л6 ст уя 2013

ДисциплінаСТАНДАРТИЗАЦІЯ та УПРАВЛІННЯ

ЯКІСТЮЛекція №6

2

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮМодуль№1

«Стандарти – нормативна база управління якістю у видавничо-поліграфічній справі»

Лекція №6

Стандартування термінології

3

План1.Передмова2.Сфера застосування3.Нормативні посилання4.Терміни та визначення понять5.Мета стандартування термінів та визначень понять6. Засади и вимоги стандартування термінів та визначень понять7. Організування і правила розробляння стандартів на терміни та

визначення понять8.Зміст, побудова і виклад стандарту на терміни та визначення понять9. Загальні правила приймання в Україні міжнародних, регіональних

і національних стандартів інших країн на терміни та визначення понять

Контрольні питання

4

Передмова• Стандарт ДСТУ 3966-2000 «Термінологія. Засади і

правила розробляння стандартів на терміни та визначення понять» розроблено в Українському науково-дослідному інституті стандартизації, сертифікації та інформатики (УкрНДІССІ) Держстандарту України згідно з постановою колегії Держстандарту України №10-97 від 02.09.97, п. 2 «Про перегляд КНД 50-011-93 Основні положення та порядок розробки стандартів на терміни та визначення» та згідно з планом державної стандартизації на 1998 р. (код 09.1.001-98).

5

Передмова

• Цей стандарт розроблено на заміну КНД 50-011-93, щоб усунути труднощі, непорозуміння та суперечності, які виникали в процесі роботи (розробляння, експертування, погоджування) над термінологічними стандартами через неправильне розуміння неточно сформульованих настанов КНД 50-011-93, а також через невідповідність деяких вимог сучасному станові справ.

6

Передмова

• Зокрема, чітко визначено об'єкт стандартизації (п. 7.4, 7.4.11.3) та статус складників змісту стандарту на терміни і визначення понять, удосконалено процедуру розробляння їх.

• Додатки Г і Д доповнено погодженими з Інститутом української мови НАН України вимогами до термінів та визначень понять, дотримування яких сприятиме:

• усталюванню однозначності термінів;

7

Передмова

• уніфікуванню мовних засобів, потрібному для внутрімовного гармонізування науково-технічної термінології;

• шліфуванню українського науково-технічного стилю мовлення.

• Дотримування цих норм також дасть змогу:• полегшити сприймання і розуміння

науково-технічного тексту;

8

Передмова

• впорядкувати і пришвидшити процес узгоджування і удосконалювання української науково-технічної термінології;

• випрацювати українську термінологію, що відповідатиме традиціям, духові й структурі сучасної української літературної мови;

• убезпечити від руйнування, відродити і розвивати цілісність та системність української наукової і ділової мови.

9

Сфера застосування

• Цей стандарт визначає мету, засади і вимоги щодо стандартування термінів та визначень понять, правила того, як розробляти стандарти на терміни та визначення відповідних їм понять і основні правила впроваджування міжнародних стандартів (словників) в Україні.

10

Сфера застосування

• Настанови та вимоги цього стандарту обов'язкові для технічних комітетів стандартизації, підприємств, установ, організацій, науково-технічних та інженерних товариств (спілок) і міністерств (відомств), які розробляють і експортують стандарти на терміни та визначення понять.

11

Нормативні посилання

• У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

• ДСТУ 1.2-2003 Національна стандартизація України. Порядок розроблення державних стандартів

• ДСТУ 1.5-2003 Національна стандартизація України. Загальні вимога до побудови, викладу, оформлення та змісту стандартів

• ДСТУ 3250-95 Порядок розроблення плану державної стандартизації

12

Нормативні посилання

• ДСТУ 3325-96 Термінологія. Визначення основних понять.

• ДСТУ ІSО 639-94 Коди назв мов.• ДСТУ IS0 860-99 Гармонізування понять і термінів.• КНД 50-049-95 Порядок проведення експертизи та

підготовки до затвердження проектів державних (міждержавних) стандартів та змін до них.

• Д К 004-2003 Класифікатор нормативних документів.

13

Терміни та визначення понять

• У цьому стандарті застосовано терміни та визначення відповідних їм понять, подані в ДСТУ 3325, а також такі:

• термін-словосполука - термін, що складається з двох чи кількох слів, сполучених граматично;

• терміностаття - термін, визначення та інша інформація, що стосуються певного поняття;

14


• терміносистема - сукупність термінів і визначень відповідних понять певної предметної галузі, пов'язаних між собою різноманітними логіко- семантичними зв'язками;

• повнота терміносистеми - стан терміносистеми, що його визначає наявність усіх термінів, потрібних для означання будь-яких понять відповідної предметної галузі;

15


• цілісність терміносистеми - стан терміносистеми, кожен термін якої пов'язаний з іншими так, що або його вжито у визначенні іншого поняття, або у визначенні відповідного йому поняття вжито інший термін цієї терміносистеми;

• стандартована терміносистема - терміносистема, що перебуває у процесі стандарту;

• застандартована терміносистема - терміносистема чинного термінологічного стандарту.

16

Мета стандартування термінів та визначень понять

• Мета стандартування термінів та визначень відповідних понять полягає у встановленні потрібної внормованої термінології, щоб:

• усталювати однозначні й несуперечливі терміни для різних предметних галузей усіх сфер застосовності, зокрема у довідковій, методичній і науковій літературі;

• усувати термінологічні перешкоди міжгалузевим і міждержавним науково- технічним, економічним та іншим зв'язкам;

17


• узгоджувати описи об'єктів різних галузей стандартування, зокрема сприяти гармонізуванню національних стандартів України з міжнародними, регіональними та національними стандартами інших країн;

• забезпечувати однозначною термінологією державні та міждержавні соціально-економічні та науково-технічні програми й законодавство України;

• сприяти перекладанню міжнародних стандартів (МС) українською мовою;

18


• позитивно впливати на створювання та застосовування сучасних інформаційних технологій у всіх видах діяльності;

• виявляти й усувати вади термінології, вживаної в документації та літературі;

• сприяти підвищуванню рівня загальної та фахової освіти в Україні;

• сприяти розвиткові української науково-технічної мови.

19

Засади і вимоги стандартування термінів та визначень понять

• Зміст стандарту на терміни та визначення понять становить сукупність термінів і визначень понять - терміносистему, яка відображає систему понять певної предметної галузі (галузі науки чи техніки, їхньої частини чи розділу).

20


• Основний складник терміносистеми - термін (слово чи словосполука), що його вибирають чи створюють, щоб називати поняття, опис якого подають у визначенні.

• Стандартувати терміни та визначення понять доцільно на міжнародному, регіональному і національному рівнях.

• Стандартувати терміни та визначення понять на галузевому рівні недоцільно.

21


• Терміносистеми, кожну з яких подають у вигляді сукупності термінів та визначень відповідних понять певної предметної галузі, стандартують, щоб зафіксувати сучасний рівень знань, встановити чіткий і однозначний взаємозв'язок різних видів діяльності, полегшити розв'язування загальнонаціональних та міжгалузевих проблем, згармонізувати національну термінологію з термінологією міжнародних, регіональних чи національних стандартів інших країн.

22


• Розробляючи стандарт на терміни та визначення понять, треба:

• виконати вимоги щодо викладу стандартованих термінів та визначень понять;

• розмежувати склад термінів за предметними галузями;

• узгодити склад та структуру термінів і понять термінологічного стандарту ЗІ складом та структурою термінів і понять предметної галузі, забезпечити повноту і цілісність терміносистеми;

23


• згармонізувати розроблюваний термінологічний стандарт зі стандартами на терміни та визначення понять різних рівнів (міжнародних, регіональних, національних) тої самої предметної галузі;

• забезпечити доступність сприймання та однозначність розуміння термінів та визначень понять;

• забезпечити придатність стандартів для введення у сучасні інформаційні системи.

• Стандартують терміни та визначення понять, розробляючи та затверджуючи стандарти на терміни та визначення понять.

24

Організування і правила розробляння стандартів на терміни

та визначення понять• Роботи зі стандартування термінології

провадять згідно з правилами, встановленими цим стандартом, «Програмою робіт з державної стандартизації» та вимогами ДСТУ 1.2.

• Державні стандарти на терміни та визначення понять повинні розробляти технічні комітети (ТК), а також установи й організації, що мають у відповідній сфері діяльності потрібний науково-технічний потенціал.

25


та визначення понять• Організація-розробник подає пропозицію щодо

розроблення терміно логічного стандарту до «Програми робіт з державної стандартизації» згідно з ДСТУ 3250.

• До пропозиції долучають попередній перелік термінів майбутнього стандарту, щоб дати змогу науково-дослідному інститутові Держспоживстандарту України (далі - НДІ) проаналізувати запропонований перелік термінів, вирішити питання доцільності розроблення такого стандарту.

26


та визначення понять• Проект стандарту на терміни та визначення понять

розробляють поетапно згідно з ДСТУ 1.2:

1. На першому етапі організація-розробник повинна виконати такі роботи:

• зібрати та упорядкувати попередні дані щодо чинних термінологічних стандартів (а також словників, довідників, технічної та іншої документації, наукової, методичної та іншої літератури), що стосуються певної сфери діяльності, а також щодо стандартів, які належать до суміжних сфер діяльності;

27


та визначення понять• сформувати попередній перелік термінів та визначень

понять, що становлять терміносистему (об'єкт стандартизації) і які відображають її зв'язки з іншими терміносистемами;

• розробити, погодити та затвердити технічне завдання (ТЗ) згідно з ДСТУ 12 (структура ТЗ - згідно з додатком А цього стандарту).

• ТЗ на розроблення державного стандарту на терміни та визначення понять погоджують із НДІ, ТК стандартизації науково-технічної термінології (ТК СНТТ), а також із ТК стандартизації, сфери діяльності якого стосується система понять.

28


та визначення понять2.Розробляючи першу редакцію проекту

стандарту, треба виконати такі роботи:

• розкласифікувати терміни та визначення понять за рівнями ієрархії й елементами опису (предмет; процес, наслідок процесу, властивість предмета чи процесу, стан предмета тощо) та сформувати словник до певної системи понять у формі таблиці.

29


та визначення понять• Для кожного терміна у словнику наводять усі

його синоніми, а також іншомовні терміни-відповідники.

• Добираючи іншомовні терміни-відповідники, треба відстежувати еквівалентність понять, позначених ними.

• В окремій графі таблиці зазначають джерело інформації (стандарт, словник, довідник, навчальний посібник, наукова література тощо).

30


та визначення понять• Якщо термін і визначення формулює

розробник стандарту, то про це зазначають у цій самій графі.

• Словник, якщо це зазначено в ТЗ, подають на попередній відгук зацікавленим організаціям (особам), додавши до нього обґрунтований склад та структуру терміносистеми, а якщо треба, то й модель (схему) об'єкта стандартизації;

31


та визначення понять• сформувати текст першої редакції проекту стандарту

і пояснювальної записки до нього (структура пояснювальної записки - згідно з додатком Б цього стандарту).

• Уточнити структуру розділів стандарту, перевірити повноту, взаємозв'язок та взаємоузгодженість термінів і визначень, які належать до цієї системи понять;

• розіслати текст першої редакції проекту стандарту разом із пояснювальною запискою на відгуки провідним і зацікавленим установам та організаціям.

32


та визначення понять3. Розробляючи другу редакцію проекту стандарту,

треба виконати такі роботи:

• опрацювати відгуки на першу редакцію проекту стандарту і скласти звід відгуків відповідно до ДСТУ 1.2;

• за наявності суттєвих розбіжностей щодо окремих термінів чи визначень понять провести узгоджувальну нараду зацікавлених сторін для розв'язання суперечностей;

33


та визначення понять• викласти другу редакцію проекту стандарту

з урахуванням отриманих зауваг (пропозицій) на першу редакцію;

• надіслати другу редакцію проекту стандарту разом із пояснювальною запискою до неї і зводом відгуків на державну експертизу та погодження до ТК СНТТ.

34


та визначення понять4. Другу редакцію проекту стандарту, в якій

ураховано думку експертів ТК СНТТ і ТК стандартизації, сфери діяльності якою стосується система понять, разом із пояснювальною запискою, зводом відгуків та протоколом погоджувальної наради (за наявності) подають на погодження до зазначених у ТЗ організацій.

35


та визначення понять5. Перед поданням проекту ДСТУ на затвердження

його надсилають на державну експертизу до НДІ, щоб перевірити рівень та повноту відображеності сучасних знань, повноту й цілісність терміносистеми, системність термінів та наявність їх у банку застандартованих українських науково-технічних термінів, відповідність нормам української мови, а також відповідність побудови, викладу, форми і змісту проекту ДСТУ вимогам цього стандарту та КНД 50-049.

36


та визначення понять• Стандарти на терміни та визначення понять

експертують згідно з критеріями, поданими в додатку В, у контексті системи стандартів на терміни та визначення понять, яка стосується певної предметної галузі.

6. У складі супровідних документів до проекту стандарту, що його надсилають на державну експертизу та на погодження до НДІ, повинен бути й примірник проекту на дискеті, виконаний у сучасній версії текстового редактора.

37

Зміст, побудова і виклад стандарту на терміни та визначення понять

1. Зміст, побудова і виклад стандарту на терміни та визначення понять повинні відповідати вимогам ДСТУ 1.5 та додатків Г і Д цього стандарту.

• Для стандарту на терміни та визначення понять встановлено такі структурні елементи:

• титульний аркуш;• передмова;• зміст;

38


• вступ;• назва;• сфера застосовності;• нормативні посилки;• загальні пояснення;• основна частина (терміни та визначення

понять);

39


• термінологічні додатки (якщо є);• алфавітні покажчики: українських термінів,

літерних познак (якщо є) та іншомовних термінів-відповідників (якщо є) як довідкові додатки;

• інші додатки (якщо є);• бібліографічні дані.

40


2. Титульний аркуш, передмову, зміст, вступ, назву і нормативні посилки стандарту на терміни та визначення оформлюють згідно з вимогами ДСТУ 1.5.

3. Опис сфери застосовування та загальних пояснень до стандарту виконують згідно з додатком Е.

41


4. Основна частина стандарту містить об'єкт стандартизації - виклад застандартованої терміносистеми.

• Рекомендована назва розділу: Терміни та визначення понять.

• Побудова матеріалу основної частини стандарту, складовою одиницею якої є терміностаття, залежить від особливостей терміносистеми.

4.1. Підрозділи основної частини розташовують згідно зі структурою системи понять.

42


4.1.1. Назви підрозділів основної частини повинні точно і коротко передавати їхній зміст.

4.2.Нумерація підрозділів основної частини повинна відображати логіко - семантичну структуру терміносистеми.

• Терміностатті розташовують відповідно прийнятій для даного стандарту класифікації понять.

43


До складу терміностатті (додаток Ж) належать:

• класифікаційний номер терміностатті;• термін (або два чи кілька термінів-синонімів);• абревіатура терміна (якщо є);• літерна познака (якщо є);• недозволений термін (якщо є);• визначення поняття;• примітки (якщо є);• іншомовні терміни-відповідники (якщо є).

44


4.3. Класифікаційний номер терміностатті складається з:

• номера розділу (підрозділу) основної частини і• власного (порядкового в межах свого

підрозділу) номера терміностатті.

4.3.1. Після класифікаційного номера терміностатті крапку не ставлять.

4.3.2. Поміщати в один стандарт більше як 200 терміностатей - не рекомендовано.

45


4.4.Стандартований термін набирають напівгрубим шрифтом з малої літери в однині (за винятком уживаних лише у множині), розташовуючи його на початку рядка після класифікаційного номера терміностатті.

• Термін-словосполуку подають у прямому порядку слів.

46


4.4.1.За наявності термінів-синонімів, як правило, стандартують один із них.

• В окремих випадках стандартують два або кілька термінів-синонімів.

• Підставою для цього є їхня поширеність та відповідність вимогам до термінів.

• Кожен термін-синонім починають із нового рядка, один під одним, без розділових знаків між ними (Ж.2).

47


4.4.2. У складі стандартованого терміна або після нього можна подати слово чи словосполуку в круглих дужках, яка уточнює або пояснює значення чи сферу застосовування терміна (Г.4.2, Г.7.3, Ж.4).

• Якщо текст у круглих дужках - складова частина повної форми терміна, то його набирають напівгрубим шрифтом.

48


• Повну і коротку (без тексту в дужках) форми терміна в алфавітному покажчику подають окремо (Ж.З).

• Якщо текст у круглих дужках не є частина терміна, то його набирають прямим світлим шрифтом і в алфавітному покажчику не подають (Ж.4).

49


4.5. Абревіатуру терміна як його скорочений варіант, складений з початкових літер або частин слів словосполуки, подають і стандартують як термін-синонім.

4.6. Літерна познака поняття (довільний знак або сукупність будь-яких графічних знаків) подають після стандартованого терміна (чи, в разі наявності, після останнього терміна-синоніма) у тому самому рядку.

• Літерні познаки можна брати в круглі дужки (Ж.7).

50


4.7.Недозволенйй термін (нерекомендований для вживання) подають із нового рядка після стандартованого терміна світлим курсивом з позначкою після терміна (Нд) (Ж.8).

4.8.Визначення розташовують під терміном. Перше слово визначення починають із великої літери без відступу зліва.

51


4.8.1.Уживані у тексті визначення терміни свого стандарту треба виділяти підкресленням.

4.8.2.Не дозволено подавати понад один варіант визначення.

4.8.3 Якщо термін містить усі потрібні й достатні ознаки поняття, то замість визначення поняття ставлять риску.

52


4.9.Якщо треба забезпечити цілісність системи понять, у стандарт можна помістити вже застандартовані терміни та визначення понять із посилками на той стандарт, звідки їх запозичено.

4.9.1.Познаку стандарту (ДСТУ та його номер), на який посилаються, наводять у круглих дужках після визначення.

53


4.9.2.Якщо термін чи визначення запозичуваної терміностатті не відповідає вимогам цього стандарту (зокрема, додатків Г і Д), то до терміносистеми можна помістити скоригований варіант цієї терміностатті, виправивши її граматично й стилістично, додавши чи змінивши ознаки, що розкривають зміст поняття.

54


• Зміни, в такому разі, не повинні порушувати змісту і обсягу поняття.

• У дужках перед посилкою треба поставити позначку «див. також» і вказати на зміни у загальних поясненнях.

4.10.Іноді, щоб зекономити місце, можна, застосувавши квадратні дужки, подати:

• дві чи кілька терміностатей в одній спільній терміностатті або• два чи кілька термінів-синонімів в одному спільному

рядку.

55


4.10.1. Суміщувати можна терміностатті, терміни і визначення яких різняться одним чи кількома словами.

• Спільна терміностаття містить повний текст одної з суміщуваних, у який вставлено відмінні частини тексту іншої терміностатті.

• Відмінні частини текстів обох терміностатей подають поряд кожну в квадратних дужках і розташовують так, щоб спільний текст разом з поданим у першій парі дужок становив зміст першої терміностатті, а з поданим у другій парі дужок - зміст другої терміностатті ( Ж.5).

56


4.10.2.Якщо суміщено дві чи більше терміностатей, то відмінні частини тексту кожної треба подавати в окремій парі квадратних дужок (Ж.5).

4.10.3.Суміщата можна терміни-синоніми, що мають спільні терміно-елементи (приклади у Ж.6).

4.10.4. В алфавітному покажчику суміщені терміни подають окремо без дужок, посилаючись на той самий номер терміностатті (приклади у И.2)

57


4.11. Якщо до терміностатті вміщено терміни-відповідники німецькою, англійською, французькою, російською чи іншими мовами, їх подають окремим стовпцем справа від відповідної терміностатті, починаючи кожен термін-відповідник із початку рядка.

4.11.1. Перед кожним терміном-відповідником ставлять код мови згідно з ДСТУ ISO 639 (зокрема: de - німецька, en - англійська, fr - французька, ru - російська) і розташовують терміни-відповідники в алфавітній послідовності кодів назв мов.

58


4.11.2. Усі терміни-відповідники починають із малої літери, лише німецькі іменники - з великої.

4.11.3.Іншомовні терміни-відповідники - це довідкова інформація, яка не належить до об'єкта стандартизації національних стандартів України, їх бажано добирати з міжнародних або з відповідних національних стандартів.

59


• Можна наводити й незастандартовані іншомовні терміни-відповідники, взяті з термінологічних словників чи науково-технічного тексту, обов'язково посилаючись на джерело інформації.

• Не можна подавати авторський переклад українських термінів на інші мови як іншомовні терміни-відповідники.

60


4.11.4. Після кожного терміна-відповідника у квадратних дужках подають посилку на джерело інформації - чергове число у списку бібліографії (переліку джерел інформації).

5. Після основної частини стандарту розташовують розділи допоміжного характеру - додатки. Зміст, оформа і статус додатків (обов'язковий, рекомендованим, довідковий) повинні відповідати вимогам ДСТУ 1.5.

61


5.1. Терміни та визначення загальнонаукових, організаційно-методичних та загальнотехнічних понять, потрібних для розуміння тексту стандарту, подають у термінологічних додатках.

5.1.1.Терміни та визначення додатків не належать до об'єкта стандартизації Терміностатті термінологічних додатків оформлюють згідно з 7. 4.

62


5.1.3.Класифікаційний номер терміностатті термінологічного додатка обов’язково повинен починатися з літери, якою позначено додаток.

5.2. У стандарті на терміни та визначення понять завжди треба як довідкові додатки подавати алфавітні покажчики:• українських термінів;• літерних познак (якщо є);• іншомовних термінів-відповідників (додаток И).

63


5.2.1.В алфавітному покажчику українських термінів подають стандартовані терміни, недозволені терміни та терміни термінологічних додатків.

• Стандартовані терміни набирають напівгрубим шрифтом, недозволені терміни - світлим курсивом.

• Праворуч від терміна подають класифікаційний номер його терміностатті.

64


• Терміни-словосполуки з прикметниковими та дієприкметниковими означеннями наводять зі зворотним порядком слів, як прийнято у назвах нормативних документів (приклади у И.1).

• Щоб виділити змістову важливість терміна-словосполуки, на перше місце ставлять опорне слово словосполуки із залежними від нього словами.

65


• Якщо термін-словосполука має прямий додаток і означення, то в алфавітному покажчику після опорного слова подають прямий додаток, а далі - означення (додаток И).

• Якщо термін-словосполука має кілька означень:01,02,03, то в алфавітному покажчику після опорною слова означення подають у такому порядку: 03, 02, 01 (додаток И).

• Так само подають російські терміни-відповідники.

66


5.2.2. Літерні познаки треба подавати за відповідним алфавітом у такій послідовності:

• літерні познаки за українським алфавітом;• літерні познаки за латинським алфавітом;• літерні познаки за грецьким алфавітом.

• Назву алфавіту перед літерними познаками не зазначають.• Після кожної літерної познаки, через тире, подають

відповідний термін та класифікаційний номер його терміностатті (приклади у додатку И).

• Термін наводять із прямим порядком слів.

67


5.23. Іншомовні терміни-відповідники стандартованих термінів в алфавітних покажчиках розташовують за алфавітом відповідної мови із прямим порядком слів, російські - зі зворотним (приклади у додатку И).

• Алфавітні покажчики іншомовних термінів-відповідників розташовують в алфавітній послідовності кодів назв мов згідно з ДСТУ IS0 639 (наприклад: de - німецька, en - англійська, fr - французька, ru - російська).

68


5.3. Текст допоміжного характеру наводять в інших додатках до стандарту, які можуть містити:• класифікаційну чи структурну схему системи понять

(довідковий);• схеми системи стандартів, до яких належить даний стандарт

(довідковий);• ілюстративний матеріал (довідковий);• пояснення та приклади до термінів, установлених стандартом

(довідковий);• одиниці фізичних величин, уживані у предметній галузі

стандарту (довідковий);• правила та моделі створювання термінів (обов'язковий або

рекомендований);

69


• бібліографію - перелік джерел інформації (крім чинних в Україні нормативних документів), на які є посилки при іншомовних термінах-відповідниках, у додатках тощо. • У відомостях про джерела інформації треба

зазначати: назву, авторів (якщо є), видавництво, місце і рік видання.

• Назви джерел інформації подають мовою оригіналу, неукраїнські - ще й у перекладі українською мовою в круглих дужках.

• У переліку спочатку подають назви за кириличним алфавітом, а потім - за латинським.

70


6. Бібліографічні дані стандарту розміщують на окремій (останній) сторінці:• познака УДК;• клас за класифікатором нормативних

документів Д К 004;• ключові слова.

71

Загальні правила приймання в Україні міжнародних, регіональних і національних стандартів інших країн

на терміни та визначення понять

• Міжнародні, регіональні та національні термінологічні стандарти інших країн приймають згідно з порядком, установленим Держспоживстандартом України і цим стандартом, зважаючи на відповідні методичні документи і директиви міжнародних і регіональних організацій зі стандартизації.

72



Стандарт встановлює такі методи приймання міжнародних стандартів на терміни та визначення як національних стандартів України:• метод перекладання, за яким до міжнародного

стандарту, якому планують надати статус національного стандарту України, можна вносити зміни тільки редакційного характеру.

• Заборонено вносити зміни, що стосуються змісту і структури міжнародного стандарту;

73



• метод перерозробляння, за яким до міжнародного стандарту, якому планують надати статус національного стандарту України, можна вносити змістові й структурні зміни.

• Будь-яке впровадження міжнародного, регіонального чи національного стандарту на терміни та визначення понять інших країн можливе, якщо його перекладено на українську мову.

74



Впровадження міжнародного стандарту або словника (міжнародного, регіонального, національного) як національного стандарту України методом перекладання доцільне, якщо:• немає відповідного стандарту України на

терміни та визначення;• зафіксована в міжнародних стандартах система

понять мас спільний з Державною системою стандартизації України об'єкт стандартизації.

75



Впровадження міжнародного стандарту на терміни та визначення понять як національного стандарту України методом перерозробляння можна здійснити так:• розробити стандарт України на основі подібного

міжнародного стандарту і додати, у разі потреби, зміни змістового характеру (зміни у визначеннях, додаткові примітки, додатки тощо) за умови, що ці зміни не суперечать науково-технічному змістові міжнародного стандарту;

76



• розробити новий український стандарт на основі кількох наявних міжнародних та українських стандартів, якщо їхню термінологію можна згармонізувати згідно з ДСТУ IS0 860-99.

• Якщо для певного поняття, наявного у міжнародному стандарті, не знайдено відповідного йому українського терміна або такого терміна не існує, визначення з міжнародного стандарту перекладають на українську мову, а замість терміна ставлять п'ять крапок.

77



• Вносити будь-які зміни змістового характеру в термінологічні розділи та (або) додатки нетермінологічних міжнародних стандартів, безпосередньо впроваджуваних як українські стандарти або перероблюваних у стандарти України, заборонено, оскільки це може спотворити зміст міжнародного стандарту.

78

Контрольні питання1. Яка назва стандарту ДСТУ 3966-2000? Де він був розроблений?2. Сфера застосування ДСТУ 3966-2000.3. Які нормативні посилання містить ДСТУ 3966-2000?4. Що таке терміностаття та терміносистема?5. Що повинні розробляти державні стандарти на терміни та визначення

понять?6. Скільки етапів містить розробка проекту стандарту на терміни та

визначення понять?7. Які структурні елементи встановлено для стандарту на терміни та

визначення понять?8. Що належить до складу терміностатті?9. З чого складається класифікаційний номер терміностатті?10. У якій послідовності треба подавати літерні познаки за відповідним

алфавітом?

л6 ст уя 2013

Science