гра-подорож Кіровоградщина мій край, моя земля

Мета : Ознайомити дітей з поняттям «Кіровоградщина», розширити знання про символіку, деякі значні районні центри, видатних земляків, багатства рідного краю; формувати різнобічні уявлення про свій рідний край, інтерес до навколишнього світу; пізнавальної діяльності, викликати позитивні емоції, виховувати почуття любові та поваги до своєї Батьківщини.

ЄЛИСАВЕТГРАД

Почалося його життя в давнину на споконвічних запорозьких землях, на берегах Інгулу у 1754 році. Спочатку була побудована фортеця святої Єлисавети. Вона була призначена для захисту землі від ворогів. Свою стратегічну роль вона виконала на початку 1769 року, коли стала на перешкоді семитисячному війську кримського хана Керім-Гірея.З плином часу у фортеці перебували відомі російські полководці Олександр Суворов, Михайло Кутузов, з козацької старшини Петро Калнишевський, видатний медик Микола Пирогов.Згодом під захистом фортеці виросла слобода. Сюди приходили купці з різних країн, козаки запорожці. їм подобалися ці місця; степи, річки, ліси. Вони залишалися тут жити. З часом навколо фортеці поступово виникло місто якому дали назву Єлисаветград (також він називався Кірово), а потім Кіровоград.

10 січня 1939 року була заснована Кіровоградська область. У центрі області місто Кіровоград, а навкруг нього інші міста:

Знам'янка, Олександрія, Світловодськ, та інші. І всі хто живе на цій землі звуться земляками, з любов'ю називаючи свій край

Кіровоградщиною.То є найцінніша спадщина

Степи, річки, поля,

Моя Кіровоградщина –

Мій край, моя земля.

Кіровоградщина - географічний центр України, розташований між Дніпром і Південним Бугом. Край машинобудівників і хліборобів, працьовитих та гостинних людей, які створюють сучасні машини і технології, плекають високі врожаї. А найбільше багатство Кіровоградщини - унікальні чорноземи, що демонструються як еталонні у Паризькому музеї мір та ваги.

Знам'янка - це великий залізничний вузол, через який і в день і в ночі проходить багато потягів, котрі везуть людей, багато вантажів у різні куточки нашої країни та за її межі. Тому в Знам'янці багато залізничників. На залізничному вокзалі встановлено пам'ятник паровозу.

В шумі каштанів і кленів,

Вгадую миле ім'я,

Добре, що ти є у мене,

Знам'янко, люба моя.

Це біле ошатне місто на берегах Інгульця та Березівки, що потопає у зелених насадженнях. Самовіддано працює шахтарська Олександрія. Тут знаходиться найбільше в Україні виробниче об’єднання по видобуванню бурого вугілля.

Благословенна у віках!

Не в синім небі голубіє

На степових семи вітрах,

Моя зоря - Олександрія!

Павлиш Тут жив і працював учителем та директором Василь

Олександрович Сухомлинський. В.О. Сухомлинський найвідоміший педагог і письменник. Він працював 35 років в Павлиській школі вчителем і директором.

Для молодших школярів він написав майже 1500 мініатюр-казок. Василь Олександрович дуже любив дітей. В його творах

переважає доброта, бо сам він був доброю людиною, і хотів щоб діти виросли добрими, чуйними, працьовитими, щоб

любили маму і тата, свою рідну домівку і нашу велику прекрасну Батьківщину.

На березі сивого Дніпра , біля Кременчуцького водосховища розташоване місто Світловодськ. Водосховище забезпечує водою багатьох жителів Кіровоградщини.. Світловодськ місто енергетиків та металургів, наймолодше в області.

Світловодськ, мов з пісні слово,

Бо і справді - світло і вода,

Як троянда зріс в будові,

Музика у нашій мові

у серця проміння шле тепла.

Є неподалік від Кіровограда біля села Миколаївка, Хутір Надія. Це найвідоміший в області пам'ятник природи, історії та культури заповідник-музей Хутір Надія. Саме на цьому хуторі народився, жив та працював великий український драматург, актор театру Іван Карпович Тобілевич. Більш знаний, як Карпенко - Карий.

. Разом з ним працювали письменник і актор Марко Кропивницький, Михайло Старицький, Микола Садовський, Марія Заньковецька. Вони створили на Кіровоградській землі перший професійний український театр. Де ставили п'єси про життя народу, цей театр працює й досі.

Х У Т І Р Н А Д І Я

Новгородка - селище міського типу, центр Новгородківського району. Селище розташоване вздовж річки Кам'янка, притоки Інгула, за 38 кілометра на південний схід від міста Кіровограда. Населення 6 тисяч чоловік. Село Новгородка виникло у другій половині XVIII ст. Його історична хронологія розпочинається з 1770 року, коли воно вперше згадується як хутір Куцівка. Під час перебуванні Новгородського полку на півдні України і, зокрема, і цьому хуторі, 1822 році хутір Куцівка був перейменований в селоНовгородка.

Ти йдеш, Новгородко, моя степовичко

В шерензі новій трудовій,

За волю козацьку і за Україну,

Готова на труд і на бій

“ Казав мудрець, що в кожної людини

Якою б та людина не була,

Є більша і є менша батьківщина:

Країна й місце, де вона зросла.

А вірю, Новгородка в твою долю,

Постанеш ти в своїй красі.

Я, повір, пишаюся тобою,

Мені не треба інших міст і сіл .”

Оксана Четвертак

Новгородка - це наш рідний край. І де б ми не були завжди з хвилюванням і радістю будемо чекати зустрічі зі своєю домівкою.

Білокрила моя Новгородка,

Я до тебе лечу звідусіль,

Ти - молитва моя, моє місто,

Моя радість, надія і біль.

Білокрила моя Новгородка,

Повертаюсь до тебе я знов,

Ти молитва моя, моє місто,

Моя радість, надія й любов!

“Є куточки в Новгородці, де душа співає, миле серцю всім село радо зустрічає “

Галина Гопак

Презентацію підготувала завідуюча бібліотекою Новгородківського НВК

Мягкова Тетяна Юріївна