ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА...

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Схвалено Вченою радою Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області 11.06.2014 (протокол №2)

Програма та навчально-методичний комплект матеріалів проекту

ШКІЛЬНА СЛУЖБА ПОРОЗУМІННЯ:ВПРОВАДЖЕННЯ МЕДІАЦІЇ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ

ЗАКЛАДАХ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Укладачі:Романовська Д.Д., кандидат психологічних наук, завідувач науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи ІППОЧОБілик Н.М., аспірант кафедри загальної та соціальної педагогіки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Чернівці 2014

1

Передмова

Дані матеріали друкуються з метою навчання спеціалістів шкільних служб психології та соціальної роботи, яке проводиться в рамках психолого-педагогічного проекту «Шкільна служба порозуміння: впровадження медіації у загальноосвітніх навчальних закладах Чернівецької області». Проект створено педагогами кафедри загальної та соціальної педагогіки (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) та науковцями обласного науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи (Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області).

Кінцевим результатом навчання є створення Шкільних служб порозуміння та впровадження в навчально-виховний процес медіації як альтернативної технології вирішення міжучнівських конфліктів.

При укладанні навчальних матеріалів використовувались надбання та досвід Українського центру порозуміння, а особливо їхній посібник «Шкільна служба розв’язання конфліктів: досвід упровадження» (автори: Коваль Роман, Горова Альона та ін..); відео Українського центру медіації (м. Київ); навчальний підручник «Медіація» (автори: Б.Леко, Г.Чуйко); Рекомендовані стандарти якості функціонування Шкільних Служб Порозуміння (програм медіації однолітків).

Сподіваємось, добра воля, бажання зробити внесок у виховання дітей та впровадити популярну у світі технологію медіації у навчально-виховний процес школи принесе нам бажаний результат.

Білик Н.М., Романовська Д.Д.

2

Проект «Шкільна служба порозуміння: впровадження медіації у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи»

(м. Чернівців та області)Актуальність. Постановка проблеми.Соціальне середовище школи нагадує нам живий організм, що росте,

розвивається і вдосконалюється. Будь-який розвиток дуже часто відбувається в процесі зіткнення суперечностей і не може бути безконфліктним. Прояви конфліктів ми щодня спостерігаємо як у побутовому, так і професійному середовищі. Питання їх вирішення в школі залишається і сьогодні дуже актуальним.

На нашу думку, саме діти підліткового віку (13-15 років) гостро відчувають потребу у допомозі при вирішенні суперечливих питань, однак ця допомога має бути не нав’язливою, а природною, враховуючи специфіку такого віку, оскільки все, що пропонується дорослими сприймається як «вороже» і не обов’язкове. Вважаємо, що цій категорії учнів потрібно більше уваги приділяти формуванню навичок стратегії залагодження конфліктів шляхом співробітництва, тобто конструктивним шляхом. Це сприятиме створенню якісно нових стосунків, нового бачення і підходу до вирішення конфлікту не з позиції сили, а з позиції врахування інтересів обох сторін. Адже, як відомо, у виникненні суперечностей задіяна не лише одна сторона, інакше конфлікту б не було.

Відновний підхід у вирішенні будь-яких суперечностей, зазвичай, демонструє позитивний результат. Поєднання такого підходу і позиції «рівний-рівному» складає основу медіації однолітків.

Нині у загальноосвітній школі до вирішення питання міжучнівського конфлікту найчастіше звертаються лише тоді, коли відбувається його ескалація і здебільшого така ситуація вирішується дорослими практично без участі головних учасників конфлікту – дітей. І що ми маємо? Який приклад поведінки показуємо учням? – хіба те, що вони самі нічого не вирішують, що їхня думка не є важливою. І лише дорослі добре знають, як вийти з такої ситуації. Це формує у дітей безвідповідальність за свою поведінку: або ти понесеш покарання за зроблений вчинок або взагалі не відповідаєш, якщо батьки мають вплив на адміністрацію школи. Таким чином, замість вирішення наявного конфлікту, з’являється прихований конфлікт, який може перерости у т. зв. «образу на весь світ». Тож відновний підхід у вирішенні конфліктних питань передбачає врахування інтересів усіх сторін-учасників, посилення відповідальності за зроблений вчинок та відшкодування нанесених збитків. Це один із способів розв’язання конфліктів.

Медіація (англ. mediation – посередництво) — вид альтернативного врегулювання суперечностей, метод їх вирішення із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обрати той варіант вирішення, який би задовольняв інтереси і потреби усіх задіяних учасників.

3

На відміну від формального судового чи господарського процесу, під час медіації сторони доходять згоди самі — медіатор не приймає рішення за них.

Медіація – це добровільний і конфіденційний процес, у якому нейтральна третя особа (медіатор) допомагає сторонам знайти взаємоприйнятний варіант вирішення ситуації, що склалася. Особливою рисою медіації є те, що сторони спільно беруть на себе відповідальність за прийняття рішення та його виконання.

Вирішуючи конфлікт за допомогою медіації, сторони повинні налаштуватися на співробітництво, і це є головним завданням медіатора – спеціально підготовленого посередника у вирішенні конфліктів, який однаково підтримує обидві сторони та допомагає їм знайти взаємоприйнятне рішення. Важливо зазначити те, що медіатор не має права вирішувати конфлікт за його учасників. Натомість медіатор:

- допомагає кожному учаснику висловити своє бачення ситуації;- стежить за тим, щоб усі учасники почули версію протилежних сторін;- визначає, узагальнює і перераховує питання, щодо яких

здійснюватимуться переговори;- визначає спільні позиції та інтереси сторін.У сучасному суспільстві все більше українських шкіл впроваджують

технологію медіації у освітній процес. Це Одеська, Київська, Вінницька, Харківська, Волинська та ін. області. За, порівняно, недовгий термін діяльності шкільні служби порозуміння (ШСП) (перша почала діяти з 2001 року) мають певні результати та позитивні відгуки.

По-перше, діти, які зорганізовані у таку службу, змінюють ставлення до ситуації конфлікту, набувають навичок конструктивного вирішення конфлікту. По-друге, моральний, психологічний клімат середньої та старшої школи покращується, діти не бояться ситуацій конфлікту і знають як вирішити його з найменшими втратами. По-третє, зменшуються кількість випадків насильства, бійок серед дітей. І найголовніше – учні об’єднуються заради мирного врегулювання конфлікту, показують приклад для однолітків, стають авторитетом, пропагуючи високі людські цінності – чесність, відповідальність, взаємодопомогу, взаєморозуміння, вихованість.

Шкільна служба порозуміння (ШСП) (інша назва – «Шкільна служба розв’язання конфліктів» (ШСРК)) – це команда підготовлених старшокласників-посередників (медіаторів), які допомагають своїм одноліткам розв’язувати конфлікти мирним шляхом, використовуючи в роботі відновні практики – медіацію однолітків, коло прийняття рішень – працюють над формуванням безпечної атмосфери в навчальному закладі. Роботу ШСП організовує координатор, зазвичай – практичний психолог чи соціальний педагог, який пройшов підготовку і володіє знаннями та навичками з організації та керування ШСП.

Медіація як процес проходить за наступним алгоритмом:o Тебе уважно вислухаютьo Поставлять запитання, щоб краще зрозуміти ситуаціюo Поважатимуть твою позиціюo Не шукатимуть винуватців у конфлікті

4

o Не даватимуть зайвих порадo Однаково сприятимуть обом сторонам конфліктуo Допоможуть сторонам самостійно прийняти справедливе

вирішення.Організація ШСП у школах Чернівецької області також є важливим та

доцільним кроком, щоб створити психологічно безпечне середовище для усіх учасників навчально-виховного процесу та формувати в учнівської молоді стратегії конструктивного вирішення конфліктних ситуацій. Спеціалісти шкільних служб психології та соціальної роботи, виконуючи професійні обов’язки, вирішують конфлікти різних видів. Для ефективного вирішення конфлікту рівня «учень-учень» доцільно впроваджувати у навчально-виховний процес відновний підхід – медіацію однолітків та коло прийняття рішень, які діють за методом «рівний-рівному».

Мета проекту – впровадження технології «медіація» у ЗНЗ області та формування у дітей підліткового віку (13-15 років) конструктивного підходу до вирішення конфлікту через залучення їх до шкільної служби порозуміння.

Завдання проекту:1) підготовка координаторів ШСП з числа спеціалістів шкільної служби

психології та соціальної роботи ЗНЗ області;2) відбір та формування команди учнів-медіаторів для забезпечення

функціонування шкільних служб порозуміння;3) створення шкільних служб порозуміння;4) моніторинг якості організації та функціонування ШСП;5) діагностика ефективності діяльності ШСП в ЗНЗ Чернівецької

області.Опис проекту. Шляхом навчання, координації дій та супервізії діяльності організаторів

ШСП впроваджується технологія медіації в освітній процес загальноосвітньої школи в Чернівецькій області.

Етапи реалізації проекту:І етап – організаційний.ІІ етап – навчально-теоретичний.ІІІ етап – діагностичний.ІV етап – створення ШСП.V етап – діяльність ШСП.VІ етап – моніторинг та оцінка. Термін реалізації проекту: вересень 2014 р. – лютий 2016 р.Очікувані результати: створені шкільні служби порозуміння,

підготовлена команда учнів-медіаторів, запроваджена технологія «медіації» в систему діяльності школи, перевага стратегії співробітництва під час вирішення конфлікту серед дітей віком 13-15 років, які взяли участь у проекті, зменшення проявів девіантної поведінки. Формування конструктивного підходу до вирішення конфлікту, що дасть змогу виховати покоління учнів з навиками толерантної поведінки. Впровадження технології відновного підходу у навчально-виховний процес після закінчення проекту.

5

Тотальне запровадження технології медіації на постійній основі в освітній процес загальноосвітніх шкіл, спеціалісти яких взяли участь у проекті.

Проект є спільним творчим надбанням кафедри загальної та соціальної педагогіки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та обласного науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області.

Кількість учасників: 15-20 фахівців шкільних психологічних служб (практичні психологи, соціальні педагоги) базових навчальних закладів міста та області, 250-300 підготовлених учнів-медіаторів, що будуть утворювати шкільну службу порозуміння.

6

Календарний план роботи№

етапу

Назва етапу Кількість

учасників

Короткий опис Термін виконання

Відповідальні Задіяні ресурси

І Організаційний

Визначення базових навчальних закладів,

відбір учасників проекту

Серпень 2014 Обласний науково-

методичний центр практичної психології і

соціальної роботи (Романовська

Д.Д.)ІІ Навчально-

теоретичний 15-20 осіб

Навчання потенційних координаторів шкільної служби розв’язання конфліктів; моделювання шкільної служби для конкретної школи, спеціаліст якої бере участь у проекті.

Вересень 2014 року


Приміщення Інституту післядипломної педагогічної освіти, роздаткові матеріали, методичні рекомендації, фліп-чарти, мультимедійні засоби.

ІІІ

Діагностичний

15-20 осіб

Дослідження стану вирішення конфліктів спеціалістами шкільних служб психології та соціальної роботи, їхню активну участь у цьому процесі шляхом опитування


Білик Н.М. Опитувальник (укладач Білик Н.М.)

300

дітей

Визначення стилів

поведінки у

конфлікті серед дітей

13-15 років з

допомогою методики

К.Томаса.


Білик Н.М., спеціалісти служб практичної психології та соціальної роботи школи, які взяли участь у проекті.

Методика дослідження стилю поведінки в конфлікті К. Томаса (адаптація Н.В.Гришиної)

300

дітей

Аналіз виникнення

конфліктних

ситуацій серед дітей

підліткового віку (13-

15 років) за


Білик Н.М., спеціалісти служб практичної психології та соціальної роботи школи, які взяли участь у проекті.

Опитувальник (укладач Білик Н.М.)

7

допомогою анкети;

ІV Створення шкільних служб порозуміння, підготовка команди (групи) медіаторів

15-20 спеціалістів, 30-40 дітей для інформаційної кампанії, 300 дітей для навчання

Інформаційна

презентація для

адміністрації школи,

спеціалісти якої

беруть участь у

проекті.

Інформаційна

кампанія для

пропагування

діяльності шкільної

служби розв’язання

конфліктів, відбір та

навчання медіаторів-

однолітків (діти

віком 13-15 років)

для організації

служби.

Жовтень 2014 року, перед канікулами та під час канікул

Обласний науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи (Романовська Д.Д.) Спеціалісти шкільних служб практичної психології та соціальної роботи Чернівецької області, які беруть участь у проекті.

Приміщення для проведення інформаційної кампанії та навчальних тренінгів, фліп-чарти, мультимедійні засоби, роздатковий матеріал, анкети.

V Діяльність шкільних служб порозуміння

15-20 спеціалістів, 300 дітей

Планування та функціонування шкільної служби розв’язання конфліктів, підготовка та розробка документації служби; моніторинг якості впровадження, визначення причин, які ускладнюють роботу служби, робота над помилками.

Жовтень 2014 р. - грудень 2015 року

Спеціалісти шкільних служб психології та соціальної роботи Чернівецької області, які беруть участь у проекті.

Приміщення для шкільної служби розв’язання конфліктів, канцелярські приладдя – ручки, маркери, кольорові олівці, папір А-4, всі необхідні засоби. Анкети, опитувальники.

VІ Моніторинг та оцінка діяльності шкільних служб порозуміння, команди учнів-медіаторів

15-20 спеціалістів, 300 дітей

Діагностика та аналіз результатів діяльності шкільної служби розв’язання конфліктів в кожній окремій школі Чернівецької області, спеціаліст якої взяв участь у проекті.

Січень - лютий 2016 року


Методика дослідження стилю поведінки в конфлікті К. Томаса (адаптація Н.В.Гришиної)

(термін реалізації – вересень 2014 р. – червень 2016р.)

8

ПЛАН РОБОТИ СЕМІНАРУ

Тривалість – 3 дні (з 3 по 5 вересня 2014 року)Місце проведення: актова зала Чернівецького інституту післядипломної педагогічної освітиХто проводить: кандидат психологічних наук, завідувач науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи ІППОЧО Романовська Діана Дорімедонтівна, аспірант Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, асистент кафедри загальної та соціальної педагогіки Білик Наталія Михайлівна. Учасники: спеціалісти шкільних служб психології та соціальної роботи міста Чернівців та області.

І день3 вересня 2014 р.

Інформаційний

Розглядаємо:Відновний підхід Конфлікт через призму медіаціїПринципи медіаціїФазова модель

Форма роботи:презентація

Завдання:Вирішити конфлікт з 3-ох позицій: сили, права та інтересів.

Форма роботи:робота в групах

Розглядаємо:Активне слухання


Завдання:Відпрацювати вправи активного слухання.

Форма роботи:робота в групах

Розглядаємо:Медіація у школі – яка користь?Коло цінностейЗарубіжний досвід впровадження медіації у школіВпровадження медіації в Україні


Переглядаємо:Медіаційна сесія. Відео створено Українським центром медіації (м. Київ).

Форма роботи: перегляд та обговорення відео

Домашнє завдання: принести опис шкільного конфлікту (реального або уявного) між учнями своєї школи.

9

ІІ день4 вересня 2014 р.

Програвання ситуацій вирішення міжучнівського конфлікту (рольові ігри)

Переглядаємо:Програвання ситуації вирішення міжучнівського конфлікту (студенти спеціальності «Соціальна педагогіка»)

Форма роботи:ДемонстраціяОбговорення: яких технік, правил дотримувався медіатор? Яких припустився помилок?

Завдання:Програвання ситуацій вирішення конфлікту між учнями за допомогою медіації однолітків

Форма роботи:Робота в групахОбговорення:

Розглядаємо:Рекомендовані стандарти якості функціонування ШСП

Форма роботи:Презентація

Домашнє завдання: підготувати одну із вправ тренінгу «Базові навички медіатора ШСП»ІІІ день 5 вересня 2014 р.

Практика: тренінг, моделювання ШСП

Завдання:Продемонструвати кожну вправу тренінгу «Базові навички медіатора ШСП»

Форма роботи:тренінг

Розглядаємо:Документація ШСП


Завдання:Скласти робочий стіл координатора ШСП

Форма роботи:Робота в групах

Розглядаємо:Створення ШСП крок за кроком


Завдання:Змоделювати модель ШСП та презентувати її

Форма роботи:Робота в групах

Підсумок. Час питань та відповідей.

10

НАВЧАЄМО ДІТЕЙ БУТИ МЕДІАТОРАМИ – БАЗОВИЙ ТРЕНІНГ ПІДГОТОВКИ ШКІЛЬНИХ МЕДІАТОРІВ

ІІІ день – тренінги Опрацювання пунктів тренінгу «Базові навички медіатора ШСП»;

завдання для кожного учасника – озвучити або провести тренінгову вправу; детальне вивчення документації ШСП; покрокове створення ШСП.

Практичне завдання:1. Проведення та аналіз основних вправ базового тренінгу підготовки

шкільних медіаторівПрезентація:2. Вивчення документації ШСППрактичне завдання: 3. Скласти робочий стіл координатора ШСППрезентація:4. Створення ШСП – крок за крокомПрактичне завдання: 5. Зобразити на листі модель ШСП та презентувати її.

11

Відновний підхідВідновні практики – відповідні процедури та процеси, що мають на меті

вирішення суперечливих та проблемних питань шляхом співробітницького підходу та базуються на принципах відновного підходу: включення та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін, добровільності та самовизначення учасників, розуміння, поваги і відповідальності.

Медіація (англ. mediation – посередництво) — вид альтернативного врегулювання суперечностей, метод їх вирішення із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обрати той варіант вирішення, який би задовольняв інтереси і потреби усіх учасників конфлікту.

На відміну від формального судового чи господарського процесу, під час медіації сторони доходять згоди самі — медіатор не приймає рішення за них.


Як соціальний і юридичний інститут медіація виникла в 30-х роках ХХ століття в часи великої депресії. У 1947 році був створений спеціальний федеральний орган – Федеральна служба США з медіації та примирливих процедур, який діє і нині.

Залучення авторитетних людей до виконання ролі посередника відоме з давніх часів. У Стародавньому Китаї, Стародавній Греції, Персії, в арабських країнах існувала традиція звернення до авторитету, щоб подолати розбіжності, вирішити конфлікт. Світські володарі, які здійснювали правосуддя в своїх володіннях, вважали вирішення суперечок між своїми васалами в певних випадках кращим, аніж винесення вироку.

У середні віки посередниками у міжнародних і внутрішніх чварах були папи, імператори, папські легати, єпископи. У конфліктах між і всередині родин часто посередниками були священики. Наприклад, знаменитий проповідник-домініканець Вінсенте Феррер (бл. 1350/57-1419) – припиняв суперечки і примиряв ворогів, а нотаріуси, які його супроводжували, оформляли акти про припинення спорів.

У зв'язку з розвитком робітничого руху в США у 1888 р. прийнято Акт про арбітрацію (за яким трудові спори мали вирішуватися шляхом звернення до третьої сторони).

У США в 1973 р. було зареєстровано перше професійне об'єднання медіаторів. У цій країні, де медіація вперше оформилась у самостійний вид професійної діяльності, більшість медіаторів має юридичну освіту. Початок поширення альтернативних процедур у судовій системі США пов'язують із прийняттям у 1990 р. Акта про реформу цивільного судочинства (Civil Justice Reform Act). Він передбачав створення у кожному федеральному судовому

12

окрузі спеціальних рекомендаційних комітетів (Advisori Committees) щодо розробки заходів, пов'язаних з альтернативним розв'язанням спорів. У 1996 р. затверджено Акт, за яким усі урядові організації США запровадили програму "альтернативного вирішення конфліктів" для службовців. Відповідно в американських державних агенціях (аналог наших міністерств) було створено відділи із запобігання конфліктам та розв'язання їх. У 2002 р. в США прийнято Акт про медіацію, що впорядкував низку питань щодо статусу медіатора, зокрема встановив, що він працює без ліцензування. Сьогодні докладаються подальші зусилля до поширення медіації в США. У деяких штатах (наприклад, у Техасі), адвокат зобов'язаний інформувати особу, яка звернулася до нього, про можливість вдатися до послуг медіатора.

Треба відзначити, що Україна має традиції регулювання конфліктів, зокрема у структурі Центральної Ради існував "відділ конфліктів", що надавав допомогу в залагодженні конфліктів між працівниками і працедавцем. Архівні документи свідчать, що відділ брав участь у залагодженні колективних і індивідуальних трудових спорів, а одним із дієвих методів залагодження конфліктів були так звані "примирні камери", де зводилися сторони конфлікту.

Конфлікт через призму медіаціїЛюди відстоюють свої інтереси в різний спосіб. Існує три загальновідомих

методи розв’язання конфліктів: 1. Застосування сили — використання підходу з позиції сили означає

примус сторони до дій, яких ви хочете від неї домогтись.2. Підхід із позиції права — звернення до закону чи адміністративних

процедур.3. Обговорення інтересів — можливість сфокусуватися на проблемі, з

урахуванням прихованих потреб сторін.Використання останнього способу і передбачає медіація. Дана технологія

трактує конфлікт як потенціал для змін, появи якісно нової ситуації, яка задовольняє учасників суперечки.

Принципи медіації:- добровільність – сторони вступають у процес медіації

добровільно, а медіатор вільно обирається. За загальним правилом, сторони не можна примусити до участі в примирливій процедурі. При цьому всі рішення ухвалюються тільки за взаємною згодою сторін, і кожна зі сторін у будь-який момент може відмовитися від медіації та припинити переговори. Винятком є випадки, коли угодою сторін або законом передбачена обов’язкова спроба примирливої процедури. Однак, участь не припускає зобов’язання примиритися, а потрібно тільки сумлінно розглянути варіанти примирення й утриматися від судового розгляду даної справи протягом певного строку. Перш ніж починати медіацію, медіатор обов’язково обговорює питання добровільності з кожною зі сторін;

- рівноправність сторін – жодна з них не має ніяких особливих переваг. Усім учасникам переговорів при медіації надається однакове право висловлювати свої думки, визначати порядок денний переговорів, оцінювати прийнятність пропозицій та умов угоди і т.ін.;

13

- конфіденційність – і сторони, і медіатор зобов’язуються не розповсюджувати, не цитувати, не переказувати третім особам чи використовувати іншим чином інформацію (письмову, усну, пряму чи опосередковану), яка стала відома в процесі медіації. У більшості західних країн конфіденційність медіації захищена законом, який також визначає допустимі винятки (наприклад, у випадку, коли медіатору стало відомо про факти насилля над дітьми чи про підготовку злочину). Приховування медіатором здійснених злочинів чи таких, що готуються і стали відомі йому в ході процесу, неприпустимо. За загальним правилом, примирливі процедури від початку та до кінця конфіденційні. Сам факт проведення примирливої процедури під час відсутності згоди сторін про інше повинен бути невідомий особам, що не беруть участь у процедурі. Зміст мирової угоди може бути відкрито тільки у випадках, установлених законом, зокрема, для мети її виконання. Під час відсутності положень закону про конфіденційність примирливих процедур сторонам потрібно передбачати відповідну умову в своєму договорі. Дотримання конфіденційності медіаційного процесу – безумовне. Медіатор не має права повідомляти одній зі сторін інформацію, яку він одержав від іншої сторони в процесі індивідуальної бесіди, без спеціального дозволу. Медіатор не може виступати в якості свідка, якщо справа, все-таки, буде передана в суд;

- щирість намірів сторін щодо вирішення суперечки – сторони прагнуть взаємовигідного вирішення непорозумінь, а не «перемоги за будь-яку ціну», помсти чи якихось маніпуляцій з фактами, інформацією, тощо;

- сумлінність, нейтральність і неупередженість посередника – медіатор діє однаково в інтересах обох сторін і не повинен мати особистої зацікавленості в певному варіанті вирішення конфлікту. Він не може бути особою, залежною від якої-небудь зі сторін або такою, що має різний ступінь впливу на сторони. Найкраще, коли функції посередника виконує нейтральна, незацікавлена у результатах переговорів, сторона, яка користується найбільшою довірою в обох учасників переговорів. Нейтральність посередника полягає в забезпеченні збалансованості власної поведінки (наприклад, крісло медіатора повинне перебувати на рівній відстані від кожної зі сторін), у дотриманні черговості постановки сторонам питань, у рівності часу роботи зі сторонами; у дотриманні принципу не засудження. Це не виключає, що посередник може взяти на себе частину відповідальності за успіх або провал переговорів. Медіатор повинен зберігати безстороннє ставлення до кожної сторони та забезпечувати їм рівне право на участь у переговорах. Посередник не має права ні словом, ні жестом, ні яким-небудь знаком показувати переваги жодної зі сторін. Посередник не повинен критикувати дії однієї зі сторін у присутності іншої сторони. Хоча медіатор, як будь-яка жива людина, може мати свої почуття й оцінки із приводу правильності або справедливості поведінки кожної зі сторін, симпатії або упередження по відношенню до якоїсь із них, усі ці моменти він зобов’язаний залишати за межами процесу медіації. Посередник повинен бути впевнений, що сторони не покладаються сліпо на його твердження. Він

14

не має права оцінювати позицію сторін, не має права інтерпретувати документи. Якщо медіатор почуває, що йому важко зберегти нейтральність і що йому не вдається позбутися виникаючих у нього емоційних оцінок, він має відмовитися від ведення процесу;

- правомочність – на переговорах присутні тільки ті особи, які уповноважені приймати рішення з питання, що розглядається;

- повний контроль сторін за результатами процедури – ніхто не може нав’язати сторонам суперечки своє рішення в ході примирливої процедури;

- неконфронтаційний характер переговорів, атмосфера довіри та взаємоповаги, підтримувана посередником. Одним із найважливіших завдань посередника є підтримка конструктивного характеру переговорів зі збереженням емоційно-психологічного благополуччя залучених у суперечку сторін. Саме тому посередник має право вимагати від сторін надати йому право керування ходом процесу й установлення «правил гри»;

- відсутність зацікавленості в конфлікті – медіатори не проявляють зацікавленість у конфлікті: як під час, так і після медіації. Це гарантоване тим, що без згоди всіх сторін, вони в результаті не встановлюють професійні стосунки з однією зі сторін у справах за умови, якщо це може порушити законні питання цілісності процесу медіації;

- велике коло можливих взаємоприйнятних вирішень суперечки – головною перевагою примирливих процедур перед судовим або третейським розглядом виступає той факт, що сторони можуть погодити будь-яке законне рішення суперечки, що відповідає їхнім інтересам. Саме тому примирливі процедури бажаніші у випадку, якщо в даній правовій системі судова система працює ефективно;

- гнучкість процесу – медіатори дотримуються основної структури процесу медіації, але не відповідають їй у деталях;

- доступність – медіація в різних, у тому числі кримінальних справах, має бути доступним заходом.

Реалізувати ці принципи в реальному процесі медіації аж ніяк не просто, тому що кожна зі сторін може спробувати залучити на свою сторону медіатора, зробивши його об’єктом маніпулювання; залякати, щоб схилити його на свою сторону та використовувати цю перевагу в своїх корисливих цілях; зняти із себе відповідальність за ухвалене рішення, переклавши її на медіатора, і залишити за собою право в майбутньому порушити його. Тому медіатор повинен добре володіти технікою посередництва й безумовно виключати можливість усякого роду маніпуляцій собою.

Структура медіативного процесуПроцес медіації складається з етапів, кожен з яких має свою мету і зміст.

Для успішного проведення медіації необхідно, щоб перехід до наступного етапу відбувався після того, як буде досягнуто мети на попередньому.

Етап 1. Підготовка до медіації

15

Підготовка є вирішальним етапом у процесі медіації. Часто учасники медіації відразу перестрибують до розв’язання проблеми: «Я не хочу витрачати час на формальності. Я просто хочу сісти разом з іншою стороною і поставити крапки над «і». Я не думаю, що вся ця справа забере більше години». Медіатор має вистояти перед спокусою погодитися на такий підхід. На відміну від інших форм розв’язання суперечок, успішні результати медіації більшою мірою залежать від поетапного слідування процесу.

На цьому етапі медіатор має можливість закласти міцний фундамент для успішної медіації. Етап підготовки до спільної зустрічі передбачає роботу з двома важливими компонентами: налагодження контактів зі сторонами та організації простору для проведення медіації.

Медіатор попередньо розмовляє з кожним учасником конфлікту окремо. Така розмова проводиться з тим щоб: проінформувати учасників про процедуру медіації, роль медіатора і учасників в ній та отримати згоду на участь у медіації; пояснити принципи і правила медіації та отримати згоду сторін дотримуватися цих правил; упевнитися, що час, призначений для зустрічі, зручний для всіх; відповісти на питання учасників конфлікту.

Перед проведенням медіації необхідно підготувати приміщення до спільної зустрічі: розставити стільці (найкраще – колом), принести всі необхідні для роботи документи та письмове приладдя тощо.

Етап 2. Вступна частина медіації (вступне слово медіатора)Перший контакт.Медіатор використовує перший особистий контакт із сторонами для

встановлення довіри та атмосфери безпеки. З цією метою можна зустріти учасників біля дверей та запропонувати їм місця за столом переговорів. Варто звернути увагу на те, щоб сторони не сиділи строго одна напроти іншої – це спонукатиме їх продовжувати суперечку.

Після цього медіатору доречно представитися, уточнити, як краще звертатися до кожного з учасників конфлікту та занотувати їх імена.

Опис процедури медіації та її принципів.Опис процедури повинен починатися з визначення мети зустрічі, а саме:

допомогти учасникам віднайти взаємоприйнятне розв’язання їхньої суперечки чи проблеми.

Крім цього, необхідно представити послідовність зустрічі, що допоможе учасникам зорієнтуватися у процесі і дозволить зняти зайву напругу, пов’язану із нерозумінням процедури медіації. Таким чином, учасникам необхідно сказати, що: кожен з учасників матиме можливість описати своє бачення конфліктної ситуації; кожен зможе висловитися стосовно того, як можна розв’язати конфлікту ситуацію; усі варіанти рішення будуть детально обговорені й учасники оберуть тільки той варіант розв’язання конфлікту, який влаштовуватиме їх обох; за результатами зустрічі буде підписано угоду про домовленість учасників.

Крім того, можна зазначити, що медіатор може поспілкуватися зі сторонами тет-а-тет (кожному учасникові має бути приділено однакову кількість часу). Ініціатива індивідуальних розмов може бути запропонована як медіатором, так і учасниками.

16

Особливість процедури медіації визначається її принципами – добровільність, розподіл відповідальності, нейтральність та безпристрасність, конфіденційність.

Важливим на початку зустрічі є чітке окреслення ролі медіатора та самих учасників. Зокрема, необхідно наголосити, що завдання ведучого – допомагати сторонам вести переговори, а не вирішувати, хто з них правий, а хто винуватий, і не радити, що треба зробити, щоб вирішити їхні проблеми. Медіатор слідкує за процедурою зустрічі, сприяє створенню і збереженню безпечного, передбачуваного і продуктивного перебігу перемов. Натомість учасники самі визначають ключову проблему, спільно пропонують і обговорюють варіанти вирішення ситуації та є відповідальними за розв’язання свого конфлікту.

Правила медіаціїУспіх медіації багато в чому залежить від стилю спілкування, який

обирають учасники конфлікту. Тому доречно звернути увагу сторін на той факт, що взаємні образи і погрози не дозволять спілкуватися продуктивно. Натомість дотримання правил поваги один до одного та співпраця є запорукою розв’язання конфлікту з урахуванням інтересів учасників. Тому у вступному слові варто запропонувати сторонам деякі правила спілкування, які дозволять провести переговори конструктивно, наприклад:

Коли один говорить, інші його слухають.Кожна зі сторін поводиться ввічливо.Учасники не перебивають один одного.Учасники не ображають один одного.

Для зручності, правила можна записати на дошку та звертатися до них у разі потреби.

Питання сторін, підписання Згоди на участь у процедурі медіації.Перш ніж безпосередньо перейти до обговорення змісту конфліктної

ситуації, необхідно переконатися, що сторони розуміють суть процедури, її принципи та погоджуються дотримуватися правил і брати участь у медіації. Для цього медіатор запитує учасників, чи все, з того що він сказав про медіацію, їм зрозуміло і чи є у них питання стосовно перебігу спільної зустрічі. Якщо учасники мають питання, медіатор пояснює незрозумілі моменти ще раз, якщо ні – пропонує сторонам підписати Згоду на участь у медіації.

Форма угоди може варіюватись, однак вона завжди переслідує три важливі завдання. По-перше, сторони, підписуючи угоду, досягають першого порозуміння між собою. По-друге, здійснюючи ритуал підписання форми, кожна сторона реально підтверджує намір продовжувати медіацію. Зрештою, сторони також визнають конкретні вимоги, зазначені в документі.

Етап 3. Розповіді сторінЦей етап починається з прохання медіатора описати конфліктну

ситуацію, пояснити, що сталося. Медіатор може звернутися до одного з учасників або запропонувати сторонам визначитися, хто розпочинатиме розповідь. Завдання цього етапу є надати сторонам можливість висловитися стосовно конфліктної ситуації і їх ставлення до неї. Важливо, перш ніж

17

перейти до вирішення конфлікту, детально визначити і узгодити між сторонами суть проблеми та ключові моменти, що потребують розв’язання. Якщо даний етап буде пропущено або не буде сформульовано основних питань для обговорення, існує ризик, що подальший процес переговорів затягнеться у часі або, у гіршому випадку, конфлікт не матиме перспективи бути врегульованим.

Значну увагу на даному етапі необхідно приділяти роботі із емоціями та переживаннями сторін стосовно конфліктної ситуації та тих наслідків, до яких вона призвела.

Важливість цього етапу також полягає у тому, що він є базовим у побудові діалогу між сторонами, оскільки вони є основними суб’єктами комунікації, а роль медіатора полягає виключно у полегшенні процесу спілкування між учасниками. Для ефективної роботи медіатора в нагоді стануть навички активного слухання.

Етап «Розповіді сторін» закінчується лише тоді, коли повністю визначені всі проблеми та інтереси, зазначені сторонами, і сторони повністю задоволені цими результатами.

Етап 4. Розв’язання проблемиЗавдання цього етапу – визначити шляхи розв’язання проблеми та знайти

варіант, який задовольнить обидві сторони конфлікту. Для цього медіатор повинен допомогти сторонам: визначити, які питання потрібно розв’язати в першу чергу, щоб створити основу для наступних рішень; розглянути питання від найважливіших до менш суттєвих, коли атмосфера не надто напружена. Коли напруженість значна, обирати першими до опрацювання найлегші пункти.

Важливим елементом етапу розв’язання проблеми є визначення переліку проблем. Варто пам’ятати, що сторони повинні спочатку дійти порозуміння у визначенні проблем, а потім намагатися розробити рішення. Не варто одразу «зациклюватись» на якомусь одному варіанті розв’язання. Перед прийняттям рішення напрацюйте різноманітні можливості – для цього можна використати метод «мозкового штурму». Оцінювати можливі варіанти вирішення ситуації доречно тільки тоді, коли було запропоновано декілька. Обговорення шляхів розв’язання конфлікту передбачає визначення переваг і недоліків кожного із запропонованих варіантів. Крім того, доречно визначити реалістичність виконання зазначених способів виходу з конфліктної ситуації для обох учасників, адже від цього залежить майбутній успіх «відновлення» стосунків. Також варто обговорити до яких наслідків приведе виконання того чи іншого плану для сторін. Наслідки можуть торкатися фінансових справ, часу, стосунків із друзями, родиною, самооцінки тощо. Наприкінці доречно допомогти сторонам визначити справедливі критерії, якими вони керуватимуться у прийнятті рішень.

Оскільки етап розв’язання проблеми, зазвичай, передбачає більшу самостійність сторін щодо прямого спілкування, медіатори слідкують за дотриманням принципів медіації, з цією метою вони: нагадують сторонам про правило не перебивати один одного; заохочують пряму дискусію між сторонами, якщо відчувають готовність сторін; використовують

18

перефразування для полегшення спілкування між сторонами та спрямування процесу обговорення.

Етап 5. Укладання та підписання угодиОстанній етап процедури медіації присвячено підписанню документа,

який офіційно закріплює досягнуте протягом попереднього етапу порозуміння. Порозуміння саме по собі – це завжди добре, однак, допоки воно залишається словесною декларацією, немає впевненості, що сторони дійсно порозумілися як конкретно (до деталей) вони будуть виконувати спільний план виходу з конфліктної ситуації. Хоча, треба сказати, в практичній діяльності не бракує випадків укладання між сторонами усної угоди, яка, одначе, завжди має значно нижчий статус (особливо для школярів) ніж письмова угода.

Медіатор на етапі укладання угоди допомагає сторонам: детально визначити рішення (шлях розв’язання) кожної із зазначених сторонами проблем, які виникли у результаті конфлікту; перевірити домовленості на реалістичність (спроможність сторін виконати зазначений обсяг робіт у визначені терміни); підготувати учасників суперечки презентувати досягнуту ними угоду третім сторонам (батькам, завучу, психологу та іншим), у випадку, якщо є така потреба; визначити майбутні відносини (взаємодію, комунікацію) учасників суперечки.

За результатами обговорення медіатор може підготувати текст угоди, постійно уточнюючи зміст формулювань у його учасників. Важливо пам’ятати, що медіатор не може наполягати на внесенні якихось пунктів, його завдання – допомогти сторонам сформулювати власні домовленості у такий спосіб, щоб угода була реалістичною. Після узгодження усіх пунктів угоди, учасники ознайомлюються з її текстом та підписують. Зазвичай, угоду підписують у двох примірниках – по одному для кожної із сторін.

Таким чином, угода повинна містити чіткий план виходу з конфліктної ситуації з вказаними часовими рамками та розподілом відповідальності між учасниками конфлікту. Формулювання угоди повинні бути чіткими та зрозумілими учасникам, а також мати стверджувальну, позитивну форму викладу.

19

Фазова модель

ПІДГОТОВЧА ФАЗА

З’ясування завдання*встановити контакт*з’ясувати, хто є учасниками конфлікту*інформувати сторони конфлікту *запитати про мотивацію*домовитись про кошти та час*за потреби організувати попередню розмову

Вихідна ситуаціяФАЗА 1 Вступ

*встановити контакт і довірливу атмосферу*пояснити процес медіації*пояснити роль медіатора*пояснити правила*запевнити у конфіденційності*визначити тему

ФАЗА 2 Точки зору сторін конфлікту*сторони конфлікту описують свої точки зору*медіатор активно слухає, віддзеркалює*медіатор підсумовує найважливіший зміст Комунікація з

медіаторомФАЗА 3 Висвітлення конфлікту

*з’ясувати «закулісні обставини», глибину конфлікту*дати волю почуттям*з’ясувати інтереси та потреби*розробити взаємне розуміння*почути бажання Поступова пряма

комунікаціяФАЗА 4 Пошук рішень

*збирати ідеї для вирішення*обговорити й оцінити рішення*розробити консенсус

Пошук рішення за спільною згодою

ФАЗА 5 Домовленість*формулювати разом і конкретно*можливо, дати всім підписати домовленість Комунікація можлива

без сторонньої допомоги

НАСТУПНЕ ОБГОВОРЕННЯ

Перевірка *за потреби: нові переговори

Активне слухання як один з прийомів шкільної медіації

20

Активне слухання характеризується тим, що співбесідник спеціально приділяє більше уваги мовним повідомленням партнера, робить як поверхневу, так і більш глибинну смислову інтерпретацію того, що відбувається. Потім формулює відповідь, яка відображає досить глибокий рівень розуміння переживань партнера. У роботі педагога застосування методик активного слухання може допомогти вирішувати конфлікти та завоювати симпатію і пошану батьків та учнів.

Навички активного слухання є важливими і належать до найбільш складних. Разом з тим, можна виділити кілька загальних способів, що дозволяють вчителю використовувати їх в своїй роботі:

1. Слухати й чути. Найбільш загальний засіб, який полягає в тому, що консультант дуже уважно слухає клієнта й намагається зрозуміти його почуття, а потім повідомляє про те, що він зрозумів.

2. Не засуджувати і не оцінювати. Педагог не просто сприймає слова співбесідника, він розуміє його почуття і приймає без критики та оцінок.

3. Не відволікатися і не переривати. Вся увага педагога має бути зосереджена на особистості співбесідника, його розповіді, думках, переживаннях. Консультант не повинен відволікатись на внутрішні чи зовнішні стимули.

4. Не забігати наперед в осмисленні розмови. Консультанту не обов'язково відповідати відразу, краще дати собі час подумати, щоб уникнути поверхневої відповіді.

5. Вибрати актуальні проблеми та відображати їх зміст. Із всіх тем, що назріли, необхідно відібрати актуальні й значущі. Переходити до нової проблеми лише після завершення роботи з попередньою. Періодично повторювати співбесідникові суть його повідомлень, щоб він міг відчути, що його зрозуміли, а консультант зміг перевірити адекватність свого розуміння.

Заохочуючи співрозмовника висловлювати свої емоції вільно й повно, тим самим допомагаючи йому розслабитися й відчути себе комфортно. Дайте зрозуміти, що вам близькі й небайдужі проблеми співрозмовника, але в той же час не втручаючись у процес ухвалення рішення, демонструєте, що ви вірите в його здатності ухвалювати власні розв'язки. Для людини дуже важливо бути вислуханим, зрозумілим і не розкритикованим. Це створює в неї відчуття власної значимості, симпатії до чуйного співрозмовника, тобто до вас, а отже, і підвищена увага до того, що ви скажете.

Є кілька основних прийомів активного слухання.Заохочення. Застосовуючи цей прийом, необхідно: показати інтерес до

співбесідника. Заохотити іншу людину говорити, для цього використовуйте такі засоби: не погоджуйтеся, але і не сперечайтеся, використовуйте нейтральні слова, використовуйте інтонацію.

Приклад використання прийому: «Не могли б Ви розповісти мені про це більше».

Прояснення. Застосування цього прийому може: допомогти вам прояснити сказане, одержати більше інформації, допомогти тому, хто говорить, побачити інші аспекти. Для цього ставте питання, переформулюйте почуте не зовсім точно, щоб той, хто говорить, продовжував пояснення

21

Приклад використання прийому: «Коли це трапилося?».Перепитування допоможе вам показати, що ви слухаєте і розумієте, про

що йдеться, перевірити ваше розуміння почутого і вашу інтерпретацію. Для цього ви перепитуйте, по-своєму формулюючи основні пропозиції і факти.

Приклад використання прийому:«Тобто Ви хотіли б, щоб Ваші батьки Вам більше довіряли. Чи не так?»Емпатія допоможе вам показати, що ви розумієте, що може відчувати

інша людина, допомогти іншій людині оцінити її почуття, надавши їй можливість почути про них від кого-небудь іншого, покажіть, що ви розумієте почуття іншої людини

Приклад використання прийому: «Ви, здається, дуже засмучені?»Підбиття підсумків : вказати наявність прогресу, звести воєдино

важливі факти й ідеї, створити основу для подальшого обговорення, тому заново сформулюйте основні ідеї і почуття

«Здається, це — ключова ідея Вашого висловлювання?» Вираження співпереживання полягає у визнанні значимості і

вираженні поваги до почуття власної гідності іншої людини, визнанні значимості її проблем і почуттів. Для цього виразіть свою вдячність за її зусилля і дії, покажіть, що розумієте актуальність обговорюваної проблеми.

Приклад використання прийому: «Я розумію, як це для вас важливо».Застосування прийомів активного слухання обов’язкове у спілкуванні

медіатора під час ведення переговорів.Медіація у школі – яка користь?

Впровадження програм примирення серед однолітків є одним із дієвих способів встановлення безпечного, комфортного середовища у навчальному закладі, вирішення учнівських конфліктів. Програми примирення (кола цінностей, медіації) довели свою високу ефективність і позитивний виховний вплив. Керівники навчальних закладів вказують на покращення загального мікроклімату, зниження кількості конфліктів і випадків прояву насильства серед учнів, посилення ролі і участі батьків в процесі виховання дітей. Головна перевага вказаних програм це формування відповідальності людини і громади за власну поведінку і поведінку інших, готовність прийти на допомогу, розв’язати конфлікт. Вказані програми активно впроваджуються на базі навчальних закладів Вінницької, Одеської, Полтавської, Івано-Франківської областей тощо. Водночас на рівні окремих областей (міст, районів) спостерігається опір зі сторони керівництва службою, управлінців щодо впровадження вказаних ефективних технологій з формування сприятливого до дитини, безпечного середовища в умовах закладу.

Автори Богдан Леко, та Галина Чуйко у своєму підручнику «Медіація» вважають, що впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи медіації однолітків покликане виконувати такі завдання:

- формування цінностей і орієнтація на здоровий спосіб життя; - підвищення адаптивності учнів, виходячи з їх соціального досвіду та

психічного стану; - формування позитивного ставлення учня до себе й оточуючих;

22

- розвиток комунікативної, інтерактивної та перцептивної сторін спілкування з метою попередження виникнення бар’єрів спілкування та поліпшення комунікативних навичок;

- розширення меж бачення проблеми за рахунок врахування думок інших;

- розвиток здібностей адекватно оцінювати фрустраційну чи конфлікту ситуацію, пошук конструктивних шляхів виходу з неї;

- навчання прийомів зняття емоційно-вольового напруження; - розвиток терпимості до різних думок й адекватності оцінки людей і

подій; - формування готовності допомогти одноліткам розв’язати конфліктну

ситуацію.За даними закордонної статистики, у навчальних закладах, де діють

програми шкільної медіації, спостерігається зниження рівня конфліктності (зареєстрованих бійок) на 80% і на 75% - зменшення кількості прогулів. Крім того, спостерігається ріст упевненості учнів у собі й величезний ентузіазм у реалізації місії центру – вирішення конфліктів серед однолітків шляхом співробітництва, а не суперництва.

Зарубіжний досвід впровадження медіації у школіУ школах Данії працюють з медіацією з весни 2004 року. Ідея виникла в

учнівській раді й була позитивно прийнята шкільними вчителями й керівництвом.

Характерні особливості медіації в школі: 20 медіаторів-ровесників; команда медіаторів формується за потреби в конкретній ситуації; конфлікти учнів 7-9 класів медіюються дорослими; часто конфлікти стосуються сильних емоцій, що пов’язано з любовними переживаннями, дружбою, суперництвом чи боротьбою за певний статус; результатом медіації стало зниження числа тривалості конфліктів.

У п'яти з 6 шкіл міста Нью-Йорк, які взяли участь у програмах Шкільних Медіаторів з альтернативного вирішення конфліктів, простежувалося зниження покарань за бійки на 45-70% протягом першого року функціонування програми.

Оцінка впливу програми креативного вирішення конфліктів, реалізованої в чотирьох багатонаціональних, різноетнічних шкільних округах міста Нью-Йорк (США), встановила, що 84% викладачів, які взяли участь у опитуванні, відзначили поліпшення атмосфери в класах, 71% повідомили про помірне чи значне зменшення випадків фізичного насильства в класах, а 66% відзначили, що зменшилася кількість словесних образ. Більше 98% респондентів визнали, що програма медіації стала важливим інструментом для виходу з конфліктних ситуацій.

У Новій Зеландії у деяких школах Окленда діють шкільні конференції. Дітей не вилючають зі школи чи позбавляють права відвідувати заняття без проведення шкільної конференції.

Мета шкільної конференції – запобігти прийняттю неправильного рішення, провівши зустріч до того, як рішення про відрахування чи усунення прийнято; розглянути всі ці проблеми і труднощі й позбутися їх для блага

23

всіх учасників (учня, вчителя, і всієї школи) і зробити це перш ніж припиняти навчання підлітка на невизначений термін.

На шкільній конференції присутні представники учнів і персоналу школи; директор член Попечительської Ради; сам учень і члени його сім'ї, включаючи батьків; ювенальний адвокат (тобто професійний юрист із роботи в Ювенальному суді), чи фахівець з ювенального права, чи представник місцевої контори з вирішення спорів між сусідами; представник поліції, що займається справами неповнолітніх (якщо проблема має в собі кримінальний злочин); і кілька представників місцевої громади, які не пов'язані з школою - можливо, консультант з проблем з наркотиками, лідер місцевої культурної чи релігійної організації, тренер футбольної команди й інші люди, що користуються повагою у школяра та можуть вплинути на нього.

Такий склад необхідний для розгляду всіх питань, що стосуються учня. Після цього складається план, що стосується всіх питань. План містить пункти на користь школи (наприклад, пакт про ненасильство, зобов'язання у відвідуваності). До того ж пункти на користь учня (наприклад, при вирішенні труднощів із навчанням, консультації з проблем із алкоголем, запис у баскетбольну команду чи у якийсь гурток, групу за його бажанням, зобов'язання родичів бути більш відповідальними або припинити суворі покарання, наприклад, побиття). Деякі пункти на користь сім'ї (наприклад, допомогу по нагляду за дитиною після школи, направлення у церковні чи общинні служби, консультації із різних проблем, і навіть включення у шкільну громаду); і пояснюються деякі елементи на користь громади (наприклад, видалити написи на стінах, не спілкуватися із хуліганами, повернути ключі від машини).

За два-три місяці знову скликається шкільна конференція, яка перевіряє нинішнє становище. Під час зустрічі складається звіт для Попечительської Ради.

Результати австралійських досліджень роботи шкільних конференцій у Новій Зеландії показали: учасники вищою мірою задоволені самою процедурою конференції і її результатами; спостерігався високий рівень згоди правопорушників з умовами угоди; відзначений низький рівень повторних правопорушень; більшість жертв стали почуватися в безпеці під час конференції. Тепер вони вважають, що здатні краще справлятися з цими ситуаціями; високий рівень розуміння до жертв із боку правопорушників; керівники проекту відчули, що конференції зміцнили шкільні цінності; родичі школярів переважно позитивно відгукувалися про школу і готовність підтримати їх у вирішенні інших питань; як наслідок участі у конференціях, майже у всіх школах змінився підхід до мирного вирішення проблем з поведінкою учнів.

У м. Фрайбург (Німеччина) при школах діють програми шкільної медіації, згідно яких соціальними працівниками школи організовані служби медіаторів-однолітків.

У жіночій школі ім. св.Урсули на 200 дітей працюють 6-8 медіаторів. Графік проведення медіацій змішаний – мають конкретні години, можуть проводити медіації під час перерви на пришкільному майданчику і є

24

практика медіацій за викликом, тобто, створення команди медіаторів у разі виникнення конфлікту. Служба має свій кабінет та інформаційний стенд, на якому можна прочитати про особливості шкільного конфлікту, графік роботи медіаторів-однолітків, результати роботи.

У цій школі учениці 8-го класу проходять підготовку для здобуття кваліфікації шкільних медіаторів, яку пропонують дві вчительки та соціальний педагог (працівник) школи. Для участі у навчанні учениці подають заявку. Відтак у 9-му класі вони виступають шкільними медіаторами, працюючи при цьому в команді по дві-три особи. Інформацію про послуги шкільних медіаторів поширюють через плакати в класах та вивішуючи її на дошці оголошень. Якщо учениці звертаються по допомогу до медіаторів, то спільними зусиллями намагаються знайти рішення, працюючи з усіма учасниками конфлікту.

У Польщі з 2010 року у функції спеціалістів шкільних служб психолого-педагогічної допомоги включають функції медіатора з різних шкільних ситуацій.

Отже, підсумовуємо, що медіація як технологія врегулювання конфліктів конструктивним шляхом впроваджується в навчально-виховний процес освітніх закладів більшості країн Європи. Це відбувається завдяки позитивним змінам у мікрокліматі школи, формуванню толерантної поведінки при вирішенні суперечливих питань. Така технологія не тільки допомагає без втрат, як фізичних так і духовних, вийти зі складного становища, а ще й вчить, на майбутнє, поважати думку інших, враховувати бажання всіх учасників конфлікту. Для української системи освіти – це важливий, перспективний вклад у роботу із різноманітними категоріями дітей.

25

ВИРІШУЄМО ШКІЛЬНИЙ КОНФЛІКТУ РОЛІ МЕДІАТОРА

ІІ день – рольові ігри. Запрошуємо студентів, які показують ситуації вирішення шкільного

конфлікту за допомогою медіаторів-однолітків. Детальний аналіз ситуацій конфлікту і вирішення їх за допомогою медіації. Аналіз кожного кроку медіатора, техніки, які використовує медіатор. Самоаналіз спеціалістів, обговорення помилок медіатора під час сесії.

1. Перегляд сценки студентів, які демонструють вирішення шкільного конфлікту за допомогою медіаторів-однолітків

2. Обговорення сценки – аналіз поведінки медіатора3. Техніки, які використав медіатор4. Аналіз помилок, яких допустив медіаторПрактичне завдання: 5. Об’єднуємось у групки по 4 особи і розігруємо ситуації шкільних

конфліктів.Презентація:6. Стандарти якості функціонування ШСПДомашнє завдання – підготувати одну із вправ тренінгу «Базові навички

медіатора ШСП».

26

Рекомендовані стандарти якості функціонування Шкільних Служб Порозуміння (програм медіації однолітків)

Під час розробки цього документу було використано Рекомендовані стандарти програм медіації однолітків у школі 2007 (Вашингтон, округ Колумбія: Асоціація вирішення конфліктів, http://www.mediate.com/acreducation/pg18.cfm ), які отримали визнання в міжнародній спільноті фахівців з медіації однолітків.

Також Український Центр Порозуміння висловлює щиру подяку доктору Гендріці ван Ґурп, Канада (Hetty van Gurp. Peer Mediation: The Complete Guide to Resolving Conflict in Our Schools. 2002, Portage and Main Press, Winnipeg, Manitoba. – 92 p.) та Річарду Коену, США (Richard Cohen. Students Resolving Conflict: Peer Mediation in Schools. 1995, GoodYear/Scott Foresman – 282 p.) за ґрунтовні праці у царині медіації однолітків, які допомогли нам підготувати це видання та почати реалізовувати ідею запровадження відновних практик у систему освітніх закладів в Україні. Ми також вдячні усім нашим партнерам за кордоном і в Україні, а також усім тим, хто допомагав нам готувати матеріали для цього видання.

Ми вдячні читачам, які ознайомилися з проектом цього документу і надали цінні рекомендації та зауваження, а також закликаємо усіх, хто має бажання долучитись до процесу вдосконалення проекту Рекомендацій надсилати свої коментарі та пропозиції за адресою [email protected].

Рекомендовані посилання: Відновні практики в школах www.safeschool.org.ua

Український Центр Порозуміння (УЦП) – це українська недержавна організація, що змінює підходи до розв’язання конфліктів у світі від суперництва до співпраці. УЦП розпочав свою роботу в 1994 р. як представництво міжнародної організації Search for Common Ground («Пошук порозуміння») в Україні. У березні 2002 р. управлінням юстиції м. Києва було зареєстровано благодійну організацію «Український Центр Порозуміння».

Центр об’єднав людей, які переконані, що незважаючи на значну перевагу в сучасному світі силових підходів до вирішення суперечностей, існує можливість і перспектива побудови суспільства, у якому стосунки між людьми, організаціями, урядами і громадами будуть базуватися на співпраці та взаємоповазі, а не на ворожнечі та протистоянні.

Ми переконані, що соціальна тканина нашого суспільства може бути відновлена та зміцнена через відродження традицій і розвиток соціальних технологій, які б дозволили ефективно вирішувати конфлікти і сприяти примиренню. Такі технології (або відновні практики) запобігають формуванню розділеного суспільства, у якому люди об’єднані протистоянням, і сприяють побудові міцних спільнот, що характеризуються високим ступенем соціальної згуртованості.

Місія Центру: сприяння розвитку стабільного українського суспільства шляхом упровадження відновних практик і підходів.

Серед відновних практик, які ми розвиваємо:

27

http://www.safeschool.org.ua/

http://www.mediate.com/acreducation/pg18.cfm

медіація та фасилітація; програми примирення потерпілих і правопорушників; кола правосуддя/примирення; сімейні конференції; відкритий простір; інші практики побудови консенсусу. Ми впроваджуємо відновні практики у системі правосуддя, бізнесі,

школах та громадах..Ми висловлюємо щиру вдячність Фонду сприяння демократії

Посольства США в Україні, що надав підтримку у розробці цього документу.

28

РОЗДІЛ І: ВСТУП Модель Шкільної Служби Порозуміння сформувалася як підхід до

створення безпечного середовища в навчальних закладах України протягом 2006-2010 років. За часи розбудови моделі, розуміння її ефективності поширилося і набуло особливого значення не тільки як інструменту розв’язання конфліктів в шкільному середовищі та допомоги адміністрації шкіл у попередженні негативних явищ, жорстокості та проявів насилля серед учнів, але і як дієвого підходу до встановлення атмосфери поваги і співробітництва в спільноті учнів, вчителів, батьків і усіх, кого об’єднує навколо себе громада навчального закладу. Найбільш відомою процедурою, яка використовується в ШСП для досягнення цієї мети є медіація однолітків. Хоча це не єдиний вид діяльності ШСП, але він є одним з основних способів реагування на конфліктні ситуації в шкільному середовищі і добре відомий як в розвинутих країнах заходу, так і в деяких країнах колишнього радянського простору.

Медіація однолітків (відновні практики у школах, шкільна медіація) – це різні назви одного і того ж явища: системи мирного вирішення конфліктів у шкільних колективах за допомогою спеціально підготовлених посередників-медіаторів з числа старшокласників. Ця форма роботи хоча і є інноваційною, але вже має свою історію і ця історія є досить успішною, про що свідчить моніторинг їхньої діяльності, зокрема як елементу трирівневої моделі профілактики дитячої злочинності в чотирьох громадах України. Як зазначив заступник мера з гуманітарних питань однієї з цих пілотних громад: "я не думаю, що ШСП панацея від всіх проблем, деякі будуть виникати і далі. Однак, як мінімум з'явилася передбачуваність конфліктів. Досвід трьох шкіл, де діють ШСП, показує, що кількість конфліктів зменшується на 70-80%. Одна із найважливіших функцій ШСП полягає в тому, що вони дозволяють виявляти конфлікти вчасно і розв’язувати їх ефективно". Медіація однолітків розповсюджувалася навчальними закладами України за допомогою тренінгів, на яких готувалися учні-медіатори, координатори з числа шкільних психологів та соціальних педагогів, а згодом – і тренери, які поширювали власний досвід для інших. Перші прецеденти створення служб медіації в школах були в Одесі в 2001 році. Згодом практика шкільної медіації почала розвиватися в Києві та Київській області (м. Біла Церква), м. Жмеринка, м. Вінниця та Вінницької області, м. Пирятин та Полтавській обл., м. Івано-Франківську та обл. та в багатьох інших містах України. На сьогодні кількість Шкільних Служб Порозуміння в Україна становить вже близька 100 і кількість навчених медіаторів однолітків перевищує 1000 дітей. Статистика вирішених конфліктів сягає вже за десятки тисяч справ, не говорячи про не вимірювані ситуації, які були попереджені завдяки роботі ШСП за останні роки їхнього існування.

Програми медіації однолітків дають різним школярам унікальну можливість набути та розвинути навички спілкування, будувати людські відносини та уміння вирішувати проблеми у реальному оточенні. Модель Шкільної Служби Порозуміння передбачає надання певних повноважень

29

молоді, вмілий нагляд дорослих, обізнаність з іншими культурами, участь представників різних груп, відповідність програми конкретним потребам цільової групи населення, справедливе вирішення конфліктів за участю медіаторів та результати, які можна виміряти та оцінити.

У 2009 році Український Центр Порозуміння у співпраці з Українським науково-методичним центром практичної психології та соціальної роботи Міністерства освіти та науки України за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні розробив програму навчання та сертифікації координаторів Шкільних Служб Порозуміння з метою забезпечення якості функціонування ШСП та збереження ціннісних і методологічних засад цієї практики. Рекомендовані стандарти функціонування ШСП також було розроблено у відповідь на швидко зростаючу кількість Шкільних Служб Порозуміння та потребу в практичних рекомендаціях з метою забезпечення сталого та якісного розвитку таких програм.

УЦП дотримується принципу різноманітності та рівності щодо членства, структури та організаційної роботи та прагне відобразити це у даному документі. Культурно різноманітна програма медіації однолітків – це програма, яка визнає, підтримує, цінує та використовує відмінності та схожості між людьми для досягнення мети і завдань програми. Різноманіття та рівність означають визнання та усунення будь-якої несправедливості, зокрема пов’язаної із доступом, процесом та результатами діяльності ШСП, в рамках політики програми, спрямованої на задоволення потреб школярів різних груп.

Стандарти покликані підвищити якість та стимулювати думки молоді і дорослих учасників Шкільної Служби Порозуміння. Цей документ було підготовлено з метою допомогти у:

Створенні та впровадженні ШСП; Підготовчій фазі оцінки потреб та можливостей навчальних закладів; Розробці та виборі критеріїв; Забезпеченні доступного та сприятливого характеру таких програм; Забезпеченні необхідного фінансування діяльності ШСП; Вдосконаленні існуючих ШСП; Поширенні інформації про ШСП, роз’ясненні її цілей і завдань; Створенні можливостей для професійного розвитку; Розробці настанов для проведення досліджень.Цей документ має на меті запровадити типові стандарти поведінки

медіаторів-однолітків та рекомендовані стандарти організації та проведення тренінгів (у тому числі курсів професійної підготовки для дорослих), оцінки ШСП, а також підготовки кадрів та управління ШСП. Документ не має на меті давати інструкції щодо того, як формувати та здійснювати управління ШСП / програмою медіації однолітків; така інформація вже була надана у низці посібників та інших матеріалів, розроблених спеціально для цього. Хоча цей документ в основному зосереджується на ШСП / програмах медіації однолітків у школі, він може бути легко адаптованим і використовуватися в інших умовах та навчальних закладах.

30

РОЗДІЛ ІІ: ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ

Відновний підхід - підхід до розв’язання конфліктних ситуацій, який передбачає відновлення порушених унаслідок конфлікту зв’язків та стосунків його учасників та їхнього оточення, виправлення завданої конфліктом шкоди та створення шкільної атмосфери, яка знижує ризик виникнення таких ситуацій. Це нова парадигма мислення і розвитку практики включення, поваги і відповідальності.

Відновні практики – відповідні процедури та процеси, що мають на меті вирішення суперечливих та проблемних питань шляхом співробітницького підходу та базуються на принципах відновного підходу: включення та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін, добровільності та самовизначення учасників, розуміння, поваги і відповідальності.

Вирішення конфліктів – процес вирішення суперечки або конфлікту людьми для відповідного задоволення їхніх інтересів, результати якого є для них прийнятними.

Коло - відновна практика, що сприяє залученню до вирішення проблеми усіх зацікавлених осіб та забезпечує їх активну участь у обговорення ситуації та прийнятті рішень. Головною особливістю Кола є те, що кожен з учасників має можливість висловити власний погляд та бути почутим іншими членами Кола завдяки процедурі, що забезпечує рівність усіх учасників.

Консенсус - загально-схвалене рішення, яке якнайповніше об’єднує інтереси учасників конфлікту.

Координатор ШСП – особа (або група осіб), які пройшли відповідну підготовку за цими рекомендованими стандартами, які координують поточне функціонування ШСП / програми медіації однолітків.


Медіація однолітків – процес розв’язання конфліктів між школярами за участі нейтрального посередника, функції якого виконують спеціально підготовлені старшокласники – медіатори ШСП.

Медіатор-одноліток – учень середньої школи, який пройшов відповідну підготовку з медіації, має необхідну кваліфікацію і може полегшити процес врегулювання спорів між учнями, застосовуючи медіацію.

Освіта у сфері вирішення конфліктів – освітні практики, які моделюють та навчають – з урахуванням специфіки різних культур - низці процесів, практик та навичок, які допомагають вирішити особистісний, міжособистісний та інституційний конфлікти та створити безпечне та сприятливе суспільство.

Переговори – процес пошуку та обговорення можливих рішень з метою досягнення домовленості щодо проблеми або конфлікту, в якому беруть участь принаймні дві особи.

31

Програма медіації однолітків – програма загальноосвітнього навчального закладу, яка готує та підтримує учнів-медіаторів з метою запропонувати медіацію як один з інструментів врегулювання конфліктів у школі.

Стандарт – принцип, який пропонує керуватися певною моделлю або зразком; ідеал, за яким можна провести оцінку якості.

Супервізія - процес професійного наставництва, спрямований на підтримку фахівця (медіатора, координатора), визначення причин труднощів, з якими він стикається під час виконання функціональних обов’язків, а також його досягнень та можливостей для професійного зростання в обраній сфері діяльності.

Фасилітація – процес управління підготовкою та перебігом зборів та інших заходів, що відбуваються за участю декількох сторін за принципом співробітництва, неупередженою третьою стороною для того, щоб учасники могли зосередитися на суттєвих питаннях та цілях.

Цінність - ідея, переконання, що відображають світогляд особи, групи, громади, на які можна спиратися у процесі ухвалення рішень.

Шкільна Служба Порозуміння (ШСП) – 1) служба, що має на меті впровадження відновного підходу в школі шляхом інформування і навчання учнів та застосування відновних практик за принципом “рівний – рівному”; 2) команда підготовлених учнів-медіаторів, які допомагають своїм ровесникам розв’язувати конфлікти мирним шляхом (використовуючи у роботі відновні практики – медіацію однолітків, коло) та працюють над формуванням безпечної атмосфери у навчальному закладі. ШСП координує координатор - психолог або соціальний педагог, який пройшов підготовку і володіє знаннями та навичками з організації та керування ШСП.

РОЗДІЛ ІІІ: ТИПОВІ СТАНДАРТИ ПОВЕДІНКИ МЕДІАТОРІВ - ОДНОЛІТКІВ

Медіатори-однолітки несуть відповідальність за дотримання Типових стандартів поведінки для забезпечення добросовісності процесу медіації. Їхня поведінка повинна сприяти формуванню довіри до процесу медіації та компетентності медіаторів.

Ці типові стандарти поведінки медіаторів-однолітків мають три головні цілі:

1. Скеровувати та формувати поведінку медіаторів-однолітків;2. Надавати інформацію сторонам суперечки;3. Виховувати довіру в інших до медіації однолітків як до інструменту

вирішення суперечки.Медіація – це процес, в якому неупереджена третя сторона полегшує

процес спілкування та ведення переговорів, а також допомагає сторонам суперечки добровільно дійти обопільної згоди.

Ці стандарти поведінки повинні розглядатись та тлумачитися як єдиний документ. Послідовність стандартів у цьому документі не має значення. Термін «медіатор» використовується так само і по відношенню до моделі спільної медіації або ко-медіації.

32

На деякі питання, які охоплюються цими стандартами, можуть впливати окремі правила, режим та процедури навчального закладу, які можуть суперечити та мати переважну силу над цими стандартами. Медіатор все одно повинен зробити все можливе, щоб відповідати духу та цілям цих стандартів.

Примітка: Дорослим які виступають медіаторами у школах так само рекомендується дотримуватися цих Типових стандартів поведінки медіаторів, якщо вони не працюють в іншій організації, що надає послуги з медіації / відновного правосуддя де діють схожі стандарти поведінки та/або етичний кодекс медіатора цієї організації.

І. Самовизначення (добровільність)Медіатор повинен проводити медіацію на основі принципу

самовизначення сторін спору. Самовизначення зокрема означає, що сторони спору добровільно беруть участь та добровільно та самостійно приймають рішення у процесі медіації без будь-якого тиску з боку адміністрації, медіаторів або інших осіб. Медіатор не повинен втручатися у процес самовизначення сторін незалежно від причини, у тому числі бажання примирити сторони.

ІІ. Неупередженість (нейтральність)Медіатор повинен бути неупередженим посередником між сторонами.

Неупередженість означає відсутність прихильності до будь-якої сторони, забобонів та упередженості.

Медіатор повинен погоджуватися вести медіацію лише у тому випадку, якщо він або вона можуть провести медіацію без будь-якої упередженості. Під час підготовки до медіації або у ході медіації медіатор повинен уникати будь-яких дій, які можуть створити враження, що він або вона стають на бік або прихильно ставляться до однієї із сторін спору, у тому числі через особисті характерні риси, походження, цінності, переконання або поведінку сторони під час медіації.

Якщо у будь-який час медіатор не може провести медіацію без упередженості, такий медіатор повинен усунутися від такої справи.

ІІІ. Конфлікт інтересів Медіатор повинен уникати конфлікту інтересів або видимості існування

конфлікту інтересів. Конфлікти інтересів виникають, коли медіатор особисто має відношення до конфлікту або до сторони спору, внаслідок чого складається враження, що медіатор упереджено ставиться до справи.

Перш ніж погодитися бути медіатором, медіатор повинен розповісти координатору програми про будь-які минулі, сучасні або можливі майбутні відносини або відношення медіатора до будь-якої сторони спору або конфлікту. Деякі зв’язки можуть бути настільки близькими, що медіатор не може бути неупередженим, у такому випадку медіатор повинен відмовитися від посередництва у такому спорі. Визнаючи, що ситуації бувають різними, а в деяких культурах спорідненість не вважається конфліктом інтересів,

33

медіатор може вести медіацію за умови отримання відповідної згоди сторін спору.

Якщо медіатору стало відомо про відносини, у тому числі родинні, або зв’язки іншого характеру вже після початку медіації, медіатор повинен повідомити про це координатору та сторонам спору негайно, як тільки медіатору стане відомо про такі зв’язки. Медіатор може продовжити виконувати функції посередника у спорі за умови, що усі учасники спору погоджуються, і добросовісність медіації не компрометується.

IV. Компетентність Медіатори повинні мати навички та знання, необхідні для проведення

ефективної медіації, і медіатори повинні відмовитися брати участь у медіації, якщо вони вважають, що така медіація вимагатиме навичок або знань, якими вони не володіють. Компетентність медіаторів набувається та вдосконалюється під час тренінгів, знайомства з культурними особливостями різних груп, тренування навичок з медіації та особистісного досвіду.

Якщо під час медіації медіатор усвідомлює, що він або вона не мають необхідних навичок, медіатор повинен повідомити про це координатору для того, щоб можна було вжити заходів і надати медіатору допомогу або залучити нового медіатора.

Медіатори не повинні плутати їхню роль медіатора з іншими провідними ролями учнів (наприклад: одноліток-помічник, одноліток-радник, староста класу, черговий і т. п.).

V. КонфіденційністьМедіатор повинен зберігати конфіденційними усні та письмові заяви та

вчинки, зроблені під час медіації, за винятком, якщо розголошення такої інформації: не вважається порушенням конфіденційності у зв’язку із виникненням надзвичайної ситуації (наприклад, злочинні дії, жорстке поводження, у тому числі статеві злочини, або погрози жорстким поводженням), вимагається відповідно до правил та політики школи (та/або правил проведення медіації) або було узгоджено сторонами спору.

Медіатор не повинен інформувати адміністрацію школи або інші відповідні сторони про будь-які усні заяви або поведінку та вчинки сторін під час медіації, проте він або вона можуть повідомити про факт участі сторін у медіації та про факт досягнення домовленості.

У випадку виникнення надзвичайної ситуації під час медіації, медіатор повинен вжити відповідних заходів, у тому числі повідомити про таку ситуацію координатору та, якщо необхідно, відкласти або припинити таку медіацію.

Якщо сторони погоджуються, медіатор може оприлюднити інформацію, отриману під час медіації, або письмові домовленості.

Медіатор може обговорювати із координатором та іншими медіаторами те, що відбувалося під час медіації в навчальних цілях або для підготовки доповіді за результатами, якщо медіатор поважає право сторін на недоторканість їхнього приватного життя та не розголошує будь-які відомості про медіацію, наскільки це можливо.

34

Медіатор повинен пояснити сторонам спору положення про конфіденційність та винятки до нього (надзвичайні ситуації) на початку медіації, включаючи те, що медіатори можуть радитися та звітувати перед координаторами, якщо необхідно, і що координатор зобов’язаний не розголошувати відповідну інформацію.

Медіатор, який проводить приватні зустрічі з будь-якої стороною спору під час медіації, повинен не розголошувати безпосередньо чи непрямо інформацію будь-якій іншій стороні спору без погодження з першою стороною.

VI. Якість процесуМедіатор повинен проводити медіацію чесно, з повагою до інших, вчасно

та відповідно до цих стандартів. Медіатор повинен забезпечити, що всі сторони спору мають можливість висловитися, бути почутими та запропонувати, оцінити, відхилити або прийняти потенційні шляхи вирішення конфлікту.

Якщо медіатор вважає, що внаслідок певних дій сторони конфлікту медіація згідно з цими стандартами неможлива, медіатор повинен усунутися, відкласти або припинити медіацію. Медіатор повинен заохочувати інших сторін спору та медіаторів до чесності.

Певній стороні спору може бути важко зрозуміти суть, процес медіації або запропоновані домовленості або взяти участь у процесі медіації. У такому випадку медіатор повинен порадитися із колегою-медіатором та / або координатором програми і вирішити, чи можливо застосування іншого підходу для того, щоб допомогти стороні спору, або необхідно припинити медіацію.

VII. Поширення інформації про програму, роз’яснення її мети та завдань

Медіатор повинен поширювати правдиву інформацію про програму медіації, її цілі та завдання. Медіатор не повинен обіцяти досягнення конкретних результатів медіації.

Медіатор повинен не розголошувати інформацію щодо сторін спору і не використовувати її під час поширення інформації про програму, цілі та завдання програми без отримання необхідного дозволу.

VIII. Розвиток практики медіації Медіатор повинен засвідчувати повагу до різних поглядів у сфері медіації,

прагнути навчатися в інших медіаторів та працювати спільно з іншими медіаторами для ефективнішої допомоги сторонам у конфлікті.

Своєю поведінкою медіатор повинен сприяти розвитку та удосконаленню медіації. Медіатор сприяє застосуванню медіації шляхом: сприяння різноманітності програм медіації у школі; надання підтримки новим медіаторам за допомогою тренінгів та наставництва (супервізії); систематичного спілкування та участі у професійних зібраннях із колегами-медіаторами.

«Мабуть, найголовнішим досягненням для мене… та всього нашого центру стала успішність проведення кожної медіації. Особисто мені ця робота дала змогу реалізувати себе як особистість, надала впевненості у

35

собі, вона дійсно допомагає розібратися у власних силах. Діти, яким ми допомогли, тепер не страждають від конфліктів та непорозумінь зі своїми однокласниками і кожен з них знає, що дійсно може отримати допомогу у нашому центрі».

Медіатор ШСП, СЗОШ №255, м. Київ

РОЗДІЛ IV: РЕКОМЕНДОВАНІ СТАНДАРТИ РОЗРОБКИ ТА УПРАВЛІННЯ ШКІЛЬНОЮ СЛУЖБОЮ ПОРОЗУМІННЯ

ШСП / програма медіації однолітків може впроваджуватися в одній школі або у рамках районної ініціативи. Створення, управління, вдосконалення та підтримка програми складаються із наступних компонентів.

ОЦІНКА ПОТРЕБ ТА РОЗРОБКА ПРОГРАМИ Оцінити потреби адміністрації, персоналу, учнів та батьків у створенні

ШСП (запровадженні програми медіації однолітків) для надання допомоги останнім у вирішенні суперечок у школі;

Оцінити, чи має школа необхідні ресурси та бажання впроваджувати програму, яка відповідає стандартам, прописаним у цьому документі;

Оцінити знання, пріоритетні підходи, що застосовуються для врегулювання конфліктів у школі та навички адміністрації, персоналу, учнів та батьків;

Оцінити традиції, ставлення та потреби різних груп шкільної спільноти стосовно врегулювання конфліктів, включаючи адміністрацію, персонал, учнів та батьків;

Оцінити сприйняття несправедливості або дискримінації за будь-якими ознаками до певних груп у школі і взаємозв'язок між таким сприйняттям та конфліктом і його вирішенням.

За результатами оцінки потреб розробіть або відредагуйте модель функціонування ШСП та навчальну програму, для того щоб вони відповідали потребам школи згідно з цими стандартами. Встановіть цілі та завдання програми з урахуванням можливостей провести оцінку ефективності виконання та досягнення результатів.

АДМІНІСТРАТИВНА ПІДТРИМКАЗабезпечте чітку адміністративну підтримку на рівні району та / або

школи для того, щоб: Побудувати потенціал ШСП згідно з цими стандартами; Взяти на себе зобов’язання надавати підтримку та необхідні ресурси

для забезпечення діяльності та навчальних заходів ШСП / програми впродовж принаймні трьох років;

Сприяти легшому доступу до персоналу, учнів та ресурсів, якщо для тренінгів та координації програми буде обрано зовнішню організацію;

Уповноважити учнів брати участь у розробці, виконанні та оцінці програми;

Забезпечити можливості користуватися програмою / послугами ШСП (відсутність фізичних, мовних, культурних, процедурних бар’єрів) для всіх учнів та персоналу;

36

Рекомендувати учням медіацію як інструмент вирішення конфліктів; закликати персонал школи рекомендувати учням медіацію;

Забезпечити належну ресурсну підтримку тренінгів, програми та рекламних кампаній;

Забезпечити час для медіацій, координації діяльності, планової підготовки та заходів в рамках поширення інформації про ШСП, її цілі та завдання;

Надати приміщення для проведення тренінгів та медіацій; Сформувати мету програми; Чітко визначити функцію медіації як таку, що відрізняється від

дисциплінарних санкцій та/або консультування з психологом.ПЕРСОНАЛБудь-якій програмі потрібен дорослий Координатор програми на місці,

відповідальний за управління ШСП / програмою медіації однолітків, нагляд та обговорення результатів медіації з медіаторами-учнями. Ці функції можуть виконуватися однією особою або групою осіб, які розподіляють завдання між собою та несуть спільну відповідальність. (Див. кваліфікацію Координатора ШСП у Розділі IV). Учні можуть допомагати координувати програму під чітким керівництвом Координатора.

Координатор програми (або медіатори-однолітки, під його супервізією) отримує справи на розгляд для медіації, визначає придатність кожної справи для медіації, складає графік зустрічей, призначає медіаторів у справі, веде облік та спілкується із сторонами спору після завершення медіації, щоб переконатися, що сторони дотримуються укладених домовленостей та задоволені результатами медіації;

Координатор програми здійснює нагляд за медіаторами під час медіації, у кімнаті або поза її межами, проводить із ними бесіду після медіації за її результатами та організовує планові тренінги, надає допомогу;

Координаторами програми повинні бути кваліфіковані медіатори; Координатори програми надають допомогу медіаторам-одноліткам для

дотримання останніми Типових стандартів поведінки медіаторів-однолітків (Розділ II);

Координатор програми несе повну відповідальність за забезпечення того, що медіація ґрунтується на принципі самовизначення, добровільної участі, неупередженості, компетентності медіатора та конфіденційності.

Для організації та проведення початкової та планової підготовки Координатора програми та медіаторів-учнів програма повинна бути доступною до послуг Тренера, Інструктора тренерів та / або Практикуючого фахівця. Одна людина може відповідати кваліфікаційним вимогам та виконувати функції Координатора програми та Тренера, Інструктора тренерів або Практикуючого фахівця. У цьому документі зазначені звання використовуються для того, щоб пояснити відмінності в обов’язках та кваліфікації працівників у сфері медіації-однолітків (Див. кваліфікацію Тренера, Інструктора тренерів та Практикуючого фахівця у Розділі IV).

Тренери готують учнів виступати медіаторами у програмі медіації однолітків;

37

Інструктори тренерів навчають та готують Тренерів, Координаторів програми й медіаторів-учнів;

Практикуючі фахівці готують фахівців на всіх рівнях та будь-якого віку; Інструктори тренерів або практикуючі фахівці районного рівня

проводять тренінги для персоналу та учнів-медіаторів, ведуть районну документацію, пропагують, координують програми та надають підтримку координаторам на місцях.

МОДЕЛІ ПРОГРАМИКоординатор, разом із адміністрацією і тренерами, обирає модель (моделі)

програми. Моделі можуть змінюватися у процесі впровадження програми.Філософія та теорія У межах програми може бути прийнято рішення про створення ШСП або

розбудову програми шкільної медіації в іншому вигляді та проводити відповідну підготовку учнів. Медіація однолітків також може бути частиною програми відновного правосуддя або моделі профілактики дитячої злочинності в громаді.

СтруктураМоже відрізнятися у відповідності до попередньої оцінки потреб та

можливостей навчального закладу. Наприклад, вона може передбачати навчання відібраних медіаторів-однолітків, які в подальшому працюють у співпраці з адміністрацією школи, як служба, що пропонує альтернативний до дисциплінарного реагування підхід до розв’язання суперечок. Інший варіант передбачає комплексне навчання учнів навчального закладу відновному підходу до вирішення конфліктів та побудови стосунків у шкільному середовищі починаючи з учнів-медіаторів ШСП і поступово поширюючи оволодіння принципами та навичками на усіх членів шкільної громади - учнів, педагогів та батьків шляхом залучення до участі у різноманітних відновних практиках (в залежності від потреби), навчальних, тренінгових та інформаційних заходах. Можливі варіанти поєднання першого та другого підходів.

Графік Медіатори за викликом: координатор програми має розклади

медіаторів і викликає їх незабаром після отримання запиту. Медіаторам і сторонам спору дозволяється пропустити заняття (або певні заняття) для участі/проведення медіації. (Мабуть, найбільш ефективний підхід з огляду на вчасне реагування на конфлікт та попередження його ескалації. Медіатори (та сторони конфлікту) повинні чітко усвідомлювати власну відповідальність щодо оволодіння усіма знаннями та навичками, що передбачені навчальною програмою закладу освіти).

Чітко встановлені години: у конкретні години кожного дня медіатори постійно знаходяться у приміщенні для медіацій. Якщо справ немає, медіатори можуть робити рольові вправи, вдосконалювати свої навички під керівництвом координатора, працювати над програмними завданнями або готуватися до уроків. (Є ризик низької ефективності внаслідок втрати «актуальності» конфліктної ситуації, поки настане відведений для проведення медіації час).

38

Майданчик: під час перерви медіатори знаходяться на майданчику. Якщо вони помічають, що визріває неприємна ситуація, або до них звертаються із проханням допомогти вирішити конфлікт, вони можуть провести медіацію безпосередньо на місці. Підготовлені помічники або координатори проводять супервізію з медіаторами. (Є ризик втрати іміджу медіації, як підходу до вирішення спорів, якій має місце лише в одному відокремленому, начебто «ігровому», варіанті).

Поєднання вищенаведених моделей.ПОЛІТИКАСтатут школи:Дисциплінарні положення статуту школи повинні включати медіацію

однолітків як інструмент вирішення конфліктних ситуацій, що виникають через міжособистісні суперечки, конфлікти між групами або школами. Ефективна медіація неможлива без певних елементів: добровільна участь, безпечне та шанобливе середовище, розумне співвідношення сил між сторонами спору та бажання обох сторін взяти на себе відповідальність за врегулювання конфлікту.

Наступні питання мають бути включені до шкільних статутних положень про програми медіації-однолітків.

Роз’яснення видів спорів, які можуть бути врегульованими у процесі медіації. Застосування медіації однолітків доцільно для налагодження спілкування та порозуміння між сторонами, покращення відносин та врегулювання міжособистісних конфліктів, конфліктів між групами та закладами за допомогою переговорів. До програм медіації можуть допускатися конфлікти, пов’язані із такими складними питаннями, як раса, релігія, сексуальна орієнтація, стать або особисті переконання, а також відносини між людьми та майно. Учні-медіатори можуть брати участь у складніших справах за умови, що вони пройшли відповідну підготовку, в іншому випадку залучаються дорослі медіатори, які самостійно або спільно з медіатором-учнем допомагають сторонам врегулювати конфлікт. Стосовно справ, які стосуються складних кримінальних випадків (поширення наркотиків, зброї) або випадків насилля рішення про проведення медіації приймається спільно з учасниками ситуації та адміністрацією навчального закладу. У таких випадках медіація проводиться із залученням дорослих і тільки у разі можливості гарантувати безпеку учасникам процесу і дотримання принципів медіації.

Передача справи на розгляд для медіації. Якщо конфлікти між учнями не вимагають дисциплінарного втручання, відповідним сторонам рекомендують звернутися безпосередньо до медіаторів, або сторони конфлікту самостійно ініціюють таке звернення. Якщо конфлікт виник у зв’язку з поведінкою, яка порушує дисциплінарний кодекс школи і статутом школи передбачаються відповідні наслідки, медіація все одно може застосовуватися для вирішення міжособистісних питань, які призвели до конфлікту. Хоча, інколи адміністрація може наполегливо рекомендувати учням звернутися за допомогою до медіації, принципи добровільної участі, самовизначення і нерозголошення інформації все одно застосовуються.

39

Моніторинг. Присутність координатора або у кімнаті, або поруч для моніторингу медіацій, до яких залучені лише учні, може бути корисною, особливо, якщо медіатори-однолітки ще не мають достатнього досвіду проведення медіацій.

Конфіденційність. Сторони можуть прописати в угоді, у яких випадках та хто саме матиме доступ до інформації про письмові або усні домовленості, і хто нестиме за це відповідальність. Координатор ШСП зобов’язаний не розголошувати нічого з того, що говорилось або робилось під час медіації, якщо він або вона були присутніми, та інформацію, що була повідомлена медіаторами під час обговорення результатів медіації за винятком інформації, яка не вважається порушенням конфіденційності у зв’язку із виникненням надзвичайної ситуації.

Спільна медіація (ко-медіація). Програми медіації однолітків зазвичай використовують модель спільної медіації для спорів між учнями, за якою передбачається спільна робота у медіації принаймні двох медіаторів. Медіація також може бути доречною стратегією для вирішення проблем із поведінкою між учнем та вчителем або іншим повнолітнім у школі, якщо обидві сторони погоджуються на медіацію. У такому випадку кваліфікований повнолітній медіатор (Координатор ШСП у разі неупередженості) і кваліфікований медіатор-учень можуть спільно вести медіацію у суперечці між повнолітніми та учнями.

Медіація спорів між повнолітніми. Кваліфіковані повнолітні медіатори (наприклад, Координатор ШСП, якщо його нейтральність не порушується, або зовнішні фахівці) можуть врегулювати шляхом медіації спори між повнолітніми у школі, наприклад, спори за участю адміністрації, вчителів, іншого персоналу і батьків. Медіатори-однолітки не залучаються до медіації спору, що виник лише між повнолітніми.

Політика стосовно медіаторів-учнівМедіаторів вважають зразковим прикладом для інших учнів, отже

очікується, що медіатори дотримуються шкільних правил, правил та принципів діяльності програми медіації і ШСП, етичного кодексу медіатора. Також передбачається, що у разі необхідності вони самі звертаються до медіації для вирішення міжособистісних конфліктів. Незважаючи на це, учні, в яких раніше були проблеми із поведінкою або дисципліною, можуть бути допущеними до програми медіації, оскільки вони часто стають хорошими медіаторами.

Правила поведінки медіаторів-учнів чітко пояснюються медіаторам. Вони включають нижче наведені і будь-які інші питання, які вважаються необхідними адміністрацією навчального закладу: дотримання Типових стандартів поведінки медіаторів-однолітків (Розділ III); програмні та шкільні обов’язки.

Перед сертифікацією медіаторів-однолітків зазвичай навчальна програма ШСП передбачає процедуру посвячення в медіатори, коли учні беруть на себе подібні добровільні зобов’язання у вигляді клятви медіатора або в будь-якій іншій формі. Етичний кодекс, правила або статут ШСП можуть

40

передбачати відповідні наслідки для учнів медіаторів у разі порушення цих зобов’язань.

ПроцедуриКоординатор ШСП запроваджує ефективні операційні процедури з метою

просування програми, забезпечує структуру і надає підтримку медіаторам, розбудовує ефективну програму. Координатор (спільно з учнями-медіаторами) розробляє план заходів, в якому прописуються терміни й особи, відповідальні за виконання та утримання програми. Залежно від віку і здібностей медіаторів-учнів, останні можуть нести відповідальність за впровадження і виконання багатьох процедур. Як свідчить досвід, ефективність діяльності ШСП тим вища, чим краще вдасться Координатору ШСП делегувати повноваження за управління програмою учням-медіаторам відповідно до принципів включення, поваги, турботи і відповідальності.

Відбір учнів-медіаторів У складі команди медіаторів-однолітків за можливості максимально

відображаються різні групи, що представлені у школі, у тому числі за віком, расою, етнічною приналежністю, сексуальною орієнтацією, мовою, фізичними здібностями, академічним положенням, соціально-економічним статусом та інтересами, для того, щоб усі учні почувалися комфортно під час участі у програмі;

Процес відбору складається з презентації відновного підходу та медіації учням навчального закладу з подальшим анкетуванням бажаючих пройти навчання в якості медіатора, співбесіди з відібраними кандидатами, письмової заяви, дозволу батьків;

До складу комітету з відбору медіаторів можуть входити медіатори, які вже працюють у цій галузі, Координатор (Координатори) ШСП та інші обізнані члени шкільної громади;

Комітет з відбору медіаторів встановлює критерії відбору, які можуть включати бажання і здатність брати участь у тренінгах, комунікаційні навички і вміння вирішувати проблеми, авторитет серед однолітків, відповідальність, чесність, відданість, ентузіазм, гнучкість, здатність не розголошувати інформацію, особливі таланти (наприклад, двомовність), життєвий досвід, який дозволяє розширити світогляд учасників програми медіації.

Просування програмиКоординатори забезпечують поширення інформації про цілі та завдання,

переваги, процедури і результати програми серед різних аудиторій, включаючи адміністрацію, персонал, медіаторів-однолітків, сторони спору, інших учнів, батьків і місцеву громаду. Така робота проводиться постійно і визначає успіх програми.

Сталий розвитокШколи намагаються утримати високу якість програми медіації. Сталий

розвиток ШСП значно залежить від особи або групи осіб, що координують програму, які повинні бути відданими своїй справі і сповнені ентузіазму. Крім того, вони можуть включати наступні елементи:

адаптація процесу для задоволення потреб різних груп;41

курси підвищення кваліфікації координатора та медіаторів; просвітницька робота із місцевою громадою; пошук джерел фінансування; штатні презентації для нового персоналу; включення концепцій та навичок вирішення конфліктів до шкільної

програми, або позашкільної роботи; систематична взаємодія із програмами в інших школах; презентації, семінари і тренінги на конференціях, в інших школах, в

муніципальних соціальних службах тощо; медіація у межах невеликої та великої групи, з необхідною підготовкою

та набутими навичками; урочисті події, щоб відзначити та підтримати медіаторів; медіація між учнями та вчителями, з необхідною підготовкою та

набутими навичками. «Чесно кажучи, перед початком моєї першої медіації я боявся, що не

зможу й двох слів докупи звести. Здавалось, зі вступними словами на медіації усі здобуті знання вмить забудуться... Але, переборовши свій страх на першій медіації, я спілкувався доволі впевнено й набагато складнішим завданням виявилось «вичавити» хоч слово з конфліктуючих сторін. Звичайно, їх поведінку можна було зрозуміти, адже до цього вони ніколи не стикались з подібним процесом вирішення конфліктів. Мені здається, що учні розраховували на те, що саме ми будемо розв’язувати їх конфлікт й приймати за них рішення. Було важко запевнити їх в тому, що відповідальність за прийняте ними рішення цілком та повністю покладається на них».

Медіатор ШСП, СЗОШ №255, м. Київ

РОЗДІЛ V: РЕКОМЕНДОВАНІ СТАНДАРТИ ПІДГОТОВКИ (ТРЕНІНГІВ) ДЛЯ ШСП (ПРОГРАМ МЕДІАЦІЇ ОДНОЛІТКІВ У ШКОЛІ)

ПІДГОТОВКА МЕДІАТОРІВ-УЧНІВУспішна програма медіації однолітків вимагає декілька рівнів підготовки

та підтримки. Рівень вправності та досвідченості медіаторів-учнів може варіюватися від базового до високого. Медіатор-учень із базовим рівнем підготовки та навичками має необхідні здібності для того, щоб бути успішним членом команди медіаторів-учнів. Медіатор-одноліток з високим рівнем підготовки та навичками може використовувати низку процесів з управління конфліктами та бути наставником для інших медіаторів-однолітків. Кваліфікація тренерів пояснюється у цьому розділі нижче. Оцінка є важливою частиною підготовки, детальніше про оцінку у Розділі VI цього документу.

Методи та техніка підготовки (навчання)Підготовка учнів складається з низки освітніх методів, які враховують

різні навчальні стилі, у тому числі презентації, демонстрації, моделювання, інтерактивні та письмові вправи, рольові вправи і різні засоби масової інформації. Метод навчання є не менш важливим, ніж власне інформація. Рекомендується включити до групи тренерів представників різних груп, щоб

42

максимально відобразити неоднорідність шкільної громади, а саме учнів, які проходять підготовку. Підготовка включає надання інформації про роботу із різними групами, а також про необхідність враховувати питання соціальної справедливості у контексті статі, раси, класу, мовних меншин, етнічних груп, релігії, сексуальної орієнтації, тощо. Головним критерієм успіху навчальної програми є дотримання в процесі навчання принципів, що співпадають з принципами відновного підходу до вирішення конфліктів, а саме - принципів моделі залученого навчання, що дозволяє моделювати стосунки, поведінку та навички, потрібні медіаторам в їх подальшій роботі вже на самому тренінгу.

Зміст підготовки медіаторів-учнівМедіатори-учні ведуть медіацію для своїх однолітків та працюють з

координатором ШСП з метою управління програмою медіації однолітків у школі. Як мінімум, початкова підготовка включає нижче наведені елементи, в залежності від рівня розвитку. Ці стандарти відображають необхідний вміст програми але не обов’язково мають обмежуватись переліченими темами.

1. Конфлікт Медіатори-однолітки зможуть: дати визначення конфлікту та назвати

його переваги; розрізняти різні стилі та підходи до вирішення конфліктів; описати стратегію виграш-виграш та навести приклади; вміти розрізняти позиції та інтереси учасників конфлікту; впізнавати забобони у спілкуванні; застосувати стратегії зменшення упередження; ідентифікувати питання, до яких доцільно застосувати медіацію.

2. СпілкуванняМедіатори-однолітки зможуть: пояснити, чому важливе ефективне

спілкування; описати компоненти невербального спілкування; встановити вміння / невміння співрозмовника слухати інших; активно застосовувати навички слухати інших (наприклад, використовувати «я-твердження» замість «ти» або «ви - тверджень», перефразовувати, підсумовувати, уточнювати, використовувати паузу (мовчання), заохочувати до розмови, «слухати» почуття людини); використовувати відповідні стратегії опитування, у тому числі відкриті питання; перефразовувати негативно-окрашені емоційні вислови нейтральною мовою; визнавати різні стилі спілкування та ведення переговорів різних культур.

3. Медіація та відновний підхідМедіатори-однолітки зможуть: дати визначення медіації; розуміти

місце медіації в співробітницькому підході та її поєднання з цінностями та принципами відновного підходу до вирішення конфліктів, дати пояснення принципам медіації (самовизначення, добровільність, конфіденційність, нейтральність, тощо); застосовувати основні правила медіації; виконувати процедуру медіації поетапно; аналізувати протилежні погляди (у тому числі, розуміння та уявлення різних груп, тощо); визначити позиції, інтереси та питання конфлікту; допомагати сторонам спору у процесі визначення потенційних варіантів вирішення проблеми; допомагати сторонам вибрати один варіант вирішення; підготувати конкретну, реалістичну письмову угоду, тощо; ефективно співпрацювати із колегою-медіатором; визначити стратегії управління гнівом та іншими сильними емоціями; застосовувати інші навички

43

(залишатися нейтральним, будувати довіру, формувати співробітництво, якщо необхідно – робити урочисті заяви тощо).

4. Політика та процедури програмиМедіатори-однолітки зможуть: описати політику та процедуру програми.

Див. Розробка та управління програмами (Розділ IV); застосовувати Типові стандарти поведінки медіаторів-однолітків (Розділ III).

Тривалість підготовкиГрафік підготовки медіаторів-учнів планується із врахуванням

конкретного шкільного розкладу, віку та рівня розвитку учнів. Наприклад, підготовка учнів початкової школи може проводитися у формі сесій тривалістю півтори години протягом декількох тижнів, а підготовка учнів 10-11-го класів може тривати один чи два тижні і складатися із сесій тривалістю у повний робочий день.

Наведені нижче години демонструють мінімальний загальний час, необхідний для підготовки учнів до медіації. Тривалість сесій і періодичність визначаються тренерами та погоджуються Координатором ШСП та відповідним персоналом школи. Учні повинні відвідувати весь курс підготовки. Школи, в яких вже почалася програма підготовки у сфері вирішення конфліктів або запобігання насиллю, можуть обрати менше значення із наведених нижче.

- Початкова школа: 12-18 годин- Середня школа: 18-20 годин- Старша школа (10-11 класи): 18-24 годин- Планова підготовка медіаторів: 12 та більше годин на рікКоли учні-медіатори переходять із початкової школи у середню, та з

середньої до старшої, вони проходять спеціальну додаткову підготовку за віком, яка ґрунтується на тому, що вони вивчили раніше, і вдосконалює їхні навички та знання про процес медіації.

Планова підготовка медіаторівРозробка програми планової підготовки медіаторів Координаторами

програми і тренерами ґрунтується на аналізі конкретних потреб програми. Планова підготовка охоплює наступні питання: додаткове усвідомлення забобонів і формування культурної компетентності; складні ситуації; питання влади; навички аналізу та вирішення проблем; рефлективна практика (аналіз власної роботи у якості медіатора); залучення медіатора-учня до координації програми, у тому числі попередні зустрічі зі сторонами та управління справою; представництво та маркетинг програми медіації однолітків та сфери медіації; перегляд та використання навичок, набутих під час організованих для медіаторів тренінгів; заходи, що формують та зміцнюють команду; медіації між повнолітнім - учнем; допомога у підготовці інших медіаторів; проведення кіл прийняття рішень, проведення тренінгів життєвих навичок для однолітків, спори за участю декількох сторін або групова фасилітація; використання технічних ресурсів або мультимедійних засобів (наприклад, врегулювання спору у мережі Інтернет).

ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ДОРОСЛИХ

44

Кожній ШСП (програмі медіації однолітків) потрібен кваліфікований дорослий Координатор. Крім того, кожна ШСП повинна мати можливість звернутися за допомогою до кваліфікованих Тренерів з медіації. Для того, щоб підготувати Координаторів та Тренерів у сфері медіації однолітків, школи повинні мати можливість звернутися до послуг Інструкторів тренерів та Практикуючих фахівців (ці звання використовуються у цьому документі для ілюстрації відмінностей в обов’язках та компетенції працівників програми медіації однолітків). За певних обставин одна людина може виконувати понад одну функцію. Учні можуть виконувати деякі функції Координаторів програми та Тренерів. Якщо виникне така необхідність, школа може залучити зовнішніх Тренерів. Будь-який підготовчий тренінг повинен приділити увагу мінімальним знанням, навичкам та компетенції, необхідним для виконання функцій кожної ролі (див. нижче).

Координатори ШСПКоординатори ШСП несуть відповідальність за управління та виконання

програми медіації однолітків, а також за здійснення нагляду та обговорення результатів медіації з медіаторами-учнями. Координатором може виступати одна людина або група людей, між якими відповідно розподіляються обов’язки та відповідальність. В ідеальному варіанті, координатори не несуть відповідальності за забезпечення дотримання загальношкільної дисципліни, щоб відокремлювати функції, пов’язані із шкільною дисципліною і медіацією. Координатори програми – це медіатори, які пройшли відповідну підготовку (тренінг базових навичок медіації). Підготовка учнів може бути компонентом підготовки з медіації для Координаторів ШСП та іншого зацікавленого персоналу школи. Кожній ШСП потрібен Координатор. Координатори програми також повинні мати відповідну підготовку або наступний досвід: надання супервізії учням-медіаторам та координація діяльності ШСП, питання рівності та різноманіття у контексті управління програмою та вирішення конфліктів, складні питання щодо дисципліни та нерозголошення інформації. Ці навики набуваються під час другого тренінгу - Координаторів ШСП.

Наприкінці підготовки Координатори програми повинні вміти: Дотримуватися цих Рекомендованих стандартів якості функціонування

ШСП (програм медіації однолітків у школі); Врегульовувати спори шляхом медіації між учнями, учнями та

дорослими, між дорослими учасниками конфліктів.Просування та пропаганда програми: віддано брати участь у процесі

створення та функціонування ШСП; заручатися підтримкою адміністрації, вчителів, учнів та батьків; пропагувати переваги від участі у програмі медіації; вміти чітко сформулювати цілі програми; просувати програму медіації; пояснювати роль медіації у школі у межах комплексного плану попередження насильства, підтримання безпеки у школі або створення сприятливого шкільного середовища; пропонувати власні ідеї щодо того, як можна забезпечити сталий успішний розвиток програми.

Управління програмою: забезпечити проведення оцінки потреб навчального закладу; спланувати час та розробити графік виконання

45

програми; оцінити існуючі ресурси, потенціал та необхідність в додатковому навчанні - тренінгах, які потрібні для зміцнення потенціалу ШСП; запровадити або забезпечити дотримання діючих правил, принципів та процедур; проводити попередні зустрічі зі сторонами та координувати справи; здійснювати управління бюджетом ШСП; вести необхідну документацію.

Робота з учнями: відбирати нових учнів; уповноважувати учнів координувати програму медіації відповідно до рівня їх розвитку.

Задоволення потреб різних груп: показати усвідомлення власних забобонів та прагнення уникнути упередженого ставлення; працювати з медіаторами-учнями над розумінням різних груп, усвідомленням забобонів та уникненням упередженого ставлення; включити потреби різни груп, представлених у школі, до програми.

ТренериТренери готують учнів у медіатори для програми медіації однолітків у

школі. Вони мають пройти 20-40 годинну підготовку з медіації та продемонстрували свої навички ефективної підготовки медіаторів та фасилітації навчальних груп в моделі залученого навчання. Учні-тренери повинні відповідати наступним критеріям і також бути досвідченими медіаторами.

Підготовка складається з низки різних методів навчання із врахуванням різних стилів навчання, у тому числі презентації, демонстрації, моделювання, інтерактивні та письмові вправи, рольові вправи та різні програмні носії. Метод навчання є не менш важливим, ніж власне інформація. Рекомендується включити до складу тренерів представників різни груп для того, щоб останні відповідали складу учасників тренінгу – представників різних груп. Підготовка включає надання інформації про роботу з різними групами, а також про необхідність враховувати питання соціальної справедливості у контексті статі, раси, класу, мовних меншин, етнічних груп, релігії та сексуальної орієнтації. Головним критерієм успіху навчальної програми є дотримання в процесі навчання принципів, що співпадають з принципами відновного підходу до вирішення конфліктів, а саме - принципів моделі залученого навчання, що дозволяє вже на самому тренінгу моделювати стосунки, поведінку та навички, потрібні медіаторам в їх подальшій роботі.

Наприкінці підготовки Тренери повинні вміти: ефективно працювати з учнями; компетентно вести медіацію; викладати процедуру медіації, як елемент відновного підходу до розв’язання конфліктних ситуацій; формувати навички, необхідним для медіації однолітків; помічати забобони та упередження; пропонувати медіаторам стратегії уникнення власних забобонів та упередженого ставлення; навчити медіаторів, способам розглядати питання нерівноправності та різноманітності під час медіації, якщо такі питання виникають в процесі медіації; навчити медіаторів стратегіям зменшення негативних наслідків забобонів та упереджень під час медіації; сприяти ефективному засвоєнню інформації учнями, застосовуючи інтерактивні освітні методи з урахуванням різних навчальних стилів в моделі

46

залученого навчання: колективне обговорення проблеми та пошук вирішення; наставництво; групова робота; моделювання; презентація; рольові вправи; вклад учнів; навчання за допомогою мультимедійних засобів та інше.

Інструктор тренерівІнструктори тренерів готують Тренерів, Координаторів ШСП та

медіаторів-учнів. Вони можуть оцінювати, відбирати та готувати інших, у тому числі учнів, на роль Тренерів. Вони також допомагають сформувати програми, здійснювати моніторинг за результатами та врегульовувати особливі ситуації або проблеми, за запитом надавати рекомендації щодо відповідності ШСП наведеним стандартам та сертифікувати її.

Інструктори тренерів відповідають наступним вимогам: мають навички та знання, необхідні для виконання функцій Координатора ШСП та Тренера; мають дворічний успішний досвід роботи тренером; пройшли базовий курс з медіації для дорослих; виступали медіатором або спостерігачем у принаймні п’яти медіаціях конфліктів між повнолітніми; продовжують проходити підготовку вищого рівня (університетські курси, семінари, конференції, курси професійної підготовки, тощо) у сфері медіації однолітків, врегулювання конфліктів або медіації суперечностей між повнолітніми; мають необхідні знання та досвід роботи з такими питаннями, як рівність і різноманіття у контексті вирішення конфліктів; систематично спілкуються з іншими тренерами та фахівцями у сфері вирішення конфліктів.

Допомагають Тренерам і Координаторам програми знайти інформацію та ресурси щодо наступних питань: запобігання агресивним нападам та знущанню з боку старших; освіта у сфері вирішення конфліктів; теорія вирішення конфліктів; динаміка управління групою; фандрейзинг; переговори та фасилітація; вирішення спорів у мережі Інтернет; освіта у сфері миру; навички та методи вирішення проблем; відновне правосуддя та складні питання різноманітності.

Практикуючі фахівціПрактикуючі фахівці готують спеціалістів усіх рівнів та будь-якого віку.

Практикуючий фахівець – це джерело знань та ресурсів для інших тренерів, програм, в яких виникли певні труднощі, масштабних програм та розробки складних програм.

Практикуючі фахівці відповідають наступним вимогам: мають усі навички та знання Інструкторів тренерів; компетентні у сфері медіації, медіації однолітків, вирішення конфліктів, моделей професійного розвитку та / або освіти для різних культур; принаймні 5 років працювали з програмами медіації однолітків; сформували базу освітніх матеріалів, презентацій з конференцій та семінарів, що стосуються ефективної підготовки у сфері медіації однолітків та координації ШСП, програм медіації однолітків; продемонстрували розуміння систематичного процесу підготовки та оцінки медіаторів-учнів, Координаторів ШСП, Тренерів та Інструкторів тренерів; здатні здійснювати плановий моніторинг та оцінку програм медіації однолітків.

РОЗДІЛ VI: РЕКОМЕНДОВАНІ СТАНДАРТИ ОЦІНКИ

47

Оцінка ефективності діяльності ШСП є одним із найважливіших компонентів програми медіації однолітків. Вона важлива для вдосконалення та забезпечення сталого розвитку ШСП, просування програми у школі та місцевій громаді, звітування перед зацікавленими сторонами та спонсорами.

ОЦІНКА ПРОГРАМИОцінка програм медіації у школі повинна здійснюватися на основі

відповідності стандартам, переліченим у цьому документі. Оцінка може здійснюватися безпосередньо учасниками програми, районною шкільною адміністрацією та / або зовнішньою організацією чи установою. До будь-якої оцінки повинні залучатися як учні, так і дорослі. Щоб зрозуміти, як можна здійснювати оцінку виконання та досягнення результатів, необхідно звернутися до цілей та завдань програми. Для отримання інформації стосовно виконання програми та досягнення результатів можливе проведення опитування із запитаннями на зразок наведених нижче:

Виконання / заходи: Скільки справ було направлено для медіації? Чи змінилися тенденції

направлення справ для медіації за останні роки? За останній рік? Хто передає справи на розгляд для медіації? Скільки справ було

передано на розгляд з метою проведення медіації безпосередньо сторонами конфлікту?

У скількох справах проводилась медіація? До справ якого складу не застосовувалась медіація?

Скільки медіацій завершилися домовленостями? Які можна виділити спільні риси у проблемах, вирішених за допомогою

медіації? Які були демографічні дані для медіаторів та сторін спору? Скільки учнів використовували програму у процентному відношенні? Яка частка персоналу передавала справи на розгляд для застосування

програми медіації? Скільки медіацій провів кожний медіатор? З якою періодичністю медіатори брали участь у планових заходах

програми медіації, у тому числі тренінги для вдосконалення навичок? Якою була вартість програми? Скільки часу та ресурсів було витрачено на програму? Скільки батьків або членів місцевої громади було залучено?Результати: Наскільки задоволеними були сторони спору результатами медіації?

Скільки домовленостей було дотримано? Наскільки залишилась задоволеною програмою шкільна спільнота

(медіатори, сторони спору, інші учні, вчителі, персонал, адміністрація)? Наскільки задоволені програмою різні групи на основі статі, раси, віку,

приналежності до етнічної групи, релігії, сексуальної орієнтації, класу, тощо? Як саме були залучені до програми батьки або місцева громада?

Наскільки вони задоволені результатами?

48

Як програма медіації сприяла зменшенню рівня несправедливості, непорозумінь між різними групами та інших проблем, пов’язаних із соціальним правосуддям, у школі?

Чи були досягнуті цілі програми? ОЦІНКА ПІДГОТОВКИЗдійснюється оцінка ефективності підготовки медіаторів-учнів,

Координаторів програми, Тренерів, Інструкторів тренерів та Практикуючих фахівців. Методи оцінки підготовки включають наступні: тестування до та після підготовки; контрольний перелік навичок для оцінки готовності виконання; оцінка підготовки та ефективності інструкторів учасниками тренінгу; самооцінка тренера та / або оцінка однолітками.

ОЦІНКА КОМПЕТЕНТНОСТІ МЕДІАТОРАОцінка медіаторів-учнів здійснюється на постійній основі для визначення

здібностей до медіації та необхідності розвивати навички. Методи оцінки медіаторів можуть бути такими: самооцінка медіаторів та обговорення медіації за результатами; спостереження за навичками, ефективністю роботи та виконанням відповідних функцій координаторами програми, тренерами та / або однолітками; тестування базових знань; відгуки сторін суперечностей.

ДОСЛІДЖЕННЯУ процесі дослідження також можна виявити вплив програм медіації

однолітків шляхом співвідношення відомостей та документації ШСП з іншою інформацією школи, наприклад, зміни у кількості бійок, порушень дисципліни, у результатах тестів, академічних досягненнях, показниках відвідування занять, шкільному кліматі, у кількості прогулів, у тенденціях вибування зі школи, вплив на відносини, зменшення усвідомлення та звинувачень у непорозуміннях між різними групами та несправедливості. Через велику кількість перемінних у школі досвідчені дослідники у сфері освіти повинні здійснювати цей тип аналізу.

НАВЧАЄМО ДІТЕЙ БУТИ МЕДІАТОРАМИ – БАЗОВИЙ ТРЕНІНГ ПІДГОТОВКИ ШКІЛЬНИХ МЕДІАТОРІВ

ІІІ день – тренінги Опрацювання пунктів тренінгу «Базові навички медіатора ШСП»;

завдання для кожного учасника – озвучити або провести тренінгову вправу; детальне вивчення документації ШСП; покрокове створення ШСП.

Практичне завдання:6. Проведення та аналіз основних вправ базового тренінгу підготовки

шкільних медіаторівПрезентація:7. Вивчення документації ШСППрактичне завдання: 8. Скласти робочий стіл координатора ШСП

49

Презентація:9. Створення ШСП – крок за крокомПрактичне завдання: 10. Зобразити на листі модель ШСП та презентувати її.

50

Програма тренінгу «Базові навички медіатора ШСП»

ДЕНЬ 1Знайомство. Вправа «Клубок» або «Важливі уроки життя» (за вибором фасилітатора)Час – 25 хвилин.Мета: надання учасникам можливості познайомитися один з одним, створення дружної атмосфери, покращення навичок уважного слухання.Інструкція. Вправа «Клубок»Матеріали: клубок ниток.Запросіть учеників стати в коло. Поясніть, що кожен матиме можливість перекинути клубок ниток незнайомому (або добре знайомому) учаснику, не випускаючи з рук свій кінець нитки. Продемонструйте це: киньте комусь клубок, представтесь та розкажіть коротко про себе, чим цікавитесь, чим полюбляєте займатися. (Не забувайте при цьому тримати кінець нитки в руках!). Продовжуйте гру до того часу, доки усі учасники не будуть включені в «комунікативну павутинку». Питання для обговорення: Що ви можете сказати про комунікаційну павутину? (тягнеться від одного до іншого; інколи може призвести до плутанини) Що станеться, якщо я потягну свій кінець пряжі? (інші відчують деякий тиск) Що відчувають інші, коли один з учасників роздратований або засмучений?Після цього гра продовжується, але в зворотному напрямку – починає водити той, хто спіймав клубок останнім. Коли він передає клубок іншому учаснику, то намагається згадати його ім’я та хобі. Питання для обговорення: Що ви відчували, коли приєдналися до кола? Що відчуваєте зараз?

Інструкція. Вправа «Важливі уроки життя» Матеріали: зошит учасника – матеріали «Важливі уроки життя».Попросіть учасників ознайомитися з висловами, запропонованими у вправі «Важливі уроки життя». Дайте час для того, щоб усі прочитали та обрали один вислів, який їм здається на даний момент найбільш актуальними. Після цього кожен з учасників коротко відрекомендовується та говорить про те, який з уроків він обрав і чому саме цей. Питання для обговорення: Чи сподобалась така форма знайомства? Які висновки можна зробити після того, як ми вислухали усіх учасників? Чому, на ваш погляд, ми обрали саме таку форму знайомства? Чому, на вашу думку, деякі з вас обрали однакові вислови? (різні люди, але спільні цінності) Яке значення цінностей під час вирішення конфліктів?Інформація для фасилітатора «Важливі уроки життя»Твердження: Важливо не те, що з нами трапилось, а те, як ми вийшли з ситуації, що склалася. Зреагувати набагато легше, аніж подумати. Ми відповідальні за свої вчинки, незалежно від того, які почуття ми переживаємо стосовно них. Ніколи не варто говорити дитині, що її мрії безглузді та нереальні. Складно придумати щось більш трагічне та образливе, якщо вона вам повірить.

51

Довіра будується роками, а руйнується протягом кількох секунд. Важливо не те, що ти маєш у цьому житті, а те, хто поруч з тобою. Простіше запалити одну маленьку свічку, ніж проклинати темінь. Двоє можуть одночасно дивитись на одну і ту саму річ, але бачити дещо абсолютно протилежне. Багато говорити і багато сказати – це не одне і те ж саме. Чим чесніша людина, тим менше вона підозрює інших в нечесності. Краще розумно мовчати, ніж нерозумно говорити. Дружби закінчується там, де починається недовіра. Перемагає лише той, хто вірить. Ми не стільки потребуємо допомоги від друзів, скільки впевненості, що ми її отримаємо. Чудеса стаються там, де в них вірять, і чим більше вірять, тим частіше вони стаються. Найкращий спосіб зробити дітей хорошими – це зробити їх щасливими. Щоб повірити в добро, треба почати його робити.

Очікування учасників. Вправа «Береги надій» або «Пісочний годинник» (за вибором фасилітатора)Час – 20 хвилин.Мета: з’ясування очікувань і побоювань учасників, того, наскільки очікування співпадають із загальною метою тренінгу.Інструкція. Вправа «Береги надій»Матеріали: фліп-чарт, маркери, стікери (у вигляді «квіточок» та «камінців»), ручки для кожного учасника.Для даної вправи необхідно підготувати фліп-чарт, де зображено річку з двома берегами та підводними рифами у воді. На одному з берегів учасники прикріплюють стікери («квіточки»), на яких написані їх очікування від тренінгу, на місці рифів вони пишуть переживання або ті ситуації, з якими вони бояться стикнутися під час тренінгу (стікери «камінці»).

Інструкція. Вправа «Пісочний годинник»Матеріали: фліп-чарт, маркери, стікери, ручки для кожного учасника.На фліп-чарті намальований пісочний годинник. Учасники на стікерах пишуть свої очікування від тренінгу, потім підходять до фліп-чарту, читають вголос та прикріплюють до верхньої частини пісочного годинника

Мета тренінгу. Організаційні питанняЧас – 15 хвилин.Мета: визначення спільної мети та завдань тренінгу, що були поставлені командою фасилітаторів. Вирішення організаційних питань.Інструкція. Мета тренінгу, організаційні питанняМатеріали: фліп-чарт, маркери.Мета та завдання тренінгу можуть бути представлені в Power Poіnt або записані на фліп-чарті у вигляді презентації. До визначення мети та завдань можливо залучити учасників групи (надати їм можливість щось додати до списку і обґрунтувати свою пропозицію).Інформація для фасилітатора. Мета та завдання тренінгуМета даного тренінгу – підготувати учасників до самостійного проведення шкільних медіацій у шкільних службах розв’язання конфліктів. Задачі, які прагнула вирішити команда фасилітаторів, є такими:

52

1. сформувати команду школярів – однодумців – активістів руху за застосування співробітницького підходу, який базується на інтересах учасників конфлікту, до вирішення конфліктних ситуацій;2. розвинути комунікативні навички, які необхідні ведучому медіації;3. сформувати процедурні навички проведення медіації;4. сформувати підхід до розв’язання конфліктних ситуацій, який базується на врахування інтересів учасників цієї ситуації;5. підготувати школярів до самостійної організації шкільної служби розв’язання конфліктів.У цій програмі використовується підхід, що базується на досвіді учасників, – це дозволяє звернути особливу увагу на взаємо навчання та навчання через практику. Протягом усієї програми учасники матимуть змогу ділитися один з одним досвідом розв’язання різних конфліктних ситуацій, обдумувати ці ситуації і на практиці застосувати пропоновані нові навички та методики реагування на такі ситуації.

Вправа «Таємний друг»Час – 15 хвилин.Мета: налагодження товариських стосунків у команді учасників. Інструкція. Вправа «Таємний друг»Матеріали: стікери (клаптики паперу), маркери, капелюх або пакет.Тренери пишуть імена учасників на клаптиках паперу і складають їх у капелюха або пакет. Кожен з учасників витягає один папірець з іменем свого «таємного друга», якому він у свою чергу повинен робити приємні сюрпризи протягом усього тренінгу. Вправа спрямована на зближення учасників тренінгу та встановлення дружньої атмосфери. В кінці тренінгу учасники розказують, кому вони були «таємним другом» і дякують один одному за підтримку.

Вправа «Дружня пошта» Час – 15 хвилин.Мета: розвиток комунікації в групі.Інструкція. Вправа «Дружня пошта» Матеріали: конверти, скотч, маркери, клей, кольоровий папір.Кожен учасник отримує конверт, на якому пише своє ім’я та прикрашає конверт. Потім усі конверти за допомогою скотчу прикріплюють їх на стіну. Тепер це – особисті поштові скриньки. Кожен з учасників має можливість обмінюватися з іншими невеличкими повідомленнями за допомогою такої скриньки. Останнього дня учасники не мають права перевіряти свої скриньки, натомість вони мають написати кожному листа «на пам’ять». Наприкінці тренінгу, фіасилітатор заклеює конверти і роздає їх учасникам – вони можуть їх відкрити вдома.

Правила спільної роботи. Техніка «Паркування» Час – 15 хвилин.Мета: налагодження роботи з ефективним використанням часу і спільне вироблення правил поведінки учасників в групі.Інструкція. Правила спільної роботи. Техніка «Паркування» Матеріали: фліп-чарт, маркери, скотчФасилітатор бере ініціативу на себе і пише на фліп-чарті 2-3 правила, які вважає доречними для поліпшення умов роботи на тренінгу. Потім він пропонує учасникам доповнити список правилами, важливими на їх погляд.

53

Після складання списку важливо запитати учасників, чи згодні вони дотримуватися даних правил. Також можна запропонувати учасникам поставити свої підписи на фліп-чарті з правилами. Список с правилами закріплюють на стіну так, щоб всі його бачили і могли слідкувати за дотриманням дисципліни.Фасилітатор презентує техніку «Паркування» - для роботи з питаннями групи. На стіну прикріпляється листок фліп-чарту, підписаний «Паркування» Якщо в процесі обговорення в учасників виникає питання, відповісти на яке не вистачає часу, або що стосується теми, яка ще не розглядалася, воно записується «на паркування» (можна, перед кожним питанням малювати машинку – питання, як машинка – «на паркуванні»), і в кінці дня або в інший зручний час до нього можна повернутися і розглянути детально.

Активізуюча гра «Палиця» Час – 5 хвилин.Мета: налагодження співробітництва, продуктивної діяльності в групі.Інструкція. Активізуюча гра «Палиця» Матеріали: палиця для кожної підгрупи учасників.Фасилітатор об’єднує учасників у групи по шість людей. У кожній групі учасники мають стати по три, напроти один одного, і витягнути перед собою вказівні пальці (наче вказуючи ними один на одного). Фасилітатор кладе на пальці учасників довгу палицю. Завдання учасників – не відриваючи пальці від палиці, обережно покласти її на підлогу.Важливо зазначити, що учасники не мають права дорікати один одному, застосовувати силу тощо. Якщо поділилася на більшу кількість підгруп, то цю вправу можна проводити у вигляді змагання.Питання для обговорення: Чи сподобалась вам ця гра, чому Які висновки можна зробити на основі цієї гри? Що допомогло вам справитися із завданням?

Визначення поняття «конфлікт». Вправа «Намалюй конфлікт» Час – 25 хвилин.Мета: з’ясування поняття «конфлікт». Інструкція. Визначення поняття «конфлікт»Матеріали: фліп-чарт, маркери, папір А4 для кожного учасника.Учасники отримують листки паперу, на яких їм пропонують намалювати картину або будь-який малюнок, який асоціюється з поняттям «конфлікт». Після завершення роботи кожен презентує її, обґрунтовуючи, що саме значить цей малюнок і чим він асоціюється з конфліктом. Фасилітатор записує ключові асоціації на фліп-чарті.Після дискусії можна підбити підсумки про суть конфлікту, його позитивні та негативні сторони. Конфлікт постійно існує в житті, але наша реакція на нього зумовлена нашим попереднім досвідом. Хоча не сам конфлікт є проблемою, а те, як ми на нього реагуємо Якщо ми вважаємо, що конфлікт є загрозою, то ми реагуємо відповідно. Якщо ж знаємо, що конфлікт може призвести до вирішення протиріч, то відносимося більш конструктивно і спокійно. Крім того, наша реакція на конфлікт залежить від того, наскільки ми вміємо його вирішувати і цьому треба вчитися.Питання для обговорення: Що спільного мають ваші асоціації з поняттям «конфлікт»? Чому слово «конфлікт» набуває переважно негативного значення?

54

Чому Ви асоціюєте конфлікт з позитивним поняттям?

Робота з упередженнями. Вправа «Пограбування магазину»Час – 25 хвилин.Мета: надання учасникам інформації про процес формування упереджень та способи запобігання формуванню упереджень.Інструкція. Вправа «Пограбування магазину»Матеріали: зошит учасника – матеріали «Пограбування магазину», фліп-чарт, ручки, маркери.Учасники отримують завдання ознайомитися з сюжетом, прочитавши історію уважно один раз. Після цього вони повинні розглянути твердження, пов’язані з сюжетом, та визначити, які твердження є правдою (П), які – неправдою (Н), або обрати «?», що означає невизначеність. Насправді майже усі твердження можна піддати сумніву. Вправа спрямована на виявлення упереджень. Частіше за все упередження формуються шляхом своєрідної драбини за такою формулою: доступні дані → вибіркове сприйняття → умовивід → висновки → дії. Мета вправи – надати інформацію про те, як уникати упереджень, знаючи, з яких компонентів вони формуються.Питання для обговорення: Чому формуються упередження? Як їх запобігти формуванню упереджень?Інформація для фасилітатора «Пограбування магазину»Сюжет: Після того, як підприємець виключив світло в магазині, з’явилася людина і почала вимагати гроші. Власник магазина відкрив касу, її вміст було вилучено, і невідомий швидко залишив магазин. Про цей факт терміново був повідомлений офіцер поліції. Твердження:

1Людина з’явилася після того, як підприємець виключив світло у своєму магазині.

П Н ?

2 Грабіжник був чоловіком. П Н ?

3Як тільки людина з’явилась у магазині, вона не вимагала гроші.

П Н ?

4 Власник вигріб вміст каси і швидко пішов. П Н ?5 Хтось відкрив касу. П Н ?

6Після того, як незнайома людина почала вимагати гроші і вилучила вміст каси, вона швидко залишила магазин.

П Н ?

7Незважаючи на те, що в касі були гроші, у сюжеті не вказано їхню кількість.

П Н ?

8 Грабіжник вимагав гроші у власника магазина.. П Н ?

9У сюжеті викладено послідовність подій, у якій участь беруть тільки три людини: власник магазину, людина, яка вимагала гроші, і офіцер поліції.

П Н ?

10Сюжет описує три наступні події: хтось вимагав гроші, касу було відкрито, людина швидко залишила магазин.

П Н ?

55

Інформація для фасилітатора Драбина формування упереджень

56

Висновки

Умовивід

Вибіркове сприйняття

Доступні дані

Дії

Розуміння причин виникнення конфлікту. Вправа «Історія, розказана Вовком»Час – 15 хвилин.Мета: розуміння впливу упереджень та відсутності інформації на виникнення конфлікту.Інструкція. Вправа «Історія, розказана Вовком»Матеріали: фліп-чарт, маркери, інформаційне повідомлення «Історія, розказана Вовком».Фасилітатор пропонує учасникам згадати казку про Червону Шапочку і описати головну героїню (характерні властивості записує на підготовленому фліп-чарті, де зображена Червона Шапочка), те ж саме робить з портретом (характеристиками) Вовка. Після цього фасилітатор читає вголос інформаційне повідомлення «Історія, розказана Вовком» і просить учасників висловити свої думки про головних героїв, почувши інший варіант казки. Наприкінці, доречно зробити висновок про те, що задача медіатора полягає в тому, щоб детально з’ясувати подробиці конфлікту від обох сторін і залишатися неупередженими.Питання для обговорення: Які висновки можна зробити за результати цієї вправи? Наскільки влучно можна судити стосовно конфлікту, почувши опис ситуації з однієї сторони? Які проблеми можуть виникати в такому разі? Чи відомі вам побідні казки, в яких один з персонажів був несправедливо обвинувачений? Якою може бути роль медіатора в подібних ситуаціях?Інформація для фасилітатора «Історія, розказана Вовком»Ліс був моєю домівкою. Я тут мешкав, тому я дбав про нього. Намагався тримати його в чистоті.І ось одного сонячного дня, коли я прибирав сміття після туристів, то почув за спиною чиїсь кроки. Я сховався за деревом і побачив маленьке дівчисько, що самовпевнено спускалося по стежці, тримаючи в руці кошик. Я зразу ж запідозрив щось недобре, тому що вона була вдягнута якось чудернацьки — вся в червоному, на голові щось незрозуміле, начебто вона не хотіла, щоб її впізнали. Звичайно я зупинив її, щоб поставити кілька запитань. Я запитав, хто вона така, звідки і куди прямує. Вона почала щось базікати про те, що йде до своєї бабусі та несе їй сніданок у кошику. Власне кажучи, вона здалася мені щирою дівчинкою, але вона була в моєму лісі, до того ж вона виглядала досить підозріло з тим дивним червоним клобуком на голові. Ось я й вирішив дати їй науку, наскільки це серйозна справа вештатись по моєму лісі без попереднього запрошення та ще й в такому кумедному вбранні.Я дозволив їй продовжувати свій шлях, а сам випередив її і дістався хатинки її бабці раніше. Мені відкрила порядна стара жіночка. Я розповів їй про свою проблему, і вона погодилася, що її онука заслуговує на добру прочуханку. Ми домовилися, що бабця сховається і не буде показуватися, доки я її не покличу. Як ви вже, мабуть, здогадуєтеся, вона сховалася під ліжком.Коли дівчисько дісталося до хатинки, я запросив її до спальні, де я лежав у ліжку, одягнутий як її бабуся. Дівчисько швиденько зайшла до спальні, така собі розрум’янена, і почала плести щось зовсім нечемне про мої великі вуха. Мені це дуже не сподобалося, але я стримався і сказав, що маю такі великі вуха, щоб краще її чути. Я просто мав на увазі, що хотів більш уважно почути, що вона верзе. Але вона знову почала нести образливу нісенітницю — на цей раз про мої банькуваті очі. Тепер ви маєте зрозуміти, як я ставився до цієї дівчинки, котра попри свою пришелепкувату зовнішність, виявилася такою уїдливою. Але ж я свого часу поклявся завше підставляти щоку, тому нагадав їй, що маю такі великі очі, щоб краще її бачити.Те, що вона сказала після цього, мене дійсно дістало. Розумієте, я маю дуже проблемні великі зуби. І коли це дівчисько знову-таки нечемно про них відізвалася, я втратив контроль над собою. Я скочив з того ліжка і гримнув на неї, що, мовляв, маю такі великі зуби, щоб краще її було їсти.

57

Тепер, давайте подивимося правді в очі: чи чули ви колись, щоб який-небудь вовк, що поважає себе, з’їв хоч одну маленьку дівчинку. Відповідь буде «ні» — це всім відомо! Але те дівчисько немов з глузду з’їхало: воно почало бігати по всій хатинці і репетувати немов її ріжуть! А я був змушений ганятися за нею, щоб якось її угамувати. Мені довелося скинути бабцин одяг, але це все тільки ускладнило. Раптом двері з тріском відчинилися — на порозі стояв дроворуб з великою сокирою в руці. Я подивився на нього і негайно зрозумів, що маю ВЕЛИКІ проблеми. Вікно за моєю спиною було відчинено, і я прожогом вискочив в нього.Цим все і закінчилося. Але, на жаль, бабця ніколи нікому не розповідала мою версію того, що сталося. Через це пішов поголос, що я дуже злий і страшний звір. Всі почали мене обминати десятою дорогою. Не знаю, що сталося з тим дівчиськом у пришелепкуватому червоному клобуку, але мені з тих пір живеться не дуже солодко.

Формування упереджень (закінчення). Вправа «Картинки-перевертні»Час – 5 хвилин.Мета: формування розуміння наявності різних «правильних» точок зору в конфлікті.Інструкція. Вправа «Історія, розказана Вовком»Матеріали: зошит учасника – матеріали «Картинки – перевертні».Фасилітатор пропонує учасникам розглянути «картинки-перевертні» «молода жінка - стара бабуся, качка – заєць) і просить учасників сказати, що вони бачать на зображенні. Думки, стосовно того, що намальовано на картинках, зазвичай, різняться: хтось бачить тільки молоду жінку, хтось – бабусю і т.д. Насправді, кожен із запропонованих малюнків включає по два малюнки – це і є суть висновку. Повна картина складається з точок зору різних людей (згадайте, попередню вправу «Історія, розказана Вовком»). Розв’язання конфлікту можливе тоді, коли учасники побачать «повну картину», спробують зрозуміти точку зору одне одного. Питання для обговорення: Чи існує правильний спосіб бачення цих картинок-перевертнів? Чому так важливо визнавати, що будь-яку ситуацію можна розглядати з різних сторін? Як двоє можуть вирішити конфлікт, якщо вони бачать одну ситуацію по-різному?Інформація для фасилітатора «Картинки – перевертні»

58

Картинка «Молода жінка – стара бабуся»

Картинка «Заєць – качка»

59

Особливості поведінки в конфліктних ситуаціях. Тест Час – 15 хвилин.Мета: визначення стилю поведінки кожного учасника в конфліктних ситуаціях.Інструкція. Тест «Визначення стилю поведінки в конфліктній ситуації»Матеріали: зошит учасника – матеріали тест «Визначення стилю поведінки в конфліктній ситуації», ручки.Учасники отримують матеріали з тестами, де необхідно, уважно прочитавши твердження, визначити, наскільки вони відповідають їхнім діям під час конфліктів. Фасилітатор допомагає учасникам заповнити бали відповідно до стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях. Чим більшою є загальна сума балів певної стратегії вирішення конфліктів, тим частіше вона використовується, і навпаки. Питання для обговорення: Які стратегії, на вашу думку, найбільш ефективні? Яким чином можливо навчитися ефективній стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях?Інформація для фасилітатора. Тест «Визначення стилю поведінки в конфліктній ситуації»Визначення вашого стилю поведінки в конфлікті.Інструкція: Уважно прочитайте вислови і прислів'я. Визначте, наскільки кожне прислів'я відповідає вашим діям під час конфліктів: 5 — відповідає в усіх випадках; 4 — відповідає у більшості випадків; З — деколи відповідає; 2 — відповідає, але дуже рідко; 1 — ніколи не відповідає.1. Від суперечки легше утриматися, аніж потім здихатися її.2. Якщо ви не можете примусити людину думати так, як ви робите, то примусьте її робити так, як ви думаєте.3. Теплі слова розтоплюють холодні серця.4. Послуга за послугу.5. Давай приходь і подумаємо разом.6. Під час суперечки заслуговує похвали той, хто перший замовкне.7. Чия сила, того й правда.8. Солодкі слова роблять солодким рух уперед.9. Краще синиця у руках, аніж журавель у небі.10. Істина знаходиться в знаннях.11. Той, хто б'ється і тікає, доживає до нової битви.12. Той перемагає блискуче, хто примушує своїх ворогів тікати.13. Убий ворога своєю надмірною добротою.14. Чесний обмін думками не приведе до суперечки.15. Ніхто не може претендувати на істину, але кожен може зробити свій внесок у неї.16. Тримайся подалі від тих, хто незгідний з тобою.17. Тільки той, хто вірить у перемогу, перемагає на полі битви.18. Добре слово мало коштує, та дорого цінується.19. Зуб за зуб — це чесна гра.20. Тільки той, хто готовий відмовитися від власного права на істину, збагатиться від істин, які знають інші.21. Уникайте сварливих людей — вони зроблять ваше життя нещасним.22. Людина, яка не тікає сама, змушує тікати інших.23. М'які слова забезпечують гармонію.24. Хочеш мати хорошого друга — зроби йому щось приємне.25. Відкрито говори про свої конфлікти і йди їм назустріч — тільки це приведе до їх найкращого вирішення.

60

26. Найкращий спосіб улагодження конфліктів — уникати їх зовсім.27. Займаю тверду, рішучу позицію (на тім стою і не можу інакше).28. Лагідність перемагає гнів.29. Краще щось, аніж нічого з того, що ти хочеш.30. Щирість, чесність і довір'я гори звернуть.31. Немає нічого важливішого, ніж те, за що тобі треба боротися.32. У світі завжди були й будуть переможці і переможені.33. Вони на тебе з каменем, а ти до них з прихильністю.34. Якщо двоє йдуть на компроміс, то справедливе рішення гарантоване.35. Правди можна досягти тільки воюючи.Чим більшою є загальна сума балів за певною стратегією розв'язання конфліктів, тим частіше ви схильні застосовувати цю стратегію. Чим менша загальна сума, тим рідше ви користуєтесь нею.Підрахунок кількості набраних балів

Ухиляння Суперництво Пристосування Компроміс Співробітництво 1 2 3 4 56 7 8 9 1011 12 13 14 1516 17 18 19 2021 22 23 24 2526 27 28 29 3031 32 33 34 35

КЛЮЧ ДО ТЕСТУ1. Черепаха (ухиляння). Черепахи втікають і ховаються у свій панцир, щоб обминати конфлікти. Вони

відмовляються від власних цілей та стосунків. Вони тримаються далі як від спірних питань, через які виникає конфлікт, так і від людей, до яких він причетний. Вони почувають себе безпомічними. Вони вважають, що намагатися вирішувати конфлікт — справа повністю безнадійна. Вони переконані, що легше втекти (фізично та психологічно) від конфлікту, аніж зіткнутися з ним.

2. Акула (суперництво). Акули намагаються перемагати опонентів тим, що силоміць примушують їх приймати потрібне їм рішення конфлікту. Для них найважливішими є власні цілі, а стосунки з людиною мають дуже мале значення. Вони будь-якою ціною готові добиватися своїх цілей. Потреби інших людей їх не турбують, їх мало хвилює те, чи вони комусь подобаються, чи проявляє хтось до них прихильність. Акули переконані, що конфлікти вирішуються тоді, коли один перемагає другого, який програє. Вони хочуть бути переможцями. Перемога,

на їхню думку, дає людям почуття гордості та успіху. Поразка викликає почуття безсилля, неадекватності і невдачі. Вони намагаються здобути перемогу, приголомшуючи суперників, нападаючи раптово, а також залякуючи або загрожуючи їм з позиції сили.3. Плюшевий ведмедик (пристосування). Для ведмедиків — стосунки найважливіші, а власні цілі не

мають великого значення. Ведмедики хочуть подобатися, хочуть, щоб усі їх любили і цінували. Вони вважають, що краще уникнути конфлікту заради гармонії,

і впевнені, що конфлікти не можна обговорювати без шкоди для стосунків. Вони бояться завдати болю, образити, псувати стосунки під час конфлікту. Щоб зберегти стосунки, вони готові пожертвувати особистими цілями. Плюшеві ведмедики немовби кажуть: "Я пожертвую власними цілями, роби все, що ти

61

хочеш, аби тільки я тобі подобався". Плюшеві ведмедики намагаються загладити конфлікт, боячись зіпсувати стосунки.4. Лисиця (компроміс). Лисиці невибагливі як у своїх цілях, так і в стосунках з іншими людьми. Лисиці

шукають компромісу. Вони пожертвують частиною своїх домагань під час конфлікту і переконують іншу особу поступитися теж якоюсь часткою своїх цілей. Вони шукають такого рішення конфлікту, коли б обидві сторони мали якусь вигоду — «золоту середину», між двома крайніми позиціями. Вони готові пожертвувати заради досягнення згоди для спільного добра як частиною своїх домагань, так і стосунків.

5. Сова (співробітництво). Сови дуже високо цінують власні цілі та стосунки. Вони розглядають конфлікти як проблему, яку треба розв'язувати, і шукають таке рішення, яке б задовольнило як їхні власні цілі, так і цілі супротивної сторони в конфлікті. Сови сприймають конфлікти як засіб поліпшення стосунків шляхом послаблення напруження між двома людьми. Вони намагаються

розпочати дискусію, яка розцінила б конфлікт як проблему. Шукаючи рішення, які б задовольнили як їх самих, так і іншу особу, сови підтримують стосунки. Сови не заспокоюються доти, доки не знайдене рішення, яке б задовольнило і власні, і чужі цілі. Вони також не заспокоюються доти, доки напруга не спаде і негативні емоції не будуть повністю зняті.

Підходи до вирішення конфліктів. Мозковий штурм, робота в групах. Вправа «Шкільна форма»

Час – 30 хвилин.Мета: визначення підходів до розв’язання конфліктів, розуміння переваг та недоліків кожного із підходів.Інструкція. Підходи до вирішення конфліктів. Мозковий штурм, робота в групахМатеріали: фліп-чарт, маркери.Фасилітатор пропонує згадати різні можливі способи поведінки людей в конфлікті (можна опиратися на список асоціацій до слова конфлікт, що було створено під час вправи «Намалюй конфлікт»). Важливо обговорити всі можливі варіанти, в тому числі й ті, які застосовують дорослі. Названі способи фасилітатор записує на фліп-чарті і розбиває на три групи, у відповідності до трьох підходів – сила, закон, інтереси (інформацію про підходи – дивись у розділі «Що таке медіація однолітків?») та коротко презентує кожен з підходів. Потім учасникам пропонується об’єднатися в три підгрупи, обговорити та записати на ватмані (або фліп-чарті) переваги та недоліки одного із підходів до розв’язання конфліктів роздає (кожна група обговорює один з підходів). Потім групи презентують свої напрацювання та відбувається спільне обговорення.Питання для обговорення: Які переваги або недоліки на вашу думку іще є в кожного з цих підходів? Який із підходів, на вашу думку, найкращий? Чому? Який із підходів доречно застосовувати, якщо учасники продовжуватимуть спілкуватися, наприклад, вчаться в одному класі? Чому?Інструкція. Вправа «Шкільна форма»Матеріали: зошит учасника – матеріали «Шкільна форма».Фасилітатор пропонує учасникам об’єднатися у три групи та ознайомитися з ситуацією вправи «Шкільна форма». Учасники кожної групи мають обговорити та запропонувати можливі дії сторін конфлікту (мами Насті та директора школи) з точки зору одного з підходів до розв’язання конфліктів: сили, права чи інтересів (кожна група обговорю дії з точки зору одного з підходів). По завершенню обговорення, кожна група презентує свої напрацювання.

62

Дана вправа допомагає учасникам краще зрозуміти суть кожного з підходів, а також їх переваги та недоліки.Питання для обговорення: Який варіант, з вагомо погляду, є найкращим? Чому? Який із запропонованих варіантів, на вашу думку, найбільш сприятливий для Насті? Які переваги або недоліки ви вбачаєте у тих діях, які були запропоновані?Інформація для фасилітатора. Вправа «Шкільна форма»СитуаціяВсе почалося в той день, коли Настю, ученицю 5-Б класу, не пустили вранці до школи. В її школі для всіх учнів була введена обов’язкова форма: піджак зеленого кольору. Того ранку Настя піджак не вдягла, бо за день до того дівчинка забруднила його і мама віднесла річ до хімчистки, іншого піджака у дівчинки не було. Настя була прикро вражена, коли черговий при вході не впустив її до школи, посилаючись на наказ директора „без шкільної форми нікого в школу не впускати!”. Засмучена дівчинка вже налаштувалась вертатися додому, як раптом побачила завуча з виховної роботи, Марію Іванівну, яка піднімалася сходами шкільного ґанку.- Добрий день, Маріє Іванівно, чому мене не впускають до школи? Я вчора забруднила піджак і мама віднесла його до хімчистки, а черговий каже, що без піджака в школу не можна!- Настю, не вигадуй дурниць і передай мамі, щоб вона частіше ходила на батьківські збори. Тоді б вона знала, що існує наказ, відповідно до якого всі учні повинні ходити до школи тільки в шкільній формі!

Повернувшись додому, Настя ледве встигла застати маму до того, як вона пішла на роботу. Мати вислухала доньку і була вкрай обурена вчинком шкільної адміністрації...Використовуючи цей сценарій, опишіть, як мама Насті та директор школи можуть вчинити далі:

Підхід зпозиції сили

Мама Н.

Директор

Підхід зпозиції прав

Мама Н.

Директор

Інтереси:До інтересів входять потреби, бажання, побоювання – те, чим насправді стурбовані сторони і чого вони прагнуть. Якими є інтереси сторін?:

Мама Н.

63

Підхід з урахуванням інтересів сторін

Директор

Позиції та інтереси. Ситуація «Дві сестри». Схема «Айсберг»Час – 15 хвилин.Мета: розуміння інтересів сторін в конфліктів, їх відмінність від позицій.Інструкція. Ситуація «Дві сестри». Схема «Айсберг»Матеріали: зошит учасника – матеріали: ситуація «Дві сестри», схема «Айсберг»; фліп-чарт, маркери. Фасилітатор розказує учасникам ситуацію «Дві сестри» та просить проаналізувати у чому полягає різниця між «позицією» та «інтересом».На основі ситуації «Дві сестри» тренер пояснює різницю між «позицією» - те, на чому людина наполягає в конфліктній ситуації та «інтересом» - реальна потреба людини. Для наочності можна зобразити схему «Айсберг» та пояснити, за допомогою яких питань медіатор переходить від позицій до інтересів учасників конфлікту. Інформація для фасилітатора. Ситуація «Дві сестри»Дві сестри лежать на своїх ліжках у кімнаті, в якій обидві живуть, і сваряться через те, закрити чи підняти фіранки. Одна встає і закриває їх; інша встає та відкриває їх. Їх конфлікт здається нерозв’язним. Заходить їх молодших брат і запитує, що відбувається. Одна сестра говорить, що яскраве сонячне світло заважає їй, так як вона намагається здрімнути. Інша сестра говорить, що вона намагається читати книгу зі свого домашнього завдання, і їй потрібне світло з вікна. Почувши це, молодший брат підходить, вмикає лампу біля ліжка і закриває штору. Обидві сестри задоволені.

Позиція Інтерес Сестра 1 Відкрити штори Потрібне світло для

читанняСестра 2 Закрити штори Хоче заснути, світло

заважаєІнформація для фасилітатора. Схема «Айсберг»

Позиції (вимоги, ЩО люди кажуть, що вони хочуть… )

Інтереси, потреби, відчуття (ЧОМУ люди хочуть, що вони кажуть…)

Ключ до успіху – переключити дискусію від позицій до потреб та інтересів. Запитати учасників ЧОМУ?

Вправа «Мавпенята»Час – 15 хвилин.Мета: налагодження зв’язків між учасниками, встановлення позитивної робочої атмосфери, емоційне розвантаження.

64

Інструкція. Вправа «Мавпенята»Фасилітатор пропонує учасникам стати по колу. Завдання кожного учасника – привітатися, назвати своє ім’я та зробити якийсь рух (бажано не повторюватися). Вправу починає фасилітатор, а за ним по колу – кожен учасник, однак, перш ніж назвати себе та показати свій рух необхідно повторити імена та рухи усіх учасників, які вже презентували себе. Таким чином останній в колі має назвати всі імена і показати всі рухи.

Визначення позицій та інтересів. Стратегія «Виграш – виграш»Час – 15 хвилин.Мета: ознайомлення зі стратегією «Виграш – виграш», яка сприяє задоволення інтересів обох сторін конфлікту. Інструкція. Стратегія «Виграш – виграш»Матеріали: зошит учасника – матеріали: стратегія «Виграш – виграш», ручки.Фасилітатор презентує учасникам стратегію «Виграш-виграш» (можливо на прикладі рішень для ситуації «Дві сестри»). Учасники об’єднуються в 3 малі групи, де вони обговорюють одну із запропонованих ситуацій, визначають позиції та інтереси сторін, а також можливе рішення «виграш – виграш». Після обговорення учасники презентують свою роботу.Питання для обговорення: Чи важко вам було знайти інтереси, кожної із сторін? Чому? Чи важко вам було знайти рішення «виграш – виграш»? Чому? Що, на вашу думку, заважає у реальному житті розв’язувати конфлікти, на основі стратегії «Виграш – виграш»?Інформація для фасилітатора. Стратегія «Виграш – виграш»Ситуація 1.Подруга Олі запрошує своїх друзів до себе, щоб подивитися фільм у ніч, коли святкується Хеловін. Фільм починається опівночі. Оля дуже хоче бути разом з друзями, але її батьки не хочуть, щоб вона так пізно виходила з дому. Вони бояться, що з нею щось трапиться.

Позиція Інтерес/ПотребаОляБатьки ОліМожливе рішення «Виграш – виграш»:______________________________________________________________________________________________________________________________________________________Ситуація 2.Олександр і Денис – хороші друзі, які проживають поряд один з одним. Їх будинки знаходяться в декількох кварталах від школи. Олександр зазвичай їздить до школи на велосипеді. Таким чином він може довше спати і все ж встигати в школи вчасно. Декілька місяців тому він зламав ногу, і його батькові довелося відвозити його до школи на машині. На цей час він позичив свого велосипеда Денису, щоб той міг їздити на ньому в школу. Тепер, коли нога Олександра зрослася, він хоче повернути свій велосипед, але Денис не віддає його. Він говорить, що, коли він ходить до школи пішки, інші дражнять його. Якщо ж він їде на велосипеді, вони не роблять цього.

Позиція Інтерес/ПотребаОлександрДенисМожливі рішення «виграш – виграш»:______________________________________________________________________________________________________________________________________________________

65

Ситуація 3.Аня хоче отримати роботу, щоб мати більше грошей на витрати. Її мати не хоче, щоб вона йшла на роботу, тому що думає, що Аня повинна віддавати всі сили заняттям у школі.

Позиція Інтерес/ПотребаАняМама АніМожливі рішення «виграш – виграш»:______________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Інформаційне повідомлення. Техніка «Я-твердження» Час – 20 хвилин.Мета: формування розуміння способу формулювання власних інтересів у такий спосіб, щоб бути почутим іншою особою. Інструкція. Інформаційне повідомлення. Техніка «Я-твердження»Матеріали: сценарій рольової гри; фліп-чарт з презентацією «Я-твердження».Фасилітатор просить двох добровольців відтворити ситуацію, що описує відмінність між «Я-твердженням» та «Ти-твердженням». Після першої сценки фасилітатор запитує учнів, що вони помітили з точки зору мовної стилістики, міміки та жестикуляції учасників сценки. Потім, пояснює, що в даному випадку учасники сценки використовували так зване «Ти-твердженням», яке зазвичай передає почуття роздратованості, докору або осуду дій іншої людини. «Ти-твердженням» здебільшого налаштовують людей на так звані захисні та агресивні реакції. Фасилітатор запитує учнів, чи вважають вони, що Лора та Поліна зможуть владнати свій конфлікт. Після обговорення запрошуються добровольців для інсценування сценки №2.Після цього проводиться дискусія щодо того, в чому полягала різниця між першим та другим діалогами. Фасилітатор презентує учасникам формулу «Я-твердженням» та мету застосування даної техніки в конфліктній ситуації, наводить декілька прикладів формулювання «Я-твердження» (бажано, з власного досвіду). Варто також пояснити, що за допомогою «Я-твердженням» можна передати свої інтереси, почуття стосовно ситуації, не звинувачуючи і не критикуючи при цьому іншу людину.Питання для обговорення: В чому полягає різниця між першою та другою сценками? Як би ви зреагували, якщо б до вас звернулися так, як у сценці 1? А в сценці 2? Які недоліки застосування «Ти-твердження» під час конфлікту? Які переваги застосування «Я-твердження» під час конфлікту?Інформація для фасилітатора. Сценарій рольової гриСценка №1. «Ти-твердження»ЛОРА: Не можу повірити, що ти забула взяти з собою наш плакат. Ти така забудько! Завжди запізнюєшся і ніколи нічого не робиш своєчасно! Як же нам тепер робити презентацію?ПОЛІНА: Але ж ти відмовилася допомагати мені минулого вечора. Через це мені довелося працювати над плакатом до самої ночі, і я ледве не проспала школу цього ранку. Я так поспішала, що забула взяти з собою плакат. Моєї провини тут немає.Сценка №2. «Я-твердження»ЛОРА: Поліно, я дуже незадоволена, що в нас немає плакату. Без нього ми не зробимо презентацію. Мені дуже хотілося б, щоб якимось чином ми отримали його ще до обіду.

66

ПОЛІНА: Мені дуже шкода, що я забула його дома. Я так поспішала сьогодні вранці. Чудово розумію, що без цього плакату ми не зможемо зробити презентацію. Може моя мама зможе завезти його в школу по дорозі на роботу?Інформація для фасилітатора. Формула «Я-твердження» Я почуваюся…(власні почуття і переживання стосовно ситуації),коли ти… (опис конкретних дій співрозмовника, які викликають негативні емоції),тому що… (пояснення, чому дії співрозмовника викликають такі емоції, висловлення власних інтересів),ось чому я хочу/бажаю/хотіла б… (бажані зміни в діях співрозмовника).

Техніка «Я-твердження» (продовження) Час – 30 хвилин.Мета: відпрацювання навички застосування «Я-твердження».Інструкція. Техніка «Я-твердження»Матеріали: зошит учасника – матеріали: вправа «Я–твердження, ручки, м’яка іграшка або м’яч.Фасилітатор пропонує учасникам сформулювати «Я-твердження» до наведених у зошитах ситуацій. Учасники працюють самостійно 10 хвилин. Після закінчення самостійної роботи, фасилітатор зачитує одне з тверджень та кидає іграшку (м’ячик) комусь із учасників для того, щоб він/вона зачитали свій варіант. Доцільно дати можливість 5-6 учасникам зачитати свої варіанти одного і того ж твердження. Фасилітатор повинен слідкувати, щоб усі частини «Я-твердження» були присутні у формулюваннях учасників. У разі, якщо щось пропущене, фасилітатор пропонує групі покращити варіант «Я-твердження» - додати ту частину, якої не вистачає.Питання для обговорення: Чому важливо, щоб «Я-твердження» включало усі зазначені вище частини (дивись попередню вправу)? Що буде, якщо пропустити одну з частин «Я-твердження»? Які помилки можна зробити, формулюючи «Я-твердження»? Як застосовує техніку «Я-твердження» медіатор?Інформація для фасилітатора. Вправа «Я-твердження»Спробуйте скласти та записати «Я-твердження» для наступних ситуацій:1. Твій молодший брат постійно розкидає свої речі по кімнаті, тобі доводиться прибирати за ним. Тобі хотілося б, щоб твій брат став охайнішим і сам прибирав за собою.2. Ти гніваєшся на свого сусіда по парті, вчора ви домовилися, що принесете по два підручники на сьогодні, але він забув. Через це ви були без підручника на математиці, а зараз треба читати уривок з літератури, а книжки немає. 3. Твій знайомий має звичку постійно тебе штовхати, коли до тебе звертається – тобі це набридло, до того ж у тебе болить плече.3. На уроці фізкультури ви грали два на два в настільний теніс у парі з товаришем. Ваш товариш відбивав усі подачі, навіть коли м’ячик летів на вашу сторону – ніби він грав сам. Вас це дуже образило, адже ви домовилися грати як партнери.

Підсумки дня. Вправа «Ми сьогодні» Час – 10 хвилин.Мета: підбиття підсумків, пригадування важливих подій минулого дня.Інструкція. Вправа «Ми сьогодні»Матеріали: матеріали «Смайлики», фліп-чарт, маркери, ножиці, скотч або клей.

67

Фасилітатор просить кожного учасника по колу висловитися з приводу того, що цінного він/вона отримали за сьогодні, які нові знання та навички набули. Після цього учасникам пропонується обрати «смайлик», що відповідає їх стану наприкінці дня, та закріпити його на фліп-чарті біля свого імені. Дана вправа дає можливість учасникам оцінити успішність роботи, а тренерам – загальну атмосферу на тренінгу. Вправу бажано проводити після закінчення кожного робочого дня.Інформація для фасилітатора. Матеріали «Смайлики»Будь ласка, обери «смайлик», який відповідає твоєму настрою по завершенню сьогоднішнього дня та прикріпи його на фліп-чарті біля свого імені.

ДЕНЬ 2Огляд попереднього дня. Вправа «Шпигунський звіт» Час – 15 хвилин.Мета: пригадати пройдений матеріал, підготуватися до робочого дня.Інструкція. Вправа «Шпигунський звіт»Фасилітатор пропонує учасникам скласти звіт «шпигуна» про події вчорашнього дня: кожен має сказати одне речення (оскільки «звіт шпигуна» - дуже короткий) про те, що видалося найважливішим та найкориснішим з подій попереднього дня тренінгу, повторювати вже назване, не можна.

Коло цінностей/презентаційне Коло. Історія та правила. Досвід участіЧас – 1 год. 15 хвилин.Мета: надати учасникам інформацію щодо історії застосування Кіл у світових та вітчизняних традиціях прийняття рішень; познайомити учасників з правилами Кола. Надати учасникам можливість набути досвіду участі в Колі.Інструкція. Коло цінностей. Історія та правилаМатеріали: Мовник / Братина, фліп-чарт з записаними правилами КолаФасилітатор знайомить учасників з традиціями застосування кіл в різних культурах для прийняття рішень та обговорення важливих питань. Доречно звернути увагу на символи та ритуали, що використовуються під час проведення Кіл (детальна інформація щодо Кіл викладена в Розділі 5). Після завершення презентаційної частини, фасилітатор (Хранитель Кола) пропонує учасникам ознайомитися з основними правилами Кола, які попередньо записані за фліп-чарті. Інформація для фасилітатора. Правила Кола Мовник / Братина завжди рухається по Колу за годинниковою стрілкою («за сонцем»). Говорити має право тільки той, хто тримає в руках Мовник / Братину, або учасник, який отримав особливий дозвіл ведучого (Хранителя Кола).

68

Коли Мовник / Братина потрапили до учасника в руки, а він/вона не має, що сказати, Мовник / Братина передається далі по Колу, а учасник має право зберігати мовчання. Жоден з учасників не має право висловитися та піти, доки Коло не завершилося. Мовник / Братина продовжує рухатися по Колу доти, доки є учасники, які бажають висловитися стосовно теми дискусії; рішення не можу бути прийнятим до тих пір, доки є учасники, які бажають висловитися.Коли учасник тримає в руках Мовник / Братина, він/вона повинен поважати мету проведення Кола та інших його учасників, висловлюючись: «Від серця», чесно та відверто. З повагою до присутніх. Достатньо стисло і лаконічно, щоб кожен мав можливість висловитися. Дотримуючись теми, що обговорюється в Колі.Інструкція. Коло цінностей. Досвід участі Матеріали: Мовник / Братина, фліп-чарт з записаними правилами КолаФасилітатор (Хранитель Кола) проводить ритуал відкриття Кола. Використовуючи Мовник / Братину, відбувається обговорення таких питань:1. Назвіть людину, яку ви поважаєте та ту її рису (характеру), якій би ви хотіли у неї навчитися або, яка вас вражає – за результатами цього обговорення складається список цінностей учасників тренінгу. Список цінностей слугує орієнтиром для розуміння рис, необхідних медіатору та засад, на яких базуються відновні практики.2. Згадайте та назвіть громаду/команду, де ви відчували підтримку. Якщо зможете, пригадайте ситуацію, в якій ви насправді відчули себе частиною цієї команди.3. Опишіть свій досвід участі в Колі. Які особливості (елементи Кола) проведення Кола ви помітили? Чому ці особливості (елементи Кола), на ваш погляд, є важливими?Після обговорення цих питань фасилітатор (Хранитель Кола) проводить ритуал закриття Кола (детальний сценарій проведення Кола викладено в Розділі 5). Питання для обговорення: Які переваги, на вашу думку, має Коло у порівнянні зі звичайним груповим обговоренням проблем? Як ви вважаєте, у яких ситуаціях застосування Кола може бути ефективним? – за результатами цього обговорення складається список «Види Кіл та їх застосування» (детальніша інформація викладена в Розділі 5).

Перегляд презентаційного фільму (або демонстрація процедури медіації у вигляді сценки)Час – 20 хвилин.Мета: надати учасникам інформацію про етапи медіації, ознайомити з принципами і структурою медіації. Інструкція. Презентаційний фільмМатеріали: блокноти та ручки, екран, мультимедійний проектор, ноутбук, CD з фільмом «Медіація однолітків» (дивись CD, що додається до доного посібника)Фасилітатор пропонує учасникам переглянути фільм «Медіація однолітків». Перед початком демонстрації фасилітатор просить учасників бути уважними і намагатися визначити, з яких етапів складається медіація і що робить медіатор на кожному з етапів. Доречно запропонувати учасникам записати етапи та дії медіатора.

Інструкція. Демонстрація медіаціїМатеріали: блокноти та ручки, сценарій медіації.Для демонстрації медіації запрошуються медіатора, які мають практичний досвід проведення медіації однолітків. Вони заздалегідь узгоджують ситуацію та ролі, які будуть виконувати. Для демонстрації можна обрати одну з ситуацій із практики медіаторів або скористатись

69

запропонованим нижче сценарієм. Перед початком демонстрації фасилітатор просить учасників бути уважними і намагатися визначити, з яких етапів складається медіація і що робить медіатор на кожному з етапів. Доречно запропонувати учасникам записати етапи та дії медіатора. Інформація для фасилітатора. Сценарій медіації «Справа про пазл»1

Ситуація: Під час обіду Андрій складав пазл і майже його закінчив. Пазл розкладений на підлозі в кутку класної кімнати. Зої, яку вчителька попросила закінчити стіннівку, теж потрібно скористатися ділянкою підлоги, що її займає Андрій.Коли до класу заходить черговий, між Зоєю та Андрієм вже точиться бурхлива суперечка.ЧЕРГОВИЙ: Схоже, що у вас тут виникли проблеми. ЗОЯ: О, саме так! Маю зовсім мало часу, щоб закінчити цю стіннівку.АНДРІЙ: Ти не допоможеш? Зоя мене зовсім не хоче слухати.ЧЕРГОВИЙ: Авжеж. Сьогодні черговими медіаторами є Марися та Денис. Піду їх пошукаю. Хіба вони щось зроблять…МАРИСЯ: Привіт, мене звуть Марися, а його — Денис. А як вас звати?АНДРІЙ: Я — Андрій.ЗОЯ: А я — Зоя.ДЕНИС: Ми — шкільні медіатори. Наше завдання як медіаторів-посередників полягає в тому, щоб обговорити вашу проблему, але ми утримаємося від оцінок, хто з вас правий, а хто—ні. То ви не проти того, щоб ми спробували допомогти розв’язати вашу проблему?АНДРІЙ: О так, будь ласка.ЗОЯ: Авжеж, але маємо зовсім мало часу…МАРИСЯ: Також хочемо попередити, що все сказане тут залишиться між нами. Ми просимо вас теж погодитися нікому про це не розповідати.ДЕНИС: Але, звісно, ви можете розповісти друзям, що вирішили цю суперечку під час нашої зустрічі.ЗОЯ: Мене це влаштовує.АНДРІЙ: Мене теж. Згода…МАРИСЯ: Перед тим, як розпочати, давайте узгодимо чотири основних правила взаємодії. По-перше, давайте домовимося вислуховувати один одного і не перебивати. По-друге, давайте говорити один про одного з повагою і не вдаватися до образ. Також давайте домовимося казати тільки правду. Ще дуже важливо, щоб ви самі хотіли докласти всіх зусиль, щоб вирішити свою проблему. Згода? Що ви скажете?ЗОЯ: Я згодна.АНДРІЙ: Я теж…ДЕНИС: Зою, розкажи нам, що сталося.ЗОЯ: Наша вчителька попросила мене закінчити цю стіннівку до початку нового уроку. А цей куток в класі — єдине місце, де на підлозі немає ковроліну, тому мені зручніше працювати саме тут. А Андрій просто складає пазл, але не хоче посунутися.ДЕНИС: То ти кажеш, що тобі треба закінчити стіннівку ще до того, як продзвенить дзвоник на урок, а Андрій не хоче посунути пазл, який він складає, і дати тобі можливість 1 Сценарій медіації взято з книжки «Медіація однолітків. Повний посібник з розв’язання конфліктів у наших школах», автор Гетті ван Ґурп, Канада, 2002 р

70

скористатися цим кутком на підлозі?ЗОЯ: Так!ДЕНИС: Що ти про це думаєш, Зою?ЗОЯ: Ну, я дуже засмучена, тому що мені конче необхідно завершити роботу, а часу вже зовсім немає.ДЕНИС: Ти засмучена, тому що часу вже зовсім немає, а стіннівка ще не закінчена?ЗОЯ: Саме так!МАРИСЯ: Андрію, чи не розповіси нам, в чому тут проблема?АНДРІЙ: Це дуже складний пазл, і я вже майже його закінчив. Я просто не можу взяти і перенести його на інше місце. Зоя хоче, щоб я зруйнував те, над чим працював майже всю перерву. Крім того, я перший сюди прийшов!МАРИСЯ: Тобто ти хочеш закінчити пазл, над яким довго працював, і не можеш його перенести на інше місце. Ми вірно тебе зрозуміли?АНДРІЙ: Так, і це також єдине місце на підлозі, яким я можу скористатися.МАРИСЯ: Що ти відчуваєш стосовно цієї ситуації, Андрію?АНДРІЙ: Злість, тому що Зоя тільки-но прийшла сюди і вже хоче, щоб я посунувся. Щоб зібрати цей пазл треба багато часу, і ще нікому не вдавалося його довести до кінця.МАРИСЯ: Ти сердишся, тому що Зоя хоче, щоб ти посунувся, а ти хочеш закінчити пазл?АНДРІЙ: Так!МАРИСЯ: Може ви хочете додати ще щось до того, що розповіли нам?ЗОЯ: Ні.АНДРІЙ: Хочу додати, що я сюди прийшов першим і не збираюся знову збирати пазл з самого початку.МАРИСЯ: Дякуємо вам обом за те, що розповіли нам, що трапилося. Таким чином, виходить, що Андрій збирав на підлозі пазл, і в цей час вчителька попросила Зою закінчити стіннівку, тому їй потрібне місце на підлозі, що його займає Андрій зі своїм пазлом.Добре, все зрозуміло, спробуємо розв’язати цю проблему.ДЕНИС: Зою, на твою думку, як можна вирішити цю проблему?ЗОЯ: Ну, я думаю, що можу допомогти Андрію закінчити пазл, щоб він звільнив мені місце для роботи. Минулого року я вже складала цей пазл, тому, думаю, мені це буде не дуже важко.МАРИСЯ: Андрію, а як, на твою думку, можна вирішити цю проблему?АНДРІЙ: Може Зоя допоможе мені дещо посунути пазл. Не думаю, що ми маємо час його завершити. Ми можемо підстелити під нього шматок картону і перенести його на стіл.ДЕНИС: Будуть ще якісь інші пропозиції?ЗОЯ: Я вважаю, що посунути пазл — це файна ідея. Тоді мені ще вистачить часу, щоб закінчити стіннівку.АНДРІЙ: А я можу допомогти тобі зі стіннівкою. Я, наприклад, можу щось в ній розфарбувати.

71

МАРИСЯ: Всі згодні з тим, що перенести пазл на стіл — це файна ідея? ЗОЯ: Так, дякую за допомогу.ДЕНИС: Зою, якби така ситуація повторилася, як би ти вчинила?ЗОЯ: Ну, я б не наполягала, щоб Андрій поступився місцем. Тепер я розумію, що цей пазл досить нелегкий, а Андрій прийшов сюди першим.МАРИСЯ: Андрію?АНДРІЙ: Наступного разу, коли я буду складати пазл, я підстелю під нього шмат картону, щоб його можна було легко пересувати.ДЕНИС: Ну що, проблему розв’язано?ЗОЯ таАНДРІЙ (в один голос): Так!ДЕНИС: Прийміть наші вітання з вдалим вирішенням проблеми і примиренням. Нам треба скласти звіт, тому ми підійдемо до вас трохи пізніше, — коли ви вже закінчите стіннівку,— щоб підписати наш звіт.Питання для обговорення: Чи сподобався вам фільм/сценка? Чому? Чи буде дієвим зображуваний спосіб вирішення конфлікту?

Етапи медіації. Пазл, обговоренняЧас – 40 хвилин.Мета: сформувати розуміння структури процесу медіації.Інструкція. Етапи медіації. Пазл, обговоренняМатеріали: матеріали «Етапи медіації», скотч, ножиці – для кожної команди.Група ділиться на 2 команди, її учасникам роздають таблички з назвами етапів медіації. Завдання кожної групи – якнайшвидше та найправильніше поєднати таблички між собою, відображаючи послідовність етапів медіації та пояснити, чому група визначила саме таку послідовність. У кінці вправи фасилітатор резюмує сказане і разом з групою детально обговорює кожен з етапів, його значення та дії медіатора (детальніше про етапи процесу медіації дивись в Розділі 4).Інформація для фасилітатора. Матеріали «Етапи медіації»Кожен етап медіації необхідно роздрукувати або написати на папері формату А4 в 2 примірниках – по одному для кожної команди. Вступне слово медіатора Розповіді сторін Обговорення шляхів розв’язання конфлікту Укладання та підписання угоди про примиренняПитання для обговорення: Які завдання вирішує медіатор на кожному етапі медіації? Чому кожен з етапів важливий для медіації? Що буде, якщо який етап виключити з медіації? Що робить медіатор на кожному етапі? Які питання обговорюються на кожному з етапів?

Вправа «Принципи медіації»Час – 45 хвилин.Мета: визначення принципів медіації та їх значення.Інструкція. Вправа «Принципи медіації»Матеріали: фліп-чарт, маркери.

72

Спочатку фасилітатор пропонує згадати фільм (або демонстрацію медіації) і назвати, які принципи медіації учасники запам’ятали. Коли принципи названо, фасилітатор розділяє групу на 4 команди, кожна з яких отримує завдання намалювати і презентувати логотип одного з принципів, пояснивши його та вказати, чому принцип важливий для медіації. На опис принципу кожна команда має по 10 хвилин, на презентацію – 5 хвилин. Наприкінці фасилітатор резюмує інформацію та іще раз наголошує на важливості дотримуватися принципів медіації (детальніше про принципи медіації дивись в Розділі 1).Інформація для фасилітатора. Принципи медіаціїКожен принцип медіації необхідно роздрукувати або написати на папері формату А4 та запропонувати командам обрати один з принципів для розгляду. Нейтральність / Безоціночність Розподіл відповідальності Добровільність КонфіденційністьПитання для обговорення: Чому кожен з принципів важливий для медіації? Медіатор або сторони не будуть дотримуватися одного з принципів?

Комунікативні навички медіатора. Активне слухання. Вправа «Цікава історія». Мозковий штурм «Техніки активного слухання»Час – 30 хвилин.Мета: формування знань щодо комунікативних навичок, необхідних медіатору; надання інформації про важливість застосування навичок активного слухання.Інструкція. Вправа «Цікава історія». Мозковий штурм «Техніки активного слухання»Матеріали: фліп-чарт, маркери.Фасилітатор об’єднує групу в дві однакові за кількістю підгрупи. Перша підгрупа виходить за двері, де учасники отримують завданні згадати невелику цікаву історію із власного життя (або сюжет книжки, фільму і т.п.), який вони будуть розказувати комусь із іншої групи. Доки учасники обирають історії, фасилітатор дає завдання іншій групі (так, щоб не чули учасники першої): спочатку (хвилину-дві) уважно слухати те, що розповідатиме співрозмовник, а потім після непомітного сигналу фасилітатора, перестати слухати, відволікатися, демонструвати неуважність і т.п. Коли учасники першої групи готові (обрали цікаву історію), фасилітатор запрошує їх до кімнати, де пропонує обрати кожному пару з іншої групи та почати розповідь. Після завершення вправи учасникам першої групи пропонується проаналізувати, яку поведінку демонстрували їх візаві на початку розмови та в кінці. Важливо, щоб усі бажаючі висловилися. Наприкінці фасилітатору доречно пояснити, що метою даної вправи було наочно продемонструвати різницю між ситуацією, коли співрозмовник уважно слухає розповідь іншого, а коли – ні. Фасилітатор пропонує учасникам дати відповідь на питання: «Що роблять люди, коли не слухають співрозмовника і як це впливає на співрозмовників?» Відповіді записуються на фліп-чарті для того, щоб скласти «Заборонений список медіатора» - такої поведінки, яку не варто демонструвати сторонам під час медіації. Потім обговорюється питання: «Що роблять люди, коли уважно слухають і намагаються зрозуміти співрозмовника?» Результати також виписуються на фліп-чарті, і як підсумок складається список тих дій, які допоможуть медіатору якісно проводити процедуру медіації. Зазвичай, більшість із названих позитивних дій медіатора належать до навичок активного слухання. Під кінець фасилітатор надає інформацію стосовно навичок активного слухання та їх важливості в роботі медіатора.

73

Інформація для фасилітатора. Навички активного слухання1. Невербальна комунікація(погляд, міміка, психологічний простір, жести, поза, темп мови, тон і тембр голосу).Прості фрази, що підтверджують наявність контакту - "так-так", "звісно", "звичайно" і т.п., що ніби "говорять" співрозмовнику/співрозмовниці, що ми його/її слухаємо і розуміємо те, що він/вона говорить. Основна функція таких фраз - підтвердити контакт із співрозмовником/співрозмовницею; використовуючи їх поряд з невербальними реакціями, виразити увагу й інтерес до нього/неї. Такі реакції особливо корисні, коли співрозмовник/співрозмовниця почав/почала викладати свої думки і ще не виразив/виразила їх повністю.2. Використання пауз (мовчання)Використовується для:- стимулювання сторони до прийняття відповідальності за результат, - прояву поваги до сторони: дати час подумати і справитися з почуттями,- (іноді) прояв тиску, щоб активізувати участь.3. Іменування відчуттівТвердження на зразок: “Звучить, наче ви були засмучені...(розгублені, розгнівані, залякані тощо)”, дозволяє учаснику зрозуміти, яке саму емоцію він хоче виразити.Метою цього прийому є встановлення взаємодії з диспутантами. Ніщо так добре не сприяє довірі і взаємодії як визнання і повага до почуттів людини. На додаток, ця навичка допоможе звільнитися від емоційних бар’єрів, що заважають успішності медіації.Приклади:- Ви були сильно пригнічені через це?- Звучить так, начебто ви почуваєтесь невпевнено?- Ви відчували загрозу?- Схоже, що вас це турбує?4. Прояснення, уточненняПитання типу: “Ви маєте на увазі…?”“Ви говорите, що ...?” Це такі “не оцінювальні” питання, що є нашою реакцією на сказане і виражене співрозмовником/співрозмовницею у розмові. Основна мета таких питань - прагнення прояснити думку, почуття і уявлення партнера/партнерки. 5. ПерефразовуванняЗадача - допомогти людині сконцентруватися на змісті, підказати придатний спосіб виразити свої почуття, почати процес усвідомлення того, що відбулося, розділити почуття і зміст проблеми.У перефразовуванні поєднуються факти (змістовний аспект) і почуття (емоційний аспект повідомлення) в одне твердження.Наприклад:“Ви вважаєте, що …” (Концентрація на тому/тій, хто говорить…)“Ви засмутилися, тому що …” (факти і почуття)“Ваше розуміння ситуації полягає в тім, що…”(коротке підсумовування сказаного)6. РезюмуванняЗведення інформації в стислу форму. Відмінність від перефразовування - обсяг інформації. Перефразовування – одним реченням – абзац. Резюмування – одним абзацом – кілька сторінок тексту.

74

Поставте питання

Уважно вислухайте відповідь

Коротко повторіть те, що було сказано

Перевірте правильність свого розуміння

Уважно вислухайте відповідь

Ціль: зібрати разом інформацію, підсумувати загальні інтереси, іноді, - перервати занадто затягнутий монолог.Питання для обговорення: Як ви почувались в ролі розповідача? Чи помітили ви якісь зміни в поведінці свого співрозмовника під час вашої розповіді? Якщо так, як ці зміни на вас вплинули? Як ви почувались у ролі слухача? Що робить людина, коли вона неуважно слухає, або не слухає свого співрозмовника? Що робить людина, коли вона уважно слухає співрозмовника? Як має поводитись медіатор під час процедури медіації і чому?

Техніка «Кільце»Час – 15 хвилин.Мета: презентація техніки «Кільце» як одної з основних комунікативних технік в процесі медіації.Інструкція. Техніка «Кільце»Матеріали: фліп-чарт зі схемою техніки «Кільце».Фасилітатор презентує учасникам техніку «Кільце», яка є основним інструментом медіатора та відображає усі навички активного слухання. Важливо під час пояснення навести приклад застосування техніки. Наприклад: перший етап «Поставте питання», медіатор може спитати: «Розкажіть, будь ласка, що сталося?». Далі – другий етап, медіатор уважно слухає відповідь учасника, демонструючи при цьому навички уважного слухання. Після цього медіатор демонструє своє розуміння ситуації та уточнює, чи правильно він усе зрозумів – третій та четвертий етапи: «Чи правильно я вас зрозумів, ви говорили, що.., чи це так?» Якщо сторона підтверджує правильність перефразування медіатора, можна переходити до наступного питання, якщо ні – попросити сторону пояснити, що не так зрозумів медіатор. Важливо зазначити, що техніка «Кільце» застосовується на усіх етапах медіації, за винятком етапу «Вступне слово медіатора». Після закінчення презентації, фасиліатор запитує, чи мають учасники питання.Інформація для фасилітатора. Техніка «Кільце»

75

Відкриті та закриті запитання. Вправа «Коректор»Час – 15 хвилин.Мета: обговорення важливості відкритих питань в медіації і їх відмінність від закритих; тренування навички формулювання відкритих питань.Інструкція. Відкриті та закриті запитання. Вправа «Коректор»Матеріали: матеріали «Закриті – відкриті питання», м’яка іграшка або м’яч.Фасилітатор звертає увагу учасників на те, що зараз група буде працювати з першим етапом техніки «Кільце»: «Питання». Для того, щоб учасники мали можливість якомога повніше відповісти на питання, медіатор має задати таке питання, яке сприятиме цьому, тобто так зване «відкрите» питання. «Відкриті» питання, на відміну від «закритих» передбачають розгорнуту відповідь. Наприклад, питання: «Тобі подобається морозиво?» є «закритим, оскільки передбачає відповідь одним словом: «Так» або «Ні». Натомість питання «Розкажи, що тобі подобається, що ти любиш?» є відкритим, у цьому випадку співрозмовник має можливість розказати про свої вподобання широко. Варто зазначити, що часто «закриті» питання, особливо в процесі медіації можуть мати звинувачувальний характер, наприклад: «Це ти вкрав її телефон?». Звісно таких питань треба уникати. Однак, це не означає, що медіатор не повинен використовувати «закриті» питання. Наприклад, якщо медіатор уточнює правильність розуміння того, що сказала сторона, він використовує «закриті» питання. Після короткого огляду теми фасилітатор проводить вправу, що передбачає наступні кроки: фасилітатор кидає м’яку іграшку або м’яч одному з учасників, ставлячи закрите питання, яке має характер звинувачення. Учасник, який спіймав іграшку, має переформулювати його у відкрите та повернути іграшку фасилітатору, який може запропонувати переформулювати це ж питання комусь іншому. Фасилітатор повинен слідкувати за правильністю формулювань учасників. Після того, як було запропоновано декілька правильних відповідей, фасилітатор пропонує інше питання для переформулювання. Інформація для фасилітатора. Відкриті та закриті питанняЗапитання застосовуються з метою з’ясування додаткової інформації від співрозмовника. Усі питання поділяються на дві категорії: відкриті та закриті. Закриті запитання передбачають коротку відповідь співрозмовника (частіше за все: «так» або «ні»). Крім того такі запитання часто містять у собі прихований осуд, наприклад: «Це ти розбив цю прекрасну вазу?». Крім закритих існують більш нейтральні, відкриті запитання. Відкрите запитання дозволяє співрозмовникові висловити всі свої думки та почуття. Відкриті запитання допомагають з’ясувати більшу кількість інформації, розширити можливості співрозмовника для відповіді, наприклад: «Що трапилося з вазою?». Фрази, які допомагають ставити відкриті питання: «Розкажи мені більше про…» «Що ти маєш на увазі, коли кажеш…» «Поправ мене, якщо я помиляюсь…» «Поясни, будь ласка… Таким чином, все сталося так…» «Як би ти хотів, щоб все було? Що потрібно, щоб все знову владнати?»Питання для переформулювання:1. Це ти взяла його книжку? 2. Чому ти просто не вибачишся? 3. Ти кажеш неправду?

76

4. Ти назвав її крадійкою5. Ти їй заздриш?

Підсумки дня. Групове обговорення. Вправа «Ми сьогодні» Час – 10 – 30 хвилин.Мета: підбиття підсумків, пригадування важливих подій минулого дня.Інструкція. Групове обговорення. Вправа «Ми сьогодні»Матеріали: Мовник / Братина, матеріали «Смайлики», фліп-чарт, маркери, ножиці, скотч або клей.Фасилітатор просить кожного учасника по колу висловитися з приводу того, що цінного він\вона отримали за сьогодні, які нові знання та навички набули. Для цього процесу можна використати Мовник / Братину.Після цього учасникам пропонується виконати вправу «Ми сьогодні» (інструкцію подано вище – наприкінці першого дня тренінгу).

ДЕНЬ 3Огляд попереднього дня. Вправа з м’якою іграшкоюЧас – 15 хвилин.Мета: пригадати пройдений матеріал, підготуватися до робочого дня.Інструкція. Вправа з м’якою іграшкоюМатеріали: м’яка іграшка.Фасилітатор бере м’яку іграшку і від її ім’я розповідає, які важливі для нього події відбувалися протягом минулого дня, з яким настроєм він прийшов на заняття (наскільки він налаштований на продуктивну діяльність). Кожен учасник по колу повторює ту ж саму процедуру.

Комунікативні навички. Вправа «Відпрацювання навичок перефразування та уточнення»Час – 45 хвилин.Мета: оволодіння навичками перефразування і уточнення, удосконалення вміння уважно слухати і правильно розуміти співрозмовника.Інструкція. Вправа «Відпрацювання навичок перефразування та уточнення»Матеріали: матеріали фасилітатора «Перефразування та уточнення», м’яка іграшка або м’яч.Фасилітатор нагадує учасникам зміст навичок перефразування та уточнення і пропонує учасникам сформулювати перефразування та уточнення до наданих тверджень. Фасилітатор зачитує твердження, після чого кидає м’яку іграшку чи м’яч одному з учасників, який з ролі медіатора реагує на дане твердження: перефразовує, уточнює, відображає емоції тощо. Після цього м’яку іграшку або м’яч кидають іще 3-4 учасникам, щоб вони теж сформулювали своє перефразування на те, чи інше твердження. Перед тим, як перейти до наступного твердження, фасилітатору варто сформулювати власну відповідь.Інформація для фасилітатора. Перефразування та уточненняДо поданих нижче фраз варто додати фрази з практики фасилітатора чи медіаторів – помічників. Чому я повинен першим починати розповідь? Я вам зараз щось розкажу, а він знову почне мене ображати і сміятись наді мною. Він завжди так робить, якщо я або хтось у класі хоче обговорити щось важливе Олег починає клеїти дурня, кепкує і заважає серйозно все обдумати. Він тільки і вміє, що ображати інших та кепкувати над ними… Ми з Олею сиділи за однією партою з першого класу і ніколи не просили нас розсадити. А потім сталася уся ця неприємна ситуація… Усе почалося з того, що Оля спеціально насмітила

77

під моєю партою: накидала різних папірців, обгорток з шоколадок і цукерок… Ну, я звісно, терпіти не стала і намалювала її карикатуру на дошці. А що? Вона ж мене образила і я її теж… Потім, здається, ми почали одна одну дражнити, справа майже дійшла до бійки... От так усе і відбувалось. Чому я постійно неправий? Ну чому зажди так, якщо в класі щось сталось – винен я? Вікно розбили – Нечипорук, двері зламали – знову Нечипорук, сміття в класі – знову я винен! Чому усім завжди вірять, а мені – ні? Це ж – несправедливо! Якщо я – не відмінник і не «пай-хлопчик», це не означає, що я постійно в усьому винен! От і ви, мабуть, думаєте, що в усьому винен я… І вся ця ваша медіація, все-одно, нічим мені не допоможе… Розумієте, я коли побачила, що книжка зникла, я просто не знала, що мені робити… Я так довго просила батьків купити мені цю енциклопедію, сама гроші майже три місяці збирала. І от, коли нарешті я її мала, книжка раптом зникла. Я не знала, що і думати, до кого звертатися, а іще батько казав, щоб я брала таку дорогу книжку в школу… Я обшукала увесь клас, у всіх питала, та ніхто нічого не знав, я була у відчаї, боялась повертатись додому… З одного боку, я хочу його пробачити, тепер я розумію, що він зробив це ненавмисно, та й пробачення в мене вже попросив… Але розумієте, я його пробачу, а от мій рюкзак так залишиться розірваним, як я з таким рюкзаком піду додому? Мені точно від батьків попаде, я на минулому тижні порвала куртку, мене мама так сварила… Навіть не знаю, що робити… Питання для обговорення: Яка мета застосування перефразування та уточнень? Чи завжди медіатору слід застосовувати ці навички? Чому?

Історія «Велик Іванка»2 Час – 30 хвилин.Мета: покращення навичок уважного слухання і висловлювання власних думок. Демонстрація «викривлення» змісту повідомлень під час їх передачі. Інструкція. Історія «Велик Іванка»Матеріали: матеріали фасилітатора – історія «Велик Іванка».Фасилітатор запрошує трьох добровольців до участі у вправі. Двоє з них залишають кімнату так, щоб нічого не чути. Тому, хто залишився, фасилітатор читає історію «Велик Іванка» (група також уважно слухає та спостерігає за тим, що відбувається). Після цього фасилітатор запрошує до групи другого добровольця та просить першого переповісти почуту історію. Завдання другого – уважно слухати і потім розповісти третьому учаснику. Третій, в свою чергу, розповідає почуте групі. Після вправи проводиться дискусія. Після обговорення вправи, висновок може бути сформулювало у такий спосіб: краще всього розповісти про те, що сталося може не свідок, а безпосередній учасник.Інформація для фасилітатора. Історія «Велик Іванка»Нарешті у Іванка з’явилися гроші, щоб придбати червоний гірський велосипед, який він кожного разу подовгу роздивлявся, проходячи повз місцеву крамницю спортивних товарів. Той коштував силу-силенну грошей, які Іванко все ж таки зібрав за останні два роки, коли розносив ранкові газети по дорозі до школи.Дуже пишаючись покупкою, Іванко проїхав на своєму новенькому велику з десятишвидкісною передачею вздовж центральної вулиці містечка аж до школи, де він навчався. На шкільному спортмайданчику декілька його друзів грали в футбол.Один з хлопчаків, Андрій, підбіг до Іванка і почав захоплено роздивлятися велик. Він попросив у Іванка дозволу проїхатися на ньому, і Іванко, дещо неохоче, дозволив йому зробити круг навколо школи.

2 Вправу взято з книжки «Медіація однолітків. Повний посібник з розв’язання конфліктів у наших школах», автор Гетті ван Ґурп, Канада, 2002 р

78

Але минуло десять хвилин, а Андрій так і не з’явився. Іванко почав хвилюватися. Він побіг за ріг школи і побачив віддалік Андрія, який намагався випрямити скривлений передній обідок. Навколо нього юрбилися троє інших хлопчаків. Іванко підбіг до Андрія і без зайвих запитань почав гримати на свого товариша, коли ж побачив, що його новий велик стоїть собі цілий і неушкоджений під парканом. Андрій тільки посміхнувся і пояснив, що зупинився, щоб допомогти Денису, який упав зі свого велосипеда і трохи його пошкодив.Питання для обговорення: Що сталося з інформацією доки вона передавалася з уст в уста? Чи загубилося при цьому щось важливе? Як це вплинуло на нашу історію? Що таке чутки? Що відбувається при передачі чуток від одного до іншого?

Комунікативні навички. Техніка «Кільце» (закінчення)Час – 15 хвилин.Мета: підбиття підсумків роботи з комунікативними навичками медіатора.Інструкція. Техніка «Кільце» (закінчення)Матеріали: фліп-чарт зі схемою техніки «Кільце».Фасилітатор знову пропонує повернутися до техніки «Кільце», тепер вже володіючи комунікативними навичками медіатора (формулювання відкритих питань, перефразування, уточнення, резюмування тощо), подумати над тим, які помилки можуть допускатися під час застосування техніки «Кільце». Інформація для фасилітатораПід час застосування техніки «Кільце» недосвідчений медіатор може допустити такі помилки: сформулювати закрите питання або питання-звинувачення; неуважно слухати учасника медіації, недостатньо демонструвати невербальну підтримку учасникам тощо; під час перефразування додати своє розуміння/оцінку того, що сказав учасник; пропустити етап перевірки правильності розуміння медіатором того, що сказав учасник: перефразувати і відразу задати наступне питанняПитання для обговорення: Які помилки може допустити недосвідчений медіатор під час застосування техніки «Кільце»? Що станеться, якщо медіатор пропустить один з етапів техніки «Кільце»? Чому кожен з етапів техніки «Кільце» є важливим для процесу медіації?

Сценарій медіатораЧас – 40 хвилин.Мета: детальний огляд усіх стадій медіації та дій медіатора на кожній з них.Інструкція. Сценарій медіатораМатеріали: картки з назвами етапів і технік, фліп-чарт, маркери, скотч; зошит учасника – матеріали «Сценарій медіатора».Варіант 1.Фасилітатор об’єднує учасників в 4 групи, кожна з яких працює з одним з етапів медіації: (1) «Вступне слово медіатора», (2) «Розповіді сторін», (3) «Обговорення шляхів розв’язання конфлікту», (4) «Укладання та підписання угоди про примирення». Кожна група має підготувати коротке резюме та записати його на фліп-чарті стосовно одного з етапів медіації. Резюме має включати такі складові:

79

1. Назва етапу.2. Мета даного етапу (Навіщо цей етап включено до процедури медіації?) 3. Дії медіатора (питання, поведінка тощо)4. Результат (Чого необхідно досягти по завершенню цього етапу?)Варіант 2.Фасилітатор роздає учасникам картки з написаними на них техніками, питаннями, що їх ставить медіатор (як приклади технік), назвами етапів медіації і т.д. \так, щоб у кожного було по декілька карток\. На фліп-чарті малюється дім з 4-ох поверхів, кожен з яких позначає один з етапів медіації: вхід – початок медіації, покрівля – результат. Після цього учасникам пропонують розмістити картки (закріплюються скотчем або булавками) на фліп-чарті так, щоб вони відображали послідовність етапів медіації та дій медіатора. Той, хто має варіант розміщення своєї картки, піднімає руку та аргументує його групі. Якщо варіант правильний, картку прикріплюють. Коли всі картки розміщено, фасилітатор резюмує сказане та підкреслює важливість збереження послідовності в процесі медіації.Інформація для фасилітатора. Важливо звернути увагу на етап завершення та підписання угоди та на «чарівні» питання, які медіатор може ставити на цьому етапі (Що? Де? Коли? Яким чином? Де? Як довго?).Після презентацій групових напрацювань, фасилітатор резюмує усе сказане та звертає увагу учасників на матеріали «Сценарій медіатора», які доречно використовувати під час проведення медіації (детальніша інформація щодо процедури медіації міститься в Розділі 4; матеріали «Сценарій медіатора» - включено до Зошита медіатора, який доступний в електронному вигляді на диску, що додано до посібника).Питання для обговорення: Як би ви сформулювали питання на кожному з етапів медіації?

Робота над «Вступним словом медіатора» Час – 20 хвилин.Мета: складання власного вступного слова.Інструкція. Робота над «Вступним словом медіатора» Матеріали: папір А4, ручки.Коротко перелічуються (з використанням напрацювань попередньої вправи) складові вступного слова. Фасилітатор пропонує учасникам скласти свій варіант вступного слова, який вони зможуть використати під час рольової гри і далі в практичній роботі медіатора. Коротко обговорюється, чому краще буде написати свій варіант, а не використовувати стандартний. Після складання (час на самостійну роботу – 10-15 хв.) учасники розбиваються на пари та зачитують свої варіанти один одному. Потім учасники за бажанням читають свій варіант для усієї групи. Спільно складається список «Знахідок для вступного слова» - вдалих .формулювань, якими можуть скористатися усі учасники групи. Інформація для фасилітатора Після завершення вправи або якщо комусь важко скласти власний варіант, фасилітатор може звернути увагу на те, що в Зошиті медіатора є варіант вступного слова, але краще буде, якщо кожен напише свій (детальніша інформація щодо процедури медіації міститься в Розділі 4; зразок вступного слова включено до Зошита медіатора, який доступний в електронному вигляді на диску, що додано до посібника).Питання для обговорення: Чи важливо, якими словами (наскільки зрозуміло) медіатор говорить вступне слово? Чому?

80

На що іще, окрім доступності і зрозумілості, варто звертати увагу, говорячи вступне слово?

Руханка «Вузлики» Час – 10 хвилин.Мета: створення атмосфери співпраці.Інструкція. Руханка «Вузлики»Учасники стають у коло, заплющують очі і, простягнувши вперед праву руку, беруть когось за руку. Те ж саме роблять лівою рукою. Таким чином руки будуть сплетені в один великий вузол. Цей вузол необхідно розплутати, не розриваючи рук. Фасилітатор може допомагати учасникам лише порадами.Питання для обговорення: Що вам нагадала ця гра? Які висновки можна зробити, якщо проаналізувати те, як ви розплутували «вузол»?

Вправа «Тайська арифметика». Мозковий штурм «Правила зворотного зв’язку» Час – 10 хвилин.Мета: навчання застосуванню навичок зворотного зв’язку на практиці.Інструкція. Вправа «Тайська арифметика» Матеріали: фліп-чарт, маркери.Фасилітатор записує на дошці 5 арифметичних прикладів: три з коректними відповідями і два – з некоректними. Наприклад:100 : 4 = 20; 12 * 6 = 72; 134 + 210 = 334; 170 – 25 = 145; 11 * 7 = 77. Фасилітатор просить учасників прокоментувати те, що вони бачать на дошці. Переважна більшість коментарів зводиться до визначення наявності помилок у прикладах – це відбувається і в наших школах, стандартна оцінка звучить таким чином: «У вправі дві помилки». Вчителі Тайваню, знаючи особливості сприйняття критики, зазвичай коментують подібні відповіді таким чином: «Тут три правильні відповіді» - це, по-перше, акцентує увагу учня на його досягненнях, успіхах (три правильні відповіді) та, по-друге, дає чітку вказівку на те, що у вправі є помилки, які необхідно виправити. Подібні коментарі, або критика наснажують учня та мотивують його/її вдосконалити свої знання, навички тощо.Інструкція. Мозковий штурм «Правила зворотного зв’язку»Матеріали: фліп-чарт, маркери.Фасилітатор звертає увагу учасників на важливість зворотного зв’язку в команді колег – медіатор з метою вдосконалення навичок ведення медіацій та Кіл. Методом мозкового штурму, група складає два списки: «Правила надання зворотного зв’язку», «Правила отримання зворотного зв’язку».Наприкінці обговорення фасилітатор наголошує на важливості дотримання правил надання та отримання зворотного зв’язку під час вправи «Вертушка», де кожен спробує себе в ролі медіатора та спостерігача, тобто, отримуватиме та надаватиме зворотний зв'язок. Інформація для фасилітатора. Правила надання зворотного зв’язку: Давайте зворотний зв'язок тоді, коли вас просять; запитайте дозволу надати зворотний зв'язок. Критикуйте підхід або ідеї, а не людину, яка їх висловила. Намагайтесь бути конкретними, наводьте приклади поведінки, яку ви спостерігали. Не оцінюйте поведінку. Будьте уважними до мови свого тіла, будьте чесними.Правила отримання зворотного зв’язку:

81

Слухайте уважно, прагніть зрозуміти сенс того, що вам говорять. Переконайтесь, що ви правильно зрозуміли, поставте уточнююче питання чи попросіть навести приклад. Не обов’язково відразу відповідати та виправдовуватись, інакше ви нічому не зможете навчитись. Варто пояснювати свою поведінку, запитувати, що варто було б зробити інакше для досягнення кращих результатів..Питання для обговорення: Як би ви хотіли, щоб вам надавали зворотний зв'язок? Чому? Яких правил варто дотримуватися тому, хто отримує зворотний зв'язок, для того, щоб вдосконалити свої знання та навички?

Ведення процедури медіації. Вправа «Вертушка» Час – 2 год.Мета: відпрацювання навичок ведення процедури медіації.Інструкція. Вправа «Вертушка»Матеріали: схема «Вертушка» намальована на фліп-чарті, сценарії рольових ігор, бланки оцінки медіаторів (сценарії рольових ігор та бланки оцінки медіаторів доступні в електронному вигляді на диску, що додається до даного посібника).Ця вправа потребує завчасної підготовки. Фасилітатори можуть попросити шкільного психолога або запитати у учасників тренінгу про конфлікти, які є найбільш поширеними у їхній школі. Після цього необхідно описати кожен конфлікт таким чином, щоб на одному аркуші був опис ситуації, на другому – інтереси однієї сторони конфлікту («Конфіденційна інформація учасника А.»), на третьому – інтереси іншої сторони («Конфіденційна інформація учасника Б.»). Для відпрацювання навичок ведення процедури медіації також можна скористатися сценаріями рольових ігор, які пропонують в даному посібнику та подані на диску. Сценарії необхідно завчасно роздрукувати. Фасилітатори ділять учасників на чотири групи і розходяться по різних приміщеннях, кожен з представниками однієї групи. Учасники отримують від фасилітатора ситуацію для медіації їхнє завдання – розподілити ролі (2 сторони конфлікту, медіатор, спостерігач) та провести процедуру медіації. Доречно, щоб учасники скористалися «Сценарієм медіатора». Фасилітатор уважно стежить за діями медіатора та оцінює рівень його успішності та готовності до роботи у якості медіатора. Після того, як учасники провели медіацію, «сторони конфлікту», спостерігач та фасилітатор дають конструктивний зворотній зв'язок медіатору (на основі цієї інформації фасилітатор заповнює бланк оцінки медіатора та передає координатору служби). Через 25 хвилин учасники переходять в інше приміщення, де на них чекає нова медіаційна ситуація, завдання учасників – помінятися ролями так, щоб інша особа спробувала себе в ролі медіатора. Таким чином учасники проходять усіх фасилітаторів, і кожен має змогу побувати в ролі медіатора. допомогти іншим вирішити їх конфлікт. Дана вправа спрямована на оцінку рівня підготовки учасників тренінгу. Інформація для фасилітатораРозподіл часу на «Вертушку»: на кожного з учасників – 25 хвилин, з них 3 – на ознайомлення сторін із ситуацією, 12-15 на рольову гру, 8-10 на зворотний зв’язок. Послідовність надання зворотного зв’язку: спочатку сам медіатор дає зворотний зв’язок собі, потім висловлюється спостерігач, сторони та супервізор. Важливо впевнитися в тому, що учасники прояснили всі незрозумілі питання перед проведенням «Вертушки».

82

Ситуації для рольових ігор3

Ситуація №1 «Безлад у парті»Лія та Дана сидять за однією партою. Зараз вони вчаться в шостому класі, і приятелюють вже декілька років. Місце для зберігання підручників і зошитів у їхній парті не розділено перебіркою, і Дана завжди знаходить купу паперів Лії, яка ніколи нічого не викидає, на своїй половині. Дана — дуже охайна та організована дівчинка, тому дуже засмучуєься від того, що їй постійно доводиться прибирати в парті. І ось в черговий раз Дана згрібає все з-під парти на підлогу і починає викидати папери в корзину для сміття і до класу заходить Лія.Конфіденційна інформація для ЛіїТобі дуже важко дається виконання домашніх завдань і класних проектів, тому ти вважаєш за необхідне зберігати всі свої попередні нотатки, щоб скористатися ними в разі потреби. Ти засмучена, тому що знову провалила контрольну з математики, а Дана отримала 11 балів.Конфіденційна інформація для ДаниСкільки ти себе пам’ятаєш, твоя мати завжди наголошувала на тому, що треба бути охайною. І хоча ти добре ставишся до Лії, ти не розумієш, чому вона не може тримати свою половину парти в порядку. Ти постійно знаходиш купу її паперів на своїй половині, яка вже починає нагадувати смітник. Все це тобі набридло і ти вирішуєш навести лад в парті.Ситуація №2 «калькулятор загубився»Парти, за якими сидять Данилко та Юля, стоять одна за одною в класі. Вчителька з математики запропонувала кожному учню придбати калькулятор для виконання вправ на уроках. Данилко ще не встиг цього зробити, тому Юля позичила свій калькулятор Данилку на час великої перерви. Коли Юля повернулася до класу зі шкільної їдальні, вона запитала у Данилка про калькулятор. Данилко каже, що поклав його назад на Юлину парту.Конфіденційна інформація для ЮліТвій калькулятор пропав, і ти вважаєш, що в цьому винен Данилко. Тобі дуже не хотілося позичати свого калькулятора Данилку насамперед тому, що в його розпорядженні був цілий місяць, щоб придбати свій власний. Але йому просто це було байдуже. Тепер, коли ось-ось почнеться урок математики, тобі конче потрібен твій калькулятор.Конфіденційна інформація для ДанилаТи не знаєш, що трапилося з Юлиним калькулятором. Ти просто поклав його на її парту, коли Юля вийшла до їдальні. Коли ти повернувся з перерви, Юля вже була в класі і запитала тебе про калькулятор. Калькулятор коштує досить дорого, і твоя мати ще не дала тобі грошей, щоб його придбати, хоча ти нагадував їй про це кілька разів. Ти соромишся сказати вчительці, що в тебе нема грошей на купівлю калькулятора.Ситуація №3 «Проект»Артур і Жанна мають вдвох підготувати за два дні науковий проект. І хоча вони мусять працювати разом, більшу частину роботи вже виконала Жанна. Зараз вони сидять у шкільній їдальні і Жанна називає Артура «безвідповідальним ледарем» в присутності їхніх однокласників.Конфіденційна інформація для АртураНасправді тобі не подобалася тема цього проекту, але ти погодився, тому що на цьому наполягала Жанна. Складається таке враження, що Жанна тут керує: вона каже тобі, що і як робити. Свою частину проекту ти підготував, але забув дома через те, що пізно прокинувся і дуже поспішав, щоб не запізнитися на перший урок.Конфіденційна інформація для Жанни

3 Ситуації№1-3 взято з книжки «Медіація однолітків. Повний посібник з розв’язання конфліктів у наших школах», автор Гетті ван Ґурп, Канада, 2002 р

83

Ти завжди цікавилася дельфінами. Твоя мати — біолог і має доступ до будь-якої інформації. Ти дуже організована людина і завжди волієш виконувати всі завдання завчасно. Насправді ти хотіла виконувати цей проект самостійно, але вчителька наказала готувати його в парі.Ситуація №4 «Куртка»Юра і Антон були хорошими друзями. Антон досить серйозно займався музикою – грав у рок-групі. Юра позичив йому шкіряну куртку, яку було викрадено. Хлопці, за порадою класного керівника, звернулися до шкільного центру розв’язання конфліктів.Конфіденційна інформація для ЮркаАнтон – найкращий друг Юри, вони товаришують з дитинства. Тому Юрко не міг не дати йому на виступ шкіряну куртку, хоча й знав, що якщо батьки довідаються про це – будуть сварити. Юрко також знає, що куртка коштує досить дорого (900 грн.) і мама погодилася її купити тільки тоді, коли Юра сам заробив частину грошей.Коли Антон повідомив, що куртку вкрали, Юрко розгубився – він не знає, що сказати батькам, які попереджали його нікому не давати куртку. Юрко намагався поговорити з Антоном, але той відмовляється. Юра дуже збентежений, він не очікував, що його товариш так поведеться. Крім того, він іще нічого не казав батькам.Конфіденційна інформація для АнтонаАнтон товаришує з Юрком з дитинства. Нещодавно він побачив у друга гарну шкіряну куртку, яка дуже підходила йому для відповідального виступу на концерті. Юрко, хоча й без охоти, але дав йому свою куртку. Однак, під час виступу стало жарко, хлопець зняв куртку і кинув її за куліси, кили виступ закінчився, куртки вже не було.Антон боїться поговорити з Юрком, йому соромно – адже товариш просив його поводитися обережно з курткою. Антон хотів купити куртку Юрку, але коли дізнався скільки вона кошту, передумав – у нього не вистачало грошей. Антон дуже переживає, через те, що сталося і не знає, що робити далі.Питання для обговорення: Що вдалося зробити медіатору? Наведіть конкретні приклади. Що варто покращити?

Аналіз досвіду ведення процедури медіації. Групове обговоренняЧас – 30 хвилин.Мета: обговорення досягнень та труднощів кожного учасника за результатами проведення медіації.Інструкція. Аналіз досвіду ведення процедури медіації. Групове обговоренняМатеріали: Мовник / Братина фліп-чарт, маркери.Фасилітатор за правилами Кола пропонує групі поділитися своїми враженнями після вправи «Вертушка» (питання, на яке пропонується відповісти: «Мої успіхи та труднощі в ролі медіатора»).Фасилітатор може записувати на фліп-чарті успіхи та труднощі учасників. Після того, як висловились усі, фасилітатор резюмує сказане і пропонує відповісти на питання: «Чого має уникати медіатор під час проведення медіації?» Сказане записується на фліп-чарті у «валізу», яку фасилітатор пропонує «викинути», проте не забувати про вміст та не повторювати помилок.Інформація для фасилітатораПід час обговорення всі сідають так, щоб першими висловились учасники групи, а останніми – супервізори. Фасилітатор нагадує учасникам про три «золоті правила» медіатора, що допомагають досягти успіху: «довіряй процесу», «щиро бажай допомогти сторонам», «пам’ятай, що це – не твій конфлікт».

84

Питання для обговорення: Чи сподобалось вам бути в ролі медіатора? Чому? Що вам вдалося, а що викликало труднощі під час ведення процедури медіації? Які висновки ви зробили для себе за результати ведення процедури медіації?

Трикутник успіху медіації. ПрезентаціяЧас – 10 хвилин.Мета: розуміння основ успішного проведення медіації, виділення важливих деталей процедури.Інструкція. Трикутник успіху медіації. ПрезентаціяМатеріали: фліп-чарт з презентацією «Трикутника успіху медіації».Фасилітатор презентує учасникам схему «Трикутник успіху медіації» (процедура, емоції, зміст), акцентуючи увагу на важливих аспектах, що допоможуть вдало проводити медіації в майбутньому. Після презентації учасники можуть задати питання стосовно структури медіації, з’ясувати для себе інформацію, що їх цікавить.Інформація для фасилітатораТеоретичні матеріали до даної вправи містяться в Розділі 4. «Що треба знати, щоб проводити медіацію однолітків? Докладніше про процедуру медіації».Питання для обговорення: Що медіатор робить для задоволення змістовної та емоційної складової процесу? Чому важливо дотримуватися процедурної складової процесу медіації?

Портрет медіатора (завдання додому)Час – 10 хвилин (для надання інструкції).Мета: визначення рис, які сприяють формуванню довіри сторін до медіатора.Матеріали: фліп-чарт, маркери, олівці, ластик.Інструкція. Портрет медіатора Фасилітатор ділить групу на підгрупи по 5-7 осіб. Завдання кожної підгрупи: до ранку наступного дня у вільний час намалювати портрет медіатора, якому довіряють сторони, і відобразити на ньому знання, навички та цінності, якими має володіти медіатор.

Підсумки дня. Групове обговорення. Вправа «Ми сьогодні» Час – 10 – 30 хвилин.Мета: підбиття підсумків, пригадування важливих подій минулого дня.Інструкція. Групове обговорення. Вправа «Ми сьогодні»Матеріали: Мовник / Братина, матеріали «Смайлики», фліп-чарт, маркери, ножиці, скотч або клей.Фасилітатор просить кожного учасника по колу висловитися з приводу того, що цінного він\вона отримали за сьогодні, які нові знання та навички набули. Для цього процесу можна використати Мовник / Братину.Після цього учасникам пропонується виконати вправу «Ми сьогодні» (інструкцію подано вище – наприкінці першого дня тренінгу).

ДЕНЬ 4Огляд попереднього дня. Вправа «Моя гордість»Час – 30 хвилин.Мета: огляд минулого дня; надання можливості учасникам спробувати себе в ролі Хранителя Кола.

85

Інструкція. Вправа «Моя гордість»Матеріали: Мовник / Братина. Вправа проводиться в Колі. Хранителем виступає один з учасників (визначити, хто хоче спробувати себе в якості Хранителя Кола, фасилітатор просить групу, напередодні). Перед початком фасилітатор дає Хранителю інструкції про правила проведення Кола, відповідає на його питання. Хранитель починає Коло і пропонує учасникам продовжити фразу «Я пишаюсь тим, що вчора я ...». Після завершення Кола Хранитель проводить церемонію закриття Кола.Інформація для фасилітатораВарто заздалегідь узгодити з учасниками, хто хоче спробувати себе в ролі Хранителя та обговорити деталі проведення Кола.

Вправа «Портрет медіатора». ПрезентаціїЧас – 15-20 хвилин.Мета: визначення рис, які сприяють формуванню довіри до медіатора.Інструкція. Вправа «Портрет медіатора»Матеріали: малюнки груп на тему: «Медіатор, якому довіряють сторони». Групи презентують малюнки та розповідають про якості та риси медіатора, а фасилітатор записує основні характеристики медіатора на фліп-чарті і підсумовує сказане. Інформація для фасилітатораПортрети медіаторів учасники можуть зберегти на повісити в приміщеннях служб у своїх школах.Питання для обговорення: Чому медіатор має володіти саме такими якостями та рисами? Яким чином вони допомагають йому в роботі?

Вправа «Етика медіатора» Час – 30 хвилин.Мета: обговорення етичних дилем, що можуть виникати в процесі роботи.Інструкція. Вправа «Етика медіатора»Матеріали: фліп-чарт, маркери, матеріали фасилітатора - «Етичні дилеми».Група ділиться на 3-4 команди, кожна отримує вже підготовлені історію, що буде містити одну або декілька етичних дилем. Завдання команди – знайти ці дилеми, визначити, про порушення якого принципу медіації йде мова, вирішити їх та презентувати групі. Після завершення відбувається обговорення інших можливих дилем та шляхів їх вирішення.Інформація для фасилітатора. Етичні дилеми1. До вас на медіацію батьки привели хлопця, оскільки вважають, що це позитивно вплине на його поведінку. Хлопець не виказує великого бажання брати участь у процесі. Чи проводити медіацію?(Принцип «добровільність»)2. Один із учасників медіації хоче написати про свій досвід в шкільну газету. Як реагувати медіатору, якщо йому стало відомо про такі наміри одного із учасників?(Принцип «конфіденційність»)3. Ваш близький друг звернувся до вас із проханням провести медіацію. Ваші дії? (Принцип «нейтральності»)4. Нещодавно ви були учасником конфлікту, який дуже схожий на той, який вам передав координатор на медіацію. Чи повинен медіатор вести такий процес?(Принцип «безпристрасності»).Питання для обговорення: Що таке «етика»?

86

Чи важлива етика для медіатора? Чому? Яка дилема стала б найважчою для вас і чому?

Вправа «Колаж нашої служби» Час – 1 год. 20 хвилин.Мета: формування команди; відображення учасниками бачення своєї ШСРК.Інструкція. Вправа «Колаж нашої служби»Матеріали: фліп-чарт, молодіжні журнали, клей, фломастери, маркери, олівці, ножиці, скотч.Учасники об’єднуються в групи та отримують завдання за допомогою колажу зобразити те, як вони бачать ШСРК (назва, цінності, бачення клієнтів, себе тощо). Група працює 1 годину.Інформація для фасилітатора. Етичні дилемиУчасників необхідно об’єднати в групи за школами. Кожна команда може зберегти свій колаж з тим, щоб розмістити його в своїй ШСРК. Питання для обговорення: Розкажіть, що ви зобразили на своєму колажі? Що для вас було легким, а що складним під час виконання цієї вправи?

Планування роботи ШСРК. Вправа «Наступні кроки» Час – 1 год.Мета: формування команди; планування роботи ШСРК.Інструкція. Вправа «Наступні кроки»Матеріали: фліп-чарт, маркери.Учасники об’єднуються в групи за школами. Кожна група отримує завдання визначити кроки, необхідні для впровадження відновних практик в їхній школі. Учасники також визначають термін виконання кожного пункту плану та відповідальну особу з команди, яка координуватиме виконання тієї чи іншої дії. Група працює 30 хвилин. Після складання планів, кожна група презентує свої напрацювання. Потім відбувається обговорення питань, пов’язаних із створенням ШСРК в школах, можливих труднощів та шляхів їх подолання.Питання для обговорення: Розкажіть, що ви зобразили на своєму колажі? Що для вас було легким, а що складним під час виконання цієї вправи?

Робота з очікуваннями та сумнівами учасників. Оцінка тренінгу. Заключне Коло. Вручення сертифікатівЧас – 1 год.Мета: робота з очікуваннями та сумнівами учасників, оцінка тренінгу, наснаження учасників на подальшу роботу.Інструкція. Вправа «Береги надій» (або «Пісочний годинник»)Матеріали: фліп-чарт з «Берегами надій» (або «Пісочним годинником»).Продовження вправи «Береги надій» (або «Пісочний годинник»). З’ясовуються очікування та сумніви, що виправдались чи не виправдались. Фасилітатор по черзі зачитує очікування, і якщо вони виправдались, стікер переноситься на другий берег (або в нижню частину пісочного годинника). Якщо не виправдалися – залишаються на місці. Та ж процедура і з сумнівами (для вправи «Береги надій»), проте якщо з’ясовується, що вони були марними, то стікери викидаються.

Інструкція. Оцінка тренінгу

87

Матеріали: оціночні анкети та ручки для кожного учасника.Фасилітатор роздає учасникам оціночні форми та запрошує їх самостійно заповнити. У разі виникнення питань, фасилітатор допомагає учасникам зрозуміти питання. Інформація для фасилітатораВажливо наголосити на тому, що анкети є анонімними.

Інструкція. Заключне Коло та вручення сертифікатівМатеріали: Мовник / Братина, сертифікати.Фасилітатор проводить процедуру Кола, де ставить питання: «Ваші враження від тренінгу? Ваші побажання одне одному. Що найважливіше ви отримали від цього тренінгу для себе, для свого розвитку?». Після того, як усі учасники висловляться, фасилітатор вручає сертифікати, які посвідчують участь в тренінгу «Базові навички медіатора ШСРК»

Додаткові руханки «Крокодил». Гра полягає в тому, що учасники діляться на дві команди і, обираючи представника від опонентів, загадують йому певне слово, яке він, у свою чергу, повинен лише за допомогою невербальної мови (жестів, міміки, певних рухів) пояснювати представникам своєї команди. Їхня задача – відгадати невідоме слово якомога швидше. Виграє та команда, яка вгадала більшу кількість слів. «Мертві леви». Ціль: комунікативна гра, розвиває витримку, вміння володіти емоціями. Кількість учасників: до 16 чоловік. Час проведення: 20 хв. Ідея гри полягає в тому, що усі «леви» повинні завмерти і бути непорушними, окрім «мисливця», завдання якого змусити їх поворухнутися за допомогою усіх способів, крім фізичного контакту. Коли «мисливець» помічає, що «лев» поворухнувся, останній приєднується до «мисливця», і вони починають полювання разом. Гра закінчується тоді, коли останній «лев», не витримає натиску всіх «мисливців». «Колінця». Ціль: комунікативна гра, спрямована на співробітництво. Кількість учасників: 10-20 чоловік. Час проведення: 10 хв. Учасники стають у коло дуже тісно один до одного. Ведучий дає команду: «Усім повернутися вправо і щільно притиснутися один до одного. Праву руку покласти на талію того, хто стоїть попереду. А тепер дуже обережно сідаємо на коліна гравця, який стоїть позаду». Після того, як усі сіли, група намагається зробити повне коло, обережно крокуючи. Після пройденого кола всі учасники повертаються на 180 градусів та повторюють усе спочатку. Тобто тепер той, хто сидів у когось на колінах, сам везе його на своїх. «Аргументи». Ціль: мобілізує почуття учасників, активізує інтелектуальний потенціал та вміння керуватися власними емоціями у конфліктній ситуації. Кількість учасників: не обмежена, але парна. Час проведення: 15-20 хв. Учасники розбиваються на пари та стають один навпроти одного. Ведучий пропонує парам посперечатися одне з одним. Сперечатися можна про що завгодно. Наприклад: «Що краще: помідор чи гарбуз?», «яке число важливіше: один чи шість?» Кожен учасник відстоює свою думку, а його опоненті іншу. Кожен повинен висловити якомога більше аргументів у підтримку своєї точки зору. Висовувати аргументи потрібно по черзі та якомога скоріше і переконливіше.

88

Розробка документації ШСПДля ведення обліку справ та зручності моніторингу роботи ШСП

необхідно розробити низку документів, обов’язкових для заповнення працівниками служби, представниками педагогічного колективу та сторонами конфлікту. Кожна медіаційна справа повинна міститися в окремому файлі в загальному журналі справ.

Анкета для відбору потенційних медіаторів1. Прізвище, ім’я, по батькові _________________________________2. Мені ______ років, навчаюся в ________ класі.3. Уявіть ситуацію, що двоє Ваших друзів посварилися. Якою буде Ваша поведінка? (Оберіть один варіант).a. Поговорю з кожним із них і запропоную їм поговорити одне з одним.b. Підтримаю того, хто, на мою думку, правий.c. Буду спілкуватися з обома і робити вигляд, ніби нічого не сталося. Не втручатимусь у їхню сварку, нехай розбираються самі.4. Чи брали/ берете Ви участь у житті школи поза навчальним процесом? Якщо так, то що саме (шкільна газета, самоврядування, музичний гурт тощо) і які основні функції Ви там виконуєте?a. Так. (Де саме?)b. Ні, я не беру участі в житті школи поза навчальним процесом.5. Щойно Ви переглянули фільм про медіацію у школі. Якими трьома найважливішими навичками, на Вашу думку, повинен володіти медіатор-посередник?a.b.c.6. Як Ви вважаєте, чи могли б Ви бути медіатором — посередником у конфліктній ситуації? (Оберіть один варіант)a. Так.b. Ні.c. Не визначився.7. Хто з Вашого класу/ паралелі має необхідні здібності й авторитет для того, щоби бути медіатором — посередником у конфліктній ситуації? (Напишіть прізвище, ім’я та клас).1.2.3.

89

Бланк для відбору потенційних медіаторівІм’я інтерв’юера ____________________________________________________Ім’я претендента ____________________________________________________Контактні дані претендента: ___________ клас;домашня адреса ____________________________________________________;телефон ________________; мобільний тел. _____________________________;e-mail ______________________________________________________________Дата проведення інтерв’ю ___________________________________________

№ Питання Бали

1 Досвід участі у житті школи поза навчальним процесом (виберіть один з пропонованих варіантів або/і додайте свій)немає досвіду 0шкільне самоврядування 2

111

2 Досвід волонтерської діяльностінемає досвіду 0є досвід 2

3 Час, який претендент може приділити навчанню (тренінгам) іпроведенню медіації в ШСРК, ____________________годин.Відповідь коротка, без деталізації. У претендента відсутня реальна зацікавленість у поєднанні навчання і проведення медіації у Шкільному центрі розв’язання конфліктів.

0

Відповідь містить певні подробиці шкільного розкладу і думки претендента щодо того, як медіація може у нього вписатися.

2

Відповідь деталізована. Свідчить про те, що претендент розглядав цю проблему з різних боків, серйозно її проаналізував і розуміє, як зможе поєднувати навчання і проведення медіації або реорганізувати свій шкільний графік, щоб включити до нього медіацію.

3

4 Зацікавленість у проведенні медіації у школіВідсутність певної відповіді. 0Зацікавлення новою сферою діяльності, відповідь на кшталт «мені просто цікаво подивитись, що це таке».

1

Отримання особистої вигоди: підвищення статусу в очах однолітків, заохочення від вчителів тощо.

2

Прагнення реалізувати свої навички, потенціал, підвищити свій інтелектуальний рівень.

3

Громадська робота, бажання оволодіти навичками розв’язання конфліктів.

4

Гуманізм, віра в ефективність медіації як способу розв’язання 5

90

конфліктів.5 Розуміння навичок та якостей, які необхідні медіатору для його

діяльності (по 1 балу за відповіді, які є в принципі правильними, але не вказані нижче)емпатія 2комунікативні навички 2нейтральність 2безоціночність 2уміння слухати 2навички аналітичної роботи 2повага до співрозмовника 2авторитетність і вміння переконувати 2толерантність 2доброзичливість 1

11

6 Наявність емпатії (оцінюється на основі характеристики, якупретендент дає стосовно можливих переживань учасниківконфлікту, задача 1)Гнів 2сором 2ображена гідність 2бажання «справедливості» 2обурення 2розчарування в однокласниках 1

6А

Також додаткові адекватні варіанти відповідей

1111

6Б

Наскільки легко і вільно претендент оперує поняттями, які характеризують переживання учасників конфлікту (від 1 до 5 балів)

7 Неоціночне сприйняття (на основі відповіді на запитання «хто в цій ситуації правий?», задача 1)Претендент однозначно дає відповідь на запитання. 0Претендент намагається аналізувати ситуацію з різних боків, наводить аргументи на користь обох сторін.

3

Претендент приходить до висновку, що в даній ситуації важко визначити, хто був винен.

5

8 Підхід до вирішення конфліктів (який стиль поведінки у конфліктній ситуації, яку ви запропонували змоделювати, продемонстрував претендент? Задача 2)

91

боротьба (суперництво) 1уникання конфлікту 2поступливість 2компромісне рішення 3співробітництво 4

9 Додаткові навички, які, на думку претендента, могли б бути корисними у створенні Шкільного центру розв’язання конфліктівмалювання 2літературні навички 2

22

10 Оцініть продемонстровані претендентом комунікативні навички, від 0 (дуже погано) до 5 (дуже добре)

11 Оцініть презентабельність і враження, яке справив на вас претендент як співбесідник, від 0 (дуже погано) до 5 (дуже добре)

Загальна кількість балів

Задача 1Марина попросила у своєї однокласниці Олі почитати нову модну книжку, на яку в самої не вистачило грошей. Оля відмовила, мотивуючи це тим, що сама ще її не прочитала. Хоча Марина стверджувала, що чула, як Оля хвалилася друзям, що вже прочитала книжку. Наступного дня в Олі з сумки зникла ця книжка. Дівчина підійшла до Марини з вимогою повернути книжку, називаючи її крадійкою на очах у всього класу. Марина відкидала звинувачення. Оля звернулась до класного керівника, після 10 хвилин пошуків книжку знайшли напідлозі іншого класу, де у дівчат нещодавно був урок. Марина вимагає вибачень, а Оля продовжує її звинувачувати, стверджуючи, що Марина злякалася і підкинула книжку ще й забруднивши її.Опишіть, будь ласка, можливі переживання кожного з учасників конфлікту.Питання: «Хто в цій ситуації правий?» Дайте, будь ласка, характеристику кожному з персонажів цієї історії.Задача 2Уявіть собі, що ви дали однокласникові, з яким у вас гарні стосунки, свій конспект з історії. Цей зошит не знадобиться вам найближчими днями. Минув майже тиждень, проте однокласник не повернув конспект, хоча обіцяв це зробити наступного ж дня. Хоча вам і не конче потрібен цей зошит, та вас дратує, що однокласник робить вигляд, ніби нічого не сталося. Крім того, незабаром контрольна робота з історії.Як ви будете діяти в такій ситуації?

Згода на участь у процедурі медіації

92

Згода на участь у медіації зазвичай містить коротку інформацію про процедуру медіації, її основні принципи та правила поведінки під час медіації. Сторони конфлікту підписують цю форму на початку зустрічі, чим засвідчують свою згоду розв’язувати конфлікт за допомогою медіації, дотримуючись її принципів і правил

Згода на участь у процедурі медіаціїМедіація є добровільним і конфіденційним процесом, в якому нейтральна третя особа — (медіатор) допомагає сторонам знайти взаємоприйнятний варіант розв’язання ситуації, що склалася. Під час проведення процедури медіації всі сторони повинні пам’ятати про певні правила та обов’язки, яких необхідно дотримуватися — основні принципи медіації:• Добровільність.• Розподіл відповідальності.• Конфіденційність.Медіатори зобов’язуються зберігати нейтральність та неупередженість по відношенню до обох сторін. Медіатори однаково допомагають учасникам знайти найкращий варіант розв’язання конфліктної ситуації.Правила поведінки під час медіації:1. Не перебивати один одного.2. Не ображати один одного.3. Не завдавати фізичного болю один одному.4. Уважно вислуховувати один одного.5. Дотримуватись принципів медіації.Ми,____________________________________________________та _____________________________________________________, підписанням цього документу засвідчуємо ознайомленість з правилами та принципами медіації, а також гарантуємо їх дотримання. Ми спільно беремо на себе відповідальність за прийняття рішення та його виконання.

Дата_______________ Підписи_________________

Угода сторінУгода відображає домовленості сторін за результатами медіації. Вона

готується у двох екземплярах: по одному для кожної сторони Угода

між________________________________________та________________________________________Ми брали участь у медіаційній зустрічі і добровільно домовились про таке:1. _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________2. _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

93

3. _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Ми вважаємо цю угоду справедливою і погоджуємося виконувати її.

Підпис: ____________________________________________________

Підпис: ____________________________________________________Дата: ________________________________________________Оціночна анкетаЦей документ має на меті з’ясувати ставлення учасників конфлікту до

досвіду участі в програмі медіації. Анкета використовується як певний вид зворотного зв’язку, її мета — оцінка роботи медіаторів і всієї служби.Прохання відповідати відверто та об’єктивно — це допоможе нам поліпшити роботу в майбутньому. За бажанням Ви можете заповнити цю анкету анонімно.Дякуємо за співпрацю!Відповідаючи на наступні запитання, поставте галочку навпроти тих варіантів, які найбільше відповідають реальності.1. Ваше ім’я?________________________________________________________2. Ви раніше брали участь в медіації?* Так. * Ні.3. На Вашу думку, медіатори:Працювали професійно?* Так. * Ні.Слухали Вас уважно?* Так. * Ні.Розуміли Ваші переживання?* Так. * Ні.Дотримувалися нейтральності (не надавали перевагу жодній зісторін конфлікту)?* Так. * Ні.4. Чи задоволені Ви тим, як проходила медіація?* Так. * Ні.5. Чи вдалося Вам досягти згоди?* Так. * Ні.6. Чи змінили Ви своє ставлення до людини з якою у Вас виникконфлікт після медіації?* Так, на краще.* Ні, не змінив (-ла).Так, на гірше.7. Чи звернетесь Ви до медіатора, якщо у Вас виникне суперечка умайбутньому?* Так. * Ні.8. Чи хотіли б Ви в майбутньому стати медіатором?

94

* Так. * Ні.9. Ваші коментарі, враження?

________________________________________________________________________________________________________________________________________

Форма звіту медіатораЦя форма повинна містити всю важливу інформацію стосовно справи, а

саме: хто направив сторони конфлікту на медіацію, хто виступав у ролі медіаторів, у чому полягала проблема, якого висновку було досягнуто тощо.Дата: __________________________________________________Медіатори: _____________________________________________Учні, втягнуті в конфлікт:Учень А:____________________________Клас: _______________Учень Б:____________________________Клас: _______________Типи конфліктів:Бійка Між друзями Глузування/ дратуванняОбражання Погрози Через власністьІнше __________________________________________________Конфлікт вирішено: * Так * НіУчень А погодився ____________________________________Учень Б погодився ____________________________________Підпис учня А ________________________________Підпис учня Б ________________________________

Бланк самооцінки медіатораЦя форма допомагає медіаторам подумати та оцінити свою роботу під

час проведення медіаційної сесії. Періодично (бажано кожні два тижні) медіатори в колі колег зачитують бланк самооцінки та отримують зворотний зв’язок. Це необхідно для об’єктивної оцінки виконаної роботи.Ім’я та прізвище медіатораСправа №_______________Навпроти кожного пункту бланка поставте галочку в тому місці, яке найточніше відповідає рівню Вашої самооцінки (дуже добре, добре, погано, над цим необхідно працювати). Будьте якомога об’єктивнішими!

Дуже добре

Добре Погано

Над цим необхідно працюват

иПривітав (-ла) сторониПояснив (-ла) правила поведінки підчас медіаціїВстановив (-ла) комфортну атмосферуСтавив (-ла) запитанняАктивно слухав (-ла) сторони

95

Вислуховував (-ла) сторони по черзіРобив (-ла) записиКонтролював (-ла) перебіг сесіїВдалося з’ясувати дійсні причиниконфліктуЗалишався (-лась) нейтральнимвідносно кожної сторониПрацював (-ла) в парі з іншиммедіаторомДопоміг (-ла) сторонам з’ясувати, якможна розв’язати конфліктУникав (-ла) нав’язування пропозиційщодо розв’язання конфліктуОтримав (-ла) підписи сторін уконтрактіЗнав (-ла), що сказати у кінці сесії

Найбільшим своїм успіхом під час медіації я вважаю___________________________________________________________Мені не вдалося___________________________________________________________Бланк оцінки навичок медіатора

МЕДІАТОРКООРДИНАТОР ШСРКШКОЛАСПОСТЕРІГАЧРЕЗУЛЬТАТ

Найвища оцінка — А (відмінно), середня оцінка — В (добре, задовільно), найнижча — С (незадовільно).БЛОК 1. Комунікативні навичкиПоставте по одному балу за кожну навичку, яку демонстрував медіатор.Медіатор:уважно дивився на учасниківслухав і не перебивавпідбадьорював учасників мімікою та жестами (кивав головою тощо)вербально підтримував учасників (вживав вигуки «ага», «так-так»…)коротко та точно переказав те, що було сказано учасникамиставив відкриті запитання

96

Ключ (оцінку обведіть)Бали Оцінка Коментарі

0–1 С Потребує серйозної повторної підготовки для розвиткукомунікативних навичок. Без додаткового навчання неготовий проводити медіації.

2–4 В Потребує вдосконалення комунікативних навичок у процесі рольових ігор. Може виступати медіатором в парі збільш досвідченим (краще підготовленим), особливо, якщомає оцінки В та А за інші блоки.

5–8 А Може працювати медіатором без додаткової підготовки,якщо отримав оцінки А за інші блоки. Якщо за інші блокиотримав оцінку С, може долучитися до інформаційної кампанії служби.

КОМЕНТАРІ СПОСТЕРІГАЧА:______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

БЛОК 2. Процедурні навичкиПоставте по одному балу за кожну навичку, яку демонстрував медіатор.Медіатор:чітко та впевнено сказав вступне слово

97

сформулював вступне слово зрозумілою мовоюдав можливість кожному учаснику розказати про те, що сталосядав можливість кожному учаснику висловити свої переживання(емоції) стосовно конфліктної ситуаціїдав можливість кожному учаснику висловити своє бачення стосовношляхів розв’язання конфліктудопоміг учасникам обговорити усі запропоновані варіантирозв’язання конфліктудопоміг учасникам вибрати взаємоприйнятний варіант розв’язанняконфліктудопоміг учасникам скласти план виконання рішення (хто? що? коли? Як довго? яким чином? буде робити)подякував учасникам за їхні зусилля і привітав з досягненнямдомовленості


0–2 С Потребує серйозної повторної підготовки для розвитку процедурних навичок у процесі рольових ігор. Без додатковогонавчання не готовий проводити медіації.

3–7 В Потребує вдосконалення процедурних навичок у процесірольових ігор. Може виступати медіатором в парі з більшдосвідченим (краще підготовленим), особливо, якщо маєоцінки В та А за інші блоки.

8–11 А Може самостійно проводити медіації, якщо має оцінки Ата Б за інші блоки. У парі може «відповідати» за процедуру,особливо у випадку, якщо напарник матиме С з блоку «Процедурні навички».

КОМЕНТАРІ СПОСТЕРІГАЧА:____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

98

БЛОК 3. Дотримання цінностей та принципів медіаціїПоставте по одному балу за кожну навичку, яку демонстрував медіатор.Медіатор:не захищав одного з учасниківне звинувачував учасниківне оцінював учасниківне давав порадне применшував значення ситуації для учасників (от в мене буввипадок, не те, що у вас…)не сперечався з учасникамине наказував учасникамне виносив рішення (так як суддя)допоміг учасникам справді помиритися (а не тільки домовитися)


0–2 С На даному етапі не може працювати медіатором. Можнадоручити інші види робіт в службі.

3–7 В Потребує додаткових занять на розуміння і прийняттяцінностей та принципів медіації. Може починатипрацювати у парі з тим, хто отримав оцінку А з даногоблоку.

8–11 А Може працювати медіатором самостійно або у парі.

КОМЕНТАРІ СПОСТЕРІГАЧА:___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Оцінка тренінгу «Базові навички медіатора»Шановний медіаторе!

99

Анкета, яку ти тримаєш у руках, має на меті з’ясувати твою думку стосовно того, наскільки корисним був для тебе тренінг «Базові навички медіатора Шкільної служби розв’язання конфліктів». Сподіваємося на розуміння та співпрацю, оскільки твої відповіді допоможуть нам поліпшити нашу роботу в майбутньому.

1. Школа та клас, в якому ти навчаєшся?___________________________________________________________2. Стать?* Чол. * Жін.3. Оціни, будь ласка, наскільки тренінг був корисним для тебе?* Дуже корисний. * Швидше корисний.* Швидше не корисний. * Не корисний.Твої коментарі___________________________________________________________4. Які види діяльності, що проводилися під час тренінгу, ти вважаєш:Корисними, вдалими, цікавими: Не дуже корисними, вдалими та

цікавими:

5. Чи зрозумів (-ла) ти етапи процедури медіації?* Так. * Швидше так.* Швидше ні. * Ні.

Що лишилося незрозумілим або який етап складний у виконанні длятебе?__________________________________________________________________6. Чи усі принципи медіації тобі вдалося зрозуміти?* Так. * Швидше, так.* Швидше ні. * Ні.Що лишилося незрозумілим або які труднощі з дотримання принципів у тебе виникли під час проведення медіації («Вертушки»)?__________________________________________________________________7. Як би ти оцінив (-ла) свої комунікативні навички (як медіатора) після тренінгу?*Я можу вільно застосовувати усі комунікативні навички медіатора.*Деякі комунікативні навички мені вдаються, деякі — ні.*Більшість комунікативних навичок, які розглядалися під час тренінгу, мені складно виконувати.Будь ласка, поясни свою думку.__________________________________________________________________

8. У чому, на твою думку, полягає найсуттєвіша особливість підходу дорозв’язання конфліктів, який заснований на інтересах?_________________________________________________________________

100

9. Чи можеш ти сказати, що учасники семінару — це одна команда?* Так. * Швидше так.* Швидше ні. * Ні.Твої коментарі:_______________________________________________________________10. Оціни, будь ласка, загальний рівень організації тренінгу? (1 — «дуже низький»; 5 — «дуже високий»).1 2 3 4 5

Твої коментарі:______________________________________________________________11. Що б ти порекомендував (-ла) для вдосконалення цього тренінгу?______________________________________________________________12. За бажанням, вкажи своє ім’я та прізвище.______________________________________________________________

Анкета для педагогів і адміністраціїКрім того, для оцінки ефективності ШСП доречно періодично з’ясовувати

ставлення та оцінку діяльності служби педагогами та адміністрацією школи. З цією метою можна використовувати анкету, яка має на меті визначити, наскільки робота ШСП покращує загальну шкільну атмосферу, чи допомагає служба, на думку вчителів, у розв’язанні конфліктів учнями тощо.

Нижче наведені запитання, на які просимо Вас дати якомога об’єктивнішу відповідь. Заповнюючи цей бланк, Ви допомагаєте нам оцінити свою роботу та докласти максимум зусиль для викорінення можливих недоліків у роботі шкільної служби порозуміння (далі — ШСП).

Дякуємо за співпрацю!Прізвище, ім’я:1. Чи знаєте Ви про існування ШСП у нашій школі?* Так.* Ні.2. Скільки разів Ви направляли учнів до ШСП для вирішення конфліктних

ситуацій?* Жодного.* 1–3 рази.* Більше 4-х разів.3. Чи згодні Ви, що робота ШСП має успіхи в поліпшенні загальної

атмосфери у навчальному закладі (зниження кількості конфліктів, бійок, поліпшення стосунків між учнями)?

* Цілком підтримую.* Не впевнена (-ний) у достатній ефективності роботи ШСП.* Така діяльність не приносить жодних результатів.4. Чи отримуєте Ви регулярні звіти про роботу ШСП?* Так.* Ні.

101

5. Оцініть діяльність ШСП за 5-ти бальною шкалою, де 5 — дуже добре, а 1 — абсолютно неефективно! За можливості, обґрунтуйте Ваш вибір.

Дата заповнення: ______На основі інформації, отриманої з анкет, працівники служби готують

регулярні звіти, які розміщуються на інформаційній дошці ШСП, а також поширюють їх серед представників педагогічного колективу, шкільної адміністрації. Детальна інформація, яка описує хід справи, не підлягає розповсюдженню на широкий загал і може використовуватися тільки серед медіаторів для обговорення результативності роботи у колі колег.

Клятва медіатораЯк медіатор однолітків я, (ім’я та прізвище), даю офіційну клятву

допомагати учням школи у вирішенні конфліктів мирним шляхом.Я визнаю важливість конфіденційності і обіцяю зберігати в таємниці все,

що буде сказано на медіаційній сесії.Я усвідомлюю відповідальність покладеної на мене роботи і буду діяти

так, щоб бути гідним цієї відповідальності.Я завжди буду намагатися вдосконалювати та поглиблювати свої вміння

та навички у сфері медіації, щоб стати кращим спеціалістом.Я обіцяю:• бути чесним і справедливим;• вирішувати свої особисті конфлікти мирним шляхом;• надолужити пропущені уроки;• відвідувати зустрічі медіаторів;• виконувати обов’язки медіатора протягом щонайменше одного року

102

Створення ШСП – крок за кроком!(Шкільна Служба Розв’язання Конфліктів: досвід упровадження)І крок – Встановлення контакту зі шкільною адміністрацією –

запевнити її в доцільності використання медіації однолітків для вирішення конфліктів (для цього орієнтовно потрібен один тиждень).

ІІ крок - Розповсюдження оціночних анкет серед вчителів навчального закладу (орієнтовний час — 1–2 тижні).

ІІІ крок – Організація презентації, присвяченій медіації, для учнів (доцільно зробити протягом 2–3 тижня від початку роботи).

ІV крок – Відбір потенційних медіаторів серед учнів за допомогою анкетування в день проведення презентації.

V крок – Проведення інтерв’ю з учнями та відбір серед них учасників тренінгу з підготовки медіаторів ШСП (орієнтовно протягом 3–4 тижня від початку роботи ).

VІ крок – Затвердження дати проведення тренінгу з адміністрацією та педагогічним колективом (приблизно на 3-му тижні).

VІІ крок – Вирішення матеріально-технічних питань тренінгу — місце, час, транспорт, їжа тощо (3–4-й тиждень від початку роботи).

VІІІ крок – Поінформування учасників, а також їхніх батьків та вчителів про успішний відбір (4-й тиждень роботи).

ІХ крок – Проведення тренінгу «Базові навички медіатора шкільної служби розв’язання конфліктів» (орієнтовно 5-й тиждень).

Х крок – Вручення учням-медіаторам сертифікатів, що засвідчують успішне проходження тренінгу (5-й тиждень роботи).

Розпочинаючи роботу, необхідно домовитися з адміністрацією школи щодо графіку проведення інформаційних презентацій. На підготовчому етапі дуже важливо встановити дружні стосунки з дітьми, але в той же час забезпечити дисципліну в команді медіаторів.

103

ДІАГНОСТИЧНІ МЕТОДИКИ ДЛЯ УЧНІВАнкета по конфліктних ситуаціях :

Доброго дня! Просимо Вас взяти участь в опитуванні по конфліктних ситуаціях у Вашому житті. Постарайтесь відповідати чесно, своє ім’я та прізвище писати не потрібно.

Поставте навпроти кожного варіанту відповіді (а, б, в, і т.д.) позначку в клітинку, в залежності від того як часто Ви зустрічаєтесь з такими варіантами відповіді у повсякденному житті.

Будь-ласка, вкажіть свій клас і номер школи ____________________________________пп Питання

Завж

ди

Час

то

Інко

ли

Рідк

о

Нік

оли

- Де найчастіше Ви стикаєтесь з конфліктними ситуаціями?а) вдома; б) в школі; в) на вулиці (у дворі, в магазині).

- З ким найчастіше у Вас виникають конфлікти?а) з ровесниками;б) з дорослими (педагогами, батьками);в) із старшими дітьми; г) з молодшими дітьми.

- Що стає найчастіше причиною конфліктів?а) порушення прав і справедливості; б) нехтування правилами і порядком; в) протиправні дії; г) невдале завершення жарту;д) ваш варіант

- Яку позицію Ви найчастіше займаєте у ситуації конфлікту?а) провокатор конфлікту; б) джерело конфлікту; в) жертва; г) сторонній спостерігач; д) вболівальник за одну із сторінє) ваш варіант

- Хто зазвичай присутній при конфліктній ситуації?а) ніхто, вони вирішуються один на один; б) дорослі, які намагаються зупинити конфлікт; в) дорослі, але вони не помічають конфлікту; г) інші люди: вболівальники, свідки.

- Як на Вас впливає конфлікт?а) дає задоволення, викликає інтерес; б) не викликає особливих емоцій; в) лякає і сковує; г) відштовхує, не хочеться мати з цим ніяких справ; д) принижує самооцінку; е) виводить з себе, доводить до сказу.

- Що Ви робите для зупинки конфліктної ситуації?а) намагаєтесь домовитись, обговорити; б) звертаєтесь по допомогу до ровесників; в) звертаєтесь до дорослих; г) використовуєте свою силу, авторитет і владу; д) обзиваєтесь, намагаєтесь принизити іншу сторону; е) використовуєте фізичну розправу.

- Що Ви можете собі дозволити під час загострення конфлікту?

104

а) битись; б) обзиватись; в) принизити іншого; г) жалітися на іншого; д) розказати про іншого неприємні і сороміцькі історії.

- Як Ви виходите з конфліктних ситуацій?а) ніяк, конфлікт продовжується, але не так активно; б)просто перестаю конфліктувати і через деякий час конфлікт забувається; в)перестаю конфліктувати, коли стає зрозуміло, хто переможе; г) домовляюсь, коли стихають емоції; д) використовую посередника для переговорів з іншою стороною.

- Які прийоми можуть допомогти вийти з конфліктної ситуації?а) напад – найкращий захист; б) прийоми єдиноборств; в) вміння звинувачувати іншого, добре підвішений язик; г) вміння слухати; д) вміння говорити про свої почуття; е) вміння відстоювати свою позицію;

- якими якостями потрібно володіти, щоб вміти із гідністю виходити з конфліктної ситуації?а) бути вродженим лідером і мати ораторські здібності; б) бути сильним і спритним; в) мати авторитет в чомусь; г) вмінням вгадувати бажання інших і відповідати їх очікуванням; д) умінням поважати позицію іншого.

- Чи допомагаєте Ви іншим виходити з конфліктів?а) ні, це їх особиста справа; б) так, підтримую, заспокоюю і підбадьорюю; в) захищаю одну із сторін; г) допомагаю порадами; д) намагаюсь примирити конфліктуючі сторони.- Чи хотіли б Ви навчитись примирним технікам, бути більш професійним у вирішенні конфліктів?

Хто допомагає Вам у вирішенні конфліктів? _____________________________________________________________________________

Які способи прийнятні у Вашому класі, школі для вирішення конфліктів? __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Як Ви вважаєте, що допоможе зробити конфлікти менш небезпечними і неприємними? __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Які способи вирішення конфліктів є найбільш прийнятними для Вас? __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Чи відомо Вам, що таке медіація, коло прийняття рішень, шкільна конференція? __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

105

Діагностика схильності до конфліктної поведінки Методика К.Томаса діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки,

адаптація Н.В.Гришиної.Мета: визначення переважного способу поведінки людини в конфліктних

ситуаціях.Опис методикиНа ранніх етапах вивчення конфліктів широко використовувався термін

«вирішення конфліктів», який має на увазі, що конфлікт можна і необхідно розв'язувати або елімінувати. Таким чином, метою вирішення конфліктів був деякий ідеальний безконфліктний стан, де люди працюють в повній гармонії.

Однак, останнім часом ставлення фахівців до цього аспекту дослідження конфліктів істотно змінилося. Це викликано, на думку К.Томаса, двома обставинами: усвідомленням марності зусиль з повної елімінації конфліктів, а також підтвердженням наявності позитивних функцій конфліктів. Звідси, згідно з підходом К.Томаса, наголос повинен бути перенесений з елімінування конфліктів на управління ними. Тому, автор вважає за потрібне сконцентрувати увагу на таких аспектах зміни конфліктів: які форми поведінки в конфліктних ситуаціях характерні для людей, які з них є більш продуктивними або деструктивними; яким чином можна стимулювати продуктивну поведінку.

Для опису типів поведінки людей в конфліктних ситуаціях, К.Томас запропонував двовимірну модель регулювання конфліктів, основними вимірами в якій є кооперація (пов'язана з увагою людини до інтересів інших людей, залучених до конфлікту) і напористість (для якої характерний акцент на захисті власних інтересів). Відповідно цим двом вимірам, автор виділяє наступні способи регулювання конфліктів:1) змагання (конкуренція) як прагнення досягти своїх інтересів на шкоду іншому;2) пристосування — на противагу суперництву, принесення в жертву власних інтересів заради іншого;3) компроміс;4) уникнення — відсутність як прагнення до кооперації, так і тенденції до досягнення власних цілей;5) співпраця, коли учасники ситуації приходять до альтернативи, що повністю задовольняє інтереси обох сторін.

106

П'ять способів регулювання конфліктів за К.ТомасомК.Томас вважає, що при уникненні конфлікту жодна з сторін не досягає успіху.

При таких формах поведінки, як конкуренція, пристосування і компроміс, або один з учасників виявляється у виграші, а інший програє, або вони обидва програють, оскільки йдуть на компромісні поступки. І тільки в ситуації співпраці обидві сторони виявляються у виграші. У своєму опитувальнику з виявлення типових форм поведінки К.Томас описує кожний з п'яти наведених можливих варіантів 12 судженнями про поведінку індивіда в конфліктній ситуації. У різних поєднаннях вони згруповані в З0 пар. Тест можна використати в груповому варіанті, як в поєднанні з іншими тестами, так і окремо.

Інструкція. У кожній з поданих пар виберіть те судження, яке є найбільш типовим для вашої поведінки. Відведений час — не більш 15-20 хвилин.

Типова карта методики1. А. Іноді я надаю можливість іншим взяти на себе відповідальність за

вирішення спірного питання.Б. Замість того, щоб обговорювати те, в чому ми розходимося, я стараюся звернути увагу на те, з чим ми обидва не згодні.

2. А. Я стараюся знайти компромісне рішення.Б. Я намагаюся улагодити справу з урахуванням інтересів іншого і моїх власних.

3. А. зазвичай я настійливо прагну добитися свого.Б. Я стараюся заспокоїти іншого і, головним чином, зберегти наші відносини.

4. А. Я намагаюся знайти компромісне рішення.Б. Іноді я жертвую своїми власними інтересами заради інтересів іншої людини.

5. А. Улагоджуючи спірну ситуацію, я весь час стараюся знайти підтримку у іншого.Б. Я намагаюся зробити все, щоб уникнути напруженості, від якої немає ніякої користі.

6. А. Я намагаюся уникнути виникнення прикрощів для себе.Б. Я намагаюся добитися свого.

7. А. Я намагаюся відкласти розв'язання спірного питання з тим, щоб згодом вирішити його остаточно.Б. Я вважаю за необхідне в чомусь поступитися, щоб домогтися іншого.

8. А. зазвичай я наполегливо прагну домогтися свого.Б. Я насамперед стараюся ясно визначити те, в чому полягають всі порушені інтереси і питання.

9. А. Думаю, що не завжди варто хвилюватися через якісь розбіжності, що виникають.Б. Я роблю зусилля, щоб домогтися свого.

10. А. Я твердо прагну досягнути свого.Б. Я намагаюся знайти компромісне рішення.

11. А. Я насамперед стараюся ясно визначити те, в чому полягають всі порушені інтереси і питання.

107

Б. Я стараюся заспокоїти іншого, і головним чином, зберегти наші відносини.12. А. Часто я намагаюся не займати позицію, яка може викликати суперечки.

Б. Я даю можливість іншому в чомусь залишитися при своїй думці, якщо він також іде мені назустріч.

13. А. Я пропоную середню позицію.Б. Я наполягаю, щоб було зроблено по-моєму.

14. А. Я повідомляю іншому свою точку зору і питаю про його погляди.Б. Я намагаюся показати іншому логіку і перевагу моїх поглядів.

15. А. Я стараюся заспокоїти іншого, і головним чином, зберегти наші відносини.Б. Я стараюся зробити все необхідне, щоб уникнути напруженості.

16. А. Я стараюся не зачепити почуттів іншого.Б. Я намагаюся переконати іншого в перевагах моєї позиції.

17. А. зазвичай я наполегливо стараюся домогтися свого.Б. Я стараюся зробити все, щоб уникнути напруженості, від якої немає ніякої користі.

18. А. Якщо це зробить іншого щасливим, я дам йому можливість наполягти на своєму.Б. Я даю можливість іншому в чомусь залишитися при своїй думці, якщо він також іде мені назустріч.

19. А. Я, насамперед, стараюся ясно визначити те, в чому полягають всі порушені інтереси і спірні питання.Б. Я стараюся відкласти розв'язання спірного питання з тим, щоб згодом вирішити його остаточно.

20. А. Я намагаюся негайно подолати наші розбіжності.Б. Я стараюся знайти найкраще поєднання виграшів і втрат для нас обох.

21. А. Ведучи переговори, я стараюся бути уважним до бажань іншого.Б. Я завжди схиляюся до прямого обговорення проблеми.

22. А. Я намагаюся знайти позицію, яка знаходиться посередині між моєю позицією і точкою зору іншої людини.Б. Я відстоюю свої бажання.

23. А. Як правило, я заклопотаний тим, щоб задовольнити бажання кожного з нас.Б. Іноді я надаю можливість іншим взяти на себе відповідальність за розв'язання спірного питання.

24. А. Якщо позиція іншого здається йому дуже важливою, я постараюся піти назустріч його бажанням.Б. Я стараюся переконати іншого прийти до компромісу.

25. А. Я намагаюся показати іншому логіку і перевагу моїх поглядів.Б. Ведучи переговори, я стараюся бути уважним до бажань іншого.

26. А. Я пропоную середню позицію.Б. Я майже завжди заклопотаний тим, щоб задовольнити бажання кожного з нас.

27. А. Часто уникаю займати позицію, яка може викликати суперечки.Б. якщо це зробить іншого щасливим, я дам йому можливість наполягти на своєму.

28. А. Зазвичай я настійно прагну добитися свого.108

Б. Улагоджуючи ситуацію, я зазвичай стараюся знайти підтримку у іншого.29. А. Я пропоную середню позицію.

Б. Думаю, що не завжди варто хвилюватися через якісь розбіжності, що виникають.

30. А. Я стараюся не зачепити почуттів іншого.Б. Я завжди займаю таку позицію в спірному питанні, щоб ми спільно з іншою зацікавленою людиною могли домогтися успіху.

Обробка даних:

Питання Суперництво Співпраця Компроміс Уникнення Пристосування1 А Б2 Б А3 А Б4 А Б5 А Б6 Б А7 Б А8 А Б9 Б А10 А БII А Б12 Б А13 Б А14 Б А15 Б А16 Б А17 А Б18 Б А19 А Б20 А Б21 Б А22 Б А23 А Б24 Б А25 А Б26 Б А27 А Б28 А Б29 А Б

109

30 Б А

Дякуємо!Обробка даних опитування. За кожну відповідь А чи Б приписується один

бал. Кількість балів, набраних випробуваним по кожній шкалі, що підраховується

внизу таблиці-ключа у стовпчиках, дає уявлення про вираженість у нього тенденції

до прояву відповідних форм поведінки в конфліктних ситуаціях. Витрати часу на

опитування одного випробуваного – не більше 15-20 хв.

110

ДІАГНОСТИЧНІ МЕТОДИКИ ДЛЯ СПЕЦІАЛІСТІВ

Опитувальник для спеціалістів психологічних служб школи

1. Які типи конфліктів найчастіше Вам доводилось вирішувати у школі? а) учень-учень б) учень-вчительв) вчитель-вчитель г) батьки-вчительд) діти-батькие) свій варіант___________________________________________________

2. Яким чином найчастіше відбувається вирішення шкільних конфліктів у Вашій школі?а) за втручання адміністрації школиб) мирним шляхом без втручання третіх осібв) із обов’язковим залученням третіх осіб (спеціалістів)

3.Яку роль у вирішенні шкільних конфліктів Вам доводилось найчастіше виконувати?а) пасивний спостерігач б) активний учасникв) посередник в) радник г) свій варіант _________________________________________________

4.Чи існує налагоджений механізм врегулювання конфліктів у Вашій службі?а) так б) нів) на початковому етапі

5. Хто, як Ви вважаєте, сьогодні регулює (вирішує) конфлікт між учнями у школі?а) самі учні – учасники конфлікту без участі дорослихб) самі учні – учасники конфлікту за участю дорослихв) вчителі, без участі учнівг) вчителі разом із учнямид) батьки, без участі учніве) батьки за участю учнівє) спеціалісти психологічної служби разом із учнямиж) спеціалісти психологічної служби без участі учнівз) адміністрація школи без участі учнівк) адміністрація школи разом із учнямил) свій варіант __________________________________________________

6.Хто, на Вашу думку, повинен врегулювати конфлікти серед учнів?а) самі учні – учасники конфлікту без участі дорослихб) самі учні – учасники конфлікту за участю дорослихв) вчителі, без участі учнівг) вчителі разом із учнямид) батьки, без участі учніве) батьки за участю учнівє) спеціалісти психологічної служби разом із учнямиж) спеціалісти психологічної служби без участі учнів

111

з) адміністрація школи без участі учнівк) адміністрація школи разом із учнямил) свій варіант ___________________________________________________

112

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА...

Documents