sopova vihovuemo patriotiv

ВИХОВУЄМО ПАТРІОТІВ БІБЛІОТЕЧНИМИ ФОРМАМИ

Тетяна Сопова, заступник директораз наукової роботи ДЗ “ДБУ для юнацтва”

Український центр економічних та політичних досліджень ім. Олександра Разумкова

«Чи вважаєте Ви себе патріотом України?»

44,2 % респондентів відповіли «так»,

35,6 % «скоріше так»,

9,7 % «скоріше ні»,

4,3 % «ні»,

6,2 % «важко відповісти».

Центр соціальних досліджень «Софія»

40% українців хотіли б виїхати за кордон,

кожен шостий громадянин України бажає емігрувати назавжди,

кожен десятий українець зовсім не пишається своїм громадянством,

«скоріше не пишається» своїм громадянством –17,2%.

Фонд «Демократичні ініціативи»

лише 30% опитаних школярів вважає, що населення України об’єднують у єдину націю патріотичні почуття,

об’єднуючими чинниками також були визнані рівні права громадян України (34%),

єдина державна мова (31%),

спільна історія (25%),

40% молодих українців не хотіли б проживати в Україні.

Соціологічна група «Рейтинг» Порівняно з показниками чотирирічної давнини,

кількість опитаних, які вважають себе патріотами своєї країни, зросла до 82%. Зокрема, 40% опитаних однозначно характеризують себе як патріотів своєї країни, ще 42% – швидше так, ніж ні. І лише 10% опитаних зовсім не вважають себе патріотами. 8% – не змогли визначитися.

Українці, в першу чергу, вважають предметом гордості, місце, де народилися i виросли (34%), землю, територію, на якій живуть (29%), національні пiснi, свята, звичаї (27%), українську природу (26%), минуле країни, її історію (25%), українську працьовитість, уміння господарювати (25%), визначних українських постатей (24%).

Також викликають гордість за свою країну:

- душевнi якостi українського народу (22%),

- державу, в якій живуть (21%),

- українську мову (19%).

Дещо менше викликають гордість вiра, релiгiя свого народу (12%), перемоги спортсменів своєї країни (12%), лiтература та мистецтво (11%), могили предкiв, пам'ять про них (11%), прапор, герб, гiмн(4%). Мінімальну гордість викликає військова потужність держави – лише 1%.

“Чи є 24 серпня визначним днем у вашому житті?”:

55% вважають, що це визначний день для нього,

40% зазначили, що для них це звичайний день, який не відрізняється від інших днів,

5% не святкують і навіть не звертають уваги на це свято.

«Чи відстоювали б ви незалежність України у разі возз’єднання з іншою державою» :

85% респондентів відповіли, що готові відстоювати незалежність України,

15% зазначили, що не мають нічого проти того, щоб Україна возз’єдналася з іншою державою.

Указ Президента від 27 квітня 1999 року № 456 «Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян», на підставі якого Постановою КМУ від 15 вересня 1999 р. № 1697 була затверджена «Національна програма патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства».

Розпорядження Президента України № 173/2001- рп«Про заходи щодо подальшого вдосконалення системи патріотичного виховання молоді»,згідно якого під час формування Державного бюджету України на 2002 і наступні роки вимагалося обов’язкове планування коштів, необхідних для виконання Програми

У 2009 році Наказом декількох Міністерств, а саме Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерством освіти і науки України, Міністерством оборони України, Міністерство культури і туризму України від 27 жовтня 2009 року N 3754/981/538/49 було затверджено Концепцію національно-патріотичного виховання молоді.

Кабінетом міністрів України розроблена також Концепція загальнодержавної цільової соціальної програми патріотичного виховання населення на 2013-2017 роки.

З українського бюджету буде щорічно виділятися 40 мільйонів гривень на патріотичне вихованнянаселення,

передбачені Концепцією заходи збільшать кількість українців, що вважатимуть себе патріотами, з 31% у 2013 році до 48% у 2017 році.

Кількість населення, яка пишатиметься українською мовою, за задумом авторів Концепції, за 4 роки зросте з 17% до 35%.

За цей же період передбачено збільшити кількість людей, які пишатимуться українською армією, з 3% до 11%.

Крім того, кількість бажаючих емігрувати з України за вказаний термін планується зменшити вдвічі – з 40% до 20%.

Діяльність бібліотек інтерактивна виставка «Доля і Батьківщина єдині»;

сторичні віражі «Велич символів державності»;

конкурс-експедиція «З чого починається Батьківщина?»;

історичний круїз «Вона – наш витвір, наша мрія, соборна вільна Україна»;

день патріотичної єдності «Україна – Соборна держава»;

місячник патріотичної книги «Духом завжди була вільною, залишалася Україною»;

історичний калейдоскоп «Війна очима художників»;

козацький турнір «Козацька кров пульсує і гуде»;

історичний пазл

Мета патріотичного виховання: бібліотечними формами сприяти становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну державу, знати свої права і обов’язки, цивілізовано відстоювати їх.

Завдання бібліотек: утвердження бібліотечними заходами, формами в почуттях молодої

особистості патріотичних цінностей, поваги до культурного та історичного минулого України;

виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

визнання й забезпечення в реальному житті прав дитини як найвищої цінності держави і суспільства;

усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

формування етнічної та національної самосвідомості, любові до рідної землі, держави, родини, народу;

формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій; формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови як

духовного коду нації; підвищення престижу військової служби як виду державної служби,

культивування ставлення до солдата як до державного службовця.

Всеукраїнський конкурс творчих робіт

«Я – патріот!»Завданням було розкриття поняття «патріотизму»

молоддю віком від 14 до 21 року через різноманітні художні та публіцистичні жанри: вірші, поеми, оповідання, есе тощо.

На розгляд поважного журі представлено 91 творча робота з 17 регіонів України. Відібрано 31 твір. За основні критерії оцінки бралися творчий підхід у визначенні поняття «патріотизму», оригінальність подання, змістовність.

Всеукраїнське соціологічне дослідження «Патріотизм у розумінні сучасної молоді»

Мета дослідження: визначення реального рівня патріотизму серед молоді, на підставі їх уподобань, очікувань від держави та суспільства.

Завдання: ставлення молоді до загальнонаціональної ідеї як об’єднуючого чинника у вихованні патріотизму; рівень знань студентів, молодого населення про історію України як базу для формування позитивної свідомості, гордості за свою землю, історичне минуле; рівень моральних цінностей молодих людей в нинішніх, сучасних умовах, коли на перший план виходять матеріальні цінності; рівень зневіри молоді у державу, як гарантії її прав.

Здійснювалося у 18 областях: Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській та автономній республіці Крим.

Дослідженням було охоплено 14043 респондента. 64% жіночої і 36 % чоловічої статі. Вік: 18-20 років – 47, 8%, 21-25 – 28,3%, 25-30 – 29%.

«Наскільки, на Вашу думку розвинена національна ідея в українській державі?» : 53% вважають, що національна ідея відіграє провідну роль у формуванні держави,

35% вирішили, що національна ідея важлива, проте не відіграє ключову роль у розвитку держави,

12 % відповіло, що національної ідеї взагалі немає.

“Чи впливає знання історичного минулого на подальше життя держави та її населення?”:

51,5% молодих людей підтвердили, що воно дуже важливе для держави,

30% – кожен сам обирає, наскільки це для нього важливо,

10% – історичне минуле неважливе, потрібно жити майбутнім,

9,5% молодих людей вважають, що минуле потрібно пам’ятати, проте ролі у формуванні майбутнього воно не відіграє.

«Які заходи, на Вашу думку, повинна вжити держава, аби підтримати патріотичний дух молоді?»,

45% респондентів вважає, що держава має піклуватися про кожного українця, популяризувати свою державу за кордоном, розмовляти виключно українською мовою та спонукати до цього молодь.

25% вирішили, що держава повинна економічно розвиватися, забезпечувати молодь житлом, безкоштовним навчанням, гідним працевлаштуванням, дослухатися до ідей та ініціатив молоді.

18% опитаних вважають, що потрібно виключити з фільмів сцени насильства, жорстокості, запровадити свята, які були б пов’язані з темою патріотизму, відкрити безкоштовні культурні та спортивні секції, студії, клуби.

Питання анкети допомогло виявити якості, риси характеру, які потрібні для виховання патріотизму:

відчуття пошани до власної країни – 53%,

інтерес до історичного минулого – 24%,

високий рівень ерудиції – 11%,

інтелігентність – 6%,

активність у громадському житті – 4%,

інше – 2% (повага до старших, вихованість, чемність, відповідальність).

Вільний час молоді:

історичні музеї та виставки відвідують 21% респондентів,

20% відвідують бібліотеки та обирають цікаві для них книги,

13% надають перевагу театрам та кінофільмам на патріотичні теми,

30% проводять вільний час за комп’ютером та телевізором, 10% – у компанії друзів,

6% ходить в басейн, на фітнес, на прогулянки, на дискотеки.

Висновки: патріотизм молоді значно зросте, якщо держава буде

піклуватися про престиж нашої країни, дбати про її популярність на міжнародній арені;

історичне минуле важливе для розвитку нашої країни, його потрібно пам’ятати та шанувати, оскільки для того, щоб дивитися у майбутнє, не можна нехтувати минулим;

для справжнього відчуття пошани до своєї країни та суспільства, необхідно володіти певним рисами характеру, такими як: ерудиція, інтелігентність, відчуття пошани до старших та своєї країни;

в більшості випадків саме від держави та влади залежить, наскільки високим буде рівень патріотизму у теперішнього та майбутнього поколінь.

Рекомендації бібліотекам: приділяти особливу увагу комплектуванню фондів бібліотек літературою

з питань патріотичного виховання; активно впроваджувати інтерактивні форми роботи з патріотичного

виховання; вивчати досвід бібліотек, що впроваджують інноваційні форми роботи,

організовувати в бібліотеках гуртки з патріотичного виховання; використовувати можливості нових технологій, ініціювати створення

тематичних сторінок, рубрик на власних сайтах з проблем патріотичного виховання;

проводити моніторинги, анкетування з метою визначення ступеня сформованості патріотичної свідомості, почуття вірності своїй Батьківщині;

виявляти партнерів бібліотеки та їх можливості в справі формування патріотичної свідомості підлітків, молоді, визначати ефективні механізми взаємодії всіх зацікавлених організацій та осіб;

приділяти увагу темі толерантності як однієї з базових цінностей громадянського суспільства.

Дякую за увагу!

До нових професійних зустрічів!

E-mail: metoda2007@rambler.ru