Пекінська деклараціяМіжнародної конференції зі збору коштів, необхідних для боротьби

з пташиним грипом і пандемією людського грипу(підсумковий документ від 18 січня)

17-18 січня 2006 року, Пекін

17-18 січня 2006 року в Пекіні (Китай) було проведено Міжнародну конференцію зі збору коштів, необхідних для боротьби з пташиним грипом і пандемією людського грипу. Організаторами конференції були Уряд Китайської Народної Республіки, Європейська Комісія та Світовий банк у тісній співпраці зі Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Організацією ООН з питань продовольства та сільського господарства (ФАО) та Всесвітньою ветеринарною організацією з боротьби з епізоотіями (OIE). Учасниками конференції були представники спеціальних міжнародних організацій і фінансових установ, приватного сектора та громадянського суспільства з більш ніж 100 країн світу.

Конференцію а Пекіні було організовано для мобілізації і координації фінансової допомоги від донорського співтовариства, призначеної для боротьби з поширенням високопатогенного пташиного грипу (HPAI) в національному, регіональному та глобальному масштабі і підтримки на всіх рівнях заходів, спрямованих на підготовку до можливої пандемії грипу серед людей. Рішення конференції спиралися на рекомендації, вже розроблені міжнародною спільнотою, включаючи Резолюцію про посилення розбудови потенціалу глобальної системи охорони здоров’я населення, прийняту на 60-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, і організованої Світовим банком міжнародної зустрічі з питань пташиного грипу і стану готовності до пандемії людського грипу, проведеної в Женеві 7-9 листопада 2005 року.

Світ стоїть перед небезпекою нової хвилі поширення високопатогенного пташиного грипу, який так само, як атипова пневмонія (SARS) і ВІЛ /СНІД, не знає національних кордонів. Високопатогенний пташиний грип нині зареєстровано в Азії, на Близькому Сході та Європі; існує висока ймовірність того, що ця хвороба може поширитися також на Північну й Південну Америки, Африку та інші частини світу. Вже підтверджено смертельні випадки від цієї хвороби серед людей, і є реальна можливість того, що подальші генетичні зміни вірусу пташиного грипу можуть призвести до появи вірусу, який передаватиметься від людини до людини, і виникнення пандемії людського грипу.

Пандемія у разі, якщо її не буде вчасно виявлено і щодо неї не буде вжито належних заходів, може вбити мільйони людей і мати катастрофічні наслідки для глобального економічного зростання, торгівлі та безпеки. Високопатогенний пташиний грип загрожує втратою засобів до життя сотням мільйонів незаможних селян, які тримають домашню птицю, і може завдати великих збитків дрібним підприємцям і комерційним виробникам, пов’язаним з птахівництвом. Отже, ми мусимо вжити швидких, рішучих і узгоджених заходів, щоб запобігти поширенню високопатогенного пташиного грипу, належно підготуватися до нього і тримати його під контролем, а також запобігти людській пандемії; для цього необхідно звернути увагу, насамперед, на епізоотії, оскільки вони є головним джерелом небезпеки. Ці заходи мають включати зміни в системі тваринництва та управління виробництвом тваринних продуктів. Водночас, ми повинні вжити заходів із підготовки до можливої пандемії людського грипу, так, щоб мати засоби для ліквідації або хоча б обмеження пандемії у разі, якщо вона розпочнеться. Надзвичайно важливо також вирішувати середньо- та довгострокові проблеми, пов’язані з ветеринарним сектором і системою охорони здоров’я.

Міжнародні спеціальні організації, такі як ФАО, ВООЗ і OIE відіграють головну роль в реагуванні на цю загрозу, розробляючи глобальні стратегії контролю над поширенням високопатогенного пташиного грипу і попередження пандемії людського грипу. Спеціальний представник Генерального Секретаря ООН з координації заходів реагування на пташиний грип і пандемію людського грипу зробив великий внесок у забезпечення роботи у цій сфері з максимальною віддачею всіх агенцій ООН. Інші організації, як-от Організація міжнародного партнерства в боротьбі з пташиним грипом і пандемією людського грипу (IПAПI), Європейська Комісія та Світовий банк, розгорнули активну діяльність, мобілізуючи спільноту донорів і країн-партнерів до впровадження більш стратегічного та узгодженого підходу. Міжнародні та регіональні ініціативи Сполучених Штатів Америки, Японії, Канади, Азіатсько-тихоокеанської економічної співпраці (AПЕК), Асоціації країн-

південно-східної Азії (АСЕАН), Африканського Союзу, Європейського Союзу, Азіатського банку розвитку та Місії ООН з референдуму в західній Сахарі (МЕРКОСУР), а також проведені останнім часом Міністерська конференція зі співпраці в боротьбі з пташиним грипом Куньміні, Самміт країн Східної Азії, ACMECS та Зустріч міністрів охорони здоров’я регіону Андів, свідчать про скоординовану міжнародну реакцію. Ми схвалюємо та підтримуємо всі ці заходи.

Однак ситуація залишається дуже серйозною. Ми повинні вжити подальших скоординованих заходів, спрямованих на посилення нагляду за поширенням хвороби і її діагностику, створити і зміцнити вкрай необхідний потенціал у системах охорони здоров’я та ветеринарної служби, підвищити поінформованість населення та пом’якшити соціальні та економічні наслідки цієї хвороби, особливо у країнах з найвищим рівнем ризику поширення інфекції та з найбільшими потребами в ресурсах. Міжнародна спільнота зобов’язана зробити все, що від неї залежить, для попередження можливої пандемії людського грипу та підготувати до цієї пандемії всі сектори. Ми мусимо вжити цих заходів негайно і всі разом.

МИ, УЧАСНИКИ ПЕКІНСЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ:

1. Зобов’язуємось всіляко сприяти ефективному розробленню та впровадженню комплексних національних планів дій у рамках глобальних стратегій ВООЗ /ФAO /OIE на чолі з політичним керівництвом найвищого рівня, мобілізуючи ресурси в наших країнах і спираючись на органи влади, громадянське суспільство та приватний сектор у забезпеченні скоординованої та ефективної відповіді на загрозу пандемії. Ми погоджуємось, у контексті наших відповідних національних планів вжити енергійних заходів із запобігання потенційній пандемії, пом’якшення її можливих наслідків, готовності до надзвичайних ситуацій у короткостроковій перспективі, разом із плануванням довгострокових заходів із запобігання та контролю над поширенням високопатогенного пташиного грипу серед домашньої птиці та в пов’язаних із птицею видах діяльності, і попередженням контактування людей із інфікованими птахами.

2. Із особливим задоволенням відзначаємо ухвалення Всесвітньою асамблеєю охорони здоров’я Міжнародних регулятивних актів у сфері охорони здоров’я у травні 2005 року, підкреслюємо, що впровадження цих регулятивних актів повинно відображати реальні загрози охороні здоров’я у глобальному масштабі в ХХІ столітті, у тому числі загрози можливих пандемій, пов’язаних із грипом, і закликаємо до щонайшвидшого добровільного виконання всіх статей цих нових регулятивних актів, реалізація яких можлива на практиці ще до набрання ними в червні 2007 року чинності.

3. Приєднуємося до довгострокової програми стратегічного партнерства між міжнародною спільнотою та країнами, які вже постраждали від високопатогенного пташиного грипу або для яких існує високий ступінь такої загрози, і в яких оперативно організовано належну фінансову та технічну допомогу, щоб можна було доповнити заходи, вжиті самими країнами та регіонами (насамперед, країнами, що розвиваються). Особливу увагу слід приділяти як невідкладним діям, так і заходам, розрахованим на довгострокову перспективу. Протягом найближчого часу найбільш пріоритетним видом діяльності має бути надання допомоги країнам в обмеженні та контролю за поширенням вірусу, виявленого в домашньої птиці, і його ліквідації, та в підготовці до можливої пандемії грипу серед людей. Передовсім, необхідно посилити спроможність здійснювати перевірки і виявляти вірус, поліпшити поінформованість населення та підвищити його імунітет, стимулювати наукові дослідження вакцин і створення запасів антивірусних препаратів для людей, допомагати впроваджувати заходи реагування і стримування у разі початку пандемії, а також заходи із пом’якшення її соціальних, психологічних і економічних наслідків для населення. У більш довгостроковій перспективі першочергову увагу потрібно приділити розвитку необхідного потенціалу та інфраструктури в секторах ветеринарної медицини та охорони здоров’я населення та в будь-який необхідний час вжити додаткових заходів у сферах, пов’язаних із вказаними секторами. Міжнародна спільнота повинна здійснити аналіз і надати докладні роз’яснення з багатьох важливих питань – таких як

створення належних структур для компенсаторних систем, резервування, моніторингу та оцінки – які відповідатимуть потребам і умовам конкретних країн.

4. Сприятимемо швидкому та оперативному обміну інформацією і відповідними біологічними матеріалами, пов’язаними із високопатогенним пташиним грипом та іншими новими штамами грипу, в наших країнах, і забезпечуватимемо розвиток, поширення та використання передового досвіду із нагляду і контролю за поширенням високопатогенного пташиного грипу та готовності до пандемії людського грипу відповідно до чинних стандартів OIE, які стосуються ветеринарних послуг, і недавно прийнятих ВООЗ міжнародних регулятивних актів щодо охорони здоров’я.

5. Підтримуватимемо посилення співпраці у сфері міжнародних досліджень безпечних і ефективних вакцин для людей і тварин та антивірусних ліків для людей, а також сприятимемо полегшенню доступу до цих ліків всіх, хто їх потребує.

6. Надаватимемо допомогу в оцінці результатів і наслідків готовності до пандемії людського грипу та планів дій в наших країнах, їх періодичному перегляді та оновленні в разі необхідності та в оновленні глобальної стратегії контролю і планів готовності до пандемії людського грипу на підставі набутого досвіду та з використанням наявних фахових мереж, створених ООН, ВООЗ, ФАО, OIE та іншими відповідними організаціями та групами.

Врешті-решт, ми вітаємо схвалені на цій конференції рішення щодо координації за участю країн-реципієнтів фінансових внесків і коштів, отриманих від міжнародних фінансових установ і організацій, приватних фундацій, банків розвитку та країн-донорів. Ми вважаємо таку координацію дуже важливою для спрямування отриманих коштів і внесків на виконання заходів, визначених у комплексних планах дій для країн-реципієнтів, як пріоритетні, та розподілу цих коштів серед регіональних і глобальних організацій, які вживають заходів щодо контролю та попередження поширення високопатогенного пташиного грипу і боротьби із загрозою пандемії. Ми сподіваємось, що ці кошти будуть належним чином розподілені та використані відповідно до принципів ефективності допомоги, встановлених Паризькою декларацією.