Українська література у

другій половині ХХ століття

Період “Відлиги”Період “Відлиги” Після смерті Йосипа Сталіна 1953

року і приходу до керма влади Микити Хрущова в українській

літературі спостерігалося явище “відлиги” – послаблення

цензури, реабілітація відомих письменників і митців,

скасування низки постанов 1940-х років, що стосувалися

культури.

Куди йдемо? Яка нас хвиляКуди йдемо? Яка нас хвиляЖене на кам’яні вітри?Жене на кам’яні вітри?

Якого виґвалтуєм звіра,Якого виґвалтуєм звіра,Щоб з ним загинуть допори?Щоб з ним загинуть допори?Атомні цвяхи, мудрі бляхиАтомні цвяхи, мудрі бляхи

І філософські манівці,І філософські манівці,І сита морда костомахиІ сита морда костомахи

З кривавим прапором в руці.З кривавим прапором в руці.

Іван ДрачІван Драч

ШістдесятництвоШістдесятництво

ШістдесятництвоШістдесятництво - частина української інтелігенції 1960-х років ХХ століття, яка проявила національну свідомість і моральну опозицію тоталітарному державному режиму.

Не зорі падають із небаНе зорі падають із неба - - Зірки ідуть на небеса...Зірки ідуть на небеса...

(Ю.Рибчинський)(Ю.Рибчинський)

Шістдес тникия́� • назва нової генерації (покоління) радянської та української

національної інтелігенції, що ввійшла в культуру (мистецтво, літературу тощо) та політику в СРСР в другій половині 1950-х — у період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» (десталінізації та деякої лібералізації) і найповніше себе творчо виявила на початку та в середині 1960-х років (звідси й назва). У політиці 60-70 років 20 століття «шістедесятники» являли собою внутрішню моральну опозицію до радяського тоталітарного державного режиму (політичні в'язні та «вязні совісті», дисиденти). З початком політики «Перебудови» та «Гласності» (друга половина 80-х - напочаток 90-х рр.) «шістедесятниками» стали називати також представників нової генерації комуністичної еліти, чий світогляд формувався на кінці 50х-початку 60-х років і що прийшла до влади - М. С. Горбачова, А. Н. Яковлева; філософів А. А. Зинов'єва, М. Мамардашвілі, Ю. Леваду, редакторів масмедіа - В. О. Коротича, Є. В. Яковлева, С. І. Залигіна та багатьох інших.

Ліна КостенкоЛіна КостенкоУкраїнська

письменниця, поетеса. Була

однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих

українських поетів, що виступили на межі 1950—1960-х

років.

Василь СимоненкоВасиль Симоненко Український поет і Український поет і

журналіст, шістдесятник.журналіст, шістдесятник.

Іван ДрачІван Драч український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський

діяч. Герой України. Один із засновників Народного руху України.

Микола Микола Вінграновський Вінграновський

український письменник-український письменник-шістдесятник, режисер, актор, шістдесятник, режисер, актор,

сценарист і поет.сценарист і поет.

Євген Євген Гуцало Гуцало український український

письменник,письменник,

журналіст.журналіст.

Іван Дзюба Іван Дзюба Український Український

літературознавець, критик, літературознавець, критик, громадський діяч, дисидент громадський діяч, дисидент радянських часів, Герой радянських часів, Герой України, академік НАНУ, України, академік НАНУ, другий Міністр культури другий Міністр культури України (1992—1994), голова України (1992—1994), голова Комітету з Національної премії Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка України імені Тараса Шевченка (1999—2001).(1999—2001).

Василь Стус Василь Стус

Український поет, перекладач, Український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із правозахисник. Один із найактивніших представників найактивніших представників українського культурного руху українського культурного руху шістдесятників. Герой України.шістдесятників. Герой України.

Дмитро ПавличкоДмитро ПавличкоУкраїнський поет, перекладач, Український поет, перекладач,

літературний критик, літературний критик, громадсько-політичний діяч.громадсько-політичний діяч.

Сергій ПараджановСергій Параджанов Відомий вірменський і український Відомий вірменський і український

кінорежисер, народний артист УРСР кінорежисер, народний артист УРСР (з 1990), лауреат Державної премії України (з 1990), лауреат Державної премії України

ім. Т.Шевченка (1991, посмертно).ім. Т.Шевченка (1991, посмертно).

Алла Горська Алла Горська Українська художниця-шістдесятник Українська художниця-шістдесятник

і відомий діяч правозахисного руху 60-х і відомий діяч правозахисного руху 60-х років в Україні.років в Україні.

Світличний І. ГОЛОВИ Аллі Горській

Неслухняні голови наголо стинають.Зітнуть – і ходи-но без голови.Голови стинають – шиї - не питають.Кажуть: “Так і треба, ґав не лови”.

Що за безголів’я, що життя не маєНеслухняним головам ніколи і ніде?Хто пильнує голову, той її не має,А хто має голову – на плаху кладе.

Голову покласти – ще не значить впасти,Горда й з пліч не падає нижче трави.Гірше, як на плаху нічого покласти,Гірше, браття, жити без голови.

А.Горська. Автопортрет з сином

Жиленко І.ЗА ЗОЛОТИМИ ВІКНАМИ ЗІРОК

В земному Києві нема для мене весен. По осені - мій кожен день і крок. А як у вас там, в Києві небеснім, за золотими вікнами зірок?

В земному Києві така стара я стала. А вам Господь років не добавля. Така ж яскрава посмішка у Алли! Такий же чорний чуб у Василя!

В земному Києві безмірність самоти. Куди піти, коли нема Івана? А там, за тим віконцем золотим, де є Іван,- там дім обітований.

Там вірші, чай і дим від сигарет. Куди спішить? Їм вічність вікувати. Зарецький знов малює мій портрет. А Стусові і вічність тіснувата...

Про щось земне замислився Кушнір. Здригнулась чашка з недопитим чаєм. Вони нам смерті не бажають, ні. Але їм дуже нас не вистачає...

Як там Лукаш? Все грає в доміно?Було щось в нім розгублено-дитяче. А ти, Валерик? Чи тобі чутно, як мама плаче?

Хоч уві сні для неї оживи...В земному Києві, повитому в жалобу,тепер уже нема таких, як ви,-о лицарі печальної подоби

!

Нема весни. Ніщо не процвіта –крім лицарів неситої утроби.І хоч потилиця у них крута –я не зроблюсь ніколи мізантропом.

Бо ви були! А отже, все було:любов і подвиг, хрест і воскресіння! Хай вічно світить лампа над столом в небеснім Києві, в небесній Україні.

Хай береже спочинок ваш – Господьвсю довгу-довгу, всю небесну вічність. А я віршую... Бо казав Світличний:"Іриночко, без віршів не приходь..."                                        серпень 1996

Нью-Йорська групаНью-Йорська група Українська літературна організація,

заснована 20 грудня 1958 року в Нью-Йорку.

Емма Андієвська Емма Андієвська Українська письменниця, поетеса

та художниця, пов'язана з Нью-

Йоркською групою українських літераторів на еміграції.

Віра Вовк Віра Вовк Українська письменниця, літературознавець,

прозаїк, драматург і перекладач на португальську мову української поезії. Учасниця

Нью-Йоркської літературної групи.

Юрій ТарнавськийЮрій ТарнавськийУкраїнський поет та прозаїк,

один із засновників Нью-Йоркської Групи та

співзасновник і співредактор її літературно-мистецького

річника «Нові Поезії».

Постшістдесятництво Постшістдесятництво Це генерація поетів в українській літературі,

найбільша активність яких припадає на 70-ті роки ХХ століття. “Постшістдесятництво” означає “витіснене покоління”, тобто поети цього періоду не мали змоги друкувати свої твори. Фактично, творчість цього покоління відбувалася підпільно, в умовах “внутрішньої еміграції”.

Василь Василь ГолобородькоГолобородько

Український письменник. Член Національної спілки письменників України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, премій імені В. Симоненка та М.Трублаїні.

Тарас МельничукТарас Мельничук Український поет-

дисидент, в'язень радянських таборів та

жертва репресивної психіатрії.

Микола ВоробйовМикола Воробйовпоет, представник Київської і

Лаврської шкіл, маляр.

Химерна проза Химерна проза це письмо, насичене міфологічністю, філософськими

роздумами, художньою умовністю. Ознаки химерної прози:

• Використання міфів.• Міф не має хронотопу.• Присутність химерних образів.• Межа між світом реальним та ірреальним стерта.

Валерій ШевчукВалерій Шевчук Український письменник, майстер

психологічної і готичної прози, автор низки літературознавчих та публіцистичних праць, інтерпретатор українського літературного бароко.

Володимир ДроздВолодимир Дрозд Український письменник. Його твори “Ирій” та “Білий кінь

Шептало” є яскравими прикладами химерної прози.

Василь Симоненко.

8.01.1935 – 8.01.1935 – 13.12.196313.12.1963

• Василь Симоненко Василь Симоненко (псевдоніми - В.Щербань, (псевдоніми - В.Щербань, С.Василенко, Симон) С.Василенко, Симон)

• Народився 8 січня 1935 Народився 8 січня 1935 року в селі Біївці року в селі Біївці Лубненського району на Лубненського району на Полтавщині.Полтавщині.

• Закінчив середню школу в Закінчив середню школу в сусідньому селі сусідньому селі ТарандинцяхТарандинцях

• Вступив на факультет Вступив на факультет журналістики Київського журналістики Київського університету імені Тараса університету імені Тараса Шевченко, де брав участь Шевченко, де брав участь в літературній студії імені в літературній студії імені Василя Чумака (СІЧ). Василя Чумака (СІЧ).

• В 1957-1960 роках В 1957-1960 роках працював в газеті працював в газеті "Черкаська правда", в "Черкаська правда", в 1960-1963 роках - в газеті 1960-1963 роках - в газеті "Молодь Черкащини", "Молодь Черкащини", особистим особистим кореспондентом кореспондентом "Робітничої газети", "Робітничої газети", займався літературною займався літературною творчістю. творчістю.

Хата , в якій народився Хата , в якій народився Василь.Василь.

Село Біївці Лубенського Село Біївці Лубенського районурайонуПам’ятник Василеві Симоненку

біля садиби в Біївцях

Проста сільська хата під стріхою, тільки табличка блакитна праворуч з написом: “У цій хаті народився і виріс відомий український поет Василь Симоненко”. Підлога вкрита сухою травою. Простий сільський дубовий стіл, козацька скриня, піч. Особистих речей поета тут не збереглося. Коли Василь забрав мати до Черкас, хату продали і деякий час вона стояла пустою.

Дитинство поета• Мати поета з дитинства мріяла стати вчителькою, але

не склалося і на життя вона заробляла важкою працею швачки.

• Василь Симоненко завжди був вдячний за любов, ласку, виховання, за все, що пізніше викликало роздуми про суть життя, своїм матері та дідові.

• Василеве дитинство було схожим на дитинство багатьох хлопчиків того часу: війна, голод і холод, щоденний страх, окопчиик під хатою, нужденна школа, чорнило з бузини, нестача паперу і книжок. Перші чотири класи Василь учився у рідному селі Біївцях, а закінчував школу у Тарандинцях. До школи доводилося ходити щодня 9 кілометрів.

• Однак школу він закінчив на відмінно, із золотою медаллю.

• Із спогадів Ганни Щербань: „ Вчитися йому було, ой, нелегко.Важка була дорога до школи.Навесні чи восени – то ще нічого, а взимку – суща біда. Повоєнні зими були люті, сніжні.

• А пальто у Васі пошарпане, чоботи – діряві. Тільки жодного разу він не запізнився на урок.”

Шкільні рокиШкільні роки

Василь Симоненко. Кінець 1940 – початок 1950 років

«Василь Симоненко вчився в школі, коли я прийшла працювати учителем математики 5—7 класів. Мені довелося вести уроки креслення в старших класах... Я добре готувалася до уроків, але у своїх силах була не впевнена. І коли я заходила до класу, то найбільшу увагу звертала на парту, за якою сидів Василь. Він же якось спідлоба поглядав на мене й поволі, але красиво, креслив. Як пізніше я дізналася, він одночасно креслив і читав з-під парти художню книжку. А поглядав на мене, аби я не спіймала його на гарячому...

Вчителька Василя – Уляна Миколаївна Демченко:

Становлення поета• Вищу освіту Василь Симоненко

здобував, навчаючись на факультеті журналістики Киїського університету ім. Т.Г.Шевченка, потім працював у газетах „Молодь України”, „Черкаська правда”, „Робітнича газета.”

На перший погляд , небагате на події коротке життя поета.

• Але за двома датами, між якими пролягли його дороги – чимало добрих справ і напружена творча праця.За життя поета вийшла лише одна його збірка – „Тиша і грім.” Непростий шлях долали його наступні книжки „Вино з троянд”, „Поезії”, „Лебеді материнства” та ще книжечка для дітей. Уже перші поезії В.Симоненка засвідчили, що в літературу прийшов поет незвичайного хисту й високої громадської свідомості.

У своєму робочому У своєму робочому кабінетікабінеті

В цьому будинку в В цьому будинку в Черкасах працював Черкасах працював

журналіст і поет Василь журналіст і поет Василь СимоненкоСимоненко

Вшанування памВшанування пам’’яті в яті в ЧеркасахЧеркасах

В Черкасах на площі, навпроти редакції газети «Черкаський край», по вулиці Хрещатик, черкащан зустрічав Василь Симоненко. Свого часу поет працював у цій обласній газеті, а тепер його бачитимуть таким же енергійним і динамічним, яким запам'ятали назавжди

«Поруч нього будуть лебеді, які летять на Дніпро», — розповідає автор пам'ятника, скульптор Анатолій Гаян

У день 70-річчя Василя Симоненка, У день 70-річчя Василя Симоненка, 8 січня, в Черкасах, було відкрито 8 січня, в Черкасах, було відкрито

меморіальний музей поета у меморіальний музей поета у редакції теперішньої газети редакції теперішньої газети

«Черкаський край», де працював «Черкаський край», де працював Василь АндрійовичВасиль Андрійович

На зібраних фото можна побачити Василя Симоненка у буденній роботі газетяра. Зберігся і стіл поета, його друкарська машинка і навіть листи. А ще у редакційному кабінеті на вішалці висить плащ та капелюх Василя Андрійовича, котрі передали музею рідні Симоненка, і здається, що поет ось-ось повернеться сюди.

Відкриття «ЕтноВесни: Деня Відкриття «ЕтноВесни: Деня Європи на Батьківщині Василя Європи на Батьківщині Василя

Симоненка»Симоненка»

«По всій школі йому заміни не було: справедливий, розумний, добрий. Дуже правду любив. Дуже Україну любив. Дуже не любив тих хлопців, які ображали дівчат, він лаяв їх. Не був хвастовитий, навпаки – сором’язливий. Виділявся лише тим – що був найрозумніший у класі. А от списувати не давав нікому», - таким Василя Симоненка запам’ятала його однокласниця Марія Швед

«ЕтноВесна: День Європи на «ЕтноВесна: День Європи на Батьківщині Батьківщині

Василя Симоненка»Василя Симоненка» Відкриття другої зали іменного музею у Тарандинцівській школі

На відкритті другої зали музею присутні дві близькі Симоненку людини, два давні товариша - письменники Борис Олійник і Микола Сом

Серія́ “Видатні особистості Серія́ “Видатні особистості України” України”

На  аверсі монети угорі розміщено малий Державний Герб України, рік карбування монети – 2008 (унизу) та зображено стилізовану композицію, що ілюструє вірш поета “Лебеді материнства” та логотип Монетного двору Національного банку України (ліворуч).

На реверсі монети зображено портрет Василя Симоненка, праворуч на тлі стилізованого вербового листя розміщено напис ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО/ 1935 – 1963, по колу напис – МОЖНА ВСЕ НА СВІТІ ВИБИРАТИ, СИНУ, (угорі), ВИБРАТИ НЕ МОЖНА ТІЛЬКИ БАТЬКІВЩИНУ (унизу).

Присвячена поетові, прозаїку, журналісту, який посів гідне місце в плеяді “шістдесятників”, Василю Андрійовичу Симоненку

Таким його Таким його пампам’’ятають…ятають…

Твори СимоненкаТвори Симоненка

Література про ВасиляЛітература про Василя

Яка причина смерті 28-Яка причина смерті 28-річного чоловіка?річного чоловіка?• 1962 року В. Симоненко разом з А. Горською та

Л. Танюком виявили місця поховання розстріляних НКВС на Лук'янівському та Васильківському цвинтарях, в Биківні, про що й було зроблено заяву до міської ради.

• Після цього його було декілька разів жорстоко побито, (ст. ім. Шевченка м. Сміла) унаслідок чого помер від швидкоплинної хвороби нирок у 1963.

• Офіційна версія твердить про смерть від раку нирок…

Грудень 1963 року. Похорон Василя Грудень 1963 року. Похорон Василя СимоненкаСимоненка

Труну несуть Рябокляч, Дзюба, Коваленко, Сверстюк.

Поховано Василя на центральному Черкаському кладовищі.

Можна все на світі вибирати, сину,Можна все на світі вибирати, сину,Вибрати не можна тільки Вибрати не можна тільки

Батьківщину…Батьківщину…

Біля могили посаджено кущ калини

ОСНОВНІ ТВОРИ:ОСНОВНІ ТВОРИ:

•  Казки «Цар Плаксій та Лоскотон», «Казка про Дурила», «Подорож в Країну Навпаки»

• Збірки поезій «Тиша і грім», «Земне тяжіння», «Лебеді материнства»

• Збірка оповідань і новел «Вино з троянд»

Василь Симоненко Василь Симоненко посмертно посмертно удостоєний удостоєний Державної премії Державної премії України імені України імені Тараса Шевченка у Тараса Шевченка у 1995 році.1995 році.

• ЗАДИВЛЯЮСЬ У ТВОЇ ЗІНИЦІ

• Задивляюсь у твої зіниці

• Голубі й тривожні, ніби рань.

• Крешуть з них червоні блискавиці

• Революцій, бунтів і повстань.

• Україно! Ти для мене диво!

• І нехай пливе за роком рік,

• Буду, мамо горда і вродлива,

• З тебе дивуватися повік...

• Одійдіте, недруги лукаві!

• Друзі, зачекайте на путі!

• Маю я святе синівське право

• З матір'ю побуть на самоті.

• Рідко, нене, згадують про тебе,

• Дні занадто куці та малі,

• Ще не всі чорти живуть на небі,

• Ходить їх до біса на землі.

• Бачиш, з ними щогодини б'юся,

• Чуєш — битви споконвічний грюк!

• Як же я без друзів обійдуся

• Без лобів їх, без очей і рук?

Україно, ти моя молитва, Ти моя розпука вікова... Гримотить над світом люта битва За твоє життя, твої права. Ради тебе перли в душу сію, Ради тебе мислю і творю... Хай мовчать Америки й Росії, Коли я з тобою говорю. Хай палають хмари бурякові, Хай сичать обращи — все одно Я проллюся крапелькою крові На твоє священне знамено.

• “Я...»

• Він дивився на мене тупо

• Очицями, повними блекоти:

• - Дарма ти себе уявляєш пупом,

• На світі безліч таких, як ти. -

• Він гримів одержимо і люто,

• І кривилося гнівом лице рябе,

• Він ладен був мене розіпнути

• За те, що я поважаю себе.

• Не стала навколішки гордість моя...

• Ліниво тяглася отара хвилин...

• На світі безліч таких, як я,

• Та я, їйбогу, один.

• У кожного Я є своє ім'я,

• На всіх не нагримаєш грізно,

• Ми - не безліч стандартних "я",

• А безліч всесвітів різних.

• Ми - це народу одвічне лоно,

• Ми - океана вселюдська сім'я.

• І тільки тих поважають мільйони,

• Хто поважає мільйони "я".