Конференцію відкрив проректор з нау -кової роботи та міжнародних зв’яз ківВ.О.Плоский. Він звернув увагу на плід -ність міждисциплінарних наукових пошуківв КНУБА.

Завідувач кафедри політичних наукЄ.В. Перегуда акцентував на кількох при -чинах тих подій, які змінили соці альнуструктуру суспільства та зов нішній образміст та сіл. Деякі корні явищ: технологічнавідсталість, аграрне перенаселення, не -спра ведливість роз по ділу соціальних благу місті – акту альні й нині.

Чи є засоби їх подолання? Цьому при -святили виступи учасники заходу.

Народний архітектор України, заві ду вачкафедри міського будівниц тва М.М. Дьомінпроаналізував вплив тра гічних по дій 1920–40-вих років на по дальше фор муваннямістобудівної полі тики, пи тання сучасногорозвитку сіл та зростання міст України.

Доцент кафедри політичних наук, істо -рик та психолог І.О. Бурда зупи нилась назмінах у свідомості та пси хології внаслідокГолодомору. На її думку, саме тоді сфор -мувалась наста нова щодо втечі з села.

Показано було погляд на Голодомор яквійськовий оперативно-силовий за хід, щопредставила доцент НАУ, кан дидат архі -тектури Марія Тимошенко.

Доцент кафедри політичних наук В.В.Єгоров проаналізував хід та наслідкиголодотворчої політики радян ської вла ди,а також окремі аспекти прояву Голодоморуу містах, в тому числі функ ціонування такзваних «торгсинів».

Заступник декана архітектурного фа -культету, професор Л.Г. Бачинська при -святила свій яскравий виступ ана лізусимволічного значення сталінської архі -тектури, зокрема й у порівнянні з архі -тектурою інших тоталітарних режи мів.

Кандидат історичних наук АндрійПанібудьласка проаналізував станов ленняідеологічних та організаційних засад полі -тики Голодомору.

Матеріали на конференцію надали йінші викладачі КНУБА, а також пред -ставники університетів: Зелено гур ського,Вроцлавського, Придністров ського, націо -нальних університетів – харчового, тран -спортного, лінгвіс тич ного, Східноєвро -пейського імені Л. Ук раїнки (Луцьк), Дон -баської академії будівництва і архітектури.

Результати власних досліджень пред -ставили студенти майже усіх факультетівКНУБА, яких підготували викладачі: І.О.Бурда, Н.А. Гербут, П.П. Оксюковський, А.В.Панібудьласка, С.В. Стеценко, В.П. Третяк,І.В. Ярощук.

Спільне засідання АБУ і Будівельної палати України

(1504�1506)

ЧЕРВЕНЬ

2018

№ 7 9�

Академії будівництва України виповнюється 25 років.Протягом чверті сторіччя свого існування Академіябудівництва України є однією з провідних громадcькихорганізацій науково-технічної спільноти. АБУ об'єднала

близько 2000 фахівців галузі, її інтелектуальну еліту. «Архітектура і Будівництво»звернулася до Президента Академії будівництва України доктора технічних наук,заслуженого діяча науки і техніки, лауреата Державної премії України, зав. кафедримашин та обладнання технологічних процесів КНУБА Івана Івановича Назаренка, з проханням відповісти на питання та привітати через газету членів АБУ з ювілеєм.

Ювілеї

НАУКОВО-ТЕХНІЧНОМУЗАГАЛУ АБУ – 25

Іване Івановичу, скажіть, що нині єнайго ловнішим у діяльності АБУ?

Насамперед скажу, що заразАкадемія будів ництва України маєвідділення у більшості регіонів Укр -аїни, впливає на кожний напрям бу -дівництва, отже, бере участь у твор -чому розвитку будівельної спра ви.Важливим в діяльності Ака демії єсуттєве розширення контак тів зіншими громадськими органі за -ціями України, які спрямовані наподаль ший розвиток будівельноїгалузі.

Найголовнішим є поєднанняінно ваційного творчого пошуку нау -ковців та досвіду практиків бу -

дівництва, активне впровадженнякращих проектів, які відповідаютьсучасним вимогам урбаністики.Щоб ви хотіли побажати чле -нам Академії будівництва Укра -їни у зв’язку з ювілеєм?

Маю честь привітати з ювілеємталановитих освітян, вчених, про -ек тантів, виробничників – чи слен -них членів Ака де мії, які в різні ро кипрацювали на роз бу дову України.

Бажаю всім чле нам Академіїбудів ництва України ве ли ких успіхіві здо бутків у благородній діяль ності,спря мо ваної на процві тання і роз -виток нашої держа ви, по дальшоїплід ної ро боти, здоров'я і щастя!

Конференції

Портрети науковців

В Київському національному університеті будівництва іархітектури існує галерея портретів видатних особистостей:діячів науки, суспільно-політичного життя України, тобто тих,чия діяльність примножує славу нашого закладу в державі таза її межами. За близько 90-річну історію наш університетможе пишатися своїми випускниками – відомими всьому світувченими, політиками, поетами та письменниками.

Місце розміщення галереї обрано надзвичайно вдало: вхолі вестибюлю університету. Тож портрети українськихпредставників науки, Почесних докторів університетуобов'язково бачитиме кожний студент, аспірант, викладач чинауковий співробітник університету.

17 травня галерея поповнилася портретом БорисаАнатолія Дмитровича, Заслуженого будівельника України таголови правління ПрАТ «Будінженермережа – 5», з приводучого відбулося урочисте відкриття портрету.

Підготовлено газетою

ГАЛЕРЕЯ ВИДАТНИХ ОСОБИСТОСТЕЙ

10–11 травня факультет урбаністики та просторового плануванняі кафедра політичних наук КНУБА провели наукову конференцію«Соціопросторова та символічна інженерія суспільства: до річниціГолодомору та масових репресій». Ідея полягала в тому, що вив-чення тих подій потребує зусиль не лише істориків, соціологів,політологів, а й містобудівельників, архітекторів, та актуалізації їхуроків для розвитку України, у тому числі сучасного.

НАУКОВІ ПОШУКИ ІСТОРИКІВ, СОЦІОЛОГІВ, ПОЛІТОЛОГІВ,МІСТОБУДІВЕЛЬНИКІВ…

За матеріалом сайту КНУБА

17 квітня 2018 року відбулося засідання Все -українського круглого сто лу на тему «Актуальні про -блеми освітнього про цесу в контексті євро -пейського вибору Укра їни». Організатором заходустала кафедра ос нов про фесійного нав чання КНУБА.

У роботі круглого столу взялиучасть понад 80 учас ників з 27закладів ос віти, Інституту психологіїімені Г.С. Костюка НАПН України,Управління фізич ної куль тури іспорту МО України, Полі цейськогоЦен тру бо йових мистецтв «Закон іпорядок», які наді слали те зи до -повідей і вміщені у збірнику мате -ріалів.

Міста Житомир, Ірпінь, Корос -тишів, Київ, Луцьк, Львів, Маріу -поль, Мука чево, Переяслав-Хме -ль ницький, Полтава, така геог -рафія представ ництва учас никівкруглого столу. Наукове това риство було пред -ставлено одинадцятьма докто рами наук, трид -цятьма дев’ятьма кандидатами наук, докто -рантами та аспірантами. Свої доповіді на загалкруглого столу подали 25 студентів (під науковимкерівництвом своїх викладачів) різних закладівосвіти України.

З вітальними словами до учасників Всеук -раїнського круглого столу звернулися: ректорКиївського національного університету будів -ництва і архітектури, заслужений працівник освітиУкраїни, лауреат Державної премії в галузі науки ітехніки, д-р екон. наук, проф. Петро МусійовичКуліков, проректор з наукової роботи та міжна -родних зв’язків КНУБА, д-р техн. наук, проф. Ві -талій Олексійович Плоский.

Безпосередньо на засіданні круглого столувиступили Євген Вікторович Перегуда, д-р політ.наук, проф., завідувач кафедри політичних наукКНУБА; В’ячеслав Олександрович Гусєв, канд.екон. наук, доц., професор кафедри публічногоуправління та публічної служби Національної ака -демії державного управління при ПрезидентовіУкраїни; Василь Ілліч Осьодло, д-р психол. наук,проф., заслужений працівник освіти України,начальник гуманітарного інституту Національногоуніверситету оборони України ім. Івана Черня -

ховського; В’ячеслав Васильович Супрун, канд.екон. наук, доц., професор кафедри публічногоуправління та менеджменту освіти Університетуменеджменту освіти НАПН України; Олексій Васи -льович Полунін, д-р психол. наук, старшийнауковий співробітник, професор кафедри психо -логії Київського національного торговельно-економічного університету; Олександр ІвановичПилипенко, канд. пед. наук, доц., професоркафедри психології та педагогіки Київського між -народного університету; Микола Васильович Се -ми літ, канд. психол. наук, доц., професор кафедрипсихології та соціології Університету державноїфіскальної служби України; Борис БорисовичШаповалов, канд. психол. наук, доц., президентПоліцейського центру бойових мистецтв «Закон іпорядок»; Олександр Миколайович Гібаленко, д-ртехн. наук, доц., завідувач кафедри будівництва,технічної експлуатації і реконструкції Приазов -ського державного технічного університету. Нау -ковці та практики обговорили та виробили спільніпогляди на вирішення актуальних проблемреформування системи вищої, професійної та

фахової передвищої освіти України, післяди -пломної освіти, забезпечення якості та конку -рентоспроможності освітньої системи, впровад -ження міжнародної академічної мобільностістудентів та викладачів, створення ефективнихсоціально-психологічних умов навчання, реалізаціїособисто орієнтованих технологій у професійнійдіяльності викладача, впровадження соціальногопартнерства у сфері освіти.

У прийнятій учасниками Всеукраїнського круг -лого столу резолюції наголошено на тому, щоздійснення повноцінних результативних змін в освітінеможливе без першочергових заходів щодо мо -дернізації освітньої діяльності шляхом упровад женнясучасних навчально-виробничих, навчаль но-вихов -них, управлінських технологій, стимулювання про -фесійного зростання науково-педагогічних пра -цівників, підвищення їхньої професійної май стер -ності, активізації співпраці закладів освіти із робо -тодавцями, соціальними партнерами, впро вадженнянауково-методичних досягнень у про фесійну підго -товку фахівців, активізації та удоско налення формінформаційно-аналітичної діяль ності щодо вивченняринку праці. Всі присутні отримали сертифікатиучасників Всеукраїнського круглого столу.

Р. Калениченко,доцент кафедри основ професійного навчання

2

Круглий стіл

ОСВІТА УКРАЇНИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИМІР

Майже в кожному університеті Києва існуютьрізні факультативи. Гуртки абсолютно різні: відхенд мейду до програмування. Одним з найпопу-лярніших є спікінг клаби. Щоб вільно спілкуватисяанглійською потрібно практикувати розмовну мову.

На початку навчального року ми поцікавилися,чи є в нашому університеті подібний клуб чифакультатив. З’ясувати це звернулися на кафедруіноземних мов.

Для нас вия-вилось абсо-лютно несподі-ваним, що в іс -то рії університе-ту ніколи не булоо р г а н і з о в а н оподібного клубучи гуртка. Нажаль, на нашійс п е ц і а л ь н о с т ітакий предмет,як англійськамо ва, виклада-ється лише одинсе местр...

Коли післязимових канікулми зрозуміли,що вже не будем о ж л и в о с т іп р а к т и к у в а т иіноземну мову, всі сумніви одразу відпали –Speaking club у КНУБА буде!

Насамперед, стали думать, як краще організу-вати наш клуб. Потрібне вільне та зручне примі-щення для проведення зустрічей. Перше, що спалона думку – це велика читальна зала. Так як це при-міщення – власність університетської бібліотеки,то за допомогою ми звернулися до директора біб-ліотеки: Наталії Іванівни Хілобоченко. Їй дуже спо-добалася наша ідея створення клабу, і НаталіяІванівна з радістю погодилась допомогти у реалі-зації, за що ми їй неймовірно вдячні!

Спочатку ми проводили зустрічі в кімнаті 440А.Пізніше, коли нас стало більше, – в неймовірнозатиш ній читальній залі на 7 поверсі лабораторно-го корпусу.

В цілому учасниками нашого клубу стали більшніж 40 студентів з різних факультетів та спеці-альностей, які зацікавлені в покращенні та розвит-ку своїх мовних навичок.

Ми неймовірно раді, що в нас вийшло організу-вати перший в історії університету спікінг клаб і насв цьому підтримали не тільки студенти, а й праців-ники бібліотеки КНУБА!

Пропонуємо познайомитися, що про наш західдумають його учасники. Читайте!

О.О. СИЛКІН, ПЦБ-13С:Узнал о спикинг клабе по объявлению в униве-

ре. Очень обрадовался и удивился, и… сразу жепошёл! Ещё больше удивило, что девочки зани-маются по своей инициативе, сами организоваликлуб… Это вообще обалденно!! Постоянно инте-

ресные обсуждения и крутые люди. Очень рад, чтоу нас в универе появился такой клуб и что естьтакие люди. Спасибо огромное!!!

Р. Ю. РОМАЩУК, АРХ-26:Володіння іноземними мовами в досконалості –

це талант, який потрібно постійно розвивати і тре-нувати. Тому є актуальне рішення цієї проблеми –спікінг клаб.

Це місце, де ти поринаєш в невимушену атмо-сферу англійської мови, де студенти з різними рів-нями володіння мови спілкуються на актуальні тадуже цікаві теми, де особисто я тренуюсь не тількидолати мовний бар’єр, а також розвиваю комуніка-бельні здібності.

В підсумок скажу, що спікінг клаб – відміннийвибір для вдосконалення власної англійської мови,бо він дає змогу весело провести час з величезноюкористю та максимально позитивними емоціями.

Ю.Г. АСАНИДЗЕ, ДН-12:О Speaking Club услышала от одногруппников.

Без сомнений, решила пойти, ибо английскогоязыка сейчас нет на первом курсе, а практика нужна.

В результате, встретила замечательных людейи подтянула разговорный язык. Хочу отметить: всёхорошо организовано, каждый раз новая интерес-ная тема. Активно обсуждаем и находим едино-мышленников. Короче говоря, круто!

Н. ДЖІКІЯ, КСМ-11:English speaking club – це чудова нагода попрак-

тикувати і розвити свою розмовну мову. Зазвичайна уроках англійської більше уваги приділяєтьсяграматиці й лексиці, а от на розвиток розмовноїмови часу не вистачає. В нашому speaking club, типочуваєш себе вільним, можеш висловлювати

свою думку і згадати, як розмовля-ти англійською.

Це приємний гурток, де ти мо -жеш весело спілкуватися на запро-поновані теми. Я особисто, дужера да, що вирішила приєднатися.

В. ГОЛУБЦОВ, ТВ-51:Ідея організувати спікінг клаб в

університеті дуже вдала. Дізнавсяпро нього якось випадково і… вирі-шив один раз сходити, подивитисьяк воно там… І з того часу приходивяк тільки міг! Цікаві люди, незвичайнітеми – кожну п`ятницю створювалимені гарний настрій за годину.Сподіваюсь, що з часом ця ідея будерозвиватись і залишатись на роки.

Р. БАЛЛО, ІУСТ-31:Мені дуже подобається спікінг клаб, який про-

водиться щоп'ятниці в нашому університеті.Невимушена атмосфера та дружній колектив доз-воляють розслабитися і не перейматися черезможливі помилки у мовленні.

Щотижня тут розглядається нова тема, про якуцікаво поговорити та послухати інших. Загалом,цей спікінг клаб – це чудова можливість попракти-кувати свої вміння розмовляти англійською набудь-яку тему, відкрити для себе щось нове і, мож-ливо, поділитись чимось новим з іншими.

АНАС ДІАБ, АРХ-22А:So ! The speaking club has a nice atmospher and

friendship funny and rich discussions and interestingtopics but we Can Always make it better first of all wecan add some funny things for exemple small gamesquizz to break the routine also the intellectuelle side ISnot so interesting for all After a hard long week ofstuding and giving the oportunity for people to chosetopics that they want to talk about WE Can take somephotos and Share it in the page to show people thatWE have a nice Time and whynot Time to Time we gooutside Somewhere making some activitys using eng-lish I'am talking in general WE Can talk about this morein detail after.

Організатори клубу: Катерина Турчанінова, ФАІТ БІКС-11,

Катерина Рохварг, ФАІТ БІКС-11

Студентські задумки

SPEAKING CLUB У КНУБА Є!

В нашому універ си -теті з’явилася но васпеціалізація: “Де -ве лопмент не ру хо -мос ті”! Освіт ньо-к в а л і ф і к а ц і й н и йрівень – «Ма гістр».Кафедра земле ус т -рою і кадаструКНУБА чекає на Вас!Приміщення ка фед -ри розташовані татретьому та сьомо-му поверхах голов-ного корпусу уні-верситету: кабінетзавідувача ка федри– к. 341а, кім натавикладачів – к.341

НОВИНА 2018 РОКУ! НОВА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ!

Двадцять років тому, у 1998 році,КНУБА святкував півстоліття з нагодизаснування факультету міського будів -ництва і господарства. При вході доактової зали бажаючим дарували збір ник«Факультет міського будівництва – 50років». В ньому були вміщені списки всіхвипускників факультету з 1949 по 1997роки (стаціонар, заочне і вечірнє від -ділення). На початку збірки – Гімн фа -культету міського будівництва. Авто рийого випускники МБГ 1960 року Єв генЛішанський і 1958 року Євген Рейцен.

Серед випускників 1949–51 рр.зустрічаємо майбутніх видатних вченихі діячів: Г.Й. Фільварова, О.Н. Рапо -порта, М.А.Черкасова, Г.І.Устенка, М.М.Юзефова та багато інших. І тут вжеможна побачити відомі династії вчених -містобудівельників, транспортників іархітекторів. Так, Марія Марківна Куш -ніренко – випускниця факультету МБ1966 р. є донькою М.М. Юзефова – ста -ла професором, зав. кафедри місто -будування на архітектурному факультетіКНУБА (!) Про ці наслідування батькамрозповідатимемо протягом розповіді…

ДОБРІ ВЧЕНІ СТВОРЮЮТЬДОБРИХ ПОСЛІДОВНИКІВ…

Про українського радянського вче -ного в галузі містобудування, докторатехнічних наук, професора Георгія Пи -липовича Богацького написана великакількість наукових статей та спогадів.Він є засновником спеціальності «Місь -ке будівництво і господарство (МБГ).

6 травня 2018 р. Георгію ПилиповичуБогацькому виповнилося б 100 років здня народження.

Що було найголовнішим у професіїпрофесора КІБІ Г.П.Богацького? Він –вчитель у містобудівній професії тамайбутньому. По тому, як він мислив,діяв, як спілкувався з підопічними,вихованці складали уявлення про Бо -гацького – вченого...

Зупинимося на найважливішій йогоякості – науковому керівництві студен -тами і аспірантами. Як студенти сприй -мали Георгія Пилиповича в якості ви -кладача, завідувача кафедри, декана?

Вже на 1 курсі (1953 р.) ГеоргійПилипович викладав нам «Вступ доспеціальності». Ми дізналися, чому цяспеціальність вперше в СРСР булавідкрита саме в КІБІ. Таку необхідністьпобачив член-кор. Академії будівництваі архітектури СРСР, який тоді працював вКиєві, А.Є. Страментов. Він, до речі, бувкерівником кандидатської дисертаціїГ.П. Богацького.

Там, де нині знаходиться Міністер -ство освіти і науки, тодішні студентислухали лекції Богацького. Читав він безусякого конспекту у великій аудиторіїкорпусу КІБІ, який там знаходився. Явкабула 100 % (!)

На початку 1954 р. Георгій Пили по -вич викликав мене на засідання кафед -ри і повідомив, що призначає старос -тою студентського гуртка з проблеммістобудівництва. Чому саме мене – незнаю. До цього я вже був призначенийпроф. С.М. Колотовим старостою сту -дентського гуртка з нарисної геометрії іотримав тему «Перетин призм найза -гальнішого розміщення» (науковимкерівником був асистент В.Є.Михай -ленко, майбутній проректор інституту знаукової роботи після Г.П. Богацького).

Цікаво, що професор Богацькийкомплектував кафедру знаними фахів -цями, які займали штатні посади, абобули сумісниками. Серед них – Л.П.Денисенко, доцент, к.т.н., нач. техніч ноговідділу Управління «Київелектро транс»(читав нам «Міський транс порт»), І.М.Побігайло, доцент, нач. Інженерноговідділу Управління архітек тури м. Києва(«Міські вулиці і дороги»), І.Л.Дабагян,

доцент, нач. Обл уп -равління ар хі тектури, іА.І. Ста ні славський,к.т.н., заст. директора знау кової роботи у «Ки -їв НДІмісто бу дування».Обидва читали курси«Планування і забудоваміст» і вели курсове тадипломне проек туван -ня. Доцент, кандидатархітектури І.Д. Родіч -кін (курс «Озеленення іблагоустрій міст»),пра цюючи на нашійкафедрі, вперше вСРСР захистив доктор -ську дисертацію зпроектування рекре -аційних територій.

Можна скласти список прізвищвикладачів кафедри МБ від «А» до «Я».Саме за таким списком зараз даютьсятеми рефератів для самостійної роботистудентів з курсу «Вступ до спеціаль -ності». В них молодь оцінює вклад нашихвикладачів у розвиток науки і практики вгалузі містобудівництва. Знай наших(!)

…У середині 50-х років професорБогацький розробляє і патентує малуприбиральну машину (МПМ) для місь -ких вулиць. В майбутньому він будерекомендувати своїм аспірантам роз -робити який-небудь прилад чи прог -раму для ЕОМ при виконанні дисертації.

У 1957 р. виходить перша книжкаГ.П. Богацького «Інженерне облаш ту -вання і благоустрій вулиць». Він починаєвикладати на 4-му курсі дисципліну зтакою ж назвою, вимагаючи, щоб до

іспиту ми готувались за його книжкою,дістати яку було важко. Ми дуже боя -лися цього іспиту…

Пам’ятаю, як я запропонував ста -рос ті моєї групи Раїсі Єлфімовій іОлександру Вдовиченку (майбутньомуїї чоловіку) готуватися до іспиту уБогацького разом. Згодом наша ста -роста стала знаним фахівцем інституту«Київпроект» з проектування транс -портних систем міст і була запрошенаГеоргієм Пилиповичем до аспірантури.

Ми послідовно прочитали всюкнижку разом, ставили один одномурізні запитання. Я тоді сказав, щонамагатимуся отримати «5» незвичнимметодом: виберу з книжки незрозумілідля нас терміни і буду їх пояснювати,включаючи в свої відповіді. Вибрав такі:«стробоскопічний ефект» (стосувавсясвітильників зовнішнього освітлення злюмінесцентними лампами), «брахі -коме» (чагарники, висотою 30–40 см) таін. У білеті були питання стосовноблагоустрою промислових зон. Від -повідаючи, додатково сказав, що длясанітарного очищення промислових те -риторій особливо доцільно засто со -вувати кущі брахікоме, і пояснив чому, адля освітлення – люмінесцентні світиль -ники, слідкуючи за тим, щоб не виникавстробоскопічний ефект при цьому. Моїтовариші сиділи за першим столом і«давились» від сміху… Проте Богаць -кий, уважно слухаючи мене, стверднокивав головою, і на третє питання білетудозволив мені не відповідати, і пос -тавив «відмінно».

Цей епізод мав своє продовження.Після закінчення КІБІ (1958 р.) ГеоргійПилипович запропонував мені залиши -тись на кафедрі МБ: спочатку на посадістаршого лаборанта, а через рік – аси -стента. Я погодився.

Поступово пройшов всі ступені по садна кафедрі МБ. Був старшим лабо ран -том кафедри, і асистентом, для за хистудисертації став аспірантом… Все підкерівництвом професора Богаць кого.

Шістдесят років тому ( 1958 р.)Г.П.Богацький, який був у нас деканом

факультету, організував випуск стінноїгазети «Будівничий», і призначив менеголовним редактором. Ми стараннозбирали матеріали, обробляли їх … і керівництво інституту нагородило насграмотою за ІІІ місце. Потім було ІІмісце, пізніше з’явився сатиричнийдодаток до газети «Світильник». Надним працював випускник 1960 р. Г.Заблоцький. За оформлення його мирозділили 1–2 місця.

1960 рік став переламним роком упідготовці спеціалістів з міського будів -ництва і господарства. Для науковихдосліджень Г.П.Богацький рекомендуємені обрати тему «Раціональне освіт -лення міських вулиць і площ». Занаправленням зав. кафедри я ще поїхавдо Москви на І Всесоюзну конференціюіз зовнішнього освітлення (1961 р.). Тампознайомився з видатними світло -техніками СРСР і розпочав плідно пра -цювати над кандидатською дисер та -цією з цього напряму під керів ництвомГ.П.Богацького. Тема дисер тації вия -вилась першою в СРСР, при свяченоюраціональним методам під вищеннябезпеки руху у містах при зовнішньомуосвітленні.

Г.П. БОГАЦЬКИЙ «ОСЯГАВНОВЕ, ПЛЕКАЮЧИ СТАРЕ»Професор Богацький вмів добре

керувати дисертантами, зацікавлювавїх, пропонуючи підбирати теми длявласного захисту. У 1960 році я підібравдві сучасні теми: «Проектування моно -рейкової дороги у Києві», «Дослідженняможливості використання маршрутіввертольотів для пасажирських пере -везень у Києві».

Першу під керівництвом Г.П.Богаць -кого виконав випускник 1960 р. Г.А.Заблоцький. Пізніше він і дисертаціюзахистив зі своїм постійним керівником.Вона стала основою для створенняпрограм для ЕОМ з моделювання па -сажиропотоків у містах. Сам дисертантЗаблоцький став відомим фахівцем-транспортником не тільки в СРСР, а й уінших країнах (Болгарії, Польщі та ін.).Він також висунув пропозицію з при водувідкриття монорей ко вої дороги у Києвівід Печерська уздовжсхи лів Дніпра до Сир -ця, яка неоднора зовооб говорю валась у Ки -їв ській ме рії. Аджепер ший полі гон вСРСР і діючий макетмоно рейкової дорогибув створений саме уКи єві (!)

Г.А. Заблоцький ви -кладав в КІБІ курс «Мі -сь кий транспорт і ор га -нізація дорожнього ру -ху» із застосуваннямйого програм для ЕОМдля розрахунку паса -жиропотоків. Він став інауковим керівникомкандидатської ди сер -тації випускника 1971 рА.П.Оситнянка. Піз ні -ше Андрій Петро вич,захистивши доктор -ську дисертацію, очо лив кафедруміського господарства КНУБА (!)

Наш факультет закінчив і В.В.Ле -онтович (1960), який після смерті Г.П.Бо -гаць кого (1974 р.) очолював кафедруМБ протягом 10 років. Георгій Пилипо -вич запропонував йому незвичайну натой час тему кандидатської дисертації«Дослідження раціональних плану валь -них рішень АЗС у містах». При ви конаннікандидатської дисертації В.В.Ле онтовичвперше застосував для оптимізації роз -

Ось уже 32 роки минуло з моменту,коли світ дізнався про найстрашнішутехногенну катастрофу в історії люд-ства – аварію на Чорнобильській АЕС.

Аварія на ЧАЕС так чи інакше торкну-лася життя мільйонів людей. До групиризику потрапили персонал ЧАЕС, учас-ники ліквідації наслідків аварії, евакуйо-вані люди і на -селення ураже-них територій.Майже 8,4 міль-йона чоловік вБілорусії, Росії,Україні зазналивпливу радіації.У 134 осіб (тех-нічний персоналЧАЕС і співробіт-ники по жежноїохорони, які за -й малися гасін-ням по жежі) бу -ла за фіксо ванагос тра проме-нева хвороба. Зних 28 осіб по -мерли в першімісяці піс ля то -го, що сталося.Ще троє загину-ли в момент ви -буху на четвер-тому енергобло-ці. Після аваріїдо робіт по лікві-дації її наслідківбуло залучено600 тисяч гро-мадян СРСР ...

Як згадує голова регіональної гро-мадської організації “Союз “Чорно -биль": “одним з сильних вражень сталанайвища відповідальність, яку проявля-ли всі учасники ліквідації наслідків ава-рії. Ніхто не відмовлявся. Чи не тому, що

не розуміли, що там – небезпечнаситуація. А просто не було “звички від-мовлятися”. Це сприймалося як робота,яку ми повинні зробити ... ”

Ось ще спогади працівників Цен -тральної студії документальних філь-мів, які знімали в Чорнобилі фільм“Колокол Чорнобиля”. Були зняті відомі

кадри, які потім були широко розтира-жовані по всьому світі: солдати на даху3-го блоку, сусіднього з 4-м, приби-рають уламки ТВЕЛів (стрижнів тепло-виділяючих елементів – ред.), які впалина цей дах після вибуху. Вже потім,

3

Послідовники пам’ятають…

Г.П.БОГАЦЬКИЙ ПРИСВЯТИВ ЖИТТЯ СЛУЖІННЮ СКАРБНИЦІ ЗНАНЬ – НАУЦІ!

Важко говорити…

міщення АЗС алгоритм транспортноїзадачі лінійного про грамування. Цейалгоритм я викладав у новій дисципліні«Міс тобудівне програ мування», яка запро позицією профе сора Богацькогобула введена на на шому факультеті у1964 р. і викладалась до 1979 р. Моястудентка Л. Голомовзюк вперше внашому закладі була удосто єна золотоїмедалі і премії Мінвузу СРСР (1979 р.).

Не можна не сказати і про іншихвипускників КІБІ цього періоду (1960).

Факультет МБГ закінчили майбутнівідомі вчені: Є.Є. Лішанський, І.Д. Без -гін, які заснували відомий не тільки уСРСР, а й за кордоном, студентськийтеатр «СВЕТ». Згодом Є.Є.Лішанськийочолив відділ проектування ГенплануКиєва. Він багато років очолює один ізДЕК спеціальності МБ. Ігор Безгін бувдиректором академічного драматично-го театру ім. Івана Франка, потім ставректором університету театру, кіно і

телебачення, віце-президентом Акаде -мії мистецтв України.

Київський інженерно-будівельнийінститут закінчили і багато блискучихпредставників плеяди транспортників -містобудівників України. Вони внесливагомий вклад у розвиток транспортнихсистем міст України, захистили дисер-тації у Вченій Раді факультету міськогобудівництва і господарства. Керівникомдисертаційних робіт у багатьох з них бувГеоргій Пилипович Богацький.

Не можна не згадати і дисертантапрофесора Богацького, випускника КІБІ1959 року А.А.Рижкова з темою «До -слідження кільцевих перетинів». В ній А.Рижков вперше застосував теоріюмасового обслуговування. Співкур -сниця Рижкова Е.І.Устінова, також отри-мала нову тему з оптимізації розміщен-ня стоянок таксі у містах із застосуван-ням нових математичних методів. Їїалгоритмом зацікавився інститут «Про -мавтоматика» (Омськ), який почав про-ектувати АСУДР у містах СРСР. ДочкаЕ.І.Устінової нещодавно захистила у насдокторську дисертацію (науковий керів-ник, доктор наук М.М.Дьомін).

В нашому навчальному закладішироко розповсюджено процесс наслі-дування справи батьків дітьми. Сини тадочки наших науковців старанно успад-ковують досвід батьків, багато і профе-сійно працюють, стаючи кориснимидіячами на ниві науки.

Так, одна з перших аспі-ранток Г.П.БогацькогоЕ.П.Ко лесникова (ви пуск1955р.) вперше в СРСР поча-ла до слід жувати прогулянко-вий рух у приміських зонахміст. Її донька, кандидат наукТетяна Олексан дрівна Шило -ва, вже близько 20 років пра-цює до центом на кафедріМБ. Дочка випускниці 1969 р.Т.З.Хо рєвої, кандидат наук,до цент Світлана Іва нівна Бо -тви нов ська по дала на за хистдокторську ди сер тацію. Не -давно колектив кафедри на -рисної геометрії довірив їйочолити кафедру.

Випускник нашого фа -культету (1971 р.), докторнаук Віктор ВасильовичГайдайчук – зав кафедритеоретичної механіки…

Це тільки невелика час -тина досвіду Г.П. Богаць кого, яка стосу-ється керування дисертантами, й дале-ко не повна. Його учні і зараз працюютьна кафедрі міського будівництва – цепрофесори Микола Миколайович Осє -трін, Євген Олек сандрович Рейцен,доценти Петро Пе трович Чередніченко іТетяна Олек сандрівна Шилова.

Із вдячністю досі згадують вчителяйого численні учні не тільки в Україні, а йна теренах колишнього РадянськогоСоюзу.

Учні і подальші колеги професора Богацького

Професор Є. Рейцен

ЧОРНОБИЛЬ ПРАВДА –ЧОРНОБИЛЬ БІЛЬ

Початок. Продовження на стор. 6

6 травня 2018 р. Г. П. Богацькому виповнилося б 100 років з дня народження

Вихованці професора Г.П.Богацького

4

Публікації

Шановні колеги, фахівці та студенти! Опри -люд нення результатів, отриманих науковцямиКНУБА й передача нових технологій у виробницт-во диктують необхідність якомога ширшої комуні-кації із світовою науковою спільнотою. Не меншактуальною задачею є забезпечення належноїякості та фаховості матеріалів, які публікуються,особливо з огляду на останні Накази Міністерстваосвіти і науки України щодо вимог до оприлюд-нення результатів дисертацій на здобуття науко-вих ступенів і присвоєння вчених звань.

Не чекаючи грізних, а часом і непід’ємнихзавдань, ми вже декілька років допомагаємовиконувати вимоги, які застали зненацька багать-ох здобувачів. Так, з 2015 р в КНУБА видаєтьсяміжнародний наукометричний фаховий журналПідводні технології. Під гаслом «Вплив води надовкілля та інноваційні технології» об’єднано про-відних фахівців з Природничтх наук, Математикита статистики, Інформаційних технологій, Меха -нічної та електричної інженерії, Автоматизації таприладобудування, Виробництва та технологій,Архітектури та будівництва (Рис.1).

В роботі ре -дакційної радип р и й м а ю т ьучасть відомі ук -раїнські науковці,а саме 16 профе-сорів й докторів зрізних галузейнаук, 3 академіка і4 член-кореспон-дента Націо наль -ної академії наукУкраїни, 2 − ака-деміка галузевихдержавних акаде-мій. В між на род нураду за лу чені фа -хівці з 12 країнсвіту, серед якихпрофесори, док-тори наук, а такожодин член-ко рес -пондент Поль -ської академії на -ук. В 2016 р. жур-нал зареєстровано в На ці ональній бібліотеціУкраїни імені В.Вернад ського, отримано ISSN (printта online) в Між народній книжковій палаті, вклю ченодо Переліку наукових фахових видань Ук раїни, про-індексовано в 10 наукометричних базах (Рис.2).

Починаючи з 2017 р. статтям на да ються циф-рові ідентифікатори DOI, вже отримано лист провиконання журналом вимог на у кометричної ба зиScopus. Длявклю чення в неїзалишилось під -твердити імпакт-фактор журналу,що напряму за -ле жить від якостіо п у б л і к о в а н и хматеріалів та «ви -димості» їх світо-вою науковоюспільнотою (кіль-кості цитувань).

Наразі з ви -данням асоційо-вано 28 вищихнавчальних за -кладів України та8 університетів зАнглії, Німеч чи -ни, Австрії, Чехії,Ізраїлю, Герма нії,Польщі, та кожс п і в п р а ц ю ю т ьфахівці 6 ін ститутів НАН України і 2 галузевих ака-демій України (Рис.3). До роботи залу чені вітчиз-няні науково-дослідні інститути (НДІБВ, НДІ Під -земспецбуд, НДІБК, НДІБМВ), закордонні устано-

ви − Balt Robotics SP.z.o.o. (Poland), Syjack Inc.(Hamilton, Canada), SERO (Borlange, Sweden),Kryptonocean Group (Virdginian Isl.), видавництвоMaritime Today (USA).

За минулі 2,5 роки видано 7 номерів журналу,що у півтора рази перевищило регламентованийМінюстом об’єм випуску. Посилаючись на опублі-ковані в ньому статті, вже захистилося 5 докторіві понад десяток кандидатів наук. Архів журналуПідводні технології зберіга ється на сайтахw w w . u w t e c h . a t . u a ,http://library.knuba.edu.ua/node/867, в НБУ іменіВ.Вернадського та бібліотеках партнерів видання.

Кожного року на теренах КНУБА проводятьсяміжнародні науково-практичні конференціїUnderwater Technologies (Рис.4). Співоргані -заторами є Міністерство освіти і науки України,Інститут гідромеханіки НАН України, Kyiv office ofthe Polish Academy of Sciences, University of LifeScience in Lublin, Харківський національний уні-верситет радіоелектроніки, Національний уні-верситет кораблебудування імені адміралаМака рова.

Мета заходу − аналіз і оцінка стану проблем вгалузі підводних технологій, представленнярезультатів наукових і практичних досліджень тавпровадження їх у виробництво; інтеграція укра-їнських, закордонних фахівців і наукових шкіл врозробці теорії, проведенні досліджень, створеннінової техніки і методів, практичному застосуванніінноваційних енергоощадних та екологічно без-

печних технологій; консолідація фахівців різнихгалузей для вирішення проблем глобальноговпливу води на довкілля й сприяння трансферуінноваційних технологій.

Свідченням важливості йактуальності висвітлення тема-тики досліджень та публікацій єте, що науковий комітет конфе-ренції Underwater Technologiesочолює президент Націо наль -ної академії наук України ака-демік Б.Є. Патон, а участь у нійприймають не тільки вітчизня-ні, а й закордонні фахівці.Наразі проведено чотири кон-ференції, в яких щорічно роз-глядаються оригінальні ідеї,нові пропозиції, нестандартнірі шення, креативні проекти зпідводних технологій та пов’я -заною з ними тематики.

На постійній основі запро-ваджується конкурсна програ-ма на кращу науково-практич-ну роботу серед фахівців і сту-дентів за номінаціями: Пре -зентація, Інно ва цій ний проект,Публі кація. Розгля дають ся

оригінальні ідеї, нові пропозиції, не стандартнірішення, креативні проекти. Учасники конферен-ції отримують Сер тифікати, найактивніші –Подяки, переможці конкурсів − Дипломи. Формиучасті: очна, заочна, online (skype зв’я зок).Результати ро боти висвітлюються у Програміконференції та на сайті(http://library.knuba.edu.ua/node/37847).

Реалізація Угоди КНУБА з Польською Акаде -мією Наук, підписаної сторонами 20.07.2013 р. зправом пролонгації на наступну п’ятирічку, даєможливість публікувати результати науковихдосліджень фахівців і студентів університету вміжнародних виданнях Motrol, Teka, Ekontechmod(Lublin-Rzeszow). Головним редактором цих жур-налів є Prof., Dr hab E.Krasowski, тематичнимредактором – д.т.н., проф. Сукач М.К. (Рис.5).

Журнал Motrol має предметні розділи: сіль-ськогосподарська техніка; машини сільськогос-подарської та харчової промисловості; енергети-ка; землеустрій, містобудування, будівництво,архітектура та геодезія; Математична статистика.В Teka друкуються матеріали з моторизації таексплуатація транспортних засобів, механічноїінженерії, енергоефективності, математики і ста-тистики. Ekontechmod опікується економікою,новими технологіями, моделюванням процесів,механічною інженерією, математикою й статисти-кою, інформатикою і радіоелектронікою. Журналивидаються англійською мовою та індексуються втрьох наукометричних базах.

Зростаючий до світової комунікації та закор-донних публікацій попит, збільшення доступностіредагування та забезпечення вимог, які пред’яв-ляються до наукометричних видань, зокрема згід-но Наказу МОН України від 15.01.2018, № 32, спо-нукали заснування в КНУБА науково-технічногожурналу Transfer of Innovative Technologies іззагальнодержавною та зарубіжною сферою роз-повсюдження (Рис.6). Він так само є друкованиморганом конференції Underwater Technologies,має ISSN, надає цифрову ідентифікацію статейDOI (бази CrossRef) і є платформою для оприлюд-нення матеріалів, рекомендованих конкурсноюкомісією конференції (www.tit.at.ua). Разом з

Підводними технологіями періодичність виходужурналів тепер становить 4 рази на рік.

Тут публікуються оригінальні роботи і автори-тетні огляди з інноваційних технологій у будів-ництві, архітектурі, інженерії, інфраструктурі,інших галузях науки і техніки. Висвітлюються новірішення й методики для вимірювання, прогнозу-вання та дослідження властивостей матеріалів,конструкцій, технологічних процесів. Розгляда -ються різні аспекти проектування, виробництва та

Свято

ДЕНЬ ВИШИВАНКИЄДНАЄ УКРАЇНЦІВ…

Це свято не має ані релігійного, ані державногопідгрунтя, втім за останні роки воно розрослося домасштабного рівня. Як приємно, що свято вигадаластудентка, а підхопив увесь світ! 17 травня яскравимфлешмобом відзначили Всесвітній день вишиванки внашому університеті.

Такому романтичному святу присвячують і вірші.Читайте! День вишиванки. Це великий день, Бо люди згадують сім'ю, родину. Як шила мати і вела пісень, Сорочку гарну вишивала сину. Лягав собі узор на полотні, А мати шила і думки вплітала. Так долю вишивала день при дні, Щоб добра доля сина не минала.

А як же вишивала рушники І дарувала дітям на дорогу… Щоб діти подолали всі шляхи Й верталися до рідного порогу. В тих вишиванках думи і пісні, Про щастя мрії, туга за синами, Тривога вічна, гарні дні ясні, До Бога звернення — молитва мами.

Сорочку мати сину вишивала І душу, й серце в вишивку вкладала. Як пам'яті народної відлунки, На полотні з'являлись візерунки, Де кожен хрестик – то життєві миті... Мережила по білому блакиттю, Лягала ниточка до ниточки мрійливо - Дитині б долю вишити щасливу, Щоб оберегом стала для синочка Руками неньки вишита сорочка.

Підготував Семен Дмитрук,студент III курсу

експлуатації промислових, цивільних об’єктів, інфра-структури, а також проблеми енергетики, екології,комп’ютерні та інформаційні технології.

Вимоги щодо наукометричних видань у значніймірі стосуються не тільки авторських матеріалів, а ізабезпечення високої якості рецензування робіт. Томустворено редакційну колегію з науковців вищої ланки,керівників восьми інститутів НАН України, а такожміжнародну редакційну раду із закордонних фахівціввідповідних профілів. Практично усі члени редакціїмають індекс Хірша від 1 до 21 та публікації, індексо-вані базами Scopus й Web of Science. Запровадженоподвійне, у тому числі «сліпе» рецензування, високівимоги щодо наукової етики видання, створено web-сайт журналу з англомовним супроводом.

Отже, запрошуємо науковців, виробників, студен-тів до участі в міжнародних конференціях та публікаціїрезультатів досліджень в міжнародних наукометрич-них фахових журналах

Усіх бажаючих задовольнити не обіцяємо, алеякісні публікації гарантуємо!

Д.т.н., проф. М.К. Сукач, msukach@ua.fm

Рис.1. Міжнародний науково-технічнийжурнал Підводні технології

Рис.3. Асоційовані члени видання

Рис.2. Індексація в наукометричних базах

Рис.4. Запрошення до міжнародної конференції Underwater Technologies

Рис.6. Журнал Transfer of Innovative Technologies

ОПРИЛЮДНЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ НАУКОВЦІВКНУБА В МІЖНАРОДНИХ ВИДАННЯХ

Рис.5. Журнали Польської академії Наук Motrol, Teka, Ekontechmod

Когда вы последний раз были вКиеве?

Есть такая фраза у Омара Хайяма«Ты находишься там, где твои мысли».Исходя из этого, в Киеве я бываю почтикаждый день. Но физически не оченьчасто. Последний раз ездил в июне про-шлого года, читал лекцию к 115-летиюсо дня рождения архитектора ИосифаКаракиса и представлял свою книгу онем в Киевском национальном универ-ситете строительства и архитектуры(КНУСА). Его сотрудники меня оченьтепло встретили. Кстати, презентацияпрошла ровно через 65 лет после того,как Каракиса уволили по сокращениюштата с преподавательской должностив стенах именно этого института за такназываемый «космополитизм»» и заиспользование элементов украинскогобарокко в творчестве. Сотрудники ар хи -тектурного факультета во главе с дека-ном Александром Кащенко тепло менявстретили, за что я очень благодарен.А что вас в этот приезд удивило –приятно или неприятно – в обликегорода?

Вид города в первую очередь фор-мируют его жители. Мне понравилось,что люди собираются на лекции, ходят вкнижные клубы, на концерты, выставки,продолжают читать книги. Порадовалинтеллектуальный уровень жителей го -рода, по крайней мере, тех, с кем при -шлось общаться.

Понравилось, что продолжают про-ходить при полных залах заседанияклуба библиофилов «Суббота у Беге -мота», краеведческого клуба «Кияни».Все, с кем мне пришлось общаться, –очень отзывчивые и жизнерадостныелюди. Им интересна история города,культура, его архитектура.

Правда, когда на заседаниях затра-гивалась тема политики, экономики ибудущего страны, создалось впечатле-ние, что некоторые группы людей живутв небольших собственных мирках-анклавах, объединённых по возрасту иинтересам, абстрагируясь от общегосостояния в стране. А в более глобаль-ном масштабе, как мне показалось,люди разделены на два лагеря и имеютразличные взгляды, которые малопересекаются между собой.

Из того, что совсем не понрави-лось – новостройки в историческомцентре города и разрушения памятни-ков архитектуры.Можете привести примеры?

Их, к сожалению, достаточно много.Это дома по ул. Хорива, 2 и 2а, пос -троенные в ХIX веке по проекту архитек-тора Александра Кривошеева и признан-

ные па мят ни -ками ар хи тек -туры мест ногозначения, ко -торые разби-

рают. И никто этот процесс не остановит.Это особняк 1902 года, спроектирован-ный архитектором Ипполитом Никола -евым, по ул. Сечевых Стрель цов, 91,который «случайно» горел. В Киеве этобывает нередко. Достаточно вспомнитьдом XIX века по ул. Ме жи горской, 33/19,или дом по ул. Волош ской, 5/14), горев-шие в этом году. Статья 298 УК Украины«Унич тожение, разрушение или порчапамятников истории или культуры»работает только на бумаге.

С начала 2012 года я создал вВикипедии статью с печальным назва-нием «Список утраченных памятни-ков архитектуры Киева», и, к моемусо жалению, регулярно приходится еедополнять.

Еще очень грустно, что город теряетсвои легкие – деревья. Когда я жил вКиеве, Крещатик утопал в зелени каш-танов. И вообще весь город был оченьзеленым. Посетив в 1966 году Киев, ДеГолль сказал: «Я видел много парков вгородах, но я не видел город в парке».Боксер Леннокс Льюис также сказал,что Киев – удивительный город, в кото-ром деревья растут выше домов! Но запоследние годы Киев из города-паркапревратился в город-парковку: везде, втом числе и на месте срезанныхдеревьев, стали парковать машины.

Развитие города должно быть не вовред его многовековой истории и уни-кальному ландшафту. В Киеве былонесколько «табу», которые сейчас, к со -жалению, нарушаются – не строить висторическом центре новые здания, нестроить в центре здания выше Лавр -ской колокольни, не застраивать дне-провские склоны ...

Сейчас склоны Днепра получают«залысины» в виде многоэтажек. Рань -ше самым высоким сооружением былаколокольня Лавры, а при строительствев Украине статуи «Родина-мать» ее мечоказался выше Лавры. Правда, его уко-ротили на несколько метров, чтобы онстал ниже золотого лаврского купола.

Но затем у некоторых застройщиков ихозяйственников города не осталосьничего святого. Если ехать по мостуПатона, с левого берега Днепра на пра-вый, видно, что колокольню невежливозаслоняет силуэт высотки на Кловскомспуске, 7а. По словам архитектора Ан -дрея Мазура, здание хотели по строитьеще выше, но не смогли, так как там ужелетают самолеты. В Украину даже обра-тилась ЮНЕСКО с просьбой уменьшитьэтажность, но ЮНЕСКО, ви димо, неуказ. Надеюсь, что в итоге одумаются.А что-нибудь положительное отме-тите?

Конечно! Киев ме -няется постоянно. Иэто хорошо, что орга-низм эволюционирует.Город становится бо -лее современным. Онкак бы сбрасывает ста -рую «кожу», чтобы на ееместе появилась но вая.

Мне, например, ка -жется важным то, чтопоявляется много но -вого жилья, а так на зы -ваемые «хрущевки»уходят в прошлое. Этиже «хрущевки» в своевремя были спаси-тельным решениемдля многих, когда былсильный дефицит жи -лья, но их время про-шло. Я и сам провелдетство в такой квар-тире на улице Ша -мрыло (сейчас Пар -

ково-Сырецкая) и всячески привет-ствую будущую реконструкцию этих до -мов. Кстати, в прошлом году большин-ству «хрущевок» исполнилось 60 лет, аэто в два-три раза больше их предпола-гаемого срока использования!

Мне нравится реконструкция Подо -ла, пешеходная зона на Контрактовойплощади и части улицы Сагайдачного,сквер, создание археологического му -зея и др. заведений. Думаю, что многимбудет интересно посетить музей раско-пок на Почтовой площади.

Киев в архитектурном плане – уди-вительный город, в котором уживаетсястарое, псевдостарое и новое. В окнаху л ьт р а с о в р е -менного отеля«Хаятт», как взеркале, отра-жается коло-кольня Софий -ского собораXVII–XVIII векови воссозданныйМихайловскийЗ л а т о в е р х и ймонастырь. И,кстати, сам «Ха -ятт» в истори-ческой частиго рода не такплох, так как из-за своей зер-кальности зна -чительно рас-творяется в окружающем виде. Другойположительный пример сохраненияисторического экстерьера (при потереинтерьера за счет обновления) –Киевский ЦУМ.Театр на Подоле – тоже примерсинергии старого и нового?

Мне кажется, что очень важна умест-ность здания в окружающей сре де (то,что было видно в работах Ио сифаКаракиса). Театр очень интересный посвоему архитектурно-планировочномурешению, интерьеру, ис поль зованиювнутренних колонн и ос ве щению.

Этим проектом город может гор-диться. Но мне при этом очень жаль, чтотакое уникальное здание разместилиименно на Андреевском спуске! Скажусвое субъективное мнение не профес-сионала, а «любителя Киева»: зданиетам не подходит ни по духу, ни по стилюулицы, ни по цвету. Словом, мне нра-вится проект, но не нравится то, кудаего «втиснули».Повлияли на облик Киева событияпоследних четырех лет – РеволюцияДостоинства и война?

Однозначно. Конечно, трагическиесобытия последних лет не могли неоставить свой отпечаток на обликегорода. Начиная с частичного разруше-ния центра Киева, пожара в Доме проф-союзов и на входе на стадион «Дина -мо»… Их затем отреставрировали.Опять произошло разрушение многихпамятников советского периода.

Кстати, разрушение советских мо за -ик я бы назвал скорее негативным явле-нием. Эти мозаики – уникальны, и, уни-чтожая их, город теряет частичку себя.

Фасады старых киевских зданийтакже имеют положительные измене-ния. Это относительно новое явление –красочные муралы во всю высоту зда-ний, как, например, по улице БоричевТок, 33/6, улица Большая Житомирская,38 и др. Есть еще муралы, отражающиетрагические события по тематикеЕвромайдана, такие как портрет СергеяНигояна работы художника АлександраФарто (ул. Михай ловская, 22). Появи -лись и новые памятники, такие, какпамятный знак героям АТО с мечом вкарте России на пересечении пр. ЛесяКурбаса и ул. Ака демика Королева.Отражает ли архитектура Киевакаким-то образом украинскую иден-тичность?

Для начала нуж -но четко решить,что такое украин-ская идентичность,а затем понять, какэта идентичностьможет быть отра-жена в архитекту-ре. Имеет ли авто-матически все, чтопостроено на тер-ритории Украины,украинскую иден-

тичность? Не думаю.Считаю ли я верным использовать в

киевской архитектуре элементы сель-ских орнаментов и росписей? Нет, несчитаю. Город – это не деревня, для неговажны свои элементы. Мне, например,очень нравятся деревянные церквиКарпатского региона, архитектура встиле Гуцульская сецессия. Но это недля города, так как делать все здания водном стиле скучно. Если считать про-явлением идентичности украинское ба -рокко, то этот стиль ушел в прошлое, каки украинский архитектурный модерн.

И вообще идентичность проявляет-ся не только во внешних элементах. Вот,

например, важно ли для украинскойидентичности здание по адресу ул.Софиевская, 20/21, с балкона которогоМихаил Грушевский в 1918 году про-возгласил независимость Украины?Считаю, вопрос риторический. Но, ксожалению, это здание разрушается, аего историческая ценность бесспорна,его надо беречь!

Народную же идентичность за счетархитектуры нельзя навязать. Архи -тектура должна быть удобной дляжизни, а не такой, какую требует идео-логия страны. Украинцев как нацию объ-единяет инаковость, а не однообразие.Как, кстати, иамериканцев.Людям нужнодавать воз-можность бытьсамими собой,давать им лю -бить свой го -род и своюстра ну по-сво -ему.Кстати, с ко -торым амери-канским го -родом вы бысравнили Ки -ев?

Киев посво ей структу-ре, как и ряд других городов, нельзясравнить ни с одним городом.Несмотря на все происходящее, Киевпродолжает быть одним из мировыхВечных городов. Меняется государст-венный строй, цивилизации, а этотгород на этом месте будет всегда – какИерусалим, Рим, Стамбул.

Архитектура американских городов вкорне отличается от архитектуры городовУкраины и особенно города с такой бога-той историей, как Киев. Если попытатьсясделать уже очень отдаленное сравне-ние, то с огромной натяжкой можно найтиодин город, в котором мне приходилосьработать и который можно сравнить сКиевом. Это Питтсбург. В обоих городахесть река, которая разделяет город, естьмного мостов. В обоих городах достаточ-но высокие холмы и, что еще более инте-ресно, есть фуникулеры, расположенныенедалеко от реки. В обоих городах развитспорт и примерно одинаковое количе-ство стадионов (около 30).

С новой городской властью былосвязано много надежд, но пока они,к сожалению, себя не оправдывают.Все смеялись над репликой ВиталияКличко о том, что «мост устал». Нопри всей нелепости в ней что-то есть– Киев часто кажется прекрасным,но усталым городом, которомухочется тепла и любви. Что, повашему мнению, ему нужно в пер-вую очередь? И как вообще долженменяться город?

Быть мэром, который нравится всем– невозможно, да это и не нужно. Глав -ное – любить свой город и делать всевозможное для его блага. ВиталиюКличко, как вы правильно заметили,была дана уникальная возможностьулучшить город. И лично мне совер-шенно неважно, как он говорит. Важно,насколько красноречиво он может де -лать. Любить Украину надо делом, а несловом.

Для киевского городского головыважно быть порядочным хозяйственни-ком, опытным управленцем-менеджероми, как и в любом деле. Нужно очень четкопонимать конкретную конечную цель.

Зачем человек хочет быть город-ским головой? Для улучшения городаили для пиара и наживы? Если первое,то нужно четко понимать каким обра-зом. Совсем не обязательно разби-раться самому в архитектуре, экономи-ке, социальных аспектах и т.д., нужносуметь с умом организовать советни-ков, чтобы они были мастерами своегодела. Важно, чтобы было желание сде-лать для людей что-то полезное, а ненабить себе карманы. Он должен уметьне только слушать население города,но и слышать его, а своих подчиненныхорганизовывать на конкретные дела.

За коррупцию нужно сажать, друго-го не дано. За одно невыполненноеобещание должны быть денежныештрафы, за каждую бюджетную копейкудолжен быть отчет. Очень важно осто-рожно подходить к изменению обликагорода и к сохранению историческихпамятников (заботиться об их сохран-ности, особенно центра). Это не значит,что нужно держаться за каждую разва-лину, но в центре города уделять осо-бое внимание старым зданиям…

Между тем, я не согласен с тем, о чемдумают или делают некоторые из ны -нешних киевлян. Простой пример. В соз -нательном возрасте я никогда не был засоциализм. Сейчас даже против него,так как считаю, что в утопическом миреон может работать, а в реальной жизни –нет. Всегда будут те, кто «более равные».Но я был сильно удивлен вандальному,

варварскому разрушению памятникаЛенину, трехкратному во ров ству укра-шений с могилы Леси Украинки, уничто-жению десятков па мят ников и мемори-альных досок в Киеве. Памятник Ле -нину, к примеру, можно было перенестив другое место, и решать должна былане агрессивно настроенная кучка лю -дей, а сообщество в целом…

Очень надеюсь, что со временемКиев изменится в лучшую сторону. Ещесчитаю, что при желании и искорене-нии коррупции, любой город можетотлично развиваться и каждый деньприносить радость своим жителям. Хо -чу пожелать светлого будущего Ки еву,добра и улыбок!

Отрывки из материала

Ксении Турковой

5

Олег Юнаков часто выступает на страницах нашей газеты«Архітектура та Будівництво». Как автор тысяч статей в Википедиирассказывает о выдающихся архитекторах СССР, Украины и дру-гих стран, известных выпускниках нашего КНУСА. Он внимательнонаблюдает за происходящими в Киеве событиями, переживает из-за умышленных разрушений архитектурных достопримечательно-стей, памятников, парков, и обо всем том, что может болеть унастоящего киевлянина, хоть уже и не живущего в городе. Сегодня газета предлагает читателям интервью О.Юнакова, кото-рое он дал журналу «Новое время».

Интервью

На Подоле на ул. Хорива, 2; 2а цинично уничтожается древняяусадьба. В течении праздников со здания уже сняли крышу...

и продолжают разбирать дальше

На ул. Межигорской 33/19 на Подоле снова горело.Теперь гореладревняя усадьба купца Вертопороха.

Снова пожар в центре: горел дом на ул. Софиевской, 20/21, тот самыйдом, с балкона которого М.Грушевский зачитывал IV Универсал

Украинской народной республики.

О.Юнаков з деканом архітектурного факультету, проф. В.О.Кащенком і доцентом Т.М.Ладан

ОЛЕГ ЮНАКОВ: КИЕВ «ИЗ ГОРОДА-ПАРКАСТАЛ ГОРОДОМ-ПАРКОВКОЙ…»

Переможців нагороджує ректор КНУБА П.М.Куліков

Кращі судді Києва: Саіда Гасанова та Мурад Фібрашев

Спортивну сторінку підготувала Саіда Гасанова, ст. викладач кафедри фіз. виховання і спорту

19–20 травня в нашому спортком-плексі пройшов Чемпіонат України зфрі-файтингу.

Фрі-файт – «вільний бій» – бойовемистецтво, український варіант кон-тактних єдиноборств. Як хтось підмітив:він кличе до бою сучасних казаків. Фрі-файт увібрав максимум ударних і кид-кових технік з різних єдиноборств світу.Тому фрі-файтер володіє універсаль-ним арсеналом прийомів. Макси маль -на свобода дій на манежі перетворюєзмагання на видовище. Щоб спортсме-ни не випали з «поля бою», боротьбаведеться в октагонах – залізних клітках.У схожих манежах закордоном прово-дять «бої без правил». ..

У змаганнях від нашого університету бралиучасть два студента з одного факультету та групиДеніс Гаважко та Владислав Свердел, МБГ-26,факультет ФУПП. Тренував спортсменів: СергійВолодимирович Гребенніков.

Молодь бажає знайти вид спорту, що макси-мально наближений до життя. А у фрі-файті зібранотехніки всіх видів спорту. Борці з дня на день ста-ранно тренуються, щоб досягти найкращих успіхів.

Щодо результатів, то Деніс Гаважко зайняв ІІІмісце, а Владислав Свердел – ІV місце.

У бійців запитали чи важко їм було. Деніс Гаважко: «Готувався, розминався перед

боєм, знав, що суперники – хлопці досвідчені. Длясебе переміг, ще коли тільки-но увійшов до зали.Але програв схватку, тому що «віддав спину» ... невистачало досвіду. Результатом не задоволений,буду прагнути кращого... Дякую: батькам, тренеру івсім, хто в мене не вірив))

Владислав Свердел: "Для багатьох, перемо-га – це виграти фінальний поєдинок і отриматимедаль за 1-е місце ... я як тільки зайшов до зали ...почав працювати. Намагався робити прийоми зсамбо. Це вид мені рідний, я є Кандидатом у май-стри спорту з самбо. Я переміг свій страх, емоції ...і: переміг у думках.

Виграв сутичку в 1/8, програв в 1/4 роздільнимрішенням суддів. Для перемоги трохи не вистачи-ло досвіду по боротьбі в партері, в результаті про-грашу загорівся ... Дуже хочу перемогти на наступ-них змаганнях у цьому розділі ".

6

Ре дак тор Iри на Ге ра щен ко ва

АД РЕ СА РЕ ДАК ЦIЇ: 03180, м. Київ�180,Повiтрофлотський проспект, 31, кiмн. 608, тел. 241�55�35

За снов ник – Київський нацiональ ний унiвер си тет будiвництва i архiтек ту ри

Свi доц тво про ре єс тра цiю: КI, № 137 вiд 20.12.1995 р.

Ре дак цiя мо же пуб лi ку ва ти ма те рi а ли, не по дi ля ю чи точ ки зо ру ав то ра.Ре дак цiя ли шає за со бою пра во ре да гу ва ти i ско ро чу ва ти ма те рi а ли ав то рiв.

Виготовлено Приватним підприємством "БіАйДі". вул. Новгородська, 1�51 м. Київ. 03151

НАШ САЙТ В ІН ТЕР НЕ ТІ: www.knu ba.edu.ua, i_ge ras chen ko va@vo li a cab le.com

Єдиноборство

СТУДЕНТІВ УКРАЇНИ ЗАХОПЛЮЄФРІ-ФАЙТ…

КУБОК КИЄВА З БОКСУ СЕРЕДЧОЛОВІКІВ!

З 16 по 19 травня в спорткомплексіКНУБА пройшов Кубок Києва з боксу се -ред чоловіків! Переможці: Римар Роман БЦІ-12 – 1 місце; Руденко Євгеній ЕП-21 – 3 місцеВикладач Гасанова Саіда була визнанакращім суддею змагань.Вітаємо та бажаємо подальших перемог!

ВІТАЄМО ПЕРЕМОЖЦЯ ЧЕМПІОНАТУ МІСТА КИЄВАЗ БОКСУ! 26–29 квітня проходив Чемпіонат Києва з

боксу. У ваговій категорії 91 кг переміг, ставшичемпіоном міста Києва серед чоловіків вікомдо 22 років Андрій Аршуков, студент МБГ-26.

Працював під керівництвом ст.тренера зКиївської Федерації Боксу – Скрипника ОлегаОлександровича.

Українська паратриатлоністка Аліса Колпакчі, студентка АРХ–37нашого КНУБА, яка дебютувала на Параолімпіаді-2016 у Ріо-де-Жа -нейро, відкрила паратриатлонний сезон-2018 з яскравої перемоги.

Вона виборола золоту медаль на Кубку світу з паратриатлону, якийпроходив з 4 по7 травня в Іспанії, у м. Агілас. Програма змаганьвключала в себе наступні дисципліни: плавання – 750 м, велогонка –20 км, кросовий біг – 5000 м.

Поздоровляємо Алісу з перемогою і бажаємо успіхів у май-бутньому!

Компанія «ВЕНКОН» – провідна компанія в сфері продажу кліматичної техніки – шукаємолодих, талановитих фахівців, які бажають рости, розвиватись і отримувати практич-ний досвід у вибраній спеціальності!

«Менеджер з продажу систем опалення,кондиціювання, вентиляції та іншої кліматич-ної техніки» – твої обов’язки:• Консультування клієнтів;• Оформлення замовлень за допомогою си стеми

1С;• Активна участь у житті відділу продаж;

Ми пропонуємо:• Перспективну кар'єру та можливість зростати

в компанії (від менеджеру з продаж до ме -неджеру проектів та інженерів-проекту валь -ників, або до керівників наших роздрібнихмагазинів);

• Молодий креативний колектив, який постійнозростає;

• Допомогу у пошуку Твоїх талантів (той, хто хочеотримати цікаву і креативну роботу, завждизнайде місце в нашій команді);

• Навчання за рахунок компанії;• Високий рівень заробітної плати (фіксована

ставка + %, насправді можна заробляти необ -межено: все залежить від Тебе);

На п’єдесталі -паратриатлоністки з України Аліса Колпакчи та ВітаОлексюк, які вибороли золото та бронзу кубку світу.

Переможниця Аліса Колпакчи

Спортсмени КНУБА

ЗОЛОТА МЕДАЛЬ НА КУБКУ СВІТУ З ПАРАТРИАТЛОНУ

Наші переможці

Закінчення. Початок на стор. 3

після прибирання було здійснено за мірюваннярівня ра діації на даху – 10 000 рентген. А лю динагине при 700–800. Ці уламки пробували технікоюприбирати, але механізми за лічені години, а деякі– за хвилини через ви со ку радіацію виходили зладу. Тоді на виконання цього завдання кинулисолдат. Вони по сиг налу піднімалися в свинцевихкос тюмах на дах і лопатами скидали уламки.Працювали по дві хвилини, потім по сигналу бігомспускалися назад в ук риття ... “Ці кадри частопоказують. Знімав їх наш оператор ВаняДвойніков, зараз його вже немає з нами. Щобзняти, як солдати працюють протягом цих двоххвилин, він прийшов до них, зняв, як вони при-йшли, як вони працювали, як вони пішли. Потім теж саме вдруге. І ми вважаємо, звичайно, що при-чиною його смерті стала ця зйомка”, – згадуютьпрацівники Центральної студії документальнихфільмів.

Одними з найголовніших завдань, які стоятьперед “Союзом “Чорнобиль”, його голова вважаєзбереження пам'яті про ті події і про героїзм лікві-даторів аварії. Ці люди ціною свого життя абосвого здоров'я зупинили розповзання цієї “радіо-активної чуми” і тим самим врятували мільйонилюдей... І, звичайно, хотілося б, щоб про їх подвигзгадували не лише в річницю катастрофи на ЧАЕС.Допо магати не лише словами, а й справами тим з

них, хто живий, а також вдовам і родинам тих, хтовже, на жаль, помер – це, я вважаю, буде кращимвихованням патріотизму”.

…У день і вночі виконували свої обов'язки офі-цери Оперативної групи Міністерства оборониСРСР разом з підрозділами інженерних військ, бу -дівельниками, хіміками, рільниками, рятуючи світвід радіаційної біди…

… Згадаємо про тих офіцерів військової кафед-ри КІБІ, яких вже немає з нами. Вони віддали жит -тя, щоб захистити від радіаційного лиха людство ...Захистили молоде покоління! Ще раз назвемо їхпрізвища і вклонімося їх пам'яті...

Вічна пам'ять полковникам Євгену Васи -льовичу Мельнику, Юрію Івановичу Олійнику, Ана -толію Сергійовичу Ярусову, Віктору ДмитровичуГоро бинському, Миколі Прокоповичу Шатило, під-полковникам Анатолію Івановичу Іванову, СергіюІвановичу Кравець, Григорію Миколайовичу Плот -никову, Олександру Никифоровичу Клімкіну.

Ось імена тих, хто залишився в живих, хто своєюпрацею на ЧАЕС, втрачаючи здоров'я, рятував май-бутнє: це полковники Микола Мефодієвич Кліменко,Федір Григорович Ледовський, Воло димир Григо -рович Дзюбенко, підполковники Вік тор Володими -рович Таранюк, Сергій Михайлович Оганджанов,майор Володимир Петрович Литвиненко.

Підготовлено газетою

Важко говорити…

ЧОРНОБИЛЬ ПРАВДА -ЧОРНОБИЛЬ БІЛЬ

ЧЕКАЄМО НАТАЛАНОВИТИХ!

Якщо Ти хочеш стати частиною нашої команди, чекаємо резюме на: as@vencon.uaТелефонуй: 050 533 65 06 Анна