МІЖНАРОДНИЙ СОЮЗ...

МІЖНАРОДНИЙ СОЮЗ ЕЛЕКТРОЗВ’ЯЗКУ

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ ЗВ’ЯЗКУ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

Всесвітній самітз питань інформаційного суспільства

Підсумкові документи

Женева 2003 – Туніс 2005

Київ 2006

Програма для інформаційного суспільства

© МСЕ, 2005Міжнародний союз електрозв’язку (МСЕ), Женева© Ю. Пероганич, 2006 (переклад, упорядкування, укладання Словника термінів)

Це видання містить підсумкові документи Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства (ВСІС) у прямому перекладі українською мовою з англійської.

Всі права застережено. Найменування та класифікації, що застосовані в цьому виданні, не містять в собі будь-якої опінії з боку Міжнародного союзу електрозв’язку стосовно правового або іншого статусу будь-якої території або будь-якого схвалення чи прийняття будь-якого кордону. Визначення “країни”, що з’являються в цьому виданні, охоплює країни і території.

Фото для видання надано компанією «Cisco Systems Україна»

2


ЗмістВСТУП

5ЖЕНЕВСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ ПРИНЦИПІВ

9А. Наше загальне бачення інформаційного суспільства.......................................................................10В. Інформаційне суспільство для всіх: ключові принципи....................................................................13С. До інформаційного суспільства для всіх, заснованого на спільному використанні знань.............21ЖЕНЕВСЬКИЙ ПЛАН ДІЙ

22А. Вступ....................................................................................................................................................23В. Завдання, цілі та контрольні показники............................................................................................24С. Напрями дій.........................................................................................................................................25D. Порядок денний цифрової солідарності............................................................................................39E. Подальші заходи та оцінка.................................................................................................................41F. Назустріч другому етапу ВСІС (Туніс).................................................................................................42ТУНІСЬКЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

43ТУНІСЬКА ПРОГРАМА ДЛЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

50A. Вступ....................................................................................................................................................51B. Фінансові механізми для вирішення задач ІКТ для цілей розвитку.................................................52C. Управління Інтернетом........................................................................................................................58D. Упровадження і наступна діяльність.................................................................................................67Додаток....................................................................................................................................................76СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

77

3


Вступ

4

Вступ

Проведення Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства, що проходив у два етапи в Женеві 10-12 грудня 2003 року і в Тунісі 16-18 листопада 2005 року, стало значною подією як для Організації Об’єднаних Націй, органи якої відіграли провідну керівну роль в організації саміту, так і для всіх зацікавлених у побудові інформаційного суспільства сторін.

Україна активно долучилася до глобального процесу формування відкритого для всіх інформаційного суспільства, в якому кожний буде мати можливість вільно висловити свою думку і бути почутим.

Впровадження в Україні рішень Всесвітнього саміту і наступна діяльність сприятимуть досягненню погоджених на міжнародному рівні цілей розвитку, в тому числі Цілей розвитку, проголошених в Декларації тисячоліття.

Приємно, що Україна однією з перших країн у світі публікує підсумкові матеріали саміту державною мовою. Дане видання сприятиме підвищенню рівня інформованості про можливості, які можуть принести суспільству й економіці використання Інтернету та інших інформаційних і комунікаційних технологій.

Подолати цифровий розрив, що поки існує всередині країни, ми зможемо лише за спільної участі державних органів, приватного сектора, громадських організацій та академічної і технічної спільнот.

Президент України Віктор ЮЩЕНКО

5

Вступ

Із задоволенням представляю підсумкові документи Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства (ВСІС), що вперше видаються українською мовою у повному обсязі і у прямому перекладі з англійської.

Після того, як в 1998 році на Повноважній конференції Міжнародного союзу електрозв’язку було запропоновано провести Саміт, підготовка його Женевського і Туніського етапів тривала сім років. Проте, вплив підсумкових документів ВСІС на формування інформаційного суспільства в усіх країнах світу триватиме значно довше. У підсумкових документах Саміту визначені цілі, завдання, контрольні показники, а також напрями дій для розвитку інформаційного суспільства, у якому кожний може створювати інформацію і знання, мати до них доступ, користуватися й обмінюватися ними, що дасть можливість окремим особам, громадам і народам повною мірою реалізувати свій потенціал, сприятиме сталому розвиткові і підвищить якість життя.

Саме таке інформаційне суспільство, орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток, є метою процесів у сфері інформаційних і комунікаційних технологій в Україні, координацію яких здійснює Державний департамент з питань зв’язку та інформатизації, що входить до складу Міністерства транспорту та зв’язку України.

Сподіваюся, що дана публікація допоможе краще зрозуміти основи інформаційного суспільства, шляхи його побудови, а також сприятиме включенню заходів з формування інформаційного суспільства до національних, галузевих та регіональних програм розвитку.

Міністр транспорту та зв’язку України Микола РУДЬКОВСЬКИЙ

/текст виступу керівника Сіско/

6

ЖЕНЕВСЬКАДЕКЛАРАЦІЯ ПРИНЦИПІВ

7

Женевська Декларація принципів

Побудова інформаційного суспільства:глобальна задача в новому тисячолітті

А. НАШЕ ЗАГАЛЬНЕ БАЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА1. Ми, представники народів світу, які зібралися в Женеві 10–12 грудня 2003 року для проведення

першого етапу Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства, проголошуємо наше спільне прагнення і рішучість побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, в якому кожний може створювати інформацію і знання, мати до них доступ, користуватися й обмінюватися ними, даючи змогу окремим особам, громадам і народам повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи своєму сталому розвиткові і підвищуючи якість свого життя на основі цілей і принципів Статуту Організації Об’єднаних Націй і поважаючи в повному обсязі та підтримуючи Загальну декларацію прав людини.

2. Нашею задачею є опанування потенціалу інформаційних і комунікаційних технологій для просування цілей розвитку Декларації тисячоліття, а саме: подолання крайньої бідності і голоду; забезпечення загальної початкової освіти; сприяння рівності чоловіків і жінок та надання всіх прав і можливостей жінкам; скорочення дитячої смертності; поліпшення охорони материнства; боротьба з ВІЛ/СНІД, малярією та іншими захворюваннями; сприяння екологічній сталості і розвитку глобальних партнерств з метою розвитку для досягнення більш мирного, справедливого і процвітаючого світу. Ми також підтверджуємо свою прихильність досягненню сталого розвитку і погоджених цілей розвитку, викладених в Йоганнесбурзьких декларації і Плані впровадження та Монтерейському консенсусі, а також в інших документах відповідних самітів Організації Об’єднаних Націй.

3. Ми знову підтверджуємо загальність, неподільність, взаємозалежність і взаємозв’язок усіх прав людини й основних свобод, включаючи право на розвиток, як це закріплено у Віденській декларації. Ми також знову підтверджуємо, що демократія, сталий розвиток і дотримання прав людини й основних свобод, а також належне урядування на всіх рівнях є взаємозалежними і взаємозміцнюючими. Ми надалі вирішуємо зміцнювати повагу до верховенства права в міжнародних і національних справах.

4. Ми знову підтверджуємо, як необхідну основу інформаційного суспільства і, як це викладено в статті 19 Загальної декларації прав людини, що кожний має право на свободу переконань і їх виявлення; що це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів. Спілкування є одним з основних соціальних процесів, однією з базових людських потреб і основою будь-якої соціальної організації. Воно складає серцевину інформаційного суспільства. Кожний, де б він не знаходився, повинен мати можливість брати участь в інформаційному суспільстві, і нікого не можна позбавити пропонованих цим суспільством благ.

5. Ми знову підтверджуємо своє зобов’язання дотримуватися положень статті 29 Загальної декларації прав людини, що кожна людина має обов’язки перед суспільством, в якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи, і при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві. Здійснення цих прав і свобод ні в якому разі не повинно суперечити цілям і принципам Організації Об’єднаних Націй. Тим самим ми будемо сприяти створенню інформаційного суспільства, в якому поважається людська гідність.

6. Відповідно до духу цієї Декларації ми знову заявляємо про свою рішучість дотримуватися принципу суверенної рівності всіх держав.

7. Ми визнаємо, що наука відіграє центральну роль у розвитку інформаційного суспільства. Багато складових елементів інформаційного суспільства є результатом наукових і технічних досягнень, що стали можливими завдяки спільному використанню результатів досліджень.

8. Ми визнаємо, що освіта, знання, інформація і зв’язок складають основу розвитку людини, її ініціативності і благополуччя. Більше того, інформаційні і комунікаційні технології (ІКТ) мають безмірний вплив на практично всі аспекти нашого життя. Стрімкий прогрес цих технологій відкриває зовсім нові перспективи досягнення більш високих рівнів розвитку. Здатність цих технологій послабити вплив багатьох традиційних перешкод, особливо пов’язаних із часом та відстанню, уперше в історії дає змогу використовувати потенціал цих технологій на благо мільйонів людей у всіх куточках земної кулі.

9. Ми усвідомлюємо, що ІКТ слід розглядати як інструмент, а не як самоціль. За сприятливих умов ці технології можуть стати могутнім інструментом, підвищуючи продуктивність, генеруючи економічне зростання, створення робочих місць і розширення можливостей працевлаштування, а також підвищення якості життя для всіх. Вони також можуть сприяти діалогу між людьми, націями і цивілізаціями.

10. Ми також повністю усвідомлюємо, що сьогодні блага революції в інформаційних технологіях нерівномірно розподілені між розвинутими країнами, і країнами, що розвиваються, а також усередині суспільств. Ми сповнені рішучості перетворити цей цифровий розрив у цифрові можливості для всіх, зокрема для тих, кому загрожує відставання і подальша маргіналізація.

11. Ми зобов’язані втілити в життя наше спільне бачення інформаційного суспільства для себе і для майбутніх поколінь. Ми визнаємо, що молоді люди є майбутнім трудовим ресурсом і провідними творцями ІКТ та тими, хто найшвидше опановує ІКТ. Тому вони мусять отримати всі можливості для навчання, творення, внесення свого вкладу, підприємництва і прийняття рішень. Особливу увагу ми мусимо приділяти тим молодим людям, які поки не мають можливості повною мірою користатися з переваг, що надаються ІКТ. Ми також зобов’язані забезпечити, що при розробці прикладень ІКТ та наданні послуг будуть дотримані права дітей, а також їх захист і благополуччя.

12. Ми підтверджуємо, що розвиток ІКТ відкриває грандіозні перспективи для жінок, які повинні складати невід’ємну частину інформаційного суспільства і стати його ключовими учасниками.

8


Ми зобов’язуємося забезпечити, щоб в інформаційному суспільстві жінкам надавалися всі права і можливості і щоб вони повною мірою брали участь на основі рівності – в усіх сферах суспільства і в усіх процесах прийняття рішень. Для цього ми повинні надавати першочергового значення перспективі рівності жінок і чоловіків і застосовувати ІКТ як інструмент для досягнення цієї мети.

13. При побудові інформаційного суспільства ми повинні звертати окрему увагу на специфічні потреби маргіналізованих і уразливих груп суспільства, включаючи мігрантів, внутрішньо переміщених осіб і біженців, безробітних і знедолених людей, меншостей і кочових народів. Ми також повинні враховувати особливі потреби людей похилого віку та осіб з обмеженими можливостями.

14. Ми сповнені рішучості надати можливість бідним, особливо тим, що проживають у віддалених сільських і маргіналізованих міських районах, доступу до інформації і використання ІКТ як інструмента, що допомагає їм у їхніх зусиллях позбутися бідності.

15. При розвитку інформаційного суспільства першочергова увага мусить бути приділена особливому становищу корінних народів, а також збереженню їхньої спадщини і культурного надбання.

16. Ми продовжуємо звертати особливу увагу на специфічні потреби жителів країн, що розвиваються, країн із перехідною економікою, найменш розвинутих країн, малих острівних держав, що розвиваються, країн, які розвиваються і не мають виходу до моря, бідних країн з великою заборгованістю, окупованих країн і територій, країн, що переборюють наслідки конфліктів, а також країн і регіонів з особливими потребами, а також на обставини, що створюють серйозні загрози для розвитку, такі як стихійні лиха.

17. Ми визнаємо, що створення відкритого для всіх інформаційного суспільства потребує нових форм солідарності, партнерства і співробітництва між державними органами та іншими заінтересованими сторонами, тобто приватним сектором, громадянським суспільством і міжнародними організаціями. Усвідомлюючи, що амбітна мета цієї Декларації – подолання цифрового розриву і забезпечення гармонійного, справедливого і рівноправного розвитку для усіх – вимагатиме твердої рішучості всіх заінтересованих сторін, ми закликаємо до цифрової солідарності як на національному, так і на міжнародному рівнях.

18. Ніщо в цій Декларації не повинне тлумачитися як порушення, заперечення, обмеження або приниження положень Статуту Організації Об’єднаних Націй і Загальної декларації прав людини, будь-яких інших міжнародних документів або національного законодавства, прийнятих на підтримку цих документів.

В. ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО ДЛЯ ВСІХ: КЛЮЧОВІ ПРИНЦИПИ19. Ми сповнені рішучості домогтися того, щоб кожний міг скористатися можливостями, які

можуть запропонувати ІКТ. Ми погодилися, що для вирішення цих задач усі заінтересовані сторони повинні спільно працювати, щоб: поліпшити доступ до інформаційної і комунікаційної інфраструктури та технологій, а також до інформації і знань; підвищити компетентність; підвищити довіру та безпеку при застосуванні ІКТ; створити сприятливе середовище на всіх рівнях; розвинути і розширити застосування прикладень ІКТ; заохочувати культурне різноманіття і поважати його; визнавати роль засобів масової інформації; приділяти увагу етичним сторонам інформаційного суспільства; а також заохочувати міжнародне і регіональне співробітництво. Ми погодилися, що це – ключові принципи побудови відкритого для всіх інформаційного суспільства.

1) Роль державних органів і всіх заінтересованих сторін у сприянні використанню ІКТ для цілей розвитку

20. Державні органи, а також приватний сектор, громадянське суспільство, Організація Об’єднаних Націй та інші міжнародні організації відіграють важливу роль і несуть відповідальність за розвиток інформаційного суспільства і, в належних випадках, за процеси прийняття рішень. Побудова інформаційного суспільства, орієнтованого на інтереси людей, є спільним зусиллям, що вимагає співробітництва і партнерства між усіма заінтересованими сторонами.

2) Інформаційна і комунікаційна інфраструктура: необхідний фундамент відкритого для всіх інформаційного суспільства

21. Можливість підключення є основним сприяючим чинником при побудові інформаційного суспільства. Загальний, повсюдний, рівноправний і прийнятний за ціною доступ до інфраструктури та послуг ІКТ складає одну із задач інформаційного суспільства і повинен бути одним із завдань усіх заінтересованих сторін, що беруть участь у його побудові. Можливість підключення також передбачає доступ до послуг енергопостачання і пошти, які слід забезпечити відповідно до внутрішнього законодавства кожної країни.

22. Добре розвинена інфраструктура інформаційних і комунікаційних мереж та прикладення, пристосовані до регіональних, національних і місцевих умов, легкодоступні і прийнятні за ціною, що дають змогу повнішого використання широкосмугових та інших інноваційних технологій там, де це можливо, можуть прискорити соціальний і економічний прогрес країн і підвищити добробут усіх окремих осіб, громад і народів.

23. Документи, що визначають політику, які створюють сприятливі умови для стабільності, передбачуваності і добросовісної конкуренції на всіх рівнях, повинні розроблятися і впроваджуватися так, щоб не лише залучати більше приватних інвестицій у розвиток інфраструктури ІКТ, але й забезпечувати виконання зобов’язань із надання загальнодоступних послуг в тих областях, де не діють традиційні ринкові механізми. У районах, що знаходяться в несприятливих умовах, створення публічних пунктів доступу до ІКТ у таких структурах, як поштові відділення, школи, бібліотеки та архіви, може надати ефективні засоби для забезпечення загального доступу до інфраструктури і послуг інформаційного суспільства.

9


3) Доступ до інформації і знань24. Забезпечення кожного можливістю мати доступ і робити внесок до інформації, ідей і

знань є необхідним елементом відкритого для всіх інформаційного суспільства.25. Спільне використання і розширення глобальних знань з метою розвитку може

посилитися через усунення бар’єрів до рівноправного доступу до інформації для діяльності в області економіки, у соціальній сфері, політиці, охороні здоров’я, культурі, освіті і науці, а також через полегшення доступу до інформації, що є публічним надбанням, у тому числі забезпеченням універсального дизайну і використанням допоміжних технологій.

26. Велике публічне надбання – необхідний елемент для зростання інформаційного суспільства, що створює такі численні блага, як освічене населення, нові робочі місця, інновації, можливості для бізнесу і розвиток науки. Інформація, що є публічним надбанням, повинна бути легкодоступною для підтримки інформаційного суспільства і захищеною від незаконного привласнення. Публічні установи, такі як бібліотеки й архіви, музеї, колекції культурних цінностей та інші суспільні пункти доступу слід зміцнювати для того, щоб сприяти збереженню документальних записів і вільному та рівноправному доступу до інформації.

27. Доступу до інформації і знань можна сприяти підвищуючи рівень інформованості всіх заінтересованих сторін про можливості, які надають різні моделі програмного забезпечення, у тому числі власницьке, з відкритими кодами і безплатне програмне забезпечення, для того щоб підвищити конкуренцію, доступ користувачів, різноманітність вибору, а також надати можливість усім користувачам знаходити рішення, які найкраще задовольнять їхні запити. Прийнятний за ціною доступ до програмного забезпечення є важливим компонентом насправді відкритого для всіх інформаційного суспільства.

28. Ми прагнемо сприяти загальному доступу з рівними можливостями для всіх до наукових знань і створенню та поширенню наукової і технічної інформації, включаючи ініціативи відкритого доступу для наукової видавничої справи.

4) Підвищення компетентності29. Кожна людина повинна мати можливість оволодіти необхідними навиками і знаннями

для розуміння, активної участі і користання повною мірою з інформаційного суспільства та економіки, заснованої на знаннях. Грамотність і загальна початкова освіта є ключовими чинниками при побудові повністю відкритого для всіх інформаційного суспільства, за окремої уваги ди особливих потреб дівчат і жінок. З огляду на потребу на всіх рівнях у широкому діапазоні фахівців у сфері ІКТ та інформації підвищення інституційної компетентності заслуговує на особливу увагу.

30. Необхідно сприяти застосуванню ІКТ на всіх рівнях освіти, професійної підготовки та розвитку людських ресурсів, враховуючи особливі потреби осіб із обмеженими можливостями та груп, що перебувають у несприятливих умовах, і вразливих груп.

31. Безперервна освіта та освіта для дорослих, професійна перепідготовка, навчання протягом усього життя, дистанційне навчання та інші спеціальні послуги, такі як телемедицина, можуть зробити суттєвий внесок у розширення можливостей працевлаштування і допомогти людям скористатися новими можливостями, які пропонують ІКТ для традиційних робочих місць, самозайнятості та нових професій. Рівень інформованості та грамотність у сфері ІКТ є необхідним фундаментом стосовно цього.

32. Творці контенту, його видавці, виробники, а також вчителі, інструктори, працівники архівів, бібліотекарі та учні повинні відігравати активну роль у сприянні інформаційному суспільству, особливо в найменш розвинутих країнах.

33. Для забезпечення сталого розвитку інформаційного суспільства слід нарощувати національні можливості науково-дослідних і конструкторських робіт у сфері ІКТ. Крім цього, партнерства, зокрема між і серед розвинутих країн та країн, що розвиваються, включаючи країни з перехідною економікою, у сфері науково-дослідних і конструкторських робіт, передачі технологій, виробництва і використання продуктів і послуг ІКТ, є вирішальними для сприяння підвищенню компетентності і глобальної участі в інформаційному суспільстві. Виробництво ІКТ відкриває широку можливість для створення добробуту.

34. Досягнення наших загальних прагнень, зокрема до того, щоб країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою стали повністю дозрілими членами інформаційного суспільства і до позитивного процесу їхньої інтеграції в економіку, засновану на знаннях, значною мірою залежить від прискорення підвищення компетентності в області освіти, технологій, ноу-хау і доступу до інформації, що є основними чинниками у визначенні рівня розвитку і конкурентоздатності.

5) Підвищення довіри і безпеки при використанні ІКТ35. Зміцнення основи для довіри, включаючи інформаційну безпеку і безпеку мереж,

підтвердження достовірності, захист недоторканності приватного життя і прав споживачів, є передумовою розвитку інформаційного суспільства і підвищення довіри з боку користувачів ІКТ. Необхідно формувати, розвивати і впроваджувати глобальну культуру кібербезпеки в співробітництві з усіма заінтересованими сторонами і компетентними міжнародними органами. Ці зусилля повинні спиратися на все ширше міжнародне співробітництво. У рамках цієї глобальної культури кібербезпеки важливо підвищувати безпеку і забезпечувати захист даних і недоторканності приватного життя, розширюючи при цьому доступ і торгівлю. Окрім цього, необхідно брати до уваги рівень соціального й економічного розвитку кожної країни і враховувати аспекти інформаційного суспільства, пов’язані з орієнтацією на розвиток.

36. Визнаючи принципи загального і недискримінаційного доступу до ІКТ для всіх націй, ми підтримуємо діяльність Організації Об’єднаних Націй, спрямовану на запобігання потенціальному застосуванню ІКТ з намірами, які несумісні із завданнями забезпечення міжнародної стабільності і

10


безпеки та здатні негативно вплинути на цілісність інфраструктури всередині держав, шкодячи їх безпеці. Необхідно запобігати використанню інформаційних ресурсів і застосуванню інформаційних технологій у злочинних і терористичних цілях, дотримуючись при цьому прав людини.

37. Спам є значною і зростаючою проблемою для користувачів, мереж і в цілому для Інтернету. Питання спаму і кібербезпеки слід розглядати на відповідному національному і міжнародному рівнях.

6) Сприятливе середовище38. Необхідною умовою існування інформаційного суспільства є сприятливе середовище на

національному і міжнародному рівнях. ІКТ слід застосовувати як важливий інструмент належного урядування.

39. Верховенство права, поряд із підтримуючою, прозорою, спрямованою на конкуренцію, технологічно нейтральною і передбачуваною політичною і регуляторною базою, що враховує національні особливості, необхідні для створення орієнтованого на інтереси людей інформаційного суспільства. Державні органи повинні втручатися в належних випадках для корегування хиб ринкових механізмів, підтримки добросовісної конкуренції, залучення інвестицій, сприяння розвитку інфраструктури ІКТ і прикладень, максимального використання економічних і соціальних благ, слугування національним пріоритетам.

40. Динамічне і сприятливе міжнародне середовище, що сприяє залученню прямих іноземних інвестицій, передачі технологій і міжнародному співробітництву, зокрема у сферах фінансів, заборгованості і торгівлі, а також повна й ефективна участь країн, що розвиваються, у прийнятті рішень на світовому рівні є життєво важливими додатковими компонентами національних зусиль в області розвитку, що стосуються ІКТ. Розширення глобальної прийнятної за ціною можливості з’єднання значно сприяло б ефективності цих зусиль в області розвитку.

41. ІКТ є важливим чинником, що дає змогу зростання через приріст ефективності і збільшення продуктивності, зокрема малими і середніми підприємствами (МСП). Стосовно цього розвиток інформаційного суспільства важливий для економічного зростання на широкій основі як у розвинутих країнах, так і в таких, що розвиваються. Слід заохочувати зумовлюваний ІКТ приріст продуктивності і застосування інновації у секторах економіки. Справедливий розподіл благ сприяє подоланню бідності і соціальному розвитку. Документи, що визначають політику, які сприяють продуктивним інвестиціям і дають можливість підприємствам, передусім МСП, здійснювати зміни, необхідні для отримання вигод від ІКТ, будуть, імовірно, найбільш корисними.

42. Захист інтелектуальної власності є важливим для заохочення інновацій і творчості в інформаційному суспільстві; так само, широке поширення, розповсюдження і спільне використання інформації є важливим для заохочення інновацій і творчості. Полегшення осмисленої усіма участі в питаннях інтелектуальної власності і спільне використання знань за допомогою повного інформування і підвищення компетентності є одним з основних елементів відкритого для всіх інформаційного суспільства.

43. Сталому розвиткові в інформаційному суспільстві можна найбільше сприяти, коли зусилля і програми, які стосуються ІКТ, будуть повністю інтегруватися в національні і регіональні стратегії розвитку. Ми вітаємо Нове партнерство в інтересах розвитку Африки (НЕПАД) і заохочуємо міжнародне співтовариство підтримати прийняті в рамках цієї ініціативи заходи, що стосуються ІКТ, а також подібні заходи в інших регіонах. Розподіл благ від викликаного ІКТ зростання, сприяє подоланню бідності та сталому розвитку.

44. Стандартизація є одним із невід’ємних будівельних блоків інформаційного суспільства. Особливу увагу слід приділяти розробці і прийняттю міжнародних стандартів. Розробка і використання відкритих, функціонально сумісних недискримінаційних і зумовлених попитом стандартів, які беруть до уваги потреби користувачів і споживачів, є базовим елементом розвитку і більшого поширення ІКТ і прийнятнішого за ціною доступу до них, зокрема в країнах, що розвиваються. Міжнародні стандарти мають на меті створення середовища, в якому споживачі можуть мати доступ до послуг по всьому світу, незалежно від застосованої технології.

45. Управління використанням радіочастотного спектра повинне здійснюватися в суспільних інтересах, відповідно до принципу законності, з неухильним дотриманням національних законів і норм, а також відповідних міжнародних угод.

46. При побудові інформаційного суспільства держави настійно закликаються вживати заходів для недопущення і відмови від яких-небудь односторонніх дій, що не відповідають міжнародному праву і Статутові Організації Об’єднаних Націй, які затримують повне досягнення економічного і соціального розвитку населенням заторкнутих країн і що заважають добробуту їхнього населення.

47. Визнаючи, що ІКТ поступово змінюють наші методи роботи, основоположним є створення безпечних, захищених і здорових умов праці, що стосуються використання ІКТ, при дотриманні усіх відповідних міжнародних норм.

48. Інтернет перетворився в загальнодоступний глобальний засіб і управління його використанням повинне стати одним з основних питань порядку денного інформаційного суспільства. Міжнародне управління Інтернетом повинне здійснюватися на багатосторонній основі, бути прозорим і демократичним при повній участі державних органів, приватного сектора, громадянського суспільства і міжнародних організацій. Воно повинне забезпечувати справедливий розподіл ресурсів, полегшувати доступ для всіх, гарантувати стабільне і захищене функціонування Інтернету, враховуючи багатомовність.

11


49. Управління Інтернетом охоплює як технічні питання, так і питання державної політики, і в ньому повинні брати участь усі заінтересовані сторони і відповідні міжурядові і міжнародні організації. З огляду на це визнається, що:

a)політичні повноваження щодо питань державної політики, які стосуються Інтернету, є суверенним правом держав. Держави мають права й обов’язки щодо міжнародних питань державної політики, які стосуються Інтернету;

b)приватний сектор відіграв і повинен продовжувати відігравати важливу роль у розвитку Інтернету, як у технічній, так і в економічній сфері;

c)громадянське суспільство також відіграло важливу роль у справах Інтернету, особливо на рівні громад, і повинно продовжувати відігравати таку роль;

d)міжурядові організації відіграли і повинні продовжувати відігравати полегшувальну роль у координації питань державної політики, що стосуються Інтернету;

e)міжнародні організації також відіграли і повинні продовжувати відігравати важливу роль у розробці технічних стандартів і відповідних політичних стратегій, що стосуються Інтернету.

50. Питання міжнародного управління Інтернетом повинні розглядатися скоординованим способом. Ми просимо Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй заснувати робочу групу з управління Інтернетом у рамках відкритого для всіх процесу, що забезпечує механізм для повної і дієвої участі державних органів, приватного сектора і громадянського суспільства як із тих країн, що розвиваються, так і з розвинутих країн, включаючи відповідні міжурядові і міжнародні організації й форуми, для вивчення питання про управління Інтернетом і представлення до 2005 року пропозицій щодо відповідних дій.

7) Прикладення ІКТ: вигоди в усіх аспектах життя51. Використання і розгортання ІКТ слід спрямовувати на створення вигод у всіх аспектах

нашого повсякденного життя. Прикладення ІКТ потенційно важливі для урядової діяльності і послуг, охорони здоров’я та інформації про здоров’я, освіти і професійної підготовки, зайнятості, створення робочих місць, підприємництва, сільського господарства, транспорту, захисту довкілля й управління природними ресурсами, запобігання катастрофам, культури, для сприяння подоланню бідності та для інших погоджених цілей розвитку. ІКТ повинні також сприяти моделям сталого виробництва і споживання і зменшенню традиційних бар’єрів, даючи можливість усім одержати доступ на місцеві і світові ринки більш справедливим способом. Прикладення повинні бути дружніми для користувачів, доступними для всіх, прийнятними за ціною, пристосованими до місцевих мовних і культурних потреб та підтримувати сталий розвиток. Для цього місцеві органи влади повинні відігравати основну роль у наданні послуг ІКТ на благо свого населення.

8) Культурне різноманіття та ідентичність, мовне різноманіття і місцевий контент 52. Культурне різноманіття є спільною спадщиною людства. Інформаційне суспільство

повинне ґрунтуватися на повазі культурної ідентичності, культурного і мовного різноманіття, традицій і релігій, стимулювати цю повагу і сприяти діалогові між культурами і цивілізаціями. Просування, утвердження та збереження різних культурних ідентичностей і мов, що відображено у відповідних документах, прийнятих Організацією Об’єднаних Націй, включаючи Загальну декларацію ЮНЕСКО про культурне різноманіття, будуть надалі збагачувати інформаційне суспільство.

53. При побудові відкритого для всіх інформаційного суспільства повинен надаватися високий пріоритет створенню, поширенню і збереженню контенту на різних мовах і в різних форматах, звертаючи окрему увагу на різноманіття пропозицій творчих робіт і належне визнання прав авторів і митців. Необхідно сприяти виробництву і забезпеченню доступності всього контенту – освітнього, наукового, культурного і розважального – на різних мовах і в різних форматах. Створення місцевого контенту, пристосованого до внутрідержавних або регіональних потреб, буде сприяти соціальному і економічному розвитку та стимулювати участь усіх заінтересованих сторін, у тому числі жителів сільських, віддалених і маргінальних районів.

54. Збереження культурної спадщини є вирішальним компонентом ідентичності і самосвідомості окремих осіб, що зв’язує громаду з її минулим. Інформаційне суспільство повинне опанувати і зберегти культурну спадщину для майбутніх поколінь усіма відповідними методами, включаючи переведення у цифрову форму.

9) Засоби масової інформації55. Ми знову підтверджуємо наше зобов’язання дотримуватися принципів свободи друку і

свободи інформації, а також принципів незалежності, плюралізму і різноманіття засобів масової інформації, які є необхідними для інформаційного суспільства. Свобода шукати, одержувати, передавати і використовувати інформацію для створення, нагромадження і поширення знань є важливою для інформаційного суспільства. Ми закликаємо до відповідального використання і трактування інформації засобами масової інформації відповідно до найвищих етичних і професійних стандартів. Традиційні засоби масової інформації в усіх їхніх формах відіграють важливу роль в інформаційному суспільстві й ІКТ повинні відігравати підтримуючу роль стосовно цього. Слід заохочувати різноманітність форм власності на засоби масової інформації згідно з національним законодавством і з урахуванням відповідних міжнародних конвенцій. Ми знову підтверджуємо необхідність скорочення міжнародних диспропорцій, які впливають на засоби масової інформації, зокрема стосовно інфраструктури, технічних ресурсів і розвитку навичок і вмінь.

10) Етичні сторони інформаційного суспільства56. Інформаційне суспільство повинне поважати мир і дотримуватися основних цінностей

свободи, рівності, солідарності, терпимості, колективної відповідальності і збереження природи.

12


57. Ми визнаємо важливість для інформаційного суспільства етичних норм, які повинні сприяти справедливості, а також підтримувати гідність і цінність людської особистості. Якомога ширший захист слід надати родині, щоб вона мала змогу відігравати вирішальну роль у суспільстві.

58. При використанні ІКТ і створенні контенту слід поважати права людини й основні свободи інших, включаючи недоторканність приватного життя і право на свободу думки, совісті і релігії, згідно з положеннями відповідних міжнародних документів.

59. Усі дієві особи інформаційного суспільства повинні вживати відповідних дій і запобіжних заходів, визначених законодавством, проти зловмисного використання ІКТ, такого як незаконні та інші дії, мотивовані расизмом, расова дискримінація, ксенофобія і пов’язана з ними нетерпимість, ненависть, насильство, усі форми жорстокого поводження з дітьми, включаючи педофілію і дитячу порнографію, а також торгівля людьми і їх експлуатація.

11) Міжнародне і регіональне співробітництво60. Ми маємо намір повною мірою використовувати надані ІКТ можливості в нашому

прагненні досягти погоджених на міжнародному рівні цілей розвитку, у тому числі тих, що містяться в Декларації тисячоліття, а також дотримуватися ключових принципів, установлених у цій Декларації. Інформаційне суспільство є по-справжньому глобальним за природою, і національні зусилля потребують підтримки ефективним міжнародним і регіональним співробітництвом між державними органами, приватним сектором, громадянським суспільством та іншими заінтересованими сторонами, включаючи міжнародні фінансові установи.

61. Для побудови відкритого для всіх глобального інформаційного суспільства ми будемо вишукувати й ефективно застосовувати конкретні міжнародні підходи і механізми, включаючи фінансову і технічну допомогу. Тому, гідно оцінюючи теперішнє співробітництво в області ІКТ, що здійснюється в рамках різних механізмів, ми закликаємо всі заінтересовані сторони вважати себе зобов’язаними Порядком денним цифрової солідарності, викладеним в Плані дій. Ми переконані, що таке погоджене на світовому рівні завдання полягає в сприянні подоланню цифрового розриву, сприянні доступу до ІКТ, створенні цифрових можливостей і користанні з потенціалу, який пропонують ІКТ для цілей розвитку. Ми визнаємо бажання, яке виявили деякі, створити міжнародний добровільний Фонд цифрової солідарності і бажання інших провести дослідження, що стосуються існуючих механізмів, а також ефективності і доцільності такого фонду.

62. Регіональна інтеграція сприяє розвиткові глобального інформаційного суспільства і робить необхідним тісне співробітництво в рамках регіонів і між ними. Регіональний діалог повинен сприяти національному підвищенню компетентності і приведенню національних стратегій у відповідність із цілями цієї Декларації принципів у сумісний спосіб, з дотриманням національних і регіональних особливостей. В цьому контексті ми закликаємо і заохочуємо міжнародне співтовариство підтримати вжиті в рамках таких ініціатив заходи, що стосуються ІКТ.

63. Ми приймаємо рішення сприяти країнам, що розвиваються, НРК і країнам з перехідною економікою через мобілізацію засобів з усіх джерел фінансування, надання фінансової і технічної допомоги і створення середовища, що сприяє передачі технологій, відповідно до цілей цієї Декларації і Плану дій.

64. Основні питання компетенції Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ) в областях ІКТ – сприяння в подоланні цифрового розриву, міжнародне і регіональне співробітництво, управління радіочастотним спектром, розробка стандартів і поширення інформації – мають вирішальне значення для побудови інформаційного суспільства.

С. ДО ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА ДЛЯ ВСІХ, ЗАСНОВАНОГО НА СПІЛЬНОМУ ВИКОРИСТАННІ ЗНАНЬ

65. Ми зобов’язуємося зміцнювати співробітництво, щоб спільно знаходити вирішення задач і впроваджувати План дій, який втілить в життя таке бачення відкритого для всіх інформаційного суспільства, яке ґрунтується на ключових принципах цієї Декларації.

66. Ми також, зобов’язуємося проводити кількісну оцінку і слідкувати за процесом подолання цифрового розриву, враховуючи різні рівні розвитку, щоб досягти погоджених на міжнародному рівні цілей розвитку, у тому числі тих, що містяться в Декларації тисячоліття, і визначати ефективність інвестицій і зусиль міжнародного співробітництва для побудови інформаційного суспільства.

67. Ми твердо переконані, що всі разом ми вступаємо в нову еру величезних можливостей – еру інформаційного суспільства і розширеного людського спілкування. У цьому суспільстві, що постає, інформація і знання можуть вироблятися, обмінюватися, спільно використовуватися і передаватися по всіх мережах світу. Усі люди зможуть незабаром, якщо ми здійснимо необхідні дії, спільно побудувати нове інформаційне суспільство, засноване на спільному використанні знань і на базі глобальної солідарності та кращого взаєморозуміння між народами і країнами. Ми віримо, що ці заходи відкриють шлях до майбутнього розвитку справжнього заснованого на знаннях суспільства.

Женева, 12 грудня 2003 року

13

ЖЕНЕВСЬКИЙ ПЛАН ДІЙ

14

Женевський План дій

А. ВСТУП1. Спільне бачення та керівні принципи Декларації перенесені в цьому Плані дій у

конкретні напрями дій для досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей розвитку, включаючи ті, що містяться в Декларації тисячоліття, Монтерейському консенсусі і Йоганнесбурзьких Декларації і Плані впровадження, сприянням використанню продуктів, мереж, послуг і прикладень на базі ІКТ, a також для допомоги країнам у подоланні цифрового розриву. Інформаційне суспільство, передбачене в Декларації принципів, буде реалізоване в умовах співробітництва і солідарності державними органами і всіма іншими заінтересованими сторонами.

2. Інформаційне суспільство є поняттям, що розвивається, яке досягло різних рівнів у різних країнах світу, відображаючи різні стадії розвитку. Технологічні та інші зміни стрімко видозмінюють середовище, у якому розвивається інформаційне суспільство. Отже План дій є платформою, що розвивається, для сприяння інформаційному суспільству на національному, регіональному і міжнародному рівнях. Унікальна двоетапна структура Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства (ВСІС) надає можливість врахувати цей розвиток.

3. Усі заінтересовані сторони відіграють важливу роль в інформаційному суспільстві, особливо через партнерства:

f)державні органи відіграють провідну роль у розробці і впровадженні всеосяжних, перспективних і стійких національних електронних стратегій. Приватний сектор і громадянське суспільство у діалозі з державними органами відіграють важливу консультативну роль у розробці національних електронних стратегій;

g) зобов’язання приватного сектора є важливими для розвитку і поширення інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ), для інфраструктури, контенту і прикладень. Приватний сектор є не лише гравцем на ринку, але також відіграє певну роль у більш широкому контексті сталого розвитку;

h) зобов’язання й участь громадянського суспільства є однаково важливими у створенні справедливого інформаційного суспільства та в упровадженні ініціатив, що відносяться до ІКТ, для цілей розвитку;

i) міжнародні і регіональні установи, включаючи міжнародні фінансові установи, відіграють ключову роль у інтеграції використання ІКТ у процес розвитку та у наданні доступу до ресурсів, необхідних для побудови інформаційного суспільства та для оцінки досягнутого прогресу.

В. ЗАВДАННЯ, ЦІЛІ ТА КОНТРОЛЬНІ ПОКАЗНИКИ4. Завдання Плану дій полягають у тому, щоб побудувати відкрите для всіх інформаційне

суспільство; поставити потенціал, закладений у знаннях та ІКТ, на служіння розвитку; сприяти використанню інформації і знань для досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей розвитку, у тому числі тих, що містяться в Декларації тисячоліття; і вирішувати нові задачі інформаційного суспільства на національному, регіональному і міжнародному рівнях. На другому етапі ВСІС буде можливість проаналізувати й оцінити прогрес, досягнутий в подоланні цифрового розриву.

5. Конкретні контрольні показники для інформаційного суспільства будуть встановлені в належних випадках на національному рівні в рамках національних електронних стратегій і відповідно до національних документів, що визначають політику розвитку, враховуючи різні національні обставини. Такі контрольні показники можуть служити корисними критеріями оцінки для дій та для оцінки прогресу в досягненні загальних завдань інформаційного суспільства.

6. Будучи заснованими на погоджених на міжнародному рівні цілях розвитку, включаючи ті, що містяться в Декларації тисячоліття, які базуються на міжнародному співробітництві, індикативні контрольні показники можуть служити глобальними базовими показниками для покращення можливостей підключення і доступу при використанні ІКТ для сприяння завданням Плану дій, яких слід досягнути до 2015 року. Ці контрольні показники можуть враховуватися при встановленні національних контрольних показників з урахуванням різних національних обставин:

a) підключити до ІКТ сільські населені пункти і створити суспільні пункти доступу;b) підключити до ІКТ університети, коледжі, середні і початкові школи;c) підключити до ІКТ наукові і дослідні центри;d) підключити до ІКТ публічні бібліотеки, культурні центри, музеї, поштові відділення й

архіви;e) підключити до ІКТ центри охорони здоров’я і лікарні;f)підключити усі місцеві і центральні підрозділи державних органів та заснувати веб-сайти і

адреси електронної пошти;g) адаптувати всі програми початкових і середніх шкіл для вирішення задач

інформаційного суспільства, враховуючи національні обставини;h) забезпечити все населення планети доступом до послуг телебачення і радіо;i) заохотити створення контенту і створити технічні умови для полегшення присутності та

використання в Інтернеті всіх мов світу;j) забезпечити, щоб більше половини жителів планети мали доступ до ІКТ в досяжних їм межах.7. При вирішенні цих завдань і досягненні цілей і контрольних показників особлива увага

приділятиметься потребам країн, що розвиваються, зокрема країн, народів і груп, зазначених в пунктах 11-16 Декларації принципів.

15


С. НАПРЯМИ ДІЙС1. Роль державних органів і всіх заінтересованих сторін у сприянні використанню ІКТ для цілей

розвитку8. Дієва участь державних органів і всіх заінтересованих сторін є життєво необхідними для

розвитку інформаційного суспільства, для чого необхідні співробітництво і партнерства між усіма ними.a) Усі країни повинні заохочувати розробку до 2005 року національних електронних

стратегій, включаючи необхідне підвищення компетентності людей, враховуючи різні національні обставини.

b) Започаткувати на національному рівні структурований діалог за участю всіх відповідних заінтересованих сторін, включаючи публічно-приватні партнерства, для розробки електронних стратегій для інформаційного суспільства і для обміну прикладами найкращої практики.

c) При розробці і впровадженні національних електронних стратегій заінтересовані сторони повинні враховувати місцеві, регіональні і національні потреби і проблеми. Щоб одержати максимальні переваги від здійснюваних ініціатив, вони повинні включати концепцію стійкості. Приватний сектор повинен брати участь у конкретних проектах для розвитку інформаційного суспільства на місцевому, регіональному і національному рівнях.

d) Кожна країна заохочується до створення до 2005 року принаймні одного дієвого публічно-приватного партнерства (ППП) чи партнерства між кількома секторами (ПКС) як показового зразка для подальшої діяльності.

e) Визначити на національному, регіональному і міжнародному рівнях механізми, необхідні для започаткування і розвитку партнерств між заінтересованими сторонами інформаційного суспільства.

f)Вивчити доцільність створення порталів за участю багатьох заінтересованих сторін для корінних народів на національному рівні.

g) До 2005 року відповідні міжнародні організації і фінансові установи повинні розробити власні стратегії використання ІКТ для сталого розвитку, включаючи схеми стійкого виробництва і споживання, як ефективний інструмент сприяння досягненню цілей, викладених у Декларації тисячоліття Організації Об’єднаних Націй.

h) Міжнародні організації повинні публікувати у своїх сферах компетенції, у тому числі на своїх веб-сайтах, надану відповідними заінтересованими сторонами достовірну інформацію про успішний досвід надання ІКТ першочергового значення.

i) Заохочувати ряд відповідних заходів, включаючи серед іншого: схеми бізнес-інкубаторів, інвестиції венчурного капіталу (на національному і міжнародному рівнях), державні інвестиційні фонди, у тому числі для мікрофінансування малих, середніх і мікропідприємств (МСМП), стратегії сприяння інвестиціям, діяльність на підтримку експорту програмного забезпечення (торгове консультування), підтримка мереж для науково-дослідних і конструкторських робіт і парків програмного забезпечення.

С2. Інформаційна і комунікаційна інфраструктура: необхідний фундамент інформаційного суспільства

9. Інфраструктура є центральною для досягнення мети цифрового включення, тобто отримання всіма загального, стійкого, повсюдного і прийнятного за ціною доступу до ІКТ, враховуючи відповідні існуючі рішеня у країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою, для стійкої можливості підключення і доступу до віддалених і маргіналізованих районів на національному і регіональному рівнях.

a) Державні органи повинні в рамках національних документів, що визначають політику розвитку, вживати заходів, спрямованих на підтримку сприятливого і конкурентного середовища для одержання необхідних інвестицій в інфраструктуру ІКТ і для розвитку нових послуг.

b) У контексті національних електронних стратегій виробити відповідні документи, що визначають політику, і стратегії забезпечення загального доступу та визначити кошти їх упровадження відповідно до індикативних контрольних показників, а також розробити показники для оцінки можливостей підключення до ІКТ.

c) У контексті національних електронних стратегій відповідно до індикативних контрольних показників забезпечити і покращити можливості підключення до ІКТ усіх шкіл, університетів, установ охорони здоров’я, бібліотек, поштових відділень, громадських центрів, музеїв та інших доступних для населення установ.

d) Розвивати і зміцнювати інфраструктуру національних, регіональних і міжнародних мереж широкосмугового зв’язку, включаючи супутникові й інші системи, для сприяння забезпеченню пропускної здатності, що відповідає потребам країн і їхніх громадян, а також для надання нових послуг на базі ІКТ. Підтримувати технічні, регуляторні та експлуатаційні дослідження Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ) і, у належних випадках, інших відповідних міжнародних організацій з метою:

і. розширення доступу до орбітальних ресурсів, глобальної гармонізації використання частот і глобальної стандартизації систем;

іі. заохочення публічно-приватного партнерства;ііі. сприяння наданню глобальних високошвидкісних супутникових послуг для районів, що

недостатньо обслуговуються, таких як віддалені і малонаселені райони;iv. дослідження інших систем, що здатні надати можливості високошвидкісного підключення.e) У контексті національних електронних стратегій піднімати питання особливих потреб осіб

похилого віку, осіб з обмеженими можливостями, дітей, особливо маргіналізованих дітей, а також інших груп, що перебувають у несприятливих умовах, і вразливих груп, зокрема за допомогою відповідних

16


освітніх, адміністративних і законодавчих заходів для забезпечення повного включення зазначених груп в інформаційне суспільство.

f)Заохочувати розробку і виробництво обладнання і послуг ІКТ, щоб кожний мав легкий і прийнятний за ціною доступ до них, включаючи осіб похилого віку, осіб з обмеженими можливостями, дітей, особливо маргіналізованих дітей, а також інших груп, що перебувають у несприятливих умовах, і вразливих груп, а також сприяти розвитку технологій, прикладень і контенту відповідно до їхніх потреб на основі Принципу універсального дизайну і подальшого удосконалення з використання допоміжних технологій.

g) З метою пом’якшення проблем неграмотності розробити прийнятні за ціною технології і нетекстові комп’ютерні інтерфейси для полегшення доступу людей до ІКТ.

h) Докладати міжнародних науково-дослідних і конструкторських зусиль, спрямованих на створення належного і прийнятного за ціною обладнання ІКТ для кінцевих користувачів.

i) Заохочувати використання невикористаних безпровідних потужностей, включаючи супутники, у розвинутих країнах і, особливо, у країнах, що розвиваються, для надання доступу у віддалених районах, насамперед у країнах, що розвиваються, і в країнах з перехідною економікою, a також для покращення можливостей низьковартісного підключення в країнах, що розвиваються. Особливу увагу слід приділити найменш розвинутим країнам у їхніх зусиллях створити інфраструктуру телекомунікацій.

j) Оптимізувати можливості з’єднання між основними інформаційними мережами, заохочуючи створення і розвиток регіональних магістральних мереж ІКТ і пунктів обміну трафіком Інтернету для зменшення вартості міжз’єднань і розширення мережного доступу.

k) Розробляти стратегії для збільшення прийнятних за ціною глобальних можливостей з’єднання, тим самим полегшуючи покращений доступ. Установлені в ході торговельних переговорів вартість транзиту і міжз’єднань Інтернету повинні відповідати об’єктивним, прозорим і недискримінаційним параметрам, враховуючи поточну роботу над цим питанням.

l) Заохочувати і сприяти спільному використанню традиційних засобів масової інформації і нових технологій.

СЗ. Доступ до інформації і знань10. ІКТ дають людям можливість будь-де у світі одержувати доступ до інформації і знань

практично миттєво. Окремі особи, організації і громади повинні користати з доступу до знань та інформації.

a) Розробляти політичні керівні принципи для розвитку і популяризації інформації, що є публічним надбанням, як важливий міжнародний інструмент сприяння доступу населення до інформації.

b) Державні органи покликані забезпечити належний доступ за допомогою різних комунікаційних ресурсів, передусім Інтернету, до публічної офіційної інформації. Заохочується розробка законодавства щодо доступу до інформації і збереження публічних даних, особливо в галузі нових технологій.

c) Підтримувати науково-дослідні і конструкторські роботи для полегшення доступності ІКТ для всіх, у тому числі для груп, що перебувають у несприятливих умовах, маргіналізованих і вразливих груп.

d) Державні органи та інші заінтересовані сторони повинні створювати стабільно функціонуючі багатоцільові суспільні публічні пункти доступу, що надають за прийнятну ціну чи безплатно доступ своїм громадянам до різних комунікаційних ресурсів, передусім до Інтернету. Ці пункти доступу повинні, наскільки можливо, мати достатню спроможність для надання допомоги користувачам у бібліотеках, освітніх установах, державних адміністраціях, поштових відділеннях або інших громадських місцях, з особливою увагою до сільських районів, і районів, що недостатньо обслуговуються, за дотримання прав інтелектуальної власності (ПІВ) і заохочення використання інформації й розповсюдження знань.

e) Заохочувати дослідження і сприяти поінформованості всіх заінтересованих сторін про можливості, що надаються різними моделями програмного забезпечення, і про кошти на їх створення, включаючи власницьке програмне забезпечення, програмне забезпечення з відкритими кодами, а також безплатне програмне забезпечення, щоб підвищити конкуренцію, свободу вибору, прийнятність ціни і надати всім заінтересованим сторонам можливість оцінити, яке рішення найбільше задовольняє їх вимоги.

f)Урядові органи повинні активно сприяти застосуванню ІКТ громадянами своїх країн і місцевими органами як основного робочого інструменту. Стосовно цього міжнародне співтовариство та інші заінтересовані сторони повинні підтримувати підвищення компетентності для місцевих органів влади у широкому застосуванні ІКТ як засобу для покращення місцевого управління.

g) Заохочувати дослідження з питань інформаційного суспільства, у тому числі з питань інноваційних форм об’єднання в мережі, адаптації інфраструктури, інструментів і прикладень ІКТ, що полегшує доступність ІКТ для всіх, зокрема для груп, що перебувають у несприятливих умовах.

h) Підтримувати створення і розвиток цифрових публічних бібліотечних і архівних послуг, адаптованих до інформаційного суспільства, у тому числі переглядом національних стратегій і законодавства в галузі бібліотечної справи, розвитком глобального розуміння потреби в "гібридних бібліотеках" і сприянням співробітництву бібліотек у загальносвітовому масштабі.

i) Заохочувати ініціативи з полегшення доступу, у тому числі безоплатного і прийнятного за ціною доступу, до журналів і книг, що знаходяться у відкритому доступі, а також відкритих архівів для наукової інформації.

j) Підтримувати науково-дослідні і конструкторські роботи у сфері проектування корисних інструментів для всіх заінтересованих сторін з метою підвищення поінформованості, проведення аналізу і оцінки різних моделей програмного забезпечення і його ліцензування, для того, щоб забезпечити

17


оптимальний вибір належного програмного забезпечення, яке б найкраще сприяло досягненню цілей розвитку в місцевих умовах.

С4. Підвищення компетентності11. Кожна людина повинна мати навички, необхідні для користання повною мірою з

інформаційного суспільства. Тому підвищення компетентності і грамотності у сфері ІКТ є необхідними. ІКТ можуть сприяти досягненню загальної освіти у всесвітньому масштабі через надання освіти і підготовку викладачів, пропонування кращих умов для навчання протягом усього життя, охоплення людей, що перебувають поза рамками формального освітнього процесу, а також удосконалення професійних навичок.

a) Розробляти внутрідержавні документи, що визначають політику, для забезпечення повномасштабної інтеграції ІКТ в освіту і професійну підготовку на всіх рівнях, зокрема в розробку навчальних програм, підготовку викладачів, управління і керівництво установами та в підтримку концепції навчання протягом усього життя.

b) Розробляти програми подолання неграмотності з використанням ІКТ на національному, регіональному та міжнародному рівнях і сприяти таким програмам.

c) Сприяти всім в оволодінні навичками електронної грамотності, наприклад, розробкою і організацією курсів для державних адміністрацій, користаючись для цього такими існуючими структурами, як бібліотеки, багатоцільові громадські центри, публічні пункти доступу, а також створенням на місцях центрів професійної підготовки в сфері ІКТ у співробітництві з усіма заінтересованими сторонами. Особливу увагу слід приділяти групам, що перебувають у несприятливих умовах, і вразливим групам.

d) У контексті національних освітніх документів, що визначають політику, і враховуючи потребу в подоланні неграмотності дорослих, забезпечити, щоб молодь була озброєна знаннями і навичками застосування ІКТ, включаючи здатність аналізувати і трактувати інформацію творчо і по-новому, ділитися своїм досвідом і повною мірою брати участь в інформаційному суспільстві.

e) Державні органи, у співробітництві з іншими заінтересованими сторонами, повинні створювати програми підвищення компетентності з приділенням основної уваги створенню критичної маси кваліфікованих і досвідчених професіоналів і експертів у сфері ІКТ.

f)Розробляти пілотні проекти для демонстрації впливу альтернативних систем освіти на базі ІКТ, зокрема для досягнення контрольних показників Освіти для всіх, у тому числі контрольних показників базової грамотності.

g) Працювати над усуненням гендерних бар’єрів для здобуття освіти і професійної підготовки у сфері ІКТ і сприяти рівним можливостям професійної підготовки у пов’язаних з ІКТ сферах для жінок і дівчат. Програми раннього залучення в науці і техніці повинні бути спрямовані на дівчат, щоб збільшити кількість жінок, зайнятих у сфері ІКТ. Сприяти обміну прикладами найкращої практики із включення гендерних перспектив в освіту в сфері ІКТ.

h) Надавати місцевим громадам, передусім у сільських районах і районах, що недостатньо обслуговуються, можливість використання ІКТ і сприяти виробництву корисного і соціально значимого контенту на благо всіх.

i) Започаткувати освітні програми і програми професійної підготовки, використовуючи, де це можливо, інформаційні мережі традиційно кочових і корінних народів, що надають можливості повною мірою брати участь в інформаційному суспільстві.

j) Розробити і впроваджувати заходи регіонального і міжнародного співробітництва для підвищення компетентності, насамперед керівників і експлуатаційного персоналу в країнах, що розвиваються, і НРК для ефективного застосування ІКТ на всіх напрямках освітньої діяльності. При цьому слід включати і надання освіти поза рамками освітньої структури, наприклад на робочому місці чи вдома.

k) Розробити спеціальні програми професійної підготовки із застосування ІКТ для задоволення освітніх потреб фахівців у сфері інформації, таких як архівні, бібліотечні і музейні працівники, вчені, викладачі, журналісти, поштові працівники та інші відповідні професійні групи. Професійна підготовка фахівців у сфері інформації повинна зосереджуватися не лише на нових методах і способах для розвитку і надання інформаційних і комунікаційних послуг, але також на відповідних навичках управління, щоб забезпечити найкраще застосування технологій. Професійна підготовка викладачів повинна зосереджуватися на технічних аспектах ІКТ, створенні контенту і потенційних можливостях та проблемах ІКТ.

l) Розвивати дистанційне навчання, професійну підготовку та інші форми освіти і професійної підготовки як частину програм підвищення компетентності. Приділяти особливу увагу країнам, що розвиваються, і особливо НРК із різними рівнями розвитку людських ресурсів.

m)Сприяти міжнародному і регіональному співробітництву у сфері підвищення компетентності, включаючи програми для країн, розроблювані Організацією Об'єднаних Націй та її спеціалізованими агенціями.

n) Започаткувати пілотні проекти для розробки нових форм об’єднання в мережі на основі ІКТ, що пов’язували б освітні заклади, заклади професійної підготовки і науково-дослідні установи між розвинутими країнами, країнами, що розвиваються, і країнами з перехідною економікою, а також усередині зазначених країн.

o) Рух добровольців, якщо він проводиться в гармонії з національною політикою і місцевими культурами, може бути цінним засобом для підвищення компетентності людей у продуктивному застосовуванні інструментів ІКТ і побудові більш відкритого для всіх інформаційного суспільства. Активізувати програми добровольців для надання підвищення компетентності у сфері ІКТ для цілей розвитку, зокрема в країнах, що розвиваються.

18


p) Розробити програми для підготовки користувачів для розвитку їх здатності до самоосвіти і саморозвитку.

С5. Зміцнення довіри і безпеки при використанні ІКТ12. Довіра і безпека належать до основних принципів інформаційного суспільства.

a) Сприяти співробітництву між державами в рамках Організації Об'єднаних Націй і з усіма заінтересованими сторонами в рамках інших відповідних форумів з метою зміцнення довіри користувачів, підвищення надійності, захисту цілісності як даних, так і мереж; розглянути існуючі і потенційні загрози для ІКТ; a також займатися іншими питаннями інформаційної безпеки і безпеки мереж.

b) Державні органи у співпраці з приватним сектором повинні попереджати, виявляти і реагувати на прояви кіберзлочинності і зловживання ІКТ: розробкою керівних принципів, які враховують неперервні зусилля у цій сфері; обдумуванням законодавства, що дає змогу ефективно розслідувати і переслідувати зловживання; сприянням ефективним зусиллям взаємодопомоги; посиленням на міжнародному рівні інституційної підтримки запобіганню, виявленню і ліквідації наслідків таких інцидентів; a також заохоченням освіти і підвищенням рівня інформованості.

c) Державні органи та інші заінтересовані сторони повинні активно сприяти освіті користувачів і підвищенню рівня їх інформованості про онлайнову недоторканність приватного життя і способи захисту такої недоторканності.

d) Вживати необхідних дій щодо спаму на національному і міжнародному рівнях.e) Заохочувати проведення внутрідержавної оцінки національного законодавства з метою

подолання будь-яких перешкод для ефективного використання електронних документів і трансакцій, включаючи електронні засоби підтвердження достовірності.

f) Надалі зміцнювати базу для довіри і безпеки за допомогою додаткових і взаємопосилювальних ініціатив у сфері безпеки при використанні ІКТ та ініціатив або керівних принципів із дотриманням прав на недоторканність приватного життя, захисту даних і прав споживачів.

g) Поширювати приклади найкращої практики у сфері інформаційної безпеки і безпеки мереж та заохочувати їх використання всіма відповідними сторонами.

h) Запросити заінтересовані країни призначити координаторів для опрацювання і реагування в режимі реального часу на випадки у сфері безпеки, а також розвинути мережу для співробітництва цих координаторів для поширення інформації і технологій реагування на такі випадки.

i) Заохочувати подальший розвиток безпечних і надійних прикладень для полегшення онлайнових трансакцій.

j) Заохочувати активну участь заінтересованих країн у неперервній діяльності Організації Об’єднаних Націй зі зміцнення довіри і безпеки при використанні ІКТ.

С6. Сприятливе середовище13. Для максимізації соціальних, економічних і екологічних благ інформаційного суспільства

державні органи повинні створювати варте довіри, прозоре, недискримінаційне правове, регуляторне і політичне середовище. Для цього:

a) Державні органи повинні сприяти створенню підтримуючої, прозорої, спрямованої на конкуренцію і передбачуваної політичної, правової і регуляторної бази, що надавала б належні стимули для інвестицій і розвитку громад в інформаційному суспільстві.

k) Ми просимо Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй заснувати робочу групу з управління Інтернетом у рамках відкритого для всіх процесу, що забезпечує механізм для повної і дієвої участі державних органів, приватного сектора і громадянського суспільства як із тих країн, що розвиваються, так і з розвинутих країн, включаючи відповідні міжурядові і міжнародні організації, з метою вивчення питання і надання до 2005 року пропозицій щодо відповідних дій стосовно управління Інтернетом. Ця група повинна, серед іншого:

і. виробити робоче визначення управління Інтернетом;іі. виявити питання державної політики, що стосуються управління Інтернетом;ііі. сформувати спільне розуміння відповідних ролей і сфери відповідальності державних

органів, існуючих міжурядових і міжнародних організацій та інших форумів, а також приватного сектора і громадянського суспільства як із країн, що розвиваються, так і з розвинутих країн;

iv. підготувати звіт про результати цієї діяльності для подання для другого етапу ВСІС у Тунісі в 2005 році на розгляд і для відповідних дій.

l) Державні органи запрошуються:і. полегшувати заснування національних і регіональних Центрів обміну трафіком

Інтернету;іі. управляти своїм іменем домену вищого рівня коду країни (ccTLD) або наглядати у

належних випадках за ним;ііі. підвищувати рівень інформованості про Інтернет.

m) У співробітництві з відповідними заінтересованими сторонами сприяти регіональним кореневим серверам і використанню інтернаціоналізованих імен доменів з метою подолання бар’єрів для доступу.

19


n) Державні органи повинні продовжувати оновлювати національні закони про захист прав споживачів, приводячи їх у відповідність до нових вимог інформаційного суспільства.

o) Сприяти ефективній участі країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою в міжнародних форумах з питань ІКТ і створювати можливості для обміну досвідом.

p) Державні органи повинні сформулювати національні стратегії, зокрема стратегії електронного уряду, для того, щоб зробити державне управління більш прозорим, ефективним і демократичним.

q) Розробити основи для безпечного збереження й архівування документів та інших електронних записів інформації.

r) Державні органи і заінтересовані сторони повинні активно сприяти освіті користувачів та їх інформуванню про онлайнову недоторканність приватного життя і способи захисту такої недоторканності.

s) Закликати заінтересовані сторони забезпечити, щоб практики, розроблені для полегшення електронної торгівлі, давали споживачам також можливість вибору використовувати або не використовувати електронний зв’язок.

t) Заохочувати роботу, що ведеться у сфері створення систем ефективного врегулювання спорів, передусім Альтернативного вирішення спорів (АВС), що можуть сприяти врегулюванню спорів.

u) Державні органи у співпраці із заінтересованими сторонами заохочуються до формулювання сприятливих документів, які визначають політику у сфері ІКТ, що стимулювали б підприємництво, інновації та інвестиції, з особливою увагою до сприяння участі жінок.

v) Визнаючи економічний потенціал ІКТ для малих і середніх підприємств (МСП), їм слід допомагати підвищувати їхню конкурентоздатність, спрощуючи адміністративні процедури, полегшуючи їх доступ до фінансових ресурсів і підвищуючи їхню спроможність брати участь у пов’язаних із ІКТ проектах.

w) Державні органи повинні діяти як зразкові користувачі і першими опанувати електронну торгівлю згідно з їхнім рівнем соціально-економічного розвитку.

x) Державні органи у співпраці з іншими заінтересованими сторонами повинні підвищувати рівень інформованості про важливість міжнародних стандартів експлуатаційної сумісності для глобальної електронної торгівлі.

y) Державні органи у співпраці з іншими заінтересованими сторонами повинні сприяти розробці і застосуванню відкритих, експлуатаційно сумісних, недискримінаційних і зумовлених попитом стандартів.

z) МСЕ відповідно до його договірної спроможністі, координує і розподіляє частоти в інтересах полегшення повсюдного і прийнятного за ціною доступу.

aa) У рамках МСЕ та інших регіональних організацій слід вживати додаткових заходів для забезпечення раціонального, ефективного й економічного використання радіочастотного спектра всіма країнами, а також справедливого доступу до нього на основі відповідних міжнародних угод.

С7. Прикладення ІКТ: переваги в усіх аспектах життя14. Прикладення ІКТ можуть підтримати сталий розвиток у сферах державного управління,

бізнесу, освіти і професійної підготовки, охорони здоров'я, зайнятості, довкілля, сільського господарства і науки в рамках національних електронних стратегій. Сюди можна віднести діяльність у таких секторах:

15. Електронний урядa) Упроваджувати стратегії електронного уряду, зосереджуючись на прикладеннях,

спрямованих на інновації і прозорість у державних адміністраціях та демократичні процеси, підвищення ефективності і посилення відносин із громадянами.

bb) Розробляти на всіх рівнях національні ініціативи і послуги електронного уряду, що відповідають потребам громадян і бізнесу, для досягнення ефективнішого розподілу ресурсів та суспільних благ.

cc) Підтримувати ініціативи з міжнародного співробітництва у сфері електронного уряду з метою підвищення прозорості, відповідальності й ефективності на всіх рівнях уряду.

16. Електронний бізнес a) Державні органи, міжнародні організації і приватний сектор заохочуються сприяти

перевагам міжнародної торгівлі і застосуванню електронного бізнесу, а також сприяти використанню моделей електронного бізнесу в країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою.

dd) Створенням сприятливого середовища і на основі загальнопоширеного доступу до Інтернету державні органи повинні намагатися стимулювати інвестиції з боку приватного сектора, сприяти новим прикладенням, створенню контенту, a також публічно-приватним партнерствам.

ee) Державні документи, що визначають політику, повинні надавати перевагу допомозі і зростанню МСМП у галузі ІКТ, а також їхньому входженню в електронний бізнес для того, щоб стимулювати економічне зростання і створення нових робочих місць як елементів стратегії зниження бідності через створення достатку.

17. Електронне навчання (див. розділ С4)18. Електронна охорона здоров’я

20


a) Сприяти спільним зусиллям державних органів, плановиків, медиків, а також інших агенцій поряд з участю міжнародних організацій зі створення надійних, своєчасних, високоякісних і доступних за ціною систем охорони здоров’я та інформаційних систем з охорони здоров’я, а також у сприянні постійній медичній професійній підготовці, освіті й дослідженням із використанням ІКТ, при цьому дотримуючись і захищаючи право громадян на недоторканність приватного життя.

ff) Полегшувати доступ до світових медичних знань і місцевих релевантних контент-ресурсів для посилення державних медичних дослідницьких і профілактичних програм і для сприяння здоров’ю чоловіків і жінок, таких як контент про статеве і репродуктивне здоров’я та інфекції, що передаються статевим шляхом, а також про захворювання, які притягують усю світову увагу, включаючи ВІЛ/СНІД, малярія і туберкульоз.

gg) Попереджувати, проводити моніторинг і контроль поширення інфекційних хвороб, удосконалюючи для цього спільні інформаційні системи.

hh) Сприяти розробці міжнародних стандартів для обміну даними у сфері охорони здоров’я, приділяючи при цьому належну увагу питанням недоторканності приватного життя.

ii) Заохочувати засвоєння ІКТ для того, щоб покращити і поширити охорону здоров’я та інформаційні системи у сфері охорони здоров’я у віддалені райони і райони, що недостатньо обслуговуються, та до уразливого населення, визнаючи при цьому роль жінок у наданні медичної допомоги в їхніх родинах і громадах.

jj) Зміцнювати і розширювати ініціативи на базі ІКТ із надання медичної і гуманітарної допомоги в надзвичайних ситуаціях.

19. Електронна зайнятістьa) Заохочувати на національному рівні розвиток застосування прикладів найкращої

практики для працівників і роботодавців, що застосовують електронні форми праці, на основі принципів справедливості і гендерної рівності, з дотриманням усіх відповідних міжнародних норм.

kk) Сприяти новим способам організації роботи і бізнесу з метою підвищення продуктивності, зростання і добробуту інвестиціями в ІКТ і людські ресурси.

ll) Сприяти застосуванню телероботи, щоб дати змогу громадянам, зокрема в країнах, що розвиваються, НРК і малих економіках жити в їхніх суспільствах, працюючи при цьому в будь-якому місці, а також розширювати можливості працевлаштування для жінок і осіб з обмеженими можливостями. Сприяючи телероботі, особливу увагу слід приділяти стратегіям, що сприяють створенню робочих місць і збереженню кваліфікованої робочої сили.

mm) Сприяти програмам раннього залучення в науці і технологіях, орієнтованим на дівчат, для збільшення кількості жінок, які працюють у сфері ІКТ.

20. Електронна охорона довкілляa) Державні органи у співпраці з іншими заінтересованими сторонами заохочуються

використовувати і просувати ІКТ як інструменту для охорони довкілля і сталого використання природних ресурсів.

nn) Державні органи, громадянське суспільство і приватний сектор заохочуються ініціювати дії та втілювати проекти і програми сталого виробництва і споживання й екологічно безпечного видалення й утилізації вжитого апаратного забезпечення і компонент, що використовуються в ІКТ.

oo) Створювати моніторингові системи з використанням ІКТ для прогнозування та моніторингу впливу природних і антропогенних лих, особливо в країнах, що розвиваються, НРК і малих економіках.

21. Електронне сільське господарствоa) Забезпечувати систематичне поширення з використанням ІКТ інформації у сфері

сільського господарства, тваринництва, рибної промисловості, лісового господарства і продовольства з метою надання вільного доступу до вичерпних, актуальних і детальних знань та інформації, особливо в сільських районах.

pp) Публічно-приватні партнерства повинні прагнути максимально розширювати використання ІКТ як інструмента для підвищення виробництва (кількості і якості).

22. Електронна наукова діяльністьa) Сприяти прийнятному за ціною і надійному високошвидкісному підключенню до

Інтернету всіх університетів і науково-дослідних установ для підтримки їхньої вирішальної ролі у виробництві інформації і знань, освіті та професійній підготовці і для підтримки заснування партнерств, співробітництва і об’єднань у мережі між цими установами.

qq) Сприяти ініціативам у сферах електронної видавничої діяльності, диференційованого ціноутворення і відкритого доступу, щоб зробити наукову інформацію прийнятною за ціною і доступною в усіх країнах на справедливій основі.

rr) Сприяти застосуванню технології прямої взаємодії для спільного використання наукових знань, препринтів і передруків праць наукових авторів, які відмовилися від свого права на оплату.

ss) Сприяти довгостроковому систематичному й ефективному збору, поширенню і збереженню суттєвих наукових даних у цифровій формі, наприклад демографічних і метеорологічних даних, у всіх країнах.

tt) Сприяти принципам і стандартам метаданих для полегшення співробітництва та ефективного використання зібраної наукової інформації і даних, як це властиво для проведення наукового дослідження.

21


С8. Культурне різноманіття та ідентичність, мовне різноманіття і місцевий контент23. Культурне і мовне різноманіття, стимулюючи повагу до культурної ідентичності,

традицій і релігій, є необхідним для розвитку інформаційного суспільства на основі діалогу між культурами та регіонального і міжнародного співробітництва. Воно є важливим чинником стійкого розвитку.

a) Створювати документи, що визначають політику, які підтримують повагу, збереження, сприяння і підвищення культурного і мовного різноманіття та культурної спадщини в рамках інформаційного суспільства, як відображено у відповідних прийнятих Організацією Об'єднаних Націй документах, зокрема в Загальній декларації ЮНЕСКО про культурне різноманіття. Це включає заохочення державних органів розробляти документи, що визначають політику в сфері культури, для сприяння виробництву культурного, освітнього і наукового контенту, а також розвитку місцевих культурних промислів, які підходять до мовного і культурного контексту користувачів.

uu) Розробляти національні документи, що визначають політику, і законодавство, які б забезпечили, що бібліотеки, архіви, музеї та інші установи культури в інформаційному суспільстві могли б повною мірою виконувати свою функцію постачальників контенту, зокрема традиційних знань, а більш конкретно – забезпеченням постійного доступу до записаної інформації.

vv) Підтримувати зусилля з розробки і застосування ІКТ для збереження природної і культурної спадщини, забезпечувати доступ до неї, як до живої частини сьогоднішньої культури. Це включає розробку систем для забезпечення постійного доступу до архівованої інформації в цифровій формі і мультимедійного контенту в цифрових вмістилищах, а також підтримку архівів, зібрання предметів культури і бібліотеки як пам’ять людства.

ww) Розробляти і впроваджувати документи, що визначають політику, які сприяли б збереженню, зміцненню, повазі і сприянню різноманіттю культурного вираження та знань і традицій корінних народів створенням різноманітного інформаційного контенту і застосуванням різних методів, у тому числі переведенням у цифрову форму освітньої, наукової і культурної спадщини.

xx) Підтримувати розробку, переклад та адаптацію місцевого контенту, архівів у цифровій формі місцевими органами влади та різноманітні форми цифрових і традиційних засобів масової інформації. Ця діяльність може також зміцнити місцеві і корінні громади.

yy) Надавати контент, що відповідає культурам і мовам кожної людини в інформаційному суспільстві шляхом доступу до послуг традиційних і цифрових засобів масової інформації.

zz) За допомогою публічно-приватних партнерств сприяти створенню різноманітного місцевого і національного контенту, у тому числі доступного мовами користувачів, а також визнавати і підтримувати роботу на основі ІКТ у всіх сферах мистецтва.

aaa) Розширювати програми, що зосереджуються на навчальних програмах, чутливих до гендерних питань, у системах формальної і неформальної освіти для всіх та на підвищенні грамотності жінок у галузі зв’язку і ЗМІ з огляду на підвищення спроможності дівчат і жінок до розуміння та створення контенту ІКТ.

bbb) Розвивати місцеву компетентність для створення і поширення програмного забезпечення місцевими мовами, а також контенту, що відповідає потребам різних верств населення, у тому числі неписьменних, осіб з обмеженими можливостями, груп, що перебувають у несприятливих умовах, і вразливих груп, особливо в країнах, що розвиваються, і країнах із перехідною економікою.

ccc) Надавати підтримку ЗМІ, що базуються в місцевих громадах, і підтримувати проекти, в яких поєднується застосування традиційних ЗМІ і нових технологій в інтересах їхньої ролі в полегшенні використання місцевих мов, та в інтересах документування і збереження місцевої спадщини, включаючи ландшафтну і біологічну різноманітність, а також як засіб, щоб дістатися до сільських, ізольованих і кочових громад.

ddd) Підвищувати компетентність корінних народів для створення контенту їхніми власними мовами.

eee) Співпрацювати з корінними народами і традиційними громадами, щоб дати їм можливість ефективніше застосовувати їхні традиційні знання і користати із застосування цих знань в інформаційному суспільстві.

fff) Обмінюватися знаннями, досвідом і прикладами найкращої практики, що стосуються документів, що визначають політику, та інструментів, створених для сприяння культурному і мовному різноманіттю на регіональному і субрегіональному рівнях. Цього можна домогтися, заснувавши регіональні і субрегіональні робочі групи з конкретних питань цього Плану дій, для сприяння зусиллям інтеграції.

ggg) Оцінювати на регіональному рівні внесок ІКТ у культурний обмін та взаємодію і на підставі результатів цієї оцінки розробляти відповідні програми.

hhh) Державні органи, у рамках публічно-приватних партнерств, повинні сприяти технологіям і програмам науково-дослідних і конструкторських робіт у таких сферах, як переклад, іконографія, послуги з допомогою голосу, а також розвитку необхідного апаратного забезпечення і різноманітних моделей програмного забезпечення, включаючи власницьке, з відкритими кодами і безплатне програмне забезпечення, таке як стандартні набори символів, мовні коди, електронні словники, термінологічні довідники і тезауруси, багатомовні пошукові машини, інструменти машинного перекладу, інтернаціоналізовані імена доменів, реферування контенту, а також загальне і прикладне програмне забезпечення.

22


С9. Засоби масової інформації24. Засоби масової інформації – у своїх різних видах і різноманітті форм власності – як дієвий

чинник, відіграють необхідну роль у розвитку інформаційного суспільства і визнаються такими, що роблять важливий внесок у свободу слова і плюралізму інформації.

a) Заохочувати засоби масової інформації – друковані й електронні, а також нові види ЗМІ – до того, щоб вони продовжували відігравати важливу роль в інформаційному суспільстві.

iii) Заохочувати розробку внутрішнього законодавства, що гарантує незалежність і плюралізм засобів масової інформації.

jjj) Ужити належних заходів – не зазіхаючи при цьому на свободу слова – для боротьби з незаконним і шкідливим контентом у засобах масової інформації.

kkk) Заохочувати професійних працівників засобів масової інформації в розвинутих країнах до заснування партнерств і мереж із засобами масової інформації в країнах, що розвиваються, особливо у сфері професійної підготовки.

lll) Підтримувати створення гармонійних і багатогранних образів жінок і чоловіків у засобах масової інформації.

mmm) Зменшувати міжнародні дисбаланси, що впливають на ЗМІ, особливо стосовно інфраструктури, технічних ресурсів та розвитку навичок і вмінь людей, використовуючи для цього всі переваги інструментів ІКТ стосовно цього.

nnn) Заохочувати традиційні засоби масової інформації до подолання розриву в знаннях і полегшення потоку культурного контенту, особливо в сільських районах.

C10. Етичні сторони інформаційного суспільства25. Інформаційне суспільство повинне спиратися на загальновизнані цінності, піклуватися

про загальне благо та запобігати зловмисному використанню ІКТ.a) Уживати заходів для сприяння дотримання миру та основоположних цінностей свободи,

рівності, солідарності, терпимості, колективної відповідальності і дбайливого ставлення до природи.ooo) Усі заінтересовані сторони повинні підвищити своє усвідомлення етичних сторін при

застосуванні ІКТ.ppp) Усі дієві особи інформаційного суспільства повинні сприяти загальному благу, захищати

недоторканність приватного життя і особових даних, уживати відповідних дій і запобіжних заходів, визначених законодавством, проти зловмисного використання ІКТ, такого як незаконні та інші дії, мотивовані расизмом, расова дискримінація, ксенофобія і пов’язана з ними нетерпимість, ненависть, насильство, усі форми жорстокого поводження з дітьми, включаючи педофілію і дитячу порнографію, а також торгівля людьми та їх експлуатація.

qqq) Залучати відповідні заінтересовані сторони, насамперед наукове співтовариство, до продовження дослідження етичних сторін ІКТ.

C11. Міжнародне і регіональне співробітництво26. Міжнародне співробітництво всіх заінтересованих сторін має вирішальне значення для

впровадження цього Плану дій і потребує зміцнення з огляду на сприяння загальному доступу та подолання цифрового розриву, зокрема наданням засобів для впровадження.

a) Державні органи країн, що розвиваються, повинні підвищувати відносний пріоритет проектів у сфері ІКТ у запитах про міжнародне співробітництво і надання допомоги щодо проектів розвитку інфраструктури з боку розвинутих країн і міжнародних фінансових організацій.

rrr) У контексті Глобального договору ООН і спираючись на Декларацію тисячоліття Організації Об’єднаних Націй створювати і розвивати публічно-приватні партнерства, приділяючи особливу увагу використанню ІКТ для розвитку.

sss) Запропонувати міжнародним і регіональним організаціям надавати ІКТ першочергового значення у своїх робочих програмах та допомагати всім рівням країн, що розвиваються, бути залученими до складання і впровадження національних планів дій, спрямованих на підтримку досягнення цілей, зазначених у Декларації принципів і цьому Плані дій, враховуючи важливість регіональних ініціатив.

D. ПОРЯДОК ДЕННИЙ ЦИФРОВОЇ СОЛІДАРНОСТІ27. Метою Порядку денного цифрової солідарності є створення умов для мобілізації

людських, фінансових і технологічних ресурсів, необхідних для включення всіх чоловіків і жінок в інформаційне суспільство, що постає. Тісне національне, регіональне і міжнародне співробітництво всіх заінтересованих сторін для впровадження цього Порядку денного є життєво необхідним. Для подолання розриву ми повинні більш ефективно використовувати існуючі підходи і механізми та повністю досліджувати нові, для того щоб забезпечувати фінансування розвитку інфраструктури, обладнання, підвищення компетентності і створення контенту, необхідних для участі в інформаційному суспільстві.

D1. Пріоритети і стратегіїa) Національні електронні стратегії повинні становити невід’ємну частину національних

планів у сфері розвитку, включаючи стратегії зниження бідності.ttt) Інформаційним і комп’ютерним технологіям повною мірою слід надавати

першочергового значення у стратегіях для Офіційної допомоги розвитку (ОДР) через більш ефективний обмін інформацією і координацію з донорами, а також за допомогою аналізу і спільного використання прикладів найкращої практики та уроків з досвіду використання ІКТ у програмах розвитку.

23


D2. Мобілізація ресурсівa) Усі країни і міжнародні організації повинні працювати над створенням умов,

сприятливих для підвищення доступності й ефективної мобілізації ресурсів для фінансового розвитку, як опрацьовано в Монтерейському консенсусі.

uuu) Розвинуті країни повинні докладати конкретних зусиль для виконання своїх міжнародних зобов’язань з фінансування розвитку, включаючи Монтерейський консенсус, в якому розвинуті країни, які ще цього не зробили, наполегливо закликаються докласти конкретних зусиль для досягнення цільового рівня 0,7 відсотка від їхнього валового національного продукту (ВНП) як ОДР країнам, що розвиваються, та 0,15—0,20 відсотка ВНП розвинутих країн для найменш розвинутих країн.

vvv) Для тих країн, що розвиваються, які страждають від непомірного боргового тягаря, ми вітаємо ініціативи, вжиті для зменшення непогашеної заборгованості, і пропонуємо вжити подальших національних і міжнародних заходів стосовно цього, включаючи у належних випадках анулювання боргів та інші домовленості. Особливу увагу слід приділити розвитку Ініціативи щодо бідних країн з великою заборгованістю. Ці ініціативи дали б змогу визволити більше ресурсів, які можна використати для фінансування проектів ІКТ для цілей розвитку.

www) Визнаючи потенціал ІКТ для цілей розвитку, ми далі закликаємо:і. країни, що розвиваються, – збільшити свої зусилля із залучення великих приватних

національних та іноземних інвестицій в ІКТ, створивши прозорий, стабільний, передбачуваний і сприятливий інвестиційний клімат;

іі. розвинуті країни і міжнародні фінансові організації – належним чином реагувати на стратегії і пріоритети ІКТ для цілей розвитку, надавати IKT першочергового значення в своїх робочих програмах і допомагати країнам, що розвиваються, та країнам з перехідною економікою в розробці та впровадженні їхніх національних електронних стратегій. Ґрунтуючись на пріоритетах національних планів розвитку і впровадженні вищезазначених зобов’язань, розвинуті країни повинні збільшити свої зусилля для надання більшого обсягу фінансових ресурсів країнам, що розвиваються, для опанування ІКТ для цілей розвитку;

ііі. приватний сектор – робити свій внесок у впровадження цього Порядку денного цифрової солідарності.

xxx) У наших зусиллях із подолання цифрового розриву ми повинні сприяти, у рамках нашої співпраці у сфері розвитку, технічній і фінансовій допомозі, спрямованій на розвиток компетентності на національному і регіональному рівнях, передачі технологій на взаємно погоджених умовах, співробітництву в рамках програм науково-дослідних і конструкторських робіт та обмінові ноу-хау.

yyy) Слід повною мірою використовувати всі існуючі фінансові механізми і при цьому ретельний огляд їх відповідності вирішенню проблем ІКТ для цілей розвитку слід завершити до кінця грудня 2004 року. Цей огляд буде проводитися Цільовою групою під егідою Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй і буде представлений на розгляд у рамках другого етапу цього Саміту. На основі висновків цього огляду будуть розглянуті питання про вдосконалення і обновлення фінансових механізмів, включаючи обґрунтування і створення добровільного Фонду цифрової солідарності, як це вказано в Декларації принципів.

zzz) Країни повинні розглянути питання про створення національних механізмів для досягнення загального доступу як в сільських, так і в міських районах, що недостатньо обслуговуються, з метою подолання цифрового розриву.

E. ПОДАЛЬШІ ЗАХОДИ ТА ОЦІНКА28. Реалістична міжнародна оцінка продуктивності і співвідношення з критеріями оцінки (як

в якісному так і в кількісному сенсі), використовуючи порівняльні статистичні показники і результати досліджень, повинні проводитися для того, щоб вести спостереження за виконанням завдань, досягненням цілей і контрольних показників Плану дій, враховуючи різні національні обставини.

a) У співробітництві з кожною заінтересованою країною розробити і ввести зведений індекс показників розвитку ІКТ (індекс цифрових можливостей). Його можна було б публікувати щорічно чи раз у два роки у Звіті про розвиток ІКТ. Цей індекс показував би статистичні дані, а звіт представляв би аналітичні дослідження політичних документів і їх упровадження залежно від національних обставин, включаючи гендерний аналіз.

aaaa) Належні показники і співвідношення з критеріями оцінки, у тому числі показники колективного доступу, повинні проясняти величину цифрового розриву як у внутрідержавному, так і в міжнародному вимірах та забезпечувати його регулярну оцінку і відслідковувати світові досягнення у використанні ІКТ для досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей, включаючи цілі Декларації тисячоліття.

bbbb)Міжнародні і регіональні організації повинні оцінювати і регулярно доповідати про рівень загальної доступності націй до ІКТ з метою створення рівних можливостей для зростання секторів ІКТ у країнах, що розвиваються.

cccc) Слід розробити у гендерному розрізі показники із застосування ІКТ та потреб в ІКТ, а також визначити показники продуктивності, що піддаються кількісному вимірюванню, для оцінки впливу фінансованих проектів у сфері ІКТ на життя жінок і дівчат.

dddd)Розробити і відкрити, на основі компіляції внесків від усіх заінтересованих сторін, веб-сайт із прикладами найкращої практики та історіями успіху у чіткому, доступному і наочному форматі, з дотриманням визнаних на міжнародному рівні стандартів мережевої доступності. Цей веб-сайт можна періодично оновлювати і перетворити його на засіб постійного обміну досвідом.

24


eeee) Усі країни і регіони повинні розробити інструменти, необхідні для надання статистичної інформації з питань інформаційного суспільства, що включає базові показники й аналіз його ключових вимірів. Пріоритет слід надавати створенню взаємно узгоджених і порівнянних на міжнародному рівні систем показників, враховуючи різні рівні розвитку.

F. НАЗУСТРІЧ ДРУГОМУ ЕТАПУ ВСІС (ТУНІС)29. Відповідно до резолюції 56/183 Генеральної Асамблеї і враховуючи підсумки

женевського етапу ВСІС, у першій половині 2004 року буде проведене підготовче засідання для перегляду тих питань інформаційного суспільства, на яких слід зосередитися на туніському етапі ВСІС, і досягнення домовленості щодо структури процесу підготовки до другого етапу. Відповідно до рішення цього Саміту щодо його туніського етапу на другому етапі ВВСІС слід розглянути, серед іншого, такі питання:

a) розробка відповідних заключних документів на підставі підсумків Женевського етапу ВСІС з метою консолідації процесу побудови глобального інформаційного суспільства, скорочення цифрового розриву і перетворення його в цифрові можливості;

b) наступні заходи і впровадження Женевського плану дій на національному, регіональному і міжнародному рівнях, включаючи Організацію Об’єднаних Націй, як частину цілісного і погодженого підходу, залучаючи до участі всі відповідні заінтересовані сторони. Це має відбуватися, зокрема, у межах партнерських проектів серед заінтересованих сторін.

Женева, 12 грудня 2003

25

ТУНІСЬКЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

26

Туніське зобов’язання

1. Ми, представники народів світу, зібралися в Тунісі 16–18 листопада 2005 року для проведення другого етапу Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства (ВСІС) для того, щоб знову висловити безумовну підтримку Декларації принципів і Планові дій, прийнятим на першому етапі Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства в Женеві в грудні 2003 року.

2. Ми знову підтверджуємо наше прагнення і рішучість побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство на основі цілей і принципів Статуту Організації Об’єднаних Націй, міжнародного права і принципу багатосторонніх відносин, дотримуючи в повному обсязі і підтримуючи Загальну декларацію прав людини, для того щоб люди в усім світі могли створювати інформацію і знання, мати до них доступ, користуватися й обмінюватися ними, аби повною мірою розкрити свій потенціал і реалізувати погоджені на міжнародному рівні цілі і завдання розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття.

3. Ми знову підтверджуємо загальність, неподільність, взаємозалежність і взаємозв’язок усіх прав людини й основних свобод, включаючи право на розвиток, як це закріплено у Віденській декларації. Ми також знову підтверджуємо, що демократія, стійкий розвиток і повага прав людини й основних свобод, а також належне урядування на всіх рівнях є взаємозалежними і взаємозміцнюючими. Ми надалі вирішуємо зміцнювати повагу до верховенства права в міжнародних і національних справах.

4. Ми знову підтверджуємо значення параграфів 4, 5 і 55 Женевської Декларації принципів. Ми визнаємо, що свобода слова і вільний потік інформації, ідей і знань мають істотне значення для інформаційного суспільства і сприяють розвиткові.

5. Туніський саміт представляє унікальну можливість для підвищення рівня інформованості про блага, які інформаційні і комунікаційні технології (ІКТ) можуть дати людству, і про спосіб, яким вони можуть змінити діяльність, взаємини і життя людей і, отже, зміцнити впевненість у майбутньому.

6. Цей саміт є важливою віхою у світових зусиллях для подолання бідності і досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття. Женевськими рішеннями ми встановили послідовний довгостроковий зв’язок між процесом ВСІС та іншими відповідними великими конференціями і самітами Організації Об’єднаних Націй. Ми закликаємо державні органи, приватний сектор, громадянське суспільство і міжнародні організації об’єднатися для впровадження зобов’язань, викладених у Женевських Декларації принципів і Плані дій. У цьому контексті результати нещодавно завершеного Всесвітнього саміту 2005 року з питань огляду впровадження Декларації тисячоліття мають особливе значення.

7. Ми знову підтверджуємо зобов’язання, прийняті в Женеві, і ґрунтуємося на них у Тунісі, зосередивши увагу на фінансових механізмах для подолання цифрового розриву, на управлінні Інтернетом і пов’язаних із цим питаннях, а також на наступній діяльності і впровадженні рішень, прийнятих у Женеві й Тунісі, як це зазначається в Туніській програмі для інформаційного суспільства.

8. Знову підтверджуючи важливу роль і відповідальність усіх заінтересованих сторін, перелічених у параграфі 3 Женевського Плану дій, ми визнаємо ключову роль і відповідальність державних органів у процесі ВСІС.

9. Ми знову підтверджуємо нашу рішучість домогтися того, щоб кожний міг скористатися можливостями, які можуть надати ІКТ, нагадуючи, що державні органи, а також приватний сектор, громадянське суспільство, Організація Об’єднаних Націй та інші міжнародні організації повинні спільно працювати, аби: поліпшити доступ до інформаційної і комунікаційної інфраструктури та технологій, а також до інформації і знань; підвищити компетентність; підвищити довіру і безпеку при використанні ІКТ; створити сприятливе середовище на всіх рівнях; розвинути і розширити застосування прикладень ІКТ; заохочувати культурне різноманіття і поважати його; визнавати роль засобів масової інформації; приділяти увагу етичним сторонам інформаційного суспільства; а також заохочувати міжнародне і регіональне співробітництво. Ми підтверджуємо, що це – ключові принципи побудови відкритого для всіх інформаційного суспільства, розроблені в Женевській Декларації принципів.

10. Ми визнаємо, що доступ до інформації, а також спільне використання і формування знань істотно сприяють посиленню економічного, соціального і культурного розвитку, допомагаючи всім країнам у реалізації погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття. Цей процес можна прискорити, усунувши перешкоди для загального, повсюдного, рівноправного і прийнятного за ціною доступу до інформації. Ми підкреслюємо важливість усунення перешкод на шляху подолання цифрового розриву, зокрема таких перешкод, що заважають повному досягненню економічного, соціального і культурного розвитку країн і благополуччя їхніх народів, особливо в країнах, що розвиваються.

11. Крім того, ІКТ дають можливість набагато ширшим, ніж коли-небудь у минулому, вествам населення об’єднатися для спільного використання і розширення бази людських знань та сприяння її подальшому зростанню в усіх сферах людської діяльності, а також її застосуванню в освіті, охороні здоров’я і науці. ІКТ мають величезний потенціал для розширення доступу до якісної освіти, підвищення рівня грамотності і забезпечення загальної початкової освіти, а також для полегшення самого процесу навчання, тим самим закладаючи фундамент для побудови відкритого для всіх і спрямованого на розвиток інформаційного суспільства та економіки, заснованої на знаннях, при повазі культурного і мовного різноманіття.

12. Ми підкреслюємо, що засвоєння ІКТ підприємствами відіграє основоположну роль в економічному зростанні. Таке зростання і підвищення продуктивності праці, що підсилюють вплив оптимально вкладених інвестицій у сферу ІКТ, можуть привести до розширення торгівлі і до створення ширшої і кращої зайнятості. Саме тому як документи, що визначають політику щодо розвитку підприємств, так і документи, що визначають політику в сфері ринку праці, відіграють основну роль у

27


засвоєнні ІКТ. Ми пропонуємо державним органам і приватному секторові підвищити спроможність малих, середніх і мікропідприємств (МСМП), оскільки в більшості країн на їхню частку припадає більша частина робочих місць. Ми, разом із усіма заінтересованими сторонами, будемо діяти спільно для забезпечення необхідної політичної, нормативної і регуляторної бази, що сприяє підприємницькій діяльності, зокрема діяльності МСМП.

13. Ми також визнаємо, що революція в ІКТ може мати могутній позитивний вплив як інструмент стійкого розвитку. Окрім того, належне сприятливе середовище на національному і міжнародному рівнях могло б запобігти посиленню соціального і економічного поділу і збільшенню розриву між багатими і бідними країнами, регіонами й окремими особами – у тому числі між чоловіками і жінками.

14. Ми також визнаємо, що крім створення інфраструктури ІКТ належну увагу варто приділяти розвитку компетентності людей і створенню, у належних випадках, прикладень ІКТ і цифрового контенту на місцевих мовах для забезпечення всеохопного підходу до побудови глобального інформаційного суспільства.

15. Визнаючи принципи загального і недискримінаційного доступу до ІКТ для всіх націй, потребу врахування рівня соціального і економічного розвитку кожної країни і поважаючи орієнтовані на розвиток аспекти інформаційного суспільства, ми підкреслюємо, що ІКТ є ефективним інструментом для сприяння миру, безпеці і стабільності, для посилення демократії, соціальної згуртованості, належного урядування і верховенства права на національному, регіональному і міжнародному рівнях. ІКТ можуть використовуватися для сприяння економічному зростанню і розвиткові підприємств. Розвиток інфраструктури, підвищення компетентності людей, інформаційна безпека і безпека мереж мають ключове значення для досягнення цих цілей. Ми далі визнаємо потребу в ефективній протидії проблемам і загрозам, що виникають у результаті застосування ІКТ із намірами, що несумісні із завданнями підтримки міжнародної стабільності та безпеки і можуть зашкодити цілісності інфраструктури всередині держав та їх безпеці. Необхідно запобігати зловмисному використанню інформаційних ресурсів і технологій для злочинних і терористичних цілей, поважаючи права людини.

16. Ми далі зобов’язуємося оцінювати і відслідковувати прогрес у подоланні цифрового розриву, враховуючи різні рівні розвитку, щоб реалізувати погоджені на міжнародному рівні цілі і завдання розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття, та оцінювати ефективність інвестицій і зусиль із міжнародного співробітництва в побудові інформаційного суспільства.

17. Ми настійливо закликаємо державні органи, використовуючи потенціал ІКТ, створити державні системи інформації про закони і нормативні положення, передбачаючи ширший розвиток публічних (державних) пунктів доступу і підтримуючи широку наявність цієї інформації.

18. Отже, ми повинні наполегливо прагнути сприяти загальному, повсюдному, рівноправному і прийнятному за ціною доступу до ІКТ, включаючи універсальний дизайн і допоміжні технології, для всіх людей, особливо для осіб із обмеженими можливостями, забезпечувати, щоб блага рівномірніше розподілялися між суспільствами і всередині них, а також сприяти подоланню цифрового розриву аби створити цифрові можливості для всіх і користатися можливостями, наданими ІКТ для цілей розвитку.

19. Міжнародне співтовариство повинне вжити необхідних заходів для забезпечення того, щоб усі країни світу мали рівноправний і прийнятний за ціною доступ до ІКТ, щоб блага ІКТ у сферах соціально-економічного розвитку і подолання цифрового розриву були дійсно відкриті для всіх.

20. Для цієї мети ми повинні звертати окрему увагу на особливі потреби маргіналізованих і уразливих груп суспільства, включаючи мігрантів, внутрішньо переміщених осіб і біженців, безробітних і знедолених людей, меншостей і кочових народів, людей похилого віку та осіб із обмеженими можливостями.

21. Для цієї мети ми повинні звертати особливу увагу на специфічні потреби жителів країн, що розвиваються, країн із перехідною економікою, найменш розвинутих країн, малих острівних держав, що розвиваються, країн, які розвиваються і не мають виходу до моря, бідних країн з великою заборгованістю, окупованих країн і територій, а також країн, що переборюють наслідки конфліктів або стихійних лих.

22. При розвитку інформаційного суспільства окрему увагу належить приділяти особливому становищу корінних народів, а також збереженню їхньої спадщини і культурного надбання.

23. Ми визнаємо, що гендерний розрив існує як частина цифрового розриву у суспільстві, і ми знову підтверджуємо наше зобов’язання про надання жінкам усіх прав і можливостей та перспективи гендерної рівності, що дало б нам змогу подолати цей розрив. Ми надалі визнаємо, що цілковита участь жінок в інформаційному суспільстві необхідна для забезпечення відкритості і поваги прав людини в рамках інформаційного суспільства. Ми заохочуємо всі заінтересовані сторони підтримати участь жінок у процесах прийняття рішень і зробити свій внесок у формування усіх сфер інформаційного суспільства на міжнародному, регіональному і національному рівнях.

24. Ми визнаємо роль ІКТ у справі захисту і сприяння розвиткові дітей. Ми будемо посилювати діяльність щодо захисту дітей від розтління і захищати їхні права в контексті ІКТ. У цьому контексті ми підкреслюємо, що найкраще забезпечення інтересів дитини має першорядне значення.

25. Ми знову підтверджуємо наше зобов’язання надати всі права і можливості молодим людям як основним учасникам побудови відкритого для всіх інформаційного суспільства. Ми будемо активно залучати молодь до участі в інноваційних програмах розвитку на базі ІКТ і розширювати можливості залучення молоді в процеси, пов’язані з електронною стратегією.

26. Ми визнаємо важливе значення творчого контенту і прикладень для подолання цифрового розриву та сприяння реалізації погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань, включаючи Цілі розвитку тисячоліття.

27. Ми визнаємо, що для рівноправного і стійкого доступу до інформації потрібне здійснення стратегій для довгострокового збереження створюваної цифрової інформації.

28


28. Ми знову підтверджуємо наше прагнення до створення в партнерстві з приватним сектором на основі відкритих і функціонально сумісних стандартів мереж ІКТ і до розробки прикладень, що були б прийнятні за ціною і доступні для всіх у будь-якому місці, у будь-який час, для будь-кого і з використанням будь-яких пристроїв, що веде до створення повсюдної мережі.

29. Наша переконаність полягає в тому, що державні органи, приватний сектор, громадянське суспільство, наукові й академічні кола та користувачі можуть застосовувати різні технології і моделі ліцензування, у тому числі розроблені в рамках власницьких схем, а також програмне забезпечення з відкритими кодами і безплатне програмне забезпечення, згідно зі своїми інтересами і потребами в наявності надійних послуг і впровадженні ефективних програм для населення своїх країн. Враховуючи важливе значення власницького програмного забезпечення на ринках різних країн, ми знову заявляємо про необхідність заохочення і підтримки спільних розробок, сумісних платформ, а також безплатного програмного забезпечення і програмного забезпечення з відкритими кодами шляхом, що відображає можливості різних моделей програмного забезпечення, зокрема для освітніх, наукових програм і програм цифрового включення.

30. Визнаючи, що пом’якшення наслідків стихійних лих може надати істотну підтримку зусиллям щодо забезпечення стійкого розвитку і допомогти в зниженні бідності, ми знову підтверджуємо наше зобов’язання використовувати можливості і потенціал ІКТ заохочуючи і зміцнюючи співробітництво на національному, регіональному і міжнародному рівнях.

31. Ми зобов’язуємося спільно працювати в напрямку впровадження порядку денного цифрової солідарності, погодженого в параграфі 27 Женевського Плану дій. Повне і швидке впровадження цього порядку денного із забезпеченням належного урядування на всіх рівнях потребує, зокрема, своєчасного, ефективного, всеохоплюючого і довгочасного розв’язання проблем заборгованості країн, що розвиваються, на довгостроковий період, коли це доречно, універсальної, заснованої на праві, відкритої, недискримінаційної і рівноправної багатосторонньої системи торгівлі, що також може стимулювати розвиток у всьому світі, надаючи блага країнам на всіх стадіях розвитку, а також розробки й ефективного впровадження конкретних міжнародних підходів і механізмів для посилення міжнародного співробітництва і допомоги для подолання цифрового розриву.

32. Ми далі зобов’язуємося сприяти залученню в інформаційне суспільство всіх людей шляхом розвитку і використання місцевих мов і/або мов корінних народів у сфері ІКТ. Ми будемо і надалі докладати наші зусилля до збереження і заохочення культурного різноманіття, а також культурної ідентичності в рамках інформаційного суспільства.

33. Ми визнаємо, що поряд із допомогою, яку може надати технічне співробітництво, на всіх рівнях потрібне підвищення компетентності для набуття необхідного інституційного й особистого досвіду.

34. Ми визнаємо потребу і докладаємо зусилля для мобілізації як людських, так і фінансових ресурсів відповідно до другого розділу Туніської програми для інформаційного суспільства, що дасть нам змогу збільшити використання ІКТ для цілей розвитку і здійснювати короткострокові, середньострокові і довгострокові плани з побудови інформаційного суспільства в рамках наступної діяльності і впровадження рішень ВСІС.

35. Ми визнаємо центральну роль державної політики у створенні рамок, в яких може здійснюватися мобілізація ресурсів.

36. Ми цінуємо потенціал ІКТ для сприяння миру і запобігання конфліктів, які, серед іншого, негативно впливають на досягнення цілей розвитку. ІКТ можна використовувати для виявлення конфліктних ситуацій за допомогою систем раннього оповіщення, які запобігають конфліктам, сприяння їх мирному врегулюванню, підтримки гуманітарних акцій, включаючи захист цивільних осіб у збройних конфліктах, полегшення діяльності місій з підтримки миру і надання допомоги в миробудуванні і відбудовних роботах у післяконфліктний період.

37. Ми переконані в тому, що наші цілі можуть бути досягнуті через залучення, співробітництво і партнерство державних органів та інших заінтересованих сторін, а саме приватного сектора, громадянського суспільства і міжнародних організацій, і що необхідні міжнародне співробітництво і солідарність на всіх рівнях, якщо ми хочемо, аби плоди інформаційного суспільства були на благо всіх.

38. По завершенні цього саміту ми повинні продовжити наші зусилля. Поява глобального інформаційного суспільства, в яке ми всі робимо внесок, забезпечує все ширші можливості для всіх народів і для світового співтовариства, що неможливо було уявити ще кілька років тому. Ми повинні опанувати ці можливості сьогодні і підтримати їхній подальший розвиток і прогрес.

39. Ми знову підтверджуємо нашу тверду рішучість розробити і впровадити ефективні і стійкі заходи для вирішення задач і реалізації можливостей побудови насправді глобального інформаційного суспільства на благо всіх народів.

40. Ми твердо переконані в повному і своєчасному впровадженні рішень, прийнятих нами в Женеві і Тунісі і викладених у Туніській програмі для інформаційного суспільства.

29

ТУНІСЬКА ПРОГРАМАДЛЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

30

Туніська Програма для інформаційного суспільства

A. ВСТУП1. Ми визнаємо, що прийшов час перейти від принципів до дій, з огляду на вже

здійснювану роботу з виконання Женевського Плану дій і визначаючи ті сфери, де прогрес уже досягнуто, досягається або не був досягнутий.

2. Ми знову підтверджуємо зобов’язання, прийняті в Женеві, і ґрунтуємося на них у Тунісі, зосередивши увагу на фінансових механізмах для подолання цифрового розриву, на управлінні Інтернетом і пов’язаних з цим питаннях, а також на виконанні рішень, прийнятих у Женеві і Тунісі, і на пов’язаній з ними наступній діяльності.

B. ФІНАНСОВІ МЕХАНІЗМИ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧ ІКТ ДЛЯ ЦІЛЕЙ РОЗВИТКУ3. Ми висловлюємо подяку Генеральному секретареві ООН за його зусилля зі створення Цільової

групи з питань фінансових механізмів (ЦГФМ) і дякуємо її членам за наданий ними звіт. 4. Ми нагадуємо, що мандат ЦГФМ полягав у ретельному аналізі адекватності існуючих

фінансових механізмів для вирішення задач ІКТ для цілей розвитку.5. Звіт ЦГФМ вказує на складність існуючих механізмів як приватних, так і державних, які

забезпечують фінансування ІКТ у країнах, що розвиваються. Звіт визначає можливі сфери вдосконалення цих механізмів, а також області, в яких ІКТ міг би надаватися вищий пріоритет країнами, що розвиваються, і їхніми партнери в області розвитку.

6. На основі висновку за підсумками обговорення звіту ми розглянули покращення та інновації в механізмах фінансування, включаючи створення добровільного Фонду цифрової солідарності, про який говориться в Женевській Декларації принципів.

7. Ми визнаємо існування цифрового розриву і проблеми, які це ставить перед багатьма країнами, змушеними робити вибір між багатьма конкуруючими завданнями при плануванні свого розвитку й обґрунтуванні потреб у коштах на розвиток, маючи при цьому обмежені ресурси.

8. Ми визнаємо масштаб проблеми, пов’язаної з подоланням цифрового розриву, яка потребує адекватних і постійних інвестицій в інфраструктуру ІКТ і послуги ІКТ, а також підвищення компетентності і передачі технології протягом багатьох прийдешніх років.

9. Ми закликаємо міжнародне співтовариство до сприяння передачі технології на взаємопогоджених умовах, включаючи ІКТ, до прийняття документів, що визначають політику, і програм з метою надання допомоги країнам, що розвиваються, у використанні переваг технології на шляху свого розвитку за допомогою, серед іншого, технічного співробітництва і створення наукового і технологічного потенціалу в рамках наших зусиль з подолання цифрового розриву і розриву в розвитку.

10. Ми визнаємо, що погоджені на міжнародному рівні цілі й завдання розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття, є основоположними. Монтерейський консенсус з питань фінансування для розвитку є основою для створення адекватних і належних фінансових механізмів для сприяння ІКТ для цілей розвитку відповідно до Порядку денного цифрової солідарності Женевського Плану дій.

11. Ми визнаємо і підтверджуємо особливі і конкретні потреби у фінансуванні країн, що розвиваються, як це відзначено в параграфі 16 Женевської Декларації принципів, перед якими стоять численні задачі в секторі ІКТ, а також те, що є нагальна потреба приділяти підвищену увагу особливим потребам цих країн у фінансуванні для досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття.

12. Ми погоджуємося, що фінансування ІКТ для цілей розвитку слід розглядати в контексті зростаючого значення ролі ІКТ не лише як засобу комунікацій, але і як чинника, що сприяє розвиткові, та інструмента досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття.

13. У минулому фінансування інфраструктури ІКТ у більшості країн, що розвиваються, було засновано на державних інвестиціях. Останнім часом відзначається значний приплив інвестицій у тих країнах, де на основі міцної регуляторної бази заохочується участь приватного сектора і де впроваджені державні документи, що визначають політику, спрямовані на подолання цифрового розриву.

14. Нас сильно надихає той факт, що досягнення у сфері комунікаційних технологій і мереж високошвидкісної передачі даних постійно розширюють можливості країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою стати учасниками глобального ринку послуг на базі ІКТ із використанням їхніх порівняльних переваг. Ці виникаючі можливості створюють могутню комерційну основу для інвестицій в інфраструктуру ІКТ у цих країнах. Отже, уряди повинні вжити заходів у рамках національних документів, що визначають політику розвитку, які були б спрямовані на забезпечення сприятливого конкурентного середовища для необхідних інвестицій в інфраструктуру ІКТ і для розробки нових послуг. Водночас країни повинні дотримуватися документів, що визначають політику, і вживати заходів, які б не перешкоджали участі таких країн на постійній основі в глобальному ринку послуг на базі ІКТ або знеохочували чи утрудняли таку участь.

15. Ми беремо до відома, що проблеми, пов’язані з розширенням меж корисного доступного інформаційного контенту в країнах, що розвиваються, є численними; зокрема, необхідно знову приділити увагу питанню фінансування різних форм контенту і прикладень, оскільки, коли увагу зосереджено на інфраструктурі ІКТ, то ця тема часто залишається непоміченою.

16. Ми визнаємо, що залучення інвестицій у ІКТ найбільше залежить від сприятливого середовища, що включає належне урядування на всіх рівнях, а також підтримуючу, прозору і спрямовану на розвиток конкуренції політичну і регуляторну базу, що відображає національні реалії.

17. Ми прагнемо до активного діалогу з питань, пов’язаних з корпоративною соціальною відповідальністю і належним корпоративним управлінням транснаціональних корпорацій та їхнім

31


внеском в економічний і соціальний розвиток країн, що розвиваються, у рамках наших зусиль з подолання цифрового розриву.

18. Ми підкреслюємо, що ринкові сили самі по собі не можуть гарантувати повномасштабну участь країн, що розвиваються, у глобальному ринку послуг на базі ІКТ. Отже, ми закликаємо до посилення міжнародного співробітництва і солідарності, спрямованих на сприяння всім країнам, особливо переліченим у параграфі 16 Женевської Декларації принципів, у розвитку інфраструктури ІКТ і послуг на базі ІКТ, що були б життєздатними та конкурентоздатними на національних і міжнародних рівнях.

19. Ми визнаємо, що на доповнення до державного сектора фінансування інфраструктури ІКТ приватним сектором в багатьох країнах стало відігравати важливу роль і що внутрішнє фінансування доповнюється потоками коштів у напрямі Північ–Південь і співробітництвом на рівні Південь–Південь.

20. Ми визнаємо, що в результаті зростаючого впливу стійких інвестицій приватного сектора в інфраструктуру багатосторонні і двосторонні державні донори перенаправляють державні ресурси на інші завдання розвитку, включаючи Стратегії зниження бідності і відповідні програми, політичні реформи, надання ІКТ першочергового значення і підвищення компетентності. Ми закликаємо всі уряди у своїх національних стратегіях розвитку приділяти належну увагу ІКТ, у тому числі традиційним ІКТ, таким як радіо- і телемовлення. Ми також заохочуємо багатосторонні установи, а також двосторонніх державних донорів до розгляду питання про виділення більшого обсягу фінансової допомоги для проектів зі створення регіональних і великомасштабних національних інфраструктурних проектів ІКТ і для відповідного розвитку компетентності. Вони повинні розглянути питання про надання допомоги і приведення своїх стратегій партнерства у відповідність із пріоритетами, визначеними країнами, що розвиваються, і країнами з перехідною економікою в їхніх національних стратегіях розвитку, включаючи їхні стратегії зниження рівня бідності.

21. Ми визнаємо, що державне фінансування відіграє вирішальну роль у забезпеченні доступу до ІКТ і послуг на базі ІКТ у сільських районах, а також для населення, що перебуває в несприятливих умовах, у тому числі населення малих острівних держав, що розвиваються, і країн, які розвиваються і не мають виходу до моря.

22. Ми відзначаємо, що пов’язане з ІКТ підвищення компетентності потребує високого пріоритету в усіх країнах, що розвиваються, і що існуючі в даний час рівні фінансування недостатні для задоволення цих потреб, хоча й є багато різних фінансових механізмів для підтримки ІКТ для цілей розвитку.

23. Ми визнаємо, що є ряд областей, для яких потрібно більше фінансових ресурсів і яким у рамках існуючих підходів до фінансування ІКТ для цілей розвитку поки що приділяється недостатня увага. До них належать:

a) програми з підвищення компетентності у сфері ІКТ, відповідні матеріали, інструментарій, фінансування освіти та ініціативи зі спеціалізованої професійної підготовки, особливо для регуляторних органів і службовців інших державних секторів та організацій;

ffff) доступ до комунікацій і можливість підключення для надання послуг і прикладень ІКТ у віддалених сільських районах, малих острівних державах, що розвиваються, країнах, які розвиваються і не мають виходу до моря, та інших місцях із особливими технологічними і ринковими проблемами;

gggg)регіональна магістральна інфраструктура, регіональні мережі, точки доступу до мережі і відповідні регіональні проекти, призначені для з’єднання мереж через кордони країн і в економічно несприятливих регіонах, для яких можуть бути потрібні скоординовані документи, що визначають політику, включаючи правові, регуляторні і фінансові бази та початкове фінансування, а також був би корисним обмін досвідом і прикладами найкращої практики;

hhhh)широкосмугові можливості для полегшення надання більш широкого діапазону послуг і прикладень, стимулювання інвестицій і надання доступу до Інтернету за прийнятними цінами як для існуючих, так і для нових користувачів;

iiii) скоординована допомога, у належних випадках, країнам, переліченим у параграфі 16 Женевської Декларації принципів, особливо найменш розвиненим країнам і малим острівним державам, що розвиваються, з метою підвищення ефективності і зниження операційних витрат, пов’язаних із наданням допомоги міжнародних донорів;

jjjj) прикладення ІКТ і контент, призначені для інтеграції ІКТ у впровадження стратегій подолання бідності та у галузеві програми, особливо в охороні здоров’я, освіті, сільському господарстві й охороні довкілля.

Крім того, необхідно розглянути такі питання, які стосуються ІКТ для цілей розвитку і не дістали належної уваги:

kkkk) стійкість проектів, що стосуються інформаційного суспільства, наприклад з обслуговування інфраструктури ІКТ;

llll) особливі потреби малих, середніх і мікропідприємств (МСМП), такі як потреби у фінансуванні;

mmmm) місцеві розробка і виробництво прикладень і технологій ІКТ країнами, що розвиваються;

nnnn)діяльність з інституційної реформи, пов’язаної з ІКТ, і розширення спроможності нормативної і регуляторної бази;

oooo) удосконалення організаційних структур і зміна бізнес-процесів з метою оптимізації впливу і ефективності проектів в області ІКТ та інших проектів зі значними компонентами ІКТ;32


pppp)місцеві органи управління та ініціативи на рівні місцевих громад, що забезпечують надання громадам послуг на базі ІКТ у таких сферах, як освіта, охорона здоров’я та одержання засобів до існування.

24. Визнаючи, що основна відповідальність за координацію програм державного фінансування і державних ініціатив розвитку ІКТ лежить на органах державного управління, ми рекомендуємо здійснювати подальшу міжгалузеву і міжвідомчу координацію, як донорами, так і одержувачами допомоги в національних рамках.

25. Багатосторонні банки розвитку і установи в області розвитку повинні розглянути пристосування їхніх наявних механізмів, та у належних випадках розробити нові механізми для забезпечення національних і регіональних потреб у розвитку ІКТ.

26. Ми визнаємо такі передумови для рівноправної і загальної доступності до фінансових механізмів, а також для їх кращого використання:

a) створення політичних і регуляторних спонук, спрямованих на досягнення загального доступу і залучення інвестицій приватного сектора;

qqqq)визначення і визнання ключової ролі ІКТ у національних стратегіях розвитку і розробка цих стратегій, у належних випадках, в ув’язці з електронними стратегіями;

rrrr) розвиток інституційної спроможності і здатності впроваджувати рішення на підтримку використання національних фондів, створених для загальнодоступних послуг і загального доступу, та подальше вивчення цих механізмів, а також механізмів, спрямованих на мобілізацію внутрішніх ресурсів;

ssss) заохочення розробки актуальних для місцевих умов інформації, прикладень і послуг, які були б корисними для країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою;

tttt) підтримка розширення масштабу успішно реалізованих пілотних програм, заснованих на ІКТ;

uuuu)підтримка використання ІКТ в органах державного управління як одного з пріоритетів і основної цільової області в діяльності зі сприяння розвиткові на базі ІКТ;

vvvv) розвиток людських ресурсів і створення інституційної спроможності (знань) на кожному рівні для досягнення цілей інформаційного суспільства, особливо в державному секторі;

wwww) заохочення суб’єктів бізнес-сектора для сприяння стимулюванню різкого зростання попиту на послуги ІКТ підтримуючи галузі, що займаються розробкою нової продукції, місцевих розробників культурного контенту і прикладень, а також малі підприємства;

xxxx) розширення можливостей для підвищення потенціалу убезпечених фондів і їхнього ефективного використання.

27. Ми рекомендуємо удосконалити й обновити існуючі механізми фінансування, включаючи:a) удосконалення фінансових механізмів для того, щоб фінансові ресурси були

адекватними, більш передбачуваними, переважно незв’язаними і стійкими;yyyy) посилення регіонального співробітництва і створення партнерств між багатьма

заінтересованими сторонами, особливо створенням стимулів для розвитку регіональної магістральної інфраструктури;

zzzz) забезпечення прийнятного за ціною доступу до ІКТ за допомогою таких заходів:i. зниження міжнародних затрат, пов’язаних з Інтернетом, що стягуються

постачальниками послуг магістральних ліній, а також підтримка, серед іншого, створення і розвитку регіональних магістральних мереж ІКТ і пунктів обміну трафіком Інтернету для зменшення вартості міжз’єднань і розширення мережного доступу;

ii. заохочення МСЕ продовжити вивчення в терміновому порядку питання про міжнародні Інтернет-з’єднання (МІЗ) для розробки відповідних Рекомендацій;

aaaaa) координація програм між урядами і великими фінансовими органами для зменшення інвестиційних ризиків і зниження операційних витрат для операторів, які входять на менш привабливі ринки в сільських районах і на сегменти ринків з низькою прибутковістю;

bbbbb) сприяння прискоренню розробки внутрішніх фінансових інструментів, включаючи підтримку місцевих інструментів мікрофінансування, бізнес-інкубаторів в області ІКТ, державних кредитних інструментів, механізмів зворотних аукціонів, ініціатив з об’єднання в мережі на базі місцевих громад, цифрової солідарності та інших інновацій;

ccccc) розширення можливостей для доступу до механізмів фінансування з метою прискорення темпів фінансування інфраструктури ІКТ і послуг на базі ІКТ, включаючи сприяння потокам коштів у напрямі Північ–Південь, а також співробітництву на рівнях Північ–Південь і Південь–Південь;

ddddd) багатосторонні, регіональні і двосторонні організації в області розвитку повинні розглянути питання про доцільність створення віртуального форуму для обміну між усіма заінтересованими сторонами інформацією про потенційні проекти, джерела фінансування та інституційні фінансові механізми;

eeeee) надання можливості країнам, що розвиваються, постійно розвивати здатність генерувати кошти для ІКТ і розробляти фінансові інструменти, включаючи довірчі фонди і стартовий капітал, що підходять для їхньої економіки;

fffff) настійного заклику до всіх країн докласти конкретних зусиль для виконання їхніх зобов’язань відповідно до Монтерейського консенсусу;

33


ggggg) багатосторонні, регіональні і двосторонні організації в області розвитку повинні розглянути питання про співробітництво з метою підвищення їхньої здатності до швидкого реагування для надання підтримки країнам, що розвиваються, які звертаються за допомогою стосовно документів, що визначають політику у сфері ІКТ;

hhhhh) заохочення збільшення обсягу добровільних внесків;iiiii) забезпечення, у належних випадках, ефективного використання механізмів полегшення

тягаря заборгованості, як це викладено в Женевському Плані дій, включаючи, серед іншого, анулювання боргів і обмін боргових зобов’язань, що може використовуватися для фінансування проектів ІКТ для цілей розвитку, включаючи проекти в рамках Стратегій зниження бідності.

28. Ми вітаємо Фонд цифрової солідарності (ФЦС), заснований у Женеві як інноваційний фінансовий механізм добровільного характеру, відкритий для участі заінтересованих сторін, завдання якого полягає в перетворенні цифрового розриву в цифрові можливості для країн, що розвиваються, через зосередження переважно на особливих і невідкладних потребах на місцевому рівні і вишукування нових джерел добровільного фінансування "солідарності". ФЦС доповнить існуючі механізми для фінансування інформаційного суспільства, які повинні надалі використовуватися повною мірою для фінансування розвитку нової інфраструктури і послуг ІКТ.

C. УПРАВЛІННЯ ІНТЕРНЕТОМ29. Ми знову підтверджуємо принципи, проголошені під час Женевського етапу ВСІС у

грудні 2003 року, згідно з якими Інтернет перетворився в загальнодоступний глобальний засіб і управління ним повинне становити основне питання порядку денного інформаційного суспільства. Міжнародне управління Інтернетом повинне здійснюватися на багатосторонній основі, бути прозорим і демократичним за повної участі державних органів, приватного сектора, громадянського суспільства і міжнародних організацій. Воно повинне гарантувати справедливий розподіл ресурсів, полегшувати доступ для всіх і забезпечувати стабільне і безпечне функціонування Інтернету, враховуючи багатомовність.

30. Ми визнаємо, що Інтернет – центральний елемент інфраструктури інформаційного суспільства – перетворився з дослідницького і академічного засобу в загальнодоступний глобальний засіб.

31. Ми визнаємо, що управління Інтернетом, здійснюване відповідно до Женевських принципів, є невід’ємним елементом орієнтованого на інтереси людей, відкритого для всіх, спрямованого на розвиток і недискримінаційного інформаційного суспільства. Крім того, ми зобов’язуємося підтримувати стабільність і безпеку Інтернету як глобального засобу і забезпечувати необхідну легітимність управління ним на основі повної участі всіх заінтересованих сторін як з розвинутих, так і з країн, що розвиваються, у рамках їхніх відповідних ролей і обов’язків.

32. Ми дякуємо Генеральному секретарю ООН за заснування Робочої групи з управління Інтернетом (РГУІ). Ми висловлюємо вдячність голові, членам групи і секретаріатові за їхню роботу і їхній звіт.

33. Ми беремо до відома звіт РГУІ, в якому докладено зусилля знайти робоче визначення управління Інтернетом. Він допоміг визначити низку питань державної політики, що мають відношення до управління Інтернетом. Цей звіт також поліпшив наше розуміння відповідних ролей і обов’язків урядових органів, міжурядових і міжнародних організацій та інших форумів, а також приватного сектора і громадянського суспільства як у країнах, що розвиваються, так і в розвинутих країнах.

34. Робоче визначення управління Інтернетом означає розробку і застосування урядовими органами, приватним сектором і громадянським суспільством, у рамках їх відповідних ролей, спільних принципів, норм, правил, процедур прийняття рішень і програм, що формують розвиток і використання Інтернету.

35. Ми знову підтверджуємо, що управління Інтернетом охоплює як технічні питання, так і питання державної політики, і повинно здійснюватися за участю всіх заінтересованих сторін і відповідних міжурядових та міжнародних організацій. У цьому відношенні визнається, що:

a) політичні повноваження з пов’язаних з Інтернетом питань державної політики є суверенним правом держав. Вони мають права і несуть відповідальність за пов’язані з Інтернетом міжнародні питання державної політики;

jjjjj) приватний сектор відіграв і повинен й надалі відігравати важливу роль у розвитку Інтернету як у технічній, так і в економічній сферах;

kkkkk) громадянське суспільство також відіграло важливу роль у питаннях Інтернету, особливо на суспільному рівні, і повинне продовжувати відігравати цю роль;

lllll) міжурядові організації відіграли і повинні продовжувати відігравати роль у полегшенні координації пов’язаних з Інтернетом питань державної політики;

mmmmm) міжнародні організації також відіграли і повинні продовжувати відігравати важливу роль у розробці пов’язаних з Інтернетом технічних стандартів і відповідних документів, що визначають політику.

36. Ми визнаємо значний внесок академічної і технічної спільнот у рамках згаданих в параграфі 35 груп заінтересованих сторін у розвиток, функціонування й удосконалення Інтернету.

37. Ми прагнемо поліпшити координацію діяльності міжнародних і міжурядових організацій та інших установ, що мають відношення до управління Інтернетом, і обмін інформацією між ними. Підхід за участю багатьох заінтересованих сторін слід приймати, якомога більше, на всіх рівнях.

34


38. Ми закликаємо до посилення спеціалізованих регіональних установ з управління ресурсами Інтернету для гарантування національних інтересів і прав країн конкретного регіону на управління своїми власними ресурсами Інтернету, поряд із забезпеченням глобальної координації в цій області.

39. Ми прагнемо підвищувати довіру і безпеку при використанні ІКТ шляхом зміцнення основи для довіри. Ми знову підтверджуємо необхідність далі просувати, розвивати і впроваджувати у співробітництві з усіма заінтересованими сторонами глобальну культуру кібербезпеки, як це викладено в резолюції 57/239 ГА ООН та інших відповідних регіональних основоположних документах. Ця культура потребує національних дій та активізації міжнародного співробітництва для зміцнення безпеки при підвищенні захисту особової інформації, недоторканності приватного життя і даних. Постійний розвиток культури кібербезпеки повинен покращити доступ та торгівлю і мусить брати до уваги рівень соціального і економічного розвитку кожної країни і враховувати орієнтовані на розвиток аспекти інформаційного суспільства.

40. Ми підкреслюємо важливість переслідування кіберзлочинності, включаючи кіберзлочини, які вчинені в рамках юрисдикції однієї країни, але мають наслідки в іншій. Ми надалі підкреслюємо необхідність дієвих і кваліфікованих інструментів і дій на національному і міжнародному рівнях для сприяння міжнародному співробітництву, серед іншого, між правоохоронними органами з питань кіберзлочинності. Ми закликаємо уряди у співробітництві з іншими заінтересованими сторонами розробити необхідне законодавство, яке передбачатиме проведення розслідувань і судове переслідування кіберзлочинності, зважаючи на існуючі основоположні документи, наприклад Резолюції 55/63 і 56/121 ГА ООН про боротьбу з кримінальним зловживанням інформаційними технологіями та на відповідні регіональні ініціативи, включаючи, але не обмежуючися Конвенцію про кіберзлочинність Ради Європи.

41. Ми вирішуємо діяти ефективно для розв’язання значної і зростаючої проблеми, пов’язаної зі спамом. Ми зважаємо на існуючі багатосторонні, за участю багатьох заінтересованих сторін рамки для регіонального і міжнародного співробітництва зі спаму, наприклад Стратегію АТЕ з протидії спаму, Лондонський план дій, Меморандум про взаєморозуміння з питання про протидію спаму між Сеулом і Мельбурном і відповідною діяльністю ОЕСР і МСЕ. Ми закликаємо всі заінтересовані сторони прийняти комплексний підхід до протидії спаму, що включає, серед іншого, освіту для користувачів і представників бізнесу; належне законодавство, правоохоронні органи й інструменти; безперервну розробку технічних і саморегульованих заходів; приклади найкращої практики; міжнародне співробітництво.

42. Ми знову підтверджуємо свою прихильність до свободи пошуку, одержання, поширення і використання інформації, зокрема для створення, нагромадження і розповсюдження знань. Ми підтверджуємо, що заходи, вжиті для забезпечення стабільності і безпеки Інтернету, для боротьби з кіберзлочинністю і для протидії спаму, повинні захищати і поважати положення про недоторканність приватного життя і свободу слова, що містяться у відповідних частинах Загальної декларації прав людини і Женевської Декларації принципів.

43. Ми повторюємо свою прихильність до позитивних застосувань Інтернету та інших ІКТ і своє зобов’язання почати відповідні дії і превентивні заходи, встановлені законодавством, для запобігання зловмисному використанню ІКТ, як зазначено в розділі Етичні сторони інформаційного суспільства Женевських Декларації принципів і Плану дій.

44. Ми також підкреслюємо важливість боротьби з тероризмом у всіх його формах і проявах в Інтернеті поряд з дотриманням прав людини і відповідно до інших зобов’язань за міжнародним правом, викладеним в документі А/60/L.1 ГА ООН з посиланням на Статтю 85 Підсумкового документа Всесвітнього саміту 2005.

45. Ми підкреслюємо важливість безпеки, безперервності і стабільності Інтернету і потребу захисту Інтернету та інших мереж ІКТ від загроз і вразливості. Ми підтверджуємо необхідність загального розуміння питань безпеки Інтернету і подальшого співробітництва для полегшення пропагування, збирання і поширення інформації з питань безпеки та обміну хорошою практикою між усіма заінтересованими сторонами щодо заходів для боротьби із загрозами безпеці на національному і міжнародному рівнях.

46. Ми закликаємо всі заінтересовані сторони забезпечувати повагу до недоторканності приватного життя і захист особової інформації і даних через прийняття законодавства, розробку рамкових основ для співпраці, використання прикладів найкращої практики і застосування саморегульованих і технічних заходів бізнесом і користувачами. Ми заохочуємо всі заінтересовані сторони, зокрема уряди, до того, щоб знову підтвердити право кожної людини на доступ до інформації відповідно до Женевської Декларації принципів та інших взаємно погоджених відповідних міжнародних документів і здійснювати належну міжнародну координацію.

47. Ми визнаємо збільшення обсягу і вартості всього електронного бізнесу як усередині, так і через національні кордони. Ми закликаємо до розвитку національного законодавства і практики захисту споживачів і, в необхідних випадках, механізмів правозастосування для захисту прав споживачів, які купують товари і послуги в онлайні, а також до активізації міжнародного співробітництва для полегшення подальшого розширення, на недискримінаційній основі й у рамках застосовуваного національного законодавства, електронного бізнесу та підвищення довіри до нього з боку споживачів.

48. Ми із задоволенням відзначаємо розширення використання ІКТ урядами для обслуговування громадян і заохочуємо країни, які ще цього не зробили, розробити національні програми і стратегії для електронного уряду.

49. Ми знову підтверджуємо наше зобов’язання перетворити цифровий розрив в цифрові можливості і зобов’язуємося забезпечувати гармонійний і рівноправний розвиток для усіх. Ми

35


зобов’язуємося сприяти та надавати керівництво в областях розвитку більш широких домовленостей для управління Інтернетом і включати, поряд з іншими питаннями, такі питання, як вартість міжнародних міжз’єднань, підвищення компетентності і передача технології/ноу-хау. Ми заохочуємо реалізацію багатомовності в середовищі розвитку Інтернету і підтримуємо розробку програмного забезпечення, що легко піддається локалізації і дає змогу користувачеві вибирати належне рішення з різних моделей програмного забезпечення, включаючи програмне забезпечення з відкритими кодами, безплатне і власницьке програмне забезпечення.

50. Ми визнаємо стурбованість, зокрема серед країн, які розвиваються, що плату за міжнародну можливість підключення до Інтернету слід краще збалансувати для покращення доступу. Таким чином ми закликаємо до розробки стратегій для розширення прийнятних за ціною глобальних можливостей з’єднання, тим самим полегшуючи кращий і рівноправний доступ для всіх:

a) сприяючи використанню вартості транзиту і міжз’єднань Інтернету, встановлених у ході торговельних переговорів у конкурентному середовищі і які повинні відповідати об’єктивним, прозорим і недискримінаційним параметрам, враховуючи поточну роботу над цим питанням;

nnnnn) створюючи регіональні високошвидкісні магістральні мережі Інтернету і національні, субрегіональні і регіональні пункти обміну трафіком Інтернету (пунктів ОТІ);

ooooo) рекомендуючи донорським програмам і механізмам фінансування розвитку розглядати потребу в фінансування ініціатив, що сприяють розвитку можливостей підключення, пунктів ОТІ і місцевого контенту в країнах, що розвиваються;

ppppp) заохочуючи МСЕ до продовження вивчення в невідкладному порядку питання про міжнародні Інтернет-з’єднання (МІЗ) і до періодичного представлення результатів такого вивчення для розгляду і можливого впровадження. Ми також заохочуємо інші відповідні установи до розгляду цього питання;

qqqqq) сприяючи розробці і розвиткові дешевого термінального обладнання, такого як пристрої для індивідуального і колективного користування, особливо для використання в країнах, що розвиваються;

rrrrr) заохочуючи провайдерів послуг Інтернету (ППІ) та інших сторін у торговельних переговорах до вживання практичних заходів, спрямованих на встановлення справедливої і збалансованої вартості міжз’єднуваності.

sssss)заохочуючи відповідні сторони до зниження в ході торговельних переговорів вартості міжз’єднань для найменш розвинутих країн (НРК), враховуючи особливі обмеження, що існують у НРК.

51. Ми закликаємо уряди та інші заінтересовані сторони, через партнерства у належних випадках, сприяти освіті і професійній підготовці в області ІКТ у країнах, що розвиваються, розробляючи національні стратегії щодо інтеграції ІКТ у процес навчання і підготовки кадрів та виділяючи належні ресурси. Крім того, слід на добровільній основі розширити міжнародне співробітництво з метою підвищення компетентності в тих областях, що стосуються управління Інтернетом. Це може включати, зокрема, створення центрів спеціальної компетенції та інших установ для полегшення передачі ноу-хау та обміну прикладами найкращої практики, аби розширити участь країн, що розвиваються, і всіх заінтересованих сторін у механізмах управління Інтернетом.

52. З метою забезпечення ефективної участі в управлінні Інтернетом на глобальному рівні ми настійно закликаємо міжнародні організації, включаючи міжурядові організації у належних випадках, забезпечити, щоб усі заінтересовані сторони, особливо з країн, що розвиваються, мали можливість брати участь у прийнятті рішень з питань політики, пов’язаних з управлінням Інтернетом, а також сприяти такій участі і полегшувати її.

53. Ми зобов’язуємося серйозно працювати в напрямку надання Інтернету багатомовності як частини багатостороннього, прозорого і демократичного процесу із залученням державних органів і всіх заінтересованих сторін, що відіграють свої відповідні ролі. У цьому контексті ми також підтримуємо розробку місцевого контенту, переклад і адаптацію, цифрові архіви і різні форми цифрових і традиційних засобів масової інформації і визнаємо, що ця діяльність може також посилити громади місцевого і корінного населення. Отже ми хотіли б підкреслити потребу:

a) в розвиткові процесу для введення багатомовності в ряді областей, включаючи імена доменів, адреси електронної пошти і пошук за ключовими словами;

ttttt) в реалізації програм, що дають можливість наявності багатомовних імен доменів і контенту в Інтернеті, та використання різних моделей програмного забезпечення для боротьби з лінгвістичним цифровим розривом, а також забезпечення участі всіх у новому суспільстві, що постає;

uuuuu) в посиленні співробітництва між відповідними органами для подальшої розробки технічних стандартів і сприяння їхньому глобальному розгортанню.

54. Ми визнаємо, що сприятливе середовище на національному і міжнародному рівнях, підтримане прямими іноземними інвестиціями, передачею технології та міжнародним співробітництвом, зокрема в областях фінансової заборгованості і торгівлі, є необхідним для розвитку інформаційного суспільства, включаючи розвиток і поширення Інтернету та його оптимальне використання. Зокрема, роль приватного сектора і громадянського суспільства як провідної сили нововведень і приватних інвестицій у розвиток Інтернету є критичною. Добавлена вартість створюється на краях мережі як у розвинутих, так і в країнах, що розвиваються, якщо міжнародний і внутрішньодержавний політичний клімат заохочує інвестиції і нововведення.

55. Ми визнаємо, що існуючий порядок управління Інтернетом діяв ефективно, щоб зробити Інтернет високонадійним, динамічним і географічно різноманітним середовищем, яким він є сьогодні, з

36


провідною роллю приватного сектора в повсякденних операціях і з нововведеннями і створенням додаткової вартості на краях мережі.

56. Інтернет залишається високодинамічним середовищем, і тому будь-які рамки і механізми, призначені для управління Інтернетом, повинні бути відкритими для всіх і відповідати експонентному зростанню і швидкому розвиткові Інтернету як загальної платформи для розвитку багаточисельних прикладень.

57. Необхідно підтримувати безпеку і стабільність Інтернету.58. Ми визнаємо, що управління Інтернетом – це не лише присвоєння імен і адресація в

Інтернеті. Воно включає також інші значні питання державної політики, такі як, наприклад, критичні ресурси Інтернету, безпека і захищеність Інтернету, а також аспекти і питання розвитку, що стосуються застосування Інтернету.

59. Ми визнаємо, що управління Інтернетом включає соціальні, економічні і технічні питання, у тому числі прийнятність за ціною, надійність і якість послуг.

60. Ми далі визнаємо, що існує багато перехресних питань міжнародної державної політики, що заслуговують на увагу і ще недостатньо розглянуті за допомогою наявних механізмів.

61. Ми переконані в необхідності започаткувати і належним чином посилити прозорий, демократичний і багатосторонній процес за участю державних органів, приватного сектора, громадянського суспільства і міжнародних організацій, де кожний буде відігравати свою роль. Цей процес міг би передбачати створення придатних рамок або механізмів, там, де це виправдано, таким чином стимулюючи безперервний і активний розвиток існуючих домовленостей для взаємного підвищення спільної дії зусиль стосовно цього.

62. Ми особливо відзначаємо, що будь-який підхід до управління Інтернетом повинен бути відкритим та гнучким і повинен й надалі підтримувати сприятливе середовище для нововведень, конкуренції та інвестицій.

63. Країнам не слід втручатися в прийняття рішень стосовно доменів вищого рівня коду країни ccTLD іншої країни. Їхні законні інтереси, виражені і визначені кожною країною різними способами стосовно рішень, що торкаються їхніх власних ccTLD, мають поважатися, підтримуватися і розглядатися за допомогою гнучкої і вдосконаленої платформи та механізмів.

64. Ми визнаємо потребу в подальшому розвитку і зміцненні співробітництва між заінтересованими сторонами з питань державної політики в області імен базових доменів вищого рівня (gTLDs).

65. Ми підкреслюємо потребу в максимальному розширенні участі країн, що розвиваються, у прийнятті рішень стосовно управління Інтернетом, які повинні відображати їхні інтереси, а також у розширенні їхньої участі в розвитку і підвищенні компетентності.

66. З огляду на триваючу інтернаціоналізацію Інтернету і принцип універсальності ми погоджуємося впроваджувати Женевські принципи стосовно управління Інтернетом.

67. Ми погоджуємося, серед іншого, запропонувати Генеральному секретареві ООН скликати новий форум для проведення політичного діалогу за участю багатьох заінтересованих сторін.

68. Ми визнаємо, що всі уряди повинні відігравати однакову роль і нести рівну відповідальність у сфері міжнародного управління Інтернетом і забезпечення стабільності, безпеки і безперервності Інтернету. Ми також визнаємо потребу в розробці державної політики урядовими органами при консультаціях з усіма заінтересованими сторонами.

69. Ми визнаємо далі потребу в зміцненні співробітництва в майбутньому для того, щоб надати можливість урядам, на рівноправній основі відігравати свої ролі і виконувати свої зобов’язання в питаннях міжнародної державної політики, що стосуються Інтернету, але не в повсякденних технічних і експлуатаційних справах, що не впливають на питання міжнародної державної політики.

70. Використовуючи відповідні міжнародні організації, таке співробітництво повинне включати розробку глобально застосовуваних принципів щодо питань державної політики, пов’язаних із координацією і управлінням критичними ресурсами Інтернету. Стосовно цього ми закликаємо організації, відповідальні за основні задачі, пов’язані з Інтернетом, зробити внесок у створення умов, що полегшують таку розробку принципів державної політики.

71. Цей процес, спрямований на посилення співробітництва, буде започаткований Генеральним секретарем ООН і до кінця першого кварталу 2006 року охопить усі відповідні організації, залучить усі заінтересовані сторони з їхніми відповідними ролями, буде здійснюватися якнайшвидше згідно з юридичним процесом і буде відкритим для нововведень. Відповідні організації повинні почати процес, спрямований на посилення співробітництва за участю всіх заінтересованих сторін, що просувався б якнайшвидше і був відкритим для нововведень. Цим самим відповідним організаціям буде доручено подавати щорічні звіти про діяльність.

72. Ми просимо Генерального секретаря ООН до другого кварталу 2006 року провести в рамках відкритого для всіх процесу засідання нового органу для ведення політичного діалогу за участю багатьох заінтересованих сторін за назвою Форум з питань управління Інтернетом (ФУІ). Мандатом цього Форуму є таке:

a) обговорення питань державної політики, що стосуються ключових елементів управління Інтернетом з метою сприяння забезпеченню життєздатності, стійкості, безпеки, стабільності і розвитку Інтернету;

37


vvvvv) полегшення діалогу між органами, що займаються різними перехресними питаннями міжнародної державної політики стосовно Інтернету, й обговорення питань, що не належать до компетенції якого-небудь з існуючих органів;

wwwww) взаємодія з відповідними міжурядовими організаціями та іншими установами з питань, що належать до їхньої компетенції;

xxxxx) полегшення обміну інформацією і прикладами найкращої практики і стосовно цього використання повною мірою спеціальної компетенції академічних, наукових і технічних співтовариств;

yyyyy) надання консультацій усім заінтересованим сторонам з пропозицією шляхів і засобів прискорення наявності і прийнятності в ціновому відношенні Інтернету в країнах світу, що розвивається;

zzzzz)посилення й підвищення залучення заінтересованих сторін, зокрема з країн, що розвиваються, в існуючі і/або майбутні механізми управління Інтернетом;

aaaaaa) визначення питань, що з’являються, доведення їх до уваги належних органів і широкої публіки і, у належних випадках, підготовка рекомендацій;

bbbbbb) внесок у підвищення компетентності в області управління Інтернетом у країнах, що розвиваються, повною мірою залучаючи місцеві джерела знань і досвіду;

cccccc) просування та оцінка, на постійній основі, втілення принципів ВСІС у процеси управління Інтернетом;

dddddd) обговорення, серед іншого, питань, що стосуються критичних ресурсів Інтернету;

eeeeee) допомога у виробленні рішень з питань, що виникають через належне і неналежне використанням Інтернету, особливо стосовно повсякденних користувачів;

ffffff) публікація своїх документів. 73. Форум з питань управління Інтернетом у своїй роботі і функціях буде багатостороннім,

за участю багатьох заінтересованих сторін, демократичним і прозорим. З цією метою ФУІ міг би:a) будуватися на існуючих структурах управління Інтернетом, з особливим наголосом на

взаємодоповнюваності між усіма заінтересованими сторонами, залученими в цей процес: урядовими органами, суб’єктами бізнесу, громадянським суспільством і міжурядовими організаціями;

gggggg) мати полегшену і децентралізовану структуру, яка б періодично переглядалася;hhhhhh) зустрічатися періодично за потреби. У принципі засідання ФУІ можуть

проводитися одночасно з великими відповідними конференціями ООН, зокрема для використання логістичної підтримки.

74. Ми заохочуємо Генерального секретаря ООН вивчити ряд варіантів проведення Форуму, враховуючи підтверджену компетенцію в питаннях управління використанням Інтернету всіх заінтересованих сторін, а також необхідність забезпечити їхнє повне залучення.

75. Генеральний секретар ООН буде періодично звітувати державам – членам ООН про діяльність Форуму.

76. Ми просимо Генерального секретаря ООН вивчити доцільність продовження Форуму шляхом офіційних консультацій з учасниками Форуму, протягом п’яти років після його створення і підготувати рекомендації для членів ООН стосовно цього.

77. ФУІ не буде мати наглядових функцій і не буде підмінювати існуючі домовленості, механізми, установи або організації, але буде залучати їх і використовувати їхню спеціальну компетенцію. Він буде укладений як нейтральний, не дублюючий і незобов’язуючий процес. Він не буде мати залучення до повсякденної або технічної експлуатації Інтернету.

78. Генеральний секретар ООН надішле запрошення усім заінтересованим сторонам та іншим відповідним сторонам взяти участь в інавгураційному засіданні ФУІ, зважаючи на збалансоване географічне представництво. Крім того, Генеральний секретар ООН повинен:

a) залучати будь-які відповідні ресурси всіх заінтересованих сторін, у тому числі підтверджену компетенцію МСЕ, яку було продемонстровано в ході процесу ВСІС;

iiiiii) заснувати дієве та економічно ефективне бюро для підтримки ФУІ, забезпечуючи участь багатьох заінтересованих сторін.

79. Різні питання, що стосуються управління Інтернетом, будуть і надалі розглядатися на інших відповідних форумах.

80. Ми заохочуємо розвиток процесів за участю багатьох заінтересованих сторін на національному, регіональному і міжнародному рівнях для обговорення і співпраці з питань розширення і проникнення Інтернету як засобу підтримки зусиль розвитку для досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття.

81. Ми знову підтверджуємо наше зобов’язання повністю впровадити Женевські принципи.82. Ми вітаємо люб’язну пропозицію уряду Греції провести перше засідання ФУІ в Афінах не

пізніше 2006 року і ми закликаємо Генерального секретаря ООН надіслати запрошення всім заінтересованим сторонам та іншим відповідним сторонам взяти участь в інавгураційному засіданні ФУІ.

D. УПРОВАДЖЕННЯ І НАСТУПНА ДІЯЛЬНІСТЬ83. Побудова відкритого для всіх і спрямованого на розвиток інформаційного суспільства

потребуватиме безустанних зусиль багатьох заінтересованих сторін. Отже ми зобов’язуємося і надалі 38


повною мірою брати участь – на національному, регіональному і міжнародному рівнях – у забезпеченні послідовного впровадження та наступної діяльності щодо рішень і зобов’язань, прийнятих у процесі ВСІС та його Женевського і Туніського етапів. Враховуючи багатогранну природу процесу побудови інформаційного суспільства, ефективне співробітництво між урядами, приватним сектором, громадянським суспільством, а також Організацією Об’єднаних Націй та іншими міжнародними організаціями відповідно до їх різних ролей і сфери відповідальності та з використанням їхнього досвіду є необхідним.

84. Урядові органи та інші заінтересовані сторони повинні визначити ті області, які потребують подальших зусиль і ресурсів, та спільно визначити і, в належних випадках, розробити стратегії, механізми й процеси виконання рішень ВСІС на міжнародному, регіональному, національному і місцевому рівнях, приділяючи особливу увагу людям і групам населення, які все ще є маргіналізованими щодо доступу до ІКТ і використання цих технологій.

85. Зважаючи на провідну роль урядових органів у партнерстві з іншими заінтересованими сторонами в упровадженні на національному рівні рішень підсумкових документів ВСІС, включаючи Женевський План дій, ми заохочуємо ті уряди, які ще не зробили цього, належним чином розробити якомога швидше, але не пізніше 2010 року, всеосяжні, з оглядом на перспективу і стійкі національні електронні стратегії, включаючи, у належних випадках, стратегії в області ІКТ і галузеві електронні стратегії1, як невід’ємну частину національних планів розвитку і стратегій зниження рівня бідності.

86. Ми підтримуємо зусилля щодо регіональної та міжнародної інтеграції, спрямовані на побудову орієнтованого на інтереси людей, відкритого для всіх і спрямованого на розвиток інформаційного суспільства, і ми знову підкреслюємо, що тісне співробітництво в рамках регіонів і між ними необхідне для підтримки поширення знань. Регіональне співробітництво повинно сприяти національному підвищенню компетентності і розробці регіональних стратегій впровадження.

87. Ми підтверджуємо, що обмін поглядами і поширення ефективних практик і ресурсів є необхідним для впровадження рішень ВСІС на регіональному і міжнародному рівнях. Для цього слід докласти зусиль для надання і поширення серед усіх заінтересованих сторін знань і ноу-хау, що відносяться до розробки, впровадження, моніторингу і оцінки, у належних випадках, електронних стратегій і документів, що визначають політику. Ми визнаємо як основоположні складові для стійкого подолання цифрового розриву у країнах, що розвиваються, зниження бідності, прискорення національного підвищення компетентності і сприяння національному технологічному розвиткові.

88. Ми знову підтверджуємо, що через міжнародне співробітництво урядів і партнерство всіх заінтересованих сторін стане можливим справитися з нашою задачею опанування потенціалу ІКТ як інструмента на службі розвитку з метою сприяння використанню інформації і знань для досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття, а також для розгляду національних і місцевих пріоритетів розвитку, тим самим надалі покращуючи соціально-економічний розвиток усіх людей.

89. Ми сповнені рішучості розширити на міжнародному, регіональному і національному рівнях можливість підключення і одержання прийнятного за ціною доступу до ІКТ та інформації за допомогою більш активного міжнародного співробітництва всіх заінтересованих сторін, що сприяє обміну технологіями та їх передачі, розвитку людських ресурсів і професійній підготовці, тим самим розширюючи можливість для країн, що розвиваються, здійснювати нововведення і повною мірою брати участь в інформаційному суспільстві та робити в нього внесок.

90. Ми знову підтверджуємо наше зобов’язання забезпечувати рівноправний доступ до інформації і знань для всіх, визнаючи роль ІКТ для економічного зростання і розвитку. Ми зобов’язані працювати в напрямку досягнення викладених у Женевському Плані дій орієнтовних контрольних цілей, що служать як глобальні базові показники зростання можливостей підключення та загального, повсюдного, рівноправного, недискримінаційного і прийнятного за ціною доступу до ІКТ і їх використання зважаючи на різні національні обставини, і яких слід досягнути до 2015 року, а також застосовувати ІКТ як інструмент реалізації погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, у тому числі Цілей розвитку тисячоліття:

a) надаючи першочергового значення національним електронним стратегіям у всіх місцевих, національних і регіональних планах дій та узгоджуючи національні електронні стратегії з цими планами у належних випадках і відповідно до місцевих і національних пріоритетів розвитку, включаючи до цих планів заходи із установленими термінами виконання;

jjjjjj) розробляючи і впроваджуючи сприятливі документи, що визначають політику, які відображають національні реалії і підтримують сприятливе міжнародне середовище, прямі іноземні інвестиції, а також мобілізацію внутрішніх ресурсів для розвитку і заохочення підприємництва, зокрема малих, середніх і мікропідприємств (МСМП), враховуючи відповідний ринковий і культурний контекст. Ці документи, що визначають політику, повинні відображатися в прозорій, справедливій регуляторній базі з метою створення конкурентного середовища для підтримки цих цілей і посилення економічного зростання;

kkkkkk) підвищуючи компетентність у сфері ІКТ для всіх і підвищуючи довіру при використанні ІКТ усіма, включаючи молодь, людей похилого віку, жінок, корінні народи, осіб з обмеженими можливостями, а також громади у віддалених і сільських районах, за допомогою вдосконалення і впровадження відповідних освітніх програм і програм професійної підготовки, що включають навчання протягом усього життя і дистанційне навчання;

1 Подальші посилання у всьому цьому тексті на "електронні стратегії" інтерпретуються як такі, що включають, у відповідних випадках, стратегії в області ІКТ і галузеві електронні стратегії.

39


llllll) Упроваджуючи ефективну професійну підготовку й освіту, зокрема у сфері наук і технологій ІКТ, що мотивують і сприяють участі й активному залученню дівчат і жінок у процес прийняття рішень з побудови інформаційного суспільства;

mmmmmm) надаючи особливу увагу формулюванню концепцій універсального дизайну і використанню допоміжних технологій, що сприяють доступу всіх осіб, у тому числі осіб з обмеженими можливостями;

nnnnnn) сприяючи державним документам, що визначають політику, спрямованим на надання прийнятного за ціною доступу на всіх рівнях, у тому числі на рівні громад, до апаратного і програмного забезпечення, а також на створення можливостей підключення через більш конвергентне технологічне середовище, підвищення компетентності і місцевий контент;

oooooo) поліпшуючи доступ до світових знань в області охорони здоров’я і до послуг телемедицини, зокрема в таких сферах, як глобальне співробітництво у наданні швидкої допомоги, доступ до медичних працівників і об’єднання медичних працівників у мережі, щоб допомогти поліпшити якість життя й умови довкілля;

pppppp) підвищуючи компетентність у сфері ІКТ з метою поліпшення доступу до поштових мереж і користування поштовими послугами;

qqqqqq) використовуючи ІКТ для поліпшення доступу до сільськогосподарських знань, боротьби з бідністю і підтримки виробництва та доступу до місцевого контенту, що охоплює питання сільського господарства;

rrrrrr) розробляючи і впроваджуючи прикладення в області електронного уряду, засновані на відкритих стандартах, з метою підвищення зростання і сумісності систем електронного уряду на всіх рівнях, таким чином сприяючи доступу до урядової інформації і послуг та побудові мереж ІКТ і розробці послуг, що були б доступні в будь-якому місці, у будь-який час, для будь-кого, з використанням будь-яких пристроїв;

ssssss) підтримуючи навчальні, наукові і культурні установи, включаючи бібліотеки, архіви і музеї, у виконанні ними своєї ролі у сфері розробки та збереження, у тому числі в цифровій формі, різноманітного та змінного контенту, надання рівноправного, вільного і прийнятного за ціною доступу до нього для підтримки неформальної і формальної освіти, досліджень та інновацій; і, зокрема, підтримуючи бібліотеки у виконанні ними своєї публічної ролі в області надання вільного і рівноправного доступу до інформації, а також в області поліпшення грамотності в сфері ІКТ і можливості підключення громади, зокрема в громадах, що недостатньо обслуговуються;

tttttt) підвищуючи компетентність громад у всіх регіонах з метою розробки контенту місцевими мовами і/або мовами корінних народів;

uuuuuu) посилюючи можливості створення якісного електронного контенту на національному, регіональному і міжнародному рівнях;

vvvvvv) сприяючи використанню традиційних і нових засобів масової інформації для забезпечення загального доступу до інформації, культури і знань для всіх людей, особливо уразливих груп населення і населення країн, що розвиваються, а також використовуючи, серед іншого, радіо і телебачення як освітніх і навчальних інструментів;

wwwwww) підтверджуючи незалежність, плюралізм і різноманітність засобів масової інформації і свободи інформації, включно з розробкою, в належних випадках, внутрішнього законодавства, ми повторюємо наш заклик до відповідального використання і трактування інформації засобами масової інформації відповідно до найвищих етичних і професійних стандартів. Ми повторно підтверджуємо необхідність скорочення диспропорцій на міжнародному рівні, що позначаються на засобах масової інформації, зокрема стосовно інфраструктури, технічних ресурсів і розвитку людських професійних здібностей. Ці повторні підтвердження зроблені з посиланням на параграфи 55–59 Женевської Декларації принципів.

xxxxxx) активно заохочуючи підприємства і підприємців сфери ІКТ до розробки і використання дружніх до довкілля виробничих процесів з метою мінімізації негативного впливу від використання і виробництва ІКТ та впливу відходів виробництва ІКТ на людей і довкілля. У цьому контексті важливо приділяти особливу увагу специфічним потребам країн, що розвиваються;

yyyyyy) включаючи до національних планів дій та електронних стратегій регуляторні, саморегульовані та інші ефективні політики і рамки для захисту дітей і молоді від розтління й експлуатації через використання ІКТ;

zzzzzz) сприяючи розвитку передових дослідницьких мереж на національному, регіональному і міжнародному рівнях з метою поліпшення співробітництва у сферах науки, техніки і вищої освіти;

aaaaaaa) сприяючи добровільним послугам на рівні громад для допомоги в забезпеченні максимального впливу ІКТ на розвиток;

bbbbbbb) сприяючи застосуванню ІКТ для вдосконалення гнучких способів роботи, включаючи дистанційну роботу, що ведуть до підвищення продуктивності і створення робочих місць.

91. Ми визнаємо наявність суттєвого зв’язку між зниженням наслідків від стихійних лих, стійким розвитком і подоланням бідності, а також те, що такі стихійні лиха відразу ж підривають інвестиції і залишаються однією з найважливіших перешкод стійкому розвиткові і подоланню бідності. Ми розуміємо важливу стимулюючу роль ІКТ на національному, регіональному і міжнародному рівнях, включаючи:

a) сприяння технічному співробітництву і підвищення компетентності країн, зокрема країн, що розвиваються, у використанні інструментів ІКТ для раннього оповіщення про стихійні лиха, 40


управління у випадках стихійних лих і для аварійного зв’язку, включаючи поширення зрозумілих попереджень тим, хто піддається ризикові;

ccccccc) сприяння регіональному і міжнародному співробітництву для легкого доступу до інформації для управління у випадках стихійних лих і спільного користування такою інформацією, а також виявлення способів для полегшення участі країн, що розвиваються;

ddddddd) невідкладну роботу в напрямку заснування стандартизованих систем моніторингу і всесвітнього раннього оповіщення, ув’язаних з національними і регіональними мережами, а також полегшення невідкладного реагування в надзвичайних ситуаціях у всьому світі, зокрема в регіонах із високим ступенем ризику.

92. Ми заохочуємо країни, включаючи всі інші заінтересовані сторони до забезпечення доступності телефонних служб допомоги дітям, враховуючи потребу в мобілізації належних ресурсів. З цією метою слід забезпечити легкі для запам’ятовування номери, доступні з усіх телефонів і безплатні.

93. Ми прагнемо до оцифрування даних про нашу історію та культурної спадщини в інтересах майбутніх поколінь. Ми заохочуємо політики ефективного управління інформацією в державному і приватному секторах, включаючи використання стандартизованого цифрового архівування та інноваційних рішень для подолання технологічного старіння, як засіб забезпечення довгострокового збереження інформації і постійного доступу до неї.

94. Ми визнаємо, що кожний повинен користати з потенціалу, який пропонує інформаційне суспільство. Отже ми запрошуємо уряди на добровільній основі допомагати тим країнам, які уражені будь-якою однобічною мірою, що не відповідає міжнародному праву і Статутові Організації Об’єднаних Націй, яка заважає повному досягненню економічного і соціального розвитку населенням уражених країн і стримує підвищення добробуту їх населення.

95. Ми закликаємо міжнародні і міжурядові організації розробити в рамках затверджених ресурсів свої програми аналізу політики і підвищення компетентності на основі практичного і придатного до відтворення досвіду в питаннях, документах, що визначають політику, і діях, пов’язаних з ІКТ, що привели до економічного зростання і зниження рівня бідності, у тому числі за допомогою підвищення конкурентоздатності підприємств.

96. Ми нагадуємо про важливість створення вартого довіри, прозорого, недискримінаційного правового, регуляторного і політичного середовища. З цією метою ми знову заявляємо, що МСЕ та інші регіональні організації повинні вживати заходів для забезпечення на основі відповідних міжнародних угод раціонального, ефективного й економічного використання всіма країнами радіочастотного спектра, а також рівноправного доступу до нього.

97. Ми визнаємо, що участь багатьох заінтересованих сторін є необхідною для успішної побудови орієнтованого на інтереси людей, відкритого для всіх і спрямованого на розвиток інформаційного суспільства, і що уряди могли б відіграти важливу роль у цьому процесі. Ми підкреслюємо, що ключем до такого успіху є участь усіх заінтересованих сторін у впровадженні рішень ВСІС і доведенні їх до кінця на національному, регіональному і міжнародному рівнях заради кінцевої мети, що полягає в допомозі країнам досягнути погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття.

98. Ми заохочуємо до зміцнення і продовження співробітництва між усіма заінтересованими сторонами і серед них, для забезпечення ефективного впровадження Женевських і Туніських рішень: наприклад сприяння національним, регіональним і міжнародним за участю багатьох заінтересованих сторін партнерствам, включаючи публічно-приватні партнерства (ППП) і сприяння національним і регіональним тематичним платформам за участю багатьох заінтересованих сторін, спільними зусиллями і в діалозі з країнами, що розвиваються, і найменш розвинутими країнами, партнерами у сфері розвитку і дієвими особами із сектора ІКТ. Стосовно цього ми вітаємо партнерства, такі як очолювана МСЕ ініціатива З’єднаємо світ.

99. Ми погоджуємося забезпечувати стійкий прогрес у напрямку цілей ВСІС після завершення її Туніського етапу і, таким чином, ми вирішуємо заснувати механізм для впровадження і наступної діяльності на національному, регіональному і міжнародному рівнях.

100. На національному рівні, ґрунтуючись на рішеннях ВСІС, ми заохочуємо уряди, за участі всіх заінтересованих сторін і, маючи на увазі важливість сприятливого середовища, до створення національного механізму впровадження, в якому:

a) національні електронні стратегії, у відповідних випадках, повинні стати невід’ємною частиною національних планів розвитку, у тому числі стратегій зниження рівня бідності, з метою внеску в досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття;

eeeeeee) інформаціним і комп’ютерним технологіям повною мірою повинне надаватися першочергове значення в стратегіях для Офіційної допомоги розвитку (ОДР) за допомогою більш ефективного спільного використання інформації і координації між партнерами по розвитку, а також за допомогою аналізу і спільного використання прикладів найкращої практики й уроків з досвіду програм ІКТ для цілей розвитку;

fffffff) існуючі двосторонні і багатосторонні програми технічної допомоги, включаючи ті, що входять до Рамкової програми допомоги з боку ООН для розвитку, повинні у всіх належних випадках використовуватися для сприяння урядам у їхніх зусиллях із впровадження на національному рівні;

ggggggg) звіти про загальну оцінку країни повинні містити розділ про ІКТ для цілей розвитку.

101. На регіональному рівні:41


a) на запити урядів регіональні міжурядові організації у співробітництві з іншими заінтересованими сторонами повинні займатися діяльністю з упровадженню рішень ВСІС, здійснювати обмін інформацією і прикладами найкращої практики на регіональному рівні, а також полегшувати політичне обговорення питань використання ІКТ для цілей розвитку, з першочерговою увагою до реалізації погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття;

hhhhhhh) регіональні комісії ООН, ґрунтуючись на запитах держав-членів і в межах затверджених бюджетних ресурсів можуть у співробітництві з регіональними і субрегіональними організаціями з належною періодичністю організовувати регіональні заходи наступної діяльності у зв’язку з ВСІС, а також сприяти державам-членам, надаючи технічну й іншу відповідну інформацію для розробки регіональних стратегій і впровадження рішень регіональних конференцій;

iiiiiii) ми розглядаємо підхід за участю багатьох заінтересованих сторін і участь приватного сектора, громадянського суспільства, а також Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних організацій у регіональній діяльності з упровадження рішень ВСІС як необхідний.

102. На міжнародному рівні, маючи на увазі важливість сприятливого середовища:a) впроваджуючи рішення Женевського і Туніського етапів Саміту і в наступній діяльності

слід враховувати основні теми і напрями дій в документах Саміту;jjjjjjj) кожна агенція ООН повинна діяти відповідно до свого мандата і компетенції, а також

згідно з рішеннями своїх відповідних керівних органів і в межах існуючих затверджених ресурсів;kkkkkkk) впровадження і наступна діяльність повинні включати міжурядові елементи і

елементи участі багатьох заінтересованих сторін. 103. Ми запрошуємо агенції ООН та інші міжурядові організації відповідно до Резолюції ГА

ООН 57/270 В полегшувати діяльність серед різних заінтересованих сторін, включаючи громадянське суспільство і сектор бізнесу, для допомоги національним урядам у їхніх зусиллях із впровадження. Ми просимо Генерального секретаря ООН консультуючись із членами Ради адміністративних керівників системи ООН з питань координації (РАК) заснувати в рамках РАК групу ООН з питань інформаційного суспільства у складі відповідних органів і організацій ООН з мандатом полегшувати впровадження рішень ВСІС і запропонувати РАК, щоб під час розгляду питання про провідну агенцію (агенції) у цій групі були прийняті до розгляду досвід і діяльність у рамках процесу ВСІС, проведену МСЕ, ЮНЕСКО і ПРООН.

104. Ми далі просимо Генерального секретаря ООН представити ГА ООН через ЕКОСОР не пізніше червня 2006 року доповідь про способи координації між різними агенціями при впровадженні рішень ВСІС, включаючи рекомендації щодо процесу наступної діяльності.

105. Ми просимо ЕКОСОР контролювати загальносистемну наступну діяльність з виконання рішень Женевського і Туніського етапів ВСІС. Для цього ми просимо ЕКОСОР на її основній сесії 2006 року переглянути мандат, порядок денний і склад Комісії з науки і техніки для розвитку (КНТР), включаючи розгляд питання про посилення цієї Комісії, враховуючи підхід за участю багатьох заінтересованих сторін.

106. Упровадження рішень ВСІС і наступна діяльність повинні стати невід’ємною частиною комплексної наступної діяльності ООН у зв’язку з великими конференціями ООН і сприяти реалізації погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття. Це не потребуватиме створення яких-небудь нових оперативних органів.

107. Міжнародні і регіональні організації повинні проводити оцінку і регулярно доповідати про рівень загальної доступності націй до ІКТ з метою створення рівних можливостей для розвитку секторів ІКТ у країнах, що розвиваються.

108. Ми надаємо великого значення впровадженню за участю багатьох заінтересованих сторін на міжнародному рівні, що повинне бути організоване з урахуванням тематики і напрямів дій, передбачених у Плані дій, за посередництвом або сприянням, у разі потреби, з боку агенцій ООН. Додаток до цього документа пропонує орієнтований і невичерпний перелік сприяючих організацій/посередників за напрямами дій, викладеними у Женевському Плані дій.

109. Необхідно надалі найповніше використовувати досвід і діяльність агенцій ООН у процесі ВСІС, особливо МСЕ, ЮНЕСКО і ПРООН. Ці три агенції повинні відіграти провідну сприяючу роль у впровадженні Плану дій і організувати зустріч посередників/сприяючих організацій за напрямами дій, зазначеними у Додатку.

110. Координація діяльності з упровадження за участю багатьох заінтересованих сторін допоможе уникнути дублювання в роботі. Така координація повинна включати, серед іншого, обмін інформацією, створення знань, обмін прикладами найкращої практики і допомогу в розвитку партнерств за участю багатьох заінтересованих сторін і публічно-приватних партнерств.

111. Ми звертаємося з проханням до Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ГА ООН) провести в 2015 році загальний огляд упровадження рішень ВСІС.

112. Ми закликаємо до періодичного оцінювання з використанням погодженої методики як викладено в параграфах 113–120.

113. Належні показники й орієнтири, у тому числі показники підключення громад, повинні виявити величину цифрового розриву як у внутрідержавному, так і в міжнародному вимірах і забезпечувати його регулярну оцінку та відслідковувати світовий прогрес у використанні ІКТ для реалізації погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття.

42


114. Розробка показників у сфері ІКТ має важливе значення для вимірювання цифрового розриву. Ми відзначаємо створення в червні 2004 року Партнерства з вимірювання ІКТ для цілей розвитку і його зусилля з:

a) розробки спільного набору основних показників ІКТ; збільшення доступності порівняльних на міжнародному рівні статистичних даних ІКТ, а також зі створення взаємно погоджених рамок для їх опрацювання для подальшого розгляду і прийняття рішень Статистичною комісією ООН;

lllllll) сприяння підвищенню компетентності в країнах, що розвиваються, для моніторингу розвитку інформаційного суспільства;

mmmmmmm) оцінки поточного і потенційного впливу ІКТ на розвиток, зниження рівня бідності;

nnnnnnn) розробки спеціальних показників у гендерному плані для вимірювання цифрового розриву у його різних аспектах.

115. Ми також відзначаємо введення індексу можливостей ІКТ та індексу цифрових можливостей, що будуть ґрунтуватися на спільному наборі основних показників ІКТ, визначених у рамках Партнерства з вимірювання ІКТ для цілей розвитку.

116. Ми наголошуємо, що всі індекси і показники повинні враховувати різні рівні розвитку і національні обставини.

117. Подальша розробка цих показників повинна здійснюватися на основі співробітництва, ефективно з погляду витрат і в спосіб, що виключає дублювання.

118. Ми запрошуємо міжнародне співтовариство зміцнити статистичні можливості країн, що розвиваються, надаючи належну підтримку на національному і регіональному рівнях.

119. Ми зобов’язуємося оглядати і відслідковувати прогрес у подоланні цифрового розриву, враховуючи різні рівні розвитку серед націй, для того щоб досягнути погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, у тому числі Цілей розвитку тисячоліття, оцінюючи ефективність інвестицій і зусиль міжнародного співробітництва в побудові інформаційного суспільства, визначаючи пробіли і нестачу інвестицій та розробляючи стратегії для їх виправлення.

120. Спільне користування інформацією про впровадження рішень ВСІС є важливим елементом оцінювання. Ми із задоволенням відзначаємо Доповідь про облік пов’язаної зі ВСІС діяльності, що послужить одним із цінних інструментів сприяння наступній діяльності після завершення Туніського етапу Саміту, а також Золоту книгу ініціатив, започаткованих у ході Туніського етапу. Ми заохочуємо всі заінтересовані сторони ВСІС продовжувати внесення інформації про їхню діяльність до публічної облікової бази даних ВСІС, яку супроводжує МСЕ. Стосовно цього ми запрошуємо всі країни збирати інформацію на національному рівні із залученням усіх заінтересованих сторін, щоб зробити внесок до обліку.

121. Необхідно підвищувати рівень інформованості про Інтернет для того, щоб зробити його глобальним засобом, дійсно доступним для публіки. Ми закликаємо ГА ООН оголосити 17 травня щорічним Всесвітнім днем інформаційного суспільства, щоб допомогти підвищити інформованість про важливість цього глобального засобу, про питання, якими займається Саміт, особливо про можливості, які використання ІКТ обіцяє суспільствам і економікам, а також про шляхи подолання цифрового розриву.

122. Ми просимо Генерального секретаря Саміту доповісти Генеральній Асамблеї Організації Об’єднаних Націй про його результати, як того вимагає Резолюція 59/220 ГА ООН.

Туніс, 18 листопада 2005 року ДОДАТОК

Напрям дій Можливі посередники / сприяючі організаціїC1.Роль державних органів і всіх заінтересованих сторін у сприянні використанню ІКТ для цілей розвитку

ЕКОСОР/Регіональні комісії ООН/ МСЕ

C2. Інформаційна і комунікаційна інфраструктура МСЕC3.Доступ до інформації і знань МСЕ/ЮНЕСКОC4.Підвищення компетентності ПРООН/ЮНЕСКО/МСЕ/ЮНКТАДC5.Підвищення довіри і безпеки при використанні ІКТ МСЕC6.Сприятливе середовище МСЕ/ПРООН/

Регіональні комісії ООН/ ЮНКТАДC7.Прикладення ІКТ

Електронний уряд ПРООН/МСЕ Електронний бізнес ВТО/ЮНКТАД/МСЕ/ВПС Електронне навчання ЮНЕСКО/МСЕ/ЮНІДО Електронна охорона здоров’я ВООЗ/МСЕ

43


Електронна зайнятість МОП/МСЕ Електронна охорона довкілля ВООЗ/ВМО/ЮНЕП/

ООН-Габітат/МСЕ/ІКАО Електронне сільське господарство ФАО/МСЕ Електронна наукова діяльність ЮНЕСКО/МСЕ/ЮНКТАД

C8.Культурне різноманіття та ідентичність, мовне різноманіття і місцевий контент

ЮНЕСКО

C9.Засоби масової інформації ЮНЕСКОC10. Етичні сторони інформаційного суспільства ЮНЕСКО/ЕКОСОРC11. Міжнародне і регіональне співробітництво Регіональні комісії ООН/ПРООН/

МСЕ/ЮНЕСКО/ЕКОСОР

44

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

45

Використані скорочення:

ДП – Женевська Декларація принципівПД – Женевський План дійТЗ – Туніське зобов’язанняТП – Туніська програма для інформаційного суспільства

abusive uses of ICTs – зловмисне використання ІКТ, ДП:59, ПД:25, ТП:43access – доступ; див. affordable ~, equitable ~, network ~, public ~ to information, ubiquitous ~,

universal ~access point – точка доступу, пункт доступу; див. community-based ~, community ~, Network ~action line – напрямок дійaffordable access – прийнятний за ціною доступ, ДП:21,27c; ПД:13q, ТЗ:10,18,19affordable global connectivity – прийнятна за ціною глобальна можливість з’єднання, ПД:9k, ТП:50agricultural knowledge – сільськогосподарські знання, ТП:90iapplication – прикла́дення, аплікація (від латинського applicare – прикладати, приєднувати.

Терміни додаток, застосування мають велику кількість інших значень, тому їх застосування не рекомендоване); див.: ~ software, ICT ~

application software – прикладне програмне забезпечення, ПД:23oapproach – підхід; див. multi-stakeholder ~assistive technologies – допоміжні технології, ДП:25, ПД:9f, ТЗ:18, ТП:90e authentication – підтвердження достовірності, ДП:35, ПД:12eawareness – рівень інформованостіbackbone – магістральна мережа, ПД:9j, ТП:27с, 50b; див. ICT ~backbone infrastructure – магістральна інфраструктура, ТП:23сbackbone provider – постачальник послуг магістральних ліній, ТП:27cbenchmarks – критерії оцінки, ПД:5benchmarking – співвідношення з критеріями оцінки, ПД:28, ТП:113best practices – приклади найкращої практикиbuilding confidence – підвищення довіри, ДП:35, ТП:90c,додатокbuilding ICT capacity – підвищення компетентності у сфері ІКТ, ТП:90cbuilding ICT infrastructure – створення інфраструктури ІКТ, ТЗ:14building the Information Society – побудова інформаційного суспільства, ДП:13,21,46,64,66, ТЗ:16,34,

ТП:83,90d,119business – бізнес, підприємство, див.: e-~, small ~business education – навчання представників бізнесу, ТП:41business entity – суб’єкт бізнесу, ТП:73abusiness incubator – бізнес-інкубатор, ТП:27ebusiness process – бізнес-процес, ТП:23kbusiness sector – бізнес-сектор, ТП:103business sector entity – суб’єкт бізнес-сектора, ТП:26hcapacity – компетенція, спроможність; див. ~ building, building ICT ~, human ~capacity building – підвищення компетентності, ДП:19,29-34, ТЗ:9, ТП:8,22,23a,49,51,65,72h,

86,87,90c,90f,95,114b,додатокcapacity development – розвиток компетентності, ТП:20,22 challenge – проблема, задача (проблема, що підлягає аналізу та розв’язанню)community access point – суспільний пункт доступу, ПД:6acommunity-based access point – суспільний пункт доступу, ДП:26composite ICT Development (Digital Opportunity) Index – зведений індекс показників розвитку ІКТ

(індекс цифрових можливостей), ПД:28aconfidence – довіра; to increase ~ підвищити довіру, ТЗ:5,9; див. building ~connectivity – можливість підключення, можливість з’єднання, ДП:21,40, ПД:9, ТП:50,89, див.

affordable global ~consumer and business education – освіта для користувачів і представників бізнесу, ТП:41,content – контент (вміст, інформаційне наповнення) content development – створення контентуcontent referencing – реферування контенту, ПД:23ocontinuous and adult education – безперервна освіта та освіта для дорослих, ДП:31

46

cost – вартість, затрати, див. interconnection ~, interconnectivity ~, international Internet ~scountry-code top-level domain – домен вищого рівня коду країни, ПД:13с, ТП:63creation of knowledge – створення знань, ТП:110 cultural diversity – культурне різноманіття, ДП:19,52-54; ТЗ:32; foster ~ – заохочувати культурне

різноманіття, ТЗ:9cultural identity – культурна ідентичність, ДП:52-54; ТЗ:32cybersecurity – кібербезпека, ДП:35, ТП:39decision making processes – процеси прийняття рішень, ДП:20developing human capacity – розвиток людського потенціалу, ТЗ:14 development of the Information Society – розвиток інформаційного суспільстваdevelopment oriented Information Society – спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, ТП:31dialogue – діалог; див. multi-stakeholder ~ digital divide – цифровий розрив; ПД:1, ТП:28,49; див.: bridging the ~ bridging the digital divide – подолання цифрового розриву, ДП:17,61,64, ТЗ:7,10,16digital inclusion – цифрове включення, ПД:9, ТЗ:29digital repository – цифрове вмістилище, ПД:23cDigital Solidarity Agenda – порядок денний цифрової солідарності, ТЗ:31, ТП:10Digital Solidarity Fund (DSF) – Фонд цифрової солідарності (ФЦС), ТП:28digitization – переведення в цифрову форму disadvantaged and vulnerable groups – групи, що перебувають у несприятливих умовах, і вразливі

групи, ДП:30, ПД:9e,9f,11cdisadvantaged areas – райони, що знаходяться в несприятливих умовах, ДП:23disadvantaged populations – населення, що знаходиться в несприятливих умовах, ТП:21distance learning – дистанційне навчання, ТП:90cdiversity – різноманіття, див.: cultural ~, linguistic ~division – поділ; social and economic divisions – соціальний і економічний поділ, ТЗ:13 domestic legislation – внутрішнє законодавствоdomestic policies – внутрідержавні документи, що визначають політику, ПД:11aDSF – див. Digital Solidarity Funde-business – електронний бізнес, ТП: додатокeconomically-disadvantaged regions – економічно несприятливі регіони, ТП:23ceconomy in transition - країна із перехідною економікоюeducation – освіта, ДП:2,8,29-31,34,51, ТЗ:11, ТП:23f, 23l, див.: consumer and business ~, continuous

and adult ~, ICT ~, primary ~education, science and digital inclusion programmes – освітні, наукові програми і програми

включення в цифрове суспільство, ТЗ:29,e-government – електронний уряд, ТП:48,90j,додатокemergency disaster response – невідкладне реагування в надзвичайних ситуаціях, ТП:91cemergency response – невідкладне реагування, ТП:90gemployability – розширення можливостей працевлаштування, ДП:31enabling environment – сприятливе середовище, ДП:38-50, ТП:додатокenabling role – стимулююча роль, ТП:91entity – суб’єкт; див. business sector ~equipment – обладнанняequitable access – рівноправний доступ, ДП:21; ТЗ:10,18,19equitable accessibility – рівноправна доступність, ТП:26equitable distribution of resources – справедливий розподіл ресурсів, ТП:29equitable Information Society – справедливе інформаційне суспільство, ПД:3cethical dimensions – етичні сторониevaluation – оцінка, оцінюванняexchange point – пункт обміну трафіком, див. ~ exchange pointexpert bodies – компетентні органи; див. international expert bodiesfacilitator – сприяюча організація, ТП:108,109,додатокfacility – засіб, див. global ~ available to the public fair competition – добросовісна конкуренція, ДП:23,39financial framework – фінансова база, ТП:23cfollow-up – наступна діяльність, ТП:83-122

47

framework – база; рамки; основа; основоположний документ; див. financial ~, legal ~, policy ~, regulatory ~, trust ~

free software – безплатне програмне забезпечення, ДП:26; ТЗ:29, ТП:49freedom of expression – свобода виявлення переконань; свобода слова, ДП:4, ПД:24, ТЗ:4, ТП:42freedom of opinion – свобода переконань, ДП:4,freedom to impart information – свобода поширювати інформацію, ДП:4, ТП:42 freedom to receive information – свобода одержувати інформацію, ДП:4, ТП:42 freedom to seek information – свобода шукати інформацію, ДП:4, ТП:42 freedom to use information – свобода використовувати інформацію, ТП:42 fund – фонд; див. securitised ~s, universal service ~, universal access ~general software – загальне програмне забезпечення, ПД:23ogeneric top-level domain names – імена базових доменів вищого рівня, ТП:64Geneva Declaration of Principles – Женевська Декларація принципів, ТП:42Geneva phase of the WSIS – Женевський етап ВСІСGeneva Plan of Action – Женевський План дій, ТЗ:8, ТЗ:31global connectivity – глобальні можливості підключення, див affordable ~global facility available to the public – загальнодоступний глобальний засіб, ТП:29,30goals – ціліgood governance – належне урядування, ТЗ:3,15,31good practice – хороша практика, ТП:45governance – урядування, управління; див. good ~, Internet ~governments – уряди, державні органи, ДП:17,20,39; ПД:1,3a,10b, ТЗ:6,8,9,17,29,37, ТП:68guidelines –керівні принципи, див.: policy ~ health knowledge – знання в області охорони здоров’я, ТП:90ghealth professional – медичний працівник, ПД:18a, ТП:90ghuman capacity – компетентність людей, ТЗ:14; див. також developing ~ ICT application – прикладення ІКТ, ДП:11,39; ПД:14-22, ТЗ:9,14,28; ТП:23cICT backbone – магістральна мережа ІКТ, ПД:9j,ICT education – освіта в області ІКТ, ТП:51ICT equipment – обладнання ІКТ, ПД:9f,9h,27ICT for development – ІКТ для цілей розвиткуICT networks – мережі ІКТ, ТЗ:28ICT policies – документи, що визначають політику у сфері ІКТ, ПД:13l, ТП:27jICT project – проект в області ІКТ, ТП:23kimplementation – впровадження, ТЗ:7, ТП:83-122inclusive Information Society – відкрите для всіх інформаційне суспільство, ПД:4, ТЗ:2,9,11,25, ТП:31individuals – окремі особи, люди, кожна людинаInformation and Communication Technologies (ICTs) – інформаційні і комунікаційні технології (ІКТ),

ТЗ:5Information Society – інформаційне суспільство; див. development of the ~; development oriented ~;

equitable ~; inclusive ~; non-discriminatory ~; people-centred ~infrastructure – інфраструктура, див. telecommunication ~interconnection – міжз’єднання, див. ~ cost, international ~ costsinterconnection cost – вартість міжз’єднань, ПД:9j,9k, ТП:27ci,49,50a,50g, див.: international

interconnection ~sinterconnectivity – міжз’єднуваність, див. ~ costinterconnectivity cost – вартість міжз’єднуваності, ТП:50finternational expert bodies – компетентні міжнародні органи, ДП:35international interconnection costs – вартість міжнародних міжз’єднань, ТП:49international Internet costs – міжнародні затрати, пов’язані з Інтернетом, ТП:27ciInternet exchange point – пункт обміну трафіком Інтернету, ПД:9j, ТП:27ci,50bInternet governance – управління Інтернетом, ДП:48-50; ТЗ:7; ТП:29-82Johannesburg Declaration and Plan of Implementation – Йоганнесбурзька Декларація і План

впровадження, ПД:1knowledge – знання, див. agricultural ~, health ~knowledge economy – економіка, заснована на знаннях, ДП:29,34knowledge society – суспільство, засноване на знаннях, ДП:67knowledge-sharing – поширення знань, ТП:86

48

Landlocked Developing Countries – країни, які розвиваються і не мають виходу до моряLDCs – НРК (найменш розвинені країни), ДП:63legal framework – нормативна база, ТЗ:12, ТП:23c,23jlifelong learning – навчання протягом усього життя, ТП:90clinguistic diversity – мовне різноманіття, ДП:52-54;local content – місцевий контент, ДП:52-54; mainstream – надавати першочергового значення mainstreaming ICTs – надання ІКТ першочергового значення, ПД:8h, ТП:20maintenance of ICT infrastructure – обслуговування інфраструктури ІКТ, ТП:23gmarket failures – хиби ринкових механізмів, ДП:39media – засіб, засіб масової інформації (ЗМІ); див. broadcast ~broadcast media – електронні засоби масової інформації, ПД:24aMillennium Declaration – Декларація тисячоліття, ДП:2,60,66, ПД:1,4,6,8g,26b,28b, ТЗ:6Millennium Development Goals – Цілі розвитку тисячоліття, ТЗ:2,16, ТП:10-12,80,88 moderator – посередник, ТП:108,109,додатокMonterrey Consensus – Монтерейський консенсус, ДП:2, ПД:1,27D2a,b, ТП:10,27iMonterrey Consensus on Financing for Development – Монтерейський консенсус з питань

фінансування для розвитку, ТП:10multilateralism – принцип багатосторонніх відносин, ТЗ:2multilingualism – багатомовність, ТП:29,49multi-stakeholder approach – підхід за участю багатьох заінтересованих сторін, ТП:37 multi-stakeholder dialogue – діалог за участю багатьох заінтересованих сторін, ТП:67national development policies – національні документи, що визначають політику розвитку, ТП:14network access – мережний доступ, ПД:9j, ТП:23cNetwork Access Point – точка доступу до мережі, ТП:23cnetworking – об’єднання в мережі, ТП:27e,90g non-discriminatory Information Society – недискримінаційне інформаційне суспільство, ТП:31objectives – завданняobligations – зобов’язання; див.: universal service ~older persons – люди похилого віку, ДП:13, ТЗ:18,20, ТП:90copen and inclusive process – відкритий для всіх процес, ДП:50, ТП:72open-source software – програмне забезпечення з відкритими кодами, ДП:26, ТП:49outcome – рішення; див WSIS ~paragraph – параграфpartnerships – партнерства (партнерські проекти), ПД:22a, див.: public/private ~ people-centred Information Society – орієнтоване на інтереси людей інформаційне суспільство,

ДП:39, ТП:31personal data – особові дані, ПД:25cpersonal information – особова інформація, ТП:39,46persons with disabilities – особи з обмеженими можливостями, ДП:13,30, ПД:9e, ТЗ:18,20, ТП:90c,90epilot programmes – пілотні програми,ТП:26epolicies – документи, що визначають політику, див.: domestic ~ies, ICT ~iespolicy authority – політичні повноваження,ДП:49apolicy framework – політична база, ДП:39, ТЗ:12, ТП:16policy guidelines – політичні керівні принципи, ПД:10apoverty – бідність, to eradicate ~ – долати бідність, ДП:2, ТЗ:6practice – практика; див.: best ~s, good ~primary education – ДП:2,29 див.: universal ~ privacy – недоторканість приватного життя, див protection of ~, respect for ~ process – процес; див. business ~proprietary software – власницьке програмне забезпечення, ДП:26, ПД:10e, ТЗ:29, ТП:49protection of data – захист даних, ДП:36; ТП:39protection of personal information – захист особової інформації, ТП:39,46protection of privacy – захист недоторканості приватного життя, ДП:36; ТП:39,42public access points – публічні пункти доступу, ТЗ:16 public access to information – доступ населення до інформації, ПД:10apublic administrations – державні адміністрації, ПД:10d,11c

49

public domain information – інформація, що є публічним надбанням, ДП:25, ПД:10apublic policy – державна політика, ДП:49, ТЗ:35, ТП:13,public sector – державний секторpublic/private partnership (РPP) – публічно-приватне партнерство (державний проект за участю

приватного сектора), ПД:8b,8d,16b,21b, ТП:98references – базові показники, ПД:6, ТП:90 regulatory framework – регуляторна база, ДП:39, ТЗ:12, ТП:16,23c,23j; див. sound ~research and development – науково-дослідні і конструкторські роботи, ДП:33, ПД:8i,9h,10cresearch institution – науково-дослідна установа, ПД:11n,22arespect for privacy – повага до недоторканості приватного життя, ТП:46re-training – професійна перепідготовка, ДП:31safety – захищеністьsector programmes – галузеві програми, ТП:23esecuritised funds – убезпечені фонди, ТП:26isecurity – безпека; to increase ~ – підвищити безпекуseed capital – стартовий капітал, ТП:27hseed financing – початкове фінансування, ТП:23csmall and medium sized enterprises (SMEs) – малі і середні підприємства (МСП), ДП:41small business – мале підприємство, ТП:26h Small Island Devepoling Satates – малі острівні держави, що розвиваютьсяSmall, Medium and Micro Enterprises (SMMEs) – малі, середні і мікропідприємства (МСМП), ТЗ:12,

ТП:23h,90bsoftware – програмне забезпечення, див.: application ~, free ~, general ~, open-source ~, proprietary

~software models – моделі програмного забезпечення, ДП:27, ПД:10e, ТЗ:29, ТП:49,53bsound regulatory framework – міцна регуляторна база, ТП:13spam – спам, ДП:37specialised training initiatives – ініціативи зі спеціалізованої професійної підготовки, ТП:23astakeholder – заінтересована сторона, ПД:1, ТЗ:8; див. multi-~ approachstocktaking – облікtargets – контрольні показники Task Force on Financial Mechanisms (TFFM) – Цільова група з питань фінансових механізмів (ЦГФМ)training – професійна підготовка, ДП:30,51, ТП:51,89,90c,90d; див. re-~, specialised ~ initiativestransaction costs – операційні витрати, ТП:23etrust framework – основа для довіри, ДП:35, ТП:39trustworthy, transparent and non-discriminatory legal, regulatory and policy environment – варте

довіри, прозоре, недискримінаційне правове, регуляторне і політичне середовище, ДП:13, ТП:96Tunis Agenda for the Information Society – Туніська програма для інформаційного суспільстваTunis Summit – Туніський самітubiquitous access – повсюдний доступ, ДП:21; ПД:13q, ТЗ:10,18UN agency – агенція ООНunderserved areas – райони, що недостатньо обслуговуються; ПД:9c,11hUNGA – ГА ООН; ТП:39UNGA Resolution 57/239 – резолюція 57/239 ГА ООН, ТП:39UNGA Resolutions 55/63 and 56/121 on “Combatting the criminal misuse of information technologies” –

резолюції 55/63 і 56/121 ГА ООН про боротьбу з кримінальним зловживанням інформаційними технологіями, ТП:40

universal access – загальний доступ, ДП:21; ПД:26, ТЗ:10,15,18universal accessibility – загальна доступність, ДП:28c, ТП:107 universal access fund – фонд, створений для забезпечення загального доступу, ТП:26cUniversal Declaration of Human Rights – Загальна декларація прав людини, ТП:42universal design – універсальний дизайн, ДП:25, ПД:9f, ТЗ:18, ТП:90e universal primary education – загальна початкова освіта, ДП:29, ТЗ:11,universal service fund – фонд, створений для забезпечення загальнодоступних послуг, ТП:26cuniversal service obligations – зобов’язання з надання загальнодоступних послуг, ДП:23use of ICT – використання ІКТ, застосування ІКТuse of the Internet – застосування Інтернету, ТП:43,58Vienna Declaration – Віденська декларація, ТЗ:3

50

WGIG – РГУІWorking Group on Internet Governance (WGIG) – Робоча група з управління Інтернетом (РГУІ), ДП:13b,

ТП:32World Summit on the Information Society – Всесвітній саміт з питань інформаційного суспільстваWSIS – ВСІСWSIS outcome documents – підсумкові документи ВСІСWSIS outcomes – рішення ВСІС; рішення підсумкових документів ВСІС

Зауваження та пропозиції до словника надсилайте через www.inso.org.ua/contact/

* * * * *

51

МІЖНАРОДНИЙ СОЮЗ...

Documents