олеся мамчич

16/ 17

* * *

Хто тебе везе? — називай!— Кольорова зебра-трамвай.А куди везе? — говори!— В місто, де живуть кольори.Кольори які назовеш? — Білий, жовтий, золото, беж.…Кольори, забула котрі, —потонули в темнім Дніпрі.

* * *

Котик пік оладки,в нього білі лапки,вушка золотисті,мордочка у тісті.

Спершу взяв з долівкипляшечку олійки.Потім із поли і —дрібочку кори і.

Потім сів на анкупочекать Іванку —щоб Іванка милажаб і подзвонила.

Бо голодну жабкустало котку жалко —хоче жабку звати,щоб почастувати.6

/ 7

* * *

Котик пік оладки,в нього білі лапки,вушка золотисті,мордочка у тісті.

Спершу взяв з долівкипляшечку олійки.Потім із поли і —дрібочку кори і.

Потім сів на анкупочекать Іванку —щоб Іванка милажаб і подзвонила.

Бо голодну жабкустало котку жалко —хоче жабку звати,щоб почастувати.

* * *

В ліс метелики летіли,відпочить на доню сіли:два на краї капелюшка,два на носик, два на вушка,неслухняний на валізку,а ласкавий сів на слізку,а найстарший — на сопілку,а найменший — на мобілку!

8/ 9

СКОРОМОВКА а хтось не знащо ось соснаяка сосна?гінка соснасосна соснищеод неба нижчанижча од небавища од тебе

ПРО РІКУ Покупались у ріцісірі-сірі горобці — стала сірою ріка, плине — сіра і рідка. Мили лапки у водідві лисиці геть руді —

то і річка вже руда, плине мокра, як вода.

Потім дощ у річку впавз оберемком синіх трав — річка синя, як трава... Синя річка не бува!

* * *

ведмежато вийшло жатиклишолапе заважатепиріжків понадкусилоквіти в клумбі покосилопо дорозі від берлогипотоптало зайцю ногизайцю ноги клишовухуклишовух утік щодухуйшло повз білку хвосторудупотім бджілку потім другуі дочапало у лісіаж до меду аж по ліктіта круг вулика — як риски —кусолапі бджологризкиведмежа ковтнуло слинкуі пішло шукать малинку

* * *

Упіймав Тьома сомаі поїв сома вдома.Собі Тьома вдома сів,собі сома Тьома з’їв.А потому із дому вудка знову зве Тьому:— Нум, ходімо, Тьомо, таупіймаємо кита!

* * *

ведмежато вийшло жатиклишолапе заважатепиріжків понадкусилоквіти в клумбі покосилопо дорозі від берлогипотоптало зайцю ногизайцю ноги клишовухуклишовух утік щодухуйшло повз білку хвосторудупотім бджілку потім другуі дочапало у лісіаж до меду аж по ліктіта круг вулика — як риски —кусолапі бджологризкиведмежа ковтнуло слинкуі пішло шукать малинку

* * *

Наша чашка миє вуха,щоб вдягнути капелюхаі піти у гості,де виделки гострій чайникикирпатівлаштували паті.

Швидко сковорідкивимили борідки.

Та ще й кралі-ложкипричесались трошки.

Ось лише у люліплачуть дві каструлі —бо вони, пузаті,залишились в хаті,адже їхні кришкизахворіли трішки.