 млрд. куб. м економії (модернізація котелень – 1,1 млрд. куб. м та оновлення тепломереж – 1,3 млрд. куб. м).

Відповідно, з точки зору пріоритетних заходів, найбільші зусилля мають бути спрямовані в першу чергу на термомодернізацію житлових будівель.

Якою буде концептуальна модель Фонду? Передбачається, що Фонд буде фінансуватися за рахунок внесків як міжнародних донорів (зокрема, свої зобов’язання вже підтвердили уряд Німеччини та Європейський Союз), так і Державного бюджету. Однак залучення внесків міжнародної спільноти вимагає досить жорстких стандартів корпоративного управління та прозорості, щоб зробити неможливим потенційні зловживання із залученими ресурсами.

Нарешті, за вимогою донорів Фонд енергоефективності має бути прописаний в національному законодавстві на рівні закону, для того, щоб забезпечити стале фінансування Фонду та максимально можливий рівень прозорості.

Наразі не вирішено, яким буде остаточний варіант структури управління Фонду, однак попередньо відомо, що вона буде

трирівневою – Наглядова рада, Дирекція та Виконавчі офіси. До складу Наглядової ради увійдуть 3 незалежні представники, відібрані виключно за фаховими вимогами, 3 представники КМУ та 1 представник від міжнародних фінансових організацій. Наглядова рада буде займатись виробленням стратегії діяльності Фонду та контролем діяльності Фонду, тоді як Дирекція буде зосереджена на вирішенні оперативних питань, зокрема технічний та фінансовий директори мають запустити роботу технічного та фінансового офісів, відповідальних за реалізацію продуктів Фонду.

Фінансовими продуктами Фонду можуть стати гранти, пільгові кредити та фахова технічна підтримка проектів, які будуть доступними як для домогосподарств, що мешкають у приватних будинках, так і для співвласників квартир у багатоповерхівках. Точні параметри фінансових продуктів Фонду (розмір грантів, відсотки по пільговим кредитам та ін.) наразі невідомі, однак на презентації законопроекту “Про Фонд енергоефективності” було заявлено, що максимальна компенсація вартості кредиту для багатоповерхової будівлі може сягати до 50% у випадку, якщо буде досягнуто рівень енергоспоживання класу “А” за стандартами ЄС. Продукти Фонду будуть розповсюджуватися

11

через банки та центри надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Очікувані результи діяльності Фонду будуть мати вплив на наступні сфери:

1. Економія газу та рахунків за опалення;

2. Економія субсидій; та

3. Нові робочі місця та додаткові податки.

За попередніми розрахунками, які були оприлюднені влітку 2016 року, за п’ять років роботи Фонду очікується досягнення наступних результатів:

• Економія газу – 1,5 млрд куб. м на рік (зменшення щорічного імпорту газу на 9,1 млрд грн);

• Економія державних витрат на субсидії – 5,0 млрд грн на рік;

• Створення нового ринку послуг з енергоефективності – ємністю до 60 млрд грн;

• Створення нових робочих місць – 75 тис.; та

• Додаткові податкові збори (ПДВ, податки на заробітну плату та податок на прибуток) – більше 10 млрд грн на рік.

Крім того, діяльність Фонду енергоефективності матиме додатковий позитивний вплив на залучення іноземних інвестицій до країни.

За попередніми розрахунками Мінрегіону, за перші п’ять років діяльності Фонд зможе залучити 16,5 млрд грн, з них – 5 млрд грн від донорів. Зокрема, протягом перших років фінансування здійснюватиметься наступним чином:

• Фінансування Фонду з Державного бюджету у розмірі 1,3 млрд грн у 2017 році та до 3,7 млрд грн у 2018 році;

• Фінансування Фонду донорами у розмірі 0,75 млрд грн у 2017 році та 0,93 млрд грн у 2018 році.

Також розглядається можливість залучення Фондом кредитного ресурсу міжнародних фінансових організацій з 2019 року (можливо під державні гарантії), однак, як і фінансові параметри продуктів Фонду, розмір фінансування є наразі предметом перемовин між урядом України та донорами, і може зазнати значних змін.

Яке законодавче поле необхідне для діяльності Фонду? Щоб механізм співфінансування з боку Фонду міг працювати, необхідно створити відповідне законодавче поле, що включає реформу управління багатоквартирними будинками, запровадження повноцінного комерційного обліку комунальних послуг, налагодження системи енергоаудиту та сертифікації будівель.

Також, наразі існуюча система

12

житлово-комунальних субсидій для населення є найбільшою перепоною для ефективного розгортання роботи Фонду, оскільки економія державою коштів на виплаті субсидій внаслідок проведення перших проектів з термомодернізації має стати одним з головних джерел фінансування наступних проектів Фонду (т. зв. “револьверний“ механізм).

Однак, для цього до участі у проектах термомодернізації має бути залучена максимальна кількість субсидіантів (цьогорічного опалювального сезону, за оцінками

Мінсоцполітики, їх кількість може перевищити 50% від загального числа домогосподарств), які за чинної системи субсидій абсолютно не зацікавлені зменшувати споживання. Для створення належної мотивації для такої категорії мешканців багатоповерхівок необхідно провести монетизацію субсидій, тобто надати гарантію субсидіантам, які приймають участь у програмах Фонду, що вони зможуть отримати зекономлені залишки субсидій на спеціальні рахунки й інвестувати їх у проекти із підвищення енергоефективності або сплатити з них за ЖКП.

13

Беручи до уваги рішення Уряду фінансувати заплановане створення Фонду енергоефективності та припинити фінансування програми “теплих“ кредитів, чи Ви погоджуєтеся з таким підходом надавати перевагу стратегічним, але ще не імплементованим механізмам, порівняно з простішими програмами, які вже діють?

Обидві програми (заходи) є важливими. На мою думку, Фонд енергоефективності має займатися більшими проектами, в той час як через “теплі“ кредити можуть фінансуватися менші. До того ж, я вважаю, що поєднання обох інструментів є цілком реальним та може бути корисним.

Які передумови має виконати Україна та планований Фонд енергоефективності, щоб залучати іноземні інвестиційні ресурси або донорську допомогу на стабільній основі?

Найбільшою перепоною як для Фонду, так і для програми “теплих“ кредитів є підготовлений клієнт - ОСББ або бюджетні установи. Фонд енергоефективності повинен мати прозорі правила роботи та керівництво, до якого буде довіра. При цьому найважливішим питанням є саме прозорі умови підтримки проектів.

ПРЯМА МОВА

КАРЕЛ ХIРМАН Спеціаліст у секторі енергетики,

Стратегічна дорадча група з підтримки реформ в Україні

14

Для нотаток

15

Для нотаток