(1510�1512)ЛИСТОПАД-

ГРУДЕНЬ

2018

№13 15

Нагороди

Ректора Київського національного універ-ситету будівництва і архітектури ПетраМусієвича Кулікова нагороджено орденом«За заслуги» ІІ ступеня (указ президентаУкраїни від 23 серпня 2018 р).

Вручила державну нагороду особистоміністр освіти і науки України Лілія МихайлівнаГриневич, приїхавши до Університету 23 листопада ц.р.

Петра Мусієвича Кулікова нагородили циморденом за значний особистий внесок у дер-жавне будівництво, соціально-економічний,науково-технічний, культурно-освітній розви-ток України, вагомі трудові здобутки та висо-кий професіоналізм.

Прес-служба МОН

ОРДЕН «ЗА ЗАСЛУГИ» ІІ СТУПЕНЯ

�

21 листопада в Україні відзначаютьДень гідності і свободи. П'ять років томув цей день небайдужі українці вийшли зпротестом проти ігнорування владоюєвропейського курсу розвитку країни…

Напередодні 5-ї річниці початку"революції гідності" газета задалапитання викладачам, співробітникам,студентам КНУБА:Якби п'ять років тому ви знали, чимзакінчиться Майдан, вийшли б напротест?

«ТРЕТІЙ МАЙДАН ЗАРАЗ НЕ МАЄ СЕНСУ»

Тетяна Казаркіна, студентка 4-го курсу:

Два роки тому я б сказала, що вийш-ла б на Майдан знову. Це був поривсотень тисяч українців по всій країні.Люди діяли так, як могли, але кожен запокликом серця.

Тепер моя думка змінилася. 5 років зпо чатку Євромайдана, реформ немає,те, за що ми вийшли на протест, до сихпір не втілено в життя, до влади замістьодних ха пуг і злодіїв прийшли інші ...Стільки лю дей загинуло, частини тери-торій немає, Укра їна як і раніше в підві-шеному стані. Де ре зультати новоївлади? Нічого не змінилось!

«ГОЛОВНЕ В ТОМУ, ЩО ВСІ ЦІ ЛЮДИ ПО-СВОЄМУ

МАЮТЬ РАЦІЮ ...»Сергій Охріменко,

співробітник університету:

– Я б вийшов на Майдан. Не було 5років тому в народу іншого виходу,крім, як стояти до кінця. Не можна ска-зати, що за минулі роки нічого не змі-нилося. Ні, Україна зараз інша. Вся

країна встала на захист держави ісвоєї землі, чого раніше не спостері-галося. Хоча після Майдану наш внут-рішній ворог – корупція – виявивсянабагато небезпечніший за ворогазовнішнього. Так що тиск суспільствана владу не повинен слабшати,боротьба з корупцією і за реформиповинна йти набагато швидше і рішучі-ше. Це найголовніше.

«НЕ ДУМАЮ, ЩО НАСТУПНИЙМАЙДАН МОЖЛИВИЙ…»

Денис Говорун, випускник КНУБА:

Я б знову вийшов на майдан ...Євромайдан – попередження для будь-якої влади в Україні, і майбутньої, інинішньої, що люди терпіти знущанняне будуть. Стара влада втекла доМоскви. Сьогоднішні політики повинніпам'ятати, що в Росії їх не чекають, вЄвросоюзі – тим більше. Злочинцямніде не має місця.

«БУТИ УКРАЇНЦЕМ ОЗНАЧАЄДЛЯ МЕНЕ БУТИ ПАТРІОТОМ.

ПИШАТИСЯ СВОЄЮ КРАЇНОЮ.РОБИТИ ЩОСЬ НАЙКРАЩЕ.РОЗПОЧИНАТИ З СЕБЕ »...

Ольга Панич,студентка 3 курсу КНУБА

"Я люблю Україну. Я не хочу до Росії.Але жити в Україні, якою вона є зараз, я тежне хочу. Це просто пекло », ˗ каже дівчина.

«НОВИЙ МАЙДАН – НЕ ВИРІ-ШЕННЯ ПРОБЛЕМИ»

Михайло Рибачук,ст. викладач

Ще один Майдан навряд чи можли-вий. У всякому разі, не в колишньомувигляді. Але без масових протестів необійтися, люди виходять на вулицю,щоб показати своє ставлення до влади.

Я вважаю, що Україна все одно при-речена на успіх. Ніхто більше не скаже,що нам це легко далося. Було пролитобагато крові. Ми просто не маємо праварозчаровуватися, бо зробимо щеболючіше тим сім'ям, які втратилиблизьких людей. Тому що розчаруванняпороджує депресію і відчай, якимизавжди скористаються ті, хто зовсім недумає про людей, а турбуються лишепро особисте збагачення.

Бесіду вів Олексій Матюшко,студкор газети

Кабінет Міністрів України

Уряд заснував 50 академічних сти-пендій на честь 10 наймолодшихГероїв Небесної Сотні, а також 25стипендій на честь 5 Героїв длямолодих вчених.

Академічні стипендії надавати-муться студентам та курсантам держав-них вишів за 10-ма спеціальностями.Зокрема, встановлено по 5 академічнихстипендій:• імені Василя Мойсея для спеці -

альності «Фізична терапія, ерготера -пія»;

• імені Владислава Зубенка для спеці -альності «Залізничний транспорт»;

• імені Дмитра Пагора для спеціаль -ності «Агроінженерія»;

• імені Дмитра Чернявського дляспеці альності «Економіка»;

• імені Івана Тарасюка для спеці аль -ності «Військове управління (завидами збройних сил)»;

• імені Ігоря Костенка для спеці аль -ності «Географія»;

• імені Олександра Плеханова дляспеціальності «Архітектура та місто -бу дування»;

• імені Сергія Байдовського для спе -ціальності «Інженерія програмногозабезпечення»;

• імені Сергія Нігояна для спеціаль -ності «Сценічне мистецтво»;

• імені Юрія Дяковського для спеці -аль ності «Психологія».Для молодих вчених стипендії вста -

новлено на честь: • Дмитра Максимова; • Назарія Войтовича; • Романа Гурика;

• Устима Голоднюка; • Юрія Поправки.

Стипендії для студентів і курсан-тів виплачуватимуть щомісяця протя-гом навчального року. Студенти отри-муватимуть їх у розмірі, встановленомуКабміном (нині розмір іменних стипендіїКМУ становить для ВНЗ І–ІІ рівня акре-дитації – 1900 грн; ВНЗ ІІІ–ІV рівня акре-дитації, наукових установ – 2480 грн), акурсанти – у розмірі прожиткового міні-муму на 1 січня поточного року (заразце 1544 грн).

Від кожного вишу можна будевідібрати лише одного кандидата закожною спеціальністю – цим займати-меться вищий колегіальний органстудентського (курсантського) само-врядування. А, власне, отримувачівстипендії визначатиме Конкурснакомісія, яку створює МОН. До неї вхо-дитимуть представники родин Героїв

Небесної Сотні, чиїм ім’ям названостипендії, а також по одному пред-ставнику від МОН, Мінкультури, МОЗ,Міноборони.

Претендувати на стипендію можутьстуденти і курсанти, які мають значніуспіхи у навчанні та/або науковій, гро-мадській, спортивній (творчій) діяльно-сті та активною громадянською позиці-єю утверджують ідеали та цінностіРеволюції Гідності.

Стипендії для молодих вченихпризначатимуть щороку до Дня Гідностіта Свободи, терміном на один рік. Їхщомісячний розмір становитиме 2 про-житкових мінімуми на початок бюджет-ного року (нині це 3088 грн).Докладніший порядок їх призначеннябуде визначено в окремому Положенні,яке найближчим часом розроблятьМОН та Мінфін.

Прес-центр МОН

СТИПЕНДІЇ НА ЧЕСТЬ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ ДЛЯСТУДЕНТІВ, КУРСАНТІВ ТА МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ

ПРОЧИТАЙТЕ ТА ЗАДУМАЙТЕСЬ!

Далі на різних факультетах можнапрочитати:

Будівлі руйнуються від рук такихінженерів!

Гроші втрачаються від рук таких еко-номістів і бухгалтерів!

Пацієнти вмирають від рук такихлікарів!

Справедливість втрачається від руктаких юристів і суддів!

Управління втрачається у руках такихзаконодавців!

«Крах освіти – це крах нації!

Підготував Михайло Чайкін,студкор газети

Біля входу в університет у Пів -денній Африці висить об'ява:«Знищення будь-якої нації невимагає використання атомнихбомб або ракет далекого радіу-са дії. Потрібно лише зниженняякості освіти і дозвіл обману наіспитах учням ».

Революція Достоїнства. Інтерв’ю

МИНУЛО 5 РОКІВ. ТАК ЗА ЩО СТОЯВ МАЙДАН?

Все чого так хочеться хай скоріш здійсниться!

Першокурсникам від старшокурсників

«ЗДОБУВАЙТЕ ТІ ЗНАННЯ,ЯКИМИ НЕ ВОЛОДІЮТЬ ІНШІ»

ОлександрНиколяк,студент ІІІ курсуІнституту права іпсихології

Окрім того,що отримуєте напарах, шукайтебільше можливо-стей навчатися,не обмежуючись

лише університетською освітою. Не бійтеся помилятися. Бо це велика

школа. Чим більше наб’єте ґуль у сту-дентські роки, тим їх буде менше вдорослому житті. Звичайно, що ніхто нелюбить робити помилки. Треба намага-тися, щоб їх було менше, але ніякоїкатастрофи не станеться від цього: вилише здобудете величезний досвід.

Отже, якщо прагнете досягти успіху,маєте володіти тими знаннями, яких немають інші. Треба докладати вдвічі чинавіть утричі більше зусиль, фактичноборотися за нові знання.

«ПОЧИНАЙТЕ ВЧИТИСЯ УЖЕ ЗПЕРШИХ ДНІВ»

ЗорянаГрудень,магістр 1-гороку навчанняІнститутуекономіки таменеджменту

Навчання вуніверситеті –н а й к р а щ и йперіод у житті. То

ж насолоджуйтеся цим часом. А щобнеприємні несподіванки не траплялисяна вашому шляху, з перших днів ставтесядо навчання, як до відповідальної робо-ти. Раджу не засмучуватися з приводуякихось негараздів, найважчі іспити несприймати як власну трагедію, не хвилю-ватися, а вперто «лупати сю скалу».

Не варто відкладати вивченняматеріалу аж до початку сесії.Вирішуйте свої проблеми вже й негай-но, тому з часом ви будете їх долатинабагато легше. Не переживайте, недумайте, що вам найважче (ми теж це

проходили!), не бійтеся й починайтевчитися уже з перших днів. Повірте,усі ваші «труднощі» першого рокунавчання з часом сприйматимете згумором.

«НЕ ТРЕБА БОЯТИСЯ… ЖИТИ ЦІКАВО»

Устина Гладій,студентка IVкурсу Інститутуекономіки таменеджменту

Н а с п р а в д і ,студентські роки– незабутній часу житті кожноїлю дини, коли тивже ніби дорос-лий, але ще й

абсолютно вільний. Універ ситетськежиття відкриває гору можливостей:багато чого дізнатися, завести хорошізнайомства, спробувати себе в чомусь

новому. Насправді не треба боятися,а долучатися до різних проектів, таборівта групових заходів, щоб знайти своєпокликання.

А щодо навчання скажу: не так усескладно. Головне – час від часу ходитина лекції, вчасно виконувати завдання зпрактики та здавати лабораторні. Іобов’язково запитувати, коли щось незрозуміли. Насправді, у кожній дисцип-

ліні, навіть зовсім віддаленій від вашоїспеціальності, можна щось почерпнутидля себе. Тому живіть цікаво та зацікав-люйте себе!

«БУДЬТЕ АКТИВНИМИ В УСЬОМУ»

АллаКольгофер, студентка 1-гокурсу магістрату-ри Інституту ста-лого розвитку ім.В. Чорновола

Найперше інайголовніше –будьте активни-ми! Жити за

принципом «з дому – на пари, з пар –додому» – соромно і нудно. Поцікавтесьгуртками і спортивними секціями, якіпропонує університет, беріть участь узаходах, що організовує ваш заклад,займайтесь науковою роботою. Я,наприклад, на 1- му курсі приєдналасядо Львівського осередку BEST. Ми орга-нізовували різні проекти, такі, як«Інженерні змагання», «5-та пара»,«Ярмарок кар’єри», освітні курси длячленів організації з різних країн Європи.Згодом, знайшла себе ще й у народно-му театрі-студії «Хочу», керівник якогоАнастасія Непомняща перетворюєкожну репетицію на свято.

«ДРУЗІ – НАЙКРАЩЕ, ЩО ТРАПИЛОСЬ ЗІ МНОЮ

В УНІВЕРСИТЕТІ»

ВікторіяСавінцева,студентка ІІІкурсу Інститутуекономіки таменеджменту

Не секрет: хо -ди ти на пари ˗важливо. Частовід повідати напрактичних за -

нят тях – на іспитах ˗ це суттєво вамдопоможе. Окрім цього, важливо бутиактивними, брати участь у різних захо-дах… Так навчатись в університеті станецікавіше. Вчіться з насолодою, а нетому, що вам потрібно. Звісно, я зустрі-ла тут друзів, і це – найкраще, що трапи-лось зі мною в університеті. Тішуся, що,маючи повно справ, усе встигаю. Моїодногрупники поєднують навчання зроботою і вчаться добре. Не хвилюй-тесь: навчання не забере у вас весьвільний час!

ДОСВІДЧЕНІ «СТАРШІ» СТУДЕНТИ ДАЮТЬПОРАДИ СВОЇМ МОЛОДИМ КОЛЕГАМ

Ці поради запропонував газеті «Архітектура і Будівництво» наш сту-дентський кореспондент Андрій Єгумінов. Він мав бесіду з однодум-цями зі Львівської Політехніки. Тому нам цікаво, що порадили нашимпершокурсникам галичанські студенти третіх-п'ятих курсів. Читайте!

2

… За долею кожної людини стоїть їїжиттєва історія. Микола Васильовичнародився у 1938 р. в селі КононовкаПолтавської області в сім’ї сільськоїінтелігенції, де з малих років йому при-вивалась любов до всього оточуючого,повага до праці та прагнення знань.

Вищу освіту Микола Васильович здо-був у Київському інженерно-будівельно-му інституті. Після закінчення в 1960 роціКІБІ пройшов шлях від аспіранта до про-фесора кафедри основ і фундаментів.

Так сталося, що з Київ ським інженер-но˗будівельним з'єднали Миколу Васи -льовича Корнієнка не лише навчання, гро -мадська робота, але й бажання виховува-ти гідну молоду зміну. Ось як згадує пропрофесора Корнієнка колишній студент іаспірант Микола Корза ченко ˗ нині кан-дидат технічних наук, старший викладачкафедри промислового і ци віль ногобудівництва Нав чально-науко вого інсти-

туту технологій Чернігів ського національ-ного технологічного університету:

«Микола Васильович має унікальнийпідхід в навчанні студентської молоді.Він зацікавлює молоде покоління своїмвисоким рівнем кваліфікації та педаго-гічною майстерністю. З теплом і побатьківські ставиться він і до першо-курсників, і до аспірантів, знаходячи часв своєму щільному графіку. В цьомустиль його життя – нікому не відмовити,знайти час для кожного.

Він ˗ Дон Кіхот сучасності, який зали-шається на сторожі наукових знань, від-криваючи шлях своїм послідовникам.Професор Корнієнко не просто зацікав-лює лекціями, виступами, диспутами, а йзмушує знаходити відповіді на складніпитання, замислюючись над нестан-дартними рішеннями. Це людина з вели-ким серцем та щирою душею. Великаподяка йому за натхненну, віддану працювід вдячних студентів та аспірантів».

Чи є Микола Васильович – суво-рим викладачем? І колишні, і теперішністуденти в один голос скажуть, що він –вимогливий викладач, при чому, як достудентів, так і до себе. Звичайно, наекзамені вимагатиме знань від студен-та, але і сам завжди сумлінно готуєтьсядо занять, старається максимальнопродуктивно використати час, відведе-ний для викладення матеріалу, заціка-вити майбутніх інженерів яскравимиприкладами із практики будівництвареальних об’єктів. При цьому він завждиготовий підтримати студента, підбадь-орити його у випадку невдачі, допомог-

ти подолати труднощі, терпляче пояс -нювати кожному те, що незрозуміло.

Микола Васильович Корнієнко займа-ється дослідженнями за важливими длябудівельної галузі напрямами: розроблен-ня приладів і методик дослідження власти-востей лесових ґрунтів, що просідають пристатичному та динамічному навантаженні;розроблення методів розрахунку фунда-ментів неглибокого закладання та пальо-вих фундаментів на лесових основах.

М.В. Корнієнко є учнем видатноговченого, блискучого лектора і педагога,доктора геолого˗мінералогічних наук,професора, завідуючого кафедроюоснов і фундаментів (1967–1970рр.)нашого університету Абрама

Марковича Драннікова. Він продов-жує традиції викладання комплексудисциплін «Інженерна геологія», «Меха -ніка ґрунтів», «Основи і фундаменти»,що є базою для підготовки фахівця буді-вельної справи.

Професор М.В. Корнієнко активнопрацює над методичним забезпечен-ням навчального процесу кафедри. Ускладі методичної комісії університетупрацює над розробкою програми підго-товки фахівців. Активно відстоює напов-нення робочих програм інженернимидисциплінами.

В період гармонізації нормативноїбази України з нормативною базоюЄвропейського союзу М.В. Корнієнкоразом з кафедрою залізобетонних кон-струкцій виконував порівняльні розра-хунки за різними методиками. За йогоініціативою в начальні плани була вве-дена дисципліна «Будівельні нормиУкраїни», пізніше «Нормативне забез-печення будівництва»…

Микола Васильович ˗ представникстаршого покоління «кнубівців». Томунасамперед хочеться запитати: які взає-мини у нього з молодими? «Він прагнепередати їм якнайбільше свого досвіду ізнань, прилучити їх до сімейних цінностейі до суспільно-значущих (освіта, здоровийспосіб життя). Юнаки та дівчата цінуютьнаставника за доброзичливість, готов-ність за мість критики аргументованопояснити, переконати учнів. Це і приваб-лює молоде покоління студентів, аспіран-тів, співробітників кафедри звертатися доМиколи Васильо вича за консультацієюабо просто за порадою».

… Професор М.В. Корнієнко постійнобере активну участь в громадськомужитті університету. Свого часу він очолю-вав партійну організацію будівельногофакультету, а також нашого інститутуПолітичні та ідеологічні потрясіння, яких вісторії нашої країни було більш ніждостатньо, безпосередньо відбивалися іна підходах до викладання. Відомо, що врадянський період підготовка будь-якогофахівця передбачала, насамперед, фор-мування його ідейно-політичних поглядів.На партійні організації покладалася основ-на виховна, пропагандистська робота, як встінах вузу, так і серед «широких народнихмас». Микола Васильович вірив у своїідеали і в те, що він робив. Час змінився,він вимагав нових підходів, методів.

У вісімдесяті роки ХХ ст. МиколаВасильович перебував на стажуванні,читав лекції у вищих навчальних закла-дах інших країн, зокрема в Болгарії(1970) та Афганістані (1973-1975), деочолював кафедру автомобільних дорігКабульського політехнічного інституту.

Як в Україні, так і за кордоном, спеціа-лісти завжди цінували його науковийдосвід, професійність. Професор Корні -єнко М.В. постійно надає допомогу про-ектним, науковим і будівельним організа-ціям у вигляді консультацій, експертнихвисновків, науково-методичних рекомен-дацій щодо будівництва у склад них гео-логічних умовах України. Нині спільно звиробничниками і проектувальникамирозв’язує проблемні задачі, які стоятьперед фундаментобудівниками України.

Професор М.В. Корнієнко є авторомбільше 350-ти наукових публікацій, під-готував 17 кандидатів технічних наук. Зазаслуги в галузі вищої освіти відміченийдержавними нагородами та почеснимзнаком “Відмінник освіти України”…

І на останок. Що у житті професораКорнієнка займає особливе місце?Чим він захоплюється у вільний час?

Миколу Васильовича надихаєрибалка. Це для нього найкращий спо-сіб відпочити, адже спілкування з при-родою дає можливість хоча б трохи, від-воліктися від щоденних проблем. Такехобі дозволяє подалі від шумного містаз вудочкою у руках забути про метушнюробочих буднів і злитися з природою.

Від колективу кафедри геотехнікипідготувала доцент, к.т.н. В.В. Жук

Нещодавно у Мінську вийшла з друкукнига із серії книжок, що заснована у2010 р., і присвячена вченим і фахівцям зрозробки і вдосконалення транспортнихсистем міст і організації дорожнього руху.

Випуск 10 цієї серії присвячений про-фесору нашого університету ЄвгенуОлександровичу Рейцену – переможцюу номінації «Вчений 2009 року» і лауреатуМіжнародної премії ім. О.О. Полякова.Крім Є.О. Рейцена, в Україні таку преміюотримав М.М. Христюк у 2008р. (випуск-ник КІБІ факультету МБГ, 1960р.) як кра-щий проектувальник року з удоскона-лення транспортних систем міст.

Книга «Евгений АлександровичРейцен» була презентована у Дер -жавній науковій архітектурно-будівель-ній бібліотеці ім. В.Г. Заболотного,Публічній бібліотеці ім. О.С. Грибоєдова,а також у бібліотеці КНУБА, подарована(вручена) ректору нашого університету,першому проректору та керівництвуфакультетів ФУПП та ГІСУТ.

12.08.2018 р. отримали листа зіСполучених Штатів від Олега Юнакова –правнука видатного архітектора ЙосипаКаракіса ˗ автора альбому про знаногозодчого. Книга була презентована у ріквиходу (2016–2017) на архітектурномуфакультеті нашого університету.

До речі, цей випуск книжки про Є.О.Рейцена з поздоровленням професораз 65-річницею вступу до нашого універ-ситету (1953 р.) і 60-річчям плідної праціу закладі (з 1 серпня 1958 р.) увійшов доальбому про Йосипа Каракіса, пред-ставляючи викладацьку школу КНУБА.

Неодноразово сам Олег Юнаков бувавтором матеріалів про українську сто-лицю, її архітектуру у газеті «Архітектурата Будівництво».

Ще цікава деталь. 8 вересня ц. р. про-фесор Рейцен опублікував в газеті «А+Б»матеріал про Героя України, випускникаКНУБА Миколу Івановича Орленка. Черездень під час зустрічі з дружиною відомогокиєвознавця Д.В. Малакова Іриною Маго -медівною Є.О. Рейцен показав їй цю стат-тю. У розмові вона розповіла, як разом зМ.І. Орленком багато займалася реставра-цією об’єктів – пам’яток історії і архітектури,які лягли в основу докторської ди сер таціїМ.І. Орленка, що була захищена 4 травняц.р. в нашому закладі. Архітектор виявилабажання написати про це в нашій газеті.

Наша газета «Архітектура та Будів -ництво» достойно представляє наш уні-верситет у бібліотеках Києва, зокрема уДНАББ ім. В.Г. Заболотного, бібліотеціім. О.С. Грибоєдова та інших, а її головнаредакторка – Ірина Іванівна Геращен кованагороджена медаллю ім. Буд нікова.

Н. Кучеренко,ст.викладач кафедри геоінформатики

і фотограмметрії

Нашому КНУБА через два роки виповнюється дев’яносто. За життя взакладі змінювались статути, він переживав евакуації, перейменуван-ня, однак пульс університетського життя бився безперервно: в ньомутворили, працювали й навчалися “кнубівські” викладачі й студенти.Історія університету щедра на різноманітні факти, події, спогади… Сьогодні газета присвячує свої шпальта ювіляру – висококваліфікова-ному викладачу, вченому, дійсному члену «Академії будівництва і архі-тектури України», вченому секретареві Всеукраїнської громадськоїорганізації «Українське товариство механіки ґрунтів, геотехніки і фун-даментобудування», професору Миколі Васильовичу Корнієнку, якийнедавно відсвяткував своє 80-ліття. Про його непростий життєвийшлях розказують колеги ˗ представники кафедри геотехніки. Читайте!

Знай наших

ВИПУСКНИКАМКНУБАПРИСВЯЧЕНО

Ювілеї наших випускників

РОДОМ ІЗ КНУБА

Теплі слова на адресу професора М.В. Корнієнка висловлює завідувач

кафедри геотехніки І.П. Бойко

Професора М.В. Корнієнка щиро вітають з ювілеєм. Міцногоздоров’я, творчого натхнення і подальшої співпраці йому!

Велика подяка професору за натхненну та віддану працю від колективукафедри геотехніки

Владимир Васильевич вспоминает,как в ноябре 1960 года его, студентавечернего отделения строительного фа -культета КИСИ, вызвали в деканат насобеседование с доцентом кафедрыжелезобетонных и каменных конструкцийВиктором Дмитриевичем Глуховским.

В.В.Гончаров был удивлен вопросам,которые задавал ему Глуховский: «умеюли я работать в коллективе, есть ли опытработы с людьми… После окончания тех-никума, до армии, я работал горным мас -тером на железорудной шахте «Се вер -ная» под Кривым Рогом, потом старшимтехником-строителем в «Гипросахаре»…

Есть ли у меня хобби? Моим хоббибыло – водолазное дело (21 апреля

1960 г мне присвоено звание «Подвод -ный пловец» с правом погружения ваппаратах на сжатом воздухе). Планына будущее?– учиться, работая; рабо-тая – учиться и еще раз учиться! »

«Виктор Дмитриевич, выслушав сулыбкой мою информацию, сказал, чтомоя «квалификация» его устраивает ипредложил перейти на работу в КИСИ всоздаваемую им Научно-исследова-тельскую лабораторию грунтосилика-тов (НИЛ).

Я должен был стать его помощни-ком в решении хозяйственных вопро-сов лаборатории, принять на себяматериальную ответственность, руко-водить строительными работами при

возведении лабораторного корпуса,осуществлять надзор за технологиче-ским процессом изготовления конт-рольных об разцов, обеспечивать иххранение и испытание. В лабораториидолжна быть дисциплина (т.е. я долженстать «старшиной»). При желаниисмогу участвовать в научно-исследова-тельских работах, выполняемых лабо-раторией. Я был зачислен на долж-ность старшего лаборанта научно-исследовательского сектора «Грунто -силикаты» кафедры железобетонных икаменных конструкций КИСИ. Статьзаведующим НИЛ грунтосиликатов мнепредстояло после отделения лаборато-рии от кафедры.

ПРАКТИЧЕСКОЕ ВНЕД -РЕНИЕ РАЗРАБОТОК В

ИНДУСТРИИ СССРИспытательная лаборатория

кафедры находилась на первомэтаже двухэтажного кирпичногоздания во дворе тогдашнегоКИСИ по бульвару Шевчен ко,78. (Теперь тут Ми ни с терствообразования и науки).

На первом этапе научно-исследовательских работ все образцыиз грунтосиликатов изготавливались, восновном, студентами-практикантами впо мещении бомбо-газоубежища. Мыпривели все в надлежащий порядоксвоими силами. В убежище была поданавода, подключена электроэнергия, зара-ботал душ и туалет. Сотруд ники шутили:со стоялось «зарождение» лабораториив «утробе» – бомбо-газоубежище.

Самым первым помощником-сту-дентом Виктора Дмитриевича былаВера Чиркова – студентка четвертогокурса технологического факультета.Для руководства студентами-практи-кантами при изготовлении образцов влабораторию часто приходил друг иколлега Виктора Дмитриевича, доцентИгорь Александрович Пашков.

В работах под руководствомВ.Д.Глуховского начали принимать уча-стие сотрудники кафедр: физики,химии, стройматериалов, технологиипроизводства бетонных и железобетон-ных конструкций. В этот период НИИСКразработал конструкцию и начал про-изводство опытных железобетонныхблок-комнат из цементного бетона. Дветакие блок-комнаты к концу 1962 г. былизавезены на территорию бомбо-газо-убежища. Первую блок-комнату сталииспользовать для проведения различ-ных испытаний образцов, а вторую –для складирования поступающего обо-рудования, хим- и стройматериалов.

Первыми результатами заинтересо-вались научные институты: НИИСП,

НИИСК и НИИСМИ. В НИИСПе был соз-дан сектор с лабораторией «Грунто -силикаты», занявшийся технологиейпроизводства конструкций из шлако-щелочных бетонов для мелиорации иводного хозяйства – облицовочныхплит каналов, лотков и опор для них.Шлако щелочные бетоны – бетоны навяжущем из молотого гранулированно-го доменного шлака, активизированно-го едкой щелочью. Он является разно-видностью целого класса щелочных ищелочно-щелочноземельных гидравли-ческих вя жущих и бетонов, объединен-ных названием «грунтосиликаты».

В свободное от работы время яделал самодельные акваланги с легоч-ными автоматами на Киевском арма-турно-машиностроительном заводе.Баллоны от авиационных огнетушите-лей ОУ-8 были получены по письму ваэропорту «Жуляны». Токарем был одиниз первых спортсменов-подводниковУкраины Олег Моронов. Для нужд лабо-ратории было сделано и зарегистриро-вано в Республиканском морском клубеДОСААФ два таких акваланга.

ТЕЛЕВИДЕНИЕ О РАЗРАБОТ-КАХ В.Д.ГЛУ ХОВСКОГО

Новыми интересными теоретиче-скими разработками В.Д.Глуховского свысокими показателями механическойпрочности образцов, полученных вКИСИ, заинтересовалось телевидение.Первая телепередача «О перспективахи эффективности внедрения в про-изводство новых строительных мате-риалов – грунтосиликатов» имела боль-шой успех среди строителей. Она про-рекламировала грунтосиликаты на всюУкраину. В КИСИ хлынул поток заявок отразличных строительных и эксплуата-ционных организаций с предложения-ми по заключению хоздоговоров навыпуск опытной партии изделий и кон-струкций из шлакощелочных бетонов.

Одной из таких организаций былоУправление противооползневых работ

Яка стійка пам'ять колективу! Над -звичайно цікаво лунали відроджені з пам'ятіучнів-аспірантів минулі події з життя вчите-ля, наукового керівника. Перебуваючи взалі, слухаючи спогади співробітників і аспі-

рантів, відчува-єш, яку добру пам'ять про себезалишив Віктор ДмитровичГлуховський ... Хтось згадував, щовін як магнітом притягував до себе,був су во рий, критичний, вимогли-вий, але спілкувався з учнями збатьківською ласкою ...

П.В.Кривенко розповідав продосягнення наукової школи луж-них алюмосилікатних матеріалів,якій належить визнаний світовийпріоритет. 65 років кафедрі тех-нології будівельних конструкцій івиробів КНУБА, з них 17 роківколектив працював під керівниц-твом професора Глуховського, –розповідав зав. кафедри ТБКВ,д.т.н., професор В.І.Гоц.

«Мир един из всего» – цимисловами Григорія Сковородиназвала свої спогади Р.Ф.Рунова,розповідаючи про захопленняВіктора Дмитровича глобальни-ми проблемами світової будовита споріднення законів мікро- тамакросвітів: «он был неордина-рен, абсолютно гениален…».

Цікавою була розповідь Л.О.Шейніча, аспіранта 70-х роківпро наукові пошуки сировиннихматеріалів в Красноярськомукраї. Співробітники лабораторіїразом зі своїм керівником частоїздили туди у відрядження, щобвиявити і отримати нову сиро-винну базу.

Спогади В.Ю.Тимковича зму-сили всіх посміхатися. Йогопам'ять зберегла комічні історії зспілкування з вченим.

Риси дослідника отримала відВ.Д.Глуховського його аспірантка60-х років к.т.н. Н.Л.Македон, якареалізовує їх все своє життя, втому числі в період навколосвітніхмандрів на яхті, про що говорила іпоказувала в своєму виступі.

До складу делегації з Узбекистану увійшли не тільки аспі-ранти Віктора Дмитровича, але вже і онук одного з них –А.А.Азімова. Зворушливо лунали слова їх промови та сяяв ема-лями портрет В.Д.Глуховського на традиційному величезномублюді, яке було подаровано КНУБА на честь ювілею.

Відомий бізнесмен к.т.н. С.О.Ткаленко – останній аспірантВ.Д.Глуховського, на захисті дисертації якого ще був присутнійшеф – поділився своїми враженнями про мудрість та далекозо-рість вченого та ті найскладніші «стратегічні» задачі, які стави-лися і успішно вирішувалися.

На ювілейному засіданні виступали гості з різних міст України:д.т.н, проф. О.В.Ушеров-Маршак (Харків), д.т.н., проф. В.М.

Дерев'янко (Дніпро),д.т.н., проф.О . С . Ш и н к е в и ч(Одеса) та інші.

На екрані протя-гом зустрічі час відчасу пропливалифото тих часів, щопоєднувало їх зсучасністю, прой-шов документаль-ний фільм з «жи -вим» В.Д.Глу ховсь -ким.

Покоління уче-них нашого універ-ситету, якому дове-лося вчитися і пра-цювати разом зВіктором Дми тро -вичем Глуховським,незвичайно пиша-ється своїм мину-лим, тим, що вонипричетні до засну-вання науковоїшколи КНУБА, ство-рення нового буді-вельного матеріалу– грунтосиліката,технології його ви -готовлення, якавідома тепер вусьому світі…

Підготовлено газетою

3

Ми отримали запрошення на святку-вання 100-річного ювілею професораВ.Д. Глуховського від Раїси ФедорівниРунової, яка викладала нам курс «В’я -жучі речовини» 8 років тому. На її думкуважливіше цього курсу в нашій підготов-ці нічого не було (!), а ось в самому курсінічого цікавішого, ніж тема «лужніцементи». Цікаво чи не цікаво, але намбуло сказано, що ніхто не отримає пози-тивну оцінку на іспиті без знання цієїтеми, тому що нам пощастило вчитисятам, відкіля в світ пішли лужні цементи,вперше запропоновані ВікторомДмитровичем Глуховським.

Р.Ф.Рунова витримала свою обіцян-ку, але з тих часів ми знали не тількилужні цементи, але і памятали «закоха-ну» її розповідь про унікально таланови-ту людину, славетного професора нашо-го університету про його відношення достудентів та молодих науковців. Ясно,що сприйняли запрошення як великучесть для нас, молодих. І сталося так,що ми й не помітили, як пройшли ті 2години спогадів однодумців ВіктораДмитровича, образ професора став щеяскравішим, а ідеї про нові матеріаліначебто реалізовувались просто принас. Старше покоління романтиків нерозчарувало нас – хіба не диво прилеті-ти з Узбекистану аспірантам 80-х роківразом з онуком, щоб висловити своюподяку! А відео-замальовки з США таКанади, фільм з «живим» Глуховським,що ми побачили, викликає велику повагуперед тим поколінням.

Бажаємо всім зберігати кращі спога-ди про свої студентські роки, дякувативикладачам за отриману науку та запро-шення до знаменних подій в університеті.

Альона Разумова, Богдан Кіндрась,Євгенія Тихолаз, Анатолій Гергало,

випускники будівельно-технологічногофакультету 2012 року

СТАРШЕПОКОЛІННЯРОМАНТИКІВНЕ РОЗЧАРУ-ВАЛО НАС…

НИЛ руками студентов и практикантов

ЗАРОЖДЕНИЕ И РАЗВИТИЕ НАУЧНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОЙ ЛАБОРАТОРИИГРУНТОСИЛИКАТОВ В КИСИ

Эти воспоминания прислала в газету «Архітектура та Будівництво» выпускницаКНУБА, доцент кафедры ТБКВ Любовь Васильевна Лавриненко. Автор их – выпускник факультета ПГС КИСИ Владимир Васильевич Гончаров, канди-дат технических наук, старший научный сотрудник, доцент. Автор более 100 научныхтрудов (в т.ч. 4 монографий) и 33 внедренных в народное хозяйство изобретений.Воспоминания посвящены созданию в 1957 г. научно-исследовательской лабора-тории грунтосиликатов под руководством В.Д.Глуховского. Первым заведующимлаборатории стал автор этих записок – В.В. Гон чаров. Читайте!

Віктору Дмитровичу Глуховському -100

ВДЯЧНІ УЧНІ ПАМ'ЯТАЮТЬ!Шостого листопада наш університет віддав данину пам'яті – 100 років з дня народження Заслуженогодіяча науки УРСР, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, заслуженого винахідникаСРСР, доктора технічних наук, професора КНУБА В.Д. Глуховського.

Вшанувати вченого на ювілейне засідання зібралися випускники університету, представники кафедрКНУБА, аспіранти вченого 60–80-х років ХХ століття та сучасні молоді науковці. Серед них директор НДІВМім. В.Д. Глуховського, д.т.н., професор П.В. Кривенко, зав. кафедрою ТБКВ д.т.н., професор В.І.Гоц, про-фесор кафедри ТБКВ д.т.н. Р.Ф.Рунова, д.т.н., професор Л.О.Шейніч, директор «УкрНДІпроект -реставрація», к.т.н. В.Ю.Тимкович та багато інших. Відкрив ювілейне засідання ректор КНУБА, д.ек.н.,професор П.М.Куліков.

К.т.н. Хабіб Азімов К.т.н. С.О. Ткаленко

Син В.Д. Глуховського Владислав

Біля могили В.Д.Глуховського на Байковому кладовищі

Колишній аспірант В.Д.Глуховського А.Азімов разом з онуком читають Коран над могилою учителя

К.т.н. Н.Л. Македон К.т.н. В.Ю. Тимкович

Д.т.н. Л.О. Шейніч Д.т.н. Р.Ф. Рунова

Д.т.н. В.І. Гоц Д.т.н. П.В.Кривенко

Начало. Продолжение на стр. 4

4

НИЛ руками студентов и практикантов

ЗАРОЖДЕНИЕ И РАЗВИТИЕ НАУЧНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОЙ ЛАБОРАТОРИИГРУНТОСИЛИКАТОВ В КИСИ

1. Життя несправедливе – звикніть доцього факту.

2. Світу начхати на твоє самовідчуття тасамоповагу. Світ очікує від тебеякихось досягнень, перед тим якприйняти до уваги твоє почуттявласної гідності.

3. Малоймовірно, що тобі платитимуть40 тисяч в рік відразу після закінченняшколи або вузу. Ти не станеш віце-президентом компанії з лімузином таособистим водієм, поки ти незаслужиш цього.

4. Якщо ти думаєш, що твій вчительсуворий та вимогливий, – почекайзнайомства зі своїм боссом. Навідміну від учителя, кар'єра боссазалежить від того, як ти справляєшсязі своїми завданнями.

5. Обсмажувати бургери в Макдональдсіне нижче твоєї гідності. Твої прадідиназвали б будь-яку навіть такуроботу «хорошим шансом».

6. Не поспішай звинувачувати у кожнійсвоїй невдачі батьків. Не ний і не носисязі своїми невдачами, учися на них.

Підібрав Олег Саранців

Чесні відповіді випускників

ГІДНЕ МАЙБУТНЄ ЗА БУГРОМ– ПИТАННЯ ДУЖЕ СПІРНЕ

Андрій Зинов'єв (випуск 2010 року):

«Немного предыстории: я уехал непрограммистом, получил визы до май-дана, думал, что в Украине все пропалоиз-за Януковича и общего направлениядвижения Украины в сторону «братства».

Прежде всего, придерживаюсь мне-ния, что у нас в Украине жить комфорт-нее. Мы с женой уже 3 года в Чехии исделали определенные выводы:1. Жить на одну зарплату, даже если она

в 2–3 раза выше средней зарплатыместного населения – это зубы наполку. По большинству позицийпотолок 3–4 тысячи евро в месяцгрязными; налоги около 30%... Вышепрыгнуть по деньгам практическиневозможно: рынок труда достаточнотухлый.

2. Дорого все: покупка жилья, арен -да, электроника, мобильнаясвязь, интернет, любой сервис,который связан с ручным трудом!

3. Большинство продуктов – отбор -- опирп онтанз ,тсалпорве йын

рошен ный добавками и усилите -лями вкуса.

4. Низкий уровень образования иразвития детей. Кружки и секции

- ин итус оп йетед ,еигород ьнечочему не учат и учиться в принципене заставляют.

5. Дискриминация иностранцев. За 3года я и большинство моих знакомыхповидали многое – дискриминацияна работе, в быту, в том числе этокасается и детей. Было несколькослучаев открытой агрессии со сторо -ны местных в общественных местах,лишь потому, что общались на род -ном языке. Есть и положительные моменты,

которые до 2014 года в Украине были неособо актуальны, но я искренне на -деюсь, что рано или поздно у нас все

наладится. Мы с женой за 3 годапоняли, что нам все-таки намноголучше дома во всех отношениях – ифинансово, и морально».

Влад Хрумилин (выпуск 2013):

˗ Абсолютно честно и откровеннозаявляю: я – колбасник. Колбасники –это те, кто эмигрирует не ради прав исвобод, а исключительно за сытойжизнью (колбасой). Деньги, дешеваяеда, социалка …

Я – программист. Считаю, чтовыбрал профессию правильно, освоилеё и наслаждаюсь результатом. НаУкраине программист живёт тем лучше,чем его долларовая зарплата отличает-ся от средней по стране.

Здесь, в Польше, дороги ровнее инарод живёт в среднем гораздо лучше.Вот только какое мне дело до этого «всреднем»?

Мне не нужны ровные дороги, если ямогу ездить на такси-внедорожнике. Ненужно хороших больниц для всех, еслимогу заплатить из кармана за любуюоперацию, что делают в Украине. Но вотбеда-огорчение, такие операции даже вусловиях «бесплатной» медицины наЗападе – очень не бесплатные и по кар-ману не всем. Ну, или жди пару-тройкугодиков, пока очередь подойдёт. Немного, всего˗то пока операция не ста-нет бесполезной…

Из Украины ради денег уезжаюттолько в США, да и то – в далёкой пер-спективе. Потому что прежде, чем полу-чить доступ к тамошнему рынку труда,нужно получить гринку – (green card(анг.) – удостоверение личности), а это,ой, как не быстро.

Александра Вишневская(выпуск 2006 г.)

«Конченых», которые не видят заграницей ничего, кроме плюсов, реаль-но мало. Но как не крути, везде естьплюсы и минусы. И подобное взвеши-вание иногда говорит в пользу Украины,

а не той же, к примеру, Германии илиПольши.

Сергій Стирчук (випуск 2002 р.)

В Україні в цілому непогано жити.Я пробував жити у Польщі, Італіі,Америці та Нідерландах. Хоча поїздиві по інших країнах. Розповідаю!.

США: Сан Франциско. Це занадтоперегрітий ринок, бомжі, кримінал, ну, і зроку в рік все стає дорожчим просто наочах: там +1–2 бакси, тут 3–4 бакси…Наче й не багато, але якось втомлюєш-ся, при чому якість усього падає зчасом… Парки тут – супер (але спробуй-те знайти парковку, щоб не по 10 міль вкожний бік, бо все запарковано вщент).

Вашингтон: гарні музеї та монумен-ти, хоча саме місто більше схоже наМоскву: багато негрів, будинки пере-важно старі й дуже старі. Маркетівнема. Взагалі в Америці не вистачалосаме ярмарків із харчами.

Медицина так дорого, що капець.Народження дитини (дані 2015 р.)$7200, з яких $3500 – послуги лікаря,$2500 – вартість двох діб в госпіталі,$800 – анестезія, $400 – два прийома упедіатра. Отже, по нинішнім цінам вУкраїні – понад 210 тис. гривень.

Польща: Варшава ˗ дивне місто,великий слід від комунізму, який поси-лено намагаються приховати. Дляполяків українці – ніхто (це було 10років тому, давно не був), просто рабси-ла. Близько до України, є маркети непо-гані, але якість всього – посередня. Алетам неможливо інтегруватись, дискри-мінація буде переслідувати усюди.

Італія: Рим – тут робити нема чого,комьюніті (спільноти) ніякої, опалення

нема (зазвичай всі на ньому економ-лять) типу: навіщо, якщо взимку +15,але +15 весь час без обігріву – це дужехолодно. Ніхто нічого не робить, всевідкладається на завтра. Я чекав, щобполагодили опалення 2 місяці взимку,довелося змінити житло. Англійськоюне говорить ніхто. Ніхто і ніяк.

Нідерланди: Амстердам – чудовемісто, щоб приїхати відпочити, але жититам не варто. Це місто туристів.

Краще десь подалі в Утрехті абоЕйндховені. Тут найкраще принаймі длямене: величезний вибір продуктів у зви-чайному супермаркеті (сало й картоплюпродають уже нарізану :) тільки змішайта закинь на пательню). Англійськадруга мова.

Всюди тачки для дітей, все зручнодля малечі, комфортно абсолютно все,ніщо тебе не напрягає: для тебе виріше-но усе. Але такі податки 52%, з рулінгомна перші 5 років 30% (рулінг – налоговероз’яснення від налоговиків ).

З бесід з нашими випускникамими зробили висновок: 1. За кордо-ном комфортно якраз тим, хто і усебе на батьківщині встиг добитисядостатніх успіхів ... 2. На чужині житиможна, однак необхідно для цьогодокласти величезну кількістьзусиль; 3. Не лінуватися і активновивчати мову, адже саме вона можестати величезною перешкодою длянормального життя.

Одним словом, тільки цілеспря-мованим і наполегливим особисто-стям вдається побудувати в зарубіж-жі своє життя з нуля, зробити кар'єруабо створити успішний бізнес!

Підготовлено газетою

ПО СВІТУ НАС ПОРОЗКИДАЛО…Газета «Архітектура та Будівництво» багато років спілкується звипускниками КНУБА, які зараз живуть за кордоном. Вони пишутьнам листи на електронну адресу, виходять онлайн, телефонують...Все це для того, щоб не переривався зв'язок з рідними університе-том і газетою. Це дає їм можливість відчути себе хоча б на однугодину на батьківщині ... Ми теж намагаємося отримати ЧЕСНІ від-повіді про те, як їм працюється, живеться, що вони відчувають навідстані від своєї України. Сьогодні наші випускники оцінюють своєжиття в різних країнах світу.

Українська пісня

ДЕСЬ ПО СВІТУ…Слова Романа Стахніва

Дивись, який реально красивийНаш з тобою край:

Гори, доли, ріки, чорнозем!Дивись, які реально мудрі люди

Народились в нас:Франко, Стефаник, Шульц і Котермак.

Ми можемо зробити все самі,Можем обійти ми пів Землі,

Але навіщо нам іти?..Я візьму все в свої руки і піду,

І допоможу всім, хто зазнав біду,Я почну міняти світ із себе!

ПРИСПІВ:Десь по світу

Ти шукаєш іншу Україну,А вона живе в твоєму серціНезалежна вільна і єдина,

Рідна Україна!Десь по світу

Майбуття ти сам собі будуєш,В пошуках багатства і добра

Мандруєш...Повертайся на Вкраїну будувати

Справжню Батьківщину!Українські пісні і танці

Тільки твого серця ритмуМова наша солов’їна

Милозвучна, як молитва.Є відомі в світі наші

Науковці і спортсмени,Мудреці і музиканти,

А які у нас поети:Ліна Костенко і Тарас Шевченко,Сосюра, Франко і Леся Українка

Писали всі для нас,А ви живете там,

Там співаєте чужі пісніІ стукаєте в там-там.

А наші цимбали, скрипка і трембітаТак файно звучали, за душу чіпали.

Наші Верховинці, Бойки і Гуцули,Лемки і Мазури по горах танцювали.

По світу по світу нас порозкидало,Нас тепер чимало по цілому світу

І все на світі треба пережити,І наперед не треба ворожити!..

По світу по світу нас порозкидало,Нас тепер чимало по цілому світу,

І кожен фініш це по суті старт,І за минулим плакати не варт...

ПРИСПІВ:Українські пісні і танці

Тільки твого серця ритмуМова наша солов’їна

Милозвучна, як молитва.Є відомі в світі наші

Науковці і спортсмени,Мудреці і музиканти,

А які у нас поети!По світу по світу нас порозкидало,Нас тепер чимало по цілому світу,

Повертайся будуватиСправжню Батьківщину,

Рідну Україну!По світу по світу нас порозкидало,Нас тепер чимало по цілому світу,

Повертайся будуватиСправжню Батьківщину,

Рідну Україну!

УКРАЇНАЗАВЖДИ В СЕРЦІ

Випускники Андрій та ТетянаКорнушкіни (випуск 2008) наді-слали Газеті українську пісню«Десь по світу», яка «порвалазал до сліз не від сміху, а відправди». Головна думка її: щобповерталися наші люди із заро-бітків з-за кордону. Дуже гарно співають її ось тут:https://youtu.be/z0MZD29r_QQПропонуємо текст пісні.

Минкоммунхоза Украины. По его распо-ряжению начальник Одесского противо-

- теП ьрогИ – яинелварпу оговензлопорович Зелинский – принял представителяКИСИ – НИЛ грунтосиликатов по вопросуиспользования в строительстве первойочереди противооползневых и берего-укрепительных сооружений г. Одессы:штолен, бун, траверс, волноотбойных сте-нок в укреплении набережных новыхопытных элементов из шлакощелочныхбетонов. В КИСИ для НИЛ грунтосилика-тов начали поступать деньги на проведе-ние научно-исследовательских работ.

1 июля 1963 г приказом по институтуменя назначили заведующим НИЛ грун-тосиликатов. У НИИСКа было закуплено12 железобетонных блок-комнат и нача-то строительство двухэтажного лабора-торного корпуса. Местом сооруженияздания служила площадка непосред-ственно над убежищем. Устрой ствобетонного фундамента точечного типапод блок-комнаты выполнялось штатны-ми сотрудниками НИЛ, их к тому време-ни стало 11 человек. Особое стараниепроявляли инженеры: Георгий Желудков( выпускник строительно-технологиче-ского факультета, 1962 г) и приглашен-ный Глуховским Александр Костенко.

В середине 1964 г отделочные рабо-ты в здании были завершены. НИЛгрунтосиликатов стала самостоятель-ным научным подразделением Научно-исследовательского сектора (НИС)КИСИ со своим финансовым счетом иучетом в бухгалтерии института.

В штате лаборатории уже были: кан-дидат химических наук – Елена Алек -

- наЖ :ыренежни ,яаксвечратС анворднасна Скурчинская, Георгий Желудков, Алек -

сандр Костенко, Светлана Богданова,Дмитрий Бойко, четыре лаборанта и двапрепаратора. Лаборанты и препараторыбыли студентами вечернего или заочно-го отделений КИСИ. Аспирантами уВиктора Дмитриевича в то время были:ассистент кафедры физики – ИринаЮрьевна Петренко и ассистент кафедрыжелезобетонных и каменных конструк-ций Владимир Александрович Пахомов.Доцент кафедры стройматериаловИгорь Александрович Пашков также при-нимал непосредственное активное уча-стие в разработке и исследованиях шла-кощелочных бетонов.

МОЛОДЕЖЬ НИЛ ГРУНТОСИ-ЛИКАТОВ – НОСИТЕЛИ

НОВЫХ ИНФОРМАЦИОННЫХТЕХНОЛОГИЙ

Виктор Дмитриевич разрешил мне,кроме хозяйственной и административ-ной работы в лаборатории, заниматься инаучной деятельностью: я разработалновую методику определения прочностибетона конструкций и образцов подводой комплексным неразрушающимметодом, состоящем из склерометриче-ского (эталонным молотком Кашка рова)и импульсного ультразвукового (прибо-ром УКБ-1). Ружье для подводной охотыРПО-1, выпускаемое заводом «Арсенал»,было переделано под склерометр…

Все приборы проходили тарированиедля работы под водой. Для этого в бомбо-газоубежище была установлена ванная,наполняемая водой, в которую помеща-лись испытуемые образцы. Эти приборыи методика для водолазных работ впо-следствии были запатентованы, демон-стрировались на ВДНХ СССР и УССР.

В практику оценки специальныхсвойств бетона по отношению к морскойводе НИЛ грунтосиликатов было введе-но новое понятие: «абразионная стой-кость» (не абразивная). Это стойкостьматериала в условиях одновременногоистирающего и ударного воздействиянаносов в морской воде. Для испытанийабразионной стойкости бетонов в лабо-раторных условиях мной были разрабо-таны: прибор ЛБ-2АИ и стенд УАИ-1…

Благодаря инициативе и стараниямА. Костенко к концу 1963 года лаборато-рия КИСИ была оснащена самымсовременным для того времени обору-дованием для проведения научно-исследовательских работ: ДТА, УРС-50ИМ, мощной высокочастотной печьюдля плавки шихты в графитовых тиглях;УЭМВ -100К, ЭВМ «Промінь» – как ника-кая другая лаборатория в институте.

Мои натурные испытания шлакоще-лочного бетона для противооползневыхберегоукрепительных сооружений про-двигались успешно вперед. В мелиора-тивном строительстве, благодаря усилиямНИИСПа, из шлакощелочного бетона ста -ли выпускать оросительные лотки на опо-рах и плиты для облицовки каналов…

Перед Виктором ДмитриевичемГлуховским я взял обязательства идалее продолжать работать по темедолговечности конструкций из шлако-щелочного бетона в гидротехническомстроительстве, участвовать во всехмероприятиях лаборатории по этойтематике, помнить, что НИЛ грунтоси-ликатов – колыбель всех моих «научныхдел» и мой «родной научный дом».

В. Гончаров

Продолжение. Начало на стр. 3 Цитати

BILL GEJTS ДЛЯ МОЛОДИХ

Білл Гейтс – засновник корпора-ції Microsoft, один з найбагат-ших людей на планеті, лицар-командор Ордена Британської

- раГ амолпид радолов ,їірепмІвардського університету і ценезважаючи на те, що його вінне закінчував ...Ось декілька правил від БіллаГейтса для молодих про кар'єрута майбутнє.

Повітрофлотський проспект існує зсередини ХІХ століття. В самому кінцівулиці знаходилося село Жуляни з вій-ськовим аеродромом (нині аеропорт«Київ" ім. Сікорського), а дорога звала-ся Кадетське шосе. Потім дорогавидозмінилася і в ХХ столітті сталаназиватися Героїв Стратосфери.Сучас на назва з'явилася лише в 1963році. До речі, до цього часу вже трива-ло будівництво нинішнього корпусунашого університету.

Гадаю, що кожен на початку про-спекта звертає увагу на величезну спо-руду блакитного кольору. У ньому дужедавно, з радянських часів, функціонуєбасейн (під відомством Збройних силУкраїни), який і тоді вважався одним знайбільших в Україні.

БУДІВЛЯ МІНОБОРОНИСЛУГУВАЛА КА ДЕТ СЬКИМ

КОРПУСОМНа Повітрофлотському проспекті, 6,

нині розташоване Міністерство оборо-ни України.

Спочатку в цій будівлі знаходивсякадетський корпус, який тут офіційнопочав функціонувати в 1857 році, іназваний був начесть князя Воло -димира Олек сан -дровича (народив-ся в 1847 році). Зачасів війни та оку-пації Києва спору-да була частковопошкоджена, аленезабаром владавирішила її відно-вити. В результатіз'явився 8-колон-ний портик, а вжечерез кілька деся-тиліть до корпусузробили прибудо-ву. Нині на фасадібудівлі можна по -ба чити багато ви -шуканої ліпнини іажурний карниз.

Пройшовши щекілька десятків мет-рів, можна побачи-ти досить значимевідомство НАБУ(Національне анти-

корупційне бюро України) на вул.Сурикова, 3. Цегляну будівлю радянсь-кої побудови прикрашають чотириколони.

ДОРЕВОЛЮЦІЙНИЙ БУДИ-НОК, ДЕ МЕШКАЛИ ОФІЦЕРИ.

ЦЕЙ БУДИНОК РОЗМІНЯВСОТНЮ РОКІВ

Напроти НАБУ розташовано кількаелітних особняків (вул. Курська, 1/2).Вони будувалися спеціально для офіце-

рів, які займалися вихованням майбут-ніх військовослужбовців.

Головною пам'яткою таких «соло -м'ян ських» будинків в Києві є те, щоживе в них особливий офіцерський дух.Ця триповерхова цегляна будівля зве-

дена на початку ХХ століття і примітнатим, що побудована з елементамиромано-готичної архітектури і нагадуєфортецю середньовіччя.

У ГОТИЧНОМУ ЗАМКУ РАНІШЕВЧИЛИ НА АРТИЛЕРИСТІВТриповерхову будівлю з вишуканим

карнизом на Повітрофлотському про-спекті, 28, ось уже три роки займаєВищий спеціалізований суд України, дещодня вирішуються долі сотень людей.Але раніше в ньому було облаштованоголовний корпус національного універ-

ситету оборони України ім. ІванаЧерняховського.

Втім, саме цегляна споруда побудо-вана в 1914 році під Миколаївське арти-лерійське училище (назване на честьцаря Миколи II). У 1918 році її перейме-

нували в Український народний універ-ситет. Варто відзначити, що змін в назвінавчального закладу за 100 років булобагато: вище артилерійське училище,ракетно-зенітне інженерне училище ...

ЖІНКА В СКОРБОТІ ІАКАДЕМІЯ ДЛЯ КОПІВ

Солом'янську площу можна по правуназвати притулком для правоохороннихорганів, адже у величезній будівлі (нафото в глибині) розташована Націо -нальна академія МВС, де навчаютьсямайбутні поліцейські.

Будівництво будівлі було запланова-но ще наприкінці 30-х років минулогостоліття, але через війну реалізувати їїзмогли лише через кілька десятиліть.Біля корпусу академії розташованийвеличезний пам'ятник, присвяченийпрацівникам органів внутрішніх справ,які загинули під час виконання своїхобов'язків. Скульптор зобразив граніт-ний монумент у вигляді жінки в хустині,яка сумує за загиблими правоохорон-цями, а біля ніг її лежить бронзове гроновинограду. Саме до її ніг 22 серпняпокладають квіти в пам'ять про загиб-лих поліцейських.

ЛИШЕ 60 ЛІТ ТОМУ…Ось ще історичне фото. 1957 рік. За

будинком, що на початку цієї фотографіїбуде побудований нинішній корпуснашого КНУБА, але поки його ще немає.Газета пропонує подивитися на Повіт -ро флотський проспект того періоду,його дороги і транспорт ...

І. Геращенкова,Використано матеріал Л.Кириченко,

(газета «Сегодня»)

5

На пагорбах київських

ПРОГУЛЯНКИ ПО ДОРОЗІ ДО КНУБАЦя розповідь для тих, хто працює і навчається в КНУБА. Тому щоадреса нашого навчального закладу – Повітрофлотський проспект,31, і газета вирішила познайомити всіх з історією та архітектуроюбудівель, які знаходяться на нашій вулиці. Поїхали!

Центральний вхід басейну прикрашає портик з 12 колонами, які додають споруді особливого шарму. Фасад споруди прикрашає ліпнина.

Будинок Міністерства оборони України

Вищий спеціалізований суд України. Раніше – національний університет оборони України

Є місця, де про поліцейських пам'ятають завжди. Це Солом'янська площа в Києві.

Поблизу у парку діє Спасо-Преображенський храм (просп. Повітрофлотський, 29), який відкрили більше десяти років тому

Вишукана ліпнина

Тут жили наставники майбутніх військовослужбовців. Нині вартість квартири в дореволюційному будинку –понад $ 100 тис.

Відомство НАБУ

6

Ре дак тор Iри на Ге ра щен ко ва

АД РЕ СА РЕ ДАК ЦIЇ: 03180, м. Київl180,Повiтрофлотський проспект, 31, кiмн. 608, тел. 241l55l35

НАШ САЙТ В ІН ТЕР НЕ ТІ: www.knu ba.edu.ua, i_ge ras chen ko va@vo li a cab le.com

За снов ник — Київський нацiональ ний унiвер си тет будiвництва i архiтек ту ри

Свi доц тво про ре єс тра цiю: КI, № 137 вiд 20.12.1995 р.

Ре дак цiя мо же пуб лi ку ва ти ма те рi а ли, не по дi ля ю чи точ ки зо ру ав то ра.Ре дак цiя ли шає за со бою пра во ре да гу ва ти i ско ро чу ва ти ма те рi а ли ав то рiв.

Виготовлено Приватним підприємством "БіАйДі". вул. Новгородська, 1l51 м. Київ. 03151

Голова Солом’янської районної в місті Києві адміністрації М.Ю.Шкуро з нагоди святкування Дня студента нагородив грамотами тастатуетками кращих студентів Київського національного університе-ту будівництва і архітектури: Слободенюка Олександра, КотумуВадима, Савченка Олександра та Корбу Дар’ю за високі здобутки унавчанні,активну життєву позицію та з нагоди відзначення Дня сту-дента. За інформацією сайта КНУБА.

О.В. Бєлозьорова,Зав. організаційно-методичного відділу з виховної роботи

НАГОРОДИ НАДЕНЬ СТУДЕНТА

Для кращих

На сайті Work.ua, який позиціонує себе «місцем № 1 для пошукуроботи в Україні», опубліковано перелік ТОП-100 популярних про-фесій.

Перші десять позицій найзатребуваніших фахівців посідають:консультант у шоу-рум, менеджер зі збуту, менеджер-консультант усалон, реалізатор, онлайн-консультант, асистент із продажу, менед-жер із експорту, водій, бухгалтер.

Завершують список IT-спеціаліст, диспетчер, майстер із ремон-ту, спеціаліст технічної підтримки, SEO-спеціаліст, спеціаліст із облі-ку, керівник відділу продажу, медичний представник, оператор АЗС,столяр.

Найбільше пропозицій щодо роботи work.ua пропонує в такихкатегоріях: робочі спеціальності, виробництво, продаж і закупівля,галузь обслуговування, роздрібна торгівля. Найменше вакансій угалузі страхування.

Крім того, Work.ua пропонує подивитися середню зарплату запосадами і напевне дізнатися, скільки заробляє саме менеджер зпродажів в Києві чи іншому місті.

Так, менеджер з продажу може заробити 12500 грн., продавець– 7500, водій – 11500, бухгалтер – 9700, адміністратор – 8300,кухар – 9400, вантажник – 7800, офіс-менеджер – 7900, касир –7300, менеджер по роботі з клієнтами – 10400, оператор call-цент-ру – 8200, офіціант – 8700, бармен – 7600, охоронець – 6900, при-биральниця ˗ 5500. З цього зрозуміло, який рівень оплати за вибра-ною посадою є найпоширенішим.

Ми не знаємо, як роботодавці виплачують зарплату, але це вжеінше питання… Відповідь на нього зазвичай можна отримати лишена співбесіді.

Підготував Антон Павлик,студент КНУБА

WORK.UAПРОПОНУЄРОБОТУЗбираємо Примітності і незвичайні пам'ятники Києва

Ми знаємо, що в місті відкрито пам'ятники казковим персонажам,рослинам, транспортним засобам і навіть взуттю. Одним словом, унас можна знайти пам'ятники найнесподіванішим об'єктам, навітькованому чотириметровому згорілому сірнику (колиш. вул. Артема),на якому з'явилася жива гілочка із зеленим листком ... А ось ... канце-лярським товарам (циркулю і ін.) монументів ми не знайшли. Аледізналися, що в різних містах світу існують такі неформальні пам'ятки.

Так, «сама величезна скріпка на планеті» належить монументу,встановленому в столиці Норвегії, місті Осло. Там він стоїть неспро-ста. Ще під час Другої світової війни, скріпка на лацкані піджака озна-чала, що норвежці – вільні люди. Одягнув скріпочку і ти вільний!

На Уралі є найбільший в світі парк велетенського канцелярськогоприладдя. Це і величезні ножиці, лінійка, кнопка. Парк обгородженийпарканом у вигляді величезних олівців, а роль лавочок грають лінійки.

Все в розмірах 2. 3, 4, 9 метрів. Одним словом, «гігантоманія» охопи-ла весь світ.

Ось ще факт. Десять років тому в одному з європейських міст буввстановлений пам'ятник стопудовій гирі. Однак на свою біду творцігігантського спортивного снаряда вирішили зробити своє творіннябагатофункціональним: просвердлили отвір для монет і оголосили,що це «заодно» і загальноміська скарбничка. Протягом піврокумісцеві жителі, веселощів заради, наповнювали «міську казну»дрібними грошима. Кажуть, грошей набралося чимало. Алевирішити, куди витратять свої заощадження, творці не встигли ...Одного разу вночі до гирі під'їхала вантажівка, з неї вийшло 4 особи зкувалдами, які кілька хвилин «попрацювавши над снарядом»,скарбничку «розбили». Взяли все до копійки ...

Підготувала Тоня Малишевська,студентка 2 курсу

ПАМ'ЯТНИКИ СКРІПЦІ, НОЖИЦЯМ, ЦИРКУЛЮКиївське комунальне об'єд -нання зеленого бу дів ниц тва"Київ зелен буд" постійнопрацює над тим, щоб оригі-нально прикрашати районина шо го міста. Після від-криття на території нашогоуніверситету Пам'ят ника ...Циркулю газета вирішиладізнатися, чи є ще в Києвіподібні пам'ятники.

Спорт

З 19 по 21 жовтня у спортив номуклубі "Вос ход", відбувся Відкритий чемпіонат Дар -ницького району з боксу. Від нашого універсітету висту -пали двоє боксерів. Ковпак Андрій – БЦІ-11 про вівдва поединка і зайняв 3 місце.Ларюшкін Володимир – АРХ-18 провів один поєдинок ізайняв 4 місце.Вітаємо хлопців та бажаємо їмвеликих звершень!

ВІДКРИТИЙ ЧЕМПІ -ОНАТ ДАРНИЦЬКОГОРАЙОНУ З БОКСУ

Спорт

У вересні студенти нашого університету брали участь у спортивнихзаходах:

Дев'ятого вересня у центрі Києва відбулась головна спортивнаподія місяця, присвячена Дню фізкультури і спорту – спортивногофестивалю INTERSPORT FEST та біговий захід INTERSPORT RUN UA2018. Спортивне свято проводилося вже вчетверте, і цього року зібра-ло близько 6000 бігунів із 12 країн світу.

Олімпійські зірки, професійні спортсмени та тисячі любителів актив-ного життя зібралися цього дня на Хрещатику і довели, що Київ – спор-тивне місто.

Традиційно учасники долали дистанції: 10, 5, 2 км. Маршрут INTER-SPORT RUN UA пролягав центральними вулицями міста Києва, а старті фініш розмістився у самому серці столиці – на Хрещатику. Дистанцію10 км подолав і студент гр. КСМ-22с Азральян Ілля й з результатом1:12:40,00 зайняв 71 місце у своїй віковій групі.

П'ятнадцятого вересня студенти Азральян Ілля і ФедоренкоІлля – гр. КСМ-22с, Фасоля Юля – гр. БМП-11, ПірумшоєваКарина – взяли участь у Солом’янському легкоатлетичному пробігу,присвяченому Дню фізичної культури і спорту України. Подолавши дис-танцію 1 км, вони стали переможцями змагань серед Вузів ІІІ-ІУ рівнівакредитації.

Шістнадцятого вересня студенти долучилися до спортивногофестивалю INTERSPORT FEST за єдність. Він був організований

Інститутом Інформаційної Безпеки та Студентською радою при Міністерстві інформаційної політики України та проходив у Пирогові. У програ-му змагань було включено «Естафету єднання» та пробіг на 4,5 км мальовничими схилами Пирогова. Студенти – Азральян Ілля іФедоренко Ілля (КСМ-22с), Демиденко А. і Ченчик Г. (МО-11), Сидоренко Ю. і Іваницька Н. (ГКЗ-11), Зайцева Є., Оніщенко Н. іКозир М. (ДН-11), Кузьмин В. (БЦІ-13), Фасоля Ю. (БМП-11), Швед А., Голубєва І. і Мацура М. (Арх-21б), Красномуцька Д. (Арх-13б), Мелешко О. і Охрименко Г. (Арх-22а), Романов С. (Арх-34б), Одоміч О. (БЦІ-18а) взяли активну участь в усіх видах програми ібули нагороджені пам’ятними подарунками.

Цього року незабутні бігові старти в центрі міста та на інших спортивних і неспортивних майданчиках стали великим святом здорового спо-собу життя, де кожен зміг продемонструвати свій хист та відкрити нові для себе напрямки у спорті. Адже ніщо так не об`єднує людей, як спіль-на мета та підтримка.

Підготувала кафедра Фізвиховання і спорту КНУБА

НЕЗАБУТНІ БІГОВІ СТАРТИ