аналіз ринку фінансових інвестицій

Тема 9. АНАЛІЗ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ

План

9.1 Структура ринку фінансових інвестицій.9.2 Ринок фінансових інвестицій. Функції та

види.9.3 Учасники ринку цінних паперів та їх функції.9.4 Фондові біржі.9.5 Біржові операції9.6 Індекси фондового ринку.

Структура ринку фінансових інвестицій

Забезпечення безперервності процесу

формування, перерозподілу і використання

фінансових ресурсів у державі та за її межами є стратегічною задачею

у період становлення фінансових відносин.

Фінансова інвестиція – це господарська

операція, яка передбачає придбання корпоративних прав,

цінних паперів, деривативів та інших

фінансових інструментів.

Інвестування вільних коштів у фінансові

інструменти передбачає різні цілі, основними з яких є:

одержання у майбутньому доходу

(прибутку), встановлення контролю над

підприємством-емітентом тощо.

Види фінансових інвестиційФінансові інвестиції

Довгострокові

Інвестиції, що утримуються до їх погашення.

Інвестиції в асоційовані та дочірні підприємства.

Інвестиції в спільну діяльність

Інші фінансові інвестиції

Поточні

Еквіваленти грошових коштів.

Інші поточні фінансові інвестиції.

Довгостроковими фінансовими

інвестиціями є фінансові інвестиції на період понад один рік,

а також ті, що не можуть бути вільно

реалізовані у будь-який момент.

Поточні інвестиції – це фінансові інвестиції

терміном, що не перевищує одного року, які можуть бути вільно реалізовані у будь-який

момент (окрім інвестицій, які є еквівалентами

грошових коштів).

1. •Інвестиції терміном менше одного року (крім еквівалентів грошових коштів).

2. •Інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства, які придбані і утримуються для продажу протягом 12 місяців.

3. •Інвестиції у спільну діяльність, які придбані і утримуються з метою подальшого продажу протягом 12 місяців.

Інші поточні інвестиції

Ринок фінансових інвестицій

Ринок цінних паперів – це частина фінансового ринку поряд з грошовим і кредитним ринками. Мета ринку цінних паперів –

акумулювати фінансові ресурси й забезпечити можливість їх перерозподілу шляхом посередництва в русі тимчасово вільних грошових коштів від інвесторів до емітентів цінних паперів.

Місце ринку цінних паперів у загальному обороті грошових ресурсів

Таким чином, ринок цінних

паперів доповнює

кредитний ринок, оскільки мобілізує

тимчасово вільні фінансові

ресурси для здійснення конкретних інвестицій.

Основні функції ринку цінних

паперів: 1) перерозподіл

грошових коштів; 2)

перерозподіл ризиків; 3)

облікова; 4) контрольна;

5) збалансування

попиту і пропозиції; 6)

стимулююча; 7) регулююча.

Класифікація ринків цінних паперів

1. За рівнем розвитку інституційного середовища: - Розвинуті ринки характеризуються ефективними

торговельними та правовими системами, де прозоро відстежується рух фінансових потоків. Розвинуті ринки по праву асоціюються з високо розвинутими країнами, що мають, в переважній більшості, понад сторічну історію власного державотворення.

- “Ринками, що розвиваються” (emerging markets), зазвичай називають ринки, капіталізація яких складає менш 1/10 від світового рівня. У силу швидкого зростання ринків, що розвиваються, критерієм віднесення до таких ринків став місячний обсяг торгів не менш ніж 2 млрд доларів і число зареєстрованих компаній не менш ніж 100.

2. За ступенем задоволення попиту (потреб) клієнтів:

- Універсальним називається ринок цінних паперів, на якому попит клієнтів задовольняється повністю з незначними транзакційними витратами.

- Неуніверсальний ринок створює проблеми щодо розміщення вільних ресурсів для постачальників капіталу і щодо мобілізації капіталу для тих, хто його потребує.

3. За регіональною ознакою:

- Національний ринок цінних паперів являє собою ринкові відносини, що встановлюються та існують на території певної країни щодо ЦП, випущених емітентами, зареєстрованими відповідно до законодавства цієї країни. В Україні національним РЦП вважається первинний і вторинний ринок.

- Міжнародним ринком, як правило, називаються ринки країн, на яких перебувають в обігу цінні папери, випущені іноземними емітентами. В іншому випадку, це ринки, участь у яких вільно можуть приймати як національні інвестори, так і іноземні. Також можуть охоплюватися випадки, коли одні й ті ж самі цінні папери знаходяться в обігу на територіях різних країн.

4. За способом організації розміщення і наступного обігу фінансових активів:

- Первинний ринок цінних паперів – це ринок, що обслуговує випуск (емісію) і первинне розміщення цінних паперів. На такому ринку учасниками завжди виступають емітенти та інвестори. Ринкова взаємодія між ними може бути безпосередньою або може здійснюватися через брокерів і дилерів.

- Вторинний ринок є ринком, де відбувається купівля-продаж раніше випущених цінних паперів. Головною метою вторинного ринку є забезпечення ліквідності цінності паперів, тобто створення умов для найширшої торгівлі ними.

5. За формою організації торгівлі активами ринок цінних паперів (вторинний):

- Біржовий ринок – це торгівля фінансовими інструментами (цінними паперами), що здійснюється на фондовій біржі. Це ринок з найвищим рівнем організації, що максимально сприяє мобільності капіталу та формуванню реальних ринкових цін на фінансові активи, які перебувають в обігу.

- Позабіржовий ринок – це сфера обігу цінних паперів поза біржею. У більшості випадків на цьому ринку відбувається первинне розміщення, а також перепродаж цінних паперів тих емітентів, які не бажають чи з об’єктивних причин не можуть виставити свої активи на біржу.

Форми організації РЦП

6. За рівнем організації торгівлі активами:

- Організований ринок – це офіційно зареєстрована і ліцензована мережа організаторів торгівлі.

- Неорганізований ринок є сферою вільної торгівлі фінансовими активами за домовленістю поза межами організованих майданчиків.

7. За типом торгівлі ринок цінних паперів має дві основні форми:

- Публічний ринок – це традиційна форма торгівлі цінними паперами, коли продавці та покупці цінних паперів (зазвичай в особі фінансових посередників) безпосередньо зустрічаються у певному місці і відбуваються публічні торги (як у випадку біржової торгівлі) або ведуться закриті торги, переговори, які за тих або інших обставин не підлягають широкому розголосу.

- Комп’ютеризований ринок – це різноманітні форми торгівлі цінними паперами на основі використання комп’ютерних мереж і сучасних засобів зв’язку.

8. За строками, на які укладаються угоди з цінними паперами:

- Касовий ринок (ринок “спот”, ринок “кеш”) – це ринок негайного виконання укладених угод, при цьому чисто технічно воно може розтягуватися на строк 1-3 днів у разі вимоги поставки самого фінансового інструменту у фізичному вигляді.

- Строковий ринок цінних паперів – це ринок з відстроченим, частіше всього на декілька місяців, виконанням угоди. Зазвичай традиційні інструменти обертаються на касовому ринку, а контракти на похідні інструменти – на строковому ринку.

9. За характеристикою емітента:- Ринок корпоративних цінних паперів допомагає

акумулювати фінансові ресурси для підприємств, організацій і установ. Держава може мати частки, паї в об’єднаному капіталі суб’єктів господарювання чи в спільних проектах, які називаються корпоративними правами.

- Ринок державних цінних паперів дозволяє вирішити дві важливі задачі:

1. Держава має можливість мобілізувати необхідні їй грошові ресурси і, зокрема, фінансувати державний бюджет.

2. Є одним з інструментів регулювання процентної ставки (яка є ціною грошей і тому залежить від їх пропозиції).

Найбільш істотними світовими тенденціями розвитку РЦП є :1. Інтернаціоналізація, яка

полягає в тому, що національний капітал

переходить кордони країн, формується світовий ринок цінних паперів, відносно до

якого національні ринки цінних паперів стають

вторинними.

2. Підвищення рівня організованості та

посилення державного контролю за ринком, які

мають за мету забезпечення надійності ринку і довіри до нього з боку масового

інвестора.

3. Комп’ютеризація, яка дозволила здійснити

революцію в обслуговуванні ринку через

сучасні системи швидкодіючих розрахунків між учасниками ринку і у

способах торгівлі.

4. Нововведення на ринку цінних паперів – це: нові інструменти ринку; нові

системи торгівлі цінними паперами; нова

інфраструктура ринку.

5. Сек`юритизація, а саме такі тенденції: перехід

грошових коштів зі своїх традиційних форм

(заощадження, готівка, депозити тощо) у форму

цінних паперів; перетворення все більшої

маси капіталу у форму цінних паперів.

9.3 Учасники ринку цінних паперів та їх функції

Згідно із законодавством України учасники ринку цінних паперів діляться на такі групи:

Емітенти;

Інвестори;

саморегулівні організації;

професійні учасники;

Емітент цінних паперів – юридична особа, Автономна республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов’язання щодо них перед їх власниками

Ознаки класифікації

емітентів:

Особливе місце серед учасників ринку цінних паперів посідають інвестори (від англ. іnvestor, від лат. investo –

одягаю, наділяю), тобто суб’єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладання власних, позичкових і залучених цінностей в інструменти ринку цінних паперів

Інвестори:

корпоративніінституційні

індивідуальні

Інвестори

Індивідуальні

Працівники

приватизованих підприємств

Населення

Інституційні

Інститути спільного інвестування

Страхові компанії

Корпоративні

Підприємства та організації інших форм власності

Акціонерні товариства

Інвестиційні фонди

Взаємні фонди інвестиційних компаній

Недержавні пенсійні фонди

Інші фінансові установи

Професійні учасники фондового ринку – юридичні особи, які на підставі ліцензії,

виданої ДКЦПФР, провадять на ринку професійну діяльність, види якої визначені

законами України.діяльність з управління активами інституційних інвесторів;

депозитарна діяльність

діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку

Виділяють такі види проф.діяльності

Діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами – господарськими

товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками.

Професійна діяльність з торгівлі цінними

паперами включає:брокерську діяльність;

дилерську діяльність;

Андеррайтинг;

діяльність з управління

цінними паперами;

• Діяльність з управління активами інституційних інвесторів – професійна діяльність учасника фондового ринку – компанії з управління активами, що провадиться нею за винагороду від свого імені або на підставі відповідного договору про управління активами інституційних інвесторів.

• Компанія з управління активами (КУА) – це юридична особа, створена згідно з Законом „Про господарські товариства”, з метою професійного управління активами інститутів спільного інвестування (ІСІ) і недержавних пенсійних фондів (НПФ) відповідно до вимог, передбачених нормами законодавства, на підставі дозволу (ліцензії) на провадження діяльності з управління активами. КУА створюється як акціонерне товариство або товариство з обмеженою відповідальністю.

• Депозитарна діяльність – це надання послуг щодо зберігання цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів) та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

• Депозитарна діяльність провадиться учасниками фондового ринку відповідно до Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10.12.97 №710/97–ВР.

Складові депозитарної діяльності:

діяльність із ведення реєстру власників цінних паперів;

депозитарну діяльність зберігача цінних паперів;

депозитарну діяльність депозитарію цінних паперів

• Реєстратор – юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, який займається одним видом діяльності – веденням реєстрів власників іменних цінних паперів на основі ліцензії ДКЦПФР.

• Зберігач – це комерційний банк або торговець цінними паперами, який має дозвіл на зберігання і обслуговування обігу цінних паперів і операцій емітента з цінними паперами на рахунках у цінних паперах як щодо тих цінних паперів, що належать йому, так і тих, які він зберігає згідно з договором про відкриття рахунку у цінних паперах.

• Депозитарій цінних паперів – це юридична особа, яка провадить виключно депозитарну діяльність та може здійснювати кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів. Депозитарій може створюватися у формі відкритого акціонерного товариства, учасниками якого є не менше 10 зберігачів. Депозитарна діяльність повинна бути виключним видом діяльності цього товариства

верхній – Національний депозитарій

України і депозитарії, що ведуть

рахунки для зберігачів та здійснюють

кліринг і розрахунки за угодами щодо цінних паперів

нижній – зберігачі, які

ведуть рахунки

власників цінних

паперів, та реєстратори

власників іменних цінних паперів

Рівні Національної депозитарно

ї системи

• Діяльність з організації торгівлі на ринку цінних паперів згідно Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» – діяльність професійного учасника фондового ринку із створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту і пропозицій, проведення регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованого укладення і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв’язання спорів між членами організатора торгівлі.

• Державне регулювання здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР).

Основними завданнями ДКЦПФР є:

•формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку і функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів

•здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, додержання вимог законодавства у цій сфері;

•координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та їх похідних;

•захист прав інвесторів шляхом здійснення заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень

•сприяння розвитку ринку цінних паперів•здійснення державного регулювання та контролю у сфері спільного інвестування

9.4. Фондові біржі

• Фондова біржа – це організаційно оформлений і регулярно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.

Ознаки класичної фондової біржі:

• 1)централізований ринок із фіксованим місцем;• 2)існує процедура підбору найкращих цінних паперів, що

відповідають певним вимогам;• 3) існування процедури підбору кращих операторів ринку

в якості членів біржі;• 4) наявність тимчасового регламенту торгівлі цінними

паперами і стандартних торговельних процедур;• 5) централізація реєстрації операцій і розрахунків за ними;• 6) встановлення офіційних (біржових) котирувань;• 7) нагляд за членами біржі.

Функції фондової біржі:

• а) створення постійно діючого ринку цінних паперів;

• б) визначення цін на цінні папери;• в) поширення інформації про фінансові

інструменти, їх ціну та умови обігу;• г) підтримка професіоналізму торгових і

фінансових посередників;• д) розробка правил торгівлі;• е) індикація стану економіки, її товарних сегментів

і фондового ринку.

• Діяльність фондових бірж в Україні регламентується Законом України “Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.06, де визначено, що для здійснення своєї діяльності фондові біржі повинні підтримувати власний капітал в розмірі, не меншому ніж 3 мільйона гривень, а для фондових бірж, що здійснюють кліринг та розрахунки, – не меншому ніж 6 мільйонів гривень.

Діяльність фондової біржі визначається її статутом і правилами.

• В статуті зазначаються:найменування і

місцезнаходження фондової біржі

порядок управління

формування її органів та їх компетенція

мета діяльності

підстави та порядок припинення

діяльності біржі

розподілу майна фондової біржі у разі її ліквідації.

Фондова біржа отримує свої доходи за рахунок:

епізодичних внесків членів

біржі

акцизу (податку на угоду)

вступних внесків нових

членів

плати компаній за зміни в лістингу

щорічних внесків компаній

• Правилами фондової біржі має бути передбачена наявність допуску (лістингу) цінних паперів до офіційного та неофіційного котирування.

• Допуск цінних паперів повинен оголошуватися через офіційне повідомлення, яке публікується в офіційному виданні біржі.

• Правила лістингу мають передбачати процедуру вилучення цінних паперів з котирування, або цю процедуру оформляють окремим положенням.

Учасниками біржових торгів на українських біржах є:

брокери спеціалісти

помічники спеціалістів торговці цінними паперами

9.5. Біржові операції

• Згідно Рішення ДКЦПФР «Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності» :

• Біржові операції – це дії, які здійснюють брокери/дилери та/або фахівці біржі в процесі укладання біржової угоди.

• Біржове замовлення – визначений правилами біржі письмовий або усний спосіб оголошення брокером/дилером відкритої позиції на купівлю чи продаж цінних паперів, який є достатньою підставою для котирування та/або прийняття біржової угоди до виконання.

Для проведення операцій з цінними паперами

брокер використовує різні накази.

ринковий наказ

лімітний (обмежений) наказ

стоп-наказ

Накази клієнтів брокерам за своїм характером можуть бути:

це угода, яка вважається виконаною, коли купівля-

продаж цінних паперів відповідає їх кількості у наказі.

це угода, якщо виручка від продажу одних цінних паперів

спрямовується на купівлю інших або одночасно купуються одні цінні папери і продаються інші.

Елементарна угода Комбінована угода

На фондових біржах світу, так і в практиці українських біржових операцій при угодах з цінними паперами

допускаються до виконання наступні операції:

• Операції з готівкою • Термінові операції • Операції з премією та опціоном

• 9.6. Індекси фондового ринку• Ринкові індекси є корисним інструментом для узагальнення і

осмислення величезного потоку інформації, що створюється постійною купівлею і продажем цінних папері. В той самий час, використання індексів породжує нові проблеми: 1) багато індексів конкурують між собою за увагу інвесторів; 2) індекси різняться за своєю конструкцією і можуть сильно відрізняти від своєї інтерпретації. Вони існують практично для всіх цінних паперів, однак індекси за облігаціям, опціонами, ф’ючерсами та іншими цінними паперами, крім акцій, не так добре відомі і не так широко широковживані.

• Найвідомішими є середній промисловий індекс Доу-Джонса, індекс Standard&Poor‘s 500 і зведений індекс Нью-Йоркської фондової біржі.

• Середній промисловий індекс Доу-Джонса (Dow Jones Industrial Average – DJІA) відображає рух цін лише 30 найбільш потужних промислових компаній, акції яких котируються на NYSE. Вони відібрані внаслідок того, що високо оцінені ринком і розповсюджені серед широкого кола власників.

• Індекс Доу-Джонса розраховується так:

– Індекс Доу-Джонса = Де,

к – коригувальний коефіцієнт, який змінюється зі зміною переліку корпорацій або при дробленні акцій

ê

Àn

³³

30

1

три середніх Доу-

Джонса :

Транспортний індекс Доу-Джонса (Dow Jones

Transportation Average – DJTA) – це середній

показник, який характеризує рух цін на акції 20 транспортних корпорацій

Комунальний індекс Доу-Джонса (Dow Jones Utility Average – DJUA) – середній показник руху курсів акцій

15 корпорацій, що займаються газо- та енергопостачанням

Dow Jones Composite – це агрегований показник, який

розраховується на основі промислового, транспортного і

комунального індексів. Ще він відомий під назвою

“Індекс–65”

• Індекс Standard&Poor‘s 500 (S&P 500) – це більш широкий ринковий індекс, ніж Доу-Джонс. В нього включені акції 500 компаній різних галузей. Акцій, які включені до S&P 500, складають більше 80% ринкової вартості всіх акцій, що котируються на NYSE, хоча до нього також входять акції кількох компаній позабіржового ринку. Іншою рисою цього індексу є те, що він зважений відповідно до ринкової вартості всіх акцій емітента. Наприклад, IBM „важить” в індексі 4%, в той час як частка General Cinema Corporation тільки близько 0,05%. Це означає, що ринкова вартість акцій IBM у 80 разів вище, ніж General Cinema Corporation.

• Значення індексу S&P 500 дається відносно середнього значення в період 1941-1943 рр., коли значення індексу було прийнято на рівні 10

• Для розрахунку індексу використовується така формула:

• Індекс S&P =

• Де, O.V. – початкове значення в 1941-1943 рр.;• Ni – кількість випущених акцій компанії І;

• Рі – ціна акції компанії І.

10..

500

1

VO

ÐN³

³i

• Крім індексів Доу-Джонса і S&P 500, у США публікуються індекси, що характеризують курси акцій на фондових біржах Нью-Йорка, Американській і регіональних біржах, а також індекс автоматизованого котирування Національної асоціації дилерів цінних паперів (NASDAQ).

• Зведений індекс Нью-Йоркської фондової біржі охоплює всі акції, що котируються на біржі. Найбільші 50 компаній складають близько 40% капіталізації NYSE.

• Індекс Американської фондової біржі (AMEX) відображає рух курсів акцій відносно до базового значення 100, встановленого на 31 серпня 1973 р. Індекс охоплює всі випуски акцій, що обертаються на біржі. З технічної точки зору він вважається унікальним, тому що при його обчисленні припускається, що дивіденди за акціях реінвестуються і на цій основі відображуються в індексі.

• Індекси NASDAQ відображають обіг цінних паперів на позабіржовому ринку. Вони обчислюються подібно до вищезазначених індексів, але за базу, що дорівнює 100, приймається вартість акцій на 5 лютого 1971 р

• ПФТС-індекс – це середнє для найбільш ліквідних українських акцій, які мають найбільшу ринкову капіталізацію. Він розраховується щотижня у гривнях і доларах на основі реальних угод і твердих котирувань у ПФТС. Частка акцій компаній, що включається до індексу та обертається на ринку, повинна перевищувати 10% від їх загальної кількості. Компоненти індексу зважуються на основі ринкової капіталізації, однак частка держави і стратегічного інвестора, як правило, виключаються. Склад індексу переглядається на відповідність вказаним критеріям щомісяця, а при необхідності вносяться певні зміни.

• Індекс ПФТС визнаний Міжнародною фінансовою корпорацією, як єдиний індекс для використання цією організацією при моніторингу внутрішнього стану українського фондового ринку. У квітні 1998 р. Україна, як ринок що розвивається, була включена у систему індексів МФК, в індекс IFC Frontier.

• ДКЦПФР у 2001 році почала розраховувати інтегральний індекс фондового ринку. Він обчислюється на основі угод з акціями більше як 100 підприємств. Іноді ця цифра коливається у межах 123-147 компаній. Він обчислюється:

• I=

• де Рі – середня ціна купівлі-продажу акції і-того підприємства за період, яка розраховується як середньозважена ціна купівлі-продажу акцій

– Середня ціна купівлі-продажу акції і-того підприємства в t період дорівнює:

Pi =

n

n

io

n

ii

P

P

1

1

1

)(

)(

m

jj

m

jjj

K

PK

1

1

)(

• На вітчизняному ринку з 1997 року розраховуються дві модифікації фондового індексу КАС 20 – простий і зважений. Методика його обчислення відповідає світовим стандартам і базується на зміні ринкової капіталізації компаній, які входять до бази індексу.

• • КАС-20(s) = • • де – сума котирувань на купівлю і продаж кожного з підприємств,

що входять до бази індексу, – котирування на дату складання поточного індексу, – котирування на початкову дату складання індексу відповідно. Початкове значення індексу – 1000.

• Індекс КАС-20 (w) зважений показує динаміку розвитку фондового ринку України, його зростання або спад. Він розраховується за формулою:

• • КАС-20(w) = • де – сума ринкової капіталізації компаній, що входять до бази

індексу на поточну і базову дати відповідно. Початкове значення індексу – 1216.

),(М)/(М САР0САР 1 )(

1 ÑÀÐÌ

)(0/)(1 ascPbidPaskPbidÐ