ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ!/112-116.pdfВіртуальні...

Інформатизація вищої освіти

© С.В. Палій 111

ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ

УДК 004:378

С.В. Палій

Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ

СТВОРЕННЯ СТРУКТУРНОЇ МОДЕЛІ ІНФОРМАЦІЙНО-ОРГАНІЗАЦІЙНОГОСЕРЕДОВИЩА ПІДГОТОВКИ ТА СОЦІАЛЬНОЇ

АДАПТАЦІЇ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ

Розглянуто вимоги до системи дистанційної довузівської підготовки іноземних громадян.Запропоновано модель інформаційно-організаційного середовища підготовки та соціальноїадаптації іноземних студентів. Побудовано концептуальну модель інформаційно-організаційногосередовища.

Ключові слова: дистанційне навчання, довузівська підготовка, інформаційно-організаційнесередовище

Постановка проблеми

Відповідно до національної стратегії розвиткуосвіти в Україні на 2011-2027 роки є необхідністьрозробити та забезпечити реалізацію заходів щодозалучення іноземних студентів для навчання вУкраїні, передбачивши збільшення кількостінавчальних програм у вищих навчальних закладах ізакладах післядипломної освіти.

В останні роки все більше загострюєтьсяконкуренція серед вищих навчальних закладів таборотьба за студентів. Цьому сприяє відкриттянових приватних вузів, демографічна ситуація вкраїні, реформи Мністерства освіти і науки, молодіта спорту України. Для покращення своїхекономічних показників університети повинніоптимізувати витрати на навчання та залучатидодаткові кошти, зокрема – збільшувати чисельністьіноземних студентів.

Переїзд на тривалий термін з метою навчаннядо іншої країни викликає у студентів, особливо напочатковому етапі, стресовий стан. Він ґрунтуєтьсяна таких факторах, як незнання мови, законів,культури, традицій, географії країни перебування.Для повноцінного життя та навчання в іншій країністудент повинен пройти соціальну адаптацію.

Задача університету полягає в тому, щоб ще доприїзду в Україну переконати потенційногостудента (та/або його батьків) не тільки в належнійякості освітніх послуг навчального закладу, а й вгарантуванні безпеки життя і здоров’я студента.Частково ці завдання можна вирішити, надавшиякомога більше інформації про Україну, українців,місто, університет тощо. Ефективно зробити це

можливо було б, відкриваючи інформаційніпредставництва університету за кордоном. Алетакий шлях доволі складний та витратний, до того жіснує велика кількість держав, зацікавлених вотриманні своїми громадянами української освіти,зокрема: країни СНД, Близького Сходу, Африки,прикаспійського регіону, КНР, країни Північної таПівденної Америки. Якщо проаналізуватиконтингент підготовчого відділення для іноземнихгромадян Київського національного університетубудівництва і архітектури (КНУБА) за 2010-2011навчальний рік, то можна побачити, щодомінуючою за кількістю студентів країни немає,розподіл приблизно однаковий (рис.1). Кількістьстудентів з Ірану дещо більша, але з року в ріккартина може змінюватись. Відкриватипредставництва в кожній державі, де є потенційністуденти, сьогодні немає можливості.

Рис. 1. Контингент студентів підготовчого відділення дляіноземних громадян КНУБА за країнами (2009-2010 н.р.)




УДК 004:378

С.В. Палій













Алжир Ангола

КонгоКНР

ЛіванМароккоНігеріяПеру

РосіяСирія

СШАТуреччина

Туркменістан

Шрі-Ланка




УДК 004:378

С.В. Палій













Ангола В'єтнам

Ізраїль

Іран

ЙорданіяКонгоКНР

Управління розвитком складних систем (8) ISSN 2219-5300

112

Більш раціонально проводити початковий етапдовузівської підготовки дистанційно. Це дозволитьстуденту оволодіти мовою на рівні елементарногопобутового спілкування, дізнатись багатонеобхідного про навчання в Україні, тобто пройтипочатковий етап соціальної адаптації, перебуваючиу звичних для себе умовах, а університету значноскоротити витрати за рахунок економії заробітноїплатні, аудиторного фонду, літератури тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

За результатом вивчення наукових джерел, надпроблематикою дистанційної освіти досить активнопрацюють вітчизняні науковці: В.М. Кухаренко,П.І. Федорук, Є.Ю. Владимирська, В.Ю. Биков,В.Є. Лукін, Н.О. Рибакова,О.І. Гороховський таінші[1-8]. Але у контексті довузівської дистанційноїпідготовки та соціальної адаптації іноземнихгромадян, зазначені проблеми досліджені не повноюмірою, чим і обґрунтовується вибір теми даноїстатті в межах наукового дослідження.

Формулювання мети статті

На відміну від традиційного дистанційногонавчання (ДН), для дистанційної довузівськоїпідготовки важливо не тільки забезпечитиможливість студенту вивчати певний навчальнийкурс, а максимально наблизити навчання достаціонарного, надати можливість спілкування звикладачами, співробітниками деканату, іншимистудентами, випускниками, тобто максимальнозаглибитись в атмосферу університету. Такимчином, переймати досвід, який буде потрібен під часперебування на навчанні в навчальному закладі вУкраїні.

Сьогодні існує досить велика кількість системдистанційного навчання (СДН), як комерційних, такі таких, що безкоштовно розповсюджуються –AdobeConnect, IBMLotusLMS, Oracle LearningManagement, WebTutor, Прометей, Nau Learn, eLearnServer, Доцент, Red Class, Агапа, Competentum.Instructor, Share PointLMSRU, JoomlaLMSRU, VirtualUniversity, Moodle, Ilias, Open Class та інші. Длядовузівської підготовки частково підходять всізазначені системи, але кожна з них має своїнедоліки. Повною мірою жодна не підходить длявирішення комплексу зазначених задач. Вказанісистеми належать різним розробникам і томуоб’єднання їх з метою взаємодоповнення це доситьвартісна та складна, а іноді, в силу закритості, інеможлива задача.

Виникає потреба, використовуючи найкращийсвітовий досвід застосування дистанційногонавчання, розробити модель та створити такеінформаційно-організаційне середовище,перебуваючи в якому на віддалі студент зможе

соціально адаптуватись та підготуватись донавчання в іноземному навчальному закладі.

Виклад основного матеріалу

Розглянемо більш детально сервіси, які маєзабезпечити університет в межах інформаційно-організаційного середовища підготовки тасоціальної адаптації іноземних студентів (рис.2).

Рис.2. Сервіси, які пропонує університет в межахінформаційно-організаційного середовища підготовки та

соціальної адаптації іноземних студентів

До функцій електронного деканату, як ізвичайного, належить: ведення списків групстудентів, розклад занять з тьюторами, контрольвиконання студентами навчальних графіків іпрограм, ведення журналу пропозицій та зауважень(їх розгляд), ведення особових справ студентів,інформування студентів щодо їх прав та обов’язків,розміщення різноманітних оголошень.

Спілкування студента зі співробітникамидеканату, тьюторами та іншими студентамивідбувається за допомогою таких засобів, як:форуми, чати, eMail, вебінари, відеоконференції(IPTV, broadcasting), голосові конференції (VoIP),соціальні мережі (в тому числі FaceBook, Twitter, Вконтакте, Одноклассники), RSS та ін. Інформаційно-організаційне середовище повинно забезпечитистуденту можливість пошуку співбесідника (іншістуденти, випускники, сторонні особи) за різнимикритеріями: за рівнем підготовки, за країноюпоходження, за інтересами, відповідно до релігії, запрофесійним спрямуванням тощо.

Віртуальне (електронне) сховище медіа-ресурсів містить такі матеріали: книги, інтерактивнікурси, фільми, аудіокниги.

Тренажери для самостійної підготовкирозділяються на мовні (граматичні, фонетичні,каліграфічні, диктанти) та предметні.

Віртуальні лабораторії з немовних дисциплін –фізики, хімії, біології, географії, економіки,комп’ютерних наук та ін.

Тематичні віртуальні екскурсії: університет,місто, Україна, архітектура, релігія, традиції,


113

мистецтво, будівництво, медицина, історія, клімат(погода), фольклор ін.

База посилань на внутрішні ресурси: списокспеціальностей, навчальні програми, умовиконтракту, список фірм посередників для отриманнязапрошення на навчання, умови отриманнязапрошення на навчання, правила проживання вгуртожитку, правила поведінки тощо.

База посилань на зовнішні Internet – ресурси:інші студенти та випускники (в т.ч. в соціальнихмережах), навчальні заклади України, постановаКМУ “Про навчання іноземних громадян в Україні”,інші нормативно-правові акти, розклади літаків,поїздів, автобусів, правоохоронні організації,посольства, земляцтва, відкриті курси (в т.ч. масовівідкриті дистанційні курси (МВДК), бібліотеки,фільмотеки, наукові сайти, музичні сайти, сайтиновин, спортивні сайти, сайти професійногоспрямування, історичні сайти та ін.

У загальному вигляді інформаційно-організаційне середовище підготовки та соціальноїадаптації іноземних студентів показано на рис. 3.

Рис.3. Схема інформаційно-організаційного середовищапідготовки та соціальної адаптації іноземних студентів

Середовище повинно організовуватиспілкування між студентами, студентом івикладачем (тьютором), студентом та іншимикористувачами Internet, проводити виборку таконсолідацію інформації з різних державнихустанов, забезпечувати доступ до навчальноїлітератури та курсів університету, містити базупосилань на зовнішні ресурси Internet, які можутьбути корисними для навчання та адаптації студентів,організовувати самостійну роботу студентів, т.ч. звикористанням тренажерів. Це стане можливим заумови реалізації концептуальної моделіінформаційно-організаційного середовищапідготовки та соціальної адаптації іноземнихстудентів (рис. 4). При цьому задача середовищаполягає не тільки в наданні інформації студенту, а йв організації конструювання знань шляхомзалучення студентів до процеу формування знань.

Для побудови моделі інформаційно-організаційного середовища пропонуєтьсявикористовувати елементи таких сучасних теорій татехнологій відкритого навчання як: E-Learning 2.0,Веб 2.0, Коннективізм, Масові відкриті дистанційнікурси (МВДК), навчання в «хмарах». Розглянемо їхдокладніше.

Філософія E-Learning 2.0 розглядає навчання якпроцес доступу до контенту, який створюється яквикладачами (експертами), так і іншими студентамиабо колегами по роботі, а також спілкування зіншими студентами (колегами) через різноманітніканали зв’язку, в т.ч. через соціальні мережі.

Веб 2.0 (англ. Web 2.0) – поняття, якимкористуються для позначення ряду технологій тапослуг Інтернету, точніше, його частини –всесвітньої павутини, відомої також як Веб (англ.WWWeb). Окрім цього, цим поняттям описуютьзміну сприйняття Інтернету користувачами. Основнінові риси, які з’явились в Веб 2.0: Правокористувача на участь; скасування сторонньоїрегламентуючої сторони (модерації); програмнезабезпечення створюється для Веб (Веб якплатформа); зняття та розмивання бар’єрів таобмежень (вільний доступ, універсальність,спрощення); мережа розглядається як єдинийколективний розум, атомізація контенту, агрегація,синдикація; серед користувачів поширюєтьсяспівпраця, самодіяльність, масові одиничнівзаємовідносини; більше ціниться сервіс, а непродукт, економія часу та уваги.

Коннективізм (англ. connectivism) –теорія, щорозглядає навчання як процес створення мережі.Вузлами можуть бути зовнішні сутності (люди,організації, бібліотеки, сайти, журнали, книги, базиданих, або будь–яке інше джерело інформації), якіможна використовувати для формування мережі.Навчання відбувається як формування зовнішньоїмережі вузлів [9].

Відкритий курс – це відкритий вміст, де термін«відкритий» використовується в сенсі свободи відінтелектуальної власності і дозволяє повторневикористання вмісту.

Навчання вимагає активної участі всіхслухачів. У великих курсах це приводить доформування підмереж студентів для рішенняокремих питань.

Термін «Масовий відкритий дистанційнийкурс» ввів Джордж Сіменс у 2008 році. Термін«масовий» відноситься у першу чергу до кількостістудентів [10].

Управління розвитком складних систем (8) ISSN 2219-5300

114

Рис.

4.Ко

нцеп

туал

ьна

моде

льін

форм

ацій

но-о

рган

ізац

ійно

го с

еред

овищ

а пі

дгот

овки

та

соці

альн

ої а

дапт

ації

іноз

емни

х ст

уден

тів

Фонетичний

Калліграфічний

Граматичний

Диктанти

Предменті

Вебінари

Відеоконференції

Аудіоконференції

Форуми

E-Mail

Конференції

Соціальнімережі

Заінтересами

Зарівнемпідготовки

Закраїнами

Зарілігією

Інш.

Закони

Постанови

Укази

Положення

Розпорядження

Накази

Положення

Кошторис

Правила

Розпорядження


115

Cloud-технології (англ.Cloud – хмара). Декількакомпаній пропонують для навчальних закладівсервіси, які замінюють або доповнюють функціїСДН університетів. Наприклад, сервіси«GoogleApps для навчальних закладів» та«MicrosoftLive@edu» містять у собі широкий набірінструментів, які можна налаштовувати під потребикористувача і навіть прив’язати певною мірою добренду навчального закладу. При цьому такісистеми розташовуються у зовнішньогопостачальника послуг, у так званій «обчислювальнійхмарі» або просто «хмарі».

Висновки

Існуючі СДН в наявному вигляді не підходятьдля довузівської підготовки іноземних студентів. Єнеобхідність створення інформаційно-організаційного середовища підготовки тасоціальної адаптації іноземних студентів, іззастосуванням комплексного системного підходу,найкращого світового досвіду ДН та програмнихпродуктів цього напряму.

Реалізацію середовища необхідно виконати набазі відкритих систем, у зв’язку з тим, щокомерційні системи досить дорого коштують та всеодно потребують вартісного та тривалогодоопрацювання та адаптації. Реалізацію середовищаефективніше здійснювати з використанням Cloud-технологій.

Реалізація таких елементів середовища, яктренажери дозволить збільшити кількістьсамостійної роботи студентів та зменшити такимчином витрати університету на навчання.

Перспективи подальших досліджень

Подальшу роботу планується присвятитивдосконаленню моделі інформаційно-організаційного середовища підготовки тасоціальної адаптації іноземних студентів, розвиткуCloud-технологій на базі відкритих систем, розробціматематичного апарату та реалізації тренажерів,інтегрованих у середовище.

Список літератури1. Федорук П.І. Адаптивна система дистанційного

навчання та контролю знань на базі інтелектуальнихInternet-технологій / Федорук П. І. – Івано-Франківськ:Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатськогонаціонального університету імені Василя Стефаника,2008. – 326 с.

2. Лукін В.Є. Сутність та перспективи розвиткуосвітнього простору дистанційного навчання / В.Є. Лукін// Проблеми освіти: [наук.-метод. збірник]. – К.:

Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОНУкраїни, 2007. – Вип. 50. – С. 30-35.

3. Основы дистанционного обучения.Дистанционный курс: учебное пособие./В.Н. Кухаренко.,Т.А. Олейник,Е.В. Рибалко., Н.В. Савченко. Под. ред..Кухаренко В.Н. –Харьков: ХГПУ. 1999. - 182 с.

4. Кухаренко В.М. Дистанційне навчання //Енциклопедичне видання: навч.-метод. посіб. – К.: ТОВРедакція "Комп'ютер", 2007. – 128 с.

5. Биков В.Ю. Моделі організаційних системвідкритої освіти: монографія. – К.: Атіка, 2008. – 684с.

6. Владимирська Є.Ю. Дистанційне навчання тапедагогічні умови, що забезпечують його якість /Є.Ю. Владимирська //Проблеми освіти: н/м зб. – 2006. –Вип.43. – С.78-83.

7. Рибакова Н.О. Сучасний стан та проблемирозвитку дистанційної освіти в Україні та за кордоном (2005-2009 рр.): бібліогр. покажчик/ уклад.: Н.О. Рибакова.міського госп-ва;– Х.: ХНАМГ: Харк. нац. акад. 2009. –27с.

8. Гороховський О.І., Інформаційна технологіяпобудови адаптивної системи дистанційного навчання/О.І. Гороховський., Т.І. Трояновська // Наукові праціВНТУ. – 2009. – №2. – С. 1–7.

9. Flusser V. Kommunikologie. Frankfurt:FischerTaschenbuchVerlag, 1996

10. Кухаренко В.М. Массовый открытыйдистанционный курс./Портал электронного обучения –2011. - http://www.e-learning.by

Стаття надійшла до редколегії 26.12.2011

Рецензент: д-р техн. наук, проф. С.В.Цюцюра, Київськийнаціональний університет будівництва і архітектури, Київ.

ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ!/112-116.pdfВіртуальні...

Documents