Підготувала

Савченко Тетяна Терентіївна

Вчитель предметів художньо – естетичного циклу

Некрасовської ЗОШ І – ІІІ ступенів

Жовтень 2011

Марія Монтессорі народилася в невеличкому містечку К’ярвіле на півдні Італії 31 серпня 1870 р. і прожила довге життя до весни 1952р., коли їй було 82 роки. Батько її служив в фінансовому управліні, а мати не працювала, вона була з релігіозної сім’ї відомого в Італії геолога і священника Антоніо Стоппані.

В 1890 році Марія Монтессорі записується в Римський університет як студентка математики та природознавчих наук . Вона вчиться там два роки і отримує диплом початкового курсу по медицині. Це був перший в Італії диплом жінки - медика.

Цей диплом дозволив їй далі навчатися медицині і працювати асистентом в університетській лікарні. Вона вивчає психіатрію, і вже через три роки захищає докторську роботу по цій темі.

Став единою в Італії жінкою - лікарем , доктор Монтессорі почала активну боротьбу за права жінок . В 1896 році на Міжнародному Конгресі жінок в Берліне вона внесла пропозицію про рівну оплату праці чоловіків і жінок. Ця пропозиція була прийнята з натхненням. Марія Монтессорі стає примою свого часу серед борців за права жінок. Їй 26 років.

Повернувшись з Конгреса в Італию, вона зацікавилась роботами французських психологів Ітарда Жана Марі - Гаспара та Сегена Едуарда.

«Я с большим усердием занялась изучением исправительной педагогики. Великая вера воодушевляла меня, и хотя я не знала, буду ли когда-нибудь в состоянии проверить правильность своей идеи, я забросила все занятия, дабы углубить и расширить в себе эту мысль. Мне чудилось, что я готовлюсь к какой-то неведомой миссии». (М. Монтессори «Дом ребенка. Метод научной педагогики» стр.30) Вона вірила, що допомогти хворим дітям можливо не тільки за допомогою медицини, але й за допомогою педагогіки.

1887-88 роки. Марія Монтессорі глибоко вивчає педагогіку. Працює в дитячій псіхіатричній лікарні разом з Джузєппє Монтєсано, своїм супутником по життю, за якого вона так ніколи й не вийшла заміж. Народження сина Маріо. Монтессорі продовжує роботу по створенню спеціальних дидактичних матеріалів для дітей по моделям Ітара і Сєгєна Едуарда. В 1897 р. вона створює свою « Психоарифметику »

1900 год. Марія Монтессорі стає директором відкритого медично -педагогічного інститута для навчання вчителів вихованню та лікуванню душевно неповноцінних дітей (Римська Ортофреніческа школа). При цій установі створюється модельна школа для проведення експериментальної роботи з дидактичними матеріалами Монтессорі. Успіхи дітей були вражаючими !

1901 рік. Заняття медициною, якій Монтессорі присвятила 5 років життя, відходять на другий план. Вона бачить своє покликання в педагогічній діяльності і надає велике значення ідеям Сєгєна, який ще в 1866 році пропонував перенести свій метод і на виховання здорових дітей. Марія Монтессорі захоплюється антропологієй і створює на основі своїх лекцій роботу «Педагогічна антропологія».

6 січня 1907 року в передмісті Риму в Сан-Лоренцо була відкрита перша школа для здорових дітей, яка почала працювати по методу Марії Монтесорі, — відомий Будинок дитини (« Casa dei Bambini »).

Письмо, написане Марієй Монтессорі 6 січня 1907 року , присвячене відкриттю першого «Будинку дитини"

Вхідні двері « Будинку дитини» по вулице Via dei Marsi, 58.

Ось вона, перша школа Монтессорі за адресою Via dei Marsi, 58.

У Сан-лоренцо жили бідні сім'ї робочих навколишніх фабрик. Вони навряд чи могли платити за утримання своїх дітей в школі або дитячому саду. Тому меценатом Будинку дитини став власник місцевих трущоб Едуардо де Салама. 

Він надав Монтессорі і її молодим колегам хороше приміщення, забезпечив меблями, які спочатку не дуже влаштували педагогів, але потім були пристосовані для життя дітей. Монтессорі принесла туди спеціальні матеріали, надала дітям можливість вибирати і почала спостерігати їх вільну роботу. 

Спокійна, доброзичлива атмосфера, спонтанна працьовитість і природна для дітей (!) концентрація уваги на власній діяльності стали відмінною рисою устрою життя будинків дитини. 

Вона заказала сенсомоторні матеріали і спостерігала, як її діти з задоволенням та великою увагою займаються ними.

Вона помітила, що в ході цих занять діти відносяться одне до одного по дружньому. В них розвивається соціальна поведінка та цікавість до оточуючих речей.

Успіхи в Сан-Лоренцо обговорювала вся італійська преса. Навколо Марії Монтессорі утворилося коло молодих людей, які цікавилися новою педагогікою вчительки. 

В 1909 р. Марія Монтессорі відправилась в Сполучені Штати Америки. ЇЇ приймав барон Леопольд Франкетті – один із найбагатших італійців. Його дружина Алісія дружила з дочкою Льва Миколайовича Толстого Татьяною Сухотіной-Толстой , яка роком пізніше відвідала Європу і була в захваті від побачених дитячих будинків Монтессорі . В ці ж роки Монтессорі знайомиться з винахідником телефона Грэхемом Беллом, у якого була глухоніма дружина. Белл серйозно зацікавився методом Монтессорі.

Барон Франкетті прихильно поставився до Марії Монтессори. Він сказав їй: «Но ведь Вы можете умереть, и никто не узнает о замечательном методе, который Вами придуман! Вы должны написать книгу!» Він повернувся разом з Монтессорі в Італію та на іншій своїй вілле – вілле Монтеска – вимагав від неї сісти за написання тексту про свою працю в «Сasa dei bambini ». Параллельно він створив для неї учбовий курс зі 100 вчителів, на якому вона мала змогу ділитися своїм досвідом роботи та ідеями. Едина книга , яку Марія Монтессорі написала власноручно була створенна саме в ці дні. Книга мала назву «Курс наукової педагогіки », мала 66 сторінок , і була видана в 1909 р. в Римскому університеті.

З 1909 р. метод Монтессоpі активно впроваджується в життя. Відкриваються курси по Монтессорі – педагогіці. До Марії приїзжають гості з Лондона, Баpселони, Паpижа. В ті роки зустрілась з Маpією Монтессоpі і наша співвітчизниця Юлія Фаусек, яка перша в Росії відкpила монтессоpіанський дитячий садочок.

В Канаді виготовили та продають срібну брошь/кулон – точну копію броши, яку придумала та заказала в 1912 році Марія Монтессорі для випускників своїх курсів.

Курс лекцій, який в цей час професор Монтессорі читала в Римському університеті, в 1909 році був опублікований окремою книгою з назвою «Антропологічна педагогіка». А наступного року блискавично розійшлася по світу інша, цього разу англомовна книжка. Вона називалася «Метод Монтессорі», і її відразу ж переклали 20 мов світу. Через два роки, у 1913 році, її прочитали в Росії під назвою «Будинок дитини. Метод наукової педагогіки». Але це не головна педагогічна праця Марії Монтессорі. Про найважливіше вона написала набагато пізніше, у другій половині життя. 

Монтессорі була прекрасним оратором, натхненним пропагандистом своїх ідей. Педагоги всього світу з'їжджалися в римський Будинок дитини, щоб послухати її і побачити все своїми очима. 

Починаючи з 1913 р. Матеріали Монтессорі випускаються в Лондоні фірмою «Філіпп – Трацєй», звідки відомий на той час фізик В. В. Лермантов привіз в Росію і показав Юлії Івановні Фаусек. Ці старовинні матеріали Монтессорі зберігаються в Інституті Дитинства в Санкт-Петербурзі. .

1913 рік. Друга поїздка Марії Монтессорі до США. На цей раз вона зустрічається з Джоном Д’юі, Томасом Єдісоном, Хелен Келлер.

Єлен Келлер – сліпоглуха жінка, яка закінчила університет .

Джон Д’юі – філософ та педагог

Томас Єдісон – американский винахідник та підприемєць.

Всі потрібні для себе знання дитина повинна здобувати для себе сама !

*1922 р. По запрошенню міністра освіти М. Монтессорі стає інспектором всіх дитячих садочків Італі ї

В 1917 р. Марія Монтессорі познайомилась з голандським біологом Хуго де Врізом. Вона зацікавилась його роботами , пов’язаними з проживанням сенситивних періодів тваринами та рослинами.. У нее народилася теорія про сенситивний періоди життя у дітей.

А в наступному році їй присуджують вчену ступінь доктора наук в одному з англійських університетів

Ідеї гуманістичної педагогіки завойовували мир. Відбулося офіційне визнання нової педагогічної системи в Італії, і на її розвиток були відпущені великі гроші. Указом короля було створено Монтессорі - спільноту.

А в 1929 році відкрили спеціальний коледж з базовою школою побудований за проектом Марії Монтессорі кращими архітекторами і інженерами Італії. При відкритті коледжу Монтессорі сказала, що її не цікавить політика і що головним для неї є створення умов вільного розвитку і виховання дітей і наукових спостережень за ними. 

Але як би не намагалися вчителі піти від політики, все ж таки це не вдавалося. Вільні Монтессорі-школи були незабаром заборонені в Іспанії, їх розгромили у фашистській Німеччині і самій Італії за часів націонал-соціалізму, а в Росії Монтессорі — дитячі сади і школи були закриті в середині 20-х, пригнічені політикою поголовного колективізму. Вчителів назвали космополітами, що піддалися західним впливам. 

Рятуючись від переслідувань, Марія Монтессорі виїжджає спочатку до Іспанії, потім до Голандії, а в 1936 році на запрошення Теософського суспільства виїжджає з читанням лекцій до Індії , до Мадрас. 

З сином.

Марія Монтессорі живе в Ад’яр (Таіл Наду). За 4 роки еміграції вони разом з сином навчили своєму методу роботи з дітьми більш ніж 1000 індійських вчителів. В Ахмедабаде вона читає курс з 30 лекцій по вихованню дітей до 3-х років . Пізніше ці лекції будуть надруковані на багатьох мовах та видана книга М. Монтессори «Впитывающий разум».

Радхакрішнан.

В Індії М. Монтессорі неодноразово зустрічається з

Ганді

Робіндратом Тагором

ЇЇ не могли не приваблювати східні філософські вчення. В ті роки вона замислюється про космічну сутність походження людини і вперше застосовує астрономічне поняття horne ( сила життя ) і nebule ( туманності ) в своїй теорії розвитку людини.. «В звездной туманности частички вещества разбросаны так далеко друг от друга, что не создают никакой плотности. И тем не менее они образуют некое небесное тело, которое можно увидеть с очень большого расстояния. Прояснение «туманности» мы можем представить, как прояснение неких врожденных инстинктов. Например, из «туманности» языка ребенок получает стимулы и импульсы для создания собственной, но присущей его окружению, речи». (М. Монтессори «Разум ребенка» 1949 год. Мадрас).

Марія Монтессорі повернулася до Європи відразу після війни. Їй було вже 76 років. Але її енергії можна було тільки дивуватися. На початку 50-х років вона написала свої головні психолого-антропологічні праці. Їх переклали на багато мов світу (російських перекладів, на жаль, немає до цих пір). Монтессорі як і раніше багато виступала і найвідповідальніші учбові курси завжди вела сама. 

Останні декілька років Марія Монтессорі разом з сином жила в Голландії — країні, яку вона дуже любила і яка виявляла особливу цікавість до її гуманістичних ідей. У 1950 році Монтессорі отримала почесний ступінь доктора, професора Амстердамського університету. Її праці висунули на міжнародну Нобелівську премію. 

Марія Монтессорі померла в Голландії в травні 1952 року і була похована в містечку Нордвійк на маленькому католицькому кладовищі. 

7 січня 2007 року, рівно через 100 років післе відкриття першого будинку Дитини Марії Монтессорі в Римскому кварталі Сан-Лоренцо на конференцію, присвячену 100-літтю педагогіки Марії Монтессорі, з’їхалося 1200 чоловік з 45 країн. Організатори цієї конференції – Італійська Монтессорі - Асоціація ( Opera Nazionale Montessori (ONM) )і АМІ – Межнародна Монтессорі – Ассоціація.)

На конференції обговорювались дві теми: 1.«Разум ребенка » - як його бачила Марія Монтессорі та сучасні наукові дослідження по цьому питанню. 2.« Світ через освіту».

На конференції також виступала внучка Марії Монтессорі Renilde Montessori.

На багаточисленних «круглых столах» представники Монтессорі-ассоціацій з Європи, південної Африки, Японіиї, Кореї, Бразилії і України розповіли про свої вдачі, знахідки та проблеми з різних культурно-соціальних і політичних умов життя в кажній країні.

Міжднародна Монтессорі -премія під назвою «Мир і освіта » заснована в 1996 році италійською Монтессорі-Асоціаціей і присужджується кожні два роки. В цьому році премія була вручена меру міста Рим - Walter Veltroni за його роботу над освітнім проєктом «Діти Африки», в рамках якого було побудовано декілька шкіл, профінансовані поїздки римських школярів в Африку, де вони жили та навчалися разом з африканськими дітьми, а в вільний час допомогали будувати школи для африканців. Доповідь господина мера, його розповідь про дітей Африки та про те, який вплив це мало на італійських дітей, сильно вразило учасників конференції: деякі делегати звернулися в ONM з проханням включити їх та їх Монтессорі-школи в африканський освітній проект, щоб вони також мали змогу безкоштовно попрацювати в школах Африки.

Детячий хор виконує Монтессоріану.

На конференції була представлена поштова марка, випущена італійською поштою спеціально до 100 - річчя відкритя першого Дома Дитини Марії Монтессорі.

Італійська банкнота номіналом 1000 лір, видрукована в честь Марії Монтессорі.

Вражаюче: з дидактичними матеріалами, які були придумані сто років тому, ось саме з цими кубиками, намистинами і кольоровими табличками з найбільшим захопленням займаються і сьогоднішні діти! Так само, як в Будинку дитини у Марії Монтессорі, і в наші дні в Монтессорі-школі кожна дитина вранці поливає свою маленьку квітку.