Президія Національної академії наук України

н а у к ан а у к а

о с в і т ао с в і т а

т е х н і к ат е х н і к а

п р о г р е сп р о г р е сСВІТСВІТ№ 9—10 (805—806) березень 2014 Газета заснована у квітні 1997 р.

С Ь О Г О Д Н І В Н О М Е Р І :

4 стор. Науковці наблизилися до лікування безсоння

2—3 стор. Член�кореспон�дент НАН України ВікторУваров: «Нанотехнології– надто дорога річ, щобзадовольнятися нанофінансуванням…»

Національна академія наук України — вища наукова організаціядержави — завжди намагалася бути поза політикою. Чи вплинеінформаційна війна з приводу російсько$українського конфлікту наспівпрацю науковців двох країн? Про це «Світ» запитав ук$раїнських учених, у тому числі й іноземних членів Російської ака$демії наук, після чергового засідання Президії НАН України.

Анатолій ЗАГОРОДНІЙ, віце$президент Національної академіїнаук України, академік НАН та іноземний член РАН:

— Я думаю, що наукові зв’язки між українськими та російськи�ми науковцями збережуться, тим більше на рівні персоналій. Пере�конаності в цьому додає те, що наукова спільнота Росії (маю наувазі тих учених, з якими я контактую) з розумінням ставиться доподій в Україні і висловлює свою підтримку.

Російська академія наук на своєму сайті оприлюднила зверненняНАН України до науковців та всіх громадян України і Росії («Світ»,№7—8, 2014. – Ред.), а це означає, що значною мірою вона поділяєзміст написаного. Звісно, є і досить радикальні відгуки, але з нега�тивних мені відомо лише два.

Якщо говорити про майбутнє, то, думаю, все «перекипить», і мипродовжуватимемо нашу співпрацю. Я не бачу великої загрози длятого, щоб наукові контакти зникли чи навіть послабшали. Зокрема,будемо працювати з Об’єднаним інститутом ядерних досліджень уДубні, адже це міжнародний центр. Маємо домовленості проспільне проведення шкіл і конференцій для молодих учених,сподіваюся, що в цьому році ми все�таки зможемо їх провести.

Науковці — мудрі люди і до конфронтації, в усякому разі в науці,хочеться вірити, не дійде.

Юрій КУНДІЄВ, віце$президент Національної медичної академіїнаук України, академік НАН, НАМН, член$кореспондент РАМН:

— Днями я отримав запрошення на сесію загальних зборівРосійської академії наук, яка відбудеться наприкінці березня. Роз�мовляв також із головним ученим секретарем академії, з якимпідтримую дружні стосунки впродовж більше ніж 30 років.Російські колеги вважають, що політика політикою, а наука на�укою. Однак як би ми не дотримувалися цього принципу, та всерівно негативна пропаганда ведеться і вона дуже потужна. Навітьмої близькі запрошують мене в Москву, щоб там перечекати не�певні часи…

Я вважаю, що мине небагато часу і все стане на свої місця. Людизрозуміють, де істина, в тому числі й ті росіяни, які живуть у Криму.

Звісно, доведеться говорити про економію бюджетних коштів, аце негативно вплине, зокрема, на проведення наукових дослідженьабо й зовсім позбавить їх можливості в деяких напрямах. Це дужетурбує. Я оптимістично налаштований, але бентежить те, що немаєдиференційного підходу в цій галузі економії бюджетних коштів.Йдеться, до речі, про необхідність (попри статут НАНУ!) накластимораторій на вибори дійсних членів і членів�кореспондентів до 2016 року…

НаНаукука в стані турбуа в стані турбулентнлентностіості

Фо

то «

Св

іту»

Академія наук і університети не можутьбути на різних полюсах

Без англійської мови немаєніякого болонського процесу.Тому що без англійської мовинемає спілкування й мобіль�ності викладацької та студент�ської. Про це сказав міністросвіти і науки України СергійКвіт в інтерв’ю РБК�Україна.На його переконання, державаз цієї точки зору дійсно нічогоне робила.

«З іншого боку, ситуація нетака погана в тому розумінні,що у нас дуже сильний люд�ський капітал. Наші студентипоказали себе дуже конку�рентоспроможними. Вони самівчать іноземні мови, воничасто після закінчення україн�ських університетів знаютьбільше, ніж їх там вчать», —говорить міністр.

З його слів, МОН будезнімати ті бар’єри, які буливиставлені. Наприклад, у насдосі немає третього циклу ви�щої освіти, немає циклу PhD.Це не зовсім аспірантура. Томущо це мають бути структу�ровані програми, повинен від�буватися дуже інтенсивнийнавчальний процес. Саме натретьому циклі відбуваєтьсяінтеграція науки і освіти, томущо всі студенти або докторантипроводять свої дослідження і заїх результатами повинні ро�бити реальні публікації, по�казати, де їх досягнення.Ввести третій рівень можнатільки законодавчо. Це та пе�репона, яка не дозволяє за�хідній системі розуміти, щовідбувається у нас.

Міністр висловився стверд�но щодо необхідності рефор�мування Національної академіїнаук. Він розповів, що плану�ється його зустріч із прези�дентом НАН України БорисомПатоном, на якій «будемодумати про те, як це потрібноробити». Зауважив, що надаліАкадемія наук і університетине можуть перебувати на яки�хось полюсах. Тому рефор�мування має проходити в на�прямку інтеграції з універси�тетською системою. «Ми бу�демо вести діалог з Націо�нальною академією наук і шу�кати шляхи для її зближення зуніверситетами», — сказавСергій Квіт.

Закінчення на 4 стор.

Т Е М А

Державне агентство з питань науки, інно�вацій та інформатизації України ініціює ство�рення Комісії з питань розвитку проривнихтехнологій для потреб оборони та безпекикраїни. Про це повідомив голова Держін�формнауки Володимир Семиноженко.

З його слів, щодо цього вже відбулисяконсультації з керівниками провідних на�укових інститутів, які займаються військо�во�технічними розробками.

Комісія буде консультативно�дорадчимколегіальним органом. До її складу ввійдуть

представники центральних органів вико�навчої влади, що займаються реалізацієюдержавної політики у сфері розроблення тавпровадження новітніх технологій, пред�ставники науково�технічних організацій,зокрема, підприємств ВПК, Національноїакадемії наук, вищих навчальних закладів.

«Комісія буде сполучною ланкою міжвітчизняними науково�технічними ор�ганізаціями і підприємствами військово�промислового комплексу. Для цього сер�йозна робота буде зосереджена на розвитку

співробітництва з науковими та фаховимиорганізаціями, в тому числі ДК «Укробо�ронпром», — зазначив голова Держінформ�науки.

ДовідковоКомісія створюється з метою ефективно�

го використання інтелектуального по�тенціалу, комерціалізації науково�технічнихрозробок вищих навчальних закладів та на�укових установ. Планується, що її роботабуде спрямована на створення ефективнихумов для реалізації державної політики в га�лузі ВПК, визначення пріоритетів йогофункціонування.

У Д Е Р Ж І Н Ф О Р М Н А У К И

Проривні технології – для оборони та безпеки країни

— Нанотехнології дають мож�ливість здійснювати маніпуляціїз речовиною на рівні одного на�нометра (однієї мільярдної част�ки метра), що фактично означаєкерування фізичними, хімічнимиі біологічними процесами на ато�марному і молекулярному рівнях.Саме це дозволяє створюватипринципово нові матеріали, при�лади, медичні препарати, розроб�ляти нові технологічні процеси зне баченими раніше можливос�тями. Сьогодні на основі нано�технологій з’явилися нові лазериі зносостійкі головки з покриттямнанометрової товщини для зчи�тування інформації з магнітнихдисків, високоселективні нано�структурні каталізатори, нано�структуровані покриття лопатокгазових турбін і систем захистувід радіолокаційного виявлення,нові лакофарбувальні матеріали ікосметичні товари.

Виготовлені з допомогою на�нотехнологій речовини та ма�теріали вже знайшли, а в недале�кому майбутньому знайдуть щеширше застосування в енергетиці(матеріали для сонячної енергети�ки, нові хімічні джерела живлен�ня, паливні елементи, нанотехно�логії генерування електроенергії збудь�якого органічного палива звисокими значеннями ККД), втехнологіях створення нових по�колінь авіаційно�космічних апа�ратів (легкі, жароміцні матеріалита покриття, елементи системживлення, орієнтації й управ�ління, нові види палива), засобівназемного і супутникового зв’язкута інформації (мініатюрних, енер�гоекономічних, інформаційно ви�сокоємнісних елементів і систем),систем безпеки й оборони (новізасоби виявлення і розвідки, засо�би колективного та індивідуаль�ного захисту особового складу,нові роботизовані системи озб�роєння, нові матеріали з високоюміцністю). Завдяки застосуван�ню нанотехнологій електронікашвидко наближається до такогорівня мініатюризації, коли робо�чими елементами інтегральнихсхем будуть невеликі ансамбліатомів і молекул або окремі,спеціально синтезовані молекули.

— Вікторе Миколайовичу, роз�винені країни не уявляють свогоекономічного зростання без йогоосновного джерела – передовоїнауки і впровадження нових тех�нологій. Переконана, що нано�технології в цьому поступі займа�ють чільне місце.

— Згідно з аналітичними дани�ми Американського національно�го наукового фонду (NSF), уряди іпромислові кола розвиненихкраїн очікують в найближчі 10–15років бурхливого зростання ринкунанотехнологічних матеріалів,

приладів та іншої продукції. Якщоговорити про більш�менш кон�кретні цифри, то заплановані об�сяги такі: наноструктурні ма�теріали і технологічне обладнання– 340 мільярдів дол./рік; наноеле�ктроніка – понад 300 млрд.; фар�мацевтичні нанопрепарати – по�над 180 млрд.; хімічна продукціяна основі нанотехнологій – 100млрд.; наноматеріали для аеро�космічної промисловості – 70млрд. дол./рік. Таким чином, сві�товий ринок згаданих товарів мо�же зростати зі швидкістю більше 1 трильйона доларів на рік.

— Давайте спробуємо піднятиперед читачами завісу з історіїтехнологій і систем із префіксомнано�.

— Взагалі�то, нанотехнології інаносистеми існували дуже дав�но. Людство отримувало ма�теріали за допомогою нанотех�нологій, навіть не здогадуючисьпро це. Яскравий приклад їх за�стосування – вітражі з кольоро�вого скла у храмах СтародавньоїГреції, Риму, Єгипту, КиївськоїРусі. У більш близькі нам часи цевже були плівки, каталітичні си�стеми в хімії, порошки, метал удрібнозернистому стані, всілякіколоїдні системи – великий классполук, і наука їх давно вивчала.

Однак широкомасштабні на�нотехнологічні розробки почализдійснюватися в більшості роз�винених країн із початку 1990�хроків, а результатом визнання їхважливості стало прийняття іфінансування багатьох спеціа�лізованих програм. Інформаціяз відкритих джерел свідчить, щотепер такі програми мають по�над 50 країн, а щорічні світовіобсяги інвестицій у нанотехно�логії вже обчислюються мільяр�дами доларів і мають стійку тен�денцію до зростання. Сьогодніпрактично увесь світовий обсяг(~90%) таких інвестицій скон�центровано в 15 країнах: США,Японії, Великій Британії, Авст�ралії, Німеччині, Ізраїлі, Індії,Китаї, Канаді, Південній Кореї,Франції, Фінляндії, Сінгапурі,Тайвані та Росії. У більшості зних частка державних витрат нароботи в галузі науки про нано�системи і нанотехнології значноперевищує 50% від загальногообсягу їх фінансування. Світо�вими лідерами за обсягами інве�стицій у нанотехнології всі ос�танні роки були США, Японія,країни Євросоюзу та Росія.

Наприклад, тільки в рамкахприйнятої конгресом США в2000 р. великої державної програ�ми «Національна нанотехно�логічна ініціатива» (NationalNanotechnology Initiative) загаль�ний обсяг асигнувань, виділенихна реалізацію 1�го етапу програ�

ми (2001–04 рр.), склав майже 2,8млрд. дол. Бюджетні витрати нареалізацію 2�го етапу програми(2005–08 рр.) перевищили попе�редні в 1,7 раза. Нині фінансу�вання підтримується на рівнідекількох мільярдів доларів.

Японці, м’яко кажучи, оп�тимізували цю суму і вкладають800—900 млн. дол. у 5�ти напря�мах. Європейські країни такожсвоєчасно зрозуміли стратегічнуважливість розвитку нанотехно�логій. У 6�й Рамковій програміЄвросоюзу (2002–06 рр.) дослід�ження й розробки в галузі нано�технологій були оголошені пріо�ритетними, на їх фінансуваннявпродовж п’яти років витрачено1,3 млрд. євро. У 7�й Рамковій(2007–13 рр.) на цей напрям булопередбачено вже 3,5 млрд. євро.Ринкові оцінки вартості про�дукції, в якій використовуютьнанотехнології як ключовийкомпонент, сягнуть 700 млрд.євро в 2015 році і 3 трильйониєвро у 2020 році, забезпечуючи,відповідно, 2 і 6 мільйонів робо�чих місць. Про це йдеться у не�щодавно презентованій в Україніпрограмі ЄС «Горизонт 2020». УРосії дослідження в галузі нано�технологій підтримуються бюд�жетним фінансуванням черезряд фондів, цільових програмРосійської академії наук та іншихфедеральних програм.

— Логічно виникає питання:який стан розвитку нанотехно�логій в Україні?

— У Національній академії на�ук України впродовж багатьохроків виконувалися фундамен�тальні і прикладні дослідження,що мають безпосереднє відно�шення до розробок у галузі нано�технологій. Це роботи в галузімікроелектроніки, фізики і хіміїповерхні, тонкоплівкових і по�рошкових технологій, атомних імолекулярних моношарів, з’єд�нання і зварювання елементівконструкцій, каталізу, фізики іхімії колоїдів і атомних кластерів,сорбентів різноманітного призна�чення, фізики металів і сплавів знанорозмірною структурою і т. д.З метою координації і цілеспря�мованої підтримки цих робіт Пре�зидією НАН України в 2003 роцібуло започатковано Комплекснупрограму фундаментальних до�сліджень «Наноструктурні систе�ми, наноматеріали, нанотехно�логії». Приблизно в ті ж роки врамках наукового співробітництваз Росією було відкрито програмуМОН «Нанофізика і наноелек�троніка». Фундаторами цих про�грам були академіки Борис Па�тон, Анатолій Шпак, Антон На�умовець, Микола Находкін. Ниніу виконанні програми НАН Ук�раїни беруть участь понад 40 їїінститутів. Дослідження прово�дяться у 14 найважливіших напря�мах теоретичного й експеримен�тального вивчення наносистем, атакож розробки методів та техно�логій їх створення.

Варто сказати, що за увесь часвиконання програми, маючи до�сить обмежене фінансування,враховуючи складність і масштабвирішуваних завдань, вдалосястворити оригінальні нанострук�туровані композити для новихтехнологій зварювання перспек�тивних конструкційних метале�

вих матеріалів, непіддатливихзварюванню в звичайних умовах;зразки жароміцного нанодис�персного алюмокомпозиту – пер�спективного матеріалу для авіа�ційної і космічної техніки; техно�логії отримання покриттів у нано�структурному стані, що значнопідвищують стійкість і міцністьлопаток газових турбін і конст�рукційних матеріалів. Крім того— серію магнітом’яких нанокрис�талічних сплавів і на їх основізразки сердечників для високо�економічних трансформаторіврізного призначення; зразки ма�теріалів з квантовими точкамигерманію на кремнії для створен�ня неохолоджуваних приладівнічного бачення; поверхневі ор�ганічні наноструктури, що закла�дають основи сучасної вітчизня�ної органонаноелектроніки; на�нотехнологію отримання і спі�кання нанопорошків титанатубарію для конденсаторів високоїємності на основі керамік; нано�композити для світловипроміню�ючих діодів; наноструктурованікаталізатори для спалювання ме�тану в процесах газової очистки, атакож знешкодження промисло�вих та автотранспортних викидів.А ще — наноструктуровані біосу�місні з кістковою тканиною лю�дини керамічні композити на ос�нові гідроксоапатиту кальцію табіоактивних фаз; дослідні зразкимагнітокерованих наноносіїв лі�карських препаратів для при�цільної терапії в медицині; новіметоди отримання наноматеріа�лів з високими міцнісними і ко�розійностійкими властивостямишляхом інтенсивної пластичноїдеформації для потреб машино�будування, електроніки та меди�цини; пілотну лінію виробництвананопорошків металоксидів длявиготовлення керамічних зно�состійких деталей машин і при�ладів; наноматеріали з високоюстійкістю до абразивного зносудля інструментів прецизійної об�робки матеріалів.

Нам вдалося організувати ро�боту в 120 проектах, в ор�ганізаціях НАН по всій Україні.Ця мережа непогано спрацювала,що дало змогу виявити, хто щоможе робити і в якому напрямі.

Загалом, у нас «нано» в непо�ганому стані. Ми маємо багаточого, та, в першу чергу, хорошімізки… Скажімо, в нанофізиці —це сучасна наноелектроніка, су�часні записуючі системи, сучас�ний комп’ютер, про який мрієлюдство. Маємо відповідні тех�нології отримання плівок, різно�

манітних гетероструктур, ство�рення сучасних сплавів у нано�структурованому стані, покрит�тів, різноманітних каталізаторiв,нові батарейки з хорошими ро�бочими параметрами. Напри�клад, новітні зварювальні сере�довища. Йдеться про те, що, роз�робляючи так звані наношаровісистеми, можна зварювати різ�номанітні метали: мідь і залізо,титан і алюміній… Розробленобагато високоекономічних спла�вів, які дозволяють економитиелектро�енергію. У нашому інс�титуті працює мале підприєм�ство, яке виготовляє аморфністрічки в наноструктурованомустані. До речі, вони вже запущеніу виробництво побутових лічиль�ників. Навіть є розробки частинмагнітометрів для космічнихстанцій – з метою зондуванняземної поверхні з орбіти.

Маємо хороші порошки, зяких після пресування в умовахвисокого тиску можна виготов�ляти керамічні вироби високоїзносостійкості. В Україні є про�блема з відкачуванням висо�коагресивних вод із шахт, аджепевні деталі стираються і вихо�дять із ладу приблизно через 7місяців. Коли їх замінили ке�рамічними виробами, отрима�ними з нанопорошків, 64 місяціминуло – все працює. Уявляєте,якщо замінити ними деталі вусій пневмоапаратурі, що існує втранспортних та інших систе�мах? І це все є в Україні.

Розробляються нові техно�логії зниження енерговтрат нарізноманітних поверхнях, якіпіддаються тертю. А це не так�толегко, адже треба підбиратиспеціальні середовища, які бсуттєво знижували коефіцієнттертя й економили енергію.

Або — створення нових теп�лоносіїв. Їх використовують убагатьох сферах енергетики, втому числі і в атомній. Пояснюпопулярно: якщо у звичайну во�ду кинути нанопорошки і вико�ристовувати цю суспензію в теп�лообмінних процесах, то ефек�тивність теплоносіїв підвищу�ється в рази! А це означає, що непотрібно повністю перероблятизавод чи електростанцію з ме�тою підвищення їх експлуата�ційних характеристик. Требатільки виготовити теплоносії.

Проблеми з теплотрасами –головний біль країни. За рахуноквологи погіршуються теплоізо�ляційні характеристики утеплю�вачів труб (часто бачимо, що по�близу теплотраси тане сніг і про�

2 №9—10 березень 2014св іт

За багатьма прогнозами, обрис XXI сторіччя визначатимуть нано$технології, подібно до того, як відкриття атомної енергії, винахід ла$зера і транзистора визначили обрис XX сторіччя. Науковці стверджу$ють: у найближчі десятиріччя саме розвиток нанотехнологій станеоднією з основних рушійних сил нової науково$технічної революції, якаприведе до суттєвих змін у багатьох галузях промисловості й енерге$тики, будівництва й сільського господарства, медицини й охорони дов$кілля, військової техніки й повсякденного побуту.

У цьому переконаний і наш співрозмовник — учений у галузі нанофізи$ки та дослідження електронної структури і властивостей речовин,доктор фізико$математичних наук, професор, член$кореспондентНАН України, завідувач відділу спектроскопії твердого тіла Інститу$ту металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України Віктор УВАРОВ.

Професор Віктор УВАРОВ

А К Т У А Л Ь Н Е І Н Т Е Р В ’ Ю

Член�кореспондент НАН України Віктор Уваров: «Нанотехнології –надто дорога річ, щоб задовольнятися нанофінансуванням…»

3№9—10 березень 2014 св іт

глядає зелена трава). В Академіїнаук є відповідні розробки, зокре�ма в Інституті загальної та неор�ганічної хімії ім. В. І. Вернадсько�го, та ними чомусь… цікавлятьсякитайці. Йдеться про установки,що дозволяють теплоізоляційневолокно покрити спеціальнимшаром із використанням наност�руктурованих матеріалів, які уне�можливлюють подібні проблеми.

Дослідивши взаємодію біоло�гічних об’єктів з нанопорошка�ми, науковці виявили, що остан�ні можуть ефективно діяти набілки, клітини різноманітногопоходження, зокрема на онко�клітини. Це відкриває шлях донових лікарських форм. Додаю�чи наночастинки золота, срібла,міді, можна створювати препара�ти для лікування малокрів’я,гінекологічних хвороб, ран різ�номанітного походження, ін�фекцій, спричинених золотис�тим стафілококом, який не ліку�ється антибіотиками. Нанофар�макологічний напрям нині роз�вивається у співпраці з Націо�нальним медичним університе�том імені О. О. Богомольця.

В онкології дуже важливо до�ставити препарат безпосередньов пухлину. Для цього маленькунаночастинку окису заліза по�кривають спеціальними суміша�ми, куди і входить протирако�вий препарат. Потім такий на�нокомпозит вводять у кров’янерусло і, розташувавши зовнішнєджерело магнітного поля побли�зу пухлини, локалізують лікибезпосередньо на ній. Таким чи�ном здійснюється цілеспрямо�вана терапія в онкології, чимзаймається Інститут експери�ментальної патології, онкології ірадіобіології ім. Р. Є. Кавецько�го у співпраці з низкою іншихорганізацій Академії.

Ще одна проблема — замінакісткової тканини. Виявляється,можна створювати наномате�ріали, їх різноманітні фрагменти(наприклад, частини черепа, ок�ремі частини кісток), біосумісні зприродними кістками.

Те ж саме стосується виготов�лення імплантатів зубів. Якщо згідроксоапатиту кальцію зроби�ти оболонку для металічнихімплантатів, то щелепна кістко�ва тканина добре вживається зними. Із зносостійкої керамікиможна сформувати зуби, якініколи не зносяться — т. з. вічнізуби. І в НАН є фахівці, які мо�жуть це робити. На жаль, в Ук�раїні така методика нікого нецікавить, до неї проявляютьінтерес західні фахівці.

— Чи знайшли розробки ук�раїнських науковців своє втіленняна практиці?

— Наш президент Борис Євге�нович Патон зорієнтував ака�демічну програму на практичнувигоду. Є низка наукових розро�бок, які вже впроваджені у ви�робництво. Назву лише деякі зних. Це, зокрема, високонапов�нені клейові нанокомпозиції ти�пу «Мультиметал» для усуненнякавітаційних пошкоджень гідро�агрегатів методом «холодногомолекулярного зварювання»; ма�гнітопроводи трансформаторів,телекомунікаційних систем,осердь вимірювальної апаратури;синтез кальцієвих гідроксоапа�титу і фторапатиту як біонанома�теріалів для медицини; установкадля очищення висококонцент�рованих стічних вод із викорис�танням ультрадисперсних фазгідроксидів заліза; технологія от�римання нанодисперсного діок�

сиду цирконію для зносостійкихсопел гідрозбивачів окалини,плунжерів шахтних гідронасосів імаслостанцій; технологія виго�товлення біоактивних нанокера�мічних композитів «Синтекість»для відновлення кісткової ткани�ни після оперативного втручанняв хірургії. До речі, отриманодозвіл Мінохоронздоров’я на за�стосування матеріалів у клінічнійпрактиці.

Не побоюся вкотре повтори�ти: в наносфері ми можемо бага�то чого: у фізиці, діагностиці на�носистем, хімії, медицині, біо�логії, навіть у сільському госпо�дарстві. Але якщо порівняємо зтим, що є в СНД, то, наприклад,виявиться, що в Росії – тоннинанопродукції, в Білорусі –кілограми, в Україні – у про�бірках… Ми дуже відстаємо,оскільки не маємо коштів нарозвиток. Від Академії вимага�ють впроваджувальної ініціати�ви, часто не розуміючи, що, вза�галі�то, її функція – це не єфункція галузевої науки, яка пе�реносила знання у виробництво.Зараз галузевої науки немає, а доАкадемії — претензії.

Уявіть собі: образно кажучи,вчений думає десять років надтим, який атом треба вставити врешітку заліза, аби підвищитиміцність сталі. І тут йому гово�рять: віддай результат нам і впро�вадь його (за мізерну зарплатню).«Зазирали» до нас і бізнесмени,але ж всі вони зорієнтовані нашвидкі гроші, індустрії в країнінемає, венчурних фондів — теж.У той же час ми маємо хорошімізки, які можуть розробити нетільки певний матеріал, але й да�ти рекомендації до постановкитехнологій.

— Які ж організаційні формирозвитку нанотехнологій в Україні?

— У 2010 році в Україні запо�чатковано Державну цільову на�уково�технічну програму «На�нотехнології і наноматеріали».Вона була задумана не випадко�во, адже лише на рівні хорошогофінансування можна говоритипро впроваджувальну частину.Іншими словами, стратегія роз�витку нанотехнологій така: всяприкладна частина, яка дастьвихід на практиці (за умовивкладення певної суми грошей),ввійшла до неї.

Фундаментальна частина –програма «Фундаментальні про�блеми наносистем і нанома�теріалів» — теж зберігається, ад�же в ній можуть з’являтися новіточки росту.

— Що є перепоною на шляхувтілення нових наукових задумок?

— Відсутність сучасного тех�нологічного і все ще слабка базадослідницького устаткування.Таке устаткування можна заку�повувати за кордоном або кон�струювати та виготовляти йогосамостійно. Але реалізувати своїзадумки на сьогоднішній деньдосить проблематично: по�пер�ше, ми за всі ці роки тотальногонедофінансування науки розгу�били кадровий конструкторсь�кий потенціал, а по�друге, втра�тили виробничі потужності з ви�готовлення свого науково�тех�нічного устаткування.

Наведу приклад. Колись вІнституті металофізики було ок�реме конструкторське бюро, ізстанками та великим штатомпрацівників. Тепер наші задум�ки реалізувати на практиці не�можливо. До того ж присутнятака проблема: коли купуєш го�тове устаткування, то іноді воно

виявляється гірше, ніж ти сампридумав. Наприклад, у тебе но�ва технологічна ідея, власненоу�хау, і під нього треба створи�ти технологічний вузол. Це хо�роший спосіб відразу вирватисявперед. Але цього ми, на жаль,позбавлені. А купити навіть те,що є, а потім переробити підсвої задачі – немає змоги.

— Незручне питання: фінансу�ються нанодослідження в Українітеж із префіксом нано�?

— Якось доповідаючи наміжнародній конференції прорезультати за академічною про�грамою з нанотехнологій, отри�мав запитання щодо її фінансу�вання. Я сказав, що воно сягало1,5—2 млн. доларів у кращі ро�ки. Було дуже соромно, в залізахіхікали… Та й державна про�грама, що закінчується цьогороку, фінансується всі роки їїіснування на рівні, меншому,ніж 12% від необхідного обсягу.Взагалі нанотехнології – це над�то дорога річ, щоб задовольня�тися нанофінансуванням…

— Поява нового (модного) на�пряму в науці зазвичай збирає на�вколо себе молодих фахівців.Іншими словами, дає їм перспек�тиву в науковому житті. Цеспрацьовує у випадку з «нано»?

— Якщо говорити про ринокспеціалістів, то їх нікуди випус�кати, адже наноіндустрії в Ук�раїні немає. Створення остан�ньої для фінансів — це величезнаглиба, куди треба вкладати івкладати. Є така стратегічна річ– створювати стартапи. Ідея хо�роша, та бізнес свої кошти тудине вкладає з тих причин, про якія вже казав раніше, а венчурнихфондів у нас не існує.

У моєму відділі семеро моло�дих людей виїхало за кордон,тільки�но захистивши канди�датську. Один із них, будучизовсім молодим, став професо�ром у Німеччині, що мало комувдається в принципі…

— Що треба зробити в дер�жаві, на вашу думку, щоб молодьне виїжджала з України?

— На мою думку, дві прості ізрозумілі речі за однієї не�обхідної умови. Перше – забез�печити достойною зарплатою,яка дасть змогу залишити в на�уці киян. Друга – забезпечитижитлом, щоб залишити в науцідобре вмотивовану молодь із пе�риферії. Необхідна умова – зро�бити це впродовж 7�ми, макси�мум 10�ти років.

— Чому? — Дуже просто: вмирають на�

укові школи, а досвід нікому пе�редавати. От така ситуація ви�никла, в тому числі, і в науці пронаносистеми.

Насправді отих 10 років ужемайже немає: таким «монстрам»,як ми (ми у великих людей вчили�ся), залишилося вже недовго ре�зультативно працювати в науці.До речі, колись конкурс нафізичні спеціальності у вищих на�вчальних закладах був 5—6 осіб наодне місце, зараз його фактичнонемає. Я 20 років поспіль читаюлекції студентам�фізикам і мушувизнати, що молодь приходитьтуди дуже слабка. Проріхи з фізи�ки починаються ще зі школи. Умене якось навіть склалося такевраження, що з ними неможливопідняти сучасну науку (щоправда,якщо вони добре мотивовані, тоще не пізно). Загалом картина та�ка: люди в науці ще тримають віж�ки, але ті віжки поступово по�слаблюються, і в якийсь моментми можемо впасти…

Нині статус людини, яка зай�мається наукою, дуже низький.У нас, в Академії, є Фізико�технічний центр, який готує сту�дентів через систему Московсь�кого фізтеху. Росія, до речі, заних бореться, як може, бо це,справді, розумні молоді люди.Вони приїжджають в Україну, дезарплата кандидата наук меншетрьох тисяч гривень. Це — зну�щання над молодими. Звісно,хочеться, щоб все налагодилося.

— Вікторе Миколайовичу, нетак давно в Києві, в Інституті ме�талофізики ім. Г. В. КурдюмоваНАН України, відбулася вже IVМіжнародна наукова конференція«Нанорозмірні системи: будова,властивості, технології» (НАН�СИС�2013), де ви були головоюорганізаційного комітету. Яку ме�ту ставило перед собою зібрання?

— Насамперед, хочу сказати,що ця конференція проводитьсяз ініціативи і фінансової під�тримки Національної академіїнаук України, цього разу вонаще й присвячувалася 95�річчюнашої Академії. Її метою булакоординація досліджень і обмінінформацією про новітні досяг�нення в отриманні, вивченні тазастосуванні нанорозмірних си�стем і наноматеріалів.

Варто наголосити, що насайті НАНСИС�2013 зареєстру�валися 550 фахівців, а безпосе�редню участь у ній взяли 350 на�уковців, які представляли 120організацій з академій наук, на�укових центрів, вишів України,Росії, Білорусі, Нідерландів,Азербайджану, Фінляндії.

— Чим відрізняється конфе�ренція від подібних за тематикою?

— Річ у тім, що «нано» зай�мається багато хто, часто навітьне підозрюючи про це. Скажімо,ультрадисперсні порошки, якініхто не вкладав у форму «нано».На початку 2000�х років фізики,хіміки, біологи, медики «кинули�ся» в науку про наносистеми і на�нотехнології, утворилося своє�рідне об’єднання. Тому й на на�шому зібранні фізики слухалихіміків, хіміки – біологів, у ре�зультаті чого виникали контакти.Зараз тенденція, в тому числі і вАкадемії, інша. Люди досягли де�якої спеціалізації в рамках уза�гальнення, і знову йде «розпад»:спеціалізовані нанопрограмиз’являються в хімії, фізиці, меди�цині… Але в НАНСИС усі фахів�ці збираються разом, чим конфе�ренція і відрізняється від інших.

Я вважаю, що це правильно,адже на таких зібраннях постій�но виникають питання коопе�рації, останнім часом збільши�лася кількість спільних проектівміж ученими різних країн. Покищо наукове співтовариство від�крите одне одному.

— Які конкретно питання обго�ворювали вчені?

— На конференції заслухали12 пленарних і 60 усних повідо�млень, а також було представлено443 стендові доповіді в таких на�укових напрямах, як: структура івластивості нанорозмірних сис�тем; розмірні ефекти і самоор�ганізація наноструктур; метали,сплави, кераміка і композиційніматеріали в наноструктуровано�му стані; напівпровідникові на�носистеми і наноструктури; вуг�лецеві наноматеріали; плівки,покриття та поверхневі наносис�теми; біофункціональні нанома�теріали, наносистеми в біології і медицині; супрамолекулярніструктури, аерогелі, колоїдні сис�теми; діагностика і моделювання

наноструктур і нанорозмірнихсистем; технології отримання на�номатеріалів.

Цей міжнародний захід давзмогу не лише обговорити най�важливіші результати та світовітенденції розвитку нанотехно�логій, проблеми та перспективистворення наноіндустрії в Україніта її зв’язок з інноваційним роз�витком держави. Особливу увагуми приділили практичному за�стосуванню результатів в елек�троніці та приладобудуванні,енергетиці та машинобудуванні,хімічній промисловості та сільсь�кому господарстві, а також в су�часній медицині.

До речі, вже вдруге роботаконференція транслювалася вмережі Інтернет і відгуки про неїми отримували від науковців ізрізних країн.

— Кількість учасників конфе�ренцій НАНСИС зростає з роками?

— Я б сказав так: кількістьучасників виходить на полицю– стабілізується. Сформованостабільне нанотовариство, хочаз’являються нові фахівці – ми цепомічаємо і даємо їм дорогу…

— …зокрема, й молодим?— Обов’язково! Адже й зіб�

рання наше молоде – лише 4�йраз відбулося. І на цій четвертійконференції, до речі, науковамолодь становила половину всіхучасників! А ще НАНСИС�2013відрізнявся від попередніх фо�румів тим, що на ньому з пере�конливими повідомленнями ви�ступили школярі – учні Малоїакадемії наук. На мій погляд, за�кладається дуже добра традиція,коли учнівська молодь має змогувиступати на рівних із досвідче�ними вченими. Щоправда, наінших конференціях є спеціальніфонди, які преміюють молодь.От над цим треба і нам попрацю�вати, адже наступне зібрання за�планували на 2016 рік.

— Підсумовуючи нашу розмо�ву, хотілося б запитати: що ж все�таки необхідно зробити нашійдержаві, аби не залишитися ухвості наноіндустрії?

— Як я вже сказав, у нас бага�то чого є: або на грані розробок,або в маленьких кількостях.Звісно, в Україні можна визна�чити ряд напрямів, які варторозвивати. Це порошки і ма�теріали на їх основі, плівки, ка�талітичні системи, нано� і опто�електроніка, нанобіотехнології,медичні додатки… Але «нано» –недешева штука, тому реалізаціямасштабних завдань в Україні(задля того, щоб «не залишитисяу хвості...») можлива лише заумов різкого, не менш ніж деся�тикратного, в порівнянні із су�часним, збільшення фінансу�вання нанорозробок. Значні фі�нансові ресурси треба передба�чити, в першу чергу, для за�купівлі відповідного сучасногообладнання. Потрібно такожрозробити систему заходів дляпідготовки кваліфікованих кад�рів, які здатні будуть розвиватинанотехнології в Україні.

Наша країна має всі необхідніпередумови для того, щоб статиактивним учасником світовогопроцесу розвитку нанодослід�жень і нанотехнологій, а отже –і гідним учасником нової науко�во�технічної революції. Без та�кої участі вона буде приреченана відставання в одному з най�важливіших напрямів сучасно�го прогресу.

Ірина НІКОЛАЙЧУКФото автора

П О Ш У К И , З Н А Х І Д К И , В І Д К Р И Т Т Я

ЗАСНОВНИКИ:

Міністерство освіти і науки УкраїниНаціональна академія наук УкраїниДержавне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації УкраїниГолова Наглядової ради —

академік НАН України Борис ПАТОН

Головний редактор Людмила ФІСЮН

Індекс газети «Світ» — 40744Реєстраційне свідоцтво КВ №2497 від 4 квітня 1997 р.

Адреса редакції:

01601, МСП, Київ�601, бульв. Т. Шевченка, 16.

Телефон/ факс 287�82�47

E"mail: svit@dknii.gov.ua www1.nas.gov.ua/svit

Відповідальність за достовірність інформації та

реклами несуть автори та рекламодавці

Редакція не завжди поділяє позицію авторів

публікацій

Зам. 5

Газету віддруковано у ПП «Фірма «Гранмна»

св іт

4 №9—10 березень 2014св іт

Н Е Й М О В І Р Н О , А Л Е Ф А К Т

Пробудження. Фото Марії ВОЛИНСЬКОЇ

Зіновій НАЗАРЧУК, головаЗахідного наукового центру НАНі МОН України, академік НАНУкраїни:

— Учені Національної академіїнаук на чолі з її президентом Бо�рисом Патоном звернулися донауковців РАН. Те ж саме зробиві Західний науковий центр, іншіакадемічні установи. Ми зверта�лися і до нашої влади, і до колег зРосії, і до президента РосійськоїФедерації, аби, з одного боку, во�ни не спотворювали інформацію,а з другого боку, доносили до ро�сійської громади достовірну ін�формацію. Благо, інтернет�ре�сурси дозволяють це робити.

Звичайно, вченому, як і будь�якому громадянину України, небайдужа її доля, адже всі ми бе�ремо активну участь у розбудовісвоєї держави. Сьогодні пере�живають усі. До нашого міста(до Львова. – Ред.) приїжджаєчимало кримчан. Абсолютноніякого антагонізму немає, на�віть на побутовому рівні.

Ми залишаємося оптиміста�ми і сподіваємося на краще. Ду�маю, зрештою, дипломатични�ми засобами вдасться владнатицей конфлікт. На жаль, у Кримувін не перший. Аналізувати при�чини немає часу, хоч вони, без�перечно, є. Тут не треба спеку�лювати, треба мати холодну го�лову і віддати належне нашимвійськовим у Криму, які стійкопереносять всілякі знущання…

Сьогодні на засіданні Пре�зидії ми обговорювали питанняпроведення виборів президентата президії в Академії наук.Рішення відкласти їх враховує туситуацію, яка сьогодні склаласяв Україні. Коли є стан турбу�лентності, серйозні рішенняприймати не можна. Серйознірішення вимагають спокою.

У теперішніх подіях російсь�кий загал не слід ототожнювати зкерівництвом Росії. Досить зга�дати недільний марш у Москвіна підтримку України в російсь�ко�кримській агресії. Вірю, щоросійські науковці у переважнійсвоїй більшості об’єктивно оці�нюють інформацію, і не всі з нихсхвалюють дії Кремля. Тому мий надалі будемо співпрацювати зросійськими колегами, бо вжедавно ставимося до них як до за�кордонних учених, працюємо з

ними так само, як із польськи�ми, угорськими та іншими на�уковцями. У нас чимало діючихукраїнсько�російських проектів— їх ми не відміняємо. Думаю,турбулентний період мине, і си�туація нормалізується, тим біль�ше в науці. Наука завжди булатрохи консервативна, проте цеїї, зрештою, і рятувало…

Олексій ОНИЩЕНКО, ака�демік�секретар Відділення історії,філософії та права НАН України,академік НАН України:

— Інформаційні війни ведутьзацікавлені сторони, а науказацікавлена в тому, щоб інфор�мація функціонувала вільно, бу�ла доступною, об’єктивною,адекватною ситуації і допомага�ла вирішувати як прості, так іскладні питання. Щоб сприяласуспільним і урядовим коламприймати відповідні рішення наоснові багатої, узагальненої,об’єктивної інформації. Тому яза те, щоб інформаційний обмінміж бібліотеками, між наукови�ми колами, культурними й ос�вітніми установами України іРосії не припинявся. Але щоб цебув обмін справжньої, досто�вірної, соціально значущої, на�уково вивіреної інформації.

Звісно, зараз збурений інфор�маційний простір, в якому цирку�лює різного роду інформація: іправдива, і напівправдива, і не�правдива, і навіть дуже фантас�тична… Але здоровий глузд, особ�ливо науковий, просіває зайве,аналітично підходить до змісту,намагається розібратися, щосправжнє, а що несправжнє, якаінформація що дає і до чого кли�че. Зрештою, він відбирає ту

інформацію, яка сприяє утихоми�ренню суспільних відносин, кон�солідації суспільства, розвиткуміжнародних і міжнаціональнихзв’язків, між ученими особливо.

Я оптиміст, вивчав великіпласти історії. Як філософ (афілософ завжди критично ста�виться до інформації) думаю,що збудження вляжеться, здоро�вий глузд переможе і ми ввійде�мо в мирне, нормальне руслонашого життя і співпраці – як ізближніми, так і з більш далеки�ми сусідами.

P. S. У той же час російськінауковці вважають, що «Украи�на не задела ученых». Це повідо�мляє портал РАН. Одні вчені ка�жуть, що міжнародна співпрацяв науці йде своїм шляхом ізовнішні сили та обставини їйне перешкоджають. Інші – дип�ломатично висловлюють споді�вання, що конфлікт буде вирі�шено мирно і на міжнароднійкооперації у сфері науки він невідобразиться.

Директор НДІ біомедичноїхімії РАМН Олександр Арчаковпідкреслив, що вчені не схильніполітизувати роботу. РусланВалієв, директор НДІ фізикиперспективних матеріалів, дип�ломатично каже, що непра�вильні політичні рішення, звіс�но, впливатимуть на взаємини зученими у світі. Член Нобелівсь�кого комітету з фізики і Шведсь�кої королівської академії наукБорьє Йохансон вважає, щополітика завжди впливає на роз�виток науки в усьому світі і можедуже нашкодити вченим…

Марія ВОЛИНСЬКА

Відкрийте

свій

Вартість передплати

на півроку — 32 грн. 10 коп.

на три місяці — 16 грн. 05 коп.

на місяць — 5 грн. 35 коп.

Передплатний індекс

в усіх відділеннях зв’язку 40744Триває передплата

на 2014 рік на газету «Світ»

ТТррииввааєє ппееррееддппллааттаа

ннаа 22001144 рріікк ннаа ггааззееттуу ««ССввіітт»»

Наука в стані турбулентності

Наука любить тишу. Фото «Світу»

Учені з Флориди, вивчаючи, якомари винюхують собі прожитокна морському дні, знайшли ключдо розробки технологій, що моглиб допомогти солдатам у виявленнімін і прихованої вибухівки набільш безпечній відстані, ніж доз�воляє існуюча технологія, повідо�мляє MIGnews.com.

«Ніс» омара — це насправдіпара волосатих антен, які «за�хоплюють» молекули запаху, що

осідають на волосках, і допома�гають істотам знаходити потріб�ний запах, відзначають дослід�ники з Університету Флориди.

Науковці вивчають нюховийнейрон, який випромінює спалахелектричних імпульсів так само,як радіолокаційні системи вико�ристовують радіоімпульси для ви�явлення літаків або грозових зон.

Результати дослідження, опуб�ліковані в журналі Neuroscience,

можуть дати підказку щодо шля�хів вдосконалення пристроїв длявиявлення мін та інших вибухо�вих речовин, каже Хосе Прінсіпі,професор у галузі електротехнікита обчислювальної техніки.

Комп’ютерне моделювання ню�хових клітин омарів допомогловченим зрозуміти, як ці істоти от�римують і обробляють інфор�мацію, що надходить з навколиш�нього середовища.

Учені вважають, що вони вия�вили вимикач у мозку, який

говорить нашому тілу, коли тре�ба лягати спати. Відкриття, зроб�лене неврологами Оксфордсько�го університету, може показатишлях для лікування проблем по�рушення сну, таких як безсоння,інформує MIGnews.com.

Науковці кажуть, що переми�кач працює за рахунок регулю�вання нейронів, або нервовихклітин, у головному мозку. Пе�ремикач назвали «гомеостат»,він визначає, коли організм ак�тивний протягом дуже багатьохгодин, і включає механізм зану�рення в сон. Професор ГероМізенбьок, чия команда прове�

ла дослідження, зазначає: «Коливи втомилися, певні нейрони вмозку голосно «кричать», самевони відправляють вас спати».

Дослідники продемонструва�ли свою теорію на плодовихмушках, вони витягли у них пе�ремикач гомеостат для створен�ня ніколи не сплячих комах.Вчені переконані: така ж моле�кулярна система, яка змушуєнейрони працювати, є і в людсь�кому мозку.

Нині вчені намагаютьсяз’ясувати, як активувати пере�микач сну настільки, щоб йогоможна було використовуватидля лікування безсоння.

Науковці наблизилися до лікування безсоння

Закінчення. Початок на 1 стор.

«Носи» омарів поставлять на службу саперам

ВВ ообб‘‘єєккттииввііооссттааннннььооїїссттооррііннккии

ВВ ообб‘‘єєккттииввііооссттааннннььооїїссттооррііннккии