44 · 2015-11-02 · Елементи комбінаторики у виробничій...

…………………………………………………… № 13 44 Дизайн, дизайн-освіта

© Мільчевич С.І., 2012

Надійшла до редакції 10.12.2012

Мільчевич С.І.

кандидат мистецтвознавства, старший викладач кафедри Дизайну та основ архітектури Інституту архітектури, Національного yніверситету «Львівська політехніка»

ХУДОЖНЬО-СТИЛЬОВІ,

КОНСТРУКТИВНІ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ

ОСОБЛИВОСТІ ПРОМИСЛОВИХ

ВИРОБІВ МУКАЧІВСЬКИХ ЛИВАРНИХ

ЗАВОДІВ ГРАФА ШЕНБОРНА 60-70-Х

РОКІВ ХІХ СТОЛІТТЯ

Анотація. У другій половині ХІХ століття, в зв’язку з підвищенням попиту на чавунні вироби, Фрідешівський та Шелестівський ливарні заводи почали випускати широкий асортимент предметів побуту. У статті висвітлено художньо-стильові, конструктивні та технологічні особливості промис-лових виробів згаданих виробництв.

Ключові слова: побутові чавунні вироби, художні якості, конструкції, технології .

Аннотация. Мильчевич С. И. Художественно-стилистические, конструктивные и технологи-ческие особенности промишленних изделий мука-чевских литейних заводов графа Шенборна 60-70-х лет ХІХ века . Во второй половине ХІХ века в связи с повышением спроса на чугунные изделия, Фридешев-ский и Шелестовский литейные заводы начали вы-пускать широкий ассортимент бытовых изделий. В статье выявлены художественно-стилистические, конструктивные и технологические особенности промышленных изделий данных производств.

Ключевые слова: бытовие чугунные изделия, худо-жественные качества, конструкции, технологии .

Annotations. S.I. Milchevych. Artistic and stylistic, design and technological features of industrial goods produced at the casting plants of the earl Shenborn in the 60th-70th of the 19th century in Mukachevo. In the second part of the 19th century due to increasing demand for cast-iron goods, casting plants in Frideshev and Shelestov started production of a wide range of household goods. This article deals with artistic and stylistic, design and technological features of industrial goods of the mentioned plants.

Key words: household cast-iron goods, artistic qualities, design, technology

Постановка проблеми. Початок промислової революції в Європі (кінець ХІХ – початок ХІХ ст.) приніс значні зміни у всі сфери виробничих відносин. Значні трансформації відбуваються зокрема, і в ли-варному виробництві. Поява високих доменних пе-чей на кам’яному вугіллі (30-ті роки ХІХ ст.) зробила чавун дешевим та доступним широким верствам на-селення матеріалом. Побутові речі, які до промис-лового перевороту виготовлялись з дорогих металів (срібло, латунь, мідь) та інших матеріалів (дерево, кераміка), почали масово виготовляти з чавуну. Деякі дослідники [5, 107] справедливо називають чавун «пластмасою ХІХ століття». Проте європейські митці-моделювальники ливарних заводів того періоду ще не могли в повній мірі осмислити нові формотворчі можливості індустріального способу виробництва і традиційно надавали промисловим виробам з чавуну авторського, здебільшого багато декорованого вигля-ду. Питання конфлікту між традиційною тогочасною естетикою та індустріальною основою виробництва в Європі є достатньо дослідженим. Ці процеси, з деяким запізненням, не оминули й Закарпаття. Проте, художні, конструктивні та технологічні якості місцевих чавун-них промислових виробів цього періоду залишились здебільшого поза увагою дослідників.

Аналіз останніх публікацій. Європейське, моравське та пруське литво досліджували чеські науковці Ї. Челадін [1], З. Расл [2,3], В. Гроліх [4], З. Душек [5]. Угорське та Закарпатське чавунне литво висвітлили у своїх працях Г. Бідерман [6] Л. Пустаї [7,8], Д. Кіселі [9], Л. Філіп [10], С. Мільчевич [11]. Важливий ілюстративний матеріал, що стосується теми дослідження, містять каталоги виробів ливарних заводів Закарпаття, які зберігаються у фондах Закар-патського краєзнавчого музею [12], [13].

Метою даного дослідження є виявити художньо-стильові, конструктивні та технологічні особливості промислових виробів мукачівських ливарних заводів зазначеного періоду.

Результати дослідження. Мукачівські ливарні заводи графа Шенборна (Фрідешівський та Шелестівський) є достатньо дослідженими в зарубіжній та українській історіографії. Автором також був розмішений матеріал про ці виробництва у одній з публікацій [11]. Тож у даній статті ми не маємо наміру детально зупинятись на їх історії. Зауважимо лише, що про рівень художнього литва згаданих заводів промовисто свідчить хоча б той факт, що авторські взірці предметів художнього литва з Закарпаття неодноразово здобували високі нагороди на популярних у Європі в ХІХ столітті промислових виставках, а провідні угорські мистецтвознавці в цій галузі (Л. Пустаї [7,8], Д. Кіселі [9] та ін.) вважають їх вершиною художнього литва тогочасної Угорщини.

У 60-70-х роках ХІХ століття значно розширюється асортимент виробів на мукачівських заводах. Причиною цього явища були такі наслідки промислової революції як ріст міського населення та поява нових потреб. Речі, які раніше могла дозволити собі лише аристократія, входили у побут міщан [9, 36]. З боку їх багатшої верстви це було способом самоствердження

ВІСНИК 45……………………………………………………Дизайн, дизайн-освіта

в новому статусі, свого роду компенсація почуття меншовартості у стосунку до шляхти. Ці настрої вірно вловили моделювальники заводів, тож естетика їх виробів відповідала соціальному замовленню. Так зокрема з’являються різноманітні підставки (для прикрас, тростин, парасоль), освітлювальне обладнання (свічники, канделябри, бра, торшери), чавунні меблі ( стільці, ліжка, столики), опалювальне обладнання (чавунні грубки).

Окремим питанням є авторство моделей промис-лових виробів мукачівських заводів цього періоду(60-70 рр. ХІХ ст.). В історії залишились лише два імені скульпторів-моделювальників ливарних заводів Му-качева, а саме Валентайн Віллашек та Андраш Шос-сел [7, 111]. Саме згадані митці й заснували місцеву традицію художнього литва та принесли йому заслужену славу. Проте творчість Віллашека припадає на 40 роки ХІХ століття, а А. Шоссел помер у 1874 році у віці 51 рік. З огляду на це, автор припускає, що значна частина виробів, представлених в рекламних листівках заводів, розроблена Шосселом особисто. Тим більше, що угорські мистецтвознавці прямо вказують на його авторство, окрім серії скульптурних робіт, як мінімум, кількох промислових виробів – грубки та свічника [8, 34](рис. 1, 2). Тож наявність у А. Шоссела учнів залишається відкритим питанням, на яке, поки що немає однозначної відповіді. Однак, з огляду на широкий асортимент, дизайн такої кількості виробів одна людина не могла розробити фізично. З іншого боку, відсутність, окрім А. Шоссела, імен моделювальників цього часу не повинна засмучувати дослідника, оскільки це була типова ситуація для досліджуваного періоду. Навіть історія художнього литва великих європейських ливарних центрів (Бланско, Комарова, Гляйвіцу) зберегла лише кілька імен (Франц Рідан, Фрідріх Шинкель, Павел Веверка)[4:29]. Масово тиражовані побутові вироби не вважа-лись мистецтвом, тож і авторських підписів на моде-лях виробів не збереглось.

У згаданий період, як вже було зазначено, змінилась кон’юнктура ринку. Корінні зміни структу-ри суспільства змусили моделювальників розробляти предметні комплекси (гарнітури меблів, канцелярсь-кого приладдя і т. д.) номенклатурні ряди виробів зба-гачувати за рахунок комбінаторики. Вже не було про-стору для роботи над авторським виробом. Масовість стала принципом роботи моделювальника. На цьому етапі й виявився конфлікт між традиційним декору-вальним розумінням авторами естетики форми та ви-могами масового виробництва.

З 1860 року мукачівські заводи, судячи з ре-кламних листівок [8, 42-47], почали випускати такі номенклатурні ряди виробів як грубки опалення, меблі, елементи огорожі (рис. 3-6).

Випуск грубок був зумовлений популярністю, якою вони користувались у споживача. Цей асорти-мент виробів значною мірою визначав профільну спрямованість невеликих ливарних заводів тодішньої Угорщини. Виходячи з рентабельності цього виду продукції, кімнатні грубки займали доволі значний сегмент у виробничій програмі Фрідешівського та

Шелестівського заводів. Судячи з рекламної листівки, де вони представлені окремо, всього нараховувався 21 тип таких виробів. У них вже були закладені елемен-ти комбінаторики та варіабельності форм виробів. Зо-крема, верхня та нижня частини у певного типу груб-ки були стандартними. Середня ж, основна частина складалась з кількох сегментів. Відповідно до об’єму приміщення чи власного бажання покупець міг прид-бати грубку, що складалась з 3– 5 частин (рис. 7).

Порівняльний аналіз грубок з виробничої про-грами Мукачівських заводів утруднюється відсутністю подібної рекламної листівки чи каталогу іншого провідного центру поза межами Закарпаття. Однак ілюстрації в фахових виданнях з типами грубок ви-робництва Бланско, Двору, Комарова (рис. 8-10) до-

Рис. 2. Побутова грубка. Моделювальник А.

Шоссел. Фрідешівський завод 1870 р.( іл.: Pusztai L. A munkacsi vasonlode jelentosege / L. Pusztai. – Budapest: Ontodеi Muze-

um, 2005. – Old. 38.).

Рис. 1. Свічник – моделювальник А. Шоссел. Фрідешівський завод 1850

-60 рр.(Іл.: Pusztai L. A munkacsi vasontode elentosege / L. Pusztai. – Budapest: Ontodei Muzeum, 2005, – Old. 34.).


Рис. 3. Виробнича програма мукачівських (фрідешівського та шелестівського) заводів графа Шенборна (рекламна листівка) 1860 р. (1л.: Pusztai L. A munkacsi vasontode jelentosege /L. Pusztai.

– Budapest: Ontodei Muzeum, 2005. – Old. 47.).

Рис. 4. Виробнича програма мукачівських (фрідешівського та шелестівського) заводів графа Шенборна (рекламна листівка) 1860 р. (1л.: Pusztai L. А munkacsi vasonlode jelentosege / L. Pusztai.

– Budapest : Ontodеi Muzeum, 2005. Old. 42.).


Рис. 5. Виробнича програма мукачівських (фрідешівського та шелестівського) заводів графа Шенборна (рекламна листівка) 1860 р. (1л.: Pusztai L. А munkacsi vasonlode jelentosege /

L. Pusztai. – Budapest : Ontodеi Muzeum, 2005.- Old. 43).

зволяють провести конструктивно-технологічне та художньо-стильове порівняння.

На загал за типами форм та ступеню декорованості вони не відрізняються від своїх аналогів. Влас-на творчість полягала у оперуванні об’ємами та пропорціями в межах прийнятих канонів, декоруванні поверхонь типовими орнаментами за допомогою власних композиційних рішень. За типами форм їх можна розділити на циліндричні, призмоподібні та кубоподібні. Всі три типи становлять приблизно одна-ковий відсоток номенклатури виробів.

Грубки циліндричного типу, зображені у рекламній листівці, умовно можна розподілити на два види – не декоровані та декоровані. Перший, суто утилітарний тип (№№ 2,3) належить до найдавнішого, відомого дослідникам (рис. 11).

Цей тип грубок зустрічається аж до початку ХХ століття у художньо-виробничих програмах за-карпатських заводів „Dolha” та „Bratmann”. Місця з’єднань сегментів циліндричного корпусу акцентова-но тільки широкими профільованими смугами. Грубка ж № 4 (рис. 12) є знаковою для дизайну цього типу виробів ливарних заводів регіону.

Фактично, вона є перехідною від суто утилітарного до багато декорованого типу. Профільована смуга в місці з’єднання сегментів вже має орнамент у вигляді барокових завитків. Особливо чітко простежується її перехідна роль при порівнянні з виробом № 7. У ньому орнаментовані вже не лише смуги в місцях з’єднань сегментів корпусу, а й самі сегменти. Цей композиційний принцип стане провідним у дизайні грубок закарпатських заводів „Dolha” та „Bratmann” в кінці ХІХ – на початку ХХ століть. Одночасно циліндричний тип, як найбільш раціональний з точки зору серійного виробництва, стане переважаючим.

На деяких циліндричних та кубоподібних груб-ках особливо гостро відчутний вплив скульптурної традиції мукачівського литва. Зокрема, кришка на грубці № 9 завершується дрібною пластикою (відпочиваюча собака) (рис. 13), на окремих сегментах інших виробів розміщені рельєфи з жанровими сцена-ми – №№ 10,14 (рис. 14).

Цей вплив відчутний також у самій подачі грубок у листівці. Зокрема, всі грубки зображені таким чином, що важливі функціональні зони (дверцята камери спа-


Рис. 6. Виробнича програма мукачівських (фрідешівського та шелестівського) заводів графа Шенборна (рекламна листівка) 1860 р. (1л.: Pusztai L. А munkacsi vasonlode jelentosege / L. Pusztai.

– Budapest : Ontodеi Muzeum, 2005.- Old. 44.).

Рис. 7. Елементи комбінаторики у виробничій програмі мукачівських заводів Графа Шенборна (Іл.: Pusztai L. A munkacsi vasontode jelentosege /

L. Pusztai. – Budapest: Ontodei Muzeum, 2005. – Old. 47.):

1 – грубка яка складається з двох сегментів;2 – грубка яка складається з чотирьох

сегментів. (Ретушування та колаж автора).

лювання, попелоприймач) не зображені. Таким чином демонструється виключно художня сторона виробів (рис. 3).

Проведений автором порівняльний аналіз грубок мукачівських заводів з аналогічними виробами заводів Блан-ско і Комарова того ж періоду свідчить, що кубоподібний тип найчастіше зустрічається на перших двох підприємствах.

Серед кубоподібних грубок мукачівських заводів вирізняються формоутворенням вироби №8 та №16 (рис. 15).

Замість відкритих зверху та знизу сегментів, що утво-рюють в сумі паралелепіпед-моноблок (№№ 6,19) (рис. 3), їх форма твориться елементами, які утворюють в сумі раму. Фактично, за формоутворенням вони є розвитком по-переднього кубоподібного типу. У виробі № 16 ця рама має посередині додаткове членування у вигляді перевернутої


Рис. 8. Побутові грубки заводу в Бланско (Моравія) середина XIX ст. (Іл.: Celadin J. Umelecka litina ve sbirce Muzea Blansko : каталог / J. Celadin – Blansko : Muzeum Blansko, 2006. – S. 23.).

Рис. 9. Побутові грубки заводу в м. Двор (Словенія) середина XIX століття (Іл.: Zardi М. Zelezarna па Dvoru ob Krki / М. Zardi. – Novo Mesto : Tiskarna Novo Mesto, 2000. – S.94.).


Рис. 10. Побутові грубки з каталогу виробів заводу в Комарові (Чехія) середина XIX ст. (Іл.: Rasl Z. Decorative cast iron work / Z. Rasl; prekl. do ang. Z. Vyplel. – Praha : Listy NTM, 1980. – S. 45.).

Рис. 11. Не декоровані побутові грубки мукачівських заводів Графа Шенборна 1860 p.( Іл.: Puszlai L. А munkacsi vasontode jelentosege / L. Pusz-

tai. – Budapest Ontodеі Muzeum, 2005. – Old. 47.) (ретушування автора).

Рис. 12. Декоровані побутові грубки мукачівських заводів графа Шенборна 1860 р. .( Іл.: Puszlai L. А munkacsi vasontode jelentosege / L.Pusztai. – Budapest : Ontodеі Muzeum, 2005. – Old. 47.)

(ретушування автора).


Рис. 14. Побутові г рубки декоровані рельєфами з жанровими сценами.

Мукачівські заводи графа Шенборна I860 р. .( Іл.: Puszlai L. А munkacsi

vasontode jelentosege / L. Pusztai. – Buda-pest : Ontodеі Muzeum, 2005. – Old. 47.)

(ретушування автора).

Рис. 13. Побутова грубка декорована скульптурною пластикою та рельфом.

Мукачівські заводи графа Шенборна I860 р. .( Іл.:

Puszlai L. А munkacsi vason-tode jelentosege / L. Pusz-tai. – Budapest : Ontodеі

Muzeum, 2005. – Old. 47.) (ретушування автора).

Рис. 15. Побутові грубки «рамного» типу. Мукачівські заводи графа Шенборна I860 р. ( Іл.: Puszlai L. А munkacsi

vasontode jelentosege / L. Pusztai. – Budapest : OntodеіMuzeum, 2005. – Old. 47.) (ретушування автора).

літери „Т”. Ймовірно, що у цьому типі виробів проектувальники намагались вирішити завдання збільшення поверхні тепловіддачі грубки. Однак при цьо-му, через конструктивну складність, збільшилась її собівартість. Тому цей тип зникає з виробничих програм ливарних заводів Закарпаття в кінці ХІХ століття. Подібний «рамний» тип існував і в Блан-ско та інших ливарних центрах, тож він є характерним для Європейських грубок 60–х років ХІХ століття.

Сегмент кубоподібних грубок на початку ХХ століття хоча й зберігся, од-нак значно зменшився у виробничих про-грамах заводів „Dolha” та „Bratmann”. Ймовірно, що циліндричний тип більше відповідав потребам масовості, та деше-визни виробів.

Серед призмоподібного типу гру-бок виділяється виріб №11 (рис. 16).

Автору не вдалося віднайти його аналогів серед продукції інших центрів литва. З конструктивної точки зору звертає на себе увагу вирішення корпу-су тепловіддавача єдиним не сегменто-ваним блоком. Загалом в дизайні цього виробу, як і в інших не сегментованих грубках, ще відчувається малосерійний, не масовий підхід. У стильовій площині

Рис. 16. Не сегментована побутова грубка (неоготика). Мукачівські заводи графа Шенборна

1860 р. (Іл.: Pusztai L. A munkacsi vasontode jelentosege / L. Pusztai. – Budapest: Ontodei Muze-

um, 2005. – Old. 47.). (Ретушування автора).


грубка є єдиною серед виробів, виконаною у неого-тичному стилі. Можна припустити, що її автором міг бути ще Вілашек, оскільки в авторському художньому литві він працював у цьому стилі. З часу його праці на мукачівських заводах могли зберегтись форми-шаблони, або за взірцем його виробу могли бути виготовлені нові форми для відливання.

Інша грубка цього типу – № 15 сегментована. Вона вирізняється нетрадиційним рішенням декору. Зокрема, його лаконічне членування у вигляді ромбів дещо випереджає свій час (рис. 17).

Якщо порівняти роль сегментованих та не сег-ментованих грубок, як прототипів для майбутнього розвитку дизайну цього типу виробів, то зважаючи на зміст каталогів литва закарпатських заводів „Dolha” та „Bratmann” кінця ХІХ століття, можна з упевненістю стверджувати, що переміг сегментований тип. Оче-видними його перевагами були варіабильність форми, простота у виготовленні, більша цінова гнучкість.

У декоративних рішеннях грубок присутнє ха-рактерне для еклектики переплетіння різних стильо-вих напрямків. Так, поряд з античними пальметами зустрічаємо характерні для епохи відродження маски

та виконані у стилі романтизму жанрові картини й пейзажі (рис. 18).

Інші дві рекламні листівки присвячені чавунним ліжкам, столикам, стільцям, кріслам і т.д (рис. 4, 5). Цей сегмент виробничої програми (чавунні меблі) вимагає від дослідника особливої уваги насамперед через те, що його аналоги в програмах вже згадува-них провідних ливарних центрів зустрічаються значно рідше. У незначній кількості литі чавунні етажерки та столики знаходимо у виробничих програмах заводу у Бланско кінця ХІХ століття. Однак чавунні ліжка та стільці, ймовірно, випускали переважно у Мукачеві. Дещо пізніше вони з’явилися на заводі в Рускобаньї (Угорщиша). З огляду на подальшу відсутність виробів

Рис. 17. Сегментована побутова грубка. Мукачівські заводи графа Шенборна 1860 р. (Іл.: Pusztai L. A munkacsi vasontode jelentosege

/ L. Pusztai. – Budapest: Onto-dei Muzeum, 2005. – Old. 47.).

(Ретушування автора).

Рис. 18. Еклектичні декоративні оздоблення грубок (Іл.: Dolha-Rokamezoi vasgyar es vaso-kapa hamor

reszvenytarsasag [Ілюстрації, текст] : кат. виробів. – Budapest: [б.в.], 1907. – Old. 4,7,8.):

1 – античні пальмети; 2 – неоренесансні маски; 3 – рельєфи з жанровими сценами (романтизм).

(Колаж автора).


цього типу виробів у каталогах „Dolha” та „Bratmann”, можна стверджувати, що він не виправдав себе в чавунному литві.

Що стосується причин появи чавунних ліжок, столиків, стільців у виробничій програмі мукачівських заводів, то ймовірніше за все, їх авторів підштовхнула до цього по-тужна ремісничо-меблярська традиція краю. Технологічний процес литва та монтажу з чавуну мав переваги порівняно з ремісничим виробництвом дерев’яних меблів. Адже відлити цілу побічню ліжка чи стільця набагато простіше, ніж виго-товити її з дерева. Тож певний період масовий спосіб вироб-ництва, економічність та прийнятна ціна стали тими чинни-ками, що сприяли випуску чавунних меблів. Однак ці меблі мали й суттєві недоліки: їх велика вага та крихкість матеріалу. Відкриття ж у 1882 році в Ужгороді фабрики з виробництва гнутих меблів поставило крапку на продукуванні цих виробів з чавуну. Таким чином, значний сегмент меблів у виробничій програмі мукачівських заводів 60–70–х років ХІХ століття був місцевою особливістю. Більше того, саме чавунні меблі мукачівських заводів можна вважати першою спробою масо-вого виробництва цього виду продукції на території краю.

Тектоніка чавуну корінним чином вплинула на формо-утворення цих виробів. Зокрема, для полегшення конструкції побічні ліжок відливались у вигляді ажурної решітчастої бал-ки (рис. 19).

Крім того вони, ймовірно, через технологічні вимоги, не могли бути відлиті з єдиної деталі. Як наслідок, дві частини побічні з’єднувались посередині замком та мусіли опиратись на додаткову ніжку. Через це і спинки ліжок моделювались у вигляді суцільно литої решітчастої площини, що давало знач-ний простір для творчості (рис.20).

Серед чавунних меблів цього періоду звертають на себе увагу наземні вішаки для одягу № 14, 15, 16 (рис. 21-23). У пер-ших двох виробах особливо гостро відчувається скульптурна спадщина, навіть своєрідний скульптурний тягар мукачівської художньо-проектної традиції. Виріб №14 є своєрідною інтерпретацією на тему карпатської фауни (рис. 21).

Основою слугує величезна в масштабі пташина лапа. Її продовженням є фігура фазана з закинутою назад головою, що тримає в дзьобі оленячий ріг, відгалуження якого служать гачками для одягу. Таке намагання пристосувати скульптуру до утилітарних потреб виглядає доволі прямолінійним.

Рис. 19. Ліжко. Мукачівські заводи графа Шенборна1860 р. (Іл.: Pusztai L. A munkacsi vasontode jelentosege / L. Pusztai. – Budapest:

Ontodei Muzeum, 2005. – Old. 42.). (Ретушування автора).

Рис. 20. Спинки ліжок. Мукачівські заводи графа Шенборна1860 р. (Іл.: Pusztai L. A

munkacsi vasontode jelentosege / L. Pusztai. -Budapest: Ontodei Muzeum, 2005. – Old. 47.).



Дещо вдалішим є розвиток цієї ж анімалістичної теми у вішаку № 15 (рис. 22).

Основа у вигляді трьох оленячих ніг кріпиться за допомогою барокових завитків до орнаментовано-го стрижня. До його верхньої частини прикріплені вішаки у вигляді трьох оленячих голів. В цьому виробі його автори вже зуміли до певної міри абстрагуватись від прямолінійного натуралізму. Реалістичні деталі вписані у загальний декоративний контекст виробу в першу чергу вертикальною симетрією.

Третій виріб – вішак з підставкою для тростин та парасоль (рис. 23) є прикладом використання мо-

делювальниками заводів у власних рішеннях типових формотворчих та орнаментальних схем, характерних для виробів ливарних заводів того періоду.

Елементи вішака – підставка у вигляді мушлі, еліптичні тримачі для парасоль та гачки для одягу у вигляді необарокових завитків та арабесок можна зустріти як складові формоутворення виробів заводу Бланско та окремих інших центрів (рис. 24.)

Цей принцип стане домінуючим у художньо-проектній практиці побутових виробів ливарних заводів Закарпаття на межі ХІХ та ХХ століття.

Рис. 21. Вішак – інтерпретація на тему карпатської фауни.

Мукачівські заводи графа Шенборна 1860 р. (Іл.: Pusztai L. A munkacsi vasontode jelentosege / L. Pusztai.

– Budapest: Ontodei Muzeum, 2005. – Old. 47.). (Ретушування автора).

Рис. 22. Вішак – інтерпретація на тему карпатської фауни.

Мукачівські заводи графа Шенборна 1860 р. (Іл.: Pusztai L. A munkacsi vasontode jelentosege

/ L. Pusztai. – Budapest: Onto-dei Muzeum, 2005. – Old. 43.).


Рис. 23. Вішак – приклад використання типових

формотворчих схем. Мукачівські заводи графа Шенборна 1860 p. (Іл.: Pusztai L. A munkacsi vason-

tode jelentosege / L. Pusztai. – Buda-pest: Ontodei Muzeum, 2005. –

Old. 43.). (Ретушування автора).


Висновки. 1. У 60-70 роки ХІХ століття традиція авторського

художнього литва на мукачівських заводах трансформувалась у художньо-проектну практику серійних побутових чавунних виробів. Однак, з огляду на матеріально – технічну базу (чавунне литво) та окраїнний статус регіону, ця проектна практика була приречена на короткий період існування. Завершення епохи чавуну (початок ХХ ст.) призвело до її занепаду.

2 Місцева традиція, сформована В. Віллашеком та А. Шосселом у стилі класицизму та історизуючих стилів, у 60–70х ХІХ ст. роках почала пристосовуватись до потреб масового виробництва. Створюючи утилітарні речі, завдяки різноманітності художньо-проектних підходів, їх автори намагались не лише розширювати асортимент та типологічні ряди виробів, але й враховувати при цьому потреби окремих соціальних верств населення.

4. Проблема протиріччя між естетикою декорованої форми історизуючих стилів та масовим характером виробництва побутових виробів не була розв’язана. Вирішальну роль тут відіграла відповідність цього дизайну соціальному замовленню нової широкої суспільної верстви – містян, яка у такий спосіб долала почуття меншовартості у стосунку до аристократії.

5. Вузькість технологічної бази (чавунне литво) корінним чином зумовлювала напрямок художніх, формотворчих та конструктивних пошуків побутових виробів. Саме конструктивні властивості єдиного матеріалу – чавуну та наявна технологічна база визначали розвиток чи занепад певних номенклатурних рядів асортименту виробів.

Список літератури

1. Čeladín J. Umělecká litina ve sbírce Muzea Blansko [Текст] : katalog/ J. Čeladín – Blansko : Muzeum Blansko, 2006. – 54 Str. : Obr. – ISBN 80-903081-9-8.

2. Rasl Z. Decorative cast iron work [Текст] : моногр. / Z. Rasl. – Praha : Listy NTM, 1980. – 172 P. : 115 Il.

3. Rasl Z. Odkaz ze století páry a železa : stavební a umělecká litina kolem nás [Текст] / Z. Rasl //

4. Grolich V. Výtvarní umělci v historii Blanenské umělecké litiny [Текст] /V. Grolich // Regionální sborník okresu Blansko. – 1986. – Str. 27-37.

5. Dusek Z. Stavebni litina [Текст] / Z. Dusek // Česka umělecká litina. – Praha : Listy NTM, 1978. – Str. 107-119.

6. Biderman H. Das eisehutten-Gewerbe in Ungarn und dessen fruheren Annexen [Текст] : моногр. / H. Biderman Pest-Grac, 1857. – 29 Р.

7. Pusztai L. Magyar öntöttvasművesség [Текст] : моногр./ L.Pusztai. – Budapest : Műszaki könyvkiadó, 1978. – 147 Old. – ISBN 963- 10- 2052- 2.

8. Pusztai L. A munkácsi vasontode jelentosege / L. Pusztai. – Budapest : Ontodei Muzeum, 2005. – 48 old. : 36 il.

9. Kiszely G. A magyarországi öntészet története képekben (Hun-garian casting in pictures) / G.Kiszely. – Budapest : Korvina, 1978. – 108 old. : 130 il.

10. Філіп Л. І. Побутове і художнє литво Закарпаття (ХІХ – поч. ХХ ст.) [Ілюстр.текст] : кат. виставки / Л.І. Філіп, Г.Л.Філіп. – Ужгород : Міська друкарня, 1995. – 19 c. : 15 іл.

11. Мільчевич С.І. Становлення та розвиток дизайну побутових ливарних виробів в Закарпатті з 40–х рр. ХІХ до 20–х рр. ХХ століття : культурологічний аспект / С. І. Мільчевич // Вісник Прикарпатського національного університету. Мистецтвознавство – Ів.-Франківськ, 2009.– № 17-18 – С. 123-130.

12. Dolha-Rokamezöi vasgyár es vaso-kapa hamor reszvenytar-sasag [Ілюстрації, текст] : кат. виробів. – Budapest : [б. в.], 1907. – 60 old. : il.

13. Kabola-Polianer eisenwerke und stahlhutte [Ілюстрації, текст]: кат. виробів. – Budapest : [б. в.; 189?]. – 70 S. : ill.

Рис. 24. Підставки для тростин та парасоль. Чавуноливарний

завод Бланско (Моравія), сер. XIX століття (Іл.: Celadin J. Umelecka

litina ve sbirce Muzea Blansko : каталог / J. Celadin – Blansko :

Muzeum Blansko, 2006. -S. 40.,Grolich V. Blanenska um-

elecka litina / V. Grolich. – Blansko : CKD Blansko, 1995.-S.96).

44 · 2015-11-02 · Елементи комбінаторики у виробничій...

Documents