Моделювання та прогнозування економічних...

Факультет менеджменту та маркетингу Кафедра математичного моделювання економічних систем

Моделювання та прогнозування

економічних процесів

Київ-2016

1

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут

імені Ігоря Сікорського»

Факультет менеджменту та маркетингу

Кафедра математичного моделювання економічних систем



Матеріали X Науково-практичної конференції

Присвяченої 25 річчю факультету менеджменту

та маркетингу

7-9 грудня 2016 року

м. Київ

2

УДК 330:519

Програмний комітет:

Капустян В.О. – голова програмного комітету, д.ф.-м.н., проф.,

завідувач кафедри ММЕС

Гальчинський Л.Ю. – к.т.н., доцент кафедри ММЕС

Пасенченко Ю.А. – к.ф.-м.н., доцент кафедри ММЕС

Цеслів О.В. – к.т.н., доцент кафедри ММЕС

Фартушний І.Д. - к.ф.-м.н., доцент кафедри ММЕС

Організаційний комітет:

Пишнограєв І.О., Колбасинський С.С., Лазаренко І.С.

Укладач: Колбасинський С.С.

Моделювання та прогнозування економічних процесів [Текст]:

Матеріали X Науково-практичної конференції. – К.: НТУУ «КПІ ім.

Ігоря Сікорського», 2016

Представлені тези доповідей учасників X Науково-практичної

конференції «Моделювання та прогнозування економічних

процесів», яка відбулася 7-9 грудня 2016 року в НТУУ «КПІ ім. Ігоря

Сікорського».

Моделирование и прогнозирование экономических процессов

[Текст]: Материалы X Научно-практической конференции. - К.:

НТУУ «КПИ им. Игоря Сикорского» 2016

Представлены тезисы докладов участников X Научно-практической

конференции «Моделирование и прогнозирование экономических

процессов», состоявшейся 7-9 декабря 2016 года в НТУУ «КПИ им.

Игоря Сикорского».

Modelling and forecasting of economic processes [Text]: Proceedings of

X Scientific Conference. - K.: Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute,

2016

Book contain abstracts of participants of X Scientific Conference

"Modelling and forecasting of economic processes". Conference was hold

on December, 7-9, 2016 in Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute.

© Кафедра ММЕС НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»

© Автори матеріалів

3

Зміст Бабенко Ірина Юріївна: Синергетичний підхід в моделювання

економічних процесів ............................................................................ 7

Бершадська Інна Ігорівна: Аналіз прибутковості діяльності

підприємства при використанні економіко-математичного

моделювання ......................................................................................... 11

Владімірова Олександра Тимурівна: Мова програмування ABAP та

можливості використання продукції компанії SAP на підприємствах

України. ................................................................................................. 14

Гаврилова Анна Геннадіївна: Боротьба з корупцією за допомоги

електронної системи «Prozorro» .......................................................... 17

Гальченко Денис Олексійович: Система гнучкого управління

організацією на прикладі програми FastWorks корпорації General

Electric ................................................................................................... 20

Гейко Антон В’ячеславович: Моделювання енергетичного ринку за

допомогою агентного методу .............................................................. 23

Дейна Антон Юрійович: Моделювання та прогнозування обсягу

споживання енергоресурсів в економіці Україні .............................. 25

Диба Вікторія Анатоліївна: Використання багатоступінчастої

стохастичної моделі лінійного програмування для забезпечення

стабільного розвитку страхової компанії України ............................ 28

Дрозд А.О.: Практика ведення кредитної та депозитної діяльності

банками України в 2016 році ............................................................... 31

Жежуха Володимир Йосипович, Бодарецька Ольга Миколаївна:

Проблеми формалізування технологій мотивування персоналу у

системі інформаційного забезпечення трансформаційних змін на

підприємствах ....................................................................................... 36

Жуковська О.А.: Задачі оцінки економічних ситуацій при

інтервальній невизначеності у вихідних даних ................................. 38

Журавель Андрій Анатолійович, Дрозд Андрій Олександрович:

Вплив анонсованого Урядом України підвищення мінімальної

зарплати з 01.01.2017 на інфляцію в 2017р. ....................................... 40

4

Журавель Андрій Анатолійович, Лазаренко І.С.: Інвестиційна

дохідність договорів накопичувального страхування життя в

Україні: порівняння гривневих та доларових програм ..................... 47

Задко К.В.: Іноваційний підхід до рітейлу ......................................... 52

Кириенко С.М.: О международном недельном стандарте

представления дат и постоянном григорианском календаре............ 54

Кравченко Марина Олегівна: Критичний огляд методичних підходів

до проведення кількісного аналізу рівня економічної стійкості

підприємства ......................................................................................... 57

Кривда І.В., Пасенченко Ю.А.: Застосування підходу паритету

ризику для вибору оптимального інвестиційного портфелю ........... 62

Костенко Дмитро Юрійович: Формування ефективної інвестиційної

стратегії підприємства в кризових умовах ......................................... 64

Кубах Поліна Сергіївна, Жуковська Ольга Анатоліївна: Особливості

розвитку цифрової економіки в Україні: SWOT-аналіз .................... 66

Луговець Віталій Вікторович: Кібернетичні загрози державному

сектору економіки ................................................................................ 69

Мастюк Д.О.: Дослідження впливу факторів на ефективність

структури капіталу акціонерних товариств енергетики ................... 72

Медзатий М.С.: Аналіз стану електронної комерції в Україні ........ 75

Міщенко Анастасія Павлівна: Розвиток та перспективи штучного

інтелекту в бізнесі ................................................................................ 77

Мороз Максим Тарасович: Прикладні аспекти прогнозування

валютного курсу ................................................................................... 81

Нікітіна Поліна Андріївна, Жуковська О.А.: Математичні концепції

визначення та оцінки ринкової частки компанії ............................... 84

Ніколаєва Альона Володимирівна: Хеджування ризиків за

допомогою ф’ючерсних контрактів: сутність, проблеми в Україні та

шляхи їх розв’язання ............................................................................ 87

Павлищенко С.С.: Прогнозирование и принятие решений в условиях

неопределённости ................................................................................. 90

5

Пасенченко Ю.А., Рудоміно-Дусятська І.А.: Про одну модель

кредитно-депозитної діяльності фінансової установи ...................... 93

Пасічна М.В.: Застосування методу аналізу ієрархій при вирішенні

проблеми диверсифікації складу портфеля джерел генерації

електроенергії ....................................................................................... 96

Пишнограєв Іван Олександрович: Моделювання розвитку

суспільства України, заснованого на знаннях ................................. 100

Плетньова Ю.К., Марченко В.М.: Реалізація стратегічного

потенціалу підприємств україни за рахунок впровадження моделі

вертикально інтегрованих структур ................................................. 102

Побігайло Владислав Андрійович: Аналіз метологічних підходів до

моделювання ринку газу України ..................................................... 106

Покровська Н.М., Марченко В.М.: Методологічні аспекти

оцінювання інтенсифікації машинобудівного виробництва .......... 108

Пузанова Юлія Олегівна: Проблема вибору при формуванні

інвестиційного портфелю акцій ........................................................ 112

Садловська Н. О., Жуковська О. А.: Прогнозування розвитку

газового ринку України ..................................................................... 115

Самойленко Анна Дмитрівна: Створення єдиної інформаційної

системи обліку та контролю лісових масивів та її перспективи

розвитку в Україні. ............................................................................. 118

Сердюк Олександр Володимирович: Прогнозування цін на

нерухомість в умовах кризи .............................................................. 122

Тимощук С.П.: Системи управління ефективністю ПАТ КБ

«ПриватБанк» на основі PEST- та SWOT-аналізу ........................... 125

Філіпова Світлана Олексіївна: Модель прогнозу виникнення

банкрутства ......................................................................................... 128

Цибульська Кароліна Леонідівна: Використання кредитного

скорингу при оцінці кредитоспроможності фізичних осіб ............. 131

6

Черноусова Ж.Т., Дулкай Ю.І.: Моделювання раціонального

розподілу державних коштів у військово-промисловому комплексі

.............................................................................................................. 134

Ярема Ольга Миколаївна: Методи зниження ризику портфелю

цінних паперів - облігацій. ................................................................ 137

7

Бабенко Ірина Юріївна: Синергетичний підхід в

моделювання економічних процесів

Науковий керівник: Гальчинський Леонід Юрійович

НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»

E-mail: [email protected]

В сучасних умовах трансформації української економіки, що

зумовлені швидким розвитком ринкових відносин, необхідним

фактором дослідження є інформаційне забезпечення щодо підходів в

моделюванні економічних процесів. В економічній теорії існує безліч

різних концепцій, що пояснюють принципи управління.

Одним з провідних являється кібернетичний. Його сутність

пояснюється існуванням так званих «входу» та «виходу», «пристрою

управління» та « об’єкта» цього управління. Дана система працює на

отримання кінцевого продукту ( у економіці – це товари чи послуги),

який безпосередньо залежить від функціонування всіх структурних

елементів. Якщо слідувати даній концепції, то слід врахувати, що

досліджувана система повинна бути стійкою, тобто перебувати у

стійкому стані гомеостатичної рівноваги. Тільки за таких умов

можливе оптимальне функціонування об’єкта в цілому. З погляду

економіки, у цьому стані економічне зростання досягає найбільш

продуктивного режиму. Але як дослідити динамічну систему, коли на

неї впливає безліч змінних факторів? В умовах трансформації

економіки це є актуальним питанням, оскільки будь-які чинники

системи підлягають постійному впливу і постійним змінам.

Кібернетична парадигма не в силі врахувати всі деталі і досягти

бажаних результатів. Кризова ситуація у процесі економічного

дослідження неодмінно є причиною пошуку нових ідей, які могли б

висвітлити необхідні проблеми і шляхи їх подолання. На нашу думку,

саме характер синергетичної концепції може стати оптимальним у ході

трансформації економіки України.

Свій розвиток синергетика розпочала з таких наук, як фізики,

біології та хімії (тобто природничих), де даний підхід отримав широке

розповсюдження. Та при подальшому дослідженні цієї проблеми було

виявлено, що ці процеси притаманні не лише біологічним структурам.

Виявилося, що синергетика актуальна і в економічним та соціальних

науках. Загалом, синергетика (від грецьк. synergetikos – спільний; що

діє узгоджено) – наука, що займається вивченням процесів утворення

та розвитку колективної взаємодії при динамічних умовах. Її

принципом є нелінійність, нерівноважність та складність.

8

Фундаментальні знання в розробці і становленні принципово

нового підходу були отриманні завдяки працям Б. Мандельборта, Р.

Тома, Г. Хакенома, І. Пригожина, В. Арнорльда, С. Курдюмова, Г.

Малінецього та інших. Проблемою синергетики в економіці займався

А Сериков, який досліджквав модель скалярного уявлення вектора

продуктивності у господарстві. Проте на сучасному етапі до кінця дана

проблема все ж не розкрита.

Головною відмінністю синергетичної парадигми є наявність

нерівноважних станів та можливість самоорганізації процесу. Така

нерівновага надає можливість вільно робити вибір варіанту розвитку у

перспективі. На нашу думку, тільки тоді, коли економічна рівновага

порушується, виникають нові можливості формування

високоефективних структур самоорганізації. Мається на увазі, що в

період такої нестабільності можуть утворюватися паралельні

неформальні структури, які потребують усунення.

Дана парадигма вивчає досить складні системи, що містять

багато елементів різного характеру, бажаючи виявити спосіб взаємодії

виникнення нових стійких часових, просторових та просторово-

часових структур. Синергетика зосереджується на процесах, які

потребують злагоджених дій кількох факторів, кожен з яких відповідає

за свою підсистему. Як вже зрозуміло, синергетику можна

притотожнити до науки «самоконтролю». Самоорганізація передбачає

мимовільне самоускладнення системи, тобто самостійне утворення

структур із хаосу. Тому, саме цей підхід може стане революційно

нових і ефективних підходом до вивчення динамічних процесів

трансформації сучасної економіки.

До основних понять цього методу належить точка біфукацї –

такий стан системи коли зовсім незначні зміни чи вплив зовнішніх

факторів можуть радикально внести зміни до поведінки системи чи її

структури.

Основними математичними методами синергетики є:

Теорія динамічних систем (опирається на якісну теорію

диференційних рівнянь);

Теорія катастроф (описують далекі від рівноваги стани);

Теорія розробки методів опису нерівноважних станів

(опирається на методи статистичної фізики);

Теорія термодинаміки відкритих систем (досліджуються стани,

які можуть зберігати стійкість зовнішніх впливів, але з певними

їх обмеженнями).

Інколи, при аналізі функціонування економіки, коли потрібно

врахувати велику кількість факторів, дослідники часто змішенні

9

будувати великі математичні системи, що містять подекуди і сотні

рівнянь. Аналітично охопити всю цю розмірність непросто, а подекуди

і зовсім неможливо. Вирішенням цієї проблеми може стати спосіб

редукції – спрощення системи до кількох головних рівнянь за рахунок

виключення менш важливих факторів, що мають незначні часові

масштабні зміни. Деякі параметри легко виразити через інші, які у

свою чергу мають повільні змінні: параметри порядку. Останнє

являється одним з найважливіших понять синергетики і це

пояснюється тим, що за допомогою підпорядкованості можна

виокремити лише ті змінні, які визначають і більше того керують

динамікою економічної системи.

У економіці існують свої індивідуальні параметри порядку.

Коли порушується рівновага у певних системах, то нестійкість помітна

саме у таких параметрах, де власне і формується нова поведінка

системи. Великим мінусом цього є те, що при виході з рівноваги ці

фактори потребують значно більше час для так званої «регенерації».

Зважаючи на те, що у економіці України (як і в будь-якої іншої країни)

спостерігається велике розгалуження її функціональної структури,

можна здогадатися про наявність великого спектра параметрів

порядку. Вони можуть характеризувати різні відносини власності,

форми координації, кооперації підприємства, пропорції

відтворюваності чи функціональні зв’язки виробництва. Своє втілення

вони знаходять і у дослідженні динаміки зростання малих

підприємств, моделі пристосування фірми у ринкових умовах, системи

ціноутворення, функціонування інвестиційної сфери, тощо.

Під час дослідження об’єктів синергетики як правило

використовують три рівні впливу:

Мікрорівень (формується ядро синергитизму);

Проміжний (підлягає трансформації і модифікації, зростанню

мотиваційних засад);

Макрорівень (кінцева оцінка результату та організації стимулів).

Таким чином, можна сказати, що сутність синергетики

заключається у її орієнтованості не на зовнішні властивості чи цілі, а

саме на внутрішній стан системи і її принципи еволюції чи

самоорганізації. Велика уваги надається злагодженості впливу

управління, мета якого пізнати закономірності системи організації.

Зовсім незначний, але узгоджений резонансний вплив в точках

біфукації може змінити траєкторію руху економічної системи. Тому

сучасна теорія управління економікою потребує інтегрованого підходу

до огляду будь-якої системи не як автономного об’єкта, а як

10

злагодженої динамічної системи, що орієнтовані на досягнення цілей в

умовах трансформації економіки.

11

Бершадська Інна Ігорівна: Аналіз прибутковості

діяльності підприємства при використанні економіко-

математичного моделювання



Дослідивши історію економіки, слід сказати, що

представниками класичної школи політичної економії було визначено

прибуток як головну мету діяльності підприємства та основний

показник її ефективності, що підтверджується в сучасних умовах

розвитку ринкової економіки. Він є спонукальним фактором

здійснення певної підприємницької діяльності, оскільки саме прибуток

забезпечує зростання добробуту власників і працівників підприємства

[1].

Загалом, дослідженням питань прибутковості діяльності

підприємств займалось велике коло науковців, серед яких дуже велика

кількість зарубіжних науковців, проте хотілося б виділити вітчизняних

дослідників даного питання, а саме: Гавловську Н. І., Бавіна Є. В.,

Субботовича Ю. Л., Ткаченко Є. Ю, Верхоглядову Н. І., Шеремета А.

Д. Таким чином, метою даної роботи є визначення методів аналізу

прибутковості діяльності підприємства. Основне завдання полягає у

визначенні доцільності використання методів економічно-

математичного моделювання в аналізі прибутковості підприємства.

На підприємствах виробничої сфери можна застосовувати

такі методи розрахунку прибутку від реалізації:

прямий;

за показниками витрат на одну гривню продукції;

економічний (аналітичний) [1].

Для розв’язання конкретних задач управління прибутком

підприємства використовують певний ряд спеціальних систем та

методів аналізу, що дозволяють отримати кількісну оцінку окремих

аспектів його формування, розподілу та використання. Математична

модель прибутку підприємства має наступний вигляд:

ПРП = ∑ Ц𝑖𝑄𝑖𝑛𝑖=1 - ∑ 𝐶𝑖𝑄𝑖𝑛

𝑖=1 => max ,

де ПРП – прибуток від реалізації продукції, тис. грн..; Цi – ціна

реалізованої продукції, грн.; Ci – собівартість реалізованої продукції,

тис. грн.; Qi – кількість реалізованої продукції, одиниць.

Оскільки цільова функція прибутку, котра підлягає оптимізації -

лінійна, то задача оптимізації вирішується методом лінійного

програмування і має назву - задача лінійного програмування. Дана

mailto:[email protected]

12

задача полягає у знаходженні n змінних x1, x2, ..., xn, які максимізують

дану лінійну функцію. Кожна задача лінійного програмування має

додаткові обмеження, які стосуються цільової функції:

Qmin ≤ Q ≤ Qmax

Цi/1 ≤ Ц ≤ Цj/2

Ci/1 ≤ C ≤ Cj/2,

0 ≤ n ≤ N

QD ≤ Q ≤ QS,

де Qmin, Qmax – необхідні максимальна і мінімальна кількість

продукції; Цi, Цj – ціни конкурентів на дану продукцію; Ci, Cj –

собівартість даної продукції у конкурентів; N – асортимент даної

продукції; QD, QS – кількість попиту і пропозиції на даний продукцію.

Програма, котру використовують для визначення прибутку

підприємства написана на мові програмування Pascal. Після введення

вихідних даних обчислимо необхідні величини за допомогою

програми Excel і розрахуємо прибуток умовного підприємства

(таблиця 1).

Таблиця 1

Розрахунок прибутку від реалізації

Вид продукції

А Б В

Прибуток від реалізації, тис. грн. 55,28

Ціна реалізації виду продукції, тис. грн. 2,2 1,56 8

Собівартість реалізованої продукції, тис. грн. 1,8 0,1 7

Кількість реалізованої продукції, од. 140 260 40

Максимальна кількість продукції, од. 90 500 40

Ціна конкурентів, грн.(1) 2 1,36 7

Ціна конкурентів, грн.(2) 2,2 1,56 8

Собівартість конкурентів, грн.(1) 1,6 0,08 6

Собівартість конкурентів, грн.(2) 1,8 0,1 7

Попит (D) 1,1 0,24 0,08

Пропозиція (S) 1,4 0,28 0,04

Для того, щоб розрахувати прибуток від реалізації потрібно

задати кількісну інформацію по таким параметрам:

реалізовані вироби;

собівартість;

13

ціна;

кількість продукції;

дані конкурентів.

Після цього, необхідно повторити операцію для решти видів

продукції. Якщо всі дані було введено вірно, отримуємо результат.

Прибуток підприємства складає 55,28 тис. грн. Дана програма досить

зручна в застосуванні, оскільки дає змогу без лишніх зусиль

розрахувати або спрогнозувати прибуток підприємства.

Таким чином, як економічна категорія прибуток показує

остаточну грошову оцінку виробничої, а також фінансової діяльності

підприємства і є основним показником фінансових результатів

підприємницьких структур, їх фінансового стану. Прибуток є базовим

критерієм ефективності господарювання. Його можна окреслити як

головний спонукальний мотив і джерело діяльності, котрий

використовує всі виробничі фактори(капітал, працю, природні

ресурси, підприємницькі здібності) з ціллю - створити продукт,

реалізувати його й отримати прибуток. Необхідним пунктом

економічного аналізу також є діагностика й пошук резервів і

можливостей їх мобілізації у поточному і перспективному періодах за

допомогою методів економіко-математичного моделювання.

Література:

1. Верхоглядова Н. І. Зміст та значення прибутку як головної

рушійної сили ринкової економіки [Електронний ресурс] / Н. І.

Верхоглядова, С. Б. Ільїна, В. П. Шило // Економічний простір. –

2008. – № 18. – С. 237-245. – Режим доступу :

http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Ekpr/2008_18/verhog.pdf.

14

Владімірова Олександра Тимурівна: Мова

програмування ABAP та можливості використання

продукції компанії SAP на підприємствах України.

Науковий керівник: Дрозд Андрій Олександрович



На сучасному етапі розвитку економіки спостерігаються

глобальні зміни ринку, що потребують від українського бізнесу

максимально прозорої діяльності та повного контролю. Саме сфера IT

може вирішити зазначені проблеми, структурувати ведення обліку та

зробити управлінські рішення більш обґрунтованими.

ERP-системи (Enterprise Resource Planning - планування ресурсів

підприємства) - це інтегровані додатки, які повністю забезпечують

внутрішні потреби компаній в частині управління та автоматизації

процесів планування, регулювання, контролю обліку та служать базою

для організації всього бізнесу компаній. Вся інформація знаходиться в

єдиній базі даних, звідки вона може бути отримана за запитом у будь-

який час. [3]

Впровадження ERP-системи забезпечує комплексне управління

фінансової, виробничої та комерційної діяльності та охоплює всі сфери

виробництва, планування, бухгалтерського обліку, управління

кадрами, тощо. Ці системи надають керівництву інформацію на основі

якої приймаються управлінські рішення, а також здійснюється обмін

даними з діловими партнерами.

Найпоширенішою ERP системою є SAP ERP, яка орієнтована на

великі та середні підприємства. Вона належить компанії SAP, що є

найбільшим виробником корпоративного програмного забезпечення.

Це німецька корпорація, постачальник програмних рішень для

управління бізнесом. Її клієнтами є Adidas Group, Coca-Cola HBC AG,

Dell, eBay, Kraft Foods Group, Inc. Lenovo, Vodafone Group Plc та інші.

[1]

Абсолютно всі додатки SAP ERS і навіть частини базової

системи були розроблені на мові програмування ABAP.

ABAP - (Allgemeiner Berichts-Aufbereitungs-Prozessor, з нім.

«Процесор для створення звітів») це високорівнева мова

програмування, що має власне середовище розробки, що називається

ABAP Workbench. У 2012 році розробники інтегрували ABAP з

відомою IDE Eclipse. [5]

15

Важливою особливістю мови є концепція застосування

внутрішніх таблиць, суть якої в зображенні постійних таблиць бази

даних на об'єкти, що існують під час виконання програми й навпаки.

Програми, написані на АВАP / 4, підтримують різні СУБД і ОС.[6]

Перед розробником програм стоять наступні завдання:

Побудова моделей даних;

Розробка звітностей, враховуючи особливості клієнтів;

Розробка багатопотокових задач для обробки великих масивів

даних;

Реалізація програм розрахунку майбутніх грошових потоків;

Створення додатків до наявних програм (встановлення певних

перевірок даних та обмежень відповідно до вимог клієнта) тощо.

В кінцевому результаті, клієнт отримує повністю налаштовану

систему під його підприємство, що дозволить автоматизувати

виробничі процеси, полегшить ведення обліку та інших процесів на

підприємстві тим самим забезпечивши прозорість ведення бізнесу та

стане хорошою ознакою для залучення інвесторів, які будуть впевнені

в своїх клієнтах.

Зараз кожне підприємство має величезні обсяги інформації.

Щоденно підприємство використовує, оброблює та зберігає великий

потік даних, тому автоматизація обліку виробництва на якісному рівні

розширює можливості ефективного функціонування підприємства.

Доля SAP на українському ринку в 2014 р. становила 60,9%. [4]

В даний момент все більше компаній інтегрують в свої

підприємства цю систему. Наприклад, влітку 2016 року тривали

переговори з ПАТ «Укрзалізниця». [2]

Слід очікувати, що з розширенням користувачів програмного

забезпечення компанії SAP попит на працівників в цій галузі буде

зростати. Так, у нас є аналог – російська програма 1С, але вона не є

повноцінною ERP системою.

Можливості використання продукції SAP на підприємствах

України:

Великий попит на ABAP-розробників та SAP-консультантів.

На український ринок компанія SAP вийшла в 1995 році. На

сьогодні понад 160 українських підприємств і державних організацій є

замовниками SAP. Серед них Національний банк України,

«Укрсиббанк», Метінвест Холдинг, «Укртатнафта», «Донецьксталь»,

Кримський содовий завод, ДТЕК, «Одеський припортовий завод»,

«МТС-Україна» («Український мобільний зв'язок» (UMC)),

«Дніпроенерго», «Полтаваобленерго», «Електрометалургійний завод

«Дніпроспецсталь», «Крименерго», «Запоріжжяобленерго», Міні-

16

металургійний завод «ІСТІЛ (Україна)», Холдингова компанія «Бліц-

Інформ», «Меркс Трейд» та багато інших. [2]

Це міжнародна компанія, працівники якої зможуть отримати

досвід роботи за міжнародними стандартами.

Зараз понад 86 000 компаній, розташованих у більш ніж 120

країнах світу, використовують у своїй роботі програмне забезпечення

SAP. [2]

Велика кількість напрямків роботи

SAP має неймовірно велику структуру. Маючи будь-яку освіту

працівник зможе обрати бажаний напрямок роботи. (Фінанси,

звітність, управління проектами, логістика, бізнес-аналітика,

управління персоналом та інші).

Підсумовуючи вищезазначене можна зробити висновок, що

робота в цій сфері є перспективною, використання цього програмного

продукту підвищить конкурентоспроможність підприємства,

модернізує та полегшить ведення обліку, надасть можливості для

введення інновацій та працювати на рівні з європейськими

підприємствами.

Література: 1. Веб-портал компанії SAP. [Електронний ресурс] – Режим доступу

http://go.sap.com/about/customer-testimonials/featured-customer-

stories.html#

2. Офіційний веб-портал ПАТ «Укрзалізниця» / Відбулися

перемовини з компанією SAP щодо програмних рішень для

управління бізнес-процесами в залізничній галузі. [Електронний

ресурс] – Режим доступу:

http://uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/433162/

3. ERP-сиcтемы - информационные системы планирования ресурсов

и управления предприятием. [Електронний ресурс] – Режим

доступу: http://bourabai.ru/is/erp.htm

4. «SAP ФОРУМ Киев»: день инноваций. [Електронний ресурс] –

Режим доступу: http://hi-tech.ua/sap-forum-kiev-den-innovatsiy/

5. Введение в ABAP. [Електронний ресурс] – Режим доступу

http://www.pvsm.ru/razrabotka/22093/print/

6. Программирование на языке ABAP/4 системы SAP.

[Електронний ресурс] – Режим доступу:

http://bourabai.ru/cm/abap09.htm

http://go.sap.com/about/customer-testimonials/featured-customer-stories.html

http://go.sap.com/about/customer-testimonials/featured-customer-stories.html

http://uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/433162/

http://bourabai.ru/is/erp.htm

http://hi-tech.ua/sap-forum-kiev-den-innovatsiy/

http://www.pvsm.ru/razrabotka/22093/print/

http://bourabai.ru/cm/abap09.htm

17

Гаврилова Анна Геннадіївна: Боротьба з корупцією за

допомоги електронної системи «Prozorro»

Науковий керівник:Гальчинський Леонід Юрійович


E-mail:[email protected]

Сьогодні Україна переживає важкі часи,які зумовлені багатьма

чинниками ,як зовнішніми так і внутрішніми. Девальвація гривні,

військовий конфлікт на сході країни, низька купівельна спроможність

– все це призвело до падіння економіки. Але найбільш поширеною

проблемою є саме корупція. Довгий час державні закупівлі вважилися

однією з найбільш корумпованою сферою в Україні,оскільки за

даними з різних джерел в 2013 році з держбюджету зникли від 15% до

40% коштів у невідомому напрямку.

У 2014 році після Революції Гідності під пильним поглядом

громадськості виникла ідея реформувати державні закупівлі. Так

команда волонтерів і однодумців створила електронну систему

“Prozorro” , яка за рік роботи в пілотному режимі показала надзвичайні

результати. А з 01.08.2016 згідно закону України № 922-VIII “Про

публічні закупівлі” стала обов’язковою для всіх закупівель -

центральних органів влади,великих підприємств та природних

монополістів ,вартість яких перевищує порогові значення (від 200

тисяч гривень для товарів і послуг, та від 1,5 мільйона гривень – для

робіт.) Та вже після позитивних результатів було вирішено перевести

всі держзакупівлі в електронний формат.[1]

Основною метою реформи є зниження корупції під час

державних закупівель та забезпечення їх прозорості. Тобто, кожен

громадянин може прослідкувати ,хто і що купує, та за які кошти це

здійснюється. А також створити конкурентоспроможне середовище

для бізнесу. Ця задача зовсім із непростих ,але розробники доклали

всіх зусиль ,аби зробити реформу якомога корупційнозахищеною та

доступною для всіх.

Загалом система “Prozorro” складається з єдиної бази даних ,яка

використовує відкритий код NOSQL та єдиної централізованої системи

електронних аукціонів, доступ до якої здійснюється через шість

окремих комерційних майданчиків. Таким чином,державний замовник

повинен завантажити свої тендерні заявки та розмістити оголошення

про закупівлю. Далі він відповідає на запитання і проводить аукціон

,де обравши переможця зобов’язаний завантажити текст договору з

18

постачальником. Крім того,кожен має змогу відслідкувати ще й оплату

договору[3].

Згідно з даними веб-сайту http://bi.prozorro.org, станом на

листопад 2016 р., завдяки «Prozorro», економія державних коштів

становить більше ніж 6 мільярдів гривень, і ця цифра постійно зростає.

На сьогодні свої закупівлі здійснюють більше 8 мільйонів

держзамовників,оголошено понад 162 тисячі торгів, а найважливішим

кроком стало те,що український бізнес має доступ до державних

тендерів за кордоном. Більше того ,зростання експорту зросло

приблизно у 30 разів порівняно з 2014 роком. Статистика та цифри

вражають та чи дійсно все так прозоро як здається? [1].

Як і будь-яка система,”Prozorro” має ряд недоліків. Один з них -

це неможливість внесення грошової застави учасникам торгів. Це дає

змогу реалізувати корупційну схему наступним шляхом: зловмисник

опускає ціну до самого мінімуму і після своєї перемоги пропонує

іншим учасникам заплатити “відкат” за те, що він відмовиться від

своєї перемоги,тобто пропозиція угоди перейде іншому учаснику.

Якщо ця пропозиція не приймається,то “переможець” відтягує час,не

виконує угоди,відмовляється від неї. Тож влада змушена втрачати

час,призначаючи нові торги і втрачаючи довіру до системи. Для

зменшення ризику таких махінацій необхідно ввести грошову

заставу,тобто якщо переможець відмовляється від угоди,його гроші

переходять у бюджет [2].

Другою проблемою є те,що замовники і учасники незахищені

від користувачів,які зовсім необов’язково будуть дотримуватись

законності ,а можуть скористатись “Prozorro” для боротьби з

конкурентами шляхом оскарження результатів незалежно від ситуації і

створюючи можливості для недобросовісної конкуренції.

Отже,проаналізувавши систему можна зробити висновок,що

Україна рухається у вірному напрямку. Переведення державних

закупівель на онлайн платформу з метою подолання корупції – це один

із найважливіших кроків нашої держави. Звичайно,вона не вирішує усі

проблеми державних закупівель та не гарантує добросовісність самих

учасників. Проте «Prozorro» дає досить показові результати та попри

певні недоліки доводить свою ефективність, про що свідчать

показники кількості торгів , сум закупівель та економії коштів. Вона

постійно розвивається і удосконалюється ,проводить презентації та

онлайн курси. Все залежить від нас самих,бо людей “Prozorro” ніяк не

змінить.

19

Література 1. Prozorro- електронна система публічних закупівель [Електронний

ресурс] / Prozorro – Режим доступу до ресурсу:

https://prozorro.gov.ua/ua/.

2. Інфоміст. Недоліки “ProZorro” [Електронний ресурс] / Інфоміст –

Режим доступу до ресурсу: http://infomist.ck.ua/odarych-znajshov-

nedoliky-prozorro-dzherelo-infomist-ck-ua-infomist-ck-ua/. 3. ЕЛЕКТРОННІ ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ: ПОШУК

УКРАЇНСЬКОГО ШЛЯХУ [Електронний ресурс] – Режим

доступу до ресурсу: http://eupublicprocurement.org.ua/e-

procurement-finding-a-way-for-ukraine.html?lang=RU.

20

Гальченко Денис Олексійович: Система гнучкого

управління організацією на прикладі програми

FastWorks корпорації General Electric

Науковий керівник: Дрозд Андрій Олександрович



В кожній організації управління персоналом має першочергове

значення. Ефективний менеджмент, без сумнівів, є ключовою

передумовою успішного функціонування організацій як в сфері

бізнесу, так і в державному та громадському секторі. Як відомо,

організаційне управління в кінцевому рахунку покликане сприяти

підвищенню ефективності роботи корпорацій, фірм або урядових

установ. Іншими словами, воно покликане привести структуру і

стратегію організації у відповідність з мінливими фінансовими,

політичними, технологічними та іншими умовами.

В міру того як світ стає все більш цифровим, виробляючи

інформаційні продукти, сервіси та технології, великі і малі компанії

кожної галузі починають конкурувати в індустрії програмного

забезпечення щодо збільшення тривалості життєвого циклу компанії

та швидкості прийняття рішень. Але часто люди не розуміють, що

корпоративна культура також має свій життєвий цикл, який,

безумовно, останнім часом стає все коротше.

Однак сьогодні мало знайти ту чи іншу ідею і впровадити її в

корпоративну культуру компанії, необхідно зробити це блискавично. І

головне - дуже важливо, щоб критична маса цих ідей надходила не з

зовнішнього середовища, а була продуктом творчості менеджерів

компанії.

Корпорація General Electric (GE), що славиться своїм

корпоративним стилем, відреагувала на світову тенденцію своєю

програмою FastWorks щодо підходу до оцінки персоналу, що

покликана прискорити розробку продуктів і отримувати від клієнтів

підтвердження, що нові продукти їм потрібні, перш ніж витрачати

мільйони на розробку цих продуктів.

FastWorks - це система гнучкого управління, розроблена 37-

річним Еріком Райсом, консультантом GE та автором бестселлеру New

York Times “The Lean Startup” (з англ. – ощадливий стартап), за

підтримки гендиректора GE Джеффа Іммельта. Ця програма

побудована на принципах Lean Startup Райса. Ощадливий стартап - це

підхід до створення компаній, розробки і виведення на ринок нових


21

товарів і послуг, який ґрунтується на таких поняттях як науковий

підхід до менеджменту стартапів, підтверджене навчання, проведення

експериментів, ітеративний випуск продукції для скорочення циклу

розробки, вимір прогресу, і отримання цінного зворотного зв'язку від

клієнтів. [1]

Як випливає з назви, FastWorks поєднує в собі набір

інструментів і моделей поведінки, призначених для якомога швидшого

забезпечення найкращих результатів для клієнтів. Керівники вищої

ланки переглянули п'ять ключових цінностей компанії: старі

парадигми «досвід - найцінніше» і «прагнути до ясності думки» були

замінені на «треба бути гнучким, щоб швидко просуватися» і

«постійно адаптуватися, щоб перемагати».

Менеджерам рекомендується оцінювати співробітників за їх

розуміння потреб клієнтів і по тій швидкості, з якою вони перевіряють

свої припущення про майбутні продукти. Найголовніше, по словам

Дженіса Семпера, директора по персоналу GE, - винагороджувати

співробітників «за звичку задавати питання, а не за правоту». [2]

Суть FastWorks – це постійні експерименти, навчання і обкатка

ідей з інтересами споживача на чолі. Щоб забезпечити роботу нової

операційної моделі, створено нові культурні стереотипи, які

потребують оновленої поведінки персоналу. В компанії навіть

створено свій культурний маніфест «У що ми віримо в GE», щоб

співробітники зрозуміли, що потрібно змінити свій спосіб мислення.

Маніфест містить такі пункти:

Наш успіх визначають наші клієнти

Для швидкості потрібно залишатися гнучким

Щоб виграти, потрібно вчитися і змінюватися

Ми допомагаємо і надихаємо один одного

Ми виконуємо свої обіцянки в нестабільному світі [3]

Раніше співробітники проходили формальну оцінку в кінці

року; менеджери ділили персонал за категоріями, кар'єра

співробітника залежала від рейтингів і оцінок; процедура оцінки могла

тривати до п'яти місяців. Після впровадження програми FastWorks

керівники і співробітники регулярно оцінюються протягом року, а в

кінці року отримують коротке річне резюме результативності. Ідея

полягає в тому, щоб допомогти співробітникам швидше поліпшувати

результати і перемикатися, якщо їх робота зайшла в глухий кут.

Крім цього співробітники використовують спеціальний

мобільний додаток PD@GE для зворотного зв'язку один з одним та з

керівництвом в будь-який час. Критичні повідомлення повинні

забезпечуватися заголовком «розглянути», а подяки - заголовком

22

«продовжити». Збираючи дані за допомогою цього додатку, компанія

може отримати більш точні, об'єктивні і значущі відомості. Тисячі

співробітників вже протестували систему щорічної оцінки без

рейтингування. [2]

Програму FastWorks використовують всі підрозділи GE. Вона

прискорює роботу команд, зменшує дистанцію між виробником та

споживачем, а також дозволяє клієнтам брати активну участь у всіх

етапах життєвого циклу продукції. Це призвело до дуже швидкої

розробки новаторських рішень, що набагато краще відповідають

потребам клієнтів. І - ці рішення добре продаються: вони не тільки

відповідають потребам і очікуванням клієнтів - а й перевершують їх.

GE вже запустила більше 100 FastWorks проектів в США,

Європі, Китаї, Росії та Латинській Америці.

Звичайно, даний підхід до управління орієнтований в основному

на великі підприємства, адже малий бізнес істотно відрізняється від

великого, насамперед іншим технологічним та організаційним

складом. Великі корпорації вимагають більш гнучких та винахідливих

підходів до організації управління. Тому використання програми

FastWorks було би нераціональним рішенням у випадку з малим

підприємством.

Враховуючи високі результати GE, доцільним є використання

аналогічних систем управління і в Україні, але вони повинні бути чітко

вивірені за рівнем бізнес-культури організації, відображати і

працювати на розвиток кожної конкретної вихідної ситуації,

враховуючи реальні і декларовані цілі і цінності в організації. Великим

підприємствам в Україні, враховуючи сучасні тенденції в бізнесі, дуже

важливо залишатися мобільними, постійно навчатися, вибудовувати

прямий зв'язок зі споживачами і вчитися приймати ризики.


1. Рис Э. Бизнес с нуля: Метод Lean Startup для быстрого

тестирования идей и выбора бизнес-модели / Эрик Рис. – 2012.

– 253 с.

2. Silverman R. GE Re-Engineers Performance Reviews, Pay Practices

[Електронний ресурс] / Rachel Emma Silverman. – 2016. – Режим

доступу до ресурсу: http://www.wsj.com/articles/ge-re-engineers-

performance-reviews-pay-practices-1465358463. 3. Кришнамурти Р. General Electric: корпоративная культура после

Уэлча и Иммельта [Електронний ресурс] / Рагху Кришнамурти

// Harvard Business Review Россия. – 2015. – Режим доступу до

ресурсу: http://hbr-russia.ru/upravlenie/korporativnaya-

kultura/p15268/#ixzz4PEuTVjhK

23

Гейко Антон В’ячеславович: Моделювання

енергетичного ринку за допомогою агентного методу



Актуальність даної роботи полягає у тому, що електроенергія є

стратегічним ресурсом усього людства. Україна, як великий виробник

і споживач електрики, має на меті створити конкурентний енергоринок

із вільним регулюванням ціни. Багато країн, таких як: США, Франція,

Латвія мають певний позитивний досвід впровадження цього

механізму. Але реальний стан речей дозволяє бажати кращого –

сучасний енергоринок України монополізований. Виробники і оптові

покупці часто керуються одними і тими ж людьми, які діють,

звичайно, не в інтересах кінцевих споживачів. Тому слід якомога

швидше реформувати всю систему, яка керує енергетичним сектором

економіки країни. Але вся складність побудови конкурентного ринку

електроенергії полягає не тільки через нечесну поведінку його

учасників, а і через особливості даного виду товару як такого, що:

- в кожен момент часу кількість виробленої електроенергії має

дорівнювати кількості спожитої.

- не є можливим запасання кількості електроенергії, достатньої

для підтримки функціонування системи.

- неможливість точно наперед передбачити обсяг генерації і

споживання електроенергії.

- неможливість фізично визначити хто виробив електроенергію,

використану тим чи іншим споживачем.[1]

Агентно-орієнтована модель енергетичного ринку створена для

вивчення реструктуризації ринку і впливу нових технологій на його

функціонування. Агентно-орієнтований підхід включає в себе

комплексну взаємодію між фізичною інфраструктурою і економічною

поведінкою різних агентів, які оперують на енергетичному ринку.[2]

Модель включає в себе наступні агенти:

Генеруюча компанія, яка вирішує коли і як вмикати генеруючі

потужності. Прагне максимізувати дохід.

Незалежний системний оператор. Збалансовує попит і

пропозицію. Робить прогноз на попит на день вперед і заключає угоди

з найбільш вигідними виробниками. Невідповідність між фактичним

попитом і спрогнозованим на цей день коригується на балансуючому

ринку.

24

Оптовий закупівельник елетроенергії. В Україні

представлений як обленерго. Займається продажем електроенергії

кінцевим споживачам (домогосподарствам або юридичним особам).

Кінцевий споживач. Генерує попит на електроенергію в

залежності від ціни та потреби.

Агент сезонних та добових коливань температури та

освітленості. Несе безпосередній вплив на попит споживачів.


1. Оптовый рынок электроэнергии и мощности [Електронний

ресурс] – Режим доступу до ресурсу:

https://ru.wikipedia.org/wiki/Оптовый_рынок_электроэнергии_и_м

ощности.

2. Agent-based modelling of electric power markets. Charles Macal.

Argonne National Laboratory Decision & Information Sciences

Division 9700 South Cass Avenue Argonne, IL 60439, USA

25

Дейна Антон Юрійович: Моделювання та

прогнозування обсягу споживання енергоресурсів в

економіці Україні

Донецький національний університет імені Василя Стуса


Енергозбереження є однією з головних проблем для України.

Враховуючи важливість проблеми енергозбереження в глобальному

масштабі, в Україні проводяться різні заходи, покликані зменшити

кількість споживаної енергії як у промисловій, так і в соціальній

сферах. У 2006 році була прийнята Енергетична стратегія України, на

підставі якої здійснюється державне регулювання енергетичного

сектору в середньо - і довгостроковій перспективі. Тому доцільно

простежити, як змінилася кількість споживаних енергоресурсів у всіх

сферах економіки та розробити перспективні оцінки даного показника

на наступні роки.

Динаміка загального споживання енергоресурсів у всіх сферах

економіки України представлена на рис. 1.

Рис. 1. Динаміка споживання енергоресурсів у економіці

України, млн. т.у.п. [2,3]

Як видно з рис. 1, значний спад споживання енергоресурсів

спостерігається в 2005 році порівняно з 2004 роком (на 8,3%), що

пов'язано з виконанням технологічної модернізації. Так, у 2005 році

введено в дію у всіх сферах економіки нових основних засобів на

70497 млн. грн (на 14,7% більше рівня 2004 року) [2], що сприяло

збільшенню реального ВВП на 2,7%, при цьому скорочуючи

енергоспоживання. До 2007 року споживання енергетичних матеріалів

наблизилося до рівня 2004 року. У 2008-2009 рр. споживання

енергоресурсів знизилося на 7,2% і 13,2% відповідно порівняно з

попередніми роками, що пов'язано зі спадом виробництва в даний

період. Поступове відновлення економіки після економічної кризи

призвело до підвищення енергоспоживання. Подальше значне

збільшення капітальних інвестицій в 2012 році на 22,4% порівняно з

213,1 195,4 206,9 210,7 195,5 169,7 180,0 182,6 171,9 165,7 127,4 109,8

0

200

400

2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015


26

минулим роком [2] сприяло зниженню споживання енергоресурсів, і

вже в 2013 році показник склав 165,7 млн. т. у.п., що менше рівня 2004

року на 22,2%. За період 2010-2014 рр. зниження енергоспоживання

відбувалося за рахунок інтенсивних факторів розвитку економіки, про

що свідчать темпи зростання ВВП та використання енергоресурсів в

економіці України (рис. 2). Серед них можна виділити реалізацію

політики енергозбереження і реформування житлово-комунальної

сфери, суттєвий стимулюючий вплив спричинено також заміщенням

використання природного газу ТЕС і ТЕЦ для виробництва енергії на

тверде паливо [1]. Темп падіння ВВП у 2015 р. перевищує темп

падіння споживання енергоресурсів в економіці України в 1,2 рази. Це

свідчить про те, що скорочення споживання енергоресурсів

відбувалося екстенсивним шляхом. Найбільше скорочення споживання

енергоресурсів відбулося за рахунок скорочення споживання

природного газу населенням.

Рис. 2. Динаміка темпів зростання ВВП та споживання ПЕР в

економіці України за 2008-2015 рр., у % до попереднього року

Прогнозування споживання енергоресурсів є основою не тільки

для планування закупівель, але, що не менш важливо, для управління

енергоспоживанням в усіх секторах економіки. Розрахунок прогнозних

оцінок загального обсягу споживання енергоресурсів в Україні

здійснювався на основі трендових, адаптивних та авторегресійних

моделей. Всі етапи розрахунку були виконані за допомогою пакету

статистичних програм BP Stat. За співвідношенням формальних

критеріїв апроксимації була обрана оптимальна функція для

розрахунку перспективних оцінок загального обсягу споживання

енергоресурсів – авторегресійна модель Бокса-Дженкінса (коефіцієнт

детермінації 0,81, відносна помилка апроксимації 6,9%, критерій

Фішера склав 34,03 при табличному його значенні в 5,32, що свідчить

про статистичну точність та достовірність моделі). На основі моделі

Бокса-Дженкінса розрахований прогноз споживання енергоресурсів в

економіці України (табл. 1).

102,3 85,3 107,9 105,4 100,1 100,1 89,9

75,1

92,886,8 106,1

101,4 94,1 96,476,9

86,2

0,0

100,0

200,0

2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015

%

Темп зросту ВВП

27

Таблиця 1: Прогноз споживання енергоресурсів в економіці України

Роки

Прогноз споживання

енергоресурсів в

економіці України, млн.

т.у.п.

Довірчий інтервал, млн. т.у.п.

Нижня межа Верхня межа

2016 112,9 91,8 134,1

2017 106,1 84,4 127,7

Прогнозні значення обсягу споживання енергетичних матеріалів

мають тенденцію до зниження. Це свідчить про те, що поступово

виробництво в Україні переходить на енергозберігаючі технології, що

дозволяє найбільш ефективно використовувати енергетичні матеріали.

Це дозволить скоротити витрати держави на імпорт енергоресурсів,

збільшити інвестиційну привабливість країни. Згідно Енергостратегії,

оновленій у 2012 році, планувалося зростання споживання

енергоресурсів в середньому на 1,01% щорічно, що пов'язано з

очікуваним зростанням ВВП щорічно на 5% у цінах 2010 р. Однак

через воєнні дії в Україні в 2013-2015 рр. відбулося падіння

виробництва, що значною мірою вплинуло на зниження споживання

енергоресурсів у країні. При цьому Україна поступово переходить на

нові технології, модернізує виробництво, кількість споживаних

енергоресурсів зменшується і, відповідно, прогнозні значення також

мають тенденцію до зниження. Це зумовлює необхідність перегляду

положень Енергостратегії та коригування їх з урахуванням поточного

стану економічної ситуації в Україні.

Таким чином, при загальній тенденції зниження споживання

енергоресурсів у виробництві, його рівень в Україні залишається

достатньо високим порівняно з іншими країнами світу, що викликає

необхідність розробки та реалізації заходів щодо його зниження. Це

можливо досягнути шляхом використання сучасних технологій,

оновлення основних фондів, залучення інвестицій, зменшення втрат

при транспортуванні, що підвищить ефективність використання

енергоресурсів і відповідно зменшить рівень їх споживання.


1. Проект Енергетичної стратегії України на період до 2035 року.

Біла книга енергетичної політики України «Безпека та

конкурентоспроможність». – К. – 2014. – 39 с.

2. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. –

Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

3. European Statistical Office [Electronic resource]. - Access mode:

http://ec.europa.eu/eurostat

28

Диба Вікторія Анатоліївна: Використання

багатоступінчастої стохастичної моделі лінійного

програмування для забезпечення стабільного розвитку

страхової компанії України

Науковий керівник – Капустян В.О.


Постановка проблеми. Розвиток страхового ринку України,

концентрація значних фінансових ресурсів у страховиків призводить

до того, що страхові компанії є великими інвесторами на фінансовому

ринку. Побудова оптимального інвестиційного портфеля, ефективне

управління інвестиційною діяльністю - ці питання є актуальними для

всіх страхових компаній України. Кожна страхова компанія прагне до

підвищення своєї фінансової стійкості, платоспроможності та

конкурентоспроможності. Зацікавленість страховиків в оптимальному

управлінні інвестиційною діяльністю заснована на наступних

положеннях. По-перше, інвестиційна діяльність визначає саму

можливість надання страхових послуг за рахунок забезпечення

формування достатнього грошового фонду для виконання страхових

зобов'язань (насамперед це стосується страхування життя, оскільки

планована прибутковість від інвестицій враховується при розрахунку

тарифів). По-друге, успішна інвестиційна діяльність впливає на

конкурентоспроможність страхового продукту на ринку; по-третє,

інвестування дає можливість власникам страхової компанії розвивати

свій бізнес.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми та

перспективи розвитку національної системи фінансового моніторингу

в Україні знайшли своє відображення у працях багатьох науковців,

зокрема С. Г. Гуржія, С. О. Дмитрова, М. Клюшке, В. М. Кірсанова, С.

О. Синянського та інших.

Ціль полягає у тому, щоб покращити процес прийняття рішень

для страхової компанії про її інвестиційні та платіжні обов’язки для

загального управління ризиками.

Виклад матеріалу. Для підвищення ефективності процесу

прийняття рішень про наявність засобів, які мають виділятися серед

потенційних інвестицій, була розроблена модель для забезпечення

дохідності страхової компанії для покриття зобов’язань по виплатам та

забезпечення довгострокового росту добробуту фірми. Загальна ціль

моделювання полягає у тому, щоб максимізувати очікуваний чистий

прибуток за перший період за вирахуванням страхових виплат:

29

𝑀𝑎𝑥 𝐸[Загальна ринкова вартість – сума накопичених зобов′язань ], де Загальна ринкова вартість є сумою всіх отриманих страхових

платежів, а сума накопичених зобов’язань включає в себе вартість

накопичених зобов’язань та вартість зобов’язань на кінець періоду.

Основною одиницею виміру в моделі є календарний квартал

𝑡 = 0, 1, … , 𝑇. Керовані змінні моделі:

𝑉𝑡 – загальна ринкова вартість, для якої виконується рівність,

𝑋𝑛𝑡 - ринкова вартість накопичених активів n за плановий період t,

𝑤𝑡+1 - дефіцит доходів в період t+1,

𝑣𝑡+1 – профіцит доходів в період t+1.

Випадкові змінні

𝑅𝑃𝑛𝑡+1 – вартість повернення активів n з кінця періоду t до початку

t+1,

𝑃𝐼𝑛𝑡+1 – дохід від повернення активів n з кінця періоду t до початку

t+1,

𝐹𝑡+1 - надходження вкладів з кінця періоду t до початку t+1,

𝑃𝑡+1 – основні виплати з кінця періоду t до початку t+1,

𝐼𝑡+1 - виплати за відсотками з кінця періоду t до початку t+1,

𝑔𝑡+1 - швидкість зарахування відсотків на поліси з кінця періоду t до

початку t+1,

𝐿𝑡 - оцінка зобов’язань.

Таким чином модель має вигляд:

𝑀𝑎𝑥 𝐸 [𝑉𝑇 − ∑ 𝑐𝑡(𝑤𝑡)

𝑇

𝑡=1

] (1)

де ∑ 𝑐𝑡(𝑤𝑡)𝑇𝑡=1 - вартість накопичених зобов’язань на плановий

період t.

При чому параметрізована функція 𝑐𝑡(∙) - кусково-лінійна

випукла функція витрат (рис 1.)

Рис 1.випукла параметрізована функція затрат.

30

Модель має бюджетні обмеження:

𝑉𝑡 = ∑ 𝑋𝑛𝑡 (2)

𝑛

Взаємозв’язок накопичених актів можна розрахувати із

наступної нерівності:

𝑉𝑡+1 − ∑(1 + 𝑅𝑃𝑛𝑡+1 + 𝑅𝐼𝑛𝑡+1)𝑋𝑛𝑡 =

𝑛

𝐹𝑡+1 − 𝑃𝑡+1 − 𝐼𝑡+1 (3)

Обмеження для накопиченої суми зобов’язань по полісам:

∑ 𝑅𝐼𝑛𝑡+1𝑋𝑛𝑡

𝑛

+ 𝑤𝑡+1 − 𝑣𝑡+1 = 𝑔𝑡+1𝐿𝑡 (4)

𝑥𝑛𝑡 ≥ 0, 𝑣𝑡+1 ≥ 0, 𝑤𝑡+1 ≥ 0 для всіх 𝑡 = [0, 𝑇 − 1]

Висновки. Запропонована постановка задачі оптимального

управління і побудована на її базі математична модель дозволяють

страховим компаніям ефективно управляти інвестиційною діяльністю

при розміщенні страхових резервів із страхування життя.

Многоступенчастая стохастична модель оптимального управління

інвестиційним прибутком має ряд переваг: дозволяє знаходити

оптімальнию розподіл отриманої інвестиційного прибутку для

кожного періоду, очікуваний балас для кожного періоду, розподіл

ймовірностей дефіцитів, а також стан кожного регулюючого

обмеження низки активів.


1. Cariño, D. R., D. H. Myers, et al. (1998). “Concepts, technical issues,

and uses of the Russell-Yasuda Kasai financial planning model.”

Operations Research 46(4): 450-462.

2. Cariño, D. R. and W. T. Ziemba (1998). “Formulation of the Russell-

Yasuda Kasai financial planning model.” Operations Research 46(4):

433-449.

3. Гуржій С. Г. Боротьба з відмиванням коштів: правовий,

організаційний та практичний аспекти / С. Г. Гуржій, О. Л.

Копиленко, Я. В. Янушевич та ін. – К. : Парлам. вид-во. 2005. –

216 с.

4. Дмитров С. О. Моделювання оцінки ризиків використання послуг

банків з метою легалізації кримінальних доходів або фінансування

тероризму / С. О. Дмитров, О. В. Меренкова, Л. Г. Левченко //

Вісник Національного банку України. – 2009. – № 1. – С. 54–59

31

Дрозд А.О.: Практика ведення кредитної та депозитної

діяльності банками України в 2016 році



Банки є важливими фінансовими посередниками в економіці країни.

Результат їх діяльності впливає на всю економіку: швидкість розвитку

виробництва через механізми кредитування та інвестування, забезпечення

валютних операцій експорту-імпорту та різноманітних платежів,

збереження та примноження заощаджень. Прибуткова і стабільна діяльність

банків таким чином впливає на стабільність соціально-економічної ситуації

в країні та швидкість економічного зростання.

Питаннями ціноутворення в банківській діяльності займалися

українські та зарубіжні дослідники: Вовчак [9], Волошин І.В. [2-3],

Волошин М.І. [2], Гришин [4], Іваненко [4], Кляйн [5], Куц [4], Маслак [9],

Монті [6], Осипенко [7], Фрейксас [8]. У вказаних роботах обґрунтовується

важливість ціноутворення, врахування деяких видів ризику при

ціноутворенні – ліквідності, кредитного, враховується ряд інших факторів

що впливають на ціноутворення кредитних та депозитних продуктів банку.

Проте на практиці далеко не всі банки використовують результати цих

досліджень в операційній діяльності. Тому актуальним є аналіз практики

ведення кредитної та депозитної діяльності банків.

Якщо розглянути практику ведення кредитної та депозитної

діяльності українських банків – наявні кредитні та депозитні продукти

банку, можна зробити ряд узагальнень. Для розгляду було обрано 27 банків

України з ринковою часткою понад 0,5% (всі банки першої групи відповідно

до класифікації НБУ 2016 року, а також іноземні та державні банки з такою

ринковою часткою).

На 1 січня 2016 року це Сітібанк, ІНГ Банк Україна, ПроКредит Банк,

Райффайзен Банк Аваль, Креді Агріколь Банк, УкрСиббанк, КредоБанк,

UniCredit Bank, Ощадбанк, ОТП Банк, Укргазбанк, Банк Південний, Банк

Восток, ПриватБанк, Мегабанк, Діамантбанк, Укрексімбанк, ПУМБ,

Універсал Банк, Альфа-Банк, Сбербанк, Фідобанк, Банк Хрещатик, ВТБ

Банк, Промінвестбанк, Банк Кредит Дніпро, Platinum Bаnk.

Всі банки розділяють депозитні продукти для фізичних та

юридичних осіб, а також кредитні продукти для фізичних та юридичних

осіб. Більшість банків розділяють юридичних осіб та свої послуги на

послуги для малого бізнесу та корпоративних клієнтів, лише деякі

пропонують продукти для юридичних осіб без такого поділу (ПроКредит

Банк, ПриватБанк, Мегабанк, Діамантбанк, Банк Хрещатик, Platinum Bаnk),

32

або лише для одного виду юридичних осіб – корпоративних клієнтів (Банк

Південний, Банк Восток, Промінвестбанк, Банк Кредит Дніпро).

Продукти для фізичних осіб більш відкриті клієнтам – часто умови

таких продуктів, кредитні та депозитні ставки, умови депозитів та можливі

комісії явно наведені на сайтах банків. Більше інформації можна знайти про

депозитні продукти, ніж про кредитні.

Різні банки називають депозити по-різному – більшість депозитами,

менше – вкладами, ощадними рахунками, заощадженнями (УкрСиббанк),

депозитними програмами (Ощадбанк, Діамантбанк). Деякі банки взагалі не

надають можливості розміщення депозитів фізичних осіб (Сітібанк та ІНГ

Банк Україна). Незважаючи на те, що ці два банки пропонують розміщення

депозитів юридичним особам, умови таких продуктів не наведені на їх

сайтах. При цьому, всі банки пропонують класичний продукт – строковий

депозит, без можливості поповнення, з виплатою відсотків в кінці строку

залучення чи помісячно та строковий депозит з можливістю поповнення.

Зазвичай банки пропонують кілька депозитних продуктів для

фізичних осіб: від трьох видів депозитів (ПроКредит Банк) до 12-14

(Універсал Банк, Банк Хрещатик). Депозити можуть залучатися на терміни

від 1 місяця до 1 року (всі банки), іноді менше – на 5, 7, 10 днів; іноді більше

– на 1,5-3 роки, або й до 10-20 років (Укрексімбанк, Банк Хрещатик,

КредоБанк) чи до настання повноліття дитини. Депозити до запитання

зазвичай залучаються безстроково. Депозити залучаються зазвичай в

українській гривні, доларах США та євро (всі банки), іноді в швейцарських

франках (ОТП Банк, Укрексімбанк, Універсал Банк, Банк Хрещатик), в

англійських фунтах стерлінгів (Універсал Банк, Банк Хрещатик), в

російських рублях (Сбербанк), в золоті (XAU) (Укргазбанк, Діамантбанк,

Сбербанк, Банк Хрещатик) чи сріблі (XAG) (Діамантбанк, Сбербанк, Банк

Хрещатик).

Депозитні ставки залежать від виду депозитного продукту (внаслідок

можливих умов поповнення, зняття, моментів нарахування та сплати

відсотків, капіталізації відсотків, можливого дострокового вилучення

депозиту, валюти депозиту), від терміну на який залучається депозит, а іноді

від суми депозиту (Креді Агріколь Банк, КредоБанк, UniCredit Bank,

Універсал Банк).

Для всіх банків характерно, що депозитні відсотки для депозитів у

гривнях є вищими, ніж у депозитів у доларах чи євро. Депозитні відсотки

для депозитів у доларах є не меншими, ніж у депозитів у євро, хоча у деяких

банків вони на одному рівні (ПроКредит Банк, УкрСиббанк, Банк

Південний, ПриватБанк). Депозитні відсотки у іноземних банків

(Райффайзен Банк Аваль, Креді Агріколь Банк, УкрСиббанк, КредоБанк,

ОТП Банк) зазвичай нижчі, ніж у державних (Ощадбанк, Укрексімбанк) та

33

приватних вітчизняних банках (Банк Південний, ПриватБанк, Діамантбанк,

ПУМБ, Фідобанк, Банк Хрещатик, Промінвестбанк, Банк Кредит Дніпро,

Platinum Bаnk).

Окрім базових умов депозитних продуктів, іноді банки пропонують

різні акції та підвищення депозитних ставок в залежності від деяких умов

(реєстрації в онлайн банкінгу, замовленні послуги страхування,

перевкладанні депозиту, при користуванні іншими послугами банку,

наприклад зарплатною карткою, для клієнтів банку з картками престиж

класу – голд, платінум, преміум, віп і т.д., деяким категоріям населення як то

пенсіонерам тощо).

Депозити для юридичних осіб в більшості випадків включають не ті

ж продукти, що й для фізичних осіб. Їх теж пропонується кілька – від двох

(ПроКредит Банк, Мегабанк) до п’ятнадцяти (Укргазбанк). Іноді умови

взагалі не зазначені на сайті банку. Депозити для юридичних осіб можуть

залучатися на терміни від 2 місяців до 1 року (всі банки), іноді менше – від

1-3 днів до 7 років (Укрексімбанк). Депозити до запитання зазвичай

залучаються безстроково. Депозити залучаються зазвичай в українській

гривні, доларах США та євро (всі банки), іноді в російських рублях,

польських злотих, золоті (AU), сріблі чи інших валютах та банківських

металах. Депозитні ставки для юридичних клієнтів також залежать від

багатьох факторів і зазвичай нижчі, ніж депозитні ставки фізичних осіб.

Для всіх банків характерно, що депозитні відсотки для депозитів

юридичних осіб у гривнях є вищими, ніж у депозитів у доларах чи євро.

Депозитні відсотки для депозитів у доларах є не меншими, ніж у депозитів у

євро, хоча у деяких банків вони на одному рівні (ПроКредит Банк,

УкрСиббанк). Депозитні відсотки у іноземних банків (Райффайзен Банк

Аваль, Креді Агріколь Банк, УкрСиббанк) зазвичай нижчі, ніж у державних

та приватних вітчизняних банках (ПриватБанк, Діамантбанк, Банк

Хрещатик).

Деякі банки взагалі не здійснюють кредитування фізичних осіб (ІНГ

Банк Україна). Умови кредитування часто не наведені на сайтах деяких

банків: фізичних та юридичних осіб (Сітібанк та ІНГ Банк Україна),

фізичних осіб (ПроКредит Банк, ВТБ Банк, Промінвестбанк).

Банки зазвичай пропонують кілька кредитних продуктів з умовами,

характерними для цілі кредиту – кредитні карти, кредити на авто, кредити

на нерухомість, кредити на ремонт, споживчі кредити без застави та з

заставою. Причому навіть для однієї цілі може бути кілька видів кредитів.

Наприклад, для кредиту на автомобіль банк може пропонувати кілька різних

кредитних продуктів – кредит на новий чи б/в автомобіль, кредит на

автомобіль, якщо частина суми виплачується одразу, кредит за умови

партнерських домовленостей з деякими виробниками чи дистриб’юторами

34

тощо. Проте деякі види кредитів (як то іпотечні чи кредити на авто) надають

не всі банки. Умови кредитування на різні цілі та у різних банків також

суттєво відрізняються, на відміну від депозитів.

Число таких кредитних продуктів може сягати від двох (Банк Кредит

Дніпро) до дев’ятнадцяти (Банк Хрещатик). Кредити по кредитним карткам

переважно надаються на невизначений термін, з пільговими умовами

протягом деякого періоду часу (зазвичай близько 50-57 днів), і вимогами

щодо погашення протягом наступного періоду часу. Якщо погашення

частини тіла кредиту та відсотків не відбувається вчасно, банк нараховує

пеню та штрафи. Споживчі кредити без застави видаються на термін 0-6

років, а з заставою до 7 років. Кредити на авто надаються переважно на 0-7

років. Іпотечні кредити видаються на термін до 15-20 років, хоча деякі банки

можуть пропонувати суттєво менші терміни, як приклад 3 роки (Банк

Південний).

Кредитування фізичних осіб здійснюється лише в українських

гривнях, відповідно до розпоряджень Національного банку України.

Кредитні ставки зазначаються на сайтах банків не для всіх продуктів. Іноді

вони є результатом домовленостей з клієнтом та аналізом його бізнесу та

платоспроможності. Слід відмітити, що кредити фізичним особам зазвичай

приносять дохід банку не тільки відсотками, а й комісіями, оформленням

додаткових послуг (наприклад, страхування авто), та штрафами і пенею і

випадку несвоєчасного повернення частини кредиту.

Кредити для юридичних осіб (у банках їх ще називають

фінансуванням фізичних осіб, кредитними програмами) характеризуються

іншими цілями залучення кредитів. Типовими кредитними продуктами для

юридичних осіб є кредитна лінія та овердрафт. Інші кредитні продукти

значно варіюються в різних банках – кредити на авто, на нерухомість, на

обладнання, на розширення асортименту, на транспорт, на купівлю

агротехніки, на сезон, на поточну діяльність, на інвестиції, факторинг,

лізинг, вексельні програми, кредит під заставу депозиту, проектне

кредитування, мікрокредитування, кредитування осбб/жкб, індексований

кредит.

Кредитних продуктів для юридичних осіб зазвичай багато у всіх

банках – від 6 до 27 (Укргазбанк). Терміни кредитування значно залежать

від виду кредиту. Кредит овердрафт може бути оформлений до одного чи

двох років з пільговим користуванням протягом деякого періоду часу.

Кредитна лінія оформляється зазвичай на один чи два роки. Кредитування

юридичних осіб здійснюється в українських гривнях, американських

доларах, євро, іноді в російських рублях (Сбербанк, ВТБ Банк). Кредитні

ставки зазначаються на сайтах банків рідко і не для всіх продуктів. Іноді

вони є результатом домовленостей з клієнтом та аналізом його бізнесу та

35

платоспроможності. Слід відмітити, що кредити юридичним особам також

приносять дохід банку не тільки відсотками, а й комісіями, оформленням

додаткових послуг (наприклад, розрахункового рахунку, проведення різних

операцій), та штрафами і пенею і випадку несвоєчасного повернення

частини кредиту.

Таким чином, можна стверджувати, що банки активно займаються

ціноутворенням на багато видів депозитних та кредитних продуктів і мають

доволі значні відмінності у пропонованих депозитних та кредитних

продуктах.


1. Маслак Н.Г. Ціноутворення на банківські продукти // Н.Г.

Маслак, О.А. Криклій. – Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2010. – 122 с.

2. Voloshyn I.V. Integrated Risk Management in a Commercial Market-

Maker Bank Using the “Cash Flow at Risk” Approach. [Електронний

ресурс] / I.V. Voloshyn, M.I. Voloshyn. – 2013. – Режим доступу:

http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2205570.

3. Волошин І.В. Ціноутворення роздрібних вкладів з урахуванням

ризику перевкладення / Волошин І.В. // Вісник Національного

банку України. – К.: Національний Банк України, 2011. - №6

(184). – C. 32-35.

4. Іваненко В.І. До управління фінансами в комерційних банках. /

В.І. Іваненко, О.В. Куц, О.Г. Гришин // Моделювання та

інформаційні системи в економіці. – К.: КНЕУ, 2007. – т.84. – С.

220-230.

5. Klein M.A. Theory of banking firm / M.A. Klein // Journal of Money.

– Ohio: Ohio State University Press, 1971. – vol. 3. – P. 205–218.

6. Monti M. Deposit, credit, and interest rate determination under

alternative bank objectives / M. Monti // Mathematical methods of

finance. – Amsterdam, North-Holland, 1972 – P. 430-454.

7. Осипенко Д.В. Динамічна модель комерційного банку / Д.В.

Осипенко // Фінанси України. – К.: Міністерство фінансів

України, 2005. – № 11. - С. 87-92.

8. Freixas X. Microeconomics of banking / X. Freixas, J-S. Rochet. –

2nd ed. – MIT Press, 1999. – 392 p.

9. Вовчак О.Д. Сучасні тенденції ціноутворення на кредитні послуги

вітчизняних банків / О.Д. Вовчак // Вісник української академії

банківської справи. – 2012. - №2 (33). – С. 45-49.

36

Жежуха Володимир Йосипович, Бодарецька Ольга

Миколаївна: Проблеми формалізування технологій

мотивування персоналу у системі інформаційного

забезпечення трансформаційних змін на підприємствах

Національний університет «Львівська політехніка»

[email protected]

[email protected]

Як відомо з теорії і практики, успіх змін тих чи інших бізнес-

процесів на підприємстві (у т.ч. і системи мотивування персоналу)

багато в чому визначається рівнем формалізування відповідних

процедур. Кожен суб’єкт мотиваційної системи організації повинен

чітко розуміти, з одного боку, свої можливості, а з іншого – права,

обов’язки і відповідальність. Ці знання необхідні, щоб однозначно

знати, що робити, за що відповідати та хто має виконувати ті чи інші

завдання. В іншому випадку можна стверджувати з високою

ймовірністю про виконання різних завдань у мотиваційній сфері

підприємства за принципом «у міру свого розуміння». Причому, слід

наголосити, що формалізування потрібне як на етапі формування, так і

на етапі використання технологій мотивування персоналу суб’єктів

господарювання у системі інформаційного забезпечення

трансформаційних змін у їхній діяльності.

Вивчення теорії і практики дає змогу зробити загальний

висновок про низький рівень формалізування HR-процесів на

вітчизняних підприємствах різних сфер економіки. Одна із

першопричин цього – низький рівень уваги керівництва цих суб’єктів

господарювання до зазначених проблем. Більшість керівників

стверджують, що підлеглі самі знають, що краще вчинити за тих чи

інших умов. Як слушно зауважує І. Плигунова [2, с. 24],

формалізування різних HR-процесів дає змогу «відштовхуватися від

«логіки процесу», а не від фантазій керівника щодо того, як ще

«завантажити» підлеглого».

Високий рівень формалізування технологій мотивування

персоналу підприємств дає змогу вирішити низку важливих для цих

суб’єктів господарювання завдань, а саме: розмежування зон

відповідальності між розробниками нових таких технологій, усунення

простоїв, установлення чітких правил поведінки в тих чи інших

обставинах (наприклад, за умови необхідності розгляду можливості

підвищення величини заробітної плати чи впровадження додаткових

складових у соціальний пакет), зменшення рівня конфліктності,

37

уникнення дублювання функцій, раціональний розподіл ресурсів,

налагодження ефективної взаємодії з іншими підрозділами тощо.

Проблема полягає у тому, що у своїй практичній діяльності

вітчизняні підприємства повинні здебільшого формалізувати ті

мотиваційні процеси, які вже існують (однак зараз не формалізовані

взагалі або формалізовані на низькому рівні). Відтак, враховуючи

думку О. Півень та О. Ламанової [1], слід зауважити, що

формалізування процесів формування і використання технологій

мотивування персоналу вітчизняними суб’єктами господарювання слід

починати із виявлення вузьких місць, оптимізування таких бізнес-

процесів, а також встановлення чітких правил гри.

Таким чином, вищезазначене свідчить, що без формалізування

процесів формування і використання технологій мотивування

персоналу практично неможливо досягти високого рівня ефективності

під час цих процесів.


1. Півень О. Формализация HR-процессов: [Електронний ресурс] /

О. Півень, О. Ламанова // Менеджер по персоналу. – Режим

доступу:

http://hrliga.com/index.php?module=profession&op=view&id=1231.

2. Плыгунова И. Формализация бизнес-процессов как HR-

инструмент / И. Плыгунова // Менеджер по персоналу. – 2009. –

№5. – С. 23-29.

38

Жуковська О.А.: Задачі оцінки економічних ситуацій

при інтервальній невизначеності у вихідних даних



При аналізі та прогнозуванні економічних ситуацій досить часто

доводиться спиратися на неточно задані дані, тобто вже на етапі

постановки задачі виникає стан неповного знання про необхідні для

формалізації економічної задачі параметри. Таким чином, коли при

побудові моделі має місце стан неповного (часткового) знання про

величину, яка нас цікавить, але відома тільки належність її до деякого

інтервалу говорять про інтервальну невизначеність у вихідних даних.

Наприклад, при оцінці ситуації на ринку експертам доступні лише

межі цін продукції, «коридор», в якому знаходиться курс національної

валюти і т.п. Також слід зауважити, що границі інтервальної оцінки

величин, що описують економічну ситуацію, можна задати так, що

точкова величина гарантовано буде належати інтервалу. Однак, чим

ширший інтервал на вході моделі, тим ширший інтервал на виході

моделі. Тому існує небезпека отримання настільки широкого інтервалу

оцінки вихідних параметрів, що не буде мати ніякої цінності.

Зручний математичний апарат, яким можна скористатися при

вирішенні подібних задач - інтервальний аналіз, характерною

особливістю якого є розгляд множин невизначеності як самостійних

цілісних об'єктів шляхом встановлення арифметичних, аналітичних та

інших операцій і відносин між ними. Слід зауважити, що одним з

недоліків інтервального аналізу, який часто піддається справедливій

критиці – відсутність обґрунтованих міркувань про те, як

визначаються границі розглядуваних інтервалів. Найчастіше це

питання залишається за "кадром" досліджень, і при вирішенні

прикладних задач границі інтервалів вважаються апріорі заданими.

Тому пропонується попередньо оцінювати границі інтервальних

величин з використанням апарату теорії ймовірності та математичної

статистики.

На прикладі рішення задачі побудови колективних рішень в

умовах протиріч приватних рішень групи незалежних експертів,

оцінки кваліфікації експерта [1] і ємності ринку [2], а також для

прийняття рішення малим підприємством про терміни погашення і

розміру необхідного кредиту [3] при інтервально заданих обсягах

реалізації і ціни продукції показується конструктивність

запропонованого підходу.

39


1. Жуковская О.А., Файнзильберг Л.С. Формальная оценка

квалификации эксперта на основе байесовской модели и методов

интервального анализа // Проблемы управления и информатики.

– 2005. – №3. – С. 103–115.

2. Жуковская О.А. Формальная модель оценки ёмкости рынка в

условиях интервальной неопределенности // Управляющие

системы и машины. – 2008. – № 5 – С. 88–92.

3. Жуковська О.А., Ковальова В.В. Журнал “Економіка і держава”.–

2011. – № 5. – С. 71-73.

40

Журавель Андрій Анатолійович, Дрозд Андрій

Олександрович: Вплив анонсованого Урядом України

підвищення мінімальної зарплати з 01.01.2017 на

інфляцію в 2017р.



Відповідно до Закону України «Про оплату праці», «Мінімальна

заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за

просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за

виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг

робіт)». Також, згідно цього закону, розмір мінімальної заробітної

плати (далі –МЗП) повинен бути не нижчим за розмір прожиткового

мінімуму, встановленого для працездатних осіб [1].

Досить тривалий час в Україні розмір МЗП був нижчим фактичного

рівня прожиткового мінімуму. Рівень МЗП впливає не лише на зарплати у

держсекторі по тарифній сітці, але і на всіх великих підприємствах, де

платять "білу" зарплату. Опосередковано МЗП також позначається і на

зарплатах в дрібному та середньому бізнесі [2].

На даний момент, враховуючи високу частку тіньової економіки,

зарплати у конвертах, корупцію та ін [3]., склалась ситуація, за якої люди,

що працюють не у держсекторі, отримують насправді більше розміру МЗП

(станом на грудень 2016 – 1600грн), так як роботодавці в такому випадку

платять податки на значно меншу суму (лише 664 грн). Задля виведення

«зарплат у конвертах» із тіні, а також підвищення рівня життя громадян

України, 26 жовтня прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що із

01.01.2017 року розмір МЗП становитиме не менше 3200 грн, замість

прогнозованих у бюджеті на відповідний період: в січні – 1600 грн і на

кінець року 1762 грн.[2,4].

Згодом, Президент України, Петро Порошенко, підтвердив дану

заяву, зазначивши, що «це рішення стосується більш, як 4-х мільйонів

українців» і задля його реалізації «в державному секторі будуть знайдені

відповідні ресурси держбюджету, а приватний сектор отримає чітке

правило, яке забороняє працюючому українцю виплачувати менше 3200 грн

на місяць» [5].

Аналіз факторів, що впливатимуть на інфляцію в наступному

році

Очевидно, що таке різке підвищення МЗП, не може не відобразитись

на економіці країни в цілому, якщо цьому немає відповідних передумов

(згідно держбюджету на 2017 рік, прогнозів міжнародних фінансових

41

установ, в наступному році ВВП України виросте не більш ніж на 3%, його

дефіцит становитиме до 3,7%, а рівень інфляції 8-12% [4,6,7]). Насамперед

таке підвищення обумовить ріст інфляції, динаміка якого буде залежати від

декількох факторів протягом року.

1) кількість громадян, які на даний момент отримують «зарплату в

конвертах» та суму цих зарплат. Очевидно, що якщо офіційно ω

працівників (зі слів Президента України – близько 4 млн.) отримували МЗП,

а в дійсності суму грошей, на ,0 грн більшу за 1288 грн (з

урахуванням ЄСВ та військового збору до МЗП=1600 грн.), то вплив

фактору підвищення МЗП коливатиметься від майже 0% (за умови, що до

підвищення усі ω працівників отримували в результаті зарплату більше

2576 грн (з урахуванням ЄСВ та військового збору до МЗП = 3200 грн) до

певного прогнозованого значення.

2) динаміка зарплат у інших працюючих, котрі уже на даний момент

отримують більше 3200 грн/міс. Даний фактор не суттєво вплине на рівень

інфляції, так як:

- по-перше підприємства швидше за все старатимуться не

підвищувати зарплату іншим працівникам (задля зменшення витрат на

сумарну сплату податків, можливе навіть зменшення сьогоднішніх зарплат у

деяких працівників до мінімального рівня);

- збільшення тарифного розряду єдиної тарифної сітки до 1600 грн із

1335 грн спричинить і збільшення зарплат. Важко спрогнозувати який вплив

у розвиток інфляції матиме даний чинник, але можна припустити, що він

привнесе не такий значний вклад, як збільшення МЗП у два рази [8].

- зарплати деяких чиновників, які згідно постанови КМУ «Про єдині

тарифні умови оплати праці робітників і службовців за загальними

(наскрізними) професіями та посадами» повинні бути пропорційні МЗП на

значення відповідного тарифного розряду, зі слів прем’єр-міністра України

не зміняться: «уряд має намір не прив'язувати до мінімальної зарплати ті

виплати, які від неї залежать - зарплати суддів, співробітників

антикорупційних органів» [2,9]. А це якраз категорії зарплат, які без такого

кроку, значно зросли б, хоч і швидше за все не вплинули на загальний рівень

інфляції з погляду купівельної спроможності даної категорії населення.

3) зростання рівня безробіття, яке прогнозується деякими

експертами у зв’язку з підвищенням МЗП [10]. Так як податкове

навантаження на підприємства зростуть з 664 грн (для МЗП=1600 грн) до

1328 грн (для МЗП = 3200 грн), а купівельна спроможність більшості

населення фактично не зміниться, то підприємства старатимуться

стримувати підвищення цін шляхом скорочення робітників або

удосконаленням процесу та технологій виробництва.

42

З іншого ж боку, надходження до бюджету зростуть і враховуючи

досвід минулих років швидше за все будуть використані на соціальну сферу

(ті ж зарплати, премії, субсидії), а не на інвестиції в основний капітал. При

такому розвитку подій інфляційні процеси посилюватимуться.

4) холодна/тепла зима. У зв’язку з підвищенням комунальних

тарифів, яке проводиться регулярно, значна частина коштів, отриманих в

результаті підвищення МЗП буде йти до кінця опалювального сезону на

сплату комунальних послуг, таким чином ці гроші не будуть брати активної

участі на ринку, а акумулюватимуться на рахунках НАК «Нафтогаз

України». Як тільки виникне потреба закуповувати значні обсяги

природного газу, НАК «Нафтогаз України» вийде на валютний ринок для

купівлі валюти за акумульовані кошти. Це безумовно спричинить тиск на

курс гривні, і в свою чергу призведе до росту цін, а відповідно і інфляції.

5) настання періодів розрахунку держави з боргами, перед якими, у

зв’язку з невеликими золотовалютними резервами та певними

зобов’язаннями щодо нього перед МВФ, НБУ найчастіше виходить на

валютний аукціон, що також впливає на курс гривні.

6) бажання зробити заощадження, зокрема шляхом купівлі валюти,

як це часто відбувалось в попередні роки. За словами експертів, за останні

роки, населення фактично вичерпало свої ресурси та можливості

заощаджень в цілому. А тому, підвищення МЗП у два рази для певної

кількості працюючих, враховуючи суттєве подорожчання комунальних

тарифів та цін на товари і послуги в попередні періоди, наврядчи обумовить

різке збільшення коефіцієнта заощадження.

7) період, сезон року. До даного фактору слід віднести також той факт,

що субсидії на 2016/2017 опалювальний сезон нараховані для населення за

доходами у 2015, які були значно меншими. Таким чином, маючи субсидію

від держави, та вдвічі збільшену зарплату, населення з одного боку перший

час відчує значне фінансове полегшення. Проте зі збільшенням попиту на

деякі товари, буде збільшуватись і їх ціна.

8) кон’юнктура на світовому ринку;

9) військово-політична ситуація в Україні;

10) інші фактори.

Приблизний прогноз

Визначимо максимальне значення рівня інфляції у зв’язку з

підвищенням МЗП. Враховуватимемо вище наведені фактори (зокрема

стабільність факторів 7-10, рівномірну покупку валюти з боку НБУ та НАК

«Нафтогаз України», а також підтвердження прогнозів щодо факторів 2 та 6)

та приймемо, що підвищення МЗП не вплине на тенденцію зміни рівня

безробіття, а всі додатково отримані кошти понад теперішнього рівня,

використовуватимуться для задоволення потреб у споживанні товарів та

43

послуг (згідно прогнозів по факторів 6 та 7). Теоретично припустимо, що усі

ω працюючих реально отримують лише МЗП.

За таких умов теоретичне збільшення надходжень до бюджету за 12

місяців 2017 бюджетного року становитиме:

1

6

..872,31

104*664*12*грн)6641328(*12

грнмлдр

Б тподатки

Реальна зарплата на руки, за умови таких факторів, для ω

працюючих в Україні зарплата зросте на

1288грн1288грн2576 МЗП грн.

За 12 місяців наступного року такі особи отримають сукупно:

..824,6110*4*грн1288*12**12 6 грнмлдрМЗПЗ

Для розрахунку вкладу у інфляцію, братимемо до уваги грошову

масу, що становить собою сукупність готівки, емітованої національним

банком, та залишки коштів комерційних банків на їх рахунках у

національному банку [11]

На даний момент грошова маса в країні згідно даних НБУ (станом на

кінець вересня 2016 року) становить [12]:

ГМвер2016 = 355,192 млрд грн

Враховуючи підвищення у грудні 2016 року мінімальної зарплати із

1450 грн до 1600 грн (з урахуванням ЄСВ та військового збору – з

1167,25 грн до 1288 грн) , грошова маса на початок січня 2017 року

наврядчи перевищить 356 млрд грн:

..356

грн10192,355*)грн25,1167грн1288(* 902017

грнмлдр

ГМnГМ ГРУЖОВ

де ГРУЖОВГМ - зміна грошової маси за жовтень-грудень 2016 року

n – кількість місяців після підвищення МЗП до нового підвищення у

2017 році. В даному випадку n=1.

Очевидно, що грошова маса постійно змінюється, але з року в рік

має тенденцію до зростання, і наступний рік не буде виключенням. Але до

значення грошової маси додасться сума грошей З, яка зробить вклад у

інфляцію. Враховуючи припущення по фактору 3:

(*)%32,26грн10356

грн10872,31грн10824,619

99

02017

_

ГМ

БЗІ

тподатки

мзпвклад

Якщо говорити про загальний рівень інфляції, то вона не буде

становити суму Івклад_мзп і прогнозованого значення на 2017 рік згідно

44

попереднього бюджету (до анонсу про підвищення МЗП), але все ж

наврядчи перевищить рівень у 35%(за стабільності факторів 1-10) [4-6].

Таким чином, на початок і кінець 2017 року сума грошей у 2576 грн

буде мати різну купівельну спроможність. Прийнявши за базовий період

січень 2017 року, на кінець грудня 2017:

4,1674грн2576%65МЗП35%-100%=МЗП базкін грн (**)

Тобто, за 2017 рік, реальні доходи громадян, які отримують на

сьогодні офіційно МЗП зростуть не менш ніж на:

%30%1001грн1288

грн4,1674

(***)

Отож, за вище перелічених теоретичних умов, у наступному році за

рахунок підвищення МЗП рівень інфляції становив би не більше, ніж на 25-

27%. Врахувавши, що насправді кількість працюючих, які отримують де-

факто лише МЗП або суму вищу МЗП, але нижчу анонсованого нового

мінімального рівня МЗП (у 2576 грн «на руки») – значно менше 4 мільйонів,

а також звернувши увагу незначний вклад зміни рівня безробіття у 2017,

який очевидно буде, вклад у загальну інфляцію буде швидше за все нижчим

максимально можливого (26,32%). З іншого боку є тиск на інфляцію також

із боку збільшення тарифного розряду до 1600 грн. Також варто врахувати,

що ціни на товари та послуги зростуть, так як підприємства що їх

виробляють змушені будуть компенсувати витрати на їх випуск.

Уточнення та висновки

Для детального прогнозу інфляції на наступний рік, необхідно

враховувати дуже багато деталей та володіти точними даними щодо:

кількості працюючих та кількості зарплат (і їх рівень) у кожного з них,

масштаби тіньової економіки, зокрема «зарплати у конвертах»,

особливостей формування бюджету України та напрями його видатків,

прогнозовані значення ВВП та рівня безробіття, враховуючи підвищення

зарплати, дані щодо грошової бази та безліч інших значень.

Вище наведений прогноз – доволі приблизний, але загалом здатний

показати загальні тенденції розвитку інфляційних процесів в наступному

році і дати змогу побачити основні результаті від різкого підвищення МЗП:

- рівень доходів громадян, які отримують на сьогодні більше ніж

3200 грн – знизиться;

- рівень доходів громадян, які отримують на сьогодні МЗП - зросте

(згідно розрахунків по формулах (**) та (***).

- інфляція протягом року матиме нерівномірний розвиток: до

середини весни можливе різке підвищення цін та зниження курсу гривні, з

поступовою стабілізацією до осені.

45

- уже в лютому місяці попит на деякі товари зросте, що з одного

боку збільшить доходи багатьох підприємств, і, можливо, надасть змогу їм

«здешевити» собівартість продукції шляхом модернізації виробництва; а з

іншої сторони збільшення попиту заохотить виробників просто збільшити

ціни, аби перекрити попереднє збільшення податків. За останнього розвитку

подій, підвищення МЗП буде нівельовано інфляцією – додаткові гроші

підуть на можливе підвищен ня цін (саме тому при прогнозі виконувались

розрахунки згідно формули (*)).

- уже на кінець 2017 року результати підвищення МЗП за негативної

поведінки факторів 1-10 будуть майже не відчутні. А на 2018 рік, коли ті ж

субсидії формуватимуться за доходами 2017 року, - рівень життя населення

може значно знизитись.

Враховуючи доволі високі ризики від підвищення МЗП у 2017 році

до 3200 грн в місяць, уряду слід було б відмовитись від такого кроку, і

здійснювати поступове підвищення МЗП, звертаючи увагу на основні

макроекономічні показники та забезпечуючи сприятливі умови для притоку

інвестицій та покращення умов ведення бізнесу, що збільшуватиме кількість

робочих місць та доходи населення. В перспективі це забезпечить сталий

розвиток української економіки.

Література: 1 Згідно оновленого Бюджету України на 2017 рік надходження до нього в

результаті підвищення МЗП зростуть на 20,3 млрд грн, а витрати на

28,3 млрд грн. [4]

1. Закон України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.1995.

Поточна редакція від 16.01.2016. [електронний ресурс]. Режим

доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80

2. Прем'єр-міністр: З 1 січня жоден працюючий українець не повинен

отримувати зарплату менше 3200 грн. Департамент інформації та

комунікацій з громадського сектору КМУ. Урядовий портал

[Електронний ресурс]. Режим доступу:

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249430230&cat_i

d=2442764

3. Тенденції тіньової економіки в Україні. І квартал 2016. Міністерство

економічного розвитку і торгівлі України. – 2016. – 21 с.

4. Проект Закону про Державний бюджет України на 2017 рік від

15.09.2016. Верховна рада України. Офіційний веб-портал


http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60032

5. Підвищення мінімальної зарплати є боротьбою з бідністю та захистом

працюючої людини – Президент. Президент України –Петро

Порошенко. Офіційне інтернет-предствництво [Електронний ресурс].

46

Режим доступу: http://www.president.gov.ua/news/pidvishennya-

minimalnoyi-zarplati-ye-borotboyu-z-bidnistyu-t-38576

6. МВФ прогнозирует рост экономики Украины на 1,5%. Економическая

правда [Електронний ресурс]. Режим доступу:

http://www.epravda.com.ua/rus/news/2016/11/2/609854/

7. Світовий банк: 2017 року ВВП України зросте на 2%. ВВС Україна


http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/09/160922_hk_world_b

ank_hk

8. Посадові оклади за ЄТС-2017. Бухгалтер.com.ua [Електронний

ресурс]. Режим доступу: https://buhgalter.com.ua/dovidnik/pratsya-ta-

zarobitna-plata/posadovi-okladi-za-yets/posadovi-okladi-za-yets-2017/

9. Постанова КМУ «Про єдині тарифні умови оплати праці робітників і

службовців за загальними (наскрізними) професіями та посадами»


http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/74-93-%D0%BF

10. Підвищення мінімальної заробітної плати: ціна економіки. Економічна

правда [Електронний ресурс]. Режим доступу:

http://www.epravda.com.ua/publications/2016/11/3/609966/

11. Демківський А. В. Гроші та кредит, навчальний посібник.

А В Демківський – К.: Дакор, 2007 – 528 с.

12. Грошово-кредитна та фінансова статистика НБУ [Електронний

ресурс]. Режим доступу:

https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=27843415&cat_id=445

78#3

47

Журавель Андрій Анатолійович, Лазаренко І.С.:

Інвестиційна дохідність договорів накопичувального

страхування життя в Україні: порівняння гривневих та

доларових програм



Страхування життя є універсальним інструментом для

вирішення багатьох соціальних завдань. Насамперед, це матеріальне

забезпечення громадян після досягнення пенсійного віку чи ситуація

втрати працездатності через нещасний випадок. Світовий досвід

свідчить, що виплати за довгостроковими договорами страхування

складають основу доходу громадян пенсійного віку [1].

Із прийняттям остаточного варіанту закону України «Про

страхування» ринок страхування в нашій країні почав бурхливо

розвиватись, в тому числі й завдяки іноземним компаніям, що почали

інтенсивно займати даний сегмент [2].

Кожен громадянин України може укласти договір

накопичувального страхування життя та акумулювати кошти протягом

певного періоду (від 5 до 30 років залежно від віку людини) у гривнях

або в іноземній валюті.

Зважаючи на нестабільність української економіки та курсу

гривні щодо іноземних валют, зокрема долара, дослідження

інвестиційної дохідності доларових та гривневих програм, враховуючи

середньозважений курс валют по роках, є досить актуальним.

Згідно закону України «Про страхування», гарантований

відсоток дохідності протягом року –до 4%, незалежно від валюти

страхування. Якщо для гривневої програми він фактично завжди на

рівні 4%, то для доларової – може коливатись від 1 до 4%. Але все ж в

Україні є компанії, які гарантують 4% річних і для валютних договорів

страхування життя.

Продемонструємо дану схему на прикладі. Нехай, клієнти Д та

Г уклали договори накопичувального страхування відповідно у

доларах та гривні в 2001 році на суму внеску 100$ щороку (для клієнта

Г відповідна сума у гривні – 530 грн, враховуючи середньозважений

курс НБУ) протягом 15 років. Розрахуємо суму вкладу за складним

відсотком через 15 років за песимістичного сценарію (4% річних) та

оптимістичному для гривневої програми (за словами експерта ринку

страхування життя, директора брокерської компанії SNAMI Finance

Коваля В.В., відсоток дохідності в середньому становить 14-16%,

48

досягаючи іноді максимального значення у 20-21%), отримаємо

результат, наведений в таблиці 1.

За 15 років клієнт Д вкладе 1500$ (11525 грн), а отримає не

менше 2082,45 $ (53102,55 грн.).

Клієнт Г за 15 років вкладе 7950 грн, а отримає 11037 грн

(505,25 $), або 22207 грн (870,86$) відповідно до песимістичного та

оптимістичного сценаріїв. В перерахунку на долар за відповідними

курсами гривні, клієнт Г вкладе сукупно 1214 $.

Введемо коефіцієнт інвестиційності, як відношення одержаних

в кінці строку дії договору коштів до вкладених коштів за весь період:

кошти Вкладені

кошти ОдержанііК

Даний коефіцієнт показує в скільки збільшиться кожна вкладена

грошова одиниця в кінці строку дії договору.

Цікаво, що якщо б клієнт Г щороку міняв би відповідну суму

грошей на долари, а через 15 конвертував би їх у гривні, то отримав

би: н47,309555,2594,1213 гр

А це більше ніж сума отриманих коштів в кінці дії гривневої

програми за оптимістичного сценарію.

Таблиця 2

Валю

та

вклад

у

Доларова програма Гривнева програма

Песимістичний

сценарій

Песимістичний

сценарій

Оптимістичний

сценарій

вклад

ено

отрим

ано Кдол

вклад

ено

отрим

ано Кгрн

вклад

ено

Отри

мано Кгрн

грн. 11525

,23

53102

,55 4,61

7950,

00

11037

,00 1,39

7950,

00

22206

,94 2,79

дол. 1500,

00

2082,

45 1,39

1213,

94

505,2

5 0,42

1213,

94

870,8

6 0,72

Отже, виходячи із вище наведених розрахунків, можна зробити

суттєві висновки:

1) як видно із значень коефіцієнтів інвестиційності (таблиця 2),

гривневі програми навіть за високих показників інвестиційного

прибутку (близько 15% в рік) не лише не зможуть забезпечити такий

же коефіцієнт інвестиційності, що й у доларовій програмі (2,79 проти

4,61), але і зменшать потенційну суму накопичення (із 30955 грн до

22207 грн);

49

Таблиця 1

Доларова програма Перерахунок

чергового гривневого внеску у:

Гривнева програма

Песимістичний варіант

(4% річних)

Песимістичний варіант (4%

річних)

Оптимістичний варіант

(15 % річних)

Рік

Курс

долара,

грн за дол.

Су

ма

на

по

чат

ок

року

раз

ом

із

чер

гови

м

вн

еско

м

Су

ма

на

кін

ець

року

раз

ом

з

нар

ахован

им

и

від

сотк

ами

Пер

ерах

ун

ок у

до

лар

и

Гр

ивн

і

До

лар

и

Су

ма

на

по

чат

ок

року

раз

ом

із

чер

гови

м

вн

еско

м

Су

ма

на

кін

ець

року

раз

ом

з

нар

ахован

им

и

від

сотк

ами

Пер

ерах

ун

ок у

до

лар

и

Су

ма

на

по

чат

ок

року

раз

ом

із

чер

гови

м

вн

еско

м

Су

ма

на

кін

ець

року

раз

ом

з

нар

ахован

им

и

від

сотк

ами

Пер

ерах

ун

ок у

до

лар

и

2001 5,37 100,00 104,00 553,97 537,21 98,66 530,00 551,20 102,60 530,00 609,50 114,43

2002 5,33 204,00 212,16 1131,39 532,66 99,50 1081,20 1124,45 211,10 1139,50 1276,24 239,32

2003 5,33 312,16 324,65 1726,86 533,27 99,39 1654,45 1720,63 322,66 1806,24 2022,99 380,32

2004 5,32 424,65 441,63 2263,23 531,92 99,64 2250,63 2340,65 440,04 2552,99 2859,35 557,95

2005 5,12 541,63 563,30 2844,65 512,47 103,42 2870,65 2985,48 582,57 3389,35 3796,07 751,70

2006 5,05 663,30 689,83 3483,64 505 104,95 3515,48 3656,10 723,98 4326,07 4845,20 959,45

2007 5,05 789,83 821,42 4326,60 505 104,95 4186,10 4353,54 862,09 5375,20 6020,22 1142,9

6

2008 5,27 921,42 958,28 7466,15 526,72 100,62 4883,54 5078,88 964,25 6550,22 7336,25 941,61

2009 7,79 1058,28 1100,61 8734,01 779,12 68,03 5608,88 5833,24 748,70 7866,25 8810,20 1110,2

1

50

Доларова програма Перерахунок

чергового гривневого

внеску у:

Гривнева програма

Песимістичний варіант (4% річних)

Песимістичний варіант (4% річних)

Оптимістичний варіант (15 % річних)

Рік

Курс

долара,

грн за дол.

Су

ма

на

по

чат

ок

року

раз

ом

із

чер

гови

м

вн

еско

м

Су

ма

на

кін

ець

року

раз

ом

з

нар

ахован

им

и

від

сотк

ами

Пер

ерах

ун

ок у

до

лар

и

Гр

ивн

і

До

лар

и

Су

ма

на

по

чат

ок

року

раз

ом

із

чер

гови

м

вн

еско

м

Су

ма

на

кін

ець

року

раз

ом

з

нар

ахован

им

и

від

сотк

ами

Пер

ерах

ун

ок у

до

лар

и

Су

ма

на

по

чат

ок

року

раз

ом

із

чер

гови

м

вн

еско

м

Су

ма

на

кін

ець

року

раз

ом

з

нар

ахован

им

и

від

сотк

ами

Пер

ерах

ун

ок у

до

лар

и

2010 7,94 1200,61 1248,64 9948,63 793,56 66,79 6363,24 6617,77 833,93 9340,20 10461,02 1312,9

5

2011 7,97 1348,64 1402,58 11208,02 796,76 66,52 7147,77 7433,68 932,99 10991,02 12309,94 1540,4

8

2012 7,99 1502,58 1562,68 12490,53 799,1 66,32 7963,68 8282,22 1036,4

4 12839,94 14380,74

1799,1

7

2013 7,99 1662,68 1729,19 20554,38 799,3 66,31 8812,22 9164,71 1146,5

9 14910,74 16700,03

1404,9

3

2014 11,89 1829,19 1902,36 41556,46 1188,67 44,59 9694,71 10082,50 848,22 17230,03 19297,63 883,40

2015 21,84 2002,36 2082,45 53102,55 2184,47 24,26 10612,50 11037,00 505,25 19827,63 22206,94 870,86

51

2) індексація вкладу сприятиме лише зменшенню коефіцієнта

інвестиційності, оскільки за таких умов клієнт вкладає більше грошей

на пізніших термінах дії договору, тоді як на початкових етапах він

вкладав меншу суму грошей, і кількість грошей за нарахованими на

них відсотками, буде незначною до кінця дії договору;

3) в умовах нестабільності української економіки для населення

краще робити договори накопичувального страхування життя, які

передбачають валютні внески. В такому випадку інвестиційний дохід з

року в рік хоч і буде меншим, але в кінці терміну дії договору швидше

за все забезпечить прибуток, вищий ніж за гривневої програми.


1. Тимченко Т. Страхування життя в Україні. – Юридичний

довідник «Юридичні фірми для підприємств в Україні» - 2012. –

56-58 с.

2. Ліга страхових організацій в Україні [електронний ресурс].

Режим доступу: http://uainsur.com/stats/life/

52

Задко К.В.: Іноваційний підхід до рітейлу Науковий керівник: Гальчинський Л.Ю.,



Наразі інформаційні технології відіграють досить важливу роль

у бізнесі, допомагають збільшити ефективність його ведення,

оптимізувати витрати, а особливо ті, що йдуть на «просування»

маркетингових ідей.

Рітейл-бізнес – це досить специфічна галузь, вона вирізняється

величезні обсяги продажів з мінімально можливими витратами. Зараз,

на фоні досить затяжної кризи в українській економіці та валютних

коливань, відчутно знизилася купівельна спроможність населення . І

це, як і варто було очікувати, викликало скорочення витрат на

технологічний розвиток, що є дуже важливим. Однак, саме в умовах

кризи певний набір ІТ-інструментів, може сильно допомогти не лише

зберегти, а й помножити обсяги продажів як сітьовим закладам, так і

окремим магазинам. Вивести бізнес з «анабіозу» може допомогти

залучення максимально можливої кількості клієнтів, збільшення рівня

конверсії, збільшення суми середнього чеку. Але це мають бути саме

нові, гнучкі та сміливі технологічні рішення (морально застарілими

технологіями нікого не здивуєш і не залучиш), що мають високий

коефіцієнт віддачі.

Серед вже працюючих технологій можна виділити такі як Near

Field Communication (NFC – це технологія безпровідного

високочастотного зв’язку з малим радіусом діяльності), iBeacon

(технологія передачі коротких повідомлень з унікальним

ідентифікатором на мобільні пристрої). Для того що краще та швидше

залучити клієнтів використовуються ці технології, вони допомагають

ефективно залучити гаджети відвідувачів під час відвідування

торгових майданчиків, вони підвищують рівень інформованості

клієнтів та рекламують цікаві саме для них товари чи послуги.

На сьогодні слово рітейл все частіше разом з новими ІТ-

термінами. Вже зараз існує багато прикладів дійсно успішних

рекламних та інформаційних проектів, які показують важливість

технологій та інформаційних систем загалом. Адже саме вони дають

безперечні переваги, а саме можливість швидко та адекватно реагувати

на найменші зміни та орієнтуватися на ринку, що підвищить

конкурентоспроможність та допоможе постійно бути на зв’язку з

клієнтами та реагувати а найменші коливання в їх попиті. Тож стає

53

зрозумілим, що сучасний розвиток рітейлу можливий лише в

комплексі із інформаційними технологіями.


1. http://www.ProRetail.info

2. http://www.rusnauka.com/34_NIEK_2010/Economics/75116.doc.html

54

Кириенко С.М.: О международном недельном стандарте

представления дат и постоянном григорианском

календаре. НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»


В Европейских странах различными организациями уже

несколько лет широко используется недельный стандарт

представления дат григорианского календаря, и в настоящее время

такое представление дат активно распространяется по всему миру.

Например, дата «7 декабря 2016 года» в недельном формате имеет вид

«2016-W49-3» - это 3-ий день 49-ой недели [1].

При таком представлении дат год всегда считается состоящим

из целого числа недель, совпадающих с неделями григорианского

календаря. Короткий год состоит из 52 недель, а длинный год состоит

из 53 недель. Первой неделей года считается неделя, включающая в

себя 4 января.

Недостатки альтернативного недельного календаря ISO 8601:

начало года приходится на разные даты григорианского

календаря;

альтернативный год и григорианский год имеют разную

продолжительность;

сложный цикл чередования 52-недельных и 53-недельных годов

[2].

Альтернативное недельное представление дат ISO 8601

используется вместе с григорианским календарём и не требует его

реформы, но в 2011 году американские учёные предложили новый

постоянный календарь, в котором год всегда начинается с

понедельника 1 января и состоит из целого числа семидневных недель

[3].

Экономист Стив Хэнк и астрофизик Ричард Генри из

Университета Джона Хопкинса предлагают с 2018 года ввести вместо

григорианского календаря постоянный календарь Хэнка-Генри.

Обычный год по календарю Хэнка-Генри состоит из 52 недель и

делится на 12 месяцев: 30,30,31; 30,30,31; 30,30,31; 30,30,31. Раз в

пять-шесть лет в конце года добавляется «високосная» неделя. Такой

«високосный» год состоит из 53 недель [4].

Недостатки постоянного календаря Хэнка-Генри:

дата весеннего равноденствия ежегодно смещается и,

следовательно, смещаются сезоны;

55

нарушается традиционная хронология григорианских дат;

сложный цикл чередования простых и високосных годов.

В статье [5] на основе эллиптической модели вращения Земли

вокруг Солнца было предложено рассматривать годовой цикл как

орбитальное движение Земли от перигелия к афелию и обратно:

4 января - это первый день первой «орбитальной» недели.

в течение 26 недель Земля движется от перигелия к афелию;

в течение 26 недель Земля движется от афелия к перигелию;

к последней 52-ой «орбитальной» неделе присоединяется 8-ой

день;

в високосном году 29 февраля считается 8-ым днём 8-ой недели.

В таком постоянном «орбитальном» григорианском календаре:

31 декабря всегда пятница, 1 января суббота, 2 января

воскресенье;

3 января является дополнительным выходным днём;

4 января всегда понедельник и начало первой недели.

Перейти к такому календарю можно будет в 2021, 2027, … т.е.

в те годы григорианского календаря, когда 4 января будет

понедельником.

«Орбитальный» недельный счёт позволяет усовершенствовать

недельное представление дат стандарта ISO 8601, при этом каждый

год будет состоять из 52 недель, и каждый год первая неделя будет

начинаться в понедельник 4 января.

Приложение №1 содержит табель постоянного григорианского

календаря, в котором отсчёт недель ведётся с 4 января, каждый год

состоит из 52 недель, восьмыми днями недели являются 3 января и 29

февраля, а новый григорианский год всегда наступает в ночь с

пятницы на субботу.

Литература

1. About the ISO Week Date Calendar. [Internet Resourse]:- Access

mode : http://myweb.ecu.edu/mccartyr/isowdcal.html

2. The Mathematics of the ISO 8601 Calendar . [Internet Resourse]: –

Access mode :

http://www.staff.science.uu.nl/~gent0113/calendar/isocalendar.htm

3. Taking Calendar Reform Viral. Steve H. Hanke .– Cato Institute. -

2013. [Internet Resourse]: - Access mode :

http://www.cato.org/publications/commentary/taking-calendar-reform-

viral

4. The radical plan to destroy time zones. Adam Taylor.–The

Washington Post. February 12, 2016. [Internet Resourse]: - Access

56

mode : https://www.washingtonpost.com/news/worldviews

/wp/2016/02/12/the-radical-plan-to-destroy-time-zones-2/

5. Кириенко С.М. Уменьшение рисков экономических потерь при

использовании альтернативных моделей календарей / Материалы

VIII Научно-практической конференции «Моделирование и

прогнозирование экономических процессов» - К.: НТУУ «КПИ»,

2014. – с.17 -20.

Приложение №1. Табель постоянного григорианского календаря

1 mo 4 11 18 25 1 mo 1 8 15 22 1 mo 1 8 15 22 29

2 tu 5 12 19 26 2 tu 2 9 16 23 2 tu 2 9 16 23 30

3 we 6 13 20 27 3 we 3 10 17 24 3 we 3 10 17 24 31

4 th 7 14 21 28 4 th 4 11 18 25 4 th 4 11 18 25

5 fr 8 15 22 29 5 fr 5 12 19 26 5 fr 5 12 19 26

6 sa 1 9 16 23 30 6 sa 6 13 20 27 6 sa 6 13 20 27

7 su 2 10 17 24 31 7 su 7 14 21 28 7 su 7 14 21 28

8 3 8 [29]

52 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

1 mo 5 12 19 26 1 mo 3 10 17 24 31 1 mo 7 14 21 28

2 tu 6 13 20 27 2 tu 4 11 18 25 2 tu 1 8 15 22 29

3 we 7 14 21 28 3 we 5 12 19 26 3 we 2 9 16 23 30

4 th 1 8 15 22 29 4 th 6 13 20 27 4 th 3 10 17 24

5 fr 2 9 16 23 30 5 fr 7 14 21 28 5 fr 4 11 18 25

6 sa 3 10 17 24 6 sa 1 8 15 22 29 6 sa 5 12 19 26

7 su 4 11 18 25 7 su 2 9 16 23 30 7 su 6 13 20 27

13 14 15 16 17 17 18 19 20 21 22 22 23 24 25 26

1 mo 5 12 19 26 1 mo 2 9 16 23 30 1 mo 6 13 20 27

2 tu 6 13 20 27 2 tu 3 10 17 24 31 2 tu 7 14 21 28

3 we 7 14 21 28 3 we 4 11 18 25 3 we 1 8 15 22 29

4 th 1 8 15 22 29 4 th 5 12 19 26 4 th 2 9 16 23 30

5 fr 2 9 16 23 30 5 fr 6 13 20 27 5 fr 3 10 17 24

6 sa 3 10 17 24 31 6 sa 7 14 21 28 6 sa 4 11 18 25

7 su 4 11 18 25 7 su 1 8 15 22 29 7 su 5 12 19 26

26 27 28 29 30 30 31 32 33 34 35 35 36 37 38 39

1 mo 4 11 18 25 1 mo 1 8 15 22 29 1 mo 6 13 20 27

2 tu 5 12 19 26 2 tu 2 9 16 23 30 2 tu 7 14 21 28

3 we 6 13 20 27 3 we 3 10 17 24 3 we 1 8 15 22 29

4 th 7 14 21 28 4 th 4 11 18 25 4 th 2 9 16 23 30

5 fr 1 8 15 22 29 5 fr 5 12 19 26 5 fr 3 10 17 24 31

6 sa 2 9 16 23 30 6 sa 6 13 20 27 6 sa 4 11 18 25

7 su 3 10 17 24 31 7 su 7 14 21 28 7 su 5 12 19 26

39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 48 49 50 51 52

OCTOBER DECEMBER

week week week

NOVEMBER

JULY SEPTEMBER

week week week

AUGUST

APRIL

week week week

JUNE MAY

week week

JANUARY

week

MARCH FEBRUARY

Gregorian Permanent Calendar (since 2021, 2027, ...)

57

Кравченко Марина Олегівна: Критичний огляд

методичних підходів до проведення кількісного аналізу

рівня економічної стійкості підприємства


Наше безпосереднє дослідження присвячене вивченню

механізму формування стійкості складних економічних систем, до

яких належить підприємство, в контексті нової системно-структурної

(неосистемної) економічної теорії. Теорія передбачає апріорне

розділення всіх систем на чотири типи залежно від їх просторово-

часової обмеженості: об’єкти (Ob) – є обмеженими в просторі,

необмеженими в часі; середовища (En) – є необмеженими ані в

просторі, ані в часі; процеси (Pc) – є необмеженими в просторі,

обмеженими в часі; проекти (Pj) – є обмеженими і в просторі, і в часі.

Концептуалізація механізму дозволяє зробити висновок, що стійкість

досягається за умови збалансованості тетради – утворення з підсистем

чотирьох основоположних типів. Будь-які емпіричні підтвердження

окресленої концепції, як і самої теорії, наразі відсутні. На теоретико-

методологічному рівні активні дослідження проводяться вченими

відділення моделювання виробничих об'єктів та комплексів

Центрального економіко-математичного інституту Російської академії

наук (ЦЕМІ РАН), зокрема Г. Клейнером та М. Рибачуком. Ними на

даний момент сформовано три методичних підходи до проведення

кількісного аналізу збалансованості систем різних типів у складі

тетради.

Перший підхід базується на побудові виробничих функцій

систем кожного типу. Функції відображають залежність обсягу

створюваних системою економічних благ від обсягу споживаних

ресурсів та властивостей системи [1]. Первинними базовими

ресурсами системи є доступні для неї ресурси простору і часу. В якості

властивостей розглядаються спроможності системи ефективно

використовувати доступні їй ресурси, що вимірюються через

показники інтенсивності використання простору та активності

використання часу. Окреслена функція представляє собою один з

варіантів багаторежимної виробничої функції і має вигляд композиції

функції Леонтьєва та виробничої функції з постійною еластичністю

заміщення факторів CES (від англ. constant elasticity of substitution –

CES).

Другий підхід полягає у виведенні виробничої функції

результативності функціонування тетради як єдиного цілого в

58

залежності від «виробничої потужності» її чотирьох підсистем, яка

також належить до класу виробничих функції з постійною

еластичністю заміщення факторів CES [2]. Проте наразі практичне

використання окреслених виробничих функцій виявляється

ускладненим внаслідок їх «нетрадиційного» тлумачення. Зокрема,

уточнення потребує поняття продукції для різних типів економічних

систем та результативності тетрад, що володіють різними ознаками;

ускладненою є індикація параметрів функції через відсутність

загальноприйнятих або принаймні таких, що можуть бути практично

реалізовані, підходів до їх вимірювання тощо. Відповідно сумнівною є

можливість отримання емпіричних даних для обчислення моделей.

Таким чином підходи, засновані на побудові виробничих функцій

тетради та її окремих підсистем, потребують подальшого опрацювання

та уточнення і для можливостей емпіричного використання наразі є

недоцільними. Такий висновок опосередковано підтверджується і

самими авторами [1].

Третій підхід заснований на кількісному вимірюванні пропорцій

систем різних типів у складі тетради та на цій основі проведення

оцінки її збалансованості. Якщо в якості параметрів, що

характеризують двосторонні периметричні зв'язки між підсистемами

тетради використати відносні кількісні оцінки рівня інтенсивності (іnt)

їх взаємозв’язків, то виходячи з однієї з умов стійкості тетради

(іnt (Ob-En) ≈ іnt (En-Pc) ≈ іnt (Pc-Pj) ≈ іnt (Pj-Ob)) та зробивши низку

припущень (зокрема, про симетричність та нульовий ступінь

однорідності шуканої функції збалансованості), робиться спроба

вивести формулу індексу збалансованості (або незбалансованості). В

цьому напрямку існують певні напрацювання. Зокрема, в одній зі свої

робіт Г. Клейнер пропонує скористатись наступною формулою індексу

незбалансованості [3]:

,

1111

111

a

d

b

d

c

a

a

d

b

d

c

a

І (1)

де а = іnt (Ob-En), b = іnt (En-Pc), c = іnt (Pc-Pj), d = іnt (Pj-Ob) –

незалежні параметри; І – індекс незбалансованості тетради, 0 І < 1:

І = 0, якщо конфігурація зв’язків між підсистемами є абсолютно

збалансованою, І → 1, якщо конфігурація зв’язків між підсистемами є

незбалансованою, І = 1, якщо конфігурація зв’язків між підсистемами є

абсолютно незбалансованою.

59

В більш пізній роботі підхід був дещо видозмінений і автором

запропонована формула індексу збалансованості у вигляді:

,

11

1

c

d

d

c

b

d

d

b

b

c

c

b

a

d

d

a

a

c

c

a

a

b

b

aE

(2)

де Е– індекс збалансованості тетради, 0 Е < 1: Е = 1, якщо

конфігурація зв’язків між підсистемами є абсолютно збалансованою,

Е → 0, якщо конфігурація зв’язків між підсистемами є

незбалансованою, Е = 0, якщо конфігурація зв’язків між підсистемами є

абсолютно незбалансованою.

Такий підхід вбачається більш аналітично зрозумілим та

придатним для практичного опрацювання. Практичні спроби

проведення оцінювання збалансованості тетради були здійснені

М. Рибачуком на прикладі освітньої установи [4] та підприємства [5].

В основі застосованої ним методики лежить припущення про те, що

об'ємні пропорції підсистем можуть бути оцінені шляхом редукції до

пропорцій між чисельністю зайнятих у відповідних секторах. При

проведенні оцінювання всі співробітники розподіляються як

представники внутрішніх підсистем чотирьох типів, а пропорції

підсистем оцінюються через підрахунок їх кількості. Для знаходження

параметрів a, b, c, d рекомендується застосування апарату аналітичної

геометрії.

Ставлячись з глибокою повагою до наукових здобутків

колективу відділення моделювання виробничих об'єктів та комплексів

ЦЕМІ РАН, спираючись на них та поклавши в основу формування

власної методики оцінювання економічної стійкості промислових

підприємств останній з окреслених вище підходів, в той же час

необхідно визнати, що він потребує доопрацювання через наявність

суттєвих недоліків. Зокрема:

1. Умовами ідеального стану тетради, який забезпечує її

стійкість, є а) однакова вираженість всіх чотирьох підсистем; б)

відсутність дисфункцій та, як наслідок, взаємна збалансованість

підсистем. В той же час, при обчисленні рівня незбалансованості

тетради за формулою (1) або збалансованості за формулою (2),

формалізованою виявляється лише друга вимога. Це призводить до

того, що в окремих випадках запропоновані формули дають

некоректний результат, оскільки нами було доведено, що виконання

умови a ≈ b ≈ c ≈ d можливе в тому числі і у випадках, коли

збалансованість системи є суттєво порушеною.

60

2. Автори зазначають, що параметри a, b, c, d є незалежними.

Більш глибокий аналіз не дозволяє повністю погодитись з таким

висновком.

3. Сумнів викликає доцільність застосування інструментарію

проведення оцінювання пропорцій підсистем шляхом редукції до

пропорцій між чисельністю співробітників певних категорій. Зокрема,

на промислових підприємствах, на більшості з яких застосовується

лінійно-функціональна організаційна структура, чисельність

управлінського персоналу (представники якого віднесені авторами

підходу до об’єктної підсистеми) та співробітників, відповідальних за

розвиток підприємства (віднесених до проектної підсистеми) апріорно

менша чисельності службовців (віднесених до середовищної

підсистеми) та спеціалістів (віднесених до процесної підсистеми).

Таким чином, навіть максимально виважена лінійно-функціональна

організаційна структура реального промислового підприємства не

спроможна задовольнити вимогам «ідеального стану» збалансованості

тетради.

Виявлення зазначених недоліків обумовили необхідність

розроблення та застосування в дослідженні власного методичного

підходу до визначення індексу економічної стійкості підприємства в

контексті системно-структурної економічної теорії [6].


1. Клейнер Г. Б. Экономика. Моделирование. Математика. Избра-

нные труды / Г.Б.Клейнер ; Российская академия наук,

Центральный экономико-математический институт. — М. :

ЦЭМИ РАН, 2016. — 856 с.

2. Клейнер Г. Б. Системно-ориентированное моделирование

предприятия (системная микроэкономика) / Г. Б. Клейнер //

Стратегическое планирование и развитие предприятий : Пленар-

ные доклады и материалы круглого стола 15-го Всероссийского

симпозиума. — М. : ЦЭМИ РАН, 2015. — С. 16-23.

3. Клейнер Г. Б. Системная сбалансированность экономики: осно-

вные принципы / Г. Б. Клейнер // Системный анализ в экономике

— 2014 : Сборник.— М.: ЦЭМИ РАН, 2015. —Том 1. — С. 9-18.

4. Рыбачук М. А. Анализ и измерение пропорций системной струк-

туры организации: пример Университета «Дубна» / М.А. Рыбачук

// Экономическая наука современной России. — 2014. — №3 (66).

— С.130-146.

5. Рыбачук М. А. Системный подход к стратегическому управлению

предприятием / М. А. Рыбачук // Молодая экономика:

61

экономическая наука глазами молодых ученых : Сборник. — М.:

ЦЭМИ РАН, 2014. — С. 108-110.

6. Kravchenko M. Structural Balance as a Basis of the Economic

Stability of an Enterprise / M. Kravchenko // World Scientific News

(WSN). — 2016. — Vol. 57. — Pp. 300-308.

62

Кривда І.В., Пасенченко Ю.А.: Застосування підходу

паритету ризику для вибору оптимального

інвестиційного портфелю


[email protected]

Підхід паритету ризику (RP – risk parity investing) – стратегія

розміщення активів, яка стала популярною після фінансової кризи

2008 року. Зважаючи на те, що цей підхід дозволяє вирівнювати

ризики усіх основних типів активів, він нещодавно набув високої

популярності серед хедж фондів. Підхід паритету ризику зазвичай

передбачає розміщення більшої кількості коштів у активи з

фіксованим доходом, порівняно з традиційним 60-40 портфелем (коли

60% активів інвестуються в акції, а 40% в активи з фіксованим

доходом).

Підхід паритету ризику почався з спостереження, що традиційні

методи розміщення активів (60/40 портфель) не достатньо

диверсифіковані, якщо зважати на те, як кожний клас активів впливає

на загальні ризики портфелю. Оскільки акції мають значно вищу

волатильність, ніж облігації, то саме рух на ринку акцій визначає

загальний ризик інвестиційного портфелю. Таким чином, з точки зору

ризику, інвестиційний портфель є переважно портфелем акцій, тому

що майже всі коливання викликані зміною ціни на ринку акцій. В

цьому сенсі, традиційні підходи до розміщення активів забезпечують

низьку диверсифікацію, навіть якщо вони здаються збалансованими,

якщо зважати на кількість грошей інвестованих у кожний тип активів.

Підхід паритету ризику пропонує простий вихід з цієї ситуації.

Потрібно диверсифікувати портфель, проте не по кількості

інвестованих грошей, а по ризику – забезпечити інвестиційний

портфель з однаковими ризиками для акцій та облігацій. Для того, щоб

диверсифікувати його по ризику, потрібно інвестувати більше грошей

в активи з меншими ризиками, ніж в активи з високими ризиками. Як

результат, навіть якщо прибуток пропорційно ризику є вищим,

загальний прибуток є нижчим, ніж у традиційному 60/40 портфелі. Ця

проблема вирішується використанням левериджу -

процесу управління активами і пасивами підприємства, спрямованим

на зростання прибутку. Підхід левериджу має свої ризики і проблеми

застосування, проте дозволяє досягти суттєвих переваг. Поєднання

двох підходів дає змогу збалансувати інвестиційний портфель за

ризиком, а не просто за кількістю інвестованих грошей, і в той же час

http://ua-referat.com/%D0%A3%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F

63

отримати достатній прибуток. Деталі впровадження підходу паритету

ризику можуть суттєво відрізнятися, так як в реальній практиці

інвестори вкладають кошти не лише в акції і облігації. Проте основна

ідея, яка полягає в диверсифікації ризику, залишається незмінною.

Розглянемо модель простого інвестиційного портфелю

заснованого на підході паритету ризику, який буде забезпечувати

однакові ризики для різних класів активів. Для того, щоб

сконструювати такий портфель, необхідно наприкінці кожного

календарного місяця оцінювати волатильність ̂ i всіх доступних

класів активів (використовуючи дані до )1( t місяця) і задати ваги

портфелю для класу активу i [3]:

ittit kw ,1

,ˆ , ni ,...,1

змінна k t є однаковою для всіх типів активів і контролює

леверидж (або цільову волатильність) портфелю.

Отже, на відміну від багатьох інших стратегій, підхід паритету

ризику передбачає диверсифікацію та контроль над ризиком і

прибутком. Застосування цього підходу на практиці показало, що він є

більш ефективним, ніж традиційні стратегії, які засновані не на

ризиках, а на кількості інвестованих грошей [5].


1. Stubbs, Robert A., “Risk Parity: Applying the Concept to Equity

Strategies,” http://updatefrom.com/axioma/2012_q1/newsletter.asp,

March 2012.

2. Kaya, Hakan and Wai Lee, “Demystifying Risk Parity,” Neuberger

Berman white paper, 2012.

3. Kazemi, Hossein, “An Introduction to Risk Parity,” Alternative

Investment Analyst Review, 1, 2012.

4. Thierry and Guillaume Weisang, “Risk Parity Portfolios with Risk

Factors,” working paper, 2012.

5. Anderson, Robert M., Stephen W. Bianchi and Lisa R. Goldberg,

“Will My Risk Parity Strategy Outperform?” Financial Analysts

Journal, 2012.

64

Костенко Дмитро Юрійович: Формування ефективної

інвестиційної стратегії підприємства в кризових умовах

Науковий керівник: Цеслів О. В.

Email: [email protected]

За сучасної ситуації, що склалась в Україні економічні умови

можна характеризувати як досить динамічні та нестабільнільні, що

обумовлюють специфічний характер функціонування та складність що

до прогнозування динаміки розвитку підприємств.

У таких умовах реалізація інвестиційної діяльності

підприємства лише за допомогою традиційних теоретико-

методологічних понять інвестиційного менеджменту стає

неможливою. Висока залежність економіки від політичних чинників та

підвищенням рівня конкуренції на ринках, все це зумовлює потребу

підприємств у використанні антикризових методів та нових методів

управління підприємствами.

У цій ситуації виграє підприємство, котре змогло використати

зміни зовнішнього середовища у своїх інвестиційних цілях. Успішний

розвиток підприємства та його існування безпосередньо залежать від

розробленої інвестиційної політики і методів її реалізації.

Інвестиції передбачають цілеспрямоване використання капіталу.

Інвестиційна політика підприємства являє собою підхід до формування

фінансово-інвестиційних ресурсів. Якщо ця політика правильно сфор-

мована, то вона приведе до підвищення фінансового потенціалу

інвестиційної діяльності підприємства.

Використовуючи стратегічні підходи управління

підприємством, що базуються на досвіді та інтуїції не завжди є досить

ефективними. Господарська діяльність в кризових умовах та високому

впливу негативних факторів, в першу чергу, зовнішнього середовища

спричиняє банкрутство окремих суб'єктів господарювання або до їх

тимчасової неплатоспроможності.

Формування інвестиційної стратегії є досить довгим та творчим

процесом. Воно базується на прогнозуванні окремих умов здійснення

інвестиційної клімату і поєднання інвестиційного ринку або ж його

сегментів. Складність полягає в тому, що відбувається постійний

пошук і оцінка альтернативних варіантів інвестиційних рішень. Також

потрібно постійно корегувати стратегію з врахуванням зміни

зовнішніх умов та нових можливостей росту компанії.

В умовах нестабільної економіки треба приділяти значну увагу

до реалізації основних функцій інвестиційного процесу, таких як:

65

1. Розробка та своєчасне внесення коректив в стратегічні напрямки

інвестиційної діяльності.

2. Формування цілей, основних напрямків та визначення пріоритетів

інвестиційної діяльності підприємства на довгостроковий період .

3. Прогнозування потреб в інвестиційних ресурсах для реалізації

розробленої стратегії.

4. Аналіз та вибір най ефективніших інвестиційних програм.

Антикризові інвестиційні заходи передбачають різноманітні дії:

1. Інвестування коштів у різні види майнових та немайнових

цінностей, для підвищення конкурентоспроможності підприємства

та його можливостей на ринку.

2. Реінвестування коштів із наявних інвестиційних проектів та

програм, що були не неефективними або не відповідають стану

справ підприємства.

При розробці антикризової інвестиційної політики слід якомога

більше уваги приділяти інноваційному інвестуванню у розвиток нових

виробництв та сфер бізнесу.

Зростання невизначеності за кризових умов спричиняє

підвищення ролі інвестиційної стратегії у забезпеченні ефективного

розвитку підприємства.

Отже, можна зробити висновок, що для прийняття ефективних

управлінських рішень щодо антикризового управління підприємством

необхідно детальніше досліджувати питання, пов’язані з

інвестиційною політикою, а саме з процесом вивільнення коштів, що

знаходяться в розпорядженні підприємства, вдале розроблення

інвестиційної стратегії, ефективна система раннього попередження та

реагування. Формування інвестиційної політики має відбуватись на

основі аналізу особливостей зовнішнього економіко-правового

середовища, специфіки галузі та внутрішніх особливостей

підприємства.


1. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством:

Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. - К.:ЦУЛ,2003р. - 504 с.

2. Бланк І.О. Інвестиційний менеджмент: Підручник для студ. вищ.

навч. закл. – К.: КНЕУ, 2005р. – 398 с.

3. Ковтун Е.О., Сорока Д.В. Інвестиційна стратегія підприємства

[Електронний ресурс] режим доступу: http://www.rusnauka.com/

34_NIEK_2010/Economics/75303.doc.htm

4. Лівошко Т.В., Барковська Т.В. Антикризове управління

підприємством в умовах нестабільності економіки // Держава і

регіони .- 2007р.- №1.- 197-199с.

66

Кубах Поліна Сергіївна, Жуковська Ольга Анатоліївна:

Особливості розвитку цифрової економіки в Україні:

SWOT-аналіз



Розвиток цифрових технологій і комерційне використання

всесвітньої мережі інтернет сприяв розвитку цифрової економіки. Під

терміном «цифрова економіка» розуміється економіка, яка

ґрунтується на інформаційних технологіях. Термін «цифрова

економіка» вперше з’явився в роботі [1] канадського вченого Дона

Тапскотта у 1995 році. У 2001 Томас Месенбург виділив три основні

складові цифрової економіки [2]: підтримуюча інфраструктура

(апаратне забезпечення, програмне забезпечення, телекомунікації,

мережі і т. д.), електронний бізнес, електронна комерція.

Україна вже зробила перші кроки у напрямку цифровізації та

автоматизації окремих процесів, проте цифрова економіка ще до сих

пір залишається сферою з нерозкритим потенціалом. Тому, наразі,

особливої актуальності набуває аналіз даної проблеми, методи її

вирішення, усунення недоліків та слабких сторін, внесення певних

змін.

SWOT – аналіз цифрової економіки України, що наведений

нижче, дає можливість дослідити його сильні та слабкі сторони, а

також сформулювати загрози й можливості для його розвитку.

Категорія «Загрози» є перешкодами, які виникають на шляху

виконання дій та планів. Категорія «Можливості» має

рекомендаційний характер щодо тих напрямків, які необхідно

вдосконалювати та розвивати задля усунення недоліків цифрової

економіки.

SWOT – аналіз цифрової економіки України:

Сильні сторони:

найбільша індустрія аутсорсингу в Східній Європі;

достатня забезпеченість висококваліфікованими кадрами в області

розробки програмного забезпечення, що дозволяє Україні конкурувати

на світому ринку;

швидке зростання IT-індустрії, що відкриває чимало сприятливих

можливостей для вітчизняних підприємств, вищих навчальних

закладів і населення;

зростання соціальних мереж є центральним компонентом

всесвітньої цифрової економіки;


67

наявність медіа-ресурсів, що дозволяє поширювати важливу

інформацію;

стрімке зростання цифрових технологій є підґрунтям швидкого

розвитку інтернет-економіки;

сильна конкуренція, що стимулює й вдосконалює цифрову

економіку;

пришвидшення виконання завдань і задоволення потреб.

Слабкі сторони:

потреба у значному фінансовому інвестуванні в розвиток цифрової

економіки;

невелика інформованість людей в області цифрової економіки;

недорозвиненість цифрової інфраструктури;

слабкий підприємницький кластер, який здатний створювати

додану вартість у цифровому сегменті;

слабка система мотивації людей, які ведуть розробки.

Можливості:

створення IT-об'єднання для допомоги підприємствам подолати

технологічне відставання;

покращення якості університетських досліджень за рахунок

змінення переліку областей дослідження: введення стандартів,

встановлених провідними компаніями;

надання консультативних послуг з питань впровадження цифрових

технологій;

впровадження IT-платформ для онлайн-навчання;

боротьба з корупцією;

переведення застарілих бюрократичних процедур у сучасну й

зручну цифрову форму;

завершення реформи захисту прав інтелектуальної власності як

важливу основу для подальшого розвитку інновацій та цифрових

технологій;

дотримання прав власності на дані;

створення спільних цифрових стандартів;

зростання ВВП за рахунок частки цифрової економіки.

Загрози:

більшість вітчизняних фахівців пропонують свої компетенції на

заході, тому Україна втрачає агентів цифрової економіки;

оскільки немає фінансування цифрових продуктів, ринок

невеликий, підприємці шукатимуть реалізацію своїх можливостей за

кордоном;

68

зараз дуже популярно виробляти різноманітні продукти в інтернет-

економіці, тому зростає попит на венчурне фінансування, яке можна

знайти лише за кордоном: внаслідок відбувається таке явище, як

«відтік мізків».

Комп’ютерні мережі та програмне забезпечення мають вагоме

значення у міжнародній торгівлі й у відносинах влади з народом.

Незважаючи на те, що розвиток цифрової економіки – це нелегке

завдання й вимагає багато часу, нових реформ і внесення певних

корективів, вона відкриває не просто величезні перспективи, а й

необхідні засоби для протидії зовнішньої агресії. Впровадження

цифрової економіки в Україні потребує не тільки відповідних

технологій, а й нового погляду та підходу на організаційний процес та

культуру.

Література: 1. Tapscott, Don (1994). The digital economy : promise and peril in the

age of networked intelligence. New York: McGraw-Hill.

2. 2. Mesenbourg, T.L. (2001). Measuring the Digital Economy. U.S.

Bureau of the Census.

69

Луговець Віталій Вікторович: Кібернетичні загрози

державному сектору економіки




Широке розповсюдження комп’ютерів та мережі Інтернет в

останні десятиліття призвело до появи не тільки нових ринків,

активного обміну технологіями та пришвидшення економічної

активності у більшості країн, а й стало причиною виникнення

глобальних кібер-загроз.

Звіти міжнародних компаній, які займаються питаннями

інформаційної безпеки одностайно звертають увагу на важливість

цього питання для державної політики.

У 2011 році компанія PwC підготувала звіт, який мав на меті

привернути увагу українських компаній та держави до питання

захисту від сучасних кібер-загроз, таких як фінансові злочини та

шахрайство, шпіонаж, військові дії, тероризм, активізм.

Кібер-злочини увійшли в п’ятірку найбільш розповсюджених

економічних злочинів в Україні та світі (Рис. 1) [1].

Рис. 1 Найбільш розповсюджені економічні злочині в Україні та

світі

Сучасні дослідження за результатами 2015 року вказують на

збільшення збитків, які несуть компанії (в тому числі українські) через

недоліки чи відсутність захисту від кібер-загроз.

Так за даними компанії Zecurion кількість випадків втрати

(викрадення) даних за останні три роки збільшилося до 868, а розмір

збитків сягнув $29,345 млрд. (Рис. 2). Майже п’яту частину всіх

17,0%

23,0%

30,0%

60,0%

73,0%

23,0%

7,0%

24,0%

24,0%

72,0%

Кіберзлочини

Недобросовісна конкуренція

Маніпуляції з фінансовою звітністю

Хабарництво та корупція

Незаконне привласнення активів

У світі

Україна


70

випадків втрат даних було зафіксовано у державних установах (Рис. 3)

[2].

Рис. 2 Обсяг втрат даних

Рис. 3 Топ 3 галузі за кількістю втрат даних

Компанія Gemalto дещо схожі дані наводить у своєму звіті за

перше півріччя 2016 року [3]. Тим не менше, державні установи

частіше зазнавали впливу кібер-загроз ніж інші, наприклад,

підприємства сфер роздрібної торгівлі та технології (Рис.4).

Для України особливо актуальним питання захисту від кібер-

загроз стало наприкінці 2015 року, коли енергетична система України

зазнала хакерської атаки – 23 грудня 2015 року було знеструмлено

близько 289 населених пунктів (центральна частина Івано-

Франківська, Городенківський, Калуський, Долинський, Косівський,

Тисменицький, Надвірнянський райони та Яремчанська зона) [4, 5].

Лише цього року розуміння сучасних кібер-загроз нарешті

знайшло своє відображення у державній політиці. 15 березня 2016

року Президент України підписав Указ про рішення Ради національної

$25.11 млрд. $18.534 млрд. $29.345 млрд.

804

733

868

0

5

10

15

20

25

30

35

650

700

750

800

850

900

2013 2014 2015

Розмір збитку Кількість втрат даних

11,7%

16,2%

15,5%

13,5%

17,7%

16,9%

12,9%

13,4%

17,9%

Фінанси

Роздрібна торгівля

Держсектор

2015 2014 2013

71

безпеки і оборони України від 27 січня 2016 року «Про Стратегію

кібербезпеки України» [6].

Рис. 4 Ранжування галузей за кількістю втрат даних


1. PwC. Всемирный обзор экономических преступлений

[Електронний ресурс] // Режим доступу:

https://www.pwc.com/ua/ru/press-room/assets/gecs_ukraine_ru.pdf

2. Утечки конфиденциальной информации в России и в мире


http://www.zecurion.ru/upload/iblock/1e5/Zecurion_Data_Leaks_201

6_full.pdf

3. Gemalto releases findings of first half 2016 Breach Level Index


http://www.gemalto.com/press/Pages/Gemalto-releases-findings-of-

first-half-2016-Breach-Level-Index.aspx

4. Кібернапад на енергокомпанії України був ширший, ніж

повідомляли – агентство [Електронний ресурс] // Режим доступу:

http://www.radiosvoboda.org/a/news/27467951.html

5. Прикарпатські енергетики оговтуються після кібератаки


http://www.oe.if.ua/showarticle.php?id=3415

6. Президент затвердив Стратегію кібербезпеки України


http://www.president.gov.ua/news/prezident-zatverdiv-strategiyu-

kiberbezpeki-ukrayini-36856

9,18%

2,84%

8,10%

13,69%

15,94%

21,87%

8,00%

10,03%

11,25%

12,24%

16,76%

15,89%

6,44%

8,86%

12,78%

14,82%

15,90%

17,35%

Інші галузі

Технології

Освіта

Роздрібна торгівля

Держсектор

Фінанси

2015 2014 2013

72

Мастюк Д.О.: Дослідження впливу факторів на

ефективність структури капіталу акціонерних

товариств енергетики



Процес дослідження структури капіталу акціонерних товариств

енергетики базується на використанні різних підходів та інструментів

аналізу даних. Одним з основних таких підходів є моделювання зміни

ефективності капіталу та його зазначеної структури, оскільки на базі

рівня ефективності приймаються відповідні рішення щодо зміни

пропорцій фінансових джерел, формування стратегій управління та

оптимізації структури цих джерел, а також покращення фінансово-

економічної стабільності.

Ефективність структури капіталу визначається рядом

фінансово-економічних показників, які несуть різну інформацію та

мають різні критерії використання. Поняття «ефективність» в свою

чергу є досить різноманітним з позиції поглядів вчених. М. Лебас і К.

Юске розкривають його оперуючи філософською позицією:

«ефективність» являє собою одне зі «слів-валіз», усередині якого

кожний вміщує поняття, яке йому підходить, перекладаючи турботу

про визначення на контекст [1, с. 126]». О. Олексюк в свою чергу

визначає ефективність як «дійсну сукупність властивостей і параметрів

підприємства, які відображають якість його роботи, економічність

витрачання ресурсів, раціональність організації технології

виготовлення продукції, повноту використання обладнання та

робочого часу, продуктивність праці тощо… Ефективність виступає

більше аналітичним співвідношенням між ресурсами та результатами

економічної діяльності і носить більш технічний характер…[2]».

Враховуючи зазначені визначення, розкриємо власну позицію щодо

поняття «ефективності структури капіталу підприємства», яке – на

нашу думку – виступає критерієм оптимальної структури та

відображає позитивний ефект від досягнення тих чи інших

встановлених підприємством цільових результатів, за рахунок

прийняття відповідних фінансово-економічних рішень. Оптимальність

структури капіталу, при цьому, визначається високим ступенем

ефективності капіталу, мінімальною його вартістю, максимальною

прибутковістю та максимальним рівнем ринкової вартості

підприємства в певний проміжок часу.


73

Використовуючи економіко-математичний інструментарій – а

саме програмне забезпечення GRETL, що запроваджене

Каліфорнійським університетом – був проведений аналіз факторів

впливу на показник визначення ефективності структури капіталу –

економічно-додану вартість (EVAMod). Дослідження базується на 65

спостереженнях, п’яти крос-секційних елементах – акціонерних

товариствах енергетики: ПАТ «Центренерго», ПАТ «Київенерго»,

ПАТ «Західенерго», ПАТ «Донбасенерго» та ПАТ «Дніпроенерго» – та

часовому проміжку в 13 років. Для математичного моделювання біло

використано модель панельних даних з фіксованим ефектом (Panel

Data Model with Fixed-effects). Зазначена модель є доцільною для

використання через малу кількість крос-секційних елементів та

відносно коротким часовим проміжком [3, с. 367].

В остаточному варіанті моделі закладено 5 ендогенних

(мікроекономічних) факторів впливу на економічно-додану вартість

акціонерних товариств енергетики, що виступає залежною змінною.

Відтак:

𝑋1 − Розмір підприємства;

𝑋2 − Рівень матеріальних активів підприємства;

𝑋3 − Рівень фінансового важеля;

𝑋4 − Прибутковість;

𝑋5 − Корпоративне управління;

𝑌 − Економічно-додана вартість підприємства.

Результати моделювання впливу на залежну змінну відображено

нижче (табл. 1).

Таблиця 1

Результати моделювання впливу факторів на ефективність

структури капіталу акціонерних товариств енергетики

Coefficient Std. Error t-ratio p-value

const 6.60772e+06 2.95167e+06 2.2386 0.0292 **

Розмір

підприємства

−356158 174283 −2.0436 0.0458 **

Рівень матеріальних

активів

−1.37911e+0

6

521293 −2.6456 0.0106 **

Рівень фінансового

важеля

932.248 497.643 1.8733 0.0663 *

Прибутковість 5.4392e+06 454760 11.9606 <0.0001 ***

Корпоративне

управління

−677373 363232 −1.8648 0.0675 *

Mean dependent var −21483.80 S.D. dependent var 601272.3

74

Sum squared resid 5.08e+12 S.E. of regression 303888.8

LSDV R-squared 0.780482 Within R-squared 0.774437

LSDV F(9, 55) 21.72769 P-value(F) 4.16e-15

Log-likelihood −907.3889 Akaike criterion 1834.778

Schwarz criterion 1856.522 Hannan-Quinn 1843.357

rho −0.442423 Durbin-Watson 2.213944

Joint test on named regressors -

Test statistic: F(5, 55) = 37.7668

with p-value = P(F(5, 55) > 37.7668) = 1.31604e-016

Test for differing group intercepts -

Null hypothesis: The groups have a common intercept

Test statistic: F(4, 55) = 0.452936

with p-value = P(F(4, 55) > 0.452936) = 0.769814

Durbin-Watson statistic = 2.21394

p-value = 0.00464263

*власні розрахунки автора

Згідно з проведеними розрахунками зазначимо, що обрані

фактори є доцільними для використання в моделі і є вагомими,

оскільки значення статистичної вагомості (p-value) не перевищує 0.01

та 0.05, а в деяких випадках 0.1. Значення R2 для всієї моделі становить

0.78, що є вагомим показником, при цьому P-value(F) для моделі

наближається до нуля – це підтверджує можливість використання

моделі. Результат тесту Дурбіна-Ватсона має відхилення від еталону

на +10.5%, що на нашу думку є незначним і p-value становить 0.0046.

Дослідження впливу зазначених мікроекономічних факторів

показало доцільність включення останніх в модель та доцільність

використання самої моделі для аналізу зміни ефективності структури

капіталу акціонерних товариств енергетики. Відповідна модель є

базою для подальшого аналізу більш широкої бази факторів впливу на

ефективність, а також безпосередньо на саму структуру капіталу

акціонерних товариств. Література:

1. M. Lebus, K. Euske (2007) 'А conceptual and operational delineation

of performance', in Andy Neely (ed.) Business Performance

Measurement: Unifying Theory and Integrating Practice. Cambridge

University: Cambridge University Press, pp. 125–139.

2. Олексюк О. І. Економіка результативності підприємства / О. І.

Олексюк. – К. : КНЕУ, 2008. – 262 с.

3. Marno Verbeek (2008) A guide to modern econometrics, 3rd edn.,

Chichester, England: John Wiley & Sons.

75

Медзатий М.С.: Аналіз стану електронної комерції в

Україні

Науковий керівник: Жуковська О.А.



Електронна комерція (e-commerce) забезпечує торгівлю

товарами через мережу Internet, набуває все більшу популярність в

розвинених країнах. Ця галузь успішно розвивається і в Україні.

Відповідно до досліджень Української асоціації директ-

маркетингу (УАДМ) об’єм ринку онлайн-комерції в 2013 році складав

$2 млрд. Особливо активно через Інтернет продається одяг,

електроніка, книги, побутова техніка. Набирає обороти і торгівля

продуктами харчування, причому більшість учасників ринку вважають

саме цей сегмент найбільш перспективним на майбутні п’ять років.

Опираючись на доступні данні [1], проведемо аналіз найбільш

важливих аспектів електронної комерції в Україні. В таблиці 1

представлено результати порівняльної оцінки долі деяких популярних

Інтернет магазинів в грошовому вираженні (за 100% взятий дохід

компанії Rozetka)

Таблиця 1. Порівняння грошових доходів п’яти популярних

Інтернет-магазинів

Розетка Алло Фокстрот Ельдорадо Комфі

100 % 26.7 % 16, 6 % 9,32 % 9,32 %

Як видно з таблиці деякі досить великі продавці товарів ще

недостатньо використовують переваги Інтернет комерції. Тому серед

Інтернет-продавців загострюється боротьба за якість сервісу. На думку

фахівців середні і великі гравці з поганим сервісом будуть стагнувати і

втрачати долю ринку. А рівень сервісу малих торгівців будуть

притягуватись до лідерів.

Активно буде продовжуватись розвиток інфраструктури для

електронної комерції, причому основні акценти будуть направлені на

розвиток логістики, управління платежами, технологіями інтеграції з

додатковими сервісами. Значно збільшиться доля продажу з мобільних

приладів(смартфонів) і досягне 30-40%, причому згідно прогнозам,

об’єм ринку електронної комерції України виросте більше чим в 2 рази

в продовж наступних трьох років.

Примітно, що в останні роки на фоні росту курсу долару і

інфляції суттєво росте і попит на товари українських виробників. Так ,

для прикладу, товарообіг Всеукраїнського торгового центру Prom.ua

76

збільшиться в 3 рази, а кількість замовлень на 130%. По наявними

даним кожен п’ятий товар, куплений на майданчику в 2015 році, був

українського виробництва.

Рис 1. Данні покупок українських товарів на Prom.ua в 2015 році

(в тис.одиниць)


1. E-commerce в цифрах [Електронний ресурс] Режим доступу:

http://mindteam.com.ua/ua/feed/e-commerce

77

Міщенко Анастасія Павлівна: Розвиток та перспективи

штучного інтелекту в бізнесі

Науковий керівник Дрозд Андрій Олександрович



Сучасний світ змінюється з кожним роком, і основним рушієм є

технології. Людство прагне постійно вдосконалювати свої знання та

досягнення, постійно в пошуках засобів покращення свого існування,

покращення свого економічного становища. Одним з таких

інструментів є розробка штучного інтелекту для впровадження його в

сферу економіки, бізнесу.

Штучний інтелект як поняття розвивається з 70-х років XXст. У

перспективі штучний інтелект повинен повністю замінити людський

інтелект і виконувати всі функції людського мозку, але проблемою є

те, що на даний момент філософія ще не вирішила питання природи

людського інтелекту. Наразі це поняття розуміють як «неповні»

інтелектуальні системи, призначені для виконання певних конкретних

функцій, які можна описати алгоритмом. Такі системи вже зараз

активно впроваджуються, в тому числі і у бізнес. Популярними стають

так звані боти (роботи), тобто спеціальні програми, що виконують за

заданим алгоритмом певні дії через ті ж інтерфейси, що і користувач.

Зараз вже існує безліч їх різновидів, наприклад, усім відомі чат-боти,

але зосередимо увагу на більш прогресивних інтелектуальних

системах, що використовуються у бізнесі.

Вже відносно давно (2011 рік) розроблений та вдосконалюється

суперкомп’ютер IBM Watson, оснащений системою штучного

інтелекту «питання-відповідь», що розуміє питання та шукає на них

відповідь у базах даних. Позиціонується компанією як когнітивна

технологія, що здатна мислити як людина, і яку можна

використовувати у бізнесі, різного роду дослідженнях, науці[1]. Але це

лише початок розгортання інтелектуальної революції. Уже зараз

неповні інтелектуальні системи розробляються дуже активно.

Так, у жовтні 2016 року MasterCard та Facebook Messenger

розробили чат-бота зі штучним інтелектом,що призначений для банків

та різних фінансових послуг у бізнесі. Цей бот, як заявляють

виробники, дозволить споживачам керувати своїми фінансами та

здійснювати різні покупки на абсолютно новій основі. Банки та інші

фінансові установи, бізнес-організації зможуть використовувати цей

бот задля обміну інформацією (текстові та голосові повідомлення).

Доступний такий бот буде у наступному році[2]. Зараз вже діють


78

безліч ботів у бізнесі, дозволяючи підприємцям вирішувати такі

проблеми як цілодобове функціонування фірми, збільшення

продуктивності тощо. Наприклад, у тому ж Facebook доступні боти з

покупок, доставки квітів, новин, розваг. Telegram також не відстає у

впровадженні ботів: для роботи з будь-якими типами файлів, для

нагадувань, пошуку та бронювання готелю у більшості країн світу, для

курсу валют, для порад стартаперам, для вибору онлайн-інструментів

для різних бізнес-задач (PR, аналітика, дослідження тощо)[3].

Ще більш цікавою є розробка штучного інтелекту для бізнесу –

Saleforse Einstein, що є CRM-системою. Розробники обіцяють, що вона

забезпечить передові AI можливості для продажу, сервісу і маркетингу

шляхом вбудови штучного інтелекту у повсякденне ділове життя за

допомогою «хмар». Це система аналізу даних, що збираються з усіх

можливих джерел та обробляються, в цей час система самонавчається і

в результаті дає прогнозний аналіз, що і використовують бізнес-

менеджери для роботи з клієнтами[4].

Можна зробити висновок, що штучний інтелект (а саме

вузькоспеціалізовані інтелектуальні системи) впроваджується у

найрізноманітніші галузі індустрії. Найсильніші гравці у цій новій

галузі (IBM Watson, Microsoft, Google AI Platform, Saleforce у галузі

бізнесу) дуже сильно конкурують своїми розробками по

впровадженню ШІ у практичне використання.

Щодо використання елементів ШІ в Україні, провідні компанії

намагаються йти в ногу з часом. Детальніша інформація про це

наведена у таблиці 1.

КОМПАНІЇ, ЩО ВЖЕ

ВИКОРИСТОВУЮТЬ

ЕЛЕМЕНТИ ШІ

ВИКОРИСТАННЯ В

ПЕРСПЕКТИВІ

Київстар – бот Зоряна, що

обслуговує клієнтів замість

онлайн-консультантів

Оператори кол-центрів в

найближчому майбутньому

будуть замінені майже на 100%

ботами

Приват Банк – бот в Telegram для

переводу грошей в один клік

У лютому 2016 року за

підтримки Microsoft і Мінапк

України, асоціація AgTech

Ukraine провела у Києві

Всеукраїнський хакатон

аграрних інновацій та AgTech

Forum 2016 (вперше в Україні),

де заявили,що за допомогою

синергії високих технологій та

Моніторинг електронних

декларацій чиновників –

OpenDeclarationBot

Сервіс для моніторингу

реєстраційних даних та судових

рішень компанії для запобігання

рейдерських захоплень і контролю

79

контрагентів – OpenDataBot агросектору Україна отримає

прекрасний шанс зайняти сильну

позицію в цій досить нової ніші,

бо для цього є всі необхідні

ресурси, включаючи

інтелектуальний потенціал.

Заходи AgTech Ukraine

дозволили багатьом українським

проектам і командам здобути

свою популярність та отримати

рекомендації від фахівців галузі,

серед них: Kray Technologies

(дрони для безпілотного

внесення засобів захисту

рослин); BioSens (сенсор для

експрес-діагностики безпеки

продуктів харчування);

UABERRY (автоматизовані

конструкції для вирощування

полуниці і системи фертигації);

Grain Track (програмне

забезпечення для

зернотрейдерів); AgriEye

(картування полів з допомогою

безпілотників з камерами власної

розробки); Petiole (моментальне

вимірювання площі листкової

поверхні за допомогою

мобільного телефону)[11]

Серійне виробництво

ПриватБанком комерційних ботів

для бізнесу (комунікація з

клієнтами та продаж товарів через

смартфон) – Приват24 Sender[8]

Нова Пошта має неофіційний бот

NovaPoshta_Bot, що відстежує

статус і вагу посилки та скільки

треба за неї заплатити після

отримання. Для отримання

інформації боту потрібно

відправити лише номер посилки.

CRM-система з штучним

інтелектом OneBox Next

української компанії

WebProduction для компаній будь-

якої галузі бізнесу. Система

використовує нейромережу для

управління клієнтською базою,

допомоги менеджеру у підвищенні

ефективності продаж, високий

рівень обслуговування «холодних»

дзвінків. Навчившись, система

зможе підлаштовуватися під стиль

кожного клієнта, таким чином

збільшуючи ефективність

комунікації з клієнтами[9].

«Розумна ферма» компанії з

вирощування полуниць UaBerry:

розробка приладу керування

фермою – дані оточуючого

середовища та стану рослин щодня

збираються в базу і зберігаються

на сервері. Це дає можливість

точно аналізувати, відслідковувати

і керувати процесом вирощування,

що в кінцевому періоді призводить

до збільшення врожаю і

підвищення його якості. Керувати

фермою можна віддалено через

80

ВЕБ інтерфейс або через

мобільний додаток[10].

Тобто штучний інтелект в Україні набуває поширення в галузі

CRM, фінансових послуг, e-government, доставки, в аграрному секторі

та обслуговуванні клієнтів.

Безумовно, це знак того, що людство вступає у нову

інтелектуальну еру. Але чи розуміємо ми це у повній мірі? Це привід

замислитись, а що ж саме ми розуміємо під «штучним інтелектом», що

саме ми створюємо, для яких цілей та які наслідки може це мати. Якщо

ми створимо справді роботів, наділених штучним інтелектом, які

зможуть виконувати майже всю роботу, що зараз виконують люди, це

призведе не лише до масового безробіття населення планети та

зосередження прибутків у невеликої групи власників цього інтелекту,

а може привести і до більш негативних наслідків.

Так, великі вчені та винахідники Стівен Хоккінг, Ілон Маск,

Білл Гейтс виражають своє непокоєння щодо майбутнього ШІ.

«Штучний інтелект буде або найкраще, або найгірше, що

станеться з людством», – проголосив С.Хокінг на одній із

конференцій, присвяченій ШІ[5].

«Ми повинні бути обережними з ШІ. Це може бути

небезпечніше за ядерну зброю», – заявив Ілон Маск на своїй сторінці.


1. IBM Watson – Build your cognitive business with IBM –

[Електронний ресурс] — Режим доступу:

http://www.ibm.com/watson/

2. Чат-боти Fasebook та MasterCard – [Електронний ресурс] —

Режим

доступу:http://www.business.ua/rynok/mastercard_i_facebook_zapust

ili_chat_bota_-355108/

3. 15 бізнес-ботів для Telegram – [Електронний ресурс] — Режим

доступу:https://vc.ru/p/telegram-business-bots

4. Saleforce Einstein штучний інтелект у бізнесі – [Електронний

ресурс] — Режим доступу

https://www.salesforce.com/products/einstein/overview/

81

Мороз Максим Тарасович: Прикладні аспекти

прогнозування валютного курсу

Науковий керівник: Фартушний Іван Дмитрович



Економісти та інвестори завжди намагалися спрогнозувати

майбутній обмінний курс, базуючись на інформації передбачення

якого, вони могли б отримати грошову цінність тієї чи іншої валюти.

Існують різні моделі, які використовуються, щоб з'ясувати майбутній

курс обміну валюти. Однак, як і у випадку з прогнозами, майже всі ці

моделі сповнені труднощами, і жоден з них не може претендувати на

100% ефективність при виведенні точного майбутнього обмінного

курсу. Курсові прогнози отримуються шляхом розрахунку вартості по

відношенню до інших іноземних валют на певний період часу. Є

безліч теорій для прогнозування валютних курсів, але всі вони мають

свої власні обмеження.

Найбільш часто використовувані методи для прогнозування

обміну валют є:

Фундаментальний підхід - це метод прогнозування, який

використовує елементарні дані, що відносяться до країни, такі як ВВП,

темпи інфляції, продуктивність, сальдо торгового балансу і рівень

безробіття Вивчається поточна ситуація з точки зору політичної,

економічної і фінансово-кредитної політики. Ціллю фундаментального

аналізу є визначення істинної, справедливої ціни валюти. Порівнюючи

оцінку з поточною ринковою ціною, робиться висновок про те,

переоцінена або недооцінена валюта [1]. Такий підхід годиться для

довгострокових інвестицій.

Технічний підхід - при такому підході, настрій інвесторів

визначає зміна обмінного курсу: прогнозування зміни ціни в

майбутньому на основі аналізу зміни ціни у минулому. У його основі

лежить аналіз часових рядів ціни — «чартів». У технічному аналізі

розроблено безліч різноманітних інструментів та методів, але всі вони

засновані на одному загальному припущенні — шляхом аналізу

часових рядів за допомогою виділення трендів (на основі паттернів і

технічних індикаторів) можливо спрогнозувати поведінку ціни в

майбутньому [2]. Деякі важливі моделі прогнозування валютного

курсу представлені нижче.

Модель паритету купівельної спроможності

Підхід до прогнозування паритету купівельної спроможності

(ПКС) будується на основі закону єдиної ціни. Він стверджує, що одні

82

й ті ж товари в різних країнах повинні мати однакові ціни. Наприклад,

цей закон передбачає, що крейда в Австралії буде мати таку саму ціну,

як крейда рівних розмірів в США (з урахуванням валютного курсу та

без урахування операційних і транспортних витрат). Тобто, не буде

ніякої можливості арбітражу щоб купити дешево в одній країні і

продати з націнкою в іншій [3]. Залежно від принципу, підхід ПКС

прогнозує, що обмінний курс буде змінюватися шляхом компенсації

зміни цін, що виникають у зв'язку з інфляцією. Наприклад, кажуть, що

ціни в Канаді, за прогнозами, збільшаться на 4% протягом наступного

року, а ціни в Америці зростуть всього на 2%. Тоді різниця в інфляції

між Канадою та Америкою є: 4%-2%=2%. Згідно з цим припущенням,

ціни в Канаді будуть зростати швидше по відношенню до цін в

Америці. Таким чином, підхід ПКС пророкує, що долар Канади

знеціниться приблизно на 2%, щоб збалансувати ціни в цих двох

країнах. Так, у разі, якщо обмінний курс становив 90 канадських

центів за один американський долар, ППС буде прогнозувати

обмінний курс –

1$918,0$)1$90,0$()02,01( заCADUSDзаCAD

Економетричні моделі

Це метод, який використовується для прогнозування валютних

курсів шляхом збору всіх відповідних факторів, які можуть вплинути

на певну валюту. Він з'єднує всі ці чинники для прогнозування

валютного курсу. Фактори, як правило, базові поняття економічної

теорії, але будь-яка змінна може бути додана до них при необхідності

[4]. Наприклад, скажімо, аналітик для канадської компанії досліджував

фактори,які на його думку будуть впливати на обмінний курс USD /

CAD. З його досліджень і аналізу, він виявив, що найбільш

впливовими факторами є: різниця в процентних ставках (РПС),

відмінності темпів зростання ВВП (ВВП), різниця темпів зростання

доходів (ТЗД). Тоді економетрична модель матиме вигляд:

)()()()1(/ ТЗДвВВПбРПСарікCADUSD

Коефіцієнти, що використовуються ( а , б , в ) визначають

тенденцію руху факторів (позитивну чи негативну).

Модель часових рядів

Модель часових рядів повністю технічна і не включає в себе

жодну економічну теорію [5]. Широковживаним терміном є модель

авторегресії - рухомого середнього. Прогнозування часових рядів є

використання моделі для прогнозування майбутніх значень на основі

раніше спостережуваних значень. Сенс полягає в тому, що минула

поведінка і цінові патерни можуть вплинути на майбутню поведінку

цін і моделей.

83

Отже, розвиток ринку визначається фундаментальними

чинниками, але також вірно і зворотне – фундаментальні чинники

визначаються ринком, тобто поведінкою учасників ринку, їх оцінками

і очікуванням. При цьому уміння давати правильну оцінку розвитку

ринкових ситуацій залежить від здатності передбачати превалюючі

очікування учасників ринку, а не від здатності прогнозувати зміни на

реальному світі [6]. Це виводить на перший план проблему побудови

прогнозів на основі комбінування екстраполяційних і суб'єктивних

оцінок. Проводилися дослідження в даній області, проте аналіз

результатів цих досліджень показав переважання в них творчого

характеру, що свідчить, по суті, про початковий рівень розробленості

проблеми побудови комбінованих прогнозів. Тим не менш, деякі люди

вірять, в прогнозування обмінних курсів і намагаються знайти

чинники, які впливають на рухи валютних рівнів. Для них, підходи,

згадані вище, є гарною відправною точкою для початку.


1. Фундаментальний підхід [Електронний ресурс] – Режим доступу

до ресурсу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Фундаментальний аналіз.

2. Технічний аналіз [Електронний ресурс] – Режим доступу до

ресурсу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Технічний аналіз.

3. Паритет купівельної спроможності [Електронний ресурс] – Режим

доступу до ресурсу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Паритет

купівельної спроможності.

4. Економічне прогнозування [Електронний ресурс] – Режим

доступу до ресурсу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Економічне

прогнозування.

5. Часовий ряд [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Часовий ряд.

6. Сорос Дж. Алхимия финансов : Пер.с англ. – М.: “Инфра-М”,

1996. – 416 с.

84

Нікітіна Поліна Андріївна, Жуковська О.А.:

Математичні концепції визначення та оцінки ринкової

частки компанії



Розвиток підприємства неможливий без наявності ефективної

стратегії, правильний вибір якої залежить від глибинного розуміння

ситуації на ринку. В умовах жорсткої конкуренції як на світовому, так

і на місцевих ринках підприємства усіх розмірів і видів діяльності все

більше і більше стають занепокоєними не тільки своїми фінансовими

показниками (прибутковість, рентабельність), а й своїм положенням на

ринку – ринковою долею та її динамікою [1, c. 27]. Частка на ринку як

всієї компанії, так і окремих її брендів, стає для менеджерів ключовим

показником для вимірювання ефективної діяльності компанії.

Частка ринку відображає частку продажів компанії в межах

усього ринку, де вона функціонує, і характеризує положення компанії

на ринку відносно конкурентів. Задачею будь-якої маркетингової

стратегії є збільшення частки ринку, адже чим більша доля на ринку,

тим ефективнішим є бізнес [2].

Дослідження частки ринку є більш складною задачею, ніж

відслідковування продажів продукту/бренда через те, що потребує

врахування фактору конкуренції. Процес визначення частки ринку

включає в себе наступні етапи [3]:

I. Визначення та опис моделі

II. Збір інформації

III. Проведення розрахунків та аналізу

IV. Розроблення стратегії та планування

Цей крок може бути розділений на два:

• Формулювання стратегії.

• Прогнозування та планування.

V. Контроль та перевірка виконання плану

Вкрай важливо, щоб аналітик відслідковував показники

діяльності компанії після складання плану і приведення його в дію.

Детальний контроль за реальними показниками може покращити не

тільки майбутні плани, а й саму технологію проведення дослідження

частки ринку.

Основний розрахунок ринкової частки відбувається за

формулою

85

%100V

PS (1)

де S – ринкова доля компанії; P – об’єм продажів певної компанії;

V – загальний об’єм продажів на даному ринку.

Також для визначення частки ринку маркетологами активно

використовується методика Парфітта-Коллінза [4]. Для цього

застосовується формула (1.2)

IRNS (2)

де N – проникнення продукту на ринок; R – повторне придбання;

I – інтенсивність споживання товару.

Існує також інший підхід до оцінки частки ринку, який

висловив відомий вчений Ф. Котлер. Він визначає, що частка ринку

компанії пропорційна маркетинговим зусиллям щодо просування її

продукту [5]. Математично це може бути виражено наступним чином,

як показано у формулі (3).

ii kMS (3)

де iS – частка ринку бренду i ;

iM – маркетингові зусилля щодо

просування i -го продукту; k – коефіцієнт пропорційності.

Ключове запитання, яке виникає, – як можна виміряти

маркетингові зусилля фірми. Тут Котлер додатково визначає

маркетингові зусилля як функцію від маркетингових складових

компанії як в поточному періоді, так і в попередні. Математично це

можна записати за допомогою формули (4).

,...),,( iiii DAPfM (4)

де iP – ціна продукту i -ої фірми;

iA – витрати на реклами i -ої

фірми; iD – зусилля з дистрибуції (наприклад, торгові надбавки i -ої

фірми).

Існує багато варіацій функціональної форми рівняння (4).

Однією з найбільш вдалих реалізацій є поліноміальною логіт-моделлю

(MNL – multinomial logit [1, c. 53]).

)exp(1

K

k

kikii X

m

j j

iiS

1

(5)

86

де i – привабливість бренду i ;

i – параметр постійного впливу на

бренд i ; m – кількість брендів на ринку; kiX – значення k -ої

пояснювальної змінної kX для бренду i (наприклад, рівень цін,

властивості продукту, витрати на рекламу, дистрибуція, ефективність

продажів і т.п.); K – кількість пояснювальних змінних; kf –

монотонна функція від kX ;

k – оцінений параметр.


1. Cooper L.G. Market-Share Analysis / L.G. Cooper, M. Nakanishi. –

Netherlands: Kluwer Academic Publishers, 2010. – 271 р.

2. Karnani A. Strategic Implications of Market Share Attraction Models /

Karnani A. // Management Science. – 1985. – № 31 (5) – p. 536-547

3. Terui N. Forecasting Dynamic Market Share Relationships / Terui N.

// Management Science. – 1997. - № 17 – p. 132-155

4. Parfitt J.H., Collins B.J.K. Use of consumer panels for brand share

prediction – J. Marketing Res. – 1968 – №5.

5. Котлер Ф. Основы маркетинга / Пер. с анлг. Боброва В. Б. – М.:

Прогресс, 1991. – 657 с.

87

Ніколаєва Альона Володимирівна: Хеджування ризиків

за допомогою ф’ючерсних контрактів: сутність,

проблеми в Україні та шляхи їх розв’язання

Науковий керівник: Іваненко Віктор Іванович



Для української економіки на даному етапі її розвитку

характерними є непрогнозовані коливання валютного курсу та

відсоткових ставок, які виникають внаслідок нестабільного

економічного та політичного становища нашої держави. У даних

умовах суб’єкти економічної діяльності прагнуть мінімізувати свої

збитки та ризики.

Хеджування – це діяльність, що спрямована на зменшення

ризиків у фінансовій (страховій, біржовій, банківській) діяльності.

Основними інструментами хеджування є деривативи – похідні

фінансові інструменти, які засвідчують зобов’язання або право

придбати чи продати базовий актив за заданими контрактом умовами у

майбутньому. Одним із основних фінансових інструментів, створених

з метою хеджування ризиків є ф’ючерси.

Ф’ючерсний контракт є стандартизованим, який засвідчує

зобов’язання сторін купити та, відповідно, продати, зазначену

кількість певного базового активу за встановленою ціною у певний

визначений момент у майбутньому. Наприклад, юридична особа, що

вирощує пшеницю на території України, не знає, якою буде ціна

продажу зерна на момент збору врожаю. Ціна може перевищити те

значення, якого буде достатньо для покриття збитків та отримання

прибутку, а може виявитися і недостатньою для досягнення точки

беззбитковості. У такому випадку буде вигідним продати ф’ючерсні

контракти по ціні, яка буде дещо перевищувати значення, необхідне

для досягнення точки беззбитковості. Це дозволить підприємцеві

знизити ризики. Для покупця така ситуація теж буде вигідною, адже на

момент продажу врожаю ціна може значно зрости, що призведе до

неможливості придбання бажаної кількості зерна.

Для розрахунків втрат або прибутків при купівлі або продажі

ф’ючерса використовують наступну формулу:

)()( 0tVTVV (1),

де V – вартість контракту; V – зміна вартості (тобто обсяг

збитку або прибутку); )( 0tV – вартість контракту в момент підписання


88

угоди; )(TV – вартість контракту на момент його виконання.

Враховуючи, що вартість контракту дорівнює добутку кількості

базового активу на його ціну, можемо переписати рівняння (1)

наступним чином:

CtPTPV ))()(( 0 (2),

де P – ціна базового активу у певний момент, C – кількість

активу, що продається чи купляється. Таким чином, перед продажем

або купівлею ф’ючерса за певною ціною контрагенти повинні оцінити,

наскільки вигідним для них буде цей контракт. Кожен учасник має

певні ресурси на проведення моделювання поведінки базисного активу

та моделювання його ціни на момент виконання зобов’язання, тому

кожен з них отримає певні значення, від яких зможе відштовхуватись

під час прийняття рішення про рівноважну ціну контракту.

Ф’ючерси були розроблені з метою хеджування ризиків, але на

даний момент вони є високоліквідними фінансовими інструментами,

які торгуються на біржі та виступають у якості інструмента

спекуляцій. Одним із різновидів даного деривативу є валютні

ф’ючерси. Їх суть не відрізняється від розглянутого прикладу, тільки

активом виступають валюта та курси валют. Під час стрімкого

зростання курсу долара США по відношенню до гривні особи, що

передбачили це явище, придбали ф’ючерсні угоди на придбання

доларів у майбутньому за значно нижчою ціною, ніж та, яка була на

ринку.

Внаслідок таких значних спекуляцій на валютних курсах НБУ

ввів обмеження на хеджування ризиків за допомогою ф’ючерсів. Для

більшості учасників ринку ф’ючерсні угоди являються єдиною

можливістю керувати ризиками. Тобто внаслідок спекуляцій на ринку

ф’ючерсів в Україні постраждали ті учасники ринку, які

використовували даний дериватив для хеджування ризиків (тобто вони

одержували менший прибуток, ніж могли за найкращих умов, але

перестраховувалися від ризиків, за яких могли понести значні збитки).

Через спекулянтів ринок ф’ючерсних угод в Україні на певний

проміжок часу був майже заморожений, але зараз, у період, коли

курсова ситуація дещо стабілізувалася порівняно з попередніми

роками, ф’ючерси починають частіше з’являтися на нашому ринку.

Для поліпшення ситуації на фінансовому ринку України доцільно було

б ввести обмеження за арбітражними операціями, тобто такими, коли

особа придбає ф’ючерс на короткий строк і швидко продає його при

найменшому збільшенні ціни. А от за операціями, які переслідують

лише хеджування ризиків, не треба вводити обмеження, адже вони

позитивно впливають на ринкову ситуацію.

89

Хеджування ризиків забезпечує певний достатній прибуток,

вберігає від завеликих втрат, а, отже, призводить до стабілізації ринку.

Формування ліквідного ф’ючерсного ринку сприяє підвищенню

функціонування як окремих суб’єктів ринку, так і економіки в цілому.

Отже, ф’ючерси представляють значні можливості для стабілізації

економіки нашої держави завдяки зменшенню дисперсії між

найбільшими прибутками та найбільшими збитками, що у свою чергу

сприяє розвитку середнього класу. Для цього необхідно проводити

відповідну політику обмежень за спекулятивними угодами та

заохочень за угодами, спрямованими на хеджування ризиків.

90

Павлищенко С.С.: Прогнозирование и принятие

решений в условиях неопределённости

Научный руководитель: Пасенченко Ю.А.



Сегодня весь мир обсуждает один из самых грандиозных

проектов человечества – полёт на Марс. Почти каждый месяц

появляются новые детали амбициозных планов передовых

космических компаний. Гонка технологий и конкуренция усиливается.

Но кто же первым сможет доставить человека на поверхность Красной

планеты живым и невредимым? И будет ли успешна реализация всех

идей и ожиданий?

С помощью математических методов и просчётов, а именно

Теории игр можно попытаться сделать некоторые прогнозы.

Допустим, нашу игру с N количеством игроков можно

рассматривать как Байесовскую игру (игры с неполной информацией).

Её в свою очередь можно представить как динамическую игру с

несовершенной информацией, если ввести природу,

делающую случайные ходы, как еще одного игрока. То, что один

игрок не знает тип другого игрока, при этом отражается с помощью

соответствующего задания информационных множеств.

На данный момент в космической гонке участвуют 5 крупных

организаций: Space X, NASA, Boeing, Mars One, Lockheed Martin. То

есть, в нашей игре 5 игроков и 6-й – природа, которая делает

случайные ходы.

В данном случае природа – главный антагонист, это все те

природные условия на Земле, в космосе и на Марсе, которые

противостоят игрокам в достижении ими своих целей.

Задаётся множество состояний X, то есть это все возможные

комбинации действий игрока для каждого x ∈ X множества 𝑆𝑖(𝑥)

элементарных стратегий игроков i (i = 1, 2, 3, 4, 5). Множество 𝑆(𝑥) = ∏ ∗𝑛

𝑖=1 𝑆𝑖(𝑥), где 𝑆𝑖(𝑥) содержит все информационные множества, в

которых делает ход игрок, определяется как пространство

элементарных состояний 𝑠(𝑥1) ∈ 𝑆(𝑥1), начальное состояние игры

при 𝑥1 ∈ X .

В начальном состоянии 𝑥1 каждый игрок i выбирает

элементарную стратегию 𝑠𝑖 ∈ 𝑆𝑖(𝑥𝑖), в последствии чего получается

элементарная ситуация 𝑠(𝑥1) ∈ 𝑆(𝑥1). Состояние 𝑥2∈ X выбирается

соответственно распределению 𝐹2(𝑥1, 𝑆(𝑥1), 𝑥2). Если определён

91

отрезок партии 𝑝𝑘 = (𝑥1 , 𝑆(𝑥1), … , 𝑥𝑘−1, 𝑆(𝑥𝑘−1), 𝑥𝑘), то аналогично

создаётся элементарная ситуация 𝑠(𝑥𝑘) ∈ 𝑆(𝑥𝑘), посля чего следуещее

состояние 𝑥𝑘+1 ∈ X выбирается следовательно распределению 𝐹𝑘+1 =(𝑥1 , 𝑆(𝑥1), … , 𝑥𝑘 , 𝑆(𝑥𝑘), 𝑥𝑘+1).

На рассматриваемой партии P определён выиграш ℎ𝑖(𝑃), а

именно успешная высадка человека на поверхность планеты Марс и

колонизация Красной планеты одним из игроков i (i = 1, 2, 3, 4, 5).

При более детальном рассмотрении этой игры, можно сделать

вывод, что ситуация с полётом на Марс может оказаться «Чёрным

лебедем». То есть такое событие, которое невозможно точно

спрогнозировать, но которое кардинально меняет всё. Именно такие

события дают толчок к новому витку развития социума и нередко

переворачивают жизнь обычных людей с ног на голову. Одно-

единственное событие может превратить все прогнозы в ничто. К

сожалению, при всём математическом арсенале, учёные не в силах на

данный момент точно просчитать все возможные и невозможные

варианты.

Основываясь на выше сказанное, можно рассматривать

альтернативный ресурс прогнозирования – искусственные нейронные

сети (ИНС).

ИНС – это обучаемая система, которая действует не только в

соответствии с заданным алгоритмом и формулами, но и на основании

прошлого опыта. Это как некий «ребёнок», который с каждым разом

складывает пазл, делая всё меньше ошибок.

Чем больше мы будем обучать нашу ИНС, тем точнее можно

будет просчитывать ситуации в неопределённых условиях, или такие

ситуации как «Чёрный лебедь».

Обучение ИНС будет происходить с помощью

смоделированных ситуаций. В память нейросети будет «записываться»

все те стратегии, ходы, которые были когда-либо использованы и

сделаны участниками той или иной игры, а также прогнозы развития

событий. Таким образом, со временем наша сеть сможет

прогнозировать многие ситуации очень детально, просчитывая и

учитывая множество факторов.

Одним из примеров эффективного самообучения ИНС можно

считать её выигрыш в логическую настольную игру с глубоким

стратегическим содержанием – Го.

Данная игра содержит ориентировочно 9,8 × 10169 число

комбинаций ходов на доске 19×19.

Для понимания Го и её комбинаций, программа изучала

предыдущие игры и исследовала различные шаблоны игры. Она

92

играла с собой, различными версиями себя миллионы и миллионы раз,

каждый раз постепенно становясь немного лучше. Тем самым ИНС

«училась на собственных ошибках».

Можно сделать вывод, что, используя ИНС можно не только

основываться на расчёты, сделанные при помощи Теории игр, а также

дополнять, улучшать их, учитывая и просчитывая все возможные

варианты развития событий. Это позволит выбрать наиболее

оптимальную стратегию в реальной ситуации, и сделает проект

успешным.

Литература:

1. Нассим Талеб «Черный лебедь».

2. Энциклопедия кибернетики, Ляпунов А. Н., т. 1, с. 337.

3. Джон Нэш «Теория игр».

93

Пасенченко Ю.А., Рудоміно-Дусятська І.А.: Про одну

модель кредитно-депозитної діяльності фінансової

установи


КВВІУЗ

В повідомленні розглядається діяльність фінансової установи,

яка інвестує об'єднані активи клієнтів у цінні папери котрі

відповідають задекларованій фінансовій меті. Прикладами є компанії

з управління активами (КУА). Розглядається випадок, коли залучені

кошти розподіляються компанією на три частини: одна частина –

кредит з гарантованим доходом, друга – депозит, третя – інвестується

в фондовий ринок. В роботі визначаються оптимальні ставки, за якими

компанія має інвестувати та залучати кошти, а також відношення

кількості коштів, які варто розмістити на депозит до кількості коштів,

що варто інвестувати в фондовий ринок. Використовується модель

взаємодії трьох популяцій на основі рівнянь В.Вольтерра (модель

«хижак-жертва») [1]:

)())()(

))()((2

))()(()((

),()())()(

))()((2

))()((

)(()())()(

)()(

)((

),())()(

))()((2

))()((

)()(1()())()(

)()(

)((

332

221

1

213

3

332

221

1

21

34222

21

1

32

2

332

221

1

21

34111

12

2

31

1

txtxK

tutxtx

K

tututu

dt

dx

tftxtxK

tutxtx

K

tutu

tuutxtxK

tutx

K

tutu

dt

dx

txtxK

tutxtx

K

tutu

tuutxtxK

tutx

K

tutu

dt

dx

(1)

де 1x – сума виданих кредитів, 2x – сума залучених депозитів,

3x – кількість інвестованих коштів, 321 ,, uuu – кредитна, інвестиційна і

депозитна ставки відповідно, 4u – частина грошей, що інвестується,

f(t) – інтенсивність потоку залучених депозитних коштів, t – час.

Тобто 1;04 u – коефіцієнт, який характеризує яку частину

депозитних коштів ми інвестуємо. Якщо 04 u , то гроші з

94

депозитних рахунків на інвестовані не переносяться, а видаються у

вигляді споживчих кредитів. Якщо 14 u , то всі кошти інвестуються.

Прибуток для такої установи розраховується як різниця

прибутку від вкладених та залучених коштів:

)()()()()()()( 332211 txtutxtutxtutF (2)

Зауважимо, що можливі різні сценарії діяльності установи.

Якщо, наприклад, розглянути наступний сценарій: отримання певного

прибутку в кожному з місяців, з корегуванням на інфляцію,

врахуванням ризику та переміщенням коштів між залученими та

інвестованими рахунками, то критерій якості набуде такого вигляду:

min))()((

0

21 dttFtFI

T

, де )(1 tF – цільовий прибуток.

(3)

Функція прибутку є довільною заданою (вона може бути

лінійно-зростаючою, сталою, зростати коливальним чином, бути

випадковою).

Якщо ще додати обмеження Atu )(1 , Btu )(2 та Сtu )(3

на ставки по залученню коштів, то будемо мати наступну задачу

керування:

)())()(

))()((2

))()(()((

),()())()(

))()((2

))()((

)(()())()(

)()(

)((

),())()(

))()((2

))()((

)()(1()())()(

)()(

)((

332

221

1

213

3

332

221

1

21

34222

21

1

32

2

332

221

1

21

34111

12

2

31

1

txtxK

tutxtx

K

tututu

dt

dx

tftxtxK

tutxtx

K

tutu

tuutxtxK

tutx

K

tutu

dt

dx

txtxK

tutxtx

K

tutu

tuutxtxK

tutx

K

tutu

dt

dx

(4)

min))()((

0

21 dttFtFI

T

Atu )(1 , Btu )(2 та Сtu )(3 ,

де, )0(),0(),0(),0(),0(),0(),0( 4321321 uuuuxxx є заданими.

95

Для розв’язання задачі керування (4) можливо застосовувати

засіб «Пошук рішення» в програмному засобі Excel , попередньо

провівши дискретизацію (4). Диференціальні рівняння в (4) можливо

наближати за методами Ейлера, або Рунге-Кутти, Інтеграли можливо

наближати за формулами прямокутників, трапецій, Сімпсона і інших.

При цьому як результат розв’язання отримується інвестиційна

стратегія, тобто доля коштів які треба інвестувати, або видавати у

вигляді споживчих кредитів.


1. Вольтерра В. Математическая теория борьбы за существование. –

М. Наука, 1976. – 285 с.

96

Пасічна М.В.: Застосування методу аналізу ієрархій при

вирішенні проблеми диверсифікації складу портфеля

джерел генерації електроенергії

Науковий керівник: В. А. Заславський

Київський національний університет імені Тараса Шевченка


Постановка проблеми. Трансформація систем енергетики з

метою запровадження енергоефективних та енергозберігаючих

інноваційних технологій вимагає залучення сучасних наукових

підходів, системного аналізу (СА), математичних моделей та методів

для удосконалення процесів генерації, постачання та використання

електроенергії. Для розв’язання різноманітних складних проблем

прийняття рішень при дослідженні енергетики широко застосовується

СА із використанням методу аналізу ієрархії (МАІ) Томаса Сааті.

Виклад основного матеріалу. Інструментарій МАІ дозволяє

вирішення задачі вибору і оцінки джерел генерації елекроенергії та

критеріїв, що впливають на них для провідних енерго-генеруючих

компаній країн-членів ЄС у вигляді ієрархії МАІ як моделі

багатофакторного процесу прийняття рішень та проведенні

відповідних обчислень.

На першому етапі визначаються критерії і фактори, які є

вирішальними для енергетичних компаній при виборі джерел генерації

електроенергії (альтернатив), що становитимуть енергетичний

портфель компанії на найближче майбутнє. На основі сформованої

множини альтернатив, критеріїв та факторів будується ієрархія та

відбувається оцінка і ранжування альтернатив, які в більшій чи

меншій мірі відповідають пріоритетам як виробників, так і споживачів

електроенергії. Зазначена ірархія (рис.1) складається з чотирьох рівнів:

рівень I – мета ієрархії; рівень ІІ - критерії (𝐹1 − 𝐹8) і рівень ІІІ -

відповідні критеріям групи факторів (𝐹11 − 𝐹82), які впливають на

значущість джерела виробництва електроенергії. Рівень IV (𝑍1 − 𝑍7) -

диверсифікована множина альтернативних джерел генерації

електроенергії.


97

Рис. 1. Багаторівнева ієрархічна структура для оцінювання джерела

генерації електроенергії

Задача МАІ описується системою наступних рівнянь – матриці

парних порівнянь А загального вигляду A = (

a11 … a1n

… … …an1 … ann

),

обчислення нормалізованого вектору локальних пріоритетів aik =

√∏ aijnj=1 ,

n i = 1, n, та нормалізованих векторів матриць суджень для

отримання глобальних пріоритетів альтернатив

𝑏𝑍𝑚 = ∑ ∑ 𝑏𝑁0 ∙19𝑗=1

8𝑖=1 𝑏𝑁𝐹𝑖 ∙ 𝑏

𝑁𝐹𝑖𝑗 , m = 1,7,

Висновки дослідження. Результати ранжування і зважування

елементів побудованої ієрархії МАІ (рис.2-3) вказують на те, що ВДЕ

являються найбільш пріоритетними джерелами генерації

електроенергії для енергетичного портфеля компаній в ЄС на

найближче майбутнє з точки зору визначених критеріїв та факторів.

Рис.2. Рейтинг джерел генерації електроенергії

98

Рис.3. Рейтинг критеріїв вибору джерел генерації електроенергії та їх

глобальні ваги

Атомна енергія і природний газ посідають останню та

передостанню позиції відповідно. Вартість та безпека виробництва

електроенергії є найголовнішими критеріями при виборі джерел

генерації електроенергії.

Внесок кожного фактора 𝐹11 − 𝐹82 до кінцевого рейтингу

альтернатив 𝑍1 − 𝑍7 вказуює на те, що не існує ідеальних технологій;

скоріше за все існують технологічні рішення, впровадження яких

залежить від тих чи інших факторів.

Так, для енергії вітру та сонця вирішальним виявився показник

високої рентабельність проектів, що є результатом нещодавнього

зниження витрат і підвищення ефективності даних технологій. Для

гідроенергетики важливе значення при прийнятті рішень щодо

інвестування відіграє те, що ГЕС дотримуються необмеженої

відповідальності в разі аварій чи несправностей роботи станції,

витрати на нові технології є відносно невеликими, а стійкість до

підвищення цін на вуглець і викопне паливо високою. ТЕЦ на біомасі

виграють за рахунок високої рентабельність проектів і, як правило,

високого рівня дотримання електростанціями відповідальності в разі

аварій чи несправностей роботи станції. Даний показник поряд із

показником ціни на згенеровану електроенергію мають найвищі ваги

для вугільних електростанцій. Проте вугільні ТЕС мають найнижчий

показник по таким важливим факторам як рентабельність проектів,

витрати на нові вугільні технології, наявність законодавства і

регулювання, що сприяє їх розвитку. Природний газ посідає

передостанню позицію переважно в результаті низької дії таких

факторів, як високі ціни на модернізацію газових установок, значних

витрат на поставки палива, а також нестабільність у цих поставках.

Для атомної енергії найважливішим при прийнятті решення щодо

подальшої утилізації є дотримання електростанцією суворої і

99

необмеженої відповідальності роботи станції, а також відносно низька

ціна на згенеровану електроенергію.


1. Саати Т.Л. Принятие решений. Метод анализа иерархий. / Т.Л.

Саати, М.: Радио и связь, 1989. — 316 с.

2. Панкратьєв П.С. Поддержка принятия решений при

многокритериальном двухуровневом выборе пунктов размещения

электростанций: автореф. дис. канд. техн. наук: 05.13.01 –

Иркутск, 2015 – 22 с.

3. Lee S.K. et al. A study on making a long-term improvement in the

national energy efficiency and GHG control plans by the AHP

approach // Energy Policy, 2007.

4. Patlitzianas K.D. Assessing the renewable energy producers’

environment in EU accession member states // Energy Conversion and

Management, 2007 48: p.890–897.

100

Пишнограєв Іван Олександрович: Моделювання

розвитку суспільства України, заснованого на знаннях


[email protected]

Сучасна наука досліджує фактори, що впливають на створення

суспільства, що засноване на знаннях (к-суспільство), яке стає

категорією загального користування. Масове виробництво знань

достатньо швидко змінює економіку в глобальному світі. Слід

зазначити, що цей процес є нерівномірним в різних країнах.

Дослідження к-суспільства забезпечується усіма розвиненими

країнами протягом більше 40 років, але є ще багато спірних питань.

Перш за все не існує ніякої згоди про термінологію. Такі терміни, як

"к-суспільство", "інформаційне суспільство", "техногенне

суспільство", є причиною наукової дискусії в цій темі. Термін "K-

суспільство» використовувався М. З. Згуровським в сенсі суспільства,

де інститути та організації дають можливості для розвитку для людей і

інформації без будь-яких бар'єрів і відкривають можливості для

масового виробництва і масового використання всіх видів знань в

глобальних масштабах. Таким чином, розвиток технологій є важливою

частиною K-суспільства, але не головна мета. Таким чином, термін

"техногенне суспільство" не описує ці процеси в повній мірі.

Питання про зв'язок між к-суспільства та інформаційного

суспільства є більш складним. Перший з них заснований на визначенні

знань, другий використовує інформацію в якості основної категорії. У

століття нових комп'ютерних технологій головний сенс знань не

змінюється, але можливості отриманя, збереження, аналізу та передачі

знань були змінені кардинально. Це призвело до збільшення швидкості

циркуляції інформації. Крім того, важко розділити інформацію і

знання. Але в цілях цього дослідження передбачається, що знання

включає в себе інформацію, і вона є продуктом обробки інформації.

Згідно з теоретичними дослідженнями концепція K-

суспільства неоднозначна. З одного боку, це філософська теорія, яка не

має ніякого практичного сенсу, з іншого боку, це набір інструментів і

методів для забезпечення сталого розвитку сучасного суспільства.

Відповідно до другого думки K-суспільство проголошує активне

використання знань, яке є основним активом.

Згідно зазначеного вище була побудована модель оццінки рівня

розвитку суспільства, заснованого на знаннях. Модель охоплює період

101

з 2005 по 2014 роки для всіх регіонів України. Резултати ранжування

регіонів для 2014 року можна побачити в табл. 1.

Таблиця 1. Результати оцінки рівня розвитку суспільства

регіонів України для 2014 року

Регіон

Значення

індексу к-

суспільства Ранг Регіон

Значення

індексу к-

суспільства Ранг

Київ 1,246 1 Чернігівська 0,837 14

Львівська 0,957 2 Полтавська 0,820 15

Чернівецька 0,938 3 Житомирська 0,816 16

Харківська 0,923 4 Черкаська 0,815 17

Хмельницька 0,918 5 Одеська 0,787 18

Івано-Франківська

0,905 6 Дніпропетровська 0,766 19

Тернопільська 0,903 7 Запорізька 0,766 20

Волинська 0,902 8 Миколаївська 0,751 21

Вінницька 0,899 9 Кіровоградська 0,715 22

Сумська 0,892 10 Херсонська 0,673 23

Закарпатська 0,883 11 Донецька 0,592 24

Рівненська 0,874 12 Луганська 0,497 25

Київська 0,866 13

102

Плетньова Ю.К., Марченко В.М.: Реалізація

стратегічного потенціалу підприємств україни за

рахунок впровадження моделі вертикально

інтегрованих структур

НТУУ «КПІ ім.Ігоря Сікорського»


Тема є актуальною на сучасному етапі розвитку економіки

нашої країни. Адже метою України на сьогоднішній день є підвищення

конкурентоспроможності продукції, розвиток підприємств (особливо

орієнтованих на експорт), використання наявних можливостей для

зростання економічного розвитку. Створення вертикально

інтегрованих структур дасть змогу підприємствам України реалізувати

наявний стратегічний потенціал за рахунок побудови єдиного ланцюга

формування доданої вартості продукції та високотехнологічного

процесу виробництва з низькими трансакційними витратами та

ризиками.

Проаналізувавши підходи різних авторів до визначення поняття

«стратегічний потенціал» [2], ми вважаємо доцільним його визначення

як сукупність потенційних можливостей підприємства залучення,

оптимального розподілу та ефективного використання ресурсів для

підвищення конкурентоспроможності продукції, досягнення

оптимального рівня господарських результатів та реалізації

стратегічних цілей підприємства в цілому.

Проаналізувавши підходи різних авторів до визначення поняття

«вертикально інтегрована структура» [1], ми вважаємо доцільним його

визначення як єдиної ресурсно-виробничо-збутової структури в межах

певного формування, що створена для максимально ефективної

взаємодії її складових та досягнення синергетичного ефекту.

Побудова вертикально інтегрованих структур дозволить освоїти

нові сегменти ринку та оптимізувати і підвищити рівень прибутку в

умовах «тісного» ринку. У таблиці 1 приведені основні проблеми

функціонування українських підприємств та можливості їх вирішення

за рахунок побудови вертикально-інтегрованих структур.


103

Таблиця 1: Основні проблеми підприємств України та напрями

їх вирішення за рахунок вертикальної інтеграції

Основні проблеми підприємств

України

Напрями їх вирішення за рахунок

вертикальної інтеграції

Низький технічний рівень

переробної промисловості

України, що призводить до втрат

сировини, паливно-енергетичних

ресурсів, трудових витрат на

виробництво одиниці продукції

Побудова технологічного ланцюга

«ресурси-виробництво –

переробка – реалізація готової

продукції». Об’єднання

виробників сировини,

переробників, фінансових

структур, їх взаємодія призведе до

збільшення ефективності

використання наявного потенціалу

та підвищення доданої вартості

кінцевої продукції.

Застаріла техніка та повільне

впровадження новацій,

відсутність наукових досліджень

для практичного використання

Створення ланцюга «наука –

технічні розробки – інвестиції –

виробництво – збут – споживання»

дасть можливість підвищити

продуктивність підприємства.

Наприклад, у сільському

господарстві формування

обґрунтованих структур посівних

площ, використання необхідних

технологій, виконання всіх видів

робіт у встановлені строки,

використання оптимальних

добрив, засобів захисту рослин,

нових механізмів обробки ґрунту

дозволить значно підвищити

обсяги врожаю підприємств.

Нестача висококваліфікованого

персоналу

Впровадження єдиної кадрової

політики, отримання широких

можливостей для кадрових змін,

перепідготовки, підвищення

кваліфікації; створення

ефективних стимулів

професійного зростання; розвиток

корпоративної культури.

Ризик банкрутства через

підвищення собівартості

Подолання ризику банкрутства за

рахунок економії на масштабі

104

продукції за рахунок збільшення

цін на паливо, матеріали, техніку,

тощо

діяльності. Збільшення об'ємів

виробництва та інтеграція

дозволяють розширити межі

оптимального використання

техніки, устаткування, домогтися

економії у сфері внутрішнього

контролю та координації.

Отже, основними перевагами побудови вертикально

інтегрованих структур є:

- виконання спільних науково-технічних і виробничих програм за

рахунок створення єдиної інфраструктури;

- підвищення ефективності використання сировини та матеріалів за

рахунок поєднання усіх стадій виробничого процесу;

- комплексе виготовлення кінцевого продукту за допомоги

створення кооперації взаємопов'язаних виробництв;

- забезпечення повноти циклу «наука – технічні розробки –

інвестиції – виробництво сировини – переробка сировини –

виготовлення кінцевого продукту – збут – споживання»;

- стабілізація постачання сировини, зменшення залежності від

постачальників;

- синергетичний ефект;

- раціональне використання відходів промисловості;

- зростання конкурентоспроможності підприємства на

внутрішньому та зовнішніх ринках за рахунок підвищення якості

продукції, впровадження новітніх технологій, «ноу-хау» тощо.


1. Вертикально інтегровані структури на галузевих ринках України /

А. І. Ігнатюк // Вісник Київського університету. Серія: Економіка.

– 2009. – № 109. – C. 19–23.

2. Економічна сутність категорії «стратегічний потенціал

підприємства» / І. С. Гращенко, Г. О. Хіміч, В. А.

Хіміч // Агросвіт. – 2013. - №3. – С. 45-48.

3. Stephen Hawking: AI will be ‘either best or worst thing’ for humanity

– [Електронний ресурс] — Режим доступу:

https://www.theguardian.com/science/2016/oct/19/stephen-hawking-

ai-best-or-worst-thing-for-humanity-cambridge

4. Просто про складне: штучний інтелект – [Електронний ресурс] —

Режим доступу: http://slog.kpi.ua/

5. Резник А. О природе интелекта [Текст] / А. Резник // Математичні

машини і системи. – 2008. – №1. – С. 23-45.

https://www.theguardian.com/science/2016/oct/19/stephen-hawking-ai-best-or-worst-thing-for-humanity-cambridge

https://www.theguardian.com/science/2016/oct/19/stephen-hawking-ai-best-or-worst-thing-for-humanity-cambridge

http://slog.kpi.ua/

105

6. ПриватБанк автоматично створив іменних ботів для 650 тисяч

українських бізнес-клієнтів – [Електронний ресурс] — Режим

доступу:http://itc.ua/news/privatbank-razdal-biznesu-650-tyisyach-ro-

bot-ov/

7. Українська компанія WebProduction розробила CRM з штучним

інтелектом – [Електронний ресурс] — Режим доступу:

http://www.segodnya.ua/science/ukrainskaya-kompaniya-

webproduction-razrabotala-crm-s-iskusstvennym-intellektom-

744661.html

8. Розумні ферми – [Електронний ресурс] — Режим доступу :

http://uaberry.com/agtech/

9. Штучний інтелект в сільському господарстві – [Електронний

ресурс] — Режим доступу:

https://inventure.com.ua/analytics/articles/iskusstvennyj-intellekt-v-

selskom-hozyajstve

http://www.segodnya.ua/science/ukrainskaya-kompaniya-webproduction-razrabotala-crm-s-iskusstvennym-intellektom-744661.html



http://uaberry.com/agtech/

106

Побігайло Владислав Андрійович: Аналіз метологічних

підходів до моделювання ринку газу України

Науковий керівник: Гальчинський Л.Ю.



У 2016 році був прийнятий закон про ринок газу України, який

за твердженнями авторів закону мав дати принципи вільної

конкуренції та невтручанні держави. Однак як на етапі його прийняття

, так і після в Україні точиться гостра дискусія, щодо того чи будуть

діяти ці засади на ринку і як це вплине на користувачів блакитного

палива.

На даний момент Україна являється енергетично залежною

країною, позаяк сучасний видобуток таких базових вуглеводневих

ресурсів як нафта та природний газ недостатні для забезпечення

нормального функціонування економіки. Обсяг наявних родовищ

природнього газу недостатній Україні щоб задовольнити внутрішній

попит країни, і як наслідок маємо імпорт блакитного палива із за

кордону. А з постійним ростом ціни на паливо ця проблема все більш

гостро постає для кінцевих споживачів. Ціна газу має відповідати його

реальній вартості, яку формує ринок. Однак до цього часу

регулювання ринку велось непрозоро, не через ринкові механізми, такі

як біржі, а в ручному режимі. Чи є в Україні реальні ринкові

механізми, , які б давали чіткі цінові орієнтири? На даний момент

вони відсутні. Згаданий вище Закон «Про ринок природного газу

України» закликаний, щоб радикально змінити цю ситуації.

Проте аналіз цього Закону викликає певні сумніви щодо цього.

Зокрема положення про встановлення ціни згідно з найбільш

ліквідних хабів. Вибір німецького хабу цілком обумовлено, бо він є

найближчий і найліквідніший На цьому його переваги і закінчуються ,

натомість з’являється цілі блоки проблем, які необхідно вирішувати:

1. Валютні перетворення у трикутнику євро-гривня- долар .

2. Стандарт виміру об’єму газу для перетворення енергетичних

одиниць в об’ємні.

3. Облік різної якості імпортного газу.

На ці та інші запитання нема простих і очевидних відповідей.

На наш погляд треба не чекати, коли український народ відчує

можливі негативні наслідки цього Закону, а провести поглиблений

аналіз на основі кількісної моделі ринку природного газу Україні.

107

Відповідно тоді постає питання про вибір методології

моделювання даної задачі. Існує декілька базових підходів:

1. Системне динамічне моделювання – методика що об’єднує

компоненти моделі через заздалегідь відомі функції. Моделі

системної динаміки включають функцію зростання, що дозволяє

використовувати динамічне моделювання за деякий час.

2. Оптимізаційних підхід (лінійне або не лінійне програмування) –

полягає у максимізації або мінімізації лінійної чи не лінійної

функції. Для ринку газу , числова модель «EUGAS» була

розроблена декількома авторами «EWI Cologne relies». Ця

техніка також може бути використана для моделювання

операційних проблем газового сектору.

3. Моделювання мережі газового ринку за допомогою теорії

графів – у останні роки даних підхід все частіше

використовують для оптимізації сітки, особливо в

енергетичному секторі.

4. Агентне моделювання – показує взаємодію автономних агентів,

з метою їх впливу на систему в цілому.

Для розв’язання нашої задачі якнайкраще підійде агентська

модель. Основою методу являється взаємодія агентів по певним

правилам, що допоможе побачити принцип функціонування і вплив

ринку на окремих агентів.


1. Maroeska G. Boots, Fieke A.M. Rijkers, and Benjamin F. Hobbs.

Trading in the downstream European gas market: A successive

oligopoly approach. The Energy Journal, 25(3):73- 102, 2004.

2. BP. Energy in Focus - BP Statistical Review of World Energy June

2004. BP, London, 2004.

3. BP. Putting Energy in the Spotlight - BP Statistical Review of World

Energy June 2005.BP, London, 2005.

4. Michael C. Ferris and Todd S. Munson. Complementarity problems in

GAMS and the PATH solver. Journal of Economic Dynamics and

Control, 24(2):165-88, 2000.

108

Покровська Н.М., Марченко В.М.: Методологічні

аспекти оцінювання інтенсифікації машинобудівного

виробництва



В сучасних умовах ринкової економіки питання кількісної

оцінки інтенсифікації виробництва набувають об’єктивної реальності.

За результатами оцінювання інтенсифікації можна спрогнозувати

конкурентну стратегію, максимально ефективну для конкретного

виробництва, з урахуванням зовнішнього середовища та внутрішніх

його особливостей, визначити і систематизувати сильні та слабкі

сторони виробництва, встановити, які чинники необхідно

активізувати для виведення виробництва на більш високий рівень.

Незважаючи на досить широку палітру наукових досліджень

даного питання у літературі, досі не обґрунтовано єдиної методики

дослідження та оцінки інтенсифікації сучасного виробництва (цеху,

підприємства, галузі, усього промислового виробництва), а також

розрахунку показників інтенсифікації [1 - 3].

Враховуючи зазначене, для проведення кількісної оцінки

інтенсифікаційного розвитку машинобудівного виробництва (цеху,

підприємства, галузі) нами розроблено метод інтегрально-модельного

оцінювання інтенсифікації виробництва (метод ІМОІВ). Основу

даного методу складають два суттєві аспекти: вибір моделі

виробництва та розрахунок інтегрального показника.

Перший етап застосування методу ІМОІВ – факторно-

модельний. Кінцева мета цього етапу цілком очевидна – визначення

моделі виробництва та факторів його інтенсифікації .

Реалізація першого етапу відбувається шляхом виконання

послідовних дій:

- формулювання мети оцінювання інтенсифікації виробництва;

- побудова моделі інтенсифікації виробництва з використанням

процесного та системного підходів, тобто виробництво як процес або

виробництво як система;

- визначення факторів інтенсифікації виробництва.

Другий етап застосування методу ІМОІВ – оціночно-

розрахунковий. Цей етап можна охарактеризувати як основний,

оскільки він передбачає виконання дій, пов’язаних з вибором

часткових та інтегрального показників оцінювання інтенсифікації,

формуванням інформаційного масиву даних для розрахунку часткових

109

та інтегрального коефіцієнтів інтенсифікації виробництва та

проведенням безпосереднього розрахунку цих кількісних величин;.

Третій етап застосування методу ІМОІВ – підсумково-

рекомендаційний. Складовими стадіями цього етапу є:

- аналіз результатів кількісного оцінювання інтенсифікації

виробництва;

- визначення «сильних» та «слабких» факторів інтенсифікації

виробництва;

- вибір чинників підвищення рівня інтенсифікації виробництва.

Розрахункові (кількісні) значення інтегрального та часткових

показників у методі ІМОІВ визначаються відповідними

коефіцієнтами.

Розглянемо застосування методу ІМОІВ для моделі

інтенсифікації виробництва як процесу (рис. 1). Інтенсифікація

виробництва (ІВ) передбачає зростання напруженості використання

трьох складових - живої праці (ІЖП), уречевленої праці - засобів праці

(ІЗП) та предметів праці (ІПП), а також виробничих відносин (ІВП):

ІВ = ІЖП + ІЗП + ІПП + ІВП (1)

Рис. 1. Модель інтенсифікації виробництва як процесу

Розрахункові значення часткових показників оцінювання

інтенсифікації виробництва визначаються наступним чином:

Вхід Інтенсифікація

виробництва Вихід

Продуктивні

сили

Виробничі

відносини

Жива праця

Уречевлена праця

Основні засоби Оборотні засоби

продукція

послуги

прибуток

рівень соц.

розвитку

Засоби виробництва

Засоби праці Предмети праці

110

- коефіцієнт інтенсифікації живої праці (КІЖП) визначається як

відношення частки корисної живої праці у її загальній величині

відповідно звітного і базисного періоду;

- коефіцієнт інтенсифікації уречевленої праці в основних

засобах (КІОСЗ) визначається як відношення загальної вартості

основних засобів на кінець звітного періоду до загальної вартості

основних засобів на кінець базисного періоду;

- коефіцієнт інтенсифікації уречевленої праці в оборотних

засобах (КІОБЗ) визначається як відношення загальної вартості

оборотних засобів звітного періоду до загальної вартості оборотних

засобів базисного періоду:

- коефіцієнти інтенсифікації міжгалузевих виробничих відносин

визначаються як відношення відповідних обсягів внутрішнього

споживання реалізованої продукції звітного та базисного періодів для

машинобудування (КІМАШ), металургійної промисловості (КІМЕТ),

добування кам’яного та бурового вугілля (КІДВ) та добування

металевих руд (КІДР).

Розрахунок інтегрального показника оцінювання інтенсифікації

виробництва (ІП) можна представити, використовуючи метод

адитивної згортки:

і

n

ii КІВКІП

1

(2)

де КІі – і-й частковий коефіцієнт оцінювання інтенсифікації

виробництва; ВКі - ваговий коефіцієнт i-го часткового показника

оцінювання інтенсифікації виробництва.

Запропонований метод інтегрально-модельного оцінювання

інтенсифікації виробництва є методологічним інструментом, який дає

змогу кількісно оцінити рівень інтенсифікації виробництва та

визначити основні чинники, які можуть прискорити цей процес, або,

навпаки, його гальмують.


1. Яровенко Т.С. Управління процесом інтенсифікації розвитку

промислового підприємства у сучасних умовах [Електронний

ресурс] / Т. С. Яровенко, М. В. Тулякова, Ю. А. Козюпа // Вісник

Дніпропетровського університету. Серія «Економіка».– 2013. -

Вип. 7(2). - №4. - Т.21. - С.105-110. – Режим доступу:

http://vestnikdnu.com.ua/archive/ 201372/yarovenko.html.

2. Гетьманський В.О. Вимір і наслідки інтенсифікації діяльності

підприємства в умовах економічного розвитку [Електронний

ресурс] / В.О. Гетьманський // Науковий вісник Полтавського

111

університету економіки і торгівлі. – 2011. - № 2 (47). – С.131 –

134.

3. Світлишин І.І. Інтенсифікація як засіб забезпечення ефективності

виробництва: теоретико-методологічні аспекти оцінювання / І.І.

Савітлишин // Проблеми теорії та методології бухгалтерського

обліку , контролю і аналізу. – 2014. - Вип. 1 (28). – С. 268– 278.

112

Пузанова Юлія Олегівна: Проблема вибору при

формуванні інвестиційного портфелю акцій

Науковий керівник: В.І. Іваненко



Процес прийняття рішень є однією з найвагоміших функцій

управління, від якої залежить успіх досягнення цілей особи, що

приймає рішення (ОПР). Економіка України наразі знаходиться на

етапі інтеграції у світову економічну систему. Це позитивно впливає

на розвиток національного фінансового та фондового ринків, що і

призводить до необхідності в розробці дієвого механізму прийняття

рішень при формуванні інвестиційного портфелю.

Визначення структури портфелю є одним з перших завдань

ухвалення рішень під час інвестиційної діяльності. Кожен

господарюючий суб’єкт формує свій портфель вкладень.

Інвестиційний портфель - це вибір різного виду та розміру інвестицій,

що перебувають у розпорядженні (володінні) інвестора [2, с.153]. При

формуванні структури портфелю інвестор намагається поєднати

прийнятні рівні дохідності та ризику. Зазвичай процес його

формування відбувається в залежності від обраної інвестиційної

стратегії. Саме вона визначає напрями інвестування для одержання

прибутку [3]. Інвестиційні стратегії поділяються на активні та пасивні.

Перші спрямовані на одержання максимального прибутку, що

потребує рішучості та обережності одночасно з боку інвестора.

Пасивні мають за мету стабілізацію доходів та збереження

відповідного рівня дохідності на перспективу. Також, слід зауважити,

що на процес формування портфелю впливає і тип інвестора, а саме

схильність чи не схильність ОПР до ризику.

Процес вибору фінансових інструментів має високу важливість,

оскільки в даний момент формується хід подальших дій інвестора та

від цього залежить успіх в досягенні поставлених цілей. Вкладення

інвестицій в портфель акцій приймають як дію з високим ризиком,

порівняно з інвестиціями в портфель облігацій, хоча прибуток може

бути набагато більшим, якщо це портфель звичайних акцій з високими

дивидентами, що в свою чергу гарантують високий дохід. Тому при

обранні типу розміщення капіталу необхідно враховувати базові

характеристики ризику, що визначаються конткретними

особливостями обраного інструменту, та співстваляти їх з цілями

інвестора та стратегією.

113

Будь-які фінансові інструменти можна представити у вигляді

набору дій або рішень, та набору наслідків. З набору дій особа обирає

одну з можливих, що призводить до певного наслідку. Набір

можливих дій інвестора при виборі акції для придбання можна

визначити так [4, с. 27]:

QUKD (1),

де kNK ,...,2,1 - набір можливих компаній, акції яких

доступні для придбання; RU - ціна кожної з представлених на фондовому ринку акції

на поточний час; RQ - кількість кожної з представлених на фондовому ринку

акції;

Набір наслідків для дії Dd можна сформулювати як [4, с. 27]:

DdDqukduqCCCtt

td

Dd

d

,),,(,),,

0

,

де u – ціна акції;

q - кількість акцій k -ї компанії, які інвестор готовий придбати;

0t - момент часу, коли інвестор приймає рішення придбати акції;

t - момент часу у майбутньому, коли інвестор вирішить продати акції.

Таким чином вибір акцій для включення в інвестиційний

портфель залежить від стратегії ОПР та його схильності до ризику. В

свою чергу стратегія залежить і від часу, на який інвестор планує

формувати даний портфель. Якщо для короткострокового періоду

мінливість прибутковості більш небезпечна ніж інфляція і буде

правильно використовувати стратегію розподілу активів, яка дозволяє

збільшити частку інвестиційних інструментів, що створюють

відсотковий дохід, то в довгостроковій перспективі інфляція є

небезпечнішною, в цьому випадку більшу частку портфеля повинні

складати акції [1]. Тому портфель акцій цікавий для інвестора, що

вкладає свій капітал на довгостроковий період.

Проблема полягає в тому, щоб визначити, в яку компанію

інвестувати, правильно обрати час t0 для придбання акцій за бажаною

ціною та визначити прийнятну кількість цінних паперів.

Для портфелю акції множину дій інвестора можна відобразити

як [4, с. 28]:

n

n

n

n DDDD

...,1

114

Тоді наслідки таких рішень належать набору [4, с. 28]:

dDdddССCCC nnввd

d

d n,),...,(,..., 11

Отже, для вирішення проблеми вибору при формуванні

портфелю акцій постає задача пошуку відповідної моделі визначення

ступеня ризику та прибутковості можливих портфелей акцій при

заданих рівнях ризикованості інвестора, бажаного рівня доходу та

періоду вкладу капіталу, та подальшого співставлення цих критеріїв

для обрання об’єкту інвестування.


1. Богуславський Є. І. Роль диверсифікації при формуванні

портфелю [Електронний ресурс] / Є. І. Богуславський, М. В.

Мироненко // Електронне наукове фахове видання \Ефективна

економіка\. – 2015. – Режим доступу до ресурсу:

http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/11_2015/23.pdf.

2. Мойсеєнко І. Основи інвестування: Навч. посібник / І. Мойсеєнко.

– Львів: МАУП, 2001. – 180 с.

3. Шклярук С. Г. Портфельное инвестирование. Теория и практика /

С. Г. Шклярук. – Київ: Норапринт, 2000. – 350 с.

4. Ivanenko Y. On the use of decision theory in finance [Електронний

ресурс] / Yaroslav Ivanenko // UNIVERSITE PARIS I - PANTHEON

SORBONNE, Institut d’Administration des Entreprises de Paris, Ecole

Doctorale «Sciences du Management». – 2013. – Режим доступу до

ресурсу: http://www.researchgate.net/publication/282807984.

115

Садловська Н. О., Жуковська О. А.: Прогнозування

розвитку газового ринку України



Тема розвитку газового ринку України є актуальною для

економіки нашої держави протягом всього часу її існування, адже

національна економіка України дуже залежить від цього сектору

енергетичного ринку. Ще з часів належності України до радянського

союзу по всій території країни функціонували енергоємні галузі

виробництва, що споживали природний газ. Також значну частку

обсягів споживання газових видів палива займає населення. Саме тому

ефективність функціонування газового ринку, продумане

використання його потенціалу та врегулювання проблем цього сектору

прямо впливають на імідж України на світовому енергетичному ринку.

За даними офіційного сайту Державного комітету статистики

України та статистики НАК «Нафтогаз України» (див. рис. 1), обсяги

споживання природного газу в Україні постійно знижуються. За період

незалежності обсяги споживання зменшилися вдвічі, а найнижчий

рівень споживання природного газу – 47 млрд куб. м. спостерігався у

2009 році. Що стосується зниження споживання у 2011-2012 роках, то

цей процес відбувався цілеспрямовано, через відмову від використання

природного газу в якості первинного ресурсу для виробництва енергії

на ТЕС та ТЕЦ – станції та централі почали працювати тільки на

вугіллі.

Рис. 1. Споживання природного газу в Україні, млрд куб. м.

116

За даними різних експертних оцінок, причини такого зниження

споживання поділяють на кілька категорій: по-перше, залежність

споживання природного газу населенням від загального стану

економіки України та державної програми країни, що на конкретний

момент застосовується; по-друге, зростання цін на енергоносії, що

також стало причиною встановлення лічильників спожитого газу

споживачами і як наслідок підвищило контроль останніх за

споживанням цього виду енергоресурсу; по-третє, природний фактор

(наприклад, температура зовнішнього повітря у опалювальний сезон).

Враховуючи описані вище тенденції та фактори, необхідним є

систематичне прогнозування потенційних обсягів споживання

природного газу населенням та виробничими галузями. В першу чергу,

такий процес має глобальне макроекономічне значення: вдале

прогнозування значення обсягу газу, необхідного для споживання,

надає можливість грамотно спроектувати обсяги закупівлі, видобутку,

переробки, імпорту та накопичення цього енергоресурсу. Також,

прогнозування необхідних обсягів для споживання природного газу в

Україні є невід’ємною частиною стимулювання розвитку та

вдосконалення видобутку та обробки власних запасів українського

газу, розвитку використання прихованих ресурсів природного та

нетрадиційного газу, що є серйозною проблемою на газовому ринку

України сьогодні.

Для прогнозування обсягів споживання газу населенням та

виробництвом України пропонується взяти щомісячні дані обсягів

спожитого газу, з офіційного сайту Державного комітету статистики

України. Наявні дані про щомісячне споживання починаючи з лютого

2013 року є актуальними та показовими для прогнозування, адже

протягом 2013-2016 років існує постійна та незмінна тенденція у

розвитку економіки країни, що дозволить об’єктивно та релевантно

оцінити обсяги необхідного споживання з мінімальними

відхиленнями. Запропоновані дані мають явно виражену сезонну

складову, отже для них можна використовувати метод прогнозування

Хольта-Вінтерса.

Систематичне прогнозування обсягів споживання газу

населенням та виробничими галузями України є одним з факторів

здорового розвитку газового ринку України та економіки країни в

цілому. Прогнозні значення допомагають у оцінці потенціалу,

енергетичних запасів, економічної стратегії країни та відображають

загальну готовність споживачів користуватися таким видом

енергетичного носія.

117


1. Лелюк О. В. Аналіз особливостей українського ринку видобутку

та споживання природного газу– БізнесІнформ №11, 2003 р. – 170

– 179 с.

2. Хабатюк О. Скорочення споживання газу: де “перемога”, а де

статистика – електронний ресурс:

http://voxukraine.org/2016/05/19/skorochennya-spozhyvannya-gazu/

118

Самойленко Анна Дмитрівна: Створення єдиної

інформаційної системи обліку та контролю лісових

масивів та її перспективи розвитку в Україні.




Беручи до уваги той факт, що Україна багата на лісові ресурси і

потребує відповідної охорони та обліку своїх площ, остання

загальнодержавна інвентаризація лісів проводилась у далекому 1996

році. На сьогодні не існує єдиної загальнодержавної бази обліку

лісових масивів, яка б законно підтверджувала будь-які операції зі

зміни площі. Цьому підтвердженням є різке зменшення заліснення

території держави на 5 % за останні десять років. На жаль, лише 10 %

загального об’єму лісів проходить через електронний облік.

Таке потурання в контролі лісничих масивів надало великі

перспективи для розвитку тіньового ринку. Якщо перевести це в

грошовий еквівалент, буде до 2 мільярдів гривень щорічно, які могли

йти в державний бюджет й витрачатися на інші потреби країни. Ця

неконтрольована вирубка лісового фонду - справа рук не тільки

браконьєрів, а й законних покупців, які укладають з держлісгоспами

договори, скріплені державними печатками. При цьому збитки

держави набагато більші, ніж просто вартість проданого лісу,

неврахованого в документах.

В Лісовому кодексі України прописана щорічна науково

обґрунтована норма заготівлі деревини - лісосіка, яка утверджується

окремо по групах порід для кожного власника або постійного

користувача лісів. Такі розрахунки проводяться кожні десять років,

для того щоб не виснажувати лісові ресурси і разом з тим безперервно

їх використовувати. Однією з функцій електронного обліку буде

підрахунок та контроль виконання лісосіки на рік.

Останнім часом проблема незаконної вирубки лісів є досить

гострою темою для обговорень, своєрідним поштовхом для цього

стали нещодавно опубліковані данні щодо незаконного вирубування

лісів. Це в свою чергу спричинило підняття величезної кількості

документації для перевірки факту наявності правопорушень та

немалих витрат часу й праці. Саме тому актуальним стає питання

створення єдиної бази обліку лісових масивів держави, що потребує

комп’ютеризації цієї ланки аграрного сектора України. Ця система

електронного обліку захистить від нелегального продажу і в результаті

119

її застосування неможливо буде продати дерево без чіпа, супровідних

документів або сертифіката його походження. Тому є дуже важливим

залучення ріелтерів до перевірки всіх документів на дозвіл під час

придбання лісоматеріалів, оскільки лише співпрацюючи можна

досягти ефективних результатів.

На даному етапі існує офіційна, державно затверджена база в

Лісовому кадастрі, де поєднуються данні про площу, види угідь,

цільове призначення та власність земельних ділянок. Зміна площ і

конфігурації лісових масивів має відображатися на картографічних

матеріалах, а зміна кількості дерев — в інвентаризаційних

таблицях. Щоб інформація відповідала реаліям, вона повинна бути

актуальною, тобто регулярно оновлюватися, а не відображати стан

справ 20-річної давності, та бути доступною для контролю, причому

не лише «в межах відомства» та «зацікавленими особами», а всіма, хто

хоче про це знати. Інакше завжди будуть підстави поставити офіційну

статистику під сумнів.

Сьогодні Лісовий кадастр ведеться за інформаційним

принципом, тобто за звітністю, яку самі ж фахівці лісових господарств

і надають — раз на п’ять років. Система контролю цієї звітності,

моніторингу стану лісів, як і прогнозування фактично

відсутня. Формально вона існує, але недоліки, що їх має діюча

система, фактично зводять нанівець саму ідею контролю. На практиці

її застосовують дуже рідко, оскільки передбачена процедура непроста

для організації.

Ще й досі значну частину топографічних карт, що ними

користується Держлісгосп, створено до впровадження цифрових

технологій. При співставленні із зображеннями відповідних територій

на Публічній кадастровій карті та космознімках можна побачити

разючі розбіжності — на місці колись зелених територій тепер

прогалини, а то й будинки. Проблема паперових топографічних карт

не лише в тому, що вони часто містять застарілу інформацію. Вони

також базуються не на єдиній системі координат, отже, їх надзвичайно

складно «звести до купи» навіть між собою, в єдину інформаційну

систему, яка описувала б лісове господарство. Подібна проблема вже

виникала при створенні електронного Державного земельного

кадастру — дані про ділянки накопичувалися в півтора тисячах різних

систем координат, які зрештою було зведено до єдиного знаменника.

Саме тому дуже доречним є переведення всіх топографічних карт в

електронний вигляд та створення єдиної системи, що значно

полегшить облік та контроль лісових масивів.

120

Нещодавно була запущена немаловартісна програма космічного

моніторингу несанкціонованого вирубання лісів і створення хаотичних

смітників, яка допоможе в спостережені українськими лісами,

водоймами, господарськими угіддями і навіть допоможе контролювати

незаконні забудови. Пронози щодо застосування даної програми є

оптимістичними, оскільки завдяки відкриттю судових справ за

порушення екологічного законодавства, були зняті штрафи, що

повністю окуповують дану програму.

Цей механізм треба почати застосовувати на постійній основі і

не просто кинути його виконання на самоплив, а й ретельно слідкувати

за реалізацією кожної стадії, оскільки, дивлячись на минулий досвід,

без постійного контролю та обліку дієвого результату не буде. Саме

для цього і була розроблена інтерактивна карта лісів України, де

наочно зображено в якому регіоні і скільки лісу було вирубано. Це

електронний ресурс, за допомогою якого можна зробити всю

інформацію щодо наявності, вирубки та продажу явною та видимою

для держави. Приймаючи до уваги те, що ця інформаційна система є

офіційно затвердженою, законною та електронною, можна припустити

що ні одного факту незаконної вирубки не залишиться без уваги.

На жаль, постійного державного контролю за станом лісових

масивів не достатньо з тієї причини, що вже багато помилок та

правопорушень здійснено і треба їх ідентифікувати. Так Закарпатська

область стала першим регіоном на прикладі якого були

продемонстровані принципи досліджень запропонованого проекту.

Наступним етапом стала побудова системи аерокосмічного

моніторингу стану лісництва даної місцевості, такий вид досліджень є

досить ефективним і може застосовуватись на великих територіях

таких як держава.

Функціонування інтерактивної карти дозволить забезпечити

контроль зрубів лісового фонду в річному інтервалі. В результаті її

застосування, співпрацюючи із правоохоронними органами, виникає

можливість налагодження цивілізованого лісокористування і

запобігання втрат державного бюджету, яких зараз наносять" чорні

лісоруби ".

Як підсумок, хочеться зазначити, що на даному етапі розвитку

аграрного сектору та економіки України в цілому, слід вжити заходів,

об’єднавши в єдиній геоінформаційній системі все, що має прив’язку

до земної поверхні в межах території держави. Це дозволить країні

вирішити низку організаційних питань, здешевити підтримку баз

даних та одержати інтегровану, постійно оновлювану інформацію про

121

всі свої природні ресурси та постійну можливість прогнозувати

наслідки, що їх спричиняють зміни в тому чи іншому сегменті.


1. Ліс — за кадастровими дужками. [Електронний ресурс] – Режим

доступу http://ua.racurs.ua/329-lis-za-kadastrovymy-dujkamy

2. Вирубання лісу в Україні: ми порахували, в якому лісництві,

скільки лісу було вирубано, і ми будемо ставити питання до

правоохоронних органів, - Гройсман. [Електронний ресурс] –

Режим доступу

http://censor.net.ua/news/413289/my_poschitali_v_kakom_lesnichestv

e_skolko_lesa_bylo_vyrubleno_i_my_budem_stavit_vopros_k_pravoo

hranitelnym

3. Торги лісом як узаконена корупційна схема. . [Електронний

ресурс] – Режим доступу http://racurs.ua/799-torgi-lesom-kak-

uzakonennaya-korrupcionnaya-shema

4. Держлісагентство пропонує ввести загальну систему

електронного обліку деревини. . [Електронний ресурс] – Режим

доступу

http://censor.net.ua/news/356384/goslesagentstvo_predlagaet_vvesti_v

seobschuyu_sistemu_elektronnogo_ucheta_drevesiny

122

Сердюк Олександр Володимирович: Прогнозування цін

на нерухомість в умовах кризи

Науковий керівник: Стець Олена Вікторівна



Ринок нерухомості - це унікальна система економічних

відносин, що виникає в процесі угоди та операціями з нерухомістю.

Сьогоднішня ситуація на ринку жилої нерухомості визначається

економічними реаліями. На даний момент Україна перебуває в умовах

фінансово-економічної кризи. Криза призвела до скорочення доходів

населення, при цьому банківський сектор практично припинив

кредитування. Тому актуальне питання : «Існує ринок нерухомості в

умовах фінансової кризи чи ні ?». Відповідь однозначна – існує.

Однак, на функціонування цього ринку накладаються специфічні

умови, які зумовлює стан економічної ситуації, що склалася в країні.

Динаміка зміни цін на ринку нерухомості в умовах кризи кардинально

відрізняється від динаміки зміни вартості в умовах економічного

зростання, або економічної стабільності.

Ринок нерухомості функціонує за допомого таких

взаємозв'язків, як взаємозв'язок між будівництвом і потребами

населення регіону; диференціацією характера споживання та доходів;

рівнем і структурою споживання; попитом і пропозицією на ринку

нерухомості; нагромадженням і поточним споживанням;

індивідуалізованою та усуспільненою формами споживання та ін.

Завдяки аналізу цін на ринку нерухомості , ми можемо

відслідкувати динаміку росту чи спаду цін на житло. Існує декілька

підходів до аналізу і прогнозування цін на ринку житлової

нерухомості: залежно від форми власності на одиницю житла; залежно

від типу одиниці житла; залежно від якості необхідного житлового

приміщення, що володіє деякими характеристиками; залежно від типу

нерухомості;

Останні 7 років спостерігається спад цін на нерухомість в

Україні.

Так, наприклад, у 2015 році ціни на нерухомість зменшувались

на 15-20% щомісяця. Це призвело до значного обвалу вартості

квартир. Така ж тенденція спостерігалась і у 2016році. Це призвело до

того, що у столиці ціна на вторинному ринку впала на 200-202% за

кілька попередніх років.


123

За прогнозом голови Ощадбанку, ринок нерухомості в Україні

відновиться вже в 2017 році. Однак багато експертів вважають цю

позицію необґрунтовано оптимістичною. На думку більшості фахівців,

у 2017 році песимістичний сценарій розвитку ринку збережеться. На

думку більшості фахівців, у 2017 році песимістичний сценарій

розвитку ринку збережеться.

В умовах , які на сьогоднішній день склалися в нашій країні, а

це: зниження попиту на житло, фінансово-економічна криза, зниження

купівельної спроможності українського населення, перевищення

пропозиції над попитом та інші, про підвищення цін на нерухомість

говорити не доходиться. Значна кількість факторів впливають на

прогнозування цін на ринку жилої нерухомості. Оскільки на даний

момент неможливо бути впевненими у подальшому розвитку цін на

українському ринку нерухомості, то можна з впевненістю сказати, що

короткострокова модель прогнозування буде найточнішою та

найдосконалішою.


1. Калиніченко, Ю. В. Моделювання тенденцій ринку нерухомості

[Текст] / Юлія Вадимівна Калиніченко, Влада Віталіївна

Добровольська, Анжеліка Романівна Абрамчук // Економічний

аналіз : зб. наук. праць / Тернопільський національний

економічний університет; редкол. : В. А. Дерій (голов. ред.) та ін.

– Тернопіль : Видавничо-поліграфічний центр Тернопільського

національного економічного університету “Економічна думка”,

2016. – Том 23. – № 1. – С. 28-36. – ISSN 1993-0259.

124

2. Воронін В.О. , Мамчин М.М, Шемелюк Г.О. «Прогнозування

тенденцій розвитку ринку нерухомості » УДК 339.138

Національний університет “Львівська політехніка” – 2012.

3. «Побудова моделей дослідження попиту на нерухомість»

[Електронний ресурс] Режим доступу http://bibliofond.ru/

view.aspx?id=662848

4. «Ціни на нерухомість в Україні 2017: вартість житла(первинного

та вторинного» [Електронний ресурс] Режим доступу

http://2017rik.pp.ua/cini-na-neruxomist-v-ukra%D1%97ni-2017-

vartist-zhitla-pervinnogo-ta-vtorinnogo/

125

Тимощук С.П.: Системи управління ефективністю ПАТ

КБ «ПриватБанк» на основі PEST- та SWOT-аналізу

Науковий керівник: Пасенченко Ю.А.



На сьогодні фінансовий ринок переживає етап активного

загострення конкуренції між фінансово-кредитними установами. До

того ж значно збільшується ризик нестабільності приватних

структур,причиною якої є фактори внутрішнього та зовнішнього

середовища. Саме тому нині більшість банків для збільшення

прибутку, зменшення наслідків впливу несприятливих факторів,

підвищення рівня конкурентоспроможності активно впроваджують

інструменти та заходи банківського маркетингу,що полягає у

диференціюванні системи управління ефективністю та використання її

у своїй діяльності,а це обумовлює актуальність даного напрямку

дослідження.

Дослідження оцінки ефективності конкурентоспроможності

комерційних банків проводилось на прикладі ПАТ КБ «ПриватБанк» –

це банк із репутацією і великим досвідом роботи з фізичними особами.

Протягом усього часу своєї роботи на ринку, ПАТ КБ «ПриватБанк»

прагне надати своїм клієнтам максимальну кількість сучасних

банківських послуг. Основним пріоритетом роботи банку є якість цих

послуг, увага до клієнтів, створення насправді партнерських відносин

між банком і його клієнтами [1].

ПАТ КБ «ПриватБанк» є міжрегіональним, універсальним

банком,діяльність якого здійснюється завдяки складним системам

управління. До того ж такий налагоджений механізм не застрахований

від зовнішніх та внутрішньоструктурних змін, саме тому для

подолання можливої нестабільності пропонуємо детальну оцінку

двома методами аналізу для подальших висновків стосовно надійності

цієї фінансової структури.

Метод PEST-аналізу широко застосовується для оцінок

узагальнених факторів впливу на підприємство. Чинники об‘єднані

категоріями, які охоплюють чотири сфери:P(political), E (Economic),S

(Social),T(Technological). Зокрема для характеристики банківської

структури ПАТ КБ «ПриватБанк» виділено такі параметри факторів

цих категорій:

1) політична категорія: державне регулювання конкуренції,зміни

в законодавстві,втручання в недержавні структури ;

126

2) економічна категорія:коливання ВВП,динаміка зайнятості

населення та його платоспроможність , стабільність національного

валютного курсу;

3) соціальна категорія:зміна демографічної ситуації на території

країни,активність споживачів,зміна структури цінностей та потреб;

4) технологічний критерій: збільшення ролі використання

Інтернет - ресурсів, розвиток інформаційно-комунікаційних

технологій, інноваційний потенціал галузі.

Надано детальну оцінку фінансовій структурі методом PEST-

аналізу,проте для досягнення максимально точного результату варто

зазначити оцінку методом SWOT,що дає можливість детальніше

розглянути внутрішньоструктурну стабільність.

Таблиця 1.

SWOT – аналіз ПАТ КБ «ПриватБанк»

Сильні сторони (S) Можливості (О)

1. Отримає сильну

конкурентну позицію серед банків

країни.

2. Постійний попит на

банківські послуги.

3. Активна організація

структури управління ,що

призводить до збільшення

мобільності.

4. Лідер на ринку

пластикових та відповідно

створені умови для можливого

використання.

5. Репутація надійного

банку.

6. Понад 20 тисяч робочих

місць,що свідчить про

багатоплановість системи.

7. Висока кількість дочірних

компаній.

8. Високий рівень техніко-

технологічного оснащення.

9. Великий досвід роботи на

ринку України – понад 10

років,відносна стабільність.

10. Широка диверсифікація

1.Стабілізація економічного

зростання в Україні.

2. Зростання інвестиційної

активності

3. Збільшення частки на ринку.

4. Удосконалення системи

управління ризиками для

уникнення дестабілізації.

5. Підвищення безпеки праці у

відділеннях банку.

6. Розширення частки на світовому

ринку.

7.Збільшення асортименту

банківських послуг.

8.періодичні зміни в законодавстві

країни,що можуть негативно

впливати на фінансові установи.

127

банківських продуктів.

11. Активне використання

інновацій.

Слабкі сторони (W) Загрози (Т)

1. Надмірний

документообіг, бюрократизм.

2. Плинність кадрів серед

окремих категорій персоналу в

обслуговуванні банку.

3. Масштабність

організаційної структури.

4. Залежність операцій від

курсу іноземної валюти.

5. Високий рівень

операційних ризиків.

6. Нестабільність

маркетингової діяльності.

1.Вихід на ринок

конкурентоспроможних осіб.

2.Політична та економічна

нестабільність у країні.

3.Ріст інфляційних та відсоткових

ставок.

4.Спад економічного інтересу до

банківських послуг.

5.Текучість кадрів.

Отже,на основі наведених методів можемо стверджувати,що

«ПриватБанк» є надійним банком, який ефективно злагоджено

функціонує на фінансовому ринку України, про що свідчать дані

проведених нами аналізів. Використання виявлених можливостей та

врахування можливих загроз внутрішнього та зовнішнього характеру

дозволять підвищити ефективність функціонування цього банку.

Аналіз конкурентів свідчить про конкурентоспроможність

«ПриватБанку» та його значні переваги над іншими. Вагомими

чинниками, що сприяють цьому є використання інновацій у діяльності

структур банку, доступність за ціною та висока якість банківських

послуг,які також можна розвивати з врахуванням чинників PEST-

aналізу. На сьогодні найбільш важливими факторами зовнішнього

середовища стають технологічні чинники, а особливо, інновації, які

удосконалюють послуги та покращують мобільність організації та

діяльності в цілому.


1. Офіційний сайт ПАТ КБ “Приватбанк”. – [Електронний ресурс]. –

Режим доступу: http://privatbank.ua.

2. Інформаційно-довідковий сайт по рейтингам комерційних банків

України.– [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: http:www.prostobank.com.ua.

http://privatbank.ua/

128

Філіпова Світлана Олексіївна: Модель прогнозу

виникнення банкрутства

Науковий керівник: Фартушний Іван Дмитрович



У наш час діагностика та виявлення банкрутства підприємства є

однією з актуальних проблем стратегічного менеджменту та

планування, адже своєчасне виявлення ознак ймовірного банкрутства

дозволить вжити необхідних заходів щодо виправлення фінансового

стану підприємства. Головною особливістю даної проблематики в

Україні є бажання вищого керівництва підприємств спотворити

реальні дані фінансової діяльності з метою отримання інвестицій.

Тому рішення доводиться приймати в умовах суттєвої невизначеності

вихідних даних. Банкрутство характеризує неспроможність

підприємства або організації задовольнити вимоги кредиторів

відносно сплати товарів, робіт або послуг, а також забезпечити

обов’язкові платежі до бюджету та позабюджетні фонди. В Україні

законодавчою базою з приводу цього питання є Закон України «Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом».

На сьогодні у світі існує велика кількість методик оцінки ризику

банкрутства, проте не існує універсальної моделі прогнозування

банкрутства підприємства. Найбільш відомою та широко

розповсюдженої є методика Е. Альтмана, що представляє собою

статистичну модель, що базується на основі оцінки показників

фінансового стану та платоспроможності компанії. Точність прогнозу

за цією моделлю терміном до одного року складає 95%, на два роки -

83%. Наразі існує декілька видів таких моделей: двофакторна,

п’ятифакторна, семифакторна модель, модель Альтмана для компаній,

що не торгують акціями на біржі, а також модель для невиробничих

компаній.

Для прикладу застосування даної моделі було обрано ВАТ

«Росинка», а також модель для підприємств, акції яких не представлені

на біржі:

54321 955,042,0107,3847,0717,0 KKKKKZ ,

де K1 – відношення власного капіталу до суми активів, що

оцінює суму чистих ліквідних активів компанії по відношенню до

сукупних активів; K2 – відношення нерозподіленого прибутку до суми

активів, відображає рівень фінансового важеля підприємства; K3 –

129

відношення прибутку до оподаткування до суми активів, відображає

ефективність операційної діяльності компанії; K4 – відношення

балансової вартості власного капіталу до позикового; K5 – відношення

обсягу продажів до суми активів, характеризує рентабельність активів

підприємства.

У результаті підрахунку Z-показника для конкретного

підприємства робиться висновок наступний висновок:

Якщо 23,1Z – підприємство визнається банкротом;

Якщо 89,223,1 Z – ситуація невизначена;

Якщо 9,2Z – свідчить про стабільне і фінансово стійке

підприємство [1].

Вивчення даних фінансової звітності ВАТ «Росинка», яке було

визнане банкрутом цього року, привело до висновку, що ризик

ймовірності банкрутства був високим ще у 2012 році. Дані про

значення Z-показника вказані у таблиці 1.

Таблиця 1

Рік 2012 2013 2014 2015

Значення

показника 1,06 1,74 0,28 -0,84

Такі низькі показники пов’язані перш за все з великими

розмірами зобов’язанням підприємства і при цьому з майже відсутнім

прибутком. Вивчення ризику банкрутства підприємства не дає гарантії

поліпшення ситуації, проте дає інформацію щодо стану даного

підприємства, яка необхідна для того, щоб своєчасно вжити заходів та

зробити все можливе для недопущення настання банкрутства.

Утім Z-модель Альтмана має недоліки та її використання в

умовах економіки України пов’язано з труднощами: необхідно

розраховувати коефіцієнти показників, значення яких відрізняються

від зарубіжних країн та інформація щодо фінансового стану

підприємств, як правило, недостовірна, адже керівництво часто

свідомо коригує показники у фінансовій звітності. Через це оцінка

ймовірності банкрутства повинна розв’язуватись в умовах

невизначеності, неповноти вихідної інформації. Необхідно також

розуміти, що модель Альтмана відповідає умовам розвинутої ринкової

економіки.

Останнім часом з’являються дослідження щодо застосування

моделі Альтмана для країн СНД з перехідною економікою. Для таких

країн коефіцієнти моделі повинні бути скореговані з врахуванням

специфіки економіки. До найбільш успішних відносять модель

Давидової-Белікова, що розроблена для економіки Росії [2]. Окрім

130

класичного методу оцінки ризику банкрутства, якою є Z-модель,

запропонована Альтманом ще у 1968 році, на сьогодні вже відомі

методи, що побудовані на використанні нечітких множин та нечітких

нейронних мереж.

При виникненні загрози банкрутства виникає питання, що

необхідно зробити підприємству у такій ситуації. З позицій

фінансового менеджменту ця ситуація являє собою кризовий стан

підприємства, коли воно не здатне здійснювати фінансове

забезпечення поточної виробничої діяльності. Подолання такого стану,

як "загроза банкрутства", потребує розробки спеціальних методів

фінансового управління підприємством, що називають «системою

антикризового фінансового управління». Фінансовий менеджмент

може бути спрямований на реалізацію трьох принципових цілей:

а) забезпечення фінансового оздоровлення підприємства за

рахунок реалізації внутрішніх резервів господарської діяльності;

б) забезпечення фінансового оздоровлення підприємства за

рахунок зовнішньої допомоги та часткової його реорганізації;

в) припинення господарської діяльності та початок процедури

банкрутства (у зв'язку з неможливістю фінансового оздоровлення

підприємства).

Відповідно до цих цілей підприємство обирає напрям політики

фінансового управління:

1) впровадження внутрішніх механізмів фінансової стабілізації

підприємства;

2) вибір ефективних форм санації підприємства;

3) фінансове забезпечення ліквідаційних процедур при

банкрутстві підприємства.

Продумане антикризове управління при загрозі банкрутства

нерідко дозволяє вирішити проблему, не доводячи ситуацію до

ліквідації підприємства.


1. Altman E.I. Financial Ratios, Discriminant Analysis and the prediction

of Corporate Bankruptcy // Journal of Finance. — 1968, September.

— P. 589–609.

2. Давыдова Г.В., Беликов А.Ю. Методика количественной оценки

риска банкротства предприятий //Управление риском. — 1999. —

№ 3. — С. 13–20.

131

Цибульська Кароліна Леонідівна: Використання

кредитного скорингу при оцінці кредитоспроможності

фізичних осіб

Науковий керівник: Стець Олена Вікторівна


Е-mail:[email protected]

В сучасній Україні та світі загалом кредитування фізичних осіб

є неабияк розповсюдженим. Притому, за останні роки відбулося

зростання питомої частки споживчих кредитів у загальній структурі

банківських кредитів. Проте, банки стикаються з проблемою

неповернення кредитів, отриманих населенням. Що свідчить про

необхідність розробки алгоритмів оцінки платоспроможності

населення та оцінки ризиків банків при наданні споживчих кредитів.

На жаль, при оцінці ризику банків, чинники які необхідно враховувати

не завжди можуть бути виражені кількісно і не вся інформація може

бути інтерпретована статистичними методами. Саме тому, є

необхідність застосування експертних методів, що, звісно ж, є

суб’єктивними, як-то рейтингова оцінка кредитоспроможності. Все

вищенаведене приводить нас до досить поширеної у світі практики, що

стрімко розвивається – створення скорингової моделі.

Кредитний скоринг – математична модель оцінки

кредитоспроможності споживача, що ґрунтується на системі аналізу

кількісних та якісних показників його діяльності. Результат за кожним

з показників виражається у балах, що характеризують ймовірність

погашення кредиту. Відповідно, чим вища сума балів, тим більша

ймовірність отримання особою кредиту в банку. Подібна методика

може застосовуватися не лише для фізичних, а й для юридичних осіб.

Основою скорингу є детальне вивчення кредитних історій, з метою

виокремлення ознак, надійних клієнтів, що з більшою вірогідністю

погасять заборгованість. Банк встановлює певний числовий поріг,

клієнтам з сумою балів вище порогу кредит надається, нижче –

відмовляють. Одна з основних складностей полягає у визначенні тих

показників, які варто включити в модель та які вагові коефіцієнти

надати їм.

Найчастіше, при побудові скорингової моделі розглядаються

такі характеристики як вік клієнта, стать, сімейний стан, кількість

дітей, дохід, тривалість співробітництва з банком, наявність майна,

фінансовий стан загалом. При оцінці фінансового стану враховується

минула кредитна історія, соціальна стабільність особи, тобто наявність

132

нерухомості, цінних паперів, стаж роботи, наявність застави та, навіть,

здоров'я клієнта. Необхідно зазначити, що універсальної моделі не

існує і кожен банк, що використовує цей метод, створює свою модель з

унікальним поєднанням факторів, що ґрунтується саме на специфіці

даного банку.

При впроваджені даної моделі створюється скорингова карта,

для якої обираються характеристики, що можуть значно вплинути на

поведінку клієнта в майбутньому. Для цього аналізуються вибірки

сумлінних та несумлінних позичальників за попередній період, чиї

заявки раніше було оброблено вручну. Далі за допомогою

статистичних методів виконується аналіз даних клієнтів з метою

виявлення характеристик «хороших» кредитних історій, також

необхідно виявити ступінь важливості та взаємозв’язку даних з

надійністю повернення кредиту і встановлення певного вагового

коефіцієнта для кожного з показників. Хибним буде вважати, що чим

більше показників включено до скорингової моделі, тим вона краща.

Навпаки, чим модель простіша, тим вона ефективніша.

Важливим є визначення критичного рівня, що ділить

потенційних позичальників, тобто той рівень, за якого доходи від

сумлінних позичальників зможуть покрити збитки від ненадійних.

Задля цього можна розрахувати співвідношення – кількість погашених

кредитів, що необхідні для компенсування безнадійної заборгованості.

Скорингова модель є достатньо успішною та ефективною

завдяки своїй неупередженості, стандартизації кредитних оцінок,

можливістю автоматизації та зростанню доходів, що відбувається в

тому числі через зниження витрат на ручну обробку заявок. Важливим

є те, що скорингову модель необхідно постійно контролювати та

коригувати задля збільшення її ефективності. Внаслідок цього

технології кредитного скорингу мають тенденцію до постійного

розвитку та інновацій, що дозволяють розробляти нові алгоритми, які

в свою чергу призводять до мінімізації кредитного ризику банку.

Отже, впровадження скорингової моделі в банках є достатньо

перспективним напрямком, що постійно знаходиться у стані розвитку

на який варто звернути увагу, адже автоматизація процесу

кредитування значно підвищує ефективність та прибутковість банків,

що в свою чергу, сприяє їх стабільності, а стабільність банкової

системи є одним з стовпів суспільства.


1. Камінський А. С. Експертна модель кредитного скорингу

позичальника банку / А. С. Камінський // Банківська справа. –

2006. - № 1. – С.75 - 81.

133

2. Івченко І. Ю. Економічні ризики: Навчальний посібник / І. Ю.

Івченко. – Київ: «Центр навчальної культури», 2004. – 304 с.

3. Кредитування та ризики: навчальний посібник / [М.П. Денисенко,

В.М. Домрачев, В.Г. Кабанов, А.В. Ігнатенко., К.А. Чигирин].–К.:

«Видавничій дім «Професіонал», 2008.- 480 с.

134

Черноусова Ж.Т., Дулкай Ю.І.: Моделювання

раціонального розподілу державних коштів у

військово-промисловому комплексі


Перед Збройними Силами України стоїть завдання досягти до

2020 року повної сумісності зі стандартами НАТО. За словами

експертів, це дозволить ВСУ проводити спільні операції з арміями

держав-членів НАТО, а також озброїтися новітньою технікою, яка

використовується в цих арміях. А продукція української оборонки

зможе бути затребувана на Заході. Зараз в Україні вже прийнято понад

100 різних стандартів НАТО. Але попереду ще багато роботи, адже в

Північноатлантичному альянсі таких стандартів налічується понад

1300. Вони повинні бути прийняті у військах і на українських

підприємствах, які все ще працюють за старими радянськими

ГОСТами і практично не виробляють продукцію, відповідну

принципам Альянсу.

На даний час в Україні проходить переозброєння техніки ЗСУ,

що була на озброєнні ще за часів незалежності, на нову, яка вже була

спроектована згідно з технічними стандартами НАТО. Після аналізу

технічних паспортів, а також з огляду на контракти з країнами НАТО,

а саме з Польщею, можна зробити висновок, що ДК «Укроборонпром»

має в своєму асортименті зразки техніки, а саме БМ «Оплот»,

бронеавтомобіль «Дозор-м», протитанковий комплекс «Скіф», що

проектовані за стандартами західних країн.

Авіаційна галузь представлена в Україні тільки у вигляді

десантно-транспортних літаків, оскільки ніколи не вироблялось інших

типів. У 2015 році Україна представила новинку АН-178. За

технічними характеристиками він набагато випереджає ті зразки, що

находяться на даний час у ЗСУ. АН-178 має таку ж грузомісткість і

дальність польоту, як і АН-26, але меншу полосу зльоту. Також у

цього літака не має необхідності в спеціалізованій злітній смузі, що

приводить до зменшення витрат на інфраструктуру аеропортів

базування. Сучасна електроніка та системи захисту також являються

кращими ніж системи, що знаходяться на борту літака АН-26. Доказом

того, що літак заслуговує на свою увагу є наявність договору про

закупівлю таких літаків зі сторони Індії, яка відмовилась від

російських транспортних літаків на користь українського.

Міністерство оборони вже заявило про закупівлю АН-178 для

авіаційного парку ЗСУ, хоча кількість не уточнювалась. Але в зв’язку з

135

переозброєнням, можна припустити, що АН-178 повинен буде

повністю замінити зразки схожого класу, а це більше тридцяти восьми

одиниць техніки.

Бронетанкова галузь переживає своє відродження, оскільки

раніше підприємства були збитковими, і тальки на кінець 2015 року

вони стали заробляти стільки, щоб покрити свої витрати. Високоточне

озброєння переживає зростання. Приріст випуску на 2015 рік склав

47% у порівнянні з минулим роком. Раніше Міністерство оборони не

звертало уваги на цю галузь, тому основним доходом галузі були

продажі за кордон, але зараз основним споживачем продукції є

держава в якості ЗСУ.

Одночасно з виробництвом нових зразків, підприємства

проводять відновлення старої техніки, щоб підтримувати

обороноздатність армії.

Розглянемо авіаційну, бронетанкову галузі та галузь

високоточного озброєння. Всі вони представлені у державному

концерні «Укроборонпром». Покажемо один з шляхів моделювання

для раціонального використання обмежених коштів для якісного

переозброєння армії України за технічними стандартами НАТО,

одночасно враховуючи в цілому укомплектування особового складу

ЗСУ зразками техніки. Мультиплікативні виробничі функції авіаційної

та бронетанкової галузей будуть двох видів, які стосуються

виробництва нових зразків техніки та ремонту старої техніки: У

виробничій функції, що відповідає відновленню старої техніки не

фігурує мультиплікатор прогресу, через те, що трастові фонди, які

були створенні НАТО для підтримки Українки в рамках співпраці,

розраховані лише на розвиток нової техніки. Мультиплікатор прогресу

також відсутній у виробничій функції галузі високоточного озброєння.

Оскільки авіаційна галузь вважається прибутковою, то кошти які вона

заробляє частково передаються для збільшення основних фондів

бронетанкової та високоточної галузей, які не є прибутковими.

Трастові фонди, що були створені НАТО в рамках співпраці «Україна -

НАТО» мають обмежений обсяг, якого не можна перевищити. Також

кошти цього фонду не можуть бути направлені на інші галузі чи

потреби. Обсяги основних фондів та праці мають бути не меншими

технологічно допустимих границь. А по кожній із галузей обсяг праці

не змінний. Випуск же кожної галузі повинен дорівнювати обсягу

замовлення, що надійшло від держави. Отримуємо слабко

структуровану динамічну задачу прийняття рішень. Її компромісний

розв’язок дозволить ефективно використати кошти для кількісного і

якісного переозброєння армії України

136


1. Північноатлантичний альянс: історія, функції, структура,

відносини з Україною: Навчальний посібник для студентів вищих

навчальних закладів та слухачів магістерської підготовки за

напрямом «Державне управління» / Кол. авт.;за заг. ред. проф.

Д.І. Дзвінчука. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2012.

2. Річний звіт 2015 державного концерну «Укроборонпром»

[http://ukroboronprom.com.ua/uk/category/reports]

3. Мадера А.Г. Моделирование и принятие решений в менеджменте:

Руководство для будущих топ - менеджеров / А.Г. Мадера. – М.:

Изд-во ЛКИ, 2010. – 688с.

137

Ярема Ольга Миколаївна: Методи зниження ризику

портфелю цінних паперів - облігацій.

Науковий керівник: Іваненко Віктор Іванович



Ситуація в Україні склалася таким чином, що український

фондовий ринок не відповідає потребам економіки та не виконую

свою основну функцію – залучення інвестицій. Згідно з даними

аналітичного департаменту Національного рейтингового агентства

«Рюрик» обсяг торгів за облігаціями на фондових біржах України за

І півріччя 2016 року становив близько 109,55 млрд. грн., що на 72%

менше, ніж за підсумками аналогічного періоду 2015 року. Також

спостерігається скорочення платоспроможного попиту з боку

інвесторів, підвищення вартості боргових ресурсів та загальне

зростання рівня кредитного ризику. Зважаючи на це, питома вага

операцій з корпоративними бондами протягом І кварталу 2016 року

скоротилась з 4,68% до 2,77%. Інвестори бояться ризикувати, проте

для підвищення ефективності портфелю цінних паперів існують

методи зниження його ризику. Їх ми і розглянемо.

Портфельний ризик – це збитки, які отримує інвестор через

інвестиції у портфель цінних паперів або через операції по залученню

ресурсів для його формування. Портфельний ризик включає

різноманітні види конкретних ризиків. До них відносять:

1. Кредитний ризик – виникає у разі погіршення фінансового

стану емітента цінних паперів та його відмови виконання

своїх зобов’язань по ним.

2. Процентний ризик – можливий у випадку зміни процентних

ставок по борговим зобов’язанням з договірним процентом,

що породжує зниження ціни на цінні папери.

3. Валютний ризик – через коливання обмінних курсів можуть

змінюватися величина доходу і капіталу.

4. Комерційний ризик – ціни на акції деяких компаній можуть

зростати або падати, незважаючи на те, що на ринку буде

спостерігатися зворотна тенденція.

5. Інфляційний ризик

Також ризики ще поділяють на несистематичні та систематичні.

У першому випадку це ризики, викликані внутрішніми проблемами

компанії (страйки, невдале керівництво) або ті, що пов’язані з певним


138

сектором чи галуззю. До другого випадку відносять ризики, які

пов’язані зі змінами загального політичного або економічного клімату.

Для формування вдалого портфелю необхідно знижувати його

ризики. Існують методи зниження портфельного ризику, до яких

відносять :

1. Диверсифікацію. За її допомогою можна знизити лише

несистематичний ризик. Суть диверсифікації полягає у

розподілі цінних паперів таким чином, щоб при за мінімального

ризику досягти максимального доходу. Це досягається за

рахунок розподілу капіталу між множиною цінних паперів

різної якості і термінів їх погашення.

2. Ступінчата структура термінів погашення цінних паперів. Її

суть полягає у рівномірному розподілі коштів між цінними

паперами різного терміну, тобто кошти від короткострокових

вкладів перерозподіляються на довгострокові цінні папери.

3. Стратегія штанги. Інвестор вкладається здебільшого у

короткострокові та довгострокові цінні папери, що

врівноважують один одного. Така операція забезпечує йому

ліквідність та стабільний дохід.

Також доцільним є формування страхового портфелю, що

складається виключно з цінних паперів із високою надійністю. На

сьогоднішній день найбільш ефективним методом зниження

портфельних ризиків вважається диверсифікація. Цей метод також є

дуже поширеним у використанні.


1. Стешенко І. В. Дисертація на тему: Формування портфеля

облігацій з урахуванням випадкової зміни характеристик, 2005 р.,

Харків

2. Пєтухова О. М. Інвестування . Навчальний посібник, 2014 р.,

Київ

3. Національне рейтингове агентство «Рюрик». Аналітичний огляд

ринку облігацій України за І півріччя 2016 року .

Наукове видання



Матеріали X Науково-практичної конференції

7-9 грудня 2016 року


м. Київ

В авторській редакції

Надруковано з оригінал-макета замовника

Підп. до друку 12.2016. Формат 60/84 1/16. Папір офс. Гарнітура Times

New Roman. Спосіб друку – ризографія.

Моделювання та прогнозування економічних...

Documents